Головна » Інформкон'юнктура доби » Інформаційний резонанс доби: 10.07.2021

Інформаційний резонанс доби: 10.07.2021

Стало відоме ім’я загиблого поблизу Золотого бійця ООС 

10.07.2021 17:28

Український військовий, який загинув учора, 9 липня, під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Золоте у районі проведення ООС, – старший солдат Володимир Яськів.

Як передає Укрінформ, про це повідомила пресслужба 24-ї ОМБр імені короля Данила у Фейсбуці.

“Вчора, 09 липня 2021 року, під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Золоте, загинув наш побратим – старший солдат Яськів Володимир Богданович. Володимир знаходився на чергуванні та вів спостереження за противником, коли окупанти почали масований обстріл з крупнокаліберних кулеметів, гранатометів, протитанкових керованих ракет та мінометів 82-го калібру. Ворогу була надана адекватна відповідь з дозволених засобів озброєння для придушення вогневих точок противника. Але під час зміни позиції старшим солдатом Яськівим сталося непоправне… ворожий снайпер смертельно поранив Володимира. Характер поранення виявився несумісним з життям”, – йдеться у повідомленні.

Побратими та командування підрозділу, де Володимир проходив службу вже півтора року, згадують його як порядного, сміливого, працьовитого та кваліфікованого військовослужбовця, який завжди проявляв розумну ініціативу та був надійною підтримкою для своїх командирів.

Володимир Яськів народився 29 липня 1977 року і був родом з селища Великі Бірки на Тернопільщині. Невдовзі мав відзначати своє 44-річчя.

Як повідомляв Укрінформ, упродовж минулої доби, 9 липня, окупанти 13 разів порушували режим припинення вогню у зоні ООС. Внаслідок ворожих обстрілів один український військовий отримав поранення несумісне з життям, ще один поранений та двоє травмовані.

 

Окупанти на сході України активно застосовують 120-мм міномети та артилерію

10.07.2021 19:04

Станом на 17.00 суботи російсько-окупаційні війська продовжують ігнорувати домовленості, досягнуті у рамках Тристоронньої контактної групи. Так від початку доби, 10 липня, зафіксовані 9 порушень режиму припинення вогню.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресцентр ООС у Фейсбуці.

Поблизу Миронівського окупанти застосували артилерійські системи калібру 122-мм.

Неподалік населеного пункту Водяне, що біля Донецька, противник відкрив вогонь з мінометів 120-го калібру.

А біля Водяного, що на Приазов’ї – з артилерійських систем калібру 122-мм.

Неподалік Широкиного російські найманці обстріляли українські позиції з мінометів 82-го калібру.

У напрямку Світлодарська ворог відкрив вогонь з мінометів 120-го та 82-го калібрів, станкових протитанкових і автоматичних станкових гранатометів.

У районі населеного пункту Піски збройні формування Російської Федерації обстріляли позиції наших захисників з мінометів 82-го калібру.

Крім того, в районі проведення операції Об’єднаних сил зафіксовані 3 прольоти ворожих БПЛА з перетином лінії розмежування.

Бойових втрат серед українських військових немає.

На ворожі обстріли українські захисники відкривали вогонь у відповідь.

Про факти порушень з боку російсько-окупаційних військ Українська сторона СЦКК повідомила представників Місії ОБСЄ, застосувавши встановлений координаційний механізм.

 

Доба у зоні ООС: окупанти 11 разів зривали «тишу»

11.07.2021 08:32

Протягом минулої доби, 10 липня, в районі проведення операції Об’єднаних сил, зафіксовано 11 порушень режиму припинення вогню.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресцентр ООС у Фейсбуці.

Так, біля Миронівського окупанти застосовували артилерійські системи калібру 122-мм.

Неподалік населеного пункту Водяне, що біля Донецька, противник відкривав вогонь з мінометів 120-го калібру.

Поблизу Водяного, що на Приазов’ї, ворог двічі здійснював обстріли з артилерійських систем калібру 122-мм і гранатометів різних систем.

Неподалік Широкиного російські найманці обстрілювали українські позиції з мінометів 82-го калібру.

У напрямку Світлодарська ворог відкривав вогонь з мінометів 120-го та 82-го калібрів, станкових протитанкових і автоматичних станкових гранатометів.

У районі населеного пункту Піски збройні формування РФ обстрілювали позиції ЗСУ з мінометів 82-го калібру.

Біля Золотого-4 противник застосовував протитанковий ракетний комплекс.

Крім того, в районі проведення операції Об’єднаних сил було зафіксовано 3 прольоти ворожих БПЛА з перетином лінії розмежування.

Бойових втрат серед українських військових немає.

Станом на 7 годину ранку, 11 липня, порушень режиму припинення вогню не зафіксовано.

 

Місія ОБСЄ зафіксувала майже 130 порушень «тиші» на сході України

СММ ОБСЄ упродовж минулої доби зафіксувала 15 порушень режиму припинення вогню у Донецькій області та 114 таких порушень на Луганщині.

Як повідомляє Укрінформ, про це повідомляється у щоденному звіті №159/2021, опублікованому Спеціальною моніторинговою місією ОБСЄ в Україні (СММ) 10 липня 2021 року.

“У Донецькій області СММ зафіксувала 15 порушень режиму припинення вогню, у тому числі 9 вибухів (3 вибухи в повітрі та 6 — невідомого походження)”, – йдеться у звіті.

Більшість порушень сталася в районі на північ від н.п. Широкине (підконтрольний урядові, 100 км на південь від Донецька).

За попередній звітний період у цій області було зафіксовано 86 порушень режиму припинення вогню.

“У Луганській області Місія зафіксувала 114 порушень режиму припинення вогню, у тому числі 53 вибухи невизначеного походження”, – повідомили в СММ.

Більшість порушень сталася на північ від ділянки розведення в районі н.п. Золоте (підконтрольний урядові, 60 км на захід від Луганська).

За попередній звітний період на Луганщині зафіксовано 43 порушення режиму припинення вогню.

Нагадаємо: із 21 березня по 6 червня СММ ОБСЄ зафіксувала близько 21 тис. порушень режиму припинення вогню на сході України, що майже втричі більше, ніж за відповідний звітний період з 1 січня по 20 березня 2021 року.

 

Окупанти перешкоджають роботі ОБСЄ на сході України

Збройні формування Російської Федерації та їхні найманці продовжують перешкоджати діяльності Місії ОБСЄ на окупованих територіях.

Про це повідомляє пресслужба ООС у Фейсбуці, передає Укрінформ.

Як зазначається, незважаючи на заяви з боку міжнародної спільноти, збройні формування Російської Федерації та їхні найманці продовжують перешкоджати діяльності Місії.

Так, у щоденному звіті СММ ОБСЄ від 08 липня 2021 року зазначено про недопуск патруля Місії на блокпостах збройних формувань, поблизу окупованих населених пунктів Молодий Шахтар та Новоазовськ, посилаючись на “накази від командирів” та “проведення навчань з бойовою стрільбою в цьому районі”.

Спостерігачам не вдалося отримати доступ до постійного місця зберігання озброєння та до місць розміщення відведеного важкого озброєння в тимчасово непідконтрольних уряду районах Донецької області, оскільки члени незаконних збройних формувань наказали спостерігачам покинути ці райони, посилаючись на “накази від командирів”.

Поблизу окупованого населеного пункту Довге кремлівські найманці заборонили патрулю Місії перебувати в цьому районі.

БПЛА Місії зазнавали впливу перешкод сигналу GPS внаслідок глушіння, здійснюючи проліт на не підконтрольній уряду України території над населеними пунктами Харцизьк, Липське та Піонерське.

Під час останнього польоту команда Місії втратила контроль над просторовим положенням БПЛА. Спостерігачам не вдалося повернути літальний апарат.

Спеціальний представник Діючого голови ОБСЄ в Україні та в Тристоронній контактній групі посол Гайді Грау після чергових зустрічей ТКГ та її Робочих груп у форматі відеоконференцій у своїй заяві засудила обмеження свободи пересування та умисні пошкодження технічних засобів і обладнання для спостереження.

Своїми діями окупанти намагаються приховати від міжнародних спостерігачів факти своїх порушень.

Крім того, з метою дискредитації Збройних Сил України, окупанти вкотре, використовуючи комплекси РЕБ російського виробництва, здійснювали глушіння БПЛА СММ малого радіуса дії під час 2-х польотів поблизу підконтрольного уряду України населеного пункту Авдіївка.

Українська сторона СЦКК вважає неприпустимими подібні дії російсько-окупаційних військ, які призводять до ескалації напруги як на лінії розмежування, так і в цілому в районі проведення операції Об’єднаних сил.

 

Розвідка розповіла, як Росія впливає на мешканців ОРДЛО

Росія використовує спеціально створені соціокультурні фонди та центри для впливу на мешканців тимчасово окупованих територій на сході України з метою знищення їх української ідентичності.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Головне управління розвідки Міноборони у Фейсбуці.

“Для впливу на населення тимчасово окупованих територій країна-агресор використовує спеціально створені соціокультурні фонди та центри”, – йдеться у повідомленні.

За інформацією ГУР, одним з інструментів “м’якої сили” російської окупаційної адміністрації є фонд “Русский мир”. Головою опікунської ради фонду призначено заступника керівника Адміністрації Президента РФ і основного реалізатора політики Росії на українському напрямі Дмитра Козака.

За даними розвідки, під прикриттям цього фонду на тимчасово окупованій території сходу України було відкрито представництво так званого міжнародного культурного проєкту “Русский центр”, який координує роботу місцевих органів для здійснення гуманітарної та культурної агресії проти України.

Воєнна розвідка України відзначає, що основні зусилля так звані гуманітарні підрозділи країни-окупанта спрямовують на повне знищення національної ідентичності українського населення на тимчасово окупованих територіях. Це – викорінення української мови та культури в усіх сферах життєдіяльності місцевого населення, впровадження російських стандартів освіти у місцевих навчальних закладах, насадження викривлених історичних фактів щодо історії регіону, подальше ментальне зближення мешканців ОРДЛО з населенням РФ.

 

Окупанти у Криму хочуть брати воду в України для військових потреб — Резніков

Україна не постачатиме до Криму воду з материкової частини для військових потреб РФ.

Про це віцепрем’єр-міністр – міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков заявив у п’ятницю в ефірі телеканалу “Україна 24”, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Води для цивільного населення в Криму абсолютно достатньо за нормального її використання. Воду, яку хочуть брати з материкової частини України, хочуть брати для забезпечення, в першу чергу, військових потреб, тому що там мілітаризація Криму відбувається повністю, збільшення чисельності військового контингенту – це «авіаносець». Ми це точно знаємо, ми ж не сидимо собі, і розвідка наша дуже, повірте, добре працює. Ми знаємо в деталях і дрібницях, де що є і для чого їм потрібна ця вода. Так от – поїти окупанта ми не будемо», – запевнив Резніков.

Віцепрем’єр Резніков раніше неодноразово заявляв про те, Російська Федерація не отримає воду для тимчасово окупованого Криму з материкової України навіть у силовий спосіб.

До 2014 року основним джерелом постачання води до Криму був Північно-Кримський канал із забором води з Каховського водосховища, спеціально побудованого в нижній течії річки Дніпро. Канал починається від Каховського водосховища, проходить через Перекопський перешийок, йде повз Джанкой і далі на південний схід, доходячи до околиць Керчі. Довжина — 402,6 км, протяжність у межах Криму — 294 км.

Через Північно-Кримський канал забезпечувалося до 85% потреб Криму в прісній воді. З початком окупації півострова Росією у квітні 2014 року постачання води з Дніпра на Кримський півострів було перекрито.

 

Досвід ЗСУ в протистоянні Росії може бути корисний НАТО – Резніков

Україна вступить до НАТО, коли буде рівним партнером з Альянсом.

На цьому наголосив віцепрем’єр-міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков в ефірі програми “Велика п’ятниця” на телеканалі “Україна 24”, повідомляє Укрінформ.

“Ми зайдемо рівно тоді, коли будемо рівними партнерами, і ми будемо розуміти, що досвід нашої української армії вам буде важливий. Те, що знає сьогодні українська армія на рівні щоденного протистояння, не знає ніхто в НАТО. Не сприймайте нас як проблему у ваших взаєминах з росіянами, а сприймайте нас частково як елемент особливих відносин з росіянами”, – сказав Резніков.

Він упевнений, що досвід української армії у протистоянні Росії може бути корисний НАТО.

“Помилкове сприйняття, що НАТО – це військова організація. Це не так, вона, зокрема, й військова, але Альянс налаштований на демократичні відносини, на економічний розвиток, на краще життя. Ми про це часто забуваємо. Ми говоримо, давайте шукати співпрацю у питаннях гуманітарного розмінування, перелаштування наших ветеранів – 400 тис. ветеранів пройшли через цю війну, давайте розбудовувати інфраструктуру Донецької і Луганської областей, які вже давно подих війни відчули. Давайте не забувати, що дві третини окупованих територій вже деокуповані, близько 200 населених пунктів деокуповані в Донецькій і Луганській областях. Тому ми кажемо, нам потрібна ваша допомога, але ми самі розуміємо, що реформи потрібні нам, не вам”, – сказав віцепрем’єр.

Як повідомлялося, в Брюсселі 14 червня відбувся саміт НАТО. У заяві за підсумками саміту наголошується, що НАТО підтверджує рішення, ухвалене в Бухаресті в 2008 році, про те, що Україна стане членом Альянсу через план дій щодо членства (ПДЧ).

