Головна » Інформкон'юнктура доби » Інформаційний резонанс доби: 27.04.2021

Інформаційний резонанс доби: 27.04.2021

Стало відоме ім’я військового, який підірвався в авто у зоні ООС

27.04.2021 23:28

Сьогодні на невідомому вибуховому пристрої підірвався автомобіль з бійцями ЗСУ, під час вибуху загинув військовослужбовець з Хмельниччини, 30-річний Роман Гуляк.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на Волочиську міську раду.

“Наш земляк загинув, захищаючи державу на сході. Висловлюємо щирі співчуття рідним, близьким, друзям та знайомим. Схиляємось у скорботі разом з вами”, – йдеться у повідомленні.

Роман був старшим сержантом, службу проходив із травня 2018 року.

У мерії Волочиська повідомили, що наступні дні оголошені днями жалоби у громаді. Там закликали утриматися від святкувань та розважальних заходів.

Як повідомляв Укрінформ, у районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання «Північ» внаслідок підриву військового автомобіля на невідомому вибуховому пристрої один український військовослужбовець загинув, ще троє дістали бойові травмування. Бійців доставили у лікарню, стан їхнього здоров’я задовільний.

 

Стало відоме ім’я військового, який вчора загинув від кулі снайпера у зоні ООС 

27.04.2021 13:56

Від кулі ворожого снайпера 26 квітня в районі ООС загинув Ковальовський Іван Іванович з Івано-Франківщини.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба Городенківської міської ради.

«Городенківська міська рада висловлює щирі співчуття рідним та близьким з приводу смерті учасника АТО уродженця села Колінки – Ковальовського Івана Івановича «Африка», який загинув 26.04.2021 року від кулі ворожого снайпера”, – йдеться в повідомленні.

В ранковому зведенні штабу ООС повідомлялось, що протягом минулої доби, 26 квітня, в районі проведення операції Об’єднаних сил збройні формування Російської Федерації 9 разів порушили режим припинення вогню. Унаслідок ворожого вогню один український захисник отримав осколкове поранення. Воїну оперативно надали першу медичну допомогу та евакуювали до лікувального закладу.

 

Окупанти за добу 11 разів порушили «тишу» – один український боєць загинув, четверо поранені

28.04.2021 08:15

Російські окупанти минулої доби 11 разів обстріляли позиції українських військових. Загинув один боєць, ще один зазнав поранень та троє – бойові травмування.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба штабу операції Об’єднаних сил у Фейсбуці.

“Російсько-окупаційні війська продовжують вести провокаційні обстріли позицій українських захисників, з метою подальшого звинувачення у порушенні режиму припинення вогню. Протягом минулої доби, 27 квітня, в районі проведення операції Об’єднаних сил збройні формування Російської Федерації 11 разів порушили режим припинення вогню”, – йдеться в повідомленні.

Так, поблизу Водяного російсько-окупаційні війська відкривали вогонь по позиціях українських військових із заборонених Мінськими домовленостями мінометів калібру 120 мм, а біля населеного пункту опитне – ще з протитанкового ракетного комплексу.

Неподалік селища Майорськ окупанти тричі обстрілювали українські позиції з ручних протитанкових гранатометів, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї.

У передмісті Талаківки збройні формування Російської Федерації здійснили обстріл, використовуючи станкові протитанкові гранатомети, а біля населеного пункту Луганське – автоматичні станкові гранатомети.

У районі Кам’янки та Павлополя ворог кілька разів відкривав вогонь з автоматичних станкових та станкових протитанкових гранатометів. Поблизу населеного пункту Широкине окупанти обстрілювали українські позиції зі стрілецької зброї.

“Внаслідок ворожого вогню один військовослужбовець зі складу Об’єднаних сил отримав поранення. Військовослужбовцю оперативно надали медичну допомогу та доправили до лікувального закладу. Стан здоров’я пораненого – задовільний”, – поінформували в штабі.

На обстріли російсько-окупаційних військ українські бійці відкривали вогонь у відповідь.

Крім того, як нагадали в штабі, 27 квітня в районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання «Північ» внаслідок підриву військового автомобіля на невідомому вибуховому пристрої один військовослужбовець зі складу Об’єднаних сил отримав травмування, несумісні з життям. Ще три військовослужбовці дістали бойові травмування. Постраждалих доставлено до лікувального закладу та надано належну медичну допомогу. Стан їх здоров’я задовільний.

Про дії збройних формувань Російської Федерації повідомлено представників ОБСЄ через українську сторону СЦКК.

Станом на 7 годину ранку, 28 квітня, обстрілів не зафіксовано.

“Українські військовослужбовці й надалі контролюють ситуацію в районі проведення операції Об’єднаних сил та дотримуються режиму припинення вогню”, – підкреслили в штабі.

 

Місія ОБСЄ зафіксувала понад 200 порушень тиші на Донеччині 

28.04.2021 00:56

СММ ОБСЄ упродовж минулої доби зафіксувала 205 порушень режиму припинення вогню у Донецькій області та жодного такого порушення на Луганщині.

Як передає Укрінформ, про це повідомляється у щоденному звіті № 96/2021, опублікованому Спеціальною моніторинговою місією ОБСЄ в Україні (СММ) 27 квітня 2021 року.

“У Донецькій області СММ зафіксувала 205 порушень режиму припинення вогню, зокрема 123 вибухи (1 постріл, 50 розривів і 72 вибухи невизначеного походження)”, – йдеться у звіті.

Більшість порушень, зокрема більшість вибухів, сталася східніше н. п. Павлопіль (підконтрольний урядові, 84 км на південь від Донецька), де спостерігачі чули та бачили 50 вибухів (за оцінкою – розриви); н. п. Лебединське (підконтрольний урядові, 99 км на південь від Донецька); н. п. Черненко (підконтрольний урядові, 86 км на південь від Донецька); а також н. п. Ломакине (підконтрольний урядові, 93 км на південь від Донецька).

За попередню добу на Донеччині було зафіксовано 125 таких порушень.

“У Луганській області Місія не зафіксувала порушень режиму припинення вогню. За попередню добу в цій області зафіксовано 4 такі порушення”, – повідомили в СММ.

Нагадаємо: після засідання Тристоронньої контактної групи 22 липня 2020 року, на якому була досягнута домовленість про додаткові заходи з посилення режиму припинення вогню, починаючи з 00:01 27 липня 2020 року і до кінця звітного періоду СММ зафіксувала щонайменше 22 640 порушень режиму припинення вогню в Донецькій і Луганській областях.

 

Окупанти обстрілюють прилеглі до лінії розмежування населенні пункти – штаб ООС

Українська сторона Спільного центру з контролю та координації продовжує фіксувати факти обстрілів окупантами прилеглих до лінії розмежування населених пунктів.

Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомляє пресслужба штабу Операції Об’єднаних сил.

“Найманці застосовують заборонене Мінськими домовленостями озброєння. З 22 квітня окупанти здійснили чотири таких обстріли, а саме: 22 квітня в напрямку селища Дружба випущено 2 ракети з ПТРК, 24 квітня з мінометів калібру 120 мм найманці країни-агресора здійснили обстріл населеного пункту Водяне, 26 квітня – обстріл садового товариства села Гнутове, розташованого поблизу Маріуполя”, – йдеться у повідомленні.

Під час верифікації місця обстрілу в селі Катеринівка, здійсненого окупантами близько 23 години 25 квітня зі ствольної артилерії калібру 122 мм, українська сторона СЦКК зафіксувала 6 вирв, що утворилися внаслідок розривів артилерійських снарядів з установкою підривника на фугасну дію.

“Значна кількість уламків та залишків від снарядів – російського виробництва. На щастя, обійшлося без жертв. За фактами грубих порушень режиму припинення вогню Українська сторона СЦКК направила доказові матеріали СММ ОБСЄ”, – наголошують в ООС.

Як повідомляв Укрінформ, 27 квітня збройні формування Російської Федерації шість разів порушили режим припинення вогню в районі проведення операції Об’єднаних сил. В районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання «Північ» внаслідок підриву військового автомобіля на невідомому вибуховому пристрої один військовослужбовець зі складу Об’єднаних сил отримав травму, несумісну з життям. Ще троє військовослужбовців отримали бойові травми.

 

В зоні ООС автомобіль із військовими підірвався на вибухівці: є загиблий і травмовані

27 квітня 2021, 15:03  УП

У зоні проведення операції Об’єднаних сил на сході України підірвався військовий автомобіль, в результаті вибуху загинув один військовий, ще троє бійців отримали бойові травмування.

Джерело: пресцентр штабу ООС

Дослівно: “27 квітня, в районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання “Північ”, внаслідок підриву військового автомобіля на невідомому вибуховому пристрої один військовослужбовець зі складу Об’єднаних сил отримав травмування несумісні з життям. Ще три військовослужбовці дістали бойові травмування.

Командування висловлює щирі та глибокі співчуття рідним та близьким загиблого захисника”.

Деталі: Зазначається, що травмованих воїнів доставили до лікувального закладу та надали належну медичну допомогу. Стан їх здоров’я задовільний.

На місці події працює керівний склад військової частини та робоча група Військової служби правопорядку ЗС України.

 

Лікарі в окупованому Донецьку відмовилися розповідати ОБСЄ про жертви серед цивільних

28.04.2021 04:32

Лікарі в тимчасово окупованому Донецьку відмовилися надавати спостерігачам Місії ОБСЄ інформацію про ймовірні жертви серед цивільного населення.

Як передає Укрінформ, про це повідомляється у щоденному звіті № 96/2021, опублікованому Спеціальною моніторинговою місією ОБСЄ в Україні (СММ) 27 квітня 2021 року.

“22 квітня медпрацівники лікарні № 14 у н.п. Донецьк (непідконтрольний урядові) відмовилися надати спостерігачам інформацію про ймовірну жертву серед цивільного населення, пославшись на “необхідність звернутися до осіб, яким належить фактичний контроль”, – йдеться у звіті.

Додається, що під час уточнення інформації про той самий імовірний випадок, співробітники лікарні ім. Калініна в окупованому Донецьку також відмовилися надати спостерігачам інформацію про ймовірні жертви серед цивільного населення, пославшись на “необхідність подати письмову заяву до лікарні”.

Як відомо, на початку квітня російські пропагандистські ресурси займалися поширенням інформації про загибель дитини в Олександрівському на тимчасово окупованій Донеччині нібито внаслідок удару українського безпілотника.

Через віддаленість населеного пункту від лінії зіткнення сторін, що ставить під сумнів можливість використання на такій відстані БПЛА, а також беручи до уваги безпідставність звинувачення, українська сторона категорично заперечила свою причетність до того, що трапилося.

Місія ОБСЄ через декілька днів після інциденту підтвердила факт загибелі дитини внаслідок вибуху.

Згідно з розслідуванням StopFake, йшлося, вочевидь, про нещасний випадок: дитина загинула від вибуху міни, яку знайшла в гаражі. Місцеві жителі стверджували у соцмережах, що дід загиблого хлопчика зносив додому знайдені боєприпаси, а також, що перед вибухом ніхто не чув “свисту” від снаряда.

Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко заявив, що нагнітання прокремлівськими “медіа” ситуації навколо смерті хлопчика могло також бути “планом щодо подальшої ескалації ситуації на фронті та саботування міжнародних перемовин”.

 

Офіс генпрокурора встановив близько 260 іноземців, які воювали в Криму і на Сході

28.04.2021 03:19

Офіс генерального прокурора розслідує участь близько 260 іноземних громадян у військових діях в окупованому Росією Криму і на Сході України.

Як передає Укрінформ із посиланням на Крим.Реалії, про це заявив заступник генпрокурора Гюндуз Мамедов під час вебінару «Універсальна юрисдикція стосовно воєнних злочинів: що потрібно знати Україні?».

«У цілому на сьогоднішній день з 32 країн нами встановлено 260 громадян, які воювали на Сході України та в Криму», – сказав Мамедов.

За його словами, багато хто з підозрюваних іноземних громадян можуть бути причетні до воєнних злочинів.

«Ми не виключаємо той факт, що багато хто з цих людей брав активну участь в бойових діях і міг бути причетний до воєнних злочинів і злочинів проти людяності. Тому ми активно перебуваємо в діалозі з нашими колегами (правоохоронцями інших держав – ред.) і просимо їх сприяти розслідуванню кримінальних проваджень, які у нас є », – додав Мамедов.

Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 січня 2021 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули понад 13 тисяч осіб.

Хоча Росія свого часу відкликала свій підпис під Римським статутом, це не перешкоджає переслідуванню її громадян за злочини, вчинені на території України.

 

В ОРДЛО примусово видали 583 тисячі російських паспортів – омбудсмен

На тимчасово окупованих територіях Луганської та Донецької областей російські паспорти отримали 583 тисячі громадян. А до 2024 року російські паспорти можуть отримати понад 2 мільйони жителів цих територій.

Про це заявила у Фейсбуці Уповноважений Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова після зустрічі з представником Управління Верховного комісара ООН у справах біженців в Україні Пабло Матео, повідомляє Укрінформ.

“Звернула увагу пана Матео на проблему насильницької паспортизації громадян, яку здійснює країна-окупант РФ. На тимчасово окупованих територіях Луганської та Донецької областей паспорти отримали 583 тисячі громадян. З них 67 тисяч паспортів оформили неповнолітні. Електронна черга на отримання паспорта розписана до 2024 року. За нашими оцінками, до того часу російські паспорти отримають понад 2 мільйони жителів цих територій”, – написала Денісова.

За її словами, наразі, з метою прискорення цього процесу, окупаційна влада розпочала військову мобілізацію. “До призову залучають чоловіків віком від 18 до 35 років, яким також примусово видаються паспорти окупаційної адміністрації та Російської Федерації“, – додала Омбудсман.

Денісова розповіла, що під час зустрічі також обговорили питання дотримання прав ВПО, зокрема, їхнього пенсійного забезпечення, права на свободу пересування, реєстрацію народження тощо.

Омбудсман також відзначила, що Матео під час зустрічі заявив, що позиції двох інституцій з окресленого кола проблем – збігаються. Він висловив свою готовність і надалі сприяти розв’язанню усіх згаданих проблемних питань задля поліпшення стану додержання прав і свобод людини і громадянина на тимчасово окупованих територіях України.

Як повідомлялося, Президент Володимир Зеленський в інтерв’ю французькому виданню Le Figaro заявив, що Росія на тимчасово окупованій території сходу України роздала 250-300 тис. своїх паспортів, аби потім заявити про захист російських громадян.

 

У Пентагоні кажуть, що зарано оцінювати заяви РФ про відведення військ від України

Сполучені Штати Америки продовжать уважно спостерігати за відведенням військових сил Російської Федерації від кордонів України, адже ще зарано стверджувати, що російські війська відведені.

Як передає Укрінформ, про це під час брифінгу в Міністерстві оборони США повідомив речник Пентагону Джон Кірбі.

«Без вдавання в деталі, адже ми не можемо тут говорити про інформацію розвідки, ми бачили деяке відведення частини російських військ від України… але ще рано говорити і достовірно вірити тому, що, за словами Росії, це були військові навчання, і вони вже закінчилися, і вони всіх повертають», – сказав речник.

Підсумовуючи, Кірбі запевнив, що «ми збираємося продовжувати дуже пильно стежити за цим (відведенням військ РФ від України – ред.)».

Раніше в Пентагоні вже заявляли, що на нинішньому етапі завчасно оцінювати заяви російської сторони про завершення навчань та відведення військ від України.

Як повідомляв Укрінформ, на початку тижня міністр оборони РФ Шойгу доручив Генеральному штабу РФ і командувачам військами з 23 квітня почати повернення до місць постійної дислокації війська, перекинуті останнім часом до кордонів України.

 

Politico: Нацрозвідка США приступила до створення центру по боротьбі з іноземним впливом

УНН. Апарат директора Національної розвідки США Евріл Хейнс приступив до створення центру по боротьбі з таємним іноземним впливом на внутрішньополітичні процеси в країні. Про це повідомила в понеділок газета Politico, передає УНН.

Що відомо

Офіційний представник апарату глави нацрозвідки заявив їй, що ці заходи вживаються “в світлі мінливих загроз і в підтримку наростаючих вимог (американській) політиці та Конгресу” США. Центр по боротьбі зі зловмисним іноземним впливом передбачається створити “в максимально стислі терміни”, підкреслив цей чиновник. Він відмовився уточнити, коли саме центр може приступити до роботи. Бюджет цієї структури також невідомий.

Деталі

Формування центру передбачалося прийнятим раніше в США законодавством про асигнування на потреби розвідки. Воно вимагало включення до складу центру аналітиків з усіх американських розвідувальних відомств. Планувалося, що нова структура займеться зведенням воєдино всіх даних про передбачувані зарубіжних операціях по впливу на політичне життя в США і виробленням “належних оцінок” для керівництва країни. Крім того, законодавство зобов’язувало розвідку США в даному випадку концентрувати увагу саме на Ірані, Китаї, КНДР і Росії.

Хейнс вважається координатором діяльності всіх 18 американських розвідувальних відомств.

Контекст

Вашингтон звинувачує Москву у втручанні в хід американських президентських виборів в 2016 і 2020 роках. Доказів точності цих висновків влади США публічно жодного разу не представили. Уряд Росії неодноразово відкидав подібні твердження.

 

Російські найманці розміщують муляжі військової техніки на лінії зіткнення – розвідка

Російські окупаційні війська використовують режим тиші для вдосконалення інженерно-фортифікаційного обладнання власних вогневих позицій та облаштовують хибні рубежі оборони в районі ООС.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба Міноборони з посиланням на інформацію Головного управління розвідки Міноборони.

«Командування ЗС РФ продовжує підтримувати у готовності до застосування оперативне угруповання російських формувань на тимчасово окупованій території в Донецькій та Луганській областях. З цією метою проводяться постійні тренування артилерійських та мінометних розрахунків до здійснення вогню по закріпленим цілям. Крім того, противник використовує дотримання підрозділами Об’єднаних сил режиму припинення вогню для удосконалення інженерно-фортифікаційного обладнання власних вогневих позицій», – йдеться в повідомленні.

За даними розвідки, особлива увага приділяється облаштуванню хибних рубежів оборони, а також розміщенню замаскованих муляжів озброєння та військової техніки. Це робиться для введення в оману підрозділів Об’єднаних сил та провокування їх на відкриття вогню. Також, окупанти продовжують всебічне забезпечення діяльності частин першого та другого армійських корпусів ЗС РФ. Зокрема, протягом минулого тижня через неконтрольовані ділянки державного кордону України з території РФ на тимчасово окуповану територію в Донецькій та Луганській областях переміщено понад 2,5 тис. тонн пально-мастильних матеріалів. Автомобільною технікою доставлено боєприпаси різної номенклатури загальною вагою близько 30 тонн.

Як повідомляв Укрінформ, протягом минулої доби, 26 квітня, в районі проведення операції Об’єднаних сил збройні формування Російської Федерації 9 разів порушили режим припинення вогню. Унаслідок ворожого вогню один український захисник отримав осколкове поранення. Воїну оперативно надали першу медичну допомогу та евакуювали до лікувального закладу. Стан здоров’я захисника – задовільний.

 

Загроза агресії Росії зберігається: ЗСУ почали оперативний збір керівництва

Під керівництвом Головнокомандувача Збройних Сил України генерал-полковника Руслана Хомчака розпочато оперативно-стратегічний збір з керівним складом Збройних Сил України.

Як передає Укрінформ із посиланням на пресслужбу Генштабу ЗСУ, захід відбувається за участю вищого військово-політичного керівництва держави, представників центральних органів влади та сил оборони, представників збройних сил країн-членів НАТО та країн-партнерів і провідних експертів у галузі національної безпеки.

«Враховуючи агресивну політику Росії, яка має на меті знищення нашої державності, наш вибір – це інтеграція в структури НАТО та підготовка ЗС України, яка б забезпечила суверенітет і територіальну цілісність України. Кремль за будь-яку ціну готовий перешкодити реалізації цих планів, розглядаючи факт перетворення України у процвітаючу незалежну європейську країну як пряму загрозу своєму існуванню. Для досягнення своїх цілей Росія розпочала новий виток ескалації конфлікту на тимчасово окупованих територіях України. Зберігається загроза прямої агресії проти нашої держави», – наголосив начальник Генерального штабу ЗСУ генерал-лейтенант Сергій Корнійчук.

