Головна » Інформкон'юнктура доби » Інформаційний резонанс доби: 09.07.2021

Інформаційний резонанс доби: 09.07.2021

Доба в ООС: загинув український боєць, ще троє постраждали

10.07.2021 08:14

Протягом минулої доби, 9 липня, окупанти 13 разів порушували режиму припинення вогню у зоні ООС. Внаслідок ворожих обстрілів один український військовий отримав поранення несумісне з життям, ще один поранений та двоє травмовані.

Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомляє пресслужба штабу ООС.

«Внаслідок ворожих обстрілів один військовослужбовець зі складу Об’єднаних сил отримав поранення несумісне з життям. Крім того, один військовий отримав поранення, ще двоє – бойове травмування. Воїнів доправлено до лікувального закладу. Стан їх здоров’я – задовільний», – йдеться у повідомленні.

Противник поблизу населеного пункту Зайцеве обстрілював позиції українських захисників з ручних протитанкових гранатометів і великокаліберних кулеметів.

Біля Невельського ворог відкривав вогонь з артилерії калібру 122 мм.

Неподалік Новотошківського російські окупанти вели вогонь з мінометів 120-го та 82-го калібрів.

У напрямку населеного пункту Піски противник тричі здійснював обстріли з мінометів 120-го калібру.

У районі Троїцького збройні формування Російської Федерації двічі вели вогонь по наших позиціях зі станкових протитанкових і автоматичних станкових гранатометів, а також великокаліберних кулеметів.

Біля Новозванівки противник застосовував міномети 82-го калібру.

Неподалік Новомихайлівки ворог обстрілював позиції українських захисників зі станкових протитанкових і автоматичних станкових гранатометів.

Поблизу Авдіївки окупанти здійснювали обстріл з ручних протитанкових і підствольних гранатометів.

А біля Оріхового російські найманці вели вогонь з протитанкових ракетних комплексів і стрілецької зброї.

В районі населеного пункту Кримське військові Об’єднаних сил зафіксували проліт ворожого безпілотного літального апарату типу «Орлан-10».

Станом на 7 годину ранку, 10 липня, зафіксовано 5 порушень режиму припинення вогню.

Поблизу Миронівського окупанти застосували артилерійські системи калібру 122-мм.

Неподалік населеного пункту Водяне, що біля Донецька, противник відкрив вогонь з мінометів 120-го калібру.

Біля Водяного, що на Приазов’ї, – з артилерійських систем калібру 122-мм.

Неподалік Широкиного російські найманці обстріляли українські позиції з мінометів 82-го калібру.

У напрямку Світлодарська ворог відкрив вогонь з мінометів 120-го та 82-го калібрів, станкових протитанкових і автоматичних станкових гранатометів.

Бойових втрат за поточну добу серед українських військових немає.

На ворожі обстріли українські захисники відкривали вогонь у відповідь.

Про факти порушень з боку російсько-окупаційних військ Українська сторона СЦКК повідомила представників Місії ОБСЄ, застосувавши встановлений координаційний механізм.

 

Стало відомо ім’я загиблого від кулі снайпера військового

9 липня 2021, 17:42  УП

Внаслідок снайперського вогню біля Пісків 8 липня загинув 24-річний сержант Курасов Євгеній.

Джерело: 58 окрема мотопіхотна бригада імені гетьмана Івана Виговського у Facebook

Деталі: Поранення, які отримав сержант напередодні виявились несумісними іх життям.

Курасов був заступником командира бойової машини-навідником-оператором механізованого взводу механізованої роти військової частини А4532.

Родом загиблий був із села Локня, що в Сумській області. У 24-річного військового залишились дружина та донька.

Що передувало: За добу 8 липня в районі проведення операції Об’єднаних сил збройні формування Російської Федерації 11 разів порушили режим припинення вогню, з початку поточної доби зафіксували 4 порушення. Один військовий загинув, ще один отримав поранення.

 

На Донбасі 6 обстрілів з боку окупантів, ЗСУ відповідали

9 липня 2021, УП

В районі проведення операції Об’єднаних сил від початку доби, 9 липня, зафіксовано 6 обстрілів з боку російсько-окупаційних військ.

Джерело: штаб ООС

Дослівно: “Поблизу населеного пункту Зайцеве противник обстріляв позиції українських захисників з ручних протитанкових гранатометів і великокаліберних кулеметів.

Біля Невельського ворог відкрив вогонь з артилерії калібру 122 мм. Неподалік Новотошківського російські окупанти вели вогонь з мінометів 120-го та 82-го калібрів.

У напрямку населеного пункту Піски противник тричі здійснив обстріл з мінометів 120-го калібру”.

Деталі: Зазначається, що бойових втрат серед підрозділів Об’єднаних сил немає.

На обстріли збройних формувань РФ українські захисники відкрили вогонь у відповідь.

Нагадаємо: За добу 8 липня в районі проведення операції Об’єднаних сил збройні формування Російської Федерації 11 разів порушили режим припинення вогню, з початку поточної доби зафіксували 4 порушення. Один військовий загинув, ще один отримав поранення.

Ним виявився 24-річний сержант з Сумщини.

 

Окупанти шість разів зривали «тишу», стріляли зі 122 мм артилерії

Російські окупаційні війська станом на 12.00 9 липня вже 6 разів відкривали вогонь по позиціях Об’єднаних сил.

Як передає Укрінформ, про це на брифінгу повідомила речниця Міноборони Марія Сальнік.

«Від початку поточної доби, 9-го липня, станом на 12 годину зафіксовано 6 випадків порушення режиму припинення вогню російсько-окупаційними військами», – зазначила речниця.

За її словами, поблизу населеного пункту Зайцеве противник обстріляв позиції українських захисників з ручних протитанкових гранатометів та великокаліберних кулеметів. Біля Невельського – відкрив вогонь з артилерії калібру 122 мм. Неподалік Новотошківського російські окупанти вели вогонь з мінометів 120-го та 82-го калібрів. А в напрямку населеного пункту Піски здійснили обстріли з мінометів 120-го калібру.

На дії російсько-окупаційних військ українські військові дали адекватну відповідь.

Про факти порушень з боку ворожих військ Українська сторона СЦКК повідомила представників Місії ОБСЄ, застосувавши встановлений координаційний механізм.

Як повідомляв Укрінформ, 8 липня збройні формування Російської Федерації 11 разів порушили режим припинення вогню в районі проведення ООС. Внаслідок ворожих обстрілів один український військовослужбовець загинув, ще один – поранений.

 

Окупанти проводять збори на випадок активного застосування військ – розвідка

Упродовж тижня на окупованих частинах Донецької та Луганської областей Командування ЗС РФ проводило посилені заходи підготовки з’єднань і частин 1 (Донецьк) та 2 (Луганськ) армійських корпусів оперативного угруповання російських окупаційних військ.

Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомляє пресслужба Головного управління розвідки Міноборони.

«Протягом тижня окупантами на навчальних полігонах тимчасово окупованої території в Донецькій та Луганській областях проводились: збори з командирами батальйонів (дивізіонів) та їх заступниками з’єднань і частин 1, 2 АК; водіння техніки, у тому числі з форсуванням водних перешкод, і виконання стрільб зі штатного озброєння екіпажами бойових машин мотострілецьких підрозділів; інтенсивні заходи бойової підготовки з артилерійськими та мінометними підрозділами зі стрільбами, відпрацюванням нормативів із розгортання на вогневих позиціях батарей (розрахунків) та управління вогнем», – йдеться в повідомленні.

Як зазначається, при цьому командування оперативного угруповання російських окупаційних військ особливу увагу приділяло підготовці підрозділів до дій вночі.

Як повідомляв Укрінформ, минулої доби в районі проведення операції Об’єднаних сил збройні формування Російської Федерації 6 разів порушили режим припинення вогню.

 

«Суд» у Криму продовжив арешт політв’язню Еюпову і розпорядився етапувати його до РФ

“Суд” в окупованому Криму продовжив на півроку утримання під вартою Азамату Еюпову, обвинуваченому в причетності до партії “Хізб ут-Тахрір”. Також окупанти вирішили етапувати кримського татарина до Ростова-на-Дону.

Про це у Фейсбуці повідомляє Кримська солідарність, передає Укрінформ.

“Арешт Еюпова було продовжено на півроку, до 28 грудня 2021 року, також суддя розпорядився етапувати політв’язня поважного віку до Ростова-на-Дону, повідомивши Південний окружний військовий суд, якому передають його справу”, – йдеться у повідомленні.

Адвокат Еміль Курбедінов наполягав на необхідності застосування до підсудного як до громадянина України IV Женевської конвенції, у зв’язку з чим державний обвинувач назвав клопотання захисту незаконними.

Було також відхилено заяви захисту про зміну запобіжного заходу Азамату Еюпову та про надання йому перекладача.

Зазначається, що перше засідання у справі Азамата Еюпова проходитиме у Південному окружному військовому суді 22 липня.

Як повідомляв Укрінформ, 17 лютого в Криму відбулися масові обшуки в Білогірську, Бахчисараї, Сімферополі, Севастополі та Совєтському районі Криму, після яких були затримані Ленур Сейдаметов, Тимур Ялкабов, Азамат Еюпов, Яшар Шихаметов, Ернест Ібрагімов, Олег Федоров. Всіх їх звинувачують у причетності до ісламської політичної партії “Хізб-ут Тахрір“, яка визнана в Росії терористичною організацією, але не заборонена в Україні.

Азамат Еюпов – активіст, який брав участь у протестній акції кримських татар на Красній площі у Москві в липні 2019 року, відвідував судові засідання у політично мотивованих кримінальних та адміністративних справах, брав участь у флешмобах, організованих Кримською солідарністю.

 

Російський суд залишив під арештом п’ятьох кримських татар, яким «шиють» тероризм

Російський апеляційний суд залишив чинним продовження арешту п’яти активістам і цивільним журналістам з Криму, підтримавши звинувачення проти них у тероризмі.

Про це в Фейсбуці повідомляє Кримська солідарністьпередає Укрінформ.

«Апеляційний військовий суд у селі Власиха залишив чинним рішення Південного окружного військового суду про продовження запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою у СІЗО п’ятьом кримським татарам з другої сімферопольської групи «справи Хізб ут-Тахрір» – журналісту Ремзі Бекірову, правозахиснику Різе Ізетову, активістам Фарходу Базарову, Раїму Айвазову, Шабану Умерову», – йдеться в повідомленні.

Захисник Еміль Курбедінов після засідання повідомив, що підсудні наполягали на застосуванні до них IV Женевської конвенції, як до громадян України, які вимушено отримали російське громадянство і незаконно були вивезені з території Криму.

Під час засідання Умеров знову клопотав про надання йому перекладача, але суддя повідомив, що адвокати пояснять незрозумілі йому речі.

«Для мене це було незрозумілим, це абсолютно необгрунтована, суперечлива позиція суду, що адвокати, зокрема, можуть мати статус перекладача», – прокоментував Курбедінов.

Захист має намір оскаржити рішення про чергове продовження арешту п’яти кримським татарам в касаційному суді, щоб потім представляти інтереси політв’язнів в ЄСПЛ.

Як повідомлялося, з березня до квітня 2019 року після масових обшуків в окупованому Криму були затримані 25 осіб. Усіх їх звинувачують в причетності до ісламської політичної партії «Хізб-ут Тахрір», яка визнана в Росії терористичною організацією, але не заборонена в Україні. П’ятьох із них звинувачують в організації терористичної діяльності, інших – в участі. Більшість із затриманих були активістами громадського правозахисного руху «Кримська солідарність», відомого своєю активною роботою із захисту жертв політичних переслідувань в Криму. Серед них – правозахисники, громадські журналісти, волонтери. В обвинувальний вирок проти них лягли свідчення «секретного свідка» і висновки релігієзнавчої експертизи, виконані не фахівцями в області релігії.

На думку адвокатів, які працюють з даною категорією справ, упродовж усього слідства не надано жодного доказу провини та причетності підсудних до терористичних актів або насильства.

Згідно з матеріалами справи, обвинувачені не мали зброї, вибухівки, боєприпасів, не планували здійснювати терористичний акт і не закликали інших до здійснення терористичних дій. Відсутні будь-які докази, які свідчать про намагання повалення конституційного ладу РФ і захоплення влади. Матеріали справи містять аудіозаписи, на яких зафіксовано, що обвинувачені вели дискусії на релігійні та політичні теми, що є єдиним аргументом сторони звинувачення.

 

Денісова вимагає від РФ звільнити з-під арешту кримського татарина, в якого стався мікроінсульт

Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова вимагає від своєї російської колеги Тетяни Москалькової посприяти в обранні запобіжного заходу, не пов’язаного з арештом, кримському татарину Сервету Газієву, в якого у СІЗО в Ростові-на-Дону стався мікроінсульт.

Як передає Укрінформ, про це Денісова написала у Телеграмі.

За її словами, адвокат політв’язня Кремля Газієва, який незаконно утримується у “ФКУ СИЗО-5 ГУФСИН России по Ростовской области”, повідомив, що у його підзахисного стався мікроінсульт, який спричинив параліч обличчя.

“За словами правозахисника, лікар “швидкої”, яку викликали у слідчий ізолятор, це заперечив. Сказав, що Сервет цілком здоровий та не потребує допомоги.

Наш співгромадянин також скаржився на загострення хронічних захворювань: шлунково-кишкового тракту, хвороби ніг, суглобів, серцеві та головні болі.

Однак звернення до адміністрації СІЗО про надання необхідної медичної допомоги та проведення кваліфікованого лікарського огляду ігноруються”, – наголосила Денісова.

Вищевказані дії вона розцінює як катування і нелюдське поводження та порушення статті 3 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

“Звертаюся до уповноваженого з прав людини в РФ Тетяни Москалькової з вимогою невідкладно відновити порушені права Сервета Газієва, зокрема забезпечити йому необхідну медичну допомогу, в тому числі госпіталізувати в стаціонар медзакладу, де провести медичне обстеження і подальше лікування, а також сприяти в обранні іншого запобіжного заходу, не пов’язаного з взяттям під варту, через критичний стан здоров’я громадянина України.

Від генерального прокурора РФ Ігоря Краснова вимагаю надати правову оцінку злочинним діям з боку адміністрації СІЗО-5 міста Ростов-на-Дону та притягнути винних до кримінальної відповідальності”, – повідомила уповноважена.

Також Денісова закликала міжнародну спільноту продовжувати тиск на РФ з вимогою негайного звільнення усіх бранців Кремля.

Як повідомляв Укрінформ, 27 березня 2019 року в тимчасово окупованому Росією Криму в селищах Кам’янка, Строганівка, Біле під Сімферополем, де переважно живуть кримські татари, співробітники ФСБ, ОМОНу, Росгвардії, поліції, ДПС провели масові обшуки.

Після обшуків були заарештовані 25 громадянських журналістів і кримськотатарських громадських активістів – Меджит Абдурахманов, Руслан Сулейманов, Алім Карімов, Рустем Шейхалієв, Яшар Муєдінов, Білял Аділов, Джеміль Гафаров, Різа Ізетов, Іззет Абдуллаєв, Асан Яніковов, Шабан Умеров, Тофік Абдулгазієв, Сейтвелі Сейтабдієв, Рустем Сейтхалілов, Аким Бекіров, Фарход Базаров, Сервет Газієв, Сейран Муртазу, Ерфан Османов, Осман Арифмеметов, Ремзі Бекіров, Ескендер Сулейманов, Енвер Аметов, Владлен Абдулкадиров і Раїм Айвазов. Їх обвинувачують у причетності до ісламської політичної партії “Хізб ут-Тахрір”, визнаної в Росії терористичною.

1 липня адвокат Айдер Азаматов заявив, що утримувані у СІЗО-5 в Ростові-на-Дону Джеміль Гафаров, Сервет Газієв та Ерфан Османов захворіли на COVID-19.

 

Джапарова наголошує на необхідності закриття концтаборів РФ на окупованих територіях  

09.07.2021 21:07

Заступниця міністра закордонних справ Еміне Джапарова наголосила на необхідності закриття концентраційних таборів, які створила Російська Федерація на окупованих територіях України.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє МЗС.

Зазначається, що 9 липня Рада ООН з прав людини провела Інтерактивний діалог щодо України. Участь у заході взяли понад 50 спікерів.

Під час діалогу було представлено проміжну доповідь Генерального секретаря ООН щодо стану з правами людини в тимчасово окупованому Криму та тематичну доповідь Управління Верховного комісара ООН з прав людини.

Джапарова привернула увагу до погіршення ситуації з правами людини на окупованих територіях України. Вона наголосила на необхідності закриття створених Російською Федерацією на окупованих територіях України концентраційних таборів, таких як “Ізоляція”. Перша заступниця міністра також закликала Управління Верховного комісара ООН з прав людини висловлювати у своїх доповідях відповідні рекомендації Росії як стороні міжнародного збройного конфлікту на сході України.

Окремий наголос було зроблено на ситуації в тимчасово окупованому Криму, де російська окупаційна влада, включаючи ФСБ, продовжує застосовувати тортури щодо незаконно ув’язнених громадян України.

Джапарова привернула увагу до дезінформаційної кампанії, у тому числі в рамках Ради ООН з прав людини, яку Російська Федерація розгорнула з метою нав’язування своїх фальшивих наративів щодо подій на сході України та в Криму.

Перша заступниця міністра закликала підтримати ініційований Україною оновлений проєкт резолюції “Співпраця з Україною та допомога їй у галузі прав людини”. Вона також запросила країни-члени ООН приєднатися до Кримської платформи, інаугураційний саміт якої відбудеться в Києві 23 серпня.

У ході засідання делегація України нейтралізувала спробу РФ проштовхнути участь у засіданні представника окупаційної адміністрації Криму від делегації держави-агресора. Позицію України щодо необхідності дотримання резолюцій Генеральної Асамблеї ООН та недопущення дискредитації міжнародних інституцій було підтримано у спільному виступі ЄС, Великої Британії, США, Австралії, Канади, Ліхтенштейну, Норвегії, Швейцарії.

Як повідомляв Укрінформ, 7 липня Україна разом із ЄС, США, Литвою, Коста-Рикою, Республікою Корея та Ганою, а також за участю Департаменту глобальних комунікацій Секретаріату ООН провели у штаб-квартирі ООН онлайн-захід високого рівня на тему “Перевірка фактів як глобальна практика з протидії дезінформації та неправдивим відомостям”. Україна ініціювала цей захід у рамках просування в ООН теми протидії поширенню дезінформації та недостовірної інформації як однієї з найбільших глобальних загроз людству.

 

Законопроєкт про перехідний період в ОРДЛО направили до Венеційської комісії – Резніков

Законопроєкт про перехідний період на тимчасово окупованих територіях направлений до Європейської комісії «За демократію через право» (Венеційської комісії) для отримання експертного висновку.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України

2 червня 2021 року Президент України Володимир Зеленський ввів у дію рішення Ради національної безпеки “Про деякі питання активізації процесу мирного врегулювання ситуації в Донецькій і Луганській областях”.

Згідно з документом, Уряд протягом двох місяців має підготувати законопроєкти про впровадження на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей правосуддя (юстиції) перехідного періоду та внести їх у встановленому порядку на розгляд Верховної Ради.

4 червня 2021 року Віцепрем’єр-міністр України — Міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексій Резніков направив урядовий проєкт Закону України «Про засади державної політики перехідного періоду» до Венеційської комісії для отримання експертного висновку.

«У середу, 7 липня, Комісія отримала наш запит, про що і повідомила на своєму сайті. Очікується, що експерти підготують проєкт висновку, який буде затверджений на наступній пленарній сесії Венеційської комісії у жовтні 2021 року. Наш законопроєкт є першим із пакета законодавчих ініціатив, які мають на меті забезпечити деокупацію та безпечну реінтеграцію тимчасово окупованих територій України та наших громадян, які наразі вимушено проживають в тимчасовій окупації», – наголосив Резніков.

