Головна » Інформкон'юнктура доби » Інформаційний резонанс доби: 12.06.2020

Інформаційний резонанс доби: 12.06.2020

Пам’ятник загиблому командиру 128-ї бригади Євгену Коростельову відкрили у Сумах

У Сумах на Алеї Слави відбулась церемонія відкриття пам’ятника на могилі командира 128-ої окремої гірсько-піхотної бригади полковника Євгена Коростельова, який загинув торік у зоні проведення ООС.

Вшанувати пам’ять героя прийшли його рідні, друзі та бойові побратими, а також представники місцевої влади, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Сьогодні ми віддаємо шану полеглому герою, якого немає поряд з нами, але він продовжує жити в серцях вдячних сумчан і всіх українців! Ми відчуваємо невимовний біль, через те, що, боронячи незалежність України, гинуть найкращі сини нашого народу, – мужні і сильні чоловіки, такі як наш земляк, командир 128-ої окремої гірсько-штурмової бригади Євген Коростельов», – сказала заступник Сумського міського голови Альона Дмітрєвская.

Відкрили пам’ятник представник 25-ї десантної бригади підполковник Сергій Сорока та нинішній командир 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади Олег Гончарук.

Присутні вшанували пам’ять тих, хто загинув, захищаючи рідну землю, хвилиною мовчання та під звуки військового оркестру поклали квіти до могили воїна.

Як повідомляв Укрінформ, Євген Коростельов 12 листопада 2019 року, виконуючи завдання у районі проведення ООС, поблизу Новотроїцького на Донеччині дістав множинні вогнепальні осколкові поранення кінцівок. Його терміново літаком евакуювали до Харкова, проте врятувати його не вдалося. У полковника залишилася дружина, донька і син. Йому було 38 років.

 

Окупанти 12 разів порушили “тишу”, один воїн поранений

За минулу добу, 12 червня, збройні формування Російської Федерації 12 разів порушили режим припинення вогню.

Про це інформує пресцентр штабу ООС – Укрінформ.

«Агресор обстріляв наші позиції із заборонених Мінськими домовленостями мінометів калібрів 120 мм та 82 мм, а також, гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів і стрілецької зброї. Застосовуючи штатне озброєння, українські воїни своєчасно реагували на ворожі збройні провокації та прицільним вогнем змушували противника відмовитись від продовження обстрілів», – ідеться у повідомленні.

У районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання «Схід» поблизу Широкиного російські загарбники двічі застосували міномети калібру 82 мм. Неподалік Верхньоторецького, Водяного та Мар’їнки агресор задіяв гранатомети різних систем та великокаліберні кулемети. Оборонні укріплення на підступах до Авдіївки окупанти двічі обстріляли з ручних протитанкових гранатометів і стрілецької зброї.

У районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання «Північ» по опорних пунктах українських воїнів неподалік Луганського противник чотири рази впродовж доби відкривав вогонь із мінометів калібру 120 мм і 82 мм, гранатометів різних систем та великокаліберних кулеметів. Поруч з населеним пунктом Кримське окупанти застосували міномети 82 калібру, автоматичні станкові гранатомети та стрілецьку зброю.

Внаслідок ворожих обстрілів один військовослужбовець Об’єднаних сил отримав поранення.

«Українські воїни на всі обстріли давали жорстку відповідь та придушували вогонь противника наявними засобами. Підрозділи Об’єднаних сил надійно утримують займані рубежі та готові негайно реагувати на будь-які провокації окупантів», – зазначається в повідомленні.

За даними розвідки, 12 червня українські військовослужбовці знищили двох та поранили щонайменше трьох російських загарбників.

Від початку поточної доби російські збройні формування в районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання «Схід» двічі обстріляли з ручних протитанкових гранатометів та стрілецької зброї опорні пункти неподалік населеного пункту Славне.

У районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання «Північ» по захисниках Луганського противник випустив 50 снарядів із заборонених Мінськими домовленостями артилерійських систем калібру 122 мм.

За поточну добу втрат немає.

«Українські оборонці вжили вичерпних заходів для припинення вогню з боку збройних формувань РФ, після чого загарбники відмовилися від подальшої активності. Ситуація в районі проведення операції надійно контролюється Об’єднаними силами», – наголошують у штабі ООС.

 

На Донбасі окупанти готують артилеристів до висування на вогневі рубежі – розвідка

Російські окупаційні війська проводять тренування з управління вогнем та відпрацьовують висування на підготовлені вогневі рубежі чергових артилерійських підрозділів.

Про це під час брифінгу повідомив речник Міноборони Михайло Шаравара з посиланням на Головне управління розвідки Міноборони України.

«Командування російських окупаційних військ продовжує утримувати в готовності до застосування артилерійські підрозділи. Зокрема, у з’єднаннях і частинах 1 (Донецьк) та 2 (Луганськ) АК тривають заняття з корегувальниками вогню артилерії. Також 10-11 червня ц.р. проведені тренування з управління вогнем та відпрацювання прихованого висування на підготовлені вогневі рубежі чергових артилерійських підрозділів на всіх напрямках», – повідомив речник.

За словами Шаравари, противник у рамках тижня мобілізаційної готовності проводить уточнення мобілізаційного ресурсу. Російські окупаційні адміністрації зобов’язали керівників підприємств усіх форм власності до кінця тижня надати списки військовозобов’язаних усіх категорій.

 

Акції проти Зозулі – це справа рук купки аферистів – Маркевич

Відомий український тренер вважає, що в мадридському районі Вальєкас ставляться упереджено до українців.

Голова комітету національних збірних УАФ Мирон Маркевич прокоментував meta-ratings.com.ua нападки фанатів «Райо Вальєкано» проти форварда «Альбасете» Романа Зозулі – Укрінформ.

«Більш порядної людини, ніж Роман, я не зустрічав. У плані порядності, як у людини і як футболіста, у нього все на вищому рівні. Два роки я з ним працював і скажу, що не часто такі люди трапляються. Це провокація. Вся справа рук купки аферистів.

Якось ми ветеранами збірної України їздили до Іспанії, були в районі Мадрида – Вальєкасі. Ми там відчули їхнє ставлення до українців. Це кубло, вони ненавидять Україну і все, що пов’язано з нашою країною. Мені було все зрозуміло, я переконався в їх ставленні до України. Я не кажу, що там всі такі, але якась купка займається провокаціями. Ми там у них виграли з рахунком 6:1.

Думаю, Зозулі не варто їхати з Іспанії після такого цькування. Іспанія – це Іспанія. Сильна держава в світовому футболі. Навіщо через купку придурків псувати собі кар’єру? Його поважають і люблять в Альбасете. Я був в Іспанії, їздив на гру «Альбасете». Роман мені футболку подарував, я передав її фанату в АТО. Я бачу, як поважають Романа в Альбасете. Він по грі боєць, ноги ніколи не прибирає. Два тайми працює», – сказав Маркевич.

Нагадаємо, «Альбасете», за який виступає український форвард Роман Зозуля, поступився в дограванні матчу 20-го туру «Райо Вальєкано» 0:1. Зозуля зіграв повний матч

«Альбасете» залишається на 18-й позиції. Клуб Зозулі випереджає «Депортиво», що йде в зоні вильоту, лише за додатковими показниками.

 

Місія ОБСЄ на Донбасі використає додаткові €10 мільйонів на безпілотники – Цимбалюк

Збільшення бюджету Спеціальної моніторингової місії на 10 млн євро піде на збільшення кількості льотних годин безпілотників, також появиться більше спостерігачів.

Про це в коментарі власному кореспонденту Укрінформу повідомив Постійний представник України при міжнародних організаціях у Відні Євгеній Цимбалюк.

“На нинішньому етапі нам потрібна не стільки зміна мандату ОБСЄ, як забезпечення його повного виконання, адже він передбачає і моніторинг 24/7, і установку наближатися до кордону. Ось ці додаткові 10 млн євро (збільшення на 10 млн євро бюджету СММ ОБСЄ – ред.) якраз і підуть на технічне забезпечення, щоб краще проводити моніторинг. Передусім буде збільшено кількість льотних годин безпілотників, тобто апаратів буде більше, і вони інтенсивніше літатимуть”, – заявив він.

Бюджет СММ ОБСЄ на період з квітня 2020 року до 31 березня 2021 року становитиме близько 110 млн євро, що є збільшенням на майже на 10% у порівнянні з попереднім роком.

Передусім місія планує збільшити сегмент спостереження за рахунок сучасних технологій – безпілотників, відеокамер тощо. Крім того, зросте кількість міжнародних спостерігачів.

“Буде набрано 27 нових спостерігачів. Крім того, за рахунок передислокації персоналу до моніторингової команди буде додано ще 7 осіб. І таким чином, протягом цього періоду – з квітня до кінця березня наступного року до моніторингу буде залучено на 34 особи більше. Загальна кількість міжнародних спостерігачів у складі СММ ОБСЄ в Україні становитиме 825 чоловік”, – заявив очільник української місії при ОБСЄ.

Більш детальніше читайте в матеріалі “Навіщо Україні моніторингова місія ОБСЄ”.

 

СММ ОБСЄ почала визнавати, що працює з Кримом – Цимбалюк

Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ почала офіційно визнавати, що здійснює діяльність стосовно анексованого Криму, хоча фізично окупанти її туди і не допускають.

Про це в коментарі власному кореспонденту Укрінформу заявив Постійний представник України при міжнародних організаціях у Відні Євгеній Цимбалюк.

“Звичайно, поки що не можна говорити про реальні досягнення. Але найголовніше – місія почала офіційно визнавати, що вона працює з Кримом. Так, фізично її туди не допускають, але ще буквально пів року тому керівництво СММ узагалі намагалося уникати обговорення питання Криму. Таким чином, певний політичний прогрес у цьому напрямку є”, – зазначив Цимбалюк.

На одному із засідань Постійної ради ОБСЄ у квітні голова Спеціальної моніторингової місії в Україні Яшар Халіт Чевік заявив, що СММ займається Кримом, працюючи в тому обсязі, у якому може, збирає відповідний матеріал. Надалі ця робота може перетворитися на окрему доповідь щодо Криму.

Українська делегація під час щотижневих засідань Постради ОБСЄ регулярно наголошує на необхідності забезпечення доступу СММ до тимчасово окупованого РФ Кримського півострова. Ці заклики дедалі частіше отримують підтримку з боку країн-партнерів, передусім США, Канади, Великої Британії, ЄС, які також говорять про необхідність поширення мандату СММ на всю територію України, включно з Кримом.

“Українська делегація та наші західні партнери виступають із закликами щодо моніторингу ситуації в Криму. Адже моніторингові місії ООН, які спостерігають за правами людини, у разі неможливості потрапити на територію проводять опитування людей, які приїздять звідти, моніторять ЗМІ, працюють з адвокатами та правозахисниками”, – констатує очільник місії України при ОБСЄ.

Детальніше читайте в матеріалі “Навіщо Україні моніторингова місія ОБСЄ”.

 

Посольство України в Туреччині засудило російське відео про “досягнення” в Криму

Відео Посольства РФ в Турецькій Республіці про «досягнення» в Криму – це спроба видати бажане за дійсне. З людської й правової точки зору красти – це злочин. Але ейфорія Москва сприяє збору доказів для Гааги.

Так Посольство України в Туреччині відреагувало в Twitter на відео до дня РФ, оприлюднене диппредставництвом країни-агресора – укрінформ.

«Відео Посольства РФ в Турецькій Республіці про «досягнення» в Криму – це спроба видати бажане за дійсне. А дійсне можете побачити нижче на фото. З людської і правової точки зору красти – це злочин. Хвалитися цим – вершина цинізму. Хіба що ейфорія Москва сприяє збору доказів для Гааги», – йдеться у повідомленні.

Раніше Посольство РФ у Туреччині виклало відеоролик до Дня Росії.

«12 червня наша країна святкуватиме День Росії. Ми продовжуємо просувати Росію, яка об’єднує багато народів та культури, які мають тисячолітню історію і унікальну спадщину. Сьогодні ми ділимося відео про Крим», – йдеться у повідомленні.

У відео, зокрема, стверджується про зростання рівня зовнішньої торгівлі, прибутків, зниження рівня безробіття, вільну економічну зону, зростання інвестицій та кількості робочих місць, інфраструктурні проєкти, піклування про представників різних релігійних конфесій та національностей і т.п.

Як відомо, 16 березня 2014 року в окупованому Росією Криму та місті Севастополь, в обхід українського законодавства та законодавства Автономної Республіки Крим, відбувся так званий референдум, щодо статусу Криму.

Згідно з російськими даними, 96,77% жителів Криму підтримало приєднання півострова до Росії, у Севастополі за приєднання до Росії проголосували 95,6 відсотка містян. Результати неконституційного референдуму були грубо сфальсифіковані, а вже через два дні, 18 березня 2014 року, в Кремлі відбулось підписання так званого Договору про прийняття Республіки Крим до складу Російської Федерації. Більшість країн-членів ООН та інші міжнародні організації визнали інсценований окупантами фальсифікований кримський референдум нелегітимним.

Туреччина – одна з країн, яка постійно наголошує на невизнанні тимчасової окупації Кримського півострова та підтримки територіальної цілісності та суверенітету України. Зокрема у річницю проведення незаконного референдуму в Криму Туреччина вкотре заявила про незмінність своєї позиції та невизнання анексії півострова.

 

Окупанти висунули умови пропуску на Донбас – УП

Бойовики тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей вимагають, аби КПВВ на Донбасі перетинали лише за попередньо узгодженими списками з подальшою самоізоляцією або обсервацією.

Джерело: пресслужба міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, коментар “Українській правді” начальника відділу комунікацій зі ЗМІ адміністрації ДПСУ Олега Бойка

Дослівно: “Підконтрольна РФ окупаційна “влада” висунула абсолютно неприйнятні умови: заявила про готовність випускати людей на вільну частину Донбасу, але впускати назад на ТОТ ДЛО тільки за попередньо узгодженими списками з подальшою самоізоляцією або обсервацією”.

Деталі: З 10 червня в Україні дозволили в обмеженому режимі роботу двох КПВВ на Донбасі – “Марїнка” (Донецька область) та “Станиця Луганська” (Луганська область) – для руху громадян з соціально-гуманітарною метою.

У міністерстві зазначають, що про це завчасно повідомили окупаційні адміністрації, але вони “синхронно відмовилися розблокувати рух через лінію розмежування з однаковими неадекватними поясненнями”.

Відзначається, що на окупованих територіях нараховується понад 280 тисяч громадян, які мають можливість отримати пенсії і соціальні виплати на території підконтрольній уряду.

У МінТОТ вважають, що формування і узгодження списків на таку кількість людей є недоцільним.

Там підозрюють, що подібна реакція бойовиків пояснюється – небажанням випускати з окупації дітей, які збираються навчатися в українських вишах.

Крім того, 12 червня Кабмін вирішив відновити з 15 червня роботу всіх КПВВ на адмінмежі з тимчасово окупованим Росією Кримом.

Окупанти в Криму з 15 червня збираються послабити карантинні обмеження, у тому числі – для приїжджих з регіонів Росії.

Начальник відділу комунікацій зі ЗМІ адміністрації ДПСУ Олег Бойко у коментарі “Українській правді” повідомив, що наразі жодну особу бойовики не пропустили.

Пряма мова Бойка: “Дві особи на автомобілі, яких учора пропустили через КПВВ “Мар’їнка”, досі залишаються перед блокпостом бойовиків. Там і ночували”.

 

Водосховища Сімферополя сильно обміліли: окупанти шукають вихід із ситуаціїУП

Водосховища окупованого росіянами Сімферополя сильно обміліли, в місто пустили артезіанську воду зі свердловин.

Джерело: гендиректор підприємства “Вода Криму” Володимир Баженов, якого цитує російський “Інтерфакс

Пряма мова: “Ми закінчили перший етап робіт, який дозволив нам від села Віліне до майданчика недалеко від Сімферополя пригнати артезіанську воду. Це вперше за історію нашого міста, традиційним джерелом водопостачання якого є водосховища поверхневого водостоку”.

Деталі: За словами Баженова, реконструйований водозабір дасть місту близько 22 тисяч куб. метрів води на добу, що зможе покрити приблизно одну шосту частину потреби (вона становить до 150 тисяч куб. метрів).

Для підтримки Сімферополя до початку липня окупанти мають намір реконструювати ще один водозабір, який забезпечує зараз захід Криму.

До 1 червня рівень наповнення водосховищ природного стоку Криму виявився в 2,3 рази нижче, ніж на літо 2019 року.

За даними синоптиків, відсутність істотних опадів навесні і малосніжна зима сприяли встановленню невластивого для цієї пори року низького рівня води не тільки в басейнах малих річок північного передгір’я і південного берега, але і в басейнах основних річок.

 

Участь представників Донбасу в “Мінську” викликала ступор у бойовиків – Резніков

Перше представлення у складі української делегації представників Донбасу у мінському переговорному процесі викликало ступор у представників окупаційного режиму під керівництвом РФ.

Про це під час онлайн-дискусії у Києві заявив віцепрем’єр-міністр – міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“На сьогоднішній день ми зробили ще одну річ, яка викликала, як мінімум, ступор у наших візаві – ми сьогодні представили офіційно в українській делегації представників Донбасу”, – зазначив Резніков.

Він повідомив, що 12 червня у роботі політичної групи в мінському переговорному процесі офіційно брали участь чотири представники з категорії ВПО, два журналісти, один лікар і один юрист: “Брали участь саме як консультанти в українській делегації, з офіційним статусом, з вербальною нотою МЗС України”.

“У Мінських угодах, у пунктах 9, 11 та 12, є запис про те, що правові аспекти і певні законодавчі акти потрібно проводити у консультаціях, погодженні або обговоренні дослівно з “представниками окремих районів Донецької та Луганської областей”. Хто такі представники – не сказано, хто їх делегує і як обирає – не сказано”, – сказав він.

Резніков додав, що за останні шість років монополія на таке представництво належала представникам окупаційного режиму, які під керівництвом РФ приїжджають у Мінськ і беруть участь у цих перемовинах, однак наразі українська сторона провела “демонополізацію” на таке представлення в рамках переговорного процесу.

Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський 5 травня оновив склад делегації України для участі в Тристоронній контактній групі щодо мирного врегулювання ситуації в Донецькій і Луганській областях. Її і далі очолюватиме Леонід Кучма, президент України 1994-2005 років.

До складу делегації також увійшли віцепрем’єр-міністр міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков (перший заступник голови делегації), голова Комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики і міжпарламентського співробітництва, народний депутат Олександр Мережко (заступник голови делегації), заступник міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства Юлія Свириденко (представник України в робочій підгрупі з соціально-економічних питань), голова Комітету Верховної Ради з питань правової політики, народний депутат Андрій Костін (представник України в робочій підгрупі з політичних питань).

Крім того, у складі делегації – заступник міністра оборони Олександр Поліщук (представник України в робочій підгрупі з питань безпеки), голова Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, народний депутат Галина Третьякова (представник України в робочій підгрупі з гуманітарних питань).

9 червня вперше у складі української делегації у роботі політичної групи та безпосередньо ТКГ взяли активну участь представники окремих районів Донецької та Луганської областей України з метою проведення передбачених Мінськими домовленостями консультацій. Окремі райони Донеччини представляли журналісти Денис Казанський і Сергій Гармаш, окремі райони Луганщини – голова Міжнародної громадської організації, юрист Вадим Горан і лікар Костянтин Лібстер.

Українська сторона поінформувала учасників консультацій, що радники української делегації – представники ОРДЛО України – братимуть участь у роботі груп ТКГ та у форматі ТКГ на постійній основі.

 

Жодних змін до Конституції щодо “особливого статусу Донбасу” бути не може — Резніков

Змін до Конституції щодо включення “особливого статусу Донбасу” до Конституції не може бути ні за яких умов.

Так заявив під час онлайн-дискусії у Києві міністр з питань віцепрем’єр-міністр – міністр з питань реінтеграцій тимчасово окупованих територій Олексій Резніков, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Принципово і категорично стверджується, що ні про які зміни до Конституції щодо включення особливого статусу ОРДЛО не може йти мова абсолютно, ні за яких умов. Тобто, це свої червоні лінії, яких сьогодні офіційно делегація України, офіційно Україна тримається самостійно. І це принципово змінює наше ставлення до “Мінську” і ми про це говоримо, заявляємо. І мови про зміни такого підходу бути не може”, – наголосив міністр.

Як повідомлялось, 12 червня проходить одноденний робочий візит українських урядовців до Парижу. Метою поїздки є проведення консультацій з членами команди Президента Франції Еммануеля Макрона для обговорення шляхів реалізації домовленостей лідерів країн нормандського формату щодо мирного врегулювання на Донбасі.

 

Яценюк вважає, що треба у “Мінську” поставити крапку і вимагати від РФ нової угоди

Нормандська четвірка має «поставити крапку» у Мінських домовленостях через їх невиконання Росією, розширити формат переговорів та ініціювати підписання Москвою міжнародно-правової угоди про відновлення територіальної цілісності України і гарантії її безпеки.