Як зазначається, оперативно-стратегічний збір, як форма індивідуальної підготовки оперативного складу ЗС України, спрямований на поглиблення знань його учасників із питань воєнного мистецтва, організації та проведення заходів підготовки військ (сил) з урахуванням воєнних загроз національній безпеці України, обміну досвідом з представниками Збройних сил країн-партнерів тощо.

Учасники збору розглянуть безпекову ситуацію в Україні та довкола її кордонів, обговорять низку питань щодо планування та застосування сил оборони, повідомили в пресслужбі.

Під час заходу керівний склад ЗС України та інших військових формувань приділить увагу розгляду основних положень нових доктринальних документів, які розроблено та впроваджено у ЗС України з урахуванням стандартів НАТО.

Корнійчук також наголосив, що Україна повинна бути готова до всеохоплюючої оборони та до дієвої відсічі ворогу.

«Нам потрібно бути готовими до відсічі збройної агресії усім складом сил оборони, а також до створення умов для ведення всеохоплюючої оборони. Військо України набуло необхідних спроможностей та утримується у визначених ступенях готовності. ЗС України активно продовжують виконувати заходи реформування та розвитку. Цей послідовний, комплексний та безперервний процес здійснюється з метою забезпечення здатності військ (сил) адекватно реагувати на виникаючі виклики і загрози у воєнній сфері в умовах динамічних та швидкоплинних змін безпекового середовища», – зазначив Корнійчук.

Як повідомляв Укрінформ, протягом останніх тижнів значно зріс рівень воєнної загрози з боку Росії. Це пов’язано з суттєвим нарощуванням російських військ на кордоні з Україною, яке останнього разу спостерігалося сім років тому, коли розпочалася безпосередня агресія РФ.

10 квітня міністр оборони України Андрій Таран заявив, що справжніми цілями нарощування Росією військової присутності поблизу кордонів України можуть бути посилення тиску на Україну з метою примусу до поступок у переговорному процесі й демонстрація готовності до застосування збройної сили.

22 квітня міністр оборони Росії Сергій Шойгу заявив, що Росія з 23 квітня почне відводити війська, які здійснювали «навчання» поблизу кордонів України та в тимчасово окупованому Криму, в пункти постійної дислокації.

 

Полозов розповів про знущання з політв’язня Яцкіна в окупованому Криму

В окупованому Криму після чергового засідання у «справі» щодо Івана Яцкіна тюремники привезли політв’язня в сире і темне приміщення так званої «кишки», де його протримали близько двох годин.

Про це у Фейсбуці написав адвокат Микола Полозов, передає Укрінформ.

«Івана Яцкіна вчора протримали у цій «кишці» близько двох годин. Він був змушений стоячи перебувати в цьому сирому приміщенні. З огляду на захворювання нижніх кінцівок, яке він має, а також наслідки після обмороження ніг у СІЗО «Лефортово», стан здоров’я Івана Яцкіна погіршився. Сьогодні скаржився мені на сильні болі в ногах», – розповів адвокат.

Крім того, підзахисний повідомив Полозову, що йому досі не видали медикаменти (знеболюючі та антикоагулянти), які раніше йому передали родичі.

«Дуже хочеться сподіватися, що адміністрація СІЗО Сімферополя вживе необхідних заходів для забезпечення прав ув’язнених і докладатиме зусиль щодо недопущення нелюдського ставлення до «спецконтингенту» з боку відповідальних співробітників», – написав захисник.

Полозов повідомив, що сьогоднішнє засідання у «справі Яцкіна» відбувалося у закритому режимі через «наявність у справі відомостей, що становлять державну таємницю».

Як повідомлялося, 13 березня 2021 року в Криму «суд» почав розгляд «справи» щодо Івана Яцкіна, обвинуваченого у державній зраді та співпраці з СБУ. Відомості про склад «суду» не розголошуються, адвокат Полозов дав підписку про нерозголошення інформації.

Івана Яцкіна було затримано 16 жовтня 2019 року і він перебував у московському СІЗО «Лефортово». Взимку цього року він отримав обмороження ніг через те, що його тримали на сильному морозі без взуття близько сорока хвилин. На момент початку судового розгляду Яцкіна етапували до Криму.

 

Кримськотатарський активіст вимагає на процесі в Ростові умов для запису ходу суду

У Південному окружному військовому суді Ростова-на-Дону фігурант другої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» Різа Ізетов звернувся з клопотанням надати обвинуваченим умови для ведення записів ходу процесу і фіксування свідчень свідків.

Про це повідомляє в Фейсбуці Кримська солідарність, передає Укрінформ.

«Через відсутність столу, який є у всіх учасників процесу, неможливо ведення запису допиту свідків. Для підсудних не передбачено ані технічних засобів, ані можливості фіксувати письмово свідчення, до яких, за логікою законодавця, будуть звертатися підсудні в своїх доводах щодо захисту. Вести записи доводиться буквально «на коліні» », – аргументував Ізетов.

Проти клопотання обвинуваченого виступив прокурор Колпіков, вважаючи, що права підсудних не порушені.

Суд відмовив у задоволенні клопотання Ізетова, але долучив його до матеріалів справи.

У зв’язку з цим Ізетов заявив заперечення на дії головуючого і наполягав на тому, щоб зробити перерву в судовому засіданні до того часу, поки для підсудних в залі суду не будуть забезпечені необхідні умови. Суд знову не відреагував на його вимоги, в зв’язку з чим Ізетов заявив, що його «позбавили можливості захищати себе».

«Доводжу до відома суду, що я особисто як підсудний, обвинувачений у злочині, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі аж до довічного, фактично позбавлений об’єктивної можливості захищати себе», – написав у поясненні суду Ізетов.

У ході засідання були допитані свідки обвинувачення, в тому числі засекречений свідок під псевдонімом «Білялов».

На думку адвокатів за угодою, які подали колективне клопотання про розсекречування свідка «Білялова», суд необґрунтовано приховує особу свідка обвинувачення.

Зокрема, адвокат Марія Ейсмонт зазначила, що засекретити свідка можна лише в тому випадку, якщо йому загрожує реальна небезпека з боку підсудного або осіб, що діють від імені підсудного.

«Суд має перевірити цю інформацію. Отримати достовірне підтвердження, і тоді дійсно таких свідків має сенс секретити, тому що їм загрожує реальна небезпека. Але ми запитували у цього засекреченого свідка Білялова: «Загрози від наших підзахисних до вас надходили?». Він каже, що ні », – пояснила свою позицію адвокат Ейсмонт.

Незважаючи на аргументи адвокатів, Південний окружний військовий суд Ростова-на-Дону відмовив у колективному клопотанні захисту фігурантів другої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір».

27 березня 2019 року в Криму в селищах Кам’янка, Строганівка, Біле під Сімферополем, де переважно живуть кримські татари, пройшли масові обшуки, проведені співробітниками ФСБ, ОМОНу, Росгвардіі, поліції, ДПС.

Після обшуків було заарештовано 25 кримськотатарських активістів, серед яких громадський адвокат і правозахисник Різа Ізетов.

Він обвинувачуються в причетності до ісламської політичної партії Хізб ут-Тахрір, визнаної в Росії терористичною.

 

Кравчук підтримує ідею залучити до «Норманді» США, Канаду та Британію

28.04.2021 04:06

Леонід Кравчук підтримує пропозицію Президента України Володимира Зеленського щодо розширення Нормандського формату та залучення США, Канади, Великобританії.

Про це очільник української делегації в Тристоронній контактній групі (ТКГ) заявив у програмі “На самом деле: Донбасс” телеканалу “Дом”, передає Укрінформ.

“Треба розширювати Нормандський формат, включати туди провідних гравців світового процесу, глобального процесу. Але залучити їх до Нормандського формату, як я розумію, можливо при бажанні всіх чотирьох сторін. В нашому випадку: Франції, Німеччини, України та Росії. Там рішення приймаються шляхом консенсусу”, — сказав Кравчук.

Він зазначив, залучення до процесу переговорів трьох провідних країн світу “було б корисно та ефективно”.

“Але як буде дивитися на це Росія? Чи погодиться вона? Якщо Росія погодиться, і таке бажання офіційно заявлять і Канада, і Великобританія, і США, — це буде добре. Але поки немає точки зору Росії, немає точки зору Німеччини та Франції. Я не кажу вже про точку зору Канади, Великобританії та США”, — продовжив очільник української делегації в ТКГ.

Кравчук також нагадав, що Сполучені Штати планують залучити до розв’язання конфлікту на Сході України спеціального представника Департаменту США.

“Ось ця тема вже на порядку денному. І тут не потрібно якогось спільного, колективного рішення. Тут приймається рішення у форматі Україна — США, тому що розв’язання питання на Донбасі — це проблема, перш за все, України”, — наголосив Кравчук.

Нагадаємо: Президент України Володимир Зеленський запропонував залучити США, Канаду і Великобританію до переговорів в Нормандському форматі. За словами очільника держави, перемовини щодо досягнення миру на Донбасі повинні бути “гнучкими та служити цілям сьогодення, а не минулого”.

 

В ТКГ документ про контроль над режимом тиші ще не обговорювали – Кравчук

27.04.2021 23:10

27 квітня робоча підгрупа в складі Тристоронньої контактної групи (ТКГ) не розглядала документ щодо посилення контролю над дотриманням режиму припинення вогню на Сході України. Його підсумковий розгляд планується завтра.

Про це в ефірі телеканалу “Дом” заявив очільник української делегації в ТКГ Леонід Кравчук, передає Укрінформ.

“Річ у тому, що підгрупа не приймає остаточного рішення. Є чотири підгрупи в складі ТКГ: політична, з питань безпеки, гуманітарна та економічна. Вони створені для того, щоб готувати порядок денний, який буде розглядатися на засіданні спільної Тристоронньої контактної групи. Вони працюють. А рішення буде прийматися завтра”, — сказав Кравчук.

Він зазначив, що поки остаточно не вдалося домовитися з питання припинення вогню на Донбасі та ухвалення додаткового механізму контролю над дотриманням режиму тиші. Проте стосовно цих питань у Кравчука позитивні очікування.

“Позитивні очікування. Тому що йде процес обговорення, не відштовхування питання, а саме обговорення. У нас рідко таке було на робочих підгрупах, коли теми обговорювалися. Останнім часом, у всякому разі. А зараз ось ця тема обговорюється”, — пояснив він.

Всі базові питання будуть розглянуті на завтрашньому засіданні Тристоронній контактної групи на рівні делегацій України, Росії, за участю ОБСЄ.

“Засідання ТКГ буде завтра, 28 квітня. І тільки завтра буде остаточне рішення щодо припинення вогню та щодо ухвалення координаційного механізму контролю над дотриманням режиму тиші”, — уклав очільник української делегації в ТКГ.

Як раніше повідомляло агентство, тристороння контактна група на своєму засіданні у середу, 28 квітня, має обговорити питання щодо порушення режиму припинення вогню з боку окупантів, відновлення роботи КПВВ та обмін утримуваними особами.

Крім того, учасники ТКГ обговорюватимуть питання відновлення роботи КПВВ і відкриття нових у населених пунктах Золоте і Щастя; обмін утримуваними особами; повний і безумовний доступ міжнародних організацій; відновлення соціально-економічних зв’язків через лінію розмежування.

 

Кремль хоче викинути з «Мінська» переселенців, щоб повернути монополію у переговорах – Гармаш

Представник Окремих районів Донецької області України в ТКГ, журналіст Сергій Гармаш нагадав, що головна мета переговорів з Росією не мир за будь-яку ціну, а збереження державності України.

Як передає Укрінформ, про це 27 квітня він написав на своїй сторінці в Фейсбуці.

«Сподіваюся, що наше керівництво, у своєму прагненні до миру, не забуде про те, через що взагалі вся ця війна і заради чого багатотисячні жертви. Мета – не мир за будь-яку ціну, мета – територіальна цілісність і суверенітет над всією територією, тобто – збереження державності України. Суб’єктивізація ОРДЛО (а по суті – «автономія» «ДНР» – «ЛНР») з цією метою ніяк не корелюють. І будь-який крок у напрямку їх суб’єктивізації шляхом нашого витіснення з переговорного процесу (чим би його не виправдовували) – веде до реалізації мети Москви, а не України», – написав Гармаш у відповідь на випади російської сторони «викинути з переговорного процесу переселенців».

«Стає все більш зрозумілою мета цього шоу Росії із залученням до консультацій у ТКГ терористки Маї Пирогової та обвинуваченням у шпигунстві радника української делегації Дениса Казанського. Це очевидно з пропозицій з «розблокування» роботи політичної рабгрупи ТКГ, з якими вже вдруге виступає представник Росії», – пояснює журналіст.

За його словами, сьогодні на неформальній зустрічі учасників консультацій (офіційного засідання робочої групи так і не відбулося) укотре було озвучено пропозицію працювати в «колишньому» складі, тобто «повноважних представників», до яких Москва відносить і запрошених з Донецька і Луганська (насправді з Москви), відповідно, Михайлова і Мірошника.

«Тобто мета – повернути монополію на представництво в переговорах від ОРДЛО московським маріонеткам, викинути з переговорного процесу переселенців. Ми дуже заважаємо Росії в суб’єктивізації ОРДЛО як сторони конфлікту. А для неї в цьому – весь сенс Мінська», – наголошує Гармаш.

Він зазначив, що сьогодні позиція представника України в політичній робгрупі ТКГ Андрія Костіна залишалася незмінною: участь терористки Маї Пирогової автоматично означає вихід з переговорної кімнати української делегації. «Але елементи шантажу шляхом нагадування про складність загальної геополітичної ситуації і військове загострення сьогодні вже звучали. Завтра на ТКГ, вони, напевно, теж застосовуватимуться. Подивимося, наскільки стійким до них виявиться Леонід Макарович», – заявив журналіст.

 

Зеленський розраховує, що на ТКГ «перезавантажать» режим припинення вогню

Президент Володимир Зеленський розраховує на те, що на зустрічі Тристоронньої контактної групи 28 квітня сторони наблизяться до рішення оголосити ще раз про режим припинення вогню і перезавантажать цей режим.

Про це він сказав на Херсонщині, повідомляє Укрінформ із посиланням на пресслужбу глави держави.

«Завтра буде повноцінна зустріч ТКГ у відеоформаті. Я все ж таки думаю, що всі сторони наблизяться до рішення оголосити ще раз про режим припинення вогню і перезавантажать цей режим серйозно – не тільки на словах, а й письмово підтвердять», – сказав Зеленський.

Він вважає за доцільне залучення до мирних перемовин інших держав, адже це може сприяти швидшому завершенню війни на сході України.

«Це може бути розширення нормандського формату, окремий, паралельний формат з іншими країнами, з дуже серйозними, потужними гравцями. Не тільки тому, що вони потужні, а тому, що вони виявляють бажання допомогти Україні у припиненні війни. Я вважаю, що це правильне рішення», – сказав глава держави.

Президент також укотре висловився за модернізацію та оновлення мінського переговорного процесу.

«Я вважаю, що «Мінськ» повинен бути гнучким. Ніхто не говорить, що потрібно закривати «Мінськ». Але вважаю, що кілька пунктів повинні бути оновлені», – зазначив він.

Глава держави зауважив, що наразі в межах мінського формату активно проходять перемовини, зокрема в робочих групах Тристоронньої контактної групи, і невдовзі може бути досягнуто спільного результату.

Щодо нещодавнього скупчення російських військ на східному кордоні України, то, за словами Президента, Росія не перший рік вдається до тиску. Але Україна сприймає це спокійно. «Ми постійно повинні бути готові», – додав він.

За словами глави держави, спільні зусилля України, європейських країн та США стосовно Росії створили можливості для деескалації. «Ми не можемо гарантувати на 100%, що російські війська не повернуться. Ми все ж підтримуємо рішення відвести війська від кордонів з Україною. Це говорить вже про намір не продовжувати ескалацію», – зауважив він.

Як повідомляв Укрінформ, Президент України Володимир Зеленський 27 квітня перебуває із робочою поїздкою у Херсонської області.

 

На окуповані території Донеччини та Луганщини доставили понад 100 тонн гумдопомоги

Сьогодні на тимчасово окуповані Росією частини Донецької та Луганської областей шістьма вантажівками доставили гуманітарний вантаж загальною вагою 112,93 тонни.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє МінТОТ.

Гуманітарний вантаж переданий від усіх держав-членів Женевських конвенцій, які роблять внески в глобальний бюджет Міжнародного комітету Червоного Хреста.

«Ми хотіли б подякувати за тривалу співпрацю між Міжнародним комітетом Червоного Хреста (МКЧХ) та Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України. Відповідно до пункту 1 наказу міністерства № 51 від 17 липня 2020 року, МКЧХ інформує стосовно намірів переміщення гуманітарного вантажу на території Донецької та Луганської областей, які непідконтрольні українській владі», – ідеться в листі МКЧХ до Мінреінтеграції.

Гуманітарний вантаж складається з продуктових наборів. Його переправили через КПВВ “Новотроїцьке”.

Як повідомляв Укрінформ, у 2020 році Україна отримала 1052 вантажі, які були визнані гуманітарною допомогою, найбільше їх надійшло з Німеччини.

 

В Мінреінтеграції розповіли, як досягнути економічного розвитку на ТОТ 

28.04.2021 04:40

Втілення у життя стратегії економічного розвитку Донеччини й Луганщини відбуватиметься на підконтрольній українській владі території вздовж лінії дотику, але коли ворог піде, її можна буде застосовувати й на тих територіях, які нині окуповані.

Про це сказав перший заступник міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ростислав Замлинський під час онлайн-обговорення «Стратегія економічного розвитку Донецької та Луганської областей: від слів до справи», повідомляє Укрінформ із посиланням на пресслужбу відомства.

«Ми вже неодноразово говорили, що цей економічний експеримент стосується насамперед території, яка підконтрольна українській владі, і після виходу України на кордони з РФ у традиційних її суверенних межах, ми можемо ці інструменти також поширювати на ті території, які сьогодні, на жаль, є тимчасово окупованими», – сказав Замлинський.

За його словами, у центрі цієї стратегії стоять інтереси людей, адже вони повинні мати змогу розвиватися, розширювати свої економічні можливості. Для цього держава разом з місцевою владою має створити ту інфраструктуру, де б громадяни могли почувати себе безпечно.

«Щоб можна було відвести дітей в садочок, поки батьки працюють на підприємстві або ведуть свій власний бізнес, для того, щоб комфортно пересуватися якісними дорогами на роботу і так далі. Ми говоримо також про започаткування нових фінансових інструментів, які були б скеровані на стимул надати можливості розвитку, розширення підприємницької спільноти, можливості для самореалізації громадян у бізнес-середовищі. Це ключові індикатори, які ми для себе намітили для реалізації цієї Стратегії», – зазначив чиновник.

Замлинський також прозвітував про поточний етап підготовки проєкту стратегії та подальші кроки її реалізації. Зокрема, він нагадав, що наприкінці 2020 року була затверджена концепція майбутньої стратегії. Крім того, Міністерство спільно з Центром економічної стратегії, експертами, колегами з громадського середовища, з регіональними владами, науковцями вже підготували аналітичний блок для стратегії економічного розвитку, а також ряд інших ініціатив.

«Ми також зробили відповідні заяви щодо стратегічно-екологічної оцінки та вже готуємося до громадського обговорення. Проєкт стратегії економічного розвитку на початку травня 2021 року буде скерований на погодження органам виконавчої влади та різним міністерствам, які причетні до цього процесу. Наступний крок – це розгляд цього документу Кабміном і прийняття його, як стратегічного документа. Тобто, нині ми рухаємося відповідно до того плану заходів, який поставили перед собою наприкінці минулого року і маємо амбітну ціль, що Стратегія реально почне працювати з 1 січня 2022 року. Я переконаний, що спільними зусиллями ми досягнемо успіху в цьому процесі», – резюмував Замлинський.

Як повідомлялося, віцепрем‘єр-міністр- міністр з питань реінтеграції ТОТ Олексій Резніков заявив, що до кінця першого півріччя стратегія економічного розвитку Донеччини й Луганщини буде направлена на затвердження уряду.

 

Єрмак: Ведуться «дуже непрості» переговори для розмови Зеленського з Путіним

Глава Офісу президента Андрій Єрмак заявив, що дата і місце переговорів президентів України та Росії поки невідомі, але переговори будуть змістовними.

Як передає Укрінформ, про це Єрмак заявив в ефірі телеканалу “Україна 24”.

