Головна » Інформкон'юнктура доби » Інформаційний резонанс доби: 22.05.2020

Інформаційний резонанс доби: 22.05.2020

Окупанти на Донбасі 10 разів зривали “тишу”, поранений боєць ЗСУ

Російські окупаційні війська 22 травня здійснили десять обстрілів Об’єднаних сил, використавши великокаліберні міномети та гранатомети, а також БпЛА для скидання пострілів ВОГ-17. Один військовий Об’єднаних сил зазнав поранень.

Про це повідомляє пресслужба Міноборони – Укрінформ.

“Сьогодні збройні формування Російської Федерації 10 разів порушили режим припинення вогню, застосувавши при цьому заборонені до розміщення на лінії зіткнення міномети калібрів 120 мм та 82 мм, а також гранатомети різних систем, БпЛА, великокаліберні кулемети та стрілецьку зброю… Внаслідок ворожих обстрілів один військовослужбовець Об’єднаних сил отримав поранення”, – йдеться в повідомленні.

Зокрема, в районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання “Схід” поблизу Богданівки ворог тричі обстрілював позиції Об’єднаних сил, використовуючи міномети 82-го калібру, великокаліберні кулемети, стрілецьку зброю, а також БпЛА для скидання пострілів ВОГ-17. Поряд із населеним пунктом Верхньоторецьке противник двічі вів вогонь із застосуванням 120 мм мінометів, гранатометів різних систем та великокаліберних кулеметів.

Неподалік Старогнатівки російські окупанти двічі порушили режим припинення вогню — з гранатометів різних систем, стрілецької зброї, а також задіяли БпЛА для скидання пострілів ВОГ-17.

Українських захисників біля Чермалика, Водяного та Пісків ворог обстріляв із гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї.

Як зазначається, у відповідь українські військовослужбовці діяли рішуче та жорстко відповіли ворожим підрозділам, змушуючи окупаційні війська припинити свої агресивні дії. За інформацією пресслужби на ділянках розведення № 1, № 2 та № 3 режим «Тиша» дотримувався.

Випадків захворювання на коронавірусну інфекцію серед особового складу Об’єднаних сил не зафіксовано

 

Музей Революції гідності вперше проведе акцію “Мальви пам’яті”

Національний музей Революції гідності 23 травня, у День Героїв, проведе акцію «Мальви пам’яті», присвячену Героям Небесної сотні та воїнам російсько-української війни.

Як повідомили Укрінформу у пресслужбі музею, акція, яку започатковано разом з ГО «Родина Героїв Небесної Сотні», цьогоріч відбудеться вперше.

“У цей день у пам’ятних місцях перехожі бачитимуть паперові квіти – мальви. Їх зробили родини загиблих героїв. У такий спосіб ми не лише висловлюємо вдячність воїнам: тим, хто залишився живим, і тим, кого вже немає, – а й привертаємо увагу суспільства і влади до цього дня. Через карантинні обмеження проводимо цю акцію у вужчому колі. Хоча вона задумувалася із залученням якнайширших аудиторій, розповсюдженням відповідних інформаційних флаєрів про історію цього дня і героїв, які обрали шлях служіння Україні», – розповіла координаторка акції, завідувачка просвітницько-організаційного відділу Національного музею Революції гідності Ольга Савенок.

Програмі заходів до Дня героїв передбачає о 12:00 вшанування бійців російсько-української війни за участю родин героїв біля Стіни пам’яті Михайлівського собору. О 12:40 відбудеться покладання квітів на алеї Героїв Небесної сотні за участю матерів і дружин загиблих на Майдані; о 14:00 – панахида біля каплички на алеї Героїв Небесної сотні.

Організатори планують зробити акцію щорічною і всеукраїнською.

Заходи до Дня героїв активно проводяться з 2014 року, однак цей день досі не є офіційним державним святом.

 

Українські дипломати у Лондоні вкотре нагадали росіянам, чий Крим

Посольство України у Великій Британії відповіло російським дипломатам, які опублікували фото Ай-Петрі у Криму, позначивши територію російською.

Свою відповідь українські дипломати розмістили на власній сторінці у Twitter – Укрінформ.

«Який ганебний промах. Ваш фотограф помилився. Немає гори Ай-Петрі в Росії. Ай-Петрі розташоване в Автономній Республіці Крим, Україна», – нагадали у посольстві України.

Раніше посольство РФ у Великій Британії опублікувало кадр вершини Кримських гір Ай-Петрі у соцмережі, але при цьому позначивши її російською територією.

 

Український політв’язень у РФ Дудка нагадав про свою невинуватість

Українська активістка в Латвії Тетяна Лазда отримала лист від українського політв’язня в Росії Володимира Дудки, відправлений 5 травня, в якому той каже про свою невинуватість.

Активістка передала копію листа Укрінформу.

«У мене все нормально, якщо можна нормальним назвати утримання мене в ув’язненні. Адже я не робив того, в чому мене звинуватили. Просто потрапив у шестерінки політичних відносин між Україною і Росією. Відносно мене все брехня. І вона скрізь. Але Господь сказав: «Немає нічого таємного, що не стало б явним». Так воно і буде», – пише Дудка.

Він також обіцяє приїхати до Латвії, після того, як вийде на свободу.

Лист датовано 5 травня.

Як повідомляв Укрінформ, у четвер, 21 травня, уповноважений ВР України з прав людини Людмила Денісова повідомила, що українського політв’язня в РФ Володимира Дудку перемістили з медичної частини в колонію, проте його стан здоров’я при цьому нестабільний – він продовжує скаржитися на сильні головні болі, підвищений тиск, болі у шлунку і висип по всьому тілу. При цьому рідним Володимира досі не повідомили рекомендації лікаря і встановлений діагноз, щоб передати необхідні медикаменти. У колонії, де утримується українець, відсутні будь-які препарати для його лікування. За словами Денісової, Володимир Дудка знаходиться у групі ризику щодо захворювання коронавірусною інфекцією COVID-19, а значить його переведення в бараки наражає на небезпеку життя громадянина України.

Український омбудсмен звернулася до уповноваженого з прав людини в РФ Тетяни Москалькової з проханням вжити заходів щодо повідомлення Володимиру Дудці і його родичам встановленого діагнозу і сприяти належному медико-санітарному забезпеченню громадянина України, з урахуванням рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров’я та Підкомітету ООН з питань запобігання катуванням від 25.03.2020.

Нагадаємо, що Володимира Дудку, Олексія Бессарабова і Дмитра Штиблікова затримали 9 листопада 2016 року в окупованому Севастополі, їх звинуватили в підготовці диверсії організованою групою.

У квітні 2019 року севастопольський “суд” засудив Дудку і Бессарабова до 14 років позбавлення волі в колонії суворого режиму.

15 травня 2020 року Правозахисний центр «Меморіал» визнав севастопольців Олексія Бессарабова і Володимира Дудку, засуджених до 14 років ув’язнення за «підготовку диверсій за завданням України», політичними в’язнями і зажадав їх негайного звільнення.

 

Суд” у Криму оголосив у розшук колишнього бранця Кремля Бекірова

Сімферопольський “суд” оголосив у розшук громадянина України Едема Бекірова, визволеного з полону під час обміну у вересні 2019 року.

Про це повідомила у Telegram уповноважений Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова – Укрінформ.

“Росія продовжує репресії над кримськими татарами – переслідує та проводить незаконні судилища над ними. Сьогодні «Центральний районний суд м. Сімферополя» ухвалив рішення щодо оголошення у розшук кримського татарина Едема Бекірова, здійснення якого доручено “прокурору Республіки Крим”, – написала вона.

Омбудсмен також нагадала, що днями у Ростові-на-Дону відбулося судове засідання щодо Рустема Емірусеінова, Арсена Абхаірова і Ескендера Абдулганієва за відсутності адвокатів, що є грубим порушенням прав на захист та справедливий суд, передбачених Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

“Еміль Джемаденов вже понад 90 днів перебуває в ШІЗО, а Теймур Абдуллаєв – понад 70. Це кричущі випадки порушення не лише міжнародних стандартів поводження з в’язнями, а й російського законодавства. Таке поводження з політв’язнями неприпустиме, тим паче, що адміністрація російської колонії не допускає до громадян України адвокатів, посилаючись на карантинні заходи”, – заявила омбудсмен.

Крім того, за словами Денісової, вона щодня отримує сигнали щодо порушення прав незаконно ув’язнених кримських татар на отримання належної медичної допомоги. Зокрема, 60-річний Сервет Газієв скаржиться на підвищений артеріальний тиск та проблеми з кишківником. Ерфан Османов, якого утримують у психіатричній лікарні, також має підвищений артеріальний тиск та проблеми з серцем. Однак, як і інші незаконно ув’язнені громадяни України, вони не отримують належної медичної допомоги.

“Все це свідчить про те, що російська окупаційна влада шукає будь-які приводи, аби продовжити переслідування та знущання з кримських татар”, – наголосила омбудсмен.

«На сьогоднішньому засіданні суду, куди Бекірова мали доставити примусовим приводом, прокурор вимагав оголосити його в розшук і змінити запобіжний захід із зобов’язання про явку на арешт. Прокурор вважає, що Бекіров порушив зобов’язання, коли переховувався від суду, змінивши реєстрацію в Криму на Новоолексіївку в Херсонській області», – повідомляє сайт «Ґрати» з посиланням на адвоката Олексія Ладіна.

За словами Олексія Ладіна, захист клопотав не призначати Бекірову арешт, у зв’язку з його станом здоров’я. В результаті «суд» оголосив Бекірова в розшук. При цьому клопотання сторони обвинувачення про запобіжний захід – тримання під вартою – підтримано не було.

«Фактично, за логікою держобвинувачення, допомогти йому (Бекірову – ред) переховуватися від суду допомогли співробітники ФСБ, коли вивезли його з Криму в Москву, а потім відправили до Києва», – зазначив адвокат.

Як повідомляв Укрінформ, 7 вересня 2019 року в Україну у межах обміну утримуваними особами повернулися 24 моряки, яких Росія захопила в районі Керченської протоки в листопаді 2018 року, та 11 незаконно засуджених у Росії громадян України, серед них і Едем Бекіров.

57-річний Бекіров був затриманий 12 грудня 2018 року на в’їзді до Криму і звинувачений за ч. 2 ст.222, ч.2 ст. 222.1 (зберігання і передача вибухонебезпечних речовин і патронів).

13 грудня Київський районний суд Сімферополя заарештував Бекірова на два місяці, потім цей запобіжний захід неодноразово продовжували попри те, що він – інвалід I групи (ампутовано ногу), хворий на цукровий діабет, а також переніс інфаркт і операцію на серці.

 

Росія не має права проводити “призов” в окупованому Криму – ЄС

Росія не має права проводити обов’язковий призов на військову службу в окупованому Криму, оскільки це є порушенням Четвертої Женевської конвенції, стороною якої є РФ.

Про це йдеться у заяві Європейського Союзу, виголошеній під час 1268-го засідання Постійної ради ОБСЄ, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

“Відповідно до Четвертої Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни, стороною якої є Росія, “окупаційна держава не має права примушувати осіб, що перебувають під захистом, служити в її збройних чи допоміжних силах. Таким чином, ця призовна кампанія є порушенням міжнародного гуманітарного законодавства. Російська Федерація пов’язана міжнародним правом і зобов’язана забезпечити захист прав людини на півострові”, – зазначається у заяві ЄС щодо незаконного призову на військову службу в Криму.

В Євросоюзі висловили глибоке занепокоєння обов’язковим призовом, який РФ здійснює в незаконно анексованій АР Крим та м.Севастополь і в рамках якого на військову службу у російські збройні сили вже було направлено щонайменше 21 тис. чоловіків.

“ЄС не визнає і не визнає незаконну анексію Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. Європейський Союз продовжує очікувати від Росії припинення усіх порушень міжнародного права на Кримському півострові. Європейський Союз залишається непохитним у своїй підтримці незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів”, – йдеться у заяві.

Як повідомляв Укрінформ, 4 квітня в Міністерстві оборони Росії повідомили, що мають намір призвати на військову службу 3 300 кримчан. Вказується також, що більша частина призовників вирушать проходити службу за межі Криму, у військові частини Південного та інших військових округів сусідньої Росії.

 

Окупанти маскують танки та артилерію біля житлових будинків – звіт ОБСЄ

Українська сторона СЦКК повідомляє, що незаконні збройні формування РФ свідомо не виконують Мінські угоди щодо відведення важкого озброєння від лінії розмежування.

Про це йдеться у повідомленні штабу ООС – Укрінформ.

“За даними звіту Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ, під час спостережного польоту безпілотного літального апарату Місії на не підконтрольних урядові України територіях, на полігоні поблизу населеного пункту Новоселівка Донецької області було зафіксовано п’ять танків Т-72 та три 122 мм самохідні гаубиці 2С1 “Гвоздикаˮ. Також неподалік житлових будинків у селищі Комісарівка Луганської області було помічено шість гаубиць 2С1 “Гвоздикаˮ. Російські окупанти, порушуючи лінії відведення важкого озброєння, свідомо розміщують озброєння та військову техніку у житлових кварталах, тим самим наражаючи на небезпеку мирних мешканців”, – йдеться у повідомленні.

Окрім цього, на не підконтрольних урядові України територіях на ділянці розведення в районі Золотого, було виявлено 20 протитанкових мін ТМ-62, оцінених як частина більшого мінного поля із близько 500 протитанкових мін збройних формувань РФ. Подібний факт порушення існуючих домовленостей зафіксований і поблизу ділянки розведення в районі населеного пункту Петрівське, де було помічено 76 протитанкових мін.

Зазначається, що окупаційні війська систематично перешкоджають діяльності СММ ОБСЄ. Так, поблизу мосту біля Станиці Луганської, посилаючись на протидію розповсюдженню COVID-19, озброєні російські окупанти знову не пропустили патруль Місії. З початку 2020 року зафіксовано понад 430 подібних випадків.

Російські окупанти своїми діями продовжують демонструвати стійке небажання дотримуватись Мінських домовленостей та відверто нехтують взятими на себе зобов’язаннями в рамках консультацій Тристоронньої контактної групи щодо відведення важкого озброєння по всій лінії розмежування сторін, констатують у штабі .

 

Захоплення моряків: Україна подає до Морського трибуналу ООН докази проти РФ

Меморандум України у справі про захоплення моряків та кораблів у Чорному морі у листопаді 2018 року підписаний і сьогодні буде переданий до Міжнародного трибуналу ООН.

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, підписання відбулось під час онлайн-брифінгу в п’ятницю, а підпис під документом поставив агент України у міжнародних справах проти Росії, заступник міністра закордонних справ Євген Єнін.

«Сьогодні, як і передбачено процедурами Трибуналу, ми передаємо нашу розгорнуту правову позицію на розгляд Арбітражного трибуналу. Цей документ називається меморандум. Факти, зображення, докази і юридична позиція – все тут системно і якісно викладено”, – сказав міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.

Він акцентував, що Україна розпочинає новий етап у боротьбі за справедливість і протидію російській агресії у міжнародних судових інстанціях.

«Ми не прагнемо помсти, ми прагнемо справедливості і ми цієї справедливості будемо добиватися усіма доступними для нас засобами… Росія має відповісти за порушення Конвенції ООН з морського права, за утримання протягом дев’яти місяців у російській тюрмі наших моряків і за утримання протягом одинадцяти місяців наших кораблів», – підкреслив дипломат.

Заступник глави МЗС Євген Єнін, у свою чергу, розповів, що меморандум містить правову позицію України, в якій детально описано, які норми порушила російська сторона, а також опис фактів для підтвердження правової позиції – покази свідків, експертів.

Він зауважив, що Меморандум є конфіденційним документом, тому він не може назвати конкретну суму збитків.

Водночас Єнін назвав структуру заподіяної шкоди, яка складається із шкоди, завданої Військово-Морським силам України за ремонт суден, а також неможливість їх використання протягом одного року, матеріальної та моральної шкоди, заподіяної морякам, яких незаконно утримували в російській в’язниці понад 9,5 місяців, а також шкоди державі Україна за порушення її прав.

Як повідомлялося, 25 листопада 2018 російські силовики біля берегів окупованого Криму обстріляли і захопили три кораблі Військово-Морських сил України: катер “Бердянськ”, “Нікополь” і буксир “Яни Капу”, які прямували з Одеси до Маріуполя. У полон потрапили 24 українці, троє з них були поранені.

Українські моряки змогли повернутися до України у результаті обміну з Росією полоненими у вересні 2019 року.

 

МЗС запускає платформу для координації міжнародних дій зі звільнення політв’язнів РФ

Міністерство закордонних справ України запускає Платформу, що координуватиме міжнародні дії зі звільнення Росією українських політв’язнів.

Про це повідомляє пресслужба МЗС – Укрінформ.

Зазначається, що протягом останнього року Україні вдалося провести три успішні етапи звільнення утримуваних осіб та повернути з російських в’язниць понад 130 громадян України. Проте, питання звільнення незаконно утримуваних Росією з політичних мотивів громадян України і надалі залишається актуальним, насамперед у контексті триваючих репресивних практик на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та м.Севастополя, а також на території самої РФ.

«Проблематика політв’язнів має залишатися серед пріоритетних питань порядку денного у нашому діалозі з іноземними партнерами, а міжнародний тиск на РФ з метою їхнього якнайшвидшого звільнення – посилюватися. З цією метою МЗС ініціює запуск Платформи з координації міжнародних зусиль для звільнення незаконно утримуваних РФ з політичних мотивів громадян України», – йдеться у повідомленні.

У зовнішньополітичному відомстві бачать її учасниками представників органів державної влади, до компетенції яких входить діяльність із надання допомоги, захисту прав та звільнення незаконно утримуваних громадян України; неурядових правозахисних організацій та об’єднань родичів політв’язнів; Меджлісу кримськотатарського народу. Окрім того, важливим елементом стане подальше залучення до спільної роботи колишніх бранців Кремля.

У МЗС зауважили, що Платформа не підмінятиме діяльність інших органів державної влади.

«Це майданчик для обговорення та погодження дій, результатом яких має стати посилення міжнародного тиску на РФ з метою звільнення усіх незаконно утримуваних громадян України», – пояснили у зовнішньополітичному відомстві.

Насамкінець у МЗС нагадали, що такий формат роботи вже застосовувався у 2016-2019 рр. , коли під егідою Міністерства вже діяла Громадська платформа з питань звільнення незаконно утримуваних РФ громадян України.

Як повідомляв Укрінформ, черговий етап взаємного звільнення утримуваних осіб відбувся 16 квітня. Було звільнено 20 громадян, які перебували в неволі на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях.

 

Росія набирає кримчан у частини, задіяні у війні на Донбасі – Україна в ОБСЄ

Росія незаконно призиває “на військову службу” жителів окупованого Криму, відправляючи більшість із них для служби у Південному військовому окрузі ЗС РФ, військові частини та командування якого беруть участь у збройній агресії проти України на Донбасі.

Про це заявив Постійний представник України при міжнародних організаціях у Відні Євгеній Цимбалюк під час онлайн-засідання Постійної ради ОБСЄ, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Цієї весни Росія планує призвати на “військову службу” майже 3 300 осіб з території Кримського півострова. Більшість із них, як очікується, служитимуть за межами Криму, зокрема в Південному військовому окрузі Збройних сил Російської Федерації, військові частини та командування якого беруть безпосередню участь у здійсненні збройної агресії проти України на Донбасі”, – заявив він.

У ході свого виступу український посол наголосив ще раз: “Росія окупувала дві частини території України і відправляє українців з однієї з цих частин для боротьби з українцями в іншій. Важко уявити більш цинічний спосіб використання окупації для реалізації своїх сумнівних політичних цілей”.

Очільник місії України при ОБСЄ підкреслив, що, незважаючи на численні заклики міжнародного співтовариства, РФ продовжує ігнорувати вимоги про припинення порушення міжнародного права шляхом проведення “призову” у тимчасово окупованому Криму. З 2015 року щонайменше 18 тис. кримчан були призвані на службу в ЗС РФ. Ті ж жителі півострова, які відмовлялися від служби в російській окупаційній армії, ставали об’єктами кримінального переслідування.

