Головна » Інформкон'юнктура доби » Інформаційний резонанс доби: 06.01.2021

Інформаційний резонанс доби: 06.01.2021

Доба в ООС: Окупанти два рази порушили «тишу»

07.01.2022 07:24

Упродовж минулої доби, 6 січня, з боку російсько-окупаційних військ зафіксовано два порушення режиму припинення вогню.

Про це йдеться у ранковому зведенні штабу сил ООС, передає Укрінформ.

“У бік Луганського окупанти вели вогонь з великокаліберних кулеметів. Поблизу Старогнатівки противник обстрілював позиції українських військ з автоматичних та протитанкових гранатометів, а також великокаліберних кулеметів”, – йдеться у повідомленні.

Втрат серед військовослужбовців Об’єднаних сил внаслідок дій ворога немає.

“Українські захисники відкривали вогонь у відповідь, не застосовуючи заборонене Мінськими домовленостями озброєння, та змусили противника припинити обстріли. Станом на 7 годину ранку, 7 січня, порушень режиму припинення вогню з боку російсько-окупаційних військ не зафіксовано”, – повідомили у штабі

Військовослужбовці Об’єднаних сил контролюють ситуацію та продовжують виконувати завдання з відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації.

 

На Святвечір окупанти Донбасу стріляли із великокаліберних кулеметів

ЧЕТВЕР, 6 СІЧНЯ 2022, 17:13. УП

У четвер 6 січня російсько-окупаційні війська 1 раз порушили режим тиші в зоні проведення операції Об’єднаних сил на Донбасі.

Джерело: вечірнє зведення пресцентру ООС станом на 17.00 6 січня

Дослівно: “Російсько-окупаційні війська продовжують ігнорувати домовленості, досягнуті 22 липня 2020 року у рамках Тристоронньої контактної групи.

Від початку доби з боку збройних формувань Російської Федерації зафіксовано 1 порушення режиму припинення вогню”.

Деталі: У бік Луганського окупанти вели вогонь із великокаліберних кулеметів.

Зазначається, що втрат серед військовослужбовців Об’єднаних сил внаслідок дій ворога немає, а рубежі українських підрозділів залишилися незмінними.

 

Окупанти знову не пропускали спостерігачів та глушили безпілотники

07.01.2022 05:56

Бойовики продовжують перешкоджати місії ОБСЄ на сході України: вони не пропускали спостерігачів і глушили безпілотники.

Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на звіт СММ ОБСЄ за 6 січня.

Біля Старомихайлівки збройні формування РФ не пропустили патруль ОБСЄ через блокпост, попри те, що люди вільно перетинали його.

“Два озброєні члени збройних формувань не пропустили патруль місії на захід в населений пункт. Під час перебування на блокпості спостерігачі бачили, як цивільні особи перетинали його пішки”, – йдеться у звіті.

В районі селища Степове в Луганській області бойовики глушили безпілотник спостерігачів.

“Безпілотний літальний апарат (БПЛА) СММ малого радіуса дії піддавався впливу перешкод сигналу GPS під час польоту над районами поблизу н.п. Степове”, – уточнили в ОБСЄ.

 

Прифронтовий Торецьк вже 10 днів сидить без води

06.01.2022 13:50

У прифронтовому Торецьку на Донеччині через пошкодження водогону «Горлівка – Торецьк» вже 10 діб рятувальники підвозять воду населенню.

Як передає Укрінформ, про це 6 січня повідомили в Головному управлінні ДСНС у Донецькій області.

«Протягом 5 січня силами Головного управління здійснено підвезення 7,05 т технічної води», – йдеться у повідомленні.

У Торецькій міській військово-цивільній адміністрації поінформували, що через пошкодження водогону до міста надходить 8000 кубометрів води, а для прокачування всіх районів міста необхідно 14 000 кубометрів води. Проте ремонт водогону зараз не проводиться, оскільки немає гарантій безпеки з боку ОРДО.

«Наразі початок ремонту залежить від підтвердження режиму «Тиша» з боку не підконтрольної Україні сторони, станом на цей час гарантії безпеки не надані», – заявили у ВЦА.

Міська влада закликала мешканців громади за змоги мати вдома запас на 1-2 доби і «поставитися з порозумінням до ситуації, що склалася».

Як повідомляв Укрінформ, аварія на водогоні «Горлівка-Донецьк» сталась 25 грудня. В окупованій Горлівці на фільтрувальній станції аварійно відключилось електропостачання. 26 грудня на водогоні провели ремонтні роботи, але обсяг води, що надходить до Торецька, не збільшився. У Торецькій міській ВЦА припускають, що існує ще порив у “сірій” зоні. 27 грудня комісія з ТЕБ та НС оголосила надзвичайну ситуацію у зв’язку зі скороченням надходження води до м. Торецьк на 60% від запланованого.

Комунальне підприємство Компанія «Вода Донбасу» – єдиний постачальник води в регіоні. Підприємство забезпечує водою та надає послуги з водовідведення жителям 289 населених пунктів Донецької області (близько 3,9 млн осіб).

 

Агент «ДНР», який готував диверсію у храмі на Запоріжжі, отримав сім років тюрми

06.01.2022 13:24

Зловмисника, який у 2019 році за завданням «спецслужб ДНР» намагався підпалити храм УПЦ МП на Запоріжжі, засуджено до семи років позбавлення волі.

Про це повідомляє пресцентр СБУ, передає Укрінформ.

Під час слідства встановлено, що бойовики «ДНР» напередодні надання Томосу Православній церкві України намагалися спровокувати конфлікт на релігійному ґрунті.

«За наявними даними, псевдоспецслужба терористів підшукала мешканця Запоріжжя, який за 30 тис. грн погодився … організувати підпал храму Апостола Івана Богослова, що належить УПЦ. Однією з ключових вимог було розповсюдження у ЗМІ відео пожежі, яка б мала трактуватися як напад на місцеву церковну громаду УПЦ мирян новоствореної Православної церкви України», – йдеться в повідомленні.

Організатора злочину та його спільників затримали під час спроби підпалу храму.

Суд визнав винним організатора підпалу за ч. 2 ст. 15 (замах на кримінальне правопорушення), ч. 3 ст. 27 та ч. 2 ст. 258 (закінчений замах на організацію вчинення терористичного акту) Кримінального кодексу України і засудив його до 7 років позбавлення волі.

Вирок суду набув законної сили.

 

У Москві зустрілись радники лідерів «Нормандської четвірки» – без України

06.01.2022 15:22

У російській столиці розпочалася зустріч радників лідерів РФ, Німеччини та Франції, на якій вони обговорять військовий конфлікт на сході України без української сторони.

Як передає Укрінформ, про це повідомляють російські ЗМІ.

Повідомляється, що заступник голови адміністрації президента РФ Дмитро Козак проводить переговори «щодо внутрішньоукраїнського врегулювання» із зовнішньополітичними радниками лідерів Німеччини і Франції Єнсом Плетнером і Еммануелем Бонном. Представників України на зустріч не запрошували.

ЗМІ відзначають, що після цих переговорів Плетнер і Бонн також зустрінуться з представником України.

Зауважимо, що «Нормандська четвірка» є форматом перемовин, до якого мають входити Україна, Росія, Німеччина та Франція.

Як повідомляв Укрінформ, раніше міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що слова глави МЗС Росії Сергія Лаврова про зустріч міністрів закордонних справ у Нормандському форматі є «плювком в обличчя» Франції та Німеччини.

 

Діаспору закликали підтримати всеукраїнський флешмоб #СкажиПутіну_НІ

06.01.2022 15:00

Голова Спілки українців у Португалії, регіональний віцепрезидент Світового конґресу українців у Західній і Південній Європі Павло Садоха закликав усіх свідомив українців, в тому числі українську діаспору, долучитися до всеукраїнського флешмобу #СкажиПутіну_НІ/ #SayNOtoPutin.

Як передає Укрінформ, про це активіст написав на своїй сторінці у Фейсбуці.

“Ми, українці, незалежно від країни нашого проживання повинні сказати лідерам країн НАТО і ЄС, що не сприймаємо жодного компромісу зі світовим терористом – путіним”, – зазначив Садоха.

Як повідомляється, всеукраїнський флешмоб організувало понадпартійне об’єднання “Рух Опору Капітуляції” і приурочило його до важливих міжнародних переговорів в Женеві, Брюсселі, Відні між країнами-членами НАТО, США та Росією щодо нарощування російських військ біля українських кордонів.

Учасників флешмобу закликали прикріпити на вікна в автівках гасло: #SayNOtoPutin, а також  робити фото і ставити їх у соціальні мережі або надсилати на електронну скриньку: rok.org.ua@gmail.com

Організатори “РОК” опублікували наступний інструктаж щодо участі у флешмобі:

  1. Надрукуйте або напишіть на аркуші А4, чи більшого формату, два гасла – #SayNOtoPutin #UkrainiansWillResist або (і) українські варіанти #СкажиПутіну_НІ #УкраїнціЧинитимутьОпір. Можна роздрукувати й зображення, яке додається до цього допису.
  2. Сфотографуйтеся з цим плакатом разом з рідними.
  3. Викладіть це фото в соцмережі та додайте такий текст:

Закликаємо Захід #СкажиПутіну_НІ на його ультиматум.

Диктатор хоче силою відновити СРСР. Це треба зупинити. #УкраїнціЧинитимутьОпір окупантам. Нічого про нас без нас. Україна не прийме ультиматумів проти нашої свободи та спільних інтересів союзників.

Україна і Захід #СильнішіРазом

We call on the West #SayNOtoPutin ultimatum. Dictator wants to rebuild USSR by force. He must be stopped. #Ukrainianswillresist occupiers. Nothing about us without us. We will not accept ultimatums against UA freedom/common interests of our Allies [🇺🇸] [🇪🇺] [🇨🇦] [🇬🇧] We are #StrongerTogether

  1. Запросіть інших приєднатися до кампанії.

“Давайте разом донесемо до світових лідерів позицію українців перед важливими перемовинами 10 і 12 січня, де буде розглядатися безпекова ситуація в Україні, майбутнє НАТО й ультиматум Путіна Заходу. Всі повинні розуміти, що незалежно від досягнутих міжнародних домовленостей, українці чинитимуть опір російському окупанту”, – відзначили в РОК.

Як повідомляв Укрінформ, міністр закордонних справ Дмитро Кулеба 10 січня візьме участь у засіданні Комісії Україна-НАТО в Брюсселі. 12 січня відбудеться Рада Росія – НАТО у Брюсселі.

 

Ізраїль допоможе Україні створити систему реабілітації ветеранів та учасників Майдану

06.01.2022 17:36

Ізраїльські експерти допомагатимуть Україні у створенні системи реабілітації ветеранів, постраждалих учасників Революції Гідності та родин загиблих військових.

Як передає Укрінформ, про це йшлось під час онлайн-зустрічі міністра у справах ветеранів Юлії Лапутіної з делегацією експертів Держави Ізраїль, повідомляє Міністерство у справах ветеранів України.

“Під час зустрічі обговорювалися можливості залучення ізраїльського досвіду та експертів під час створення в Україні інноваційної системи медичної і психологічної системи реабілітації та допомоги ветеранам, постраждалим учасникам Революції Гідності, родинам загиблих військових, що є одним із головних пріоритетів діяльності Мінветеранів на 2022 рік”, – сказано в повідомленні.

Участь у зустрічі від ізраїльської сторони взяли заступник посла Ізраїлю в Україні Йоав Бистрицький, лікар, міжнародний експерт з питань громадського здоров’я та професор епідеміології Ітамар Гротто, експерт з питань розвитку бізнесу, PR та міжнародних відносин Шломі Варійт.

Лапутіна наголосила, що за ініціативи Президента України у всіх областях до 2023 року будуть створені сучасні реабілітаційні центри, де надаватимуть послуги військовослужбовцям і ветеранам. Наразі міністерство розробляє механізм, який дозволить зібрати кращі практики, напрацьовані у всіх відомствах та на місцях, а також міжнародний досвід, і перетворити їх на сучасну державну систему. Крім того, за підтримки міжнародних партнерів планується створити багатофункціональний центр для ветеранів за унікальним проєктом.

Очільниця Мінветеранів заявила про глобальну зміну підходів до роботи з українськими захисниками і захисницями, які повертаються із фронту.

“У цьому питанні Мінветеранів готове залучати ізраїльський досвід медико-психологічної реабілітації ветеранів війни та впровадженням інноваційних програм, що діють в Державі Ізраїль”, – наголосила Лапутіна.

У свою чергу професор Гротто представив групу ізраїльських експертів з питань медицини та реабілітації, які готові долучитися до реалізації відповідних проєктів в Україні. Також він презентував учасникам зустрічі ізраїльські напрацювання щодо особливостей роботи майбутніх центрів реабілітації, де надаватимуться послуги військовослужбовцям і ветеранам.

Гротто повідомив про готовність ізраїльської делегації до плідної та довгострокової співпраці з Мінветеранів та українським урядом у наданні експертної допомоги під час створення нової системи медичної і психологічної системи реабілітації ветеранів, а також побудові та роботі відповідних майбутніх центрів.

Від імені міністерства та всієї ветеранської спільноти Лапутіна подякувала ізраїльській делегації за зустріч та можливості стратегічної і довгострокової співпраці у підтримці українських захисників, а також реалізації ветеранської політики в Україні.

Як повідомляв Укрінформ, 28 грудня на нараді з реалізації програм з реабілітаційної допомоги у 2022 році Прем’єр-міністр Денис Шмигаль наголосив, що система реабілітації в Україні має стати доступною для кожного громадянина, якому це необхідно.

 

Українські військові торік отримали три тисячі зразків озброєння – РНБО

06.01.2022 13:51

Збройні сили України та інші військові формування протягом 2021 року отримали понад 3 тис. зразків озброєння та 4 млн боєприпасів і ракет.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Рада національної безпеки і оборони України.

Відповідно до рішення РНБО від 11 березня 2021 року щодо основних показників державного оборонного замовлення на 2021-2023 роки, в Апараті РНБО підбили попередні підсумки виконання державного оборонного замовлення.

“Державними замовниками сектору безпеки і оборони у 2021 році укладено понад 600 контрактів, за якими сплачено 98,8% асигнувань державного бюджету, призначених для закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що майже на 2% більше, ніж у 2020 році”, – ідеться у повідомленні.

Найбільший державний замовник – Міноборони – виконало завдання на 99,5%.

Також усі заплановані завдання виконали Державна прикордонна служба, Національна гвардія, Національна поліція, Державне бюро розслідувань, Головне управління розвідки Міністерства оборони, Національне антикорупційне бюро України, Служба безпеки України, Служба зовнішньої розвідки України, Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації, Державне космічне агентство України.

“Однак результати виконання завдань з підготовки виробництва озброєння та військової техніки Міністерством з питань стратегічних галузей промисловості України у 2021 році потребують покращення у поточному році”, – зауважили в Апараті РНБО.

За результатами виконання державного оборонного замовлення до ЗСУ та інших військових формувань поставлено понад 3 тис. основних зразків озброєння, військової та спеціальної техніки, до 4 млн боєприпасів та ракет різного призначення, близько 3 тис. приладів нічного бачення.

“Зокрема Збройні сили України отримали нові безпілотні авіаційні комплекси Bayraktar TB2, сучасні засоби зв’язку, бронетанкового озброєння та техніки, розвідувальні безпілотні комплекси, протикорабельний комплекс крилатих ракет “Нептун” берегового базування, комплекси радіоелектронної боротьби тощо”, – підкреслили в РНБО.

Як повідомляв Укрінформ, 1 січня посол України у США Оксана Маркарова заявила, що у 2022 році Україна, крім запланованих 300 млн доларів, має отримати від США й іншу допомогу, в тому числі озброєння.

 

Міноборони оголосило тендери на організацію харчування у ЗСУ

07.01.2022 01:32

Міністерство оборони розпочинає процедуру закупівлі послуг з організації харчування у Збройних силах України згідно з річним планом закупівель на 2022 рік.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міноборони.

Відповідна документація розміщена у системі “Прозорро”. Закупівлі проводитимуться за новими процедурами, які визначені Законом України “Про оборонні закупівлі” і набрали чинності з 1 січня 2022 року.

Як було анонсовано 16 грудня 2021 року після погодження річного плану закупівель Комітетом Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки, річний обсяг послуг із організації харчування розподілений на 12 лотів, очікуваною вартістю від 275,8 млн грн до 388,4 млн грн. Процедуру закупівлі розпочато по всім 12 лотам.

“Я неодноразово підкреслював, що вважаю необхідним демонополізувати закупівлі у сфері оборони, зокрема, це стосується харчування. Ситуація, коли постачання залежить від однієї компанії, яка тотально домінує у цьому сегменті, є неприпустимою. Навіть якщо компанія належно виконує свої обов’язки за договорами, така залежність — це великі ризики і вразливість, які треба виключити. Створюючи умови для вільної конкуренції за прозорими правилами, ми підвищуємо стійкість процесів в армії. Одночасно ми закладаємо досить жорсткі умови щодо контролю якості харчування”, — сказав міністр оборони Олексій Резніков.

Лоти сформовані за змістовно-територіальним принципом, в угодах з постачальниками передбачені умови, які гарантують безперервне забезпечення військових якісним харчуванням навіть за форсмажорних обставин.

“Зміни — це процес, який триватиме певний час. Але ми наголошуємо — вони все одно відбудуться, ми подолаємо формальності і спротив. Досвід свідчить, що намагання здолати монополістів часто супроводжується судовими позовами, спробами заблокувати тендери чи зірвати поставки. Тому передбачено механізм, щоб гарантувати безперервність харчування. Лоти сформовані таким чином, щоб забезпечити резервний варіант у випадку, коли якийсь з постачальників не може чи не хоче виконати свої зобов’язання. Скільки буде постачальників — невідомо, їх може бути три, п‘ять або й дванадцять. В будь-якому разі є алгоритм, який визначає резервний план для кожної військової частини. Наступний крок після демонополізації — підвищення якості харчування, аналіз технологічних карт, вибудова системи контролю за приготуванням їжі. Буде нульова толерантність до корупції”, — відзначив заступник міністра оборони В’ячеслав Шаповалов.

Як повідомляв Укрінформ, 21 жовтня 2020 року Кабінет Міністрів вніс зміни до постанови від 28 грудня 2016 р. № 1026 щодо процедури закупівель послуг із забезпечення харчуванням особового складу ЗСУ відповідно до затвердженого Міноборони каталогу харчових продуктів.

Раніше зазначалося, що із початку березня 2020 року всі бойові частини Збройних сил України перейшли на нову систему харчування за Каталогом продуктів. В оновленому меню є понад 400 найменувань продуктів, з яких можливо скласти щоденний раціон військових. Головна умова — не вийти по сумі за межі вартості добового комплекту, який під час аукціонів визначений у межах від 67 до 74 грн за один добовий комплект.

 

Побитого в Кременчуці журналіста поклали до лікарні з травмою черепа і струсом мозку

06.01.2022 13:50

Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова звернулася до керівництва Національної поліції з вимогою рішучих оперативних дій у розслідуванні факту побиття та перешкоджання професійній діяльності журналіста Антона Воробйова.

Як передає Укрінформ, про це Денісова повідомляє у Телеграмі.

Омбудсмен зазначила, що 5 січня невідомі особи скоїли напад на журналіста телерадіокомпанії «Кременчуцькі новини», який знімав сюжет на території центральної районної лікарні.

«Лікарі «швидкої допомоги», яких викликали на місце події, госпіталізували його до нейрохірургічного відділення міської лікарні, де діагностували закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку, забій м’яких тканих грудної клітки та лівого плеча», – заявила Денісова.

За вказаними фактами розпочато досудове розслідування у кримінальних провадженнях з правовою кваліфікацією, передбаченою ст. 356 (самоправство) та ч. 2 ст. 345-1 (погроза або насильство щодо журналіста) Кримінального кодексу України.

Денісова зауважила, що розслідування нападів на представників засобів масової інформації має бути на особистому контролі голови Нацполіції.

Як повідомляв Укрінформ, в Україні експерти Інституту масової інформації (ІМІ) у 2021 році зафіксували 197 випадків порушень свободи слова. Загалом порушення свободи слова зафіксували у всіх 23 регіонах країни. За кількістю порушень лідирує Київ з областю (74 випадки). Друге місце посіли Запоріжжя та Одещина (по 12 випадків), третє – Харківщина та Полтавщина (по 10).

 

РФ розблокувала поставку партії вугілля для Луганської ТЕС

ЧЕТВЕР, 6 СІЧНЯ 2022, 16:07. УП

В Україну доставили перші 60 вагонів енергетичного вугілля для Луганської ТЕС – вона є головним джерелом енергії для області, проте має найнижчі запаси вугілля в країні.

Про це представниця України у Тристоронній контактній групі Вікторія Страхова повідомила у Facebook.

ЛуТЕС є основним джерелом електро- та теплоенергії для мешканців Луганської області, а також живить Попаснянський водоканал, який забезпечує водою жителів поблизу лінії розмежування.

Раніше Міністерство енергетики дозволило Луганській ТЕС використовувати газ замістити вугілля. У відомстві зазначили, що така можливість застосовуватиметься виключно на період можливої відсутності в достатніх обсягах запасів вугілля на складах через дії Російської Федерації.

На 6 січня ЛуТЕС має на складаї 8,1 тис. тонн вугілля – заледве 14% від мінімального обсягу. Наразі лише на одній ТЕС дотримані гарантовані запаси вугілля.

Нагадуємо:

Служба безпеки листом до уряду від 8 грудня попереджає про загрози зупинки тепло- та електропостачання населення через дефіцит вугілля.

 

У військовій частині на Одещині після “передноворічного святкування” помер контрактник

ЧЕТВЕР, 6 СІЧНЯ 2022, 16:59. УП

Спеціалізована прокуратура відкрила справу за фактом смерті військовослужбовця-контрактника в одній із військових частин в Одеській області після “передноворічного святкування”.

Джерело: повідомлення Одеської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері

Дослівно: “30 грудня 2021 року командування (військової частини ЗСУ в Одеській області – ред.) організувало передноворічне святкування на території військової частини.

Після цього троє військовослужбовців-контрактників прибули до гуртожитку у стані сильного алкогольного сп’яніння. За деякий час одного з військовослужбовців було виявлено непритомним, його смерть констатувала бригада швидкої медичної допомоги.

Інших двох солдатів госпіталізовано до Військово-медичного клінічного центру Південного регіону України у важкому стані”.

Деталі: Прокуратура розпочала кримінальне провадження за фактом недбалого ставлення до служби військовими службовими особами (ч. 3 ст. 425 КК України).

Також відкрито кримінальне провадження за статтею “Умисне вбивство”.

Наразі слідчі та прокурори з’ясовують обставини трагедії, призначено низку судово-медичних експертиз, допитують свідків.

 

Українці в Італії організовують мітинг на захист режисера Лавренчука

06.01.2022 10:36

Українська діаспора організовує мітинг «Захистимо Євгена Лавренчука». 15 січня закликають усіх небайдужих вийти на площу в Мілані, щоб не допустити екстрадиції українського режисера в Росію.

Про це у Фейсбуці повідомила співорганізаторка події Леся Цибак, передає Укрінформ.

«Євгена можуть екстрадувати до Росії, з якої він виїхав ще у 2014 р. після окупації Криму та нападу Росії на Україну. Зараз адвокати Євгена борються, щоб не допустити його екстрадиції, давайте й ми вийдемо на площу в Мілані та захистимо нашого співвітчизника! Приходьте в суботу, 15 січня, на вул. Мерканті о 15.00», – написала Цибак.

До події закликають долучатися як діаспору України в Італії, так і усіх небайдужих.