Законопроєкт пропонує розподілення регулювання на конфліктний та постконфліктний періоди, що дозволить визначити певний алгоритм дій держави під час реінтеграції тимчасово окупованих територій та їхніх мешканців.

Окрім цього законопроєкт пропонує: запровадити елементи перехідної юстиції; окреслити засади відновлення правосуддя на деокупованих територіях; встановити інститут конвалідації правочинів; створити передумови для формування кадрових резервів державних службовців та поліцейських для роботи на деокупованих територіях; визначити особливості монетарної політики під час перехідного періоду.

Також законопроєкт передбачає втрату чинності низкою законів та постанов, що стосуються статусу тимчасово окупованих територій, а також щодо Автономної Республіки Крим напередодні здобуття незалежності України та у перші роки після цього, які вже реалізовані.

Окрім того, законопроєкт пропонує визначення термінології, яка має бути єдиною для всього законодавства.

“Це як нові, так і вдосконалені терміни: окупаційні сили та окупаційні адміністрації РФ, політико-дипломатичні та санкційні заходи, тимчасова окупація, деокупація, деокуповані території, реінтеграція тимчасово окупованих (деокупованих) територій та їхніх мешканців, сталий мир тощо. Крім цього, пропонується принципово нове визначення держави-агресора, держави-окупанта, і цей статус на рівні закону закріплюється за Російською Федерацією”, – зазначили у Мінреінтеграції.

Як повідомляв Укрінформ, 7 червня Резніков поінформував Комісію НАТО про безпекову ситуацію на сході України та поблизу окупованого Криму.

 

Резніков пояснив, який Україна планує підхід до людей, що були незаконно переселені з Росії до Криму

10 липня. УНН. Віцепрем’єр-міністр — міністр із питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексій Резніков заявив, що Україна має юридичний маневр щодо людей, які були незаконно переселені із Росії до Криму, після того, як півострів буде деокупований. Про це він розповів в ефірі одного з телеканалів, передає УНН.

Цитата

За його словами, цей крок — це адміністративне видворення цих людей.

“Офіційна політика Кремля — завозити туди населення з Росії, оминаючи офіційні українські кордони, йде асиміляція, витіснення місцевого населення. За нашою інформацією — пів мільйона, і це суперечить міжнародному праву, відповідній конвенції — це воєнний злочин. Тому тут іще буде питання відповідальності. Сьогодні, за нашою інформацією, це 500 тисяч, а, за деякими офіційними заявами кримської окупаційної влади, — від 700 тисяч до 1 мільйона. Навіщо вони натягують цю статистику, я не знаю, треба перевіряти. Але сьогодні при населенні Криму в 2,5 мільйони до початку окупації мінімально там 500 тисяч уже людей, які приїхали, не будучи місцевими жителями. Тому так, із цим буде завдання. В нас є різні позиції, аж до депортації, лунають і такі заклики. Я прихильник юридичних процедур під назвою видворення. Це адміністративна процедура. Якщо ці громадяни потрапили до Криму не через Чонгар, Каланчак чи Чаплинку, значить, вони там перебувають незаконно на території України. І наслідки будуть, як скрізь у цивілізованому світі — видворення”, — наголосив він.

Про воду для Криму

Урядовець також торкнувся теми постачання води до Криму з материкової України. “Води для цивільного населення в Криму абсолютно достатньо за нормального її використання. Воду, яку хочуть брати з материкової частини України, хочуть брати для забезпечення, в першу чергу, військових потреб, тому що там мілітаризація Криму йде повністю, збільшення чисельності військового контингенту — це „авіаносець“. Ми це точно знаємо, ми ж не сидимо собі, і розвідка наша дуже, повірте, добре працює. Ми знаємо в деталях і дрібницях, де що є і для чого їм потрібна ця вода. Так от — поїти окупанта ми не будемо”, — запевнив Резніков.

Нагадаємо

Раніше 9 липня міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, “Кримська платформа” спрямована на відновлення того, що знищив у 2014 році президент Росії Володимир Путін, — міжнародне право і безпеку в Європі.

 

Кулеба заявив, що “Кримська платформа” має відновити те, що знищив Путін

9 липня. УНН. “Кримська платформа” спрямована на відновлення того, що знищив у 2014 році президент РФ Володимир Путін, а саме: міжнародне право і безпеку Європи. Про це у своєму Twitter заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, передає УНН.

Контекст

Саміт Кримської платформи відбудеться в Києві 23 серпня. У ньому візьмуть участь керівники інституцій ЄС — Президент Європейської Ради Шарль Мішель, Виконавчий віце-президент Європейської Комісії Валдіс Домбровскіс та Високий представник ЄС Жозеп Боррель, Генсек Ради Європи Марія Пейчинович-Бурич.

20 травня на пресконференції президент України Володимир Зеленський зазначив, що на саміт “Кримської платформи” приїдуть представники 30 країн. Він також сказав, що Росія важко сприймає “Кримську платформу”.

Україна розглядає “Кримську платформу” як майданчик для підготовки деокупації Криму.

Доповнення

26 лютого 2021 року Володимир Зеленський підписав Указ “Про окремі заходи, спрямовані на деокупацію та реінтеграцію тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя”, яким постановив утворити Організаційний комітет з підготовки та проведення в Україні установчого Саміту Кримської платформи. Згідно з документом, МЗС забезпечує координацію участі України в діяльності Кримської платформи.

Головою Організаційного комітету з підготовки установчого Саміту Кримської платформи є міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

Що думає Росія?

Речниця МЗС Росії Марія Захарова наголошувала раніше, що російська сторона готова брати участь в ініційованій Україною “Кримській платформі”, якщо на цьому майданчику обговорюватимуть тільки проблеми півострова — від водопостачання до транспортного сполучення, — які виникли внаслідок окупації.

 

Американський капітан похвалив співпрацю націй на навчаннях Sea Breeze

9 липня 2021, УП

Керівник навчань Sea Breeze-2021 від американської сторони капітан ВМС США Стюарт Бауман вважає, що рівень співпраці учасників військових навчань Sea Breeze-2021 був найвищим і українці добре справилися.

Джерело: “Інтерфакс-Україна

Пряма мова: “Брали участь до 30 націй, у нас було більше 5 тис. моряків, солдатів і льотчиків. У нас було 30 кораблів і великий рівень співпраці і партнерства між усіма націями, які брали участь.

Рівень співпраці та інтеграції був найвищим, який ми могли собі уявити. Українці дуже здібні, як і всі партнери, які приєдналися…

Ми охопили все: від морського компонента до повітря, до суші до спеціальних операцій. Ми зробили чудову роботу”.

Деталі: За його словами, це були найбільші навчання Sea Breeze з того часу як вони почали проводитися більше 20 років тому.

Передісторія:

В кінці червня в Одесі почалися міжнародні військові навчання Sea Breeze-2021 за участі низки країн-членів НАТО.

Як повідомили раніше в Міноборони України, нинішні навчання будуть наймасштабнішими за понад 20 років.

6 липня кораблі, що беруть участь у міжнародних навчаннях Sea Breeze-2021 продовжать тренування у міжнародних водах Чорного моря.

 

Російські хакери атакували сайт ВМС України та розмістили фейки про Sea Breeze

202109.07.2021 21:40

Вебпортал Військово-морських сил України зазнав несанкціонованого втручання з боку пов’язаних із Росією хакерів, які розмістили на сайті фейкові повідомлення щодо військових навчань Sea Breeze-2021.

Як передає Укрінформ, про це повідомили у пресслужбі Міноборони.

«Росія цілеспрямовано проводить інформаційні операції проти України. До цих дій залучені структури інформаційно-психологічних операцій Південного військового округу ЗС РФ при підтримці кіберпідрозділів центрального підпорядкування, розвідувальних органів та всієї пропагандистської машини Кремля. 9 липня мали місце випадки хакерських атак структур держави-агресора на вебпортал Військово-морських сил Збройних сил України», – йдеться в повідомленні.

У результаті відбулася публікація деяких документів та переважно фейкових повідомлень, пов’язаних з навчаннями «Сі Бриз-2021», що наразі тривають у басейні Чорного моря, зазначили в оборонному відомстві, підкресливши, що при цьому жоден з документів не був отриманий в результаті витоку інформації з інформаційно-телекомунікаційних систем Збройних сил України.

За даними Міноборони, сталося тимчасове припинення роботи сайту українського флоту, яке було спричинено використанням уразливостей фреймворку, що свого часу використовувався для його створення.

«Наразі загрозу усунуто, роботу сайту ВМС буде відновлено найближчим часом», – йдеться в повідомленні.

Крім того, зафіксовано випадки безуспішних DDoS-атак проти офіційного вебпорталу Міністерства оборони України, поінформували в пресслужбі.

Також у міністерстві додали, що на теперішній час уповноваженими підрозділами проводиться робота щодо оновлення відомчих ресурсів в мережі Інтернет на належному рівні захисту.

 

При РНБО створили група з питань захисту інформаційного простору

При Раді національної безпеки та оборони України створили робочу групу з питань захисту інформаційного простору, яка сьогодні провела своє установче засідання.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє РНБО.

“Суспільство в цілому, державний та громадський сектор ІТ-сфери, зокрема, добре відчувають на собі наслідки триваючої агресії РФ, яка носить гібридний характер, проникаючи в інформаційний та кіберпростір, завдаючи шкоди критичній інфраструктурі держави та приватному бізнесу”, – йдеться у повідомленні.

21 травня 2021 року Указом Президента України № 203 було введено в дію рішення РНБО України від 14 травня 2021 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)». Зокрема, цим рішенням визначені обмеження доступу користувачам мережі Інтернет до низки вебресурсів, у тому числі до сторінок в соціальних мережах та месенджерах, в яких поширювались фейки та дезінформація.

Зазначене рішення РНБО України викликало реакцію телекомунікаційного ринку.

“Питання, яким чином технічно це можна зробити без обладнання, яке мають далеко не всі провайдери, жваво обговорювалося гравцями телеком-ринку на форумі «Дні електронних комунікацій» ще у травні цього року. До того ж відсутність чіткої нормативної бази щодо обмеження доступу до інтернету та відповідного контенту з технічної точки зору створює правову колізію прозорості застосування обмежувальних заходів. Тому за підсумками форуму прозвучала пропозиція звернутися до регулятора та РНБО України задля обговорення проблемних питань”, – зазначають у РНБО.

У червні профільні бізнес-асоціації Телас, ІнАУ, УСПП звернулися до Національного координаційного центру кібербезпеки при Раді національної безпеки і оборони України з проханням розглянути технічні механізми взаємодії. Під час обговорення та дискусії стало зрозуміло, що потрібно вирішувати не лише технічні питання. Тому після зустрічі 1 липня учасники запропонували створити майданчик для обміну думок та напрацювання конкретних рішень із захисту інформаційного простору держави. Таким майданчиком стала новостворена робоча група при РНБО України.

До її складу (понад 30 учасників) увійшли всі провідні вітчизняні оператори електронних комунікацій, інтернет-провайдери, профільні громадські організації: Інтернет асоціація України, Українська асоціація операторів зв’язку «Телас», Український союз промисловців і підприємців, ТОВ «ДАБЛ Ю НЕТ ЮКРЕЙН», ПрАТ «ВФ Україна», ПрАТ «ДАТАГРУП», ТОВ «Воля-Кабель», АТ «Укртелеком», ПрАТ «Київстар», ТОВ «Лайфселл» та інші. З боку держави в робочій групі взяли участь представники Апарату РНБО, Служби безпеки, НКРЗІ, Держспецзв‘язку, Держтелерадіо, Міністерства культури та інформаційної політики та Міністерства цифрової трансформації.

“Від самого початку засідання робочої групи усі учасники визнали ідею створення реєстру заборонених ресурсів застарілою та невиправданою. Світовий досвід свідчить про необхідність запровадження більш сучасних підходів, які не дозволять користуватися інструментом «чорних списків» в нецільовий спосіб. Хоча звучали і абсолютно неприйнятні пропозиції використання інтернету тільки за «білими списками», – зауважили у РНБО.

Основний фокус учасники вирішили зосередити на виробленні механізмів та алгоритмів дій для операторів телекомунікацій із виконання закону про санкції та захисту вітчизняного інформаційного простору. В такий спосіб мають бути створені прозорі правила гри для всіх учасників ринку, а держава забезпечить інтереси громадян із протидії інформаційним загрозам.

Учасники запропонували зробити це в рамках невеликої підгрупи технічних фахівців, які мають напрацювати пропозиції до проєкту документу з описом механізмів обмеження доступу до заборонених інформаційних ресурсів, для подальшого вивчення та узгодження усіма учасниками робочої групи.

“Напрацювання робочої групи буде використано для внесення відповідних нормативних змін. При цьому буде враховано досвід демократичних країн світу, де існують та реалізовані такі механізми, які не обмежують права та свободи громадян, проте забезпечують високий рівень захисту від гібридних загроз”, – наголосили в РНБО.

Як повідомляв Укрінформ, у червні фахівці Ситуаційного центру забезпечення кібербезпеки СБУ припинили та нейтралізували 76 кібератак на інформаційні системи органів державної влади.

 

Байден попередив Путіна, що США готові реагувати на кібератаки – Білий дім 

09.07.2021 21:05

Глава Білого дому поспілкувався телефоном з Володимиром Путіним щодо останніх кібератак проти США та союзних країн та попередив російського лідера, що Сполучені Штати готові вжити необхідних заходів на захист власної інфраструктури.

Про це йдеться в офіційному повідомленні Білого дому, поширеному за результатами розмови в п’ятницю, передає Укрінформ.

«Президент Байден обговорив з президентом Путіним поточні кібератаки з використанням програм-здирників з боку зловмисників, які перебувають в Росії», – зауважили в Білому домі.

При цьому, Байден «підкреслив необхідність того, щоби Росія вжила заходів для припинення діяльності хакерських угруповань», які діють з її території.

«Президент Байден підтвердив, що Сполучені Штати вживатимуть будь-яких необхідних заходів для захисту свого народу та своєї критично важливої інфраструктури перед цим викликом»,- зауважили в Білому домі.

Разом з тим, американський президент підкреслив, що готовий до взаємодії з російською стороною проти масштабної загрози, яку становлять програми-здирники.

Як повідомляв Укрінформ, минулого тижня хакерське угруповання, яке попередньо пов’язують з Росією, атакувало близько 200 компаній по всьому світу, у тому числі, США, за допомогою програми-здирника. Крім того, приблизно в цей самий час була проведена атака на комп’ютерні мережі Республіканського національного комітету – керівного органу однієї з провідних політичних партій США.

 

Путін та Байден провели телефонну розмову. Україну не обговорювали

9 липня. УНН. Президент США Джозеф Байден провів телефонну розмову з президентом Росії Володимиром Путіним. Про це повідомляє УНН із посиланням на пресцентри обох президентів. Згідно повідомлень, тема України у розмовах не зачіпалась.

Деталі

Головною темою були кібернапади із застосуванням шкідливих програм-здирників, що були здійснені, як заявили в Білому домі, злочинцями, базованими в Росії і завдали шкоди і в США, і в інших країнах у всьому світі.

Цитата

“Президент Байден наголосив на необхідності для Росії вжити заходів, щоб зруйнувати угруповання вимагачів, які діють у Росії… Президент Байден повторив, що Сполучені Штати вживуть усіх необхідних заходів, щоб захистити свій народ і критичну інфраструктуру від цього виклику, що триває”, — заявили в Вашингтоні.

У Кремлі ж, говорячи про серію кібератак, “нібито вчинених із території Росії”, передають слова Путіна, що “за останній місяць за лінією компетентних відомств США не надходило звернень із цих питань” і що взаємодія в цій сфері між Росією і США повинна мати “неполітизований характер”.

Доповнення

Зачіпалася також ситуація в Сирії з акцентом на гуманітарні аспекти. З обох сторін дана позитивна оцінка координації зусиль Росії і США з цієї проблематики, в тому числі в Раді Безпеки ООН.

Зокрема, Путін висловив співчуття у зв’язку з обваленням житлового будинку в місті Серфсайд (штат Флорида), що спричинило численні жертви.

 

Берлін занепокоєний порушеннями режиму припиненню вогню на Донбасі

Німецька сторона занепокоєна повідомленнями СММ ОБСЄ про збільшення порушень режиму припиненню вогню на сході Україні.

Про це сказав у п’ятницю в Берліні представник Міністерства закордонних справ ФРН Райнар Бреуль, повідомляє Укрінформ.

«Ми поділяємо занепокоєння спеціального посланника ОБСЄ та посла Гайді Ґрау, які останніми днями говорили про нове збільшення кількості порушень режиму припинення вогню на контактній лінії. Це свідчить про те, що для стабілізації режиму необхідне більше залучення, більше зусиль», – сказав дипломат.

За його словами, Німеччина готова продовжувати разом із Францією виступати посередниками між Росією та Україною в рамках нормандського формату.

Водночас Бреуль зауважив, що в цьому питанні Берлін залежить виключно від інформації ОБСЄ, місія якої працює на місці і з якою МЗС перебуває «в обміні».

Як повідомлялося, 12 липня Президент України Володимир Зеленський планує здійснити одноденний візит до Берліна, у ході якого ситуація на сході нашої країни та просування Мінського процесу буде однією з головних тем. Не виключено, що український лідер поставить питання про бажання отримати німецьку оборонну зброю, однак, як заявив того ж дня офіційний представник федерального уряду Штеффен Зайберт, ставлення уряду ФРН у цьому питанні не змінилося: Берлін не планує постачати будь-які озброєння Україні.

У рамках візиту Зеленського до Берліна наступного понеділка заплановані його зустрічі з федеральним президентом ФРН Франком-Вальтером Штайнмаєром, канцлером Ангелою Меркель і міністром оборони Аннеґрет Крамп-Карренбауер.

 

Німеччина допоможе Україні з реформами, але в НАТО її поки не бачить

Німеччина не бачить у короткостроковій перспективі можливості набуття Україною членства в НАТО, але допомагає українській армії проводити необхідні для цього реформи.

Про це заявив керівник департаменту політики у Міністерстві оборони ФРН Детлеф Вехтер під час дискусії, організованій Німецьким атлантичним суспільством, повідомляє Укрінформ.

«Ми працюємо з українськими друзями, партнерами, щоби втілити необхідні реформи, створити умови для того, щоб взагалі наблизитися до Плану, цієї Мапи (ПДЧ – ред.). До цього належить оборонна реформа, в проведенні якої допомагає Німеччина, НАТО… Але наразі ми не бачимо, що питання ПДЧ, процесу, коли країни-кандидати готуються до членства (це може тривати дуже довго – 10-12 років) стоїть наразі на порядку денному», – сказав Вехтер.

Він підкреслив, що не хотів би називати якісь строки щодо вступу України до північноатлантичного альянсу. При цьому представник МО повторив позицію федерального уряду, який «постійно повторює, що наразі немає підстав для цього, тому не дає фальшиві, занадто великі обіцянки». Водночас Вехтер підкреслив, що “ФРН лишається на принциповій обіцянці перспективи членства в альянсі для України та Грузії від 2008 року”.

Нагадаємо: у 2008 році саме Німеччина «загальмувала» процес надання Україні перспективи членства в НАТО. Останнім часом Київ наполегливо закликає партнерів по альянсу та Німеччину зокрема, надати їй вичерпний перелік реформ, виконання яких дозволить перейти до наступного етапу інтеграції країни з НАТО.