“Це було і досі залишається кричущим порушенням зобов’язань Росії як держави-окупанта”, – наголосив Цимбалюк, нагадавши, що Женевські конвенції від 12 серпня 1949 року чітко забороняють державі-окупанту примушувати жителів окупованої території до служби в її збройних силах.

Український посол закликав міжнародне співтовариство змусити Росію припинити це порушення міжнародного права.

“Разом з усією цивілізованою міжнародною спільнотою ми рішуче засуджуємо триваючу практику Росії з примусу жителів Криму до служби у її збройних силах. Ми закликаємо припинити цю практику і, зокрема, забезпечити, щоб жителі Криму не були примушені до участі у військових операціях Російської Федерації. Ми також нагадуємо РФ про необхідність виведення її військових сил із Криму та негайного припинення тимчасової окупації української території”, – заявив він.

 

НАТО закликає Росію повернутися до виконання Договору про відкрите небо

Союзники по НАТО на зустрічі у Брюсселі закликали Російську Федерацію якнайшвидше повернутися до повного виконання Договору про відкрите небо.

Про це йдеться у заяві генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга, оприлюдненій на сайті Північноатлантичного Альянсу – Укрінформ.

«Союзники по НАТО зустрілися сьогодні, щоб обговорити Договір про відкрите небо. Вони… неодноразово закликали Росію повернутися до повного виконання Договору, зокрема на саміті НАТО у Вельсі у 2014 році, повторили цей заклик на Варшавському саміті 2016 року та ще раз – під час Брюссельського саміту 2018 року. Сполучені Штати заявили про порушення Росією цієї угоди і зараз оголосили про намір вийти з Договору за шість місяців, відповідно до його положень. Водночас США заявили, що можуть переглянути таке рішення, якщо Росія повернеться до повного виконання Договору», – йдеться у зверненні.

Керівник НАТО зауважив, що Росія всупереч Договору протягом багатьох років застосовувала заборону на польоти, зокрема над регіоном Калінінградської області, а також поблизу кордонів між Росією і Грузією. Це підриває той внесок, який цей документ робить у безпеку та стабільність усього Євроатлантичного регіону.

«Повернення Росії до виконання Договору є найкращим шляхом зберегти всі переваги, що надає ця угода», – переконаний генсек НАТО.

Він наголосив на тому, що всі союзники по НАТО віддані збереженню ефективного міжнародного контролю над озброєнням, режиму роззброєння та нерозповсюдження, вони повною мірою виконують всі положення Договору про відкрите небо. Але для того, щоб цей документ був ефективним, такого правила мають дотримуватися всі країни-учасниці.

«Союзники … залишаються відкритими для діалогу в рамках Ради НАТО-Росія із зменшення ризиків та прозорості. Ми готові прагнути конструктивних відносин з Росією, коли дії самої Росії дозволять це зробити», – наголосив генеральний секретар НАТО.

Як повідомлялося, за інформацією іноземних ЗМІ, США 22 травня мають намір оголосити про вихід з Договору про відкрите небо.

Ця угода була підписана у 1992 році і набула чинності в 2002 році. Вона об’єднує 34 держави і сприяє зміцненню довіри між ними. Угода запроваджує єдиний режим контролю над озброєннями, який охоплює всю територію США і Росії. З моменту набуття нею чинності здійснено понад 1500 спостережних польотів.

 

У США заявили, що Росія стежила за Трампом в межах Угоди про відкрите небо

Росія стежила за місцезнаходженням президента США Дональда Трампа під час польотів над США, які виконувалися за Угодою про відкрите небо.

Про це заявив радник Трампа з національної безпеки Роберт ОʼБраєн в ефірі телеканалу Fox News – Укрінформ.

«Раніше вони (російські літаки – ред.) літали над Білим домом, вони літали над цивільною інфраструктурою. Вони відстежували, де може перебувати президент – у Кемп-Девіді або Бедмінстері. Отже, вони використовували Угоду не належним чином», — наголосив ОʼБраєн.

Як повідомляв Укрінформ, адміністрація президента США Дональда Трампа має намір офіційно оголосити про припинення членства Сполучених Штатів в Угоді про відкрите небо – це договір, спрямований на запобігання військових непорозумінь та конфліктів.

Очікується, що це станеться 22 травня.

Угода про відкрите небо, підписана у 1992 році, дозволяє країнам-членам здійснювати короткочасні беззбройні розвідувальні польоти над іншими країнами для збору даних про військові сили та їхню діяльність.

Цей документ був частиною цілого комплексу угод про контроль за озброєнням, що мали на меті забезпечення стабільності й передбачуваності на Європейському континенті.

 

РФ примушує НАТО повертатися до стратегії холодної війни – Укрінформ

Через пандемію США скасували потужні військові навчання Defender-Europe 20, але мають намір посилювати східний фланг

Пандемія коронавірусу та її наслідки неодмінно внесуть корективи у стратегічні плани США і НАТО в Європі, стануть випробуванням на міцність євроатлантичних зав’язків, солідарності та колективної оборони.

У березні Сполучені Штати були вимушені скасувати або призупинити більшість запланованих військових навчань зі стратегічних перекидань військ з американського континенту до Європи – Defender-Europe 20 (D2020).

Причиною стала пандемія коронавірусу, загроза COVID-19 для військовослужбовців і цивільного населення на тлі карантину в європейських країнах та США.

Скасовано також проведення пов’язаних із D2020 інших навчань: Dynamic Front, Joint Warfighting Assessment, Saber Strike та Swift Response. Вони пройдуть пізніше, коли коронавірус відступить.

СТРАТЕГІЧНА ГОТОВНІСТЬ: СИГНАЛ ПОДАНО, А ЩО НАСПРАВДІ?

Активна фаза D2020 мала пройти у квітні-травні на території 10 країн Європи.

Метою маневрів визначено демонстрацію і розвиток військових можливостей Сполучених Штатів з перекидання військ до Європи та спільне із союзниками з НАТО і партнерами реагування на кризові ситуації.

Американські війська із середини лютого вже почали прибувати до аеропортів і морських портів Бельгії та Німеччини. Станом на початок березня було проведено 17 повітряних перекидань до Європи із 27 запланованих. Нині більшість військовослужбовців, військова техніка, озброєння та обладнання вже повернуто до Північної Америки.

Загалом у D2020 мали взяти участь 37 тис. військовослужбовців із 18 країн НАТО і партнерів, зокрема близько 20 тис. американських військових.

У військово-політичному вимірі такі навчання є сигналом про стратегічну готовність союзників дати відсіч агресорові, відданості Сполучених Штатів європейській безпеці та спроможності НАТО до стримування ворога.

Саме ці основоположні завдання Альянсу нині ставляться під сумнів та викликають багато запитань. Дискусії тривають поміж самими союзниками, політичні, економічні й військові амбіції та можливості яких різняться.

Президент США Дональд Трамп продовжує дорікати союзникам у недостатніх обсягах оборонних витрат. Президент Франції Емманюель Макрон не полишає свій проєкт створення так званої «європейської армії», розбудови системи безпеки й оборони Європи у стратегічному партнерстві з Росією та без впливу Сполучених Штатів. Сучасна військова культура Німеччини щодо бойового застосування збройних сил з відомих причин є традиційно обережною і стриманою. Країни Балтії максимально прагнуть до безпекової парасольки НАТО, хоча їхні власні оборонні можливості не перевищують рівень механізованої бригади (без танків).

Тому на найбільш небезпечному східному фланзі Альянсу найміцнішим союзником залишається Польща. Варшава обрала оптимальну військово-політичну стратегію і курс на відносини з найпотужнішими у світі Сполученими Штатами.

ОБ’ЄДНАНІ ДУХОМ СОЮЗНИЦТВА

На початку травня командування Сухопутних військ США у Європі й Міністерство оборони Польщі домовилися провести 5-19 червня навчання  Allied Spirit. Це буде адаптована до меншого масштабу американсько-польська версія Defender-Europe 20.

Навчання пройдуть на Дравсько-Поморському полігоні з дотриманням санітарних вимог в умовах епідемії та загрози COVID-19.

За оперативним задумом, під час навчань відпрацьовуватиметься проведення аеромобільної операції збройних сил Польщі та спільне подолання водної перешкоди дивізією.

У навчаннях візьмуть участь близько 6 тис. американських і польських військовослужбовців.

Незважаючи на зменшення масштабу раніше запланованих навчань Defender-Europe 20, скасування більшості його елементів, скорочення кількості країн-учасників, зміну задуму, експерти позитивно оцінюють політичні й військові результати такої активності Сполучених Штатів і союзників в Європі з огляду на необхідність посилення східного флангу.

ВИПРОБУВАННЯ ІНФРАСТРУКТУРОЮ: ЧИ ВИТРИМАЮТЬ МОСТИ

Провідний аналітик з питань безпеки та оборони Німецького фонду Маршалла Сполучених Штатів Брюно Лете (м. Брюссель), оцінюючи з військової точки зору термінове згортання навчань D2020 у березні, убачає в такому розвиткові подій і позитивні моменти. Він вважає, що це надало можливості перевірити ефективність військової та цивільної логістичної інфраструктури в Європі.

Аналіз проведених заходів дасть змогу оцінити стан, виявити вади та визначити шляхи вдосконалення, розвитку, створення нової інфраструктури в Європі для перекидання, утримання та обслуговування збройних сил НАТО.

Серед конкретних елементів, які потребують оцінки, є стан і пропускна здатність автомобільних шляхів і залізниць, їхня придатність для подолання важкою бронетехнікою та інші.

Відповідно до висновків, зроблених з цього аналізу, мають бути визначені обсяги й точки спрямування інвестицій у розвиток такої інфраструктури в інтересах країн Альянсу, забезпечення безпеки і оборони на Європейському континенті.

Це особливо актуально для Центральної й Східної Європи, де інфраструктура часто є недорозвиненою й застарілою, а пропускні можливості мостів – нижчі, аніж у західних країнах.

За словами аналітика, D2020 вкотре стали тестом на готовність Сполучених Штатів підтримувати європейську безпеку і оборону.

«Це стало важливим сигналом в умовах багатьох чинників невизначеності трансатлантичних відносин», – переконаний Лете.

Щодо реакції РФ на проведення D2020 експерт нагадав, що російська сторона використала проведення цих навчань як черговий привід звинуватити НАТО в «агресивних діях». Москва також оголосила про плани розгорнути в Калінінградській області механізовану дивізію, що може змінити баланс сил у безпекової ситуації в Балтійському регіоні.

АГРЕСИВНИЙ СУСІД НАГАДАВ НАТО ПРО REFORGER

Старший політичний експерт Європейської ради в закордонних справах Густав Грессел (м. Берлін) порівнює сучасні D2020 зі стратегічними перекиданнями сил і засобів збройних сил США з американського континенту до Європи, які здійснювалися за часів холодної війни в рамках навчань REFORGER.

Це були щорічні навчання НАТО, які проводилися з 1969-го по 1993 рік. За мету визначалося підтвердження здатності Альянсу на випадок війни з країнами Варшавського договору швидко розгорнути війська на європейському театрі воєнних дій, зокрема в Західній Німеччині.

Але після проведення тих навчань уже минуло більш як чверть століття. У самому Альянсі пройшло кілька етапів розширення, військово-політичний блок просунувся на схід – безпосередньо до кордонів з РФ.

REFORGER ’82: американські танки у Західній Німеччині, вересень 1982 року / Фото: defenseimagery.mil

Упродовж цього періоду, особливо починаючи з 2014 року, в НАТО ухвалили чимало нових рішень, оновили планування на всіх рівнях, уточнили завдання щодо реагування на загрози і бойового застосування військ. Технологічно змінилися сили й засоби, форми й способи їх застосування в сучасних війнах і збройних конфліктах. І це все – на тлі кардинальної зміни геополітичної та безпекової ситуації в регіоні й світі.

Тому сучасні концептуальні засади нового Альянсу, як вважають експерти, потребують практичної перевірки. І стримування Росії тут є головним мотивом.Андрій Лавренюк, Страсбург

 

Кулеба в ООН закликав Росію припинити кібератаки для дестабілізації інших країн

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба звернувся до Ради Безпеки ООН із закликом притягати до відповідальності винних у кібератаках згідно з міжнародним правом та розробити “спільні правила гри” у кіберпросторі.

Про це урядовець заявив на онлайн-засіданні РБ ООН за формулою Арріа “Кіберстабільність, запобігання конфліктам та зміцнення спроможностей”, повідомляє пресслужба МЗС – Укрінформ.

“Україна наполягає: тих, хто цілеспрямовано організовує та втілює кібератаки, необхідно притягати до відповідальності. Ми переконані, що чинне міжнародне право розповсюджується і на кіберпростір. У ньому також діє принцип ненападу однієї держави на іншу”, – сказав Кулеба.

Він зауважив, що з 2014 року кібератаки є одним з вимірів російської агресії проти України, і це змусило нашу державу переосмислити стратегію національної безпеки. За його словами, Україна за цей час здобула неоціненні знання та досвід у протистоянні кіберзагрозам, якими готова охоче ділитися з партнерами.

Глава МЗС поінформував, що протягом 2019 року в Україні були зафіксовані понад 1500 кіберінцидентів на об’єктах критичної інфраструктури. Він додав, що інші держави також зазнають такої ворожої поведінки Росії та вважають Кремль відповідальним за кібератаки з використанням новітнього зловмисного програмного забезпечення.

“Ми знаємо, що Росія відповідальна за низку кібероперацій, які використовувалися як політичний інструмент. Коли за допомогою інформаційних та комунікаційних технологій проводилися кампанії з дезінформації, втручання у виборчий процес, кібершпіонаж, кібератаки на критичну інфраструктуру у низці країн у Європі та поза нею”, – заявив міністр.

Кулеба переконаний, що у часи коронавірусної кризи кіберзагрози стають ще актуальнішими, тому кібербезпека потребує підвищеної уваги.

Міністр звернув увагу учасників засідання на спроби Росії виставити себе в ООН ініціатором кампаній з посилення міжнародної інформаційної та кібербезпеки.

“Будучи державою, яка доведено звинувачується у здійсненні цілеспрямованих кібератак проти об’єктів енергетичної та іншої критичної інфраструктури України, Росія має негайно припинити використання сучасних комп’ютерних технологій з метою дестабілізації та створення криз” – підкреслив він.

Кулеба наголосив, що державам-членам ООН необхідно об’єднати зусилля, аби виробити спільні “правила гри”, які допоможуть запобігти будь-яким спробам дискредитувати таке досягнення людства як сучасні комп’ютерні технології.

 

Данілов вважає рівень державної кібербезпеки незадовільним

Забезпечення кібербезпеки у процесі цифрової трансформації держави та кіберзахисті державних електронних інформаційних ресурсів є одним з найважливіших питань.

На цьому наголосив секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов під час засідання Національного координаційного центру кібербезпеки (НКЦК), повідомляє пресслужба РНБО – ґкеовгілои.

«В умовах активізації проти нашої держави діяльності іноземних спецслужб, зокрема, розвідувальних органів Російської Федерації, посилення кіберзахисту державних інформаційних ресурсів та захист персональних даних громадян України від витоків стали пріоритетом державної політики у сфері кібербезпеки. Ситуацію ускладнює необхідність роботи державних органів в умовах віддаленого доступу у період протистояння усього світу загрозі, пов’язаній із поширенням коронавірусу», – зазначив Данілов.

Він також звернув увагу представників органів влади на незадовільний стан захищеності державних електронних інформаційних ресурсів, реєстрів, баз даних та інших інформаційних масивів. Водночас Данілов наголосив на необхідності вдосконалення взаємодії між суб’єктами забезпечення кібербезпеки.

«Важливим у цьому процесі є невідкладне інформування НКЦК про виявлені факти кібератак та кіберінцидентів на інформаційні системи державних органів, об’єктів критичної інфраструктури для здійснення координації з оперативного реагування, адже наслідки від кібератак можуть створити суттєву загрозу життєво важливим інтересам держави і суспільства», – підкреслив Данілов.

Він зазначив, що цього року Національний координаційний центр кібербезпеки успішно організував локалізацію ряду кібератак на державні інформресурси.

За результатами засідання НКЦК розроблено комплекс заходів, спрямованих на покращення стану захищеності національних електронних інформаційних ресурсів, посилення захисту персональних даних громадян від витоків, а також підвищення ефективності взаємодії між суб’єктами забезпечення кібербезпеки та удосконалення нормативно-правової бази у сфері кібербезпеки.

У заході взяли представники Міністерства оборони, Служби безпеки України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, Національної поліції, Національного банку, Генерального штабу Збройних сил та розвідувальних органів.

 

Україні потрібна “дорожня карта” залучення іноземних інвестицій в ОПК – Данілов

В Україні необхідно створити “дорожню карту” залучення іноземних інвестицій в оборонно-промисловий комплекс, зокрема у частині глибокої модернізації літаків, що стоять на озброєнні ЗСУ.

На цьому наголосив секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данілов, який у рамках контролю за виконанням заходів зі створення систем управління високоточним озброєнням та впровадження автоматизованих систем управління військами відвідав підприємств ТОВ «Радіонікс» та ТОВ «Телекарт-Прилад», повідомляє пресслужба Радбезу – Укрінфрм.

“Створення сучасних автоматизованих систем управління військами та створення високоточної зброї вітчизняного виробництва є одним з ключових пріоритетів, визначених рішенням РНБО України”, – заявив Данілов.

У цьому контексті він акцентував на важливості науково-технічного розвитку вітчизняного ОПК, підприємства якого мають сконцентруватися на виробництві новітньої техніки зі збереженням та розвитком критичних технологій і створенням замкнених циклів виробництва там, де це доцільно.

Під час відвідання науково-виробничого комплексу ТОВ «Радіонікс» (м. Біла Церква) делегації РНБО були представлені складові частини керованого авіаційного ракетного озброєння для протикорабельної ракети «Нептун», а також бортове обладнання для модернізації систем управління озброєнням літаків МіГ-29 та Су-27, які виробляються з використанням високих технологій та сучасної мікроелементної бази.

На підприємстві ТОВ «Телекарт-Прилад» (м. Одеса) членам делегації були продемонстровані зразки командно-штабних машин на різній транспортній базі для потреб ЗСУ, рухомих та стартових командних пунктів, обладнання та програмне забезпечення.

Керівництво Апарату РНБО було поінформовано про виконання дослідних робіт для розгортання автоматизованих систем управління військами, зокрема, із застосуванням методології НАТО.

Секретар РНБО зазначив, що продукція, яку виробляють ці підприємства з урахуванням стандартів НАТО, є конкурентоспроможною на світовому ринку озброєнь та військової техніки, і подякував їх працівникам за внесок у справу гарантування національної безпеки і оборони.

 

Іноземні спецслужби намагаються розхитати ситуацію на Одещині – Баканов

Враховуючи стратегічне розташування Одеської області, Служба безпеки України приділятиме регіону ще більше уваги через те, що іноземні спецслужби намагаються там розхитати ситуацію.

Про це голова СБУ Іван Баканов заявив під час робочої поїздки на Одещину, де представив новопризначеного керівника та зустрівся з особовим складом обласного управління, йдеться на сайті СБУ – Укрінформ.

«Одеська область – найбільший за територією регіон України. Багатонаціональний, з великою протяжністю кордонів, потужними морськими торгівельними портами та серйозним економічним потенціалом. І ми чудово знаємо, як іноземні спецслужби намагаються розхитати ситуацію на Одещині. Але їм це не вдасться. СБУ успішно протидіє таким спробам і буде це робити й надалі», – зазначив Баканов.

Він додав, що особливості регіону покладають на співробітників Служби додаткову відповідальність за збереження миру й безпеки на Одещині.

«Не варто забувати окремі події, які відбувалися в Одесі, починаючи з 2014 року. Тому наша контррозвідка має бути тут на найвищому рівні», – підкреслив Баканов.

Серед ключових пріоритетів Служби він визначив також протидію будь-яким проявам сепаратизму, захист національної державності, боротьбу з тероризмом, диверсіями та кіберзагрозами.

Окрім того, Баканов детально ознайомився з результатами та перспективними планами за всіма лініями роботи Одеського управління СБУ.

Як повідомляв Укрінформ, 13 травня Президент України Володимир Зеленський призначив очільником управління СБУ на Одещині Віктора Доровського.

