Головна » Інформкон'юнктура доби » Інформдень: 19.02.2020

Інформдень: 19.02.2020

Шість років тому відбувся штурм Майдану, загинули восьмеро людей

Шість років тому, в ніч на 19 лютого 2014 року, під час Революції Гідності відбувся штурм Майдану, захоплення і підпал будівлі Федерації профспілок України.

Після тривалих бійок ввечері 18 лютого, мітингувальників відтіснили на Майдан. В ніч з 18 на 19 лютого протистояння стало ще запеклішим. Напередодні беркутівці оточили протестувальників з боку Інститутської вулиці та Європейської площі. Почався штурм. Аби захиститись, активісти підпалювали шини. Через деякий час їм вдалось утворити суцільну смугу полум’я, яка заважала пройти правоохоронцям. Люди кидали до вогню все, що знаходили – Укрінформ.

Силовики пригнали до Майдану водомети, намагаючись загасити полум’я, але спроби були марними. Майданівці відбивались бруківкою, піротехнікою та «коктейлями Молотова». Разом з тим, беркутівці намагались штурмувати барикади навіть БТРами, але невдало.

О першій ночі загорівся Будинок профспілок. Активісти, що вибігали з нього, повідомляли, що в середину з даху й з першого поверху зайшли бійці «Беркуту», які навмисне спричинили пожежу. Коли полум’я охопило більшу частину будівлі, в середині ще лишались люди. Їх рятували за допомогою підйомного крану та мотузок. Пожежу вдалося загасити лише 20 лютого.

Зранку 19 лютого правоохоронці знову розпочали штурм Майдану. Як наслідок, того дня загинули 8 осіб, завдано тілесних ушкоджень 206 особам, з них 35 – тяжкі, 31 – середньої тяжкості.

Київ продовжував перебувати у транспортному колапсі: під’їзди до міста охороняли автоматники, метро не працювало через оголошену владою так звану терористичну загрозу. Припинилося і залізничне сполучення з Львівською та Івано-Франківською областями.

Кривавий штурм Майдану сколихнув регіони України. Оскільки влада ігнорувала вимоги протестувальників, відбулося масове захоплення будівель силових структур у Львові, Івано-Франківську, Тернополі, Луцьку.

 

Окупанти сім разів обстріляли позиції ЗСУ, поранений боєць

Російські окупанти від початку доби сім разів обстріляли українські позиції на Донбасі. Один військовослужбовець зазнав поранень.

Про це повідомляє пресцентр штабу операції Об’єднаних сил у Facebook – Укрінформ.

“Упродовж поточної доби збройні формування Російської Федерації 7 разів порушили режим припинення вогню. Противник обстріляв наші позиції із заборонених Мінськими домовленостями мінометів калібру 120 мм та 82 мм, а також з гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї. Також зафіксовано активність снайперської пари”, – йдеться в повідомленні.

Так, у районі відповідальності оперативно-тактичного угрупування “Схід” окупанти здійснили п’ять обстрілів по українських позиціях, а саме: неподалік Мар’їнки – зі станкового протитанкового гранатомета – 12 пострілів; поруч з Лебединським – з міномета калібру 82 мм противник випустив 15 мін, а також вів вогонь з гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та іншої стрілецької зброї; неподалік Славного – працювала снайперська пара, а також вівся вогонь зі стрілецької зброї; поруч з Василівкою – з гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї; поблизу Широкиного – з гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та іншої стрілецької зброї.

Два обстріли було зафіксовано у районі відповідальності оперативно-тактичного угрупування “Північ”, а саме: в районі населеного пункту Луганське – з 82-мм міномету ворог випустив 6 мін, а також вів вогонь з автоматичного станкового гранатомета; поруч з Оріховим – з міномета калібру 120 мм – 6 мін.

“Сьогодні, 19 лютого, внаслідок ворожих обстрілів втрат один військовослужбовець Об’єднаних сил отримав поранення”, – поінформували в штабі.

 

Україна і США активізують обмін даними у боротьбі з тероризмом

Секретар РНБО Олександр Данілов і т. в.о. виконувач обов’язків заступника держсекретаря з питань громадської безпеки, демократії та прав людини Держдепу Натан Сейлс обговорили питання співпраці у боротьбі з тероризмом.

Про це повідомили у пресслужбі РНБО – Укрінформ.

“Під час зустрічі сторони обговорили питання українсько-американської співпраці, зокрема у сфері боротьби з тероризмом”, – йдеться у повідомленні.

Секретар РНБО подякував США за незмінно сильну підтримку України. «Ми вдячні американському народу за щиру допомогу та підтримку України у ці складні часи війни з російським агресором», – сказав Данілов.

Він підкреслив, що у цьому контексті протидія терористичній загрозі є однією з ключових.

«Ми розуміємо підступність терористів, і боротьба з тероризмом є одним з наших головних викликів. Кібертероризм при цьому виходить сьогодні на перший план», – зазначив секретар РНБО, наголосивши на необхідності посилення практичної співпраці між Україною та США, зокрема, у питаннях обміну інформацією про терористичні загрози.

Як повідомлялося, координатор з питань протидії тероризму Державного департаменту США Сейлс 16 лютого відвідав Київ.

 

Дніпровські курсанти провели флешмоб до Дня Державного Герба

Курсанти Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ до Дня державного герба провели патріотичний флешмоб.

Про це інформує пресслужба МВС у Facebook – Укрінформ.

“Курсанти Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ вшанували символ української віри крутим, патріотичним флешмобом“, – йдеться у повідомленні.

Зокрема, курсанти стали у формі тризубу, тримаючи над собою жовті і сині листки.

Як повідомлялося, 19 лютого в Україні відзначають День державного герба.

Верховна Рада 19 лютого 1992 року затвердила тризуб як Малий герб України, вважаючи його головним елементом великого Державного Герба України.

Ним став золотий Тризуб на синьому щиті – національний символ українців часів визвольних змагань XX століття.

 

Політв’язень Кремля Стогній вже у Києві – Денісова

Український політв’язень Олексій Стогній, якого окупаційна влада Криму незаконно затримала у листопаді 2016 року і потім засудила, нині в Києві.

Про це у Facebook повідомляє Кримська правозахисна група – Укрінформ.

“Українець Олексій Стогній повернувся додому після відбування покарання в російській колонії. Про це повідомила його дружина Оксана Стогній. Вона подякувала всім, хто був з нею поруч у цей непростий для сім’ї час”, – йдеться в повідомленні.

Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова повідомила у Facebook, що Стогній у Києві.

“Знову маю гарні новини. Український політв’язень Олексій Стогній, якого окупаційна влада незаконно затримала у листопаді 2016 року, а згодом засудила, – у Києві”, – написала Денісова.

Вона зазначила, що всі ці роки Стогній утримувався у нестерпних умовах місць несвободи країни-окупанта, що сильно позначилося на стані його здоров’я.

“Терміново вживатиму відповідних заходів щодо проведення висококваліфікованого медичного обстеження та надання необхідної лікарської допомоги Олексію”, – додала омбудсмен.

Вона наголосила, що в межах повноважень щоденно проводить необхідну роботу для якнайшвидшого повернення 115 громадян України, які досі незаконно утримуються країною-агресором РФ.

“Закликаю представників міжнародних правозахисних організацій та дипломатичний корпус використовувати усі важелі впливу, аби забезпечити дотримання основоположних прав і свобод громадян України, які досі є бранцями Кремля”, – додала Денісова.

Житель Севастополя Олексій Стогній був затриманий в ніч з 14 на 15 листопада 2016 року під час виїзду з Криму на КПВВ “Каланчак” контрольованому Росією. Наступного дня вдома і в магазині севастопольця провели незаконні обшуки під виглядом “огляду приміщення на тримання незаконних предметів”. Нічого не знайшовши, вилучили комп’ютери та ноутбук Стогнія. 17 липня 2017 року так званий Київський районний суд Сімферополя засудив його за ч.1 ст. 222 КК РФ (незаконні придбання, передача, збут, зберігання, перевезення або носіння зброї, її основних частин, боєприпасів) і ч.1 ст. 223 КК РФ (незаконні виготовлення, переробка або ремонт вогнепальної зброї та боєприпасів), засудивши до 3 років і 6 місяців позбавлення волі.

Спочатку Стогнія пов’язали зі “справою “українських диверсантів”, пред’явивши йому шпигунство та участь у диверсіях. У телесюжеті російського державного телеканалу “Россия 1” у листопаді 2016 року було опублікована відео, на якому Стогній в ході постановочного допиту дає “свідчення” у шпигунстві на користь України. Відеозйомка проводилася з порушенням як міжнародного, так і російського права, оскільки там видно лише самого затриманого, але немає адвоката і слідчого, який ставить запитання.

 

Побиття 17-річного кримського татарина у поліції: підліток дав свідчення

17-річного кримського татарина Сервера Расільчіка, якого катували поліцейські, вибиваючи зізнання у крадіжці грошей з автомийки, викликали в поліцію Сакського району, де проходило побиття підлітка.

Про це повідомляє Крим.Реалії – Укрінформ.

“Слідчий у розмові сказав мені таку фразу, мовляв, весь світ уже знає про нашу історію. Я кажу йому, що нам приховувати нічого і це – тільки початок”, – розповіла Ліля Расільчак.

За її словами, поліцейські спробували зробити “невпізнанним” кабінет, де били її сина, зробивши перестановку меблів.

“Найцікавіше те, що в кабінеті, де били Сервера, вони зробили перестановку. Сервер каже, ось тут був сейф залізний, об який я головою вдарився. Ось тут диван. А вони переставили і столик поставили, якого не було. Але син впізнав коробки на шафі й карту, яка висіла на протилежній стіні”, – розповіла Ліля Расільчак.

Під час відвідування було складено протокол про те, як проходило побиття.

“Я слідчому показував на манекені, як це відбувалося, куди мене били. Він все зафіксував. Зайвих питань не ставили”, – розповів Сервер Расільчак.

Як повідомлялося, 17-річного підлітка Сервера Расільчака було побито і піддано тортурам у так званому Сакському відділенні поліції, де від нього вимагали зізнання у крадіжці. Пізніше його відпустили, змусивши написати заяву на ім’я начальника відділу поліції Дмитра Стрюкова про те, що фізична сила до нього не застосовувалася.

Наступного дня Расільчак зняв побої й написав заяву за місцем проживання у відділення поліції Роздольненського району.

 

Робота і житло: де найбільше проблем у переселенців

Вимушені переселенці найчастіше зазнавали дискримінації, або відчували несправедливе ставлення у питаннях працевлаштування, житла та охорони здоров’я.

Про це свідчать результати дослідження Національної системи моніторингу “Ситуація з внутрішньо переміщеними особами”, що є в розпорядженні Укрінформу.

“Частка ВПО, які повідомили про те, що відчували дискримінацію або несправедливе ставлення у зв’язку з тим, що вони зареєстровані як ВПО, становила 8%”, – йдеться у результатах дослідження.

Так, відчуття дискримінації або несправедливого ставлення, зазначене ВПО, стосується переважно працевлаштування (36%), житла (33%), охорони здоров’я (28%), взаємодії з місцевим населенням (23%) та отримання адміністративних послуг (23%).

“Головними умовами успішної інтеграції, що їх наводили ВПО, були житло (89%), постійний дохід (78%) і зайнятість (51%). Ці умови залишаються незмінними протягом усіх раундів НМС”, – зазначають автори звіту.

Іншими часто згадуваними умовами були сім’я та друзі в тому ж місці (45%), доступ до соціальних послуг (42%), підтримка з боку місцевої громади (29%), легкий доступ до документів (19%) і можливість голосувати на місцевих виборах (13%). Варто зазначити, що опитані мали можливість зазначати кілька варіантів відповідей.

Дослідження Національної системи моніторингу проводить Міжнародна організація з міграції, Агентство ООН з питань міграції.

В останньому раунді було опитано 2406 ВПО у 300 територіальних одиницях країни протягом липня – вересня 2019 року. Ще 3970 ВПО – шляхом телефонного інтерв’ю (з них – 725 інтерв’ю були проведені з ВПО, які повернулися на не підконтрольну уряду територію). Вибірка була створена на основі бази даних реєстрації переселенців, що ведеться Міністерством соціальної політики України.

Проєкт “Національна система моніторингу ситуації з ВПО в Україні” фінансується Європейським Союзом та впроваджується Міжнародною організацією з міграції.

 

Кривонос просить Зеленського не підписувати оборонне держзамовлення

Заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони Сергій Кривонос просить Президента України Володимира Зеленського не підписувати державне оборонне замовлення і відправити його на доопрацювання.

Про це він написав на своїй сторінці у Facebook, коментуючи підсумки обговорення головних питань на останньому засіданні РНБО – Укрінформ.

“Що стосується Державного оборонного замовлення. Його висвітлення (на засіданні РНБО – ред.) було також незрозумілим для професіоналів. На деякі питання по ДОЗу відповіді були дані без конкретики, а фраза «на 16% збільшено фінансування ДОЗу», мала б потішити всіх. Але… те, що я побачив та знаю, викликало у мене обурення та нерозуміння запропонованих рішень. Виходячи зі свого досвіду, я прошу Президента, Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України, не підписувати ДОЗ, а відправити на доопрацювання”, – підкреслив Кривонос.

Він наголосив, що ухвалення Державного оборонного замовлення в такому вигляді, як його запропонували, “призведе до зриву ключових оборонних програм та ініціатив”, а в подальшому може загрожувати послабленням обороноздатності держави замість нарощування. “Те, як він підготовлений, викликає питання до компетентності керівників та відповідальних за його підготовку”, – зазначив заступник секретаря РНБО.

Особливу увагу він звернув на необхідність розвитку ракетної програми. “Її (ракетної програми – ред.) розвиток турбує не тільки мене, військових, а ще багатьох свідомих українців. Так само вона цікавить і росіян, бо наша ракетна програма – наш щит!! Ми – за розвиток програми, а вони – за згортання. Для них наші ракети, як кістка в горлі. Протягом попередніх років, ракетна програма була пріоритетом!!! Сьогодні цього я не почув”, – зауважив Кривонос.

Він закликав Президента і усіх відповідальних за підготовку таких важливих для держави документів “дуже виважено підійти до стратегічного планування, можливих розвитків подій та прийняти рішення виключно на користь держави, її оборони та безпеки”.

Як повідомлялося, Рада національної безпеки і оборони України на своєму засіданні 18 лютого схвалила основні показники державного оборонного замовлення на 2020 та 2021, 2022 роки.

Згідно зі схваленим документом, у 2020 році на виконання ДОЗ передбачено фінансування у сумі 25,848 млрд грн, що на 16% більше, ніж у 2019 році. У виконанні ДОЗ братимуть участь 14 державних замовників.

 

Комітет ВР незадоволений доповіддю Генштабу – збереться знову

Комітет Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвитку планує 21 лютого провести додаткове засідання, під час якого заслуховуватиме представників Генерального штабу стосовно ескалації конфлікту на Донбасі.

Про це журналістам після засідання комітету сказав його голова Олександр Завітневич – Укрінформ.

«У нас був закритий комітет. Ми заслуховували інформацію, але в п’ятницю буде ще один комітет, на який запрошуватимемо представників Генерального штабу. Представники Генштабу були сьогодні на засіданні, але члени комітету не задоволені тією формою і тим змістом, які ми чекали почути», – сказав Завітневич.

На запитання кореспондента Укрінформу, чи буде в п’ятницю засідання в закритому режимі, він відповів: «Якщо будуть військовослужбовці, які скажуть, що володіють повною інформацією, то комітет знову буде закритим для преси».

Зранку 18 лютого збройні формування Російської Федерації атакували позиції підрозділів Об’єднаних сил поблизу населених пунктів Новотошківське, Оріхове, Кримське, хутір Вільний.

Окупанти обстрілювали українських військових із забороненого Мінськими угодами озброєння: мінометів калібру 120 мм, гранатометів різних систем та великокаліберних кулеметів. Під вогневим прикриттям російські окупанти перейшли до активних наступальних дій та здійснили спробу просування через лінію розмежування.

 

Хомчак перебуває на місці ескалації на Донбасі

Начальник Генерального штабу Збройних сил України Руслан Хомчак перебуває на Донбасі, де напередодні відбулася атака збройних формувань Російської Федерації на позиції українських військових.

Про це журналістів після засідання Комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки поінформував міністр оборони Андрій Загороднюк, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Зараз начальник Генштабу перебуває на місці подій. Він приїде і конкретно розкаже все. Представники Міністерства оборони, які сьогодні говорили з комітетом, безпосередньо на місці не були. Але зараз там знаходяться наші представники – і ми почуємо від них всі деталі», – сказав Загороднюк.

Він підкреслив, що наразі ситуація абсолютно контрольована. «Вона була контрольована навіть під час бою, ми контролюємо лінію, контролюємо ситуацію, тому приводів для паніки чи питань немає», – додав Загороднюк.

Як повідомляв Укрінформ, зранку 18 лютого збройні формування Російської Федерації атакували позиції підрозділів Об’єднаних сил поблизу населених пунктів Новотошківське, Оріхове, Кримське, хутір Вільний.

Окупанти обстрілювали українських військових із забороненого Мінськими угодами озброєння: мінометів калібру 120 мм, гранатометів різних систем та великокаліберних кулеметів. Під вогневим прикриттям російські окупанти перейшли до активних наступальних дій та здійснили спробу просування через лінію розмежування.

 

Загороднюк не виключає спробу окупантів провокацією зірвати подальше розведення військ

Міністр оборони України припускає, що вчорашня атака з боку окупантів була направлена на зрив процесу розведення військ на Донбасі.

Таку думку він висловив у коментарі журналістам після засідання Комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Ми ніколи не довіряли тій стороні, ніколи взагалі не будуємо будь-яких своїх стратегій чи тактичних планів з питань довіри. Коли йде війна, ви не можете довіряти противнику. Тому всі розведення не мають до довіри жодного відношення. Щодо розведення, то ми будемо дивитись, як розвиватиметься ситуація, і тоді приймемо рішення. Але ті ділянки, які підготовлені, вони безпечні для нас. Ще немає остаточного узгодження по ділянках, тобто процес йде. І можливо, ця провокація і була направлена саме на зрив цього процесу”, – зазначив Загороднюк.

При цьому він додав, що всі обстріли були поза зонами розведення. За його словами, загалом питання розведення має виключно гуманітарний характер, щоб місцеві жителі могли переходити через лінію розмежування у контрольований спосіб.

Відповідаючи на уточнююче запитання, Загороднюк підкреслив, що розведення на нових ділянках ще не почалося. “Не треба спекулювати термінами, коли ми домовимось, тоді і буде”, – сказав він.

Як повідомляв Укрінформ, 18 лютого зранку збройні формування Російської Федерації атакували позиції підрозділів Об’єднаних сил поблизу населених пунктів Новотошківське, Оріхове, Кримське, Хутір Вільний, Попасна. Один український військовий загинув, п’ятеро поранені.

 

Розвідка попередила військових, тому вони дали гідну відсіч — Загороднюк

Українські військові були попереджені розвідкою про скупчення техніки на ділянці, звідки вчора атакували окупанти, тому були підготовлені і дали гідну відсіч.

Про це сказав міністр оборони України Андрій Загороднюк після засідання Комітету з нацбезпеки, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Ми не знаємо, яке завдання було в окупантів. Але точно …вони його не виконали. Нам розвідка все доповідає. Ми знали про скупчення техніки… і тому підготувались, тому зберегли ту безпекову ситуацію, яка наразі є. Тобто, все нормально”, – сказав міністр.

овідомляв Укрінформ, зранку 18 лютого збройні формування Російської Федерації атакували позиції підрозділів Об’єднаних сил поблизу населених пунктів Новотошківське, Оріхове, Кримське, хутір Вільний.

Окупанти обстрілювали українських військових із забороненого Мінськими угодами озброєння: мінометів калібру 120 мм, гранатометів різних систем та великокаліберних кулеметів. Під вогневим прикриттям російські окупанти перейшли до активних наступальних дій та здійснили спробу просування через лінію розмежування.

 

Берлін засуджує ескалацію на Донбасі і хоче ретельного розслідування

Офіційний Берлін засуджує порушення режиму припинення вогню на Донбасі та закликає до ретельного розслідування зіткнення 18 лютого.

Про це заявила на брифінгу 19 лютого в Берліні представниця уряду ФРН Ульріке Деммер, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

“Нові інциденти, які знову забрали людські життя, повинні бути розслідувані незалежним органом, з цією метою Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ повинна отримати безперешкодний доступ. Перешкоджання роботі місії, за яке переважно відповідальні сепаратисти, має бути припинено”, – сказала Деммер.

Уряд ФРН, за словами його представниці, засуджує нове порушення режиму тиші на сході Україні та наполегливо закликає до його дотримання та повного виконання Мінських домовленостей.

Деммер зазначила, що Берлін і Париж працюють над тим, щоб Мінський процес продовжувався. Робота не припиняється на рівні радників щодо “кроків по важливих окремих питаннях” з метою виконання рішень паризького саміту, заявила вона, додавши, що до них відносяться, зокрема, режим припинення вогню та створення подальших зон розведення техніки та військ. Що стосується домовленості про проведення наступного саміту через 4 місяці після грудневого, який буде присвячений питанням створення безпекових і політичних умов, зокрема, проведення місцевих виборів, то дату такого засідання Берлін назвати що поки не може, сказала Деммер.

Водночас офіційна представниця МЗС Марія Адебар заявила, що Німеччина не має власних даних про деталі порушення режиму припинення вогню, тому не може прокоментувати нещодавні слова українського Президента про “російські війська”. Вона також підкреслила, що німецька сторона закликає “обидві сторони” проявити стриманість та дотримуватися режиму припинення вогню.

