Головна » Інформкон'юнктура доби » Інформаційний резонанс доби: 23.09.2021

Інформаційний резонанс доби: 23.09.2021

Окупанти п’ять разів зривали «тишу» у зоні ООС – стріляли з гранатометів

24.09.2021 07:10

Упродовж минулої доби, 23 вересня, збройні формування Російської Федерації в районі проведення операції Об’єднаних сил 5 разів порушили режим припинення вогню.

Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомляє пресслужба штабу ООС.

Так, в напрямку Південного противник вів турбуючий вогонь зі станкових протитанкових гранатометів та великокаліберних кулеметів.

Поблизу Кримського російські найманці здійснили прицільний обстріл наших позицій з гранатометів різних систем та стрілецької зброї.

Звечора ворог тричі відкривав вогонь з гранатометів різних систем та стрілецької зброї в бік населеного пункту Новолуганське.

Військовослужбовці Об’єднаних сил відкривали вогонь у відповідь, застосовуючи дозволене Мінськими домовленостями озброєння.

Втрат серед українських воїнів немає.

Зазначається, що інтенсивність бойових дій на лінії зіткнення зменшилася.

Протягом поточної доби, 24 вересня, порушень режиму припинення вогню з боку російсько-окупаційних військ не зафіксовано.

 

Матері зниклого безвісти під Слов’янськом передали його останки – ТКГ

23.09.2021 16:20

Українська сторона у Тристоронній контактній групі передала останки загиблого у ході збройного конфлікту на сході України чоловіка його матері.

Як передає Укрінформ, про це у Телеграмі повідомляє українська делегація для участі у ТКГ.

“Сьогодні, 23 вересня, в якості ініціативи доброї волі та в рамках діяльності Гуманітарної підгрупи ТКГ Українська сторона передала останки особи, що загинула у ході конфлікту, – Мялкіна Анатолія Володимировича, що зник безвісти у червні 2014 року в районі м. Слов’янськ Донецької області”, – ідеться в повідомленні.

Останки передані його матері.

У ТКГ подякували за допомогу координатору Гуманітарної підгрупи Шарлотті Реландер.

 

Російські найманці відмовилися видати Україні тіло загиблого воїна – Гармаш

23.09.2021 22:01

Представник української делегації в ТКГ Сергій Гармаш повідомив, що Україна попросила російських найманців віддати останки загиблого військового, але дістала відмову.

Як повідомляє Укрінформ, про це Гармаш написав у Фейсбуці.

“Та “сторона” звернулася до нас на ТКГ з проханням віддати останки, оскільки в матері загиблого остання стадія онкології, і вона хоче померти, поховавши сина. Для нас материнський біль однаковий на всіх “сторонах”. І ми пообіцяли опрацювати це питання, попросивши натомість останки іншого сина, іншої матері, яка живе на “цій стороні”, – повідомив Гармаш.

Однак, за його словами, через кілька днів найманці відповіли відмовою. Попри це українська сторона віддала останки загиблого в ході конфлікту.

“Був вибір: вчинити як вони й теж зупинити передачу останків, або дати матері поховати сина і піти зі спокійною душею. Ми віддали. Ми не повинні й не будемо уподібнюватися нелюдам, які утримують у заручниках на окупованій території не тільки живих, а й мертвих…”, – написав Гармаш.

Він не став називати ім’я загиблого воїна, тіло якого відмовилися віддати бойовики, щоб не травмувати рідних.

Як повідомляв Укрінформ, 23 вересня українська сторона в Тристоронній контактній групі передала останки Анатолія Мялкіна, який загинув у червні 2014 року в районі Слов’янська Донецької області.

 

Розблокувати питання обміну в ТКГ можна за лічені години, але за однієї умови – Арестович

23 вересня. УНН. Якщо президент РФ Владімір Путін захоче розблокувати питання обміну утримуваними особами, яке наразі блокується росіянами у Тристоронній контактній групі – технічна сторона питання буде вирішена за лічені години. Про це УНН сказав спікер української делегації в Тристоронній контактній групі (ТКГ) Олексій Арестович.

Так, УНН поцікавився, чи варто сподіватись на обмін до Нового Року, з урахуванням поточної ситуації в переговорному процесі

Цитата

“Невдячна річ робити такі прогнози. У росіян все змінюється волею однієї людини. Якщо Путіну знадобиться, або він захоче розблокувати обмін, то технічна сторона питання буде вирішена за лічені години. Тут питання, тільки щоб захотів Путін. Як і сама війна на Донбасі — вона може припинитись одразу одним телефонним дзвінком”, — заявив Арестович.

Ситуація з переговорами про обмін у ТКГ

Як відомо, російська сторона у Тристоронній контактній групі наразі блокує роботу підгрупи з гуманітарних питань, в рамках якої “прийшла черга обмінюватись списками утримуваних”.“Росія насправді нічого не передала (списків на обмін — ред.), вони натомість ввели Маю Пирогову, яка унеможливлює будь-які перемовини гуманітарної підгрупи. Тобто, вони розподіляються тепер на дві частини: перша — коли спілкуються російський представник, український і посередник від ОБСЄ, а потім коли ми маємо переходити до консультування по більш широкому спектру питань із залученням, скажімо так, наших представників з боку ОРДЛО і російських з боку ОРДЛО в якості консультантів, то з’являється вже другий раз поспіль Мая Пирогова у віконці відеоконференції, і наша делегація звісно припиняє розмови. Консультації ведуться лише з представниками ОБСЄ і представником російської сторони”, — розповідє Арестович.

З його слів, російська сторона “вивертає це так, що, якщо ми хочемо когось обміняти або відкрити КПВВ, ми маємо вступати у прямі перемовини з представниками так званих „ЛНР“ і „ДНР“”, що, наголошує спікер, є неприйнятним як для України так і для країн-партнерів по Нормандському формату, тобто Німеччини та Франції.

Представник української делегації зазначає також, що на сьогодні не бачить шляхів, як можна уникнути спілкування з Пироговою “якщо вони її постійно включають”.

“Це складна ситуація, нам мало зрозуміла… Точніше, вона нам зрозуміла цілком — це їх намагання блокувати роботу підгрупи. Не зрозуміло з точки зору намагань виконати рішення „Нормандського формату“, для чого і існує „Мінська група“ — рішень, під якими підписувався президент РФ Путін”, — додав співрозмовник.

Контекст

26 серпня Росія спробувала ввести засуджену в Україні за тероризм представницю “ДНР” Майю Пирогову в якості консультанта ТКГ.

Свою спробу вона повторила і на наступній зустрічі підгрупи 14 вересня.

Представник української делегації в Тристоронній контактній групі Сергій Гармаш пояснює таку поведінку тим, що Росія не зацікавлена в проведенні обміну утримуваними особами.

Додамо

У червні омбудсмен Людмила Денісова повідомляла, що 405 громадян України перебувають у місцях позбавлення волі в Росії і на окупованих українських територіях. Зокрема, за її даними, Росія переслідує з політичних мотивів 93 кримських татар.

 

У Львів на лікування доправили літаком вісьмох військових

23.09.2021 20:20

У Львівський Військово-медичний клінічний центр Західного регіону доправлено літаком на лікування та реабілітацію вісьмох військовослужбовців.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє у Фейсбуці Командування Медичних сил Збройних сил України.

Зазначається, що із Військово-медичного клінічного центру Східного регіону у Дніпрі реанімаційно-операційним літаком Повітряних сил Ан-26 “Віта” здійснено планову медичну евакуацію чотирьох поранених та чотирьох хворих військовослужбовців до Львова.

Із аеродрому до закладу охорони здоров’я військовослужбовців доправили спеціалізованим транспортом.

Наразі українські військові розміщенні у відділеннях центру та проходять діагностичне обстеження для призначення курсу лікування та реабілітації.

Як повідомляв Укрінформ, 1 вересня військові лікарі з Нідерланди відвідали реабілітаційний центр в Ірпені на Київщині і відібрали на лікування поранених українських бійців.

 

Кількість цивільних жертв на сході України за шість місяців збільшилась наполовину – ООН

23.09.2021 12:41

Кількість жертв серед цивільного населення внаслідок активних бойових дій та пошкодження цивільних об’єктів на сході України збільшилася наполовину в порівнянні з попереднім піврічним періодом.

Про це заявила голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні (ММПЛУ) Матільда Богнер під час презентації 32-ї доповіді про права людини за період моніторингу з 1 лютого до 31 липня 2021 року, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Зазначається, що з моменту початку нового моніторингового періоду 1 лютого 2021 року до 20 вересня включно Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні зафіксувала 17 втрат серед цивільного населення внаслідок російської агресії на сході України.

«З 1 лютого по 31 липня 2021 року ВКПЛ (Всеукраїнська комісія з прав людини – ред.) зафіксувала 62 жертви серед цивільного населення: 15 загиблих і 47 поранених. Це на 51% більше, ніж за попередні шість місяців», – зазначила Богнер.

Вона додала, що тенденція до зростання жертв серед цивільного населення внаслідок активних бойових дій триває, і «з кінця звітного періоду по 20 вересня внаслідок активних бойових дій було зафіксовано 16 жертв серед цивільного населення: 2 загиблих і 14 поранених».

За словами ММПЛУ, ці місячні показники є найвищими за період із червня 2020 року.

Окрім того, у місії додали, що режим припинення вогню 27 липня 2020 року призвів до шестикратного зниження втрат серед цивільного населення, якщо порівнювати з періодом за рік до припинення вогню та за рік після.

«Це означає, що можливо встановити ефективне припинення вогню, яке захищає життя цивільного населення», – сказали в ММПЛУ.

Там закликали «всі сторони конфлікту цілком здійснити заходи з припинення вогню, і таким чином значно зменшити вплив бойових дій на цивільне населення».

Нова 32-а доповідь про права людини в Україні охоплює шість місяців моніторингу в період з 1 лютого до 31 липня 2021 року.

Доповідь ММПЛУ ґрунтується на спостереженнях, зроблених під час 92 виїздів представників місії на місця, 12 відвідувань місць тримання під вартою, 82 судових засідань та 75 зібрань, а також на 1156 поглиблених інтерв’ю з жертвами та свідками порушень прав людини та іншими зацікавленими особами.

 

Доповідь ООН з прав людини: глава місії розповіла про тортури Єсипенка в окупованому Криму

23.09.2021 15:09

Російська Федерація як окупаційна держава повинна припинити порушення міжнародного гуманітарного права, міжнародного права та прав людини у Криму.

Як передає Укрінформ, про це під час презентації 32-ї доповіді про права людини заявила голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні (ММПЛУ) Матільда Богнер.

«В АРК Крим та місті Севастополі, окупованих Російською Федерацією, ми продовжували фіксувати порушення міжнародного права, прав людини і міжнародного гуманітарного права. Ми давали рекомендації щодо усунення цих порушень Російською Федерацією як окупаційною державою», – сказала вона.

Зокрема, в ММПЛУ вказали на обмеження свободи мирних зібрань на території півострова, переслідування кримських татар, катування та жорстоке поводження з жителями Криму, а також порушення права на справедливий судовий розгляд.

«Тотальна вимога РФ про отримання попереднього дозволу на проведення будь-яких публічних зібрань обмежує свободу мирних зібрань на півострові», – зазначила Богнер.

Зокрема, вона нагадала про затримання прихильників опозиційного політика Олексія Навального, які влаштували мирні протести в Криму, а також про затримання та накладання адміністративних санкцій на 58 людей, які мирно зібрались на підтримку затриманих на початку вересня кримськотатарських активістів Нарімана Джелялова, Ельдара Одаманова, Азіза і Асана Ахтемових та Шевкета Усеінова.

У ММПЛУ нагадали про катування та жорстоке поводження з кримським журналістом Владиславом Єсипенком за нібито незаконне виготовлення ним вибухового пристрою.

«Репресії проти тих, хто висловлює критичні чи незалежні погляди мають припинитися, а основні свободи мають поважатися», – резюмувала Богнер.

Нова 32-а доповідь про права людини в Україні охоплює шість місяців моніторингу в період з 1 лютого до 31 липня 2021 року.

Оновлену інформацію про ситуацію з правами людини в Україні місія планує опублікувати на початку листопада, а наступну повну доповідь – вже у березні 2022 року.

 

США в ОБСЄ: Росія карає українців у Криму за відмову від російських паспортів

23.09.2021 19:23

Російська окупаційна влада в українському Криму продовжує карати громадян України, які відмовилися від нав’язуваних їм російських паспортів.

Як передає кореспондент Укрінформу, про це заявили у місії США при ОБСЄ під час засідання Постійної ради ОБСЄ.

«У Криму Росія продовжує карати громадян України, які вирішили не приймати російські паспорти. Лише минулого тижня окупаційна влада оштрафувала кількох кримськотатарських лідерів та інших демонстрантів, яких було затримано через протест проти затримання заступника голови Меджлісу Нарімана Джелялова, за те, що вони не мали російського паспорта», – заявили в американській місії.

Було вказано на те, що Сполучені Штати продовжать стежити за справою Джелялова та інших кримськотатарських активістів і закликають російську владу негайно їх звільнити.

Також у місії США при ОБСЄ наголосили, що Сполучені Штати не визнають і ніколи не визнають спробу анексії Криму Росією. «Будучи підписантом спільної декларації Кримської платформи, ми підтверджуємо, що Крим – це Україна», – йдеться у заяві американської місії.

Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський, виступаючи на 76-й сесії Генеральної Асамблеї ООН, заявив що ООН має прореагувати на роздачу Росією паспортів та проведення виборів на окупованих територіях України. Він також закликав міжнародну спільноту підтримати звільнення незаконно затриманих першого заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Нарімана Джелялова й інших кількох сотень українців, які перебувають у заручниках на території тимчасово окупованих територій і Росії.

3 і 4 вересня у тимчасово окупованому Росією Криму силовики провели незаконні обшуки і затримали першого заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Нарімана Джелялова, а також активістів Ельдара Одаманова, Азіза і Асана Ахтемових, Шевкета Усеїнова.

6 вересня районний «суд» Сімферополя заарештував Джелялова і братів Ахтемових до 4 листопада. Одаманов і Усеїнов отримали 14 і 15 діб «адміністративного арешту» відповідно.

10 вересня Верховна Рада ухвалила заяву із закликом до міжнародного співтовариства засудити чергову хвилю репресій проти кримських татар у тимчасово окупованому Криму.

 

Україна в ОБСЄ: Голосування на окупованих територіях делегітимізує вибори Держдуми

24.09.2021 02:43

Залучення до голосування на виборах Держдуми РФ громадян України, які живуть у тимчасово окупованому Криму та ОРДЛО, є порушенням зобов’язань Росії в рамках ОБСЄ та ставить під сумнів легітимність цих виборів.

Як передає кореспондент Укрінформу, про це заявив Постійний представник України при міжнародних організаціях у Відні Євгеній Цимбалюк на засіданні Постійної ради ОБСЄ.

“Москва давно використовує виборчі процедури для втручання у внутрішні справи суверенних держав та підриву їхньої територіальної цілісності. Список довгий, починаючи від фейкового референдуму в Криму у 2014 році й завершуючи голосуванням щодо внесення змін до конституції у 2020 році. Не стали винятком і останні вибори до Державної думи Росії”, – сказав Цимбалюк.

Він наголосив, що залучення до виборів у РФ жителів тимчасово окупованих територій України, а також Грузії та Молдови “становить грубе порушення основних норм міжнародного права та зобов’язань Росії в рамках ОБСЄ, включаючи Гельсінський заключний акт”.

“Це стосується і факту проведення таких так званих “виборів” на територіях під російською незаконною окупацією. Це істотно спотворює результати виборів і ставить під сумнів легітимність виборів до Державної думи Російської Федерації в цілому”, – заявив очільник української місії в ОБСЄ.

Він підкреслив, що примус українських громадян, яким було незаконно видано російські паспорти, до голосування на виборах у Держдуму РФ є черговим агресивним актом РФ проти державного суверенітету та територіальної цілісності України.

“Результати цих виборів є юридично нікчемними. Ми закликаємо держави-учасниці утриматися від контактів з незаконно обраними представниками держави-окупанта, не допускати їх включення до складу російських делегацій у парламентських асамблеях, а також притягнути до відповідальності осіб, відповідальних за підготовку виборів. Крім того, проведення таких незаконних виборів є кроком назад у виконанні Мінських угод Росією як стороною конфлікту”, – підсумував Цимбалюк.

Як повідомляв Укрінформ, 17-19 вересня в Росії відбулися вибори до Державної думи. За численними свідченнями, голосування й підрахунок голосів проходили з масштабними фальсифікаціями.

Євросоюз, США й інші країни засудили масові порушення. Вони також заявили про часткове невизнання результатів виборів, зокрема через участь у голосуванні населення окупованих Росією Криму та частини Донецької і Луганської областей України.

 

В Україні пройшов перший саміт Національного кластера кібербезпеки

23.09.2021 13:57

У столиці відбувся перший саміт Національного кластера кібербезпеки за участю Національного координаційного центру кібербезпеки (НКЦК) при РНБО та Фонду цивільних досліджень та розвитку США (CRDF Global).

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

Метою саміту стало підбиття проміжних підсумків роботи Національного кластера кібербезпеки за перше півріччя 2021 року та формування планів взаємодії з міжнародними партнерами на 2021-2022 роки.

«Ми націлені на те, щоб у спільній взаємодії з приватним сектором, суб’єктами безпеки забезпечити належну безпеку державного сектору, об’єктів критичної інфраструктури, а також надати допомогу усім громадянам, суб’єктам підприємницької діяльності», – наголосив заступник секретаря РНБО Сергій Демедюк, підкресливши, що взаємодія з міжнародними партнерами вкрай важлива.

«Кіберпростір без взаємодії з міжнародними партнерами захистити неможливо», – вважає Демедюк.

Він підкреслив, що кібератаки наразі пов’язані з тотальною гібридністю, тому важливо об’єднуватись, аби оцінити спільні напрацювання та визначити необхідні кроки на наступному етапі.

На переконання Демедюка, всі учасники повинні один одному довіряти і спільно працювати, незалежно від того, хто і де перебуває в якому статусі, в якому секторі – приватному чи державному.

Своєю чергою заступник міністра з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Євген Владіміров нагадав про одну з найбільших кібератак на енергетичний сектор України, яка сталася в 2015 році. Відтоді протягом 6 років багато було зроблено: затверджено рішення керівництва держави Про стратегію кібербезпеки, підготовлено до другого читання законопроєкт про критичну інфраструктуру. Крім того, уряд створив НКЦК, який взяв на себе важливу роль координації роботи в протидії кіберзагрозам.

Учасники заходу підкреслили, що поточний рік став важливим насамперед через ухвалення нової стратегії кібербезпеки.

Під час саміту організатори також повідомили, що загалом було проведено 6 кластерів, учасниками яких стали: представники 8 посольств, 75 державних відомств, представники 31 міжнародної організації та 8 організацій за напрямком державного приватного партнерства. Таким чином, загалом 149 інституцій взяли участь в кластерах за перше півріччя 2021 року.

Наступний кластер буде зосереджений на стратегії кібербезпеки. Ключові цілі стратегії розділені на 3 блоки – стримування, стійкість та взаємодія.

Серед завдань 2021 року учасники саміту визначили: створення кібероборони, розвиток технічних можливостей НКЦК та суб’єктів кібербезпеки (обмін даними та інформування, виявлення та розкриття вразливостей, реагування, ситуаційна обізнаність); створення секторальних планів реагування на кіберінциденти, організація кібернавчань стратегічного та тактичного рівнів, тренінгів і семінарів та інше.

Як повідомлялося, Національний кластер кібербезпеки – координаційна платформа, яка об’єднує ресурси, можливості, компетенції Ради національної безпеки та оборони України та Фонду цивільних досліджень та розвитку США, урядових організацій, міжнародних партнерів, приватного сектору.