 

За місяць в’їзд до України заборонили 41 іноземцю – СБУ

За останній місяць заборонено в’їзд до України 41 іноземцю.

Про це повідомляється на каналі СБУ у Telegram – Укрінформ.

“За останній місяць СБУ заборонила в’їзд до України 41 іноземцю. Серед них: російські пропагандисти, члени терористичних організацій, сепаратисти та прибічники неонацизму”, – йдеться у повідомленні.

Зокрема, як зазначається, лідеру КПРФ Геннадію Зюганову продовжено заборону на в’їзд, а російському продюсеру Максиму Фадєєву заборонено в’їзд до України строком на 3 роки.

СБУ нагадало, що приймає такі рішення щодо осіб, дії яких становлять загрозу національній безпеці та територіальній цілісності України.

 

Комісія з журналістської етики негативно оцінила скандальні інтерв’ю Гордона

Комісія з журналістської етики висловила негативне ставлення до форми та змісту інтерв’ю Дмитра Гордона з Наталією Поклонською та Ігорем Гіркіним.

Про це повідомляється на сторінці Комісії з журналістської етики у Facebook – Укрінформ.

“Комісія з журналістської етики висловлює негативне ставлення до форми та змісту інтерв’ю Дмитра Гордона з Наталією Поклонською та Ігорем Гіркіним. Зокрема до фактів недотримання етичних норм та професійних стандартів. Комісія вважає, що неспроможність чи небажання інтерв’юера працювати за професійними стандартами завадило йому переконливо розкрити аудиторії погляди інтерв’юйованих”, — йдеться у повідомленні.

У комісії додали, що журналісти мають право брати інтерв’ю у диктаторів, воєнних злочинців, підозрюваних у тяжких міжнародних злочинах та інших подібних осіб, яких негативно сприймає та засуджує значна частина або і більшість аудиторії. Часом такі особи є єдиним джерелом отримання суспільно важливої інформації, що обґрунтовує необхідність розмови з ними. Проте, уточнюють у комісії, у таких випадках журналісти та редакції повинні зберігати контроль над повідомленнями, які звучать в інтерв’ю, уважно ставитися до етичних питань, які постають при наданні трибуни таким персонам. Також це означає, що не варто брати інтерв’ю у правопорушників (у тому числі терористів) у прямому ефірі/наживо. Це загальносвітова практика, яку застосовують медіа, які дорожать репутацією і довірою аудиторії (наприклад, це правило прописане у Редакційних настановах Бі-Бі-Сі).

Після оприлюднення зазначених інтерв’ю, уточнюють у комісії, у соціальних мережах поширювалися погрози фізичної розправи Дмитру Гордону. У зв’язку з цим КЖЕ заявляє, що неспроможність і небажання журналіста дотримуватись етичних принципів та стандартів, як і низька якість оприлюднених матеріалів, не мають бути підставами для погроз життю і здоров’ю авторок та авторів матеріалів, які не відповідають суспільним настроям, а тим більше для дій, скерованих на розправу над такими людьми.

Журналіст перестає виконувати свої основні функції, якщо він є агентом спецслужб. Відтак викликають осуд непідтверджені заяви Гордона про співпрацю з українськими спецслужбами та правоохоронними органами. Також КЖЕ засуджує можливість використання фахівців, які працюють у медіасфері (у тому числі й журналістів), спецслужбами у власних цілях. Адже таким чином аудиторію вводять в оману щодо цілей і способів здійснення журналістської діяльності, додали у комісії.

Як повідомлялося, 18 травня на сайті інтернет-видання “ГОРДОН” з’явилося інтерв’ю Дмитра Гордона з одним із ватажків бойовиків “ДНР” 2014 року, “міністром оборони ДНР” Ігорем Гіркіним (Стрєлковим).

Минулого тижня Гордон оприлюднив запис інтерв’ю з колишнім “прокурором Криму” Наталією Поклонською.

При цьому в Службі безпеки України заявили, що проведення інтерв’ю з “експрокурором Криму” Наталією Поклонською та терористом Ігорем Гіркіним (Стрєлковим) є ініціативою журналіста Дмитра Гордона.

Раніше ж сам Гордон повідомив, що записав інтерв’ю з “експрокурором Криму” Поклонською та колишнім ватажком бойовиків “ДНР” Гіркіним “у співдружності” зі спецслужбами України, а ці матеріали вже направив у Гаагу.

Водночас у пресцентрі СБУ повідомили Укрінформу, що Служба безпеки вивчає останні інтерв’ю Гордона, зокрема запис із Поклонською та Гіркіним. Після цього СБУ дасть правову оцінку.

 

Досудове розслідування у справі Шеремета завершили – адвокат

Досудове розслідування у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета завершено.

Про це кореспондентові Укріноформу повідомив адвокат однієї з підозрюваних у справі, Яни Дугарь, Микола Ореховський.

“Так, завершили розслідування… Слідство закінчилось стосовно Яни Дугарь, Кузьменко Юлії та Андрія Антоненка”, – підтвердив захисник.

Раніше повідомлялося, що Печерський районний суд Києва переніс судове засідання з розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу Юлії Кузьменко.

Юрист Леонід Маслов заявляв, що слідство у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета змінило підозру Андрію Антоненку та Юлії Кузьменко.

Про затримання та оголошення підозр фігурантам справи щодо вбивства Шеремета заявив міністр внутрішніх справ Арсен Аваков 12 грудня 2019 року. Зокрема, слідство підозрює лікаря й волонтера Юлію Кузьменко, медсестру одного з парашутно-десантних батальйонів Яну Дугарь та ветерана АТО Андрія Антоненка.

Кузьменко й Антоненко наразі перебувають у СІЗО. Дугарь обрано запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.

Журналіст Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року в Києві внаслідок вибуху автомобіля.

 

Справа Шеремета: суд щодо зміни запобіжного заходу Кузьменко перенесли

Печерський районний суд міста Києва переніс розгляд клопотання про зміну запобіжного заходу для підозрюваної Юлії Кузьменко через неявку прокурора.

Про це повідомляється на Facebook-сторінці ініціативної групи “Free Dr Kuzmenko” – Укрінформ.

“Оскільки прокурор не з‘явився на судове засідання, розгляд клопотання про зміну запобіжного заходу для Юлії Кузьменко у Печерському районному суді м.Києва перенесено на 27.05, 12:30”, – зазначили у групі та долучили відеоефір із судового засідання.

Раніше керівник юридичної фірми “Сенс консалтинг” Леонід Маслов повідомив, що слідство у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета змінило підозру Андрію Антоненку та Юлії Кузьменко.

Як повідомляв Укрінформ, про затримання та оголошення підозр фігурантам справи щодо вбивства Шеремета заявив міністр внутрішніх справ Арсен Аваков 12 грудня 2019 року.

Зокрема, слідство підозрює лікаря й волонтера Юлію Кузьменко, медсестру одного з парашутно-десантних батальйонів Яну Дугарь та ветерана АТО Андрія Антоненка.

Кузьменко й Антоненко наразі перебувають у СІЗО. Дугарь обрано запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.

Журналіст Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року в Києві внаслідок вибуху автомобіля.

 

Двічі полонений український патріот Сінченко втік із застінків бойовиків – мати

УП

Двічі полонений український патріот Григорій Сінченко здійснив втечу з застінків підвалу так званої “ДНР”, де його піддавали тортурам.

Джерело: мати заручника, Тетяна Гулевська у коментарі телефоном “Укрінформу

Пряма мова: “По місцевому телеканалу новину про втечу крутять у зведеннях “МВД”. Тим, хто вкаже, де він переховується, обіцяють нагороду. Представники спецслужб були дома у моєї мами. Погрожували їй, мені, сину, казали, якщо знайдуть, не випустять живим”.

Деталі: На фото, яке демонструють спецслужби на телеканалі, на обличчі Григорія видно сліди опіків, через що мати робить висновок, що сина в “ДНР” знов піддавали тортурам.

 

Данілов запропонував ввести посаду віцепрем’єра з питань оборонно-промислової політики

21.05.2020

Обговорення відбувалося в рамках зустрічі Данілова з представниками найбільших підприємств авіаційної галузі – ЛБ.

Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данілов виступив за створення посади віцепрем’єра-міністра з питань оборонно-промислової політики.

Про це інформує пресслужба РНБО.

Обговорення відбувалося в рамках зустрічі Данілова з представниками найбільших підприємств авіаційної галузі.

“Секретар РНБО України наголосив на актуальності введення посади віцепрем’єр-міністра – міністра з питань оборонно-промислової політики”, – йдеться в повідомленні.

Також Данілов заявив про необхідність розроблення довгострокової державної авіаційної програми та забезпечення вітчизняних підприємств державними замовленнями.

“На думку представників авіаційної галузі, державний концерн “Укроборонпром” показав недостатню ефективність в управлінні державними авіаційними підприємствами, а поспішна корпоратизація окремих підприємств без урахування принципів державної військово-промислової політики може призвести до негативних наслідків”, – повідомили в РНБО.

 

“Бабель”: Хомчак вирішив змінити командувача флотом – ЛБ 

21.05.2020

Воронченко перейде в Міноборони, а його заступника Неїжпапу підвищать.

Головнокомандувач Збройними силами Руслан Хомчак вирішив змінити командувача Військово-морськими силами, пише “Бабель” з посиланням на свої джерела.

Передбачається, що чинний командувач ВМС адмірал Ігор Воронченко перейде на службу в Міністерство оборони, а його місце отримає заступник – контр-адмірал Олексій Неїжпапа. Новим заступником нібито стане капітан 1 рангу Шаген Шайволодян – начальник 198-го навчального центру ВМС в Миколаєві.

За інформацією видання, Хомчак підписав наказ про призначення Неїжпапи командувачем ВМС у середу, 20 травня. Тепер його має підписати президент Володимир Зеленський.

Коментувати своє призначення Неїжпапа відмовився. Воронченко водночас не став нічого спростовувати і відмовився від коментарів, пославшись на те, що перебуває у відпустці.

Неїжпапа перебуває на військовій службі з 1992 року. Починав з того, що командував зенітно-ракетною батареєю на фрегаті “Севастополь”, а до 2019 року дослужився до першого заступника командувача ВМС. Під час анексії Криму Росією проходив службу на посаді першого заступника начальника штабу командування ВМС.

Нагадаємо, що Воронченко був призначений командувачем ВМС України в 2016 році.

 

На Житомирщині орендар ставків під час конфлікту застрелив сімох людей

У Попільнянському районі Житомирської області місцевий орендар під час конфліктної ситуації біля приватних ставків із мисливської рушниці смертельно поранив сім осіб.

Про це повідомляє відділ комунікації поліції Житомирської області – Укрінформ.

“Сьогодні близько 1.00 у селі Новоселиця Попільнянського району біля приватних ставків місцевий житель, орендар, під час конфліктної ситуації з невідомими здійснив ряд пострілів із мисливської рушниці, внаслідок чого смертельні вогнепальні поранення отримали сім осіб”, – йдеться у повідомленні.

Обставини події з’ясовуються. На місці працюють слідчо-оперативні групи. Стрільця затримали, мисливську рушницю вилучили.

Слідчі розпочали кримінальне провадження за ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України, це – умисне вбивство двох і більше осіб. Санкція статті передбачає до 15-ти років позбавлення волі або довічне ув‘язнення.

На місці події працюють слідчо-оперативні групи головного управління та місцевого відділу поліції.

 

Чоловік розстріляв 7 друзів-киян, з якими рибалив на Житомирщині – УП

На Житомирщині поліцейські затримали чоловіка за підозрою у вбивстві семи осіб.

Джерело: поліція Житомирської області, заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко у Facebook

Дослівно поліція: “Близько 1:00 у селі Новоселиця Попільнянського району біля приватних ставків місцевий житель, орендар, під час конфліктної ситуації з невідомими здійснив ряд пострілів із мисливської рушниці, внаслідок чого смертельні вогнепальні поранення отримали сім осіб”.

Деталі: За даними Геращенка, на риболовлю приїхала компанія старих друзів-киян, які на цьому ставку збиралися вже не раз. Всього, за даними слідства, їх було 9 осіб, включаючи орендаря ставка, громадянина 3. 1962 р.н.

Після розпивання спиртних напоїв 6 чоловіків лягли спати у сарайчику на березі, а двоє залишилися пити з орендарем ставка.

Близько 1 години ночі орендар, який був професійним мисливцем, через раптову неприязнь почав розстрілювати відвідувачів зі своєї гладкоствольної мисливської рушниці марки “ІЖ”.

Спочатку він убив двох, що залишалися з ним поруч з ним. Потім почав розстрілювати шістьох, які пішли спати. Загалом він встиг убити сімох людей.

Один чоловік, почувши постріли, встиг втекти в ліс, вийти в село і викликати поліцію.

Стрільця затримали, мисливську рушницю вилучили. На місці події працюють слідчо-оперативні групи. Встановлюються всі обставини події.

Слідчі розпочали кримінальне провадження за ч. 2 ст. 115 (умисне вбивство двох і більше осіб) ККУ. Зловмиснику загрожує до 15 років позбавлення волі або довічне ув‘язнення.

 

Серед розстріляних на Житомирщині колишні учасники АТО та волонтериУП

У Житомирській області, де чоловік розстріляв 7 осіб, загинули колишні учасники АТО та волонтери.

Джерело: пресслужба прокуратури Житомирської області

Дослівно: “Між власником ставу, місцевим жителем, 1962 року народження, і групою приїжджих осіб виник конфлікт, під час якого власник водойми із  мисливської рушниці смертельно поранив 7 чоловік.

За попередньою інформацією, серед них – колишні учасники АТО та волонтери, також є жителі міста Києва”.

Деталі: В коментарі місцевому виданню Житомир.Інфо речниця поліції області Алла Ващенко розповіла, що орендар ставка фігурував у затриманні начальника райвідділу поліції Житомирщини, яке відбулося незадовго до стрілянини.

Зокрема, поліцейський вимагав у чоловіка щомісячні хабарі в 10 тисяч гривень за “невтручання у діяльність, пов’язану з розведенням риби”.

Пряма мова Ващенко: “Компанія приїхала на риболовлю в ніч з 20 на 21 травня, тобто раніше, ніж відбулося затримання начальника райвідділу поліції. Вони знаходилися неподалік від того місця, де це відбувалося… Теоретично вони могли спостерігати за тим, що відбувалося. Дійсно, ці дві події (затримання на хабарі та вбивство – ред.) пов’язує те, що й там і там була одна й та сама особа – орендар ставка, але говорити про те, що вони приїхали заради того, щоб з ним “розбиратися” не можна.

Рибалки після того, як відбулося затримання, разом з орендарем відпочивали, сиділи за столом, а потім між ними виник конфлікт, про його причини зараз збираємо свідчення. Тобто не можна стверджувати, що хтось приїхав заради якихось “розбірок”, бо це не сходиться за часовими рамками”.

Нагадаємо:

Близько 1:00 22 травня у селі Новоселиця Попільнянського району біля приватних ставків місцевий житель розстріляв з гладкоствольної мисливської рушниці марки “ІЖ” 7 осіб.

Стрільця затримали, мисливську рушницю вилучили. На місці події працюють слідчо-оперативні групи. Встановлюються всі обставини події.

Слідчі розпочали кримінальне провадження за ч. 2 ст. 115 (умисне вбивство двох і більше осіб) ККУ. Зловмиснику загрожує до 15 років позбавлення волі або довічне ув‘язнення.

 

Нацгвардія назвала імена трьох убитих на ЖитомирщиніУП

Національна гвардія підтвердила, що троє із семи загиблих під час нічної стрілянини на Житомирщині, є її військовослужбовцями.

Джерело: Національна гвардія України у Facebook

Дослівно: “Серед загиблих є і військовослужбовці Національної гвардії України.

У цій страшній трагедії загинув військовослужбовець за контрактом Бригади швидкого реагування старший сержант Вульчин В. С., а також 2 військовослужбовці за контрактом військової частини 3066 молодший сержант Мамиченко В. Л. та старший солдат Москалець А. В.”.

Деталі: У Нацгвардії відзначили, що військовослужбовці перебували у відпустці, яка була їм надана після тривалого перебування на ротації в районі проведення ООС.

Передісторія:

Близько 1:00 22 травня у селі Новоселиця Попільнянського району біля приватних ставків місцевий житель розстріляв з гладкоствольної мисливської рушниці марки “ІЖ” 7 осіб.

Стрільця затримали, мисливську рушницю вилучили. На місці події працюють слідчо-оперативні групи. Встановлюються всі обставини події.

Слідчі розпочали кримінальне провадження за ч. 2 ст. 115 (умисне вбивство двох і більше осіб) ККУ. Зловмиснику загрожує до 15 років позбавлення волі або довічне ув‘язнення.

Згодом стало відомо, що серед загиблих – колишні учасники АТО та волонтери.

 

Масове вбивство на Житомирщині: дружина орендатора ставка назвала можливу причину конфлікту

Дружина орендатора ставка, який застрелив 7 чоловіків вночі на Житомирщині вважає, що можливою причиною інциденту могла стати суперечка з приводу участі у війні на Донбасі.

Про це повідомляє 5 канал – Укрінформ.

«Він уже визнав свою провину. Що стало причиною конфлікту? Чоловік встиг мені сказати, що конфлікт розгорівся через слова його приятелів про те, що вони воювали, а він своїх дітей не пустив в армію», – зазначила жінка.

Вона додала, що її чоловік має запальний характер і зауважила, що компанія вживала спиртне.

«Все це сталося на березі ставка. Там, де випивається горілка, – завжди конфлікт, – каже жінка.

Як повідомляв Укрінформ, вночі в селі Новоселиця Попільнянського району Житомирської області місцевий житель, орендар, біля приватних ставків з мисливської рушниці смертельно поранив сімох людей.

За інформацією заступника міністра внутрішніх справ Антона Геращенка, орендар розстріляв своїх гостей-рибалок. За словами Геращенка, на березі ставу відпочивала компанія киян, старих знайомих, які вже не раз збиралися тут на риболовлю.

Серед загиблих – троє військовослужбовців Національної гвардії.

Про чоловіка, який відкрив стрілянину, відомо, що він фігурував у затриманні поліцейського, який вимагав у орендаря хабар за не перешкоджання у розведенні риби. Утім поліція області не пов’язує стрілянину та затримання біля ставу хабарника.

На місці події правоохоронці вилучили 5 одиниць зареєстрованої на учасників інциденту зброї.

 

Китай хоче запровадити в Гонконзі закон проти заколоту

збирається представити на конгресі суперечливий закон «Про вдосконалення правової системи і правозастосовного механізму Гонконгу».

Про це повідомляє ВВС – Укрінформ.

«Уряд Китаю збирається представити на конгресі суперечливий закон про безпеку Гонконгу», – йдеться в повідомленні.

Щорічний Національний народний конгрес, який збирається сьогодні, включив у свій порядок денний проект закону «Про вдосконалення правової системи і правозастосовного механізму Гонконгу», який передбачає відповідальність за «заколот, сепаратизм і зраду».

Як зазначає видання, ситуація може загостритися, оскільки Пекін теоретично може просто обійти обраних законодавців Гонконгу і нав’язати свої зміни.

Гонконг є особливим адміністративним районом Китаю. З того часу як Британія повернула Гонконгу суверенітет у 1997 році, район дотримувався політики «одна країна, дві системи», що дало змогу йому отримати певні свободи, яких немає у решти Китаю.

Прихильники демократії в Гонконзі вважають такий крок черговою спробою комуністичного керівництва Китаю нівелювати місцеві свободи.

Торік Гонконг переживав хвилю бурхливих протестів і суспільного невдоволення, а також вимоги демократичних реформ. Керівництво Китаю вважає, що закон «Про вдосконалення правової системи і правозастосовного механізму Гонконгу» необхідний для запобігання повторення таких акцій протесту.

 

Південна Америка стала новим епіцентром пандемії коронавірусу – ВООЗ

Південна Америка стала новим епіцентром пандемії COVID-19.

Про це заявив директор програми Всесвітньої організації охорони здоров’я із надзвичайних ситуацій в сфері охорони здоров’я Майкл Райан, повідомляє Estadao – Укрінформ.

