Головна » Інформкон'юнктура доби » Інформаційний резонанс доби: 14.06.2021

Інформаційний резонанс доби: 14.06.2021

Окупанти минулої доби вісім разів зривали «тишу» на сході України  

15.06.2021 07:45

Російсько-окупаційні війська минулої доби 8 разів порушили режим припинення вогню.

Про це повідомляє пресслужба Об’єднаних сил у Фейсбуці, передає Укрінформ.

“Протягом минулої доби, 14 червня, в районі проведення операції Об’єднаних сил, збройні формування Російської Федерації 8 разів порушували режим припинення вогню”, – йдеться у повідомленні.

У районі Новотошківського ворог відкривав вогонь з підствольних гранатометів і стрілецької зброї.

Біля Водяного, що на Приазов’ї, противник тричі обстрілював позиції ЗСУ зі станкових протитанкових, автоматичних станкових, ручних протитанкових гранатометів і великокаліберних кулеметів.

Неподалік населеного пункту Павлопіль російські війська здійснили обстріл українських захисників зі станкових протитанкових, автоматичних станкових гранатометів і великокаліберних кулеметів.

Поблизу Луганського ворог двічі відкривав вогонь з автоматичних станкових, ручних протитанкових гранатометів і великокаліберних кулеметів.

На півночі Луганської області зафіксований проліт ворожого безпілотного літального апарату типу «Орлан-3М» із перетином лінії розмежування. БПЛА противника вчасно подавлений засобами РЕБ.

Бойових втрат внаслідок ворожих обстрілів серед українських військових немає.

Внаслідок підриву на невідомому вибуховому пристрої осколкові поранення отримали двоє військовослужбовців.

Стан здоров’я одного військового – задовільний, іншого – середньої тяжкості.

Станом на 7 годину ранку, 15 червня, зафіксоване одне порушення режиму припинення вогню.

Біля Новгородського збройні формування Російської Федерації обстріляли українських військових зі станкових протитанкових гранатометів і великокаліберних гранатометів.

 

У зоні ООС внаслідок вибуху постраждали двоє українських бійців

14.06.2021 22:07

У понеділок, 14 червня, в зоні операції Об’єднаних сил внаслідок вибуху невідомого вибухового пристрою двоє військовослужбовців отримали осколкові поранення.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Оперативно-тактичне угруповання “Схід” у Фейсбуці.

“14 червня, в зоні відповідальності оперативно-тактичного угруповання ’’Схід’’ внаслідок вибуху невідомого вибухового пристрою два військовослужбовці отримали осколкові поранення”, – ідеться у повідомленні.

Воїнів доправлено до лікувального закладу, де їм надано належну медичну допомогу. Один військовослужбовець знаходиться в задовільному стані, стан здоров’я іншого – середньої тяжкості.

Обставини з’ясовуються, на місці події працюють представники військової частини та робоча група Військової служби правопорядку Збройних Сил України.

Як повідомляв Укрінформ, сьогодні станом на 17:00 в районі проведення операції Об’єднаних сил зафіксовані два випадки порушення ворогом режиму тиші.

 

Окупанти відкривали вогонь біля Водяного і Новотошківського   

14.06.2021 18:19

Сьогодні станом на17:00 в районі проведення операції Об’єднаних сил зафіксовані два випадки порушення ворогом режиму тиші.

Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомляє пресслужба штабу ООС.

У районі Новотошківського ворог відкривав вогонь зі станкових протитанкових, ручних протитанкових, підствольних гранатометів і стрілецької зброї.

Поблизу Водяного, що на Приазов’ї, противник двічі обстріляв українські позиції з автоматичних станкових, ручних протитанкових гранатометів і великокаліберних кулеметів.

Бойових втрат внаслідок ворожих обстрілів немає.

На обстріли російсько-окупаційних військ українські захисники відкривали вогонь у відповідь.

Про дії збройних формувань Російської Федерації повідомлено представників ОБСЄ через Українську сторону СЦКК із застосуванням встановленого координаційного механізму.

Як повідомляв Укрінформ, 13 червня в районі проведення операції Об’єднаних сил зафіксовано два обстріли позицій українських військових.

 

ОБСЄ вихідними зафіксувала майже 200 порушень «тиші» на сході України

СММ ОБСЄ зафіксувала у період із вечора 11 до вечора 13 червня 84 порушення режиму припинення вогню у Донецькій області та 107 таких порушень на Луганщині.

Як передає Укрінформ, про це йдеться у щоденному звіті № 136/2021, опублікованому Спеціальною моніторинговою місією ОБСЄ в Україні (СММ) 14 червня 2021 року.

“У період із вечора 11 до вечора 13 червня в Донецькій області Місія зафіксувала 84 порушення режиму припинення вогню, зокрема 25 вибухів невизначеного походження”, – йдеться у повідомленні.

Більшість порушень сталася в районі на північ від н. п. Широкине (підконтрольний урядові, 100 км на південь від Донецька) ввечері 11 та вночі 12 червня, а також північніше та південніше Донецької фільтрувальної станції (ДФС; 15 км на північ від Донецька) 12 червня.

Упродовж попереднього звітного періоду в цій області було зафіксовано 51 порушення режиму припинення вогню.

“У період із вечора 11 до вечора 13 червня в Луганській області СММ зафіксувала 107 порушень режиму припинення вогню, зокрема 5 вибухів невизначеного походження”, – повідомили в СММ.

Більшість порушень сталася в районі на північ від ділянки розведення в районі н. п. Золоте (підконтрольний урядові, 60 км на захід від Луганська) увечері 11 та вночі 12 червня.

Упродовж попереднього звітного періоду на Луганщині було зафіксовано 7 порушень режиму припинення вогню.

Як раніше повідомляло агентство, у понеділок, 14 червня, в зоні операції Об’єднаних сил внаслідок вибуху невідомого вибухового пристрою двоє військовослужбовців отримали осколкові поранення.

 

У Маріуполі вшанували пам’ять загиблих у 2014 році прикордонників

У Маріуполі на Донеччині на пост-мосту в районі меткомбінату «Азовсталь» пролунали залпи військового салюту на честь загиблих у 2014 році від рук окупантів українських прикордонників.

Як передає Укрінформ, у сьомі роковини трагедії маріупольці взяли участь у панахиді за загиблими, повідомили в поліції Донецької області.

На роковини зібралися їхні рідні, колеги, друзі, представники органів системи МВС та місцевої влади, небайдужі мешканці.

Присутні схилили голови у скорботі за загиблими й хвилиною мовчання вшанували їх пам’ять. Священнослужителі провели панахиду, присутні поклали квіти до підніжжя пам’ятного знаку, встановленого на місці трагедії.

Як повідомлялося, сім років тому 14 червня, на другий день після звільнення Маріуполя від незаконних збройних формувань, колону автомобілів прикордонної служби на околиці міста атакував загін бойовиків.

Ворожі снайпери та гранатометники накрили прикордонників щільним вогнем. Воїни прийняли бій, але втратили п’ятьох побратимів: майорів Миколу Зайцева та Віталія Вінніченка, прапорщика Володимира Гречаного, старшину Сергія Єпіфанова і працівника Олександра Островського.

Від рук нападників загинув і пастор Сергій Скоробогач. Ще 10 людей тоді отримали поранення різного ступеня тяжкості.

 

У Києві відкрили виставку до 130-річчя Євгена Коновальця

У Національному музеї історії України відкрилась виставка «Щиро Ваш. Євген Коновалець» присвячена 130-й річниці від дня народження політичного діяча.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Виставка присвячена 130-річчю життя та народження Євгена Коновпльця. І ми постаралися зробити так, щоб це вийшло щось оригінальне, щось несподіване. Ми зробили так, щоб тут не було жодної копії, це є оригінальні речі, половина з них ніколи не була оприлюднена чи показана, тому якраз це і є цінним і важливим», – сказав куратор виставки Олександр Кучерук.

На виставці представлені матеріали з фондових колекцій музею та Фундації імені Олега Ольжича: документи та особисті речі Євгена Коновальця (зокрема, рукописи його творів, речі із родинного архіву діяча, листи матері до Євгена Коновальця, паспорт, виданий йому незалежною Литвою).

Також на виставці експонуватимуться артефакти, пов’язані зі здійсненим спецгрупою НКВД терористичним актом, жертвою якого став Коновалець. Це, зокрема, адресована йому телеграма терориста Судоплатова, який діяв під псевдо Валюх, годинник, який був на руці лідера ОУН у день його загибелі, ручка та портсигар Євгена Коновальця, його посмертна маска, документи та світлини, пов’язані із похороном діяча у травні 1938 року в Роттердамі (Нідерланди).

Євген Коновалець – полковник Армії Української Народної Республіки, комендант Української Визвольної організації, голова Проводу українських націоналістів (1927), перший голова ОУН (з 1929 р., один із ідеологів українського націоналізму.

Каральні органи СРСР після знищення Симона Петлюри бачила в особі Євгена Коновальця свого головного противника. Висланий більшовиками терорист Павло Судоплатов підсунув полковникові пекельну машину, від вибуху якої 23 травня 1938 року в Роттердамі обірвалося життя борця за Україну.

 

Розвідка спростовує російський фейк про «вбивство» п’яти окупантів українською ДРГ

Російські пропагандисти напередодні зустрічі президентів США і РФ Джо Байдена та Володимира Путіна поширюють дезінформацію про нібито вбивство українською диверсійно-розвідувальною групою п’яти російських найманців в районі Голубівського.

Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомляє Головне управління розвідки Міністерства оборони України.

Росія посилює інформаційні атаки проти України, ідеться в повідомленні.

Для дезінформації світової спільноти пропагандисти країни-окупанта здійснили чергову інформаційну провокацію. У російських ЗМІ інтенсивно розповсюджується інформація про загибель 11 червня п’яти російських найманців. Як стверджують окупанти, бойовиків нібито вбито в результаті нападу української диверсійно-розвідувальної групи в районі населеного пункту Голубівське.

За інформацією воєнної розвідки України, щоб приховати дійсну причину загибелі бойовиків, російські пропагандисти цілеспрямовано поширюють суперечливі чутки про обставини і точне місце події без пояснень, чому досвідчені російські військовослужбовці не змогли уникнути нібито раптового нападу.

Водночас, за наявними даними, інцидент трапився через зловживання найманцями алкоголю та нестатутні взаємовідносини між ними. Зокрема один із бойовиків у стані алкогольного сп’яніння застрелив сплячих співслужбовців і, усвідомивши скоєне, застрелився сам, наголошують розвідники.

“Російські ідеологи здійснюють провокацію напередодні зустрічі президентів США і РФ. Її мета – дезінформація світової спільноти, дискредитація ЗС України та посилення антиукраїнських настроїв серед мешканців тимчасово окупованої території України”, – заявляють у ГУР.

Також у ГУР Міноборони пропонують прослухати аудіозаписи перехоплення на сайті.

Як повідомляв Укрінформ, зустріч Байдена і Путіна має відбутися 16 червня в Женеві.

 

Окупанти не пускають абітурієнтів навчатися на вільну територію: ОГП почав розслідування

14 червня 2021, 12:15  УП

До освітніх центрів “Донбас-Україна” та “Крим-Україна” повідомляють про випадки заборони окупантами перетинати КПВВ абітурієнтам, які бажають навчатися на підконтрольній українській владі території.

Джерело: пресслужба МОН, Офіс генпрокурора

Дослівно: “До освітніх центрів “Донбас-Україна” та “Крим-Україна” надходять звернення щодо випадків заборони окупаційною владою перетину КПВВ особами, які проживають на тимчасово окупованих територіях України та виявили бажання навчатися в закладах освіти на території, підконтрольній українській владі”.

Деталі: МОН засуджує дії окупантів і наголошує на недопущенні порушень прав дітей вільно обирати заклад освіти.

Міністерство освіти просить прикордонників не застосовувати до абітурієнтів із окупованих територій заходів адмінвпливу.

Вступники з ТОТ мають особисто подавати заяву до ЗВО для вступу через освітні центри.

У вступників, як правило, відсутні документи, що унеможливлює подання заяв електронними засобами зв’язку.

Про проблеми, які виникають у абітурієнтів із ТОТ при намаганні вступити до закладів освіти на вільній території країни, просять повідомляти на номери освітніх центрів “Донбас-Україна” або “Крим-Україна”.

Офіс генпрокурора розпочав досудове розслідування за цим фактом.

Встановлено, що окупанти в Донецькій області обмежують переміщення неповнолітніх на підконтрольну уряду територію.

Фактично єдиною можливістю в’їзду і виїзду на підконтрольну територію дітей, які досягли 14-річного віку, але не встигли отримати паспорт громадянина України, є оформлення документів зразка РФ або так званих паспортів псевдореспубліки.

МОН повідомляє, що у межах компетенції вживає всіх необхідних заходів, щоб забезпечити можливість громадянам з окупованих територій вступати до закладів освіти України.

Також МОН розгляне питання щодо продовження термінів вступної кампанії для осіб з ТОТ на місця держзамовлення.

Цьогоріч освітні центри для вступу осіб з ТОТ почали свою роботу 7 червня.

Знати більше:

У 2020 році більше 2 тисячі абітурієнтів з окупованого Криму і тимчасово непідконтрольних територій Донецької і Луганської областій вступили в українські ВНЗ.

 

Вступна кампанія: прикордонники розповіли про нюанси для абітурієнтів із ТОТ

Прикордонники діють виключно у межах законодавства до осіб, які проживають на тимчасово окупованих територіях України та прямують на вступ та навчання в заклади освіти на підконтрольну територію, але для цього вимушені перетинати державний кордон України без дотримання встановлених норм.

Такий коментар кореспонденту Укрінформу дали у пресслужбі ДПСУ.

«Прикордонники діють лише у межах діючого законодавства до осіб, які їдуть на вступ чи навчання до підконтрольної території. Якщо визначено, що передбачено адмінпокарання, то ми маємо його застосовувати. Якщо дійсно у особи є документи, і вона може підтвердити, що вона прямує для участі у вступній кампанії на території, підконтрольній України, то вона може бути звільнена від адмінвідповідальності із застосуванням усного попередження», – сказали у пресслужбі. Й водночас зауважили, що таке рішення у будь-якому разі приймає тільки посадова особа, яка перебуває у пункті пропуску.

У пресслужбі уточнили: якщо особа їде на навчання, то адмінкодекс передбачає, що за малозначимі правопорушення до неї може бути застосовано усне зауваження.

У ДПСУ уточнили, що постановою Кабміну передбачена участь людей із ТОТ у вступних кампаніях, але вона передбачена при перетині ними адмінмежі або лінії розмежування. Але якщо вони потрапляють в Україну через територію РФ, передбачено адмінпокарання. Для змін потрібно, щоб уряд вніс відповідні зміни.

Як повідомлялось, із березня 2020 року угруповання «ЛНР-ДНР», незважаючи на відкриття КПВВ на лінії зіткнення з української сторони, продовжують їх блокувати. В результаті мешканці непідконтрольних територій змушені виїжджати через Росію, щоб потрапити на підконтрольну Україні територію.

Однак такий проїзд є незаконним, адже громадянин перетинає україно-російський кордон у бік Росії в ділянці, де Україна її не контролює. В’їжджаючи на територію України з Росії, громадяни отримують адмінпокарання за незаконний перетин кордону.

Міністерство освіти і науки звернулося до Державної прикордонної служби з проханням розглянути питання щодо незастосування заходів адміністративного впливу на громадян України, які мають бажання вступити на навчання до закладів фахової передвищої та вищої освіти за програмами «Донбас-Україна» та «Крим-Україна».

 

Слідком Білорусі: Жодних запитів від “ЛНР” щодо Протасевича не було

14 червня 2021, УП

Слідчий комітет Білорусі заявив, що жодних запитів від бойовиків “ЛНР” щодо можливого судового процесу над білоруським журналістом Романом Протасевичем, затриманим 23 травня після примусової посадки літака, не надходило.

Джерело: голова Слідкому Дмитро Гора, Роман Протасевич на пресконференції 14 червня

Пряма мова Гори: “На сьогоднішній день жодних запитів нізвідки з-за кордону для проведення таких дій не надходило”.

Пряма мова Протасевича: “Будь-які офіційні свідчення я даю стільки представникам Слідчого комітету”.

Деталі: Гора пояснив, що для того, щоб представники будь-яких іноземних держав могли брати участь в якихось слідчих процесуальних діях з Романом Протасевичем або ж вимагати його видачі, – потрібні міжнародні запити, клопотання і доручення, а їх станом на 14 червня не надходило.

Що було раніше: 11 червня представник бойовиків Родіон Мірошник заявив, що керівництво так званої “ЛНР” готується до судового процесу над білорусом Романом Протасевичем. За його словами, в “ЛНР” нібито створена “слідча група”, яка займається Протасевичем і вже направлені відповідні документи в правоохоронні органи Білорусі.

Передісторія:

23 травня за вказівкою Олександра Лукашенка Білорусь підняла винищувач, щоби посадити у Мінську літак Ryanair Афіни – Вільнюс, на якому перебував колишній редактор опозиційного телеграм-каналу NEXTA Роман Протасевич. Протасевича та його дівчину затримали.

Так звана “генеральна прокуратура ЛНР” повідомила про “порушення справи” проти затриманого в Білорусі Романа Протасевича за нечебто участь у бойових діях в складі “Азова”.

Засновник батальйону “Азов” Андрій Білецький повідомив, що Протасевич працював як журналіст на Донбасі.

 

Дружина політв’язня Марченка розповіла про його здоров’я

Український політв’язень у РФ Олександр Марченко розповів дружині, що після того як йому знову стали доступні необхідні для підтримки здоров’я ліки, намагається відновити свою фізичну форму.

Про це Катерина Марченко повідомила кореспонденту Укрінформу.

За словами дружини політв’язня, це була її перша за два роки телефонна розмову з чоловіком.

«Олександр намагається відновити свою фізичну форму і привести в порядок своє здоров’я в цілому – після тривалого періоду неотримання таблеток. 8 червня нарешті було проведено медичне обстеження, і зараз ми чекаємо на результати», – сказала Катерина Марченко.

За її словами, під час розмови чоловік торкався теми обмінів і висловлював прикрість, «що поки жодних передумов на те, що обмін може відбутися найближчим часом, немає».

«Олександр висловлює подяку за підтримку від людей, яким небайдужа наша історія, перш за все уповноваженій ВР з прав людини Людмилі Денісовій і генконсулу України в Ростові-на-Дону Тарасу Малишевському», – зазначила дружина політв’язня.

Як повідомляв Укрінформ, український омбудсмен Людмила Денісова заявляла, що стан здоров’я в’язня Кремля Марченка погіршується через неотримання життєво необхідних ліків, до того ж його на якийсь період переводили до ШІЗО. Денісова зверталася до уповноваженої з прав людини в РФ Тетяни Москалькової.

Після цього українському політв’язню знову стали доступні таблетки, необхідні для підтримки життя і здоров’я.

Олександра Марченка 17 грудня 2018 року затримало «МГБ ДНР». 2 місяці він перебував у донецькій «Ізоляції», де зазнав тортур. Згодом чоловіка відвезли на неконтрольовану ділянку кордону України і РФ і передали представникам ФСБ РФ.

26 листопада 2020 року Марченка, обвинуваченого у РФ у переміщенні продукції військового призначення і шпигунстві, засудили до 10 років позбавлення волі.

Правозахисний центр «Меморіал» визнав Марченка політв’язнем.

 

Денісова просить Міноборони змінити правила медкомісії для призовників

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова надіслала до Міністерства оборони свої пропозиції щодо змін до Положення про військово-лікарську експертизу у частині, що стосується визначення ступеню придатності до військової служби призовників військово-лікарськими комісіями.

Як передає Укрінформ, про це інформує пресслужба Офісу Омбудсмана.

«До Міністерства оборони України надіслано пропозиції Уповноваженого щодо забезпечення прав призовників на охорону здоров’я», – йдеться у повідомленні.

За інформацією Денісової, проведені моніторингові візити та звернення громадян, які надійшли до омбудсмана, свідчать, що під час призовної кампанії мають місце факти направлення для проходження строкової військової служби юнаків, які є непридатними до неї за станом здоров’я через наявність у них серйозних розладів здоров’я. Що, у зв’язку зі значним фізичним навантаженням на військовослужбовців, може становити серйозну загрозу їхньому життю та здоров’ю.

Однією з причин цього, як уточнюється, є те, що в порушення вимог статті 70 Закону «Основи законодавства України про охорону здоров’я», за якою придатність призовників до військової служби має визначатися виключно колегіальним органом – військово-лікарською комісією, їх проведення впродовж тривалого часу здійснювалося не уповноваженим на те Законом органом, рішення якого затверджувалося одноосібно лікарем призовної комісії (працівником територіального центру комплектування). Тобто особою, як зазначається, зацікавленою насамперед у виконанні плану призову.

У Офісі омбудсмана пояснили, що всупереч вимогам законодавства такий підхід було закріплено і у затвердженому урядом у 2002 році Положенні про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом, яке цьогоріч, за реагування Уповноваженого ВРУ з прав людини, було приведено у відповідність з «Основами законодавства України про охорону здоров’я».

«Водночас для остаточного вирішення зазначеної проблеми необхідно закріпити вимогу щодо визначення ступеню придатності до військової служби призовників військово-лікарськими комісіями, у Положенні про військово-лікарську експертизу. У зв’язку з цим, Уповноваженим підготовлено та надіслано до Міністерства оборони України пропозиції щодо приведення відомчого акту у відповідність з законом задля забезпечення прав громадян України, які підлягають призову на строкову військову службу, на охорону здоров’я», – уточнюється у повідомленні.

Зазначається, що додержання права призовників на охорону здоров’я перебуває на контролі Уповноваженого ВРУ з прав людини.

Як повідомлялося, український омбудсман Людмила Денісова взяла на контроль питання розслідування випадків загибелі військовослужбовців ЗСУ.

 

Росія проведе військові навчання біля кордону з Україною

14 червня 2021, УП

Росія розпочала тактичні навчання у Воронезькій області, де будуть задіяні бомбардувальники Су-34 та дальні перехоплювачі Міг-31.

Джерело: “Інтерфакс-Росія” з посиланням на Західний військовий округ РФ

Деталі: У навчаннях візьмуть участь Ленінградська армія Військово-повітряних сил РФ та сил Протиповітряної оборони.

