Головна » Комунікаційно-контентна безпека » Інформаційні резонанси: «порядок денний» маємо диктувати ми! Практика реалізації

Інформаційні резонанси: «порядок денний» маємо диктувати ми! Практика реалізації

Для початку домовимось, що в якості моделі інформаційного простору (ІП) України ми будемо використовувати схему гравітаційного поля Землі, де в якості «меридіанів» виступають силові лінії інформаційного впливу, на яких рухливо розміщуються силові точки, або «пульсари» – тобто, потужні генератори інформації, такі як діючі ЗМІ, авторитетні експерти, популярні блогери (без прив’язок до країни, континенту) тощо. Збурення сегментів інформаційного простору в будь-якій із силових точок викликає потужні хвилі інформаційного резонансу, що розповсюджуються не лінійно, а подібно сфері, що розширяється. Збурюючи інформаційні поля вшир і вглиб, вони мають тривалість у часі і здатність змінюватися під час проходження через інші точки ІП: підсилюватись, слабнути, викликати зустрічні резонанси (навіть в іншому тематико-акцентному сенсі) і паралельні хвилі, тобто одномоментні антагоністичні смисли, які нібито не пов’язані (паралельні), але реально є подовженим джерелом направленої дії. Хвилі інформаційного резонансу  активно впливають на всі масштаби глобальних та локальних інформаційних середовищ і, своєю чергою, здатні оперативно піддаватися їхнім впливам, тобто, можуть ставати керованими.

Крім того, в інформаційному полі присутні так звані «вільні радикали», тобто, звичайні блогери, випадкові свідки подій, представники вузьких компетенцій або окремих служб, які оприлюднюють значущу інформацію безсистемно, разово, під емоційним впливом випадкової одномоментної події або піддавшись тиску загальної інформаційної хвилі. Їх ми теж можемо використовувати для ініціювання\підсилення\ зменшення\нівелювання певного інформаційного резонансу; але варто пам’ятати, що вони є вільними від будь-яких обмежень, крім власних морально-етичних, тож змусити їх до дії чи бездіяльності неможливо, можна лише спонукати різними способами.

Втім, тема вільних блогерів та блогерів-лідерів громадської думки потребує окремого розгляду та деталізації.

Детальніше гравітаційну Теорію інформаційного простору та методику управління інформаційним резонансом, роль «пульсарів», «вільних радикалів», генераторів\ретрансляторів та інше зможемо розглянути пізніше, а зараз звернемося до методики практичного застосування цієї теорії з метою  протидії кремлівським гібридним агресіям проти України.

Насамперед, слід розуміти: протидія агресії завжди більш забарна і менш ефективна, ніж дії на упередження. Якщо ми справді хочемо перемог в комунікаційно-контентних протистояннях – мусимо йти на кілька кроків попереду ворога, формувати інформаційний простір таким чином, щоб негативна інформація відторгалася, тонула в хвилях позитиву, не могла пробитись крізь спрямовані зустрічні хвилі потрібної нам інформації. Саме ми мусимо стати генераторами сенсів, а відтак і меседжів, які зшиватимуть Україну, допоможуть українцям відчувати себе одним народом, достойною нацією, і загалом спонукатимуть найактивніші патріотичні сили країни змінювати ситуацію в Україні та підсилювати її імідж у світі. Неабиякий досвід такої інформаційної протидії у нас є. Він був народжений у середовищі прогресивних діячів інформаційної сфери ще у 2006 році і відпрацьований на Майдані 2013-2014 року, де зарекомендував себе як ефективний, безвідмовний інструмент інформаційної протидії агресіям різного виду.

