Головна » Інформкон'юнктура доби » Інформаційний резонанс доби: 13.06.2021

Інформаційний резонанс доби: 13.06.2021

Окупанти минулої доби двічі обстріляли позиції ООС на сході України 

14.06.2021 08:18

Протягом минулої доби, 13 червня, в районі проведення операції Об’єднаних сил зафіксовано два обстріли позицій українських військових.

Як повідомляє Укрінформ, про це йдеться у зведенні пресцентру штабу ООС.

“У районі Новотошківського ворог двічі відкривав вогонь зі станкових протитанкових, ручних протитанкових, підствольних гранатометів і стрілецької зброї”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що станом на 7 годину ранку 14 червня, зафіксоване одне порушення режиму припинення вогню. Неподалік Новотошківського противник обстріляв українські позиції з підствольних гранатометів і стрілецької зброї.

Бойових втрат внаслідок ворожих обстрілів серед наших воїнів немає.

На обстріли російсько-окупаційних військ українські захисники відкривали вогонь у відповідь.

Про всі порушення з боку окупантів Українська сторона СЦКК поінформувала СММ ОБСЄ, застосовуючи встановлений координаційний механізм.

Українські військовослужбовці контролюють ситуацію в районі проведення операції Об’єднаних сил.

 

У Києві попрощалися з Орестом Васкулом — воїном ОУН і в’язнем радянських таборів

У Києві в Михайлівському Золотоверхому соборі (УПЦ) попрощалися з учасником збройного підпілля Організації українських націоналістів Орестом Васкулом, який помер 8 червня на 94-му році життя.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Наш воїн, наш захисник Орест Васкул служив в ОУН, достойно пережив полон, радянські концтабори і завжди залишався цілісною людиною, за життя багато зробив для України», – сказав представник ОУН по завершенні відспівування.

Пана Ореста поховали з офіційним похоронним церемоніалом Міністерства оборони України та почесною вартою Окремого президентського полку імені гетьмана Богдана Хмельницького.

Віддати останню шану Оресту Васкулу прийшли чимало політиків, митців і пересічних громадян. Зокрема, ексміністр освіти Сергій Квіт, заступник голови Українського інституту національної пам’яті Володимир Тиліщак і колишній очільник інституту Володимир В’ятрович, провідник добровольчого руху ОУН Микола Коханівський.

Поховали Ореста Васкула біля могили дружини і сина у Ясногородці на Київщині, де він мешкав з 1968 року після повернення із совєцького полону у Воркуті.

Як відомо, Орест Васкул народився 28 травня 1928 р. у селі Серафинці Городенківського р-ну Івано-Франківської області у сім’ї вчителів. Його батько — Петро Васкул, був поручником Української Галицької Армії, членом ОУН. Його розстріляли угорці.

Орест у 1943 р. записався у Городенці в дивізію «Галичина», приписавши собі три роки (на той час йому було тільки п’ятнадцять років) і пройшов медкомісію. Був учасником збройного підпілля ОУН під час Другої Світової війни, багаторічним в’язнем совєтських концентраційних таборів, керівником Київського крайового братства ветеранів ОУН і УПА з 1992 року.

У період 1995-2010 рр. був членом Головного Проводу ОУН (б) та у 1998-2005 рр. головою Теренового Проводу ОУН (б) в Україні.

 

Марш захисників та військова техніка: у Маріуполі відзначили річницю визволення

13 червня 2021, 17:40  УП

У Маріуполі відбулися урочистості з нагоди 7-ї річниці визволення міста від окупації незаконних збройних формувань.

Джерело: поліція Донецької області

Деталі: Центральним проспектом до Театральної площі рушила колонна військової техніки та піша колона представників силових структур: працівники Нацполіції України, полку “Азов”, військовослужбовці, рятівники та курсанти ДонДУВС МВС України.

Привітали захисників міста командувач Національної гвардії Микола Балан, заступник командувача об’єднаних сил з питань застосування поліції Руслан Мороз, перший заступник секретаря РНБО Михайло Коваль, заступник командувача об’єднаних сил Віктор Ганущак, начальник поліції Донецької області Микола Семенишин. До урочистостей долучилися представники органів державної влади та місцевого самоврядування, керівництво провідних вишів та представники інших органів МВС.

Присутні вшанували пам’ять загиблих героїв хвилиною мовчання.

6 бійців, які брали участь у спецоперації та зараз боронять Донеччину, нагороджені вогнепальною зброєю та іншими відзнаками МВС, нагрудним знаком Національної гвардії України “За доблесну службу”, відзнакою командувача об’єднаних сил “За звитягу та вірність”, подяками облдержадміністрації та міської ради.

Урочистості завершилися маршем захисників під музичний супровід оркестру ГУНП в Донецькій області.

Довідка: У 2014 році Маріуполь протягом місяця перебував під контролем проросійських окупантів.

Під час терористичної агресії було вбито 31 людину, 117 поранено.

На захист Маріуполя стали працівники правоохоронних органів, військовослужбовці та бійці добровольчого полку “Азов”. 13 червня 2014 року місто було звільнено від незаконних збройних формувань.

 

Таран: Сім років тому Росії не дали перетворити Маріуполь на «чорну діру» окупованих територій

Міністр оборони України Андрій Таран звернувся до українців, аби нагадати, що сім років тому Україна змогла відстояти Маріуполь.

Як повідомляє Укрінформ, відповідне звернення опублікувало Міністерство оборони України.

«Наші захисники не дали перетворити розвинене місто із потужною промисловістю на чергову «чорну діру» окупованих Росією територій. У вкрай складній та невизначеній обстановці початкового етапу агресії Російської Федерації проти нас, ворог діяв підступно та зухвало. Він ховався у жилих кварталах та був готовий проливати кров мешканців міста. 13 червня 2014 року українські захисники та маріупольці відбили місто у ворога, проявили не тільки принципову готовність відстоювати суверенітет України, але й здатність цінувати життя власних громадян», – зазначив міністр.

Він наголосив, що кілька останніх років Маріуполь входить до рейтингу міст із найнижчим рівнем злочинності, але війна дуже близько, зовсім поряд лінія розмежування. «Наскільки близько може підступити агресія Російської Федерації ми спостерігали під час нещодавнього розгортання підрозділів держави-агресора вздовж кордонів України. …Ми, на жаль, вже були свідками, як на лінії вогню опинились мирні жителі Маріуполя 24 січня 2015 року внаслідок обстрілу Градами, здійсненого збройними формуваннями Російської Федерації у Маріуполі, жертвами якого стали навіть діти», – додав Таран.

Він також запевнив, що Україна добре засвоїла важкі уроки, тому сьогодні військо переозброюється та посилюється обороноздатність. «Так, на сторожу Азово-Чорноморського регіону, де знаходиться і Маріуполь, уже цього року стають комплекси українських протикорабельних крилатих ракет «Нептун». Розгортається наш флот і наземні компоненти оборони» – додав міністр.

Як повідомляв Укрінформ, Маріуполь – це і порт, і два металургійні комбінати (Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча та «Азовсталь») та найбільше в Україні машинобудівне підприємство – концерн «Азовмаш», продукція яких становить значну частину експорту України. Протистояння між українцями і проросійськими сепаратистами розпочалося в Маріуполі майже одразу після втечі з України президента Януковича.

Особливо проросійські сили активізувались після окупації Криму Росією. Приблизно з середини квітня Маріупольська міськрада була захоплена сепаратистами, які наводили жах на місцевих мешканців, показуючи, хто в місті господар.

9 травня, виконуючи накази московських кураторів, вони штурмували міське УВС – Маріуполь перейшов під їхній повний контроль. При цьому було поранено і взято в полон начальника УВС Валерія Андрощука і вбито начальника ДАІ Віктора Саєнка, бійця добровольчого батальйону міліції «Азов» Родіона Добродомова. До того ж, терористи заблокували бетонними блоками декілька вулиць у центрі міста і захопили адмінбудівлі. Міліція, СБУ і прокуратура були повністю паралізовані, а чимало хто з силовиків вже готувався приміряти на себе російську форму за прикладом своїх кримських колег.

Після подій 9 травня і фактичної втрати контролю над третім за розміром містом Донбасу – Маріуполем, Україна контролювала лише маріупольський аеродром, на якому знаходилися українські нацгвардійці, військовослужбовці Збройних сил України, та півтори сотні добровольців з батальйону МВС «Азов».

Штурм Маріуполя українське командування спочатку планувало на 23 травня 2014 року, аби надати можливість містянам проголосувати разом з іншими українцями на президентських виборах, але згодом, після аналізу наявних сил і засобів, відмовилося від цього плану. Остаточною датою початку визволення було визначено 13 червня.

У спецоперації брали участь 150 бійців спецбатальйону «Азов», 2 роти спецбатальйону «Дніпро», 2 роти Національної гвардії та спецназ МВС. Блок-пости на в’їздах до міста контролювали військові, допомога надходила також від членів Правого сектору та місцевих активістів. Для блокування району проведення спецоперації було залучено близько 500 військовослужбовців ЗСУ та НГ. Штурм розпочався о 5-ій ранку. У ході зачистки Маріуполя від проросійських найманців було ліквідовано їхні ключові опорні точки, знищено техніку та відновлено контроль над усіма захопленими спорудами, зокрема будівлею міської ради.

 

Арестович пояснює зменшення обстрілів на сході України зустріччю Байдена та Путіна

Зменшення обстрілів із боку незаконних збройних формувань (НЗФ) на сході України та одночасне звинувачення ЗСУ в порушенні режиму «тиші» може бути пов’язане із майбутньою зустріччю президентів США та Росії Джо Байдена та Володимира Путіна.

Таку думку висловив спікер української делегації в Тристоронній контактній групі (ТКГ) Олексій Арестович у програмі «Взгляд с Банковой« на телеканалі «Дом».

На здійснення обстрілів із боку НЗФ впливає Російська Федерація, наголошує Арестович. Навіть ті країни, які прямо не говорять про роль РФ у бойових діях, використовують термін «ефективний контроль», що передбачає управління армією, адміністративними, політичними, економічними та іншими рішеннями.

«Ну, а для нас вони — сторона конфлікту, тут все просто та зрозуміло. Тому ситуація на Донбасі цілком від них залежить. Це підтверджено не тільки нашими численними заявами, а й заявами Франції, Німеччини, ОБСЄ. Тільки від них залежить, будуть стріляти чи ні», — каже речник української делегації в ТКГ.

Арестович розповів, що днями через блогерів в «медіа» ОРДЛО поширили інформацію нібито  українські військові вбили п’ятьох членів незаконних збройних формувань. Це неправдива інформація, поширенням якої НЗФ намагаються звинуватити українських військових в нібито порушенні режиму тиші, зазначає спікер української делегації в ТКГ.

«Все це показує, що, можливо, прийшла команда з Москви — після певного затишшя треба створити видимість, я наголошую, видимість загострення. І причому загострення з української сторони», — сказав він.

Він переконаний, що таку інформаційну кампанію розгорнули спеціально перед зустріччю Байдена і Путіна.

«Ми дотримуємося режиму припинення вогню. Найімовірніше, ці військовослужбовці з того боку, якщо вони дійсно загинули, то загинули в результаті нещасного випадку або необережного поводження зі зброєю. Тобто з якихось небойових причин. І тепер це треба видати за напад страшної розвідувальної диверсійної групи України, таким чином виконавши два завдання. Перше — загострити ситуацію в медіа напередодні зустрічі Путіна з Байденом, звинувативши українську сторону ще раз. І друга — це приховати втрати, які були понесені через недбальство», — вважає Арестович.

Як повідомляв Укрінформ, міністерство закордонних справ Швейцарії підтвердило, що зустріч президентів США та РФ Джо Байдена та Володимира Путіна відбудеться на віллі Ла Гранж поблизу Женевського озера 16 червня.

 

Байден укаже Путіну на ставки у протистоянні – Арестович 

14.06.2021 04:45

Цього літа очікується низка знакових політичних подій, які не тільки вплинуть на ситуацію на сході України, а й загалом змінять геополітичний розклад в Європі.

Як повідомляє Укрінформ, про це у програмі “Взгляд с Банковой” телеканалу “Дом” розповів речник української делегації в Тристоронній контактній групі Олексій Арестович.

13 червня завершився форум G7 в Британії, 14-го почнеться саміт НАТО в Брюсселі, а 16-го в Женеві має відбутися зустріч Байдена з Путіним. Арестович акцентував, що на всіх цих заходах наскрізною лінією проходитиме тема Росії, зокрема в контексті агресії проти України.

“І я думаю, що Байден та лідери інших країн при зустрічі з Путіним зайвий раз вкажуть на характер і ставки цього протистояння. Байден на початку березня сказав, що світ розділився на демократію, на відкрите суспільство, і на тих, хто діє авторитарно. Він, як лідер вільного світу, після зустрічі в межах саміту НАТО, зустрічі “Великої сімки” в Лондоні спілкуватиметься з Путіним, як із представником авторитарного світу”, – зауважив Арестович.

На його думку, у Байдена ще немає чіткої політики стосовно Росії, він її тільки вибудовує. І зустріч 16 червня має розставити в цьому процесі основні акценти.

Арестович перерахував й інші знакові події цього літа, які суттєво вплинуть на геополітичну ситуацію у світі: “Це “Північний потік-2”, можливо, зустріч Зеленського та Путіна, плюс точно запланований візит Зеленського наприкінці липня у Вашингтон. 30-річчя Незалежності України, “Кримська платформа”, Меркель залишає посаду канцлера ФРН, Франція з Німеччиною змагаються за лідерство в Європі, французи починають виборчу президентську кампанію, де теж не все однозначно, в Росії вибори в Держдуму”.

І фоном цих подій стануть навчання “Захід-2021”, для участі в яких російські війська зайдуть в Білорусь “і зовсім невідомо, що буде далі”, додав Арестович. “Можу сказати одне: це літо буде дуже непростим. І незалежно від того, за яким сценарієм піде, в жовтні ми будемо жити в зовсім інший Європі, інший Східній Європі, іншій Європі, як такій”, – зазначив спікер української делегації.