Під час маневрів екіпажі бомбардувальників нанесуть ракетно-бомбові удари по наземних цілях умовного противника на полігоні Західного військового округу.

Також під час навчань екіпажі бомбардувальників під прикриттям винищувачів-перехоплювачів Міг-31БМ піднімуться в небо з аеродромів у Воронезькій, Курській і Тверській областях. Вони мають начебто провести розвідку та вразити наземні цілі – укріплення, танкові колони, літаки на аеродромах і командні пункти умовного противника.

Нагадаємо:

У березні та квітні повідомлялось, що Росія стягнула до українських кордонів значну кількість військ. У Москві тоді відповідали, що проводять військові навчання та мають право перекидати війська в межах країни як завгодно.

Проте з 23 квітня міністр оборони Росії Сергій Шойгу доручив командуючим починати відведення військ, які скупчилися біля кордонів з Україною і в окупованому Криму.

Водночас повідомлялось, що Росія залишила біля кордону України десятки тисяч військовослужбовців і зброю після недавнього відведення частини своїх військ.

 

Росія відвела від кордону з Україною лише 12 тисяч військових зі ста тисяч – Кулеба

Росія відвела від кордону з Україною лише близько 12 тисяч військових зі 100 тисяч, тому про дійсне відведення не йдеться.

На цьому наголосив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба в інтерв’ю виданню Die Welt, переклад якого опублікований на сайті МЗС, передає Укрінформ.

“Наприкінці квітня вони (Росія – ред.) заявили про відведення військ. Але за весь цей час реально відвели лише близько 12 тисяч військових з понад 100 тисяч, які були стягнуті у квітні. Тому про дійсне відведення не йдеться”, – сказав Кулеба.

За його словами, заява Росії про відвід військ була зумовлена різкою реакцією Заходу. Міністр зауважив, що Росія поважає силу, натомість реагує агресивно, щойно відчуває слабкість.

“Усі бачать, що насправді відбувається, та бачать, що Росія є стороною конфлікту. І коли німецькі чи французькі політики не наважуються вголос про це говорити, це мотивує Росію діяти ще агресивніше. Потрібно озвучувати очевидні речі, аби Росія поважала цю позицію та поводила себе відповідним чином”, – наголосив Кулеба.

Він також нагадав, що НАТО у 2008 році обіцяло, що Україна та Грузія одного дня стануть членами Альянсу. “Ми хочемо, аби процес, який нам обіцяли 13 років тому, розпочався, навіть якщо він триватиме роками чи десятиліттями”, – заявив глава МЗС.

Як повідомлялося, у квітні Росія сконцентрувала на кордоні з Україною понад 100 тис. військовослужбовців, стягнула важке озброєння та розгорнула військові шпиталі. Такий розвиток подій викликав глибоке занепокоєння США, країн ЄС та міжнародного співтовариства.

Пізніше Росія оголосила про відведення своїх військ від кордонів України під приводом “успішного завершення навчань”.

Водночас Президент Володимир Зеленський заявив, що відбулося лише незначне зменшення кількості російських військ в окупованому Криму, а вздовж кордонів такого скорочення не помітно.

 

Путін звинуватив Україну у стягуванні військ на Донбас

14 червня 2021, УП

Президент Росії Володимир Путін звинуватив Україну у постійному стягуванні військ до зони бойових дій на Донбасі.

Джерело: Путін в інтерв’ю американському телеканалу NBS, цитує його адміністрація

Пряма мова: “Послухайте, по-перше, сама Україна постійно підтягує так, по-моєму, і зараз продовжує це – і особовий склад, і військову техніку в район конфлікту на південному сході України, до Донбасу”.

Деталі: Путін вкотре сказав, що Росія начебто не стягує війська спеціально до кордону, а проводить планові військові навчання на своїй території.

Нагадаємо:

Україна дотримується режиму розведення сил та засобів на Донбасі. Це підтверджують звіти СММ ОБСЄ. Останні також фіксують, що саме незаконні військові формування РФ на Донбасі порушують режим розведення військ.

Росія розпочала тактичні навчання у Воронезькій області, де будуть задіяні бомбардувальники Су-34 та дальні перехоплювачі Міг-31.

 

Байден вважає чесною свою відповідь про те, що Путін – убивця  

15.06.2021 06:29

Глава Білого дому Джо Байден вважає, що президент Росії Володимир Путін зробив у своєму житті певні речі, через які його можна було назвати «вбивцею».

Про це американський лідер заявив у понеділок, під час пресконференції за підсумками саміту НАТО, передає Укрінформ.

Коли Байдена запитали, чи він досі вважає Путіна убивцею, президент засміявся.

«Відповідь така: я вважаю, що в минулому він (Путін – ред.), фактично, визнавав, що він був – що мали місце певні речі, які він міг зробити або зробив», – зауважив американський лідер.

При цьому Байден підкреслив, що коли його запитали в прямому ефірі, чи вважає він Путіна вбивцею, він «відповів чесно».

«Але я не думаю, що це має велике значення з точки зору наступної зустрічі, яку ми маємо провести», – додав президент США.

Водночас Байден зауважив, що зустрічався з Путіним раніше та назвав його «достойним супротивником», додавши, що іноді потрібно укладати домовленості із суперниками.

Як повідомлялося раніше, президент США Джо Байден зазнав критики з боку Конгресу в Вашингтоні, в тому числі своїх же однопартійців через те, що погодився зустрітися з Путіним, а також за недостатньо жорстку позицію відносно РФ.

У понеділок, під час пресконференція за підсумками саміту НАТО Байден заявив, що всі світові лідери, з ким він мав зустрічі під час європейського турне, підтримали необхідність цієї зустрічі.

Нагадаємо: зустріч президентів США й Росії запланована в середу, 16 червня, в Женеві, Швейцарія.

 

Зеленський телеканалу CBS: Війна з Росією може прийти в домівки американців 

15.06.2021 05:56

Війна з Росією може прийти в домівки американців, заявив телеканалу CBS News Президент України Володимир Зеленський.

Як передає Укрінформ, про це йдеться в репортажі телеканалу, який на запрошення Зеленського відвідав лінію фронту на сході України.

«За кілька днів до саміту Президента США Джо Байдена та його російського колеги Володимира Путіна, під час якого Україна займатиме одне з перших місць порядку денного, – зазначають автори репортажу, – Ми запитали Зеленського, чому простих американців має хвилювати конфлікт у його країні, яка знаходиться за тисячі миль від їхньої власної. «Вона (війна з РФ – ред.) може бути завтра в їхніх домівках», – сказав він».

Це може здатися надуманим, розмірковують журналісти, але на думку експертів, російські хакери використовують Україну як випробувальний полігон, зокрема, для атаки на її енергосистему, аби потім застосувати подібну тактику в США.

«Коли на початку цього року десятки тисяч російських військ були стягнуті до українського кордону, дехто розцінив це не тільки як спробу налякати союзника Америки, а і як загрозу для США та їхніх союзників», – зазначають автори репортажу.

За їхніми спостереженнями, Зеленський, як і багато українців, вважає, що Путін має неоімперські амбіції щодо Росії, аби знову контролювати своїх сусідів.

«Вони не хочуть зробити нас вільними», – цитує Президента України CBS News.

Як повідомляв Укрінформ, 20 квітня Зеленський звернувся до Путіна, запропонувавши йому зустрітися «в будь-якій точці українського Донбасу, де йде війна».

Пізніше, 22 квітня, Путін заявив, що готовий у Москві зустрітися з Зеленським, але питання припинення війни на сході України обговорюватиме лише після переговорів української влади з ватажками “ДНР” і “ЛНР”.

Зокрема, за словами Путіна, якщо Зеленський хоче обговорити двосторонні відносини, то він запрошує його в Москву, а якщо обговорювати «проблеми Донбасу», то Путін запропонував робити це з “керівниками “ДНР” і “ЛНР”.

 

Путін припускає, що США можуть відповісти на російські кібератаки тим самим

15.06.2021 05:38

Президент Росії Володимир Путін припускає, що США можуть заподіяти шкоди Росії в кіберпросторі, у відповідь на російські атаки.

Як передає Укрінформ, про це він заявив у інтерв’ю телеканалу NBC News.

На запитання, чи боїтеся він, що американська розвідка, працюючи всередині російських систем, здатна завдати РФ значної шкоди в кіберпросторі, Путін відповів: «Я не боюся, але маю на увазі, що це можливо».

«НАТО оголосило кіберпростір зоною бойових дій, – додав він. – Значить, вони щось планують. Вони щось готують. Так що, очевидно, це нас не може не турбувати».

За його словами, Росія і США можуть співпрацювати в боротьбі з кіберзлочинністю, хоч раніше його пропозиції щодо цього нібито відкидалися.

«Ми дуже сподіваємося, що нам удасться налагодити цей процес з нашими американськими партнерами», – заявив він.

Путін порівняв кіберзлочинність з мілітаризацією космосу. «Це дуже небезпечна зона», – додав він.

Водночас він відкинув звинувачення на адресу Росії щодо організації низки кібератак на урядові та приватні структури США упродовж останніх років.

 

Кулеба озвучив стратегію України у просуванні до членства в НАТО 

15.06.2021 04:11

Україні потрібно спокійно і виважено подолати російські страшилки про те, що надання Плану дій щодо членства в НАТО буде перетином «червоної лінії» у відносинах РФ із Заходом, і продовжити працювати з країнами, які мають занепокоєння з цього приводу.

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, про це міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявив в ефірі програми «Свобода слова на ICTV».

Міністр зауважив, що йому невідома жодна країна Центральної Європи, Балтії або Балкан, яка рухалася до членства в НАТО, і про яку Росія не казала б, що її вступ до Альянсу буде перетином «червоної лінії».

«Тому всі ці російські страшилки про «червоні лінії», про те, що вони «не допустять, не дозволять» – це все шлях який треба спокійно і виважено пройти», – сказав Кулеба.

Він також акцентував, що шлях між отриманням ПДЧ і членством в Альянсі теж є шляхом реформ. За словами глави української дипломатії, Україна вже зробила достатню кількість реформ для отримання ПДЧ, і заперечувати це «було б цинічним лицемірством».

«Роки може тривати процес між отриманням ПДЧ і набуттям членства, і там ще можна зробити багато реформ. Тому ми маємо чесно сказати, що головна перешкода до надання Україні ПДЧ саме зараз – це небажання надсилати такий сигнал Російській Федерації», – сказав Кулеба.

Він додав, що наразі стратегія України у просуванні до членства в НАТО полягає в тому, щоб працювати з тими країнами, які все ще мають «якісь абсолютно штучні занепокоєння», і паралельно продовжувати шлях трансформації України в інтересах українського народу.

Як повідомлялося, 14 червня в Брюсселі відбувся саміт НАТО, який розглянув шляхи подальшого зміцнення трансатлантичного партнерства та розвиток Альянсу до 2023 року.

Лідери країн НАТО підтвердили продовження політики відкритих дверей та євроатлантичні прагнення України та Грузії, а також закликали обидві країни продовжувати реформи для тіснішої інтеграції з НАТО.

 

Байден назвав умови для вступу України до НАТО

15 червня. УНН. Президент США Джо Байден заявив, що Україні для вступу в НАТО необхідно викорінити корупцію. Окрім цього, необхідно виконати й інші критерії, зокрема – виконання реформ. Про це Байден заявив у понеділок на прес-конференції в Брюсселі після закінчення саміту НАТО, передає УНН.

Цитата

Як зазначив Байден, анексія Росією українського Криму та її роль у подіях на Донбасі не означають, що Україна не зможе вступити.

“Моя відповідь ні. Відповідність критеріям — ось в чому справа. По-перше, треба позбутися корупції, відповідати іншим вимогам, виконати план дій. Ситуація незрозуміла, належить зрозуміти це в майбутньому, а поки ми будемо робити все можливе, щоб Україна була в змозі чинити опір фізичній агресії Росії”, — сказав Байден.

Деталі

Говорячи про відносини з Росією, він також заявив, що під час зустрічі з президентом Росії Володимиром Путіним пізніше цього тижня прокладе йому “червоні лінії”.

Назвавши Путіна “твердим” і “гідним опонентом”, Байден додав: “Я не шукаю конфлікту з Росією, але ми дамо відповідь, якщо Росія продовжить свою шкідливу діяльність”.

Президент США додав, що за результатами саміту, “як союзники ми також підтвердили нашу постійну підтримку суверенітету і територіальної цілісності України”.

Нагадаємо

Напередодні саміту президент України Володимир Зеленський виступив із низкою заяв, в яких вимагав від Північноатлантичного союзу і керівників держав-членів чіткої відповіді щодо надання Україні Плану дій щодо членства в НАТО. “Якщо говорити про НАТО та ПДЧ, я б дійсно хотів отримати чітку відповідь: так чи ні. Нам потрібні конкретні дати і ймовірність цього для України”, — заявляв він.

Своєю чергою, у НАТО підтвердили свою висловлену ще 2008 року обіцянку надати Україні, як і Грузії, членство, але конкретних термінів не називають — і наголошують, що для цього Україні необхідно здійснювати реформи.

 

Саміт НАТО обговорить з Байденом його майбутню зустріч з Путіним

14 червня 2021, УП

Лідери держав-членів НАТО використають саміт в Брюсселі 14 червня для того, щоб проконсультуватися з президентом США Джо Байденом напередодні його зустрічі з президентом РФ Владіміром Путіним.

Про це на брифінгу в понеділок перед початком саміту лідерів Альянсу заявив генсек НАТО Єнс Столтенберг, повідомляє “Європейська правда“.

Генсек розповів, що лідери Альянсу обговорять широке коло питань на зустрічі, включаючи Росію.

“Наші відносини з Росією перебувають на найнижчому рівні з часів завершення холодної війни через агресивні дії Росії. Я впевнений, що лідери Альянсу підтвердять наш подвійний підхід до Росії”, – сказав Столтенберг, нагадавши, що він полягає у міціній обороні і діалозі.

Разом з тим Столтенберг заявив, що НАТО вітає факт майбутньої зустрічі президента США Джо Байдена з президентом РФ Владіміром Путіним.

“Ми використаємо цю зустріч, щоб провести консультації з президентом Байденом напередодні його зустрічі з Владіміром Путіним”, – зазначив генсек.

Він наголосив, що НАТО буде продовжувати посилювати свою колективну оборону на тлі агресивних дій РФ.

Як відомо, двостороння зустріч президентів РФ і США відбудеться 16 червня в Брюсселі.

 

Генсек НАТО назвав дві ознаки причетності РФ до посадки літака Ryanair

13 червня 2021, УП

Генсек НАТО Йенс Столтенберг підкреслив, що Росія не засудила примусову посадку літака Ryanair в Білорусі і подальший арешт опозиційного журналіста Романа Протасевича.

Джерело: Столтенберг в інтерв’ю британській радіостанції Times Radio у неділю

Деталі: Відповідаючи на питання про можливу причетність Росії до інциденту, Столтенберг відмовився говорити про дані розвідки. У той же час, він назвав непрямі ознаки такої причетності.

Пряма мова: “Ми знаємо, що Білорусь і Росія дуже тісно співпрацюють майже в усіх сферах, в тому числі і в обороні повітряного простору.

Друге, що ми побачили – Росія є однією з небагатьох країн, які не засудили абсолютно неприйнятну примусову посадку цивільного літака, що прямував з однієї столиці, Афін, до іншої столиці, Вільнюса”.

Більше деталей: Генсек НАТО зазначив, що інцидент з літаком Ryanair був не тільки порушенням правил цивільного повітряного сполучення, але й атакою на демократичну опозицію Білорусі.

Що передувало: 28 травня Столтенберг заявив, що, ймовірно, Росія була причетна до примусової посадки пасажирського літака Ryanair в Білорусі.

Передісторія:

23 травня за вказівкою Олександра Лукашенка Білорусь підняла винищувач, щоби посадити у Мінську літак Ryanair Афіни – Вільнюс, на якому перебував колишній редактор опозиційного телеграм-каналу NEXTA Роман Протасевич. Протасевичата його дівчину затримали.

 

Байден заявив, що захист Європи є священним обов’язком для США

14 червня 2021, УП

Президент США Джо Байден заявив у понеділок союзникам по НАТО, що оборона Європи, Туреччини та Канади є “священним обов’язком” для Сполучених Штатів.

Про це повідомляє “Європейська правда” з посиланням на Reuters.

“Стаття п’ята – це священне зобов’язання”, – сказав Байден, маючи на увазі обіцянку трансатлантичного альянсу щодо колективного захисту.

“Я хочу, щоб вся Європа знала, що Сполучені Штати тут”, – додав він.

“НАТО є для нас критично важливим”, – сказав Байден, який прагне виправити зв’язки після зневаги до Альянсу, яку демонстрував його попередник Дональд Трамп.

Як повідомлялося, президент Володимир Зеленський заявив, що хотів би від президента США Джо Байдена визначеності у питанні надання Україні Плану дій щодо членства в НАТО.

Однак, як очікується, лідери країн НАТО на саміті в Брюсселі 14 червня не назвуть жодних дат щодо того, коли країни-аспіранти, такі як Україна чи Грузія, можуть отримати План дій щодо членства.

 

Байден не впевнений, що зможе змінити поведінку Путіна

14 червня 2021, УП

Президент США Джо Байден заявив, що буде “дуже прямолінійним” під час зустрічі з президентом РФ Володимиром Путіним, однак зазначив, що немає “гарантії”, що Путін змінить свою поведінку.

Джерело: Байден під час прес-конференції в Корнуоллі, передає CNN

Пряма мова: “Немає ніякої гарантії, що ви можете змінити поведінку людини”.

“Автократи мають величезну владу, і їм не потрібно відповідати перед публікою. Цілком може статися так, що якщо я відповім так, як відповім, це не переконає його – він хоче продовжувати”.

Деталі: Однак Байден додав, що у Росії є “свої власні дилеми”, відзначивши російську економіку, Covid-19, а також Сирію і Лівію.

На питання, чому він вважає, що Путін досі не змінив своєї поведінки у відповідь на всі дії, здійснені США, Байден відповів зі сміхом: “Він Володимир Путін”.

“Росія веде діяльність, яка, на нашу думку, суперечить міжнародним нормам, але вони також зіткнулися з деякими реальними проблемами, з якими їм буде важко впоратися”, – сказав президент США.

Він також погодився з оцінкою Путіна про те, що відносини між Росією і США перебувають на низькому рівні.

“Я знаю, ви не сумніваєтеся, що я буду з ним дуже прямолінійним”, – сказав Байден, звертаючись до преси.

Передісторія:

Президенти США Джо Байден і Росії Володимир Путін домовилися зустрітися 16 червня в Женеві. Це буде їхня перша особиста зустріч.

У Білому домі повідомили, що Путін і Байден обговорять “весь спектр нагальних питань”. У Кремлі заявили, що планується “обговорити стан і перспективи подальшого розвитку російсько-американських відносин, проблематику стратегічної стабільності, а також актуальні питання міжнародного порядку денного, включаючи взаємодію в боротьбі з пандемією коронавірусу і врегулювання регіональних конфліктів”.

Велика частина підготовки президента США Джо Байдена до зустрічі в Женеві з президентом РФ Володимиром Путіним проходила під час щоденного брифінгу розвідки. Провідною постаттю на цих брифінгах з розвідки був директор ЦРУ Вільям Бернс.

Президент США Джо Байден проведе одиночну прес-конференцію за підсумками зустрічі з Путіним.

Путін назвав свої головні очікування від зустрічі з Байденом.

 

Країни НАТО погодили вісім ключових напрямків розвитку Альянсу до 2030 року 

14.06.2021 21:50

Глави держав та урядів НАТО, які зустрілися сьогодні у Брюсселі, розглянули порядок денний розвитку «НАТО 2030» та погодили вісім ключових напрямків діяльності в рамках цієї ініціативи.

Про це під час прес-конференції за підсумками Брюссельського саміту НАТО заявив Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

«Ми обговорили наш амбітний порядок денний НАТО 2030, який має забезпечити, щоб Альянс був здатним відповісти на виклики та загрози сьогодення та завтрашнього дня. Ми прийняли конкретні рішення у восьми ключових сферах. По-перше, ми погодилися розвинути НАТО як трансатлантичний форум для консультація та спільних дій з усіх справ, що стосуються нашої безпеки. Ми погодилися також зміцнити та розширити наші політичні консультації та координацію», – сказав Столтенберг.

За його словами, другим погодженим напрямком є посилення системи стримування й оборони, зокрема, шляхом виконання тих зобов’язань у цій сфері, які союзники прийняли на себе після подій 2014 року.

Третій ключовий напрямок – зміцнення стійкості демократичних суспільств, шляхом координації зобов’язань у цій сфері між лідерами НАТО. Для цього будуть розроблені спільні цілі у сфері стійкості для всього НАТО, і на їх основі визначатимуться конкретні національні цілі для кожної з країн-союзниць, зокрема, у сфері захисту критичної інфраструктури.

Четвертий напрямок – сприяння тому, щоб НАТО залишалося на вістрі технологічного прогресу. Союзники погодилися спільно заснувати так званий «оборонний прискорювач інновацій для Північної Атлантики», який працюватиме із стартапами, промисловістю, науковими установами, та просуватиме трансатлантичне співробітництво, допоможе уникати технологічних недоліків серед країн Альянсу. Союзники також погодилися заснувати Фонд інновацій НАТО, щоб стимулювати розвиток та застосування новітніх технологій.

П’ятий ключовий напрямок, що був погоджений під час саміту НАТО, – зміцнення міжнародного порядку, що оснований на правилах. Для досягнення цієї мети Альянс зміцнюватиме партнерство з Азійсько-Тихоокеанським регіоном, з Австралією, Японією, Новою Зеландією та Республікою Корея, шукатиме можливість встановити нові відносини з країнами у Латинській Америці, в Африці та в Азії. Окрему вагу Альянс приділяє подальшому розвитку партнерства з Європейським Союзом.

«Шостий напрямок – ми суттєво збільшимо тренування та зусилля з розбудови спроможностей для країн-партнерів, від України та Грузії до Іраку та Йорданії», – сказав Столтенберг.

Сьомим напрямком розвитку Альянсу він назвав відповідь на безпекові прояви кліматичних змін. Зокрема, союзники погодилися включити цей фактор до оборонного планування та розпочати оцінку шкідливих викидів від військової діяльності, з тим, щоб зробити свій внесок у реалізацію глобальної мети з досягнення нульового рівня забруднення довкілля до 2050 року.