 

Кримчани можуть отримати юридичну допомогу на материковій Україні – Кориневич

Жителі окупованого півострова можуть отримати юридичну допомогу на підконтрольній Україні території.

Як передає Укрінформ, про це повідомив постійний представник Президента в АР Крим Антон Кориневич в ефірі телеканалу “Дом”.

“Існують механізми особистих скарг. Зокрема, до Європейського суду з прав людини. Кримчани можуть звертатися до українських адвокатів, які можуть вести їх справи, зокрема в Європейському суді з прав людини”, — розповів він.

Також жителі окупованого півострова можуть звернутися до правоохоронних органів, якщо були здійснені військові злочини, злочини проти людяності або були порушені права людини.

“У цьому напрямку активно працює прокуратура АР Крим та міста Севастополь, департамент з військових злочинів у структурі Офісу генерального прокурора. Це все документується, фіксується, складається в портфоліо і застосовується як у рамках українських національних процесів, так і в роботі з Офісом прокурора Міжнародного кримінального суду в Гаазі”, — пояснив представник Президента.

 

До українських вишів абітурієнти з Криму й ОРДЛО можуть подати документи до 24 вересня

Абітурієнти з Криму й окремих районів Донецької та Луганської областей (ОРДЛО) можуть подати документи до українських вишів до 24 вересня. Подача документів відбувається лише особисто.

Про це розповів генеральний директор директорату фахової передвищої, вищої освіти МОН України Олег Шаров в ефірі телеканалу “Дом”, передає Укрінформ.

За його словами, вступ таких абітурієнтів відбувається через освітні центри “Крим-Україна” та “Донбас-Україна”, яких відкрито понад 200 по всій країні.

“Для подачі документів потрібно бути присутнім фізично. Можна приїхати раніше, можна приїхати пізніше, але документи подає конкретна особа. Без особистого приїзду можуть подати документи тільки ті вступники, які мають український документ про повну загальну середню освіту та сертифікат про проходження зовнішнього незалежного оцінювання. Ці вступники можуть зареєструвати електронний кабінет і свої заяви дистанційно”, — пояснив Шаров.

Усім іншим потрібно приїжджати до освітніх центрів особисто, адже у кожного абітурієнта своя ситуація, яку доводиться розв’язувати на місці, додав посадовець.

“Освітні центри працюють як із тими, у кого є паспорт, так і з тими, у кого паспорта немає. Як з тими, у кого є документ про повну загальну середню освіту, так і з тими, у кого документів немає. Вони мають відповідні алгоритми та порядок роботи”, — зазначив представник МОН.

Усю детальну інформацію про вступну кампанію він радить шукати в інтернеті.

“Насправді, на тимчасово окупованій території інтернет працює. Якщо там заблоковані доступи до сайтів урядових організацій, міністерств України, то доступ до сайтів вишів зазвичай є. До того ж існує достатня кількість “дзеркал” для того, щоб через різні пошукові системи цю інформацію знайти. Сьогодні вже немає такої ситуації, коли інформація є тільки в одному місці. Ця інформація продубльована у великій кількості місць, і за бажання її нескладно знайти”, — зазначив Шаров.

Як повідомляв Укрінформ, для консультування з питань вступу до закладів вищої та фахової передвищої освіти та оперативного реагування на можливі факти порушення законодавства про освіту, належного контролю за проведенням вступної кампанії Міністерство освіти і науки відкрило гарячу лінію «Вступна кампанія 2021», яка працюватиме до 13 серпня за безкоштовним телефоном 0 (800) 50-45-70 (пн-чт 9:00-17:00; пт 9:00-16:00; сб-нд вихідний).

 

На саміті Кримської платформи запрацює офіс для відстеження ситуації на півострові — Жовква

На саміті Кримської платформи присутнім лідерам іноземних держав планують презентувати Офіс Кримської платформи, який у щоденному режимі 24/7 моніторитиме ситуацію в тимчасово окупованому Криму.

Про це заступник керівника Офісу Президента України Ігор Жовква заявив в інтерв’ю «Телеграфу», повідомляє Укрінформ.

«Як результат цього саміту – запрацює повноцінний офіс Кримської платформи, і в цей же день ті лідери іноземних держав, які приїдуть на саміт, матимуть змогу оцінити його роботу. Офіс Кримської платформи в щоденному режимі 24/7 буде моніторити ситуацію в окупованому Криму з правами людини, з економікою, з екологією, з військовими питаннями. Кожного партнера, який приїде на цей саміт, будемо просити щодо того чи іншого формату залучення – чи це експертне залучення, чи обмін інформацією, чи фінансова допомога. Ми хочемо, щоб в кожному уряді або офісі керівника держави, була окрема посадова особа, до портфоліо якої входили б питання діяльності Кримської платформи. Деякі країни нам уже пообіцяли таких представників виділити», – сказав Жовква.

За його словами, саміт не буде проведений лише заради саміту, і це чітка позиція президента. Жовква наголосив на тому, що Зеленський не хоче, щоб усі зібрались разом, поговорили про Крим і знову на сім років про нього забули, адже Україні потрібен результат.

Як повідомляв Укрінформ, Кримська платформа – новий консультативний та координаційний формат, ініційований Україною з метою підвищення ефективності міжнародного реагування на окупацію Криму, відповіді зростаючим безпековим викликам, посилення міжнародного тиску на Росію, запобігання подальшим порушенням прав людини та захисту жертв окупаційного режиму, а також досягнення головної мети – деокупації Криму та повернення його Україні.

Діяльність Кримської платформи має розпочатися на саміті 23 серпня, на який запрошено дипломатів і лідерів іноземних держав.

 

Заступник керівника ОП повідомив, які питання розглянуть на саміті Україна-ЄС

На саміті Україна-ЄС, який пройде 12 жовтня у Києві, буде оцінено прогрес щодо перегляду Угоди про асоціацію і визначено нові завдання для подальшого співробітництва.

Як передає Укрінформ, про це заступник керівника Офісу Президента України Ігор Жовква заявив у інтерв’ю Телеграфу.

“На саміті в жовтні також оцінимо прогрес щодо перегляду Угоди про асоціацію, в тому числі, її тарифної частини, інтеграції певних секторів економіки України до внутрішнього ринку ЄС. Я говорю і про енергетику, і про цифровізацію. На цьому саміті буде підбито багато вагомих підсумків, але й також визначено нові завдання”, – сказав Жовква.

За його словами, на саміті буде обговорено результати, яких уже вдалось досягнути з часів минулої зустрічі. Йдеться, зокрема, про схвалення Радою Європейського Союзу проєкту угоди про Спільний авіаційний простір між Україною та ЄС. Заступник керівника ОП висловив сподівання, що ця угода буде швидко підписана, ратифікована і почне застосовуватися найближчим часом.

“Або так званий «промисловий безвіз» (домовленість, в рамках якої вироблена в Україні продукція вказаних в угоді категорій, у разі отримання сертифікату українського органу ринкового нагляду, буде мати вільний доступ до європейського ринку – ред.), робота щодо якого вже розпочата. Очікуємо на прибуття оціночної місії ще до кінця літа”, – сказав Жовква.

Відповідаючи на запитання, чи може Україна втратити безвіз через певні політичні рішення, як дехто з політиків стверджує, заступник керівника ОП заявив, що “питання потенційної втрати безвізу не те що не порушувалось, а було остаточно знято ще до саміту Україна-ЄС, який відбувся в жовтні минулого року, коли було сказано, що жодних підстав для скасування безвізу немає”.

Як повідомляв Укрінформ, 6 липня Президент України Володимир Зеленський під час зустрічі з очільником Європейської ради Шарлем Мішелем обговорив пріоритети двосторонньої взаємодії в контексті підготовки до 23-го саміту Україна – ЄС.

Попередній, 22-й саміт Україна-ЄС відбувся 6 жовтня 2020 року в Брюсселі, наступний запланований на 12 жовтня 2021 року в Києві.

У Міністерстві економіки України в червні заявили, що продовжують роботу із європейськими експертами щодо оновлення Угоди про асоціацію, зокрема її торгової частини. Зазначалося, що оновлення тарифної частини необхідне для того, щоб врахувати зміни, які сталися з часу її підписання.

Зеленський під час виступу на Міжнародній конференції з питань реформ в Україні, яка відбулася у Вільнюсі 6-7 липня, також заявив, що розраховує до наступного саміту Україна – Європейський Союз підбити перші підсумки переговорів щодо оновлення тарифної частини Угоди про асоціацію.

 

Sea Breeze-2021: кораблі НАТО покидають порт Одеси

Сьогодні, 10 липня, кораблі НАТО покидають морський порт Одеси у зв’язку з завершенням навчань Sea Breeze-2021.

Про це повідомляє Укрінформ.

6 липня у береговій компоненті навчань Sea Breeze-2021 в максимально наближених до бойових умовах розпочалася активна фаза.

У рамках навчань було приведено низку важливих заходів. в тому числі 9 червня у межах навчання багатонаціональні сили берегової компоненти провели операцію зі стабілізації у кризовому регіоні.

Міжнародні військові навчання Sea Breeze-2021, які стартували 28 червня в Чорному морі, стали наймасштабнішими за понад 20 років. У них були задіяні 32 бойові кораблі, 40 літаків і 5 тис. військовослужбовців з 17 країн-членів НАТО, а також партнерів Альянсу. Від України в навчаннях брали участь понад 20 кораблів і катерів, 17 літаків, десятки одиниць озброєння і військової техніки.

 

Нештатна ситуація: на навчаннях Sea Breeze-2021 врятували парашутиста

На міжнародних навчаннях Sea Breeze-2021 під час відпрацювання одного з епізодів – парашутне десантування з гелікоптера на острів Зміїний – сталася позаштатна ситуація.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на пресслужбу ДПСУ.

Як зазначається, Різким поривом вітру одного з парашутистів віднесло на значну відстань від острова, і він був змушений спуститись серед моря. В той час у морському компоненті вже тривала «вільна гра». В цій фазі навчань учасники отримують ввідні раптово, без попереднього погодження.

Отримавши інформацію про початок пошуково-рятувальної операції зниклого парашутиста, всі сили морського та повітряного компонента, що перебували поблизу, були скеровані у район пошуку, також під’єднали пост технічного спостереження й спостережну вахту маяка острова.

Погода додавала ускладнень в пошуку, але ні рясний дощ, ні північний вітер силою понад 10 м/с, ні «схвильоване» до 3-4 балів море не завадили досвідченим морякам-прикордонникам.

За пів години, з прибуттям в район пошуку катер Морської охорони проєкту «Гриф» Ізмаїльського загону Морської охорони провів ретельне обстеження району і, скерований спостереженням з острова, виявив парашутиста у відкритому морі на відстані понад півтора кілометра на південь від Зміїного.

Бійця понад дві години тримали на воді спеціальні засоби рятування, якими він був споряджений перед десантуванням, і впевненість, що побратими не полишать його в небезпеці. Почувався він задовільно.

Піднятого на борт катера парашутиста екіпаж гостинно напоїв теплим чаєм, допоміг впорядкувати майно й обсохнути, а з прибуттям в пункт базування потерпілого передали медикам для ретельного обстеження.

Як повідомляв Укрінформ, в суботу відбулася урочиста церемонія закриття українсько-американських навчань Sea Breeze-2021.

Міжнародні військові навчання, які стартували 28 червня в Чорному морі, стали наймасштабнішими за понад 20 років. У них були задіяні 32 бойові кораблі, 40 літаків і 5 тис. військовослужбовців з 17 країн-членів НАТО, а також партнерів Альянсу. Від України в навчаннях брали участь понад 20 кораблів і катерів, 17 літаків, десятки одиниць озброєння і військової техніки.

 

Навчання Sea Breeze офіційно завершилися

10 липня 2021, 13:32  УП

Багатонаціональні навчання Sea Breeze 2021 року завершено.

Джерело: ВМС ЗС України, Exercise Sea Breeze у Twitter

Деталі: Як повідомив командувач Військово-Морських Сил ЗСУ Олексій Неїжпапа, в рамках навчань усі покладені завдання виконано в повному обсязі.

Разом з тим, на сторінці навчань у Twitter повідомляється, що кораблі, які брали участь у навчаннях, повернулися до Одеси.

У суботу кораблі мають вирушити до Болгарії.

Передісторія:

В кінці червня в Одесі почалися міжнародні військові навчання Sea Breeze-2021 за участі низки країн-членів НАТО.

Як повідомили раніше в Міноборони України, нинішні навчання будуть наймасштабнішими за понад 20 років.

Керівник навчань Sea Breeze-2021 від американської сторони капітан ВМС США Стюарт Бауман вважає, що рівень співпраці учасників військових навчань Sea Breeze-2021 був найвищим і українці добре справилися.

 

Прикордонники не підтвердили заяву Моргенштерна, що він в Україні

10 липня 2021, УП

Російський репер Алішер Валєєв (Моргенштерн) заявив, що перебуває в Україні. Водночас у Державній прикордонній службі не підтвердили й не спростували цю інформацію.

Джерело: речник Державної прикордонної служби Андрій Демченко у коментарі УП, джерело УП

Пряма мова Демченка: “Я не радив би сприймати слова і відео окремих постатей, де вони говорять про перебування в Україні як доконаний факт, що вони перебувають на території України”.

Деталі: Речник ДПСУ додав, що не може підтвердити чи спростувати факт перебування “Моргенштерна” в Україні, оскільки інформацію про перетин кордону третіми особами розголошувати заборонено.

Водночас він наголосив, що прикордонники діють в межах наданих їм повноважень при пропуску громадян через державний кордон.

За даними джерела УП, Валєєв не перетинав кордон України.

