Головна » Інформкон'юнктура доби » Інформаційний резонанс доби: 30.10.2020

Інформаційний резонанс доби: 30.10.2020

У бригаді морпіхів назвали імена загиблих на Донбасі побратимів

Стало відоме ім’я другого військовослужбовця ЗСУ, який загинув у ніч з 29 на 30 жовтня після обстрілу російських найманців на Донеччині.

Про це, як передає Укрінформ, повідомляється на сторінці 36-ї окремої бригади морської піхоти імені контр-адмірала Михайла Білинського у Фейсбуці.

“29 жовтня, близько о півночі поблизу селища Водяне внаслідок ворожого обстрілу загинули морські піхотинці сержант Бондар’юк Володимир Володимирович та старший сержант Старостін Михайло Григорович”, – йдеться у повідомленні.

Як повідомляв Укрінформ, минулої доби, 29 жовтня, на лінії розмежування зафіксували п’ять порушень режиму тиші, два військовослужбовці поранені.

Опівночі противник, застосовуючи гранатомети різних систем та стрілецьку зброю, двічі відкривав прицільний вогонь по позиціях наших захисників неподалік Водяного. Унаслідок ворожого вогню два українських військовослужбовці отримали поранення, несумісні з життям.

 

Окупанти за добу тричі порушили «тишу», загинули двоє бійців

31.10.2020 07:12

Минулої доби, 30 жовтня, збройні формування Російської Федерації тричі порушили домовленості, досягнуті 22 липня 2020 року.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на зведення пресслужби штабу ООС.

Неподалік населеного пункту Водяне противник двічі вів вогонь з гранатометів різних систем та стрілецької зброї, внаслідок чого двоє військовослужбовців загинули. На вогневі провокації українські підрозділи надали адекватну відповідь.

«Провокації ворога продовжились ближче до обіду – противник знову відкривав вогонь зі стрілецької зброї на цій самій ділянці. Постріли не становили загрози життю та здоров’ю військовослужбовців Об’єднаних сил», – ідеться у повідомленні.

Від початку поточної доби, 31 жовтня, порушень режиму припинення вогню не зафіксовано. По всій лінії розмежування спостерігається тиша.

«Українські захисники дотримуючись умов домовленостей, що вступили в дію 27 липня 2020 року, готові адекватно реагувати на будь-які підступні та провокаційні дії противника», – наголошують у штабі ООС.

 

 «Суд» у Криму продовжив арешт викраденому українському військовому Добринському

30.10.2020 18:04

Українському військовослужбовцю Євгену Добринському, викраденому російськими спецслужбами біля адміністративного кордону з окупованим Кримом, продовжили арешт на два місяці.

Про це Укрінформ повідомляє з посиланням на Крим.Реалії.

“Підконтрольний Росії Джанкойський районний суд продовжив на два місяці арешт українському військовому Євгену Добринському, затриманому 30 травня поблизу адмінкордону анексованого Криму з Херсонською областю”, – повідомляє Крим.Реалії.

За даними видання, яке посилається на адвоката Ісляма Веліляєва, в суді інтереси військовослужбовця Добринського представляв захисник за призначенням.

За словами Веліляєва, ще 27 серпня Добринському на засіданні щодо продовження запобіжного заходу поставили ще одну статтю Кримінального кодексу РФ – “контрабанда наркотиків”.

“Ми не визнаємо даного факту. Вважаємо, що це (наркотики – ред.) було підкинуто, але слідство стверджує зворотне”, прокоментував адвокат.

Як повідомлялося, 30 травня 2020 року на адмінкордоні між Кримом і Херсонською областю зник український військовослужбовець, боєць 95-ї бригади Євген Добринський. Пошукові заходи не мали результату. Через кілька днів у ФСБ РФ заявили, що український військовий був затриманий, щодо нього було порушено кримінальну справу “про незаконний перетин кордону Росії”. 3 червня суд у тимчасово окупованому Криму взяв Добринського під арешт. Україна вимагала від Російської Федерації звільнити викраденого російськими спецслужбами українського військовослужбовця.

 

Росія перекинула на Донбас 20 вантажівок зі зброєю – розвідка

Протягом останніх тижнів Росія залізницею доставила на окупований Донбас 1200 тонн пального та перегнала 20 вантажівок зі стрілецькою зброєю.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба Міноборони з посиланням на інформацію Головного управління розвідки МОУ.

«Російська Федерація продовжує постачати на тимчасово окуповану територію у Донецькій та Луганській областях озброєння, військову техніку, боєприпаси, пальне та інше військове майно через неконтрольовані Україною ділянки кордону. Лише протягом останніх двох тижнів до з’єднань і частин 1 (Донецьк) та 2 (Луганськ) АК оперативного угруповання російських окупаційних військ з території РФ залізничними та автомобільними шляхами доставлено боєприпаси, у т.ч. до 152- та 122-мм артилерійських систем, близько 1200 тонн пального та до 20 вантажних автомобілів зі стрілецькою зброєю», – йдеться в повідомленні.

Крім того, за інформацією розвідки, противником здійснюється переозброєння танкових і мотострілецьких підрозділів 1 і 2 АК на новіші типи танків і бойових броньованих машин.

Як повідомляв Укрінформ, російські окупаційні війська від початку доби 30 жовтня тричі обстріляли позиції Об’єднаних сил біля Водяного. Двоє українських бійців загинули. У зв’язку з порушенням російськими окупантами на Донбасі режиму припинення вогню українська делегація скликала термінове засідання ТКГ.

 

Учасники ТКГ домовилися про збереження режиму «тиші» на Донбасі 

Учасники Тристоронньої контактної групи на засіданні підгрупи з безпеки обговорили заходи із запобігання подальшим випадкам порушення вогню на Донбасі.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє українська делегація в ТКГ у Фейсбуці.

Зокрема, як зазначається в повідомленні, українська делегація зажадала від російської сторони та запросила допомоги у представників ОБСЄ вжити негайних заходів щодо припинення порушення режиму припинення вогню та ескалації збройного конфлікту, яка має ознаки заздалегідь запланованої.

«Результати: 1. Сторони обговорили інциденти, які мали місце та призвели до трагічних наслідків. 2. Сторони домовилися дотримуватися режиму тиші. 3. Сторони обговорили заходи щодо запобігання подальших випадків порушення вогню», – поінформували в українській делегації.

Крім того, сторони домовилися продовжити консультації на наступному засіданні ТКГ, яке заплановане на 10 листопада цього року.

Зазначається, що голова Спеціальної моніторингової місії ОБСЕ в Україні, модератор робочої підгрупи з питань безпеки Тристоронньої контактної групи посол Яшар Халіт Чевік підтримав наміри сторін дотримуватися режиму припинення вогню.

Водночас, як підкреслюється в повідомленні, «українська делегація розуміє, що гарантовано домовитися можливо лише тоді, коли головний гравець, який стоїть за спиною однієї зі сторін на лінії розмежування, дає згоду домовитися. Тому у української делегації залишається питання: чи розуміють наші візаві весь ступень своєї відповідальності щодо можливої ескалації збройного конфлікту?».

Як повідомлялося, в ніч на 30 жовтня внаслідок обстрілів з боку російських окупантів загинули двоє українських бійців. Крім того, 29 жовтня були поранені двоє військовослужбовців.

У зв’язку з цим українська делегація ініціювала на 30 жовтня позачергове засідання підгрупи з безпеки Тристоронньої контактної групи щодо Донбасу.

 

Єрмак розповів послам G7 про зрив окупантами «тиші» на Донбасі 

Незаконні збройні формування на Донбасі провокують зрив режиму тиші, наголошує керівник Офісу Президента Андрій Єрмак.

Про це він розповів під час зустрічі з послами країн G7, повідомляє Укрінформ із посиланням на пресслужбу Глави держави.

“Режим припинення вогню на сході України триває вже майже 100 днів, однак мають місце провокації з боку незаконних збройних формувань з метою його зриву. Вчора під час таких ворожих обстрілів, на жаль, двоє українських військових загинули, ще двоє отримали поранення. Ситуацією на місці нині займається начальник Генерального штабу, а Україна ініціювала сьогодні термінове засідання робочої групи з безпеки Тристоронньої контактної групи”, – цитує Єрмака пресслужба.

Керівник ОПУ нагадав, що питання досягнення миру на Донбасі є пріоритетне для влади та особисто Глави держави.

Як повідомляв Укрінформ, сьогодні має відбутися позачергове засідання підгрупи з безпеки Тристоронньої контактної групи по Донбасу, ініційоване Українською делегацією.

В ніч на 30 жовтня через обстріли окупаційних військзагинуло двоє та було поранено ще двоє українських військовослужбовців.

 

Україна ініціює термінове засідання підгрупи з безпеки у ТКГ через загострення на Донбасі

Україна ініціює термінове засідання підгрупи з безпеки у ТКГ через загострення на лінії розмежування.

Як передає Укрінформ, про це у Фейсбіці повідомив радник з інформаційної політики української делегації у ТКГ у питаннях врегулювання ситуації на Донбасі Олексій Арестович.

“Українська делегація ініціює термінове засідання підгрупи з безпеки у ТКГ”, – зазначив він.

Як повідомлялося, о 0.28 30 жовтня противник здійснив обстріл з напрямку Пікузи на Водяне, використовуючи АГС та підствольні гранатомети. Внаслідок обстрілу загинули два військовослужбовці ЗСУ.

Порушення режиму припинення вогню було зупинене.

 

Збройні формування Російської Федерації спрямовано йдуть на зрив домовленостей, – командувач ОС

У районі Водяного загинули два бійці ЗСУ-  ЛБ

У командуванні Об’єднаних сил заявили про зрив мирних домовленостей з боку збройних формувань РФ.

Про це йдеться в заяві командувача ОС  Володимира Кравченка, оприлюдненій пресцентром операції.

“Я, як командувач Об’єднаних сил, констатую, що сьогодні, 30 жовтня, порушивши домовленості, досягнуті Тристоронньою контактною групою, російсько-окупаційні війська здійснили прицільні обстріли українських позицій”, – йдеться в заяві.

Володимир Кравченко зазначив, що ворог вів прицільний вогонь із гранатометів різних систем по підрозділу Об’єднаних сил у районі населеного пункту Водяне. Унаслідок обстрілу на початку доби два військовослужбовці Збройних сил України отримали поранення, несумісні з життям.

“Така зухвалість противника свідчить про те, що збройні формування Російської Федерації спрямовано йдуть на зрив домовленостей, що були досягнуті Тристоронньою контактною групою 22 липня 2020 року. Сьогоднішній обстріл доводить, що противник не має на меті досягнути миру”, – наголошено в заяві.

Повідомляють, що на вогневі провокації противника підрозділи Об’єднаних сил надали адекватну відповідь змусивши російсько-окупаційні війська повернутися до режиму тиші.

Нагадаємо, 22 липня Тристороння контактна група домовилася про режим повного і всеосяжного припинення вогню на Донбасі з 00:01 27 липня. Проте російські найманці майже щодоби влаштовували збройні провокації, порушуючи домовленості.

Останнім часом ситуація в районі проведення ООС загострилася. Унаслідок обстрілів з боку окупантів 27 жовтня один військовий отримав кульове поранення.

29 жовтня поранено двох українських військовослужбовців, зафіксовано п’ять порушень режиму припинення вогню з боку збройних формувань Російської Федерації.

 

У РНБО планують створити Центр протидії гібридним загрозам – Данілов 

31.10.2020 03:15

В Апараті Ради національної безпеки та оборони розробили проєкт указу Президента про створення на базі РНБО Центру протидії гібридним загрозам.

Про це, як передає Укрінформ із посиланням на пресслужбу РНБО, йшлося під час зустрічі секретаря Ради Олексія Данілова з Надзвичайним і Повноважним Послом Великої Британії Меліндою Сіммонс.

«Під час зустрічі сторони обговорили питання двостороннього співробітництва, зокрема, у сфері інформаційної безпеки, протидії гібридним загрозам та оборонній реформі. Окрему увагу було приділено рішенню Конституційного Суду України щодо скасування е-декларування», – йдеться в повідомленні.

Як зазначається, Данілов повідомив, що розроблено проєкт указу глави держави про створення на базі Апарату РНБО Центру протидії гібридним загрозам. Рішення щодо його запуску опрацьовується в Офісі Президента.

«Ми цілодобово моніторимо усі процеси, що відбуваються в інфопросторі, і усвідомлюємо, що розбудова сталої системи протидії гібридним загрозам і створення відповідної структури є вкрай нагальними», – зазначив секретар РНБО.

Він додав, що нова Стратегія національної безпеки України передбачає розробку 14 галузевих стратегій, зокрема у сфері інформаційної безпеки. Данілов відзначив важливість залучення британських партнерів до розробки цієї стратегії.

Очільник Радбезу також наголосив на пріоритетності для України реформування сектору безпеки й оборони, важливості використання IT-компонентів, високоточної зброї.

Своєю чергою Мелінда Сіммонс висловила готовність Великої Британії, яка є ключовим партнером України у сфері розбудови системи протидії гібридним загрозам, і надалі надавати необхідну допомогу та підтримку.

 

Міська влада Сан-Антоніо визнала Голодомор геноцидом

Міська влада американського міста Сан-Антоніо, штат Техас, схвалила петицію, подану неприбутковою організацією “Українське Сан-Антоніо” (Ukrainian San Antonio), щодо прийняття прокламації про офіційне визначення Голодомору 1932-1933-х років як геноциду українського народу.

Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на сторінку організації у Фейсбуці.

Також уряд американського міста проголосив 28 листопада датою Пам’яті жертв Голодомору у Сан-Антоніо.

«В цей день (28 листопада – ред.) “Українське Сан-Антоніо” (Ukrainian San Antonio) разом з Американським комітетом з поінформованості про Голодомор-геноцид в Україні (U.S. Committee for Ukrainian Holodomor Genocide Awareness) та Українсько-американським товариством Техасу (Ukrainian American Society of Texas), а також спільнотами українців по всьому світу, проведуть заходи, присвячені вшануванню пам’яті жертв Голодомору!», – йдеться у публікації.

Як повідомляється на сторінці заходу у Фейсбуці, дана подія є важливою для української громади. Його метою є об’єднати громаду та підвищити обізнаність про Голодомор серед широкої громадськості Сан-Антоніо.

«Ми ніколи не повинні забувати невинних жертв цього геноциду і ми ніколи не повинні забувати цього жахливого злочину тоталітарного радянського режиму – штучного голоду, щоб заморити українців до смерті», – зазначили в організації.

Як відомо, День пам’яті жертв голодоморів відзначається щорічно в четверту суботу листопада на підставі президентських указів 1998 та 2007 років.

У ХХ сторіччі українці пережили три голодомори: 1921-1923, 1932-1933 і голод 1946-1947 років. Утім, наймасштабнішим був Голодомор 1932-1933 років – геноцид українського народу, здійснюваний тоталітарним комуністичним режимом СРСР.

Голодомору передувала насильницька колективізація сільських господарств, “розкуркулення” селян, хлібозаготівельна кампанія, масовий терор на селі. Терор голодом, що діяв в Україні протягом 22 місяців, – це свідома і цілеспрямована політика сталінського уряду, стратегія і тактика якої виконувалася починаючи з 1928 року. Ця карально-репресивна акція була спрямована на упокорення українського селянства, знищення самостійних селянських господарств – соціально-економічних підвалин української нації.

Українські селяни стали наступними жертвами сталінського режиму після тотальних репресій щодо української інтелігенції та духовенства. У пікові місяці Голодомору щохвилини в Україні помирало 24 людини. За короткий проміжок часу Москва вбила більше трьох мільйонів українців.

Упродовж десятиліть Голодомор в радянській Україні замовчувався. Дослідження з цієї трагедії розпочалися лише наприкінці 80-х років минулого століття. Нині в Україні Голодомор 1932-1933 років розцінюється як акт геноциду українського народу, здійснений урядом СРСР шляхом організації штучного масового голоду, який призвів до багатомільйонних людських жертв у сільській місцевості на території Української РСР. За даними останніх соціологічних опитувань, 77% українців вважають цю трагедію геноцидом.

У листопаді 2006 року Верховна Рада визнала Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу. Зі 195 країн світу актом геноциду Голодомор 1932-1933 років в Україні на міждержавному рівні, крім України, визнають 15 держав-членів ООН і держава Ватикан.

 

Лукашенко пригрозив протестуючим посиленням силових дій

31 жовтня 2020, 05:45, УНН. Президент Білорусі Олександр Лукашенко в п’ятницю, 30 жовтня, пригрозив протестуючим в Білорусі посиленням силових дій, оскільки, за його словами, владі “відступати нікуди”. Відповідну заяву білоруський правитель зробив на представленні колективу Міністерства внутрішніх справ нового міністра Івана Кубракова і начальника ГУВС Мінська Михайла Гриба, передає УНН.

“Якщо хтось доторкнеться до військовослужбовця … він повинен піти звідти як мінімум без рук”, — сказав він. За словами Лукашенка, “з сьогоднішнього дня, особливо в квартирах громадян, куди вони ховаються, ми в полон нікого не беремо”. “Ми відступати не збираємося”, — підкреслив він.

Олександр Лукашенко також заявив, що не збирається тікати з Білорусі під тиском опозиції. “Якщо хтось думає, що я зараз зібрався і згвинтив. Слухайте, були ситуації, може бути, коли хтось і тремтів. Але ось генерали сидять, які постійно зі мною стикалися, бачили, що у мене навіть волосся не здригнулось”, — цитує його агентство БелТА.

У Білорусі вже третій місяць тривають масові акції протесту проти фальсифікації підсумків президентських виборів, що відбулися 9 серпня. Згідно з офіційними даними, перемогу здобув Олександр Лукашенко, правлячий в Білорусі з 1994 року. Опозиція, однак, не визнає цих результатів, звинувачує владу в підтасовуванні і домагається відставки Лукашенка, звільнення політв’язнів і проведення нових виборів.

Особливо масові маніфестації відбуваються по неділях, коли тільки на вулиці Мінська виходять близько ста тисяч чоловік.

Раніше в українському МЗС назвали умови для зустрічі з білоруською опозицією.

 

Ситуація у Білорусі: Лукашенко заявив, що його помічниками в областях будуть тільки військові

30 жовтня 2020, 15:29   УНН. Помічниками президента Білорусі, інспекторами по регіонах республіки, будуть ставати тільки люди з військовим минулим, “заради підтримки порядку в країні”. Про це в п’ятницю заявив президент Білорусі Олександр Лукашенко на зустрічі з колективом міністерства внутрішніх справ, пише УНН з посиланням на місцеве агентство БелТА.

“Ви можете запитати: чому військові? На цьому не зупиниться така робота. Ми підбираємо і на інші області військових людей. Нам не тільки треба стабілізувати обстановку в країні, — ми її стабілізуємо, це не проблема, просто треба це робити красиво і терпляче. Мені дуже важливо, щоб помічники президента, вони ж інспектори, забезпечили порядок і дисципліну в Білорусі. Без неї ніяк”, — сказав він.

Лукашенко звернув увагу на доводи про те, що таким чином він висловив недовіру тим, кого направив працювати в регіони. “Тут деякі вже пописують, що президент комусь не довіряє. Повірте мені, ви мене знаєте не один рік. Не довіряю я тільки зрадникам. З усіма, з ким можна працювати, я готовий працювати. Переконувати, якщо хочете, по-чоловічому переламувати, ставити на нормальні рейки, — заявив Лукашенко. — У мене ніколи не було ніякої „фанабэрыстасцi“ (зверхності, зарозумілості — ред.). Я знаю, що я сам був не подарунком для багатьох в житті”.

Саме тому, за словами Лукашенка, Караєв і Барсуков направляються на “важливі ділянки роботи в країні”. “У їх числі і Валерій Павлович (Вакульчік). Я йому вдячний. Він, загалом-то, міг сказати: „Знаєш, я вже відслужив своє вірою і правдою, піду на відпочинок“. Ні. „Я поїду на свою батьківщину і буду її захищати, поки живий!“ — це дійсно гідно офіцера і генерала”, — додав він.

Нагадаємо, раніше Лукашенко прокоментував протести в Польщі і заявив, Дуда “сфальсифікував перемогу на виборах”.

 

Кулеба назвав умову початку діалогу з опозицією Білорусі 

Перш ніж вступити в діалог з білоруською опозицією, треба почути їхню позицію щодо України, російської агресії та окупації Криму.

Про це глава МЗС Дмитро Кулеба сказав у коментарі програмі “Свобода слова Савіка Шустера”, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Україна веде постійний діалог з білоруським народом – обмінюється словами підтримки, приймає рішення на підтримку білоруського народу, це теж діалог. Ми готові вести діалог із лідерами білоруської опозиції. Але як міністр закордонних справ я маю, перш ніж вступити в цей діалог, чітко переконатися: якою буде позиція цих людей стосовно України, стосовно російської агресії, окупації Криму в разі, якщо вони прийдуть до влади”, – зазначив Кулеба.

Міністр запевнив, що Україна в жодному разі не буде втручатися у внутрішні справи Білорусі, але хоче чітко розуміти, яку політику сповідуватимуть лідери опозиції, якщо вони стануть владою.

Як повідомляв Укрінформ, у Білорусі тривають масові протести проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня, на яких переможцем було оголошено Олександра Лукашенка.

Євросоюз і Україна заявили, що не визнають його легітимність.