«Восьме. Ми погодилися розвинути нову Стратегічну концепцію НАТО до нашого наступного саміту в 2022 році, яка має підтвердити наші цінності, а також відобразити суттєві зміни у ситуації з безпеки, що відбулися протягом минулого десятиліття», – сказав Столтенберг.

При цьому він зауважив, що порядок денний «НАТО 2030» визначає дуже амбітні цілі, для досягнення яких буде необхідним відповідний рівень фінансування та спільних інвестицій. У цьому контексті він привітав той факт, що протягом минулих семи років поспіль європейські союзники по НАТО та Канада послідовно збільшували оборонні витрати, які сумарно зросли на додаткові 260 мільярдів доларів США з 2014 року. Це ж стосується підтримки місій та операцій НАТО, та більш справедливого розподілу фінансового навантаження у цьому сенсі між союзниками по Альянсу.

Як повідомлялося, 14 червня в Брюсселі відбувся саміт НАТО, який розглянув шляхи подальшого зміцнення трансатлантичного партнерства та розвиток Альянсу до 2023 року.

 

НАТО розглядає Росію як основний виклик – Меркель

Канцлер ФРН Ангела Меркель порушила питання України на саміті НАТО 14 червня.

Про це вона заявила на брифінгу за результатами саміту, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

«Що стосується питань, які торкаються нашої безпеки, я, природно, згадала Україну, ситуацію в Білорусі, невирішені конфлікти між Вірменією та Азербайджаном, ситуацію в Грузії і, звичайно, Лівію», – сказала Мерель.

Ситуація з безпекою змінилася, констатувала Меркель. «З одного боку, це пов’язано з тим, що Росія не розглядає НАТО як партнера – принаймні, це одностайна думка тих, хто сьогодні взяв участь у саміті. Росія, на жаль, … вважається противником навіть через 30 років після закінчення холодної війни», – заявила канцлер. Вона зауважила, що знову висловилася за подвійний підхід у відносинах з Москвою – з одного боку, стримування, з іншого – готовність до політичного діалогу, баланс.

Меркель зазначила також, що Захід у зовнішній політиці бачить подекуди дуже скоординовану співпрацю між Китаєм та Росією – наприклад, у Раді Безпеки ООН, спільні військові операції. «Звичайно, ми також стежимо за гібридними діями як Росії, так і Китаю, і розглядаємо їх як нові виклики. Тому важливо, щоб ми більше координували свої дії політично», – сказала вона.

Меркель запевнила, що Німеччина є відданою цілям і домовленостям НАТО, включаючи цільовий показник у 2 відсотки витрат на оборону від ВВП. Але вона визнала, що до 2024 року ФРН не зможе досягти цього показника та нагадала, що Берлін завжди чітко давав зрозуміти, що хоче досягти показника 1,5 відсотка до 2024 року і 2-відсоткового лише до 2030 року.

Як повідомлялось, саміт НАТО проходив 14 червня в Брюселі за присутності лідерів Альянсу.

.

Лідери країн НАТО заявили про намір «оживити» Альянс – Макрон

Президент Франції Еммануель Макрон заявив, що лідери країн НАТО на саміті у Брюсселі підтвердили намір «оживити» Альянс.

Про це французький лідер сказав не пресконференції за результатами саміту НАТО, який 14 червня пройшов у Брюсселі, передає власний кореспондент Укрінформу.

«Сьогодні ми чітко підтвердили наше бажання оживити трансатлантичний альянс, не повертаючись до минулого, але шукаючи ясність», – переконаний Макрон.

Серед особливо небезпечних викликів для НАТО сьогодні президент Франції відзначив дії Китаю та новітні загрози кібербезпеці.

Як повідомляв Укрінформ, 14 червня у Брюсселі пройшов саміт НАТО. Наступна зустріч високого рівня відбудеться у Мадриді.

 

Нідерланди закликають НАТО не бути наївним щодо Росії

Прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте заявив, що НАТО не має бути наївним щодо Росії, яка викликає реальну стурбованість.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на Devdiscourse.com.

“Прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте заявив у понеділок, що НАТО не має бути наївним щодо Китаю та Росії, назвавши останню реальною причиною для стурбованості”, – сказав він під час саміту НАТО в Брюсселі.

Рютте також зазначив про необхідність діалогу між НАТО та Росією, але застеріг від наївних очікувань.

Як повідомляв Укрінформ, сьогодні у Брюсселі проходить саміт НАТО, який розгляне подальші шляхи зміцнення трансатлантичного партнерства та оборонної спроможності союзників, а також перспективи розвитку Альянсу на наступне десятиліття. Цей одноденний саміт не передбачає залучення країн-союзниць. Як очікується, союзники по Альянсу підтвердять політику «відкритих дверей», але не розглядатимуть питання щодо надання Плану дій щодо членства для України і Грузії, оскільки навколо цього питання на цей час серед союзників немає консенсусу.

 

Канада хоче створити при НАТО центр по боротьбі зі змінами клімату

Канада готова створити й розмістити на своїй території спеціальний Центр НАТО, який займатиметься безпековими аспектами змін клімату.

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, з такою ініціативою під час саміту НАТО виступив прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо.

“Прем’єр-міністр оголосив про пропозицію Канади створити та розмістити новий Центр підвищення кваліфікації НАТО з питань клімату й безпеки, а також працювати із союзниками як рамкова держава Центру”, – заявив у офісі глави канадського уряду.

У відомстві наголосили, що зміни клімату – “це одна із найбільших загроз сучасності, яка впливає на усі народи й глобальну безпеку”.

“Центр забезпечуватиме Альянс централізованою локацією для збору знань та розробки ефективних методів підготовки й реагування на безпековий вплив змін клімату”, – зазначили у Трюдо.

Як повідомлялося, 14 червня в Брюсселі відбувся саміт НАТО, який розглянув шляхи подальшого зміцнення трансатлантичного партнерства та розвиток Альянсу до 2030 року.

 

Канада та Латвія погодили жорсткий підхід до Росії

Канада та Латвія наполягають на важливості збереження міжнародною спільнотою жорсткого підходу до Росії.

Як повідомляє власний кореспондент Укрінформу, про це за підсумками розмови між прем’єр-міністром Канади Джастіном Трюдо та президентом Латвії Егілсом Левітсом розповіли в офісі глави канадського уряду.

“Лідери обговорили потребу забезпечення координованого та жорсткого підходу до Росії, в тому числі у питанні кібернетичного простору”, – запевнили у Трюдо.

Співрозмовники також порушили тему України, звернувши увагу на деструктивну роль РФ. “Вони поговорили про ситуацію в Україні, важливість притягнення Росії до відповідальності за її дестабілізаційну й незаконну окупацію Криму й східної України”, – зауважили в офісі прем’єр-міністра Канади.

Окрім цього, Трюдо та Левітс обговорили ситуацію у Білорусі.

Як повідомлялося, Канада очолює бойову групу НАТО у Латвії. До її складу входить 540 канадських військових і ще 972 військовослужбовці з інших країн НАТО.

 

В НАТО оголосили, що Україна отримає членство через ПДЧ

14 червня 2021, УП

Лідери НАТО схвалили комюніке за підсумками брюссельського саміту Альянсу.

Копія документа представлена журналістам, повідомляє кореспондент “Європейської правди”.

У цьому рішенні – вперше за останні роки – щодо України вжито ті самі формулювання, що звучать щодо Грузії.

“Ми підтверджуємо рішення, ухвалене у 2008 році на Бухарестському саміті НАТО, про те, що Україна стане членом Альянсу і при цьому План дій щодо членства (ПДЧ) буде невід’ємною частиною цього процесу”, – йдеться у документі. У рішенні жодного попереднього саміту НАТО не звучало таких формулювань щодо України. Щодо Грузії таке формулювання звучить з 2018 року.

Рішення саміту також закликає Україну рухатися до членства через виконання Річних національних програм.

“Річні національні програми під егідою Комісії Україна-НАТО (КУН) залишаються механізмом, за допомогою якого Україна просуває реформи, що стосуються її прагнення до членства в НАТО. Україна повинна повною мірою використовувати всі інструменти, доступні в рамках КУН, для досягнення своєї мети – впровадження принципів і стандартів НАТО”, – йдеться в комюніке саміту.

Спільне рішення союзників також закликає Україну проводити подальші “широкомасштабні, стійкі та неповоротні реформи”, як у секторі безпеки ата оборони, так і в інших сферах. У рішенні зокрема, коротко згадана потреба “поваги до меншин”. Цю вимогу, як відомо, послідовно висуває Угорщина, втім, у даному рішенні немає деталізації, на якій Будапешт наполягав раніше.

Також Альянс наголошує, що Партнерство розширених можливостей (Enhanced Opportunities Partner, EOP), яке Україна отримала у 2020 році, “додає імпульс до нашої і без того амбіційної співпраці та просуває подальшу (військову) взаємосумістність”.

Детально про рішення НАТО та його важливість для України дивіться у відеопоясненні ЄвроПравди.

 

Генсек НАТО: не Росії вирішувати, чи буде Україна членом Альянсу

14 червня 2021, УП

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг наголосив, що Росія не матиме впливу на рішення про вступ України до Альянсу.

Про це він заявив у понеділок на підсумковій пресконференції саміту НАТО, повідомляє кореспондент “Європейської правди“.

“Кожна країна обирає свій шлях, і це стосується також вступу до НАТО. Це питання до України та до 30 членів НАТО вирішувати, чи вона прагне бути членом Альянсу”, – наголосив він.

Єнс Столтенберг підкреслив, що у моменти, коли настане час розгляду цього  питання, Росія не матиме можливості ветувати можливий вступ України до Альянсу.

Він також послався на ухвалене 14 червня рішення саміту про те, що Україна отримає членство через етап ПДЧ.

“Росія не має слова у питання того, чи бути України членом Альянсу. Вони не можуть ветувати, що робити  її сусідам. Ми не повернемося в епоху сфер інтересів, коли великі країни вирішують, що робити  меншим”, – пояснив він.

Детально про рішення НАТО та його важливість для України дивіться у відеопоясненні ЄвроПравди.

 

Генсек НАТО закликав Україну та Грузію до реформ для руху до членства в Альянсі

14 червня 2021, 19:55  УП

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг зазначив, що двері Альянсу для України та Грузії залишаються відкритими і країнам потрібно просуватися на шляху реформ, які наближають їх до членства.

Як повідомляє кореспондент “Європейської правди“, про це він сказав на пресконференції за підсумками саміту НАТО у Брюсселі.

“Сьогодні ми підтвердили, що двері НАТО залишаються відчиненими, підтверджуючи наше рішення на Бухарестському саміті у 2008 році, та що ми посилимо нашу підтримку, щоб допомогти Україні та Грузії сфокусуватися на реформах, які наближають їх до НАТО”, – заявив він.

Єнс Столтенберг зазначив, що Альянс надає Україні потужну політичну підтримку щодо територіальної цілісності і суверенітету та практичну підтримку як у рамках НАТО, так і двосторонніх відносин з країнами-членами.

Як повідомлялося, у комюніке за підсумками брюссельського саміту Альянсу щодо України вперше вжито ті самі формулювання, що звучать щодо Грузії з 2018 року – про те, що Україна стане членом Альянсу і План дій щодо членства (ПДЧ) буде невід’ємною частиною цього процесу.

Рішення саміту також закликає Україну рухатися до членства через виконання Річних національних програм.

Детально про рішення НАТО та його важливість для України дивіться у відеопоясненні ЄвроПравди.

 

Ми доводимо, що готові бути в НАТО більше, ніж більшість країн ЄС – Зеленський

14 червня 2021, УП

Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна щодня доводить, що готова бути в Північноатлантичному альянсі більше, ніж більшість країн Європейського союзу, оскільки вже 7 років воює.

Джерело: Володимир Зеленський сказав у спільному інтерв’ю Agence France-Presse, Reuters та Associated Press, якого цитує Офіс президента

Пряма мова Зеленського: “Ми щодня доводимо, що готові бути в Альянсі більше, ніж більшість країн Європейського Союзу. Через те, що, на жаль, у нас сім років іде війна, серед українців зросла підтримка вступу в НАТО. Тому що для людей це безпека, це захист для їхніх дітей”.

Деталі: На його думку, за останній рік позиція західних партнерів щодо підтримки України стала міцнішою, але лідери цих держав, як і раніше, часто керуються своїми внутрішніми інтересами.

Проте, за словами Зеленського, західні країни мають усвідомити, що війна на українських кордонах та на тимчасово окупованих територіях України – це також війна в Європі, на якій вмирають українці “за всі ті принципи, які проповідують і відстоюють лідери НАТО і ЄС”.

Тому, на його переконання, західні партнери повинні зрозуміти, що підтримка України – це не лише благо для українського народу, це також благо й безпека для їхніх країн.

Нагадаємо: Зеленський заявив, що хотів би від президента США Джо Байдена визначеності у питанні надання Україні Плану дій щодо членства в НАТО.

 

Україна прагне формувати трансатлантичну безпеку разом з НАТО — Стефанішина

Україна прагне формувати трансатлантичну безпеку разом з НАТО і готова до активізації співпраці в Чорноморському регіоні.

Як передає кореспондент Укрінформу, про це заявила віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина під час Брюссельського форуму, організованого The German Marshall Fund.

“Ми прагнемо разом із союзниками сформувати майбутню архітектуру євроатлантичної безпеки; і таким чином Україна спільно розглядає стратегічні загрози на східному фланзі НАТО. Ми готові активізувати нашу співпрацю з НАТО у Чорноморському регіоні та розраховуємо на те, що союзники нададуть пріоритет Чорному морю”, – сказала вона.

Стефанішина акцентувала, що кооперація України з Альянсом є ефективною відповіддю на виклики. Прикладом кооперації урядовець вказала спільні навчання «Непорушна стійкість – 2021» (Coherent Resilience 2021). Майбутні навчання, на її думку, є практичним прикладом кооперації України і НАТО та вкладом у колективну стійкість і трансатлантичну безпеку.

Віцепрем’єр-міністр переконана, що те, як члени НАТО бачать майбутнє східного сусідства є критичним питанням, у той час, як Альянс затягує з чіткими відповідями.

“Майбутнє НАТО вирішується сьогодні, не за 10 років. Альянс шукають відповіді, як посилити єдність і колективний захист. Партнери і, особливо, ті країни, як, прикладом, Україна, які прагнуть доєднатися до НАТО, мають бути частиною відповіді”, – зазначила Стефанішина.

Як повідомляв Укрінформ, сьогодні у Брюсселі проходить саміт НАТО, який розгляне подальші шляхи зміцнення трансатлантичного партнерства та оборонної спроможності союзників, а також перспективи розвитку Альянсу на наступне десятиліття. Цей одноденний саміт не передбачає залучення країн-союзниць. Як очікується, союзники по Альянсу підтвердять політику «відкритих дверей», але не розглядатимуть питання щодо надання Плану дій щодо членства для України і Грузії, оскільки навколо цього питання на цей час серед союзників немає консенсусу.

 

Україна продовжує рух до членства в НАТО – Зеленський  

14.06.2021 22:13

Україна позитивно сприйняла рішення саміту НАТО про те, що стане членом Альянсу, а План дій щодо членства (ПДЧ) є невід’ємною частиною цього процесу.

На цьому наголосив Президент Володимир Зеленський, повідомляє Укрінформ із посиланням на пресслужбу глави держави.

«Ми вдячні членам НАТО за таке цілком логічне рішення, яке повністю підтвердило рішення Бухарестського саміту НАТО 2008 року», – заявив Зеленський.

Водночас він зазначив, що «у рішенні цьогорічного саміту відсутні конкретні часові межі наступних кроків у нашому зближенні з НАТО, на які ми сподівалися».

Як зазначають в Офісі Президента, у комюніке Брюссельського саміту країни – члени НАТО привітали значні євроатлантичні реформи, які вже здійснила Україна, та підтвердили готовність і надалі надавати практичну підтримку нашій державі у впровадженні реформ у секторі безпеки й оборони.

«Ми продовжимо курс на реформи у сфері безпеки й оборони з тим, щоб іще більше відповідати стандартам взаємосумісності з державами – членами НАТО», – наголосив Зеленський.

В ОП зауважили, що лідери НАТО також високо оцінили вагомий внесок України в операції Альянсу, участь у Силах реагування та навчаннях НАТО. Також вони наголосили на важливості військової співпраці та ініціативах щодо нарощування потенціалу між членами Альянсу та Україною, зокрема діяльності литовсько-польсько-української бригади.

«Україна, не будучи членом НАТО, вже сьогодні вносить свою вагому частку в забезпечення євроатлантичної безпеки. Протистояння російській агресії на сході, під час якого, на жаль, продовжують гинути українські воїни, є нашим неоціненним внеском у безпеку всього євроатлантичного простору», – зазначив глава держави.

Наголошується, що у своїх подальших двосторонніх переговорах з лідерами держав – членів НАТО Президент продовжить детальне обговорення євроатлантичних прагнень України. Про це, зокрема, йтиметься на його зустрічі з Президентом США Джо Байденом під час запланованого візиту до Сполучених Штатів.

«Роль України у забезпеченні глобальної безпеки має бути належним чином оцінена», – наголосив Зеленський.

Як повідомлялося, 14 червня в Брюсселі відбувся саміт НАТО, який розглянув шляхи подальшого зміцнення трансатлантичного партнерства та розвиток Альянсу до 2023 року.

Лідери країн НАТО підтвердили продовження політики відкритих дверей та євроатлантичні прагнення України та Грузії, а також закликали обидві країни продовжувати реформи для тіснішої інтеграції з НАТО.

 

Лідери країн НАТО підтвердили підтримку територіальної цілісності України, Грузії та Молдови

14.06.2021 22:27

Лідери країн НАТО підтвердили підтримку територіальної цілісності України, Грузії та Республіки Молдова та закликали Росію вивести війська з окупованих територій.

Про це йдеться у пункті 14 підсумкового комюніке саміту НАТО, текст якого оприлюднений на сайті Північноатлантичного альянсу, повідомляє Укрінформ.

«Ми підтверджуємо нашу підтримку територіальній цілісності та суверенітету України, Грузії та Республіки Молдова в межах їх міжнародно визнаних кордонів. Ми закликаємо Росію відповідно до її міжнародних зобов’язань вивести війська, дислоковані в усіх трьох країнах без їхньої згоди», – йдеться у документі.

Союзники також заявили про невизнання незаконної анексії Криму Росією та засудили тимчасову окупацію півострова. Вони наголосили, що Росія має припинити порушення прав людини щодо кримських татар та інших місцевих спільнот.

«Нещодавнє військове нарощування Росії та її дестабілізуючі дії в Україні й навколо неї призвели до ескалації напруги та підриву безпеки. Ми закликаємо Росію скасувати це військове нарощування та припинити обмеження для судноплавства у Чорному морі. Ми також закликаємо Росію припинити чинити перешкоди для доступу в Азовське море та до українських портів», – йдеться у документі.

Водночас союзники привітали позицію України, яка ґрунтується на стриманості і спрямована на пошук дипломатичного підходу. Лідери країн НАТО заявили про бажання сприяти деескалації напруження.

«Ми також нарощуємо нашу допомогу Україні. Ми закликаємо до повної імплементації Мінських угод всіма сторонами та підтримуємо зусилля нормандського формату та Тристоронньої контактної групи. Росія, як сторона Мінських угод, несе велику відповідальність у цьому сенсі. Ми закликаємо Росію припинити підживлювати конфлікт, надаючи фінансову та військову допомогу збройним формуванням на Сході України», – наголосили лідери країн НАТО.

Вони висловили повну підтримку діяльності СММ ОБСЄ в Україні та наголосили на важливості забезпечення для її представників безпечного, повного і безперешкодного доступу до всієї території України, включаючи Крим та ділянки російсько-українського кордону, відповідно до мандату Місії ОБСЄ.

Лідери країн НАТО також закликали Росію скасувати акти визнання незалежності Абхазії та Південної Осетії, які є регіонами Грузії, виконати погоджену з ЄС у 2008 році домовленість про припинення вогню, припинити мілітаризацію цих регіонів та спроби відділити їх від решти території Грузії спорудженням перешкод на адміністративних кордонах, припинити порушення прав людини та насильство щодо громадян Грузії.

Лідери країн НАТО також закликали Росію конструктивно долучитися до процесу врегулювання в Придністров’ї, висловили підтримку демократичним реформам в Республіці Молдова і намір продовжувати надання допомоги цій країні в межах спільної з Альянсом оборонної та безпекової ініціативи.

Як повідомлялося, 14 червня в Брюсселі відбувся саміт НАТО, який розглянув шляхи зміцнення трансатлантичного партнерства та розвиток Альянсу до 2023 року.

 

Зеленський шкодує, що не зустрівся з Байденом до його саміту з Путіним

14 червня 2021, УП

Глава держави Володимир Зеленський шкодує, що не зустрівся з лідером США Джо Байденом до його запланованої зустрічі з президентом РФ Володимиром Путіним.

Джерело: Зеленський в інтерв’ю Agence France-Presse, Reuters та Associated Press, якого цитує APAFPОфіс президента

Деталі: Зеленський нагадав, що під час телефонної розмови з Байденом отримав запрошення відвідати з візитом США наприкінці липня. Під час зустрічі він сподівається обговорити питання надання Україні Плану дій щодо членства в НАТО, економічну підтримку, а також безпекову ситуацію на сході країни.

Президент розчарований, що не зустрівся з Байденом до саміту з Путіним.

Пряма мова Зеленського: “Було б краще провести цю зустріч до саміту двох президентів (Байдена й Путіна – ред.).

Я вважаю, що це було б лише плюсом для переговорної позиції президента США”.

Передісторія:

7 червня Зеленський та Байден поговорили телефоном.

Білий дім повідомив, що 16 червня у Женеві Джо Байден і Володимир Путін обговорять“весь спектр нагальних питань”, оскільки США прагнуть відновити передбачуваність і стабільність у відносинах з Росією.

Байден і Путін провели 13 квітня телефонну розмову, під час якої на перший план вийшла ідея проведення саміту. Байден запропонував Путіну зустріч в третій країні для обговорення, зокрема, й теми України.

 

Зеленський хоче від Байдена чітке “так” або “ні” щодо ПДЧ в НАТО для України

14 червня 2021, УП

Президент Володимир Зеленський заявив, що хотів би від президента США Джо Байдена визначеності у питанні надання Україні Плану дій щодо членства в НАТО.

