Головна » Інформкон'юнктура доби » Інформаційний резонанс доби: 21.10.2020

Інформаційний резонанс доби: 21.10.2020

Окупанти сім разів порушили «тишу», сили ООС відповіли вогнем на ворожі обстріли

22.10.2020 08:27

Минулої доби, 21 жовтня, російсько-окупаційні війська п’ять разів порушили домовленості, що вступили в дію 27 липня 2020 року. Від початку поточної доби зафіксовано два порушення режиму припинення вогню.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба штабу ООС у Фейсбук.

«У районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання «Схід» противник відкривав вогонь зі стрілецької зброї неподалік населеного пункту Лебединське. Ще два факти порушення режиму припинення вогню зафіксовано у передмісті Авдіївки, де в обідній та у вечірній час ворог застосовував гранатомети різних систем», – йдеться в повідомленні.

Також у районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання «Північ» у вечірній час доби противник зі стрілецької зброї вів обстріл позиції Об’єднаних сил поблизу населеного пункту Артема. Аби придушити вогневу активність ворога, зберегти власне життя і здоров’я, наші воїни відкрили вогонь у відповідь, що змусило противника припинити обстріл.

Бойових втрат і поранень серед українських захисників не було, зазначили у штабі.

Окрім того, вчора у районі населених пунктів Мар’їнка та Авдіївка задокументовано проліт ворожого БПЛА типу «Орлан-10» без перетину лінії розмежування. Засоби радіоелектронної боротьби Об’єднаних сил унеможливили подальше використання безпілотника.

Від початку поточної доби, 22 жовтня, збройні формування Російської Федерації двічі порушили режим припинення вогню. Так, у районі Новолуганського ворог застосував автоматичний станковий гранатомет, а поблизу Артема – стрілецьку зброю. На цю вогневу провокацію противника підрозділи Об’єднаних сил відкрили вогонь у відповідь.

На інших ділянках відповідальності українських підрозділів по всій лінії розмежування спостерігається тиша.

 

ОБСЄ зафіксувала 3 порушення «тиші» на Донбасі

22.10.2020 03:16

СММ ОБСЄ зафіксувала протягом минулої доби 3 порушення режиму припинення вогню в Донецькій області.

Як передає Укрінформ, про це повідомляється у щоденному звіті № 251/2020, опублікованому Спеціальною моніторинговою місією ОБСЄ в Україні (СММ) 21 жовтня 2020 року.

“У Донецькій області СММ зафіксувала 3 порушення режиму припинення вогню (вибухи невизначеного походження) в районах на північ і південний захід від Донецької фільтрувальної станції (ДФС; 15 км на північ від Донецька), причому одне таке порушення сталося в межах 5 км від станції”, – йдеться у звіті.

Зазначається, що у Луганській області порушень режиму припинення вогню протягом минулої доби зафіксовано не було, як і в попередній звітній період.

Як повідомляв Укрінформ, на Донбасі з 27 липня по домовленості Тристоронньої контактної групи встановлено режим повного і всеосяжного припинення вогню.

Зокрема, домовленостями передбачено заборону на наступальні і розвідувальні дії, заборону на застосування вогню, включаючи снайперського, і застосування дисциплінарних заходів за порушення режиму припинення вогню.

 

Окупанти за 2 тижні здійснили 46 обстрілів – Україна в ОБСЄ

22.10.2020 01:33

З 5 по 18 жовтня російські окупаційні сили на Донбасі здійснили 46 порушень режиму припинення вогню.

Про це заявив заступник Постійного представника України при міжнародних організаціях у Відні Ігор Лоссовський під час засідання Форуму безпекового співробітництва ОБСЄ у Відні у середу 21 жовтня, передає кореспондент Укрінформу.

“У період з 5 по 18 жовтня збройні формування Російської Федерації продовжували здійснювати збройні провокації та інші порушення домовленості ТКГ, досягнутої 22 липня. Було зафіксовано 46 випадків порушення режиму припинення вогню з їхнього боку”, – заявив він.

За словами дипломата, окупанти відкривали вогонь по позиціях ЗС України з використанням різних типів гранатометів, крупнокаліберних кулеметів та стрілецької зброї. Крім того, 8 жовтня поблизу Опитного ними було здійснено дистанційне мінування території мінами ПОМ-2 з використанням РПГ.

Крім того, Лоссовський вказав на те, що біля Пищевика, Водяного та Широкиного російські збройні формування застосовували БПЛА для перетину лінії зіткнення, що також заборонено Мінськими домовленостями.

“РФ продовжувала незаконно здійснювати постачання своїм окупаційним військам на Донбасі зброю, боєприпаси та живу силу, порушуючи територіальну цілісність і суверенітет України. Ці незаконні поставки з Росії здійснювались через непідконтрольний Уряду українсько-російський кордон на тимчасово окупованих територіях Донбасу, де немає пунктів перетину кордону”, – додав він.

 

Окупанти зривали «тишу» біля Авдіївки та Лебединського

21.10.2020 17:57

Російські окупаційні війська станом на 17.00 21 жовтня тричі порушили домовленості, досягнуті у Мінську 22 липня, та відкривали вогонь поблизу Авдіївки та Лебединського.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба штабу ООС у Фейсбук.

«Від початку поточної доби, 21 жовтня, на ділянках відповідальності українських підрозділів російсько-окупаційні війська тричі порушили досягнуті домовленості. Так, у районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання «Схід» ворог здійснив кілька пострілів зі стрілецької зброї неподалік Лебединського. Ще один факт порушення режиму припинення вогню зафіксовано поблизу Авдіївки, де противник відкрив вогонь із ручного протитанкового гранатомета. Бойових втрат і поранень унаслідок пострілів серед українських захисників немає», – йдеться в повідомленні.

Як зазначається, ворожий вогонь не становив загрози для українських військових, тому вогонь у відповідь вони не відкривали.

Окрім того, задокументовано проліт ворожого БПЛА типу «Орлан» уздовж лінії розмежування неподалік населених пунктів Мар’їнка та Авдіївка.

«Наші засоби радіоелектронної боротьби подавили безпілотник противника. Це унеможливило його подальше застосування», – наголосили в штабі.

Крім того, у районах уздовж лінії розмежування сторін саперами ДСНС розміновано майже 13 гектарів території та передано на знищення 64 вибухонебезпечних предмети.

Для мінімізації наслідків артилерійських обстрілів попередніх років рятувальники Об’єднаних сил проводять роботи з відновлення пошкоджених житлових будинків та об’єктів інфраструктури. Наразі тривають відновлювальні роботи на 10 об’єктах.

Як повідомляв Укрінформ, упродовж минулої доби, 20 жовтня, збройні формування РФ шість разів порушили домовленості, досягнуті в рамках Тристоронньої контактної групи 22 липня 2020 року. Один військовий ЗСУ травмований.

 

Членів екіпажу літака Ан-26 нагородили посмертно

Сімох членів екіпажу військового літака Ан-26Ш, який 25 вересня зазнав катастрофи неподалік Чугуєва, посмертно нагородили медалями «За зразкову службу Україні».

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба Міноборони.

«Сьогодні за самовіддане служіння українському народові та зразкове виконання службового обов’язку посмертно нагородили медаллю «За зразкову службу Україні» сімох членів екіпажу військового літака Ан-26Ш, який увечері 25 вересня зазнав катастрофи неподалік Чугуєва», – йдеться в повідомленні.

Як зазначається, державні нагороди родинам загиблих льотчиків вручив начальник штабу — перший заступник начальника Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба полковник Андрій Бережний.

Після нагородження присутні вшанували пам’ять загиблих у авіатрощі військовослужбовців хвилиною мовчання.

Також представники командування університету, навчально-авіаційної бригади та органів місцевої влади поспілкувалися з родинами загиблих щодо надання їм допомоги у вирішенні низки питань, зокрема, стосовно порядку виплати одноразової грошової допомоги.

Як повідомляв Укрінформ, увечері 25 вересня при заході на посадку на аеродром у місті Чугуєві на Харківщині розбився літак Ан-26 Повітряних сил Збройних сил України. На борту перебували 27 осіб: 7 членів екіпажу та 20 курсантів Харківського національного університету Повітряних сил. На місці катастрофи загинули 25 осіб, один курсант помер у лікарні від опіків. Єдиний, хто вижив, – курсант В’ячеслав Золочевський перебуває на лікуванні у Військово-медичному клінічному центрі Північного регіону.

У Харкові 6 жовтня відбулася церемонія вшанування та прощання із загиблими курсантами й офіцерами, на яку прийшли близько трьох тисяч осіб – військових і містян.

Указом Президента України усіх військовослужбовців посмертно відзначено медаллю «За військову службу Україні».

20 жовтня у Сухопутних військах Збройних сил України виплатили одноразову грошову допомогу родинам курсантів, які загинули внаслідок катастрофи. Виплату в розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, проведено шляхом зарахування коштів на карткові рахунки, які відкриті родинами курсантів в установах банків на їхній вибір.

Наразі продовжує працювати урядова комісія та триває робота з технічного розслідування катастрофи літака АН-26Ш. Родинам екіпажу виплата буде здійснена після остаточного офіційного встановлення обставин та причин авіакатастрофи

 

КУК оголосив Національний тиждень поінформованості про Голодомор

Конґрес українців Канади (КУК) з 23 по 29 листопада КУК оголосив Національний тиждень поінформованості про Голодомор, присвячений 87-м роковинам пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 років в Україні.

Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на сайт КУК.

Зокрема у суботу, 28 листопада, КУК закликає всіх канадців о 19:32 за місцевим часом вшанувати хвилиною мовчання пам’ять жертв Голодомору в Україні, запалити свічку пам’яті у своєму домі та викласти фотографії свічок у соціальних мережах з думками про загиблих. Також можна попросити місцеві церкви бити у дзвони в цей час на честь жертв.

У неділю, 29 листопада, в українських парафіях відбуватимуться панахиди.

День пам’яті жертв голодоморів відзначається щорічно в четверту суботу листопада на підставі президентських указів 1998 та 2007 років.

У ХХ сторіччі українці пережили три голодомори: 1921-1923, 1932-1933 і голод 1946-1947 років. Утім, наймасштабнішим був Голодомор 1932-1933 років – геноцид українського народу, здійснюваний тоталітарним комуністичним режимом СРСР.

Голодомору передувала насильницька колективізація сільських господарств, “розкуркулення” селян, хлібозаготівельна кампанія, масовий терор на селі. Терор голодом, що діяв в Україні протягом 22 місяців, – це свідома і цілеспрямована політика сталінського уряду, стратегія і тактика якої виконувалася починаючи з 1928 року. Ця карально-репресивна акція була спрямована на упокорення українського селянства, знищення самостійних селянських господарств – соціально-економічних підвалин української нації.

Українські селяни стали наступними жертвами сталінського режиму після тотальних репресій щодо української інтелігенції та духовенства. У пікові місяці Голодомору щохвилини в Україні помирало 24 людини. За короткий проміжок часу Москва вбила більше трьох мільйонів українців.

Упродовж десятиліть Голодомор в радянській Україні замовчувався. Дослідження з цієї трагедії розпочалися лише наприкінці 80-х років минулого століття. Нині в Україні Голодомор 1932-1933 років розцінюється як акт геноциду українського народу, здійснений урядом СРСР шляхом організації штучного масового голоду, який призвів до багатомільйонних людських жертв у сільській місцевості на території Української РСР. За даними останніх соціологічних опитувань, 77% українців вважають цю трагедію геноцидом.

У листопаді 2006 року Верховна Рада визнала Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу. Зі 195 країн світу актом геноциду Голодомор 1932-1933 років в Україні на міждержавному рівні, крім України, визнають 15 держав-членів ООН і держава Ватикан.

 

СКУ ініціює створення мережі для нащадків жертв Голодомору

Міжнародний координаційний комітет у справі Голодомору Світового Конґресу Українців (СКУ) оголосить про свою нову ініціативу щодо створення мережі для нащадків жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні.

Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на сайт Конґресу українців Канади (КУК).

Метою глобальної мережі буде створення платформи для спілкування, підтримки та активності.

Кожній канадській громаді та організації пропонується активно залучати нащадків до вшанування пам’яті, одночасно створюючи базу даних про людей, зацікавлених в участі та отриманні додаткової інформації про Голодомор, а також про саму мережу.

Як повідомляв Укрінформ, українські організації Канади в рамках кампанії з підвищення обізнаності про Голодомор 1932-33 рр. в Україні створили петицію щодо включення терміну «Holodomor» («Голодомор») у найбільші словники англійської мови.

Петицію створено в рамках  «Національного інформаційного туру «Голодомор» (Holodomor National Awareness Tour) – проєкту Канадсько-української фундації (Canada-Ukraine Foundation) та її трьох партнерів: Конгресу українців Канади, Науково-освітнього консорціуму вивчення Голодомору (Holodomor Research and Education Consortium, HREC) при Канадському інституті українських студій (КІУС) Альбертського університету та Українсько-канадського дослідчо-документаційного центру в Торонто (Ukrainian Canadian Research & Documentation Centre in Toronto). Цей проєкт підтримується урядами Канади, Онтаріо та Манітоби. Його мета – зокрема, підвищити обізнаність про Голодомор.

 

Джапарова обговорила створення Кримської платформи з послом Румунії

Перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джапарова обговорили з послом Румунії в Україні Крістіан-Леоном Цуркану створення Кримської платформи та взаємодію між країнами в міжнародних організаціях.

Про це йшлося під час зустрічі 20 жовтня, повідомляє Укрінформ з посиланням на пресслужбу МЗС.

“Під час зустрічі Еміне Джапарова поінформувала посла про актуальні для України питання порядку денного у рамках міжнародних організацій, ініціативи української сторони у регіональному та європейському вимірах, а також щодо заходів, які вживатимуться нашою державою на міжнародних майданчиках і з залученням іноземних партнерів з метою збереження у фокусі міжнародної спільноти питання російської агресії проти України”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що Джапарова окремо зупинилася на питанні створення Кримської платформи, зазначивши, що її ключовим завданням є подальша консолідація і координація зусиль політики невизнання і деокупації Криму.

Крім того, співрозмовники обговорили шляхи взаємодії у рамках міжнародних організацій, у т.ч. ОБСЄ та ЮНЕСКО, відзначивши розуміння спільних інтересів та важливість конструктивного підходу при розгляді пріоритетних для кожної держави питань.

 

Суди Росії постановили виселити з Криму близько 600 українців – МЗС

21 жовтня 2020, УП

Суди Росії винесли постанови про виселення з території окупованого Криму майже тисячі осіб, з яких близько 600 є громадянами України.

Джерело: “Інтерфакс-Україна” з посиланням на заяву посла з особливих доручень політичного директорату Міністерства закордонних справ України Ларису Герасько на конференції “Проблемні питання водопостачання та використання водних ресурсів на території Криму в умовах російської окупації” 21 жовтня

Пряма мова: “Російські суди винесли постанови про виселення з території Криму майже тисячі осіб, з них близько 600 – громадяни України. Також відбувається порушення міжнародного гуманітарного права, як переселення російською владою власного населення на територію АРК. За інформацією міжнародних організацій, понад 140 тисяч росіян змінили місце реєстрації на Крим”.

Деталі: Герасько додала, що, згідно з гаазькими конвенціями, Росія, як держава-окупант, не має права нав’язувати своє громадянство, але при цьому РФ автоматично розповсюдила своє громадянство на всіх громадян України в Криму і осіб без громадянства. Це рішення мало абсолютно негативні наслідки для прав на проживання та свободу пересування.

Вона зазначила, що також в Криму порушують право на правосуддя, оскільки Росія, як окупаційна держава, не виконала жодної статті гаагських конвенцій і не зберегла законодавство України на території Криму.

У МЗС підкреслили, що РФ порушує в окупованому Криму основоположне право на життя, свободу і безпеку, уможливлюючи насильницьке зникнення людей (за час окупації в Криму зникли більше 40 людей, серед них проукраїнські і кримськотатарські активісти, журналісти).

Також Росія порушує права заарештованих – їм відмовляють в медичній допомозі, протиправно переводять з Криму в колонії на території Росії, утримують в нелюдських умовах, не допускають українських дипломатів до власних громадян.

Крім того, Росія порушує свободу думки, совісті, переконань, релігії (в Криму заборонені українська греко-католицька церква, “Свідки Єгови”, переслідуються прихильники мусульманських груп), переслідує людей за висловлення незгоди з російським керівництвом, за критику окупації Криму навіть в соцмережах, порушує права журналістів, свободи на мирні зібрання та асоціації, право на збереження самобутності культури і традицій і майнові права жителів.

Герасько підкреслила, що Україна прикладає надзвичайно багато зусиль для припинення з боку РФ порушень прав людини, використовуючи при цьому майданчики міжнародних організацій і Міжнародного суду ООН.

Передісторія:

Росія окупувала Крим у лютому-березні 2014 року, скориставшись із трагічних подій на Майдані у центрі Києва та зміни влади в Україні після втечі Віктора Януковича в РФ.

 

Україна не постачатиме воду для російської армії в окупованому Криму – Джапарова

Перший заступник міністра закордонних справ Еміне Джапарова переконана, що Російська Федерація як держава-окупант штучно політизує питання водопостачання до Криму, й запевнила, що Україна не буде постачати воду на потреби російського військово-промислового комплексу.

Про це вона заявила в онлайн-виступі на міжнародній конференції “Проблемні питання водопостачання та використання водних ресурсів на території Криму в умовах російської окупації” в Херсоні, повідомляє Укрінформ з посиланням на пресслужбу МЗС.

Зазначається, що Джапарова спростувала усі звинувачення на адресу України з боку Росії у водній блокаді Криму і наголосила на повній відповідальності РФ як держави-окупанта за водопостачання на півострові відповідно до міжнародного гуманітарного права.

Джапарова підкреслила, що Росія штучно політизує питання води, перекладаючи свою відповідальність на Україну.

«Україна не перекривала жодних природних водотоків чи річок, через які вода потрапляє в Крим, лише призупинила ту штучну водну преференцію, яку колись надавала для прискореного розвитку економіки та сільського господарства півострова. Це ціна окупації, яка лише буде зростати, та, напевно, те, про що Росія мала думати, перш ніж наважуватись на злочин окупації української території», – наголосила вона.

За її словами, підвищений попит на воду в Криму пояснюється неправомірними діями РФ, яка мілітаризує півострів та штучно змінює демографічний склад його населення у порушення норм міжнародного права.

