Головна » Інформкон'юнктура доби » Інформаційний резонанс доби: 10.01.2022

Інформаційний резонанс доби: 10.01.2022

У зоні ООС окупанти двічі зривали «тишу», загинули двоє українських військових 

11.01.2022 07:13

За минулу добу, 10 січня, з боку російсько-окупаційних військ зафіксували два порушення режиму припинення вогню.

Про це повідомляє у Фейсбуці пресцентр штабу ООС.

“У бік Пісків противник двічі відкривав вогонь зі станкових протитанкових гранатометів, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї”, – йдеться у повідомленні.

Під час виконання бойового завдання на замінованій ділянці місцевості внаслідок підриву двоє військовослужбовців Об’єднаних сил дістали поранення, несумісні з життям.

Командування та особовий склад Об’єднаних сил висловлюють щирі співчуття рідним і близьким героїв, які загинули за Україну.

Завдяки зусиллям українських воїнів рубежі підрозділів Об’єднаних сил залишилися незмінними.

Станом на 7 годину ранку 11 січня порушень режиму припинення вогню з боку російсько-окупаційних військ не зафіксовано.

Військовослужбовці Об’єднаних сил контролюють ситуацію та продовжують виконувати завдання з відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації.

 

18-річний військовий помер на Донеччині: основна версія – самогубство

ПОНЕДІЛОК, 10 СІЧНЯ 2022, 19:32. УП

На Донеччині прокурори розслідують можливе самогубство 18-річного військового-контрактника, якого знайшли мертвим 9 січня.

Джерело: facebook-сторінка спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Об’єднаних сил

Дослівно: “Попередньо встановлено, що солдат, який обслуговував кулеметне відділення кулеметного взводу роти вогневої підтримки однієї з військових частин, покінчив життя самогубством шляхом пострілу в голову з ввіреної йому штатної зброї за місцем несення військової служби.

Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким загиблого з приводу непоправної втрати”.

Деталі: У прокуратурі додали, що повідомлення про загибель військового надійшла 9 січня.

Загиблий був уродженцем Кривого Рогу.

У прокуратурі відкрили провадження за кримінальною статтею “Умисне вбивство”. Проте слідчі розглядають також версії доведення до самогубства та порушення правил поводження зі зброєю.

Що було раніше: 3 січня в зоні проведення операції Об’єднаних сил трапилося ще одне самогубство: 20-річний військовий медик імовірно наклав на себе руки.

 

Помер голова Європарламенту

11 січня. УНН. Помер голова Європарламенту Давид Сассолі. Про це з посиланням на його прессекретаря пише ANSA, повідомляє УНН.

Цитата:

“Президент Європейського парламенту Давид Сассолі помер о 1:15 11 січня в Авіано, де його було госпіталізовано. Дата і місце похорону будуть оголошені в найближчі кілька годин”, – повідомив його прессекретар Роберто Куїльйо.

Раніше

Тільки вчора з’явилася новина про його госпіталізацію в Італії у зв’язку з серйозним ускладненням, що почалося через дисфункцію імунної системи.

Додамо

65-річного Сассолі у вересні було госпіталізовано через тяжку форму пневмонії.

Давид Сассолі — колишній журналіст, його вперше було обрано до Європейського парламенту у 2009 році.

 

Спостерігачі ОБСЄ нарахували за чотири дні майже 950 порушень «тиші»

11.01.2022 03:15

Місія ОБСЄ зафіксувала у період з вечора 5-го до вечора 9 січня 943 порушення режиму припинення вогню: 152 у Донецькій області та 791 – на Луганщині.

Як передає Укрінформ, про це повідомляється у щоденному звіті №4/2022, опублікованому Спеціальною моніторинговою місією ОБСЄ в Україні 10 січня.

“У Донецькій області в період з вечора 5-го до вечора 9 січня Місія зафіксувала 152 порушення режиму припинення вогню, зокрема 38 вибухів невизначеного походження”, – йдеться у звіті.

Як зазначається, більшість порушень режиму припинення вогню сталася в районах на схід від н. п. Талаківка (підконтрольний урядові, 90 км південніше Донецька) та на північ від н. п. Широкине (підконтрольний урядові, 100 км на південь від Донецька).

У Луганській області за той самий період СММ зафіксувала 791 порушення режиму припинення вогню, зокрема 213 вибухів (45 розривів боєприпасів, два вибухи в повітрі та 166 вибухів невизначеного походження).

Спостерігачі уточнюють, що майже всі порушення сталися поблизу ділянки розведення в районі н. п. Золоте (підконтрольний урядові, 60 км на захід від Луганська), де 544 такі випадки зафіксовано близько опівдня 9 січня.

 

Посольство США в Україні нагадало про небезпеку російської пропаганди

10.01.2022 23:29

Посольство Сполучених Штатів Америки в Україні нагадало про небезпеку пропаганди, яка поширюється Російською Федерацією.

Як передає Укрінформ, відповідне відео посольство США розмістило у Твіттері.

У ролику демонструються сторінки сайтів, які розвінчують міфи російської пропаганди. Зокрема в одному з кадрів – відомий сюжет про «розіп’ятого хлопчика», який показувало телебачення РФ. Закадровий голос пояснює, що зараз Росія застосовує ту саму тактику пропаганди.

«Ми вже бачили цей газлайтинг раніше. Коли Росія вдерлася до України у 2014 році, вона стверджувала, що Україна – це агресор, аби виправдати свої заздалегідь сплановані військові дії. І сьогодні ми знову бачимо значні зусилля з просування пропаганди проти України, НАТО та Сполучених Штатів», – йдеться у відео.

Нагадаємо, від початку російської агресії в Україні було створено декілька медіа-проєктів, які розвінчують міфи та фейки пропаганди РФ, зокрема StopFake, InformNapalm тощо. Частина відеоряду в ролику посольства США будується саме на їхніх матеріалах.

Як повідомляв Укрінформ, заступниця держсекретаря США Венді Шерман заявила, що на переговорах у Женеві делегація РФ запевнила у відсутності планів вторгнення в Україну, а пересування військ – це лише «навчання».

 

Стан здоров’я утримуваного в окупованій Макіївці українця Максименка погіршується – Денісова

10.01.2022 10:57

Стан здоров’я незаконно утримуваного в Західній виправній колонії № 97 в тимчасово окупованій Макіївці українця Богдана Максименка, який має ваду серця, погіршується з кожним днем.

Як передає Укрінформ, про це уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денiсова повідомила у Телеграмі.

«Громадянин України Богдан Максименко, який незаконно утримується в Західній виправній колонії № 97 на тимчасового окупованій території Донецької області, має вроджену ваду серця і його стан погіршується з кожним днем», – ідеться у повідомленні.

За словами Денісової, 10 квітня 2020 року додому до 20-річного Максименка прийшли люди у військовій формі без розпізнавальних знаків. Після обшуків вони вилучили техніку, а чоловіка забрали. 73 доби рідні не знали про місце його перебування.

«Згодом з’ясувалося, що Богдан перебуває у Макіївці, у СІЗО так званого «міністерства держбезпеки ДНР», яке розташоване на території колонії №97. Усі дні хлопець перебував без життєво необхідних ліків, при тому що має інвалідність II групи через вроджену ваду серця: критичний клапанний та підклапанний стеноз легеневої артерії, гіпертрофія і дилатація правого шлуночка, дилатація правого передсердя, недостатність трикуспідального клапана», – заявила Денісова.

У колонії кваліфікована медична допомога йому не надається.

«Богдан ніколи не приховував своєї громадянської позиції та засуджував російську агресію проти України. За місяць до затримання він написав пост у Фейсбуці: «Є речі, заради яких можна витерпіти все, адже є ми – українці, і є наша велика Родина – вся наша Україна», – підкреслила Денісова.

Окупанти обвинувачують Максименка, зокрема у «закликах до екстремістської діяльності».

«Такі дії стосовно громадянина України Богдана Максименка є порушеннями не лише українського законодавства, але й норм міжнародного права, в тому числі Женевських Конвенцій 1949 року про правила ведення війни, Додаткових протоколів до Женевських Конвенцій від 1977 року та Європейської Конвенції із захисту прав та основоположних свобод людини 1950 року», – підкреслила уповноважена.

Вона звернулась до керівництва Міжнародного комітету Червоного Хреста в Україні «терміново здійснити візит до Максименка, сприяти його негайній госпіталізації та забезпечити кваліфікованою медичною допомогою».

Також Денсова просить координатора від ОБСЄ в гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи Шарлотту Реландер особисто втрутитись для надання відповідної допомоги Максименку.

Враховуючи критичний стан здоров’я Максименка, Денісова наполягає на його негайному звільненні.

Як повідомляв Укрінформ, 6 січня Денісова повідомила, що хворому на псоріаз українцю Віктору Дзицюку, якого незаконно утримують у Макіївській виправній колонії № 32 на тимчасово окупованій території Донецької області, не надається медична допомога.

 

НСЖУ закликає медіа посилити підтримку української армії

10.01.2022 11:28

Національна спілка журналістів України в умовах ескалації напруги з боку держави-агресора закликає всю журналістську спільноту до посилення інформаційної підтримки захисників і захисниць України та їхніх сімей та підвищення стійкості проти ворожої пропаганди.

Як передає Укрінформ, про це йдеться в заяві, оприлюдненій на сайті НСЖУ.

“Кремлівські державні рупори впливу, як і решта підконтрольних режимові медіа, збільшують кількість негативного контенту проти України, НАТО та «колективного Заходу». Протиставити ворожій пропаганді ми повинні непохитну патріотичну позицію, згуртованість наших лав у підтримці української армії, стійкість до будь-яких інформаційних «вкидів», фейків, дезінформації, пропаганди, як зовнішнього, так і внутрішнього походження. З іншого боку, ми повинні ще активніше пропагувати дотримання журналістських стандартів у нашому середовищі й самі прагнути неухильно їх дотримуватися”, – йдеться в повідомленні.

В НСЖУ нагадали, що у розв’язаній гібридній війні проти народу України Російська Федерація, крім активних «військових маневрів» у прикордонні з накопиченням там живої сили, важкого озброєння та бойової техніки, розгортає широку пропагандистську кампанію. Серед іншого її мета – покласти на Україну провину за ескалацію збройного конфлікту. За цим військовим демаршем і поширюваними Москвою фейками та брехнями на кшталт «іхтамнєт» стоять непомірні імперські амбіції нинішньої верхівки Кремля.

“Стримувати антиукраїнські інформаційні атаки та давати відсіч провокаціям – не лише завдання держави та її союзників у світі, а й громадянський обов’язок суспільства, в якому всі ми живемо. Ми, члени Міжнародної і Європейської федерацій журналістів, маємо бути згуртованими, єдиними в обороні цивілізаційного вибору своєї країни, в захисті своєї землі, свободи слова, прав і визнаних світом стандартів діяльності медіа – бути єдиними й активними в захисті самої нашої професії”, – наголосили в НСЖУ.

Зазначається, що Національна спілка журналістів України долучається до інформаційних заходів українських медіа і благодійних акцій патріотичного спрямування партнерських журналістських організацій. У своїх щорічних творчих конкурсах заохочує авторів найкращих публікацій про захисників і захисниць України. Зокрема, спілка висунула на здобуття мистецьких премій твори художника-спілчанина Сергія Пущенка (волонтера, автора серії портретів добровольців на війні), романи Валерія Макеєва «Вірний присязі!», Вячеслава Савченка «Морський вузол», учасника бойових дій Віктора Чернієнка «Щоденник військового лікаря» – всі вони стали лауреатами.

Спілка підтримує випуск літератури історичної тематики та поширює її – наприклад, видану за сприяння НСЖУ збірку нарисів і статей Сергія Шевченка «Імперія терору» – книжку, що несе правду про національне «розстріляне відродження» 1920–1930-х років, розвінчує давні й сьогочасні московські міфи. Чимало в цьому напрямку роблять і регіональні організації Спілки.

НСЖУ закликала всю журналістську спільноту України так само працювати в цьому напрямку.

Як повідомляв Укрінформ, 28 грудня 2021 року в Києві відкрилась фотовиставка «Громадянські журналісти важливі!», що є акцією солідарності Національної спілки журналістів України (НСЖУ) зі своїми кримськими колегами, які ціною своєї свободи розповідають про реалії життя в тимчасово окупованому Росією Криму.

 

Командувач Сил тероборони Галушкін розповів про їх мету та завдання

11.01.2022 07:34

Командувач Сил територіальної оборони Збройних сил України Юрій Галушкін пояснив мету і першочергові завдання з розбудови територіальної оборони України.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство оборони України.

З 1 січня поточного року в Україні введений у дію Закон “Про основи національного спротиву”, який врегульовує питання розбудови територіальної оборони, організації руху опору та проведення відповідної підготовки громадян, що разом надають обороні України всеохоплюючого і всенародного характеру.

“Війна з Росією триває вже восьмий рік. Люди реагують на події з війни, лише коли загинув або поранений воїн, цивільна людина або показують знищені під час обстрілу будинки. На жаль, ми навчилися з цим жити. Учергове Путін стягнув до кордонів України війська, демонструючи готовність до відкритого вторгнення. Від такого тиску легко впасти в паніку, але Збройні сили готові дати відсіч агресору”, – наголосив командувач Сил тероборони Збройних сил України, бригадний генерал Галушкін.

Він зауважив, що за умов війни, яка триває, готовність і вміння кожного українця чинити опір є важливим чинником стримування російської агресії.

“Озброєна, навчена і готова до протидії нація здатна вбити будь-яке бажання у ворожого солдата захопити та втримувати територію, населення якої чинитиме спротив. Простими словами кажучи, навіть одна думка про збиті вертольоти з десантом або спалені колони техніки, що перетнули кордон, множить на нуль бойовий дух російського солдата. А це дорогого коштує”, – заявив Галушкін.

Як зазначається, набуття чинності законом дозволяє створити потужну систему територіальної оборони. Це нова інституція, до якої залучена місцева влада, інші сили безпеки й оборони, громадські організації, але насамперед — це окремий рід сил ЗСУ.

“Закон — це результат роботи всіх державних структур, експертних груп громадських організацій і просто небайдужих громадян. Взято за основу найкращі елементи та прийоми моделей територіальної оборони провідних країн. На жаль, немає у світі нічого ідеального, немає і в нас “червоної кнопки” з написом “перемога”, тому попереду велика, спільна робота з розбудови територіальної оборони країни. Ключова роль в організації та виконанні завдань належить Силам ТрО. На мені як командувачу та на моїх підлеглих лежить величезна відповідальність. Впевнений: тільки разом ми переможемо. Захищаючи свої родини та домівку, захистимо і всю Україну”, – підкреслив Галушкін.

За його словами, формування Сил тероборони ЗСУ вже триває повним ходом. Зокрема найближчим часом буде завершене формування та комплектування чотирьох регіональних управлінь і 25 бригад Сил ТрО ЗСУ.

Бригади будуть дислоковані в кожному обласному центрі України та в Києві. До їхнього складу входитимуть від чотирьох до десяти окремих батальйонів, що розміщені в кожному районі згідно з адміністративним розподілом території України.

“Бригади та батальйони у штаті мирного часу налічуватимуть 10 тисяч військовослужбовців. Це організаційні ядра, які здатні розгорнути й забезпечити зброєю та матеріально-технічним забезпеченням підрозділи до штату воєнного часу. Отже, на хребет Сил ТрО за короткий проміжок часу зможуть нарости м’язи в декілька сотень тисяч резервістів”, – заявив Галушкін.

Як записатися до резерву територіальної оборони, які документи потрібні та як пройти медичну комісію, як буде оформлятися контракт резервіста – усі ці запитання будуть роз’яснені додатково.

Керівництво Міноборони та ЗСУ “наполегливо працює над спрощенням цих процедур”, адже медичний огляд доведеться проходити так чи інакше, що забере три-чотири дні вільного часу, підкреслив Галушкін.

На сьогодні всім охочим необхідно звертатися до районних та обласних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки за місцем проживання, де їм кваліфіковано нададуть роз’яснення та допоможуть оформити документи. Надалі цей процес будуть супроводжувати командири батальйонів та бригад.

“Найближча мета — сформувати резерв ТрО на посади за штатом воєнного часу, у подальшому — мати бригади та батальйони, здатні швидко укомплектуватись своїми резервістами, привести себе в бойову готовність та приступити до виконання завдань”, – повідомив командувач Сил тероборони.

За його словами, організовувати підготовку резервістів будуть батальйони та бригади Сил територіальної оборони із залученням ресурсів місцевих адміністрацій на полігонах ЗСУ та на виділених ділянках місцевості в районі чи області

“Наша мета — підготувати якомога більше громадян, адже масова готовність суспільства до збройної відсічі — це те, що може не пустити війну в нашу домівку. Нас не злякали у 2014 році, тож чому ми маємо лякатись тепер? Я, бригадний генерал Юрій Галушкін, командувач, в одному з вами строю”, – наголосив командувач Сил територіальної оборони ЗСУ.

Як повідомляв Укрінформ, з 1 січня 2022 року в Чернігові буде сформоване Регіональне управління “Північ” Сил територіальної оборони Збройних Сил України.

До військово-сухопутної зони Регіонального управління “Північ” Сил ТрО увійдуть місто Київ та шість областей: Чернігівська, Сумська, Полтавська, Черкаська, Житомирська та Київська. У кожній з них буде сформована бригада тероборони, а кількість батальйонів приведуть у відповідність до кількості районів, утворених під час адміністративної реформи (плюс батальйон в обласному центрі).

Підрозділи тероборони в областях планується розгорнути до 15 січня 2022 року.

 

У Литві затвердили збільшення військової підтримки України

10.01.2022 18:48

Державна рада оборони Литви на засіданні у понеділок розглядала ситуацію з напруженням, яке створює РФ на українському кордоні, і затвердила ряд заходів, у тому числі – план військової підтримки України, зокрема збільшення кількості інструкторів та надання матеріальної допомоги.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє національне телерадіомовлення LRT.

«Ми маємо намір підтримати Україну реальними практичними заходами, зокрема збільшити кількість інструкторів для нашої бойової навчальної місії та надати деяку матеріальну допомогу», – заявив міністр оборони Литви Арвідас Анушаускас.

Він нагадав, що матеріальна допомога «буває і летальною, і нелетальною, і гуманітарною, наприклад, продовження лікування та реабілітації українських військовослужбовців у Литві». Також, за словами міністра, Литва має намір найближчим часом передати Україні обладнання для тепловізійного спостереження (системи нічного бачення). При цьому Анушаускас уточнив, що литовський «уряд щороку зобов’язується передавати на щонайменше один мільйон євро необхідного обладнання».

Радник литовського президента Гітанаса Наусєди Дарюс Кулешюс заявив, що план підтримки України вже затверджений Держрадою з оборони (ДРО) Литви.

Також передбачено ряд заходів для зміцнення обороноздатності самої Литви. Прийнято рішення з 2023 року збільшити кількість призовників у країні та набір цивільних службовців і курсантів до Військової академії.

Схвалено рішення скоротити заплановані раніше терміни закупівлі разом із сусідніми державами Балтії оборонних систем залпового вогню.

На державному рівні буде створено міжвідомчий координаційний центр, який відслідковуватиме загрози та ризики, оцінюватиме стійкість і готовність до них у життєво важливих сферах країни – енергетиці, внутрішній безпеці, кіберпросторі та ін.

Загалом Дарюс Кулешюс висловив сподівання на запобігання «найгіршому сценарію». За його словами, НАТО зараз працює для забезпечення безпеки всіх членів Альянсу. Проте ситуація на російсько-українському кордоні залишається напруженою. “Ми спостерігаємо подальшу мобілізацію російської армії біля кордонів України і бачимо публічну загрозу військової інтервенції”, – сказав Кулешюс.

Нагадаємо, за даними української та західної розвідок, на кордоні з Україною наразі сконцентровано близько 100 тисяч російських військових, що може свідчити про наміри військового вторгнення.

 

В уряді Німеччини розповіли, яку саме військову допомогу надають Україні

10.01.2022 15:11

В уряді ФРН у відповідь на черговий заклик посла України Андрія Мельника надати Києву оборонну зброю заявили, що Німеччина вже допомагає Україні у військовій галузі і своєї політики не змінюватиме.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

Зокрема, речниця МЗС ФРН Андреа Зассе на брифінгу наголосила: «Незалежно від нашої обмежувальної політики щодо експортного контролю, фактом є те, що ми надаємо Україні багатосторонню підтримку, зокрема й у військовій галузі».

У цьому зв’язку вона згадала спорудження військового госпіталю в Україні, постачання медичного обладнання та санітарних матеріалів, а також лікування поранених українських військовослужбовців, зокрема й у шпиталях Бундесверу.

Своєю чергою речниця федерального уряду Крістіане Гоффманн повторила позицію офіційного Берліна, що конфлікт навколо України має бути врегульований виключно політичними засобами, а не військовими. Німеччина, безумовно, підтримує територіальну цілісність і суверенітет України, наголосила вона.

Речниця німецького уряду також нагадала, що українська проблематика цього тижня активно обговорюється. У цьому зв’язку вона згадала сьогоднішні переговори між Росією і США у Женеві, зустріч у середу Ради НАТО-Росія та обговорення у четвер європейської безпеки в межах ОБСЄ.