Зі слів кореспондентки Radio Free Europe/Radio Liberty Наталії Кудрик, провідні італійські видання починають писати про затриманого Євгена Лавренюка: “Український режисер арештований у Неаполі. Політична помста росіян”. Перша публікація у Corriere della Sera доволі докладна, об’єктивна, з цитуванням українських джерел інформації (МЗС, мати режисера, омбудсмен).

«Це позитивно. Є надія, що місцеві ЗМІ омине хвиля російської пропаганди. Як з’ ясувалося, попри обережність захисту, інфо просочилася ще 17 грудня у маловідомі регіональні інтернет-ресурси, де подали поверхову та перекручену інформацію. Тим часом в Італії, хоч і повільно, та всі компетентні зацікавлені сторони наближають інцидент до розв’язки. Сподіваймося, що остаточної і позитивної”, – зазначила Кудрик.

Як повідомляв Укрінформ, уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова заявила, що затримання українського режисера Євгена Лавренчука в Італії свідчить про зловживання Росією статутом Інтерполу і неправомірне його використання як інструменту гібридної війни для переслідувань українців.

Мати затриманого в Італії на вимогу РФ українського режисера Євгена Лавренчука Ірина Лавренчук закликала підтримати сина і долучатися до групи Free Eugene Lavrenchuk.

17 грудня 2021 року українського театрального режисера, номінанта Шевченківської премії, колишнього головного режисера Одеського театру опери та балету, ректора «Першої української школи театру і кіно» Євгена Лавренчука затримали в Італії. Він утримується в італійському СІЗО у зв‘язку із запитом Росії про його екстрадицію до РФ. За їхньою заявою, Лавренчук, перебуваючи на території Росії 8 років тому, нібито скоїв кримінальне порушення. Італійська сторона вивчає запит, поданий з Росії. За її інформацією, деталі справи наразі не розголошуються, але відомо, що режисера звинувачують у фінансових порушеннях, які він начебто скоїв на території РФ.

Він отримує підтримку з боку Консульства України в Італії та адвоката, який намагається запобігти його екстрадиції до Росії.

 

Катастрофа МАУ: міжнародна група відреагувала на відмову Ірану вести переговори

06.01.2022 15:02

Міжнародна група з координації та допомоги жертвам рейсу PS752 дійшла висновку про марність подальших спроб переконати Іран вступити в переговори про відшкодування збитків за збитий літак і вирішуватиме це питання відповідно до норм міжнародного права.

Як передає Укрінформ, про це йдеться у спільній заяві Міжнародної групи, ухваленій за результатами сьогоднішньої зустрічі.

Автори документа нагадали, що Міжнародна група PS752 нещодавно звернулась до Ірану з пропозицією взяти на себе зобов’язання щодо вступу в переговори до 5 січня 2022 року.

«Але, на превеликий жаль, 27 грудня нами було отримано однозначну відповідь від Ірану, в якій зазначалось, що Іран не вбачає потреби вести переговори з Міжнародною групою», – констатується в заяві.

У документі зазначається, що Іран спочатку погодився співпрацювати з Міжнародною групою, про що було повідомлено під час першого раунду переговорів 30 липня 2020 року. Однак тепер він змінив свою позицію та категорично виступає проти будь-яких подальших переговорів, які пов’язані з колективною вимогою про відшкодування збитків за збиття PS752.

«Міжнародна група не вважає за доцільне терпіти наругу над пам’яттю 176 невинних жертв. Незважаючи на наші зусилля за останні два роки та численні спроби вирішити це питання шляхом переговорів, Міжнародна група визначила, що всі подальші спроби переконати Іран і вступити в переговори є марними. Міжнародна група наразі зосередиться на подальших діях для вирішення цього питання у відповідності до норм міжнародного права», – йдеться в заяві.

Міністри закордонних справ, які представляють у Міжнародній групі PS752 Канаду, Швецію, Україну і Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії, заявили, що ніколи не забудуть про 176 невинних пасажирів і членів екіпажу, які загинули 8 січня 2020 року.

«Ми виражаємо єдність у своєму зобов’язанні притягнути Іран до відповідальності за дії та бездіяльність його цивільних і військових посадових осіб, які призвели до незаконного збиття рейсу PS752, і зробимо все, аби забезпечити повне відшкодування шкоди, завданої порушенням Іраном норм міжнародного права», – запевнили члени Міжнародної групи PS752.

Як повідомляв Укрінформ, Верховний суд канадської провінції Онтаріо постановив виплатити родичам шести жертв катастрофи літака МАУ в Тегерані 107 млн канадських доларів (близько 90 млн дол. США) плюс відсотки.

Літак Boeing 737-800NG із реєстраційним номером UR-PSR авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерана до Києва був збитий невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня 2020 року. Загинули всі 176 людей, які були в літаку: 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, у тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажири).

Уранці 11 січня, після кількох днів заперечень, в Ірані офіційно визнали вину за збиття українського літака з зенітно-ракетного комплексу протиповітряної оборони, яке назвали помилковим, і взяли на себе відповідальність.

 

Катастрофа МАУ: Іран відмовився від подальших переговорів про відшкодування збитків

ЧЕТВЕР, 6 СІЧНЯ 2022, 16:44. УП

Іран відповів відмовою на пропозицію Міжнародної групи з координації та допомоги жертвам рейсу PS752 “Міжнародних авіаліній України” приєднатись до переговорів щодо компенсацій.

Як повідомляє “Європейська правда“, про це йдеться у спільній заяві Міжнародної групи, оприлюдненій МЗС України.

“Зовсім нещодавно Міжнародна група PS752 звернулась до Ірану з пропозицією взяти на себе зобов’язання щодо вступу в переговори до 5 січня 2022 року. Але на превеликий жаль, 27 грудня нами було отримано однозначну відповідь від Ірану, в якій зазначалось, що Іран не бачить потреби вести переговори з Міжнародною групою”, – йдеться у заяві.

У МЗС зазначили, що під час першого раунду переговорів 30 липня 2020 року Іран погодився співпрацювати з Міжнародною групою.

“Іран наразі змінив свою позицію та категорично виступає проти будь-яких подальших переговорів, які пов’язані з нашою колективною вимогою про відшкодування збитків за збиття PS752. Оскільки Іран, несе міжнародно-правову відповідальність перед постраждалими державами, дане питання має обговорюватись колективно, щоб забезпечити справедливе та рівне ставлення до всіх жертв трагедії”, – йдеться у заяві.

Зазначається, що Міжнародна група наразі зосередиться на подальших діях для вирішення цього питання відповідно до норм міжнародного права.

Група висловила єдність у своєму зобов’язанні притягнути Іран до відповідальності “за дії та бездіяльність його цивільних і військових посадових осіб, які призвели до незаконного збиття рейсу PS752, і зробимо все, аби забезпечити повне відшкодування шкоди, завданої порушенням Іраном норм міжнародного права”.

Нагадаємо, Верховний суд провінції Онтаріо постановив виплатити родичам шести жертв катастрофи літака МАУ в Тегерані 107 млн канадських доларів, що еквівалентно близько 78,7 млн доларів США, а також відсотки.

Влітку на переговорах у Києві іранська делегація повідомила про готовність до виплати компенсацій українським родинам загиблих у катастрофі МАУ в розмірі 150 тисяч доларів за кожного загиблого, однак Україна відкинула цю пропозицію.

Іран збив авіалайнер у січні 2020 року. Усі 176 людей на борту загинули, у тому числі 55 громадян Канади та 30 постійних жителів країни.

 

«В єдності – сила народу» – різдвяне привітання від СКУ 

07.01.2022 09:56

Світовий конгрес українців привітав українську спільноту з величним святом Різдва Христового та побажав єдності у протистоянні російській загрозі, що наростає над Україною та Європою.

Як передає Укрінформ, різдвяне привітання розміщене на сайті СКУ.

“Різдвяні свята – це особливий час єдності: з нашими родинами, громадами, нашим укранським народом. «В єдності – сила народу» і тільки в єдності, ми можемо протистояти російській загрозі, що наростає над Україною та над європейським континентом”, – йдеться в привітанні.

Від імені президента СКУ Павла Грода, організація українців побажала усім, хто святкує Різдво Христове, миру, здоров’я, злагоди та радості.

В СКУ закликали помолитися за захисників нашої батьківщини, та задля встановлення миру на українській землі, а також подякували волонтерам в українських організаціях та громадах, жертводавцям і всім друзям України.

“Де б ми не жили, гордімося, що ми є українцями”, – резюмували в СКУ.

Сьогодні християни східного обряду відзначають Різдво Христове – одне з найурочистіших і найрадісніших свят року.

Сьогоднішнє Різдво урочисто святкують церкви, які використовують у своєму літочисленні юліанський календар. Зокрема, Православна Церква України, Єрусалимська, Російська, Сербська, Грузинська, Православна Церква Чеських земель і Словаччини, Афонські монастирі, Бесарабська митрополія Румунської православної церкви, а також Українська греко-католицька церква.

 

Сьогодні – третя річниця вручення Томосу про автокефалію ПЦУ

06.01.2022 09:40

Сьогодні, 6 січня, відзначається третя річниця вручення Томосу про автокефалію Православної церкви України.

Відповідна церемонія відбулася у Патріаршому храмі Святого Георгія на території Вселенського патріархату у Стамбулі, передає Укрінформ.

Як нагадують в ПЦУ хронологію тих історичних подій, 4 січня 2019 року до Константинополя (Стамбул, Туреччина) було привезено підготовлений до підписання Томос про надання автокефалії Православній церкві України, виконаний на пергаменті у стародавньому стилі ієромонахом Лукою, відомим на весь світ іконописцем і каліграфом. Томос – церковний канонічний документ, указ, декрет.

Стало відомо, що посольство Сполучених Штатів Америки привітало Православну церкву України із третьою річницею отримання Томосу про автокефалію.

Як передає Укрінформ, у вітанні посольства, розміщеному у Твітері, ідеться: “Вітаємо Православну церкву України з третьою річницею отримання Томосу про автокефалію! Українці мають право вільно сповідувати релігію без зовнішнього втручання”.

5 січня 2019 року Вселенський патріарх Варфоломій підписав цей історичний документ. «Побожний український народ чекав цього благословенного дня цілих сім століть», – заявив він після підписання.

6 січня 2019 року Вселенський патріарх офіційно вручив предстоятелю Православної церкви України Митрополиту Епіфанію Томос про автокефалію української церкви, а також того дня вперше відбулося євхаристійне співслужіння двох предстоятелів та ієрархів і духовенства обох Церков.

У надвечір’я Різдва Томос привезли до Києва, і він був представлений на різдвяній літургії в Софійському соборі. 8 січня документ повернули в Стамбул для його підписання членами Синоду Вселенського патріархату. “Тож 9 січня 2019 року на Томосі поставили свої підписи всі 12 членів Синоду Вселенського патріархату, чим було формально завершено процес оформлення документа про здобуття автокефалії помісною Українською православною церквою”, – наголошується в повідомленні.

Як повідомлялося, 19 квітня 2018 року Верховна Рада підтримала звернення до архієпископа Константинополя, Вселенського патріарха Варфоломія із проханням видати Томос про автокефалію православної церкви в Україні.

11 жовтня Синод Вселенського патріархату ухвалив рішення надати Томос про автокефалію православній церкві в Україні.

15 грудня 2018 року в Києві у Софійському соборі відбувся Об’єднавчий собор. На ньому духовенство УПЦ Київського патріархату, Української автокефальної православної церкви та представники УПЦ Московського патріархату створили єдину помісну Православну церкву України, ухвалили її статут і обрали предстоятеля − митрополита Київського і всієї України Епіфанія.

 

Порошенко замовив квитки на літак у день спроби вручення йому повістки – ДБР

06.01.2022 20:11

У Державному бюро розслідувань заявляють, що п’ятий Президент України Петро Порошенко, швидше за все, не планував свій закордонний візит заздалегідь.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє ДБР.

“Сьогодні, 6 січня, в ході судового засідання щодо розгляду клопотання ДБР про арешт майна п’ятого Президента України Порошенка, його адвокат заявив про заздалегідь сформований план поїздки Порошенка П.О. до країн ЄС”, – ідеться у повідомленні.

Зазначається, що слідчі встановили, що Порошенко замовив квитки на літак за кордон в день спроби вручення йому повістки про виклик до ДБР для проведення процесуальних дій.

В ході слідчих дій від авіакомпанії отримано інформацію, що квитки народний депутат Порошенко придбав о 19.04 17 грудня – через кілька годин після того, як слідчі ДБР намагалися вручити йому повістку про виклик.

“Тому заяви адвокатів про, нібито, заздалегідь заплановану поїздку не відповідають дійсності”, – заявляють у ДБР.

Наголошується, що органи слідства чекають на повернення Порошенка для проведення відповідних слідчих дій.

Як повідомляв Укрінформ, Порошенко перебуває за кордоном і планує повернутися в Україну 17 січня.

Раніше стало відомо, що Офіс генпрокурора погодив клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді арешту Порошенка з можливістю внесення застави у розмірі 1 млрд грн.

Крім того, у Печерському райсуді столиці відбулося закрите засідання, під час якого слідчий суддя розглянув і погодив клопотання прокуратури про надання дозволу на затримання Порошенка для доправлення до суду, де має відбутися обрання йому запобіжного заходу.

Порошенку 20 грудня оголосили підозру у державній зраді та сприянні діяльності терористичних організацій у справі про постачання вугілля з ОРДЛО.

Працівники ДБР разом зі співробітниками СБУ розслідують кримінальне провадження щодо організації злочинної схеми постачання вугілля із тимчасово окупованих територій та фінансування терористичних організацій “ЛНР” та “ДНР” групою громадян України на загальну суму близько 1,5 мільярда гривень.

Провадження здійснюється ч. 1 та ч. 3 ст. 258-5 (фінансування тероризму), ч. 1 ст. 111 (державна зрада) та ч. 1 ст. 258-3 (сприяння діяльності терористичної організації) ККУ.

У вересні-листопаді 2021 року у цьому провадженні повідомили про підозру народному депутату Віктору Медведчуку і колишньому міністру енергетики Володимиру Демчишину.

Прокуратура клопотала в суді для обрання Медведчуку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 1 мільярд гривень. Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Демчишин перебуває у розшуку.

6 січня в Офісі генерального прокурора підтвердили, що Печерський районний суд Києва наклав арешт на майно п’ятого Президента України Порошенка.

 

В ДБР кажуть, що Порошенко полетів за кордон саме, коли замаячила підозра

ЧЕТВЕР, 6 СІЧНЯ 2022, 19:55. УП

Державне бюро розслідувань натякає, що 5-тий президент України Петро Порошенко вирішив вилетіти за кордон тоді, коли з’явилася інформація про підготовку йому підозри в держзраді.

Джерело: ДБР

Дослівно: “6 січня в ході судового засідання щодо розгляду клопотання ДБР про арешт майна п’ятого Президента України Петра Порошенка, його адвокат заявив про заздалегідь сформований план поїздки Порошенка П.О. до країн ЄС.

Водночас слідчі ДБР встановили, що Петро Порошенко замовив квитки на літак за кордон в день спроби вручення йому повістки про виклик до ДБР для проведення процесуальних дій”.

Деталі: В ДБР стверджують, що в ході слідчих дій від авіакомпанії отримали інформацію, що квитки Порошенко придбав о 19.04 17 грудня – через кілька годин після того, як слідчі ДБР намагалися вручити йому повістку про виклик.

Тому заяви адвокатів про, нібито, заздалегідь заплановану поїздку не відповідають дійсності, кажуть в бюро.

Вказано, що органи слідства чекають на повернення Порошенка для проведення відповідних слідчих дій.

 

“ЄС”: серед арештованих активів Порошенка – телеканали “Прямий” та “5-ий”

ЧЕТВЕР, 6 СІЧНЯ 2022, 18:53. УП

У справі про державну зраду арештували не лише майно п’ятого президента, лідера “Європейської солідарності”, Петра Порошенка, а й активи телеканалів “Прямий” та “5-ий”, які раніше належали Порошенку, заявляють у “ЄС”.

Джерело: пресслужба “Європейської солідарності

Дослівно: “Крім майна Порошенка, суддя Бортницька-Татарова заарештувала активи “Прямого” та “5 каналу”. Це чітко показує, що в першу чергу режим Зеленського прагне покласти край свободі слова, унеможливити будь-яку критику влади в інформаційному просторі”.

Деталі: Зазначається, що “Прямий” та “5 канал” – з листопада 2021 року не належать Порошенку.

Нагадаємо, що Порошенко продав корпоративні права на телеканали “Прямий” та “5 канал” новому медіа-холдингу “Вільні медіа”, який створили медійники цих каналів після підписання президентом Зеленським закону про олігархів.

Восени 2021 року Верховна Рада прийняла закон щодо олігархів. Згідно із документом, одним із критерієм для визнання людини олігархом є значний вплив на ЗМІ. На телеканалах “Прямий” і “5 канал” заявили, що закон про олігархів “спрямований на боротьбу з неугодними ЗМІ та демократичними опозиційними силами”.

 

СУД АРЕШТУВАВ УСЕ МАЙНО ПОРОШЕНКА

ЧЕТВЕР, 6 СІЧНЯ 2022, 14:28. УП

Печерський районний суд Києва арештував майно п’ятого президента та лідера “Європейської солідарності” Петра Порошенка у справі про державну зраду.

Джерело: “Інтерфакс-Україна” з посиланням на засідання суду, співрозмовник у команді Порошенка в коментарі “Українській правді”, брифінг адвоката Ігоря Голованя

Деталі: Відповідну ухвалу суду було оголошено під час судового засідання у четвер.

Дослівно: “Клопотання прокурора про накладення арешту на майно задовольнити”.

Upd. Джерела у команді Порошенка розповіли УП, що арештовано всі земельні ділянки, що йому належать, юридичні особи (банк, заводи тощо), які з ним пов‘язані, все нерухоме майно, включаючи будинок у Козині, арештовані банківські рахунки та корпоративні частки.

Наразі є можливість на апеляцію, однак оприлюднення повного тексту ухвали суду перенесли аж на 14 січня.

Адвокат Порошенка назвав це переслідуванням, замовленням Офісу президента. Також захист лідера “ЄС” готується до апеляції.

За словами адвоката, прокурори взяли декларацію п’ятого президента і з неї писали клопотання про арешт.

Передісторія: Офіс генерального прокурора подав до Печерського районного суду Києва клопотання про арешт майна Порошенка.

6 січня сам Порошенко заявив, що не зможе повернутися до України у першій половині січня, як повідомляв раніше – натомість планує прибути 17 січня.

 

У Венедіктової розповіли, де шукали майно Порошенка, щоб арештувати

ЧЕТВЕР, 6 СІЧНЯ 2022, 15:25. УП

Офіс генерального прокурора повідомив, що у п’ятого президента України і лідера партії “Європейська солідарність” Петра Порошенка арештували майно, яке йому належить відповідно до даних у держреєстрах.

Джерело: Повідомлення Офісу генерального прокурора

Дослівно: “Судом прийнято рішення про накладення арешту на майно підозрюваного, яке належить йому на праві власності відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна.

Зокрема, це об’єкти нерухомості, корпоративні права та інше”.

Деталі: Джерела УП у правоохоронних органах стверджують, під арешт не потрапили готівкові кошти Порошенка.

Передісторія:

У четвер Печерський районний суд Києва ухвалив рішення про накладання арешту на майно Порошенка у справі про державну зраду.

6 січня сам Порошенко заявив, що не зможе повернутися до України у першій половині січня, як повідомляв раніше – натомість планує прибути 17 січня.

 

Порошенко заявив, що повернеться в Україну 17 січня

06.01.2022 10:07

Лідер партії “Європейська солідарність”, народний депутат, експрезидент Петро Порошенко заявив, що повернеться до Києва 17 січня.

Про це він повідомив у Фейсбуці, передає Укрінформ.

“17 січня я, як і обіцяв, повернуся до Києва, аби з’явитися у суді та провести зустріч із генеральним прокурором, користуючись правом народного депутата на невідкладний прийом”, – написав Порошенко.

Перед цим упродовж 10-15 січня “працюватиму в Європі над захистом України від російської агресії та підтримкою демократії в нашій країні”, заявив Порошенко, додавши, що незважаючи на тривалий святковий період, треба багато зробити задля активізації західної підтримки України.

Як повідомляв Укрінформ, раніше Порошенко заявляв, що повернеться в Україну із закордонної поїздки у першій половині січня. Він відбув за кордон 17 грудня.

20 грудня виконувач обов’язків генпрокурора Олексій Симоненко підписав повідомлення про підозру експрезидентові Порошенку у справі про постачання вугілля з окупованих територій.

До Печерського районного суду Києва було внесено клопотання про застосування щодо Порошенка запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

За даними ДБР, Порошенко підозрюється у тому, що “діючи за попередньою змовою групою осіб, зокрема з-поміж представників вищого керівництва Російської Федерації, сприяв діяльності терористичних організацій “ЛНР” та “ДНР”.

У вересні-листопаді 2021 року у цьому провадженні повідомлено про підозру ще одному із чинних народних депутатів та колишньому міністру енергетики.

Вони підозрюються у купівлі за державні кошти в ОРДЛО вугілля. На думку слідства, своїми діями фігуранти поставили енергетичну сферу України у залежність від Російської Федерації та терористичних організацій, що, своєю чергою, підірвало економічну безпеку держави у 2014-2015 роках, позбавило можливостей для диверсифікації джерел постачання енергоресурсів, а також надало РФ ширші можливості для подальшого втручання у внутрішні справи України і ведення проти неї підривної діяльності.

 

У Євросоюзі підбили підсумки результатів візиту Борреля до України

06.01.2022 22:13

Високий представник ЄС здійснив візит до України та першу поїздку на лінію розмежування на Сході країни у критично важливий час, підтвердив підтримку ЄC суверенітету та територіальної цілісності України та застеріг, що будь-яка подальша військова агресія Росії проти України матиме наслідки та високу ціну.

Як повідомляє Укрінформ, про це йдеться на сайті Європейської служби зовнішніх дій (ЄСЗД)за підсумками візиту Високого представника ЄС до України 4-6 січня.

«Під час візиту, Високий представник ЄС Боррель наголосив, що Європейський Союз залишається найбільш надійним партнером України в ці критичні часи, та підтвердив, що ЄС продовжує підтримувати суверенітет та територіальну цілісність України в контексті військового нарощування Росії вздовж кордонів України… Він підкреслив, що будь-яка подальша військова агресія проти України матиме масивні наслідки та високу ціну для Росії. ЄС координує цю позицію із США, НАТО та з іншими партнерами, що є близькими за переконаннями», – йдеться в документі.

Високий представник ЄС підкреслив необхідність термінових дій з боку Росії для деескалації напруги та для повної імплементації Мінських домовленостей, висловив підтримку зусиллям із врегулювання конфлікту в рамках Тристоронньої контактної групи та у Нормандському форматі.

«Боррель підтвердив, що немає безпеки Європи без безпеки України, й будь-які рішення щодо європейської та української безпеки мають включати Європейський Союз і Україну. Він додав, що ці обговорення мають ґрунтуватися на основі та на зміцненні зобов’язань та обов’язків в рамках ОБСЄ й ООН», – наголошується у повідомленні.

Як зазначається, візит на лінію розмежування, який Жозеп Боррель здійснив разом із Міністром закордонних справ Дмитром Кулебою, надав йому можливість з перших рук отримати інформацію про драматичні наслідки конфлікту та його вплив на життя людей упродовж минулих восьми років. У цьому контексті Боррель привітав роботу міжнародних та неурядових організацій, а також зусилля уряду України на місцях подій.