«Україна не буде задовольняти потреби російського військово-промислового комплексу у водних ресурсах. Власні водні ресурси Криму здатні забезпечити потреби населення півострова у воді навіть у найбільш посушливі роки», – підкреслила Джапарова.

Вона також відзначила, що у своїх закидах у бік України Росія апелює до захисту прав людини, й додала, що всесвітньо відомим фактом є те, що Росія грубо порушує норми міжнародного гуманітарного права та права людини на тимчасово окупованому півострові, що відображено у відповідних щорічних резолюціях ГА ООН, а також у спеціальних доповідях Генерального секретаря ООН щодо ситуації з правами людини в АРК та м. Севастополь.

Учасники заходу окремо обговорили питання мілітаризації Кримського півострова та порушення Росією норм міжнародного екологічного права.

Як повідомлялося, українська влада неодноразово робила заяви про те, що водопостачання анексованого Криму буде відновлено тільки після деокупації півострова.

Україна забезпечувала до 85% потреб Криму у прісній воді через Північно-Кримський канал, що з’єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією у 2014 році поставку води на півострів було припинено.

Запаси води у Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. Згідно з заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення грунту на півострові.

 

Кремль заявляє, що РФ може забезпечити окупований Крим водою без України – УП

У Кремлі заявляють, що Росія здатна забезпечити водопостачання окупованого Криму, щоб у майбутньому не залежати від України в цьому питанні.

Джерело: прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков, якого цитує російський “Інтерфакс

Деталі: В ході спілкування з журналістами йому було поставлено питання, чи означають активні заходи, що вживаються російською владою для забезпечення водопостачання Криму, що Кремль виключає переговори з Києвом щодо постачання дніпровської води для півострова.

Пєсков відповів: “На наш жаль це виключає Україна”, зазначивши, що саме Україна “перекрила кран” (після окупації Росією півострова -ред.)

Пряма мова: “Росія – потужна країна, і вона здатна забезпечити Крим водою без України, що і буде зроблено, щоб потім не залежати від цього самого крана”.

Що передувало: Уряд Росії затвердив план забезпечення водопостачання окупованого Криму – до 2023 року планується побудувати промислові будівлі для опріснення морської води.

Передісторія:

Українська влада неодноразово заявляла, що водопостачання анексованого Криму буде відновлено лише після деокупації півострова.

Україна забезпечувала до 85% потреб Криму у прісній воді через Північно-Кримський канал, що з’єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після окупації Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.

Запаси води в Криму поповнюють із водосховищ природного стоку й підземних джерел. Кримчан закликають економити воду.

За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.

 

Путін доручив проконтролювати створення 22 свердловин для подачі води в анексованому Криму

УНН. “Росгеологія” планує до кінця року пробурити в анексованому Криму 30 свердловин, 22 з них почнуть подавати воду в мережі водопостачання. Про це повідомив в середу віце-прем’єр РФ Марат Хуснуллін на зустрічі з президентом Росії Володимиром Путіним, пише УНН.

“До кінця року до 10 бурових установок будуть працювати, зараз вже шість працюють. Буде пробурено 30 свердловин, з них 22 свердловини, Володимир Володимирович, вже подаватимуть воду в мережу”, — сказав він.

За словами російського віце-прем’єра, комплексний план щодо забезпечення надійного водопостачання анексованого Криму розділили на першочергові, середньострокові і довгострокові заходи. “В даний час з 14 заходів вісім заходів плану вже реалізуються”, — підкреслив Хуснуллін. При цьому, зазначив він, ситуація з нестачею води на півострові збережеться до кінця 2020 року.

“Хочу відзначити, що план (вирішення проблеми водопостачання захопленого Криму — ред.) розроблявся в тому числі з урахуванням прогнозів Росгідромету. На жаль, за прогнозом в четвертому кварталі 2020 року в нас залишається складна ситуація, викликана маловоддям. І ситуація, мабуть, з недоліком води збережеться. Водність річок буде варіюватися в основному від 10 до 60% від норм, такої ситуації не було (на протязі) останніх кількох десятків років”, — сказав він.

У свою чергу, Путін доручив Хуснулліну під час робочої поїздки в анексований Крим “проконтролювати, що будівництво водоводів для забезпечення півострова водою не завдасть шкоди екології і місцевим жителям”.

“Ви коли поїдете в регіон, майте на увазі цю обставину і з людьми теж попрацюйте, поспілкуйтеся”, — сказав йому глава Кремля.

Нагадаємо, як заявив журналістам в середу прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков, коментуючи ситуацію навколо водопостачання анексованого українського півострова — Росія нібито “здатна самостійно забезпечити Крим водопостачанням, без участі України”.

 

Росія створює в окупованому Криму гуманітарну катастрофу – кримський активіст

Росія створює в окупованому Криму гуманітарну катастрофу, коли позбавляє населення води і спрямовує її на військові об’єкти.

Про це заявив кримський громадський активіст, редактор онлайн-видання «Інжир» Михайло Батрак на міжнародній конференції «Про проблемні питання водопостачання та використання водних ресурсів на території Криму в умовах російської окупації», передає кореспондент Укрінформу.

«Велика частина такого обмеженого в Криму природного ресурсу, як вода, використовується для потреб військово-промислового комплексу і громадян РФ, які незаконно перебувають на території Криму», – заявив Батрак.

За його словами, вода також іде на потреби мільйонів російських туристів, потік яких збільшився до Криму під час карантину.

«За даними окупаційної влади, за час карантину Крим відвідали 5 мільйонів російських туристів. Тому варто сказати, що гуманітарну катастрофу в Криму створює своїми діями саме Російська Федерація», – підкреслив Батрак.

За його словами, Росія провадить на півострові практику заміщення місцевого населення громадянами РФ, які незаконно перебувають на території Криму. Водночас з метою витіснення звідти громадян України з початку окупації російська “влада” в Криму почала використовувати репресивні практики і переслідування за політичними та релігійними ознаками.

«Це призвело до того, що близько 40 тисяч кримчан були змушені залишити Кримський півострів і перебратися на материкову Україну або за межі України», – акцентував активіст.

Як повідомлялося, з 24 серпня кілька районів Криму і Сімферополь почали отримувати воду за графіками через посуху і обміління водойм. З 7 вересня у Криму розпочався третій, самий жорсткий етап обмежень подачі води споживачам.

Українська влада неодноразово робила заяви про те, що водопостачання анексованого Криму буде відновлено тільки після деокупації півострова.

До 2014 року Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з’єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після окупації Криму Росією постачання води на півострів було припинено.

Наразі запаси води у Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. Відповідно до заяв екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення грунту на півострові.

Моніторингова місія ООН в Україні наполягає на тому, що після окупації Криму Росія несе основну відповідальність за доступ у Криму до води.

 

Мінреінтеграції закликає не називати Крим анексованим – лише окупованим

Некоректне використання терміну “анексований” замість “окупований” щодо Криму може призвести до порушення прав кримчан у межах міжнародного гуманітарного права і до зміни суверенітету над АРК.

Про це заявив заступник міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ігор Яременко на міжнародній конференції “Про проблемні питання водопостачання та використання водних ресурсів на території Криму в умовах російської окупації”, передає кореспондент Укрінформу.

“В Україні ми часто стикаємося з некоректним використанням термінології щодо Автономної Республіки Крим та м.Севастополь – дуже часто ми чуємо, що ці території є анексованими. Я б просив звернути увагу на те, що тимчасово окупована територія Криму ніяким чином не є анексованою. Росія домагається саме того, щоб ми почали звикати до цього і використовували термін “анексована територія”, – сказав Яременко.

Він наголосив, що термін “анексований” щодо Кримського півострова “означає, що це територія Російської Федерації, і отже, це означає зміну суверенітету над цією територією і те, що РФ тоді не несе ніяких зобов’язань гуманітарного права на цій території як на тимчасово окупованій”.

“Тобто, громадяни України в Криму позбавляються своїх прав як громадяни, які підпадають під захист в межах міжнародного гуманітарного права”, – пояснив заступник міністра.

Як приклад він навів призов кримчан до лав збройних сил країни-окупанта, що прямо заборонено міжнародним гуманітарним правом, але відбувається в цей час у Криму.

“Це – злочин, і Росія буде нести за це покарання. Тому я звертаюся до всіх з великим проханням – будь ласка, використовуйте правильно термінологію, яка повинна звучати як “тимчасово окупована територія Автономної Республіки Крим та м.Севастополя”, або ж можна використовувати термін “спроба анексії”, – наголосив Яременко.

 

Росія «педалює» питання води в Криму, щоб змінити інформаційний фокус – Мінреінтеграції

Російська Федерація педалює питання постачання води в окупований Крим не через турботу про населення півострова, а прагнучи перекласти на Україну свою відповідальність як країни-окупанта.

Про це заявив заступник міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ігор Яременко на міжнародній конференції “Про проблемні питання водопостачання та використання водних ресурсів на території Криму в умовах російської окупації”, передає кореспондент Укрінформу.

“Навіщо Російська Федерація педалює тему води? Тема води педалюється для того, щоб змінити інформаційний фокус і перенести відповідальність з країни-окупанта на країну-жертву, тобто на Україну», – сказав Яременко.

Таким чином, на його думку, Росія намагається виправдати свої протиправні дії.

На переконання заступника міністра, Росію не цікавить населення окупованого півострова, оскільки Крим їй потрібен як військова база.

“Територія Криму необхідна Росії як військова база, як величезний, я б назвав його, авіаносець в Чорноморському басейні. З точки зору військових, дуже зручне розташування Криму дозволяє використовувати різні компоненти збройних сил РФ для загрози іншим країнам в цьому регіоні. Саме тому ми бачимо активну мілітаризацію Кримського півострова”, – вважає заступник міністра.

Як заявив Яременко, Україні необхідно дотримуватися тієї позиції, що постачання води у Крим можливе тільки після деокупації півострова.

“Я думаю, для нас очевидно те, що поставка води в Крим неможлива до моменту його повної деокупації. Я абсолютно впевнений, що ми повинні витримати цю позицію, попри тиск з боку РФ, який, я думаю, буде посилюватися. Я впевнений, що вода в Крим повернеться через Північно-Кримський канал відразу після деокупації Криму, над чим ми зараз працюємо”, – резюмував Яременко.

За словами модераторки заходу, генерального директора Директорату комунікації та інформаційної політики Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Юлії Лапутіної, учасники конференції запропонували провести в Херсонській області два заходи, один з яких – на тему “Мілітаризація Криму як загроза безпеці Чорноморського регіону” з залученням українських і міжнародних експертів. Другий захід – це “Протидія фейкам і дезінформації в умовах російської окупації Криму”.

Як повідомлялося, з 24 серпня кілька районів Криму і Сімферополь почали отримувати воду за графіками через посуху і обміління водойм. З 7 вересня у Криму розпочався третій, самий жорсткий етап обмежень подачі води споживачам.

Українська влада неодноразово робила заяви про те, що водопостачання анексованого Криму буде відновлено тільки після деокупації півострова.

До 2014 року Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з’єднує головне річище Дніпра з півостровом. Після окупації Криму Росією постачання води на півострів було припинено.

Наразі запаси води у Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. Відповідно до заяв екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.

Моніторингова місія ООН в Україні наполягає на тому, що після окупації Криму Росія несе основну відповідальність за доступ у Криму до води.

 

НАТО проконсультується з Україною при формуванні своєї стратегічної концепції – УП

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтеберг запевняє, що в його доповіді про майбутнє Альянсу до 2030 року буде відображено інтереси країн-партнерів, зокрема України та Грузії.

Про це він сказав у середу в Брюсселі під час віртуальної прес-конференції, повідомляє “Європейська правда” з посиланням на агентство “Інтерфакс-Україна“.

“Пізніше цього року буде доповідь експертів. Спираючись на цю доповідь, як і на консультації та пропозиції союзників, обговорення міністрів закордонних справ, яке відбудеться в грудні, я винесу на обговорення мої пропозиції для глав держав та урядів. Частиною цього процесу, як роботи експертної групи, так і моїх консультацій, які відбудуться до обговорення цих пропозицій, будуть консультації з партнерами, включно з Грузією та Україною”, – запевнив генсек НАТО.

“Грузія та Україна – партнери, яких ми високо цінуємо. Вони важливі для НАТО з багатьох причин: вони беруть участь у місіях та операціях НАТО, а також мають стратегічну важливість у регіоні Чорного моря, яка зросла. Тому тісно працювати з ними, обговорювати та слухати таких партнерів, як Україна чи Грузія, – важлива частина всього процесу переосмислення НАТО-2030”, – додав Столтенберг.

На саміті в Лондоні в грудні 2019 року лідери Альянсу дали доручення генсеку здійснити переосмислення організації з тим, щоб зробити Альянс сильнішим політично та у військовому плані, так званий процес НАТО-2030.

З цією метою Столтенберг також створив групу експертів, яка має підготувати свої рекомендації до грудневої зустрічі міністрів закордонних справ.

У липні віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина заявила, що Україна прагне долучитися до аналітичного процесу NATO reflection process, який стане основою для формування стратегічної концепції НАТО-2030.

 

НАТО збудує космічний центр у Німеччині

Генсек НАТО Єнс Столтенберг заявив, що у Німеччині буде побудований космічний командний центр для протидії загрозам з боку Росії й Китаю.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Politico.

Сам центр буде розташований на авіабазі у Рамштайні.

«Деякі держави, включаючи Росію та Китай, розробляють антисупутникові системи, які можуть засліплювати, виводити з ладу або збивати супутники та створювати небезпечне сміття на орбіті. Ми повинні розширити наше розуміння викликів у космосі та нашу здатність вирішувати їх», – наголосив Столтенберг.

За його словами, цей центр буде координаційним центром для забезпечення космічної підтримки операцій НАТО, обміну інформацією й координації діяльності Альянсу.

Зазначається, що торік НАТО вирішив визнати космос п’ятим оперативним простором після суші, моря, повітря й кіберпростору.

 

Макрон подзвонив Путіну після обезголовлення вчителя чеченцемУП

Президент Франції Еммануель Макрон зателефонував президенту Росії Владіміру Путіну після жорстокого вбивства вчителя історії, яке скоїв громадянин Росії чеченського походження.

Про телефонний дзвінок повідомили у Єлисейському палаці, пише “Європейська правда”.

Макрон закликав Росію активізувати співпрацю у боротьбі з тероризмом. Він сказав, що хотів би бачити “зміцнення франко-російського співробітництва в боротьбі з тероризмом і нелегальною імміграцією”.

Інших додаткових подробиць про телефонну розмову у Єлисейському палаці не повідомили.

Кремль опублікував коротку заяву, за підсумками розмови, у якій відзначається, що Путін назвав теракт “варварським вбивством французького вчителя”. “У цьому контексті підтверджена обопільна зацікавленість у активізації спільних зусиль по боротьбі з тероризмом і поширенням екстремістської ідеології”, – заявили у Кремлі.

16 жовтня Абдулах Анзоров, юнак чеченського походження, народжений у Москві, обезголовив учителя, який показував на уроці карикатури на пророка Мухаммеда.

Анзоров на законних підставах проживав у Франції як біженець і не був студентом коледжу, де викладав учитель.

У неділю 18 жовтня тисячі людей у Парижі, Марселі, Ліоні та десятках інших міст вийшли вшанувати пам’ять Самюеля Паті.

 

Зеленський підписав закон «Про розвідку»

Президент Володимир Зеленський підписав Закон «Про розвідку», ухвалений Верховною Радою 17 вересня.

Підписання відбулося під час відвідання главою держави управління інформації Державної прикордонної служби України з нагоди 17-ї річниці створення розвідки ДПСУ, повідомляє Укрінформ із посиланням на пресслужбу Президента.

«Сьогодні я підписую прийнятий Верховною Радою Закон України «Про розвідку». Реалізація положень цього закону дозволить створити ефективну систему української розвідки, яка відповідатиме характеру та масштабним актуальним загрозам національній безпеці України», – сказав Зеленський, підписуючи документ.

За його словами, підтримка розвідки на законодавчому рівні сприятиме своєчасному виявленню, запобіганню та нейтралізації загроз і підвищить спроможність розвідки здобувати та забезпечувати споживачів якісною розвідувальною інформацією.

«Слід пам’ятати, що питання розвідки є пріоритетом, а матеріали розвідників – основа для прийняття важливих державних рішень. Саме тому цей закон – не лише нові можливості та нові спроможності для розвідки, але й велика відповідальність для держави, яка потребує значного посилення стратегічної та оперативної складових розвіддіяльності, вдосконалення аналітичної роботи та якості отриманої інформації», – зауважив Президент.

Він також висловив переконання, що всі завдання будуть виконані розвідкою на найвищому рівні.

«Виконані якісно, виконані професійно, власне – як і завжди», – додав глава держави.

 

Зеленський закликає розвідників орієнтуватися на стандарти спецслужб НАТО

Президент Володимир Зеленський вважає за необхідне підвищити якість розвідувальної інформації та покращити взаємодію між розвідувальними підрозділами.

Про це глава держави зазначив під час відвідання управління інформації Державної прикордонної служби України з нагоди 17-ї річниці створення розвідки ДПСУ, повідомляє Укрінформ із посиланням на пресслужбу глави держави.

Президент, зокрема підкреслив, що прикордонна розвідка, як і інші розвідувальні підрозділи, має постійно розвиватися та вдосконалюватися.

«Орієнтиром при цьому повинні бути стандарти спеціальних служб держав – членів НАТО. У цьому – запорука вашої успішної роботи за всіма основними напрямками. Зокрема, участь розвідки у досягненні миру на Донбасі», – наголосив Зеленський.

За його словами, щоб впоратися з новими викликами, необхідно оперативно підвищити якість і достовірність розвідувальної інформації, покращити взаємодію з іншими розвідувальними підрозділами та відновити активні заходи впливу з метою захисту українських інтересів за кордоном.

Глава держави привітав прикордонників із 17-ою річницею створення розвідувального органу ДПСУ та відзначив, що завдяки зусиллям професіоналів-розвідників Україна знає про плани ворога, зокрема, про провокації, що готуються на державному кордоні України, та про спроби його порушення.

«Інформація, здобута вами своєчасно, аналітика, прогнози та конструктивні пропозиції дуже потрібні керівництву держави при прийнятті важливих стратегічних, своєчасних, а іноді навіть термінових рішень», – сказав Зеленський.