13 жовтня лідер білоруської опозиції Світлана Тихановська висунула ультиматум, заявивши: якщо влада до 25 жовтня не виконає низку вимог, «на вулиці вийде вся Білорусь». З 26 жовтня у країні почалася нова хвиля масштабних протестів.

 

Кулеба: Консультуємося з Польщею й Литвою з приводу закриття Білоруссю кордонів

Україна проводить консультації з Польщею та Литвою для вироблення належної реакції на рішення влади Білорусі закрити кордони.

Про це заявив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба в коментарі програмі “Свобода слова Савіка Шустера”, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Білорусь сказала, що в них зростає кількість хворих на COVID-19, тому вона обмежує пересування і закриває кордони з трьома сусідніми країнами – Україною, Польщею та Литвою. З Росією не закрила. Це – їхня офіційна версія. Ми зараз вивчаємо це рішення, консультуємося з Польщею і Литвою для того, щоб відреагувати належним чином”, – сказав Кулеба.

Як повідомляв Укрінформ, пункти пропуску на кордоні з Республікою Білорусь залишаються відкритими, але пропуск до сусідньої країни обмежений у зв’язку з прийнятим учора в Мінську рішенням. Зокрема, білоруські прикордонники не пускають на свою територію громадян України та інших держав.

Пресслужба Держприкордонкомітету Білорусі повідомила у четвер, що країна тимчасово обмежує в’їзд через наземні пункти пропуску окремих категорій фізичних осіб з Латвії, Литви, Польщі та України.

 

Литва вручила Білорусі ноту через закриття кордону

У зв’язку з закриттям Білоруссю в четвер кордону посольству країни у Вільнюсі було вручено ноту протесту.

Про це повідомило Міністерство закордонних справ Литви, передає Укрінформ.

«Білорусь у четвер вдень в односторонньому порядку, не проінформувавши Литву і порушивши процедури, передбачені двосторонньою угодою, частково закрила кордон з Литвою», – йдеться у повідомленні про ноту протесту.

У ній зазначено, що цим рішенням було порушено міжурядову угоду Литви та Білорусі про пункти пропуску через державний кордон.

У ноті міститься прохання пояснити дане порушення договору і виключити повторення подібних порушень у майбутньому.

Як повідомляв Укрінформ, пункти пропуску на кордоні з Республікою Білорусь залишаються відкритими, але пропуск у сторону Білорусі обмежений у зв’язку з прийнятим вчора рішенням РБ. Зокрема, білоруські прикордонники не пускають на свою територію громадян України і третіх країн.

Пресслужба Держприкордонкомітету Білорусі повідомила у четвер, що республіка тимчасово обмежує в’їзд на свою територію через наземні пункти пропуску окремих категорій фізичних осіб із Латвії, Литви, Польщі та України.

 

Пандемія: кількість інфікованих COVID-19 у світі вже понад 45,5 млн

УНН. Станом на ранок суботи у світі на інфекцію, викликану новим коронавірусом SARS-CoV-2, захворіло вже понад 45,5 млн осіб. Про це повідомляє УНН з посиланням на Центр системних досліджень та інжинірингу при Університеті Джонса Хопкінса (США).

Всього у світі на COVID-19 інфіковано 45 514 698 людей, з них одужало 29 624 968. Кількість померлих зросла до 1 188 151.

Країнами з найбільшим поширенням коронавірусу залишаються США (9 043 957), Індія (8 088 851), Бразилія (5 516 658), Росія (1 588 433), а також Франція (1 377 347), Іспанія (1 185 678), Аргентина (1 157 179) та Колумбія (1 053 122).

Найбільшу кількість смертей серед країн світу зафіксовано у США (229 676), Бразилії (159 477), Індії (121 090) та Мексиці (91 289).

Нагадаємо, згідно з останніми даними МОЗ в Україні зафіксовано 378 729 випадків коронавірусної хвороби COVID-19, з них 7 041 — летальні. Зокрема, з понеділка в Україні почало діяти нове епідемічне зонування щодо поширення коронавірусу.

Респіраторну хворобу COVID-19, інфікування якою викликає коронавірус SARS-CoV-2, вперше зафіксували у китайській провінції Хубей, наприкінці 2019 року. З того часу зараження цим вірусом було зафіксовано у 188 країнах світу, включаючи Україну. Починаючи з 11 березня Всесвітня організація охорони здоров’я визнала поширення хвороби — пандемією.

 

В Україні за добу – 8 312 випадків коронавірусу

30.10.2020 08:39

В Україні станом на 30 жовтня лабораторно підтверджено 378 729 випадків COVID-19, з них за добу – 8 312.

Як передає Укрінформ, такі дані містить система моніторингу поширення епідемії коронавірусу РНБО.

Упродовж доби зафіксовано 173 нових летальних випадки. Одужали – 3 394 особи.

Загалом в Україні зареєстровано 7 041 смерть від COVID-19. Одужали – 155 026 пацієнтів. Хворіють нині – 216 662 особи.

Найбільше нових випадків коронавірусу за добу виявили у Києві – 741, в Харківській – 659, Хмельницькій – 521, Одеській – 493 та Донецькій – 466 областях.

Як повідомлялося, напередодні в Україні за добу зареєстрували 7 342 нових випадки коронавірусної хвороби COVID-19.

 

У ЗСУ виявили ще 189 випадків коронавірусу за добу

Всього в армії на COVID-19 хворіє 1558 осіб.

У Збройних Силах України за добу зафіксували 189 нових випадків коронавірусу.

Про це повідомляє пресслужба Командування медичних Сил ЗСУ.

“За минулу добу зареєстровано 189 нових випадків захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19. З них у закладах охорони здоров’я перебуває 32 особи”, – йдеться в повідомленні.

Всього в армії на COVID-19 хворіє 1558 осіб.

Всього за час пандемії одужало – 3947 осіб, летальних випадків – 15.

На ізоляції (втому числі самоізоляція) перебуває 331 особа. Кількість військовослужбовців, у яких закінчується ізоляція найближчих три доби – 43 особи.

Нагадаємо, вчора у ЗСУ зафіксували 15-ту смерть від коронавірусу. Помер військовослужбовець зі Львова.

В Україні за минулу добу зафіксовано відразу три ковідні рекорди. Упродовж 29 жовтня лабораторно підтвердили 8 312 нових випадків коронавірусу. 173 пацієнти з COVID-19 померли, 3 394 вдалося побороти недугу.

За результатами моделювання Київської школи економіки, в Україні вже з листопада можуть виявляти до 10 тисяч нових випадків ковіду за добу. До кінця року від коронавірусу може померти до 20 тисяч українців.

 

Сімейним лікарям підвищать оплату за декларації з пацієнтами – рішення уряду

Дарія Поперечна, УП.Життя

Відтепер за одну підписану декларацію з пацієнтом сімейний лікар буде отримувати на 51 гривень більше.

Відповідні зміни були прийняті на засіданні уряду 29 жовтня.

Про це розповів міністр охорони здоров’я Максим Степанов під час брифінгу, 30 жовтня.

“Ми вчора збільшили капітаційну ставку для сімейних лікарів.

Це ставка, яку сплачує держава сімейному лікарю, за укладену декларацію між пацієнтом та лікарем.

Раніше вона становила 600 грн 48 коп, а зараз буде складати –  651 грн 60 коп.

Якщо сімейний лікар має, наприклад, 1800 декларацій, укладених з пацієнтами, то буде отримувати додатково 7650 гривень”, – розповів очільник міністерства.  Міністр також зазначив, що зараз у сімейних лікарів дуже велике навантаження, через зростання хворих на COVID-19.

“Для нас дуже важлива їх зібрана робота, і щоб вони витримали це навантаження.

Зокрема, ми вживаємо, що потрібно підвищувати плату за їхню роботу”, – додав Степанов.

Нагадаємо, що раніше у МОЗ уже анонсували підвищення тарифів для сімейних лікарів за первинну медичну допомогу.

За словами Степанова, з наступного року сімейний лікар отримуватиме 710 гривень за пацієнта.Вас також може зацікавити:

 

Сім суддів КСУ оновили дані про доходи, поки е-декларації були недоступні – ЗМІ

31.10.2020 01:18

Майже половина членів Конституційного суду оновили інформацію про доходи, поки доступ до Реєстру е-декларацій був закритий.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє hromadske з посиланням на дані Реєстру декларацій.

«29 жовтня, коли був закритий публічний доступ до Реєстру декларацій Національного агентства з питань запобігання корупції, 7 з 15 суддів Конституційного суду України оновили свої дані про доходи», – йдеться у повідомленні.

Як зазначається, зокрема повідомлення про суттєві зміни у розділі про доходи (в тому числі подарунки) 29 жовтня додали до декларації голови КСУ Олександра Тупицького. Він задекларував 181 тисячу гривень заробітної плати.

Також, за інформацією видання, суттєві зміни з’явилися в Ірини Завгородньої (понад 201 тис. грн заробітної плати); Сергія Головатого (понад 206 тис. грн); Олександра Литвинова (понад 189 тис. грн); Володимира Мойсика (понад 211 тис. грн); Віктора Колісника (понад 221 тис. грн, внесено 28 жовтня); Олега Первомайського (понад 164 тис. грн).

Як повідомляв Укрінформ, 27 жовтня Конституційний Суд провів засідання в закритому режимі, на якому визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, що передбачає покарання за недостовірне декларування.

Після цього НАЗК заявило, що судді Конституційного Суду Ірина Завгородня та Сергій Головатий мали конфлікт інтересів.

Також у НАЗК наголосили, що під час перевірки річних декларацій судді КСУ Володимира Мойсика було встановлено ознаки злочину передбаченого ч. 4 ст. 358 КК – використання завідомо підробленого документа.

Крім того, раніше НАЗК склало адміністративні протоколи щодо неподання відомостей про суттєві зміни в майновому стані суддями КСУ Володимиром Мойсиком та Ігорем Сліденком.

28 жовтня НАЗК на виконання рішення Конституційного Суду закрило доступ до Реєстру декларацій.

Наступного дня Кабінет Міністрів ухвалив розпорядження, яким зобов’язав НАЗК поновити доступ до декларацій посадовців.

Також 29 жовтня Президент Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкт, яким пропонує припинити повноваження чинного складу Конституційного суду.

 

Малюська назвав етапи виходу з конституційної кризи в Україні

31 жовтня 2020, 01:15  УНН. Міністр юстиції України Денис Малюська заявив, що одним з етапів виходу з конституційної кризи через рішення Конституційного суду про скасування кримінальної відповідальності за недостовірне декларування є подальше відновлення функціоналу НАЗК. Про це він заявив ефірі програми “Свобода слова Савіка Шустера”, передає кореспондент УНН.

“Це безумовно криза, криза важлива, конституційна і з неї потрібно виходити. Вихід з цієї кризи має три етапи. Перший етап вже був реалізований, як сказав мій колега — уряд прийняв розпорядження, яким нівелював найважчі удари, які були завдані по антикорупційним механізмам , відновлено відкритість реєстру декларацій, відновлено проведення спецперевірок та відновлено доступ НАЗК до усіх ключових реєстрів”, — сказав Малюська.

За його словами, другий етап — це подальше відновлення функціоналу НАЗК.

“Другий етап — це те, що певний функціонал НАЗК все ще потребує подальшого відновлення, зокрема це контроль за деклараціями, контроль за майновим станом і це те, що мало здійснювати НАЗК в тому числі щодо суддів. Це потребуватиме однозначно прийняття закону. Різні версії зараз подані в парламент, але практично будь-яка з них цю проблему вирішує”, — зазначив міністр.

Малюська наголосив, що третьою важливою проблемою є втрата довіри до суддів КСУ.

“Третього, найважливішого рівня проблемою є втрати довіри до суддів Конституційного суду України… Як це стало зрозуміло з сьогоднішніх пресконференцій ніхто особливо не хоче та не приховує те, що рішення суду виносилися керуючись особистими мотивами, зокрема конфлікті у відносинах з НАЗК…Тобто судді почали виносити рішення виходячи з особистих мотивів, судді почали зловживати владою…”, — зауважив Малюська.

Малюська розповів, що ніхто з розробників Конституції не передбачав, що в якийсь момент Конституційний суд може почати поводитися не пристойно.

“Механізмів дисциплінарного контролю та санкцій щодо суддів КСУ ніхто не передбачив”, — додав він.

Нагадаємо, у “Слузі народу” заявили, що законопроект Президента України Володимира Зеленського про звільнення суддів КСУ залишається безальтернативним варіантом для виходу з кризи, а ще попередили, що долю суддів та їх рішень може вирішити вулиця.

Як повідомлялося, Європарламент підтримує законопроект Зеленського про звільнення суддів КСУ.

Нагадаємо, Президент Володимир Зеленський подав до Верховної Ради законопроект, яким пропонує звільнити весь склад Конституційного суду.

 

Малюська заявив, що законопроект Зеленського про КСУ – це найоптимальніше рішення

31 жовтня 2020, 00:21, УНН.  Міністр юстиції України Денис Малюська заявив, що законопроект Президента України Володимира Зеленського про звільнення суддів КСУ є найоптимальнішим рішенням для виходу з кризи. Про це він розповів в ефірі програми “Свобода слова Савіка Шустера”, передає кореспондент УНН.

“Таке рішення (законопроект Зеленського щодо КСУ — ред.) , хоча й не буде базуватися на вимогах Конституції, буде найоптимальнішим”, — сказав Малюська.

Нагадаємо, у “Слузі народу” заявили, що законопроект Президента України Володимира Зеленського про звільнення суддів КСУ залишається безальтернативним варіантом для виходу з кризи, а ще попередили, що долю суддів та їх рішень може вирішити вулиця.

Як повідомлялося, Європарламент підтримує законопроект Зеленського про звільнення суддів КСУ.

Нагадаємо, Президент Володимир Зеленський подав до Верховної Ради законопроект, яким пропонує звільнити весь склад Конституційного суду.

 

КСУ почав «антикорупційний» розгляд одразу після запиту до Тупицького – глава НАЗК 

31.10.2020 00:21

КСУ почав розгляд подання щодо незаконного збагачення через тиждень після того, як НАЗК надіслало запит на ім`я його голови Олександра Тупицького з приводу купівлі землі в Криму.

Як передає Укрінформ, про це заявив голова НАЗК Олександр Новіков в ефірі програми “Свобода слова Савіка Шустера”.

“1 жовтня пан Тупицький отримав запит: “Дайте пояснення, у вас є довіреність у Реєстрі декларацій на операції з земельними ділянками в Криму. Чи є у вас земельні ділянки?” Сьомого числа глава Конституційного Суду йде у відпустку. А його заступник пан Головатий проводить засідання, потім закриває засідання від представника Президента, представника парламенту. І через 19 днів після закритого засідання Конституційний Суд звільняє від відповідальності суддю-доповідача, голову Конституційного Суду”, – розповів Новіков.

При цьому він відкинув звинувачення, які пролунали в ефірі програми, щодо відсутності в НАЗК повноважень перевіряти суддів та загалом контролювати судову гілку влади.

“Конвенція ООН проти корупції, яка є частиною національного законодавства України, і Конституція України не виділяють судову владу в окрему касту. Є висновок Венеційської комісії в аналогічній ситуації у Вірменії. Вона сказала, що один орган може здійснювати контроль публічних службовців (іншої гілки влади, – ред.)”, – наголосив Новіков.

Як повідомляв Укрінформ, 27 жовтня Конституційний Суд провів засідання в закритому режимі, на якому визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, що передбачає покарання за недостовірне декларування.

Ця стаття встановлює відповідальність у вигляді штрафу чи позбавлення волі за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Після цього, НАЗК заявило, що судді Конституційного Суду Ірина Завгородня та Сергій Головатий мали конфлікт інтересів.

Також у НАЗК наголосили, що під час перевірки річних декларацій судді КСУ Володимира Мойсика було встановлено ознаки злочину передбаченого ч. 4 ст. 358 КК – використання завідомо підробленого документа.

Крім того, раніше НАЗК склало адміністративні протоколи щодо неподання відомостей про суттєві зміни в майновому стані суддями КСУ Володимиром Мойсиком та Ігорем Сліденком.

 

Данілов: Президент не порушив законів, внісши до Ради проєкт щодо КСУ 

31.10.2020 00:06

Секретар РНБО Олексій Данілов переконаний, що Президент не порушив законів, внісши до Верховної Ради законопроєкт про перезавантаження КСУ.

Про це Данілов сказав у ефірі програми «Свобода слова Савіка Шустера», повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Володимир Олександрович скористався своїм конституційним правом. Мені дивно чути, що він порушує якісь закони – ще майже нічого не зробивши, окрім як виконавши рішення Ради нацбезпеки», – зауважив Данілов.

Він констатував, що саме від народних депутатів залежатиме, чи буде ухвалений законопроєкт президента про перезавантаження КСУ.

«Я ще раз наголошую, Володимир Олександрович Зеленський на даний час жодних законів України не порушив», – зазначив секретар РНБО.

Як повідомляв Укрінформ, 27 жовтня КСУ визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за недостовірне декларування.

Ця стаття встановлює відповідальність у вигляді штрафу чи позбавлення волі за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

28 жовтня НАЗК на виконання рішення Конституційного Суду закрило доступ до Реєстру декларацій.

Наступного дня Нацагентство поінформувало, що КСУ позбавив його доступу до держреєстрів, необхідних для проведення спеціальної перевірки декларацій кандидатів на керівні посади до органів влади, чим фактично заблокував реалізацію результатів місцевих виборів.

Своєю чергою Кабінет Міністрів ухвалив розпорядження, яким зобов’язав НАЗК поновити доступ до декларацій посадовців.

Також 29 жовтня Президент Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкт, яким пропонує припинити повноваження чинного складу Конституційного суду.

 

Євродепутат заявила, що в рішенні КСУ відчувається вплив олігархів та Кремля

30 жовтня 2020, 23:35   УНН. Депутат Європейського парламенту Віола фон Крамон-Таубадель заявила, що у рішенні Конституційного суду про скасування кримінальної відповідальності за недостовірне декларування, відчувається вплив олігархів та Кремля. Про це вона заявила в ефірі програми “Свобода слова Савіка Шустера”, передає кореспондент УНН.

“Звичайно ми зараз бачимо на прикладі останнього рішення КСУ, що деякі речі дійсно не працюють…Ми бачимо, що існує конфлікт інтересів у КС. Європейські країни очікують, що буде проведено розслідування, і ті судді, які задіяні у неправомірних діях, мають бути звільнені. Але все це вимагає дотримання верховенства права та належної юрисдикції. З іншого боку, нас значно непокоїть те, які інтереси стоять за суддями КС. Безумовно відчувається вплив та інтерес олігархів та Кремля. Вони тримають судові установи”, — сказала Крамон-Таубадель.

Вона наголосила, що цю ситуацію потрібно виправити.

“Тут варто вже „передавати пас“ парламенту, законодавчому органу. Ця конституційна криза може бути розглянута за рахунок політичного консенсусу”, — додала вона.

Нагадаємо, Конституційний суд України визнав такою, що не відповідає Конституції України, статтю 366-1 ККУ, яка передбачає відповідальність за брехню в декларації. Доступ до реєстру е-декларацій був закритий.

29 жовтня було екстрено скликано засідання РНБО. Секретар РНБО Олексій Данілов заявив, що низка останніх подій, пов’язаних з рішенням КСУ, дає вагомі підстави вважати, що існує цілісний план, спрямований проти основ української державності. Президент Володимир Зеленський закликав правоохоронців встановити всі деталі, які привели до рішення КСУ.

29 жовтня Кабмін ухвалив розпорядження, яким зобов’язав НАЗК невідкладно відновити доступ громадянам до реєстру декларацій. Пізніше у НАЗК повідомили, що реєстр декларацій відновив свою роботу.

 

Данілов вважає, що Росія може мати стосунок до рішення Конституційного Суду

30 жовтня 2020, 22:50 , УНН. Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данілов вважає, що Росія може мати стосунок до рішення Конституційного Суду про скасування кримінальної відповідальності за недостовірне декларування. Про це він заявив в ефірі програми “Свобода слова Савіка Шустера”, передає кореспондент УНН.

“Цілеспрямовано Конституційний суд займається питанням розхитування державності України і сьогодні коли пан (голова КСУ Олександр — ред.) Тупицький на своїй пресконференції сказав, що вони не за що не відповідають, такого не може бути. Кожна посадова особа, кожен громадянин під час війни має нести персональну відповідальність за ті дії, які вони скоюють…”, — сказав Данілов.

Данілов нагадав, що вчора на засіданні Ради національної безпеки і оборони наголосив, що РНБО відслідковує чіткі дії певної групи осіб, які спрямовані на знищення державності України.

“Ті рішення, які приймаються тими особами, вони саме на це направлені. Повірте пройде час все стане на свої місця й буде зрозуміло, хто за цим стоїть. Те, що в цьому бере велика вірогідність участь країна агресор в мене в цьому сумніву майже немає”, — розповів Данілов.

Як повідомлялося, Данілов вважає, що окремі дії “певних органів влади” в Україні несуть загрозу нацбезпеці.

Нагадаємо, Конституційний суд України визнав такою, що не відповідає Конституції України, статтю 366-1 ККУ, яка передбачає відповідальність за брехню в декларації. Доступ до реєстру е-декларацій був закритий.

29 жовтня було екстрено скликано засідання РНБО. Секретар РНБО Олексій Данілов заявив, що низка останніх подій, пов’язаних з рішенням КСУ, дає вагомі підстави вважати, що існує цілісний план, спрямований проти основ української державності. Президент Володимир Зеленський закликав правоохоронців встановити всі деталі, які привели до рішення КСУ.