Головні завдання Національного кластеру кібербезпеки: підвищення рівня стратегічного потенціалу національної системи кібербезпеки, розвиток професійної кіберспільноти та забезпечення безпечного кіберпростору України.

 

Майже 47% українців вважають постраждалими жителів ОРДЛО і Криму

23.09.2021 18:05

46,6% опитаних українців вважають жителів ОРДЛО та окупованого Росією Криму постраждалими від конфлікту, які потребують всебічної підтримки з боку України.

Як передає Укрінформ, про це свідчать дані загальнонаціонального соціологічного дослідження “Влада, суспільство, медіа: хто, на думку українців, може впоратися зі збройним конфліктом?”, презентованого в Офісі Президента.

Так, більшість респондентів (72,4%) вважають, що треба забезпечувати для жителів ОРДЛО та Криму максимальний доступ до державних послуг і створювати умови для підтримки зв’язків та спілкування з підконтрольними територіями України.

Втім, 12,9% українців не згодні з тим, що треба витрачати ресурси на збереження зв’язків з жителями ОРДЛО і Криму, а 24,6% згодні з тим, що жителі Криму та ОРДЛО залишилися проживати на територіях, які не контролюються урядом України, за власним бажанням, тому їх не має підтримувати Україна.

На запитання, чи повинна Україна визнавати видані в ОРДЛО і Криму документи (свідоцтва, довідки тощо), 24,3% респондентів відповіли, що підтримують повне визнання таких документів.

Водночас 21,5% готові погодитись з тим, що можна визнавати частину документів, які були видані на території ОРДЛО та Криму, а 11,5% українців можуть підтримати визнання відомостей з таких документів та видачу відповідних українських.

Проте 35,3% опитаних взагалі проти того, щоб визнавати дійсними ці документи.

Опитування проводилось з березня по квітень 2021 року Харківським інститутом соціальних досліджень у співпраці з Центром прав людини ZMINA за підтримки Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим на замовлення проєкту “Права людини для України”, який впроваджується ПРООН в Україні та фінансується Міністерством закордонних справ Данії.

Під час дослідження було опитано 10 тис. респондентів методом інтерв’ю face-to-face. У кожній області та місті Києві опитано по 400 респондентів. Вибірка репрезентує доросле населення України віком від 18 років. Статистична похибка не перевищує 1% для України в цілому та 5% – для кожної окремої області України та столиці.

 

54% українців – проти компромісів з ОРДЛО, 43% вірять у повернення Криму

23.09.2021 16:51

Майже 81% українців вважає, що на території Донецької та Луганської областей триває збройний конфлікт із Росією, і 54% упевнені, що Україна не має йти на жодні компроміси заради завершення конфлікту.

Про це свідчать результати презентованих у четвер в Офісі Президента результатів загальнонаціонального соціологічного дослідження “Влада, суспільство, медіа: хто, на думку українців, може впоратися зі збройним конфліктом?”, передає кореспондент Укрінформу.

Згідно з дослідженням, 80,7% респондентів на питання: “Чи вважаєте ви, що на території України триває збройний конфлікт з Росією?”, відповіли “так”, 14,5% респондентів – “ні”.

При цьому на питання: “Де, на вашу думку, відбувається цей збройний конфлікт?”, 51,5% опитаних відповіли – на території Донецької та Луганської областей, а 44,4% – додали до цих областей ще й Крим.

Крім того, 72,3% респондентів погодилися з твердженням, що окупація Криму та конфлікт в ОРДЛО є частинами одного збройного конфлікту, а 5,4% – не погодилися з цим.

67,2% українців вважають, що завершення збройного конфлікту в ОРДЛО залежить від Росії, 35,6% – від України, 16,8% – від США, 14% – від Європи. Одночасно 64,5% респондентів упевнені, що припинення окупації Криму залежить від Росії, 30,9% – від України, 14% – від США і 11,7% – від Європи.

Крім того, 54% опитаних вважають, що Україна не має іти на жодні компроміси заради завершення конфлікту в ОРДЛО, 13% вважають, що території ОРДЛО необхідно надати автономію в складі України.

При цьому вважають можливим повернення ОРДЛО під контроль України понад 51% респондентів, а повернення Криму під контроль України – понад 43% опитаних.

Представник Президента в Автономній Республіці Крим Антон Кориневич також вважає, що громадяни України в усіх регіонах чітко усвідомлюють, що у Криму і на сході країни відбувається міжнародний збройний конфлікт, спричинений агресією Російської Федерації.

«Для нас важливо, що українці в усіх регіонах чітко усвідомлюють, що ми маємо єдиний міжнародний збройний конфлікт у Криму й на Донбасі, який спричинений збройною агресією РФ», – сказав Кориневич.

За його словами, результати дослідження важливі для робочої групи з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій та в контексті напрацювання моделі Національної концепції перехідного правосуддя.

«Ми бачимо, що значна частина українців оптимістична щодо повернення контролю над тимчасово окупованими територіями. Це дає нам імпульс працювати далі й так само з оптимізмом дивитися на нові майданчики та нові ініціативи, які запроваджуються Україною, зокрема ініціативу «Кримська платформа», – наголосив Кориневич.

Дослідження проводив у березні-квітні 2021 року Харківський інститут соціальних досліджень на замовлення Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим, Центру прав людини ZMINA та за підтримки ПРООН. Опитування було здійснене в усіх регіонах України та охопило 10 тисяч респондентів, з них 45,2% – чоловіків, 54,8% – жінок.

 

Половина українців – за кримінальне покарання колаборантів у Криму та ОРДЛО

23.09.2021 19:35

Майже 50% українців підтримують запровадження кримінальної відповідальності за співпрацю з окупаційною владою в Криму і на території ОРДЛО.

Про це свідчать презентовані в Офісі Президента результати загальнонаціонального соціологічного дослідження «Влада, суспільство, медіа: хто, на думку українців, може впоратися зі збройним конфліктом?», передає кореспондент Укрінформу.

Так, на запитання: «чи повинна бути кримінальна відповідальність за співпрацю з окупаційною владою?», 49,9% респондентів відповіли «так», 19,9% – «ні».

При цьому при обранні кількох варіантів відповіді респонденти зазначили, що до кримінальної відповідальності мають притягуватися ті, хто займав керівні посади в так званих «ДНР/ЛНР» або в Криму (52,6%), служив у так званих правоохоронних органах на території ОРДЛО і в Криму (48,7%), керував роботою в так званому місцевому самоврядуванні «ДНР/ЛНР» або в Криму (43,8%).

Як повідомлялося, загальнонаціональне соціологічне дослідження «Влада, суспільство, медіа: хто, на думку українців, може впоратися зі збройним конфліктом?» проводив у березні-квітні 2021 року Харківський інститут соціальних досліджень на замовлення Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим, Центру прав людини ZMINA за підтримки ПРООН. Опитування було здійснене в усіх регіонах України та охопило 10 тисяч респондентів.

 

Майже 75% українців вважають, що ініціювати відновлення миру має Президент

23.09.2021 19:06

74,4% опитаних українців вважають, що ініціатором створення державного плану дій з відновлення миру в країні має стати Президент України.

Як передає Укрінформ, про це свідчать дані загальнонаціонального соціологічного дослідження «Влада, суспільство, медіа: хто, на думку українців, може впоратися зі збройним конфліктом?», презентованого в Офісі Президента.

За даними дослідження, 38% українців серед найбільш важливих кроків на шляху до відновлення миру в країні називають необхідність розробки національної стратегії припинення збройного конфлікту.

Водночас 25,6% респондентів серед таких кроків назвали покращання інформування людей у Криму та ОРДЛО про події в Україні.

Частина опитаних (22,7%) вважають, що треба створювати можливості для діалогу зі звичайними людьми із Криму та ОРДЛО.

На думку великої частки опитаних (74,4%), ініціатором створення державного плану дій з переходу від стану збройного конфлікту до миру повинен стати Президент України.

Набагато менша кількість респондентів чекає цього від Кабінету Міністрів (31,0%) та Верховної Ради України (34,3%).

Водночас кожен десятий українець (10,7%) не вважає за потрібне щось робити, поки не закінчиться збройний конфлікт. Стільки ж респондентів (9,4%) не мають думки з цього приводу.

Згідно з опитуванням, до громадянства Російської Федерації, набутого жителями ОРДЛО, 45,8% ставляться з розумінням, бо це «допомагає людям вижити на цих територіях» (щодо російського громадянства, набутого жителями Криму, відповідно 47,4%).

При цьому 25,6% респондентів взагалі не вважають це громадянством.

Водночас російське громадянство, набуте жителями ОРДЛО, вважають злочином 11,5% опитаних.

Картина щодо громадянства Росії, набутого в окупованому Криму, майже ідентична — 25,1% не готові визнати це громадянством; 9,9% вважають це злочином.

Проживання на окупованих територіях, робота в закладах освіти не є чимось, що засуджується переважною більшістю українців. Половина (50,1%) опитаних згодні з тим, що не повинно бути жодних обмежень у правах для жителів ОРДЛО і Криму після повернення територій під контроль України.

Лише 9,8% вважають, що жителі непідконтрольних територій мають бути обмеженими у виборчих правах, а 19,6% респондентів мають думку, що тим, хто мешкав на території Криму та ОРДЛО, треба буде пройти процедуру підтвердження громадянства.

Відповідно до дослідження, співпраця з окупаційними адміністраціями в Криму та ОРДЛО сприймається як кримінальний злочин більшістю (62,1%) опитаних.

Серед дій, що засуджуються найбільше, — зайняття керівних посад у так званих «органах влади» (52,6%) або зайняття будь-яких посад в «органах місцевого самоврядування» у так званих «ДНР» / «ЛНР», Криму (43,8%) та служба у «правоохоронних», «судових» органах (48,7%).

34,9% опитаних готові вважати злочином строкову службу на території Криму та ОРДЛО.

Опитування проводилось з березня по квітень 2021 року Харківським інститутом соціальних досліджень у співпраці з Центром прав людини ZMINA за підтримки Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим на замовлення проєкту «Права людини для України», який впроваджується ПРООН в Україні та фінансується Міністерством закордонних справ Данії.

Під час дослідження було опитано 10 тис. респондентів методом інтерв’ю face-to-face. У кожній області та місті Києві опитано по 400 респондентів. Вибірка репрезентує доросле населення України віком від 18 років. Статистична похибка не перевищує 1% для України в цілому та 5% – для кожної окремої області України та столиці.

 

Центр стратегічних комунікацій: Підтримка ОПЗЖ кремлівської партії буде використана пропагандою РФ

23.09.2021 17:57

Кремлівська пропаганда використає на свою користь публічні заяви партії ОПЗЖ, яка привітала владну російську партію «Единая Россия» з перемогою на «виборах» в РФ.

Про це йдеться у заяві Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, передає Укрінформ.

«Така позиція цієї української партії не тільки суперечить офіційній державної позиції. А й відверто демонструє публічну підтримку партії, до складу якої відтепер входять бойовики. Ті, що брали безпосередню участь в бойових діях на сході України та на чиїх руках кров українських захисників», – заявляють у Центрі стратегічних комунікацій.

У Центрі додали, що таким чином ОПЗЖ фактично підтримує дії країни-агресора, а заява партії сприятиме проведенню дезінформаційних кампаній Росії в тій гібридній війні, яку Кремль веде проти України.

Центр стратегічних комунікацій пообіцяв «уважно стежити за проникненням російської дезінформації та пропаганди в українське політичне життя».

Раніше партія «Опозиційна платформа – за життя» опублікувала на своєму офіційному сайті заяву з привітанням російської політичної сили і висловила сподівання на «продовження діалогу і укріплення міжпартійної співпраці».

Як повідомлялося, Центр стратегічних комунікацій було створено при Міністерстві культури та інформаційної політики України у березні 2021 року як один з механізмів протидії дезінформації спільними зусиллями держави і громадянського суспільства. Робота Центру сфокусована на комунікаційній протидії зовнішнім загрозам, зокрема — інформаційним атакам Російської Федерації.

 

Першою ланкою протидії зовнішнім загрозам є стійкість та спроможності місцевої влади – Соловей

23.09.2021 16:26

Спроможність та стійкість місцевої влади є першою ланкою протидії зовнішнім загрозам та дезінформації з боку агресора.

Про це заявив керівник Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки Ігор Соловей під час презентації дослідження «Стійка Україна — крихка мозаїка?», передає Укрінформ.

«Це дослідження — це зріз нашого суспільства. Нас як Центр вразив момент, що стійкість півдня та сходу України залежить від спроможності і готовності місцевих чиновників протидіяти цим зовнішнім загрозам. Ми побачили, що саме ця ланка є першою на лінії оборони від зовнішніх загроз. Але не завжди вона є адекватною тим загрозам, які виникають постійно», — заявив він.

За словами Солов’я, дослідження є відправною точкою для подальших практичних кроків, націлених на протидію загрозам з боку Росії.

«Як і будь-яке лікування починається з обстеження і визначення діагнозу хворого, так і протидія загрозам національної безпеки починається з вивчення аудиторії, яка піддається цьому інформаційному впливу», — пояснив він.

Керівник Центру підкреслив, що дослідження «Стійка Україна — крихка мозаїка?» показує потрібні напрямки та рамки роботи для Центру та інших державних органів, які також задіяні в забезпеченні інформаційної, цифрової та комунікаційної безпеки.

Раніше Соловей розповідав, що на окупованих територіях посилюється ізоляція регіону в цілому й інформаційна ізоляція.

Він також заявляв, що у розпал пандемії коронавірусу та недовіри до вакцинації саме ефективні комунікації держорганів є першим елементом у протидії дезінформації.

Як повідомлялося, Центр стратегічних комунікацій було створено при Міністерстві культури та інформаційної політики України у березні 2021 року як один із механізмів протидії дезінформації спільними зусиллями держави і громадянського суспільства. Робота Центру сфокусована на комунікаційній протидії зовнішнім загрозам, зокрема — інформаційним атакам з боку Російської Федерації.

 

У Києві презентували дослідження стійкості південно-східного регіону в кризових умовах

23.09.2021 16:23

У столиці презентували дослідження «Стійка Україна – крихка мозаїка? Суспільство, медіа, безпека і перспективи».

Дослідження представили в Укрінформі Міжнародний центр оборони та безпеки (ICDS) у межах програми «Стійка Україна» у співпраці з Центром стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки (ЦСКІБ).

Експерти дослідили прогалини в інформаційний, комунікативній та цифровій безпеці жителів півдня та сходу України за умов агресивної політики з боку РФ.

«Дослідження допоможе у виробленні практичних кроків у протидії загрозам з боку Росії, яка вже окупувала частину території і продовжує погрожувати українській державності. Завдяки цьому дослідженню ми побачили набір деструктивних чинників, що існують у сприятливих умовах в інформаційному та комунікаційному напрямку нашого суспільства», – сказав керівник Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки Ігор Соловей.

Також у дослідженні звертається увага на велику кількість внутрішніх загроз, розглядаючи їх у чотирьох сферах – цифрова, комунікаційна, когнітивна та інформаційна безпека.

«Ми дуже ємко описали соціально-політичну та соціально-психологічну ситуацію в південних та східних областях України, вважаючи ці регіони найбільш уразливими шкідливому впливу і де сукупність зовнішніх і внутрішніх факторів, що загрожують безпеці, проявляються в найгіршій комбінації», – зазначив керівник програми «Стійка Україна», виконавчий директор Міжнародного центру оборони та безпеки (Таллінн, Естонія) Дмитро Теперік.

На думку експертів, крім війни, на поведінкові функції суспільства впливає також пандемія з її карантинно-обмежувальними заходами.

«Якщо спільнота перебуває впродовж 2,5 років в однорідному середовищі, то когнітивні зміни, які з нею відбуваються, набувають незворотнього характеру. Українське суспільство сильно міняється за своїми когнітивними функціями, але оскільки це відбувається з усіма одразу, то ми суб’єктивно цього не помічаємо», – вважає cоціальний і військовий психолог, письменник і публіцист, експерт програми «Стійка Україна» Олег Покальчук.

Дослідження також виявило у місцевих жителів півдня та сходу країни легковажне ставлення щодо цінності персональних даних та їхньої приватності.

«Люди не знають, що робити в кризових ситуаціях і який алгоритм дій при зламі електронної пошти чи акаунту. У жителів півдня й сходу України відсутнє розуміння масштабу шкоди від зламування баз даних державних установ і приватних компаній. Це свідчить про дуже низьку культуру розуміння цінності персональні даних», – зазначила експерт з інформаційних прав та цифрової безпеки, співзасновниця громадської організації «МІНЗМІН» Анастасія Апетик.

На думку експертів, виявлені за результатами дослідження прогалини в інформаційний, комунікативній та цифровій безпеці жителів півдня та сходу України допоможуть посилити стійкість на місцевому, регіональному та національному рівні.

Програма «Стійка Україна» має на меті впровадження стандартів виміру стійкості українського суспільства та постійне вдосконалення даної системи. Програма впроваджується Міжнародним центром оборони та тезпеки (ICDS) з 2016 року за підтримки Міністерства закордонних справ Естонії в рамках програми співпраці в сфері розвитку.

 

У Кремлі назвали умову зустрічі Зеленського і Путіна

ЧЕТВЕР, 23 ВЕРЕСНЯ 2021, 13:20  УП

У Кремлі заявили, що зустріч президентів Росії і України – Володимира Путіна і Володимира Зеленського – може відбутися тоді, коли обидва лідери будуть готові і буде узгоджено тематика спілкування.

Джерело: російський “Интерфакс” із посиланням на прес-секретаря Путіна Дмитра Пєскова

Пряма мова: “Безумовно, два президенти зустрінуться, коли вони обидва будуть готові, коли буде якийсь порядок денний їх спілкування, коли вони зрозуміють, про що їм розмовляти. Тоді вони і зустрінуться”.

Передісторія:

5 вересня речник президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що Володимир Путін підтвердив готовність зустрітися з президентом України Зеленським, але тему окупованого Криму на цій зустрічі Росія обговорювати відмовляється.

7 вересня міністр закордонних справ Дмитро Кулеба висловив переконання, що Росія має погодитися на зустріч президентів Володимира Зеленського та Володимира Путіна, він також додав, що в Кремлі “вже торгуються” щодо цього питання.

10 вересня президент Володимир Зеленський заявив, що розраховує на предметну зустріч із президентом Росії Володимиром Путіним.

 

Щирість і пристрасність: західні дипломати оцінили виступ Зеленського в ООН

23.09.2021 23:54

Постійний представник Канади при ООН Боб Рей назвав виступ Президента Володимира Зеленського на 76-й сесії Генасамблеї ООН щирим і відвертим.

Про це повідомляє Укрінформ.

“Ця промова вирізняється в потоці слів, що лунали на  Генасамблеї ООН, – написав Рей у Твіттері. – Я вітаю Президента Зеленського за його відвертість, щирість і чесність”.

Своєю чергою Державний департамент США відзначив пристрасність виступу Президента України.

“Зеленський виступив з пристрасним зверненням на Генасамблеї ООН. Ми згодні, що справжня прихильність принципам ООН означає реагування на російську окупацію Криму та примусове голосування громадян України на виборах до Державної думи Росії”.

Як повідомляв Укрінформ, 22 вересня Володимир Зеленський виступив у загальних дебатах генеральної асамблеї ООН у Нью-Йорку.

Президент зокрема закликав “оживити” ООН та її статут, зауваживши, що Організація проявила слабкість у боротьбі з пандемією коронавірусу, проігнорувала участь у Кримській платформі, а також належним чином не зреагувала на роздачу Росією паспортів жителям окупованих територій України та втягнення громадян України у вибори Держдуми.