Підсумовуючи, Арестович наголосив: Україна аналізує все, що відбувається, і “будує свою політику, враховуючи весь цей характер загроз”.

 

Україна має бути готова до всіх способів протистояння Путіну – Арестович

Україна має бути готова протистояти режиму Путіна не тільки у військовій, а і в інших сферах – економічній, інформаційній, дипломатичній.

Про це заявив речник української делегації в Тристоронній контактній групі Олексій Арестович у програмі “Взгляд с Банковой” на телеканалі “Дом”.

За словами Арестовича, увага Путіна до України і його висловлювання показують, що “для нього українська тема – це тема, яка особисто йому болить”.

“І він займатиметься нами довго і ґрунтовно, поки він при владі. А це означає, що і ми повинні бути готові до всіх видів протистояння, не тільки військового. Якраз військову складову ми і хочемо зняти, це основне завдання команди Президента Зеленського. Але протистояння в економічній, інформаційній, дипломатичній сферах залишаться, нікуди не дінуться, і ми повинні це дуже добре розуміти”, – розповів Арестович.

Він наголосив, що Україна у цій боротьбі повинна залишитися демократією.

“Ми повинні вирішити два завдання: не дати Російській Федерації далі захоплювати нашу територію, розум і серця наших громадян, і одночасно залишитися демократією, не впавши у жорсткий варіант. Щоб не стати драконами самим, борючись з драконом… Це буде головною перемогою Путіна, якщо ми припинимо бути демократією. А оскільки ми нею залишаємося, значить, поки ми не програли і не програємо”, – переконаний речник української делегації в ТКГ.

Також він нагадав слова Джо Байдена, що світ нині розділився на демократію, відкрите суспільство і тих, хто діє авторитарно.

“Байден, як лідер вільного світу, після зустрічі в межах саміту НАТО, зустрічі “Великої сімки” у Лондоні спілкуватиметься з Путіним, як із представником авторитарного світу”, – додав Арестович.

Як повідомляв Укрінформ, зустріч Джо Байдена та Володимира Путіна відбудеться у Женеві 16 червня.

 

Їздила до Криму: українські силовики на кордоні завернули російську артистку

13 червня 2021, УП

Прикордонники 12 червня не пропустили через українсько-молдавський кордон російську акторку озвучування та дубляжу.

Джерело: повідомлення Міністерства внутрішніх справ

Дослівно: “Учора (в суботу – УП) в пункт пропуску “Паланка-Маяки-Удобне”, що на українсько-молдовському кордоні, на в’їзд в Україну прибула громадянка РФ. Під час заходів контролю прикордонники Білгород-Дністровського загону встановили, що іноземка незаконно перебувала в Криму”.

Деталі: 59-річна росіянка повідомила прикордонникам, що прямує до Одеси, аби там виступити в театрі.

Їй відмовили у в’їзді в Україну, оскільки на окупований Росією півострів жінка раніше потрапила з порушенням встановленого порядку в’їзду та виїзду.

Крім того, прикордонники заборонили вказаній особі в’їзд в Україну терміном на три роки. Ім’я порушниці не вказується, але зазначається, що жінка є відомою в Росії акторкою озвучування та дубляжу, а також співачкою.

Нагадаємо: Третього червня на кордоні з Україною завернули російського політтехнолога Ігоря Шувалова, якому заборонений в’їзд до нашої країни.

 

НАТО перегляне стратегічну концепцію для протидії Росії

14 червня. УНН. Країни-учасниці НАТО на саміті, який пройде 14 червня, переглянуть стратегічну концепцію альянсу для протидії “агресивній політиці” Росії і викликам з боку Китаю, йдеться в заяві Білого дому, передає УНН.

Цитата

“Союзники погодяться переглянути стратегічну концепцію НАТО, загальні принципи, які визначатимуть підхід Альянсу до мінливого ​​стратегічного середовища, яке включає агресивну політику і дії Росії; виклики нашій колективній безпеці, процвітання і цінності з боку Китайської Народної Республіки; і транснаціональні загрози, такі як тероризм, кіберзагрози і зміна клімату”, — йдеться в релізі Білого дому в розділі “Ключові підсумки саміту”.

Деталі

Нова стратегічна концепція буде підготовлена до саміту НАТО в 2022 році.

Також союзники погодяться реалізувати нові військові концепції і стратегії, які посилять стримуючу і оборонну здатність НАТО для боротьби з погрозами з боку Росії та інших країн. “НАТО також продовжує стежити за розгортанням російських військ на Україні і навколо неї”, — заявили в Білому домі.

Крім цього, на саміті буде схвалена нова політика кіберзахисту НАТО, яка забезпечить стійкість альянсу проти загроз в кіберпросторі з боку державних і недержавних сил.

Однією з тем для обговорення на саміті буде питання зміни клімату. Учасники погодяться скоротити викиди парникових газів в результаті військової діяльності відповідно до національних зобов’язаннями за умовами Паризького угоди, йдеться в релізі Білого дому.

Нагадаємо

Напередодні портал Defense News повідомив з посиланням на джерела в США і Європі. що країни-члени НАТО після саміту можуть заявити про відмову від розміщення наземного ядерного зброї в Європі. Видання уточнило, що це один із способів розрядити політичну напруженість перед зустріччю президента США Джо Байдена з російським президентом Володимиром Путіним. Глави держав зустрінуться через два дні після саміту, 16 червня.

 

На саміті G7 Макрон і Джонсон посварились через коментар щодо британських кордонів – Telegraph

14 червня. УНН. Прем’єр-міністр Великобританії Борис Джонсон і президент Франції Еммануель Макрон посварилися під час саміту G7 через Brexit, повідомляє The Telegraph з посиланням на джерело в уряді, передає УНН.

Що сталось

За даними газети, Джонсон говорив про переговори з Північною Ірландією з приводу виходу Британії з ЄС і запитав Макрона, що б той зробив, якби сосиски з Тулузи не можна було б ввозити в Париж.

Макрон заявив на це, за даними The Telegraph, що порівняння некоректне, оскільки Париж і Тулуза знаходяться в одній країні. Як пише газета, французький президент “помилково припустив, що Північна Ірландія не входить до складу Великобританії”.

Джонсон в розмові з помічниками висловив здивування через коментаря Макрона і пізніше в розмові зі Sky News натякнув на цю ситуацію, сказавши, що деяким лідерам слід “вбити собі в голову”, що Британія — єдина країна.

Деталі

При цьому Reuters пише з посиланням на джерело у французькому дипломатичному корпусі, що Джонсон використовував питання Brexit для того, щоб під час саміту “відвернути увагу від реальних проблем”. За словами співрозмовника агентства, Макрон сказав Джонсону: “Тільки не кажи, що ти не знав, на що підписуєшся”.

Нагадаємо

У суботу Макрон заявив Джонсону про необхідність “перезавантаження” відносин їхніх країн, передає France24 з посиланням на джерело. При цьому французький лідер підкреслив, що це можливо, якщо Британія “триматиме своє слово перед європейцями”, маючи на увазі виконання Лондоном всіх умов угоди про Brexit.

Контекст

Саміт G7 проходив в Корнуоллі. Лідери країн, що входять в G7, обговорювали боротьбу з коронавірусом і змінами клімату, відносини з Росією та Китаєм. У підсумку вони домовилися виділити бідним державам 2,3 млрд доз вакцини від COVID-10, а також прискорити виробництво препаратів і їх поставки, висловили зацікавленість в стабільних відносинах з Росією, і вирішили скоротити улеродние викиди до нуля трохи пізніше 2050 року.

 

G7 зажадала від РФ пояснень щодо застосування хімзброї на її території

13 червня. УНН. Країни “Групи семи” (“Великої сімки”, G7) закликали Росію “терміново розслідувати і переконливо пояснити застосування хімічної зброї на її території”. Члени G7 наполягають і на тому, щоб Москва “припинила систематичні репресії проти незалежного громадянського суспільства та засобів масової інформації”. Про це йдеться в спільному комюніке, прийнятому в неділю, 13 червня, за підсумками саміту в британському Карбіс-Бей (графство Корнуолл), передає УНН.

Кіберзлочини

Крім того, від Росії зажадали притягнути до відповідальності тих, хто, діючи на її території, здійснює кіберзлочини. Так, учасники “сімки” чекають, що Москва буде “виявляти, припиняти діяльність і притягати до відповідальності тих, хто в межах її кордонів проводить атаки з метою викупу, зловживає віртуальною валютою для відмивання цих коштів і здійснює інші кіберзлочини”.

“Росія є стороною конфлікту на сході України, а не посередником”

Окрема частина заяви присвячена війні на сході України. G7 підтвердила свою підтримку “територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів”. Москва в цьому зв’язку має “послабити напруженість” в регіоні, діяти в рамках взятих на себе міжнародних зобов’язань, а також відвести “російські війська і техніку” від східного кордону України і з Кримського півострова, підкреслюється в комюніке.

“Ми як і раніше твердо дотримуємося точки зору, що Росія є стороною конфлікту в Східній Україні, а не посередником”, – йдеться далі в заяві.

Члени “Великої сімки” підтвердили підтримку “нормандського” процесу в інтересах виконання мінських угод, а також закликали Москву і “підтримувані нею збройні формування” знову продемонструвати свою прихильність припиненню вогню.

G7 зацікавлена ​​в прозорих відносинах з Москвою

В цілому від Росії зажадали припинити “дестабілізуючий поведінку і зловмисну ​​діяльність”, включаючи “втручання в демократичні системи інших країн”. Разом з тим країни “сімки” вказали, що зацікавлені в “стабільних і передбачуваних відносинах з РФ” і будуть продовжувати взаємодіяти з нею “в областях, що представляють взаємний інтерес”.

Саміт G7 проходив в британському графстві Корнуолл з 11 по 13 червня.

 

Китай «проінструктував» лідерів G7, як мають вирішуватися світові справи

Китай попередив лідерів Великої сімки, що часи, коли «невелика» група країн вирішує долю світу, давно пройшли.

Як передає Укрінформ з посиланням на BBC, такий коментар представника китайського посольства в Лондоні пролунав у зв’язку із заявою, що лідери G7 прагнуть до єдиної позиції у відносинах з Китаєм.

«Часи, коли глобальні рішення диктувалися невеликою групою країн, давно пройшли. Ми завжди віримо, що країни, великі чи маленькі, сильні або слабкі, бідні чи багаті, рівні, і що світові справи мають вирішуватися шляхом консультацій між усіма країнами», – йдеться в коментарі посольства.

Раніше лідери G7 ухвалили план підтримки країн з низьким і середнім рівнем доходів для розвитку інфраструктури у відповідь на аналогічну китайську ініціативу “Один пояс, один шлях”.

Аналітики кажуть, що президент США Джо Байден переконаний, що західні держави мають діяти зараз, щоб «протистояти Китаю, який відроджується».

Очікується, що пізніше в неділю лідери G7 виступлять із заключною декларацією, пообіцявши збільшувати фінансову підтримку країнам, що розвиваються, постраждалим від кліматичної кризи, а також виділяти кошти на інфраструктурні проєкти в країнах, що розвиваються, альтернативні китайській програмі.

Як повідомляв Укрінформ, у Великій Британії 11-13 червня проходить саміт лідерів країн «Великої сімки». Серед головних тем зустрічі – протидія пандемії COVID-19, підтримка міжнародного правопорядку і стабільності, боротьба з кліматичними змінами, реагування на найважливіші виклики в галузі міжнародної безпеки, зміцнення трансатлантичного партнерства.

 

Євросоюз пропонує партнерам по G7 щороку вкладати у збереження клімату $100 мільярдів 

14.06.2021 02:59

Президент Європейської ради Шарль Мішель закликав лідерів країн «Великої сімки» довести видатки на збереження клімату до суми, еквівалентної $100 млрд.

Як повідомляє Укрінформ, відповідне звернення Мішель опублікував у Твіттері.

«Євросоюз очолює боротьбу проти кліматичних змін. Ми закликаємо наших партнерів приєднатися до зусиль ЄС із кліматичного фінансування, щоб досягти мети у $100 мільярдів щороку для підтримки країн, що розвиваються», – зазначив Мішель.

30% of the EU’s new recovery fund and long-term budget to go to climate action.

Carbon pricing matters.

We need to address carbon leakage to create global level playing field.#BuildBackBetter

— Charles Michel (@eucopresident) June 13, 2021

Президент ЄР також указав, що 30% нового Фонду відновлення та довгострокового бюджету ЄС витрачаються на кліматичні дії. «Ціни на вуглецеві ресурси мають значення. Нам треба розв’язати проблему викидів вуглецю, щоб створити глобальне правове поле», – додав Мішель.

Як повідомляв Укрінформ, 11-13 червня лідери країн «Великої сімки» зібралися у Великій Британії на саміт.

Серед головних тем зустрічі – протидія пандемії COVID-19, підтримка міжнародного правопорядку та стабільності, боротьба з кліматичними змінами, реагування на найважливіші виклики у сфері міжнародної безпеки, зміцнення трансатлантичного партнерства.

 

У Британії завершився саміт G7 – підсумки зустрічі

Лідери країн «Великої сімки», що провели триденну зустріч у курортному комплексі Карбіс-Бей, що у британському Корнуоллі, ухвалили спільне комюніке за підсумками зустрічі, в якому виклали спільні підходи до глобальних дій.

Як повідомляє Укрінформ, текст документа у неділю оприлюднений на сайті Європейської Ради.