«Сьогодні в Києві Високий представник ЄС зустрівся з прем’єр-міністром Денисом Шмигалем для обговорення поточної ситуації з безпеки та відносин між ЄС й Україною. Він підкреслив важливість широких реформ як засобу для зміцнення стійкості України в рамках Угоди про асоціацію ЄС-Україна, та нагадав про політичну, фінансову та економічну підтримку в обсязі понад 17 мільярдів євро, що була надана Україні з початку конфлікту у 2014 році», – інформує Європейська служба зовнішніх дій.

У підсумковому документі наголошується, що візит Високого представника ЄС до України відбувся у критично важливий момент, напередодні неформальної зустрічі в форматі Ради міністрів ЄС з питань закордонних справ та оборони (Gymnich), що має відбутися наступного тижня, а також перед початком обговорень з безпеки за участю Росії, США й НАТО.

Як повідомляв Укрінформ, 4-6 січня поточного року Високий представник Європейського Союзу із закордонних справ та політики безпеки Жозеп Боррель утретє здійснив візит до України на запрошення міністра закордонних справ Дмитра Кулеби, та вперше відвідав лінію розмежування в Луганській області, де ознайомляться з актуальною безпековою ситуацією в зоні російсько-українського збройного конфлікту.

 

Президент Естонії: ультиматум РФ під загрозою зброї не може бути основою для переговорів 

ЧЕТВЕР, 6 СІЧНЯ 2022, 16:37. УП

Президент Естонії Алар Каріс заявив, що ультиматум Росії щодо “гарантій безпеки” не може бути основою для переговорів із Заходом.

Про це пише Postimees, повідомляє “Європейська правда”.

“Ультиматум під загрозою зброї не може бути підставою для переговорів. Однак ми повинні рухатися вперед у діалозі, і разом з союзниками НАТО Естонія зробить це наступного тижня в Раді Росія-НАТО, в ОБСЄ та в усіх інших форматах, де ми можемо і повинні говорити про європейську безпеку. Для повної ясності: шантаж у вигляді російського ультиматуму у стилі “ви маєте виконати всі наші вимоги, або…” не може бути основою переговорів”, – сказав Каріс.

Він також дав зрозуміти, що НАТО не погодиться на вимоги Росії.

“Мене більше турбувало б питання, що станеться, якщо НАТО ухвалить вимоги Росії. Але оскільки таке питання не виникає, то, принаймні, у цьому я не бачу причин для занепокоєння. НАТО протягом 73 років успішно пережив одну холодну війну та переживе другу чи третю холодну війну, залишаючись гарантом свободи та незалежності своїх членів”, – сказав Каріс.

Естонський президент також заявив, що підтримує надання військової допомоги Україні протитанковими комплексами “Джавелін”.

“Поблизу України зосереджені значні військові сили, йдуть постійні спроби підірвати Україну зсередини, а риторика Москви в останні місяці вказує на те, що ситуація є дуже серйозною… Говорячи так, я не називаю ситуацію настільки неминучою, що ми не могли б її змінити. Ми можемо, звісно. Разом з союзниками ми зараз і робимо це, роз’яснюючи керівництву Росії, якими будуть наслідки нового нападу на Україну”, – додав він.

Як відомо, нові переговори між США і Росією, на яких обговорять Україну, плануються 10 січня. 12 січня очікується зустріч між представниками НАТО й РФ, 13 січня – засідання Постійної ради ОБСЄ.

 

Британія попередила Росію: готуються серйозні санкції в разі вторгнення в Україну

ЧЕТВЕР, 6 СІЧНЯ 2022, 15:33. УП

Велика Британія попередила Москву, що вона працює із західними партнерами над серйозними санкціями, спрямованими проти фінансового сектора Росії, якщо вона вторгнеться в Україну.

Про це заявила у парламенті міністр закордонних справ Ліз Трасс, повідомляє “Європейська правда” з посиланням на Reuters.

“Ми не погодимося з кампанією, яку Росія веде, щоб скинути своїх демократичних сусідів. Вони неправдиво представили Україну як загрозу, щоб виправдати свою агресивну позицію. Росія тут агресор. НАТО завжди було оборонним союзом”, – сказала Трасс.

Міністр наголосила, що будь-яке подальше військове вторгнення в Україну з боку Росії спричинить “величезні наслідки, включаючи скоординовані санкції, які завдадуть серйозних збитків інтересам та економіці Росії”.

“Британія працює з нашими партнерами над цими санкціями, включаючи заходи, націлені на російський фінансовий сектор та приватних осіб”, – сказала Трасс.

Глава британського МЗС сказала, що вона відвідає Київ наприкінці цього місяця і що ситуація наближається до вирішального моменту. “Життєво важливо, щоб НАТО об’єднався в протидії загрозливій поведінці Росії”, – сказала Трасс.

За її словами, Британія виступала проти будівництва газопроводу “Північний потік-2”.

“Європа має зменшити свою залежність від російського газу. Британія, як і раніше, виступає проти “Північного потоку-2″, і я працюю з союзниками та партнерами, щоб підкреслити стратегічні ризики цього проєкту”, – додала вона.

Нагадаємо, у своїй статті для ЄвроПравди “30 років британської підтримки: що Лондон гарантує Україні для захисту від РФ”, Ліз Трасс наголосила, що за потенційне нове вторгнення РФ в Україну Британія готова запровадити жорсткі санкції, а також – що у Лондоні не сприймають спроби Кремля звинуватити в напрузі саму Україну або НАТО.

Як відомо, нові переговори між США і Росією, на яких обговорять Україну, плануються 10 січня. 12 січня очікується зустріч між представниками НАТО й РФ, 13 січня – засідання Постійної ради ОБСЄ.

 

США відмовили у візі представниці конкурсу «Місіс світу» з окупованого Криму

06.01.2022 20:59

Сполучені Штати відмовили у видачі візи представниці конкурсу “Місіс світу” з тимчасово окупованого Криму Анні Малоземовій.

Як передає Укрінформ, про це вона повідомила на власній сторінці в Інстаграмі.

«На жаль, через візові обмеження я не зможу взяти участь у цьогорічному конкурсі (Місіс світу – ред.)», – написала Малоземова.

Пізніше організаторка конкурсів краси у тимчасово окупованому Криму Вікторія Біль підтвердила, що Малоземова не поїде до США через відсутність візи.

«Наша Анна Малоземова, на наш превеликий жаль, не зможе приєднатися до конкурсу (Місіс світу – ред.). Отримати візу у США нам не вдалося», – написала Біль в Інстаграмі.

Місіс світу — міжнародний конкурс краси, проводиться щорічно, як конкурс краси для заміжніх жінок. Організовано з 1985 року. У 2008 році переможницею конкурсу стала Камалія.

Як повідомляв Укрінформ, мешканці тимчасово окупованого Криму для отримання американської візи повинні звертатися до консульського округу посольства США в Києві.

 

Глава Пентагону обговорив із Шойгу ситуацію біля кордонів України

06.01.2022 19:09

Глава Пентагону Ллойд Остін провів телефонну розмову з міністром оборони РФ Сергієм Шойгу, в ході якої обговорювалося зниження ризиків біля кордону України.

Як передає Укрінформ, про це йдеться у пресрелізі речника американського оборонного відомства Джона Кірбі.

«6 січня міністр оборони США Ллойд Остін поговорив із міністром оборони Росії Сергієм Шойгу. Вони обговорили зниження ризиків поблизу кордонів України»,- йдеться у пресрелізі.

Раніше стало відомо, що міністри закордонних справ країн-членів НАТО 7 січня проведуть позачергове онлайн-засідання через нарощування російських військ поблизу кордонів України.

Як повідомляв Укрінформ, державний секретар США Ентоні Блінкен з колегами з країн Бухарестської дев’ятки (Б9) у понеділок обговорили ситуацію, пов’язану з нарощуваннямросійських військ уздовж кордону України, в ході якої йшлося про необхідність єдиної, підготовленої та рішучої позиції НАТО для колективного захисту союзників.

Раніше Президент США Джо Байден під час телефонної розмови з Президентом України Володимиром Зеленським запевнив, що Сполучені Штати, їхні союзники та партнери дадуть рішучу відповідь у разі подальшого вторгнення Росії в Україну.

 

Посол у ФРН: Якщо Україна буде поза НАТО, Путін нападатиме знову й знову

06.01.2022 16:03

Київ сподівається, що новий уряд ФРН перегляне свою політику щодо України і підтримає її прагнення вступити в ЄС і НАТО.

Про це заявив посол України у ФРН Андрій Мельник 6 січня в ефірі радіо WDR, передає Укрінформ.

За словами посла, в Україні сподіваються, що новий уряд, новий канцлер і міністр закордонних справ ФРН візьмуть інший курс щодо Росії та України. «Йдеться про те, що Україна має сприйматися як частина політичної Європи», – пояснив Мельник.

Він нагадав, що питання членства України в ЄС і НАТО роками лежить на столі. Й наразі треба прийняти «складне та мужнє рішення» та запустити процес надання Києву членства в оборонному блоці НАТО, щоб Україна перестала бути «сірою зоною в Європі, де роками панує безпековий вакуум, що його заповнює Росія, щоб запобігти загрозі нової війни».

Йдеться, за словами дипломата, про основоположне: чи можна дозволити росіянам застосовувати право вето в питаннях, які стосуються суверенітету інших країн, зокрема, щодо їх права обирати, членом яких структур ставати.

Українці, зазначив посол, не бачать іншого шляху ніж членство в альянсі, який є «єдиним якорем безпеки в Європі». «Якщо ми залишатимемося зовні, це спонукатиме Путіна нападати знову й знову», – додав Мельник. Окрім того, Україна, за його словами, не лише хоче користуватися перевагами членства в НАТО (зокрема, пункту 5 Статуту), але й сама робити внесок у зміцнення безпеки Європи.

Це ж, зазначив посол, стосується членства в Європейському Союзі. Дуже швидко в Німеччині забули, що взимку 2013-2014 рр. українці вийшли на Майдан не лише проти режиму Януковича, але також за перспективу членства в ЄС, нагадав він.

 

Клімкін не виключає тиску Заходу задля «гібридного» виконання Україною мінських домовленостей

06.01.2022 22:57

Ексміністр закордонних справ Павло Клімкін не виключає тиску колективного Заходу на Україну задля «гібридного» виконання нами мінських домовленостей і закликає до чесної та реалістичної суспільної дискусії щодо цих питань.

Таку думку він висловив у статті для “Дзеркала тижня“, передає Укрінформ.

Дипломат зауважив, що на Заході немає консенсусу щодо оптимальних шляхів деокупації Донбасу, але там добре розуміють, що у сьогоднішній ситуації примусити Москву до радикальних поступок політичної волі немає. Водночас ситуація нагромадження на наших кордонах російського озброєння та російських військ дуже турбує Захід.

«У Вашингтоні та Берліні вважають, що повернення окупованого Донбасу неможливе без компромісів із боку України: неважливо, в яких межах — мінських чи інших домовленостей… «Гібридне» виконання нами мінських домовленостей, імовірно, вдовольнило б ключові європейські країни. Це знизило б градус напруги, дало змогу Заходу домовлятися з РФ стосовно інших питань, а також не в останню чергу надовго зняло б питання просування України до НАТО та ЄС», – написав Клімкін.

На його думку, Сполучені Штати не хочуть і не дозволять кардинального покращення позицій РФ в Україні, але також можуть бути зацікавлені у бодай ситуативних домовленостях.

«Як у ЄС, так і в США багато говорять про зростання внутрішньополітичної нестабільності в Україні. Вони вважають, що це дає РФ додаткові козирі й може призвести до лавиноподібних наслідків. Це означає, що тиск на Україну з метою принаймні «гібридного» виконання мінських домовленостей є цілком імовірним. «Гібридність» тут означає логіку та послідовність кроків так, як їх розуміє Захід», – зазначив ексміністр.

У цьому контексті він зауважив, що Україні потрібна чесна й реалістична суспільна дискусія щодо цих питань.

«Ми маємо визначитися, що саме робити, аби деокупація Донбасу не перетнула точку неповернення, після якої це буде питання віддаленої перспективи на декілька поколінь…Тому розуміння, чи готові ми в принципі на компроміси і які саме, критично необхідне. Ціна компромісів або їх відсутності має бути принаймні зрозумілою для суспільства», – вважає Клімкін.

На його переконання, наша логіка має бути зрозумілою колективному Заходу, як США, так і ЄС. «Це дедалі важче зробити, й може стати майже неможливим — та допустити останнього аж ніяк не можна. Захід має довіряти нам, нашим обіцянкам — що ми можемо зробити і що є неприпустимим за будь-яких умов», – зауважив дипломат.

Він застеріг, що кардинальна зміна ситуації на тимчасово окупованому Донбасі, непроста внутрішньополітична ситуація в Україні та геополітика, що стрімко змінюється, вже не дають змоги «петляти» й тягнути час, як ми наразі робимо.

«Подальше затягування часу й прагнення будь-якого варіанту замороження ситуації може нам дуже дорого обійтися в майбутньому, і платою будуть можливі домовленості щодо України. Всі підвищують ставки, розуміючи, що час настав, і ми можемо стати такою ставкою», – спрогнозував Клімкін.

Підсумовуючи, він зауважив, що в будь-якому разі зовнішня політика зразка 2021 року без наполегливості у 2022-му вже не працюватиме.

 

Клімкін пояснив, чому Росія уникає переговорів з Україною щодо окупованих територій

06.01.2022 11:33

Кремль не прагне жодного просування в переговорах з Україною щодо окупованих територій, щоб використати це у своїх торгах із США стосовно відновлення сфери впливу на пострадянському просторі.

Таку думку висловив ексміністр закордонних справ Павло Клімкін у статті для «Дзеркала тижня».

Дипломат зауважив, що у Москві скептично ставляться до можливості ефективного діалогу з Києвом щодо Донбасу, оскільки вважають, що в української влади зв’язані руки через побоювання отримати сплеск емоцій усередині країни.

«Останнім часом Кремль не дає українській владі змоги навіть імітувати діалог щодо Донбасу — ані двосторонній, ані в межах нормандського формату. Російські представники перейшли на відкрите хамство, причому свідоме, й не прагнуть жодного просування в переговорах. Уся комунікація РФ фокусується на США та ключових європейських країнах, але головну роль відіграє діалог зі Сполученими Штатами», – зазначив Клімкін.

Він додав, що навіть питання європейської безпеки й так званих російських червоних ліній у Кремлі бажають обговорювати виключно зі США, розуміючи, що це дає кращу переговорну позицію.

«Розрахунок є досить простим: «пред’явити» вимоги щодо погодження дій НАТО на територіях нових членів – фактично колишнього Варшавського договору, що наперед не має шансів, і отримати максимум щодо відновлення сфери впливу на просторі, який колись називався «пострадянським». Донбас теж буде для Росії аргументом у цій торгівлі. Звісно, не ключовим (у Кремлі розуміють, що замороження ситуації навколо Донбасу Росії багато не дає), але суттєвим», – вважає ексміністр.

Як повідомляв Укрінформ, державний секретар США Ентоні Блінкен під час спільної пресконференції з главою МЗС Німеччини Анналеною Бербок заявив, що США спільно з ЄС намітили два шляхи впливу на Путіна в питанні України: дипломатія та стримування з масштабними наслідками і втратами для РФ, якщо вона вдасться до агресії.

 

Росія тиражуватиме далі досвід повзучої інтеграції окупованих територій – Клімкін

06.01.2022 10:59

Росія створює на тимчасово окупованих територіях Луганської та Донецької областей ситуацію, що дає змогу Кремлю ухвалити в майбутньому будь-яке рішення – від інтеграції його до українського політичного та правового поля на російських умовах до інтеграції до Росії.

Таку думку висловив ексміністр закордонних справ Павло Клімкін у статті для «Дзеркала тижня».

Дипломат зауважив, що Росія продовжує активно видавати російські паспорти мешканцям окупованих територій, і спрогнозував, що вже 2022 року їхня кількість перевищить мільйон.

Окрім того, повзуча паспортна інтеграція доповнюється повзучою економічною інтеграцією. «Указ Путіна про визнання товарів, вироблених на окупованих територіях, фактично як вироблених у РФ, саме про це», – зазначив ексміністр.

Він також констатував, що, згідно з опитуваннями, відсоток тих, хто хоче повернутися в Україну, зазвичай коливається від 10 до 20, а в майбутньому ми отримаємо ще покоління, яке наразі навчається за програмами, підготовленими в Росії, та вчителями, котрі, як переважна більшість бюджетників на окупованому Донбасі, точно не є нашими симпатиками.

«Фактично Росія створює на окупованому Донбасі ситуацію, що дає змогу Кремлю ухвалити в майбутньому будь-яке рішення – від інтеграції його до українського політичного та правового поля на російських умовах до інтеграції до Росії. Повторюся: у сьогоднішній ситуації у Кремля є щонайменше передумови для реалізації всього спектру рішень», – вважає Клімкін.

Він додав, що їхня ціна буде різною, але можливість для маневру в Кремля є, і вона є досить істотною, натомість у нас – максимально звуженою. На думку ексміністра, Кремль почав відпрацьовувати в ОРДЛО варіант реінтеграції територій, котрі, як вважають у Москві, належать до російського імперського простору, назад до нього.

«Те, що відбувається зараз, – це тест, досвід від результатів якого тиражуватиметься далі. Це добре розуміють на Заході, але фактично не обговорюють у нас», – констатував ексміністр.

Як повідомляв Укрінформ, державний секретар США Ентоні Блінкен під час спільної пресконференції з главою МЗС Німеччини Анналеною Бербок заявив, що США спільно з ЄС намітили два шляхи впливу на Путіна в питанні України: дипломатія та стримування з масштабними наслідками і втратами для РФ, якщо вона вдасться до агресії.

 

Прем’єрка Швеції обурена висунутими Росією умовами «гарантій безпеки»

07.01.2022 03:15

Прем’єр-міністрка Швеції Магдалена Андерссон у різкій тональності прокоментувала російські пропозиції щодо “взаємних гарантій безпеки”.

Відповідний коментар опублікувала пресслужба глави уряду Швеції, повідомляє Укрінформ.

“Режим європейської безпеки не підлягає обговоренню. У Швеці ми самі вирішуємо нашу зовнішню політику та безпекову політику і з ким ми обираємо співпрацю”, – заявила Андерссон.

За словами прем’єра, вона вже обговорила ситуацію в Україні та навколо неї, а також погіршення ситуації з безпекою у Європі, з президентом Фінляндії та готується до розмови з генеральним секретарем НАТО. Уряд також веде діалог з адміністрацією США.

“Міжнародне право необхідно поважати та дотримуватися. Це включає право кожної держави самостійно приймати власний вибір політики безпеки”, — підкреслила Андерссон.

Як повідомлялося, Міністерство закордонних справ РФ опублікувало проєкт договору про так звані “гарантії безпеки”, які Володимир Путін вимагає від НАТО, і які Москва передала Вашингтону.

В одному з пунктів Росія пропонує країнам НАТО взяти на себе зобов’язання, які “виключають подальше розширення НАТО, зокрема, приєднання України, а також інших держав”.

Крім того, Росія пропонує відмовитися “від ведення якоїсь військової діяльності на території України, а також інших держав Східної Європи, Закавказзя та Центральної Азії”. Також пропонується відмовитись від військових навчань на певній відстані від кордонів Росії та країн НАТО.

 

У Держдепі побоюються, що санкції проти Nord Stream 2 підірвуть відносини з ЄС

07.01.2022 01:57

Державний департамент США занепокоєний запровадженням санкцій проти «Північного потоку-2» на рівні закону, який проштовхує сенатор-республіканець Тед Круз, оскільки він може підірвати єдиний фронт заходів у відповідь на ймовірну агресію Росії проти України.

Як передає кореспондент Укрінформу, про це заявив журналістам у четвер речник Держдепу Нед Прайс.

«Наше занепокоєння полягає в тому, що в разі ухвалення цей закон лише підірве єдність серед наших європейських союзників у вирішальний момент, коли нам необхідно виступити єдиним фронтом у відповідь на російські загрози щодо України», – сказав він.

За словами Прайса, Держдеп готовий працювати з Конгресом над стримуванням російської агресії в Україні. «На жаль, ця поправка, за нашою оцінкою, не є справжнім зусиллям з протидії подальшій російській агресії чи із захисту України», – додав він.

У грудні Круз досяг домовленостей з демократами про те, що вони до 14 січня проголосують за санкції проти газопроводу, замість цього республіканці не блокуватимуть у Конгресі схвалення десятків кандидатур послів, призначених президентом Джо Байденом.

Раніше адміністрація Байдена зняла санкції з компанії Nord Stream 2 AG, яка контролює проєкт газогону, аби поліпшити відносини з Німеччиною та іншими європейськими союзниками.

 

В Алмати затримали понад 100 осіб – ЗМІ

07.01.2022 09:47

В Алмати, де тривають заворушення, затримали понад 100 осіб, із них 30 мародерів.

Як передає Укрінформ із посиланням на ORDA, про це повідомив офіційний представник коменданта міста Алмати.

Також тривають заходи щодо захисту 1-ї та 7-ї міськлікарень у мікрорайоні Калкаман.

Раніше повідомлялося, що під час спецоперацій у Казахстані були ліквідовані 26 «злочинців».

У найбільшому місті Казахстану Алмати, де тривають масові акції протесту, загинули щонайменше 30 осіб.

Заступник міністра охорони здоров’я Ажар Гініят повідомила, що більш як 1000 осіб постраждали внаслідок масових протестів у Казахстані, близько 400 були госпіталізовані.

Мітинги проти різкого підвищення цін на скраплений газ розпочалися в Казахстані 2 січня у Жанаозені (місто в Мангістауській області на заході країни). Вони переросли в масові протести, попри те, що уряд пішов у відставку, а також було оголошено про зниження цін на газ.

Влада Казахстану звернулася до Організації договору про колективну безпеку за допомогою у придушенні протестів. ОДКБ офіційно підтвердила прибуття військового контингенту РФ та її союзників до Казахстану.

 

Казахське МВС заявило про ліквідацію 26 «злочинців»

07.01.2022 07:37

Під час спецоперацій у Казахстані було ліквідовано 26 “злочинців”.

Про це повідомляє телеканал Хабар 24 з посиланням на МВС країни, передає Укрінформ.

Ще 18 “озброєних злочинців” поранено, зазначили у відомстві. Загалом у ході заворушень було затримано три тисячі людей.

“Всі будівлі міських та районних акіматів, а також відділень поліції по республіці взяті під контроль”, – зазначили у МВС.

Хабар 24 також повідомив про ситуацію в Алма-Ати. Напередодні увечері у місті знову почалися вуличні бої та зіткнення. ЗМІ публікували відео, на яких було чути поодинокі постріли та черги, а також було знято вибухи.

За словами ведучої телеканалу, перестрілки в Алма-Аті тривали всю ніч, окремі постріли можна було чути й уранці.

“На площі Республіки група екстремістів забарикадувала будівлю телеканалу Мир, є жертви, тіла загиблих лежать прямо на вулиці”, – додала вона.

Як раніше повідомляло агентство, Міноборони РФ продовжує перекидання військового контингенту до Казахстану.

 

До казахських активістів в Україні прийшла СБУ: каже, що це перевірка у межах закону

07.01.2022 06:50

Координатор руху «Демократичний вибір Казахстану» (ДВК) Заманбек Тлеулієв заявив, що у Києві його побили невідомі у цивільному, а його соратник Елдос Насипбеков записав відео, як до нього прийшли співробітники Служби безпеки України.