Про це він сказав в спільному інтерв’ю Reuters, Associated Press та Agence France-Presse, повідомляє “Європейська правда“.

“Президент України Володимир Зеленський заявив у понеділок, що хоче почути чітке “так” або “ні” від президента США Джо Байдена щодо Плану дій щодо членства в НАТО для України”, – пише Reuters.

Він також заявив, що США повинні надати економічну підтримку Україні.

Як повідомлялось, лідери країн НАТО на саміті в Брюсселі 14 червня не назвуть жодних дат щодо того, коли країни-аспіранти, такі як Україна чи Грузія, можуть отримати План дій щодо членства.

Президент Литви Гітанас Науседа, прибувши на саміт НАТО у Брюсселі, заявив, що Північноатлантичний альянс повинен виконати надані Україні та Грузії обіцянки щодо перспективи членства в НАТО.

Нагадаємо, новопризначений заступник глави Офісу президента Андрій Сибіга в інтерв’ю “Європейській правді” заявив, що Україна зробила все необхідне для отримання Плану дій щодо членства у НАТО.

 

Зеленський про співпрацю з МВФ: Нашу країну просто не можна ставити в один ряд з іншими

14 червня 2021, УП

Президент Володимир Зеленський у контексті співпраці України з МВФ заявив, що несправедливо висувати до України такі ж вимоги, як до інших держав, оскільки Україна восьмий рік перебуває у стані війни і змушена по-іншому обирати пріоритетні сфери для проведення реформ.

Про це він сказав у спільному інтерв’ю Agence France-Presse, Reuters та Associated Press, передає Офіс президента.

“Я вважаю, не можна порівнювати стратегію поведінки МВФ з Україною з іншими країнами. Нашу країну просто не можна ставити в один ряд з іншими. Тому що у нас є ускладненість, тому що йде війна.

Тому що витрачаються гроші не на пріоритети з точки зору економіки, а з точки зору безпеки. Спочатку військові, спочатку медицина, потім усе інше”, – заявив Зеленський.

Водночас він зазначив, що продовження співпраці України з МВФ важливе для економічної стабільності та інвестиційного клімату, адже до програми МВФ прив’язані інші програми фінансової підтримки.

“Тому ми обов’язково зробимо все, що пообіцяли”, – запевнив президент.

Нагадуємо:

Аналітики J.P. Morgan прогнозують, що Україна до кінця 2021 року отримає 3 млрд дол офіційного фінансування та очікують надходження другого траншу кредиту МВФ до вересня цього року.

У Міжнародному валютному фонді кажуть про те, що певний прогрес для завершення першого перегляду програми stand-by є, проте Україні потрібно зробити ще більше до другого перегляду.

Прем’єр Денис Шмигаль заявив, що щодо всіх законодавчих питань у рамках переговорів з МВФ Україна “показала поступ і просунулася вперед”.

У МВФ кажуть, що залишаються у стані переговорів з Україною та чекають більшого прогресу для виділення другого траншу за програмою stand by.

Україна і МВФ можуть досягти домовленостей на рівні staff level agreement у найближчі 2 місяці, заявив у квітні міністр фінансів Сергій Марченко.

 

Зеленський поговорив з Джонсоном про членство в НАТО, Донбас і зміцнення флоту

14 червня 2021, УП

Президент України Володимир Зеленський у телефонній розмові з прем’єром Британії Борисом Джонсоном обговорив ситуацію на Донбасі, прагнення України до членства в НАТО та зміцнення флоту.

Як повідомляє “Європейська правда“, про це розповіла пресслужба офісу президента у понеділок, 14 червня.

Розмова відбулася після саміту “Групи семи”, який пройшов 11-13 червня під головуванням Великої Британії, і перед самітом НАТО, який розпочався в понеділок.

В ОП відзначили, що ключову увагу Зеленський і Джонсон приділили питанням євроатлантичної інтеграції України, зокрема в контексті саміту НАТО.

Зеленський наголосив на важливості чіткої перспективи членства в Альянсі для України, “яка рухається шляхом реформ в умовах складних безпекових викликів”.

“Ми зробили все, що потрібно для отримання Плану дій щодо членства. Настав час, щоб наші партнери та союзники по Альянсу підтримали Україну конкретними діями та рішеннями”, – сказав президент України британському прем’єру.

Зеленський подякував за закріплені у підсумковому комюніке саміту G7 чіткі сигнали на підтримку суверенітету й територіальної цілісності України.

Зеленський також розповів Джонсону про безпекову ситуацію на сході та біля кордонів України. Він наголосив, що повного відведення російських військ не відбулося, і рівень військової загрози для України залишається високим.

Зеленський також акцентував увагу на важливості подальшої співпраці з Великою Британією у сфері розвитку оборонних спроможностей України та зміцнення українського флоту.

Крім того, Зеленський порушив питання протидії реалізації проєкту “Північний потік – 2”, який є безпековим викликом для України, і наголосив, що його введення в дію є неприпустимим.

Зеленський підтвердив запрошення Борису Джонсону відвідати Україну для участі в інавгураційному саміті Кримської платформи в Києві та заходах з нагоди 30-ї річниці незалежності України.

Як повідомлялось, лідери країн НАТО на саміті в Брюсселі 14 червня не назвуть жодних дат щодо того, коли країни-аспіранти, такі як Україна чи Грузія, можуть отримати План дій щодо членства.

 

Маркарова назвала Nord Stream 2 російською зброєю проти Європи

Проєкт Nord Stream 2 для Росії є одним із видів зброї, яку Кремль застосовує не лише проти України, а й проти Європейського регіону в цілому.

Про це Ппосол України в США Оксана Маркарова заявила під час онлайн-конференції «Боротьба України за демократію в Чорноморському регіоні», організованої центром Stanford, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Nord Stream 2 – це не тільки проблема енергетична, про яку ми всі знаємо і погоджуємося, це також не питання постачання газу в Україну або Європу, це – один із видів зброї, яку використовує Росія не лише проти України, а й проти всього регіону», – зауважила посол України.

Вона підкреслила, що російський проєкт не спрямований на диверсифікацію газопостачання, натомість він створює нові виклики у сфері безпеки.

«Ми дуже вдячні Сполученим Штатам та іншим союзникам за санкції», – зазначила Маркарова.

Вона наголосила, що впродовж останніх років ці обмеження дали змогу Україні укласти контракт з російською стороною про постачання газу до Європи через українську ГТС до 2024 року.

За словами дипломата, окрім нових викликів у енергетичній, геополітичній сфері, а також з погляду національної безпеки, Nord Stream 2 створює негативний контекст щодо охорони довкілля та змін клімату. Окремі занепокоєння пов’язані з міжнародними зусиллями для боротьби з відмиванням грошей, а також з погляду фінансового моніторингу.

У цьому зв’язку Маркарова підкреслила, що Україна й надалі звертатиме міжнародну увагу на всі ці моменти й тісно співпрацюватиме із союзниками та партнерами, аби зупинити проєкт Nord Stream-2.

Як повідомлялося, тема Nord Stream 2 є одним із пунктів порядку денного на зустрічах президента США Джо Байдена під час його європейського турне.

 

Путін прокоментував умови Навального у в’язниці

14 червня 2021, УП

Президент РФ Володимир Путін заявив, що умови утримання в колонії опозиціонера Олексія Навального нічим не відрізняються від тих, в яких знаходяться інші ув’язнені.

Джерело: Путін в інтерв’ю телеканалу NBC

Пряма мова: “До нього (Навального) застосовуються ті ж заходи, що і до решти. Ні в чому не гірші, ніж по відношенню до інших, хто знаходиться у в’язниці”.

Деталі: Відзначається, що Путін повів себе зухвало, коли його запитали, чи було “збігом” те, що за останні роки вбили кількох його політичних суперників.

“У нас немає такої звички вбивати кого-небудь”, – сказав Путін, коли його запитали, чи наказував він убити Навального.

Передісторія:

Навального, який намагається викривати представників російської влади та не раз перебував під арештом, отруїли в РФ препаратом “Новічок”. 20 серпня 2020 року він знепритомнів у літаку, потрапив до реанімації, потім впав у комуНавального врятували в німецькій клініці Charité.

17 січня 2021 року після повернення з Німеччини Навального затримали. Його звинуватили в невиконанні зобов’язань умовно засудженого у справі “Ів Роше”.

2 лютого суд у Москві ухвалив рішення, що Навальний повинен сісти у в’язницю більш як на 2,5 роки через справу “Ів Роше”. У той же день люди вийшли на вулиці по всій Росії. За декілька годин кількість затриманих перевищила тисячу людей.

Пізніше проти Навального відкрили ще три кримінальні справи, а Мосміськсуд визнав Фонд боротьби з корупцією (ФБК), Фонд захисту прав громадян і “Штаби Навального” екстремістськими організаціями.

 

Путін про наступника: Якщо я побачу таку людину, то зроблю все для підтримки

14 червня 2021, УП

Президент Росії Володимир Путін, відповідаючи на питання щодо наступника, сказав, що він готовий підтримати “людину віддану країні”, яка з його точки зору, буде дбати все життя на “вівтар Вітчизни”.

Джерело: Інтерв’ю Путіна американському каналу NBC, яке публікує сайт Кремля

Пряма мова Путіна: “Тому якщо я побачу, що якась людина, навіть якщо критично ставиться до якихось сфер моєї діяльності, але я побачу, що це людина з конструктивними поглядами, людина віддана країні, готова покласти на вівтар Вітчизни не просто роки, а все свою життя, як би він не ставився до мене особисто, я зроблю все, щоб такі люди були підтримані”.

Передісторія:

3 липня 2020 року президент Росії Володимир Путін підписав указ, який обнуляє його президентський термін і дозволяє йому знову балотуватися в президенти Росії.

 

Телеканал “Дождь” виключили з пулу Путіна: висвітлював повернення Навального

14 червня 2021, УП

У Росії телеканал “Дождь” виключили з офіційного журналістського пулу президента країни Володимира Путіна.

Джерело: “Медуза

Деталі: Цю інформацію підтвердив головний редактор “Дождя” Тихон Дзядко.

“Так, кілька тижнів тому нам повідомили, що наш кореспондент більше не працює в пулі”, – сказав він.

За словами джерел “Медузи”, причиною виключення “Дождя” з пулу стало те, що телеканал детально висвітлював повернення опозиціонера Олексія Навального з Німеччини до Росії і наступні мітинги на його підтримку.

Прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков підтвердив “Медузі”, що “Дождь” виключений з пулу в зв’язку з висвітленням мітингів на підтримку Навального.

Пряма мова Пєскова: “Так, на жаль, пов’язано. Канал у ті дні підтримував незаконні дії”.

Більше деталей: Відзначається, що кореспондент “Дождя” не бере участі у щоденних брифінгах Пєскова з 13 травня.

Зустріч президентів США Джо Байдена і РФ Володимира Путіна 16 червня буде першим за довгий час заходом на високому рівні, на який не будуть допущені журналісти “Дождя”.

Передісторія:

Навального, який намагається викривати представників російської влади та не раз перебував під арештом, отруїли в РФ препаратом “Новічок”. 20 серпня 2020 року він знепритомнів у літаку, потрапив до реанімації, потім впав у комуНавального врятували в німецькій клініці Charité.

17 січня 2021 року після повернення з Німеччини Навального затримали. Його звинуватили в невиконанні зобов’язань умовно засудженого у справі “Ів Роше”.

2 лютого суд у Москві ухвалив рішення, що Навальний повинен сісти у в’язницю більш як на 2,5 роки через справу “Ів Роше”. У той же день люди вийшли на вулиці по всій Росії. За декілька годин кількість затриманих перевищила тисячу людей.

Масштабні акції протесту проти арешту Навального відбулися в різних містах Росії 23 і 31 січня. 23 було затримано майже 3,5 тисячі осіб, 31 січня – більше 5 тисяч, в тому числі більше 80 журналістів. Це рекордні цифри затриманих у Росії принаймні за 10 років.

Пізніше проти Навального відкрили ще три кримінальні справи, а Мосміськсуд визнав Фонд боротьби з корупцією (ФБК), Фонд захисту прав громадян і “Штаби Навального” екстремістськими організаціями.

 

В мережі опублікували дані про рідну мову в Україні

14 червня 2021, УП

Дані щодо рідної мови громадян у 2001 році з деталізацією до рівня районів, громад і населених пунктів можна переглянути завдяки інтерактивного інструменту.

Джерело: повідомлення Центру суспільних даних

Деталі: Працівники центру опублікували дані, які можна переглянути одразу на мапі України. Вони були зібрані після того, як у 2012 році був прийнятий закон “Про засади державної мовної політики” (так званий “закон Ківалова-Колесніченка”), згідно з яким для надання мові статусу регіональної було б достатньо, щоб її носії становили 10% населення відповідної області, міста чи району.

Після цього, Держстат був зобов’язаний опублікувати ці дані.

На карті України за замовчуванням показано частку осіб, які під час перепису у 2001 році вказали, що їхня рідна мова — українська. Чим темніший колір, тим вища частка осіб цією мовою у громаді.

Якщо натиснути на громаду, з’явиться детальна розкладка по усім рідним мовам для всіх населених пунктів, що у 2001 році були на території цієї громади.

Для великих міст можна побачити розбивку за районами.

Дослівно: “Ми вирішили представити ці надзвичайно детальні дані у вигляді інтерактивного інструменту — об’єднавши усі населені пункти, для яких у 2001 році були зібрані дані щодо рідної мови громадян, — за новими об’єднаними територіальними громадами (ОТГ).

Важливо зазначити, що коли можуть бути більш свіжі та актуальні дані — невідомо. Навіть якщо перепис проведуть у 2022 році, то до публікації даних може пройти ще багато років. Або ж такі детальні дані Держстатом не будуть опубліковані ніколи (більш реалістичний варіант, насправді…). Так, між переписом і публікацією даних, що лежать в основі нашої візуалізації — пройшло більше 10 років”.

 

В Україні виявили 420 нових випадків коронавірусу

14.06.2021 08:27

В Україні протягом минулої доби, 13 червня, виявили 420 нових випадків коронавірусу.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство охорони здоров’я у Фейсбуці.

“14 червня 2021 року в Україні зафіксовано 420 нових випадків захворювання на COVID-19. Серед них – 32 дитини та 2 медпрацівники”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що за минулу добу госпіталізовано – 464 особи; летальних випадків – 13;

одужало – 3 328 осіб;

За добу протестовано: методом ПЛР – 11 638 осіб,

методом ІФА – 1 589 осіб, експрес-тестами – 4 629 осіб.

За весь час пандемії в Україні захворіло 2 223 978 осіб; одужало – 2 130 665 осіб;

летальних випадків – 51 692;

проведено ПЛР-тестувань – 10 516 186.

“За останню добу найбільша кількість підтверджених випадків зареєстрована у м. Київ (89), Запорізькій (44), Миколаївській (42), Київській (30) та Тернопільській (27) областях”, – додали в МОЗ.

Як повідомляється на порталі Міністерства охорони здоров’я “Вакцинація від COVID-19“, в Україні за минулу добу, 13 червня, проти коронавірусу отримали щеплення 22 219 людей, з них 1 892 – завершили вакцинацію.

“За минулу добу в Україні проти COVID-19 було щеплено 22 219 осіб. З них вакциновано першою дозою – 20 327 людей, завершили вакцинацію (отримали дві дози) – 1 892 особи”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що всього з початку кампанії з вакцинації щеплено 1 479 703 особи, з них завершили вакцинацію (отримали дві дози) – 238 798 осіб.

За 13 червня було зроблено на 12 651 щеплення менше, ніж за попередню добу. Вакцинацію здійснювали силами 162 мобільних бригад з імунізації та 205 пунктів щеплення.

Найбільшу кількість щеплень за минулу добу було проведено у Києві – 3 480 щеплень, а за весь період вакцинальної кампанії – також у Києві (204 614 щеплень).

 

Штам Delta не має «класичних» симптомів і дуже заразний – вчений

Головний біль, сухість у горлі та нежить наразі є найбільш поширеними симптомами дельта-варіанту коронавірусу.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє BBC.

Таким чином, за словами дослідника захворювання професора Тіма Спектора, цей різновид COVID-19 виглядає, особливо для молодих людей, схожим на звичайну застуду.

Утім дельта-коронавірус, попри свої не найбільш жорсткі симптоми, може бути вкрай заразним.

Наразі основними «класичними» симптомами коронавірусу вважаються сухий кашель, висока температура та втрата смаку й запаху.

Як повідомляв Укрінформ, причиною 90% нових випадків інфікування коронавірусом у Великій Британії стає штам «Дельта», який свого часу вперше був виявлений в Індії.

При цьому зазначається, що мутація «Дельта» нині ефективно виявляється новими експрес-тестами, які показують результат упродовж 48 годин.

Штам коронавірусу B.1.617.2, який був уперше зафіксований в Індії (ВООЗ маркує його як «Дельта»), вже виявили принаймні у 74 країнах і територіях.

На початку червня Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) заявила, що відтепер маркуватиме штами коронавірусу літерами грецького алфавіту, аби уникнути дискримінації щодо країн, де ці варіанти виявили вперше.

 

У Києві змінили графік масової ковід-вакцинації через свята

14 червня 2021, УП

У столиці перенесли масову вакцинацію від COVID-19 на базі Міжнародного виставкового центру з 19-20 червня на четвер-п’ятницю 17-18 червня в зв’язку з майбутніми святами.

Джерело: “Інтерфакс-Україна” з посиланням на Helsi.me

Дослівно helsi: “Масова вакцинація в МВЦ в Києві буде проходити 17 і 18 червня. На вихідних, як передбачалося, вакцинації не буде через за офіційні “довгі” вихідні на Трійцю. Тому, щоб не втрачати тиждень, людей будуть вакцинувати в четвер і п’ятницю”.

Деталі: Киянам, котрі раніш записалися в системі на 19-20 червня, запропонують перенести вакцинацію на 17-18 червня або скасувати запис.

Попередній запис буде відкрито на сайті сервісу helsi.me вранці 15 червня, відзначили в сервісі. Для успішної вакцинації з собою потрібно мати паспорт, ІПН, заявку на вакцинацію в сервісі “Дія”, смс з деталями запису. В МВЦ буде діяти “жива” черга і черга за попереднім записом.

При цьому вказується, що стан черги відображається в телеграм-каналі helsi.me для того, щоб всі бажаючі могли спланувати свій час і приїхати на вакцинацію. 17-18 червня також буде онлайн-трансляція стану черги в Facebook на сторінці helsi.me.

При цьому заступник глави Київміськдержадміністрації Ганна Старостенко в коментарі агентству пояснила, що вакцинацію перенесли за низкою причин.

Щодо скасування вакцинації на вихідні 26 і 27 червня в КМДА повідомлять після 22 червня.

Пряма мова Старостенко: “По-перше, у нас буде три дні вихідних, а ми бачимо, що люди на вихідних стали менше йти вакцинуватися. По-друге, на цих вихідних буде професійний день медика, і ми хочемо дати медикам можливість відпочити.

Третя причина – ми хочемо протестувати, як будуть працювати центри вакцинації в будні. Ми обговорювали цей момент з міністром охорони здоров’я і отримали від нього підтримку, адже центри вакцинації в майбутньому повинні працювати щодня…

Ми після вихідних завжди проводимо аналіз, “роботу над помилками”, поки складно сказати щодо наступних вихідних. Після свят у вівторок (22 червня) ми більш точно зможемо сказати щодо масової вакцинації на наступних вихідних”.

Що передувало: 9 червня медичний портал для пацієнтів Helsi.me запустив попередній запис на вакцинацію від COVID-19 у Києві до Міжнародного виставкового центру.

За вихідні 12-13 червня на базі МВЦ зробили 6410 щеплень.

 

Україна увійшла в “зелену” зону навіть за критеріями ЄС – Шмигаль

14 червня 2021, УП

З 14 червня Україна увійшла у “зелену” зону за критеріями ЄС, наразі показники захворюваності найнижчі за останній рік.

Джерело: Офіс президента з посиланням на заяву прем’єра Дениса Шмигаля на селекторній нараді 14 червня

Пряма мова: “Усі області України перебувають у “зеленій” зоні. Відповідно до критеріїв Європейського Союзу Україна також відсьогодні увійшла в “зелену” зону. Маємо показник 74,71 випадку на 100 тисяч населення при встановленому ЄС критерії 75 випадків на 100 тисяч населення”.

Деталі: Шмигаль нагадав, що за минулу добу виявили 420 нових хворих на COVID-19, що є найнижчим показником за останній рік.

Передісторія:

Станом на 14 червня понад 1 млн 479 тисяч громадян отримали першу дозу вакцини проти COVID-19, а понад 238 тисяч осіб – дві дози.

 

Ковід-сертифікат має з’явитися в “Дії” 1 липня – ОП

14 червня 2021, УП

Внутрішній український “ковід-сертифікат” має з’явитися в додатку “Дія” 1 липня.

Джерело: нарада в президента 14 червня, повідомляє Офіс президента

Деталі: Вказано, що робота над створенням так званого ковід-сертифіката триває.

За даними Міністерства цифрової трансформації, 1 липня цього року внутрішній український “ковід-сертифікат” має з’явитися в додатку “Дія”.

Передісторія:

В кінці травня влада зазначала, що планує запустити в обіг “паспорти вакцинації” для українців з 1 липня.

На початку червня міністр Кабінету міністрів України Олег Немчінов сказав, що Україна запровадить цифрові COVID-сертифікати через 10-14 днів після того, як такі сертифікати будуть введені у дію у Європейському Союзі.

Сертифікати про вакцинацію у Європейському Союзі, покликані забезпечити свободу пересування у Європі на час пандемії, почнуть діяти з 1 липня.

Водночас сім країн Євросоюзу 1 червня почали видавати цифрові сертифікати вакцинації за місяць до запуску програми по всьому блоку.

 

СБУ блокувала схему виготовлення підроблених довідок про COVID-19

14 червня 2021, УП

Служба безпеки України викрила лікаря, який підробляв довідки про негативний результат ПЛР-тестів на COVID-19 на Івано-Франківщині.

Джерело: сайт СБУ

Дослівно: “Він створював копії бланків мережі медичних лабораторій на комп’ютері у своєму робочому кабінеті. Фальшивки містили QR-код і були виготовлені двома мовами – українською та англійською. Ділок “засвідчував” їх підробленою “мокрою” печаткою”.

