Головна » Інформкон'юнктура доби » Інформаційний резонанс доби: 27.05.2020

Інформаційний резонанс доби: 27.05.2020

Стало відоме ім’я бійця ЗСУ, який загинув 26 травня від кулі снайпера

Загиблим внаслідок обстрілу з боку російсько-окупаційних військ на Донбасі 26 травня воїном ЗСУ виявився молодший сержант Віталій Лімборський.

Про це йдеться у повідомленні на сторінці у Facebook 28-ї ОМБр імені Лицарів Зимового Походу – Укрінформ

“Із жалем повідомляємо про безповоротну втрату. Вчора, близько 19:45, в результаті влучання в голову ворожої кулі, захищаючи Україну, загинув молодший сержант Віталій Лімборський. Йому було 24 роки”, – йдеться у повідомленні.

Командування бригади висловило глибокі співчуття рідним та близьким Віталія Лімборського, пообіцявши помститися за загибель побратима.

“Вічна пам’ять загиблому. Ніколи не пробачимо. Помстимося”, – йдеться у повідомленні.

 

Окупанти застосовують міномети та СПГ, під Мар’їнкою військові збили безпілотник

27 травня окупанти 7 разів відкривали вогонь по позиціях ЗСУ.

Про це повідомляє пресцентр штабу ООС.

«За добу збройні формування Російської Федерації 7 разів порушили режим припинення вогню та обстріляли наші позиції з заборонених Мінськими домовленостями мінометів калібрів 120 мм і 82 мм, а також гранатометів різних систем та стрілецької зброї», – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що у районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання “Схід” неподалік Новотроїцького противник зранку обстріляв наші оборонні укріплення з автоматичних станкових та ручних протитанкових гранатометів, а у вечері з гранатометів і стрілецької зброї. Поблизу Широкіного ворог задіяв гранатомети різних систем та великокаліберні кулемети. Поруч Старогнатівки оборонні укріплення українських воїнів були обстріляні зі стрілецької зброї. У ранковий час наші військовослужбовці, які захищають підступи до Мар’їнки відмітили проліт безпілотного літального апарату противника типу «Квадрокоптер». Застосувавши штатне озброєння українські військові збили ворожий БпЛА.

По опорних пунктах наших захисників, які виконують завдання в районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання “Північ” противник відкривав вогонь із мінометів різних калібрів, які давно мали б бути відведеними від лінії бойового зіткнення та гранатометів.

Зокрема, з мінометів калібру 120 мм, автоматичних станкових, а також протитанкових гранатометів агресор вів вогонь біля населеного пункту Луганське. Неподалік Кримського та Новолуганського  окупанти використовували міномети 82-го калібру.

Втрат серед воїнів ОС внаслідок ворожих обстрілів не було.

У штпбі повідомили, що підрозділи Об’єднаних сил, застосовуючи штатне озброєння, своєчасно реагували на ворожі провокації та прицільним вогнем по позиціях загарбників подавили їх збройну активність.

Від початку поточної доби російські окупаційні війська активності не проявляли.

 

Місія ОБСЄ на Донбасі фіксує “Гради”, “Гвоздики” та танки за лініями відведення

Згідно з даними звіту СММ ОБСЄ, на непідконтрольних урядові України територіях зафіксовано десятки танків, “Гради” та гаубиці, розміщені з порушенням ліній відведення.

Про це повідомляє пресслужба штабу ООС – Укрінформ.

“За даними звіту Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ, опублікованого 26 травня, на непідконтрольних урядові України територіях було зафіксовано озброєння з порушенням ліній відведення. Так, поблизу селища Софіївка було помічено десять танків збройних формувань РФ. Окрім цього, на передодні Місія повідомляла про такі ж порушення неподалік населеного пункту Тернове Донецької області. Там були розміщені 122 мм реактивна система залпового вогню БМ-21 “Градˮ, три самохідні гаубиці 2С1 “Гвоздика” та сім гаубиць невстановленого типу. Крім того, за межами місць зберігання озброєння виявлено вісімнадцять танків окупаційних військ”, – йдеться в повідомленні.

Як зазначається, з метою приховування своїх злочинних дій, російські найманці систематично перешкоджають діяльності СММ ОБСЄ та відмовляють у доступі патрулям Місії, посилаючись на протидію розповсюдженню “COVID-19ˮ або на необґрунтовані накази їхніх командирів.

 

У Росії назвали умову для скасування бойової готовності в ОРДЛО

УНН. Після відеоконференції тристоронньої контактної групи з врегулювання ситуації на Донбасі представник РФ Борис Гризлов назвав умову для скасування рішень окупаційних адміністрацій в ОРДЛО про бойову готовність. Про це повідомляє УНН з посиланням на ТАСС.

На його думку, Україна повинна вжити додаткових заходів щодо дотримання режиму припинення вогню.

У цій ситуації, вважає Гризлов, “до прийняття додаткових заходів важко говорити про скасування рішень Донецька і Луганська про бойову готовність”.

Нагадаємо, Гризлов висловив розчарування підсумками відеоконференції ТКГ, яка відбулася 27 травня.

 

Гризлов “прогуляв” переговори ТКГ з Донбасу, – джерело – РБК Україна

Гризлов звинуватив Україну в зриві переговорів, при цьому сам не був присутній на засіданні

Представник Росії в Тристоронньої контактної групи Борис Гризлов на прес-конференції нібито за підсумками засідання ТКГ, звинуватив Україну в зриві переговорів по Донбасу 27 травня. Однак сам Гризлов не брав участь у її засіданні.

Про це РБК-Україна повідомило джерело, близьке до ходу переговорів.

“Гризлов прогуляв переговори, як школяр, і відзвітував про те, чого в реальності не було”, – уточнив співрозмовник видання.

Раніше в російських ЗМІ з’явилася заява Гризлова про нібито “зрив роботи” чотирьох підгруп ТКГ з боку України. За його словами, є “серйозні питання до складу київської делегації”.

Джерело РБК-Україна припускає, що текст заяви був написаний заздалегідь, коли участь Гризлова в переговорах ще планувалася.

Зазначимо, що Гризлов також назвав пропозицію президента України Володимира Зеленського щодо зміни Мінських угод такою, що “може призвести до непоправних наслідків”. Так він відповів на озвучену Зеленським під час прес-конференції інформацію, що для врегулювання ситуації на Донбасі може бути застосований план “В” і “С”.

Нагадаємо, представник РФ Тристоронній контактній групі Борис Гризлов 27 травня сказав, за якої умови буде скасована бойова готовність терористичних організацій “ДНР” і “ЛНР” на Донбасі.

 

РФ повернулася до шантажу щодо умов припинення вогню на Донбасі – представництво України в ООН

УНН. На засіданні Радбезу ООН Росія повернулася до шантажу, заявляючи що без зняття санкцій не буде глобального припинення вогню на Донбасі. Про це написав у Facebook речник постійного представництва України при ООН Олег Ніколенко, повідомляє УНН.

“Той момент, коли російська делегація відверто заявляє на засіданні Радбезу ООН про захист цивільних осіб в збройних конфліктах, що без зняття санкцій не буде глобального припинення вогню. Раніше ми чули лише те, що санкції заважають гуманітарній допомозі для боротьби із COVID-19. Не допомогло, тому вирішили повернутися до старих практик – шантажу”, заявив Ніколенко.

На думку дипломата, заява РФ пояснює, чому продовжується насильство в Україні, Сирії, Лівії та інших місцях, де Росія є стороною конфлікту.

“Але ми добре знаємо, що навіть якщо санкції теоретично будуть скасовані, припинення вогню не буде. Росіяни завжди знайдуть привід для продовження агресивної політики”, зауважив речник представництва України в ООН.

Нагадаємо, у Росії висловили розчарування підсумками відеоконференції ТКГ по Донбасу.

Меркель пов’язала зняття санкцій з Росії з виконанням мінських угод.

 

Меркель пов’язала зняття санкцій з Росії з виконанням мінських угод

УНН. Санкції ЄС проти Росії повинні діяти до тих пір, поки не буде прогресу в досягненні мінських угод по Донбасу. Про це заявила канцлер Німеччини Ангела Меркель на форумі, організованому Фондом імені Конрада Аденауера, передає УНН з посиланням на трансляцію форуму в Facebook.

“Ми будемо називати своїми іменами порушення фундаментальних правил міжнародного права”, – заявила канцлер.

Нагадаємо, представник Росії Борис Гризлов у тристоронній контактній групі з врегулювання ситуації на Донбасі висловив розчарування підсумками відеоконференції, яка відбулася 27 травня.

За словами Гризлова, Президент України Володимир Зеленський на його нещодавній пресконференції “дав недвозначну оцінку мінським угодам, заявивши, що вони потрібні для збереження санкцій проти Росії”.

Українська сторона поки офіційно не прокоментувала підсумки відеоконференції ТКГ.

 

Україні слід зберігати свою політику щодо водопостачання до Криму – Гербст

Україні слід продовжувати політику припинення постачання води в окупований Крим, оскільки це разом із санкціями Заходу є важливим компонентом міжнародного тиску на Росію задля припинення окупації українського півострова.

Про це заявив експосол США в Україні Джон Гербст під час онлайн-конференції на тему “Україна в Конгресі”, організованої Мережею друзів України у США, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

“Я, звісно, рекомендував би Україні зберігати свою політику щодо водопостачання до Криму”, – підкреслив експосол.

За його словами, українська влада, як і Захід, мають зберігати якомога вищу ціну Криму для Кремля. “І припинення водопостачання є важливим компонентом у цьому питанні”, – підкреслив Гербст.

Він зауважив, що “дуже підтримує введення додаткових санкцій проти Москви, як з боку Сполучених Штатів, так і ЄС“. Однак, за словами Гербста, нові обмеження навряд чи будуть запроваджені, якщо тільки Кремль не піде на загострення ситуації.

Водночас колишній посол висловив тверде переконання, що “санкції самі по собі продовжують чинити серйозний вплив на Росію”.

Нагадаємо, Росія закликає, у тому числі в ООН, скасувати всі міжнародні санкції в період пандемії. Крім того, в Москві докладають дипломатичних і політичних зусиль, аби примусити Україну відновити постачання дніпровської води на територію тимчасово окупованого Криму.

 

Кулеба підтвердив: окупаційні адміністрації на Донбасі мають бути розформовані

УНН. Позиція України незмінна: окупаційні адміністрації так званих “ЛНР” та “ДНР” мають бути розформовані. Про це в ефірі ATR сказав міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, передає УНН.

“Я сподіваюсь, що нам не доведеться заходити в план „Б“, що все таки досягнемо прогресу по плану „А“. Але для нас і наших партнерів зараз очевидно, що без конструктивності Росії досягнути цього прогресу буде неможливо. Тому питання — якими інструментами зробити Росію більш конструктивною за короткий проміжок часу”, — зазначив Кулеба.

На питання про те, чи зберігається базова вимога України про розформування окупаційної адміністрації так званих “Л/ДНР” він відповів: “Так”.

“Ми з ними не будемо вести розмову. Відповідно вони не мають жодної перспективи в системі врегулювання і майбутньому Донбасу. Якщо буде безпека, якщо буде виведення військ і якщо буде відновлений контроль за кордоном, то, власне, де в цій картинці окупаційні адміністрації? Відповідь — ніде”, — додав міністр.

Нагадаємо, раніше Кулеба заявив що російська сторона підриває процес мирного врегулювання на Донбасі та не здійснює конструктивних кроків для вирішення конфліктної ситуації.

 

Політв’язня Абдуллаєва майже 80 днів утримують в штрафному ізоляторі

Політв’язень Теймур Абдуллаєв, який зателефонував з російської колонії в м. Салават, розповів, що близько 80 днів утримується в тортурних умовах штрафного ізолятора.

Про це повідомляє в Facebook Кримська солідарність з посиланням на дружину політв’язня Аліме Абдуллаєву – Укрінформ.

«Щодо тиску він сказав, що з приїздом в цю колонію (ФКУ ВК № 2 міста Салават) його посадили в ШІЗО і досі він перебуває там. Нескінченний штрафний ізолятор – це і є тиск. По суті, це тортурні умови тримання», – розповіла Абдуллаєва.

За її словами, умови тримання чоловіка викликають серйозні побоювання і тривогу за його стан здоров’я, а регулярне перебування Теймура Абдуллаєва в штрафному ізоляторі назвала «цілеспрямованою формою тиску на політв’язнів».

Розповідаючи про умови перебування в ШІЗО, Абдуллаєв пояснив, що «це своєрідний карцер, там дуже холодно, сиро, особливо коли змінюється погода».

«Увесь теплий одяг на ньому постійно. І в таких умовах він утримується вже близько 80 днів. Потрібна реакція правозахисників, реакція суспільства. Я не знаю, як допомогти чоловікові на відстані», – додала дружина Абдуллаєва.

Раніше Укрінформ повідомляв, що двоє засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» – Теймур Абдуллаєв і Еміль Джемаденов – більше двох місяців перебувають у штрафному ізоляторі російських колоній. При цьому адвокатам відмовляються називати причини, за якими Абдулаєву і Джемаденову посилили режим перебування в колонії на такий тривалий термін.

18 лютого 2020 року Теймур Абдуллаєв був етапований в СІЗО міста Уфи, а на початку березня 2020 року – до ФКУ ВК № 2 міста Салават УФСВП Росії по Республіці Башкортостан, де він зараз відбуває покарання. Відразу після прибуття до ВК Салавата його відправили в штрафний ізолятор, після чого його поміщали туди ще, як мінімум, тричі.

Як повідомлялося, п’ятеро кримських татар, які проживають в Сімферополі, були затримані співробітниками ФСБ в жовтні 2016 року.

Північно-Кавказький окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив Рустема Ісмаїлова до 14 років ув’язнення, Айдера Саледінова і Еміля Джемаденова – до 12 років. Ще двоє фігурантів – брати Теймур і Узеїр Абдуллаєві були засуджені до 17 і 13 років відповідно.

Верховний суд РФ після апеляції зменшив всім термін ув’язнення на пів року. В кінці січня їх етапували в колонії Башкортостану.

 

Джемілєв про завершення розслідування у Криму: мене цікавлять особи, задіяні у цій “справі”

УНН. Лідера кримськотатарського народу Мустафу Джемілєва цікавлять “задіяні особи” в “кримінальній справі”, яку відкрили проти нього російські силовики в Криму. Про це повідомляє УНН із посиланням на Радіо Свобода.

“Адвокат Микола Полозов займається цією справою. Я визначив завдання так, що нас цікавлять задіяні особи. Зараз перезняли ці 11 томів, цю нісенітницю, яку вони набрали. Я ці документи передам в прокуратуру АРК. Вони розглядатимуть питання, на кого треба відкривати кримінальні справи. Потім підемо до Європейського суду з прав людини”, — сказав Джемілєв.

Нагадаємо, у анексованому Криму завершилося розслідування “кримінальної справи” проти лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва.

Як раніше повідомляв УНН, управління Слідчого комітету Росії в Криму 13 квітня пред’явило лідеру кримськотатарського народу Мустафі Джемілєву звинувачення за трьома статтями російського Кримінального кодексу. Про оголошення звинувачення Джемілєву повідомив його адвокат Микола Полозов. За словами адвоката, проти Джемілєва зараз використовують матеріали української справи його сина Хайсера.

Також повідомлялося, що лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв має намір домагатися розширення західних санкцій проти тих, хто переслідує його в Росії і анексованому нею Криму.

 

Гуманітарна криза на Донбасі цьогоріч може охопити 3,4 мільйона осіб – Кислиця

Внаслідок російської агресії на сході України, безперервних обстрілів української території та нехтування Кремлем вимог світової спільноти, кількість людей, що потребуватимуть гуманітарної допомоги у 2020 році, може сягнути понад 3,4 млн осіб.

Про це заявив у середу у своєму виступі на відкритих дебатах РБ ООН щодо захисту цивільних осіб у збройних конфліктах Постійний представник України при ООН Сергій Кислиця.

“У 2020 році понад 3,4 мільйона людей (в зоні конфлікту на сході України – ред.) потребуватимуть гуманітарної допомоги”, – заявив Кислиця у виступі, текст якого отримав у своє розпорядження Укрінформ.

При цьому український постпред зауважив, що сьогодні понад пів мільйона людей проживають у районах, безпосередньо постраждалих від збройного конфлікту, а ще двом мільйонам загрожує небезпека мін та вибухонебезпечних залишків війни.

“За даними ООН, ця територія вже стала однією з найбільш забруднених мінами територій у світі”, – підкреслив український дипломат.

Кислиця також висловив “особливу стурбованість” останніми повідомленнями про обстріли цивільної інфраструктури російськими окупаційними силами, так само як і використання ними цивільних об’єктів для приховування військової техніки.

“Це нагадує нам відому практику російських збройних сил ховатися за спинами цивільного населення, яка широко застосовувалася під час спланованої окупації Кримського півострова ще у 2014 році”, – зауважив дипломат.

Водночас представник України звернув увагу на те, що в період пандемії здоров’я та життя людей на окупованих територіях опинилося в більшій небезпеці.

“Як сторона конфлікту Росія наполегливо продовжує нехтувати своїм обов’язком держави-окупанта, визначеного міжнародним гуманітарним правом, зокрема щодо забезпечення та підтримання громадського здоров’я населення”, – підкреслив український постпред.

Крім того, Кислиця вкотре звернув окрему увагу країн-членів ООН на невиконання Москвою наказу Міжнародного суду, зокрема, щодо відновлення діяльності Меджлісу кримськотатарського народу. Росія також ігнорує вимоги щодо захисту ідентичності українських та кримськотатарських громад, продовжує блокувати доступ на окуповані території міжнародних моніторингових місій, зауважив постпред.

“Ми вкотре закликаємо Росію дотримуватися всіх її зобов’язань відповідно до чинних положень міжнародного права як держави-окупанта”, – підкреслив постійний представник України при ООН.

Як повідомляв Укрінформ, напередодні Україна звернула увагу ООН на продовження збройних атак з російського боку на сході України, внаслідок яких гинуть люди. Крім того, українська сторона закликала РФ виконувати взяті на себе зобов’язання відповідно до загальних узгоджених висновків Паризького саміту в “нормандському форматі” від 9 грудня 2019 року, а також Мінських угод.

 

Президента просять залучити Денісову до звільнення політв’язнів

Родичі бранців Кремля закликають Президента України залучити Уповноважену Верховної Ради України з прав людини Людмилу Денісову до процесу перемовин щодо звільнення їх рідних з незаконного ув’язнення.

Про це йдеться у листі до Президента України, переданому Укрінформу тіткою політв’язня Олександра Шумкова, Людмилою Шумковою – Укрінформ.

«Для активізації та посилення гуманітарної місії переговорного процесу, ми родини політичних в’язнів Кремля, закликаємо Вас залучити Уповноважену Верховної Ради України з прав людини Людмилу Денісову до процесу перемовин по звільненню наших рідних з незаконного ув’язнення», – йдеться у листі.

Зазначається, що згідно з Конституцією України, Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» від 23 грудня 1997 року № 776/97, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України та інших нормативно-правових актів, Уповноважена Верховної Ради з прав людини наділена широким колом повноважень, пов’язаних із захистом прав і свобод людини та громадянина, у тому числі на міжнародному напрямку.

У документі підкреслюється, що під час прес-конференції Президента України, що відбулася 20 травня, родичі політв’язнів почули про намір добиватися повернення після завершення епідемії СOVID-19 українських політв’язнів, які перебувають на території Російської Федерації та в окупованому Криму.

«Крім того, під час своєї промови, Ви наголосили на тому, що Україна перезавантажила своє представництво у Тристоронній контактній групі для активізації переговорного процесу»,- йдеться у зверненні.

Автори звернення зазначають, що протягом 2019–2020 років відбулося три успішних звільнення політв’язнів та полонених, як з території Російської Федерації, так і з тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей і що до процесу перемовин була залучена Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова.

«Завдяки спільним зусиллям Вашим, як Президента України, та Уповноваженої Верховної Ради України з прав людини Людмили Денісової, восени 2019 року 11 політв’язнів Кремля опинилися на свободі», – йдеться у документі.

Підкреслюється, що протягом всього терміну своїх повноважень Денісова спільно зі своїм Офісом відслідковує долю українських політв’язнів, незаконно ув’язнених країною-агресором, звертається до міжнародних місій та організацій щодо захисту їх прав і свобод, надає інформаційну та правову підтримку, вимагає від Уповноваженої з прав людини Російської Федерації Тетяни Москалькової дотримання основоположних прав і свобод, тощо.

Лист підписали родичі політв’язнів Кремля: Маргарита Галушко, Ілля Дудка, Оксана Захтей, Марина Кіяшко, Ірина Лимешко, Галина і Катерина Марченко, Ольга Налімова, Юлія Шиптур, Лариса і Людмила Шумкова, Олена Якименко, Катерина Яцкіна.