Як повідомлялося, посол України у ФРН Андрій Мельник в інтерв’ю газетам Funke Mediagruppe закликав Німеччину відмовитися від політики блокування надання Києву оборонної зброї для протидії російській агресії.

Міністр оборони Україні Олексій Резніков наприкінці грудня поінформував, що Повітряні сили України отримають у січні 2022 року від уряду Німеччини мобільний польовий госпіталь. За його словами, від 2014 року понад 160 українських військових пройшли лікування у Німеччині, а загалом за цей час ФРН перерахувала Україні понад 13 мільйонів євро на медичні потреби та обладнання.

Раніше Резніков заявляв, що представник Німеччини заблокував постачання Києву зброї, погоджену в межах НАТО.

За інформацією видання Bild, Німеччина з травня 2021 року використовує механізм НАТО, щоб завадити іншим членам Альянсу продавати зброю Україні для оборони.

 

Окупанти провели у Криму вже 14 незаконних призовів до армії РФ

10.01.2022 16:31

В тимчасово окупованому Криму наприкінці 2021 року завершилася вже 14 незаконна призовна кампанія: кількість призваних до лав армії держави-окупанта РФ кримчан досягла 34 тис. осіб.

Про це повідомляє у Фейсбуці прокуратура Автономної Республіки Крим і м.Севастополя, передає Укрінформ.

“Наприкінці минулого року в окупованому Криму завершилась 14 незаконна призовна кампанія. Починаючи з 2015 року, окупанти призвали близько 34 тисяч кримчан до Збройних сил РФ”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що українська прокуратура здійснює системну роботу з притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які причетні до проведення незаконних призовних кампаній на території окупованого півострова. Вказані дії є порушенням заборони державі-окупанту примушувати цивільне населення служити в її збройних силах, передбаченої статтею 51 IV Женевської Конвенції про захист цивільного населення під час війни 1949 року.

За процесуального керівництва прокуратури АР Крим та м. Севастополя повідомлено про підозри у вчиненні воєнного злочину 10 «військовим комісарам». Заочно судитимуть двох військових комісарів за фактом порушення законів та звичаїв війни (ч. 1 ст. 438 КК України). Санкція статті передбачає покарання на строк від восьми до дванадцяти років позбавлення волі.

Як наголосили в прокуратурі, задля забезпечення принципу невідворотності покарання відомство використовує національні та міжнародні кримінально-правові механізми притягнення винних до відповідальності. Спільно з неурядовою громадською організацією “Крымская правозащитная группа”/Crimean Human Rights Group направлено два інформаційні повідомлення до Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду. У повідомленнях містяться докази причетності посадових осіб держави-окупанта та її окупаційної адміністрації до організацій та проведення незаконних призовних кампаній на окупованому півострові.

 

Зеленський привітав Леоніда Кравчука з 88-річчям

10.01.2022 16:48

Президент Володимир Зеленський привітав першого Президента України Леоніда Кравчука з Днем народження й побажав йому міцного здоров’я та швидшого відновлення.

Вітання глава держави опублікував у Фейсбуці, повідомляє Укрінформ.

“Леоніде Макаровичу, Ви дуже добре знаєте, що таке цінність кожного дня. Тому бажаю Вам, щоб кожен новий день додавав Вам сил та наснажував на нові звершення. Зичу міцного здоров’я та швидшого відновлення. Для мене завжди велика честь звернутися до Вас по мудру й доречну пораду”, – написав Зеленський.

Президент називає Кравчука надзвичайно мудрою й досвідченою людиною, а також завжди жвавим і дотепним, попри свій поважний вік.

Він нагадав, що на долю першого глави держави випало керівництво державою у найскладніші часи, коли Україна лише ставала на ноги та здобувала незалежність, під його проводом Україна заявила про себе у світі й була визнана міжнародною спільнотою.

“Тож я був надзвичайно вдячний, коли Леонід Макарович погодився очолити українську делегацію в Тристоронній контактній групі. Він багато зробив, щоб переговорний процес щодо мирного врегулювання просувався й Україна наближалася до відновлення територіальної цілісності, повернення своїх людей і територій. Зокрема, за його участю вдалося досягти припинення вогню на Донбасі в липні 2020 року”, – відзначив Зеленський.

Українська делегація для участі у Тристоронній контактній групі також привітала Кравчука і побажала йому здоров’я та найшвидшого одужання.

Як повідомлялося, Леонід Кравчук обіймав посаду Президента України з 5 грудня 1991 року до 19 липня 1994 року. Наразі він — голова української делегації в Тристоронній контактній групі з питання врегулювання ситуації на сході. У червні 2021 року Кравчук переніс операцію на серці й відтоді проходить реабілітацію за кордоном.

 

Папа Римський закликав знайти рішення для досягнення миру в Україні

10.01.2022 19:12

Папа Римський Франциск під час традиційної щорічної зустрічі з членами дипломатичного корпусу, акредитованого при Святому Престолі, закликав міжнародну спільноту докласти всіх зусиль для припинення війни у різних частинах світу і знайти прийнятні та тривалі рішення для досягнення миру в Україні.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє секретаріат глави Української греко-католицької церкви в Римі на інформаційному ресурсі УГКЦ.

Папа звернувся до присутніх зі словом, у якому вказав на головні глобальні проблеми в сучасному світі. «Закликаючи міжнародну спільноту докласти всіх зусиль для припинення війни у різних частинах світу, Папа Франциск згадав також про Україну», – йдеться у повідомленні.

«Взаємна довіра та готовність до спокійного діалогу повинні надихнути всі задіяні сторони, щоб знайти прийнятні та триваючі рішення в Україні та Південному Кавказі, а також, щоб уникнути появи нових криз на Балканах, перш за все, у Боснії та Герцеговині», – наголосив Святіший Отець.

У своєму зверненні до представників 183 держав, з якими Святий Престол має дипломатичні відносини, Папа Франциск також порушив тему сучасної пандемії, наголосивши на необхідності збереження людського життя шляхом превентивної медицини та імунізації населення.

«Вакцина не є магічним інструментом одужання, однак разом із методами лікування, які потрібно розвивати, є найбільш розумним способом для запобігання хворобі», – зауважив понтифік.

Окрему увагу Папа Франциск приділив проблемі еміграції у сучасному світі. Папа закликав уряди Європейського Союзу знайти відповідну систему координації міграційних потоків та тих, хто потребує притулку. «Питання міграції, так як і проблема пандемії та зміни клімату, виразно демонструють нам, що ніхто не може врятуватися сам по собі, а всі великі виклики нашого часу мають глобальний характер», – підсумував Франциск.

Святий Престол має дипломатичні відносини із 183 країнами світу, а також із Європейським Союзом та Мальтійським Орденом. Дипломатичні установи у Римі при Святому Престолі мають 87 країн.

 

Папа Франциск засудив поширення фейків проти COVID-вакцинації

10.01.2022 22:27

Папа Франциск у своєму посланні підтримав кампанію вакцинації проти COVID-19 та вказав на хибність намагань переписати історію задля «захисту різноманіття».

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Reuters.

Під час виступу перед дипломатами майже 200 країн, з якими Ватикан має відносини, понтифік указав на кризу довіри. За його словами, вона призвела до поширення світогляду, який «заперечує усі природні принципи людства та культурне коріння, що лежить в основі ідентичності багатьох людей».

Франциск також засудив так звану «культуру скасування» (cancel culture), яка під гаслами «захисту різноманіття» займається переписуванням або запереченням історії. Як уточнює Reuters, ідеться про поширену останнім часом практику засудження історичних постатей або сучасних зірок, чиї погляди суперечать новим тенденціям «різноманіття» (наприклад, знесення статуй Христофора Колумба).

Зазначається, що Папа також засудив «безпідставну» кампанію дезінформації, спрямовану проти COVID-вакцинації. Він нагадав, що у тих країнах, які успішно проводять щеплення населення, зменшилася тяжка захворюваність. Франциск наголосив, охорона здоров’я є моральним обов’язком, і закликав усіх католиків вакцинуватися, як він зробив сам.

Як повідомляв Укрінформ, Папа Римський під час традиційної щорічної зустрічі з представниками дипломатичного корпусу, акредитованого при Святому Престолі, закликав міжнародну спільноту докласти всіх зусиль для припинення війни у різних частинах світу і знайти прийнятні та тривалі рішення для досягнення миру в Україні.

 

США відкинули неприйнятні вимоги Росії, але заявляють про відданість діалогу – NYT

11.01.2022 02:49

Американські та російські дипломати в понеділок провели інтенсивні переговори, на яких Вашингтон відкинув неприйнятні пропозиції Москви, а РФ заявила, що не має планів вторгнення в Україну.

Як повідомляє Укрінформ, про це йдеться в аналітичному огляді The New York Times.

Російські офіційні особи під час переговорів, які тривали майже вісім годин, заявили американцям, що РФ не має планів вторгнення в Україну.

«Немає причин побоюватися якогось сценарію ескалації, – сказав журналістам заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков. – Переговори були важкими, довгими, дуже професійними, глибокими, конкретними, без спроб згладити якісь гострі кути. У нас було відчуття, що американська сторона дуже серйозно сприйняла російські пропозиції та глибоко їх вивчила».

Проте невдовзі його оцінка дещо змінилася. «Основні питання все ще зависли в повітрі, і ми не бачимо розуміння з боку американської сторони необхідності ухвалювати такі рішення, які б нас задовольнили», – заявив російський дипломат.

Він наполягав на тому, що «абсолютно обов’язково», аби Україна «ніколи, ніколи, ніколи» не стала членом НАТО. За його словами, якщо Альянс не погодиться згорнути свою присутність у Східній Європі, то стикнеться з наслідками, які загрожують «безпеці всього європейського континенту».

Своєю чергою заступниця держсекретаря Венді Шерман, зазначила, що у Вашингтоні «відкидають пропозиції щодо гарантій безпеки, які просто є неприйнятними для США», включаючи вимоги Росії не приймати Україну в НАТО і взагалі припинити співпрацю Альянсу з Україною.

«Ми не дозволимо нікому зачинити відчинені двері НАТО – ця політика завжди займала центральне місце в Альянсі, – сказала Шерман журналістам. – Ми не відмовлятимемося від двосторонньої співпраці з суверенними державами, які хочуть працювати зі Сполученими Штатами. І не ухвалюватимемо рішення про Україну без України, про Європу без Європи або про НАТО без НАТО».

Заступниця держсекретаря додала, що це не були «власне переговори»: «Сьогодні була дискусія для кращого розуміння одне одного та пріоритетів одне одного».

За її словами, сторони обговорили можливість відновлення Договору про ліквідацію ракет середньої та малої дальності, від якого США відмовилися 2019 року після багаторічних звинувачень на адресу РФ у порушенні його умов.

США також дали зрозуміти, що відкриті для обговорення взаємних обмежень на військові навчання.

«Сполучені Штати віддані змістовному взаємному діалогу з Росією, – підсумувала Шерман. – Ми повинні дати дипломатії та діалогу час і простір, необхідні для досягнення прогресу з таких складних питань».

Як повідомлялося, у понеділок у Європі відбулися переговори щодо вимог «гарантій безпеки», які висунула РФ західним державам наприкінці минулого року.

У грудні Росія оприлюднила пропозиції про укладання двох угод зі США та НАТО щодо згортання військової активності Заходу в Україні й інших державах Східної Європи та поширення російського впливу на території колишнього Радянського Союзу.

 

На переговорах у НАТО й ОБСЄ Росія почує, що саме вона є джерелом агресії – Шерман

10.01.2022 22:46

На переговорах у НАТО й ОБСЄ Росія отримає «послідовний меседж», що агресія походить саме від неї – і саме вона повинна припинити ескалацію.

Про це на брифінгу за результатами зустрічі з російською делегацією у Женеві заявила заступниця держсекретаря США Венді Шерман, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

«Я повною мірою очікую, що (під час засідань – ред.) Ради НАТО – Росія, а також в ОБСЄ цього тижня Росія почує послідовний меседж від Сполучених Штатів, наших союзників і партнерів, що саме вона мусить знизити напругу, аби ми всі мали реальний шанс знайти дипломатичні рішення», – сказала Шерман.

Вона повідомила, що у вівторок планує провести зустрічі в Брюсселі з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом, а також обговорення в Північноатлантичній раді. Крім того, дипломат розповіла, що зустрінеться з керівництвом Європейської служби зовнішньої діяльності, а також поінформує про хід останніх переговорів представників Комітету з питань політики та безпеки ЄС.

«Усі ці зустрічі відбудуться перед засіданням Ради НАТО – Росія в середу, де я очолюватиму делегацію США», – уточнила заступниця голови Держдепу.

Як повідомляв Укрінформ, 10 січня в Женеві відбувся перший раунд міжнародних переговорів між США та РФ на тлі російської військової ескалації поблизу України. Наступні раунди заплановані 12 та 13 січня у Брюсселі у форматі Рада НАТО – Росія, а також під час засідання Постійної ради ОБСЄ у Відні.

 

У Держдепі назвали можливі наслідки для РФ за нову агресію проти України

10.01.2022 21:49

Заступниця держсекретаря США Венді Шерман заявила, що на переговорах у Женеві делегація РФ запевнила у відсутності планів вторгнення в Україну, а пересування військ – це лише «навчання».

Як передає Укрінформ, про це повідомляє BBC.

«Але я хотіла б зазначити, що про ці навчання нікого не поставили до відома заздалегідь… тож росіяни можуть довести, що вони насправді не мають таких намірів, якщо підуть на деескалацію та повернуть війська до казарм», – заявила Шерман.

За її словами, Сполучені Штати запропонували декілька варіантів, які допоможуть деескалації, зокрема – встановити обмеження на кількість військ, залучених до навчань. Окрім цього, США запропонували провести перемовини щодо обмеження ракетного озброєння. Водночас, за словами Шерман, американські дипломати відкинули всі вимоги Росії, зокрема стосовно зобов’язань не приймати Україну до НАТО.

«Ми не дозволимо нікому впливати на політику НАТО щодо «відкритих дверей», яка завжди була центральною для Альянсу», – наголосила заступниця держсекретаря.

Вона додала, що американська делегація донесла до росіян, що будь-яке вторгнення матиме «велику ціну та наслідки набагато масштабніші, ніж ті, що були у 2014 році». У тому числі, за словами Шерман, може йтися про санкції проти ключових фінансових інституцій РФ, обмеження експорту, а також «розгортання сил НАТО на території наших союзників» і підвищена допомога Україні у сфері безпеки.

Як повідомляв Укрінформ, у понеділок у Женеві американська та російська офіційні делегації провели одноденну зустріч, спрямовану на дипломатичний пошук шляхів до послаблення напруженості в Європі. Делегація США відкинула будь-які можливості згортання політики відкритих дверей НАТО для інших країн, у тому числі для України.

 

Росія у Женеві не підтвердила готовності відвести війська від кордонів України – Держдеп

10.01.2022 21:14

Перша заступниця держсекретаря США Венді Шерман заявила, що після зустрічі у Женеві з представниками РФ не може сказати, чи готова Росія до деескалації поблизу кордонів України.

Про це вона заявила під час телефонної конференції за результатами зустрічі, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

«Я не думаю, що ми знаємо відповідь», – сказала перша заступниця глави Держдепартаменту США, коли її запитали, чи побачила американська делегація ознаки готовності РФ до деескалації на українському кордоні.

Шерман підкреслила, що у Вашингтоні під деескалацією розуміють відведення російських військ від українського кордону на місця постійної дислокації. Або ж, за її словами, в Москві мають пояснити характер та цілі масштабних навчань, під приводом яких вони нарощують військову присутність у регіоні.

«Гадаю, ви не здивуєтесь, почувши, що Росія дійсно сказала нам – як вони заявили публічно, – що не мають наміру вдиратися, а це лише маневри та навчання», – зауважила глава американської делегації.

Вона підкреслила, що в такому разі РФ може довести відсутність агресивних намірів «вдавшись до деескалації та повернувши військових у казарми».

Шерман також підкреслила, що справжній прогрес у переговорах з росіянами можна отримати «лише в атмосфері деескалації, а не ескалації».

Крім того, глава американської делегації зауважила, що в понеділок відбулися не переговори, а дискусії для кращого розуміння одне одного та пріоритетів і питань, що викликають занепокоєння в обох сторін. «Це (зустріч у Женеві – ред.) не було тим, що називають переговорами», – зазначила Шерман.

Як повідомляв Укрінформ, глава російської делегації під час переговорів у Женеві Сергій Рябков заявив, що РФ не має намірів вдиратися до України. Однак, за його словами, ризик військової конфронтації залишається на високому рівні.

 

У РФ хочуть замінити «формулу» про нерозширення НАТО на мадридському саміті

10.01.2022 20:30

Глава російської делегації на зустрічі в Женеві представників США та РФ заявив, що Росії потрібні «залізобетонні гарантії» того, що Україна та Грузія ніколи не стануть членами НАТО, закріплені у рішенні мадридського саміту Альянсу.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу із посиланням на трансляцію преспідходу Рябкова до журналістів.

«Ми хотіли б, щоб на мадридському саміті НАТО формула, прийнята бухарестським самітом у 2008 році, була б відкликана та замінена на наступну: “Україна та Грузія ніколи не стануть членами Північноатлантичного альянсу», – сказав Рябков.

Він заявив, що в умовах недовіри до іншої сторони Росії потрібні «залізобетонні, юридично значущі гарантії», які, за його словами, є першорядним питанням національної безпеки Росії.

Перед цим Рябков також сказав, що “не можна недооцінювати ризики військової конфронтації” і що американська сторона, відмовляючись від нерозширення НАТО, недооцінює серйозність ситуації.

Як повідомлялося, у Женеві 10 січня відбулися двосторонні переговори США-Росія, які тривали понад сім годин.

Переговори в Женеві, які пройшли у форматі Діалогу зі стратегічної стабільності США-Росія, стали першим раундом дискусій із росіянами та мають на меті пошук шляхів деескалації в Європі. Діалог відбувається на тлі зосередження російських військ біля кордонів України, а також ультимативних вимог Кремля щодо «гарантій безпеки» у Європі. Минулого місяця в Москві, зокрема, заявили, що хочуть, щоб Північноатлантичний альянс повернувся до позицій 1997 року, а також Україна та Грузія втратили будь-які перспективи членства в НАТО.

З американського боку заперечували готовність обговорювати такі вимоги та заявили, що спілкуватимуться з росіянами лише з тих питань безпеки, де є поле для дипломатичного діалогу.

Як повідомляв Укрінформ, 12 січня заплановано другий раунд спілкування з РФ у рамках засідання Ради НАТО-Росія у Брюсселі. Наступного дня, 13 січня, переговори з російською стороною мають відбутися у форматі Постійної ради ОБСЄ у Відні.

Черговий саміт НАТО має відбутися 29-30 червня 2022 року в Мадриді (Іспанія).

 

США на переговорах з Росією підтвердили принцип «нічого про Україну без України»

10.01.2022 20:09

США під час переговорів у Женеві заявили російській стороні про намір твердо дотримуватимуться принципу, що обговорення будь-яких питань європейської безпеки відбуватиметься лише за присутності країн Європи, і це стосується й України.

Про це заявила глава американської делегації Венді Шерман під час телефонної пресконференції за результатами цієї зустрічі, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

«Ми не відмовимося від двостороннього співробітництва із суверенними державами, які хочуть взаємодіяти зі Сполученими Штатами. І ми не будемо приймати рішень ні про Україну без України, ні про Європу без Європи, ні про НАТО без НАТО», – наголосила перша заступниця держсекретаря США.

Шерман також закликала Росію дотримуватися своїх зобов’язань за міжнародними нормами й домовленостями, які вона неодноразово підтверджувала впродовж багатьох років.

«Жодна країна не може змінювати кордони іншої силою або диктувати умови щодо зовнішньої політики іншої країни, або ж забороняти іншій державі обирати альянси», – наголосила Шерман.

Вона також зазначила, що під час переговорів у Женеві США запропонували низку ідей щодо взаємодії з росіянами в питаннях безпеки, які могли би відповідати спільним інтересам та поліпшити стратегічну стабільність. Зокрема, за словами Шерман, американська сторона запропонувала продовжити більш детальні переговори щодо розміщення ракет та проведення масштабних військових навчань у зонах, наближених до міжнародних кордонів.

Крім того, представниця Держдепартаменту закликала РФ здійснити «конкретні кроки щодо зниження напруженості», щоби добитися прогресу в дипломатичних переговорах.

Як повідомляв Укрінформ, 10 січня в Женеві відбулася основна зустріч делегацій США й Росії в межах двостороннього діалогу зі стратегічної стабільності. Однією з головних цілей переговорів став пошук шляхів деескалації в Європі на тлі зосередження понад стотисячного контингенту РФ біля кордону України.

 

Переговори в Женеві: Росія дорікнула США в непоступливості щодо «гарантій безпеки»

10.01.2022 19:57

Глава російської делегації на переговорах із США у Женеві Сергій Рябков заявив, що у РФ “немає намірів напасти на Україну”, але ризик військової конфронтації високий.

Про це він сказав після зустрічі представників США та Росії на прес-конференції, яка транслювалася онлайн, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Ми пояснили американським колегам, що жодних планів, намірів напасти на Україну у нас немає і бути не може, а всі заходи щодо бойової підготовки сил здійснюються в межах нашої національної території», – стверджує Рябков.

