Головна » Нагально » Контентно-потокові моделі як тактичні інструменти комунікаційно-контентної безпеки

Контентно-потокові моделі як тактичні інструменти комунікаційно-контентної безпеки

Світ сьогодні постав перед новими викликами загальнопланетній безпеці. Перманентні військові конфлікти, локальні війни, революції з переростанням в громадянське протистояння, які періодично виникали в різних куточках планети (переважно африканського континенту), викликали занепокоєння світової громади, але лише як осередки регіонального неспокою. Загалом безпекова ситуація ще на початку 2000-х виглядала стабільною.

Міжнародне співтовариство для врегулювання політико-територіальних та інших міждержавних суперечок виробило відповідні правила (міжнародне законодавство) та інституції, насамперед, ООН. До недавнього часу це вважалося цілком достатнім для вирішення (примусово чи на договірних засадах) глобальних та локальних світових проблем.

Однак цивілізаційна заспокійливість світової громади, яка, очевидно, базувалась на мирній перспективі демократичного розвитку міжнародної спільноти на принципах технологічного удосконалення людства та синергетичності економіки і інформації як історичних передумов переходу до ноосфери (за В. Вернадським), фундаментальною основою якої є моральність, була зухвало зруйнована неоварварством путінського режиму.

Історія знає безліч прикладів періодичного намагання завоювання світу диктаторами або державними союзами. Лише минулого століття людство втратило, за різними оцінками, від 501 до 75 мільйонів осіб, які стали жертвами непомірних авторитарно-психічних імперських амбіцій А. Гітлера і Й. Сталіна. Урок, винесений із наймасштабнішого побоїща за історію людства, здавалось, був засвоєний і мав стати пересторогою для того, щоб подібне не повторилось.

Іллюзію мирного розвитку планети знищив путінський режим, одержимий віковічною імперсько-месіанською маніакальністю. Провівши «стройовий огляд» своїх сил та реакції Заходу на власній території (дві чеченські війни), Кремль точно вирахував на певному історичному відрізку безпорадну відстороненість міжнародної громади і здійснив напад на Грузію. Агресія проти України стала питанням часу.

Варто звернути увагу на те, що після «першої чеченської», коли в очах світу Московія постала в образі агресора завдяки професійній роботі медійників чеченського народу, у Москві досить швидко були зроблені відповідні висновки. Ідеологічно-інформаційна державна машина РФ, до того неповоротка і монументальна, трансформувалася в динамічну модель миттєвих реакцій і потужних (як всередині країни, так і на міжнародному рівні) медійно-пропагандистських проектів.

Ці проекти набули комунікаційно-контентної потоковості, яка поєднувалася з високими організаційно-координаційними можливостями Кремля на міжнародному рівні. Особлива увага приділялася традиційному застосуванню витончених ідеологем (які за умов сучасних технологічних рішень в інформаційно-медійній сфері стали відігравати роль своєрідних ідеологічно-ментальних нанореплікаторів). Тут слід зауважити, що по відношенню до України застосування повномасштабних, але часто прихованих, інформаційних агресій ніколи не призупинялось. Розуміння факту, що без Києва (України) Москві (імперії) не вижити, завжди було присутнє в Кремлі.

При цьому для нас є надважливим розуміння історично-ментального фону, який супроводжував ці агресії проти України (як, власне, і проти Європи). Досить точно це сформулював свого часу Д. Донцов: «…ідеологія російського комунізму, як і царизму, – се тільки різні форми одної і тої самої суті, одного і того самого з’явища загальнішого характеру, що не є нічим іншим, як воюючим із Заходом російським месіянством»2.

Щодо дня сьогоднішнього, то науковці Національного інституту стратегічних досліджень свідчать про наступне: «…важливим елементом реконструкції імперської ідентичності є прагнення наповнити історичний образ Росії духовним, месіанським змістом».3 Іще: «…важливим складником ідеології російського месіанства є проголошення необхідності «захисту та звільнення Європи»4.

Допомога, порятунок, спасіння, визволення – це неповний ряд історичних мемів Московії, які закладалися протягом тривалого часу в «обмежені ресурси людського мозку»5 російськопідданих, щоб надалі стати рушійною силою «російського патріотизму» – набору монархічно-шовіністичних, агресивних або месіанських установок, які застосовувались Кремлем для захоплення територій і поневолення народів.