Глава держави також нагадав, що розвідники, як і всі воїни-прикордонники, були серед перших, хто взяв на себе тягар протистояння агресору на сході України.

Присутні вшанували хвилиною мовчання пам’ять прикордонників, які загинули, захищаючи кордони та суверенітет нашої держави.

Президент вручив державні нагороди та присвоїв військові звання.

 

Зеленський дав Героя України прикордоннику, який у 2014-му зупиняв російських диверсантів

Президент Володимир Зеленський присвоїв старшому прапорщику Едуарду Атрашкевичу звання Героя України з врученням ордена «Золота Зірка».

Як повідомляє Укрінформ, відповідний указ №456/2020 від 20 жовтня опублікований на сайті глави держави.

“Присвоїти звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» Атрашкевичу Едуарду Юрійовичу — старшому прапорщику”, – йдеться в документі.

В указі зазначається, що звання присвоєно “за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові”.

Водночас у пресслужбі Державної прикордонної служби повідомили, що «Золоту Зірку» старшому прапорщику Президент вручив на урочистостях з нагоди 17-річчя з дня заснування прикордонної розвідки.

“Свою «Золоту Зірку» Едуард Атрашкевич заслужив і на полі бою, і в повсякденній службі. У серпні 2014 року під час виконання бойового завдання на Луганщині його дії допомогли зупинити вторгнення російських диверсантів та бойової техніки”, – розповіли в ДПСУ.

Нині Едуард Атрашкевич служить у Харківському прикордонному загоні.

Крім того, він є активним учасником волонтерського руху.

У Держприкордонслужбі нагадали, що наразі високе званням Героя України було присвоєне прикордонникам Ігорю Момоту, Євгену Пікусу та В’ячеславу Семенову (усім трьом – посмертно).

 

Уряд змінив порядок закупівель продуктів для армії

Кабінет Міністрів вніс зміни до установи щодо процедури закупівель послуг із забезпечення харчуванням особового складу ЗСУ відповідно до затвердженого Міноборони каталогу продуктів харчування.

Відповідне рішення ухвалено під час засідання уряду, повідомляє кореспондент Укрінформу.

За словами першого заступника міністра оборони Івана Руснака, проєкт постанови від 28 грудня 2016 р. № 1026  без зауважень був погоджений Міністерством економіки та Мінюстом. Зауваження Мінфіну будуть доопрацьовані в одноденний термін.

Як повідомлялось, із початку березня 2020 року всі бойові частини Збройних Сил України перейшли на нову систему харчування за каталогом продуктів. В оновленому меню є понад 400 найменувань продуктів, з яких можливо скласти щоденний раціон військових. Головна умова — не вийти по сумі за межі вартості добового комплекту, який під час аукціонів визначений у межах від 67 до 74 грн за один добовий комплект.

Наразі у військовослужбовців з’явилася можливість вибрати собі обіди, сніданки та вечері на власний смак і за сезоном.

За рішенням заступника Міністра оборони України Олексія Марценюка від 18 березня 2020-го, інші небойові військові частини (близько 250) повинні теж перейти на харчування за Каталогом.

 

Україна закликає світ посилити тиск на Росію через її порушення у кіберпросторі – МЗС

Україна повністю довіряє оприлюдненим США результатам розслідування та звинуваченням співробітників російського ГРУ у скоєнні низки кібератак і закликає світ посилювати тиск на Російську Федерацію задля припинення систематичного порушення нею міжнародного права.

Як повідомляє Укрінформ, про це йдеться у коментарі Міністерства закордонних справ у зв’язку із заявою державного секретаря США щодо висунення звинувачень посадовцям ГРУ РФ у кіберзлочинах.

“Україна повністю довіряє оприлюдненим Міністерством юстиції США результатам розслідування та звинуваченням шести співробітникам російського Головного управління Генерального штабу Збройних сил РФ у скоєнні низки кібератак по всьому світу, зокрема в Україні, США, Франції, Грузії та Південній Кореї”, – підкреслили в МЗС.

Також Україна підтримує заяву державного секретаря США Майка Помпео щодо необхідності суворого засудження триваючої підривної, деструктивної та дестабілізуючої діяльності РФ у кіберпросторі.

В українському МЗС наголошують, що така діяльність демонструє повну неповагу до громадської безпеки та міжнародної стабільності. У МЗС запевнили, що Україна підтверджує свою тверду позицію, що норми та принципи міжнародного права в повній мірі застосовуються й до поведінки держав у кібернетичному просторі, а відповідальні за кібератаки мають бути притягнені до відповідальності.

“Звертаємось до міжнародної спільноти із закликом продовжити скоординований тиск на РФ з метою припинення систематичного порушення з її боку норм та принципів міжнародного права, зокрема у використанні кіберінструментів із зловмисною метою, що загрожує безпеці глобального кіберпростору”, – закликали в міністерстві.

Як повідомлялося, у США висунули офіційні обвинувачення шістьом офіцерам ГРУ Росії через причетність до організації міжнародних хакерських атак, у тому числі проти України, а також поширення небезпечних вірусних програм, що спричинили мільярдні збитки.

 

Розвідка США вважає, що РФ причетна до публікації листів сина Байдена –  УП

Співробітники розвідки США стверджують, що за оприлюдненням у ЗМІ начебто особистих листів сина кандидата у президент Джо Байдена Хантера стоїть Росія.

Джерело: Politico

Деталі: У цьому впевнені понад 50 розвідників.

У розпорядженні видання є лист екскерівників Центрального розвідувального управління США, колишнього очільника Пентагону та інших чиновників. У ньому йдеться, що поява електронних листів періоду роботи Байдена-молодшого в українській газовій компанії Burisma, має ознаки інформаційної кампанії Росії.

Водночас розвідники не надали ніяких доказів, які б підтверджували причетність Москви до цього.

Що передувало: Соціальні мережі Facebook і Twitter обмежили репости статті New York Post, де йдеться про листування сина кандидата у президенти США Джо Байдена Хантера.

Президент США Дональд Трамп закликав генерального прокурора Білла Барра почати розслідування про корупцію щодо сина його суперника від Демократичної партії Джо Байдена.

 

Прем’єр Вірменії виключив мирне вирішення конфлікту навколо Карабаху

22 жовтня. УНН. Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян виключив дипломатичне врегулювання конфлікту з Азербайджаном навколо Нагірного Карабаху. Про це він сказав в середу, 21 жовтня, в Єревані, передає УНН із посиланням на DW.

“Ми повинні усвідомлювати, що питання Карабаху, хоча б на даному етапі, і починаючи з цього етапу, ще дуже довгий час не може мати дипломатичного рішення. Все подібні пропозиції повинні вважатися такими, що завершилися”, — сказав він.

За словами Пашиняна, Азербайджан не згоден ні на що, крім капітуляції Карабаху. Він закликав співгромадян добровільно відправлятися на фронт, щоб боротися до кінця. “Вірменський народ тільки зі зброєю в руках зможе домогтися прийнятного для себе рішення карабахського конфлікту”, — підкреслив Пашинян. Він закликав мерів всіх вірменських міст, глав адміністрацій, органів місцевого самоврядування організувати процес формування добровольчих загонів, які будуть переведені в розпорядження Головного штабу ЗС Вірменії.

Тим часом в Баку кажуть про прихильність мирному врегулюванню нагорно-карабахського конфлікту. “Азербайджан підтримує врегулювання конфлікту шляхом переговорів відповідно до існуючої дорожньою картою відповідно до резолюцій Ради Безпеки ООН”, — йдеться в заяві помічника президента Азербайджану Хікмета Гаджієва.

“При цьому заяви прем’єр-міністра Вірменії про те, що „у конфлікту немає дипломатичного рішення“ ще раз демонструють, що Вірменія абсолютно не зацікавлена ​​у врегулюванні конфлікту шляхом переговорів”, — зазначив Гаджієв. За його твердженням, “цією заявою саме керівництво Вірменії визнає, що метою Вірменії є окупація територій Азербайджану”.

Раніше Президент Азербайджану заявив, що говорити про миротворців у Карабасі можна лише після деокупації територій.

 

Ситуація у Карабасі: Вірменія заявила про екологічну катастрофу для регіону через сотні тіл

21 жовтня 2020, 20:11 • УНН. Нагірному Карабаху загрожує гуманітарна та екологічна катастрофа через загиблих під час боїв в регіоні людей. Про це заявило міністерство навколишнього середовища Вірменії, повідомлення опубліковано на сайті відомства, зазначає УНН.

“Ситуація з тілами на поле бою виходить з-під контролю. Відеокамери, встановлені в різних місцях в зоні бойових дій, вже зняли, як дикі тварини харчуються трупами”, — йдеться в повідомленні міністерства.

“З огляду на те, що жертви обчислюються тисячами, а безліч трупів розкидано поруч з водоймами і вздовж них, продовження цієї гуманітарної катастрофи призведе до серйозних проблем зі здоров’ям людей і завдасть шкоди навколишньому середовищу”, — зазначили у відомстві.

В першу чергу загроза стосується поширення інфекційних захворювань, а також загрозою поширення небезпечних патогенів через тварин і зараження ними водойм.

“Ми закликаємо міжнародне співтовариство рішуче засудити, припинити застосування сили проти Арцаха, мирного населення, життєво важливої інфраструктури, пом’якшити наслідки гуманітарних і екологічних катастроф в цьому регіоні”, — заявили в міністерстві.

Точної статистики втрат в боях в Нагірному Карабасі, які почалися 27 вересня, сторони не публікують, але за відносними порівняннями від обох сторін конфлікту — йдеться про сотні загиблих.

 

Алієв заявив, що Азербайджан взяв під контроль місто і 24 селаУП

Президент Азербайджану Ільхам Алієв заявив, що місто Зангілан і 24 села в різних районах взяті під король їхніми збройними силами.

Джерело: турецьке інформагентство Anadolu Ajansı з посиланням на звернення Алієва до народу

Пряма мова Алієва: “Єреван поки не пізно повинен вивести війська з Азербайджану. Ми і далі будемо гнати окупантів”.

Деталі: За його словами, звільнені “від вірменської окупації” шість сіл Фізулінського району, сім – Джебраїльського, п’ять – Ходжавендського і шість – Зангіланського районів.

Алієв також додав, що під час останніх боїв війська Азербайджану знищили 241 вірменський танк, 39 танків взяли як трофей, вивели з ладу 70 установок “Град”, чотири комплекси С-300.

Видання зазначає, що Зангіланський район на південному заході Азербайджану був під контролем Вірменії з 29 жовтня 1993 року.

Загальна площа Зангіланського району становить 707 квадратних кілометрів. У Зангіланському районі розташовувався місто Зангелан, селище Міджнаван і 83 села.

Що було раніше: Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян і президент Азербайджану Ільхам Алієв заявили, що готові приїхати до Москви для переговорів щодо врегулювання ситуації в Нагірному Карабаху.

Передісторія:

З 27 вересня на лінії зіткнення між Азербайджаном та самопроголошеним Нагірним Карабахом тривають інтенсивні бойові дії.

Президент Азербайджану Ільхам Алієв заявив про взяття під контроль азербайджанської армії міста Фізулі (Нагірний Карабах) та 7 сіл району.

Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявляв, що Єреван очікує від Москви активних кроків при вирішенні конфлікту навколо Нагірного Карабаху.

17 жовтня Азербайджан і Вірменія домовилися про гуманітарне перемир’я, яке офіційно почалося опівночі 18 жовтня. Однак воно знову було зірвано.

 

Сирійські найманці воюють у Нагірному Карабасі – Conflict Intelligence Team –  УП

“Сирійські найманці” беруть участь у боях за Нагірний Карабах на стороні Азербайджану, повідомляє “Conflict Intelligence Team”.

Джерело: Conflict Intelligence Team (Група з розвідки конфліктів) із посиланням на відео з коментарями користувачів соцмереж, дані західних журналістів

Деталі: Президенти Азербайджану й Туреччини заперечували присутність найманців у зоні конфлікту, хоча про це писали не лише провірменські акаунти, але й незалежні експерти по сирійському конфлікту, й журналісти великих західних ЗМІ, й представники влади багатьох країн, включаючи президента Франції.

У мережі з’явилося кілька відео, на яких чути арабську мову, хоча самі бійці одягнені в форму Державної прикордонної служби Азербайджану без розпізнавальних знаків і бронежилети в іншому камуфляжі, які використовуються Сухопутними військами країни.

Користувачам соцмереж вдалося геолокувати ці відео, підтвердивши, що вони зняті як на території, підконтрольній владі Азербайджану, так і на території самопроголошеної “Нагірно-Карабаської Республіки”, які були зайняті азербайджанськими силами. Зокрема, сирійці присутні в південній частині лінії фронту, де в останні дні йшли важкі бої за населений пункт Гадрут.

Conflict Intelligence Team (CIT) вважає, що сирійці, які воюють в Нагірному Карабасі, “повністю або практично повністю набрані на північному заході Сирії”, де проживає безліч біженців (внутрішньо переміщених осіб) із районів країни, підконтрольних Дамаску.

Ці території повністю або частково контролюють турецькі війська, які розширюють свою присутність у Сирії з 2016 року, в тому числі за допомогою угруповань з сирійців. На думку CIT, бідність населення “створює грунт для набору найманців, які готові за гроші захищати турецькі інтереси в Лівії, а тепер і в Азербайджані”.

У липні The Independent писала про плани залучити сирійців до закавказького конфлікту. За даними дослідниці конфлікту Єлизавети Цуркової, на початку серпня в Африні стали з’являтися посередники, пізніше почали вербування бійців. Співрозмовники The Guardian називали 13 і 18 вересня в якості дат, коли вони уклали контракти, а WSJ пише, що в середині того ж місяця вже почалося перекидання бійців.

23 вересня, за 4 дні до поновлення конфлікту, маловідомий анонімний ресурс SyriacPress повідомив про відправку членів одного з протурецьких угруповань в Азербайджан і навів деталі, які збіглися зі статтями в західній пресі, що вийшли після початку війни.

Видання “КоммерсантЪ” повідомляє, посилаючись на російські військово-дипломатичні джерела, що вербуванням займалася в тому числі ПВК SADAT, пов’язана з турецькою владою, а джерело “The Independent” згадує турецьке ПОП (private Turkish security firm).

Співрозмовники різних ЗМІ вказують схожі цифри, кажучи про оплату найманців. “КоммерсантЪ” пише, що сирійцям обіцяли до $1500 “підйомних” і понад $2000 щомісяця, арабська служба BBC – $2000, SyriacPress – $1800, Рейтер називає суму в $1500 на місяць, як і CNN, The Independent і The Guardian – від $1000 (7000 лір) і вище, Цуркова згадує діапазон від $600 до $2500, а газета L’Express – $1000..

CIT вважає, що “оклад” може залежати від військової спеціальності чи посади. А “The Guardian” писала, що деякі командири сирійських повстанців привласнюють до 20% платні підлеглих.

Як пише “Foreign Policy”, сім’ям найманців пообіцяли в разі їхньої загибелі по 60 000 лір (7800 доларів) за умови збереження імен загиблих в таємниці.

Оцінки ймовірної чисельності сирійців різняться: наприклад, співрозмовник Рейтер повідомив про перекидання 1000 бійців, “Комерсант” розповідає про 1300 тільки за перший тиждень, а Foreign Policy стверджує, що їх число доходить до 1500. У той же час посол Вірменії в Москві Вардан Тоганян заявив РИА “Новости” про перекидання 4000 сирійських бійців, проте ця цифра явно завищена.

Багато бійців повідомляють, що при наборі їх ввели в оману щодо цілей “відрядження” (охорона деяких об’єктів). За оцінкою джерел WSJ, мінімум 200 найманців хочуть повернутися додому. Друзі та родичі бійців повідомили The Independent, що після повідомлень про масові втрати вони почали громадську кампанію в Сирії, закликаючи молодих людей не їхати воювати в Азербайджан.

5 жовтня Foreign Policy повідомляв про 55 убитих, Цуркова уточнює, що стільки тіл було передано на турецько-сирійському кордоні в ніч на 4 жовтня. Вона писала про плани передати ще близько півсотні тіл 12 жовтня. Conflict Intelligence Team вважає, що жертв серед сирійців уже більше.

Відео турецько-азербайджанська сторона називає фейком, а після 11 жовтня нових записів від сирійців розслідувачі не бачили.

 

У Білорусі зник відомий поет

22.10.2020 05:39

У середу, 21 жовтня, в Мінську зник відомий поет Дмитро Строцев.

Про це повідомляє Білоруський ПЕН-центр, передає Укрінформ

«Ми з Дімою розійшлися біля дому близько 11:00. Після цього ніхто не зміг з ним зв’язатися. По работі на зв’язок ні з ким не вийшов. Усі телефони не відповідають, в мережі його немає», – повідомила дружина поета Аня Строцева.

У Білорусі тривають протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня. За офіційними даними, Олександр Лукашенко, який керує країною з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тихановська – 10,1%.

Лукашенко, легітимність якого не визнають країни ЄС і Україна, 23 вересня «вступив» в посаду на новий термін. Інавгурація вперше не була анонсована заздалегідь.

Силові органи Білорусі продовжують застосовувати насильство проти демонстрантів і затримують учасників протесту. З початку акцій, за даними опозиції, було затримано більш як 12 тисяч осіб, кілька учасників протестів загинули.

Євросоюз не визнав результати президентських виборів у Білорусі і ввів персональні цільові санкції проти білоруських чиновників, причетних до насильства і фальсифікацій.

 

У Білорусі вже більш як сотня політв’язнів – правозахисники

Білоруські правозахисні організації визнали політичними в’язнями ще дев’ять осіб, а їхня загальна кількість уже становить 102 людини.

Як передає Укрінформ, про це йдеться в спільній заяві правозахисників, яка опублікована на сайті правозахисного центру “Весна”.

«Ми оцінюємо переслідування Сергія Бриля, Андрія Попова, Павла Недбайла, Сергія Леженка, Дмитра Івашкова, Юрія Белька, Дмитра Ластовського, Ярослава Збаровського, Дениса Болтутя, які були обвинувачені за ст. 293 КК (“Масові заворушення”) і за ст. 342 КК (“Групові діяння, що грубо порушують громадський порядок”), як політично мотивоване переслідування в зв’язку з реалізацією ними свободи мирних зібрань та висловлення своєї думки щодо оголошених результатів виборів Президента Республіки Білорусь і визнаємо їх політичними в’язнями», – йдеться в заяві.