Що передувало: У п’ятницю ввечері російський репер виклав своїй Instagram-сторінці відео, де разом із дівчиною стоїть на полі серед соняшників і говорить: “Медовий місяць продовжується, ми в Україні”.

Передісторія:

17 червня стало відомо, що Моргенштерн позивається до СБУ через заборону в’їжджати в Україну.

Служба безпеки відреагувала на позов Валєєва і заявила, що готова захищати свою позицію у суді.

Окружний адміністративний суд Києва відкрив провадження у справі за позовом Моргенштерна до Служби безпеки щодо внесення його до переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці.

Навесні 2021 року російський репер заявляв, що збирається в Україну з концертами. Інформація про гастролі Моргенштерна в Україні викликала критику в соцмережах. Згодом він заявив, що не поїде в Україну, тому що йому страшно.

У 2019 році Моргенштерн висміяв траур, який оголосили після пожежі в одеському коледжі. Це сталося під час його виступу в Одесі, в день, коли було оголошено жалобу за загиблими.

 

Єрмак поговорив із Нуланд про візит Зеленського до США

10 липня 2021, УП

Керівник Офісу президента Андрій Єрмак 9 липня провів телефонну розмову із заступницею Держсекретаря США з політичних питань Вікторією Нуланд.

Джерело: ОП

Деталі: Зазначається, що співрозмовники “обговорили актуальні питання порядку денного та змістовне наповнення майбутнього візиту президента України Володимира Зеленського до США”.

Єрмак та Нуланд обмінялися думками щодо прогресу у втіленні ключових реформ в Україні, зокрема у сферах судочинства, антикорупції та корпоративного управління, а також обговорили подальшу двосторонню взаємодію в енергетичній галузі. Вони констатували схожість підходів та оцінок України і США щодо загроз енергетичній безпеці України та Європи, зокрема стосовно наслідків реалізації проекту “Північний потік – 2”.

Єрмак “приділив окрему увагу безпековій ситуації на сході та уздовж кордонів нашої країни та потенційним загрозам у контексті російсько-білоруських навчань “Захід-2021″”.

Нуланд висловила незмінну підтримку з боку США суверенітету й територіальної цілісності України перед лицем триваючої агресії Росії.

Передісторія:

Президент США Джо Байден у телефонній розмові на початку червня запросив Зеленського відвідати Штати у липні. Це сталося перед першою особистою зустрічі Байдена та президента РФ Владіміра Путіна у Женеві 16 червня.

Українська сторона ще не має підтверджених дат візиту Зеленського до США, але до нього активно готуються.

7 липня Зеленський заявив, що очікує від зустрічі з Байденом конкретики та співробітництва у сферах безпеки, оборони та економіки.

 

Жовква: Ще є всі шанси зупинити Nord Stream 2

Заступник глави Офісу Президента Ігор Жовква вважає, що “Північний потік-2” все ще має шанси бути зупиненим, і Україна й надалі вестиме переговори зі своїми західними партнерами.

Як передає Укрінформ, про це він сказав у інтерв’ю Телеграфу, відповідаючи на запитання, чи планує Україна обговорювати компенсації щодо “Північного потоку-2”.

“Ми не говоримо про компенсацію, ми не торгуємо національними інтересами України, ми не торгуємо нашою енергетичною безпекою. “Північний потік-2″ все ще має шанси бути зупиненим. Спекуляції на тему, що він вже майже готовий – перебільшені. Він може бути зупинений на будь-якому етапі. Так, як він був призупинений ще в 2019 році”, – наголосив Жовква.

За його словами, Україна наполягатиме у розмові зі своїми партнерами, що “Північний потік-2” – це загроза не лише нашій державі, не лише країнам Східної Європи, а це загроза тим країнам, які можуть отримати залежність від російського газу і отримати інструмент шантажу, яким стане цей проєкт. “Він має досить мало спільного з економікою, натомість містить вагому геополітичну складову”, – зауважив Жовква.

Високопосадовець зазначив, що це питання також безумовно продовжуватимуть обговорювати і з президентом США.

Відповідаючи на запитання, наскільки реалізація проєкту “Північний потік-2” може стати важелем для шантажу України щодо Донбасу з боку Росії, Жовква підкреслив, що ці питання безперечно пов’язані, бо за ними “стоїть одна країна – країна, яка здійснює агресію на Донбасі, яка вкладає всі зусилля в будівництво “Північного потоку”, яка проявляє свої агресивні дії і в інших частинах світу”. Він не виключив, що слідом за цим проєктом можуть з’явитися і якісь інші з боку РФ.

“Треба сприймати це серйозніше, тому що не виключено, що за цим проєктом послідують нові проєкти. Не виключено, що, наприклад, за питаннями концентрації військ навколо України у квітні можуть послідувати нові концентрації восени. Ми, знаходячись в цьому регіоні світу, розуміємо це, бо протистоїмо цьому. Це бачать наші партнери, які межують з нами, та інші партнери в Центрально-Східній Європі. Це, на жаль, бачать не всі наші партнери у Західній Європі, але нам залишається ще інтенсивніше їх переконувати”, – сказав заступник керівника ОП.

Як повідомляв Укрінформ, Президент України Володимир Зеленський під час майбутньої зустрічі з Федеральним канцлером Німеччини Ангелою Меркель має намір обговорити загрозу безпеці України та всієї Європи через будівництво газопроводу «Північний потік – 2» і наполягатиме на пріоритетності питань безпеки над економічною доцільністю.

Заступник міністра закордонних справ Євген Єнін на конференції «Україна 30. Міжнародна політика» заявив, що українська сторона під час перемовин з Німеччиною і США щодо гарантування енергетичної безпеки нашої країни у разі добудови «Північного потоку-2» наполягатиме на дотриманні Газпромом енергетичного законодавства ЄС.

Газогін “Північний потік-2” розрахований на постачання 55 млрд кубометрів газу щороку з РФ до Німеччини, має протяжність 1234 км. У грудні 2019 року у зв’язку із санкціями США з проєкту вийшла низка західних компаній, зокрема припинило роботи судно-трубоукладник, що унеможливило добудову вчасно. Відтоді російська сторона намагається завершити проєкт самотужки.

Проти завершення проєкту виступають Україна, Польща, країни Балтії тощо. Проти нього також постійно виступає Європарламент.

 

Тихановська заявила, що неофіційно зустрічалася з Зеленським у Литві

Очільниця білоруської опозиції Світлана Тихановська заявила, що неофіційно зустрічалася з президентом Володимиром Зеленським під час його візиту до Литви та сильно відчуває підтримку з боку України.

Як передає Укрінформ, про це Тихановська сказала в інтерв’ю виданню Сьогодні.

“Так, ми на зв’язку, звичайно, з представниками уряду України. Ось. Я одного разу зустрічалася онлайн з паном Кулебою, позавчора ми перетиналися з паном Зеленським на заході у Литві. Офіційних зустрічей у нас не було, але ви знаєте, як сильно ми відчуваємо підтримку України”, – сказала Тихановська.

“І те, що Україна приєднується до санкцій Євросоюзу, вказує на те, що Україна – з білоруським народом”, – додала білоруська опозиціонерка.

Як повідомлялося, МЗС Литви 5 липня акредитувало демократичне представництво білорусів, надавши, таким чином, офіційний статус команді, яка працює у Вільнюсі, очільниці білоруської опозиції Світлани Тихановскої.

У Білорусі з серпня 2020 року тривають масові протести проти фальсифікації результатів президентських виборів, на яких переможцем був оголошений Олександр Лукашенко. Режим застосовує проти демонстрантів жорстокі репресії, вдаючись до масових арештів.

Легітимність режиму Лукашенка не була визнана ЄС, США, Україною та більшістю демократичних країн світу.

Тихановська змушена проживати у Литві, представляє білоруську опозицію на міжнародному рівні.

 

США запровадили нові санкції проти низки російських компаній та кількох фізосіб

10 липня 2021, УП

Міністерство торгівлі США у п’ятницю, 9 липня, внесло до санкційного списку 34 компанії з Росії, Китаю, Ірану та інших країн, діяльність яких, на думку американського уряду, суперечить національним інтересам Вашингтона. Також обмеження торкнулися керівництва й засновників одного з російських підприємств.

Джерело: Радіо СвободаDW

Деталі: У переліку серед інших вказані російські компанії з поставки електронних компонентів “Тесон”, “Трейд Компонент” і група “Радиант”. У “чорний” список потрапив і гендиректор “Тесон” Дмитро Кравченко та співзасновники цієї компанії Маргарита Кузнєцова та Андрій Кузнєцов.

Згідно з документом, вони опинилися під санкціями США через купівлю американських електронних компонентів у військових цілях, кінцевим отримувачем яких вказаний “Казанский вертолетный завод-ремонт, сервис”. Цей завод знаходиться у санкційному списку США ще з грудня 2020 року поруч з кількома іншими компаніями авіапрому Росії.

Під санкції США також підпали 14 компаній з Китаю за причетність до переслідувань уйгурів та представників інших мусульманських меншин у китайській провінції Синьцзян.

Китайські компанії, причетні до порушень прав людини, потрапляють до “чорного списку” в США вже не вперше. За словами міністерки торгівлі США Джини Раймондо, відомство й надалі вживатиме рішучих і жорстких заходів щодо підприємств, діяльність яких сприяє порушенням прав людини.

Також понад 10 фірм потрапили під обмежувальні заходи США за постачання Китаю військових технологій та експорт продукції до Ірану.

Пряма мова Джини Раймондо: “Ми продовжуватимемо активно застосовувати експортний контроль для притягнення до відповідальності урядів, компаній та приватних осіб за спроби отримати доступ до товарів американського походження для підривної діяльності у таких країнах, як Китай, Іран та Росія”.

Нагадаємо: Американським компаніям заборонено співпрацювати з підприємствами, що внесені урядом до санкційного переліку. Виключення з цього правила можливі лише при наявності спеціального дозволу.

 

Штати запровадили санкції проти десятків компаній з КНР та Росії

Уряд США додав до санкційного переліку організацій, які вважаються загрозою для національної безпеки, 34 юридичні та фізичні особи.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство торгівлі США.

З цих 34 суб’єктів 14 базуються у Китайській Народній Республіці (КНР) та дають змогу Пекіну проводити кампанію репресій, масових затримань та високотехнологічного нагляду щодо уйгурів, казахів та представників інших мусульманських меншин в Уйгурському автономному окрузі Сіньцзянь, де КНР продовжує здійснювати геноцид та злочини проти людства.

Також під обмеження потрапили російські компанії та громадяни РФ. Санкції стосуються: ГК Радіант, ТОВ Тесон та ТОВ Трейд Компонент та громадян РФ: Андрія Кузнєцова, Дмітрія Кравченко та Маргарити Кузнєцової.

Як зазначається у документі, ці особи та організації опинилися під санкціями за їхню “участь у закупівлі електронних компонентів американського виробництва, котрі, ймовірно, використовуватимуть у російських військових програмах”.

“Ми продовжуватимемо використовувати експортний контроль, щоб притягнути до відповідальності уряди, компанії та приватних осіб за спробу доступу до предметів американського походження та підривну діяльність у таких країнах, як Китай, Іран та Росія, що загрожує інтересам національної безпеки США та не відповідає нашим цінностям”, – заявила міністр торгівлі США Джина Раймондо.

 

Штати та ще 20 країн рішуче засудили тиск на свободу ЗМІ в Гонконзі

Сполучені Штати, а також уряди ще двох десятків держав висловили стурбованість та засудили тиск на свободу ЗМІ в Гонконзі через примусове припинення роботи незалежного видання Apple Daily.

Про це йдеться в заяві, оприлюдненій у суботу Державним департаментом США, передає власний кореспондент Укрінформу.

«Члени Коаліції за свободу ЗМІ висловлюють свою глибоку стурбованість через примусове закриття газети Apple Daily, а також арешт її співробітників владою Гонконгу», – йдеться в заяві.

При цьому підкреслюється, що застосування місцевою владою Закону про національну безпеку з метою придушення свободи ЗМІ є «серйозним і негативним кроком». Це підриває поняття автономії Гонконгу, а також права і свободи людей, передбачені Основним законом Гонконгу та Китайсько-Британською спільною декларацією.

Дії проти Apple Daily відбуваються на тлі посилення цензури ЗМІ в Гонконзі, що включає тиск на незалежного суспільного мовника, а також нещодавні судові дії влади Гонконгу проти журналістів, зазначається в документі.

«Ми дуже стурбовані можливим введенням нового законодавства, яке призначене або може ризикувати використанням для усунення контролю та критики ЗМІ щодо політики та дій уряду», – підкреслюється в заяві.

Документ, крім США, підписали уряди Австралії, Австрії, Великої Британії, Данії, Естонії, Ісландії, Італії, Канади, Латвії, Литви, Люксембургу, Нідерландів, Німеччини, Нової Зеландії, Словаччини, Фінляндії, Франції, Чехії, Швейцарії, Японії.

Як повідомлялося, раніше президент США Джо Байден особисто засудив владу Китаю через придушення незалежних ЗМІ та замовчування суперечливих позицій у Гонконзі.

 

У Челябінській області РФ площа лісових пожеж за ніч збільшилася втричі – до 14 тисяч га

Загальна площа лісових пожеж у трьох районах Челябінської області Росії збільшилася до 14 тисяч гектарів, постраждалих немає.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Інтерфакс з посиланням на ГУ МНС по регіону.

Станом на ранок суботи вогнем було знищено 71 будівлю. У пунктах тимчасового розміщення перебувають 179 осіб, в тому числі 128 дітей.