 

“Занепокоєні та розчаровані”: посли G7 критикують судову реформу в Україні

ЧЕТВЕР, 23 ВЕРЕСНЯ 2021, 18:00  УП

7854,+9621

Посли G7 оприлюднили заяву, в якій повідомили, що продовжують спостерігати за процесом судової реформи в Україні “із занепокоєнням та розчаруванням” через графік роботи конкурсу Ради суддів.

Джерело: пресслужба G7 в Україні

Дослівно: “Посли G7 продовжують спостерігати за процесом судової реформи в Україні із занепокоєнням. Вони із розчаруванням звертають увагу на графік конкурсу Ради суддів для добору кандидатів до Етичної ради ВРП після того, як міжнародні партнери висунули своїх кандидатів.

Запропонований графік не відображає важливості та невідкладності цієї реформи. Посли продовжують закликати Раду суддів та всіх українських партнерів забезпечити швидке висування експертів до Етичної Ради ВРП.

Посли також стурбовані законопроектом 4533. Реформа Конституційного суду повинна забезпечити прозорий, конкурентний відбір нових суддів КСУ і гарантувати тимчасове збільшення вимог до голосування, відповідно до рекомендацій Венеційської комісії.

Усебічна судова реформа залишається найважливішим пріоритетом для G7 як така, що має вирішальне значення для успіху всіх реформ в Україні та виконання вимог народу України. Проведення цих реформ покращить інвестиційний клімат і здатність виконувати міжнародні зобов’язання”.

Що було раніше: 16 вересня в Офісі президента пройшла зустріч щодо судової реформи, в результаті якої учасники підписали спільну заяву, де наполягається на завершенні формування Етичної ради та конкурсної комісії для проведення конкурсу на зайняття посади члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів.

Рада суддів оголосила про початок добору на посаду члена Етичної ради за квотою РСУ – документи можна подати до 21 жовтня.

Передісторія:

14 липня Верховна Рада ухвалила у другому читанні законопроєкт про реформу Вищої ради правосуддя, який передбачає перевірку на доброчесність членів ВРП, а також змінює порядок притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності.

Рада суддів 13 вересня не змогла обрати від себе трьох членів Етичної ради, які мають контролювати доброчесність членів Вищої ради правосуддя. Жоден із кандидатів не набрав необхідної кількості голосів під час таємного голосування. За кандидатів проголосувало лише 4 члени Ради суддів з 26.

Усього в Етичній раді має бути шість членів: трьох обирає Рада суддів України, ще трьох – міжнародні організації. Таким чином Рада суддів заблокувала основну частину судової реформи – очищення ВРП.

 

Корупція і олігархи загрожують розвитку України, підтримка ЄС не принесла результатів – звіт аудиторів

ЧЕТВЕР, 23 ВЕРЕСНЯ 2021, 18:57  УП

В Україні як і раніше широко поширені велика корупція і захоплення держави (вид системної політичної корупції, – ред.), а підтримка ЄС і вжиті заходи не принесли очікуваних результатів.

Як повідомляє “Європейська правда”, про це йдеться у звіті Європейської аудиторської палати (ECA).

“ЄС намагається вирішити проблему корупції в Україні як міждисциплінарний пріоритет; він спрямовує кошти і зусилля через різні сектори, від конкурентного середовища до судової системи та громадянського суспільства. Однак, на думку аудиторів, підтримка і вжиті заходи не принесли очікуваних результатів”, – йдеться у звіті.

Аудитори зазначають, що корупція є поширеним явищем в Україні, перешкоджає конкуренції та зростанню і завдає шкоди демократичному процесу. В результаті корупції губляться десятки мільярдів євро.

Також наголошується, що ЄС давно знає про зв’язки між олігархами, високопоставленими чиновниками, політиками, судовими органами та державними підприємствами. Однак аудитори зазначають, що він не розробив реальної стратегії боротьби з великої корупцією.

“Наприклад, незаконні фінансові потоки, включаючи відмивання грошей, розглядаються тільки на периферії. Проте, ЄС підтримав багато антикорупційних реформи і заходи в Україні. У більшості випадків ступінь підтримки залежить від низки виконуваних умов. Але Комісія часто занадто слабо інтерпретувала такі вимоги, що призводило до надмірно позитивних оцінок. Як приклад аудитори наводять безвізовий режим. Робота цієї системи не переглядалася, хоча дві з трьох умов підтримки ЄС не були виконані “, – йдеться в звіті.

“Не дивлячись на різноманітну підтримку, яку ЄС пропонує Україні, олігархи і корисливі інтереси продовжують підривати верховенство закону в Україні і загрожувати розвитку країни. Україні потрібна цілеспрямована та ефективна стратегія для боротьби з владою олігархів і зменшення захоплення держави. ЄС може зіграти набагато більш значну роль, ніж це було до цих пір “, – сказав Юхан Партс, член Європейської аудиторської палати, відповідальний за звіт.

Нагадаємо, 27 жовтня 2020 року Конституційний суд ухвалив рішення за конституційним поданням депутатів щодо відповідності Основному закону низки положень антикорупційного законодавства та визнав неконституційними окремі його положення.

Через визнання Конституційним судом неконституційними норм щодо недостовірного декларування та повноважень НАЗК Україна ризикує втратити підтримку МВФ, Світового банку та інших міжнародних партнерів, також це ставить під сумнів безвізовий режим із ЄС.

4 грудня Верховна Рада відновила кримінальну відповідальність за недостовірне декларування, тепер за брехню про статки передбачені штраф і обмеження волі.

У ЄС зазначили, що вважають відновлене покарання недостатнім запобіжником.

 

ЄС наполягає на швидкому ухваленні ключового екологічного законодавства України

23.09.2021 16:16

Європейський Союз наполягає на швидкому ухваленні ключового екологічного законодавства України, зокрема щодо поводження з відходами, промислових викидів, екологічного контролю, Смарагдової мережі тощо.

Як передає Укрінформ з посиланням Урядовий портал, про це йшлося під час другого засідання робочої групи Діалогу високого рівня щодо Європейського зеленого курсу і зеленого переходу України, яке відбулось у Києві 22 вересня.

Засідання пройшло під співголовуванням віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної та заступника генерального директора Генерального директорату Єврокомісії з питань сусідства і розширення, голови Групи підтримки України Катарини Матернової. У діалозі взяло активну участь широке коло експертів з обох сторін.

Діалог був започаткований у лютому поточного року Прем’єр-міністром України Денисем Шмигалем і виконавчим віцепрезидентом Єврокомісії з питань Європейського зеленого курсу Франсом Тіммермансом.

На першому засіданні у Брюсселі в травні обговорювалися заходи для посилення співпраці за напрямками, що становлять спільний інтерес, зокрема такими як архітектура кліматичного урядування й оновлення Національно-визначеного внеску (НВВ), фінансування зеленого переходу, механізм прикордонного вуглецевого коригування, Фонд енергоефективності, водневі технології, справедлива трансформація вугільних регіонів, Європейські промислові альянси і Державна стратегія управління лісами України.

“На другому засіданні йшлося про подальші питання зеленого переходу, управління довкіллям і відповідного фінансування. Особливу увагу приділили екологічним проблемам у контексті інших тем «потрійної планетарної кризи» зміни клімату, забруднення і втрати біорізноманіття. ЄС вітає подання Україною оновленого НВВ з посиленими цілями, а також заохочує її продовжити працювати над конкретними орієнтирами для досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року і узгодити свої галузеві стратегії з цією метою. Європейський Союз ще раз наголосив на необхідності впровадження реформ в Україні та зміцнення адміністративної спроможності виконання зобов’язань посиленого НВВ і можливого додаткового зниження викидів”, – ідеться у повідомленні.

Обидві сторони погодилися з потребою посилення координації донорів щодо зеленого переходу. Знову було підтверджено зобов’язання ЄС підтримувати Україну в здійсненні зеленого переходу, у тому числі шляхом фінансової співпраці та із застосуванням широкого спектру наявних інструментів від технічної допомоги до механізмів комбінування і гарантування у взаємодії з міжнародними фінансовими установами.

ЄС підкреслив необхідність швидкого ухвалення, впровадження і забезпечення дотримання ключового екологічного законодавства України (зокрема щодо поводження з відходами, промислових викидів, екологічного контролю, Смарагдової мережі) та Державної стратегії управління лісами. Це також відкриє шлях до подальшої співпраці та можливостей між Україною та ЄС стосовно питань охорони довкілля, зокрема реформ у царинах біорізноманіття і управління лісовим господарством. Управління відходами та кругова економіка становлять особливий інтерес як ключові сфери для економічного розвитку і сталості, що також є прибутковими для економіки та суспільства.

Обидві сторони підтвердили свої зобов’язання щодо досягнення цілей Паризької угоди і Цілей сталого розвитку ООН до 2030 року й наголосили на важливості успіху як КС 15 Конвенції про біологічне різноманіття, так і КС 26 Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату. Сторони зокрема визнали важливість реалізації амбітних цілей КС 15 Конвенції про біологічне різноманіття.

Стефанішина наголосила, що Україна та ЄС можуть досягти успіху у перетворенні Європи на кліматично нейтральний континент лише у тісній співпраці, з прийняттям усіх викликів як спільної відповідальності. Україна є надійним партнером ЄС у відношенні зеленого порядку денного та Європейського зеленого курсу і вже затвердила амбітний НВВ відповідно до Паризької угоди, де заплановано зниження викидів на 65% до 2030 року порівняно з 1990 роком.

Для досягнення цієї цілі уряд України працює над узгодженням напрямків зеленої трансформації країни з відповідними галузевими стратегіями і політиками. Достатнє фінансування також є вкрай важливим для досягнення цілей зеленого переходу, що вимагає у випадку України приблизно 10 мільярдів доларів США щорічно. Україна вже розпочала роботу з мобілізації ресурсів для досягнення зелених цілей. У цьому питанні на шляху до декарбонізації суттєво важливо мати тверду підтримку міжнародних партнерів, особливо європейських.

Матернова наголосила на готовності ЄС підтримати подальші зусилля України, у тому числі шляхом надання фінансової допомоги, для створення повноцінної системи кліматичного урядування в Україні на основі довгострокових цілей досягнення кліматичної нейтральності, що стануть підґрунтям політики і комплексного зеленого переходу усієї економіки. Серед іншого, це може передбачати підтримку ініціатив зеленого фінансування, що мають бути розроблені відповідно до міжнародних стандартів. Це дасть чіткі сигнали приватному сектору в Україні й міжнародним інвесторам щодо запланованих дій і політики декарбонізації до 2030 року.

Обидві сторони домовилися створити фінансову платформу в межах Діалогу з Україною щодо Європейського зеленого курсу та зеленого переходу, що дасть можливість як політичної, так і фінансової координації для його фінансування шляхом залучення національних ресурсів, координації та мобілізації міжнародних ресурсів, доступних Україні на цілі її зеленого переходу.

Як повідомляв Укрінформ, Україна одна з перших країн, що започаткувала діалог з ЄС щодо спільної роботи над цілями Європейського зеленого курсу. За останній рік питання клімату стали пріоритетними для уряду – були створені міжвідомчі робочі групи з Європейського зеленого курсу (ЄЗК) та механізму вуглецевого коригування імпорту, а також двосторонню групу на рівні ЄС.

 

Посол Великої Британії в Україні прокоментувала прийняття закону “про деолігархізацію“

23 вересня. УНН. Посол Великої Британії в Україні Мелінда Сіммонс вважає, що закон “про деолігархізацію“ може відіграти роль у зменшенні шкідливого впливу власних інтересів на політику та економіку України. Про це вона написала у Twitter, пише УНН.

Цитата

“Закон “про деолігархізацію“ може відіграти роль у зменшенні шкідливого впливу власних інтересів на політику та економіку України. Його виконання має бути юридично обґрунтуваним та аполітичним”, — написала вона.

Деталі

Для того, щоб цей крок став тривалою реальністю, вона вважає, що будуть потрібні повна прозорість, рішучі антимонопольні заходи, реальна конкуренція в енергетичному секторі, сильне суспільне мовлення та, звичайно, судова реформа.

Нагадаємо

Верховна Рада ухвалила закон “Про запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів)” (№ 5599).

 

Вітренко пояснив, як можна уникнути дефіциту газу в Європі

23.09.2021 11:10

Голова правління НАК “Нафтогаз України” заявляє, що дефіциту газу в Європі можна уникнути, якщо Газпром дозволить європейським компаніям купувати “блакитне паливо” з точкою передачі на кордоні “Росія-Україна”.

Як передає Укрінформ, про це Вітренко повідомив у Фейсбуці.

“Для цього (для покриття дефіциту газу в Європі – прим. ред.) Газпром має прямо зараз почати на своїй електронній платформі виставляти своїм європейським контрагентам пропозицію газу з точкою передачі на кордоні “РФ-Україна” (газовимірювальна станція “Суджа”). Тоді європейські контрагенти Газпрому зможуть самі забронювати транзит через Україну. На нашій стороні якраз проблем точно немає, у нас все відкрито і доступно”, – заявив Вітренко.

На його думку, те, що Газпром відмовляється перенести точку передачі газу вказує на його зловживання своїм домінуючим становищем на європейському ринку.

Очільник Нафтогазу підкреслив, що російський монополіст не грає за європейськими правилами, і Кремль продовжує використовувати газ як геополітичну зброю проти Європи і проти Украіни.

“Для тих, хто вірить Кремлю і піддається на шантаж, що із запуском “Північого потоку-2” в Європі буде більше газу, і відповідно, нижчі ціни. Газпром після запуску “Північного потоку-2” може обсяги, які зараз йдуть через Україну, перевести на “Північний потік-2″. І тому газу більше не стане, просто зміниться маршрут”, – зауважив Вітренко.

Він також привітав рішення німецького регулятора допустити польську державну компанію PGNiG до процесу розгляду заявки оператора “Північного потоку-2” на сертифікацію.

Як повідомлялося, польська нафтогазова компанія PGNiG здобула право взяти участь у сертифікації газопроводу “Північний потік-2”.

Російський газовий монополіст Газпром 10 вересня оголосив про завершення будівництва газопроводу «Північний потік – 2». Він побудований з Росії до Німеччини в обхід України по дну Балтійського моря. Єдиним акціонером проєкту є Газпром.

Водночас, протягом вересня ціна на газ на енергетичних ринках ЄС послідовно зростала, та майже сягнула психологічної позначки у $1000 за 1000 кубометрів. Таке підвищення цін відбулося напередодні розгляду питання щодо сертифікації газопроводу «Північний потік – 2» та на фоні відмови Газпрому прокачувати додаткові обсяги газу до країн Євросоюзу. В результаті обсяги резервів газу у європейських газосховищах наразі становлять не більше 71% від необхідного для безпечного проходження зимового періоду, в той час як у попередні роки у цю пору такий показник сягав близько 96%.

 

Палата представників США схвалила санкції проти “Північного потоку-2”

ЧЕТВЕР, 23 ВЕРЕСНЯ 2021, 10:35  УП

Палата представників Конгресу США погодилася внести до щорічного проєкту оборонного бюджету поправки, які передбачають санкції проти російського газопроводу “Північний потік-2”.

Про це повідомляє “Європейська правда” із посиланням на “Радіо Свобода”.

Палата представників одноголосно проголосувала за поправки до оборонного бюджету США (NDAA – National Defense Authorization Act), включаючи законодавство про санкції.

Законопроєкт все ще потребуватиме затвердження в Сенаті та підпису президента Джо Байдена, щоб стати законом.

Внесені зміни зобов’язують президента США запровадити санкції проти всіх осіб та компаній, що причетні до діяльності та будівництва “Північного потоку-2”.

Ці поправки потенційно поставлять під загрозу угоду, досягнуту адміністрацією Байдена та Німеччиною у липні щодо “Північного потоку-2”. Поправка не дозволяє звільняти від санкцій під різними приводами, наприклад, в інтересах нацбезпеки. Саме такий механізм Білий дім використав нещодавно.

Поправка до Палати представників була представлена групою законодавців на чолі з Майклом МакКолом (республіканець) та Марсі Каптур (демократка). Каптур є співголовою Українського Кокусу Конгресу США.

Байден у травні погодився відмовитися від санкцій Конгресу щодо газопроводу, намагаючись згладити відносини з Німеччиною, яка підтримала будівництво трубопроводу. Цей крок відкрив двері до завершення газопроводу на початку цього місяця.

Нагадаємо, “Газпром” 10 вересня заявив про завершення будівництва трубопроводу “Північний потік-2”.

Процес отримання дозволу на запуск “Північного потоку-2” може зайняти близько чотирьох місяців, тобто триватиме до початку 2022 року.

США та Німеччина у спільній заяві пообіцяли не допустити використання Росією трубопроводу як зброї, однак українська сторона наполягає, що досі не отримала жодних конкретних гарантій, яким чином буде унеможливлено використання “Північного потоку-2” для тиску на Україну.

Читайте також колонку Олени Зеркаль щодо ситуації довкола “Північного потоку-2” і поставок газу: Газовий шантаж Путіна: серйозно, проте Україна має шанси на перемогу

 

Сенат США проведе закриті слухання щодо Nord Stream 2

23.09.2021 20:56

Комітет з питань міжнародних відносин Сенату США проведе слухання за зачиненими дверима за участю високопоставленого представника адміністрації на тему енергетичної безпеки й, зокрема, політики команди Джо Байдена щодо газопроводу Nord Stream 2.

Як зазначається на офіційному сайті Комітету, слухання заплановані на наступну середу, 29 вересня, повідомляє Укрінформ.

Тематика зустрічі визначена як отримання оновленої інформації «про зусилля адміністрації у сфері енергетичної безпеки, в тому числі щодо (газопроводу – ред.) Nord Stream 2».

При цьому вказується, що слухання пройдуть у закритому режимі, а їхній зміст має рівень «цілком секретно/інформація з особливим режимом зберігання».

Очікується, що із доповіддю виступить старший радник Державного департаменту США з питань енергетичної безпеки Амос Хохштайн, який був призначений на цю посаду півтора місяці тому. У вересні цей чиновник відвідав з візитом Україну, де провів зустрічі з керівництвом країни та взяв участь у форумі Ялтинська європейська стратегія (YES) у Києві.

Як повідомляв Укрінформ, адміністрація Джо Байдена з початку своєї каденції запровадила низку санкцій, спрямованих проти російського газопроводу. Водночас у Білому домі відмовились від запровадження обмежень проти компанії-оператора, Nord Stream 2 AG, заявивши, що це порушить американські національні інтереси. У Конгресі США вважають цей крок помилкою й працюють над тим, щоби змусити Білий дім скасувати будь-які обмеження щодо санкцій США на законодавчому рівні.

 

Зеленський і Джонсон у США поговорили про Донбас і “Північний потік-2”

ЧЕТВЕР, 23 ВЕРЕСНЯ 2021, 09:24  УП

Президент Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон під час зустрічі у Нью-Йорку поговорили про ситуацію на сході України, “Північний потік-2” та про зміцнення стратегічного партнерства між двома країнами.

Джерело: Офіс президента

Дослівно: “Володимир Зеленський і Борис Джонсон обмінялися думками щодо безпекової ситуації на сході та навколо України, зокрема в Чорноморсько-Азовському регіоні. Глава держави подякував за незмінну підтримку з боку Великої Британії територіальної цілісності України та свободи судноплавства в регіоні”.

Деталі: Під час зустрічі сторони поговорили про

взаємодію з Великою Британією щодо розвитку оборонних спроможностей України та зміцнення українського флоту,

взаємодію у сфері енергетики, зокрема атомної, та виклики для європейського регіону у зв’язку з реалізацією проекту “Північний потік-2”,

результати запровадження Угоди про політичне співробітництво, вільну торгівлю та стратегічне партнерство між Україною та Великою Британією,

подальші заходи політичного діалогу на найвищому рівні, зокрема проведення інавгураційного засідання Діалогу стратегічного партнерства.