Таку думку висловив голова Київського безпекового форуму, Прем’єр-міністр України 2014-2016 років Арсеній Яценюк під час онлайн-дискусії КБФ 12 червня, повідомляється на сайті форуму – Укрінформ.

«У нас є страх, у всіх нас, про те, що от якщо ми тільки скажемо погане слово про «Мінськ», на завтрашній день ця вся хитка конструкція розсиплеться, і Росія почне агресивні дії. Не треба боятися. Треба сказати правду», – зазначив він.

На його переконання, учасники Нормандського формату повинні провести міжнародний аудит виконання «Мінська». «І наші партнери Німеччина і Франція, і Україна повинні заявити про те, що Росія не виконала жодного пункту Мінських угод. Таким чином поставити крапку в реалізації «Мінська», – заявив Яценюк.

Наступним кроком, за його словами, треба запропонувати Росії розширити формат на «Нормандія плюс Будапешт». «Зараз я розумію, що американський народ і американська адміністрація зайнята і внутрішніми проблемами, і виборами, але вибори пройдуть, і після цього нам необхідно, щоб в Нормандсько-Будапештському форматі були присутні Німеччина, Франція, Сполучені Штати Америки, Велика Британія і Україна», – зазначив він.

Третє, як сказав Яценюк, ці п’ять країн, які були учасниками як Будапештського меморандуму, так і Нормандського формату, повинні запропонувати Росії підписати багатосторонню міжнародно-правову угоду про відновлення суверенітету, територіальної цілісності і забезпечення гарантій безпеки Українській державі. «Без двозначних тлумачень. Без того, щоб Росія грала: ми вибори проводимо під дулом російських автоматів чи ми вибори проводимо під дулом російських пістолетів. Це повинна бути однозначна, без жодних додаткових інтерпретацій, міжнародно-правова угода», – наголосив він.

«Якщо Росія відмовляється від підписання такої чіткої угоди, тоді наші західні партнери разом з Україною покладають всю повноту відповідальності на Росію і далі тільки посилюють санкційний і політичний тиск на Російську Федерацію. Так би робив я», – підсумував голова КБФ.

Як повідомляв Укрінформ, 7 червня міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявляв, що Україна має намір оживити “нормандський формат” і досягти миру на Донбасі, але не бачить взаємної конструктивності з боку Росії.

Лідери країн “нормандської четвірки” – президенти України, Франції, РФ, Володимир Зеленський, Еммануель Макрон, Володимир Путін і канцлер ФРН Ангела Меркель – востаннє зустрілися на саміті в Парижі 9 грудня 2019 року, де дійшли ряду домовленостей щодо мирного врегулювання на Донбасі.

 

Гвоздик залишається першим Послом доброї волі Червоного Хреста України

Чемпіон світу з боксу у напівважкій вазі за версією WBC харків’янин Олександр Гвоздик, який оголосив про завершення своєї спортивної кар’єри, залишається першим Послом доброї волі Товариства Червоного Хреста України.

Про це кореспонденту Укрінформу Світлані Лігостаєвій розповів голова Харківської обласної організації Товариства Червоного Хреста України Костянтин Башкіров.

“Олександр Гвоздик напередодні оголосив про закінчення своєї спортивної кар’єри. Однак спортсмен, як він підтвердив по телефону з Лос-Анджелеса, залишається обраним у квітні 2019 року в Харкові першим Послом доброї волі Товариства Червоного Хреста України”, – зазначив Башкіров.

За його словами, керівництво Червоного Хреста України обрало Гвоздика на цю почесну посаду не випадково, адже він відомий не тільки досягненнями у спорті, але і своїми поглядами на гуманітарні цінності, серед них – культ здорового способу життя, що особливо важливо для молоді.

“Одразу після обрання Олександр відкрив благодійний фонд з метою реалізації власного пріоритетного проєкту “Діти в конфлікті” (Children in Conflict). В рамках проєкту він постійно допомагає діючій у Харкові дитячій школі боксу, серед вихованців якої є діти з сімей переселенців, одній з дитячих дошкільних установ Харкова, де є діти з особливими потребами та куди він нещодавно передав бактерицидний рециркулятор – прилад для знезараження повітря у приміщеннях, а також – міському перинатальному центру, зокрема, відділенню інтенсивної терапії, з роботою якого він ознайомився особисто і куди він передав кілька сотень коробок з памперсами”, – пояснив Башкіров.

Як повідомляв Укрінформ, увечері 10 червня Олександр Гвоздик оголосив про завершення спортивної кар’єри. Як пояснювали менеджер самого боксера Егіс Клімас і український промоутер Олександр Красюк, у Гвоздика є бізнес, яким він хоче займатися на повну силу.

 

Україна стала членом Програми розширених можливостей НАТО – УП

Північноатлантична рада визнала Україну членом Програми розширених можливостей НАТО.

Про це повідомляє “Європейська правда” з посиланням на пресслужбу Альянсу.

Цей статус є частиною партнерської ініціативи НАТО щодо взаємодії, метою якої є підтримка і поглиблення співпраці між союзниками і партнерами, які внесли значний вклад в операції та місії під проводом НАТО.

“Як партнер НАТО Україна надала війська для операцій союзників, в тому числі в Афганістані і Косові, а також для Сил реагування і навчань НАТО. Союзники високо цінують цей значний внесок, який демонструє прихильність України євроатлантичній безпеці”, – пояснили у НАТО рішення прийняти Україну до програми.

Будучи партнером із розширених можливостей, Україна отримає вигоду від індивідуальних можливостей, які допоможуть підтримати її внесок, пояснили у НАТО. Це включає розширений доступ до програм і вправ із взаємодії, а також більш широкий обмін інформацією.

“Це рішення визнає значний внесок України в місії НАТО і демонструє незмінну відданість Альянсу своїм партнерствам, незважаючи на пандемію COVID-19”, – прокоментувала речниця  НАТО Оана Лунгеску.

Україна зараз є одним з шести партнерів із розширених можливостей разом з Австралією, Фінляндією, Грузією, Йорданією і Швецією.

Кожен з партнерів має індивідуальні відносини з НАТО, засновані на секторах, що становлять взаємний інтерес.

У НАТО окремо підкреслили, що цей статус не впливає на рішення щодо членства країни в Альянсу.

“Союзники по НАТО продовжують заохочувати і підтримувати Україну в її зусиллях із проведення реформ, в тому числі в сфері безпеки і оборони, цивільного контролю і демократичного нагляду, а також в боротьбі з корупцією”, – резюмували в Альянсі.

 

Розширені можливості: НАТО заявляє про новий формат співпраці з Україною

Північноатлантичний Альянс визнав Україну партнером із розширеними можливостями, чого тривалий час намагалася досягти українська дипломатія.

Повідомлення про подію оприлюднене на сайті Північноатлантичного Альянсу – Укрінформ.

«У п’ятницю (12 червня 2020 року), Північноатлантичний Альянс визнав Україну як партнера з розширеними можливостями (Enhanced Opportunities Partner). Цей статус є частиною Ініціативи НАТО у взаємосумісності з партнерами, яка має на меті продовження та поглиблення співпраці між Альянсом і партнерами, які зробили суттєвий внесок у операції та місії під егідою НАТО», – йдеться у повідомленні.

Документ нагадує, що як партнер НАТО, Україна надала війська для операцій Альянсу, включаючи місії в Афганістані та Косово, а також для Сил реагування НАТО та для участі у навчаннях НАТО. Союзники, як зазначається, високо цінують цей суттєвий внесок, який є демонстрацією відданості України цілям Євроатлантичної безпеки.

Як партнер із розширеними можливостями, Україна зможе скористатися індивідуальними можливостями. Це включає розвинутий доступ до програм взаємосумісності та до навчань, ширший обмін інформацією.

«Це рішення визнає потужний внесок України у місії НАТО, та демонструє, що Альянс продовжує власні зобов’язання у власному партнерстві попри пандемію COVID-19», – зауважила з цього приводу речник НАТО Оана Лунгеску.

Як йдеться у повідомленні, Україна нині є однією з шести партнерів з розширеними можливостями, поряд із Австралією, Фінляндією, Грузією, Йорданією та Швецією. Кожен з цих партнерів має індивідуальні стосунки з НАТО, які основані на сферах спільного інтересу.

Як наголошується у повідомленні, статус України як партнера з розширеними можливостями не є передумовою для будь-якого рішення щодо членства в НАТО. Союзники по НАТО продовжують заохочувати та підтримувати Україну у її реформах, включаючи реформи у секторах безпеки й оборони, зокрема, у таких сферах як цивільний контроль та демократичний нагляд, а також у боротьбі проти корупції.

Як повідомлялося, НАТО запустило Програму розширених можливостей у 2014 році та долучило до неї п’ять країн: Швецію, Фінляндію, Австралію, Грузію та Йорданію. Програма покликана допомогти учасникам збільшити оперативну сумісність своїх військ з силами НАТО.

 

Зеленський подякував НАТО за надання Україні статусу партнера з розширеними можливостями

Статус Партнера розширених можливостей НАТО дозволить Україні та Альянсу краще взаємодіяти заради спільної безпеки.

Про це заявив Президент України Володимир Зеленський у Тwitter – Укрінформ.

“Вдячний членам Альянсу за визнання вагомого внеску України в спільні операції з підтримання миру у світі. Статус Партнера розширених можливостей НАТО – практичне рішення, яке дозволить Україні та Альянсу ще краще взаємодіяти заради спільної безпеки”, – написав глава держави.

Як повідомляв Укрінформ, в Альянсі 12 червня ухвалили рішення про надання Україні статусу члена Програми розширених можливостей НАТО (EOP).

НАТО запустило Програму розширених можливостей у 2014 році та долучило до неї п’ять країн: Швецію, Фінляндію, Австралію, Грузію та Йорданію. Програма покликана допомогти учасникам збільшити оперативну сумісність своїх військ з силами НАТО.

 

Антонов” веде перемовини з низкою країн про будівництво літаків

Авіапідприємство “Антонов” нині переживає не найкращі часи, але вже тривають перемовини про будівництво компанією нових транспортних літаків.

Про це повідомив гендиректор ДК «Укроборонпром» Айварас Абромавичус в інтерв’ю 24 каналу – Укрінформ.

«”Антонов” переживає не найкращі часи: за 5 років там не виготовили жодного літака. Зараз триває виробництво літака для поліції Перу. Його змогла продати вже нова команда Укроборонпрому спільно зі своїми спецекспортерами. Зараз очікуємо другого тендеру для поліції Перу, маємо намір його виграти. Працюємо й по інших напрямках: Азербайджан, Туреччина, Саудівська Аравія, Індія – це лише кілька країн з усіх, які можу згадати», – заявив Абромавичус.

Водночас він вважає, що найважливіше – щоб Збройні сили України, Нацполіція та ДСНС для внутрішнього ринку купували літаки. «На жаль, на 2020 рік цього передбачено не було. Але разом з новим менеджментом ДП “Антонов” ми докладемо максимум зусиль, аби в 2021 році наші військові та поліція закупили щонайменше 2 транспортних літака АН-178», – сказав гендиректор.

Як повідомляв Укрінформ, гендиректор ДК “Укроборонпром” Абромавичус 9 червня своїм наказом звільнив президента підприємства ДП “Антонов” Олександра Донця. Тимчасовим виконувачем обов’язків керівника підприємства призначено віцепрезидента з проєктування ДП “Антонов” Олександра Лося.

Напередодні комісія ДК “Укроборонпром” завершила перевірку ДП “Антонов” й передала матеріали за її результатами до Служби безпеки України та Національного агентства з питань запобігання корупції. Перевірка проводилася з 27 квітня до 22 травня 2020 року за дорученням Прем’єр-міністра України за даними СБУ щодо наявної інформації про “заподіяння шкоди національним інтересам України, пов’язаної з бездіяльністю, послідовними безсистемними управлінськими діями керівництва державного підприємства “Антонов”.

За інформацією “Укроборонпрому”, за результатами перевірки були виявлені численні факти, що можуть свідчити про неефективне управління державним підприємством; нецільове використання об’єктів державної власності; зловживання та порушення з боку керівництва, що могли призвести до значних збитків державі та завдати істотної шкоди репутації найбільшого авіаційного підприємства України.

Результати перевірки разом з матеріалами щодо дій керівництва підприємства, що містять ознаки кримінальних правопорушень, передані для подальшої оцінки та розслідування до правоохоронних органів.

 

Міністру оборони призначили заступника

Кабінет міністрів призначив Ігоря Халімона заступником міністра оборони.

Відповідне рішення ухвалено на засіданні уряду в п’ятницю.

Як зазначив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль, Халімон пройшов необхідні співбесіди та спецперевірки – Укрінформ.

Згідно з опублікованою на сайті НАЗК електронною декларацією ще кандидата на посаду заступника міністра оборони, підприємець Халімон має акції в компаніях Inary Inc, яка знаходиться у США, та Waisell в ОАЕ.

Також йому належать 50% корпоративних прав ТОВ “SKI Holding” у Словаччині та 100% ТОВ “Insouciance” в Чехії.

Халімон також був засновником та керівником двох ТОВ – “Безпека МХП” та “МХП-безпека”.

 

У Міноборони назвали здобутки 100 днів уряду Шмигаля

За сто днів роботи уряду Дениса Шмигаля керівництву Міноборони вдалося перейти на нову структуру системи управління ЗСУ, сумісну з аналогічними системами держав НАТО, а також розробити програми переходу на сучасні види озброєнь.

Про це під час брифінгу в Укрінформі, присвяченому підсумкам діяльності уряду за 100 днів, заявив міністр оборони Андрій Таран.

«Протягом ста днів моєї роботи у складі уряду на посаді міністра оборони України першочергова увага була приділена головному завданню – забезпеченню високої обороноздатності країни. На жаль, вся наша робота відбувається не лише в умовах триваючої агресії Російської Федерації, а й під час протидії пандемії COVID-19. Проте нам удалося запобігти занесенню коронавірусної інфекції в підрозділи, які виконують завдання в районі проведення операції Об’єднаних сил», – заявив міністр.

Говорячи про здобутки, Таран відзначив створення структури системи управління ЗСУ, сумісної зі структурами систем управління держав-членів НАТО, а також розробку програми переходу на сучасні види озброєнь, яка базуватиметься на науковому підході оцінки загроз та кроків, які здійснюються на шляху переозброєння ЗСУ.

Міністр відзначив підтримку Міноборони іноземними партнерами, а також створення нових каналів комунікацій із суспільством, військовими та ветеранами.

За інформацією очільника оборонного відомства, зараз завершується опитування громадської думки про шляхи підвищення привабливості військової служби та напрямки удосконалення соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей.

Як повідомляв Укрінформ, 4 березня Верховна Рада за поданням Президента Володимира Зеленського призначила новим міністром оборони Андрія Тарана.

 

Єрмак обговорив Мінський процес із радником Макрона

Керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак та зовнішньополітичний радник Президента Франції Еммануель Бонн на зустрічі в Парижі обговорили перебіг Мінського процесу та двосторонню співпрацю України та Франції.

Про це повідомляє офіційне інтернет-представництво президента – Укрінформ.

«Україна робить усе можливе для повної імплементації Паризьких угод, що відкрило б можливість для проведення саміту лідерів держав Нормандської четвірки в Берліні. Ми високо цінуємо зусилля з посередництва Франції та Німеччини як наших партнерів у Нормандському форматі. Сьогодні посилення нашої координації є дуже важливим», – сказав Єрмак.

Він та Еммануель Бонн обговорили підготовку майбутнього візиту Президента Франції Еммануеля Макрона в Україну, який може відбутися до кінця цього року.

Керівник Офісу Президента також докладно розповів про зусилля України щодо інтенсифікації Мінського переговорного процесу, зокрема про перезавантаження української делегації та підвищення її статусу.

Учасники зустрічі також детально обговорили стан виконання домовленостей грудневого Паризького саміту в Нормандському форматі у контексті підготовки до наступної зустрічі в Берліні та погодилися з необхідністю якнайшвидшого її проведення. Сторони розглянули можливість зустрічі зовнішньополітичних радників лідерів країн Нормандської четвірки в найближчі тижні.

Українську делегацію, яка проводить низку зустрічей у столиці Французької Республіки, очолює віцепрем’єр-міністр України – міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков, також до її складу входять міністр оборони Андрій Таран, міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко, заступник керівника Офісу Глави держави Ігор Жовква та радник Президента України Руслан Демченко.

Як повідомляв Укрінформ, 7 червня, міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявив, що Україна має намір оживити “нормандський формат” і досягти миру на Донбасі, але не бачить взаємної конструктивності з боку Росії.

30 квітня у форматі відеоконференції відбулася зустріч міністрів закордонних справ України, Німеччини, Франції та РФ Дмитра Кулеби, Гайко Мааса, Жан-Ів Ле Дріана і Сергія Лаврова.

Лідери країн “нормандської четвірки” – президенти України, Франції, РФ, Володимир Зеленський, Еммануель Макрон, Володимир Путін і канцлер ФРН Ангела Меркель – востаннє зустрілися на саміті в Парижі 9 грудня 2019 року, де дійшли ряду домовленостей щодо мирного врегулювання на Донбасі.

 

Зеленський пропонує ключову тему для відеозустрічі Східне партнерство-ЄС

Президент Володимир Зеленський пропонує однією з ключових тем майбутньої відеконфренції лідерів країн Східного партнерства та Євросоюзу поставити питання посилення координації між ЄС та країнами-партнерами у подоланні глобальних криз.

Про це він заявив під час телефонної розмови з Прем’єр-міністром Швеції Стефаном Левеном, повідомляє пресслужба глави Української держави – Укрінформ.

«Для нас принциповими є три елементи, що мають визначати подальший розвиток Східного партнерства: фіксація європейських перспектив для асоційованих партнерів, підтримка територіальної цілісності партнерів, подальша інтеграція ринків з ЄС відповідно до угод про асоціацію на основі чотирьох свобод (рух товарів, послуг, капіталів, осіб). Розраховуємо на підтримку Швецією наших підходів», – зауважив Зеленський.

У свою чергу Левен висловив сподівання, що «живий» саміт Східного партнерства відбудеться вже на початку 2021 року й там можна буде обговорити конкретні досягнення та ухвалити декларацію щодо європейської перспективи України.

Шведський Прем’єр-міністр висловив підтримку на шляху структурних реформ і привітав з ухваленням земельної реформи та банківського закону, а також зі схваленням програми співпраці Міжнародного валютного фонду та України.

Крім того, Левен зробив акцент на важливості підтримки України Європейським Союзом.

Також сторони обговорили ситуацію з поширенням та стримуванням коронавірусної інфекції на території обох держав.

Водночас Зеленський запропонував шведській стороні розглянути перспективи реалізації співпраці в будівництві мережі сміттєпереробних заводів в Україні.

Наостанок Стефан Левен нагадав про запрошення відвідати Швецію, щойно це стане можливим після завершення обмежувальних заходів у зв’язку з пандемією COVID-19.

Як повідомлялося, зустріч між лідерами країн Східного партнерства та керівниками Євросоюзу відбудеться 18 червня в режимі відеоконференції.

 

Зеленський запропонував Швеції будувати сміттєпереробні заводи в Україні – УП

Президент Зеленський запропонував Швеції спільно будувати сміттєпереробні заводи в Україні.

Про це йшлося у телефонній розмові глави держави з прем’єр-міністром Швеції Стефаном Льовеном у п’ятницю, повідомляє “Європейська правда” з посиланням на пресслужбу офісу президента.

“Володимир Зеленський запропонував шведській стороні розглянути перспективи реалізації співпраці в будівництві мережі сміттєпереробних заводів в Україні”, – сказано у повідомленні.

Зеленський також подякував за незмінну підтримку Швецією суверенітету й територіальної цілісності України та поінформував про ситуацію на Донбасі й виконання домовленостей паризького саміту в нормандському форматі. Він також наголосив на необхідності повернення Криму на порядок денний.

“Прошу вас підтримувати питання повернення Криму на порядку денному. Впродовж років звучало лише питання припинення війни на Донбасі. Однак війна, яка там триває, почалася саме з Криму”, – зазначив Зеленський.

Також співрозмовники сфокусувалися на відеоконференції лідерів Східного партнерства, запланованій на 18 червня.

Зеленський запропонував, щоб однією з ключових тем відеозустрічі стало посилення координації між ЄС та країнами-партнерами у подоланні глобальних криз.

“Для нас принциповими є три елементи, що мають визначати подальший розвиток Східного партнерства: фіксація європейських перспектив для асоційованих партнерів, підтримка територіальної цілісності партнерів, подальша інтеграція ринків з ЄС відповідно до угод про асоціацію на основі чотирьох свобод (рух товарів, послуг, капіталів, осіб). Розраховуємо на підтримку Швецією наших підходів”, – зауважив Зеленський.

 

Сміттєвий завод біля дому: три міфи про утилізацію відходів у Швеції

ЮРІЙ ПАНЧЕНКО, ЄВРОПЕЙСЬКА ПРАВДА, УППСАЛА (ШВЕЦІЯ)

Як Україні організувати дієву систему утилізації сміття? Чи підходить нам досвід ЄС?

На жаль, цей процес в Україні надто міфологізований. Ми знаємо, що Європа дуже успішна у цьому, але така утилізація – це дуже складно і дорого, а тому геть не є можливою у нас.