Про це йдеться у повідомленні глави Фонду «Відкритий діалог» Людмили Козловської у Facebook, де вона заявила про атаку на координаторів ДВК у Києві, передає Укрінформ.

Вона заявила, що 6 січня у Києві невідомі люди в цивільному одязі напали та побили Тлеулієва біля його будинку.

Сам чоловік записав відео, де показав вибиті зуби та невідомих людей з масками на обличчях. «Ці люди не показують документів, не представляються, прийшли у цивільному», ㅡ сказав він.

Як вказує Козловська, до Елдоса Насипбекова прийшли співробітники СБУ. На відео, яке поширили у Facebook, чоловік у цивільному показує документи СБУ та каже, що «прийшов поспілкуватися».

На іншому відео, де чоловік вказує, що переживає за свою безпеку, йому відповідають: «Що ти поводиш себе як дівчинка?»

Тим часом в СБУ повідомили Громадському, що службовці провели перевірку та спілкувалися з окремими громадянами Казахстану, враховуючи поточну ситуацію у країні.

«Особливо зважаючи на російський фактор та ймовірні провокації з боку РФ, які можуть дискредитувати нашу державу на міжнародній арені та зашкодити її інтересам […] Тобто, проводиться звичайна робота в межах чинного законодавства та функціональних обов’язків служби», ㅡ повідомили нам в СБУ.

Там також заявили, що співробітники СБУ ввічливо та коректно себе поводили та не перешкоджали відеозйомці, яку проводили громадяни Казахстану.

«Зважаючи на занепокоєння останніх, на місце була викликана Нацполіція, яка зафіксувала, що все відбувалося без порушень та в рамках українського законодавства. Спроби трактувати це інакше, як і будь-які розмови про тиск з боку СБУ, не мають нічого спільного з реальним станом справ», ㅡ зазначили у СБУ.

Там також додали, що наразі ніхто з громадян Казахстану не затриманий, але оскільки є ознаки незаконного перебування на території України, підготовлено відповідні матеріали для Державної міграційної служби.

 

Росія продовжує перекидання військового контингенту в Казахстан – ЗМІ

07.01.2022 06:14

З аеродромів у Московській, Іванівській, Ульяновській областях триває перекидання російського військового контингенту в Казахстан.

Про це пишуть ЗМІ РФ із посиланням на Міноборони країни, передає Укрінформ.

Зазначається, що підрозділи Повітряно-десантних військ (ВДВ) зі складу сил ОДКБ, які вчинили раніше марші, знаходяться на аеродромах навантаження “Чкаловський”, “Іваново-Північний”, “Ульяновськ-Східний”. Відомство заявляє, що підрозділи ВДВ вантажать у літаки військово-транспортної авіації штатну техніку та озброєння, а контингент, який раніше прибув до Казахстану, розпочав виконання “поставлених завдань та забезпечення приймання та розгортання основних сил”.

“Відповідно до рішення Ради колективної безпеки ОДКБ, прийнятого 6 січня 2022 р., в республіку Казахстан на обмежений за часом період для стабілізації та нормалізації обстановки направлено Колективні миротворчі сили Організації договору про колективну безпеку”, – йдеться у повідомленні.

Основними завданнями сил ОДКБ стане “охорона важливих державних та військових об’єктів, сприяння силам правопорядку республіки Казахстан у стабілізації обстановки та повернення її у правове поле”.

Нагадаємо: учора до Казахстану вже прибули перші підрозділи російських військових зі складу про миротворчих сил ОДКБ. За даними міжнародного розвідувальної спільноти InformNapalm, ці підрозділи РФ брали участь в агресії проти України як під час операції із захоплення та окупації Криму, так і у бойових діях на Донбасі.

 

Ситуація у Казахстані: влада заявила про розчищення площі Республіки, журналісти повідомляють про вбитих демонстрантів

7 січня. УНН. Площа Республіки Алмати «розчищена від злочинних угруповань», проте будівлі держорганів перебувають під контролем силовиків. Про це увечері 6 січня написали казахстанські ЗМІ із посиланням на МВС країни, передає УНН із посиланням на kloop.kg.

Деталі

Наразі досі невідомо про вбитих чи постраждалих протестувальників. Але низка місцевих ЗМІ повідомляють, що на площі в Алмати було вбито як мінімум одного демонстранта. Влада називає свої дії “зачистками” або “антитерористичною операцією”.

Інформація від МВС Казахстану

Informburo.kz о 21:32 годині 6 січня, з посиланням на МВС Казахстану, написало, що “Площа Республіки в Алмати розчищена від злочинних угруповань”.

Пізніше у МВС повідомили, що “найскладніша обстановка” серед усіх регіонів країни залишається в Алмати. За даними відомства, у Нур-Султані, Шимкенті, Акмолінській, Кизилордінській, Павлодарській, Північно-Казахстанській та Туркестанській областях ситуація залишається стабільною.

“У регіонах виставлені блокпости, ведеться затримання порушників правопорядку, встановлення та затримання злочинців, а у разі збройного опору щодо законних вимог скласти зброю, їх знищення”, — наводить повідомлення МВС Vlast.kz.

Крім того, видання о 22:23 повідомило, що колишню резиденцію президента, акимат міста Алмати та інші будівлі держорганів “звільнили одразу після площі Республіки”.

Vlast.kz з посиланням на МВС Казахстану о 17:49 годині написало, що поліцейські в Алмати затримують демонстрантів і відбивають будівлі.

У пресслужбі МВС журналістам видання тоді заявили, що проти мітингувальників “застосовують зброю — це під час НП має місце”. Також у пресслужбі нарікали, що демонстранти “прикриваються жінками та дітьми”, що “ускладнює роботу” поліцейських.

Стрілянина на площі в Алмати

Російське інформагентство “ТАРС” з посиланням на свого кореспондента о 18:54 годині 6 січня повідомило, що в Алмати почалася сильна стрілянина і чути вибухи. За їхніми даними, військові тоді зажадали від протестувальників залишити площу Республіки міста та “попередили про відкриття вогню”.

“Стрільба на площі Республіки в Алмати триває, військові ведуть вогонь”, — писав ТАРС о 19:30 годині.

Казахстанське бюро “Радіо Свобода” з посиланням на журналіста Ануара Даніярова, який тоді знаходився на площі, о 20:53 написало, що там загинула щонайменше одна людина. За даними видання, що загинув від 18-20 років, він отримав поранення в легені і помер дорогою до лікарні. Крім того, внаслідок вибуху гранати поранення отримали п’ять осіб.

“О 18:43 за місцевим часом з боку проспекту Назарбаєва підійшла бронетехніка і відкрила вогонь з автоматів”, — повідомило видання.

Журналістам “Радіо Свобода” активістка Айгерим Тулеужанова розповіла, що більшість тих, хто вийде на площу, становила беззбройна молодь.

“Протестувальники вимагали створення спеціального кризового штабу, відмову від введення військовослужбовців ОДКБ, відставки уряду, формування тимчасового уряду на чолі з представником громадянського суспільства та формування загонів ополчення для захисту населення від провокаторів-мародерів”, — пише видання.

Журналісти видання Vlast.kz також поговорили з одним із активістів, який був біля будівлі акимату Алмати близько 17:00. Активіст повідомив, що став свідком стрілянини у мирних протестувальників та загибелі деяких із них.

“Я живу поряд із Новою площею. Сьогодні ближче до вечора я вийшов у магазин і звернув увагу на людей, які прибирають сміття. Я підійшов до них поговорити, і на той час приїхали інші активісти. Вони мали тканинні транспаранти, у яких було написано: „Токаєв, виводь війська (ОДКБ), ми — мирний народ“, і „Ми — жителі Алмати, ми терористи“. Приблизно до 18:30 ми розтягували тканини з написами, скандували гасла та робили фотографії. У цей час на площі були лише мирні демонстранти, не було навіть поліції та військових”, — розповів активіст.

За його словами, стрілянина розпочалася з настанням темряви.

“Потім стало темніти, у мене сів телефон, і я зайшов додому взяти зарядку. У цей момент почалися вибухи та стрілянина. Люди почали тікати з площі і біля мого під’їзду зібрався натовп. З собою активісти вели молодого хлопця, якого було поранено. Вони змушені були залишити його та розбігтися, бо в них почали стріляти. Коли я та активісти знову підійшли до хлопця, він уже не дихав. Ми намагалися викликати швидку, але нам відмовили через відсутність машин. Натомість запропонували довезти його самостійно, але це було неможливо. Тіло хлопця досі лежить на площі. Ми бачили, що було вбито ще кількох хлопців. Спочатку активістів стріляли холостими патронами, але після невеликої паузи стали стріляти бойовими. На цей момент стрілянина біля будівлі акимату все ще триває”, — сказав він.

Видання Orda.kz повідомило, що під обстріл потрапила знімальна група телеканалу Алмати в районі резиденції президента.

“Загинув водій авто. Журналісту роздробило кілька пальців, його госпіталізували”, — пишуть журналісти.

Доповнення

Влада міста в ніч на 6 січня почала розганяти демонстрантів і назвала це “антитерористичною” спецоперацією. До цього президент Касим-Жомарт Токаєв назвав протестувальників “бандитами та справжніми терористами”.

Вдень 6 січня прессекретар Департаменту поліції міста Салтанат Азірбек повідомила, що внаслідок “антитерористичної” спецоперації “ліквідовано десятки” людей та їхні особи “встановлюються”. Kloopa відзначає, що швидше за все, під словом “ліквідовані” мається на увазі вбивство демонстрантів.

Вже ввечері 6 січня у МВС виданню Vlast.kz заявили, що “серед терористів та затриманих немає даних щодо загиблих”. За даними відомства, в Алмати затримано 2 298 осіб.

“Майже 1000 постраждалих звернулися до лікарні, 378 людей госпіталізовано, 62 особи перебувають у реанімації”, — писало Vlast.kz о 17:49.

Влада Казахстану досі не оприлюднила точну кількість убитих та постраждалих демонстрантів. Проте влада надає точні цифри за загиблими поліцейськими — зараз відомо про щонайменше 18 убитих правоохоронців. Також постраждали 748 співробітників органів внутрішніх справ та військовослужбовців Нацгвардії.

Контекст

Президент Токаєв заявив, що “терористичні банди” провели серйозну підготовку за кордоном і в Алмати одна з таких банд захопила п’ять літаків.

Президент Казахстану Касим Жомарт Токаєв 5 січня провів засідання контртерористичного штабу та звернувся до глав держав ОДКБ із проханням про допомогу у наведенні порядку в країні.

Генерал-майор ВПС Казахстану Токтар Аубакіров на державному телеканалі “Хабар” закликав усіх членів ОДКБ (Організації Договору про колективну безпеку) запровадити війська до країни. За словами Аубакірова, ввести війська мають саме всі країни, що входять до ОДКБ, а не одна.

Як відомо, в ОДКБ входять Росія, Вірменія, Білорусь, Казахстан, Киргизстан та Таджикистан.

5 січня президент Білорусі Олександр Лукашенко обговорив ситуацію в Казахстані з Володимиром Путіним та президентом Казахстану Касим-Жомартом Токаєвим.

Білоруський лідер заявив, що у постійному контакті перебувають лідери всіх країн ОДКБ.

6 січня Росія ввела “миротворців” до Казахстану. Того ж дня своїх “миротворців” ввела і Білорусь.

 

Російські компанії зупиняють перевезення вантажів до Казахстану

07.01.2022 04:08

Російські транспортні компанії почали зупиняти перевезення вантажів до Казахстану.

Про це повідомляє РБК з посиланням на опитування представників галузі, передає Укрінформ.

За словами керівника напрямку міжнародних перевезень ФМ Ложистик Схід Ярослава Білоусова, багато логістичних компаній, які займаються доставлянням сировини, одягу та товарів для будівництва, зупинили постачання автомобільним транспортом до 10 січня в Казахстан, Узбекистан, Таджикистан та Киргизію.

“Ті машини, які йдуть транзитом через Казахстан, стали на закритих парковках до покращення ситуації”, – каже він.

У ФМ Ложистик Схід (російське представництво французької FM Logistic) основний потік вантажів йде в Алма-Ату, і компанія “спільно з клієнтами” вирішила зупинити постачання авто- та авіасполученням “до поліпшення ситуації”.

Керуючий директор “Ідеал Логістик” (транспортно-логістична компанія, що працює на ринку Казахстану, Росії та Китаю) Вікторія Соболенко розповіла, що всі автомашини з вантажами зупинили на території Росії та інших країн.

«Поточна ситуація в країні не дозволяє приймати рішення про в’їзд на дороги Казахстану. Є ризики. Авто, які йшли територією Казахстану, ми також зупинили до врегулювання ситуації, склади не приймають вантажі», – повідомила вона.

Як повідомляв Укрінформ, МВС Казахстану заявило, що під час зіткнень з протестувальниками загинуло 18 силовиків та ще 748 отримали поранення.

У найбільшому місті Казахстану Алмати, де тривають масові акції протесту, у ніч на 6 січня розпочалася «антитерористична операція».

Представник департаменту поліції Алмати Салтанат Азірбек заявила про ліквідацію “десятків учасників заворушень”. 

За даними опозиційного політика Жасарала Куанішаліна, в Алмати загинуло щонайменше 30 осіб.

Заступник міністра охорони здоров’я Ажар Гініат повідомила, що більш як 1000 людей постраждали в результаті масових протестів у Казахстані, близько 400 було госпіталізовано.

Мітинги проти різкого підвищення цін на скраплений газ розпочалися в Казахстані 2 січня в Жанаозені (місто в Мангістауській області, на заході Казахстану). Вони переросли в масові протести, попри те, що уряд пішов у відставку, а також було оголошено про зниження цін на газ.

Влада Казахстану звернулася до Організації договору про колективну безпеку за допомогою у придушенні протестів. ОДКБ офіційно підтвердила прибуття військового контингенту РФ та його союзників у Казахстан.

 

РФ може готувати окупацію територій Казахстану за українським сценарієм – опозиціонерка

07.01.2022 00:16

Введення до Казахстану іноземного військового контингенту – сил ОДКБ – може призвести до повторення українського сценарію – аж до окупації територій Казахстану.

Таку думку в інтерв’ю LB.ua висловила член казахської опозиційної партії “Єл Тірегі” Жазіра Дуйсенбекова, передає Укрінформ.

“Наша влада дійсно намагається навести лад шляхом введення іноземного військового контингенту – сил ОДКБ. Ми вважаємо, що може статися український сценарій – аж до анексії територій Казахстану”, – сказала вона.

Опозиційні сили Казахстану, за словами Дуйсенбекової, вважають, що розбіжністі всередині країні казахи мають вирішити самостійно, без зовнішнього втручання. Натомість влада руками “миротворців” намагається розібратися зі своїми ж громадянами.

“Тут кілька сценаріїв – можлива навіть громадянська війна. Більш освічена частина казахського суспільства вважає, що введення сил ОДКБ прирівнюється до державної зради та здавання суверенітету. Ми не довіряємо миротворчим силам ОДКБ, тому що ми бачили, що відбувалося, що відбувається в Україні, коли туди заходили з так званими добрими намірами росіяни – досі частина територій відкушена, анексований Крим, вся східна частина перебуває у незрозумілому статусі. У справи суверенної держави жодні миротворчі сили не повинні втручатися”, – наголосила Дуйсенбекова.

На її думку, поглинути Казахстан Росія повністю не зможе, “та й частину країни їй узяти ніхто не дозволить”.

“Опозиція вважає, що внутрішні казахські проблеми, протистояння між владою та народом зараз на руку Москві. Там уже зараз намагаються показати, що у Казахстані є ущемлені росіяни, яких треба захищати. Однозначно Росія намагається розіграти казахську карту. А наше керівництво готове торгуватись суверенітетом задля утримання влади”, – зазначила Дуйсенбекова.

Як повідомляв Укрінформ, МВС Казахстану заявило, що під час зіткнень з протестувальниками загинуло 18 силовиків та ще 748 отримали поранення.

У найбільшому місті Казахстану Алмати, де тривають масові акції протесту, у ніч на 6 січня розпочалася «антитерористична операція».

Представник департаменту поліції Алмати Салтанат Азірбек заявила про ліквідацію “десятків учасників заворушень”. 

За даними опозиційного політика Жасарала Куанішаліна, в Алмати загинуло щонайменше 30 осіб.

Заступник міністра охорони здоров’я Ажар Гініат повідомила, що більш як 1000 людей постраждали в результаті масових протестів у Казахстані, близько 400 було госпіталізовано.

Мітинги проти різкого підвищення цін на скраплений газ розпочалися в Казахстані 2 січня в Жанаозені (місто в Мангістауській області, на заході Казахстану). Вони переросли в масові протести, попри те, що уряд пішов у відставку, а також було оголошено про зниження цін на газ.

Влада Казахстану звернулася до Організації договору про колективну безпеку за допомогою у придушенні протестів. ОДКБ офіційно підтвердила прибуття військового контингенту РФ та його союзників у Казахстан.

 

Казахська влада каже про зачистки у центрі Алмати, ЗМІ передають про десятки жертв

06.01.2022 23:27

Казахські ЗМІ з посиланням на МВС країни повідомили, що площа Республіки в Алмати “розчищена від злочинних угруповань”, тим часом ЗМІ передають про загибель десятків цивільних, а у лікарнях міста закінчились місця.

Як передає Укрінформ, Informburo.kz з посиланням на МВС Казахстану написало, що “Площа Республіки в Алмати розчищена від злочинних угруповань”.

Пізніше у МВС повідомили, що “найскладніша обстановка” серед усіх регіонів країни залишається в Алмати. За даними відомства, у Нур-Султані, Шимкенті, Акмолінській, Кизилординській, Павлодарській, Північно-Казахстанській та Туркестанській областях ситуація залишається стабільною.

“У регіонах виставлені блокпости, ведеться затримання порушників правопорядку, встановлення та затримання злочинців, а у разі збройного опору про законні вимоги скласти зброю, їх знищення”, – наводить повідомлення МВС Vlast.kz.

Крім того, видання о 22:23 повідомило, що колишню резиденцію президента, акімат міста Алмати та інші будівлі держорганів “звільнили одразу після площі Республіки”.

Тим часом голова Казахського бюро “Радіо Азаттик” Касим Аманжол заявив, що під час штурму Алмати силовики розстріляли десятки протестувальників.

За його словами, основні події розвиваються у західній частині міста. При цьому зі вчорашнього вечора у місті не було влади, проте після того, як розпочався штурм, до міста увійшли військові. За словами Аманжола, через дії силовиків в Алмати багато жертв, а в лікарнях не вистачає місць.

Водночас які саме військові підрозділи беруть участь у зачистці міста, ніхто не знає. Також немає точної інформації щодо кількості затриманих протестувальників.

Як повідомляв Укрінформ, МВС Казахстану заявило, що під час зіткнень з протестувальниками загинуло 18 силовиків та ще 748 отримали поранення.

У найбільшому місті Казахстану Алмати, де тривають масові акції протесту, у ніч на 6 січня розпочалася «антитерористична операція».

Представник департаменту поліції Алмати Салтанат Азірбек заявила про ліквідацію “десятків учасників заворушень”. 

За даними опозиційного політика Жасарала Куанішаліна, в Алмати загинуло щонайменше 30 осіб.

Заступник міністра охорони здоров’я Ажар Гініат повідомила, що більш як 1000 людей постраждали в результаті масових протестів у Казахстані, близько 400 було госпіталізовано.

Мітинги проти різкого підвищення цін на скраплений газ розпочалися в Казахстані 2 січня в Жанаозені (місто в Мангістауській області, на заході Казахстану). Вони переросли в масові протести, попри те, що уряд пішов у відставку, а також було оголошено про зниження цін на газ.

Влада Казахстану звернулася до Організації договору про колективну безпеку за допомогою у придушенні протестів. ОДКБ офіційно підтвердила прибуття військового контингенту РФ та його союзників у Казахстан.

 

США уважно стежитимуть за розгортанням російських військ у Казахстані – Держдеп

06.01.2022 23:10

Вашингтон уважно стежитиме за розгортанням російських військ під егідою Організації договору про колективну безпеку в Казахстані.

Як передає кореспондент Укрінформу, про це заявив журналістам у четвер речник Держдепу Нед Прайс.

«Сполучені Штати і, відверто кажучи, весь світ стежитимуть за будь-яким порушенням прав людини… Ми також слідкуватимемо за будь-якими діями, які можуть закласти основу для захоплення казахстанських інституцій», – сказав він.

Як повідомляв Укрінформ, МВС Казахстану заявило, що під час зіткнень з протестувальниками загинуло 18 силовиків та ще 748 отримали поранення.

У найбільшому місті Казахстану Алмати, де тривають масові акції протесту, у ніч на 6 січня розпочалася «антитерористична операція».

Представник департаменту поліції Алмати Салтанат Азірбек заявила про ліквідацію “десятків учасників заворушень”. 

За даними опозиційного політика Жасарала Куанішаліна, в Алмати загинуло щонайменше 30 осіб.

Заступник міністра охорони здоров’я Ажар Гініат повідомила, що більш як 1000 людей постраждали в результаті масових протестів у Казахстані, близько 400 було госпіталізовано.

Мітинги проти різкого підвищення цін на скраплений газ розпочалися в Казахстані 2 січня в Жанаозені (місто в Мангістауській області, на заході Казахстану). Вони переросли в масові протести, попри те, що уряд пішов у відставку, а також було оголошено про зниження цін на газ.

Влада Казахстану звернулася до Організації договору про колективну безпеку за допомогою у придушенні протестів. ОДКБ офіційно підтвердила прибуття військового контингенту РФ та його союзників у Казахстан.

 

Штати мають сумніви щодо законності введення російських військ до Казахстану

06.01.2022 22:42

Сполучені Штати ставлять під сумнів законність розгортання «миротворчих сил» контрольованої Росією Організації договору про колективну безпеку в Казахстані.

Як передає Укрінформ, про це заявила речниця Білого дому Джен Псакі журналістам у четвер.

«Ми уважно стежимо за повідомленнями про те, що Організація договору про колективну безпеку надіслала свої колективні миротворчі сили до Казахстану, – сказала вона. – У нас є питання стосовно характеру запиту (на їх введення, – ред.) і щодо того, законним було це запрошення чи ні. На цей момент ми не знаємо».

США стежитимуть за будь-якими порушеннями прав людини та будь-якими діями, які можуть закласти основу для захоплення казахстанських інституцій, додала вона.

Псакі нагадала, що держсекретар США Ентоні Блінкен провів у четвер телефонну розмову з міністром закордонних справ Казахстану Мухтаром Тілеуберді з приводу надзвичайного стану в Казахстані.

Як повідомляв Укрінформ, МВС Казахстану заявило, що під час зіткнень з протестувальниками загинуло 18 силовиків та ще 748 отримали поранення.

У найбільшому місті Казахстану Алмати, де тривають масові акції протесту, у ніч на 6 січня розпочалася «антитерористична операція».

Представник департаменту поліції Алмати Салтанат Азірбек заявила про ліквідацію “десятків учасників заворушень”. 

За даними опозиційного політика Жасарала Куанішаліна, в Алмати загинуло щонайменше 30 осіб.

Заступник міністра охорони здоров’я Ажар Гініат повідомила, що більш як 1000 людей постраждали в результаті масових протестів у Казахстані, близько 400 було госпіталізовано.

Мітинги проти різкого підвищення цін на скраплений газ розпочалися в Казахстані 2 січня в Жанаозені (місто в Мангістауській області, на заході Казахстану). Вони переросли в масові протести, попри те, що уряд пішов у відставку, а також було оголошено про зниження цін на газ.