Крім того, Зеленський подякував за підтримку Великої Британії у створенні Кримської платформи та увагу до ситуації з правами людини в тимчасово окупованому Криму і передав Джонсону список із майже 450 українців, яких незаконно утримують на тимчасово непідконтрольних територіях і в Російській Федерації.

Також Зеленський запросив прем’єра Великобританії відвідати Україну.

 

Генерали армій США та Росії провели 6-годинні переговори в Гельсінкі

ЧЕТВЕР, 23 ВЕРЕСНЯ 2021, 08:23  УП

Високопоставлені офіцери збройних сил США і Росії провели шестигодинні переговори в Гельсінкі, які стали першою особистою зустріччю між ними з 2019 року.

Про це повідомляє “Європейська правда” з посиланням на Reuters.

Делегації двох країн на зустрічі очолювали голова Об’єднаного комітету начальників штабів армії США генерал Марк Міллі і начальник Генштабу РФ Росії Валерій Герасимов.

Як правило, подробиці таких зустрічей не розкриваються і заяви обох сторін були мінімальними.

США видали детальну інформацію про тривалість зустрічі, але не порядок денний. У заяві говориться, що переговори були націлені на “зниження ризику та оперативне вирішення конфліктів”.

У Росії також заявили, що переговори були націлені на обговорення зниження ризиків.

Нагадаємо, президент США Джо Байден у виступі на Генасамблеї ООН заявив, що Сполучені Штати не прагнуть до нової “холодної війни” або поділу світу на жорсткі блоки.

 

Естонія звинуватила військовий літак РФ у порушенні повітряного простору

ЧЕТВЕР, 23 ВЕРЕСНЯ 2021, 15:39  УП

За даними естонської влади, літак військово-повітряних сил Російської Федерації А-50 порушив в середу повітряний простір Естонії.

Про це повідомляє “Європейська правда” з посиланням на портал ERR.

Інцидент стався 22 вересня близько полудня в районі острова Вайндлоо. Літак знаходився в повітряному просторі Естонії менше однієї хвилини, повідомила в четвер пресслужба Сил оборони.

У літака був план польоту, але він летів з вимкненим передавачем, і в момент порушення державного кордону Естонії не знаходився в радіоконтакті з естонською авіадиспетчерською службою.

У зв’язку з інцидентом посол Росії був викликаний в четвер у МЗС Естонії, де йому була передана нота.

“З точки зору Естонії мова йде про вкрай сумний і серйозний інцидент, ряд повторюваних інцидентів такого роду є неприйнятним”, – повідомила пресслужба МЗС Естонії.

Цього року це шосте порушення повітряного кордону Естонії. У п’яти з шести випадків порушення були вчинені літаками Російської Федерації. У ще одному випадку в ролі порушника виступило швейцарське повітряне судно.

 

До Києва прибув літак з евакуйованими з Афганістану українцями

23.09.2021 20:58

До Києва прибув літак з евакуйованими з Афганістану 96 громадянами України та інших країн, зокрема студентами, на прохання Ватикану.

Подію зі столичного летовища в Борисполі транслював «UA: Перший».

«На цьому борті прилетіли люди, повернення яких запитували Ватикан, Канада. Наразі прилетіло 96 осіб, серед них є громадяни України, є особи з посвідченням на постійне проживання в Україні, члени їхніх родин», – розповіла заступниця міністра оборони Ганна Маляр.

«Україна з надзвичайним успіхом виконала прохання апостольської столиці про те, щоб привезти студентів, які найближчим часом будуть навчатися в римському університеті La Sapienza. На цьому борту є 18 членів їхніх родин і самих студентів», – сказав член секретаріату Кабінету Міністрів Андрій Юраш.

Як повідомляв Укрінформ, цивільний літак з евакуйованими особами на борту вилетів сьогодні вдень з аеропорту Кабула. У Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України заявляли, що літак прибуде до Києва протягом 24 годин.

 

Прем’єр Польщі скасував візит на саміт в Будапешті через конфлікт з Чехією щодо шахти

ЧЕТВЕР, 23 ВЕРЕСНЯ 2021, 17:10  УП

Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький скасував свою поїздку на демографічний саміт у Будапешті через конфлікт з Чехією з приводу шахти в Туруві.

Про це повідомляє “Європейська правда” з посиланням на портал wPolityce.

“Перш за все, я хотів би наголосити, що ми підтримуємо зміст демографічної декларації, яка буде підписана в Будапешті, і ми цінуємо ініціативу прем’єр-міністра Віктора Орбана”, – сказав речник польського уряду Пьотр Мюллер.

“Однак насправді зараз, коли мова йде про відносини всередині ЄС, і, зокрема, про польсько-чеські відносини, найважливішою темою цих відносин є питання, пов’язані з Турувом. Тому, з точки зору польсько-чеських відносин, ми зосереджені насамперед на цій діяльності” – зазначив він, відповідаючи на питання про причини скасування візиту прем’єра на саміт.

“Я сподіваюся, що наші чеські партнери помітили, що такі дії, які були зроблені нещодавно, не є демонстрацією достатньої доброзичливості”, – додав речник.

Однак він розповів, що сьогодні відбулася зустріч між заступником голови міністерства закордонних справ Шимоном Шинковським, і послом Чехії, на якій він мав представити пропозиції щодо вирішення спору щодо Турува.

Суд ЄС зобов’язав Польщу негайно припинити видобуток у шахті бурого вугілля, визнавши переконливими аргументи Чехії для застосування тимчасових заходів (призупинення видобутку) до остаточного рішення. Прем’єр Польщі Матеуш Моравецький заявив, що країна не може виконувати це рішення.

Чехія у червні подала заяву, в якій вимагала, щоб Варшава щоденно платила пеню у розмірі 5 мільйонів євро до бюджету ЄС за ігнорування рішення суду. Зі свого боку, Польща подала заяву про скасування рішення.

20 вересня Суд ЄС постановив, що Польща зобов’язана сплачувати Європейській комісії щоденну пеню у розмірі 500 тисяч євро за продовження видобутку на шахті всупереч судовому рішенню.

 

Угорського депутата від влади не пустили в Україну з “гуманітаркою” для Закарпаття

ЧЕТВЕР, 23 ВЕРЕСНЯ 2021, 14:00  УП

В середу 22 вересня депутат парламенту Угорщини Лорінц Ночо не зміг в’їхати до України.

Про це повідомляє “Європейська правда” з посиланням на Infopost.

Лорінц Ночо є депутатом угорської Національної асамблеї від правлячого блоку Фідес-Християнсько-демократична народна партія і є речником ХДНП. Також він є членом комітету угорського парламенту з закордонних справ та членом делегації Угорщини в Раді Європи. У Раді Європи Лорінц Ночо неодноразово критикував український закон про освіту, через який загострилися відносини між Україною та Угорщиною.

На своїй сторінці у Facebook вдень 22 вересня Ночо заявив, що його не впустили до України та повідомили про заборону в’їзду на 3 роки. За його словами, він віз гуманітарну допомогу на Закарпаття й планував відвідати кілька населених пунктів цього регіону, напевно, з компактним проживанням угорської меншини. Депутат висловив жаль з приводу неможливості в’їхати в Україну і ствержує, що гуманітарна допомога все одно була доставлена.

У коментарі угорському державному медіа Лорінц Ночо зазначив, що не знає причину заборони, але припустив, що це може бути за його виступи в Страсбурзі, або за звернення до угорців під час останніх місцевих виборів в Україні минулого року.

В редакції Infopost з власних джерел з’ясували, що Лорінц Ночо справді намагався в’їхати до України вранці 22 вересня через КПП “Вилок – Тісабеч” за дипломатичним паспортом, але отримав відмову та документи з роз’ясненням. У них не вказується конкретна причина відмови у в’їзді, але інформується, що заборона діє 3 роки.

“За інформацією джерел Infopost, рішення щодо заборони в’їзду Лорінцу Ночо було ухвалено минулоріч, відразу після місцевих виборів в Україні. І підставою для цього рішення є втручання у внутрішні справи України, а саме агітація на місцевих виборах за одну з політичних сил (KMKSZ – Товариство угорської культури Закарпаття, лідер Василь Брензович), що заборонено 57 статтею Виборчого Кодексу України“, – пише видання.

У публікації зазначають, що Ночо не часто приїздив до України і восени 2020 року, коли проходила виборча кампанія в Україні, не їздив на Закарпаття.

У той же час, 22 жовтня 2020 року, за три дні до виборів 25 жовтня, він оприлюднив на своїй сторінці відео, в якому розмірковує над важливістю участі у виборах. В кінці нього є заклик “Hajrá Kárpátalja, hajrá KMKSZ!”, що означає “Вперед Закарпаття! Вперед КМКС!”.

Нагадаємо, 26 жовтня Україна заборонила в’їзд двом високопоставленим особам з Угорщини через агітацію угорського уряду в Закарпатській області під час виборчої кампанії на місцевих виборах за КМКС (Товариство угорської культури Закарпаття), всупереч міжнародним нормам, які забороняють втручання у внутрішню політику інших держав.

Офіційно імена осіб не називалися, але з джерел було відомо, що це Іштван Грежа і держсекретар Угорщини, відповідальний за національну політику в угорському уряді Арпад Янош Потапі. Про заборону в’їзду першого стало публічно відомо після того, як він спробував перетнути кордон в листопаді.

 

У Пекіні розпочався «Тиждень українського кіно»

23.09.2021 16:51

У Пекіні у середу, 22 вересня, розпочався «Тиждень українського кіно».

Як передає Укрінформ, про це повідомляє у Фейсбуці Посольство України в Китаї.

«22 вересня у пекінському кінотеатрі «Huaxia Cinemas» відбулася церемонія відкриття «Тижня українського кіно» в рамках ХІ Пекінського міжнародного кінофестивалю за сприяння Посольства України в КНР, підтримки державного підприємства «Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка» та Національного центру Олександра Довженка», – ідеться в повідомленні.

Зазначається, що свято українського кінематографу розпочалося з показу фільму «Тіні забутих предків» Сергія Параджанова. Протягом тижня китайські глядачі зможуть подивитися відомі українські фільми «Камінний хрест» (режисер Леонід Осика), «Вечір на Івана Купала» та «Білий птах з чорною ознакою» (режисер Юрій Іллєнко).

Тимчасовий повірений у справах України в КНР Жанна Лещинська, виступаючи на церемонії відкриття «Тижня українського кіно», наголосила на важливості міжкультурного діалогу для розвитку українсько-китайських двосторонніх відносин, 30-ту річницю встановлення яких країни відзначатимуть наступного року.

Учасників заходу також привітали голова Державного агентства України з питань кіно Марина Кудерчук та голова Національної спілки кінематографістів України, генеральний директор Національної кіностудії ім. Довженка, кінорежисер Олесь Янчук, а також заступник генерального секретаря оргкомітету ХІ Пекінського міжнародного кінофестивалю Бянь Цзянь.

Покази української кінокласики триватимуть до 30 вересня у п’яти престижних кінотеатрах Пекіна.

Як повідомляв Укрінформ, 24 вересня відбудеться засідання Оскарівського комітету України з відбору стрічки – кандидата на премію «Оскар» у категорії «Міжнародний повнометражний фільм» від України.

Цього року в національному відборі беруть участь 5 фільмів, усі вони створені за державної підтримки. Це «Відблиск», режисер Валентин Васянович (Україна); «Стоп –Земля»/Stop-Zemlia, реж. Катерина Горностай, (Україна); «Носоріг»/Rhino, реж. Олег Сенцов (Україна, Польща, Німеччина); «Погані дороги»/Bad Roads, реж. Наталка Ворожбит (Україна); «Чому я живий», реж. Віллен Новак (Україна, Грузія).

 

Дружина Зеленського відкрила “комуністичний” кінофестиваль у Китаї

ЧЕТВЕР, 23 ВЕРЕСНЯ 2021, 18:42  УП

Перша леді України Олена Зеленська взяла участь у відкритті 11-го Пекінського міжнародного кінофестивалю, основною темою якого є 100-річчя заснування Комуністичної партії Китаю.

Джерело: китайській урядовий інформаційний інтернет-центр China.org і сайт фестивалю

Деталі: Співорганізатором події виступив Народний муніципалітет Пекіна. Церемонія відкриття відбулась у вівторок. Почесними гостями на ній були міністр культури та спорту Греції Ліна Мендоні та перша леді України Олена Зеленська. Вони виступили на церемонії з промовами через відеозв’язок.

Пряма мова Зеленської: “Я вірю, що індустрія кіно і телебачення відкриє нову главу в китайсько-українській співпраці… Пекінський міжнародний кінофестиваль стане не лише чудовим прикладом всебічного обміну ідеями між кінематографістами й іншими секторами двох країн, а й важливою платформою для культурної співпраці між Китаєм і Україною”.

Нагадаємо: Влітку президент України Володимир Зеленський провів першу телефонну розмову з головою Китайської Народної Республіки Сі Цзіньпіном, під час якої сторони домовилися укласти угоду про безвіз між країнами.

 

Окупанти скаржаться, що Зеленські припинили платити за кримську квартиру

Окупанти натякають родині президента України Володимира Зеленського на суди і вилучення квартири через несплату комунальних платежів

Михайло Хомченко, Depo. Крим   23 вересня 2021 09:38

Родина президента перестала оплачувати комунальні послуги в елітній квартирі в Лівадії, що оформлена на дружину Володимира Зеленського Олену.

Про це в коментарі “Вести Крим” заявив директор автономної некомерційної організації “ЖКГ Контроль Республіки Крим” Анатолій Петров, передає Depo.Крим. За його словами, постачальники світла, води, газу потихеньку записують борги. Після тримісячної прострочки, ці документи відправляють в керуючу компанію, а та йде в суд. “Справа може зайти аж до продажу майна”, – пояснив Петров, не уточнюючи, хто користується газом, водою і світлом в квартирі Зеленських в Криму.

Комунальник висловив надію, що президент України погасить борги. “Я сподіваюся, пан Зеленський залишиться нашим платником податків. Він добре платив і підтримував російські комунальні організації. А тут, напевно, злякався чогось, або доходи різко впали, складні життєві обставини”, – пожартував Петров.

За який період прострочені платежі, Петров не уточнював. Однак раніше Тетяна Монтян заявила, що побувала у будинку Зеленського в Криму і дізналася, що він не платив комунальні послуги вже два місяці, хоча до цього подібних прострочень не було.

Квартира, про яку йдеться, це елітний пентхаус в Лівадії, оформлений на дружину Володимира Зеленського Олену. Площа квартири – майже 130 квадратних метрів. Житло президент України вказав у своїй декларації за 2020 рік.

Раніше повідомлялося, що родина Зеленських не втратить майно у “прикордонній” Лівадії після заборони іноземцям володіти землею на більшості територій Криму.

 

Всесвітній саміт з продовольчих систем: що може запропонувати Україна

23.09.2021 19:13

Платформа Global 100% RE Ukraine спільно з Українською асоціацією бізнесу та торгівлі (UBTA) провели традиційні Зелені діалоги.

Захід відбувся напередодні Всесвітнього саміту з продовольчих систем, який проводиться під егідою Генеральної Асамблеї ООН та розпочинається 24 вересня за київським часом у Нью-Йорку (США). Окремі напрацювання, здійснені до та під час «діалогів», були направлені в Секретаріат саміту, повідомили Укрінформу в пресслужбі UBTA.

Як зазначається у повідомленні, в центрі обговорення була тема «зеленої» трансформації агропродовольчого сектору.

У ході заходу з презентацією на тему «Трансформація продовольчих систем – інструмент досягнення сталого розвитку» виступив докторант Інституту економіки природокористування та сталого розвитку НАНУ Михайло Малков. Він докладно розповів про структуру продовольчих систем, надав приклади їх успішної трансформації в різних країнах світу та поінформував щодо основних векторів трансформації продовольчих систем України.

Своєю чергою, UBTA виступила з глобальною ініціативою щодо підтримки трансформації продовольчих систем на корпоративному рівні. Ця ініціатива, спрямована на підтримку сталого ведення бізнесу великих, середніх і малих підприємств вздовж всього ланцюга виробництва продуктів харчування, була направлена в Секретаріат Саміту. Разом з цією ініціативою UBTA також надала документ «Національний підхід щодо трансформації продовольчих систем України», в розробці якого брали участь представники Global 100% RE Ukraine.

Зі свого боку Михайло Малков також поінформував аудиторію, що тези даного документа було повністю враховано при підготовці офіційного документа, який Міністерство економіки України направило в ООН.

Ґрунтуючись на цьому успішному прикладі співпраці, Global 100% RE Ukraine та UBTA домовились про координацію зусиль та стратегічне партнерство в питаннях зеленої трансформації, включно з питаннями трансформації продовольчих систем.

«Зелені діалоги» – формат заходів, де однодумці та колеги мають можливість фахово обговорити питання екологічно відповідального бізнесу, «зелених» технологій, а також обмінятися ідеями та планами з реалізації «зелених» проєктів.

UBTA –  асоціація, що об’єднує український бізнес навколо ідеї сталого розвитку через формування потужних економічних зв’язків між Україною, Європою та іншим світом. На даний момент UBTA є лідером у розробці підходів та інструментів зеленої трансформації українського бізнесу.

 

Кількість вакцинованих у творчих колективах при МКІП сягає 90% – Ткаченко

23.09.2021 16:00

Міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко заявляє, що кількість вакцинованих співробітників у творчих колективах при МКІП сягає 90%.

Як передає Укрінформ, про це Ткаченко написав у Телеграмі.

“Обов’язкова вакцинація для держслужбовців, вчителів та інших – навіщо це? У введенні «жовтої зони» з сьогоднішнього дня винні у тому числі й ми самі – українці. Ті, хто не вакцинується, хто не носить маски, хто не користується антисептиками, хто не тримає соціальну дистанцію. Але головне – відсоток вакцинованих в Україні, який не досяг навіть 20%. Вакцинація потрібна всім! Якщо людина – свідомий соціально відповідальний громадянин, це питання вирішується швидко. Так, іноді, через черги на вакцинацію. Але це дуже важливий крок”, – зазначив Ткаченко.

За його словами, вакцинація – не просто дієвий спосіб зменшення захворюваності в країні, “це шлях до відмови від карантинних обмежень: носіння масок, дистанції тощо. Можливість заповнювати зали на 100%, ходити на концерти і інші заходи без масок”.

“Наприклад, кількість вакцинованих співробітників у творчих колективах при МКІП сягає 90%. Бо люди усвідомлюють її важливість. Вже є приклад Великої Британії, Данії, інших країн, як повернутися до звичного життя та повноцінного функціонування сфери культури та бізнесу. Там обмеження вже не діють”, – наголосив міністр.

Як зауважив Ткаченко, колективний імунітет – це те, до чого варто рухатися.

“Саме більшість вакцинованого населення його і створює. Так було з кором, грипом і безліччю інших вірусних хвороб. Які загострювалися саме тоді, коли люди масово почали ігнорувати щеплення”, – підкреслив Ткаченко.

За його словами, “фейки та дезінформація в мас-медіа, чи псевдоексперти в соцмережах хейтять цю тему саме у вирішальну годину чергового посилення карантину”.

“Так було завжди, це звичайний інструмент прихильників теорій змов та любителей попіарити свою сторінку. Гучними промовами та антинауковою позицією. Але, нагадаю, Україна фактично живе в стані війни. Тому, крім усього, є «антивакцинатори», що отримують зарплатню у нашого північного сусіда. Не можна довіряти маніпуляціям! Тож аби отримати відповідь на запитання «Коли це все закінчиться», потрібно задати собі питання: «А що я зробив для цього»? І насправді вимагається небагато: носити маску і вакцинуватись. Центри вакцинації і всі умови для цього Україна забезпечила”, – наголосив очільник МКІП.

