Головна » Без рубрики, Інформкон'юнктура доби » Інформаційний резонанс доби: 28.08.2020

Інформаційний резонанс доби: 28.08.2020

КМДА та Укрінформ проведуть онлайн-марафон до Дня пам’яті захисників України

Марафон вшанування пам’яті захисників України відбудеться 29 серпня

Київська міська державна адміністрація, Київський міський центр допомоги учасникам АТО, Департамент суспільних комунікацій КМДА спільно з Укрінформом проведуть онлайн-марафон, присвячений вшануванню пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України «Доба пам’яті».

Марафон вшанування пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України «Доба пам’яті» відбудеться 29 серпня 2020 року на Youtube-каналі Укрінформу.

Вечір пам’яті збирає українців для того, щоб віддати велику пошану родинам захисників України та віддати борг героям – кращим українським чоловікам, які стали справжньою українською легендою. Патріотизм і любов до рідної землі – ось де причини надзвичайної перемоги.

До перегляду долучаються члени родин загиблих по всій Україні, ветерани російсько-української війни та українці за кордоном з більш ніж 10 країн світу.

До виступів запрошені: Катерина Степанкова, Ада Роговцева, Ігор Гордійчук, Світлана Мирвода, Тарас Компаніченко та інші.

Марафон розпочнеться о 13:00 Державним гімном України, супроводжуватиметься розповідями ветеранів, волонтерів, медиків, членів родин загиблих, творчими виступами і закінчиться о 16:30 Свічкою пам’яті та зачитуванням імен загиблих захисників за Україну.

 

Сім’ї загиблих під Іловайськом та Дебальцевим військових пікетували посольство РФ у Києві

У Києві під посольство Російської Федерації на акцію “Час не лікує” вийшло близько 100 матерів, дружин та дітей українських військових, які загинули внаслідок російської агресії на Донбасі.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

Жінки та діти римали в руках портрети чоловіків та батьків, а також плакати “Путінці, схаменіться! Припиніть робити зло!”. До воріт посольства країни-агресора представники родин загиблих прикріпили старі кросівки зі слідами “крові”, а також пожовклі соняшники – як ті, серед яких гинули українські військові, як нагадування про злочин Російської Федерації.

Учасники акції у спілкуванні з журналістами зазначили, що через шість років після Іловайського котла досі не надано належну оцінку діям військового керівництва РФ, а російські генерали, які давали накази на розстріл колони українських військових, досі не засуджені та не оголошені у міжнародних розшук.

За словами організаторки акції, голови “Об’єднання дружин і матерів бійців-учасників АТО” Наталії Музики, жінки наполягають на тому, аби парламентська фракція “Слуга народу” надала своїх представників до Тимчасової слідчої комісії у Верховній раді та активізувала розслідування подій 2014-2015 років.

“За три роки у справі Іловайська, Дебальцевого так нічого і не зроблено”, – наголосила Музика.

Після завершення акції під посольством РФ жінки направились до будівлі Офісу Президента, де вимагали покарання винних у загибелі українських військових і добровольців.

Як повідомляв Укрінформ, 21 серпня цього року Офіс генерального прокурора України передав до Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду докази вчинення Росією воєнних злочинів під Іловайськом Донецької області в серпні 2014 року.

Згідно з висновками експертів та комплексом інших здобутих доказів, єдиним фактором, що призвів до трагічних подій під Іловайськом, є військова агресія збройних сил РФ.

 

Жінки в родинах загиблих на Донбасі і ветеранів почуваються незахищеними

Жінки у родинах ветеранів АТО/ООС і загиблих бійців почуваються незахищеними і перебувають у психологічному напруженні.

Такий висновок дослідження «Вивчення потреб жінок з родин ветеранів та загиблих учасників конфлікту на Сході України» оприлюднило ВГО «Об’єднання дружин і матерів бійців учасників АТО» на пресконференції в Укрінформі.

«Жінки з родин загиблих хоч і мають окремий соціальний статус і перебувають під наглядом соціальних служб, але все одно почуваються дуже незахищеними, навіть покинутими. В сім’ях ветеранів зовсім інша ситуація. Поза суспільною увагою опинилися проблеми жінок з родин колишніх військовослужбовців. Особливо складні випадки в тих родинах, де чоловіки ще не адаптувались до мирного життя і перебувають у стані психологічного стресу», – розповіла Наталка Музика, дружина ветерана та голова правління ВГО «Об’єднання дружин і матерів бійців учасників АТО».

Дослідження виявило, що 46% опитаних протягом останніх 12 місяців стикнулися з порушенням їхніх прав у отриманні державних послуг або допомоги для себе чи членів своєї родини, які передбачено особливим статусом члена родини учасника АТО. Особливо це стосується виділення земельної ділянки.

Близько чверті (23%) жінок сказали, що протягом останнього року стикалися з проявами насильства з боку чоловіка або сина – учасників АТО. Зокрема, 20% з них повідомили, що чули лайку та образи на свою адресу, 2% були позбавлені можливості спілкуватися з ким хотіли, а 1% жінок заявили про фізичне насильство щодо них.

Чверть респонденток (25%) зауважили, що після набуття ними статусу члена родини учасника АТО почали відчувати неприязнь та ворожість з боку суспільства.

«Найближче оточення разом з ветераном проходить процес адаптації до мирного життя і на собі відчуває всі негаразди. Матері та дружини допомагають формувати у ветеранів довіру до оточення та мотивують звертатися за допомогою. В той же час ці жінки знаходяться у стані постійного психологічного напруження. Матері та дружини ветеранів зазвичай залишаються сам на сам зі своїми проблемами. Це особливо стосується такої чутливої теми, як насильство в родинах ветеранів, соціальна ізоляція, відчуття незахищеності», – зазначила Музика.

З огляду на результати дослідження, для дотримання прав та покращення соціального відчуття жінок із родин учасників АТО вкрай важливими є вдосконалення системи надання державних пільг; посилення роботи органів місцевого соціального захисту та доопрацювання соціальних програм на рівні районних адміністрацій тощо.

Дослідження проводилося впродовж червня – серпня 2020 року шляхом телефонного опитування 200 жінок з родин загиблих учасників збройного конфлікту на Сході України, родин ветеранів та військовослужбовців.

Дослідження проводили представники ГО «Київський підрозділ «Об’єднання дружин і матерів бійців учасників АТО» за підтримки уряду Канади в межах проєкту «Жінки України: залучені, спроможні, незламні», що впроваджується організацією “Пакт”.

 

Іловайська трагедія: посольство США у Києві зробило заяву

УНН. Посольство США у Києві зробило заяву через шосту річницю Іловайської трагедії та закликало Росію виконати свої Мінські зобов’язання, інакше Сполучені Штати продовжуватимуть санкції. Про це повідомляє УНН з посиланням на сторінку посольства в Twitter.

“Ми з сумом згадуємо тих, хто пожертвував своїм життям під Іловайськом шість років тому цього тижня, захищаючи суверенітет та територіальну цілісність України. Росія повинна повністю виконати свої Мінські зобов’язання, вивести свою зброю та очолювані нею сили, підтримати розформування збройних угруповань, що діють на сході України, та повернути Україні контроль над міжнародно визнаним кордоном України. США продовжуватимуть відповідні санкції проти Росії, поки вона повністю не виконає свої Мінські зобов’язання”, — йдеться у повідомленні.

Іловайська трагедія досі вважається одним з найкривавіших протистоянь російсько-української війни. За офіційними даними ГПУ, в результаті розстрілу українських військовослужбовців під Іловайськом у 2014 році загинуло 366 осіб, 429 було поранено.

Нагадаємо, в ОГП обговорили притягнення службових осіб РФ до відповідальності за воєнні злочини через Іловайську трагедію.

 

Марків: Судять не мене, а Україну

УНН. Ув’язнений у Італії нацгвардієць Віталій Марків заявив, що судять не його, а Україну для того, щоб лобіювати російські інтереси. Про це він заявив під час спілкування з міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим, передає УНН із посиланням на пресслужбу МВС.

“Я розумію, що судять не мене, а Україну. Щоб створити прецедент цією справою. Лобіювати російські інтереси. І зрештою зняти санкції. Всі тут розуміють, що це за справа”, — сказав він.

Віталій розповів, що завдяки зусиллям України, в нього під час більш ніж трирічного ув’язнення була можливість зустрітися з дружиною.

Міністр внутрішніх справ показав Віталію фото із Софійської площі в центрі Києва, де розміщено великий банер на підтримку бійця.

“Ми пам’ятаємо про тебе, навіть День Незалежності святкували на тлі банера на твою підтримку”, — відмітив Арсен Аваков.

Як раніше повідомлялося в УНН, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков зустрівся з матір’ю ув’язненого в Італії нацгвардійця Віталія Марківа — Оксаною Максимчук та обговорили підготовку до засідання Апеляційного суду.

Нагадаємо, як раніше повідомлялося, італійський суд засудив нацгвардійця Віталія Марківа до 24 років ув’язнення. Пізніше суд присяжних в італійському місті Павія опублікував мотиваційну частину вироку Марківа.

До вироку нацгвардієць Віталій Марків з подвійним громадянством України та Італії кілька років перебував під вартою у в’язниці в Італії за звинуваченням у загибелі італійського фотокореспондента Андреа Рокеллі на Донбасі. Так 30 червня 2017 року італійські правоохоронці заарештували його в аеропорту Болоньї, коли він з дружиною приїхав у відпустку до своєї матері — вона живе в області Марке.

Україна заперечує причетність бійця Національної гвардії до смерті італійського репортера Андреа Роккеллі і його російського перекладача Андрія Миронова, загиблих 24 травня 2014 року поблизу Слов’янська, окупованого тоді проросійськими силами.

 

Доба в ООС обійшлася без провокацій окупантів, поранених немає

28 серпня на усіх ділянках відповідальності українських підрозділів обстрілів з боку противника не зафіксовано, у ніч на 29 число на усіх ділянках фронту також спостерігалася тиша.

Як передає Укрінформ, про це йдеться у ранковому зведенні штабу сил ООС.

“У районі проведення операції Об’єднаних сил ситуація залишається повністю контрольованою українськими воїнами. Дотримуючись повного і всеосяжного режиму припинення вогню наші захисники продовжують сумлінно виконувати свої завдання за призначенням. Військовослужбовці Об’єднаних сил й надалі дотримуються умов припинення вогню та готові реагувати на будь-які дії з ворожої сторони”, – йдеться у повідомленні.

У Штабі також зазначають, що від початку поточної доби, 29 серпня, на усіх ділянках фронту спостерігалася тиша, порушень повного та всеосяжного режиму припинення вогню не зафіксовано. Серед особового складу Об’єднаних сил бойових втрат та поранень немає.

“Українські захисники повністю контролюють ситуацію в районі проведення операції. Наші захисники не втрачають пильності та готові миттєво реагувати на будь-які зміни оперативної обстановки”, – додали військові.

Нагадаємо: 29 серпня Україна вшановує пам’яті своїх захисників, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність Батьківщини.

“Це день, коли кожен українець має подякувати полеглим захисникам за мир у наших домівках та виявити пошану, схиливши голову під час хвилини мовчання. Герої живі, поки жива пам’ять про них. Згадаємо серцем усіх, хто віддав своє життя за волю та незалежність України”, – нагадали у штабі ООС.

 

Експерт: 100 вибухів і 602 черги та постріли – реальність “перемир’я” на фронті, яку замовчують

УНН. Ситуація на фронті сьогодні, попри миролюбні офіційні заяви від ООС, дуже непроста і має тенденцію до погіршення. ОБСЄ інформує про нібито дотримання “режиму тиші” набагато більш об’єктивно, аніж ЗСУ, яке “не помічає”, не лише обстріли, але й загиблих та поранених. Про це пише військовий експерт, історик Михайло Жирохов, передає УНН.

“Насамперед варто сказати, що постійні обстріли нашого угруповання на Донбасі з боку окупаційних корпусів нікуди не поділися — їх просто перестали враховувати в офіційних зведеннях від пресслужби штабу проведення ООС.

Склалася парадоксальна ситуація, при якій СММ ОБСЄ, яку попередні роки критикували за „сліпоту і глухоту“, нині видає у своїх звітах реальну картину, яка разюче відрізняється від української версії, — з обстрілами, продовженням будівництва інженерних споруд і накопиченням боєприпасів і ПММ з боку бойовиків. Так, з нуля годин 27 липня і до 26 серпня включно місія зафіксувала 713 порушень режиму припинення вогню, в тому числі 100 вибухів і 602 черги і постріли”, — зауважив експерт.

Мало того, є інформація від місцевих жителів, що противник активно готується до продовження бойових дій, проводячи розвідку і дорозвідку наших позицій.