Зазначається, що найбільш ураженою коронавірусною хворобою країною є Бразилія. За даними ВООЗ, кількість підтверджених випадків зараження у Бразилії наближається до 300 тисяч, більшість з них припадає на Сан-Паулу.

Бразилія за кількістю хворих перебуває зараз на третьому місці в світі – після США та РФ.

За даними Worldometer, загальна кількість підтверджених випадків COVID-19 у світі становить 5 250 203, з них 336 421 летальний, одужало 2 119 688 людей.

 

ВООЗ зібрала $800 мільйонів на боротьбу з COVID-19

Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) зібрала $800 мільйонів на боротьбу з коронавірусом COVID-19.

Про це повідомляє CNN – Укрінформ.

“Глава Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) Тедрос Аданом Гебреісус заявив, що обсяг оголошених внесків на боротьбу з пандемією коронавірусу цього року склав майже 800 мільйонів доларів США”, – йдеться у повідомленні.

За попередніми підрахунками, організації для цих цілей необхідно $1,7 млрд.

“З початку пандемії ВООЗ працювала день і ніч для координації глобальної реакції на всіх трьох рівнях організації – надання технічних порад, каталізація політичної солідарності, активізація ресурсів, координація логістики та багато іншого”, – заявив глава ВООЗ на засіданні виконавчої ради у п’ятницю.

Як повідомляв Укрінформ, станом на середину дня 22 травня у світі зафіксовано 5 220 599 випадків коронавірусу, зокрема 335 162 летальні випадки і 2 097 281 випадок одужання.

 

В Україні зафіксували 20 148 випадків коронавірусу, з них за добу – 442

Станом на 22 травня в Україні лабораторно підтверджено 20 148 випадків COVID-19. За добу – 442 нових випадків.

Про це на брифінгу сказав міністр охорони здоров’я Максим Степанов, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“За минулу добу захворіло 442 особи. Загалом за весь час пандемії захворіло 20 148 людей, з них 1434 дитини, а також 3907 медпрацівників” – сказав Степанов.

За добу, додав він, захворіло 29 дітей та 74 медпрацівники, зафіксовано 9 летальних випадків, одужало 358 осіб.

Загалом з початку епідемії одужало 6585 людей, зафіксовано 588 летальних випадків.

За словами Степанова, за попередню добу здійснено 8923 тестування методом ПЛР.

Найбільше випадків за останню добу зафіксовано у Львівській області – 65, Чернівецькій – 63 та м. Київ – 47

 

Динаміка збільшення інфікованих COVID-19 в Україні у 2020 році

Укрінформ підготував інфографіку з даними про те, як збільшувалась кількість інфікованих на COVID-19 в Україні за останній тиждень.

16 травня в Україні зафіксовано 17858 лабораторно підтверджених випадків COVID-19, з них 497 летальних, 4906 пацієнтів одужало.

17 травня в Україні 18291 лабораторно підтверджений випадок COVID-19, з них 514 летальних, 5116 пацієнтів одужало.

18 травня в Україні 18616 лабораторно підтверджених випадків COVID-19, з них 535 летальних, 5276 пацієнтів одужало.

19 травня в Україні 18876 лабораторно підтверджених випадків COVID-19, з них 548 летальних, 5632 пацієнти одужало.

20 травня в Україні 19230 лабораторно підтверджених випадків COVID-19, з них 564 летальні, 5955 пацієнтів одужало.

21 травня в Україні 19706 лабораторно підтверджених випадків COVID-19, з них 579 летальних, 6227 пацієнтів одужало.

22 травня в Україні 20148 лабораторно підтверджених випадків COVID-19, з них 588 летальних, 6585 пацієнтів одужало.

 

У Чернівецькій області лікарні першої та другої хвилі вже заповнені – МОЗ

У Чернівецькій області визначені для прийому хворих з COVID-19 лікарні першої та другої хвилі вже заповнені.

Про це на брифінгу 22 травня сказала заступник міністра охорони здоров’я Ірина Микитчак, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“У кожній області є визначені лікарні Департаментом охорони здоров’я. Вони погоджені з МОЗ, ці лікарні для хворих на коронавірус. У нас у різних областях є різна ситуація. Наприклад, Чернівецька область, де лікарні першої хвилі, другої хвилі лікарні заповнені, а є області, де захворюваність є достатньо низькою”, – сказала вона.

Микитчак зазначила, що у різних областях різна кількість визначених лікарень для хворих на коронавірус.

Як повідомляв Укрінформ, міністр охорони здоров’я Максим Степанов, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков та міністр Кабінету міністрів Олег Немчінов у четвер, 21 травня, відвідали з робочою поїздкою Чернівецьку область.

Станом на 22 травня в Україні лабораторно підтверджено 20 148 випадків COVID-19, з них 588 летальних, 6585 пацієнтів одужали. За добу зафіксовано 442 нових випадки.

Найбільше випадків за останню добу зафіксовано у Львівській області – 65, Чернівецькій – 63 та м. Київ – 47.

 

Київ не готовий перейти на другий етап виходу з карантину – МОЗ

Київ не готовий після 22 травня розпочати другий етап ослаблення карантинних заходів.

Про це свідчать дані Міністерства охорони здоров’я – Укрінформ.

Так, за даними МОЗ, у столиці інцидентність (загальна кількість нових випадків COVID-19 за останні 7 днів на 100 тис. населення) становить 15,6 при необхідних менше ніж 12 осіб; завантаженість ліжок – 36,12%; охоплення ПЛР-тестуванням – 44,77 на 100 тис. населення.

Таким чином у МОЗ підсумовують, що Київ не готовий розпочати другий етап ослаблення обмежувальних заходів.

Як повідомлялося, 20 травня 2020 року Кабінет міністрів ухвалив постанову «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів».

Цим документом передбачене послаблення або припинення протиепідемічних заходів на території регіонів на підставі рішення регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (ТЕБ та НС).

Рішення приймають з урахуванням оцінки епідемічної ситуації та наявності у регіоні одночасно трьох ознак: інцидентність має становити менше ніж 12 осіб на 100 тис. населення; завантаженість ліжок у закладах охорони здоров’я, визначених для госпіталізації пацієнтів з підтвердженим випадком COVID-19, має бути менше ніж 50%; середня кількість ПЛР-тестувань повинна становити понад 12 на 100 тис. населення протягом останніх 7 днів.

Раніше міський голова Віталій Кличко повідомляв, що у Києві з 23 травня у звичайному режимі почне працювати наземний громадський транспорт, а київський метрополітен з 25 травня відновить роботу.

Станом на 9:00 22 травня в Україні 20 148 лабораторно підтверджених випадків COVID-19, з них 588 летальних, 6585 пацієнтів одужали. За добу зафіксовано 442 нові випадки. У Києві загалом зафіксовано 2522 випадки.

 

Без температурного скринінгу і обмеження кількості людей: як працюватиме метро у Києві

У Київському метрополітені не будуть перевіряти температуру пасажирам. Також не будуть обмежувати їх кількість.

Про це розповів заступник голови Київської міської державної адміністрації Валентин Мондриївський в ефірі каналу “Україна 24” – Укрінформ.

“Починаючи з понеділка, будемо дивитися на епідеміологічну ситуацію. В послабленні карантину, яке затвердив уряд, є три показники: кількість протестованих людей, кількість вільних місць в лікарнях – має бути не менше 50%, і третій показник – кількість хворих на 100 тисяч населення. Якщо не буде перевищень і не буде необхідності знову вводити обмеження, то відкриються і ТРЦ”, — повідомив він.

Мондриївський також пояснив, як саме працюватиме метро і які будуть обмеження. За його словами, проводити всім температурний скринінг неможливо. Також чергові по станції будуть стежити за обов’язковим носінням масок та рукавичок.

Він зазначив, що обмежити число пасажирів у метро також неможливо, тому такого не буде. Щодо наземного транспорту, верхня межа – це кількість сидячих місць.

Він нагадав, що з понеділка 25 травня у столиці планують відкривати метрополітен. З 23 травня з 12 години починає працювати в повному обсязі наземний транспорт без режиму пропусків.

Як повідомлялось, Київський міський голова Віталій Кличко просить уряд дозволити запровадження другого етапу послаблення обмежень у Києві з 23 травня та дозволити роботу транспорту у столиці.

 

В Україні відсьогодні запроваджують адаптивний карантин

З п’ятниці в Україні запроваджується адаптивна модель карантину, проте обмежувальні заходи будуть послаблені лише в регіонах з відповідної епідеміологічної ситуації.

Про це повідомив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль у Facebook – Укрінформ.

“Відсьогодні Україна переходить до адаптивної моделі карантину. Водночас уряд послаблює загальнонаціональні обмежувальні заходи, але вони діятимуть лише в тих регіонах, де дозволяє епідемічна ситуація”, – зазначив він.

Водночас глава уряду пояснив, що рішення про пом’якшення або посилення карантину в областях відтепер будуть ухвалювати регіональні комісії ТЕБ і НС за умови дотримання трьох цільових показників. Шмигаль також опублікував інфографіку про послаблення протиепідемічних заходів та продовжені заборони.

Зокрема, залишаються обов’язковими регулярні дезінфекції, дотримання соціальної дистанції, носіння масок, наявність документів на посвідчення особи.

Разом з тим, з 22 травня дозволяється: проведення спортивних заходів до 50 осіб без глядачів, проведення релігійних заходів, регулярні та нерегулярно пасажирські перевезення автотранспортом, діяльність готелів, з 25 травня – робота метрополітену та дитячих садків.

Як повідомлялося, Кабінет міністрів 20 травня ухвалив рішення про перехід на адаптивну модель карантину з 22 травня до 22 червня. За даними МОЗ, із 1 червня дозволятиметься відновити роботу фітнес-центрів (крім групових занять понад 10 осіб), діяльність закладів освіти в групах не більше як 10 осіб.

Також з 1 червня дозволяються міжобласні перевезення.

З 10 червня в регіонах з послабленням карантину дозволено повноцінну роботу кафе, ресторанів у приміщеннях, роботу закладів культури, а також готелів та хостелів.

З 15 червня заплановано відновлення авіаперевезень.

Крім того, з 1 червня заплановано запустити залізничні пасажирські перевезення.

Карантин в Україні було введено з 12 березня.

 

МОЗ затвердило правила роботи дитсадків на карантині

Міністерство охорони здоров’я затвердило проєкт тимчасових рекомендацій щодо роботи закладів дошкільної освіти.

Дана постанова затверджена головним санітарним лікарем України Віктором Ляшко і набирає чинності з 25 травня – Укрінформ.

У документі зазначається, що перед початком зміни потрібно буде проводити температурний скринінг усім працівникам закладу. Температурний скринінг дітей мають проводити при вході, а також кожні 4 години, показники слід заносити у відповідний журнал.

Ранкове приймання дитини до дитсадка вихователь групи проводить за межами будівлі. На вході до закладу організовується місце для обробки рук антисептиками.

На період карантину у дитсадках забороняється:

використання багаторазових (тканинних рушників);

використання м’яких іграшок;

використання килимів з довгим ворсом;

перебування у вуличному взутті всередині приміщення;

проведення масових заходів за участю дітей з більш ніж однієї групи та за присутності глядачів (відвідувачів).

Як повідомлялося, Кабінет міністрів 20 травня ухвалив рішення про перехід на адаптивну модель карантину з 22 травня до 22 червня.

Цим документом передбачене послаблення або припинення протиепідемічних заходів на території регіонів на підставі рішення регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (ТЕБ та НС).

Станом на 9:00 22 травня в Україні 20 148 лабораторно підтверджених випадків COVID-19, з них 588 летальних, 6585 пацієнтів одужали. За добу зафіксовано 442 нові випадки.

 

Як працюватиме транспорт під час карантину: рекомендації МОЗ

Міністерство охорони здоров’я затвердило проєкт рекомендацій при перевезенні пасажирів автомобільним транспортом на період карантину у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби.

Дана постанова підписана головним санітарним лікарем України Віктором Ляшко і набирає чинності з 22 травня – Укрінформ.

У документі зазначається, що перед початком робочої зміни усім працівникам потрібно міряти температуру; водій, кондуктори та інші члени екіпажу впродовж усього рейсу повинні знаходитися в респіраторах або масках; забороняється перевезення пасажирів без захисних масок; перевезення пасажирів здійснюється в межах кількості місць для сидіння. У випадку міжобласного перевезення до регіону, в якому не послаблювали карантин, таке перевезення дозволяється в межах 50% від кількості місць для сидіння.

Зазначається, що у кожному транспортному засобі повинно бути забезпечено інформування пасажирів про заходи профілактики коронавірусної хвороби. За можливості, біля дверей транспорту доцільно розмістити антисептики.

Також адміністрація автостанції повинна забезпечити наявність у працівників медичних масок і захисних рукавичок, вологе прибирання приміщень автостанції з використанням миючих і дезінфікуючих засобів не рідше, ніж кожні 5 годин до відкриття і після закінчення робочого дня автостанції.

Як повідомлялося, Кабінет міністрів 20 травня ухвалив рішення про перехід на адаптивну модель карантину з 22 травня до 22 червня.

Цим документом передбачене послаблення або припинення протиепідемічних заходів на території регіонів на підставі рішення регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (ТЕБ та НС).

Станом на 9:00 22 травня в Україні 20 148 лабораторно підтверджених випадків COVID-19, з них 588 летальних, 6585 пацієнтів одужали. За добу зафіксовано 442 нові випадки.

 

КПВВ на кордоні з окупованим Кримом не працюватимуть до 22 червня

Кабінет міністрів продовжив термін дії розпорядження про тимчасове призупинення роботи КПВВ на адмінкордоні з окупованою АР Крим до 22 червня.

Про це йдеться у додатку до урядової постанови № 392 , яка була ухвалення на засіданні уряду в середу, 20 травня – Укрінформ.

“В абзаці першому розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 березня 2020 р. № 291 “Про тимчасове припинення роботи контрольних пунктів в’їзду на тимчасово окуповану територію Автономної Республіки Крим і м. Севастополя та виїзду з неї, спрямоване на запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” …слово “травня” замінити словом “червня”, – йдеться в додатку.

До цих змін відповідне розпорядження передбачало тимчасове припинення з 00 год. 00 хв. 16 березня 2020 р. до 22 травня 2020 р. роботу контрольних пунктів в’їзду на тимчасово окуповану територію Автономної Республіки Крим і м. Севастополя та виїзду з неї.

Згідно з документом, на окуповану територію можуть потрапити люди, зареєстровані там, а на материкову Україну – люди, прописані за межами окупованої території.

Як повідомлялося, уряд 20 травня запровадив адаптивний карантин до 22 червня. Із 22 травня розпочинається другий етап пом’якшення карантинних заходів

21 травня Кабінет міністрів опублікував постанову №392 про продовження до 22 червня карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 та поступове послаблення протиепідемічних заходів.

 

Медреформа: Степанов сказав, від яких принципів не відмовиться

Міністерство охорони здоров’я планує запровадити і відкоригувати коефіцієнт на складність у тарифах на медичні послуги.

Про це міністр охорони здоров’я України Максим Степанов заявив на зустрічі з представником ООН в Україні Оснат Лубрані, повідомляє пресслужба МОЗ.

“Ми проводимо зміни до медичної реформи і, звичайно, є принципи, від яких ми не відмовимося. Наприклад, це фінансування виключно через НСЗУ. При цьому оплата за пролікований випадок повинна бути чесною і зрозумілою. Дуже важливо, щоб це покривало витрати і мало відповідні коефіцієнти щодо складності того чи іншого випадку”, – заявив Степанов.

За його словами, нове керівництво МОЗ налаштоване на максимальну відкритість і прозорість своєї роботи. При цьому значна увага приділяється оптимізації процесів – тому один із пріоритетів відомства – розвиток і впровадження електронних систем, зокрема eHealth.

Крім того, міністр подякував представникам ООН за підтримку Україні у боротьбі з коронавірусом і на шляху впровадження медичної реформи. Сторони висловили готовність продовжити співпрацю, щоб застосовувати в Україні передовий світовий досвід у сфері медицини.

Як повідомляв Укрінформ, в Україні 1 квітня розпочався другий етап медичної реформи. Ним передбачено, що заклади охорони здоров’я, які надають спеціалізовану (міські, районні лікарні) та високоспеціалізовану (обласні лікарні і центри) медичну допомогу, отримуватимуть кошти за договором з НСЗУ.

Президент України Володимир Зеленський закликав главу МОЗ, голову профільного комітету Верховної Ради і головного санітарного лікаря оперативно запропонувати шляхи покращення медреформи і вирішити проблеми, які виникли в результаті запровадження другого її етапу.

Глава МОЗ Максим Степанов заявив, що до 1 червня буде запроваджено фінансування лікарень на рівні 2019 року, головним закупівельником медичних послуг залишається НСЗУ.

 

Кабмін оголосив новий конкурс на посаду голови Нацслужби здоров’я

Кабінет міністрів оголосив новий конкурс на посаду голови Національної служби здоров’я України (НСЗУ).

Відповідне повідомлення було розміщено на порталі вакансій державної служби 22 травня – Укрінформ.

Згідно з оголошенням, термін подачі документів закінчується у понеділок, 25 травня.

Кандидат має відповідати таким вимогам: освіта — не нижче магістра; досвід роботи – не менше семи років; досвід роботи на посадах державної служби категорії “А” чи “Б” або на посадах не нижче керівників структурних підрозділів в органах місцевого самоврядування або досвід роботи на керівних посадах у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення — не менше трьох років; вільне володіння державною мовою та іноземною мовою, яка є однією з офіційних мов Ради Європи (англійська та/або французька).

Як повідомлялося, НСЗУ була створена в рамках медреформи у 2017 році. Вона контролює всі виплати у сфері охорони здоров’я та обирає лікарні, які отримуватимуть гроші від держави.

У січні 2020 року відбувся конкурс на посаду голови НСЗУ. Три претенденти після співбесіди з Комісією з питань вищого корпусу державної служби мали пройти співбесіду з міністром охорони здоров’я.

20 травня міністр охорони здоров’я Максим Степанов заявив, що він відхилив усі кандидатури на посаду голови НСЗУ.

 

Усі області знайшли можливості для виплат надбавки медикам – ОП

Усі області вже знайшли можливості для виплат надбавки медикам, які борються з коронавірусом, Національна служба здоров’я завершує підписання договорів щодо виплат за квітень.

Про це Президенту Володимиру Зеленському повідомили на традиційній нараді з питань запобігання поширенню коронавірусної інфекції COVID-19, інформує пресслужба глави держави – Укрінформ.

“Главі держави також доповіли, що всі області знайшли можливості для виплати надбавок до зарплат лікарям, які безпосередньо боролися з COVID-19″, – ідеться в повідомленні.

Крім того, зазначається, що Національна служба здоров’я завершує підписання договорів щодо виплат за квітень. За даними ОП, екстрена медична допомога підписала 100% договорів, мобільні бригади лікарів – 75%, стаціонарна медична допомога, яка допомагає хворим на COVID-19, – 84%, стаціонарна медична допомога, яка допомагає хворим на ГРВІ, – 85%.

В ОП поінформували, що укладання договорів продовжиться попри вихідні.

 

Директор Харківської обласної інфекційної лікарні захворів на COVID-19

Директор Харківської обласної інфекційної лікарні Павло Нартов захворів на COVID-19.

Це кореспондентові Укрінформу підтвердив сам Нартов.

«Так, COVID-19 підтверджено (в мене) лабораторно. Госпіталізований у своїй же лікарні. Стан… не дуже», – сказав директор медзакладу.

Раніше Нартов повідомляв, що коронавірус підтверджено в 14 працівників лікарні, троє з них вуже пролікувалися, а один завідувач відділення перебуває на самоізоляції.

Загалом на Харківщині коронавірусом заразилися 202 медичні працівники, 63 з них уже одужали.

Станом на ранок 22 травня в області зареєстровано 866 випадків захворювання. Одужало 265 людей, 33 померли.

В Україні лабораторно підтверджено 20 148 випадків захворювання на COVID-19, з них 588 летальних, 6585 пацієнтів одужало. За добу зафіксовано 442 нові випадки.