Деталі: Зазначається, що виготовляти фальшиві тести лікар почав у березні, клієнтів шукав через онлайн-платформу безкоштовних оголошень.

Вартість підробленої довідки становила 500 грн.

Повідомляється, що лабораторія, бланки якої підробляв лікар, внесена до держреєстру і має право передавати результати тестування на COVID-19 для припинення самоізоляції через додаток “Дій вдома”. Довідки, які підробляв чоловік, використовувались для перетину держкордону.

Під час обшуків за місцем роботи та проживання медика правоохоронці вилучили комп’ютер з бланками фальшивок.

Зловмиснику повідомили про підозру у підробленні офіційного документа, а також у пособництві у виготовленні підробленої печатки підприємства для її використання підроблювачем.

Досудове розслідування триває.

 

Науковці з’ясували, як ефективно лікувати помірно високий тиск без медикаментів

Катерина Хорощак, журналістка УП.Життя

14 червня 2021

Люди з помірно високим тиском і збільшеним рівнем “поганого” холестерину можуть захистити своє здоров’я і життя, ставши більш фізично активними.

Такий  “рецепт” лікування  запропонували Американська кардіологічна асоціація та Американський коледж кардіології, пише Medical News Today.

“Вправи повинні бути першою лінією захисту від помірних випадків гіпертонії і проблем з холестерином”, – йдеться у заяві медиків, опублікованій в науковому журналі Hypertension.

Рекомендації науковців засновані на дослідженні, згідно з яким у фізично активних людей ризик розвитку серцево-судинних захворювань нижчий на 21%, а ризик смерті від них менший на 36%.

Тобто фізично активні люди рідше страждають і помирають від серцево-судинних захворювань. А регулярні вправи можуть знизити тиск та рівень “поганого” холестерину.

Помірна гіпертензія, про яку йдеться в заяві медиків – це 120-139 міліметрів ртутного стовпа систолічного артеріального тиску або 80-89 мм рт. ст. діастолічного тиску.

Люди з помірно підвищеним тиском та з проблемами з холестерином, але в іншому здорові, можуть лікувати свій стан лише за допомогою регулярних вправ.

“Першою стратегією лікування для багатьох з цих пацієнтів має стати здоровий спосіб життя, зокрема, збільшення фізичної активності”, – каже доктор  Бетані Барон Гіббс з Університету Піттсбурга, що був головою групи, відповідальної за написання статті.

Скільки потрібно рухатися?

Науковці рекомендують  мінімум 150 хвилин в тиждень аеробних вправ середньої інтенсивності, зокрема:

швидку ходьбу,

біг,

їзду на велосипеді,

стрибки зі скакалкою,

плавання.

Замість 150 хвилин помірних прав у тиждень можна займатися 75 хвилин в тиждень з високою інтенсивністю, зокрема, бігати, відтискатися, підтягуватися тощо.

Також медики рекомендують виконувати силові тренування мінімум 2 дні на тиждень.

Такі вправи можуть знизити систолічний артеріальний тиск на 4 мм рт.ст., діастолічний артеріальний тиск на 3 мм рт.ст., “поганий” холестерин на 3-4 мг / дл і тригліцериди на 4-12 мг / дл.

Вчені наголошують, що якщо людина займатиметься спортом ще більше часу, ніж вказано в рекомендаціях, то “може отримати ще більшу користь для здоров’я”.

Водночас перевантажувати організм вправами – не варто. Ось поради, як займатися спортом вдома.

 

Краще інвестувати в інфраструктуру, ніж у програму туристичних сертифікатів – Олеськів

Подорожувати Україною насправді не так дорого, за винятком високого літнього сезону на морських курортах, а для незаможних будуть туристичні сертифікати.

Про це сказала голова Державного агентства розвитку туризму Мар’яна Олеськів в інтерв’ю Інтерфакс-Україна.

«Це міф, що у нас дорого. Звичайно, якщо говорити, що в нас дорого подорожувати, тому що в Туреччині ти можеш жити в готелі за стільки-то, а в Одесі за стільки-то, тоді так. Але ніхто не говорить, скільки буде вартувати поїхати Чернігівською чи Черкаською областями, відвідавши низку класних об’єктів, як порівняти з мандрівкою, наприклад, в Каппадокію. Цього ніхто не порівнює, а краєвиди у нас насправді не гірші», – сказала Олеськів.

Водночас вона визнала, що інфраструктура не всюди така ідеальна, але чим більше людей їздитиме, тим більше, на її думку, ця інфраструктура розвиватиметься. Крім того, є намір запустити туристичні сертифікати для сімей з низькими доходами чи молоді, використовуючи досвід європейських країн.

«Наразі є бажання запустити такі сертифікати. Але для команди Держагентства розвитку туризму і Міністерства культури та інформаційної політики дуже важливо, щоб вони були використані ефективно і безпосередньо для подорожей. Для цього потрібно продумати систему. До прикладу Італія, коли давала 500 євро для сімей на подорожі, цю суму не давали на руки, а вираховували з податків. Таким чином держава стимулювали попит на туризм, відповідно, кошти надходили в економіку, і така модель показала свою ефективність», – зазначила голова Держтуризму.

За її словами, буде проведено пілотний проєкт, щоб побачити, як це працюватиме, і щоб уникнути зловживань.

«Якщо ми говоримо про Україну, то, маючи досвід різних грантів інституційної підтримки, ми бачимо, що часто, на жаль, люди намагаються обійти правила. Тому дуже б не хотілося, щоб хтось отримав сертифікат, прийшов у готель, сказав, що жити там не буде, і розміняв його на живі гроші. Це неправильно. Тому, на нашу думку, людина має оплатити туристичні послуги, а пізніше повернути кошти через певну систему компенсацій», – наголосила Олеськів.

Водночас вона вважає ефективнішим інвестувати ці кошти в конкретну розбудову туристичної інфраструктури, щоб правильно сформувати перспективні туристичні території, провести туди комунікації для інвестиційних проєктів, якісну промоцію тощо.

«Все це більше стимулюватиме людей їздити, ніж просто дати гроші. З точки зору цінностей, я завжди за вудочку, а не за рибу. Єдине, я вважаю, що має бути якась опція для пенсіонерів, щоб вони отримали можливість мандрувати. Але це має бути певним варіантом путівок, або конкретно організованих для них поїздок», – зазначила голова агентства.

 

Побачити невидиме: вчені створили квантовий мікроскоп

Німецькі та австралійські дослідники розробили квантовий мікроскоп, за допомогою якого науковці зможуть спостерігати за біологічними структурами, які раніше були недоступні для людського ока.

Як передає Укрінформ, результати розробки представлені в науковому журналі Nature.

Новий мікроскоп заснований на науці про квантову заплутаність — ефект, який Ейнштейн описав як «моторошні взаємодії на відстані». Вважається що «заплутані» об’єкти можуть впливати один на одного в будь-який момент, незалежно від відстані.

У сучасних найточніших мікроскопах використовують лазери, які мають одну очевидну негативну особливість. Через те, що їхнє світло в мільярди разів яскравіше за сонячне, крихкі біологічні системи — наприклад, клітини організму — залишалися недоступними для вивчення, адже під таким впливом вони досить швидко руйнувалися. Це навіть назвали «твердим бар’єром» мікроскопії.

Утім вчені з Університету Квінсленда і Ростокського університету зможуть його подолати. Вони розробили квантовий мікроскоп, який дасть можливість вивчати людські клітини, дозволяючи бачити біологічні структури, які раніше були нам недоступні.

За допомогою мікроскопа можна вивчати, наприклад, молекулярні коливання всередині клітини. Це допоможе вченим відрізняти здорові клітини організму від ракових. Квантовий мікроскоп видає на 35% чіткіше зображення в порівнянні з найкращими сучасними аналогами.

Проте багато вчених не сподіваються на те, що квантові мікроскопи відразу стануть звичною справою для лабораторій.

Як повідомляв Укрінформ, у Німеччині вчені Штутгардського університету розробили іонний мікроскоп для вивчення квантових газів.

 

“Доступні кредити 5-7-9%”: Обсяг позик сягнув 47,5 мільярдів

14 червня 2021, УП

З початку держпрограми “Доступні кредити 5-7-9%” уповноважені банки видали 18 141 кредит на загальну суму 47,5 млрд грн.

Про це повідомляє прес-служба Мінфіну.

Із загальної суми 18,758 млрд грн були видані в якості рефінансування попередньо отриманих кредитів, 6,041 млрд грн – підприємці отримали на інвестиційні цілі, 22,724 млрд грн у якості антикризових кредитів.

При цьому, за останній тиждень уповноважені банки видали 512 кредитів на загальну суму 1,6 млрд грн.

Наразі Фонд розвитку підприємництва уклав угоди про співробітництво з 31-м банком.

Нагадуємо:

Повідомлялось, що від початку роботи держпрограми “Доступні кредити 5-7-9%” уповноважені банки видали 15 910 кредитів на загальну суму в 40,8 млрд грн.

У Міністерстві фінансів хочуть переглянути програму “Доступних кредитів 5-7-9%” у частині рефінансування старих боргів, адже “держава не повинна кредитувати економіку”.

 

Науковці придумали, як перетворити пластик на ванілін

Катерина Хорощак, журналістка УП.Життя  уп

14 червня 2021

Вченим з Единбурзького університету вдалося перетворити використану пластикову пляшку на ванілін за допомогою кишкової палички.

Науковці вважають свою розробку новим способом вирішення проблеми забруднення Землі, йдеться у пресрезілі університету.

“Наша робота кидає виклик сприйняттю пластику як проблемних відходів та демонструє його використання як нового ресурсу, з якого можна отримати високоцінні продукти”, – вважає один з авторів дослідження доктор Стівен Воллес.

Щорічно у світі утворюється близько 50 мільйонів тонн відходів ПЕТ – міцного і легкого пластика, який використовують для упаковки харчових продуктів, соків, води тощо.

Дослідники виявили, що звичайна кишкова паличка може стати “помічником” у процесі перетворення пластику у ванілін. Для цього її модифікували та задіяли у хімічних реакціях.

Так науковцям вдалося перетворити терефталеву кислоту, яку використовують для виготовлення пластику, у ванілін.

Вчені стверджують, що утворений таким шляхом ванілін придатний до споживання, але потрібні подальші дослідження, щоб перевірити його безпечність.

Ванілін використовують в харчовій і косметичній промисловості. Світовий попит на ванілін в 2018 році перевищив 37 тис. тонн.

Нагадаємо, українські школярі придумали свої способи переробки пластикових відходів.

 

Мінекономіки оприлюднило нові розрахунки вартості бензину і дизпалива

14 червня 2021, УП

Мінекономіки оприлюднило нову середню вартість дизпалива та бензинів, з якої буде вираховуватися гранична ціна реалізації пального на АЗС на середину червня.

Про це повідомляється на сайті міністерства.

“… На підставі розрахунків акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (лист від 11.06.2021 № 16/3-52-21) визначено середню вартість 1 літра дизельного палива ULSD 10 ppm, яка становить 22,09 гривень, та 1 літра бензинів автомобільних GASOLINE 10 ppm, яка становить 25,82 гривень”, – йдеться у повідомленні.

Порівняно з початком місяця середня вартість бензину зросла на 0,9 грн/л, дизпалива – на 1,18 грн/л.

Як пише “Інтерфакс-Україна”, з урахуванням граничних торговельних націнок максимальна ціна на “звичайний” бензин на АЗС не повинна перевищувати 30,82 грн/л, на “звичайне” дизпаливо – 29,09 грн/л.

Нагадаємо:

Кабмін вніс зміни до держрегулювання цін на автомобільні бензини та дизпаливо, які реалізуються через мережу автозаправних станцій.

14 травня Кабмін ухвалив постанову, якою запроваджується граничний рівень торговельної надбавки до середньої ціни дизпалива (7 грн/літр) і бензину (5 грн/літр).

Мережі автозаправних комплексів WOG та ОККО заявили, що припиняють реалізацію преміального пального у зв’язку з постановою, яка передбачає запровадження тимчасового державного регулювання цін на пальне.

Мінекономіки заявляє, що постанова Кабміну щодо встановлення максимальної торгівельної надбавки на бензин та дизельне паливо не стосується преміального пального.

Мережі АЗС відновлюють продаж преміального палива після роз’яснення Мінекономіки, що гранична торговельна надбавка не стосується брендових бензинів і дизпалива.

В Офісі президента заявили, що запровадження держрегулювання на ринку пального – вимушений для нецивілізованого ринку захід, а зняття з продажу брендового пального – демонстрація монопольної змови.

Міністерство економіки оприлюднило розрахунки середньої вартості бензину і дизельного пального, від якої АЗС можуть встановлювати свою націнку.

Мінекономіки оприлюднило нові розрахунки середньої вартості бензину і дизельного палива на першу декаду червня.

 

Трансформацію вугільних регіонів планують розпочати цьогоріч – Шмигаль

14 червня 2021, УП

Цьогоріч планується розпочати трансформацію вугільних регіонів, для цього хочуть створити відповідний фонд із залученням міжнародних партнерів.

Про це прем’єр-міністр Денис Шмигаль розповів під час форуму “Україна 30. Економіка без олігархів”.

За словами очільника уряду, трансформація вугільних регіонів була також закладена в економічну стратегію України. Кабмін вже створив координаційний центр з питань трансформації, розпочав роботу секретаріат енергетичного партнерства.

Крім того, зауважив Шмигаль, триває діалог щодо створення мультидонорського фонду трансформації вугільних регіонів.

“Вже в цьому році ми плануємо розпочати трансформацію вугільних регіонів за підтримки європейських партнерів”, – додав він.

Нагадуємо:

У лютому прем’єр-міністр України Денис Шмигаль провів відеоконференцію з представниками Федерального міністерства економіки та енергетики Німеччини щодо реформування вугільного сектору та трансформації вугледобувних регіонів.

Так, наразі розробляється програма з поступової відмови від використання вугілля на період до 2030 року.

Наразі в Україні є 61 вугільний регіон – це мономіста, які прив’язані до єдиного підприємства, вугільної шахти або станції.

Проте відповідно до проєкту Концепції трансформації вугільної галузі, усі збиткові шахти України закриють протягом 10 років, а в найближчі роки мінімізують дотування вугільних підприємств із бюджету.

Для того, аби соціально забезпечити людей у цих регіонах, розробляється стратегія їхньої трансформації.

 

Шмигаль розповів про перші результати реалізації Національної економічної стратегії-2030

14 червня 2021, УП

Прем’єр Денис Шмигаль заявив, що Національна економічна стратегія до 2030 року, схвалена у березні, уже демонструє результати.

Про це він сказав на форумі “Україна 30. Економіка без олігархів”, передає Урядовий портал.

“За три місяці ми вже встигли показати, що рухаємося відповідно до стратегії, і цей рух сприяє відновленню економіки України”, – сказав Шмигаль.

За його словами, для успішного запровадження всіх реформ потрібно побудувати країну зі стійкими публічними фінансами та розвиненим фінансовим сектором.

“Уряд зробив суттєвий крок у цьому напрямку: 31 травня схвалено бюджетну декларацію на 2022-2024 роки. Бюджетна декларація – це вагомий документ, який розроблено вперше. І він важливий для нашого бізнесу, оскільки визначеність та прогнозованість влади – один із фундаментів успішної взаємодії”, – заявив прем’єр.

За його словами, паралельно з десятками дрібних удосконалень у регуляторному середовищі уряд запускає новий інструмент, який дозволить відкривати ФОП автоматично, без участі державного реєстратора.

“Це великий крок, що зменшує корупційну складову при взаємодії з органами державної влади. Це ляже в основу подальшої автоматизації всіх бюрократичних процесів при взаємодії з державою”, – сказав глава уряду.

Також Шмигаль додав, що на виконання указу президента уряд створив Національний фонд інвестицій, який займатиметься реалізацією масштабних інвестиційних та соціально значущих проєктів.

“Державне підприємство сприятиме розвитку міжнародного економічного співробітництва та зростанню конкурентоспроможності України. Це допоможе залучити нових інвесторів в економіку та дасть можливість нарешті реалізувати проекти, на які українці давно очікують”, – сказав він.

За його словами, один із головних напрямків економічної політики уряду – це концепція “довгих грошей”. Зокрема, торік були запущені програми пільгового кредитування для малого й середнього бізнесу.

“За рік ми бачимо результат: 50 млрд грн пільгових кредитів вже видано. Наступні два проекти із цього напрямку – це створення Фондового ринку та проведення реформи пенсійної системи”, – резюмував прем’єр.

Нагадаємо:

Уряд під час засідання 3 березня затвердив Національну економічну стратегію до 2030 року з доопрацюванням.

Зазначається, що серед принципів, на яких будується Національна економічна стратегія – європейська та євроатлантична інтеграція, недоторканість приватної власності, верховенство права, нетерпимість до корупції, вільна і чесна конкуренція, рівний доступ для бізнесу.

 

Закупівлі для потреб антарктичних експедицій і науки хочуть проводити без Prozorro

14 червня 2021, УП

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який пропонує вивести закупівлі деяких товарів, робіт і послуг з-під дії закону “Про публічні закупівлі” для наукових установ та закладів вищої освіти, зокрема це стосується підготовки антарктичних експедицій.

Про це повідомляє ТІ Україна.

Нардепи пропонують дозволити купувати наукові прилади, обладнання, науково-дослідні судна, запасні частини і витратні матеріали до них, реактиви, зразки та усе необхідне для антарктичних експедицій без Prozorro.

При цьому, автори законопроєкту стверджують, що купувати високотехнологічне обладнання для наукових досліджень через аукціони неможливо.

Вони також наполягають, що закупівлі для потреб антарктичних експедицій через Prozorro навпаки призводять до перевитрат бюджетних коштів. Водночас жодних економічних обґрунтувань з конкретними цифрами вони не наводять.

“Вивести закупівлі для забезпечення антарктичних експедицій пропонували ще у 2018 році, однак тоді аналогічний законопроєкт відкликали”, – йдеться у повідомленні.

В TI Україна зазначають, що команда проєкту DOZORRO давно стежить за закупівлями Національного антарктичного наукового центру та виявляла непрозорі практики та порушення.

“Наприклад, у 2016 році Центр двічі скасовував закупівлю послуги з підготовки та проведення XXII Української антарктичної експедиції: через відсутність потреби і відхиляючи усіх учасників, щоб укласти угоду на майже 40 млн грн з обраним підрядником. Цікаво, що в результаті науковці поїхали на станцію Академік Вернадський на судні іншої компанії, пропозиція якої на торгах була на 12 млн грн нижче. Тобто ці 12 млн просто переплатили посереднику”, – додають в організації.

“Зараз ми бачимо, як закупівлі для антарктичних експедицій на десятки мільйонів гривень відбуваються без конкуренції та не зовсім прозоро. Якщо вивести їх з-під дії закону, усе це потрапить у тінь.

Ми навіть не матимемо можливості бачити, на що будуть витрачатися ці суми щороку”, – заявив заступник виконавчого директора з реалізації інноваційних проєктів ТІ Україна Іван Лахтіонов.

В Трансперенсі Інтернешнл Україна підкреслили, що подібний крок відкриє дуже великі корупційні ризики, тому закликають відмовитися від цієї ініціативи.

“Натомість питання щодо виключення з-під дії закону придбання товарів для інших наукових установ потребує додаткового дослідження та детальних обґрунтувань, які відсутні в супровідних документах законопроєкту”, – йдеться в позиції організації.

“Якщо ми будемо щомісяця виводити якісь закупівлі з-під дії закону, сам закон перетвориться на перелік винятків. Зараз він гармонізований з європейським законодавством, проте подібні ініціативи загрожують подальшій співпраці України з ЄС”, – резюмує Лахтіонов.

ТІ Україна закликає народного депутата Сергія Бабака та інших авторів відкликати законопроєкт 5500, “бо такі зміни містять корупційні ризики та суперечать принципам прозорих і ефективних публічних закупівель”.

Нагадаємо:

Верховна Рада на засіданні 3 червня ухвалила законопроєкт 5309, яким дозволила обрати підрядника на будівництво Великої кільцевої дороги навколо Києва без тендеру на Prozorro – вартість робіт оцінюють щонайменше у 85 мільярдів гривень.

Крім цього, закупівлі до Дня Конституції та Дня Незалежності України цього року дозволили проводити за переговорною процедурою.

 

Обсяги виробництва “Укроборонпрому” зросли на 21% – гендиректор

14 червня 2021, УП

Обсяги виробництва держконцерну “Укроборонпром”за січень – квітень 2021 року зросли на 21%.

Про це на прес-конференції форуму “Україна-30. Економіка без олігархів” сказав гендиректор ДК “Укроборонпром” Юрій Гусєв, передає “Укрінформ”.

“Ми за 4 місяці отримали зростання на підприємствах Укроборонпрому на 21%. В 2,5 раза більше підписано зовнішньоекономічних контрактів, ніж за аналогічний період минулого року”, – розповів Гусєв.

За його словами, сума укладених спецекспортерами контрактів за 4 місяці 2021 року становить 280 млн дол.

Також Гусєв висловив сподівання, що найближчими тижнями Верховна Рада розгляне у другому читанні законопроєкт №3822 “Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності”, що стане фундаментом для  розвитку державного оборонного комплексу.

Нагадаємо:

Державний концерн “Укроборонпром” завершив 2020 рік з чистим прибутком 2,5 мільярда гривень.

 

Україна готова судитися з “Газпромом” за газ із Центральної Азії – Вітренко

14 червня 2021, УП

Україна готова звернутися до органів конкуренції ЄС і подати позов на “Газпром” в міжнародний арбітраж через блокування транзиту газу з Центральної Азії.

Про це в інтерв’ю Financial Times заявив голова правління “Нафтогазу” Юрій Вітренко.

“Йдеться про десятки мільярдів кубічних метрів. Газ з Центральної Азії сам по собі може заповнити всю українську газотранспортну систему”, – додав він.

За словами Вітренка, “Нафтогаз” готує офіційні запити на отримання дозволу на транспортування газу трубопроводами “Газпрому”. За словами Вітренка, процес може зайняти місяці.

“Якщо вони (“Газпром” – ред.) скажуть “ні”, то наступним кроком буде скарга (до Європейської комісії – ред.) та арбітраж”, – додав Вітренко, зазначивши, що судовий процес може затягнутися на роки.

Також “Нафтогаз” проводить документування зловживань “Газпромом” домінуючим становищем на газовому ринку, щоб в подальшому подати скаргу.