При цьому він висловився з приводу «неготовності» США вирішувати питання щодо «гарантій безпеки» «в ключі, що влаштовує Росію». У цьому контексті заступник глави МЗС РФ назвав, зокрема, нерозширення НАТО, відсутність ракет біля кордонів РФ, відмову від “залучення” Києва до НАТО.

Водночас, Рябков заявив, що «недооцінювати ризики військової конфронтації не можна», а американська сторона, відмовляючись від нерозширення НАТО, за його словами, недооцінює серйозність ситуації.

Як повідомлялося, у Женеві 10 січня відбулися двосторонні переговори США-Росія, які тривали понад сім годин.

Переговори, які пройшли у форматі діалогу зі стратегічної стабільності США-Росія, стали першим раундом дискусій з росіянами та мають на меті пошук шляхів деескалації в Європі. Діалог відбувається на тлі зосередження російських військ біля кордонів України, а також ультимативних вимог Кремля щодо «гарантій безпеки» у Європі. Минулого місяця в Москві, зокрема, заявили, що хочуть, щоб Північноатлантичний альянс повернувся до позицій 1997 року, а також щоб Україна та Грузія втратили будь-які перспективи членства в НАТО.

З американського боку заперечували готовність обговорювати такі вимоги та заявили, що спілкуватимуться з росіянами лише з тих питань безпеки, де є поле для дипломатичного діалогу.

12 січня заплановано засідання Ради Росія-НАТО у Брюсселі. Наступного дня, 13 січня, переговори з російською стороною мають відбутися у форматі Постійної ради ОБСЄ у Відні.

 

Штати відкинули будь-яке згортання політики відкритих дверей НАТО – Держдеп

10.01.2022 19:42

Американська делегація під час переговорів з високопоставленими представниками Росії в Женеві відкинула будь-які можливості згортання політики відкритих дверей НАТО для інших країн, у тому числі для України.

Про це заявила в понеділок за результатами зустрічі в Женеві глава делегації США, перший заступник держсекретаря Венді Шерман, передає власний кореспондент Укрінформу.

«Ми рішуче відкидаємо пропозиції (російської сторони – ред.) щодо (гарантій – ред.) безпеки, які в Сполучених Штатах просто не приймаються. Ми не дозволимо нікому згорнути політику відкритих дверей НАТО», – заявила глава американської делегації під час телефонного брифінгу після зустрічі з росіянами.

Вона також зазначила, що переговори, які пройшли в понеділок у форматі Діалогу зі стратегічної стабільності США-Росія, були «відвертими та прямими» і тривали майже вісім годин.

Як повідомляв Укрінформ, у понеділок в Женеві відбувся перший раунд міжнародних переговорів з російською стороною на тлі військової ескалації з боку РФ у Європі та безпосередньо навколо України. Наступні раунди заплановані 12 й 13 січня у Брюсселі у форматі Рада НАТО-Росія, а також під час засідання Постійної ради ОБСЄ у Відні.

 

ЗМІ назвали імена 8 російських “дипломатів”, яких вислали з місії РФ у НАТО

ПОНЕДІЛОК, 10 СІЧНЯ 2022, 18:32. уп

Вісім висланих у 2021 році співробітників представництва Росії у штаб-квартирі НАТО були агентами російської розвідки.

Про це йдеться у розслідуванні брюссельського видання EUObserver та неурядової організації Центр Досьє, повідомляє “Європейська правда“.

Вісім осіб, яких Росія назвала “дипломатами” у її посольстві в штаб-квартирі НАТО в Брюсселі, насправді були “незаявленими офіцерами розвідки”, які вели “діяльність, що не відповідає їх акредитації”, заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, оголошуючи про їх вислання в жовтні 2021 року.

В НАТО ніколи публічно не називали їх імен, а це означає, що вони могли спокійно повернутися додому і під дипломатичним прикриттям відправитися в інші країни, що не входять до НАТО. Росія у відповідь призупинили роботу свого посольства в НАТО.

За даними видання, російських агентів звуть Сєргєй Чесноков, Олег Демехін, Васілій Єпішкін, Дмітрій Філіппьонок, Ігор Ковальов, Надєжда Обухова, Алєксандр Смушко та Станіслав Тєлєгін.

Смушко, естонець за походженням, закінчив факультет іноземних мов та іноземної військової інформації Військового університету Міністерства оборони (ВУМО) у Москві, отримав звання підполковника та заступника начальника відділу ВУМО.

У якийсь момент він також приєднався до російської військової розвідки ГРУ. До приїзду в Брюссель він працював особистим перекладачем у міністра оборони Росії Сєргєя Шойгу, головнокомандувача Збройних сил Росії Валерія Герасимова та колишнього міністра оборони Росії Анатолія Сердюкова.

Сам Смушко в інтерв’ю російському телеканалу “Звєзда” у 2015 році зазначив про свої близькі стосунки з Шойгу.

Дружина Смушка Ніна виїхала з Бельгії разом із чоловіком. І хоча вона офіційно не працювала дипломатом у Брюсселі та офіційно не була вислана, її профіль також викликав занепокоєння.

Ніна Смушко також закінчила ВУМО, отримала військове звання капітана, а також раніше працювала перекладачем для приїзду військових до ВУМО з Індонезії, Малайзії та Венесуели, куди Росія експортує зброю.

Тим часом Філіппьонок, ймовірно, був відправлений до Брюсселя, щоб шпигувати за своїми ж співвітчизниками. У Росії близько 200 дипломатів і консульських службовців у різних представництвах у Брюсселі та в другому за величиною місті Бельгії Антверпені.

Офіційно Філіппьонок був скромним першим секретарем російського посольства в НАТО Але насправді його, ймовірно, відправили до Бельгії шукати зрадників у власних лавах. Він був співробітником Управління військової контррозвідки ФСБ у Західному військовому окрузі.

Єпішкін працював на Служби зовнішньої розвідки РФ і шпигував у сфері великих даних (Big Data). Схожі завдання були і у Чеснокова, до бельгійської кар’єри він працював у держпідприємстві Антаріс-ТП, яке створювало бази даних для Міноборони РФ.

Тєлєгін і Демьохін, ймовірно, були завербовані під час навчання в МГІМО. Тєлєгін працював у фінансовому відділі МЗС РФ. Обидва мали престижні квартири в державних будинках у Москві.

Ковальов до кар’єри у дипломатії працював у профспілці автотранспортників, а Обухова починала з розсилки рекламних каталогів у 2002-му, потім працювала аташе в посольстві в Оттаві, а перед відправленням до Брюсселя у 2006 році отримала нагороду від президента РФ за внесок до підготовки зустрічі лідерів G8.

Журналісти пишуть, що за оцінками джерел із західних розвідок, щонайменше половина (близько 100) російських дипломатів у Бельгії були офіцерами розвідки, а ще близько 100 російських шпигунів працювали під недипломатичним прикриттям у компаніях, аналітичних центрах та НУО.

 

Стефанішина розповіла про підсумки зустрічі Комісії Україна-НАТО

ПОНЕДІЛОК, 10 СІЧНЯ 2022, 19:22. УП

У Комісії Україна-НАТО наголосили, що на столі має бути комплексний пакет стримування Росії, включаючи болючі санкції.

Про це повідомила віцепрем’єр-міністр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина за підсумками зустрічі у Брюсселі, повідомляє “Європейська правда“.

“Поінформувала сьогодні партнерів НАТО про напружену ситуацію з безпекою на місцях. Росія намагається зрушити дискусію, погрожуючи новою війною, не роблячи жодного кроку до мирного врегулювання в рамках Мінського чи Нормандського форматів”, – написала Стефанишина у Twitter.

“Наше спільне невідкладне завдання – забезпечити деескалацію на українсько-російському кордоні. Ціна за подальшу агресію має бути надзвичайно високою. У Комісії Україна-НАТО наголосили, що на столі має бути комплексний пакет стримування, включаючи болючі санкції”, – додала віцепрем’єрка.

Нагадаємо, напередодні зустрічі Росія-НАТО в Брюсселі генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг повторив, що НАТО не піде на жодні компроміси з Росією щодо питання членства України.

Столтенберг раніше заявляв, що США та НАТО готові обговорити з Росією “контроль над озброєннями, зусилля щодо забезпечення більшої прозорості військової діяльності, навчань, а також ліній зв’язку”.

 

В ООН відреагували на використання казахстанськими військовими символіки організації

10 січня. УНН. Озброєні люди в блакитних касках миротворців, помічені на фотографіях з Казахстану, не є частиною будь-якої миротворчої місії ООН. Про це повідомив представник організації Об’єднаних Націй Радіо Свобода та журналісту видання Bild, пише УНН.

Деталі

За словами представника ООН, організація передала свою “стурбованість” у зв’язку з цим питанням постійному представнику Казахстану в ООН.

Фотографії військових в “блакитних касках” з написом UN в центрі Алмати раніше опублікували казахські журналісти. Крім того, шеврони з символікою ООН були також помічені на формі прибулих в Казахстан білоруських військових.

Відзначається, що в казахстанській армії дійсно є підрозділ миротворців, які пройшли навчання під егідою ООН, але використання касок або шевронів з символікою організації дозволено тільки в рамках санкціонованих ООН миротворчих місій.

Представник Міністерства оборони Казахстану також підтвердив Радіо Свобода, що на фото – бійці казахстанського батальйону миротворців. За його словами, половина казахстанського миротворчого корпусу зараз знаходиться в Лівії, інші були залучені після протестів для “охорони стратегічних об’єктів, аеропортів і урядових будівель”.

Ситуація в Казахстані

1 січня в середньоазіатській країні різко зросли ціни на автомобільний газ: з 60 до 120 тенге за літр. Після цього в Актау і Жанаозене (Мангістауська область) люди стали збиратися в центрі міст і перекривати вулиці. Пізніше демонстрації почалися в Алма-Аті, Нур-Султані, Караганді, Атирау, Уральську, Талдикоргані, Кизилорді і Шимкенті. 8 січня тарифи на комунальні послуги були “заморожені” до 1 липня.

Для придушення повстання президент Казахстану покликав на допомогу сили ОДКБ. Москва направила в країну близько 3 тис. військових.

До введення військ до Казахстану приєдналися Киргизстан, Білорусь і Вірменія.

Повідомлялося, що серед протестувальників були групи мародерів, які грабували магазини і нападників на співробітників правопорядку. Офіційна казахська влада називає їх “терористами”. Президент Касим-Жомарт Токаєв заявив про 20 тис. осіб, які вчинили напад на Алма-Ату.

7 січня Токаєв оголосив про наведення порядку в країні. Він також звинуватив силовиків країни в тому, що ті “проспали” протести.

 

Москва заявила про “неприйнятні умови” США для роботи Ради Росія-НАТО

ПОНЕДІЛОК, 10 СІЧНЯ 2022, 15:54. УП

Заступник глави МЗС РФ Сергєй Рябков заявив, що США хочуть відновити роботу Ради Росія – НАТО на неприйнятних для Москви умовах.

Про це повідомляє “Європейська правда” з посиланням на РБК.

“Вони хочуть відновити діяльність Ради Росія — НАТО, але на своїх умовах, за тим порядком денним, який їх влаштовує, з упором на так звану деескалацію, так звану російську агресію в Україні”, — сказав Рябков перед зустріччю з американською делегацією в Женеві.

Рябков також сказав, що позиція Вашингтона полягає в тому, щоб “завантажити” російські ідеї та пропозиції в “технологічне середовище з погляду дипломатії”, яке склалося протягом останніх десятиліть.

Він припустив, що США воліли б “все злити” в ОБСЄ, де Росія неодноразово порушувала ці питання з мінімальними результатами.

Нагадаємо, високопосадовці США та Росії офіційно розпочали в понеділок в Женеві переговори щодо безпеки в рамках низки дипломатичних зустрічей в Європі цього тижня, спрямованих на послаблення напруженості довкола України.

Держсекретар США Ентоні Блінкен заявив у неділю, що не очікує проривів у переговорах, але сподівається знайти спільну мову на тлі кризи в Україні.

Про очікування від переговорів Заходу з Росією читайте у публікації – 8 форматів для Путіна: як Захід планує домовлятися з РФ про безпеку та Україну

 

Токаєв призначив нового прем’єра Казахстану

11.01.2022 08:29

Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв призначив Аліхана Смаїлова новим прем’єр-міністром країни.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Tengrinews.kz.

Раніше його кандидатуру на засіданні парламенту висунув сам Токаєв. Депутати підтримали його пропозицію.

Як повідомляв Укрінформ, мітинги проти стрімкого підвищення цін на скраплений газ розпочалися у Казахстані 2 січня у Жанаозені (місто у Мангістауській області, на заході країни). Вони переросли у масові протести, незважаючи на те, що уряд склав свої повноваження, а також було оголошено зниження цін на газ.

Влада Казахстану звернулася до Організації договору про колективну безпеку за допомогою у придушенні протестів. ОДКБ офіційно підтвердила прибуття військового контингенту РФ та її союзників до Казахстану.

У найбільшому місті Казахстану Алмати, де тривають масові акції протесту, загинули щонайменше 30 людей.

Заступник міністра охорони здоров’я Ажар Гініят повідомила, що понад 1 000 людей постраждали внаслідок масових протестів у Казахстані, близько 400 госпіталізовані.

На всій території країни запроваджений режим надзвичайного стану.

7 січня президент Казахстану наказав відкривати вогонь на ураження без попередження.

9 січня Міністерство внутрішніх справ країни заявило про затримання 7 939 людей під час протестів.

 

У Казахстані стратегічні об’єкти охороняють «чоловічки» у формі без розпізнавальних знаків – ЗМІ

10.01.2022 21:12

У найбільшому місті Казахстану Алмати з 8 січня, за офіційними даними, затримано 675 протестувальників.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє «Закон.kz» із посиланням на пресслужбу Комітету національної безпеки (КНБ) Казахстану.

Повідомляється, що ці офіційні дані враховують людей, затриманих силами спецпідрозділів КНБ, міністерства внутрішніх справ, міноборони та нацгвардії Казахстану.

Також у заяві пресслужби відомства вказується, що поліція нібито виявила велику кількість зброї, боєприпасів, підробних документів та спецзасобів, захоплених у поліції. Окрім цього, відомство повідомляє, що у затриманих вилучили велику кількість «награбованого майна», у тому числі побутової техніки, мобільних пристроїв та одягу.

Тим часом ЗМІ повідомляють, що у двох найбільших містах Казахстану, Алмати та Нур-Султані стратегічно важливі об’єкти охороняють люди у формі без розпізнавальних знаків.

«Як нам повідомляють, більшість військових [ОДКБ], зокрема й російських, перебувають в Алмати. На жаль, наші колеги їх не зустріли. Цей <…> контингент дислокується і в столиці. Проте навіть під час охорони об’єктів (припустимо, аеропорту столиці, ми там були) ми не побачили якихось іноземних військових, були просто люди зі зброєю та на бронетехніці. Жодних розпізнавальних знаків, які б відносили їх до тієї чи іншої держави, на їхній спецформі не було», – розповів кореспондент НВ.

Як повідомляв Укрінформ, у Казахстані поліція заявила, що за ніч проти 7 січня в Алмати було «ліквідовано» десятки протестувальників.

 

У Києві – акція солідарності з народом Казахстану

10.01.2022 19:07

Біля посольства Казахстану у Києві відбувається акція на підтримку казахського народу.

У заході беруть участь близько сотні людей з прапорами України, Білорусі та Казахстану, це повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Сьогодні під посольством Казахстану – акція солідарності з народом Казахстану, акція нагадування про дотримання прав і свобод людини навіть у таких складних умовах, які зараз склалися там. Також ми висловлюємо занепокоєння введенням іноземних військ на територію Казахстану… Сьогодні прийшли не тільки українські правозахисники, а і білоруські колеги, оскільки вбачають багато спільного між тим, що відбувається в Білорусі й Казахстані», – сказав координатор проєкту «Без кордонів» Максим Буткевич.

Він також нагадав, що сьогодні у Казахстані день жалоби за загиблими під час протестів, кількість яких досі достеменно не відома.

Мітингувальники закликають до врегулювання конфлікту з дотриманням національного законодавства Казахстану та його міжнародних забов‘язань, а також засуджують введення в країну контингенту Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ).

Водночас учасники акції закликають владу України та країн ЄС адаптувати міграційну політику для потенційних біженців із Казахстану.

За дотриманням порядку на акції стежать правоохоронці. Ситуація спокійна.

Як повідомляв Укрінформ, мітинги проти стрімкого підвищення цін на скраплений газ розпочались у Казахстані 2 січня у Жанаозені (місто в Мангістауській області, на заході країни). Вони переросли в масові протести, попри те що уряд склав повноваження, а також було оголошено про зниження цін на газ.

Влада Казахстану звернулася до Організації договору про колективну безпеку за допомогою у придушенні протестів. ОДКБ офіційно підтвердила прибуття військового контингенту РФ та його союзників до Казахстану.

7 січня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв наказав без попередження відкривати по протестувальниках вогонь на ураження.

9 січня на Телеграм-каналі міністерства інформації та суспільного розвитку Казахстану була опублікована інформація про 164 загиблих під час протестів, проте пізніше влада назвала цю публікацію “технічною помилкою”.

За офіційними даними, внаслідок заворушень у Казахстані загинули двоє дітей, троє зазнали поранень.

МВС Казахстану заявляло про 16 загиблих силовиків та понад 1,3 тисячі постраждалих співробітників поліції, Нацгвардії та військовослужбовців.

На всій території Казахстану запроваджено режим надзвичайного стану.

Міністерство внутрішніх справ Казахстану 9 січня заявило про затримання 7939 людей під час протестів.

10 січня у Казахстані оголошено днем жалоби.

 

Китай запропонував допомогу Казахстану від “зовнішніх сил”

ПОНЕДІЛОК, 10 СІЧНЯ 2022, 17:59. УП

Китай готовий допомогти уряду Казахстану, сприяючи у співпраці правоохоронних органів та сил безпеки для подолання зовнішніх загроз країні.

Джерело: Reuters з посиланням на комюніке телефонної розмови міністра закордонних справ Китаю Ван Ї та міністра закордонних справ Казахстану Мухтара Тлуберді

Пряма мова Ван Ї: “Нещодавня колотнеча в Казахстані свідчить, що ситуація в Центральній Азії загрозлива, і ще раз доводить те, що деякі зовнішні сили не хочуть миру і спокою в регіоні”.

Деталі: За словами міністра, Китай прагне спільно боротися з потраплянням до країни “закордонних екстремістів”.

Перед цим, голова Комуністичної партії Китаю Сі Цзіньпінь запевнив президента Казахстану Касима-Жомарта Токаєва, що Китай підтримує дії казахського уряду в “забезпеченні правопорядку” та уникненні сценарію “кольорової революції”, керованої за кордоном.

Кордони Китаю межують з Казахстаном на сході, а також китайський уряд інвестує в розвиток інфраструктури та транспортних шляхів у Казахстані.

Передісторія:

Протести в Казахстані почалися 2 січня. 5 січня уряд Казахстану відправили у відставку, в Алмати люди захопили акимат (адміністрацію). Згодом стало відомо про захоплення аеропорту Алмати. Влада міста почала “антитерористичну операцію”. Надзвичайний стан запровадили на всій території Казахстану.

5 січня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв звернувся до країн учасниць Договору про колективну безпеку (ОДКБ) із проханням ввести війська для боротьби з “терористами”. Росія направила свої війська для придушення протестів у Казахстані. Також військових російськими літаками відправила Білорусь. Пізніше такі ж рішення прийняли Киргизстан і Таджикистан. Президент Росії Владімір Путін пообіцяв 10 січня вивести миротворців, але не прояснив коли.

Влада Казахстану після прибуття російських військових заявила, що станом на 7 січня майже придушила протести і відновила “порядок”. Токаєв наказав армії стріляти на ураження по мітингувальникам.

МВС Казахстану повідомляє про тисячі  затриманих людей в результаті масових протестів.

10 січня Токаєв заявив, що в Казахстані “відновили порядок після спроби державного перевороту”. Водночас, у цей же день казахські урядові агенції заявили, що знайшли мертвими двох високопосадовців силових органів країни.

 

Глава Казахстану заявив, що з моргів викрали тіла “закордонних бойовиків”

ПОНЕДІЛОК, 10 СІЧНЯ 2022, 17:53. УП

Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв на нараді глав країн Організації договору колективної безпеки заявив, що у протестах брали участь “закордонні бойовики”, але їхні тіла з моргів та вулиць забрали “інші терористи”.

Джерело: виступ Токаєва, телеканал Хабар 24

Пряма мова Токаєва: “З упевненістю говорю про пряму участь терористів, зокрема закордонних бойовиків, в агресії проти Казахстану. Невипадково бандити нападали ночами на морги, забирали та відвозили тіла своїх загиблих спільників.

Вони також забирали тіла бойовиків з поля бою.

Це є практика міжнародних терористів відомого походження. Саме так вони замітають сліди.

Деталі: Він заявив, що метою “закордонних бойовиків” було захоплення влади.

Нагадаємо: Під час цього ж виступу Токаєв заявив, що бойовики “застосовують нову тактику” маскування, переодягаються в цивільний одяг, зголюють бороди тощо.