Напередодні ввечері відомство інформувало про 5 тисяч гектарів, охоплених вогнем, і нарікало, що ліквідація пожежі ускладнюється сильним шквалистим вітром.

У п’ятницю в Челябінській області через лісову пожежу були евакуйовані жителі двох населених пунктів. У регіоні через пожежу ввели режим НС. Перекрито деякі дороги.

Як повідомляв Укрінформ,численні лісові пожежі, що вже кілька тижнів вирують у західній канадської провінції Британська Колумбія, пошкодили дві важливі залізничні гілки, спровокувавши чергу з тисяч вагонів.

 

Reuters: США відмовилися надати військову допомогу Гаїті

10 липня 2021, УП

США відхилили запит Гаїті, де вбили президента Жовенеля Моїза, на допомогу у безпековій сфері.

Джерело: джерело Reuters – високопоставлений чиновник адміністрації США

Деталі: Як зазначається, чиновник сказав, що “наразі  немає планів з надання військової допомоги США”.

Що передувало: США і Колумбія заявили, що спрямують співробітників правоохоронних органів і розвідки для допомоги Гаїті після того, як ряд їхніх громадян були заарештовані за підозрою у вбивстві Моїза.

Гаїті звернулися до США і ООН по допомогу в захисті ключової інфраструктури, такої  як аеропорт і порти, оскільки у країні вважали, що порт, аеропорт і енергетична інфраструктура  можуть бути метою. Крім того, запит про підкріплення сил безпеки зумовила необхідність  провести 26 вересня вибори  президента і до законодавчих органів.

Передісторія:

Президента Гаїті Жовенеля Моїза вбили в ніч на 7 липня в його резиденції, його дружина була поранена.

Правоохоронці Гаїті вважають, що до вбивства причетна група з 26 колумбійців і 2 американців, 17 осіб затримали. Крім того, на території посольства Тайваню в Гаїті затримали 11 підозрюваних.

Уряд Гаїті оголосив 15-денний надзвичайний стан.

Моїз був обраний президентом Гаїті в листопаді 2016 року і вступив на посаду в лютому 2017 року.

 

Унаслідок нападу в Могадішо загинули щонайменше 8 осіб

Щонайменше вісім людей загинули під час терористичного нападу смертника в столиці Сомалі Могадішо.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Радіо Свобода.

Як зазначається, речник сомалійської поліції заявив, що об’єктом нападу був начальник поліції Могадішо Фархан Мохамуд Кароле, який не постраждав.

Деталі інциденту з’ясовуються.

Екстремістська група «Аш-Шабаб» взяла на себе відповідальність за цей напад 10 липня.

«Аш-Шабаб» багато років здійснює напади на цивільне населення та урядові сили, прагнучи запровадження суворого релігійного законодавства. Бойовики прагнуть повалення визнаного міжнародною спільнотою уряду в Могадішо.

 

В Афганістані тривають важкі бої з талібами за місто Кандагар

В Афганістані тривають важкі бої між урядовими силовими силами та ісламістським антиурядовим рухом «Талібан» в місті та на околицях Кандагару – центру однойменної провінції на півдні країни.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на “Радіо Свобода“.

Бої в місті тривають другий день після того, як 9 липня таліби вперше вдерлися в один із районів міста, до цього захопивши кілька сусідніх адмінрайонів.

“Національна армія Афганістану заявляє, що в боях у Сьомому поліційному окрузі Кандагару, який захопили таліби, внаслідок наземних дій силовиків за підтримки бойової авіації за останні 24 години знищено 70 бойовиків «Талібану» і ще 8 поранено. Даних про втрати урядових сил у цих боях не наводять. Крім того, повідомляють і про жертви серед цивільного населення – принаймні кількох загиблих і десятки поранених”, – йдеться у повідомленні.

Речник поліції Кандагару повідомив, що бойовики силою виганяють людей із домівок і використовують ці будинки як укриття. Це ускладнює завдання вибити талібів із міста, бо, як кажуть військові, вони не хочуть руйнувати будинки.

Також повідомляють про важкі бої в кількох районах поруч із Кандагаром – зокрема, районі Данд, який оточує місто, а також Аргандаб і Спін-Болдак.

Таліби тим часом узагалі не підтверджують, що ведуть бої в Кандагарі, але стверджують, що захопили кілька визначальних блокпостів у районах Спін-Болдак, Данд і Жарай.

Нагадаємо: провінція Кандагар була осереддям руху «Талібан», перш ніж міжнародна операція під проводом США не усунула цей рух від влади. Саме ж місто Кандагар є неформальною «столицею» народу пуштунів, представники якого складають величезну більшість бойовиків руху.

Від початку травня, коли США та їхні союзники почали виводити з Афганістану свої бойові війська, після чого таліби, за повідомленнями, захопили десятки адміністративних районів в різних частинах країни, значно розширивши вже й так чималі підконтрольні їм території.

 

Невідомі обстріляли базу США в Сирії – CNN

Розташування американських військових на сході Сирії в районі нафтових і газових родовищ Conoco зазнало непрямого обстрілу в суботу.

Про це заявив телеканалу CNN офіційний посадовець Пентагону, повідомляє Укрінформ.

«Я можу підтвердити, що (по базі – ред.) в районі Conoco був нанесений непрямий вогонь. Станом на зараз, за первинними звітами, жертв, поранень або пошкоджень інфраструктури немає», – зауважив посадовець.

Напад стався неподалік населеного пункту Дейр ез Зонр, поблизу місця нафтових і газових родовищ, де розміщені американські війська.

Як повідомлялося, після виведення із Сирії основного контингенту сил США, в країні залишаються розгорнутими близько 900 американських військових, які діють для допомоги місцевим силам у боротьбі проти ІДІЛ у Сирії.

 

В Україні – ще 507 нових випадків коронавірусу

За добу 9 липня 2021 року в Україні зафіксовано 507 нових підтверджених випадків коронавірусної хвороби COVID-19 (з них дітей – 41, медпрацівників – 33).

Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомляє Міністерство охорони здоров’я.

Як зазначається, за минулу добу госпіталізовано 364 особи, сталося 20 летальних випадків, одужало 809 осіб.

За добу протестовано: методом ПЛР – 18 520 осіб, методом ІФА – 8 452 особи, експрес-тестами – 13 225 осіб.

За весь час пандемії в Україні: захворіло – 2 240 753 особи; одужало – 2 176 919 осіб; летальних випадків – 52 592; проведено ПЛР-тестувань – 11 020 262.

За останню добу найбільша кількість підтверджених випадків зареєстрована у м. Києві (150), Київській (47), Харківській (40), Одеській (29) та Донецькій (29) областях.

Як повідомлялося, за попередню добу, 8 липня, в Україні зареєстрували 655 нових випадків COVID-19.

 

Новий рекорд щеплень за добу: майже 115 тисяч українців вакцинували від COVID-19

В Україні 9 липня 2021 року вакциновано від коронавірусу 114 660 людей.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство охорони здоров’я у Фейсбуці.

“В Україні новий рекорд щеплень за добу! 114 660 людей вакциновано проти COVID-19 9 липня 2021 року. Одну дозу отримали 53 820 людей, повністю імунізовані – 60 840 людина”, – йдеться у повідомленні.

Протягом доби працювали 697 мобільних бригад, 1 562 пункти щеплення; 38 центрів вакцинації.

Станом на 9 липня 2021 року до листа очікування вакцинації від COVID-19 записалися 788 697 людей.

Від початку вакцинальної кампанії щеплено 2 277 228 людей, з них отримали 1 дозу – 2 277 226 людей, повністю імунізовані та отримали 2 дози – 1 143 442 особи (із них двоє осіб отримали одну дозу за кордоном). Загалом проведено 3 420 668 щеплень.

Як повідомлялося, за добу 9 липня в Україні зафіксовано 507 нових підтверджених випадків коронавірусної хвороби COVID-19.

 

У Центрах вакцинації почали робити щеплення препаратом Pfizer

Чернігів став першим українським містом, де в Центрах вакцинації почали використовувати препарат виробництва Pfizer/BioNTech.

Про це написав у Facebook генеральний директор Чернігівської міської лікарні №2 Владислав Кухар, передає Укрінформ.

“Ось і пройшов перший день вакцинації вакциною Pfizer, сьогодні Чернігів став першим містом в Україні, в якому проводили щеплення вакциною Pfizer в пунктах масової вакцинації”, – повідомив він.

За його словами, в суботу щеплення отримали 1300 осіб, з них лише 194 захотіли зробити щеплення вакциною CoronaVac.

“З цієї статистики ми бачимо жителі нашого міста більше довіряють вакцині Pfizer. Зауважу, що в минулі вихідні пункт масової вакцинації робив близько 400 щеплень в день вакциною CoronaVac. Уже завтра робота продовжиться з новими силами, і ми поінформуємо Вас за результатами проведення завтрашнього дня”, – додав Кухар.

Він нагадав, що у неділю, 11 липня, в торговельних центрах Чернігова з 10:00 до 16:00 працюватимуть пункти вакцинації, де всі охочі зможуть зробити щеплення від коронавірусної інфекції вакциною Pfizer.

 

У Києві виявили за минулу добу 150 хворих на коронавірус

Одна людина померла. Про це мер Києва Віталій Кличко написав у Facebook.

«150 підтверджених випадків захворювання на коронавірус за добу в столиці. Померла одна людина. Загалом летальних випадків від коронавірусу – 5203. А підтверджених випадків захворювання на сьогодні – 215 573», – написав Кличко.

За його словами, захворіли 74 жінки віком від 18 до 85 років, 64 чоловіки віком від 19 до 83 років. А також 4 дівчинки від 5 до 17 років та 8 хлопчиків від 2 до 17 років.

До лікарень столиці госпіталізували 8 хворих на коронавірус. А також 35 людей з підозрою на COVID-19 та пневмоніями.

Одужали минулої доби 163 людини. Загалом коронавірус подолали 206 531 мешканець столиці.

«Найбільше випадків захворювання виявили в Солом’янському районі – 29, у Святошинському – 25 та в Дарницькому районі – 24 випадки», – зазначив Кличко.

Як повідомляв Укрінформ, у Києві за минулу добу виявили 203 підтверджених випадки захворювання на коронавірус. Загалом зафіксовано 215 423 випадки COVID-19.

 

У Туреччині дослідники розрахували ефективність вакцини CoronaVac

10 липня 2021, УП

Проміжні результати третьої фази випробувань китайської вакцини від коронавірусу CoronaVac, проведені у Туреччині, показали її ефективність у 83,5% випадків.

Як повідомляє “Європейська правда”, про це пише Hurriyet Daily News.

Третя фаза випробувань проводилася за участі понад 10 тисяч волонтерів віком 18-59 років, за учаcті 24 дослідницьких центрів. Попередні результати опублікували 9 липня у журналі The Lancet.

6650 учасників отримали дві дози справжньої вакцини з інтервалом 14 днів і 3568 отримали плацебо. Щеплення зробили у період з 14 вересня до 5 січня 2021 року.

Ефективність розраховували за кількістю підтверджених ПЛР-тестом випадків захворювання з симптомами більш ніж через 14 днів після другої дози вакцини.

Серед щеплених волонтерів не зафіксували жодного випадку смерті від ускладнень коронавірусу.

Побічні реакції здебільшого були м’якими, найчастіше – відчуття втоми і біль у місці уколу.

Вакцина Sinovac широко використовується у Туреччині поруч з Pfizer/BioNTech, з неї починалась кампанія вакцинації.

На цей час щеплення принаймні першою дозою в Туреччині отримали 37 млн осіб, що становить близько 60% дорослих, та близько 17 млн завершили курс вакцинації.

 

У Росії новий максимум смертей від коронавірусу

10 липня 2021, УП

У Росії за добу 9 липня померли 752 хворих на COVID – це новий максимум за весь час пандемії.

Джерело: Інтерфакс із посиланням на дані оперативного штабу

Деталі: Добовий приріст нових хворих на коронавірусну інфекцію в РФ склав 25 082 випадки.

Найбільша кількість померлих у Москві – 108, в Санкт-Петербурзі – 102, в Іркутській і Нижегородській областях від коронавірусу померли по 28 пацієнтів.

За добу одужали 17 750 осіб.

У Москві виявили 5 694 нових випадки COVID-19, ще 7 035 пацієнтів одужали. У Московській області – 2 487 випадків, в Санкт-Петербурзі – 1 978 випадків.

Що передувало: До цього максимальне число померлих за добу в РФ було зареєстровано за 5 липня і склало 737 випадків.

В останні тижні в Росії фіксують сумні “рекорди” за смертністю від COVID-19, незважаючи на наявність трьох-чотирьох вітчизняних вакцин. За добу 1 липня в РФ померли від коронавірусу 679 осіб, за добу 2 липня – 697 осіб.

У країні зафіксовано небезпечні штами коронавірусу “Дельта” і “Дельта плюс”.

 

ЄС отримав достатню кількість вакцини для щеплення 70% населення

10 липня 2021, УП

Країни ЄС вже отримали достатньо вакцини від коронавірусу для того, щоб забезпечити вакцинацію 70% свого дорослого населення.

Як повідомляє “Європейська правда”, про це 10 липня заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

“ЄС дотримався обіцянки, ми досягнули мети. Країни ЄС отримали достатньо вакцини для повної вакцинації щонайменш 70% дорослого населення”, – заявила фон дер Ляєн.

Вона додала, що пандемія ще не подолана, але надалі будуть нові поставки.

“Зараз країни-члени мають зробити усе залежне від них, щоб прискорити темпи щеплення. Лише тоді ми будемо у безпеці”, – зазначила Урсула фон дер Ляєн.