Як повідомляв Укрінформ, з 23 вересня в Україні встановили “жовтий рівень” епідеміологічної небезпеки через COVID-19. Кінотеатри, клуби, театри та інші заклади сфери культури можуть працювати, але з дотриманням карантинних вимог та обмежень.

Так, у “жовтій” зоні варто обов’язково дотримуватись маскового режиму, фізичної дистанції у 1,5 м, при цьому забороняється проведення масових заходів за участю більш як 1 особи на 4 кв. м. площі будівлі або території, з наповненістю кінозалів або залів інших закладів культури понад 2/3 місць (при схемі розміщення “2 заповнені ряди – 1 порожній”) або понад 50 % місць (при розміщенні у шаховому порядку).

 

Україна в “жовтій зоні” епіднебезпеки: які правила діють тепер

ЧЕТВЕР, 23 ВЕРЕСНЯ 2021, 08:48  УП

З початку доби 23 вересня по всій території України запроваджено “жовтий” рівень епідемічної небезпеки поширення COVID-19, карантинні обмеження стали жорсткіші.

Джерело: рішення комісії ТЕБ та НС від 21 вересня

Деталі: При “жовтій зоні” на всій території країни забороняється:

проведення масових заходів за участю більш як 1 особи на 4 кв. м. площі будівлі або території;

заповненість кінозалів та залів інших закладів культури понад 50% місць;

заповненість спортзалів і фітнес-центрів більше, ніж 1 особа на 10 кв м.

У “жовтій зоні” відсутні обмеження для роботи громадського транспорту і за часои роботи закладів.

Слід обов’язково дотримуватися маскового режиму і фізичної дистанції у 1,5 м.

Карантинні обмеження не будуть поширюватися на колективи тих, хто має документ про вакцинацію, відсутність коронавірусу чи перенесену хворобу, заявляв раніше прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Школи працюватимуть офлайн, якщо 80% педагогів вакциновані проти коронавірусу. Якщо ця норма не дотримана, то школа переходить в онлайн-режим.

При цьому документом про вакцинацію слугуватиме і “жовтий” сертифікат (про отримання першої дози вакцини проти коронавірусу), і “зелений” сертифікат (про проходження повного курсу щеплення обома дозами).

“Навчальний процес буде продовжено. Там, де вчителі не встигли вакцинуватися, навчання буде відбуватися дистанційно. Садочки працюють. Спеціальні заклади освіти працюють. Молодші класи з 1-го по 4-й навчаються очно”, – говорив Шмигаль 22 вересня.

“І також набуде чинності наказ МОЗ про обов’язкову вакцинацію певних категорій професій“, – анонсував він.

 

Нардепи пропонують виділити додаткові 40 мільярдів з бюджету: на що підуть

ЧЕТВЕР, 23 ВЕРЕСНЯ 2021, 15:38  УП

Верховна Рада на засіданні 23 вересня схвалила законопроєкт №6052 у першому читанні щодо збільшення доходів бюджету на 40 млрд грн та їхнього виділення на виплату житлових субсидій та дороги

Про це відомо з засідання ВРУ, голова бюджетного комітету Юрій Арістов.

Загалом законопроєктом пропонується внести зміни до видаткової частини бюджету, збільшивши її на 39,41 млрд грн — з 1,345 трлн грн до 1,384 трлн грн. Це можливо завдяки прогнозованому перевиконанню плану бюджетних надходжень.

Документ за основу підтримали 293 депутати. У разі ухвалення в цілому, кошти спрямують на:

15 млрд грн: Укравтодору на розбудову інфраструктури, ще 1,5 млрд грн – на Велике будівництво.

12 млрд грн: на субсидії на оплату за послуги житлово- комунального господарства;

282 млн грн: на виплату компенсацій за житло внутрішньо переміщеним особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України;

3,8 млрд грн: покриття дефіциту в коштах на зарплати військовослужбовцям;

2 млрд грн: НЗСУ на оплату пакету послуг стаціонарної допомоги пацієнтам з  COVID-19;

2,5 млрд грн: “депутатський фонд” — субвенція на соціально-економічний розвиток місцевим бюджетам

1 млрд грн: на покриття боргів за заробітною платою перед шахтарями;

4,09 млрд грн: на Збройні сили України

556 млн грн: на поповнення статутного капіталу аеропорту “Бориспіль”, “Укрсервіс Мінтранс” та державного авіаційного підприємства “Україна”.

Крім того, 10 млн грн передбачено на Центр протидії дезінформації при РНБО.

За словами Арістова, документ може бути доопрацьовано та прийнято до 7 жовтня.

Також було подано 5 альтернативних законопроєктів. Два з них подали депутати від “Голосу”.

Вони пропонують замість “депутатського фонду” та Укравтодору, а також МОЗ, Міненерго, Мінінфри та РНБО збільшити видатки МОН на субвенцію місцевим бюджетам на боротьбу з COVID-19 в закладах освіти, МОЗ на централізовані закупівлі кисневих станцій, а також на Фонд енергоефективності.

Другий альтернативний законопроєкт пропонував виділити кошти на Фонд розвитку підприємництва. Обидва документи, кажуть у профільному комітеті, не узгоджуються за доходами-видатками. У разі ухвалення могли призвести до дизбалансу бюджету.

Усі інші законопроєкти вчасно не надійшли для розгляду комітету.

Ними пропонувалось збільшення видатків на програму медгарантій, компенсації на

підвищення тарифу на електроенергію, та збільшення виплат за субсидіями.

 

Україна має величезний креативний потенціал – Ткаченко

23.09.2021 11:50

Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко переконаний, що Україна має величезний креативний потенціал і може пишатися своїми талановитими людьми та компаніями.

На цьому він наголосив, відкриваючи V щорічний міжнародний форум «Креативна Україна», повідомляє кореспондент Укрінформ.

«Волта Діснея звільнили з газети «Канзас сіті стар» за те, що вважали його не дуже креативним. Всі знають, що сталося після цього. Волт Дісней створив відому в усьому світі компанію, Мікі-Мауса ви купуєте своїм дітям. Історії Коко Шанель, Армані, Стіва Джобса та Біла Гейтса також відомі усім. Але важливо, що останнім часом ми маємо можливість пишатися не тільки тими, кого знає увесь світ, а й українцями, які стають відомі усьому світу. Наприклад, у фенш-індустрії Юлія Магда, Руслан Багінський, Ксенія Снайдер, Оксана Полонець. В ІТ-індустрії Grammarly, Reface, Petcube, в аудіовізуальній сфері – Radioaktive Film. Ці компанії відомі вже у світі. І це свідчить про величезний креативний потенціал нашої країни. В час, коли природні ресурси стають все менше доступними, світ зрозумів, що майбутнє цієї планети полягає саме у креативній економіці», – сказав Ткаченко.

За його словами, загалом, коли говорять про креативну економіку та про креативність, то завжди згадують одну рису, яка має бути притаманна цій сфері. Це – безперечно, талант. «Я б додав ще один важливий інгредієнт, який називається наполегливість. Я це називаю ще методом дятла», – сказав урядовець.

Він зачитав привітання від Президента України Володимира Зеленського з нагоди відкриття форуму. «Високий представницький рівень заходу, що вже став найбільшим у східній Європі, засвідчує визнання авторитету України як держави із багатою культурною спадщиною та якісним культурним продуктом. В Україні успішно втілюється безліч ініціатив на підтримку креативних індустрій. Держава продовжує створювати ефективні механізми політики сприяння креативному сектору, що демонструє стрімкий розвиток і, переконаний, має значні перспективи», – зацитував глава МКІП Президента.

Як повідомлялося, 23 вересня розпочав роботу V щорічний міжнародний форум «Креативна Україна», організований Міністерством культури та інформаційної політики України.

Тема форуму – «Креативні індустрії: переоснащення», тобто пошук нових інструментів і зміна звичних налаштувань заради збалансованого розвитку.

У програмі 23-24 вересня відбудуться презентації Стратегії розвитку креативних індустрій в Україні, виступи, панельні дискусії та секторальні модулі з 10 креативних секторів, зокрема з кіно, моди, маркетингу, концертної та музичної індустрії, книговидання, дизайну, народних художніх промислів. Участь у події візьмуть дипломати, політики, експерти, бізнесмени та лідери українського ринку креативних індустрій.

V щорічний міжнародний форум «Креативна Україна» відбувається за підтримки програм USAID «Конкурентоспроможна економіка України» і «Трансформація комунікацій».

 

Ткаченко: Креативна економіка – це ₴117 мільярдів внеску у ВВП

23.09.2021 12:57

В Україні 3,8% працюючого населення зайняті в креативних індустріях.

Про це міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко сказав під час виступу на V щорічному міжнародному форумі «Креативна Україна», повідомляє кореспондент Укрінформ.

«Креативна економіка – це 117 млрд грн внеску у ВВП країни, це майже 4% доданої вартості. Це 3,8% усього працюючого населення України задіяні в креативних індустріях вже сьогодні», – сказав Ткаченко.

За його словами, такі дані схожі із даними розвинених демократичних країн. «Кожен десятий суб’єкт господарювання – креативний підприємець. І якщо компанія невелика – це нічого не означає, вона завтра може змінитися», – додав глава МКІП.

Ткаченко переконаний, що інвесторам вигідно вкласти гроші у креативну економіку. Наприклад, додав він, працівник креативних індустрій генерує більше доданої вартості, ніж один працівник в інших секторах економіки. «Це 332 грн – у порівнянні з транспортом, машинобудуванням та фінансово-страховою діяльністю», – сказав Ткаченко.

При цьому, додав міністр, якщо говорити про експорт послуг, то креативні індустрії дають 30% від загального експорту послуг.

Звісно, визнав глава МКІП, пандемія негативно вплинула на креативні індустрії, і не виключено, що саме цю сферу вразила найбільше, тому минулого року влада втілювала у життя програму підтримки сфери. Але були і позивні новини, сказав він, додавши, що, зокрема, відбулося зростання доходів від реклами та маркетингу, ІТ-сфери, дизайну.

“Ми маємо перейти від концепції до інструментів здійснення допомоги для креативних індустрій. І креативний бізнес, і державна політика потребують збалансованих та зрозумілих для усіх інструментів. Минулого року ми говорили про необхідність створення екосистеми для креативних індустрій”, – нагадав міністр.

Він зазначив, що певні кроки вже зроблено. Зокрема, було знижено до 7% ставки ПДВ на культуру, створено Раду при Кабінеті Міністрів, яка розвиватиме діалог уряду з представниками креативних індустрій. Цей діалог дозволяє створювати програми, закони, умови для розвитку сфери. Схвалено державну цільову програму збереження, відродження і розвитку народних художніх промислів, ведеться інша важлива робота. У сфері видавництва та кіноіндустрії також є цікаві напрацювання, зазначив Ткаченко.

Міністр культури та інформаційної політики поділися планами щодо подальшого розвитку сфери. «Маємо створити доступ до фінансів не тільки державних, але й приватних, для цього треба розвивати підприємницькі навички. Створити інфраструктуру для того, щоб інновації могли втілювати креативні таланти. Безперечно, популяризувати креативну економіку, дизайн, моду, народні художні промисли, концертну музичну індустрію, книговидання, кіновиробництво», – сказав він.

Водночас урядовець звернув увагу на те, що чимало вже робиться. Наприклад, за його словами, якщо говорити про креативні хаби, то їхній запуск вже відбувся, відразу кілька відомств займаються цим. «Ми вважаємо, креативні хаби дозволять згуртувати підприємницьку креативну діяльність у конкретних місцях», – наголосив Ткаченко.

Окрім того, додав міністр, є чіткі плани стосовно розвитку державно-приватного партнерства. «Зараз працюємо над створенням законів, які дозволяють це державно-приватне партнерство. Ми вже у пілотних проєктах маємо успішні кейси, коли не тільки держава інвестує у створення та реставрацію нашої спадщини. На Хортиці або у Пирогові. Ми хочемо зробити це системою, аби приватним компаніям було цікаво інвестувати у державні об’єкти», – сказав Ткаченко.

Як повідомлялося, 23 вересня розпочав роботу V щорічний міжнародний форум «Креативна Україна», організований Міністерством культури та інформаційної політики України.

Тема форуму – «Креативні індустрії: переоснащення», тобто пошук нових інструментів і зміна звичних налаштувань заради збалансованого розвитку.

 

Біля Ради відбулося зіткнення учасників акції та силовиків

ЧЕТВЕР, 23 ВЕРЕСНЯ 2021, 11:53  УП

Біля будівлі Верховної Ради по вулиці Грушевського, з боку перетину з Шовковичній, сталося зіткнення учасників руху “SaveФОП” і правоохоронців.

Джерело: кореспондент “Інтерфакс-Україна” з місця подій

Деталі: За даними агентства, зіткнення сталося близько 11.20. Мітингувальники намагалися перекрити дорогу, але поліцейським і нацгвардейцам вдалося відтіснити їх до тротуару.

Як повідомлялося, у будівлі Верховної Ради в четвер проходить відразу три різних акції.

Одна з них під назвою “Збережіть спрощену систему оподаткування!” організована рухом “SaveФОП”. Учасники вимагають від депутатів прийняти законопроект №3853-1 про внесення змін до Податкового кодексу та деяких законодавчих актів щодо впровадження щорічного підвищення граничних обсягів доходів для застосування спрощеної системи оподаткування, відновлення права платників єдиного податку не застосовувати реєстратори розрахункових операцій та скасування корупційного механізму кеш-беки , а також проект закону №3993 про внесення змін до Податкового кодексу України щодо спрощення обліку доходів фізичних осіб-підприємців.

 

Мінекономіки оприлюднило нові розрахунки вартості бензину і дизпалива

ЧЕТВЕР, 23 ВЕРЕСНЯ 2021, 11:15  УП

Мінекономіки визначило на третю декаду вересня середню вартість 1 літра дизпалива в 22,59 грн, 1 літра бензинів – 26,17 грн.

Про це повідомляє прес-служба міністерства.

Середню вартість палива визначили на підставі розрахунків НАК “Нафтогаз України”.

Відповідно, з урахуванням граничних торговельних націнок максимальна ціна на бензин не має перевищувати 31,17 грн/л, на дизпаливо – 29,59 грн/л.

Порівняно з другою декадою вересня середня ціна на бензин знизилась на 44 коп/л, на дизпаливо зросла на 27 коп/л.

Нагадаємо:

Міністерство економіки 14 вересня підняло граничну ціну бензину до 26,61 грн за літр та дизпалива – до 22,32 грн/л, мережі автозаправних станцій вже підняли ціни на пальне.

 

Вчителька з Волині популяризує математику в TikTok

23.09.2021 17:02

Відеоуроки робить для власного задоволення і мріє, щоб якнайбільше школярів полюбили математику.

Про це повідомляє Суспільне, передає Укрінформ.

«Наталія Венгрин з Волині працює у школі 27 років. Влітку, поки учні були на канікулах, вона почала записувати для них відео і викладати в соцмережу TikTok», – йдеться у повідомленні.

Усі відео вчителька записує  вдома, монтує їх самостійно.

«Я придбала дошку, зелену, розкреслену, докупила штатив і таким чином я проводила урок. Математика – це своєрідний фітнес для мозку. Треба займатися для того, щоб мати гарний інтелектуальний вигляд», – розповіла Наталія Венгрин.

Від початку літа вона опублікувала понад сто відеоуроків, а на її сторінку в TikTok вже  підписалися майже 60 тисяч користувачів.

 

“Слуга народу” проігнорувала позачергове засідання Ради: жоден законопроєкт не пройшов

ЧЕТВЕР, 23 ВЕРЕСНЯ 2021, 18:15  УП

На позачерговому засіданні Верховної Ради народні депутати не підтримали жоден законопроєкт із порядку денного.

Джерело: пресцентр парламенту

Деталі: На позачерговому засіданні зареєструвався 161 народний депутат.

На засіданні розглядались законопроєкти, які стосувалися скасування реєстраторів розрахункових операцій для ФОПів.

Вони розглядалися за повною процедурою і не набрали достатньої кількості голосів.

Народні депутати у виступах звернули увагу на відсутність на позачерговому засіданні депутатської фракцій “Слуга народу” та звинуватили її у саботажі.

Заступниця спікера Верховної Ради Олена Кондратюк поставила на рейтингове голосування пропозицію кількох фракцій щодо перевірки кількості народних депутатів у сесійній залі.

За результатами рейтингового голосування у сесійній залі зареєструвалося 86 народних депутатів.

Кондратюк закрила позачергове засідання.

Що передувало: 21 вересня голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія під час спілкування з журналістами у кулуарах парламенту повідомив, що голова ВР Дмитро Разумков скликав позачергове засідання парламенту на 23 вересня.

Арахамія спрогнозував, що рішень на цьому засіданні ухвалено не буде: “Ми цього робити не будемо… Ми його приймали з такими боями, щоб потім відмінити?”.

 

Заступник глави МВС про Шефіра: Я б припинив інсинуації, що це фейковий замах

ЧЕТВЕР, 23 ВЕРЕСНЯ 2021, 17:11  УП

Перший заступник міністра внутрішніх справ Євген Єнін закликав “припинити інсинуації” на рахунок того, що замах на першого помічника президента Сергія Шефіра може бути фейковим.

Джерело: Єнін в ефірі телеканалу “Україна 24”, цитує пресцентр МВС

Пряма мова: “Ми бачимо вражені місця, які показують, що якби в машині був повний екіпаж, то ймовірність ураження була б досить високою. Автомобіль рухався. Ми вже підтвердили факт, що стрілянина відбувалася не чергою, а одинарними пострілами. На щастя, у водія спрацював інстинкт самозбереження, водій додав газу, і це, найімовірніше, і врятувало життя всім учасникам цієї події.

Я б припинив спроби інсинуацій навколо того, що це фейковий замах, що хотіли налякати. Ми говоримо на сьогодні про життя і здоров’я двох людей, одна з яких належить до найближчого кола президента.

З тіла водія вилучили кулі калібру 7,62. Це спеціалізовані набої, які не випускались на території України, виробництво Угорщини. Намагаємось встановити часові рамки їх ввезення в країну. Також не виключаємо, що вони потрапили в Україну шляхом контрабанди. За допомогою кінологів та експертів, гільзи були знайдені”.

Деталі: Єнін запевнив, що силами Нацполіції разом з суміжними спецслужбами, зокрема СБУ, проведено неймовірний обсяг роботи.

За словами заступника очільника МВС, всі кулі пронизали автомобіль, як консервну бляшанку – він був не броньованим.

 

Зеленський про антиолігархічний закон: Олігархічної гілки влади в Україні більше не буде

ЧЕТВЕР, 23 ВЕРЕСНЯ 2021, 16:20  УП

Президент Володимир Зеленський подякував нардепам, які підтримали антиолігархічний закон (законопроєкт №5599), а також запевнив, що олігархічної гілки влади в Україні більше не буде.

Про це він написав у Telegram.

“Конституція визначає, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Але фактом життя в нашій державі протягом багатьох років було існування також олігархічної гілки влади – групи людей, які вважали, що вони важливіші, ніж законодавці, урядовці чи судді.

Кожен українець знає, хто ці люди, яких називають олігархами. Кожен українець знає, як олігархи купували політичний вплив і як вони використовували політиків заради своїх інтересів. Держава не мала права це ігнорувати – ніколи. Ні у 2000-х роках, ні у 2010-х роках, ні тим більше зараз”, – пише Зеленський.

За його словами, завдяки закону Україна “отримує історичний шанс на побудову цивілізованих і чистих відносин між великим бізнесом і державою”.

“Так, це багатьом політикам не подобається. Так, вони хочуть жити, як раніше, працюючи на олігархів. Так, було дуже багато тиску на наших депутатів, дуже багато інтриг і навіть шантажу. Але закон ухвалено.