 

Зеленський обговорить з керівництвом Німеччини «Норманді», Nord Stream 2 і деокупацію Криму

Президент України Володимир Зеленський 11 липня здійснить візит до Німеччини, де планує із керівництвом ФРН обговорити широке коло важливих питань.

Про це новопризначений прессекретар Президента України Сергій Никифоров сказав на брифінгу у п’ятницю ввечері, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«11 липня Президент летить до Німеччини. Володимир Зеленський зустрінеться з канцлером Німеччини Ангелою Меркель, федеральним президентом Німеччини Франком-Вальтером Штайнмаєром. Говоритимуть про посилення ролі Німеччини у нормандському форматі, говоритимуть про роль Німеччини у встановленні миру на Донбасі. Володимир Зеленський, звичайно ж, наголосить на важливості зупинки газогону «Північний потік 2». Він везе аргументи», – сказав Никифоров.

За його словами, глава держави доводитиме, що цей газогін шкодить як Україні, так і європейським партнерам нашої країни. Будуть також говорити про деокупацію Криму.

«Ми очікуємо участі Німеччини у представленні на високому рівні у Кримській платформі”, – підкреслив Никифоров.

Він додав, що у Німеччині говоритимуть про енергетичну безпеку, реформування вугільної промисловості та підвищення енергоефективності, а також про підвищення економічного співробітництва. «Німеччина – один з наших ключових партнерів у світі і перший партнер у Європі за товарообігом”, – додав прессекретар.

Як повідомляв Укрінформ, за результатами відбору та співбесіди після завершення всіх процедур, необхідних для оформлення, на посаду прессекретаря Президента України було призначено Сергія Никифорова. Відповідний указ від 9 липня оприлюднений на сайті глави держави.

 

У Меркель повідомили, про що буде йти мова за вечерею із Зеленським у Берліні

9 липня 2021, ЄП

Зустріч федеральної канцлерки Німеччини Ангели Меркель та президента України Володимира Зеленського 12 липня відбудеться за вечерею; говоритимуть на ній, серед іншого, про Донбас і “Північний потік-2”.

Як повідомляє “Європейська правда” з посиланням на “Укрінформ“, про це сказав речник уряду Штеффен Зайберт на брифінгу 9 липня.

“Федеральний канцлер Ангела Меркель зустрінеться з президентом України Володимиром Зеленським 12 липня 2021 року о 19:00 (тобто 20-00  за київським часом – ред.) за спільною вечерею”, – заявив Зайберт.

За його словами, серед питань обговорення – двосторонні відносини, питання Донбасу й виконання “Мінська”, відносини з Росією та ситуація довкола “Північного потоку-2”.

Після зустрічі очікуються заяви обох лідерів для преси.

Вранці 12 липня Зеленський має зустрітися  президентом Німеччини Франком-Вальтером Штайнмаєром.

Під час візиту до Вільнюса Володимир Зеленський казав, що на зустрічі з канцлеркою хоче пояснити загрози російського газопроводу “Північний потік-2” для України та Європи.

 

Берлін наполягає на збереженні за Україною статусу країни-транзитера газу

9 липня 2021, УП

Німеччина зацікавлена в збереженні Україною ролі транзитера газу безвідносно до запуску трубопроводу “Північний потік-2”.

Про це сказав офіційний представник федерального уряду ФРН Штеффен Зайберт на брифінгу 9 липня, передає “Європейська правда” з посиланням на Укрінформ.

“Для нас центральне значення має питання збереження Україною статусу країни-транзитера газу і після запуску “Північного потоку-2”, – запевнив речник.

Він висловив сподівання, що обидві сторони – Росія і Україна – будуть дотримуватися чинного транзитного договору, а по завершенні терміну його дії – продовжать надалі.

За словами Зайберта, канцлерка Ангела Меркель “напевно обговорить цю тему з українським президентом”.

Водночас речник підтвердив, що Берлін продовжує переговори з Вашингтоном з приводу будівництва проєкту газогону “Північний потік 2”, щодо якого погляди сторін не збігаються.

Як повідомлялося, президент України Володимир Зеленський раніше наголосив, що планує 12 липня під час зустрічі з Ангелою Меркель обговорити питання енергетичної безпеки та “Північного потоку-2”.

 

Більшість українців за те, щоб вимагати від Німеччини і РФ компенсацію за тоталітарні злочини

9 липня 2021, УП

Більшість українців підтримують ідею висунення вимог до Німеччини і Росії за злочини здійснені нацистським і сталінським режимами.

Джерело: опитування проведене з 1 до 7 червня Київським міжнародним інститутом соціології у травні-червні 2021 року на замовлення Фонду “Демократичні ініціативи” ім. Ілька Кучеріва

Деталі: Фонд вирішив поцікавитися думкою українців з приводу компенсацій з боку Німеччини і Росії.

61% опитаних підтримав  (34,5% повністю і 26,6% частково) ідею висування Україною вимог до Німеччини за злочини нацистського режиму. Зокрема за масові страти мирного населення, військовополонених, підпільників і партизанів, бійців УПА, вивезення на примусову працю.

Не підтримали таку ідею 31,5% опитаних. Ця ідея має підтримку абсолютної більшості у всіх макрорегіонах країни.

Водночас 55,3% опитаних підтримали (36,2% повністю і 19,1% частково) ідею висування Україною вимог до Росії за злочини сталінського режиму: депортації українців та кримських татар. Не підтримали 35,7%. Найбільше прихильних такого рішення у західних областях (66,7%), найменше – на Донбасі (33,5%).

Опитування здійснювалося методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assisted telephone interviews, CATI). Загалом в рамках дослідження було проведено 2003 інтерв’ю.

 

Більше 40% українців не знають, де Бабин Яр – опитування

9 липня 2021, УП

Близько 44% опитаних українців не знають, де знаходиться урочище Бабин Яр, в якому нацистські війська у 1941—1943 роках проводили масові розстріли євреїв та представників інших національностей.

Джерело: опитування проведене з 1 до 7 червня Київським міжнародним інститутом соціології у травні-червні 2021 року на замовлення Фонду “Демократичні ініціативи” ім. Ілька Кучеріва

Деталі: 55% опитаних знають, що Бабин Яр знаходиться в Києві, а 26% зізналися, що їм невідомо його місцезнаходження. Ще 18% респондентів назвали інше місто. Найточнішими були мешканці центральних областей (68%).

Близько третини опитаних у західних, південних областях та на Донбасі не змогли дати відповіді.

Опитування здійснювалося методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assisted telephone interviews, CATI). Загалом в рамках дослідження було проведено 2003 інтерв’ю.

Передісторія:

У червні Меморіальний центр “Бабин Яр” представив плани до відзначення 80-річчя трагедії.

 

У ЄС після революції не хотіли підписувати асоціацію, бо боялися РФ – дипрадник Порошенка

9 липня 2021, УП

Частина країн ЄС одразу після Революції гідності вагалися підписувати з Україною Угоду про асоціацію, побоюючись реакції Росії.

Про це в інтерв’ю “Європейській правді” розповів Костянтин Єлісєєв, дипломатичний радник Петра Порошенка під час його президентства.

Відповідаючи на запитання про те, чому західні партнери України зараз не готові говорити про подальше зближення України з Альянсом – через острах Росії або через те, що не бачать користі від України – Єлісєєв зауважив, що західні партнери України “завжди діяли і будуть діяти, озираючись на Росію”.

“Навіть, в умовах, коли весь світ переживали за Небесну Сотню, увесь світ був просто у захопленні від Майдану, від патріотизму від європейськості українців, офіційно, на жаль в останній момент вони намагалися давати задню”, – зазначив Костянтин Єлісєєв.

За його словами, цей епідоз стався під час першого візиту тоді прем’єра Арсенія Яценюка до Брюсселя, паралельно із самітом ЄС.

“Ми піднімаємося, підходимо якраз до цих кулуарів. І нас в кулуарах зустрічає один провідний лідер (не хочу  казати, яка країна), лідер ЄС. І каже: “Пане Арсенію, я хочу з вами переговорити”. І партнери нам кажуть: “А давайте, не будемо підписувати Угоду про асоціацію”. Я такого Арсенія Петровича ніколи в житті не бачив, я думав, що він зараз вибухне. Він почервонів, але заспокоївся і питає: “Які ваші аргументи?”. Їхні аргументи дуже прості: “Ви знаєте, якщо ми підпишемо, Росія ще більше стане агресивною. У вас, ви бачите, вони вже окупували Крим, у вас є проблеми зараз на Донбасі. Давайте ми трошки відкладемо всі ці речі”. Розумієте? Навіть, тоді вони боялися агресивних планів Росії. І це Росія активно використовує, використовувала і буде використовувати”, – розповів Єлисеєв.

Він зазначив, що тоді завдяки тиску українських дипломатів і країн-друзів України – Литви, Латвії, Естонії, Польщі та деяких інших – решту вдалося переконати, і компромісним рішенням стало розділення Угоди на дві частини.

Єлісєєв не став спростовувати зауваження “ЄП” про те, що лідером, який підійшов до Арсенія Яценюка, був майбутній учасник нормандського формату (тобто, тодішній лідер Франції Франсуа Олланд), а натомість зазначив, що скептиків серед лідерів ЄС було декілька.

“Цей чоловік був не один, їх було декілька. І якраз це були такі євроскептичні країни, від імені яких ця людина власне намагалася нам довести позицію”, – сказав Костянтин Єлісєєв.

Повну версію інтерв’ю дивіться на Youtube-каналі “Європейської правди”.

 

Венедіктова забрала у Мамедова рештки повноважень в керівництві ОГП

9 липня 2021, УП

Глава Офісу генпрокурора Ірина Венедіктова забрала у свого заступника Гюндуза Мамедова, якого раніше позбавила керівництва над так званим “Департаментом війни”, решту повноважень, зокрема Департамент захисту інтересів дітей та протидії насильству та взаємодію з Тренінговим центром прокурорів.

Джерело: Наказ Венедіктової №226 від 8 липня “Про розподіл обов’язків між керівництвом Офісу Генерального прокурора

Деталі: 30 червня новим керівником Департаменту нагляду у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту замість Мамедова став Максим Якубовський.

Проте вже наступного дня Венедіктова пере підпорядкувала цей департамент собі.

У Мамедова тоді залишилися відповідальність за Департамент захисту інтересів дітей та протидії насильству та взаємодію з Тренінговим центром прокурорів.

Проте в наказі за 8 липня про розподіл обов’язків в ОГП прізвище Мамедова навіть не згадується.

Департаментом захисту інтересів дітей та протидії насильству тепер керуватиме Ігор Мустеца, а взаємодію з Тренінговим центром прокурорів – Олексій Симоненко.

Передісторія:

У серпні 2020 року одразу кілька правозахисних організацій заявили про тиск на Департамент Офісу генерального прокурора з нагляду за розслідуваннями злочинів, скоєних в умовах збройного конфлікту, який утворили восени 2019 року.

Гюндуз Мамедов курував напрямок воєнних злочинів і окупованих територій з 2016 року: спершу у прокуратурі АР Криму, а потім вже у Офісі генпрокурора, куди прийшов за часів Руслана Рябошапки.

Після звільнення його команди залишився працювати з Венедіктовою, але довгий час перебував у конфлікті з генпрокуроркою.

Адвокати Мамедова звернулись до Служби безпеки України через інформацію про “таємні листи”, які нібито стали причиною усунення Мамедова від керівництва “департаментом війни”.

 

Зеленський офіційно призначив ведучого з каналу Ахметова своїм прессекретарем

9 липня 2021, УП

Президент Володимир Зеленський призначив своїм прессекретарем ведучого з телеканалу олігарха Ріната Ахметова “Україна 24” – Сергія Никифорова.

Джерело: указ президента України

Деталі: Призначення Никифорова пройшло паралельно із іншими перестановками в ОП. Никифоров раніше також працював на телеканалі Euronews.

В Офісі заявили, що очікують від Никифорова “подальшої розбудови ефективної комунікації з представниками засобів масової інформації, формування прозорої системи висвітлення діяльності Президента України”.

Водночас тільки зараз Зеленський своїм указом звільнив із посади прессекретаря Юлію Мендель.

Передісторія:

Про те що Мендель іде з посади стало відомо ще в квітні 2021 року.

 

Спробую їх не повторювати: Никифоров прокоментував «проколи» своєї попередниці

Новопризначений прессекретар Президента України Сергій Никифоров каже, що як журналіст не співпрацював зі своєю попередницею Юлією Мендель і не має до неї жодних зауважень.

Про це він сказав на своєму першому після призначення брифінгу у п’ятницю ввечері, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Особисто я як журналіст не стикався, не співпрацював з панею Юлею (експрессекретарем Президента Юлією Мендель – ред.). У мене до неї жодних зауважень немає. Те, що у неї можливо були якісь публічні – не будемо називати їх скандалами, – я спробую їх не повторювати», – зазначив Никифоров.

Водночас, відповідаючи на запитання, чи замовив він у передпродажу анонсовану Мендель книгу «Кожен із нас Президент», Никифоров сказав, що не замовив і не читатиме її через брак часу на новій посаді.

«Я думаю, я не буду читати. У мене зараз трохи мало часу у зв’язку з тим, що мені треба осягнути величезний обсяг інформації. Тому на книгу пані Юлії зараз точно часу не буде», – сказав він.

Прессекретар також вважає, що Офісу Президента не доведеться виходити до журналістів з певними коментарями після появи книги Мендель у продажу.

«Якраз сьогодні бачив інтерв’ю Юлії Мендель одному з телеканалів, де вона зізналася, що скандалів у книзі очікувати не варто, оскільки вона поважає свої певні зобов’язання перед людьми, з якими працювала, і якихось скандалів, серйозних інсайдів там не буде. Тому я вважаю, що нам нічого коментувати не доведеться», – зазначив Никифоров.

Як повідомляв Укрінформ, Никифоров призначений на посаду прессекретаря Президента України 9 липня. Раніше він працював ведучим новин на телеканалі «Україна 24», на каналі Euronews.

Юлія Мендель була прессекретарем Президента із червня 2019 року. 30 квітня 2021 року стало відомо про те, що вона написала заяву про звільнення з цієї посади. Указ про її звільнення Президент підписав 9 липня.

 

На Банковій поки не збираються створювати президентський пул ЗМІ

На найближчі поїздки Президента України Володимира Зеленського формування так званого президентського пулу ЗМІ не планується.

Про це сказав на своєму першому після призначення брифінгу прессекретар Президента Сергій Никифоров, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Щодо пулу (ЗМІ – ред.) мені така інформація невідома. На найближчі поїздки точно не планується”, – зазначив Никифоров.

Відповідаючи на запитання стосовно попередніх пресконференцій Президента, де не всі журналісти могли акредитуватися і поставити свої запитання, Никифоров сказав, що чув чимало такої критики, але в розумних часових рамках нема змоги в будь-якому випадку надати усім можливість поставити запитання та отримати на нього відповідь.

“Щодо попередніх пресконференцій Президента, зокрема стосовно останньої, що пройшла в ангарі заводу “Антонов”, то чув від колег і читав у Фейсбуці багато критики, що не всі мали змогу поставити запитання й отримати відповідь. Насправді пресконференція тривала і так набагато довше, ніж була запланована. Я знаю, що пресслужба зробила все можливе, щоб дати Президентові можливість відповісти на якомога більше запитань. Просто не можна фізично в якісь розумні часові рамки надати усім можливість поставити запитання та отримати відповідь”, – підкреслив прессекретар.

За його словами, те саме стосується й акредитації, бо на події “має бути присутня якась адекватна кількість людей”. І саме з цих міркувань, зауважив він, виходить пресслужба, коли запрошує журналістів.

Як повідомляв Укрінформ, Никифоров призначений на посаду прессекретаря Президента України 9 липня. Раніше він працював ведучим новин на телеканалі «Україна 24», на каналі Euronews.

Юлія Мендель була прессекретарем Президента із червня 2019 року. 30 квітня 2021 року стало відомо про те, що вона написала заяву про звільнення з цієї посади. Указ про її звільнення Президент підписав 9 липня.

 

Никифоров обіцяє регулярні брифінги на Банковій

Новопризначений прессекретар глави держави Сергій Никифоров обіцяє регулярні брифінги в Офісі Президента.

Про це він сказав на своєму першому після призначення брифінгу у п’ятницю ввечері, відповідаючи на запитання кореспондента Укрінформу.

«Подібний брифінг – це якраз одне з головних завдань, яке на мене поклали. Ми плануємо робити їх регулярно. Наскільки регулярними вони будуть, поки що сказати не можу. Офіс Президента хоче проводити їх якнайчастіше, але все залежатиме від наповнення. Ми не будемо вас кликати сюди, коли нам не буде чого розказати», – зазначив Никифоров.

Він також повідомив, що серед його обов’язків – проведення брифінгів, супроводження Президента на публічних заходах, донесення «меседжів від Офісу Президента, якщо щось відбувається позапланово». «Якщо ми не встигаємо скликати брифінг і щось потрібно прокоментувати індивідуально, то так само це робитиму я», – сказав прессекретар.

Як повідомляв Укрінформ, Никифоров призначений на посаду прессекретаря Президента України 9 липня. Раніше він працював ведучим новин на телеканалі «Україна 24», на каналі Euronews.

Юлія Мендель була прессекретарем Президента із червня 2019 року. 30 квітня 2021 року стало відомо про те, що вона написала заяву про звільнення з цієї посади. Указ про її звільнення Президент підписав 9 липня.

 

Президент перетасував свій Офіс

9 липня 2021, УП

Президент Володимир Зеленський звільнив заступника глави Офісу президента Юрія Костюка і призначив його своїм радником.

Джерело: Офіс президента

Дослівно: “Юрій Костюк, який працював заступником керівника Офісу Президента України, призначений радником президента України та сфокусує увагу на стратегічних питаннях розвитку держави та стрімкої трансформації суспільних процесів”.

Деталі: При цьому зазанчається, що Костюк і надалі відповідатиме за підготовку промов та виступів глави держави.

Крім цього повідомляється про інші кадрові зміни у владних коридорах.

Заступником керівника Офісу президента Андрія Єрмака, відповідальним за гуманітарний напрямок, призначено Олексія Дніпрова, який має відповідний досвід практичної роботи на посадах в органах виконавчої влади, зокрема в системі освіти, зазначають в ОП.

Як відомо, у часи президентства Януковича Дніпров обіймав посаду заступника міністра освіти та науки Дмитра Табачника.

Керівником Апарату Офісу президента призначено Марію Вітушок, яка є кадровим дипломатом, має відповідний досвід роботи за кордоном та значний досвід роботи в державній системі України, зокрема на посадах в Апараті РНБО, Кабінеті міністрів, Адміністрації президента.

 

Ставлення росіян до Навального після ув’язнення погіршилося – соціологія

9 липня 2021, УП

Згідно з соцопитуванням, проведеним в РФ, ставлення росіян до опозиційного політика Олексія Навального, який зараз сидить у в’язниці, за останні місяці погіршилося – всього 14% респондентів схвалюють його діяльність.

Джерело: “Левада-центр

Деталі: Схвалення діяльності Навального знижується – у вересні 2020 року його діяльність схвалювали 20% росіян, а в червні 2021 року – 14%.

Одночасно зросла кількість тих, хто ставиться до політика несхвально: відповідно – з 50% до 62%.

Найбільше діяльність Навального схвалюють респонденти 18-24 років: 24% схвалюють, 59% – не схвалюють. Найменше – респонденти 55 років і старше: 8% схвалюють, 67% не схвалюють.

Серед тих, хто схвалює діяльність президента РФ Володимира Путіна, 6% схвалюють і Навального, 71% – ні.

Довідка: Опитування проведене 24-30 червня 2021 року по репрезентативній всеросійській вибірці міського та сільського населення об’ємом 1630 чоловік у віці від 18 років і старше в 137 населених пунктах, 50 суб’єктах РФ.

