Головна » На перехресті » Ставши прем’єр-міністром Польші, Бальцерович залишився жити у панельному будинку

Ставши прем’єр-міністром Польші, Бальцерович залишився жити у панельному будинку

Бальц-1Все пізнається у порівнянні. То ж і досвід проведення реформ, які намагається (чи лише вдає це) провести український уряд на чолі з двічі прем’єром Яценюком теж можна порівняти. Особливо з країнами, які на старті мали такий самий багаж економічних і соціальних негараздів. Наприклад, Польші. Про це розповідає espreso.tv.

Взяти хоча б досвід автора економічних реформ в Польщі, професора Лєшека Бальцеровича. В 1989 році Польща переживала чи не найзлиденніший період своєї економічної історії.

Майже десять років уряд на чолі з генералом Войцехом Ярузельським намагався провести в країні реформи, не міняючи систему по суті і не відмовляючись від соціалістичної ідеології. Вся Польща стояла в чергах, поляки вишукували якісь підробітки, щоб заробити додаткову копійчину, а найактивніші вдалі їхали на Захід на заробітки. Нинішній президент Європейського союзу Дональд Туск у ті суворі часи їздив з дружиною та колегами влітку до Норвегії і працював електриком за 7 доларів за годину, що було колосальним грішми для мешканців тоді ще соціалістичної Польщі. Місячна зарплата середнього поляка в 1989 році заледве сягала 20 доларів, а працівники польського уряду могли потішитися вп’ятеро більшими зарібками.

На відміну від Туска який все ще вчителював,  та шукав підробітків у Норвегії, Лєшек Бальцерович вже був набагато успішнішим і влітку 1989 року отримав запрошення читати лекції в один з університетів Великої Британії. І заробітна плата там передбачалася до 1,5 тисячі фунтів на місяць. Більше того, запрошення на стипендійну програму отримала і дружина Бальцеровича.  На двох вони могли заробляти просто таки фантастичні для тогочасної Польщі 2 тисячі фунтів. Проте в момент коли Бальцеровичі вже пакували валізи і готувалися до життя у Британії в їхньому помешканні задзвонив телефон…

Телефонував щойно обраний прем’єр-міністром Польщі Тадеуш Мазовецький, який запропонував молодому але вже знаному економісту Лешеку Бальцеровичу очолити Міністерство фінансів і взятися за перетворення соціалістичної польської економіки на капіталістичну.

Бальцерович подумав, порадився з дружиною, і за день погодився. Причому, незважаючи на те, що дружина була категорично проти. Чому? По-перше, гроші. Польський уряд не міг запропонувати таких грошей, як британський університет. По-друге, вона була переконана, що якщо, щось не вийде з тими реформами, то винним зроблять її Лєшека. А як економіст вона собі добре уявляла тодішній стан польської господарки і мала сумнів, що з реформ вийде щось путнє.  Проте можливість спробувати щось зробити для країни виявилася надто сильною спокусою, тому, незважаючи на прямі матеріальні втрати і сумніви дружини, професор Бальцерович погодився. Більше того, розпачливих постів у “Твіттері” про те, що віце-прем’єр і міністр фінансів не зможе прожити на 150 доларів у місяць він не писав і напевне не тільки тому, що в ті давні часи не було “Твіттера”…

Але на цьому матеріальні проблеми молодого віце-прем’єра реформатора не тільки не закінчилися, але й виникли нові. Зокрема, стосувалися вони банального костюма…

Як тепер уже згадує Бальцерович, до призначення в уряд костюмів і краваток він не носив, мав лише “шлюбний” ще з 1977 року, а тут доводилося їхати на переговори з місією МВФ до Вашингтону, а вдягнути нема чого, більше того. Довелося позичати костюма в кузена. І нічого страшного, навіть у позиченому костюмі Бальцерович успішно проводить переговори, представляє програму реформ і отримує як реструктуризацію польських боргів попередніх урядів, так і фінансову допомогу на проведення реформ. Знову таки, крику про те, що такому видатному економісту треба терміново заплатити великі гроші, бо йому немає в чому їхати на переговори Бальцерович не здіймає ні по телевізору, ні в газетах, ні на радіо…

Проте і це не кінець печальної історії.

Напередодні призначення в уряд родина Бальцеровичів мешкала в окремій, за соціалістичними мірками просто таки розкішній, трикімнатній квартирі в панельному будинку на околиці Варшави. Тільки-но ставши віце-прем’єром Бальцерович тут же отримує пропозицію перебралися до новенького помешкання в урядовому будинку в центрі Варшави. Проте відмовляється…

В будь-якого українця виникає питання: чому?

По-перше, як каже у своїй книзі професор Бальцерович, це суперечить його принципам, оскільки він не любить “халяви” (причому ні роздавати, ні отримувати). Ну, і по-друге, за його словами, це політичний ідіотизм, коли людина проводить радикальні реформи, закликає “порізати” зарплати бюджетникам і затягнути паски, і в той же час  отримує новеньку квартиру в центрі столиці. На думку професора Бальцеровича, таке може витворити тільки рафінований йолоп. І здається професор таки має рацію…

Незважаючи на невеличку зарплатню і відмову від урядового помешкання, бідним професор Бальцерович не залишився. Просто гроші він заробив не в уряді, а читаючи лекції в США і Європі вже як знаменитий архітектор економічних реформ в Польщі. Окрім того, коли реформи в Польщі почали приносити свої плоди, а Бальцерович очолив Національний банк Польщі, то зарплата була вже звісно не 150 доларів, але і польська економіка тоді росла як на дріжджах.

І наостаток, про авто.

Звісно, як говорили в давні часи герої Ільфа і Петрова, автомобіль не розкіш, а засіб пересування. Проте уявити собі українського віце-прем’єра чи міністра фінансів на авто вітчизняного виробництва не зможе навіть відвертий божевільний. Натомість, Лєшек Бальцерович підкреслює, що у 1989-1990 роках свідомо відмовлявся використовувати західні автомобілі, а їздив на “полонезі” бо вважав, що уряд повинен продемонструвати  солідарність з поляками котрих закликає до реформ і економії.

Polonez7b(Прем’єру Бальцеровичу не соромно було пересуватись на автомобілі вітчизнянного виробництва. Polonez – польський автомобіль, що вироблявся у Варшаві, з 1978 по 2002 роки)

Що найцікавіше, з реформами у професора Бальцеровича все вийшло і Польща останні 23 роки тішиться безпрецедентним періодом економічного зростання.

Натомість у української політичної еліти з реформуванням економіки, а тим паче з економічним зростанням перманентні проблеми, проте це не заважає вимагати зарплат, квартир, та різноманітних бонусів для унікальних спеціалістів які мають намір потрудитися на ниві економічних перетворень в Україні.

 

1 Бал2 Бали3 Бали4 Бали5 Балів (Немає рейтингу)
Loading...
Переглядів: 705

Залишити відгук

adminarmyua@ukr.net | © 2014-2020 ARMYUA
Повне (часткове) використання матеріалів дозволяється за умови наявності прямого гіперпосилання на адресу матеріалу на сайті armyua.com.ua