Протистояти інформаційно-пропагандистському гібридному месіанізму Московії ми можемо, лише усвідомивши глибину небезпеки, яка загрожує нам через історичні, мовні, ментальні, соціолінгвістичні, медійні тощо напрями цілеспрямованого впливу на свідомість пересічного українця і українського суспільства загалом.

Для розуміння розмаїття можливостей такої протидії через призму розгорнутої на державному рівні системи комунікаційно-контентної безпеки пропонуємо ознайомитись із орієнтовною тематикою потенційних наукових розвідок та функціональних напрямів, які можуть застосовуватися як практичні технологічно-інноваційні проекти та механізми.

Кризовість потокових різнодинамічних контентних комунікацій. Сучасна мирна цивілізація та неоварварство в перехідних станах

1.Криза комунікаційної інфраструктури та перманентність кризовості контентних потоків. Сприйняття. Стандарти. Перспективи.

2. Інформаційна безпека. Від статики цивілізаційної геополітики до динамік глобальних геостратегічних викликів.

3. Мейнстрім глобальної безпеки мирного життя планети. Гібридно-месіанські агресії. Глобальний гібридний тероризм (геопозиційні полігони). Епоха тотального цинізму.

4. Від корпоративності комунікацій в кризових станах до потокових криз тотальної публічності.

5.Динаміки публічності. Справжні. Імітовані. Сценарно-модеровані.

6.Кризовість публічності в контентних динаміках та перевиробництві.

7. Кібердоктрина, інформдоктрина, комунікаційно-контентна стратегія України. Підвалини. Особливості. Перспективи.

8. Антимонопольна парадигма концентрацій комунікаційно-контентного виробництва.

9. Інфраструктурно-технологічні умови, особливості та стандарти цифрової соборності середовищ життя сталого геопозиційного ландшафту.

10. Архаїка, традиція, динаміки як різні вектори стилістик життя в безпековому секторі, держуправлінні, сучасних успіхах та мріях різних соціальних страт.

11. Геополітичні архаїчні традиції та геостратегії динамічної ситуаційності – в антагонізмах майбутнього для безпекового сектору державності.

12. Геостратегії безпекового функціоналу в архаїчному традиційному та динамічному державотворенні.

13. Структурна модель інформаційної безпеки. Від традицій кібердоктрини та інформаційної стратегії до інновацій комунікаційно-контентних сервісів та дизайну.

14. Координаційно-ситуативна інфраструктура комунікаційно-контентної безпеки.