 

Офіс генпрокурора відкрив справу проти віцеадмірала Чорноморського флоту РФ

Офіс Генпрокурора зареєстрував кримінальне провадження за фактом підбурювання віцеадміралом Чорноморського флоту РФ українських офіцерів до вчинення державної зради.

Про це інформує пресслужба  – Укрінформ

“За даними слідства, впродовж березня 2014 року високопосадовець, перебуваючи у м. Севастополь, діючи умисно та з метою заподіяння шкоди обороноздатності та державній безпеці, зміни меж території України, шляхом погроз застосування військовослужбовцями ЗС РФ фізичного насильства та зброї особисто схиляв українських офіцерів з-поміж Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України до вчинення державної зради, а саме до переходу на бік ворога в період збройного конфлікту”, – йдеться у повідомленні.

Цей додатковий факт був встановлений в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні за підозрою зазначеного посадовця Чорноморського флоту РФ у пособництві ведення представниками влади і Збройних Сил країни-окупанта агресивної війни проти України.

Прокурори порушили справу відносно віцеадмірала, начальника штабу-першого заступника командуючого Чорноморського флоту РФ за ч. 4 ст. 27 ч. 1 ст. 111 КК України.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснює Головне слідче управління Служби безпеки.

 

Данілов зустрівся з тимчасово повіреною у справах США в Україні

Секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов обговорив з тимчасово повіреною у справах США в Україні Крістіною Квін стан двостороннього співробітництва у секторі безпеки і оборони, зокрема щодо розширення співробітництва у галузі кібербезпеки.

Про це повідомляє пресслужба РНБО – Укрінформ.

Як зазначається, Данілов підкреслив пріоритетність для України побудови потужної системи кібербезпеки та кіберзахисту. «У цьому напрямі ми маємо рухатись максимально швидко. Наступні війни – це війни кібернетичні, біологічні й протистояння у космосі, що вимагає від держави принципово нових підходів і концепцій у сфері національної безпеки», – підкреслив секретар РНБО.

Він подякував американській стороні за готовність допомогти у проведенні аналізу Стратегії кібербезпеки, зазначивши, що підходи РНБО до розробки стратегії подібні до позиції США у сфері кіберзахисту.

Своєю чергою, Квін привітала посилення координуючої ролі Національного координаційного центру кібербезпеки, і запевнила в готовності США надати всебічну експертну та практичну допомогу Україні у цій сфері.

Вона також запевнила у незмінності підтримки України Сполученими Штатами Америки на шляху реформ та висловила готовність до розширення двосторонньої співпраці.

 

Наступні війни – це війни кібернетичні, біологічні і протистояння у космосі – Данілов

УНН. Наступні війни – це війни кібернетичні, біологічні і протистояння у космосі, що вимагає від держави принципово нових підходів і концепцій в сфері національної безпеки. Про це заявив секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данілов під час зустрічі з тимчасово повіреною у справах США в Україні Крістіною Квін, повідомляє УНН з посиланням на РНБУ.

Данілов підкреслив пріоритетність для України побудови потужної системи кібербезпеки та кіберзахисту. “У цьому напрямі ми маємо рухатись максимально швидко. Наступні війни – це війни кібернетичні, біологічні і протистояння у космосі, що вимагає від держави принципово нових підходів і концепцій в сфері національної безпеки”, – підкреслив секретар РНБО України.

Секретар Ради подякував американській стороні за готовність допомогти у проведенні аналізу Стратегії кібербезпеки, зазначивши, що підходи РНБО України до розробки стратегії подібні до позиції США в сфері кіберзахисту.

Нагадаємо, Україна та США обговорили довгострокове співробітництво у сфері безпеки.

 

Українські ВМС випробували новий артилерійський катер

Малі броньовані артилерійські катери ВМС відпрацювали низку завдань, перевіривши в морі технічні спроможності одного з нових катерів.

Про це повідомляє пресслужба Міноборони – Укрінформ.

«Малі броньовані артилерійські катери національного флоту днями відпрацювали низку завдань в морі. Особливістю виходу стала необхідність на практиці перевірити технічні спроможності одного з нових артилерійських катерів. Серед різноманітних завдань, які виконували екіпажі, була перевірка автоматичної системи захисту від наведення зброї супротивника», – йдеться в повідомленні.

Як пояснили в пресслужбі, складне сучасне обладнання катерів дозволяє захистити екіпаж та корпус катера за допомогою “теплових пасток”, які спрацьовують в автоматичному режимі, в разі опромінення об’єкту. Ця система за своїми властивостями нагадує системи захисту літаків.

Не менш важливим та ефективним способом захисту є задимлення. Так само, як танки на полі бою використовують інтегровані системи димових завіс, щоб врятувати машину від лазерного наведення керованих протитанкових систем, катери здатні утворювати величезну димову хмару. Площа, яку покриває димова завіса, дозволяє не лише унеможливити прицілювання, а й повністю приховати візуально, на деякий час, точне місце знаходження катера.

Екіпажі катерів впоралися з поставленими завданнями, наголосили в пресслужбі.

 

Укроборонпром презентував комплекс радіотехнічної розвідки “Кольчуга-КЕ”

Держпідприємство “Укроборонсервіс”, що входить до складу “Укроборонпрому”, презентувало комплекс радіотехнічної розвідки “Кольчуга-КЕ”, відновлений після тривалого простою.

Про це заявив директор ДП “Укроборонсервіс” Володимир Воронін під час демонстрації комплексу, йдеться на сайті Укроборонпрому.

“Метою сьогоднішньої демонстрації комплексу “Кольчуга-КЕ” є підтвердження готовності останнього до виконання бойових завдань. Ми готові поставити цей комплекс Міністерству оборони України, надати гарантії щодо його працездатності та взяти на себе зобов’язання по подальшому технічному обслуговуванню у випадку, якщо наші військові вирішать придбати цей комплекс. Також, у разі потреби, ми готові розпочати ремонт інших комплексів РТР цього типу, які вже стоять на озброєнні Збройних сил України, та запропонувати свій варіант модернізації”, – зазначив він.

Автоматизована станція радіотехнічної розвідки “Кольчуга” – це приклад високотехнологічної української розробки, на яку може робити ставку вітчизняний оборонно-промисловий комплекс. Крім того, “Кольчуга” має експортний потенціал та може конкурувати із найкращими іноземними зразками РТР.

“У нас є конкретна програма модернізації цієї системи, що зробить її дійсно надпотужним комплексом з унікальними можливостями. При чому, така модернізація відбуватиметься у партнерстві з приватним підприємством, що може стати одним із вдалих прикладів державно-приватного партнерства в оборонній сфері”, – підкреслив генеральний директор Укроборонпрому Айварас Абромавичус.

Станції радіотехнічної розвідки “Кольчуга” вироблялися на ДАХК “Топаз” (м. Донецьк), але після початку військової агресії Росії на сході України підприємство було евакуйоване до Запорізької області. ДК “Укроборонпром” готовий відновити виробництво сучасних РТР типу “Кольчуга” на потужностях своїх підприємств.

 

Міністрам оборони, енергетики та главі МОЗ призначили заступників

Кабімін призначив Юлія Гере заступником міністра оборони з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації, Ярослава Демченкова — заступником міністра енергетики та захисту довкілля з питань європейської інтеграції, а також Ігоря Іващенка – заступником міністра охорони здоров’я з питань європейської інтеграції.

Про це народний депутат з фракції “Слуга народу”, представник Кабінету міністрів України у Верховній Раді Василь Мокан повідомив у Facebook – Укрінформ.

Кабмін сьогодні на засіданні ухвалив низку кадрових рішень. призначити: Гере Юлія Павловича – заступником міністра оборони України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації; Демченкова Ярослава Сергійовича – заступником міністра енергетики та захисту довкілля України з питань європейської інтеграції; Іващенка Ігоря Анатолійовича – заступником міністра охорони здоров’я України з питань європейської інтеграції”, – написав Мокан.

За його словами, головою Державного агентства водних ресурсів уряд призначив Олексія Кузьменкова, Рубан Наталію – першим заступником голови Державної податкової служби, Кирила Домбровського – першим заступником голови Державного агентства розвитку туризму, Богдана Моркляника – заступником голови Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти.

Водночас КМУ звільнив Олексія Рябчина з посади заступника міністра енергетики та захисту довкілля України та погодив кандидатуру Василя Володіна для призначення президентом на посаду голови Київської обласної державної адміністрації.

Уряд також підтримав рішення про визначення переможців конкурсу на зайняття посад державної служби категорії “А”: Романа Боднара – першим заступником міністра енергетики та захисту довкілля та Артема Фещенка – заступником голови Державного агентства інфраструктурних проєктів.

Як відомо, Юлій Гере – генеральний директор ТОВ “Інжинірінг-Компані”, член правління, спікер в ОО “Центр виживання і спеціальної підготовки “SEAL”. Радник віцепрезидента з питань безпеки в ГС “Український Союз промисловців і підприємців (УСПП)”.

Має кілька вищих освіт: Дніпропетровський національний університет (Фізико-технічний інститут) спеціалізація “радіоелектронні пристрої, системи і комплекси, інженер-системотехніка; Інститут ділового адміністрування, Кривий Ріг; Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут Управління державної охорони України, спеціалізація “охоронна діяльність і безпека; Інститут “КРОК”, магістр, облік і аудит.

У 2006 році заснував власний бізнес, основними напрямами якого є забезпечення системами технічної і інфраструктурної безпеки на великих промислових підприємствах і об’єктах, а також впровадження нових технологічних рішень і систем енергоефективності.

Підприємець ніколи не працював в державних структурах.

Ярослав Демченков працював національним координатором проєкту Управління ООН з обслуговування проєктів (UNOPS), керівником Служби віцепрем’єр-міністр України, а також радником заступника голови Комітету Верховної Ради у закордонних справах.

 

Міністр у справах ветеранів вніс зміни до декларації

Міністр у справах ветеранів Сергій Бессараб отримав одноразову грошову допомогу у розмірі 525 тисяч 500 грн від Київського міського військового комісаріату.

Про це Бессараб повідомив у внесених суттєвих змінах у декларації посадовця – Укрінформ.

Як зазначив міністр, одноразову грошову допомогу він отримав відповідно до постанови КМУ від 25.12.13 № 975.

Задекларував зміни до декларації Бессараб 18 травня 2020 року.

Як повідомлялося, постанова Кабінету міністрів України від 25 грудня 2013 р. № 975 затверджує порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

 

Уряд передав у Раду законопроєкт щодо спрощення ввезення складових для оборонної продукції

Уряд на засіданні 27 травня затвердив та передав на розгляд Верховної Ради України проєкт закону «Про внесення змін до статті 287 Митного кодексу України (щодо спрощення ввезення складових для продукції оборонного призначення)».

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

Як зазначається у пояснювальній записці, метою законопроєкту є встановлення нульового ввізного мита на складові, що ввозяться на митну територію України в митному режимі імпорту для використання у виробництві, ремонті та експлуатації продукції оборонного призначення.

Необхідність внесення таких змін до законодавства була зумовлена необхідністю зменшити витрати підприємств оборонно-промислового комплексу при створенні нових, нарощенні та модернізації вже наявних виробництв продукції оборонного призначення.

«Реалізація проєкту дасть можливість безстроково звільнити підприємства оборонно-промислового комплексу від сплати мита на складові (матеріали, вузли, агрегати, спеціальне обладнання, устаткування та комплектувальні вироби), що ввозяться на митну територію України в митному режимі імпорту для використання у розробленні та виробництві озброєння (у тому числі для виробництва боєприпасів), військової та спеціальної техніки для потреб ЗСУ та інших військових формувань, реконструкції та будівництва нових об’єктів і споруд, призначених для цих цілей», – йдеться у документі.

Як зазначається, ухвалення законопроєкту матиме позитивний вплив на можливість Збройних сил та інших військових і правоохоронних формувань заощадити кошти під час закупівлі озброєння, військової та спеціальної техніки. Крім того, це дасть змогу підприємствам українського ОПК вчасно виконувати контракти на виготовлення продукції оборонного призначення.

У разі ухвалення Верховною Радою закон набуде чинності з 1 січня 2021 року.

 

Уряд перерозподілив видатки держбюджету-2020 для Міноборони

У зв’язку зі змінами до законодавства, що передбачають реформування в структурі Збройних сил України, уряд ухвалив рішення про перерозподіл деяких видатків держбюджету на 2020 рік, передбачених Міністерству оборони на поточний рік.

Відповідне розпорядження ухвалено на засіданні уряду 27 травня, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Відповідно до ч. 8 ст. 23 Бюджетного кодексу України, здійснити в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству оборони на 2020 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків у сумі 232 874,1 тис. грн (видатки споживання – 232 774,1 тис. грн (у тому числі: на оплату праці – 191 295 тис. грн; на комунальні послуги та енергоносії – 3 535 тис. грн); видатки розвитку – 100 тис. грн) шляхом: зменшення їх обсягу за програмою 2101010 “Керівництво та військове управління Збройними силами України”; збільшення їх обсягу за програмою 2101020 “Забезпечення діяльності Збройних сил України, підготовка кадрів і військ, медичне забезпечення особового складу, ветеранів військової служби та членів їхніх сімей, ветеранів війни”, – йдеться у розпорядженні.

Як зазначається у пояснювальній записці, розпорядження уряду підготовлено з метою передбачення видатків на утримання керівництва ЗСУ у зв’язку з набранням чинності положення Закону України “Про національну безпеку України” стосовно головнокомандувача ЗСУ, Генерального штабу ЗСУ, видів і окремих родів військ, а також у зв’язку з внесенням змін до законів “Про оборону України” та “Про Збройні сили України”.

Реалізація розпорядження не потребує додаткових коштів з державного бюджету. Документ погоджений без зауважень з Мінфіном, Мінекономрозвитку та Мін’юстом.

Як повідомляв Укрінформ, 4 березня 2020 року Верховна Рада ухвалила закон щодо розділення посади начальника Генерального штабу та головнокомандувача Збройних сил України з березня 2020 року. За відповідний закон №3015 “Про внесення змін до розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” закону “Про національну безпеку України” щодо набрання чинності положеннями стосовно головнокомандувача Збройних сил України, Генерального штабу Збройних сил України, видів і окремих родів військ (сил)” проголосували 292 депутати.

Згідно з ухваленим законом, з 27 березня 2020 року набрали чинності положення стосовно головнокомандувача ЗСУ, Генерального штабу ЗСУ, видів і окремих родів військ (сил).

На законодавчому рівні передбачено розділення посади начальника Генерального штабу і головнокомандувача ЗСУ, порядок призначення їх на посади, розмежування повноважень між ними та порядок організації керівництва Збройними силами України.

Закон “Про національну безпеку України” був ухвалений парламентом 21 червня 2018 року. Згідно з нормами закону, положення частин третьої-шостої статті 16 цього закону, які стосувалися розподілу посад головнокомандувача та начальника Генштабу, мали набрати чинності лише з 1 січня 2021 року. Водночас Міністерство оборони заявило про готовність перейти до нової структури ЗСУ з березня 2020 року.

 

ООН квапить Україну з ратифікацією Стамбульської конвенції

ООН закликає Україну прискорити ратифікацію конвенції Ради Європи «Про запобігання та протидію насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами» (Стамбульська конвенція).

Про це йдеться у заяві, опублікованій на сайті Представництва ООН в Україні – Укрінформ.

«Організація Об’єднаних Націй в Україні закликає парламент України вжити заходів щодо ратифікації Стамбульської конвенції та здійснити кроки, необхідні для створення суспільства, вільного від гендерно-обумовленого насильства», – йдеться у повідомленні.

Як зазначається, насильство щодо жінок та дівчат – це не лише порушення прав людини; воно руйнує життя жінок та їх родин по всій країні.

«В Україні жінки становлять 86% жертв зґвалтувань та 78% постраждалих від домашнього насильства. Руйнівний вплив насильства щодо жінок очевидний; але менш очевидним є шкідливий вплив на сім’ї, громаду, економіку і на розвиток країни в цілому», – йдеться у заяві.

Пандемія COVID-19 змінює спосіб нашого життя – в той час, як ситуація зближує багато сімей, інших вона роз’єднує. У сукупності, під тиском зростання безробіття та фінансових проблем, самоізоляції та відсутності соціальної взаємодії рівень домашнього насильства зростає тривожними темпами, наголошують у Представництві ООН в Україні.

Ще у 2017 році у заключних зауваженнях щодо 8-ї періодичної доповіді України, Комітет із ліквідації дискримінації щодо жінок (CEDAW) наголосив на вирішальній ролі законодавчої влади у забезпеченні повного виконання Стамбульської конвенції.

У 2018 році уряд України затвердив Національний план дій щодо виконання рекомендацій, запропонованих у Заключних зауваженнях Комітету. У рекомендації №26 уряд України зобов’язався ввести кримінальну відповідальність за домашнє насильство та прискорити ратифікацію Стамбульської конвенції. На Міністерство соціальної політики та інші центральні органи виконавчої влади була покладена відповідальність привести нормативно-правові акти органів державної влади щодо боротьби з усіма формами насильства стосовно жінок у відповідність з нормами законодавства та здійснювати громадський контроль за ратифікацією Стамбульської конвенції.

До того, зобов’язання подолання гендерно-обумовленого насильства узгоджується із зобов’язанням уряду у досягненні Цілі сталого розвитку №5, а саме – усунення всіх форм насильства щодо жінок та дівчат у державній та приватній сферах.

«Ми засуджуємо нещодавні випадки мови ворожнечі та вербального й кібернасильства, спрямовані проти жінок-політиків, державних діячок, захисниць прав людини та гендерної рівності. Адвокація за права жінок та гендерну рівність ні за яких обставин не повинна ставати причиною того, щоб захисники і захисниці прав людини наражались на ризики погроз та нападів. Толерантність до таких проявів насильства сприяє нерівності чоловіків та жінок, а також поширенню гендерних стереотипів, та виправдовує дискримінацію щодо жінок та дівчат, посилюючи гендерно-зумовлене насильство», – зауважили у Представництві.

 

Україна має намір головувати у Дунайській стратегії у 2022 році

Українська сторона виявила наміри щодо можливості свого головування у Стратегії Європейського Союзу для Дунайського регіону в 2022 році та підтвердила готовність до продовження подальшої співпраці в рамках реалізації Стратегії.

Про це йшлося під час онлайн засідання національних координаторів Стратегії, повідомляє пресслужба Мінрегіону – Укрінформ.

«Головування України у Стратегії стане унікальною можливістю для нашої країни підвищити міжнародний авторитет та зміцнити позитивний міжнародний імідж, що сприятиме підтримці зовнішньополітичного курсу держави на європейську та євроатлантичну інтеграцію», – зазначила заступник міністра розвитку громад та територій України Анна Коваленко.

У Мінрегіоні підкреслили, що головування в Стратегії є досить відповідальною місією для країни та передбачає реалізацію комплексу завдань з інформаційно-аналітичного забезпечення, організацію низки тематичних заходів та взяття відповідних зобов’язань урядом країни, у тому числі фінансових.

Участь в онлайн-зустрічі взяли національні координатори від 14 країн-учасниць: Німеччини, Австрії, Словаччини, Чехії, Угорщини, Словенії, Румунії, Хорватії, Болгарії, Сербії, Боснії і Герцеговини, Чорногорії, Молдови та України, які обговорили питання подальшого ефективного впровадження Стратегії.

Зокрема, учасники розглянули зміни до регламентних процедур у межах діяльності Стратегії та питання синхронізації основних пріоритетів Стратегії з програмними документами ЄС на подальші роки.

У Мінрегіоні зауважили, що Стратегією передбачено співпрацю в рамках 11 пріоритетних напрямів, серед яких поліпшення ситуації у транспортній сфері та розвиток єдиного транспортного комплексу; підтримка сталої енергетики; сприяння розвитку культури та туризму, контактам між людьми та інші.

На зустрічі також був презентований новий План дій Стратегії ЄС для Дунайського регіону, спрямований на забезпечення інфраструктурного, екологічного, соціально-економічного та інституційного розвитку регіону.

Як відомо, стратегія ЄС для Дунайського регіону була затверджена Радою ЄС 24 червня 2011 року. Стратегія спрямована на забезпечення інфраструктурного, екологічного, соціально-економічного та інституційного розвитку регіону. У географічному плані Стратегія охоплює 14 країн: країни Євросоюзу – Німеччина (Баден-Вюртемберг, Баварія), Австрія, Словаччина, Чехія, Угорщина, Словенія, Румунія, Хорватія та Болгарія та країни, які не є членами ЄС – Сербія, Боснія та Герцеговина, Чорногорія, Молдова та Україна.

 

Президент ПА НАТО обговорив з українською делегацією ситуацію у Криму та на Донбасі

Президент Парламентської асамблеї НАТО Аттіла Местерхазі та делегація Верховної Ради обговорили ситуацію щодо пандемії COVID-19 та агресію з боку Росії.