Як повідомляв Укрінформ, 18 лютого зранку збройні формування Російської Федерації атакували позиції підрозділів Об’єднаних сил поблизу населених пунктів Новотошківське, Оріхове, Кримське, Хутір Вільний, Попасна. Один український військовий загинув, п’ятеро поранені.

 

Франція закликає Росію застосувати “потужний вплив” на збройні формування в ОРДЛО

Франція висловлює розчарування у зв’язку з інтенсивними бойовими діями 18 лютого на сході України та закликає Росію забезпечити припинення вогню з боку підконтрольних їй збройних формувань.

Про це йдеться в оприлюдненій у середу заяві Міністерства Європи й закордонних справ Франції, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

«Франція розчарована інтенсивними бойовими діями, які сталися 18 лютого в районі Золотого в Україні, що спричинили нові бойові втрати. Порушення припинення вогню та застосування важких озброєнь суперечать Мінським домовленостям та висновкам саміту глав держав та урядів 9 грудня (зустріч у нормандському форматі у Парижі – ред.)», – йдеться у заяві.

Франція закликала усі сторони до стриманості з метою уникнення подальшої ескалації.

«Особливо, вона закликає Росію застосувати свій потужний вплив на збройні формування, які вона підтримує задля гарантування повного дотримання припинення вогню», – наголосив у заяві офіційний Париж.

Як відзначається, Франція залишається твердо відданою повному відновленню суверенітету і територіальної цілісності України.

Окрім цього, Париж заявив, що повною мірою готовий до мобілізації зусиль задля урегулювання конфлікту у рамках переговорів у нормандському форматі.

Як повідомляв Укрінформ, зранку 18 лютого збройні формування Російської Федерації атакували позиції підрозділів Об’єднаних сил. З української сторони є один загиблий, чотири військових отримали поранення. Втрати ворога оцінюються, як значно більші.

 

“12 кроків”: німецький експерт не виключає, що аналітики з Росії радились із Кремлем

Нова ескалація на Донбасі, зокрема події 18 лютого, демонструє невиконання основних, безпекових вимог Мінського процесу, що робить украй нереалістичним проведення місцевих виборів на тимчасово окупованих територіях восени цього року.

Про це в коментарі Укрінформу сказав експерт Німецької ради закордонних справ Вілфрід Їльґе.

“З моєї особистої точки зору як спостерігача, дуже нереалістичним є проведення виборів на окупованих територіях восени”, – сказав він.

Остання ескалація на Донбасі показує, що домовленість про припинення вогню, якої було досягнуто в Парижі, не функціонує. Росія не готова застосовувати свій вплив на сепаратистів, не готова серйозно сприймати та виконувати власні зобов’язання, взяті в Парижі стосовно режиму припинення вогню та з інших питань, підкреслив експерт.

Після Парижа не було досягнуто насправді сталого перемир’я, що означає, що Мінський процес не відбувається навіть у самих елементарних безпекових питаннях. У цьому контексті експерт указує на те, що очікування від керівництва України проведення місцевих виборів паралельно з виборами на окупованих територіях є необгрунтованими. Їльґе підкреслив, що це надто ризиковано, уже хоча б тому, що підготовка до виборів потребує кількох місяців.

Також експерт зауважив, що досі незрозумілим лишається, як, наприклад, поєднати децентралізацію на підконтрольних українських територіях з тим, що відбувається на окупованих. В умовах відсутності відповідної концепції Їльґе бачить таке “змішування” дуже проблематичним. Також він підкреслив, що це — не єдине питання, яке досі не вирішене.

Другим аспектом, на який звернув увагу експерт, є те, що нова ескалація показує, що треба краще продумати, як власне має працювати режим припинення вогню. Він зауважив: треба подумати, яким чином розведення сил в нових зонах може слугувати встановленню первинної довіри між сторонами конфлікту, і тоді, мабуть, більш стійкому перемир’ю.

“Ми бачимо, що розведення, яке було проведено, не має прямого ефекту для припинення вогню. Це, насамперед, ступінь довіри, що, необов’язково має безпосередній, прямий ефект”, – каже аналітик. За його словами, події 18 лютого, підривають навіть те мале, чого вдалося зробити в напрямку деескалації останніми місяцями. І створюють реальну небезпеку, адже припинення вогню є передумовою для вирішення решти питань, зокрема, політичного блоку.

“Те, що сталося вранці вівторка, є регресом. Але це також показує, що є проблеми в політиці української сторони, яка перебуває під тиском бажання досягти миру якомога швидше та, можливо, не дуже добре підготовлена до вирішення деяких питань”, – вважає Їльґе.

На прохання прокоментувати скандальні “12 кроків”, який з’явилися на сайті Мюнхенської безпекової конференції, Їльґе зазначив, що цей документ, на перший погляд, це є спробою “обережно” підвести українську сторону до якомога скорішого початку політичного процесу. Він вважає дуже ймовірним те, що аналітики з Росії, які взяли участь у написанні цього документу, узгодили його з Кремлем. Зокрема, такий проблематичний пункт, як пропозиція запуску дебатів з визначення національної ідентичності, повністю відповідає цілям Росії – дестабілізувати внутрішню політику в Україні, підкреслив експерт.

Російська сторона, зауважує аналітик, проводить досить гнучку стратегію: вона ніби робить Україні певні пропозиції, а потім чітко дає зрозуміти, що має можливість у будь-який момент довести ситуацію до ескалації. І всі ці “розпливчасті кроки” спрямовані на те, щоб похитнути основи нинішньої української влади. Росія своєю політикою – іноді гібридної війни, а іноді гібридного миру – веде до поляризації відносин між активною частиною українського суспільства, та більше схильним до компромісів прошарком, який становить значну частину електорату Зеленського. Через ці дві групи російське керівництво намагається поляризувати внутрішньополітичну ситуацію в Україні.

“Росія то грається у гібридну війну, то в гібридний мир з метою дестабілізувати Україну”, – підкреслює експерт. На його думку, метою є створити ситуацію, коли Зеленський не зміг би виконати свої передвиборчі обіцянки, а проросійські політичні сили, серед яких Опозиційна платформа “За життя”, зміцнили би свої позиції.

Як повідомлялося, Президент Володимир Зеленський у своєму виступі на Мюнхенській конференції з питань безпеки сказав, що українська влада хоче провести місцеві вибори на всій території України, включно з окремими районами Донбасу, у жовтні 2020 року, але для цього мають бути створені безпекові та політичні умови. За його словами, “людям на Донбасі потрібні вибори, які будуть визнані Україною, всім світом легітимними. І вони не можуть бути такими, якщо пройдуть не за українським законодавством, під звуки пострілів та без контролю нашого кордону”.

Зранку 18 лютого збройні формування Російської Федерації атакували позиції підрозділів Об’єднаних сил поблизу населених пунктів Новотошківське, Оріхове, Кримське, Хутір Вільний, Попасна. Противник обстріляв українські позиції із заборонених Мінськими домовленостями артилерійських систем калібру 152 мм та 122 мм, мінометів калібру 120 мм та 82 мм, танка, БМП, гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї.

За добу було зафіксовано 22 обстріли. Один військовослужбовець ЗСУ загинув, шестеро були поранені.

 

Парламент Естонії засудив російську “версію” Другої світової

Парламент Естонії Рійгікогу схвалив резолюцію “Про історичну пам’ять і фальсифікацію історії”, в якій засудив російську інтерпретацію історичних подій, які передували Другій світовій війні.

Про це повідомляє портал національного телерадіомовлення ERR.ee – Укрінформ.

“Естонський парламент ухвалив у середу резолюцію “Про історичну пам’ять і фальсифікацію історії”, в якій, з-поміж іншого, засуджується російська інтерпретація історичних подій, які передували Другій світовій війні”, – йдеться у повідомленні.

72 депутати підтримали документ, один виступив проти (Михайло Стальнухін з Центристської партії), ще 6 не голосували.

Преамбула резолюції засуджує пакт Молотова-Ріббентропа і його секретні протоколи, після підписання яких настала “окупація країн Балтії і розподіл Польщі двома тоталітарними режимами, що стало важливою передумовою початку Другої світової війни”.

У резолюції висловлено підтримку Польщі та іншим європейським країнам, яких “Росія останнім часом зараховує до винуватців початку Другої світової війни”.

Документ засуджує “спроби російської влади переписати історію, заперечуючи роль Радянського Союзу як одного з головних ініціаторів Другої світової війни і перекладаючи відповідальність на жертв агресії”.

Естонські депутати наголошують, що Друга світова війна стала можливою як прямий наслідок підписання пакту Молотова-Ріббентропа між СРСР і Німеччиною, а фашистська Німеччина, комуністичний Радянський Союз та інші тоталітарні режими винні у небачених за масштабами в історії людства масових вбивствах, депортації і позбавленні життя і волі.

Парламент закликав уряд Естонії підтримувати збереження автентичної історичної пам’яті як в Естонії, так і в усьому світі.

 

Вірити, що Росія хоче миру – це відсутність мислення

18.02.2020, УП

СЕРГІЙ ФУРСА, інвестиційний банкір

Це спроба зірвати мирний процес…”

Оце так заява верховного головнокомандуючого воюючої країни.

Мирний процес кого з ким?

Стоять двоє чоловікв. Типу домовляються. Тут один одному дає в пику. А другий каже: “Це спроба зірвати наші мирні переговори. Давайте їх продовжимо”. І знову отримає у писок. І знову каже, що треба продовжувати.

Мирний процес не може бути, якщо одна зі сторін не прагне миру.

Коли нарешті хтось зрозуміє, що не прагне?

Росія не прагне миру.

Росія прагне перемоги.

І може іноді удавати, що прагне миру. І вірити їй у цьому – це навіть не відсутність стратегічного мислення. Це взагалі відсутність мислення.

Успішні мирні перемовини з точки зору Росії – це коли Україна стоїть раком і росіяни візують капітуляцію у нас на спині.

До такого моменту ми бажаємо продовжувати мирний процес?

До такого моменту ми продовжимо намагання не дратувати її?

Ну, а раптом вона розсердиться і перестане удавати, що хоче зірвати мирний процес…

І коли ми нарешті скажемо, що не абстрактні окупанти, а російські війська?

Скільки разів треба отримати по пиці до цього? Скільки разів треба отримати по пиці, щоб зрозуміти, що “мирний процес” – це наша розмова самих із собою, а не перемовини з ворогом, як це має бути.

Там ворог. І не треба дивитись йому у вічі. Хіба що крізь приціл снайперської гвинтівки.

Росія – наш ворог. І не може людина, яка очолює армію, яка має боронити країну від ворога, вважати її другом. Не має права!

Це ворог, який поважає лише силу.

І буде використовувати будь-яку слабкість і поступливість. І будь-яка поступка б’є і по самому президенту. Бо, не маючи стратегічного мислення, він особисто відвів війська у Золотому. І саме туди прийшов Путін. Бо знав, що тепер скажуть українці про свого головнокомандувача.

Бо Путін думав стратегічно. А Зеленський не мав на це часу. Бо нема ж часу подумати, треба війська розводити. Треба ж мирний процес прискорити.

І добре б якщо б так само лише вдавали, що ми прискорюємо мирний процес. Ні. Ми чесно робимо кроки назустріч. І кожного разу потім отримаємо у писок.

Дуже “розумна” поведінка.

Це навіть тактику має набриднути. Не те, що стратегу.

 

Курт Волкер: Росія не планує віддавати Донбас у осяжному майбутньому

18.02.2020,

СЕРГІЙ СИДОРЕНКО, Мюнхен-Київ, Європейська Правда

Курт Волкер – один з найвідоміших і найавторитетніших в Україні американських дипломатів. З липня 2017 він працював спецпредставником США з питань переговорів щодо України і відразу здобув славу безкомпромісного друга нашої держави.

Волкер був неофіційним зв’язковим між тодішньою українською владою та Кремлем. І це – попри те, що він був чи не найжорсткішим критиком Росії серед західних топ-дипломатів. Він щоразу наголошував, що виключно Росія відповідальна за загибелі людей на Донбасі, за виконання Мінських домовленостей тощо.

У 2019 році історія з імпічментом Дональда Трампа вибила дипломата з обойми. Курт Волкер погодився дати свідчення в Конгресі та відразу пішов з посади, щоби уникнути конфлікту інтересів – але його авторитет в американській дипслужбі лишився незмінним.

ЄвроПравда публікує його перше велике інтерв’ю після відставки. Ми поспілкувалися у Мюнхені, після “Українського ланча”, організованого на полях Мюнхенської безпекової конференції. У ньому – про подальший розвиток подій на Донбасі, про вибори та розведення, про Зеленського та Єрмака, а також про те, чого точно не варто робити Україні.

Розпад України – не найбільш бажаний для Кремля варіант

– Ви два роки працювали як спецпредставник США по Україні. Як вважаєте, успішно?

– Звичайно, мені б хотілося бачити відновлення Україною контролю на всій своїй території – а цього не сталося.

– Але, певно, було і “завдання-мінімум”. Чи воно виконане?

– Давайте я спершу поясню своє бачення ситуації. Путін та Росія окупували Донбас та Крим, використовуючи військову силу. Однак ніхто навіть не розглядає можливості того, що Україна поверне їх так само – силою, бо це неможливо зробити. Отже, у нас лишається один варіант: створювати умови для того, щоби Путін сам вирішив, що йому варто піти з України.

Це означає – надавати Україні допомогу, посилювати вашу здатність опиратися російській агресії, допомагати Україні ставати сильнішою і демонструвати Росії, що окупація українських територій їй лише шкодить.

Звичайно, Росія має стратегічну мету, яка ще не досягнута – їй потрібно, щоби в Києві з’явилася влада, що буде догідливою, послужливою для Москви.

– …чи радше щоби Україна розпалася.

– Або щоб Україна розпалася. Але я вважаю, що більш бажаний для Росії варіант – це контроль.

Та річ у тім, що цього не станеться!

Я упевнений у цьому, бо бачу, як змінилася Україна.

Ви стали сильнішими. У вас відбулися демократичні вибори, мирна зміна влади. Економіка зростає, інфляція та кредитні відсотки падають. Українська армія стала незрівнянно сильнішою, ніж була шість років тому. Ви почали отримувати летальну зброю від США. У вас є чітка міжнародна підтримка.

І що найголовніше – український народ нині має дуже сильну та чітку національну ідентичність, а також прагнення бути частиною Європи.

Це – фундаментальні зміни. Тому я вважаю, що моя робота була успішною, оскільки вона допомогла вашій державі стати сильнішою за ці роки.

– Про ідентичність – дуже важлива ремарка, зважаючи на відомий план “12 кроків”, тому ми ще повернемося до цього, але спершу – про Донбас. Чи бачите ви успіхи в цьому питанні?

– Не багато, але дещо є. Це і полагоджений міст у Станиці Луганській, і питання стабільного постачання води, де є певний прогрес, і виведення важкого озброєння з кількох точок, і невеличке поліпшення гуманітарного доступу, і, звісно ж, обмін ув’язненими, але все це – маленькі кроки.

Жодних принципових змін на Донбасі не відбулося.

Такими змінами мало би стати виведення російських військ чи розпуск так званих “народних республік”.

“Єрмак та Зеленський розуміють, що саме Росія атакує Україну”

– Коли ви були спецпредставником США, то постійно наголошували, що на Донбасі триває “гаряча війна” між Росією та Україною.

– І це не змінилося.

Коли українські солдати гинуть щотижня, захищаючи власну державу на її території – то це не має жодних інших назв. Це війна.

– Але нам повідомляють, що зіткнень стало менше, що на фронті відносне перемир’я, проходить “розведення” тощо (інтерв’ю відбувалося до нападу 18 лютого. – ЄП).

– Це не змінює мою оцінку. Попри всі ці зміни, війна в Україні лишається свідомою, спланованою дією Росії, мета якої – тиснути на український уряд.

І це дійсно має назву “війна”. Її веде Росія проти України.

– Я чому про це питаю: президент Зеленський принципово не називає Росію агресором та уникає говорити про те, що щойно сказали ви. Чи це нормально, що президент держави, проти якої триває збройна агресія, не називає речі своїми іменами?

– Я розумію питання, які у вас виникають. Але ви маєте зважати на хід міжнародних переговорів. А з огляду на них, та стратегія, яку обрав Зеленський, є, на мій погляд, дуже розумною.

Її сенс – показати світові, що Україна прагне вирішити конфлікт. Що ви хочете миру, що готові вести переговори, бачите простір для компромісу. Що ви готові зустрічатися, хочете обміну ув’язненими, що ви дієте дуже проактивно.

Я вважаю, що це розумна тактика, бо вона створює запобіжник звинуваченням на адресу України.

Ви ж чудово знаєте, що є тенденція, особливо у деяких західноєвропейських столицях, звинувачувати Україну, а не Росію.

Звинувачувати Київ – це ж простіше, ніж боротися із Москвою.

А дії Зеленського не дозволяють цьому відбутися.

Звісно, важливо, щоби ця тактика мала межу і не призводила до ваших поступок на адресу Росії. Готовність до діалогу не повинна призвести до думки про те, що проблема – в Україні. Потрібне дуже чітке розуміння того, що має робити Росія для виконання Мінських домовленостей. І у мене є враження, що Київ має таке розуміння.

– А вам не здається, що тактика, яку ви називаєте розумною, насправді дає Росії сигнал, що Україна слабка і її можна дотискати, вибиваючи поступки?

– Ви маєте рацію в тому, що Росія і особисто Путін розуміють, як використовувати слабкості противника.

Якщо вони бачать, що ви чогось аж надто прагнете – то сприймають це як слабкість і починають на цьому грати. Але в даному разі, на мою думку, визначальним є не це, а стратегія Путіна щодо Донбасу. А Путін прагне того, щоби ваша боротьба за свої території тривала ще дуже довго.

Я не думаю, що Росія планує йти з Донбасу будь-коли в осяжному майбутньому.

І тому зараз Україні важливо встановити чітке позиціювання в конфлікті з РФ. Ви маєте запобігати новій агресії, зберігати тиск на Росію, і у той самий час розвивати Україну як сучасну демократичну державу.

– Я все ж повернуся до питання про м’якість нашої влади. Під час процедури імпічменту в США з’явилася історія про те, як ви та посол Тейлор зустрічалися з Андрієм Єрмаком та Ігорем Новіковим, і ті нібито поклали на Порошенка вину за наслідки війни на Донбасі. Таке дійсно було?

– Я не хочу коментувати конкретні епізоди. Але я можу чітко запевнити: я не бачу, щоби серед людей на верхівці влади (які опікуються питанням Донбасу в міжнародному вимірі. – ЄП) – це сам Володимир Зеленський, це Андрій Єрмак, Вадим Пристайко чи Андрій Загороднюк – я не бачу, щоби у них були будь-які ілюзії щодо того, що робить Росія.

Кожен із них чудово розуміє, що саме Росія атакує Україну.

Інша річ – як саме цьому протидіяти. Як відповідати, як мінімізувати наслідки агресії і змінити динаміку. Яку тактику обрати, які слова обрати.

Я наведу приклад, з-за меж України.

Як ви знаєте, я мав досвід із Грузією. І я дійсно вважаю, що Саакашвілі зробив багато доброго для своєї держави, провів чимало реформ, він ефективно будував відносини із США та Заходом.

Однак Путін украй нервово реагував на жорстку риторику, яку Саакашвілі обрав щодо нього – навіть не просто нервово, а агресивно. І я вважаю, що це стало однією зі складових того, чому почалася російсько-грузинська війна 2008 року, і що це зробило неможливим будь-які російсько-грузинські відносини. Нинішній уряд Грузії обрав іншу риторику у спілкуванні з Росією. Але ж це не означає, що у Тбілісі здали окуповані території чи забули про російську агресію.

“Міліція на Донбасі – це дійсно місцеві люди”

– Чи коректною є стратегія української влади щодо Донбасу? Почнемо з розведення. Його критикують, бо на практиці воно перетворилося на одностороннє відведення українських військ.

– Це правда. В деяких місцях росіяни “відповіли взаємністю” – у тій самій Станиці Луганській вони відвели війська, хоч це і забрало дуже багато часу. Але в інших місцях цього не сталося.

Та я все одно вважаю, що ініціативна позиція України у цьому питання є правильною. Такі дії не завдають реальної шкоди Україні – лінія фронту не зміщується, у зонах відведення немає просування російських військ. Але водночас це демонструє світові, що росіяни не прагнуть миру, на відміну від українців, які готові діяти задля цього.

Також є теорія, що розведення все ж зменшить кількість обстрілів, бо бійці не бачать одне одного.

– Зараз говорять про “розведення” по всій лінії дотику. І якщо Україна відведе війська всюди, то дасть росіянами змогу піти вперед.

– Але ж поки що цього не сталося. Та й розведення по всій лінії зараз не на порядку денному.

– Але до нього прагнуть!

– Так, і буде добре, якщо воно відбудеться. Але зараз дискутується лише кілька наступних точок, в яких Україна спробує відвести свої війська і подивитися, чи зробить Росія те саме. І якщо ні – то про наступні ділянки та тим більше про розведення по всій лінії не може йтися. І до того ж це дасть змогу нагадувати, що саме Росія є тією стороною, яка не прагне миру.

Тому я вважаю, що тактично розведення є доволі розумною ідеєю.

– А як вам ідея про спільне патрулювання чи то на кордоні, чи то на окупованій території з представниками “Л/ДНР”? Чи немає небезпеки, що це стане кроком до визнання цих фейкових “республік”?

– Тут дійсно треба бути обережним, щоби у жодній формі не було навіть часткового визнання “народних республік”. Їм не місце на території Україні, і вони мають зникнути.

Але наскільки мені відомо, зараз такої небезпеки немає.

Ось що обговорюється зараз. Як відомо, на Донбасі є ці “республіки”, є так зване “ополчення”; і ті, й інші підконтрольні Москві.