Правозахисні організації вимагають негайно звільнити всіх політичних в’язнів, а також громадян, затриманих у зв’язку з реалізацією свободи мирних зібрань у поствиборчий період і припинити політичні репресії стосовно громадян країни.

За даними порталу Naviny.by, на сьогодні в Білорусі вже 102 політв’язні.

Як повідомляв Укрінформ, у Білорусі вже більш як два місяці тривають акції протесту проти результатів виборів президента, які пройшли 9 серпня. Переможцем оголошений чинний глава держави Олександр Лукашенко, який обіймає цю посаду з 1994 року. Учасники акцій не визнають оголошені владою результати виборів, вважаючи їх сфальсифікованими.

У Білорусі тривають протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня. За офіційними даними, Олександр Лукашенко, який керує країною з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тихановська – 10,1%.

Лукашенко, легітимність якого не визнають країни ЄС і Україна, 23 вересня «вступив» на посаду на новий термін. Інавгурація вперше не була анонсована заздалегідь.

Силові органи Білорусі продовжують застосовувати насильство проти демонстрантів і затримують учасників протесту. З початку акцій, за даними опозиції, було затримано більш як 12 тисяч осіб, кілька учасників протестів загинули.

Євросоюз не визнав результати президентських виборів у Білорусі і запровадив персональні цільові санкції проти білоруських чиновників, причетних до насильства і фальсифікацій.

 

Тихановська закликає білорусів не йти на роботу та навчання з 26 жовтня

Лідер білоруської опозиції Світлана Тихановська оголосила гарантії для тих, хто підтримає народний страйк у Білорусі.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє прес-служба Тихановської.

Вона закликала людей не виходити на роботу і навчання з 26 жовтня.

«Я підтримаю кожного білоруса, який приєднається до загальнонаціонального страйку. Кожного – це означає, що відповідальність робочі розділять зі студентами, підприємцями, сусідами по району, водіями, вченими, пенсіонерами», – заявила лідер опозиції.

Тихановська обіцяє всім страйкуючим підтримку від фонду BySol, у разі економічних репресій або втрати роботи.

У разі, якщо Тихановська прийде до влади, вона обіцяє зокрема анулювати всі штрафи за несплату комунальних платежів; анулювати судимості і адміністративні штрафи; відновити на службі тих, хто втратив роботу; а також отримати фінансові амністії для тих, хто утримувався на роботі виплатами за контрактами.

Як повідомляв Укрінформ, напередодні Тихановська закликала силовиків до 25 жовтня, часу ультиматуму, оголошеного раніше Олександру Лукашенку, встати на сторону народу.

У Білорусі тривають протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня. За офіційними даними, Олександр Лукашенко, який керує країною з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тихановська – 10,1%.

Лукашенко, легітимність якого не визнають країни ЄС і Україна, 23 вересня «вступив» в посаду на новий термін. Інавгурація вперше не була анонсована заздалегідь.

Силові органи Білорусі продовжують застосовувати насильство проти демонстрантів і затримують учасників протесту. З початку акцій, за даними опозиції, було затримано більш як 12 тисяч осіб, кілька учасників протестів загинули.

Євросоюз не визнав результати президентських виборів у Білорусі і ввів персональні цільові санкції проти білоруських чиновників, причетних до насильства і фальсифікацій.

 

У «Голосі» пропонують створити е-резидентство для іноземців, щоб підтримати білоруських ІТ-фахівців

Заступник голови парламентської фракції «Голос» Ярослав Железняк зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт №4240 для створення електронного резидентства для іноземців.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на пресслужбу партії “Голос”.

«Депутат фракції «Голос» Ярослав Железняк зареєстрував законопроєкт №4240 для створення електронного резидентства для іноземців. Це дозволить підтримати білоруських ІТ-працівників, які без переїзду зможуть реєструватися підприємцями в Україні», – йдеться у повідомленні.

Законопроєкт пропонує внести зміни до Бюджетного кодексу щодо підприємницької діяльності е-резидентів. Вони зможуть зареєструватися через систему «Дія» та будуть ФОПами на третій групі спрощеної системи. Усі документи для податкового обліку будуть у «Дії».

«Е-резиденти будуть вести облік доходів та сплачуватимуть 5% податку з доходів до державного бюджету України. І лише після оподаткування зможуть знімати гроші з рахунків або переводити їх на рахунки іноземних банків”, – зазначають у “Голосі».

За словами Железняка, законопроєкт допоможе іноземцям прозоро працювати і отримувати прибутки з низьким податковим навантаженням, а державний бюджет отримуватиме доходи від оподаткування їхньої роботи.

«По суті е-резиденти — це іноземні ФОПи, які працюють в Україні, але не живуть тут. В Україні стрімко розвивається ІТ-сектор, тому так Україна може підтримати ІТ-фахівців з Білорусі та інших країн, де складна політична та економічна ситуація, однак попри це ІТ-працівники не хочуть виїжджати зі своєї країни», – зазначив Железняк.

Згідно з інформацією на сайті Верховної Ради, законопроєкт №4240 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ведення підприємницької діяльності е-резидентами в Україні» зареєстровано в парламенті 20 жовтня і передано на розгляд керівництву.

Серед ініціаторів – народні депутати від фракції «Голос» Ярослав Железняк, Володимир Цабаль, Кіра Рудик, Галина Васильченко, Інна Совсун, Ярослав Рущишин, а також нардеп від «Слуги народу», голова Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

Текст законопроєкту наразі не оприлюднений.

 

Безкоштовні COVID-тести роблять тільки за рекомендацією лікаря – Кличко

Безкоштовні тести на коронавірус у державних медзакладах роблять пацієнтам з підозрою на коронавірус тільки за рекомендацією лікаря.

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, на цьому під час брифінгу наголосив Київський міський голова Віталій Кличко.

“Хочу пояснити, що безкоштовний ПЛР-тест на коронавірус можуть зробити тільки пацієнтам, у яких є підозра на захворювання. І визначає це виключно лікар. Пацієнту із симптомами коронавірусу необхідно зв’язатися зі своїм сімейним лікарем”, – зазначив Кличко.

За його словами, сімейному лікареві потрібно зателефонувати, а не йти на прийом.

“Лікар дізнається про симптоми і ухвалює рішення про необхідність зробити ПЛР-тест. Далі вже за потреби до пацієнта додому направляють мобільну бригаду, фахівці якої відбирають біоматеріал для ПЛР-тесту”, – сказав він.

Кличко повідомив, що якщо до лікаря додзвонитися не вдалося, а в пацієнта погане самопочуття: висока температура, ускладнене дихання та загальна слабкість. необхідно викликати “швидку” за номером 103. Медики оцінять стан хворого і визначать, чи є необхідність у госпіталізації. При госпіталізації пацієнтам із підозрою на коронавірус ПЛР-тест також роблять безкоштовно.

“Ті ж люди, які хочуть перевіритися без рекомендацій лікаря, збираються за кордон, чи повернулися в країну, повинні розуміти, що державні лабораторії сьогодні перевантажені. І якщо є потреба в перевірочному тестуванні, то можуть це зробити в приватних лабораторіях”, – наголосив він.

Як повідомлялося, у столиці підтверджених випадків захворювання на COVID-19 на сьогодні вже 31 869, за добу – 559.

В Україні станом на 21 жовтня лабораторно підтверджено 315 826 випадків COVID-19, з них за добу – 6 719.

 

У Києві з різницею в день двоє хворих на COVID викинулись із вікнаУП

У Києві за два дні двоє людей наклали на себе руки в медичних закладах, де лікувались від коронавірусної хвороби.

Джерело: пресслужба Київської міської прокуратури в коментарі УП, поінформований співрозмовник УП в правоохоронних органах

Дослівно прокуратура: “За цими фактами розпочаті кримінальні провадження за ст. 115 КК України з позначкою “Самогубство”. Слідчими поліції проводиться комплекс заходів, спрямованих на встановлення обставин трагічних випадків, та причин, які могли до них призвести”.

Деталі: Загиблі – жінка 60 років та чоловік 68 років. Жінка – вранці 19 жовтня викинулася з вікна 4 поверху інфекційного відділення Олександрівської лікарні. 20 жовтня чоловік – теж вистрибнув з вікна 4 поверху – міської клінічної лікарні №8, що в Оболонському районі столиці.

Нагадаємо: Місяць тому у Київській міській клінічній лікарні №4 за трагічних обставин 21 та 22 вересня загинули двоє чоловіків, ймовірно вони покінчили життя самогубством, вистрибнувши з 2 поверху.

 

Кількість інфікованих коронавірусом у світі перевалила за 41 млн

22 жовтня. УНН. Станом на ранок четверга у світі на інфекцію, викликану новим коронавірусом SARS-CoV-2, заразились понад 41 млн осіб. Про це повідомляє УНН з посиланням на Центр системних досліджень та інжинірингу при Університеті Джонса Хопкінса (США).

Всього у світі на COVID-19 інфіковано 41 118 064 осіб, з них одужало 28 037 653. Кількість померлих зросла до 1 129 710 людей.

Країнами з найбільшим поширенням коронавірусу залишаються США (8 330 484), Індія (7 651 107), Бразилія (5 273 954), Росія (1 438 219), а також Аргентина (1 037 325), Іспанія (1 005 295) та Франція (1 000 369).

Найбільшу кількість смертей серед країн світу зафіксовано у США (221 990), Бразилії (154 837), Індії (115 914) та Мексиці (87 415).

Нагадаємо, згідно з останніми даними МОЗ в Україні зафіксовано 315 826 випадків коронавірусної хвороби COVID-19, з них 5 927 — летальні. Зокрема, з понеділка в Україні почало діяти нове епідемічне зонування щодо поширення коронавірусу.

Респіраторну хворобу COVID-19, інфікування якою викликає коронавірус SARS-CoV-2, вперше зафіксували у китайській провінції Хубей, наприкінці 2019 року. З того часу зараження цим вірусом було зафіксовано у 188 країнах світу, включаючи Україну. Починаючи з 11 березня Всесвітня організація охорони здоров’я визнала поширення хвороби — пандемією.

 

В Україні за добу – 6 719 випадків коронавірусу

В Україні станом на  21 жовтня лабораторно підтверджено 315 826 випадків COVID-19, з них за добу – 6 719.

Про це свідчать дані системи моніторингу поширення епідемії коронавірусу РНБО, повідомляє Укрінформ.

Протягом доби зафіксовано 141 новий летальний випадок. Одужали – 2 686 осіб.

Загалом в Україні зареєстровано 5 927 смертей від COVID-19. Одужали – 132 219 людини.

Найбільше нових випадків захворювання за добу виявлено у Києві – 462, Харківській області – 713, Одеській – 614, Полтавській – 580 та Києві – 559.

Як повідомлялося, напередодні в Україні за добу зареєстрували 5 469 випадків коронавірусу.

 

Коронавірус у ЗСУ: 1107 хворих, за добу – 131 випадок

У Збройних силах за минулу добу зареєстровано 131 новий випадок захворювання на коронавірусну хворобу.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє командування Медичних сил у Фейсбуці.

“За минулу добу зареєстровано 131 новий випадок захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19. З них у закладах охорони здоров’я перебуває 20 осіб”, – зазначається у дописі.

Повідомляється, що ще 11 осіб перебувають на лікуванні вдома під наглядом медичної служби, стан здоров’я пацієнтів задовільний.

За даними Медсил, станом на 21 жовтня в ЗСУ на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, хворіє 1107 осіб. Загалом за час пандемії одужало 3433 особи, летальних випадків зареєстровано 14. На ізоляції (в тому числі самоізоляції) перебуває 394 особи, у 42 військовослужбовців вона закінчується у найближчі три доби.

Як повідомляв Укрінформ, станом на 21 жовтня в Україні лабораторно підтверджено 315 826 випадків COVID-19, з них за добу 6719.

 

Степанов хоче контролювати всі медзакупівлі – ЗМІ

УП

Міністерство охорони здоров’я може знову повернути собі контроль над закупівлями, які зараз проводяться через підпорядковане йому ДП “Медичні закупівлі України”, а це може нести корупційні ризики та значно розтягувати процес у часі.

Джерело: Bihus.Info з посиланням на копію проєкту постанови, яку уряд має розглянути на найближчих засіданнях

Деталі: Повідомляється, що мова йде про зміни до вже затвердженого порядку використання бюджетних коштів на централізовані медичні закупівлі, яким усі закупівельні процеси відмежовані від міністерства і передані спеціалізованому держпідприємству.

Нововведеннями МОЗ може повернути собі фактично повний контроль над процесом – зокрема, виключне право формувати технічні вимоги та характеристики до товарів перед оголошенням торгів.

Журналісти зазначають, що це загрожує внесенням заздалегідь узгоджених під конкретний товар умов, щоб не допускати інших учасників на торги.

Прокоментувати заплановані зміни міністр охорони здоров’я Максим Степанов не захотів.

Передісторія:

З 2015 року задля зменшення корупційних ризиків при купівлі лікарських засобів, обладнання і виробів медичного призначення закупівельні функції від МОЗ передали спочатку до міжнародних організацій. За оцінкою Рахункової палати, це одразу дозволило заощадити до 39% бюджетних коштів, а окремі ліки держава почала купувати у 67 разів дешевше, ніж це робило міністерство до 2015 року.

У 2018 році для виконання цих функцій було спеціально створено ДП “Медичні закупівлі України”.

Повноцінно ДП запрацювало тільки цього року і мало б здійснити закупівлі за 14 напрямками, серед яких онкологія, серцево-судинні захворювання, гемофілія та інші. Проте через бюрократичність процедури – у червні уряд зобов’язав “Медзакукпівлі України” узгоджувати кожен крок з МОЗ – цей процес розтягнувся.

Повідомляється, що МОЗ міг по кілька тижнів не відповідати на листи від ДП, тим самим гальмувати початок оголошення закупівель.

Крім того, у зв’язку з пандемією коронавірусу держпідприємству передали ще й  усі закупівлі за виділені МОЗ гроші з Фонду боротьби з COVID-19 – спочатку 2,4 млрд грн на засоби захисту для медиків і забезпечення лабораторій, плюс 100 млн на апарати ШВЛ, пізніше ще 5,3 млрд на обладнання для приймальних відділень. Відзначається, що вже на перших торгах ДП почало “збивати” запропоновані МОЗом ціни, що економія подекуди сягала понад 70%.

Журналісти відзначають: якщо уряд підтримає зміни, то і закупівлі за кошти з антиковідного фонду також опиняться під контролем міністерства.

 

У лікарнях із COVID чи його симптомами лежать майже 23 тисячі українців –  УП

В Україні хворими на COVID-19 або з підозрою на коронавірусну хворобу зайнято 22 977 ліжок у лікарнях, відведених для інфекційних хворих на час епідемії.

Джерело: міністр охорони здоров’я Максим Степанов на брифінгу

Пряма мова: “Було госпіталізовано за минулу добу 1009 людей.

На сьогоднішній ранок на ліжках перебуває 22 977 людей. Це люди, яким уже підтверджений COVID-19 або з підозрою вони перебувають у лікарнях, виходячи зі свого стану, з тяжкості хвороби”.

Деталі: Раніше Степанов заявляв, що в Україні готові для хворих із коронавірусом близько 36 тисяч ліжок, верхня межа можливостей – 52 тисяч ліжок.

 

Чому Україна не зможе розробити власну вакцину від COVID-19. Пояснення українського науковця

Дарія Поперечна, УП.Життя

Україна не зможе розробити власної вакцини проти коронавірусної інфекції, оскільки немає лабораторій з необхідним рівнем безпеки для роботи з вірусами.

Про це розповів український науковець, біофізик Семен Єсилевський у Medium.

Нагадаємо, що напередодні в Україні представили результати доклінічної фази досліджень української вакцини проти COVID-19.

Зокрема під час наради з президентом України Володимиром Зеленським науковці представили першого українського кандидата у вакцини проти коронавірусної хвороби.

Науковець проаналізував методи, які вчені застосовували під час доклінічних досліджень.

“Фірма Фаворова (один із розробників, Михайло Фаворов –ред.) розробляє генноінженерними методами нуклеокапсидний білок вірусу SARS-CoV2.

Тобто вони беруть ген цього білка і вставляють його в бактерію, яка синтезує їм цей білок.

Мати справу з самим вірусом для цього не потрібно,  це можна робити в зазвичайні лабораторії без суворих вимог до безпеки.

Далі вони вводили цей білок тваринам і спостерігали на нього імунну відповідь”, – пояснює біофізик.

Проте Єсилевський зазначає, що  в Україні немає технічних можливостей для подальшої роботи над дослідженнями.

“Як говорить Фаворов, для подальших експериментів з живим вірусом вони домовляються з Туреччиною, де є лабораторії 4-го класу біозахисту.

В Україні таких лабораторій немає і так скоро не буде навіть при бажанні. Працювати з вірусом в Україні ніде”, – зазначив Семен Єсилевський.

За його словами, якщо подальші дослідження будуть проводитися в Туреччині, то при успішному результаті – це буде турецька вакцина.

“Навіть якщо раптом ця розробка дійде до стадії вакцини, що малоймовірно, то це буде турецька вакцина за участю української дочки міжнародної приватної фармкомпанії”, – пояснює науковець.

Нагадаємо, що раніше голова Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайло Радуцький розповідав про те, що в Україні є дві лабораторії, які працюють над створенням української вакцини проти коронавірусної інфекції.

При цьому Семен Єсилевський зазначив, що методи роботи цілком розумні і нічому не суперечать, проте він не вважає їх оригінальними.

“У світі зараз в розробці сотні варіантів вакцини. Я впевнений, що хтось вже давно пробує в тому числі і нуклеокапсідний білок в якості антигену”, – зазначив Єсилевський.

Натомість раніше у Офісі президента зазначали, що  “кандидат оригінальної української вакцини створюється на основі унікального підходу”.

 

Президент підписав закон щодо відновлення видачі «пакунків малюка»

Президент України Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» щодо надання при народженні дитини одноразової натуральної допомоги «пакунок малюка» № 930-ІХ.

Парламент ухвалив його 30 вересня 2020 року. Про це повідомляяє пресслужба глави держави.