Передісторія:

Навального, який намагається викривати представників російської влади та не раз перебував під арештом, отруїли в РФ препаратом “Новічок”. 20 серпня 2020 року він знепритомнів у літаку, потрапив до реанімації, потім впав у комуНавального врятували в німецькій клініці Charité.

17 січня 2021 року після повернення з Німеччини Навального затримали. Його звинуватили в невиконанні зобов’язань умовно засудженого у справі “Ів Роше”.

2 лютого суд у Москві ухвалив рішення, що Навальний повинен сісти у в’язницю більш як на 2,5 роки через справу “Ів Роше”. У той же день люди вийшли на вулиці по всій Росії. За декілька годин кількість затриманих перевищила тисячу людей.

 

Навіть після Путіна конфронтація Росії із Заходом триватиме – Chatham House

Незалежно від того, хто буде наступником Володимира Путіна, відносини Росії із Заходом не стануть більш конструктивними, оскільки російські стратегічні цілі, цінності та розуміння міждержавних відносин радикально відрізняються від західних.

Це випливає зі звіту Королівського інституту міжнародних відносин Chatham House (Велика Британія), який містить 16 найпоширеніших міфів, що формують сучасне західне мислення щодо Росії, передає Укрінформ з посиланням на Службу зовнішньої розвідки України.

Як зазначається, природний стан Москви – це конфронтація із Заходом. Ключовою особливістю конфлікту є використання нетрадиційних ворожих заходів, які залишаються за межею прийнятної мирної діяльності, але не виходять на рівень відкритої агресії чи війни, йдеться у повідомленні.

Повідомляється також, що Кремль прагне підірвати західні інтереси за допомогою усталеного набору інструментів, таких, як втручання у вибори, цілеспрямовані вбивства, санкціоновані державою, а також інформаційна війна. Що найважливіше – нетрадиційні ворожі заходи та непрямі дії є не просто особливостями цього конфлікту, вони сприяють хибному сприйняттю відсутності конфлікту.

На переконання науковців всесвітньо відомого аналітичного центру в галузі міжнародних відносин, є мало перспектив для того, щоб Росія стала конструктивнішим партнером для Заходу в досяжному майбутньому.

Натомість РФ прагне нав’язати іншим державам “тверде добросусідство”, погоджуються вони на те чи ні. Росія хоче для себе привілеї “великої держави”, обмеження суверенітету сусідніх країн та домовленість, що держави не повинні критикуватися, якщо вони ведуть свої внутрішні справи несумісно з цінностями демократії, прав людини та верховенства права.

“Тому, на думку британських аналітиків, незалежно від того, хто врешті-решт стане наступником Путіна, політична культура Росії, безумовно, продовжуватиме перешкоджати розвитку конструктивніших відносин із Заходом, оскільки російські стратегічні цілі, цінності та розуміння міждержавних відносин безповоротно відрізняються від західних”, – йдеться у повідомленні.

Серед інших міфів, які переосмислює Chatham House: міф про те, що Росії нібито було обіцяно нерозширення НАТО, про те, що українці, білоруси та росіяни – “один народ”, і про те, що Крим завжди був російським.

 

Під СБУ мітингують із вимогою не видавати Білорусі активіста Боленкова

9 липня 2021, УП

У Києві біля будівлі Служби безпеки України проходить мітинг з вимогами до силовиків припинити переслідування білоруського активіста Олексія Боленкова й скасувати рішення про його примусову депортацію.

Джерело: “Укрінформ

Деталі: В акції беруть участь близько 50 осіб. Вони, зокрема, тримають плакати: “СБУ, вам нема більше чим займатись?”, “Україна без Лукашенка”.

Крім того, мітингувальники вимагають скасувати депортацію білоруса Артура Кондратовича, якого вже затримували в 2019 році за запитом із Білорусі через Інтерпол.

Водночас навпроти стоять інші особи, які тримають плакати з написом: “Боленков – один із засновників терористичного ліворадикального угрупування Ревдія” (“Ревдія” позиціонує себе як рух анархістів – УП).

У СБУ повідомили, що наразі жодної заяви від мітингувальників не було, тому виходити до них не збираються.

Передісторія:

21 квітня співробітники Національної поліції і Служби безпеки України обшукали квартиру білоруського активіста Олексія Боленкова в Києві і попередили його про примусове видворення з території України.

За словами Боленкова, обшуки нібито відбувалися “за підозрою в підпалі”. Такі дії зі свого боку чоловік не визнає.

Адвокати Боленкова оскаржили в суді рішення СБУ про депортацію. Однак, за даними правозахисників, Шевченківський райсуд Києва 22 червня відмовив у задоволенні скарги.

Довідка: Олексій Боленков – білоруський та український активіст, народився у місті Жлобин у Білорусі. Він брав участь у протестах на Майдані незалежності у Києві у 2013-2014 роках. Сам Боленков називає себе прибічником анархізму.

 

Президент Литви скликає Раду нацбезпеки через ситуацію на кордоні з Білоруссю

9 липня 2021, УП

Президент Литви Гітанас Науседа оголосив про скликання у понеділок, 12 липня, спеціального засідання Ради нацбезпеки у зв’язку із ситуацією на кордоні з Білоруссю.

Про це повідомляє “Європейська правда” з посиланням на LRT.

Йдеться про безпрецедентну кількість нелегальних мігрантів, що прибувають до Литви через територію Білорусі протягом останнього місяця та особливо – останнього тижня.

На засіданні будуть обговорювати стратегію для вирішення проблеми.

У Литві Рада нацбезпеки обговорює та координує рішення щодо найважливіших питань державної безпеки та оборони.

Як відомо, 2 липня у зв’язку з ситуацією з мігрантами Литва оголосила режим екстремальної ситуації національного масштабу.  Прем’єр-міністр повідомила, що кордон посилять армією та спорудять на ньому додаткові бар’єри.

В уряді Литви вважають це організованою акцією режиму Лукашенка за жорстку позицію Вільнюса щодо репресій проти інакодумців у Білорусі та підтримку білоруської опозиції.

“Ми розглядаємо цей процес як гібридну агресію, спрямовану не лише проти Литви, а й всього ЄС. Це пов’язано з принциповою позицією ЄС та Литви щодо результатів сфальсифікованих виборів та репресій проти громадянського суспільства… Ми вважаємо, що інституції білоруського режиму активно й пасивно залучені до організації цього потоку мігрантів і створення умов для перетину кордону”, – зазначила раніше цього тижня прем’єрка Литви Інгріда Шимоніте.

Європейське агентство Frontex вже спрямувало місію прикордонників до Литви та Латвії для посилення охорони їхніх кордонів з Білоруссю. Невелику місію прикордонників відправила також Естонія.

МЗС Литви звернулося до Туреччини з проханням допомогти з ідентифікацією мігрантів, щоб можливо було повернути їх на батьківщину.

 

В МЗС засудили катування українця Рабешка білоруськими силовиками

9 липня 2021, УП

В МЗС виступили з рішучим засудженням катування співробітниками КДБ Білорусі українського громадянина Павла Рабешка.

Про це в коментарі “Європейській правді” заявив речник МЗС Олег Ніколенко.

“Рішуче засуджуємо катування білоруськими каральними органами громадянина України Павла Рабешка під час його затримання 3 липня в Столині” – йдеться у коментарі.

За словами речника, українські дипломати були на постійному зв‘язку із Павлом Рабешком після його звільнення і надали йому сприяння безпечно залишити територію Білорусі.

“Закликаємо владу в Білорусі припинити репресії проти громадян, звільнити усіх політичних в‘язнів та гарантувати безумовне дотримання основоположних прав людини. Рекомендуємо також українцям зважувати ризики при плануванні поїздок до Білорусі” – заявили в МЗС.

За даними білоруського правозахисного центру “Вясна”, 3 липня за місцем проживання у Столині був затриманий 24-річний громадянин України з посвідкою на проживання в Білорусі Павло Рабешко.

“За місцем проживання хлопця провели обшук, в якому, за інформацією, брали участь п’ятеро співробітників міліції. Був вилучений телефон, а самого Павла затримали і відвезли в невідомому напрямку. Що стало приводом для приїзду співробітників – поки невідомо. За попередньою інформацією, його відвезли в Пінське КДБ”, – повідомляли правозахисники.

Протягом 6 години працівники пінського КДБ проводили допит із застосуванням фізичної сили: били по голові, по тілу, душили і кілька разів кинули в шафу. А також погрожували і ображали.

Павло Рабешко зафіксував всі побої і ці докази будуть використані в рамках нової кримінальної справи.

 

Радбез ООН затвердив резолюцію про продовження надання гумдопомоги Сирії

Країни Ради безпеки ООН після тривалих дипломатичних зусиль досягли компромісного рішення щодо продовження гуманітарного доступу до північного заходу Сирії.

Про це йдеться в повідомленні АР, передає Укрінформ.

«Рада безпеки ООН одностайно проголосувала в п’ятницю за подальше постачання гуманітарної допомоги з Туреччини до північно-західної Сирії, яка знаходиться під контролем повстанців», – зазначається в повідомленні.

Таким чином, гуманітарний коридор працюватиме ще рік та забезпечить підтримку, за оцінками ООН, щонайменше 3,4 млн людей, які потребують як харчових продуктів, так і інших основних видів допомоги.

Голосування за продовження гумдопомоги Сирії в Радбезі ООН стало можливим після угоди між США й Росією. Ключовою розбіжністю в позиціях було питання, чи слід продовжувати гуманітарний доступ через перехід Баб-ель-Хава на ще на рік, як наполягали на Заході, або ж тільки на період шести місяців, як пропонувала Росія, найближчий союзник режиму Асада в Сирії.

Нинішня резолюція стала компромісним варіантом, який передбачає доставлення допомоги впродовж наступних пів року, до 10 січня 2022 року, з автоматичним продовженням ще на шість місяців, до 10 січня 2022 року. При цьому генеральний секретар ООН повинен представити звіт щодо «прозорості» Операції з надання допомоги, а також прогресу в постачанні гуманітарної допомоги через лінії конфлікту в Сирії, на чому наполягла російська сторона.

Як повідомлялося, нинішній мандат щодо гумдопомоги через Баб-ель-Хава, який діяв упродовж року, завершується цієї суботи, 10 липня. Таким чином він продовжиться без додаткових затримок рішенням Ради безпеки ООН.

 

Українська мова є цементуючим фактором для об’єднання українських громад за межами України – Кремінь

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь заявив, що українська мова є цементуючим фактором для об’єднання українських громад за межами України.

Як передає Укрінформ із посиланням на пресслужбу уповноваженого, про це він сказав під час зустрічі з керівниками провідних вишів країни.

Як ідеться в повідомленні, Кремінь провів зустрічі з директором Дипломатичної академії України імені Геннадія Удовенка при МЗС України Геннадієм Надоленком та з ректором Київського національного університету імені Тараса Шевченка Володимиром Бугровим.

Кремінь і Надоленко обговорили важливість публічної дипломатії в різних сферах суспільного життя.

«Кожен громадянин України на міжнародних спортивних змаганнях, книжкових виставках, музичних конкурсах – це не лише приклад високої професійності, а й гордості та поваги до своєї мови та держави. Питання застосування державної мови на публічних заходах, які проходять як в Україні, так і за її межами, – це один із надважливих чинників, який впливає на створення та зміцнення позитивного іміджу України», – зазначив мовний омбудсмен.

Крім того, він наголосив на важливості об’єднання світових українців.

«Зараз не менше 20 мільйонів громадян українського походження мешкають за кордоном. І сьогодні нам треба говорити про важливість збереження української мови за кордоном, і в Америці, і в Європі, і в Австралії», – зазначив Кремінь.

Уповноважений також обговорив з ректором КНУ ім. Тараса Шевченка питання створення онлайн-курсів з вивчення української мови для наукових та науково-педагогічних працівників недільних шкіл за кордоном, а також для тих, хто перебуває в анексованому Криму та на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей.

«Питання реінтеграції закордонних українців, а також тої молоді, яка перебуває на окупованій території має стати частиною Державної програми сприяння опануванню державної мови», – наголосив Кремінь.

За його словами, не менш важливим є питання отримання відповідних сертифікатів по закінченню мовних курсів за кордоном. «Педагогічні працівники, які будуть опановувати українську мову чи підвищувати свою кваліфікацію за допомогою онлайн-курсів за кордоном мають отримувати сертифікати, які б відповідали загальноєвропейським вимогам. І тут постає питання сертифікації методики викладання та оцінювання рівня володіння. Тільки після цього ми зможемо говорити про те, що ці педагогічні працівники зможуть викладати за кордоном сертифіковані курси української мови для дітей українських емігрантів, а також для іноземців», – зазначив Кремінь.

Крім того, Кремінь і Бугров обговорили тактичні та стратегічні кроки, які необхідно здійснити, в тому числі на рівні держави, для утримання в належному стані могили першого ректора Київського університету Михайла Максимовича, яка знаходиться на території напівзруйнованого санаторію «Жовтень» в селі Прохорівка біля Канева.

Як повідомляв Укрінформ, 5 липня представник Уповноваженого із захисту державної мови Андрій Вітренко наголосив, що українська мова як єдина державна мова виконує функції міжетнічного спілкування та є гарантією захисту прав людини для кожного громадянина незалежно від його етнічного походження.

 

За добу в Україні – 655 випадків коронавірусу

09.07.2021 08:17

За минулу добу, 8 липня, в Україні зареєстрували 655 нових випадків COVID-19. Померли 12 людей, одужали – 855.

Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомляє Міністерство охорони здоров’я.

“За добу 8 липня 2021 року в Україні зафіксовано 655 нових підтверджених випадків коронавірусної хвороби COVID-19 (з них дітей – 31, медпрацівників – 37)”, – зазначається у повідомленні.

За інформацією міністерства, за минулу добу госпіталізовано – 396 осіб, летальних випадків – 12, одужало – 885 осіб.

Читайте також: МОЗ планує вийти на 100 тисяч COVID-щеплень на добу

За добу протестовано методом ПЛР – 18 341 особу, методом ІФА – 7 954 особи, експрес-тестами – 15 312 осіб.

За весь час пандемії в Україні захворіло – 2 240 246 осіб, одужало – 2 176 110 осіб, летальних випадків – 52 572, проведено ПЛР-тестувань – 11 001 742.

За останню добу найбільша кількість підтверджених випадків зареєстрована у м. Київ (203), Одеській (62), Донецькій (46), Київській (42) та Львівській (39) областях.

Як повідомляв Укрінформ, позаминулої доби в Україні виявили 617 випадків зараження коронавірусом.

 

Президента і Раду просять якнайшвидше легалізувати медичний канабіс

Мама тяжкохворої дівчинки у відеозверненні просить Президента Володимира Зеленського, Голову Верховної Ради Дмитра Разумкова та депутатів підтримати законопроєкт про легалізацію медичного канабісу, що суттєво покращить якість життя мільйонів пацієнтів.

Про це Вікторія Мостовенко, мама хворої на складну форму епілепсії Софійки, ім’я якої носить вищезгаданий законопроєкт («Закон для Софійки»), повідомила у Фейсбуці.

«Як мама тяжкохворої дитини, я прошу вас ухвалити законопроєкт про медичний канабіс, який носить ім’я Софії і має номер 5596. Це законопроєкт про медичний канабіс, який дозволить моїй дитині покращити якість свого життя і жити без болю», – йдеться у її відеозверненні.

За даними благодійного фонду «Пацієнти України», легалізації ліків на основі медичних конопель чекають в Україні понад 2 мільйони хворих з онкологією, хворобою Паркінсона, Альцгеймера, з псоріазом, розсіяним склерозом, ПТСР, паліативні хворі, близько 20 000 дітей, які страждають від тяжкої епілепсії. Доступ до ліків на основі медичного канабісу суттєво покращує якість життя таких хворих, позбавляє їх від тривалих болів.

Наразі Вікторія Мостовенко дістає для доньки олію на медичному канабісі з-за кордону. Ці ліки дозволені у понад 60 країнах світу, але в Україні люди, які дістають їх для своїх родичів, фактично є злочинцями, бо препарати досі під забороною.

Матір дівчинки пояснює, що без цих ліків тіло доньки щоденно скручують сильні багатогодинні судоми.

«Тому я змушена бути поза законом. Я змушена шукати шляхи, щоб купити ці ліки для своєї дитини і рятувати її щодня», – підкреслила вона.

У вівторок, 13 липня, о 9:30 під Верховною Радою тяжкохворі пацієнти проведуть акцію із закликом якнайшвидше проголосувати за «Закон для Софійки» – законопроєкт № 5596 про легалізацію медичного канабісу.

Як повідомлялося, законопроєкт про легалізацію канабісу було зареєстровано у ВР 2 червня. Комітет Верховної Ради з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування 30 червня підтримав законопроєкт №5596 щодо легалізації медичного канабісу в Україні.

 

Щоб втамувати біль: мама тяжкохворої  дитини звернулась до Ради з вимогою легалізувати медичний канабіс

Дарія Поперечна, УП.Життя  9 липня 2021

Мама, яка виховує 4-річну доньку з тяжкою формою епілепсії, звернулася до президента Володимира Зеленського та Верховної Ради з вимогою легалізувати медичний канабіс.

Вікторія Мостовенко пояснює, що без ліків на основі канабісу дитина щоденно відчуває судоми та сильний біль.

Мама закликає депутатів підтримати та ухвалити законопроєкт №5596 про медичний канабіс.

“Як мама тяжкохворої дитини, я прошу вас ухвалити законопроєкт про медичний канабіс, який носить ім’я Софії і має номер 5596.

Це законопроєкт про медичний канабіс, який дозволить моїй дитині покращити якість свого життя і жити без болю”, – наголошує Вікторія.

Наразі мама  дістає для доньки олію на медичному канабісі з-за кордону.

Ці ліки дозволені у понад 60 країнах світу, але досі під забороною в Україні.

“Я змушена в нашій країні стати контрабандисткою, тому що шукаю шляхи, як із-за кордону купити для доньки ліки на основі медичного канабісу”, – говорить у відеозверненні Вікторія Мостовенко.

Без цих ліків тіло дівчинки щоденно скручують сильні судоми, які супроводжуються тривалим та сильним болем.

При регулярному вживанні ліків, 4-річна Софія може нормально спати, їсти, розуміє, що відбувається довкола.

“Уявіть собі, як дивитися, коли твою дитину стискає, викручує, вона плаче, прокусує собі язик, щоки, а ти не можеш їй допомогти.

Тому я змушена бути поза законом. Я змушена шукати шляхи, щоб купити ці ліки для своєї дитини і рятувати її щодня”, – розповідає у відео Вікторія.

Легалізації ліків на основі медичних конопель Україні потребують понад 2 мільйони хворих з онкологією, хворобою Паркінсона, Альцгеймера, з псоріазом, розсіяним склерозом, ПТСР, паліативні хворі, близько 20 000  дітей, які страждають від тяжкої епілепсії.

Нагадаємо що раніше Кабінет міністрів легалізував деякі препарати на основі канабісу.

 

Щеплені CoronaVac зможуть отримати міжнародне свідоцтво – Ляшко

Вакцинація CoronaVac дає можливість отримати міжнародне свідоцтво, заявив міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Телеграм-канал міністерства охорони здоров’я Коронавірус_інфо.

Ляшко заявив, що особи, які пройшли повний курс щеплення вакциною CoronaVac, зможуть отримати міжнародне свідоцтво про вакцинацію.

Цей документ відповідає міжнародним медико-санітарним нормам, а отримати його можна у сімейного лікаря.

Ляшко закликав українців вакцинуватися та наголосив, що наші політики і дипломати роблять все можливе, аби громадяни, щеплені вакциною CoronaVac, могли подорожувати світом.