Але окремо від них на цій території функціонує місцева поліція.

Я не був на окупованій території, але наскільки я чув, ця поліція (тобто міліція на непідконтрольній території –ЄП) це дійсно місцеві люди. Дуже багато з них були міліціонерами ще до окупації. А отже, визнання їхньої легітимності з боку України – дещо відмінне.

І саме тому Зеленський говорить про спільне поліційне патрулювання “під парасолькою” ОБСЄ. Ця ідея – цілком слушний шлях підвищити рівень безпеки, не підважуючи при цьому суверенітет України.

І до того ж це – реалістичний шлях, як натиснути на “народні республіки” та їхнє “ополчення”, щоби ті дозволили вільний доступ патрулів до всієї території Донбасу. Ви ж знаєте, що одна з головних проблем – це те, що попри формальну згоду Росії на те, щоби забезпечити свободу пересування для спостерігачів ОБСЄ, в реальності росіяни обмежують цю свободу на Донбасі.

“Я не вірю у появу спільних патрулів на Донбасі”

– А я не помиляюся, що ці дискусії про спільне патрулювання – суто теоретичні? Чи ви очікуєте, що ці домовленості дійсно можуть запрацювати?

– Так, ви правильно розумієте. Я вважаю так само. Я лише хочу пояснити, що сама по собі пропозиція Зеленського про спільне патрулювання не позбавлена сенсу – навпаки, вона цілком логічна.

Але я не вірю, що ці патрулі з’являться.

Я не думаю, що Росія, а передусім Путін, нині прихильні до того, щоби досягти будь-якої домовленості щодо Донбасу. Найімовірніший сценарій – що окупація Донбасу продовжиться, Путін буде продовжувати говорити, що “їх там немає”, і створюватиме постійні проблеми та тиск на Київ.

Ми у США доклали чимало зусиль, щоби зрозуміти наміри Росії, і наш висновок такий: вона не планує нічого змінювати. І це стосується не лише Донбасу.

Росія не планує йти жодним “російським шляхом”. Вона не планує ставати успішною!

Вона продовжить окупацію Донбасу, вливаючи силу-силенну коштів без жодних причин.

І ми, на жаль, втратили можливість змінити цю ситуацію – бо США самоусунулися від процесу через процедуру імпічменту. На жаль, це суттєво знизило тиск на Росію.

До того ж те, як діють Німеччина і Франція у Нормандському форматі, додало Росії чимало простору для маневру.

І саме через це ми ще довго не побачимо змін на Донбасі.

– А вибори цього року можливі?

– Ні, не думаю.  Ну як ви можете провести чесні та вільні вибори в ситуації, коли територію контролюють російські сили та бойовики? І оскільки я не вірю в те, що вони віддадуть контроль, то не бачу жодної можливості провести вибори.

– Але ж влада каже про намір провести вибори цього року. Можливо, вони не чекатимуть звільнення Донбасу?

– Ні, я не чув жодних натяків на таку можливість.

Якщо ви порівняєте тональність нинішньої і попередньої української влади щодо Донбасу, то зараз дійсно більше відкритості, більше ентузіазму щодо можливості проведення виборів. Можливо, це через те, що вони вміють перемагати на виборах і це у них виходить дуже впевнено. Але жодного разу у жодних переговорах я не чув, щоби хтось навіть розглядав можливість провести вибори, доки територія лишається під російською окупацією.

Та й логіки у цьому немає!

Це ж не вперше у світі відбувається, ми бачили подібні спроби у Боснії, і вони ні до чого доброго не призвели.

Та я підкреслю: я ніколи не чув, щоби такий варіант розглядався Україною.

“Вони зрозуміли, яку помилку зробили”

– Я на початку нашої розмови обіцяв повернутися до питання української ідентичності. Ви, певно, зрозуміли, що йдеться про “12 кроків”, які ставлять її під питання.

– Так, я читав цей план. І за всієї поваги до мого друга Вольфганга Ішингера, це – жахливий документ.

– Як він міг з’явитися? Та ще й з підписами таких поважних людей, як Брідлав, Кундерс і так далі…

– Я не знаю. Я справді цього не розумію. І я також був дуже здивований деякими підписами під ним.

Але знаючи частину цих людей, я можу припустити, що вони не розуміли справжній сенс того, що підписали. Адже там є пункти, що звучать логічно – але є і ті, що є украй неприпустимими. І через брак розуміння української теми вони не усвідомили, що не так.

Цей документ взагалі не згадує про те, що Росія не виконує Мінські домовленості, що на Донбасі є російські війська і їх звідти не виводять, що Росія не забирає своє важке озброєння, не дотримується перемир’я, не ліквідовує незаконні збройні формування.

І хоча все це не зроблене, вони знаходять сміливість стверджувати, що зовнішні гравці, включаючи Росію, мають право голосу щодо майбутнього політичного устрою України? Та це ж абсолютно неприйнятно!

Цей план викликав дуже швидку та жорстку критику з боку великої кількості людей – тих, хто знається на Україні.

Я думаю, що цей документ помер під час Мюнхенської конференції. Я дуже на це сподіваюся. (Розмова відбувалася ще до повернення “плану” на сайт конференції. – ЄП)

– Але я не впевнений, що Ішингер та інші, хто його підписали, більше не повернуться до цих ідей.

– Цілком імовірно, що ви маєте рацію.

Але за моїми оцінками, добра половина тих, хто його підписав, за ці дні зрозуміли, яку помилку вони зробили.

“Важливо пам’ятати про Крим”

– Чи є шанс, що США відновлять посаду спецпредставника по Україні?

– Я не знаю напевно, але з цим є проблеми.

Зараз у Сполучених Штатах внутрішня політика є дуже чутливою до будь-яких згадок про Україну. Через це мені складно уявити будь-якого чи то політичного призначенця, чи то кар’єрного дипломата, який погодиться піти на цю посаду.

Однак після виборів у США, що відбудуться у листопаді, це стане можливим.

І тому я публічно рекомендував віддати фактичні повноваження спецпредставника по Україні заступнику держсекретаря Стіву Бігану. Він чудово знає регіон – і  Росію, і Україну, але останні кілька років він не працював на цьому напрямку, і тому історія з імпічментом його оминула. Тому я вважаю, що він буде дуже добрим вибором – у разі, якщо держсекретар Помпео забажає призначити таку людину.

А у цьому дійсно є сенс. Нам не завадить мати свіжий діалог з Росією, щодо України. Надто багато змінилося від того часу, як у мене були регулярні зустрічі із Сурковим. Відтоді відбулися вибори в Україні, сталися зміни в Росії.

– А заміна Суркова на Козака – це добре чи погано?

– Стратегію визначає Путін. Тому питання лише в тому, чи він змінить свої розрахунки.

– Насамкінець, стратегічне питання. Що має робити Україна і чого вона має уникати у відносинах з Росією?

– Важливо не допустити, щоби на переговорах у Нормандському форматі ви опинилися у ситуації “всі проти України”.

На щастя, зараз цього немає – Німеччина і надалі твердо підтримує Україну. З Францією складніше – вона радше шукає можливості розвинути свої відносини з Росією. Та Україні треба весь час переконуватися у тому, що її позиція має підтримку. Інакше переговори стануть занадто складними.

По-друге, важливо, щоби ви постійно наголошували на тому, що саме Росія відповідальна за імплементацію Мінських домовленостей, і просили партнерів – Францію, Німеччину, Штати – продовжувати нагадувати про це.

Третій украй важливий елемент – ви маєте твердо наполягати на тому, що для проведення виборів на Донбасі мають бути виконані умови, про які ми говорили.

Ви маєте працювати над тим, щоби санкції зберігались, доки Росія не виконує свої зобов’язання за Мінськими угодами. Санкції дійсно мають дуже високу важливість для того, щоби стримувати Росію.

І, звичайно важливо пам’ятати про Крим.

Україна має зберігати його “на виду”, нагадувати, що Крим окупований, що там тривають порушення прав людини. Зрештою, нагадувати про те, що санкції були запроваджені, зокрема, через окупацію Криму.

Світ повинен пам’ятати, що Україна прагне повернути Крим.

Хоча, буду чесним, я не чекаю жодного прогресу щодо Криму. Росія неймовірно агресивна у питанні утримання Криму, і тому доти, доки Путін зберігає владу у Росії – я не бачу шансу, що це зміниться.

А це означає, що ми маємо бути готові до тривалої боротьби.

(Інтерв’ю взяв Сергій Сидоренко. редактор “Європейської правди”)

 

ПРИЙМАТИ ДОЛЮ СПОКІЙНО ТА ГІДНО

Сергій Дацюк, філософ, УП

Після правдивого означення стратегії України найменш емоційна реакція це роздратування. А взагалі-то правильна реакція це гнів та лють. Але гнів та лють виводять зі стану рівноваги і блокують розум. Тому лише медитація і післямедитаційне мислення з рефлексією може дозволити розуміти, що відбувається.

Давайте почитаємо останню Стратегію національної безпеки і оборони України, що запропонована Президенту з боку РНБО: “Стратегія ґрунтується на трьох основних засадах державної політики у сфері нацбезпеки:  стримування  (розвиток оборонних та безпекових спроможностей для унеможливлення збройної агресії проти України),  стійкість  (здатність суспільства й держави швидко адаптуватися до змін безпекового середовища та дотримуватися сталого функціонування, зокрема шляхом мінімізації зовнішніх уразливостей),  взаємодія  (розвиток стратегічних відносин з ключовими іноземними партнерами, насамперед з НАТО, ЄС та США).”

Вперше так точно сформулювана пасивність і безпорадність України у вигляді недіяльністних установок. Можливо це найувейніший у-вей з усіх відомих у-веїв.

“Стримування” це не точне означення реальної політики України. Стримування зазвичай існує по всьому масштабу діяльності супротивника. Наприклад, ядерне стримування, стримування на морі, стримування в повітрі, стримування сухопутне. З усього цього ми можемо хіба що стримувати сухопутну агресію, та й то в дуже вузьких рамках на дуже невеликому театрі військових дій. Україна не має можливості задіяти ядерне, повітряне, морське стримування.

Водночас гібридна війна в принципі не долається стримуванням, тому що при цьому військові дії неявні, агресія прихована. Якщо на Донбасі ми маємо агресію Росії у вигляді заколот-війни, то Крим та Азовське море Росія в України просто “віджала”. Тобто “віджимання” це дії з наростаючим тиском, який жодного разу не переходить у відкриту агресію. Проти “віджимання” “стримування” не працює через відсутність традицій контртиску. Проти віджимання працює лише асиметричне “віджимання”, коли потім здійснюється обмін “віджатого” на “віджате”. А коли немає арсеналу для свого “віджимання” чи рішучості та мужності на таке “віджимання”, то асиметрії не виходить.

Отже правильна назва такої стратегії не “стримування”, а “реакція”. Тобто ми реагуємо лише на те, що бачимо і коли лише бачимо. Причому це “реакція-з-запізненням”: поки ми намагаємося повернути втрачене, ворог непомітно для нас забирає щось наступне, як було з Азовським морем (добре, що на картах належність морів не позначається).

Тобто “стримування” переноситься у віртуальний простір. Наприклад, Україна воює за те, аби Крим на всіх картах світу був українським, аби всі текстові плани щодо кінця війни були лише на нашу користь. Замість того, аби заборонити ворожу пропаганду на телебаченні і просто закрити телеканали, що працюють на ворожий дискурс чи на розкол країни, ми намагаємося прийняти закон про відповідальність журналістів за фейки. Мабуть це стримування, але у віртуальності – “віртуальне стримування”.

“Стійкість” це абсолютно неадекватне слово. Під час революції та війни потрібна не адаптація, а зміни. Україна знаходиться в стані безперервної кризи з 2013 року, що супроводжується революцією, контрреволюцією, війною, реформами та стихійними структурними змінами на всіх рівнях. При цьому “стійкість” принципово неможлива.

Установка на адаптацію до зовнішніх змін середовища, до сталого функціонування означає принципову неможливість розвитку України. Це також означає принципову неможливість протистояти світовій кризі, яка насувається на Україну також. Адже криза виникає через неможливість адаптації до змін наявними засобами. А зміна засобів означає нестійкість.

Сьогодні в Україні ми маємо повну дисфункцію Президента, Парламенту, Уряду, РНБО, судів і громадянського суспільства. Дисфункція робить неможливим стійкість функціонування, бо відновлення функціонування означало би нестійкість і перетворення. Функціонування та розвиток це принципово різні речі. Вони навіть інституційно різні. Уряд завжди має займатися функціонуванням. Але мають бути інститути, які здатні здійснювати стратегії, програми та проекти розвитку, і це не має бути Уряд, скоріше щось при Президенті.

Тобто установка на стійкість в ситуації революції, кризи, війни це установка на “заморозку дисфункції”.

“Взаємодія як розвиток стратегічних відносин з ключовими іноземними партнерами, насамперед з НАТО, ЄС та США” це просто приховування іншого, більш точного, терміну – “зовнішнє управління”. Просто в цьому визначенні не вказано, що це нерівна взаємодія, адже наші партнери дають фінансові ресурси, диктують норми та закони, втручаються в цільове управління, змушують за це віддавати стратегічні ресурси (як от земля), стратегічні підприємства, інфраструктури і т.д.

Отже, якщо перекласти на нормальну мову, то стратегія України така: “віртуальне стримування” з “заморозкою дисфункції держави” в ситуації “зовнішнього управління”.

Дивлячись на останні місяці, хочеться запитати – хто кращий: малокомпетентні патріоти чи некомпетентні компрадори? Можливо, краще жахливий кінець, ніж жах без кінця. В цьому контексті некомпетентні компрадори можливо і краще, бо швидше наближають кінець.

Ми нічого не можемо зробити, тому що в Україні інтелектофобія стала нормою, тому що привілейований клас знаходиться в повній дезорієнтації і не розуміє, що відбувається в Україні і в світі, тому що громадянське суспільство знищено телевізійною медіа-пропагандою та нав’язаним викривленим порядком денним.

Компрадори, російські імперці, націонал-патріоти і технократи роздирають Україну на шматки не лише територіально, а і по функціональних фрагментах. Функціональна фрагментація так само погана, як і територіальна.

Україна вмирає. Підсвідомо це розуміє більшість. Свідомо це розуміє меншість. Причому багато хто на цьому намагається заробити.

Я прийняв це важко. Якщо така наша доля, то її потрібно сприймати спокійно та гідно. Я вже давно живу в світі, в якому нинішньої України немає. Я будую Україну після війни, після світової кризи, після повного знищення демократії та після руйнування цілісності країни.

Лише для простаків гідність це бажання помсти за приниження і образу. Така гідність непевна, скороминуча і лихотворча. Найпевніша гідність є віднесення себе до чогось більшого, вічнішого, кращого, позитивнішого, зрештою, трансцендентнішого, ніж ти сам. В кризі гідно бути глибинно інноваційним. В дезорієнтації гідно бути інакшим.

Інакші смисли є, їх не може не бути.

А коли немає цих смислів в телебаченні чи в публічній політиці, їх потрібно шукати деінде.

 

У Швейцарії засудили російського шпигуна – ЗМІ

Швейцарія вперше в новітній історії засудила російського шпигуна, співробітника Служби зовнішньої розвідки РФ, який в Женеві шпигував за російськими дисидентами та олігархами.

Про це повідомляє швейцарська газета SonntagsZeitung – Укрінформ.

Видання зауважує, що “досі про цю справу нічого не було відомо, але й зараз, після винесення обвинувального вироку, вона залишається загадковою”.

У січні 2020 року федеральна прокуратура Швейцарії засудила обвинуваченого в рамках так званого “судового наказу”, тобто без публічного процесу, до 6 місяців ув’язнення за здійснення незаконної політичної розвідки. Та з урахуванням терміну попереднього ув’язнення чоловіка одразу відпустили.

SonntagsZeitung підозрює, що рекордно короткий час слідства та м’яке покарання вказує, що “представники юстиції хотіли закрити справу якомога скоріше, щоб непомітно позбутися такої дипломатично делікатної справи”.

За даними видання, федеральна прокуратура Швейцарії постаралася зберегти в таємниці якомога більше деталей справи. Так, в матеріалах справи чорним кольором закреслено, у тому числі, національність засудженого шпигуна та назву спецслужби, на яку він працював. Імена тих, за ким слідкував російський шпигун, також тримають в секреті.

SonntagsZeitung стверджує, що “засуджений був росіянином. Він працював на російську службу зовнішньої розвідки “СВР”. Як доказова база слідчим служили повідомлення на смартфонах шпигуна. Його завданням було з допомогою безпілотника та камери шпигувати за своїми ж співвітчизниками у Женеві, скоріш за все, дисидентами та олігархами, які потрапили в опалу Кремля”, – йдеться у статті.

У швейцарських спецслужбах, МЗС, прокуратурі та поліції не стали офіційно коментувати справу. Також в посольстві РФ у Швейцарії заявили, що їм “нічого невідомо про цю справу”.

За даними видання, 27 січня 2019 року поліцейські зупинили в Женеві одного чоловіка і “швидко зрозуміли, що з ним щось не так”.

“Італійські номерні знаки на його Range Rover Vogue були фальшивими. У нього не було чинного документу про реєстрацію транспортного засобу, автомобільної страховки – натомість чоловік мав документи, видані на різні імена. В його сумці знаходилося шість телефонів, один безпілотник, одна камера Canon та ноутбук. До справи приєдналася федеральна прокуратура. Через декілька місяців слідчі прийшли до висновку, що чоловік, який їм попався, є шпигуном”, – зазначається у матеріалі.

SonntagsZeitung пише, що, шлях російського шпигуна, вочевидь, розпочався в Німеччині, звідки він переїхав на південь Франції, де й отримав завдання для роботи у Швейцарії від “невідомої ключової особи”. Перед затриманням у Женеві росіянин він зовнішнє спостереження за трьома об’єктами нерухомості (однією віллою та двома квартирами) та їх жителями. Припускається, що співробітник російської СЗР також мав провести “акції залякування” щодо об’єктів спостереження, як і мав інші цілі для шпигування. Накази він отримував через месенджер Telegram.

Також повідомляється, що одна особа, причетна до справи, характеризувала затриманого російського шпигуна як “малоосвічену” та “не дуже розумну” людину. Це навіть викликало сумніви, що затриманий є шпигуном. Однак, “у повідомленнях на його смартфоні чоловік неодноразово згадувався як співробітник російської спецслужби”.

Газета також нагадує, що останнім часом спостерігається активізація діяльності російських спецслужб у Швейцарії. У травні 2019 року швейцарська розвідка NDB заявила, що в країні працюють одночасно три російські спецслужби. За даними NDB, третина акредитованих у Швейцарії російських дипломатів підозрюються в приналежності до російських розвідувальних органів.

При цьому, зауважує видання, довести агентурну роботу російських шпигунів складно, про що свідчить нещодавній випадок, коли в серпні 2019 року у Давосі затримали дивних “сантехніків” з російськими дипломатичними паспортами.

 

“Чорну скриньку” літака МАУ можна буде розшифрувати лише після ремонту – міністр оборони Ірану

Міністр оборони Ірану Амір Хатамі заявив, що “чорна скринька” зі збитого 8 січня під Тегераном літака “Міжнародних авіаліній України” отримала серйозні пошкодження і потребує ремонту.

Про це він заявив журналістам у середу після засідання Кабінету міністрів у Тегерані, повідомляє IRNA – Укрінформ.

“Міністр оборони, бригадний генерал Амір Хатамі заявив 19 лютого, що іранські оборонні підприємства попросили допомогти відновити серйозно пошкоджену чорну скриньку українського авіалайнера”, – йдеться у повідомленні.

За його словами, лише після ремонту “чорну скриньку” можна буде розшифрувати.

Як повідомлялося, 8 січня після вильоту з тегеранського летовища ім. Імама Хомейні був збитий двома ракетами літак Міжнародних авіаліній України. На його борту перебували 176 осіб, всі вони загинули. Серед них 11 українців – двоє пасажирів та дев’ятеро членів екіпажу. Пасажирами авіалайнера також були громадяни Ірану, Канади, Швеції, Афганістану та Великої Британії.

Тегеран досі відмовляється передати Києву “чорні скриньки”.

 

Замість Держаудиту: Кабмін затвердив положення про Офіс фінконтролю

Кабінет міністрів України на засіданні у середу, 19 лютого, затвердив положення про Офіс фінансового контролю.

Як повідомляється на Урядовому порталі, це наступний логічний крок у становленні нового органу – Укрінформ.

“У затвердженому положенні йдеться, що Офіс фінконтролю здійснюватиме контрольні заходи у міністерствах, інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов’язкового державного соціального страхування, бюджетних установах, суб’єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування або використовують (використовували) державне чи комунальне майно”, – зазначено у повідомленні.

Новостворений орган відповідатиме, зокрема, за перевірку використання і збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, у тому числі цільового, ефективного та результативного використання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів.

Крім того, Офіс фінансового контролю слідкуватиме за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, контролюватиме дотримання законодавства про закупівлі, цільове використання і своєчасне повернення кредитів (позик), отриманих під державні (місцеві) гарантії.

Також у його компетенції – реалізація інвестиційних проєктів, інших проєктів (програм), що підтримуються міжнародними організаціями.

Як повідомляв Укрінформ , 6 лютого міністр фінансів Оксана Маркарова представила голову Офісу фінансового контролю Ігоря Буграка.

 

У Мінцифри навчатимуть створювати стартапи

Міністерство цифрової трансформації України спільно з естонськими експертами проводить набір на навчальну програму з підприємництва, що вчитиме створювати стартапи.

Про це повідомляється на сторінці відомства у Facebook – Укрінформ.