“Я отримав доручення від Президента, тому зараз працюю над цим. Поки що невідома ні дата, ні місце проведення цих перемовин. Але я абсолютно впевнений, що вони будуть дуже змістовними, тому що є багато про що говорити. Треба обговорити підсумки домовленостей, які були досягнуті в грудні під час саміту «Нормандського формату», треба проговорити велику кількість питань. Тому я вважаю, що, безумовно, ці переговори можуть стати знаковими й дійсно історичними, але поки що я не можу поінформувати про дату, місце і більшу конкретику”, – заявив Єрмак.

Водночас, він наголосив, що українська сторона веде “дуже непрості” перемовини.

“Їх особливість полягає в тому, що наразі вони можуть довго розгойдуватися, блокуватися, а потім дуже швидко призвести до якихось результатів. Тому їх обов’язково треба продовжувати”, – наголосив він.

За його словами, треба продовжувати працювати на всіх напрямках, у всіх форматах.

“Тому що ми не знаємо, який формат принесе врешті-решт очікуваний мир на нашу землю, коли ми зможемо повернути наші території, наших людей і дійсно припинити війну”, – розповів він.

Як повідомлялося, Президент України Володимир Зеленський доручив керівнику свого офісу Андрію Єрмаку домовлятися із представниками Адміністрації президента РФ про можливу зустріч із президентом Путіним.

 

Порошенко дав Зеленському низку порад до зустрічі з Путіним

27 квітня 2021, 18:53  УП

П’ятий президент та лідер “Європейської солідарності” Петро Порошенко дав поради та нагадав “червоні лінії” чинному главі держави Володимиру Зеленському перед ймовірною зустріччю з російським президентом Володимиром Путіним.

Джерело: Порошенко у відеозверненні

Пряма мова Порошенка: “Ми у “Європейській солідарності” розуміємо, що посилення зовнішньої загрози завжди потребує внутрішньої консолідації. “ЄС” підтримає будь-які підходи та ініціативи влади, які наближають бодай на крок перемогу України в цій виснажливій війні.

Але я не можу промовчати, коли знову бачу ірраціональне бажання Зеленського будь-як, будь-коли і за будь-яку ціну побачити Путіна. Вважаю за необхідне дати кілька слушних і перевірених часом порад та освіжити для Банкової певні “червоні лінії”.

Деталі: Порошенко порадив працювати над зміцненням міжнародної коаліції на підтримку України “щоденно й системно, а не аврально” та не розпорошувати зусилля свої та партнерів “нескінченним спамом сирих ідей”. Він наголосив, що будь-які ініціативи перед озвученням слід узгоджувати з партнерами, згадавши, що Зеленський хоче розширити “нормандський формат” Британією, США та Канадою.

П’ятий президент впевнений, що навіть натяки Банкової про вихід з “Мінська” будуть приводом для нової ескалації Росії та уникнення від відповідальності. Також лідер “ЄС” очікує, що президент доб’ється запрошення на цьогорічний саміт НАТО та переконає учасників про надання Україні ПДЧ.

Також Порошенко наголосив на “червоних лініях”:

Неприпустимість будь-якої ревізії конституційно закріпленого європейського та євроатлантичного курсу України.

Жодних поступок у питанні національної ідентичності, а саме української мови та української церкви.

Жодних виборів на окупованих територіях Донбасу, до повноцінного гарантування безпеки та деокупації.

Жодних компромісів у питанні Криму, зокрема щодо постачання води – Порошенко нагадав, що відповідальність за окуповані території несе окупант.

Ніяких пробачень Путіну за його агресію – судові позови для притягнення до відповідальності Кремля мають далі бути в пріоритеті.

Що було раніше:

Зеленський заявив, що готовий зустрітись із Путіним “у будь-якій точці українського Донбасу” та запевнив, що Україна не боїться Росії.

Путін натомість запропонував зустрітися Зеленському в Москві “в будь-який зручний час”, але відмовився обговорювати проблему Донбасу.

Зеленський знову заявив, що хоче двосторонньої зустрічі із Путіним, наголосивши, що місце зустрічі не так важливе, як її зміст.

Пізніше він заявив, що наразі все йде до того, що зустріч з Путіним відбудеться.

 

Зеленський після наради у Херсоні доручив скликати РНБО

За результатами наради у Херсоні щодо безпекової ситуації Президент України Володимир Зеленський доручив підготувати засідання РНБО.

Як передає Укрінформ, про це повідомили в Офісі Президента.

«Під час робочої поїздки до Херсонської області Президент України Володимир Зеленський провів нараду щодо безпекової ситуації на адміністративній межі з тимчасово окупованою територією Криму, а також у Херсонській, Запорізькій, Одеській, Миколаївській та Донецькій областях», – зазначається у повідомленні.

У заході взяли участь керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак, його заступники Роман Машовець та Кирило Тимошенко, секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данілов, віцепрем’єр-міністр – міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексій Резніков, міністр оборони Андрій Таран, Головнокомандувач Збройних Сил України Руслан Хомчак, постійний представник Президента в АР Крим Антон Кориневич, голови держадміністрацій вказаних областей, керівники всіх силових відомств та представники їхніх регіональних підрозділів.

На початку наради глава держави висловив співчуття у зв’язку із загибеллю у зоні ООС українського бійця внаслідок підриву військового автомобіля на вибуховому пристрої та побажав швидкого одужання пораненим.

Президент розповів, що побував на позиціях українських військовослужбовців на адміністративній межі з окупованим Кримом, і зазначив, що захисники зберігають бойовий дух.

«Наші сім’ї, діти можуть бути спокійні», – сказав Зеленський.

Секретар РНБО доповів про безпекову ситуацію на адмінмежі з тимчасово окупованим Кримом та у вказаних областях.

Учасники наради обговорили оперативну обстановку у цих регіонах і готовність сил до реагування на можливе загострення ситуації.

Голова Херсонської ОДА Сергій Козир доповів про забезпечення безпеки цивільного населення.

За результатами наради Президент України доручив секретареві РНБО підготувати найближчим часом засідання Ради національної безпеки і оборони.

Як повідомлялося, Президент Володимир Зеленський у вівторок здійснив робочу поїздку до Херсонської області.

 

Зеленський ознайомився із системою укріплень на адмінмежі з тимчасово окупованим Кримом

Президент Володимир Зеленський під час робочої поїздки до Херсонської області відвідав передові позиції військовослужбовців на адміністративній межі з тимчасово окупованою Автономною Республікою Крим.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба Президента.

«Капітан Руслан Маришев ознайомив Главу держави з оперативною обстановкою та системою укріплень на адмінмежі з АР Крим», – ідеться в повідомленні.

На передовій позиції Зеленський оглянув бліндаж та окопи й поспілкувався з військовослужбовцями, які несуть службу. Президент поцікавився рівнем забезпечення та умовами перебування бійців на позиціях.

«Також Глава держави відвідав базовий табір українських військових поблизу села Чаплинка, де ознайомився з умовами розміщення особового складу. У модульному містечку Зеленський оглянув спальний, санітарний модулі та польовий спортивний зал», – сказано в повідомленні.

Крім того, у санітарній частині Зеленський поспілкувався з черговими лікарями, запитав про забезпечення медобладнанням та лікарськими засобами, а також поцікавився епідемічним станом і перебігом вакцинації серед військових.

«Ми сьогодні на Херсонщині. Бачимо наші позиції, перевіряємо готовність з точки зору техніки, наших бійців, наших бригад. Дуже важливо як на передовій, так і в резерві бачити стан наших військових, стан нашої армії – технічний і психологічний. Це важливо для того, щоб розуміти: те, що війська відходять, не значить, що армія не повинна бути готовою до того, що може в будь-який момент бути повернення військ до кордонів нашої країни», – сказав Президент.

Також він передав двом військовим підрозділам прилади нічного бачення та тепловізори.

Як повідомляв Укрінформ, сьогодні, 27 квітня, Зеленський розпочав робочу поїздку до Херсонської області.

 

У МЗС назвали «хаотичної істерією» висилку Росією українських дипломатів

Державний секретар МЗС України Олександр Баньков пов’язує висилку Росією українських дипломатів з тією «хаотичною істерією», яка розгорнулася в МЗС РФ.

Як передає Укрінформ, про це Баньков сказав у інтерв’ю виданню «Главком».

«Я би пов’язував цю ситуацію (висилку Росією українського консула в Санкт-Петербурзі – ред.) з тією хаотичною істерією, яка зараз розгорнулася в МЗС РФ. Ми всі бачили нещодавню історію з висилкою чеських та американських дипломатів з Москви. Висилка дипломатів – це частина інформаційної війни Росії, її психологічного тиску на іноземні країни», – сказав Баньков.

Він зауважив, що російська сторона звинуватила наших дипломатів у нібито пошуку і передачі секретної інформації.

«Чесно скажу, важко уявити, що хтось мав змогу отримати доступ до баз секретних документів ФСБ, перебуваючи в Росії, перебуваючи, очевидно, під цілодобовим наглядом і ФСБ, й інших російських силових органів. Оголошення нашого консула персоною нон грата – чиста провокація», – заявив Баньков.

Як повідомлялося, ФСБ Росії 17 квітня заявило про затримання у Санкт-Петербурзі 16 квітня консула Генерального консульства України Олександра Сосонюка нібито за отримання закритої інформації з баз даних правоохоронних органів і ФСБ.

Тимчасовому повіреному у справах України в Російській Федерації Василю Покотилу, який був викликаний до МЗС РФ, оголосили про небажаність перебування в Росії консула Генконсульства України в Санкт-Петербурзі.

Міністерство закордонних справ України 19 квітня направило ноту посольству Російської Федерації в Україні про оголошення небажаною особою одного з радників посольства.

21 квітня оголошений персоною нон грата російський дипломат Євген Черников залишив територію України.

Міністерство закордонних справ Росії 26 квітня оголосило про видворення співробітника українського посольства у Москві у зв’язку з недружніми діями української сторони, яка 19 квітня оголосила персоною нон грата співробітника Посольства Російської Федерації в Києві.

Міністерство закордонних справ України 27 квітня оголосило консула Генерального консульства Російської Федерації в Одесі небажаною для перебування на території України особою.

 

СКУ закликав світову спільноту зупинити добудову російського газогону «Північний потік-2»

Світовий конґрес українців (СКУ) закликав Німеччину, США та всю міжнародну спільноту вжити усіх можливих заходів задля негайної зупинки російського енергетичного проєкту «Північний потік-2», що наближається до свого завершення.

Як передає Укрінформ, про це йдеться в матеріалі президента СКУ Павла Ґрода для видання KyivPost, переклад якого опублікований на сайті Конґресу.

«Північний потік-2» проляже в обхід і позбавить значення критично важливий газогін між Росією та Західною Європою, який пролягає через територію України та забезпечує постачання газу як для України, так і для багатьох країн Східної Європи. Росія зможе без зусиль завдати шкоди Україні, Білорусі та іншим країнам регіону буквально перекривши їм постачання газу. І такі спроби вже мали місце у минулому. Однак, у минулі рази обмеження постачання газу до України з метою змусити її піти на політичні поступки також зачіпало і Західну Європу. Більше такої перепони для Росії не буде», – йдеться в матеріалі.

Зауважується, що чимало аналітиків звертали увагу на той факт, що військові дії Росії на сході України не зачіпали системи газогонів «Братство». З введенням в експлуатацію «Північного потоку-2», загроза пошкодження або знищення цієї системи газогонів перестане бути проблемою. Транзит природного газу стане ще одним важелем тиску на Україну та її примусу до економічних та політичних поступок, з огляду на прибуток від фінансових та політичних відносин з Німеччиною, Францією та рештою Західної Європи.

«Окупація Росією Криму та частини Східної України, її нещодавні військові відпрацювання можливого вторгнення та триваючий військовий конфлікт на Донбасі є демонстрацією справжніх російських намірів, а саме – окупації та взяття під контроль усієї України. «Північний потік-2» усуне дуже важливий бар’єр на шляху повномасштабного російського вторгнення. Якщо вторгнення Росії у Крим та Україну у 2014 році навчило світ хоча б чомусь, то тому, що президент Володимир Путін не зупиниться ні перед чим, щоб зберегти свою владу та відбудувати Радянський Союз», – ідеться в статті.

У матеріалі наголошується, що завершення газогону «Північний потік-2» є серйозною загрозою для миру та безпеки у Європі. Війна в Україні та Східній Європі затягне в конфлікт усю євроатлантичну спільноту. Постійні залякування, обман, ігнорування норм міжнародного права Росією свідчить про те, що її керівництву не можна довіряти, його необхідно стримувати.

“Ми закликаємо міжнародну спільноту об’єднатися і заблокувати «Північний потік-2». Інакше Європейський континент опиниться у заручниках Москви», – закликав СКУ.

Нагадаємо, Конгрес українців Канади закликав канадський уряд запровадити санкції проти компаній, залучених до будівництва трубопроводу «Північний потік – 2» (Nord Stream 2).

 

Орбан заблокував жорсткий варіант заяви «Вишеград» щодо Росії – Euractiv

Глава угорського уряду Віктор Орбан не погодився з більш жорсткою щодо Москви версією заяви «Вишеградської четвірки» (V4), через що в підсумку був затверджений її м’якший варіант.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Euractiv.

Первинний варіант декларації, розроблений Польщею, був набагато жорсткішим, містив вимогу скасування проєкту газопроводу «Північний потік-2» і висловлював рішучу підтримку Україні та Білорусі. У ньому було сказано, що «Північний потік 2» негативно вплине на енергетичну безпеку Європи».

Як повідомлялося, Словаччина вже вирішила вислати трьох російських дипломатів на знак солідарності з Чехією, а Польща веде давні дипломатичні суперечки з Москвою.

Росія вислала п’ятьох співробітників посольства Польщі в Москві після того, як Польща оголосила трьох російських дипломатів персонами нон грата за порушення їх дипломатичного статусу.

Однак Угорщина не анонсувала подібних кроків проти Росії. Орбан, на відміну від свого польського колеги, підтримує добрі стосунки з президентом Росії Володимиром Путіним і критикує санкції проти Росії через окупацію Криму. Угорщина є єдиною країною ЄС, яка використовує російську вакцину COVID-19 «Sputnik V».

Тож через позицію Угорщини остаточну декларацію солідарності Вишеградської четвірки з Чехією було скорочено.

«Разом з прем’єр-міністром Чехії ми рішуче засуджуємо незаконні та жорстокі дії, що здійснюються російськими оперативниками. Ми не дозволимо цій діяльності розділити Європу. Країни Вишеградської групи рішуче налаштовані вжити заходів спільно з іншими країнами-членами Європейського Союзу для зміцнення нашої стійкості», – йдеться у заяві.

Як повідомлялося, прем’єр-міністр Польщі Тадеуш Моравецький зазначив, що найближчим часом відбудеться відеоконференція між міністрами закордонних справ V4 та «Східного партнерства», яке об’єднує ЄС та шість пострадянських країн.

 

Сейм Литви закликав Росію припинити агресію і провокації проти України

Литовський парламент ухвалив резолюцію про провокаційні та агресивні дії Росії біля кордону з Україною.

Як передає Укрінформ, про це повідомляється на сайті Сейму.

«Сейм рішуче засуджує здійснювану Російською Федерацією неспровоковану військову агресію проти України та інші агресивні односторонні дії, які грубо порушують двосторонні і багатосторонні угоди, а також норми міжнародного права, становлять загрозу для безпеки Європи, і вимагає негайно ці дії припинити», – йдеться у документі.

У ньому наголошується на твердій підтримці України у справі вступу до НАТО і Європейського Союзу (ЄС), відзначається, що у Росії “немає і вона не може отримати право вето щодо членства України в НАТО, а також щодо інших прийнятих Альянсом рішень”. У резолюції висловлюється підтримка надання Україні Плану дії для членства в НАТО.

Литовські політики повторили, що послідовно підтримують суверенітет, незалежність і територіальну цілісність України у визнаних міжнародною спільнотою кордонах.

У резолюції міститься заклик до Росії припинити “агресію, провокації і поширення пропаганди проти України, негайно відвести війська від кордону з Україною, втілити в життя міжнародні зобов’язання, зокрема Мінські угоди, і повернутися до співпробітництва, що базується на міжнародному праві і взаємній повазі”.

Згідно з документом, Сейм закликає Росію впустити на тимчасово окуповані території на Сході України міжнародні організації, які надають гуманітарну допомогу місцевому населенню, закрити незаконні місця позбавлення волі, звільнити незаконно утримуваних там громадян України, зупинити паспортизацію окупованих територій і зміну їх демографічного складу.

Резолюція також містить заклик до держав-членів ЄС не підтримувати реалізацію енергетичних проєктів, які ослаблюють євроатлантичну єдність, таких як “Північний потік 2”.

“За” проголосували 102 парламентарії, тих, хто голосував “проти”, не було, один член Сейму утримався.

10 квітня міністр оборони України Андрій Таран заявив, що справжніми цілями нарощування Росією військової присутності поблизу кордонів України можуть бути посилення тиску на Україну з метою примусу до поступок у переговорному процесі і демонстрація готовності до застосування збройної сили.

США і європейські країни також висловили занепокоєння з приводу посилення військового угруповання в Криму і переміщення російських військ поряд з кордоном з Україною.

Міністр оборони РФ Сергій Шойгу 22 квітня заявив, що з 23 квітня війська починають повертатися в місця постійної дислокації.

 

Кулеба про червоні лінії: Україна ніколи не буде вести переговори з ватажками «Л/ДНР»

28.04.2021 05:21

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що прямі переговори з ватажками так званих “ЛНР” і “ДНР” неможливі.

Про це він сказав в ефірі телеканалу BBC News World, передає Укрінформ.

Він також заявив, що такі переговори – червона лінія, яку Україна переходити не буде ніколи.

“Ні. Це червона лінія, яку ми не перейдемо. Президент дуже твердий у цьому. Ми всі знаємо, що це Росія напала на Україну. Ми всі знаємо, що ключ від врегулювання конфлікту – в Москві, і ми не будемо розмовляти з їх маріонетками”, – сказав Кулеба.

Як повідомляв Укрінформ, 20 квітня Президент України Володимир Зеленський звернувся до Путіна, запропонувавши йому зустрітися «в будь-якій точці українського Донбасу, де йде війна».

У четвер, 22 квітня, Путін заявив, що готовий у Москві зустрітися з Зеленським, але питання припинення війни на сході України обговорюватиме лише після переговорів української влади з «керівниками “ДНР” і “ЛНР”».

 

Штати не прагнуть загострення з Росією, однак готові тиснути далі – Білий дім

Сполучені Штати не змінюватимуть свого підходу щодо притягнення Росії до відповідальності за її неприйнятну зловмисну діяльність, при цьому у Вашингтоні кажуть, що не зацікавлені посилювати напруженість у двосторонніх відносинах.

Про це розповів у вівторок представник Білого дому під час телефонного брифінгу щодо порядку денного адміністрації Байдена у сфері безпеки за 100 днів перебування в офісі, передає власний кореспондент Укрінформу.

«Ми не будемо відходити від того, щоби змушувати Росію розплачуватися за ті дії, які, на наше переконання, виходять за межі та є неприйнятними з точки зору відповідальної держави», – підкреслив посадовець.

У цьому зв’язку він зауважив, що з початку роботи нової адміністрації США та з моменту першої телефонної розмови президентів Байдена і Путіна підхід американської сторони до Росії був послідовним.

Чиновник нагадав про серію кроків нинішньої команди в Вашингтоні щодо ретельної оцінки зловмисних дій Росії розвідувальною спільнотою США, а також санкцій, які послідували у відповідь. Водночас, за його словами, Сполучені Штати «не прагнуть ескалації з РФ».

Як повідомляв Укрінформ, адміністрація Джо Байдена зайняла жорстку позицію відносно Росії, звинувативши її у втручанні в американські вибори; масштабній хакерській атаці через програмне забезпечення SolarWinds; застосуванні забороненої хімічної зброї; вербуванні талібів в Афганістані з метою вбивства військових США та союзних країн. Крім того, офіційний Вашингтон твердо виступив на підтримку України в умовах останньої ескалації з боку РФ.

У цьому зв’язку 13 квітня глава Білого дому Джо Байден запропонував Володимиру Путіну провести зустріч влітку в Європі, щоби обговорити всі питання, які викликають занепокоєння у Сполучених Штатів.