А як насправді? Щоб відповісти на це питання, ми поїхали до Швеції – країни, яка є одним зі світових лідерів у поводженні з відходами.

Місто Уппсала розташоване лише за 70 км від шведської столиці. У ньому вже близько десяти років працює завод із переробки сміття, який забезпечує електроенергією та газом майже дві третини потреб міста (а це третє за розмірами місто Швеції).

Сам завод стоїть на околиці міста, але зовсім не за його межами: поруч торговельний центр, а трохи далі – замок XVI століття.

І якщо в Україні сама згадка про можливість розміщення сміттєпереробного заводу у місті породжує паніку та протести, то в Уппсалі це, схоже, нікого не турбує.

Найближчі житлові будинки розташовані за 300 метрів від підприємства.

Нас зустрічає менеджер компанії Vattenfall Бйорн Моллстедт. Компанія, що управляє цим заводом, є державною – до речі, переважна більшість сміттєпереробних підприємств у Швеції перебувають саме в державній власності, хоча є і винятки.

Певною мірою це пов’язано із тим, що інвестиції у переробку сміття є дуже довгостроковими. Наприклад, зараз під Стокгольмом завершується будівництво великого сміттєпереробного заводу – цього разу приватного. Інвестиції у будівництво – його фінансує німецька E.ON – складають біля 500 млн євро і мають повернутися лише за 40 років.

Але повернемося до Уппсали. “Ще 15 років тому це було досить забруднене місто, – розповідає Моллстедт. – Річ у тім, що тут немає централізованого газопостачання, а опалення будинків забезпечували котли на твердому паливі. По всьому місту їх було близько 9 тисяч  – уявляєте, який був смог?!”.

Будівництво заводу із переробки сміття вирішило цю проблему. Біля 70% електроенергії, що він виробляє, йде на підігрів води, яка через теплообмінники надходить до теплових мереж міста.

Як наслідок, повітря тепер набагато чистіше, ніж було раніше.

До речі, крім сміттєпереробного заводу теплом місто забезпечує також… крематорій. І тут діє аналогічний принцип: якщо спалювання потребує надвисоких температур, було би необачно, якби це тепло “йшло в нікуди”.

Запитую, скільки людей працює на заводі. “Точно сказати не можу, але працевлаштовано близько 200, – жартує Бйорн. – Напевно, працює сто – на самому заводі. Решта сидять в офісі, але чи працюють, чи ні – невідомо”. Варто зазначити, що із тих ста, що працюють, більше половини є водіями сміттєвозів. Переробкою сміття займається кілька змін по півтора десятка працівників кожна – за умови високої оплати праці підприємство максимально автоматизоване.

Але найбільше здивувало не це. Виявляється, що принаймні три поширених в Україні уявлення про те, як у Північній Європі перероблюють сміття, є міфами.

Міф 1. Швеції не вистачає власного сміття, і тому вона закуповує його за кордоном

Це не так. Більше того, насправді все навпаки.

Ні, завод в Уппсалі дійсно працює як на власному смітті, так і на привезеному з Великої Британії. Таку практику – не вивозити сміття до інших країн, а навпаки, залучати іноземне для утилізації – окрім Швеції, практикують лише у Німеччині.

Однак говорити про ЗАКУПІВЛЮ цієї сировини не варто.

Коректніше буде так: завод також надає послуги з утилізації сміття іншим країнам. В середньому за утилізацію кожної тонни британського сміття шведський завод отримує близько 70 євро.

До речі, окрім британської, завод в Уппсалі імпортує і сировину з Білорусі. Однак не сміття, а торф. Який, звісно, вже сам завод купує.

Його використовують у періоди пікового навантаження, наприклад взимку, коли сміття недостатньо для виробництва необхідного обсягу електричної енергії. Для цього на території заводу існує окрема котельня – спалення торфу є набагато простішим і не вимагає такого складного фільтрування, як сміття (у собівартості переробки сміття близько 40% становлять витрати на заходи з екологічної безпеки).

І хоча використання торфу є набагато вигіднішим, він є лише допоміжною сировиною. Адже основні доходи підприємству приносить не продаж електроенергії чи газу, а сплата за утилізацію сміття.

Більше того, вже зараз в Уппсалі завершують роботи із заміни торфу на дерев’яну щепу. Річ у тім, що європейські екологічні стандарти вимагають постійного збільшення використання відновлюваних джерел – а деревина з цієї точки зору значно екологічніша за торф.

Міф 2. Досягнення високого рівня переробки сміття неможливе без його сортування

Які асоціації у вас виникають, коли йдеться про сортування сміття в ЄС?

Можливо, такі: беремо використаний пакетик від чаю – заварку викидаємо в один пакет, пластиковий ярличок – у другий, паперовий пакетик – у третій, а металеву скобку – в четвертий.

Не можна сказати, що ця асоціація хибна – у Європі справді досить ретельно сортують відходи.

Однак завод в Уппсалі спалює усі нехарчові відходи разом.

Адже 100% сортування неможливо досягти навіть у Швеції. Та це не проблема – потім зі шлаку спеціальними магнітами вибирається метал, а методом просіювання – залишки скла.

Виходить, що для запуску переробки достатньо відділяти лише органічне сміття (залишки їжі, яка йде на біогаз) від твердого.

Але й це не все. Бйорн Моллстедт уточнює: технологічно можна було б обійтися і без цього попереднього сортування, просто влаштувавши сортувальну станцію на самому заводі.

Щоправда, таке сортування суттєво збільшило би кількість працівників – а відповідно, й вартість переробки. А на додачу – обсяг шлаку після такої переробки був би набагато більшим.

Втім, шведська переробка сміття починалася саме так. “На початку, коли мешканці міста були не готові сортувати сміття, ми так і робили. Але, звісно, це зайва послуга, яка дещо збільшує чек за переробку сміття. В результаті влада стала переконувати містян заощаджувати, сортуючи”, – розповідають на заводі в Уппсалі.

Як бачимо, економічний стимул добре працює і в Швеції.

І нарешті, ще один міф, можливо, найактуальніший для України.

Міф 3. Спалювання сміття – це небезпечно для екології

Дискусія про це зараз досить популярна в Україні. Противники спалювання сміття лякають токсинами, які заводи викидають у повітря, що є вкрай небезпечно для екології.

Але в Уппсалі сміття саме спалюють!

І ніхто не переймається сусідством із таким заводом. У чому таємниця?

Секрет досить простий – у дотриманні технології, насамперед температури спалювання.

Як пояснюють на заводі, викиди токсинів можливі лише за температури, нижчої за 650 градусів Цельсія. Стандартна температура горіння на заводі в Уппсалі – 1200 градусів. За таких умов (ну і, звичайно, за якісного фільтрування викидів) шкідливі речовини в атмосферу просто не потрапляють, переконують на заводі. Якщо ж температура хоча б на 2 секунди падає принаймні до 850 градусів – система безпеки автоматично припиняє спалювання.

Завдяки попередньому сортуванню та відсіюванню залишків металу й скла залишається зовсім небагато шлаку – близько 1% відсотка від переробленого твердого сміття.

В Уппсалі його переробляють на дешеві будівельні матеріали.

Подібною є і ситуація з органічним сміттям. Так, його переробка на біогаз супроводжується різким запахом. Але його можна відчути лише всередині переробного цеху – вентиляційна система побудована таким чином, що сморід абсолютно не відчувається зовні.

* * * * *

Виходить, що всі ці технології є абсолютно доступними і для українців?

За умови дотримання нормативів переробка сміття є цілком безпечною. А головне, для запуску цієї системи не треба чекати роками, доки зросте екологічна свідомість українців – готовність сортувати сміття приходить сама, разом із платіжками.

Біда лише в тому, що є й інші нюанси, насамперед – фінансові.

Можливість жити в одній із найчистіших країн світу коштує грошей. Навіть за найбільш просунутих технологій переробка сміття сама по собі не може вийти навіть на собівартість.

Необхідну суму забезпечують самі громадяни, сплачуючи тарифи. Середнє домогосподарство в Уппсалі сплачує біля 83 євро на рік за утилізацію твердих побутових відходів, та ще 23 євро – харчових.

Скільки б це коштувало в Україні, поки складно сказати. Так, вартість робочої сили в Україні у десятки разів нижча, але ціна будівництва заводу навряд чи була б суттєво меншою. А головне, наразі у нас немає традиції сортування сміття, що додатково збільшує собівартість переробки.

Звичайно, це не означає, що ми не можемо використовувати дешевші, хоча й не такі досконалі технології. Але у будь-якому разі реформи нам так чи інакше доведеться впроваджувати.

Адже згідно з Угодою про асоціацію, ще до 1 листопада минулого року Україна мала ухвалити новий закон про відходи (хоча досі навіть не розробила законопроект). Якщо ж ідеться про енергетичну складову, то ми вже до 2021 року маємо вийти на рівень 11% відновлюваної енергетики в енергобалансі країни.

Але існує ще одна дуже важлива перешкода для реалізації таких планів.

Йдеться про довіру.

У Швеції настільки довіряють доброчесності переробників, що ні для кого не є проблемою, що сміттєпереробний завод розташований фактично серед житлових будинків. В Україні таке годі й уявити.

Понад те, довіра до дотримання всіх екологічних норм дозволяє шведам заробляти на переробці іноземного сміття – тим самим суттєво зменшуючи тарифи для своїх споживачів.

Можна лише уявити масштаби протестів, якби про завезення іноземного сміття оголосили в Україні.

А тому для нас справжнім проривом стали би навіть перші реальні кроки в напрямку європейських стандартів поводження з відходами. Та звичайно – руйнування міфів, які це супроводжують.

Автор: Юрій Панченко, редактор “Європейської правди”,Уппсала – Стокгольм – Київ

 

Поїздку депутата бундестагу в анексований Крим на переобрання Путіна оплатила РФ

УНН. Депутат бундестагу від правопопулістської партії “Альтернатива для Німеччини” (АДГ) Ульріх Еме провів чотири дні в анексованому Криму за рахунок коштів комітету Держдуми РФ з міжнародних справ. Про це повідомляють тележурнал Kontraste німецького суспільно-правового телеканалу ARD і видання Der Spiegel в п’ятницю, 12 червня, передає УНН із посиланням на DW. Видання посилаються на дані, які сам Еме вказав в своїй декларації для Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ), куди він також входить.

Поїздка німецького парламентарія відбулася під час переобрання Володимира Путіна на пост президента РФ в березні 2018 року. У Криму Еме представив себе “міжнародним спостерігачем” і хвалив організацію виборів, відзначають журналісти ARD. При цьому Євросоюз і ОБСЄ відмовилися відправляти на голосування в анексованному півострові своїх міжнародних спостерігачів. А після виборів ЄС розширив санкції щодо Росії.

Дії Еме розкритикував депутат від Вільної демократичної партії (ВДП) Міхаель Лінк. “Візит пана Еме на окупований Росією Крим не відповідав жодним з критеріїв ОБСЄ і Ради Європи щодо міжнародного спостереження за виборами. Подібні політично мотивовані послужливі спостереження — не що інше, як проплачена пропаганда на користь діючої протизаконної держави, в даному випадку — путінської Росії”, — заявив він в інтерв’ю ARD.

Депутати бундестагу згідно із законом не можуть приймати “грошові відрахування” в обмін на представлення інтересів відповідного спонсора. При цьому Еме багаторазово вимагав скасування санкцій проти Росії і після повернення з Криму виступав за повернення РФ в ПАРЄ, зазначає Der Spiegel. Сам Ульріх Еме у відповідь на запити журналістів заявив, що надав всю інформацію про свій візит до Криму в адміністрацію бундестагу.

Нагадаємо, ЄС не визнав результати виборів президента РФ в окупованому Криму.

 

При РНБО створили Раду експертів з енергобезпеки

УНН. Президентом України утворено Раду експертів з питань енергетичної безпеки. Про це УНН повідомляє з посиланням на пресслужбу РНБО.

Так, під головуванням Секретаря Ради національної безпеки і оборони України Олексія Данілова відбулося засідання робочої групи з питань розвитку водневої економіки, яку утворено відповідно до Указу Президента України від 29 травня 2020 року № 206 “Про Раду експертів з питань енергетичної безпеки”.

Також секретар РНБО України, відкриваючи засідання робочої групи, наголосив на актуальності розвитку водневої економіки: “Це питання є вкрай важливим у сучасному світі. Україна має великий потенціал в цій галузі, який ми зобов’язані використовувати”.

За його словами, сьогодні є фахівці, ресурси та інвестори. Для отримання реальних результатів потрібно об’єднати зусилля науки, бізнесу та влади.

“Данілов поінформував присутніх, що з метою забезпечення ефективного реагування держави на загрози у сфері енергетичної безпеки та визначення стратегічних напрямів розвитку паливно-енергетичного комплексу держави з урахуванням новітніх світових тенденцій, Президентом України утворено Раду експертів з питань енергетичної безпеки, яка буде вищим дорадчим органом для Глави Держави та Ради національної безпеки України з енергетичної проблематики”, – зазначається в повідомленні.

Данілов повідомив, що для підготовки рекомендацій Раді експертів та забезпечення її роботи, в Апараті РНБО України утворено робочу групу з питань розвитку водневої економіки.

“Під час засідання було узгоджено ряд заходів щодо організації ефективної роботи групи з метою винесення на розгляд керівництва країни пропозицій щодо інноваційних підходів до розвитку нетрадиційних джерел енергії”, – йдеться в повідомленні.

Окрім того, робоча група з питань розвитку водневої економіки має підготувати та подати на розгляд Ради експертів з питань енергетичної безпеки пропозиції щодо розвитку водневої економіки в Україні.

Нагадаємо, Кулеба обговорив із представником Єврокомісії участь України у водневих ініціативах ЄС.

 

“Демарш”: експерт пояснив нападки Коломойського на Міненерго

УНН. У бізнесмена Ігоря Коломойського широкий спектр інтересів в енергосекторі країни. Так, експерт з питань енергетики Юрій Корольчук пояснює, чому Президент Володимир Зеленський натякає на те, що уся критика Міненерго йде по каналам Ігоря Коломойського, включаючи голову енергетичного комітету ВР Андрія Геруса, якого також пов’язують з бізнесменом, передає УНН.

“Коломойський має доволі широкі інтереси у енергосекторі країни. Видобуток електроенергії, газу – через компанію “Укрнафтобуріння”, нафти… низка феросплавних заводів, афілійованих з ним. У нього всюди є свій інтерес”, – коментує Корольчук.

Однак критика у бік Міненерго – це маніпуляції, говорить експерт.

“Особливо у частині того, що в.о. міністра є людиною бізнесмена Ріната Ахметова, бо вона родом з Донецька. Я вам так скажу: будь-який керівник Міненерго стикнувся би з цією проблемою, навіть якби він жив не у Донецьку, а у Львові, наприклад. Такі заяви – чиста маніпуляція. Буславець на Ахметова ніколи не працювала”, – додав Корольчук.

Він звертає увагу на те, що Міненерго здебільшого критикують за енергобаланс, який начебто лобіює інтереси теплової генерації (ТЕС), зокрема – приватних компаній Ахметова. Проте Ковальчук вважає такі тези помилковими.

“Був переглянутий енергобаланс – скільки будуть виробляти АЕС, ТЕС, ГЕС, ВДЕ (“зелена” – ред). І почалося: це в угоду Ахметова і так далі. Але рішення таке КМУ було прийнято не заради Ахметова, а з об’єктивних причин.

Наприклад, ГЕС виробляли менше електроенергії, аніж ТЕС, через брак води. Прийшов дощовий травень-місяць – і вони вирівняли виробництво продукту, а ТЕС – зменшили”, – пояснив він.

Водночас, Корольчук, як і решта енергетичних експертів, скаржиться на роботу енергетичного комітету ВР, і його голови Андрія Геруса.

“При моїй пам’яті так не працював жоден із попередніх керівників комітету. Подейкували, що Олександр Домбровський є людиною Порошенка. Але щоб він так чітко виконував його волю… Ні, такого ніколи не було”, – додав фахівець.

Корольчук переконаний, що Коломойський та його оточення здійснюють на президента шалений тиск.

“Мабуть є незадоволення з боку Коломойського та його оточення тим, що пересікаються їхні намагання заробляти на ринку електроенергії. Я б це назвав “чорною міткою” Зеленському від Коломойського і Геруса. Мовляв, якщо їх інтереси не будуть враховані – вони здійснять демарш”, – каже експерт.

Нагадаємо, голову енергетичного комітету ВР Андрія Геруса звинуватили у причетності до комерційних “схем” на енергоринку. Відповідну заяву народні обранці направили до Генпрокуратури.

Раніше повідомлялось, що Герус пролобіював імпорт електроенергії з РФ. Голосування в ВР відбувалося 18 вересня, а вже з 1 жовтня – російську електроенергію почала імпортувати компанія “Юнайтед Енерджі”, пов’язана з Ігорем Коломойським.

 

Бразилія вийшла на друге місце у світі за кількістю жертв від коронавірусу

13 червня. УНН. Бразилія обігнала Великобританію за кількістю жертв від COVID-19 та вийшла на друге місце в світі за цим показником. Про це свідчать оновлені в п’ятницю ввечері дані на новому порталі МОЗ, передає УНН.

Згідно з останньою заявою, число летальних результатів захворювання, викликаного новим коронавірусом, в південноамериканській республіці за добу збільшилося на 909 до 41 828. За цей же час виявлені 25 982 нових випадки інфікування, їх загальна кількість зросла до 828 810. Одужали 365 063 пацієнта, з яких 19 468 — за останню добу.

Осередком поширення інфекції в країні є південно-східний штат Сан-Паулу і його однойменна столиця, в агломерації якої проживають понад 21 млн осіб. У регіоні налічується 167 900 інфікованих і 10 368 померлих.

Другим регіоном за кількістю інфікованих є сусідній Ріо-де-Жанейро (77 784 інфікованих), де від коронавірусу померли 7 417 осіб, третім — північно-східний штат Сеара (75 705 інфікованих і 4 788 померлих).

З 3 червня Міністерство охорони здоров’я Бразилії переніс час публікації щоденної статистики по Коронавіруси на більш пізній час після закінчення вечірнього випуску новин, а з 5 червня став публікувати усічені дані, що містять інформацію тільки за останні 24 години. Прихильником такого підходу є президент країни Жаїр Болсонару, на думку якого в щоденному зведенні необхідно включати відомості про зафіксовані в цей конкретний день випадки інфікування і летальні випадки. При підтвердженні коронавірусу в аналізі пацієнта, який помер раніше, цей випадок необхідно враховувати в зведеннях на день смерті, а не включати в свіжі дані, вважає глава держави.

 

Від COVID-19 у світі одужало 3,6 млн осіб

13 червня. УНН. Станом на ранок суботи загальна кількість померлих від інфекції, викликаної новим коронавірусом SARS-CoV-2, у світі складає 425 330 осіб. У свою чергу, одужали 3 613 211 людей. Про це повідомляє УНН з посиланням на Центр системних досліджень та інжинірингу при Університеті Джонса Хопкінса (США).

Всього у світі 7 629 227 осіб інфіковано.

Найбільшу кількість смертей серед країн світу зафіксовано у США — 114 643 осіб, Бразилії — 41 828, Великій Британії — 41 566, Італії — 34 223, Франції — 29 377 та Іспанії — 27 136. У Китаї загалом — 4638, уже більше місяця не зафіксовано жодного летального випадку.

Країнами з найбільшим поширенням коронавірусу залишаються США (2 046 643), Бразилія (828 810), Росія (510 761), Індія (297 535), Велика Британія (294 402), Іспанія (243 209), Італія (236 142), Перу (214 788), Франція (193 220), Німеччина (187 226), Іран (182 525) і Туреччина (175 218).

Нагадаємо, згідно з останніми даними МОЗ в Україні зафіксовано 29 753 випадків коронавірусної хвороби COVID-19, з них 870 — летальні.

Респіраторну хворобу COVID-19, інфікування якою викликає коронавірус SARS-CoV-2, вперше зафіксували у китайській провінції Хубей, наприкінці 2019 року. З того часу зараження цим вірусом було зафіксовано у 185 країнах світу, включаючи Україну. Починаючи з 11 березня Всесвітня організація охорони здоров’я визнала поширення хвороби — пандемією.

 

В Україні підтвердили 29 753 випадки COVID-19, за добу – 683

12.06.2020 08:45

Станом на 12 червня в Україні лабораторно підтверджено 29 753 випадки COVID-19, за добу – 683 нових.

Про це повідомляється на сайті Центру громадського здоров’я – Укрінформ

Станом на 12 червня в Україні лабораторно підтверджено 29 753 випадки COVID-19, за добу зареєстровано 683 нових.

Зафіксовано 16 нових летальних випадків. Одужало 426 осіб.

Загалом за даними ЦГЗ одужало 13 567 осіб, летальних випадків внаслідок COVID-19 — 870.

Серед захворілих 58% складають жінки. Найчастіше COVID-19 реєструється у вікових групах від 30 до 49 років — 35% та від 50 до 69 років — 37%.