 

Польща дозволила українським заробітчанам працювати в агросекторі й під час обсервації

Іноземці, які приїжджатимуть до Польщі на роботу в аграрному секторі з-поза східного кордону, зокрема з України, зможуть працювати вже з першого дня після прибуття, тобто у період обов’язкової 14-денної обсервації.

Про це під час пресконференції заявив міністр сільського господарства Польщі Кшиштоф Ардановський, повідомляє Dziennik.pl – Укрінформ.

“Міністр повідомив, що запроваджено суттєві пом’якшення для працівників з-поза східного кордону. Він зазначив, що іноземці, які прибуватимуть до фермерських господарств, під час карантину можуть виконувати роботу з першого дня після приїзду, чого немає в інших секторах”, – йдеться у повідомленні.

Міністр зауважив, що нестача сезонних працівників зі Сходу у зв’язку з пандемією коронавірусу є проблемою багатьох країн Західної Європи.

Ардановський додав, що для приїжджих працівників у Польщі розроблені спеціальні санітарні процедури.

За його словами, новоприбулі сезонні працівники проходитимуть тести на наявність коронавірусу, і платитимуть за це фермери. Утім, з держбюджету буде виділено кошти на покриття вже проведених раніше тестів іноземцям.

Ардановський також закликав громадян Польщі, які зараз не мають роботи, розглянути можливість працевлаштування у фермерських господарствах. Він зауважив, що це буде “елементом солідарності з аграріями”, яким потрібно вчасно зібрати врожай.

Нещодавно в інтерв’ю Укрінформу голова Асоціації переробників фруктів та овочів Польщі Анджей Гайовнічек заявляв, що аграрний сектор країни потребує зараз “сотень тисяч” сезонних працівників з України.

 

Україна передала Фінляндії проєкт угоди про співпрацю щодо трудової міграції – ОП

Глава держави Володимир Зеленський провів телефонну розмову з Президентом Фінляндської Республіки Саулі Нііністьо, під час якої обговорювалася співпраця у сфері трудової міграції.

Про це повідомляється на сайті Офісу Президента – Укрінформ.

«Україна передала на розгляд фінляндської сторони проєкт міжурядової угоди про працевлаштування та співпрацю у сфері трудової міграції. Прошу вашого сприяння у прискоренні підготовки цього документа до підписання», – сказав глава Української держави.

Президент Фінляндської Республіки подякував українській стороні за ефективну взаємодію в питанні забезпечення участі громадян України у сезонних аграрних роботах у Фінляндії.

Зеленський наголосив на важливості безумовного гарантування безпеки українців при виїзді на роботу у Фінляндію.

«Хочу підтвердити, що наша позиція базується на гарантуванні умов безпеки українців у зв’язку з пандемією COVID-19, а також на виведенні з тіні процесу трудової міграції, встановленні чітких і прозорих рамок для легального працевлаштування українців за кордоном. Дуже ціную, що з Фінляндією домовлено про легальні контракти на понад три місяці, оформлення медичного страхування та комфортного проходження карантину», – зазначив він.

Президент України також зауважив, що сезонна співпраця стає важливим напрямком двосторонньої взаємодії України та Фінляндії. У цьому контексті він підтвердив зацікавленість нашої держави у започаткуванні діалогу у сфері менеджменту лісового господарства.

Співрозмовники також відзначили конструктивну взаємодію в питанні забезпечення своєчасного повернення додому громадян обох держав у період дії карантину.

Зеленський висловив подяку за допомогу Україні у боротьбі з коронавірусом, здійснену через Фінляндський комітет Червоного Хреста.

«Бажаю здоров’я вам та народу Фінляндії, а всім, хто хворіє, – якнайшвидшого одужання», – зазначив він.

Також повідомляється, що Президент України звернувся з проханням про подальшу підтримку у співпраці з міжнародними фінансовими організаціями. Зеленський повідомив, що Україна та МВФ погодили нову програму stand-by в обсязі 5 мільярдів доларів терміном на 18 місяців.

«Усі передумови для початку практичної роботи за програмою МВФ виконані, гроші фонду спрямовуються на збереження платіжного балансу та підтримку бюджету», – наголосив глава Української держави.

На прохання Президента Фінляндії окрему увагу було приділено безпековій ситуації на Донбасі. Володимир Зеленський подякував за незмінну підтримку Фінляндією суверенітету й територіальної цілісності України.

Саулі Нііністьо запросив Президента України після закінчення пандемії коронавірусу відвідати Фінляндію.

Як повідомляв Укрінформ, 29 квітня Прем’єр-міністр Денис Шмигаль зазначив, що уряд готовий до переговорів з європейськими країнами, які прагнуть запросити українців на сезонні роботи.

23 квітня спецрейсом до Фінляндії вилетіли 200 українських трудових мігрантів. За повідомленнями ЗМІ, це перший чартер, який фіни організували на прохання фермерів. Після прильоту всі прибулі зобов’язані пройти двотижневий карантин.

Загалом до сільгоспробіт у Фінляндії планують залучити близько тисячі працівників з України. У країні переконані, що без цих робітників їхньому сільському господарству не впоратися з весняною посівною

 

Гетманцев вважає, що оскарження банківського закону у КСУ не вплине на транш МВФ

Оскарження закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності» в Конституційному суді, найімовірніше, не вплине на отримання Україною траншу від Міжнародного валютного фонду.

Таку думку висловив голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев (фракція партії «Слуга народу») 22 травня в ефірі телеканалу «Україна 24», повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Не можу дати гарантію, що це ніяк не вплине у майбутньому. Можливо, в майбутньому і вплине. Але щодо підписання самого меморандуму (з МВФ – ред.) та отримання першого траншу, то вже з великою ймовірністю на це не вплине нічого», – сказав Гетманцев.

Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада 13 травня ухвалила закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності».

Закон, зокрема, унеможливить скасування рішення НБУ про націоналізацію/ліквідацію банків та повернення несправедливої компенсації з держбюджету їхнім попереднім власникам.

Ухвалення «банківського» закону є однією з двох головних умов МВФ для надання Україні фінансової допомоги (друга умова – ухвалення закону про ринок землі; він був прийнятий 31 березня).

Відразу після ухвалення закону про банки народні депутати Антон Поляков (позафракційний) і Олександр Дубінський («Слуга народу») зареєстрували в парламенті проєкти постанов щодо його скасування. Рада відхилила їх на засіданні 19 травня.

Голова ВР і Президент підписали закон 21 травня.

Водночас народний депутат Антон Поляков подав позов до суду, в якому просить визнати протиправними дії Голови Верховної Ради Дмитра Разумкова та народного депутата Данила Гетманцева під час розгляду та ухвалення «банківського закону».

Водночас лідер «Батьківщини» Юлія Тимошенко під час засідання ВР 13 травня заявила, що члени фракції мають намір звернутися до Конституційного суду щодо відповідності «банківського» закону положенням Основного закону.

 

Україна сподівається на оновлення Угоди про асоціацію з ЄС – Мінекономіки

Україна сподівається розпочати оновлення Угоди про асоціацію з ЄС, що є особливо актуальним через непросту ситуацію у міжнародній торгівлі.

Про це повідомляє пресслужба Мінекономіки за підсумками зустрічі міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігоря Петрашка з послом ЄС, головою Представництва ЄС в Україні Матті Маасікасом – Укрінформ.

“Ми сподіваємось розпочати оновлення Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Це питання є особливо актуальним через непросту ситуацію у міжнародній торгівлі. Також пріоритетним питанням для нас є усунення технічних бар’єрів у торгівлі з ЄС, ми готові до укладення Угоди про оцінку відповідності та прийняття промислової продукції”, – сказав Петрашко.

За його словами, Європейський Союз залишається головним торговим партнером України. У 2019 році, порівняно з 2018 роком, товарообіг між Україною та ЄС збільшився на 5,5% та склав 45,7 млрд дол. США, з яких експорт становив 20,8 млрд дол. США. Зокрема, найбільшими імпортерами української продукції стали Польща, Італія, Німеччина, Нідерланди та Угорщина.

“В Україні запроваджено адаптивний план виходу з карантину, який складається з 5-ти етапів. Важливим є постійний обмін досвідом з іншими країнами щодо боротьби з коронавірусом, економічного оздоровлення після COVID-19, підтримки бізнесу, збереження та створення нових робочих місць. Разом з тим, незважаючи на заходи проти пандемії, ми докладаємо всіх зусиль для забезпечення безперебійного експорту с/г продукції на зовнішні ринки та забезпечення продовольчої безпеки”, – зазначив Петрашко.

 

У НКРЕКП пояснили, як можна вирішити проблему “зеленого” тарифу

Енергетичний регулятор бачить можливість стабілізувати фінансову складову енергетичної системи України в разі урізання “зеленого” тарифу на 30% для СЕС і 15% для ВЕС, а також скасування пільги на перші 100 кВт-год на місяць для населення.

Про це в інтерв’ю “Бізнес.Цензору” сказав голова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг Валерій Тарасюк – Укрінформ.

“Я не хочу скочуватися в критиканство, але об’єктивно у нас високий “зелений” тариф. Я просто констатую факт. Таку частку “зеленої” генерації, яку ми маємо зараз, економіка не може собі дозволити. На сьогодні у нас введено в експлуатацію 7 ГВт “зелених” потужностей. Ще на 12 ГВт видано Pre-PPA (попередній договір про продаж електроенергії за зеленим тарифом – ред.)”, – зазначив Тарасюк.

За його словами, якщо підсумувати ці потужності, то вони більше нашого пікового споживання сьогодні – близько 16 ГВт.

“Через цей дисбаланс при нинішній ціні електроенергії ми не здатні виплачувати існуючий “зелений” тариф … Ми бачимо можливість стабілізувати фінансову складову системи в разі урізання “зеленого” тарифу на 30% для СЕС і 15% для ВЕС, а також скасування пільги на перші 100 кВт-год на місяць для населення. В іншому разі, щоб виплатити компенсацію “зеленої” генерації, мають бути набагато вищі: або ринкова ціна електричної енергії, або тариф НЕК “Укренерго”. Але такий рівень не буде прийнятним для промислових споживачів”, – додав Тарасюк.

За його словами, комісія бачить умовний коридор оптової ціни електроенергії на рівні 1,2 – 1,4 грн за кВт-год. При цьому, споживачі пропонують коридор в 1,0 – 1,2 грн за кВт-год, а теплова генерація хоче 1,4 – 1,6 грн за кВт-год.

“Ще раз. Я не виступаю проти “зеленої” генерації. Я виступаю за збалансованість системи. Теоретично, якщо економіка витримує такий обсяг “зелених” потужностей і розмір “зеленого” тарифу, можна нічого не міняти. Але, на жаль, економіка не витримує”, – додав Тарасюк.

 

Україна не змогла б підписати вигідний транзитний контракт під час пандемії – глава НКРЕКП

Росіяни не підписали б транзитний контракт, якби могли припустити, наскільки знизиться споживання енергоресурсів у зв’язку з пандемією COVID-19.

Про це в інтерв’ю “Бізнес.Цензору” сказав голова Національної комісії, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг, Валерій Тарасюк – Укрінформ.

“Зараз ми вже не цінуємо те, що відбулося на тих переговорах. Слава Богу, що цей COVID-19 прийшов на місяць пізніше. Якби тоді росіяни могли припустити, як впаде споживання енергоресурсів, ми б не змогли домовитися про такі обсяги транзиту за схемою “качай або плати”. А зараз вони нам платять за викуплену потужність, навіть при тому, що не качають газ. І, до речі, якщо ви мене запитаєте, чи заслужили Вітренко, Андрій Коболев і вся команда “Нафтогазу” ті бонуси, про які стільки пишуть у пресі, моя особиста думка – заслужили кожний цент”, – сказав Тарасюк.

Він також прокоментував свою роль у цих переговорах, а також роль інших членів команди.

“Я був членом урядової делегації. Моя задача полягала у відстоюванні тарифу на транспортування газу нашою газотранспортною системою (ГТС). Взагалі, це історична подія. Я бачив, як вели переговори наші. У Берліні, перш за все, відзначився Юрій Вітренко. Професійно розкладав аргументи проти таких серйозних опонентів, як глава “Газпрому” Олексій Міллер і міністр енергетики РФ Олександр Новак. Оржель формально був главою делегації і також був на висоті”, – зазначив Тарасюк.

За його словами, на переговорах було виторгувано дуже багато бонусів для України – “чіплялися за кожний кубометр в об’ємі транзиту, за кожний цент в тарифі на транзит”.

“А в Мінську віддаю належне роботі Андрія Єрмака. Він там проявив себе сильним політиком в суперечці з Дмитром Козаком, сьогоднішнім заступником глави адміністрації Путіна, а тоді – віцепрем’єром РФ”, – додав глава НКРЕКП.

Нагадаємо, підписання нового транзитного контракту відбулося 30 грудня 2019 р. До підписання команда НАК “Нафтогаз України” неодноразово припускала, що контракт не буде підписаний до кінця 2019 року і переговори продовжаться в поточному році.

 

НКРЕКП розробляє механізм вирішення проблеми боргів підприємства “Вода Донбасу”

Українська влада може домовитися із споживачами неконтрольованих територій про оплату водопостачання, яке здійснює КП “Вода Донбасу”. За іншими сценаріями, передбачається побудувати обхідний водогін до Маріуполя або ж покласти борги “Води” на український бюджет.

Про це в інтерв’ю “Бізнес.Цензору” сказав голова Національної комісії, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг, Валерій Тарасюк – Укрінформ.

“Основні боржники – водопостачальна компанія КП “Вода Донбасу” і держшахти. Відключати ми їх не можемо, тому що є соціальний фактор. Хто буде платити за спожиту ними електроенергію, досі не вирішено”, – зазначив Тарасюк.

Він пояснив, що компанії “Вода Донбасу” не можуть просто відключити електроенергію за неплатежі.

“Проблема в тому, що фізично в Маріуполь вода потрапляє через окуповану територію Донецької області. Там споживається основний обсяг води компанії. Проблеми з неплатежами виникли тому, що споживачі на окупованій території не платять за воду. Але якщо перекрити їм поставку, Маріуполь також буде без води. Ми звернулися до Ради національної безпеки і оборони (РНБО) з проханням допомогти вирішити цю проблему. Один з варіантів – домовитися із споживачами на непідконтрольних територіях про те, щоб вони оплачували цю послугу. Це політично складне питання. Воно включене в перелік тем, обговорюваних на переговорах в Мінську”, – сказав голова НКРЕКП.

За його словами, камінь спотикання в таких переговорах – це ціни на воду.

“На окупованих територіях встановлена ​​така собі версія режиму Радянського Союзу. Можливо, зараз там діють українські тарифи 2014 року. Другий варіант вирішення цієї проблеми – будувати обхідний водогін до Маріуполя”, – розповів Тарасюк.

Але найреальніший варіант, за якого цей борг ляже на українських платників податків.

“Тут є два напрямки: ці витрати візьме на себе або держбюджет, або всі споживачі через плату на Балансуючому ринку електроенергії, оператором якого є НЕК “Укренерго”. Це світова практика, коли системний оператор суму фінансового небалансу пропорційно розподіляє на всіх учасників балансуючого ринку. У тому разі, якщо проблемний споживач заплатить, “Укренерго” поверне ці кошти учасникам ринку. Цю концепцію ми почали розробляти. Спробуємо її затвердити. Можливо, вдасться обійтися без зміни закону”, – додав Тарасюк.

Він додав, що будь-яке рішення є дуже болісним. Його буде обговорено з усіма сторонами, оскільки “це чутливе політичне питання”.

Як повідомляв Украінформ, ще рік тому, станом на 1 травня 2019 року, заборгованість муніципальних водоканалів Донецької області за спожиту воду перед КП «Компанія «Вода Донбасу» становила майже 1,4 млрд грн, з яких 48% – заборгованість водоканалів з окупованих територій регіону.

З огляду на соціальну значимість КП «Компанія «Вода Донбасу», енергопостачальна компанія неодноразово закликала уряд, а саме: відповідальних за вирішення питання Міністерство регіонального розвитку та житлово-комунального господарства, НКРЕКП, Мінекономрозвитку, Міненерговугілля, Донецьку ОДА, вжити термінових заходів для врегулювання ситуації.

Кабінет міністрів України в серпні минулого року заборонив застосовувати будь-які обмеження поставок електроенергії КП «Вода Донбасу», яке є ключовим постачальником питної води для населених пунктів регіону.

 

Промислове виробництво у квітні скоротилося майже на 17% – Держстат

В Україні обсяги промислового виробництва у квітні 2020 року порівняно з квітнем попереднього року скоротилися на 16,7%.

Про це повідомляє Державна служба статистики – Укрінформ.

“У квітні 2020 р. індекс промислової продукції становив: сезонно скоригований (порівняно з березнем 2020 р.) ­– 94,0%; скоригований на ефект календарних днів (порівняно з квітнем 2019 р.) – 83,3%”, – йдеться в повідомленні.

У Держстаті також навели дані за чотири місяці.

Так, у січні–квітні 2020 року порівняно із січнем–квітнем 2019 року індекс промислової продукції становив 92,1%, у т. ч. у добувній промисловості та розробленні кар’єрів – 94,0%, переробній – 91,3%, постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря – 92,0%.

При цьому виробництво споживчих товарів тривалого використання за чотири місяці року становило лише 58,3% обсягу їх виробництва за аналогічний період торік.

Як повідомляв Укрінформ, за даними Держстату, за січень-березень 2020 року обсяги промислового виробництва в Україні скоротилися на 5,1% у порівнянні з аналогічним періодом 2019 року.

Уряд із 12 березня запровадив в Україні карантин з метою протидії поширенню коронавірусної інфекції COVID-19.

За 2019 рік обсяги промислового виробництва скоротилися на 1,8% порівняно із 2018 роком. А от у 2018 році було зафіксоване їх зростання на 1,1% проти 2017 року.

 

Ще два банки приєднались до системи BankID НБУ

До системи віддаленої ідентифікації BankID Національного банку України приєднались Акордбанк та Асвіо Банк.

Про це повідомляє пресслужба НБУ у Facebook – Укрінформ.

“Відразу 2 банки приєдналися цього тижня – Акордбанк та Асвіо Банк. Вітаємо їхніх клієнтів! Адже тепер вони можуть скористатися сервісом, який надає дистанційний доступ до адміністративних, фінансових та комерційних послуг через портали послуг підключених абонентів – надавачів послуг”, – ідеться в повідомленні.

Наразі система BankID НБУ налічує 40 учасників. Серед них – 17 банків (ПриватБанк, Ощадбанк, Альфа банк, ПУМБ, Monobank (Універсал Банк), OTP Банк, А-Банк, банк “Альянс”, банк “Форвард”, банк “Південний”, Кредобанк, Радабанк, Мотор-банк, банк “Восток”, Ідея Банк, Акордбанк та Асвіо Банк) та 23 небанківські установи (портали послуг).

Як повідомляв Укрінформ, Національний банк розпочав реалізацію проєкту BankID у 2015 році. Нині НБУ є власником системи і регулює відносини між її учасниками.

Національна система електронної дистанційної ідентифікації фізичних осіб BankID Національного банку України – спосіб верифікації громадян через українські банки для надання адміністративних та інших послуг через інтернет.

Підключення до системи BankID для українських банків, державних установ і комерційних підприємств – безкоштовне.

 

Україна буде підстраховувати світовий ринок поставками м’яса – Косюк

Після відкриття світових ринків з`явився відчутний продуктовий дефіцит, і в наших продуктах є гостра потреба у продовольчого ринку, проте спроможності на прорив у експортерів не вистачить.

Про це в інтерв’ю виданню «Новое время» сказав український підприємець, глава правління агрохолдингу МХП Юрій Косюк – Укрінформ.

«Україна – точно донор на продовольчому ринку світу. Країни аравійського півострова вже виступили з проханням підтримати і підстрахувати їх в поставках м’яса», – розповів він.

Косюк зазначив, що багато компаній в цих країнах закрилися через випадки коронавірусу на виробництвах.

За словами бізнесмена, у США в результаті закриття виробництв через спалахи коронавірусу спостерігається значний дефіцит на внутрішньому ринку, в магазинах – напівпорожні полиці.