Наразі МЗС України у співпраці з МОЗ та Мінцифрою проводять переговори з країнами про взаємне визнання міжнародних документів про імунізацію від COVID-19. Уся актуальна інформація для подорожей громадян України за кордон – умови в‘їзду та транзиту, контакти посольств і консульств України за кордоном – доступна на онлайн карті МЗС України.

Як повідомляв Укрінформ, 8 липня медичний сервіс Helsi.me повідомив, що громадяни України, які отримали дві дози щеплення від коронавірусу вакциною CoronaVac та мають міжнародне свідоцтво, наразі можуть відвідати 10 країн.

 

Генсек ООН закликав G20 реалізувати Глобальний план вакцинації

Нові штами COVID-19 можуть бути ще заразнішими й смертоноснішими, саме тому світ потребує реалізації Глобального плану вакцинації.

На цьому наголосив у п’ятницю генсек ООН Антоніу Гутерреш на засіданні міністрів фінансів та глав нацбанків країн G20, повідомляє власкор Укрінформу у США.

«Глобальний пробіл у вакцинації загрожує нам усім, оскільки вірус мутує, і він може стати заразнішим або навіть смертоноснішим»,- заявив генсек Організації.

Він підкреслив, що наявні потужності для вакцинації є недостатніми.

«Нам потрібно щонайменше 11 мільярдів доз для вакцинації 70% населення світу, щоби припинити цю пандемію», – заявив Гутерреш.

У цьому зв’язку він зауважив, що світ потребує Глобального плану вакцинації, щоби принаймні подвоїти виробництво препаратів та забезпечити їх справедливий розподіл, використовуючи програму COVAX у якості базової платформи.

«Для реалізації цього плану я закликаю створити Цільову групу з надзвичайних ситуацій, яка охопить країни, що виробляють і можуть виробляти вакцини; ВООЗ; Глобальний альянс з питань вакцин та імунізації; а також міжнародні фінансові установи, здатні взаємодіяти з відповідними фармацевтичними компаніями й виробниками», – наголосив генсек ООН.

Він також зазначив, що країни G20 можуть очолити глобальні зусилля з підготовки й реалізації такого плану.

Нагадаємо: за даними Університету медицини імені Джона Гопкінса, у світі нараховується понад 185 мільйонів офіційних випадків зараження COVID-19. При цьому понад 4 мільйони людей померли. Вакцини отримали трохи більше ніж 3,386 мільярда людей.

 

«Петрівські субітки»: на Закарпатті відтворять рідкісний календарний обряд

У закарпатському селі Вишка в понеділок, 12 липня, відбудеться перший фестиваль “Петрівські субітки” з відтворенням рідкісного обряду літнього циклу – запалення вогнищ.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Закарпаття онлайн.

“У понеділок, 12 липня, Костринська сільська рада запрошує на перший фестиваль “Петрівські субітки”, який розпочнеться у с. Вишка, на горі Красія (на пересадці, підйом канатною дорогою) о 16:00″, – йдеться у повідомленні.

У програмі, крім мистецької частини, фаєр-шоу та запалення субітки.

Зазначається, що “Петрівські субітки с. Вишка Великоберезнянського району” належить до рідкісних календарних обрядів літнього циклу, що збереглися лише у західних слов’ян.

У с. Вишка їх проводить молодь села у ніч на свято апостолів Петра і Павла (12 липня). Приуроченість до Петра і Павла визначила назву Петрівські. Саме слово «субітка» означає вогнище (характерне і для свята Іван Купала). Отже, головна подія обряду – запалення традиційних вогнищ. Їх готували заздалегідь (за 2-3 тижні до свята) на околиці села:  стягуючи старі сухі берези та ялиці, монтуючи з них високі каркаси (з 3-4 жердин заввишки 15-18 метрів). Висота субіток залежала від кількості вулиць, які брали участь у обряді. Між хлопцями різних частин села існувало змагання: чия субітка буде вищою, і горітиме довше.

Зазвичай субітки розгоралися майже одночасно. Разом із вогнищем у темряві запалювалися факели, і хлопці біля субіток утворювали цікаві фігури, а потім – бігли в село дізнатися про результати змагання. Палиці з факелів закопувалися в грядку з капустою, щоб гарно вродило і капусту не поїдала попільниця та гусінь.

Основна зона побутування обряду – село Вишка Великоберезнянського району (в урочищах Магерка, Загорди, Плішка, Черевків горб, На скалі та Чертіж). Згадки про субітки (собітки, сибітки) зустрічаються в сусідніх селах району – Люта та Тихий, а також у лемків на території Словаччини.

Наразі спільнота села Вишка – основна група, яка виступає носієм обрядового елемента і дотепер зберігає традиції запалення Петрівських субіток.

 

Блокчейн допоможе українським брендам вийти на ринок Сінгапуру

Глобальна блокчейн-компанія Ambrosus і сінгапурський бізнес-акселератор Business Engineers Asia (BEA) допоможуть перспективним українським виробникам товарів повсякденного попиту (FMCG-виробникам) вийти на ринок Сінгапуру.

Як передає Укрінформ, про це йдеться в пресрелізі Ambrosus, що є в розпорядженні Укрінформу.

“Ініціатива охоплює повний набір послуг з експорту товарів. У межах програми «Найкраще з України», присвяченій 30-й річниці Незалежності, до 30 українських підприємств-виробників FMCG-товарів отримають змогу вийти на ринок Сінгапуру та потенційно інших країн ASEAN (Асоціації держав Південно-Східної Азії) з мінімальними ризиками”, – йдеться в повідомленні.

Програма охоплює повний набір послуг з експорту товарів: підбір портфоліо, перевезення, проходження митниці, зберігання у країні імпорту, лістинг на провідних онлайн-майданчиках та маркетингову підтримку.

Зокрема, виробники матимуть власного представника у Сінгапурі. Платити потрібно буде лише за логістичні послуги та зберігання товарів на складі. Більше того, організатори програми гарантують викупити всю непродану тестову продукцію, якщо така буде.

Блокчейн Ambrosus надасть підприємцям докази походження їхніх товарів, зашифровані у QR-коді на пакуванні. Відсканувавши QR-код, покупці зможуть побачити актуальну інформацію про бренд (сайт, локацію та фотографії виробництва), сертифікат якості товару та партії, звідки товар прибув, і які точки пройшов на своєму шляху. Це стане великою конкурентною перевагою для української продукції на ринку Сінгапуру.

Податись на участь у програмі можуть будь-які FMCG-бренди споживчих товарів, чиї товари можуть зберігатись на складі тривалий час. Ключовий критерій відбору — потенційна привабливість для ринку Сінгапуру. У програмі вже беруть участь такі українські бренди як Верес, Yaro, Street soup, Tiziano, Newton’s apple chips.

Завдяки подібній програмі на ринок Сінгапуру вже успішно виходять виробники з Польщі, Італії та Мексики.

 

Громади Полтавщини налагоджують діалог з представниками місцевих ЗМІ

Багато органів місцевого самоврядування не готові до активного спілкування з журналістами почасти через відсутність у громадах відповідальних за розповсюдження інформації фахівців.

Як передає кореспондент Укрінформу, про це йшлося під час онлайн-зустрічі «Актуальні питання взаємодії органів місцевого самоврядування та регіональних ЗМІ для ефективної комунікації та забезпечення свободи слова», яку проводила команда Полтавського регіонального офісу Програми «U-LEAD з Європою» разом зі спеціалістами облдержадміністрації, територіальних громад та представниками ЗМІ.

Своє бачення становища взаємодії ЗМІ та влади висловив директор ТРК «ІРТ Полтава» Ігор Кужик.

«В ТГ люди ніколи не займалися інформаційною діяльністю, тому їм дуже важко вибудовувати діалог з представниками ЗМІ. Вони не знають, як готувати пресрелізи, не розуміють, що про події журналістів слід попереджати заздалегідь, можуть відмовлятися від коментарів на неприємні їм теми чи взагалі не пускати ЗМІ на сесії, наради, де вирішуються важливі для громади питання. Тобто, ще не можуть оцінити, наскільки важливе правдиве висвітлення життя громади для її престижу. На жаль, люди часто послуговуються не офіційними джерелами, а перекрученою інформацією в Інтернеті. Тому значення сьогоднішнього діалогу надзвичайно важливе», – зазначив Кужик.

Найгірша ситуація у взаємодії журналістів з органами місцевої влади склалася у Полтаві та в Кременчуці, де чиновники неодноразово перешкоджали професійній діяльності представників масмедіа. У Кременчуці, наприклад, журналісти п’ятьох видань змушені звертатися до суду, намагаючись добитися справедливості.

Про правові аспекти взаємодії органів влади та журналістів говорили начальник відділу комунікації Головного управління Національної поліції в Полтавській області Юрій Сулаєв та регіональна представниця Інституту масової інформації у Полтавській області Надія Труш. За їхніми даними, в цьому році правоохоронці розслідують три провадження за перешкоджання журналістській діяльності й одне за погрозу журналісту з боку представника влади.

Проте ситуація не скрізь однакова, адже на Полтавщині запроваджено і чимало корисних практик комунікації органів місцевого самоврядування з журналістами і власними громадами. Представники Полтавської обласної державної адміністрації та Полтавської обласної ради стверджують, що відкриті до діалогу зі ЗМІ. Для цього вони використовують не лише повідомлення через офіційні сайти, але й телеграм-канали, електронні розсилки новин тощо.

У Нехворощанській ТГ Полтавського району, як розповів спеціаліст загального відділу сільської ради Олександр Зінченко, постійний зв’язок з мешканцями влада підтримує за допомогою власної сторінки у Фейсбуці. Із лайків під новинами і коментарів одразу видно, що людей хвилює найбільше, і відповідно, можна визначати пріоритети в подальшому розвитку. Цікаво, що окремі текстові повідомлення набирають по 7-10 тисяч переглядів, а відеоролики й по 20-30 тисяч, у той час, як населення самої громади – трохи більше 5 тисяч.

«Ми щодня, навіть у вихідні, даємо людям свіжі й достовірні новини, – зауважив Зінченко. – Це наш престиж, це соціальне визнання громади. Інакше у населення впаде довіра до керівництва».

Під час обговорення проблеми були висловлені пропозиції визначати когось одного з числа чиновників для підтримки зв’язків з громадськістю та з представниками масмедіа, а також підключати до цього фахівців, які б надавали важливі новини та роз’яснення.

Радник U-LEAD з питань комунікацій та висвітлення Дмитро Прокопчук закликав присутніх представників державної влади і місцевого самоврядування сміливіше налагоджувати діалог із місцевими та регіональними журналістами, не боятися дискусій і складних запитань.

«Щоб розбудовувати демократичну систему, в якій громада бере участь у вирішенні своїх проблем, щоб вона могла приймати ефективні рішення, люди повинні бути поінформовані про реальний стан справ у громаді. А посадовці мають знати настрої своїх виборців, розуміти наявні виклики. Тобто, треба бути всім в одному контексті. Без участі журналістів поширити цей контекст неможливо. Моє прохання до керівників органів місцевого самоврядування: не бійтеся критики журналістів. Бійтеся відсутності інформації. Вакуум швидко заповниться чутками – це найгірше, що може бути. Відкритість сприяє успіху більше, аніж мовчанка», – наголосив Прокопчук.

Як повідомлялося, Програма з розширення прав і можливостей на місцевому рівні, підзвітності та розвитку «U-LEAD з Європою» спільно фінансується ЄС та його державами-членами Німеччиною, Польщею, Швецією, Данією, Естонією та Словенією для підтримки України на її шляху до зміцнення місцевого самоврядування. U-LEAD сприяє прозорому, підзвітному та багаторівневому управлінню в Україні, яке відповідає потребам громадян та розширює можливості громад.

 

Туристичні «магніти» Бродів ознакують мініскульптурками бобрів

У Бродах на Львівщині встановлять понад десяток туристичних мініскульптурок бобра – із цікавими локаціями міста туристів знайомитиме пан Бобринський.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Zaxid.net.

«Це буде бобер у різних іпостасях, позах, з різною мімікою, харизмою. За посиланням на QR-коді розповідатиме різними голосами про місця, на яких буде стояти. Всі локації будуть додані у туристичний маршрут, його можна обійти пішки. Постать бобра обрали тому, що у нас болотиста місцевість, бобер був зображений на геральдиці Бродівщини. Його можна використати і гарно обіграти у сувенірній продукції», – розповіла керівниця відділу інформаційно-аналітичної діяльності та комунікацій Бродівської міської ради Мирослава Островська.

За її словами, місто ще вирішує, з якого матеріалу виготовлять фігурки: з бронзи чи антивандальних сучасних матеріалів. Наразі є 12 визначених місць і ще 8 запасних, до яких місто планує залучити бізнес, щоб дати поштовх для розвитку.

Спочатку за кошти міста планують встановити 12-15 фігур бобрів заввишки 30-35 см.  Їх розмістять біля віддалених об’єктів, які хочуть включити до екскурсійного маршруту.

«Це добре для місцевостей, які хочуть додати в маршрути – на місці втрачених пам’яток, наприклад, де колись була Луцька брама, якої вже немає, біля відірваних від інших локацій точок. Самодостатні пам’ятки самі себе презентують», – додав краєзнавець та історик Василь Стрільчук.

Над основним прототипом образа для скульптурок працював художник Вадим Лоза. А до роботи над іншими варіантами фігурок залучать інших митців. Після цього за роботу візьмуться скульптори.

Презентацію бродівських скульптур планують зробити напередодні Дня міста, що святкують у вересні. Броди – давнє історичне місто, засноване в XI столітті. Вперше згадується у «Повчанні дітям» Володимира Мономаха. Сучасне середмістя розбудували в XVI- XVII століттях за концепцією «ідеальних». Місто внесене до переліку історичних населених пунктів України.

Як повідомляв Укрінформ,  у містах Острог (Рівненщина) і Полонне (Хмельниччина) склали туристичні маршрути, у яких цікаві локації промарковані мініскульптурками. Крім цих двох громад, у проєкті “Розробка методології маркування історичних атракцій в малих містах України. Культурна інтервенція в минуле заради подорожі в майбутнє” беруть участь ще чотири міста України: Батурин Чернігівської, Броди Львівської, Володимир-Волинський Волинської і Кременець Тернопільської областей.

 

Які норми мовного закону запрацюють із 16 липня – роз’яснення МКІП

У Міністерстві культури та інформаційної політики роз’яснили, які нововведення будуть запровадженні з використання державної мови у сфері культури.

Про це йдеться у переданому Укрінформу повідомленні міністерства.

Так, 16 липня 2021 року набирають чинності частини друга-шоста, восьма статті 23 Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної», якою унормовано застосування державної мови у сфері культури.

Зокрема, згаданими нормами передбачено, що: мовою проведення культурно-мистецьких, розважальних та видовищних заходів є державна мова. Застосування інших мов під час таких заходів дозволяється, якщо це виправдано художнім, творчим задумом організатора заходу, а також у випадках, визначених законом щодо порядку реалізації прав корінних народів, національних меншин України; супровід культурних заходів в Україні здійснюється державною мовою, або ж організатор забезпечує синхронний чи послідовний переклад такого виступу державною мовою; оголошення, афіші, інші інформаційні матеріали про культурно-мистецькі та видовищні заходи і вхідні квитки виготовляються державною мовою. Допускається використання інших мов поряд з державною мовою, при цьому текст іншою мовою не може бути більшим за обсягом та шрифтом, ніж текст державною мовою.

Згідно з новими нормами, публічне виконання та/або публічний показ театральної вистави іншою мовою, ніж державна, в державному чи комунальному театрі має супроводжуватися перекладом державною мовою за допомогою субтитрів, звукового перекладу чи в інший спосіб; мовою музейної справи та мистецьких виставок, а також мовою поширення та демонстрування фільмів в Україні є державна мова.

У МКІП пояснили, що в межах заходів кінофестивалів, що проводяться в Україні за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері кінематографії, в кіновидовищних закладах України допускається показ фільмів мовою оригіналу, але із субтитрами, виконаними державною мовою.

Туристичне та екскурсійне обслуговування має бути українською мовою, але туристичне обслуговування іноземців та осіб без громадянства може здійснюватися іншою мовою.

Як повідомлялося, 16 липня 2021 року набувають чинності нові статті Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”.

Як повідомлялося, 16 січня 2021 року набули чинності норми статті 30 Закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, які регулюють використання державної мови у сфері обслуговування споживачів.

Верховна Рада 25 квітня 2019 року ухвалила Закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. Його статті впроваджуються в дію поетапно. Переважна більшість його норм набула чинності 16 липня 2019 року.

 

Оборонне замовлення: держава уклала і продовжила контракти на 15 мільярдів – Уруський

Станом на 1 липня державні замовники у рамках виконання оборонного замовлення уклали 12 і продовжили дію 147 контрактів на загальну суму майже 15 млрд грн.

Про це повідомив віцепрем’єр-міністр – міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олег Уруський під час засідання Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки, передає кореспондент Укрінформу.

«У виконанні державного оборонного замовлення беруть участь 14 замовників. Загальний обсяг фінансування державного оборонного замовлення на 2021 рік становить 27,109 млрд грн. Станом на 1 липня 2021 року державні замовники уклали і пролонгували 159 держконтрактів на загальну суму майже 15 млрд грн., що складає 55% від загального обсягу фінансування, передбаченого на 2021 рік», – сказав Уруський.

За його словами, з цих контрактів у 2021 році підписано 12 контрактів на 125 млн грн, пролонговано – 147 контрактів на 14,7 млрд грн. Уруський зазначив, що ситуація малою кількістю нових підписаних контрактів і великою кількістю продовжених потребує додаткового аналізу.

Міністр повідомив, що нові контракти укладали Міністерство оборони, Головне управління розвідки Міноборони, Служба безпеки України, Служба зовнішньої розвідки, Держспецзв’язок.

Відповідно до укладених контрактів, підприємствам-постачальникам уже сплачено 10,322 млрд грн, що становить 70% від загальної суми укладених контрактів. Виконано робіт і послуг, надано продукції на суму 2,587 млрд грн, 70% яких надано за попередньою оплатою, проведеною у 2020 році.

За словами урядовця, планування оборонного замовлення на 2022-2024 роки уже виконуватиметься згідно з законом про оборонні закупівлі.

Як повідомлялося, станом на 1 червня Міністерство оборони України виконало фінансові зобов’язання на 68,7% від загального фінансового ресурсу державного оборонного замовлення 2021 року, виконавцям було сплачено 67,8% коштів від узятих фінансових зобов’язань.

 

Гусєв: Частина підприємств Укроборонпрому – просто закинуті будівлі

Понад 75 підприємств, що входять до складу Державного концерну «Укроборонпром», мають зношеність основних засобів у понад 50%, ще 24 – більше ніж 80%.

Про це розповів генеральний директор ДК «Укроборонпром» Юрій Гусєв під час пресконференції з нагоди підбиття виробничих підсумків за перше півріччя 2021 р., а також ухвалення Стратегії трансформації концерну, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Сьогодні до складу концерну входить 118 підприємств, і наразі ми проводимо аналіз їх життєстійкості. За попередніми даними, більше 75 підприємств мають зношеність основних засобів у понад 50%, ще 24 – більше 80%», – наголосив він.

Зокрема, на сьогодні 28 підприємств Укроборонпрому забезпечують 90% доходів, ще 13 виробництв – лише 70%. У той же час 32 підприємства втратили своє значення для потреб Збройних сил України.

Також 21 підприємство на сьогодні знаходиться на тимчасово непідконтрольній території, що не використовуються. Мова йде про окремі регіони Донецької, Луганської областей та анексований Крим.