Найбільше нових випадків за минулу добу зареєстровано у Львівській області — 112, Києві — 95, Вінницькій області – 81 та Рівненській області – 56.

 

У Харкові чорнобильці вийшли на акцію під ОДА

У Харкові два десятки чорнобильців вийшли на акцію під стіни Харківської облдержадміністрації з вимогою не відкривати обласний спеціалізований диспансер радіаційного захисту населення для прийняття пацієнтів із коронавірусом.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

Учасники акції висловили побоювання, що не зможуть вчасно проходити курси лікування. У той же час люди наголошують, що не хочуть, аби їхній протест сприймали негативно.

«Мені не хочеться, щоб через некомпетентність влади виникла думка, що чорнобильці проти тих людей, які захворіли на коронавірус, що чорнобильці, говорячи по-харківськи, головні ракли. Влада нераціонально, нелогічно й антиморально підходить до цього питання. За даними МОЗ, які роздрукував один з учасників акції, немає проблем із місцями для пацієнтів з коронавірусом у харківських лікарнях. У диспансері відкрито цілий напрямок, я особисто там проходжу третю хімію, і от з цим адміністративним рішенням можна наламати стільки дров, що люди залишаться без допомоги», – говорить 68-річний учасник акції, відомий фотограф Юрій Ворошилов, який заразився COVID-19 на тлі онкологічної хвороби та лікувався в інфекційній лікарні кілька тижнів.

Зрештою кілька учасників акції пройшли в будівлю ОДА, де з ними зустрівся один із заступників голови облдержадміністрації Олександр Скакун.

«Сказали, що на 17 годину призначено ще одне засідання, щоб випрацювати якесь конструктивне рішення», – зазначив Ворошилов.

Харківський обласний спеціалізований диспансер радіаційного захисту населення ще у лютому був визначений ОДА як один із 17-ти опорних закладів у регіоні для прийому пацієнтів з COVID-19. Про те, що диспансер як заклад «другої лінії» готовий, щоб почати приймати інфікованих, напередодні повідомив голова ОДА Олексій Кучер.

Прокоментувати протест ОДА та остаточне рішення в пресслужбі обладміністрації пообіцяли трохи згодом.

Від початку епідемії хворих на коронавірус приймає обласна інфекційна лікарня, питання розвантаження якої стоїть уже фактично місяць, а також незначна частина пацієнтів лікується у районних лікарнях в області.

Станом на 12 червня на Харківщині підтверджено 1426 випадків COVID-19, 57 людей померли, 692 – одужали.

 

У редакторки Суспільного підтвердили коронавірус

У редактора програми “Теми дня” Чернівецької філії Суспільного підтвердили коронавірусну інфекцію.

Про це повідомили на сайті каналу – Укрінформ.

“У редакторки «Теми дня» Суспільного Буковини підтвердили коронавірусну інфекцію. У неї легкий перебіг хвороби”, – йдеться у повідомленні.

Там зазначають, що про позитивний результат тесту редактор дізналась 12 червня. Востаннє на роботі була 9 червня, увесь час перебувала в масці.

Співробітники, з якими вона контактувала, пішли на самоізоляцію. Решта співробітників працюватимуть дистанційно.

“У звичному режимі працюватиме новинна редакція філії та співробітники, які забезпечують вихід новинних випусків в ефір”, – додали на Суспільному.

Як повідомляв Укрінформ, станом на 12 червня в Україні лабораторно підтверджено 29 753 випадки COVID-19, за добу – 683 нових.

У Чернівецькій області наразі зафіксовано 3 836 випадків зараження коронавірусом.

Перш ніж посилювати карантин, потрібно зрозуміти причини зростання кількості хворих – Зеленський

Президент України Володимир Зеленський закликав встановити причини зростання кількості хворих на COVID-19.

Про це він заявив під час традиційної селекторної наради із запобігання поширенню COVID-19, повідомляє пресслужба глави держави – Укрінформ.

«Треба швидко встановити причини зростання захворюваності. А до цього всі відповідні органи мають звертати увагу населення на необхідність дотримання маскового режиму та соціальної дистанції на вулиці. Бачу, що люди ходять без масок. Тільки дотримання заходів безпеки захистить нас від загрози захворіти та врятує нашу економіку від карантину», – сказав Зеленський.

За його словами, збільшилася кількість тестувань на COVID-19, і за добу в середньому проводиться близько 20 тисяч ПЛР та ІФА-тестів.

Президент вважає, що зростання захворюваності серед населення може спостерігатися через збільшення кількості тестувань, тому перед тим, як ухвалювати рішення щодо жорсткіших обмежувальних заходів, треба зрозуміти причини зростання числа хворих.

Своєю чергою Прем’єр-міністр Денис Шмигаль зауважив, що в уряді занепокоєні зростанням кількості хворих на коронавірус другий день поспіль. Він нагадав, що за останню добу було підтверджено 683 нових випадки інфікування.

За словами міністра охорони здоров’я Максима Степанова, зафіксовано також збільшення кількості звернень із симптомами коронавірусу, випадків пневмонії та госпіталізації з ознаками хвороби, осередки виявлення нових хворих на коронавірус – розпорошені.

На нараді також повідомили, що на сьогодні, крім столиці, ще дев’ять регіонів України не готові переходити до наступного етапу пом’якшення карантину. Це Київська, Вінницька, Волинська, Житомирська, Закарпатська, Львівська, Рівненська, Тернопільська та Чернівецька області.

Як повідомлялося, станом на 12 червня в Україні лабораторно підтверджено 29 753 випадки COVID-19, за добу – 683 нових.

Також коронавірус виявили у дружини Президента Олени Зеленської. За даними ОП, перша леді почувається добре та не має жодних симптомів хвороби. Зараз Олена Зеленська перебуває на амбулаторному лікуванні, ізольовано від інших членів сім’ї.

 

У дружини Зеленського виявили коронавірусУП

У дружини президента Володимира Зеленської Олени лабораторно підтвердили коронавірус.

Джерело: Зеленська в Інстаграм.

Пряма мова: “Послаблення карантину не означає, що COVID-19 зник. Небезпека не минула, вона близько. Ближче, ніж нам може здаватися. Сьогодні я отримала позитивний результат тесту на коронавірус. Неочікувана новина. Особливо враховуючи те, що я та моя родина продовжуємо дотримуватись усіх правил – маски, рукавички, мінімум контактів…

Одразу скажу, що почуваюся добре, але перебуваю на амбулаторному лікуванні, ізольовано від інших членів сім’ї, щоб не наражати їх на небезпеку.

Деталі: Глава держави і діти теж пройшли тестування, їхні результати негативні.

 

Зеленський переходить на “карантинний” режим роботи

Президент України Володимир Зеленський переходить на особливий режим роботи у зв’язку з виявленням COVID-19 у його дружини.

Про це повідомляє Офіс глави держави у Тelegram – Укрінформ.

“Президент України Володимир Зеленський переходить на особливий режим роботи у зв’язку з виявленням COVID-19 у його дружини Олени. Згідно з Конституцією, Президент не може нікому делегувати свої повноваження. Стан здоров’я Володимира Зеленського дозволяє йому виконувати службові обов’язки. Главі держави зробили тест на коронавірус. Він дав негативний результат”, – йдеться у повідомленні.

В ОПУ зазначили, що ситуації самоізоляції та карантину в Конституції України передбачені не були, і саме тому зараз ухвалено спеціальний протокол режиму роботи Президента, який відповідає як нормам чинного законодавства, так і санітарно-епідеміологічним вимогам.

“Президент України щодня проходить тестування методами ІФА та ПЛР, а також медогляди. Він обмежує коло фізичного спілкування, переводить наради в онлайн-режим. Очні зустрічі, які передбачають особисте спілкування з главою держави, на найближчі дні виключаються. Так само виключається участь у масових заходах, скасовуються робочі поїздки за межі столиці України. Коло осіб, з якими Президент спілкується особисто, звужується до охорони та найближчих помічників”, – пояснили в Офісі глави держави.

Винятки з цього протоколу можливі лише в разі виникнення надзвичайної ситуації, яка потребуватиме негайного реагування з боку глави держави відповідно до його конституційних повноважень, додали в ОП.

Як повідомляв Укрінформ, дружина Президента України Олена Зеленська отримала позитивний результат тесту на COVID-19. При цьому перша леді почувається добре та не має жодних симптомів хвороби. Зараз Олена Зеленська перебуває на амбулаторному лікуванні, ізольовано від інших членів сім’ї.

 

Марченко відзвітував про кадрові ротації на митній та податковій службах

УНН. У Мінфіні відзвітували про звільнення керівництва податкової служби з метою боротьби з корупцією. Про це розповів міністр фінансів України Сергій Марченко в ефірі ток-шоу “Свобода слова Савіка Шустера”, передає УНН.

“Ніхто не буде терпіти ні корупцію, ні схеми, ні на митниці, ні в податковій. Ми вже провели три колегії митної служби. Звільнили 50% регіональних митників, дві третини податкової служби також звільнені. Тобто ми робимо певні ротації. Я прекрасно розумію, що цього недостатньо. Все одно є контрабанда”, — заявив він.

Нагадаємо, посеред травня Марченко оголосив про звільнення половини керівництва українських митниць.

Як повідомляв УНН, Мінфін дав розпорядження податківцям і митній службі забезпечити збільшення надходження доходів до бюджету на 10-15%.

 

Негода в західних областях: Зеленський доручив організувати допомогу

Президент Володимир Зеленський доручив детально доповідати йому про ситуацію у зв’язку з негодою в західних областях, моніторити потреби мешканців і оперативно надавати їм допомогу.

Про це він заявив під час традиційної селекторної наради щодо запобігання поширенню COVID-19, повідомляє пресслужба глави держави – укрінформ.

“Глава держави поставив завдання детально доповідати йому про розвиток ситуації у регіоні, моніторити потреби місцевих мешканців, щоб оперативно надавати допомогу в разі необхідності”, – ідеться в повідомленні.

Президенту доповіли про ситуацію в західних областях України, де напередодні через погіршення погодних умов, зокрема град, сильний дощ та штормовий вітер, загинула одна людина, було затоплено 53 домогосподарства, а 241 населений пункт у двох областях залишився без електроенергії.

Як повідомлялося, у Львові напередодні за дві години випало 25% місячної норми опадів. Негода повалила 72 дерева, 7 з них впали на автомобілі.

У Брюховичах внаслідок падіння дерева на дачний будинок загинула 28-річна жінка.

У Львівській і Волинській областях через негоду знеструмлено 241 населений пункт.

 

У “Слузі народу” розповіли, як домовлятимуться з фракціями щодо розгляду законопроекту про гральний бізнес

УНН. В порядку денному на наступний тиждень є законопроект про легалізацію грального бізнесу, проте, фракції будуть домовлятися між собою про процедуру розгляду, щоб це не затягнулося на тижні. Про це в коментарі УНН повідомила заступниця голови фракції “Слуга народу” Євгенія Кравчук.

“В порядку денному дійсно є цей законопроект (про гральний бізнес — ред.). На початку наступного тижня буде зрозуміло чи наполягатимуть автори на відхилених правках і перспективи розгляду саме на цьому пленарному тижні. Така вірогідність є, але ми хочемо бути впевненими, що процедура розгляду не затягнеться на тижні”, — зазначила Кравчук.

Додамо, що до законопроекту про легалізацію грального бізнесу надійшло близько 3,5 тис. поправок.

Відповідаючи на питання, чи будуть домовлятися про процедуру розгляду на погоджувальній раді чи в неформальній обстановці, вона додала: “Це процес, який передбачає усі можливі шляхи”.

Як повідомляв УНН раніше, Верховна Рада України на наступному пленарному тижні може розглянути законопроект про легалізацію грального бізнесу в Україні.

 

Уряд сьогодні внесе законопроєкт про реструктуризацію “зеленого” тарифу – Буславець

Уряд сьогодні внесе до Верховної Ради законопроєкт про реструктуризацію “зеленого” тарифу, що був підготовлений на основі меморандуму з виробниками енергії з відновлюваних джерел (ВДЕ).

Про це під час брифінгу, присвяченому 100 дням уряду, сказала в. о. міністра енергетики Ольга Буславець, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Сьогодні на позачерговому засіданні уряду було схвалено підготовлений міністерством законопроєкт, який імплементує всі зобов’язання, що є у меморандумі – з боку держави та з боку інвесторів. У нас ще є час для техніко-юридичних правок, сьогодні будемо намагатися внести його як урядовий до Верховної Ради і будемо швидко працювати з комітетами, щоб іще до канікул законопроєкт був прийнятий. З 1 липня або трохи пізніше ми зможемо почати роботу”, – розповіла Буславець.

За її словами, меморандум підписали більшість асоціацій та інвесторів відновлюваної енергетики.

“Я маю надію, що сьогодні-завтра до нас приєднаються ті асоціації, які поділяють філософію меморандуму”, – сказала Буславець.

Вона нагадала, що документ передбачає ряд переваг для держави і водночас враховує інтереси інвесторів.

“Завдяки імплементації (норм законопроєкту – ред.) буде зменшено навантаження на ринок електричної енергії на 7 млрд щорічно протягом терміну підтримки виробників ВДЕ до 2030 року. Загалом за цей період держава зекономить більше 2 млрд євро”, – наголосила Буславець.

Як повідомляв Укрінформ, Кабінет міністрів 10 червня підписав меморандум з виробниками відновлюваної енергетики, які погодились зменшити тарифи. Зокрема, для всіх об’єктів електроенергетики, що виробляють сонячну енергію, передбачається зменшення тарифів на 15%, для об’єктів, що виробляють електроенергію з енергії вітру, — на 7,5%.

Угода, зокрема передбачає, що українська влада бере зобов’язання визначити та затвердити річні квоти підтримки “зеленої” енергетики та забезпечує проведення аукціонів з розподілу таких квот. Натомість меморандум посилює відповідальність виробників «зеленої» енергії за незбалансоване виробництво електроенергії.

Також виробники приймають умови обмеження строків введення в експлуатацію нових об’єктів за «зеленим» тарифом. Так, із 1 серпня 2020 року нові сонячні електростанції потужністю понад 1 МВт зможуть бути введені в експлуатацію з отриманням державної підтримки тільки шляхом участі в аукціонах.

Раніше, у квітні, в. о. міністра енергетики і захисту довкілля Ольга Буславець називала одним із ключових викликів для галузі стрімке неконтрольоване збільшення потужності відновлюваної енергетики в рамках застарілої моделі “зеленого” тарифу. За минулий рік ця потужність зросла в Україні майже втричі.

 

Закон про водний транспорт допоможе збільшити вантажопотік Дніпром – Криклій

Прийняття законопроєкту “Про внутрішній водний транспорт” дасть змогу за декілька років збільшити вантажопотік по річці Дніпро до 45 млн тонн щороку.

Про це повідомив міністр інфраструктури України Владислав Криклій у Facebook – Укрінформ.

“Прийнявши законопроєкт 1182-1-д «Про внутрішній водний транспорт» у другому читанні ми зможемо розвантажити й інші дороги та зекономити на їх ремонті. 1 млн тонн вантажів, перевезених річкою, заощаджує близько 1 млрд грн протягом 4 років на ремонті доріг. Закон дасть змогу вже за кілька років збільшити вантажопотік Дніпра до 45 млн тонн щороку”, – написав Криклій.

Він зазначив, що у 2019 році Дніпром було перевезено майже 12 млн тонн вантажів.

Криклій додав, що окрім зростання пасажиропотоку реформа річкових перевезень забезпечить фінансування безпечної річкової інфраструктури та стимулювати розвиток суднобудування. “Ми зможемо відновити українські підприємства та створити нові робочі місця”, – підкреслив міністр.

Як повідомляв Укрінформ, 24 квітня Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт №1182-1-д «Про внутрішній водний транспорт». Законопроєктом пропонується визначити правові, економічні та організаційні засади діяльності внутрішнього водного транспорту.

Зокрема, пропонується уніфікувати деякі терміни у галузі внутрішнього водного транспорту та вдосконалити нормативну базу встановлення та використання берегових смуг водних шляхів, підтримки у належному стані гідротехнічних споруд, закріпити в чинному законодавстві принцип пріоритетності розвитку внутрішнього водного транспорту.

Наразі законопроєкт перебуває на розгляді в профільному комітеті Верховної Ради України.

 

Аваков анонсував великий контракт між урядом і АТ “Мотор Січ”

Уряд України та запорізьке підприємство “Мотор Січ” працюють над великим контрактом.

Про це під час поїздки до Запоріжжя сказав міністр МВС Арсен Аваков, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Великий контракт між АТ “Мотор Січ” і урядом щодо літальних апаратів. Сподіваюся, ми повинні цей контракт зробити дуже скоро”, – сказав Аваков.

В ексклюзивному коментарі Укрінформу президент АТ “Мотор Січ” В’ячеслав Богуслаєв зазначив, що йдеться про вертольоти.

“У Міністерстві внутрішніх справ є служба НС, в обов’язок якої входить порятунок людей, участь у гасінні пожеж. Таку техніку ми робимо і сертифікували. Ми про це давно говоримо, його помічники до нас приїжджають і сподіваюся, що ми укладемо контракт. Наші вертольоти гасять пожежі в Малайзії, у В’єтнамі, Індонезії, Португалії, а в Україні поки гасять пожежі вертольоти Міністерства оборони. У ДСНС така техніка потрібна і сподіваюся, що найближчим часом вона у них з’явиться, ми готові її робити”, – наголосив Богуслаєв.

Як повідомляв Укрінформ, Аваков 12 червня перебуває з робочою поїздкою до Запоріжжя разом із заступником голови офісу Президента Сергієм Трофімовим, Генеральним прокурором Іриною Венедиктовою, головою СБУ Іваном Бакановим, віце-прем’єр-міністром Михайлом Федоровим.

 

Україна повністю отримала 2,1 мільярда доларів першого траншу від МВФУП

Україна повністю отримала 2,1 млрд доларів першого траншу від МВФ – перший транш разом із надходженням пов’язаної фінансової допомоги від ЄС вже збільшив міжнародні резерви до 28,7 млрд доларів.

Про це повідомив у Twitter голова НБУ Яків Смолій.

“Офіційно: Україна щойно повністю отримала $2,1 млрд першого траншу від МВФ.

Чи знали ви, що кошти надходять не напряму від МВФ, а від країн-членів Фонду? Відучора кошти надходили частинами у доларах, євро, єнах, фунтах і юанях – валютах, що входять у SDR. Зараз процес завершено”, – написав він.

“Кошти від МВФ, надійшовши в дербюджет, допоможуть державі з подоланням коронавірусу та забезпеченням макрофінансової стабільності.

Одночасно отриманий перший транш разом із надходженням пов’язаної фінансової допомоги від ЄС вже збільшив міжнародні резерви до 28,7 млрд доларів”, – додав Смолій.

Нагадуємо:

Україна отримає від МВФ та ЄС у цьому місяці понад 3,2 мільярдів доларів. Також протягом найближчого місяця Україна отримає 1 мільярд євро допомоги від Світового банку.

Рада директорів МВФ затвердила програму співпраці з Україною на 5 мільярдів доларів. Програма розрахована на 18 місяців.

Міжнародний валютний фонд оприлюднив меморандум з Україною по програмі stand-by, який дасть змогу отримати решту коштів від МВФ після першого траншу, тобто 2,9 мільярда доларів.

 

МВФ: Україна вийде з економічної кризи після COVID-19 не раніше 2023-24 років

За прогнозом Міжнародного валютного фонду, відновлення України після економічної кризи, спричиненої пандемією коронавірусу, може затягнутися до 2024 року.

Про це повідомляє Bloomberg – Укрінформ.

«На базовому рівні темп економічного зростання буде збільшуватися поступово упродовж наступних років до приблизно 4% з досягненням подальшого прогресу в імплементації структурних реформ… Продуктивність не досягне докризового рівня до 2023-2024 року», – йдеться у прогнозі МВФ після схвалення програми фінансової підтримки для України в розмірі 5 млрд дол.

Також у МВФ вказали на те, що ризики через COVID-19 зберігаються, в українського уряду обмежений фіскальний простір, а споживчий попит в Україні додасть до ВВП 1,1% в 2021 році після очікуваного скорочення на 8,2% в цьому році. І все це попри фінансування від МВФ, покликане підтримати антикризові заходи, а також попри розблокування додаткового мільярда доларів допомоги від Світового банку і 1,2 мільярда євро від Євросоюзу, йдеться у публікації.

Як зазначає видання, на тлі глибшої рецесії, ніж очікувалося, Національний банк України скоротив облікову ставку на 2% – до найнижчого рівня за весь період незалежності країни (з 8% до 6% річних із 12 червня 2020 року).

Як повідомляв Укрінформ, Рада директорів Міжнародного валютного фонду 9 червня ухвалила рішення про започаткування для України нової 18-місячної програми Stand-by. Загальний обсяг програми – 5 млрд дол.

 

Нардепи просять залучити їх до відбору кандидатів на віце-прем’єра з ОПКУП

Нардепи просять, щоб до комісії з відбору віце-прем’єра, до відповідальності якого будуть входити питання промислової політики, був включений член Комітету ВР з питань економічного розвитку.