Як зазначається, документ відновлює надання батькам одноразової натуральної допомоги «пакунок малюка». Така допомога видаватиметься протягом 30 днів після народження дитини.

Її вартість становитиме не менш як три розміри прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Також закон уточнює перелік отримувачів «пакунків малюка», якщо батьки відсутні. Зокрема, отримувачами можуть бути усиновлювачі, патронатні вихователі, прийомні батьки, батьки-вихователі, опікуни новонародженої дитини.

Видаватимуть «пакунки малюка» у закладах охорони здоров’я. Якщо у медзакладі немає такої допомоги, її можна отримати в органах соціального захисту за місцем проживання або перебування.

Крім того, Кабінет Міністрів має затвердити порядок надання «пакунка малюка», передбачивши з 1 липня 2021 року можливість за бажанням батьків отримати замість натуральної допомоги відповідні кошти.

Закон набуває чинності наступного дня після його опублікування.

Як повідомляв Укрінформ, досі грошову компенсацію натуральної допомоги «пакунок малюка» на картки отримали 14 тисяч сімей новонароджених.

Кабінет Міністрів на засіданні 29 липня ухвалив рішення про запровадження виплати 5 тис. грн на одного новонародженого замість видачі “пакунків малюка”.

Механізм отримання грошової компенсації одноразової допомоги “Пакунок малюка” почав працювати з 1 вересня 2020 року.

 

У Мін’юсті виділили пріоритети щодо виконання Україною Угоди про асоціацію

Міністерство юстиції виділило кілька пріоритетів щодо виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом і Європейським Співтовариством з атомної енергії.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба міністерства.

«У сфері юстиції Мін’юст виділяє кілька пріоритетів щодо виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони», – ідеться в повідомленні.

Як зазначається, одним із таких пріоритетів міністр юстиції Денис Малюська називає секторальне поглиблення співробітництва у сфері юстиції, свободи та безпеки.

«В рамках ініціативи щодо оновлення Угоди про асоціацію було підготовлено комплексний стратегічний документ «Консолідована дорожня карта для поглиблення співпраці у галузі юстиції, свободи та безпеки. Практичний результат до 2025 року». Він базується на секторальному підході та включає такі напрями, як захист персональних даних; співробітництво у сфері міграції, притулку та управління кордонами; протидія легалізації (відмиванню) коштів та фінансуванню тероризму, боротьба з корупцією та організованою злочинністю; кібербезпека та захист інформації; реформа юстиції та правове співробітництво», – розповів Малюська.

Важливим у питанні виконання Угоди про асоціацію міністр юстиції називає високий рівень дотримання прав людини.

Як зазначається, у цьому напрямку наразі триває процес оновлення Національної стратегії у сфері прав людини і затвердження Плану дії з її реалізації до 2023 року.

Пріоритетним для Мін’юсту є й повноцінне функціонування механізмів відшкодування шкоди потерпілим внаслідок насильницьких кримінальних правопорушень. Наразі у парламенті вже зареєстровано пакет змін щодо запровадження цього механізму.

«Разом із цим попереду на нас очікує реформа у сфері виконання судових рішень, щоб забезпечити їх більшу ефективність та залучення приватних виконавців до виконання судових рішень, які поки що виконуються Державною виконавчою службою», – додав Малюська.

Крім того, наголошують у відомстві, одним із завдань на часі є ратифікація Конвенції про угоди про вибір суду, яку Україна підписала у 2016 році.

 

Мінрегіон назвав пріоритетні напрямки «Великого будівництва» на 2021 рік

Пріоритетними напрямками програми Президента «Велике будівництво» у наступному році стануть розвиток мережі надання якісних публічних послуг, прискорення економічного зростання регіонів і територій та напрямок “Туристичні магніти України”.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство розвитку громад та територій.

Зокрема, у програмі «Велике будівництво» на 2021 рік заплановано розвиток мережі надання якісних публічних послуг, у межах якої реалізовуватимуться проєкти шкіл, садочків, стадіонів та об’єктів спортивної інфраструктури, центрів надання адміністративних послуг та центрів безпеки.

«Прискорення економічного зростання регіонів та територій передбачає реалізацію проєктів, які забезпечать економічний розвиток та підвищення конкурентоспроможності регіонів, активізацію інвестиційної діяльності, підвищення рівня зайнятості населення та створення додаткових робочих місць. Такими проєктами, зокрема, можуть стати індустріальні парки та інші інноваційні об’єкти в регіонах», – зазначив міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов.

Крім індустріальних парків, до напрямку прискорення економічного зростання включено проєкти кооперативів у сільській місцевості, облаштування закладів професійно-технічної освіти та створення умов для виробництва, центри креативної економіки, технологічні та промислові парки, інша інфраструктура для створення додаткових робочих місць та залучення інвестицій.

У Мінрегіоні зазначають, що новацією у програмі “Велике будівництво” на наступний рік стане розвиток проєктів за напрямком “Туристичні магніти України”, який орієнтовано на відновлення об’єктів культурної̈ спадщини, створення нових туристичних об’єктів та дотичної інфраструктури, відновлення музеїв і замків.

Відомство вже склало графік підготовки проєктів до реалізації “Великого будівництва” в 2021 році, погодило перелік технічних завдань, на які оголошено конкурс з відбору інвестиційних програм та проєктів регіонального розвитку на 2021 рік.

До 5 листопада облдержадміністрації мають дібрати програми і проєкти регіонального розвитку, що можуть фінансуватись за рахунок коштів Державного фонду регіонального розвитку у 2021 році, і до 10 листопада надати Мінрегіону пропозиції з відповідним переліком.

Формування остаточного переліку триватиме до 1 грудня.

Як повідомляв Укрінформ, національний проєкт “Велике будівництво” ініційований восени 2020 року Президентом Володимиром Зеленським. Мета проєкту – побудувати необхідні об’єкти інфраструктури по всій Україні. З 1 березня в межах проєкту на понад 300 об’єктах одночасно розпочалися будівельні роботи. У планах цього року — зведення та оновлення понад 100 шкіл, 100 садочків, 100 стадіонів та 200 нових приймальних відділень лікарень. Також буде збудовано 4000 км доріг.

Станом на середину жовтня об’єкти цьогорічної програми готові на 84%.

 

Посол ЄС відповів критикам євроінтеграції України словами Стуса

Голова Представництва Євросоюзу в Україні Матті Маасікас переконаний, що європейський напрямок розвитку є вибором українського народу, та запевнив у підтримці цього шляху.

Про це він заявив на першому засіданні Комісії з питань координації виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Іноді цими днями лунають голоси в Україні та поза її межами, які ставлять під сумнів стратегічну орієнтацію України та її європейський вибір, нібито Угода про асоціацію зв’язує руки українській економіці тощо. Можу сказати на це лише одне: українському народу видніше. За словами Василя Стуса, “немає більше вороття до давнього, минулого, старого”, – підкреслив Маасікас, який виступав українською мовою.

Посол ЄС запевнив, що задля майбутнього України як стабільної, демократичної і заможної європейської держави європейці продовжують працювати на “цьому обраному шляху”.

“Прямуємо разом”, – підкреслив Маасікас.

Водночас він схвально оцінив створення Комісії з питань координації виконання Угоди про асоціацію.

“Ми вітаємо створення Комісії з координації виконання Угоди про асоціацію і приймаємо це як добрий знак. Він свідчить про те, що європейська орієнтація України – чіткий пріоритет українського народу, залишається першочерговим завданням для всього уряду”, – зауважив посол.

Щодо мови свого виступу голова Представництва ЄС сказав: “Коли я брав участь у засіданні уряду минулого року, я пообіцяв, що наступного разу виступатиме українською мовою. Виконую свою обіцянку”.

 

Одним з пріоритетів співпраці України з ЄС є реформа держуправління – Немчінов

Реформа державного управління є одним з пріоритетів співробітництва України з Євросоюзом.

На цьому наголосив міністр Кабінету Міністрів Олег Немчінов на засіданні комісії з питань координації виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«ЄС надає потужну підтримку реалізації Стратегії реформування державного управління через політичний діалог, надання макрофінансової та бюджетної підтримки. Так, у 2016 році між урядом України та Європейською комісією укладено угоду про фінансування реформи державного управління та передбачено 90 млн євро бюджетної підтримки», – зазначив Немчінов.

Він нагадав, що 2020-ий – останній рік дії Угоди, і завдання, які влада має виконати, є найбільш амбітними. Водночас і обсяг коштів, які Україна може отримати, також найбільший за всі роки та становить 26 млн євро.

За словами міністра КМУ, ключовими пріоритетами до кінця року є відновлення конкурсів відповідно до стандартів OECD/SIGMA, прийняття закону про адміністративну процедуру, удосконалення законодавства про державну службу, а також про Кабінет Міністрів і центральні органи виконавчої влади.

Він переконаний, що виконання цих завдань допоможе розпочати переговорний процес з ЄС щодо продовження фінансування реформи державного управління на наступний період. А повноцінне проведення конкурсів на посади категорії «А», які тимчасово заповнені через механізм добору, є вимогою другого траншу макрофінансової допомоги ЄС, підкреслив Немчінов.

 

Уряд підготував понад 100 актів для виконання Угоди про асоціацію з ЄС – Шмигаль

Уряд підготував понад 100 нормативно-правових актів, які після ухвалення сприятимуть виконанню Угоди про асоціацію України з ЄС.

Про це Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль поінформував на засіданні комісії з питань координації виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Розроблено понад 100 нормативно-правових актів, які як на рівні уряду, так і на рівні міністрів мають бути розглянуті та прийняті. До сьогоднішнього засідання ми визначили індикативний орієнтовний перелік для прийняття до кінця 2020 року», – сказав Шмигаль.

Він доручив урядовцям – членам цієї комісії попрацювати над тим, щоб уже в листопаді максимально можлива кількість актів із цього переліку була ухвалена.

«Сьогодні ж уряд розгляне понад 10 таких актів у сфері енергетики, митниці, фінмоніторингу, фінінфраструктури, держзакупівель, електронних комунікацій», – зазначив Прем’єр.

Шмигаль також наголосив на тому, що КМУ та ЄС постійно забезпечують виконання угоди про Асоціацію.

«У нас є чітка мета – доступ до внутрішнього ринку ЄС, включаючи свободу руху товарів, осіб, послуг та капіталу. Метою нашої новоствореної комісії є консолідація дій та зусиль різних гілок влади у виконанні наших євроінтеграційних зобов’язань і прагнень українського народу», – сказав глава уряду.

За його словами, для української сторони пріоритетними нині є такі завдання, як інтеграція до внутрішнього ринку ЄС та економічний розвиток через підготовку та оновлення положень угоди про Асоціацію, секторальна інтеграція, підвищення стандартів життя через впровадження європейських стандартів у сфері довкілля, транспорту та цифрової інфраструктури, реалізація положень «зеленого» курсу ЄС, зокрема, через спільні практичні проєкти у трансформації вугільних регіонів, реалізації інших проєктів, у тому числі у сфері відновлювальних джерел енергії.

 

Ткаченко розраховує, що Рада ухвалить закон про медіа після виборів

Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко сподівається, що Верховна Рада після місцевих виборів ухвалить законопроєкти про медіа та туризм.

Про це глава МКІП сказав на засіданні комісії з питань координації виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«У нас законопроєкт про медіа, який має діяти вже відповідно до угоди з ЄС, знаходиться у парламенті на розгляді. Сподіваємося, що після виборів до нього дійде черга. Так само зареєстрований законопроєкт про туризм, який відповідає Угоді з ЄС, який також стандарти туризму наблизить до нормативів ЄС», – сказав Ткаченко.

За його словами, МКІП готує низку інших проєктів законів, які, зокрема, стосуються ефективної охорони та збереження культурної спадщини, забезпечення прав населення на доступні та якісні культурні послуги у контексті реформи децентралізації.

Крім того, додав Ткаченко, відомство активно працює разом з експертами ЄС над проєктами з медіаграмотності та заходами, пов’язаними із державною програмою розвитку народних художніх промислів, яка найближчим часом буде ухвалена на засіданні уряду.

Як повідомляв Укрінформ, законопроєкт “Про медіа” (№2693), який був зареєстрований у Верховній Раді 27 грудня 2019 року, пропонував запровадити спільне регулювання у сфері медіа як поєднання функцій та засобів державного регулювання і галузевого саморегулювання.

17 січня 2020 року Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики рекомендував ухвалити законопроєкт №2693 “Про медіа” в першому читанні.

27 січня представники медіаспільноти та громадських організацій заявили, що стурбовані неоднозначно прописаними вимогами до реєстрації онлайн-медіа, регулювання іноземних медіа, відсутністю дієвого механізму протидії монополіям на медіаринку та нечіткою процедурою формування органу співрегуляції. Вони закликали депутатів і, зокрема, Комітет з гуманітарної і інформаційної політики, відкоригувати ці питання до другого читання.

29 травня голова Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Олександр Ткаченко (фракція “Слуга народу”) повідомив, що члени цього комітету планують до середини червня зареєструвати у Верховній Раді нову редакцію законопроєкту про медіа.

Презентація законопроєкту про туризм відбулася в Укрінформі 28 вересня.

 

Стефанчук вважає незадовільною «євроінтеграційну роботу» Ради

Прагнення України до європейської інтеграції залишається незмінним, проте необхідно посилити роботу парламенту в частині адаптації вітчизняного законодавства до норм європейського права.

Про це сказав перший заступник Голови Верховної Ради Руслан Стефанчук на засіданні комісії з питань координації виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Я підтверджую, що наше прагнення європейської інтеграції залишається незмінним, в останній період ми сконцентрувалися на законопроєктах, які потрібні нам для євроінтеграції…Чи задоволений я роботою та ефективністю діяльності парламенту на цьому напрямку? Безперечно – ні”, – сказав Стефанчук.

Він пояснив, що за даними урядового ресурсу “Пульс угоди” щодо євроінтеграції, у 2019 році із завдань сфери законодавчого забезпечення за 5 з 16 напрямків виконання Угоди про асоціацію, було виконано більше 50% передбачених завдань, але натомість на 6 напрямкях – виконання склало 0%.

“Це недопустимий підхід, тому що питаня, які стосуються адаптації національного законодавства і питань щодо євроінтеграційних прагнень України повинні проходити гармонійно по всіх напрямках життєдіяльності в Україні. Не можна, щоб десь було добре, а десь погано”, – сказав Стефанчук.

Він зауважив, що основним завданням комісії з питань координації виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС має стати покращення координації влади задля однакового та системного підходу до різних питань євроінтеграції.

Окрім того, Стефанчук додав, що Україні потрібен єдиний системний інституційний механізм з єдиним баченням імплеменації Угоди про асоціацію на рівні парламенту та уряду, який потрібно закріпити закондавчо.

Також перший заступник Голови ВР зауважив, що в Україні має бути парламентський контроль за процесом наближення законодавства та нагляд за якістю гармонізації законодавства України до права ЄС.

“Якість законопроєктів, які подаються до Верховної Ради, особливо на виконання наших зобовязань перед Європейським Союзом, має бути на надзвичайно високому рівні”, – сказав Стефанчук.

Він додав, що наступного року планується розгляд більше 50 законодавчих актів, спрямованих на виконання пунктів Угоди про асоціацію.

Як повідомлялось, 21 березня 2014 року під час позачергового саміту Україна – ЄС підписана політична частина Угоди про асоціацію між ЄС і Україною. Економічна частина угоди підписана на вищому рівні 27 червня 2014 року. Верховна Рада і Європейський парламент 6 вересня 2014 року синхронно ратифікували цей документ.

Із 1 січня 2016 року почала функціонувати зона вільної торгівлі з Євросоюзом, а з 1 вересня 2017 року Угода набула чинності в повному обсязі.

Виходячи з істотного прогресу в розвитку відносин з ЄС, українська сторона порушує питання про оновлення угоди, оскільки така можливість передбачена її положеннями.

 

МВФ – про перспективи траншу для України: Ми тісно співпрацюємо з Кабміном

Подальша реалізація програми Stand-By для України, зокрема виділення наступних траншів, залежатиме від імплементації Києвом реформ, виконання зобов’язань та інших цілей, передбачених Меморандумом за цією програмою.

Такий коментар озвучив в середу у відповідь на запитання Укрінформу директор Європейського департаменту Фонду Альфред Каммер.

“Упродовж останніх кількох місяців ми дуже тісно співпрацюємо з (українським – ред.) урядом щодо імплементації реформ, але також щодо їхніх зобов’язань за Меморандумом та досягнення цілей, встановлених у програмі. Ми тісно взаємодіємо з ними щодо виконання та дотримання цих зобов’язань, і ця взаємодія продовжуватиметься”, – зауважив представник Фонду.

Таким чином, глава Європейського департаменту МВФ відповів на прохання прокоментувати можливість отримання Україною наступних траншів Фонду до кінця нинішнього року, про що неодноразово заявляли в Києві.

За словами Каммера, у МВФ усвідомлюють, що програма Stand-By націлена на підтримку макроекономічної стабільності в Україні, реагування на коронакризу, але також на “реалізацію цілого ряду реформ, що мають бути проведені протягом 18-місячного періоду”.

Як повідомляв Укрінформ, 9 червня нинішнього року виконавча рада МВФ затвердила програму кредитування Stand-By для України, яка передбачає фінансування в розмірі 5 млрд дол. терміном на 18 місяців. Перший транш у розмірі 2,1 млрд дол. був виділений одразу. Для отримання наступних виплат Україна має виконати умови МВФ щодо проведення реформ та виконання цілей укладеного Меморандуму.

Політика угоди між Україною і МВФ зосереджена на чотирьох пріоритетах. Серед них – пом’якшення економічного впливу від кризи, в тому числі шляхом підтримки населення та бізнесу; забезпечення постійної незалежності Центробанку та гнучкого обмінного курсу; забезпечення фінансової стабільності при відшкодуванні витрат за рішеннями банку. Серед пріоритетів також називається просування ключових заходів урядування та боротьби з корупцією з метою збереження та зміцнення останніх досягнень.

 

МВФ пояснив, чому покращив прогноз для ВВП України

Покращення прогнозу ВВП для України в 2020 році у МВФ пов’язують зі швидшим, ніж очікувалось, відновленням окремих показників економічного розвитку країни в другому кварталі поточного року.

Такий коментар оприлюднив у середу у відповідь на запитання власного кореспондента Укрінформу у Вашингтоні директор Європейського департаменту МВФ Альфред Каммер.