Ізоляцію Росії прискорять спроби Кремля внести дисбаланс у ЄС – експерт

Росія поступово прямує до усвідомленої ізоляції від інших, навіть партнерських, держав.

Про це у програмі «На самом деле: Россия» на телеканалі «Дом» заявив політичний експерт Іван Преображенський, передає Укрінформ.

«Дії Росії щодо навіть тих країн, які цілком лояльно готові були з нею взаємодіяти (наприклад, Чехії), призводять до того, що Росія виявляється у дедалі більшій ізоляції. Жодних союзницьких відносин Росія ні з ким не вибудовує. Навіть начебто союзна з нею Білорусь — насправді аж ніяк не союзник, а молодший партнер», — уточнив він.

На думку експерта, Росія розглядає інші країни або як потенційних сателітів, або як можливу загрозу.

«Ось Росія і дивиться на всіх, хто готовий з нею вступати в партнерські відносини, як на потенційних сателітів. А з тими, кого вона вважає рівними собі за впливом, вона грає в серйозні ігри на протистояння: як ми бачили недавно в ситуації навколо України, яка, зокрема, була пов’язана зі зміною адміністрації в США», — зазначив Преображенський.

Він додав, що ізоляцію Росії від інших держав прискорять і спроби РФ внести дисбаланс у Європейському Союзі, оскільки ЄС як єдине ціле становить для Росії небезпеку.

«Взагалі Росія дивиться на весь світ через бінокль, в якому оптика налаштована тільки винятково на воєнно-оборонні стратегічні питання. Все інше давно пішло на другий план», — підсумував Преображенський.

Як повідомлялося, в останні тижні триває дипломатична війна між Росією та країнами Заходу. Зокрема, російських дипломатів за дії, які суперечать дипломатичному статусу, упродовж останніх днів видворили США, Чехія, Польща, Словаччина, Литва, Латвія, Естонія. Росія відповідає дзеркальними кроками, оголошуючи персонами нон ґрата дипломатів з цих країн.

 

Маас закликав Росію зняти блокування Чорного моря

Берлін вітає наміри Росії повернути війська з українського кордону до місць постійної дислокації, але закликає також зняти блокування Чорного моря.

Про це заявив міністр закордонних справ ФРН Гайко Маас на спільній зі словацьким колегою Іваном Корчоком пресконференції, передає кореспондент Укрінформу.

Маас назвав доброю новиною оголошення Росією намірів відвести свої військові підрозділи від кордону з Україною. «За цими словами тепер мають дуже швидко послідувати справи; потрібні також наступні кроки, такі як зняття блокування Чорного моря, а також зупинення порушень режиму припинення вогню на (сході) України», – сказав німецький міністр.

За його словами, необхідно вийти зі спіралі ескалації, вирішувати проблеми в діалозі, а не на дуелі, «але для цього потрібні обидві сторони, які готові діалог вести».

Дипломат також назвав добрим сигналом заявлену Кремлем готовність прийняти пропозицію президента США Джо Байдена провести зустріч президентів двох країн.

Читайте також: Дата й місце зустрічі Байдена з Путіним ще не узгоджені – Білий дім

Корчок своєю чергою відзначив роль ФРН у Нормандському форматі. Він наголосив на необхідності знайти політичне вирішення конфлікту на сході України. «Словаччина підтримує територіальну цілісність і суверенітет України, цьому немає альтернативи», – підкреслив міністр.

Ситуація навколо України стала однією з тем переговорів голів МЗС Німеччини та Словаччини 27 квітня в Берліні.

Вони також обговорили відносини з Росією. Словаччина заявила, що видворить трьох російських дипломатів на знак солідарності з Чехією на тлі скандалу через участь агентів російської спецслужби ГРУ в вибухах на складах боєприпасів у Вржбетіце в 2014 році. Склади знаходяться всього в 20 км від чесько-словацього кордону, зауважив міністр.

Маас поінформував, що говорив по телефону з новим чеським міністром закордонних справ Якубом Калганком, якого запевнив «у великій солідарності». «Існують різні можливості проявити підтримку», – заявив Маас. Німецька – полягає в тому, що посольство ФРН у Москві надасть допомогу в роботі посольства Чеської Республіки в РФ, яке залишилося з дуже малою кількість персоналу після вислання 20 її співробітників, серед яких 16 дипломатів.

Корчок повідомив, що чекає нового чеського колегу в Братиславі в середу.

Як повідомляв Укрінформ, МЗС України 15 квітня висловило рішучий протест у зв’язку з обмеженням Російською Федерацією свободи судноплавства в Чорному морі. Зазначається, що Росія оголосила про закриття до жовтня 2021 року частини акваторій Чорного моря в напрямку Керченської протоки для військових кораблів та державних суден інших країн під приводом військових навчань.

 

У Чорне море увійшов американський військовий катер

Патрульний катер берегової охорони США Hamilton 27 квітня увійшов у Чорне море. Він буде підтримувати американських союзників та партнерів у Чорноморському регіоні.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба Шостого флоту США.

Як заявили у Шостому флоті, Hamilton є першим катером берегової охорони США, який увійшов у Чорне море з 2008 року.

Востаннє Чорне море відвідував катер берегової охорони USCGC Dallas, який входив до Чорного моря двічі, у 2008 та 1995 роках.

Як повідомляв Укрінформ, американська влада направила до Чорного моря патрульний катер Берегової охорони США Hamilton.

Два російські великі десантні кораблі Північного флоту «Олександр Отраковський» та «Кондопога» наразі залишаються у Чорному морі після «великих навчань» РФ біля окупованого Криму.

Речник Пентагону Джон Кірбі заявив, що Сполучені Штати Америки продовжать уважно спостерігати за відведенням військових сил Російської Федерації від кордонів України, адже ще зарано стверджувати, що російські війська відведені.

 

Генсек НАТО відреагував на заяву РФ про відвід військ від України

27 квітня 2021, 19:06  УП

У НАТО вітають зниження напруженості між Росією та Україною, проте і далі пильно стежитимуть за ситуацією.

Як повідомляє “Європейська правда“, про це на брифінгу у вівторок в Брюсселі заявив генсек Альянсу Єнс Столтенберг, коментуючи оголошення РФ про відведення військ від України.

“Ми бачили зниження напруженості, і, звісно, ми вітаємо це. Водночас тепер ми будемо моніторити ситуацію і стежити за розвитком дуже пильно”, – сказав він.

“Ми розраховуємо, що Росія повністю відмовиться від нарощування сил в та біля України”, – наголосив генсек.

Він додав, що у НАТО очікують від Росії залучення у політичні процеси з врегулювання ситуації на Донбасі.

За словами генсека, союзники НАТО підтверджують свою повну політичну та практичну підтримку України.

“Союзники НАТО продовжать допомагати Україні втілювати реформи, модернізувати її оборонні та безпекові інституції”, – сказав Столтенберг.

Під приводом навчань Росія стягнула безпрецедентну кількість військ до кордону з Україною. США та лідери країн Європи висловили занепокоєння цим фактом та закликали РФ до зниження градусу напруги.

22 квітня Міністр оборони Росії Сергій Шойгу доручив командувачам з 23 квітня починати відведення військ, які скупчилися біля кордонів з Україною і в окупованому Криму.

Шойгу заявив, що раптова перевірка готовності військ Західного і Південного військових округів була проведена саме “у відповідь на загрозливу військову діяльність НАТО“.

 

На українського депутата у ПАРЄ наклали санкції за скаргою РФ

27 квітня 2021, 14:35  Уп

Українського депутата Олексія Гончаренка позбавили права голосу у ПАРЄ на три місяці за скаргою глави російської делегації в Асамблеї.

Про це нардеп повідомив у вівторок, 27 квітня, пише “Європейська правда“.

“Мене позбавили слова в ПАРЄ на три місяці через донос голови російської делегації Толстого по ситуації на зимовій сесії”, – повідомив депутат у Facebook.

Скарга очільника російської делегації Пьотра Толстого стосувалася двох епізодів, що сталися на сесії у січні 2021 року. Тоді Гончаренко розкритикував Путіна і російською закликав громадян РФ припинити його правління, а також запостив на своїй Facebook-сторінці відео з особистими образами на адресу Толстого.

Дисциплінарне провадження за скаргою росіянина порушили за дорученням президента ПАРЄ Ріка Дамса.

Джерела “ЄвроПравди” свідчать, що основні претензії у ПАРЄ були до відео у Facebook-постах українського депутата.

Водночас розгляд скарги від президента ПАРЄ Дамса через український прапор і питання Гончаренка до Ангели Меркель перенесли на початок червня.

Варто підкреслити, що раніше російська делегація неодноразово погрожувала покинути залу ПАРЄ у разі навіть найменшого чи індивідуального обмеження щодо росіян.

 

Група підтримки «Кримської платформи» провела установче засідання у рамках ПА НАТО

У рамках Парламентської Асамблеї НАТО відбулося установче засідання групи підтримки “Кримської платформи”.

Про це повідомив перший заступник Голови Верховної Ради Руслан Стефанчук у Фейсбуці, передає Укрінформ.

“Для реалізації комплексу заходів, передбачених ініціативою “Кримська платформа”, запропонував учасникам установчого засідання групи підтримки “Кримської платформи” в рамках ПА НАТО зосередити увагу на: формуванні широкої стабільної коаліції держав у межах ПА НАТО на підтримку “Кримської платформи”, – написав він.

Окрім того, Стефанчук закликав до посилення співпраці з державами для забезпечення політики невизнання, гарантування безпеки, включно зі свободою навігації; збереження санкційного тиску на державу-агресора до відновлення територіальної цілісності України в межах міжнародно визнаних кордонів.

Перший заступник Голови ВР також висловився за отримання підтримки в межах реалізації курсу України на набуття членства в НАТО.

“Враховуючи насильницькі демографічні зміни, які продовжує проводити Російська Федерація, мобілізацію жителів Криму до російських збройних сил і тотальну мілітаризацію півострова, закликав учасників засідання продовжувати уважно стежити за ситуацією і вживати дієвих заходів щодо стримування Росії”, – резюмував Стефанчук.

Як повідомляв Укрінформ, у березні цього року голова постійної делегації у Парламентській асамблеї НАТО, народний депутат від “Слуги народу” Єгор Чернєв заявив про наміри створити групу підтримки “Кримської платформи”. За його словами, до групи увійдуть шість членів: три представники Парламентської асамблеї країн-членів НАТО і три члени української Постійної делегації у ПА НАТО.

Як повідомляв Укрінформ, саміт “Кримської платформи” заплановано на 23 серпня цього року. На ньому, серед іншого, планується ухвалити хартію, яка зафіксує невизнання тимчасової окупації Криму.

 

Делегація Верховної Ради в Парламентській асамблеї Ради Європи була однією із найактивніших під час квітневої сесії асамблеї

Як передає кореспондент Укрінформу, на цьому наголосила голова делегація Марія Мезенцева під час брифінгу у Верховній Раді.

“Наша делегація була однією з найактивніших, про що каже статистика. Виступили максимальну кількість разів серед усіх делегацій за наступними напрямками: збереження національних меншин у Європі. Тут ми відстояли правку, яка стосувалася кримських татар, що дуже роздратувало представників Російської Федерації”, – сказала Мезенцева.

Крім того, за словами депутата, українська делегація виступала щодо бачення асамблеї стратегічних пріоритетів Ради Європи, “ковідних паспортів” і сертифікації, звертала увагу на активні й потенційні порушення, боротьбу з фіскальною несправедливістю і оподаткування цифрової економіки, а також дискримінацію осіб із хронічними і тривалими захворюваннями.

Читайте також: ПАРЄ сьогодні: неспроможність під прикриттям прав людини?

Крім того, зауважила Мезенцева, делегація ВР не стояла осторонь процесів у Білорусі, кейсу стосовно російського опозиціонера Олексія Навального, порушення прав людини політичних в’язнів, людей, які незаконно утримуються на окупованих територіях, у Російській Федерації, українських бранців Кремля.

“Те саме ми донесли високій уповноваженій із прав людини Дуні Міятович (Комісар Ради Європи з прав людини – ред.), з якою зустрічалися особисто, і щодо окупованих районів Донецької і Луганської областей, і щодо Криму. Вона обіцяла нам візит як мінімум до сходу України. Перетин на Кримський півострів для неї є дуже складним саме через створені умови Російською Федерацією”, – розповіла Мезенцева.

Вона також розповіла про потенційне підтвердження долучення України до робочої групи Помпіду, яка намагається зменшити або побороти такі явища, як обіг наркотиків і наркоманію.

Мезенцева висловила переконання, що ця ініціатива може бути ратифікована в 2021 році.

Голова делегації нагадала, що впродовж сесії було зібрано підписи під декларацією щодо наявності поад 100 тисяч збройних формувань РФ на українсько-російському кордоні. Це підтримали такі країни: Литва, Латвія, Естонія, Польща, Швеція, Грузія, Румунія, Іспанія, Ірландія та Мальта.

Мезенцева також зауважила, що саме українська делегація в ПАРЄ розпочала розвиток Кримської платформи на міжпарламентському рівні.

“Минулого тижня нам вдалося долучити, окрім наших стандартних партнерів з групи “Балтік +” і Туреччини, такі країни, як Італія і Молдова. Це, звісно, дуже дратує наших північних сусідів і делегацію РФ, яка не була присутня на теренах ПАРЄ цього разу. Ми бачимо навіть певних пранкерів, яких долучають для того, аби вивести нас із рівноваги, або заяви на офіційному сайті Думи РФ, які є абсолютно образливими. Але ми вищі за це все і будемо прямувати тим курсом, який визначений нашою державою, і захищати її інтереси в цьому непростому міжнародному об’єднанні”, – підкреслила Мезенцева.

Як повідомлялося, 19-22 квітня у Страсбурзі пройшла весняна сесія ПАРЄ. Делегати працювали у гібридному режимі, тобто, могли бути присутніми фізично або голосувати дистанційно.

 

Корабель США відкрив попереджувальну стрілянину через іранські катери

У водах Перської затоки три катери іранського Корпусу вартових ісламської революції (КВІР) швидко наблизилися до двох військових кораблів США, у зв’язку із чим один з останніх здійснив попереджувальні постріли.

Про це повідомила пресслужба П’ятого флоту ВМС США у Twitter, передає Укрінформ.

Сам інцидент стався в північній частині затоки 26 квітня.

“Катери (КВІР – ред.) швидко наблизилися до патрульного корабля ВМС Firebolt і сторожового корабля берегової охорони США Baranoff з невідомими намірами. Американські кораблі проводили операції із забезпечення безпеки на морі в міжнародних водах”, – відзначили американські військові.

За їхніми словами, до пострілів вони кілька разів за допомогою гучномовця закликали іранські катери припинити маневри, проте судна КВІР відійшли на безпечну відстань тільки після стрілянини.

Згідно з даними газети The Wall Street Journal, це другий подібний інцидент за місяць у Перській затоці.

У виданні розповіли, що 2 квітня три швидкохідні бойові катери і судно забезпечення КВІР оточили два кораблі берегової охорони США в південній частині затоки і протягом трьох годин супроводжували їх.

Тоді екіпажі американських суден також зробили попереджувальні постріли. Напередодні цю інформацію підтвердили у ВМС США.

 

У США понад 400 компаній виступили на підтримку закону про права ЛГБТ

Понад 400 компаній, включаючи Tesla, Pfizer, Delta Air Lines і Amazon, підписалися на підтримку законопроєкту про цивільні права для ЛГБТ, який розглядається у Конгресі США.

Про це передає Укрінформ із посиланням на ABC News.

Організація «Кампанія за права людини» із захисту інтересів ЛГБТ, що базується у Вашингтоні, заявила, що її коаліція на підтримку Закону про рівність зросла до 416 членів, включаючи десятки компаній зі списку Fortune 500. Список доповнюють такі відомі бренди, як Apple, PepsiCo, General Motors, CVS, Facebook, Marriott, Capital One, Starbucks і Home Depot.

«Настав час поширити захист цивільних прав на ЛГБТ+ по всій країні на чіткій, послідовній і всеосяжній основі», – заявила провідна співробітниця IBM Карла Грант Пікенс у заяві, поширеній «Кампанією за права людини».

Закон про рівність внесе поправки в чинний закон про цивільні права щодо сексуальної орієнтації та гендерної ідентифікації. Це стосуватиметься захисту, зокрема при порушенні питань зайнятості, житла, заявок на отримання позик, освіти тощо.

Законопроєкт був схвалений Палатою представників США, де більшість становлять демократи, у лютому. За даними телеканалу, його доля в Сенаті, розділеному майже порівну за партійною ознакою, досі незрозуміла.

В Україні за минулу добу, 26 квітня, зареєстрували 7 915 нових випадків коронавірусної хвороби, летальних випадків – 432.

Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомив міністр охорони здоров’я Максим Степанов.

“7 915 нових випадків коронавірусної хвороби COVID-19 зафіксовано в Україні станом на 27 квітня 2021 року. Зокрема, захворіли 336 дітей та 202 медпрацівники”, – зазначив він.

Також, за наведеними міністром даними, за минулу добу було госпіталізовано 1 650 осіб, сталося 432 летальні випадки,

зафіксовано ще 17 391 особу, яка одужала; здійснено тестувань за добу – 72 239 (зокрема методом ПЛР – 35 761, методом ІФА – 15 133 досліджень експрес-тестами на антиген до SARS-CoV-2 – 21 345).

За весь час пандемії в Україні захворіло 2 038 248 осіб; одужало – 1 596 829 осіб; летальних випадків – 42 950; проведено ПЛР-тестувань – 9 292 051.

За останню добу найбільша кількість підтверджених випадків зареєстрована у м. Києві (869), Полтавській (651), Донецькій (588), Одеській (580) та Запорізькій (552) областях.

За добу 26 квітня 11 100 людей щеплено проти COVID-19.

539 126 людей щеплено від початку вакцинальної кампанії, з них отримали 1 дозу – 539 124 особи, завершили вакцинацію (отримали 2 дози) – 9 осіб (із них 2 особи отримали 1 дозу за кордоном).

Щеплення проводилось 217 мобільними бригадами з імунізації та 295 пунктами щеплення.

Станом на 26 квітня 2021 року до листа очікування вакцинації від COVID-19 записались 495 569 людей.

Як повідомляв Укрінформ, в Україні за добу 25 квітня, зареєстрували 5 062 нових випадки коронавірусної хвороби, летальних випадків – 195.

 

У Києві сьогодні стартує вакцинація від COVID-19 для осіб старше 65 років

У Києві 28 квітня розпочинається щеплення від коронавірусу осіб старше 65 років.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Департамент охорони здоров’я КМДА.

“Столиця отримала 35 600 доз вакцини AstraZeneca, що призначені для щеплення осіб 65+ та громадян із цільових груп попередніх етапів вакцинації згідно з дорожньою картою МОЗ України”, – йдеться у повідомленні.

Для запису на щеплення кияни, старші за 65 років можуть звертатися до лікаря, з яким підписано декларацію, а в разі її відсутності – до центру первинної медико-санітарної допомоги за місцем проживання.

У КМДА нагадали, що столиця сьогодні є лідером із вакцинальної кампанії від COVID-19 серед інших регіонів країни. Вакцинація триває з відповідним дотриманням усіх вимог дорожньої карти Міністерства охорони здоров’я України.

Для забезпечення процесу вакцинації проти COVID-19 підготовлено 85 додаткових пунктів щеплення на базі ЦПМСД та 15 мобільних бригад, із яких 12 навчені працювати з вакциною AstraZeneca та CoronaVac і 2 – із вакциною Pfizer. Ще одна бригада – резервна.

Для збільшення кількості щеплень на добу в столиці додатково відкрито ще 13 пунктів щеплення. Тож їхня загальна кількість для роботи в 3 етапі складатиме 98.

Як повідомлялося, вакцинація від COVID-19 розпочалася в Україні з 24 лютого 2021 року.

На сьогодні Україна отримала 500 тис. доз вакцини Covishield виробництва індійського Інституту сироватки крові, 200 тис. доз вакцини CoronaVac виробництва китайської компанії Sinovac Biotech, 117 тис. доз вакцини Comirnaty від компанії Pfizer-BioNTech, у рамках глобальної ініціативи COVAX, 367 200 доз вакцини AstraZeneca-SkBio виробленої SK Bioscience, Південна Корея, яка доставлена в межах глобальної ініціативи COVAX. Станом на 27 квітня в Україні першу дозу вакцини отримали 539 124 людини.