Як уточнює AFP, у рамках спільних закупівель вакцини у ЄС поставили близько 330 млн доз вакцини BioNTech-Pfizer, 100 млн доз вакцини AstraZeneca, 50 млн доз Moderna та 20 млн доз Johnson & Johnson, для щеплення якою достатньо однієї дози.

Доросле населення ЄС налічує близько 366 млн осіб.

За останніми даними Європейського центру попередження і контролю захворювань, наразі принаймні першою дозою у країнах ЄС та Європейської економічної зони щеплені майже 64% дорослих, а завершили курс щеплення – 44%.

Найбільше відстають за темпами вакцинації Румунія та Болгарія. В останній першою дозою щеплені лише 17% населення.

 

У Франції штам “Дельта” складає вже більше половини заражень

10 липня 2021, УП

У Франції частка штаму коронавірусу “Дельта”, вперше виявленого в Індії, перевищила 50% серед усіх заражень, як і очікували раніше в органах охорони здоров’я.

Як повідомляє “Європейська правда” з посиланням на BFMTV, такі дані оприлюднило Агенство громадського здоров’я Франції 9 липня.

Згідно з даними, мутація L452R стала домінуючою і досягла 51,7% серед проаналізованих позитивних зразків.

Фахівці вважають, що поступово штам витіснить інші – так, як це вже сталося у Британії.

Штам поки нерівномірно присутній у різних регіонах. Так, у департаменті Сомми або Високих Альп він складає понад 83% з досліджених зразків, у департаменті Верхня Корсика – взагалі 100%.

У той же час, в деяких департаментах у центрі та на південному заході мутацію зафіксували у 8% зразків і менше.

Раніше міністр охорони здоров’я Франції заявив, що приріст заражень коронавірусом в країні більше не знижується і є ризик нової хвилі епідемії вже з кінця липня.

Нагадаємо, в Німеччині штам “Дельта” досягнув 60% серед усіх заражень. Оскільки йдеться про дані двотижневої давності, в Інституті Роберта Коха припускають, що на цей час “Дельта” складає вже дві третини всіх заражень коронавірусом в країні.

 

У Польщі почастішали випадки неявки на другу дозу щеплення від COVID

10 липня 2021, УП

У Польщі почастішали випадки, коли люди у вказану дату не приходять отримати свою другу дозу вакцини від коронавірусу.

Про це повідомляє “Європейська правда” з посиланням на RMF24.

З початку червня відомо про понад 44 тисячі таких випадків.

У МОЗ закликають не ігнорувати другу дозу вакцини, наголошуючи, що саме вона гарантує максимальний захист.

“Якщо подивитись на кількість випадків зараження серед щеплених людей – таких 90 тисяч, то лише у 8% це люди, які щеплені обома дозами і від отримання другої дози минуло більше 14 днів… Одна доза не захищає”, – зазначив міністр охорони здоров’я Адам Недзельський.

За останніми даними, у Польщі завершили курс вакцинації від коронавірусу понад 15 мільйонів людей, що становить більше третини населення країни. Отримали першу дозу та чекають на другу – понад 17 млн осіб.

Раніше про схожу проблему повідомляли у Німеччині.

 

В Україні побільшало хворих із підозрою на штам Delta – головний санлікар

Міністерство охорони здоров’я вже фіксує в Україні хворих на коронавірус із підозрою на новий штам Delta. Їхня кількість може зрости.

Про це заявив головний державний санітарний лікар Ігор Кузін в ефірі телеканалу “Україна 24”.

За словами високопосадовця, наразі додалося хворих із підозрою на зараження індійським штамом коронавірусу. Точних цифр він не назвав.

“Наступного тижня ми вже отримаємо фінальне підтвердження щодо нових зразків, там уже є підозри на Delta. Тому, скоріш за все, цифри будуть оновлюватись”, – сказав він.

Як повідомлялося, загроза розповсюдження в Україні штаму Delta цілком реальна, тому карантинні заходи в країні не скасовуватимуться.

Станом на 23 червня в Україні офіційно було зафіксовано лише 2 випадки коронавірусної хвороби, викликані штамом Delta.

Наразі штам Delta зареєстрований уже в понад 100 країнах світу.

Раніше головний державний санітарний лікар Ігор Кузін заявив, що за найгіршим сценарієм восени захворюваність на COVID-19 може зрости на 30-40%.

За добу 9 липня в Україні зафіксовано 507 нових підтверджених випадків коронавірусної хвороби COVID-19.

 

Магучіх виграла «золото» першості Європи в стрибках у висоту

Лідерка світового сезону зі стрибків у висоту українка Ярослава Магучіх стала переможницею молодіжної першості Європи з легкої атлетики (спортсмени до 23-х років), який триває в Таллінні (Естонія).

Магучіх із результатом 2,00 метра здобула «золото» з рекордом чемпіонатів, передає Укрінформ.

Друге місце посіла шведка Мая Нільссон (1,89), третє – Ліа Апостоловські зі Словенії (1,89).

Нагадаємо, напередодні українець Михайло Кохан здобув золоту нагороду в метанні молота.

Першість континенту пройде до 11 липня.

 

Зеленський доручив провести індексацію пенсій військовим

Президент України Володимир Зеленський доручив уряду вжити заходів для відновлення справедливості у виплаті пенсій військовим пенсіонерам.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на сайт ОПУ.

“Через недосконалі зміни до закону про індексацію доходів українців, які були ухвалені ще у 2017 році, не було врегульовано питання про індексацію пенсій військових. Внаслідок цього утворилася суттєва різниця між пенсіями, які були призначені до 2018 року, та новими виплатами”, – йдеться у повідомленні.

Міністерство соціальної політики розробило рішення про підвищення виплат військовослужбовцям, що перебувають на пенсії. Відповідну постанову Кабінет Міністрів ухвалить на наступному засіданні.

“Це рішення покликане зменшити наявні диспропорції. Зокрема, передбачається, що з 1 липня цього року буде встановлена доплата в розмірі 2000 гривень для майже 400 тис. військових пенсіонерів, яким були призначені пенсії до 1 березня 2018 року. Мінімальна пенсійна виплата військовим буде встановлена на рівні 3854 гривень”, – зазначили в ОПУ.

Також будуть підвищені й виплати для учасників бойових дій, які втратили працездатність. Понад 40 тис. осіб отримають підвищення майже у 700 гривень.

Зеленський наголосив, що у держави є ресурс для виправлення несправедливостей та збільшення соціальних стандартів. Попри негативний вплив коронакризи, завдяки боротьбі зі схемами та ефективній роботі з наповнення бюджету фіксується перевиконання держбюджету за доходами.

Тож ресурс, що з’явився, направлятиметься передусім на підтримку українців та на виправлення тих несправедливостей у соціальній політиці, які успадкували від попередньої влади. Зокрема, буде подолана диспропорція у пенсійних виплатах для військових

 

Ситуація з бюджетом Пенсійного фонду покращилась: в червні він почав погашати “старі” позики перед ЄКР

10 липня 2021, УП

За червень Фонд зміг повернути Держказначейству на 1,7 млрд грн більше, ніж позичив у нього протягом місяця і завдяки цьому, за результатами червня Фонд зміг скоротити загальний обсяг заборгованості перед ЄКР до 8,7 млрд грн.

Про це пише Центр аналізу публічних фінансів та публічного управління.

На їх думку, це стало можливим внаслідок стрімкого зростання надходжень від єдиного соціального внеску (ЄСВ) у червні, які є ключовим джерелом фінансування ПФУ.

“Після травневого просідання до 26,3 млрд грн, у червні вони зросли на 22%, до 32.2 млрд грн. Це – найвищий рівень з початку року. Ключовими факторами такого збільшення є зростання економіки, а також значне прискорення інфляції у травні 2021 року (до 9,5% у річному вимірі)”, – йдеться у повідомленні.

Аналітики згадують, що з початку 2020 року Пенсійний фонд мав складну фінансову ситуація і тому з місяця в місяць він брав на покриття понадпланового дефіциту свого бюджету короткострокові позички з ЄКР – і зазвичай, частину з них не міг повернути, йдеться у заяві центру. Тож на кінець травня обсяг непогашених позик ПФУ перед ЄКР досяг 10,3 млрд грн.

 

Гетьманцев прокоментував можливість підвищення ренту на “Коломойську” руду

10 липня 2021, УП

Глава податкового комітету Данило Гетманцев розповів про можливості підвищення ренти не тільки на “Ахметівську” залізну руду, а також на “Коломойську” марганцеву руду.

Про це він заявив в інтерв’ю Дзеркалу тижня.

За його словами, рента на марганцеву руду не підвищується(у (законопроекті 5600 – ЕП) тому, що вона підвищувалася в законопроекті №1210, по-друге, а також Кабмін не бачить там фіскального потенціалу для бюджету.

“Однак до другого читання, я думаю, ми доповнимо пропозиції про підвищення ставок за всіма основними копалиною”, – зазначив він.

Нагадуємо:

Верховна Рада прийняла за основу законопроєкт №5600 про внесення змін до Податкового кодексу та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень.

 

Аналітики про мільйонні нагороди в Нафтогазі: були виплати за ще недосягнуті цілі

10 липня 2021, УП

Аналітики KSE з корпоративного управління заявили, що деякі винагороди в Нафтогазі були виплачені за ще недосягнуті на момент розрахунку цілі.

Про це йдеться у публікації SOE Weekly для ЕП.

“Деякі з цих цілей мали бути досягнуті лише в 2021 році, але при цьому їх уже оцінено та винагороду за їх досягнення виплачено вже у 2020 році”, – йдеться у повідомленні

Також у публікації йдеться, що зі звіту про винагороду членів також випливає, що значну частину винагороди членам правлінню “Нафтогазу” було виплачено за перемогу в Стокгольмському арбітражі над “Газпромом” у 2018 році.

“Звертаємо увагу, що премії Отто Ватерландера і Петера ван Дріла не пов’язані з арбітражем у Стокгольмі, оскільки вони тоді не працювали “Нафтогазі””, – зазначили аналітики.

Не до кінця зрозуміло, за що саме було виплачено “річний бонус за 2020 рік” загальною сумою у 81,8 млн грн, додали експерти KSE.

Нагадуємо:

Раніше ЕП опублікувала документи, які свідчать, що члени правління НАК “Нафтогаз” у збитковому для компанії 2020 році сумарно отримали 610,1 млн грн винагороди.

“Нафтогаз” завершив 2020 рік зі збитками, які склали 19 млрд грн.

 

Hyundai шукає таланти: готові вкладати в інтерфейс, “зелені” технології і дрони

10 липня 2021, УП

Компанія Hyundai планує фінансувати різноманітні стартапи, щоб потім використовувати їх технології в своїх автомобілях.

Про це пише autonews.

Як зазначає видання, південнокорейський автогігант зараз приймає заявки від перспективних компаній, які хочуть отримати фінансування для реалізації своїх проектів.

Заявки від стартапів Hyundai буде приймати весь липень. До кінця серпня він оголосить, з якими претендентами на фінансування готовий провести співбесіду.

Відібрані стартапи для співпраці південнокорейський автогігант оголосить 9 вересня поточного року.

Стартапи можуть подати заявку на використання їх технологій в одному з 45 проектів Hyundai. Ці проекти розробляються внутрішніми командами південнокорейської компанії. Вони охоплюють такі сфери, як, наприклад, призначений для користувача інтерфейс, “зелені” технології, дрони, матеріали та ін.

Кандидати можуть запропонувати свій власний проект, але Hyundai говорить, що краще за все дотримуватися запропонованих тем.

Нагадуємо:

Hyundai працює зі стартапами з 2018 року. З тих пір південнокорейський автогігант інвестував гроші в 39 стартапів.

 

У ТОПі відшкодування ПДВ за червень агроекспортер та комбінати Ахметова

10 липня 2021, УП

Серед найбільших отримувачів бюджетного відшкодування ПДВ за червень  американський агроекспортер, комбінати холдингу Метінвест, завод Інтерпайп та державне підприємство.

Про це повідомляє Центр аналізу публічних фінансів та публічного управління.

“Обсяг бюджетного відшкодування ПДВ у червні знизився до 12,0 млрд грн. Темпи відшкодування також значно уповільнились – до 42 діб, що є також найбільшим показником за увесь рік (для порівняння: у березні -травні  відшкодування здійснювалось за 35 діб)”, – йдеться у повідомленні.

Водночас, у червні була найбільша кількість успішних операцій з відшкодування – 3784 (проти 3601 у травні). Таким чином, середня сума відшкодування на одну операцію складає 3,1 млн грн, що на 400 тис. грн менше ніж у травні.

ТОП-5 компаній по бюджетному відшкодуванню ПДВ за червень:

ДП “САНТРЕЙД”- 651 млн грн

ПАТ “ЗАПОРІЖСТАЛЬ” – 635 млн грн

ПРАТ “ММК ІМ. ІЛЛІЧА”- 600 млн грн

ТОВ “ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ” – 519 млн грн

ДП “ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ” – 464 млн грн

У червні до ТОП-5 є компаній за обсягом бюджетного відшкодування, крім традиційних “учасників”, увійшов ТОВ “ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ”, яка посідає 4 місце, і є представником металургійного сектору. Також до “топу” повернувся ДП “Гарантований покупець”, представник енергетичного сектору, який вже посідав 3 місце ТОПу у квітні.

Решту місць займають незмінні представники аграрного та металургійного сектору, які майже щомісяця є найбільшими отримувачами бюджетного відшкодування ПДВ, резюмували у центрі.

 

В Україні створять «чорний список» для гральних закладів

Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ) формує та веде реєстр осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів або участь в азартних іграх.