“Так, буквально в середу над Авдіївкою були відзначені прольоти безпілотників. І це при тому, що нашим військовим такі дії категорично заборонені”, — додає Жирохов.

Він зауважує, що прес-служба ООС, яка вимушена якось коментувати те, що відбувається, придумує різні виправдання на кшталт “обстріли були, але вони неприцільні”.

“А коли вже діватися нікуди, скриплячи зубами, говорить про те, що противник веде агресивні дії. Яскравий приклад — 25 серпня, коли на скинутій з безпілотника протипіхотній міні підірвалися два морпіхи”, — пояснив експерт.

Ситуація із загиблими та пораненими ще більш “парадоксальна”.

“…буквально всі випадки загибелі військових списують на небойові причини. Причому така ситуація вельми негативно впливає на боєздатність армійських частин, адже кожен солдат або офіцер розуміє, що наступним може бути він і на догоду миттєвим політичним інтересам його сім’я залишиться без підтримки держави.

Так, за час „повного і всеосяжного“ перемир’я офіційно зареєстровані випадки загибелі на Донбасі сімох військовослужбовців, причому як мінімум в одному випадку це явно бойова втрата — старший сержант Сергій Похович з 57-ї бригади підірвався на протитанковій міні, здійснюючи виїзд на штатному автотранспорті”, — написав Жирохов.

Він також задався запитанням, чому Україна й досі не зробила офіційну заяву про порушення перемир’я, коли за версією штабу ООС два військовослужбовці 37-ї бригади морської піхоти отримали поранення через скинуту з безпілотника міну ПОМ-2.

Зауважимо, за даними зі ЗМІ, головним відповідальним за дотриманням “режиму тиші” на Донбасі був визначений головнокомандуючий ЗСУ Руслан Хомчак. Він неодноразово доповідав президенту та робив публічні заяви про те, що “перемир’я” нібито витримується, втрат немає, а обстріли дійсно називав “неприцільними”, “емоційними”, “провокаційними”. Також заявляв, що обстріли зі сторони окупантів нібито “взагалі можна не враховувати” через їх “поодинокість”.

Натомість статистика ОБСЄ засвідчує протилежне і констатує, наприклад, 10 порушень режиму припинення вогню за минулу добу, ще 10 — за позаминулу, тощо.

Нагадаємо, за даними розвідників з фронту, українська армія зараз не може повноцінно контролювати ситуацію на передовій.

 

Окупанти поновили пропуск на КПВВ “Новотроїцьке”

Пропускні операції у КПВВ «Новотроїцьке» здійснюються у штатному режимі, але пропуск громадян з тимчасово окупованої території російсько-окупаційними військами здійснюється повільно.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє ДПСУ.

Станом на 15:45 сьогодні через КПВВ «Новотроїцьке» за наявності підстав гуманітарного характеру до ТОТУ попрямувало 248 осіб і 23 транспортних засоби, а до контрольованої території України – 96 осіб та 5 транспортних засоби.

У ДПСУ наголосили, що пропуск громадян з ТОТУ представниками російсько-окупаційних військ здійснюється повільно.

Прикордонники та правозахисники продовжують інформувати громадян про можливі ризики непропуску представниками НЗФ.

Як повідомляв Укрінформ, українські прикордонники готові пропускати людей через КПВВ «Новотроїцьке» щоденно, однак суміжний блокпост окупантів працює лише щопонеділка та щоп’ятниці. Крім того, в’їхати в ОРДЛО можуть лише ті, кого бойовики внесли у так звані списки. Рятувальники Донеччини облаштували тимчасовий намет для проживання людей, що застрягли на КПВВ “Новотроїцьке” . Умови перебування у наметах враховують вимоги карантинних норм.

 

На окупованій Луганщині 7-річний хлопчик постраждав від вибуху гранати – ОБСЄ

Дитина семи років підірвалась на гранаті в містечку Кипуча, що знаходиться на непідконтрольній владі України території Луганської області.

Про це повідомила в останньому щоденному звіті Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ, передає Укрінформ.

«14 серпня медперсонал лікарні в н. п. Перевальськ (непідконтрольний урядові, 38 км на захід від Луганська) повідомив, що увечері 7 серпня до них доправили 7-річного хлопчика з важкими вибуховими ранами правої ноги, спричиненими вибухом гранати», – йдеться в повідомленні.

Пізніше в н. п. Кипуче (кол. Артемівськ; непідконтрольний урядові, 46 км на захід від Луганська) подружжя (чоловік і жінка у віці 70–79 років; представилися дідусем і бабусею травмованого хлопчика) розповіло, що надвечір 7 серпня, після того, як вони почули гучний вибух, сусід покликав їх до будинку їхньої дочки.

За їхніми словами, двоє їхніх онуків гралися на подвір’ї біля будинку з предметом, який знайшли в сусідському будинку. Вони додали, що молодша дитина була сама на подвір’ї біля будинку матері. Хлопчик підібрав предмет, що вибухнув.

Інший сусід розповів, що бачив пораненого хлопчика, який лежав на подвір’ї, а також помітив сильну кровотечу з рани на його правій нозі. Того ж дня в Кипучому спостерігачі бачили сліди крові посеред подвір’я біля будинку, де сталася трагедія.

 

Окупанти проводять примусову паспортизацію на Донбасі – розвідка

Російські окупаційні адміністрації продовжують заходи з примусової паспортизації населення на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей і з початку вересня мають щотижня уточнювати дані про наявність російських паспортів у місцевих найманців.

Як передає Укрінформ, про це під час брифінгу повідомив речник Міноборони Дмитро Гуцуляк з посиланням на інформацію Головного управління розвідки МОУ.

“Обов’язковою умовою проходження військової служби особовим складом з’єднань і частин 1 (Донецьк) і 2 (Луганськ) АК окупантів передбачено наявність у них російського громадянства. З початку вересня ц. р. командири з’єднань і частин окупантів зобов’язані щотижня доповідати по команді уточнені дані про наявність паспортів РФ у найманців з числа місцевих мешканців і членів їх сімей та інформацію про надання документів на отримання російського громадянства”, – повідомив речник.

Крім того, за словами Гуцуляка, у з’єднаннях і частинах російських окупаційних військ введені додаткові умови набору на військову службу за контрактом. Зокрема, при оформленні контракту кандидати неодмінно повинні мати військовий квиток т. зв. «ДНР/ЛНР» та паспорт громадянина РФ.

 

Україна надіслала Нікарагуа ноту через призначення консула в окупованому Криму

Міністерство закордонних справ України надіслало Нікарагуа ноту протесту з вимогою скасувати рішення про призначення почесного консула в тимчасово окупованому Росією Криму.

Про це заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба під час онлайн-брифінгу в п’ятницю, 28 серпня, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Нам стало відомо, що, на жаль, попри попередження України не вдаватися до такого кроку, уряд Нікарагуа офіційно призначив почесного консула в Автономній Республіці Крим, яка тимчасово окупована РФ… Вже надіслана нота уряду Нікарагуа із вимогою негайно скасувати це неправомірне рішення. В ній також міститься попередження, що у разі відсутності відповідної реакції з боку Нікарагуа Україна почне застосовувати санкційні механізми відповідно до свого законодавства», – сказав Кулеба.

Він зауважив, що особливо кричущим є той факт, що на посаду почесного консула призначено одіозного персонажа Олега Белавінцева, який є одним з активних учасників спроби анексії Криму, за що в 2019 році Святошинський районний суд Києва засудив Белавінцева до 13 років ув’язнення за посягання на територіальну цілісність та недоторканність кордонів України.

Кулеба акцентував, що Україна розглядає такі незаконні дії Нікарагуа як пряме порушення законодавства України та міжнародного права і відверто недружній крок щодо нашої держави.

Глава МЗС попередив, що у разі відсутності реакції на вимогу України щодо скасування рішення про призначення консула, «ми готові вжити ще більш жорстких кроків для захисту територіальної цілісності і суверенітету України».

 

Експерт сказав, де в окупованому Криму найбільше проблем з водою

В цілому у сільському господарстві окупованого Криму зараз немає великого дефіциту води, однак певні проблеми з водою є у Північному, Сімферополі та на Південному березі Криму.

Як передає Укрінформ, таку думку висловив кримськотатарський активіст Едем Дудаков в програмі «Насправді: Крим» на телеканалі «ДОМ».

«По сільському господарству, я б не сказав, що є такий великий дефіцит води. Проблема у Північному і в Сімферополі, основна проблема там. І на Південному березі, звичайно. Але, проблема може виникнути в Бахчисараї, тому що від Вілінського водозабору, де знаходяться основні свердловини, які йдуть і на Ялту, і на Бахчисарай, зараз прокладають трубопровід у бік Сімферополя », – повідомив він.

Активіст також розповів, що Бахчисарайське водоймище обміліло майже у два рази, якщо не більше. Але завдяки підземним джерелам питної води у Бахчисараї досить, проте для потреб промисловості її не вистачає.

«Десь третина залишилася, напевно, цього водосховища. Питна вода наразі у Бахчисараї не обмежена, тому що тут дуже великі підземні джерела. Тут дуже мало промислових об’єктів, тому немає великого споживання води», – зазначив Дудаков.

Як повідомляв Укрінформ, раніше керівник української делегації у Тристоронній контактній групі, перший президент України Леонід Кравчук заявив, що материкова Україна зможе дати воду людям в окупованому Криму, якщо там буде гуманітарна катастрофа.

Зі свого боку, секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данилов зазначив, що ніяких підстав для «гуманітарної катастрофи» в окупованому Криму через нібито нестачу води не існує.

На початку липня Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що питання відновлення водопостачання через Північно-Кримський канал на порядку денному наразі не стоїть.

Раніше віцепрем’єрміністр – міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков заявив, що Україна може відновити постачання води до Криму тільки після деокупації півострова.

У той же час, на думку голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова, питання подачі води до окупованого Криму для президента РФ Володимира Путіна може стати приводом для розширення агресії.

Проблеми з водою почалися в Криму після анексії півострова Росією у 2014 році, коли Україна припинила поставки води через Північно-Кримський канал.

 

Зеленський чекає на “Норманді” лідерів країн після зустрічі радників

Президент Володимир Зеленський очікує зустрічі лідерів “нормандської четвірки” після зустрічі на рівні радників.

Як передає Укрінформ, про це він повідомив у Твітері після розмови з президентом Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн.

“Подякував фон дер Ляєн за підтримку суверенітету й територіальної цілісності України. Очікуємо зустрічі лідерів країн N4 після зустрічі наших радників. Ми дуже хочемо зберегти режим всеосяжного та сталого припинення вогню. Робимо все, щоб просуватися вперед до закінчення війни», – зазначив Зеленський.

Як повідомлялося, зустріч радників лідерів країн “Нормандського формату”, яка планувалася на 28 серпня, була перенесена у зв’язку з відрядженням радника Президента Франції Еммануеля Бонна.

Керівник Офісу Президента Андрій Єрмак під час спілкування зі ЗМІ на Дніпропетровщині 26 серпня заявив, що вона може відбутися у перших числах вересня.

 

Зіткнення патрулів США і РФ у Сирії: Пентагон звинуватив росіян в агресіїУП

Пентагон розкритикував російських військових за “навмисну провокаційну і агресивну поведінку” після зіткнення американської та російської бронетехніки на сході Сирії.

Про це повідомляє “Європейська правда” з посиланням на CNN.

“Російські сили порушили наші домовленості про вирішення конфліктів у Сирії і поранили військовослужбовців США своєю навмисно провокаційною  і агресивною поведінкою”, – заявив прессекретар Пентагону Джонатан Хоффман.

“Ми повідомили росіянам, що їх поведінка була небезпечною і неприйнятною. Ми очікуємо повернення до рутинного і професійного вирішення конфліктів в Сирії і залишаємо за собою право енергійно захищати наші сили щоразу, коли їм загрожуватиме небезпека”, – додав він.

У вівторок американський бронеавтомобіль в Сирії наздогнали і протаранили росіяни на бронетранспортері. Постраждали сім американських військових. Інцидент трапився на північно-східній ділянці країни біля селища Дайрік, де зазвичай немає російських патрулів.

У соцмережах з’явилося відео інциденту. Росіяни на БТР і бронеавтомобілі переслідують патруль армії США і блокують його. На відео також видно вертоліт на малій висоті, ймовірно, також російський.

Пізніше стало відомо, що американці отримали струс мозку та травми, які притаманні ДТП, але ніхто серйозно не постраждав.

Міноборони РФ у свою чергу звинуватило американських військових у порушенні домовленостей і спробі блокувати патруль російської військової поліції в Сирії. Відомство повідомило, що у відповідь російська військова поліція вжила “необхідних заходів щодо запобігання інциденту і подальшого виконання поставленого завдання”.