“YEP!Starter – українсько-естонська програма з підприємництва, що надає молодим людям можливість навчитися перетворювати ідеї на справжнісінькі стартапи та прокачати досвід і знання за підтримки найкращих менторів з українського та естонського бізнесу”, – йдеться в повідомленні.

У Мінцифри уточнили, що освітня програма розрахована на три місяці у форматі дводенних інтенсивів раз на один-два тижні в Києві та Харкові упродовж березня-травня 2020 року. За цей час учасники отримають: перевірену ідею; злагоджену команду; бізнес-модель; презентацію англійською мовою для інвесторів і міжнародних пітчів; контакти з менторами з CISCO, Deloitte, Gravitec, TechUkraine, експертами з Естонії та США; участь у спільноті з понад 300 студентів, які також роблять свої стартапи.

Зареєструватись на програму можна за посиланням.

 

Дубілет запропонував об’єднати всі підтримуючі функції міністерств в єдиний центр

УНН. Міністр Кабінету міністрів Дмитро Дубілет розповів, що за пів року хоче перевести всі підтримуючі функції міністерств в єдиний центр. Про це він сказав під час засідання комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, передає УНН.

“Важливий напрямок, який ми зараз ведемо – це централізація підтримуючих функцій. Якщо зараз подивитись на той склад, який ми бачимо на державній службі, то близько 30% державних службовців займаються підтримуючими функціями”, – сказав Дмитро Дубілет.

Він зазначив, що до підтримуючих функцій в міністерствах входить кадровий облік, бухгалтерія, юридичний супровід, вхідна кореспонденція і багато іншого.

“Дуже проста думка, полягає в тому, що якщо ми відійдемо від парадигми, що кожен орган, кожне міністерство – це окрема юридична особа, з окремим апаратом, з окремим підтримуючими функціями, а зробимо єдиний центр, який буде це супроводжувати – то від цього, з одного боку, значно зросте ефективність, з іншого боку – це дозволить нам, знову ж таки, оптимізувати правильно процеси, які там відбуваються”, – сказав Дмитро Дубілет.

Він зазначив, що для централізації функцій потрібна діджиталізація.

“Ми зараз запускаємо з Міністерством економіки пілот по тому, щоб в нас була одна кадрова служба на два міністерства. Для цього, знову ж таки, довелось перевести всі основні процеси в електронну форму. Ми хочемо протягом півроку всі міністерства перевести по кадрам, по бухгалтерії, можливо, по юридичній службі, централізовано. А далі спробуємо той самий прийом повторити по інших державних органах, і можливо навіть державних підприємствах, які існують у нас в рамках уряду”, – додав Дмитро Дубілет.

Нагадаємо, Дмитро Дубілет заявив, що перейшовши працювати в Кабмін, його комфорт у житті закінчився, проте працювати йому на цій посаді дуже цікаво.

 

Цьогоріч відремонтують 220 опорних лікарень – Зеленський

Цього року в Україні виділено кошти на ремонт 220 опорних лікарень.

Про це розповів у середу Президент Володимир Зеленський під час відвідання Бориспільської багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Ми знайшли кошти, яких не було в міністерстві (МОЗ – ред.), окремо – кошти від грошей НАК “Нафтогаз”, і ми так сказали, що 220 опорних лікарень буде відремонтовано цього року. Це тільки початок. Люди це обов’язково побачать і почують”, – зазначив він.

Зеленський підкреслив, що наразі багатьох українців “налякало питання опорних лікарень”, що нібито будуть закриватися лікарні, лікарі залишаться без заробітних плат.

“Це не є правдою. Реформа повинна бути направленою навпаки на те, щоб збільшити заробітну плату лікарям, і головні речі — це щоб було поліпшення умов для лікарів та пацієнтів”, – підкреслив Президент.

У свою чергу, міністр охорони здоров’я Зоряна Скалецька нагадала, що, згідно з медреформою, із 1 квітня кошти на надання медичної допомоги будуть іти в ті лікарні, які мають контракт із Національною службою здоров’я.

“І це тільки за таким принципом “контракт-гроші” будуть розподілятися кошти державного бюджету. Мова йде про 72 млрд, котрі ми віддали в Національну службу здоров’я проплачувати медичну допомогу”, – наголосила Скалецька.

Водночас вона зауважила, що опорні лікарні були вибрані для початку побудови “майстер-плану” в кожній області з прокладення маршруту “швидкої”.

“Ми мусили з чогось почати, щоб вибудувати маршрут забезпечення для доставки в екстреній допомозі в лікарю, де є максимальна кількість профілів різних фахівців”, – проінформувала вона.

Міністр додала, що кожна область має свої госпітальні ради, які можуть переглядати плани й надавати свої пропозиції щодо опорних лікарень.

Як повідомляв Укрінформ, у січні 2020 року Кабінет міністрів України ухвалив розпорядження “Про затвердження переліку опорних закладів охорони здоров’я у госпітальних округах на період до 2023 року”.

До переліку включено заклади охорони здоров’я, що відповідають вимогам або можуть бути підвищеними до багатопрофільних лікарень інтенсивного лікування першого або другого рівня. Ці заклади матимуть належне робоче навантаження та забезпечать належний рівень безпеки пацієнта.

 

При Президентові збирають колегію з лікарями, які “поставлять діагноз” медреформі

Президент Володимир Зеленський анонсував створення колегії з відомими лікарями для аналізу вже запроваджених і ще запланованих етапів медичної реформи в Україні.

Про це він розповів під час відвідування Бориспільської багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Ми домовилися, що при Президентові України зараз зробимо колегію з видатними лікарями всієї країни – починаючи не тільки з головних лікарів, а це і фельдшери, усі фахівці. Ми поставили таку задачу, задача була поставлена вчора, що на цьому тижні ми зберемо цю колегію”, – сказав Зеленський.

За його словами, колегія має надати свої висновки щодо тієї частини медреформи, яка вже була проведена, та тієї, яка тільки планується до впровадження.

Глава держави зауважив, що склад колегії буде оголошено найближчим часом.

“Це будуть дуже відомі лікарі, які хочуть побачити всю цю реформу, дати їй аналіз і сказати, туди всі ми ідемо всією країною, чи не туди. І що треба зробити, щоб у нас була нормальна заробітна плата, нормальна медицина і нормальні умови”, – підкреслив Зеленський.

Президент розраховує отримати результати аналізу медреформи до 1 березня.

 

На Зеленського накричали і назвали зрадником в Бориспільській лікарні

УНН. Невідома жінка, яка назвалась мешканкою Донецька, накричала на Президента України Володимира Зеленського і назвала його зрадником. Інцидент стався в Бориспільській лікарні, яку інспектував глава держави, передає кореспондент УНН.

“Зеленський, ти зрадник! Чому на фронті гинуть? Хто для тебе Росія? Відповідайте, я ваш народ! Я мешканка Донецька! Вам розповісти, що на шахтах робиться?” – обурювалася жінка у зверненні до президента.

Зеленський не відреагував на її питання і продовжив огляд лікарні, однак виглядав засмученим.

Крім того, пізніше, до Зеленського ще кілька разів зверталися місцеві жителі з проханнями. Одна дівчина передала лист, а ще одна жінка заявила, що на лікування її дитини в ізраїльській клініці вимагають 5 млн дол. Зеленський пообіцяв розібратися.

Нагадаємо, що сьогодні, 19 лютого, Зеленський відвідав Бориспільську багатопрофільну лікарню інтенсивного лікування, щоб дізнатися про хід ремонту в ній.

Також в УНН повідомлялося, що під егідою Зеленського створять колегію з лікарів, які будуть стежити за ходом медичної реформи.

 

Комітет Ради не відкликатиме законопроєкт “Про медіа” – Ткаченко

Дискусія навколо законопроєкту “Про медіа” триває, документ не буде відкликаний.

Про це заявив голова комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Олександр Ткаченко в інтерв’ю виданню “Главком – Укрінформ”.

“Я не бачу спротиву медіасередовища щодо цього закону. Я бачу дискусію, яка триває. Відкликати його ми точно не маємо наміру”, – сказав він.

За його словами, на сьогодні є кілька статей – вісім чи дев’ять, до яких виникають запитання, і є відповідні пропозиції. Такі пропозиції можна групувати за блоками: формат регулювання онлайн-медіа, питання мови, питання повноважень Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, “і ще два-три блоки, які менш дискусійні”.

Ткаченко наголосив, що наразі зібрано зауваження і пропозиції, які увійдуть у порівняльну таблицю до законопроєкту. Однак необхідно провести “ще дві-три робочі зустрічі з групою, яка писала закон, щоб окремо зупинитися на кожній пропозиції і зауваженнях”.

Голова комітету підкреслив, що лобістами цього законопроєкту є медійники, оскільки, за його словами, регуляція у цій площині відстала від реальності на “багато-багато років”.

Як повідомляв Укрінформ, Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики рекомендував ухвалити в першому читанні законопроєкт №2693 “Про медіа”, який складається зі 124 статей.

Законопроєкт “Про медіа” (№2693), зареєстрований у Верховній Раді 27 грудня 2019 року, пропонує запровадити спільне регулювання у сфері медіа як поєднання функцій та засобів державного регулювання та галузевого саморегулювання.

 

Кабмін призначив голів Держкіно, Держспорту та ще двох відомств

Кабінет міністрів призначив президента Української федерації карате Сергія Левчука головою Державного агентства спорту.

Про це повідомив міністр культури, молоді та спорту Володимир Бородянський у Telegram за результатами засідання уряду в середу, 19 лютого – Укрінформ.

“Уряд сьогодні призначив очільників чотирьох профільних інституцій, які знаходяться в підпорядкуванні МКМС: Левчук Сергій призначений головою Державного агентства спорту; Марина Кудерчук – головою Державного агентства з питань кіно; Григоренко Галина – головою Державного агентства з питань мистецтв, а Россошанська Ольга – головою Державного агентства з питань мистецької освіти”, – написав Бородянський.

Як повідомлялося, Кудерчук раніше була заступником голови Запорізької ОДА, Григоренко — координатором Офісу з розробки гуманітарної політики, Россошанська — проректором Луганської академії мистецтв.

Левчук, Кудерчук, Григоренко та Россошанська пройшли конкурсний відбір, за результатами якого були визнані переможцями та рекомендовані до призначення очільниками цих держорганів.

Кабмін 4 грудня 2019 року прийняв постанову про створення 7 нових центральних органів виконавчої влади (ЦОВВ) у сферах культури, молоді та спорту. Так, згідно з постановою створено: Державне агентство України з питань мистецтв, Державне агентство України з питань мистецької освіти, Державне агентство розвитку молоді та громадянського суспільства України, Державне агентство спорту України, Державне агентство розвитку туризму України , Державну інспекцію культурної спадщини України, Державну службу охорони культурної спадщини України.

Всі ЦОВВ створені в межах граничної чисельності та бюджету Міністерства культури, молоді та спорту України.

 

Рябошапка обговорив із міжнародними експертами реформу обласних прокуратур

Генеральний прокурор Руслан Рябошапка під час дискусії з міжнародними експертами обговорив реформу обласних прокуратур.

До дискусій також долучилися заступниця Голови Офісу Ради Європи в Україні Олена Литвиненко, експрезидент Міжнародної асоціації прокурорів та член Венеціанської комісії Джеймс Хамільтон, інформує пресслужба Офісу генпрокурора – Укрінформ.

“В реформі регіональних прокуратур нам важливо чути проблеми та пропозиції від прокурорів, оскільки головною метою є підвищення ефективності роботи правоохоронних органів України», – підкреслив Рябошапка.

Учасники зустрічі обговорили нову кримінальну політику та можливі зміни повноважень регіональних прокуратур, працювали над розробкою єдиного бачення наступних кроків реформи обласних прокуратур, які базуватимуться, серед іншого, на міжнародному досвіді.

«Дуже важливо, що ви проходите через процедуру відкритих консультацій щодо того, якою повинна бути реформа. Насправді регіональні прокурори ключові гравці тут. Це дуже важливий крок – залучати їх до подібного формату консультацій, таким чином вони стають частиною процесу реформи», – резюмував Хамільтон.

 

Уряд у п’ятницю звітуватиме в Раді — Гончарук

Уряд у п’ятницю, 21 лютого, представить у Верховній Раді проміжний звіт діяльності за пів року.

Про це на брифінгу за результатами засідання уряду сказав Прем’єр-міністр Олексій Гончарук, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“На цьому тижні ми представимо проміжний звіт у парламенті. Це відбудеться у п’ятницю. Звіт до парламенту уже поданий”, – сказав Гончарук.

За його словами, парламентаріям будуть представлені результати діяльності уряду за перші пів року.

 

Дубілет сказав, у скільки обійшлася підготовка звіту уряду

Міністр Кабінету міністрів України Дмитро Дубілет заявив, що вартість підготовки звіту уряду за 2019 рік обійшлася державі у 84 тисячі гривень

Про це він заявив на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування 19 лютого у Києві, відповідаючи на питання, чи правда, що для підготовки звіту уряду за 2019 рік було витрачено 84 тисячі гривень, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Дійсно, це правда. Це та сума, яка фігурує у ЗМІ, це та сума, яка була витрачена на залучення дизайнерів та консультантів, аби правильно оформити цей звіт”, – сказав він.

Дубілет додав, що якби він робив таку роботу, коли ще працював у бізнесі, він би зробив це замовлення, адже вважає це рішення ефективним.

Як повідомлялося, 17 лютого звіт про хід і результати виконання дільності Кабінету міністрів України у 2019 році був оприлюднений на сайті Верховної Ради.

 

Франція інвестує в Луганщину понад 100 мільйонів євро

Франція інвестує в Луганщину, у тому числі і в будівництво залізничного сполучення, понад 100 мільйонів євро.

Про це домовились голова обласної державної адміністрації – керівник обласної військово-цивільної адміністрації Сергій Гайдай і Надзвичайний і Повноважний Посол Франції в Україні Етьєн де Понсен під час зустрічі у Києві, повідомляє пресслужба Луганської облдержадміністрації – Укрінформ.

«Наразі відповідні домовленості вже досягнуті. Сторони розглянули це та інші питання сьогодні, 19 лютого, в Києві. Зустріч із Надзвичайним і Повноважним Послом Франції в Україні мала гарні результати для нашої області. Ми вирішили декілька питань, фінансування яких візьмуть на себе наші французькі партнери. Орієнтовна сума інвестицій складатиме понад 100 мільйонів євро», – наголосив Гайдай.

Він повідомив, що кошти спрямують на будівництво залізничного сполучення, яке приєднає гілку «Лантратівка – Кіндрашівська-Нова» до всеукраїнської мережі. Адже сьогодні на Луганщині дев’ять від’єднаних від державної залізничної мережі районів.

Крім того, на зустрічі домовились щодо електрифікації залізничного сполучення області та реалізації проєкту очистки системи водопостачання.

«Діалог із головою Луганської обласної державної адміністрації Сергієм Гайдаєм щодо пріоритетів економічного розвитку регіону видався дуже конструктивним», – резюмував Етьєн де Понсен.

 

Довибори у Раду: бюлетень у 179-му окрузі буде завдовжки 80 сантиметрів

Центральна виборча комісія затвердила форму, колір і текст виборчого бюлетеня на проміжних виборах народного депутата в одномандатному виборчому окрузі № 179 (Харківська область) розміром 20х80 см пісочного кольору.

Про це повідомляється на сторінці ЦВК у Facebook – Укрінформ.

“Комісія затвердила форму і текст виборчого бюлетеня з проміжних виборів народного депутата України 15 березня 2020 року для голосування в ОВО № 179. Встановлено, що текст виборчого бюлетеня друкується лише з одного боку державною мовою на одному аркуші розміром 200х800 мм пісочного кольору з двотоновим водяним знаком та захисними волокнами з використанням захисних графічних антисканерних елементів, виконаних із застосуванням захисних фарб, що мають флуоресценцію під дією ультрафіолетового опромінювання, та елемента, який втрачає забарвлення внаслідок термовпливу”, – йдеться у повідомленні.

Також на звороті бюлетеня буде проявлятися номер виборчої дільниці, надрукований високим друком із застосуванням захисної фарби.

Виборчі бюлетені виготовлятимуться для кожної звичайної виборчої дільниці у кількості, що на 0,5% перевищує кількість виборців, які за своєю виборчою адресою належать до відповідної виборчої дільниці за даними Державного реєстру виборців станом на день формування замовлення на виготовлення виборчих бюлетенів, з можливим відхиленням зазначеної кількості з урахуванням кратності розміщення виборчих бюлетенів у межах поліграфічного листа під час їх виготовлення.

Крім того, для кожної спеціальної виборчої дільниці виготовлять бюлетенів у кількості, що на 0,5% перевищує орієнтовну кількість виборців, які будуть включені до списку виборців на виборчій дільниці, визначену з урахуванням кількості ліжко-місць, спальних місць, а також максимально можливої кількості членів дільничних виборчих комісій відповідно великих, середніх, малих виборчих дільниць, які включатимуться до списків виборців на таких дільницях, з можливим відхиленням зазначеної кількості з урахуванням кратності розміщення виборчих бюлетенів у межах поліграфічного листа під час їх виготовлення.

Також ЦВК утворила контрольну комісію за виготовленням виборчих бюлетенів на підприємстві-виготовлювачі. До її складу увійшли представники партій, які представлені фракціями у ВР, а саме “Слуга народу”, “Європейської солідарності” та “Голосу”.

Як повідомляв Укрінформ, ЦВК завершила реєстрацію кандидатів у народні депутати на проміжних виборах народних депутатів в ОВО № 179, загалом на мандат претендують 40 кандидатів.

16 січня ЦВК оголосила про початок виборчого процесу в 179-му окрузі. Вибори призначено на неділю, 15 березня.

На окрузі №179 на позачергових виборах 21 липня 2019 року переміг кандидат від “Слуги народу” Олексій Кучер. У листопаді 2019 року Президент призначив Кучера головою Харківської ОДА.

 

Українські ліві партії об’єдналися в Блок Лівих Сил

УНН. Сьогодні, 19 лютого, відбулося підписання об’єднавчого Меморандуму політичних партій “Союз Лівих Сил”, “СОЦІАЛІСТИ”, “Розумна сила” та “Всеукраїнський народний союз”, повідомляє  УНН.

Метою підписання меморандуму є створення єдиної, потужної, організованої, структурованої партії — “Блок Лівих Сил”. Меморандум підписали лідери політичних партій: “Союз Лівих Сил” Максим Гольдарб, “СОЦІАЛІСТИ” Євген Анопрієнко, “Розумна Сила” Олександр Соловйов, “Всеукраїнський народний союз” Володимир Грушевський. Як повідомляє прес-служба “Блоку Лівих Сил”, ці політичні сили домовилися йти на вибори єдиною командою зі спільною програмою “Країна соціального максимуму”.

“Очоливши СЛС, одним із ключових завдань я визначив об’єднання лівих сил в Україні в одну сильну, організовану партію. І тоді, і тепер, вважаю, що це одна з обов’язкових умов перемоги лівої ідеї в Україні та побудови справжньої країни Соціального максимуму, де буде максимум здоров’я, довголіття, максимум багатств, доходів і добробуту в сім’ях, максимум закону, покарання для негідників, максимум справедливості для її громадян, і в центрі всього — людина та її потреби”, — зазначив лідер “Союзу Лівих Сил” Максим Гольдарб.

За словами глави “СОЦІАЛІСТІВ” Євгена Анопрієнка, завдання № 1 для лівих політиків — припинення державної політики руйнування, вимирання, національної ворожнечі та вигнання людей із власної країни за кордон — саме туди, де панує європейський соціалізм.

“Ситуація, що склалася в Україні, свідчить, що без вирішення соціальних потреб громадян, без побудови країни Соціального максимуму Україна припинить своє існування”, — підкреслив він.

Новий Блок лівих сконцентрує всі сили на розбудові сучасного соціалізму третього тисячоліття, в основі якого — підвищення добробуту українців, медичного обслуговування, соціальна справедливість, реалізація рівних прав і можливостей абсолютно для всіх громадян України, незалежно від їхнього матеріального стану, соціального статусу, національності та мови спілкування.

“Блок Лівих Сил” запрошує до співпраці та відкритий до всіх політичних партій, організацій, громадських формувань, які підтримують ліву ідею, хочуть позитивних змін у нашій державі та ставлять за мету побудову країни Соціального максимуму. Нині він починає активну підготовку до місцевих виборів і паралельно — до парламентських.

 

Кількість жертв коронавірусу у Китаї досягла 2120 осіб

УНН. Станом на 5:50 четверга загальна кількість померлих від пневмонії, викликаної новим коронавірусом COVID-19, в Китаї зросла до 2120 осіб, ще 8 випадків смерті зафіксовано у світі. Про це повідомляє УНН з посиланням на Центр системних досліджень та інжинірингу при Університеті Джона Хопкінса (США).

Кількість заражених в Китаї досягла 74576 людей. Всього у світі — 75725. У свою чергу, одужали за останніми даними 16330 людей.

Слід зазначити, що приблизно 80% усіх випадків гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом, зафіксовано у китайській провінції Хубей.

Нагадаємо, літак з евакуйованими українцями вилетів з Уханя до Києва. Він має прибути до аеропорту “Бориспіль” не пізніше 8:05 сьогодні.

Кабмін прораховує вплив коронавірусу на українську економіку.

 

Коронавірус вперше зафіксували в Ірані

Уряд Ірану підтвердив 19 лютого перші два випадки нового коронавірусу в країні.

Про це повідомляє АР із посиланням на представника Міністерства охорони здоров’я Ірану Кіяноуша Джаханпура – Укрінформ.

“Два підтверджені випадки були виявлені в центральній провінції Кум”, – йдеться у повідомленні.

Імена пацієнтів та подробиці про те, як вони заразилися, не розкриваються.