Про це йдеться у зверненні членів економічного комітету ВР до президента Володимира Зеленського, керівника Офісу президента Андрія Єрмака, голови ВР Дмитру Разумкову, голови фракції “Слуга народу” Давиду Арахамії та прем’єра Дениса Шмигаля. Документ є у розпорядженні ЕП.

“Пропозиція ініціювати створення окремої посади або міністерства, яке опікувалося б питаннями промисловості, була висловлена саме членами Комітету ВР з питань економічного розвитку ще 5 лютого 2020 року, у зв’язку з критичним падінням обсягів промислового виробництва.

Комітет з питань економічного розвитку є профільним у питаннях промисловості, а питання промислової політики відносяться до предметів відання Комітету”, – йдеться у зверненні.

“Ми наполягаємо, щоб у випадку формування комісії з відбору кандидатів на посаду у виконавчій гілці влади, до сфери відповідальності якої буде віднесено питання промислової політики, до складу такої комісії був включений член Комітету ВР з питань економічного розвитку як профільний представник”, – заявляють нардепи.

Звернення підписав голова економічного комітету ВР Дмитро Наталуха.

Нагадаємо:

Раніше секретар РНБО Данілов повідомляв, що в межах реформування оборонно-промислового комплексу в Україні створять профільне міністерство, також з’явиться посада віце-прем’єра – міністра розвитку стратегічних технологій та інновацій, серед повноважень якого будуть питання реформування ОПК та розвитку космічної галузі.

За даними УП, створено номінаційний комітет з вибору кандидатури віце-прем’єр-міністра – міністра розвитку стратегічних технологій і інновацій, серед повноважень якого будуть питання реформування оборонно-промислового комплексу і розвитку космічної галузі.

За словами співрозмовників УП, до комітету увійшли:

президент Володимир Зеленський;

глава Офісу президента Андрій Єрмак;

секретар РНБО Олексій Данілов;

прем’єр-міністр Денис Шмигаль;

міністр оборони Андрій Таран;

керівник Генерального штабу Руслан Хомчак;

глава парламентського комітету.

У список претендентів наразі входять:

Сергій Тихонов;

Сергій Омельченко;

Віталій Немилостивий;

Олег Уруський;

Валерій Іващенко;

Світлана Панаіотіді.

Економічна правда

 

Уряд відкрив пункти пропуску в аеропортах і дозволив в’їзд іноземцямУП

Уряд дозволив відкрити пункти пропуску та контролю в аеропортах України, а також дозволив в’їзд для іноземців з країн, де немає значного поширення COVID-19. Рішення набуде чинності після офіційного оприлюднення.

Про це повідомив міністр інфраструктури Владислав Криклій.

“Продовжуємо поступово відновлювати нашу авіацію. Сьогодні уряд своїм рішенням відкрив пункти пропуску в аеропортах України та дозволив в’їзд для іноземців, які не є громадянами країн зі значним поширенням COVID-19 і не перебували на території таких держав протягом останніх 14 днів.

Ці зміни дадуть змогу відновити роботу підприємств авіаційного транспорту і налагодити міжнародне повітряне сполучення”, – зазначив міністр.

За його словами, таке рішення є очікуваним та невід’ємно пов’язаним із відновленням міжнародного регулярного пасажирського авіасполучення в Україні з 15 червня.

“Прерогатива у відкритті кордонів залишатиметься для країн з розвиненим туристичним напрямом і сприятливою епідеміологічною ситуацією. Ми поступово відкриваємо небо, але безпека та захист наших громадян залишаються в пріоритеті”, – додав Криклій.

Нагадуємо:

Європейський союз почне відкривати кордони для іноземців з 1 липня і українці потенційно можуть бути серед тих, для кого знімуть обмеження в першу чергу.

Україна потенційно може увійти до списку, якщо відповідатиме визначеним критеріям. Окрім епідемічної ситуації, при прийнятті рішень про відкриття кордонів для громадян третіх країн будуть враховувати принцип взаємності.

Головними критеріями під час визначення списку країни, громадяни яких зможуть в’їхати в Єврозону, будуть кількість захворювань коронавірусом на 100 тисяч населення, тенденції розвитку епідемії та загальна ситуація з реагуванням країни на COVID-19 (система тестування, моніторингу, відстеження контактів, звітування, лікування).

 

Кабмін схвалив оновлену програму дій уряду та внесе її до РадиУП

Кабмін на позачерговому засіданні 12 червня затвердив оновлену Програму діяльності уряду, у п’ятницю проєкт має бути внесений до Верховної Ради.

Про це повідомляє “Урядовий портал”.

“Підготовлений проєкт Програми діяльності уряду опрацьований спільно з комітетами Верховної Ради. За базу взяті передвиборчі програми президента Володимира Зеленського та партії “Слуга народу”,  укази президента, напрацювання Кабінету Міністрів, спільні напрацювання комітетів Верховної Ради. Документ структурований та враховує усі вектори розвитку країни”, – заявив прем’єр Денис Шмигаль.

“Програма уряду – це “дорожня карта”, реакція Уряду на низку проблем, які сьогодні постали перед нашою країною у короткій перспективі, а також це план дій на середньо- та довгостроковий період”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що у програмі задеклароване продовження Україною шляху євроінтеграції за допомогою посилення курсу співпраці в рамках “Східного партнерства” та забезпечення відповідності України критеріям членства в ЄС, оновлення положень Угоди про асоціацію, впровадження визначених технічних та адміністративних стандартів НАТО.

“Програма передбачає, що уряд продовжить цифровізацію державних послуг. Зокрема, заплановано запровадження мінімум 200 державних послуг, доступних он-лайн. Також Програма містить низку заходів, направлених на реінтеграцію тимчасово окупованих територій”, – додали у Кабміні.

Фінансово-економічний блок Програми передбачає продовження заходів щодо підтримки національного виробника та розробки і запровадження стимулів для розвитку бізнесу в Україні.

Підкреслюється, що профільні міністерства мають працювати за наступними напрямками:

– збільшення кількості зайнятих осіб у малому та середньому підприємництві,

– середньорічне зростання фізичних обсягів експорту щонайменше на 5%,

– збільшення питомої ваги експорту товарів до ЄС в загальному обсязі експорту товарів,

– здійснення переходу від експортно-сировинної спрямованості до технологічної,

– проведення прозорої приватизації державних підприємств,

– збільшення кількості зареєстрованих фермерських господарств, у тому числі сімейних фермерських господарств, за рахунок залучення фінансових ресурсів у здійснення їх господарської діяльності,

– 10% валового внутрішнього продукту України формуватиме ІТ-галузь,

– забезпечення фінансування сектору безпеки і оборони на рівні не менше 5% запланованого обсягу ВВП,

– оптимізація структури та чисельності податкових органів, та за іншими напрямками.

Соціальний блок Програми уряду, передбачає такі найважливіші завдання:

– щорічний перерахунок пенсій 11 млн пенсіонерів,

– спрощення порядку призначення субсидій,

– зростання кількості реабілітаційних установ, які надають послуги за принципом “гроші ходять за людиною”, на 10%,

– підвищення розміру допомоги понад 32 тис. опікунам (піклувальникам) на 43 тис. дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування тощо.

Нагадаємо:

4 червня Верховна Рада підтримала рішення про відправлення на доопрацювання програми дій уряду Дениса Шмигаля.

 

Кабмін наново поділив Україну на райони: 129 замість 490 – УП

Кабінет міністрів на позачерговому засіданні 12 червня затвердив список 129 районів в Україні, замість 490 існуючих.

Джерело: засідання уряду

Пряма мова прем’єра Дениса Шмигаля: “Зараз існує на мапі 490 районів, їх пропонується укрупнити і створити втричі менше. Існуючий районний поділ був утворений ще В СРСР, у першій половині минулого століття. Це не відповідає сучасним стандартам адміністративно-територіального поділу на субрегіональному рівні, тому треба наводити порядок.

Для прикладу, є райони, де проживає 5 тисяч людей і є райони, де проживає 180 тисяч людей. Великі перекоси у субвенціях, дотаціях. Відповідальність у таких районах однакова, а навантаження різне”.

Деталі: За словами Шмигаля, новий проєкт районування областей потрібен для ефективного функціонування влади та не дублювання функцій.

Зокрема, у постанові передбачається формування такої кількості районів:

АР Крим – 10 районів;

Вінницька область – 5 районів;

Волинська область – 4 райони;

Дніпропетровська область – 6 районів;

Донецька область – 8 районів;

Житомирська область – 4 райони;

Закарпатська область – 5 районів;

Запорізька область – 5 районів;

Івано-Франківська область – 5 районів;

Київська область – 6 районів;

Кіровоградська область – 4 райони;

Луганська область- 8 районів;

Львівська область – 7 районів;

Миколаївська область – 4 райони;

Одеська область – 6 районів;

Полтавська область – 4 райони;

Рівненська область – 4 райони:

Сумська область – 5 районів;

Тернопільська область – 3 райони;

Харківська область – 7 районів;

Херсонська область – 3 райони;

Хмельницька область – 5 районів;

Черкаська область – 4 райони;

Чернівецька область – 3 райони;

Чернігівська область – 4 райони.

Детальніше з проєктами карт майбутніх районів кожної області та АР Крим можна ознайомитись: тут.

Крім того, Кабмін прийняв рішення щодо формування ОТГ:

У Київській області передбачається формування 69 територіальних громад,

У Волинській області – 54 ТГ,

В Одеській області – 91 ТГ,

У Полтавській області 61 ТГ,

У Запорізькій області – 67 ТГ,

У Херсонській області – 49 ТГ,

У Тернопільській області – 55 ТГ,

У Хмельницькій області – 60 ТГ,

У Донецькій області – 66 ТГ,

У Житомирській області – 65 ТГ,

У Закарпатській області – 64 ТГ,

У Чернівецькій області – 52 ТГ,

У Дніпропетровській області – 86 ТГ,

У Сумській області – 51 ТГ,

У Чернігівській області – 57 ТГ,

У Харківській області – 56 ТГ,

У Луганській області – 37 ТГ,

У Миколаївській області – 52 ТГ,

У Кіровоградській області – 49 ТГ,

У Черкаській області – 67 ТГ,

В Івано-Франківській області – 62 ТГ,

У Рівненській області – 64 ТГ,

У Вінницькій області – 63 ТГ,

У Львівській області – 73 ТГ.

Постанову підтримали з доопрацюванням в одноденний термін. Урядовці плануюють переглянути Полтавську, Одеську, Вінницьку, Житомирську, Львівську та Сумську області.

 

У “Голосі” вважають, що зменшення кількості районів створює загрозу для регіонів

Рішення Кабінету Міністрів України щодо зменшення кількості районів створює загрозу для регіонів і спотворює головні принципи реформи децентралізації.

Про це повідомляє пресслужба політсили – Укрінформ.

«Уряд зменшив кількість районів в Україні та збільшив їхні розміри. При цьому всі ресурси та повноваження залишили районній владі, а не громадам. Це створює загрозу для регіонів та спотворює головні принципи децентралізації» – йдеться у повідомленні.

Народний депутат від фракції «Голос» Юлія Клименко, яка брала участь у позачерговому засіданні уряду 12 червня, заявила, що ініціатива дуже небезпечна і ставить під загрозу об’єднані територіальні громади.

«Справжня децентралізація та місцеве самоврядування – це коли всі ресурси та повноваження мають громади. Але уряд спотворює цей принцип і йде іншим шляхом, наділяючи районні державні адміністрації величезними повноваженнями. Це призведе до того, що місцеві «еліти» зможуть «нагинати» усі місцеві громади, а голови райдержадміністрацій матимуть більше повноважень, ніж народні депутати», – вважає Клименко.

Як повідомляв Укрінформ, Кабмін на позачерговому засіданні 12 червня погодив проєкти постанов про утворення та ліквідацію районів, згідно з якими в Україні будуть ліквідовані існуючі 490 районів та створено 129 нових.

Раніше в Мінрегіоні повідомили, що в рамках реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади найближчими днями уряд розгляне проєкт нормативно-правового документа щодо адміністративно-територіального устрою субрегіонального рівня та направить його на розгляд Верховної Ради. Проєкт міститиме чіткий перелік районів та у їх складі – майбутніх громад по кожній області та АР Крим.

Також у Мінрегіоні зазначили, що уряд розгляне проєкт Закону “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування окремих питань діяльності та організації органів державної влади, органів місцевого самоврядування у зв’язку з утворенням (ліквідацією) районів”.

 

З 1 липня Київ змінює умови проїзду для пільговиків: Кличко пояснює як і чомуУП

Столиця вимушено змінює умови надання пільгового проїзду в громадському транспорті з 1 липня.

Джерело: мер столиці Віталій Кличко під час онлайн пресконференції

Пряма мова: “Проїзд пільгових категорій громадян, які не зареєстровані в Києві, але мають право пільгового проїзду міським громадським транспортом, буде здійснюватися на загальних підставах за умови реєстрації електронного квитка. Відшкодування ж витрат на проїзд будуть робити органи соціального захисту населення за місцем реєстрації людини”.

Деталі: Отже з 1 липня пасажири, які користуються пільгами на проїзд і не зареєстровані в Києві, для проїзду у громадському транспорті столиці мають:

придбати квиток у будь-який зручний спосіб;

скористатися ним в громадському транспорті;

зберегти квиток (у разі придбання паперового QR-квитка), або чек за сплату проїзду чи банківську виписку – при сплаті банківською картою;

звернутися до органу соціального захисту населення за місцем реєстрації для компенсації витрат на проїзд.

Кличко наголосив, що такі кроки є вимушеними та викликані тим, що послуги з пільгового проїзду осіб, які не зареєстровані в Києві, столичним перевізникам з державного бюджету не компенсують.

Місто неодноразово зверталося до уряду врегулювати питання компенсації комунальним перевізникам плати за проїзд пільгових категорій, визначених державою. Крім того, влада зверталася до обласних, міських, селищних та сільських рад з проханням вирішити питання компенсації  за проїзд представників їх громад, що мають пільги.

Пасажири, які мають пільги і зареєстровані в Києві, і надалі користуватимуться громадським транспортом за рахунок міського бюджету – за  карткою киянина. Оформити її можна у будь якому відділенні Ощадбанку.

Що передувало: Київський метрополітен попередив, що з 1 липня 2020 року проїзд у муніципальному транспорті Києва здійснюватиметься виключно за наявності електронного квитка.

Проїзд за посвідченням учасника бойових дій (УБД) також стане неможливим з липня.

 

Київ ухвалив рішення про необов’язкове складання ЗНО – Кличко, УП

Випускники столиці, які не планують цьогоріч вступати до вищих навчальних закладів, можуть не проходити зовнішнє незалежне оцінювання.

Про це повідомив міський голова Віталій Кличко на своїй сторінці у соцмережі.

“Місто ухвалило рішення про необов`язкове складання ЗНО для тих випускників, які не збираються цього року вступати до вищих навчальних закладів України.

Підкреслю, столична влада має право ухвалювати таке рішення.

І керуємося ми виключно тим, що піклуємося про здоров`я та безпеку наших дітей та освітян. Бо епідеміологічна ситуація складна.

І це повинні зрозуміти і в Міністерстві освіти”, – зазначає Віталій Кличко.

Варто ввідмітити, що таке рішення суперечить позицій Міністерства освіти та науки, оскільки учні отримують атестат про закінчення школи на основі державної підсумкової атестації та річного оцінювання.

У відомстві пояснюють, що ні міністерство, ні місцеві органи виконавчої влади не можуть звільняти учнів від державної підсумкової атестації, що відбувається у формі зовнішнього незалежного оцінювання.

У міністерстві зазначили, що наказ Департаменту освіти і науки Києва  щодо необов’язкового проходження ЗНО не підлягає виконанню.

При цьому у МОН активно готуються до проведення тестування

За підрахунками на проходження основної сесії ЗНО зареєструвалось 379 493 учасників.

Такі результати повідомив директор Українського центру оцінювання якості освіти Валерій Бойко під час брифінгу 12 червня.

Зі свого боку Віталій Кличко вважає рішення правильним, зважаючи на складні умови.

“Я переконаний, щоб не ризикувати і не наражати на небезпеку випускників, рішення про необов’язковість складання ЗНО – виважене і правильне”, – додав міський голова.

Кличко додав, що на пробне тестування допустять лише тих учнів, які мають негативні результати тести полімеразної ланцюгової реакції.

“До пробного ЗНО, що відбудеться 15 та 17 червня, із цих учнів будуть допущені тільки ті, в яких ПЛР-тест буде негативний.

Тестування проведуть цієї неділі. Зроблять його й іншим контактним особам”, – зазначив він.

 

Зеленський змінив очільника ЗапоріжжяУП

Президент Володимир Зеленський звільнив Віталія Туринка з посади глави Запорізької облдержадміністрації і призначив замість нього Віталія Боговіна.

Джерело: укази 220 та 221 від 11 червня, тексти яких опубліковані на сайті президента

Дослівно: “Призначити Боговіна Віталія Вікторовича головою Запорізької обласної державної адміністрації”.

Боговіну 50 років.

За даними сайту Latifundist, він є співвласником групи компаній BKW Group. Професійний агроном.

Нагадаємо: Раніше Кабінет міністрів погодив зміну голови Запорізької обласної державної адміністрації – звільнення Віталія Туринка та призначення Віталія Боговіна.

Звільнення Туринка відбулося на підставі заяви “за угодою сторін”.

Віце-прем’єр Михайло Федоров сказав, що “Запорізька область знаходиться з точки зору ефективності голови обласної адміністрації на третьому місці з кінця”.

Також, за його словами, є інформація від правоохоронних органів про відкриті кримінальні провадження на заступників Туринка. Тому треба змінити керівника області

Віталій Боговін представив себе на засіданні Кабміну. Він зізнався, що не має досвіду роботи на державній службі, але має досвід ведення бізнесу і мотивацію працювати у владі на користь людей.

Також він озвучив свої плани на новій посаді: “Є бачення деяких проєктів, які я хочу з командою привести в Запорізьку область – і зробити стартап на цій області, щоб через рік-два вся Україна побачила, як можна працювати”.

 

Уряд погодив зміну керівника Вінницької ОДА

Кабінет Міністрів погодив звільнення Владислава Скальського з посади голови Вінницької ОДА та призначення на цю посаду чинного очільника Держуправління справами Сергія Борзова.

Відповідне рішення ухвалено на засіданні уряду у п’ятницю – Укрінформ.

“Проєкти указів Президента України по Вінницькій ОДА – про звільнення Скальського Владислава Володимировича та про призначення Борзова Сергія Сергійовича”, – зачитав текст рішення про погодження міністр Кабміну Олег Немчінов.

Як повідомлялося, Президент Володимир Зеленський 18 вересня 2019 року призначив Владислава Скальського головою Вінницької ОДА.

Сергій Борзов від 1 серпня 2019 року очолював Державне управління справами.

 

У Запорізькій області борги з зарплати становлять 122 мільйони – Венедіктова

Заборгованість із заробітної плати в Запорізькій області становить 122 млн гривень, без виплат залишаються 6849 людей.

Такі цифри під час поїздки до Запоріжжя озвучила генеральний прокурор України Ірина Венедіктова, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“На 9 червня 2020 року заборгованість із виплати заробітної плати по Запорізькій області складає 122 млн грн. 6849 людей без зарплати. За 5 років не було жодного вироку по статті 175 КК Україні (невиплата заробітної плати) в області”, – сказала Венедіктова.

Вона зазначила, що це проблема комплексна і її треба вирішувати негайно. Генеральний прокурор заявила, що порозуміння з цього питання має бути у нового керівника області та у прокурора регіону.

Також вона торкнулась питання самовільної забудови прибережної смуги Азовського моря.

“Актуальне питання для Запорізької області – самовільна забудова прибережної смуги Азовського моря, яка останнім часом набуває загрозливих масштабів. Завдяки активній та послідовній позиції прокурорів направлено позов про повернення земель прибережно-захисної смуги Азовського моря площею 20 га вартістю 666 млн грн … та 8 га вартістю 270 млн грн”, – сказала Венедіктова.

Як повідомлялось, у п’ятницю, 12 червня, в Запоріжжі заступник голови Офісу Президента Сергій Трофімов офіційно представив нового керівника ОДА Віталія Боговіна. Разом з Трофімовим до Запоріжжя також приїхали Венедіктова, голова СБУ Іван Баканов, міністр МВС Арсен Аваков, віцепрем’єр Михайло Федоров.

Після представлення нового очільника регіону відбулась координаційна нарада з правоохоронними органами.

 

Ткаченко закликає співвітчизників подорожувати Україною

Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко запропонував співвітчизникам узяти участь у програмі Держагентства розвитку туризму “Мандруй Україною”.

Про це він написав  у Facebook – Укрінформ.

“Цього року всі ми задумались над тим, що наша країна сповнена унікальними куточками. Деякі з них нам знайомі, деякі — ні. Деякі вже давно туристично популярні, а деякі, на жаль, маловідомі. Давайте познайомимо одне одного з ними та замотивуємо подорожувати наших друзів та рідних. Коли, як не зараз”, — зазначив Ткаченко.

Він підкреслив, що “Мандруй Україною” — масштабний всеукраїнський проєкт, створення якого стало результатом співпраці держави, бізнесу, креативних індустрій та туризму.