Про це повідомляє Інформаційне управління Апарату Верховної Ради – Укрінформ.

“Ми переконані, що міжнародна солідарність та підтримка один одного – це найефективніший спосіб подолання кризи, спричиненої COVID-19, а також її соціально-економічних наслідків, та можливість посилити стійкість наших держав. Ми висловлюємо повну солідарність з усіма країнами, що борються з пандемією”, – сказав голова української делегації Єгор Чернєв колегам.

Президент Асамблеї та члени української делегації обговорили вплив кризи, спричиненої COVID-19, на Україну, зокрема, співпрацю між НАТО та Україною у відповідь на пандемію; вплив кризи на роботу парламентів; а також як Альянс і Україна ведуть боротьбу з дезінформаційною кампанією, що посилилась під час кризи.

Однією з основних тем зустрічі була ситуація в Автономній Республіці Крим та на Донбасі. Члени української делегації поінформували Президента ПА НАТО про стан агресії Росії, що триває, та про ситуацію, що склалась у безпековій, політичній сферах, а також у сфері охорони здоров’я на сході України та в Криму.

“Росія розглядає кризу, спричинену пандемією, як можливість зняти санкції, що були накладені на неї у відповідь на агресію проти України. Проте необхідно зберегти санкції та політичний тиск на Росію як важливий інструмент, щоб змусити російську владу виконувати Мінські домовленості, зупинити російську агресію на Донбасі та розпочати деокупацію Криму”, – зазначив Чернєв.

“Неодноразово Асамблея висловлювала міцну підтримку незалежності України та її територіальної цілісності і рішуче засуджували незаконну та нелегітимну окупацію Криму Росією, а також навмисну дестабілізацію ситуації на сході України. І сьогодні я знову це повторюю”, – заявив Местерхазі.

Учасники зустрічі також обговорили останні політичні події в Україні, зокрема, стан впровадження реформ. Президент ПА НАТО наголосив, що вони є ключовими для досягнення цілей України щодо європейської та євроатлантичної інтеграції.

На зустрічі також обговорили стан відносин між Україною та НАТО, у тому числі прогрес впровадження Комплексного пакету допомоги Україні.

Інформаційне управління Апарату ВР зауважує, що на початку квітня, у зв’язку з пандемією, Україна, як приймаюча сторона, та Президент ПА НАТО Аттіла Местерхазі домовились про перенесення весняної сесії у Києві. Асамблея та українська делегація тісно співпрацюють, щоб знайти альтернативні дати проведення сесії в Україні.

Як відомо, весняна сесія ПА НАТО мала відбутися 22-25 травня у Києві. Однак через пандемію СOVID-19 виникла потреба перенести її на пізніший період.

Відповідні проєкти постанов уже зареєстрували у Верховній Раді народні депутати від фракції “Слуга народу” і голова комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко. Вони пропонують перенести весняну сесію ПА НАТО, заплановану з 22 по 25 травня 2020 року в м. Києві, на дату, яку буде додатково узгоджено між Верховною Радою України та Парламентською асамблеєю Організації Північноатлантичного договору.

 

Зеленський має намір “вдихнути нове життя” в ГУАМ – РБК Україна

Президент хоче ГУАМ об’єднанням для обговорення важливих торговельно-економічних питань

Президент України Володимир Зеленський заявив про необхідність відновлення роботи в організації ГУАМ і зробити її серйозним об’єднанням для обговорення важливих торговельно-економічних питань.

Про це він заявив під час телефонної розмови з президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим, повідомляє прес-служба Офісу президента.

“ГУАМ можна зробити серйозним союзом і об’єднанням для обговорення важливих торговельно-економічних питань. Нам потрібно вдихнути нове життя в цю організацію”, – зазначив президент.

Також співрозмовники обговорили хід виконання низки масштабних проектів, які реалізуються в Україні за участі азербайджанських інвесторів.

Український президент сподівається, що після завершення карантину країни зможуть відновити динаміку двостороннього політичного діалогу та торговельно-економічного співробітництва.

Також Зеленський подякував свого азербайджанського колегу за надання гуманітарної допомоги Україні.

Зазначимо, ГУАМ – організація, яка була створена у 1997 році Грузією, Україною, Азербайджаном і Молдовою. Характерною рисою організації стала орієнтація на європейські та міжнародні структури. Ініціатори спілки діяли поза рамками СНД.

Нагадаємо, 26 травня Володимир Зеленський затвердив річну національну програму Україна-НАТО.

 

У Сирії підірвали турецький конвой

У сирійському Ідлібі стався вибух під час проходження конвою Збройних сил Туреччини.

Про це повідомляє турецьке видання Cumhuriyet – Укрінформ.

“Під час проїзду конвою ЗС Туреччини по трасі М4 в Ідлібі в Сирії, стався вибух саморобного вибухового пристрою”, – йдеться у повідомленні.

У результаті вибуху є потерпілі, частина з них у важкому стані. Кількість постраждалих наразі не повідомляється.

Як відомо, траса М4 в Сирії має стратегічне значення, поєднує Алеппо та Латакію. В ході останніх переговорів президентів Туреччини та РФ у Москві на початку березня цього року було домовлено про спільне патрулювання по цій трасі.

Росія перекинула до Лівії військові літаки – США

У США заявили, що Російська Федерація перекинула на територію Лівії групу реактивних військових літаків для підтримки російських найманців, які діють у цій північноафриканській країні.

Про це повідомляє BBC із посиланням на Африканське командування США – Укрінформ.

“Військове відомство США звинуватило Росію у відправленні до Лівії реактивних військових літаків на підтримку російських найманців, які там зараз перебувають”, – йдеться в повідомленні.

Жодної відповіді від російського міністерства оборони на цю заяву поки що не було.

Раніше ж цього місяця зі звіту ООН стався витік інформації про те, що сотні найманців із російської приватної військової компанії, відомої як “Група Вагнера” воюють у Лівії на стороні бунтівного генерала Халіфи Хафтара, котрий протистоїть міжнародно визнаній владі країни.

Проте РФ офіційно не визнає присутності цих найманців у Лівії.

 

Євросоюз остаточно затвердив спрощення візового режиму з Білоруссю

Євросоюз завершив процедуру ухвалення договорів про реадмісію та спрощення візового режиму з Білоруссю – у середу відповідне рішення ухвалила Рада ЄС. Раніше згадані угоди були підтримані Європарламентом.

Таке повідомлення оприлюднене на сайті Європейської Ради – Укрінформ.

“Рада ЄС ухвалила сьогодні два рішення, які завершують прийняття угод про спрощення візового режиму і реадмісію з Білоруссю. Це є свідченням зростаючої важливості стосунків між ЄС і Білоруссю. У 2019 році кількість подань на отримання Шенгенської візи в Білорусі сягнула майже 650 тисяч. Укладення угоди про спрощення візового режиму є важливим кроком до розвитку стосунків між нашими народами, та допоможе зміцнити економічні, культурні та наукові зв’язки між нами”, – йдеться у повідомленні.

Угода про спрощення візового режиму між ЄС і Білоруссю знижує консульський збір до фіксованої суми у 35 євро, скорочує терміни та спрощує процедуру оформлення віз, передбачає видання багаторазових віз тривалої дії для певних категорій громадян. Візи дозволяють короткострокове перебування на території Євросоюзу не більше 90 днів протягом періоду у 180 днів.

 

Трамп закликав газету NYT повернути Пулітцерівську премію

Президент США Дональд Трамп закликав редакцію провідної американської газети The New York Times повернути Пулітцерівську премію, отриману за 8 матеріалів про режим президента РФ Володимира Путіна.

Про це він повідомив у Twitter – Укрінформ.

“Провальні The New York Times, переможець Пулітцерівської премії за абсолютно некоректне висвітлення незаконного Полювання на відьом (щодо історії з – ред.) Росією, проводять свої розслідування наступним чином: подумають про найгірші речі, які можна тільки сказати про Дональда Трампа, зроблять вигляд, що є джерела, і напишуть про це. Поверніть Пулітцерівську премію”, – написав Трамп.

Як відомо, це не вперше коли глава Білого дому через соціальні мережі звинувачує американську газету The New York Times в “недостатньо професійній роботі” за матеріали про адміністрацію Трампа. Більш того Трамп вважає, що газета має до республіканців та його особисто більш критичне ставлення, аніж до представників партії Демократів.

Раніше соціальна мережа Twitter поставила маркування на твіти президента США Дональда Трампа, що попереджає користувачів про можливі фейки у повідомленнях президента.

 

Трамп пригрозив соцмережам після зауваження щодо його “фейків”

Президент США Дональд Трамп пригрозив жорстким регулюванням соцмережам після того, як Twitter зробив зауваження щодо достовірності фактів, наведених у його дописі.

Про це повідомляє AP – Укрінформ.

“Республіканці відчувають, що платформи соціальних медіа цілковито приглушують консервативні голоси. Ми будемо суворо регулювати їхню діяльність або закриємо їх, не дозволяючи цьому статися”, – заявив Трамп.

Як зазначається, напередодні Twitter уперше розмістила під дописом Трампа рекомендацію для користувачів перевірити достовірність наведеної інформації.

У цьому дописі йшлося про те, що голосування поштою може спричинити масштабну фальсифікацію виборів.

У відповідь Трамп звинуватив платформу Twitter у “втручанні у президентські вибори 2020 року”.

Згідно з законодавством, президент США не може в односторонньому порядку регулювати чи закривати соціальні мережі, це належить до повноважень Конгресу та Федеральної комісії зв’язку.

 

Нові санкції проти Nord Stream 2: Берлін відреагував на заяву посла США

В уряді ФРН прокоментували заяву посла США Річарда Гренелла про можливе запровадження Сполученими Штатами нових санкцій проти Nord Stream 2.

Це питання прокоментували речники на брифінгу в Берліні 27 травня, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Наше ставлення до проєкту в цілому не змінилося”, – сказала представниця Федерального уряду Ульріке Деммер.

Речниця МЗС Марія Адебар додала, що вперше про можливе запровадження американських санкцій дізналася сьогодні зі ЗМІ.

Представниця Міністерства економіки та енергетики ФРН Анна Софі Айглер уточнила позицію офіційного Берліна стосовно санкцій загалом і, зокрема, у даний час. “Наразі, коли перед нами стоять зовсім інші виклики, не влучний час закручувати спіраль ескалації та запроваджувати санкції”, – сказала вона.

Керівництво ФРН неодноразово наголошувало, що вважає Nord Stream 2 суто бізнесовим проєктом. Втім, пару років тому канцлерка Ангела Меркель вперше визнала, що це є “економічний проєкт з політичною складовою”.

Про те, що США можуть запровадити нові санкції проти газопроводу Nord Stream 2, який Росія зараз планує добудувати самотужки, заявив посол Сполучених Штатів у ФРН Річард Гренелл.

 

Помпео заявляє, що Гонконг більше не має статусу автономії

Державний секретар США Майк Помпео заявив, що Гонконг більш не має автономії по відношенню до Пекіну.

Про це він написав у Twitter – Укрінформ.

“Сьогодні я повідомив Конгресу, що Гонконг більше не має автономного статусу в Китаї, зважаючи на наявні факти. США підтримують народ Гонконгу”, – йдеться у дописі американського чиновника.

Як повідомлялося, щорічний Національний народний конгрес Китаю включив до свого порядку денного проєкт закону «Про вдосконалення правової системи та правозастосовчого механізму Гонконгу», що передбачає відповідальність за «заколот, сепаратизм та зраду».

Ситуація може загостритися, оскільки Пекін теоретично може просто обійти обраних законодавців Гонконгу та нав’язати свої зміни.

Гонконг є особливим адміністративним районом Китаю. З того часу як Британія повернула Гонконгу суверенітет 1997 року, район дотримувався політики «одна країна, дві системи», що дозволило йому отримати певні свободи, яких немає у решти провінцій КНР.

Прихильники демократії у Гонконзі вважають, що такий крок є черговою спробою комуністичного керівництва Китаю нівелювати місцеві свободи.

Минулого року Гонконг переживав хвилю бурхливих протестів та суспільного невдоволення, а також вимоги здійснення демократичних реформ. Керівництво КНР вважає, що закон “Про вдосконалення правової системи та правозастосовчого механізму Гонконгу” необхідний для запобігання повторенню подібних акцій протесту.

 

Понад 90% фейків про коронавірус “народилися” у Китаї та Росії – експерти

Росія й Китай відповідальні за 92% дезінформації у світі щодо коронавірусу (COVID-19).

Таку думку виданню CBC висловив керівник Оксфордського інституту інтернету Філіп Гаувард – Укрінформ.

«Ми спостерігаємо досить вагоме зростання дезінформації, яку поширюють іноземні державні, особливо Росія та Китай», – повідомив він.

Він додав, що разом Москва й Пекін відповідальні за понад 90% поширеної дезінформації щодо коронавірусу у світі.

«Фактично 92% дезінформації (щодо COVID-19 – ред.) у світі мають своє походження з Росії та Китаю», – зауважив Гаувард.

За словами міжнародного експерта з Інституту лідерства у Вашингтоні Рона Нерінга, у соціальних мережах досі можна знайти «тонни» інформації, що була опублікована росіянами та досі не була ані перевірена, ані виправлена.

Зазначається, що минуло тижня дослідники з Університету Карнегі-Меллон в американському Пітсбурзі виявили, що близько 45% твітів, пов’язаних із пом’якшенням карантину, були опубліковані ботами й відображали меседжі Росії й Китаю.

Як повідомляв Укрінформ, станом на ранок 27 травня у світі зафіксовано 5 684 803 випадків коронавірусу, зокрема 2 430 603 особи одужали та 352 225 померли.

 

Харківська інфекційна лікарня не мала змоги розділяти пацієнтів з COVID-19 і підозрою – директор

Харківська обласна інфекційна лікарня за наказом обласного Департаменту охорони здоров’я тривалий час приймала і пацієнтів з COVID-19, і пацієнтів з підозрою, не маючи змоги їх розділяти в окремі палати, тому люди могли заражатися й у стінах закладу.

Про це сказав директор лікарні Павло Нартов, який і сам із підтвердженим коронавірусом знаходиться на лікуванні, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Розмовляв директор із журналістами через відчинене вікно палати.

«Я про сортування говорив ще на початку підйому захворюваності. Я інформував департамент. І не один раз, а кілька. І є ці листи. В наш заклад госпіталізували людей не лише з підтвердженим ковідом, а й з підозрою. І кількість підозр з кожним днем усе збільшується. В інші стаціонари ці хворі чомусь не госпіталізуються. І ми вже не можемо цих хворих ізолювати, аби в палаті знаходилися 1-2 людини, бо таких палат по всій лікарні всього 80. Таким чином хворий знаходиться не один в палаті, і інфекція продовжує поширюватися. Я з цим був не згодний і на усні накази з департаменту облдержадміністрації давав відмову, але коли вже був письмовий наказ, ми брали цих хворих, але говорили, що не можна цього робити», – емоційно говорить Нартов.

Він зазначає, що на певному етапі епідемії заклад може бути і провізорним, і госпітальною базою, але коли вже наповненість сягнула 100%, то госпіталізуватися в інфекційну мають лише пацієнти з підтвердженою коронавірусною інфекцією.

Нартов підтверджує слова очільника регіону Олексія Кучера, що має непорозуміння з директором департаменту охорони здоров’я Вадимом Іванніковим.

«З обладміністрацією в мене ніякого конфлікту немає. З департаментом – так, у нас ситуація складна. Ці накази, які давалися, на якомусь етапі я їх не виконував, бо, якщо аналізувати з точки зору здорового глузду, то вони неадекватні були», – говорить директор лікарні.

Щодо того, що пацієнти з COVID-19 отримували списки ліків для самостійного придбання, Нартов наголошує, що гроші з бюджету прийшли лише 8 травня.

«Безкоштовно лікуємо тим, що є в наявності. Етіотропна терапія – це «Плаквеніл» і «Алувіа». Все, що додатково треба пацієнту, доводиться людям купувати. Кошти ж від НСЗУ зайшли лише на минулому тижні, основна сума – це зарплатня. Гроші на рахунках, імовірно, в нас є, і зараз ми готуємо доповідну записку про те, як ці гроші витрачаються. Так, певну частину ми можемо виділити на ліки, але також частину ми маємо виділити на господарські потреби – платити за тепло, електроенергію. А щодо ковідного пакету, то 8-го числа до нас зайшли 826 тисяч, котрі ми почали використовувати того ж дня, і одразу закупили 3 антибактеріальні препарати, а решта лікарських препаратів, які ми планували закупити, зараз у процесі перемовин. Тобто всі гроші ми освоюємо, немає такого, що є гроші, а ми їх не використовуємо… Я не можу зрозуміти, чому такі звинувачення на мою адресу», – обурений Нартов.

Він зазначає, що кошти, які надходять додатково на ліки, освоюються одразу, проте процедура закупки на «Прозорро» в середньому триває від 10 днів до 2-3 тижнів, а то й місяць.

За його словами, наприклад, такий дороговартісний препарат як «Актемра» лікарня не закупляє, оскільки його призначають тяжким пацієнтам з системними захворюваннями.

«Але ми інформували департамент, що нам потрібен цей препарат, і потрібно виділяти додаткові кошти, але знову ж таки – ніякої реакції», – пояснює Нартов.

Як повідомляв Укрінформ, 26 травня голова Харківської ОДА Олексій Кучер заявив, що постійна завантаженість в інфекційній лікарні та брак ліків виникли через особистий конфлікт директора закладу Павла Нартова та директора департаменту охорони здоров’я ОДА Вадима Іваннікова. Обидва зараз на лікарняному, Іванніков – із захворюванням, не пов’язаним з COVID-19.

«Моя впевненість стовідсоткова – винуваті обидві сторони. Там вже є й особисті відносини. І, власне, цей вибух і відбувся на ґрунті особистих відносин, на жаль, відсутність комунікації та інше», – сказав Кучер.

За його словами через запізніле тестування в лікарні знаходилося 68 пацієнтів, які не хворіють на COVID-19. Наразі лікарню розгружують, щоб одночасно в ній було не більше 100-120 хворих, пацієнтів переводять у міські заклади Харкова.

Станом на 27 травня на Харківщині підтверджено 961 випадок COVID-19, 348 людей одужало, 41 – померла.

 

У світі від коронавірусу одужали більше 2,3 млн осіб

28 травня. УНН. Станом на 5:32 четверга загальна кількість померлих від інфекції, викликаної новим коронавірусом SARS-CoV-2, у світі складає 355 629 осіб. У свою чергу, одужали 2 350 088. Про це повідомляє УНН з посиланням на Центр системних досліджень та інжинірингу при Університеті Джонса Хопкінса (США).

Всього у світі 5 691 790 інфікованих.

Найбільше у світі смертей зафіксовано в США – 100 418 осіб, Великій Британії – 37 542, Італії – 33 072, Франції – 28 599, Іспанії – 27 117 і в Бразилії – 25 598. У Китаї загалом – 4638, за останній місяць зафіксовано один летальний випадок.

Країнами з найбільшим поширенням коронавірусу залишаються США (1 699 176), Бразилія (411 821), Росія (370 680), Велика Британія (268 619), Іспанія (236 259), Італія (231 139), Франція (183 038), Німеччина (181 524), Туреччина (159 797) і Індія (158 086).

Нагадаємо, кількість випадків COVID-19 в Україні наближається до 22 тисяч.

 

В Україні підтвердили 21 905 випадків коронавірусу, за добу – 321

27.05.2020 09:27

Станом на 26 травня в Україні лабораторно підтверджено 21 905 випадків COVID-19. За добу – 321 новий випадок.

Про це на брифінгу заявив міністр охорони здоров’я Максим Степанов, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“За минулу добу захворіла 321 особа. Загалом за весь час пандемії захворіли 21 905 особи…”, – сказав Степанов.

За його словами, за добу захворіли 14 дітей та 58 медпрацівників, зафіксовано 14 летальних випадків, одужали 420 осіб.

Загалом в Україні одужали 7 995 осіб, 658 – летальних випадків.

Степанов повідомив, що за попередню добу здійснено 9 412 тестувань методом ПЛР.

Набільше випадків зафіксовано у Чернівецькій області – 43, Рівненській – 39 та м. Київ – 29, додав він.

 

За кордоном уже 78 українців одужали від COVID-19 — МЗС

Станом на вечір 26 травня 143 українці за кордоном лікуються від коронавірусної хвороби.

Як повідомили в Міністерстві закордонних справ, найбільше інфікованих українців в Італії — 121. 7 інфікованих у Чехії, 4 — у Росії, 3 — в Австрії, 2 — у Швеції та по одному — в Ірландії, Молдові, Таїланді, Уругваї, Німеччині та на Мальті.

Зазначається, що загалом за кордоном одужали 78 українців та 9 померли від ускладнень.

У міністерстві повідомили, що 18 тис. 985 українців звернулися до дипломатичних установ у рамках системи «Захист».