«Ми пам’ятаємо всіх, хто став жертвою пандемії та віддаємо шану тим, хто зараз намагається подолати її. На основі їх прикладу співпраці та рішучості, ми є об’єднаними навколо принципів, що від початку зібрали нас разом, за якими спільні переконання та спільна відповідальність є основою лідерства та заможності. Виходячи з цього, з наших спільних ідеалів, таких як відкрите суспільство та демократія, а також керуючись нашими зобов’язаннями у сфері мультикультуралізму, ми погодили спільний порядок денний G7 для глобальних дій», – йдеться у документі.

Першою метою у цьому переліку глобальних цілей «Великої сімки» позначене завершення пандемії та підготовка до подібних ситуацій у майбутньому, за рахунок консолідації міжнародних зусиль. Негайною ціллю при цьому визначена вакцинація якомога більшої кількості людей в усьому світі та у якомога коротші терміни.

«Загальне зобов’язання G7 з початку пандемії надати усього більше як 2 мільярди доз вакцини, включаючи зобов’язання з часів попередньої зустрічі у лютому 2021 і ті, що ми зробили тут, у Карбіс-Бей, – надати один мільярд доз протягом наступного року. В той же час, ми створимо необхідні рамки для посилення нашої колективної оборони проти загроз глобальному здоров’ю», – йдеться у підсумковому документі.

Серед таких дій «колективної оборони» називається нарощування та координація глобальних спроможностей для виробництва вакцини на всіх континентах, покращення глобальної системи раннього оповіщення про такі загрози, підтримка науки для скорочення циклу розробки безпечних та ефективних вакцин, засобів лікування та тестування з 300 до 100 днів.

Ще одна мета – відновити економіки, впроваджуючи план обсягом у 12 трильйонів доларів США, що були виділені протягом пандемії.

«Ми будемо продовжувати підтримувати наші економіки так довго, як це необхідно, зміщуючи центр уваги з відповіді на кризи на забезпечення зростання у майбутньому, на плани зі створення нових робочих місць, інвестицій в інфраструктуру, сприяння інноваціям, підтримки людей та створення необхідного правового поля, щоб жодне місце або персона, незалежно від віку, етнічної приналежності або статі, не виявилися покинутими», – наголосили лідери «Великої сімки».

Вони погодилися реформувати систему глобальної торгівлі та створити для неї справедливі умови, що має підвищити стійкість глобальної економіки, сприяти глобальному технологічному та соціальному розвитку.

Окремий розділ документу присвячений боротьбі з кліматичними змінами. Лідери G7 погодилися сприяти майбутньому всієї планети шляхом «зеленої революції», яка має створити нові робочі місця, скоротити шкідливі викиди у довкілля та утримати глобальне потепління в рамках не більше як 1,5 градуса Цельсія.

«Ми зобов’язалися досягти нульового рівня викидів не пізніше 2050 року, зменшити на половину наші спільні викиди до 2030 року, збільшити та покращити кліматичне фінансування до 2025 року; а також зберегти та захистити принаймні 30 відсотків нашого суходолу та океанів до 2030 року. Ми визнаємо наш обов’язок зберегти планету для майбутніх поколінь», – йдеться у документі.

Обсяг допомоги країнам, що розвиваються, у досягненні цілей зеленої трансформації економіки та інфраструктури планують довести до 100 мільярдів доларів.

Важливе місце у підсумковому комюніке G7 посіли спільні цінності та захист демократії. Планується залучити на 40 мільйонів більше дівчат до освіти та принаймні 2,75 мільярда доларів спрямувати для глобального партнерства у сфері освіти.

Як повідомляв Укрінформ, лідери країн «Великої сімки» провели саміт під головуванням Великої Британії 11-13 червня 2021 року. Серед головних тем зустрічі – протидія пандемії COVID-19, підтримка міжнародного правопорядку та стабільності, боротьба з кліматичними змінами, реагування на найважливіші виклики у сфері міжнародної безпеки, зміцнення трансатлантичного партнерства.

 

Лідери G7 хочуть справедливості для жертв збитого над Іраном літака МАУ

Лідери країн Великої сімки висловили підтримку зусиль щодо забезпечення справедливості стосовно жертв збитого в Ірані українського літака МАУ минулого року.

Як передає Укрінформ, про це йдеться в спільному комюніке за підсумками саміту G7, що проходив 11-13 червня у Великій Британії.

«Ми підтримуємо зусилля щодо забезпечення прозорості, відповідальності та справедливості стосовно жертв рейсу 752 Міжнародних авіаліній України, збитого Іраном у січні 2020 року», – йдеться в заяві.

Також лідери Великої сімки висловили глибоке занепокоєння “порушеннями прав людини і зловживаннями в Ірані, що тривають».

Як повідомлялося, 8 січня 2020 року в Ірані був збитий літак авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України», що виконував рейс PS752 за маршрутом Тегеран – Київ. На борту перебували громадяни шести країн: Ірану, Канади, України, Швеції, Афганістану і Великої Британії. Всі 176 людей загинули, серед них 11 українців, 55 канадців і 30 постійних жителів Канади.

Іранська влада 11 січня після кількох днів заперечень визнала, що український літак був помилково збитий зенітно-ракетним комплексом протиповітряної оборони.

Напередодні, 7 червня, посольство Ірану в Україні заявило про початок виплати компенсацій родичам загиблих у катастрофі літака МАУ біля Тегерана.

 

«Велика сімка» закликала Мінськ провести нові президентські вибори

Лідери країн «Великої сімки» закликали владу Білорусі провести нові – вільні та чесні – президентські вибори.

Як передає Укрінформ, про це йдеться у спільному комюніке за підсумками триденного саміту G7, що проходив у Великій Британії.

«Ми закликаємо режим (Білорусі – ред.) змінити курс і виконати рекомендації незалежної експертної місії Організації з безпеки та співробітництва в Європі в рамках Московського механізму, вступити у змістовний діалог з усіма верствами суспільства і провести нові вільні й чесні вибори» – йдеться в документі.

Нагадаємо, саміт лідерів країн «Великої сімки» відбувся у Великій Британії 11-13 червня.

Як повідомляв Укрінформ, у Білорусі в серпня 2020 року спалахнули масові протести проти фальсифікації результатів президентських виборів, на яких переможцем був оголошений Олександр Лукашенко. Режим застосовував проти учасників акцій жорстокі репресії, вдаючись до масових арештів.

Легітимність режиму Лукашенка не визнана ЄС, США, Україною та більшістю демократичних країн світу.

 

G7 звернулася з вимогами до Росії через конфлікт в Україні

13 червня 2021, УП

Лідери держав “Групи семи” у підсумковому комюніке триденного саміту, що пройшов у Британії, звернулись з вимогами до Росії щодо вирішення конфлікту на Донбасі.

Текст заяви лідерів був оприлюднений у неділю після обіду, повідомляє “Європейська правда“.

У документі лідери G7 закликали Росію знизити напруженість і діяти відповідно до її міжнародних зобов’язань, вивести російські війська і техніку, розміщені на східному кордоні України і на Кримському півострові.

“Ми залишаємось твердо переконані, що Росія є стороною конфлікту на сході України, а не посередником. Ми підтверджуємо нашу підтримку “нормандського процесу” для забезпечення виконання Мінських угод, і закликаємо Росію і підтримувані нею збройні формування до конструктивної взаємодії і підтвердження прихильності перемир’я”, – сказано в ухваленій всіма лідерами держав G7 заяві.

“Група семи” також підтвердила свою підтримку незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України в її міжнародно визнаних кордонах.

Крім того, лідери G7 закликали Україну до подальшого проведення реформ.

“Ми підтверджуємо наші зусилля зі зміцнення демократії та інститутів України, заохочуючи до подальшого прогресу в проведенні реформ”, – сказано в комюніке.

В окремому пункті рішення лідери G7 закликали Росію зупинити дестабілізуючу поведінку.

 

Лідери G7 закликали Росію зупинити дестабілізуючу поведінку

13 червня 2021, УП

Лідери країн “Групи семи” за підсумками триденного саміту в Корнуоллі звернулись до Росії з закликом припинити дестабілізуючу поведінку.

Як повідомляє “Європейська правда“, про це йдеться в ухваленому комюніке лідерів, текст якого оприлюднило агентство Bloomberg.

“Ми підтверджуємо нашу зацікавленість в стабільних і передбачуваних відносинах з Росією і продовжимо взаємодіяти там, де є області, що представляють взаємний інтерес.

Ми підтверджуємо наш заклик до Росії припинити свою дестабілізуючу поведінку і зловмисні дії, включаючи втручання в демократичні системи інших країн, і виконати свої міжнародні зобов’язання і зобов’язання в галузі прав людини”, – йдеться у заяві лідерів держав “Групи семи”.

Крім того, лідери G7 домовилися активізувати боротьбу з дезінформацією і кіберзлочинністю, особливо з хакерською діяльністю із застосуванням вірусів-вимагачів, заявила раніше глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

Раніше повідомлялось, що Україна та спільна відповідь на підривні дії Росії стали темами обговорення саміту лідерів G7.

 

G7 визначила 6 пріоритетів для розвитку світу

13 червня 2021, УП

Лідери держав “Групи семи” на триденному саміті в Британії визначили шість пріоритетів, які ляжуть в основу їхніх спільних глобальних дій для забезпечення процвітання планети.

Про це йдеться у схваленому комюніке, текст якого був оприлюднений у неділю після обіду, повідомляє “Європейська правда”.

Перший пріоритет – зупинити пандемію і підготуватися до майбутнього, активізувавши міжнародні зусилля, щоб вакцинувати весь світ. G7 ставить за мету надати якомога більше безпечних вакцин якомога більшій кількості людей.

“Загальні зобов’язання G7 з початку пандемії передбачають в цілому надання більше двох мільярдів доз вакцини, що включає зобов’язання, взяті нами в лютому 2021 року, коли ми востаннє зустрічалися, і тут, в Карбіс-Бей, надати один мільярд доз протягом наступного року”, – сказано в комюніке.

Одночасно лідери G7 пообіцяли створити відповідні рамки для посилення колективної оборони від загроз глобальному здоров’ю, збільшивши і координуючи глобальні виробничі потужності на всіх континентах; поліпшивши систему раннього попередження; і підтримуючи науку задля скорочення циклу розробки безпечних та ефективних вакцин, методів лікування і тестів з 300 до 100 днів.

Другий пріоритет – пожвавлення економіки. Його лідери G7 хочуть реалізвуати, впроваджуючи плани з відновлення економіки, засновані на підтримці в розмірі 12 трильйонів доларів, виділених під час пандемії. Основна мета – сприяти економічному зростанню в майбутньому, з планами, які створюють робочі місця, інвестують в інфраструктуру, стимулюють інновації, підтримують людей.

Третій пріоритет – забезпечити майбутнє процвітання, виступаючи за більш вільну і справедливу торгівлю в рамках реформованої торговельної системи, більш стійку глобальну економіку і більш справедливу глобальну податкову систему.

Четвертий пріоритет – захистити планету, підтримуючи зелену революцію, яка створює робочі місця, скорочує викиди і прагне обмежити підвищення глобальної температури до 1,5 градуса.

Лідери G7 зобов’язалися досягти нульового рівня викидів не пізніше 2050 року, скоротивши вдвічі свої колективні викиди за два десятиліття до 2030 року, збільшивши і поліпшивши фінансування боротьби зі зміною клімату до 2025 року; і зберегти або захистити не менше 30% своєї суші і океанів до 2030 року.

П’ятий пріоритет – зміцнити партнерські відносини з іншими людьми по всьому світу.

G7 обіцяє розвивати нові партнерства шляхом поетапної зміни свого підходу до інвестицій в інфраструктуру, в тому числі через ініціативу з екологічно чистого і зеленого росту. G7 прагне поглибити своє нинішнє партнерство до нової угоди з Африкою, в тому числі за рахунок збільшення підтримки з боку Міжнародного валютного фонду країнам, які найбільше потребують підтримки

Шостий пріоритет – сприймати свої цінності як міцну основу успіху в світі, який постійно змінюється.

“Ми будемо використовувати силу демократії, свободи, рівності, верховенства права і поваги прав людини, щоб відповісти на найважливіші питання і подолати найсерйозніші проблеми.

Ми будемо робити це таким чином, щоб цінувати особистість і просувати рівність, особливо гендерну рівність, в тому числі шляхом підтримки цілі щодо залучення 40 мільйонів дівчаток в освіту та виділення не менше 2¾ мільярда доларів на Глобальне партнерство в галузі освіти”, – йдеться в ухваленому документі.

 

Зеленський вітає чітку підтримку України з боку лідерів

Володимир Зеленський вітає підтримку незалежності та суверенітету України, а також важливих реформ у нашій державі, яку висловлено у фінальному комюніке саміту лідерів «Великої сімки».

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Офіс Президента.

Зазначається, що учасники саміту в спільній заяві за його результатами наголосили на підтримці незалежності, суверенітету й територіальної цілісності України в її міжнародно визнаних кордонах.

Президент Володимир Зеленський привітав чітку підтримку України з боку держав «Великої сімки».

«Вдячний лідерам Великої Британії, Німеччини, Канади, Італії, США, Франції, Японії та ЄС за незмінну підтримку незалежності, суверенітету й територіальної цілісності України в її міжнародно визнаних кордонах та заклик до агресора відвести війська від наших східних кордонів та з Криму. Крим – це Україна», – наголосив глава держави.

Як повідомляв Укрінформ, лідери країн G7 закликали Росію «знизити напруженість, діяти відповідно до своїх міжнародних зобов’язань і вивести російські війська та техніку, розміщені на східному кордоні України та на Кримському півострові».

Лідери семи країн підтвердили свою підтримку незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України в її міжнародно визнаних кордонах.

«Велика сімка» також закликала Росію і підтримувані нею збройні формування на тимчасово окупованих територіях України «до конструктивного діалогу (в рамках Мінських угод – ред.) і прийняття зобов’язань про припинення вогню».

Саміт лідерів країн «Великої сімки» відбувся у Великій Британії 11-13 червня.