Передісторія:

Протести в Казахстані почалися 2 січня. 5 січня уряд Казахстану відправили у відставку, в Алмати люди захопили акимат(адміністрацію). Згодом стало відомо про захоплення аеропорту Алмати. Влада міста почала “антитерористичну операцію”. Надзвичайний стан запровадили на всій території Казахстану.

5 січня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв звернувся до країн учасниць Договору про колективну безпеку (ОДКБ) із проханням ввести війська для боротьби з “терористами”. Росія направила свої війська для придушення протестів у Казахстані. Також військових російськими літаками відправила Білорусь. Пізніше такі ж рішення прийняли Киргизстан і Таджикистан.

Влада Казахстану після прибуття російських військових заявила, що станом на 7 січня майже придушила протести і відновила “порядок”. Токаєв наказав армії стріляти на ураження по мітингувальникам.

МВС Казахстану повідомляє про тисячі  затриманихлюдей в результаті масових протестів.

 

Президент Євроради провів переговори з президентом Казахстану

ПОНЕДІЛОК, 10 СІЧНЯ 2022, 17:49. УП

Президент Європейської ради Шарль Мішель провів переговори з президентом Казахстану Касим-Жомартом Токаєвим щодо заворушень, які призвели до загибелі людей.

Про це Мішель написав у Twitter, повідомляє “Європейська правда”.

“Обговорили останні події у Казахстані із президентом Токаєвим. Висловив співчуття у зв’язку із загибеллю людей у день жалоби у Казахстані. Наголосив на важливості партнерства Європейського Союзу та Казахстану та підтримці суверенітету, безпеки та стабільності при повній повазі прав людини та основних свобод”, – йдеться у повідомленні.

Токаєв у свою чергу повідомив, що надав Мішелю оновлену інформацію щодо ситуації в Казахстані.

“Ми зіткнулися з безпрецедентним актом агресії та зазіханням на нашу державність і вжили термінових заходів щодо відновлення конституційного порядку та законності”, – написав він у Twitter, не уточнивши, з якого боку була агресія.

Нагадаємо, в ОДКБ повідомили, що на території Казахстану перебувають понад 2000 “миротворців”, задіяних у інтервенції.

Більше про посилення Росії через події у Казахстані дивіться на Youtube-каналі “Європейської правди” або читайте в статті Ще не окупація, але інтервенція: які наслідки матиме введення військ РФ у Казахстан.

 

Путін вигадав Токаєву інше ім’я, той не проти

ПОНЕДІЛОК, 10 СІЧНЯ 2022, 17:06 УП

Президент РФ Володимир Путін не зміг запам’ятати ім’я президента Казахстану Касим-Жомарта Токаєва і на засіданні ОДКБ називав його “Кемелом”.

Джерело: Meduzaвідео на YouTube

Деталі: Путін під час онлайн-засідання Організації договору про колективну безпеку висловив підтримку президенту Казахстану, щоправда, назвав не його ім’я. Замість Касим-Жомарта Кемелевича Токаєва, який звернувся до ОДКБ за допомогою у зв’язку з протестами в країні, президент Росії співчував такому собі “Кемелу Жомартовичу”.

“Кемел”, за словами Путіна, зіткнувся з “безпрецедентним викликом безпеки” Казахстану.

Сам Токаєв, який також був присутній на засіданні, промовчав і ніяк не відреагував на плутанину з ім’ям.

За інформацією “Медузи”, це вже не вперше, коли Путін має труднощі з ім’ям Токаєва. 2019 року він, висловлюючись про зміну президента в Казахстані, згадав повне ім’я Назарбаєва (Нурсултан Абішевич), а Токаєва просто назвав “новим президентом”.

Чому це важливо: РФ позиціонує ОДКБ як альтернативу НАТО. Експерти називають ОДКБ структурою, за допомогою якої Москва керує сусідніми країнами. Раніше не було прецедентів, щоб ОДКБ надсилала миротворців до країн-учасниць довогору.

Передісторія:

Протести в Казахстані почалися 2 січня. 5 січня уряд Казахстану відправили у відставку, в Алмати люди захопили акимат (адміністрацію). Згодом стало відомо про захоплення аеропорту Алмати. Влада міста почала “антитерористичну операцію”. Надзвичайний стан запровадили на всій території Казахстану.

5 січня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв звернувся до країн учасниць Договору про колективну безпеку (ОДКБ) із проханням ввести війська для боротьби з “терористами”. Росія направила свої війська для придушення протестів у Казахстані. Також військових російськими літаками відправила Білорусь. Пізніше такі ж рішення прийняли Киргизстан і Таджикистан.

Влада Казахстану після прибуття російських військових заявила, що станом на 7 січня майже придушила протести і відновила “порядок”. Токаєв наказав армії стріляти на ураження по мітингувальникам.

МВС Казахстану повідомляє про тисячі  затриманих людей в результаті масових протестів.

 

Посольство Казахстану відреагувало на нібито “український слід” мітингів

ПОНЕДІЛОК, 10 СІЧНЯ 2022, 16:13. УП

Посольство Казахстану назвало “вкиданням” інформацію про нібито “український слід” подій у країні.

Джерело: “Інтерфакс-Україна” з посиланням на заяву Посольства Казахстану

Дослівно посольство: “Ми зараз відчуваємо, що в Україні нам співпереживають. На жаль, з’являються окремі інсинуації, націлені на те, щоби внести сумнів у наші довірчі відносини. Є вкидання про “український слід” подій у Казахстані. Але ми бачимо, що компетентні органи України на ці сигнали своєчасно реагують”.

Деталі: У посольстві додали, що 11 січня очікується виступ глави Казахстану із посланням у парламенті та призначення нового складу уряду.

Повідомляється, що “Казахстан перейшов у нову реальність, яку ще належить усвідомити”, але країна має намір “слідувати заявленій ідеології “держави, яка чує””.

Дослівно посольство: “Необхідно буде будувати чіткіші механізми зворотного зв’язку влади з населенням, щоб подібні радикальні події більше не відбувалися. Ми знаємо, що існують різні порівняння подій у Казахстані і з українським Майданом, і з подіями у Білорусі. Але наше глибоке переконання, що між ними не можна ставити знак рівності”.

Деталі: У посольстві додали, що “ситуацію незабаром стабілізують, і жодних змін в економічній політиці та інвестиційному кліматі держави не передбачається”.

Також повідомляється, що з 9 січня відновлюються рейси за маршрутом Нур-Султан – Київ – Нур-Султан.

Усього наразі із Казахстану повернулося 33 українці, а з Києва відправили 91 громадянина Казахстану.

На повернення додому чекають 116 українських громадян, які залишилися в Алмати.

Що було раніше: Президент Росії Володимир Путін заявив, що на території країн ОДКБ не допустять реалізувати “кольорових революцій”, а в Казахстані застосовувалися “майданні технології”.

 

Події в Казахстані можуть негативно вплинути на його енергополітику щодо України – експерт

10.01.2022 16:15

Участь Росії у придушенні заворушень у Казахстані може посилити її позиції в цій країні і негативно позначитися на постачанні енергоносіїв з Казахстану до України.

Таку думку висловив експерт програми «Енергетика» з Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп під час круглого столу в Києві на тему: «Наслідки Казахстану: чи справді Україна отримала передишку в протистоянні з Росією», повідомляє кореспондент Укрінформу.

Як вважає експерт, унаслідок останніх подій у Казахстані Росія може отримати вплив на енергетичну політику цієї країни, що негативно позначиться на Україні.

“Якщо Казахстан почне спільну політику з Москвою щодо постачання енергоносіїв в Україну, то це так чи інакше змусить Україну шукати нові джерела постачання, які можуть виявитися дорожчими”, – зазначив Прокіп.

Він нагадав, що Україна імпортує з Казахстану майже 18% вугілля та 20% автомобільного газу на рік, а разом з Росією та Білоруссю — близько 70%, що є досить вагомим показником.

“Україна споживає близько 2 млн тонн автогазу на рік, з яких 20% – з Казахстану. А якщо взяти Казахстан, Росію і Білорусь, то, за даними 2020 року, ці три країни покривають 67% споживання автогазу в Україні. Це досить значущий показник за умови, якщо ці три країни почнуть спільну політику щодо України в постачанні автогазу”, – наголосив Прокіп.

Експерт вважає ймовірною спільну енергетичну політику трьох країн, яка не буде сприятливою для України й змусить її шукати нові маршрути енергопостачань.

“Якщо Москва здійснить вплив на інші дві столиці щодо постачання нафтопродуктів в Україну, у нас будуть суттєві проблеми, які полягатимуть в необхідності налагодження нових маршрутів поставок”, – попередив Прокіп.

Як повідомляв Укрінформ, мітинги проти стрімкого підвищення цін на скраплений газ розпочалися в Казахстані 2 січня. Вони переросли в масові протести, незважаючи на те, що уряд склав повноваження, а також було оголошено зниження цін на газ. Влада Казахстану звернулася до Організації договору про колективну безпеку по допомогу в придушенні протестів. ОДКБ офіційно підтвердила прибуття військового контингенту РФ та її союзників до Казахстану.

 

МЗС України вперше офіційно засудило насильство у Казахстані

ПОНЕДІЛОК, 10 СІЧНЯ 2022, 14:31. УП

Міністерство закордонних справ України вперше у офіційній заяві виступили із засудженням насильства у Казахстані.

Як повідомляє “Європейська правда”, заяву українське відомство оприлюднило у понеділок.

“Засуджуємо насильство, яке спалахнуло у низці казахстанських міст та призвело до численних жертв. Висловлюємо співчуття у зв’язку із загибеллю казахстанців, з якими українців пов’язують багаторічні зв’язки дружби і взаємної поваги”, – йдеться у повідомленні МЗС.

Міністерство наголосило, що зараз надзвичайно важливо вжити максимальних заходів задля деескалації ситуації і уникнення подальшого насильства, гарантувати дотримання прав людини, забезпечити відновлення роботи об’єктів критичної інфраструктури та систем зв’язку.

Окремо МЗС прокоментувало введення у Казахстан військ ОДКБ, серед яких переважають російські військові.

“Взяли до уваги розгортання на території Казахстану іноземних військових сил з домінуванням російського контингенту на запрошення влади Казахстану. Іноземні війська мають поважати незалежність, суверенітет та національне законодавство Казахстану і міжнародне право, а їхнє перебування не повинне виходити за межі задекларованого обмеженого часового терміну”, – йдеться у заяві.

МЗС наголосило, що продовжуватиме захищати інтереси українців в Казахстані, зокрема надавати їм сприяння у поверненні на батьківщину, та рекомендувало залишатися в місцях тимчасового проживання і тримати зв’язок із українським посольством, яке інформуватиме про можливі шляхи виїзду з країни.

Варто зазначити, що протести у Казахстані тривали з 2 січня, поступово вони переростали у зіткнення з жертвами, і 5 січня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв звернувся до країн учасниць Договору про колективну безпеку (ОДКБ) із проханням ввести війська для боротьби з “терористами”.

Євросоюз в особі глави дипломатії ЄС Жозепа Борреля засудив акти насильства проти мітингарів у заяві 8 січня. Боррель зазначив, що будь-яка зовнішня військова підтримка має поважати суверенітет та незалежність Казахстану.

Держсекретар США Ентоні Блінкен 7 січня відреагував на введення військ ОДКБ у Казахстан, застерігши від того, що росіян може бути складно змусити піти.

 

У Казахстані знайшли мертвими двох високопоставлених силовиків

ПОНЕДІЛОК, 10 СІЧНЯ 2022, 13:55. УП

10 січня знайшли мертвим полковника Комітету національної безпеки Казахстану Азамата Ібраєва, раніше ЗМІ повідомляли про смерть начальника Департаменту поліції Жамбилської області Казахстану Жаната Сулейменова.

Джерело: Комітет нацбезпеки Казахстану, tengrinews.kz та Orda.kz у Telegram

Дослівно КНБ Казахстану: “10 січня у м. Нур-Султан у дворі будинку за місцем проживання виявлено труп полковника КНБ Азамата Ібраєва”.

Деталі: Причина смерті не повідомляється. За цим фактом розпочали розслідування.

Раніше ЗМІ з посиланням на МВС Казахстану повідомляли про смерть начальника Департаменту поліції Жамбилської області Жаната Сулейменова.

За інформацією кореспондента Orda.kz, Сулейменов наклав на себе руки, оскільки після заворушень відносно нього порушили кримінальну справу, і йому загрожував трибунал.

Передісторія:

Протести в Казахстані почалися 2 січня. 5 січня уряд Казахстану відправили у відставку, в Алмати люди захопили акимат (адміністрацію). Згодом стало відомо про захоплення аеропорту Алмати. Влада міста почала “антитерористичну операцію”. Надзвичайний стан запровадили на всій території Казахстану.

5 січня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв звернувся до країн учасниць Договору про колективну безпеку (ОДКБ) із проханням ввести війська для боротьби з “терористами”. Росія направила свої війська для придушення протестів у Казахстані. Також військових російськими літаками відправила Білорусь. Пізніше такі ж рішення прийняли Киргизстан і Таджикистан.

Влада Казахстану після прибуття російських військових заявила, що станом на 7 січня майже придушила протести і відновила “порядок”. Токаєв наказав армії стріляти на ураження по мітингувальниках.

МВС Казахстану повідомляє про тисячі затриманих людей в результаті масових протестів.

 

Путін заявив, що у Казахстані використовують “майданні технології”

ПОНЕДІЛОК, 10 СІЧНЯ 2022, 11:56. УП

Президент Росії Володимир Путін заявив, що на території країн ОДКБ не допустять реалізувати “кольорових революцій”, а в Казахстані застосовувалися “майданні технології”.

Джерело: Путін на засіданні Ради колективної безпеки ОДКБ, rg.ru

Пряма мова: “Вжиті лінією ОДКБ заходи ясно показали, що ми не дозволимо розгойдувати ситуацію у себе вдома і не дамо реалізувати сценарій так званих кольорових революцій”.

Деталі: Він заявив, що в заворушеннях в Казахстані застосовувалися “майданні технології”, в яких брали участь “добре організовані та чітко керовані групи бойовиків, які пройшли підготовку за кордоном”.

За словами Путіна, події у Казахстані – “не перша і далеко не остання спроба втручання ззовні у внутрішні справи держав ОДКБ”.

Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що ОДКБ треба зміцнювати і з ситуації в Казахстані треба винести уроки.

Передісторія:

Протести в Казахстані почалися 2 січня. 5 січня уряд Казахстану відправили у відставку, в Алмати люди захопили акимат (адміністрацію). Згодом стало відомо про захоплення аеропорту Алмати. Влада міста почала “антитерористичну операцію”. Надзвичайний стан запровадили на всій території Казахстану.

5 січня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв звернувся до країн учасниць Договору про колективну безпеку (ОДКБ) із проханням ввести війська для боротьби з “терористами”. Росія направила свої війська для придушення протестів у Казахстані. Також військових російськими літаками відправила Білорусь. Пізніше такі ж рішення прийняли Киргизстан і Таджикистан.

Влада Казахстану після прибуття російських військових заявила, що станом на 7 січня майже придушила протести і відновила “порядок”. Токаєв наказав армії стріляти на ураження по мітингувальникам.

МВС Казахстану повідомляє про тисячі затриманих людей в результаті масових протестів.

 

Путін пообіцяв вивести “миротворців” із Казахстану, але не каже – коли

ПОНЕДІЛОК, 10 СІЧНЯ 2022, 11:55.  УП

Президент РФ Володимир Путін заявив, що миротворчий контингент перебуватиме в Казахстані “обмежений період, і після виконання функцій його виведуть з республіки”.

Джерело: Путін, виступаючи на позачерговій сесії Ради колективної безпеки ОДКБ в режимі відеоконференції, цитує російський ТАСС

Пряма мова: “До Казахстану направлено контингент колективних миротворчих сил ОДКБ і, хочу це підкреслити, на обмежений за часом період, на такий, на який вважатиме за можливе його застосування президент Казахстану, глава держави, глава Казахстану… Після виконання своїх функцій, безумовно, весь контингент буде виведено з території Казахстану”.

Деталі: Путін при цьому заявив, що миротворча операція ОДКБ у Казахстані була “виключно своєчасною та легітимною”.

Він наголосив на тому, що підрозділи ОДКБ знаходяться в Казахстані “на підставі офіційного запиту керівництва республіки та у повній відповідності до четвертої статті основного договору з колективної безпеки 1992 року, в якій передбачається, що у разі вчинення агресії проти будь-якої з держав-учасниць усі інші країни нададуть необхідну підтримку та допомогу, включаючи військову”.

За словами Путіна, у телефонних розмовах казахстанський лідер говорив, що “люди дзвонили йому та просили захистити їх від нападу бандитів та терористів”.

Додатково: Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв у ході цієї ж позачергової сесії Ради колективної безпеки ОДКБ повідомив, що сили ОДКБ на території Казахстану налічують понад 2 тисячі осіб і 250 одиниць техніки.

Чому це важливо: РФ позиціонує ОДКБ як альтернативу НАТО. Експерти називають ОДКБ структурою, за допомогою якої Москва керує сусідніми країнами. Раніше не було прецедентів, щоб ОДКБ надсилала миротворців до країн-учасниць довогору.

Передісторія:

Протести в Казахстані почалися 2 січня. 5 січня уряд Казахстану відправили у відставку, в Алмати люди захопили акимат (адміністрацію). Згодом стало відомо про захоплення аеропорту Алмати. Влада міста почала “антитерористичну операцію”. Надзвичайний стан запровадили на всій території Казахстану.

5 січня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв звернувся до країн учасниць Договору про колективну безпеку (ОДКБ) із проханням ввести війська для боротьби з “терористами”. Росія направила свої війська для придушення протестів у Казахстані. Також військових російськими літаками відправила Білорусь. Пізніше такі ж рішення прийняли Киргизстан і Таджикистан.

Влада Казахстану після прибуття російських військових заявила, що станом на 7 січня майже придушила протести і відновила “порядок”. Токаєв наказав армії стріляти на ураження по мітингувальникам.

МВС Казахстану повідомляє про тисячі  затриманих людей в результаті масових протестів.

 

Токаєв заявив, що в Казахстані відновлено порядок після “спроби перевороту” 

ПОНЕДІЛОК, 10 СІЧНЯ 2022, 11:06. УП

Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв на сесії Ради колективної безпеки ОДКБ заявив про повне відновлення порядку в його країні.

Джерело: “Інтерфакс

Пряма мова Токаєва: “Повний порядок у Казахстані відновлено, загрози для безпеки країни відвернено, в рамках антитерористичної операції триває робота з виявлення осіб, які брали участь у злочинах…

Операція триває, коригуються плани з виявлення бойовиків, які застосовують нову тактику маскування, переодягаються в цивільний одяг, зголюють бороди тощо. Попереду велика напружена робота, долучаються ветерани правоохоронних органів і армії”.

Деталі: За словами президента Казахстану, на сьогодні до органів поліції доставлено “близько 8 тисяч осіб, і правоохоронні та спеціальні органи перевіряють їхню причетність до актів тероризму, вбивств, мародерства й інших злочинів”.

Він заявив, що “вилучено 116 одиниць зброї”.

За словами Токаєва, в Казахстані виконують “миротворчі завдання” 2030 військовослужбовців сил ОДКБ і 250 одиниць бойової техніки.

Він також заявив, що світовій спільноті буде надано додаткові докази підготовки та проведення терористичної агресії проти Казахстану.

Токаєв стверджує, що готувався державний переворот, організатори як привід використали невдоволення населення зростанням цін на автомобільний газ, але не відступили від свої планів навіть після задоволення цінових вимог мітингарів.

Пряма мова: “Ідеться про спробу державного перевороту. Тепер уже очевидно, що всі ці бойові дії координувалися з одного центру, ретельно спланована операція вступила у вирішальну фазу.

Про це свідчать синхронні напади на будівлі регіональної влади, правоохоронних органів, слідчі ізолятори, стратегічні об’єкти, банки, телевежу й телеканали. Захоплювалися аеропорти, перекривалися автомобільні дороги та залізниці, блокувалася робота швидкої допомоги та пожежників…

Під ширмою стихійних протестів розгорнулася хвиля масових заворушень. Як за єдиною командою проявилися релігійні радикали, кримінальні елементи, запеклі бандити, мародери та дрібні хулігани.

Соціально-економічні та суспільно-політичні вимоги відійшли на другий і третій план, про них забули. Слідом за цим розгорнулася гаряча фаза і почали діяти групи озброєних бойовиків, які чекали своєї години.

Стала очевидною головна мета – підрив конституційного ладу, руйнування інститутів управління, захоплення влади”.

Передісторія:

Протести в Казахстані почалися 2 січня. 5 січня уряд Казахстану відправили у відставку, в Алмати люди захопили акимат (адміністрацію). Згодом стало відомо про захоплення аеропорту Алмати. Влада міста почала “антитерористичну операцію”. Надзвичайний стан запровадили на всій території Казахстану.

5 січня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв звернувся до країн учасниць Договору про колективну безпеку (ОДКБ) із проханням ввести війська для боротьби з “терористами”. Росія направила свої війська для придушення протестів у Казахстані. Також військових російськими літаками відправила Білорусь. Пізніше такі ж рішення прийняли Киргизстан і Таджикистан.

Влада Казахстану після прибуття російських військових заявила, що станом на 7 січня майже придушила протести і відновила “порядок”. Токаєв наказав армії стріляти на ураження по мітингувальникам.