 

У Тернопільській області зробили перші тести методом ІФА

Сьогодні на Тернопільщині стартувало тестування методом імуноферментного аналізу (ІФА).

Про це розповіла головна санітарна лікарка області Оксана Чайчук під час засідання колегії обласної державної адміністрації, повідомляє пресслужба ОДА – Укрінформ.

«Нині розпочали тестування методом імуноферментного аналізу (ІФА). Один апарат для проведення тестування таким методом дозволяє зробити 800 досліджень упродовж доби. Ми маємо 2 апарати в Тернополі, 5 – у районах, стільки ж в лабораторному центрі. Також очікуємо ще один апарат», – розповіла Чайчук.

За її словами, в обласному лабораторному центрі МОЗ Україна є всі технічні та кадрові можливості для такої діагностики.

«Ми будемо визначати імуноглобуліни G. Тестування зможе виявляти не лише факт зараження на коронавірус, а й тих, хто вже перехворів ним», – констатувала Чайчук.

Як роз’яснила головна санітарна лікарка області, ІФА-тест виявляє імунну реакцію на вірус – рівень антитіл. Експрес-тести також виявляють антитіла в організмі як відповідь на антиген, проте мають низьку чутливість у порівнянні з ІФА тестами.

За її словами, ПЛР-дослідження виявляє вірус, тобто його генетичний матеріал. Таким чином, позитивний результат ІФА-тесту буде додатковою підставою для проведення ПЛР-дослідження.

Однак ПЛР залишається єдиним видом дослідження, який дає підстави для встановлення діагнозу «COVID-19».

Як повідомляв Укрінформ, Міністерство охорони здоров’я України затвердило алгоритм проведення тестування на антитіла до коронавірусу.

У першу чергу тестування будуть проходити люди, які перехворіли на COVID-19, медики, які мали контакт з хворими, представники Нацполіції, Нацгвардії, Держприкордонслужби, а також діти та люди, яким виповнилося 65 років.

 

Українців перевіряють на антитіла до коронавірусу — зробили вже 1355 ІФА-тестів

В Україні розпочали тестування методом ІФА, який дозволяє виявити в організмі людини антитіла до коронавірусу. Станом на 27 травня вже провели 1355 ІФА-тестів.

Про це у Facebook інформує Центр громадського здоров’я (ЦГЗ) – Укрінформ

“В Україні розпочали тестування методом ІФА. Зокрема, станом на 27 травня провели 1 355 тестів”, – йдеться у повідомленні.

Так, ІФА-тестування нині проводиться у Вінницькій, Донецькій, Закарпатській, Київській, Луганській, Харківській, Херсонській областях та Києві.

“Наразі діагностування на COVID-19 в Україні проводять щонайменше 62 лабораторії, включно із приватними (15). Станом на 27 травня усього досліджено 312 532 зразки методом ПЛР (полімеразної ланцюгової реакції) та 1 355 тестувань ІФА (імуно-ферментний аналіз)”, – зауважили у ЦГЗ.

Як раніше повідомляв Укрінформ, імуноферментний аналіз значно розширить тестування в Україні, оскільки ІФА-тестування набагато доступніше – на відміну від ПЛР-тестування. А це означає і розширення груп, які треба буде тестувати.

 

У Чернівцях за дотриманням карантинних вимог слідкуватимуть мобільні групи

У Чернівцях створять мобільні групи з представників міської ради, поліції, Держспоживслужба і ДСНС, які контролюватимуть дотримання карантинних вимог.

Про це повідомляє пресслужба Чернівецької міської ради – Укрінформ.

“У Чернівцях створять мобільні групи, які будуть здійснювати контроль за дотриманням суб’єктами господарювання карантинних заходів, передбачених постановами Кабінету міністрів України від 11.03.2020 р. №211 і від 20.05.2020 р. №392 та протиепідемічних вимог, встановлених головним державним санітарним лікарем України. До складу мобільних груп увійдуть представники департаменту розвитку міської ради, управління контролю за благоустроєм міста, Чернівецького відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області, Чернівецького міського управління Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області та Чернівецького міського відділу Управління ДСНС України у Чернівецькій області”, – йдеться у повідомленні.

Департаменту розвитку міської ради доручено координувати роботу мобільних груп та щотижня інформувати Управління цивільного захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації про результати роботи.

Як повідомляв Укрінформ, Кабінет міністрів 20 травня ухвалив рішення про перехід на адаптивну модель карантину з 22 травня до 22 червня: деякі обмеження знімаються, а деякі – лише пом’якшуються.

Станом на 27 травня в Україні – 21905 лабораторно підтверджених випадків COVID-19, з них 658 летальних, 7995 пацієнтів одужали. За добу зафіксовано 321 новий випадок.

 

Голова медкомісії вважає, що в Києві треба проводити до 10 тисяч ПЛР-тестів на добу

У Києві необхідно збільшити кількість ПЛР-тестувань до 10 тисяч за добу.

Про це під час пресконференції заявив голова постійної комісії Київради з питань охорони здоров’я Олег Гелевей, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Ми не готові по наших лабораторіях, і це одне з головних питань, яке сьогодні гостро стояло на нашій комісії, а саме – ми заслуховували керівника Київської міської лабораторії й ті цифри, які він називав, на жаль, є невтішними. Тому що, наприклад, раніше робили тільки 90 аналізів на добу, то зараз вже ця лабораторія робить від 500 до 700 аналізів на добу. Повірте, для Києва це дуже мало. І тут потрібно робити більш рішучі кроки, зокрема нашої влади, для того, щоб покращити цю ситуацію… Для Києва потрібно, щоб можна було робити до 10 тисяч тестів на добу”, – сказав Гелевей.

Він також зауважив, що виникла ситуація з нестачею костюмів індивідуального захисту.

“На жаль те, що бачимо, у нас ще є дефіцит засобів індивідуального захисту, і, зокрема, костюмів для індивідуального захисту. При пом’якшенні карантину у нас буде дозволено, в тому числі, проводити планові лікування. Для того, щоб людина пішла на планове лікування потрібно взяти “свіжу” довідку на ПЛР і щоб взяти цю довідку, людина має бути повністю одягнена у засоби індивідуального захисту і лікарі б’ють на сполох, що це не буде сотні чи тисячі людей, це щоденно можуть бути десятки тисяч людей”, – підкреслив він.

Як повідомлялося, у Києві зафіксували 29 нових випадків коронавірусу за минулу добу. Загалом у столиці 2739 підтверджених випадків захворювання.

Станом на 27 травня в Україні 21 905 лабораторно підтверджених випадків COVID-19, з них 658 летальних, 7995 пацієнтів одужали. За добу зафіксовано 321 новий випадок.

 

Умови нового навчального року залежать від епідситуації – МОН

Елементи технологій дистанційного навчання, які опанували вчителі та учні під час карантину, обов’язково стануть невід’ємною складовою навчального процесу.

Про це заявила в.о. міністра освіти і науки України Любомира Мандзій на брифінгу 27 травня після засідання уряду, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Умови нового навчального року залежать, безперечно, від епідеміологічної ситуації. Звичайно, живе спілкування, емоції не зможе замінити дистанційне навчання. Учні повернуться до класів, як тільки дозволить епідеміологічна ситуація, але елемент технологій дистанційного навчання, нові методи, нові інструменти, які опанували вчителі, обов’язково стануть невід’ємною складовою навчального процесу”, – сказала Мандзій.

Вона також наголосила, що МОН має бути готовими до будь-яких викликів, “тому фіналізуємо платформу для дистанційного навчання та оновлюємо підходи загалом до навчання”.

Як повідомлялося, Кабінет міністрів 20 травня ухвалив рішення про перехід на адаптивну модель карантину з 22 травня до 22 червня.

Станом на 27 травня в Україні – 21905 лабораторно підтверджених випадків COVID-19, з них 658 летальних, 7995 пацієнтів одужало. Загалом захворіли 1595 дітей та 4241 медик. За добу зафіксовано 321 новий випадок.

 

В Україні погодили зміни до порядку надання субвенцій місцевим бюджетам

Кабінет міністрів України погодив зміни до Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій.

Відповідну постанову Кабінет міністрів України ухвалив на засіданні 27 травня, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Згідно з текстом постанови, документ послаблює вимоги щодо умов надання субвенцій та виключає окремі норми, зокрема, щодо критеріїв розподілу 20% субвенції між областями та містом Києвом, щодо спрямування субвенцій на реалізацію проєктів та заходів за умови наявності актуальної містобудівної документації на місцевому рівні, а також щодо відповідності об’єктів та заходів оптимальним мережам соціальної інфраструктури та доступності публічних послуг.

Постанова розроблена з метою забезпечення можливості спрямування субвенції на фінансування проєктів та заходів відповідно до наявних потреб окремих територій, в тому числі малих міст, сіл та селищ, в умовах пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19.

 

Немчінов: Відходимо від практики щомісячних премій держслужбовцям

В Україні відійдуть від практики виплати щомісячних премій, а нараховуватимуть їх щоквартально та щорічно за досягнення ключових показників ефективності (англ. Key Performance Indicators, KPI).

Про це сказав 27 травня міністр КМУ Олег Немчінов під час брифінгу в Кабміні, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Ми знаємо, скільки нарікань в суспільстві викликали так звані великі премії, надбавки для державних службовців і особливо державних службовців категорії “А”. За цією концепцією ми переходимо до іншої структури фонду оплати праці, переводимо 70% заробітку в посадовий оклад і лише 30% ми вводимо в залежність від нарахувань заохочень тощо. Ми відходимо від щомісячних премій, переходимо до практики щоквартальних, а також щорічних премій, які будуть нараховуватися виключно за виконання своєрідного КРІ”, – сказав він.

Немчінов додав, що такі КРІ будуть визначатися для кожного держслужбовця.

Як повідомлялося раніше, Кабінет міністрів схвалив концепцію реформування системи оплати праці державних службовців та затвердив план заходів з її реалізації.

Немчінов у Facebook також повідомляв, що реформа передбачає встановлення посадових окладів на основі класифікації посад, відповідно до об’єктивної цінності кожної посади згідно з рівнем відповідальності та навантаження. Фіксована частина заробітної плати державного службовця в обсязі до 70%, за його словами, має виключити суб’єктивний чинник для встановлення надбавок у необмеженому розмірі.

Немчінов також повідомляв, що план заходів з реалізації концепції передбачає поширення цього документа на всі державні органи і його реалізацію до 2022 року.

 

Реформа децентралізації виходить на фінішну пряму – Чернишов

Станом на 27 травня Кабінет міністрів України затвердив перспективні плани формування територіальних громад 24 областей України.

Про це заявив міністр розвитку громад та територій України Олексій Чернишов під час брифінгу за результатами засідання уряду 27 травня, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Децентралізація виходить на фінішну пряму. Сьогодні Кабінет міністрів затвердив перспективні плани формування громад Запорізької, Львівської та Одеської областей. Таким чином станом на 27 травня вже затверджено перспективні плани 24 областей України”, – сказав Чернишов.

Він додав, що відповідно до перспективних планів загальна кількість спроможних громад наразі становить 1450. Чернишов зазначив, що перспективні плани є основою нового адміністративного територіального устрою базового рівня в Україні. І жовтенві місцеві вибори мають відбутися вже на новій територіальній основі.

За його словами, Міністерство розвитку громад та територій наразі дотримується запланованого графіку забезпечення завершення реформи децентралізації.

Як відомо, реформа децентралізації в Україні триває з 2014 році її суть полягає в передачі повноважень та фінансів від державної влади органам місцевого самоврядування.

 

Глава Укравтодору написав заяву у СБУ про спланований тиск на відомство

Голова Державного агентства автомобільних доріг (Укравтодору) Олександр Кубраков заявив у Службу безпеки України про системний характер розміщення негативу щодо Агентства в засобах масової інформації.

В Укравтодорі вбачають ознаки спланованої медійної кампанії, повідомляє пресслужба відомства у Facebook – Укрінформ.

“Олександр Кубраков передав до СБУ записи щодо тиску на діяльність Укравтодору“, – йдеться у повідомленні.

У цьому зв’язку у відомстві наголосили, що не відповідатимуть на зовнішній тиск і не будуть грати на інтереси окремих бізнес-угруповань.

Також Укравтодор оприлюднив розгорнуту відповідь на звинувачення у завищенні цін на асфальтобетонну суміш і продемонстрував, яким чином відбувається маніпуляція на цьому ґрунті.

Найближчим часом в Укравтодорі обіцяють опублікувати відповіді й на інші звинувачення, що закидаються підприємству в рамках медійної кампанії.

 

За І квартал бюджет недоотримав 45 мільярдів – Рахункова палата

За січень-березень 2020 року бюджет не отримав 45 млрд грн запланованих надходжень до загального фонду, з яких 27 млрд грн – митні та податкові платежі.

Про це написав голова Рахункової палати Валерій Пацкан у Facebook – Укрінформ.

“За січень-березень 2020 року бюджет не отримав 14% запланованих надходжень до загального фонду. Це 45 млрд грн, з яких – 27 млрд грн митних і податкових платежів та 17 млрд грн зовнішніх запозичень”, – написав Пацкан.

Він зазначив, що внаслідок скорочення імпорту товарів і послуг до бюджету не надійшло 9,5 млрд грн ПДВ. Відмінність між прогнозним і фактичним курсом гривні призвела до недоотримання 6,7 млрд грн доходів.

В результаті видатків бюджету було здійснено на 28,3 млрд грн (11%) менше плану. Освіта, медицина, будівництво спортивних об’єктів не отримали 1,1 млрд грн.

 

Уряд погодив меморандум про постачання американського скрапленого газу в Україну

Уряд у середу погодив підписання меморандуму про постачання американського скрапленого газу в Україну.

Про це написав у Facebook заступник міністра енергетики та захисту довкілля Костянтин Чижик – Укрінформ.

“Сьогодні Кабмін погодив підписання меморандуму про постачання американського скрапленого газу. Це наступний крок в наших домовленостях з США, яких ми досягли в грудні і березні. Мова йде про перетворення України в газовий хаб Європи. Це посилить нашу енергетичну безпеку і незалежність, а також зменшить вплив Росії не тільки на Україну, а й на Європу”, – йдеться у повідомленні.

Як нагадав Чижик, раніше уже був підписаний лист про наміри з американською компанією про масштабний проєкт системних поставок скрапленого газу з США.

“Більше того, вони готові були підписати меморандум з конкретними цифрами та зобов’язаннями. Зараз відпрацьовуємо деталі. Це безпрецедентний повномасштабний проєкт, який дозволить посилити енергетичну і геополітичну незалежність України та європейських країн від РФ, а також буде мати великий економічний ефект”, – зазначив представник міністерства.

Йдеться про транспортування до України близько 6-8 мільярдів кубометрів американського скрапленого газу.

“Закачуємо газ у сховища, а потім поставляємо до ЄС. Дуже важливо, що при цьому Україна буде не тільки покупцем газу, а повноцінним партнером із долею власності у всьому ланцюгу від видобутку газу у США до поставок у ЄС. Проєкт планується до запуску протягом 2-3 років”, – додав Чижик.

 

В Україні може поновити роботу урядова комісія із захисту бізнесу — Шмигаль

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль провів зустріч із представниками бізнес-кіл Федеративної Республіки Німеччина за участю посла ФРН в Україні Анки Фельдгузен. Глава уряду подякував за інвестиції в Україну.

Про це повідомляє Урядовий портал – Укрінформ.

Зазначається, що під час зустрічі Денис Шмигаль подякував всім інвесторам, які представляють німецький бізнес і вкладають гроші в Україну, довіряють нашій країні, платять тут податки.

«Ми готові до співпраці, абсолютно відкриті. Ми реформуємо нашу економіку, нашу сферу регулювання бізнесу, сподіваємось, що умови з кожним роком ставатимуть кращими, і німецький бізнес це відчуватиме», – запевнив Шмигаль.

Під час обговорення Прем’єр-міністр України погодився з пропозицією німецьких бізнес-кіл звернути увагу на такий інструмент захисту інвесторів, як Комісія із захисту бізнесу при уряді. «Якщо ви вважаєте, що потрібно відновити роботу комісії, давайте її відновимо. Але не хочеться вірити, що у нас бізнес треба захищати. Я прибічник того, щоб системно вирішувати проблеми», – наголосив Шмигаль.

Прем’єр-міністр також розповів інвесторам про Програму стимулювання економіки для подолання наслідків епідемії COVID-19 та про інші ключові реформи, що впроваджує уряд.

Так, він зазначив, що на завершальному етапі перебуває реформа децентралізації, яка дасть змогу сформувати спроможні громади. В активній розробці перетворення на митниці. «Ми хочемо зробити нашу митницю найпростішою і найшвидшою серед наших країн – сусідів. Важливо зробити спільний контроль та спільні бази даних з країнами ЄС. Сподіваюсь, що результат реформи митниці ви відчуєте вже у цьому році», – зазначив Шмигаль.

Також глава уряду відповів на запитання німецьких інвесторів та обговорив з ними актуальні питання інвестування в Україні. В підсумку учасники зустрічі погодилися з ініціативою віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Вадима Пристайка провести в Німеччині «Форум реформ в Україні». Цей захід попередньо заплановано на перший квартал 2021 року.

У зустрічі також взяли участь: керівник економічної служби Посольства ФРН в Україні Петер Ціглер, голова правління Німецько-Української промислово-торговельної палати Александер Маркус, міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко.

 

Шмигаль зібрав засідання Ради з питань економічного розвитку

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль проводить засідання Ради з питань економічного розвитку.

Захід транслюється на Youtube-каналі Кабміну, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Ми опрацюємо програму з регулювання економіки для подолання наслідків COVID-19 “Економічне відновлення”, яку готувало Міністерство економіки спільно з аналітиками, науковими установами, народними депутатами”, – сказав Шмигаль.

Він додав, що 90 аналітичних центрів, бізнес-асоціацій, окремих компаній брали участь у розробці документа, який доповнює комплексну програму реформ у державі.

Крім того, Прем’єр-міністр наголосив, що виникла складна ситуація в енергетичній галузі, і уряд змушений домовлятись з інвесторами у відновлювані джерела енергії про зниження і реструктуризацію тарифів, щоб збалансувати енергоринок.

Як повідомлялося, уряд схвалив програму стимулювання економіки для подолання наслідків, спричинених обмежувальними заходами щодо запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби. За рішенням уряду, повна версія Програми буде оприлюднена після доопрацювання в 3-денний термін.

Рада з питань економічного розвитку України створена 8 квітня 2020 р.

 

Міністр економіки назвав основні напрямки програми з подолання коронакризи

Програма стимулювання економіки для подолання наслідків, спричинених обмежувальними заходами щодо запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби, містить понад 230 конкретних заходів.

Про це під час засідання уряду сказав міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігор Петрашко, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Мінекономіки практично із залученням всіх міністерств розробило програму стимулювання економіки для подолання наслідків, спричинених обмежувальними заходами щодо запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби… Там більше 230 конкретних заходів, які будуть доступні для публічного обговорення”, – зазначив Петрашко.

Він розповів про основні напрямки і суть програми.

Програма містить 3 розділи. Так, розділ 1 містить короткострокові ініціативи у відповідь на COVID-19: гарантування безпечного функціонування економіки; підтримка галузей економіки і захист їх товарів, робіт та/ або послуг від їх імпортних альтернатив, які постачаються на територію України, з урахуванням міжнародних договорів та зобов’язань України.

Для підтримки економіки були розроблені заходи для 6 секторів: промисловість, сільське господарство, енергетика, транспорт та інфраструктура, інформаційно-комунікаційні технології, сфера послуг (торгівля, готельно-ресторанна справа, освіта, креативні індустрії, особисті послуги).

“Усі сфери, які важливі для функціонування держави, ця програма доповнює. Це і сфера національної безпеки, і сфера верховенства права, і розвиток економічних свобод, ефективне врядування та розвиток людського фактору”, – сказав Петрашко.

За його словами, деякі норми програми уже виконуються: забезпечення розробки галузевих норм та стандартів ведення господарської діяльності, тимчасове звільнення від оподаткування під час ввезення на митну територію техніки та засобів боротьби з коронавірусом, надання підтримки створенню товарів подвійного призначення, що можуть бути швидко перепрофільовані на виробництво виробів медичного призначення, забезпечення держзамовлення на вироби медичного призначення тощо.

За рішенням засідання уряду, повна версія Програми буде оприлюднена після доопрацювання в 3-денний термін.

 

Пріоритетом у стратегії виходу з коронакризи є підтримка українського виробника – Шмигаль

Підтримка українського виробника є пріоритетним завдання у програмі стимулювання економіки для подолання наслідків епідемії COVID-19.

Про це Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль сказав на засіданні уряду у середу, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Перша частина програми називається захист українських товарів, робіт, послуг від їх імпортних альтернатив. Здоровий економічний націоналізм це є стратегія багатьох країн, і ми також будемо рухатися в цьому напрямку», – сказав Шмигаль.