 

Україна готова говорити про компенсації через “Північний потік-2” – Кулеба

13 червня 2021, УП

Київ готовий вести переговори про компенсації через втрату надходжень від транзиту газу після запуску газопроводу “Північний потік-2”.

Як повідомляє “Європейська правда” з посиланням на DW, про це в інтерв’ю німецькому виданню Die Welt заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

“Якщо нам запропонують переговори про компенсації, то ми це розглянемо”, – зазначив Кулеба.

“Але ми не обов’язково погодимося на те, що нам запропонують”, – додав міністр, цитує інформагенція dpa.

Як сказав Кулеба, у нього складається враження, що останнім часом рішучість США домогтися компенсацій Україні у разі завершення будівництва газопроводу “суттєво зросла”.

За його словами, для України газогін становить передусім безпекову загрозу.

“А тому ми кажемо, що газопровід має бути використаний як важіль, аби спонукати Росію до конструктивної ролі у мирному процесі на Сході України”, – зазначив міністр.

Держсекретар США Ентоні Блінкен 8 червня повідомив, що Вашингтон і Берлін обговорюють варіанти пом’якшення наслідків введення в дію газопроводу. За його словами, один із варіантів, який Вашингтон обговорює з європейськими партнерами, – гарантувати, що Україна продовжуватиме отримувати збори за транзит газу протягом “багатьох років у майбутньому”.

Як відомо, адміністрація президента США Джо Байдена вирішила відмовитися від санкцій проти компанії-оператора “Північного потоку-2” – Nord Stream 2 AG і її керуючого директора Матіаса Варніга. Однією з причин рішення є небажання Вашингтона погіршувати відносини з Німеччиною.

 

Єрмак вірить у можливість консенсусу в НАТО щодо членства України

13 червня 2021, УП

Глава Офісу президента України Андрій Єрмак вірить, що  країни-члени НАТО спроможні якомога швидше знайти консенсус про вступ України в Альянс.

Про це він сказав в інтерв’ю італійському виданню La Repubblica, опублікованому в неділю, повідомляє “Європейська правда“.

“Ми віримо, що наші партнери в найближчим часом знайдуть консенсус щодо нашого членства в НАТО. Від них залежить майбутнє України”, – сказав Єрмак.

“Як сказав наш президент, зараз ми знаходимося в небезпеці і нам потрібна допомога”, – додав він.

Єрмак наголосив, що Україні потрібна допомога перед обличчям Росії.

Нагадаємо, новопризначений заступник глави Офісу президента Андрій Сибіга в інтерв’ю “Європейській правді” заявив, що Україна зробила все необхідне для отримання Плану дій щодо членства у НАТО.

Заступник генерального секретаря НАТО Мірча Джоане заявив, що в Альянсі немає згоди про ПДЧ для України.

 

Путін сказав, чого чекає від переговорів з Байденом

13 червня 2021, УП

Президент Росії Володимир Путін назвав свої головні очікування від зустрічі з президентом США Джо Байденом, яка повинна пройти в Швейцарії наступного тижня.

Джерело: Путін, якого цитує РБК

Деталі: Президент РФ сподівається, що Москва і Вашингтон відновлять особисті контакти і прямий діалог. Також він розраховує на “створення механізмів” взаємодії країн з різних напрямків, серед яких стратегічна стабільність, регіональні конфлікти, глобальна екологія, а також співробітництво в галузі економіки.

Пряма мова: “Відновити наші особисті контакти, відносини, налагодити прямий діалог, створити реально функціонуючі механізми по тих напрямках, які представляють взаємні інтереси, такі є, я вже про це говорив.

Якщо ми після цієї зустрічі створимо механізми роботи по всіх цих напрямках, мені здається, було б уже добре. Можна було б сказати, що зустріч пройшла недаремно”.

Передісторія: Велика частина підготовки президента США Джо Байдена до зустрічі в Женеві з президентом РФ Володимиром Путіним проходила під час щоденного брифінгу розвідки. Провідною постаттю на цих брифінгах з розвідки був директор ЦРУ Вільям Бернс.

Президент США Джо Байден проведе одиночну прес-конференцію за підсумками зустрічі з президентом РФ Володимиром Путіним.

Нагадаємо:

Заступник міністра закордонних справ Росії Олександр Панкін заявив, що санкції Заходу проти РФ залишаться назавжди, при цьому у Москви готовий список санкцій у відповідь, які можуть бути введені, але поки їх притримали.

2 червня стало відомо, що Конгрес США готується зобов’язати президента США Джо Байдена ввести санкції проти газопроводу “Північний потік-2”.

 

92% американців хочуть, аби США спрямували зовнішню політику на «приборкання» Росії

13.06.2021 20:21

Переважна більшість, 92%, американців вважають, що обмеження сили і впливу Росії має бути серед пріоритетів зовнішньої політики Сполучених Штатів Америки. На думку 40%, це має бути пріоритетом.

Як передає Укрінформ, про це свідчать дані соцопитування, проведеного ABC News / Ipsos з 11 по 12 червня 2021 року.

Перша закордонна поїздка президента Джо Байдена показала, що більшість американців довіряють йому вести переговори від імені США з іншими іноземними лідерами, зазначає ABC News, посилаючись на вказане опитування.

Цей рівень довіри – 52% – приблизно відповідає загальному рейтингу схвалення діяльності президента, який у середньому становить 53 % згідно з FiveThirtyEight. Водночас 3 з 10 американців, у тому числі 70% республіканців, кажуть, що взагалі не довіряють Байдену в переговорах з його іноземними колегами, а приблизно двоє з десяти (18 %) довіряють лише частково.

57% вважають, що президент діятиме належним чином у міжнародних справах, тоді як 42% не мають певності в цьому.

У порівнянні з рівнем довіри до експрезидента Дональда Трампа приблизно в той самий період його президенства, ставлення до Байдена значно краще. Відповідно до опитування ABC News / Washington Post, проведеного в липні 2017 року, майже половина (47%) американців заявили, що взагалі не довіряють президентові в питаннях переговорів з іншими світовими лідерами.

Під час свого європейського турне Байден наголошує, що «Америка повернулася», тобто напруженості між США і давніми союзниками, до якої призвів Трамп, покладено край. Це послання сприймається позитивно більшістю американців. 44% кажуть, що за Байдена глобальне лідерство Америки посилилося, а 36% – ослабло. (Відповідно, за Трампа ці показники становили 27% і 48%).

Щодо майбутньої зустрічі з Путіним майже половина населення – 49% довіряють Байдену, аби він вів із ним переговори. Водночас близько третини (34%) зовсім не довіряють.

Як повідомляв Укрінформ, міністерство закордонних справ Швейцарії підтвердило, що зустріч президентів США та РФ Джо Байдена та Володимира Путіна відбудеться на віллі Ла Гранж поблизу Женевського озера 16 червня.

 

Нетаньяху змістили з посади прем’єра Ізраїлю після 12-річного правління

13 червня 2021, УП

В Ізраїлі Кнесет відсторонив від посади прем’єр-міністра Біньяміна Нетаньяху після 12-річного правління.

Джерело: Times of Israel

Деталі: Новим прем’єром призначений Нафталі Беннетт.

Із 120 депутатів Кнесету 60 виступило “за” так званий “змінний уряд”, 59 – “проти” і один депутат утримався.

Після голосування Нетаньяху потиснув руку новому прем’єр-міністру Ізраїлю Беннетту.

Повідомляється, що тисячі людей святкують прихід нового уряду на площі Рабина в Тель-Авіві.

У той же час, біля резиденції прем’єр-міністра в Єрусалимі сотні людей проводять мітинг на підтримку Нетаньяху.

Довідка: Нетаньяху займав посаду прем’єр-міністра Ізраїлю в період з 1996 по 1999 рік і з 2009 по 2021 рік, також був міністром оборони і міністром фінансів Ізраїлю.

 

Байден привітав нового прем’єра Ізраїлю з призначенням

Президент США Джо Байден телефоном привітав Нафталі Беннета з призначенням на посаду прем’єр-міністра Ізраїлю.

Про це повідомляє Голос Америки, передає Укрінформ.

Як зазначається, у телефонній розмові Байден заявив про непохитну підтримку безпеки Ізраїлю.

«Президент висловив свій твердий намір поглибити співпрацю між країнами у багатьох викликах та можливостях, які постали перед регіоном. Лідери погодилися, що проводитимуть консультації по всіх питаннях, які стосуються регіональної безпеки, що включає питання Ірану», – поінформували в Білому домі.

Байден також сказав, що його адміністрація має намір тісно співпрацювати з урядом Ізраїлю «у зусиллях, спрямованих на встановлення миру, безпеки та добробуту ізраїльтян та палестинців».

Як повідомляв Укрінформ, у неділю, 13 червня, парламент Ізраїлю відправив у відставку очільника уряду Біньяміна Нетаньягу.

Новим прем’єр-міністром Ізраїлю Кнесет призначив Нафталі Беннета. За так званий «уряд змін» проголосували 60 зі 120 депутатів, проти – 59.

 

Трампу не сподобалися хвалебні слова Макрона про Байдена

13 червня 2021, УП

Колишньому президенту США Дональду Трампу не сподобалось ставлення французького президента Еммануеля Макрона до Джо Байдена.

Про це йдеться в публікації французького видання Le Figaro, повідомляє “Європейська правда”.

Газета опублікувала заяву Трампа, розіслану засобам масової інформації.

Трамп відреагував на слова Макрона про те, що “добре мати американського президента, який дуже хоче співпрацювати”.

“Він і багато інших лідерів до нього у Франції і по всій Європі грабували Сполучені Штати, як ніколи раніше. До нас дуже несправедливо ставилися, укладали жахливі торгові угоди і ми платили багато за їх захист”, – заявив Трамп.

На думку колишнього президента США, такі країни, як Франція, використовували Сполучені Штати.

“Ось чому, звичайно, їм подобається Байден, тому що тепер їм буде дозволено повернутися до своїх старих методів шахрайства. Якби я був лідером цих країн, я б теж надавав перевагу Байдену перед Трампом”, – додав він.

За його словами, ці країни “тепер збираються розбагатіти за рахунок Сполучених Штатів, як вони робили в минулому, поки не відбудуться зміни”.

Дональд Трамп, який звик висловлюватися в соціальних мережах, тепер змушений поширювати свої заяви через пресрелізи. З січня колишньому президенту США заборонили доступ до соціальних мереж, включаючи Twitter, Facebook, Instagram, Youtube або Snapchat, після нападу його прихильників на Капітолій 6 січня.

 

Карабаський конфлікт: у ЄС сподіваються на звільнення всіх полонених

Європейський Союз вітає домовленість про звільнення Азербайджаном 15 бранців, узятих у полон під час війни в Карабаху, та передачу Вірменією карт мінних полів.

Як повідомляє Укрінформ, про це йдеться у заяві Високого представника ЄС Жозепа Борреля, оприлюдненій Європейською службою зовнішніх дій.

«ЄС вітає дії Вірменії та Азербайджану, здійснені за посередництва Грузії, які привели до звільнення Азербайджаном 15 вірменських полонених та передачу Вірменією мап мінних полів. Це важливий гуманітарний вчинок та жест до побудови довіри між Баку і Єреваном. Будемо сподіватися, він відкриє шлях для подальшої співпраці між сторонами та до повного звільнення всіх вірменських полонених, а також до передачі всіх мап замінованих регіонів для уникнення подальших жертв серед мирного населення», – йдеться у документі.

Як зазначається, Євросоюз та інші міжнародні актори активно заохочують дії у цьому напрямку та закликають до подальшої співпраці між країнами, причетними до конфлікту.

«Ми будемо продовжувати сприяти тривалому та широкому врегулюванню конфлікту, включаючи, де це є можливим, підтримку стабілізації, відновлення та розбудови заходів довіри. Повторюємо наш заклик до Вірменії та Азербайджану повернутися до змістовних переговорів під егідою співголів Мінської групи ОБСЄ», – наголосив Боррель.

Як повідомлялося, Вірменія та Азербайджан 27 вересня 2020 року розпочали бойові дії у Нагірному Карабаху, взаємно звинувативши одне одного в обстрілі прикордонних територій і провокуванні насильства. Бойові дії призвели до військових втрат з обох сторін і численних жертв серед мирного населення.

10 листопада прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян повідомив про підписання спільної з президентами РФ та Азербайджану заяви про припинення бойових дій.

12 червня азербайджанська влада заявила про передачу Вірменії 15 військовополонених в обмін на карти мінних полів у Нагірному Карабаху.

 

Нікол Пашинян заявив, що Єреван передав Баку тільки малу частину мап мінних полів

13 червня. УНН. У неділю в.о. прем’єр-міністра Вірменії Нікол Пашинян заявив про те, що Єреван передав Баку “істотну, але малу” частина карт мінних полів, розміщених в міжвоєнний час на східних рубежах невизнаної Нагірно-Карабахської республіки, інформує УНН.

Деталі

На зустрічі з жителями міста Егвард в.о. прем’єр-міністра повідомив, що подібні обміни проводяться з кінця 2020 року.

Минулого разу мова велася про міни, які були закладені в глибині території Азербайджану. Нікол Пашинян також підкреслив, що забезпечення безпеки Вірменії він бачить в зміцненні та поглибленні подальших відносин з Росією. Він назвав Москву “партнером номер один” у сфері безпеки.

Нагадаємо

Раніше ЗМІ Азербайджану розповіли про те, що 15 вірменських військовополонених були обміняні на мапи мінних полів, розташованих в Агдамському районі. Йшлося про приблизно 97 тисячах протипіхотних і протитанкових мін. Пізніше цю інформацію підтвердив і сам Нікол Пашинян. Він зазначив, що “істерику” з приводу передачі карт влаштувала опозиція, яка, за його словами, не особливо рада поверненню додому вірменських військових.