З 27 квітня в регіонах були відкриті понад 2 тис. пунктів щеплення.

Бразилія знайшла в російській вакцині дефекти і забракувала Sputnik V

Бразильський регулятор охорони здоров’я Anvisa відмовився від імпорту російської вакцини Sputnik V від коронавірусу для боротьби з другою хвилею COVID-19.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Reuters.

Правління Anvisa, що складається з п’яти осіб, одноголосно проголосувало проти російської вакцини після того, як технічний персонал регулятора виявив «невід’ємні ризики» і «серйозні» дефекти в препараті, посилаючись на відсутність інформації, яка гарантує безпеку вакцини, її якість та ефективність.

Ключовою проблемою була наявність у вакцині аденовірусу, здатного відтворюватися, що, за словами менеджера Anvisa з ліків і біологічних продуктів Густаво Мендеса, є «серйозним» дефектом.

Як повідомлялося, в Росії померли чотири людини після того, як їм зробили щеплення вакциною Sputnik V, ще шість осіб мали серйозні побічні ефекти.

 

У Канаді сталася перша смерть від ускладнень вакцини AstraZeneca 

28.04.2021 05:40

54-річна канадка стала першою жертвою рідкісного летального побічного ефекту, викликаного COVID-вакциною AstraZeneca на території країни.

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, про це пише канадський суспільний мовник CBC News.

“Міністерство охорони здоров’я провінції Квебек підтвердило смерть жінки після того, як щеплення вакциною Astra-Zeneca на початку квітня спричинило виникнення тромбу у неї в мозку”, – йдеться у матеріалі.

Зазначається, що загиблій було 54 роки. Разом із чоловіком вона отримала першу дозу щеплення AstraZeneca 9 квітня.

“Після вакцинації вона відчувала серйозну втому та головний біль. Спершу її госпіталізували за місцем проживання, а після погіршення стану доправили до Інституту неврології Монреалю”, – зауважує CBC News.

При цьому чоловік загиблої не зазнав жодних побічних наслідків вакцинування.

За словами керівника Агентства громадського здоров’я Квебеку Гораціо Аруди, переваги вакцини AstraZeneca досі переважають її ризики. “Очевидно, що цей вірус вбиває і що вакцина здатна захистити вас. Утім іноді, на жаль, трапляються ускладнення”, – сказав Аруда.

Він додав, що летальні побічні ефекти після щеплення AstraZeneca виникають приблизно у одного зі ста тисяч вакцинованих.

“Подібне – дуже рідкісне, але ми знали, що вірогідність цього існує”, – наголосив експерт.

Зауважимо, що досі щеплення від COVID-19 виробництва AstraZeneca отримали більше  мільйона канадців. На території країни було виявлено кілька випадків серйозних побічних наслідків після вакцинування, але до сьогодні стан хворих вдавалося стабілізувати.

 

Коронавірус у Києві: в місті не лишилося жодного “червоного” показника

27 квітня 2021, 17:56  УП

Столиця України, хоча ще і лишається у “червоній” зоні небезпеки поширення Covid-19, вже не має жодного “червоного” індикаторного показника.

Джерело: таблиця Міністерства охорони здоров’я

Деталі: Ще 24 квітня у Києві зашкалював рівень госпіталізацій ковідних хворих. При допустимому максимумі у 60 на 100 тисяч населення цей показник сягав 60,6, що робило його “червоним”.

Проте 25 і 26 квітня рівень госпіталізацій у місті знизився до 57 на 100 тисяч. Тож, станом на зараз у столиці немає жодного “червоного” показника.

Передісторія: Міністр охорони здоров’я Максим Степанов заявив на брифінгу, що Київ незабаром вийде з червоного рівня епідемічної небезпеки, тож у столиці зможуть послабити карантинні обмеження й відкрити транспорт для всіх охочих.

 

Степанов прогнозує майже мільйон доз вакцини Pfizer вже у травні

Вже у травні Україна очікує отримати близько мільйона доз вакцини проти коронавірусу від Pfizer: 473 тисячі доз у межах глобальної ініціативи COVAX та до 500 тисяч доз у межах прямого контракту з компанією-виробником.

Про це заявив міністр охорони здоров’я Максим Степанов в ефірі телеканалу «Наш», передає Укрінформ.

Зокрема МОЗ отримало підтвердження про постачання 473 850 доз вакцини до 17-18 травня. Також у травні Україна має отримати за прямим контрактом з фармкомпанією до 500 тисяч доз препарату.

Отриману вакцину у МОЗ планують використати для щеплення людей від 60 років.

Також, до кінця місяця до України має прибути чергова партія китайської вакцини проти коронавірусу CoronaVac.

«Ми сьогодні отримали підтвердження, в тому числі від посла Китаю в Україні, що такі 500 тис. доз вакцини повинні прибути в Україну до 30 квітня», ㅡ сказав Степанов.

Нагадаємо: як раніше повідомляв головний санітарний лікар Віктор Ляшко, 21 квітня Україна отримала лист від COVAX про те, що до кінця травня мають привезти ще 1 млн 400 тисяч доз вакцини AstraZeneca-SKBio (вироблена у Південній Кореї).

 

Влада Києва оголосила тендер на закупівлю 278 тисяч доз COVID-вакцин

Департамент охорони здоров’я КМДА оприлюднив у системі електронних публічних закупівель «ProZorro» оголошення на тендерну документацію щодо проведення відкритих торгів на закупівлю вакцини проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Як передає Укрінформ, про це заявив перший заступник голови КМДА Микола Поворозник, повідомляє пресслужба столичної адміністрації.

“За 140 млн грн місто планує придбати близько 278 тисяч доз вакцини. Вартість однієї дози складатиме близько 500 грн”, – повідомив він.

Поворозник пояснив, що ціна сформована відповідно до оприлюдненого в системі електронних публічних закупівель «ProZorro» договорі Державного підприємства «Медичні закупівлі України» на постачання вакцини проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з розрахунку, що одна доза коштує 500 грн.

«Я неодноразово говорив, що місто веде переговори з різними виробниками вакцини. Віталій Кличко використовує особисті зв’язки для того, щоб якомога швидше отримати вакцину для киян. Проте на сьогодні виробники першочергово забезпечують вакциною країни, які раніше законтрактували їх поставку на рівні держав. Містам же окремо дуже важко вести переговори. Проведення тендерної закупівлі – це ще один спосіб забезпечити киян вакциною. Ми готові співпрацювати з усіма, хто подасть заявку на тендер і дозволить прискорити закупівлю вакцини проти коронавірусу для киян», – підкреслив столичний чиновник.

Як повідомлялося, Київська міська рада підтримала рішення про виділення 140 мільйонів гривень із міського бюджету на вакцинацію киян.

За минулу добу в столиці зафіксували ще 869 підтверджених випадків захворювання на коронавірус, 31 людина померла. Загалом у Києві 192 620 осіб, з яких померло 4 497. Водночас 829 осіб одужали, а загалом – 120 873.

 

Унаслідок санкцій РНБО відсторонили ще 39 митників

Унаслідок санкцій РНБО від виконання службових обов’язків відсторонені ще 39 працівників Державної митної служби

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Держмитслужба у Фейсбуці.

Як зазначається, митники відсторонені на період проведення дисциплінарних проваджень щодо можливого порушення ними присяги держслужбовця.

“Згідно з листом Апарату Ради національної безпеки та оборони України, на засіданні РНБО, яке відбулося 15 квітня 2021 року, було оприлюднено інформацію щодо встановлення можливої причетності посадових осіб Державної митної служби до протиправного переміщення товарів на митну територію України, організованого суб’єктами, щодо яких РНБО застосовані персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції)”, – йдеться у повідомленні.

У Держмитслужбі зауважують, що в рамках здійснення заходів встановлення контактів та взаємодії посадових осіб митниць із фізичними та юридичними особами, до яких застосовані персональні санкції рішенням РНБО, та з метою з’ясування можливого порушення такими посадовими особами Присяги державного службовця в частині дотримання вимог Конституції України, законів України, сумлінного виконання ними своїх службових обов’язків порушені дисциплінарні провадження.

Зокрема, листом Управління внутрішньої безпеки Держмитслужби ініційовані дисциплінарні провадження щодо працівників таких митниць з їх відстороненням від виконання службових обов’язків: Одеська митниця – 18 осіб; Закарпатська митниця – 12 осіб; Волинська митниця – 4 особи; Галицька митниця – 1 особа.

Крім того, наказом Голови Держмитслужби Павла Рябікіна такі ж заходи вжито стосовно 4 начальників митних постів.

“Раніше на аналогічній підставі від виконання посадових обов’язків було відсторонено понад 100 митників“, – зауважують у Держмитслужбі.

Як повідомляв Укрінформ, Рада національної безпеки і оборони на засіданні 15 квітня ухвалила рішення запровадити санкції щодо ряду осіб, причетних до контрабанди.

 

Рада у першому читанні ухвалила законопроєкт щодо агрострахування

27 квітня 2021, 19:05  УП

Верховна Рада на позачерговому засіданні 27 квітня ухвалила у першому читанні законопроєкт №5104, який вносить зміни до Податкового кодексу та  врегульовує питання агрострахування.

Про це йдеться на сайті Верховної Ради, заступник міністра економіки Тарас Висоцький.

Документ підтримали 286 народних депутатів.

Законопроєктом пропонується скасувати положення щодо страхування сільськогосподарської продукції через Аграрний страховий Пул. Також він визначає учасників ринку страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою, вимоги до них, їхні права та обов’язки.

Визначається механізм надання держпідтримки, зокрема, пропонується збільшити ставку податку на дохід за договорами податку страхування сільськогосподарської продукції на 0,5% (до 3,5%). У подальшому ці кошти спрямують на підтримку страхування сільськогосподарської продукції.

Визначаються документом й об’єкти страхування, страхові продукти, страхові ризики, страхові випадки, вимоги до договорів страхування з державною підтримкою. Також уточнюються повноваження уповноваженого органу, що здійснює державний нагляд за страховою діяльністю – НБУ.

Так, фермерські господарства, колективні сільськогосподарські підприємства та сільськогосподарські кооперативи зможуть отримувати державну підтримку на страхування сільськогосподарської продукції.

Нагадуємо:

Кабінет Міністрів на засіданні 17 лютого схвалив проєкт закону, яким визначається механізм дії страхування сільськогосподарської продукції та скасовується страхування через Аграрний страховий Пул.

 

Федоров розповів в ООН про плани створення цифрових можливостей для всіх українців

Віцепрем’єр-міністр, міністр цифрової трансформації Михайло Федоров під час виступу на Генеральній Асамблеї ООН у ході тематичної дискусії високого рівня з питань цифрової співробітництва і зв’язку заявив, що Україна працює над створенням доступних цифрових можливостей для всіх груп населення.

Про це передає власний кореспондент Укрінформу у Нью-Йорку.

«Ми працюємо над створенням доступних цифрових можливостей для всіх груп людей, включаючи осіб із інвалідністю, людей похилого віку, молодь і молодих батьків», – сказав міністр.

Федоров наголосив, що для українського уряду цифрова трансформація є пріоритетом у всіх сферах, і мета – «створити успішну цифрову країну з рівними можливостями для всіх». За його словами, на сьогодні Україна є першою країною у світі з цифровими паспортами і четвертою у Європі – з цифровими посвідченнями водія. Він також розповів про цифровий бренд країни – застосунок Дія.

Міністерство цифрових трансформацій, за його словами, провело комплексне дослідження з проблем «цифрового розриву». Результати свідчать про недоступність цифрових технологій і брак базової цифрової грамотності як ключових чинників подолання «розриву», зазначив Федоров.

Для розв’язання цієї проблеми, сказав міністр, уряд запускає цифрові сервіси для українців і працює над забезпеченням високошвидкісного інтернету для 95 % громадян. Федоров також розповів, що цього року за допомогою оптичного волокна буде охоплено близько 6 тисяч об’єктів соціальної інфраструктури – школи, лікарні, бібліотеки в невеликих селах і сільських районах.

«Ще один виклик, з яким ми стикаємося, – це цифрова грамотність і довіра до цифрових послуг, – сказав віцепрем’єр. – Тому ми запустили проект Diia.Digital Literacy».

Уряд, за його словами, планує навчити 6 мільйонів українців основних навичок роботи з цифровими технологіями за три роки.

Федоров також розповів про розробку Стратегії цифрової доступності для створення «реального безперешкодного середовища для всіх».

Як повідомляв Укрінформ, більше 100 партнерів з державного та приватного сектору приймають цифрові документи у застосунку Дія.

Україна стала першою країною у світі, в якій електронні паспорти мають таку саму юридичну силу, як і фізичні аналоги.

 

Зеленський пропонує прописати «правила гри» для олігархів на основі антитрастового закону США – Кулеба

Ініційований Президентом Володимиром Зеленським законопроєкт про статус олігарха базуватиметься на антитрастовому законі Сполучених Штатів.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє BBC з посиланням на інтерв’ю міністра закордонних справ Дмитра Кулеби на британському шоу BBC HARDtalk.

«Президент Зеленський запропонував ухвалити закон про олігархів, який ґрунтується на підходах американського антитрастового закону, щоб привести більше справедливості й конкуренції на українські ринки», – сказав він.

Кулеба порівняв боротьбу з олігархами в Україні зі знешкодженням атомної бомби.

«Що я можу сказати, що боротися з олігархами в Україні – це як розбирати атомну бомбу. Переріжете не той дротик – і вона вибухне. Але ви маєте розібрати її», – додав міністр.

Як повідомляв Укрінформ, 15 квітня Зеленський запропонував Раді національної безпеки та оборони, Офісу глави держави та Антимонопольному комітету розробити законопроєкт про статус олігархів.

Антитрастівське законодавство забороняє монополії, порушення торговельного обміну та передбачає підтримку конкуренції. Перший подібний закон у США був прийнятий в 1890 році, його ще називають актом Шермана.

 

Боротьба з недостовірним декларуванням є пріоритетом для Держмитслужби – Рябікін

Для того, щоб побороти системні порушення митних правил, необхідно не тільки криміналізувати товарну контрабанду, а й запровадити кримінальну відповідальність за таке декларування.

Як повідомляє Укрінформ, про це в інтерв’ю “Цензор.НЕТ” розповів глава Державної митної служби Павло Рябікін.

“Зараз пріоритет – це боротьба з неповним і недостовірним декларуванням. Щоб побороти системні порушення митних правил, необхідно не тільки криміналізувати товарну контрабанду, а й запровадити кримінальну відповідальність за таке декларування”, – заявив Рябікін.

За його словами, потрібно встановити багаторазові штрафи до суми незадекларованого товару. Задекларували, наприклад, товар на 100 тисяч, а де-факто завезли на мільйон, 5-разова або 10-разова відповідальність. Значить, штраф – 10 млн. І в міру збільшення обсягів – збільшення, кратне цим платежам.

Однак, наголосив глава Держмитслужби, для того, щоб подолати масштабну контрабанду, потрібно системно вирішити питання корупції в органах державної влади, яка це контролює.

Він зауважив, що сьогодні контрабандисти – “аматори” існують, але шкоди від них набагато менше, ніж тієї шкоди, яку завдає контрабанда, заснована на корупції.

“Саме так: два “К” – контрабанда дорівнює корупції. Жодне серйозне контрабандне порушення сьогодні не проходить без змови учасників ринку, митника і правоохоронця, який це все покриває”, – сказав Рябікін.

Кабінет Міністрів 28 жовтня 2020 року призначив главою Державної митної служби Павла Рябікіна, який до того був генеральним директором аеропорту “Бориспіль”.

Після призначення міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що очікує від нового керівника митниці швидких результатів у двох напрямках: виконання доходів бюджету, що дасть змогу забезпечити фінансову стабільність і підтримати економіку країни, і продовження трансформації митниці в сучасну, прозору, ефективну сервісну службу європейського зразка.

Президент Володимир Зеленський наполягає на прискоренні процесу реформування української митниці, яка має стати прозорим, зрозумілим і зручним сервісом для підприємців і громадян.

Раніше голова виконавчого комітету Національної ради реформ Міхеїл Саакашвілі заявляв, що тіньовий обіг на митниці становить близько 3 млрд дол. на рік.

Як повідомляв Укрінформ, тіньовий обіг на митниці може становити близько 150 млрд грн, однак це непрямі дані, оскільки сьогодні дуже важко оцінити реальну шкоду від контрабанди і від митних правопорушень.

 

Нафтогаз торік списав понад ₴20 мільярдів боргів приватних газзбутів

Через фактичне припинення розрахунків приватних постачальників з групою “Нафтогаз” після скасування у серпні минулого року ПСО (покладання спеціальних обов’язків із забезпечення населення газом за пільговими цінами) держкомпанії довелося списати понад 20 млрд грн боргів газзбутів.

Як передає кореспондент Укрінформу, про це повідомив голова правління НАК “Нафтогаз України” Андрій Коболєв, представляючи звіт про результати роботи групи компаній за минулий рік.

Саме рішення про припинення дії ПСО посадовець вважає правильним і абсолютно коректним.

“Саме урядові Дениса Шмигаля вистачило сміливості назвати чорне чорним, а біле — білим і визнати, що цей механізм втрати коштів та газу треба було зупиняти. Чим пізніше було б скасовано ПСО, тим більше грошей ми б ще втратили. Фактично було завершено шестирічний період, коли приватні посередники мали доступ до ресурсу природного газу “Нафтогазу” і використовували цей ресурс у непрозорий спосіб. Тому що ми й досі не отримали результати всіх аудитів щодо того, чому саме борг настільки великий, наскільки у його виникненні винна держава, а де йдеться про економічну неефективність”, – пояснив Коболєв.

Однак факт, за його словами, залишається фактом: приватним газзбутам “пробачили” більш ніж 20 млрд грн боргів. Така ситуація й стала однією з причин того, що чистий консолідований збиток групи компаній “Нафтогаз” торік сягнув 19 млрд грн. Позаторік результат роботи НАК “Нафтогаз” був набагато кращим: консолідований чистий прибуток групи перевищив 63 млрд грн.

Загалом у 2019 році “Нафтогаз” отримав 110 млрд грн операційного грошового потоку, включно з 55,7 млрд грн, пов’язаними з арбітражем (у судовому протистоянні з російським “Газпромом”), а також сплатив 20 млрд грн дивідендів єдиному акціонерові компанії – державі Україна.

 

Рада має намір запровадити державну підтримку страхування сільгосппродукції

Верховна Рада підтримала у першому читанні проєкт закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо удосконалення правового регулювання страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою» № 5104, який передбачає запровадження державної підтримки в сфері страхування аграрної продукції.

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, документ у першому читанні підтримали 286 депутатів.

Як йдеться у пояснювальній записці, метою проєкту закону є визначення механізму надання державної підтримки сільськогосподарським товаровиробникам для страхування сільськогосподарської продукції.

Зокрема, проєктом закону пропонується внести зміни до Податкового кодексу України в частині збільшення ставки податку на дохід за договорами страхування сільськогосподарської продукції на 0,5 відсоткових пункти з метою у подальшому спрямування цих коштів на підтримку страхування сільськогосподарської продукції.

Також передбачається внести зміни до закону «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою», якими визначаються: механізм надання державної підтримки сільськогосподарським товаровиробникам для страхування сільськогосподарської продукції; учасники ринку страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою, вимоги до них, їх права та обов’язки; об’єкти страхування, страхові продукти, страхові ризики, страхові випадки, вимоги до договорів страхування з державною підтримкою; інформаційне забезпечення страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою.

Розмір часткового відшкодування сільськогосподарським товаровиробникам страхових платежів визначено на рівні до 60%. Конкретний розмір компенсації визначатиметься. виходячи із можливостей державного бюджету у відповідному порядку використання бюджетних коштів.

Окрім того, проєкт передбачає внесення змін до закону «Про страхування» в частині: скасування положення щодо страхування сільськогосподарської продукції через Аграрний страховий пул; уточнення повноважень Уповноваженого органу, що здійснює державний нагляд за страховою діяльністю. Водночас, проєктом закону вносяться зміни до законів України «Про колективне сільськогосподарське підприємство», «Про сільськогосподарську кооперацію» та «Про фермерське господарство» в частині надання можливості цим господарствам отримувати державну підтримку на страхування сільськогосподарської продукції.