Нагадаємо, 18 серпня у Сирії на шляху російської автоколони спрацював саморобний вибуховий пристрій, загинув генерал-майор Збройних сил РФ.

 

Затриманий у США росіянин готував кібератаку на завод Tesla – ЗМІ

Росіянин, якого нещодавно затримали співробітники Федерального бюро розслідувань у Лос-Анджелесі, намагався підкупити працівника заводу Tesla у штаті Невада.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє портал Teslarati.

Днями стало відомо, що Федеральне бюро розслідувань затримало у Лос-Анджелесі громадянина РФ за звинуваченням у спробі підкупу працівника американської компанії з метою скоєння кібератаки.

27-річний Єгор Крючков, який прибув до США за туристичною візою, декілька разів зустрічався з працівником однієї компанії зі штату Невада й пропонував йому 1 мільйон доларів за те, щоб той встановив на корпоративному комп’ютері шкідливе програмне забезпечення.

За даними ЗМІ, йдеться саме про компанію Tesla Ілона Маска, яка має свій завод у Неваді.

Пізніше Маск підтвердив, що на завод планувалася «серйозна кібератака», проте він не назвав з боку кого вона планувалася.

Як повідомляв Укрінформ, Федеральне бюро розслідувань затримало у Лос-Анджелесі громадянина РФ за звинуваченням у спробі підкупу працівника американської компанії з метою скоєння кібератаки. Суддя визначив, що росіянин перебуватиме під вартою на час розгляду справи у суді.

 

В Німеччині заявили, що не відмовляться від “Північного потоку-2” – ЛБ

27.08.2020

Політик наголосила, що газопровід з Росії до Німеччини важливий для майбутнього енергопостачання країни.

Прем’єр-міністр німецької федеральної землі Мекленбург – Передня Померанія Мануела Швезіг виступила на захист будівництва газопроводу “Північний потік-2”.

Про це вона заявила в ході дебатів в ландтазі в Шверіні в четвер, 27 серпня, пише Deutsche Welle.

Політик наголосила, що газопровід з Росії до Німеччини важливий для майбутнього енергопостачання країни.

“Ми твердо прихильні до спорудження газопроводу по дну Балтійського моря”, – сказала вона.

Така заява була зроблена після попередження трьох сенаторів із США про можливість введення Сполученими Штатами економічних санкцій проти деяких підприємств в Мекленбурзі – Передній Померанії в тому випадку, якщо вони будуть сприяти будівництву “Північного потоку-2”.

За словами Швезіг, Німеччина вчинила правильно, вирішивши відмовитися від атомної та вугільної енергетики, і в перехідний період їй потрібні такі альтернативні джерела енергії, як природний газ. Тому уряд землі відкидає спроби США наказувати Німеччини, “звідки і яким маршрутом їй отримувати нашу енергію”, зазначила прем’єр-міністр.

Фракція опозиційної Лівої партії також висловила прихильність проекту “Північний потік-2”.

“Шантажу немає місця в світовій торгівлі, “Північний потік-2″ повинен бути завершений і введений в експлуатацію в установленому порядку”, – заявив депутат Лівої партії Карстен Кольбе.

Газопровід “Північний потік-2” повинен пройти по дну Балтійського моря, з’єднавши постачальників з РФ зі споживачами в Європі. Його планова протяжність складе більш ніж 1,2 тис. км, пропускна здатність – 55 млрд кубометрів газу на рік. Проєкт реалізує “Газпром” в альянсі з європейськими компаніями Engie, Uniper, OMV, Shell, Wintershall.

Нагадаємо, раніше Сполучені Штати Америки посилили тиск на європейські та, зокрема, німецькі компанії, які беруть участь у спорудженні газопроводу “Північний потік-2”.

 

Через сутичку з хасидами в Умані відкрили кримінальну справу

Поліція відкрила кримінальне провадження через конфлікт в Умані, коли група громадян України перешкоджала поселенню прочан-хасидів.

Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на відділ комунікації поліції Черкаської області.

Як поінформували правоохоронці, 27 серпня близько 23.00 до Уманського відділу поліції надійшло повідомлення про виникнення конфлікту між групою громадян України та групою брацлавських хасидів, які прибули до міста для святкування юдейського Нового року – Рош Га-Шана.

“Виїздом на місце події було встановлено, що група осіб перешкоджала іноземцям попасти на територію домоволодіння, мотивуючи це можливістю розповсюдження COVID-19 та, на їхню думку, незаконним будівництвом. Під час вказаних подій поліцією забезпечено охорону громадського порядку, були встановлені усі особи на місті конфлікту та попереджені подальші активні та протиправні дії”, – зазначили в поліції.

Зазначається, що йдеться про порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності або релігійних переконань (ч. 2 ст. 161 Кримінального кодексу України)

Як повідомляв Укрінформ, через небезпеку поширення коронавірусної інфекції Кабмін підтримав рішення, ініційоване МВС, про обмеження на відвідування іноземцями міста Умань Черкаської області під час цьогорічного святкування Рош га-Шана.

Умань, де поховано засновника брацлавського хасидизму цадика Нахмана, є місцем масового паломництва послідовників його вчення. Восени на святкування юдейського Нового року сюди приїжджають 20-30 тис. прочан з різних країн. У 2020 році святкування Рош га-Шана припадає на 18-20 вересня.

26 серпня Кабінет міністрів ухвалив рішення закрити кордони для іноземних громадян з 00.00 29 серпня до 00.00 28 вересня.

 

Зеленський – про Рош Га-Шана в Умані: Коронавірус вніс свої корективи

Президент Володимир Зеленський упевнений, що всі розуміють неможливість святкування цього року Рош Га-Шана в Умані за традиційним сценарієм через коронавірус.

Про це він заявив у виступі на презентації Стратегії розвитку Черкащини, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Звичайно, цьогоріч поширення коронавірусу вносить свої корективи. Нещодавно у мене була зустріч з лідерами єврейських громад з усієї України і не тільки з України. Ми абсолютно солідарні у тому, що святкування Рош Га-Шана в Умані у цьому році не може відбутися за традиційним щорічним сценарієм задля безпеки, здоров’я та життя людей. Я впевнений, що всі це розуміють», – сказав Зеленський.

Він подякував усім за підтримку і розуміння у цій складній ситуації.

«Віримо, що зовсім скоро ми повернемося до звичайного життя, а Україна та Черкащина радо відкриє свої обійми усім своїм гостям», – зазначив глава держави.

Як повідомляв Укрінформ, через небезпеку поширення коронавірусної інфекції Кабмін підтримав рішення, ініційоване МВС, про обмеження на відвідування іноземцями міста Умань Черкаської області під час цьогорічного святкування Рош га-Шана.

Умань, де поховано засновника брацлавського хасидизму цадика Нахмана, є місцем масового паломництва послідовників його вчення. Восени на святкування юдейського Нового року сюди приїжджають 20-30 тис. прочан з різних країн. У 2020 році святкування Рош га-Шана припадає на 18-20 вересня.

26 серпня Кабінет міністрів ухвалив рішення закрити кордони для іноземних громадян з 00.00 29 серпня до 00.00 28 вересня.

 

Посол в Іспанії відзначив роль українських шкіл та церкви у збереженні національної ідентичності діаспори

Посол України в Іспанії Анатолій Щерба підкреслив важливість українських суботніх шкіл та церкви в справі гуртування української громади королівства, збереження культурної ідентичності та патріотичного виховання молодих поколінь українців діаспори.

Як передає Укрінформ, про це дипломат написав у Фейсбуці з нагоди з нагоди завершення наступного тижня терміну роботи в Мадриді на посаді Надзвичайного і Повноважного Посла України в Іспанії.

Звертаючись до українців та української громади Іспанії, Щерба подякував «за людське тепло у стосунках та вашу невтомну працю і любов до нашої рідної України».

Дипломат висловив радість з приводу того, що за часів його роботи в Іспанії «продовжилося зміцнення патріотичної згуртованості громади в обстоюванні інтересів нашої держави в боротьбі з російською агресією та усвідомленні необхідності збереження української національної ідентичності, якою насичена діяльність українських асоціацій, творчих колективів і окремих громадян».

Посол особливо підкреслив важливу роль українських суботніх шкіл, педагогічних колективів, учнів та їх батьків, а також молодіжних організацій в об’єднанні українців в Іспанії, збереженні культурної ідентичності нашого народу та патріотичному вихованні молодого покоління закордонних українців. «Невипадково саме в Іспанії діють найбільші в країнах ЄС українські шкільні осередки, що співпрацюють з Міжнародною українською школою (МУШ)», – зауважив дипломат.

Значним є внесок священиків Української православної та Української греко-католицької церков в Іспанії у справу згуртування українців та піклування про духовність громади, зазначив Щерба.

Як нагадав дипломат, за часів його каденції на мапі Мадрида з’явилася площа Лесі Українки, де розташоване Посольство України. «Для мене особисто – це скромний знак поваги іспанців до всіх українців в Іспанії. У цьому зв’язку також запам’яталися слова Голови Конгресу депутатів Іспанії Анни Пастор, сказані два роки тому: «Ми дуже раді вітати українців, які обрали Іспанію місцем свого проживання – вони здійснюють значний внесок у соціальний розвиток нашої країни, і ми їх дуже любимо», – розповів посол.

За словами Щерби, розмаїття важливих подій в українсько-іспанських відносинах та у житті громади залишило в його пам’яті безліч яскравих і в абсолютній більшості позитивних вражень.

На завершення дипломат побажав міцного здоров’я і благополуччя українцям та їхнім родинам.

 

ЄС готовий піти на санкції проти Туреччини “за відсутності прогресу з її боку” – Боррель

Міністри закордонних справ Євроcоюзу на зустрічі в Берліні домовилися, «за відсутності прогресу з Туреччиною», розробити список подальших санкцій проти цієї країни у зв’язку з її діями в Східному Середземномор’ї.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Ekathimerini з посиланням на главу європейської дипломатії Жозефа Борреля, який висловився з цього приводу в п’ятницю.

«Ми чітко і рішуче відстоюємо інтереси Європейського Союзу, солідарні з Грецією і Кіпром. Туреччина повинна утриматися від односторонніх дій. Це основний елемент, що дозволяє просувати діалог», – наголосив Боррель.

Він підкреслив, що в ЄС «зростає розчарування» поведінкою Туреччини.

Боррель сказав, що Рада ЄС готова додати у чорний список імена осіб, рекомендованих Кіпром для застосування санкцій у зв’язку з тим, що він назвав «незаконним бурінням» Туреччиною в Східному Середземномор’ї, «з метою його швидкого схвалення».

«Ми також домовилися, що за відсутності прогресу з Туреччиною ми могли б розробити список подальших обмежувальних заходів, які могли б бути обговорені Європейською радою 24 вересня», – зазначив глава дипломатії ЄС.

Варто додати, що міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас, який в останні тижні намагається стати посередником у пом’якшенні напруги між Грецією і Туреччиною, також заявив, що додаткові санкції необхідно обговорити на європейському саміті у вересні.

Як відомо, нещодавні спроби Туреччини провести дослідження у Східному Середземномор’ї поблизу острова Кастеллорізо призвели до значного зростання напруги в і без того складних відносинах між Анкарою та Афінами..

Греція вважає, що зона поблизу острова Кастеллорізо, де Туреччина хоче здійснювати дослідження, входить до її континентального шельфу. Туреччина називає претензії Греції необґрунтованими та збирається продовжити дослідження.

З цього приводу Греція оголосила, що приводить армію у підвищену бойову готовність та анонсувала військові навчання із залученням флоту та авіації поблизу зони, куди Туреччина відправила своє дослідницьке судно Oruc Reis у супроводі військових кораблів.

Греція неодноразово закликала ЄС запровадити санкції проти Туреччини.

 

ЄС не має права критикувати дії Анкари у Східному Середземномор’ї — МЗС Туреччини

Туреччина наголосила, що ЄС не має права піддавати критиці її дії щодо розвідки газових родовищ у східній частині Середземного моря.

Як передає Укрінформ, про це йдеться у заяві, яку оприлюднив речник Міністерства закордонних справ Туреччини Хамі Аксой одразу після зустрічі міністрів закордонних справ ЄС 28 серпня.

“Безумовна підтримка з боку ЄС під приводом солідарності цих двох країн, які намагаються ігнорувати легітимні права та інтереси нашої країни та турків-кіпріотів у Східному Середземномор’ї тільки посилює напругу. ЄС не має права критикувати розвідувальну діяльність нашої країни у межах її континентального шельфу та вимагати від нас припинити її. Як було визнано Судом ЄС, ЄС не має повноважень у цьому питанні. Це прохання суперечить власному законодавству ЄС та міжнародному праву”, – йдеться в заяві турецького МЗС.