Комунікаційно-контентна безпека. Держава. Суспільство. ЗМІ

  1. Комунікаційно-контентна безпека і державні ЗМІ. Роздержавлення радянських ЗМІ та функціональна місія державницьких ЗМІ в сфері безпекового сектору в умовах глобальних викликів глобального гібридного тероризму (ГГТ).
  2. Координаційні сервіси безпекового сектору як зброя комунікаційно-контентного виробництва та міжнародного партнерства.
  3. Суспільство як замовник сучасних стандартів інформаційної безпеки в паритеті функціоналу кібертехнологічних спроможностей та комунікаційно-контентних виробництв.
  4. Журналістика чи комунікаційно-контентні сервіси та дизайни: де ховаються тренди сучасності?
  5. Комунікаційно-контентні сервіси динамічно-потокової публічності. Соціолінгвістична експертиза, комунікаційно-контентний дизайн. Когнітивістика.
  6. Формати і жанри в сучасних комунікаційно-контентних динаміках кросмедійних платформ.
  7. Лінгвістичні технології тиражування акцентів, енергетик, стилістик та ритмів.
  8. Охорона, попередження, заборона чи розширення можливостей в парадигмі комунікаційно-контентного виробництва.
  9. Комунікаційно-контентна технологічно-кадрова синергія розширення можливостей середовищ життя за рахунок публічної легалізації.
  10. Комунікаційно-контентні агресії. Прояви. Технологічні рішення. Шляхи нейтралізації.
  11. Комунікаційно-контентна складова гібридно-месіанських агресій на етапі глобального гібридного тероризму. Україна. ЄС. Світ.
  12. Міжнародні пули журналістів-фрілансерів: авторські центри якісної контентної дії чи біржі високопрофесійних комунікаційно-контентних тролів, мотиваторів, суїцидальних агрегаторів.
  13. Біржі рерайтингового тиражування як технологічні ліфти інтелектуального генерування цинізму та нейтралізації інтелектуальної оригінальності.
  14. Інтелектуальна власність на новину, статтю сюжет, мелодію, вірш, слоган, заголовок: перспектива чи руйнування медійного виробництва?
  15. Журналістське его сенсації чи синергія партнерської взаємодії по втриманню уваги в умовах динамічного розсіювання публічних пріоритетів?
  16. Позитив і негатив в публічній статиці мобілізованих суспільств та в динаміках демократичних горизонтів партнерства.
  17. Пост-правда як виклик ефективності комунікаційно-контентної безпеки держави, суспільства та інституційності ЗМІ (четвертої влади в сучасних демократіях).
  18. Комунікаційно-контентні агресії версійного характеру як альтернатива домінуванню на стратегічному рівні управління глобальною безпекою страткомами країн із традиційно-класичною демократією.
  19. Геопозиційні віртуально-публічні додані реальності середовищ життя як інструмент сегментації путінської корпорації. Потенціал розширення публічності як фактор демонополізації публічної уваги в нейтралізації рецидивів глобального гібридного тероризму.
  20. Від сенсаційності традиційної журналістики – ексклюзиву індивіда-універсала – до синергії креативно-інноваційних колективів постійної присутності.
  21. Нова культура безпеки – це тренд партнерської перспективи чи завдання інститутів НАТО ?
  22. Соціолінгвістична експертиза як матриця та модель динамічного сервісу для легалізації діалектичних специфік територій та соціумного виміру територіальної публічності.
  23. Соціолінгвістичний дискурс творення середовищ комунікаційної ідентифікації через контентні формати підсилення потенціалів динамічного дискурсу як поєднання вікових страт середовищ життя громади, населеного пункту, міської агломерації, регіону, країни.
  24. Культурно-антропологічні специфіки сприйняття динамік в соціолінгвістичних традиціях сприйняття реальностей публічного дискурсу високих динамік.
  25. Соціолінгвістичне знання – як спосіб комунікаційно-контентного спротиву агресіям – катастрофічно відстає від ігротехнічних моделей методологів Кремля, які оперують суспільною увагою планети Земля. Як адекватно протистояти агресору?
  26. Соціолінгвістичні індикатори мають імплементуватися в знання і жодним чином не бути маркетологічним інструментарієм втримання глобальної уваги.
  27. Мирна цивілізація – це одне середовище міжнародного права чи 5 цивілізацій – за кількістю членів Радбезу ООН, які одноосібно можуть ветувати волю всієї планети…
  28. Те, що в традиційному минулому соціолінгвістичному розумінні називалось війна, конфлікт, гарячі точки має визнаватись всією мирною цивілізацією як полігони глобального гібридного тероризму:

Український полігон глобального гібридного тероризму;

Сирійський полігон глобального гібридного тероризму;

Антарктичний полігон глобального гібридного тероризму;

Нідерландський полігон глобального гібридного тероризму тощо.

  1. Комунікаційно-контентна безпека як складова інформаційної, яка має напрями комунікаційно-контентних сервісів та контентних і комунікаційних дизайнів, динамік потокового характеру, аргументу, акценту, стилю, енергетик, ритмік тощо
  2. Мовна концептосфера і суспільна увага – це складові безпекової відповідальності чи різні вектори різних глобальних процесів?…
  3. Динаміки, потоки, вибухове контентне авторство – хто перший стане розуміти і розвиватися в мирній парадигмі співжиття громад, народів, націй, релігій, кліматів тощо?
  4. Цифрова демократія і цифрове міжнародне право: перспектива людства чи лише технологічний тренд?
  5. Гібридний мирний спосіб життя чи гібридний світ?
  6. Сучасні технології глобалізації світу – позитив чи зброя проти мирного способу життя?
  7. Четверта промислова революція – перспектива мирної цивілізації чи умова її знищення?
  8. Контент як підготовлена інформація для публічного користування в процесі взаємодії різних соціальних елементів має потенціал зброї чи миру?
  9. Тотальна публічність – це зло чи радість? Умови і характеристики продукування цих станів в сучасному глобальному світі.
  10. Кризовість глобальних публічних комунікаційно-контентних процесів – зброя чи середовище перспективного розвитку мирної цивілізації?
  11. Терміни постправда, позаінформаційне суспільство, психометрія, мережева методологія як результат соціолінгвістичного домінування кремлівських ігротехніків.
  12. Еліти – це минуле чи цифрова перспектива для глобальної цифрової імперії планети обраних? Цифрові ігропрактики – розширення можливостей свободи, гідності, партнерства чи зручна система соціоказемату?
  13. Стратегічні комунікації – антитеза ситуаційним сервісам публічних потокових динамік. Стратегія і тактика – доречні рівні сучасних глобалізованих публічних динамік