“Відкрийте Україну, яку ви любите, для всіх”, — закликав глава МКІП.

Водночас він нагадав, що подорожувати потрібно безпечно, з дотриманням усіх вимог МОЗ, та порадив поки обирати ті місця, які не славляться натовпами відвідувачів, а отже – не наражатимуть життя і здоров’я на небезпеку.

Ткаченко додав, що його особисто підкорюють та надихають Карпати. “Особливо восени, бо вид на кольорову палітру схилів гір у цей час перехоплює подих. Переконаний, у вас також є місця в Україні, що надихають”, – додав він.

Як повідомляв Укрінформ, Кам’янець-Подільський ініціював туристичний проєкт, який стане складником національної програми Держагентства розвитку туризму “Мандруй Україною”. Ініціатива має об’єднати міста й туристів, щоб спонукати до подорожей рідною країною.

 

Ткаченко планує створити музей сучасного мистецтва в Києві

Міністр культури й інформаційної політики Олександр Ткаченко у Парижі провів зустріч із директором Національного центру мистецтва й культури імені Жоржа Помпіду Бернаром Блістеном.

Про це він написав на своїй сторінці у Facebook – Укрінформ.

“Обговорили з директором можливість проведення виставок українських авторів на регулярних основах. Зараз у них є ідея зібрати роботи сучасних артистів. Їх зацікавила можливість співпраці з майбутнім музеєм сучасного мистецтва в Києві. В планах Міністерства створення такою музею, тому звернемось за досвідом до французьких колег”, – написав Ткаченко.

За його словами, Центр Помпіду досить активно співпрацює з українцями. На початку цього року у музеї була представлена ретроспектива Сергія Лозниці, показано кілька його фільмів. Також в рамках кампанії #SaveOlegSentsov у 2018 році відбувся показ фільму “Процес” про Олега Сенцова.

Міністр культури й інформаційної політики Олександр Ткаченко також зустрівся із президентом Лувру Жаном-Люком Мартинесом, який цікавиться древньою історією України. “Домовились, що за першої ж нагоди він відвідає Київ, де зокрема, обговоримо співпрацю з організації виставки українців в Луврі. Досвід такий уже є. Років 8 тому в Луврі проходила виставка українського скульптора Йогана Георгія Пінзеля”, – повідомив Ткаченко.

“Окрім того, обговорили кілька комерційних спільних ідей. Про те, як можна просувати українську культуру в Франції, а бренди Лувру в Україні. І в свої аудіогіди, вони теж додадуть українську мову”, – додав міністр.

За словами Ткаченка, під час зустрічі домовились також обмінюватися досвідом виходу з кризи, у якій опинилася культурна сфера.

Як повідомляв Укрінформ, раніше міністр культури й інформаційної політики Олександр Ткаченко, який у складі Української делегації у п’ятницю перебуває з візитом у Парижі, провів першу зустріч з президенткою “Версалю” пані Катрін Пегар.

 

Ткаченко у Парижі зустрівся з президенткою “Версалю”

Міністр культури й інформаційної політики Олександр Ткаченко, який у складі Української делегації у п’ятницю перебуває з візитом у Парижі, провів першу зустріч з президенткою “Версалю” пані Катрін Пегар.

Про це він написав на своїй сторінці у Facebook – Укрінфорим.

“Версаль підтримав пропозицію першої леді додати аудіогід з українською мовою на екскурсіях”, – написав урядовець.

Сторони обговорили питання можливості організації спільних експозицій з Україною та домовились про обмін досвіду з реставраторами.

“З боку Міністерства культури та інформаційної політики — обговоримо культурну програму взаємодії”, – зазначив Ткаченко.

Ткаченко також має намір провести зустрічі з президентом музею “Лувр” та керівництвом Музею сучасного мистецтва “Центр Помпіду”.

Як повідомляв Укрінформ, керівник Офісу Президента Андрій Єрмак, віцепрем’єр-міністр – міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков, міністри оборони Андрій Таран та культури й інформаційної політики Олександр Ткаченко у п’ятницю перебуватимуть з візитом у Парижі.

 

Президент запевнив, що обмежень на імпорт добрив не буде – голова Держгеокадастру

Сьогодні на зустрічі Президента, Прем’єр-міністра, представників уряду та парламенту обговорювалося питання можливого квотування імпорту добрив у наступні три роки. Глава держави заявив, що вважає таке рішення недоцільним.

Про це у коментарі Укрінформу повідомив голова Держгеокадастру Роман Лещенко.

«Важлива новина для аграріїв – обмежень імпорту добрив не буде. Сьогодні мав розмову з Президентом Володимиром Зеленським, Прем‘єр-міністром Денисом Шмигалем, представниками уряду та парламенту за зверненням представників аграрного бізнесу», – зазначив він.

За словами Лещенка, підприємців хвилювало питання можливого розгляду запровадження квот на імпорт азотних, азотно-фосфорних та комплексних добрив у наступні три роки. Вони висловили занепокоєння, що ухвалення такого рішення може призвести до необґрунтованого перевищення внутрішніх цін на добрива над світовими і як наслідок – додаткових збитків українських сільгосптоваровиробників.

«Вислухавши думки аграріїв та позицію урядовців, Глава держави заявив, що з огляду на стан ринку, квотування імпорту мінеральних добрив з країн – торговельних партнерів України є недоцільним. Дослівно Президент сказав наступне: «Я вважаю, що за тих обставинах, які склалися на ринку добрив, не потрібно обмежувати їх імпорт. Аграрії мають отримати доступні добрива і розвивати сільськогосподарський потенціал України. Бо це наша продовольча безпека». Як голова держгеокадастру вважаю, що це рішення правильне і воно допоможе українським аграріям в нинішніх умовах досягти найвищих показників врожайності», – розповів Лещенко.

Як повідомляв Укрінформ, у 28 травня в Києві відбулася акція протесту аграріїв проти запровадження квот на імпорт мінеральних азотних добрив. Сільгоспвиробники вимагали від Кабміну та Президента не допустити ухвалення Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства квот на імпорт мінеральних азотних добрив, оскільки, на їхню думку, це призведе до монополізації ринку та стрибка цін.

До того Міністерство економіки оголосило про рішення запровадити квоти імпорт мінеральних азотних добрив на рівні близько 30% ринку. Решту обсягу має заповнити український виробник. Однак 28 травня у Мінекономіки заявили, що рішення про введення квот на добрива ще не прийнято.

Про можливість запровадження квот почали говорити у серпні 2019 року, коли Міжвідомчою комісією з питань міжнародної торгівлі було ініційовано розслідування щодо імпорту азотних добрив. Йдеться про імпорт з країн – торгових партнерів України: ЄС, держав Перської затоки, Північної Африки, а також Туреччини, Казахстану, Білорусі, Грузії, Китаю, США.

За інформацією Всеукраїнської аграрної ради, основними ініціаторами цього розслідування виступили підприємства, які входять у групу компаній Ostchem Дмитра Фірташа та «Дніпроазот» Ігоря Коломойського.

Сьогодні виробництвом азотних міндобрив в Україні займаються три заводи групи Ostchem Дмитра Фірташа, «Дніпроазот» Ігоря Коломойського і державний Одеський припортовий завод.

Торік Антимонопольний комітет визнав групу Фірташа монополістом через домінуючу роль на ринку і розпорядився примусово розділити її. Це рішення оскаржується у судах.

 

Журналіст Казарін заявляє, що отримав паспорт РФ відразу після окупації Криму

Український журналіст, лауреат премії імені Георгія Гонгадзе, Павло Казарін отримав російський паспорт відразу після незаконної анексії Криму Росією, і зараз очікує від посольства РФ відповіді на свою заяву про вихід з громадянства.

Про це Казарін написав у Facebook – Укрінформ.

«Наприкінці березня 2014-го я отримав у Сімферополі російський паспорт. Анексія Криму вже завершилася. Вторгнення на Донбас ще не розпочалося. Сенцова ще не заарештували, а боїнг ще не збили», – написав Казарін.

Він пояснює таке рішення тим, що на півострові жили його батьки і він хотів бути поруч. «Після того, як Росія захопила Крим – виявилося, що моя кримська прописка тепер прирівнюється до російського громадянства. «Окупація передбачає аусвайси», – жартували мої знайомі. Ну ок, аусвайс так аусвайс», – додав Казарін.

За його словами, документ так і не знадобився. А після того, як збили Боїнг і заарештували Сенцова, стало зрозуміло, що з Криму доведеться переїжджати назовсім, додає журналіст.

Казарін пише, що у нього пішло близько 9 місяців на те, щоб зібрати необхідні для відмови від громадянства РФ документи, а прискорена процедура відмови від громадянства займає пів року.

«У січні цього року я записався на прийом в російське посольство. Відправив поштою заяву про вихід з громадянства. Його номер – №700127131. Думаю, ті, у кого є доступ до російських баз даних, зможуть легко перевірити мої слова. Візит був призначений на кінець березня (так, виявляється є серйозна черга з бажаючих вийти з громадянства РФ). Але потім розпочався карантин. Телефоном в посольстві сказали, що відновлять прийом після 18-го червня», – написав Казарін. І додав, що планував написати цей допис через пів року. «Думав дочекатися моменту, коли російська держава офіційно перестане вважати мене своїм підданим. Втім, місяцем раніше, місяцем пізніше – різниці особливої немає».

За дві години до появи допису Казаріна Наталя Влащенко генеральний продюсер телеканалу ZIK написала в Facebook: «Павло Казарін – людина-комсорг, людина-плакат, людина-друг начальника .. ми зустрічалися лише одного разу. Після того, як вийшла моя книга «Крадіжка або Біле сонце Криму» він запросив мене на інтерв’ю. Було видно, що я йому дуже не подобаюся, і мене це тішило. Мене завжди забавляє, коли люди роблять щось «через силу»). Я розповідала, як російські віджали у нас Крим, як наші начальники злякалися і не стали його захищати … А він, виявляється, був тією самою людиною, яка у страшні дні крадіжки Криму отримала там же російський паспорт».

Павло Казарін – журналіст, публіцист і телеведучий, співпрацює з Громадським, 24 каналом і ICTV. Лауреат премії імені Георгія Гонгадзе 2020 року.

 

СБУ готова посилювати співпрацю з місцевою владою – Баканов

Служба безпеки України готова до посилення співпраці з представниками місцевої влади задля ефективної нейтралізації ризиків для державної безпеки.

Про це заявив голова СБУ Іван Баканов у Запоріжжі під час спільної координаційної наради з керівниками центральних та обласних силових структур, повідомляє пресцентр спецслужби – Укрінформ.

«Для Служби безпеки і для мене, як її голови, контррозвідка – один із ключових напрямів роботи. Тим більше, в такому важливому регіоні. Протидія будь-яким проявам сепаратизму, захист національної державності, боротьба з тероризмом і кіберзагрозами – ось на чому ми акцентуємо увагу. Але не забуваємо протидіяти й економічним злочинам, які напряму шкодять інтересам держави», – підкреслив Баканов.

За його словами, СБУ не втручається у господарські чи корпоративні конфлікти, однак тримає на контролі ризики для національної безпеки. Зокрема, Баканов нагадав, що днями в Запоріжжі Служба завадила укладанню збиткового контракту на мільйони гривень в екологічній сфері з фірмою, яка перебуває під санкціями, зокрема, за співпрацю з «Л/ДНР».

На переконання Баканова, такі зловживання можливі через недостатню комунікацію між органами влади на місцях та СБУ. «Сподіваюся, що новий очільник Запорізької області спільно з регіональним Управлінням СБУ налагодять ефективну взаємодію для спільного захисту державних інтересів», – підкреслив він.

Як повідомлялося, Іван Баканов відвідав із робочою поїздкою Запорізьку область і взяв участь у церемонії представлення нового голови ОДА Віталія Боговіна. Разом з ним у Запоріжжі перебували міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, генеральний прокурор Ірина Венедіктова, віцепрем’єр – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, перший заступник керівника Офісу Президента Сергій Трофімов.

 

Стало відомо, хто пропонував керівництву НАБУ і САП хабар у $6 мільйонів

Хабар начебто для керівництва НАБУ і САП брав позаштатний агент Антикорупційного бюро Євген Шевченко, а отримав він його від “правої руки” олігарха Миколи Злочевського.

Таку інформацію оприлюднив головний редактор Цензор.НЕТ Юрій Бутусов – Укрінформ.

«Ільяшенко передавав 6 мільйонів доларів позаштатному агенту НАБУ, всім відомому … Євгену Шевченку! Так! Той самий Шевченко, фігурант численних судових процесів НАБУ, про що, здавалося б, знають усі», – повідомив журналіст.

За його словами, 1 мільйон доларів із суми хабаря, які були передані за посередництво, вилучили в машині Ільяшенка.

«А тепер ще один шок: за що саме давали таку неймовірну суму готівки! За те, що Спеціальний антикорупційний прокурор Назар Холодницький закриє справу скандально відомої компанії «Бурісма», якою володів олігарх Микола Злочевський, і в наглядовій раді якої працював син Джо Байдена, колишнього віцепрезидента США», – пояснив Бутусов.

Він назвав Миколу Ільяшенка одним з найвпливовіших людей в українській владі, «системотворчим і вирішальним у багатьох податкових і в тіньових питаннях».

Своєю чергою Євген Шевченко у Facebook зазначив, що Злочевський думав, ніби за таку величезну суму йому вдасться купити керівництво НАБУ.

«Але щось пішло не так, адже не всі речі, так само як і не всі люди в цьому світі вимірюються грошима – такі ось справи», – написав Шевченко.

Він додав, що $6 млн буде передано в бюджет України. «Такий у нас вийшов антикорупційний податок :) Так що буде бажання ще чого-небудь «повирішувати» – приходь! І друзів своїх приводь – ми таким гостям завжди раді», – підсумував Шевченко.

Тим часом у САП анонсували брифінг Назара Холодницького та директора НАБУ Артема Ситника, де пообіцяли розповісти, хто і чому намагався підкупити керівників антикорупційних органів. Брифінг відбудеться 13 червня об 11:00 у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі.

Як повідомлялося, детективи НАБУ задокументували факт надання колишнім високопосадовцем хабаря у розмірі 6 мільйонів доларів керівнику САП Назару Холодницькому та керівництву НАБУ за закриття кримінальної справи.

 

НАЗК запрошує 25 глав партій дати пояснення про порушення

Національне агентство з питань запобігання корупції запрошує 25 керівників політичних партій для надання пояснень в межах адмінпровадження.

Про це у Telegram повідомила пресслужба агентства – Укрінформ.

“За результатами аналізу звітів політичних партій за IV квартал 2019 року НАЗК виявило чисельні ознаки порушень. Щоб з’ясувати обставини цих можливих порушень порядку подання фінансової звітності НАЗК запрошує керівників 25 політичних партій для надання пояснень з 15 по 19 червня 2020 року”, – йдеться у повідомленні.

Також для надання пояснень НАЗК запросило кандидатку в народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі №179 Тетяну Лазуренко.

Як повідомляв Укрінформ, Національне агентство з питань запобігання корупції цьогоріч направило до суду 110 адмінпротоколів щодо порушень з боку політичних партій.

 

Вийшов перший том трилогії Василя Базіва “Антихрист. Справжня історія Орди-Росії”

У видавництві «Фоліо»вийшов перший том трилогії Василя Базіва «Антихрист. Справжня історія Орди-Росії» – він називається “Свята Русь-Україна і нехрещена Московія”.

Про це повідомляє Укрінформ.

«Це фундаментальна епопея есе-досліджень – вулканічна версія – заперечення усіх відомих ідеологічних міфів про походження Московії та її відносин із Руссю-Україною», – каже автор.

За його словами, пошук крізь духовно-релігійну оптику приводить до висновку, що у Росії витворилася антихристиянська версія християнства.

З-під варварської маски прозирає смертоносний оскал антихриста, що оселився на північних околицях Євразійського континенту. Полярний антропогенез витворив несумісні між собою ідентичності Русі-України і Орди-Московії, що призвело до війни ординської Росії проти християнської України. Україна – антипод Росії, як антиподом антихриста є Христос», – додав Базів.

Трилогія подає велику панораму із тисячами маловідомих подій, невідомих фактів,

імен – від короля (князя) Русі-України Володимира Рюрика до президента України Петра Порошенка.

Перший том «Свята Русь-Україна і нехрещена Московія» охоплює століття від першого нападу на Київ північних диких племен мокселів у 1169 році і до початку ХХ століття.

Другий том “Антихриста” під назвою “Престол сатани” вийде невдовзі і охоплює період найбільшої богоборчої держави в історії людства СРСР.

Третій том – “Війна престолів: скрепи мракобісся і меч тамплієра” – космологічний і геополітичний контур першої після другої світової війни у Європі між Росією і Україною.

Василь Базів – кандидат політичних наук, професор кафедри суспільно-політичних наук, глобалістики та соціальних комунікацій Інституту права та суспільних відносин Університету «Україна», ексзаступник голови Адміністрації Президента,

президент Українського центру геополітичних та національних стратегій (з 2005 р.). Автор численних художніх і наукових книг.

 

Рішення КСУ призведе до закриття сотень справ проти суддів Майдану — Горбатюк

Наслідком скасування Конституційним судом статті 375 Кримінального кодексу про відповідальність суддів за завідомо неправосудні вироки буде закриття кількох сотень кримінальних справ, у яких фігурують судді Майдану.

Про це повідомив у коментарі Укрінформу колишній керівник Управління спецрозслідувань Генпрокуратури Сергій Горбатюк.

“По всій Україні розслідувалися 400 кримінальні провадження за фактами понад 300 незаконних арештів майданівців та приблизно 400-ма фактами незаконного позбавлення водійських прав автомайданівців. У цих справах фігурували близько 300 суддів”, – сказав він.

За словами Горбатюка, за результатами розслідування цих проваджень Управління спецрозслідувань ще до своєї реорганізації і передачі справ до Державного бюро розслідувань повідомило про підозру 23 суддям за винесення неправосудних рішень. Обвинувальні акти відносно цих суддів були передані до суду.

Після цього, додав він, зі ЗМІ відомо, що ДБР повідомило про підозру ще трьом суддям Майдану, тобто уже 26 притягнутих до відповідальності суддів.

Горбатюк зауважив, що хоча КС і відтермінував на пів року набуття чинності даного рішення, все ж його наслідком буде закриття згаданих справ відносно суддів Майдану.

“Ця стаття визнана неконституційною, і фактично усі, хто раніше порушував її, не будуть нести відповідальність”, – зазначив він.

Як повідомлялося, 11 червня КСУ визнав неконституційною статтю 375 Кримінального кодексу, яка передбачає позбавлення волі суддів за постановлення неправосудного вироку.

КС, вирішуючи порушене у конституційному поданні питання, виходив із того, що в статті 375 ККУ не встановлено критеріїв, за якими можна визначити, який вирок, рішення, ухвала або постанова судді є “неправосудними”, а також не розкрито зміст сполучення слів “завідомо неправосудний”, що може призвести до неоднозначного розуміння складу злочину, кваліфікацію якого здійснено за цією нормою.

У рішенні наголошується, що стаття 375 ККУ має відповідати вимогам юридичної визначеності, ясності, недвозначності та передбачуваності. Це є гарантією здійснення суддею правосуддя на засадах верховенства права та ефективної реалізації кожним конституційного права на судовий захист.

Встановлення кримінальної відповідальності за постановлення “завідомо неправосудного” судового рішення створює ризики та можливості для впливу на суддів.

На думку КС, конституційні приписи щодо незалежності суддів нівелюються внаслідок юридичної невизначеності статті 375 Кодексу.

Зрештою КС постановив, що стаття 375 ККУ суперечить принципу верховенства права, а саме: такому його елементу, як юридична визначеність, та не узгоджується з принципами незалежності суддів, обов’язковості судового рішення, а отже, суперечить частині першій статті 8, частинам першій, другій статті 126, частині першій, пункту 9 частини другої статті 129 Конституції України.

Водночас КС вважає за доцільне відтермінувати втрату чинності цієї статті на шість місяців з дня ухвалення судом рішення про її неконституційність. У зв’язку з цим Верховна Рада має привести нормативне регулювання, встановлене цією статтею, у відповідність із Конституцією та цим рішенням.

Стаття 375 ККУ передбачає відповідальність за постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови у вигляді обмеженням волі до п’яти років або позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.

Ті самі дії, що спричинили тяжкі наслідки або вчинені з корисливих мотивів, в інших особистих інтересах чи з метою перешкоджання законній професійній діяльності журналіста, – каралися позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років.

 

Разумков сказав, коли Рада може взятися за програму дій уряду 2.0

Верховна Рада, скоріше за все, наступного четверга розглядатиме Програму діяльності Кабінету міністрів України.

Про це Голова ВР Дмитро Разумков сказав в інтерв’ю bukvy – Укрінформ.

“На цьому тижні – думаю, що в четвер чи п’ятницю – вона буде надіслана до Ради і наступного тижня, не пізніше п’ятниці (скоріше за все, у четвер) програма уряду буде розглядатися парламентом”, – сказав Разумков.