За його словами, програма передбачає, що Україна буде використовувати весь спектр інструментів СОТ та ГАТТ для захисту своїх підприємств. Кожна галузь в підготовленій стратегії має два обов’язкових параметри. Мова йде про доступ до фінансів та доступ до ринків. «Приведу приклад: якщо ми говоримо про підтримку невеликих бізнесів, то це програми доступних кредитів, запуск грантових програм, розширення участі МСБ у державних закупівлях, а також всебічна допомога по виходу на зовнішні ринки», – зазначив він.

«Крім того, зараз ми обговорюємо зменшення податкового навантаження для МСБ, а також «регуляторну гільйотину». Наш успіх показовий, коли прості ФОПи більше не потребуватимуть допомоги бухгалтерів у заповненні документів, а України увійде в ТОП-30 країн світу в питанні легкості адміністрування податків. Це наша ціль, це дуже важливо максимально спростити роботу малому бізнесу, особливо мікробізнесу», – наголосив Прем’єр-міністр.

Як повідомлялося, Кабінет міністрів України, залучивши експертів, науковців та бізнес-асоціації, підготував програму стимулювання економіки для подолання наслідків епідемії COVID-19.

 

Шмигаль розраховує на відновлення економіки у другій половині року

Активне втілення у життя програми стимулювання економіки для подолання наслідків пандемії COVID-19, яку напрацював та презентує уряд, дозволить відновити економіку у другій половині року.

Про це Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль сказав на засіданні уряду 27 травня, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Ми активно розпочнемо запроваджувати кожний крок стратегії, щоб вийти на економічне відновлення вже у другій половині цього року”, – сказав Шмигаль.

За його словами, цю програму створювали в чотири етапи. У її розробці брали участь більш як 10 робочих груп з провідних фахівців, десятків асоціацій, а представники середнього та великого бізнесу у своїй провідній галузі напрацювали список ініціатив.

“Ми витратили на її написання понад місяць”, – сказав Шмигаль.

Глава уряду наголосив на тому, що стратегія містить комплексну відповідь на всі аспекти кризових явищ, які відбуваються в нашій країні.

Результат цієї роботи має бути допрацьований експертним середовищем та поданий у Верховну Раду для подальшої роботи.

Як повідомлялося, Кабінет міністрів 20 травня ухвалив рішення про перехід на адаптивну модель карантину з 22 травня до 22 червня.

Станом на 27 травня в Україні – 21905 лабораторно підтверджених випадків COVID-19, з них 658 летальних, 7995 пацієнтів одужало. Загалом захворіли 1595 дітей та 4241 медик. За добу зафіксовано 321 новий випадок.

 

Україна ввійшла у ТОП-30 технологічних країн

Згідно з дослідженням Startup Ecosystem Rankings 2020, Україна ввійшла у ТОП-30 технологічних країн світу.

Про це повідомляє організація TechUkraine у Facebook – Укрінформ.

“Україна піднялась на 30 сходинку, а Київ став європейським хабом згідно з дослідженням Startup Ecosystem Rankings 2020, зробленим організацією StartupBlink!”, — йдеться у повідомленні.

У TechUkraine пояснили, що Україна піднялась на дві сходинки з минулого року, до 29 позиції серед країн світу. А Київ у нинішньому рейтингу посів 32 місце серед технологічних столиць.

Startup Ecosystem Rankings — щорічне дослідження, яке визначає країни та міста за кількома критеріями: продуктивність, інвестиції, дослідження ринку, рівень комунікації тощо.

 

На Закарпатті представили смарт-карту області для інвесторів

На базі платформи Smart-Закарпаття запрацювала мапа, де позначені інвестиційні пропозиції та міжнародні проєкти.

Про це повідомляє Закарпатська ОДА – Укрінформ.

“На базі платформи Smart- Закарпаття запрацювала мапа, де позначені інвестиційні пропозиції та міжнародні проєкти. Це відкриті дані, доступні кожному. Інформація актуальна та постійно оновлюється. На карті можна побачити заплановані до відкриття пункти пропуску на Закарпатті, інвестиційні пропозиції від 55 підприємств області, грантові проєкти”, – йдеться в повідомленні.

Голова Закарпатської ОДА Олексій Петров сказав, що область відкрита до співпраці з інвесторами, тут наразі розробляють простий зрозумілий алгоритм роботи влади та підприємців.

“Зокрема, допомогти іноземним інвесторам має Офіс підтримки підприємців, його відкривають у Закарпатській ОДА у рамках ініціативи Президента «Інвестиційна няня». У цьому офісі надаватимуть супровід підприємцям під час оформленням документів, їхнього перекладу, ведення перемовин”, – сказав Петров.

Він також наголосив, що інвестиції – один із пріоритетних напрямків роботи в області, який потребує чітких планових дій.

 

Уряд затвердив перспективний план Закарпаття

18.12.2019

Уряд затвердив перспективний план Закарпаття та зміни до планів п’яти областей.

Про це повідомляється на сайті Міністерства розвитку громад та територій України.

“18 грудня 2019 року Кабінет Міністрів затвердив перспективний план формування територій громад Закарпатської області та зміни до перспективних планів Луганської, Полтавської, Тернопільської, Харківської та Чернігівської областей”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що перспективний план Закарпаття передбачає створення в регіоні 60 громад. Проте, ця цифра ще не остаточна, бо робота над перспективними планами усіх областей триватиме в регіонах аж до прийняття закону про адміністративно-територіальний устрій.

 

Мінцифри хоче “вбити” довідку про склад сім’ї для 26 послуг

У Міністерстві цифрової трансформації планують скасувати обов’язкові довідки про склад сім’ї, які вимагають у громадян для надання ще 26-ти послуг.

Про це віцепрем’єр-міністр — міністр цифрової трансформації Михайло Федоров повідомив у своєму Telegram-канал – Укрінформі.

“Активно полюємо на безглузді довідки. Наприклад, сьогодні “вбили” довідку про склад сім’ї для альтернативної служби… На черзі ще 26 послуг, які потребують довідку про склад сім’ї”, — заявив він.

Як повідомлялося, раніше 27 травня уряд скасував довідку про склад сім’ї для альтернативної військової служби.

 

Документи в онлайні: Федоров пропонує Кабміну “позбавитися паперу”

Віцепрем’єр-міністр — міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров запропонував перевести документообіг Кабінету міністрів України в електронний формат.

Таке протокольне доручення він запропонував на засіданні уряду 27 травня, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“У мене є протокольне доручення, яке дозволить розв’язувати питання документообігу: зробити їх онлайн повністю. Я думаю це пришвидшить роботу Кабміну, і через місяць вже взагалі не буде паперу”, — заявив він.

Як повідомлялося, у 19 лютого тодішній міністр Кабінету міністрів Дмитро Дубілет заявив, що в уряді планується діджиталізувати документообіг законодавчих актів.

 

На Рівненщині через брак коштів проєкт зі створення нових амбулаторій опинився під загрозою

Проєкт Світового банку зі створення 34 нових амбулаторій опинився під загрозою через брак коштів у місцевих бюджетах.

Про це повідомляє пресслужба облдержадміністрації – Укрінформ.

«В області за програмою Світового банку побудовано лише третину амбулаторій. Із 34 заявлених у проєкті, сьогодні в області здано в експлуатацію лише 10 амбулаторій. Ще 24 нині мають проблеми із дофінансуванням. Тож, аби посприяти вирішенню цієї проблеми, голова ОДА зустрівся із урядовцями та обговорив шляхи виходу з ситуації», – йдеться у повідомленні.

За словами голови облдержадміністрації Володимира Коваля, у столиці разом із першим заступником міністра фінансів Денисом Улютіним він обговорив можливі шляхи пришвидшення надходження коштів в область.

У свою чергу, генпідрядники гарантують, що за умови вчасного і повного дофінансування зі здачею в експлуатацію об’єктів до кінця вересня цього року не затягуватимуть.

Як повідомляло агентство, на Рівненщині реалізують спільний проєкт МОЗ України та Світового банку «Поліпшення охорони здоров`я на службі у людей».

У його рамках області вже було передано 18 карет швидкої допомоги марки Сitroen.

Кожен район отримав по одному автомобілю та два виділено міській та обласній лікарням.

У найближчі два роки передбачається реконструкція 105 лікарських амбулаторій та ФАПів у сучасні медичні заклади.

Окрім цього, на базі обласної лікарні у Рівному планують створити серцево-судинний центр, а понад 1100 лікарів області за кошти Світового банку підвищать свій фаховий рівень.

Також за рахунок коштів Світового банку на Рівненщині модернізують медичне обладнання. Вже сформований обласний реперфузійний центр та створено регіональний дата-центр, який в майбутньому може стати основою телемедицини.

Загальна вартість проєкту за участю Світового банку у Рівненській області – 1 млн 160 тис. доларів США.

 

Збитки від незаконного видобутку піску під Житомиром оцінили майже в 5 мільйонів

У Житомирському районі виявили незаконний видобуток піску, завдані збитки від чого оцінили в 4,8 млн грн.

Про це інформує Державна екологічна інспекція Поліського округу у Facebook – Укрінформ.

«На «гарячу лінію» Державної екологічної інспекції Поліського округу надійшло звернення щодо незаконного видобування корисної копалини місцевого значення – піску за межами населеного пункту с. Улянівка на землях запасу Тетерівської сільської ради Житомирського району. З виїздом на місце встановлено факт незаконного видобутку піску та утворено виїмку розмірами 59 м х 38 м, глибиною розробки 2,7 м. Площа земель порушених внаслідок ведення робіт по видобутку піску становить 2242 м кв. Об’єм самовільно видобутих надр на момент обстеження – 6053,4 м куб.», – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що сума збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами на території Тетерівської сільської ради, становить 4 млн 803 тис. грн.

Невідомі особи своїми діями порушили вимоги законодавства про використання та охорону надр, оскільки використовували землі не за цільовим призначенням, не дотримувалися заходів із охорони ґрунтів та не мали спеціального дозволу на зняття та перенесення покриву.

Держекоінспекція Поліського округу передала матеріали до Управління стратегічних розслідувань в Житомирській області з метою встановлення осіб, які порушили вимоги природоохоронного законодавства, та стягнення завданих збитків.

 

Уряд призначив Рубан першим заступником голови Податкової служби

Кабінет міністрів призначив Наталію Рубан першим заступником голови Державної податкової служби.

Про це поінформував представник уряду у Верховній Раді Василь Мокан (фракція «Слуга народу») у Facebook – Укрінформ.

“Кабмін сьогодні на засіданні ухвалив низку кадрових рішень: призначити Рубан Наталію Іванівну першим заступником голови Державної податкової служби України”, – написав Мокан.

Як повідомляв Укрінформ, наприкінці квітня Кабінет міністрів призначив Олексія Любченка головою Державної податкової служби.

Наталія Рубан з червня 2014 року працювала директором департаменту податкового та митного аудиту ДФС України.

 

Кабмін погодив призначення Володіна на посаду голови Київської ОДА

Кабмін дозволив Державній інспекції з містобудування виконувати свої функції

Кабінет міністрів України дозволив Державній інспекції містобудування України (ДІМ) розпочати виконувати свої функції та повноваження.

Відповідна постанова Кабінету міністрів України була прийнята на засіданні 27 травня, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Відтак в Україні будуть створені міжрегіональні територіальні органи Державної інспекції містобудування України в якості юридичної особи публічного права та ліквідовані територіальні органи Державної архітектурно-будівельної інспекції (ДАБІ). Також, відповідно до постанови, змінено відповідальний орган за організацію та проведення Конкурсу на кращі будинки і споруди, збудовані та прийняті в експлуатацію на території України. Його проводитиме Держсервісбуд.

За словами міністра розвитку громад та територій Олексія Чернишова, цю постанову було розроблено для продовження реформи системи державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, яка розпочалась в березні 2020 року.

Як повідомляв Укрінформ, Кабмін постановами від 13 березня 2020 року № 218 та № 219 ліквідував Державну архітектурно-будівельну інспекцію України та створив три нові центральні органи виконавчої влади: Державну інспекцію містобудування України, Державне агентство з технічного регулювання у містобудуванні України та Державну сервісну службу містобудування України.

Державна інспекція містобудування України (ДІМ) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом міністрів через міністра розвитку громад та територій і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (крім надання (отримання, реєстрації), відмов у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів).

6 травня Кабінет міністрів України своїм розпорядженням призначив головою новоствореної Державної інспекції містобудування (ДІМ) України Юрія Васильченка, який до цього очолював Державну архітектурно-будівельну інспекцію (ДАБІ) України.

 

Кабмін об’єднав Держагентства з питань мистецтв та з питань мистецької освіти

Кабінет міністрів на засіданні у середу перейменував Державне агентство з питань мистецтв на Державне агентство з питань мистецтв та мистецької освіти.

Про це повідомляє Міністерство культури та інформаційної політики у Facebook – Укрінформ.

“Кабінет міністрів перейменував Держагентство з питань мистецтв на Держагентство з питань мистецтв та мистецької освіти. Відповідно до рішення уряду Агентство реалізовуватиме державну політику у сфері мистецтв та спеціалізованої мистецької освіти”, – йдеться у повідомленні.

Постанова також передбачає ліквідацію Державного агентства з питань мистецької освіти.

Як повідомляв Укрінформ, чинний склад уряду на чолі з Денисом Шмигалем було сформовано 4 березня 2020 року після відставки уряду Олексія Гончарука.

Нинішнє Міністерство культури та інформаційної політики реорганізовано 23 березня 2020 року на базі Міністерства культури, молоді та спорту України (МКМС).

Водночас МКМС створило низку держагентств: Державне агентство розвитку туризму; Державне агентство розвитку молоді та громадянського суспільства України; Державне агентство спорту України; Державне агентство з питань мистецтв України; Державне агентство з питань мистецької освіти України; Державна служба охорони культурної спадщини України; Державна інспекція культурної спадщини України.

 

Класичного рейдерства зараз значно менше, ніж два-три роки тому – Малюська

Міністр юстиції Денис Малюська наголошує, що зараз класичного рейдерства в Україні значно менше в порівнянні з 2017–2018 роками чи початком 2019-го.

Про це Малюська заявив в інтерв’ю виданню mind.ua – Укрінформ.

«Статистика ненадійна, бо обставини, за яких функціонує система оскарження реєстраційних рішень, істотно змінилася. Коли відслідковувати те, що відбувається всередині системи реєстрації, то класичного рейдерства нині значно менше у порівнянні з 2017–2018 роками чи початком 2019 року. Звісно, медійний галас щодо так званих рейдерських атак є, і нерідко це корпоративні конфлікти чи конфлікти членів ОСББ. А щоб хтось сторонній напав на бізнес і забрав корпоративні права у власників – такого зараз майже немає. У більшості випадків – це оргконфлікти, які існуватимуть завжди», – розповів міністр.

За його словами, раніше комісія, що розглядає відповідні скарги, мала репутацію надкорумпованої структури, а «зараз комісія хабарів не бере – і все більше людей хочуть подати туди скаргу».

«Тому може видатися, що активність рейдерів зросла, оскільки зросла кількість скарг… До того ж ми перестали відмовляти в прийнятті скарг за формальними недоліками – на кшталт неналежно завірених копій», – зазначив Малюська.

Як повідомляє платформа Опендатабот, найбільша кількість рейдерських атак в Україні сталася у 2017 році — 724. А найменше їх було зареєстровано у 2014 році — усього 279 справ.

 

Перший центр підтримки підприємців “Дія.Бізнес” відкривається у Харкові

Національний проєкт із розвитку підприємництва “Дія.Бізнес”, ініційований Міністерством цифрової трансформації, відкриває 28 травня перший центр підтримки підприємців разом із консалтинговою зоною для представників мікро-, малого та середнього бізнесу.

Про це у Facebook інформує Міністерство цифрової трансформації – Укрінформ.

“Перша консалтингова зона для підприємців “Дія.Бізнес” відкриється 28 травня у Харкові. Це офлайн-складова масштабного національного проєкту “Дія.Бізнес”. Ми плануємо створити мережу таких центрів підтримки для підприємців всієї України. Протягом 2020 року Мінцифри планує запустити три консалтингові зони”, – йдеться у повідомленні.

У міністерстві зазначають, що в цих центрах кожен підприємець зможе отримати фахові консультації в напрямках систематизації бізнес-процесів, фінансового менеджменту, HR, маркетингу, продажів, юридичної підтримки, грантів тощо.

Підприємці також зможуть брати участь у бізнес-конференціях та освітніх заходах; орендувати простір для проведення власних заходів; протестувати свій продукт на pop-up локації перед виходом на ринок.

Як повідомлялося, Міністерство цифрової трансформації 28 лютого презентувало платформу для підприємців “Дія.Бізнес”, яка має сприяти розвитку ділової активності.

 

“Укркінохроніка” звинуватила Ткаченка в спробі рейдерського захоплення – РБК Україна

Підприємство звернулося до президента Володимиру Зеленському з проханням захистити

Трудовий колектив державного підприємства “Українська студія хронікально-документальних фільмів” (ДП “Укркінохроніка”) звернувся до президента Володимиру Зеленському з проханням захистити від спроб голови комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Олександра Ткаченка організувати рейдерське захоплення державного підприємства.

Про це йдеться у відповідному зверненні колективу, копія якого є в розпорядженні РБК-Україна.

Своєю чергою, колектив ДП “Укркінохроніка” підтримали ряд громадських організацій. Зокрема, окремий лист-звернення до президента підписали керівники громадських організацій “Асоціація фотохудожників України”, “Київ Мистецький”, “Історичний Київ”, “Стародавній Київ”.

“Днями у нас відбулося виїзне засідання Комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики під головуванням народного депутата Олександра Ткаченко, який намагається організувати рейдерське захоплення нашого підприємства. Ці дії Ткаченко пов’язані з його приватними інтересами у сфері кіновиробництва. Ткаченко є фактичним власником ЗАТ “Одеська кіностудія”, яка під його керівництвом не знімає взагалі, ні за державні гроші, ні за гроші власника”, – заявила директор ДП “Укркінохроніка” Аліна Хорошилова.

Нагадаємо, раніше представники профільного комітету ВР і Міністерства культури та інформаційної політики звинуватили керівництво ДП “Укркінохроніка” в доведенні підприємства до банкрутства та неналежним зберіганням архіву.

Водночас, в “Укркінохроніці” заявили, що ця інформація є достовірною. Також у ДП “Укркінохроніка” повідомили, що попри відсутність підтримки протягом останніх трьох років керівництво підприємства доклало всіх зусиль для відновлення повноцінної роботи підприємства. У тому числі були погашені всі борги за виконавчим виробництвом.

Державне підприємство “Укркінохроніка” – студія хронікально-документальних фільмів, створена в 1931 році в Харкові на базі Товариства друзів радянського кіно, з 1939 року перебуває у Києві. Випускала документальні фільми та кіножурнали “Радянська Україна”, “Молодь України”, “Піонерія”, “Україна спортивна”, “Україна сьогодні”, під час Другої світової війни діяли фронтові кіногрупи.

 

Черкаський мер подав до суду на Президента, який назвав його “бандитом”

Черкаський міський голова Анатолій Бондаренко позивається до Президента України Володимира Зеленського через те, що глава держави назвав його “бандитом”.

Про це повідомив у Facebook адвокат Бондаренка Денис Ципін – Укрінформ.

“Позов про захист честі та гідності мера Черкас Анатолія Бондаренка подано до Печерського суду”, – йдеться у дописі.

У відеокоментарі Ципін додав, що позов викликаний тим, що Президент назвав Бондаренка “бандитом”. У позовній заяві зазначено, що черкаський голова вимагає за приниження гідності моральної компенсації у сумі 1 грн.

Як повідомляв Укрінформ, під час пресконференції 20 травня Зеленський говорив про “некоректну поведінку” Бондаренка у зв’язку з достроковим пом’якшенням карантину в Черкасах попри рішення вищих державних органів. При цьому назвав черкаського мера “бандитом”, який “має 19 кримінальних проваджень” і з яким він “за стіл не сяде”.

 

Політичні еліти запустили процеси перепідпорядкування їхньої діяльності певним цілям – САП

У Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі заявляють, що політичні еліти запустили процеси перепідпорядкування їхньої діяльності певним цілям.

Про це йдеться у заяві, опублікованій на сторінці САП у Facebook – Укрінформ.

У відомстві зазначили, що “спілкування між структурними підрозділами Офісу генерального прокурора шляхом зйомки та розміщення відеороликів та повідомлень у соціальних мережах не відповідає світовим стандартам роботи правоохоронних органів”.