“Це (покращення прогнозу ВВП для України – ред.) відображає ліпший результат у другому кварталі. Ми побачили, що роздрібна торгівля та споживання відновлюються швидше, ніж ми очікували. Тому ми покращили наш прогноз порівняно з нашим аналізом у червні”, – зауважив представник Фонду.

Водночас, він підкреслив, що ризики залишаються надзвичайно високими. “Потрібно простежити, як розвиватиметься друга хвиля (захворювань на COVID-19 –ред.)”, – зазначив Каммер.

За його словами, у МВФ очікують, що це матиме вплив на економіку та баланси підприємств. Директор Європейського департаменту МВФ запевнив, що у Фонді “пильно стежитимуть за цим” разом з українським урядом.

Як повідомляв Укрінформ, у останній доповіді “Перспективи розвитку світової економіки” МВФ спрогнозував, що ВВП України матиме дещо менше падіння в «коронавірусному» 2020 році, до мінус 7,2% – порівняно з мінус 8,2% за червневими прогнозами Фонду.

 

Шкарлет просить перестати політизувати ЗНО з мови і літератури

Дарія Поперечна, УП.Життя

У 2021 році випускники шкіл можуть складати два види зовнішнього незалежного оцінювання з української мови. Один тест міститиме лише завдання з мови, а інший – з мови та літератури.

У Міністерстві осіти та науки просять перестати полтизувати таке рішення.

При цьому повідомили, що такий розподіл ЗНО з української мови був ухвалений ще у 2019 році, тодішньою міністеркою Лілією Гриневич.

А теперішнє керівництво лише виконує цю норму.

Про це заявив виконуючий обов’язки міністра освіти та науки Сергій Шкарлет у свооєму Telegram-каналі

“Деякі забуті політики знову і знову продовжують розхитувати інформаційний простір маніпуляцією про скасування обов’язкового комплексного ЗНО з української мови і літератури.

Хочу нагадати, рішення про можливість обирати, яке саме ЗНО складати ‒ з української мови і літератури чи лише з української мови – було ухвалено ще у 2019 році міністром Л. Гриневич.

Тому зараз МОН лише імплементувало цю норму в Умови прийому до закладів вищої освіти на 2021 рік”, – розповів очільник МОН.

Глава відомства попросив перестати політизувати цю ситуацію.

“Прошу політиків, які кажуть, що хтось начебто хоче викреслити з навчальних планів українську літературу і в такий спосіб “поховати” любов до всього українського, припинити політизувати ситуацію і заробляти “політичні бали” на спекулюванні інтересами дітей”, – додав Шкарлет.

За його словами, школярі зможуть зробити усвідомлений вибір та обрати потрібний вид тестування:

ЗНО з української мови і літератури обов’язкове для тих, хто вступатиме на гуманітарні спеціальності.

ЗНО з української мови – для технічних спеціальностей.

 

У МОН розповіли, хто повернеться до школи після канікул

Катерина Хорощак, журналістка, УП.Життя

Учні 1-4 класів повернуться до школи після осінніх канікул.

Формат навчання 5-11 класів залежатиме від епідемічної ситуації.

Про це повідомив очільник Міністерства освіти і науки Сергій Шкарлет у своєму Telegram-каналі.

“Ми спільно з МОЗ будемо забезпечувати навчання 1-4 класів в очному форматі (після канікул), а 5-11 класів – залежно від епідемічного рівня: у змішаному або дистанційному форматах.

Так само, як учні та їхні батьки, ми розраховуємо на найкращий сценарій, але продовжуємо готуватися до різних викликів”, – написав Шкарлет.

За його словами, потрібно також враховувати економічну складову й ті обставини, що дітей непросто залишати вдома без нагляду.

“Наша позиція: діти мають навчатися в повноформатному режимі та здобувати якісну освіту.

Залежно від епідемічного кольору регіону дехто розпочне очне навчання, дехто, якщо це буде “червона” зона, залишиться на дистанційному. На жаль”, – додав очільник МОН.

 

Для шкіл знайшли гроші на антисептики на 2020 рік

Катерина Хорощак, журналістка УП.Життя

Кабінет міністрів виділив 540 млн грн на дезінфектори для шкіл на 2020 рік.

Відповідне рішення ухвалили на засіданні Кабміну 21 жовтня.

Гроші виділили завдяки перерозподілу видатків.

«Місцева влада мала всі необхідні ресурси, аби діти почали навчальний процес у безпечних умовах.

Щоб діти і надалі навчались із дотриманням протиепідемічних заходів, сьогодні ми затвердили пропозицію МОН про виділення 540 млн грн на субвенції регіонам.

Усі школи мають бути забезпечені дезінфекторами», – розповів прем’єр-міністр Денис Шмигаль. На наступний рік в бюджеті пропонують виділити 1 млрд грн на протиепідемічні заходи саме в школах.

Нагадаємо, раніше гроші для закупівлі антисептиків та масок сподівалися отримати вже в 2021 році.

 

Рожкову позбавили основних повноважень –  УП

Правління Національного банку позбавило першу заступницю голови НБУ Катерину Рожкову повноважень з регулювання банківської сфери.

Відповідне рішення ухвалило правління Нацбанку 20 жовтня, повідомляють джерела ЕП в НБУ.

Зокрема, своїм рішенням правління НБУ змінило структуру регулятора, створивши у ньому нову вертикаль підпорядкування.

До неї увійшли Департамент методології регулювання діяльності банків, Департамент методології регулювання діяльності небанківських фінустанов, Управління захисту прав споживачів фінансових послуг, Департамент з управління діяльністю корпоративного недержавного пенсійного фонду НБУ. Цю вертикаль управління закріпили за Рожковою.

Правління НБУ забрало з підпорядкування Рожкової 6 ключових для нагляду за банківським ринком департаментів та передало їй 3 підрозділи, які не відіграють суттєвого значення у регулюванні банків.

Раніше у підпорядкуванні Рожкової було 7 структурних підрозділів: Департамент банківського нагляду, Департамент виїзних перевірок, Департамент нагляду за ринком небанківських фінансових послуг, Департамент фінансового моніторингу, Департамент ліцензування, Департамент методології регулювання діяльності банків та Департамент аналітики та наглядових технологій.

Всі ці департаменти, крім Департаменту методології регулювання діяльності банків, тепер перейшли у вертикаль управління Шевченка.

Тепер у підпорядкуванні голови правління НБУ Шевченка 15 підрозділів – це майже половина всіх структурних одиниць НБУ.

Економічна правда раніше повідомляла, що правління Нацбанку може піти на подібний крок для того, аби змусити членів правління НБУ часів Якова Смолія подати у відставку.

 

“Мінус” 75 мільярдів: ЕП публікує засекречений аудит “Нафтогазу”УП

Держаудитслужба за результатами перевірки НАК “Нафтогаз” виявила порушення, які, на переконання аудиторів, призвели до втрати державою 75 млрд грн. Враховуючи суспільний резонанс після публікації окремих висновків аудиту, ЕП опублікувала усі наявні в розпорядженні редакції документи, які стосуються ревізії.

Про це йдеться у статті ЕП.

Зазначається, що 6 жовтня ЕП опублікувала матеріал про фінансові порушення та недоліки у роботі “Нафтогазу”, виявлені Держаудитслужбою під час ревізії за період з жовтня 2018 року по кінець грудня 2019 року.

Того ж дня аудитори спростували наведену в статті інформацію, не повідомивши, що саме вони заперечують.

Пізніше результати перевірки прокоментували керівник “Нафтогазу” Андрій Коболєв та фінансовий директор компанії Петер ван Дріл.

Реакція менеджменту держкомпанії зводилася до звинувачень аудиторів у “нерозумінні стандартів звітності” та розмов про інформаційні атаки на “Нафтогаз”. Повідомлення про багатомільярдні втрати бюджету топменеджери НАК назвали “абсолютно штучними”.

Згодом у розпорядження ЕП потрапили два листи Держаудитслужби. Перший – прем’єр-міністру Денису Шмигалю, у якому аудитори повідомляють про виявлені порушення. Другий – Головному управлінню контррозвідки Служби безпеки у сфері економіки.

Листи до прем’єра та СБУ підтверджували порушення на 176 млрд грн та втрати бюджету на 75,5 млрд грн.

Згодом представники держкомпанії не заперечували факт існування документа, однак коментували лише окремі пункти наведених в аудиті порушень.

За цей час “Нафтогаз” дав пояснення щодо трьох аспектів, виявлених перевіркою. Інші порушення, виявлені аудиторами, у державній компанії не коментували.

Більше того, недавно Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби засекретив результати аудиту.

“Враховуючи суспільний резонанс, який викликала публікація окремих висновків аудиту, і відсутність можливості для експертної спільноти ознайомитися з його результатами, ЕП публікує усі наявні в розпорядженні редакції документи, які стосуються ревізії.

Зокрема, ЕП публікує копію акта ревізії “Нафтогазу”, а також заперечення компанії на виявлені Держаудитслужбою порушення”, – йдеться у позиції редакції.

Із наявними у розпорядженні редакції ЕП документами можна ознайомитись у статті: Той самий секретний аудит “Нафтогазу”: висновки аудиторів та заперечення НАКу. Документи

 

У Авакова розповіли, хто може добудувати будинки “Аркади” та Войцеховського – УП

Нові забудовники вже найближчим часом можуть взяти на себе зобов’язання щодо добудов житлових комплексів банку “Аркада” та забудовника Анатолія Войцеховського.

Про це заступник голови міністерства внутрішніх справ Антон Геращенко заявив під час онлайн-зустрічі міжвідомчої робочої групи з питань сприяння постраждалим інвесторам у добудові об’єктів незавершеного житлового будівництва, повідомляє пресслужба МВС.

“За останні два тижні ми провели кілька зустрічей по питаннях добудов “Аркади” і об’єктів Войцеховського та дійшли висновку, що вже найближчим часом є шанс, що нові забудовники візьмуть на себе відповідальність із добудови житлових комплексів “Аркади”. Крім того, представники КМДА вже обстежили комплекси “Еврика” та “Патріотика”, зараз закінчуються економічні розрахунки, скільки потрібно коштів на добудову будинків”, – сказав він.

Заступник міністра додав, що питання добудови об’єктів Войцеховського вже було вирішено в суді, однак дієвого механізму подальшої роботи немає.

“Я зустрічався з представниками комплексу “Деміївський квартал”. Там вже є унікальне рішення суду – зобов’язати КМДА добудувати проблемне житло. З 2015 року в законодавстві України є відповідний закон, який зобов’язує місцеву владу брати на себе відповідальність за проблемне будівництво”, – пояснив Геращенко.

Зі свого боку перший заступник глави міністерства розвитку громад та територій Василь Лозинський зазначив, що хоча закон і зобов’язує місцеву владу брати відповідальність за проблемні забудови, однак в практиці української місцевої влади такого ще не було.

“Ми спробували знайти успішні кейси на території країни, але ми таких не знайшли. Саме тому наше завдання зрозуміти, як рухатись далі. Наша робоча група ознайомилась із концепцією законопроєкту про добудову проблемних об’єктів. Новий закон потребує обговорень громадськості і вже протягом цього тижня ми плануємо отримати всі практичні поради”, – сказав Лозинський.

Народний депутат Олена Шуляк нагадала, що вже закінчується термін обговорення законопроєкту про добудову проблемних об’єктів.

“На наступному тижні ми зареєструємо законопроект у Верховній Раді. Сподіваюсь, що вже у цьому році він буде винесений на голосування”, – поінформувала вона.

Водночас Геращенко підкреслив, що до проєкту закону є доповнення від МВС, які розглядають кримінальну відповідальність не лише для недобросовісних забудовників, але й архітекторів, проєктантів, експертів, які дають дозвіл на будівництво.

 

Аграрії ініціюють зустріч для врегулювання питань форвардних контрактів

Провідні агарні асоціації звернулися до міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігоря Петрашка щодо вирішення проблемної ситуації, яка склалась на ринку зерна у зв’язку із посухою.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Всеукраїнська аграрна рада (ВАР).

«Цього року південні регіони України постраждали від небувалої посухи. Чимало агровиробників, особливо Одещини, втратили урожай повністю. Значна частина не зібрали його у тих обсягах, які були заплановані. Через це сільгоспвиробники не в змозі виконати свої зобов’язання щодо постачання с/г продукції за форвардними контрактами», – йдеться у листі громадської спілки «Всеукраїнський аграрний форум».

У зверненні зазначається, що цьогоріч виникла ситуація, за якої не всі аграрії були поінформовані щодо належних дій в такому випадку, або взагалі не мали змоги документально оформити форс-мажорні обставини, внаслідок яких відбулась загибель або суттєва втрата урожаю.

«Через це з’явилась загроза застосування санкцій з боку контрагентів, визначених у відповідних договорах, якими передбачено постачання сільськогосподарської продукції. Вказане завдасть нищівного удару по аграрній галузі України. Дана ситуація потребує негайного врегулювання», – йдеться у зверненні.

Аграрії закликають міністра організувати нараду із залученням до дискусії агарних асоціацій та представників ринку з метою знаходження компромісного вирішення проблемної ситуації.

Як повідомлялося, фахівці компанії EOS Data Analytics та Інституту космічних досліджень НАНУ і ДКАУ на основі аналізу космічних знімків оцінювали стан озимих культур за травень 2020 року та дослідили, що на всій території України (включно з окупованими територіями) озимі культури загинули на площі, яка становить близько 920 тис. га. За даними дослідження, майже третина втрачених посівів – близько 340 тис. га – припадають на Одеську область.

 

Верховний суд не застосував “антиколомойський закон” до справи Суркісів –  УП

Велика палата Верховного суду відхилила клопотання Національного банку про застосування “антиколомойського закону” в ході розгляду справи про вклади сім’ї Суркісів в Приватбанку.

Про це йдеться в рішенні Верховного суду.

“Доводи [НБУ про застосування так званого “антиколомойського” закону для закриття справи] слід відхилити, оскільки провадження у цій справі підлягає закриттю на інших підставах”, – йдеться в рішенні суду.

15 липня 2020 року Велика палата ВС частково задовольнила касацію НБУ, Кабміну і Приватбанку, скасувавши постанову Окружного адмінсуду Києва та ухвалу Київського апеляційного суду від 2017 року про скасування ухвали Нацбанком Суркісів пов’язаними з Приватбанком особами та визнання недійсною процедури bail-in.

Як повідомляло агентству “Інтерфакс-Україна” поінформоване джерело, представники Суркісів подали клопотання про переведення справи до Печерського райсуду до публікації тексту рішення суду, тоді як Приватбанк подав заяву про відсутність підстав такого направлення через кілька днів після його публікації.

Вказується, що оскільки НБУ, Приватбанк і Кабмін знаходяться в Печерському районі Києва, частина позовних вимог цієї справи підлягає розгляду Печерським райсудом Києва як судом першої інстанції.

Разом з тим, згідно з оприлюдненою в єдиному держреєстрі судових рішень окремою думкою судді Віктора Пророка, “якщо хоча б частина заявлених позивачами вимог підлягає розгляду в порядку господарського чи адміністративного судочинства, справа не може бути переданою на розгляд суду цивільної юрисдикції”.

Він переконаний, що закриваючи провадження у справі ВС грунтувався на тому, що заявлені позивачами по справі вимоги також не можуть бути предметом розгляду в порядку адміністративного провадження, крім вимог про стягнення з Приватбанку грошових коштів, які були вкладами позивачів в банку.

Суддя додав, що Велика палата ВС з аналогічних причин прийшла до висновку про відсутність підстав для застосування у даній справі “антиколомойського” закону.

Нагадуємо:

Печерський районний суд Києва 2 вересня задовольнив позов офшорних компаній братів Суркісів до державного ПриватБанку про обслуговування депозитів, конвертованих у капітал банку під час націоналізації, заборгованість за якими позивачі оцінюють у $350 млн (понад 9 млрд грн).

25 лютого Печерський районний суд зобов’язав Приватбанк заплатити депозити офшорним компаніям братів Суркісів на суму понад 200 млн доларів.

У лютому компанія Lumil Investments LLP і держвиконавець звернулися до Печерського райсуду Києва з проханням роз’яснити рішення цього суду від 9 лютого 2017 року про забезпечення позову пов’язаних з братами Суркісами компаній у справі про націоналізацію Приватбанку.

Рішенням НБУ в 2016 році Суркіси були визнані інсайдерами Приватбанку. НБУ вказував, що Ігор Суркіс і Коломойський – акціонери телеканалу “1+1”, що свідчить про зв’язок Суркісів з Приватбанком.

У Ігоря Суркіса в Приватбанку на рахунку був 151 млн грн, у Поліни Ковалик (дружини Григорія Суркіса) – 514,1 млн грн, у Григорія Суркіса – 163,1 млн грн, Марини Суркіс (дочка Ігоря Суркіса) – 174,5 млн грн, Рахміля Суркіса (батько братів Суркісів) – 44,8 млн грн.

Сім’я Суркісів домагається в українських судах скасування рішення про визнання їх пов’язаними з банком особами.

 

Суд затвердив угоди директорам “прокладки” у справі з оточення Гладковського – УП

Солом’янський суд столиці затвердив угоди про визнання винуватості двох ексдиректорів і засновників ТОВ “Оптимумспецдеталь” Володимира Волохача і Романа Чуби, чиє підприємство постачало деталі для підприємств “Укроборонпрому”.

Джерело: “Судовий репортер” із посиланням на вирок від 6 жовтня

Деталі: Директорів звинувачували у розробці схеми постачання комплектуючих військової техніки для держпідприємств учасникам Концерну, що дозволяло ухилятись від сплати податків. Окрім того, Волоха і Чубу, які в різні часи керували “Оптимумспецдеталь”, звинувачували в легалізації майна, отриманого злочинним шляхом.

Угоди про визнання винуватості чоловіки уклали із заступником керівника антикорупційної прокуратури Грищуком. Вони визнали свою провину та зобов’язались давати свідчення, зокрема і щодо інших учасників організованої групи. Обвинуваченим призначили покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати деякі посади на 3 роки і з конфіскацією майна.

“Водночас чоловіків звільнили від відбування покарання у вигляді позбавлення волі та конфіскації майна із випробуванням, якщо протягом 1 року вони не вчинять нового злочину”, – зазначили у виданні.