Про це повідомляє Укрінформ із посилання сайт КРАІЛ.

«Відповідно до частини першої статті 5 Закону України від 14.07.2020 № 768-IX «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» КРАІЛ формує та веде реєстр осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та/або участь в азартних іграх», – йдеться у повідомленні.

Рішенням КРАІЛ вже запроваджено дослідну експлуатацію реєстру та проведено навчання з уповноваженими особами організаторів азартних ігор щодо користування реєстром відповідно до наданих їм прав з метою недопущення до участі в азартних іграх осіб, які внесені до реєстру, та внесення відомостей до нього.

Внесення до реєстру здійснюється самостійно за заявою громадянина шляхом особистого подання організатору азартних ігор або КРАІЛ письмової заяви (заяви про самообмеження) з одночасним пред’явленням документа, що посвідчує особу; КРАІЛ за обґрунтованою заявою членів сім’ї першого ступеня споріднення або законних представників (заяви про обмеження) на строк до шести місяців; а також за рішенням суду.

Фізична особа може самостійно обмежити себе у відвідуваннях гральних закладів та в участі в азартних іграх на строк від шести місяців до трьох років шляхом особистого подання організатору азартних ігор або КРАІЛ письмової заяви (заяви про самообмеження) з одночасним пред’явленням документа, що посвідчує особу.

Заява може бути подана в письмовій або електронній формі з дотриманням вимог Закону України «Про електронні довірчі послуги».

У комісії нагадали про те, що у своїй діяльності організатор азартних ігор зобов’язаний вживати заходів для недопущення до гральних закладів та до участі в азартних іграх осіб, які не досягли 21-річного віку.

“Для більшості людей гра в азартні ігри ‒ це розвага. Однак, є відсоток людей, які грають на шкоду собі та своїм родинам. Проблеми через гру в азартні ігри виникають тоді, коли участь у них негативно впливає на особистість та сім’ю. До участі в азартних іграх і відвідуваннях гральних закладів необхідно ставитися відповідально. Пам’ятайте, що Ви можете самостійно обмежити себе у відвідуваннях гральних закладів та в участі в азартних іграх”, – підкреслили в КРАІЛ.

Як повідомлялося, уряд утворив в Україні Комісію з азартних ігор та лотерей у 2020 році . Кабмін 21 жовтня 2020 р. призначив Івана Рудого головою цього органу, а також двох із шести членів комісії із регулювання азартних ігор та лотерей. Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей розпочала свою роботу на початку листопада 2020 р.

 

Веніславський пояснив, чому Президент ветував закон про відновлення роботи ВККС

Під час голосування за законопроєкт про судову реформу щодо відновлення роботи ВККС народні депутати прийняли частково конкуруючі між собою правки. Тому Президент України Володимир Зеленський ветував прийнятий закон.

Про це в ефірі телеканалу “Дом” розповів представник Президента України в Конституційному суді України (КСУ), народний депутат України Федір Веніславський, передає Укрінформ.

Йдеться про закон №3711-д “Про внесення змін до закону України “Про судоустрій і статус суддів” та деяких законів України щодо відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України”.

Президент повернув документ до Верховної Ради з низкою пропозиції, які, як наголосив Веніславський, “абсолютно обґрунтовані” й спрямовані на поліпшення змісту тексту прийнятого закону, оскільки “було проголосовано технічно дві правки, які конфліктували між собою, й по-різному визначали порядок голосування конкурсної комісії”.

“В одному варіанті, який був саме компромісним, і влаштовував і міжнародних партнерів, і знайшов підтримку в залі, було передбачено, що рішення приймається більшістю. Більшість — це чотири людини, з яких принаймні дві повинні бути міжнародними експертами. А друга правка, яка також була проголосована, передбачила, що рішення приймається більшістю, за умови, що в цій більшості є двоє представників міжнародних експертних організацій, і двоє представників ради суддів”, — пояснив Веніславський.

За його словами, другий варіант міг бути предметом зловживань, оскільки представники Ради суддів могли б заблокувати будь-яке рішення.

“У фінальному варіанті залишиться правка, при якій рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість членів ВККС, за умови, що в цій більшості є мінімум двоє представників міжнародних організацій”, — відзначив Веніславський.

Він додав, що одночасне прийняття цих двох правок, що суперечать одна одній, — не єдина причина, з якої Президент ветував документ. Не менш важливим є забезпечення пропорційного представництва суддів у складі ВККС.

Серед інших пропозицій Президента Веніславський виділив надання виконуючому обов’язки голови Вищої ради правосуддя розширених повноважень у разі відсутності голови, а також забезпечення повноцінної діяльності міжнародних експертів у складі конкурсної комісії.

Як повідомляв Укрінформ, 5 липня Голова Верховної Ради Дмитро Разумков підписав закон про перезавантаження Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та направив його на підпис Президенту.

Раніше спікер не виключав, що Президент може ветувати відповідний закон через колізію правок. За його словами, дві проголосовані правки до закону суперечать одна одній. Зокрема, одна передбачає збільшення ролі міжнародних експертів, а друга – зменшення. Спікер також зазначав, що в разі, якщо Президент ветує законодавчий акт, Верховна Рада наступного пленарного тижня (з 12 до 16 липня) зможе його розглянути та усунути суперечності.

Парламент ухвалив відповідний законодавчий акт 29 червня.

 

Склад Вищої ради правосуддя перевірять на етичні та професійні якості – Веніславський

10.07.2021 14:58

Щоб залишитися в системі, діючі члени (ВРП), Вищої ради правосуддя перезапуск якої є однією з головних складових судової реформи, мають пройти перевірку на морально-етичні та професійні якості.

Про це в ефірі телеканалу “Дом” заявив представник президента України в Конституційному суді України (КСУ), народний депутат України Федір Веніславський, передає Укрінформ.

“Зараз у Верховній Раді на розгляді перебуває законопроєкт № 5068, яким визначається новий порядок призначення на посади членів Вищої ради правосуддя і діяльність дисциплінарних інспекторів. Документ уже отримав схвалення профільного Комітету Верховної Ради з правової політики”, – розповів він.

Веніславський повідомив, що згідно із законопроєктом, нинішні члени ВСП повинні пройти перевірку етичної ради. А ті, хто пройде її, повинні будуть призначити членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів.

“У ньому (законопроєкті – ред.) передбачено, що етична рада повинна оцінити морально-етичні та професійні якості й кандидатів на вакантні посади членів Вищої ради правосуддя, й діючих членів ВСП. І на це законом відводиться три місяці”, — сказав парламентарій.

Веніславський відзначив, що діяльність ВРП є головною в судовій реформі, оскільки саме ВРП може притягнути до відповідальності недобросовісних суддів.

“Судді, які виносять очевидно неправосудні, “замовні” рішення, повинні бути дуже швидко притягнуті до відповідальності, аж до заборони здійснювати правосуддя та звільнення зі складу суддів. І тоді це буде дуже потужним стримуючим фактором для інших суддів”, — зазначив він.

Представник Президента в КСУ припускає, що перезавантажити українську судову систему та відновити довіру до неї вдасться вже до кінця 2022 року. Для цього, за його словами, насамперед потрібно прийняти законопроєкти про Вищу кваліфікаційну комісію суддів і про Вищу раду правосуддя.

“Думаю, що, коли ми приймемо ось ці два закони плюс змінимо процесуальне законодавство, коли ці всі закони запрацюють, протягом року — до кінця наступного року, я думаю, ми повинні побачити вже позитивні тенденції щодо довіри до судової влади”, — резюмував Веніславський.

Як повідомляв Укрінформ, західні партнери України – США та ЄС – привітали ухвалення закону про відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів, що передбачає вирішальну роль міжнародних експертів у її формуванні.

 

Гендиректора “Регістру судноплавства” спіймали на хабарі

10 липня 2021, УП

Гендиректора “Регістру судноплавства України”, яке належить до сфери управління Мінінфраструктури, затримано після отримання неправомірної вигоди.

Джерело: Офіс генпрокурора

Дослівно: “За процесуального керівництва Офісу генерального прокурора затримано генерального директора Державного підприємства “Класифікаційне товариство Регістр судноплавства України”, яке належить до сфери управління Міністерства інфраструктури України, та головного фахівця цього підприємства після отримання неправомірної вигоди (ч. 3 ст. 368 КК України).

За даними слідства, службовці вимагали від представника підприємства 2 тисяч доларів США за сприяння в складанні сертифікату і свідоцтва, які б дозволили підприємству здійснювати господарську діяльність”.

Деталі: Досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснюється слідчими ГУ Нацполіції за оперативного супроводу управління стратегічних розслідувань в Одеській області Департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції.

 

За три роки удвічі побільшало готових повідомити про спробу отримання хабаря

10 липня 2021, УП

За три роки відсоток українців, готових повідомити правоохоронні чи антикорупційні органи про спробу отримання хабаря, зріс із 20 до 42%.

Джерело: опитування, проведене Програмою USAID “Нове правосуддя” у лютому-березні 2021 року

Дослівно: “Найважливішою позитивною тенденцією, виявленою в результаті проведення опитувань у 2021 році, є загальне зниження рівня терпимості до корупції та зростання готовності боротися з цим явищем.

42% населення зазначили, що вони б повідомили правоохоронні органи чи антикорупційні органи про спробу отримання хабаря із метою ухвалення необхідного судового рішення. Цей показник становив лише 20% у 2018 році”.

Деталі: При цьому 64% населення переконані в тому, що підкуп є звичайною практикою в українських судах, і лише 8% переконані в тому, що судді завжди ухвалюють законні та справедливі рішення.

14% населення повідомили про те, що в них був досвід участі у судових провадженнях щонайменше одного разу впродовж останніх 24 місяців. Їхнє сприйняття судів є більш позитивним, ніж населення в цілому.

Так, 62% користувачів судових послуг визнали, що вони не отримували вимоги щодо хабарів, неофіційних платежів чи подарунків під час їхнього досвіду взаємодії із судами, та 46% визнали, що судді ухвалювали законні та справедливі рішення. 35% респондентів із досвідом взаємодії із судами повідомили про те, що вони довіряють тим судам, у яких брали участь у судових провадженнях.

Повідомляється також, що рівень обізнаності широкої громадськості про судову реформу є дуже низьким, оскільки лише 9% респондентів зазначили, що в них є глибокі або принаймні базові знання про цю реформу. У 2018 році цей показник був на рівні 16%.

Довідка: Опитування проводилося з лютого по березень 2021 року по всій Україні, за винятком окупованої АР Крим та непідконтрольних урядові районів Донецької і Луганської областей. До опитування населення було залучено понад 2000 респондентів.

 

Українці стали менше довіряти Кабміну й Раді, але більше – президенту

10 липня 2021, УП

В Україні за три роки знизилася довіра до Верховної Ради та Кабінету міністрів, водночас помітно зросла – до президента.

Джерело: опитування, проведене програмою USAID “Нове правосуддя” у лютому-березні 2021 року

Деталі: Лише 7% населення зазначили, що довіряють Кабінету міністрів, із таким самим рівнем довіри (7%) до Верховної Ради.

У 2018 році, коли проводилося аналогічне опитування, ці показники були дещо вищими – 13% та 11% відповідно.

Водночас, довіра до президента зросла з 15% у 2018 році до 25% у 2021 році.

Лише 10% широкої громадськості визнали, що вони повністю чи переважно довіряють судовій гілці влади. Наприкінці 2018 року цей показник був на рівні 16%.

Рівень довіри населення до засобів масової інформації збільшився до 36% у 2021 році порівняно з 31% у 2018 році, а рівень довіри до громадських (неурядових) організацій зріс із 29% у 2018 році до 35% у 2021 році.

Довідка: Опитування проводилося з лютого по березень 2021 року по всій Україні, за винятком окупованої АР Крим та непідконтрольних урядові районів Донецької і Луганської областей. До опитування населення було залучено понад 2000 респондентів.

 

Данілов: Санкції щодо Медведчука діють у повному обсязі

10 липня 2021, УП

Секретар РНБО Олексій Данілов запевняє, що введені санкції відносно Віктора Медведчука діють в повному обсязі та радить нардепам не намагатися “порешать” зняття санкцій або їх послаблення.

Джерело: Данілов у Facebook

Дослівно: “Введені санкції відносно В.Медведчука діють в повному обсязі. Інформація, яку цілеспрямовано поширюють у ЗМІ щодо начебто послаблення санкційного режиму відносно В.Медведчука та його активів або те, що “санкції не працюють” – свідома і цілеспрямована дезінформація суспільства, не відповідають дійсності.

Не відповідає дійсності і поширена окремими медіа інформація про начебто купівлю мережі автозаправних станцій, яка належить В. Медведчуку однією з комерційних структур”.

Деталі: Данілов наголосив, що всі процеси у частині дотримання і виконання санкційного законодавства перебувають виключно у правовому полі, а не в підкилимному режимі, як до цього звикли “творці” корупційно-олігархічної системи.

За його словами, це стосується як вітчизняної, так і іноземної компанії, які “можуть помилкового допустити, що мають карт-бланш на дії поза правовим полем України”.

“Також хочу дати пораду окремим політичним суб’єктам, зокрема народним депутатам, – не намагатися “порешать” у звичний їм спосіб питання зняття санкцій або їх послаблення”, – підкреслив секретар РНБО.

За його словами, правоохоронці завжди будуть вдячні журналістам і небайдужим громадянам за допомогу в пошуку і поверненні активів осіб, на яких накладено українські санкції.