Державна підтримка страхування сільськогосподарської продукції здійснюватиметься, починаючи з 2021 року в рамках бюджетної програми КПКВК 1201150 «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників». На ці цілі будуть спрямовані кошти, які надійдуть до державного бюджету за рахунок збільшення ставки податку на дохід за договорами страхування сільськогосподарської продукції.

За інформацією авторів проєкту закону, на сьогодні ринок страхування сільськогосподарської продукції, страхових премій становить близько 250 млн. грн. Тож, запровадження державної підтримки агрострахування забезпечить лише у 2021 році зростання ринку страхування сільськогосподарської продукції до 1,4 млрд. грн., а також додаткові надходження до державного бюджету лише з цього податку – близько 40 млн. грн.

 

Виконавчим директором УКФ обрали Владислава Берковського

Наглядова рада Українського культурного фонду обрала Владислава Берковського виконавчим директором УКФ.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Шість голосів набрав Берковський Владислав, два голоси набрала Ірина Осадча. За підсумками голосування ми маємо переможця конкурсу – Владислава Берковського”, – сказала голова наглядової ради УКФ Лариса Мудрак.

У фінальному етапі конкурсу на посаду виконавчого директора УКФ брали участь 12 кандидатів: Владислав Берковський, Олександр Журавчак, Микола Кужельний, Наталія Кучменко, Сергій Міранков, Роман Негрієнко, Ірина Осадча, Анастасія Рагімова, Жанна Румко, Вікторія Снєгур, Олег Соснов, Оксана Стебельська.

Владислав Берковський є фахівцем з державної політики в архівній сфері, джерелознавцем, кандидатом історичних наук.

У 2000 закінчив гуманітарний факультет Національного університету «Острозька академія». У лютому 2012 р. закінчив Національну академію державного управління при Президентові України за спеціальністю «Управління суспільним розвитком».

З 2015 року очолює Центральний державний кінофотофоноархів України ім. Г. С. Пшеничного.

Як повідомляв Укрінформ, 27 квітня відбувся фінальний етап конкурсу на посаду виконавчого директора УКФ.

Головою наглядової ради УКФ наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 14 квітня 2021 року було призначено Ларису Мудрак.

31 березня, відповідно до наказу МКІП, виконання обов’язків виконавчого директора УКФ було покладено на Ірину Осадчу, заступницю виконавчого директора з питань організаційного розвитку фонду, до призначення керівника фонду.

 

Обрали нового голову правління “Суспільного”

27 квітня 2021, 16:30  УП

Наглядова рада аціональної суспільної телерадіокомпанії 27 квітня обрала Миколу Чернотицького новим головою правління ТРК.

Джерело: “Суспільне”

Деталі: Чернотицький отримав 10 голосів з 15.

До другого етапу конкурсу наглядова рада допустила чотирьох кандидатів на посаду голови правління “Суспільного”– Віталія Докаленка, Оксану Цибулю, Миколу Чернотицького та Андрія Шаповалова. Наглядова рада заслухала їхні програми розвитку НСТУ та проголосувала за переможця.

Тепер протягом місяця голова наглядової ради має укласти контракт з новообраним головою правління ТРК. Після того також має відбутися засідання з обрання інших членів правління суспільного мовника.

Довідка: За даними “Громадського”, протягом 2010-2013 років Чернотицький був головним редактором газети “Суми і сумчани”. Потім – з 2015 по 2017 рік – обіймав посаду генерального директора Сумської обласної державної телерадіокомпанії.

З 2017 року і дотепер він є членом правління суспільного мовника, відповідальний за адміністративно-господарський напрям і регіональний розвиток. У 2019 році він тимчасово виконував обов’язки голови правління “Суспільного”.

 

Головою правління НСТУ обрали Миколу Чернотицького

27.04.2021 16:24

Наглядова рада Суспільного мовника на своєму засіданні 27 квітня, за результатами другого етапу конкурсного відбору, обрала голову правління АТ «НСТУ».

Як передає кореспондент Укрінформу, ним став Микола Чернотицький.

«За результатами голосування обрано Миколу Чернотицького, який набрав 10 голосів із 15-ти», – оголосила результати голосування голова наглядової ради Світлана Остапа.

Так, за Андрія Шаповалова було віддано 5 голосів, за Віталія Докаленка та Оксану Цибулю відповідно жодного.

13 членів наглядової ради голосували таємно. Двоє членів наглядової ради, які голосували онлайн, оприлюднили свій вибір у прямому ефірі: Віктор Бобиренко назвав своїм кандидатом Миколу Чернотицького; Максим Кречетов – Андрія Шаповалова.

Як зазначається в досьє кандидата, Чернотицький останні чотири роки працює у команді чинного голови правління Суспільного мовника Зураба Аласанії на посаді члена правління НСТУ, відповідального за адміністративно-господарський напрям і регіональний розвиток.

Як повідомляв Укрінформ, строк дії контракту з чинним головою АТ «НСТУ» Зурабом Аласанією спливає 13 травня 2021 року.

27 квітня наглядова рада Суспільного мовника проводить другий етап конкурсного відбору на посаду голови правління АТ «НСТУ», до якого допущено чотирьох кандидатів – Віталія Докаленка, Оксану Цибулю, Миколу Чернотицького та Андрія Шаповалова. Голову правління НСТУ обирають терміном на 4 роки.

 

Суспільне має розширювати аудиторію – кандидати на посаду голови правління НСТУ

Суспільний мовник має виробляти контент, який захочуть дивитись усі, і розширювати аудиторію.

Про це заявили кандидати на посаду голови правління АТ «НСТУ» під час другого етапу конкурсного відбору, який проводить 27 квітня наглядова рада Суспільного мовника, передає Укрінформ.

«Суспільне перш за все має виробляти контент – гідний контент, який захочуть дивитись усі. Важко робити різножанровий контент з дотриманням всіх вимог, які стоять перед Суспільним, але я вважаю, що можливо. І тому я не поділяю той шлях, яким зараз Суспільне рухається. Нагромадження великої кількості платформ – це добре, але в нас є бюджет, ми за нього не можемо вийти, тому треба трошки полегшувати, скидати баласт і, звичайно, робити контент. Філії можуть і хочуть робити контент, для цього їм не потрібні захмарні бюджети», – сказала Оксана Цибуля.

Водночас вона зазначила, що на Суспільному багато платформ, багато різних способів доставки сигналу і треба їх дослідити і оптимізувати.

«Наприклад, за дослідженням Індустріального телевізійного комітету 2018 року, телебачення через супутник дивляться 33,8% , кабель – 29% від загальної аудиторії, цифровий ефір – 28%. А ми, Суспільне, в 2020 році транслювалися і в аналозі, і в цифрі, і на супутнику. Це викликано багатьма факторами, але для того, щоб мати вільні кошти, треба від чогось відмовлятися». – заявила кандидатка.

Цибуля також висловила думку, що Суспільному треба залучати платоспроможну аудиторію, мінімізувати всі корупційні ризики, відмовитися від великої кількості приміщень, яка є, бо все це утримувати дуже дорого.

“Тобто треба вивільняти кошти і спрямовувати їх на виробництво контенту. Також кошти потрібно виділяти на промотування цього контенту. Навіть якщо Суспільному є що показати, ми просто не можемо про це розказати так, щоб всі почули, дізналися, де це можна дивитися», – зауважила вона.

Своєю чергою Микола Чернотицький зазначив, що треба розвивати всі можливості, які є на сьогоднішній день, – це розвиток мобільної індустрії, це зміна способу споживання контенту – від лінійного до онлайну тощо.

«Які завдання щодо контенту ми ставимо перед собою? Це інформувати через новини та власні розслідування, це пояснювати процеси через дебати та ток-шоу, це надихати на самовдосконалення та навчання, спортивні трансляції, музичні концерти, історії успіху. Демонструвати різноманітність, об’єднувати різні групи – це про контент на національні спільноти та регіони; навчати та спонукати до критичного мислення – це дитячий контент просвітницького мовлення; розвивати українську ідентичність – серіали про відомих українців; розважати – комедійні серіали, художні фільми; створювати нові сенси та підтримувати вразливі групи – контент, який мотивує на розвиток та повагу до інших», – зазначив Чернотицький.

Водночас він уточнив, що споживачі лінійних медіа, ТБ та радіо – від 45 років. Тим часом діджитал охоплює майже всі аудиторії, проте за способом споживання саме аудиторія до 44 років менше дивиться лінійне ТБ і більше в діджитал.

«Саме тому головним принципом виробництва контенту Суспільного має стати Digital first і створення ОТТ-платформи. Це єдина можливість для Суспільного мовника взяти нові аудиторії, які перебувають поза межами традиційних медіа», – наголосив Чернотицький.

Як повідомляв Укрінформ, строк дії контракту з чинним головою АТ «НСТУ» Зурабом Аласанією спливає 13 травня 2021 року.

27 квітня наглядова рада Суспільного мовника проводить другий етап конкурсного відбору на посаду голови правління АТ «НСТУ», до якого допущено чотирьох кандидатів – Віталія Докаленка, Оксану Цибулю, Миколу Чернотицького та Андрія Шаповалова. Голову правління НСТУ обирають терміном на 4 роки.

 

Кандидат на голову НСТУ Андрій Шаповалов назвав дві проблеми, що гальмують розвиток Суспільного

Є три напрями і дві проблеми, що уповільнюють розвиток Суспільного мовника.

Про це заявив, представляючи свою програму, кандидат на посаду голови правління АТ «НСТУ» Андрій Шаповалов під час другого етапу конкурсного відбору, який проводить 27 квітня наглядова рада Суспільного мовника, передає кореспондент Укрінформу.

«Як далі розбудовувати інституцію? Напрями такі. Творчий – включаємо креативну синергію всіх платформ, об’єднуємо митців Суспільного в єдину потужну команду, яка співпрацює у замкнутій системі взаємодії і нарешті видає конкурентний продукт, який одночасно містить як стандарти та принципи, закладені у базових документах, так і додану вартість, що забезпечує його рейтинг та вплив», – сказав Шаповалов.

Він зазначив, що у розвитку цього напрямку надважливе стратегічне планування, постійна тактична взаємодія творчого персоналу компанії задля ефективного обміну інформацією та ідеями, досягнення конкретних цілей, показників, розрахунків у вказаних стратегіях.

Корпоративний напрямок, за його словами, включає чітку взаємодію процесів та менеджменту розвитку. Тобто пов’язану та узгоджену кадрову, маркетингову, комерційну і технічну стратегії, які, в свою чергу, спираються на жорсткий контроль за виконанням внутрішніх регламентів, що працюють в єдиній системі управління ризиками, внутрішнього та зовнішнього аудиту, комплаєнс процедур. «Керівник цього напряму має перенести корпоративний розвиток у вигляді замкнутих циклів з паперу у свідомість персоналу», – зауважив Шаповалов.

Він додав, що економічний напрямок спирається на простий принцип – є чи немає фінансування, бюджетне воно чи комерційне, топ-менеджмент відповідальний за економічний блок. Спираючись на чітке розуміння собівартості усіх процесів, він працює на створення додаткової вартості, що дозволяє не тільки мати збалансований бюджет, а й розвивати та капіталізувати компанію.

«Напевно, ніде в світі немає таких викликів, коли менеджер змушений упродовж декількох років волати: «Я не можу впоратись, тому що мені не вистачає коштів», при тому, що він має увесь інструментарій для їх отримання. Ми маємо активувати всі важелі на вплив для їх залучення», – акцентував кандидат.

Він також наголосив на двох аспектах, з якими треба працювати негайно. «Перший – наразі у компанії є велика проблема з реальними, не паперовими стратегічними плануваннями в силу об’єктивних обставин. Ті документи, що є в публічному доступі, не містять чітких, зрозумілих алгоритмів, зон відповідальностей, методологій дослідження результатів. Я маю на увазі наші реалії. Є чіткі цілі, але ризики нівелюють реалії. Маркетингова стратегія компанії, наприклад, взагалі чомусь таємна. Стратегія регіонального розвитку не стикується з існуючими реаліями», – зауважив Шаповалов.

А другий аспект, який він визначив, те, що менеджмент компанії на будь-якому рівні, крім регіонального, завжди має, та не завжди усвідомлює персональну відповідальність за керування процесами та людьми, і головне, – результатами.

«Тобто ці вищевказані три напрями розвитку та дві головні проблеми уповільнюють рух компанії і є більш ніж достатніми для того, щоб почати активні дії в цьому напрямку». – резюмував Шаповалов.

Як повідомляв Укрінформ, строк дії контракту з чинним головою АТ «НСТУ» Зурабом Аласанією спливає 13 травня 2021 року.

27 квітня наглядова рада Суспільного мовника проводить другий етап конкурсного відбору на посаду голови правління АТ «НСТУ», до якого допущено чотирьох кандидатів – Віталія Докаленка, Оксану Цибулю, Миколу Чернотицького та Андрія Шаповалова. Голову правління НСТУ обирають терміном на 4 роки.

 

Кандидат на голову НСТУ Віталій Докаленко хоче запустити окремий новинний канал

Під час другого етапу конкурсного відбору на посаду голови правління АТ «НСТУ» кандидати на цю посаду почали представляти свої програми розвитку Суспільного мовника.

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, першим презентував свою програму Віталій Докаленко, він заявив, що першим кроком на посаді бачить створення повноцінного інформаційного каналу UA24 з розгорнутими блоками новин.

«Перший крок, який би я бачив, – це створення новинного каналу на базі Суспільного мовника. Зараз ми маємо в новинах, у штаті, 225 людей, і то більше, ніж на більшості комерційних новинних каналів. Якщо додати журналістів, кореспондентів, редакторів, які працюють на регіональних компаніях, це буде десь 400 людей. То відповідає вже зараз дуже потужному новинному мовнику, який може дуже швидко запрацювати і стати форпостом новинного мовлення в країні. І на базі нього далі можна збудувати новинний хаб, який буде центром з розповсюдження інформації для всіх платформ Суспільного мовника – як для телебачення, так і для радіо, і для інтернет-платформ. На базі цього мовлення ми будуємо і регіональну сітку мовлення», – сказав Докаленко.

Він додав, що подібні схеми є за кордоном, зокрема у Польщі, Франції.

«В деяких європейських країнах, наприклад, в Данії, не існує комерційних мовників, тому що Суспільний мовник відповідає за збалансовану інформацію і за те, щоб не було того, що відбувається у нас – коли новинні канали дуже швидко можуть перетворитися на інструмент пропаганди. І якщо ми створимо такий канал, думаю, що дуже швидко він набере популярності, і до кінця першого року може бути 1,5 до 2% поширень», – зазначив Докаленко.

Як повідомили Укрінформу в наглядовій раді АТ «НСТУ», термін дії контракту з чинним головою АТ «НСТУ» Зурабом Аласанією спливає 13 травня 2021 року.

Як повідомляв Укрінформ, 27 квітня наглядова рада Суспільного мовника проводить другий етап конкурсного відбору на посаду голови правління АТ «НСТУ», до якого допущено чотирьох кандидатів – Віталія Докаленка, Оксану Цибулю, Миколу Чернотицького та Андрія Шаповалова. Голову правління НСТУ обирають терміном на 4 роки.

 

У Туреччині запевнили, що повний локдаун не вплине на туристів з України

Запровадження повного локдауну з 29 квітня в Туреччині не вплине на туристів, які приїздять до країни на відпочинок з-за кордону.

Про це повідомляє власкор Укрінформу в Туреччині з посиланням на заяву міністра культури та туризму Туреччини Мехмета Нурі Ерсоя, зроблену під час зустрічі з міністром культури та інформаційної політики України Олександром Ткаченком в межах засідання робочої підгрупи з питань прав туристів та безпеки туризму Туреччини та України.

«Обмеження, які були введені, спрямовані на зменшення кількості випадків інфікування в нашій країні. Комендантська година не стосується туристів, які прибули в країну з-за кордону», – сказав міністр.

За його словами, в Туреччині діє сертифікація безпечного туризму, яка цьогоріч посилена. Програма передбачає виконання вимог епідобмежень готелями, ресторанами, музеями та іншими туристичними місцями. Міністр повідомив, що найближчим часом пройде вакцинація працівників туристичної сфери, що також підвищить рівень безпеки для відпочивальників.

Зі свого боку міністр Олександр Ткаченко наголосив на зацікавленні в турецькому досвіді роботи туристичної сфери в умовах пандемії.

«Для України корисним є досвід Туреччини щодо сертифікації готелів… Готелі не зачинені під час карантину, й це є позитивним моментом», – сказав він.

Ткаченко підкреслив, що Україна вітає зростання кількості авіарейсів між країнами, виступає за збільшення їхньої кількості, обмін культурними проєктами.

«Ми підтримуємо відкриття українських аудіогідів на важливих туристичних об’єктах в Туреччині. Ми також зацікавлені, звичайно, після пандемії, щоб почали роботу фізичні україномовні гіди», – сказав міністр.

Під час зустрічі було підписано спільну декларацію для посилення співпраці між двома країнами в питаннях дотримання прав та безпеки туристів.

Як повідомлялося, торік попри пандемію Туреччину відвідало майже 1 млн туристів з України. Показник 2019 року був рекордним та сягнув позначки 1,5 млн туристів.

Як повідомляв Укрінформ, у зв’язку з високою захворюваністю на COVID-19 влада Туреччини вирішила запровадити повний локдаун з 29 квітня до 17 травня. Повний локдаун передбачає припинення роботи підприємств, окрім тих, перелік яких буде затверджено окремо. Заклади громадського харчування працюватимуть виключно в режимі доставки.

На всі поїздки по країні потрібно буде мати дозвіл, міжміський громадський транспорт працюватиме заповненим на 50%. Очну освіту буде призупинено у всіх навчальних закладах, закриваються дитсадки та ясла.

 

Гетманцев закликає якнайшвидше розслідувати махінації в оборонному секторі

Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев закликає правоохоронні органи якнайшвидше розслідувати махінації в оборонному секторі та ймовірну причетність до них колишніх вищих посадових осіб та їх оточення.

Про це він повідомив у коментарі, переданому Укрінформу.

“Ми пам’ятаємо історію Гладковських-Свинарчуків, коли продукція для ЗСУ закуповувалася за завищеними цінами, і в цьому напряму брали участь підприємства, пов’язані з колишнім президентом. Або візьмемо “Ленінську Кузню” – у ЗМІ були розслідування про те, що двигуни для наших кораблів і самі кораблі ремонтувалися там за завищеними цінами. Згадаємо завод “Богдан”, який постачав за завищеними на 66% цінами транспортні засоби для нашої армії. Це не вкладається в голові нормальної людини – як можна заробляти на святому”, – наголосив Гетманцев.

Він також нагадав, що в Україні тривалий час законодавство не передбачало відповідальності за постачання неякісного обладнання для армії.

“Закликаю правоохоронні органи якомога швидше розібратися, розслідувати і передати справи до суду – нехай суд дасть юридичну оцінку діям із боку посадових осіб держави та пов’язаних з ними осіб”, – сказав народний депутат.

Як повідомляв Укрінформ, торік одну з кримінальних справ, де фігурує п’ятий Президент України Петро Порошенко, щодо заводу “Кузня на Рибальському”, було закрито. Як повідомлялося, Національне агентство з питань запобігання корупції у квітні 2020 року заявило, що перевіряє відомості про можливий конфлікт інтересів у п’ятого Президента України Петра Порошенка у справі про продаж заводу “Кузня на Рибальському”.

Окрім того, як повідомлялося, 26 квітня поточного року Спеціалізована антикорупційна прокуратура направила до суду обвинувальний акт щодо фігуранта справи ТОВ «Оптимумспецдеталь» Ігоря Гладковського, сина колишнього заступника секретаря РНБО Олега Гладковського.

 

Рада ухвалила закон про молодіжну політику – що він передбачає

Верховна Рада ухвалила закон, який вдосконалює процес формування та реалізації молодіжної політики.

Відповідний законопроєкт №3718 “Про основні засади молодіжної політики” у другому читанні підтримав 321 народний депутат, передає кореспондент Укрінформу.

Закон визначає мету, завдання, основні засади, напрями та механізми реалізації молодіжної політики в Україні, гарантії участі молоді у її формуванні та реалізації, особливості організаційних і правових засад утворення та діяльності молодіжних та дитячих громадських об’єднань.

Як зазначається у пояснювальній записці, документ покликаний удосконалити процес формування та реалізації молодіжної політики шляхом включення до українського законодавства більшості положень Європейської хартії про участь молоді у суспільному житті на місцевому та регіональному рівні, кодифікації законодавства у сфері молодіжної політики, запровадження нових форм, методів та інструментів молодіжної роботи з урахуванням кращих закордонних та національних практик.