 

Інформаційна безпека: ще один фронт боротьби за Україну, за який має нести відповідальність держава

12 червня 2021, 11:00  УП,Є Юрій Щиголь, голова Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації

Кабінет Міністрів України ухвалив програму фінансування розбудови загальнонаціональної мережі безкоштовного ефірного телебачення Мультиплекс МХ-7. Чому це важливо?

Від моменту заснування у 2006 році Державна служба спеціального зв’язку і захисту інформації України виконувала провідну роль у захисті державної інформації.

На Службу покладені завдання забезпечувати урядовий і фельд’єгерський зв’язок, розробляти стандарти в галузі захисту інформації, захищати державні інформаційні системи, дбати про інфраструктуру для доступу сигналу мовлення та багато іншого.

Останнім часом Держспецзв’язку нарощує технологічну спроможність у галузі кіберзахисту.

На наші підрозділи покладена відповідальність за різні аспекти створення Національного центру резервування державних інформаційних ресурсів, закупівлю безпечного та найкращого для потреб державного сектору програмного забезпечення та обладнання для діджиталізації, встановлення сенсорів телеметрії на критично важливих державних інформаційних ресурсах та аналізу даних з них.

Менше ніж за рік роботи наша команда зробила важливі кроки для захисту об’єктів критичної інфраструктури та об’єктів критичної інформаційної інфраструктури.

Зокрема розробила критерії, за якими ці об’єкти можна буде віднести до певної категорії (Україна жила без цього переліку всі роки, поки відбулися масштабні кібератаки на критичні для країни ресурси). Зараз вони працюють над включенням себе до певної категорії критичності.

Коли це буде зроблено, ми зможемо провести аудит безпеки і почати працювати над посиленням захисту.

Проте є ще один напрямок, який потребує неабиякої підтримки та захисту з боку держави. Це – інформаційний простір.

Після відключення аналогового мовлення 30% населення в прикордонних з Російською Федерацією районах Сумської, Чернігівської, Харківської областей, України були позбавлені гарантованого державою доступу до безплатного ефірного телебачення.

Такі дані наводились на засіданні робочої групи з питань функціонування регіонального інформаційного мовлення ПАТ “НСТУ” з посиланням на Держкомтелерадіо в жовтні 2020.

Недарма медіа називають четвертою владою. Інформація – це те, що формує, об’єднує чи навпаки розділяє наше суспільство.

Згідно з дослідженням Центру Разумкова, зробленого на замовлення ГО “Детектор Медіа” Фондом “Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва”, 75% українців віддають перевагу центральним українським телеканалам як джерелу інформації.

Клікніть на зображення, щоб відкрити у великому форматі

Звичайно, частка інтернету, зокрема соціальних мереж, зростає, і, згідно з дослідженням, становить 44%.

Але коли ми розмірковуємо про середньостатистичного українця, варто згадати, що фіксованого доступу до інтернету ще не має в близько 8 млн населення.

Оператори тільки минулого року розпочали розгортати мережу 4G в діапазоні 900 МГц, який покриває великі території.

Проєкт інтернет-субвенцій розпочався тільки в 2021 році.

Тобто мешканці малонаселених територій, зокрема багатьох прикордонних регіонів, не мають альтернативи телебаченню. А з відключенням аналогового мовлення у них немає альтернатив російському або білоруському безкоштовному ефірному мовленню.

За різними дослідженнями Росія посідає перші місця за обсягами дезінформації.

Російські медіа є важливою частиною гібридної війни, спрямованої проти західних держав, України, Грузії та інших пострадянських країн, зазначає Vox.

Телебачення РФ посідає одне з головних місць у розповсюдженні російської пропаганди, йдеться в доповіді Центру глобальної взаємодії Державного департаменту США.

Отже, в той час, як наші бійці гинуть на війні, руйнуються міста та виробництва, страждає економіка, на багатьох прикордонних територіях немає української інформаційної повістки.

Мешканці цих територій взагалі не знають, хто в них президент, хто – міністри, як змінюється держава, що відбувається в сусідньому регіоні. Вони живуть з тими цінностями, які їм нав’язує пропагандистське телебачення східного сусіда.

Прямо зараз України для них не існує. Їх нічого з нею не пов’язує.

А це – дорослі соціально активні люди. Вони, крім іншого, беруть участь у виборах, відмовляються від вакцинації та заходів з протидії поширенню COVID-19 (адже один з напрямків російської пропаганди – це розповсюдження фейків про коронавірус та вакцини).

Це – молоді люди, чия думка тільки формується, і за кілька років вони так само будуть впливати на життя держави. Якщо вони і далі будуть відірвані від української культури, соціального та політичного життя, то у майбутньому взагалі не будуть ідентифікувати себе з Україною.

Це – люди, які під впливом пропаганди можуть взяти зброю і піти підтримувати терористів на Сході.

Для приватної компанії, яка зараз є єдиним оператором цифрового мовлення в Україні, важливо будувати мережу там, де є економічна доцільність. І це добре для бізнесу.

Бізнес має бути прибутковим, в іншому випадку це не бізнес, а благодійна діяльність.

Це відповідальність держави – зробити так, щоб українці по всій країні мали безкоштовний доступ до державної інформації, до нашої культури та порядку денного. І контролювати його надання, незалежно від того, де вони мешкають і незалежно від того, наскільки це прибутково – утримувати мережу в конкретному населеному пункті.

Це дуже важливо для країни, що нарешті проєкт побудови мультиплексу МХ-7, який забезпечуватиме безкоштовним ефірним цифровим мовленням 95% підконтрольних територій України, отримав одноголосну підтримку з боку президента, РНБО, Кабінету Міністрів.

Минулого тижня КМУ узгодив план дій та погодив надання кредиту Концерну РРТ, входить до сфери управління Держспецзв’язку, на розбудову мультиплекса МХ-7 під державні гарантії.

Для нас це ще один фронт забезпечення безпеки держави в інформаційному просторі, і він не менш важливий, ніж кібербезпека.

 

У Києві за добу виявили 114 випадків COVID-19

13.06.2021 10:30

У Києві за минулу добу, 12 червня, зареєстрували 114 нових випадків COVID-19.

Як передає Укрінформ, відповідна інформація оприлюднена на сайті Міністерства охорони здоров’я.

Протягом минулої доби у столиці захворіли 114 осіб, одужали – 158. Також зафіксовано 5 летальних випадків.

Загалом в Україні за цей час зафіксували 857 нових випадків захворювання на COVID-19. Серед них – 37 дітей та 17 медпрацівників. Було госпіталізовано 684 особи, 33 – померли й – 1 652 одужали.

 

Масова вакцинація та цифровий сертифікат: Шмигаль підбив «ковідні» підсумки тижня

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль просить місцеву владу активніше відкривати центри масового вакцинування проти COVID-19 і збільшити кількість таких центрів в населених пунктах.

Про це він написав у Фейсбуці за підсумками тижня, що минає, повідомляє Укрінформ.

“Вдячний всім представникам місцевої влади, органів місцевого самоврядування, які відгукнулися на заклик та розгорнули такі центри у своїх містах. Також хочу звернутися до тих, хто цього ще не зробив. Вакцини в Україні достатньо. Усі охочі повинні отримати змогу вакцинуватися якнайближче до свого місця проживання”, – наголосив прем’єр.

Очільник уряду нагадав, що цього тижня Україна отримала ще понад 183 тисячі доз вакцини Pfizer, з них 117 тисяч – у межах ініціативи COVAX та більш як 66 тисяч – згідно з контрактом.

Проте вірус ще не подоланий, підкреслив Шмигаль.

Він зазначив, що у різних містах України вже запрацювали понад 50 центрів масової вакцинації проти COVID-19. Серед них, 13 — у Дніпропетровській області, 8 — у Львівській, 7 — в Одеській, 5 — у Полтавській. Повний список з адресами та режимом роботи центрів у регіонах за посиланням.

Окрім того, наголосив Шмигаль, перші дві країни офіційно визнали українське свідоцтво про вакцинацію. Так, Україна цього тижня домовилася з Угорщиною та Молдовою про взаємне визнання таких документів.

Уряд надалі працює над розширенням списку відкритих країн для українців, а також над цифровим сертифікатом, який відповідатиме вимогам Європейського Союзу, запевнив прем’єр.

За інформацією МОЗ, в Україні повністю імунізовані та отримали дві дози – 236 906 осіб (із них двоє осіб отримали одну дозу за кордоном). Станом на 13 червня 2021 року до листа очікування вакцинації від COVID-19 записались 683 456 людей.

В Україні за минулу добу, 12 червня, зареєстрували 857 нових випадків COVID-19.

 

Саміт G7 погодив розподіл 2,3 млрд доз вакцин серед бідніших країн

13 червня 2021, УП

Лідери країн G7 на саміті в Британії погодилася допомогти біднішим країнам вакцинувати своє населення та розподілити 2,3 млрд доз вакцин серед країн, що розвиваються, до кінця 2022 року.

Про це на пресконференції в неділю оголосила канцлерка Німеччини Ангела Меркель, повідомляє кореспондент “Європейської правди”.

“Ми єдині в думці, що пандемію можна побороти тільки глобально, і що виходом з пандемії є вакцини… до кінця 2022 року 2,3 млрд доз будуть розподілені серед країн, що розвиваються”, – сказала Меркель.

За її словами, Німеччина зробить значний внесок і “відповідатиме за 350 мільйонів доз”.

Провідні західні індустріальні країни G7 включають Німеччину, США, Велику Британію, Францію, Італію, Канаду і Японію.

Наразі не зрозуміло, чи згадані Меркель 2,3 мільярда доз вакцин включають тільки пожертвування, чи також експорт, чи фінансування міжнародної ініціативи з вакцинації COVAX.

Зі слів господаря саміту британського прем’єра Бориса Джонсона раніше очікувалось, що лідери G7 планують домовитись пожертвувати 1 млрд доз вакцин проти коронавірусу біднішим країнам.

За словами Меркель, виробництво вакцини повинно відбуватися не тільки в Європі та США, як раніше, але і в Африці.

 

В Україні за добу зробили 35 тисяч Covid-щеплень

13 червня 2021, УП

У суботу, 12 червня, в Україні від коронавірусної інфекції вакцинували 35 тисяч людей.

Джерело: МОЗ

Деталі: 34870 українців було щеплено протягом минулої доби. Серед них першу дозу отримали 28 384 людини, повністю імунізовані – 6 486 людей.

У суботу по всій країні працювали 257 мобільні бригади та 370 пунктів вакцинації.

Станом на 13 червня 2021 року до листа очікування вакцинації від COVID-19 записалися 683 456 українців.

Від початку вакцинальної кампанії щеплено вже 1 459 376 осіб, із них отримали 1 дозу – 1 459 374 особи, повністю імунізовані й отримали 2 дози – 236 906 людей (із них двоє отримали одну дозу за кордоном).

Загалом зроблено 1 696 280 щеплень.

 

Коронавірус в Росії: епідемія набирає оберти

13 червня 2021, УП

У суботу, 12 червня, в РФ зареєстрували 14 723 випадки зараження коронавірусом, це пікове значення з середини лютого. Найбільше хворих виявлено у Москві.

Джерело: Коммерсантъ

Деталі: 12 червня кількість заражень була на 9% більшою, ніж днем раніше, 11 червня. За добу від Covid-19 померли 357 росіян.

Лідерами за кількістю нових випадків в суботу стали Москва (7704) і Московська область (953).

Останній раз добовий приріст заражених в РФ перевищував 14 тисяч людей 15 лютого (14 207).

Нагадаємо:

У Росії спостерігається різкий сплеск захворюваності коронавірусом, при цьому зростає число важких хворих. У Москві фіксують найвищі показники з грудня 2020 року, в зв’язку з чим в столиці РФ знову ввели карантин.

З 7 червня в РФ щодня зростає добова кількість нових заражень Covid-19.

Працівники української Державної прикордонної служби завертають росіян, щеплених препаратом “Супутник V”, оскільки він не зареєстрований ВООЗ як вакцина проти коронавірусу.

Уряд Словаччини більше не планує закуповувати “Спутник V”.

 

Збірна України мінімально поступилася Нідерландам у матчі футбольного Євро-2020

Збірна України з футболу провела стартовий поєдинок на XVI чемпіонаті Європи.

Підопічні Андрія Шевченка на «Йоган Кройф Арені» в Амстердамі відіграли два м’ячі, проте у підсумку поступилися національній команді Нідерландів – 2:3, передає Укрінформ.

Автором голів на початку другого тайму став Джорджиніо Вейналдум, який відзначився на 52-й та 59-й хвилинах. На 75-й хвилині Андрій Ярмоленко дальнім ударом у ліву «дев’ятку» скоротив рахунок у матчі, а на 79-й Роман Яремчук ударом головою у правий кут воріт Стекеленбурга відновив паритет у зустрічі після навісу зі стандарту Руслана Малиновського. Однак Дензел Дюмфріс на 85-й хвилині приніс-таки перемогу Нідерландам.

В іншому поєдинку квартету С в Бухаресті (Румунія) збірна Австрії взяла гору над командою Північної Македонії – 2:1.

17 червня «синьо-жовті» у Бухареств (Румунія) зустрінуться з Північною Македонією, 21 червня – Австрією.

У плей-офф Євро-2020 вийдуть перші дві команди кожної групи, а також чотири найкращі збірні з числа тих, що посядуть треті місця в своїх квартетах.

Матчі 1/8 фіналу відбудуться 26-29 червня, чвертьфінали пройдуть 2 і 3 липня, півфінали – 6 і 7 липня. Матчу за третє місце не буде.

Фінал чемпіонату Європи прийматиме 11 липня стадіон «Вемблі» в Лондоні (Англія).

 

Шевченко: ми програли сьогодні матч, але запишемо його собі в плюс 

14.06.2021 01:11

Андрій Шевченко пояснив помилку Миколенка і заміну Марлоса.

Головний тренер збірної України Андрій Шевченко прокоментував перший матч команди на Євро-2020 проти Нідерландів (2:3), передає Укрінформ.