МВС Казахстану повідомляє про тисячі  затриманих людей в результаті масових протестів.

 

Нафта дорожчає через перебої постачання з Казахстану та Лівії

10.01.2022 10:10

Ціни на нафту незначно збільшилися у понеділок, 10 січня, на тлі перебоїв із поставками в Казахстані та Лівії, а також побоюваннями зі швидким глобальним зростанням заражень Ковід-Омікрон.

Як повідомляє Укрінформ, про це свідчать дані біржових торгів на сайті Investing.com.

Вартість бареля березневої нафти Brent до 9:15 за Києвом становила $81,86 (+0,13%). Барель лютневої нафти WTI торгувався $79,03 (+0,16%). Попередні торги за стандартами завершилися на рівні $81,75 і $78,9 відповідно.

Ціни на нафту зросли на 5% минулого тижня після того, як протести в Казахстані порушили роботу залізничних колій та завдали збитків видобутку на найбільшому родовищі країни Тенгіз.

Найбільше нафтове підприємство Казахстану «Тенгізшевройл» (ТШО) поступово збільшує видобуток, щоб досягти нормальних показників на родовищі Тенгіз після протестів, що відбулися в останні дні, повідомив у неділю оператор Chevron.

Тим часом видобуток у Лівії, який скоротився минулого тижня через закриття ключового нафтопроводу на сході країни, відновлюється. Після завершення робіт на нафтопроводі виробництво зросло на 900 тис. б/д.

Нафта також дістала підтримку від світового попиту, що зростає, і більш низьких, ніж очікувалося, додаткових поставок з боку групи ОПЕК+. Видобуток ОПЕК у грудні зріс лише на 70 тис. б/д порівняно з попереднім місяцем проти збільшення на 253 тис. б/д, дозволеного в рамках угоди ОПЕК+.

За тиждень, що завершився 7 січня, кількість нафтових і газових бурових установок у США, що є раннім індикатором майбутнього видобутку, зросла на дві одиниці — до 588 од. Це є найвищим показником з квітня 2020 р., йдеться в останній доповіді нафтосервісної компанії Hughes Co.

Тим часом у всьому світі уряди ввели додаткові обмеження, спрямовані на обмеження поширення дуже заразного варіанта Ковід-Омікрон.

 

Білорусу дали два роки тюрми за допис у соцмережі про загиблого КДБшника

10.01.2022 17:19

У Білорусі жителя Могильова засудили до двох років ув’язнення через коментарі про загиблого в Мінську співробітника КДБ.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Reform.by.

Зазначається, що жителя Могильова визнали винним у «публічній образі представника влади у зв’язку з виконанням ним службових обов’язків». Ідеться про розміщені ним коментарі у телеграм-чаті після перестрілки в Мінську у вересні минулого року, в якій загинув співробітник КДБ Дмитро Федосюк.

Чоловіка засудили до двох років позбавлення волі в колонії загального режиму і присудили йому штраф у розмірі 3200 білоруських рублів (34 тис. гривень).

Білоруські ЗМІ зазначають, що це перший вирок у справі про “образу представників влади”, пов’язаній з перестрілкою в Мінську восени 2021 року.

Після цього інциденту в країні затримали 136 осіб за коментарі щодо силовиків. За інформацією ЗМІ, півтора місяця затримані перебували у в’язниці в Жодино на карантині: з ними не могли зв’язатися адвокати, їм не передавали жодних передач, навіть змінний одяг і засоби гігієни.

Як повідомлялося, 28 вересня 2021 року в Мінську співробітник IT-компанії Андрій Зельцер застрелив одного зі співробітників КДБ Білорусі, який увірвався до нього з обшуком, і був убитий силовиками.

У КДБ Білорусі заявили, що силовики проводили огляд квартир, де могли перебувати «особи, причетні до терористичної діяльності».

У Білорусі в серпні 2020 року розпочалися масові протести проти фальсифікації результатів президентських виборів, на яких переможцем було оголошено Олександра Лукашенка. Влада жорстоко придушує виступи, проти опозиції застосовуються репресії.

Більшість демократичних країн світу, в тому числі Україна, не визнають легітимність режиму Лукашенка.

 

Балканські країни провалили реформи, на які взяли у ЄС близько €700 мільйонів – аудит

10.01.2022 19:05

Європейський аудиторський суд (ECA) оприлюднив звіт, згідно з яким шість балканських країн позичили у ЄС близько 700 мільйонів євро на реформи, які не були здійснені.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Associated Press.

У понеділок був опублікований 52-сторінковий звіт ECA, який показує, що балканські країни взяли у ЄС близько 700 мільйонів євро кредитів, які були спрямовані на реформування інституцій у цих країнах протягом 2014-2020 років. Автори звіту відзначають, що кошти, спрямовані на зміни у судовій системі та правоохоронних органах, не призвели до жодних покращень, окрім незначних реформ в Албанії та Північній Македонії.

«Підтримка Європейським Союзом верховенства права у Західних Балканах, вочевидь, не дала результатів», – констатував Джухан Партс, співавтор аудиторського звіту.

ЗМІ відзначає, що головні проблеми балканських країн, про які йдеться у звіті, це відсутність незалежної судової системи, втручання в неї влади, а також корупція. В будь-якому разі, як випливає зі звіту, ці країни провалили реформи, на які були виділені величезні суми протягом багатьох років.

Як повідомляв Укрінформ, 4-6 січня верховний представник ЄС із закордонних справ та політики безпеки Жозеп Боррель втретє здійснив візит до України на запрошення міністра закордонних справ Дмитра Кулеби.

 

Берлін запевняє, що Nord Stream 2 не схвалять в обхід закону

10.01.2022 15:32

Німеччина не схвалить проєкт «Північний потік-2», якщо не будуть виконані належні законодавчі вимоги, а також у разі використання його Росією в якості зброї.

Про це заявила міністр закордонних справ ФРН Анналена Бербок в інтерв’ю італійській газеті La Stampa з нагоди візиту до Риму 10 січня.

Текст інтерв’ю розміщено на сайті МЗС ФРН, повідомляє кореспондент Укрінформу.

За словами міністра, новий федеральний уряд чітко зазначив у своїй коаліційній угоді, що європейські проєкти енергетичної політики, отже, також і «Північний потік-2», мають відповідати європейським вимогам.

«Наразі це не так, тому процес сертифікації призупинено. І, звичайно, «Північний потік-2» також має геополітичні наслідки», – сказала міністр.

Вона нагадала, що уряд ФРН домовився з урядом США в Спільній декларації: «Якщо Росія використає енергію як зброю або вчинить подальші агресивні дії проти України, ми будемо вживати ефективних заходів разом із нашими європейськими партнерами».

Водночас «зелена» міністр зауважила, що політична відповідальність уряду полягає в тому, щоб кожен у Європі, незалежно від свого доходу, міг дозволити собі електроенергію та теплу квартиру – це одна з причин, чому так важливо зміцнювати незалежність європейського енергопостачання.

Глава німецького МЗС також висловила позицію Берліна щодо залучення Європи до переговорів щодо України між Москвою та Вашингтоном. Вона підкреслила, що рішень щодо безпеки в Європі не може бути без Європи. «Єдиний вихід із кризи – діалог. Тому ми з міністром закордонних справ Франції виступаємо за повернення переговорів у «нормандському форматі». Саме тому, що ситуація на українському кордоні викликає занепокоєння, подальшої військової ескалації бути не повинно. Найважливішою гарантією безпеки України є успіх за столом переговорів», – заявила Бербок.

Під час свого першого на посаді візиту до Риму 10 січня Анналена Бербок разом із Луїджі ді Майо обговорює, серед іншого, спільні зусилля ЄС, НАТО та ОБСЄ щодо послаблення кризи на українському кордоні. Про це вона сама заявила перед початком візиту.

 

Німецькі консерватори вимагають від уряду чіткої позиції стосовно Росії

11.01.2022 05:24

Керівництво Християнсько-демократичного союзу, найбільшої опозиційної політичної сили Німеччини, вимагає від уряду чіткої та узгодженої позиції стосовно Росії.

Про це заявив генеральний секретар ХДС Пауль Ціміак після засідання президії партії, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Політик зазначив, що Європа не лише має говорити з Росією єдиним голосом – вона повинна говорити чіткою мовою. «Ми очікуємо такої чіткості від федерального уряду», – сказав Ціміак.

Він зауважив, що консерватори підтримують багато заяв «Зелених» (які входять в нинішню владну коаліцію), зокрема, глави МЗС Анналени Бербок, які раніше висловлювали дуже чітку позицію стосовно РФ. Водночас, за словами Ціміака, з боку ще одного члена коаліції – СДПН – спостерігається «абсолютно протилежна комунікація щодо Росії». Тож ХДС очікує насамперед узгодженості позицій між партіями влади.

«Ніхто не зацікавлений у провокаціях та ескалації, але ми (ХДС – ред.) чітко заявляємо: якщо іншого шляху немає, ми будемо разом з іншими в Європі готові до дій у тому, що стосується запровадження відповідних санкцій», – заявив Ціміак.

З точки зору ХДС, за словами генсекретаря, НАТО та ЄС мали ще раз засвідчити єдність у питанні України, підтвердивши, що доля незалежної держави не може вирішуватися без її участі.

На переконання Ціміака, демократизація в Україні тісно пов’язана з її безпекою, тому Німеччина має «демократичний обов’язок» підтримувати цей процес і надалі. «Суверенітет і територіальна цілісність України для нас не можуть бути предметом торгу. Так само як можливість кожної держави, яка є суверенною, прагнути членства в НАТО», – підкреслив політик.

Він також зауважив, що Нормандський формат зарекомендував себе як добра перевірена платформа.

Як відомо, консерватори стояли на чолі уряду ФРН 16 років, а після поразки на вересневих виборах 2021 року перейшли в опозицію.

Слід нагадати, що саме лідерка ХДС Ангела Меркель у 2008 році фактично заблокувала вступ України до НАТО, а незадовго до завершення своєї каденції подбала, аби наша країна не могла отримати зброю через канали Альянсу. До того ж значною мірою саме завдяки Меркель стало можливим будівництво російського газогону Nord Stream 2.

 

Мігранти знову «штурмували» польський кордон під прикриттям спецслужб Білорусі

10.01.2022 12:51

Минулої доби, 9 січня, 49 мігрантів намагалися нелегально потрапити до Польщі з території Білорусі.

Про це повідомляє у Твіттері Прикордонна служба Польщі, передає Укрінформ.

“Вчора, 9 січня, польсько-білоруський кордон намагалося нелегально перетнути 49 осіб”,- йдеться в повідомленні.

Зазначається, сьогодні вночі група іноземців штурмувала кордон. Вони разом з білоруськими спецслужбами кидали у польські патрулі каміння та колоди.

Речниця Прикордонної служби РП Анна Міхальська зазначила у коментарі Polsatnews, що від агресивних дій мігрантів зазнала травм прикордонниця. У потерпілої діагностовано перелом носа, вона перебуває на лікуванні.

Як повідомлялося, Польща та країни Балтії звинувачують Білорусь та РФ у гібридній агресії із застосуванням штучно створеного міграційного потоку на кордоні.

Від початку кризи у серпні польсько-білоруський кордон намагалися нелегально перетнути 40 тис. іноземців з Близького Сходу та країн Африки.

 

Письменник Віктор Шендерович вирішив поїхати з Росії

11 січня. УНН. Російський письменник, публіцист, поет та драматург Віктор Шендерович повідомив, що вирішив виїхати з Росії. Про це пише УНН із посиланням на російські ЗМІ, зокрема на радіо “Ехо Москви”.

Цитата

“Я вирішив перечекати ззовні”, — написав він у своєму Facebook. Шендерович не уточнив, куди саме вирушить. Як причину від’їзду письменник назвав кримінальну справу, що загрожує йому, за позовом російського бізнесмена Євгена Пригожина, що наближений до президента РФ Володимира Путіна.

Деталі

Після слів письменника Пригожин подав позов про захист честі, гідності та ділової репутації, а також компенсації моральної шкоди Шендеровичу, “Ехо Москви” та його головного редактора Олексія Венедиктова. Підприємець вимагав видалити відомості з публічного доступу, спростувати їх і стягнути компенсацію з Шендеровича та засновників “Ехо Москви” — по 5 млн рублів (приблизно 1,83 млн гривень. — ред.).

Нагадаємо

Напередодні реп-виконавець Face вимушено залишив Росію.

 

В Україні виявили менш як 2 тисячі нових випадків коронавірусу

10.01.2022 08:13

В Україні за минулу добу виявили 1 969 нових випадків коронавірусної хвороби.

Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомляє Міністерство охорони здоров’я.

«За добу 09 січня в Україні зафіксовано 1 969 нових підтверджених випадків коронавірусної хвороби COVID-19 (з них дітей – 94, медпрацівників – 41)», – йдеться у повідомленні.

Також за минулу добу госпіталізовано 1 064 особи, летальних випадків – 86, одужало – 3 517 осіб.

За весь час пандемії в Україні захворіло 3 704 442 особи, одужало – 3 514 786 осіб, летальних випадків – 97 325, також проведено 16 966 846 ПЛР-тестувань.

Як повідомляв Укрінформ, 8 січня в Україні було зафіксовано 2 810 нових підтверджених випадків коронавірусної хвороби COVID-19.

 

На Закарпатті бібліотекарі колядують на лікування хворого Павлика Мотички

10.01.2022 16:02

Працівники Закарпатської обласної бібліотеки імені Ф.Потушняка колядують, аби зібрати кошти на лікування дворічного Павлика Мотички, хворого на спінальну м’язову атрофію (СМА).

Про це кореспондентові Укрінформу повідомила волонтерка і працівниця Закарпатської обласної бібліотеки імені Ф.Потушняка Євгенія Напуда.

За її словами, сьогодні вони з колегами колядували у партнерських та дружніх організаціях в Ужгороді, а після обіду збираються із колядою у сусіднє містечко Перечин.

“Нам вдалося зібрати в Ужгороді 13 тисяч гривень”, – сказала Напуда.

Волонтерка повідомила, що сьогодні ввечері кошти перекажуть на рахунок матері хворої дитини.

Як повідомляв Укрінформ, дворічний Павлик Мотичка з Хустщини – єдина дитина у батьків. Збір коштів на лікування хлопчика розпочали понад рік тому, на сьогодні зібрано близько 70% від необхідної суми у 2 мільйони доларів.

Спінальна м’язова атрофія (СМА) — це спадкова хвороба, що призводить до прогресуючої м’язової атрофії та слабкості.

Донедавна вважалося, що СМА невиліковна, але за останні роки у світі з’явилося три препарати, які можуть зупинити прогресування хвороби СМА або зовсім вилікувати хворих. Це Рісдіплам, Спінраза та Золгенсма. Останній препарат внесений до Книги рекордів Гіннеса як найдорожчі ліки в світі – його вартість становить 2,3 млн дол.

 

Вчені знайшли молекулу, яка «паралізує» COVID-19

10.01.2022 19:39

Фінські вчені виявили молекулу, яка блокує спайк-білки коронавірусу SARS-CoV-2 та захищає людину від зараження протягом кількох годин.

Як повідомляє Укрінформ, про це повідомляє Yle.

Для цього достатньо нанести речовину, що містить молекулу, на слизову оболонку носа.

Зазначається, що віруси проникають у клітини людини за допомогою розташованих на їхній поверхні шипоподібних спайк-білків. Але у коронавірусів – як у різних варіантів SARS-CoV-2, так і у вірусу SARS, що спричинив на початку двохтисячних епідемію атипової пневмонії, – у цих білках є слабке місце.

За словами вірусолога Анни М’якеля, молекула TriSb92 стискає або зв’язує схоже на тризубець вістря білка й не дає йому пробратися у клітини. Тому вірус, що потрапив на слизові, не викликає захворювання.

М’якеля називає це своєрідною біологічною захисною маскою. Під час дослідів на тваринах вона показала себе дуже ефективною. TriSb92 захищала лабораторних мишей від коронавірусу протягом восьми годин. В аналогічних умовах усі миші, які не отримали спрею з молекулою, заразилися коронавірусом.

Поки що незрозуміло, коли спрей може з’явитися в аптеках. Це залежатиме від того, визнають його лікарським засобом чи ні. А поки що вчені з’ясовують, чи може молекула TriSb92 допомогти при постконтактній профілактиці коронавірусу.

Як повідомляв Укрінформ, у світі, станом на ранок 10 січня, кількість хворих на COVID-19 становить 307892951 особу. При цьому 259581783 особи одужали, 5506037 пацієнтів померли.

 

Інкубаційний період COVID-штаму Омікрон триває 3 дні – учені

Олена Барсукова   10 січня 2022. УП

Інкубаційний період, тобто час від зараження до прояву симптомів, у штаму COVID-19 Омікрон складає 3 дні.

Його тривалість менша, ніж в оригінального штаму з Уханю чи у Дельти.

Про це заявили турецькі науковці, повідомляє TRT Haber.

“За поточними даними, інкубаційний період штаму Омікрон коротший.

Цей період становить 5 днів у оригінального штаму з Уханю, у штаму Дельта – 4 дні, Омікрон – 3 дні”, – сказав декан медфакультету Університету Газі, член наукової ради при МОЗ Туреччини професор Мустафа Ільхан.

Також раніше про це заявили у Центрі контролю та профілактики захворювань США (CDC), повідомляє The New York Times.

Дослідження показало, що інкубаційний період Омікрону становить близько 72 годин.

Цього часу достатньо, щоб у людей розвинулися симптоми, вони могли стати заразними, а тести на COVID-19 були позитивними.

Такі ж результати опублікували норвезькі науковці, які досліджували велику групу людей, що заразилися Омікроном на різдвяній вечірці в Осло.

Вони також зазначили, що поки невідомо, як довго хворі на Омікрон залишаються заразними.

Нагадаємо, новий COVID-штам Омікрон вперше зафіксували у Південній Африці в листопаді минулого року.

Наразі він поширений у понад 128 країнах, зокрема в Україні.

Цей варіант COVID-19 має високу контагіозність і передається у 4,2 рази швидше за Дельту, тому кількість інфікованих зростає.

Водночас він спричиняє легші симптоми, а кількість смертельних випадків серед хворих зменшується, порівняно з Дельтою.

Вас також може зацікавити:

 

МОЗ організує масштабну вакцинацію в селах

ПОНЕДІЛОК, 10 СІЧНЯ 2022, 17:05. УП

Міністерство охорони здоров’я планує організувати роботу близько 800 мобільних бригад, які будуть пересуватися по селах і вакцинувати місцеве населення від коронавірусу.

Джерело: селекторна нарада за участі президента, сайт Офісу президента

Деталі: Відзначається, що міністерство охорони здоров’я планує організувати роботу близько 800 мобільних бригад, які будуть пересуватися по селах для забезпечення доступності щеплення для місцевого населення.

Віце-прем’єр-міністр ‒ міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук розповіла, що на КПВВ “Чонгар” та “Каланчак” працюють пункти тестування та щеплення, на КПВВ “Станиця Луганська” – тільки тестування.

На нараді також обговорили комплекс заходів для підвищення заробітних плат медпрацівникам.

Крім того, президент Володимир Зеленський доручив підготувати окрему програму виплати 1 тис. грн для вакцинованих українців віком 12-18 років.

Наразі уже понад 6,7 млн українців подали заявки на отримання 1 тис. грн допомоги в межах програми “єПідтримка”.

А на відповідні рахунки українців уже перераховано 6 млрд грн. У межах програми громадяни скористалися 1 млрд грн, із яких на книжки було витрачено 35% коштів (кіно – 29%, залізничні квитки – 13%, театри – 12%, спортклуби – 7,5% тощо).

Розробляється порядок запровадження категорії “ліки” для повністю вакцинованих людей віком понад 60 років.

Проти COVID-19 в Україні наразі вакциновано 14,8 млн осіб, з яких 13,98 млн отримали дві дози.

9 січня відкрилася можливість щеплення бустерною дозою. І наразі додаткову дозу отримали 20 тисяч осіб.

 

Термін дії Covid-сертифікатів про вакцинацію скоротять до 9 місяців 

ПОНЕДІЛОК, 10 СІЧНЯ 2022, 14:24. УП

Україна приєднається до глобальної мережі Covid-сертифікатів, термін дії сертифікатів про вакцинацію від коронавірусу скоротять до дев’яти місяців.

Джерело: заступниця міністра охорони здоров’я з питань цифрової трансформації Марія Карчевич в ефірі програми “Сніданок з 1+1

Пряма мова: “На національному рівні формується глобальна мережа, яка буде охоплювати ще більше країн – понад 80 країн світу, не лише країни ЄС. На сьогодні довірча мережа Європейського Союзу охоплює лише 60 країн: українці мають змогу подорожувати до 60 країн, пред’являючи цифрові Covid-сертифікати чи то про вакцинацію, чи про одужання, чи про результати ПЛР-тестування.

Україна вже направила запит про приєднання до глобальної мережі. На сьогодні йдуть технічні консультації – я думаю, що за кілька місяців ми зможемо заявити, що Україна дає змогу подорожувати до великої кількості країн”.

Деталі: Карчевич зазначила, що у грудні 2021 року Європейська комісія скоротила термін дії Covid-сертифікатів про вакцинацію, це рішення вже набуло чинності – тож у країнах ЄС сертифікати діють 270 днів.