Комунікаційно-контентний спротив агресіям: практичний досвід

  1. Комунікаційно-контентні агресії. Практичний досвід (не ІПсО). Цивілізаційні парадигми протистояння цинізму, ненависті, приниженням.
  2. Імідж чи престижність професійного функціоналу як перспектива мотивацій легалізації інституційної мемуарності геопозиційного характеру. Ситуації. Оригінальності. Здивування. Натхнення.
  3. Меми: лінгвістичні, міфічні, модні, ментальні, конфесійні, геопозиційні, культурно-вікові, ментально-історичні. Приклади форматів та каналів поширення.
  4. Лінгвістичні ярлики-тролі. Технологія нейтралізації.
  5. Гіперактивність та реактивність. Домінування чи слідування в комунікаційно-контентних динаміках. Приклади проблем. Досвіди нейтралізації.
  6. Агресії, операції, виміри, стилі комунікаційно-контентної парадигми.
  7. СІМІС в умовах глобального гібридного тероризму: український полігон. Тому що не війна.
  • Різниця функціонала: місії минулого і сучасна практика СІМІС України.
  • Якого роду знання потребуються для сучасного СІМІС України?
  • Чому СІМІС незамінний на лінії зіткнення. Ситуації. Рекомендації.
  • Бажане забезпечення для СІМІС і його зона відповідальності.
  • Роль військової журналістики у функціоналі СІМІС.
  • СІМІС України: атрибут громадянської війни, гібридної чи гібридно-месіанських агресій у форматі полігону ГГТ(глобального-гібридного тероризму).
  • СІМІС як сервіс динамічних процесів в середовищі цивільних та військових, коли гібридність ситуацій тотальна, а не випадкова.
  • СІМІС як середовище високого функціоналу та технологічне забезпечення в масштабах розбудови інфраструктурних військ глобального застосування.
  1. Глобальний гібридний тероризм: український полігон. Тому що не війна.
  2. Когнітивні аспекти та технологічно-креативні рішення військового перекладу на досвіді проявів глобального гібридного тероризму. Український полігон.
  3. Технологічно-цифрові комплекси втримання уваги для мотивації розуміння складностей та фарисейства публічних гравців прихованих путінських версій українофобства.
  4. Моделі публічно-контентних систем втримання уваги в масштбах підрозділу, бригади, сектору, роду військ, виду військ, сегменту безпекового масштабу, міжнародно-безпекового формату тощо.
  5. Від ситуативно-турбулентної сенсаційності до системної публічної присутності як технологічно-креативного інструментарію втримання уваги на моделях динамічного позитиву.
  6. Ефірна легалізація військово-цивільних адміністрацій як потужний потенціал досвіду утвердження справжньго українства в Україні.
  7. Мовна концептосфера захисників миру від тотального цинізму в умовах АТО. Порівняльний аналіз трьох років військово-цивільного протистояння глобальному агресору.
  8. Журналістика міжнародної спільноти в умовах АТО. Три роки пошуку.
  9. Міжнародна журналістика в АТО. Міфи. Реалії. Перспективи.
  10. Громади зони АТО в публічному дискурсі країн Заходу.
  11. Театральне мистецтво зоні АТО. Пошуки. Знахідки. Досвід та анонси.
  12. Театр як трибуна захисника мирної цивілізації. Паралелі героїв, катів, узурпаторів.
  13. Театр в АТО. Формати участі, жанрові універсали. Людські відкриття.