Перший етап. Проводимо контент-аналіз інформаційного простору та локальних інформаційних сегментів довкола інформаційно-публічних «пульсарів» (комунікаційно-контентних креативно-технологічних центрів – КККТЦ). Що продукують такі «пульсари»? Які теми зачіпають та в якому контексті подають аргументаційні ряди і яку структуру акцентування використовують? Яка реакція їхньої цільової аудиторії та інших споживачів на оприлюднення інформації? Виявити 3-4 меседжі, що викликали найбільший резонанс споживачів за останні кілька днів або тиждень, місяць, рік – в залежності від мети вашого аналізу і плану подальших дій.

Другий етап. Пошук відкритих і прихованих технологічно-мобільних «силових точок» – діючих сегментів інформаційного простору: авторитетних міжсегментних блогерів та їхні механізми «репостерства», а також генераторів, ретрансляторів та підсилювачів подовженого сприйняття інформації. Перевірка їхніх блогів, акаунтів, веб-сторінок на предмет тематики, швидкості реагування, обсягу поширення чи потужності впливу, часу перебування в інтернеті (тривалість і час доби). Скласти список за цими характеристиками; в кожній категорії має бути хоча б по 2-3 важливих ретранслятора та генератора.

Третій етап. Активне тестування відповідного сегменту інформаційного простору за допомогою вкидання меседжів через «пульсари» та «силові точки». Створюємо «маркований» меседж з урахуванням результатів нашого аналізу – і закидаємо його в інформаційний простір, ретельно відслідковуючи за допомогою різних інструментів інформаційні потоки, швидкість та протяжність інформаційних хвиль, потужність і протяглість в часі викликаного хвиль інформаційного резонансу. (Маркований публічний меседж – повідомлення, в яке закладені певні лінгвістичні, стилістичні, логічні маркери впізнання для полегшення відслідковування поширення та видозмін початкової інформації в потокових динаміках, її використання різними ЗМІ та репостів у соцмережах).

Коригуємо план дій даної моделі сценарного рішення в залежності від отриманих тестуванням результатів, формуємо новий маркований меседж або серію меседжів для інших сценарних рішень. Збурюємо відповідні сегменти інформаційного простору, досліджуємо рефлексію діючих в наших масштабах «пульсарів» (КККТЦ), «силових точок», «вільних радикалів» та загальної маси учасників інформаційного процесу в динаміці; виявляємо між ними нові канали спілкування, взаємних впливів та передачі інформації.

Четвертий етап. Складаємо план комунікаційно-контентної дії, тобто реальний онлайн івент для комунікаційно-контентного домінування в масштабі ексклюзиву – готуємось викликати спрямований, керований інформаційний резонанс, в перший раз – для відпрацювання взаємодії наших помічників та отримання ними досвіду спільних інформаційних дій, надалі – для реальних комунікаційно-контентних операцій. Формуємо список меседжів, які ми збираємось транслювати; визначаємось з головним сенсом, який треба донести споживачам інформації загалом, або певній цільовій аудиторії, не забуваючи про можливе розширення акцентів для суміжних аудиторій, що підключаються спонтанно чи за завданнями агресора. Складаємо 2-3 стислих інформаційних повідомлення-ексклюзива, які учасники наших оперативних онлайн-дій розвиватимуть у повноцінні контент-матеріали: репліки-коментарі; коментарі-матриці розуміння рівнів резонансу; коментарі-глузування в іронічно-гуморній стилістиці; замітки-рефлексії асоціативного сприйняття; статті серійні, аналітично-прогнозні, дискредитаційно-еврістичні, контекстно-розширюючі, прогнозно-футористичні, персонально-трагічні, мотивуючі, мрійливі; фото: -дія -факт -запитання -здивування -шок -натхнення; відео; публікації документів; репортажі, інтерв’ю та інші елементні системи форматів подачі в різних дизайнах комунікаційно-контентної дії різної динаміки масштабів та термінів тощо. Домовляємось про технологічно-ресурсні сервіси зв’язку (телефон, смс, закрита група в фейсбуці, вайбер тощо), визначаємо тривалість даного сценарного дійства як базового – і моделі його подовження, або швидкої нейтралізації, або переведення на інші сценарні моделі (якщо воно вийде за межі тривалості – хто з учасників зможе підтримувати його довше визначеного часу, а у кого не буде такої можливості; хто в який час гарантовано буде на зв’язку, хто зможе моніторити інформаційні середовища різних сегментів інформаційного простору в нічний час та інше).