Пряма мова: “Ми готуємо таке ж рішення на рівні українського законодавства. Воно буде прийнято орієнтовно цього тижня. Тобто термін дії Covid-сертифікатів буде скорочено: вже не один рік, а 270 днів”.

Деталі: Сертифікат про “бустер” також буде діяти 270 днів, його можна буде отримати з кінця січня. У сертифікаті буде відзначатися третя доза і тип вакцини.

Окремого сертифіката для додаткової дози вакцини не передбачається.

Додаткова доза вакцини пропонується тим людям, у яких через хвороби й ліки не сформувався захист від Covid після двох доз вакцини (люди з раком крові, ВІЛ, трансплантованими органами тощо), а бустерна доза – це третя доза для тих, у кого минув термін захисту двох доз (6-9 місяців), наголосила чиновниця МОЗ.

Нагадаємо: У 2021 році передбачалося, що сертифікати про вакцинацію будуть валідні рік після отримання двох доз вакцини.

6 січня 2022 року в Україні дозволили бустерну дозу вакцини всім охочим. “Бустер” можна отримати з 8 січня, а згенерувати в “Дії” сертифікат про третє щеплення – з кінця січня. Цей сертифікат буде дійсним 270 днів (9 місяців).

 

Вакцина від Омікрону буде готова у березні – Pfizer

10.01.2022 18:32

Генеральний директор компанії Pfizer Альберт Бурла заявив, що вакцина, яка захищає від Омікрону, буде готова вже у березні.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє CNBC News.

«Вакцина буде готова у березні. Наразі ми вже почали виробляти перші дози вакцини», – заявив Бурла журналістам. Він також додав, що нова вакцина захищатиме від інших відомих нині варіантів коронавірусу.

ЗМІ відзначає, що останні дослідження британських науковців показали, що вакцини Pfizer та Moderna лише на 10% ефективні при запобіганні симптоматичному перебігу захворювання COVID-19 після 20 тижнів з моменту другої дози. Водночас на цей період обидві вакцини ще захищають від важкого перебігу хвороби та смерті.

Бурла заявив, що поки не ясно, чи потрібна для захисту четверта доза вакцини, чи все ж достатньо третьої бустерної дози. За його словами, компанія Pfizer наразі вивчає це питання.

ЗМІ відзначає, що в Ізраїлі вже доступна четверта доза вакцини Pfizer/BioNTech для людей віком від 60 років, людей із хронічними захворюваннями, а також для медпрацівників.

Як повідомляв Укрінформ, науковці Імперського коледжу Лондона опублікували результати дослідження, згідно з яким високий рівень T-клітин внаслідок застуди може забезпечувати захист від COVID-19.

 

Металургічна та аграрна продукція – основні складові українського експорту

10.01.2022 15:26

У 2021 році основними складовими експорту товарів з України були металургічна та аграрна продукція.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба Мінекономіки.

“Найвищий обсяг експорту України у 2021 році має продукція металургії та аграрного сектору, а більшість галузей вітчизняного виробництва показують суттєвий приріст у порівнянні з показниками 2020 року”, – йдеться в повідомленні.

За результатами минулого року експорт недорогоцінних металів та виробів з них становив 15,98 млрд дол. (на 77% більше, ніж у 2020 році); продуктів рослинного походження – 15,55 млрд дол. (на 30,9% більше); мінеральних продуктів – 8,42 млрд дол. (на 58% більше); жирів та олії тваринного або рослинного походження – 7,05 млрд дол. (на 22,6% більше); обладнання, машин та механізмів – 4,82 млрд дол. (на 7,4% більше).

Також за минулий рік збільшився експорт готових харчових продуктів (3,8 млрд. дол., на 13,1% більше, ніж у 2020 році), продукції хімічної та пов’язаної з нею галузей промисловості (2,76 млрд. дол., на 36,7% більше), деревини і виробів з деревини (2,01 млрд. дол., на 42,6% більше).

“Наша ключова задача – відкрити якомога більше іноземних ринків для українських виробників. В 2022 році плануємо не менше 40. Важливо зняти обмеження та поглибити присутність там, де ми вже є, щоб стимулювати ріст торгівлі у двозначних відсотках”, – повідомила Перша віцепрем’єр-міністр – міністр економіки Юлія Свириденко.

Як повідомляв Укрінформ, обсяг експорту товарів з України за 2021 рік становить 68,24 млрд дол. Такий показник є найбільшим з 2012 року. Подібні показники були у 2011 (68,39 млрд дол.) та у 2012 роках (68,81 млрд дол.).

 

Підприємства Укроборонпрому на Харківщині заборгували працівникам майже 300 мільйонів

10.01.2022 16:37

На Харківщині, станом на 1 грудня, зарплатна заборгованість становила майже 489 млн грн, із них майже 300 млн заборгували працівникам підприємства держконцерну «Укроборонпром».

Про це 10 січня під час апаратної наради в Харківській облдержадміністрації повідомив директор департаменту економіки і міжнародних відносин ОДА Петро Лашин, передає кореспондент Укрінформу.

«Станом на 1 грудня 2021 року, загальна заборгованість із виплати заробітної плати в області становила 488,6 млн грн. На державних підприємствах зосереджено 358,7 млн грн – це 73,4% від загальної суми боргу. Найбільші борги мають державні підприємства, підпорядковані державному концерну «Укроборонпром» – вони становлять 296,9 млн грн. Найбільша сума боргу припадає на Харківське державне авіаційне виробниче підприємство – 277,3 млн грн», – сказав Лашин.

За його словами, наради щодо погашення зарплатної заборгованості в ОДА відбуваються щомісяця.

Як повідомлялося, Харківське державне авіаційне виробниче підприємство – одне з підприємств авіаційної промисловості України, що спеціалізується на повному циклі робіт із серійного виробництва, доопрацювання та технічного обслуговування в процесі експлуатації літаків. З червня 2015 року ХАЗ, уже у стані банкрутства, ввійшов до концерну «Укроборонпром». Основна заборгованість (65%) держпідприємства – понад 2 млрд грн перед держбюджетом – пов’язана з випуском у 2009 році облігацій на 1,6 млрд грн під державні гарантії. Останній літак підприємство випустило у 2014 році.

12 травня 2021 року керівник державного концерну “Укроборонпром” Юрій Гусєв затвердив антикризовий план для Харківського державного авіаційного виробничого підприємства. Зокрема ним передбачається добудова та передача у лізинг українському перевізнику літаків, завантаження замовленнями на виготовлення запчастин, обслуговування літаків, списання непотрібного металобрухту, передача в оренду об’єктів на території підприємства.

 

На ТЕС накопичили понад 590 тисяч тонн вугілля

10.01.2022 18:33

Запаси вугілля на складах теплоелектростанцій (ТЕС) на 10 січня 2022 року становлять 594,1 тис. тонн.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє НЕК “Укренерго”.

“Станом на ранок 10 січня загальні запаси вугілля на складах ТЕС складають 594,1 тис. тонн, зокрема газового — 543 тис. тонн і антрацитового — 51,1 тис. тонн”, – ідеться у повідомленні.

Станом на 10 січня 2022 року на складах ТЕС та ТЕЦ було 503,3 тис. тонн вугілля.

Зазначається, що на 11:00 10 січня в аварійному ремонті, за заявками виробників, перебували два корпуси ТЕС загальною потужністю 0,55 ГВт, тоді як на ранок 4 січня — жодного блоку чи корпусу ТЕС та ТЕЦ.

Крім цього, за заявками виробників, через відсутність палива не можуть працювати 17 блоків та 1 корпус ТЕС і ТЕЦ загальною потужністю 4,2 ГВт (на ранок 4 січня – 23 блоки та 1 корпус ТЕС та ТЕЦ загальною потужністю 6,85 ГВт).

За 4-9 січня ТЕС виробили 89,1 млн кВт-год. електроенергії, що на 21,7% менше порівняно з попереднім тижнем. У будні середньодобове виробництво ТЕС становило 94 млн кВт-год., а у вихідні — 84,2 млн кВт-год.

Як повідомлялося, наприкінці грудня 2021 року Апарат Ради національної безпеки та оборони отримав доручення проконтролювати процес закупівлі вугілля для теплоелектростанцій.

 

Найбагатший бізнесмен Азії: Bloomberg вперше оцінив статки засновника криптобіржі Binance 

ПОНЕДІЛОК, 10 СІЧНЯ 2022, 13:10. УП

Агентство Bloomberg вперше оцінило статки засновника та гендиректора криптобіржі Binance Чанпена Чжао у 96 млрд доларів – агентство не враховує криптоактиви, які належать мільярдеру, тому ця сума може бути ще більшою.

Про це пише Bloomberg Wealth.

“Статки Чжао можуть бути значно більшими, оскільки оцінка не враховує його особисті криптовалютні активи, які включають біткоїни та власні токени його фірми. Так звана Binance Coin торік виросла приблизно на 1300%”, – йдеться у статті.

Агентство із посиланням на джерела пише, що Чанпен Чжао останнім часом живе в ОАЕ (купив квартиру в Дубаї) та зустрічається із членами королівської сім’ї, які прагнуть, аби Binance зайшла в країну.

Зазначається, що 44-річний Чжао у рейтингу багатіїв Bloomberg очолює другу десятку найбагатших людей світу, випереджаючи індійського бізнес-магната Мукеша Амбані – це робить його найбагатшим бізнесменом Азії.

Bloomberg нагадує, що, вигнана з Китаю, де Binance була заснована у 2017 році, компанія стикається з розслідуваннями з боку регуляторів у всьому світі.

За словами джерела видання, Мін’юст та Податкове управління США розслідують, чи є підконтрольна Чжао Binance Holdings Ltd. каналом для відмивання грошей та ухилення від сплати податків.

За даними Bloomberg, Binance отримала принаймні 20 мільярдів доларів доходу минулого року.

Водночас за прогнозами аналітиків Волл-стріт, доходи Coinbase Global за 2021 рік будуть утричі меншими.

При цьому, за версією Bloomberg, Чанпен Чжао – найбагатший криптовалютний підприємець. Статки творця біткоїна Сатоші Накамото агентство оцінює в 45,8 млрд дол, виходячи з того, що йому може належати 1,1 млн біткоїнів.

 

У “Мрії” в Польщі виявили пошкоджену стійку шасі

ПОНЕДІЛОК, 10 СІЧНЯ 2022, 16:55. УП

У найбільшого літака у світі Ан-225 “Мрія” пошкоджено стійку шасі, тому його виліт із Польщі затримується.

Про це виданню LIGA.net повідомили у пресслужбі ДП “Антонов”, пише “Європейська правда“.

“Виявлено незначну технічну несправність в основній стійці шасі. Туди полетить літак Ан-26 із нашими фахівцями”, – зазначили в пресслужбі.

У ДП пояснили, що фахівці, які прилетять на Ан-26, мають оглянути та виправити проблему, за необхідності перевірити інші деталі.

Там також запевнили, що несправності “Мрії” можуть бути виправлені оперативно, і відремонтований літак полетить далі.

Конкретних термінів ремонту у ДП поки не називають.

Зараз “Мрія” перебуває у польському місті Жешув, куди прилетіла зі Стамбула 9 січня.

 

+60% за газ та цукор: на що найбільше зросли ціни у 2021 році

ПОНЕДІЛОК, 10 СІЧНЯ 2022, 16:09. УП

За 2021 рік ціни в Україні зросли на 10%, найбільше – на газ та електроенергію, а також на продукти харчування.

Про це повідомляє Держстат.

Споживчі ціни в грудні 2021 року за місяць зросли на 0,6%, а загалом за рік – на 10% . Базова інфляція за місяць становила 0,4%, або 7,9% за рік в цілому.

Такий показник інфляції є рекордним в Україні з 2017 року.

Зміни за рік: що дорожчало найшвидше

Найбільше у порівнянні з 2020 роком зросли ціни на житло, воду, електроенергію, газ та інше паливо – на 23,2%.

Така динаміка зумовлена зростанням цін на природний газ (+65,8% за рік) та  електроенергію (+34,1%).

Зауважимо, що зростання загального рівня цін на енергоносії спричинене передусім ринковими цінами, за якими газ та електроенергію купує бізнес. Натомість тенденцію стримували зафіксовані урядом ціни на газ та електрику для населення.

На 15% зросли ціни на товари та послуги освіти.

Продукти харчування стрибнули за рік на 10,8%, що переважно зумовлено цінами на цукор, олію та яйця. За рік вони зросли на 61,5%, 57,7% та 47% відповідно. Алкогольні напої подорожчали на 9,8% за рік.

Здешевлення за рік відбулося лише у категорії одягу та взуття, такі товари знизилися у ціні на 4,5%.

Також ціни зростали на хліб (15,8%), м’ясо (9,3%), макарони (9,1%) та масло (8,9%). Ціни на транспорт зросли на 10%.

Зміни за місяць

У грудні серед усіх продуктів найбільше подорожчали яйця та овочі – на 10% та 9,1% відповідно. Загалом продукти харчування подорожчали на 1,2%, з яких олія, цукор та фрукти навіть подешевшали. Алкогольні напої подорожчали на 0,2%.

Ціни на хліб та макарони не перевищували +2% проти листопада, а на рибу та м’ясо дещо зросли на 0,2 та 0,7%.

Інфляція наприкінці 2021 року сповільнилася – проти листопада ціни переважно зменшилися або сповільнили зростання. Наприклад, одяг і взуття подешевшав на 3,6%, комунальні послуги та енергоносії – на 0,1%, а транспорт – на 0,2%.

Нагадуємо:

За підсумками 2020 року інфляція становила 5%, саме стільки становить цільова інфляція Національного банку.

У листопаді 2021 року інфляція у річному вимірі сповільнилась до 10,3%, при цьому інфляція на споживчому ринку у листопаді порівняно з жовтнем цього зросла на 0,8%.

Національний банк прогнозує інфляцію за підсумками 2021 року на рівні близько 10% і очікує на її повернення до 5% під кінець 2022 року.

 

Київстар пройшов міжнародну сертифікацію з інформбезпеки

10.01.2022 17:11

Національний телеком-оператор “Київстар” пройшов сертифікацію на відповідність вимогам міжнародного стандарту з інформбезпеки для реалізації нових напрямків бізнесу.

Про це повідомили Укрінформу в пресслужбі оператора.

“Київстар пройшов сертифікацію на відповідність вимогам міжнародного стандарту ISO/IEC 27001:2013. Таким чином, телеком-оператор підтвердив ефективність системи менеджменту інформаційної безпеки (СМІБ) при реалізації нових напрямків бізнесу”, – йдеться у повідомленні.

За словами директора з розвитку нових напрямків бізнесу Київстар Іллі Польшакова, впроваджуючи нові бізнесові напрями, компанія орієнтується на вимоги як національних, так і міжнародних стандартів. “Наявність сертифікату підтверджує надійність та захищеність інформаційних систем, даних у системах і бізнес-процесах компанії, а також відповідність системи інформаційної безпеки найкращим світовим практикам”, – зазначив він.

У пресслужбі поінформували, що міжнародний стандарт ISO/IEC 27001:2013 – це модель для розробки, впровадження, функціонування, моніторингу, аналізу, підтримки та покращення СМІБ. У випадку Київстар це – гарантія надійності таких напрямків, як послуги центру обробки даних (ЦОД), у тому числі хмарного, на основі технології Azure Stack Hub, продукти та послуги на основі технології інтернету речей (IoT), аналітичні продукти та сервіси на основі BigData та мобільні фінансові продукти і послуги (MFS).

«Сьогодні інформаційна безпека стає пріоритетом № 1 у багатьох провідних компаній в Україні, незалежно від сфери діяльності. Отримання сертифікату для Київстар підтверджує те, що компанія має надійний захист та безпечну IT-інфраструктуру», – зазначив менеджер з продажів компанії Бюро Верітас Сертіфікейшн Україна, яка проводила сертифікаційний аудит Київстар, Дмитро Фефелов.

За інформацією Київстар, сертифікація системи управління інформаційної безпеки засвідчує також захищеність ІТ-інфраструктури, що підтверджено і незалежним аудитом. Це важливо для клієнтів компанії, до яких висуваються галузеві вимоги щодо інформаційної безпеки: банків, компаній держсектору, об’єктів критичної інфраструктури та інших.

У пресслужбі нагадали, що компанія Бюро Верітас Сертіфікейшн Україна є лідером у галузі тестування, інспекції та сертифікації. Київстар став першою компанією у групі VEON, яка отримала сертифікат ISO/IEC 27001:2013.

 

Офіс генпрокурора не проводить повторну спецперевірку фіналістів конкурсу до САП – джерело

10.01.2022 13:02

Офіс генпрокурора не проводить повторну спеціальну перевірку фіналістів конкурсу до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександра Клименка і Андрія Синюка, оскільки голова конкурсної комісії Катерина Коваль звернулася з відповідним проханням передчасно, без належного затвердження рейтингу кандидатів, як того вимагає порядок конкурсного відбору.

Про це у коментарі Укрінформу повідомило джерело, наближене до процесу.

“Повторна спецперевірка не проводиться. Згідно з порядком, вони (члени комісії — ред.) можуть звернутися після голосування за рейтинг кандидатів на посади. Вони не голосували, а передчасно звернулися. Звідси і вся проблематика. Проголосують — будемо проводити”, – сказав співрозмовник агентства.

Він пояснив, що згідно з п.5 ст. 28 Порядку роботи конкурсної комісії та проведення конкурсу на зайняття адміністративних посад у САП, “комісія має затвердити рейтинг кандидатів, яким визначити, хто переможець конкурсу на керівника САП, а хто — на посаду заступника”.

І лише після цього конкурсна комісія має звернутися до ОГП за підтвердженням відповідності переможців майбутнім займаним посадам, тобто провести спецперевірку.

“Це прямо написано в порядку конкурсу, який вони прийняли”, – зазначило джерело.

Співрозмовник агентства додав, що наразі потрібно, аби члени комісії зібралися на засідання, на якому і затвердили відповідний рейтинг, а вже потім звернулися з проханням про спецперевірку до ОГП.

При цьому наближений до процесу співрозмовник зазначив, що ОГП буцімто не може прямо про це вказати голові комісії Катерині Коваль, оскільки члени комісії є незалежними.

У цьому зв’язку Укрінформ спробував зв’язатися з головою комісії Катериною Коваль, проте вона не відповіла на дзвінки. Агентство також надіслало їй письмове повідомлення з проханням прокоментувати ситуацію.

Варто зазначити, що під час останнього засідання конкурсної комісії, яке відбулося 24 грудня минулого року, частина членів комісії запропонувала поставити на голосування питання щодо затвердження рейтингу кандидатів, проте за це рішення тоді не знайшлося достатньої кількості голосів.

Як повідомляв Укрінформ, комісія з обрання керівників САП під час останнього засідання 24 грудня не змогла затвердити результат конкурсного відбору, оскільки частина членів комісії не підтримали проєкт такого рішення.

Голова комісії Катерина Коваль заявила, що перед початком оголошення офіційних результатів конкурсу потрібно дочекатися від Офісу генпрокурора результатів спецперевірки – люстраційної перевірки кандидатів, а також відомостей стосовно їх допуску до держтаємниці.

Варто зазначити, що така спецперевірка вже проводилася на початку конкурсу, і частина членів комісії вважають, що повторну перевірку проводити не потрібно.

21 грудня комісія за результатом конкурсу оголосила рейтинг кандидатів на посаду очільника відомства і його заступника, а також керівника п’ятого відділу. Проте офіційно, рішенням комісії, цей рейтинг затверджений не був.

Відповідно до рейтингу, серед кандидатів на посаду керівника САП детектив Національного антикорупційного бюро Олександр Клименко набрав 246 балів, а прокурор Офісу генпрокурора Андрій Синюк – 229 балів.

Рейтинг на посаду керівника п’ятого відділу САП очолив Сергій Савицький з 240 балами.

Наприкінці грудня минулого року п’ятеро членів конкурсної комісії з обрання керівництва САП Роман Куйбіда, В’ячеслав Навроцький, Драго Кос, Томас Фаєрстон і Нона Цоцорія звернулися до генерального прокурора Ірини Венедіктової з листом, у якому просять допомогти розблокувати конкурс.

Обрання керівника САП було одним із пунктів домовленостей, досягнутих під час особистої зустрічі глави Української держави Володимира Зеленського і президента США Джо Байдена у вересні 2021 року.

 

Суд арештував лише ті частки активів «Прямого» і «5 каналу», які належать Порошенку — ДБР

10.01.2022 14:48

Телеканалом “Прямий” і “5 каналом” володіють декілька бенефіціарів, тому Печерський райсуд Києва заарештував лише ті частки цих медіа, які належать експрезидентові Петру Порошенку.

Про це повідомила на брифінгу речниця Державного бюро розслідувань Тетяна Сап’ян, передає кореспондент Укрінформу.

“Суд арештував майно, яке, згідно з Державним реєстром речових прав на нерухоме майно та Єдиним реєстром юридичних осіб, належить йому на правах власності. Це об’єкти нерухомості, корпоративні права та інше. У ЗМІ з’явилася інформація, що суд арештував активи телеканалів “5 канал” та “Прямий”, власником яких є медіахолдинг “Вільні медіа”. ДБР заявляє, що ця інформація є маніпулятивною і не відповідає дійсності. Обидва канали можуть вільно продовжувати свою роботу. Арешт на корпоративні права на вказані канали та їх активи не накладався і будь-яких обмежень їх діяльності не відбулося”, – сказала вона.