«Задоволений грою команди, особливо тим, як у другому таймі команда після 0:2 проявила реакцію. Незважаючи на те, що ми програли сьогодні матч – ми запишемо його собі в плюс.

На такому рівні завжди потрібно знати, що ти повинен щось дати таким серйозним командам. Ми теж створювали моменти, в першому таймі у нас багато було цікавих продовжень, ми не зовсім вдало скористалися ними. У другому таймі в цьому плані було краще.

Миколенко? Всі припускаються помилок, тут божевільні швидкості. Потрібно вчитися, ми всі підтримали його, нікому не повинно бути соромно за реакцію і футбол, який наша команда показала.

Заміна Зубкова багато змінила, тому що в таких матчах потрібні швидкі футболісти. Цінуємо Марлоса, як гравця, знаємо, що він може дати команді, він відпрацював відмінно, його заміна теж була такою, щоб посилити середину поля, випустити більш мобільного гравця. Після цього створили кілька моментів і реалізували їх.

У нас ще є дві гри, груповий етап складається не з одного матчу, нам потрібно чіплятися за кожен шанс. Будемо готуватися до матчу проти Північної Македонії», – заявив Шевченко.

Україна після першого туру посідає третє місце групи С, за додатковими показниками випереджаючи Північну Македонію. У наступному матчі команда Шевченка 17 червня зустрінеться з Північної Македонією в Бухаресті.

 

В Україні може подорожчати газ – Зеркаль

Газ значно подорожчає для України, якщо Росія вирішить перервати транзит.

Про це в ефірі телеканалу «Україна 24» розповіла радниця міністра енергетики Лана Зеркаль.

«Росія штучно стримує європейський ринок і не постачає ті обсяги, які потрібні Європі зараз, наприклад, для заповнення газових сховищ, що спорожніли. Була холодна весна, зараз треба все наповнювати, і ціни на газ дуже високі. А які вони будуть взимку – ніхто не знає», – зазначила радниця міністра.

За її словами, якщо вже цієї зими трапиться переривання транзиту газу через територію України, то «для нас це буде дуже відчутно, в першу чергу в плані того, що ми отримаємо дуже дорогий газ».

«Зараз ми можемо постачати газ так званим віртуальним шляхом, тобто віртуальний реверс, коли йде обмін газу, і так працює у всьому світі. Якщо не буде транзиту, то нам доведеться фактично фізично постачати газ з Європи, і витрати на постачання газу значно збільшаться. Крім того, наші газосховища вже будуть не такими привабливими», – пояснила Зеркаль.

Як повідомлялося, процес імпорту газу для закачування в підземні газосховища України відбувається повільно та становить лише 3 млн кубометрів на добу. Всього з початку року було імпортовано 577 млн м куб., з них 511 млн м куб., а точніше 88% з Угорщини.

До початку опалювального сезону Україна має накопичити щонайменше 17 млрд куб. м газу у підземних газосховищах.

 

У Сальвадорі будуть майнити Bitcoin на вулканах

У Республіці Ель-Сальвадор збираються добувати криптовалюту Bitcoin, використовуючи енергію вулканів.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє CoinMarketCap.

Криптобіржа Bybit оголосила, що наймає вулканолога для вивчення того, як вулканічну енергію можна використовувати для видобутку біткоїнів.

Енергію збираються отримувати з пари, яка перегрівається внаслідок магми.

Bybit зробив цю заяву невдовзі після того, як президент Сальвадору Наїб Букеле в середу заявив, що хоче вивчити можливість використання відновлюваних джерел енергії вулканів країни для видобутку біткоїнів.

До цього Букеле заявляв, що хоче зробити біткоїн законним платіжним засобом у Сальвадорі.

 

Шмигаль: фондовий ринок планується запускати паралельно з другим рівнем накопичувальної пенсійної системи

13 червня 2021, УП

Прем’єр міністр Денис Шмигаль заявив, що фондовий ринок планується запускати паралельно з другим рівнем накопичувальної пенсійної системи, на його думку, це сприятиме його розвитку.

Про це він повідомив на Facebook.

Також, в рамках концепції створення Фондового ринку планується розбудова товарної біржі, де буде відбуватися торгівля сільськогосподарською продукцією, енергетичними товарами тощо.

“Створення разом з інституційними інвесторами та міжнародними партнерами єдиного товарного ринку дозволить залучити на нього значно більше іноземних гравців, від чого точно виграє український бізнес та держава”, – написав він.

Нагадуємо:

В Україні планується створити інтегрований центр ринків капіталу та товарних ринків — Національну біржу з торгівлі капіталом і товарами.

 

Швейцарія першою з країн Заходу може заборонити пестициди

13 червня 2021, УП

Швейцарія може стати другою країною світу, що заборонить використання пестицидів.

Референдум щодо цього питання у неділю відбувається в країні, повідомляє “Європейська правда” з посиланням на Reuters.

Ініціатива, винесена на всенародне опитування, спрямована на заборону використання штучних пестицидів протягом 10 років. У глобальному масштабі хімічні речовини заборонені тільки в Бутані.

Прихильники заборони кажуть, що продукція таких агрохімічних гігантів, як швейцарська Syngenta, німецькі Bayer і BASF, загрожує здоров’ю і навколишньому середовищу.

“Життєво важливо, щоб ми припинили використання пестицидів, які викликають серйозні проблеми зі здоров’ям у людей сьогодні і накопичують проблеми для майбутнього”, – сказала Антуанетт Гілсон, співавтор ініціативи щодо заборони пестицидів.

Виробники заявляють, що їх пестициди проходять суворі тестування і без них врожайність різко впала б.

Багато фермерів кажуть, що заборона призведе до зростання цін на продукти харчування, зниження робочих місць і збільшення імпорту продуктів харчування.

Швейцарці також приймають рішення щодо окремої ініціативи про питну воду, яка стверджує, що штучні пестициди забруднюють воду в країні. Ініціатива пропонує перенаправити субсидії фермерам, які не використовують хімічні речовини.

В ході надзвичайно “гарячої” кампанії прихильникам ініціативи погрожували смертю, а фермери скаржилися, що відчувають себе в облозі громадян, які не розуміють їхнього способу життя.

У разі схвалення пропозиції до конституції внесуть поправки, в той час як уряд розробляє відповідні закони для розгляду парламентом.

Крім того, швейцарці окремо голосуватимуть щодо законів про боротьбу з тероризмом, скорочення викидів CO2 і надання екстреного фінансування у зв’язку з пандемією COVID-19.

 

За тиждень автогаз подешевшав в середньому і економ-сегментах АЗС

13 червня 2021, УП

Роздрібні мережі, що працюють в середньому і економ-сегментах, з 4 по 11 червня знизили вартість скрапленого газу в межах 10-30 коп./л.

Про це свідчать дані щоденного моніторингу Консалтингової групи “А-95”, передає enkorr.

У мережі AMIC автогаз подешевшав на 11 коп./л, до 15,15 грн/л, в мережі KLO – на 20 коп./л, до 16,19 грн/л. “Авантаж 7” за тиждень знизила ціни в середньому на 33 коп./л, до 14,85 грн /л. При цьому в Києві цінник встановлений на рівні 14,65, що є мінімальною роздрібною ціною на столичному ринку.

Такі мережі як “БРСМ-Нафта”, Shell, Motto, “Кворум”, Mango і Prime знизили ціни в середньому на 10-20 коп./л. Середня вартість ЗВГ по Україні 4 червня склала 15,66 грн/л (-3 коп./л за тиждень).

 

У прокуратурі розповіли деталі жорстокого побиття підлітком дівчини на очах у ровесників в Харкові

12 червня. УНН. Напад 16-річного підлітка на 14-річну дівчину стався через конфлікт постраждалої з дівчиною кривдника. Про це повідомляє УНН із посиланням на прессекретаря прокуратури Харківської області Дмитро Чубенко.

Цитата

Чубенко повідомив, що ситуацію було занесено в ЄРДР з нанесення легких тілесних ушкоджень (ч. 1, п. 125).

“Хлопець 16 років ідентифікований і допитаний. Також допитано всіх свідків події. Потерпілій 14 років. За попередньою інформацією хлопець побив дівчину через те що у потерпілої був конфлікт з дівчиною кривдника”, — повідомив прокурор.

Він додав, що інформації про алкогольне або наркотичний стан кривдника немає.

“Активно проводяться слідчі дії, вирішується питання про повідомлення про підозру”, — резюмував Чубенко.

Нагадаємо

У Харкові 16-річний підліток жорстоко побив дівчину на очах у ровесників. Потім на колінах просив пробачення. Як повідомив Антон Геращенко, хлопця звати Олександр Таранік. Пізніше стало відомо, що правоохоронці відкрили кримінальне провадження за фактом жорстокого побиття.

Доповнення

Згідно зі звітом Нацполіції, у 2020 році у середньому кожні три години ставався один злочин проти дитини. Минулого року поліцією зареєстровано загалом майже 3400 злочинів, скоєних стосовно дітей, з яких 2200 розкриті та направлені до суду. Кількість злочинів проти дітей торік скоротилася на 16%, у порівнянні з 2019 роком.

При цьому минулого року діти скоїли майже 4400 злочинів. Трохи менше половини з них — тяжкі та особливо тяжкі.

 

“Відкину теорії змови – не буде такого!” Перше інтерв’ю дипрадника Зеленського

11 червня 2021, Сергій Сидоренко, Європейська правда

1 червня президент Володимир Зеленський призначив дипломата Андрія Сибігу заступником глави офісу президента, відповідальним за міжнародну політику. Втім, його попередник Ігор Жовква зберіг точно таку посаду – і це додало питань про те, хто і чим опікується в ОПУ.

Під час першого інтерв’ю, яке Сибіга дав на цій посаді, “Європейська правда” спитала його про це, про перспективи відносин із США, про можливість підписання безпекової угоди тощо. Та почали ми з найгарячіших тем – саміту НАТО та зустрічі Байден-Путін, які відбудуться протягом тижня.

Дивіться відеоверсію інтерв’ю або читайте текстову версію на сайті “Європейської правди”

“Ми зробили все для ПДЧ у НАТО”

– У понеділок в Брюсселі відбудеться саміт НАТО. Без України?

– Ми мали би бути на саміті Альянсу. І це справедлива наша вимога, як і вимога надання ПДЧ і членства в Альянсі, особливо на фоні тих викликів і тих ризиків, з якими зіштовхується наша держава.

На сьогодні є чітка позиція ключових держав світу, євроатлантичної спільноти щодо підтримки наших намагань набути членство в НАТО. Але на саміт, який відбудеться 14 червня, окрім членів НАТО, не запрошені інші учасники, тому що такий формат. Хоча ми ставили питання щодо присутності України, і з нашого боку було зроблено все для цього.

– Але при цьому НАТО шукає можливості для контактів з Росією, виступає за проведення Ради Росія-НАТО, в той час як Комісія Україна-НАТО не відбувається.

– Це трошки інший формат. Я б не здійснював підміну понять.

Ми, на відміну від Росії, говоримо про членство України в Альянсі, про ПДЧ, тому це зовсім інший формат взаємодії.

– Спитаю прямо: які у вас взагалі підстави для позитивних сподівань про наше майбутнє членство в НАТО?

– Є всі підстави так вважати. Це не лише підтверджено в ході останніх розмов, це випливає з нашої взаємодії з Альянсом.

– США чи Східна Європа загалом більш прихильні до нашого членства. А від західноєвропейських держав ви чули про підтримку?

– Ця підтримка є, хочу вас у цьому запевнити. Ми отримали ці запевнення в процесі комунікацій, які мали місце останнім часом. І Україна здійснила всі необхідні кроки для забезпечення того результату, який ми вважаємо за необхідний – а саме для отримання ПДЧ з подальшим оформленням членства в Альянсі.

– Давайте конкретно: чи ми отримували від Франції чи Німеччини сигнал, що вони позитивно сприймають наше прагнення до членства?

– Так, ми маємо позитивні сигнали, і не лише декларативні чи на словах, а дієву підтримку. Вона проявляється у форматах взаємодії на щоденній основі.

– Навіть від Франції і Німеччини?

– Від усіх наших партнерів ми маємо підтримку наших євроатлантичних прагнень.

Шкіряні мокасини на літо. Перфорована натуральна шкіра!

Ця гра затягує крутіше за серіали!

Шурупокрyт Makita зі знижкою 50%! Гарантія якості

Практична сушарка для великої родини. Знижка 50%

Ми бачимо тісну взаємодію за лінією як окремих країн-членів, так і Альянсу загалом. Усі практичні речі втілюються в нашій річній програмі, і ми маємо “домашнє завдання”.

З іншого боку, має бути консенсус (щодо подальших кроків до членства України в Альянсі, і його немає. – ЄП). Ми все це розуміємо, реалістично оцінюємо, але вважаємо нашу вимогу справедливою.

– Якби я завтра запитав у Ангели Меркель, чи бачить вона у майбутньому Україну в НАТО… Як ви вважаєте, що б вона відповіла?

– Мені важко сказати, яка була би відповідь. Але у нас є чітке розуміння позиції наших ключових партнерів, у тому числі Німеччини. Це тверда, непохитна підтримка наших євроатлантичних прагнень.

“Великої угоди” США та РФ не буде!

– 16 червня президенти Джо Байден і Владімір Путін зустрічаються у Женеві. Вони говоритимуть про Україну?

– На зустрічах такого характеру безумовно присутній порядок денний, як глобального, регіонального, так і двостороннього характеру.

– Байден і Путін говоритимуть про Україну?

– Ми можемо припускати, що так, тому що на сьогодні ситуація і ті виклики, з якими зіштовхується Україна, насправді зачіпають питання регіональної та глобальної безпеки. Тому вони безумовно в полі зору, в тому числі й таких країн.