За його словами, є гарантія того, що цей документ буде набагато якісніший, ніж той, що був поданий спочатку.

“Чи підтримає його Рада? Сподіваюсь, що так. Але подивимось на документ”, – додав Голова ВР.

Разумков підкреслив, що уряд подавав свою першу програму тоді, коли часу на її написання не було.

Як повідомляв Укрінформ, уряд сьогодні погодив доопрацьовану Програму діяльності Кабінету міністрів України та внесе її на розгляд Верховної Ради.

Уряд зареєстрував у Верховній Раді проєкт постанови №3330 “Про Програму діяльності Кабінету міністрів України” 13 квітня. Цей документ Кабмін затвердив на позачерговому засіданні 2 квітня. За словами Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, вона є реалістичною і передбачає відновлення економічного зростання.

Водночас представники фракції “Слуга народу” заявляли, що програма не буде ухвалена в тому вигляді, в якому її подав уряд, та має бути доопрацьована, зокрема в частині національної безпеки та оборони.

Шмигаль 4 червня, представляючи з парламентської трибуни проєкт постанови “Про Програму діяльності Кабінету міністрів України”, закликав парламент відправити цей документ на доопрацювання, аби внести новий доопрацьований варіант у Раду. Верховна Рада відправила на доопрацювання Програму діяльності Кабінету міністрів України.

Тоді ж Шмигаль повідомив народним депутатам про те, що КМУ вже доопрацював програму, врахувавши пропозиції профільних комітетів ВР за усіма напрямками.

 

Провести місцеві вибори-2020 е-голосуванням немає технічних можливостей — Разумков

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков не бачить реальних технічних можливостей, які б дозволили провести місцеві вибори 2020 за системою електронного голосування.

Про це він сказав в інтерв’ю bukvy – Укрінформ.

“Станом на сьогодні я не бачу реальних технічних можливостей провести місцеві вибори 2020 за системою електронного голосування”, – сказав Разумков.

Водночас, коментуючи подання президентом у Раду законопроєкту про референдум, де є положення про електронне голосування, він зазначив, що вважає правильним те, що ця норма закладена в законопроєкт. “Ми про це говорили і під час виборчої кампанії, до цього рухається увесь світ, але сьогодні для такого формату не створені умови. Поки що. А для деяких верств, можливо, його і не буде. Напевно, старенькій бабусі буде важко пояснити, як це працює з телефону. Але і для інших це питання, яке забиратиме певний час, з точки зору захисту персональних даних”, – додав голова ВРУ.

Відповідаючи на питання, чи ініціюватиме парламент перегляд бюджету на проведення виборів, оскільки він був скорочений, Разумков зазначив, що вносити зміни треба буде для того, щоб у повному обсязі профінансувати цей процес.

Як повідомляв Укрінформ, ще у лютому 2020 року Президент Володимир Зеленський, презентуючи мобільний додаток “Дія”, заявив, що запровадження електронного голосування на президентських, парламентських чи місцевих виборах є “амбітним, але досяжним” викликом. Водночас він не уточнив, коли буде можливим запровадити в Україні електронне голосування.

 

Під судом по Стерненку сутички, депутати і петарди: до зали не пускають людейУП

Під Шевченківським райсудом Києва, який має обрати запобіжний захід Сергію Стерненку, підозрюваному у вбивстві свого ймовірного нападника, відбулись сутички з поліцією.

Джерело: трансляція hromadske, речники партії “Голос” Ярема Дух та “Європейська солідарність” Андрій Жигулін у коментарі УП

Деталі: Служба судової охорони та поліція не пускають людей, які зібрались на підтримку Стерненка до зали суду. Також не допускають більшість журналістів.

Друзі підозрюваного закликати підписувати заяви, щоб взяти його на поруки, і завдяки цьому також потрапити на засідання.

За словами речника “Голосу”, правоохоронці аргументують свої дії “внутрішнім розпорядженням”.

Крім того, до суду прийшли депутати, які також виявили бажання взяти активіста на поруки. Їх до зали суду пропускають.

Зокрема, у суді перебувають 6 народних обранців від партії “Голос”, 3 – від “Європейської Солідарності”.

На вулиці підпалили димові шашки та петарди. Дехто з групи підтримки заявив про побиття поліцією та розірваний під час сутичок одяг.

Водночас, у середині відбувається судове засідання. Захист Стерненка заявив відвід судді Володимиру Бугілю. Один із адвокатів активіста захищає потерпілих під час Революції гідності і стверджує, що це призводить до конфлікту інтересів із суддею, який виносив рішення під час Майдану.

Суд відмовив у відводі.

Після цього захист заявив відвід прокурору через те, що вважає його упередженим.

Що було раніше: Правоохоронці просять суд відправили Сергія Стерненка під цілодобовий домашній арешт.

Передісторія:

У 2018 році на колишнього лідера одеського “Правого сектору” Сергія Стерненка було вчинено три замахи, в ході третього, 24 травня загинув нападник.

Поліція розслідує загибель нападника як умисне вбивство. Стерненко стверджує, що захищався.

На початку квітня ексзаступник генерального прокурора Віктор Трепак розповів, що Венедіктова заявила йому про необхідність повідомити Стерненку про підозру. Після цього Трепак пішов з посади.

Згодом Венедіктова сказала, що підозра Стерненку буде оголошена. Питання полягає лише у кваліфікації: вбивство чи вбивство при перевищенні меж необхідної оборони.

6 травня у дев’яти містах України відбулися акції на підтримку Стерненка.

15 травня стало відомо, що двом чоловікам, які у 2018 році напали в Одесі на екслідера місцевого осередку “Правого сектору”, оголосили підозру в хуліганстві, а 10 червня – що прокуратура закрила провадження проти загиблого Кузнєцова.

Вранці 11 червня до Стерненка прийшли правоохоронці із ухвалою суду про примусовий привід до СБУ.

Того ж дня йому повідомили про підозру в умисному вбивстві.

 

У парламентській ТСК вважають безпідставною оголошену Стерненку підозру

Члени Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради зі здійснення парламентського контролю за розслідуваннями нападів на Катерину Гандзюк та інших громадських активістів вважають безпідставною підозру, оголошену активісту Сергію Стерненку.

Про це йдеться у відкритій заяві членів ТСК щодо винесення підозри Сергію Стерненку у вчиненні умисного вбивства, яку оприлюднив голова комісії Ігор Василів (фракція “Слуга народу”) на своїй сторінці у Facebook – Укрінформ.

“Ми, як члени ТСК, також наголошуємо, що будь-яка вина за стандартом доведення, прийнятим у державах, де панує верховенство права, має доводитись поза розумним сумнівом. У разі наявності розумного сумніву щодо вини особи, така особа має бути звільнена. Посягання на конституційні права і свободи особи є неприпустимим. Вважаємо, що отримане Сергієм Стерненко повідомлення про підозру є безпідставним. Закликаємо Службу безпеки України та Офіс генерального прокурора провести комплексний аналіз усіх наявних судово-медичних та інших експертиз у цій справі, уникати тверджень та дій, що порушують презумпцію невинуватості, а отже, і права людини, діяти справедливо та неупереджено в межах повноважень, передбачених законом, провести усі необхідні процесуальні дії та спрямувати всі зусилля на встановлення справедливості у цій справі,” – наголошується в заяві.

Члени ТСК акцентують на тому, що спроба притягнення до відповідальності Стерненка за сумнівного обґрунтування у поєднанні із відсутністю дій, спрямованих на притягнення до відповідальності осіб, які причетні до злочинів проти нього, може вказувати на упередженість та необ’єктивність слідства.

“Також ми звертаємо увагу на тиск у справі з боку окремих посадових осіб із керівництва Офісу генерального прокурора на старшого групи прокурорів, про що ним була подана відповідна заява. Прокурори є незалежними й у своїй діяльності підпорядковуються лише верховенству права. Будь-який політичний тиск на процесуальних керівників розслідування є неприйнятним і ставить під сумнів неупередженість розслідування у цій справі,” – підкреслюють члени комісії.

Водночас у заяві зауважується, що посадові особи СБУ, які здійснюють досудове розслідування у цій справі, оприлюднили презентацію, яка в тоні беззаперечної істини стверджує, що Стерненко є вбивцею.

“Дії посадовців СБУ є грубим порушенням статті 62 Конституції України та статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і є прямим посяганням на презумпцію невинуватості. Оцінку подіям, які відбулись між Сергієм Стерненком та Іваном Кузнєцовим разом з Олександром Ісайкулом, має надавати виключно суд, але аж ніяк не слідчі СБУ”, – пояснюють у парламентській ТСК.

Зазначається, що аргументація слідства СБУ спирається на дані лише однієї з судово-медичних експертиз і не бере до уваги дані інших експертиз. За наявною у ТСК інформацією, отриманою від свідка у справі розслідування третього нападу на Стерненка на закритому засіданні ТСК, та експертиза, на яку посилається СБУ, не дає підстав робити висновки щодо послідовності та часу нанесення Івану Кузнєцову ран, а також щодо конкретного місця вчинення нападу на Сергія Стерненка і здатності Івана Кузнєцова подолати певну відстань із проникаючим ножовим пораненням.

“Фактично повідомлення про підозру Сергію Стерненко спирається на результати експертиз, що містять взаємовиключні дані, і побудова підозри лише на даних однієї експертизи може свідчити про неналежне розслідування справи та її замовний характер”, – наголошують члени комісії.

Окрім цього, Стерненко підозрюється у незаконному поводженні зі зброєю у частині незаконного носіння холодної зброї. Проте, пояснюють у ТСК, вчинення такого правопорушення не може інкримінуватися Стерненку, адже вилучений у нього ніж, за висновками експертизи, не є холодною зброєю, і вільно продається у магазинах, оскільки є звичайним складаним ножем.

Водночас члени ТСК звернули увагу й на те, що СБУ та Офісом генпрокурора не здійснюються дії на встановлення та притягнення до відповідальності організаторів, виконавців, посередників та інших співучасників щодо всіх трьох нападів на Стерненка.

“За понад 2 роки розслідування до відповідальності фактично притягається тільки виконавець замаху, який мав місце 01.05.2018 р., і який був власноруч затриманий потерпілим”, – йдеться в заяві.

Як повідомлялося, засідання суду з обрання активісту Сергієві Стерненку запобіжного заходу призначено на 14 годину п’ятниці, 12 червня.

Стерненку 11 червня в Головному слідчому управлінні СБУ було повідомлено про підозру у вчиненні злочину за ст. 115 ч. 1 (умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині) та ст. 263 ч.2 Кримінального кодексу України (носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу).

Пізніше його захист повідомив, що клопотання з обрання йому запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту розглядатиме Шевченківський районний суд Києва.

Стерненко – одеський активіст, учасник місцевого Євромайдану та колишній керівник одеського “Правого сектору”.

Увечері 24 травня 2018 року двоє зловмисників скоїли напад на Стерненка та його дівчину. Відбиваючись від нападників, він смертельно поранив одного з них ножем у живіт. Ножові поранення були і в самого Стерненка, і в другого нападника, якого поліція невдовзі затримала і відразу ж відпустила, надавши йому статус свідка, а пізніше — державну охорону.

Загалом у 2018-му на нього скоїли три замахи в Одесі лише за пів року.

Справи про напади передали до Головного слідчого управління СБУ у Києві – як пояснили у прокуратурі, через “необхідність перевірки інформації щодо можливої причетності до нападів представників місцевої влади та поліції”.

За два роки слідство офіційно не встановило організаторів нападів на Стерненка. Жодних вироків у цих справах немає.

 

Супрун готова взяти Стерненка на поруки

Під час засідання з обрання запобіжного заходу активісту Сергію Стерненку під Шевченківським райсудом Києва сталося кілька сутичок між правоохоронцями і активістами.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

Активісти намагалися прорватися у залу суду, але їх не пустили.

Згодом до суду пропустили, зокрема, ексглаву МОЗ Уляну Супрун, яка повідомила журналістам, що хоче взяти Стерненка на поруки.

Шевченківський районний суд міста Києва відмовив у відводі слідчого судді Володимира Бугіля, якого раніше визначили для розгляду клопотання щодо обрання запобіжного заходу активісту Сергію Стерненку.

Наразі акція під судом на підтримку Стерненка продовжується, активісти палили фаєри.

Усередині будівлі суду і біля нього знаходяться правоохоронці.

Як повідомлялося, Стерненку 11 червня в Головному слідчому управлінні СБУ було оголошено підозру у вчиненні злочину за ст. 115 ч. 1 (умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині) та ст. 263 ч.2 Кримінального кодексу України (носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу).

Пізніше його захист повідомив, що клопотання з обрання Стерненку запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту розглядатиме Шевченківський районний суд Києва.

Стерненко – одеський активіст, учасник місцевого Євромайдану та колишній керівник одеського “Правого сектору”.

Увечері 24 травня 2018 року двоє зловмисників скоїли напад на Стерненка та його дівчину. Відбиваючись від нападників, він смертельно поранив одного з них ножем у живіт. Ножові поранення були і в самого Стерненка, і в другого нападника, якого поліція невдовзі затримала і відразу ж відпустила, надавши йому статус свідка, а пізніше — державну охорону.

Загалом у 2018-му на нього скоїли три замахи в Одесі лише за пів року.

Справи про напади передали до Головного слідчого управління СБУ у Києві – як пояснили у прокуратурі, через “необхідність перевірки інформації щодо можливої причетності до нападів представників місцевої влади та поліції”.

За два роки слідство офіційно не встановило організаторів нападів на Стерненка. Жодних вироків у цих справах немає.

 

Стерненка з поручителями не пускають до суду

Активіст Сергій Стерненко, якому у п’ятницю, 12 червня, обирають запобіжний захід у Шевченківському райсуді Києва, не може повернутися у будівлю суду після закінчення перерви в засіданні.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

Раніше була оголошена перерва для винесення рішення щодо розгляду 4 клопотань захисту про відвід прокурору Миколі Бозовуляку. Стерненко вийшов у двір суду і спілкувався із тими, хто прийшов його підтримати.

Потім він намагався пройти назад у залу суду разом з тими, хто хоче за нього поручитися, але їх не пускають правоохоронці.

Через те, що Стерненка немає у залі суду, слідчий суддя Володимир Бугіль, який вже повернувся з нарадчої кімнати з рішенням щодо відводів прокурору, не може його оголосити.

Наразі оголошено у засіданні невелика перерва, щоб у залу суду з’явився сам Стерненко.

Як повідомлялося, у Києві кілька сотень осіб прийшли під Шевченківський райсуд Києва підтримати активіста Стерненку.

Стерненку 11 червня в Головному слідчому управлінні СБУ оголосили підозру у вчиненні злочину за ст. 115 ч. 1 (умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині) та ст. 263 ч.2 Кримінального кодексу України (носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу).

Прокурори просять у суді для Стерненка запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Тим часом про готовність взяти Стерненка на поруки заявили, зокрема, ексклава МОЗ Уляна Супрун, народні депутати з фракції «Європейська солідарність».

Стерненко – одеський активіст, учасник місцевого Євромайдану та колишній керівник одеського “Правого сектору”.

Увечері 24 травня 2018 року двоє зловмисників скоїли напад на Стерненка та його дівчину. Відбиваючись від нападників, він смертельно поранив одного з них ножем у живіт. Ножові поранення були і в самого Стерненка, і в другого нападника, якого поліція невдовзі затримала і відразу ж відпустила, надавши йому статус свідка, а пізніше – державну охорону.

Загалом у 2018-му на Стерненка скоїли три замахи в Одесі лише за пів року.

Справи про напади передали до Головного слідчого управління СБУ у Києві – як пояснили у прокуратурі, через “необхідність перевірки інформації щодо можливої причетності до нападів представників місцевої влади та поліції”.

 

Суд викликав прокурора, який відмовився підписувати підозру Стерненку

Захист Сергія Стерненка у рамках засідання щодо обрання активісту запобіжного заходу втретє оголосив відвід слідчому судді Володимиру Бугілю, але той знову відмовив у задоволенні цього клопотання.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Щойно у нас з’явилася підстава сумніватися у вашій неупередженості… У зв’язку з цим ми заявляємо вам відвід», – заявив адвокат Віталій Коломієць.

До цього сторони обговорювали питання про доручення або витребування різних документів у справі. Суд відмовив у задоволенні відповідного клопотання, заявивши, що це зловживання правом на відвід.

Згодом захист заявив клопотання про виклик на судове засідання прокурора Андрія Радіонова, проти чого заперечила сторона обвинувачення.

Суд задовольнив клопотання стосовно виклику Радіонова на засідання.

Під судом досі перебувають люди, які прийшли підтримати Стерненка.

Як повідомлялося, за даними ЗМІ, Андрій Радіонов, бувши старшим групи прокурорів у справі активіста Сергія Стерненка, відмовився підписувати підозру через відсутність доказів, після чого взагалі вийшов зі справи, а також поскаржився на Ірину Венедіктову – звернувся до Ради прокурорів через публічну обіцянку генерального прокурора «повідомити Стерненку про підозру у будь-якому разі».

Він вбачив у її словах «упередженість, необ’єктивність, порушення презумпції невинуватості та ознаки впливу й втручання в діяльність слідчого і прокурора».

11 червня в Головному слідчому управлінні СБУ Стерненку було повідомлено про підозру у вчиненні злочину за ст. 115 ч. 1 (умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині) та ст. 263 ч. 2 (носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу) Кримінального кодексу.

Прокуратура просить суд обрати Стерненку запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Стерненко – активіст з Одеси, учасник місцевого Євромайдану та колишній керівник одеського «Правого сектора».

Увечері 24 травня 2018 року двоє зловмисників скоїли напад на Стерненка та його дівчину. Відбиваючись, активіст смертельно поранив одного з них ножем у живіт. Ножові поранення були і в самого Стерненка та в другого нападника, якого поліція невдовзі затримала, але відразу ж відпустила, надавши йому статус свідка, а пізніше – державну охорону.

Загалом у 2018 році на Стерненка в Одесі було скоєно три замахи.

Справи про напади передали до Головного слідчого управління СБУ у Києві – як пояснили у прокуратурі, через «необхідність перевірки інформації щодо можливої причетності до нападів представників місцевої влади та поліції».

За два роки слідство офіційно не встановило організаторів нападів на Стерненка. Жодних вироків у цих справах немає.

 

Прокурор: Стерненко сам себе порізав після нападу на нього

Прокурор Микола Бозовуляк у ході засідання з обрання запобіжного заходу активісту Сергію Стерненку заявив, що Стерненко у травні 2018 року після вчинення на нього нападу сам собі наніс колото-ріжучі рани.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

За словами прокурора, 24 травня 2018 року Стерненко, коли побачив, що двоє нападників стрімко наближуються до нього, дістав складений ніж, який носив із собою після попередніх нападів з метою самооборони, розклав його для можливого застосування, і тримаючи ніж у руці, заховав його у себе за спиною.

«У цей же час Ісайкул і Кузнєцов, наблизившись до Стерненка, водночас раптово здійснили напад на нього, завдаючи удари рукою у різні частини тіла та по голові, спричинивши йому, відповідно до висновку експерта, закриту черепно-мозкову травму», – уточнив правохоронець.

Прокурор зазначив, що Стерненко, «захищаючись та перебуваючи у стані необхідної оборони», і прикриваючись лівою рукою від нападників, а у правій руці тримаючи ніж, почав завдавати удари ножем нападникам, таким чином спричинивши Ісайкулу одну різану рану живота, і Кузнєцову – проникаючу колото-різану рану живота.

Сам Стерненко у ході цього нападу, за словами Бозовуляка, відповідно до висновку експерта, отримав кілька різаних ран пальців, тощо.

«Не очікуючи такого активного фізичного опору з боку Стерненка, Ісайкул, отримавши ножове поранення живота, сказав розбігатися, після чого обидвоє почали побігли у протилежні сторони, у зв’язку з чим стан необхідної оборони для Стерненка припинився. Стерненко таким чином використав право на захист, тобто шляхом заподіяння шкоди Ісайкулу і Кузнєцову для припинення цього посягання… Після цього… через деякий час Стерненко побіг за Кузнєцовим. Стерненко, будучи обуреним черговим нападом на себе, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин до Кузнєцова, з метою помсти останньому за це… діючи умисно, з ножем з метою заподіяння смерті Кузнєцову наніс мінімум три удари по тулубу останнього, спричинивши йому, відповідно до висновку експерта, різану рану грудної клітки справа, різану рану правого плеча… колото-різане поранення грудної клітки зліва, в ході якого було пошкоджено серце, що призвело до гострої крововтрати і шоку, що стало причиною смерті Кузнєцова на місці події. Після цього, для надання своїм діям вигляду перебування у стані необхідної оборони, з метою уникнення кримінальної відповідальності, Стерненко наніс собі поперечно орієнтовану різану рану лівої кисті, та вертикально орієнтовану рану на лівій кисті у середній верхній її частині…», – повідомив прокурор.

Також прокурор наголосив на ризиках, які на думку обвинувачення, існують, зокрема, щодо можливого знищення, приховування або спотворення речей або документів, які можуть мати важливе значення для слідства, щодо можливого незаконного впливу на свідків.