Нагадаємо:

Видання “Bihus.info” у лютому – березні 2019 року оприлюднило розслідування про те, як люди з оточення тодішнього президента Петра Порошенка курують розкрадання в оборонній сфері.

За даними журналістів, постачання контрабандних російських деталей за завищеними цінами організував 22-річний син заступника секретаря РНБО Ігор Гладковський разом з друзями – Рогозою та Жуковим. Ключовою фірмою у схемах була “Оптимумспецдеталь”.

Гладковський-старший, за даними журналістів, щонайменше один раз отримував “відкат” у 30 тисяч доларів з цієї схеми, а усі слідчі органи, включно з НАБУ, “зливали” справи про корупцію за хабарі.

Тодішній генпрокурор Юрій Луценко підтвердив, що частину деталей для військової техніки Україна отримує контрабандою з Російської Федерації.

Олег Гладковський заявив, що справа, в якій фігурує його син, “штучно скомпільована з брехливих провокаційних фактів” і її намагаються використовувати у виборчій кампанії”.

 

Україна зібрала 80% врожаю зернових –  УП

Українські сільгоспвиробники станом на 19 жовтня зібрали 62,2 мільйона тонн основних культур, в тому числі 80% зернових до прогнозу врожаю.

Про це повідомляє пресслужба Міністерства розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства.

В розрізі культур зібрано: кукурудзи – 11,1 млн тонн з площі 2,4 млн га (44%), соняшнику – 10,9 млн тонн з 5,5 млн га (87%), сої – близько 2 млн тонн з 966 тис. га (72%), проса – 234,7 тис тонн з 146 тис. га (97%) і гречки – 93,3 тис тонн з 73,9 тис. га (94%).

Нагадуємо:

Мінекономіки прогнозує урожай зернових в 2020 році на рівні 68 млн тонн.

У 2019 зібрано 75,1 млн тонн зернових і зернобобових, в 2018 році – 70,1 млн т.

 

Мін’юст США подав антимонопольний позов проти Google –  УП

Міністерство юстиції США подало позов проти власника Google, компанії Alphabet, звинувативши її в порушенні конкуренції в сфері пошукових сервісів.

Про це повідомляється на офіційному сайті відомства.

Мін’юст звинувачує Google в укладенні угод, які перешкоджають доступу конкурентів в сектор.

Крім цього, влада США стверджує, що Google платила виробникам мобільних телефонів, операторам зв’язку і інтернет-браузерам за установку Google в якості пошукової системи за замовчуванням.

Мін’юст також заперечує практику попередньої установки пошукового додатка Google на телефони з операційною системою Android. На думку влади, Google за допомогою положень про розподіл доходів перешкоджають попередньому встановленню на телефони конкуруючих пошукових систем.

Позивачами виступили генеральні прокурори 11 штатів.

За даними влади, Google володіє або контролює канали, на які припадає приблизно 80% пошукових запитів в США.

В результаті інші пошукові системи не можуть отримати достатню кількість запитів, щоб конкурувати з Google, споживачі стикаються з обмеженим вибором, а рекламодавці – із завищеними цінами.

В Google спростовують звинувачення, передає видання The Wall Street Journal.

“Люди використовують Google, тому що вони обирають його, а не тому що їх змушують або вони не можуть знайти альтернативи”, – говорить представник компанії.

Розслідування Мін’юсту США щодо Google тривало більше року і проходило на тлі перевірки декількох найбільших технологічних компаній країни.

Як зазначає WSJ, судові розгляди можуть тривати кілька років. Позов проти Google є найбільшою антимонопольною справою проти технологічної компанії за більш ніж двадцять років.

 

Заявки видавців на державні гранти почнуть приймати найближчими днями – Ткаченко

Початок прийому заявок від видавців на отримання фінансової допомоги буде оголошений найближчими днями.

Про це міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко написав у Фейсбуці, повідомляє Укрінформ.

“Міністерство фінансів погодило порядок надання грантів інституційної підтримки для видавців. Найближчими днями разом з Українським інститутом книги ми анонсуємо старт прийому заявок на отримання фінансової допомоги”, – написав керівник МКІП.

Ткаченко додав, що далі планується затвердити державну стратегію з промоції читання та підтримки сфери книговидавництва.

Як повідомляв Укрінформ, раніше Ткаченко заявляв, що Міністерство культури та інформаційної політики визначило цілі на 2021-2022 роки щодо розвитку книговидавничої справи.

 

Ткаченко вестиме переговори з Еuronews про спільний медіапроєкт

Кабінет Міністрів уповноважить міністра культури та інформаційної політики Олександра Ткаченка на підписання угоди з Еuronews щодо запровадження медіапроєкту «Еuronews Ukraine» у 2021 році.

Про це йшлося на черговому засіданні уряду у середу, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Є пропозиція уповноважити міністра культури та інформаційної політики – власне, мене – розробити проєкт щодо підписання угоди з ТОВ “Еuronews” щодо запровадження медіапроєкту «Еuronews Ukraine» у 2021 році», – сказав глава МКІП Олександр Ткаченко.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль позитивно відреагував на це. «Підтримую таке протокольне доручення та прошу внести у протокол», – сказав він.

Як зазначають у МКІП, така ініціатива відомства спрямована, зокрема, на посилення інформаційної безпеки та просування України за кордоном.

Телеканал Euronews є міжнародним, багатомовним засобом масової інформації, який охоплює близько 160 країн світу та висвітлює міжнародні новини з урахуванням поглядів європейської спільноти і з дотриманням принципів незалежності, плюралізму, повноти та об’єктивності інформації.

У МКІП переконані, що співпраця з цим досвідченим ЗМІ дасть змогу розгорнути на вітчизняному медіаринку діяльність новинного центру під брендом Euronews, спрямованого на задоволення інформаційних потреб українського суспільства та висвітлення міжнародних новин суспільно-політичного характеру, а також новин у сфері технологій, бізнесу, культури, туризму, спорту .

 

Члени комісій на спецдільницях у лікарнях зможуть безкоштовно пройти ПЛР-тестування – ЦВК

Члени виборчих комісій на спеціальних виборчих дільницях, які розташовані в медичних закладах, можуть пройти ПЛР-тестування на коронавірусну інфекцію.

Про це розповів член Центральної виборчої комісії Сергій Постівий під час онлайн-марафону “Місцеві вибори 2020 на фінішній прямій”, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Членам виборчих комісій, які працюють на спеціальних виборчих дільницях, рекомендується не пізніше ніж за 72 години (до дня голосування – ред.) пройти відповідне ПЛР-тестування. Це стосується не тільки тих закладів охорони здоров’я, де перебувають хворі на COVID, це стосується всіх спеціальних дільниць закладів охорони здоров’я”, – зазначив Постівий.

Він підкреслив, що, за даними МОЗ, таке тестування буде безкоштовним, для цього членам комісій потрібно пред’явити свої посвідчення.

Представник ЦВК також запевнив, що члени комісій, які працюватимуть на спеціальних виборчих дільницях в закладах охорони здоров’я, де лікуються пацієнти з коронавірусом, матимуть необхідні засоби індивідувального захисту та сприяння від правцівників лікарень, які “допоможуть як правильно одягнути (захисні засоби – ред.), так і правильно зняти, щоб не допустити жодного зараження”.

Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада призначила чергові місцеві вибори на 25 жовтня.

 

Справа Шеремета: Антоненка залишили під вартою, а Кузьменко – під домашнім арештом

Шевченківський районний суд залишив обвинуваченого у справі щодо вбивства журналіста Павла Шеремета Андрія Антоненка під вартою, іншу обвинувачену у справі – Юлію Кузьменко – під цілодобовим домашнім арештом, а також продовжив строк дії обов’язків ще одній обвинуваченій, Яні Дугарь, по 19 грудня.

Про це заявила головуюча суддя у справі Оксана Голуб, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Суд ухвалив: клопотання прокурора задовольнити. Продовжити Антоненку строк тримання під вартою по 19 грудня включно. Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту Юлії Кузьменко по 19 грудня, зобов’язати її здати на зберігання документи для виїзду з країни, носити електронний засіб контролю. Продовжити строк дії обов’язків Дугарь по 19 грудня включно», – сказала Голуб.

На засіданні адвокат обвинуваченої у цій справі, Яни Дугарь, Віталій Коломієць закликав зняти з його підзахисної обов’язки, а також – змінити запобіжний захід Антоненку.

«Прошу для Андрія Антоненка змінити запобіжний захід, а для Яни Дугарь не продовжувати ці обов’язки, як не продовжувати ці обов’язки і для Кузьменко», – уточнив Коломієць.

Зі свого боку інша обвинувачена у цій справі, Юлія Кузьменко, попросила змінити їй запобіжний захід хоча б на нічний домашній арешт.

А захисник ще одного обвинуваченого у цій справі, ветерана АТО і музиканта Андрія Антоненка («Ріффмастера») Станіслав Кулик заявив, що Антоненка хоче взяти на поруки ряд осіб.

Потім ті, хто хотів взяти Антоненка на поруки, заявили про це у суді. Серед них – нардепи Яна Зінкевич, Михайло Бондар, Марія Іонова і Роман Костенко, а також Олександр Гагаєв, який заявив, що був першим командиром Антоненка у зоні бойових дій.

Суд залишив Антоненка під вартою, Кузьменко – під цілодобовим домашнім арештом, і також продовжив строк обов’язків Дугарь – всім по 19 грудня включно.

Наступне засідання у справі – 17 листопада на 11:00.

Голуб поінформувала, що на наступний рік, як попередньо було заплановано, засідання у цій справі у перші два місяці будуть проводитися кожного вівторка, починаючи з 12 січня, о 14:00.

Як повідомлялося, журналіст Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року в Києві внаслідок вибуху автомобіля.

12 грудня 2019 року міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявив про затримання та оголошення підозр фігурантам справи. Слідство підозрює лікаря й волонтера Юлію Кузьменко, медсестру парашутно-десантного батальйону Яну Дугарь та ветерана АТО Андрія Антоненка.

Дугарь у травні 2020 року обрали запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 168 тис. грн.

11 серпня Київський апеляційний суд змінив запобіжний захід Кузьменко на цілодобовий домашній арешт. Антоненко залишається у СІЗО.

25 серпня Шевченківський районний суд обрав усім обвинуваченим у цій справі запобіжні заходи: Антоненку – тримання під вартою, Кузьменко – цілодобовий домашній арешт, але без електронного браслета, Дугарь – заставу у розмірі 168 тис. 160 грн.

4 вересня суд визначив присяжних у цій справі.

6 вересня Київський апеляційний суд залишив обвинуваченого у справі вбивства журналіста Павла Шеремета Андрія Антоненка під вартою до 23 жовтня.

 

Під судом у справі Шеремета сталася сутичка

Під Шевченкіським райсудом Києва після засідання суду у справі щодо вбивства журналіста Павла Шеремета сталася сутичка між активістами та поліцією.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

Прихильники обвинуваченого у цій справі Андрія Антоненка, якого суд залишив під вартою, блокували виїзд з території суду, аби правоохоронці не змогли вивезти підозрюваного. Це, зокрема, стало відомо з трансляції Руху Опору Капітуляції у Фейсбуці.

На місці чергує “швидка”. Інформації про травмованих наразі немає.

Як повідомляє поліція Києва, активісти перекрили виїзд службового автотранспорту.

“На теперішній час група активістів заблокувала виїзд службового транспорту з території суду. Правоохоронці проводять з громадянами роз’яснювальну роботу аби відновити правопорядок та забезпечити безперешкодний проїзд службового автотранспорту”, – йдеться у повідомленні.

Як повідомлялося, на засіданні 21 жовтня суд залишив обвинуваченого у справі Шеремета Андрія Антоненка під вартою, іншу обвинувачену Юлію Кузьменко – під цілодобовим домашнім арештом, а також продовжив строк дії обов’язків третій обвинуваченій, Яні Дугарь, до 19 грудня.

Журналіст Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року в Києві внаслідок вибуху автомобіля.

12 грудня 2019 року міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявив про затримання та оголошення підозр фігурантам справи. Слідство підозрює лікаря й волонтера Юлію Кузьменко, медсестру парашутно-десантного батальйону Яну Дугарь та ветерана АТО Андрія Антоненка.

Дугарь у травні 2020 року обрали запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 168 тис. грн.

11 серпня Київський апеляційний суд змінив запобіжний захід Кузьменко на цілодобовий домашній арешт.

Антоненко залишається у СІЗО.

 

ОПОРА назвала основні виборчі порушення

Серед проваджень, відкритих правоохоронними органами щодо порушень виборчого законодавства, третина стосується підкупу виборців.

Про це сказала голова правління Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська під час онлайн-марафону «Місцеві вибори 2020. На фінішній прямій», повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Зараз 475 кримінальних проваджень, з них близько третини стосуються саме підкупу виборців. І є вже рішення судів щодо міри запобіжних заходів. Також складено півтори тисячі адмінпротоколів щодо порушень, пов’язаних із виборчим процесом, це переважно стосується незаконної агітації. Кількісні показники демонструють, що штрафні санкції накладаються на осіб, які незаконно ведуть передвиборчу боротьбу. Але ці події та їхні дії не мають ознак безпосередньо кримінального злочину», – розповіла Айвазовська.

Вона також нагадала про рішення Київського районного суду міста Одеси, який 17 жовтня обрав міру запобіжного заходу організатору підкупу в Одесі.

Як повідомлялося, в Одесі 15 жовтня затримали голову виборчої комісії, яка у 2015 році вже була засуджена за скоєння злочинів, пов’язаних із виборчим процесом, та місцевого мешканця під час отримання майже 45 тисяч доларів США для підкупу виборців. За один голос та голосування за певного кандидата на пост Одеського міського голови у виборчому бюлетені громадянам пропонували 1000 грн грошової винагороди.

17 жовтня Київський районний суд м. Одеси обрав двом фігурантам запобіжний захід – тримання під вартою з правом внесення застави для кожного у розмірі понад 600 тисяч гривень.

 

«Червона» зона не є причиною для скасування виборів – ЦВК

Віднесення населених пунктів до червоної або інших епідемічних зон не впливає на проведення місцевих виборів 25 жовтня.

Про це розповів член Центральної виборчої комісії Сергій Постівий під час онлайн-марафону “Місцеві вибори 2020 на фінішній прямій”, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Виборчий кодекс не передбачає можливості зупинення виборчого процесу або відміни виборчого процесу в контексті введення тих чи інших зон – чи то “червоної”, чи то “жовтої”, – зазначив він.

Член ЦВК нагадав, що Конституція передбачає лише два випадки, коли вибори не проводяться, – введення воєнного або надзвичайного стану по всій Україні або на окремих територіях.

“В інших випадках вибори мають відбутися. Тому червона зона не вплине на відміну виборчого процесу”, – підкреслив Постівий.

Водночас він додав, що залежно від епідемічного районування відповідно до постанови уряду 641 є обмеження на одночасне скупчення людей.

Як повідомляв Укрінформ із посиланням на заступника міністра охорони здоров’я, головного державного санітарного лікаря Віктора Ляшка, наразі до червоного рівня епідемічної небезпеки за результатами засідання Державної комісії ТЕБ та НС, віднесено 68 адміністративно-територіальних одиниць в 15 областях, у тому числі 9 обласних центрів: Чернівці, Хмельницький, Чернігів, Харків, Сєверодонецьк, Полтава, Суми, Івано-Франківськ та Тернопіль.

В Україні станом на 21 жовтня лабораторно підтверджено 315 826 випадків COVID-19, з них за добу – 6 719.

Верховна Рада призначила чергові місцеві вибори на 25 жовтня.

 

Виборець без маски зможе проголосувати, але заплатить штраф – ЦВК

Громадянин, який прийде на виборчу дільницю без маски, матиме змогу реалізувати своє право і проголосувати, але його можуть притягнути до адміністративної відповідальність за недотримання карантинних обмежень у громадських місцях.

Про це розповів член Центральної виборчої комісії Сергій Постівий під час онлайн-марафону “Місцеві вибори 2020 на фінішній прямій”, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Ми звертаємося і просимо, щоб виборці дотримувались карантинних правил. Відвідування приміщень для голосування – це відвідування громадського місця, тобто це означає, що поширюються відповідні обмеження, недотримання правил передбачає, зокрема, й адміністративну відповідальність”, – зазначив Постівий.

За його словами, людина, яка прийде без маски, наприклад, зможе проголосувати на виборчій дільниці, адже це є її конституційне право, яке фізично ніхто не обмежуватиме,

Водночас член ЦВК підкреслив, що на ДВК обов’язково знаходитиметься працівник правоохоронних органів, як визначено законом, на якого покладена функція забезпечення контролю виконання протиепідемічних заходів.

“Відповідно така особа (без маски – ред.) проголосує, у той же час велика вірогідність того, що працівник правоохоронних органів буде змушений скласти на неї відповідні адміністративні матеріали”, – пояснив член ЦВК.

Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада призначила чергові місцеві вибори на 25 жовтня

 

“Слуга народу” хоче скасувати другий тур для місцевих виборів–  УП

Нардеп від “Слуги народу” Тетяна Грищенко зареєструвала проєкт постанови Верховної Ради, в якому пропонує скасувати другий тур місцевих виборів у зв’язку з пандемією COVID-19.

Джерело: пост Грищенко у Facebook

Пряма мова: “21 жовтня Україна встановила новий коронавірусний антирекорд. Лічильник кількості нових хворих за добу перетнув позначку в 6700.

Тому 20 жовтня мною був зареєстрований проєкт постанови Верховної Ради України № 4234. Пропонується скасувати повторне голосування на виборах депутатів сільської, селищної, міської ради (територіальної громади з кількістю виборців до 10 тисяч) та сільського, селищного, міського голови”.

Деталі: За словами Грищенко, метою прийняття цієї постанови є недопущення надмірного навантаження на медичну систему та забезпечення протидії поширенню COVID-19, епідемії грипу та ГРВІ, щоб знизити рівень загрози життю і здоров’ю населення.

На думку нардепа, нинішня ситуація вимагає кардинальних кроків, а “другі тури виборів нікуди не дінуться” – їх можна провести після карантину.

 

Перенесення другого туру виборів мера суперечить Конституції – КВУ

Проєкт постанови народної депутатки з фракції партії «Слуга народу» Тетяни Грищенко щодо перенесення другого туру виборів у період карантину суперечить Конституції України і порушує виборчі права громадян.