“Так дії жодним чином не сприяють утвердженню авторитету органів правопорядку та прокуратури зокрема, а мають зворотній ефект у суспільстві. Робота САП та НАБУ не узгоджується із старими стандартами роботи правоохоронної системи, а запущений маховик антикорупційної боротьби неможливо спинити, адже він не залежить від прізвищ керівників. У силу специфіки роботи ми володіємо інформацією та добре розуміємо запущені так званими політичними елітами процеси перепідпорядкування нашої діяльності певним цілям, які не узгоджуються із завданнями кримінального судочинства”, – вказують у прокуратурі.

У САП закликали генпрокурора “не бути частиною таких процесів, не чинити тиск на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та не ганьбити правоохоронну систему”.

У прокуратурі нагадали, що на розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває понад 200 кримінальних проваджень за обвинуваченням осіб, які “ще 5 років тому могли подзвонити генеральному прокурору і вирішити усі проблеми у режимі online”.

У САП висловили впевненість, що винні особи обов’язково понесуть передбачену законом відповідальність за вироками.

“І це мають бути саме вироки і саме суду, і виключно Вищого антикорупційного суду, а не “хотєлок” слідчого, детектива чи прокурора. Обсяги справ, у яких суддям Вищому антикорупційному суду необхідно розібратись та поставити крапку, становлять тисячі томів. При цьому Суд є незалежним та здійснює правосуддя згідно із процедурою, встановленою законом, а не у відповідності до побажань Холодницького, Ситника чи навіть Венедіктової”, – резюмували у прокуратурі.

Як повідомлялося, 26 травня генпрокурор Ірина Венедіктова заявила про бездіяльність САП і наголосила, що це потребує негайного реагування.

За словами генпрокурора, вивчення стану організації розслідування кримінальних проваджень свідчить про численні порушення та неналежне виконання службових обов’язків керівництвом та прокурорами САП.

У відповідь прокурори опублікували відкритий лист, у якому зазначили, що генеральний прокурор не має права давати вказівки прокурорам САП.

Автори листа також спростували заяви генпрокурора щодо недоліків у здійсненні процесуального керівництва прокурорами САП у низці проваджень.

27 травня Венедіктова відповіла на відкритий лист прокурорів САП, закликавши їх навести яскраві приклади судових вироків корупціонерам у 2019-2020 роках.

 

Венедіктова відповіла прокурорам САП: Наведіть приклади вироків, за які вам не соромно

Генпрокурор Ірина Венедіктова відповіла на відкритий лист прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, закликавши їх навести яскраві приклади судових вироків корупціонерам у 2019-2020 роках.

Про це вона написала у Facebook – Укрінформ.

“Вчора я звернулась до громадськості із заявою про бездіяльність Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. У відповідь отримала відкритого листа антикорупційних прокурорів. Шановні колеги – прокурори САП! Оцінку роботи прокурора дає суд. Не потрібно виправдань, пояснень, посилань на поважні причини чи дорікань вашим колегам з інших правоохоронних органів. Наведіть яскраві приклади судових вироків корупціонерам у 2019-2020 роках, за які вам не соромно, якими ви можете пишатися, чи хоча б за 5 років вашого існування. Цього буде достатньо. І покажіть цей результат зараз”, – зазначила генпрокурор.

Як повідомлялося, 26 травня генпрокурор Венедіктова заявила про бездіяльність САП і наголосила, що це потребує негайного реагування.

За словами генпрокурора, вивчення стану організації розслідування кримінальних проваджень свідчить про численні порушення та неналежне виконання службових обов’язків керівництвом та прокурорами САП.

У відповідь прокурори опублікували відкритий лист, у якому зазначили, що генеральний прокурор не має права давати вказівки прокурорам САП.

Автори листа також спростували заяви генпрокурора щодо недоліків у здійсненні процесуального керівництва прокурорами САП у низці проваджень.

 

Рябошапка: Щоб дізнатись стан справ у САП, треба провести аудит

Ексочільник Офісу генпрокурора Руслан Рябошапка вважає, що для отримання картини реального стану справ у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі необхідно провести аудит.

Про це він написав у Facebook – Укрінформ.

“Цілком очевидно, що якби Генеральний прокурор ставила за мету досягнення результату – вона б не дестабілізувала роботу САП відеозвинуваченнями. Від цього прокурори краще працювати не стануть, а суди не почнуть розглядати справи швидше. Для того щоб зрозуміти стан справ у САП, достатньо діяти відповідно до закону, організувавши проведення аудиту САП”, – написав він.

Так ексочільник Офісу генпрокурора відреагував на “публічну війну між Генеральним прокурором та його заступником – керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури”.

Рябошапка наголосив, що, для того щоб покращити ситуацію у САП необхідно приймати рішення відповідно до результатів аудиту.

“Сподіваюсь керівництво прокуратури одумається та зупиниться у подальших спробах руйнувати державні інституції на користь власних амбіцій зберегтись на посаді за будь-яку ціну”, – додав він.

Як повідомлялось, 6 травня генпрокурор Венедіктова заявила про бездіяльність САП і наголосила, що це потребує негайного реагування.

За словами генпрокурора, вивчення стану організації розслідування кримінальних проваджень свідчить про численні порушення та неналежне виконання службових обов’язків керівництвом та прокурорами САП.

У відповідь прокурори опублікували відкритий лист, у якому зазначили, що генеральний прокурор не має права давати вказівки прокурорам САП.

Автори листа також спростували заяви генпрокурора щодо недоліків у здійсненні процесуального керівництва прокурорами САП у низці проваджень.

 

Разумков вважає, що закон про мову треба змінювати

Голова Верховної Ради Дмитро Разумков вважає, що закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної» треба змінювати.

Про це спікер заявив в інтерв’ю “Главкому” – Укрінформ.

«Думаю, так (закон про мову треба змінювати, – ред.). Я розумію, там є позиції, які будуть сприйматися позитивно, а є ті, які будуть сприйматися негативно. І будь-який політик, особливо в умовах війни й непростої ситуації в державі, повинен думати не про те, як позитивно чи негативно будуть сприйняті його слова щодо мови, а розуміти – об’єднає це українське суспільство чи ні», – зазначив Разумков.

Він уточнив, що відповідні законопроєкти зареєстровані у парламенті, але не включені до порядку денного пленарних засідань найближчих тижнів.

Водночас на запитання, чи є в «Слуги народу» узагальнена основна концепція щодо «мовного» закону, спікер сказав, що фракція в цьому випадку «досить різноманітна».

«Від надто радикально налаштованих на захист української мови депутатів до тих, хто буде займати абсолютно протилежну позицію. Ви це самі бачите. Але більша частина, мені так здається, буде дотримуватися саме центристської позиції, і в цьому питанні так само» – уточнив Голова ВР.

Як повідомляв Укрінформ, 16 липня 2019 року в Україні набув чинності закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

 

У Раді триває важка дискусія щодо імперативного мандату – спікер

У Верховній Раді тримає дискусія щодо запровадження імперативного мандату.

Про це повідомив Голова ВР Дмитро Разумков в інтерв’ю Главком – Укрінформ.

“Те, що є велика дискусія в парламенті щодо імперативного мандату, – це правда. Поки важко сказати, коли Рада повернеться до цього питання. Триває важка дискусія, тому що далеко не всі колеги підтримують запровадження імперативного мандату. Моя особиста позиція не змінилася: думаю, в цьому нічого поганого нема. Якщо ти не дотримуєшся тих принципів, з якими йшов на вибори – обіцяв одне, а потім передумав, логічно, що така людина має скласти мандат і створювати щось інше”, – зазначив спікер.

На запитання, наскільки високою є ймовірність підтримки депутатами відповідної законодавчої ініціативи, Разумков відповів: “Немає нічого нереального”.

Як повідомляв Укрінформ, Комітет ВР з питань антикорупційної політики 6 вересня відклав розгляд законопроєкту №1038 про вдосконалення правового регулювання питання входження народних депутатів України, обраних від політичних партій, до складу депутатських фракцій цих політичних партій.

Документом пропонувалося внести зміни до закону “Про статус народного депутата України”, доповнивши статтю 4 пунктом 7, статтю 5 частиною четвертою, та виклавши статтю 13 в новій редакції, за якими народний депутат України, обраний від політичної партії, зобов’язаний увійти до складу депутатської фракції цієї політичної партії. Передбачається, що закон у разі його ухвалення набере чинності з 31 серпня 2019 року.

Голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія 19 вересня повідомив журналістам, що у парламенті за співавторства членів різних фракцій напрацьовують новий законопроєкт про імперативний мандат.

 

Суд ухвалив рішення не про символіку дивізії “Галичина”, а про висновок УІНП щодо неї – В’ятрович

ОАСК визнав протиправними дії УІНП та його ексголови Володимира В’ятровича щодо надання висновку про те, що символіка 14-ї гренадерської дивізії військ СС “Галичина” не є символікою націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму, поширення або публічне використання якої в Україні заборонено.

Засідання суду відбулося у середу, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Після повної та всебічної оцінки матеріалів справи, їх об’єктивного розгляду у відкритому судовому засіданні ОАСК визнав протиправними дії відповідачів щодо надання висновку про те, що символіка 14-ї гренадерської дивізії військ СС “Галичина” (1-ї Української дивізії УНА) відповідно до чинного законодавства України не є символікою націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму, поширення якої заборонено в Україні”, – йдеться у повідомленні пресслужби суду.

Також зазначається, що суд зобов’язав Український інститут національної пам’яті та його посадових осіб утриматися від поширення вказаного висновку, викладеного в листі від 16 травня 2017 року за №01/1015.

Як інформують у суді, справа розглядалася колегією суддів Окружного адміністративного суду міста Києва, загалом було проведено близько 20 відкритих судових засідань. Також у суді зазначають, що “Володимир В’ятрович, який був належним чином повідомлений про дати судових засідань, не з’являвся на них протягом всього строку розгляду справи”.

При цьому суд ухвалами від 6 листопада 2019 року та від 4 грудня 2019 року визнавав явку В’ятровича на судове засідання обов’язковою, підкреслюється у повідомленні.

Сам В’ятрович на своїй сторінці у Facebook наголосив, що в рішенні йдеться саме про висновок УІНП, а не про саму символіку.

“В оприлюдненому рішенні суду немає нічого про те, чи є символіка дивізії «Галичина» символікою націонал-соціалістичного тоталітарного режиму.

Суд вирішив, що УІНП не мав відповідати на звернення громадянина щодо приналежності цієї символіки до нацистської. Хоча як УІНП як центральний орган виконавчої влади міг не надати відповіді громадянину, для мене залишається загадкою”, – зазначив В’ятрович.

Як повідомляв Укрінформ, Окружний адміністративний суд м. Києва розглядав позов, поданий у 2017 році (справа №826/11325/17) до тодішнього голови Українського інституту національної пам’яті Володимира В’ятровича, який у травні 2017 року заявив, що символіка дивізії СС “Галичина” не підпадає під закон про засудження комуністичного і націонал-соціалістичного (нацистського) режимів в Україні і заборону їхньої символіки.

 

Зґвалтування у Кагарлику: комітет ВР перевірить можливі інші злочини поліцейських

Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності планує 1 червня провести закрите засідання щодо злочину, пов’язаного з побиттям і зґвалтуванням жінки за участю оперуповноваженого та начальника одного із секторів Кагарлицького відділення поліції.

Про це поінформував голова комітету Денис Монастирський (фракція «Слуга народу») в ефірі телеканалу «Україна 24», повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Ми хотіли б з’ясувати, чи це було системним явищем у цьому підрозділі, чи окремо взятим випадком. Це, мабуть, головне питання, яке ми хочемо з’ясувати на цьому закритому засіданні. Оскільки керівництво поліції прийняло рішення про розформування всього підрозділу, то є припущення, що такі випадки були непоодинокими, і, можливо, саме ці особи вчиняли й інші злочини раніше, що можуть кваліфікуватись як катування. А можливо, були й інші співробітники цього підрозділу, які вчиняли такі дії», – зазначив Монастирський.

За його словами, члени профільного комітету подали депутатські запити до Національної поліції, зокрема до підрозділу внутрішньої безпеки, щодо скарг, які надходили від громадян на дії поліцейських цього підрозділу. «Думаю, до понеділка ми вже матимемо й цифри, й те, від кого конкретно надходили скарги», – сказав він.

Також Монастирський планує днями виїхати на місце події. «Мені здається не буде зайвим поїхати на місце події. Днями я планую особисто туди поїхати, подивитися. Тому що, як пишуть ЗМІ, були постріли, їх могли чути, як мінімум, й інші співробітники відділку, а як максимум – жителі прилеглих будинків. Треба зрозуміти, поряд вони знаходяться чи ні», – пояснив депутат.

Окрім того, в профільному комітеті на понеділок очікують від Офісу генерального прокурора узагальнену інформацію щодо протидії катуванню в органах поліції. «У них є факти, ми їх також запросили, вони мають надати їх у понеділок щодо інших випадків в інших підрозділах поліції по країні. …Якщо такі випадки будуть масовими, … можна говорити про більш широку переатестацію», – уточнив Монастирський.

Як повідомляв Укрінформ, раніше правоохоронці затримали оперуповноваженого та начальника одного із секторів Кагарлицького відділення поліції Обухівського відділу поліції ГУНП в Київській області за фактом зґвалтування та побиття.

За попередньою інформацією, у ніч з 23-го на 24 травня 2020 року оперуповноважений у своєму службовому кабінеті застосував тортури до жінки, яку викликали до відділення поліції як свідка: вдягав протигаз, застосовував кайданки та здійснював постріли з табельної зброї над головою, після чого кілька разів зґвалтував постраждалу.

Окрім цього, правоохоронці застосували фізичну силу щодо чоловіка, який у цей час перебував у приміщенні відділення поліції. Зокрема, погрожуючи зґвалтуванням, правоохоронці ставили його на коліна, били по голові дубинками, надягали протигаз та стріляли із пістолета табельної зброї над головою. Як уточнюється, у результаті цих дій постраждалий отримав переломи ребер та носа.

Повідомлення з лікарні про насильство і тортури щодо постраждалої надійшло в Обухівський відділ поліції 24 травня ввечері, о 19.40 поліцейських було затримано, а на місце злочину викликано слідчих ДБР.

25 травня начальник Національної поліції Ігор Клименко підписав наказ про розформування Кагарлицького відділу поліції, відсторонення всього його керівництва і відсторонення начальника Обухівського районного відділу поліції, а пресслужба Нацполіції зробила заяву про факт насильства і тортур і про затримання підозрюваних.

ДБР 25 травня повідомило про початок досудового розслідування щодо двох поліцейських, раніше затриманих за підозрою у зґвалтуванні жінки. Розслідування здійснюється за фактами зґвалтування (ч. 1 ст. 152 Кримінального кодексу України), катування (ст. 127 ККУ) та перевищення службових повноважень, тобто умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав чи повноважень, якщо вони супроводжувалися насильством (ч. 2 ст. 365 ККУ).

27 травня суддя Голосіївського районного суду міста Києва ухвалив рішення про те, що співробітника Кагарлицького відділення поліції Сергія Сулиму, якого звинувачують у зґвалтуванні та побитті жінки, взяли під варту на 60 діб без права застави.

 

“Євросолідарність” хоче зібрати кілька комітетів Ради через дії ДБР у музеї Гончара

Партія “Європейська солідарність” вимагає жорсткої реакції Голови Верховної Ради на дії працівників Державного бюро розслідувань у музеї Гончара, а також просить терміново зібрати засідання кількох парламентських комітетів.

Про це заявив співголова парламентської фракції “Європейська солідарність” Артур Герасимов на брифінгу біля будівлі музею Гончара 27 травня, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Нас дуже здивувало, що немає жодної реакції від Верховної Ради України. Тому ми звертаємося до спікера Верховної Ради України пана Разумкова і вимагаємо його жорсткої реакції на злочинні дії, які вчора відбулися в музеї Гончара”, – сказав Герасимов.

Депутат додав, що “Євросолідарність” також вимагає зібрати засідання кількох комітетів.

“Також ми вимагаємо терміново зібрати Комітет зі свободи слова, який має засудити злочинні дії ДБР по побиттю журналістів. Ми вимагаємо терміново зібрати Комітет з гуманітарної та інформаційної політики, який має засудити дії, коли без жодних рішень, без жодних аргументів, без жодних документів ламаються двері в національний музей. І ми вимагаємо терміново зібрати комітет з правоохоронної діяльності, який має розглянути ситуацію з поведінкою так званих слідчих ДБР, які не показували документів, які не представлялися, які застосовували фізичну силу і які ламали двері в національний музей”, – зазначив Герасимов.

Політик також закликав Президента Володимира Зеленського особисто вибачитися перед директором музею Петром Гончаром і журналістами. Герасимов назвав усі справи проти Петра Порошенка “мертвонародженими”.

Також, за інформацією Герасимова, Зеленський 26 травня “не менше 6 разів” особисто телефонував до ДБР “з наказами злочинно порушувати закон”.

Як повідомляв Укрінформ, у Державному бюро розслідувань заявили, що прибули до Музею Івана Гончара, де виставив свою колекцію картин п’ятий президент Петро Порошенко, щоб вручити йому повістку. Там зазначили, що Порошенку неодноразово повідомлялося про виклик на допит до ДБР, але він жодного разу не з’явився. Коли ж із ЗМІ стало відомо, що він перебуває у Музеї Гончара, працівники ДБР вирушили туди з метою вручення повідомлення про виклик на допит та проведення слідчих дій. У відомстві запевнили, що їхні працівники діяли відповідно до Кримінального процесуального кодексу.

 

Адвокат Порошенка стверджує, що слідчі ДБР сфальсифікували протокол обшуку в музеї Гончара

Під час обшуку в музеї Гончара у вівторок представники Державного бюро розслідувань фальсифікували протокол.

Про це в ефірі телеканалу “Прямий” заявив адвокат експрезидента Петра Порошенка Ігор Головань, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Протокол було фальсифіковано, у протоколі зазначено, що я не був присутній під час обшуку, що ніхто заяв жодних при обшуці наче не зробив – а відповідно до закону, всім присутнім під час обшуку має бути надана можливість їхні заяви і зауваження внести до протоколу”, – сказав Головань.

Він зауважив, що були порушені його права як адвоката Порошенка та інших осіб, які були присутні під час обшуку, але не були зазначені у протоколі.

“Ми подали відповідні заяви про злочин стосовно перевищення прав і повноважень працівника правоохоронного органу, стосовно посадового підроблення – фальсифікації так званого протоколу обшуку, стосовно перешкоджання законній діяльності журналістів, народних депутатів, адвокатів”, – додав адвокат.

Як повідомляв Укрінформ, у Державному бюро розслідувань заявили, що прибули до Музею Івана Гончара, де виставив свою колекцію картин п’ятий президент Петро Порошенко, щоб вручити йому повістку. Там зазначили, що Порошенку неодноразово повідомлялося про виклик на допит до ДБР, але він жодного разу не з’явився.

Коли ж із ЗМІ стало відомо, що він перебуває у Музеї Гончара, працівники ДБР вирушили туди з метою вручення повідомлення про виклик на допит та проведення слідчих дій.

У відомстві запевнили, що їхні працівники діяли відповідно до Кримінального процесуального кодексу.

У свою чергу в заяві, оприлюдненій на сторінці музею у Facebook, зазначено, що “представники Державного бюро розслідувань проникли в Музей Івана Гончара без судового рішення та без згоди директора музею, що є правовим приниженням та вандалізмом з боку правоохоронних органів”.

Укрінформ звернувся до ДБР по коментар щодо цієї ситуації.

 

Явка обов’язкова: Порошенка викликають 29 травня на допити у двох справах

УНН. Державне бюро розслідувань 29 травня повторно викликає на допити у двох справах п’ятого Президента України, народного депутата Петра Порошенка, передає УНН із посиланням на повідомлення пресслужби ДБР.

Як повідомили у ДБР, у зв’язку з неявкою 26 травня, Петра Порошенка повторно викликають для допиту у якості свідка об 11:00 29 травня 2020 року.

Допит відбудеться “… у кримінальному провадженні № 42020000000000307, в якому досліджуються обставини переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю колекції культурних цінностей, яка складається із 43 картин всесвітньо відомих художників”.

“Крім цього, Порошенко викликається до Державного бюро розслідувань о 12:00 29 травня 2020 року для допиту у якості свідка у кримінальному провадженні № 62020000000000456, за фактом можливого незаконного використання спеціальних технічних засобів отримання інформації, що може заподіяти істотної шкоди державним інтересам”, – йдеться у повідомленні.

У ДБР також додали, що Порошенку необхідно з’явитися за адресою: вул. Симона Петлюри, буд. 15, каб. 510, м. Київ.

“Явка обов’язкова”, – резюмували у відомстві.

Нагадаємо, п’ятого президента України, народного депутата Петра Порошенка викликали до ДБР для допиту як свідка 26 травня у справі щодо контрабанди через кордон України колекції із 43 картин всесвітньо відомих художників.

Як раніше повідомляв УНН, ДБР здійснює досудове розслідування у низці кримінальних проваджень, у межах досудового розслідування яких Порошенко є свідком.