29 жовтня Кабмін ухвалив розпорядження, яким зобов’язав НАЗК невідкладно відновити доступ громадянам до реєстру декларацій.

 

Безвіз наразі захищений, бо влада вдалася до рішучих дій – Кулеба

Глава МЗС запевнив, що безвізовий режим України з Євросоюзом зараз захищений, але створена рішенням КСУ проблема має бути вирішена системно.

Про це Дмитро Кулеба заявив в ефірі програми “Свобода слова Савіка Шустера”, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Безвізовий режим з Європейським Союзом учора захистили Президент, Рада і уряд, рішуче вживши заходів, які показали нашим партнерам, що рішення Конституційного Суду… знайде спротив у влади, і ми станемо на захист антикорупційної інфраструктури”, – заявив Кулеба.

За його словами, наразі безвіз з ЄС захищений.

Водночас міністр наголосив: якщо не буде знайдене системне рішення для проблеми, яку створив КС, то “постраждає не лише безвіз”.

“Ми втратимо підтримку країн, з якими у нас найбільша торгівля, які найбільше підтримують українські реформи, які найбільше підтримують нас у боротьбі з російською агресією”, – пояснив Кулеба.

Він додав, що у четвер вдалося ухвалити тимчасові рішення, щоб “врятувати ситуацію”, але питання потрібно вирішувати системно.

Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський подав до Верховної Ради законопроєкт “Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства”, яким пропонує звільнити весь склад КС.

Конституційний Суд 27 жовтня за поданням 47 депутатів із фракції ОПЗЖ та групи “За майбутнє” скасував статтю 366-1 Кримінального кодексу про покарання за недостовірне декларування та деякі положення закону “Про запобігання корупції”. Зокрема, КС визнав неконституційними повноваження НАЗК із перевірки декларацій чиновників, моніторингу способу життя суб’єктів декларування, встановлення своєчасності подання декларацій, а також положення про відкритий доступ до декларацій в Єдиному державному реєстрі.

Президент у зв’язку з рішенням КС скликав 29 жовтня засідання РНБО для визначення заходів невідкладної реакції держави на нові загрози і виклики національній безпеці та обороні країни. На засіданні було ухвалено рішення відновити публічний доступ до Єдиного державного реєстру декларацій; забезпечити проведення спеціальних перевірок НАЗК; державним органам та органам місцевого самоврядування забезпечити доступ НАЗК до реєстрів та баз даних.

Зі свого боку уряд 29 жовтня на позачерговому засіданні ухвалив розпорядження, яке зобов’язало НАЗК відкрити реєстр декларацій. В ніч на 30 жовтня Нацагентство поновило доступ до реєстру.

 

Данілов заявив, що КСУ цілеспрямовано розхитує державність

Секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов заявив, що в РНБО відслідковують дії певної групи осіб, спрямовані на знищення державності України.

Про це він сказав у ефірі телепередачі «Свобода слова Савіка Шустера», повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Я вчора, виступаючи на засіданні Ради нацбезпеки і оборони, наголосив, що ми відслідковуємо чіткі дії певної групи осіб, які спрямовані на знищення державності України. І ті рішення, які приймаються тими особами, вони саме на це направлені. І повірте, пройде час, все стане на свої місця і буде зрозуміло, хто за цим стоїть. Те, що в цьому бере, велика вірогідність, участь країна-агресор, в мене в цьому сумнівів майже немає», – заявив Данілов.

Він зауважив, що в Україні 6 років триває війна і «будь–які дії, які сьогодні робить та чи інша державна інституція, має рахуватися саме з цим фундаментальним фактом».

«Це спрощення ситуації, що ми на сьогоднішній день маємо якусь юридичну колізію стосовно прийняття чи неприйняття тих чи інших речей. Цілеспрямовано Конституційний Суд займається питанням розхитування державності України. І сьогодні, коли пан Тупицький (Олександр Тупицький – голова КСУ – ред.) на своїй пресконференції чітко наголосив, що вони ні за що не відповідають, такого не може бути. Кожна посадова особа, кожен громадянин під час війни має нести персональну відповідальність за ті дії, які вони скоїли», – вважає Данілов.

Як повідомляв Укрінформ, 27 жовтня Конституційний Суд визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за недостовірне декларування.

Зокрема, ця стаття ККУ передбачає відповідальність у вигляді штрафу чи позбавлення волі за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

28 жовтня, о 19:00, Національне агентство з питань запобігання корупції на виконання рішення Конституційного Суду України закрило доступ до Реєстру декларацій.

29 жовтня в НАЗК поінформували, що Конституційний Суд України позбавив НАЗК доступу до держреєстрів, необхідних для проведення спеціальної перевірки декларацій кандидатів на керівні посади до органів влади, чим фактично заблокував реалізацію результатів місцевих виборів.

Цього ж дня Кабінет Міністрів ухвалив розпорядження, яким зобов’язав НАЗК поновити доступ до декларацій посадовців.

Також 29 жовтня Президент України Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкт, яким пропонує припинити повноваження чинного складу Конституційного суду.

 

«Слуга народу» назвала шляхи виходу з кризи, спровокованої КСУ

У партії «Слуга народу» назвали рішення КСУ про е-декларування відвертим порятунком корупціонерів та повною руйнацією довіри суспільства до конституційної юрисдикції.

Відповідна заява розміщена на сторінці партії у Фейсбуці.

“Неупереджений тверезий погляд будь-кого на рішення Конституційного Суду щодо окремих положень Закону України “Про запобігання корупції” та статті 366-1 Кримінального кодексу України змусить констатувати, що таке рішення можна визнати тільки нікчемним. Це відвертий порятунок корупціонерів та повна руйнація довіри суспільства до конституційної юрисдикції. До того ж на черзі у цих суддів знищення Вищого антикорупційного суду. Рішення, як ми розуміємо, вже готується. Очевидно, що все це категорично неприпустимо”, – йдеться у зайві.

У СН наголосили, що у зв’язку з рішенням Конституційного Суду під загрозою знищення опинилася практично вся антикорупційна інфраструктура держави. Це спровокувало проблеми з виконанням Україною зобов’язань перед Євросоюзом та здатністю зберігати внутрішню стабільність, що життєво важливо в умовах гібридного протистояння з Росією.

Наголошується, що тепер Україна має три шляхи виходу з кризи, яку спровокував теперішній склад КС.

“Або судді КС добровільно підуть у відставку, відкривши можливості до відновлення доброчесності, професіоналізму та конституційності у діяльності органу. Або долю цих суддів та їхніх нікчемних рішень вирішить вулиця. Або – третій шлях – Верховна Рада ухвалить справедливе та єдине логічне рішення, проголосувавши за запропонований Президентом Володимиром Зеленським законопроєкт №4288 “Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства”. Перший шлях є нереалістичним з огляду на поведінку суддів протягом цього тижня. Другий шлях створює додаткові небезпеки для державності. Тож третій шлях виходу з кризи залишається безальтернативним”, – зазначили в СН.

У зв’язку з цим “Слуга народу” закликає народних депутатів підтримати ініціативу Президента й ухвалити політико-правові рішення для виходу з кризи.

Як повідомляв Укрінформ, 27 жовтня Конституційний Суд визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за недостовірне декларування.

Зокрема, ця стаття встановлює відповідальність у вигляді штрафу або позбавлення волі за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Після цього Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) заявило, що розгляд Конституційним Судом положень антикорупційного законодавства в закритому режимі був прямим порушенням ст. 147 Конституції. 28 жовтня, о 19:00, НАЗК на виконання рішення Конституційного Суду закрило доступ до Реєстру декларацій.

29 жовтня в НАЗК заявили, що Конституційний Суд позбавив агентство доступу до державних реєстрів, необхідних для проведення спеціальної перевірки декларацій кандидатів на керівні посади до органів влади. А відтак – заблокував призначення керівних кадрів органів влади, у тому числі переможців місцевих виборів.

29 жовтня Кабінет Міністрів на позачерговому засіданні, ініційованому Президентом, прийняв розпорядження, яке зобов’язало НАПК забезпечити відкритий цілодобовий доступ до публічної частини Єдиного державного реєстру декларацій.

29 жовтня близько опівночіНАПК поновило публічний доступ до Реєстру декларацій.

 

Е-декларації не слід скасовувати – МВФ відреагував на рішення Конституційного Суду 

МВФ вважає запровадження в Україні системи підзвітності державних чиновників через е-декларування важливим елементом двосторонньої взаємодії та закликає посилити ефективність всіх антикорупційних органів у державі.

Про це йдеться у відповіді речника МВФ на інформаційний запит Укрінформу щодо реакції Фонду на рішення Конституційного суду України про е-декларування.

«Запуск комплексної електронної системи доступу до інформації про активи та доходи високопосадовців у 2016 році був і залишається критично важливим кроком уперед в боротьбі з корупцією, і його не потрібно скасовувати», – зауважили у МВФ.

При цьому підкреслюється, що найважливішим елементом взаємодії МВФ з Україною впродовж останніх років залишається створення ефективної антикорупційної бази.

«Підтримка та посилення ефективності всіх антикорупційних інституцій в Україні є ключовим фактором для розгортання більш потужного та рівного зростання, а отже, є важливим зобов’язанням за програмою, підтриманою МВФ», – зауважується у відповіді.

Як підкреслили у Фонді, «дискусії з проблемних питань тривають».

Нагадаємо, 27 жовтня Конституційний Суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за недостовірне декларування. Це рішення викликало бурхливу реакцію у суспільстві, ситуація була розглянута на засіданні РНБО України. Президент і Уряд вийшли із правовими та законодавчими ініціативами для вирішення питання з метою поновлення дієздатності антикорупційних органів та системи електронного декларування статків державними службовцями, а також для неухильного дотримання міжнародних зобов’язань України.

 

Секретар РНБО: Конституційний суд не може ухвалювати рішення стосовно самого себе

30 жовтня 2020, 19:04, УНН. Конституційний суд України не має ухвалювати рішення щодо відповідності Конституції законів, які регулюють підзвітність самих суддів КСУ. Таку думку висловив в ефірі Радіо Свобода секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данілов, передає кореспондент УНН.

“Ті рішення, які ухвалює Конституційний суд стосовно самого себе, не можуть бути обґрунтовані юридично. Не можуть вони самі собі скасовувати заповнення декларацій, звіти перед суспільством. Вони не мажуть цього робити. Це політично неприпустимі речі. І тоді вони взагалі вищі за Бога”, — сказав Данілов.

Нагадаємо, Президент Володимир Зеленський подав до Верховної Ради законопроект, яким пропонує звільнити весь склад Конституційного суду.

Як повідомив нардеп Олександр Качура, у понеділок, 2 листопада, відбудеться засідання фракції “Слуга народу”, на якому планують обговорити законопроект щодо звільнення суддів Конституційного суду.

Юрист заявив, що законопроект Зеленського про звільнення суддів КСУ є неконституційним.

Нагадаємо, Конституційний суд України визнав такою, що не відповідає Конституції України, статтю 366-1 ККУ, яка передбачає відповідальність за брехню в декларації. Доступ до реєстру е-декларацій був закритий.

29 жовтня було екстрено скликано засідання РНБО. Секретар РНБО Олексій Данілов заявив, що низка останніх подій, пов’язаних з рішенням КСУ, дає вагомі підстави вважати, що існує цілісний план, спрямований проти основ української державності. Президент Володимир Зеленський закликав правоохоронців встановити всі деталі, які привели до рішення КСУ.

29 жовтня Кабмін ухвалив розпорядження, яким зобов’язав НАЗК невідкладно відновити доступ громадянам до реєстру декларацій.

 

Депутати Європарламенту закликають «заповнити правове провалля» після рішення КСУ

Група впливових євродепутатів, серед яких є відомі імена членів неформальної «групи друзів України» в Європарламенті, виступили із спільною заявою та висловили глибоке занепокоєння з приводу рішення Конституційного Суду України від 27 жовтня.

Як повідомляє Укрінформ, про це сьогодні пише європейське видання «EU Political Report».

«Ми закликаємо уряд України і законодавців діяти якомога швидше, щоб заповнити правове провалля, яке залишило по собі рішення Конституційного Суду, та швидко поновити повністю дієздатну, ефективну та широку інституційну архітектуру у боротьбі з корупцією, включаючи судову систему, зберігаючи при цьому її незалежність від виконавчої та законодавчої влади», – йдеться у повідомленні.

Депутати нагадали, що НАБУ відіграє ключову роль у зусиллях з боротьби проти корупції в Україні, і рішення Конституційного Суду не має використовуватися для ослаблення або обмежень у діяльності цієї структури.

Європейські політики зауважили, що досягнення суттєвих результатів у боротьбі з корупцією є вирішальним фактором у забезпеченні підтримки процесу реформ громадянами України, для покращення бізнес-клімату та для залучення прямих іноземних інвестицій.

Як йдеться у зверненні, рішучі дії із запобігання та боротьби з корупцією є серед важливих передумов підтримки України з боку ЄС, та відображають точні та конкретні зобов’язання, що Україна взяла на себе в контексті Угоди про асоціацію, відповідно до Плану дій з візової лібералізації, а також кредитної угоди з надання макрофінансової допомоги Євросоюзу. Відповідно до цих документів, Україна зобов’язалася створити дієздатну систему для перевірки активів та потенційного конфлікту інтересів державних службовців у тих сферах і на тих посадах, які пов’язані із корупційними ризиками.

«Ми вітаємо прагнення України до поглиблення співпраці та інтеграції з ЄС, але ми також маємо нагадати Україні, що допомога ЄС та будь-яке просування у співпраці з ЄС є предметом чіткої обумовленості. З метою скористатися більш амбітним набором заходів, Україні треба продемонструвати продовження зобов’язань стосовно здійснення реформ та дотримання принципів Євросоюзу. Варто уникати будь-якого сповзання назад, особливо у таких чутливих і важливих сферах як боротьба з корупцією», – наголосили європейські політики.

Вони привітали першу реакцію Президента Зеленського на ці події, зокрема, ініціювання ним нового законодавства у цій сфері.

«Ми також віримо у наших колег у Верховній Раді, які у численних випадках демонстрували волю та залишалися твердими в імплементації антикорупційного порядку денного», – наголосили депутат Європарламенту.

Свій підпис під документом поставили відомі в Україні європейські політики, зокрема, Міхаель Галер, Андрюс Кубілюс, Влодзимеж Цимочевич, Пятрас Ауштрявічюс, Віола фон Крамон та Сандра Калнієте.

Як вже повідомляв Укрінформ, Як повідомляв Укрінформ, 27 жовтня Конституційний Суд визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за недостовірне декларування. Зокрема, ця стаття ККУ передбачає відповідальність у вигляді штрафу чи позбавлення волі за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

У серпні 2020 року до КС було направлене подання 47 народних депутатів щодо конституційності положень законів, які складають так звану антикорупційну платформу. Мова йде про електронне декларування, спецконфіскацію і оновлену ст. 368-5 ККУ, яка передбачає кримінальну відповідальність за незаконне збагачення.

Рішення Конституційного Суду викликало активну реакцію у суспільстві.Ситуація була розглянута на засіданні РНБО України, Президент і Уряд вийшли із правовими та законодавчими ініціативами для вирішення ситуації, що склалася, для поновлення дієздатності антикорупційних органів та системи електронного декларування статків державними службовцями, а також для неухильного дотримання зобов’язань України у співпраці з Європейським Союзом.

 

Конституційний суд сьогодні пояснить своє рішення закрити доступ до декларацій чиновників 

30 жовтня 2020, 09:20, УНН. Конституційний суд України сьогодні, 30 жовтня, проведе брифінг, на якому пояснить рішення інстанції щодо закриття реєстру декларацій, передає кореспондент УНН.

Відтак, о 12:00 відбудеться брифінг голови КСУ Олександра Тупицького, трансляцію якого можна буде подивитися на Facebook-сторінці УНН.

За інформацією УНН, на брифінгу голова КСУ прокоментує ситуацію, яка виникла навколо реєстру декларацій чиновників.

Нагадаємо, 28 жовтня, Національне агентство з питань запобігання корупції закрило доступ до електронних декралацій чиновників через рішення Конституційного суду України. Суть рішення була в тому, що КСУ визнав неконституційною статтю Кримінального кодексу України про відповідальність за брехню у деклараціях. Як наслідок, НАЗК було вимушене закрити доступ до реєстру 28 жовтня.

Через це Президент України Володимир Зеленський 29 жовтня скликав термінове засідання РНБО, на якому було ухвалено внести в Верховну Раду законопроект “Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства”, який дасть змогу владі відправити у відставку чинний склад Конституційного суду України. Цього ж дня Кабінет міністрів України розпорядився, щоб НАЗК відкрило доступ до реєстру декларацій попри рішення КСУ. У результаті розпорядження було виконано і доступ до реєстру був відновлений надвечір 29 жовтня.

До слова, згідно з Конституцією України, ні парламент, ні Президент не мають права відправляти у відставку суддів КСУ, якщо ті не порушили присягу, їх здоров’я дозволяє їм працювати на займаній посаді, суддя КСУ не досяг семидесятирічного віку, проти судді немає обвинувального вироку та в разі, якщо суддя не припиняв громадянства України.

 

У НАЗК заявляють, що антикорупційна система залишається «на паузі» 

Попри тимчасове розблокування Реєстру декларацій механізми антикорупційної відповідальності та підзвітності влади залишаються заблоковані.

Як передає Укрінформ, про це заявляє Національне агентство з питань запобігання корупції на своїй сторінці в Фейсбуці.

«Антикорупційна система на паузі. Сьогодні завдяки ініціативі Президента та уряду було тимчасово відновлено доступ до Реєстру декларацій та розблоковано проведення спецпервірок. Однак наслідки шкоди, завдані антикорупційній системі, залишаються неймовірними», – підкреслили в НАЗК.

Так, через рішення Конституційного Суду України фактично не можуть бути перевірені електронні декларації. Звільнено від відповідальності тисячі осіб, які вчинили корупційні правопорушення.

«Більше того, фактично було дозволено безкарно «брехати» в деклараціях. Головне, щоб це було на суму більшу, ніж 263 тис. грн», – наголосили в НАЗК.

Також НАЗК заборонено розглядати заяви про корупцію.

«Тобто питання викривачів знаходиться під загрозою», – заявили в НАЗК.

Заборонено і притягати до адміністративної та дисциплінарної відповідальності всіх осіб, які вчинили корупційні правопорушення та займають відповідальне та особливо відповідальне становище (судді, прокурори, народні депутати, тощо).

Крім того, НАЗК не може перевіряти звіти політичних партій, а отже, фінансувати їх.

Нині в НАЗК вивчають всі наслідки рішення КС від 27 жовтня.

«Про інші заблоковані механізми підзвітності влади НАЗК поінформує додатково», – йдеться в повідомленні.

Як повідомляв Укрінформ, 27 жовтня Конституційний Суд за поданням 47 депутатів із фракції ОПЗЖ та депгрури «За майбутнє» скасував статтю 366-1 Кримінального кодексу про покарання за недостовірне декларування та деякі положення закону «Про запобігання корупції». Зокрема, КС визнав неконституційними повноваження НАЗК із перевірки декларацій чиновників, моніторингу способу життя суб’єктів декларування, встановлення своєчасності подання декларацій, а також положення про відкритий доступ до декларацій в Єдиному державному реєстрі.

Національне агентство з питань запобігання корупції 28 жовтня на виконання рішення КС закрило доступ до реєстру електронних декларацій.

Президент Володимир Зеленський у зв’язку з рішенням КС скликав 29 жовтня засідання РНБО для визначення заходів невідкладної реакції держави на нові загрози і виклики національній безпеці та обороні країни. На засіданні було ухвалено рішення відновити публічний доступ до Єдиного державного реєстру декларацій; забезпечити проведення спеціальних перевірок НАЗК; державним органам та органам місцевого самоврядування забезпечити доступ НАЗК до реєстрів та баз даних.

Своєю чергою уряд 29 жовтня на позачерговому засіданні ухвалив розпорядження, яке зобов’язало НАЗК відкрити реєстр декларацій. В ніч на 30 жовтня Нацагентство поновило доступ до реєстру.

Крім того, Зеленський вніс до Верховної Ради як невідкладний законопроєкт «Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства» (№4288), яким пропонує припинити повноваження чинного складу Конституційного Суду.

Також у законопроєкті пропонується визнати, що рішення КС від 27 жовтня є нікчемним (таким, що не створює правових наслідків) як таке, що прийняте суддями КСУ в умовах реального конфлікту інтересів.

 

Буде важка баталія в Раді: Ситник прокоментував законопроект Зеленського про звільнення суддів КСУ

30 жовтня 2020, 18:33, УНН. Директор Національного антикорупційного бюро України вважає, що буде важка баталія в парламенті щодо поданого Президентом Володимиром Зеленським до ВР законопроекту, яким пропонує звільнити весь склад Конституційного суду. Про це в ефірі Радіо Свобода повідомив директор НАБУ Артем Ситник, передає кореспондент УНН.

“Я можу сказати так, що цей законопроект… буде надзвичайно важка баталія в парламенті, це однозначно й мені здається, що саме експертну оцінку в цьому законопроект, і з боку практики, і з боку експертів потрібно давати тоді, коли буде остаточний текст цього законопроекту, тому що в мене є сумніви, що він взагалі може бути прийнятий, або прийнятий саме в тій редакції, якій він зараз є на сайті парламенту”, — сказав Ситник.