Нагадаємо:

Очільник НАК “Нафтогаз” Юрій Вітренко розповів, що компанія буде використовувати всі юридичні можливості, аби здійснювати тиск на російський Газпром, зокрема йдеться про міжнародні арбітражі.

 

В Укрзалізниці скоротять 30% працівників центрального апарату – Юрик

14 червня 2021, УП

За результатами оцінки управлінського персоналу Укрзалізниця вирішила оптимізувати штат працівників центрального апарату управління компанії та скоротити його на 30%.

Про це повідомляє пресслужба УЗ з посиланням на слова в.о. голови правління АТ “Укрзалізниця” Івана Юрика.

За його словами, наразі наглядовою радою товариства вже погоджена нова структура центрального апарату компанії. Скорочення третини працівників відбудеться в рамках її реформування — вона має відповідати стратегії, завданням та обсягам роботи.

“Щодо оптимізації штату Укрзалізниці було багато розмов, настав час переходити до дій. Маємо якомога швидше навести лад у структурі апарату управління компанії, усунути дублювання посад та чітко розподілити функціонал між підрозділами”, – прокоментував Юрик.

Наразі в штаті апарату управління товариства працюють понад 2,4 тис. осіб. Скорочення не торкнеться працівників регіональних філій, філій компанії та працівників робітничих професій. Йдеться лише про працівників адміністративно-управлінського персоналу.

В УЗ додали, що всі дії відбуватимуться за погодженням із профспілкою та з дотриманням трудового законодавства.

Як пояснив очільник УЗ, “працівники, посади яких підлягають скороченню, будуть своєчасно попереджені про це, з пропонуванням іншої роботи”. Також вони отримають всі належні виплати та вихідну допомогу.

Нагадуємо:

Травень 2021 року став другим місяцем поспіль, коли Укрзалізниця отримала прибуток – заробила 39 млн грн.

 

“Укравтодор” по виплатам підрядникам відстає на мільярд від першого сезону “Великого будівництва”

14 червня 2021, УП

Регіональні служби “Укравтодору” у травні заплатили своїм підрядникам 5,11 млрд грн – це на 1,41 млрд грн менше від виплат у травні минулого року.

Про це свідчать дані держпорталу “Spending.gov.ua” про казначейські проводки, повідомляють “Наші гроші”.

Зазначається, що компанія “Автомагістраль-Південь” у травні отримала 20% усіх коштів – 1,07 млрд грн з 5 мільярдів.

“Онур конструкціон” та “Onur” у травні отримали 715 млн грн, “Ростдорстрой” – 387 млн грн, “Автострада” – 322 млн грн. Таким чином засновники Національної асоціації дорожників України отримали 2,49 млрд грн, тобто майже половину усіх місячних виплат Укравтодору”, – йдеться у повідомленні.

“У десятку отримувачів коштів вперше ввійшла фірма “Будінвест інжиніринг”, яка за місяць отримала 171 млн грн.

Ця компанія різко почала отримувати підряди на Дніпропетровщині після призначення місцевим губернатором Валентина Резніченка пів року тому. Колишній радник Резніченка Юрій Голик є координатором програми “Велике будівництво”, – додають “Наші гроші”.

Повідомляється, що проплати цього року йдуть з незначним відставанням від першого сезону “Великого будівництва” у 2020 році. Тоді станом на кінець травня регіональні служби “Укравтодору” виплатили 14,46 млрд грн, у цей же період 2021 року виплачено 13,57 млрд грн.

Нагадаємо:

За результатами 2020 року Державне агентство автомобільних доріг України відзвітувало про сумарні чисті збитки підпорядкованих компаній на суму 116,5 млн грн.

За 11 місяців 2020 року правоохоронні органи виявили 429 кримінальних правопорушень під час виконання робіт у рамках “Великого будівництва”, 866 проваджень розслідувалися станом на 1 грудня 2020 року.

Наприкінці 2020 року Офіс генпрокурора розпочав перевірку дотримання законодавства під час будівництва об’єктів інфраструктури на виконання програми “Великого будівництва”.

 

Кремінь застерігає депутатів від мовної контрреволюції

На засіданні парламентського комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики окремі народні депутати спробують внести до минулорічного законопроєкту про незалежність Нацради України з телебачення і радіомовлення (№4107) неконституційні поправки та повністю скасувати обов’язковість української мови фільмів із 16 липня цього року.

Як передає Укрінформ, про це заявив уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь, повідомляє пресслужба уповноваженого. 

«Норма мовного закону про демонстрування кінофільмів, що вироблені в Україні, українською мовою, яка набуває чинності із 16 липня, зустріла жорстке протистояння у парламенті. Невдоволення гучно лунає і від телеканалів, які вже в другій половині липня не зможуть транслювати фільми та серіали російською з українськими субтитрами, як це є зараз. Такий сценарій скидається на чергову спробу мовної контрреволюції», – сказав він.

Уповноважений нагадав, що нещодавно завдяки активній позиції патріотичних депутатів та громадськості вдалося зірвати спробу відтермінувати набуття чинності цієї норми, однак декому, кому поперек горла українська мова, не сидиться і досі.

“Появу такої значної кількості законопроєктів, спрямованих на відтермінування або скасування відповідної норми я розглядаю як реалізацію інтересів окремих кіновиробників, які, на превеликий жаль, прагнуть і надалі порушувати право українців на отримання інформації та послуг державною мовою. Це скидається на антиконституційну змову найбільших медіа-холдингів, продакшн-компаній та окремих народних депутатів”, – сказав він.

Кремінь зазначив, що відповідно до статті 10 Конституції України держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України. За його словами, сфера телебачення не є виключенням, а навпаки: базисом інформаційної політики держави.

“Звертаюся до народних депутатів проявити консолідовану позицію та зупинити мовну контрреволюцію у стінах найвищого законодавчого органу України”, – наголосив він.

Як повідомлялося, у статті 23 Закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної” зазначається: “Фільми, вироблені суб’єктами кінематографії України, розповсюджуються та демонструються в Україні з мовною частиною звукового ряду, виконаною державною мовою, у тому числі шляхом дублювання або озвучення. Сумарна тривалість субтитрованих реплік, виконаних іншими мовами у фільмі, не може перевищувати 10% сумарної тривалості всіх реплік у цьому фільмі”. Ця норма набуває чинності 16 липня 2021 року.

16 січня 2021 року набули чинності норми статті 30 Закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, які регулюють використання державної мови у сфері обслуговування споживачів.

Верховна Рада 25 квітня 2019 року ухвалила Закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. Його статті впроваджуються в дію поетапно. Переважна більшість норм набула чинності 16 липня 2019 року.

 

Гуманітарний комітет Ради не планує розглядати «мовні» поправки – Потураєв

Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики не планує розглядати поправки щодо скасування переходу на українську мову з 16 липня всіх фільмів і серіалів, які транслюються на телевізійних каналах.

Про це в коментарі Укрінформу повідомив голова комітету Микита Потураєв (фракція “Слуга народу”) у контексті внесення поправок до законопроєкту №4107 “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення незалежності Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення”.

“Від фракції немає жодних пропозицій щодо скасування закону про забезпечення функціонування української мови як державної, який був ухвалений 2019 року. Немає і пропозицій щодо якогось суттєвого перегляду норм цього закону. В тому числі й того, що стосується фільмів чи серіалів на телебаченні… Окремі депутати пропонували різні варіанти того, як може працювати “мовний” закон – з точки зору строків та інших несуттєвих моментів. Але в порядку денному нічого з цих пропозицій немає”, – зазначив Потураєв.

За його словами, дискусію, яка триває навколо поправок до законопроєкту №4107, розпочали представники теле- та кіноіндустрій.

“Вони виступили з проханням перенести набрання чинності однією з норм закону, яка зобов’язувала перейти з липня на українську мову. Представники індустрій говорили, що через карантин не встигають дозняти достатньо власного продукту. У підсумку, чи відбулось таке перенесення? Ні. Чи є зараз в порядку денному таке перенесення? Ні. Чи могло воно пройти у Верховній Раді і отримати більшість голосів у нашій фракції? Ні”, – наголосив він.

Водночас Потураєв зазначив, що поправки до законопроєкту №4107 є на розгляді комітету. Зокрема, за його словами, однією з правок передбачається визначити, що вимоги до створення телепрограм та до телеорганізацій встановлюються виключно законодавством про телерадіомовлення. “При цьому зазначається, що мовлення телеорганізацій здійснюється державною мовою. Тобто, українська не страждає”, – підкреслив депутат.

Крім цього, за його словами, поправки щодо розподілу повноважень “залишаються на функціональному рівні”. Зокрема, мовний омбудсмен слідкуватиме за дотриманням норм мовного законодавства, а Нацрада – за тим, як дотримуються законодавства телерадіомовники.

Потураєв також наголосив, що комітет ще не ухвалив жодного рішення щодо поправок, відповідно, немає підстав розглядати їх у залі Верховної Ради.

Як повідомляв Укрінформ, уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь 14 червня заявив, що на засіданні Комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики окремі народні депутати спробують внести до минулорічного законопроєкту про незалежність Нацради України з питань телебачення і радіомовлення (№4107) “неконституційні” поправки та повністю скасувати обов’язковість української мови у фільмах із 16 липня цього року. Він застеріг депутатів від мовної контрреволюції.

Того ж дня голова комітету Микита Потураєв повідомив, що засідання не відбулося, а питання про нібито скасування обов’язковості української мови у фільмах не планувалося розглядати.

Водночас депутати від парламентської фракції партії “Європейська солідарність” заявили, що їм вдалося зірвати засідання комітету у понеділок.

З 16 липня 2021 року набуває чинності норма статті 23 Закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, згідно з якою фільми, вироблені суб’єктами кінематографії України, мають розповсюджуватися та демонструватися в Україні з мовною частиною звукового ряду, виконаною державною мовою, у тому числі шляхом дублювання або озвучення. Сумарна тривалість субтитрованих реплік, виконаних іншими мовами у фільмі, не може перевищувати 10% сумарної тривалості всіх реплік у цьому фільмі.

Закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. Верховна Рада ухвалила 25 квітня 2019 року. Статті закону впроваджуються в дію поетапно. Переважна більшість норм набула чинності 16 липня 2019 року.

Водночас поправки, пропоновані до другого читання законопроєкту №4107, передбачають вилучення із Закону “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної підтримки сфери культури, креативних індустрій, туризму, малого та середнього бізнесу у зв’язку з дією обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби COVID -19” положення, яке передбачає, що листи та ліцензійна документація приймаються Національною радою в електронній та паперовій формі.

Також пропонується виключити із закону, що розгляд заяв щодо ліцензування та інші питання, що відповідно до чинного законодавства розглядаються виключно на засіданні Національної ради, розглядаються Нацрадою після завершення карантинних та інших обмежувальних заходів або без участі ліцензіата, якщо він повідомить , що такі питання можуть розглядатися без присутності його представника.

Пункт 2 Перехідних та прикінцевих положень закону, де йдеться про те, що “у разі неможливості виконання ліцензіатом визначеної ліцензією програмної концепції або інших умов ліцензії, такий ліцензіат повинен негайно звернутися до Національної ради з листом про тимчасовий відступ від умов програмної концепції або інших умов ліцензії із обґрунтуванням причин та обсягу вимог, що не можуть бути ним дотримані”, пропонується доповнити абзацом: “Відступом від умов програмної концепції також вважається припинення мовлення ліцензіата, в обсязі, не більш ніж 35 відсотків від загального обсягу мовлення, визначеного ліцензією”.

 

Засідання комітету Ради щодо української мови у фільмах не проводилося – Потураєв

Засідання Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики, на якому нібито мали розглянути поправки щодо скасування переходу на українську мову з 16 липня усіх фільмів і серіалів, які транслюються на телевізійних каналах, не відбулося.

Про це в коментарі Укрінформу повідомив голова комітету Микита Потураєв (фракція “Слуга народу”).

“Комітет сьогодні не збирався, отже ці питання не розглядалися”, – сказав народний депутат.

Він наголосив, що питань про нібито скасування обов’язковості української мови у фільмах “навіть в планах не було”.

За його словами, до законопроєкту №4107 планувалося додати поправки “про протидію російській інформаційній агресії, про більш дієву заборону російських акторів та співаків і підсилення відповідальності за мову приниження та дискрімінації”.

Водночас депутати з парламентської фракції “Європейська солідарність” заявили, що їм “вдалося зірвати” засідання комітету у понеділок.

Як повідомляв Укрінформ, уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь 14 червня заявив, що на засіданні Комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики окремі народні депутати спробують внести до минулорічного законопроєкту про незалежність Нацради України з питань телебачення і радіомовлення (№4107) “неконституційні” поправки та повністю скасувати обов’язковість української мови у фільмах із 16 липня цього року. Він застеріг депутатів від мовної контрреволюції.

Як відомо, з 16 липня 2021 року набуває чинності норма статті 23 Закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, згідно з якою фільми, вироблені суб’єктами кінематографії України, мають розповсюджуватися та демонструватися в Україні з мовною частиною звукового ряду, виконаною державною мовою, у тому числі шляхом дублювання або озвучення. Сумарна тривалість субтитрованих реплік, виконаних іншими мовами у фільмі, не може перевищувати 10% сумарної тривалості всіх реплік у цьому фільмі.

16 січня 2021 року набули чинності норми статті 30 Закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, які регулюють використання державної мови у сфері обслуговування споживачів.

Закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. Верховна Рада ухвалила 25 квітня 2019 року. Статті закону впроваджуються в дію поетапно. Переважна більшість норм набула чинності 16 липня 2019 року.

 

У «Євросолідарності» вбачають у поправках до законопроєкту загрозу для державної мови

У парламентській фракції партії “Європейська солідарність” вбачають загрозу для функціонування української мови як державної на телебаченні та у кінематографі через низку пропонованих поправок до законопроєкту № 4107.

Про це Укрінформу заявив член Комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики Володимир В‘ятрович (“Європейська солідарність”).

“Якщо поправки до законопроєкту про забезпечення незалежності Національної ради з питань телебачення і радіомовлення будуть ухвалені, норма закону про функціонування української мови як державної щодо обов’язкового використання української мови на телебаченні, в рекламі і політичній агітації припинить дію. Це найважливіше”, – заявив депутат.

За інформацією В’ятровича, одна з поправок до законопроєкту “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення незалежності Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення” передбачає встановлювати вимоги до створення або комплектування та/чи пакетування телерадіопрограм і/або фільмів та їх поширення та демонстрування телерадіоорганізаціями виключно законодавством про телебачення і радіомовлення. Зазначається, що встановлення додаткових вимог іншими законами не допускається.

Як повідомляв Укрінформ, уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь 14 червня заявив, що на засіданні Комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики окремі народні депутати спробують внести до минулорічного законопроєкту про незалежність Нацради України з питань телебачення і радіомовлення (№4107) “неконституційні” поправки та повністю скасувати обов’язковість української мови у фільмах із 16 липня цього року.

Того ж дня голова комітету Микита Потураєв повідомив, що засідання не відбулося, а питання про нібито скасування обов’язковості української мови у фільмах не планувалося розглядати. Пізніше він повідомив, що гуманітарний комітет взагалі не планує розглядати “мовні” поправки.

Водночас депутати від парламентської фракції “Європейська солідарність” заявили, що їм вдалося “зірвати засідання” комітету у понеділок і захистити українську мову.

З 16 липня 2021 року набуває чинності норма статті 23 Закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, згідно з якою фільми, вироблені суб’єктами кінематографії України, мають розповсюджуватися та демонструватися в Україні з мовною частиною звукового ряду, виконаною державною мовою, у тому числі шляхом дублювання або озвучення. Сумарна тривалість субтитрованих реплік, виконаних іншими мовами у фільмі, не може перевищувати 10% сумарної тривалості всіх реплік у цьому фільмі.

16 січня 2021 року набули чинності норми статті 30 Закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, які регулюють використання державної мови у сфері обслуговування споживачів.

Закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. Верховна Рада ухвалила 25 квітня 2019 року. Статті закону впроваджуються в дію поетапно. Переважна більшість норм набула чинності 16 липня 2019 року.

Водночас поправки до другого читання законопроєкту №4107 передбачають вилучення із Закону “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної підтримки сфери культури, креативних індустрій, туризму, малого та середнього бізнесу у зв’язку з дією обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби COVID -19” положення про те, що листи та ліцензійна документація приймаються Національною радою в електронній та паперовій формі.

Також пропонується виключити із закону, що розгляд заяв щодо ліцензування та інші питання, що розглядаються виключно на засіданні Нацради, розглядаються регулятором після завершення карантинних та інших обмежувальних заходів або без участі ліцензіата, якщо він повідомить, що такі питання можуть розглядатися без присутності його представника.

Пункт 2 Перехідних та прикінцевих положень закону, де йдеться про те, що “у разі неможливості виконання ліцензіатом визначеної ліцензією програмної концепції або інших умов ліцензії, такий ліцензіат повинен негайно звернутися до Національної ради з листом про тимчасовий відступ від умов програмної концепції або інших умов ліцензії із обґрунтуванням причин та обсягу вимог, що не можуть бути ним дотримані”, пропонується доповнити абзацем такого змісту: “Відступом від умов програмної концепції також вважається припинення мовлення ліцензіата, в обсязі, не більше ніж 35 відсотків від загального обсягу мовлення, визначеного ліцензією”.

 

У справі АЗС Glusco арештовані корпоративні права 28 компаній – ДФС

14 червня 2021, УП

Суд наклав арешт на корпоративні права 28 компаній, у власності яких, зокрема, перебувають АЗС Glusco на суму понад 700 млн грн – вони ухилялися від податків і хотіли передати права інших особам для уникнення відповідальності.

Про це повідомляє Державна фіскальна служба.

Так, під час обшуків на АЗС у березні, фіскали зі Службою безпеки України викрили масштабну схему реалізації неякісних нафтопродуктів через мережу пов’язаних з Віктором Медведчуком АЗС Glusco.

Службові особи кількох компаній ввозили на митну територію України, зокрема з території РФ, нафтопродукти морськими суднами та приховували реальні обсяги імпорту. Орієнтовна сума ухилення від сплати податків становить близько 240 млн грн.

“В ході досудового розслідування встановлено, що під час оформлення імпортованого палива, у митних деклараціях відображалися занижені вагові та якісні показники палива (Євро 4).

В подальшому паливо на підконтрольних нафтобазах змішувалося з паливом для реактивних двигунів з метою досягнення показника палива (Евро 5) та подальшої безперешкодної реалізації”, – заявили у ДФС.

“Під час досудового розслідування встановлено взаємозв’язок 28 СГД в частині спільних засновників (бенефіціарних) власників, що вказує на підконтрольність одним і тим же особам”, – додали у службі.

Згодом з’ясувалося, що бенефіціарні власники та службові особи цих 28 підприємств хотіли передати корпоративні права іншим особам, аби уникнути відповідальності та унеможливити стягнення збитків за матеріалами кримінального провадження.

Відтак, на підставі ухвали суду накладено арешт на корпоративні права 28 компаній, у власності яких перебувають також і вищезгадані АЗС на загальну суму понад 700 млн гривень.

Слідчі дії в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні за фактом незаконного ввезення та транспортування нафтопродуктів з метою збуту, легалізації незаконно отриманих коштів від їх реалізації, зловживання службовим становищем та умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах тривають.

Нагадуємо:

З квітня компанія Proton Energy Group S.A., до якої входить пов’язана з Віктором Медведчуком мережа Glusco, зупинить поставки продукції на український ринок – один з найбільших партнерів компанії, Wexler, вже заявив про зупинку постачання російського дизпалива.

Служба безпеки України заявляє про викриття масштабної оборудки з “тіньової” реалізації неякісних нафтопродуктів, проводяться масові обшуки.

З’ясувалося, що йдеться про об‘єкти мережі станцій пального Glusco, яку пов‘язують з кумом президента РФ Віктором Медведчуком.

У компанії Glusco, яку пов’язують з Віктором Медведчуком, прокоментували обшук Служби безпеки України 11 березня – кажуть, що кримінальне провадження з ними не пов’язане.

 

Розгін Майдану у 2013-му: суд виніс вирок двом ексберкутівцям

14 червня 2021, УП

Шевченківський суд Києва засудив двох колишніх працівників київського спецпідрозділу “Беркут” Віктора Ейсмонта та Володимира Мохоня до трьох років позбавлення волі у справі про розгін Майдану 30 листопада 2013 року.

Джерело: “Громадське

Деталі: За даними слідства, ці особи в листопаді 2013-го затримували активістів Майдану та складали на них адмінпротоколи.

Суд визнав винними Мохоня та Ейсмонта за ч. 2 ст. 365 Кримінального кодексу про перевищення службових повноважень, вчинене групою осіб, що супроводжувалося насильством чи погрозою насильством. Крім ув’язнення, їм заборонили на 3 роки обіймати будь-які посади у правоохоронних органах.

Водночас суд звільнив обвинувачених від покарання за статтями про перешкоджання мирним зібранням та службове підроблення через те, що термін давності сплив.

Прокурор у справі Олег Багнюк зазначив, що просив для обвинувачених 6 років позбавлення волі, але суд частково не врахував їхню кваліфікацію про дії у складі організованої групи та виконання злочинного наказу.

“Ми вважаємо, що це був наказ і саме ця кваліфікація відповідала фактичним обставинам. Обвинувачені не надавали жодних показів”, — сказав Багнюк.

За його словами, захисники Ейсмонта і Мохоня наполягали, що вони не вчиняли інкриміновані злочини. Багнюк зазначив, що Ейсмонт до сьогодні працював у поліції, але звільнити його зможуть лише після того, як вирок набуде чинності — тобто після розгляду апеляції, якщо її подаватимуть.

Адвокатка потерпілих активістів Майдану Євгенія Закревська заявила, що це перший реальний вирок ексберкутівцям у справах Майдану і перший обвинувальний вирок щодо подій 30-го листопада.

За даними слідства, Віктор Ейсмонт і Володимир Мохонь затримали потерпілого Максима Федяя біля стели на Майдані Незалежності 30 листопада 2013 року. Вони склали проти активіста рапорт про адміністративне правопорушення, куди, за даними слідства, внесли неправдиві відомості, які згодом скасував апеляційний суд.