«МХП вже навчений епідеміями пташиного і свинячого грипу в минулому, тому ми оперативно і як ніколи жорстко підійшли до ситуації, до посилення особистої гігієни співробітників, навчання та профілактики», – запевнив глава правління МХП.

На думку Косюка, розглядати ситуацію як шанс для України завоювати провідну роль на ринку все ж не варто.

«У нас наразі немає такої можливості. Нікуди ми, на жаль, не рвонемо. Так, ми можемо закривати невеликі дірки в продовольчих балансах інших країн, як правило країн третього світу, але великого прориву в економіці це нам не дасть», – резюмував він.

 

Мін’юст назвав ТОП-5 боржників із виплати зарплат

Найбільшими боржниками з виплати заробітної плати в Україні є 5 компаній, загальний борг яких перевищує 385 млн грн.

Про це повідомляє пресслужба Міністерства юстиції – Укрінформ.

“В органах Державної виконавчої служби перебуває 22,9 тис. виконавчих документів про стягнення заробітної плати на суму 879,1 млн грн. Очолює список боржників ПАТ “Сумське НВО”, яке заборгувало 3 181 працівнику 143,1 млн грн. Продаж майна підприємства для погашення заборгованості призначено на червень 2020 року”, – ідеться у повідомленні.

Як зазначається, друге місце у рейтингу найбільших боржників посідає ПАТ “Футбольний клуб” “Металіст” з Харківщини. ФК перебуває в процедурі банкрутства з 2017 року, а станом на 18 травня заборгованість перед 34 працівниками становить 117,4 млн грн.

На третьому місці рейтингу перебуває Харківське державне авіаційне виробниче підприємство, де 2 739 працівників мають отримати 74,3 млн грн. Підприємство, що входить до Концерну “Укроборонпром”, перебуває у процедурі банкрутства з 2015 року.

Четверте місце посідає ПрАТ “Сєвєродонецьке об`єднання “Азот”, Луганська область, із боргом 26,8 млн грн перед 820 працівниками. Реалізацію майна розпочато.

Закриває п’ятірку боржників ПрАТ “Азовзагальмаш” з Донецької області з боргом 25,5 млн грн перед 681 працівником. З 2016 року підприємство перебуває в процедурі банкрутства.

У Мін’юсті уточнили, що відповідні дані вказані за період з 1 січня до 18 травня 2020 року.

 

Банківський рахунок скоро можна буде відкрити онлайн — Мінцифри

Скоро банківський рахунок можна буде відкрити онлайн на підставі віддаленої ідентифікації та верифікації клієнтів

Про це Міністерство цифрової трансформації України повідомляє на своєму Telegram-каналі – Укрінформ.

“Невдовзі банківський рахунок можна буде відкрити онлайн. Сьогодні набуло чинності відповідне Положення Нацбанку про здійснення банками фінансового моніторингу”, — йдеться у повідомленні.

У відомстві пояснили, що незабаром з’явиться можливість відкриття рахунків у банку на підставі віддаленої ідентифікації та верифікації клієнтів.Так можна повноцінно верифікувати себе в режимі відеотрансляції або з використанням системи BankID НБУ, накладаючи е-підпис на копію ідентифікаційного документа.

Для неризикових ділових відносин буде доступна спрощена система верифікації:

за допомогою Системи BankID НБУ;

накладення е-підпису на копію документа;

здійснення першого платежу на символічну суму на окремий рахунок банку з власного;

зчитування даних з безконтактного електронного носія, імплантованого в ID-картку або біометричний паспорт, за допомогою смартфона та фіксації цієї операції;

ідентифікація даних, отриманих з бюро кредитних історій.

Як повідомлялося, Національний банк України та Міністерство цифрової трансформації України підписали меморандум про співпрацю у сферах цифровізації.

 

Чернишов перевірив об’єкти на Хмельниччині

Міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов у четвер, 21 травня, відвідав Хмельниччину, де ознайомився з будівництвом об’єктів, які реалізуються у межах програми «Велике будівництво» та за рахунок Державного фонду регіонального розвитку.

Про це повідомляє пресслужба Мінрегіону – Укрінформ.

“Міністр розвитку громад та територій України Олексій Чернишов перебував у відрядженні в Хмельницькій області, під час якого ознайомився з будівництвом об’єктів, які реалізуються у рамках президентської програми «Велике будівництво» та за рахунок ДФРР і місцевих бюджетів”, – йдеться у повідомленні.

Міністр також перевірив стан виконання завдань уряду, в тому числі щодо протидії поширенню COVID-19.

Чернишов відвідав два заклади освіти – загальноосвітню школу в селі Корчик Шепетівського району та дитячий садок в селі Давидківці Хмельницького району.

«Час для тотальної заміни цих об’єктів уже давно настав. Як запевняє облдержадміністрація, до 1 вересня відкриємо нову сучасну школу, яка прийме значно більшу кількість учнів, ніж стара будівля. На мій погляд, цей заклад має всі шанси, щоб бути введеним в експлуатацію саме цього року до 1 вересня. Голова ОДА відповідає за вчасне відкриття школи», – прокоментував побачене міністр.

Чернишов звернув увагу голови облдержадміністрації Дмитра Габінета на те, що до програми Президента «Велике будівництво» включено тільки один дитячий садок в області, що не відповідає базовій концепції «5 дитсадків – 5 шкіл – 5 спортивних закладів».

«Крім цього, має бути закладений паритет, будівництво соціальної інфраструктури повинно відбуватися не тільки на території області, а також в обласному центрі», – зауважив міністр.

Крім того, очільник Мінрегіону ознайомився із ходом будівництва стадіону «Центральний» у м. Старокостянтинові. Спортивна арена, розрахована на 2500 місць, будується з 2016 року і планується до здачі вже в цьому році. Загальна вартість проєкту – понад 30 млн грн.

Окрему увагу Чернишов звернув на об’єкти, які потребують фінансування з державного бюджету. Зокрема, він відвідав будівництво Палацу спорту у місті Хмельницький, перевірив хід капітального ремонту ділянки дороги обходу м. Хмельницького дороги державного значення М — 12 Стрий — Тернопіль — Кропивницький — Знам’янка (км 252+600-275+620), який планується завершити до кінця року.

«Вимушений констатувати, що виділені кошти на ремонт доріг область засвоює дуже повільно, при цьому темп, який вже анонсовано та якого треба дотримуватись, має бути збережений. Люди не можуть чекати роками, треба діяти швидко та відповідально», – зауважив міністр.

Під час підсумкової наради в облдержадміністрації Олексій Чернишов зазначив, що у 2020 році Хмельницькій області на реалізацію проєктів та програм регіонального розвитку з держбюджету виділено понад 216 млн грн за рахунок ДФРР.

“Я хочу бачити співпрацю всіх рівнів влади на Хмельниччині: голови облдержадміністрації, очільників міст, місцевих та районних адміністрацій. Тільки разом керівництво Хмельницької області досягне результатів як у будівництві, так і у боротьбі з коронавірусом”, – сказав міністр.

Урядовець також звернув увагу чиновників на стан виплат 300% надбавок медикам, які працюють з COVID-19 в області. За його даними, місцеві медики тільки зараз почали отримувати надбавку за березень 2020 року.

Чернишов наголосив на необхідності збільшити кількість щоденних тестів на коронавірус, оскільки наразі в області робиться 200 тестів на добу, а потрібно як мінімум удвічі більше.

Як повідомлялося, програма «Велике будівництво», що передбачає масштабну розбудову інфраструктури України, стартувала з 1 березня і включає майже 380 об’єктів. Очікується, що в її межах буде відремонтовано 4 тисячі кілометрів доріг державного значення, на що передбачено понад 85 млрд грн. Також цього року в Україні мають побудувати чи реконструювати 100 шкіл, 100 садочків, 100 стадіонів і придбати 100 шкільних автобусів.

 

Податок на виведений капітал: депутат оприлюднив законопроєкт для обговорення

Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев оприлюднив для обговорення законопроєкт «Щодо заходів стимулювання економіки України та запровадження податку на виведений капітал».

Про це політик поінформував 22 травня в ефірі телеканалу «Україна 24», повідомляє кореспондент Укрінформу.

«На своїй сторінці я опублікував законопроєкт щодо допомогти промисловості, великому та середньому бізнесу, який також буде обговорюватись і буде внесений до Верховної Ради тоді, коли ми досягнемо консенсусу,» – зазначив Гетманцев.

На своїй сторінці у Facebook він оприлюднив порівняльну таблицю до законопроєкту, напрацювання якого, за його словами, стало результатом близько 20-ти зустрічей із різними бізнес-асоціаціями, пропозиції яких були обговорені та ситематизовані з експертами.

Усі пропозиції депутат просить насилати на електронну адресу hetmantsev@rada.gov.ua.

 

Аграрії протестують проти квот на імпорт добрив в Україну

Аграрії України сьогодні вийдуть на автомагістралі країни для протесту проти намірів Мінекономіки запровадити квоти на імпорт добрив в Україну.

Про це повідомляє пресслужба ВАР (Всеукраїнська аграрна рада) – Укрінформ.

«22 травня, о 10:00 аграрії вийдуть на основні автомагістралі країни, аби заявити про свою незгоду із наміром Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства запровадити квоти на імпорт добрив в Україну», – йдеться у повідомленні.

Як зазначається, про можливість їх впровадження стало відомо ще у серпні 2019 року, коли Міжвідомчою комісією з питань міжнародної торгівлі (МКМТ) було ініційовано розслідування щодо імпорту в Україну азотних добрив. Йдеться про імпорт з країн-торгових партнерів України – країни ЄС, Перської затоки, Північної Африки, а також Туреччини, Казахстану, Білорусії, Грузії, Китаю, США.

За інформацією ВАР, Основними ініціаторами даного розслідування виступили підприємства, які входять у групу компаній «Остхем» Дмитра Фірташа та «ДніпроАзот» Ігоря Коломойського.

Як повідомлялося, у червні 2019 року Антимонопольний комітет України визнав, що група «Остхем» є монополістом на ринку азотних добрив та зловживає своїм монопольним становищем. У свою чергу, обмеження імпорту добрив з інших країн тільки зміцнить її монополію та дозволить і надалі диктувати аграріям ціни на добрива.

У ВАР наголошують, що імпорт добрив, створюючи конкуренцію на ринку, стримував запити монополіста, однак, ціни внутрішнього ринку все одно перевищували світові. Наразі ціни на азотні добрива (КАС, карбамід, аміачна селітра) на внутрішньоукраїнському ринку перевищують світові в середньому на 30%. Однак, якщо брати окремі позиції, наприклад, аміачну селітру, де «Остхем» є абсолютним монополістом, то її ціна вища на 43%. А карбамід «Остхем» українським аграріям продає по 217 дол. за тонну, а в Іспанію експортує по 200 дол., хоча мало б бути навпаки. Раніше ж українські аграрії за вітчизняні добрива змушені були узагалі переплачувати на 50%, 100% і навіть більше.

Втім, введення квот на імпорт добрив – це ризик запровадження обмежень у відповідь на імпорт з України, наприклад, скорочення квот та імпорт українських продуктів харчування, чого так наполегливо добиваються європейські фермери.

Саме тому аграрії категорично проти даного рішення та вийдуть на акцію протесту на автомагістралях:

Автошлях М05, Е 95, с. Демидове, Одеська область;

Автошлях М05, м. Жашків, поворот на с. Тихий Хутір. Черкаська область;

Автошлях Е-95, поблизу с. Ладижинка. Черкаська область;

Автошлях М-18 Харків-Сімферополь, Василівський район біля с. Кам’янське, Запорізька область;

Нововодолазький р-н, траса М-18, орієнтир заправка «Маршал», Харківська обл;

Автошлях М12, за 10 км. від м. Новоархангельськ (Кафе Застава), Кіровоградська область.

 

Новий механізм ПСО діятиме тичасово – Мінекоенерго

Міністерство енергетики та захисту довкілля України заявляє, що зміни до механізму публічних спеціальних обов’язків (ПСО), які були ухвалені 20 травня 2020 року, будуть діяти тимчасово.

Про це повідомляє пресслужба міністерства. – Укрінформ

“Механізм ПСО, ухвалений Кабінетом міністрів 20 травня, – тимчасове рішення, яке буде діяти до моменту запровадження фінансового механізму ПСО. Його потрібно було ухвалити через складну ситуацію в енергетичній галузі. Проект фінансового механізму ПСО, погоджений з Секретаріатом Енергетичного Співтовариства, доопрацьовується Мінекоенерго і готується до ухвалення. Однак запровадження фінансової моделі ПСО потребуватиме внесення Верховною Радою змін до Податкового кодексу. Без цих змін перейти на нову модель ПСО буде неможливо”, – йдеться у повідомленні.

Мінекоенерго запевняє, що буде й надалі проводити необхідні консультації з Секретаріатом Енергетичного Співтовариства та іншими міжнародними партнерами і враховувати їхні рекомендації відповідно до міжнародних зобов’язань України.

Як повідомлялося, 20 травня Кабінет Міністрів України частково змінив Положення про покладення спецобов’язків на учасників ринку електроенергії, а також Порядок проведення електронних аукціонів з продажу електроенергії за двосторонніми договорами. Ці зміни передбачені переліком заходів, необхідних для стабілізації ситуації в енергетичному секторі, затверджених Антикризовим енергетичним штабом.

Вони, зокрема, зменшують обов’язкову частку продажу електроенергії НАЕК “Енергоатом” у рамках механізму ПСО та надають право ДП “Гарантований покупець” продавати електроенергію за двосторонніми договорами.

21 травня директор Секретаріату Енергетичного Співтовариства Янез Копач надіслав листа Міністерству енергетики та захисту довкілля, у якому звернув увагу на те, що запроваджені зміни не передбачають переходу від товарної моделі ПСО до фінансової, на чому наполягає Енергетичне Співтовариство.

“Мінекоенерго розділяє позицію Енергетичного Співтовариства щодо запровадження фінансового механізму покладання спеціальних обов’язків на ринку електроенергії. Впровадження такого механізму також передбачено заходами зі стабілізації ситуації в енергетичній сфері. Більше того, пакет документів про перехід до фінансової системи ПСО, погоджений з Секретаріатом Енергетичного Співтовариства, був готовий ще перед запуском нової моделі ринку електричної енергії в липні 2019 року, але тоді Кабінет міністрів обрав інший механізм ПСО, який негативно вплинув на функціонування ринку”, – прокоментували у Мінекоенерго.

 

Нацрада призначила “Z ZIK” перевірку через концерт 9 травня

Національна рада з питань телебачення і радіомовлення на засіданні 21 травня розглянула зафіксовані моніторингом в ефірі телеканалу «Z ZIK» ознаки порушення вимог Закону України «Про телебачення і радіомовлення» – частини п’ятої статті 6 та пункту а) частини першої статті 59 – і призначила позапланову перевірку.

Про це повідомляє пресслужба регулятора – Укрінформ.

«9 травня в часовому проміжку ‪від 20:59 до 21:58 мовник демонстрував концерт «Белые журавли» до Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, проте не зазначив імена автора чи авторів, назви й адреси виробника програми. Це і є ознаками порушення, яке буде досліджено призначеною позаплановою перевіркою», – ідеться в повідомленні.

Проте, як зазначається, регулятор зафіксував також, що в цей час на офіційному сайті російського телеканалу НТВ в інтернеті була розміщена повна версія цього концерту, маркована як «производство ООО «Фридом» аудиотелекомпания НТВ».

Згідно з Указом Президента України за травень 2018 року «Про застосування та скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» інформаційний канал телекомпанії НТВ, що входить до структури федерального державного підприємства Всеросійська державна телевізійна і радіомовна телекомпанія, внесено в санкційний список юридичних осіб, до яких ці санкції застосовуються.

Таким чином, є ознаки того, що «Z ZIK» (Телекомпанія «Нові комунікації») свідомо міг приховати копірайт і ознаки ідентифікації зазначеного телевізійного продукту.

«З’ясування цього питання належить до компетенції правоохоронних органів. Національна рада звернеться листом до Служби безпеки України щодо ідентифікації зазначеної програми й технічної можливості поширювати в Україні російською компанією НТВ її програми з використанням українських телекомунікаційних засобів мовлення», – повідомили у Нацраді.

 

Кузьменко каже, що за півроку перебування в СІЗО бачила сина двічі

Підозрювана у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета лікар і волонтер Юлія Кузьменко за півроку перебування в СІЗО двічі бачила свого сина.

Про це вона розповіла в інтерв’ю “Цензор.нет” – Укрінформ.

“Бачила я свою дитину двічі майже за шість місяців. Через скло. Одна з цих зустрічей була на його день народження», – зазначила Кузьменко.

За її словами, вона дуже боїться, що син втратить віру в справедливість і довіру до поліції, тому що «це неправильно, тим більше для підлітка».

Кузьменко також зазначила, що хоче обійняти свою сім’ю і погладити собаку – англійського бульдога Вінстона.

“Найскладніше в неволі (виключаючи неможливість бути з рідними людьми) – це безділля. Я так не звикла. Мені навіть в декреті було важко без роботи. Коли почалася епідемія, а ти – лікар, волонтер – байдикуєш, це майже зводить з розуму. … Дуже важко, коли безсоння. Іноді здається, що кличе мій син, і я починаю побоюватися за свій розум», – сказала Кузьменко.

Вона наголосила, що не консультує з СІЗО ні пацієнтів, ні колег. “Я дуже відповідально ставлюся до своєї професії, і навіть на волі намагалася не проводити консультації телефоном, коли не бачу хворого, аналізи, результати обстеження… Дуже високий ризик помилки. Перебуваючи тут, я не мала можливості підтвердити на комісії свій вищий ступінь в серцево-судинній хірургії. Тепер, після виходу з в’язниці (коли, цікаво самій, це буде?), мені доведеться починати всі щаблі з самого початку. Це точно за часом займе не менше року”, – сказала Кузьменко.

Говорячи про протиепідемічні заходи в слідчому ізоляторі, вона зазначила, що великих претензій не має. “Температуру міряють, охорона в масках, приміщення обробляють. Але в разі захворювання тут будуть проблеми, оскільки в лікарню, якщо буде важкий перебіг, мене не переведуть. Апаратів ШВЛ і лікарів тут немає”, – уточнила Кузьменко.

Як повідомлялося, про затримання та оголошення підозр фігурантам справи щодо вбивства Шеремета заявив міністр внутрішніх справ Арсен Аваков 12 грудня 2019 року.

Зокрема, слідство підозрює лікаря і волонтера Юлію Кузьменко, медсестру одного з парашутно-десантних батальйонів Яну Дугарь і ветерана АТО Андрія Антоненка.

Кузьменко і Антоненко зараз знаходяться в СІЗО. Дугарь обрано запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.

Журналіст Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року в Києві внаслідок вибуху автомобіля.

 

Яні Дугарь хочуть змінити запобіжний захід на заставу в 168 тисяч – адвокат

Захисту Яни Дугарь, підозрюваної у справі щодо вбивства журналіста Павла Шеремета, вручили клопотання про зміну їй запобіжного заходу на заставу у розмірі 168 тисяч гривень.

Про це у Facebook повідомив захисник Дугарь Денис Ломанов – Укрінформ.

“Сьогодні, несподівано, було вручено повідомлення про закінчення досудового розслідування та відкриття матеріалів досудового розслідування у так званій справі Шеремета. Також було вручено клопотання про зміну запобіжного заходу на заставу, відповідно до якого сторона обвинувачення просить визначити заставу у розмірі 80 НМДГ, тобто 168 тисяч гривень”, – написав він.

Ломанов також зазначив, що сторона захисту зібрала беззаперечні докази невинуватості Дугарь.

Як повідомлялося, про затримання та оголошення підозр фігурантам справи щодо вбивства Шеремета заявив міністр внутрішніх справ Арсен Аваков 12 грудня 2019 року. Зокрема, слідство підозрює лікаря й волонтера Юлію Кузьменко, медсестру одного з парашутно-десантних батальйонів Яну Дугарь та ветерана АТО Андрія Антоненка.

Кузьменко й Антоненко наразі перебувають у СІЗО. Дугарь обрано запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.

21 травня юрист Леонід Маслов заявив, що слідство у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета змінило підозру Антоненку та Кузьменко. Згодом ЗМІ повідомили, що підозру змінили і Дугарь.