Як повідомляв Укрінформ, станом на 19 лютого від коронавірусу COVID-19 у світі померли понад дві тисячі осіб. Кількість хворих у світі перевищили 75 тисяч.

 

Світова економіка відчує наслідки коронавірусу – глава МВФ

Директор-розпорядник МВФ Крісталіна Георгієва заявила, що наслідки для глобальної економіки від коронавірусу залежатимуть головним чином від його тривалості в Китаї, а також можливого поширення на інші країни.

Про це вона написала в офіційному блозі перед засіданням міністрів фінансів та глав центробанків G20 – Укрінформ.

“Коронавірус є найбільш актуальною невизначеністю для нас: надзвичайна ситуація у сфері охорони здоров’я глобального масштабу, яку ми не передбачали в січні. Це є гучним нагадуванням того, як крихкому одужанню економіки можуть загрожувати непередбачені події”, – підкреслила Георгієва.

Вона зазначила, що у Фонді розглядають ряд сценаріїв розвитку ситуації щодо наслідків поширення вірусу нового типу COVID-19.

“Якщо перебої від вірусу завершаться скоро, ми очікуємо, що китайська економіка відновиться швидко”, – зауважила Георгієва.

У такому випадку негативним результатом може стати різке падіння ВВП в Китаї в першому кварталі 2020 року, але лише невелике скорочення за весь рік. Водночас поширення вірусу на території інших країн залишатиметься відносно незначним та короткочасним, що може викликати незначні перебої в поставках, створити обмеження для туризму та подорожей.

“Однак тривалі й більш серйозні спалахи (нового коронавірусу – ред.) призведуть до різкого й затяжного уповільнення економічного зростання в Китаї. Глобальний негативний ефект буде посилений серйознішими перебоями в ланцюгах поставок та більш стійким падінням довіри інвесторів, особливо якщо епідемія пошириться за межі Китаю”, – зазначила глава Фонду.

Водночас вона підкреслила, що навіть за найкращих сценаріїв прогнозований темп глобального зростання все ще має скромні показники “в занадто багатьох частинах світу”. І в середньостроковій перспективі очікується, що зростання залишиться нижче середніх історичних показників.

“Але хоча деякі невизначеності, такі як вірус, є поза нашим контролем, ми не повинні створювати нові непевні ситуації там, де ми можемо їх уникнути”, – підкреслила директор-розпорядник МВФ.

Як повідомляв Укрінформ, у Національному банку вважають, що коронавірус, хоч і має вплив на товарні та фінансові світові ринки, однак для України в плані економічних збитків не становить загрози.

Станом на 19 лютого від коронавірусу COVID-19 у світі померли понад дві тисячі осіб. Кількість хворих у світі перевищила 75 тисяч.

 

Евакуація з Уханя: на борт не допустили трьох українців

Евакуація громадян України та кількох іноземців із Китаю, за якими вилетів літак, проходить у штатному режимі.

Про це сказав заступник міністра охорони здоров’я Віктор Ляшко, інформує Урядовий портал – Укрінформ.

“Евакуація проходить у штатному режимі. Уряд має чіткий план і ми його виконуємо. До прийому людей готові. Літак вже вилетів. Усі пройшли відповідні перевірки. На борт допущені люди без симптомів гострої респіраторної інфекції”, – сказав Ляшко.

За його словами, на етапі огляду китайськими медиками не допущено на борт 4 людини, 3 з них українці та 1 – іноземка. Після цього українські фахівці, медики, які супроводжують цей рейс, провели додатково фінальний огляд.

Як зазначається, всього на борт допущено 73 людини, по прибуттю вони будуть розміщені в обсервацію у визначеному урядом об’єкті.

Також повідомляється, що ті, кого не допустили до евакуації, знаходяться під наглядом китайських лікарів та перебувають на постійному зв’язку з консульською службою.

“Прошу не створювати паніку, зберігати здоровий глузд та розуміння, що у будь-якій ситуації треба залишатися людьми. Там могли опинитись кожен із нас чи дорога нам людина. Ми забираємо людей, які і так переживають непростий період. Серед евакуйованих сім’я з 8-річним сином, молода пара, 20-річні студенти. Наш обов’язок – забрати їх та створити максимально комфортні умови. Це стосується не тільки організації перельоту та облаштування їх побуту, але й прийняття їх іншими українцями. Невже в такій великій країні немає місця для менше сотні громадян, які опинилися в складній ситуації?” – наголосив Ляшко.

Як повідомлялося, літак авіакомпанії SkyUp Airlines, який здійснює евакуацію українських громадян з Уханя, повернеться в Україну близько 8 години ранку 20 лютого. Крім українців, літак забере з КНР близько 30 іноземців.

Станом на 19 лютого від коронавірусу COVID-2019 у світі померли понад дві тисячі осіб, а кількість хворих перевищила 75 тисяч.

 

Гончарук закликає прибрати “зайву істерію” навколо евакуації з Уханя

Прем’єр-міністр Олексій Гончарук закликає спокійніше ставитися до евакуації українців з Уханя, які прилетять в Україну 20 лютого.

Про це він сказав на брифінгу за результатами засідання уряду, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Я ще раз хочу підкреслити, що це здорові громадяни України, істерія яка навколо прибуття цього поширюється (навколо евакуації українців з Уханя — ред.) – абсолютно зайва. Треба спокійніше до цього ставитися, але об’єкт (де розмістять евакуйованих — ред.) звичайно буде забезпечений охороною, достатньою для того, щоб з одного боку інфекція не поширилась, а з іншого боку – щоб щодо цих людей не було вжито ніяких провокацій”, – сказав Гончарук.

Він додав, що уряд не боїться жодних маніпуляцій, хоча “сумно спостерігати за тим, як інколи політики намагаюсь гратися на цій темі, використовувати її для піару”.

“У нас є чіткий план і розуміння того, щоб треба робити у даній ситуації, наше МОЗ на контролі тримає цю ситуацію щогодини. Все буде добре”, – наголосив Гончарук.

Глава уряду також зауважив, що ввечері 19 лютого відбудеться брифінг міністерства охорони здоров’я на тему коронавірусу, і представники МОЗ дадуть відповідь на всі питання, які цікавлять журналістів.

Як раніше повідомляло МВС, територію з евакуйованими з китайського Уханя людьми щодобово охоронятимуть 47 правоохоронців – 30 поліцейських і 17 бійців НГУ.

Як відомо, Україна отримала дозвіл на спецрейс із китайського міста Ухань, який став епіцентром епідемії коронавірусу, аби забрати українців, які перебувають там.

Літак спеціального рейсу вилетів із Києва о 2:50 ночі 19 лютого та повернеться до України 20 лютого о 8 ранку.

Як повідомив у Twitter Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук, згідно з планом, літак прибуде до міста Ухань 19 лютого о 22:00 за місцевим часом.

Держсекретар МЗС Андрій Заяць повідомив, що до України будуть евакуйовані 49 українців і до 25 осіб іноземців (громадян Ізраїлю, Норвегії, Чорногорії, Аргентини, Панами, Коста-Ріки, Домініканської Республіки, Еквадору та Іспанії).

У свою чергу голова ДСНС Микола Чечоткін повідомив, що всі правоохоронні структури, зокрема МВС, Нацполіція, Нацгвардія, ДСНС готові до виконання своїх завдань за призначенням, починаючи із зустрічі, супроводу, забезпечення охорони місця проведення обсервації.

“У районі цього місця буде розгорнутий оперативний штаб, який буде координувати дії всіх органів, залучених до заходів із забезпечення обсервації”, – додав він.

Раніше рейс для евакуації громадян з Уханя переносився кілька разів.

 

Ексзаступник голови МОЗ нагадав прості правила, як уберегтися від вірусів

Основні правила, які дозволяють убезпечитися від вірусу грипу та коронавірусу, відомі всім – але зовсім не всі їх виконують.

Про це в ефірі програми «Нині вже» на hromadske заявив ексзаступник міністра охорони здоров’я Олександр Лінчевський – Укрінформ.

«Ми не помічаємо, як часто в побуті торкаємося обличчя… Ми звикли боятися людей, які чхають, кашляють. Насправді людина, яка чхає і кашляє, взялася тут, потім ви візьметесь за ту саму ручку – брудні руки є дуже вагомим чинником передачі і грипу, і коронавірусу», — розповів медик.

Він наголосив на необхідності часто мити руки, а також захищати очі, рот і ніс. І додав, що на рівні суспільства головне правило: захворів – сиди вдома.

«Я хотів би проговорити десять, сто разів про дитину, у якої сопельки і яку ми відводимо у дитячий садочок… Вона заражає ще трьох-чотирьох дітей, вони приносять цю інфекцію своїм батькам, батьки – своїм батькам, і хтось із літніх людей із супутніми захворюваннями гине від цього», – зазначив Лінчевський.

Лікар констатував, що це елементарні речі, але їх у суспільстві не дотримуються: «Оце безкультур’я наше, свинство – мені ж треба на роботу, мені ж важливіше, ніж усім вам, тому я свою дитину обов’язково відвезу в садочок, бо це ж лише соплі…».

Щодо паніки, пов’язаної з евакуацією українців з Китаю, ексзаступник глави МОЗ заявив, що «найкраща зброя проти страху – знання». Він порадив довіряти тільки перевіреним джерелам інформації, зокрема Всесвітній організації охорони здоров’я.

«І зовсім для всіх-всіх – сприймати людей рівними, не дискримінувати, не сприймати карантин як форму дискримінації та не сприймати пацієнта як біологічну зброю», – резюмував медик.

Як повідомляв Укрінформ, станом на 19 лютого від коронавірусу COVID-19 у світі померли понад дві тисячі осіб. Кількість хворих перевищила 75 тисяч.

За даними МОЗ, жодного підтвердженого випадку зараження коронавірусом нового типу в Україні немає.

 

Голова Тернопільської ОДА заявляє, що не погоджував прийом евакуйованих з Китаю

Голова Тернопільської ОДА Ігор Сопель відкинув звинувачення з боку представників Микулинецької громади щодо згоди на імовірне приймання евакуйованих з Китаю українців на території області.

Про це він заявив під час позачергового засідання XIII сесії обласної ради, яке четверту годину поспіль триває у Тернополі, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Ніяких погоджень я не давав. До нас прийшов лист від Міністерства охорони здоров’я про те, що опрацьовується інформація по Україні, шукають місце дислокації для прибулих з Китаю. Не йшлося конкретно про Тернопільську область. 13 лютого обласне управління охорони здоров’я дало відповідь, що на даний час у зв’язку з реорганізацією санаторних закладів немає можливості розміщення з метою ізоляції громадян, які прибули з території КНР», – сказав Сопель.

Сесія, на якій обговорюється ситуація, що склалася на Тернопільщині через інформацію щодо намірів уряду розмістити на території області (в селі Конопківка Теребовлянського району, в санаторії «Медобори») близько 100 осіб, евакуйованих із Китаю, триває за присутності понад 300 представників громади.

Як повідомляло агентство, напередодні понад тисячу мешканців Микулинецької громади провели віче, на якому люди одноголосно висловилися проти імовірного поселення евакуйованих з Китаю українців у селі Конопківка, де розташований санаторій.

За рішенням громади на дорозі у село Конопківку введено цілодобове чергування місцевих жителів задля недопущення транспортування сюди евакуйованих із Китаю громадян.

 

У світі від коронавірусу вилікували понад 15 тисяч осіб

Понад 15 тисяч осіб вилікувалися від коронавірусу COVID-19 у різних країнах світу.

Про це повідомляє The Guardian – Укрінформ.

“Понад 15 000 людей одужали від коронавірусу, згідно з останніми даними”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що у Китаї одужали 14 938 осіб з 74 185, які заразилися коронавірусом.

У деяких провінціях Китаю показник одужання зріс до 40%, хоча у провінції Хубей – епіцентрі епідемії, цей показник не перевищує 15%.

У Великій Британії вісім з дев’яти пацієнтів з коронавірусом повністю одужали. У Таїланді – майже половина з 35 хворих.

На початку цього тижня голова Всесвітньої організації охорони здоров’я Тедрос Адханом Гебреісус заявив, що, за даними ВООЗ, чотири з п’яти пацієнтів у Китаї мають легкі симптоми та, як очікується, мають одужати.

Як повідомляв Укрінформ, станом на 19 лютого від коронавірусу Covid-19 у світі померли понад дві тисячі осіб. Кількість хворих у світі перевищила 75 тисяч людей.

Водночас сьогодні китайські науковці заявили про спад епідемії коронавірусу.

 

Через коронавірус у Китаї почали затримувати зарплати

Компанії КНР почали затримувати зарплати та переводити своїх співробітників на неповний робочий день або відправляти в неоплачувані відпустки через падіння ділової активності, пов’язане з поширенням коронавірусу.

Про це інформує Bloomberg – Укрінформ.

“Велика кількість приватних компаній у Китаї знизила зарплату, почала затримувати виплати або повністю припинила оплату праці персоналу, заявивши, що економічний ефект внаслідок спалаху коронавірусу не дозволяє покрити витрати на оплату праці”, – йдеться у повідомленні.

За розрахунками аналітиків Bloomberg, негативний економічний вплив коронавірусу вже став сильнішим за SARS 2003 року.

Як зазначається, точної інформації про те, скільки саме громадян Китаю втрачають зарплати та виходять в неоплачувані відпустки, немає. Однак відомо, що найбільше спалах ударив по невеликих компаніях, особливо у сфері послуг.

Проблем з оплатою праці зазнають працівники готельного бізнесу та приватних закладів освіти, торговельних центрів, закладів розваг. Через карантин та заборону на пересування саме ці підприємства втрачають найбільше клієнтів.

Як повідомляв Укрінформ, станом на 19 лютого від коронавірусу COVID-19 у світі померли понад дві тисячі осіб. Кількість хворих перевищила 75 тисяч.

За даними МОЗ, жодного підтвердженого випадку зараження коронавірусом нового типу в Україні немає.

 

ЮНІСЕФ назвав найкращі країни для життя дітей

У Норвегії, Південній Кореї та Нідерландах найкращі умови для виживання та розвитку дітей, а найгірші – у африканських країнах ЦАР, Чад та Сомалі.

Про це йдеться в доповіді ООН “Майбутнє для дітей світу”, розміщеній на сайті ЮНІСЕФ – Укрінформ.

“Доповідь показує, що діти у Норвегії, Республіці Корея та Нідерландах мають найкращі умови для виживання та добробуту, натомість діти у ЦАР, Чад, Сомалі, Нігер та Малі мають найгірші умови”, – йдеться у повідомленні.

Як зазначається, експерти порівнювали можливості для дітей у 180 країнах. У доповіді аналізували умови для виживання та добробуту дітей, зокрема розвиток системи охорони здоров’я, освіти, харчування, екології та економіки країн.

У рейтингу добробуту та умов для розвитку дітей Україна посіла 91 місце поряд з Бразилією та Ямайкою.

Україну експерти визначили як країну з низько-cереднім рівнем багатства. При цьому Бразилія та Ямайка значаться у доповіді як країни з рівнем багатства – вище середнього.

 

Керівники для Нафтогазу та Укренерго: Гончарук розповів про конкурси

Уряд планує найближчим часом завершити конкурс на голову правління ПрАТ “НЕК “Укренерго”, а також ухвалити рішення щодо конкурсу на голову правління НАК “Нафтогаз України”.

Про це на брифінгу за результатами засідання Кабінету міністрів сказав Прем’єр-міністр Олексій Гончарук, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Ми обмінялися репліками, це питання (конкурс на голову правління Нафтогазу” – ред.) не розглядалося на засіданні. Питання на порядку денному не було. Питання актуальне, обговорюється. Звичайно, найближчими тижнями слід очікувати рішення”, – сказав Гончарук.

Він також прокоментував поширену у ЗМІ інформацію про призупинку конкурсного відбору голови правління ПрАТ “НЕК “Укренерго”.

“Що стосується Укренерго, цей конкурс потрібно найближчим часом завершити. Там потрібен постійний менеджер. Зараз там виконуючий обов’язки. Уряд точно не буде робити щось, щоб уповільнити цей процес. Найближчим часом рішення має бути ухвалене”, – додав Гончарук.

Як повідомляв Укрінформ, ПрАТ “НЕК “Укренерго” 13 січня поточного року оголосило відбір кандидатур на посаду голови правління компанії. Наразі в.о. голови правління компанії є Всеволод Ковальчук. Свої обов’язки він виконує з жовтня 2015 року.

 

Комітет Ради пропустив законопроєкт про столицю на друге читання

Комітет Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування рекомендує парламенту ухвалити в другому читанні та в цілому законопроєкт “Про місто Київ – столицю України” (№2143-3).

Відповідне рішення члени комітету ухвалили на засіданні в середу, 19 лютого, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Рекомендувати Верховній Раді України проєкт закону “Про місто Київ – столицю України” (№2143-3) за результатами розгляду в другому читанні прийняти в другому читанні та в цілому”, – оголосив проєкт рішення голова комітету Андрій Клочко.

Відповідне рішення підтримали 16 членів профільного комітету.

Мер Києва Віталій Кличко, який був присутній на засіданні комітету, зазначив, що законопроєкт про столицю потрібен, але наголосив, що до його ухвалення повинні надати свої пропозиції закордонні партнери.

“Хочу наголосити, що 12-13 березня буде засідати Рада Європи, Комітет з регіонального розвитку буде розглядати концепцію закону про столицю також. Буде дивно виглядати, якщо, попри рекомендації Венеційської комісії, Ради Європи, ми маємо свою окрему думку. Моя пропозиція: спочатку отримуємо висновки Венеційської комісії, Ради Європи, і після того, за їх рекомендаціями, однозначно розглядаємо цей вкрай важливий закон, якого чекають кияни”, – зазначив Кличко.

Своє чергою Клочко запевнив, що висновок Ради Європи щодо законопроєкту про столицю є, і був достатньо давно. Очільник комітету додав, що законопроєкт №2143-3 пройшов публічні обговорення і до нього подавали свої пропозиції міжнародні партнери.

Як повідомляв Укрінформ, законопроєкт №2143-3 “Про місто Київ – столицю України” Верховна Рада ухвалила в першому читанні 3 жовтня 2019 року.

Документом, зокрема, пропонується відновити районні ради у місті Києві як представницькі органи жителів районів Києва. Райради створюватимуться за рішенням Київської міської ради, їхній загальний склад становитиме 20 депутатів.

Пропонується також розділити повноваження та розмежувати посади Київського міського голови та голови Київської міської державної адміністрації.

Документ передбачає, що Київську міську державну адміністрацію очолює голова, який призначається на посаду і звільняється Президентом за поданням уряду на строк повноважень Президента.

В ході підготовки до другого читання до законопроєкту про столицю надійшло 852 поправки.

 

Перейменування Верховного Суду України: КСУ визначив, як бути з переходом суддів

Перейменування Верховного Суду України не може відбуватися без переведення суддів до новоствореного Верховного Суду.

Про це йдеться у оприлюдненому 19 лютого рішенні Конституційного Суду у справі за поданням суддів ВСУ щодо конституційності окремих положень закону № 1401 “Про судоустрій і статус суддів” від 2 червня 2016 року, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Конституційний Суд України зауважує, що перейменування закріпленого в Конституції України органу – Верховного Суду України – не може відбуватися без переведення суддів Верховного Суду України на посади суддів Верховного Суду, оскільки немає відмінностей між юридичним статусом судді Верховного Суду України та судді Верховного Суду, а вилучення слова “України” – власної назви держави – з словесної конструкції “Верховний Суд України” не може бути підставою для звільнення всіх суддів Верховного Суду України або їх переведення до іншого суду, тим більше суду нижчої інстанції”, – йдеться у мотивувальній частині рішення.

Як зазначається у рішенні, КС дійшов висновку, що судді ВСУ мають продовжувати здійснювати свої повноваження як судді Верховного Суду.

“Відтак фактична диференціація суддів Верховного Суду України та суддів Верховного Суду не узгоджується з принципом незмінюваності суддів, що є складовою конституційної гарантії незалежності суддів”, – вважають у КС.

Також КС постановив, що зміна назви Верховного Суду України на Верховний Суд не свідчить про ліквідацію ВСУ як органу державної влади. Цей суд, вказує КС, продовжує діяти під назвою Верховний Суд.

“Вилучення слова “України” із словесної конструкції “Верховний Суд України” не вплинуло на конституційний статус цього органу державної влади”, – йдеться у рішенні.

У КС вважають, що законом № 1401 не змінено конституційних функцій Верховного Суду України та його місця у системі судоустрою країни.

“Конституційний Суд України вважає, що Закон № 1401 не порушив принципу інституційної безперервності функціонування найвищого інституту судової влади, який після набрання чинності Законом № 1401 продовжує діяти під назвою “Верховний Суд”, – зазначається у мотивувальній частині рішення.

Крім того, судді КС дійшли висновку про неконституційність норми закону, яка ставила в залежність розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів від проходження ними кваліфікаційного оцінювання.

“Конституційний Суд України вважає, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує повноважний суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності”, – постановив суд.

Загалом КС визнав неконституційними пункт 7 “Перехідних положень” закону в “частині Верховного Суду України” (у якому йдеться, що ВСУ припиняє свою роботу- ред.), а також пункт 14 в “частині Суддів Верховного Суду України” (у якому йдеться, що судді ВСУ мають право брати участь у конкурсі на посади суддів ВС – ред).

Також КС визнав неконституційними пункт 25 “Перехідних положень”, (тут йдеться, що “право на отримання щомісячного довічного грошового утримання має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді або призначений на посаду судді за результатами конкурсу”- ред.).

Положення, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення даного рішення.

Водночас КС закрив конституційне провадження у справі в частині перевірки на конституційність інших оспорюваних положень.

Також КС рекомендував парламенту невідкладно привести положення законодавства у відповідність до даного рішення. Воно є обовʼязковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.