 

За ґратами в Україні перебувають 149 ветеранів війни – Мін’юст

Наразі в установах виконання покарань перебувають 149 ветеранів війни.

Про це сказала заступник міністра юстиції Олена Висоцька під час зустрічі із заступником міністра у справах ветеранів Олексієм Ілляшенком, інформує пресслужба Мін’юсту.

«На даний час в установах виконання покарань перебувають 149 осіб – ветеранів війни. Сьогодні є потреба в розробці реабілітаційних програм, програм підготовки до звільнення та успішної адаптації у суспільстві після звільнення засуджених, які захищали суверенітет і територіальну цілісність України, брали участь в АТО та отримали статус учасника бойових дій», – сказала Висоцька.

Як зазначається, під час зустрічі сторони обговорили права засуджених, на яких поширюється дія закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а також питання щодо створення спільного наказу про взаємодію Департаменту з питань виконання кримінальних покарань та Міністерства у справах ветеранів.

У результаті зустрічі домовились створити робочу групу із взаємодії щодо осіб, які відбувають покарання і є ветеранами війни (учасники бойових дій).

 

Комітет ВР проситиме Прем’єра створити окреме Міністерство аграрної політики

Комітет Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики звернеться до Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля щодо створення окремого Міністерства аграрної політики.

Таке рішення ухвалили члени комітету на засіданні 27 травня, повідомляє Інформаційне управління Апарату Верховної Ради – Укрінформ.

“Учасники засідання ухвалили рішення підтримати звернення до Президента, Прем’єр-міністра, міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства щодо недопущення запровадження спеціальних квот на мінеральні добрива та звернення до Прем’єр-міністра щодо створення окремого Міністерства аграрної політики”, – йдеться у повідомленні.

Як повідомляв Укрінформ, 29 серпня 2019 року Верховна Рада проголосувала за нову структуру Кабінету міністрів України. Міністром розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства було призначено Тимофія Милованова.

У вересні 2019 року Кабмін ухвалив рішення про реорганізацію Міністерства аграрної політики та продовольства шляхом приєднання до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

Ексміністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства Тимофій Милованов заявляв про можливість відокремлення Міністерства аграрної політики від Мінекономіки після завершення земельної реформи.

 

СКУ та МІОК провели сесію стратегічного планування

Провід Світового конґресу українців (СКУ) та керівництво Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою (МІОК) Національного університету «Львівська Політехніка» провели віртуальну сесію стратегічного планування.

Про це йдеться на сайті СКУ – Укрінформ.

«Сьогодні – час безпрецедентних викликів для світового українського народу. Разом з тим, віртуальний світ подарував нам нові можливості. Я певен, ми вповні скористаємося ними для розбудови світового українства. Спільні проєкти СКУ і МІОК – прекрасний приклад того, як виклики можуть перетворюватися на нові можливості», –  заявив Президент СКУ Павло Ґрод.

Як зазначається, такі планувальні сесії вже стали доброю традицією для СКУ та МІОК.

Відкрив стратегічну сесію професор Юрій Бобало, ректор Національного університету «Львівська Політехніка» – одного з найстаріших технічних університетів Європи, що має заслужений авторитет і визнання як в Україні так і за її межами. Президент СКУ подякував ректору за плідну співпрацю на підтримку інтересів України та світового українства.

Директорка МІОК Ірина Ключковська представила огляд реалізованих проєктів у 2019 році. Особливо відзначили масштабні заходи: Першу міжнародну асамблею «Українка у світі: професіоналізм, активізм, традиція», Міжнародну науково-практичну конференцію «Громадський активізм українських мігрантів Європи: згуртовані новими викликами», ряд міжнародних науково-практичних семінарів, присвячених вивченню української мови та серію освітніх вебінарів у співпраці зі Світовою координаційною виховно-освітньою радою (СКВОР) при СКУ.

У зустрічі з командою МІОК взяли участь представники проводу СКУ з різних світових регіонів: Перший віцепрезидент СКУ Стефан Романів, віцепрезидент СКУ та Голова Світової Федерації українських жіночих організацій Анна Кісіль, регіональні віцепрезиденти Віра Коник і Наталя Пошивайло-Таулер, член Екзекутивного комітету Ярослава Хортяні,  виконавчий директор СКУ Марія Купріянова, директор Представництва СКУ в Україні Сергій Касянчук та координатор зв’зяків з громадами – віцепрезидент Світової федерації українських жіночих організацій Євгенія Петрова.

Як зазначається, значну увагу було надано обговоренню інноваційних планів роботи у 2020 році – надзвичайному часі викликів.

 

Наклад роману Матіос “Солодка Даруся” сягнув 200 тисяч примірників

Загальний наклад роману відомої української письменниці Марії Матіос “Солодка Даруся” досяг 200 тис. примірників. “Солодка Даруся” перекладена німецькою, англійською, французькою, італійською, польською та іншими мовами.

Про це на своїй сторінці у Facebook повідомило видавництво “А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА”, яке здійснило чергове видання “Солодкої Дарусі” – Укрінформ.

“Роман “Солодка Даруся” визначної української письменниці Марії Матіос, без перебільшення, одна з найзнаковіших подій в українській літературі часів Незалежності. Французька критика (у Франції “Солодка Даруся” вийшла у найпрестижнішому видавництві “Ґаллімар”) із захопленням відзначала: “Цей роман — справжня перлина! Марія Матіос має неймовірно потужний поетичний стиль. Вона впевнено тче історію — достоту, як у величній античній трагедії”, – повідомляє “А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА”.

Як зазначає на своїй сторінці Матіос, “драма на три життя “Солодка Даруся” – це десять видань у львівській ПІРАМІДІ, близько 200 тисяч примірників загального накладу. Це переклади вісьмома мовами, три театральні інсценізації і незникома цікавість до книжки та її персонажів (без перебільшень) в усьому світі”.

Письменниця подякувала першому видавцеві Василеві Гутковському, художникам Юрієві Коху та Сергієві Іванову, а також Івану Малковичу, Галині Букші і всій “А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ЗІ”, які “після епосу “Букової землі” поклали на долоню читачів вже “16-літню” мою “Солодку Дарусю” – фантастично стильну і неймовірно делікатну!”.

Як повідомлялося, роман Матіос розповідає про гірку долю Дарусі та її батьків, понівечених радянським НКВД у довоєнний та післявоєнний період окупації радянськими військами Західної України. Події розгортаються у глухому гірському селі Черемошне, що на Буковині.

 

Німецький суд відмовив у екстрадиції Онищенка в Україну

У Німеччині судді Вищого земельного суду Ольденбурга відмовили в екстрадиції в Україну підозрюваного в створенні корупційних схем колишнього депутата Верховної Ради Олександра Онищенка.

Рішення про це ухвалено в середу, 27 травня, повідомляє DW – Укрінформ.

“Через брак гарантії щодо належного утримання в українській тюрмі судді не задовольнили клопотання прокуратури про екстрадицію підозрюваного в створенні корупційних схем ексдепутата ВР Олександра Онищенка”, – йдеться у публікації.

Як зазначається в поясненні до ухвали судового органа, “існує значна ймовірність” того, що в разі екстрадиції Онищенка “не буде дотримано мінімальних стандартів міжнародного права щодо умов утримання в тюрмах”, у тому числі й Європейської конвенції з прав людини. А тому екстрадиція є недопустимою.

DW повідомляє, що раніше суд звернувся до української влади з проханням надати “детальний опис” умов утримання під вартою, на котрі міг би розраховувати Онищенко в слідчому ізоляторі в Києві. Однак українська сторона поінформувала німецький суд “лише в загальних рисах” щодо того, що міжнародних стандартів буде дотримано. Таких запевнень суддям в Ольденбурзі було замало.

Аргументуючи свою ухвалу, судді послалися на доповідь Ради Європи (РЄ), що ґрунтувалася на зібраному під час проведеного в 2017 і 2018 роках експертами Європейського комітету запобігання тортурам візиту до в’язниць в Україні. У зробленій після цього доповіді експерти комітету вказали на “нелюдські умови утримання ув’язнених, що принижують людську гідність”, йдеться у повідомленні на сайті суду.

Так само судді Вищого земельного суду Ольденбурга скасували ордер про арешт Онищенка.

Як повідомляв Укрінформ, 13 травня ВАКС розпочав розгляд по суті “газової справи”, де фігурує Олександр Онищенко. В Україні ексдепутата підозрюють в організації схеми з розкрадання коштів під час видобутку та продажу природного газу в рамках договорів про спільну діяльність із ПАТ “Укргазвидобування”.

Ексдепутат Верховної Ради України Олександр Онищенко втік з України влітку 2016 року. Його обвинувачують в тому, що він створив злочинну організацію, учасники якої в період з січня 2013 року по червень 2016 року незаконно заробили понад 1,6 млрд грн на реалізації природного газу.

У результаті таких дій ПАТ “Укргазвидобування” (100% акцій належать державній НАК “Нафтогаз України”) було завдано збитків у сумі понад 740 млн грн.

Загалом слідство встановило причетність до участі у “газовій схемі” 29 осіб. З-поміж них – двоє людей, які виконували роль співорганізаторів, решта – працівники ПАТ “Укргазвидобування”, юрист, фінансисти, керівники компаній тощо.

У рамках досудового розслідування восьмеро підозрюваних визнали свою провину й уклали угоди про визнання винуватості. Розслідування ролі ще 12 осіб також завершено: обвинувальні акти стосовно них скеровані до суду. Сім підозрюваних, у тому числі й Онищенко, перебувають у розшуку.

Водночас 3 грудня 2019 року стало відомо, що Онищенка 29 листопада затримали в Німеччині за запитом українських правоохоронців.

11 лютого 2020 року адвокат Онищенка повідомив, що ексдепутат попросив Німеччину про надання політичного притулку.

 

ВАКС направив до кваліфікаційної комісії вісім звернень щодо поведінки адвокатів – Танасевич

Протягом дев’яти місяців роботи Вищий антикорупційний суд направив до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури вісім скарг на неналежну поведінку адвокатів.

Про це повідомила в інтерв’ю Укрінформу голова суду Олена Танасевич.

“За майже дев’ять місяців роботи ВАКС у більш ніж 7600 судових засіданнях дійсно мали місце вісім випадків звернення до кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури з ухвалами щодо неналежної поведінки адвокатів”, – зазначила вона.

За словами Танасевич, у результаті жодного адвоката до дисциплінарної відповідальності не притягнуто.

Разом з тим вона зауважила, що більшість адвокатів, які здійснюють захист обвинувачених у Вищому антикорупційному суді, є висококваліфікованими.

Як повідомлялося, у ВАКС слухаються 174 справи відносно посадовців, підслідних НАБУ. У більшості з цих проваджень суд перебуває на стадії дослідження доказів, яка передує судовим дебатам.

 

Голова Антикорупційного суду розповіла, які справи розглядають першочергово

У Вищому антикорупційному суді слухаються 174 кримінальні справи, які перебувають на стадії дослідження доказів.

Про це повідомила в інтерв’ю Укрінформу голова суду Олена Танасевич.

“В абсолютній більшості з цих 174 проваджень суд перебуває на стадії дослідження доказів, яка передує судовим дебатам та останньому слову обвинуваченого перед виходом суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку”, – зазначила вона, відповідаючи на запитання, скільки справ перебувають на стадії дебатів і відповідно у яких можна очікувати на вироки.

Танасевич зауважила, що процес дослідження доказів може тривати достатньо довго.

Відповідаючи на запитання, чи можна пріоритизувати розгляд кримінальних справ, Танасевич відповіла, що відповідно КПК, першочерговому та невідкладному розгляду в суді підлягають кримінальні провадження щодо осіб, які тримаються під вартою, та щодо неповнолітніх осіб.

“Будь-яких інших підстав для пріоритизації у вигляді, наприклад, політичної обіцянки кандидатів під час виборчого процесу, суспільного запиту на обвинувальні вироки певної категорії населення, спливу строку давності для притягнення до кримінальної відповідальності, наполегливої позиції громадських організацій, тощо законодавець не передбачив”, – резюмувала голова ВАКС.

 

Законопроєкт про зміни у роботі профспілок пройшов комітет Ради

Комітет Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів рекомендує парламенту ухвалити за основу в першому читанні законопроєкт №2681 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо окремих питань діяльності професійних спілок)”.

Таке рішення члени комітету ухвалили на засіданні у середу, повідомляє Інформаційне управління Апарату Верховної Ради – Укрінформ.

“За результатами обговорення Комітет ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти проєкт закону №2681 за основу та створити робочу групу для його подальшої підготовки”, – йдеться у повідомленні.

Метою законопроєкту є приведення у відповідність положень Кодексу законів про працю та закону “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності” із сучасними умовами праці, а також ліквідація дублювання функцій професійними спілками.

У проєкті робиться акцент, що професійні спілки є громадськими організаціями, що об’єднують громадян, пов’язаних спільними інтересами за родом їх професійної діяльності.

Законопроєктом пропонується створити контрольні комісії, що є виборним органом з особливим статусом та мають широке коло повноважень.

Передбачається ліквідація дублюючих функцій професійних спілок на кшталт пенсійного забезпечення (оскільки існує Пенсійний фонд та електронний кабінет, що дають змогу перевірити інформацію щодо нарахувань, звернутись у порядку адміністративного чи судового оскарження).

Також пропонується ліквідувати непритаманні профспілці функції щодо “перевірки роботи закладів торгівлі, громадського харчування, охорони здоров’я, дитячих закладів, гуртожитків, транспортних підприємств і підприємств побутового обслуговування”.

Законопроєкт виключає отримання профспілками банківської інформації (суперечить законодавству у сфері банківської діяльності, зокрема щодо конфіденційності та таємниці).

Також документ спрямований на ефективне використання коштів роботодавця, шляхом збереження фонду заробітної плати. За словами авторів законопроєкту, професійна спілка є неприбутковою громадською організацією, тому недоцільно зберігати “середню заробітну плату за рахунок власника або уповноваженого ним органу”.

Так, зазначається, що включення у вищезгадані законодавчі акти положення про “об’єднані територіальні громади” та “найманої праці” відповідає вимогам сучасності та тенденціям перебігу адміністративної реформи.

Положення Кодексу законів про працю України та закону “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності” також приводяться у відповідність із законом “Про інформацію” та “Про банки та банківську діяльність”, основним принципам Цивільного кодексу в частині надання інформації та її видів, обмежень, принципів незалежності та самостійності бізнесу.

 

Кулеба ще до завершення карантину їде до Угорщини домовлятися про примиренняУП

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба 29 травня здійснить візит до Угорщини, де проведе зустріч з угорським колегою Петером Сійярто.

Про це йдеться у статті на сайті “Європейської правди“.

Це буде перший “живий” посткарантинний візит міністра. Оскільки авіасполучення України з іншими державами ще не відновилося, то 1120 км до Будапешта і стільки ж назад міністр проїде автомобілем.

Офіційною метою зустрічі, як кажуть джерела, буде підписання угоди про угорську позику для інфраструктурних проєктів на Закарпатті.

“Реальне завдання є іншим. Міністри мають узгодити зустріч президента Зеленського і прем’єр-міністра Орбана, що, як очікується, пройде в Києві, а також узгодити компромісні домовленості лідерів, які мають відкрити можливість для виходу з виснажливої кризи у відносинах наших держав”, – стверджується у статті.

Українські експерти, що опікуються українсько-угорськими відносинами, підготували спільну позицію щодо “червоних ліній” України та позначили питання, з яких компроміс видається досяжним.

Детальніше про те, чим можна і чим неприпустимо поступатися на переговорах з Угорщиною – Межа поступок: що може пообіцяти Зеленський заради примирення з Угорщиною

 

Межа поступок: що може пообіцяти Зеленський заради примирення з Угорщиною

СЕРГІЙ СИДОРЕНКО, ЄВРОПЕЙСЬКА ПРАВДА

У той час як уся Європа поволі знімає карантинні обмеження, запроваджені понад два місяці тому, Україна та Угорщина готуються до виходу з кризи, яка триває вже більше ніж два з половиною роки.

Свій перший “живий” посткарантинний візит міністр Дмитро Кулеба планує здійснити саме до Угорщини: 29 травня він має відвідати Будапешт. Оскільки авіасполучення України з іншими державами ще не відновилося (цей процес має початися з 15 червня), то 1120 км до Будапешта і стільки ж назад міністру доведеться проїхати автомобілем.

Мотив цього екстреного візиту, який не можна відкладати навіть на кілька тижнів, не є секретом. Ба більше, ця поїздка є довгоочікуваною. Кулеба – якщо візит відбудеться як заплановано – їде на зустріч зі своїм колегою Петером Сійярто.

Офіційною метою цієї зустрічі, як кажуть джерела, буде підписання угоди про угорську позику для інфраструктурних проєктів на Закарпатті – швидше за все, саме на цьому результаті переговорів сторони наполягатимуть в офіційних заявах.

Та реальне завдання є іншим.

Міністри мають узгодити зустріч президента Зеленського і прем’єр-міністра Орбана, що, як очікується, пройде в Києві, а також узгодити компромісні домовленості лідерів, які мають відкрити можливість для виходу з виснажливої кризи у відносинах наших держав.

Компроміс із Угорщиною дійсно необхідно шукати. Конфлікт нікому не на користь, і Україні у тому числі – згадаймо лише про блокаду усіх проукраїнських рішень у НАТО.

Втім, дуже важливо, щоби ці домовленості не спричинили ще більше проблем. Зважаючи на це, українські експерти, що опікуються українсько-угорськими відносинами, підготували спільну позицію щодо “червоних ліній” України та позначили питання, з яких компроміс видається досяжним.

Напередодні ми вже передали свою позицію в МЗС України та у посольство Угорщини і сподіваємося, що ці думки будуть взяті до уваги.

У цій статті – детальніше про те, чим можна і чим неприпустимо поступатися на переговорах з Угорщиною.

Реалістичні очікування

Дуже коротко варто нагадати, що суперечка України і Угорщини є тривалою і вже стала багатошаровою.

Відкритий конфлікт розпочався у вересні 2017 року після ухвалення Верховною радою закону “Про освіту”. “Європейська правда” детально висвітлювала цю історію. У ній були загострення і майже примирення, було рішення Венеціанської комісії і заяви, які інтерпретували його протилежним чином…

А ще – було рішення уряду Угорщини про те, що відтепер вона блокуватиме зближення України з НАТО та ЄС. У Будапешті свого слова дотрималися. Угорське вето в НАТО стало звичною річчю.

Втім, за минулі два з половиною роки конфлікт не владнався. Нині він шкодить обом сторонам, але жодна з них не готова поступатися у своїх принципових позиціях.

То що, глухий кут? Ні, ми вважаємо, що вихід все одно можливий.

Щоби вийти з матриці, яка тримає конфлікт на місці, потрібно зрозуміти, якими є непорушні позиції сторін з освітнього питання.

Угорщина не вимагає відокремлення Закарпаття чи Берегова, як це може видаватися з українських ЗМІ. Фундаментальне прагнення Угорщини інше: вона хоче лишити угорські школи осередками угорської мови та культури, а також уберегти від загрози дискримінації (нехай часом надуманої) дітей з угорськомовних сімей.

Так само хибною є демонізація України, ознаки якої часом чути від угорських політиків.

Україна не прагне асимілювати угорську меншину, не прагне знищити угорську самобутність – боронь боже. Фундаментальне прагнення України: забезпечити, щоби випускники шкіл у населених пунктах з переважно угорським населенням знали українську мову на рівні, достатньому для суспільної інтеграції, для подальшого навчання та роботи в інших регіонах України.

Щоби угорський випускник за бажання міг вступити до вишу в Івано-Франківську, Львові чи Києві або зробити кар’єру на загальноукраїнському рівні. У той самий час – лишаючись угорцем за національністю.

Ці два прагнення, угорське та українське, цілком можливо поєднати. І саме про це мають домовитися Орбан та Зеленський

Та треба окремо наголосити: не варто мати завищених очікувань.

Ми не розраховуємо, що одна зустріч дозволить зняти всі проблеми: це нереально за нинішньої атмосфери недовіри, адже за ці роки конфлікт виріс, і стосується вже не тільки мови освіти.

Але вже на першому етапі Угорщина має дати обіцянку, що за певних реалістичних умов зніме вето щодо політичного діалогу Україна-НАТО та зі зближення України з НАТО та ЄС.

Втім, лишається питання: якими можуть бути ці умови?

Межі компромісу щодо мови освіти

Для України важливо, щоби ці домовленості не були односторонніми поступками, а також не перетинали “червоні лінії”, здатні викликати значне суспільне обурення. Передусім, потрібно знайти новий підхід до освітнього конфлікту.

Головна “червона лінія” для України відома.