Згідно із законом, молодь – це молоді особи, громадяни України, іноземці та особи без громадянства віком від 14 до 35 років, які перебувають в Україні на законних підставах.

Закон передбачає створення при Кабінеті Міністрів консультативно-дорадчого органу – Національну раду з питань молоді, який очолюватиме Прем’єр-міністр. Орган створюється з метою забезпечення гарантій участі молоді у громадсько-політичному житті.

Молодіжні та дитячі громадські об’єднання отримують широкий спектр інструментів для повноцінної партнерської участі у формування та реалізації молодіжної політики, вирішення питань власного інституційного розвитку.

Закон також урегульовує питання діяльності Українського молодіжного фонду.

Згідно з документом, Фонд є бюджетною установою, що виконує спеціальні функції щодо сприяння реалізації завдань молодіжної політики, діяльність якого спрямовується та координується Міністерством молоді та спорту України.

Діяльність Фонду стимулюватиме розробку і впровадження сучасних проєктів у сфері молодіжної політики.

Крім того, законом передбачено створення розгалуженої мережі молодіжних центрів.

Також запроваджується поняття молодіжних просторів, що можуть створюватись на базі закладів освіти, культури, охорони здоров’я, фізичної культури та спорту, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності та підпорядкування та використовуватись з метою здійснення молодіжної роботи, зокрема організації змістовного дозвілля дітей та молоді.

 

Парламент ухвалив закон про е-судочинство

Верховна Рада ухвалила в другому читанні та в цілому закон про поетапне впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи» (№3985) підтримав 261 народний депутат, передає кореспондент Укрінформу.

«Основною метою прийняття законопроєкту є забезпечення початку функціонування окремих модулів (підсистем) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) та поетапне впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи», – йдеться у пояснювальній записці.

Законопроєктом передбачається внесення змін до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу, Кодексу адміністративного судочинства України та Закону «Про Вищу раду правосуддя».

Передбачається, що створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи здійснюється поетапно. Окремі підсистеми чи модулі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи починають функціонувати за кожним етапом через 30 днів з дня опублікування оголошення Вищою радою правосуддя у газеті “Голос України” та на веб-порталі судової влади відповідного оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми чи модуля Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Також підвищується роль Вищої ради правосуддя в процесах запровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

У пояснювальній записці зазначається, що ЄСІТС є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних підсистем, які забезпечують автоматизацію визначених законодавством процесів діяльності, включаючи документообіг, розгляд судових справ, складання оперативної та аналітичної звітності, надання інформаційної допомоги суддям, а також процесів, які забезпечують фінансові, майнові, організаційні, кадрові, інформаційно-телекомунікаційні та інші потреби користувачів ЄСІТС.

ЄСІТС покликана стати інструментом підвищення ефективності діяльності судових органів шляхом впровадження сучасних технологій у їхню повсякденну діяльність, який забезпечуватиме функціонування у режимі реального часу.

Також ЄСІТС має спростити процедури комунікації між громадянами-учасниками судових процесів та їх представниками із судовими органами, роблячи судові процедури для громадян більш простими, зручними та доступними

Система має діяти в судах, Вищій раді правосуддя, Раді суддів, Вищій кваліфікаційній комісії суддів, Державній судовій адміністрації, на підприємствах, що належать до сфери правосуддя, Національній школі суддів.

 

Рада спростила процедуру спеціального досудового розслідування і заочного засудження

Верховна Рада на позачерговому засіданні ухвалила закон, який спрощує процедуру спеціального досудового розслідування і заочного засудження осіб, котрі вчинили злочини і переховуються від правосуддя за межами України чи на окупованих територіях.

Як передає Укрінформ, за відповідне рішення проголосували 258 народних депутатів.

Зокрема, законопроєкт №2164 передбачає внесення змін до ст. 281 Кримінального процесуального кодексу, якими пропонується визначити дві підстави для оголошення розшуку підозрюваного: якщо його місцезнаходження невідоме, а також якщо підозрюваний ухиляється від явки на виклик слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за умови його належного повідомлення про такий виклик та якщо існують обґрунтовані підстави вважати, що він виїхав та/або перебуває в іншій країні або на тимчасово окупованих територіях України.

Крім того, закон дає змогу судам розглядати клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та його обрання за відсутності підозрюваного, обвинуваченого у разі наявності постанови про його розшук.

Ухвалені зміни до КПК передбачають, що у разі обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого у разі наявності постанови про його розшук, строк дії ухвали не зазначається та розмір застави не визначається.

Підставами для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження пропонується визначити: ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду, а також винесення постанови про оголошення підозрюваного, обвинуваченого у розшук.

Раніше генпрокурор Ірина Венедіктова поінформувала, що ухвалення законопроєкту №2164, серед іншого, дасть змогу направити до суду 8 тис. справ відносно дезертирів, слідство у яких тимчасово зупинене. Серед фігурантів – українські військовослужбовці, які після окупації Росією Криму не вийшли з півострова, а також військові, які не вийшли з тимчасово окупованих територій Донецької і Луганської областей.

Як повідомляв Укрінформ, 17 лютого поточного року Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт, який вносить зміни до Кримінального процесуального кодексу, зокрема, щодо спрощення процедур спеціального досудового розслідування і заочного засудження осіб, які вчинили злочини і переховуються від правосуддя за межами України чи на тимчасово окупованих територіях.

 

ЗМІ виклали запис ймовірної розмови Медведчука з главою російської «Транснефти» про трубу

У розпорядження ЗМІ потрапив новий аудіозапис розмови, голоси на якому є схожими на голоси народного депутата від “Опозиційною платформи – За життя” Віктора Медведчука і голови правління і президента оператора магістральних нафтопроводів Росії “Транснефть” Миколи Токарєва.

Як передає Укрінформ, аудіозапис оприлюднив OBOZREVATEL.

Зазначається, що сторони обговорюють “справу щодо труби”, а також приїзд Медведчука до Росії “наступного тижня”.

Видання привело повну розшифровку аудіозапису.

Токарєв: Алло.

Медведчук: Миколо Петровичу …

Т: А, ну ось, все чітко. Через +7, так?

М: Так … +7, +7 (сміється).

Т: Ага, ну ось я теж знаю тепер.

М: Все. Спасибі, Миколо Петровичу. До зустрічі.

Т: Домовилися.

М: До зустрічі. … А, Миколо Петровичу! Ще одне.

Т: А? Слухаю?

М: Я тут розмовляв з нашим головним, так. Ну ще на тому тижні ми там розмовляли.

Т: Угу …

М: Ну там же зупинили … Перенесли цю справу, так – щодо труби. По трубі.

Т: Угу. Так Так…

М: Так? І у нього там є пропозиція, тому я, напевно, наступного тижня приїду – я вам розповім. Ідеї.

Т: Ну давайте. Цікаво. Там зараз все призупинено?

М: Так, так, так, так, так … Це ми там … Він там контролює особисто. Ну так, як я вам і обіцяв.

Т: Угу … Добре.

М: Тому я до вас приїду, поговоримо, потім будемо думати, що робити або не робити (сміється).

Т: Добре, домовилися.

М: Все, щасливо. Бувайте.

Т: Щасливо. До зустрічі.

В редакції наголосили, що аудіо розмови отримали від достовірних джерел.

Як повідомляв Укрінформ 19 лютого РНБО застосувала санкції проти 19 юридичних осіб та восьми фізичних осіб. У цьому списку є Віктор Медведчук та його дружина Оксана Марченко. Секретар РНБО Олексій Данилов зазначив, що санкції стосовно подружжя – за статтею «фінансування тероризму».

За даними секретаря РНБО, санкції накладаються на все майно Медведчука.

21 лютого Президент Володимир Зеленський повернув у державну власність нафтопровід “ПрикарпатЗахідтранс”, ввівши в дію рішення РНБО від 19 лютого.

23 лютого Вищий антикорупційний суд прийняв рішення про арешт і передачу в управління АРМА всього майна та інфраструктури стратегічного нафтопроводу. У той же час до визначення переможця конкурсу та початку їм заходів з управління заарештований об’єкт знаходиться на відповідальному зберіганні АТ “Укртранснафта”.

 

Наукові ступені та вчені звання: НАЗК наполягає на додатковій оцінці корупційних ризиків

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) наполягає на додатковій оцінці корупційних ризиків діяльності Міністерства освіти та науки, пов’язаної з присудженням наукових ступенів і вчених звань.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє НАЗК.

“Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) не погодило антикорупційну програму Міністерства освіти й науки України (МОН) на 2021 – 2023 роки. Так, МОН не врахувало ризики, які стосуються корупції у сфері присудження та позбавлення наукових ступенів і вчених звань. За наявності такого ризику антикорупційна програма МОН не може бути погоджена. НАЗК наполягає на проведенні додаткової оцінки корупційних ризиків у діяльності МОН та рекомендує вжити ефективних заходів реагування для їх припинення”, – йдеться у повідомленні.

У НАЗК підкреслюють, що агентство готове надати МОН необхідну консультаційну та методичну допомогу під час проведення оцінки корупційних ризиків та підготовки антикорупційної програми. Корупцію у сфері освіти нацагентство назвало прямою загрозою освітньому розвитку українського суспільства.

Як повідомлялося, народний депутат від ОПЗЖ Ілля Кива 26 квітня захистив дисертацію з державного управління на тему: «Механізми впливу громадянського суспільства на державне регулювання правоохоронної діяльності (на прикладі країн ЄС та України)». Захист відбувся у державному Інституті підготовки кадрів держслужби зайнятості.

Після цього викладач Українського католицького університету, колишній речник МОЗ Олександр Ябчанка привселюдно спалив свій диплом кандидата медичних наук, протестуючи проти присудження ступеня кандидата наук Киві.

30 березня Верховна Рада ухвалила закон щодо удосконалення атестації здобувачів вищої освіти та унормування процедури присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань. 16 квітня Президент Володимир Зеленський підписав цей закон.

 

У Львові вимагають скасувати рішення про присудження Киві наукового ступеня

Львівська обласна рада просить скасувати рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукового ступеня народному депутатові України від політичної партії “Опозиційна платформа – За життя” Іллі Киві та провести розслідування обставин захисту дисертації.

Відповідне звернення до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України Львівська облрада прийняла 27 квітня, повідомляє Укрінформ із посиланням на пресслужбу Львівської облради.

Зазначається, що депутати Львівської облради обурені повідомленням про рішення спеціалізованої вченої ради присудити Киві науковий ступінь кандидата наук з державного управління.

“Члени спеціалізованої вченої ради, які були присутніми на захисті дисертації, а також усі інші, хто брав участь у реалізації цієї афери, вкотре довели нікчемність сучасної системи освіти та необхідність її повного перезавантаження”, – йдеться у зверненні.

“Гнила бюрократична система, через яку необхідно пройти молодим науковцям, лише створює для них перешкоди в здобутті наукових ступенів та розвитку української науки, проте допомагає особам, які здобувають наукові ступені в особистих інтересах і жодним чином не пов’язані з наукою”, – сказано у зверненні.

Депутати просять Міністерство освіти України вжити відповідних заходів та скасувати  це рішення.

Як повідомляли ЗМІ, народний депутат від ОПЗЖ Ілля Кива 26 квітня захистив дисертацію з державного управління на тему: «Механізми впливу громадянського суспільства на державне регулювання правоохоронної діяльності (на прикладі країн ЄС та України)». Захист відбувся у державному Інституті підготовки кадрів держслужби зайнятості.

 

Головою Київської облради стала Наталія Гунько

Депутати Київської обласної ради обрали нову голову – нею стала представниця політичної партії “Слуга народу” Наталія Гунько.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Рух Чесно.

Депутати також переобрали заступників голови облради. Ними стали двоє депутатів облради, які вже були заступниками голови у попередньому скликанні: представник “За майбутнє” Ярослав Добрянський (у попередній каденції представляв “Наш край”) та представниця “Європейської Солідарності” Тетяна Семенова.

Як повідомлялося, Київська обласна рада проголосувала за відставку Олександра Склярова з посади голови облради.

 

Київська облрада звільнила свого голову-“слугу”

27 квітня 2021, 14:58  УП

Київська обласна рада проголосувала за відставку свого голови, депутата від “Слуги народу” Олександра Склярова.

Джерело: “Чесно”, народна депутатка з “Європейської солідарності” Вікторія Сюмар

Дослівно “Чесно”: “Оцініть рівень триндеця! Замінені замки, вирублене світло, “покладений” сайт, депутати без голови та інший треш”.

Деталі: За це рішення проголосували 59 депутатів із 60 присутніх.

За інформацією “Чесно”, рішення було ухвалене на позачерговій сесії у вівторок. Головне питання, яке розглядали на ній – звільнення очільника-“слуги” Склярова та його заступників від партій “Опозиційна платформа – За життя” і “Батьківщина”.

Депутати зібралися для проведення сесії в приміщенні ради,  але замки сесійної зали поміняли і їх не пустили. Телефоном голова Скляров відмовився відчинити і не прийшов.

До цього депутати від “Європейської солідарності” (їх найбільше у раді), “За майбутнє” і більшість “слуг” просили Склярова скликати сесію, але він цього не зробив.

Депутати пішли до великої зали і, коли прийшов час голосувати за звільнення голови, у залі вимкнули світло. Потім депутати самі увімкнули резервне освітлення. Сайт облради “поклали” і він якийсь час не працював.

За даними Сюмар, у відставку відправили також всю президію облради.

“Сам Скляров на сесію не прийшов, аргументувавши це “страсним” тижнем. Хоча по факту Скляров так і не зміг забезпечити роботу обласної ради, яка не збиралася де факто з Нового року.  Очевидно, що в умовах пандемії та економічної кризи це не могло довго тривати. Це логічний кінець, коли коаліції у місцевих радах формуються без врахування волі виборців”, – написала вона.

Українська правда спробувала отримати коментар у пресслужбі облради, але там не відповідають на телефонний дзвінок.

Відео підрахунку голосів за звільнення Склярова

 

Життя після Меркель: хто така Анналена Бербок і якою буде “зелена” влада Німеччини

27 квітня 2021, 14:45  Христина Бондарєва, Європейська правда

Парламентські вибори в Німеччині восени пройдуть під пильною увагою світу, адже цього разу на найпотужнішу державу ЄС чекає зміна влади. Це стало неуникним ще тоді, коли Ангела Меркель, яка очолює німецький уряд з 2005 року, оголосила, що не буде балотуватися на наступний термін.

А нині все частіше лунають прогнози, що у Німеччині зміниться не лише перша особа, а й керівна партія.

Рейтинги свідчать, що ключі до виборів – у руках “Зелених”, партії, яка вже стала “номером один” у симпатіях німців, витісняючи правлячий блок ХДС/ХСС, що 16 років поспіль керує країною.

Так, до голосування ще майже пів року, тож ще можливі зміни рейтингів, але вже нині у Німеччині визнають: стрімкий підйом “Зелених” неможливо ігнорувати. ХДС/ХСС та їхній багаторічний коаліційний партнер СДПН (Соціал-демократична партія Німеччини) – виснажені, тому “Зелені” мають реальні шанси вперше в історії очолити ключову економіку Євросоюзу.

Готуються до цього і самі “Зелені”. На піку популярності вони вперше за свою 40-річну історію висунули власного кандидата у канцлери – енергійну Анналену Бербок, однолітку партії. Вона досі ніколи не займала високих адміністративних посад, але обернула це з недоліку на перевагу і йде на вибори з гаслом про оновлення політики.

Саме час розібратися: то ким є ймовірна наступниця Ангели Меркель?

Чого чекати Україні від неї та її партії? Чи правда, що вона виступила проти вступу нашої країни до НАТО? І як це поєднується з тим фактом, що “Зелені” традиційно вважаються жорсткими критиками Росії?

Дорогу новачкам!

На сьогодні всі три головні партії Німеччини, які лідирують в опитуваннях громадської думки, визначилися з кандидатами у канцлери.

Правлячий блок ХДС/ХСС після затяжних міжусобиць висунув прем’єр-міністра Північного Рейну-Вестфалії Арміна Лашета. Їхній коаліційний партнер, СДПН – чинного міністра фінансів Олафа Шольца.

“Зелені” ж обрали одну з двох співлідерів партії Анналену Бербок і, як свідчить перша реакція виборців, не прогадали.

Найсвіжіші опитування показують, що Бербок має найбільшу підтримку німців у “канцлерській трійці”. Якби канцлера обирали напряму, за неї проголосували б 30%, за Олафа Шольца – 20%, а за висуванця поки що головної партії Німеччини Арміна Лашета – всього 18%.

На тлі Лашета і Шольца кандидатка “Зелених” контрастно вирізняється – і не тільки за такими очевидними факторами, як стать, освіта і вік (обом чоловікам-політикам перевалило за 60, Бербок – лише 40).

Ще важливіше те, що Лашет і Шольц – представники двох “великих партій” ФРН. З 1949 року, коли був обраний перший федеральний канцлер повоєнної Німеччини, цю посаду обіймали представники тільки цих двох партій, що змінювали одна одну на чолі країни.

Натомість і Анналена Бербок, і загалом “Зелені” тільки приміряють на себе цю роль і прагнуть збільшити кількість політичних успіхів в урядуванні, яких досі у них було обмаль.

Одним із таких успіхів вважається входження у ролі молодшого коаліційного партнера в уряд соціал-демократів з 1998 по 2005 рік. Тоді в уряді Герхарда Шредера міністром закордонних справ працював, мабуть, найяскравіший “зелений” політик – Йошка Фішер.

Однак з 2005 року партія опинилася на узбіччі великої політики, хоча залишається популярною в регіонах: вона має свого прем’єр-міністра у Баден-Вюртемберзі і представлена в регіональних урядах 11 федеральних земель.

Та повернімося до претендентів на пост канцлера. У Бербок, на відміну від конкурентів, немає досвіду роботи на керівних посадах, вона ніколи не працювала в жодному уряді, навіть регіональному. За її плечима – восьмирічний період роботи в Бундестазі.

Та чи вистачить цього, аби керувати Німеччиною?

Частково Бербок відповіла на це запитання після свого висунення у канцлери.

Те, що її конкуренти вважають вадою, сама вона називає своєю перевагою. “Демократія живе за рахунок змін. Так, я ніколи не була канцлером і міністром. Я виступаю за оновлення. Інші представляють статус-кво”, – сказала вона.

Вочевидь, лейтмотивом майбутньої кампанії стане протистояння “нового” проти “старого”. Інтрига зберігається: за кого проголосують звиклі до стабільності німці – за політиків, які обіцяють продовжувати курс теперішньої влади, чи за кардинальні “зелені” зміни?

Друга після Меркель

Анналена Бербок, мати двох дітей, стала другою жінкою після Ангели Меркель, що реально претендує на найвищу посаду в країні.

Вона народилася у 1980 році в Ганновері, в Західній Німеччині. В дитинстві разом із батьками брала участь у акціях протесту проти гонки озброєнь та використання ядерної енергії.

В 16-річному віці рік провчилася у США, що, за словами Бербок, дозволило їй краще зрозуміти країну. Вивчала політичні науки та публічне право в Гамбурзі, згодом – міжнародне право в Лондонській школі економіки. З 2005 по 2008 очолювала офіс євродепутатки Елізабет Шрьодтер.

Та, до речі, займалася відносинами з Україною, Білоруссю і Молдовою.

В партію вступила у 2005 році, за деякий час очолила регіональне партійне відділення у навколостоличній землі Бранденбург, де зараз живе.

А в 2013 році, у віці 32 років, була обрана до Бундестагу. У парламенті вона опікувалася кліматичними питаннями, входила до комітетів з питань ЄС, з питань довкілля і ядерної безпеки, з питань економіки та енергетики.

У 2018 році Бербок, невідома широкій громадськості, “вистрелила”, коли разом із колегою по партії Робертом Габеком стала співлідеркою “Зелених”.

Саме за час їхнього лідерства рейтинг партії злетів угору – від 8,9% на виборах до Бундестагу в 2017 році до нинішніх 28%. Обох політиків, які вважаються поміркованими і прагматичними представниками цієї політсили, хвалять за вміння налагоджувати мости між крайніми крилами партії, а в Бербок відзначають вміння знаходити компроміси. Загалом за останні роки партія стала значно дисциплінованішою, що відобразилось на злагодженому виборі кандидата на топпосаду.