Як повідомлялося, Верховна Рада 2 червня 2016 року внесла зміни до Конституції (в частині правосуддя). Також ВР прийняла закон № 1401 “Про судоустрій і статус суддів”, який передбачив формування нового Верховного Суду і створення замість трьох вищих спеціалізованих судів єдиного органу, у який увійдуть касаційні підрозділу для розгляду кримінальних, цивільних, господарських та адміністративних проваджень за касаційними скаргами.

При цьому судді ВСУ, за задумом законотворців, мали змогу потрапити до реформованого ВС через проходження конкурсу разом з іншими претендентами.

Частина суддів ВСУ не погодилися з реформуванням ВСУ і оскаржила низку положень закону у КС. У жовтні 2016 року вони направили конституційне подання щодо відповідності Основному Закону окремих положень пунктів 4, 7, 8, 9, 11, 13, 14, 17, 20, 22, 23, 25 розділу XII „Прикінцеві та перехідні положення“ закону № 1401.

Наразі є дев’ять суддів ВСУ, які після початку роботи нового ВС, залишилися без посад.

 

КСУ оприлюднив рішення про конституційність певних положень закону про судоустрій

Конституційний суд України визнав неконституційними три пункти Перехідних і прикінцевих положень Закону “Про судоустрій і статус суддів”.

Текст рішення розміщений на сайті суду – Укрінформ.

“… Визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення розділу ХІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 2 червня 2016 року № 1402-VIII зі змінами: пункту 7 “та ліквідуються” у частині Верховного Суду України; пункту 14 “судді Верховного Суду України”; пункту 25″, – йдеться у тексті рішення.

Це означає, що визнані, зокрема, неконституційними пункти щодо того, що ВСУ припиняє свою роботу (пункт 7) і щодо того, що судді ВСУ мають право брати участь у конкурсі на посади суддів ВС (пункт 14 в частині “суддів Верховного суду України”).

“Конституційний Суд України зауважує, що перейменування закріпленого в Конституції України органу – Верховного Суду України – не може відбуватися без переведення суддів Верховного Суду України на посади суддів Верховного Суду, оскільки немає відмінностей між юридичним статусом судді Верховного Суду України та судді Верховного Суду, а вилучення слова „України“ – власної назви держави – з словесної конструкції „Верховний Суд України“ не може бути підставою для звільнення всіх суддів Верховного Суду України або їх переведення до іншого суду, тим більше суду нижчої інстанції.

Таким чином, Конституційний Суд України дійшов висновку, що судді Верховного Суду України мають продовжувати здійснювати свої повноваження як судді Верховного Суду”, – йдеться в мотиваційній частині рішення.

У пункті 25 Перехідних положень цього закону йдеться про те, що “право на отримання щомісячного довічного грошового утримання має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді або призначений на посаду судді за результатами конкурсу”.

Щодо пунктів 4, 8, 9, 11, 13, 17 — вони визнані конституційними, а щодо інших оспорюваних положень – КСУ закрив конституційне провадження у справі в частині перевірки їх на конституційність, уточнюється у тексті рішення суду.

Положення, які були визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим, остаточним і не може бути оскаржено.

Конституційний Суд рекомендував Верховній Раді України невідкладно привести положення законодавства України у відповідність до цього Рішення.

Пункт 7 Перехідних і прикінцевих положень Закону України “Про судоустрій і статус суддів” передбачає: “З дня початку роботи Верховного суду у складі, визначеному цим Законом, Верховний суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України припиняють свою діяльність та ліквідуються у встановленому законом порядку. До припинення діяльності статус, структура, повноваження, порядок роботи, права, обов’язки, гарантії суддів цих судів визначаються Законом України “Про судоустрій і статус суддів” (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами)”.

Згідно з пунктом 14, “судді Верховного суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищого господарського суду України, Вищого адміністративного суду України мають право брати участь у конкурсі на посади суддів Верховного суду у відповідних касаційних судах у порядку, визначеному цим Законом. У разі якщо кандидати з числа суддів мають однакову позицію за рейтингом, визначеним за результатами кваліфікаційного оцінювання для участі у конкурсі на посаду судді Верховного суду, при всіх інших рівних умовах перевага надається судді, який має більший стаж роботи в судах касаційної інстанції чи Верховному суді України”.

У пункті 25 ідеться: “Право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу. В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України “Про судоустрій і статус суддів (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами). За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону. {Пункт 25 розділу XII із змінами, внесеними згідно із Законом № 1774-VIII від 06.12.2016; в редакції Закону № 1798-VIII від 21.12.2016}”.

Як повідомлялося, Верховна Рада 2 червня 2016 року внесла зміни до Конституції (в частині правосуддя), а також ухвалила закон “Про судоустрій і статус суддів”, який передбачив формування нового Верховного суду і створення замість трьох вищих спеціалізованих судів єдиного органу, у який увійдуть касаційні підрозділу для розгляду кримінальних, цивільних, господарських та адміністративних проваджень за касаційними скаргами.

При цьому судді ВСУ, за задумом законотворців, мали змогу потрапити до реформованого Верховного суду через проходження конкурсу разом з іншими претендентами.

Частина суддів ВСУ не погодилися з реформуванням ВСУ і оскаржила низку положень закону у КСУ. 6 жовтня 2016 року вони направили конституційне подання щодо відповідності Основному закону окремих положень пунктів 4, 7, 8, 9, 11, 13, 14, 17, 20, 22, 23, 25 розділу XII “Прикінцеві та перехідні положення” закону “Про судоустрій і статус суддів” від 2 червня 2016 року.

 

На судову систему України не менше двох Верховних судів треба!

Конституційний суд визнав незаконним розпуск у 2016-ому ВСУ. Тепер у нас аж два Верховні суди! Є й “двічі “верховні” судді. Чи надовго? Чим небезпечно? – Укрінформ

Велика палата Конституційного суду України визнала неконституційними деякі положення Закону “Про судоустрій і статус суддів”. Мова, зокрема, про пункт 7 перехідних і прикінцевих положень Закону в частині ліквідації Верховного суду України та пункт 14 – щодо участі суддів ВСУ у конкурсі на суддівські посади в “новому” Верховному суді. Також неконституційним визнали пункт 25 перехідних положень Закону щодо права на отримання щомісячного довічного грошового утримання лише суддів, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (або призначені за результатами конкурсу). Головна претензія: “конституційний орган — ВСУ — не можна ліквідувати простим законом. Зміна назви у рамках реформування не означає, що змінився статус найвищої судової інстанції”.

Водночас КС не визнав неконституційними пункти, відповідно до яких створено новий Верховний суд, і не скасував конкурсу на призначення його суддів. Тобто, виявляється, і “старий” суд розформували незаконно, і до законності “нового” претензій немає. Що далі? Невже на Україну чекає період так званого “двох-верховно-суддя”? Невже незабаром станемо свідками “розбірок”, яка із судових інстанцій “верховніша”? Як унеможливити цей сценарій? І як запобігти остаточному розбалансуванню нашої “недо-” чи “не так” реформованої судової системи?

Не минуло і 3,5 років… Історія розформування та “воскресіння” ВСУ

30 вересня 2016 року в Україні стартував важливий етап судової реформи, пов’язаний із формуванням нової судової вертикалі – набрали чинності зміни до Конституції в частині правосуддя та нова редакція закону “Про судоустрій і статус суддів”. Було ліквідовано вищі спеціалізовані суди і створено нову структуру Верховного суду (з 5 касаційними палатами) – як єдиного суду касаційної інстанції. Був варіант вирішити справу “полюбовно” – через саморозпуск Верховного суду України, який би “відкрив дорогу” судовій інстанції нового типу. Але “старі” судді на це не пішли. Тому апологети реформи і запропонували ухвалити закон, яким створили новий Верховний суд. При цьому, вочевидь, сподівалися, що “старий” ВСУ якось сам собою “розсмокчеться”. Бо законної процедури ліквідації судової інстанції так і не дотрималися (на папері вона “працює” ще й досі). Хоча попередження про те, що колись це може неприємно “відгукнутися”, лунали уже тоді: зокрема, наголошувалося, що розпуск суду — прерогатива не парламенту, а президента. Більше того, “органи державної влади, закріплені в Конституції України, мають особливий статус конституційних органів, тому ліквідація, зміна найменування, а також перегляд їх конституційно визначених функцій і повноважень у спосіб, що істотно (докорінно) змінює їх конституційну природу, можливі лише після внесення змін до Основного Закону України у порядку, передбаченому його розділом XIII „Внесення змін до Конституції України“ (таке формулювання, до речі, знайшло відображення і у резолютивній частині нинішнього рішення КС).

Тоді ж це стало одним з аргументів, що наводилися у конституційному поданні від імені “старого” Верховного суду України, який під час пленуму у жовтні того ж 2016-ого назвав незаконними положення документа, що стосуються “власного” реформування, а конкурсний відбір до “нового” Верховного суду для “старих” суддів – неконституційним. Хоча по тому частина суддів ВСУ таки вирішила скористатися правом участі у кадровому конкурсі. І більшість із цих служителів Феміди без особливих проблем стали членами вже нової касаційної інстанції. Та навіть виграли — оскільки у рамках реформування скасували положення про призначення суддів ВС на п’ятирічний термін. “Нові” судді призначаються безстроково (до досягнення 65-річного віку). Не кажучи вже про те, що їм суттєво збільшили зарплатню: зокрема, суддівські оклади зросли до 75 прожиткових мінімумів (понад 150 тисяч гривень) на місяць. Щоправда, у жовтні минулого року Верховна рада ухвалила Закон “Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування”, знизивши цей поріг до 55 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (трохи більше 110 тисяч гривень). Але ж не варто забувати, що це — лише “стартова” сума, на яку передбачені ще й усілякі додаткові нарахування…

Натомість судді ВСУ, які не пройшли чи не захотіли проходити конкурс, опинилися “не при справах” і автоматично були відправлені у відставку. Таких небагато – за даними заступника голови правління Центру політико-правових реформ Романа Куйбіди, – 12. Але тепер їх, вочевидь, мають повернути на посади. Оскільки КС визнав неконституційною вимогу щодо проходження кадрового конкурсу як головної передумови їх подальшого перебування у складі суду, дію їхніх повноважень повинні продовжити автоматично. Але це — півбіди. Як і необхідність привести 2 українські Верховні суди до “спільного знаменника”. Головне питання — як бути із рішеннями, які “новий” Верховний суд ухвалював після “перезапуску” у 2017 році? Скасування сотень, якщо не тисяч ухвал, може призвести до іще того “судотрусу”… А лобістів та вигодоотримувачів при цьому буде — хоч відбавляй.

КС “наробив шуму”. Що тепер? Унормує все самостійно? Чи “віддасть пас” законодавцям?

Яким же чином можна вилікувати таке “роздвоєння юридичної особи”? Найпростіший варіант — і це підтвердили висновки КС – затвердження нової структури Верховного Суду України (старого), – з урахуванням “палатності” нового ВС, – “автоматичне” переведення туди суддів Верховного Суду та поновлення на посадах колишніх суддів, які не пройшли чи не захотіли проходити конкурс у 2017 році. Натомість Верховний Суд (“новий”) як юридичну особу ліквідують. А його назву “успадкує” “старий” суд, оскільки саме її внесли до тексту Основного закону у рамках конституційних змін, (закон №1401), ухвалених у червні 2016-ого. Адже Конституційний суд визнав, що “вилучення слова “України“ – власної назви держави – зі словесної конструкції “Верховний Суд України“ не вплинуло на конституційний статус цього органу державної влади”. А отже: “Конституційний Суд України вважає, що Закон №1401 не порушив принципу інституційної безперервності функціонування найвищого інституту судової влади, який після набрання чинності Законом продовжує діяти під назвою “Верховний Суд“.

А ось про те, чи знімає такий підхід “із порядку денного” питання можливої нелегітимності ухвалених після 2017 року рішень, у висновках КС напряму не йдеться. Можливо, відповідні роз’яснення оприлюднять пізніше. Хоча й не факт, що до того часу у когось не виникне бажання поспекулювати на цьому, дражнячи політиків і звичайних громадян.

“За цей час через ВС пройшла маса справ, у тому числі, і досить резонансних. Скажімо, Верховний суд розглядав “показові” справи щодо перерахунку пенсій для екссиловиків. За його вердиктами колишні військові змогли відсудити собі чималі суми і в судах нижчих інстанцій…”, – нагадує керівник адвокатської компанії “Кравець і партнери” Ростислав Кравець. Треба думати, як розв’язати технічні проблеми з реєстрацією однієї юридичної особи замість двох, що мають різних керівників. При цьому важливо забезпечити безперебійність судочинства та справедливість розподілу справ між суддями. Адже у найвищій касаційній інстанції країни накопичилися сотні тисяч справ. З ними складно упоратися навіть тим майже двом сотням суддів, які працюють у різних палатах нового Верховного суду. А, не дай Боже, доки “утрясатимуть” ситуацію, їх усунуть від судочинства, передавши усе на відкуп суддям “старого” суду, у складі якого, за даними експертів, нині числяться лише 7 служителів Феміди…

Щоправда, є шанс, що такий “хаос” триватиме недовго. Відповідно до уже згаданих “судових” змін, внесених у жовтні минулого року, “незабаром усі судді Верховного Суду, включаючи й “нових” – із числа суддів Верховного Суду України, – повинні будуть пройти ще один добір за “законом-193”, який передбачає скорочення складу Верховного Суду до 100 суддів. Звісно, якщо це положення не буде визнане неконституційним в рамках іншого провадження, яке (ще) розглядають у Конституційному Суді”, – нагадує Роман Куйбіда. При цьому варто враховувати і так би мовити фінансове “зло”, яким, на думку експертів, загрожує Україні свіже рішення КС. Адже упродовж певного часу доволі високу суддівську зарплату доведеться платити ще й і згаданим суддям ВСУ, які не проходили кадрового конкурсу, котрі “не факт”, що будуть долучені до реальної роботи. Також потрібні додаткові кошти і на пожиттєве утримання частини суддів, які не пройшли кваліфікаційного оцінювання. І це стосується не лише суддів ВСУ, а й інших судових інстанцій, які були розформовані чи переформатовані у процесі судової реформи. При цьому йдеться і про “моральний” бік справи.

“Адже тепер на таке утримання можуть розраховувати не лише судді ВСУ, а УСІ судді у відставці – включаючи тих, хто працює зараз “суддями” в “ДНР” і “ЛНР”, тих, хто не захотів проходити кваліфікаційне оцінювання, а також тих, хто його провалив (але кого Вища рада правосуддя вирішила “по-тихому” відправити у відставку) — наголошує керівник Фундації DEJURE Михайло Жернаков, – а це декілька тисяч суддів, які отримуватимуть ну ДУЖЕ велике грошове довічне забезпечення (може бути, і сотня-друга тисяч гривень на місяць). Ось така, вона “соціальна держава” – для обраних. Це немає нічого спільного з незалежністю суддів”, – підсумовує юрист. Експерти продовжують аналізувати, як нова ухвала КС позначиться на ситуації у вітчизняній судовій системі і в Україні загалом. Фахівці обговорюють механізми, які дозволять, імплементуючи його, уникнути можливих ризиків. Тож Укрінформ, ймовірно, найближчим часом повернеться до цієї теми. (Владислав Обух, Київ)

 

З Пентагону пішов топчиновник, який не погоджувався з Трампом щодо України

Заступник міністра оборони США з питань політики Джон Род, який не підтримував окремі підходи нинішньої адміністрації, зокрема, в питаннях України й Афганістану, подав у відставку в середу на прохання президента Дональда Трампа.

Про це повідомляє телеканал CNN із посиланням на копію листа про відставку, яку отримав у своє розпорядження – Укрінформ.

“Наскільки я зрозумів зі слів міністра оборони Еспера, ви просили моєї відставки з посади заступника міністра оборони з питань політики. Вищі посадові особи адміністрації, призначені президентом, виконують прохання президента, і тому, як ви й просили, я подаю у відставку з 28 лютого 2020 року “, – наводить телеканал уривок з листа високопосадовця главі Білого дому.

“Род мав розбіжності з адміністрацією з низки питань, включаючи Афганістан і Україну. Він часто сприймався фігурою, що не підтримує певних змін у політиці, яку запроваджував Білий дім та вищі посадові особи Пентагону“, – зауважили телеканалу джерела.

Як пояснили ситуацію чиновники оборонного відомства, Джон Род “втратив підтримку серед вищого керівництва національної безпеки”.

Сам же Трамп подякував у твітер-повідомленні заступнику міністра Роду за його службу Сполученим Штатам.

 

Єврокомісія ухвалила “Білу книгу” з питань штучного інтелекту

Єврокомісія у середу під час засідання колегії ухвалила оновлену цифрову стратегію Євросоюзу, складовою якої є “Біла книга” з питань штучного інтелекту та Стратегія щодо баз даних.

Згадані документи під час пресконференції у Брюсселі представила президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

“Сьогодні колегія ухвалила пакет нашої цифрової стратегії: це “Біла книга” з питань штучного інтелекту та Стратегія щодо баз даних. Європа має довгу історію технологічного успіху та інновацій. У нас є великий бізнес та потужна промисловість. Водночас ми піклуємось про права особистості та наші цінності. Цифрова стратегія поєднує ці речі в єдину концепцію. Ми хочемо, щоб цифрова трансформація посилила нашу економіку, і водночас ми прагнемо знайти європейські рішення для цифрової епохи”, – сказала Урсула фон дер Ляєн.

Вона зауважила, що штучний інтелект вже зараз дозволяє досягати дивовижні результати, зокрема, у таких сферах, як охорона здоров’я та промислове виробництво. Вже зараз Євросоюз випускає 25 відсотків всіх промислових роботів та роботизованих систем, кожна друга з яких має елементи штучного інтелекту. Якщо штучний інтелект отримує ширше застосування у сільському господарстві, він оптимізує виробництво за рахунок економії пального та добрив. Штучний інтелект може значно підвищити енергоефективність, зокрема, у питаннях опалення в побутовому секторі, що заощадить багато мільйонів тонн пального та дозволить Європі досягти поставленої мети щодо перетворення на кліматично нейтральний континент до 2050 року, сказала голова Єврокомісії. Практично, штучний інтелект вже зараз впливає на життя кожного європейця, і надалі ці тенденції будуть лише зростати. Для того, щоб залишатися на вістрі технологічного процесу, Євросоюз має намір інвестувати у розвиток штучного інтелекту більше 20 мільярдів євро щороку на протязі наступного десятиліття.

Урсула фон дер Ляєн зазначила, що швидке зростання сфер застосування штучного інтелекту потребує розвитку спорідненої галузі – обробки значних масивів даних. За прогнозом Єврокомісії, за п’ять років одна Європа буде виробляти обсяг даних та інформації, який зараз виробляється усім світом. Це ставить питання поводження з такими великими базами даних, їх збереження та спільного використання у виробництві та у дослідженнях, в науці, а також їх доступності для всіх громадян ЄС.

“Для дослідників дуже важливо мати доступ до даних інших дослідників у своїй сфері, щоб рухати вперед інновації. Для того, щоб створити такі спільні інформаційні простори ЄС та “хмарну” інфраструктуру, ми маємо намір залучити інвестиції від 4 до 6 мільярдів євро. Цінність такої “економіки даних” є величезною. Вже сьогодні в Європейському Союзі її вартість дорівнює 300 мільярдів євро, що становить 2,4% від ВНП. У цій сфері зараз створено 5,7 мільйони робочих місць, за п’ять років така кількість робочих місць зросте до 11 мільйонів”, – повідомила президент Єврокомісії.

Вона зауважила, що згадані документи у сфері цифрової стратегії також охоплюють питання підвищення кваліфікації та освітнього рівня європейських працівників, навички яких мають відповідати бурхливому розвитку технологій. Іншим важливим напрямком є створення чітких правил для розвитку штучного інтелекту та системи використання баз даних, які будуть містити положення щодо недопущення зловживань, використання штучного інтелекту на шкоду людині або для порушення її прав. Таким же чином регулюватимуться правила використання баз даних, які, з одного боку, мають надати надійний доступ до таких даних науковців та дослідників, з іншого – надійно захистити права інтелектуальної власності та особисті дані громадян ЄС.

 

В Євросоюзі розробили “етикет” для штучного інтелекту

08.04.2019

Єврокомісія започатковує пілотний проект з визначення на практиці етичних принципів, за якими у Європі розвиватиметься штучний інтелект.

Це зроблено на основі роботи групи експертів високого рівня, яка була утворена у 2018 році в рамках Стратегії ЄС із розвитку штучного інтелекту, повідомляється на сайті Європейської Комісії – Укрінформ.

“Етичний вимір штучного інтелекту не є предметом розкоші або чимось таким, чим можна нехтувати. Оскільки лише за умови довіри наше суспільство може повною мірою скористатися технологіями. Етичний штучний інтелект – це вигідний усім проект, що може стати конкурентною перевагою для Європи: у розробці штучного інтелекту, який створюється для людини і якому люди можуть довіряти”, – зазначив з цього приводу віце-президент з питань єдиного цифрового ринку Андрус Ансіп.

Як зазначають у Єврокомісії, штучний інтелект може застосовуватися у багатьох сферах, включаючи охорону здоров’я, споживання енергії, безпеку автомобільної техніки, фермерське виробництво, боротьбу з кліматичними змінами, моніторинг фінансових ризиків та у багатьох інших. Штучний інтелект може допомагати у викритті шахрайства або зловживань, кібернетичних злочинів та загроз, стати ефективним інструментом в руках правоохоронних органів для боротьби проти злочинності.

Водночас, використання таких технологій несе нові виклики правового та етичного характеру.