Ситник вважає, що фахову дискусію потрібно проводити, коли законопроект пройде перше та друге читання й буде прийнятий в цілому, підписаний Президентом.

Нагадаємо, Президент Володимир Зеленський подав до Верховної Ради законопроект, яким пропонує звільнити весь склад Конституційного суду.

Як повідомив нардеп Олександр Качура, у понеділок, 2 листопада, відбудеться засідання фракції “Слуга народу”, на якому планують обговорити законопроект щодо звільнення суддів Конституційного суду.

Юрист заявив, що законопроект Зеленського про звільнення суддів КСУ є неконституційним.

Нагадаємо, Конституційний суд України визнав такою, що не відповідає Конституції України, статтю 366-1 ККУ, яка передбачає відповідальність за брехню в декларації. Доступ до реєстру е-декларацій був закритий.

29 жовтня було екстрено скликано засідання РНБО. Секретар РНБО Олексій Данілов заявив, що низка останніх подій, пов’язаних з рішенням КСУ, дає вагомі підстави вважати, що існує цілісний план, спрямований проти основ української державності. Президент Володимир Зеленський закликав правоохоронців встановити всі деталі, які привели до рішення КСУ.

29 жовтня Кабмін ухвалив розпорядження, яким зобов’язав НАЗК невідкладно відновити доступ громадянам до реєстру декларацій.

 

Ситник: у зупинених кримінальних провадженнях НАБУ фігурують судді КСУ

30 жовтня 2020, 18:23, УНН. У кримінальних провадженнях Національного антикорупційного бюро України, які довелося зупинити через рішення Конституційного суду України про скасування кримінальної відповідальності за недостовірне декларування, фігурують й самі судді КСУ. Про це заявив директор НАБУ Артем Ситник, передає УНН з посиланням на “Радіо Свобода”.

“У першу чергу, серед тих проваджень фігурують судді Конституційного суду, які ухвалювали це рішення. Це не перше рішення, яке направлене проти антикорупційної інфраструктури, але перше, коли судді явно діяли в стані реального конфлікту інтересів. Фактично частина цих справ (які розслідувало НАБУ – ред.) стосується суддів Конституційного суду. Судді, які ухвалили рішення щодо себе, фактично скасували відповідальність за ту статтю, за якою вони потенційно могли бути притягнуті до кримінальної відповідальності”, – сказав Ситник.

Він не назвав конкретних прізвищ суддів КСУ, які фігурують у провадженнях НАБУ, проте зазначив, що стосовно цих суддів НАЗК провело “повну перевірку”.

“Я можу сказати так: НАЗК проводило повну перевірку щодо суддів Конституційного суду. І в нас уже був один висновок щодо наявності в діях одного судді Конституційного суду складу злочину, передбаченого статтею 366-1 (декларування недостовірної інформації – ред. ), і за цим висновком НАБУ зареєструвало кримінальне провадження. Фактично низка суддів Конституційного суду діяла в стані конфлікту інтересів”, – розповів Ситник.

Як повідомлялося, через рішення КСУ буде закрито понад 100 справ про недостовірне декларування.

Нагадаємо, Конституційний суд України визнав такою, що не відповідає Конституції України, статтю 366-1 ККУ, яка передбачає відповідальність за брехню в декларації. Доступ до реєстру е-декларацій був закритий.

29 жовтня було екстрено скликано засідання РНБО. Секретар РНБО Олексій Данілов заявив, що низка останніх подій, пов’язаних з рішенням КСУ, дає вагомі підстави вважати, що існує цілісний план, спрямований проти основ української державності. Президент Володимир Зеленський закликав правоохоронців встановити всі деталі, які привели до рішення КСУ.

29 жовтня Кабмін ухвалив розпорядження, яким зобов’язав НАЗК невідкладно відновити доступ громадянам до реєстру декларацій.

 

Суддя КСУ пояснив резонансне рішення: е-декларування – конституційне

Конституційний Суд визнав неконституційним контрольні повноваження НАЗК, водночас електронне декларування залишається конституційним.

Про це під час брифінгу 20 жовтня заявив суддя–доповідач у справі про е-декларування Ігор Сліденко, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Електронне декларування у тому вигляді, яке воно є, повністю конституційне. Конституційний Суд визнав неконституційними контрольні повноваження НАЗК по відношенню до всіх органів влади», – сказав він.

Сліденко додав, що у разі внесення змін до закону «Про запобігання корупції» слід виділити окремі правила декларування для суддів і суддів у Конституційного Суду.

За словами Сліденка, законодавчо слід зробити з НАЗК незалежний орган державної влади, щоб його не можна було контролювати, а «пан Новіков (голова НАЗК – ред.) не перетворювався у Малюту Скуратова».

Коментуючи рішення КС, Сліденко заявив, що у державі не було могутнішої особи, ніж голова НАЗК. Суддя вважає, що у НАЗК слід забрати повноваження проводити моніторинг за власною ініціативою. Він додав, що НАЗК своїми повноваженнями, які отримало після внесення змін до закону про запобігання корупції у жовтні 2019 року, може знищити будь-яку людину, яка здійснює публічну владу.

«Коли пан Новіков сам за своєю ініціативою моніторить кого хоче, то це серйозне порушення теорії права», – сказав він.

Суддя КС зазначає, що законодавець може протягом тижня внести необхідні зміни до закону про запобігання корупції і Кримінального кодексу, щоб врегулювати ситуацію, що склалася.

Сліденко додав, що на його думку, не потрібно через це рішення розпускати Конституційний Суд і створювати підстави для «розвалу держави».

Як повідомлялося, Президент Володимир Зеленський подав до Верховної Ради законопроєкт, яким пропонує звільнити весь склад КС. Проєкт закону “Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства” зареєстровано на сайті ВРУ.

27 жовтня 2020 року Конституційний Суд за поданням 47 депутатів із фракції ОПЗЖ та депгрупи «За майбутнє» скасував статтю 366-1 Кримінального кодексу про покарання за недостовірне декларування та деякі положення закону “Про запобігання корупції”. Зокрема, КС визнав неконституційними повноваження НАЗК із перевірки декларацій чиновників, моніторингу способу життя суб’єктів декларування, встановлення своєчасності подання декларацій, а також положення про відкритий доступ до декларацій в Єдиному державному реєстрі.

Національне агентство з питань запобігання корупції 28 жовтня на виконання рішення КС закрило доступ до реєстру електронних декларацій.

Президент Володимир Зеленський у зв’язку з рішенням КС скликав 29 жовтня засідання РНБО для визначення заходів невідкладної реакції держави на нові загрози і виклики національній безпеці та обороні країни. На засіданні було ухвалено рішення відновити публічний доступ до Єдиного державного реєстру декларацій; забезпечити проведення спеціальних перевірок НАЗК; державним органам та органам місцевого самоврядування забезпечити доступ НАЗК до реєстрів та баз даних.

Зі свого боку уряд 29 жовтня на позачерговому засіданні ухвалив розпорядження, яке зобов’язало НАЗК відкрити реєстр декларацій. В ніч на 30 жовтня Нацагентство поновило доступ до реєстру.

 

Тимошенко вважає рішення КСУ обгрунтованим і закликає припинити булінг 

Лідер парламентської фракції “Батьківщина” Юлія Тимошенко називає рішення Конституційного Суду щодо е-декларування обгрунтованим і закликає припинити інформаційний булінг проти суду.

Про це вона написала у Фейсбуці, повідомляє Укрінформ.

“Рішення Конституційного суду щодо неконстуційності окремих положень закону “Про запобігання корупції” є справедливим і обґрунтованим. КС визнав неконституційною залежність суддів від урядового органу НАЗК, адже це ставить суддів у залежність від виконавчої влади, що прямо протирічить Конституції України, а також духу і суті незалежного та неупередженого судочинства, які визнані як базові в усьому цивілізованому світі”, – зауважила політик.

Тимошенко закликала всіх причетних негайно припинити інформаційний булінг проти Конституційного суду України, що, за її словами, “по суті, терором проти Української Держави”.

На думку Тимошенко, несправедливо принижуючи Конституційний суд, таким чином принижують Українську Державу.

Водночас вона пропонує вихід із ситуації, яка склалася.

Так, за словами Тмошенко, її політична сила пропонує всім фракціям Верховної Ради спільно підписати законопроєкти №4292 і №4293, які поновлюють всю систему електронного декларування, покарання за незаконне збагачення та інші важливі елементи антикорупційної системи.

Ці законопроєкти вже зареєстровані у парламенті, підкреслила вона.

“Ми закликаємо прийняти їх у вівторок у режимі ad hoc, щоб Президент уже за декілька днів міг підписати ці закони і відновити роботу всієї антикорупційної системи країни”, – зазначила Тимошенко.

Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський подав до Верховної Ради законопроєкт, яким пропонує звільнити весь склад КС. Проєкт закону “Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства” (№ 4288) зареєстровано на сайті ВРУ.

27 жовтня 2020 року Конституційний Суд за поданням 47 депутатів із фракції ОПЗЖ та депгрупи “За майбутнє” скасував статтю 366-1 Кримінального кодексу про покарання за недостовірне декларування та деякі положення закону “Про запобігання корупції”. Зокрема, КС визнав неконституційними повноваження НАЗК із перевірки декларацій чиновників, моніторингу способу життя суб’єктів декларування, встановлення своєчасності подання декларацій, а також положення про відкритий доступ до декларацій в Єдиному державному реєстрі.

Національне агентство з питань запобігання корупції 28 жовтня на виконання рішення КС закрило доступ до реєстру електронних декларацій.

Президент у зв’язку з рішенням КС скликав 29 жовтня засідання РНБО для визначення заходів невідкладної реакції держави на нові загрози і виклики національній безпеці та обороні країни. На засіданні було ухвалено рішення відновити публічний доступ до Єдиного державного реєстру декларацій; забезпечити проведення спеціальних перевірок НАЗК; державним органам та органам місцевого самоврядування забезпечити доступ НАЗК до реєстрів та баз даних.

Зі свого боку уряд 29 жовтня на позачерговому засіданні ухвалив розпорядження, яке зобов’язало НАЗК відкрити реєстр декларацій. В ніч на 30 жовтня Нацагентство поновило доступ до реєстру.

 

Рішення Конституційного суду щодо е-декларацій є тиском на всі антикорупційні органи – САП

В.о. керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Максим Грищук заявив, що рішення Конституційного Суду про визнання неконституційною статті 366-1 ККУ та позбавлення повноважень НАЗК є тиском на всі антикорупційні органи.

Як передає Укрінформ, про це інформує пресслужба САП у Фейсбуці.

“Рішення Конституційного Суду України накладає великий негативний відбиток на всю роботу антикорупційних органів. Це суттєвий удар по механізму виявлення корупційних кримінальних правопорушень. Рішення Конституційного Суду України є тиском на всі антикорупційні органи”, – йдеться у повідомленні.

У відомстві зазначили, що діяли у тісній взаємодії з НАЗК, яке надавало їм інформацію про виявлені порушення і невідповідності у деклараціях високопосадовців.

“Тепер, рішенням суду НАЗК позбавлено повноважень здійснювати перевірки, а ми, у свою чергу, позбавлені інформації”, – уточнив Грищук.

За його словами, визнання неконституційною статті 366-1 ККУ “звело нанівець велику частину роботи антикорупційних органів”.

Грищук нагадав, що наразі у провадженні САП та НАБУ перебуває 110 справ за фактами умисного внесення посадовцями недостовірних відомостей до декларацій, і про підозру повідомлено 43 особам, серед яких ексдепутати, судді, керівники держорганів та інші посадовці.

Грищук також поінформував, що у ВАКС на розгляді перебуває 17 кримінальних проваджень за ст. 366-1 ККУ.

“Інше питання – щодо цивільної конфіскації, яку було запроваджено в листопаді минулого року, як новелу в системі запобігання корупції в Україні. Серед її переваг – можливість у більш стислі строки стягнути у дохід держави незаконно набутого чиновниками майна, оскільки не потребуватиме доведення вини в кримінальному процесі. З огляду на визначені повноваження та кадрові ресурси НАЗК було тим органом, що здійснювало виявлення та збір доказів необґрунтованості активів. Проте рішенням КСУ ці повноваження скасовані, що в свою чергу суттєво ускладнило оперативне виявлення подібних фактів та їх фіксацію”, – зазначив Грищук.

Він уточнив, що таке рішення Конституційного суду “не сприяє подоланню корупції, оскільки кількість розслідувань та перші вироки у справах показують нам, наскільки великою є проблема корупції в Україні і наскільки глибоко вона засіла у зручних кріслах високопосадовців”.

Також Грищук відзначив, що рішення КС перекреслює всі здобутки і перемоги у боротьбі з цим негативним проявом в українському суспільстві (з корупцією — ред.).

Як повідомлялося, 27 жовтня Конституційний Суд визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за недостовірне декларування. Зокрема, ця стаття ККУ передбачає відповідальність у вигляді штрафу чи позбавлення волі за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Після цього НАЗК заявило, що розгляд Конституційним Судом положень антикорупційного законодавства в закритому режимі був прямим порушенням ст. 147 Конституції.

28 жовтня, о 19:00, НАЗК на виконання рішення КСУ закрило доступ до Реєстру декларацій.

29 жовтня в НАЗК заявили, що КСУ позбавив Національне агентство з питань запобігання корупції доступу до держреєстрів, необхідних для проведення спеціальної перевірки декларацій кандидатів на керівні посади до органів влади, а відтак – заблокував призначення керівних кадрів органів влади, у тому числі переможців місцевих виборів.

29 жовтня Кабмін на позачерговому засіданні, ініційованому Президентом, прийняв розпорядження, яке зобов’язало НАЗК забезпечити відкритий цілодобовий доступ до публічної частини Єдиного державного реєстру декларацій.

29 жовтня, близько опівночі, НАЗК поновило публічний доступ до Реєстру декларацій.

До Єдиного реєстру судових розслідувань внесли кримінальне провадження щодо суддів Конституційного суду та направили його до Державного бюро розслідувань.

Зранку 30 жовтня під Конституційним Судом проходить акція на знак протесту проти скасування антикорупційної реформи. КСУ закидали димовими шашками.

 

КСУ готовий переїхати до Харкова – Тупицький

Конституційний Суд готовий переїхати до Харкова, якщо це необхідно буде в рамках державної політики, і жоден суддя не сказав, що піде у відставку в такій ситуації.

Про це голова Конституційного Суду Олександр Тупицький сказав на брифінгу, повідомляє кореспондент Укрінформу

“До речі, жоден суддя Конституційного Суду України не сказав, що він піде у відставку, якщо Конституційний Суд переведуть в іншу область чи місто. Більше того, я сказав, що якщо така ситуація, то парламент фактично створює віз, ми запряжемось і потягнемо його, і за бажанням ми скоротимо строки переїзду – можливо, до року. Можна використовувати два приміщення. Якщо це для політики держави потрібно, то ми готові – хоч завтра”, – сказав Тупицький, відповідаючи на запитання, чи готовий КСУ переїхати до Харкова.

Він зауважив, що спілкувався з Президентом Володимиром Зеленським щодо питання можливого переїзду КС в Харків.

“Я йому доповів про ситуацію з переїздом. Я вважаю, що у Президента, можливо, була правильна задумка, він хотів… щоб кілька таких установ, в тому числі і Конституційний Суд, перевезти в інші регіони України, щоб, можливо, і той же тиск не такий би був на Конституційний Суд, можливо посилити ті регіони”, – сказав Тупицький.

Він додав, що раніше у Конституційному Суді за запитом від Кабміну порахували, скільки коштуватиме такий переїзд, і необхідно буде, за приблизними підрахунками, до 1,5 млрд грн.

“Це 1,3-1,5 млрд грн необхідно на переїзд Конституційного Суду. Це загальні обчислення… Термін переїзду – від трьох до п’яти років”, – сказав він.

Він додав, що у питанні переїзду можуть виникнути проблеми з суддями КС, з апаратом.

“Тут є спеціалісти, і дуже добрі, всіх туди не перевезеш, вони можуть не побажати. Де там набрати новий секретаріат? Це ж кваліфіковані спеціалісти, тому і потрібний був би мінімум трьохрічний період на переїзду суду. Питання із супротивом суддів не було ніякого, хоч завтра”, – сказав Тупицький.

Він зауважив, що в КС не вважають тиском на суд ініціативу щодо переїзду до Харкова.

Як повідомлялося, на сайті Верховної Ради 3 квітня з’явився текст проєкту закону “Про внесення змін до закону України “Про Конституційний Суд України” щодо посилення незалежності та підвищення ефективності функціонування Конституційного Суду України”, яким, зокрема, пропонується перенести КСУ до Харкова.

Документ зареєструвала голова парламентського Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова (фракція партії “Слуга народу“).

У пояснювальній записці зазначається, що важливою складовою інституційної незалежності КСУ слід вважати його територіальне дистанціювання від інших вищих органів державної влади.

Як приклад наводяться Німеччина і Словаччина, де конституційні суди не розташовані у столицях.

Законопроєктом також пропонується вилучити юридичних осіб з-поміж суб’єктів, що мають право звернення до КСУ із конституційною скаргою.

Крім того, суддів КСУ хочуть зобов’язати ходити у відпустки одночасно.

КСУ з часу свого створення у 1996 році розташований у будівлі на вулиці Жилянській у Києві.

 

Тупицький готовий виступити у Раді та на засіданні РНБО

Голова Конституційного Суду України Олександр Тупицький заявив, що готовий виступити у парламенті та на засіданні РНБО.

Про це він сказав на брифінгу, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Я вже сказав, я дуже сподіваюсь… я не говорю і не ставлю ультиматум, щоб цей законопроєкт було відкликано. Я навпаки хотів би, щоб з ним ознайомились побільше парламентарів, щоб це не вирішувалося в одну ніч, щоб всі підійшли до цього свідомо. Щодо відкритості, я готовий навіть, щоб мене заслухали на засіданні парламенту, на РНБО», – сказав Тупицький.

Як повідомлялося, Президент Володимир Зеленський подав до Верховної Ради законопроєкт, яким пропонує звільнити весь склад КС. Проєкт закону «Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства» зареєстровано на сайті ВРУ.

27 жовтня 2020 року Конституційний Суд за поданням 47 депутатів із фракції ОПЗЖ та депгрупи «За майбутнє» скасував статтю 366-1 Кримінального кодексу про покарання за недостовірне декларування та деякі положення закону «Про запобігання корупції». Зокрема, КС визнав неконституційними повноваження НАЗК із перевірки декларацій чиновників, моніторингу способу життя суб’єктів декларування, встановлення своєчасності подання декларацій, а також положення про відкритий доступ до декларацій в Єдиному державному реєстрі.

Національне агентство з питань запобігання корупції 28 жовтня на виконання рішення КС закрило доступ до реєстру електронних декларацій.

Президент Володимир Зеленський у зв’язку з рішенням КС скликав 29 жовтня засідання РНБО для визначення заходів невідкладної реакції держави на нові загрози і виклики національній безпеці та обороні країни. На засіданні було ухвалено рішення відновити публічний доступ до Єдиного державного реєстру декларацій; забезпечити проведення спеціальних перевірок НАЗК; державним органам та органам місцевого самоврядування забезпечити доступ НАЗК до реєстрів та баз даних.

Зі свого боку уряд 29 жовтня на позачерговому засіданні ухвалив розпорядження, яке зобов’язало НАЗК відкрити реєстр декларацій. В ніч на 30 жовтня Нацагентство поновило доступ до реєстру.

 

Суддя Конституційного суду звинуватив Офіс Президента у здійсненні тиску

30 жовтня 2020, 15:06 УНН. Суддя-доповідач Конституційного Суду України Ігор Сліденко звинуватив Офіс Президента у здійсненні прямого тиску. Про це він заявив на пресконференції, передає кореспондент УНН.

“Після того, як на мене був здійснений прямий тиск з боку Офісу Президента, перед усними слуханнями ввечері 7 жовтня цього року, коли мені подзвонили і сказали, що я веду себе неправильно, і у зв’язку з цим у мене будуть проблеми, 8 жовтня вранці я написав заяву про відставку. Тому я маю моральне право говорити про ці речі”, — сказав Сліденко.

З його слів, ця заява наразі знаходиться в суді.

“Якщо буде слідство в Україні і якщо буде проведене слідство з цього приводу — я назву всі прізвища. Після цього, коли зафіксують мої свідчення, я зберу пресконференцію і розкажу, хто це робив, як і в якій формі”, — заявив суддя.

Нагадаємо, Конституційний суд України визнав такою, що не відповідає Конституції України, статтю 366-1 ККУ, яка передбачає відповідальність за брехню в декларації. Доступ до реєстру е-декларацій був закритий.

29 жовтня було екстрено скликано засідання РНБО. Секретар РНБО Олексій Данілов заявив, що низка останніх подій, пов’язаних з рішенням КСУ, дає вагомі підстави вважати, що існує цілісний план, спрямований проти основ української державності. Президент Володимир Зеленський закликав правоохоронців встановити всі деталі, які привели до рішення КСУ.

29 жовтня Кабмін ухвалив розпорядження, яким зобов’язав НАЗК невідкладно відновити доступ громадянам до реєстру декларацій.

ДБР викликало голову КСУ Олександра Тупицького для допиту на 2 листопада.

Президент Володимир Зеленський подав до Верховної Ради законопроект, яким пропонує звільнити всіх суддів КСУ, які прийняли відповідне рішення від 27 жовтня, та після цього почати процес відбору нових суддів.