Формування віртуально-публічних доданих реальностей. Технологічні рішення

  1. Цифрові крос-медіа платформи публічних впливів. Рішення, алгоритми, кейси здобутки, провали, анонси.
  2. Комунікаційно-контентні сервіси публічної присутності з позицій різних сегментів безпекового сектору.
  3. Геопозиційно-цифрові моделі ідентифікації особливостей життя в режимі доби військово-цивільного характеру реалій зони АТО.
  4. Цифрові платформи легалізації публічності в найменших соціумних вимірах сталої дії та цивілізаційного значення.
  5. Віртуально-публічні додані реальності середовищ життя як фактор капіталізації майбутнього в сучасних динаміках дій та творчості як життя.
  6. Ігрові стилістики віртуально-публічних доданих реальностей громад (мікрорайонів) в умовах високих комунікаційно-контентних небезпек.
  7. Віртуально-публічна додана реальність як інструмент дієвості, нестандартності реалізації та продукування мрій, пов’язаних із соціумно-цивілізаційними величинами, що підсилюють державницьку місію геопозиційними характеристиками одномоментного перманентного творення публічного позитиву життя як виміру себе та оточення.
  8. Технологічно-креативні рішення щодо творення віртуально-публічних доданих реальностей синергетичних поєднань волі, таланту, досвіду та бажань в парадигмі представлення публічних кластерів звитяжництва через сумління справжності митців добра для щастя.
  9. Технологічно-інфраструктурні умови для творення публічності через спонтанність та віртуальну спроможність ситуативних досвідів та можливостей сучасних соціумно-цивілізаційних секторів творення середовищ життя.
  10. Кластери публічності як простори комунікаційного сподвижництва в продукуванні контенту навколо чи через коди населених пунктів.
  11. Віртуально-публічна додана реальність маршруту по місцях енергетичних досвідних явищ та процесів не тільки історичного дискурсу, але й осучаснених антропологічно-соціумних новотворень місця, фаху, людини, інституту чи просто ситуації публічного резонансу.
  12. Сукупність елементів державництва через інститути і статуси, але в динаміках та резонансах публічної уваги легалізації життя як унікального явища творення себе і життя навкруги.
  13. Народна творчість, забави як інструментарій фіксації динамік та енергій часу через сприйняття та акумуляцію проблем для бачення виходів в житті людини, державних інститутів, території, світу (як цілого та взаємопов’язаного).
  14. Творчі майстерні сегментованих традиційних мистецтв в динамічних процесах втримання віртуально-публічних доданих реальностей часу через настрій, випадок, місію, межу між минулим та майбутнім в наповнене сьогодення участі, а не спостереження.
  15. Віртуально-публічні реальності: участь проти спостереження за традиційною публічністю минулого без майбутнього.
  16. Мріяти як жити. Віртуально-публічні додані реальності капіталізації динамік в соціальному творенні мирної глобальної цивілізації партнерів.
  17. Сусіди, партнери, спостерігачі, опоненти: капітал для розвитку середовищ життя в парадигмі віртуально-публічних доданих реальностей сьогоднішнього дня.
  18. Технологізація ресурсів глобальних технологічних сервісів, що служать можливостями для реалізації оригінальних стилістик віртуально-публічних доданих реальностей.
  19. Музикально-віртуальні ряди можливостей та дефіцит віртуально-публічного бачення сьогодення для інституціоналізації функціоналу доданих реальностей в середовищах життя як динамічної сфери відтворення енергій динаміки часу.