Влада Казахстану звернулася до Організації договору про колективну безпеку за допомогою у придушенні протестів. ОДКБ офіційно підтвердила прибуття військового контингенту РФ та його союзників у Казахстан.

 

В ООН закликали владу та протестувальників Казахстану утриматися від насильства 

06.01.2022 22:27

Верховна комісарка ООН із прав людини Мішель Бачелет закликала сторони протистояння в Казахстані утриматися від насильства та шукати мирні шляхи розв’язання проблем.

Про це вона сказала у своєму коментарі з приводу протестів у країні, які набули особливо запеклої форми в найбільшому її місті Алмати, передає Укрінформ із посиланням на “Радіо Свобода”.

«Люди мають право на мирний протест та свободу висловлення поглядів. Водночас протестувальники, незалежно від того, наскільки вони розгнівані або скривджені, не повинні вдаватися до насильства», – йдеться у заяві Бачелет.

Верховна комісарка ООН закликала звільнити всіх затриманих громадян, які лише реалізували своє право на мирний протест. Вона також нагадала владі Казахстану, що сила має застосовуватися з дотриманням суворих вимог до необхідності та пропорційності. Летальна зброя, зокрема, бойові патрони, повинна використовуватися лише як крайній захід проти конкретних осіб для усунення неминучої загрози смерті або серйозного поранення, стверджує вона.

«Держави справді мають право оголошувати надзвичайний стан за певних обмежених обставин, але будь-який відступ від прав людини підпорядковується суворим вимогам необхідності та пропорційності. Деякі права, в тому числі право на життя, заборона на тортури та інше жорстоке поводження, а також право не зазнавати самовільного затримання, лишаються чинними за будь-яких обставин», – заявила посадовиця ООН.

Бачелет згадала про тотальне блокування інтернет-зв’язку в країні, який був повністю відсутній по всьому Казахстану з вечора до ночі 5 січня. Наразі інтернет в Алмати відсутній, в інших містах працює з великими перебоями.

«Відключення інтернету, що фактично обмежує доступ людей до інформації… не є відповіддю на кризу, але загрожує розпалюванням насильства та заворушень. Я закликаю владу Казахстану забезпечити негайне та повне відновлення інтернет-послуг, які також мають життєво важливе значення для служб невідкладної медичної допомоги під час пандемії COVID-19», – додала вона.

Як повідомляв Укрінформ, МВС Казахстану заявило, що під час зіткнень з протестувальниками загинуло 18 силовиків та ще 748 отримали поранення.

У найбільшому місті Казахстану Алмати, де тривають масові акції протесту, у ніч на 6 січня розпочалася «антитерористична операція».

Представник департаменту поліції Алмати Салтанат Азірбек заявила про ліквідацію “десятків учасників заворушень”. 

За даними опозиційного політика Жасарала Куанішаліна, в Алмати загинуло щонайменше 30 осіб.

Заступник міністра охорони здоров’я Ажар Гініат повідомила, що більш як 1000 людей постраждали в результаті масових протестів у Казахстані, близько 400 було госпіталізовано.

Мітинги проти різкого підвищення цін на скраплений газ розпочалися в Казахстані 2 січня в Жанаозені (місто в Мангістауській області, на заході Казахстану). Вони переросли в масові протести, попри те, що уряд пішов у відставку, а також було оголошено про зниження цін на газ.

Влада Казахстану звернулася до Організації договору про колективну безпеку за допомогою у придушенні протестів. ОДКБ офіційно підтвердила прибуття військового контингенту РФ та його союзників у Казахстан.

 

До Киргизстану прибули два літаки «сім’ї Назарбаєва» – ЗМІ

06.01.2022 21:22

У Бішкецький аеропорт Манас (Кигризстан) прибули два приватні літаки, що належать сім’ї першого президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва.

Як повідомляє Укрінформ, про це повідомляє 24.kg.

За даними ЗМІ, повітряне судно Bombardier Global Express приземлилося в аеропорту приблизно о 23:20 за місцевим часом. Зазначається, що приблизно о 22:10 практично аналогічний літак, названий «назарбаєвським», також прилетів до Киргизстану.

В аеропорту “Манас” заявили, що літак приземлився на технічну стоянку. «Можливо, екіпажу потрібно відпочити чи дозаправитися. У таких випадках ніхто з пасажирів не може залишати борт, вантажі не вивантажують», – зазначили в аеропорту.

Напередодні у зв’язку з акціями протесту в Казахстані в соціальних мережах стала поширюватися інформація про те, що приватний літак Тимура Кулібаєва (зятя Нурсултана Назарбаєва) прямує до Киргизстану. Водночас інший канал новин навів той самий скріншот з описом, що до Киргизстану прямує літак доньки Назарбаєва — Дінари.

Як повідомляв Укрінформ, МВС Казахстану заявило, що під час зіткнень з протестувальниками загинули 18 силовиків та ще 748 отримали поранення.

У найбільшому місті Казахстану Алмати, де тривають масові акції протесту, у ніч на 6 січня розпочалася «антитерористична операція». Також «АТО» 6 січня розпочали у Кизилординській області.

Представник департаменту поліції Алмати Салтанат Азірбек заявила про ліквідацію “десятків учасників заворушень”.

За даними опозиційного політика Жасарала Куанішаліна, в Алмати загинуло щонайменше 30 осіб.

Заступник міністра охорони здоров’я Ажар Гініят повідомила, що більш як 1000 людей постраждали в результаті масових протестів у Казахстані, близько 400 було госпіталізовано.

Мітинги проти різкого підвищення цін на скраплений газ розпочалися в Казахстані 2 січня в Жанаозені (місто в Мангістауській області, на заході Казахстану). Вони переросли в масові протести, незважаючи на те, що уряд пішов у відставку, а також було оголошено про зниження цін на газ.

Влада Казахстану звернулася до Організації договору про колективну безпеку за допомогою у придушенні протестів. ОДКБ офіційно підтвердила прибуття військового контингенту РФ та її союзників у Казахстан.

 

В Алмати під обстріл потрапила знімальна група телеканалу, є загиблий і поранений

06.01.2022 20:04

У найбільшому місті Казахстану Алмати, де тривають масові акції протесту, під обстріл потрапила знімальна група телеканалу “Алмати”.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє в Телеграмі Orda.kz.

Обстріл стався у районі резиденції президента. Загинув водій автомобіля. Журналісту роздробило кілька пальців, його госпіталізували.

Зазначається, що останні звуки пострілів зі сторони резиденції президента кореспондент Orda.kz фіксував близько 22:55 за місцевим часом.

При цьому МВС та різні казахстанські ЗМІ повідомляли, що ситуація на площі Республіки, яка знаходиться неподалік резиденції, стабільна.

Як повідомляв Укрінформ, МВС Казахстану заявило, що під час зіткнень з протестувальниками загинуло 18 силовиків та ще 748 отримали поранення.

У найбільшому місті Казахстану Алмати, де тривають масові акції протесту, у ніч на 6 січня почалася «антитерористична операція».

Представник департаменту поліції Алмати Салтанат Азирбек заявила про ліквідацію “десятків учасників заворушень”.

За даними опозиційного політика Жасарала Куанішаліна, в Алмати загинуло щонайменше 30 осіб.

Заступник міністра охорони здоров’я Ажар Гініят повідомила, що більш як 1000 людей постраждали в результаті масових протестів у Казахстані, близько 400 було госпіталізовано.

Мітинги проти різкого підвищення цін на скраплений газ розпочалися в Казахстані 2 січня в Жанаозені (місто в Мангістауській області, на заході Казахстану). Вони переросли в масові протести, незважаючи на те, що уряд пішов у відставку, а також було оголошено про зниження цін на газ.

Влада Казахстану звернулася до Організації договору про колективну безпеку за допомогою у придушенні протестів. ОДКБ офіційно підтвердила прибуття військового контингенту РФ та її союзників у Казахстан.

 

У ще одній області Казахстану розпочали «антитерористичну операцію»

06.01.2022 20:38

У Кизилординській області Казахстану сьогодні, 6 січня, розпочалася «антитерористична операція» на тлі протестів, які вже кілька днів тривають у країні.

Як повідомляє Укрінформ, про це повідомляє телеграм-канал Orda.kz.

Глава регіону Гульшара Абдикалікова підтвердила проведення “АТО” в області.

Зазначається, що зараз у Кизилординській області діє червоний рівень терористичної небезпеки.

Vlast.kz зазначає, що в Атирауській, Мангістауській, Актюбінській та Кизилординській областях перекрито залізничні колії. Скасовано рух 25 потягів.

Як повідомляв Укрінформ, МВС Казахстану заявило, що під час зіткнень з протестувальниками загинуло 18 силовиків та ще 748 отримали поранення.

У найбільшому місті Казахстану Алмати, де тривають масові акції протесту, у ніч на 6 січня розпочалася «антитерористична операція».

Представник департаменту поліції Алмати Салтанат Азірбек заявила про ліквідацію “десятків учасників заворушень”.

За даними опозиційного політика Жасарала Куанішаліна, в Алмати загинуло щонайменше 30 осіб.

Заступник міністра охорони здоров’я Ажар Гініат повідомила, що більш як 1000 людей постраждали в результаті масових протестів у Казахстані, близько 400 було госпіталізовано.

Мітинги проти різкого підвищення цін на скраплений газ розпочалися в Казахстані 2 січня в Жанаозені (місто в Мангістауській області, на заході Казахстану). Вони переросли в масові протести, незважаючи на те, що уряд пішов у відставку, а також було оголошено про зниження цін на газ.

Влада Казахстану звернулася до Організації договору про колективну безпеку за допомогою у придушенні протестів. ОДКБ офіційно підтвердила прибуття військового контингенту РФ та його союзників у Казахстан.

 

Правозахисники закликали уряд України підтримати право народу Казахстану на демократичні вибори

06.01.2022 19:54

Низка українських правозахисних організацій висловила стурбованість ситуацією в Казахстані і закликала до мирного врегулювання ситуації та забезпечити дотримання прав людини.

Як передає Укрінформ, про це йдеться у заяві, під якою стоять назви 18 організацій, текст якої оприлюднено на сайті Центру прав людини Zmina.

«За інформацією МОЗ країни, у результаті заворушень було госпіталізовано 400 людей, 62 особи перебувають у реанімації. Кілька десятків поліцейських і протестувальників загинули під час сутичок, за даними поліції. Точна кількість жертв і загиблих серед протестувальників наразі невідома. Є свідчення щодо непропорційного застосування сили з боку правоохоронців та серйозного перевищення службових обов’язків», – йдеться в зверненні.

У заяві наголошується, що затриманим не надають доступ до адвокатів, кількох журналістів затримали під час висвітлення подій. Вони порівняли рішення про введення до Казахстану військ ОДКБ із придушенням Празької весни військами «Варшавського договору» 1968 року.

Правозахисні організації закликали уряд України зробити заяву про підтримку врегулювання ситуації в Казахстані «із суворим дотриманням міжнародних стандартів прав людини та поваги до принципів демократії», а також підтримати народ Казахстану у прагненні реалізувати право на прозорі демократичні вибори та управління. Також необхідно забезпечити безпеку і за потреби – безпечну евакуацію з Казахстану громадянам України.

Як повідомляв Укрінформ, МВС Казахстану заявило, що під час сутичок з протестувальниками загинули 18 силовиків і ще 748 отримали поранення.

У найбільшому місті Казахстану Алмати, де тривають масові акції протесту, в ніч проти 6 січня розпочалася «антитерористична операція».

Представник департаменту поліції Алмати Салтанат Азірбек заявила про ліквідацію “десятків учасників заворушень”.

За даними опозиційного політика Жасарала Куанишаліна, в Алмати загинуло щонайменше 30 осіб.

Заступник міністра охорони здоров’я Ажар Гініят повідомила, що понад 1000 людей постраждали внаслідок масових протестів у Казахстані, близько 400 були госпіталізовані.

Мітинги проти різкого підвищення цін на скраплений газ розпочалися в Казахстані 2 січня в Жанаозені (місто в Мангістауській області, на заході Казахстану). Вони переросли в масові протести, незважаючи на те, що уряд пішов у відставку, а також було оголошено про зниження цін на газ.

Влада Казахстану звернулася до Організації договору про колективну безпеку за допомогою у придушенні протестів. ОДКБ офіційно підтвердила прибуття військового контингенту РФ та її союзників до Казахстану.

 

Блінкен нагадав главі МЗС Казахстану про агресію Росії проти України

06.01.2022 19:28

Державний секретар США Ентоні Блінкен під час телефонної розмови з міністром закордонних справ Казахстану Мухтаром Тілеуберді наголосив на пріоритетності збереження стабільності в Європі та територіальної цілісності України у відповідь на російську агресію.

Про це передає Укрінформ із посиланням на речника Держдепу Неда Прайса.

Як зазначається, сторони обговорили питання, пов’язанні з надзвичайним станом у країні. Держсекретар підтвердив повну підтримку Сполученими Штатами конституційних інститутів Казахстану та свободи ЗМІ й виступив за мирне розв’язання кризи, з дотриманням прав людини.

Блінкен також наголосив на пріоритетності збереження стабільності в Європі, включаючи підтримку суверенітету та територіальної цілісності України у відповідь на російську агресію.

Згодом держсекретар США Ентоні Блінкен залишив допис у Твітері.

«Сьогодні мав продуктивну розмову з міністром закордонних справ Казахстану Мухтаром Тлеуберді», – повідомив він.

Як повідомляв Укрінформ, МВС Казахстану заявило, що під час сутичок з протестувальниками загинули 18 силовиків і ще 748 отримали поранення.

У найбільшому місті Казахстану Алмати, де тривають масові акції протесту, в ніч проти 6 січня розпочалася «антитерористична операція».

Представник департаменту поліції Алмати Салтанат Азірбек заявила про ліквідацію “десятків учасників заворушень”.

За даними опозиційного політика Жасарала Куанишаліна, в Алмати загинуло щонайменше 30 осіб.

Заступник міністра охорони здоров’я Ажар Гініят повідомила, що понад 1000 людей постраждали внаслідок масових протестів у Казахстані, близько 400 були госпіталізовані.

Мітинги проти різкого підвищення цін на скраплений газ розпочалися в Казахстані 2 січня в Жанаозені (місто в Мангістауській області, на заході Казахстану). Вони переросли в масові протести, незважаючи на те, що уряд пішов у відставку, а також було оголошено про зниження цін на газ.

Влада Казахстану звернулася до Організації договору про колективну безпеку за допомогою у придушенні протестів. ОДКБ офіційно підтвердила прибуття військового контингенту РФ та її союзників до Казахстану.

 

Боррель прокоментував розвиток подій у Казахстані

06.01.2022 18:45

Високий представник Європейського Союзу Жозеп Боррель висловив стурбованість щодо розвитку подій у Казахстані на тлі протестів у країні.

Як передає Укрінформ, про це він повідомив у Твітері.

«Глибоко стурбований розвитком подій у Казахстані. Повинні бути гарантовані права та безпека цивільних осіб», – написав Боррель.

Він також додав, що зовнішня військова допомога повертає спогади про ситуації, яких слід уникати.

«ЄС готовий підтримати у вирішенні цієї кризи» , – зазначив Боррель.

Як повідомляв Укрінформ, МВС Казахстану заявило, що під час сутичок з протестувальниками загинули 18 силовиків і ще 748 отримали поранення.

У найбільшому місті Казахстану Алмати, де тривають масові акції протесту, в ніч проти 6 січня розпочалася «антитерористична операція».

Представник департаменту поліції Алмати Салтанат Азірбек заявила про ліквідацію “десятків учасників заворушень”.

За даними опозиційного політика Жасарала Куанишаліна, в Алмати загинуло щонайменше 30 осіб.

Заступник міністра охорони здоров’я Ажар Гініят повідомила, що понад 1000 людей постраждали внаслідок масових протестів у Казахстані, близько 400 були госпіталізовані.

Мітинги проти різкого підвищення цін на скраплений газ розпочалися в Казахстані 2 січня в Жанаозені (місто в Мангістауській області, на заході Казахстану). Вони переросли в масові протести, незважаючи на те, що уряд пішов у відставку, а також було оголошено про зниження цін на газ.

Влада Казахстану звернулася до Організації договору про колективну безпеку за допомогою у придушенні протестів. ОДКБ офіційно підтвердила прибуття військового контингенту РФ та її союзників до Казахстану.

 

МВС Казахстану заявило про 2,3 тис. затриманих та загибель 18 силовиків. Про вбитих протестувальників мовчать

ЧЕТВЕР, 6 СІЧНЯ 2022, 17:56. УП

У ході акцій протесту та заворушень у Казахстані поліція затримала 2298 людей.

Джерело: пресслужба МВС республіки, яку цитує Tengrinews.kz

Деталі: Повідомляється про загибель 18 працівників силових структур. Про вбитих протестувальників не повідомляється.

Постраждало 748 співробітників органів внутрішніх справ та військовослужбовців Нацгвардії, кажуть у МВС Казахстану.

Зазначається, що у столиці (Нур- Султан), Шимкенті, Акмолінській, Кизилординській, Павлодарській, Північно-Казахстанській та Туркестанській областях ситуація стабільна.

В Актюбинській, Атирауській, Західно-Казахстанській, Мангістауській областях перекрито кілька ділянок автошляхів та одну залізничну колію.

Найбільш складна ситуація в Алмати. Контртерористична операція триває.

Передісторія:

З 2 січня в Казахстані тривають протести. Акції розпочалися у місті Жанаозені  Мангістауської області  після стрибка цін на зріджений газ, яким заправляють більшість автомобілів у регіоні. З нового року його вартість на місцевих автозаправках збільшилася більше ніж удвічі: з 50-60 тенге за літр (близько $0,13) – до 120 тенге за літр ($0,27).

4 січня уряд Казахстану оголосив про зниження ціни на скраплений газ до 50 тенге за літр для Мангістауської області, однак акції протесту не припинилися.

Майже у всіх великих містах Казахстану, включаючи столицю, місто Нур-Султан, сталися сутички між протестувальниками з одного боку та поліцією, спецназом та військовими – з іншого.

Уранці 5 січня уряд Казахстану відправили у відставку. 5 січня у Казахстані тривали зіткнення, в Алмати люди захопили акимат (адміністрацію). Згодом стало відомо про захоплення аеропорту Алмати.

Надзвичайний стан запровадили на всій території Казахстану.

5 січня прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив про рішення направити до Казахстану миротворчі сили ОДКБ (Організація договору про колективну безпеку – військово-політична організація, до якої входять Білорусь, Вірменія, Казахстан, Киргизстан, Росія і Таджикистан. Росія позиціонує її як альтернативу НАТО).

 

Через скасовані рейси в Казахстані застрягли 43 українці

ЧЕТВЕР, 6 СІЧНЯ 2022, 17:34. УП

До посольства України у Казахстані звернулися 43 громадянина-пасажири скасованих рейсів з Алмати та Нур-Сулатана.

Джерело: речник МЗС Олег Ніколенко, в коментарі “Українській правді”

Пряма мова Ніколенка: “Нині до посольства звернулися 43 громадянина. Усі вони пасажири скасованих авіарейсів із Алмати та Нур-Сулатана. Загроз безпеці українців немає. Вони забезпеченні тимчасовим житлом та їжею, дипломати підтримують із ними регулярний зв‘язок”.

Деталі: В Казахстані повідомили, що відновлять роботу міжнародного аеропорту м. Алмати 7 січня. Також Ніколенко повідомив, що наразі немає інформації про потрапляння українців в надзвичайні ситуації на тлі подій в Казахстані.

Передісторія:

Раніше Міністерство закордонних справ України заявляло, що уважно стежить за розвитком подій у Казахстані.

З 5 на 6 січня Організація договору колективної безпеки (ОДКБ), яка має неофіційну назву “російського НАТО”, ухвалила рішення про військову інтервенцію до Казахстану за запитом чинної казахської влади.

 

РФ перекинула до Казахстану підрозділи, які воювали на сході України – InformNapalm

06.01.2022 17:12

У Казахстан 6 січня було перекинуто військовослужбовців десантних спецпідрозділів ЗС РФ, які брали участь в агресії проти України.

Про це повідомляє міжнародна розвідувальна спільнота InformNapalm, передає Укрінформ.

Зокрема, за інформацією ЗМІ, РФ відправляє до Казахстану військовослужбовців 45-ї окремої бригади спеціального призначення ВДВ, 98-ї дивізії ВДВ та війська Центру спеціального призначення РФ “Сенеж”.

Згідно з даними розслідувань InformNapalm, ці підрозділи РФ брали участь в агресії проти України, причому не лише в ході операції із захоплення та окупації Криму, а й у бойових діях на сході України. Зокрема, зі складу 98-ї дивізії ВДВ (в/ч 65451) в Україні було помічено військовослужбовців 217-го парашутно-десантного полку (в/ч 62295) та 331-го парашутно-десантного полку (в/ч 71211).

Щодо 45 ОБрСПП (в/ч 28337), то, як зазначають волонтери, до 2014 року це був 45-й окремий полк ВДВ. У ньому служив Ігор Гіркін (Стрілков).

Як повідомляв Укрінформ, у найбільшому місті Казахстану Алмати, де тривають масові акції протесту, в ніч на 6 січня влада розпочала «антитерористичну операцію».

6 січня представник департаменту поліції Алмати Салтанат Азірбек заявила про ліквідацію “десятків учасників заворушень”.

За даними опозиційного політика Жасарала Куанишаліна, в Алмати загинуло щонайменше 30 людей.

Заступник міністра охорони здоров’я Ажар Гініят повідомила, що понад 1000 людей постраждало внаслідок масових протестів у Казахстані, близько 400 було госпіталізовано.

Раніше у МВС заявили, що в ході протестів у Казахстані загинуло вісім поліцейських та військовослужбовців Національної гвардії, ще 317 силовиків було поранено.

Мітинги проти різкого підвищення цін на скраплений газ розпочалися в Казахстані 2 січня в Жанаозені (місто в Мангістауській області, на заході Казахстану). Вони переросли у масові протести, незважаючи на те, що уряд пішов у відставку, а також було оголошено зниження цін на газ.

Влада Казахстану звернулася до Організації договору про колективну безпеку про допомогу у придушенні протестів. ОДКБ офіційно підтвердила прибуття її “миротворчих сил” – військового контингенту РФ та її союзників – до Казахстану.

 

Ціни на уран стрибнули на 8% через протести у Казахстані

ЧЕТВЕР, 6 СІЧНЯ 2022, 16:59. УП

Ціни на уран 5 січня стрибнули на 8% на тлі протестів у Казахстані – країна є найбільшим виробником радіоактивного металу.

Про це повідомляє Bloomberg.

Казахстан виробляє понад 40% світової пропозиції урану, відтак протести викликають на ринку острах щодо перебоїв у поставках та можливої нестачі ядерного палива у майбутньому.

У середу, 5 січня, уран зріс у ціні до 45,43 долара за фунт проти 42 доларів днем раніше. 6 січня зростання уповільнилося, проте ціни тримаються на рівні понад 43 долари.

Зростання цін на уран розпочалося ще у вересні, коли за місяць стрибнули на 24%. Ціни підживлені активною відмовою країн від викопного палива, відтак інвестори сподіваються на зростання ролі атомної енергетики.

Попри зростання цін, негайного дефіциту урану не спостерігається – атомні електростанції можуть продовжувати роботу навіть в умовах затримок постачання завдяки запасам.

Акції “Казатомпрому”, найбільшого підприємства з видобутку урану в Казахстані, також впали на 10% за останні два дні на біржі у Лондоні. На противагу цьому продовжують зростати акцій урановидобувних компаній у Північній Америці.

Нагадуємо:

У поліції найбільшого міста Казахстану заявили, що десятки громадян були вбиті силовиками внаслідок нападів на урядові будівлі.