У вирішенні цієї проблеми Єврокомісія дотримується правила “трьох кроків”: визначення ключових вимог до штучного інтелекту, якому можна довіряти, обговорення таких вимог із представниками промисловості та користувачами в рамках пілотного проекту, результатом яких має розбудова міжнародного погодження щодо розбудови штучного інтелекту виключно в інтересах людини.

На сьогодні європейські експерти визначили сім ключових принципів, яким має відповідати штучний інтелект.

Передусім, він має заслуговувати на довіру, відповідати законам та правилам.

По-друге, штучний інтелект має обов’язково передбачати контроль з боку людини, розроблятися з повагою до інтересів суспільства та прав людини, не зменшувати та не обмежувати право людини на прийняття рішень.

Третє правило – надійність та безпека. Всі такі системи мають бути достатньо стабільними на випадок помилок або дисфункції систем на весь період їхнього функціонування.

Четверта вимога – повага до приватних прав людини та до безпеки баз даних, коли такі дані не будуть використовуватися проти людини.

П’яте правило – прозорість. Людина має отримати можливість відслідковувати результати діяльності штучного інтелекту або відповідних систем.

Шосте – ці системи мають застосовуватися на недискримінаційній основі, тобто, штучний інтелект має враховувати всі людські особливості, включаючи фізичну спроможність, навички та потреби, і бути доступним для всіх людей.

Сьоме – такі системи мають сприяти розвитку суспільства та вирішенню проблем охорони довкілля, що передбачає принцип відповідальності людини за використання систем штучного інтелекту та за результати такої діяльності.

Як наголошується, Єврокомісія прагне винести цей підхід щодо розбудови «етичного» штучного інтелекту на глобальне обговорення, тому що новітні технології та алгоритми не знають жодних кордонів. Вже зараз для досягнення цієї мети Євросоюз зміцнює двосторонню співпрацю з ключовими міжнародними партнерами, зокрема з Японією, Канадою, Сінгапуром, ініціює обговорення зазначеного питання в форматі «Великої сімки», «Великої двадцятки», залучає до таких дискусій міжнародні компанії та організації.

За оцінкою Єврокомісії, яка міститься у Стратегії ЄС щодо розвитку штучного інтелекту, прийнятій у квітні 2018 року, обсяг державних та приватних інвестицій у цю галузь у європейських країнах може сягати до 20 мільярдів євро щороку, принаймні, протягом наступних 10 років.

 

Для генерала і солдата: Міноборони введе єдиний військовий е-квиток

Майбутній електронний військовий квиток міститиме стандартні позначення, фотографію, групу крові для всіх військових без виключень.

Про це повідомив заступник міністра оборони України Олексій Марценюк, йдеться на сайті Міноборони – Укрінформ.

“Ми виходимо з концепції, що повинен бути однаковий електронний військовий квиток для усіх — і для генерала, і для солдата. Тестові зразки електронних військових квитків будуть у нас вже найближчими тижнями. Ми допрацювали дизайн, функціонал, розібралися, які види номерів та які дані повинні бути. Ми хочемо, щоб була така загальновійськова солідарність: у всіх однаковий військовий квиток, він має стандартні позначення, фотографію, групу крові” — розповів він.

Марценюк наголосив, що через п’ять років запрацює депозитно-монетарна програма, і на той момент на електронному квитку вже зберігатиметься вся інформація щодо військового: його квартирна справа, відпустки, призначення, відрядження і так далі. Також заступник міністра оборони додав, що в ідеалі після старту депозитно-монетарної програми, щойно військовослужбовець підписує контракт і на нього оформляють електронний військовий квиток, він потрапляє в базу, і через певний період йому почне нараховуватися відповідний депозит, який він згодом зможе використати.

Марценюк зазначив, що для тестування електронного військового квитка було обрано дослідний район та один із видів військ.

Паралельно з розробкою електронного військового квитка створюється мережа, яка б могла дозволяти користуватися цим квитком у Територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (колишні військкомати). Вже зараз електронна система містить усі справи призовників і резервістів, додав Марценюк.

 

Бородянський розповів про міжнародні консультації щодо законопроєкту про дезінформацію

Представники Міністерства культури, молоді та спорту провели цілу низку консультацій із фахівцями, в тому числі іноземними, щодо проєкту закону про протидію дезінформації.

Про це міністр культури, молоді та спорту Володимир Бородянський розповів у вечірньому ефірі hromadske.ua, передає кореспондент Укрінформу.

“Наші юристи консультувалися з багатьма людьми. Консультацій було багато, там працювали фахові юристи, які цим займалися”, – сказав Бородянський. Він додав, що “зустрічався з керівником місії ОБСЄ, який критично поставився до нашого закону”.

За словами міністра, група медіаюристів наступного тижня розпочне аналіз проєкту закону про протидію дезінформації, розроблений МКМС.

Бородянський також нагадав, що міністерство ухвалило продовжити обговорення цього документа щонайменше на два місяці.

Як повідомляв Укрінформ, МКМС 20 січня оприлюднило проєкт закону щодо забезпечення національної інформбезпеки та права на доступ до достовірної інформації, відомий як “законопроєкт про дезінформацію”.

У відомстві запросили до участі в обговоренні законопроєкту представників ЗМІ, профільних інституцій та громадських організацій, медіаекспертів і медіаюристів.

27 січня представники медійної спільноти та громадських організацій рекомендували міністерству утриматися від реєстрації “законопроєкту про дезінформацію” в парламенті.

Комісія з журналістської етики оприлюднила заяву з вимогою до уряду та МКМС зняти документ з розгляду та розпочати процес підготовки законодавчих змін з нуля. Критичні зауваження до законопроєкту висловили “Репортери без кордонів”.

Представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлем Дезір також висловив занепокоєння з приводу кількох положень проєкту закону щодо забезпечення національної інформаційної безпеки та права на доступ до достовірної інформації.

 

Закон про дезінформацію дозволить звернутися в суд з позовом проти РФ — Потураєв

10.02.2020

Законопроект про дезінформацію передбачає норми, згідно з якими Україна отримає право звертатися до міжнародного суду з позовом проти Росії за поширення дезінформації.

Про це повідомив заступник голови Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв в інтерв’ю виданню “Фокус” – Укрінформ.

«У нас немає державної інституції, у якій було б передбачене законом право звернутися в міжнародний суд з позовом проти Росії (або конкретного російського телеканалу) за поширення дезінформації. А після появи цього закону буде. Тому що документ передбачає створення уповноваженого у справах інформації. І кожен громадянин (або держава) зможе звернутися до нього з вимогою реалізувати своє право на захист від дезінформації», – зазначив Потураєв.

За його словами, процедура призначення на посаду уповноваженого з питань інформації в законопроекті поки не прописана, але вона повинна бути прозорою і конкурсною.

«На мій погляд, підписувати призначення може Президент або Прем’єр-міністр. Це вже технічний момент. Але віддавати вибір людини на таку посаду на відкуп державної комісії, яка займається підбором кадрів на державну службу, не можна. Я вважаю, що в законі повинна бути прописана окрема прозора конкурсна процедура. Так само, як вона прописана в законі про НАБУ», – пояснив Потураєв.

Говорячи про те, кого він бачить на цій посаді, політик наголосив, що підбирати кандидатуру на цю посаду потрібно «виходячи з його особистого внеску в становлення журналістики і українських вільних медіа ще з пострадянських часів».

При цьому Потураєв визнав, що в законопроекті про дезінформацію «погано прописаний» розділ про відповідальність журналістів за можливе поширення неправдивої інформації, наданої джерелами.

«У ньому дійсно є ризики. Журналістика розслідувань дуже важлива для суспільства, і треба зробити все, щоб її захистити. Але підкреслю, що сім років позбавлення волі за дезінформацію – це хайп. У законопроекті такого немає. Там передбачено такий термін покарання за рецидив. Зокрема, за поширення дезінформації з використанням ботоферм. Я взагалі проти того, щоб в даній статті прописувалися санкції у вигляді позбавлення волі», – зазначив депутат.

Також він прокоментував ідею про створення Асоціації професійних журналістів.

«Автори законопроекту пропонують журналістам самостійно вирішити: у вас буде лише одна профспілкова організація (наприклад НСЖУ) чи кілька … Згідно з цим законопроектом журналісти зможуть створити стільки профспілок, скільки захочуть. Після цього вони делегують своїх представників до асоціації і вони вже там доводитимуть, що той чи інший журналіст професіонал, навіть якщо зараз ніде офіційно не працює. А щодо акредитації в держоргани, то зараз їх прес-служби мають право відмовити журналісту в акредитації на свій розсуд. Якщо ж законопроект про дезінформацію стане законом, такого права у них не буде», – пояснив політик.

Як повідомляв Укрінформ, Міністерство культури, молоді та спорту 20 січня оприлюднило проект закону про забезпечення національної інформаційної безпеки та права на доступ до достовірної інформації, відомого як “законопроект про дезінформацію”.

27 січня представники медійного співтовариства і громадських організацій рекомендували міністерству утриматися від реєстрації законопроекту “про дезінформацію” в парламенті.

Комісія з журналістської етики звернулася до уряду і МКМС з вимогою зняти з розгляду законопроект по дезінформацію та почати процес підготовки законодавчих змін з нуля.

Критичні зауваження з приводу законопроекту висловили і “Репортери без кордонів”.

 

ТБ для окупованих територій: Бородянський прокоментував залучення ведучих ”112 Україна”

Володимир Бородянський заявляє, що лише сьогодні, 19 лютого, дізнався зі ЗМІ про залучення ведучих телеканалу “112 Україна” до консультування нового українського телеканалу для жителів окупованих територій.

Про це міністр сказав в ефірі hromadske.ua – Укрінформ.

“Про те, що ці дві особи консультують канал, я дізнався сьогодні”, – зазначив Бородянський.

За його словами, МКМС не втручається в операційну діяльність телеканалу, не вказує, кого варто наймати на роботу.

Міністр зазначив, що конкурс на посаду керівника цього телеканалу не був оголошений через бюрократичні процедури, пов’язані із реорганізацією міністерства. “Сьогодні я підписав відповідний документ і буде оголошений”, – додав Бородянський.

Водночас міністр на запитання про те, чи вважає він нормальною ситуацію, коли державний канал консультують працівники “112 Україна”, які, на думку журналіста, займаються антиукраїнською діяльністю, відповів: “Якщо люди займалися антиукраїнською діяльністю, то вони мають нести за це покарання і не мають права працювати в органах державної влади”.

Як повідомлялося, у середу, 19 лютого, колишня журналістка UATV Анастасія Федченко заявила у Facebook про те, що ведучі телеканалу “112 Україна” Полуєв і Степанець стали консультантами каналу для тимчасово окупованих територій, який створюється замість телеканалу іномовлення UATV. За її словами, через це звільнилися дві третини колективу UATV.

Раніше Бородянський заявляв про те, що новий український телеканал для жителів окупованих територій планується запустити в ефір з 1 березня.

Планується, що це буде розважально-інформаційний канал.

Президент України Володимир Зеленський ще напередодні президентських виборів говорив про необхідність “зробити потужний російськомовний канал та розпочати серйозну інформаційну війну”. Про створення українського каналу, “який би мовив для всього російськомовного світу”, згодом говорив і заступник глави Офісу Президента України Кирило Тимошенко.

 

ІМІ закликає Нацраду розглянути загрозу монополізації конкурсу до Наглядової ради НСТУ

Інститут масової інформації звертається до Національної ради з питань телебачення та радіомовлення з проханням розглянути загрозу монополізації конкурсу до наглядової ради НСТУ з боку Національної спілки журналістів України.

Про це повідомляється на сайті Інституту масової інформації – Укрінформ.

“На сайті Нацради було оприлюднено список організацій, які подали заявки на участь у конференції громадських об’єднань та асоціацій щодо делегування представника до наглядової ради ПАТ “НСТУ” у сфері журналістики.

Згідно з цим списком, до участі в конкурсі як окремі організації подалися понад 20 регіональних організацій НСЖУ, які, по суті, є її структурними підрозділами”, – йдеться у повідомленні.

Юрист ІМІ Алі Сафаров зазначив, що відповідно до ст. 8 Закону України “Про Суспільне телебачення і радіомовлення України” делегувати представників до складу наглядової ради повинні окремі організації. “Між тим, згідно з даними офіційного сайту Національної ради, станом на 19 лютого ц.р. аналогічні заяви подала 21 обласна організація Національної спілки журналістів України, а також безпосередньо НСЖУ”, – заявив Сафаров.

На його думку, регіональні організації НСЖУ діють у межах загальної організації і не відповідають вимогам, визначеним частиною 2 статті 8 Закону України “Про Суспільне телебачення і радіомовлення України” щодо громадських об’єднань та асоціацій, які мають право делегувати представників до складу наглядової ради.

“В іншому разі Національна спілка журналістів України, по суті, автоматично отримувала б монопольне право визначати представника до наглядової ради ПАТ “НСТУ” у сфері журналістики”, – заявив юрист.

ІМІ закликає Нацраду та Громадську комісію з питань проведення конференцій для обрання наглядової ради ПАТ “НСТУ” ухвалити рішення, чи можуть допускатися до участі у відповідній конференції у сфері журналістики організації, які є структурними частинами одного цілого (в цьому випадку – Національної спілки журналістів України).

 

Уряд планує вирівняти зарплати на селі з середніми по країні – Милованов

Кабінет міністрів України планує вирівняти рівень заробітної плати на селі за середнім рівнем по країні – з 85% до 100%.

Про це написав міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов у Facebook – Укрінформ.

“Українські села мають бути багатими. Ще одна ціль, яку уряд разом з парламентом готові втілювати. Ми плануємо вирівняти рівень заробітної плати за середнім рівнем по країні – з 85% до 100%”, – написав Милованов.

Він зазначив, що за урядовою стратегією до 2024 року буде відкрито для жителів села більше можливостей для розвитку через: залучення прямих інвестицій у сільське господарство; збільшення переліку програм державної підтримки; створення спеціального фонду; роботу бізнес-інкубаторів для 5000 учасників, які готові створювати малі та середні підприємства; нові механізми для кооперації; підтримку виробників органічної продукції; заходи ОТГ для підвищення комфорту жителів.

“Український агропромисловий комплекс демонструє позитивну динаміку розвитку. Проте українські села ще не мають необхідної кількості ресурсів, щоб бути багатими. Саме стратегію розвитку сільських територій через інвестиції в агро та в людей ми сьогодні презентували на Комітеті з питань аграрної та земельної політики”, – інформував міністр.

 

Кабмін ухвалив постанову про соціальне житло — що зміниться

Кабінет міністрів підтримав ініціативу Мінсоцполітики та ухвалив постанову, яка має зробити соціальне житло більш доступним.

Про це ідеться в пресрелізі Мінсоцполітики – Укрінформ.

Як зазначається, уряд на своєму засіданні ухвалив постанову, якою передбачаються зміни до Порядку визначення величини опосередкованої вартості наймання (оренди) житла в населеному пункті, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 23 липня 2008 року № 682 “Деякі питання реалізації Закону України “Про житловий фонд соціального призначення”.

“Особи, які потребують соціального захисту та мають недостатній для купівлі чи оренди житла дохід, зможуть бути взятими на соціальний квартирний облік та у подальшому отримати соціальне житло”, – наголосила міністерка соціальної політики Юлія Соколовська.

За її словами, основні зміни стосуються громадян, для яких соціальне житло є єдиним місцем проживання та середньомісячний сукупний дохід яких менший від величини опосередкованої вартості найму житла в населеному пункті та прожиткового мінімуму.

Зокрема, ідеться про осіб з-поміж дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з інвалідністю, у тому числі внаслідок війни, реабілітованих осіб, осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, громадян, житло яких визнане непридатним для проживання, багатодітних та молодих сімей, учасників бойових дій, громадян, які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, пенсіонерів та осіб, які втратили працездатність та інші вразливі верстви.

Також зміни стосуються внутрішньо переміщених осіб, які не мають житла для проживання або житло яких зруйновано внаслідок збройної агресії Російської Федерації.

Соколовська зауважила, що до ухвалення відповідних змін соціальне житло залишалося недоступним через невідповідність норм чинного законодавства вимогам ринку.

 

Битва за космос без нас. Як занепав Держкосмос

ГЛІБ КАНЄВСЬКИЙ, голова експертної організації StateWatch – УП

На уроках школярі ще вчать, що Україна – це космічна держава.

Дітям наводять історію Леоніда Каденюка, котрий відвідав простори всесвіту на борту американського шатла Columbia у 1997 році. А також дніпровський кластер космічних підприємств “Південьмаш”, КБ “Південне” та інші.

Втім, навряд вчителі зможуть пояснити, чому попри наявність промислової бази немає жодних новин про успіхи вітчизняних супутників або ракет.

Тож експертна організація StateWatch наводить останні звітні цифри фінансово-господарської діяльності держпідприємств, що входять до сфери управління Державного космічного агентства.

Загалом із 18 таких підприємств на сьогодні 5 перебувають у стані припинення, а 1 має статус банкрута.

Серед невдах – реальні заводи, на яких колись працювали тисячі фахівців та розроблялися унікальні технології. Це Київський радіозавод, Дніпрокосмос, Харківський завод електроапаратури та інші.

З 18 держпідприємств, що входять до сфери управління Державного космічного агентства, 5 перебувають у стані припинення, а 1 має статус банкрута

ІНФОГРАФІКА: STATEWATCH.

Остання узагальнена фінансова звітність датована 2018 роком. За результатами того року підприємства Держкосмосу отримали 74,7 млн грн збитків замість запланованих 163 млн прибутків. Відповідно, загальні доходи сягнули 8,332 млрд гривень, а витрати – 8,407 мільярдів.

Середня чисельність працівників на космічних ДП протягом року склала 16,9 тис. осіб. Сукупні витрати на оплату праці досягли позначки в 1,7 млрд гривень.

Зарплата менеджерів середньої ланки по підприємствам Держкосмосу склала 10,6 тис. грн на місяць. А робітників – 8,5 тис. грн. При цьому в грудні 2018 року середня зарлата по Україні становила 10,5 тис. грн. Фактично, фінансова винагорода спеціалістам Держкосмосу ледь конкурує з поширеними торговельними мережами “АТБ” чи “Сільпо”.

У процесі збору інформації по Держкосмосу один із інженерів Національного центру управління та випробувань космічних засобів надав StateWatch копію власного розрахункового листа за грудень 2018 року. Згідно з ним, чиста зарплата на руки після вирахування податків склала 5 864 грн.

Фінансові показники Держкосмосу невтішні, йде знецінення фахівців

Причини невтішних фінансових результатів та знецінення фахівців Держкосмосу йдуть від:

відсутності стратегічного бачення влади, що робити з такою високотехнологічною та дороговартісною галуззю;

в неефективних управлінських рішеннях

всюдисущій корупції.

Два найбільші проєкти Держкосмосу так і залишаються проєктами, попри багатомільярдні бюджетні вливання. Створення “Національної системи супутникового зв’язку” в рамках українсько-канадського проєкту ніяк не завершиться з 2009 року.

Тоді Україна залучила кредитів під державні гарантії у сумі 292,4 млн доларів США. А україно-бразильський проєкт “Циклон-4”, на який залучили 410 млн доларів США, триває з 2003 року.

Чи варто уточнювати, що обидва проєкти провалилися? При тому, що з бюджету сплачувалися кошти як за погашення кредитів, так і за відсотки по них.

Красномовними є бюджетні програми, за якими в попередні роки витрачав гроші Держкосмос.

Наприклад, в 2017 році 50 млн грн були сплачені за програмою “Фінансова підтримка державного підприємства “Південьмаш” на погашення заборгованості із заробітної плати”. А в 2016 році за програмою “Фінансова підтримка “Південьмаш” на погашення заборгованості за спожиту електроенергію” з коштів платників податків виділено 400 млн грн.

Очевидно, коли провідне космічне підприємство не може самостійно сплатити ані за світло, ані зарплату, то щось з державним управлінням не так. Принаймні в сфері космосу.

Але ще не вмерла космічна галузь. І хоча в Програмі діяльності нового уряду немає жодного слова “космос” чи похідного від нього, перший суттєвий крок надає оптимізму. Це нещодавнє голосування парламенту за так званий закон про відкриття космосу.

Йдеться про закон, який дозволяє приватним компаніям в Україні досліджувати і підкорювати космос.

Космічна галузь. Діяльність підприємств за сферами

Що робити з державними підприємствами?

Аналітики StateWatch рекомендують провести стратегічний аудит галузі, щоб зафіксувати, як державні підприємства можуть скооперуватися з приватним сектором та іноземним бізнесом.

Ті ДП, які вже не несуть ніякої користі для підкорення всесвіту, – приватизувати.

До тих ДП, які залишаться, доєднати космічні підприємства від інших управителів. Наприклад, від “Укроборонпрому”.

Забезпечити створення незалежних наглядових рад та провести відкриті конкурси на посади директорів.

Додатково провести фінансовий та юридичний аудити для встановлення всіх прихованих ризиків, що можуть завдати фінансового удару по збереженим державним підприємствам. Це прострочені контракти, зобов’язання, штрафи, пені та інше.

Як можна допомогти космічній галузі України

В економічних новинах нерідко згадуються останні експортні досягнення України. То багато зерна продали за кордон, то курятини. Втім, ХХІ століття відзначиться битвою за сусідні планети, а не за ферми. І Україна, ще маючи деякі космічні козирі на руках, може посісти власне місце під Сонцем.

Ще 5-10 років застою дніпровського кластеру, і нашу країну можна сміливо викреслювати з елітного клубу космічних країн.

Гліб Канєвський, для УП

 

Стратегія Zero Lviv

Ви колись пробували вирішувати питання свого мікрорайону у міськраді?

18.02.2020, УП

НАТАЛІЯ КУЗЬМА, громадська активістка, Львівщина

40 років як село Білогорща стало мікрорайоном Львова.