Офіційна Анкара наголошує, що причиною напруги у регіоні є «максималістичні претензії» Греції та Кіпру, та додає, що якщо ЄС прагне врегулювання ситуації у Східному Середземномор’ї, він має «діяти неупереджено, як чесний медіатор».

Нагадаємо, що після зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів ЄС високий представник ЄС Жозеп Боррель зазначив, що Євросоюз готовий піти на введення санкцій проти Туреччини через її активність у Східному Середземномор’ї та «відсутність прогресу» з її боку, хоче прагне владнати ситуації «шляхом діалогу».

Як повідомлялося, нещодавні спроби Туреччини провести дослідження у Східному Середземномор’ї поблизу острова Кастеллорізо призвели до значного зростання напруги в і без того складних відносинах між Анкарою та Афінами.

Греція вважає, що зона поблизу острова Кастеллорізо, де Туреччина хоче здійснювати дослідження, входить до її континентального шельфу. Туреччина називає претензії Греції необґрунтованими та збирається продовжити дослідження.

З цього приводу Греція оголосила, що приводить армію у підвищену бойову готовність та анонсувала військові навчання із залученням флоту та авіації поблизу зони, куди Туреччина відправила своє дослідницьке судно Oruc Reis у супроводі військових кораблів.

Греція неодноразово закликала ЄС запровадити санкції проти Туреччини.

 

У Мінську викрали члена опозиційної Координаційної ради – ЗМІ

29.08.2020 04:54

Члена Координаційної ради опозиції та координатора штабу Віктора Бабарика Віталія Кривка схопили у Мінську й вивезли в невідомому напрямку.

Про це розповів портал Tut.by із посиланням на повідомлення штабу опозиції.

За попередньою інформацією, викрадення схоже на спецоперацію силовиків. Начебто автомобіль, у якому пересувався Віталій Кривко, подряпав якийсь інший автомобіль, через що довелося зупинитися, аж раптом у цю мить під’їхав мікроавтобус, з якого вибігли невідомі люди. Вони й схопили Кривка та кудись вивезли.

Де зараз перебуває опозиціонер, намагається з’ясувати його адвокат.

Нагадаємо: Кривко – член Координаційної ради опозиції й координатор штабу Віктора Бабарика, який здобув значно вищий за Лукашенка рейтинг та хотів брати участь у виборах президента Білорусії, а замість того потрапив до СІЗО КДБ.

 

Тіхановська назвала умови для вирішення кризи у Білорусі за участі РФ

29 серпня 2020, 04:31

УНН. Екскандидатка в президенти Білорусі Світлана Тіхановська заявила, що опозиція буде розглядати Росію як посередника в тому випадку, якщо політичну кризу в республіці не вдасться вирішити без міжнародної допомоги. Про це вона сказала в інтерв’ю Euronews, передає УНН.

Відповідаючи на питання, чи потрібна Білорусі допомогу ззовні або білоруси здатні самостійно впоратися зі ситуацією, що склалася, Тіхановська сказала, що в республіці сталась внутрішня криза, яка не спрямована проти будь-якої держави, тому “ми беремо на себе відповідальність у вирішенні цієї кризи шляхом переговорів всередині країни”.

“Але якщо нам знадобиться міжнародне посередництво в переговорах, ми, звичайно ж, бачимо Росію як одного з учасників цього процесу. Росія — це країна, з якою ми дружимо, з якої у нас тісні взаємини”, — зазначила Тіхановська.

За її словами, вибори президента були сфальсифіковані і народ розуміє, хто насправді повинен керувати країною. “І вони будуть захищати свій вибір. Влада, яка є зараз, вони (народ) її вже не приймуть. Тому двовладдя як такого бути не може”, — додала вона.

Нагадаємо, Росія на прохання президента Білорусі Олександра Лукашенка сформувала “резерв із співробітників правоохоронних органів”.

При цьому прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков оцінив кількість правоохоронців в резерві Російської Федерації для Білорусі як “досить розумну”.

 

Жінки в центрі Мінська встали в “ланцюг солідарності” – їх оточив ОМОН

Мешканки Мінська встали в «ланцюг солідарності» біля Червоного костьолу на площі Незалежності, однак їх оточили силовики, вимагаючи розійтися.

Як передає Укрінформ, про це повідомляється на Tелеграм-каналі TUT.by.

«Тих, хто вишукався в ланцюг солідарності біля Червоного костьолу, повністю оточив ОМОН. Жінки співають», – йдеться в повідомленні.

Відзначається, що активісткам, оточеним у кільце, включили радянську пісню, але вони під неї танцюють.

Після цього, як повідомляється, силовики дозволили дівчатам піти з площі Незалежності.

Як повідомлялось, на площі Незалежності в Мінську 26 серпня ОМОН розігнав учасників акції протесту. Коли близько ста протестуючих спробували сховатися в Червоному костьолі, силовики заблокували всі двері і не випускали людей з храму.

У Білорусі тривають протести проти фальсифікації результатів президентських виборів, що відбулися 9 серпня, на яких, за офіційними даними, Олександр Лукашенко, який керує країною з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тихановська – 10,1%.

Силовики жорстко розганяли протестуючих, застосовуючи гумові кулі, світлошумові гранати і водомети.

В ході протестів по країні понад 6 тисяч осіб були затримані, багато хто перебував в ув’язненні до 10 днів, їхнє місцезнаходження було невідоме. Близько 450 з них, за даними правозахисників, були побиті, їх принижували і катували співробітники правоохоронних органів.

Повідомлялося також про декілька загиблих у ході протестів.

 

МЗС Білорусі поклав відповідальність за паузу у відносинах на Україну

У МЗС Білорусі відповіли українським колегам на заяву про поставлені на паузу контакти між країнами, заявивши що заклики до проведення нових президентських виборів розцінюються білоруською стороною як «спроба втручання у внутрішні справи».

Як передає Укрінформ, про це йдеться в оприлюдненому на сайті Міністерства закордонних справ Республіки Білорусь коментарі прессекретаря міністерства Анатолія Глаза россійському агентству.

«Білорусь не ставила діалог з Україною на так звану «паузу» – це ж не просто натискання кнопки на програвачі. Це конкретна шкода для тісних багатогранних відносин двох сусідніх держав. Відповідальність за можливі наслідки цього кроку лежить повністю на українській стороні, а також, як ми бачимо, на її більш старших зовнішньополітичних партнерах. Зі свого боку, готові до продовження співпраці на всіх рівнях і в тому обсязі, до якого готова Україна та її дружній і братній нам народ», – сказав Око.

Він також підкреслив, що настійні заклики до проведення нових президентських виборів уМінську розцінюють саме як «спробу втручання у внутрішні справи».

«Білоруська держава не допустить повторення ситуації, коли наша доля буде вирішуватися за кордоном», – сказав Глаз.

Як повідомлялося, 27 серпня, глава МЗС України Дмитро Кулеба заявив, що Україна поставила на паузу всі контакти з Білоруссю на дипломатичному рівні у зв’язку з напруженою ситуацією в цій сусідній країні.

У Білорусі тривають протести проти фальсифікації результатів президентських виборів, що пройшли 9 серпня, на яких, за офіційними даними, Олександр Лукашенко, який керує країною з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тихановська – 10,1%.

Силовики жорстко розганяли протестувальників, застосовуючи гумові кулі, світлошумові гранати і водомети.

В ході протестів по країні понад 6 тисяч осіб були затримані, багато хто перебував в ув’язненні до 10 днів, їх місцезнаходження було невідоме. Близько 450 з них, за даними правозахисників, були побиті, їх принижували і катували співробітники правоохоронних органів.

Повідомлялося також про кількох загиблих у ході протестів.

 

У Гродно прокурори беруть з активістів розписки про неучасть у протестах – правозахисник

У білоруському місті Гродно чиниться величезний тиск як на окремих активістів, так і на суспільство в цілому.

На цьому наголосив член білоруського правозахисного центру «Весна» Віктор Сазонов в одному з інтерв’ю з регіонів Білорусі, збірка яких незабаром буде опублікована на сайті Укрінформу.

«Тиск по всіх напрямках. Людей залякують, викликають у прокуратуру і беруть з них «розписки», що вони, мовляв, не братимуть участь у заходах», – розповів гродненський правозахисник.

За його словами, у перші дні акцій, 9-11 серпня, у Гродно та області могли працювати працівники ОМОНу з інших регіонів Білорусі. «Люди у Гродно говорять, що ОМОН був з Вітебська (і наші, і вітебські силовики говорять російською, але люди, яких вони затримували, кажуть, що чули не характерний для Гродно говір). До того ж ті омонівці досить невміло переміщувалися містом, плуталися у вулицях», – підкреслив Сазонов.

Він стверджує, що затриманих у перші дні протестів було настільки багато, що силовики просто не знали, куди їх подіти. «Затримали не менше 700 осіб. Вивозили в інші міста, розміщували у військових частинах і… навіть в тюрмі. А це серйозне порушення, тому що люди, які проходять по адміністративному процесу, не можуть утримуватися разом із тими, кого засудили по криміналу», – каже правозахисник.

Як повідомлялося, у Білорусі тривають протести проти фальсифікації результатів президентських виборів, які відбулися 9 серпня і на яких, за офіційними даними, Олександр Лукашенко, який керує країною з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тихановська – 10,1%.

Силовики жорстко розганяли протестувальників, застосовуючи гумові кулі, світло-шумові гранати і водомети. Під час протестів по країні понад 6 тисяч осіб були затримані, багато хто перебував в ув’язненні до 10 днів, їх місцезнаходження було невідоме. Близько 450 з них, за даними правозахисників, були побиті, їх принижували і катували співробітники правоохоронних органів. Повідомлялося також про кількох загиблих під час протестів.

 

Білоруський протест-2020: не Мінськом єдиним

Укрінформ

Розповіді від правозахисників та активістів з обласних центрів країни

Скоро мине три тижні, як тривають білоруські протести. Вони охопили не тільки столицю, а й усю країну. Звісно, увага медіа прикута передусім до Мінська, де масштаби акцій за визначенням найбільші й де, як вважається, усе вирішується. Але протестний рух на місцях – у Бресті, Вітебську, Гомелі, Гродно, Могильові – теж вельми помітний. Ми поспілкувалися з місцевими правозахисниками, активістами, аби з’ясувати, що відбувається в обласних центрах Білорусі.

«ЛЮДЕЙ ЛУПЦЮВАЛИ КИЙКАМИ ПО П’ЯТАХ, РУКАХ, СПИНІ…»

– Нам кажуть: загалом у Бресті та області протягом 9-16 серпня – 2155 офіційно затриманих. Але це не так, 2155 – це тільки в СІЗО. За нашими підрахунками – їх не менш як 3000…

Людей було так багато, що в ізоляторі тимчасового утримання Ленінського райвідділу місця не вистачало. А тому частину розмістили в коридорах, у гаражах райвідділу, частину – у спортзалі військової частини внутрішніх військ, у підвалі «Дому правосуддя» (він там великий, облаштований 3-місними камерами, у які упихували по 8 чоловік), ще частину – по районних ізоляторах, у виправну колонію-5 в Івацевичі, у тюрму в Барановичі. ОМОНівці хапали всіх підряд, засовували пачками в автозаки. Мене також «упакували» (згодом оштрафували на 500 євро). Коли я вийшов з автозака, то перше, що мені впало в око, – в оточенні міліціянтів і службових собак 100-200 людей стояли на колінах. При цьому їх лупцювали кийками по п’ятах, руках, спині… Комусь перепадало більше, комусь – менше. Якщо затриманий хотів щось запитати чи попросити, приміром, чи можна змінити позу, попити води – мусив чемно, ніби в школі, підносити руку. Але це ще «квіточки». Ось коли людей заводили в приміщення (ізолятор, гаражі, спортзал…) – там уже починалися реальні звірства. Звідти виходили синіми від побоїв.

Згодом ми пройшлися по шпиталях. А там – видовище не для слабкодухих. Багато побитих, а також поранених кулями, і не тільки гумовими. Одному хлопчині куля потрапила в груди. На виліт не пройшла – влучила в кістку, яка тріснула… Наскільки мені відомо, батьки вивезли його на лікування в Україну (десь на Волинь). Ще одна дівчина лежить із пораненням живота. Як ви, мабуть, знаєте, 43-річний мешканець Бреста Геннадій Шутов, який отримав вогнепальне поранення в голову, помер.

Медсестра місцевої лікарні розповіла нам про трьох загиблих. Тіла – сині від побоїв. Їх відвезли в морг. Хто вони, а також чи брали участь у протестах, – ми не знаємо.