Акції протесту у Казахстані розпочалися 2 січня у місті Жанаозені Мангістауської області після стрибка цін на скраплений газ, яким заправляють більшість автомобілів у регіоні.

Майже у всіх великих містах Казахстану сталися сутички між протестувальниками з одного боку та поліцією, спецназом та військовими – з іншого.

Протестувальники закликали до відставки чинного уряду. Вимоги знизити вартість зрідженого газу розширилися: учасники акції вимагали також викорінення корупції та кумівства, зведення нових фабрик та заводів, скорочення безробіття.

Уряд Казахстану 6 січня запровадив державне регулювання цін на бензин, дизпаливо та скраплений газ на 180 днів.

 

Під час зіткнень в Алмати загинули щонайменше 30 протестувальників

06.01.2022 16:53

У найбільшому місті Казахстану Алмати, де тривають масові акції протесту, загинули щонайменше 30 людей.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Orda.kz.

Начальник штабу, який знаходиться на площі Республіки в Алмати, Жасарал Куанишалін заявив, що при зіткненнях загинули щонайменше 30 людей із боку протестувальників.

Він стверджує, що у місті точилася стрілянина бойовими патронами. На доказ Куанишалін показав гільзи.

Тим часом Vlast.kz зазначає, що у Казахстані знову відключили інтернет після того, як його нещодавно включили.

Як повідомляв Укрінформ, у найбільшому місті Казахстану Алмати, де тривають масові акції протесту, влада розпочала «антитерористичну операцію».

6 січня представник департаменту поліції Алмати Салтанат Азірбек заявила про ліквідацію“десятків учасників заворушень”.

Заступник міністра охорони здоров’я Ажар Гініят повідомила, що понад 1000 людей постраждали внаслідок масових протестів у Казахстані, близько 400 було госпіталізовано.

Раніше у МВС заявили, що під час протестів у Казахстані загинули вісім поліцейських та військовослужбовців Національної гвардії, ще 317 силовиків були поранені.

Мітинги проти різкого підвищення цін на скраплений газ розпочалися в Казахстані 2 січня в Жанаозені (місто в Мангістауській області, на заході Казахстану). Вони переросли у масові протести, попри те, що уряд пішов у відставку, а також було оголошено про зниження цін на газ.

Влада Казахстану звернулася до Організації договору про колективну безпеку за допомогою у придушенні протестів. ОДКБ офіційно підтвердила прибуття військового контингенту РФ та її союзників до Казахстану.

 

Лукашенко відправить у Казахстан роту своїх “миротворців”

ЧЕТВЕР, 6 СІЧНЯ 2022, 16:13. УП

Білорусь направить з Мінська до Казахстану роту своїх “миротворців” Організації договору колективної безпеки (ОДКБ).

Джерело: Telegram-канал “Пул Первого

Пряма мова Олександра Лукашенка: “Всю ніч йшло обговорення глав держав ОДКБ, тому що консенсус повинен бути під час прийняття рішень. Рішення вночі прийняли… Всю ніч йшла підготовка цих миротворчих сил військ ОДКБ. Вирішили відправити туди війська.

Я попросив Путіна, щоб він надав літаки для цього. Треба ж туди техніку перекинути… Тому йде туди перекидання військ ешелонами з Москви і наші хлопці будуть з Мінська вилітати. Наша рота – миротворча, та й що й повинна працювати в таких умовах”.

Деталі: До ОДКБ входять Білорусь, Вірменія, Казахстан, Киргизстан, Росія, Таджикистан.

Передісторія:

Раніше у четвер в ОДКБ повідомили, що перші російські військові вже прибули до Казахстану за запитом чинної казахської влади.

З 2 січня на заході Казахстану відбувалися “газові” протести. Масові акції розпочалися у місті Жанаозені після стрибка цін на скраплений газ, яким заправляють більшість автомобілів у регіоні.

Після того як протести почали охоплювати інші міста, поліція посилила заходи безпеки, почастішали затримання активістів та представників ЗМІ. Уранці 5 січня уряд Казахстану відправили у відставку. 5 січня президент Казахстану оголосив режим надзвичайного стану у столиці Нур-Султані.

У середу було захоплено і розграбовано низку органів влади та інфраструктурних об’єктів в Алмати, повідомляють про загиблих. Інтернет та телефонний зв’язок у країні функціонує зі значними перебоями.

З 5 на 6 січня Організація договору колективної безпеки (ОДКБ), яка має неофіційну назву “російського НАТО”, ухвалила рішення провійськову інтервенцію до Казахстану за запитом чинної казахської влади.

 

В Алмати захопили телевежу «Коктобе» – ЗМІ

06.01.2022 16:08

У найбільшому місті Казахстану Алмати, де тривають масові акції протесту, невідомі захопили телевежу «Коктобе».

Як повідомляє Укрінформ, про це повідомляє Orda.kz.

Телевежа «Коктобе» – телевізійна та радіомовна вежа в Алмати, яка була введена в експлуатацію 1 червня 1984 року.

Сама вежа (371,5 м) є 2-ю за висотою спорудою Казахстану, що вільно стоїть, і 41-ю в світі, а також 14-ю за висотою телевежею у світі.

За даними NUR.kz, звуки пострілів чути на площі Республіки у місті.

Через сильний туман – погана видимість, тому складно роздивитися, що відбувається на площі.

Як повідомляв Укрінформ, у найбільшому місті Казахстану Алмати, де тривають масові акції протесту, влада розпочала «антитерористичну операцію».

6 січня представник департаменту поліції Алмати Салтанат Азірбек заявила про ліквідацію “десятків учасників заворушень”.

Заступник міністра охорони здоров’я Ажар Гініят повідомила, що понад 1000 людей постраждали внаслідок масових протестів у Казахстані, близько 400 було госпіталізовано.

Раніше у МВС заявили, що в ході протестів у Казахстані загинуло вісім поліцейських та військовослужбовців Національної гвардії, ще 317 силовиків було поранено.

Мітинги проти різкого підвищення цін на скраплений газ розпочалися в Казахстані 2 січня в Жанаозені (місто в Мангістауській області, на заході Казахстану). Вони переросли у масові протести, незважаючи на те, що уряд пішов у відставку, а також було оголошено зниження цін на газ.

Влада Казахстану звернулася до Організації договору про колективну безпеку за допомогою у придушенні протестів. ОДКБ офіційно підтвердила прибуття військового контингенту РФ та її союзників до Казахстану.

 

Росія вже заявляє, що протести у Казахстані підготовлені і інспіровані “ззовні”

ЧЕТВЕР, 6 СІЧНЯ 2022, 14:07. УП

Росія заявила, що події в Казахстані інспіровані ззовні для того, щоб “підірвати цілісність держави”.

Джерело: заява російського МЗС

Дослівно: “Російська Федерація, підтвердивши прихильність до союзницьких зобов’язань у рамках ОДКБ, підтримала вжиття невідкладних заходів у зв’язку зі стрімкою деградацією внутрішньополітичної ситуації та зростанням насильства в Казахстані.

Розглядаємо останні події у дружній нам країні як інспіровану ззовні спробу насильницьким шляхом, з використанням підготовлених та організованих збройних формувань, підірвати безпеку та цілісність держави”.

Деталі: У заяві вказується, що Росія сприятиме “проведенню правоохоронними органами Казахстану контртерористичної операції”.

Передісторія:

З 2 січня на заході Казахстану відбувалися “газові” протести. Масові акції розпочалися у місті Жанаозені після стрибка цін на скраплений газ, яким заправляють більшість автомобілів у регіоні.

Після того як протести почали охоплювати інші міста, поліція посилила заходи безпеки, почастішали затримання активістів та представників ЗМІ. Уранці 5 січня уряд Казахстану відправили у відставку. 5 січня президент Казахстану оголосив режим надзвичайного стану у столиці Нур-Султані.

У середу було захоплено і розграбовано низку органів влади та інфраструктурних об’єктів в Алмати, повідомляють про загиблих. Інтернет та телефонний зв’язок у країні функціонує зі значними перебоями.

З 5 на 6 січня Організація договору колективної безпеки (ОДКБ), яка має неофіційну назву “російського НАТО”, ухвалила рішення про військову інтервенцію до Казахстану за запитом чинної казахської влади.

 

У Держдумі РФ закликали провести референдум про “возз’єднання Казахстану з Росією”

6 січня. УНН. Член комітету Держдуми Росії з безпеки та протидії корупції Султан Хамзаєв виступив за проведення референдуму про “возз’єднання Казахстану з історичною батьківщиною — Росією”, пише УНН.

Цитата

“Центральна Азія – це російська земля! У мережі йде обговорення можливого возз’єднання Казахстану з Росією. Особисто моя позиція, як громадянина Російської Федерації, незалежно від політики і посад. Підтримую проведення референдуму в Казахстані про возз’єднання Казахстану з історичною батьківщиною — Росією”, — написав Хамзаєв у Facebook.

Деталі

Депутат зазначив, що президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв “всі свої заяви робить російською мовою”. Таку ініціативу Хамзаєв вважає “хорошим проявом справжньої демократії”.

Що було раніше

Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв 5 січня провів засідання контртерористичного штабу і звернувся до глав держав ОДКБ з проханням про допомогу в наведенні порядку в країні.

Генерал-майор ВПС Казахстану Токтар Аубакіров на державному телеканалі “Хабар” закликав усіх членів ОДКБ (Організації Договору про колективну безпеку) ввести війська в країну. За словами Аубакірова, ввести війська повинні саме Всі країни, які входять в ОДКБ, а не одна.

Як відомо, в ОДКБ входять Росія, Вірменія, Білорусь, Казахстан, Киргизстан і Таджикистан.

5 січня президент Білорусі Олександр Лукашенко обговорив ситуацію в Казахстані з Володимиром Путіним і президентом Казахстану Касим-Жомартом Токаєвим.

Білоруський лідер заявив, що в постійному контакті знаходяться лідери всіх країн ОДКБ.

6 січня Росія ввела “миротворців” у Казахстан.

 

ЄС “з пересторогою” сприймає введення військ ОДКБ у Казахстан – Боррель

ЧЕТВЕР, 6 СІЧНЯ 2022, 13:51. УП

Високий представник ЄС з питань зовнішньої та безпекової політики Жозеп Боррель знає про введення військ РФ та інших держав-членів ОДКБ до Казахстану на запрошення президента цієї країни та вважає, що цей розвиток події потребує особливої уваги.

Про, як повідомляє “Європейська правда“, це він заявив у розмові з журналістами у Києві

Боррель наголосив на тому, що іноземні військові прибули за згоди влади.

“Ми очікуємо, присутність іноземних сил не підриватиме незалежність Казахстану. Оскільки зараз йдеться про виконання угоди між незалежними державами, то нам немає що сказати (проти такого залучення військових – ЄП).

Але в будь-якому разі, присутність іноземних військ на території іншої держави – це те, за чим ми маємо спостерігати з пересторогою”, – наголосив він.

 

Миротворці: Таджикистан відправить силовиків до Казахстану, Білорусь теж хоче, Киргизстан не наважився, а Росія вже там

6 Січня. УНН.Після закликів президента Казахстану Касима-Жомарта Токаєва в середу, не всі країни-учасники ОДКБ відреагували на ситуацію. Позиції більшості з них стали проясняться сьогодні, пишеУНН.

Вірменія

Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян напередодні першим заявив, що розпочинає негайні консультації з главами країн Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ).

Пізніше він заявив, що в Казахстан “на обмежений за часом період” прямують миротворці ОКДБ.

Про наявність серед “миротворців” вірменських військових він не повідомив.

Росія

Про те, що російський контингент їде до Казахстану, стало відомо вранці. УНН помітив як мінімум два військово-транспортні літаки РФ, що прямують у бік держави вранці в четвер.

Пізніше з’явилася офіційна заява: у Казахстан перекидають підрозділи та військові частини Повітряно-десантних військ РФ.

Вранці у четвер вони вже прибули до країни.

Білорусь

МЗС республіки вдень у четвер опублікувало заяву, в якій значиться, що режим Олександра Лукашенка “цілком готовий надати допомогу дружньому казахстанському народу і в повному обсязі виконає свої союзницькі зобов’язання”.

“У зв’язку з цим білоруські військовослужбовці зі складу миротворчих сил ОДКБ прямують до Казахстану”, — заявили в МЗС.

Про чисельність скерованого контингенту поки що не відомо.

Таджикистан

МЗС Таджикистану сьогодні заявило, що також готове взяти участь в операції.

“Слідуючи своїм союзницьким зобов’язанням у рамках Організації Договору про колективну безпеку плануємо брати участь у колективній миротворчій операції з надання допомоги Казахстану з метою усунення загрози, що виникла”, — йдеться в заяві дипвідомства країни.

За даними ЗМІ, в Казахстан із країни відправлять близько 200 військових.

Киргизстан

У Киргизстані поки що найнеоднозначніша ситуація з відправкою місії. Як повідомляє “Ехо Кавказу”, сьогодні біля “Білого дому” у Бішкеку відбувається акція протесту проти відправки киргизьких військовослужбовців до Казахстану у складі колективних миротворчих сил ОДКБ.

“Найголовніша наша вимога — не відправляти киргизьких військовослужбовців до Казахстану”, — кажуть учасники.

Сьогодні прессекретар президента Киргизстану Ербол Султанбаєв заявив, що у разі схвалення з боку парламенту військовослужбовці Киргизстану будуть направлені до Казахстану у складі колективних сил виключно для проведення миротворчої діяльності. За його словами, миротворці будуть задіяні у забезпеченні охорони об’єктів стратегічного значення.

Водночас парламент країни, за даними ЗМІ, навіть не зміг провести екстрене засідання щодо участі киргизьких військових у місії ОДКБ.

Контекст

Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв 5 січня провів засідання контртерористичного штабу та звернувся до глав держав ОДКБ із проханням про допомогу у наведенні порядку в країні.

Генерал-майор ВПС Казахстану Токтар Аубакіров на державному телеканалі Хабар закликав усіх членів ОДКБ (Організації Договору про колективну безпеку) ввести війська в країну. За словами Аубакірова, запровадити війська мають саме всі країни, що входять до ОДКБ, а не одна.

Як відомо, в ОДКБ входять Росія, Вірменія, Білорусь, Казахстан, Киргизстан та Таджикистан.

5 січня президент Білорусі Олександр Лукашенко обговорив ситуацію в Казахстані з Володимиром Путіним та президентом Казахстану Касим-Жомартом Токаєвим.

Білоруський лідер заявив, що у постійному контакті перебувають лідери всіх країн ОДКБ.

 

Лукашенко порадив жителям Казахстану стати навколішки перед військовими

ЧЕТВЕР, 6 СІЧНЯ 2022, 12:39. УП

Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що громадяни Казахстану “мають стати на коліна перед військовими”, перепросити і домовлятися з президентом Касим-Жомартом Токаєвим.

Джерело: Лукашенка, якого цитує пресслужба

Пряма мова Лукашенка: “Я хочу просто звернутися від білорусів до цих ось, ну їх бандитами хтось називає, там різні люди… До цих протестувальників. Я б їм просто сказав: ну погаласували, покричали — вистачить.

Перевернути країну — дорого потім її відновлюватимете.

Ще треба буде домовитись. Тому треба, по-народному кажучи, піти, стати на коліна, вибачитися перед військовими, щоб цю ось тріщину згладити, яка намітилася, і сідати з владою, з Токаєвим, він запрошує всіх, хто бажає для переговорів та вибудовування своєї держави”.

Деталі: Лукашенко також зазначив, що “з Токаєвим можна домовитися”, назвав його дипломатом, розумною та освіченою людиною.

Також  самопроголошений президент заявив, що побачив, “що могло бути в Білорусі”.

Нагадаємо: Вранці 6 січня російські військові прибули до Казахстану.

Поліція найбільшого міста Казахстану заявила у четвер, що десятки людей загинули внаслідок нападів на урядові будівлі.

 

Біткоїн різко подешевшав на тлі протестів у Казахстані

06.01.2022 12:12

Найбільша криптовалюта біткоїн у середу впала на 5,2% – до $43 000 на тлі подій у Казахстані, який є другою у світі країною за обсягом майнінгу.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Reuters.

На четвер вартість одного біткоїна становить $42 700, таким чином курс впав ще на 1,7% з середи. Це найбільше падіння криптовалюти з вересня. Ще в листопаді біткоїн сягнув рекордних $69 000.

Етеріум, друга найбільша криптовалюта у світі, також впала на 5,2% у середу та сягнула свого найнижчого рівня з жовтня. Зараз він коштує $3460.

На думку експертів, це стало наслідком падіння «традиційних» валют та акцій на біржах, адже біткоїн став більше прив’язаним до їхнього курсу.

Аналітики зазначають, що падіння відбулося на тлі подій у Казахстані, де вже кілька днів тривають протести, спричинені підвищенням цін на газ. За даними Кембриджського центру альтернативних фінансів, Казахстан є другим найбільшим у світі центром з майнінгу біткоїнів. Зазначається, що торік казахстанський уряд почав тиснути на майнерів, звинувачуючи їх у тому, що цей енергозатратний процес коштує країні надто дорого.

Як повідомляв Укрінформ, мітинги проти різкого підвищення цін на скраплений газ розпочалися в Казахстані 2 січня в Жанаозені (місто в Мангістауській області, на заході Казахстану). Вони переросли в масові протести, попри те що уряд пішов у відставку, а також було оголошено про зниження цін на газ.

Президент Касим-Жомарт Токаєв звернувся до глав держав ОДКБ із закликом «надати допомогу Казахстану у подоланні терористичної загрози».

Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян, який очолює Раду колективної безпеки ОДКБ, заявив, що в Казахстан будуть направлені «колективні миротворчі сили».

Державне телебачення також повідомило, що Національний банк Казахстану ухвалив рішення призупинити діяльність усіх фінансових інституцій. Інтернет у країні переважно не працює.

Раніше повідомлялося, що під час протестів у Казахстані загинули вісім поліцейських та військовослужбовців Національної гвардії, ще 317 силовиків поранені.

 

З’явилися кадри відправки російських військ до Казахстану

06.01.2022 11:02

У мережі з’явилися кадри відправки російської частини ОДКБ до Казахстану.

Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на «Ехо Москви».

Як повідомляв Укрінформ, організація договору про колективну безпеку (ОДКБ) офіційно підтвердила прибуття військового контингенту росіян та їхніх союзників до Казахстану, де тривають сутички протестувальників та силовиків.

Нагадаємо, у найбільшому місті Казахстану, де тривають масові акції протесту, влада розпочала антитерористичну операцію.

Мітинги проти різкого підвищення цін на скраплений газ розпочалися в Казахстані 2 січня в Жанаозені (місто в Мангістауській області, на заході Казахстану). Вони переросли в масові протести, незважаючи на те, що уряд пішов у відставку, а також було оголошено про зниження цін на газ.

 

Військові підрозділи РФ уже в Казахстані та “почали виконання завдань” – ОДКБ

ЧЕТВЕР, 6 СІЧНЯ 2022, 11:10. УП

Перші російські військові вже прибули до Казахстану після рішення Організації договору колективної безпеки (ОДКБ), яку неофіційно називають “російським НАТО”, про військову інтервенцію за запитом чинної казахської влади.

Про це повідомили на офіційній сторінці ОДКБ, пише “Європейська правда“.

“Від РФ до складу колективних миротворчих сил ОДКБ увійшли підрозділи та військові частини Повітряно-десантних військ. Наразі літаки військово-транспортної авіації ВК Росії здійснюють перекидання на територію Республіки Казахстан російської частини миротворчого контингенту. Перші підрозділи з його складу вже приступили до виконання поставлених завдань”, – ідеться у заяві.

Відправляти своїх військових у Казахстан будуть також Білорусь, Вірменія, Киргизстан і Таджикистан.

Їхніми основними задачами називають “охорону важливих державних і військових об’єктів, сприяння силам правопорядку Казахстану для стабілізації ситуації і її повернення у правове поле”.

Нагадаємо, з 2 січня на заході Казахстану відбуваються “газові” протести. Масові акції розпочалися у місті Жанаозені після стрибка цін на скраплений газ, яким заправляють більшість автомобілів у регіоні.

Після того як протести почали охоплювати інші міста, поліція посилила заходи безпеки, почастішали затримання активістів та представників ЗМІ. Уранці 5 січня уряд Казахстану відправили у відставку. 5 січня президент Казахстану оголосив режим надзвичайного стану у столиці Нур-Султані. У середу було захоплено і розграбовано низку органів влади та інфраструктурних об’єктів в Алмати, повідомляють про загиблих. Інтернет та телефонний зв’язок у країні функціонує зі значними перебоями.

З 5 на 6 січня Організація договору колективної безпеки (ОДКБ) ухвалила рішення про військову інтервенцію до Казахстану за запитом чинної казахської влади.

 

Понад тисяча людей постраждали на протестах в Казахстані – МОЗ країни

ЧЕТВЕР, 6 СІЧНЯ 2022, 10:51. УП

Унаслідок протестів у Казахстані постраждали вже понад тисячу людей, з них 400 в лікарні.

Джерело: перша заступниця голови МОЗ республіки Ажар Гиніят в ефірі державного телеканалу “Хабар-24”, яку цитує “Інтерфакс-Україна“, телеграм-канал Readovka

Пряма мова Гиніят: “Унаслідок протестів у республіці Казахстан постраждалих уже понад тисячу людей, 400 осіб госпіталізовано, 62 особи в реанімації.

Терористи нападають на лікарів, постраждали десять медпрацівників. Просимо не заважати медпрацівникам працювати, щоб карети швидкої медичної допомоги могли своєчасно доїхати до постраждалих”.

Деталі: Телеграм-канал повідомляє, що протестувальники розігнали казахстанських силовиків в Алмати біля 12-ї міськлікарні та відібрали у них амуніцію вранці 6 січня.

На відео протестувальники склали відібрані щити та палиці силовиків перед лікарнею.

Передісторія: Міністерство внутрішніх справ Казахстану заявило, що під час заворушень у низці регіонів Казахстану загинули 8 співробітників поліції та військовослужбовців Нацгвардії.

Співробітник поліції найбільшого міста Казахстану заявив у четвер, що десятки людей загинули внаслідок нападів на урядові будівлі.

Нагадаємо:

Надзвичайний стан запроваджено на всій території Казахстану.

В Алмати люди захопили акимат (адміністрацію). Згодом стало відомо про захоплення аеропорту Алмати.

Влада Алмати заявила про початок “антитерористичної  спецоперації з метою встановлення порядку в місті”. Повідомлялося, що аеропорт звільнено.

Усі фінансові організації Казахстану тимчасово зупинили роботу.

Вранці 6 січня кілька бронетранспортерів і десятки військовослужбовців, які рухалися пішки, зайшли на головну площу Алмати. Було чутно постріли, коли військові наближалися до натовпу.

 

До Казахстану прибув військовий контингент ОДКБ

06.01.2022 10:27

Організація договору про колективну безпеку (ОДКБ) офіційно підтвердила прибуття військового контингенту росіян та їхніх союзників до Казахстану, де тривають сутички протестувальників та силовиків.

Як передає Укрінформ, про це повідомляється на сайті ОДКБ.

«Згідно з рішенням Ради колективної безпеки ОДКБ, прийнятим 6 січня 2022 р., до Республіки Казахстан на обмежений період для стабілізації та нормалізації становища направлені Колективні миротворчі сили ОДКБ. До їхнього складу увійшли підрозділи збройних сил РФ, Республіки Білорусь, Республіки Вірменія, Республіки Таджикистан та Киргизької Республіки», – йдеться в заяві.