 

Тупицький сказав, що треба зробити для виходу з правової колізії 

Влада скористалася підказкою КС про надання постановою Кабміну тимчасового доступу до декларацій чиновників до моменту ухвалення змін до закону про засади протидії корупції.

Про це під час брифінгу 30 жовтня заявив голова Конституційного суду Олександр Тупицький, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Вчора була підказка владі з боку КС як вийти з цього положення. Звичайно, відмінити рішення КС неможливо, змінити його не можливо, можна дати роз’яснення, але роз’яснення не може змінити суть. Тому була така підказка, якою влада скористалась», – заявив Тупицький.

Відповідаючи на питання як діяти далі, аби врегулювати проблему, голова КС зазначив, що після урядової постанови щодо надання тимчасового доступу до державних реєстрів, необхідних для проведення спеціальної перевірки декларацій кандидатів на керівні посади, необхідно підготувати закон за участі секретаріату Конституційного суду.

Прийняття закону відповідно до рішення КС поставить крапку в цьому питанні, вважає Тупицький.

Як повідомляв Укрінформ, 27 жовтня Конституційний Суд визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за недостовірне декларування. Зокрема, ця стаття ККУ передбачає відповідальність у вигляді штрафу чи позбавлення волі за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Після цього Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) заявило, що розгляд Конституційним Судом положень антикорупційного законодавства в закритому режимі був прямим порушенням ст. 147 Конституції.

28 жовтня, о 19:00, Національне агентство з питань запобігання корупції на виконання рішення Конституційного Суду України закрило доступ до Реєстру декларацій.

29 жовтня в НАЗК заявили, що Конституційний Суд України позбавив Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) доступу до державних реєстрів, необхідних для проведення спеціальної перевірки декларацій кандидатів на керівні посади до органів влади. А відтак – заблокував призначення керівних кадрів органів влади, у тому числі переможців місцевих виборів.

29 жовтня Кабінет Міністрів на позачерговому засіданні, ініційованому Президентом, прийняв розпорядження, яке зобов’язало Національне агентство з питань запобігання корупції забезпечити відкритий цілодобовий доступ до публічної частини Єдиного державного реєстру декларацій.

29 жовтня, близько опівночі, Національне агентство з питань запобігання корупції поновило публічний доступ до Реєстру декларацій. До Єдиного реєстру судових розслідувань внесли кримінальне провадження щодо суддів Конституційного суду та направили його до Державного бюро розслідувань. Заяву про правопорушення подав напередодні народний депутат від «Голосу», перший заступник голови комітету ВР з питань антикорупційної політики Ярослав Юрчишин.

Зранку 30 жовтня під Конституційним Судом проходить акція на знак протесту проти скасування антикорупційної реформи. КСУ закидали димовими шашками.

 

З КСУ намагаются сворити «кнопочний» суд — Тупицький

З Конституційного Суду хочуть створити слухняний, «кнопочний» суд, вважає голова КСУ Олександр Тупицький.

Про це він сказав на брифінгу, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Нажали кнопку… отам справа підніміть її, розгляньте… відпочивайте. Нажали кнопку, знову справу. Не треба доповідати, …при кнопочній системі все буде прогнозовано і зрозуміло. Я навіть не звинувачую Президента, бо я не маю на це право. Але оточення Президента… в принципі мені відомо, хто за цим стоїть. Я думаю, що вони роблять погану роботу”, – сказав він.

На думку Тупицького, європейські донори не хочуть “кнопочного” КС. “Я мав змогу з ними спілкуватись особисто. Я вважаю, що їхня позиція ніколи не буде зазіхати на нинішній склад КС, а все інше – це викривлення ситуації”.

Як повідомлялося, 27 жовтня Конституційний Суд за поданням 47 депутатів із фракції ОПЗЖ та групи “За майбутнє” скасував статтю 366-1 Кримінального кодексу про покарання за недостовірне декларування та деякі положення закону “Про запобігання корупції”. Зокрема, КС визнав неконституційними повноваження НАЗК із перевірки декларацій чиновників, моніторингу способу життя суб’єктів декларування, встановлення своєчасності подання декларацій, а також положення про відкритий доступ до декларацій в Єдиному державному реєстрі.

НАЗК 28 жовтня на виконання рішення КС закрило доступ до реєстру електронних декларацій.

Президент Володимир Зеленський у зв’язку з рішенням КС скликав 29 жовтня засідання РНБО для визначення заходів невідкладної реакції держави на нові загрози і виклики національній безпеці та обороні країни. На засіданні було ухвалено рішення відновити публічний доступ до Єдиного державного реєстру декларацій; забезпечити проведення спеціальних перевірок НАЗК; державним органам та органам місцевого самоврядування – забезпечити доступ НАЗК до реєстрів та баз даних.

Зі свого боку, уряд 29 жовтня на позачерговому засіданні ухвалив розпорядження, яке зобов’язало НАЗК відкрити реєстр декларацій. У ніч на 30 жовтня Нацагентство поновило доступ до реєстру.

Окрім того, Зеленський вніс до Верховної Ради як невідкладний законопроєкт “Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства” (№ 4288), яким пропонує припинити повноваження чинного складу Конституційного Суду. Також у законопроєкті пропонується визнати, що рішення КС від 27 жовтня є нікчемним (таким, що не створює правових наслідків) як таке, що прийняте суддями КСУ в умовах реального конфлікту інтересів.

 

Глава КСУ обурився, що його не запросили на позачергове засідання Радбезу 

Голова Конституційного Суду Олександр Тупицький обурений, що Президент Володимир Зеленський не зустрівся з ним на його прохання у четвер і не запросив на позачергове засідання РНБО.

Про він заявив на брифінгу, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Учора було засідання РНБО. Нікого не дивує, що там був присутній голова НАЗК, хоча він не входить до складу РНБО. Чому тоді не запросили голову конституційного суду?”,- сказав Тупицький.

Як повідомляв Укрінформ, 29 жовтня Президент Володимир Зеленський скликав термінове закрите засідання РНБО для визначення заходів невідкладної належної реакції держави на нові загрози і виклики національній безпеці та обороні країни.

27 жовтня Конституційний Суд визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за недостовірне декларування. Зокрема, ця стаття ККУ передбачає відповідальність у вигляді штрафу чи позбавлення волі за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Після цього Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) заявило, що розгляд Конституційним Судом положень антикорупційного законодавства в закритому режимі був прямим порушенням ст. 147 Конституції.

28 жовтня, о 19:00, Національне агентство з питань запобігання корупції на виконання рішення Конституційного Суду України закрило доступ до Реєстру декларацій.

29 жовтня в НАЗК заявили, що Конституційний Суд України позбавив Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) доступу до державних реєстрів, необхідних для проведення спеціальної перевірки декларацій кандидатів на керівні посади до органів влади. А відтак – заблокував призначення керівних кадрів органів влади, у тому числі переможців місцевих виборів.

29 жовтня Кабінет Міністрів на позачерговому засіданні, ініційованому Президентом, прийняв розпорядження, яке зобов’язало Національне агентство з питань запобігання корупції забезпечити відкритий цілодобовий доступ до публічної частини Єдиного державного реєстру декларацій.

29 жовтня, близько опівночі, Національне агентство з питань запобігання корупції поновило публічний доступ до Реєстру декларацій. До Єдиного реєстру судових розслідувань внесли кримінальне провадження щодо суддів Конституційного суду та направили його до Державного бюро розслідувань. Заяву про правопорушення подав напередодні народний депутат від «Голосу», перший заступник голови комітету ВР з питань антикорупційної політики Ярослав Юрчишин.

Зранку 30 жовтня під Конституційним Судом проходить акція на знак протесту проти скасування антикорупційної реформи. КСУ закидали димовими шашками.

 

Тупицький публічно попросив у Зеленського про зустріч

Голова Конституційного Суду Олександр Тупицький звернувся до Президента Володимира Зеленського з проханням про зустріч.

Про це він заявив на брифінгу, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Конституційний Суд хоче поспілкуватися із Президентом України. Ми запрошуємо або як він визначиться у будь-якому форматі. З журналістами, потім без журналістів, треба прибрати цей штучний конфлікт. Він нікому не потрібний», – сказав Тупицький.

Він також висловив сподівання на зустрічі та подальшу справницю із Головою Верховної ради та Прем’єр-міністром, аби була змога оперативно вирішувати ті чи інші актуальні питання.

Як повідомляв Укрінформ, 27 жовтня Конституційний Суд визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за недостовірне декларування.

Зокрема, ця стаття ККУ передбачає відповідальність у вигляді штрафу чи позбавлення волі за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Після цього Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) заявило, що розгляд Конституційним Судом положень антикорупційного законодавства в закритому режимі був прямим порушенням ст. 147 Конституції.

28 жовтня Національне агентство з питань запобігання корупції на виконання рішення Конституційного Суду України закрило доступ до Реєстру декларацій.

29 жовтня в НАЗК заявили, що Конституційний Суд України позбавив Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) доступу до державних реєстрів, необхідних для проведення спеціальної перевірки декларацій кандидатів на керівні посади до органів влади. А відтак – заблокував призначення керівних кадрів органів влади, у тому числі переможців місцевих виборів.

Тоді ж Президент оголосив про скликання термінового закритого засідання РНБО для визначення заходів невідкладної належної реакції держави на нові загрози і виклики національній безпеці та обороні країни.

29 жовтня Кабінет Міністрів на позачерговому засіданні, ініційованому Президентом, прийняв розпорядження, яке зобов’язало Національне агентство з питань запобігання корупції забезпечити відкритий цілодобовий доступ до публічної частини Єдиного державного реєстру декларацій.

29 жовтня, близько опівночі, Національне агентство з питань запобігання корупції поновило публічний доступ до Реєстру декларацій.

До Єдиного реєстру судових розслідувань внесли кримінальне провадження щодо суддів Конституційного суду та направили його до Державного бюро розслідувань. Заяву про правопорушення подав напередодні народний депутат від «Голосу», перший заступник голови комітету ВР з питань антикорупційної політики Ярослав Юрчишин.

Зранку 30 жовтня під Конституційним Судом проходить акція на знак протесту проти скасування антикорупційної реформи. КСУ закидали димовими шашками.

 

Зеленський мав розмову з Тупицьким після ухвалення КСУ одіозних рішень – Мендель

Президент Володимир Зеленський мав розмову з головою Конституційного Суду Олександром Тупицьким після ухвалення судом рішень, що загрожують національній безпеці.

Про це повідомила Укрінформу прессекретар Президента Юлія Мендель.

“Президент уже мав розмови з головою Конституційного Суду після прийняття одіозних рішень КС, що несуть загрози національній безпеці”, – розповіла вона.

За словами Мендель, усі важливі питання були обговорені, й рішення, ініційовані Президентом та підтримані РНБО та Кабінетом Міністрів, приймалися з урахуванням переговорів з суддею Тупицьким.

Водночас, голова Конституційного Суду заявив, що мав одну розмову з Президентом Володимиром Зеленським, – коли його обрали головою суду, але це не була розмова щодо антикорупційного законодавства.

“Ні, по цій справі – ні (не було розмови по рішенню щодо е-декларування — ред.)”, – уточнив Тупицький.

Відповідаючи на запитання щодо того, чи була у нього взагалі розмова з Президентом, він зазначив: “коли мене обрали головою суду… але у мене по антикорупційному законодавству розмов із Президентом не було”.

“І цього тижня — не було. Після рішення щодо 366-1 та інших питань я з Президентом не спілкувався”, – уточнив Тупицький.

Як повідомляв Укрінформ, голова КС Олександр Тупицький заявив на брифінгу у п’ятницю, що планувалася його зустріч з Президентом, але поки не відбулася.

27 жовтня Конституційний Суд визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за недостовірне декларування. Зокрема, ця стаття ККУ передбачає відповідальність у вигляді штрафу чи позбавлення волі за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Після цього Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) заявило, що розгляд Конституційним Судом положень антикорупційного законодавства в закритому режимі був прямим порушенням ст. 147 Конституції.

28 жовтня Національне агентство з питань запобігання корупції на виконання рішення Конституційного Суду України закрило доступ до Реєстру декларацій.

Президент скликав 29 жовтня термінове засідання РНБО у зв’язку з ситуацією, що склалася.

Після засідання глава держави вніс до Верховної Ради законопроєкт “Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства”.

29 жовтня Кабінет Міністрів на позачерговому засіданні, ініційованому Президентом, прийняв розпорядження, яке зобов’язало Національне агентство з питань запобігання корупції забезпечити відкритий цілодобовий доступ до публічної частини Єдиного державного реєстру декларацій. Що і було зроблено 29 жовтня близько опівночі.

До Єдиного реєстру судових розслідувань внесли кримінальне провадження щодо суддів Конституційного суду та направили його до Державного бюро розслідувань.

Окрім того, як повідомлялося, Велика палата Конституційного Суду 16 вересня цього року визнала неконституційними окремі положення закону “Про Національне антикорупційне бюро України”.

Зокрема, суд визнав неконституційними положення закону, які наділяли президента повноваженнями утворювати НАБУ, призначати на посаду та звільняти з посади директора бюро, визначати трьох осіб до складу комісії з проведення конкурсу на зайняття посади директора бюро, визначати одного члена комісії зовнішнього контролю для проведення незалежної оцінки (аудиту) ефективності діяльності бюро, його операційної та інституційної незалежності та затверджувати Положення про Раду громадського контролю та про порядок її формування.

Водночас КС закрив конституційне провадження у справі щодо перевірки на відповідність Конституції абзацу першого частини першої статті 1 закону в частині визначення НАБУ як “державного правоохоронного органу“.

Суд вказав, що Верховна Рада має невідкладно привести положення законодавства відповідно до цього рішення. Положення закону, визнані неконституційними, втрачають чинність через три місяці з дня його ухвалення.

28 серпня цього року КС визнав неконституційним Указ Президента про призначення Артема Ситника директором НАБУ у справі за поданням 50 народних депутатів.

 

Тупицький не збирається йти у відставку

Голова Конституційного суду Олександр Тупицький давав присягу, а тому без об’єктивних причин на це не збирається йти у відставку на вимоги тієї чи іншої людини.

Про це він заявив на брифінгу, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Я дав присягу народу України, тому питання таке. Йдеться ж про інше, йдеться про скасування усього складу Конституційного суду. Таке питання поки не виникало. Якщо буде такий ультиматум, я вас запрошу, і ми обговоримо. Судді КС сядуть тут поруч, і ми обговоримо питання, що я не так роблю, чи порушую я присягу, а на вимогу тієї чи іншої особи, давши присягу народу України, я не збираюся цього робити», – сказав Тупицький.

Він зазначив, що особисто не чув вимоги щодо відставки голови КС, а якщо така вимога є, то вона має бути мотивована. І лише тоді в КС збере спеціальне засідання, на якому вирішуватиметься, чи дійсно проблема є саме у голові КСУ.

Тупицький також заявив, що обурений, що Президент Володимир Зеленський не зустрівся з ним на його прохання у четвер і не запросив на позачергове засідання РНБО.

“Учора було засідання РНБО. Нікого не дивує, що там був присутній голова НАЗК, хоча він не входить до складу РНБО. Чому тоді не запросили голову конституційного суду?”,- сказав Тупицький.

Як повідомляв Укрінформ, 27 жовтня Конституційний Суд визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за недостовірне декларування.

Зокрема, ця стаття ККУ передбачає відповідальність у вигляді штрафу чи позбавлення волі за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Після цього Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) заявило, що розгляд Конституційним Судом положень антикорупційного законодавства в закритому режимі був прямим порушенням ст. 147 Конституції.

28 жовтня, о 19:00, НАЗК на виконання рішення Конституційного Суду України закрило доступ до Реєстру декларацій.

29 жовтня в НАЗК заявили, що Конституційний Суд України Нацагентство доступу до державних реєстрів, необхідних для проведення спеціальної перевірки декларацій кандидатів на керівні посади до органів влади. А відтак – заблокував призначення керівних кадрів органів влади, у тому числі переможців місцевих виборів. Тоді ж Президент оголосив про скликання термінового закритого засідання РНБО для визначення заходів невідкладної належної реакції держави на нові загрози і виклики національній безпеці та обороні країни.

29 жовтня Кабінет Міністрів на позачерговому засіданні, ініційованому Президентом, прийняв розпорядження, яке зобов’язало НАЗК забезпечити відкритий цілодобовий доступ до публічної частини Єдиного державного реєстру декларацій.

29 жовтня, близько опівночі, НАЗК поновило публічний доступ до Реєстру декларацій.

До Єдиного реєстру судових розслідувань внесли кримінальне провадження щодо суддів Конституційного суду та направили його до Державного бюро розслідувань. Заяву про правопорушення подав напередодні народний депутат від «Голосу», перший заступник голови комітету ВР з питань антикорупційної політики Ярослав Юрчишин.

Зранку 30 жовтня під Конституційним Судом проходить акція на знак протесту проти скасування антикорупційної реформи. КСУ закидали димовими шашками.

 

Конституційний Суд ніколи не піде на зміну конституційного ладу – голова суду

Кожен громадянин України виступає за боротьбу з корупцією, а Конституційний Суд повинен вивчати архітектуру антикорупційних органів, перевіряти законність ухвалених законодавчих актів та запобігати узурпації влади.

Своїм тлумаченням норм Конституції КС ніколи не піде на розширення повноважень Президента та зміну конституційного ладу. Про це голова Конституційного Суду Олександр Тупицький сказав на брифінгу, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Ніколи не думав, що Конституційний Суд або будь-який громадянин України проти боротьби з корупцією – хоч опитування проводь… Кожен громадянин України за те, щоб була боротьба з корупцією, кожен суддя також підтримає боротьбу з нею. Голосування чи не голосування за антикорупційні закони – це інше питання. Це перевірка цього закону на конституційність», – зазначив Тупицький.

За його словами, Конституційний Суд завжди виступав проти узурпації влади та тлумачив норми, які стосуються повноважень Президента. Вершиною архітектури побудови антикорупційних органів, які націлені на боротьбу з корупцією, є антикорупційний суд, вже були неодноразові спроби розширити повноваження Президента шляхом тлумачення норм статті 106 Конституції.

«Неодноразово були спонукання, щоб Конституційний Суд протлумачив 106 статтю Конституції (щодо повноважень Президента – ред.)… Якщо тлумачити не буквально, то особливо до певних пунктів, які визначені категорично про призначення тих чи інших осіб на керівні посади, можна одним рішенням КС змінити конституційний лад в країні. Ми на це не підемо ніколи. Ніколи. Таке питання обговорювалось, це відповідь всього Конституційного Суду України», – заявив Тупицький.

Він додав, що рішення суду, яке стосувалося НКРЄ, не набуло такого розголосу, як стосовно антикорупційних органів. «Бо в руках цих органів велика сила», – підсумував голова КС.

Як повідомлялося,27 жовтня Конституційний Суд за поданням 47 депутатів із фракції ОПЗЖ та депгрупи «За майбутнє» скасував статтю 366-1 Кримінального кодексу про покарання за недостовірне декларування та деякі положення закону “Про запобігання корупції”. Зокрема, КС визнав неконституційними повноваження НАЗК із перевірки декларацій чиновників, моніторингу способу життя суб’єктів декларування, встановлення своєчасності подання декларацій, а також положення про відкритий доступ до декларацій в Єдиному державному реєстрі.

НАЗК 28 жовтня на виконання рішення КС закрило доступ до реєстру електронних декларацій.

Президент Володимир Зеленський у зв’язку з рішенням КС скликав 29 жовтня засідання РНБО для визначення заходів невідкладної реакції держави на нові загрози і виклики національній безпеці та обороні країни. На засіданні було ухвалено рішення відновити публічний доступ до Єдиного державного реєстру декларацій; забезпечити проведення спеціальних перевірок НАЗК; державним органам та органам місцевого самоврядування забезпечити доступ НАЗК до реєстрів та баз даних.

Зі свого боку уряд 29 жовтня на позачерговому засіданні ухвалив розпорядження, яке зобов’язало НАЗК відкрити реєстр декларацій. У ніч на 30 жовтня Нацагентство поновило доступ до реєстру.

Окрім того, Зеленський вніс до Верховної Ради як невідкладний законопроєкт «Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства» (№4288), яким пропонує припинити повноваження чинного складу Конституційного Суду. Також у законопроєкті пропонується визнати, що рішення КС від 27 жовтня є нікчемним (таким, що не створює правових наслідків) як таке, що прийняте суддями КСУ в умовах реального конфлікту інтересів.

Уранці 30 жовтня біля КС розпочалася акція за участю кількох тисяч осіб під назвою: “Проведемо суддів-зрадників до Ростова” на знак протесту проти скасування антикорупційної реформи.

 

Законопроєкт Президента щодо КСУ має усунути загрози нацбезпеці – Веніславський 

Представник Президента в Конституційному Суді Федір Веніславський заявляє, що законопроєкт «Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства» є політико-правовим рішенням для усунення загроз національній безпеці України.

Про це він сказав у коментарі Укрінформу.

Зокрема, Веніславський зазначив, що законопроєкт «Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства», який 29 жовтня був внесений до Верховної Ради Володимиром Зеленським як невідкладний, «став результатом розгляду питання про вжиття заходів для відновлення нормативно-правового регулювання діяльності антикорупційних органів та довіри до конституційного судочинства на вчорашньому засіданні Ради національної безпеки та оборони України».