Щодо області… Під час протестів 9-11 серпня в місті Кобрин, приміром, силовики також застосовували зброю, кидали в натовп світлошумові гранати. Одна з таких гранат упала на велосипедиста. Майже увесь одяг згорів. А уламки понівечили передню частину обох стегон, живіт, праву грудну клітку, праву руку. Чоловік пережив реанімацію, зараз його перевели у звичайну палату.

Тих, кого затримали, звинуватили в організації масових заворушень. Кожному другому давали «відсидку» за адмінпорушення (насамперед, сильно побитим, щоб сліди побиття до виходу зійшли): одним 6 діб, іншим – 15. Дехто отримав штрафи. 23 серпня відбувся великий недільний марш, по Бресту пройшла багатотисячна демонстрація. 25 серпня (неофіційний День незалежності Білорусі) людей було менше. Але виходимо. Коли людей більше, ОМОН і міліція туди не сунуться, а коли менше, – по одному виловлюють і затримують.

У протестах беруть участь усі прошарки населення. Але насамперед жінки, які борються за своїх чоловіків, затриманих правоохоронцями.

«УСІ ПРИСЛУХАЮТЬСЯ ДО СИГНАЛІВ З МІНСЬКА ЩОДО ПОДАЛЬШИХ ДІЙ»

– За два тижні у Вітебську та області було затримано понад 700 чоловік. І це офіційно підтверджено місцевим управлінням внутрішніх справ Вітебської області. Ми, правозахисники, погоджуємося з такими цифрами (судячи з кількості звернень, які надходили до нас). Протести в нас були мирні й найчисленніші за всю історію. У Вітебську виходило до 10-12 тисяч осіб, це –максимум за час існування незалежної Білорусі.

9 серпня, після того, як зачинилися виборчі дільниці, активісти вийшли, аби проконтролювати підрахунок голосів. І саме в цей час почалися затримання. Тривало це всю ніч. У затриманнях брали участь як ОМОНівці, так і бійці внутрішніх військ. Ловили всіх підряд, без розбору. Потім везли в районне відділення міліції, а звідти – в ізолятори тимчасового тримання.

З людьми поводилися жорстоко. Хоча й не так, як, приміром, у Мінську. Людей вихоплювали з таксі, заламували руки, били кийками, ставили навколішки, чинили психологічний тиск. Але не калічили… Такого в нас не було. На мою думку, це пояснюється провінційною специфікою: Вітебськ місто невелике, усі добре знають одне одного…

Усе одно почалися великі мітинги. Люди об’єдналися, ходили на зустрічі до облвиконкому, щоб вийти на якийсь компроміс. Після цього довго жодних затримань не було. Але починаючи з 23 серпня, вони знов почалися – хай не масові, як у перші дні, а точкові, вибіркові, показові. Людей викликають у РОВД для складання протоколів за участь у масових заходах, які проходили раніше. Тиснуть на активістів. Тільки-но 25 серпня почала збиратися невелика колона – чоловік 40 – одразу ж приїхали ОМОН і міліція – й всіх розігнали. Тобто зірвали захід на самому початку.

За правління Лукашенка промислова міць Вітебська була фактично втрачена. Залишилися невеликі підприємства, переважно державні, які, по суті, сильно залежні від начальства. Тож на протести робітники не виходили. Окрім одного підприємства. У Вітебську ще є залізничний вузол, депо. Ось там реально протестували, та й зараз продовжують. Одна з причин – рівень заробітної плати істотно знизився через закриття кордонів. Серед активних учасників протесту – лікарі. Вони були вкрай обурені насильством над людьми. Але причина – не лише в гуманності. Їх ще й «кинули» з пандемією коронавірусу – багато чого обіцяли, але обманули. Крім того, у перші дні протестів чимало лікарів потрапили в лапи ОМОНівців просто так, ні за що. Тож вони вийшли ще й на знак солідарності з колегами.

Страйкує і наш Державний театр імені Якуба Коласа – підтримали Купаловський (імені Янки Купали) театр у Мінську. Буквально днями звільнилися, вимагаючи нових виборів, двоє співробітників Держрадіокомпанії: журналіст і технік. Власне, ці люди й є обличчям вітебського протесту. Тобто протест є, але масовим його назвати важко.

Чи варто очікувати нових акцій у найближчі дні? Люди застигли в очікуванні – якою буде загальна тенденція, також прислухаються до сигналів зі столиці – щодо подальших дій, цілей, якогось руху.

«ІДЕОЛОГІЧНІ СЛУЖБИ ПРОМИВАЮТЬ МІЗКИ, ЛЯКАЮТЬ УКРАЇНОЮ»

– У місті та області протестні акції завжди проходили мирно. Люди просто ставали вздовж дороги, центральних вулиць, плескали в долоні, кричали: «Іди!» З боку ж силовиків: агресія, брутальні затримання всіх підряд.

10 серпня в Гомелі затримали близько 300 осіб. Наступного дня цей список поповнився ще 145-ма. Загалом у поствиборчий період у Гомелі та області затримали від 500 до 600 чоловік. Людей били руками й ногами. Молодих людей просили показати телефони, аби з’ясувати, у яких соцмережах сидять, і визначити: хто «ворог народу», а хто – ні. Коли затримані відмовлялися – їх тут же по-звірячому били. Буквально сьогодні на прийом приходила дівчина з такою історією. Вона проігнорувала вимогу міліціянтів – їй натягнули кофту на голову й почали щосили бити. До слова, від завданих побоїв у місцевому ізоляторі загинув 25-річний хлопець. Натомість офіційна версія влади – від «передозування».

До нас звернулося вже близько сотні людей, які документально зафіксували всі сліди побоїв – синці та рани на ногах, спині, руках. Були й більш серйозні випадки – переламаний хребет, пробита голова, відкрита й закрита черепно-мозкова травма тощо. Свої затримання люди оскаржують у Гомельському окружному суді, але… Суд прийняв кілька десятків справ, однак не поспішає їх розглядати, затягуючи процес «для більш детального вивчення матеріалів справи». Очевидно, судді розуміють, що ситуація в країні неоднозначна, а тому займають вичікувальну позицію.

Акції протесту в місті не припиняються. Постійно виходять до 10 тисяч. Затримують – але не пачками, як раніше, а найбільш активних. Щодо решти – просто складають протоколи й виписують адміністративні штрафи.

Сьогодні народ уже не просить дозволу влади на заходи. Бо якщо просити, то потрібно за 15 днів звертатися в облвиконком. Як правило, відповідь негативна. Тому люди просто виходять, дарма що влада постійно наголошує: усе це не санкціоновано і законодавством передбачено величезні штрафи або ж – адміністративні арешти до 15 діб.

Усі учасники акцій у Гомелі та області – мирні люди. Якщо їх просять пройти в автозак, то не чинять опору. Цим людям від 16 до 35-40 років. Вони прогресивні, не вірять державній пропаганді, дізнаються новини не з телевізора, а з інтернету.

Пробували страйкувати на Гомсільмаші, на Металургійному (БМЗ) в Жлобіно. Але влада все придушила, залякуючи втратою роботи (на багатьох «висять» кредити). Крім того, бракує незалежного профспілкового руху. А офіційні профспілки Білорусі – суто декоративні. Більше того, на кожному підприємстві ідеологічні служби промивають мізки держпропагандою: «Невже ви хочете, щоб у Білорусі було, як у сусідній Україні? Невже хочете білоруський Донбас?»

«ЗАТРИМАНИХ ВИВОЗЯТЬ В ІНШІ МІСТА, ПОМІЩАЮТЬ У В’ЯЗНИЦЯХ»

– У нас людей хапали, на них наїжджали автомобілями, бронетранспортером, трощили їхні машини битками. Побитих багато, особливо 9-11 серпня. До нас звернулися десятки гродненців. Вони скаржилися в прокуратуру, в інші органи. Але поки що невідомо про жодну справу, яку б вони виграли. Натомість у місті порушено кримінальну справу за масові заворушення. Людей викликають у Слідком для надання показань і пояснень. Чиниться психологічний тиск. Стоси тек ростуть на очах. Люди, яких викликають як свідків, перебувають у підвішеному стані: до статусу підозрюваного – один крок. Мирні протести можуть перекваліфікувати в масові заворушення. І тоді побиті, ні в чому не винні люди можуть стати підозрюваними в «організації й підготовці дій, що грубо порушують громадський порядок…»

Протести в Гродно та області мали масовий характер. ОМОНівців до нас перекинули з інших регіонів. Кажуть, із Вітебська…

За нашими даними, у перші дні протесту в Гродно затримали не менш як 700 чоловік. Хоча, напевно, їх було більше. Люди, які на собі відчули жорстоке поводження, звертаються постійно, причому одночасно до кількох правозахисників. Навіть цифри не встигаємо підсумовувати.

Вони не розуміють, чому й за що були затримані чи засуджені. Судді приїжджали в місця, де їх утримували – у тюрму, в ізолятор тощо – і там же конвеєром судили: одним – арешт на кілька діб, іншим – штраф. Затриманих було так багато, що просто не знали, куди їх подіти. Вивозили в інші міста, розміщали у військових частинах і навіть у тюрмі. А це серйозне порушення, оскільки особи в адміністративному процесі не можуть утримуватися разом із тими, кого засудили за кримінал. Багато хто писав скарги в прокуратуру, але позитивних результатів поки що не видно.

Зараз людям не дозволяють виходити на протести. Але вони виходять. У неділю, 23 серпня, було від 10 до 15 тисяч. Міліція кричала в мегафон, мовляв, захід несанкціонований, незаконний. Вимагали, щоб люди розійшлися. В наступні дні центральні площі були оточені, прохід – закрили. Та людей це не зупинило. Вони збиралися там, де тільки могли… Знову почалися затримання. 25 серпня затримали співробітників «Гродноазоту», які прямували в центр міста на святкування неофіційного Дня незалежності. Для «оформлення» їх повезли в ізолятор. Згодом до ізолятора почали сходитися активісти, аби висловити протест і підтримку затриманим. «Азотівців» відпустили, але ОМОН тут же налетів на присутніх, багатьох затримали.

Також почався величезний тиск і на окремих активістів, і на громадянське суспільство в цілому. Людей залякують, викликають у прокуратуру, беруть «розписки», що вони не братимуть участь у заходах. Усе це, звісно, може вплинути на подальшу ситуацію. Але як саме – невідомо.

«ПІСЛЯ ПЕРШОЇ ХВИЛІ ЗАТРИМАНЬ ВЛАДА ОБРАЛА ІНШУ ТАКТИКУ»

Олексій Колчин, могильовський правозахисник, представник Білоруського Гельсінкського комітету:

– Після того, як у Білорусі відбулися так звані президентські вибори – у Могильові та області розпочалися протести. І одразу ж були жорстоко придушені. Весь центр міста заблокували. За нашими підрахунками, у перший же вечір затримали кількасот людей. Те саме відбувалося в подальші дні.

Зазвичай у світлу пору дня місто жило розміреним і спокійним життям, а надвечір, починаючи з 19:00, міліція, а також люди в чорній формі («космонавти») виходили на «полювання». «Полювали» на невеличкі групи людей, особливо молодь.

Часто люди взагалі не розуміли, що відбувається. Загалом протягом 9-11 серпня було затримано від 500 до 600 осіб. Везли в місцеві райвідділи (у Могильові їх два), в ізолятори, а також у приміщення тюрми. Частину людей після складання протоколів про накладення штрафів майже одразу відпустити, однак більшість узяли під арешт. І відпустили через кілька діб.

Ми закликали всіх оскаржувати адміністративні покарання. Однак це досить марудний процес.

У райвідділах багатьох били. За свідченнями потерпілих, усі накази віддавали начальники районної та обласної міліції. Утім такого звірства, як у Мінську, нібито не було. Усіх потерпілих ми закликали, по-перше, фіксувати побої, по-друге – звертатися в Могильовське відділення Слідчого комітету з заявами. Наш Слідчий комітет 15-16 серпня повідомив, що до них звернулося 56 чоловік. Зараз, мабуть, уже більше.

Точної цифри затриманих за весь час протестів назвати не можу. Не менше, як 600-700 чоловік. Але на сьогодні влада обрала іншу тактику: ловлять уже не всіх, а вибірково, точково. Приміром, іде хлопець у будній день з національним стягом на плечах. Його затримують, тримають до вечора в райвідділі, складають протокол – і відпускають. Або ж затримали нещодавно нашого могильовського партійця Володимира Шанцева – керівника обласної організації Об’єднаної громадянської партії, протримали три години, склали чотири протоколи про адмінпорушення (бо «засвітився» в чотирьох епізодах). Тепер Шанцева можна будь-якої миті зачинити на 15 діб.