Я вдячний кожному депутату, який підтримав цей закон. 229 “за” від “Слуги Народу” та 279 “за” в цілому в парламенті – це правильний сигнал”, – додав президент.

“Олігархічної гілки влади в Україні більше не буде. Законодавча, виконавча та судова – так. А для олігархів шлях єдиний – стати чистим бізнесом”, – запевнив він.

Нагадаємо:

23 вересня Рада прийняла у 2 читанні та в цілому президентський “антиолігархічний” законопроєкт №5599 – документ підтримали 279 нардепів.

Депутати всього подали 1271 правок до другого читання документу, комітет врахував 13 із них.

Монобільшість використала процедуру ad hoc (розглянули лише 13 правок).

Голосування за правки супроводжувалась вигуками у залі “Ганьба!”, “Геть диктатуру!” та “Диктатура!” і навіть “Лукашенко!” у контексті диктатура.

У парламентській опозиції наполягають, що законопроєкт №5599 щодо деолігархізації ухвалили у другому читанні з порушенням процедури й регламенту.

Державна уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова надала зауваження до “антиолігархічного” законопроєкту, за її словами документ може суперечити Конституції та порушувати права людини, а відтак не має бути підтриманим.

Венеційська комісія отримала запит від Верховної ради про надання висновку щодо так званого законопроєкту про олігархів.

Венеційська комісія повідомила, що висновок щодо законопроєкту про протидію впливу “олігархів” буде готовий у грудні, водночас документ вже готовий до другого читання.

Народні депутати у першому читанні ухвалили президентський законопроєкт №5599 “Про запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів)”.

 

Зеленський заявив про тиск на депутатів та інтриги навколо ухвалення закону про олігархів

23.09.2021 16:35

Закон про олігархів дає шанс Україні на побудову цивілізованих і чистих відносин між великим бізнесом і державою.

Перед ухваленням документа був тиск на депутатів, інтриги й шантаж, зазначив Президент Володимир Зеленський у дописі у Фейсбуці, повідомляє Укрінформ.

«Завдяки антиолігархічному закону Україна отримує історичний шанс на побудову цивілізованих і чистих відносин між великим бізнесом і державою. Так, це багатьом політикам не подобається. Так, вони хочуть жити, як раніше, працюючи на олігархів. Так, було дуже багато тиску на наших депутатів, дуже багато інтриг і навіть шантажу. Але закон ухвалено», – зауважив Зеленський.

Глава держави нагадав, що Конституція визначає, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Але фактом життя в нашій державі, за його словами, упродовж багатьох років було існування також олігархічної гілки влади – «групи людей, які вважали, що вони важливіші, ніж законодавці, урядовці чи судді».

«Кожен українець знає, хто ці люди, яких називають олігархами. Кожен українець знає, як олігархи купували політичний вплив і як вони використовували політиків заради своїх інтересів. Держава не мала права це ігнорувати – ніколи. Ні у 2000-х роках, ні у 2010-х роках, ні тим більше зараз», – заявив Президент.

Він подякував кожному депутату, який підтримав цей закон, що набрав 229 голосів від «Слуги Народу» та 279 «за» в цілому в парламенті.

«Олігархічної гілки влади в Україні більше не буде. Законодавча, виконавча та судова – так. А для олігархів шлях єдиний – стати чистим бізнесом», – запевнив Зеленський.

Як повідомлялося, Верховна Рада в четвер ухвалила закон «Про запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів)» (законопроєкт №5599). Документ підтримали 279 народних депутатів.

 

Опозиція хотіла відсторонити Стефанчука на розгляд закону про олігархів – не змогла

ЧЕТВЕР, 23 ВЕРЕСНЯ 2021, 13:29  УП

У Верховній Раді провалили голосування за відсторонення головуючого Руслана Стефанчука – він продовжив вести засідання парламенту, який взявся за друге читання законопроєкту про олігархів.

Джерело: трансляція парламентського засідання

Деталі: Подали заяву про відсторонення головуючого фракції “Батьківщина” та “Європейська солідарність”.

Віце-спікер Олена Кондратюк проводила голосування за це, але набрався лише 61 голос, рішення не прийняли.

Стефанчук подякував за довіру і продовжив вести засідання Верховної Ради.

Нардепи розглядають поправки до другого читання законопроєкту щодо деолігархізації №5599.

Інколи депутати кричать “Ганьба!”, “Ди-кта-ту-ра” і “Геть диктатуру!”.

Депутати ЄС Микола Княжицький та Ірина Геращенко підійшли до президії парламенту з вигуками “Лукашенко”. Стефанчук на це зі сміхом відповів: “Він не прийде, він в іншій країні”.

Нагадаємо: Голова Верховної Ради Дмитро Разумков, який вважав деолігархічний пакет законів неготовим до розгляду, перебуває на самоізоляції через COVID-19.

 

Опозиція про турборежим деолігархізації: Це початок кінця парламенту

ЧЕТВЕР, 23 ВЕРЕСНЯ 2021, 14:24  УП

У парламентській опозиції наполягають, що законопроєкт №5599 щодо деолігархізації ухвалили у другому читанні з порушенням процедури й регламенту.

Джерело: виступи Ірини Геращенко (“Європейська солідарність”) і Сергія Власенка (“Батьківщина”) після ухвалення проєкту закону №5599

Пряма мова Геращенко: “Сьогодні 16 січня і 26 квітня цього парламенту, коли проголосували диктаторські закони і ратифікацію “чорноморського флоту”. Тоді деякі депутати опускали очі, бо їм було соромно: вони усвідомлювали, як ламають парламентаризм…

У монобільшості були голоси на сьогоднішній закон: разом із групами 279 голосів. І ніхто не блокував їм трибуну. Ми боролися за регламент і за процедуру. Це початок кінця.

Це початок кінця цього парламенту,, тому що ви не опозицію принизили, а самі себе, показавши, що ви – лише зелені кнопочки, для яких все одно, що тиснути, – головне тиснути так, щоб отримати свій олігархічний конверт і те, що вам скажуть на Банковій.

А ми подаємо заяву про злочин”.

Деталі: За словами Геращенко, головуючий перший віце-спікер Руслан Стефанчук та президентська фракція не дали опозиції захистити її поправки.

Сергій Власенко з “Батьківщини” також заявив, що його фракція була готова до конструктивного діалогу щодо законопроєкту про олігархів, але таблиця поправок з’явилася лише напередодні голосування – а це порушення регламенту.

“Що стосується висновків, які Ви показували, я переконаний, що 16 січня 2014 року у головуючого на той момент теж були висновки… але він потім давав пояснення в прокуратурі”, – заявив Власенко.

Стефанчук заперечив, що порівняльна таблиця підписана 17 вересня – і тому було проголосовано за скорочену процедуру розгляду законопроєкту №5599 у другому читанні.

Цьому передувало: 23 вересня Верховна Рада ухвалила у другому читанні проєкт закону про запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів).

Переважну більшість голосів за законопроєкт дали фракції “Слуга народу” (229), “За майбутнє” (18), “Довіра” (15) й “Голос” (11).

Проти виступили народні депутати від “Європейської солідарності” та “Опозиційної платформи – За життя”.

Опозиція хотіла відсторонити від головування першого віце-спікера Руслана Стефанчука під час розгляду закону про олігархів – і не змогла.

Голова Верховної Ради Дмитро Разумков, який вважав деолігархічний пакет законів неготовим до розгляду, перебуває на самоізоляції через COVID-19.

 

У “Голосі” сварки через деолігархічний закон: нардепів звинуватили в роботі на ОП

ЧЕТВЕР, 23 ВЕРЕСНЯ 2021, 16:10  УП

Лідер фракції “Голос” Ярослав Железняк звинуватив об’єднання “Справедливість”, яке входить до цієї фракції, в співпраці з владною командою через голосування за деолігархічний закон, йому опонує представниця групи Олександра Устінова.

Джерело: Железняк у коментарі телеканалу “Україна 24”, Устінова у Facebook

Деталі: Лідер фракції “Голос” запропонував своїм колегам “пересісти до “Слуги народу”, оскільки вважає факт їхнього голосування за президентську ініціативу за умови порушення регламенту Верховної Ради, підіграванням владі. Нардепка з групи “Справедливість”, що раніше оголосила недовіру керівництву “Голосу”, пояснює, що їхнє голосування пов’язане з передвиборчими обіцянками – боротися проти олігархів.

Пряма мова Железняка: “Окремі колеги, які називають себе групою “Справедливість”, сьогодні відкрили своє обличчя, вони проголосували за цей закон. Вони бачили порушення процедури, регламенту, до останнього запевняли, що залишаються опозиційними депутатами, але сьогодні або за гроші на округи (Железняк заявив, що мажритарниці Галина Васильченко та Наталя Піпа отримали на свої округи 20 млн гривень “інфраструктурної субвенції”) або за посади, або за інші, як ми називаємо “плюшки”, вони натисли зелену кнопку, показали, що вони співпрацюють зі владою… стали частиною коаліції”.

Пряма мова Устінової: “Боротьбу з олігархами ми обіцяли нашим виборцям, і якщо є хоч найменший шанс ускладнити цим ворогам держави життя це – ми не маємо права не голосувати за це. Воювати треба будь-якою зброєю, хай і не досконалою. Відтак ми підтримали цей законопроект, щоб надати більшості воювати з олігархами тією зброєю, яку вони просять. Чи де дасть результат – час покаже…

Абсолютно поділяємо думку колег щодо неприпустимості порушення процедури, але щодо закону – якщо послухати колег, які кажуть що закон ні прощо – то чого боятися і влаштовувати таку істерику.

П.С. Чекаємо в коментах всі без виключення ботоферми зі звинуваченнями в продажу ОП, Ілону Маску, і т.д, але є один плюс – хоч тепер точно про “продалися олігархам” не напишуть”.

Що передувало: У Верховній Раді 279 голосами підтримали в другому читанні і в цілому президентський законопроєкт про олігархів №5599.

Закон набуває чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через 6 місяців з дня набрання ним чинності. Закон втрачає силу через 10 років з дня введення його в дію.

 

Рада схвалила закон про олігархів

ЧЕТВЕР, 23 ВЕРЕСНЯ 2021, 13:53  УП

У Верховній Раді підтримали у другому читанні та в цілому президентський законопроєкт про олігархів №5599.

Джерело: засідання парламенту

Деталі: Законопроєкт підтримали 279 парламентарів.

Нардепи розглянули законопроєкт за скороченою процедурою, що викликало обурення в опозиції. Парламентарі опозиційних партій навіть блокувати трибуну Ради.

Переважну більшість голосів за законопроєкт віддала президентська партія монобільшості “Слуга народу” – 229, “За майбутнє” – 18, “Довіра” – 15, “Голос” – 11.

Проти виступили народні депутати від “Євросолідарності” – 23 нардепи та “ОПЗЖ” – 20.

Перед голосуванням за закон в цілому, народні депутати підтримали “основні, вирішальні або зумовлюючі щодо інших правок правки за №№38, 43, 167, 271, 344, 406, 473, 598, 653, 794, 887, 934”.

Як голосували за закон

Згідно із прийнятим законом, визначати олігархів буде РНБО за зверненням Кабміну, СБУ, Нацбанку, члена РНБО чи Антимонопольного комітету. Вводить в дію рішення РНБО президент. Воно набирає чинності після його офіційного опублікування.

Олігарх – особа, яка має значну економічну та політичну вагу в суспільному житті. Олігархами будуть називати осіб, які відповідають щонайменше 3 прописаним у законі критеріям:

бере участь у політичному житті;

має значний вплив на ЗМІ;

є кінцевим бенефіціарним власником суб’єкта господарювання, який займає монопольне становище на ринку та протягом року поспіль підтримує або посилює таке становище;

підтверджена вартість активів особи (та суб’єктів господарювання, бенефіціаром яких вона є) перевищує 2 мільярди 270 мільйонів гривень.

РНБО також буде опікуватися реєстром олігархів. У реєстрі будуть вказуватися дані олігарха, його активи та перелік політиків, до роботи яких він причетний.

Якщо особа потрапила до переліку олігархів, то до неї застосовують ряд обмежень.

Зокрема, буде заборонено здійснювати внески на підтримку політичних партій та брати участь у великій приватизації.

Також особи з цього Реєстру повинні будуть подавати декларацію про доходи.

Окрім того, у законі запроваджується поняття “декларації про контакти”. Їх хочуть зобов’язати подавати усіх держслужбовців, якщо вони контактували з олігархом чи його представником. Водночас, не подавати таку декларацію можна буде, якщо зустріч із олігархом була на телебаченні, в судовому засіданні, на ініційованих заходах органами державної влади.

Закон також зобов’язує олігархів перед початком зустрічі із держслужбовцями повідомляти, що вони включені до Реєстру олігархів.

Для подачі “декларації про контакти” також передбачені відповідні вимоги. Якщо особа не подасть таку декларацію, то її можуть притягти до політичної або дисциплінарної відповідальності.

Виключити особу із Реєстру можливо, якщо у неї відсутні не менше двох ознак, передбачених для потрапляння в цей список.

Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через 6 місяців з дня набрання ним чинності.

Закон втрачає чинність через 10 років з дня введення його в дію.

 

Малюська прогнозує, що затягнути підписання закону про олігархів не вдасться

23.09.2021 18:40

Міністр юстиції Денис Малюська заявив, що Верховна Рада ухвалила закон про олігархів «у цілком прийнятному вигляді, без перекручування та розмивання змісту».

Як передає Укрінформ, про це він написав у Фейсбуці.

«У липні Володимир Зеленський та уся наша команда придбала черговий квиток на війну – був зареєстрований законопроєкт №5599 про олігархів. Артилерійський вогонь з боку олігархічних медіа та спокусу олігархічними грошима абсолютна більшість членів владної команди перенесла достойно і перші бої стали переможними: сьогодні законопроєкт проголосований Верховною Радою у другому читанні у цілком прийнятному вигляді, без перекручування та розмивання змісту. Далі буде теж непросто», – заявив Малюська.

Він не виключив, що «підписання та публікацію тексту точно будуть намагатися затягнути та блокувати, будь-які висновки Венеційської комісії (навіть цілком позитивні) будуть використовувати задля того, щоб поставити під сумнів конституційність закону, закон оскаржать до Конституційного Суду України, законопроєкт і його імплементацію будуть атакувати за допомогою медіа, групи кращих юристів країни з приватного сектору будуть придумувати схеми, як вивести олігархів з-під дії закону, усі рішення про визнання особи олігархом будуть оскаржені до Верховного Суду та ЄСПЛ».

«Їх завдання мінімум – затягнути імплементацію закону на якомога довше, бажано до наступних виборів до парламенту. Завдання максимум – забезпечити втрату чинності законом і відбити бажання будь-якого політика повторювати такі спроби. Вангую – ці спроби будуть невдалими», – вважає Малюська.

Він зауважив, що єдиний оптимальний вихід для олігархів – перестати бути олігархами і позбутися однієї або кількох ознак своєї «олігархічності»: продати або розподілити монопольний бізнес, відійти від політики або продати свої медіа за ринковою ціною.

«На усе це їм відведено 6 місяців. Якщо цього не трапиться, контакти таких олігархів з чиновниками стануть прозорими – чиновники будуть зобов’язані про них повідомляти, олігархи не зможуть фінансувати політичну діяльність, олігархи не зможуть брати участь у великій приватизації, і, найважливіше, олігархи стануть олігархами цілком офіційно, що стане важливою пересторогою для їх контрагентів по бізнесу», – підкреслив міністр юстиції.

Як повідомлялося, Верховна Рада в четвер, 23 вересня, ухвалила закон “Про запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів)” (законопроєкт №5599). Документ підтримали 279 народних депутатів.

 

Глава Мін’юсту: Якщо Порошенко потрапить у реєстр олігархів, на нього чекають обмеження

24.09.2021 01:49

Якщо експрезидент Петро Порошенко потрапить у реєстр олігархів, щодо нього буде застосована низка обмежень.

Про це в ефірі програми «Право на владу» заявив міністр юстиції Денис Малюська, передає кореспондент Укрінформу.

«Якщо він (Порошенко – ред.) погоджується (фіксувати, що він олігарх – ред.) і не позбавляється ознак олігарха – мандата народного депутата, продовжує фінансування політичної партії, продовжує володіти телеканалом, і його статки перевищують ліміт, установлений законом (а це очевидно з його декларації), відповідно, – він потрапить у реєстр. І до нього буде застосована низка обмежень – заборона на приватизацію, контакти з ним, окрім винятків, установлених законом, таких як відкриті засідання органів державної влади, наприклад, у парламенті», – розповів очільник Мін’юсту.

Малюська наголосив, що олігархам не місце в органах держвлади. «Якщо вони вважають, що їм там місце, вони почуватимуться некомфортно і їхні колеги так само почуватимуться некомфортно. Але ми цього не забороняємо», – пояснив міністр.

Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада 23 вересня ухвалила Закон «Про запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів)» (№5599). Документ підтримали 279 народних депутатів.

 

Малюська: Закон про олігархів не забороняє їм бути бенефіціарами ЗМІ

24.09.2021 00:30

Ухвалений Верховною Радою закон про олігархів по суті є антимонопольним законом, вважає глава Мін’юсту Денис Малюська.

Про це міністр юстиції заявив в ефірі програми «Право на владу», передає кореспондент Укрінформу.

«Насправді закон дуже чіткий і зрозумілий, його складно буде обійти олігархам. Хочу сказати, що законом не забороняється олігархам бути бенефіціарами ЗМІ. Обмеження трішки тонші, вони скореговані таким чином, щоб не наражатися на порушення прав людини, чи якісь негативні рішення потім КСУ чи ЄСПЛ», – розповів Малюська.

За його словами, по суті цей закон є антимонопольним, бо визначає, що в Україні є люди, які символізують злиття медіа, великого бізнесу і влади.

«І розподіл цих гілок, створення стимулів, щоб цей розподіл відбувся – по суті той самий андбандлінг – це і є цей закон. Він встановлює пільговий період – буде пів року, щоб олігархи добровільно здійснили цей розподіл і позбулися якоїсь із ознак олігарха, передбачених законом», – зазначив очільник Мін’юсту.

За його словами, якщо олігархи упродовж цього періоду стануть простим бізнесом, на них не будуть поширюватися обмеження, передбачені законом, «вони будуть як класичні великі бізнесмени». А ті, хто не відійде від політики, або від медіа, або не позбудеться монопольного бізнесу, – потраплять до реєстру олігархів і, зокрема, не зможуть брати участь у великій приватизації.

Відповідаючи на запитання, якою буде відповідальність для чиновника, котрий не вкаже, що контактує з олігархом, міністр уточнив: «Як правило, це звільнення».

«У нас уперше з’являються правила гри: що опозиційні фракції, що провладні – усі будуть звітувати. І я буду звітувати, якщо мені хтось (із олігархів – ред.) подзвонить і запросить на каву», – сказав Малюська.

Він також пояснив, хто вважається представником олігарха: «Це та особа, яка виходить на контакт в інтересах і від імені олігарха. Тобто, якщо хтось телефонує, каже: «Доброго дня, я від олігарха такого-то», а якщо не олігарха, то просто називає прізвище, і хоче поговорити про Центренерго, або про металургійний завод – зрозуміло. Декларацію про контакт подав, спиш спокійно. Це цивілізовані правила».

Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада 23 вересня ухвалила Закон «Про запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів)» (№5599). Документ підтримали 279 народних депутатів.

 

Президентський рейтинг: Зеленський все ще лідирує з відривом

ЧЕТВЕР, 23 ВЕРЕСНЯ 2021, 15:45  УП

Якби вибори президента відбувалися найближчим часом, то найбільше голосів отримав би чинний глава держави Володимир Зеленський.