За цей час “місто” роздавало і продавало землю Білогорщі, погоджувало транзитні дороги, планувало поруч сміттєві складування.

Податки мешканців йдуть у казну міста, а що зробило місто для розвитку мікрорайону? Zero.

Облуплений Народний дім, ямковий ремонт і досі вода з криниць. Наглядна історія для кожного населеного пункту, що роздумує, чи приєднуватися до Львова.

Нема каналізації — нема розвитку

Через відсутність каналізації та центрального водопостачання нам відмовляють у ремонті дороги, будівництві садочка, облаштуванні зупинок для транспорту. “Спочатку треба прокласти трубу”, — повторюють чиновники і не прокладають її.

Найсвіжіші проби води з криниць та свердловин показують наявність аміаку, сірководню, заліза, вапняку, що в десятки разів перевищують норму. Можуть спалахнути інфекції. Нагадаю: закон “Про питну воду та питне водопостачання” гарантує забезпечення кожної людини питною водою нормативної якості.

Мікрорайон розширюється і криниці міліють. Доводиться робити свердловини і встановлювати очисні системи. Це дорожче, ніж центральне водопостачання.

Наприкінці 2019 року я зареєструвала петицію “Досі вода з криниць? Львів’яни вимагають каналізувати Білогорщу”. Петиція зібрала необхідну кількість голосів раніше завершення терміну. Я опублікувала відкритого листа до міського голови Андрія Садового з проханням виконати обіцянку.

Його заступник запевнив: “Міський голова підтримує громаду”. На ділі — ще одна “дорожня карта”, а відповідний рядок у бюджеті відсутній: “Нема коштів”.

Міський бюджет на 95% складається з податків громадян і частково з трансферів з держбюджету, а 5% — доходи з продажу землі й управління комунальним майном.

На Білогорщі проживає близько 4 тис мешканців, 1 380 з яких — виборці. Навіть якби кожен з них мав тільки мінімальну зарплату, то щомісяця сплачував би 1 тис грн у міський бюджет. За рік це 12 тис грн. З 1 380 мешканців вийде 16,5 млн грн на рік. За 40 років — це кілька систем каналізації та водопостачання.

До 3 січня 2020 року на аукціоні в Залізничному районі, куди входить Білогорща, продано 20 ділянок площею 2,4 га вартістю 29,4 млн грн. А скільки землі віддали і продали за попередні роки? Що з цього інвестовано у розвиток Білогорщі? Zero.

Ми своїми силами робимо дитячі майданчики, облаштували стадіон. Навіть туалет для водіїв на кінцевій зупинці нам пропонували звести власним коштом. В офіційних документах і на нарадах досі фігурує “село Білогорща”, що віддзеркалює реальне ставлення чиновників до нашого мікрорайону.

Чому у міста “нема коштів”

Кожен львів’янин бачить збільшення кількості новобудов і приплив туристів. 31 січня Львів визнали найкращим містом для бізнес-аутсорсингу у Центрально-Східній Європі в категорії міст, що розвиваються. Чому ж далі “нема коштів”?

Львів щороку платить 300 млн грн за вивезення сміття, 50 млн грн йде у вигляді субвенцій іншим громадам. Оскільки роками на утримання полігону не витрачалося достатньо коштів, все завершилося трагедією.

На піку “сміттєвої кризи”, у 2016 році, міськрада без обговорення з депутатами викупила у приватного підприємця, колишнього радника міського голови, лінію з пресування сміття вартістю майже 30 млн грн. У липні 2017 року на сесії Садовий пообіцяв, що вона працювати не буде і вона не працює. Яка логіка таких витрат?

У 2016 році ми, активісти, попросили міську владу показати план виходу міста із сміттєвої кризи з чіткими дедлайнами та відповідальними. На дискусійному клубі на платформі “Твоє місто” звучали пропозиції щодо зменшення кількості сміття у місті. Люди були готові єднатися і працювати на волонтерських засадах.

Уже за кілька днів я з натхненням йшла в Центр міської історії на Богомольця. Заступник міського голови Андрій Москаленко скликав усіх, хто хотів писати стратегію змін. Учасники розповідали про напрацювання, варті масштабування.

Люди об’єдналися за напрямами, залишили контакти працівнику міськради. Наступного дня їм повідомили: “Ви більше не потрібні, стратегію будуть писати фахівці”. Цим заходом “місто” перебрало ініціативу на себе і розвалило процес.

Згодом “місто” оголосило, що приєднується до світової ініціативи Zero Waste. Це і була відповідь активістам: декларативна стратегія без дедлайнів і відповідальних. Обіцяли, що за п’ять років кількість відходів у місті зменшиться на 30%. На скільки ми зменшили об’єми сміття за три роки і як це позначається на міському бюджеті?

Завчений алгоритм роботи міської влади — піар та замилювання очей. Наприклад, каналізування обіцяють усім, хто був включений у відповідну програму до 2020 року. В реальності кошти є тільки для невеликої кількості вулиць. Це обман.

За бюджетні кошти виготовлено десятки проєктно-кошторисних документацій на різні об’єкти. Витрачені кошти могли б піти на завершення якогось об’єкту. А так — виготовлені проєкти старіють і потребують додаткових коштів на корегування.

Нема комплексного бачення вирішення питань. Місто не виконує генплан розвитку. Проблему загострює хаотична забудова, бо це додаткове навантаження на каналізацію та водопостачання, збільшення обсягів сміття, знищення доріг. Ніхто не рахує потреби у нових садочках та школах.

У бюджеті не зрозумілі пріоритети. Маючи десятки вулиць без водопостачання і з розбитими дорогами, у бюджеті-2020 закладені мільйонні кошти на будівництво фонтану, підтримку футбольного клубу “Карпати”, введення нових посад.

На сесії 13 лютого, коли я очікувала свого виступу як автор петиції, депутати відверто жартували про кумівство і суб’єктивний підхід до розподілу коштів.

Бюджет міста за останні роки — це динаміка нарощення кредитів. Найлегше вирішення будь-якої проблеми — “беремо кредит”. Усе настільки погано, що у 2021 році лише на погашення позик з міського бюджету піде 1 млрд грн. Це понад 50% усього бюджету. Про яку фінансову грамотність міських управлінців йдеться?

Це бюджет Zero, де каналізування, водопостачання і нові дороги Білогорщі виглядають ще більшою примарою, ніж раніше. “Вибити” щось для свого мікрорайону вдається лише тим, хто вміє “переконувати” міського голову, влаштовувати інформаційний шум та мітинги. До кого б ми не зверталися за допомогою, відповідь одна: “Якщо міський голова захоче — гроші знайдуться”.

Потрібні системні зміни

Я як виборець і платник податків хочу бачити нові підходи до розподілу коштів, у яких з’являться прозорість і логіка. Програми мусять мати дедлайни і передбачати особисту відповідальність. Я хочу, щоб місто дбало про всі мікрорайони.

Є позитивний кейс у місті Тростянці на Сумщині, яке очолює мер-новатор Юрій Бова. Через “Положення про органи самоорганізації населення” представники громад впливають на визначення пріоритетів бюджету. Без візи представника громади міська рада не приймає акт виконаних робіт від підрядника.

В Україні варто поступово переходити до системи, де кожна фізична особа сплачує податки власноруч. Коли кожен вникне, скільки він сплачує у бюджет, він прозріє, що все у місті — з коштів людей. Нема більше прохачів під стінами міської ради, є співтворці міста, у якому живуть.

Немає ніяких державних коштів, є лише кошти платників податків, наголошувала Маргарет Тетчер. Цей вислів повинен висіти в кабінетах чиновників. Гідні зарплати передбачені для ефективних міських менеджерів, які пропонують рішення, а не декларативні “дорожні карти”. Бідкатися має право хіба що бабця-пенсіонерка.

Для мене справа не в самому каналізуванні чи водопостачанні Білогорщі, а у необхідності системних змін. Чому люди повинні здіймати шум, аби до них прислухалися? Є ухвалені програми, подані звернення. Чому це не працює?

Я не хочу організовувати мітинги і годинами сидіти в сесійній залі. Хочу результативних діалогів і виконання ухвалених рішень. На жаль, мітинги і соцмережі поки більш дієві.

 

Керуємо разом

У вільний від парламентських сесій час депутати теж мають багато роботи. Зокрема, проводять прийом громадян. Можливо, для когось це – неприємна формальність. Але я вважаю такі зустрічі з виборцями (до речі, не завжди моїми) одними з найважливіших у роботі депутата. І рекомендую їх іншим колегам, щоб не підхопити важку хворобу, характерну для новачків у владі – втрату зв’язку з реальністю.

 Євгенія Кравчук , Заступник голови фракції «Слуга Народу»,  ЛБ

Нещодавно я зустрічалася з людьми у Громадському хабі партії «Слуга Народу» на київському масиві Оболонь – подібні хаби ми відкриваємо в різних регіонах України. Серед гостей були представники громадської організації «Екопарк Осокорки». Це небайдужі люді, які об’єдналися навколо ідеї зберегти ландшафтний природний парк у згаданому районі. На його місці мали з’явитися багатоповерхові житлові квартали, але активісти через суди скасували дозвіл на їхнє будівництво.

Втім, громадській організації не завадить підтримка, тому вони й звернулися до мене. Я вирішила відреагувати нестандартно. Звісно ж, допоможу активістам усім, що від мене залежить. Але разом з тим я теж попросила їх допомогти нам.

Чим саме? Досвідом організації. На мою думку, «Екопарк Осокорки» – це дуже вдалий приклад самоорганізації небайдужих людей. Не «диванних експертів» з усіх питань, діяльність яких обмежується коментарями у Facebook. А тих, хто готовий відстоювати свої права, заповнювати папери, витримувати багатогодинні судові засідання. Зрештою, звертатися до мене.

Незабаром активісти «Екопарку Осокорки» стануть одними з перших гостей нашого нового Громадського хабу на Оболоні. І не просто гостями, а нашими вчителями: вони проведуть тренінг із побудови організації. Я не згодна з тими, хто називає «Слугу Народу» збіговиськом випадкових людей. Але певні проблеми з організацією ми таки маємо, і замість того, щоб заперечувати, будемо їх вирішувати. В тому числі і з вашою допомогою.

Такий спосіб управління не є нашим ноу-хау. Американський візіонер Джеремі Хейманс, який минулого року приїздив до Києва, виклав його у своїй книзі «Нова влада». Суть проста: у «гіперпоєднаному» світі старі адміністративно-командні методи втрачають свою ефективність.

Сучасний тренд – залучати, а не віддавати накази. Ділитися владою, а не захищати її. «Мозговий штурм» замість ієрархії. Такі підходи вдало використовують в успішних сучасних корпораціях, громадських організаціях, волонтерських проектах і навіть комп’ютерних іграх. Lego, Xiaomi, Minecraft, Facebook – глобально відомі бренди, що користуються принципами «нової влади», можна перераховувати довго.

Старі системи управління Хейманс називає «замками». Користі від них у XXI столітті не більше, ніж від руїн середньовічних фортець.

Дуже символічно, що наш головний Громадський хаб розташований у столичному КВЦ «Парковий», більш відомому серед людей як «вертолітний майданчик Януковича». Експрезидент зводив цю будівлю саме як неприступну фортецю старої влади. Індивідуальна естакада, індивідуальний аеродром, індивідуальна територія – всі умови для того, щоб відгородитися від народу.

Саме сюди ми запрошуватимемо небайдужих громадян для дискусій, тренінгів, семінарів, аналізу законопроектів. Ми не любимо пафосні кабінети і формальні наради. Наш формат – замовити піцу і провести дружню бесіду.

Ми навчатимемо вас і навчатимемося самі, бо хочемо стати новою владою. Стара вже втекла на гелікоптері – й вороття їй не буде.

Ми щось робимо не так, а ви вмієте краще? Навчіть нас!  Євгенія Кравчук , Заступник голови фракції «Слуга Народу»

 

Перша заступниця Дробовича звільнилася з Інституту нацпам’яті

Перша заступниця голови Українського інституту національної пам’яті Аліна Шпак пішла з посади.

Про це Шпак повідомила у Facebook – Укрінформ.

“Завершую свої майже 6 років на посаді першого заступника голови Українського інституту національної пам’яті. Це був фантастичний період і фантастичний досвід”, – написала вона.

Шпак зазначила, що за ці 6 років вдалося досягти більшого, ніж ставили собі як завдання. За її словами, для УІНП було критично важливо “клаптик за клаптиком очищати Україну від її важкого тягаря тоталітарного спадку, і крок за кроком відновлювати свою ідентичність”.

“І ми багато змогли: запустили декомунізацію і очистили публічний простір, відкрили доступ до архівів КГБ, відновили процес реабілітації, повернули пам’ять і шану борцям за незалежність, започаткували велику кількість нових проєктів. Ми були принциповими і бодай трішки, але розвернули Україну обличчям до витоків і до розуміння, ким ми є. Пишаюсь тим, що була причетна”, – зазначила Шпак.

Також вона подякувала ефективній команді УІНП, та усім тим, хто долучався, підтримував і допомагав у роботі.

“Ну і випереджаючи питання – подальших планів наразі як таких не маю, але точно знаю, що там і далі буде багато друзів, побратимів, боротьби і України”, – додала Шпак.

Аліна Шпак з 2014 року працювала на посаді першого заступника голови Українського інституту національної пам’яті.

Як повідомляв Укрінформ, 18 вересня 2019 року Кабінет міністрів звільнив голову УІНП Володимира В’ятровича, який обіймав цю посаду з березня 2014 року. 4 грудня очільником Інституту призначили Антона Дробовича.

 

Трамп оголосив себе “головним суддею і присяжним” Америки – CNN

Президент США Дональд Трамп виступив з неоднозначною заявою, оголосивши себе “головним суддею та присяжним” Америки на тлі попередніх скандалів зі спробами вплинути на правосуддя в процесі над його соратником Роджером Стоуном.

Про це повідомляє американський центральний телеканал CNN – Укрінформ.

“Я насправді думаю, що є головним охоронцем правопорядку країни”, – заявив Трамп у вівторок журналістам у контексті його останнього указу щодо помилування низки колишніх бізнесменів, політиків і чиновників.

Як зазначає телеканал, президент Трамп таким чином “призначив себе головним суддею та присяжними Америки, створивши ще більш глибокі сумніви, чи спроможне безпристрасне правосуддя країни протистояти посиленню його політичних атак”.

Хоча президент США і очолює де-юре виконавчу владу, справжнім головним охоронцем правопорядку Америки є Вільям Барр, нагадує телеканал. У цьому зв’язку вказується на наявність “драматичних ознак того, що навіть лояльний (президенту – ред.) генпрокурор починає відчувати на собі напругу” від тиску, який чинить Трамп на правоохоронну систему.

Як повідомляв Укрінформ, після скандалу минулого тижня навколо справи Роджера Стоуна, з’явилася інформація про те, що генпрокурор Вільям Барр розглядає можливість подати у відставку зі своєї посади.

Цьому могло посприяти зростання невдоволень у США щодо дій очільника Мін’юсту, який на догоду президенту зменшив пропозиції сторони обвинувачення для Стоуна. У неділю понад 1100 колишніх співробітників Міністерства юстиції США оприлюднили відкритого листа з вимогою про відставку генпрокурора. У листі йшлося, що президент Трамп і генпрокурор Барр порушили принцип неупередженості у справі Роджера Стоуна, який вважається прихильником і близьким другом нинішнього президента США.

 

Трамп вважає, що Флінн, Манафорт і Стоун стали жертвами “афери” Мюллера

Дональд Трамп вважає несправедливими вироки для його колишніх соратників Майкла Флінна й Пола Манафорта, а також звинувачення проти Роджера Стоуна, та називає “аферою” російське розслідування спецпрокурора Мюллера.

Про це він заявив під час брифінгу на борту номер один, повідомила прес-служба Білого дому – Укрінформ.

“Я думаю, що з Роджером Стоуном поводяться несправедливо. На мою думку, до генерала Фліна ставилися дуже несправедливо, думаю, що до багатьох людей ставилися дуже несправедливо”, – зауважив Трамп.

Він вкотре назвав “аферою” розслідування спецпрокурора США Роберта Мюллера щодо втручання Росії у президентські вибори в США та без пояснень наголосив, що воно було “розпочате незаконно”.

“Воно було почате через зловживання. Це було підробкою. Там було фальшиве досьє. І вони зверталися до судів на підставі FISA (Закону про нагляд за іноземними розвідками, що дозволяє вести спостереження за певними особами – ред.) та підробляли папери, вони робили багато чого поганого. Отже, вся справа Мюллера – це афера”, – заявив Трамп.

Водночас, президент США заявив, що поки “не думав над тим”, щоби помилувати своїх соратників Майкла Флінна, Пола Манафорта та Роджера Стоуна. Він зауважив, що процес не завершився, принаймні з винесенням вироку Роджеру Стоуну.

“Подивимось, що буде далі”, – зазначив президент США.

Як повідомляв Укрінформ, минулого понеділка обвинувачення зажадало для Роджера Стоуна, давнього соратника Дональда Трампа, від семи до дев’яти років за сімома пунктами обвинувачень, пов’язаних із “російським” розслідуванням спецпрокурора Мюллера. Зокрема, інкримінується тиск на свідків, перешкоджання розслідуванню, а також надання неправдивих заяв слідству в п’яти окремих випадках.

У вівторок у міністерстві юстиції заявили, що відкличуть подання до суду на ув’язнення близького соратника Трампа. Це сталося після того, як президент назвав “надмірною” і несправедливою пропозицію сторони обвинувачення. Господар Білого дому також зробив низку інших заяв, у тому числі стосовно федерального судді, котра веде цей процес.

Мін’юст заявив, що перегляне в бік пом’якшення рекомендації сторони обвинувачення. У цьому зв’язку всі чотири федеральних прокурори, які готували подання до суду на Стоуна, заявили про вихід з процесу у федеральному суді у Вашингтоні.

 

Трамп запропонував помилувати Ассанжа в обмін на виправдання Кремля

Президент США Дональд Трамп запропонував помилувати засновника WikiLeaks Джуліана Ассанжа в обмін на те, що Асандж спростує причетність Москви до зламу серверів Демократичної партії.

Про це пише The Guardian – Укрінформ.

“Дональд Трамп запропонував Джуліану Асанджу помилування, якщо він заявить, що Росія не причетна до витоку листування Демократичної партії”, – повідомили у Лондонському суді. Таке повідомлення від президента США міститься у заяві адвоката Ассанжа у Вестмінстерському світовому суді в Лондоні.

У заяві адвоката Ассанжа Дженніфер Робінсон йдеться, що колишній конгресмен-республіканець Дейна Рорабейкер “збирається відвідати Ассанжа та каже, що за дорученням президента пропонує помилування або якийсь інший вихід, якщо Ассанж заявить, що РФ не має нічого спільного з витоками електронних листів Національного комітету Демократичної партії”. Юрист Едвард Фіцджеральд заявив, що має докази того, що Дейна Рорабейкер прагнув зустрітись з Ассанжем, коли той ще перебував у посольстві Еквадору у серпні 2017 року.

Як повідомлялося, влітку 2016 року — за кілька місяців до президентських виборів в США — на сайті WikiLeaks опублікували тисячі листів Нацкомітету Демократичної партії США. Вважається, що до цього причетна РФ, яка таким чином сприяла обранню Трампа президентом США.

У 2012 році Джуліан Ассанж сховався в посольстві Еквадору у Лондоні, побоюючись арешту за європейським ордером, виданим Швецією на підставі порушеної справи про зґвалтування. Зокрема, засновник WikiLeaks вважав, що Швеція може екстрадувати його в США, де викривача хочуть судити за публікацію сотень тисяч секретних документів про операції США в Іраку та Афганістані. Пізніше шведські органи юстиції припинили розслідування відносно засновника WikiLeaks.

Поліція Британії у квітні 2019 року заарештувала Ассанжа в посольстві Еквадору. Поліцейські пред’явили ордер, виданий у червні 2012 року через неявку викривача на судове засідання за повісткою. Південноамериканська держава, у диппредставництві якої ховався засновник WikiLeaks, позбавила його притулку, посилаючись на порушення міжнародних конвенцій. Суд у Лондоні у травні засудив його до 50 тижнів позбавлення волі.

 

На міжнародному конкурсі Sigma Awards-2020 перемогли Тексти.org.ua

Команда “Текстів” здобула перше місце на міжнародному конкурсі Sigma Awards-2020, який проводиться у сфері журналістики даних.

Про це інформує портал Тексти.org.ua – Укрінформ.

“На сьогодні це, напевне, найбільш серйозний світовий конкурс із журналістики даних (datajournalism.com). Ми перемогли в категорії “Найкращий новинний застосунок” (Best news application) з нашим проєктом моніторингу тем російської дезінформації (Topic Radar)”, – ідеться в повідомленні.

Зазначається, що конкурс Sigma Awards, який відбувся уперше цьогоріч, прийшов на зміну попередньому – Data Journalism Awards, котрий припинив існування у 2019 році.

У фіналі конкурсу у відповідній категорії серед інших змагалися проєкти від таких видань як Washington Post та ThePudding.

Проект-переможець складається з інтерактивної веб-сторінки, де можна у часі стежити за темами російської пропаганди; додатків для браузерів та телеграм-бота “Фейкогриз”, які попереджають користувачів про маніпулятивні новини; а також періодичних моніторингів-дайджестів.

 

1 Бал2 Бали3 Бали4 Бали5 Балів (Немає рейтингу)
Loading...
Переглядів: 836

Залишити відгук

adminarmyua@ukr.net | © 2014-2020 ARMYUA
Повне (часткове) використання матеріалів дозволяється за умови наявності прямого гіперпосилання на адресу матеріалу на сайті armyua.com.ua