У заяві на сайті ОДКБ зазначається, що основними завданнями «Колективних миротворчих сил» стане охорона важливих державних та військових об’єктів, а також «сприяння правоохоронним силам Республіки Казахстан у стабілізації ситуації та її повернення у правове поле».

Окрім цього, у тексті заяви вказується, що Росія надала для операції свої підрозділи Повітряно-десантних військ. Про які саме підрозділи йдеться, не уточнюється, але зазначається, що наразі триває перекидання літаками російських ВПС «російської частини миротворчого контингенту», який вже приступив до виконання завдань.

Деякі ЗМІ та експерти вже порівняли це з ситуацією на Майдані у лютому 2014 року, коли російські спецпризначенці прибули до Києва на прохання Віктора Януковича та взяли участь у розстрілі протестувальників.

Відзначимо, що Організація договору про колективну безпеку (ОДКБ, Ташкентський договір) – це військово-політична міжнародна організація, до якої входять Білорусь, Вірменія, Казахстан, Киргизстан, Росія, Таджикистан. Організація має цінність для Росії як інструмент реалізації російської зовнішньої політики та засіб відновлення впливу Росії на пострадянському просторі.

Як повідомляв Укрінформ, у найбільшому місті Казахстану, де тривають масові акції протесту, влада розпочала антитерористичну операцію.

Мітинги проти різкого підвищення цін на скраплений газ розпочалися в Казахстані 2 січня в Жанаозені (місто в Мангістауській області, на заході Казахстану). Вони переросли в масові протести, незважаючи на те, що уряд пішов у відставку, а також було оголошено про зниження цін на газ.

 

Поліція Алмати заявила, що “ліквідувала” десятки людей

ЧЕТВЕР, 6 СІЧНЯ 2022, 10:07. УП

Співробітник поліції найбільшого міста Казахстану заявила у четвер, що десятки громадян були вбиті силовиками внаслідок нападів на урядові будівлі.

Джерело: прессекретарка поліції Салтанат Азірбек в ефірі “Хабар-24”, яку цитують AP newsAA

Деталі: За словами прессекретарки поліції, минулої ночі демонстранти нібито здійснили спробу штурму адміністративних будівель, Департаменту поліції міста Алмати, а також районних управлінь та відділів поліції.

Пряма мова Азірбек: “Десятки нападників ліквідовані, їхні особи ідентифікуються.

У зв’язку з цим закликаємо мешканців та гостей міста з метою власної безпеки утриматись від виходу з будинків”.

Нагадаємо: Вранці 6 січня російські військові прибули до Казахстану.

Передісторія:

З 2 січня в Казахстані тривають протести. Акції розпочалися у місті Жанаозені  Мангістауської області  після стрибка цін на зріджений газ, яким заправляють більшість автомобілів у регіоні. З нового року його вартість на місцевих автозаправках збільшилася більше ніж удвічі: з 50-60 тенге за літр (близько $0,13) – до 120 тенге за літр ($0,27).

4 січня уряд Казахстану оголосив про зниження ціни на скраплений газ до 50 тенге за літр для Мангістауської області, однак акції протесту не припинилися.

Майже у всіх великих містах Казахстану, включаючи столицю, місто Нур-Султан, сталися сутички між протестувальниками з одного боку та поліцією, спецназом та військовими – з іншого.

Уранці 5 січня уряд Казахстану відправили у відставку.

5 січня у Казахстані тривали зіткнення, в Алмати люди захопили акимат (адміністрацію). Згодом стало відомо про захоплення аеропорту Алмати.

Станом на 5 січня надзвичайний стан запроваджено на всій території Казахстану.

5 січня прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив про рішення направити до Казахстану миротворчі сили ОДКБ (Організація договору про колективну безпеку – військово-політична організація, до якої входять Білорусь, Вірменія, Казахстан, Киргизстан, Росія і Таджикистан. Росія позиціонує її як альтернативу НАТО).

 

Міграційна криза: білоруські силовики жбурляли у польські патрулі каміння і цеглу

06.01.2022 14:16

Минулої доби, 5 січня, 30 мігрантів із Близького Сходу намагалися нелегально перетнути кордон між Польщею та Білоруссю. Білоруські силовики кидали камінням і цеглою у польські патрулі.

Про це повідомила у Твіттері Прикордонна служба РП, передає Укрінформ.

“5 січня польсько-білоруський кордон намагалися нелегально перетнути 30 осіб”, – йдеться в повідомленні.

На відрізку відповідальності прикордонних застав у Дубічах Церковних, Мєльніку і Новому Дворі білоруські служби пошкоджували загородження на кордоні.

Як зазначається, на відрізку кордону у зоні відповідальності прикордонної застави у Дубічах Церковних білоруські служби кидали у польські патрулі камінням і цеглою.

Як повідомлялося, Польща та країни Балтії звинувачують Білорусь та РФ у гібридній агресії із застосуванням штучно створеного міграційного потоку на кордоні. Від початку кризи у серпні польсько-білоруський кордон намагалися нелегально перетнути близько 40 тис. іноземців із Близького Сходу та країн Африки.

Польща частково закрила пункти пропуску на кордоні з Білоруссю, побудувала тимчасові загородження з колючого дроту.

 

Тайвань хоче створити фонд на $200 мільйонів для інвестицій у Литву

07.01.2022 00:57

Тайвань планує створити фонд для інвестування в Литву на 200 мільйонів доларів та викупити якомога більше заборонених Китаєм товарів з балтійської країни.

Таким чином Тайбей намагається підтримати Вільнюс, який раніше підтримав тайванців, передає Укрінформ із посиланням на FT.

Пропозиція допомогти Литві надійшла після того, як Китай понизив дипломатичні відносини з Вільнюсом та почав провадити проти литовців неофіційні торгові обмеження. Сталося це після того, як у Вільнюсі відкрили представництво Тайваню.

Голова представництва Тайваню в Литві заявив, що перші інвестиції сподіваються зробити вже цього року за гроші, гарантовані національним фондом розвитку.

Нагадаємо: напруга між Тайванем та Китаєм суттєво зросла за останні тижні на тлі посилення військового тиску з боку Пекіна, зокрема присутності китайських військових літаків у регіоні.

Пекін відкликав свого посла з Вільнюса, заборонив імпорт товарів з Литви та тиснув на іноземних виробників, щоб вони припинили використання литовських комплектуючих. Окрім того, балтійська країна змушена була евакуювати своїх дипломатів з Китаю через побоювання щодо їхньої безпеки.

Після цього президент Литви Гітанас Науседа заявив, що його країні не варто було дозволяти відкриття тайванського представництва, а назва «Тайвань» не була з ним погоджена. Втім, низка високопосадовців Литви його не підтримала.

Раніше Укрінформ повідомляв, що підрозділи сил спеціальних операцій, а також Морської піхоти США проводять таємні операції з навчання сухопутних військ Тайваню в контексті широких зусиль щодо посилення оборони острова на тлі наростальної мілітарної загрози з боку Китаю.

 

Малі: російські війська розгорнулися в Тімбукту після виведення французьких сил

7 січня. УНН. Російські солдати розгорнулися в місті Тімбукту на півночі Малі для навчання місцевих військових на базі, звільненій французькими військами минулого місяця, повідомив речник армії Малі 6 січня, передає УНН із посиланням на Reuters та “Радіо Свобода”.

Деталі

Минулого місяця уряд Малі заявив, що в країну прибули “російські інструктори”, але Бамако і Москва наразі надали мало подробиць про розгортання, включаючи кількість розгорнутих росіян.

Уряд Малі заперечує будь-яке залучення російських найманців, заявляючи, що “російські інструктори” перебувають у країні в рамках двосторонньої угоди.

Цитата

“У нас були нові придбання літаків та обладнання (від росіян — ред.). Навчатися на місці коштує набагато дешевше, ніж виїздити кудись… Яка від цього шкода?”, — сказав агентству Reuters речник армії Малі.

Він не уточнив, скільки саме росіян було відряджено до Тімбукту.

Місцеві жителі розповіли агентству, що бачили чоловіків у російській військовій формі, які їздили містом.

Негайних коментарів від російських урядовців не було.

Доповнення

У грудні понад десяток західних країн засудили розміщення в Малі російських найманців приватної військової компанії “Вагнера”, звинувативши Москву в матеріальній підтримці бойовиків.

Країни, серед яких були Франція, Німеччина та Велика Британія, заявили, що розгортання може погіршити безпеку та ситуацію з правами людини в Малі.

Своєю чергою Державний департамент США заявив, що найманці “не принесуть миру Малі, а радше дестабілізують країну”.

Президент Росії Володимир Путін заявляв, що ПВК “Вагнера” не представляє російську державу і не отримує від неї грошей.

Франція допомогла відбити Тімбукту у пов’язаних з екстремістським угрупованням “Аль-Каїда” бойовиків у 2013 році. Вихід Франції з міста є частиною значного скорочення 5000-го контингенту в західноафриканському регіоні Сахель, метою якого була боротьба з ісламістськими угрупованнями.

З 2012 року в Малі спостерігається стійка політична нестабільність. У травні до влади прийшов військовий перехідний уряд.

 

Річниця штурму Капітолію: Байден звинуватив Трампа в атаці на демократію

7 січня. УНН. Президент США Джо Байден звинуватив колишнього главу держави Дональда Трампа у спробі перешкодити мирній передачі влади в країні за підсумками виборів 2020 року, що призвело до заворушень у Вашингтоні та штурму Капітолію. Про це він заявив у четвер, 6 січня, виступаючи у стінах Конгресу з промовою з нагоди першої річниці заворушень, передає УНН.

Цитата

“Вперше в нашій історії президент не просто програв вибори, він спробував запобігти мирній передачі влади, коли натовп увірвався в Капітолій”, — зазначив Байден.

Деталі

Він піддав критиці і те, що Трамп спостерігав за безладами з Білого дому, що відбувалися в столиці, протягом декількох годин, не вживаючи жодних дій для припинення насильства і штурму Капітолію. Колишній президент США поставив власні інтереси над інтересами країни, вважає нинішній глава Білого Дому. “Його постраждале его стало йому важливішим, ніж наша демократія і наша Конституція”, — зазначив Байден.

Нагадаємо

6 січня 2021 року прихильники Дональда Трампа увірвалися до будівлі Конгресу США, щоб перешкодити утвердженню підсумків президентських виборів, які виграв Джо Байден. Протестувальники не погодилися з результатами підрахунку голосів, прорвалися через оточення, захопили Капітолій та зірвали засідання Конгресу. Їх вдалося витіснити лише за кілька годин. У ході штурму Капітолію загинуло п’ятеро людей. Пізніше двоє співробітників поліції наклали на себе руки.

 

В Україні – 6 632 нові випадки коронавірусу

06.01.2022 08:12

Минулої доби в Україні виявили 6 632 випадки зараження коронавірусу.

Про це у Фейсбуці повідомляє Міністерство охорони здоров’я, передає Укрінформ.

«За добу 05 січня 2022 року в Україні зафіксовано 6 632 нових підтверджених випадків коронавірусної хвороби COVID-19 (з них дітей – 240, медпрацівників – 182)», – йдеться у повідомленні.

Також за минулу добу госпіталізовано 2 028 осіб, летальних випадків – 187, одужало – 9 121 особа.

За весь час пандемії в Україні захворіло 3 689 291 особа, одужало – 3 500 914 осіб, летальних випадків – 96 896, а також проведено 16 898 750 ПЛР-тестувань.

Як повідомляв Укрінформ, 4 грудня в Україні зафіксували 4 571 новий підтверджений випадок коронавірусної хвороби COVID-19.

 

Бустерна доза для українців: як і коли вакцинуватися

ЧЕТВЕР, 6 СІЧНЯ 2022, 14:10. уп

Бустерну дозу вакцини проти COVID-19 будуть вводити усім охочим в Україні вже з 8 січня.

Джерело: МОЗ та Мінцифри в коментарі “Українській правді”

Деталі: У міністерстві охорони здоров’я повідомили, що щеплюватимуть людей як зазвичай – можна записатися на конкретний час через сайт Helsi, так і відстоявши живу чергу.

Вакцинувати бустерною дозою почнуть вже з 8 січня.

Який саме сертифікат у “Дії” буде зображатися після бустерної дози Pfizer чи Moderna на щеплених Coronavac – наразі невідомо. Як розповіли у Мінцифри, інформація з’явиться пізніше.

Нагадаємо: 6 січня міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко підписав наказпро введення бустерної дози вакцини проти COVID-19 для всіх вакцинованих віком від 18 років, незалежно від того, якою вакциною вони щепилися.

 

В Україні дозволили бустерну дозу всім охочим

ЧЕТВЕР, 6 СІЧНЯ 2022, 13:11. УП

Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко підписав наказ про введення бустерної дози вакцини проти COVID-19 для всіх вакцинованих віком від 18 років, незалежно від того, якою вакциною вони щепилися.

Джерело: Ляшко у Facebook, пресслужба МОЗ в коментарі “Українській правді”

Деталі: За словами Ляшка, бажаний період введення від 6 до 9 місяців із дати отримання другого щеплення від COVID-19.

Перевагу надаватимуть м-РНК-вакцинам – Moderna або Comirnaty від Pfizer.

Тим, хто отримав перші два щеплення вакциною CoronaVac від Sinovac Biotech, рекомендовано також вводити бустерну дозу вакциною Pfizer.

За відсутності мРНК-вакцин бустерну дозу можна зробити іншою вакциною згідно з дозволеними в Україні схемами.

Міністр наголосив, що це має посилити ефективність вакцини та дати кращий захист від нового штаму коронавіруса “Омікрон”.

Він додав, що люди з ослабленим імунітетом теж зможуть отримати бустерну дозу, оптимальний період введення від 3 до 6 місяців після додаткової.

Нагадаємо: За добу 4 січня у світі виявили рекордну кількість – 2 548 556 – COVID-випадків.

 

За добу вакцинували від коронавірусу понад 100 тисяч українців

ЧЕТВЕР, 6 СІЧНЯ 2022, 08:55. УП

104 844 людини вакциновано проти COVID-19 протягом 5 січня.

Джерело: МОЗ

Деталі: Першу дозу отримали 29 997 людей, другу дозу – 70 164 людини, додаткову дозу отримали 643 людини.

Бустерну дозу – 4 040 людей.

Від початку вакцинальної кампанії щеплено 14 778 321 людину, з них отримали першу дозу – 14 78 319 людей, отримали дві дози – 13 905 862 людини, отримали додаткову дозу – 5 399 людей, бустерну дозу – 11 596 людей.

Загалом проведено 28 701 176 щеплень.

Нагадаємо: За добу 5 січня зафіксовано 6 632 нових підтверджених випадків коронавірусної хвороби COVID-19.

 

Переробники молока скаржаться на якість сировини – Мінагрополітики

06.01.2022 15:06

Якість молока-сировини та зниження ціни на нього обговорили у Міністерстві аграрної політики та продовольства під час наради із представниками молочної галузі.

Як передає Укрінформ, про це повідомила пресслужба Мінагрополітики.

Під час заходу відбулася дискусія з проблемних питань молочної галузі. Зокрема, представниками молокопереробних підприємств було висловлено занепокоєння щодо питання якості молока-сировини, а виробниками молока – стосовно не зниження закупівельних цін на молоко. Зазначається, що за результатами обговорення сторони висловили готовність до конструктивного діалогу та співпраці в питаннях напрацювання пропозицій стосовно розроблення стратегічного документу з розвитку молочної галузі до 2030 року, а також інструментів державної підтримки молочної галузі та пропозицій до проєкту закону «Про внутрішню торгівлю».

Нарада відбулася 05 січня на платформі робочої групи з питань розвитку молочної галузі при Мінагрополітики, під головуванням міністра аграрної політики та продовольства Романа Лещенка і першого заступника міністра Тараса Висоцького.

Як повідомляв Укрінформ, наприкінці минулого року компанія «Молочний альянс» попередила про небезпеку зупинки виробництва через високу ціну на природний газ. 31 грудня 2021 року Кабінет Міністрів обмежив вартість природного газу для виробників борошна, хліба, молока, курятини, соняшникової олії на період дії карантину, але не довше, ніж до 30 квітня 2022 року.

 

Шмигаль – Боррелю: Для приєднання української енергосистеми до європейської лишилося два кроки

06.01.2022 16:39

Україна надалі продовжуватиме за підтримки Європейського Союзу втілення важливих структурних реформ задля добробуту громадян.

У цьому запевнив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль високого представника ЄС Жозепа Борреля на зустрічі в Києві, повідомляє Укрінформ із посилання на Урядовий портал.

«Серед розпочатих нами реформ – втілення політики Європейського зеленого курсу. Україна поставила амбітну ціль у цьому напрямку. Також ми продовжуємо реформу приватизації й корпоратизації. 2022 рік має стати проривним у реалізації цих реформ», – сказав Шмигаль.

Прем’єр-міністр зауважив, що Україна вже має успішний досвід втілення реформ, зокрема децентралізації та земельної реформи. За його словами, цей досвід буде використаний для реалізації й інших реформ.

Він запевнив у тому, що Україна веде підготовку до наступного засідання Ради асоціації Україна-ЄС, де планує підбити підсумки роботи за минулий рік та обговорити виконання рішень 23-го саміту Україна-ЄС. Прем’єр-міністр запропонував провести цей захід у квітні цього року. Боррель зі свого боку підтвердив готовність Євросоюзу провести наступне засідання в Брюсселі в зазначений термін.

За словами Шмигаля, ключовими напрямками роботи в межах засідання Ради асоціації для України, зокрема, стане оновлення деяких додатків до Угоди про асоціацію, заходи щодо впровадження Європейського зеленого курсу, а також приєднання до єдиної зони платежів SEPA, що позитивно вплине на розвиток сфери фінансових операцій.

«На тлі дефіциту газу та високих цін на енергоносії безпека енергопостачання так само має залишатися нашим головним пріоритетом регіонального співробітництва. У цьому напрямку ми надзвичайно активно й наполегливо працюємо над приєднанням української енергосистеми до європейської мережі ENTSO-Е», — зазначив глава уряду.

Він додав, що Україна на сьогодні виконала всі вимоги технічних аудитів. Залишаються лише два кроки: пропрацювати у відокремленому режимі, щоб показати збалансованість української енергосистеми, та позитивне політичне рішення ЄС.

Ще одним важливим пунктом роботи, за словами Прем’єр-міністра, є запуск шостої програми макрофінансової допомоги.

«Також важливим для нас є початок предметних переговорів щодо прискорення лібералізації взаємної торгівлі відповідно до статті 29 Угоди про асоціацію та подальший прогрес щодо укладення угод ACAA, або так званого «промислового безвізу», — підкреслив очільник українського уряду.

Крім того, на думку Прем’єр-міністра, сторони мають зосередитися на пошуку шляхів вирішення проблеми недостатньої кількості дозволів на транзит автомобільного транспорту.

На завершення Шмигаль подякував Європейському Союзу за підтримку та високу оцінку прогресу реформ в Україні.

Як повідомляв Укрінформ, 4-6 січня верховний представник Європейського Союзу із закордонних справ та політики безпеки Жозеп Боррель втретє здійснює візит до України на запрошення міністра закордонних справ Дмитра Кулеби.

 

Світові ціни на зерно сягнули 10-річного максимуму – ООН

06.01.2022 21:47

За підсумками 2021 року ціна на зернові досягла максимального рівня з 2012 року та на 27,2% перевищила показник 2020 року.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Новини ООН.

За даними продовольчої та сільськогосподарської організації Об’єднаних Націй (ФАО), ціни на кукурудзу зросли на 44,1%, на пшеницю – на 31,3%. При цьому ціни на рис знизилися на 4%.

Загалом у грудні 2021 року ціни на основні продукти харчування трохи знизилися, проте за підсумками минулого року вони виявилися значно вищими, ніж у 2020 році.

«У звичайних умовах високі ціни зумовлюють збільшення обсягів виробництва, проте зростання цін на ресурси, глобальна пандемія, що продовжується, і все більш непередбачувані погодні умови практично не залишають надій на стабілізацію ситуації на ринку в 2022 році», – зазначив старший економіст ФАО Абдулреза Аббассян.

Як повідомляв Укрінформ, у грудні у ФАО заявили, що світові ціни на продовольство зростають четвертий місяць поспіль під впливом активного попиту на пшеницю та молочну продукцію.

 

Франція оштрафувала Google і Facebook на сотні мільйонів євро

06.01.2022 21:35

У Франції Національна комісія з інформатики та свобод (CNIL) наклала великі штрафи у розмірі 150 та 60 мільйонів євро відповідно на компанії Google та Facebook за їхню практику використання файлів cookie, що використовуються, зокрема, для цільової реклами.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє RFI.

“CNIL виявила, що сайти facebook.com, google.fr і youtube.com не дозволяють “відмовлятися від файлів cookie” так само просто, як “приймати” їх”. Вони пропонують кнопку для негайного прийняття файлів cookie”, тоді як «необхідно кілька кліків мишею, щоб відмовитись від усіх файлів cookie”, – йдеться у заяві CNIL.

Більш того, “щоб додати плутанини” кнопка, встановлена у соцмережі Facebook для відмови від трекерів, називається “Прийняти файли cookie”.

У двох платформ є три місяці на виконання вимог регулятора, інакше кожна з компаній має заплатити штраф у розмірі 100 тис. євро за кожний день прострочення.

Сума штрафу, визначеного для Google, є рекордною у всіх категоріях санкцій, накладених CNIL. Раніше, у грудні 2020 року, Google була оштрафована у Франції на 100 мільйонів євро — також за політику файлів cookie.

Як повідомляв Укрінформ, Управління з питань конкуренції та ринку Великої Британії (СМА) оштрафувало компанію Meta (раніше Facebook) на 50,5 мільйона фунтів стерлінгів (70 млн доларів) за ненадання інформації.

 

Україна і ЄС домовилися про проведення засідання Ради асоціації у квітні

ЧЕТВЕР, 6 СІЧНЯ 2022, 14:16. УП

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль домовився з високим представником ЄС з питань зовнішньої політики та політики безпеки Жозепом Боррелем про проведення у квітні засідання Ради асоціації Україна-ЄС.

Про це Шмигаль написав у Twitter, повідомляє “Європейська правда”.

“Вдячний Жозепу Боррелю за цей важливий візит в Україну на тлі загострення ситуації з боку Росії. Безпека України — це безпека всієї Європи. Актуалізували порядок денний наших двосторонніх відносин. Домовились у квітні провести наступне засідання Ради асоціації Україна-ЄС”, – йдеться у повідомленні.

Боррель цього тижня став першим очільником європейської дипломатії,який вирушив на Донбас після розв’язання війни Росією.

Він заявив, що його візит відбувається зв’язку з посиленням військового нарощування Росії, щоб продемонструвати підтримку ЄС суверенітету та територіальної цілісності України.

 

Співвласники WOG Івахів та Лагур розділять між собою акції компанії – ЗМІ

ЧЕТВЕР, 6 СІЧНЯ 2022, 13:55  УП

Найбільші акціонери WOG Степан Івахів та Сергій Лагур планують розділити між собою 100% акцій компанії.

Про це повідомляє профільне видання enkorr з посиланням на власне джерело в компанії.

Розділити між собою акції планують за рахунок останнього пакету у 25%, що належить дітям загиблого Ігоря Єремеєва. За даними видання, перемовини між сторона завершилися і угоду незабаром підпишуть.

Також до Антимонопольного комітету надіслали запит щодо дозволу Івахіву та Лагуру на придбання акцій “W.O.G. Holding Limited”, що забезпечують 50% голосів в управлінні компанією.