22 травня інший адвокат Дугарь, Микола Ореховський, поінформував, що досудове розслідування у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета завершено.

Журналіст Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року в Києві внаслідок вибуху автомобіля.

 

Зеленський відповів на петицію щодо оренди Києво-Печерської лаври

Кабінет міністрів України виконує функції з управління або ж передачі іншим суб’єктам в управління об’єктів державної власності, у тому числі Києво-Печерської лаври.

Про це йдеться у відповіді Президента Володимира Зеленського на петицію Олексія Кравчука, який пропонує припинити здавати цей об’єкт в оренду УПЦ МП. – Укрінформ

«Згідно з пунктом 1 статті 5 Закону України «Про управління об’єктами державної власності» Кабінет міністрів України є суб’єктом управління, що визначає об’єкти управління державної власності, стосовно яких виконує функції з управління, а також об’єкти управління державної власності, повноваження з управління якими передаються іншим суб’єктам управління», – зазначено у відповіді глави держави.

Автор петиції запропонував Президенту розірвати договір оренди Києво-Печерської лаври з Українською православною церквою Московського патріархату та передати її у використання Православній церкві України (ПЦУ).

Він підкреслив, що Києво-Печерська лавра тисячу років є однією з найбільших святинь українського народу. Він також нагадав, що ПЦУ – автокефальна православна церква на території України, п’ятнадцята в диптиху, яка утворилася внаслідок об’єднання трьох українських православних церков: УПЦ КП, УАПЦ та УПЦ МП.

Водночас Кравчук додав, що Українська православна церква МП не є автокефальною православна церквою на території України.

Ця електронна петиція була розміщена на вебсайті Офіційного інтернет-представництва Президента України 15 квітня, а 29 квітня вона вже брала необхідні 25 тисяч голосів.

Після набрання 25 тисяч підписів петицію розглядає Президент України.

 

ДБР викликає Порошенка на допит 26 травня

Державне бюро розслідувань викликає п’ятого президента Петра Порошенка на допит 26 травня як свідка.

Відповідна повістка опублікована на сайті відомства, повідомляє Укрінформ.

“Державним бюро розслідувань у встановленому законом порядку доведено до громадянина Порошенка П.О. необхідність явки до ДБР для проведення допиту у якості свідка в одному із низки кримінальних проваджень. У зв’язку з цим повідомляємо Порошенка П.О. про необхідність з’явитися до Державного бюро розслідувань об 11:00 26 травня 2020 року на допит у якості свідка”, – йдеться у повістці.

Як повідомлялося, ДБР розпочало розслідування 13 кримінальних справ, у яких фігурує Порошенко. У більшості з них заявником виступає Портнов.

 

Лерос подав заяву про злочин: Офіс президента знав про “плівки Єрмака” ще влітку

Народний депутат Гео Лерос заявляє, що написав заяву про злочин в Офіс Генпрокурора, оскільки, за словами Володимира Зеленського, в Офісі президента знали про так звані плівки Єрмака ще до їх оприлюднення, але приховали корупційний злочин.

Джерело: пост Лерос в Facebook

Пряма мова: “Сьогодні я написав заяву про злочин, про який заявив президент на прес-конференції.

Якщо правоохоронці не внесуть відомості про злочин в ЄРДР, я буду домагатися цього через суд.

Для мене дуже дивним є той факт, що плівки в Офісі Президента бачили “ще влітку і в вересні”, де видно, що Денис Єрмак проводить переговори про продаж посад, але навіть після цього, його ніхто не зупинив”.

Деталі: Йдеться про заяву президента на прес-конференції 20 травня, коли він заявив, що знає, хто робив записи, для чого їх робив і хто хотів цими записами його шантажувати.

За словами Лероса, він вважає, що ніхто не має права шантажувати президента, тому що це “серйозний злочин”, і він хоче “відкритого розслідування, щоб винний поніс покарання за злочин, за який передбачено від 3 до 5 років позбавлення волі”.

Нардеп вимагає встановити, хто з посадових осіб Офісу президента отримав відеозаписи, на яких Денис Єрмак проводить співбесіди на вищі державні посади і домовляється про винагороду, і “приховав корупційний злочин, ставши його співучасником”.

За словами Лероса, у результаті таких дій, злочинці могли бути попереджені, а це допомогло їм “замести сліди, тобто, зупинити призначення на посади, які обговорювалися на плівках”.

Нардеп зазначив, що сам, як законослухняний громадянин, отримавши плівки із записами корупційних злочинів, “негайно написав заяву в НАБУ і зробив цю інформацію публічною, розуміючи, що тільки гласність – це шанс перешкодити правоохоронцям “злити” справу”.

За словами Лероса, судячи з того, що в Офісі президента знали про плівки ще влітку, а Денис Єрмак продовжував ходити в ОПУ “просувати свої дослідницькі проекти”, діяльність Дениса Єрмака могла бути санкціонована в офісі.

Що було раніше: 20 травня президент Володимир Зеленський заявив, що в справі так званих “плівок Єрмака” немає складу злочину, і він знає, хто стоїть за цими записами.

 

У Раді хочуть заслухати звіт колишнього в.о. голови Держекоінспекції

Група народних депутатів зареєструвала у Верховній Раді проєкт постанови №3520 “Про заслуховування Звіту тимчасово виконуючого обов’язки Голови Державної екологічної інспекції України Фірсова Є.П.”.

Про це свідчать дані на сайті Верховної Ради – Укрінформ.

Серед ініціаторів проєкту – заступник голови фракції “Слуга народу” Євгенія Кравчук та інші народні депутати із фракції. Серед авторів – також члени фракції “Голос”.

Текст проєкту постанови і супровідні документи до нього наразі не оприлюднені.

Зазначається, що 21 травня проєкт одержано Верховною Радою і передано на розгляд керівництву.

Як повідомлялося, Єгор Фірсов 13 травня заявив про те, що Кабінет міністрів звільнив його з посади в.о. голови Державної екологічної інспекції України.

Представник Кабміну у Верховній Раді Василь Мокан того дня заявив, що уряд призначив головою Держекоінспекції керівника управління екології і природних ресурсів КМДА Андрія Мальованого.

 

До 100-річчя української революції на Кіровоградщині створять бренд «Чорний ворон»

З нагоди 100-річчя української революції розпочалась робота зі створення меморіально-історичного комплексу на території урочища «Чорний Ворон», що розташовується поблизу Розумівки Кіровоградської області.

Про це заявив голова ОДА Андрій Балонь під час презентації проєкту, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Це непересічна подія для Кіровоградщини та України. Ми з командою тривалий час працювали над формуванням концепції зі створення історико-меморіального заповідника урочища «Чорний Ворон», який заслуговує на те, щоб стати національним надбанням. Основна мета – відзначення 100-річчя легендарного бою героїв Холодного Яру – отамана Чорного Ворона та його побратимів. Молодь має виховуватись у дусі українства та знати своє коріння», – зазначив Балонь.

Як розповіла заступниця голови ОДА Тетяна Волинець, розробка меморіального комплексу має не лише історичне значення. Урочище «Чорний Ворон» розглядають і як потужну туристичну атракцію. Зокрема, краєзнавчий маршрут «Холодноярські стежки Поінгулля» сприятиме розвитку міжрегіонального туризму.

Ключові напрями реалізації проєкту включають історичну, культурну, туристичну та інфраструктурну складові. Йдеться не лише про розробку меморіального комплексу «Чорний ворон». У планах – створення туристичної платформи, будівництво дороги та лінії електропередач.

«Промоція бренду «Чорний ворон» має масштабне значення. Вона включає в себе не лише облаштування локацій, де під час революції проходив бій отамана Чорного Ворона, а й переформатування села Розумівка Олександрівського району, поблизу якого розташовується урочище», – пояснив очільник Кіровоградщини.

Зі слів голови ОДА, в розвитку історико-меморіального комплексу важливу роль відіграє інфраструктура і комфортні умови для туристів. У центрі Розумівки проведуть благоустрій. Там з’явиться оглядовий майданчик, а локальний музеї історії оновиться. Паралельно буде проходити робота з розвитку сільського зеленого туризму.

Зазначимо: завершення робіт зі створення меморіального комплексу урочища «Чорний ворон» планується цьогоріч. Основне завдання проєкту пов’язане з ідеєю національно-патріотичного виховання української молоді.

Загальна площа комплексу – 3,18 га. Серед джерел фінансування – обласний, районний і сільський бюджети.

 

На Кіровоградщині показали, який вигляд матиме заповідник “Чорний Ворон”

21.05.2020

На території села Розумівка, що на Кіровоградщині, впорядкувати три земельні ділянки для створення меморіально-туристичного комплексу “Чорний Ворон” площею понад 3 га.

Про це заявила заступниця голови Кіровоградської облдержадміністрації Тетяна Волинець під час презентації проєкту, що відбулася в четвер, 21 травня, повідомляє інформаційний портал “Гречка” – Укрінформ

“Отримали дозволи і починаємо працювати над створенням комплексу “Чорний Ворон”. Хотіли створити меморіально-туристичний комплекс. Тому продумували низку додаткових атракцій, щоб туристи могли відвідати також і Розумівку, і Бовтишку”, – розповіла Волинець.

Перший етап реалізації проєкту зі створення меморіально-туристичного комплексу планують втілити цьогоріч до початку жовтня.

Зокрема, передбачено реекспозицію музею села Розумівки. Історико-меморіальний заповідник “Чорний Ворон” буде філією Кіровоградського обласного краєзнавчого музею.

За словами директорки обласного краєзнавчого музею Наталії Агапєєвої, наприклад, хочуть доповнити частину археології села, облаштувати дискусійний кінозал у сільському музеї, а також пересувні виставки. Реекспозиція передбачає ремонт музею, зокрема облаштування професійного освітлення. Крім оновлення музею, також в селі планується реконструкція центральної площі села.

Що ж до самого комплексу, то він розміститься на 3,18 га. Фінансування проєкту здійснюється з обласного, районного і сільського бюджетів. Також подають, за словами Волинець, проєкт на окремі гранти.

На території комплексу планують спорудити меморіальну композицію “Хрести”, каплицю в козацькому стилі. Загалом усе хочуть облаштовувати в натуральному стилі – від криниці до місць відпочинку для туристів.

У зоні “Повстанський табір” створять землянки. А також хочуть відтворити локації з фільму “Чорний Ворон”.

Крім того, на території комплексу планують встановити наметовий майданчик, щоб молодіжні організації могли влаштовувати таборівки. Передбачили в комплексі й зону військово-патріотичного виховання – тематичні маршрути й стежини.

Уже влітку 2,6 га лісу на території комплексу вичистять лісівники і там буде ландшафтний парк. Передбачається також будівництво дороги (планують встигнути до осені) та ліній електропостачання.

Меморіально-туристичний комплекс “Чорний Ворон” матиме логотип та брендування, яке надалі з’явиться на сувенірній продукції. Наразі, за словами начальника управління комунікацій з громадськістю ОДА Віталія Останнього, ведуть перемовини з лідером гурту “От Vinta” Юрком Журавлем, щоб автор логотипу подарував зображення “Чорного Ворона”.

Також біля Розумівки планують до 100-річчя останнього бою загону отамана Чорного Ворона провести реконструкцію цієї події.

Як повідомляв Укрінформ, передбачається, що меморіально-туристичний комплекс “Чорний Ворон” буде відкритий для туристів цілорічно. Урочище Чорний Ворон розташоване в селі Розумівка Олександрівського району. Село має вигідне географічне положення і потужну історичну складову.

 

Баканов не займається бізнесом з моменту призначення на державну посаду — СБУ

Голова Служби безпеки України Іван Баканов не займається комерційною діяльністю з моменту призначення на державну посаду.

Про це заявили кореспондентові Укрінформу у пресцентрі СБУ з огляду на появу у ЗМІ інформації про те, що Баканов обіймає керівну посаду в іспанській фірмі Nueva Tierra Verde Sociedad Limitada.

“Широко відомий факт, що задовго до призначення на посаду голови СБУ Іван Баканов успішно займався бізнесом, зокрема й за кордоном. Однак наголошуємо, що, дотримуючись вимог закону, він не займається комерційною діяльністю з моменту призначення на державну посаду”, – наголосили у пресцентрі.

В СБУ також зауважили, що компанія Nueva Tierra Verde Sociedad Limitada офіційно призупинила свою діяльність у 2019 році, що відображено у відповідному реєстрі юридичних осіб.

“Уся вищезазначена інформація є у відкритому доступі”, – підкреслили у пресцентрі.

Як повідомлялося, у програмі “Схеми: корупція в деталях” була озвучена інформація про те, чинний голова СБУ Іван Баканов нібито обіймає керівну посаду в іспанській фірмі, хоча це заборонено антикорупційним законодавством. За інформацією журналістів, Іван Баканов з 2015 року і донині обіймає у компанії Nueva Tierra Verde Sociedad Limitada посаду “administrador único”, тобто одноосібного адміністратора – це особа, уповноважена на всі дії від імені фірми.

Президент Володимир Зеленський під час пресконференції 20 травня заявив, що вважає Баканова найчеснішим головою Служби безпеки України.

Іван Баканов був призначений на посаду голови СБУ 29 серпня 2019 року.

 

Кличко відповів Зеленському щодо недобудов “Укрбуду”

Щодо недобудов «Укрбуду» на сьогодні є три питання, і вони не входять у компетенцію міської влади Києва.

Про це на брифінгу у п’ятницю заявив Київський міський голова Віталій Кличко, коментуючи заяву Президента Володимира Зеленського, зроблену ним на пресконференції 20 травня, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“На сьогодні є три проблемні питання, і вони не входять в компетенцію міського голови і міської влади. По-перше, питання передачі об’єктів з Міністерства оборони до «Київміськбуду» на існуючих умовах. Чотири житлові комплекси будуються на землях Міноборони, і все, що треба від міністерства сьогодні, – підписати договори на попередніх умовах”, – сказав Кличко.

Друга проблема, за його словами, полягає у тому, що Державна архітектурно-будівельна інспекція “за формальними ознаками” повертає “Київміськбуду” документи щодо прийнятих об’єктів і тих, які компанія ще має прийняти на баланс. Кличко уточнив, що загалом отримано 16 відмов по чотирьох об’єктах, стосовно яких подавали документи на введення в експлуатацію.

Крім того, додав міський голова, є проблема нестачі коштів “на моменті добудови об’єктів, які почали зводити”. Після аудиту з’ясувалося, що на добудову всіх об’єктів не вистачає понад 2 млрд грн.

За словами Кличка, кошти, про які йдеться, повернуться в процесі добудови, але це питання потрібно вирішити зараз. А це неможливо зробити без Державної іпотечної установи, яка підпорядкована Міністерству фінансів і до якої звернувся «Київміськбуд».

“Тому я не зовсім розумію, чому Президент так сказав і як саме Кличко може втрутитися в діяльність державних органів, таких як Міноборони, ДАБІ чи Державна іпотечна установа. Єдине, чим може допомогти міська влада, – це зменшення фінансового навантаження на забудовника у разі скасування сплати пайового внеску. Як це робили, наприклад, по недобудовах Войцеховського”, – заявив Кличко.

Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський під час пресконференції 20 травня заявив, що Київський міський голова Віталій Кличко має підключитися до вирішення питання добудови об’єктів компанії “Укрбуд”. Він нагадав, що всі повноваження з добудови об’єктів “Укрбуду” були передані будівельній корпорації “Київміськбуд”.

На початку грудня 2019 року ТОВ “Укрбуд Девелопмент”, яке входить до складу Української державної будівельної корпорації “Укрбуд”, заморозило будівництво на всіх своїх 26 об’єктах. За підрахунками генерального директора компанії “Укрбуд Девелопмент” Олега Майбороди, в недобудованих будинках придбали житло близько 13 тис. осіб.

Наразі “Київміськбуд” прийняв на баланс п’ять недобудованих житлових комплексів “Укрбуду” та поновив будівельні роботи на них. У Київміськбуді заявляють, що компанія не може взяти на баланс та розпочати роботи на інших об’єктах “Укрбуду” у зв’язку з тим, що не може отримати необхідні дозволи та документи від органів державної влади

 

Суд відкрив провадження за позовом партії Шарія до НАЗК

Окружний адмінсуд міста Києва відкрив провадження у справі за позовом політичної партії Шарія до НАЗК. Партія хоче домогтися стягнення з держбюджету 3,2 млн грн на фінансування своєї діяльності.

Про це інформує пресслужба суду – Укрінформ.

“Окружний адміністративний суд міста Києва відкрив провадження у справі за позовом політичної партії Шарія до Національного агентства з питань запобігання корупції. Справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та проведення судового засідання за наявними матеріалами”, – ідеться у повідомленні.

У суді нагадали, що позивач просить суд стягнути з державного бюджету України через НАЗК кошти державного фінансування статутної діяльності політичних партій за 2019 рік на користь партії Шарія в розмірі понад 3,2 млн грн.

Також позивач просить визнати протиправною бездіяльність НАЗК, яка, на думку позивача, полягає в нездійсненні розподілу коштів державного фінансування статутної діяльності політичних партій за минулий рік на користь вказаної партії.

Як повідомлялося, раніше законодавство передбачало держфінансування партій, які на виборах набрали більше 2% голосів. Партія Шарія на виборах до Ради у 2019 році набрала 2,23%.

Однак згодом Президент України Володимир Зеленський виступив з ініціативою скасувати держфінансування партій, які не подолали на виборах 5-відсотковий бар’єр, і парламент підтримав цю ініціативу.

 

Експерт: Венеційська комісія не тягнутиме з висновками щодо законопроєкту про референдум

Венеційська комісія не повинна мати серйозних застережень у своїх висновках щодо проєкту закону «Про всеукраїнських референдум».

Таку думку у коментарі власному кореспонденту Укрінформу висловив експерт з конституційного права Богдан Бондаренко.

«Я не думаю, що Венеційська комісія матиме якійсь серйозні застереження стосовно цього законопроєкту», – сказав експерт.

На думку Бондаренка, Комісія не буде затягувати із висновками щодо цього законопроєкту, що є надзвичайно важливим для проходження усіх етапів демократичного обговорення цього питання.

Він нагадав, що в Україні питання щодо закону про всеукраїнський референдум дуже гостро стоїть з квітня 2018 року, коли Конституційний суд визнав неконституційним попередній закон 2012 року.

«У нинішньому законопроєкті враховані позиції Конституційного суду відносно тих положень, які були не конституційними. Відтак, цей проєкт визнаний таким, що відповідає Конституції. Законопроєкт урегульовує усі конституційні підстави, які необхідні для проведення референдуму. Можуть бути коментарі Венеційської комісії, чи відповідає законопроєкт кодексу практик належного проведення референдумів. Але цей документ, на який часто посилається Комісія, має рекомендаційний характер. Його можна ураховувати, а можна й не враховувати», – вважає експерт.

Він відзначив, що перспектива розгляду цього законопроєкту у Венеційській комісії з одного боку є складним питанням щодо прогнозу, але з іншого – Венеціанська комісія, як правило, щоразу дає аналогічні висновки: у цілому положення законопроєкту можуть бути підтримані, але треба доопрацювати деякі нюанси.

«Просто часом ці «нюанси» насправді є невеликим дрібницями, але можуть виділятися й великі проблеми. Щоправда, вони формулюються м’яко, щоб, так би мовити, нікого не образити», – зауважив експерт.

Як повідомляв Укрінформ, Венеційська комісія прийняла до розгляду запит голови Верховної Ради України Дмитра Разумкова щодо законопроєкту «Про всеукраїнський референдум».

Раніше, 4 березня, проєкт закону «Про всеукраїнський референдум» винесено на громадське обговорення, яке тривало до 18 березня.

У зв’язку із пандемією коронавірусу засідання Венеційської комісії у червні не відбудеться. Рішення експерти Комісії ухвалять за письмовою процедурою.

 

Протест медиків у Харкові: голову місцевого осередку ОПЗЖ облили зеленкою

Голову харківської міської організації “Опозиційна платформа – За життя” Андрія Лесика облили зеленкою під час акції протесту медиків проти закриття акушерського відділення клінічної лікарні залізничників, що біля Південного вокзалу в Харкові.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

За словами учасників акції протесту, акушерське відділення закривають посилаючись на те, що воно аварійне.