За словами Сап’ян, “насправді, відповідно до рішення суду, арештовано частки у статутному капіталі ТОВ та дочірнього підприємства, бенефіціарним власником яких є народний депутат Петро Порошенко”.

Речниця ДБР також запевнила, що арешт не є відчуженням і обмеження діяльності “5 каналу” і телеканалу “Прямий” не відбулося.

Як повідомляв Укрінформ, 6 грудня Печерський райсуд задовольнив клопотання прокурора про арешт майна експрезидента Петра Порошенка у справі про постачання вугілля з ОРДЛО.

В Офісі Генпрокурора у цьому зв’язку заявили, що суд ухвалив рішення про накладення арешту на майно підозрюваного, яке належить йому на праві власності відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна. Зокрема, це об’єкти нерухомості, корпоративні права та інше.

Водночас у партії “Європейська солідарність” повідомили, що, крім майна лідера політсили Порошенка, суд арештував також активи телеканалів «Прямий» та «5 канал».

Порошенко наразі перебуває за кордоном і планує повернутися в Україну 17 січня.

Раніше стало відомо, що Офіс Генпрокурора погодив клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді арешту Порошенка з можливістю внесення застави у розмірі 1 млрд грн.

Експрезидентові Петру Порошенку 20 грудня оголосили підозру у державній зраді та сприянні діяльності терористичних організацій у справі про постачання вугілля з ОРДЛО.

Працівники ДБР разом зі співробітниками СБУ розслідують кримінальне провадження щодо організації злочинної схеми постачання вугілля із тимчасово окупованих територій та фінансування терористичних організацій «ЛНР» та «ДНР» групою громадян України на загальну суму близько 1,5 мільярда гривень.

Провадження здійснюється ч. 1 та ч. 3 ст. 258-5 (фінансування тероризму), ч. 1 ст. 111 (державна зрада) та ч. 1 ст. 258-3 (сприяння діяльності терористичної організації) ККУ.

 

ДБР скерувало до суду справу проти Лероса

ПОНЕДІЛОК, 10 СІЧНЯ 2022, 16:06. УП

Слідчі Державного бюро розслідувань скерували до суду обвинувальний акт проти народного депутата Гео Лероса за підозрою в хуліганстві та невиконанні рішення суду.

Джерело: пресслужба ДБР

Деталі: 6 грудня 2021 року слідчі завершили досудове розслідування стосовно Лероса.

Обвинувачення стосуються двох окремих епізодів. У першому слідчі інкримінують нардепу образливі висловлювання на адресу вищих посадових осіб держави  в залі парламенту 4 листопада.

У другому епізоді Леросу інкримінують невиконання рішення суду від 11 серпня 2021 року, який зобов’язав нардепа спростувати заяви про рідного брата голови Офісу президента Андрія Єрмака. Лерос, мовляв, не опублікував спростування своїх заяв на сторінці в соціальній мережі, як вимагав суд.

За цими двома статтями народному депутатові загрожує штраф у розмірі від 8500 до 68 тисяч гривень або позбавлення волі до 3 років.

Передісторія:

4 листопада народний депутат, якого виключили з фракції “Слуга народу”, Гео Лерос показав середній палець президентові Володимиру Зеленському, що сидів у трибуні в залі засідань.

11 листопада Леросу повідомили про підозру в хуліганстві за середній палець президенту. Згодом, йому повідомили про ще одну підозру 12 листопада через невиконання судового рішення.

У соцмережах поширювали світлину нібито протоколу з допиту Лероса, на якому нардеп глузливо розповідає слідчим про історію походження жесту середнього пальця та висловив інсинуації про неосвіченість Зеленського. Сам Лерос прокоментував, що репліки із протоколу допиту “схожі” на ті, які він озвучував насправді. У ДБР заперечили справжність фото, поширених у соцмережі.

18 листопада Печерський районний суд м. Києва обрав Леросу запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання.

До інциденту із середнім пальцем правоохоронні органи розслідували провадження проти Лероса в можливій корупції. Перед цим брат Андрія Єрмака – Денис Єрмак виграв позов проти Лероса в захисті честі та гідності. Брат Єрмака був незадоволений судженнями, які робив Лерос 2020 року при публікації так званих “плівок Єрмака“, на яких брат голови Офісу президента буцімто пропонує призначення на державні посади за гроші.

 

Медведчуку продовжили домашній арешт

ПОНЕДІЛОК, 10 СІЧНЯ 2022, 12:32. УП

Суд продовжив термін перебування нардепа і кума Путіна Віктора Медведчука під домашнім арештом.

Джерело: речниця Офісу генпрокурора Наталія Питель в коментарі “Українській правді”, Інтерфакс-Україна

Деталі: За її словами, Медведчуку продовжили арешт на 2 місяці – до 10 березня. Відповідне рішення у понеділок ухвалив Печерський суд Києва.

В ОГП кажуть, що рішення стосується епізоду справи проти нього, в якому кума Путіна підозрюють у неазконних поставках вугілля з ОРДЛО на підконтрольну Києву територію України.

Передісторія: Раніше Медведчук також перебував під домашнім арештом в іншому епізоді – щодо розграбування національних ресурсів України в окупованому Криму. Правоохоронці підозрюють, що Медведчук вступив у змову з РФ для видобутку нафти і газу в Чорному морі. Також у 2020 році Медведчук передав Росії інформацію про розташування прихованого підрозділу ЗСУ.

Але 2 листопада 2021 року цей арешт Медведчуку змінили на особисті зобов’язання.

12 жовтня кума Путіна відправили під домашній арешт в епізоді щодо ОРДЛО.

 

Порошенко з-за кордону заплатив 11 мільйонів своїм юристам

ПОНЕДІЛОК, 10 СІЧНЯ 2022, 14:57. УП

Колишній президент Петро Порошенко, який зараз перебуває за межами України, задекларував витрати майже 11 мільйонів гривень на юридичні послуги.

Джерело: його декларація від 6 січня на сайті Національної агенції із запобігання корупції

Деталі: Документ стосується суттєвих змін у майновому стані.

В декларації Порошенко вказує, що 29 грудня 2021 року витратив на юридичні послуги 10 990 059 гривень.

Приблизно в той час він повідомляв, що перебуває в Польщі.

Передісторія:

17 грудня слідчі ДБР спробували вручити Петру Порошенку повістку про виклик на допит у бюро. Але колишній президент швиденько сів у машину і поїхав геть, крикнувши водієві російською мовою: “Поехали, ё.. твою мать!”

Після цього Порошенко заявив, що поїхав у справах за кордон і повернеться у першій половині січня.

Ще пізніше він повідомив, що його “відрядження” затягується і повернеться він уже в другій половині січня.

А тим часом правоохоронці направили поштою п’ятому президентові підозру в державній зраді та сприянні терористам у справі про постачання вугілля з Донбасу, де також фігурує кум Путіна Віктор Медведчук.

Захист Порошенка здійснюють двоє юристів – Ігор Головань, який давно працює з п’ятим президентом, та Ілля Новіков – відомий російський адвокат.

 

У Порошенка розповіли, що 11 мільйонів пішли на судовий процес у Лондоні

Понеділок, 10 січня 2022, 23:52   УП

П’ятий президент Петро Порошенко, витратив 11 мільйонів гривень на юридичні послуги у справі проти братів Суркісів, який розглядав Високий суд Лондона, повідомили адвокати.

Джерело: адвокати Порошенка, яких цитує партія “Європейська солідарність

Дослівно: “29 грудня 2021 року Петро Порошенко оплатив частину гонорару за юридичні послуги відомій міжнародній юридичній фірмі, яка представляли його інтереси у справі за позовом Суркіса та пов’язаних з Суркісами компаній, що були вкладниками та пов’язаними особами Приватбанку.

Позов розглядався у Високому суді Лондона та стосувався надуманих претензій Суркісів як співвласників телеканалу, яким вони володіють з Коломойським та Медведчуком…

На наше глибоке переконання, цей позов щодо телеканалу, власниками якого є, зокрема, Коломойський, сім’я Суркісів та Віктор Медведчук, було згенеровано виключно як частину стратегії Суркіса та його бізнес-партнерів у спорах з державою та Приватбанком.

Після цього адвокати Суркіса продовжували затягувати розгляд питання про компенсацію Петру Порошенку судових витрат. Як наслідок, Петро Порошенко прийняв рішення оплатити частину гонорару міжнародної юридичної фірми, яка представляла його інтереси, у розмірі 300 тис. фунтів або 11 млн грн за власні кошти ще до отримання компенсації від позивачів.

Загальна сума витрат відповідачів на захист у цій справа склала до 2 млн фунтів. Наразі Суркіс погодився компенсувати Петру Порошенку частину юридичних витрат, відповідний платіж має бути здійснений до 14 січня 2022 року”.

Деталі: Захист Порошенка також повідомляє, що Суркіс не буде оскаржувати рішення лондонського суду.

Передісторія: Порошенко, який зараз перебуває за межами України, задекларував витрати майже 11 мільйонів гривень на юридичні послуги.

У вересні Лондонський суд відхилив позов на 350 млн доларів Ігоря Суркіса та пов’язаних компаній до Петра Порошенка та Валерії Гонтаревої щодо компенсації за втрачені під час націоналізації Приватбанку у 2016 році активи.

 

“ЄС” вимагає скликати позачергове засідання Ради

ПОНЕДІЛОК, 10 СІЧНЯ 2022, 16:02. УП

Народні депутати “Європейської Солідарності” збирають підписи, щоб скликати позачергове засідання Верховної Ради.

Джерело: брифінг співголови фракції “ЄС” Артура Герасимова

Пряма мова: “Європейська Солідарність” вимагає скликати позачергове засідання Верховної Ради з порядком денним, який буде відповідати реаліям і проблемам сьогоднішнього дня”.

Деталі: Депутати звернулися із листом про скликання позачергового засідання до голови ВР.

Наразі нардепи “Євросолідарності” збирають підписи.

Герасимов заявив, що у порядку денного нардепи будуть вимагати розглянути такі питання:

Звіт президента про стан оборони та зовнішньої політики держави в умовах загрози ескалації збройної агресії РФ.

Звіт прем’єра про заходи для подолання кризових явищ в економіці та зростання цін. Зокрема, на енергоносії та ЖКП.

Звіт міністра оборони про стан забезпечення ЗСУ та виконання державного оборонного замовлення на 2021-2022 рр.

Звіт міністра енергетики про стан енергетичної галузі та щодо імпорту електроенергії та вугілля з РФ та Білорусі.

Звіт міністра охорони здоров’я щодо заходів для подолання наслідків Covid-19. Зокрема, щодо забезпеченості вакцинами та киснем на 2022 рік, ковідних виплат та зарплат медикам.

Доручення Кабміну вжити заходів щодо забезпечення мінімального розміру грошового забезпечення військовослужбовців ЗСУ на рівні не менше 29 тисяч гривень на місяць.

Нагадаємо:

30 грудня 2021 року керівник центрального штабу “Європейської солідарності” Олександр Турчинов заявив, що у середу вранці правоохоронці провели низку обшуків у кількох членів партії в межах справи про закупівлю вугілля в ОРДЛО.

 

8 форматів для Путіна: як Захід планує домовлятися з РФ про безпеку та Україну

ПОНЕДІЛОК, 10 СІЧНЯ 2022, 11:12 — СЕРГІЙ СИДОРЕНКО, ЄВРОПЕЙСЬКА ПРАВДА

Фраза “нічого про Україну без України”, яку за часів свого президентства любив повторювати Петро Порошенко, знову стає актуальною – ще більше, ніж за попередньої влади. До того ж нині її виголошує навіть президент США Джо Байден.

Та попри постійне, ледь не ритуальне повторення цієї фразі переговори “про Україну” тривають. І часом представників самої України до участі у них не запрошують, бо це юридично або політично неможливо.

Лише протягом найближчого тижня відбудуться переговори з Україною та/або про Україну на кількох майданчиках та у кількох форматах. І не завжди відсутність Києва на цих переговорах є реальною проблемою.

“Європейська правда” зібрала інформацію про те, хто говоритиме з Росією про нас протягом ближчого часу. Про все це – у відео ЄвроПравди.

А для тих, хто віддає перевагу читанню – текстовий опис цих зустрічей, а також усіх наявних та найбільш очікуваних форматів переговорів Заходу з Кремлем.

Розмови “без України” вже тривають

Фраза “нічого про Україну без України” стала широко вживаною у риториці офіційного Києва приблизно від початку 2015 року, на одному з етапів дипломатичного опору російській агресії. Втім, ця ідея та фраза не є українською.

У формулюванні “нічого про нас без нас” її вживали й інші європейські нації у минулих сторіччях. Цю ідею іншими словами можна викласти так: жодні переговори про долю нації/держави не мають проводитися і жодні рішення не мають бути ухвалені без безпосередньої участі уповноважених представників цієї нації/держави.

Це – в теорії.

На практиці все складніше. Є ситуації, за яких переговори про нас можуть, мають і будуть тривати без української присутності. Та й не лише стосовно України!

Найпростіше довести це на прикладі: ми ж хочемо, щоби питання українського Криму обговорювали на самітах ЄС та НАТО? А ці формати не передбачають постійної присутності інших сторін. Тож цілком нормально, що ці розмови часом відбуваються без України.

Навіть ухвалення рішень можливе без участі держави, якої ці рішення напряму стосуються. Наприклад, санкції проти РФ за агресію на Донбасі схвалюють та продовжують без участі і часом навіть без попереднього обговорення з Україною і тим більше без участі РФ.

Навряд чи хтось скаже, що лідери ЄС та НАТО мають скасувати санкційні рішення лише через те, що їх ухвалили за відсутності українських та російських представників!

Втім, принцип “нічого про нас без нас” все одно має значення – просто він є суттєво вужчим. Йдеться про те, що доленосні рішення для держави, що мають прямий вплив на визначення її майбутнього, потрібно ухвалювати за консультацією та попередньої згоди цієї держави.

Щодо цього Україна не має підстав дорікати Заходу – жодного разу за останні роки ані ЄС, ані США цей принцип не порушували. А зараз, коли почалися переговори з РФ, Джо Байден додатково публічно пообіцяв, що керуватиметься цим правилом.

Це важливо, бо більшість розмов про Україну ближчим часом відбудуться без нашої участі.

Хто та коли говоритиме з Росією та про Україну?

З понеділка 10 січня у Брюсселі, Женеві, Відні тощо розпочинається справжній “марафон” переговорів про російський ультиматум Заходу, а також із самою Росією.

Предмет та привід для цих переговорів – публічно запропонований Москвою пакет договорів із США та НАТО про розподіл сфер впливу в Європі, одним із пунктів якого є юридична відмова Альянсу від розширення, включно із забороною вступу України до цього блоку (детальніше про вимоги Кремля – у відеопоясненні ЄП або у статті “Путін на всю голову“).

Наразі вже усі ключові західні лідери зробили заяви про те, що вимоги, озвучені Москвою, є наперед неприйнятними і точно не знайдуть згоди – але поза тим, Захід все одно дав згоду на переговори.

Підготовчі зустрічі почалися ще у п’ятницю 7 січня із зустрічі міністрів закордонних справ НАТО у відеоформаті. Головною темою екстрених переговорів стала саме російська пропозиція, зізнався генсек НАТО, пояснивши, що міністри узгодили позицію у діалозі з РФ.

А вже у понеділок починаються переговори власне із Росією.

Вже вранці у Женеві починається перший раунд консультацій США-РФ, про які раніше домовилися Путін та Байден. Від Штатів на цю зустріч прибула перша заступниця держсекретаря Венді Шерман, від РФ – заступник Лаврова та один із претендентів на посаду очільника МЗС Росії Сергєй Рябков. Цікава деталь: зустріч пройде на американській території, у будівлі дипмісії США у Женеві.

Одночасно у понеділок заплановані ще дві зустрічі у двох різних форматах, де говоритимуть про російську пропозицію, але без її участі.

Вранці у Брюсселі відбудеться Комісія Україна-НАТО (КУН) за участі віцепрем’єрки з європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної. Представницю українського уряду запросили, щоби додатково переконати Київ, що розмови не йдуть за спиною України, а ще – щоби почути її думку про консультації НАТО з РФ. КУН – це той самий орган, засідання якого регулярно блокує Угорщина, але не поспішайте малювати “перемогу” просто за фактом його проведення. Блокування відбувається, лише коли від самого НАТО засідання відбувається на рівні міністрів або вище, а зараз засідання заявлене “на рівні послів”.

Друга зустріч відбудеться по обіді. Представники 30 членів НАТО знову зберуться разом, щоби вже без України обговорити почуте від Стефанішиної, а також, імовірно, отримати якусь попередню інформацію від США про перебіг консультацій у Женеві.

У середу – наступні переговори, у форматі НАТО-РФ. Росія знову буде на них “гостем” – зустріч призначена у штаб-квартирі Альянсу в Брюсселі. І знову Росія надсилає сюди десант “важковаговиків”: у зустрічі братимуть участь інший заступник Лаврова, Александр Грушко, а також заступник міністра оборони РФ та представник генштабу РФ.

Україну на цю зустріч не запросили, однак після її завершення, для балансу, НАТО проведе зустріч також з українським посадовцем. 12-13 січня у Брюсселі заплановане засідання Військового комітету НАТО, куди запросили також військових керівників України та Грузії; з Києва сюди приїде головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний.

У четвер – ще один формат переговори з Росією, у Відні, у форматі ОБСЄ, тобто за участі і України, і США, і усіх європейських держав.

Такого напруженого графіка переговорів з Москвою не було, напевно, з 2014 року. То чого варто від них чекати?

Україна як Європа

Росія, яка неприховано шантажує Захід новою хвилею військової агресії проти України, від початку зробила переговори максимально публічними, аж до неприпустимого для дипломатії рівня – коли оприлюднила “проєкти договорів”, які Кремль хоче підписати з державами НАТО та окремо із США.

Завдяки резонансу, який викликав на Заході російський ультиматум, є можливість відстежувати усі формати переговорів з РФ із цього приводу. Понад те, є підстави вважати, що додаткових форматів не існує – їх організація була би надто небезпечною для західних держав. Річ у тім, що початок сепаратних переговорів з РФ, прихованих від інших союзників та від своїх громадян, зробив би будь-який європейський уряд заручником тиску Москви, яка отримала би можливість шантажувати своїх візаві зливом у пресу інформації про ці переговори.

Втім, і наявних форматів більш ніж достатньо.

Чотири переговорних треки із самою Росією про безпеку в Європі, включно з безпекою України, є вже зараз. Це двосторонні зустрічі США-РФ, консультації Росія-НАТО, формат ОБСЄ, а також напівмертвий, але досі не розпущений Нормандський формат.

Є також п’ятий формат за участі РФ, який ще не стартував, але його створення є цілком реальним – це переговори США-РФ-Україна, можливо, також із залученням додаткових європейських гравців. Можливість його створення американці вже обговорюють з Кремлем; Україна також публічно давала на нього згоду.

На додаток, є три ключових формати, у яких держави Заходу говорять про російську військову загрозу для України та Європи, але без участі Росії. Це власне формат НАТО (наприклад, зустрічі 7 та 10 січня), НАТО-Україна (у тому числі в форматі КУН 10 січня), а також малопомітний в Україні, але справді важливий формат США-“Бухарестська дев’ятка”. Йдеться про дев’ять держав на східному фланзі НАТО, що приєдналися до Альянсу у 90-х роках: Польщу, Румунію, Литву, Латвію, Естонію, Словаччину, Угорщину, Болгарію та Чехію. США погоджують із ними усі свої переговорні позиції на безпекових консультаціях з РФ стосовно Європи.

Ви помітили, що у жодному з цих форматів немає ЄС?

Євросоюз також звернув на це увагу. Ба більше, у ЄС не приховують, що їх це всерйоз дратує! Адже принцип “нічого про нас без нас” стосується не лише України, а й усіх європейських держав, і частина з них почуваються виключеними з розмов про майбутнє континенту.

Про це розповів високий представник ЄС з питань зовнішньої та безпекової політики Жозеп Боррель на зустрічі з редактором “Європейської правди” та кількома іншими журналістами у Києві 6 січня, після свого візиту на Донбас.

“Діалог не може бути тільки на рівні НАТО, бо не всі країни ЄС є країнами НАТО. От як ви уявляєте діалог з Росією про безпеку держав ЄС без участі ЄС? Це нонсенс.

Я розумію, що Росія не сприймає Євросоюз як гравця. Але ми – гравець! ЄС має бути в діалозі”, – поясняв Боррель.

Глава дипломатії ЄС визнав, що вони не можуть змусити Росію враховувати їхні побажання, але у Брюсселі мають інший запобіжник: обіцянку США не домовлятися з РФ про Європу доти, доки у діалозі не братимуть участь інші гравці – і Україна, і Євросоюз. “Звісно ж, ми не можемо змусити нікого сісти за стіл переговорів. Але я в постійному контакті із США, і американці мене запевнили, що нічого не буде обговорюватися без чіткої координації з європейцями і без участі європейців. Вони підкреслюють дві тези: координація та участь”, – кілька разів наголосив Жозеп Боррель.