Київ багато разів заявляв про незмінність нинішньої редакції ст. 7 закону “Про освіту”, розкритої у законі “Про загальну середню освіту” – саме тієї, де йдеться про українську мову навчання у державних освітніх закладах. Якщо Зеленський відмовиться від цього принципу, то будь-яка домовленість буде сприйнята значною частиною суспільства як здача інтересів України і означатиме перемогу “мови ультиматумів”, яку взяла на озброєння Угорщина.

Також предметом дискусії не мають бути відсотки викладання українською/угорською у школі, які також зафіксовані в законі.

Втім, компромісу можна досягти без зміни мовних положень освітнього законодавства.

Інтереси угорців України цілком можливо задовольнити через гнучку імплементацію закону.

Вихід з кризи можливий, якщо Україна та Угорщина домовляться спільно розвивати білінгвальну (двомовну) освіту для угорців, а МОН погодиться, що двомовне (державною та мовами ЄС) викладання частини предметів буде зараховуватися як викладання українською.

Це не простий шлях. Двомовне навчання є досить складним у реалізації – але воно можливе. Зокрема, якщо Міносвіти погодиться на початку без особливих вимог ставитися до частки української та угорської на таких білінгвальних уроках.

Одночасно мають поліпшуватись якість та обсяги викладання предметів українською для угорської меншини.

А стимулом для учнів має стати складання ЗНО лише українською мовою після перехідного періоду (як і передбачено чинним законодавством).

Тут треба нагадати, що торік Рада дозволила вивести приватні школи з-під вимог мовної норми закону про освіту, що було однією з рекомендацій Венеціанської комісії.

Із цими нормами Угорщина може забезпечити навчання також тих співвітчизників, які живуть в Україні, але не знають державної мови. Цілком логічно, що за таке навчання має платити не українська, а угорська держава. Втім, нічого лихого, якщо президент Зеленський та прем’єр Орбан домовляться ініціювати консультації про те, як ця норма має виконуватися на практиці.

Не лише мова, не лише освіта

Цілком імовірно, що у пакеті домовленостей будуть також інші питання, що вимагатимуть компромісу. Тому варто окреслити “червоні лінії” і щодо них.

Швидше за все, Зеленський та Орбан говоритимуть про тематику подвійного громадянства. Для цього необхідно зняти двозначність у законі про громадянство, прибравши з підстав втрати громадянства України “добровільне набуття громадянином України громадянства іншої держави, крім держави-агресора” (це дуже важлива деталь).

Також Україні треба бути дуже обережною із дозволом мати подвійне чи то множинне громадянство для державних службовців чи посадових осіб місцевого самоврядування. Таке рішення може викликати спротив, і його треба детально обговорити перед ухваленням.

Ще одна річ, яку Україна має зробити у будь-якому разі – це ухвалити закон про національні меншини, проєкт якого буде підготовлений у діалозі з представниками нацменшин, урахувавши також питання їхнього представництва в органах місцевого самоврядування.

І останнє, не менш важливе.

Реформи в Україні не мають на меті створення проблем для будь-якої національної меншини, і адміністративно-територіальної реформи це стосується у першу чергу.

Тому під час завершення адміністративно-територіальної реформи на Закарпатті все ж варто зберегти район із центром у Берегові, врахувавши компактне проживання угорської нацменшини у Берегівському та Виноградівському районах. Втім, і тут є важлива “червона лінія”.

Створення виключно угорськомовного району, який включав би більшість угорських сіл Закарпаття, є неприпустимим. Мультиетнічність є багатством Закарпаття; натомість створення моноетнічних утворень становить ризик самоізоляції та знизить їхній вплив на формування загальнонаціонального порядку денного.

І якщо дійти компромісу, врахувавши всі ці побажання, зустріч Зеленського та Орбана буде здатна відкрити нову сторінку у відносинах наших держав. На користь як Угорщині, так і Україні.

 

Рекомендації експертної групи: простір для компромісу та «червоні лінії» у домовленостях України та Угорщини  – УП

Очільники МЗС України та Угорщини Дмитро Кулеба та Петер Сійярто зустрінуться в Будапешті 29 травня, у тому числі для підготовки зустрічі між президентом Володимиром Зеленським та прем’єром Угорщини Віктором Орбаном. Зважаючи, що міністри планують узгодити обриси домовленостей лідерів, українські експерти, що опікуються українськоугорськими відносинами, підготували спільну позицію щодо «червоних ліній» України на цих переговорах та щодо питань, з яких компроміс видається досяжним.

Очікування від зустрічі Зеленський-Орбан

Ми розраховуємо, що лідери України та Угорщини зможуть відновити взаємну довіру та розпочати рух до відновлення конструктивних відносин. Ми не розраховуємо, що одна зустріч дозволить зняти всі проблеми: це видається малореальним за нинішньої атмосфери недовіри. Через це логічним видається покроковий підхід. Ключовим є узгодження компромісу щодо мови освіти, який дозволить зняти вето Угорщини щодо політичного діалогу Україна-НАТО та посилити рівень співпраці з НАТО та ЄС. Не виключено, що домовленості включатимуть також інші елементи, що дадуть Будапешту та Києву більше впевненості у конструктивних намірах один одного. Для України важливо, щоби ці домовленості не були односторонніми поступками, а також не перетинали «червоні лінії», здатні викликати значне суспільне обурення.

Межі компромісу щодо мови освіти

Фундаментальне прагнення Угорщини стосовно закладів освіти – лишити угорські школи осередками угорської мови та культури, а також уберегти від дискримінації дітей з угорськомовних сімей. Фундаментальне прагнення України: забезпечити, щоби випускники шкіл в населених пунктах з переважно угорським населенням, знали українську на рівні, достатньому для суспільної інтеграції, подальшого навчання та кар’єри в інших регіонах України. Ці два прагнення можливо сумістити. Київ багато разів заявляв незмінність нинішньої редакції ст.7 Закону «Про освіту», розкритої у Законі «Про загальну середню освіту». Відмова від цього принципу буде сприйнята значною частиною суспільства як здача інтересів України, а також засвідчить ефективність мови ультиматумів, що дасть неоднозначний сигнал іншим сусідам України, що дотепер займали помірковану конструктивну позицію. Втім, ст.7 передбачає значну гнучкість в імплементації, (що підкреслено у висновках Венеціанської комісії). Тому ми рекомендуємо не припускати зміни мовних положень освітнього законодавства, досягаючи компромісу через його гнучку імплементацію. Вихід з кризи можливий, якщо Україна та Угорщина домовляться спільно розвивати білінгвальну (двомовну) освіту для угорців, а МОН погодиться, що двомовне (державною та мовами ЄС) викладання частини предметів буде зараховуватися як викладання українською. Двомовне навчання є досить складним в реалізації, але воно можливе за умови освітньої співпраці угорських та українських вишів. Щоби зробити це рішення довгостроковим, сторони мають домовитися готувати педагогів для двомовної освіти на базі кількох вишів України та Угорщини. МОН має розробити кваліфікаційні вимоги до двомовної освіти (щодо частки української мови тощо), які почнуть діяти після певного періоду. Одночасно має поліпшувати якість та обсяги викладання предметів українською для угорської меншини. Стимулом для учнів має стати складання ЗНО виключно українською мовою після перехідного періоду (як і передбачено чинним законодавством).

Інші ймовірні питання компромісу з окресленими червоними лініями

— Зняти двозначність у законі про громадянство, прибравши з підстав втрати громадянства України «добровільне набуття громадянином України громадянства іншої держави, крім держави-агресора» (це не вимагає зміни конституційного принципу «єдиного громадянства») — Ухвалити закон про національні меншини, проєкт якого буде підготовлений у діалозі з представниками нацменшин, урахувавши також питання їхнього представництва в органах місцевого самоврядування. — Ініціювати консультації про виконання нових норм освітнього законодавства щодо створення приватних шкіл з угорською мовою навчання на Закарпатті. — Під час завершення адміністративно-територіальної реформи на Закарпатті зберегти район із центром у Берегові, врахувавши компактне проживання угорської нацменшини у Берегівському та Виноградівському районах. Втім, створення виключно угорськомовного району є неприпустимим: створення моноетнічних утворень становить ризик самоізоляції та знизить їхній вплив на формування загальнонаціонального порядку денного.

Очікувані результати переговорів для України:

— Уряд Угорщини має публічно відмовитися від політики блокування політичного діалогу України з НАТО, а також блокування критичних рішень у відносинах України з НАТО та ЄС. — Уряд Угорщини має зупинити риторику про необхідність повернення мовних норм освітнього законодавства до редакції 2017 року як єдиного варіанта виходу з кризи. Українська експертна спільнота переконана, що коригування мовного законодавства було назрілим, про його скасування не може йтися, а компроміс має бути знайдений за рахунок його імплементації. Враховуючи, що президент Володимир Зеленський вже анонсував підготовку українськоугорського меморандуму, вважаємо за потрібне навести також додаткові пропозиції щодо розвитку конструктивних стосунків та взаємної довіри:

– Активізувати діяльність парламентських груп українсько-угорської дружби для здійснення спільних заходів з метою побудови довіри між Україною та Угорщиною;

– Зберегти інститут урядових спецпредставників та налагодити їхню постійну співпрацю для координації проєктів у Закарпатському регіоні.

– Координація протидії можливим інцидентам та провокаціям у прикордонних районах.

– Пропонується створити інститут офіцерів зв’язку (Liaison Officers) для ефективної співпраці правоохоронних та контррозвідувальних органів України та Угорщини.

– Зважаючи на успіх першого Українсько-угорського експертного форуму за участі урядових та неурядових аналітичних центрів та експертів, створити постійно діючий форум для вироблення пропозицій за нагальними проблемами та напрямками розвитку двосторонніх відносин;

– Провести консультації стосовно можливих напрямків військово-технічного співробітництва (в тому числі, з метою постачання Україною легкої бронетехніки, систем РЕБ, безпілотників, артилерії, інших сучасних систем та ОВТ для переозброєння угорської армії та інших силових відомств).

– Активізувати спільні військові навчання, а також діяльність міжнародного батальйону «Тиса» для формування позитивного порядку денного українсько-угорських відносин (як на регіональному, так і на державному рівнях). – активізувати спільні інфраструктурні проєкти у Закарпатській області та СаболчСатмар-Березькій області Угорщини.

Автори рекомендацій:

Сергій Герасимчук, Рада зовнішньої політики «Українська призма»

Геннадій Максак, Рада зовнішньої політики «Українська призма»

Михайло Самусь, Центр досліджень армії, конверсії та роззброєння

Сергій Сидоренко, «Європейська правда»

Дмитро Тужанський, Інститут Центральноєвропейської стратегії

 

Володимиру Кличку повернули усі чемпіонські пояси

Легенді світового боксу українцю Володимиру Кличку повернули усі чемпіонські пояси, які він втратив в бою із британцем Тайсоном Ф’юрі.

1 червня трофеї з’являться у Києві в музеї Кличків, який відсвяткує шестиріччя з дня свого відкриття, повідомляє mixsport.pro – Укрінформ.

“Поразка від Ф’юрі коштувала Кличку-молодшому титулів за версіями WBA Super, IBF та WBO. Згідно з регламентом боксерських федерацій, під час поєдинку чемпіонські пояси зберігаються у супервайзера, який після оголошення результату бою віддає їх старому або новому чемпіону. Уночі 28 листопада 2015 року після завершення поєдинку пояси опинилися у Ф’юрі. Але потім все три боксерські організації замовили і прислали британцю нові, а Кличку повернули “його” пояси”, – зазначається у повідомленні.

Такий символічний крок федерацій є визнанням заслуг українця перед світовим професіональним боксом.

 

COVID-19. А чи був потрібен жорсткий карантин?

У Великобританії розгорнулася полеміка між прихильниками і противниками локдауну- Укрінформ

Від часу виникнення нового коронавірусу в китайському Ухані наприкінці минулого року, все населення світу бодай короткий час, але жило у карантині. У деяких державах запроваджені для сповільнення COVID-19 обмежувальні заходи були суворими, у інших – м’якшими, але жодному регіону не вдалося їх повністю уникнути. Утім зараз, коли перша хвиля пандемії вже переважно позаду, все голосніше критикується доцільність карантину як такого.

ЗАКРИВАТИ ЧИ НЕ ЗАКРИВАТИ?

Останніми днями ця дискусія загострилася у Великій Британії, яка станом на ранок середи за кількістю підтверджених випадків інфікування COVID-19 перебувала на четвертому місці в світі, одразу за значно більш населеними США, Бразилією та Росією. Очолюваний ексцентричним Борисом Джонсоном уряд Об’єднаного Королівства чи не найдовше в Європі відмовлявся запроваджувати жорсткий карантин. Однак, цю політику було все ж змінено, й Велика Британія лише нещодавно почала оживати після загального локдауну.

Утім, на думку Нобелівського лауреата й професора Стенфордського університету Майкла Левітта, зміна підходів Джонсона принесла значно більше шкоди, аніж добра. На його переконання, запровадження локдауну було зумовлене “панікою”, а не науковою порадою. “Я вважаю, що локдаун не врятував жодного життя. Як на мене, він, швидше, спровокував їх втрату. Він, звісно, уберіг кілька життів у ДТП тощо, однак соціальна шкода – домашнє насильство, розлучення, алкоголізм – була неймовірною. Слід також пам’ятати й про тих, кому не надали медичну допомогу під час інших недуг”, – розповів Левіт The Telegraph.

За словами професора, який на ранніх етапах правильно змоделював перебіг епідемії у Китаї, оцінки вірогідної смертності від COVID-19, що використовував уряд Великобританії, були перебільшені “у 10-12 разів” та призвели до помилкових висновків про доцільність загального локдауну. “Причини цього мені невідомі. Певно, керівництво запанікувало, як і громадяни. Тоді дуже бракувало обговорення, – зазначив Левітт.

Професор переконаний, що британців слід заохочувати використовувати маски та дотримуватися інших методів соціального дистанціювання, однак повністю припиняти економічну діяльність – невиправдано. Як пише Daily Mail, Левітт не заперечує ефективність локдауну як такого, однак називає його “середньовічним” та стверджує, що епідеміологи перебільшували у своїх заявах, аби привернути увагу людей.

Його слова, однак, прямо суперечать думці іншого впливового науковця Ніла Фергюсона, члена групи наукових радників з питань надзвичайних ситуацій, яка консультувала британський уряд у розробці стратегії реагування на пандемію нового коронавірусу. За підрахунками математичного біолога, який раніше зміг досить точно розрахувати перебіг інших епідемій, у випадку відсутності заходів із соціального дистанціювання, від COVID-19 загинуло б до півмільйона британців.

Ніл ФергюсонДумку Левітта, однак, підтримує нещодавно оприлюднений звіт інвестиційного банку JP Morgan, в якому зазначається, що локдаун не зміг змінити перебіг пандемії, натомість позбавив мільйони людей засобів до існування. На думку автора Марка Колановіча, уряди різних держав були налякані “помилковими науковими статтями” й запровадили локдауни, які були “неефективними чи запізнілими” й не принесли значного результату.

Daily Mail додає, що дослідження й моделі інших британських науковців, не пов’язаних із групою Фергюсона, “переважно ігнорувалися урядовими радниками”.

Ця дискусія двох видатних британських вчених (Майкл Левітт має, окрім американського, ще й британське, ізраїльське та південноафриканське громадянство) швидко вийшла за межі Об’єднаного Королівства, поширивши запитання “чи допомагає людству локдаун” на весь світ.

НЕ ЛОКДАУНОМ ЄДИНИМ

Прибічники всеохопних обмежувальних заходів можуть вказати на суттєве зниження кількості хворих на COVID-19 на території будь-якої країни після запровадження локдауну. З цим неможливо сперечатися, однак простий підрахунок хворих навряд чи дає повне розуміння проблеми. Річ у тім, що єдиним способом остаточного подолання COVID-19 є вироблення імунітету всім населенням планети. Це можливо досягти або шляхом масової вакцинації, або природного вироблення імунітету здоровим організмом після видужання від хвороби.

Вже відомо, що COVID-19 є значно більш смертельним для літніх людей, діабетиків й людей із імунодефіцитом. Натомість для інших категорій населення вірус не становить особливої небезпеки. Це дає змогу розробити інший, потенційно ефективніший підхід до боротьби з вірусом: неоднорідну стратегію пом’якшення. “На практиці вона передбачає, що особи із груп підвищеного ризику залишаються вдома якомога більше, носять маски під час перебування у місцях скупчення людей та уникають подорожей. Вона також вимагає тимчасової заборони на допуск відвідувачів до будинків для літніх людей та підвищені перестороги для недопущення поширення у них вірусу”, – пише у статті для Policy Options лектор університету Торонто Девід Зарнетт.

Такий підхід дозволяє здоровим людям перехворіти й якомога раніше виробити імунітет, а економіці завдається мінімальна шкода. Тоді вразливі категорії населення після припинення локдауну матимуть значно менше шансів підхопити COVID-19. Натомість, поширений нині у світі загальний локдаун не зменшує шанси індивіда захворіти, а лише відкладає його практично невідворотне інфікування на пізніше, що дає змогу підготувати систему охорони здоров’я до зростання кількості госпіталізованих. Водночас, у теорії неоднорідна стратегія пом’якшення дасть змогу взагалі уникнути зростання госпіталізації.

ЩО РОБИТИ, АБИ НЕ “КАРАНТИНИТИ”

Подібний експеримент проходить нині у Швеції, яка чи не єдиною в Європі досі утримується від запровадження локдауну. У країні працюють ресторани, магазини й навіть молодша школа. Натомість, влада заохочує жителів добровільно дотримуватися соціального дистанціювання. Все ж наразі пов’язана із COVID-19 смертність у Швеції – одна з найвищих у Європі. Утім, на думку Пола Франкса з університету Лунда, з часом смертність у Швеції зрівняється із середнім рівнем по скандинавських країнах, оскільки спалах захворювання тут розпочався раніше.

На переконання дослідника Американського інституту підприємництва Лаймена Стоуна, локдаун – далеко не єдиний і вже точно не найбільш ефективний спосіб боротьби із COVID-19. За його словами, аби уникнути нищівних економічних наслідків локдауну, водночас сповільнюючи поширення COVID-19, уряди можуть вдатися до закриття шкіл. Це не лише завадить дітям, яких важко примусити дотримуватися соціальної дистанції, поширювати вірус, а й надішле сигнал усьому суспільству, спонукаючи й дорослих уважніше стежити за власними діями.

З огляду на те, що вірус поширився світом завдяки міжнародним подорожам, їх заборона може мати значний ефект. В’єтнам, приміром, негайно закрив свої кордони після надходження перших даних із Уханя про нову невідому хворобу. Це дало час на застосування інших заходів – і досі в країні із населенням у понад 95 млн COVID-19 не забрав жодного життя.

Іншим кроком є заборона на масові збори, чисельністю 50-100 осіб. У Гонконзі, якому вдалося уникнути масового спалаху хвороби, люди можуть відвідувати ресторани, утім за умов дотримання здорової дистанції.

ДОСВІД ВСЬОМУ ГОЛОВА

Чого конче не вистачало всім державам світу під час реагування на чинну пандемію, так це досвіду. Найближчим за масштабом глобальним спалахом смертоносної заразної хвороби була “іспанка” на початку минулого століття. Утім в той час система охорони здоров’я була відсутньою, а медицина – відсталою, тож об’єктивно порівнювати тогочасну ситуацію із нинішньою складно.

Під час спалаху атипової пневмонії в 2003 році близько 40% усіх світових смертей від хвороби було зафіксовано у маленькому Гонконзі, тож та криза міцно врізалася у свідомість його мешканців. Як пише National Post, досі гонконгці вдягають маски при появі найменшого натяку на простуду та швидко дистанціюються, коли з’являється інформація про нову хворобу. Як наслідок такої дисциплінованості, Гонконг нині демонструє світу приклад успішної боротьби із COVID-19 без усеохопного локдауну. Звісно, у місті було запроваджено й інші важливі заходи, приміром, агресивно відслідковувалися всі контакти інфікованих і примусово ізолювали хворих, однак у результаті необхідного ефекту вдалося досягти: з понад 7 млн жителів від COVID-19 померло лише четверо.

Безпрецедентний обмін інформацією та міжнародна співпраця, зумовлена COVID-19, дає людству важливі знання про новий вірус, про який досі відомо досить мало. Своєю чергою, це дає надію, що незабаром його вдасться побороти. Утім, навряд чи ця битва стане для нас останньою, тому шукати найефективніші методи протидії при найменшій втраті рівня життя й економічної активності під час майбутніх пандемій – варто вже.Максим Наливайко, Оттава

 

1 Бал2 Бали3 Бали4 Бали5 Балів (Голосів: 1 Рейтинг: 5,00 out of 5)
Loading...
Переглядів: 27

Залишити відгук

adminarmyua@ukr.net | © 2014-2020 ARMYUA
Повне (часткове) використання матеріалів дозволяється за умови наявності прямого гіперпосилання на адресу матеріалу на сайті armyua.com.ua