Що передувало: 8 липня “Слідство_Інфо” повідомило, що з метою уникнення санкцій 5-палубній яхті Royal Romance, якою володіла родина Віктора Медведчука, змінили власника.

9 липня ЗМІ повідомили, що новим власником мережі автозаправних станцій Glusco, яку пов’язують із Медведчуком, стане компанія Socar New Energy Ltd (SNE), зареєстрована на Кіпрі, компанії нібито підписали угоду.

Передісторія:

19 лютого Рада національної безпеки й оборони України включила політика Віктора Медведчука та його дружину Оксану Марченко в санкційний список. Причиною називають фінансування тероризму.

 

Монобільшість без Зеленського: що змінять для України вибори у Молдові

10 липня 2021, СЕРГІЙ СИДОРЕНКО, ЄВРОПЕЙСЬКА ПРАВДА

11 липня у наших сусідів відбудеться непересічна подія, “хвилі” від якої невдовзі сколихнуть і Україну.

У Молдові відбудуться парламентські вибори, за підсумками якої в країні не просто зміниться парламент та уряд. Партія проросійського експрезидента Ігоря Додона остаточно втратить контроль над центральною владою в країні, а союзники президентки Маї Санду сформують монобільшість.

Так, про це можна говорити з абсолютною впевненістю навіть попри те, що соцопитування не дають їй аж такого переконливого відриву. Команда Санду набере значно більше прогнозованої кількості, а інтрига полягає лише в тому, чи буде у команди Санду проста, чи конституційна більшість. Перший варіант більш реальний.

А тепер про головне. Згадка про те, що вибори у Молдові здатні суттєво вплинути на нашу державу, у тому числі на проєвропейські реформи, є абсолютно серйозною; цей текст пояснить, чому це може відбутися та чому вибори у Молдові здатні вплинути на політику Зеленського.

Втім, передусім коротко розберемося, чому ми настільки впевнені у перемозі соратників Маї Санду. До речі, на початку кампанії ми записали відео, яке у жартівливій формі пояснює хто є хто у Молдові. Якщо ви його ще не дивилися – зробіть це;)

Дорога до монобільшості

За місця у парламенті Молдови формально борються 20 партій. Реально шанси потрапити до нього мають представники лише чотирьох з них. Ба більше, соцопитування прогнозують навіть, що парламент Молдови буде двопартійним. І розклад сил – дуже показовий.

Усі без винятку соцопитування дають перше місце партії PAS, фактичним лідером якої є прозахідна президентка Мая Санду, яка виграла вибори восени 2020 року на лозунгах про боротьбу з корупцією та про місце Молдови у Європі.

PAS, за опитуваннями, отримує близько половини голосів тих, хто планує прийти на вибори – хтось дає трохи більше, хтось трохи мене.

На другому місці – команда екс-президента Ігоря Додона, який в останні місяці став ще більш проросійським.

Він вже не намагається ховатися за лозунгами про “відстоювання інтересів Молдови, а не Росії чи ЄС”, та не приховує антизахідної спрямованості. Критика команди Санду з його боку сконцентрована на тому, що Молдова у разі перемоги PAS перетвориться на “маріонетку Заходу”. Ба більше, він навіть вимагає від Молдови вийти з “асоційованого тріо” – формату спільного руху до ЄС разом з Україною та Грузією.

Додатково знімає питання про проросійськість Додона те, що на цих виборах він об’єднався з одим зі своїх головних конкурентів, також проросійським екс-президентом, лідером партії комуністів Молдови Володимиром Вороніним. Донедавна, коли Додон ще був президентом і намагався демонструвати “багатовекторність”, Воронін згадував його не інакше як “зрадника”, а Додон у відповідь називав його “брехливим втомленим стариканом”. Але тепер – подейкують, що не без посередництва росіян – дві прокремлівські партії йдуть на вибори спільно, забувши про старі образи. Якщо маєте бажання, можете оцінити у відео, що говорить Додон на цих виборах.

Разом вони, за опитуваннями, можуть набрати під 35%.

Два учасники виборів, що залишилися, балансують недалеко від прохідного бар’єра і вони цілком можуть його подолати, бо мають спільну особливість – так званих “сором’язливих виборців”, які бояться визнавати у опитуваннях, що голосували за таких персонажів. А тому цілком можуть потрапити у парламент

Перші – це Партія Шор, лідер якої перебуває у міжнародному розшуку через причетність до крадіжки понад мільярда євро, і яка побудувала свою електоральну базу на відвертому підкупі виборців – через роздачу пайків пенсіонерам тощо. Шор у парламенті може об’єднається лише із Додоном. Другі – це блок Ренато Усатого, харизматичного популіста та мера міста Бельць, статки якого колись були пов’язані з Росією, але зараз він перетворився на запеклого критика Додона (втім, він вже не раз змінював уподобання та орієнтири).

Отже – якщо вірити опитуванням – формально є шанс, що після виборів Додон зможе сколотити більшість ціною об’єднання з крадіями та популістами.

Але є те, що дає нам абсолютну впевненість, що команда Санду переможе.

Причому  – з величезною перевагою.

Причина цього – особливість виборчої системи Молдови, у якій вирішальним стає… голос трудових мігрантів, які голосують у величезній кількості у країнах ЄС. На президентських виборах минулого року їхня кількість склала 16% усіх голосів, цього разу вона може побити цей рекорд, бо за кордоном знову додали виборчих дільниць. А на Заході абсолютна більшість молдаван підтримують Санду та її команду.

Детально ми розповідали про це у статті “Вибір діаспори: як досвід Молдови дає Україні рецепт збереження західного курсу“.

Головний “ворог” партії PAS – це літо, яке де мотивує молодь (а це електорат Санду), яка замислиться, мовляв, “а навіщо йти на вибори, якщо переможець вже визначений”. Однак за перебігом кампанії схоже, що інтерес до виборів загалом зберігається.

То як це вплине на Зеленського?

Про те, що вибори у Молдові самі по собі важливі для України, ми розповідали вже не раз. Однак такий їхній результат має додаткову вагу.

Мая Санду зараз, по суті, повторює політичний шлях Володимира Зеленського початку його каденції.

Вона також одразу після перемоги почала працювати над достроковим розпуском парламенту Молдови. Підстави для такого розпуску юридично також були не зовсім незаперечними, скажемо відверто. Її головним опонентом також став її попередник на посаді президента (хоча тут є розбіжність – геополітична спрямованість).

А головне – те, що після виборів у Молдові, так само як і в Україні, партія президента отримає повний, абсолютний контроль над парламентом та чітку монобільшість.

Тут варто нагадати, що у 2019 році, попри розділеність суспільної думки в Україні, Захід відреагував на створення монобільшості “Слуги народу” переважно позитивно, бо бачив у ній шанс на здійснення швидких та глибоких демократичних реформ.

Ці очікування, м’яко кажучи, не повністю справдилися. Після нетривалого періоду “турборежиму” темпи реформ впали, а найбільш потрібні для зближення України з ЄС та НАТО зміни, як-то у сфері протидії корупції та реформування системи правосуддя, стикаються з шаленим опором зсередини. І виявляється, що наявність формальна наявність у президента “свого” уряду та більшості не є достатньою.

Та річ у тім, що порядок денний реформ у Молдові – дуже схожий на український.

Тамтешня судова система так само потребує перенавантаження. Там також не все гаразд з Конституційним судом, у якому навесні також намагалися провести переворот (але без успіху, прибічникам Додона не вдалося отримати більшість).

А ще величезною проблемою Молдови, так само як і України, є всеохопна корупція. Обидві наші держави – у нижній частині Індексу сприйняття корупції (115/117 місце) і мають найгірші показники на європейському континенті (точніше, ще гіршими є показники Росії та Азербайджану, але ці держави не зовсім коректно називати європейськими).

У Молдові є свій аналог НАБУ, що має назву Національний антикорупційний центр (він, так само як і українське бюро, був створений владою під час виконання умов надання безвізового режиму), однак всі сходяться на думці, що ефективність боротьби з корупцією далека від бажаної.

Словом, перед Санду та її монобільшістю стоятимуть рівно ті самі задачі, які зараз стоять перед Зеленським та “Слугою народу”. І на це тепер точно звертатимуть увагу наші західні партнери, порівнюючи наші держави і неофіційно, і навіть публічно.

Це також створюватиме конкуренцію у боротьбі за фонди ЄС та допомагатиме тому, хто матиме кращі успіхи, зближуватися з Євросоюзом. Така конкуренція вже мала місце у новітній історії – за Януковича, коли Україна почала втрачати статус “локомотива Східного партнерства”, а Молдова, що йшла дорогою реформ, – навпаки, здобувала цей статус.

Як наслідок, Молдова тоді отримала безвізовий режим значно швидше за нас. І якщо Київ справді хоче зближення з Євросоюзом – доведеться враховувати цю нову реальність. Інакше ми знову будемо поступатися сусідам, які зможуть отримати “європейські бонуси” швидше, ніж ми.

До слова – унікальна ситуація – “монобільшості” тепер будуть в парламентах усіх трьох асоційованх з ЄС держав: України, Молдови та Грузії. І обіймати у цьому списку останнє місце за темпами реформ буде явно не на користь репутації України. Такими є правила конкуренції у світі. У тому числі – конкуренції за зближення з Євросоюзом.

 

Мільйонні премії при мільярдних збитках у Нафтогазі, Блінкен вимагає прийняття закону про корпоративне управління: підсумки тижня для держпідприємств

10 липня 2021, АНДРІЙ БОЙЦУН, ДМИТРО ЯБЛОНОВСЬКИЙ, МАРІЯ КРАМАР І ОЛЕКСАНДР ЛИСЕНКО, SOE WEEKLY, ДЛЯ ЕП

Щотижня команда аналітиків-консультантів з питань корпоративного управління готує для ЕП дайджест про головні події в житті держпідприємств. Що важливого сталося 2-9 липня?

Корпоративне управління

Правління “Нафтогазу” отримало 610 млн грн, незважаючи на 19 млрд збитків у 2020 році. За даними ЕП, правління “Нафтогазу” отримало багатомільйонну винагороду за 2020 рік.

Рішення щодо винагороди менеджменту приймає наглядова рада “Нафтогазу”.

У річному звіті компанії за 2020 рік було розкрито лише загальну суму винагороди менеджменту (без розбивки по кожній особі), включаючи винагороду п’яти членів правління. Загальний розмір цієї винагороди склав майже 25 млн дол.

Відповідно до звіту про винагороду правління, членам правління “Нафтогазу” протягом 2020-2021 років було виплачено таку винагороду.

Андрій Коболєв, голова правління – розмір загальної винагороди склав 347 млн грн (12,7 млн дол), з яких:

6,3 млн грн – базова частина винагороди [простими словами: фіксована частина заробітної плати – SOE Weekly];

338,6 млн грн – премія голові правління, яка була виплачена йому у травні 2021 року відповідно до результатів його діяльності у попередніх роках та пов’язана з закінченням його роботи у компанії [незрозуміло, чи тут мається на увазі вихідна допомога – SOE Weekly]; по факту, це є друга частина премії за рішення Стокгольмського арбітражу;

2,1 млн грн – інші виплати.

Коболєв на свої сторінці у Фейсбук прокоментував, що не отримував “реальної грошової компенсації за період після продовження [його] контракту в березні 2020 року”, а також пообіцяв дати інтерв’ю з цього приводу найближчим часом.

Зі свого боку у “Нафтогазі” заявили, що виплата винагороди Коболєву здійснювалась.

Сергій Перелома, перший заступник голови правління – розмір загальної винагороди склав 62,8 млн грн (2,3 млн дол), з яких:

7,4 млн грн – розмір  базова частина винагороди;

24,7 млн грн – винагорода за виконання роботи на інших ключових посадах в групі “Нафтогаз”, враховуючи премію за особливі досягнення;

17,1 млн грн – річний бонус за 2020 рік;

12,8 млн грн – винагорода премія за особливі досягнення, досягнення вагомих цілей, реалізацію важливих стратегічних проектів (більша частина премії – за Стокгольмський арбітраж);

0,8 млн грн – інші виплати.

Отто Ватерландер, директор з питань трансформації – розмір загальної винагороди склав 59,5 млн грн (2,2 млн дол), з яких:

8,8 млн грн – базова частина винагороди;

21,8 млн грн – винагорода за виконання роботи на інших ключових посадах в групі “Нафтогаз”, враховуючи премію за особливі досягнення;

27,6 млн грн – річний бонус за 2020 рік;

1,3 млн грн – інші виплати.

Петер ван Дріл, фінансовий директор – розмір загальної винагороди склав 45,9 млн грн (1,7 млн дол), з яких:

7,4 млн грн – базова частина винагороди;

16,4 млн грн – винагорода за виконання роботи на інших ключових посадах в групі “Нафтогаз”, враховуючи премію за особливі досягнення;

21,1 млн грн – річний бонус 2020;

1 млн грн – інші виплати.

Ярослав Теклюк, директор з юридичних питань – розмір загальної винагороди склав 93,8 млн грн (3,4 млн дол), з яких:

5,6 млн грн – базова частина винагороди;

19,8 млн грн – винагорода за виконання роботи на інших ключових посадах в групі “Нафтогаз”, враховуючи премію за особливі досягнення;

15,4 млн грн – річний бонус 2020;

50,7 млн грн – винагорода премія за особливі досягнення, досягнення вагомих цілей, реалізацію важливих стратегічних проектів (більша частина премії – за Стокгольмський арбітраж);

2,3 млн грн – інші виплати.

[Зі звіту про винагороду членів також випливає, що значну частину винагороди членам правлінню “Нафтогазу” було виплачено за перемогу в Стокгольмському арбітражі над “Газпромом” у 2018 році.