За його словами, на засіданні РНБО «було чітко озвучено, що рішення Конституційного суду України від 27 жовтня 2020 року було ухвалено з грубими та системними порушеннями норм закону «Про Конституційний суд України», «Про запобігання корупції», власного регламенту Конституційного суду України і Конституції України загалом».

Веніславський зауважив, що юридичних механізмів виправлення такої ситуації Конституція України не містить, оскільки вона та закон про КСУ «передбачили такі гарантії суддям Конституційного суду, що навіть у випадку вчинення ними дій в умовах очевидного реального конфлікту інтересів, у власних інтересах і з грубим порушенням обов’язків судді КСУ, які є несумісними зі статусом судді, з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, жодних негативних юридичних наслідків вони не тягнуть. Адже рішення про припинення повноважень судді КСУ за такі дії має ухвалити сам КСУ!»

«За висновками РНБО рішення Конституційного суду України від 27 жовтня становить безпосередню і пряму загрозу національній безпеці України, заперечує закріплений Конституцією України незворотний курс України на членство в ЄС та НАТО, унеможливлює набуття повноважень посадовими особами органів місцевого самоврядування, обраних народом України. Окрім цього це рішення викликало гостру негативну реакцію з боку наших міжнародних партнерів – і політичних, і фінансових. Для того, щоб усунути ці загрози національній безпеці держави, бездоганно легітимних правових механізмів немає. Тому було прийнято політико-правове рішення ініціювати законопроєкт, який передбачає, що рішення Конституційного суду України ухвалено в умовах реального конфлікту інтересів, у власних інтересах суддів КСУ, є юридично нікчемним і втрачає чинність з моменту ухвалення закону. А повноваження всього нинішнього складу КСУ, який допустив ухвалення рішення з системним, грубим порушенням норм суддівської етики, норм законів та самої Конституції, мають бути достроково припинені», – пояснив представник Президента в КСУ.

Наступні кроки, за його словами, це оцінка президентського законопроєкту Верховною Радою України та прийняття цього закону звичайною більшістю голосів народних депутатів.

Веніславський наголосив, що ухваленням цього документу парламент як представник українського народу легітимізує ідею перезавантаження КСУ, яку ініціював Президент, і тим самим виконає волю українського народу.

«Якщо цей закон буде ухвалений парламентом і набере чинності, то повноваження нинішнього складу Конституційного суду України будуть припинені достроково. Припиняться повноваження саме складу КСУ, а не суддів. Оскільки вичерпний перелік підстав дострокового припинення повноважень судді Конституційного суду України передбачено Конституцією України», – зауважив Веніславський.

За його словами, «парадоксальність ситуації у тому, що ті гарантії суддів КСУ, які мали забезпечити здійснення неупередженого, об’єктивного, чесного конституційного судочинства, перетворилися на індульгенцію за будь-які свавільні дії з боку суддів КСУ».

«Оскільки Верховна Рада України не може законом припинити повноваження окремого судді, має бути ухвалене політико-правове рішення щодо дострокового припинення повноважень всього складу Конституційного суду України. Далі з дотриманням процедур, які передбачені чинним Законом «Про Конституційний суд України», регламентом Верховної Ради України, іншими нормативно правовими актами, які регламентують порядок призначення суддів, буде призначено новий склад Конституційного суду України, і нехай новий склад КСУ дає оцінку конституційності цього закону», – сказав представник Президента в КСУ.

На його думку, новий склад КСУ має оцінити ієрархію цінностей, які порушені нинішнім складом суду, в тому числі цінність прав людини, європейської інтеграції України, цінність верховенства права, оскільки порушення суддями суддівської етики і вчинення дій в умовах конфлікту інтересів – безсумнівно заперечує верховенство права.

Як повідомляв Укрінформ, 27 жовтня Конституційний Суд визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за недостовірне декларування.

Зокрема, ця стаття ККУ передбачає відповідальність у вигляді штрафу чи позбавлення волі за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

28 жовтня, о 19:00, Національне агентство з питань запобігання корупції на виконання рішення Конституційного Суду України закрило доступ до Реєстру декларацій.

29 жовтня в НАЗК поінформували, що Конституційний Суд України позбавив НАЗК доступу до держреєстрів, необхідних для проведення спеціальної перевірки декларацій кандидатів на керівні посади до органів влади, чим фактично заблокував реалізацію результатів місцевих виборів.

Цього ж дня Кабінет Міністрів ухвалив розпорядження, яким зобов’язав НАЗК поновити доступ до декларацій посадовців.

Також 29 жовтня Президент України Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкт, яким пропонує припинити повноваження чинного складу Конституційного суду.

 

НАЗК публікує імена чиновників, які уникнуть відповідальності через рішення КСУ 

НАЗК розпочало публікацію переліку осіб – як чинних, так і колишніх посадовців, – які уникнуть відповідальності за декларування недостовірних відомостей внаслідок резонансного рішення Конституційного Суду від 27 жовтня.

Як передає Укрінформ, про це повідомляється на сторінці НАЗК в Фейсбуці.

“Сьогодні ми публікуємо імена осіб, яким через рішення Конституційного Суду пощастить уникнути відповідальності за декларування недостовірних відомостей. Це лише початок. Ми продовжимо публікувати імена осіб, яким Конституційний Суд допоміг уникнути покарання. Це будуть ексміністр, депутати міських рад та районних рад, судді, директори державних підприємств, урядовці — всі ті, кого платники податків найняли на роботу”, – відзначили в НАЗК.

Серед перших оприлюднених імен у НАЗК назвали: ексміністра енергетики та вугільної промисловості Ігоря Насалика, який не вказав позику на 1,2 млн дол. США від фізичної особи у щорічній декларації; депутата Ужгородської міської ради Михайла Чурила, який лідирує у списку декларантів, у яких виявлено найбільшу суму недостовірних відомостей, “забувши” вказати кошти, позичені іншій фізичній особі, у розмірі 95,3 млн грн; заступника Шевченківської РДА у місті Києві Віктора Андрєєва, який не вказав у декларації більше 60 млн грн, отримані як позику від приватної компанії, що займається «діяльністю із забезпечення фізичного комфорту»; депутата Одеської міської ради Олега Етнаровича, який занизив вартість нерухомості, якою володіє на 4,7 млн грн, та не вказав корпоративні права на 2,1 млн грн, а також “забув” про те, що позичив і розмістив на банківських рахунках більше 1 млн грн; депутата Володимир-Волинської міськради Руслана Мороза, який занизив вартість нерухомості на майже 400 тис. грн, а ще «забув» про те, як позичив третім особам 21,5 млн грн.

“Нещодавнє рішення Конституційного Суду вплинуло не лише на НАЗК, а й на всю систему антикорупційних органів. Важливо, що антикорупційна система не може працювати ефективно, якщо якийсь із її елементів було пошкоджено”, – йдеться у заяві НАЗК.

При цьому, НАЗК розмістило інфографіку, з якої випливає, як працювали антикорупційні органи в частині формування політики та запобігання корупції, розслідувань корупційних злочинів та притягнення до відповідальності, і чому ця система є недієвою після виключення з цього ланцюга НАЗК.

Як повідомляв Укрінформ, раніше в НАЗК заявили, що попри тимчасове розблокування Реєстру декларацій завдяки ініціативі Президента та Уряду, механізми антикорупційної відповідальності та підзвітності влади залишаються заблоковані. Через рішення Конституційного Суду України фактично не можуть бути перевірені електронні декларації. Звільнено від відповідальності тисячі осіб, які вчинили корупційні правопорушення. Фактично дозволено безкарно «брехати» в деклараціях, головне, щоб на суму не більшу, ніж 263 тис. грн. Також, фактично заборонено притягати до адміністративної та дисциплінарної відповідальності всіх осіб, які вчинили корупційні правопорушення та займають відповідальне та особливо відповідальне становище (судді, прокурори, народні депутати, тощо). Крім того, НАЗК не може перевіряти звіти політичних партій, а отже фінансувати їх.

27 жовтня Конституційний Суд визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за недостовірне декларування.

Зокрема, ця стаття ККУ передбачає відповідальність у вигляді штрафу чи позбавлення волі за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Після цього, НАЗК заявило, що розгляд Конституційним Судом положень антикорупційного законодавства в закритому режимі був прямим порушенням ст. 147 Конституції.

Крім того, в НАЗК наголошували, що судді Конституційного Суду Ірина Завгородня та Сергій Головатий, які голосували в справі про визнання неконституційною статті про незаконне збагачення, мали конфлікт інтересів.

Також у НАЗК наголосили, що під час перевірки щорічних декларацій судді Конституційного Суду Володимира Мойсика було встановлено ознаки злочину, передбаченого ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України — використання завідомо підробленого документа.

Крім того, раніше НАЗК також склало адміністративні протоколи щодо неподання повідомлень про суттєві зміни в майновому стані суддями КСУ Володимиром Мойсиком та Ігорем Сліденком.

28 жовтня, о 19:00 НАЗК на виконання рішення Конституційного Суду України закрило доступ до Реєстру декларацій.

29 жовтня в НАЗК заявили, що Конституційний Суд України позбавив Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) доступу до державних реєстрів, необхідних для проведення спеціальної перевірки декларацій кандидатів на керівні посади до органів влади. А відтак – заблокував призначення керівних кадрів органів влади, у тому числі переможців місцевих виборів.

29 жовтня Кабінет Міністрів України на позачерговому засіданні, ініційованому Президентом, прийняв розпорядження, яке зобов’язало НАЗК забезпечити відкритий цілодобовий доступ до публічної частини Єдиного державного реєстру декларацій.

29 жовтня, близько опівночі, НАЗК поновило публічний доступ до Реєстру декларацій.

 

Це питання досі вибухонебезпечне – голова КСУ про люстрацію 

Голова Конституційного Суду Олександр Тупицький заявляє, що причиною затягування КС розгляду справи про люстрацію є «вибухонебезпечність» цього питання.

Про це він сказав на брифінгу, передає кореспондент Укрінформу.

«Щодо питання по люстрації. Це питання, на мою думку, досі вибухонебезпечне, і можливо, тому Конституційний Суд так довго його розглядає», – заявив Тупицький.

Він зазначив, що у Конституційному Суді є судді, які були активними учасниками Майдану.

“І коли ми піднімаємо люстраційну справу і входимо в дискусію вже після рішення Європейського суду (з прав людини — ред.), який вже окреслив орієнтири щодо цього рішення, і сказав, що занадто велике коло держслужбовців підпало під люстрацію… Тобто, його треба звузити… Потрібно щось вирішувати. Можливо, це навіть не матерія Конституційного Суду – після рішення ЄСПЛ, можливо, це матерія парламенту. Чи може КСУ визначати ті обсяги службовців, які підпадають під цей закон, – це складне правове питання”, – зазначив він.

Голова Конституційного Суду висловив думку, що одне з питань – які категорії мають підпадати під люстрацію при вирішенні цього питання, бо ЄСПЛ з цього приводу нічого не сказав.

“Також є те, що ЄСПЛ розглядав питання не високопосадовців, і це також питання… І коли ми обговорюємо у закритому засіданні, то у людей, які були на Майдані, серце продовжує горіти полум’ям, і знову справа відкладається і відкладається”, – поінформував голова КСУ.

Як повідомлялося, Верховна Рада у вересні 2014 року ухвалила закон “Про очищення влади” (люстрацію). Ним забороняється обіймати певні високі посади на державній службі особам, які обіймали сукупно не менше одного року визначені законом посади на державній службі в період з 25 лютого 2010 року по 22 лютого 2014 року.

Зараз в Єдиному державному реєстрі осіб, стосовно яких застосовані положення закону України “Про очищення влади”, знаходяться 893 людини.

Конституційний Суд України кілька років розглядає справу щодо конституційності закону про люстрацію.

 

Доступ до е-декларацій: у Конституційному Суді не чекали, що «так розгорнуться події»

Голова Конституційного суду Олександр Тупицький заявляє, що не було потреби НАЗК так розгортати ситуацію щодо доступу до Реєстру декларацій.

Про це сказав на брифінгу 30 жовтня, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Ніхто не підозрював, що так можуть розгорнутися події, тому що потреби у цьому ніякої не було… Про те, що тепер все стало і вони (НАЗК – ред.) не можуть робити перевірок, і на державну службу не будуть призначатися, і що все пропало із боротьбою з корупцією – то ні. У цій справі дуже великий блок боротьби з корупцією, проблемі питання, які поставили народні обранці виділено в окреме провадження. Суд із нього рішення ще не приймав. Якби суд був заангажований, упереджений, що заважало цими з голосами проголосувати, задовольнити все подання. Ну давайте здраво дивитися на ці питання», – сказав Тупицький.

Як повідомляв Укрінформ, 27 жовтня Конституційний Суд визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за недостовірне декларування. Зокрема, ця стаття ККУ передбачає відповідальність у вигляді штрафу чи позбавлення волі за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Після цього Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) заявило, що розгляд Конституційним Судом положень антикорупційного законодавства в закритому режимі був прямим порушенням ст. 147 Конституції.

28 жовтня, о 19:00, Національне агентство з питань запобігання корупції на виконання рішення Конституційного Суду України закрило доступ до Реєстру декларацій.

29 жовтня в НАЗК заявили, що Конституційний Суд України позбавив Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) доступу до державних реєстрів, необхідних для проведення спеціальної перевірки декларацій кандидатів на керівні посади до органів влади. А відтак – заблокував призначення керівних кадрів органів влади, у тому числі переможців місцевих виборів. Тоді ж Президент оголосив про скликання термінового закритого засідання РНБО для визначення заходів невідкладної належної реакції держави на нові загрози і виклики національній безпеці та обороні країни.

29 жовтня Кабінет Міністрів на позачерговому засіданні, ініційованому Президентом, прийняв розпорядження, яке зобов’язало Національне агентство з питань запобігання корупції забезпечити відкритий цілодобовий доступ до публічної частини Єдиного державного реєстру декларацій.

29 жовтня, близько опівночі, Національне агентство з питань запобігання корупції поновило публічний доступ до Реєстру декларацій. До Єдиного реєстру судових розслідувань внесли кримінальне провадження щодо суддів Конституційного суду та направили його до Державного бюро розслідувань. Заяву про правопорушення подав напередодні народний депутат від «Голосу», перший заступник голови комітету ВР з питань антикорупційної політики Ярослав Юрчишин.

Зранку 30 жовтня під Конституційним Судом проходить акція на знак протесту проти скасування антикорупційної реформи. КСУ закидали димовими шашками.

 

Глава КСУ вбачає у законопроєкті Зеленського «ознаки конституційного перевороту»

Голова Конституційного суду Олександр Тупицький вважає, що у президентському законопроєкті “Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства” є ознаки конституційного перевороту в Україні.

Про це він заявив на брифінгу, пояснивши деталі наявності в нього кримської земельної ділянки, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Сьогодні з’являється проєкт закону, за ніч його «склепали» – № 4288, який має ознаки конституційного перевороту в Україні, я про це відповідально заявляю», – сказав Тупицький.

Разом із тим Тупицький розповів, що ходили чутки, що спершу планували підготувати проєкт закону, яким би ввели квоту на голосування в КС 14 суддів. Але, за його словами, при складі суду і 15 або навіть і 18 суддів це заблокує роботу самого КС.

Тупицький переконаний, що при високих зарплатах судді КС “достатньо будуть себе почувати у своїх кріслах, нічого не здійснюючи, аж поки не підніметься шторм і цей закон не зазнає змін”. Тому, на його думку, відмовилися від ідеї такого законопроєкту.

Крім того, були пропозиції, за даними голови КС, провести перевірку суддів на доброчесність.

“Теж непогана ідея, але комусь виявилося цього замало”, – додав Тупицький.

Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкт №4288 “Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства”, яким пропонує припинити повноваження суддів Конституційного суду, визнати його рішення про декларування “нікчемним” і без правових наслідків та скасувати відповідні зміни до закону “Про запобігання корупції”.

 

КСУ можна реформувати, але в конституційний спосіб — Тупицький 

Конституційний Суд України можна реформувати, але в конституційний спосіб.

Про це заявив голова КС Олександр Тупицький на брифінгу, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“В РНБО кажуть, як з преси читаю, – невідомо, що завтра чекати від Конституційного Суду України. А я задаю собі питання – повинно бути відомо? Кому повинно бути відомо, що чекати завтра від Конституційного Суду? Напевно, є бажання створити новий Конституційний Суд, який буде повідомляти, чи будь ці рішення конституційні – важко сказати… Конституційний Суд можна реформувати, але в конституційний спосіб”, – сказав він.

Крім того, Тупицький нагадав, що у 2016 році Конституційний Суд був виведений із системи правосуддя і виокремлений в окремий підрозділ Конституції України.

“Це правильно, тому що воістину це була кардинальна реформа”, – сказав Тупицький.

За його словами, з 2016 року КС став балансом над гілками влади.

Тупицький, коментуючи законодавчу ініціативу щодо реформування КС, висловив нерозуміння, як це можна зробити, якщо Верховна Рада найближчим часом ухвалить закон “Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства”, яким пропонується припинити повноваження чинного складу Конституційного Суду.

“Відповідно до законопроєкту, КС перестане працювати, і жодного судді в суді не буде… Конституційний Суд повинен виконувати апріорі неконституційний закон? Я розумію, що він конституційний, допоки його не визнає неконституційним Конституційний Суд, а як це КС визнає неконституційним, якщо суд прибирається? Все було б гаразд, якби не було одного “але”: це порушує принцип незмінюваності влади, тобто пусте місце залишається”, – наголосив Тупицький.

Тупицький додав, що якби він впливав на когось із суддів КС, то вони б уже «збунтувалися» і суспільство знало б про це.

“Чи створює голова суду колектив, який йому виключно підпорядкований? Я створюю колектив з суддів, які настільки самодостатні люди, що немає у голови суду адміністративного ресурсу на когось вплинути, бо у нас є тільки горизонталь, немає вертикального підпорядкування. Судді обирають голову суду, можуть і звільнити, вже приклад такий був, з Шевчуком”, – сказав Тупицький.

За його словами, якби він міг керувати в КС так, “як здається владі, то, напевно, сьогоднішньої ситуації не було б”.

Він зазначив, що багато рішень приймають повним складом суду, а буває, що хтось один не голосує; також можливі інші сценарії, і судді також можуть писати окремі думки, і по-різному їх писати.

“Суддя вільний у своєму голосуванні. Тому перекидати все на голову суду при такій структурі, яка побудована законами і Конституцією… це порівнювати КСУ з якимось органом виконавчої влади, де начальник за дві секунди може звільнити. Не треба такі висновки робити, вони не відповідають дійсності. Повірте, якби це так було сьогодні, то частина суддів уже б збунтувалася, ви б уже про це все чули, ми вже це все у Конституційному Суді проходили”, – заявив Тупицький.

Як повідомляв Укрінформ, у ніч на 30 жовтня Президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкт «Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства», яким пропонує припинити повноваження чинного складу Конституційного Суду.

Цей законопроєкт був внесений у відповідь на рішення КС від 27 жовтня, ухвалене за поданням 47 депутатів із фракції ОПЗЖ та депгрури «За майбутнє», яким було скасовано статтю 366-1 Кримінального кодексу про покарання за недостовірне декларування та деякі положення закону “Про запобігання корупції”. Зокрема, КС визнав неконституційними повноваження НАЗК із перевірки декларацій чиновників, моніторингу способу життя суб’єктів декларування, встановлення своєчасності подання декларацій, а також положення про відкритий доступ до декларацій в Єдиному державному реєстрі.

Національне агентство з питань запобігання корупції 28 жовтня на виконання рішення КС закрило доступ до реєстру електронних декларацій.

Президент Володимир Зеленський у зв’язку з рішенням КС скликав 29 жовтня засідання РНБО для визначення заходів невідкладної реакції держави на нові загрози і виклики національній безпеці та обороні країни. На засіданні було ухвалено рішення відновити публічний доступ до Єдиного державного реєстру декларацій; забезпечити проведення спеціальних перевірок НАЗК; державним органам та органам місцевого самоврядування забезпечити доступ НАЗК до реєстрів та баз даних.

Своєю чергою уряд 29 жовтня на позачерговому засіданні ухвалив розпорядження, яке зобов’язало НАЗК відкрити реєстр декларацій. В ніч на 30 жовтня Нацагентство поновило доступ до реєстру.

 

Тупицький запевняє, що рішення КСУ не руйнують антикорупційну систему 

Рішення у справах, що стосуються антикорупційних органів України, і які перебувають у КС, будуть такі, щоб антикорупційна система зберігалася.

Про це на брифінгу 30 жовтня заявив голова Конституційного Суду Олександр Тупицький, передає кореспондент Укрінформу.

“Щодо системи антикорупційних органів, то рішення суду і по НАБУ, і, можливо, по інших справах, будуть такими, щоб ця система зберігалася, це дуже важливо. І я це кажу не на майбутнє, щоб вас запевнити, а тому що ми вже так діяли”, – сказав голова КС.

Він також прокоментував рішення Конституційного суду від 16 вересня, коли Велика палата КС визнала неконституційними окремі положення закону “Про НАБУ”.

Суд тоді вказав, що ВР має невідкладно привести положення законодавства відповідно до цього рішення, і що положення закону, визнані неконституційними, втрачають чинність через три місяці з дня його ухвалення.

“3 місяці — цей строк був погоджений і був достатній для парламенту, щоб це зробити. 6 — можна було 6, 9 — можна було 9. Це все погодження, але не занадто великий строк і не занадто малий. Зрозуміло, що за місяць нічого не зробиш”, – поінформував Тупицький.