Суд також задовольнив позов потерпілого Федяя до Ейсмонта, Мохоня, Головного управління Нацполіції в Києві та МВС про відшкодування моральної шкоди у розмірі 400 тисяч гривень.

Наразі обвинувачені мають 30 днів на оскарження судового вироку в апеляційній інстанції.

“Громадське” зазначає, що засуджений Ейсмонт був помічником екснардепа Євгена Дейдея і працював у полку поліції особливого призначення №1. Раніше начальник поліції Києва Андрій Крищенко повідомляв, що Ейсмонт у 2015 році успішно пройшов атестацію і за період служби зарекомендував себе позитивно.

 

На прессекретаря Зеленського розглядають дві кандидатури – джерела

14 червня 2021, УП

В Офісі президента на посаду прес-секретаря Володимира Зеленського розглядають дві кандидатури.

Джерело: співрозмовники “Української правди”, наближені до ОПУ.

Деталі: Один зі співрозмовників уточнив, що на посаду речника президента розглядають речника МЗС Олега Ніколенка та ведучого телеканалу “Україна 24” Сергія Никифорова.

У той же час інший співрозмовник УП підтвердив, що на позицію прес-секретаря президента розглядають дві кандидатури, але заперечив, що мова йде саме про Ніколенка та Никифорова.

“Так, справді розглядаємо двох. Але зараз кандидати інші”, – зазначило джерело в ОПУ.

Близькі до ОПУ народні депутати так само описали приблизний портрет, якого прес-секретаря шукають на Банковій.

Пряма мова: “Для Офісу важливо, щоб людина не гралася в політику, не була самостійною, не “ляпала” зайвого, озвучувала узгоджені меседжі без імпровізації, не залазила у кулуарщину і в побудову власного бренду. Щоб людина була вихованою, вміла коректно поводити себе з медіа і розуміла, як у співпрацювати з журналістами”.

 

Фейкового мінера адмінбудівель ув’язнили на 4 роки

14 червня 2021, УП

Київський районний суд Харкова визнав винним 43-річного чоловіка за фактами неправдивих повідомлень про загрозу безпеці громадян, знищенні та пошкодженні об’єктів власності, вчинених повторно, та призначив покарання у виді 4 років позбавлення волі.

Джерело: пресслужба Харківської обласної прокуратури

Дослівно: “Розслідуванням встановлено 43-річного мешканця Харкова, який з метою дезорганізації роботи державних організацій, а саме територіального сервісного центру МВС України №6341, регіонального сервісного центру МВС України, Харківського апеляційного суду та Господарського суду області, здійснив 9 неправдивих повідомлень про мінування”.

Деталі: Під час суду він визнав свою провину у повному обсязі. Чоловік має час на апеляцію.

Нагадаємо: У жовтні 2019 року в Харкові через повідомлення про замінування працівники поліції оглянули 40 лікарень, 7 пологових будинків, 30 торгівельних центрів та 7 житлових будинків та евакуювали 708 громадян, з “замінованих” лікарень – 364 особи.

 

Зеленський проти Порошенка: якби знову 2-й тур, розрив був би менший

14 червня 2021, УП

Чинний президент Володимир Зеленський в умовному другому турі знову б переміг колишнього президента Петра Порошенка, але отримав би меншу підтримку серед виборців.

Джерело: опитування Фонду “Демократичні ініціативи” імені Ільки Кучеріва

Деталі: Зокрема, при моделюванні другого туру виборів президента за участю Зеленського та Порошенка, за першого б віддали свої голоси 60% виборців, за другого – 40%. Йдеться про тих, хто точно б взяв участь у голосуванні.

За умови, що у другий тур вийшов би представник “ОПЗЖ” Юрій Бойко, то він би набрав 26% підтримки, а Зеленський – 74%.

Водночас, Порошенко міг би перемогти Зеленського на Заході, але нищівно програв би на Півдні.

Протилежна ситуація із Бойком. Він би переміг чинного президента на Сході, але програв би йому на Заході та у Центрі.

Опитування проводилось із 14 по 19 травня в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитано було 2020 респондентів віком від 18 років. Похибка не перевищує 2,3%.

Нагадаємо:

У другому турі виборів президента Володимир Зеленський отримав 73% голосів виборців, а Петро Порошенко – майже 24%.

 

Президентський рейтинг Зеленського в півтора рази вищий за Порошенка

14 червня 2021, УП

Якби вибори президента відбувались найближчим часом, то Володимир Зеленський з 31% голосів переміг би Петра Порошенка, який набрав би 18,6%. На виборах 2019 року різниця була більша – 30% проти 16%.

Джерело: результати опитування Фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова, проведеного з 14 по 19 травня

Деталі: Варто зазначити, що відрив між Зеленським і Порошенком ще у лютому був значно меншим.

За Юрія Бойка готові віддати голоси 12,7%, за Юлію Тимошенко –11,7%.

На п’ятому місці  – Ігор Смешко (5,7%  тих, хто визначився і прийде на дільниці).

Інші кандидати не мають такої значної підтримки.

Соціологи відзначають, що Зеленського рівномірно підтримують у всіх регіонах (лише на сході його рейтинг трохи просідає, але не суттєво), Порошенка – підтримують 20% мешканців Заходу і лише 4% виборців Півдня.

У Бойка майже 18% підтримки на Сході, але лише 2% у західному регіоні, а Тимошенко може акумулювати 13% підтримки в Центрі країни, але тільки 3% на Півдні.

Також повідомляється, що заможні респонденти частіше готові голосувати за Зеленського і Порошенка. А менш заможні – за Тимошенко та Бойка.

Існують розбіжності і за віком респондентів: старші частіше підтримують Бойка та Тимошенко, тоді як молодші – Зеленського. Водночас Порошенка приблизно однаково підтримують у різних вікових групах.

Є суттєві розбіжності і залежно від мови респондентів. Серед україномовних значно більшу підтримку має Порошенко (17% проти 5% серед російськомовних). У Бойка ситуація протилежна (17% підтримки серед російськомовних та 4% серед україномовних).

У Володимира Зеленського та Юлії Тимошенко трохи вища підтримка серед україномовних респондентів, але ці відмінності не такі великі, як у Порошенка чи Бойка.

Дослідження тривало з 14 по 19 травня. Загалом опитали 2020 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донбасу.

Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

Фінансування опитування здійснене в рамках проекту МАТРА Посольства Королівства Нідерландів.

 

Рейтинг партій дублює президентський рейтинг їхніх лідерів – соціологи

14 червня 2021, УП

Лідером рейтингу партій є “Слуга народу”, яку готові підтримати на виборах майже третина виборців, як і її лідера Володимира Зеленського.

Джерело: опитування Фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва і Центру Разумкова, проведене 14-19 травня

Дослівно: “Вибори до Верховної Ради. Електоральні результати партій майже цілковито дублюють відповідні результати їхніх очільників на президентських виборах”.

Деталі: Лідером партій за опитуванням є “Слуга народу” з 18% підтримки (28% тих, хто визначився та піде голосувати). Цей результат всього на 2% гірший, ніж результат президента Зеленського.

За “ЄС” готові проголосувати 12,4% респондентів (18,6% тих, хто визначився і піде голосувати). Цей результат ідентичний результату Петра Порошенка.

В “ОПзЖ” – 10% підтримки (14,1% тих, хто визначився і прийде на виборчі дільниці). В Юрія Бойка зовсім на трохи менше, що може бути пов’язано з “троєвладдям” всередині “ОПзЖ”.

Результат “Батьківщини” – 8,5% (12,6% тих, хто визначився і має намір голосувати).

Виборчий бар’єр має шанси подолати “Сила і Честь” – 4,2% (6,2% тих, хто має намір проголосувати і визначився).

Інші партії не долають виборчого порогу.

“Президентський рейтинг” ключових політиків за версією двох соціологічних служб можна подивитися тут.

Довідка: Фонд “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва і соціологічна служба Центру Разумкова з 14 по 19 травня опитали 2020  респондентів віком від 18 років в усіх регіонах України, за винятком окупованих територій сходу та півдня. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

Фінансування опитування здійснене в рамках проекту МАТРА посольства Нідерландів.

 

Безвідмовний ОАСК: як в ОП хочуть скористатися послугами Вовка задля “своєї” людини в кріслі керівника САП 

УП. 14.06.21

Минулого тижня конкурс на керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, за яким прискіпливо спостерігають міжнародні партнери України, раптово загальмував. Співбесіди з кандидатами зупинились через перенесення засідань конкурсної комісії. В офіційних повідомленнях немає пояснень паузи. Однак справжні причини полягають у спробі переграти вже наявні результати конкурсу.

Як тільки співбесіду на доброчесність не пройшов головний кандидат Банкової народний депутат і голова комітету Ради з правової політики Андрій Костін, комісія перестала збиратися. Крім Костіна етап доброчесності не пройшов ще один протеже від влади — Антон Войтенко, чинний очільник прокуратури Львівської області.

Виглядає так, що на Банковій до останнього розраховували бачити у фіналі конкурсу “своїх людей”, аби зрештою отримати керованого керівника антикорупційної прокуратури.

Для створення видимості “прозорості та об’єктивності” процесу в ОП готові були на призначення заступником керівника САП навіть когось із дійсно незалежних кандидатів. Спойлер: за законом заступник не має ключових важливих повноважень у справах, тому цю посаду влада була готова віддати кому завгодно.

План ОП на отримання своєї людини в кріслі керівника САП з тріском провалився. Справа в тому, що передбачена процедура обов’язкового врахування в процесі голосів щонайменше двох членів комісії від квоти Ради прокурорів. Більшість із цих членів — визнані міжнародні експерти.

Що відбулося, як проходили співбесіди на доброчесність та яким способом конкурс спробують переграти в Офісі президента? Пояснюємо як спостерігачі за цим процесом від самого його початку.

Співбесіди не за планом Татарова

До етапу співбесід на доброчесність в конкурсі дійшли 37 кандидатів із понад сотні. Рейтинг кандидатів формується відповідно кількості балів, отриманих під час тестувань. Згідно з правилами, саме очільник рейтингу має стати керівником САП.

Однак для потрапляння до наступних етапів набору балів, усі кандидати повинні пройти фільтр доброчесності. Суть його в тому, що комісія має вивчити детальну інформацію про майновий стан кандидатів, політичну нейтральність, етику, інші можливі порушення або питання.

На основі цих даних відбувається співбесіда, де кандидат дає відповіді на всі питання.

Комісія ж ухвалює рішення, базуючись на принципі обґрунтованих сумнівів: якщо сумніви у відповідності кандидата критеріям залишаються — член комісії не голосує. Для пропуску кандидата до наступного етапу за нього має проголосувати комісія у складі щонайменше 2 представників Ради прокурорів та 5 від Верховної Ради України.

Проте співбесіди на доброчесність перетворилися на маніпуляції. В підсумку за тиждень співбесід серед 20 кандидатів до наступного етапу вдалося пройти лише одному. Перші 3 дні співбесід взагалі ніхто не просунувся у конкурсі.

Якщо міжнародні експерти не пропускали кандидатів, у яких бачили реальні сумніви, то окремі представники парламентської частини комісії намагалися тягнути провладних кандидатів. За кандидатів від ОП найбільше боролися представники від усіх фракцій, навіть делегований проросійською ОПЗЖ Андрій Гуджал.

На другий день співбесід вибув з конкурсу перший з провладних кандидатів — чинний очільник прокуратури Львівської області Антон Войтенко, який раніше керував Військовою прокуратурою Житомирського гарнізону. Він на посаді військового прокурора не добився ніяких результатів у резонансній справі про розкрадання армійських сухпайків, хоча називав її “справою честі”. Його підтримали всі присутні члени від парламенту, проте ніхто від Ради прокурорів не віддав за нього голос.

Наближався час співбесіди з Костіним і близькі до ОП члени комісії розуміли, що голова комітету з питань правової політики далекий від ідеального образу кандидата. До нього навіть у порівнянні з іншими вже відхиленими кандидатами набагато більше питань і претензій, не кажучи про відверту політичну заангажованість. Андрій Костін — голова комітету з питань правової політики та депутат “Слуги народу”, куди його привів керівник Офісу президента Андрій Єрмак.

Костін бойкотує невідкладний президентський законопроєкт про ліквідацію ОАСК та не може провести через комітет законопроєкти про справжню судову реформу. Зокрема, зупинився процес перезапуску Вищої кваліфкомісії суддів, через що Україні бракує вже близько 2000 суддів. Замість перезапуску Вищої ради правосуддя почалося її посилення. А суддів Конституційного Суду парламент продовжує призначати без впровадження прозорого конкурсу.

4 червня, напередодні співбесіди Костіна, комісія несподівано всім складом голосує за проходження до наступних етапів конкурсу чинного детектива НАБУ. За того, який керував слідством у справі про махінації із квартирами для Нацгвардії за ймовірної участі заступника керівника Офісу президента Олега Татарова.

Цим голосуваням члени комісії спробували зробити жест, яким намагалися досягти одразу кількох цілей. Перша — відмежуватись від Татарова та продемонструвати “незалежність”. Адже і за інформацією ЦПК, і журналістів-розслідувачів програми “Схеми”, більшість парламентської квоти має зв’язки з Татаровим, який координував та погоджував склад комісії від Ради. Особливої небезпеки в кандидаті з НАБУ не бачили, сподіваючись на наступних етапах опустити його в рейтингу через заниження балів.

Друга ціль — створити поле для протягування Костіна. Припускаємо, що як у комісії, так і в ОП cприймають конкурс як політичний процес, тому, намагаючись протягнути “свого” кандидата, вважали, що посаду заступника можна віддати незалежному кандидату і це може задовольнити міжнародників в комісії. Там сподівалися, що успішна співбесіда детектива у справі Татарова задобрить міжнародників і вони підтримають Костіна. Такий розрахунок не спрацював, бо міжнародники керуються власною оцінкою об’єктивних критеріїв, а не політичними мотивами. До Костіна було багато питань щодо доброчесності, зокрема, щодо кумівства, політичної нейтральності, декларування та відвідин окупованого Криму.

У 2019–2020 роках Костін не декларував жодного місця проживання у Києві, хоча отримував бюджетну компенсацію для оренди житла в близько 20 тис. грн на місяць. Не задеклароване також і місце проживання доньки кандидата, яка з 2019 року працює в Києві помічником-консультантом іншого народного депутата, колеги по фракції “Слуга народу” Андрія Задорожного. У 2019 році Костін продав дві квартири в Одесі, але не подав до НАЗК повідомлення про суттєві зміни в майновому стані — дохід від продажу квартир на суму 1,2 млн грн.

За даними Відкритого реєстру національних публічних діячів України, дружина Костіна працює помічником-консультантом його колеги по партії, парламенту й комітету Максима Дирдіна, а дружина Дирдіна — помічником-консультантом Костіна. Схожий “обмін” існує і між кандидатом та депутатом Миколою Задорожним: помічником-консультантом останнього працює донька Костіна, а син Задорожного — помічником-консультантом Костіна.

Всі ці обставини фактично унеможливлювали успішне проходження Костіним етапу доброчесності. Попри це члени комісії, делеговані парламентом, відверто виправдовували ці проблеми. Наведемо лише окремі цитати членів комісії, які безсоромно протягували цього кандидата.

Коли прозвучали претензії щодо відвідин Костіним Криму після окупації, член комісії, делегований фракцією ОПЗЖ, Гуджал відповів: “тю, я не бачу в цьому вабще нічого”.

У деяких членів комісії виникли питання щодо непотизму, той же Гуджал не забарився із захистом: “А я хочу все таки висловитись на підтримку кандидата. Я, наприклад, абсолютно нічого в цьому не бачу…. Видно, що цей кандидат досвідчений, фаховий. Тут помітний масштаб і державне мислення, тому я не знаю… Що стосується наприклад кумівства, давайте дивитися як юристи на ці звинувачення, які висуваються деякими… Кумівство у нас у законодавстві не закріплено прямо”.

Після Костіна підконтрольна Банковій частина комісії від Ради провалила також сильну кандидатку — керівницю підрозділу детективів НАБУ Олену Кроловецьку. Усі визнали її достойною та професійною кандидаткою, проте не пропустили далі.

Серед закидів кандидатці, наприклад, звучали претензії в тому, що одна із її справ — відома “бурштинова” справа НАБУ дуже довго розглядається в суді. Мова йде про викриту детективами хабарницьку схему за участі народних депутатів із торгівлі рішеннями та законопроєктами. Абсурдність претензії в тому, що детектив жодним чином не може впливати на швидкість розгляду справи у суді.

Представник ОПЗЖ згадав їй дружбу з керівницею Центру протидії дезінформації, призначеною президентом Поліною Лисенко, яка фігурувала у скандальних “плівках Деркача”. Не сподобалося також, що батько кандидатки живе в Росії, хоча члени комісії самі озвучили, що мають родичів в країні-агресорі.

У підсумку за перший тиждень комісія встигла співбесідувати 20 осіб із 37, і до наступного етапу пройшов лише один кандидат  — детектив НАБУ Олександр Клименко. Це точно не входило в плани Банкової і стало однією з причин зупинення конкурсу.

ОАСК в порятунок

Очевидно, що безкінечно затягувати співбесіди недостатньо і пауза потрібна виключно для підготовки більш масштабних рішень “проблеми”. Скандальний Окружний адміністративний суд міста Києва може стати в нагоді — саме туди за законом можуть подаватися скарги на конкурс.

Перша скарга вже надійшла до суду 9 червня від детектива НАБУ Олександра Карєєва, якого звільнили з НАБУ за результатами службового розслідування і якого потім поновив той же ОАСК. Саме у справі за його позовом до НАБУ, ОАСК виніс ухвалу, яка зобов’язувала Мін’юст викреслити Артема Ситника із реєстру юридичних осіб як директора НАБУ.

Ще цікавіше, що ОАСК перебуває під загрозою ліквідації. Тим не менше, парламент не поспішає з прийняттям цього рішення.

Натомість, головний профільний комітет в парламенті щодо ліквідації ОАСК — це комітет, очолюваний тим же Андрієм Костіним. Саме цей комітет уже щонайменше три засідання ігнорує розгляд цього невідкладного проєкту президента.

НАБУ та САП вже завершили слідство у справі ймовірних злочинів суддів ОАСК і продовжують слідство стосовно схеми продажу рішень суду із залученням брата голови ОАСК Вовка, тож очевидно, що одіозний суд також має інтерес повпливати на конкурс.

Можливим сценарієм впливу на конкурс є суд. Наприклад, ОАСК своїм рішенням  повертає в конкурс сумнівних, але провладних кандидатів, попри те, що їх відхилила комісія. Або ж скасовує правило конкурсного відбору щодо обов’язкового врахування голосів міжнародників у процесі, що автоматично повертає конкурс на початковий етап і знищує всі попередні вже пройдені процедури.

Останній варіант запустить конкурс заново, але й означатиме, що конкурс втратив шанс на прозорість та незалежність.

***

11 червня 2017 року для України набув чинності безвізовий режим поїздок з ЄС. Однією із вимог щодо його отримання був запуск антикорупційної інфраструктури та, зокрема, прозорий конкурс на керівника САП.

Ще рік тому, 4 червня 2020 року, Рада прокурорів уповноважила представників до складу конкурсної комісії з відбору керівника САП. Ними стали визнані експерти Драго Кос, Томас Фаєрстоун, Нона Цоцорія та Роман Куйбіда. І були надії на проведення справжнього прозорого конкурсу на крісло головного антикорупційного прокурора.

Однак Верховна Рада спромоглася визначити свою квоту з 7 осіб лише з третьої спроби. Більшість з них викликали запитання та сумніви, тоді як президент особисто пообіцяв прозорий процес.

Але зараз процес фактично блокується окремими членами комісії з боку парламенту. Поки президент обурюється недостатністю дій західних партнерів щодо підтримки України, у його офісі руйнують одну з головних вимог безвізу. Порушення цього зобов’язання може запустити механізм призупинення безвізу, а то й його перегляду.

Посол ЄС в Україні неодноразово заявляв, що незалежність антикорупційних інституцій є основою співробітництва між Україною та ЄС в сфері запровадження безвізового режиму та макро-фінансової допомоги. У нещодавній розмові президента США Джо Байдена та Зеленського також йшлося про прозоре завершення конкурсу на посаду глави САП.

Тож, у президента Зеленського досі є вибір:  задовольнити бажання членів свого офісу щодо контрольованого антикорупційного прокурора, чи пристати на бік цивілізованого світу.

Олена Щербан, Христина Івасюк, Центр протидії корупції

 

Байден – Зеленському: “Трускавець не працює”

Економічну теорію, на яку орієнтується уряд Зеленського, раніше уже впроваджували в США, але вона не принесла бажаного результату? Чи спрацює в Україні?

14 червня 2021, УП

Олександр Вальчишен, учасник PhD програми з економіки Університету Міссурі (Канзас-Сіті)

Наприкінці 2020 року у публічному зверненні до народних депутатів та до власних виборців президент Володимир Зеленський нагадав всім одну істотну деталь: “Пам’ятайте, як все починалось. … Ми ставали командою у тому самому ж Трускавці. Ми різні, але все ж таки ми одне ціле – те, в що вірить вся країна…”

Затишне місто Трускавець, яке широко відоме своєю працею із оздоровлення людей, влітку 2019 року на певну мить опинилося в центрі суспільної уваги.

Тоді новообраний лідер країни із найвищою повнотою влади в особі партії “Слуга народу” обрав це курортне місто задля інтенсивного навчання. Саме там новообрані народні депутати пройшли навчальні курси перед тим як приступити до роботи у Верховній Раді.

Вважалося тоді та вважається й до сьогодні – у Трускавці влада отримала найбільш вивірений дороговказ, що складається із найбільш передових теоретичних та практичних основ щодо суспільно-економічних перетворень та устрою.

У вже згаданій промові президент говорить, що Трускавець – не просто славетне місто на мапі України. Це система знань. На ній побудований фундамент політики Зеленського. І в це, використовуючи слова з вищезгаданої промови, “вірить вся країна”.

Ось цю систему знань і варто розуміти як “Трускавець”.

Це її назва, що адаптована до сучасної України. За своїм походженням ця система відома у світі як неокласична економічна теорія, що була сформульована наприкінці 19-го століття й критика якої припадає на самий початок 20-го століття.

Згодом неокласична економічна теорія стала складовою неоліберального світогляду. Її присутність в Україні розпочалася одночасно зі здобуттям незалежності.