Засновниками мережі WOG є Єремеєв та Лагур, компанія розпочала торгівлю нафтопродуктами наприкінці 90-х. Наразі до мережі входить понад 400 АЗС, товарообіг становить близько 1,4 млрд доларів на рік.

 

“АрселорМіттал” може не виплатити зарплати через арешт рахунків

ЧЕТВЕР, 6 СІЧНЯ 2022, 14:31. УП

В “АрселорМіттал Кривий Ріг” заявили, що підприємству заблокувати рахунок, з якого виплачуються заробітні плати, внаслідок чого їх можуть не нарахувати працівникам.

Про це йдеться у повідомленні компанії.

Ввечері 5 січня Офіс генеральної прокурорки заявив, заблокував безготівкові кошти компанії в межах суми встановлених заподіяних збитків. Правоохоронці додали, що з цих рахунків не проводилася сплата податків або виплати заробітної плати.

Натомість на підприємстві стверджують, що заблоковано саме той рахунок, через який обслуговується зарплатний проєкт. Як наслідок, “АрселоМіттал Кривий Ріг” може не виплатити зарплату понад 20 тисяч працівників.

Підприємство також додало копію листа з “Укрсіббанку”, де йдеться про відхилення 5 січня платіжного доручення на виплату заробітних плат внаслідок арешту 2,2 млрд грн активів компанії.

Нагадуємо:

5 січня Офіс Генерального прокурора України спільно із Шевченківським судом м. Київ заблокували кошти на рахунках “АрселорМіттал Кривий Ріг”.

Згодом в ОГП а прокоментували арешт рахунків “АрселорМіттала” на 2,24 млрд грн – такою є сума збитків від можливого ухилення від податків, яке інкримінують компанії.

17 листопада за місцем проживання фіндиректора криворізького “АрселорМіттала” провели обшуки, його підозрюють у справі ухилення компанії від податків на 2,2 млрд грн.

Фінансовому директору – головному бухгалтеру ПАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг” вручили підозру – його звинувачують у службовому підробленні та умисному ухиленні від сплати податків (ч. 1 ст. 366 та ч. 3 ст. 212 КК України).

 

Майже 7 тисяч виробників соціальних товарів отримають пільги на газ

ЧЕТВЕР, 6 СІЧНЯ 2022, 15:38. уп

Міністерство агрополітики затвердило перелік із 6803 компаній, для яких обмежена націнка при постачанні природного газу.

Про це йдеться у наказі №3 від 5 січня 2022 року.

Йдеться лише про компанії, що займаються виробництво соціально значущих продуктів. Наразі такими є пшеничне борошно, пастеризоване молоко, житньо-пшеничний хліб, курячі яйця, птиця (курка) та соняшникова олія.

Напередодні уряд встановив граничний рівень надбавки до ціни природного газу власного видобутку (без урахування ренти) на рівні не більше 24% у разі постачання таким компаніям.

Даною постановою уряд визначив підприємства, що отримуватимуть газ з обмеженою надбавкою.

Такі обмеження встановлені на період дії карантину, але не довше, ніж до 30 квітня 2022 року.

Нагадуємо:

Кабмін додав до переліку продуктів, подорожчання яких мають заздалегідь декларувати суб’єкти господарювання, батон та олію соняшникову. Також уряд обмежив націнку на хліб житньо-пшеничний і батон у 10%.

Представники низки галузей виступили з заявами, що не можуть стабільно працювати в умовах рекордних цін на газ. Зокрема, йдеться про молочні компанії та кондитерськугалузь.

Асоціації хлібопекарської галузі звернулися до президента Володимира Зеленського та Кабміну з проханням забезпечити “пільговий” газ для стабільності виробництва.

 

Енергоатом зацікавлений співпрацювати з Rolls-Royce у впровадженні модульних реакторів

06.01.2022 11:27

НАЕК “Енергоатом” вивчає можливість співпраці з британською компанією Rolls-Royce, яка розробила технологію малого модульного реактора (ММР) UK SMR.

Як передає Укрінформ, про це повідомляється на сайті НАЕК «Енергоатом».

Керівництво Енергоатома 5 січня провело онлайн-зустріч із представниками Rolls-Royce, під час якої останні презентували технологію малого модульного реактора власної розробки.

“Керівник Енергоатома Петро Котін відзначив очікуваний високий рівень надійності й безпеки реактора UK SMR. Компанію Rolls-Royce поінформували про плани стосовно заміщення діючих ядерних потужностей, будівництва нових енергоблоків і перспективи впровадження малих модульних реакторів в Україні”, – повідомляє пресслужба Енергоатома.

Зазначається, що Rolls-Royce планує побудувати у Великій Британії 16 енергоблоків UK SMR до 2050 року. Очікується, що проєкт UK SMR буде сертифікований до 2024 року, а перший ММР такого типу введуть в експлуатацію до 2029 року.

В Енергоатомі повідомляють, що потужність реактора UK SMR дорівнює 443 МВт. Проєктний термін роботи – 60 років. Вартість першого енергоблока становитиме 2,2 млрд фунтів (близько 3 млрд дол.).

Як повідомлялося, у вересні 2021 року НАЕК «Енергоатом» та американська компанія NuScale Power підписали меморандум про взаєморозуміння, згідно з яким в Україні можливе будівництво малих модульних реакторів. Відповідно до меморандуму, NuScale допоможе Енергоатому в експертизі технології ММР, в тому числі, в техніко-економічному обґрунтуванні запропонованих майданчиків.

 

Поліція закрила справу директорки ІМІ про журналістські посвідчення

06.01.2022 15:29

Правоохоронці закрили кримінальне провадження щодо директора Інституту масової інформації Оксани Романюк, розпочате 31 грудня 2020 року за заявою очільника громадської організації “Журналісти проти корупції” Сергія Кота.

Про це йдеться у відповіді слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві на інформаційний запит Укрінформу.

“19.06.2021 за результатами досудового розслідування кримінальне провадження закрито на підставі абзацу 14 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України”, – йдеться у повідомленні.

Відповідно до абзацу 14 ч. 1 ст. 284 КПК, слідчий, прокурор зобов`язані закрити кримінальне провадження у разі, коли строк досудового розслідування закінчився та жодній особі не було повідомлено про підозру.

Водночас у поліції зауважили, що станом на 15 грудня 2021 року Голосіївською окружною прокуратурою м. Києва рішення про закриття кримінального провадження не було скасовано.

Як повідомляв Укрінформ, 31 грудня 2020 року поліція відкрила кримінальне провадження за заявою очільника громадської організації “Журналісти проти корупції” Сергія Кота проти виконавчого директора ІМІ Оксани Романюк через її коментар “Детектору медіа” про продаж журналістських посвідчень ГО “Журналісти проти корупції”.

Кот звинуватив медіаексперта в завідомо неправдивому повідомленні про злочин (стаття 383 ККУ).

На початку грудня 2020 року Сергій Кот подав скарги до Комісії з журналістської етики та Незалежної медійної ради й написав листа “Детектору медіа”, в якому заперечує звинувачення.

29 грудня 2020 року КЖЕ дійшла висновку, що в оскаржуваних Котом публікаціях не міститься порушень Кодексу етики українського журналіста, а викладені факти відповідають дійсності.

Водночас КЖЕ встановила в діях Сергія Кота грубе порушення Кодексу етики українського журналіста і закликала негайно припинити надавати за гроші статус журналіста особам, які не ведуть журналістської діяльності, та зупинити рекламну кампанію для залучення таких “журналістів”.

 

Почути опозицію: які наслідки для влади Польщі матиме скандал із нелегальним стеженням

ЧЕТВЕР, 6 СІЧНЯ 2022, 15:18 — СТАНІСЛАВ ЖЕЛІХОВСЬКИЙ, ДЛЯ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ПРАВДИ

Влада багатьох країн, у тому числі й демократичних, часом не може встояти перед спокусою шпигувати за ширшою групою людей, аніж терористи та злочинці. Приміром, такий інструмент використовував в Угорщині уряд Віктора Орбана.

Не стала винятком і Польща.

Гучний скандал, пов’язаний із незаконним стеженням за допомогою системи Pegasus, стає дедалі ширшим, викликаючи великі суперечки.

Схоже на те, що владний табір “Об’єднана правиця”, ядром якого є партія Ярослава Качинського “Право і справедливість”, використовує Pegasus не лише для того, щоб стежити за злочинцями, а й для боротьби з політичними опонентами. Через це польська влада опинилася перед серйозними обвинуваченнями та викликами.

І наслідки можуть виявитися абсолютно непередбачуваними.

“Здійснення міжнародних репресій”

Pegasus — це програма для електронного спостереження за користувачами, розроблена ізраїльською компанією NSO Group, продана державним службам з усього світу, яка вже кілька років регулярно з’являється в контексті різноманітних суперечливих повідомлень.

За наявною інформацією, цей надзвичайно ефективний шпигунський інструмент здатний проникнути практично в будь-яку ІТ-систему. Таким чином, його оператори можуть легко підслуховувати усі розмови особи, яка перебуває під наглядом, і отримувати дані, зібрані на її пристроях, включаючи потенційно конфіденційні повідомлення або документи.

Орбан почує всіх: чим особливий шпигунський скандал Pegasus і до чого тут Угорщина

В теорії Pegasus має використовуватися для відстеження підозрюваних у терористичній діяльності. На практиці ж справа набагато складніша. Список виявлених скандалів, пов’язаних зі зловживанням Pegasus, вражає. Ба більше, викликає серйозне хвилювання те, скільки ще випадків незаконного використання цього програмного забезпечення не було виявлено.

Так, мали місце випадки, коли за допомогою Pegasus служби різних країн вже відстежували журналістів, правозахисників, політиків, бізнесменів тощо. Адже програмне забезпечення можна використовувати для прослуховування телефонних дзвінків, перехоплення електронних листів, фотографій і відео, знятих за допомогою мобільного телефону.

Прикметно, що Сполучені Штати Америки вважають подібне програмне забезпечення небезпечним і внесли виробника Pegasus — ізраїльську компанію NSO Group — до свого “чорного списку”.

На думку американців, зазначене програмне забезпечення використовувалося для “здійснення міжнародних репресій”.

Своє рішення США пояснюють частиною кампанії президента Джозефа Байдена щодо просування прав людини у зовнішній політиці Вашингтона, де компанії, які займаються розробкою і експортом технологій, що загрожують кібербезпеці суспільства та різним організаціям, підпадають під жорсткий контроль. І Pegasus був визнаний інструментом саме такого типу.

Втім, для держав, що мають проблеми з дотриманням прав людини, це, мабуть, не є проблемою.

Так, дослідники Citizen Lab з Університету Торонто попереджають, що такі країни готові використовувати шпигунське програмне забезпечення. Вони ж виявили його наявність й у Польщі.

Інструмент проти опозиції?

Відомості про появу Pegasus у Польщі стали з’явилися ще у 2019 році. Можливість придбання системи виявила Вища контрольна служба, яка проаналізувала рахунки Центрального антикорупційного бюро (ЦАБ).

Увагу привернув рахунок на 33,4 млн злотих, який було сплачено ІТ-компанії з Варшави за постачання системи навчання та тестування.

Сума у розмірі 25 млн злотих мала надійти з Фонду юстиції, яким керує лідер “Солідарної Польщі”, партії-партнерки “ПіС”, Збігнев Зьобро.

Втім, найбільша сенсація вибухнула наприкінці минулого року.

Так, американське інформаційне агентство Associated Press, з посиланням на висновки вищезазначеної канадської компанії Citizen Lab, повідомило, що під наглядом Pegasus перебувають сенатор Кшиштоф Брейза, керівник апарату “Громадянської коаліції”, адвокат Роман Гертих, який представляє інтереси провідних опозиційних політиків (зокрема, Дональда Туска і Радослава Сікорського), та прокурорка Ева Вжосек, яка ставила під сумнів чистки в польській судовій системі.

Так, за даними американських журналістів, програма Pegasus вісімнадцять разів зламувала телефон Гертиха під час парламентських виборів 2019 року. Експерти Citizen Lab наголошують на інтенсивності дій щодо нього.

“Дуже агресивний темп і інтенсивність стеження — день за днем і навіть година за годиною — натякали на відчайдушне бажання стежити за його спілкуванням”, — повідомляє Джон Скотт-Рейлтон.

Того ж року телефон Брейзи було зламано аж тридцять три рази, завдяки чому влада мала уявлення про те, що відбувається в штабі її головного суперника. А через два роки шість разів був зламаний телефон Вжосек — коли вона критикувала уряд “Об’єднаної правиці” за зміни в системі судочинства.

“Входить у гру порушення практично цілого розділу Кримінального кодексу про кіберзлочинність”, — заявила прокурорка.

Цікаво, що NSO Group не розкриває, хто використовував її програмне забезпечення, однак при цьому вказує, що воно є доступним лише державним установам. А тому можна припустити, що керівництво Польщі могло використовувати Pegasus. Більше того, пресслужба міністра-координатора спецслужб не підтверджує і не спростовує інформацію Associated Press.

Хай там як, за словами польської опозиції, законних підстав для використання шпигунської системи у Польщі немає.

Через це опозиція оголошує подання про призначення слідчого комітету Сейму (нижня палата парламенту). Якщо ж його буде відхилено, питання має розглянути спеціальний комітет Сенату (верхня палата парламенту).

До речі, Ева Вжосек вже подала заяву до Окружної прокуратури Варшави про можливість вчинення злочину. Однак згодом з’ясувалося, що слідчі відмовилися розпочинати розслідування у справі про кібератаки, обґрунтовуючи це небажанням Вжосек передати зламаний телефон.

Вжосек зі свого боку розповіла, що дізналася про рішення прокурора від журналістів. І запевнила, що хотіла передати телефон, але лише після відкриття провадження та призначення експерта у сфері ІТ.

“Я шокована і не можу позбутися здивування, на якій правовій підставі було прийнято рішення про відмову у відкритті провадження”, — повідомила Вжосек в ефірі TVN24.

Прокоментував справу й сенатор від “Громадянської коаліції” Кшиштоф Брейза. За його словами, ситуація свідчить про те, що “вибори не були чесними”.

“Вони по-своєму були сфальсифіковані. Їхня мотивація полягала в тому, щоб я знявся з виборів”, — припустив Брейза і додав, що “ПіС” мінімально виграла вибори до Сейму.

“Якби не Pegasus, підозрюю, що “ПіС” не мала би більшості на виборах”, — заявив польський політик, наголосивши, що справу мають розслідувати незалежні прокуратура та слідчий комітет.

* * * * *

Скандал із системою Pegasus є далеко не єдиною проблемою, з якою зіткнулася польська влада.

Серед інших проблем: конфлікт із Євросоюзом навколо скандального рішення Конституційного суду щодо необов’язковості виконання законів ЄС, гучний скандал навколо вже звільненого заступника міністра спорту Лукаша Мейзи, конфлікт між президентом та лідером правлячої партії навколо ветування змін до закону про телемовлення

Але навіть на їхньому тлі Pegasus виглядає надгострим викликом для влади.

Якщо звинувачення опозиції підтвердяться, то буде доведено, що влада Польщі використовувала незаконне стеження за своїми політичними опонентами. Це стане серйозним ударом по польському правлячому табору.

Вийти з такого скандалу без відставок серед топ-керівництва країни буде майже неможливо. І це чудово розуміють в опозиції, роблячи Pegasus ключовим інструментом тиску на владу.

 

ПРЕЗИДЕНТ НА РОЗЛИВІ: ЗЕЛЕНСЬКОГО З ЄРМАКОМ ЗАСКОЧИЛИ ЗА ОБІДОМ У БУКОВЕЛІ

ЧЕТВЕР, 6 СІЧНЯ 2022, 15:20. УП

Президента Володимира Зеленського сфотографували у Буковелі під час обіду у компанії Андрія Єрмака у звичайному кафе, поряд із іншими туристами.

Фото гаранта з карафкою в руці оприлюднив Цензор.нет.

Хто ще був за столом Зеленського – невідомо. Що саме розливав президент – можна лише здогадуватися. Хоча судячи з розміру посудини – це могла бути горілка.

Хоча, у червні  2020-го Зеленський розказував УП, що полюбляє вино, а от горілку та віскі не любить і ніколи не напивається.

А поки президент проводить час у Карпатах, його дружина з дітьми полетіли відпочивати. Куди саме, поки що достеменно невідомо, але, за даними джерел УП, перший їхній рейс 5-го січня був до Стамбула.

Нагадаємо, у листопаді президента з головою його офісу бачили у пабі під час перегляду футбольного матчу.

 

Казахстан – не Білорусь: як економічний протест переріс у політичний і до чого тут Росія

5 січня. УНН. У Казахстані тривають масові протести, внаслідок яких президент вже відправив у відставку уряд країни. Однак заворушення тривають, а мітингувальники висувають нові умови. Про те, чому це сталось та чи має надію на зміни народ Казахстану, УННпоспілкувався з очільником Інституту стратегігчних досліджень та безпеки Павлом Лисянським.

Про причини і наслідки

“Що спричинило протести в Казахстані? Спочатку в них були соціально-економічні вимоги, а потім це все переросло в політичні. На сьогодні те, що вимагають протестувальники — виконано. Тобто, ціни на газ знизились. Але до цього всього були „цікаві ситуації“ — на сьогодні це вже політичні лозунги, почали лунати націоналістичні лозунги, тобто „казахи проти росіян“, у них посилились ці процеси”, — каже Лисянський, який вже завтра планує вирушити в країну.

На його думку, за посилення цих процесів має відповідальність діючий уряд.

Так, каже знавець, протести в Казахстані спалахнули саме у західних регіонах — це Жанаозен, Актау, тощо. Як вказує співрозмовник, ці регіони не є не дотаційними, вони — прибуткові, багаті на природні ресурси, зокрема нафту.

“Саме у них викликало обурення те, що вони самі собі тут заробляють і їм ще і підвищують ціни, хоча вони знають, що це все повинно бути дешевше. Але місцеве населення невдоволене тим, що крім підвищення цін на скраплений газ, підвищились і ціни в магазинах, і вони невдоволені, що уряд не робить нічого для соціально-економічного зміцнення політики держави. Тобто, вони (Казахстан — ред.) допомагають зерном Афганістану, або іншим країнам, а для свого населення нічого не роблять. Пам’ятаєте, як було у Радянському Союзі — вони допомагали всім комуністичним країнам? Так само зараз у Казахстані”, — каже Лисянський.

З його слів, наразі саме це і спровокувало бунти. Тобто, справа не лише у газі, але скраплений газ — це “остання крапля”.

“І, так, на сьогодні соціально-економічні протести переросли в політичні. На сьогодні в Актау (місто на березі Каспійського моря, розташоване навпроти Баку) перекинуті війська з Алмати. Перекинули туди війська, і в сьогоднішню ж ніч протести більш активно спалахнули в Алмати. Місто було послаблене, тому що силовики переїхали в Актау, Жанаозен тощо. Їм почали сьогодні вночі трощити машини, захоплювати адмінбудівлі”, — зазначає він.

Лисянський нагадав, що президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв начебто відправив у відставку уряд, але в акіматах — місцевих меріях — влада на містах перейшла до комендантів. У свою чергу комендантами діючий президент зробив силовиків.

Місцеве населення цим теж було невдоволене, зазначає співрозмовник. Як наслідок — почались захоплення акіматів.

Після цього, експерт, посилаючись на власні джерела, стверджує, що на сьогодні в країні було прийняте рішення про жорсткі дії — арешти, застосування зброї тощо проти протестувальників.

Російське і національне питання

“Вчора ввечері і сьогодні почали лунати націоналістичні лозунги: “Казахстан для казахів“. Тому що в Жанаозені, в Актау всі родовища нафти, інших корисних копалин, віддані в оренду компаніям інших країн, і там дуже низькі заробітні плати. І перед цим протестом, влітку, були дуже серйозні трудові протести — на шахтах, на місцях видобутку нафти. Місцеве населення цим не задоволене. Вони не розуміють, чому вони самі не можуть виробляти”, — пояснює експерт.

Інше питання, з його слів, — російське.

Так, у російському місті Оренбурзі біля Казахстану, стоїть газопереробний завод, і з Казахстану сире паливо відправляється до Росії, де Росія його переробляє. Після цього Казахстан вже купує зріджений газ, і для населення він вже коштує дорожче.

“Коли почались протести, люди волали, що це росіяни підняли їм ціни у домовленості з урядом, і ставлять питання уряду: “Чому ми у свій час не збудували і собі таких заводів, щоб самим переробляти і продавати іншим?” А для Росії не вигідно, щоб будувались заводи в Казахстані, тому що цей завод в Оренбурзі не зможе на повну потужність бути завантаженим, тоді Росія втрачає кошти”, — пояснює співрозмовник УНН.

Казахстан — не Білорусь

Порівнюючи протести в Казахстані і ті, що були у Білорусі після президентських виборів, Лисянський зазначив, що на відміну від перших, казахи вже домоглись чималого. Зокрема він згадав, що самопроголошений Олександр Лукашенко білоруський уряд не розганяв.

“Давайте так: казахи — це не білоруси, і Казахстан — не Білорусь. Це все ж таки Середня Азія, там населення більш рішуче налаштоване. Казахстан знаходиться в центрі Середньої Азії — у них межа з Росією, з Китаєм, у них є Каспійське море. Це люди, які були виховані більш рішуче. Ще за комуністичних часів, коли там був призначений Перший секретар центрального комітету партії Казахстану — фактично, очільник країни — у казахів був протест: чому росіянина призначили керувати Казахстаном. Іще в радянські часи, уявляєте”, — розповідає знавець.

“На сьогодні, ви ж розумієте, якщо якийсь протест придушується, то десь там на певний період вони притихають. Але, невдоволення населення все одно залишається. І на сьогодні, це ж не просто так воно виникло”, — зазначає він.

Диктатор залишається

Співрозмовник зазначає, що Казахстан — не вільна країна. Очільники на місцях не обираються, а призначаються. Так само було і з президентом країни. І люди не відчувають себе доттичними до змін у державі. Тому населення хоче все це змінити.

“Диктатор залишився. Він же нікуди не пішов. А нинішній очільник, Токаєв — його ніхто не обирав, його призначили і призначив Назарбаєв, призначив радою національної безпеки… Люди бачать, що їх просто тримають за дурнів. Що Назарбаєв нікуди не пішов, а своєю відставкою він просто відтягнув ті протести, які мали бути, і далі намагається керувати країною — але вже ззовні. І звичайно це викликало протест. Плюс до того, в Казахстані постійно були арешти правозахисників, були придушення громадянського суспільства”, — сказав співрозмовник.
“Але, на сьогодні всі протести — вони, за класикою, перейшли від економічних до соціально-політичних. Тобто, люди вже побачили, що, якщо вони зараз розійдуться, то все одно, ціни на газ їм підвищать через пів року. І вони своїми діями намагаються змінити диктат”, — вважає Лисянський.

Контекст

Протести в Казахстані спалахнули після того, як 1 січня вдвічі зросли ціни на автомобільний газ: із 60 тенге до 120 за літр.

У ніч на 5 січня через масовий характер мітингів президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв ввів в Алматі, Алматинській та Мангістауській областях надзвичайний стан.

Вранці 5 січня Токаєв відправив уряд Казахстану у відставку. Він також доручив запровадити тимчасове державне регулювання цін на скраплений газ, а також бензин та дизель.

 

1 Бал2 Бали3 Бали4 Бали5 Балів (Голосів: 1 Рейтинг: 5,00 out of 5)
Loading...
Переглядів: 139

Залишити відгук

adminarmyua@ukr.net | © 2014-2020 ARMYUA
Повне (часткове) використання матеріалів дозволяється за умови наявності прямого гіперпосилання на адресу матеріалу на сайті armyua.com.ua