Він вважає, що Артем Ситник як директор Національного антикорупційного бюро став заручником ситуації.

“Чи має він (Ситник – ред.) право працювати після рішення Конституційного Суду? Я хочу зразу сказати – справа не в Ситнику, він заручник ситуації, бо був призначений у неконституційний спосіб із перевищенням повноважень, нехай вибачає мені Петро Олексійович Порошенко, тому що він призначав, але я, можливо, його розумію – він діяв у спосіб той, в яких умовах після Революції Гідності знаходився”, – сказав Тупицький.

Як повідомлялося, Велика палата Конституційного Суду 16 вересня визнала неконституційними окремі положення закону “Про Національне антикорупційне бюро України”.

Зокрема, суд визнав неконституційними положення закону, які наділяли президента повноваженнями утворювати НАБУ, призначати на посаду та звільняти з посади директора бюро, визначати трьох осіб до складу комісії з проведення конкурсу на зайняття посади директора бюро, визначати одного члена комісії зовнішнього контролю для проведення незалежної оцінки (аудиту) ефективності діяльності бюро, його операційної та інституційної незалежності та затверджувати Положення про Раду громадського контролю та про порядок її формування.

Водночас КС закрив конституційне провадження у справі щодо перевірки на відповідність Конституції абзацу першого частини першої статті 1 закону в частині визначення НАБУ як „державного правоохоронного органу“.

Суд вказав, що Верховна Рада має невідкладно привести положення законодавства відповідно до цього рішення. Положення закону, визнані неконституційними, втрачають чинність через три місяці з дня його ухвалення.

28 серпня КС визнав неконституційним Указ Президента про призначення Артема Ситника директором НАБУ у справі за поданням 50 народних депутатів.

Автори подання наголошували, що у Конституції не прописано повноваження глави держави призначати директора НАБУ, тож, на їхню думку, Президент вийшов за межі своїх конституційних повноважень та порушив встановлену частиною четвертою статті 5 Конституції заборону узурпації державної влади.

Ситник був призначений директором НАБУ у квітні 2015 року тодішнім Президентом Петром Порошенком.

 

Тупицький не почув від послів G7, що вони не поважають рішення КСУ 

Голова Конституційного суду України Олександр Тупицький не почув від послів “Великої сімки”, що вони не поважають рішення КС.

Про це він сказав на брифінгу, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Я вам категорично заявляю, що я не почув від послів “Великої сімки”, від жодного, що вони не поважають рішення КС. Вони погодились із тим, що закони повинні бути конституційними. Я не почув від послів “Великої сімки”, що вони не поважають рішення КС”, – сказав він.

“Ми знайшли певне розуміння і погодження”, – додав Тупицький.

Він повідомив, що зустрівся, зокрема, з послом Японії, США і ЄС. Тупицький також зауважив, що у послів було цікаве запитання – вони сказали, що “потратили багато грошей, а результату дуже мало. Що в цій ситуації робити?”.

Тупицький повідомив, що КС домовився з послами “Великої сімки” – “не з усіма, а з частиною, які були, про співпрацю”. Зокрема, за його словами, вони працюватимуть з парламентом для усунення недоліків антикорупційного законодавства.

“Я не знаю, чи можливо це, але у нас функцій тиснути на парламент, щоб він прийняв рішення немає”, – сказав голова КС.

Крім того, він зауважив, що суд виважено буде підходити до подібного роду рішень. “А виважений підхід, це звернення до Венеційської комісії, до експертних висновків. До Ради Європи, через ОБСЄ до спеціальних радників Конституційного Суду, які є іноземними громадянами. Вдамось до такого прийому”, – сказав він.

Як повідомлялося, 27 жовтня Конституційний Суд за поданням 47 депутатів із фракції ОПЗЖ та депгрупи “За майбутнє” скасував статтю 366-1 Кримінального кодексу про покарання за недостовірне декларування та деякі положення закону “Про запобігання корупції”. Зокрема, КС визнав неконституційними повноваження НАЗК із перевірки декларацій чиновників, моніторингу способу життя суб’єктів декларування, встановлення своєчасності подання декларацій, а також положення про відкритий доступ до декларацій в Єдиному державному реєстрі.

НАЗК 28 жовтня на виконання рішення КС закрило доступ до реєстру електронних декларацій.

Президент Володимир Зеленський у зв’язку з рішенням КС скликав 29 жовтня засідання РНБО для визначення заходів невідкладної реакції держави на нові загрози і виклики національній безпеці та обороні країни. На засіданні було ухвалено рішення відновити публічний доступ до Єдиного державного реєстру декларацій; забезпечити проведення спеціальних перевірок НАЗК; державним органам та органам місцевого самоврядування забезпечити доступ НАЗК до реєстрів та баз даних.

Зі свого боку уряд 29 жовтня на позачерговому засіданні ухвалив розпорядження, яке зобов’язало НАЗК відкрити реєстр декларацій. У ніч на 30 жовтня Нацагентство поновило доступ до реєстру.

Окрім того, Зеленський вніс до Верховної Ради як невідкладний законопроєкт “Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства” (№4288), яким пропонує припинити повноваження чинного складу Конституційного Суду.

Також у законопроєкті пропонується визнати, що рішення КС від 27 жовтня є нікчемним (таким, що не створює правових наслідків) як таке, що прийняте суддями КСУ в умовах реального конфлікту інтересів.

Уранці 30 жовтня біля КС розпочалася акція за участю кількох тисяч осіб під назвою: “Проведемо суддів-зрадників до Ростова” на знак протесту проти скасування антикорупційної реформи.

 

Опозиція розкритикувала рішення Зеленського щодо КС: Це спроба узурпувати владу – УП

Опозиційні фракції «Європейської солідарності», «Батьківщини» та «Голосу» вважають поданий президентом законопроєкт щодо припинення повноважень всіх суддів КС неконституційним, безправ’ям та спробою узурпувати владу.

Джерело: співголова фракції «ЄС» Ірина Геращенко у Facebook, голова фракції «Голос» Сергій Рахманін у Facebook, нардеп від «Батьківщини» у коментарі «Інтерфакс-Україна», сайт «ОПЗЖ»

Пряма мова Геращенко: «Зеленський продовжує жити в неконституційному полі, на хайпі гнатися за дешевою популярністю, рятуючи ґлупо розтриньканий рейтинг… Зараз в неконституційний сумнівний спосіб він хоче вирішити проблему , що виникла після рішення КС. Неконституційне рішення лише поглибить кризу. Наступною ініціативою Зе, за такою логікою, може бути указ про пожиттєве імператорство.

Примітно, що в своїй інфантильності і небажанні брати на себе будь яку відповідальність, він навіть не спромігся вийти до народу з відосиком і пояснити, що ж за законопроект подав у ВР і які його наслідки для держави.

Поштовими голубами вночі надіслав в Раду папірець, яким системно продовжує знищувати державні інститути… Завтра в такий спосіб він ліквідує парламент як непопулярний , а потім закриє за непотребом державу Україна».

Пряма мова Рахманіна: «1. Рішення Конституційного суду не витримує критики. Президентська ініціатива – теж. 2. Якщо можна розпустити КС законом, тоді можна скасувати результати президентських виборів рішенням ЖЕКу. 3. Відновити повноцінну дію антикорупційного законодавства можна ухваленням відповідного закону. І в цій ситуації він легко набере необхідні кількість голосів… Спроба відновити право, порушуючи право, називається безправ’ям».

Пряма мова Власенка: «Сам факт спроби призупинити дію конституційного органу, який не подобається президенту, – це антиконституційно, це неправильно, це спроба узурпувати владу…

Президент, на жаль, дуже часто діє у неконституційний спосіб, порушує Конституцію, і тому, звісно ж, йому не потрібен незалежний орган конституційної юстиції. І це точно ніяк не пов’язано з жодними рішеннями КС і не може бути з ними пов’язано».

Дослівно сайт ОПЗЖ: «Ніхто не може вимагати від Конституційного суду жодних пояснень щодо його рішень. Ніхто не має повноважень проводити ревізію рішень Конституційного суду. Вони є обов’язковими до виконання. Зокрема й президентом, главою його Офісу та рештою, що активно висловлюють своє невдоволення рішенням органу, який забезпечує верховенство Конституції в нашій країні».

Деталі: Геращенко відзначила, що «ЄС» зареєструвала законопроєкт, який пропонують прийняти як невідкладний. За її словами, він врегульовує питання відповідальності за недостовірність поданих у декларації відомостей і вирішує правову колізію у зв’язку з рішенням КС.

Рахманін переконаний, що для того, «щоб світ не дивувався рішенням наших судів», треба було навести лад у системі – зокрема створити «нормальні Вищу раду правосуддя й Вищу кваліфікаційну комісію суддів».

Він також вважає, що «бурхлива діяльність Зеленського навколо рішення КСУ – файний спосіб відволікти увагу від підсумків виборів і заробити собі бали».

Водночас у фракції «Опозиційної платформи – За життя» вимагають від влади «негайно зупинити тиск на Конституційний суд і забезпечити беззаперечне виконання рішення КСУ на виконання норм Основного Закону».

обуло раніше: Президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкт, яким пропонує припинити повноваження суддів Конституційного суду, визнати його рішення про декларування «нікчемним» і без правових наслідків та скасувати відповідні зміни до ЗУ «Про запобігання корупції».

Передісторія:

27 жовтня за поданням 48 народних депутатів Конституційний суд визнав неконституційними окремі положення антикорупційного законодавства, хоча конституційність ще низки положень вивчатиметься далі.

Рішення КС означає скасування електронного декларування, скасування повноважень Національного агентства з питань запобігання корупції на повну перевірку та моніторинг способу життя, декриміналізацію недостовірного декларування.

В Європейському союзі вважають, що це рішення КС може стати підставою для тимчасового призупинення безвізу.

Через це рішення КС президент Володимир Зеленський скликав термінове закрите засідання Ради національної безпеки і оборони 29 жовтня. На ньому він розпорядився, щоб Кабмін своїм рішенням відкрив доступ до реєстру електронних декларацій, а Верховна Рада законопроєктом відновила доброчесність конституційного судочинства в Україні. Через кілька годин доступ було відновлено.

 

Голова КСУ заявляє, що не знав, як задекларувати кримську землю

Голова Конституційного Суду Олександр Тупицький запевнив, що не вніс в декларацію земельну ділянку в Криму, бо не знав, як це зробити у зв’язку з окупацією Росією півострова, а анексії він не визнає.

Про це він заявив на брифінгу, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Чого я не вніс у реєстр? Я до цього часу не знаю, як це зробити”, – сказав Тупицький.

Він пояснив, що для того, аби внести земельну ділянку в декларацію, потрібні підтверджуючі документи, але “не було ніякого ні договору, ні дарування”.

“Я думав, що “Схеми” змонтують якийсь матеріал, який буде провокаційного характеру. Коли я почитав матеріал, я подякував їм за об’єктивність, усе правильно вказано: 126 кв. м, тобто одна сотка і 26 десятих”, – зазначив голова КС.

За його словами, отримана земельна ділянка приватизувалася ще до окупації Криму Росією, а коли сталася анексія, українські й російські кадастри “наклалися і прийшло змішування меж”.

Тупицький додав, що у нього на той час уже був будинок, а сусід поруч тільки будував.

“Виникли проблеми в розмежуванні, так не повинно було залишатися. Працювали над цим питанням юристи. У 2018 році був правочин. У 2018 році я – нев’їзний на територію нашого Криму, тому що я – суддя доповідач у справі про територіальну цілісність України, по мені порушена кримінальна справа в РФ, і на будинок, земельну ділянку – там інших немає, в такому випадку про це майно (що фігурує у ЗМІ — ред.) йде мова, введені економічні санкції”, – підкреслив голова КС.

За його даними, питанням займалися юристи і врегулювали розмежування шляхом створення правочину – договору купівлі-продажу.

При цьому голова КС запевнив, що не визнає анексію Росією Криму.

«Я готовий відповідати, якщо десь помилки якісь я допустив, то я готовий їх виправляти. Ми ж живемо у цивілізованому світі. Якщо помилки, які порушують закон, то за них також треба нести відповідальність. Це аксіома», – сказав Тупицький

Голова КС заявив, що і раніше володів цією землею, але виникли певні обставини, які змусили його захищати свою власність. Зокрема, за словами Тупицького, він є нев’їзний на територію Криму, бо є суддею-доповідачем у справі про територіальну цілісність України, тому проти нього порушено кримінальну справу, а також він підпадає під російські економічні санкції, які, серед іншого, стосуються майна.

«Таким чином, займалися цим (збереженням майна – ред.) юристи і, напевно, нічого іншого не придумали, як урегулювали питання розмежування шляхом створення правочину договору купівлі-продажу. Чого я не вніс його у реєстр. Я до цього часу не знаю, як це зробити», – сказав Тупицький.

Він зазначив, що обставини склалися так, що у декларацію він мав би внести певні відомості про те, що це за ділянка, її кадастровий номер та інші дані, а це означає, що його будинок у Криму Росія може просто знести.

«Єдина моя, напевно, провина у тому, що я не звернувся до органів НАЗК, щоб вони мені роз’яснили, як це мені зробити, але я так вважаю, як юрист, навряд чи вони можуть мені правильно пояснити за таких обставин», – заявив голова КС.

Як повідомлялося, ЗМІ нещодавно оприлюднили інформацію про те, Голова Конституційного Суду Тупицький у 2018 році став власником земельної ділянки у селищі Кореїз Автономної республіки Крим, оформивши договір купівлі-продажу за російським законодавством. При цьому він не відобразив інформацію про землю у своїй декларації про майно та доходи.

Він зазначив, що один з телеканалів звернуся до нього із запитом з цього приводу, він вирішив дати публічну відповідь, бо, за словами голови КС, події почали так розгортатися, що треба відповісти усім.

Як повідомлялося, ЗМІ нещодавно оприлюднили інформацію про те, Голова Конституційного Суду Тупицький у 2018 році став власником земельної ділянки у селищі Кореїз Автономної республіки Крим, оформивши договір купівлі-продажу за російським законодавством. При цьому він не відобразив інформацію про землю у своїй декларації про майно та доходи.

 

У КС пояснили своє скандальне рішення і заявили, що за антикорупційну реформу – УП

Конституційний суд висловив ствердну позицію, що декларування доходів осіб, що здійснюють публічну владу, є беззаперечною вимогою у будь-якій сучасній демократичній державі, але для цього потрібне ефективне законодавство.

Джерело: заява КС на сайті суду

Деталі: На переконання КС, антикорупційна реформа в Україні стала беззаперечною вимогою суспільства. Проте як антикорупційна, так і судова реформи, за словами суддів, повинні реалізовуватися без порушення принципу незалежності судової влади та з дотриманням принципу конституційності.

Дослівно: “Дослідивши склад злочину, передбаченого статтею 366-1 КК України, Конституційний суд України дійшов висновку, що використання юридичних конструкцій, у яких відсутній чіткий перелік законів, унеможливлює однозначне визначення кола суб’єктів злочину, а відсилочні норми унеможливлюють встановлення кола їх адресатів.

Як наслідок, до відповідальності за умисне неподання декларації може бути притягнуто осіб, які не можуть бути учасниками правовідносин з декларування, а тому свідомо не виконали такого обов’язку. Зазначене не узгоджується з поняттям правової держави та принципом верховенства права, закріпленим у частині першій статті 8 Основного Закону України, зокрема такими його елементами, як юридична визначеність та передбачуваність закону.

Із наведених позицій Конституційного суду України вбачається, що законодавцем має бути запроваджено таке антикорупційне законодавче регулювання, яке забезпечить дотримання принципу верховенства права, складові якого: юридична визначеність, передбачуваність, пропорційність та співмірність”.Українська правда

Боротьба з корупцією не повинна порушувати принцип незалежності судової влади – КСУ30.10.2020 11:39

Антикорупційна і судова реформи повинні реалізовуватися без порушення принципу незалежності судової влади та з дотриманням принципу конституційності.

Як передає Укрінформ, такий коментар КСУ розміщений на сторінці у Фейсбуці відомства.

«КСУ висловив ствердну позицію, що декларування доходів осіб, що здійснюють публічну владу, є беззаперечною вимогою у будь-якій сучасній демократичній державі На переконання КСУ, антикорупційна реформа в Україні стала беззаперечною вимогою суспільства. Проте як антикорупційна, так і судова реформи повинні реалізовуватися без порушення принципу незалежності судової влади та з дотриманням принципу конституційності», – йдеться у повідомленні.

У судовій установі наголосили, що, дослідивши склад злочину, передбаченого статтею 366-1 ККУ, КС дійшов висновку, що використання юридичних конструкцій, у яких відсутній чіткий перелік законів, унеможливлює однозначне визначення кола суб’єктів злочину, а відсилочні норми унеможливлюють встановлення кола їх адресатів.

Як наслідок, до відповідальності за умисне неподання декларації може бути притягнуто осіб, які не можуть бути учасниками правовідносин з декларування, а тому свідомо не виконали такого обов’язку, і зазначене не узгоджується з поняттям правової держави та принципом верховенства права, закріпленим у частині першій статті 8 Основного Закону України, зокрема, такими його елементами, як юридична визначеність та передбачуваність закону, уточнюють у КСУ.

«Із наведених позицій Конституційного Суду України вбачається, що законодавцем має бути запроваджено таке антикорупційне законодавче регулювання, яке забезпечить дотримання принципу верховенства права, складові якого: юридична визначеність, передбачуваність, пропорційність та співмірність», – зазначається у повідомленні.

Як повідомлялося, 27 жовтня Конституційний Суд за поданням 47 депутатів із фракції ОПЗЖ та депгрупи «За майбутнє» скасував статтю 366-1 Кримінального кодексу про покарання за недостовірне декларування та деякі положення закону “Про запобігання корупції”. Зокрема, КС визнав неконституційними повноваження НАЗК із перевірки декларацій чиновників, моніторингу способу життя суб’єктів декларування, встановлення своєчасності подання декларацій, а також положення про відкритий доступ до декларацій в Єдиному державному реєстрі.

НАЗК 28 жовтня на виконання рішення КС закрило доступ до реєстру електронних декларацій.

Президент Володимир Зеленський у зв’язку з рішенням КС скликав 29 жовтня засідання РНБО для визначення заходів невідкладної реакції держави на нові загрози і виклики національній безпеці та обороні країни. На засіданні було ухвалено рішення відновити публічний доступ до Єдиного державного реєстру декларацій; забезпечити проведення спеціальних перевірок НАЗК; державним органам та органам місцевого самоврядування забезпечити доступ НАЗК до реєстрів та баз даних.

Зі свого боку уряд 29 жовтня на позачерговому засіданні ухвалив розпорядження, яке зобов’язало НАЗК відкрити реєстр декларацій. У ніч на 30 жовтня Нацагентство поновило доступ до реєстру.

Окрім того, Зеленський вніс до Верховної Ради як невідкладний законопроєкт «Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства» (№4288), яким пропонує припинити повноваження чинного складу Конституційного Суду.

Також у законопроєкті пропонується визнати, що рішення КС від 27 жовтня є нікчемним (таким, що не створює правових наслідків) як таке, що прийняте суддями КСУ в умовах реального конфлікту інтересів.

Уранці 30 жовтня біля КС розпочалася акція за участю кількох тисяч осіб на знак протесту проти скасування антикорупційної реформи.

 

Оновлення КС: проєкт Зеленського комітет може розглянути наступного тижня – УП

Комітет Верховної Ради з питань правової політики планує наступного тижня розглянути ініційований президентом законопроєкт №4288 щодо припинення повноважень чинного складу Конституційного суду.

Джерело: заступник голови комітету, голова підкомітету з питань політичної реформи та конституційного права, постійний представник ВР у Конституційному суді Ольга Совгиря (“Слуга народу”) у коментарі “Укрінформу

Пряма мова: “Оскільки законопроєкт внесено як невідкладний, я думаю, що наступного тижня буде збиратися комітет. Поки що конкретна дата проведення засідання обговорюється. Коли законопроєкт розглядатиметься на пленарному засіданні Верховної Ради, залежатиме від рішення комітету: спочатку комітет має рекомендувати вносити його в зал”.

Деталі: Згідно з календарним планом проведення четвертої сесії, упродовж 3-6 листопада парламент працюватиме в режимі пленарних засідань.

Цьому передувало: У ніч на 30 жовтня президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкт “Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства”, яким пропонує припинити повноваження чинного складу Конституційного суду.

Знати більше: Корупційний суд України: чому скандальне рішення КС руйнує не тільки безвізовий режим

Передісторія:

27 жовтня Конституційний суд визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за недостовірне декларування. Ця стаття ККУ передбачає відповідальність у вигляді штрафу чи позбавлення волі за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

28 жовтня Національне агентство з питань запобігання корупції на виконання рішення КС закрило доступ до Реєстру декларацій.

У НАЗК заявили, що судді КС ухвалили це рішення у власних інтересах, оскільки відомство виявило у кількох суддів ознаки декларування недостовірної інформації.

В Офісі президента повідомили, що глава держави використає своє право на законодавчу ініціативу, щоб відновити сталу та максимально ефективну роботу системи електронного декларування та невідворотність відповідальності за умисне порушення цих правил.

29 жовтня президент скликав закрите засідання РНБО для визначення заходів невідкладної належної реакції держави на нові загрози і виклики національній безпеці та обороні країни.