Далі переходимо до системних дій

Робимо перше публічне оприлюднення нашої інформації (можна тестове, щоб виявити, чи не відбулись якісь зміни реакцій в сегменті інформаційного поля (простору) за час вашої підготовки). Активно поширюємо її через всі можливі ресурси, аналізуємо динаміку та контентний масштаб викликаного резонансу. Підсилюємо цей резонанс заздалегідь підготовленими меседжами (інформаціями) іншої супутної контентної активізації; активно використовуємо креативність споживачів, їх дотепні й влучні коментарі, надані ними фото-відео чи текстові докази (чим більше супутніх матеріалів від споживачів – тим краще: людина та її друзі будуть «репостити» ваше повідомлення лише заради задоволення побачити поширеним своє творіння –  разом з тим поширять і ваш меседж). Такі підготовчі дії можна зробити кілька разів: поки аудиторія не буде підготовлена до сприйняття основного меседжу та поки ваші помічники не отримають достатні навички оперативної злагодженої роботи в команді.

Пильнуємо потужність і поширення резонансу: як тільки помічаємо ознаки того, що інтерес споживачів гасне – робимо чергове поширення (можливо, напряму не пов’язане з темою, яке лише побічно зачіпає підняті попередньою легалізацією питання). Розвиваємо його та аналізуємо. Працюємо на максимумі можливостей, чітко пильнуючи, коли цього разу інтерес споживачів дістанеться свого піку. На вершині зацікавленості легалізуємо наш основний меседж. І ось тут вже нам знадобиться допомога всіх наявних помічників, друзів і зацікавлених, всіх активних блогерів та експертів, а також «вільних радикалів», незалежно від їх ставлення до теми. Найчастіше негатив і суперечка допомагають роздмухати пожежу, так що ваші опоненти мимоволі стають ретрансляторами ваших ідей; завдяки їх обуренню ваш меседж досягне тих сегментів інформаційного поля (простору), до яких ви би не змогли дістатися в жодному іншому разі, ніякими іншими зусиллями. Більше того, активне обговорення теми вашими опонентами дає вам можливість вести зацікавлене обговорення саме на їхніх майданчиках, на їхніх ресурсах, з використанням їхньої аудиторії; дає вдосталь часу і можливостей для аргументованого представлення вашої точки зору; дозволяє потім продовжити приватну розмову з тими, хто зацікавився вашою думкою і зумів спіймати трансльовані вами сенси. Надалі кожні ваші наступні системні вкидання, якщо ви робитимете їх з доцільною періодичністю, потраплятимуть на вже підготовлений грунт і матимуть більший КПД, навіть незалежно від викликаного ними резонансу.

Зазвичай така активна фаза операції забирає від 5-6 та більше годин у вечірній час доби – до 2-3 днів (в окремих випадках була помічена активність інформаційного середовища протягом тижня та більше). Специфіка сучасного сприйняття в тому, що вже наступного дня тема, яка сьогодні збурила читачів і викликала бурхливий резонанс в інформаційному полі, буває забута, або збита наступною інформаційною хвилею, наступним не менш резонансним меседжем. Але вона обов’язково знайде відлуння в якійсь іншій темі, може бути процитована в іншому обговоренні – і тоді спалахне з новою силою та аргументацією. Тож треба бути готовим як до повного припинення обговорення, так і до раптового продовження його на іншій платформі, в іншому ракурсі, з іншою аргументацією. Тоді, в залежності від наших цілей і задач, ми можемо підсилити цей резонанс, або збити його зустрічною хвилею, зменшити напругу паралельним резонансом, перенесенням уваги на більш резонансну інформацію та за допомогою інших інструментів посилення чи нейтралізації інформаційних резонансів.