Як розповідає Гусєв, на сьогодні також проводиться аналіз підприємств, за результатами якого буде сформований висновок щодо доцільності їх існування у структурі оборонно-промислового комплексу.

«Частина підприємств, що входять до складу концерну, не просто втратила значення для оборонно-промислового комплексу, а вони на сьогодні не є виробничими установами. Це фактично будівлі, які десятиліттями приводились до занедбаного стану», – додав очільник Укроборонпрому.

Як повідомляв Укрінформ, у ході реформи ДК «Укроборонпром» 19 підприємств, що входять до його складу, передаються до Фонду державного майна та Міністерства оборони України.

 

У Міндовкілля планують залучити інвесторів до проєктів з переробки відходів

9 липня 2021, УП

Міндовкілля планує залучити інвесторів до проєктів з переробки відходів: області самі визначатимуть, де розташовуватимуться сміттєпереробні потужності, а в інвесторів буде вся необхідна інформація, щоб долучитися до управління відходами.

Про це заявив міністр захисту довкілля і природних ресурсів Роман Абрамовський у Вільнюсі на сесії “Бізнес-середовище та інвестиційний клімат” IV Конференції з питань реформ в Україні, передає “Укрінформ”.

“Щоб зробити сферу управління відходами в Україні інвестиційно привабливою, нашій державі потрібно імплементувати вимоги Директиви 2008/98/ЄС в національне законодавство.

Законопроєкт № 2207-1д направлений на ці цілі. Сподіваюся, що у вересні він буде схвалений Верховною Радою України”, – сказав міністр.

За його словами, законопроєкт юридично закріпить статус регіональних планів управління відходами, у яких кожна область визначить місця розташування необхідних сміттєпереробних потужностей.

“Інвестор чітко зможе розуміти, де і в якому місці є потреби на переробну потужність, скільки відходів утворюється та які плани у місцевих громад.

Фактично, це будуть інвест-кейси з прорахунком щорічного обсягу доставки відходів та гарантією щодо сплати за послугу з їх оброблення”, – додав він.

 

Маяки з МВФ, «зелені» фінанси і FinTech: Шевченко про зустріч з керівництвом Світового банку

Національний банк спільно зі Світовим банком обговорили поточну економічну ситуацію в Україні, монетарну політику та перспективи розвитку зелених фінансів.

Як передає Укрінформ, про це на своїй сторінці у Фейсбуці написав голова НБУ Кирило Шевченко за підсумками зустрічі у Вільнюсі з Анною Б’єрде, віце-президенткою Світового банку, яка відповідає за регіон Європи та Центральної Азії, та директором у справах України, Білорусі та Молдови Арупом Банерджі.

“Ми обговорили ухвалений нещодавно закон про корпоративне управління, що є одним із структурних маяків нашої програми співпраці з МВФ, поточну економічну ситуацію в Україні, нашу монетарну політику та збільшення золотовалютних резервів. Окремо зупинилися на діяльності НБУ як регулятора небанківського сектору та низці вже затверджених важливих правил для учасників ринку. Також зупинилися на перспективах розвитку в Україні зелених фінансів та зосередженні стратегії наших дій на таких векторах, як FinTech та інновації”, – написав Шевченко.

Висловив подяку нашим партнерам за завершення процедури запуску проєкту Economic Recovery Development Policy Loan, 29 червня в Україну надійшли перші $350 млн та направлені до фінансування загального фонду державного бюджету. До речі, загальна сума проєкту становить $700 млн.

Він нагадав, що Світовий банк, є другим після МВФ нашим кредитором. За весь час співробітництва Світовий банк затвердив для України 59 позик загальним обсягом $12,93 млрд, з яких Україна отримала $9,7 млрд.

Станом на 1 червня 2021 року на стадії реалізації знаходилося 12 інвестиційних проєктів та 1 системний проєкт загальною сумою у майже $3,2 млрд, вибірка коштів позик за якими складає $1,86 млрд (що є 58,40% від загальної суми).

 

Україна та МВФ досягли компромісу щодо антикорупційних питань – Мінфін

9 липня 2021, УП

Під час перемовин між Україною та Міжнародним валютним фондом сторони досягли компромісу у питаннях антикорупційної реформи, реформи корпоративного управління та незалежности НАБУ – незабаром очікується угода на рівні персоналу.

Про це повідомляє пресслужба Міністерства фінансів за результатами зустрічей міністра фінансів Сергія Марченка та представників МВФ у США.

Так, представники МВФ відзначили прогрес України в проведенні реформ, необхідних для продовження програми співпраці, наголосили у Мінфіні.

У відомстві кажуть, що “переговори дозволили узгодити позиції обох сторін та досягти компромісу з ряду питань, зокрема, щодо антикорупційної реформи, реформи корпоративного управління та питання незалежності НАБУ”.

За словами Марченка, Україна досягла значних результатів у виконанні структурних маяків МВФ. Він наголосив, що Верховна Рада у короткий термін ухвалила ряд законопроєктів, необхідних для продовження програми співпраці з МВФ.

Однак експерти МВФ зазначили, що рішення КСУ призвели до відкату антикорупційних зусиль, що потребує відповідної реакції з боку української влади.

Сторони домовились про тісну комунікацію та спільну роботу для можливості досягнення Staff level agreement найближчим часом.

Читайте також: МВФ поїхав, але ви тримайтеся: чому Україна не отримала грошей та у що це виллється

Нагадуємо:

Український уряд, як і раніше, сподівається на отримання у цьому році від МВФ траншу близько 0,7 млрд дол за програмою stand by, міністр фінансів Сергій Марченко з делегацією зараз веде відповідні переговори у Вашингтоні.

Аналітики Bank of America (BofA) вважають, що Україна може спробувати відмовитися від співпраці з МВФ під час виборчого циклу 2023-2024 років.

У Міжнародному валютному фонді кажуть про те, що певний прогрес для завершення першого перегляду програми stand-by є, проте Україні потрібно зробити ще більше до другого перегляду.

Україна і МВФ можуть досягти домовленостей на рівні staff level agreement у найближчі 2 місяці, заявив у квітні міністр фінансів Сергій Марченко.

Економічна правда

 

ЗМІ: новим власником Glusco стала азербайджанська SOCAR, підписали угоду

9 липня 2021, УП

Новим власником мережі автозаправних станцій Glusco стане компанія Socar New Energy Ltd (SNE), зареєстрована на Кіпрі, компанії підписали угоду.

Про це повідомляє enkorr з посиланням на топ-менеджера торговельної структури з Азербайджану.

“Довго підбирали структуру для цієї угоди, зупинилися в підсумку на Socar New Energy Ltd”, – повідомив він. За його словами, угода передбачає викуп 100% участі в Glusco Energy, про що незабаром буде запис в реєстраційних документах кіпрської компанії.

Водночас, для початку роботи в Україні Socar New Energy повинна тепер отримати дозвіл Антимонопольного комітету України. Згідно європейського законодавства, Socar також належить формально дістати схвалення антимонопольних органів Грузії, Туреччини та ще кількох країн, де Socar веде діяльність.

“Заяву в Антимонопольний комітет України має бути подано протягом найближчих десяти днів, в другій декаді липня”, – розповів співрозмовник видання.

Нагадуємо:

5 липня у коментарі ЕП головний керуючий директор “Глуско Рітейл” Віталій Вандич повідомив, що наразі перемовини щодо зміни власника мережі АЗС майже завершились, але не став називати компанію.

Раніше у ЗМІ з’явилася інформація щодо того, що новим власником може стати азербайджанська компанія Socar.

Державна нафтова компанія Азербайджану SOCAR підписала угоду щодо права експорту нафпродуктів “Роснефти” в Україну, Польщу, країни Балтії та інші країни Східної Європи.

З квітня компанія Proton Energy Group S.A., до якої входить пов’язана з Віктором Медведчуком мережа Glusco, зупинила поставки продукції на український ринок – один з найбільших партнерів компанії, Wexler, вже заявив про зупинку постачання російського дизпалива.

 

Нацбанк опрацьовує 3 можливі варіанти використання е-гривні

9 липня 2021, УП

Нацбанк презентував результати опитування учасників ринку щодо потенційного попиту на цифрову валюту центрального банку – е-гривню та можливих варіантів її використання.

Про це повідомляє прес-служба регулятора.

“Можливості випуску власних цифрових валют сьогодні вивчають центробанки усього світу. Свого часу Національний банк України був одним із перших центральних банків у світі, що почав досліджувати таку можливість.

Ми уже маємо практичний досвід реалізації пілотного проєкту з випуску е-гривні у 2018 році. Зараз ми зосереджені на пошуку ефективного способу її використання. Щоб знайти дійсно затребувані варіанти й ніші використання е-гривні та визначити потенційний ефект від її впровадження, ми вирішили почути думку експертів фінансового ринку та провели комплексне опитування”, – заявив голова НБУ Кирило Шевченко.

Участь у опитуванні, яке завершилося цього року, взяли 100 експертів фінансового ринку із різнопрофільним досвідом: роздрібний бізнес та інновації, корпоративний бізнес, фінансові ринки, цифрова трансформація органів державної влади, віртуальні активи.

Опитування включало 30 запитань у розрізі шести таких можливих варіантів використання (“юзкейсів”) е-гривні:

Інструмент для роздрібних безготівкових платежів (P2P, P2B, В2В).

Інструмент для цільових соціальних виплат (G2P).

Інструмент для розрахунків за цінними паперами та іншими фінансовими інструментами (B2B).

Інструмент для корпоративних платежів юридичних осіб (B2B).

Інструмент для транскордонних платежів (B2B, Р2Р, Р2В).

Дохідний фінансовий інструмент.

“На думку учасників фінансового ринку, найперспективнішим “юзкейсом” е-гривні потенційно може стати її використання для роздрібних безготівкових платежів (насамперед – Р2Р перекази між фізичними особами та операції електронної комерції).

На другому місці за кількістю балів – е-гривня як інструмент для транскордонних платежів (насамперед – Р2Р перекази між фізичними особами)”, – додали в НБУ.

При цьому, варіант використання е-гривні як інструменту для цільових соціальних виплат (G2P) займає передостаннє місце за кількістю набраних балів. Водночас 77% респондентів підтримали цей варіант у разі, якщо на базі е-гривні будуть запроваджені “програмовані” цільові гроші для здійснення державою виплат (які можуть бути витрачені виключно на конкретні цілі або в конкретний період часу).

“Отже, це могло б ефективно доповнити функціонал е-гривні для роздрібних безготівкових платежів”, – пояснили в регуляторі.

Також респонденти виявили значну зацікавленість до потенціалу е-гривні як інструменту для здійснення операцій у сфері віртуальних активів.

Також більшість опитаних експертів вважає, що е-гривня має бути реалізована на базі технології блокчейн.

“Беручи до уваги обсяг ринку віртуальних активів в Україні та спорідненість технології, Нацбанк вважає, що напрям використання е-гривні у сфері, пов’язаній з обігом віртуальних активів, має потенціал до подальшого дослідження”, – йдеться у позиції НБУ.

Основою для подальшого опрацювання Національним банком варіантів використання е-гривні стануть ті, що визначені в результаті опитування, та досліджень Нацбанку та міжнародного досвіду:

е-гривня для роздрібних безготівкових платежів із можливим функціоналом “програмованих” грошей та можливістю здійснення цільових соціальних виплат;

е-гривня для використання у сфері, пов’язаній з обігом віртуальних активів (наприклад, для обміну, забезпечення випуску та інших операцій з віртуальними активами);

е-гривня для транскордонних платежів.

Нагадаємо:

У Нацбанку позитивно оцінюють можливість випуску цифрових грошей, які здатні стати рівноцінним еквівалентом звичайної фіатної гривні.

Раніше заступник голови НБУ Олексій Шабан заявив, що у Нацбанку поки шукають необхідну ідею для проєкту “Електронна гривня“, “зовні все виглядає як затишшя”.

 

Зеленський підписав закон про додаткові 742 мільйони для судів

9 липня 2021, УП

Президент Володимир Зеленський підписав закон про венесення змін до закону про держбюджет на 2021 рік щодо збільшення видатків на забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами.

Про це повідомляє Офіс президента.

Парламент ухвалив відповідний закон 17 червня.

“Право на своєчасну виплату заробітної плати захищене законом. Але це право систематично порушується стосовно працівників апаратів судів. Так, на 2021 рік заявлене фінансове забезпечення системи правосуддя складає лише 38,4% від потреби. Визначених бюджетом коштів не вистачає на виплату заробітної плати працівникам апаратів місцевих та апеляційних судів, навіть у межах обов’язкових мінімальних виплат.

На необхідності фінансового забезпечення судів також наголошують міжнародні інституції, вказуючи, що суди потребують достатніх ресурсів”, – заявили в ОП.

Зазначається, що закон дозволить врегулювати питання оплати праці співробітників апаратів судів та забезпечити належні умови для роботи судів, що гарантовано Конституцією.

“Документ вносить зміни до державного бюджету на поточний рік, збільшуючи видатки Державній судовій адміністрації України за програмою “Забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя” на 742 млн грн.

Це дозволить частково вирішити першочергову потребу у збільшенні обсягу видатків на виплату заробітних плат для працівників апаратів судів”, – додали в ОП.

Нагадаємо:

Верховна Рада прийняла законопроєкт №5304 про внесення змін до держбюджету-2021, яким збільшує на 600 млн грн видатки на оплату праці працівників апарату місцевих та апеляційних судів.

Голова Верховної Ради Дмитро Разумков підписав закон (законопроєкт №5304) про збільшення видатків на забезпечення здійснення правосуддя місцевими і апеляційними судами.

Видатки за статтею “Здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ правосуддя” збільшуються на 600 мільйонів гривень. Водночас на цю ж суму скорочується фінансування програми “Підготовка та участь національних збірних команд в Паралімпійських і Дефлімпійських іграх”.

У Мінмолодьспорту пояснили, що перерозподіл 600 млн грн на оплату праці працівників апарату місцевих та апеляційних судів погоджено з міністерством та “Інваспорт”.

“Такі зміни прийнято виходячи з рішення організаційного Комітету літних Дефлімпійських ігор щодо перенесення проведення заходу з 2021 року на 1 – 15 травня 2022 року в місті Кашіас-ду-Сул, Бразилія.

У зв’язку з перенесенням проведення Ігор на 2022 рік частина передбачених видатків не буде використано. За погодженням з Міністерством молоді та спорту, Національним комітетом спорту інвалідів та Укрцентру “Інваспорт” невикористані кошти були перерозподілені на інші бюджетні програми, що передбачені ЗУ “Про Державний бюджет України на 2021 рік”, – заявили у міністерстві.

“Кошти на підготовку та участь в Дефлімпійських Іграх 2022 року передбачені в необхідному обсязі Мінмолодьспорту в Бюджетній декларації на 2022 – 2024 роки, нещодавно схваленій Урядом та направлений Верховній Раді України для розгляду та затвердження”, – додали у відомстві.

 

“Податковий” законопроєкт не призведе до значного зростання цін на мобільний зв’язок – Мінфін

9 липня 2021, УП

У Міністерстві фінансів переконують, що внаслідок збільшення рентної плати за радіочастотний ресурс ціни на мобільний зв’язок на 1 абонента зростуть лише на 17 копійок на місяць.

Про це Мінфін розповів у колонці ЕП.

У відомстві розповіли, що доходи компаній в галузі мобільного зв’язку з 2017 по 2020 рік тільки зростали. “В цілому доходи від надання послуг мобільного зв’язку за цей період зросли в 1,5 рази”, – додали у Мінфіні.

Водночас рентні платежі залишались незмінними. Фактично, кажуть в уряді, цією нормою лише проводиться індексація ставки рентної плати для галузі до фактичного рівня макроекономічних показників.

Нагадуємо:

Напередодні директор із регуляторного забезпечення мобільного оператора компанії “Київстар” Олександр Когут заявив, що зростання рентної плати за користування радіочастотним ресурсом на 5% з 1 липня цьогоріч призведе до гальмування темпів розвитку мобільних мереж.

Крім того, це положення не підтримали у комітеті Верховної Ради з питань цифрової трансформації.

 

Денісова заявила про порушення прав ув’язнених у Бердянській колонії

Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова під час перевірки додержання прав ув’язнених в Бердянській виправній колонії №77 виявила порушення їхніх прав.

Як передає Укрінформ, про це омбудсмен повідомила у Телеграмі.

Зокрема, Денісова зазначила, що сьогодні взяла участь у виїзному засіданні Комітету ВР з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та АРК, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин, яке відбувалося в Бердянській виправній колонії №77. Перед засіданням комітету вона разом з народними депутатами перевірила додержання прав ув’язнених.

“Вкотре зафіксували, що рекомендації, які надавалися мною як Уповноваженим щодо усунення недоліків, виявлених під час попередніх візитів, залишаються невиконаними. Це призводить до порушення прав засуджених на належні умови тримання та захист від катування і жорстокого поводження”, – написала Денісова.

Вона зауважила, що у виправній установі продовжують існувати неформальні відносини між різними групами засуджених, які побудовані та ґрунтуються на залякувані новоприбулих осіб.

“Під час конфіденційних бесід новоприбулі засудженні повідомили про те, що їм забороняється сидіти та лежати на ліжках. Крім того, їх у вільний час вишиковують колонами на території дільниці та примушують тривалий час стояти на місці нерухомо, з метою виховної роботи”, – зауважила Денісова.

Виявлені порушення обговорили на засіданні Комітету ВР з прав людини. Також йшлося про подальше функціонування Бердянської виправної колонії №77, повідомила Денісова.

“Зазначила про необхідність здійснення контролю з боку керівництва Офісу генерального прокурора за станом досудового розслідування в кримінальних провадженнях, відкритих за фактами побиття та вимагання коштів від засуджених працівниками установи”, – підкреслила Денісова.

 

До Ради зараз пройшли б п’ять партій

Якщо б вибори до Верховної Ради проводилися наступної неділі, то до парламенту пройшли б 5 партій.

Як передає Укрінформ, такими є результати опитування, яке публікує SOCIS.

Так, якби вибори до парламенту проводили найближчої неділі, то п’ять партій – «Слуга народу», «Європейська солідарність», «Опозиційна платформа – За життя», «Батьківщина», «Сила і честь», подолали б п’ятивідсотковий бар’єр.

Зокрема, 24,8% українців підтримали б партію «Слуга народу», «Європейську солідарність» – 18,1%, «Опозиційну платформу – За життя» – 13,3%, «Батьківщину» – 10,8%. Партію «Сила і честь» підтримали б 8,3% опитаних.

Опитування проведено 25 – 30 червня 2021 року. Результати репрезентативні на рівні всієї країни за показниками віку (старші 18 років), статі, типу поселення (місто/село) та поділу на області.

Опитування не проводилося в АР Крим та на непідконтрольній українській владі частині Донецької та Луганської областей.

Загалом було опитано 2000 респондентів. Статистична похибка вибірки (довірчий інтервал з імовірністю 0.95): (довірчий інтервал): +/- 2.4% для показників близьких до 50%, +/-2.1% для показників, близьких до 25%, похибка +/-1.5% – для показників близьких до 10% та +/-1.1% – для показників, близьких до 5%.

 

Медведчуку продовжили домашній арешт, захист оскаржить

9 липня 2021, УП

Печерський районний суд Києва продовжив запобіжний захід у вигляді домашнього арешту до 7 вересня народному депутату від фракції “Опозиційна платформа – За життя” у Верховній Раді Віктору Медведчуку, якому інкримінують державну зраду.

Джерело: “Укрінформ“, “Україна 24

Деталі: Рішення слідчий суддя Сергій Вовк ухвалив вранці у п‘ятницю, 9 липня.