Уряд одразу ухвалив розпорядження, яким зобов’язав НАЗК поновити доступ до е-декларацій посадовців.

 

Заступник Венедіктової обговорював із суддею Вовком вигідне йому рішення –  УП

Перший заступник генпрокурора Роман Говда, будучи прокурором столиці, обговорював із головою Окружного адміністративного суду Києва Павлом Вовком вигідне йому судове рішення.

Джерело: фільм-розслідування агенції “Слідство. Інфо” “Нарадча кімната”

Деталі: Як випливає з прихованих аудіорозмов, що велися у кабінеті Вовка, у лютому 2019 року до судді завітав Роман Говда, який на той момент був керівником прокуратури Києва.

Говда просив голову Окружного адмінсуду Києва не поновлювати на посаді свого колишнього підлеглого Олександра Авдєєнка. Він казав судді Вовку, що на місце звільненого прокурора вже поставив “свою людину”.

Той, у свою чергу, запевнив Говду, що прокурор не поновиться через очолюваний ним суд: “Я знаю, ти ж казав. […] Дивись, він не виграє. Все нормально… Єдина інстанція, в якій можна бути в чомусь впевненим, це наша. Апеляція – ти будеш впевнений удвічі менше. Нехай валяється. От я вважаю, що це найбільш правильно. Не поспішати”.

Повідомляється, що через деякий час прохання Говди було виконане – ОАСК не поновив звільненого Авдєєнка.

Під час розмови з журналістами “Слідства.Інфо” Говда визнав, що спілкувався із Вовком про справу свого звільненого підлеглого.

Однак, за його словами, “проблеми кримінальної там немає. Етична, можливо, є. Є порушення прокурорської етики”.

Передісторія:

У травні Роман Говда став першим заступником генпроркурора. Журналісти відзначають, що відтак, він може мати неформальний доступ до розслідування, в якому фігурують судді ОАСКу й він сам.

 

Біля КСУ – акція проти резонансного рішення щодо е-декларацій  

Під Конституційним Судом проходить акція на знак протесту проти скасування антикорупційної реформи.

Як передає кореспондент Укрінформу, біля КС зібралися на цей захід кілька тисяч осіб.

Люди тримають у руках плакати із надписами “Корупційний Сходняк України”, “КСУ: скасовує декларації; Майдан (крадеться)”,

“Всі зв’язки з РФ суддів КСУ і людей, які їх контролюють, мають бути зупинені кримінальними розслідуваннями і кримінальними покараннями. Тоді буде справді очищення суду. А після очищення КСУ парламент, де у Президента є більшість, під контролем всієї України має прийняти закон, за яким в КС можуть потрапляти лише справжні конституціоналісти, люди з кришталевою репутацією, люди з розумінням, що таке Конституція і що вони слугують лише українському суспільству”, – зазначили організатори.

Зі свого боку активіст Віталій Овчаренко зазначив, що КС треба очищувати, але робити це треба відповідно до закону, Конституції.

На акції також присутні активісти Катерина Бутко, Сергій Стерненко, голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін та інші.

Активісти також символічно принесли під КСУ для суддів, які голосували за таке рішення, валізи та спільний квиток до Ростова. Зокрема, плакат у вигляді символічного квитка наклеєний на металеву огорожу перед судом із зображенням експрезидента Віктора Януковича і даними як на посадочному документі на символічний потяг “Київ-Ростов”.

На цьому символічному квитку зазначається, що він – на вантажний вагон, пропонований сервіс – кайданки, а місця – за ґратами.

Поруч із огорожею під КС стоїть кордон із правоохоронців.

Організатори – Центр протидії корупції, Автомайдан, Фундація DEJURE, Рух опору капітуляції.

Як повідомляв Укрінформ, 27 жовтня Конституційний Суд за поданням 47 депутатів із фракції ОПЗЖ та депгрури «За майбутнє» скасував статтю 366-1 Кримінального кодексу про покарання за недостовірне декларування та деякі положення закону “Про запобігання корупції”. Зокрема, КС визнав неконституційними повноваження НАЗК із перевірки декларацій чиновників, моніторингу способу життя суб’єктів декларування, встановлення своєчасності подання декларацій, а також положення про відкритий доступ до декларацій в Єдиному державному реєстрі.

Національне агентство з питань запобігання корупції 28 жовтня на виконання рішення КС закрило доступ до реєстру електронних декларацій.

Президент Володимир Зеленський у зв’язку з рішенням КС скликав 29 жовтня засідання РНБО для визначення заходів невідкладної реакції держави на нові загрози і виклики національній безпеці та обороні країни. На засіданні було ухвалено рішення відновити публічний доступ до Єдиного державного реєстру декларацій; забезпечити проведення спеціальних перевірок НАЗК; державним органам та органам місцевого самоврядування забезпечити доступ НАЗК до реєстрів та баз даних.

Своєю чергою уряд 29 жовтня на позачерговому засіданні ухвалив розпорядження, яке зобов’язало НАЗК відкрити реєстр декларацій. В ніч на 30 жовтня Нацагентство поновило доступ до реєстру.

Крім того, Зеленський вніс до Верховної Ради як невідкладний законопроєкт «Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства» (№4288), яким пропонує припинити повноваження чинного складу Конституційного Суду.

Також у законопроєкті пропонується визнати, що рішення КС від 27 жовтня є нікчемним (таким, що не створює правових наслідків) як таке, що прийняте суддями КСУ в умовах реального конфлікту інтересів.

 

Зеленський змінив склад Комісії з питань правової реформи

29 жовтня 2020, УП

Президент Володимир Зеленський своїм указом ввів до складу Комісії з питань правової реформи консультантів та спостерігачів від міжнародних організацій, які беруть участь у роботі Комісії з питань правової реформи

Джерело: указ президента №476/2020

Деталі: У склад консультантів та спостерігачів від міжнародних організацій у Комісію з питань правової рефорфи увійдуть:

Гришко Сергій– член Комісії з альтернативного вирішення спорів Міжнародної торгової палати (за згодою)

Лангенкамп Сара– начальник відділу з правоохоронних питань Посольства Сполучених Штатів Америки в Україні (за згодою)

Сеппала Джессі– заступник керівника операційного департаменту Консультативної місії Європейського Союзу в Україні (за згодою)

Стафверфельдт Пітер– керівник Компонента з верховенства права Консультативної місії Європейського Союзу в Україні (за згодою)

Яновська Олександра– аташе з політичних питань Представництва Європейського Союзу в Україні (за згодою).

Тим часом декількох членів Комісії президент звільнив: “Г. Бергмана, Р. Брійя, Ф. Льовеберга, О. Матіяш, С. Холмс, І. Чорногоренка, Р. Шихан, М. Шрьодера”.

Довідково: У червні 2019 року Зеленський створив Комісію з питань правової реформи і ліквідував створені п’ятим президентом Петром Порошенком Раду судової реформи, Конституційну комісію та інші.

Що було раніше: Під час засідання РНБО Зеленський пообіцяв “швидкі й адекватні кроки” – відкрити реєстр декларацій, а також зареєструвати невідкладний законопроєкт у Верховній Раді, де передбачається відновлення доброчесності конституційного судочинства в Україні”.

Кабінет міністрів зобов’язав НАЗК відновити доступ до реєстру декларацій чиновників.

Передісторія:

27 жовтня за поданням 48 народних депутатів Конституційний суд визнав неконституційними окремі положення антикорупційного законодавства, хоча конституційність ще низки положень вивчатиметься далі.

Рішення КС означає скасування електронного декларування, скасування повноважень Національного агентства з питань запобігання корупції на повну перевірку та моніторинг способу життя, декриміналізацію недостовірного декларування.

В Європейському союзі вважають, що це рішення КС може стати підставою для тимчасового призупинення безвізу.

Через це рішення КС президент Володимир Зеленський скликав термінове закрите засідання Ради національної безпеки і оборони 29 жовтня.

 

Власник серверів для реєстру декларацій вимагає їх виключити і підчистити

29 жовтня 2020, УП

Товариство “Алтаюр”, яке володіє серверами для реєстру декларацій, надіслало до Нацагентства з питань запобігання корупції вимогу вимкнути обладнання та видалити з нього інформацію про декларації.

Джерело: адвокат “Алтаюру” Владислав Власюк

Деталі: “Алтаюр”, яке має конфлікт з керівництвом НАЗК і чиї сервери арештовані у кримінальній справі, посилається на рішення Конституційного Суду.

КС, серед іншого, скасував статтю, що передбачала право НАЗК зберігати та оприлюднювати декларації.

У зв’язку з цим, на думку підприємства, використання їхнього обладнання тепер не входить до законних повноважень НАЗК.

Через це “Алтаюр” вимагає припинити використання серверів, зокрема, вимкнути їх та видалити звідти інформацію про декларації, розірвати договір з підприємством-адміністратором реєстру.

Також товариство вимагає порушити питання повернення йому обладнання, яке наразі арештоване.

Аналогічний лист направили до підприємства-адміністратора.

Адвокат “Алтаюру” стверджує, що листи були надіслані до рішення Кабміну із наказом поновити роботу реєстру. Водночас, у фірмі вважають, що рішення Конституційного Суду є важливішим і не може замінюватись будь-яким іншим органом.

“Українська правда” звернулась до НАЗК із запитанням, чи будуть у відомстві реагувати на вимоги власника серверів. На момент публікації там ще не отримали листа від “Алтаюру” і не змогли надати свою позицію, але пообіцяли зробити це пізніше.

Довідково: НАЗК з 2017 року орендувало в “Алтаюру” сервери для реєстру. Вони використовуються підприємством “Українські спеціальні системи”, яке адмініструє реєстр.

На початку 2020 року у НАЗК запідозрили завищенні ціни оренди. Після цього договір з “Алтаюром” не був продовжений, Національне антикорупційне бюро почало розслідування, а сервери згодом арештували.

В “Алтаюрі” завищення ціни заперечують і заявляють, що після відмови продовжити договір їм незаконно не повернули обладнання, на той момент ще не арештоване.

Передісторія:

27 жовтня стало відомо, що Конституційний Суд ухвалив рішення за конституційним поданням депутатів щодо відповідності Основному закону низки положень антикорупційного законодавства та визнав неконституційними окремі його положення.

КС у своєму рішенні наголосив, що кримінальна відповідальність за недостовірне декларування є надмірним покаранням, тобто, негативні наслідки, яких зазнає правопорушник, нібито непропорційні тій шкоді, яку він наніс або міг нанести.

Національне агентство з питань запобігання корупції з 28 жовтня закрило реєстр електронних декларацій на виконання рішення Конституційного суду.

29 жовтня уряд ухвалив розпорядження, яким зобов’язав НАЗК невідкладно відновити доступ громадянам до реєстру декларацій чиновників

 

У Бабиному Яру вандали розбили пам’ятну плиту з іменами учасників ОУН 

У Бабиному Яру в Києві вандали розбили пам’ятну плиту з іменами учасників похідної групи ОУН, розстріляних нацистами у 1941-1942 роках.

Як передає Укрінформ, про це повідомив голова Організації українських націоналістів Богдан Червак у Фейсбуці.

«У Бабиному Яру вчинено акт вандалізму. Так звані «невідомі особи» розбили пам’ятну плиту, на якій закарбовані імена учасників похідної групи ОУН, яких німці розстріли у 1941-1942 роках», – написав він.

Червак зазначив, що пам’ятна плита розміщена біля Пам’ятного хреста, встановленого у 1992 році на честь Олени Теліги і українців – жертв Бабиного Яру.

«Уже не вперше паплюжиться святе для кожного українця місце. Пам’ятний хрест неодноразово підпалювали, намагалися зрізати, плити трощили і обливали фарбою. І жодного разу поліція не знаходила злочинців», – заявив він.

Голова ОУН наголосив, що пам’ятну плиту з іменами буде відновлено.

«Очевидно, що акт вандалізму вчинили вороги незалежної України, які бояться українських націоналістів навіть мертвими. Плиту відновимо, пам’ять збережемо, ворогів покараємо», – написав він.

 

Результати виборів: ЦВК визнала обраними 84 голів населених пунктів у 23 областях

В Україні вже встановлені результати виборів депутатів 64 місцевих рад та 84 сільських, селищних, міських голів.

Як передає Укрінформ, про це повідомили у відділі взаємодії зі ЗМІ секретаріату ЦВК.

Так, за інформацією, яка надійшла до секретаріату Центральної виборчої комісії від територіальних виборчих комісій та розміщена на офіційному вебсайті ЦВК, станом на 16:00 30 жовтня встановлено результати місцевих виборів з виборів депутатів 64 місцевих рад (8 – міських, 15 – селищних, 41 – сільської) у 23 регіонах.

Окрім того, визнано обраними 84 голів (20 – міських, 17 – селищних, 47 – сільських) також у 23 областях.

Зазначається, що всіх виборчих дільницях завершено процес підрахунку голосів виборців та складання відповідних протоколів ДВК. Майже всі дільничні виборчі комісії передали ці протоколи разом з іншою виборчою документацією до сільських, селищних і міських ТВК.

Цей процес продовжується тільки у 2 регіонах, у менше ніж 0,2% дільничних виборчих комісій від загальної кількості утворених: у Вінницькій області – 30 ДВК, а також в Одеській області – 27 ДВК (лише щодо підрахунку голосів виборців з виборів депутатів районної та обласної ради).

Разом з тим станом на сьогодні тривають процеси уточнення протоколів про підрахунок голосів виборців окремих ДВК та проведення повторного підрахунку голосів виборців окремими територіальними виборчими комісіями на підставі відповідних рішень.

Також відбувається передача протоколів про підсумки голосування з виборів депутатів районних та обласних рад від ТВК територіальних громад (сільських, селищних, міських) до районних та обласних територіальних виборчих комісій.

Так, у всіх регіонах України районні ТВК прийняли 682 таких протоколи, що становить понад 45,4% від загальної кількості протоколів, які мають бути отримані. Своєю чергою обласні ТВК прийняли 503 протоколи (понад 36,8%).

Як повідомлялося, сільські, селищні та міські ТВК складають протоколи про результати виборів з виборів депутатів сільської, селищної та міської ради, а також відповідного сільського, селищного та міського голови. Окрім того, зазначені ТВК складають протоколи про підсумки голосування з виборів депутатів районної та обласної ради, які передають до відповідних районних і обласних ТВК. Останні на підставі цих протоколів встановлюють результати виборів депутатів районних та обласних рад.

Результати виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів мають бути встановлені не пізніш як на дванадцятий день після дня голосування, тобто до 6 листопада 2020 року включно.

В Україні 25 жовтня відбулися місцеві вибори. Явка склала близько 37%.

При цьому українці обирали 1421 міських, селищних, сільських голів. А також 1577 місцевих рад, з яких 22 обласні ради, 119 районних, 370 міських.

 

Як створювали перший культурний маршрут України

28.10.2020,  АрмІя -ФМ

Про унікальну ініціативу, створення першого культурного маршруту в Україні, в ефірі передачі «Інформаційний фронт» розповів керівник проєктів креативної індустрії ГО «Культурна платформа Закарпаття» Євген Забарило.

Костянтин Богатирьов: Євгене, чим займається ваша організація?

Євген Забарило: Громадське об’єднання «Культурна платформа Закарпаття» вже п’ятий рік опікується інтеграцією креативних економік у Закарпатській області. Ми збираємо і репрезентуємо матеріали, які пов’язані із українським культурним кодом.

Костянтин Богатирьов: Що входить у коло обов’язків керівника проєктів креативної індустрії?

Євген Забарило: Креативні індустрії ми розглядаємо як безпековий сектор, бо в ХХІ столітті фейки працюють завжди з певними культурними парадигмами. От, наприклад,  купуючи якусь річ, ми звертаємо увагу на її зовнішній вигляд, зміст і якість. Креативні індустрії спрямовані саме на формування цих ланцюгів доданої вартості, які утворюють цікаві речі або симбіоз у світі речей.

Костянтин Богатирьов: Яким чином креативні індустрії дотичні до армії?

Євген Забарило: Під час Другої світової війни британці найліпше відпрацювали  цей кейс. У них був створений спеціальний департамент при Міноборони. Художники, наприклад, замалювали всі визначні події. Стало зрозуміло, що візуальна комунікація надзвичайно важлива в екстремальних ситуаціях, бо люди потребують чітких схем. Влаштовувались цілі виставки для підвищення мотивації громадян протистояти ворогу. І досі лозунги та заклики добре працюють.

Костянтин Богатирьов:  Крім вашої організації, хто ще займається напрямом креативної індустрії?

Євген Забарило: Цьогоріч креативні індустрії стали офіційною частиною економіки України. Наскільки ефективно це запрацює, важко сказати, бо Ковід знищив багато прибуткових активностей. До креативної економіки можна віднести певний перелік спеціальностей від архітектури, реклами, дизайну, книговидавничої справи, програмування, фільмування відео, написання музики.

Костянтин Богатирьов: У багатьох регіонах України були напрацювання щодо створення культурних маршрутів, а чим унікальний ваш проєкт?

Євген Забарило: В основу ліг європейський досвід. Там культурний маршрут – це статус, окрема інфраструктура. Ми створили першу експертизу, яким би мав бути культурний маршрут в Україні, щоб це запрацювало. Український культурний фонд виголосив грантову програму «Україна. Туризм. Регіони». Ми обрали культурний маршрут як конкурентоспроможний продукт. Пройшли відбір, переговори і отримали можливість реалізації. Ми поєднали фізичний аналоговий і цифровий простір. В Україні реалізовувалось ще 20 проєктів, пов’язаних із туристичними маршрутами.

Костянтин Богатирьов: Як виникла ідея ввести у культурний маршрут саме художників?

Євген Забарило: Ми взяли і архітекторів, і природні зони, але вони вже були ланцюгами, які утворювали додану вартість. А живопис є основою естетичного виховання. На початку п’ятдесятих років художники Адельберт Ерделі, Йосип Бокшай і Федір Минайло, які здобули гарну європейську освіту, повернулися  на Закарпаття і заснували там школи. Вони фактично були основоположниками того, що нині називається феноменом закарпатського живопису. В Україні зараз 1320 мистецьких шкіл, і в жодній ви не знайдете інформації про цих художників, хоча вони були знаними в Європі.

Костянтин Богатирьов: А якою надметою ви керувались, створюючи цей проєкт?

Євген Забарило: Наша країна у стані війни. І потрібна мотивація, щоб протистояти ворогу. А максимально мотивована людина, коли її серце наповнене любов’ю до того, за що вона бореться.  Провідниками національних ідей на півночі України були театри, а на заході – живопис. І ми прагнули зробити відомим це явище для якомога ширшої аудиторії. На цифровій мапі у нас на сайті є два шари, які можна вмикати. Перший – це митці, другий – екологія. Натиснувши на певну локацію на мапі, можна багато дізнатись про митців та їхні роботи. Так само можна активувати екологічну точку і дізнатися, які є поблизу унікальні об’єкти. А обрали ми саме пейзажистів, бо їхні роботи можна прив’язати до флори і фауни. Щоб люди, які приїздять на Закарпаття, могли собі сформувати маршрути для пізнавального відпочинку. Ми плануємо надсилати наші матеріали, щоб Агентство з питань мистецької освіти і Міністерство культури мали змогу їх інкорпорувати в освітні програми мистецьких шкіл.

Костянтин Богатирьов: Під час роботи над цією мапою, як ви визначали місця, де творили митці, адже на Закарпатті чимало мальовничих місцин?

Євген Забарило: Михайло Сурохман відібрав картини не лише за місцями, а й етапністю розвитку майстерності художників. Він надав нам роботи. А ми знали приблизно в якому районі  і біля якого села творив той чи інший митець, і за допомогою гугл-мапи, де можна побачити ландшафти, складали цю мозаїку. А потім приїздили на місце. І це було захоплююче, як пошук скарбів.

Костянтин Богатирьов: Нещодавно ви презентували свій проєкт. Чи багатьох людей вдалося зацікавити, маєте статистику?

Євген Забарило: Ми лише на початку місяця відкрили портал і почнемо вивантажувати напрацьовані матеріали.

Костянтин Богатирьов: Ви співпрацювали із закордонними організаціями, чи це суто український проєкт?

Євген Забарило: Це український проєкт. Нас із самого початку підтримала обладміністрація. Вони зобов’язались встановити дорожні знаки, які будуть сповіщати відвідувачів, де починається маршрут для ознайомлення із закарпатським живописом. Там будуть QR-коди, завдяки яким можна буде отримати потрібну інформацію. Також доопрацьовуємо інформаційні матеріали для наших потенційних партнерів – власників готелів та садиб. Наше громадське об’єднання, Академія мистецтв та мистецький центр «Ілько» звернулися до обладміністрації з ініціативою. Наступний рік – 130-річчя від дня народження засновників художньої школи,  тож пропонуємо зробити його роком вшанування. Щоб шлях розвитку закарпатського живопису міг бути презентований європейським країнам як частина першого культурного маршруту, але європейського формату в Україні. Ми показали цей підхід. Створили цифрову інфраструктуру. А також різноформатний контент, який можна демонструвати, наприклад, в музеях.

 

1 Бал2 Бали3 Бали4 Бали5 Балів (Голосів: 1 Рейтинг: 5,00 out of 5)
Loading...
Переглядів: 110

Залишити відгук

adminarmyua@ukr.net | © 2014-2020 ARMYUA
Повне (часткове) використання матеріалів дозволяється за умови наявності прямого гіперпосилання на адресу матеріалу на сайті armyua.com.ua