Вимоги ЄС однозначно грають на руку Україні, адже позиції Києва та Брюсселя є ідентичними.

Це дає ще більше впевненості, що вони будуть дотримані.

Втім, про формат переговорів ЄС-РФ наразі не йдеться, бо його створення не хоче Москва. Та й для самого Євросоюзу він не є критично важливим – там вважають достатніми переговори з Москвою про російський ультиматум на майданчику ОБСЄ (а ця зустріч вже запланована на 13 січня). “Це – прийнятний варіант. Україна є в ОБСЄ, Росія є в ОБСЄ, усі держави Європи та навіть ЄС як такий – в ОБСЄ. Давайте використовувати той формат, що вже є”, – пояснив Боррель.

Зустріч не для домовленостей

Те, як розгортаються переговори, та те, які вимоги лунають від сторін, загалом є позитивним для України, бо додатково підтверджує висновки, яких ЄП дійшла раніше: що вимоги Кремля не мають ані найменшого шансу бути задоволеними.

Про це публічно говорять усі учасники переговорів – і НАТО, і держави ЄС, і США. Зокрема, американська представниця Венді Шерман, що веде перемовини з РФ у Женеві, напередодні понеділкового раунду публічно заявила про це та додатково поширила цю заяву в російських ЗМІ.

Та й загалом на Заході не приховують, що як мінімум одним з основних сценаріїв є зрив переговорів. Це публічно визнають навіть у НАТО, хоча ця організація, орієнтована на діалог, загалом ніколи не заявляє про очікування невдачі – але зараз зважилася навіть на таке.

Та й РФ публічно демонструє, що не налаштована на конструктив у принципі!

Її вимоги, початково неприйнятні, стали ще жорсткішими і ще більш безглуздими.

Заступник глави МЗС РФ Сергєй Рябков перед переговорами в Женеві публічно заявив, що Росія вимагатиме не лише припинити подальше розширення НАТО (на що Альянс вже офіційно відповів коротким “ні”), а й висуває вимогу скорочення НАТО, виходу з нього усіх держав Центральної та Східної Європи.

Заява заступника Лаврова є зразком “російської дипломатичності”:

“НАТО має збирати манатки та прямувати до своїх рубежів 1997 року”.

Годі й говорити, що така вимога – яку мають одноголосно схвалити й самі члени Альянсу – буде сприйнята хіба що як додатковий доказ того, що Росія не планує вести переговори всерйоз.

У вас може виникнути питання: то навіщо за таких умов взагалі вести переговори з РФ? Це запитання правильне. Втім, у Заходу є одночасно два політичних мотиви продовжувати ці дивні консультації.

Перший мотив є цілком коректним.

Є доволі очевидним, що Росія хоче покласти на Захід відповідальність за зрив переговорів. Москві вигідно, щоби США або НАТО першими заявили про вихід з переговорного процесу – а тому вони цього не роблять і намагаються “потопити” консультації у купі форматів.

Хоча є і другий мотив, пов’язаний із тим, що Захід досі не розуміє Росію.

З точки зору багатьох західних політиків, переговори з Росією не повинні бути суто ширмою. Там вважають, що Росія, “трохи побикувавши”, все ж повернеться до конструктиву, відкладе нереалістичні вимоги і зосередиться на тих питаннях, де можливо дійти компромісу. В США навіть визначили “червоні лінії” для такого діалогу: там готові до переговорів з РФ щодо скорочення можливого майбутнього розгортання наступальних ракет в Україні та накладення обмежень на військові навчання США та НАТО у Східній Європі.

Втім, риторика РФ не дає шансу на те, що цей чи схожий компроміс буде знайдений – бо за останні тижні позиції сторін лише віддалилися.

Усю цю історію Кремль розпочав не для того, щоби домовитися, а для того, щоби зірвати переговори. Росія, схоже, твердо взяла курс на самоізоляцію. Шанси на те, що вона передумає, є украй примарними. А масштабні переговори Заходу з РФ навряд чи дають хоч якийсь ефект, крім позиціонування Росії як “супердержави” для її внутрішньої пропаганди.

 

Олександр Клименко, який переміг у конкурсі на керівника САП, про затягування відбору, справу Татарова і свої плани перевірити прокурорів

СОНЯ ЛУКАШОВА — ПОНЕДІЛОК, 10 СІЧНЯ 2022, 05:30. УП

“За майже півтора року після звільнення свого першого керівника Спеціалізована антикорупційна прокуратура нарешті отримала нового очільника”.

Так мало би починатись це інтерв’ю. І, можливо, воно могло би з’явитись значно раніше. На місяць, два чи навіть дев’ять, як колись обіцяли у конкурсній комісії.

Однак за майже півтора року після звільнення Назара Холодницького, який раніше очолював САП, його наступник досі не призначений. Хоча конкурс на посаду триває 15 місяців.

І навіть фактичний переможець вже є. Це детектив Національного антикорупційного бюро Олександр Клименко. Принаймні, математика на його боці. За підсумками відбору Клименко отримав на 17 балів більше за свого конкурента, прокурора Андрія Синюка.

За логікою, тепер детектива мали би призначити новим керівником САП, а Синюка – його заступником. Однак у грудні 2021 комісія цього так і не зробила. Там перекладають відповідальність на Офіс генпрокурора, мовляв, він має надати підтвердження, що кандидати пройшли всі перевірки.

Сам Клименко каже: комісія і так має необхідні довідки. А її дії трактує як затягування.

У цих важких для сприйняття хащах юридичних суперечок суспільству легко загубити найважливіше. Розуміння, що від людини, яка зрештою переможе в цьому конкурсі, залежатимуть найбільш значущі рішення в боротьбі з українською корупцією.

Адже керівник САП може дати хід важлими розслідуванням, наприклад, щодо суддів, мерів, місцевих депутатів, чи навпаки загальмувати їх. Може захистити роботу детективів перед Офісом генпрокурора чи дозволити знехтувати їхніми зусиллями.

Олександр Клименко знає про все це не з чуток. Він брав участь у розслідуванні низки гучних історій, таких як “газова справа” нардепа Олександра Онищенка і пов’язаний з ним кейс екскерівника Державної фіскальної служби Романа Насірова.

Ба більше – детектив був одним із тих, хто не побоявся стати на шляху Олега Татарова, заступника голови Офісу президента, який курує правоохоронний напрямок. Клименко розслідував справу, в якій НАБУ підозрювало Татарова у причетності до корупційної схеми ще в часи роботи адвокатом. Однак суд і президентська вертикаль завадили слідству і врятували високопосадовця. Нині справа фактично похована в Службі безпеки України.

Прозоре обрання нового очільника САП, крім того, є одним з критеріїв надання Україні 600 млн євро допомоги ЄС та одним з критеріїв за механізмом призупинення безвізу.

Тому Володимир Зеленський на словах неодноразово клявся, що зацікавлений у завершенні конкурсу в САП і очікує його фіналу до кінця 2021. Але на ділі це залишилось обіцянками. Комісія не поспішає призначати детектива Клименка.

Її частина, що складається з представників міжнародного співтовариства, наполягала не зволікати і навіть просила генпрокуроркуІрину Венедіктову втрутитись у ситуацію. Розчарування через затягування конкурсу вже висловили посли G7, увагу також звернули представництво ЄС і посольство США.

Водночас, по конкурсу “вдарив” і скандально відомий Окружний адмінсудКиєва, який кожна влада час від часу використовувала як додатковий важіль, перетворивши його зрештою на окремий центр впливу. Суд визнав нечинним порядок роботи комісії. Ініціатором справи був колишній детектив НАБУ, звільнений після внутрішнього розслідування, який вже не вперше у спайці з ОАСК “атакує” керівництво Бюро.

Поки майбутнє Антикорупційної прокуратури цьому тлі залишається у підвішеному стані, Українська правда” поговорила з Олександром Клименком.

Це його перше інтерв’ю, в якому переможець конкурсу розповів, які етапи відбору викликали питання, як в прокуратурі “губили його документи”, чому він планує влаштувати аудит в САП і чи дасть нове життя “справі Татарова”.

“На місці керівника САП я зробив би у справі Татарова все по-іншому”

– Олександре, розкажіть, коли і чому ви вирішили податись на конкурс в Антикорупційну прокуратуру?

– Я в 2020 році брав участь у конкурсі в Бюро, на підвищення. І хоч і набрав найбільшу кількість балів, але все рівно програв його, мене визначили другим, а не першим. Фактично в Бюро я уже не мав можливості будь-якого кар’єрного зросту, тому що всі керівні посади були зайняті.

Тут якраз був конкурс у САП. І я, враховуючи, що мав значний досвід і велику кількість резонансних проваджень у Бюро, вирішив, що на посаді керівника САП можу зробити щось більше для країни, ніж на посаді старшого детектива.

– В Офісі генпрокурора ми чули не під запис таку позицію, що, мовляв, НАБУ вас спеціально відправило на конкурс, щоб мати повний контроль над справами. Чи обговорювали ви свою участь в конкурсі із Ситником чи іншими керівниками Бюро? Як вони поставились до вашого рішення брати участь в конкурсі?

– Я не спілкуюсь з керівництвом кожного дня, це буває дуже рідко, по якимось справам. Тому ніхто зі мною ніхто не говорив про те, що я подався.

– Ситник колись вам казав, що він про це думає?

– Ми з ним не обговорювали мою участь в конкурсі. Коли я пройшов уже на етапі доброчесності, він мені написав повідомлення: “вітаю, що пройшов далі”. І все. Конкурс ми ніколи не обговорювали.

– Посада керівника САП – політична, і цим дуже відрізняється від роботи детектива. І чимала частина роботи очільника Антикорупційної прокуратури – це саме політичний захист прокурорів і детективів від скандалів і провокацій, які керівник приймає на себе. Ви готові до таких змін? До необхідності постійно опиратись нападкам?

– Детективи також опираються провокаціям, просто це не така публічна частина ситуації. Але їм якісь “привіти” завжди передають, як і мені. Пошкодження авто – такого плану, дрібне хуліганство. Ну як дрібне – буває ж, що і палять авто.

Тобто детективи також протидіють, просто це не є публічним, оскільки їхня посада не є публічною. Тому детектив не може виступати, давати інтерв’ю.

А взагалі я вважаю, що посада керівника САП не є політичною.

– У нашій країні вона все ж часто стає політичною.

– Мені здається, що це треба змінювати. І не робити її політичною, а щоб це був аполітичний керівник, який не лобіював, не притісняв в інтересах будь-якої політичної сили, а був абсолютно незалежним.

– Один із найяскравіших прикладів – справа Олега Татарова, в розслідуванні якої ви брали участь. Тоді від керівництва прокуратури фактично залежало і політичне рішення. Цей кейс якось вплинув на ваше рішення піти в САП?

– Частково так. Якби на той момент, на момент розслідування справи, я був керівником САП, я би зробив абсолютно інші речі, вчинив би зовсім по-іншому.

Навіть будучи на місці не керівника САП, а виконуючого обов’язки, як Грищук (Максим Грищук виконує обов’язки очільника САП після звільнення Холодницького, також брав участь у конкурсі – УП). Я зробив би все по-іншому.

– А як?

– Це, так би мовити, процесуальні хитрості. Але на мою думку, уникнути протидії можливо було, навіть з тим ресурсом, який ми мали на той момент.

– Тобто ви думаєте, що Антикорупційна прокуратура за Грищука не вижимає всі свої ресурси?

– Я впевнений в цьому. Фактично 50 прокурорів і 60 направлених до суду за рік кримінальних проваджень. Одне провадження в рік – це, мені здається, не найкращий показник.

“Логіка прийняття рішень про доброчесність була незрозуміла”

– Давайте згадаємо, як на початку 2021 починався конкурс на очільника САП. Якою тоді була атмосфера? Ви були першим, за чию доброчесність проголосувала комісія, причому навіть одноголосно. Тоді відчувалось якесь нерівне ставлення до кандидатів?

– Я не знаю, рівне чи нерівне, але логіка прийняття рішень про доброчесність була незрозуміла. І вона є незрозумілою і до цього часу, чому саме так вони приймали рішення. Член комісії міг мотивувати своє рішення абсолютно чим завгодно, і для цього не треба було якесь підтвердження. Він не проголосував – і все, людина фактично уже вийшла з конкурсу і не могла більше брати участь.

– А це не загрожує конкурсу загалом? Як сталось, наприклад, з реформою прокуратури, коли посадовці поновлювались через суд, тому що їх звільняли за неконкретно врегульованою процедурою. Чи це не підірве конкурс?

– Ні, тут же трохи інша ситуація. Комісія фактично самостійно визначила порядок проведення конкурсу, вони проголосували, прийняли порядок прийняття рішень і таким чином рухаються.

Якщо порівнювати з іншими конкурсами, мені здається, що цей конкурс не найгірший, серед тих, які проводились на керівника будь-якого органу в країні за останній час.

– Чи були помітні фаворити влади, Банкової чи ОГП? Колись таким називали нардепа Андрія Костіна.

– Я не можу таке коментувати.

– Ви можете не називати персоналії, але чи вони були помітні по тому, як працювала комісія?

– Я б так не сказав. На тому етапі, на етапі доброчесності. З одного боку казали, що Костін – фаворит, але багато членів комісії за нього не проголосували. І не тільки представники “міжнародників”, як їх називають, а і представники від Верховної Ради не всі проголосували. Тому, якби він був їхній фаворит, то певно би всі проголосували.

– У рішенні Окружного адмінсуду, до якого ми ще повернемось, є словаодного з учасників конкурсу, що, мовляв, комісія не була об’єктивною, вона то лояльніше, то упередженіше ставилась до кандидатів. Тобто ви б так не сказали?

– Дивіться, відібрали членів комісії, і кожен член комісії суб’єктивно сприймає будь-яку інформацію. Він мотивує: я рішення приймаю так. А кандидату це не подобається, він каже, що це упереджене прийняття рішення. Але для цього ж і відібрали членів комісії.

– Коли ви зрозуміли, що починаються затягування з конкурсом? Коли перші такі дзвоники з’явились?

– Ще влітку, на етапі доброчесності. Половина конкурсантів пройшли доброчесність, і після того перерив був великий, більше місяця. Зрозуміло було, що вже конкурс дуже-дуже сильно затягнувся.

– Якісь тоді були внутрішні розмови серед правоохоронців, про сценарії, що буде далі з цим конкурсом?

– Розмов ходило дуже багато. Що буде рішення ОАСК, що введуть ще якогось кандидата. Але всі ці розмови нічим не закінчились.

– Власне, у грудні 2021 таки було рішення ОАСК, який визнав нечинним порядок роботи комісії. Наскільки воно загрожує конкурсу?

– Я вважаю, якщо комісія продовжить далі працювати, визначать переможця і подадуть апеляцію, то нічим не загрожує. Рішення не набере законної сили.

“З Офісу генпрокурора подзвонили, що загубили довідку про очищення влади. Потім подзвонили, що загубили мої дипломи”

– Давайте зупинимось на тому, що відбувається зараз. Конкурс фактично за крок від завершення. Ви перемогли за балами, але досі не визначені переможцем. Комісія каже, що має отримати згоду Офісу генпрокурора, а там, мовляв, не відповіли. Що відбувається за лаштунками цього процесу, поза суспільною увагою?

– Голова комісії написала лист на генпрокурора про те, щоб надали підтвердження, що кандидати пройшли спецперевірку (перевірка декларації, несудимості, стану здоров’я, освіти тощо – УП), перевірку згідно із законом “Про очищення влади” (засвідчує, що чиновник не підлягає люстрації – УП) і доступ до державної таємниці. Всі ці документи раніше вже надавались комісії, і вони в неї є. Для чого вони повторно звернулись – мені незрозуміло.

Я звернувся за роз’ясненням до НАЗК як єдиного органу, який може надавати роз’яснення стосовно закону “Про запобігання корупції”. То вони надали роз’яснення, що правових підстав для проведення повторної спецперевірки немає.

– Тобто я правильно розумію, що комісії в принципі не потрібно було звертатись до Офісу генпрокурора за цим підтвердженням? Вона може використати ті документи, які вже є?

– Так. Мені працівники кадрових підрозділів Офісу генпрокурора подзвонили, що вони загубили довідку про очищення влади. Ця перевірка проводиться всього один раз в житті. Якщо я не працював на керівних посадах під час режиму Януковича, то я і заднім числом не можу на них працювати.

Я цю довідку надав, ще весною 2021 року, у квітні. Вони її загубили. Я їм привіз заново. Потім вони мені подзвонили, що загубили мої дипломи, потім загубили те-те.

Я звернувся до комісії: хто відповідальний за зберігання моїх документів, і надайте мені весь список втрачених, щоб я одним разом їх всіх привіз. Комісія мені відповіла, що вона рішення про проведення повторної спецперевірки не приймала і що мої документи вони всі знайшли.

Аналогічний лист я потім написав на генерального прокурора: розберіться, хто прийняв рішення про проведення спецперевірки. Його може прийняти тільки комісія, вона не приймала. Але кадрові працівники мені телефонують і кажуть, що вони проводять. І посилаються на вказівку керівництва. Я кажу: якого керівництва. Вони: ой-ой, ми зараз передзвонимо. Потім передзвонюють і кажуть: ні, це рішення комісії.

А після того, як роз’яснення НАЗК з’явилось, вони перестали мені телефонувати.

– Щодо вашого конкурента, Андрія Синюка теж проводять повторну перевірку?

– Я читав у ЗМІ, що так, відносно нього проводять спецперевірку. Але він діючий працівник прокуратури, вони можуть внутрішньо затребувати відносно нього спецперевірку і провести. Тут їм легше. А стосовно мене, так як я працівник Бюро, вони не можуть цього зробити.

– Якою може бути мета? Що таким чином можна зробити?

– Спецперевірка проводиться 25 днів. Тобто це плюс 25 днів. Плюс у законодавстві написано, що спецперевірка може бути проведена стосовно кандидата або стосовно особи, яка перемогла в конкурсі. Тобто вони можуть зараз провести, потім визначити переможця, і повторно по переможцю ще провести. Тобто це вже 50 днів.

– Але ж це максим затягування, таким чином все одно не змінити результати. Чи може бути, що вас позбавлять доступу до держтаємниці, наприклад?

– Теоретично можливе все. Довідку я їм надав. Тому що почали говорити, що а раптом у мене закінчився допуск до державної таємниці. Я їм одразу відправив довідку про те, що в мене ще до 2023 року є допуск, того ж самого рівня, який і потрібний. Які можуть бути подальші підстави – не знаю.

“Не може прокурор за два роки направити до суду одну справу”

– Якщо вас зрештою призначать керівником, а Синюка – заступником, ви готові працювати в такому тандемі після всіх перепетій?

– Я з ним не знайомий, лише на конкурсі ми бачились, але не спілкувались. У мене не буде іншого вибору, крім як співпрацювати, тобто ми будемо якось налагоджувати роботу. Але, я так думаю, що працювати буде трохи складно, враховуючи ті обставини, які на даний час відбуваються.

– Як потенційний новий антикорупційний прокурор, як ви відповісте на одвічний запит суспільства на топ-посадки? І на запитання, чому цих посадок не видно.

– Я думаю, що це вже не за горами. По більшості справ дослідили вже майже всі речові докази і допитали майже всіх свідків. Тому я думаю, що вже не так довго чекати. Уже ж досить багато вироків є з реальними термінами.

Я розумію, що немає таких резонансних проваджень. Але я думаю, що і по них так само. У справі колишнього голови Державної фіскальної служби(Романа Насірова – УП) майже 90% доказів заслухано судом, і в будь-якому випадку буде прийнято рішення.

– Чи потрібні нашій антикорупційній системі і прокуратурі, зокрема, якісь структурні зміни? Щоб удосконалювати свою роботу, щоб суспільство ці посадки побачило?

– Так, я думаю, що в Антикорупційній прокуратурі потрібно, як мінімум, провести аудит проваджень, у тому числі, закритих за останній час. Заслухати їх в присутності і прокурора, і детектива. Особливо, в тих провадженнях, де є розбіжності думок, щоб впевнитись, що дійсно рішення там було прийняте законне і інших варіантів розвитку подій там немає.

І я думаю, що потрібно провести оцінювання роботи окружного прокурора. Не може прокурор працювати в прокуратурі і за два роки направити одну справу до суду. На нього надія є, він отримує досить велику зарплату, а результати роботи мінімальні. Скрізь є оцінка діяльності, а в антикорупційній прокуратурі чомусь немає. Детективів оцінюють, а прокурорів не оцінюють.

– Якщо очолите САП, дасте нове життя справі Татарова?

– Це я фактично не можу вже коментувати. Справа не перебуває не те, що в моєму провадженні, а взагалі в провадженні Бюро. Вона в провадженні іншого органу (Служби безпеки України – УП). Що там відбувається – я не знаю.

Процесуального шляху, як її можна реанімувати, я не бачу. Але, можливо, якщо підключити кілька розумних голів, у тому числі, з прокуратури, можливо, хтось інший бачить.

1 Бал2 Бали3 Бали4 Бали5 Балів (Голосів: 1 Рейтинг: 5,00 out of 5)
Loading...
Переглядів: 105

Залишити відгук

adminarmyua@ukr.net | © 2014-2020 ARMYUA
Повне (часткове) використання матеріалів дозволяється за умови наявності прямого гіперпосилання на адресу матеріалу на сайті armyua.com.ua