Головна » Блоги » Перемога як усвідомлена відповідальність, або Про роль особистості в історії людства

Перемога як усвідомлена відповідальність, або Про роль особистості в історії людства

Десятого травня 1940 року автор Мюнхенської угоди 1938 року і на той момент смертельно хворий прем’єр-міністр Британії Невілл Чемберлен залишив свій пост. Його наступником мав стати лорд Едвард Галіфакс, міністр закордонних справ Британської імперії. Цю кандидатуру погодив і король Георг VI. Воліли бачити його на цій посаді і лейбористи, і консерватори.

Він був би гідним продовжувачем справ Чемберлена. Коли Мюнхенська угода розглядалася у британському парламенті, Галіфакс заявив із трибуни про цілковиту підтримку дій прем’єра. Він симпатизував Гітлеру, мав дружні стосунки з Герінгом і виступав за політику умиротворення тодішньої Німеччини. Просував ідею домовленостей з Гітлером при посередництві Муссоліні. Фактично це була ідея капітуляції Британії перед Німеччиною, яка б, на думку авторів, допомогла їм зберегти політичне обличчя. При цьому не можна відкидати того факту, що у свій спосіб Галіфакс все ж таки залишався передусім патріотом Британії. Та тодішня Британія готова була прийняти політику умиротворення з тодішньою Німеччиною. У «верхах» схилялися до думки, що більшовицька загроза є значно більшою, ніж нацистська. «Низи» в результаті довготривалої державної політики умиротворення та численних компромісів і поступок Гітлеру перебували у стані «нейтралітету» із більшою схильністю до Німеччини. Ба більше, британський «нарід» вважав тоді, що замирення (фактично на правах поразки, про що умовчувалося) з Гітлером є неминучим.

Якою була б світова історія в разі обрання Галіфакса прем’єр-міністром Британії, нині ми можемо лише гадати. Та вона б стала однозначно іншою. І не обов’язково світлою. Коричнева хмара націонал-соціалізму могла ще довго висіти над європейським континентом.

Прем’єром він теоретично був дві хвилини. Власне це був час, коли прозвучала пропозиція Чемберлена і зал завмер в очікуванні відповіді Галіфакса. Як пише у своїй книжці «Фактор Черчилля. Як одна людина змінила історію» нинішній прем’єр Британії Боріс Джонсон, «після моторошного двохвилинного мовчання» Галіфакс зняв свою кандидатуру. Ті дві хвилини моторошного мовчання, з позиції сьогоднішнього дня, світ дійсно висів на волосині.

Та світ отримав шанс – на посаду прем’єра обрали Вінстона Черчилля.

Далі ми все знаємо. Шестидесятип’ятирічний прем’єр виборов спочатку серед членів Воєнного кабінету, а згодом і всього суспільства право на безкомпромісну боротьбу з нацистським режимом Гітлера.

Тринадцятого травня 1940 року Вінстон Черчилль звернувся до британців із студії ВВС із нині історичною промовою: “Я не можу запропонувати нічого, крім крові, важкої праці, сліз і поту. На нас чекає суворе випробування. Перед нами багато довгих місяців боротьби та страждань. Ви мене запитаєте, яким є наш політичний курс? Я відповім: вести війну на морі, суші й у повітрі, з усією міццю та силою, яку дає нам Бог; вести війну проти жахливої тиранії, яка перевершує будь-який людський злочин. Ось наш курс. Ви запитаєте, яка наша мета? Я можу відповісти одним словом: перемога, перемога будь-якою ціною, перемога, попри весь жах, перемога, яким би довгим і важким не був шлях; тому що без перемоги не буде життя”.

Operation Overlord

Він взяв на себе відповідальність перед країною (і історією) привести її до перемоги. І переміг. Без нього цієї величної перемоги не було б. І про це варто пам’ятати.

Підписуючи 1941 року з американським президентом Франкліном Рузвельтом Атлантичну хартію, поборник імперії Черчилль не міг не розуміти, що Британію очікують грандіозні повоєнні переміни. Адже, крім таких надважливих засад, що згодом увійшли до Статуту ООН, що жодна держава не може завойовувати територію іншої; заборонено змінювати міжнародні кордони силовими методами, він погоджувався на вимогу розпуску колоніальної імперії. Це був відповідальний крок людини, яка творила історію.

Британці вітають завершення другої світової війни. Лондон, 7 травня 1945 року

Намагання іншої імперії – московитської – привласнити перемогу, свідчить про ницість політики і політиків, які періодично перебувають біля «керма» Кремля. Ці потуги побєдобєсія доводять, що предметом історичної гордості стає спотворена правда і підігнана під «момент» брехня. Фактом є й те, що суспільна (на жаль, і частина державної) свідомості українців перебуває під впливом колоніального нав’язування історії. І витягнути наших співвітчизників з цього болота, як з’ясувалося за майже тридцять років, завдання не таке вже й легке.

Нині Україна усвідомлює ще один безперечний факт: лише особистість історичного масштабу може привести державу і суспільство до перемоги над агресором – путінським режимом нинішньої імперії, яка за збігом обставин передчасно отримала майбутню назву – Російська Федерація.

Та історична постать не народжується і не вершить справи сама по собі. Вона має отримати підтримку суспільства. Свідомого своїм місцем і роллю в історії, з відчуттям і безкомпромісним відстоюванням своєї громадянськості і відповідальності перед майбутнім суспільства.

Наразі цей процес не завершений. Отже, до перемоги нам ще доведеться зазнати суттєвих втрат і принести жертви. Бо без них, на жаль, не буває справжніх перемог.

P.S. Після розгрому гітлерівської Німеччини Вінстон Черчилль був на піку  слави і популярності. Його підтримка суспільством сягала 83 відсотків.

Та вже в липні 1945 року, після нищівної поразки консерваторів на виборах, у Британії був сформований новий уряд на чолі з іншим прем’єром.

Консерватори не вловили суспільні настрої – британській «нарід» прагнув перемін в економіці та політиці. Для демократичного суспільства, та ще й в умовах миру, – це нормальне явище.

P.P.S. Україна залишається в умовах війни і гібридно-месіанських агресій.

P.S.S. 2002 року парламент визнав Вінстона Черчилля найвеличнішим британцем в історії.

Валерій Король

1 Бал2 Бали3 Бали4 Бали5 Балів (Голосів: 1 Рейтинг: 5,00 out of 5)
Loading...
Переглядів: 212

Залишити відгук

adminarmyua@ukr.net | © 2014-2020 ARMYUA
Повне (часткове) використання матеріалів дозволяється за умови наявності прямого гіперпосилання на адресу матеріалу на сайті armyua.com.ua