На сьогодні крива протестного руху пішла трохи на спад. Але люди продовжують виходити. Коли їх багато, міліція до них не лізе. Пару днів тому біля міськвиконкому відбувся мітинг за участю 20 чоловік. Туди ж навідалися 20 міліціянтів, які знімали все на відео, підходили до протестантів, наголошуючи, що мітинг є несанкціонованим, тощо. Але коли людей побільшало – до 300 чоловік, – міліція відійшла й просто спостерігала. Таке саме було під час недільної акції 23 серпня.Думаю, на вихідні в Могильові точно вийде більше людей, аніж у будні. Кілька тисяч…Спілкувався Мирослав Ліскович

 

Академія наук Білорусі вийшла на протест з банним приладдям

Співробітники Національної академії наук Білорусі у п’ятницю вийшли в банних шапочках, з рушниками та іншим банним приладдям на акцію за «чисту науку».

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Telegram-канал NEXTA.

Учасники несуть плакати з фразами «Отмойтесь», «Идите в баню» та «Чистая наука». Акція спрямована проти державного втручання і тиску на білоруську науку.

Протестувальники запрошують приєднуватися до акцій щодня з 12:45 до 13:45.

Як повідомляв Укрінформ, у Білорусі тривають протести проти фальсифікації результатів президентських виборів, що відбулися 9 серпня, на яких, за офіційними даними, Олександр Лукашенко, що керує країною з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тихановська – 10,1% .

Силовики жорстко розганяли протестувальників, застосовуючи гумові кулі, світлошумові гранати і водомети. До протестів приєднався і ряд білоруських заводів, робітники яких неодноразово виходили на страйк.

В ході протестів по країні понад 6 тисяч осіб були затримані, багато хто перебував в ув’язненні до 10 днів, їх місцезнаходження було невідоме. Близько 450 з них, за даними правозахисників, були побиті, їх принижували і катували співробітники правоохоронних органів.

Повідомлялося також про кількох загиблих у ході протестів.

 

Євросоюз не розголошує деталі нових санкцій щодо Білорусі

Євросоюз не розголошує кількість та імена білоруських посадовців, які можуть бути включені до нового санкційного списку за причетність до насильства, репресій, порушення прав людини та фальсифікації президентських виборів.

Як передає власний кореспондент Укрінформ, про це заявив високий представник ЄС у закордонних справах та політики безпеки Жозеп Боррель за результатами неформального засідання міністрів закордонних справ країн-членів ЄС у п’ятницю у Берліні.

«Нині я не можу сказати вам точну кількість і назвати конкретні імена людей, які будуть включені до списку. Ця інформація має бути захищеною, доки санкції не набудуть чинності. Окрім цього, країни-члени все ще надають свої пропозиції», – заявив високий представник ЄС.

Він додав, що остаточний санкційний список залежатиме від розвитку ситуації у Білорусі, яку ЄС ретельно відстежує.

Водночас, як повідомляють джерела у дипломатичних колах, проєкт санкційного списку нині включає 15-20 осіб.

Міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічюс розкритикував такий підхід, відзначивши, що санкції мають бути значно суттєвішими.

Як повідомляв Укрінформ, у Білорусі тривають масові протести проти фальсифікації результатів президентських виборів, що відбулися 9 серпня. За офіційними даними, Олександр Лукашенко, який керує країною з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тихановська – 10,1%.

Силовики жорстоко розганяли протестувальників, застосовуючи гумові кулі, світлошумові гранати і водомети. З початку протестів було затримано більше 7 тисяч осіб. До лікарні потрапили щонайменше 250 осіб. Білоруські правозахисники повідомили про щонайменше п’ятьох загиблих під час протестів.

Євросоюз не визнав результати президентських виборів у Білорусі та вирішив запровадити персональні цільові санкції проти білоруських посадовців, причетних до насильства і фальсифікацій.

 

Білорусь має провести нові вибори – Держдеп США

У Білорусі необхідно провести вільні і чесні президентські вибори із залученням незалежних спостерігачів.

Як передає власний кореспондент Укрінформу, про це заявив заступник державного секретаря США Стівен Біган на спеціальному засіданні постійної ради ОБСЄ у п’ятницю у Відні.

«По-перше, необхідно негайно припинити насильство проти білорусів, а також звільнити всіх несправедливо затриманих. По-друге, народ Білорусі повинен мати можливість для самовизначення і обрати своїх лідерів шляхом дійсно вільних, і справедливих виборів за незалежним спостереженням», – заявив американський дипломат.

За його словами, для всього світу є очевидним, що президентські вибори у Білорусі 9 серпня були сфальсифіковані.

«Сполучені Штати твердо підтримують право білорусів вимагати від уряду дотримання принципів і стандартів ОБСЄ стосовно вільних і справедливих виборів та захисту прав людини», – додав заступник держсекретаря США.

Водночас Біган наголосив, що Сполучені Штати не прагнуть контролювати чи обирати долю білоруського народу.

Він також вкотре наголосив, що Вашингтон суворо засуджує насильство щодо протестувальників у Білорусі після виборів, у результаті чого було затримано близько 7 тис. людей, а також тривають спроби блокувати інтернет-служби.

Як повідомляв Укрінформ, у Білорусі тривають масові протести проти фальсифікації результатів президентських виборів, що відбулися 9 серпня. За офіційними даними, Олександр Лукашенко, який керує країною з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тихановська – 10,1%.

Силовики жорстоко розганяли протестувальників, застосовуючи гумові кулі, світло-шумові гранати і водомети. З початку протестів було затримано понад 7 тисяч осіб. До лікарні потрапили щонайменше 250 осіб. Білоруські правозахисники повідомили про принаймні п’ятьох загиблих під час протестів.

Євросоюз не визнав результати президентських виборів у Білорусі та вирішив запровадити персональні цільові санкції проти білоруських посадовців, причетних до насильства і фальсифікацій.

 

Білоруси скаржаться, що преференції не працюють: на кордоні завернули групу громадянУП

В Одеському міжнародному аеропорту групі білоруських громадян, які напередодні вилетіли з Мінська відмовили у перетині українського кордону.

Джерело: “Радыё Свабода

Дослівно Одеський прикордонний загін: “Білоруським громадянам було відмовлено у перетині державного кордону у зв’язку з рішенням Кабінету Міністрів України про заборону іноземців з 00.00 28 серпня до 00.00 28 вересня. Білорусам не забороняли відвідувати Україну. Вони найближчим часом повернуться в Білорусь”.

Деталі: Одна з пасажирів білоруського рейсу Вероніка сказала “Свабоді”, що всі громадяни Білорусі, а їх близько 8, отримали постанову про заборону відвідування України (в ДПСУ “Українській правді” уточнили, що білорусам вручено повідомлення  про відмову у в’їзді -ред).

Водночас вранці 28 серпня міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що білоруси, які намагаються уникнути кризи в своїй країні, зможуть скористатися пільговим режимом при перетині кордону на українському напрямку.

В свою чергу прессекретар Державної прикордонної служби України Андрій Демченко уточнив, що рішення уряду про закриття кордону 28 серпня не передбачає окремих механізмів для білоруських громадян.

За його словами, громадяни Білорусі, які зазнали тиску та переслідувань під час масових акцій протесту, повинні заявити про це на прикордонному пункті пропуску на території України, а питання про їх допуск на українську територію буде розглянуто в подальшому.

Пряма мова Кулеби: “Хочу наголосити, що громадяни Білорусі, які будуть прагнути в’їхати на територію України, намагаючись уникнути тієї кризи, яка розгортається в сусідній, дружній нам країні, користуватимуться преференційним режимом, і Державна прикордонна служба розглядатиме їхні запити і надаватиме дозволи на в’їзд”

Пряма мова Демченка: “У разі гуманітарних підстав, голова Державної прикордонної служби може затвердити окреме рішення. У резолюції немає окремої категорії про білоруських громадян, але є перелік винятків, якими вони можуть скористатися.

Якщо говорити про преференції, українські прикордонники зі свого боку не перешкоджатимуть білоруським громадянам перетинати кордон. Але слід розуміти, що окремої категорії громадян Білорусі не встановлено​​”.

Нагадаємо: Через поширення коронавірусної епідемії український уряд вирішив закрити кордон з 00.00 28 серпня, встановивши перелік громадян, для яких робитимуть винятки.

 

Меркель застерігає Росію від силового втручання у Білорусі

Канцлер Німеччини Ангела Меркель застерегла владу РФ від силового втручання у Білорусі.

Про це вона сказала під час пресконференції у п’ятницю, коментуючи заяву президента РФ Путіна про готовність російських резевних сил підтримати білоруського президента Олександра Лукашенко, повідомляє Укрінформ з посиланням на dpa.

“Я сподіваюся, що такі сили не будуть розгорнуті”, – сказала Меркель.

Вона також закликала дати демонстрантам можливість висловлювати свою думку “самостійно, без втручання будь-якої сторони”. Меркель також наголосила на важливості поваги суверенітету Білорусі з боку РФ.

Як повідомлялося, напередодні президент РФ Володимир Путін заявив, що Росія створила резерв із працівників правоохоронних органів для допомоги Білорусі, якщо для цього виникне необхідність.

У Білорусі тривають протести проти фальсифікації результатів президентських виборів, які відбулися 9 серпня і на яких, за офіційними даними, Олександр Лукашенко, який керує країною з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тихановська – 10,1%.

Силовики жорстко розганяли протестувальників, застосовуючи гумові кулі, світло-шумові гранати і водомети.

Під час протестів по країні понад 6 тисяч осіб були затримані, багато хто перебував в ув’язненні до 10 днів, їх місцезнаходження було невідоме. Близько 450 з них, за даними правозахисників, були побиті, їх принижували і катували співробітники правоохоронних органів.

Повідомлялося також про кількох загиблих під час протестів.

 

Пєсков не каже, скільки силовиків дала РФ у резерв для Білорусі

Прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що резерв правоохоронців РФ для Білорусі складається з “досить розумної кількості”.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє ТАСС.

“Він (резерв) складається з тих частин, які в разі крайньої необхідності зможуть перешкодити екстремістським діям у республіці”, – заявив Пєсков журналістам у п’ятницю, відмовившись пояснити, з яких саме силових структур сформовано резерв.

“Я нічого не можу сказати про озброєння, їх досить розумна кількість”, – сказав Пєсков, відповідаючи на питання, наскільки численна ця група силовиків і чим вона озброєна.

За його словами, президент Росії Володимир Путін виходить з того, що резерв правоохоронців для Білорусі не буде використаний, і Мінськ не зіткнеться з негативним розвитком ситуації.

“Тут важливо усвідомлювати, і президент це підкреслив, що це саме резерв, і немає ніякої необхідності його задіяти. Президент Путін виходить з того, що він (резерв) ніяк не буде використаний. І ми виходимо з того, що з такою крайньою ситуацією Білорусь не зіткнеться”, – заявив представник Кремля.

Пєсков вважає, що готовність РФ направити резерв правоохоронців до республіки ніяк не позначиться на відносинах між росіянами і білорусами. “Жодним чином (не позначиться). Росія як не втручалася, так і не втручається в білоруські справи”, – сказав він у п’ятницю журналістам.

Раніше в інтерв’ю Сергію Брильову, що вийшов в ефір у четвер, Путін розповів, що Москва і Мінськ домовилися про формування такого резерву з числа правоохоронців РФ. Глава РФ пояснював, що резерв із силовиків не буде задіяний, поки “екстремістські елементи, не прикриваючись політичними гаслами, не перейдуть певних меж і не почнуть просто розбій, не почнуть підпалювати будинки, банки, намагатися захоплювати адміністративні будівлі тощо”.

Як повідомлялося, в Білорусі тривають протести проти фальсифікації результатів президентських виборів, що відбулися 9 серпня, на яких, за офіційними даними, Олександр Лукашенко, що керує країною з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тихановська – 10,1%.

Силовики жорстко розганяли протестувальників, застосовуючи гумові кулі, світлошумові гранати і водомети.

В ході протестів у країні понад 6 тисяч осіб були затримані, багато хто перебував в ув’язненні до 10 днів, їх місцезнаходження було невідоме. Близько 450 з них, за даними правозахисників, були побиті, їх принижували і катували співробітники правоохоронних органів.

Повідомлялося також про кілька загиблих у ході протестів.

 

У Мінську розбили машину депутатки, яка підтримала протестувальників

У Мінську в ніч на 28 серпня невідомі розбили автомобіль колишньої «Міс Білорусь» і депутата Марії Василевич, яка раніше підтримала протестувальників.

Як передає Укрінформ, про це AUTO.TUT.BY повідомили читачі.

За словами очевидців, вночі, близько 03.30, хтось вибив скло в білому Geely Atlas, який належить Марії Василевич. Також очевидці повідомляють про три наскрізні дірки в лівих дверцятах.