Представник обвинувачення попросив обрати для Стерненка запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з носінням електронного браслету і здачею своїх документів для виїзду за кордон на зберігання.

Як повідомлялося, у Києві кілька сотень осіб прийшли під Шевченківський райсуд Києва підтримати активіста Стерненка.

Стерненку 11 червня в Головному слідчому управлінні СБУ було повідомлено про підозру у вчиненні злочину за ст. 115 ч. 1 (умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині) та ст. 263 ч.2 Кримінального кодексу України (носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу).

Пізніше його захист повідомив, що клопотання з обрання йому запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту розглядатиме Шевченківський районний суд Києва.

Стерненко – одеський активіст, учасник місцевого Євромайдану та колишній керівник одеського “Правого сектору”.

Увечері 24 травня 2018 року двоє зловмисників скоїли напад на Стерненка та його дівчину. Відбиваючись від нападників, він смертельно поранив одного з них ножем у живіт. Ножові поранення були і в самого Стерненка, і в другого нападника, якого поліція невдовзі затримала і відразу ж відпустила, надавши йому статус свідка, а пізніше — державну охорону.

Загалом, у 2018-му на нього скоїли три замахи в Одесі лише за пів року.

Справи про напади передали до Головного слідчого управління СБУ у Києві – як пояснили у прокуратурі, через “необхідність перевірки інформації щодо можливої причетності до нападів представників місцевої влади та поліції”.

За два роки слідство офіційно не встановило організаторів нападів на Стерненка. Жодних вироків у цих справах немає.

 

Суд відклав обрання запобіжного заходу Стерненку до 15 червня

Шевченківський районний суд міста Києва відклав засідання з обрання запобіжного заходу активісту Сергію Стерненку на понеділок, 15 червня.

Про це заявив слідчий суддя Володимир Бугіль, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Продовження засідання – 10:00, понеділок, 15 червня», – сказав Бугіль.

Як повідомлялося, у Києві кількасот осіб прийшли під Шевченківський райсуд підтримати активіста Стерненка.

11 червня в Головному слідчому управлінні СБУ Стерненку було повідомлено про підозру у вчиненні злочину за ст. 115 ч. 1 (умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині) та ст. 263 ч. 2 (носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу) Кримінального кодексу.

Пізніше його захист повідомив, що клопотання з обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту розглядатиме Шевченківський районний суд Києва.

Стерненко – активіст з Одеси, учасник місцевого Євромайдану та колишній керівник одеського «Правого сектора».

Увечері 24 травня 2018 року двоє зловмисників скоїли напад на Стерненка та його дівчину. Відбиваючись, активіст смертельно поранив одного з них ножем у живіт. Ножові поранення були і в самого Стерненка та в другого нападника, якого поліція невдовзі затримала, але відразу ж відпустила, надавши йому статус свідка, а пізніше – державну охорону.

Загалом у 2018 році на Стерненка в Одесі було скоєно три замахи.

Справи про напади передали до Головного слідчого управління СБУ у Києві – як пояснили у прокуратурі, через «необхідність перевірки інформації щодо можливої причетності до нападів представників місцевої влади та поліції».

За два роки слідство офіційно не встановило організаторів нападів на Стерненка. Жодних вироків у цих справах немає.

 

Аваков умив руки від справи Шеремета: Президент і міністр не керують слідствомУП

Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков не відповів на питання, чи мав зустріч з президентом Володимиром Зеленським після його пресконференції, і чи пов’язані з цим зміни у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета, вказавши лише, що ні президент, ні міністр не керують слідством.

Джерело: Аваков на пресконференції у Запоріжжі 12 червня

Пряма мова: “Президент публічна особа, яка виконує свої повноваження. У Конституції не написано, що він має керувати якимось слідством і так далі. Зарубайте собі це на носі. Більше того – і міністр цим не займається. Є матеріали слідства, до яких відповідно до закону під розписку слідчого ми отримуємо доступ. Є ознайомлення”.

Деталі: Аваков додав, що на сьогодні у справі Шеремета у виділеному епізоді матеріали відкриті для захисту і передані в суд.

Він закликав журналістів “зупинити політичні спекуляції”, дати відправити справу в суд, об там захист і обвинувачення озвучували свої аргументи, а суд виносив рішення.

Аваков також додав, що в Україні не будуть “виносити рішення по мірі активності на суді у справі Стерненка чи у справі Шеремета”, а будуть “виносити рішення, виходячи з фактів”.

Що було раніше: Президент Володимир Зеленський заявив, що розслідування справи Шеремета – особиста відповідальність Авакова, і що він хоче побачити, як це закінчиться.

Глава парламентського комітету з питань правоохоронної діяльності Денис Монастирський припускав, що міністра внутрішніх справ можуть відправити у відставку, якщо розслідування вбивства журналіста розвалиться.

 

У справі Гандзюк з’явилися нові обставини: слідство відновленоУП

Досудове розслідування у справі вбивства херсонської активістки Катерини Гандзюк було продовжене до 29 липня через нові обставини.

Джерело: прокурор у справі вбивства Катерини Гандзюк Андрій Сенюк у коментарі hromadske

Пряма мова: “У зв’язку з новими обставинами, що виникли, прокурором прийнято рішення про продовження досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні. Воно було відновлене 11 червня”.

Деталі: Крім цього, за словами прокурора, також одному з обвинувачених у справі — Володимиру Мангеру — було вручене клопотання про зміну запобіжного заходу із застави на тримання під вартою. Про задоволення цього клопотання прокурори проситимуть у суді.

Водночас рішення про поновлення досудового слідства стосується й іншого обвинуваченого — Олексія Левіна, але подальші інформацію щодо цього прокурор розкривати відмовився. Він лише зазначив, що виявлені факти засвідчили про “ризики”, пов’язані з необхідністю зміни запобіжного заходу.

 

Підозрюваного Мангера примусово доставлять до суду у справі ГандзюкУП

Печерський суд Києва задовольнив клопотання прокуратури про примусовий привід підозрюваного в замовленні нападу на Катерину Гандзюк Владислава Мангера для обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Джерело: hromadske  

Деталі: До суду Мангер не з’явився, а його адвокат не повідомив причину.

За даними джерел видання у прокуратурі, він нібито пішов на лікарняний.

Прокуратура клопотатиме суд взяти Мангера під варту без можливості внесення застави 15 червня.

Що було раніше: Досудове розслідування у справі вбивства херсонської активістки Катерини Гандзюк продовжили до 29 липня через нові обставини. 11 червня Мангер у своєму відеозверненні у Facebook заявив, що у справі Гандзюк з’явилося двоє нових свідків і що на них нібито чинили тиск.

Передісторія:

31 липня 2018 року у Херсоні біля під’їзду чоловік вилив на активістку Катерину Гандзюк кислоту. Вона потрапила до реанімаційного відділення з сильними опіками, а за 3 місяці померла у лікарні після багатьох операцій.

6 червня 2019 року, після того як 5 обвинувачених у виконанні злочину визнали свою провину та пішли на угоду зі слідством, суд виніс їм вироки.

16 березня одного з підозрюваних в організації злочину Олексія Левіна екстрадували до України з Болгарії. Суд у Києві взяв його під варту.

25 березня суд продовжив до липня терміни досудового слідства у провадженні щодо Левіна та підозрюваного замовника Владислава Мангера.

28 березня друзі вбитої активістки Катерини Гандзюк заявили, що генпрокурор Ірина Венедіктова тисне на її батька.

30 березня суд продовжив термін тримання Олексія Левіна під вартою ще на 2 місяці, адвокати подали апеляцію.

27 квітня Служба безпеки України повідомила, що завершила досудове розслідування у справі про вбивство Гандзюк і що кінцевий замовник – Мангер.

 

“Антиколомойський” закон оскаржили в Конституційному суді УП

До Конституційного Суду України надійшло подання 64 народних депутатів щодо конституційності закону про банки.

Про це повідомляється на сайті КСУ.

“11 червня 2020 року до Конституційного Суду України надійшло конституційне подання 64 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності”, його окремих положень, а також положень інших законодавчих актів в редакції цього закону”, – йдеться у повідомленні.

Згідно із текстом, ініціаторами подання стали народні депутати від фракції “Батьківщина” Сергій Власенко та Юлія Тимошенко. Подання підписали, зокрема, нардепи від “Батьківщини”, депутатської групи “За майбутнє” та окремі народні депутати від “Слуги народу”: Олександр Дубінський, Максим Бужанський, Олександр Куницький, Ольга Василевська-Смаглюк.

Нагадуємо:

Законом передбачається, що власники і екс-власники банку, інтереси яких були порушені через виведення фінустанови з ринку, можуть отримати відшкодування збитку лише у грошовій формі.

При цьому визнання незаконним рішення про виведення банку з ринку не може бути підставою для його скасування.

21 травня Президент Володимир Зеленський затвердив своїм підписом так званий “антиколомойський” законопроєкт про банки.

 

Богдан відповів Зеленському: Ви перетворили владу в країні на посміховиськоУП

Колишній голова Офісу президента Андрій Богдан заявив, що Володимир Зеленський “проміняв мрії про щасливу країну на дешеві забаганки непрофесіоналів, які ним маніпулюють”.

Джерело: Богдан у Facebook

Деталі: Так Богдан публічно відреагував на інтерв’ю Зеленського “Українській правді”.  Юрист вказує, що “правила ділової етики не дозволяють порядним людям коментувати період спільної діяльності, навіть у випадку коли ці люди розійшлись”, зазначає, що є носієм “чутливої” для Зеленського інформації, але натякає, що зберігатиме мовчанку.

Пряма мова: “Звичайно, це правило в Україні досить часто порушується і я, як адвокат, в тому числі і Ваш, можу розповісти і розповідав Вам сотні історій чим це закінчувалось (Ніколи нічого хорошого).

Звичайно, я є носієм знань дуже чутливих для Вас і для країни, але повірте, я залишусь порядною людиною.

Щодо позбавлення мене влади – так я Вам вдячний, тому що моє Ім’я не буде мати відношення до хаосу в який Ви кидаєте країну. Дозвольте мені нагадати одну нашу з Вами домовленість – я пообіцяв що буду поряд з Вами чесно працювати, до того моменту, поки Ви мені не дозволите піти. Оскільки я йшов не за посадами, а за реалізацією мрії. І я багато зробив за пів року – Ми з Вами і командою сконцентрували демократичним шляхом абсолютну владу у країні, яку Ви за чотири місяці перетворили у посміховисько.

Мені щиро жаль, що наші мрії про країну щасливих людей де немає корупції, Ви проміняли на теплу ванну для себе і дешеві забаганки непрофесійних і самозакоханих людей які Вами маніпулюють”.

Що передувало: В інтерв’ю “Українській правді” президент Володимир Зеленський розповів, що з самого початку в нього була ідея зробити з Богдана генерального прокурора, але згодом він помітив, що голову Офісу президента влада псує, робить конфліктним. Тому врешті-решт Зеленський звільнив Богдана з ОП і перестав з ним спілкуватися.

Передісторія:

21 травня 2019 року президент Володимир Зеленський призначив главою своєї Адміністрації свого радника з юридичних питань та юриста олігарха Ігоря Коломойського – Андрія Богдана.

Для багатьох зовнішних спостерігачів це стало несподіванкою, оскільки призначення відбулося з грубим порушенням закону про люстрацію. Натомість для Зе!команди це було очікуване і абсолютно логічне рішення, оскільки в команді нового президента Богдан мав найбільше політичного досвіду. Богдан був близьким товаришем Зеленського і переконував, що президентство Володимира Олександровича багато в чому – його особиста заслуга.

Зеленський звільнив Богдана з посади глави Офісу президента 11 лютого 2020 року. Подейкували, що до цього доклав руку новий фаворит президента Андрій Єрмак. Саме він замінив на посаді Богдана.

Богдан заявив, що повертається до адвокатури. Час від часу він троллить президента і його команду в своєму Facebook.

 

Порошенко – Зеленському: Ви мені не ворогУП

Попередник Володимира Зеленського на посаді президента України Петро Порошенко відреагував на слова глави держави в інтерв’ю “Українській правді”.

Джерело: коментар Порошенка під час телемарафону на честь безвізу в ефірі наближеного до нього телеканалу “Прямий”

Пряма мова: “Я хочу звернутися до влади. Дорогий Володимир Олександрович, може, ви з несподіванкою почуєте ці слова. Послухайте, ви мені не ворог. Я з вами не борюся.

Навпаки, якщо важко – наша команда завжди готова підставити плече, бо ми дуже любимо Україну. Мій ворог – агресор, який прийшов до нас зі зброєю. Повірте, це і ваш ворог. Мій ворог – ті, хто прийшли й вбивають українців. Повірте, це і ваші вороги”.

Що було раніше: В інтерв’ю “Українській правді” Зеленський розповів, що Порошенко пропонував йому забути всі попередні конфлікти та “робити щось для країни”, але він йому не вірить.

Зеленський вважає, що найбільша біда Порошенка у тому, що він досі вважає себе президентом України.

За словами президента, Порошенко налаштував проти нього міжнародних партнерів, тому спочатку вони сприймали його як ворога України.

 

ПЦУ стала на захист Порошенка від правоохоронців, нагадала про томос – УП

Православна церква України звернулась до правоохоронців із застереженням: порушення кримінальних справ за політичними мотивами проти колишнього президента Петра Порошенка – неприпустимі.

Джерело: офіційна заява Київської митрополії ПЦУ

Дослівно: “Нас, як Церкву, змушує звертати на себе увагу той факт, що останнім часом наполегливо, особливо у пов’язаних з країною-агресором засобах масової інформації, проводиться думка, що різні обвинувачення, які висуваються проти п’ятого президента України П. Порошенка, мають якийсь зв’язок з його роллю, як глави держави, в сприянні церковному об’єднанню, утворенню Православної Церкви України та в отриманні нею Томосу від Вселенського Патріарха.

З огляду на все вищесказане очевидним є, що будь-яка політична мотивація у діяльності правоохоронних органів та порушенні кримінальних справ, зокрема проти п’ятого президента України, –  недопустима”.

Деталі: У ПЦУ зауважили, що такі дії правоохоронних органів небезпечні в умовах російської агресії, “коли країна-агресор радо використовує будь-які конфлікти всередині України на шкоду нашій державі та для досягнення своїх цілей в гібридній війні”.

Також ПЦУ звернулася до судової гілки влади із закликом, щоб “політичні симпатії чи антипатії” не вплинули на правосуддя, адже “відхід від цієї аксіоми завжди веде до відходу від демократії”.

Водночас Українська православна церква наголосила, що “ми не втручалися і не втручаємося у сферу розслідувань та судочинства, де відповідальність лежить на державі. Але як церква, яка керується істинами Закону Божого, та як одна з інституцій громадського суспільства, яка турбується про благо українського народу, ми маємо обов’язок нагадувати і застерігати”.

Нагадаємо:10 червня у ДБР прокурори Офісу генпрокурора за дорученням генпрокурора повідомили про підозру Порошенку.

Його підозрюють в тому, що він схилив голову Служби зовнішньої розвідки Єгора Божка до незаконного указу, а саме до призначення на посаду заступника голови СЗР скандального Сергія Семочка.

Наразі вирішується питання про обрання йому запобіжного заходу. Прокуратура буде клопотати в суді про арешт Порошенка тримання під вартою.

 

У Порошенка заявляють, що за ним слідкують: вимагають пояснень Зеленського УП

Фракція “Європейська солідарність” заявила, що за лідером партії п’ятим президентом Петром Порошенком ведеться незаконне стеження і вимагає пояснень від президента Володимира Зеленського.

Джерело: пресслужба “Європейської солідарності

Пряма мова співголови фракції “Євросолідарність” Артура Герасимова: “Вчора неподалік від його дому були зафіксовані невідомі автомобілі марки Toyota та Volkswagen, та мікроавтобус Volkswagen, в яких знаходилися невідомі люди, які відмовилися представитися, назвати себе.

А що стосується номерів, які були на цих машинах, то таких номерів в природі не існує. І в базі номерів цих номерів немає. Це говорить тільки про одне: це номери прикриття і підтверджує той факт, що за Петром Порошенко ведеться незаконне стеження”.

Деталі: Герасимов оприлюднив фотографії автівок з неіснуючими в базі номерними знаками, які були зафіксовані поблизу помешкання Порошенка.

Через це “Євросолідарність” вимагає від Зеленського пояснення, “хто і з якою метою санкціонує незаконні стеження за Порошенком: “Ми звертаємося до Зеленського, який, як ми всі почули із заяв його соратників, зосередив у себе абсолютну владу в країні:  хто веде це незаконне стеження?”.

Герасимов заявив, що “Євросолідарність” вимагає від Зеленського відповісти на три питання: хто віддав наказ про незаконне стеження за Порошенком, хто веде це незаконне стеження за Порошенком, кого ще з лідерів опозиції незаконно прослуховують.

 

Ткаченко назвав сюжет 1+1 про Порошенка “спірним прикладом журналістики”УП

Новий міністр культури і інформполітики і колишній генеральний директор “1+1 media” Олександр Ткаченко вважає спірним прикладом журналістики сюжет телеканалу 1+1 про те, що Петро Порошенко нібито причетний до вбивства свого брата.

Джерело: інтерв’ю Ткаченко для hromadske

Пряма мова: “Ми багато чуємо про один конкретний факт, який подається в публіцистичній програмі з цитатою певної людини з розмовою про те, що за тим, що каже певна людина, є така історія. Можна звертати (увагу — ред.) на один-поодинокий факт, який є дискусійним. Але я б хотів, щоб ми звертали увагу на багато інших фактів”, — зазначив Ткаченко.

Деталі: Під цим він мав на увазі “величезну кількість маніпуляцій, фейків, провокацій” щодо висвітлення Володимира Зеленського, які стосуються каналів, які пов’язують, зокрема, з Петром Порошенком. “На мій погляд, це жахливі приклади роботи журналістики”, — зазначив Ткаченко.

На уточнювальне питання, як Ткаченко оцінює згаданий сюжет 1+1 про Порошенка, він відповів: “Я його відношу до спірних (прикладів журналістики — ред.)”.

Нагадаємо: 23 березня в програмі “Українські сенсації” на телеканалі “1 +1” журналісти розповіли про можливу причетність Петра Порошенка до замовних вбивств, зокрема — і до смерті свого рідного брата Михайла.

Тоді Порошенко прокоментував це у Twitter, заявляючи, що інформація на телеканалі неправдива, а працівники 1+1 залякані.

Згідно з офіційною версією, брат Порошенка Михайло загинув у ДТП.

 

У Комітеті асоціації ЄС-Україна прокоментували справу Порошенка

Члени парламентського Комітету асоціації ЄС-Україна застерегли від політичних переслідувань п’ятого президента України Петра Порошенка.

З відповідною заявою виступили депутати Європарламенту, зокрема, голова європейської парламентської делегації у складі Комітету асоціації ЄС-Україна Вітольд Ващиковський (Witold Jan Waszczykowski), голова європейської парламентської делегації в Парламентській асамблеї Східного Партнерства «Euronest» Андрюс Кубілюс (Andrius Kubilius) та віцепрезидент Європейської делегації у складі парламентського Комітету асоціації ЄС-Україна Траян Басеску (Traian Basescu)  Текст заяви оприлюднений на сайті Європарламенту.

“10 червня пресслужба Генеральної прокуратури поінформувала, що колишній Президент України Петро Порошенко був звинувачений Державним бюро розслідувань у посадових зловживаннях. Європейський Парламент у багатьох випадках виступав на захист Європейської перспективи України, включаючи прийняття відповідних резолюцій. Цей склад Європарламенту вважає Україну частиною європейської родини не лише в силу геополітичних причин, але також тому, що наші суспільства поділяють однакові цінності”, – йдеться у заяві.

Європарламентарії підкреслюють, що в Угоді про асоціацію вони на себе взяли зобов’язання підтримувати тісні та тривалі взаємини з Україною на основі поваги до демократичних принципів, верховенства права, ефективного державного управління, прав людини та фундаментальних свобод.

“Серед наших спільних стандартів знаходиться ідея рівності всіх громадян перед законом, презумпція невинуватості та права на справедливий суд. Правові процедури мають бути основані виключно на фактах та не мають використовуватися як засоби у політичній боротьбі. Справа колишнього Президента Порошенка буде уважно відстежуватися у Європарламенті, і ми віримо, що поточна адміністрація в Україні утримається в межах найвищих стандартів верховенства права та правосуддя”, – наголошується у заяві.

Як повідомляв Укрінформ, слідчі ДБР готують клопотання про обрання Порошенку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у справі про призначення Сергія Семочка заступником голови Служби зовнішньої розвідки. У бюро стверджують, що за дорученням генпрокурора прокурори Офісу генерального прокурора у будівлі ДБР повідомили Порошенку про підозру

 

1 Бал2 Бали3 Бали4 Бали5 Балів (Голосів: 1 Рейтинг: 5,00 out of 5)
Loading...
Переглядів: 124

Залишити відгук

adminarmyua@ukr.net | © 2014-2020 ARMYUA
Повне (часткове) використання матеріалів дозволяється за умови наявності прямого гіперпосилання на адресу матеріалу на сайті armyua.com.ua