Інструментарій впливу на інформаційні резонанси

Підсилення інформаційної хвилі публічного резонування комунікаційно-контентних складових може відбуватися як в точці її виникнення, так і в інших точках; як по ходу слідування хвилі, так і за принципом доданого резонансу. Перший спосіб – підсилення у точці виникнення – передбачає, що ви робите нову легалізацію через того самого генератора\ретранслятора (агрегатора) інформації, що й попередній. Так само, як краплі води, капаючи з нещільно закритого крану в одну й ту саму точку водної гладі, створюють практично нескінченні кільця хвиль на одному й тому самому просторі – так і постійні вкидання в одній і тій самій точці інформаційного простору здатні нескінченно довго підтримувати зацікавленість споживачів до тієї самої теми; а їх варіювання (сильніше-слабше, швидше-повільніше, з більшої висоти\глибини чи іншої забарвленості) буде підсилювати ефект впливу, бо накладатиметься на вже відоме, розвиватиме вже звичну заданому споживачу тему і викликатиме практично необмежену, тобто сталу довіру не лише до змісту, а і до вашої присутності, яка стане цікава споживачу (такий собі серіал документального ексклюзиву лише для своїх).

Спосіб доданого резонансу працює, коли треба запевнити споживача в правдивості інформації і безсторонності автора до початкового її оприлюднення. Принцип: «Ти ж бачиш – всі про це говорять, всі кажуть одне й те саме; значить, це правда». Методика: робиться легалізація (публікація, фото, відеосюжет, репліка, питання – і тут-таки з різних джерел протягом короткого часу різними людьми додаються розширюючі контентний контекст супутні факти, відео, фото, свідчення очевидців, коментарі експертів, аж до підключення головних генераторів\ретрансляторів та «пульсарів», тобто діючих ЗМІ. Меседж або сенс, повторений 10-15 разів в різних ракурсах, різними вустами апріорі сприймається як абсолютно правдивий і всмоктується споживачем за інерцією публічної динаміки, тобто без додаткового аналізу.

Зустрічна хвиля (накладання іншого резонансу на вже діючий резонанс) може не тільки нейтралізувати непотрібний нам резонанс чи суттєво підсилити потрібний, але й скерувати його в потрібне нам русло. Наприклад, маємо чергове вкидання про «солдати голодні-голі-босі-на-передку». Виправдовуватись, пробувати спростувати чи пояснити – лише підсилити негатив і ще більше поширити його (див. пункт три). В такому разі ми пускаємо зустрічну хвилю, причому не важливо, позитивну чи негативну. Можемо як показати справжній стан на передовій, солдатські їдальні на ВОПах, зняти сюжети про фронтових кухарів тощо – так і заявити в повний голос: «Так, це справді обурливо! Не дамо знущатися з бійців! Захистимо наших голодних-голих Захисників! До речі, де вони? Покажіть лише, а ми вже там всіх-всіх негідників – ууухххх!!!» Далі їдемо за отриманою адресою і розбираємось по суті справи. І вже, в залежності від побаченого, або показуємо задоволених, усміхнених, добре екіпірованих бійців, що нівелює попередній негатив, або робимо якісний репортаж-розслідування і демонструємо, як командування ЗСУ разом із волонтерською громадськістю добре опікується солдатами і оперативно реагує на «сигнали» небайдужих громадян про «окремі недоліки на місцях», що теж побічно нівелює меседж опонентів про нібито «забутих владою» солдатів.