Засідання почалося о 9-й ранку 8 липня і тривало близько 13 годин. Після цього слідчий суддя Сергій Вовк пішов до нарадчої кімнати і заявив, що оголосить рішення 9 липня орієнтовно о 8:00 або 8:30.

“Застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, заборонивши залишати своє місце проживання строком до 07.09.2021 року включно”, – оголосив суддя.

Сторона захисту вважає рішення незаконним, ухваленим із порушенням, і буде подавати апеляцію.

Медведчук заявляє, що домашній арешт заважає йому проваджувати свою діяльність.

 

В епізоді щодо “Кузні на Рибальському” заарештували третього підозрюваного

9 липня 2021, УП

Печерський суд 8 липня обрав одному з ексначальників Департаменту військово-технічної політики Міноборони запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на два місяці у справі щодо постачання неякісної техніки ЗСУ.

Про це повідомляє пресслужба Держбюро розслідувань.

Експосадовцю Міністерства оборони присудили тримання під вартою з альтернативою внесення застави у сумі понад 475 млн гривень.

За версією слідства, внаслідок домовленості між посадовцями Міноборони та “Кузні на Рибальському” у 2016 році з низкою порушень був укладений договір на постачання двох військових катерів. Згодом виявилось, що вони не відповідають технічним вимогам та не придатні для використання Збройними Силами.

За цим епізодом справи збитки становлять близько 443 млн грн. Інший епізод постачання неякісної техніки для МОУ стосується компанії “Богдан Моторс”.

Експосадовців Міноборони підозрюють в умисному вчиненні дій з перевищенням повноважень, що спричинило тяжкі наслідки.

Нагадуємо:

7 липня Печерський суд розглянув клопотання слідчих та задовольнив його у повному обсязі, обравши голові правління ПрАТ “Кузня на Рибальському” запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на два місяці.

2 липня слідчі ДБР повідомили про підозри колишнім посадовим особам Міністерства оборони та ПрАТ “Кузня на Рибальському” у цій справі.

Державне бюро розслідувань провело обшуки на підприємствах, які пов’язують з колишнім президентом Петром Порошенком – це завод “Кузня на Рибальському” та підрозділи компанії “Богдан Моторс” у Києві та інших областях.

 

Адвокат п’ятого президента України, лідера “Європейської Солідарності” Петра Порошенка – Ігор Головань оприлюднив позовну заяву до діючого глави держави Володимира Зеленського та Bihus.Info.

Заява опублікована в блозі адвоката на сайті інтернет-видання “Українська правда”, пишуть Букви.

Позов, про який стало відомо днями, подано до Окружного адміністративного суду Києва (ОАСК).

Позивачем за заявою “Про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії” є Петро Порошенко.

Відповідачі – президент Володимир Зеленський та громадська організація “Том 14” (йдеться про редакцію Bihus.Info).

Як пояснив Головань, ключовий акцент у позові зроблено на доступі до публічної інформації – оприлюдненні так званих “плівок Бігуса” (або ж “плівок Медведчука”) у первісному вигляді, оскільки ця інформація має суспільне значення.

“Пан Бігус, цілком виправдовуючи наші припущення, відмовляється публікувати “прослушки Медведчука” у первісному вигляді. Хоча які можуть бути причини ховати ці файли у журналіста? Хтось може заперечувати, що ці аудіофайли становлять значний суспільний інтерес? От у “зливного бачка” таких причин може бути скільки завгодно. Агент повернув матеріали куратору, наприклад. І тепер файлів у пана Бігуса просто немає. Якщо взагалі ті файли колись пану Бігусу довіряли, а не монтували його відосики прямо на потужностях замовника… Чому ми звернулися саме до адміністративного суду? Тому, що мова йде про інформацію, яка становить суспільний інтерес, а тому повинна оприлюднюватися в порядку, передбаченому законом України “Про доступ до публічної інформації”, – наголосив Головань у своєму блозі.

У позовній заяві йдеться, що громадська організація “Том 14” (Bihus.Info) в травні – червні цього року оприлюднила чотири випуски передачі “Наші гроші” із, як стверджується, аудіозаписами телефонних розмов нардепа Віктора Медведчука.

“Зміст цих аудіозаписів викликав резонанс в українському суспільстві. Серед іншого такий резонанс був зумовлений тим, що автори програми “Наші гроші” у своїх коментарях маніпулятивно намагалися “прив’язати” Віктора Медведчука до Петра Порошенка. Тим самим, вочевидь, малося на меті поширити на Петра Порошенка той негативний інформаційний контекст, у якому перебуває пан Медведчук, який підозрюється, серед іншого, в державній зраді”, – наголошується в позовній заяві.

В ній також зазначається, що Bihus.Info оприлюднив “наявну в нього суспільно необхідну інформацію не в тому вигляді, в якому вона в нього первісно була, а фактично створив нову інформацію”.

В заяві вказано, що журналісти Bihus.Info у своїх коментарях до “плівок Медведчука” постійно згадували прізвище Петра Порошенка та робили натяки на “начебто його причетність до протиправних оборудок”.

Відтак, Петро Порошенко хоче домогтися через суд “оприлюднення достовірної, точної та повної суспільно необхідної інформації – записів розмов Медведчука в тому вигляді та обсязі, в якому ГО “Том 14″ їх первісно отримала”.

У позовній заяві також згадується нещодавнє інтерв’ю Володимира Зеленського, яке він дав телеканалу “1+1”. У ньому глава держави стверджував, що “з терористами, сепаратистами Медведчук торгував, заробляв разом з п’ятим президентом”.

Зеленський також зазначив, що володіє певними “фактами та інформацією”, яка дозволяє йому робити подібні заяви.

“Водночас президент Зеленський не зазначив жодної конкретики з цього приводу. Фактично він повідомив необмеженому колу осіб інформацію, яка становить суспільний інтерес… Президент Зеленський всупереч встановленому законом обов’язку не оприлюднив точну та повну інформацію щодо стверджуваних правопорушень з боку Петра Порошенка”, – сказано в позові.

У ньому наголошується, що неоприлюднення президентом Зеленським та Bihus.Info повної інформації “порушує права Петра Порошенка, серед іншого, знати, які відомості про нього та з якою метою збираються, як, ким і з якою метою вони використовуються, передаються чи поширюються”.

Адвокат Головань у позові звертає увагу, що порушується і “встановлена законом гарантія обов’язку розпорядника інформації оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію” (згідно із законом “Про доступ до публічної інформації”).

Відтак, адвокат Головань просить суд:

зобов’язати “Том 14” (Bihus.Info) оприлюднити аудіозаписи телефонних розмов Медведчука “у тому вигляді, в якому вони були отримані”;

зобов’язати президента Володимира Зеленського “оприлюднити наявну в нього публічну інформацію, що становить суспільний інтерес.., від Служби безпеки України, розвідувальних органів або від будь-яких інших осіб” щодо Петра Порошенка (йдеться про інформацію, на підставі якої глава держави стверджував про нібито зв’язок Порошенка з Медведчуком).

До позовної заяви долучено додатки:

  • заяву про залучення третьої особи – Служби безпеки України;
  • заяву про виклик свідків: журналістів Дениса Бігуса, Максима Опанасенка, Лесі Іванової.

У червні журналісти Bihus.Info оголосили, що оприлюднюють весь наявний у них масив “плівок Медведчука” – телефонних розмов за період 2014-2017 рр.

Раніше журналісти Bihus.Info опублікували записи розмов Віктора Медведчука із ватажками терористичних угруповань “ЛНР” та “ДНР”. З ролика журналістів випливало, що процес звільнення “Рахмана” та його обмін на російського військового Володимира Старкова нібито затягували в інтересах Петра Порошенка. Водночас сам Андрій Гречанов (позивний “Рахман”), який брав участь в обороні Донецького аеропорту і якого взяли в полон бойовики, не згоден, що “плівки Медведчука” свідчать про затягування процесу його обміну.

Петро Порошенко в інтерв’ю прокоментував “плівки Бігуса” і заявив, що “використовувати тему заручників і полонених для політичних атак проти опонентів – це перетин “червоних ліній”. Порошенко також прокоментував ситуацію із “плівками Медведчука” в частині переговорів щодо енергетичних питань.

Безпосередні учасники “газових переговорів” 2014 року із Росією з боку України спростували низку тверджень, котрі пролунали в оприлюднених Bihus.Info “плівках Медведчука”.

 

“Вінницяобленерго” заявила, що її електрику ніхто не крав. СБУ спростовує

9 липня 2021, 14:02  УП

Енергетична компанія “Вінницяобленерго” стверджує, що крадіжок електричної енергії з мереж не зафіксовано. В Службі безпеки України наполягають, що оперують перевіреними даними.

Джерело: “Вінницяобленерго“, пресслужба СБУ в коментарі УП, співрозмовник УП в правоохоронних органах

Деталі: Таким чином компанія відерагувала на новину про виявлену Службою безпеки України найбільшої підпільної криптоферми в одному із колишніх приміщень АТ “Вінницяобленерго”.

СБУ повідомляла, що зловмисники незаконно відбирали електричну енергію з мереж компанії і для цього використовували умовні засоби обліку споживання електричної енергії.

Дослівно “Вінницяобленерго”: “У ході обстеження представниками контролюючого органу не було виявлено жодних фактів крадіжок електричної енергії. Тому інформація щодо багатомільйонних крадіжок електроенергії не відповідає дійсності.

Керівництво АТ “Вінницяобленерго” активно співпрацює зі слідством та зацікавлене у встановлені всіх фактів та покаранні винних осіб”.

Позиція СБУ: “Служба безпеки України оперує цифрами і фактами та має аргументовані докази масштабних крадіжок електроенергії на АТ “Вінницяобленерго”.

Наразі тривають слідчі дії, в рамках яких встановлюються нові факти можливих протиправних схем навколо цього товариства. Тобто, позиція СБУ буде відображена в доказовій базі провадження”.

Додатково: За інформацією джерела УП в правоохоронних органах, один із директорів викритої “криптоферми” має родинні зв’язки із керівництвом “Вінницяобленерго”.

Нагадаємо: Згідно з офіційними даними держреєстрів АТ “Вінницяобленерго” очолює Андрiй  Полiщук, кінцевим бенефіціаром значиться болгарин Максим Марков. Компанія перебуває під контролем бізнесмена Костянтина Григоришина.

 

Компанії з санкційного списку РНБО забруднювали довкілля і попалися

9 липня 2021, УП

СБУ припинила діяльність компаній із санкційного списку РНБО, які незаконно видобували граніт на Миколаївщині і забруднювали довкілля.

Джерело: сайт СБУ

Дослівно: “Злочинну схему організували підприємства, до яких у квітні Рада національної безпеки та оборони застосувала санкції. Серед них, зокрема, і так званий “тендерний троль” та афілійовані з ним компанії, що блокували програму “Велике будівництво”.

Незважаючи на заборону їхньої діяльності, зловмисники збували незаконно видобуті корисні копалини на власні асфальтобетонні заводи. А ті відповідно здійснювали викиди забруднюючих речовин у повітря”.

Деталі: Про які компанії йдеться, в СБУ не уточнили.

Зазначається, що під час обшуків на виробництві вилучили виробничі комплекси асфальтобетонного заводу,  вантажні автомобілі, бульдозер-навантажувач та екскаватор.

За даним фактом розслідують кримінальне провадження за ч. 1 ст. 241 ККУ.

 

Київрада звернулась до уряду та ДАБІ аби не допустити введення “будинка-монстра” в експлуатацію 

9 липня 2021, УП

Київська міська рада звернулась до Кабінету Міністрів та Державної архітектурно-будівельної інспекції з метою унеможливити введення в експлуатацію “будинка-монстра” на Подолі.

Про це повідомляє пресслужба КМР.

На засіданні 8 липня рішення підтримали 76 депутатів. За словами заступника міського голови та секретаря КМР Володимира Бондаренка, нинішній проєкт будівництва негативно впливає на будинок, який є невід‘ємною частиною ландшафтну Подолу як історичного центру.

“Земельна ділянка розташована в Центральному історичному ареалі міста, в археологічній та архітектурній зонах. Наша позиція незмінна – поверховість цього будинку має бути приведена до первинних показників”, – підкреслив Бондаренко.

Відтак, міськрада звернулася до КМУ та ДАБІ аби не допустити введення будівлі в експлуатацію.

Нагадуємо:

Всупереч рішенню Касаційного адмінсуду влада у столиці вважає за неможливе ввести в експлуатацію 12-поверховий “будинок-монстр” на Подолі.

Верховний Cуд частково задовольнив позов девелопера ЖК “Поділ Престиж” і зобов’язав Державну архітектурно-будівельну інспекцію (ДАБІ) видати сертифікат готовності для київського ЖК “Поділ Престиж”, відомого як “будинок-монстр”.

У 2012 році ТОВ “Пателі Лізинг” отримало дозвіл на будівництво 8-поверхового будинку. Однак, у подальшому фірма побудувала 12-поверхову будівлю (ЖК “Подол Престиж”), яку охрестили “будинок-монстр на Подолі”.

У листопаді 2019 року Госпсуд Києва зобов’язав фірму знести чотири поверхи вище восьмого поверху будинку (9-12 поверхи), адже вони не були передбачені проектом і є самочинно збудованими.

 

Справа “Нової пошти”: перший штраф рекомендують скасувати, по другому триває розслідування

9 липня 2021, УП

Голові Держпродспоживслужби буде рекомендовано повністю скасувати рішення про штраф у Харкові на 151 млн грн, який наклали на “Нову пошту”, розслідування щодо другого штрафу буде завершено до 15 липня.

Про це повідомляє прес-служба “Нової пошти” за підсумками зустрічі співвласника компанії Вячеслава Климова з головою Державної споживчої служби Владиславою Магалецькою у рамках Спілки українських підприємців.

Зазначається, що у справі відкрито два дисциплінарних провадження – створені окремі комісії, які проводять розслідування з приводу перевірок Нової пошти у Харкові та Чугуєві.

“Комісія, яка розслідувала справу у Харкові, попередньо встановила багаточисленні порушення законодавства під час проведення перевірки. Попередньо голові Держспоживслужби буде рекомендовано повністю скасувати рішення про штраф у Харкові на суму 151 млн гривень”, – заявили в компанії.

Водночас комісія, яка розслідує справу у Чугуєві, продовжує працювати і планує завершити розслідування до 15 липня.

“Крім того, Держпродспоживслужба направить у Виконавчу службу лист про призупинення виконання рішення. Це потрібно для того, щоб з Нової пошти не був автоматично стягнений штраф, поки триває розгляд справи”, – пояснили в “Новій пошті”.

Нагадуємо:

У Мінекономіки заявили, що застосування до ТОВ “Нова пошта” максимальних санкцій порушує вимоги законодавства, а саме принцип пропорційності порушення і покарання, ця ситуація буде ретельно вивчена та проведена службова перевірка.

Голова Державної продовольчої споживчої служби Владислава Магалецька запевняє, що накладений на “Нову пошту” штраф у понад 325 мільйонів гривень буде скасований.

Державна продовольча споживча служба оштрафувала компанію “Нова пошта” на 325,85 млн грн через нібито “перешкоджання перевірці”, компанія оскаржує штраф у Харківському окружному адмінсуді.

 

Штраф “Новій пошті”: Мінекономіки проведе службову перевірку

9 липня 2021, УП

У Мінекономіки заявили, що застосування до ТОВ “Нова пошта” максимальних санкцій порушує вимоги законодавства, а саме принцип пропорційності порушення і покарання, ця ситуація буде ретельно вивчена та проведена службова перевірка.

Про це йдеться у позиції Мінекономіки.

“Міністерство засуджує такий підхід до розрахунку штрафів, оскільки він є суб’єктивним та вважає його неприпустимим. Зазначена ситуація буде ретельно вивчена та проведена службова перевірка. Регулюючі державні органи повинні захищати права споживачів, але штраф повинен бути пропорційним порушенню”, – заявили у відомстві.

“Важливо, що з метою усунення суб’єктивної складової при визначенні рівня штрафів за аналогічні порушення Мінекономіки вже розроблено проєкт Закону України, який передбачає встановлення фіксованої суми таких штрафів.

Згідно зі статтею 12 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” у разі застосування санкцій за порушення вимог законодавства, зокрема, якщо законом передбачаються мінімальні та максимальні розміри санкцій, враховується принцип пропорційності порушення і покарання”, – додали у відомстві.

Водночас у Новій пошті заявили, що 9 липня відбулася зустріч співвласника Нової пошти Вячеслава Климова з головою Державної споживчої служби Владиславою Магалецькою у рамках Спілки українських підприємців.

“У справі відкрито два дисциплінарних провадження. Створені окремі комісії, які проводять розслідування з приводу перевірок Нової пошти у Харкові та Чугуєві.

Комісія, яка розслідувала справу у Харкові, попередньо встановила багаточисленні порушення законодавства під час проведення перевірки. Попередньо Голові Держспоживслужби буде рекомендовано повністю скасувати рішення про штраф у Харкові на суму 151 млн гривень. Комісія, що розслідує справу у Чугуєві, ще не завершила свою роботу і планує завершити її до 15 липня”, – заявили в компанії.

Зазначається, що Держпродспоживслужба направить у Виконавчу службу лист про призупинення виконання рішення.

“Це потрібно для того, щоб з Нової пошти не був автоматично стягнений штраф поки триває розгляд справи”, – пояснили в “Новій пошті”.

Нагадуємо:

Голова Державної продовольчої споживчої служби Владислава Магалецька запевняє, що накладений на “Нову пошту” штраф у понад 325 мільйонів гривень буде скасований.

Державна продовольча споживча служба оштрафувала компанію “Нова пошта” на 325,85 млн грн через нібито “перешкоджання перевірці”, компанія оскаржує штраф у Харківському окружному адмінсуді.

 

Без компенсацій та капітуляцій: рецепт перемоги у війні з Nord Stream-2

9 липня 2021, Олена Зеркаль, заступниця міністра закордонних справ України з питань європейської інтеграції (2014-2019)

Для завершення будівництва Nord Stream-2 залишилося добудувати 48 кілометрів. Проте, вже не чекаючи завершення, росіяни скинули маски з написом “давайте робити бізнес” і почали банальний шантаж.

Обмеження постачання газу влітку, коли є величезний попит на газ та закачування його у сховища, згвинтило ціни до рекордних 450 доларів. Таких цін не було з 2013 року.

При цьому заповненість газосховищ в ЄС теж рекордно низька – об’єм газу вдвічі менший, ніж торік.

З такими темпами закачки Європа на початок опалювального сезону матиме заповнення лише 79% відсотків замість мінімально необхідних 92%. Про нашу закачку поки промовчу.

На додаток прямо посеред цього піку попиту та цін росіяни зупиняють на ремонт спочатку “Турецький потік”, потім “Ямал-Європа” а потім і “Північний потік-1”.

Меседж дуже простий: це Кремль буде контролювати, скільки газу і за які гроші він постачатиме в ЄС.

Виключення президентом Байденом консорціуму Nord Stream-2 з-під застосування санкцій тільки розпалило апетит Кремля до “підвищення ставок” у порушенні правил. Вони навіть не збираються приховувати свої наміри щодо відвертого нехтування вимогами сертифікації та, вочевидь, вимагатимуть виключити новий газогін з-під дії норм ЄС.

І справа не в грошах. Мета росіян – змусити європейців забути про правила та верховенство права, аби лише “включили газ”. Вони робили це в 2009 році, дехто ще добре пам’ятає позицію тодішнього прем’єра Чехії Тополанека, який приїжджав в Україну вирішувати газовий конфлікт. Його цікавило одне: “як включити газ”. За якими правилами та на яких умовах не мало жодного значення, бо “Європа замерзає”.