Військова журналістика. Стандарти. Досвіди. Альтернативи

  • Військова журналістика. Зміна парадигм через впровадження ефективних стилістик в умовах перевиробництва та публічних динамік.
  • Сенсації публічно-функціонального звитяжництва в сегментах безпеково-оборонного сектору як поступ до наповнення життям публічних статусів героїв.
  • Технології соціолінгвістичної фіксації новітніх станів умов та надзвичайних подій середовищ зони АТО.
  • Соціолінгвістична культура безпекового дискурсу управління оперативно-стратегічного та оперативно-тактичних стилістик.
  • Ліцензування соціолінгвістичного характеру з російської в епоху путінського менеджменту глобальним гібридним тероризмом (ГГТ).
  • Прес-секретар військового підрозділу: піар-агенція, авторська контентна потуга, особистий сервіс-потенціал для командира чи функціонал комунікаційно-контентної дії: фіксація, супровід, орієнтування, анонсування, перспективне геостратегування. Варіант: зайва ланка традиційного функціоналу.
  • Прес-секретар персони, процесу, місії, цивілізації: зміна парадигми функціоналу в умовах сучасних динамік і стилістик.
  • Прес-служба силового відомства: комунікаційно-контентний офіс медіа-спроможностей, аналітико-прогнозної діагностики, тотальної публічної фіксації дій та процесів. Контентно-комунікаційні сервіси сценарно-версійної дії та композиційно-дизайнерські лабораторії втримання публічної уваги в різних масштабах динамічних резонансів позитиву мультифункціонального безпекового сектору.
  • Функціонал прес-секретаря бригади. Сьогодення. Проблеми. Надії. Мрії. Рекомендації.
  • Брендування в публічному дискурсі сегментів безпекового сектору з позицій наскрізного функціоналу та окремо – підрозділів.
  • Брендування навчань та тренінгових сезонів як формати мотивацій для втримання уваги.
  • Модель оптимальної технологічної лінійки для оперативно-тактичного публічного позиціонування в сучасних умовах АТО.
  • Фото та відеофіксації. Особливості. Закономірності. Досвід. Поради.
  • Аудіофіксація бойових зіткнень як формат доказовості реальностей сучасного протистояння в зоні АТО.
  • Сценарії як формат фіксації новітніх процесів в безпеково-оборонному секторі України. Досвід для глобального світу.
  • Креативні індустрії як потокові контентно-дизайнерські сервіси мотивації захисту мирної парадигми життя в масштабах глобального світу.
  • Когнітивістика міфу, ритуалу бойових дій в зоні АТО з позицій учасника, стороннього, ветерана, науковця.
  • Узагальнення досвіду комунікаційно-контентного супроводу безпеково-оборонних процесів в зоні АТО та АРК.
  • Волонтерство як функціонал цивільного контролю за діяльністю безпекового сектору в умовах АТО.
  • Становлення добровольчих батальйонів як відповідь на гібридність небезпек в глобальних масштабах цивілізаційного функціоналу та застосування технологій глобального гібридного тероризму.
  • Знання, навички, компетенції бачення функціоналу сучасної комунікаційно-контентної автури, менеджменту, управлінських ланок.
  • Специфіка, особливості, база підготовки спеціалістів у сфері смислових протистоянь (комунікаційно-контентної безпеки) в безпеково-оборонному секторі та цивільному житті.
  • Журналістика військова і екстремальна. Особливості. Паритети. Перспективи. (Реалізація теоретичних та практичних аспектів підготовки журналістських кадрів та фахівців інформаційно-медійних структур оборонного відомства в умовах АТО).

Григорій Любовець, ВІКНУ,

Валерій Король, ВІКНУ

1 Анастасія Зануда. Друга світова війна для України: нове осмислення. Електронний ресурс. Режим доступу: http://www.bbc.com/ukrainian/society/2015/05/150506_ukraine_ww2_az

2 Д.Донцов. Підстави нашої політики. Електронний ресурс. Режим доступу: http://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Publ/Dontsov/BasesOurPolicy.html

3 Світова гібридна війна: український фронт: монографія /за заг. ред. В.П. Горбуліна. К.: НІСД, 2017.-496с. с. 137

4 Там само. С. 140

5 Джеймс Ґлейк. «Що таке мем?» Електронний ресурс. Режим доступу: http://osvita.mediasapiens.ua/mediaprosvita/research/scho_take_mem/

Фото з відкритого джерела

1 Бал2 Бали3 Бали4 Бали5 Балів (Голосів: 3 Рейтинг: 5,00 out of 5)
Loading...
Переглядів: 1 335

коментарі закриті

adminarmyua@ukr.net | © 2014-2020 ARMYUA
Повне (часткове) використання матеріалів дозволяється за умови наявності прямого гіперпосилання на адресу матеріалу на сайті armyua.com.ua