“Гроші на ремонт вже виділялися, але куди вони пішли, і чому ремонту немає, запитайте у керівництва”, – кажуть учасники акції.

На жаль, додзвонитися до головного лікаря чи завідуючої відділенням, аби прояснити ситуацію, кореспондентові агентства не вдалося, оскільки ніхто не взяв слухавку.

Голова міської організації ОПЗЖ Лесик прийшов на акцію зі своїми прибічниками, з прапорами та партійною символікою. Представники ОПЗЖ, голосно виступали на підтримку медиків. У момент, коли Лесик виголосив звернення до Президента України, закликаючи його “навести порядок у сфері медицини”, невідомі облили партійця зеленкою, поціливши в обличчя, та втекли з місця події. Правоохоронці, які забезпечували порядок під час акції, побігли за ними слідом, намагаючись затримати.

Лесик спробував продовжувати своє звернення до Президента, але воно вже не мало успіху, і він з прибічниками теж пішов. Тим часом, учасники акції продовжували свій протест, скандуючи: “Ні закриттю пологового!”…

Як повідомила кореспонденту Укрінформу заступник начальника відділу комунікації ГУ Нацполіції в Харківській області Оксана Калмикова, одразу після інциденту поліцейські встановили порушників.

“Це чоловіки у віці 21, 23 та 27 років. Вони доставлені до Холодногірського відділу поліції Харкова. Щодо кожного з них складено адміністративний протокол за ст. 173 (дрібне хуліганство) Кодексу України про адміністративні правопорушення. Максимальне покарання, згідно з санкцією статті, передбачає до 15 діб адміністративного арешту”, – зазначила Калмикова.

Вона додала, що близько 13:15 до територіального відділу поліції надійшла заява від 39-річного чоловіка: “Він вказав, що під час мирної акції троє чоловіків порушували публічний порядок та облили його зеленкою”.

Тим часом на сайті організації Фрайкор з’явилися фото з місця події з текстом: “Фрайкор знов допоміг Лесику перефарбуватися у трендові політичні кольори”. Пізніше у мережі з’явилася інформація від Фрайкору, що активісти прийшли на акцію “привітатися з Лесиком, і більш нічого не зробили”.

Як повідомляв Укрінформ, 10 грудня 2019 року у Харкові член політради “Опозиційної платформи – За життя” Андрій Лесик очолив міський осередок партії. Лесик був фігурантом двох кримінальних проваджень: про посягання на територіальну цілісність України – у 2016 році, та про опір і побиття працівника СБУ – у 2017 році. Кілька місяців провів у СІЗО, потім запобіжний захід замінили на домашній арешт, далі – особисте зобов’язання. З червня 2019 року запобіжний захід не обраний.

Лесик був депутатом Харківської міськради у 2010-2015 роки, входив до фракції партії “Сильна Україна”, потім – фракції “Український вибір” Віктора Медведчука. Неодноразово демонстрував проросійську позицію щодо конфлікту на Донбасі. У травні 2016 року прийшов на святкування 9 Травня на меморіалі Слави з георгіївською стрічкою, чим спровокував зіткнення з проукраїнськими активістами. Депутати міськради назвали ці дії самопіаром та проголосували за позбавлення його депутатських повноважень.

 

У Херсоні підняли прапор фестивалю “Мельпомена Таврії”

У Херсоні підняли прапор ХХІІ Міжнародного театрального фестивалю «Мельпомена Таврії».

На церемонію у сквері біля Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру ім. Куліша прийшли не лише працівники театру, оргкомітет фестивалю, а й журналісти, одягнені у футболки з відповідною емблемою, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Ми підняли прапор ХХІІ Міжнародного театрального фестивалю «Мельпомена Таврії», тому що саме сьогодні він мав розпочатися. На жаль, через ситуацію, що склалася (через коронавірус – ред.), ми мусили перенести фестиваль. Тому вирішили символічно підняти прапор «Мельпомени Таврії», сповістити своїх друзів з усього світу, що фестиваль може відбутися», – зазначив генеральний директор театру Олександр Книга.

Він висловив сподівання, що у першій половині вересня фестиваль відбудеться : “Хоча б український контент, якщо не будуть літати літаки і кордони не відкриються, обов’язково проведемо”.

За його словами, наразі ведуться перемовини з можливими меценатами та спонсорами.

Книга нагадав, що вже 23 травня театр розпочинає свою роботу на сцені “Театральний дворик”. Також глядачів чекають вистави ще на одному відкритому майданчику – Лісовій сцені. Водночас, у театрі готуються організувати роботу й у приміщенні.

За словами гендиректора, театр розпочинає репетиції вистави «Дванадцята ніч» за п’єсою Вільяма Шекспіра, паралельно на Лісовій сцені готують «Сон літньої ночі» – незвичну виставу, коли глядач ходитиме по лісу разом з акторами.

 

Трамп розкритикував Fox News, який підтвердив відрив Байдена у президентських перегонах

Президент США Дональд Трамп розкритикував свій улюблений телеканал Fox News після того, як той розмістив дані останнього опитування зі значним відривом Джо Байдена у президентських перегонах в США.

Про це глава Білого дому написав у п’ятницю на офіційній сторінці у Twitter – Укрінформ.

“Чому Fox News не розмістив результати опитувань від CNBC або (повірите чи ні!) опитування CNN? Сподіваюся, Роджер А. (очевидно, засновник Fox News Роджер Айлз, який помер у 2017 р. – ред.) дивиться зараз згори та бачить, що сталося з його колись прекрасним творінням!” – написав глава Білого дому.

Напередодні Fox News оприлюднив дані соціологічного опитування, які підтвердили підтримку Джона Байдена 48% виборців, у той час як за Дональда Трампа висловилися лише 40% опитаних. Це підкреслило негативну динаміку для Трампа, оскільки лише місяць тому він та його конкурент, Джо Байден, мали по 42% підтримки виборців.

Водночас останні опитування CNN від минулого тижня, на які посилався нинішній президент, також засвідчили перевагу Байдена в масштабах країни, однак показали міцні позиції Трампа у ключових штатах. Соціологічні дані, представлені цього тижня CNBC, навпаки показали невелике випередження на підтримку Трампа.

Нагадаємо, вибори президента США заплановані на початку листопада цього року. Офіційно єдині кандидати від Республіканської та Демократичної партій мають бути обрані на партійних зборах влітку. Однак уже на нинішньому етапі вважається, що основна боротьба розгорнеться між Дональдом Трампом і Джо Байденом.

 

Медійний закон: життя без цензури, але із певними табу

Законопроєкт про медіа відправили на доопрацювання. Цьому передували численні гарячі дискусії фахівців. То що було не так у головному медійному документі? – Укрінформ

Нещодавно парламентарі відправили на доопрацювання обидва варіанти законопроєкту про медіа – документ, який має урегулювати поширення масової інформації. Ще наприкінці 2019 року у Верховній Раді України було зареєстровано проєкт закону про медіа №2693 – авторства групи депутатів (переважно фракції «Слуга народу») на чолі з Олександром Ткаченком. Невдовзі з’явився альтернативний – Миколи Княжицького та групи депутатів фракції «Європейська солідарність» – №2693-1. Відтоді медіаексперти та правозахисники висловили чимало застережень до обох проєктів. Зокрема, юридичне управління ВРУ знайшло купу концептуальних недоліків, виклад яких зайняв аж 12 сторінок. «Прилетіла» критика і з боку західних партнерів. Міжнародний експерт зі свободи слова та регулювання медіа, колишній радник представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Джоан Барата звернув увагу на «розпливчасті або не повністю адаптовані до міжнародних стандартів» визначення, через які може виникнути серйозна плутанина (детальніше – тут). Українські експерти ж здебільшого ламали списи навколо ключової норми: що вважати чи не вважати мовою ворожнечі в країні, яка саме й постраждала від роздмуханої російськими пропагандистами ворожнечі в ході гібридної війни.

Відтак Укрінформ вирішив нагадати про суть претензій до документа та з’ясувати, як його вдосконалити.

ЯК ДАЛІ ЖИТИМУТЬ МЕДІА В УКРАЇНІ

Законопроєкт має визначити правові засади діяльності ЗМІ, а також державного управління, регулювання та нагляду у цій сфері, яку продовжить здійснювати Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення.

По-перше. Ще раз наголошено, що цензура у сфері медіа в Україні забороняється. Водночас проєкт не уточнює, про яку саме цензуру йдеться – державну чи з боку власників ЗМІ, і не згадується про покарання потенційному цензору.

Також не допускається незаконне втручання у діяльність ЗМІ з боку державних органів, органів місцевого самоврядування, громадських об’єднань, політичних партій тощо. Але якщо посадова особа є автором поширюваної інформації або дала інтерв’ю, то вона має право вимагати попередньо погодити повідомлення, які поширюються медіа.

По-друге. У проєкті пояснюють, як відбуватиметься ліцензування та реєстрація ЗМІ.

Ліцензуванню підлягатимуть лише FM-радіо і Т2 – суб’єкти мовлення, які використовують радіочастотний ресурс. Своєю чергою, обов’язковою реєстрація буде для друкованих медіа, провайдерів телебачення і радіо, а також нерезидентів, які надають користувачам на території України доступ до медіасервісів на платних умовах. Згідно із законопроєктом, онлайн-медіа і платформи загального доступу до інформації будуть ухвалювати рішення про реєстрацію самостійно.

По-третє. Журналістам заборонять розповсюджувати таку інформацію:

заклики до насильницької зміни, повалення конституційного ладу, розв’язування або ведення агресивної війни, порушення територіальної цілісності України;

виправдання чи пропаганда дій, які спрямовані на насильницьку зміну, повалення конституційного ладу України;

розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі;

дискримінація окремих осіб та їх груп на основі етнічного походження, громадянства, раси, релігії та вірувань, віку, статі, фізичних вад, стану здоров’я, сексуальної орієнтації;

пропаганда або заклики до тероризму, виправдання таких дій;

порнографічні матеріали, заохочення сексуальної експлуатації та насильства над дітьми;

заперечення або виправдання злочинів комуністичного режиму СРСР та нацистського режиму в Німеччині;

створення позитивного образу осіб, які обіймали керівні посади у радянській Компартії, працівників КДБ і тих, хто переслідував учасників боротьби за незалежність України у XX столітті.

Окремий розділ проєкту присвячений обмеженням, які пов’язані зі збройною агресією Росії проти України. У зв’язку з анексією Криму та військовими діями на Донбасі в ЗМІ заборонені:

матеріали, що популяризують або пропагують російські державні органи, їх посадових осіб, а також осіб та організації, що контролюються РФ. Зокрема, їхні заяви з виправданням збройної агресії або анексії території України;

неправдиві матеріали щодо збройної агресії та діянь держави-агресора у Криму та на Донбасі;

програми та матеріали (крім інформаційних та інформаційно-аналітичних), серед учасників яких є особи з переліку осіб, які створюють загрозу медіапростору України;

позитивне висвітлення діяльності російських органів влади. Інформація про їхню діяльність має подаватися за дотримання принципів об’єктивності та збалансованості, визначення яких у проєкті немає.

По-четверте. В документі йдеться про те, що власником медіа в Україні не можуть бути:

громадяни РФ;

юридична особа, в якій корпоративними правами володіє громадянин або резидент РФ;

юридична особа, що отримує фінансування від фізичних осіб, що є громадянами РФ, або юридичних осіб, зареєстрованих в РФ.

За порушення суворо каратимуть. Накладатимуть штрафи від 5% до 25% від розміру ліцензійного збору або до 75 розмірів мінімальної заробітної плати (354, 2 тис. грн). Для інтернет-ЗМІ – це тимчасове блокування або заборона на території України. Найжорсткіші санкції – а це заборона поширення медіа на території України – будуть накладатися лише за рішенням суду.

Ми запитали в медіаекспертів, чим альтернативний проєкт відрізняється від основного. Відповідь була коротка: нічим принциповим. «Відмінність у порядку призначення Національної Ради з питань телебачення і радіомовлення та повноважень цього органу. Однак ці зміни не вирішують інших проблемних положень законопроєкту. Загалом же він повторює текст законопроєкту Ткаченка, а отже – має ті ж недоліки (які саме – йтиметься нижче. – Авт.)», – каже юрист «Інституту масової інформації» Алі Сафаров.

«Ключові відмінності – це позиція щодо реєстрації іноземних медіа. В альтернативному, наприклад, пропонувалося цього не робити», – розповідає юрист і представник ГО «Лабораторія цифрової безпеки» Максим Дворовий.

«В проєкті Княжицького надається більш повне визначення поняття «онлайн-медіа», а також – додані вимоги щодо забезпечення прозорості фінансування ЗМІ, пропонуються механізми розкриття джерел фінансування. Себто, допоки ЗМІ не розкриє структуру власності – не зможе отримати ліцензію на свою діяльність чи продовжити наявну», – наголошує керівний партнер юрфірми «Горецький і партнери» Олег Горецький та експерти «Прес Асоціації України» (Press Association UA).

ЗА ЩО КРИТИКУВАЛИ?

Документ неодноразово зазнавав шквалу критики. В коментарі Укрінформу юрист «Інституту масової інформації» Алі Сафаров розповів, що окрім невдалої термінології, яка розмиває поняття медіа і складових інформаційного процесу, і може створити правову плутанину (зокрема, під поняття «медіа» можуть потрапляти соцмережі, разові друковані видання тощо), текст законопроєкту містить чимало інших неточностей. «По-перше, це занадто широка сфера дії закону. Фактично пропонується регулювати не тільки медіа, а й будь-який обмін інформацією. По-друге, не дуже чіткий порядок реєстрації медіа. Зокрема це стосується онлайн-медіа – законопроєкт не містить чіткого визначення, які саме онлайн-медіа мають реєструватися, а які – ні, – стверджує Сафаров, – І, по-третє, призначення членів перевірчого органу – Національної Ради з питань телебачення і радіомовлення, і контрольні функції цього органу, зокрема щодо онлайн-медіа і друкованих засобів масової інформації. Також є багато питань до структурованості норм законопроєкту, до юридичної техніки тощо».

«Критика пов’язана з хамським відношенням до громадянського суспільства при написанні законопроєкту. Адже спочатку документ зареєстрували, а вже потім – запропонували до обговорення», – скаржиться член правління Інтернет асоціації України Андрій Соломаха. За його словами, закон про медіа вийшов сумішшю різних законів, які просто об’єднали в один. І це не погано, але… «Збережено, наприклад, найгірші статті щодо видачі ліцензій на підставі так званих «конкурсів краси». Себто, коли ліцензію отримували створені під конкурс компанії з невідомими власниками. Не запроваджено європейську норму щодо аукціонів. Щодо ліцензування провайдерів – дослівно переписано норми чинного Закону під назвою «реєстрація», – каже Соломаха.

Основні зауваження юриста Олега Горецького стосуються повноважень Нацради та регулювання онлайн-медіа. «Сьогодні відсутні механізми регулювання висловлення в соціальних мережах. На практиці за такі висловлювання вкрай складно притягнути осіб до відповідальності та зобов’язати спростувати інформацію. Все це – наслідок застарілого законодавства у сфері медіа», – наголошує юрист.

Доповнює колег директорка ГО «Детектор медіа» Галина Петренко. По-перше, каже вона, законопроєкт мав намір регулювати всі інтернет-медіа, включно з блогерами. Регулювати блогерів мала б Національна рада з питань телебачення і радіомовлення, половина членів якої де-юре призначається парламентом, половина – президентом, але… «Де-факто в нинішніх умовах монобільшості 100% складу регулятора призначає президент, і назвати цей орган незалежним, на жаль, не можна. Крім того, блогерів дуже багато, просто безліч, і промоніторити весь їхній контент Нацрада не зможе. Отже, виникає ризик вибіркового регулювання та покарання», – наголошує Петренко.

Другим важливим моментом у законопроєкті є співрегулювання. «Оскільки законопроєкт запропонував поширити дію регулювання на всі інтернет-медіа, то справедливо вважати як мінімум усі інтернет-видання (такі як «Лівий берег», «Ліга», «Українська правда» тощо) частиною індустрії, гідної увійти до органу спільного регулювання на рівні з медіагрупами (як максимум, з букви закону виходить, що таке право мають і всі блогери, але на практиці навряд чи багато хто з них захоче для цього зареєструватися), – підкреслює вона. – Але в законопроєкті норма про створення органу співрегулювання виписана таким чином, що всі медіа за виключенням сьогоднішніх ліцензіатів Нацради (тобто телеканалів, радіостанцій і провайдерів) не зможуть доєднатися до органу співрегулювання. Створюється ризик розділення ринку на дві частини, одна з яких регулюватиметься за якоюсь привілейованою процедурою».

Третім важливим моментом є рішення законодавців почати регулювати іноземні ОТТ-платформи (Netflix, Megogog та інші сервіси відеотранслювання) та соціальні мережі. І в цьому питанні, за словами Петренко, норми законопроєкту «Про медіа» потрібно розглядати в комплексі із законопроєктом «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування податком на додану вартість…» (№2634), який пропонує обкладати їх 20% ПДВ. «Основна проблема полягає в тому, що ці норми законопроєкту «Про медіа» наразі виписані таким чином, що розповсюджуються абсолютно на всі іноземні медіа: не тільки Netflix чи Facebook, але і New York Times, і яке-небудь видання з Південно-Африканської Республіки. Навряд чи вони реєструватимуться в Україні, щоби українські користувачі отримали право купити їхню підписку. Отже, створюється ризик блокування доступу українських користувачів до джерел інформації з-за кордону та поглиблення піратства», – стверджує директорка «Детектор медіа». І додає, що, розділ законопроєкту про мовлення громад виписаний таким чином, що є ризик перекреслення попередніх зусиль з роздержавлення комунальних ЗМІ на місцевому рівні, виведення їх з-під впливу локальних політиків.

НАЙПРАВИЛЬНІШЕ – СИНХРОНІЗУВАТИСЯ З ЄВРОПОЮ

Щоби документ викликав менше запитань, за словами Андрія Соломахи, потрібно пройти прозору процедуру обговорення з індустрією та відкрито назвати тих людей, які приймають рішення, що включати до законопроєкту, а що ні. А також мотивацію цих рішень. «Наразі знову працює «таємна робоча група». Що ж, доведеться «тренувати» законотворців, поки вони не почнуть працювати за європейськими стандартами нормотворчості», – каже Соломаха.

«Треба синхронізуватися в регулюванні інтернет-медіа з кращими практиками Ради Європи, оскільки це сфера, в якій у всьому демократичному світі рішення ще тільки напрацьовуються», – наголошує Галина Петренко. Крім того, забезпечити незалежність регулятора від президента й парламенту. Як мінімум, прописати вищі вимоги до членів Нацради, ніж ті, які наразі пропонує законопроєкт, підкреслює вона. «Також конкретизувати норми про співрегулювання: передбачити достатньо часу на реєстрацію всіх охочих увійти до складу робочої групи зі створення органу співрегуляції та унеможливити блокування членства в цьому органі всіх, хто захоче доєднатися згодом, – наприклад, за допомогою високих членських внесків або інших обмежень у статуті, – каже Петренко. – Ну, і подбати про незалежність від держави, чиновників і політиків суб’єктів мовлення громад – зокрема, посилити механізми забезпечення незалежності редакційних колективів від менеджменту та власників. Ця вимога про незалежність є справедливою не тільки для мовників громад, але й для всіх ЗМІ, діяльність яких має намір регулювати законопроєкт «Про медіа».

Своєю чергою Олег Горецький наголосив, що Закон має встановити європейські стандарти в українському медійному середовищі. «Положення закону мають повністю створити умови протидії корупції і монополізації інформаційного простору, посилити відповідальність суб’єктів господарювання за порушення законодавства у сфері медіа», – резюмував Горецький.

Мирослав Ліскович. Київ

 

1 Бал2 Бали3 Бали4 Бали5 Балів (Голосів: 1 Рейтинг: 5,00 out of 5)
Loading...
Переглядів: 102

Залишити відгук

adminarmyua@ukr.net | © 2014-2020 ARMYUA
Повне (часткове) використання матеріалів дозволяється за умови наявності прямого гіперпосилання на адресу матеріалу на сайті armyua.com.ua