Далі у 1990-х роках була адаптація у професійних дискусіях та навчальних програмах спеціалізованих університетів. Реформатори зразка 2000-х років мають її теоретичне підґрунтя.

У 2019 році вона лише отримала формальне затвердження від різних гілок влади, включно із новообраним парламентом, через вищезгадану інтенсивну сесію із навчання нардепів у Трускавці.

Таким чином, “Трускавець” як система знань, була покликана вирішити одне з ключових обіцянок Зеленського, що корінням походить від економіки: подолання бідності в Україні. Адже самостійно українці борються із власною бідністю через втрачання гідності у заробітчанстві.

Як подолати бідність?

Відповідь на це питання від носіїв знань “Трускавця” звучить так: “Єдиний спосіб боротьби із бідністю – це зробити так, щоб економіка зростала швидко. Щонайменше на 5% в рік. Краще на 7%. Для цього слід залучати в країну інвестиції.”

Коли вони кажуть про залучення інвестицій, то мається на увазі зовнішні фінансові інвестиції адже всередині країни потрібних заощаджень бракує. Існує переконання, що саме зовнішні інвестиції у формі кредитів підтримують макрофінансову стабільність.

Це досягати слід через:

створення відповідного інвестиційного “клімату”, наприклад, із залученням “інвестиційних нянь”;

лібералізацію трудового законодавства (на користь роботодавців – власників бізнесу);

реформування профспілок (через їх дроблення та маргіналізацію, знову ж на користь роботодавців);

подолання загальної корупції через приватизацію, корпоративне управління та реформування судової системи;

запровадження ринкових відносин там, де ще залишилось централізоване державне регулювання, а саме в освіті, медицині, пенсійному забезпеченні та в користуванні сільськогосподарськими землями;

незалежність центрального банку, який бореться передусім із загрозою інфляції й діє наввипередки (загроза безробіття є другорядною).

Вважається, що зовнішні фінансові інвестиції еволюціонують через два етапи, які не є обов’язково взаємним виключенням.

На першому етапі, як це відбувається сьогодні, інвестиції переважно концентруються в операціях із високодохідними цінними паперами від українських боржників (в першу чергу — ОВДП). Їх висока дохідність втілюється через теорію, що процентні ставки в Україні є похідними від стану міжнародних фінансових ринків та зовнішніх оцінкозок кредитоспроможності українських позичальників.

На додаток, в різних інтерпретаціях висувається аргумент про існування “ефекту витіснення”. Також, популяризується теза про те, що “немає ніяких бюджетних грошей” або, що одне й те саме, “у держави немає власних грошей”.

З часом повинен наступити другий етап завдяки переліченим реформам. Тоді інвестори повинні віддавати перевагу безпосередньо виробництву товарів та послуг в Україні.

Ось на цьому другому етапі залучені інвестиції, як вважається, будуть підвищувати ефективність виробництв в Україні. Завдяки саме цьому зростатиме продуктивність праці найманих працівників.

Й тільки тоді робітник вправі розраховувати на підвищення власного доходу, що сплачує йому роботодавець. Адже, як вважається, повинно діяти правило: збільшення доходу людини відбувається відповідно до її продемонстрованих зусиль щодо збільшення власної продуктивності.

Тобто, темп зростання заробітної плати співпадає з темпом зростання продуктивності праці.

Ось такий ланцюг процесів, як вважається, подолає бідність.

Водночас, такий підхід базується на теоретичному постулаті про “природне безробіття”, яке в Україні вкотре оцінюється на рівні 8,5%. За цією теорією ситуація, коли рівень безробіття стає нижче за природний рівень, є небажаною адже вбачається ризик інфляції тому треба економіку від неї відвертати.

На Заході серед економістів різних течій та шкіл такий підхід до подолання бідності отримав назву “trickle down economics”. Його критична оцінка була сформульована щонайменше у 1960-х роках.

Цей термін можна перекласти на українську так – це розподіл доходів в економіці “з верхів” або це коли доходи течуть з гори до низу як гірський струмок.

Іншими словами, trickle down economics – це коли доходи формуються в першу чергу на вершині ієрархічної структури суспільства. На горі такої структури є малочисельний прошарок заможних людей й їх дохід від володіння бізнесом поступово сходить або збігає струмочками донизу по нижчим щаблям суспільної ієрархії.

Тобто доходи заможних прошарків громадян трансформуються у доходи менш заможних людей через витрати перших на споживання та на купівлю праці.

Важливо також, що trickle down economics – це такий набір політик, які, як приклад, покладаються передусім на зменшення оподаткування для бізнесу або на здійснення підтримки пріоритетної галузі економіки (наприклад: оборонно-промисловий комплекс) або на усі інші заходи, що підтримують прибутки саме інвесторам.

Інвестори – це як фінансові інвестори (внутрішні та іноземні), так й інвестори у промислове виробництво (так само, внутрішні та іноземні). На сьогодні, із цих двох груп інвесторів більш захищеною з точки зору законодавства є група фінансових інвесторів у порівнянні із групою промислових.

Боротьба із бідністю в Україні має суцільні ознаки, що це є trickle down economics.

Носії “Трускавця” вважають, що фахова дискусія про цей підхід не потрібна українському суспільству. І все через те, що цьому підходу нібито немає альтернативи.

Українська ситуація влучно характеризується зауваженням від американського економіста Хаймана Мінськи: “The prince is constrained by the theory of his intellectuals!” (“Принц обмежується теорією власних інтелектуалів!”).

Економічна модель від “Трускавця” не є виключною та незамінною. Вона є одна з інших, що людство виробило за останні кілька сотень років.

Для сьогоднішньої України з її суспільним запитом на подолання бідності в нагоді є минулий та сьогоднішній досвід з США.

Сполучені Штати Америки

Президент Джо Байден, пояснюючи суспільству свою економічну програму, постійно говорить одну ключову фразу: “trickle down economics never worked” (стимулювання економіки “гірськими струмочками” або “з верхів” не працює). Адже воно ніколи і не працювало.

Що це означає?

Як президент будь-якої країни світогляд Байдена визначають його економічні радники. Формально це Рада економічних радників. Вона складається із трьох осіб, професійних економістів. Й на них працює цілий апарат економістів.

Знову варто навести вищезгадане зауваження Мінськи, що лідер країни обмежується теорією власних інтелектуалів. Але в США ситуація із теорію серед інтелектуалів, що працюють над економічною теорією, доволі динамічна.

Про цю динаміку розповідалось у двох аналітичних записках: “Прогресивні ідеї перемагають у США” та “У чому секрет популярності Берні Сандерса та його значення для України“. Тут дається взнаки вага виборців та їх підтримка прогресивного крила Демократичної партії на чолі із Берні Сандерсом та зростаючим молодим поколінням його однодумців та послідовників. Серед них лідером є Александрія Оказіо-Кортез (членкиня Конгресу від 14-го округу міста Нью-Йорк).

Відразу після обрання на посаду президента Байден доволі швидко визначився із складом Ради економічних радників. Цим складом Байден заявив, що його економічна політика похилиться у бік робітників. Й він не піде за економістами, що рекомендують режим жорсткої економії як інструмент, який нібито відновлює довіру та впевненість інвесторів.

Скоріш за все радники Байдена усвідомлюють помилку Барака Обами, коли його економічні радники вирішили, що найкраще — це політика із повернення довіри інвесторів.

Остання має іншу назву – це політика затягування пасків адже вона покликана утримувати у безробітті більшу частку громадян порівняно із протилежною політикою, що покликана мінімізувати як кількість громадян без роботи так й час їх перебування в такому вимушеному стані.

Наразі існує згода між економістами в США, що таким чином адміністрація Обами затягла із виходом економіки із рецесії після кризи 2007-2008 років.

Президент Байден під час кількох публічних промов заявив, що настав час стимулювати економіку “з низів”. Доходи в економіці повинні зростати від її фундаменту. Тобто від робітників – членів профспілок й далі через середній клас.

Далі, Байден пояснює принципи своєї адміністрації: “Я не проти бізнесменів, що збагачуються через прибуткову діяльність в тому числі й на Уолл Стріт. Але Уолл Стріт не збудував цю країну. Це середній клас та профспілки збудували її.”

В тій самій промові від 27 травня Байден пояснює, що твердження про те, що заробітні плати зростають разом із зростанням продуктивності праці не підтверджується фактами.

Адже в реальності, з кінця 1970-х років в США зарплати в цілому по економіці були в стагнації. В той самий час продуктивність праці (й, відповідно, частка доходу, що припадає на прибутки власників бізнесу) неухильно зростали.

Щоб виправити цей розрив, як Байден дає зрозуміти, його адміністрація буде проводити таку політику, яка досягатиме стану повної зайнятості.

В його промові немає згадки про рівень “природного” безробіття. Можна припустити, що радники Байдена свідомі про розрахунки цього показника. Для США він складає приблизно 4,5%. Водночас вони іще більше розуміють усю теоретичну та практичну слабкість показника.

Байден визначає стан економіки із повною зайнятістю наступним чином: “Замість того, щоб робітники конкурували між собою за робочі місця, яких обмаль, ми хочемо, щоб роботодавці конкурували між собою, приваблюючи до себе робітників.” При цьому велика увага приділяється гідності робітників: “Коли найманий робітник заступає на робоче місце, він/вона не повинні залишати свою гідність за дверима”.

Й безумовно мова йде про зростання заробітної плати в цілому по економіці. Тут мається на увазі, що адміністрація Байдена свідома про значну втрату, що зазнали робітники починаючи із 1970-х років. Частка загальнонаціонального доходу, що щороку розподіляється на зарплати понизилась з 51,6% від ВВП у 1970 році до 42% у 2013 році. Останні дані про цей показник становлять 43,5% у 2019 році.

Також доволі прикметним є зауваження Джареда Бернштайна — одного із трьох членів Ради економічних радників Байдена. У нещодавньому інтерв’ю він висловився про так званий “ефект витіснення”. Це твердження, що випуск державних цінних паперів у національній грошовій одиниці спричиняє підвищення процентних ставок та як результат витіснення, тобто зменшення, інвестицій приватним сектором.

Бернштайн говорить, що це твердження не підтверджується емпіричними спостереженнями. Це твердження, каже Бернштайн, часто-густо використовувалось для спантеличувано необізнаних слухачів й по суті це інструмент приховування справжньої сили фіскальної політики центрального уряду країни.

Таким чином, Байден та його радники ставлять щонайменше під сумнів корисність висновків від неокласичної економічної школи, яка сьогодні широко представлена такою своєю гілкою як ново-кейнсіанська (New Keynesian) теорія.

Коли Байден говорить, що його економічна політика спрямована на найманих робітників, які наразі знаходяться без роботи або вимушені задовольнятися низькооплачуваною роботою, то він торкається й проблеми бідності в США.

Ось цитата з його промови: “Конгрес повинен підняти мінімальний рівень зарплати до 15 доларів на годину. Ніхто не має працювати 40 годин на тиждень й залишатися при цьому в бідності.”

Отже, по-перше, Байден та його економічні радники визнають, що питання бідності не зникло з порядку денного у США у 2021 році. По-друге, вони визнають, що звичні економічні рецепти (від неокласичної теорії) не є корисними й їх практичні дії будуть опиратися принаймні частково на нову економічну парадигму.

Криза COVID-19 та економічна криза змінили важіль впливу економістів, що використовують та розуміють світ через призму неокласичної теорії. Колишня повна домінація похитнулася.

За останні кілька років все більше розмов у публічній площині йде про економістів, що сформулювали альтернативу до неокласичної теорії. Їх є кілька. Поки що економісти Байдена не взяли на озброєння у їх боротьбі із бідністю та безробіттям повний арсенал альтернатив.

Але ось ця думка є показовою: “систематичні помилки уряду щодо недостатнього стимулювання економіки, перебільшення центральним банком інфляційних ризиків (підвищення процентної ставки навипередки, тобто до моменту фіксації прискорення інфляції вище бажаного рівня) – усе це у великій мірі спричиняє збільшення нерівності [й бідності].”

Одна з них зветься modern money theory (сучасна теорія грошей або теорія сучасних грошей). Відомо, що економісти розробляли її з другої половини 1990-х років. Вони спирались на інтелектуальну спадщину Кейнса, Мінськи та інших.

Одна з їх ключових порад щодо подолання бідності та безробіття це досягнення повної зайнятості через державну програму, відповідної до якої центральна уряд виступає як гарантований роботодавець.

У свою чергу, вищезгаданий економіст Хайман Мінськи ще у 1960-х роках у власних публікаціях щодо вирішення питання бідності та безробіття писав наступне: “У 1960-х роках адміністрації президентів США Кеннеді та Джонсона реалізовували програму “Війна із бідністю“. Вона була провальною. Вона не поборола бідність!”

Він пояснив чому. Економісти в оточенні президентів були прихильниками неокласичної економічної теорії. Їх відповідь на питання як побороти бідність була у здійсненні інвестиційних витрат та соціальних виплат.

Мінськи наголошував, що той інструментарій, який задіяний у програмі “Війна із бідністю”, сподівається що доходи зійдуть “з верхів” до менш заможних громадян. Це економічна політика, що втілена у афоризмі “приплив підніме усі човни“.

Такий підхід не тільки не здатен побороти бідність, він її поглиблює. Помилка економістів при владі була в тому, що вони вбачали безробіття як проблему самих безробітних й намагались їм допомогти через створення програм з перенавчання та отримання нових знань та навичок.

А слід було, як писав Мінськи, брати безробітних такими які вони є. Давати їм роботу відразу, щоб вони вчились на робочому місці. Для цього слід створювати федеральні програми із надання роботи, що має не мізерну, а достойну оплату усім бажаючим працювати.

Наразі економісти Байдена на слідують вищезазначеним порадам щодо створення програм федеральних програм із надання праці для безробітних. Але вже зараз є зрозумілою логіка твердження Байдена, коли він каже, що trickledown economics never worked. Це було відомо в США іще із 1960-х років. Й це знову знайшло підтвердження у 2021 році.

Висновок

Зазначене твердження Байдена варто перекласти на сучасну реформаторську мову України.

В результаті отримаємо: “Трускавець” не працює, адже він ніколи не працював.

Вирішення проблеми бідності традиційними методами з арсеналу неокласичної економічної теорії — тобто від “Трускавця” — призводить до збільшення нерівності та бідності. Цьому досвіду вже більше ніж кілька десятків, якщо не сотні, років. Досвід США прямо говорить про це.

Наразі, боротьба з олігархами в Україні це процес, який фокусується не на корінь економічної проблематики. Адже цей процес сформульовано в теоретичній рамці “Трускавця”.

У цій справі слушним є наступне історичне порівняння. З 17-го століття в Європі почали відбуватися бунти робітників проти ткацьких машин, що почали тільки з’являтися й були тими технологічними інноваціями, що згодом відкрили шлях до промислової революції в Англії у 18-му столітті.

Тоді ж разом із бунтами були підпали машин й заклики до їх заборони або ж обмеження у застосуванні. “Знадобився час та досвід перед тим як робітники навчилися розрізняти між машинами та їх застосуванням капіталом. Таким чином, вони навчилися спрямовувати свої атаки не на інструменти виробництва, а на [капіталістичний] режим виробництва, в якому вони використовувались”.

Це історичне порівняння є слушним для українського суспільства, яке все ще навчається розрізняти причинно наслідкові зв’язки в економіці.

Отже, твердження Байдена в перекладі на українську є слушним.

В першу чергу для громадян України, які цього року святкують 30-річчя незалежності країни.

 

Називати речі своїми іменами: що думає Чехія про рух України до ЄС та війну з Росією

14 червня 2021, ЄП, Алеш Хмеларж, заступник міністра закордонних справ Чехії

Останнім часом, після новин про підрив росіянами військових складів у Чехії, “Європейська правда” чимало писала про українсько-чеські відносини.

Цю країну багато хто вважає “лояльною до РФ” державою. Ця думка ґрунтується на діях президента Земана, але чеські активісти щоразу спростовують цю думку і наголошують: Земан не відповідальний за зовнішню політику і його ідеї не є популярними (детальніше – у статті “Як працює група підтримки Кремля у Чехії та поза нею“).

Тепер до роз’яснення позиції Праги долучився і уряд. ЄвроПравда публікує статтю заступника міністра закордонних справ Чехії, який прямо називає дії РФ проти України війною, а також каже про підтримку України та її європейського майбутнього.

* * * * *

Світ звик описувати боротьбу з сучасною пандемією військовими термінами. Але ми в Європейському Союзі часто забуваємо, що на європейському континенті, зовсім близько від кордону з Європейським Союзом, досі продовжується справжня війна.

Протягом останнього року Україна воює на два фронти: проти агресії, що підтримується Росією на сході країни, та проти глобальної пандемії COVID-19.

Чеська Республіка має особистий досвід, який допомагає добре розуміти та співпереживати ситуації у вашій державі. Тому і в період кризи ми не забуваємо про свого важливого партнера, Україну, та збільшуємо свою політичну та матеріальну допомогу. Свою тверду позицію щодо України я повідомив і представникам вашої держави, з якими зустрівся під час свого нещодавнього візиту до Києва.

Це був один з небагатьох закордонних візитів від початку пандемії і взагалі мій перший візит до Києва.

Я надаю йому великого значення.

У другій половині наступного року Чеська Республіка головуватиме в Раді ЄС.

Вже зараз ми розробляємо програму свого головування.

Україна є стратегічним партнером як для Чехії, так і для Європейського Союзу загалом. І саме зараз нам потрібно усвідомити, як ми можемо (і маємо!) розвинути відносини між Україною та Європейським Союзом протягом наступних років.

Нашим інтересом та довгостроковою метою має бути інтеграція України до європейського політичного та економічного простору. Ми підтримуємо прозахідне спрямування країни та її європейські амбіції. Але цей процес не є безумовним та автоматичним.

Європейської перспективи неможливо досягти без необхідних реформ та, особливо, без більшого акценту на дотриманні принципів правової держави.

І це не просто слова.

Європейський Союз ані зараз, ані будь-коли не базувався на твердженні, що нібито багатші держави платять біднішим, як іноді кажуть. Союз – це передусім об’єднання, яке ґрунтується на правилах. На правилах, на які можуть покладатися усі (і громадяни, і компанії) всередині окремих країн. Тому у країнах ЄС в першу чергу має бути впевненість, що правил не лише дотримуються, але й що вони вимагаються.

Лише так європейська перспектива стає реальною. А без цієї здатності Європейському Союзу немає що запропонувати.

Після свого візиту до Києва я як ніколи досі впевнений у тому, що ця перспектива є реальною для всієї України.

Я побачив рішучість і силу до змін. Побачив сучасне суспільство, що дивиться у майбутнє. Чеська Республіка зробить все для того, аби європейська амбіція України стала реальністю.

Звісно, важливою є тематика війни з Росією за збереження незалежності та територіальної цілісності, що триває вже сім років.

Після нещодавнього загострення ситуації з боку Росії ми цінуємо українську терплячість та розважливість у ставленні до цієї непотрібної демонстрації сили, єдиною метою якої було залякати Україну та її союзників. Ми цінуємо те, що Україна не піддається на провокації. Бо саме цього чекає Росія, яка хоче мати можливість перекинути вину на когось іншого, а потім створити низку дезінформацій для свого вигаданого сценарію, щоб транслювати його на всю Європу.

Це ризик, який ми маємо усвідомлювати.

Сьогодні дезінформаційні кампанії, на жаль, впливають на багатьох європейців, вже завдають шкоди та мають потенціал в подальшому зашкодити відносинам між Україною та Європейським Союзом. Потрібно не давати Росії приводів для наступних дезінформаційних дій.

Російська анексія Криму та наступ на Донбасі мали стати для нас достатнім попередженням. Проте нещодавнє викриття причетності до вибухів на складі боєприпасів у Врбетіце на сході Чеської Республіки у 2014 році співробітників російської військової розвідки ГРУ шокувало багатьох громадян. Багато в чому це ще більше відкрило нам очі.

Не менш важливим викликом для наших країн лишається пандемія COVID-19. Вона принесла багато жертв, щоденних обмежень життя та економічні втрати.

Ще навесні цього року Чехія була, на жаль, однією з найбільш постраждалих країн у світі. І все ж ми не забули про Україну. Вже двічі до Києва прибував вантаж з офіційною допомогою від чеського уряду, яка включала медичні маски, захисні та дезінфікуючі засоби та експрес-тести. Ми фінансували волонтерів, які доставляли медичний матеріал до вразливого Донбасу. До трьох обласних лікарень ми постачаємо сучасне обладнання від чеських фірм. Лише на боротьбу з COVID-19 в Україні ми виділили 60 мільйонів гривень.

Ніде у світі ми не допомагаємо в такому обсязі.

Водночас ми сподіваємося, що у разі необхідності дуже скоро зможемо зробити внесок і в допомогу з боку Європейського Союзу у забезпеченні вакцинами.

З 2014 року чеський уряд щороку виділяє кошти на спеціальну програму для України, в рамках якої ми підтримуємо проєкти українських організацій, спрямовані на посилення прозорості, незалежності ЗМІ, навколишнього середовища та охорони прав людини. Ці фінансові засоби ми розцінюємо як інвестицію, що повернеться нам у вигляді стабільної, процвітаючої України, яка стане важливим членом Європи.

Також повторно нагадуємо, що разом з Донбасом світ не повинен забувати про анексований Крим та його мешканців, яких піддають переслідуванням, включно з кримськими татарами.

Ми цінуємо борців за свободу, і тому минулого року міністр закордонних справ Чеської Республіки нагородив медаллю “За заслуги в дипломатії” лідера кримських татар Мустафу Джемілєва, внесок якого у захист прав та гідності людини сягає за межі Криму. Також ми плануємо відправити делегацію на високому рівні для участі у першому саміті Кримської платформи.

Нелегкі часи та виклики, яким ми протистоїмо, для Чеської Республіки та України дуже схожі. Тому взаємна підтримка є зараз важливою, як ніколи раніше. З огляду на всі вище зазначені обставини, не може бути сумнівів щодо того, на чиєму боці стоїть Чеська Республіка.

 

1 Бал2 Бали3 Бали4 Бали5 Балів (Голосів: 1 Рейтинг: 5,00 out of 5)
Loading...
Переглядів: 63

Залишити відгук

adminarmyua@ukr.net | © 2014-2020 ARMYUA
Повне (часткове) використання матеріалів дозволяється за умови наявності прямого гіперпосилання на адресу матеріалу на сайті armyua.com.ua