Метод ініціювання резонансу також дозволяє спрямувати його в задане русло, зменшити шкоду від випадкового некерованого резонансу та досягти потрібних нам цілей, донести визначені нами меседжі. Цей метод найкраще працює в умовах бойових дій, які практично не піддаються прогнозуванню і існують як об’єктивна реальність незалежно від нашої інформаційної політики чи ідеологічних спрямувань. Наприклад, на ввіреному вам для захисту рубежі раптово виник бій. Або противник знов підступно обстріляв населений пункт у прифронтовій полосі. Ви розумієте, що ця подія стовідсотково приверне увагу ЗМІ, буде розтиражована  стараннями соціальних мереж та обов’язково використається ворогом в його пропагандистських цілях гібридно-месіанських агресій. Тому ви починаєте діяти першим, тобто ініціюєте публічний резонанс щодо наявного ексклюзиву. Ви можете зробити будь-яку легалізацію: від потужного повідомлення чи публікації фото-відео до розміщення серії дрібних інформацій протягом дуже короткого часу. В будь-якому разі ви першим почали цю розмову і маєте можливість скеровувати обговорення в той бік, де воно спричинить найбільше неприємних резонансів для противника і додасть найбільше позитиву для вас. Пам’ятайте, що ініціативність та випередження не може залежати від персон, а має стати стандартом сучасного протистояння із глобальним агресором, який знищує цивілізацію мирного способу співжиття країн, народів, націй та громад.

Цей метод використовувався в умовах Майдану і під час недавніх січнево-лютневих боїв під Авдіївкою. Застосування методу ініційованого публічного резонансу дозволило, практично до завершення боїв, тримати першість у повідомленні інформації, створювати вигідний Україні «публічний порядок денний» та завдяки оперативному поданню правдивих даних практично звести до нуля спроби противника та «горе-друзів» організувати «зраду» з приводу загибелі кількох офіцерів і військовослужбовців. Так само наші постійні публічно-адекватні комунікаційно-контентні дії на упередження і спрямування резонансів від фактів поранення чи загибелі військовослужбовців в конструктивне русло (створення емоційних розширених некрологів, розповіді про живих Героїв, ініціювання створення меморіалів та написання книг тощо) дозволяє і зараз уникати панічних настроїв серед родичів військовослужбовців, працює на піднесення бойового духу особового складу і зменшує депресії серед солдатів. Бійці бачать, що їх справді цінують, розповідають про їх особистості та здійснені ними героїчні вчинки та подвиги. І це допомагає їм перемагати не лише ворога, але й особисті страхи, комплекси, ідеологічні омани, притаманні кожній нормальній людині.

Після операції ретельно аналізуємо в нашій комунікаційно-контентній команді партнерів поточні дії, відзначаємо найрезультативніших та найактивніших і креативних учасників процесу, вдаємось до аналізу дій противника та намічаємо плани подальшої роботи.

Існують і добре працюють також інші ефективні методи роботи з інформаційним резонансом; є досвід успішного проведення незначними  силами та засобами доволі масштабних і тривалих у часі комунікаційно-контентних впливів як публічних домінувань. Ми зараз підняли лише невеликий пласт цієї проблематики, торкнулися найпростіших елементів даної методики. Сподіваємось, що робота з напрацювання нових методів ефективного використання інформаційних резонансів буде продовжена і фахівці з комунікаційно-контентної безпеки отримають чудовий інструмент для протидії гібридно-месіанським агресіям противника вже сьогодні.

Мокренчук О.В,

прес-офіцер 72-ї окремої механізованої бригади

Любовець Г.В.,

к.і.н., старший науковий співробітник лінгвістичного науково-дослідного центру (ВІКНУ),

Король В.Г.,

старший науковий співробітник лінгвістичного науково-дослідного центру (ВІКНУ)

 

1 Бал2 Бали3 Бали4 Бали5 Балів (Немає рейтингу)
Loading...
Переглядів: 152

Залишити відгук

*

adminarmyua@ukr.net | © 2014-2017 ARMYUA
Повне (часткове) використання матеріалів дозволяється за умови наявності прямого гіперпосилання на адресу матеріалу на сайті armyua.com.ua