На місці події працювала слідчо-оперативна група.

Раніше Марія Василевич розмістила в Інстаграмі звернення з проханням зупинити насильство і агресію, припинити жорстокість щодо тих, хто не може себе захистити.

Вона також відвідувала в лікарні побитих під час акцій протестів і вибачилася перед людьми.

А напередодні в «Новій Боровій» нападу зазнав автомобіль відомого білоруського ведучого Євгена Перліна, який недавно звільнився з держтелебачення. Вандали намалювали на капоті машини біло-червоно-білий прапор і пробили колесо.

Як повідомлялося, в Білорусі тривають протести проти фальсифікації результатів президентських виборів, які відбулися 9 серпня і на яких, за офіційними даними, Олександр Лукашенко, який керує країною з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тихановська – 10,1%.

Силовики жорстко розганяли протестувальників, застосовуючи гумові кулі, світлошумові гранати і водомети.

Під час протестів по країні понад 6 тисяч осіб були затримані, багато хто перебував в ув’язненні до 10 днів, їх місцезнаходження було невідоме. Близько 450 з них, за даними правозахисників, були побиті, їх принижували і катували співробітники правоохоронних органів.

Повідомлялося також про кількох загиблих під час протестів.

 

Лукашенко пригрозив Польщі та Литві: Ми їм покажемо, що таке санкціїУП

Александр Лукашенко, який виконує обов’язки президента Білорусі, пообіцяв ввести  санкції щодо Литви і Польщі.

Як повідомляє “Європейська правда”, заяву Лукашенка у п’ятницю цитує білоруське державне агентство БелТА.

“Ось ми їм зараз покажемо, що таке санкції. Якщо вони ще в Китай і Росію через нас (поляки і литовці) баражували, зараз вони будуть літати або через Балтику або Чорне море торгувати з Росією та інше. А щодо санкційної продукції (на ту продукцію, на яку Росія ввела ембарго) – нехай навіть не мріють. Ми їм покажемо, що таке санкції”, – заявив Лукашенко.

“Вони “зажрались” і забули, що таке Білорусь. І думали, що нас можна нагнути, танками полякати, ракетами … Подивимося, хто ще кого розбещує. Ми їм покажемо, що таке санкції”, – додав він.

Лукашенко повідомив, що доручив уряду внести пропозицію про переорієнтацію всіх торгових потоків з портів Литви на інші.

“Ось ми і подивимося, як вони будуть жити. 30% литовського бюджету формують наші вантажопотоки через Литву. Що ще треба? “Зажрались”. Тому поставимо на місце”, – додав Лукашенко.

Нагадаємо, 27 серпня у зв’язку з неодноразовими необґрунтованими звинуваченнями влади Білорусі на адресу Польщі посол Білорусі був викликаний до Міністерства закордонних справ Польщі. У відповідь МЗС Білорусі викликало польського дипломата.

МЗС Литви, зі свого боку, запропонувало запровадити національні санкції щодо понад сотні білоруських чиновників.

 

Литва про переорієнтацію вантажів з Білорусі: “покарають самі себе”УП

У Міністерстві економіки Литви вважають, що Білорусь відмовиться від ідеї переорієнтації вантажів, аби уникати литовських портів, якщо підрахує власні економічні збитки від цього кроку.

Як пише “Європейська правда” з посиланням на “Інтерфакс”, про це заявив міністр економіки та інновацій Литви Рімантас Синкявічюс, коментуючи погрози Александра Лукашенка.

“Можливо, уряд Білорусі зможе переконати президента підрахувати втрати, і тоді, думаю, здоровий глузд переможе. Не врахувавши вигоди, яку отримує Білорусь, спрямовуючи вантажі через порти Литви, вони покарають самі себе, а не лише наші підприємства, які надають послуги”, – зазначив він.

Міністр додав, що поки не отримував від Білорусі офіційних попереджень про наміри переорієнтувати вантажі, які зараз транспортуються через литовські порти.

За даними міністерства транспорту Литви, у 2019 році білоруські вантажі складали 30,2% вантажопотоку порту Клайпеди.

Керівник порту Альгіс Латакас у коментарі агентству BNS зазначив, що негайно переорієнтувати свої вантажі Білорусь не зможе, навіть якщо вирішить зробити це.

“З економічної точки зору та враховуючи тип білоруських вантажів, у найближчому майбутньому цього не може статися, адже для цього потрібні певні технічні параметри, погоджені логістичні ланцюжки, спеціалізовані термінали”, – зазначає Латакас.

За його словами, найшвидше “перехопити” білоруські вантажі потенційно може Латвія, оскільки колись вони вже прямували за цими маршрутами, проте латвійським портам також необхідний час для підготовки.

“Те, що є у білорусів зараз – Клайпедський порт – економічно найкращий та найзручніший спосіб”, – додав він.

Як повідомлялося, у п’ятницю Лукашенко заявив про підготовку санкцій щодо Литви і Польщі: за його словами, “поляки і литовці” торгуватимуть з Росією через Чорне море.

Лукашенко також заявив, що Білорусь відмовиться від використання портів Литви при експорті своєї продукції.

 

У Мінську йдуть суди над затриманими журналістами

У Мінську проходять суди над фотографом Олександром Васюковичем, оператором Андрієм Ярошевичем з «Настоящего времени», журналістами Катериною Андрєєвою і Максимом Горченком з телеканалу «Белсат» у рамках справи «про участь у несанкціонованому масовому заході».

Як передає Укрінформ, про це повідомляє TUT.by.

На фотографа Олександра Васюковича міліція склала протокол за статтею 23.34 Кодексу адміністративних правопорушень. Його розглядає суддя Олена Живиця. У суд Жовтневого району Васюковича не доставляли – свої пояснення він має давати по відеозв’язку, знаходячись у РУВС.

У міліції вважають, що 27 серпня близько 18:05 Олександр Васюкович знаходився на площі Свободи в Мінську і «брав активну участь у мітингу, що не був узгоджений Мінміськвиконкомом». Також, як зазначається в протоколі, він вигукував гасло «Живе Білорусь!».

Провину Олександр Васюкович не визнав. Олександр пояснив, що 27 серпня він прийшов як журналіст на площу Свободи, щоб зробити репортаж. При собі не мав ніякої символіки, на ньому висіла камера, сумка з об’єктивами і журналістський бейдж.

Повідомляється, що приблизно через 10 хвилин приїхав мікроавтобус із співробітниками ЗМОПу і співробітниками в штатському, які наказали сісти в мікроавтобус і поїхати в РУВС для встановлення особи.

За його словами, на площі він пробув не більше 10 хвилин. За цей час він встиг тільки прийти, дістати камеру, об’єктиви, журналістське посвідчення «і стояв з іншими журналістами в очікуванні того, що зберуться люди».

Васюкович пояснив, відповідаючи на запитання захисника, що не вигукував жодних гасел, тому що це суперечить журналістській етиці.

На момент затримання в Олександра був із собою паспорт, він говорив, що документи з собою, їх можна перевірити на місці, але співробітники наполегливо пропонували проїхати. Також він попереджав про те, що він журналіст.

Захисник Васюковича заявила клопотання – долучити до матеріалів справи два відеозаписи, де зафіксовано, як журналіст знаходилися на площі Свободи, і на яких чітко видно, що він не брав участі в мітингу і не вигукував жодних гасел.

Суд задовольнив прохання і долучив флешку з відео, а також погодився викликати на засідання свідків затримання 27 серпня.

Інформацію про суди над іншими трьома журналістами видання не уточнює.

Як повідомляв Укрінформ, у Мінську та регіонах Білорусі на акціях протесту в четвер, 27 серпня, було затримано більш як 200 осіб, у тому числі близько 50 журналістів.

За інформацією Білоруської асоціації журналістів, було затримано близько 50 представників ЗМІ. Серед них як представники місцевих ЗМІ, так і іноземних: “Радіо Свобода”, БелаПАН, TUT.BY, «Наша Нива», Белсат, Reuters, AP, DW, BBC, AFP та ін.

Зазначається, що практично всіх після перевірки документів відпустили. Однак на чотирьох журналістів склали протоколи за участь у несанкціонованій акції, оскільки вони відмовилися давати свої смартфони на перевірку співробітникам міліції. Їх залишили в ізоляторі тимчасового тримання до суду.

У четвер у Мінську тисячі протестувальників влаштували ходу до католицького Червоного костелу на площі Незалежності, де ЗМОП блокував людей.

9 серпня в Білорусі відбулися президентські вибори. ЦВК 14 серпня оголосила остаточні результати, згідно з якими чинний глава держави Олександр Лукашенко, який займає посаду з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тихановська – 10,1%.

Відразу після виборів у країні почалися протести громадян, не згодних з офіційними їх результатами. Силовики жорстко розганяли їх, застосовуючи гумові кулі, світлошумові гранати і водомети.

З початку протестів було затримано більш як 6,7 тисячі осіб. У лікарню потрапили щонайменше 250 осіб, повідомлялося про кількох загиблих.

 

Євросоюз очікує негайного звільнення затриманих у Білорусі журналістів

Євросоюз очікує від влади Білорусі негайного звільнення затриманих напередодні журналістів.

Як передає Укрінформ, про це заявив речник Європейської служби зовнішніх справ Петер Стано у Твіттері.

«ЄС очікує від влади негайного та беззаперечного звільнення затриманих журналістів, а також усіх мирних протестувальників. Нехай ЗМІ займаються своєю роботою без залякування. Вільна преса має вирішальне значення для демократії, якої вимагає народ Білорусі», – написав Стано.

Як повідомляв Укрінформ, у Мінську та регіонах Білорусі на акціях протесту у четвер, 27 серпня, було затримано понад 200 осіб, у тому числі близько 50 журналістів. Серед низ були як представники місцевих ЗМІ, так і іноземних: “БелТА”, БелаПАН, TUT.BY, «Наша Нiва», Белсат, Reuters, AP, DW, BBC, AFP та ін.

Зазначається, що практично всіх затриманих після перевірки документів відпустили. Однак на чотирьох журналістів склали протоколи за участь у несанкціонованій акції, оскільки вони відмовилися давати свої смартфони на перевірку співробітникам міліції. Їх залишили в ізоляторі тимчасового утримання до суду.

У Білорусі тривають протести проти фальсифікації результатів президентських виборів, які відбулися 9 серпня і на яких, за офіційними даними, Олександр Лукашенко, який керує країною з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тихановська – 10,1%.

Силовики жорстко розганяли протестувальників, застосовуючи гумові кулі, світлошумові гранати і водомети.

Під час протестів по країні понад 6 тисяч осіб були затримані, багато хто перебував в ув’язненні до 10 днів, їх місцезнаходження було невідоме. Близько 450 з них, за даними правозахисників, були побиті, їх принижували і катували співробітники правоохоронних органів.

Повідомлялося також про кількох загиблих під час протестів.

 

Лінкявічус вважає, що сценарію прихованої інвазії РФ в Білорусь виключати не можна

Міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус впевнений, що зараз не можна виключати можливості військової інтервенції Росії до Білорусі під прикриттям зобов’язань двостороннього договору.

Як передає Укрінформ з посиланням на DELFI, про це він заявив перед зустріччю глав МЗС країн Євросоюзу в Берліні.

«Ми не можемо виключити можливість інвазії (РФ до Білорусі – ред.), яка, можливо, буде прикрита договірними зобов’язаннями. Але ми бачимо і знаємо, що для військової інтервенції немає ні правових, ні військових, ні практичних причин», – сказав Лінкявічус.

Він також висловив думку, що до “чорного списку” санкцій ЄС має бути включений і президент Білорусі Олександр Лукашенко.

Як повідомлялося, напередодні президент РФ Володимир Путін заявив, що Росія створила резерв із співробітників правоохоронних органів для допомоги Білорусі, якщо для цього виникне необхідність.

У Білорусі тривають протести проти фальсифікації результатів президентських виборів, які відбулися 9 серпня і на яких, за офіційними даними, Олександр Лукашенко, який керує країною з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тихановська – 10,1%.

Силовики жорстко розганяли протестувальників, застосовуючи гумові кулі, світло-шумові гранати і водомети.

Під час протестів по країні понад 6 тисяч осіб були затримані, багато хто перебував в ув’язненні до 10 днів, їх місцезнаходження було невідоме. Близько 450 з них, за даними правозахисників, були побиті, їх принижували і катували співробітники правоохоронних органів.

Повідомлялося також про кількох загиблих під час протестів.

 

ЄС одностайно виступає за санкції проти керівництва Білорусі – МЗС Фінляндії

Міністр закордонних справ Фінляндії Пекка Хаавісто повідомив, що лідери країн-членів Європейського Союзу одностайно виступають за введення санкцій проти Білорусі.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Yle.