Її конкурента Габека завжди вважали популярнішим, і він точно має більше політичного досвіду, однак Бербок зуміла наростити свій рейтинг і домогтися права боротися за канцлерство. Не в останню чергу завдяки постійній і вдалій присутності на телебаченні – її навіть охрестили “королевою ток-шоу”.

Після обрання Бербок оголосила, що планує зосередити свою роботу на інвестуванні в освіту, цифрові та зелені технології. Вона виступає за відмову Німеччини від вугільної енергетики на вісім років раніше від запланованої дати 2038 року, підтримує заборону автомобілів з двигунами внутрішнього згоряння з 2030 року та обмеження швидкості на німецьких магістралях, підвищення податків для багатих та послаблення “боргового гальма”.

Хоча висунення Бербок ще має бути офіційно підтверджено на червневому з’їзді партії, сумнівів у тому, що вона залишиться кандидатом, немає. Тож на її плечі лягло найважливіше завдання – підтримувати популярність партії до осені, щоб привести її до перемоги. А це буде нелегко, адже перед кожними виборами “Зелені” стикаються з парадоксом: їхня підтримка зростає задовго перед голосуванням, а ось у день виборів падає.

Проти Росії. Але чи за Україну?

Якщо ж Бербок вдасться переламати цей тренд, вона стане найвпливовішим політиком Німеччини та визначатиме її зовнішньополітичний курc. Чого варто чекати Україні у такому разі?

“Зелені” аж ніяк не славляться своєю любов’ю до Росії, а зовсім навпаки – жорстко критикують путінський режим.

Критика Росії зафіксована у них на офіційному рівні.

У чернетці передвиборчої програми, що буде схвалена в червні, заявлено, що Росія “все більше перетворюється на авторитарну державу”.

Для нас особливо важить те, що “Зелені” – єдина партія Німеччини, що категорично виступає проти будівництва “Північного потоку-2” – і не тільки тому, що цей підхід відповідає їхній кліматичній політиці про перехід на альтернативні джерела енергії.

“Від “Північного потоку-2” виграє тільки система Путіна… Прихильність до “Північного потоку-2″ має серйозні наслідки: будівництво ображає наших європейських партнерів, дестабілізує Україну і підриває чіткий курс щодо Росії на рівні ЄС”, – заявила Бербок після вироку Навальному, закликавши уряд зупинити проєкт.

Втім, чи легко буде “Зеленим” реально зупинити проєкт у разі перемоги на виборах? У цьому є сумніви, адже абсолютно всі інші парламентські партії його підтримують. Тож багато залежатиме від складу коаліції; це ми пояснимо дещо згодом.

У питанні санкцій за агресію РФ проти України і протиправну анексію Криму “Зелені” підтримують теперішній підхід ЄС – послаблення тільки після виконання конкретних умов. Ба більше, за потреби вони обіцяють посилити санкції – жодна з “головних партій” Німеччини такого не каже.

Та чи готові вони до радикальніших кроків із протидії російській агресії, наприклад, надання Україні оборонного озброєння чи активної підтримки її членства в НАТО?

Тут відповідь негативна. Втім, не через критичне ставлення до України.

Партія пацифістів на чолі держави НАТО

“Зелені” – партія, сформована у 1980-х роках у Західній Німеччині навколо виборців з сильними пацифістськими настроями.

Відтоді у Європі та світі багато чого змінилося, та й сама партія зазнала кількох розколів та конфліктів і мала низку трагічних сторінок у своїй історії – в тому числі коли з’ясувалося, що деякі топпартійці пацифістського крила насправді були пов’язані з комуністичним режимом Східної Німеччини.

Та попри все, партія лишається прихильною до своїх початкових цінностей. Вони в цілому виступають за заборону експорту зброї в регіони, де тривають конфлікти, і Україна тут – не виняток.

У нещодавньому інтерв’ю FAZ Бербок визнала, що загроза для України з боку Росії залишається великою, але на пряме запитання журналіста про готовність надати оборонне озброєння на прохання Києва тільки наголосила на необхідності реалізації Мінських угод і виокремила роль ОБСЄ.

Принаймні зараз, під час виборів, коли триває боротьба за голоси, Анналена Бербок не може собі дозволити інших заяв.

На форсування шляху до НАТО за уряду “Зелених” теж не слід чекати, рівно з тієї ж причини.

На думку Бербок, найважливіше зараз посилити тиск на Росію і стабілізувати ситуацію, а до цього “кроки Києва до членства у НАТО нереальні“.

“Послання Москві повинно бути таким: суверенні держави самі вирішують питання про свої союзи. Сюди також входить перспектива України в ЄС та НАТО. Але ви не можете зробити третій крок перед першим, і, звичайно, не в ситуації, коли існує жорсткий конфлікт з Росією”, – заявила вона.

Варто зауважити, що кандидатка у канцлери не підтримує виконання цільового показника НАТО щодо оборонних витрат в обсязі 2% від ВВП, оскільки вважає його застарілим та невідповідним, хоча загалом виступає за модернізацію Бундесверу.

А от щодо європейської перспективи України такого опору з боку потенційної канцлерки немає. У програмі “Зелених” міститься коротка фраза про бажання “залишити відкритим” шлях до вступу для асоційованих з ЄС країн Східного партнерства.

Коаліція? Можливо майже все

У разі перемоги “Зелених” на виборах формування як зовнішньої, так і внутрішньої політики нового уряду залежатиме від їхніх коаліційних партнерів. Коаліція тут неуникна – формування “зеленої монобільшості” у Німеччині вважають нереальним. Ключовим питанням буде, хто стане партнерами партії Бербок.

Нині можливими вважаються варіанти коаліції практично з усіма прохідними партіями, за винятком ультраправої, значною мірою проросійської і тому ще більше нерукоподаваної для “Зелених” “Альтернативи для Німеччини”.

Коаліція з ХДС/ХСС можлива тільки у тому разі, якщо донедавна могутній блок погодиться взяти на себе роль молодшого партнера. Такий варіант коаліції існує у Баден-Вюртемберзі, та є сумніви, що цей сценарій спрацює на федеральному рівні.

Та й у Німеччині все частіше кажуть, що партії Меркель корисно “сходити в опозицію” після 16 років на чолі уряду.

Інший варіант – коаліція з соціал-демократами та “вільними демократами” – вважається ймовірним, хоча й непростим через розбіжності між партіями щодо кліматичних питань.

Найбільш невигідним, але, на жаль, не виключеним для України варіантом був би союз “Зелених” із соціал-демократами та “Лівими”, оскільки лави останньої переповнені друзями РФ. Та є сподівання, що саме останній аргумент зробить цей союз неприйнятним для самих “Зелених”.

Насамкінець, не виключено, що “Зелені” не зможуть виграти вибори, і їм доведеться стати молодшим партнером того ж ХДС/ХСС. За таких умов блоку Арміна Лашета доведеться, попри все, дослухатися до позиції своїх партнерів.

У будь-якому разі передвиборча кампанія в Німеччині буде сповнена інтриги, і “Європейська правда” продовжить за нею стежити.

 

Тест на олігарха: хто заслуговує на “коронацію”

27 квітня 2021, 11:45

Агія Загребельська, засновниця “Ліги антитрасту”, держуповноважена АМКУ у 2015-2019 рр.

15 квітня на засіданні РНБО Президент України Володимир Зеленський анонсував створення Закону, який визначить “статус олігархів” та перетворить їх у бізнесменів. Це ризикована правова гра з гарантовано шкідливими наслідками. Рецепт деолігархізації очевидно інший.

За якими критеріями “коронувати” олігархів?

Олігархів від решти населення та бізнесменів вирізняє спроможність суттєво впливати на життя країни через керівництво держави. Вплив на політикум досягається завдяки тому, що олігархи мають:

монополії на стратегічно та соціально важливі товари. Не маючи конкурентів, вони продають свої товари за завищеними цінами, без необхідності здійснювати інвестиції у модернізацію та розвиток.

За необхідності тиснуть на перших осіб держави через створення дефіциту цих товарів, підвищення цін на них, зростання соціальної напруги, організації страйків тощо.

телеканали з великими рейтингами, отриманими за рахунок надприбутків від монополій, дефектної державної політики на телеринку та порушень антимонопольного законодавства на ньому.

Телеканали використовуються олігархами для підвищення пізнаваності лояльних до них політиків, медіакілерства опонентів, нав’язування вигідної оцінки подій та впливу на виборчі та кадрові процеси в країні.

Топ-політики не наважуються на протистояння з олігархами через ризик знищення їх рейтингів та репутації телеканалами.

А нові політики вимушені шукати з олігархами консенсус через неможливість забезпечити собі пізнаваність та позитивний рейтинг без “великого телевізора”.

Як додатковий критерій, можна вирахувати обсяг ВВП країни, який прямо або опосередковано контролюється олігархом.

За такими критеріями першими претендентами на реєстрацію олігархами є:

Найвпливовіша та найбагатша людина країни – Рінат Ахметов. За даними “Форбс”, його статки в 2020 році склали $7,6 млрд. та збільшилися порівняно з 2019 роком у 2,7 рази.

До його бізнес-імперії входять дві великі промислові групи: “Метінвест” контролює окремі металургійні ринки країни, “ДТЕК” – вертикально-інтегрований монополіст на різних сегментах ринку електроенергії. Володіє одним з найпопулярніших телеканалів “Україна” та низкою інших медіаресурсів.

Другу сходинку по впливу, за нашою оцінкою, посідає Ігор Коломойський. Його статки у 2020 році “Форбс” оцінив у $1,8 млрд., що в 1,8 разів більше порівняно з 2019 роком.

Коломойський є лідером по виробництву феросплавів, має суттєвий вплив на паливний ринок країни через контроль над нафтодобувною “Укрнафтою”, нафтопереробною “Укртатнафтою” та продажами палива через найбільші в країні мережі автозаправок.

Завод “Дніпроазот” є монопольним виробником хлору, який використовується водоканалами країни для знезараження питної води. Зірка медіа-імперії – телеканал “1+1”, що стабільно займає лідерські позиції по переглядам.

Третім по впливу є Дмитро Фірташ. Його статки видання “Форбс” в 2020 році оцінило в 0,4 млрд.

Фірташ має монополії на постачанні та доставці газу населенню, та на виробництві добрив для українських аграріїв. Пов’язані з олігархом компанії контролюють телеканал “Інтер”, який стабільно входить у четвірку лідерів.

Четверту позицію по впливу займає Віктор Пінчук. Його статки у 2020 році “Форбс” оцінив у $2,5 млрд., що в 1,8 разів більше за попередній рік.

Пінчук не має монополії на соціально важливі товари, проте є фактичним монопольним виробником та постачальником коліс для “Укрзалізниці”, та має домінуючі позиції на ринку виробництва труб для нафтогазового сектору. Також  має телеканал “ІСТV”, який сперечається за перше місце по переглядам.

Крім цього до олігархів можна було б віднести Петра Порошенко (статки $1,6 млрд.). Проте він має монополію на сегментах кондитерського ринку, які не є стратегічно важливими для країни. Окрім цього його телеканали “Прямий” та “П’ятий” не дотягують навіть до десятки лідерів.

Так само з Констянтином Жеваго. Хоча його статки і складають $2,1 млрд., проте він не має монопольної влади у важливих сегментах економіки. Та телеканал “Еспресо” посідає позиції у другій десятці рейтингу.

Рецепт деолігархізації

Якщо мета таки перетворити олігархів на бізнесменів, а не зайняти їх місце та стати найголовнішим олігархом країни (на нашу думку, саме цю ціль переслідував президент України Петро Порошенко), то ініціатива президента України Володимира Зеленського повинна мати наступний наслідок:

оперативне розслідування Антимонопольним комітетом всіх монопольних зловживань з боку їх бізнесів та прийняття суворих та справедливих рішень про притягнення до відповідальності в межах вже діючого законодавства.

Це варто розпочати з розслідування монополії на телеринку. Прямо зараз у АМКУ є заява від провайдера, якого четвірка олігархічних медіагруп, яка контролює 70% телепростору країни, примушує до картельної змови щодо ціни та контенту з метою підсилення та захисту своєї колективної монополії.

Саме за допомогою телезброї олігархи почнуть “відстрілюватися” в першу чергу. Та якщо не позбавити їх ринкової влади на телеринку, яку вони зберігають завдяки порушенням антимонопольного законодавства, то скоріше президент Володимир Зеленський перетвориться знов на актора “95 кварталу”, ніж олігархи на бізнесменів.

Крім цього, послаблення їх монопольної влади на телеринку зменшить їх привабливість в очах політиків та чиновників, адже чим більше рейтинг телеканалу олігарха, тим більше мотивації виконувати олігархічні побажання мають політики.

Так, АМКУ має:

Розпочати розслідування за заявою провайдера до початку процесу відтоку абонентів та виходу компанії з ринку.

Прийняти попереднє рішення або рекомендації щодо чотирьох медіагруп, в яких засудити описані антиконкурентні практики та акцентувати на необхідності утриматися від їх подальшого застосування.

За результатом розслідування застосувати законне, справедливе та суворе покарання, та вжити вичерпних заходів з метою припинення порушень антимонопольного законодавства.

Навіть виконання лише першого або другого пункту з боку АМКУ запустить невідворотні деолігархічні процеси на телеринку.

Провайдери та невеликі телеканали, отримавши від АМКУ сигнал про кінець епохи недоторканості, почнуть відстоювати свої права, кордони та доходи.

Олігархічні медіагрупи в цей же час, перебуваючи під розслідуванням АМКУ, будуть обмежені у можливостях керування ринком, а значить втрачатимуть олігопольну ринкову владу.

Паралельно Комітет має розпочати або завершити вже розпочаті дослідження щодо монополій олігархів на стратегічно важливих для держави ринках. І зробити це не “граючи в піддавки”, створивши заздалегідь підстави для судового скасування або застосувавши лояльні штрафи. Та не затягуючи це в “довгу скриньку”, коли для суспільства та влади розслідування повністю втратить актуальність.

Це суттєво стримає олігархів у бажанні натиснути на владу створенням штучного дефіциту або підзаробити підвищенням ціни на товар, якій всі вимушені у них купувати.

В цій частині, АМКУ має в першу чергу:

розпочати розслідування проти групи “ДТЕК” за штучне створення дефіциту електрики цієї зими за вже поданими споживачами заявами, та нарешті поділити примусово енергетичного супермонополіста;

розпочати розслідування проти групи “РГК” за температурні коефіцієнти, які вони продовжували нараховувати після розслідування АМКУ та цінові аномалії цієї зими, зробивши в результаті реальний анбандлінг між постачальником та транспортувальником блакитного палива;

розпочати розслідування проти “Інтерпайпу”, але вже не за змову на колісних тендерах “Укрзалізниці”, а за монопольні ціна на колеса, визнавши, нарешті, компанію монополістом та наклавши максимально передбачений законом штраф.

Чому саме цей рецепт має спрацювати.

По перше, саме за допомогою втручання конкурентного відомства та жорстких санкцій від нього розвинений світ перетворював та продовжує перетворювати своїх баронів-розбійників на бізнесменів. Хрестоматійний приклад справи про примусовий поділ “Стандарт Оіл”   Д. Рокфелера – найвідоміший доказ.

По друге, послідовний рух держави по цивілізованому та опробуваному шляху продемонструє серйозність намірів та реальність загрози, дотримання при цьому правил – позбавить можливості на захист.

І втретє, саме такий сценарій переконає бізнес, що курс на деолігархізацію – не чергова популістська обіцянка, а доросле рішення. А значить армія державних чиновників поповниться тисячами бізнесменів, кожен з яких на своєму місці буде помічником, а не опонентом держави у цьому процесі. І те, що президент Зеленський не зможе зробити сам, точно під силу тисячам українців, які гратимуть в його команді.

Агія Загребельська, засновниця “Ліги антитрасту”, держуповноважена АМКУ у 2015-2019 рр.

 

Надійшла у продаж книга «Контент негативу. Як захистити себе та країну в умовах тотального інформаційного протистояння»

Видання підготовленне ГО «Центр комунікаційно-контентної безпеки»

Фрагмент Книги

З 2014 року триває війна путінської Росії проти України та світу. Однією з царин, у якій відбувається борня між цивілізаційністю й неоварварством, є інформаційний простір. Можливості інформаційного простору активно застосовуються під час воєн та агресій, що призводить до перетворення інформації з комунікаційного тла на реальну зброю. В умовах безперервних гібридно-месіанських агресій путінської Росії проти України найефективнішим способом інформаційного протиборства є вироблення новітніх підходів до державної інформаційної політики, спрямованої на нейтралізацію таких негативів.

У 2018–2019 роках учені Науково-дослідного центру Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка на замовлення Міністерства оборони України проводили дослідження публічно-контентних негативів у сучасних динаміках різноформатних гібридних агресій. За його результатами розроблено пропозиції щодо вдосконалення реалізації державної інформаційної політики військового відомства; конкретизовано заходи стосовно підвищення дієвості інформаційно-медійних структур ЗСУ, забезпечення проведення випереджальних заходів протидії негативному комунікаційно-контентному впливу з боку агресора на особовий склад; опрацьовано підходи до формування системи соціолінгвістичного діагностування особового складу тощо.

У монографії розглядається проблематика комунікаційно-контентної безпеки держави, яка через новітні технологічні рішення й підходи захищає національну свідомість від агресивних впливів з боку технологічних пропагандистських центрів Кремля, нейтралізує їх і створює «антидот» інформаційним загрозам ворога.

Книжка розрахована на фахівців із питань інформаційної безпеки, державних службовців, студентів, а також громадян, які шукають відповіді на питання щодо сутності нинішнього комунікаційно-контентного протистояння України та її агресора – путінського режиму РФ.

Суть дилеми дуже проста – універсальні актори-путіністи грають у глобальний світ ситуативностями, тобто малими (мозаїчними) величинами, але щодобово й безперервно. Ці ситуативності містять прямий негатив чи опосередкований від’ємний потенціал, спрямований на знищення державності та національної ідентичності українського суспільства. Технологічні можливості дозволяють їм постійно бути в центрі уваги й утримувати відповідний негатив протягом визначеного часу. Ми (Україна) наразі залишаємося на цій сцені в ролі статистів. Інколи встигаємо сказати кілька слів, однак це репліки другого плану.

Що маємо усвідомити, якщо наріжним каменем виставити комунікаційно-контентну безпеку?

Як сьогодні працює інформаційний простір у національному та глобальному масштабі? Чи підвладний він певним закономірностям, представленим законами, наскільки можливо адекватно сприймати, розуміти та управляти процесами, що відбуваються в ньому? Чи це – ідеальний шторм всепоглинального хаосу?

Поза сумнівом, більшість не лише профільних інституцій та експертів, а й пересічних громадян погоджуються, що нині інформація заполонила всі сфери життя, зокрема особисту. Інформаційний простір стає ключовим чинником розвитку людства, тож ми з вами, хочемо того чи ні, потрапляємо в залежність від стану та перспектив його розвитку. А коли так, то відповідні закономірності, закони й причиново-наслідковий зв’язок у ньому існують і діють.

А які ж фактори є визначальними під час оцінювання ситуації в публічному просторі? Присутність? Актуальність? Кількість згадувань? Резонанс? Креатив? Контекстна вага? Контентна кон’юнктура? Монополізм? Контроль? Координація? Модерація? Чи, можливо, вони діють одночасно, а нам потрібно усвідомити певні закономірності, щоб розуміти сутність подій, що відбуваються в інформаційному безкраї?

Нас цікавить передусім те, як ми маємо діяти, щоби хвилі негативу, які заполонили вітчизняний (а загалом – світовий) публічний простір, не поглинули нас повністю. Що потрібно робити, щоб розрізняти правду від неправди, припущення чи версії від нав’язаного дезінформаційного дискурсу? Чи можемо ми створити ефективні системи, механізми, інструменти захисту національного інформаційного простору та нашого власного, особистого, найбільш незахищеного розлогу?

1 Бал2 Бали3 Бали4 Бали5 Балів (Голосів: 1 Рейтинг: 5,00 out of 5)
Loading...
Переглядів: 378

Залишити відгук

adminarmyua@ukr.net | © 2014-2020 ARMYUA
Повне (часткове) використання матеріалів дозволяється за умови наявності прямого гіперпосилання на адресу матеріалу на сайті armyua.com.ua