Звертаємо увагу, що премії Отто Ватерландера і Петера ван Дріла не пов’язані з арбітражем у Стокгольмі, оскільки вони тоді не працювали “Нафтогазі”.

Команда SOE Weekly продовжує аналізувати звіт про винагороду членів правління “Нафтогазу”. Однак частина інформації, зазначена в цьому звіті, потребує роз’яснення, зокрема:

Четверо членів правління компанії загалом отримали винагороду розміром 82,7 млн грн (близько 3 млн дол) за роботу на “інших ключових посадах” у групі “Нафтогаз”. Залишається незрозумілим, про які саме посади йдеться, а також яким чином було розподілено підзвітність за результати роботи та робочий час членів правління при одночасному обіймані ними декількох посад.

Звертаємо увагу, що винагорода за обіймання “інших ключових посад” є набагато вищою за заробітну плату, яку вони отримували за виконання своїх обов’язків як членів правління самого “Нафтогазу”. Також зазначаємо, що практика, за якої член правління отримує суттєву частину винагороди у зв’язку з обійманням ним інших посад (в рамках однієї групи), є незвичною.

Не до кінця зрозуміло, за що саме було виплачено “річний бонус за 2020 рік” загальною сумою у 81,8 млн грн. По-перше, як ми повідомляли, “Нафтогаз” завершив 2020 рік зі збитками, які склали 19 млрд грн. По-друге, звіт про винагороду містить, серед іншого, конкретні цілі членів правління, і деякі з цих цілей мали бути досягнуті лише в 2021 році, але при цьому їх уже оцінено та винагороду за їх досягнення виплачено вже у 2020 році. – SOE Weekly.]

За даними ЕП, якщо враховувати попередню виплату премії за 2018 рік, загальний обсяг бонусів Андрія Коболєва за перемогу у Стокгольмському арбітражі склав понад 20 млн дол.

Докладний огляд останніх подій навколо “Нафтогазу” читайте у випусках SOE Weekly № 25№ 26№ 27 та № 28.

Парламентський комітет підтримав законопроект щодо корпоративного управління держкомпаній рекомендував його до першого читання. Комітет Верховної ради з питань економічного розвитку на своєму засіданні 5 липня рекомендував Верховній Раді ухвалити за основу законопроект № 5593-д щодо вдосконалення корпоративного управління держкомпаній.

Законопроект покликаний удосконалити чинне законодавство Україні та привести його у відповідність із Керівними принципами ОЕСР з корпоративного управління держпідприємствами. Крім того, комітет розглянув три альтернативні варіанти законопроекту: № 5593, № 5593-1 та № 5593-2.

Як зазначила заступниця голови комітету Роксолана Підласа, за результатами дискусії з Мінекономіки та ЄБРР, у парламенті дійшли висновку, що варто доопрацювати всі законопроекти.

[Поточна редакція законопроекту № 5593-д не в повній мірі відповідає Керівним принципам ОЕСР з корпоративного управління держпідприємствами і потребує вдосконалення. – SOE Weekly.]

Раніше ми повідомляли, що 15 червня 2021 року у Верховній раді було зареєстровано законопроект № 5593-2 щодо вдосконалення корпоративного управління держкомпаній. Авторами законопроекту виступили члени команди SOE Weekly Андрій Бойцун та Олександр Лисенко.

Також у парламенті було зареєстровано два законопроекти № 5593 та № 5593-1, якими теж пропонувалося внести зміни до законодавства, що регулює питання корпоративного управління держкомпаній. Примітно, що обидва були подані депутатами від фракції “Слуга народу”.

Блінкен назвав внесення змін до законодавства про корпоративне управління держкомпаній одним з головних пріоритетів для України. У своїй промові у рамках Ukraine Reform Conference у Вільнюсі, Держсекретар США Ентоні Блінкен назвав п’ять кроків, які, на думку США, допоможуть Україні зберегти прогрес у реформах.

Одним із таких кроків Блінкен назвав прийняття змін до законодавства щодо корпоративного управління в держкомпаній, яке відповідатиме стандартам ОЕСР.

Уряд повідомив про відновлення роботи номінаційного комітету. За повідомленням Кабінету Міністрів, оновлений склад Комітету з призначень керівників особливо важливих для економіки підприємств (т. зв. номінаційного комітету) 6 липня відновив свою роботу.

Як ми повідомляли, незалежні члени Комітету припинили свою роботу наприкінці квітня після того, як Кабмін змінив керівництво “Нафтогазу”. Тоді вони заявили, що припиняють свою участь, допоки не буде ясності щодо плану дій з реформи корпоративного управління і чіткого зобов’язання уряду поважати інститути корпоративного управління. Згодом прем’єр-міністр Денис Шмигаль доручив Мінекономіки якнайшвидше відновити роботу Комітету.

Раніше ми також повідомляли, що Шмигаль провів зустріч із членами номінаційного комітету щодо продовження реформи корпоративного управління в Україні.

Минулого тижня повідомляли, що Кабмін включив голову представництва ЄС в Україні Матті Маасікаса до складу номінаційного комітету у якості незалежного члена.

Вітренко просить суд скасувати припис НАЗК щодо свого звільнення. Голова правління “Нафтогазу” Юрій Вітренко звернувся до Окружного адмінсуду міста Києва з проханням зупинити дію припису НАЗК від 1 липня на ім’я голови наглядової ради компанії з вимогою припинити з ним контракт, а також визнати припис Агентства протиправним і скасувати його.

5 липня суд зупинив дію припису НАЗК до вирішення справи по суті. Перше слухання у цій справі відбудеться уже 14 липня.

Як ми повідомляли, раніше НАЗК внесло припис Кабміну про незаконність призначення Вітренка головою правління “Нафтогазу”. 17 червня прем’єр-міністр Денис Шмигаль звернувся до суду з позовом, у якому просить визнати протиправним і скасувати припис НАЗК. Суд зупинив дію припису до розгляду справи по суті.

Згодом ми повідомляли, що 1 липня НАЗК направило припис голові наглядової ради “Нафтогазу” Клер Споттісвуд. У приписі НАЗК знову вимагає припинити контракт з головою правління “Нафтогазу”, вважаючи такий контракт незаконним.

Наглядова рада “Нафтогазу” не стала приймати рішення щодо відсторонення Вітренка. Наглядова рада “Нафтогазу” на позачерговому засіданні 6 липня не стала приймати рішення про можливе відсторонення голови правління компанії Юрія Вітренка.

Наталія Бойко, член наглядової ради “Нафтогазу”, на своїй сторінці у Фейсбук повідомила, що на позачерговому засіданні, яке відбулося 6 липня, наглядова рада компанії висловила свою глибоку стурбованість триваючою невизначеністю щодо ситуації з призначенням голови правління.

Як ми повідомляли, за даними ЕП наглядова рада “Нафтогазу” на позачерговому засіданні 24 червня могла розглянути питання щодо відсторонення голови правління компанії Юрія Вітренка. Про проведення засідання ЕП повідомили у прес-службі компанії. Порядок денний засідання невідомий, додав представник “Нафтогазу”.

Ми також повідомляли, що у розпорядженні ЕП опинилася заява незалежних членів наглядової ради “Нафтогазу” [якої немає у публічному доступі – SOE Weekly], у якій ті нібито повідомили про результати засідання наглядової ради компанії, що відбулося 24-25 червня. У заяві йдеться, що наглядова рада “Нафтогазу” вирішила перенести розгляд питання щодо можливого відсторонення Вітренка на одне з наступних засідань.

Результати єдиного моніторингу ефективності управління державним майном на 2020 рік. Міністерство економіки опублікувало Єдиний моніторинг ефективності управління об’єктами державної власності за 2020 рік.

[Команда SOE Weekly проаналізувала дані моніторингу. Згідно з даними, на сьогодні держава володіє 3343 держпідприємствами. З них 1458 (43%) є працюючими. Серед працюючих 947 є прибутковими – тобто 28% від загальної кількості держпідприємств.

Функцію власника цих компанії розпоршено серед 87 суб’єктів управління.

Загальні активи державних підприємств складають 1,7 трлн грн. Загальна середня кількість штатних працівників становить 715 тисяч.

У 2020 році загальний збиток держпідприємств склав 51 млрд грн, що свідчить про негативну рентабельність активів (ROA) у -3%.

Звертаємо увагу, що Міністерство економіки публікує дані у розбивці за суб’єктом управління, але не у розбивці за підприємствами. Міністерство також не публікує повні дані по статтях балансів, звітів про прибутки та збитки чи звітів про рух коштів.

Отже, наразі неможливо розрахувати стандартні коефіцієнти за портефлем держпідприємств, такі як рентабельність власного капіталу (ROE) або ліквідність, а також коефіцієнти для окремих держпідприємств.

Наявність таких даних дозволила би нам відслідкувати, які саме держпідприємства вплинули на сукупний результат усього портфелю держпідприємств. Детальніші дані щодо результатів роботи окремих держпідприємств публікуються на ProZvit із значними затримками та є неповними. Відтак наразі неможливо порівняти дані з двох джерел для більш глибокого аналізу. – SOE Weekly.]

Раніше ми повідомляли, що 15 найбільших держпідприємств сукупно отримали 42 млрд грн збитків за 2020 рік. Дев’ять із цих 15 підприємств у 2020 році були збитковими. Загальний розмір їхніх збитків склав 72,4 млрд грн. Інші шість підприємств завершили 2020 рік із прибутками. Їхній загальний прибуток склав 30,1 млрд грн.

Інфраструктура

“Украерорух” отримав понад 200 мільйонів збитків за перший квартал. Як повідомляє Марлін, за перший квартал 2021 року державне підприємство “Украерорух” відзвітувало про чисті збитки на суму 205,8 млн грн.

Раніше ми повідомляли, що згідно з фінансовими результатами 2020 року, державне підприємство “Украерорух” отримало чисті збитки у розмірі 1,5 млрд грн.

З жовтня 2019 року підприємством “Украерорух” керує виконувач обов’язків директора Андрій Ярмак.

“Укрзалізниця” позичила на міжнародних ринках 300 мільйонів доларів під 7,9% річних. “Укрзалізниця” розмістила п’ятирічні євробонди на 300 мільйонів доларів під 7,875% річних.

Як йдеться у повідомленні компанії, попит на купівлю вдвічі перевищив пропозицію “Укрзалізниці”, а заявки на фінансування отримано від 70 інвесторів – в основному з Великобританії та Швейцарії.

Залучені кошти “Укрзалізниця” направить на обслуговування боргових зобов’язань компанії і на погашення кредиту перед дочірнім банком російського “Сбєрбанку” в Україні. Частину коштів також планується направити на поповнення оборотного капіталу “Укрзалізниці”.

Міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings присвоїло випуску п’ятирічних єврооблігацій “Укрзалізниці” рейтинг “B (EXP)” і помістило його в список Rating Watch “Негативний”.

Уряд затвердив фінплан “Укрхімтрансаміаку” на 2021 рік. 7 липня Кабінет міністрів затвердив фінплан державного підприємства “Укрхімтрансаміак” на 2021 рік.

Проєктом фінплану передбачено отримання 1,76 млрд чистого доходу, 100,3 млн грн чистого прибутку та 1,53 млрд грн виплат на користь держави.

У 2020 році держпідприємство сплатило всіх видів податків і обов’язкових платежів на суму 1,461 млрд грн.

ДП “Укрхімтрансаміак” – стратегічно важливе для України державне підприємство, є одним з найбільших світових транспортувальників рідкого аміаку та оператором української ділянки магістрального аміакопроводу “Тольятті-Одеса”.

До складу підприємства входять два структурні підрозділи – Придніпровське та Миколаївське управління магістрального аміакопроводу.

Приватизація

Показники Фонду держмайна за перше півріччя 2021 року. Фонд державного майна оголосив, що планує перерахувати до державного бюджету 1,67 млрд грн, що надійшли від приватизації  протягом першої половини 2021 року. [Це становить 14% від запланованих доходів від приватизації на 2021 рік. – SOE Weekly.]

Як ми повідомляли раніше, державний бюджет отримав від приватизації 963,3 млн грн у першому кварталі 2021 року. [Це означає, що за другий 2021 року квартал Фонд держмайна отримав від приватизації 707 млн грн. – SOE Weekly.]

[План приватизації на 2021 рік становить 12 млрд грн. Його можна виконати лише за умови приватизації великих державних підприємств. У березні Верховна Рада прийняла в другому читанні законопроект № 4543, відкривши можливість великої приватизації, яку парламент блокував протягом року, посилаючись на пандемію коронавірусу. – SOE Weekly.]

Фонд держмайна з третьої спроби продав ще один спиртзавод за 23 млн грн. Фонд держмайна продав Мишковицьке МПД у Тернопільській області на приватизаційному аукціоні за 23 млн грн. Це третя спроба Фонду продати спиртзавод.

На торгах змагалися 4 учасники, які підвищили кінцеву ціну більш ніж втричі за стартову – з 7,3 млн грн до 23 млн грн.

Переможець аукціону тепер повинен підписати протокол про результати аукціону, укласти договір купівлі-продажу і провести розрахунок, після чого процес приватизації вважатиметься офіційно завершеним.

 

 

1 Бал2 Бали3 Бали4 Бали5 Балів (Голосів: 1 Рейтинг: 5,00 out of 5)
Loading...
Переглядів: 61

Залишити відгук

adminarmyua@ukr.net | © 2014-2020 ARMYUA
Повне (часткове) використання матеріалів дозволяється за умови наявності прямого гіперпосилання на адресу матеріалу на сайті armyua.com.ua