Ми в розмовах з нашими партнерами узгоджували і доводили позицію України. Я маю на увазі розмову і з США, і з Канадою, і з іншими нашими ключовими союзниками.

З президентом Байденом ми за підсумками розмови можемо фіксувати узгодженість і координацію позицій – в тому числі напередодні зустрічі Байден-Путін.

– Ми розуміємо, що говоритиме Байден Путіну, коли на переговорах постане питання України?

– Ми розуміємо, що позиція України, і останні виклики, і високий рівень загрози, який є, були доведені нашим американським друзям і партнерам.

– Чи не буде за нашою спиною великої угоди між США і Росією, яка включатиме Україну?

– Буду тут недипломатичним і відразу категорично це відкину. Це все конспірологічні теорії, теорії змови – не буде такого.

Моя впевненість грунтується на тому, що ми маємо тверду позицію США, яка базується на підтримці територіальної цілісності і суверенітету України. І ми детально поінформували американську сторону про розвиток безпекової ситуації вздовж українського кордону, про виклики, які стоять на сьогодні перед українською державою у протидії російській агресії.

– Хіба те, що ми їх поінформували, є переконливим доказом того, що не буде якоїсь великої угоди?

– Тут річ не в тому. Один з результатів телефонної розмови між Зеленським і Байденом – те, що ми маємо запевнення щодо врахування позиції України.

“Андрій Єрмак займається в тому числі реалізацією зовнішньополітичного курсу”

– Я згодом запитаю і про візит Зеленського до США, і про “Північний потік-2”, але перед тим давайте з’ясуємо, як що працює тут, в Офісі президента. Вас призначили заступником голови ОПУ, відповідальним за зовнішню політику. Але Ігор Жовква, який працював на цій посаді, лишився в штаті. Як ви будете ділити повноваження?

– Є чітке бачення президента щодо подальшого посилення зовнішньополітичного курсу. Орієнтованості на конкретний результат, посилення його системності, доктринальності, концептуальності, результату.

– Це загальні фрази. От, є два заступники…

– Якщо можна, я продовжу. В рамках цього, для посилення євроатлантичного і євроінтеграційного напрямків, за них відповідатиме окремий заступник керівника ОПУ, а мене призначили відповідальним за всі інші аспекти, пов’язані з зовнішнім курсом України.

– Тобто Ігор Жовква веде власне європейську і євроатлантичну інтеграцію?

– Так, ЄС і НАТО як інституції.

– Візьмемо приклад: одним з пріоритетів було підписання декларації про підтримку вступу України до ЄС, чотири країни це вже підписали. Чи стоїть мета збільшення цієї кількості?

– Безумовно.

– Тоді хтось має проводити ці переговори – і не з інституціями, а з країнами-членами ЄС. Це ваша сфера чи Жовкви?

– Ми працюємо як команда, не бачу жодних труднощів на цьому напрямку.

– А ви знаєте приказку про те, що не можуть бути дві хазяйки на одній кухні?

– Безумовно, знаю. Але мені здається, що в даному випадку є достатньо роботи для кожного з нас. І виходячи з тих пріоритетів, які є на сьогодні у нашої держави у сфері зовнішніх відносин, це справді є посиленням.

– Просто я намагаюся зрозуміти: контакти з країнами-членами ЄС та НАТО у питаннях європейської та євроатлантичної інтеграції – це все-таки Жовква чи Сибіга?

– Ми між собою розподілили. Якщо тематика стосується євроатлантичної інтеграції чи нашої роботи на євроінтеграційному напрямку, то це також належить до компетенції Ігоря Івановича. Але хочу наголосити, що це все частина спільної роботи команди.

– На Банковій є ще один гравець, який допомагає президенту в сфері зовнішньої політики – це Андрій Єрмак. У нього є закріплені зовнішньополітичні напрями?

– Це керівник Офісу президента.

– Він часом проводить переговори, навіть очолює урядові делегації. Є якийсь розподіл, якими саме тематиками він займається?

– Андрій Борисович займається ключовими, надзвичайно важливими напрямками, пов’язаними, в тому числі з реалізацією зовнішньополітичного курсу.

– Тобто відповіді немає?

– Чому немає? Мені здається, я відповів.

Це – керівник ОПУ, тому, безумовно, до його компетенції входить дуже широке коло питань. Натомість переді мною стоїть вужче завдання – подальша розбудова двосторонніх відносин, посилення зовнішньополітичного курсу, його цілісності, і орієнтація на результат.

“Ми виходимо з того, що ‘Північний потік-2’ не має запрацювати”

– Повернемося до тематики США. Відбулася розмова президентів, і це дуже добре. Але після того з’явилися нюанси з тим, якою ж була позиція Байдена. Ми бачили, як змінювалося повідомлення про це на сайті президента. Що взагалі відбувається?

– Жодних нюансів не було і жодна позиція не змінювалася.

– Ну як же, було навіть дві зміни. А я не пам’ятаю прикладів, коли опублікований пресреліз про розмову з президентом США змінюється після публікації.

– Він коригувався технічно. Відповідно, ніяких змін позицій не було.

– Ну, я б не сказав, що технічне коригування, якщо видалили слова про безпекову угоду зі США у зв’язку з “Північним потоком-2”.

– Ще раз повторююся: жодних змін у тому ключі, як ви сказали, не було. Я б це розглядав у категоріях саме технічних. І це нормально, коли при виникненні таких ситуацій… навіть не ситуацій, а відбувається обмін між двома сторонами для коригування певних формулювань.

ДОВІДКА: У повідомленні пресслужби Зеленського про розмову президентів, опублікованому 7 червня, спершу була присутня фраза “Президент США наголосив на цілковитій підтримці євроатлантичної інтеграції України та важливості надання українській державі Плану дій щодо членства в Альянсі”. Також Банкова від імені Байдена стверджувала, що “лідер США запевнив президента України в гарантіях безпеки з боку Сполучених Штатів”. Втім, за декілька годин ці фрази зникли з повідомлення на сайті президента України, а у Білому домі оприлюднили коментар про те, що “українська сторона вдалася до неправильного опису заяви та вже виправила своє повідомлення”. В ОПУ згодом пояснили, що зробили такі висновки “з атмосфери переговорів”.

– Давайте детальніше поговоримо про “Північний потік-2”. Не секрет, що Україна незадоволена тим, що США вирішили не накладати санкції на компанію Nord stream-2 AG та на її керівників. Чи правильно я розумію, що ми зараз шукаємо, що може компенсувати втрати у разі запуску “Потоку”?

– Ми чітко заявляємо, що “Північний потік-2” – це передусім безпековий виклик, в тому числі з точки зору енергетичної безпеки. І наша позиція тут тверда. Ми спілкуємося на цю тему з нашими партнерами і чітко доводимо нашу позицію щодо недопущення завершення його побудови.

– Ви вірите, що ще залишився шанс заблокувати його добудову? Бо вже ж ніби Путін оголосив, що все добудовано.

– Те, що остаточно не почало функціонувати – не вважається таким.

“Північний потік-2” – це справді великий безпековий виклик не лише для України, а й для Європи загалом.

На сьогодні ми займаємо позицію, що цей “Потік” не має бути введений у дію. Тому я не хотів би говорити в цих ймовірних категоріях його введення в дію.

– Чи це не сигналізує, що ми не готуємося до “плану Б”?

– Ми наполягаємо на тому, що я сказав, ми доводимо цю позицію і виходимо з цього.

“Ми ставимо амбітні цілі”

– Вже не секрет, що Україна хоче підписати безпекову угоду з США. Що в ній може бути?

– Сьогодні (у четвер. – ЄП) відбулося установче засідання робочої групи для належної підготовки візиту президента України до США. Ми обговорили низку угод, які є на порядку денному та мають бути підписані під час цього візиту. І частина цих угод стосується політико-безпекового блоку.

– Тобто безпекова угода з США може бути підписана вже в липні?

– Ми активно працюємо над цим. Документи в політико-безпековому блоці і у військово-технічному співробітництві є на порядку денному.

Але давайте ми це залишимо для двосторонніх переговорів та фіналізації відповідних домовленостей.

– Давайте поговоримо про візит Зеленського до Білого дому. Що ми ще від нього чекаємо, крім угод безпекового характеру?

– Він має чітке спрямування результативності, досягнення конкретних результатів за конкретними напрямками, від політико-безпекового до економіки, до співробітництва у сфері екології і щодо всіх інших питань нашого двостороннього порядку денного.

Ми ставимо амбітні цілі.

Ми дуже сподіваємося, що попри стислі терміни підготовки візиту – а це кінець липня – всі необхідні підготовчі заходи будуть здійснені на належному рівні.

– Ентоні Блінкен пов’язав прогрес у відносинах України і США із прогресом реформ. Доволі жорстка заява, як на мене. Ви ж її чули?

– Я вам відповім, що в розмовах, які провів президент України, (з боку США. – ЄП) було відзначено особисте лідерство в ініціюванні і втіленні тих реформ. Усі визнають і констатують прогрес.

Звичайно, що ми – держава, яка перебуває в умовах протидії зовнішній російській агресії, тому це не може відбуватися, як у звичайних умовах.

– Як ми могли б показати досягнення в питаннях реформ?

– Ми чітко розуміємо питання проведення певних реформ за конкретними напрямками, які, скажімо, є чутливими і які перебувають в полі зору.

– Ми розуміємо, що судова реформа для США є надзвичайно важливою?

– Мені здається, що якщо брати наш внутрішньодержавний вимір, то ті кроки, які необхідні в контексті втілення необхідних реформ в Україні, здійснюються.

Тому дозвольте нам зробити наше домашнє завдання, підготувати належним чином цей візит, і нехай результати цього візиту покажуть його ефективність.

“Посол має працювати не більше п’яти років”

– Поговоримо про кадрові питання. Є значна частина вакантних посад послів, деякі не заповнюються неприйнятно довгий термін – наприклад, посла України при НАТО. Не так давно звільнилася посада посла України у ЄС.

– Звичайно, всі ці посади будуть заповнюватися.

Не повинна бути тривалий час вакантною посада посла у будь-якій країні. Ми зараз функціонуємо в таких умовах, що кожен посол повинен викладатися подвійно. Це дійсно, надзвичайно важливо, тому що відсутність посла позначається і на роботі дипмісії, і на динаміці розвитку двосторонніх відносин. Тому вакансії мають бути швидко заповнені гідними професіоналами.

– То коли чекати на призначення послів при НАТО і ЄС?

– Щодо НАТО, процес вже триває, і, швидше за все, призначення буде в досить короткі терміни. По ЄС також все буде зроблено, щоб воно швидко відбулося.

– А Туреччина, звідки ви тільки приїхали? Є розуміння, хто там буде?

– Так, є розуміння. Туди має поїхати надзвичайно досвідчений посол, і ми вже в процесі очікування згоди на його призначення.

– А Польща? Андрій Дещиця вже тривалий час там.

– Пане Сергію, я, звісно, виступаю за прозорість, але, як кажуть, “дипломатія любить тишу”.

Загалом моє бачення та підхід такі: не повинен посол працювати в каденції більше, ніж розумний термін, це в середньому п’ять років. Це нормальний процес. І не потрібно тут шукати конспірологічні теорії. П’ять  років – це, напевно, той період, коли час проявляти себе і на інших напрямках у системі дипломатичної служби.

– У мене є філософське запитання: хто є дружніми до нас державами?

– Власне, перед нами стоїть завдання розширювати коло цих друзів. І я підтримую принцип ООН, що немає великих чи малих держав – всі держави однаково важливі.

Та, звичайно ж, у нас є надзвичайно високий рівень стратегічного співробітництва з нашими ключовими союзниками – це США, Канада, Литва, Польща, Туреччина та багато інших країн, з якими ми вибудовуємо стратегічне партнерство. І ми сподіваємося, що їхня кількість буде зростати і розширюватися.

Всі балтійські країни безумовно належать до цього кола. У нас є формати друзів України, куди входять і скандинавські країни. І ми б дуже хотіли посилювати відносини з ними та розширювати це коло друзів.

– А Угорщина – друг України?

– Кожній державі притаманні прагнення до дружніх відносин із сусідами.

З точки зору дипломатії Угорщина – це важлива країна, наш партнер в ЄС, сусід, країна НАТО. Словом, це – надзвичайно важлива країна для нас.

 

Зробимо село щасливим

13 червня 2021, УП, Олександр Корнієнко, голова партії “Слуга народу”

Днями я відвідав виставку АГРО-2021. Дивився зразки сучасної аграрної техніки, спілкувався з фермерами. І задався питанням, яке хочу адресувати і вам.

Ви хотіли би жити в селі?

Дивне запитання. Звісно ж, ні – відповість переважна більшість.

А тепер давайте розберемося, чому.

Аргументів багато. Перший з них – село відрізане від цивілізації.

Дійсно, за радянських часів так і було. Грунтові дороги, один телефон у сільраді, та ще й відсутність паспортів у колгоспників. Мій прадід Костянтин до кінця 1960-х років займався проведенням електрики у села. Ні, не в глухі гірські колиби, а в якихось 40 кілометрах від Києва!

Зараз все змінюється.

Президентська програма “Велике будівництво” почалася з ремонту доріг державного значення і триває на місцевих автошляхах. А новим школам і дитсадкам у сільських громадах, що будуються в межах цієї програми, позаздрять навіть батьки столичних дітей.

Мобільний зв’язок вирішив проблему телефонізації. А Кабмін своєю постановою передбачив субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення широкосмугового інтернету в сільській місцевості. Чи буде ваша громада онлайн – залежить від активності її керівництва, яке ви ж самі й обрали минулої осені.

Другий аргумент – товари й послуги. За продуктами – на базар до райцентру. За довідкою – знову ж таки до міста.

Аргумент про продукти наводять ті, хто давно не був у селах. Магазин у великому селі асортиментом мало відрізняється від свого “колеги” у спальному районі Києва.

