Головна » Експертна думка » Наскільки важливим сьогодні є критичне мислення?

Наскільки важливим сьогодні є критичне мислення?

Розробка методики проведення тренінгів щодо індикації виявлення, нейтралізації та попередження впливів та загроз комунікаційно-контентної безпеки в умовах гібридної війни потребує відповіді на питання щодо місця і ваги критичного мислення в сучасних умовах.

Критичність епохи публічно-медійної статики, коли були великі відстані і корпоративно-суспільний поділ громадян на чіткі класи, страти, кластери, групи інтересів тощо, мала чітку градацію на правильне та неправильне, позитивне та негативне, ідеологічно лояльне та опозиційне. Ці антагонізми із часів ідеологічних поділів, що часто були не лише ідейно-суспільними, але й геополітично-орієнтованими. Вони могли нести, наприклад, публічні ідеї приєднання до тієї чи іншої геополітичної сили, налаштовування на потрібний (владі передусім) громадсько-суспільний настрій тощо. За таких умов критичність зазвичай підмінювалася критиканством, бо саме жорсткі формати пошуку вини, яку часто спеціально моделювали, приводили до того, що надлишкова безапеляційна (не доказова) критика являлась лише імітаційним атрибутом політизованого псевдонаціонального захисту.

Геополітично-статусні антагонізми ховалися за часовими можливостями критики дій, планів, програм, стратегій. І в цілому витримувалася (на це був час) інформаційно-лінійна сувереність та межа (дипломатична етика) щодо питань внутрішнього політичного розвитку. В цих умовах медійна критичність давала плідні результати щодо пошуку істини (когнітивність) як досить визнаної цінності й усвідомленої потреби.

Нині проблеми геополітично-статусного антагонізму одночасно існують та переростають в геостратегічну трансформаційну глолокальну двовекторність. Вони породили нагальну потребу в прообразах ціннісного публічного опонування, де паритетність є умовою захисту від більш активної сили, що генерує свої докази.

Україна вже восьмий рік торує шлях цивілізаційного поступу у світ миру та ліберальної демократії в умовах цифрової глолокальності, яка реально втратила лінійно-медійну сувереність і набула світових середовищно-просторових якостей комунікаційно-контентних динамік та наддинамік. В цих реаліях української державності абсолютизувати критичність не варто, хоча не потрібно і повністю відкидати. У нашому сьогоденні поєдналися воєдино процеси цивілізаційності та позацивілізаційності. Кожен із цих геополітичних трендів має геостратегічну мозаїку своєї стилістично-енергетичної критичності. Причому як в середині парадигм, так і між ними. Для фахового аналізу національного інформаційного простору (його контексту) постає питання: кому і наскільки ви довіряєте при виборі контенту для вашого життя, професійної діяльності тощо? Тут важливішою є проблема таргетування (підбору) контенту. Або ви самостійно підбираєте потрібну інформацію за визначеним вами ж алгоритмом, або віддаєтеся на відкуп діджитал алгоритмам. В такому разі ви потрапляєте в процес занурення, який мало залежить від вас і має перспективу переведення вашої свідомості в потрібне розповсюджувачам інформації русло.

Вірним вбачається багаторівневе (залежно від віку) ознайомлення споживача з основами і принципами медіа-гігієни, діджитал-гігієни, криптокультурної гігієни, які в сукупності представляють собою комплекс комунікаційно-контентної гігієни. Тоді виникає необхідність використання фахових сервісів комунікаційно-контентної безпеки (наразі в промислових масштабах відсутня, є лише точкові сервісні рівні як дослідно-лабораторні зразки).

Григорій Любовець,

к.і.н., доцент, провідний науковий співробітник

Джерело: https://mil.univ.kiev.ua/files/287_1739608634.pdf

Ілюстрація: freepik

1 Бал2 Бали3 Бали4 Бали5 Балів (Голосів: 1 Рейтинг: 5,00 out of 5)
Loading...
Переглядів: 646

Залишити відгук

adminarmyua@ukr.net | © 2014-2020 ARMYUA
Повне (часткове) використання матеріалів дозволяється за умови наявності прямого гіперпосилання на адресу матеріалу на сайті armyua.com.ua