Різниця з 2009 роком лише в тому, що банальний шантаж з боку Росії став очевидним вже влітку, а не посеред зими. Фактично вони лише додатково підсвітили те, що Nord Stream-2 це ніякий не “бізнес-проєкт”, а інструмент тиску і геополітики.

На політичний шантаж можна відповісти тільки політичними методами. І вони повинні бути достатньо жорсткими. Інакше Росія не зрозуміє.

Найгірший для нас варіант: домовленості ЄС та Росії без врахування інтересів України.

Поки що ми можемо тільки здогадуватися щодо реальних планів наших партнерів, адже надаємо перевагу перемовинам з партнерами шляхом публічних закликів: “визначитися з датою вступу в НАТО”, “захистити Україну…” Все це добре для новин, але не наближає до результату.

І є велика небезпека, що рішення в Берліні вже написано без України. І нашій державі в ньому відведене скромне місце “отримувача компенсації”, про яку несміливо починають говорити навіть у нас.

Така “компенсація” може бути загорнута в красиві назви, наприклад: “Ініціатива трьох морів” чи “потенційні інвестиції у водневу стратегію” та в обіцянки грошей на закриття шахт.

Як би красиво це не називалося, реальних гарантій не зможе дати ніхто.

Це буде ще один “Будапештський меморандум”, тільки в енергетиці.

І це буде саме те, чого хоче Росія. Вона, можливо, занадто високо підняла ставки. В найкращому варіанті шантаж спрацює, і Європа пожертвує верховенством права заради того, щоб “включили газ негайно”. В найгіршому – “всього лиш” поверне під контроль Україну.

Але такою є стратегія Кремля багато років – підвищувати ставки, щоб відступити, але натомість взяти під контроль нашу державу.

Все це не означає, що ми вже програли – вікно можливостей все ще відкрите.

Європа та США вміють діяти спільно, коли це стосується їх безпекових питань. І цілком можуть перемагати Кремль, як доводить історія з побудовою “Південного потоку”, який зробили “золотим” для Кремля та змусили відповідати європейським правилам.

А на додачу – ми все ще є партнерами з ЄС та США, нас все ще чують. І якщо Україна привезе в Берлін та Вашингтон дорослу, зрозумілу, фахову пропозицію, ми можемо знайти рішення проблеми спільно.

В іншому випадку, нам просто озвучать чужі.

Що має містити така пропозиція?

Перше: вона повинна містити реальні можливості для розвитку бізнесу в спільних інтересах. Якщо Росія ламає правила заради політики, то ми повинні використовувати їх заради спільної вигоди.

Саме тому вже на зустрічі в Берліні та Вашингтоні команда президента Зеленського повинна привезти конкретні пропозиції щодо співпраці в нових умовах. Серед них має бути і пропозиція щодо створення спільного консорціуму, який перетворить українську “трубу” з джерела головного болю в джерело прибутку і для України, і для Європи та США.

Всі напрацювання для цього є, є навіть пілотний проєкт, який можна продемонструвати. Найближчим часом запрацює реконструйована компресорна станція “Бар”, оновлена за кошти Deutsche Bank. На відміну від “Північного потоку – 2” цей проєкт збільшує надійність поставок і приносить прибуток як Україні, так і міжнародним інвесторам.

Також серед пропозицій мають бути такі перспективні напрямки, як розвиток енергоефективності та робота над декарбонізацією. Кожен із цих напрямків відповідає інтересам об’єднаної Європи.

Друге: ми повинні показати відданість самої України європейським правилам прозорості в сфері енергетики, відданість реформам та реальну деолігархізацію.

Що це означає на практиці прямо і без натяків оголосив цього тижня державний секретар Блінкен. Боротьба з корупцією, незалежність інституцій та корпоративне врядування.

Третє: показати чітке розуміння того, що саме відданість прозорим ринковим правилам дозволяє захищатися від російського шантажу. Як і в 2014-му, ми можемо отримати значно більше, ніж просто газ та транзит.

Запобіжником подальшої ескалації є повне зняття монополії “Газпрому” та застосування до всіх маршрутів постачання газу в Європу норм ЄС.

Саме тоді ми збережемо перспективи отримувати прибутки від української ГТС.

Звісно, Кремлю така ідея дуже не подобається. Звісно, лише шляхом серйозного політичного тиску та домовленостей на вищому державному рівні можна отримати такий результат.

Розуміння того, що таке рішення конфлікту є в найкращих інтересах України демонструють вже і в нас.

Щоправда, не всі розуміють, що без останнього пункту – підтвердження того, що нам можна довіряти – все це просто слова.

 

Трансплантація: як скоро Україна припинить фінансувати медицину нших країн

9 липня 2021 УП

За перше півріччя 2021 року в Україні встановлений рекорд за кількістю проведених трансплантацій. Якщо у 2019 році ми провели 78 операцій з пересадки органів, в 2020 році – 129, то за шість місяців цього року зроблено 126 операцій (93 нирки, 22 печінки, 11 серця). Майже стільки, скільки за весь 2020 рік.

Галузь фактично відродилась і почала стрімко зростати після того, як наприкінці 2019 року парламент підтримав запропоновані нашим Комітетом зміни до законодавства.

Українські медики все частіше рятують пацієнтів, проводячи трансплантації у нас в країні. Вперше була здійснена трансплантація нирки дитині від померлого донора, трансплантація підшлункової залози, алогенна трансплантація гемопоетичних стовбурових клітин від неродинного донора.

Вперше за 13 років в Україні проведено алогенну трансплантацію кісткового мозку від родинного донора дорослому пацієнту.

Також активно розвивається трансплантація кісткового мозку. Минулого року виконано 208 трансплантацій, тільки за перший квартал 2021 року зроблено 74 пересадок кісткового мозку.

Поступово Україна відмовляється від дороговартісних операцій за кордоном. За першу половину 2021 року наша країна відправила за кордон, у Білорусь, 15 пацієнтів. Збільшення частки операцій в Україні дозволяє зекономити кошти і, відповідно, допомогти більшій кількості пацієнтів.

7 липня 2021 року Уряд ухвалив збільшення тарифів на забезпечення трансплантацій в межах пілотного проекту Міністерства охорони здоров’я України.

До прикладу, трансплантація нирки сьогодні коштує державі 801 тис. грн., за таку ж операцію у Білорусі держава сплачує 1,8 млн грн, тобто значно дорожче. Для нашого співгромадянина ж ця операція стала повністю безкоштовною.

За підрахунками МОЗ, у 2020 році заміщення закордонних операцій з трансплантацій українськими дозволило зекономити щонайменше 160 млн грн.

В цьому році фінансування пілотного проєкту з трансплантації збільшено з 112 млн. грн. (2020 рік) до 502 млн грн (2021 рік).

Загалом ми бачимо позитивні тенденції та переконливі результати. Але є й питання, які ще потрібно вирішувати. Зокрема:

проведення цифровізації галузі

З початку року запрацював ЄДІСТ (єдина державна інформаційна система з трансплантації), в який формується пара донор-пацієнт.

На початок липня в системі було зареєстровано лише 903 людини, які потребують пересадки органів. За прогнозами МОЗ, до кінця року кількість пацієнтів у ЄДІСТ збільшиться до 2 тис.

З різних причин не всі медичні заклади поспішають вносити інформацію про пацієнтів до системи: деякі центри продовжують заповнювати документи у паперовому вигляді.

Потрібно максимально прискорити процес діджиталізації всього документообігу. Це збільшить прозорість та ефективність роботи галузі.

закупівля сучасного обладнання

Затверджені Урядом тарифи на проведення операцій з трансплантації відповідають реальним витратам медичних закладів.

І дають можливість акумулювати кошти на закупівлю обладнання. Але частина медзакладів не поспішає витрачати зароблені кошти, сподіваючись на фінансову допомогу від держави або місцевої влади.

По кожному з таких випадків необхідний діалог міністерства з власником медичного закладу, його керівництвом – вирішення проблеми завжди можна знайти, потрібне лише бажання.

підготовка спеціалістів

Кількість випускників за спеціальністю “трансплантологія” поки що не відповідає потребам галузі, яка стрімко зростає.

Паралельно з навчанням нових спеціалістів бажано приділити увагу підготовці лікарів відділень інтенсивної терапії для більш ефективної взаємодії з трансплант-координаторами та забезпечення потреб цього напряму медичної галузі.

врегулювати питання оформлення посмертного донорства

На сьогодні ще немає простої та зручної схеми оформлення документу про посмертну згоду на донорство. І це гальмує кампанію з популярізації донорства.

До кінця року Мінцифра планує запустити новий сервіс – реєстрацію прижиттєвих заяв громадян, пов’язаних з трансплантацією, у “Дії”.

Простота та легкість оформлення згоди і одночасна робота з громадською думкою можуть значно збільшити кількість потенційних донорів – і, відповідно, у перспективі кількість операцій з трансплантації.

Михайло Радуцький, голова Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування

 

Продати імітацію під вивіскою реформи СБУ. Рецепт від команди президента

9 липня 2021, УП

Віталій Цокур, адвокат, голова громадської організації “Осяжний Обрій”

8 липня Комітет нацбезпеки прийняв висновок рекомендувати Верховній Раді прийняти у 2-му читанні і в цілому законопроект 3196-д щодо реформування СБУ.

Протягом двох неповних днів Комітет зробив те, що не міг зробити за три тижні до цього – розглянути 2429 правок. Звісно, депутати не обговорювали все.

На детальну увагу заслуговували 30-40%. Але не розглянули і їх. Причина – статус-кво і політичні бонуси.

16 червня на першому засіданні Комітету щодо цього було прийнято два процедурних рішення:

Погодили напрацьований Робочою групою текст законопроекту, як вихідний для подальшої роботи

Попри супротив СБУ, обумовлений перспективою втратити багато повноважень, команда президента мала зробити цей крок. Але не тому що Робоча група покращила проект. А тому, що потрібно було продемонструвати міжнародним партнерам готовність до реформи і врахування рекомендацій.

Бо напередодні Міжнародна дорадча група і посли G7 позитивно оцінили проект. Тому, перед розглядом цього питання, було красномовне скликання Давидом Арахамією членів Комітету на закрите засідання, після якого одразу врахували напрацювання Робочої групи.

Розглядати кожну правку народного депутата до законопроекту

Звісно що розглядати кожну з 2429 правок народних депутатів доцільності не було. Оскільки багато правок дублюються, а багато містять цілком недоречні пропозиції.

Але активність СБУ і занепокоєння, зокрема Ірини Верещук, дозволили прийняти саме це рішення.

За цих умов, аби встигнути прийняти законопроект у 2-му читанні до завершення сесії (23 липня), як планувалося, Комітет мав оперативно попрацювати. Не відбулося.

Протягом наступних двох тижнів Комітет, який у більшості складається зі Слуг, лише двічі вносив до порядку денного питання СБУ. У сухому підсумку – 5 хв і 2 правки.

Такий порядок речей засвідчив одну просту річ – команді президента повноцінна реформа СБУ не потрібна в принципі.

Їх мотивація – наша думка про них сьогодні, що формує рейтинги. А підтримка міжнародних партнерів без якої малоймовірним є екзистенційне нині стримування агресії Російської Федерації і обраний суспільством рух до ЄС та НАТО, дуже важливий чинник.

Відтак, доцільність розблокування роботи на Комітеті впиралася у чергову політичну вигоду, яку можуть отримати Слуги. А це позитивний результат очікуваного візиту Володимира Зеленського до Джо Байдена. І крім як поступом у реформі СБУ, Зеленському за великим рахунком нічим буде похизуватися на особистій зустрічі з ключовим партнером.

Що особливо актуально після ветування законопроекту щодо перезапуску ВККС через участь міжнародних експертів.

Тому, прийняти законопроект по СБУ у 2-му читанні до візиту у Вашингтон є для Зеленського потребою. Однак не більшою, ніж якомога довше збереження ключових переваг від “свого” СБУ.

Саме тому й відбулося блокування на Комітеті, аби наблизитися до завершення сесії і зменшити час для дискусій. А потім подати ситуацію таким чином, немов єдиний шлях розблокування розгляду, щоб не втратити час для прийняття законопроекту цього літа  – зробити крок назустріч СБУ.

У зв’язку з цим 5 липня народними депутатами Іриною Верещук, Ковальовим Олександром і Федіром Веніславським було ініційовано провести консультації. Консультації відбулися 7 липня на яких вдалося досягти більше поступок для СБУ. Але не обійшлося без хитрощів.

Збереження функції розслідувати злочини

Вихідна позиція полягала у тому, що попри прийняття проекту у 1-му читанні, яким передбачалося припинення слідства до 2024 року з перехідним періодом до 2026. Робочою групою вдалося зменшити тривалість до 2023 років.

Однак припинення слідства – швидка втрата ресурсу, який встигли відчути на Банковій і який перманентно живить на Володимирській.

Тому питання слідства стало предметом консультацій, які насправді мали вийти на компроміс щодо збільшення перехідного періоду до 2025 року.

Якщо точніше, то до 1 липня 2022 року СБУ має припинити розслідувати злочини по 19 статтям Кримінального кодексу що взагалі не стосуються державної безпеки, а до 1 січня 2025 року – по іншим 18 статтям. І на цьому мала б бути крапка.

Однак можливість залучати СБУ до розслідувань залишатиметься і надалі шляхом проведення оперативно-розшукових, слідчо-розшукових дій.

Відповідно, можливість тиску і зловживань у СБУ залишатимуться. Хоч останнє слово буде за іншим Комітетом ВРУ з питань правоохоронної діяльності.

Аналізуючи раніше статистику розслідувань СБУ за період 2013–2020 року, ми вже вказували на те, що 40%, тобто 10 769 справ СБУ, попри непідслідність, розслідувалися СБУ.

Саме тому, слідство є важливим ресурсом для втручання і впливу у різніх сферах життя і отримання від того незаконної матеріальної і нематеріальної користі.

Але ключовим питання слідства робить навіть не це, а його нехарактерність для спецслужби.

Оскільки розслідувати – це функція правоохоронного органу. Відомство внутрішньої безпеки, яким повинно бути СБУ, має займатися контррозвідкою. Тобто попереджати порушення державної безпеки, а не займатися постфактум пошуком тих хто вже зробив це.

Тому напрямки, підходи і планування діяльності у цих сферах не те що відрізняються, а є непорівнюваними.

Таким чином здійснення одним відомством розслідування і контррозвідки утворюють суперечності. І страждає від цього контррозвідка – головне для СБУ.

Оскільки контррозвідка є складнішою, ширшою та тривалішою діяльністю при відсутності тих результатів та піару, які дає розслідування злочинів.

Прикладом цьому можуть слугувати нещодавні випадки зриву працівниками СБУ операцій Головного управління розвідки Міністерства оборони. Коли замість збору більшої кількості інформації про підозрілі дії осіб та встановлення їх намірів, зв’язків та ресурсів з можливістю впровадження осіб під прикриттям, надавалася перевага застосуванню заходів грубого реагування. Відкриті дії, затримання, звернення до суду для обрання запобіжних заходів тощо. А вже потім виявлення своїх помилок, натомість зриву підготовки, здійснення операцій з розкриттям осіб, планів, ресурсів тощо.

Таким чином, питання слідства СБУ – це питання №1 для проведення реформи. Але запропоноване Комітетом бачення лише віддалило можливість його вирішення.

Крім того, зміни після консультацій торкнулися штату. Замість напрацьованих і раніше узгоджених на основі реальних потреб СБУ 17 000 посад, залишили 20 000. Обґрунтування такого кроку просте – агресія Російської Федерації кількісний склад спецслужб якої у рази більше наших.

Однак, аргументація щодо штату спецслужб інших держав і співвідношення до кількості населення не враховує обсяг повноважень тих спецслужб, рівень авторитаризму країн і міру фактичних свобод людей. Тому збільшення до 20 000 не відповідає реальним потребам.

Здавалося б, що лише цим і обмежився можливий результат підготовки законопроекту до 2-го читання. І говорити про зраду, чи втрати не доводиться. Однак доцільність читань, зокрема покращення законопроектів.

Попри зусилля Робочої групи і позитивний відгук партнерів, говорити що законопроект є ідеальним не доводиться. Є ціла низка питань, які доцільно, а подекуди потрібно вирішувати. Тут і зараз при нинішніх обставинах.

Тому власне частина народних депутатів і надавала правки до 2-го читання. Однак через тактику затягування і форсування після досягнення Комітетом і СБУ потрібних компромісів не усі бажаючі депутати змогли відстояти свої правки, що перешкодило покращенням на цій стадії.

Хоча саме Комітет має якісно опрацювати правки, подискувати за потреби і підготувати висновок вже для усього складу Верховної Ради. Проте цього не відбулося, значній кількості питань не приділили уваги.

Зокрема, після першого читання так і не вдалося виправити:

неконституційні повноваження президента погоджувати призначення керівництва СБУ. Які обмежують можливість голови СБУ повноцінно і в достатній мірі незалежно, незаангажовано керувати відомством.

наявність президентського контролера за поточною діяльністю СБУ. Хоча контроль за поточною діяльністю СБУ мають здійснювати прокурори і судді.

відсутність конкурсу на керівні та/чи рядові посади. Практика призначення лояльних, замість професійних і принципових осіб залишатиметься.

тривалий термін навчання / підготовки оперативного складу. Можливість експрес підготовки осіб для оптимального вирішення кадрових питань і забезпечення доступності до служби залишатиметься на розсуд керівництва СБУ.

відсутність визначення розміру посадових окладів працівників. Оплата праці визначатиметься не законом, а Кабінету Міністрів до підпорядкування якого відомство не відноситься.

відсутність адекватних вимог до голови СБУ. Вимога мати 15 років загального трудового стажу виглядає по меншій мірі не серйозно, замість того аби визначити віковий ценз, міру професійного та керівного досвіду.

можливість здійснення тиску на бізнес шляхом надання застережень при контррозвідувальній діяльності. Хоча контррозвідувальна діяльність має здійснюватися головним чином негласно А повідомлення про інтерес СБУ мали б здійснюватися у виключних випадках.

можливість відряджати агентів СБУ на різні посади державної служби включно з вищими. Для прикладу Костянтин Бриль, як агент на посаді Голови Запорізької ОДА – відсутня доцільність, натомість можливість надмірного впливу СБУ на орган влади.

закритість декларації усього керівного складу. Корупційні скандали, дорогі автівки, розкішні апартаменти тощо неспівмірні з офіційними доходами чиновників – проблема яка нікуди не ділася. І здійснення контролю у цьому здійснюється у значній мірі завдяки суспільній увазі через відкритість декларацій.

Перелік на цьому не закінчується, як і свідчення невикористаної Комітетом можливості покращити законопроекту. Однак в урядовому кварталі і на Володимирській інші пріоритети.

Власне така ситуація є досить поганою. Адже провести реформу настільки резистентного до впливів відомства складна справа. І підтверджується це фактом першого такого наближення до реформи за нашої незалежності.

Натомість відтермінування якихось змін на період після чергових виборів – поганий знак, як свідчення небажання змін.

Схоже зарадити зможе лише здоровий глузд народних депутатів під час 2-го читання. Маючи можливість допомогти президенту і рейтингу своєї партії, слід враховувати важливість цієї реформи для державної безпеки.

Розгляд же може відбутися вже наступного тижня, хоча депутати мають отримати законопроект за 10 днів до розгляду і наполягати на розгляді їх правок, особливо якщо їх не розглянули на Комітеті.

1 Бал2 Бали3 Бали4 Бали5 Балів (Голосів: 1 Рейтинг: 5,00 out of 5)
Loading...
Переглядів: 226

Залишити відгук

adminarmyua@ukr.net | © 2014-2020 ARMYUA
Повне (часткове) використання матеріалів дозволяється за умови наявності прямого гіперпосилання на адресу матеріалу на сайті armyua.com.ua