Довідка теж перестає бути проблемою. По-перше, ЦНАПи тепер відкривають у громадах, а не лише “у районі”. По-друге, ми розвиваємо цифровий додаток “Дія”, куди вже цього року буде перенесено частину “паперових” державних послуг.

Йдемо далі. В селі єдина розвага – пити пиво біля розваленого сільського клубу.

Проблема є, і ми вже її вирішуємо.

Внаслідок децентралізації громади отримали “на руки” реальні гроші. І мають можливість використати їх в тому числі на культурну та спортивну інфраструктури.

А нещодавно ухвалені закони про центри культурних послуг та бібліотеки стимулюють розвиток закладів культури у громадах – зокрема забороняють закривати такі заклади без створення альтернативи.

Це все добре, скажете ви. Але що мені у вашому селі робити – картоплю копати?

І тут ми підходимо до основної проблеми. Гроші – це те, чого в українському селі дійсно бракує. В пошуках роботи люди їдуть до Києва або Польщі, а в селах залишаються бабусі й дідусі.

Як залучити кошти в село? Перш за все – розвивати аграрний сектор, який історично є основою сільської економіки.

Основними рушіями розвитку ми вважаємо децентралізацію і земельну реформу. Це була принципова вимога “Слуги Народу” – державною землею мають розпоряджатися громади. І громади мають самі обирати, що з нею робити.

Наші опоненти продовжують активну кампанію з дискредитації ринку землі.

“В умовах зубожіння селян земля не може стати товаром”, – це реальна цитата одного з них.

Панове, саме відсутність ринку землі, а точніше, тіньовий її обіг і призвели до того самого зубожіння! Ми чудово знаємо, що мораторій існував лише на папері, а “для потрібних людей” за неофіційними схемами земля ще й як продавалася і купувалася.

До речі, порахуйте, в лавах якої з партій присутня найбільша кількість “латифундистів”. Дивним чином ми натрапимо на політичну силу, що з усіх рупорів кричить про “народну землю”, яку влада хоче “віддати іноземцям за безцінь”. А іноземці, звісна річ, вивезуть собі за кордон український чорнозем “КамАЗами”.

Хтось зауважить, що розвиток сільського господарства не означає розвиток села. Адже сама суть індустріальної економіки полягала в прогресуючій автоматизації аграрного виробництва. А це, в свою чергу, призводило до зменшення потреби в робочих руках. Простіше кажучи, врожай збирає трактор, а не людина.

Це правильно – але для сировинної економіки. Якою, на жаль, поки що і є український агробізнес. Інша справа – виробництво продукції з високою доданою вартістю.

Наприклад, останніми роками українські аграрії розвивають експорт десертних яблук.

На відміну від промислових яблук, що йдуть на виробництво соків чи пюре, ці плоди призначені для кінцевого споживання. Країни, для яких яблука – екзотика, готові платити за них як за преміальний продукт. Це, наприклад, ОАЕ та Сінгапур.

Але імпортери таких яблук виставляють суворі вимоги до виробництва, зберігання та транспортування продукції. Отже, потрібна праця – кваліфікована людська, а не “тракторна”.

Яблука – лише один із прикладів. У цивілізованому світі – шалений попит на “органіку”, за яку люди готові платити велику ціну. Україна – в тренді.

Наше завдання – підтримати таких фермерів, адже поки що вони працюють “всупереч”, а не “завдяки” законодавчій базі.

Ми працюємо над спрощенням умов для дрібних українських виноробів, пивоварів, сироварів. Адже в багатьох випадках у законах відсутнє саме поняття “малого виробника”, що змушує фермерів проходити бюрократичні процедури на рівні агрокорпорацій.

Ми хочемо піти далі.

Мої колеги вийшли із законодавчою ініціативою зобов’язати великі мережі супермаркетів пріоритетно закуповувати продукцію у місцевих виробників, передусім дрібних фермерів. Таким чином вони стануть більш конкурентоспроможними перед імпортними постачальниками.

Я розумію, що ініціатива ще потребує обговорення з усіма причетними сторонами – і ми вже розпочинаємо такі діалоги.

Втім, село не має обмежуватися лише аграрним сектором.

Постіндустріальна економіка – це IT, креативні індустрії, сфера розваг, туризм, виробництво органічних продуктів, відновлювальна енергетика. Все це відкриває для села можливості, надає “друге дихання”. І своє завдання ми бачимо у тому, щоб цими можливостями скористатися.

Як саме? Організувавши взаємодію між креативною економікою та сільською.

Село може запропонувати креативній економіці й креативному класу те, що ще довго не зможуть запропонувати великі міста: рекреацію, своєрідний “детокс”, можливість жити в іншому часовому режимі, ніж креативний клас живе у місті.

Як не дивно, пандемія COVID-19 тут грає на руку. Згадайте, як під час локдауну “креативщики” з міста їздили до села рятуватися від некомфортної самоізоляції в квартирах. IT, дизайн, комунікації, індустрія розваг, журналістика, мистецтво – це далеко не повний перелік сфер, які повністю або частково допускають дистанційну роботу.

Завдяки президентській програмі “Велика реставрація” сільські громади отримають відреставровані замки та палаци. Отже, матимуть шанс залучити туристів. А це – ночівлі в приватних садибах, купівля сувенірів, дегустації місцевих продуктів.

Ми готові до діалогу з усіх питань розвитку села. Але за тієї умови, що це буде діалог, а не чергові маніпуляції для набору “політичних балів”.

Є ідеї – підкажіть їх нам! Разом ми зробимо село щасливим.

 

Елвіс, Франкенштейн, Енді Уорхол і Зеленський

УП. 13.06.21.

Пік електоральної підтримки Володимира Зеленського, після того як він став президентом, за даними групи “Рейтинг”, припав на вересень 2019 року. Тоді за нього в першому турі були готові проголосувати 72% виборців.

Далі настав спадний тренд. У 2020 році він переривався лише двома підйомами.

Перший був на старті пандемії, коли більшість українців вважала, що очільник держави ефективно реагує на загрозу коронавірусу.

Друга позитивна корекція сталася напередодні місцевих виборів, у період підвищеної політичної та інформаційної активності Зеленського.

На початку лютого цього року електоральний показник президента скотився до 21%.

Слідом влада взялася за Віктора Медведчука. Переважна частина українців схвалила блокування телеканалів путінського кума і персональні санкції проти нього.

У квітні, як показало опитування Liberty Report, понад половина українського населення боялася військового наступу Росії. Головнокомандувач демонстрував готовність протистояти агресору. А також наполегливо виступав за інтеграцію України до НАТО, чого бажає більшість українців.

Зрештою у травні рейтинг Зеленського досягнув 30%.

Відкритим залишається питання, чи є це початком нової висхідної тенденції або черговим відкатом, який незабаром зміниться подальшим падінням.

У цьому контексті слід подивитися на динаміку рейтингу Петра Порошенка за часів його президентства. Це історія великого спадного тренду, що почався відразу після виборів. При цьому було кілька висхідних корекцій, які відбувалися на тлі певних подій.

Старту поліцейської реформи та парадів на День незалежності (окрім 2014 року). Заборони російських соцмереж і сайтів. Отримання безвізу та ухвалення закону про мову в першому читанні. Запровадження воєнного стану та отримання Томосу.

У всіх цих подіях Порошенко поставав у ролі гетьмана-захисника, який неухильно відстоює інтереси країни.

Аналогічно і з чинним президентом. Перебуваючи у низхідній тенденції, його рейтинг двічі йшов угору — на початку пандемії та останнім часом, коли Зеленський уособлював міцну руку, здатну боротися із загрозами, що нависають над нацією та державою.

До слова, згідно з минулорічним дослідженням Київського міжнародного інституту соціології, переважна більшість українців переконана, що сильний лідер важливіше, ніж демократична система.

Водночас президентський досвід Порошенка ілюструє, що періодична й ситуативна продуктивність такого іміджу не дає кардинального і довгочасного приросту електоральних симпатій.

Якою мірою взагалі конкретні події можуть впливати на рейтинг першої особи держави? Наскільки залежить ставлення виборців до політичного лідера від його поведінки? Що, власне, лежить в основі електоральних уподобань?

Соціономіка

У 1970-х роках американський психолог і фінансовий аналітик Роберт Пректер, ідучи проти традиційної думки, почав розвивати ідею, що суспільний настрій визначає характер соціальних подій, а зворотного впливу не існує.

У 1985 році Пректер опублікував статтю “Елвіс, Франкенштейн і Енді Уорхол”, в якій дійшов висновку, що тренди на фондовому ринку і в масовій культурі створюються одним і тим же чином — хвилями колективного оптимізму і песимізму, які не залежать від зовнішніх чинників.

Відтоді гіпотезу про те, що соціальний настрій задає тон суспільних подій і тільки так, а не інакше, дослідники почали застосовувати для пояснення і прогнозування тенденцій у різних сферах. Від фінансів і політики до моди й розваг.

Наприклад, було виявлено, що в період позитивного соціального настрою зростають ціни на акції, переобираються чинні управлінці, панує громадянський спокій, популярні яскраві кольори й короткі спідниці. Під час суспільного песимізму все навпаки.

На основі таких досліджень утворилася теорія, яка називається соціономікою

(не плутати з соціоекономікою і псевдонауковою “соціонікою”).

Стандартне уявлення Соціономічний погляд
Зростання фондового ринку вселяє оптимізм інвесторам Оптимізм інвесторів призводить до зростання фондового ринку
Рецесія змушує підприємців бути обережними Обережність підприємців — причина рецесії
Скандали роблять людей обуреними Обурені люди шукають скандалів
Війна породжує масовий страх і агресію Налякані та агресивні люди — причина війни
Епідемії створюють суспільну паніку Люди, схильні до паніки, легко піддаються епідеміям
Весела музика змушує людей посміхнутися Люди, які хочуть посміхатися, вибирають веселу музику
Талановиті лідери роблять населення щасливим Щасливому населенню лідер здається талановитим

Детальніше тут і тут

Соціономісти виходять з того, що суспільний настрій — це масовий психічний стан, який переживається несвідомо та змінюється з іманентних причин, а не під впливом зовнішніх сил.

Згідно з цією концепцією, ті чи інші соціальні події можуть викликати лише короткострокові колективні реакції.

Апелюючи до власних досліджень, послідовники соціономічної теорії стверджують: політична еліта не впливає на суспільний настрій; його хвилі диктують те, які персони та партії приходять до влади, яким чином вони себе поводять і як сприймаються громадянами.

В електоральних демократіях така логіка легко простежується на соціологічному рівні. Наприклад, у нас.

Потужний суспільний запит на нові обличчя в політиці зумовив висунення і перемогу Зеленського на виборах.

Ані він, ані його попередники довго не затримувалися на піку народної підтримки. Така закономірність електоральної психології українців.

Бажання більшості населення бачити сильного лідера, здатного випалити п’яту колону, дати відсіч зовнішньому агресору, тягнути Україну на Захід і прищучити олігархів, змусило президента обрати ту модель поведінки, яку ми спостерігаємо останні місяці.

Що демократичніше країна, то чутливіше влада до соціальних запитів. І то легше прогнозувати риторику та дії державного керівництва, орієнтуючись на те, що бажає та схвалює, чого не хоче й боїться більшість громадян.

Влада суспільної думки

Якими мотивами керується політичний лідер, виконуючи волю народу, особливого значення не має.

Пасіонарні прихильники і затяті критики Зеленського можуть нескінченно сперечатися, чому він пішов війною на Медведчука і затіяв деолігархізацію.

Перші наполягатимуть на тому, що президент, перебуваючи на одній хвилі з народом, діє виключно з ідейних міркувань.

Другі будуть доводити, що він утилітарно працює на власний рейтинг і жадає перерозподілити економічні ресурси під себе і найближче оточення, не маючи ніяких принципів і переконань.

І ті, й інші будуватимуть які завгодно логічні конструкції, щоби виправдати своє стихійне ставлення до Зеленського. Це приклад того, як працює психічний механізм, який свого часу Зигмунд Фрейд назвав раціоналізацією.

До речі, цікаво, як він відкрив цей феномен. Фрейд став свідком ситуації, коли його знайомий психіатр запевнив пацієнта, який перебував у стані гіпнозу, що після виходу з трансу він візьме парасольку, відкриє її та походить по кімнаті.

Випробуваний усе це виконав. Відповідаючи на запитання, навіщо він це зробив, пацієнт сказав, що йому, мовляв, потрібно на вулицю, оскільки закінчився тютюн, а погода може зіпсуватися. На дворі стояв безхмарний день, який не віщував дощу.

Схожим чином сліпа позитивна упередженість до людини змушує бачити в її діях тільки благородні та великодушні мотиви. Нещадна негативна упередженість — лише низькі й жалюгідні спонукання.

Тут варто згадати про ще одне явище, яке у психології називається фундаментальною помилкою атрибуції. Це коли ми пояснюємо поведінку іншої людини її індивідуальними особливостями, не враховуючи зовнішні обставини, в яких вона перебуває.

Неможливо точно визначити, що рухає Зеленським у його політичному курсі, але це й не потрібно.

У наших умовах, щоби орієнтовно розуміти, яким шляхом ітиме президент, достатньо одного. Слідкувати за результатами соціологічних опитувань (у чесних дослідницьких центрів), що показують, чого суспільство чекає від влади, де воно дає зелене світло, а де малює червоні лінії.

Тому суть не в тому, чим керується президент у своїй діяльності, а в тому, що відбувається в свідомості нації. Нашій з вами. Кожного з нас.

Євген Середа, для УП

 

1 Бал2 Бали3 Бали4 Бали5 Балів (Голосів: 1 Рейтинг: 5,00 out of 5)
Loading...
Переглядів: 58

Залишити відгук

adminarmyua@ukr.net | © 2014-2020 ARMYUA
Повне (часткове) використання матеріалів дозволяється за умови наявності прямого гіперпосилання на адресу матеріалу на сайті armyua.com.ua