Джерело: результати опитування Київського міжнародного інститут соціології

Дослівно: “На виборах президента, якби вони відбувалися в середині вересня і якби в них брали участь зазначені кандидати, найбільшу підтримку отримав би Володимир Зеленський – 33,3% серед тих, хто збирається голосувати і визначився з вибором”.

Деталі: На другому місці п’ятий президент Петро Порошенко – 16,8% серед тих, хто визначився.

Далі йдуть лідерка “Батьківщини” Юлія Тимошенко – 10,3%, співголова фракції ОПЗЖ Юрій Бойко – 9,5% та голова партії “Сила і честь” Ігор Смешко – 8,7%. Підтримка інших кандидатів нижче.

Соціологи відзначають, що порівняно з червнем, зміни у випадку всіх кандидатів – у межах статистичної похибки, тобто формально поточні рейтинги не відрізняються від рейтингів станом на 1-7 червня.

Дослідження тривало 10-15 вересня. Методом телефонних інтерв’ю на основі випадкової вибірки мобільних номерів було опитано 2002 респонденти, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим та непідконтрольних Україні районів Донецької та Луганської областей).

Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищує: 2,4% для показників, близьких до 50%, 2,1% для показників, близьких до 25%, 1,5% – для показників, близьких до 10%, 1,1% – для показників, близьких до 5%.

 

Свіжий рейтинг партій: сили Ляшка, Гройсмана і Мураєва стали прохідними

ЧЕТВЕР, 23 ВЕРЕСНЯ 2021, 16:36  УП

Згідно з останнім опитуванням, лідери рейтингу партій в Україні не змінилися, а от раніше непрохідні у Раду Радикальна партія Ляшка, партія “Українська стратегія Гройсмана” і “Опозиційний блок” Мураєва і Новинського дещо посилили свої позиції.

Джерело: результати опитування Київського міжнародного інституту соціології

Деталі: Якщо у червні партії “Опозиційний блок”, Радикальна партія, “Українська стратегія Гройсмана” формально мали підтримку меншу за 5% тих, хто збирається голосувати і визначився зі своїм вибором, то зараз вони формально мають підтримку 5% і більше, тобто з таким результатом пройшли б до парламенту.

Відсотки голосів за ці партії виглядають так:

“Опозиційний блок” – 5,5% у вересні проти 4,2% на початку червня;

Радикальна партія – 5% проти 4,2%;

“Українська стратегія Гройсмана” – 5% проти 4,2%.

Водночас підтримка лідерів рейтингу лише незначно змінилася з літа:

“Слуга народу” – 20% у вересні проти 20,3% у червні;

“Європейська солідарність” – 17,4% проти 18,5%;

“ОПЗЖ” – 11,6% проти 11,9%;

“Батьківщина” – 10,8% проти 12%;

“Сила і честь” – 7,8% проти 7,2%.

У КМІС кажуть, що у випадку майже всіх партій зміни порівняно з червнем – у межах статистичної похибки, тобто формально поточні рейтинги всіх політичних сил не відрізняються від рейтингів станом на червень (при цьому, між квітнем і червнем також статистично значущих змін не було).

Єдиний виняток – партія “Голос”, чия підтримка знизилася з 2,1% до 0,6%.

Опитування проводилося упродовж 10-15 вересня методом телефонних інтерв’ю. Опитано 2002 респонденти, що мешкають у всіх регіонах України, крім окупованих територій Криму і Донбасу. Статистична похибка вибірки не перевищує 2,4%.

 

Олександр Ткаченко, міністр культури та інформаційної політики: Лише знаючи правду про Голодомор, ми зможемо правильно будувати політику держави

21.09.2021 17:10 Укрінформ

Національний музей Голодомору-геноциду в Києві – одне з сакральних місць для кожного українця, одне велике серце, в якому стукотить попіл чотирьох мільйонів сердець людей, котрі загинули від штучного голоду, вчиненого комуністами в 1932-1933 роках. У цьому році, на початку вересня в музеї було відкрито оновлену Залу Пам’яті. А наприкінці листопада у рамках програми “Велике будівництво” запланована презентація концепції експозиції другої черги музейного комплексу.

Про те, коли планується завершити будівництво другої черги меморіалу, про особливості експозиції, яка розміститься в новому музейному просторі, про пошук нових експонатів, документів і спогадів свідків, які б повідали всю правду про трагедію українського народу, Укрінформ попросив розповісти міністра культури та інформаційної політики Олександра Ткаченка.

– Пане Олександре, чому так важливо відкрити другу чергу Музею? Адже Музей уже діє, є чимала експозиція, відтак – чому б не обмежитись тезою «досить пам`ятників трагедіям, давайте памятати про перемоги»?

– Сьогодні музей Голодомору має лише одну залу – це Зала пам’яті. Спорудження другої черги музею Голодомору триває. І саме там має розміщуватися основний експозиційний простір музею Голодомору. «Пам’ятати, щоб бути». Цей вислів якнайкраще пояснює, чому важливо зберегти пам’ять про злочин геноциду, вчинений комуністичним тоталітарним режимом проти українців. Лише знаючи правду, ми зможемо відродити власну державність, зробити висновки й правильно будувати політику держави. Саме збереження колективної пам’яті допоможе розбудовувати соціальну, правову, демократичну державу й громадянське суспільство. І я вдячний президенту Володимиру Зеленському, за підтримки якого активно реалізовується така політика. Зокрема, й щодо ініціативи якнайшвидшого завершення будівництва Меморіального комплексу пам’яті жертв Голодомору-геноциду в Україні.

– Коли вдасться завершити спорудження другої черги Музею? Чи йдуть роботи за графіком? Які є труднощі?

– За планом, завершення спорудження другої черги Музею відбудеться у 2022 році. Труднощі безумовно виникають, адже це непростий проєкт з точки зору конструкції. Але наразі все йде за планом.

– І нспектуючи будівництво другої черги Музею, ви повідомили, що вже відкрилась оновлена інтерактивна експозиція. В чому полягало це оновлення, наскільки «сильнішою» стала ця експозиція?

– Музеї створені для відвідувачів, а отже – мають відповідати вимогам часу. Оновлена експозиція Музею Голодомору створена так, що тут буде цікаво і 5-річним, і 95-річним. Тут і 3D-меппінг на стінах, й інтерактивні карти, а поряд – речі людей, які пережили Голодомор. Кожна із яких має свою унікальну історію. Музей Голодомору – це історія України із 1930-років до сьогодні.

– Наскільки проєкт вписується в навколишнє середовище? Що ви сказали б «експертам» із соцмереж, які обурюються тим, що «зіпсували парк ще одним Голодомором»?

– Проєкт другої черги музею Голодомору розроблений таким чином, що будівля музею вписується у простір навколишнього середовища. Дописувачам потрібно лише дочекатися завершення робіт.

– Музей Голодомору розпочав експедицію на Схід та Південь, по чотирьох областях. Якою є мета цієї експедиції? Очікування?

– Експедиція до Миколаївської й Херсонської, Луганської та Донецької областей реалізується в рамках культурно-мистецького проєкту «Голодомор: мозаїка історії. Невідомі сторінки» за підтримки Українського культурного фонду. Цьогоріч це друга масштабна експедиція Україною, перша відбулася минулого року. Експедиція, яка загалом охопить 10 областей України, має велике значення для збереження пам’яті про геноцид українців. Мета експедиції має кілька напрямків роботи музейних працівників. По-перше, це пошук свідків Голодомору 1932-1933 років, відео-, аудіофіксація їхніх свідчень, фотофіксація віднайдених сімейних архівів і документів 30-40-х років ХХ ст.; по-друге – це пошук нової інформації про місця масового поховання жертв Голодомору, інтерв’ю із краєзнавцями та істориками, що займаються дослідженням цієї теми; по-третє – це пошук унікальних речей для поповнення експозиції другої черги Музею.

Із результатами експедиції можна ознайомитися на сайті Музею у розділі «Свідчення», що знаходитимуться  у відкритому доступі.

– Чи є нові наукові знахідки? Які нові наукові напрямки розробляє музей?

– Співробітники музею постійно виявляють нові документи, що доводять злочинну політику комуністичного тоталітарного режиму, висвітлюють різні аспекти Голодомору-геноциду. Приміром, в оновленій залі пам`яті Музею вперше експонуватимуться листи іноземного інженера Джері Бермана, який став у 1932-1933 роках свідком винищення української нації на Донбасі.

– Є критика, що музей перестає з роками бути цікавий. Як пожвавити інтерес до нього?

– Знову ж наголошу, що завжди потрібно йти в ногу з часом. Доказом цього стала оновлена мультимедійна та інтерактивна експозиція Музею Голодомору. Крім цього, команда Музею розробляє нові освітні програми, інтерактивні екскурсії, заняття, тренінги для дітей різного віку. Музей організовує освітні хаби, бере участь в освітніх фестивалях і заходах.

 

В обхід санкцій: як компанії з ЄС працюють у Криму та чи можливо це зупинити

ЧЕТВЕР, 23 ВЕРЕСНЯ 2021, 09:40 — АЛЯ ШАНДРА  УП

“Кримський” пакет санкцій, прийнятий Заходом, мав абсолютно конкретну мету: перешкоджати поглинанню Росією півострова, залежного від України практично в усьому.

Проте за сім років дії таких санкцій можна побачити їхню беззубість – інфраструктурні болі Криму вже позаду.

Більш того, значною мірою це було зроблено внаслідок співпраці РФ з європейськими компаніями. Невипадково, що найгучніші випадки порушення санкцій компаніями з ЄС пов’язані саме з інфраструктурними проєктами.

Як компаніям з Євросоюзу вдається порушувати санкції? Як на це реагують їхні національні уряди?

І чи є можливість змінити ситуацію?

Шпарина у законодавстві ЄС

Співпраця з європейськими компаніями спростила для Росії поглинання Криму.

Відключення електроенергії на півострові, такі характерні для перших років окупації, вже забуті. Попри санкції ЄС, турбіни німецького техногіганта Siemens були доставлені та встановлені на газових електростанціях у Сімферополі та Севастополі в 2017 році. Вони були критично важливими для електрифікації Криму, адже самостійно турбіни потрібної потужності Росія не виробляє.

Довгі черги на керченській переправі також забуті: в 2018 році був відкритий міст, що з’єднує Таманський півострів із Керчю. Міст вдалося спорудити в складних геологічних умовах. Не дивно, що ключові західні компанії, що допомогли в цьому інженерному проєкті, були з європейської країни, “побудованій на воді” – Нідерландів.

Саме голландські компанії поставили ударні молотки для забивання свай, необхідних для прокладання мосту, ліфти, які встановили міст, та геотехнічні розрахунки для проєкту.

Єдина кримська проблема, яку окупаційна влада досі не може вирішити – водна. До окупації Крим отримував 85% води з Дніпра. І хоча внутрішні водні ресурси маловодного півострова цілком здатні забезпечувати потреби цивільного населення, для все зростаючого військового контингенту, а також для російських “переселенців” цього замало.

І ця проблема всерйоз турбує російську владу: завдання вирішити кримські водні проблеми до 2024 року була постановлене на федеральному рівні. Зокрема, вирішувати їх вже взявся знайомий нам Siemens у партнерстві з данською компанією Grundfos.

Партнерство ці технологічні компанії встановили у 2019 році “для подолання глобальних водних проблем людства”, а навесні 2021-го ефективні та потужні водні насоси Grundfos-Siemens вже качали артезіанську воду поблизу Сімферополя.

Випадки порушення санкцій не обмежуються цими інфраструктурними проєктами, які всерйоз допомогли Путіну зацементувати аншлюс. Регулярним є постачання ільменіту для кримського заводу “Титан” європейськими кораблями, на півострові працюють філіали французької та німецької мереж супермаркетів Auchan та Metro Cash&Carry. Деякий час в Криму навіть працювали платіжні картки Visa та Master Card.

Чому компаніям ЄС вдається так легко обходити заборони? Чи проблема в самому законодавстві?

На думку голландської адвокатки Хелен овер де Лінден, яка займалася розслідуванням порушення санкцій компаніями її країни у випадку з кримським мостом, рамковий закон ЄС про санкції дуже добрий: він однаковий і для Криму, і для Ірану, і для Північної Кореї та інших країн, на які ЄС наклав санкції.

Проте в ньому є одне положення, яке у випадку з кримськими санкціями дозволяє європейським підприємцям створити собі “сіру зону”, де санкції порушуються, але вину європейської компанії довести складно.

Йдеться про “рятівне” положення регуляції ЄС, яке говорить, що якщо сторона “не знала і не мала розумних причин підозрювати, що її дії порушуватимуть заходи, викладені в Регламенті”, то вона може використовувати це на своє виправдання.

І хоча пов’язана регуляція чітко встановлює, що на самих компаніях ЄС лежить відповідальність за те, щоби товари не потрапили в Крим, і забороняє їм “свідомо чи навмисно брати участь у діяльності, метою якої чи на­слідком якої є обхід заборон”, на практиці європейські компанії навчилися доводити, що вони не “мали причин підозрювати”, що їхні товари потраплять в Крим.

В результаті європейська судова практика має приклади притягнення компаній ЄС до відповідальності за порушення санкцій, які стосуються всієї Російської Федерації, як-от транзакції із підсанкційними російськими банками та продаж до Росії товарів подвійного призначення. Порушення кримських санкцій відстежити і довести набагато складніше: адже європейські компанії можуть буцімто законно продати товари в Росію, а потім руками російських партнерів вони “без відома” європейської компанії, яка вдає шок, опиняються в Криму.

Саме так і сталося у випадку з газовими турбінами Siemens. Турбіни були буцімто призначені для гіпотетичної електростанції в Тамані, хоча і саму станцію навіть не починали будувати, і турбіни не підходили цій теоретичній станції за розмірами, а потім “раптово” опинилися в Криму. Німецький техногігант звинуватив своїх російських партнерів в обмані, і санкційний список ЄС поповнився трьома російськими компаніями та трьома посадовцями.

А ось сам Siemens вийшов сухим з води: як випливає з відповіді МЗС на запит авторки, німецька прокуратура вирішила не відкривати провадження, попри переконливі докази, що техногігант не виконав елементарної перевірки кінцевого пункту призначення свого товару, оскільки “контракт щодо поставки облад­нання містив положення застережного характеру про непостачання турбін до оку­пованого Криму”.

Блискуча експлуатація закону для обслуговування власних інтересів, чи не так? Але є одне “але”: окрім “рятівного положення”, санкційна регуляція ЄС також забороняє компаніям свідомо чи несвідомо обходити заборони.

Німецька прокуратура мусила би перевірити, чи намагалася компанія вжити заходів для обходу заборони – але не зробила цього.

Голландські компанії, що працювали над спорудженням кримського мосту, використали подібні прийоми. Dematec Equipment поставив гідравлічний молоток, який був зібраний на території Росії, і потім заявляв, що не винуватий у порушенні санкцій, бо вони забороняють лише працювати в Криму, а не в Росії.

Bijlard Hydrauliek, який продав ключову частину молотка посереднику в Нідерландах, пізніше заявив, що, по-перше, вони “просто продали продукцію нідерландському клієнту”, а по-друге, міст будувався в Керченській протоці, а не в самому Криму, і тому під дію санкцій не потрапляє.

Enerpac Heavylifting же заявив, що поставив ліфти російській компанії і не знав, що їх використають для будівництва мосту – хоча нідерландські журналісти розвідали, що компанія все знала, але для прикриття додала формальне положення про те, що техніку не можна використовувати в Криму, в контракт. Dieseko же поставив обладнання російському клієнтові через фінського дистриб’ютора і також заявив, що не знав про кінцеве призначення товару.

Чи зацікавлені країни ЄС у виконанні санкцій?

Наразі нідерландська прокуратура розпочала досудове розслідування проти дев’яти компаній; щодо шістьох ще тривають слідчі дії.

Жодних вердиктів ще немає. Слідство триває четвертий рік.

За словами адвокатки Хелен овер де Лінден, така довга тривалість слідства зумовлена тим, що важко знайти переконливі докази, які чітко доводитимуть вину компанії. Кримінальні справи, якими є порушення санкцій, вимагають бездоганної аргументації, щоби справа не розвалилися в суді.

Натомість, як вважає адвокатка, компанії отримали консультації з конспірації: в деяких випадках були ретельно витерті будь-які фірмові лого та маркування. Також вона стверджує, що нідерландські підприємці до­бре вміють укладати контракти, аби обходити санкції через перепродаж товарів в інші країни.

Як розповів авторці професор міжнародного права Седрік Рингаєрт, правоохоронним органам потрібно довести, що компанія свідомо йшла на порушення санкцій, за допомогою, наприклад, внутрішнього листування.

Часто санкції ЄС недоза­безпечені через те, що немає доступу до цих доказів, тому неможливо довести наміри порушити санкції. А оскільки в Євросоюзі діє верховенство закону і рішення про санкції можуть оскаржити в Суді ЄС, то національні регулятори хочуть бути переконані, що людина або компанія справедливо занесена до списку.

“Це справді недолік, але недолік, який ми маємо прийняти, тому що ЄС – сус­пільство, де є верховенство закону”, – переконаний професор Рингаєрт.

Ще один гравець, який міг би відіграти роль в історії з кримським мостом, але не зробив цього – нідерландська митниця, яка має повноваження перевіряти призначення товарів. Проте вона не затримала жодну з компаній, пов’язану з мостом, каже овер де Лінден. Вона переконана, що проблема недозабезпечення санкцій – це проблема перезавантаженості та пропускної здатності європейських правоохоронних органів. Прокуратура пере­вантажена, митниця буває неефективною, а компанії часто добре готуються до порушення і приховують сліди.

Тому для України є надзвичайно важливим, наголошує овер де Лінден, присутність прокуратури на місці злочину та фіксування доказів, наприклад, проживання представників компаній в готелях, фотографування та відеозйомка, опитування людей. “Первинні докази – початок всього”, – каже адвокатка, рекомендуючи українській прокуратурі мати людину на місці в Криму, яка би збирала саме такі докази.

Важливо відзначити, що, ймовірно, не лише нідерландські компанії збагатилися на порушенні санкцій при будівництві Керченського мосту.

Російський політичний коментатор Ведруссов повідомив у листі до De Gelderlander, що зі спорудженням мосту пов’язані багато інших західних компаній, але не всі з них готові про це публічно говорити. Ймовірно, те, що слідство ведеть­ся лише стосовно нідерландських компаній – наслідок наявності в країні добрих журналістів-розслідувачів, які змогли знайти та оприлюднити відповідні факти і, таким чином, привернути увагу до правопорушення в суспільстві.

Так, ключову роль у приверненні суспільної ува­ги до порушення санкцій у випадку з турбінами Siemens відіграли журналісти: російське видання “Ведомости” та міжнародна агенція Reuters.

Попри всю тривалість нідерландського слідства, воно продовжується, а отже, є шанс на покарання європейських порушників.

В цей самий час у Німеччині справу проти Siemens закрили. Чи можуть тут мати вплив політичні фактори?

Це не виключено, переконаний професор Рингаєрт: адже відповідальність за забезпечення санкцій ЄС децентралізована – вона покладена на плечі самих країн-членів. А вони, як відомо, мають різний ступінь проросійськості.

Нідерланди, приміром, є однією з найбільш антиросійськи налаштованих країн Євросоюзу, а також одним із найбільших захисників санкцій в ЄС.

І це відобразилося на скандалі з мостом: міністерка закордонних справ Ліліанн Плумен засудила аргументацію компаній про формальне непорушення санкцій, заявивши, що “навіть якщо закони не були офіційно порушені, уряд Нідер­ландів очікує від компаній соціально відповідальної поведінки”.

Звісно, це додало розслідуванню проти компаній політичної ваги. Чого не скажеш про ситуацію з Siemens у Німеччині. Там міністр закордонних справ Зігмар Габріель лише попередив Росію, що поведінка російських компаній ставить під загрозу політичні стосунки між двома країнами. Як то кажуть, відчуйте різницю.