Як передає Укрінформ, на цьому наголосив Комітет виборців України у своїй заяві, оприлюдненій у Фейсбуці.

«Відповідно до Конституції України, відтермінування виборів, у тому числі, другого туру голосування можливе лише в умовах введення воєнного чи надзвичайного стану. Згідно із статтею 64 Конституції, в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень» – пояснюють у КВУ.

Водночас експерти звернули увагу на рішення Конституційного Суду від 10 червня 2009 року щодо встановлення п’ятирічного строку, на який обираються депутати місцевих рад. У цьому рішенні КС наголошує, що строки проведення виборів є «важливим інститутом гарантії реалізації виборчих прав громадян», порушенням яких є скасування чи перенесення виборів з передбачених законом підстав.

За оцінкою КВУ, ймовірне перенесення другого туру виборів фактично залишить міста без легітимної влади і призведе до перебування місцевої влади у підвішеному стані.

Комітет виборців наголошує, що питання проведення виборів не має супроводжуватися політичними спекуляціями.

Водночас КВУ закликає Голову Верховної Ради Дмитра Разумкова вжити невідкладних закликає керівництво фракції «Слуга народу» надати роз’яснення позиції політичної сили щодо ініціативи народного депутата «Слуги народу» про перенесення другого туру виборів.

Як повідомлялося, 20 жовтня Грищенко зареєструвала у ВР проєкт постанови №4234 “Про внесення зміни до Постанови Верховної Ради України “Про призначення чергових місцевих виборів у 2020 році””.

Місцеві вибори в Україні відбудуться 25 жовтня.

 

«Слуга народу» заявляє, що скасування другого туру місцевих виборів неможливе

Партія «Слуга народу» не ініціюватиме скасування другого туру місцевих виборів через поширення коронавірусу.

Як передає Укрінформ, про це йдеться у повідомленні партії у Фейсбуці.

“Партія «Слуга Народу» не ініціюватиме скасування другого туру місцевих виборів через поширення коронавірусу. Офіційно спростовуємо інформацію, що розповсюджують ЗМІ. Згадана ініціатива є особистою думкою окремого депутата і не збігається з позицією партії «Слуга Народу». До того ж виборчий процес перебуває на фінішній прямій, тож подібні зміни в ньому неможливі”, – зазначили у політсилі.

Зокрема, у партії закликали зробити волевиявлення максимально безпечним для громадян і створити всі умови для дотримання протиепідемічних заходів під час проведення голосування.

Другий тур місцевих виборів відбудеться протягом трьох тижнів з моменту встановлення результатів першого туру. Обиратимуть голів громад, де налічується понад 75 тисяч виборців, якщо в першому турі жоден із кандидатів не набрав 50% плюс 1 голос. У громадах, де виборців менше, голову обиратимуть простою більшістю.

Як повідомлялось раніше, народна депутатка з фракції політичної партії «Слуга народу» Тетяна Грищенко зареєструвала у Верховній Раді проєкт постанови щодо скасування другого туру місцевих виборів у період карантину.

 

Земля в оренду бойовику «ДНР»: у Харкові пікетували прокуратуру через закриття справи

Активісті патріотичних громадських організацій пікетували Харківську обласну прокуратуру через закриття резонансної справи за фактом надання землі в оренду бойовику “ДНР”.

Коментар щодо пікету кореспонденту Укрінформу надав заступник голови Харківської громадської організації “Фрайкор” Богдан Войцеховський.

“Річь у тому, що минулого року біля станції метро “Холодна Гора” планувалося будівництво торговельних кіосків на землі, яку мерія віддала в оренду чоловіку, причетному до діяльності “ДНР”. За цим фактом тоді ж було відкрито кримінальне провадження”, – зазначив Войцеховський.

За його словами, у серпні суд продовжив строки розслідування кримінальної справи до лютого 2021 року: “16 вересня справу передали з поліцейського главку до Холодногірського райвідділу поліції. Вже 24 вересня справу закрито без пояснень”.

“Ми вимагаємо відновити розслідування закритої кримінальної справи і здійснити перевірку за фактом її закриття”, – додав активіст.

У пікеті біля входу до будівлі обласної прокуратури, що на вулиці Богдана Хмельницького, взяли участь до 20 активістів. Вони тримали фото бойовика “ДНР” Віктора Назарського, ім’я якого пов’язують із орендою землі та забудовою біля виходів зі станції метро “Холодна Гора”, а також плакати: “Гроші не пахнуть, навіть ті, які зароблені на крові українських захисників” та “Вчора терористи “ДНР”, сьогодні – успішні підприємці Харківщини”.

До учасників пікету вийшов речник прокуратури Дмитро Чубенко. Він поспілкувався з пікетувальниками з приводу теми акції. Потім вони зайшли до прокуратури і віддали заяву, яку зареєстрували.

Як сказав кореспонденту Укрінформу Дмитро Чубенко, заяву активістів буде розглянуто, відповідь буде надана пізніше.

 

Комітет рекомендує Раді проголосувати за реформу СБУУП

Профільний комітет Верховної Ради рекомендує парламентарям розглянути у першому читанні і прийняти за основу законопроєкт про Службу безпеки.

Джерело: пресслужба Верховної Ради

Дослівно: “Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки рекомендує Верховній Раді за результатами розгляду у повторному першому читанні прийняти за основу законопроєкт про внесення змін до Закону “Про Службу безпеки України”.

Деталі: Відповідне рішення 20 жовтня ухвалив комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Відзначається, що нардепи розглянули доопрацьований законопроєкт № 3196 з урахуванням вимог нормопроєктувальної техніки та уточненням окремих положень проєкту і вирішили погодити запропоновану редакцію проєкту.

Комітет рекомендує нардепам внести законопроєкт до порядку денного четвертої сесії Ради та за результатами розгляду у повторному першому читанні прийняти проєкт за основу.

 

«Слуги народу» на два дні поїхали на Донбас – Кравчук

Близько сотні народних депутатів із фракції партії «Слуга народу» вранці 21 жовтня виїхали з робочою поїздкою на Донбас, яка триватиме впродовж двох днів.

Про це в коментарі Укрінформу повідомила заступниця голови фракції Євгенія Кравчук.

«Ми не будемо робити там засідання – це робоча поїздка депутатів. Участь у ній беруть близько ста членів фракції. Ми, коли приїдемо на місце, розділимося на менші групи по 10-12 людей, і цими групами поїдемо з конкретними бригадами на місця їхньої дислокації, де й будемо ночувати. Групи з депутатами будуть розтягнуті фактично по лінії фронту. Думаю, що охопимо й Донецьку, і Луганську області. Перебуватимемо на Донбасі два дні,» – зазначила Кравчук.

За її словами, під час цієї поїздки парламентарі планують поспілкуватися як з військовослужбовцями, так і цивільними в тих населених пунктах, біля яких дислокуються бригади. Результати ж роботи, проведеної на Донбасі, «Слуги народу» планують обговорити на засіданні фракції вже після повернення до Києва.

Водночас Кравчук пояснила, чому до цієї поїздки на Донбас фракція долучилася не повним складом.

«Це добровільна поїздка. Частина депутатів не поїхали за станом здоров‘я – хворіють або нещодавно перехворіли, або ж зайняті на виборах, оскільки є керівниками організацій, кураторами виборів,» – уточнила політик.

Як повідомляв Укрінформ, наприкінці вересня голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія заявив про намір фракції провести виїзне засідання на передовій.

Згодом, 2 жовтня, член фракції, голова підкомітету з державної безпеки та оборони Комітету ВР з питань національної безпеки, оборони та розвідки Ірина Верещук у коментарі Укрінформу повідомила, що депутати від “Слуги народу» відклали виїзне засідання на Донбасі через несприятливі погодні умови та захворюваність депутатів на COVID-19.

Пізніше заступниця голови фракції Євгенія Кравчук в ефірі Апостроф TV повідомила, що таке виїзне засідання відбудеться протягом тижня з 19 по 25 жовтня.

А напередодні Президент України Володимир Зеленський у своєму посланні до Верховної Ради підтвердив, що «завтра (21 жовтня, – ред.) і 120 депутатів партії “Слуга народу” поїдуть на Донбас».

 

Опитування “5 питань від Зеленського” профінансує “Слуга народу” – УП

Заплановане президентом Володимиром Зеленським на 25 жовтня всеукраїнське опитування з п’ятьма питаннями буде фінансувати партія “Слуга народу”.

Джерело: заява “Слуги народу” в Facebook

Деталі: Зазначається, що відповідне рішення було ухвалене на засіданні вищої ради партії 20 жовтня.

Партія каже, що не буде проводити дослідження власними силами, а укладе договір із компанією, що проводить соціологічні опитування (назва компанії не уточнюється -ред).

Громадяни, які будуть проводити дослідження, перебуватимуть за межами виборчих дільниць.

В “Слузі народу” стверджують, що це не буде агітацією: під час дослідження не буде використано партійної символіки, не буде жодного заклику голосувати за цю партію або ж за окремих кандидатів на виборах.

Наголошується, що члени партії, кандидати в депутати місцевих рад від партії та їхні представники не будуть задіяні для проведення опитування і спілкування безпосередньо із громадянами в день проведення виборів.

Усі витрати, пов’язані з опитуванням, обіцяють відобразити в звіті партії, який подається в НАЗК.

Підкреслюється, що мова не йде про гроші платників податків, оскільки у 2020 році партія “Слуга Народу” відмовилася від державного фінансування та просила адресувати ці кошти на боротьбу з COVID-19.

Передісторія:

13 жовтня президент Володимир Зеленський анонсував проведення у день виборів 25 жовтня всенародного опитування з приводу 5 питань. Самі питання він називав потім і не одразу, а одне за одним.

Ці 5 запитань стосуються: довічного ув’язнення за корупцію, створення вільної економічної зони на окупованій частині Донбасу, скорочення кількості народних депутатів до 300, легалізації каннабісу в медичних цілях, використання Будапештського меморандуму для відновлення територіальної цілісності України.

В Офісі президента пояснили, що це опитування, на відміну від конституційного референдуму, не матиме прямих юридичних наслідків.

У більшості фракцій Верховної Ради розкритикували ідею президента.

 

Дистанція, дезінфекція, контроль здоров’я: як працювати комісіям на виборах – УП

25 жовтня на виборчих дільницях члени виборчкомів мають опитувати виборців щодо їхнього стану здоров’я, перед входом мають стояти дезінфектори, у приміщеннях слід дотримуватися дистанції та збиратися не більше трьох осіб біля столу, де видають бюлетені.

Джерело: міністр охорони здоров’я Максим Степанов на брифінгу

Деталі: Степанов зазначив, що у неділю 25 жовтня відбудуться місцеві вибори, на дільниці прийдуть мільйони українців, а “COVID-19 не має вихідного дня”.

Він нагадав рекомендації МОЗ, як саме з технічного погляду мають відбуватися вибори. Ці рекомендації стосуються роботи виборчих комісій, а рекомендації для виборців голова МОЗ обіцяв озвучити 22 жовтня.

Пряма мова: “Перед початком голова окружної комісії повинен визначити відповідальну особу, яка буде перед входом у приміщення проводити опитування виборців щодо наявності симптомів респіраторних захворювань. Це стосується усіх осіб, які приходять для голосування. У членів окружної або дільничної комісії також буде опитування. Будь-яка людина з ознаками респіраторного захворювання або підвищеною температурою, вищою за 37,2, повинна покинути приміщення і звернутися до лікаря.

Під час підготовки до виборів обмежуються масові заходи у закритих приміщеннях – відвідування закладів освіти, на території яких розташовані виборчі комісії.

На вході до приміщення виборчої комісії обов’язково мають бути обладнані місця зі спиртовмісними дезінфікуючими засобами для рук. Також розміщуються інформаційні матеріали щодо протиепідемічних заходів.

Біля входу до приміщення для голосування наноситься розмітка, що вказує на необхідність дотримання фізичної дистанції не менше, ніж метр-півтора, щоб люди не підходили близько один до одного.

За можливості треба забезпечити окремий вхід та вихід із приміщення для голосування – щоб розвести потоки людей, щоб вони не перетиналися. Важливо якомога менше мати контактів людей, особливо у закритих приміщеннях.

Кількість людей у приміщенні виборчої дільниці – не більше трьох людей біля одного столу, де видаються виборчі бюлетені.

Дуже важливо, щоб усі місця у приміщення для голосування – всі поверхні: столи, стільці – мали можливість проведення дезінфекції, тобто не мали тканини”.

 

Вибори-2020: ЦВК попереджає, що підрахунок голосів буде тривалим –  УП

Центральна виборча комісія попереджає, що процес підрахунку голосів виборців після дня голосування на місцевих виборах буде тривалим.

Джерело: ЦВК

Деталі: У вересні комісія провела симуляцію підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці. ЦВК розповідає про труднощі, які виникли в процесі підрахунку.

Занесення відомостей до протоколу — повних назв 15 місцевих організацій політичних партій та ПІБ кандидатів у депутати (5 місцевих організацій політичних партій по 7 кандидатів, 5 – по 9 кандидатів та 5 – по 12 кандидатів) до одного примірника протоколу “від руки” зайняло 1 год 40 хв. І це за умови, що під час занесення “секретарю комісії” вже допомагав інший “член комісії” та надиктовував ПІБ кандидатів.

Щоб зменшити час оформлення протоколу, ЦВК ухвалила протокол: повні назви місцевих організацій політичних партій та ПІБ кандидатів будуть надруковані.

Під час симуляції у “членів дільничної виборчої комісії” виникали питання чи вважати, наприклад, дійсним бюлетень, якщо зроблено одну позначку біля повної назви місцевої організації політичної партії та позначки у декількох квадратах із нанесеним трафаретом?

Центральна виборча комісія роз’яснила порядок заповнення бюлетеня у постанові.

Дослівно: “Підрахунок голосів виборців 25 жовтня стане серйозним випробуванням для всіх виборчих комісій. Він буде тривалим. Ми просимо членів комісій дотримуватися чіткого алгоритму дій, щоб підрахунок голосів провели правильно та без ускладнень”.

Нагадаємо: 25 жовтня в Україні відбудуться чергові місцеві вибори за новою виборчою системою.

 

41% українців вважають, що найбільше дороги ремонтували за Зеленського – опитування –  УП

76% опитаних українців помітили покращення стану доріг та збільшення їхнього ремонту протягом останнього року, 23% – протилежної думки, 41% вважають, що найбільше дороги ремонтували за Зеленського.

Про це свідчать результати опитування, яке провела Соціологічна група “Рейтинг”.

“Оцінюючи покращення стану доріг на різних рівнях, 67% опитаних помітили покращення на дорогах міжобласного сполучення, 63% – у своєму районі, 62% – у своєму населеному пункті”, – йдеться у повідомленні.

При цьому, серед опитаних, які помітили покращення стану доріг, 46% опитаних вважають, що найбільша заслуга у цьому місцевої влади, 29% – що це заслуга президента, лише 3% – прем’єр-міністра, 2% – Верховної Ради.

“За останні три роки значно зросла кількість тих, хто вважає, що покращення доріг – заслуга президента. Якщо у 2017-2018 роках хороші дороги вважались заслугою місцевої влади і прем’єра, то у 2020 – місцевої влади і президента”, – свідчать результати дослідження.

При цьому, 56% опитаних вважають, що за Зеленського ремонтують доріг більше, ніж за Порошенка (13%).18% вважають, що будувалось однаково. Оцінюючи сферу будівництва соціальної інфраструктури, 27% вважають, що її більше будують за Зеленського, 27% – за обох, 17% – за Порошенка.

“Порівнюючи всіх президентів, 41% вважають, що найбільше дороги ремонтували за Зеленського. 15% – вважають, що це було в часи каденції президента Порошенка, 11% – Януковича, 8% – Кучми, 3% – Ющенка і 2% – Кравчука. 17% – не змогли визначитися з цього питання”, – додали в Соціологічній групі “Рейтинг”.

Опитування провели 8-10 жовтня, вибіркова сукупність – 3000 респондентів.
Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Метод опитування: CATI (computer-assistedtelephoneinterviews -телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера). На основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів.

Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 1,8%.

 

Ми змогли подолати всі складнощі і привезти перемогу з Мадрида – Каштру

Український клуб вперше обіграв «Реал» з 1999 року.

Головний тренер «Шахтаря» Луїш Каштру прокоментував телеканалу «Футбол» перемогу в 1-му турі ЛЧ над «Реалом» (3:2).

«Дуже хороший результат. Розуміли, які складнощі будуть під час матчу, визначили стратегію. Виконали все заплановане. Гравці фантастично все виконали на поле. Ми були командою з першої до останньої хвилини матчу.

Коли ми уважні і дисципліновані, ми знаємо, наскільки ми кваліфіковані, які у нас якості, ми перебуваємо ближче до перемоги. Навіть проти такого клубу, як «Реал». У них безліч фантастичних гравців, але ми змогли подолати всі складнощі і привезти хорошу перемогу з Мадрида.

Можна сказати, що перший тайм – кращий перший тайм «Шахтаря» в сезоні. Ми створювали моменти. У другому таймі теж були можливості забити, але результат був дуже близьким – 2:3. Це змусило нас ще більше оборонятися. Тоді ми подумали: «Ось би матч закінчився швидше». У будь-якому випадку це була хороша можливість, щоб вирости як команда. Ми показували, що готові тактично, технічно, що ми впевнені в майбутньому.

У нас сильна група. «Реал», «Інтер» і «Боруссія» М – дуже непроста група. Це був перший матч. Нічого не втрачено, нічого не виграно. Для всіх команд відкриті двері. Ми розуміємо, що потрібно робити.

Треба закрити цю гру, відновити футболістів. В суботу вже нас чекає «Ворскла». У «Шахтаря» дуже лімітований склад», – сказав Каштру.

Як повідомляв Укрінформ, «Шахтар» сенсаційно обіграв в 1-у турі групового турніру ЛЧ мадридський «Реал» (3:2).

 

1 Бал2 Бали3 Бали4 Бали5 Балів (Голосів: 1 Рейтинг: 5,00 out of 5)
Loading...
Переглядів: 126

Залишити відгук

adminarmyua@ukr.net | © 2014-2020 ARMYUA
Повне (часткове) використання матеріалів дозволяється за умови наявності прямого гіперпосилання на адресу матеріалу на сайті armyua.com.ua