Шанс на зміни

Єврокомісія свідома щодо різного підходу до забезпечення санкцій у своїх країн-членів.

Надходять сигнали, що Комісія нарощує геополітичні амбі­ції, включно з правом накладати санкції і бути гравцем на міжнародній арені. За словами професора Рингаєрта, такий крок Комісії збігся із прийняттям ЄС Глобального санкційного режиму з прав людини, у зв’яз­ку з чим постало питання різного режиму дотримання європейських санкцій різни­ми країнами Євросоюзу.

Тому в січні 2021 року Європейська комісія видала комунікацію, в якій описала стратегію покращення відкритості та стійкості економічної системи ЄС. Ця комунікація повідомляє про важливі зміни, які в майбутньому можна очікува­ти від режиму санкцій.

Зокрема, планується, що в 2021 році Комісія:

– розробить базу даних для обміну інформацією щодо впровадження та за­безпечення санкцій між країнами-членами та Комісією;

– працюватиме для створення єдиного контактного пункту з питань санкцій, які мають міжкордонний вимір;

– проведе оцінку ефективності санкцій ЄС та розгляне практики, які вико­ристовуються для обходу та підриву санкцій (в т.ч. через криптовалюти). Вона буде використана для пропозицій щодо підвищення ефективності ре­жиму санкцій ЄС;

– створить новий інструмент для сприяння анонімному повідомленню про порушення санкцій (в т.ч. “whistleblowing”), з необхідними гарантіями кон­фіденційності.

Для України це означає нові можливості – адже є можливість надати рекомендації та включитися в роботу інституцій, що постають.

А для українських розслідувачів порушень санкцій є можливість доносити свої дослідження одразу до посадовців ЄС.

Варто відзначити, що впродовж цих років українське МЗС також не пасло задніх у питанні реагування на порушення санкцій. Зокрема, як свідчить офіційна відповідь на запит авторки, МЗС використало ледь не всі наявні дипломатичні засоби: надсилання дипломатичних нот офіційним державним органам з країн-порушників, комунікація з європейськими відомствами, порушення питань під час різноманітних консультацій тощо.

Проте, як свідчить історія цих сімох років, усіх цих дипломатичних засобів було недостатньо, щоби попередити європейську “технологічну експансію” в Криму.

Постання нових європейських санкційних механізмів – це знак, що потрібно спробувати нові підходи. Тим паче, що наразі російська влада з усіх сил шукатиме способи знайти воду для Криму – звісно, за допомогою західних технологій.

Автор: Аля Шандра, головний редактор Euromaidan Press

 

Хелен Овер де Лінден, нідерландська адвокатка, експертка з санкцій проти Росії

Якщо Росія не виконуватиме рішень міжнародних судів, на неї дивитимуться як на “бананову республіку”

23.09.2021 14:00 Укрінформ

У вересні цього року Європейський Союз ще на пів року продовжив персональні санкції  проти РФ за дії з підриву територіальної цілісності, суверенітету та незалежності України. Окрім персональних санкцій, у червні цього року ЄС продовжив санкції за незаконну анексію Криму та Севастополя Російською Федерацією до червня 2023 року щодо багатьох сфер.

Після захоплення Росією Криму нідерландський адвокат Хелен Овер де Лінден взялася за вивчення питання санкцій ЄС проти Росії. Написала кілька наукових робіт та досліджень. Вона також відстежує порушників санкцій. Так у 2017 році розгорівся грандіозний скандал через нідерландські компанії, які долучилися до будівництва Керченського мосту, незважаючи на санкції та трагедію МН17, у якій загинуло 190 громадян Нідерландів.

В ексклюзивному інтерв’ю Укрінформу, Хелен Овер де Лінден поділилася своїми думками щодо режиму санкцій проти РФ, причин їх порушення нідерландськими компаніями та нещодавно створеної Кримської платформи.

САНКЦІЇ ПРОТИ РФ, НІДЕРЛАНДСЬКІ КОМПАНІЇ ТА КЕРЧЕНСЬКИЙ МІСТ

– Як, на ваш погляд, працюють міжнародні санкції проти Росії, які почали застосовуватися у 2014 році?

– На мою думку, санкції дуже добре організовані. Якщо ви запитаєте мене, що потрібно міняти, щоб їх покращити, я б навіть не могла сказати, що саме.

Самі по собі санкції добре написані, обдумані, але ефект для РФ виявився меншим, ніж очікували

Однак фактично виявилося, що на Росію це не так впливає, як ми б того хотіли в ЄС. Я пам’ятаю, як ще у 2014 році, коли запускали ці санкції, у РФ заявили, що це дуже проблематично, адже санкції почали створювати певні труднощі для банків, перешкоди щодо надання будь-якої фінансової позики або кредиту, пішло зниження доходів від продажу нафти, стало складніше торгувати, надавати певну техніку. Усе це виявилося важко для Росії, але потім вони сказали, що знайдуть варіанти, і навіть почали з ЄС співпрацювати, і через інші структури, через інші країни почали домагатися своїх цілей. Також вони почали більше працювати з Китаєм, з Індією, хоча до цього були більше орієнтовані на ЄС.

Самі по собі санкції добре написані, обдумані, але ефект для РФ виявився меншим, ніж очікували.

– Можемо назвати основні плюси, успіхи антиросійських санкцій? Що мало ефект?

– На мою думку, дуже добре, що не можна надавати допомогу з будівництвом інфраструктури у Криму та Севастополі. Було заборонено надавати матеріали, обладнання, і для РФ це виявилося проблемою, бо вони вирішили побудувати Керченський міст.

У нас був великий скандал, коли кілька років тому виявилося, що знайшлися нідерландці, які допомагали РФ, і це було порушенням санкцій. Зараз наша прокуратура це розслідує.

Я вважаю, що заборона такої співпраці, допомоги щодо інфраструктури, була дуже добре придумана, але, на жаль, завжди знаходяться лазівки та люди, які намагаються обійти санкції.

Також до Криму заборонений туризм. Наприклад, якщо ти туди приїдеш, то у тебе страховка не працюватиме, консульські послуги не надаватимуться, кредитна картка не працюватиме, телефон, зв’язок і т.і. Це все говорить, що санкції хороші.

Ще один момент – заборона торгівлі з окупованими територіями на Сході України, зокрема, вугіллям, але теж, як я чула, знаходять варіанти. Також заборонено надання обладнання, певні деталі, які можна використовувати у військових цілях.

– Ви вже згадали про скандал із нідерландськими компаніями, які потрапили під слідство через Керченський міст. У нідерландській пресі називали дві компанії, що поставили техніку для будівництва Керченського мосту у 2016 році. Йдеться про компанії Вijlard Hydrauliek та Dematec Equipment. Обидві заперечували порушення санкцій. Водночас в одному зі своїх інтерв’ю ви сказали, що йдеться не про дві компанії, а про сім. На вашу думку, чому після трагедії МН17 нідерландці пішли на таку співпрацю з РФ? Чи могли ці компанії не знати, для кого надають послуги? Вони не знали, чий Крим, чи це для них просто бізнес? Мовляв, загиблих на борту МН17 не повернути, а бізнес є бізнес?

– Гарне питання. Я пам’ятаю, коли з’явилися санкції, то у нашій державі теж говорили, що не всі люди будуть дотримуватися їх. І виявилося, що люди завжди готові робити бізнес – і не важливо все інше, бізнес завжди на першому місці. І, звісно, ці компанії, які порушували, виправдовувалися – казали, що не знали, і що все в рамках закону. Мовляв, цей Керченський міст – це ж РФ, будівництво відбувалося у РФ, а санкції – щодо Криму, а не щодо РФ. І згідно з санкціями ЄС, вони не повинні перебувати у Криму, але в Росії можна. Але у санкціях докладно написано, що якщо не безпосередньо, але якимось чином долучитися, щось буде використано, щось надано у Крим, то це теж не можна. І до того ж, навіть допомагати з консалтингом або бути архітектором – це теж все не можна. На мою думку, ці люди знали та усвідомлювали, що роблять. А кажуть, що «ми не знали», аби уникнути відповідальності.

– Що зараз із цими нідерландськими компаніями? Як спрацювали санкції?

– Судових рішень немає. Після 2018 року вже все якось стихло у пресі, про них припинили писати. Один із власників одразу ж закрив бізнес, кажуть, зазнав банкрутства, а у другого вебсайт компанії діє, наче нічого не сталося. Я була здивована.

– Але ж розслідування щодо всіх інших триває?

–  Я кілька разів дзвонила у прокуратуру. Вони мені відповіли, що розслідування триває. Запевнили, що новини повідомлять і навіть записали мій номер телефону. А потім, коли я стала знову дзвонити, то сказали: «Як ви взагалі можете думати, що ми будемо надавати вам такого роду дані, адже це все секретна інформація, яка не підлягає розголошенню». І, звісно, так буває завжди, коли проводиться розслідування.

Я думаю, що розслідування триває, і оскільки це політично важлива справа, вони можуть дуже довго збирати всі необхідні докази.

МН17 І ЗРУЙНОВАНА ДРУЖБА НІДЕРЛАНДІВ ТА РОСІЇ

– Як, на вашу думку, змінилися відносини між Нідерландами та РФ після МН17?

Думаю, що відносини вже не покращаться, бо є Крим, є МН17

– Раніше були дуже дружні стосунки. Усі згадували завжди Петра І, який тут жив у Заандамі та багато знав про Нідерланди, і це дуже приємні спогади. Нідерланди та РФ також об’єднувало дуже багато культурних заходів, а після МН17 – відносини тільки погіршуються. Прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте зробив усе для того, щоб те, що сталося, набуло розголосу. Він не говорив, що спочатку ми маємо чекати рішення суду, а відразу зазначив, що РФ винна у трагедії. Також зараз усі зусилля нашої прокуратури кинуті на МН17.

Раптом росіянам сподобається у Нідерландах, а потім піде типу анексія якоїсь провінції за принципом: нас тут, росіян, багато

Я думаю, що відносини вже не покращаться, бо є Крим, є МН17. РФ діє за одним сценарієм. Усе починається з того, що ось там багато наших людей живе, ми їх захищаємо. РФ непередбачувана. В ЄС ми приймаємо багато емігрантів, і ось, наприклад, раптом росіянам сподобається у Нідерландах, а потім піде типу анексія якоїсь провінції за принципом: нас тут, росіян, багато. І, звісно, що багато країн бояться РФ. У нідерландців був колись дуже теплий контакт із Росією. Після розпаду Радянського союзу дуже хотіли дружити, подорожувати, а потім усе почало змінюватися, особливо після МН17. Санкції хороші, РФ дуже розумна та хитра. Вони завжди можуть знайти варіанти.

– Ви знали когось із загиблих, хто був на борту МН17?

– У мого батька були знайомі, у них син загинув. Він був мого віку. Також мій друг знав співробітника магазину, в який він часто ходить, той теж загинув. Усі когось знають. Завжди є знайомий, чи знайомий знайомих. Також є люди, які причетні до того, що тоді сталося. І, з точки зору Євросоюзу, логічно, коли проти таких людей застосовують санкції. І тоді це заборона в’їзду в ЄС, а коли є активи тут, то заморожування їх. Але найчастіше у цих людей немає активів, і це вже не дуже впливає. Я не знаю, як насправді в РФ дивляться на те, чи є ти у санкційному списку. Я думаю, якщо це не впливає особисто на твій імідж у РФ, тоді для таких людей, мені здається, це не надто важливо. Вони можуть продовжувати своє життя, і Путін їх нагороджує всілякими орденами, відзнаками, тому в РФ вони будуть героями, і не важливо, що тут вони взагалі ніхто та всі проти них.

– Як, на вашу думку, санкції й погіршення стосунків між Нідерландами та РФ вплинули на росіян, які проживають у ЄС, зокрема молодь, яка тут навчається? Чи почало відчувати на собі санкції близьке оточення Путіна?

– У санкціях – ані слова про дітей олігархів. Але я думаю, що для росіян, у яких діти вчаться в ЄС, звісно, це неприємно, адже, якщо вчора тебе ще не було у списку, то завтра дуже легко все може змінитися. І вони можуть боятися цього.

СУДИ У ГААЗІ ТА «БАНАНОВА РЕСПУБЛІКА»

– Чи боїться Росія рішення судів у Гаазі? Зокрема, Міжнародний суд ООН у листопаді 2019 року визнав свою юрисдикцію у справі щодо порушення Росією двох конвенцій – про боротьбу з фінансуванням тероризму та про заборону всіх форм расової дискримінації. Окрім цього, Росія має надати відповідь, чому вона не виконувала тимчасові заходи, які були призначені Судом понад чотири роки тому, зокрема вимогу про зняття перешкод діяльності Меджлісу на території півострова Крим. Чи може РФ не виконувати рішення суду?

– Теж дуже хороше запитання. Мені здається, що тут дві частини відповіді. РФ своєї вини не визнає, і так було зі скандалом з активістами Greenpeace – вони суд не визнавали.

– Але ж РФ виконала рішення арбітражного трибуналу у справі Arctic Sunrise, нехай навіть через кілька років (Постійна палата арбітражного суду в Гаазі визнала Росію порушником Конвенції ООН про морське право та зобов’язала сплатити Нідерландам компенсацію у справі про захоплення судна Arctic Sunrise, коли група активістів Greenpeace намагалися провести акцію протесту проти видобутку нафти на Арктичному шельфі у вересні 2013 року).

– Це приклад того, що спочатку не визнавали. Також Путін поміняв Конституцію у 2020 році. Згідно з цими поправками, пропонувалося відмовлятися від виконання рішень міжнародних судів, включаючи ЄСПЛ. І це попри те, що Російська Федерація, як країна-член Ради Європи, яка ратифікувала Європейську конвенцію з прав людини, повинна виконувати рішення Європейського суду з прав людини. Тож мені здається, що в РФ уже давно є свого роду традиція: хочемо – виконуємо, а не хочемо – не виконуємо судові рішення.

Також щодо Міжнародного кримінального суду (МКС) у Гаазі, то МКС був заснований на основі Римського статуту. Ратифікація Римського статуту означає поширення компетенції дії МКС на держави, які його ратифікували. Водночас Росія відкликала свій підпис під Римським статутом, проте це не перешкоджає переслідуванню російських громадян за злочини, вчинені на тимчасово окупованих районах Донецької та Луганської областей і в Криму. Адже у рамках МКС розглядається індивідуальна відповідальність, тобто, конкретної особи, наприклад – з вищого політичного або військового керівництва.

Однак, попри все, тут усі вважають, що дуже важливо продовжувати всі ці процеси. Це принципові справи, за які беруться у Гаазі та будуть продовжувати, навіть якщо РФ не хоче виконувати рішень. Дуже важливий факт, що вже міжнародна арена дивитиметься на РФ як на «бананову республіку».

– Чи може РФ не виконати рішення Міжнародного суду ООН у справі «Україна проти Росії»? Виконання рішення Міжнародного суду ООН – це зобов’язання та відповідальність Росії, закріплені у Статуті Суду та розповсюджуються зокрема на РФ. До того ж, представники РФ та їхні адвокати були присутні у суді. Тож виходить, що вони таки визнають суд? Чи можна зобов’язати РФ виконати рішення суду?

– Це все залежить безпосередньо від того, що зазначено у Конституції РФ та законодавстві. І мені здається, що Путін знав, що буде дуже багато рішень не на його користь, тому в РФ завжди можуть знайти приводи не визнавати, не виконувати. Також щодо МН17 – у РФ і ЄС немає угоди про видачу. Якщо засудять зараз цих чотирьох обвинувачених, вони не будуть їх видавати, бо немає такої угоди.

– Але ж можуть знайти вихід, зокрема, як було з тим самим обміном. Коли Росія зажадала колишнього бойовика Володимира Цемаха, який був важливий для Нідерландів у справі МН17. РФ змусила Україну видати його у рамках масштабного обміну утримуваними особами. Тоді додому повернулося 35 українців. Тож виходить так, що з РФ торг завжди доречний?

– Це, звісно, завжди можливо в будь-якому випадку, навіть коли немає жодних угод або судових рішень. Коли обидві країни хочуть і є що обмінювати.

КРИМСЬКА ПЛАТФОРМА ТА ПОРУШЕННЯ ПРАВ ЛЮДИНИ

– У Криму не дотримуються міжнародних законів. Розкажіть про порушення в анексованому Криму?

– Заборона Меджлісу кримськотатарського народу з боку РФ є прямим порушенням прав людини. Це підтверджує придушення корінного народу. Це жахливо, що після того, як татари облаштували своє життя у Криму, змогли повернутися додому, зазнали такої несправедливості.

Щоб Крим повернути в Україну, потрібно щось взамін віддати РФ або дати щось дуже для них цікаве

Окрім того, від березня 2014 року українські підприємці були змушені залишити свою територію через анексію Криму росіянами. Також були захоплені ключові сектори, прибуткові підприємства, курорти тощо, що також є порушенням прав людини, адже у статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод ідеться, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Так відомий винзавод «Масандра» опинився у російських руках. Його націоналізували та продали за заниженими, а не ринковими цінами. І це є порушенням прав власності. Я гадаю, що таких прикладів дуже багато, тому що всі ключові місця, курорти – за такою ж схемою пішли у російські руки.

– Чому для РФ такий важливий Крим? За вашою оцінкою, коли він може повернутися додому?

– Щоб Крим повернути в Україну, потрібно щось взамін віддати РФ або дати щось дуже для них цікаве, але поки я навіть гадки не маю, що б це могло бути. Однак, такий обмін завжди можливий. Змінити ситуацію буде дуже складно, їм непросто відмовитися від території, адже для них дуже важливе розміщення Чорноморського флоту РФ у Севастополі. Також курорт. Я думаю, що якраз на Кримській платформі потрібно думати про те, як повернути Крим, що запропонувати, на що обміняти.

– Якої ви думки про Кримську платформу, яка стартувала у Києві 23 серпня? Розкажіть про ваші враження? Які шанси, що вона допоможе знайти нові рішення?

Міжнародна спільнота має пам’ятати, що Росія окупувала Крим, і в цьому контексті Кримська платформа є дуже хорошою ідеєю

– Ініціатива мені здається дуже хорошою. Я вивчаю санкції та почала цікавитися цим питанням у 2015 році. Про це писала свою дисертацію, і спочатку було дуже багато інтересу до Криму. Всі брали інтерв’ю, запитували, запрошували на лекції, а вже починаючи з 2019 року – дуже мало інтересу в нідерландської преси. Тож я вже сама думала, що це погано та з часом усе забувається, навіть деякі країни можуть почати змінювати свою думку та замислитися над визнанням Криму, тому не справедливо про це не говорити. Дуже добре, що є така платформа та що були такі важливі учасники.

Раніше РФ дуже хотіла бути другом ЄС, і раніше це впливало на РФ – що не хочуть бути паразитом, не хочуть бути без поваги. Але, мені здається, зараз уже до цього звикли та себе вважають дуже сильними, бо наразі будують з Китаєм, з Індією, з іншими країнами хороші зв’язки. Водночас дуже важливо, щоб Кримська платформа постійно звертала увагу на ту ситуацію, що склалася. Міжнародна спільнота має пам’ятати, що Росія окупувала Крим, і в цьому контексті Кримська платформа є дуже хорошою ідеєю.

Ірина Драбок, Гаага

 

1 Бал2 Бали3 Бали4 Бали5 Балів (Голосів: 1 Рейтинг: 5,00 out of 5)
Loading...
Переглядів: 47

Залишити відгук

adminarmyua@ukr.net | © 2014-2020 ARMYUA
Повне (часткове) використання матеріалів дозволяється за умови наявності прямого гіперпосилання на адресу матеріалу на сайті armyua.com.ua