За словами Хаавісто, санкції матимуть персональний характер і будуть введені щодо кількох десятків людей. Санкційний список буде підготовлено протягом вересня.

Хаавісто припустив, що до нього потраплять високопоставлені чиновники діючого режиму Білорусі, відповідальні за силове придушення мирних протестів і фальсифікацію результатів президентських виборів.

Як повідомляв Укрінформ, 9 серпня в Білорусі відбулися президентські вибори. ЦВК 14 серпня оголосила їх остаточні результати, згідно з якими чинний глава держави Олександр Лукашенко, який обіймає посаду з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тихановська – 10,1%.

Відразу після виборів в країні почалися протести громадян, не згодних з офіційними їх результатами. Силовики жорстко розганяли їх, застосовуючи гумові кулі, світлошумові гранати і водомети.

З початку протестів було затримано більш як 6,7 тисячі осіб. До лікарні потрапили щонайменше 250 осіб, повідомлялося про кількох загиблих.

 

Білоруси матимуть преференції при в’їзді в Україну попри закриття кордонів – Кулеба

Громадяни Білорусі користуватимуться преференційним режимом при в’їзді в Україну попри рішення про закриття кордонів для іноземців.

Про це заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеби під час онлайн-брифінгу в п’ятницю, 28 серпня, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Хочу наголосити, що громадяни Білорусі, які будуть прагнути в’їхати на територію України, намагаючись уникнути тієї кризи, яка розгортається в сусідній, дружній нам країні, користуватимуться преференційним режимом, і Державна прикордонна служба розглядатиме їхні запити і надаватиме дозволи на в’їзд», – сказав Кулеба.

Як повідомлялося, 26 серпня Кабінет Міністрів ухвалив рішення про закриття Україною до кінця вересня кордонів для іноземців з огляду на продовження карантину, пов’язаного із захворюваністю на COVID-19.

Як відомо, у Білорусі тривають протести проти фальсифікації результатів президентських виборів, які відбулися 9 серпня і на яких, за офіційними даними, Олександр Лукашенко, який керує країною з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тихановська – 10,1%.

Силовики жорстко розганяли протестувальників, застосовуючи гумові кулі, світло-шумові гранати і водомети.

За даними правозахисників, у ході протестів по країні більш як 6 тисяч осіб були затримані, багато хто перебував в ув’язненні до 10 днів, їх місцеперебування було невідоме. За даними правозахисників, близько 450 з них були побиті, їх принижували і катували співробітники правоохоронних органів.

Повідомлялося також про кількох загиблих у ході протестів.

 

У Білорусі банки припиняють видавати кредити на тлі протестів

П’ять білоруських банків тимчасово перестали видавати кредити фізичним особам на тлі протестів, які тривають у країні з 9 серпня.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Наша Ніва.

З 18 серпня кредитування призупинив РРБ-Банк. Слідом за ним, 26 серпня, про відсутність можливості взяти споживчий кредит «Універ» поінформував БТА Банк.

Вже 27 серпня стало відомо, що видачу кредитних ресурсів приватним клієнтам припинив БПС-Сбербанк.

З 28 серпня також всі кредити будуть припинені в Технобанк. Відмовляє у видачі кредитів фізособам і Бєлгазпромбанк.

Раніше Національний банк Білорусі припинив проведення постійно доступних операцій підтримки ліквідності у формі кредитів овернайт через тиск на внутрішній валютний ринок.

Як повідомляв Укрінформ, 9 серпня в Білорусі відбулися президентські вибори. ЦВК 14 серпня оголосила остаточні результати, згідно з якими чинний глава держави Олександр Лукашенко, який займає посаду з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тихановська – 10,1%.

Одразу після виборів у країні почалися протести громадян, не згодних з їх офіційними результатами. Силовики жорстко розганяли їх, застосовуючи гумові кулі, світлошумові гранати і водомети.

З початку протестів було затримано більше 6,7 тисячі осіб. До лікарні потрапили щонайменше 250 осіб, повідомлялося про кілька загиблих.

 

Білорусь перекидає війська до кордону з Польщею та Литвою – на навчання

Білоруська армія в період з 28 по 31 серпня буде проводити комплексні тактичні навчання на Гродненському тактичному напрямку з перекиданням значної кількості військової техніки.

Як передає Укрінформ, про це повідомляється на сайті міністерства оборони республіки.

«У ході проведення навчань сплановані переміщення значної кількості військової техніки, що може ускладнити рух по дорогах загального призначення», – йдеться в повідомленні.

Також наводиться список дорожніх напрямків, задіяних у переміщенні техніки в ході навчань.

Гродненська область межує з Польщею і Литвою.

Напередодні президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що проти країни почалася “дипломатична бійня на найвищому рівні”, і звинуватив владу Польщі в планах приєднати Гродненську область.

Як повідомляв Укрінформ, у Білорусі тривають протести проти фальсифікації результатів президентських виборів, які відбулися 9 серпня і на яких, за офіційними даними, Олександр Лукашенко, який керує країною з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тихановська – 10,1% .

Силовики жорстко розганяли протестувальників, застосовуючи гумові кулі, світлошумові гранати і водомети.

За даними правозахисників, у ході протестів по країні більш як 6 тисяч осіб були затримані, багато хто перебував в ув’язненні до 10 днів, їх місцезнаходження було невідоме. За даними правозахисників, близько 450 з них були побиті, їх принижували і катували співробітники правоохоронних органів.

Повідомлялося також про кількох загиблих у ході протестів.

 

У Білорусі затримали власника сайтів Kyky.org и The Village

У Білорусі затримали бізнесмена Олександра Василевича, який володіє інтернет-виданнями kyky.org і The Village, рекламним агентством Vondel/Hepta і галереєю сучасного мистецтва «Ў».

Про це повідомила його дружина Надія Зеленкова у Фейсбуці, передає Укрінформ.

«Офіційно Саша затриманий», – написала вона.

Зеленкова додала, що дала підписку про нерозголошення, і попросила не телефонувати їй із запитаннями: “З минулого досвіду арешту: не потрібно запитувати, які новини від Саші, я їх не знаю”.

Напередодні, 27 серпня, силовики прийшли з обшуками в мінські офіси Kyky.org і The Village Білорусь, які знаходяться в одному приміщенні зі штабом Координаційної ради. Олександра Василевича відвезли на допит.

Раніше правозахисний центр “Весна” повідомив, що в Мінську на акціях протесту 27 серпня було затримано 212 осіб, серед них близько 50 журналістів. Ще п’ятьох людей затримали в регіонах.

Як повідомляв Укрінформ, у Білорусі тривають протести проти фальсифікації результатів президентських виборів, які відбулися 9 серпня і на яких, за офіційними даними, Олександр Лукашенко, який керує країною з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тихановська – 10,1% .

Силовики жорстко розганяли протестувальників, застосовуючи гумові кулі, світлошумові гранати і водомети.

За даними правозахисників, у ході протестів по країні більш як 6 тисяч осіб були затримані, багато хто перебував в ув’язненні до 10 днів, їх місцезнаходження було невідоме. За даними правозахисників, близько 450 з них були побиті, їх принижували і катували співробітники правоохоронних органів.

Повідомлялося також про кількох загиблих у ході протестів.

Штаб Тихановської створив Координаційну раду для передачі влади в Білорусі після виборів.

 

Більше 200 осіб затримали у Мінську на акції протесту – правозахисники

У Мінську та регіонах Білорусі на акціях протесту у четвер, 27 серпня, було затримано більше 200 осіб, у тому числі близько 50 журналістів.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє правозахисний центр “Весна”.

За даними центру, до списку затриманих у Мінську увійшло 212 осіб, ще п’ятьох затримали у регіонах.

За інформацією Білоруської асоціації журналістів, було затримано близько 50 представників ЗМІ. Серед них – як представники місцевих ЗМІ, так і іноземних: “БелТА”, БелаПАН, TUT.BY, «Наша Нiва», Белсат, Reuters, AP, DW, BBC, AFP та ін.

Зазначається, що практично всіх затриманих після перевірки документів відпустили. Однак на чотирьох журналістів склали протоколи за участь у несанкціонованій акції, оскільки вони відмовилися давати свої смартфони на перевірку співробітникам міліції. Їх залишили в ізоляторі тимчасового утримання до суду.

Відомо також про одну депортацію – шведський журналіст Пол Хансен у п’ятницю повинен покинути Білорусь, йому заборонили в’їзд до республіки на 5 років. До Жовтневого РУВС, де знаходилися затримані журналісти, приїжджала посол Швеції у Білорусі Христина Йоганнессон.

Повідомляється також, що журналістку БелаПАН Тетяну Коровенкову з РВВС забрала “швидка”.

Як повідомляв Укрінформ, в четвер у Мінську тисячі протестуючих влаштували ходу до католицького Червоного костелу на площі Незалежності, де ОМОН блокував людей.

9 серпня у Білорусі відбулися президентські вибори. ЦВК 14 серпня оголосила остаточні результати, згідно з якими чинний глава держави Олександр Лукашенко, який займає посаду з 1994 року, набрав 80,1% голосів виборців, опозиційний кандидат Світлана Тіхановська – 10,1%.

Відразу після виборів в країні почалися протести громадян, не згодних з їх офіційними результатами. Силовики жорстко розганяли людей, застосовуючи гумові кулі, світлошумові гранати і водомети.

З початку протестів було затримано більше 6,7 тисячі осіб. До лікарні потрапили щонайменше 250 осіб, повідомлялося про декількох загиблих.

 

Якщо буде понад 3000 хворих на день, у лікарнях забракне місць – джерело в уряді

У сфері охорони здоров’я України може скластися ситуація, коли ліжко-місць у лікарнях не вистачить, якщо щоденний приріст хворих із коронавірусною інфекцією перевищуватиме 3 тисячі осіб.

Про це повідомило Укрінформу обізнане джерело в уряді.

“Якщо буде 3 тисячі хворих на день, за місяць ми заповнимо лікарні”, – сказав співрозмовник.

За його словами, в такому випадку Україна може піти за італо-іспанським сценарієм розвитку епідемії. “І на сьогодні жодна країна в світі не розуміє, від чого залежить поширення коронавірусу та які саме заходи на це істотно впливають”, – зазначило джерело.

Співрозмовник додав, що Всесвітня організація охорони здоров’я рекомендує не запроваджувати локдаун. «І уряд не збирається занурити країну в локдаун. Будемо намагатися регулювати спалах існуючим адаптивним карантином. Локдаун економіка не витримає”, – наголосив він.

За його словами, сьогодні в Україні заповнено 6 тисяч ліжко-місць пацієнтами з коронавірусом або людьми з підозрою на COVID-19. При цьому відсоток летальних випадків серед хворих на COVID-19 в Україні наразі становить 2,2%.

Раніше міністр охорони здоров’я Максим Степанов заявив, що в Україні з 35 000 лікарняних ліжок, підготовлених системою охорони здоров’я до прийому пацієнтів з COVID-19, зайняті 6544.

Як повідомлялося, в Україні зафіксовано антирекорд добової кількості нових хворих на COVID-19 – за минулу добу їх виявлено 2438.

Станом на 28 серпня в Україні лабораторно підтверджено 114 497 випадків COVID-19, з них 2451 летальний, 55 083 пацієнти одужали.

 

LG представила маску з очищувачем повітря

Компанія LG випустила портативний очищувач повітря з акумулятором, який можна носити як маску.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє The Verge.

Пристрій має назву PuriCare Wearable Air Purifier та оснащений двома змінними фільтрами для очищення повітря, а також вентиляторами, що живляться від заряду батареї, щоб вільно дихати. LG зазначає, що у пристрою є сенсори, які визначають момент вдиху і видиху та налаштовують швидкість роботи вентиляторів відповідно до цього.

LG зазначила, що портативний очищувач повітря призначений на заміну ненадійних саморобних масок, а також одноразових масок, яких, за словами компанії, не вистачає.

Компанія вперше представила маску у липні і повідомила, що подарує 2000 штук університетській лікарні в Сеулі. Один із керівників компанії висловив сподівання, що це допоможе медичному персоналу в умовах поширення пандемії COVID-19, оскільки їм буде легше носити одну маску протягом усього робочого дня.

Маска обладнана моторизованими вентиляторами, тому для її роботи необхідне живлення. Компанія зазначила, що PuriCare Wearable Air Purifier має батарею 820 мА, яка забезпечує до восьми годин роботи у режимі енергозбереження і до двох годин – у режимі високої потужності.

В оголошенні LG не повідомляється, коли саме маска надійде у продаж та скільки вона коштуватиме, але компанія зазначає, що вона буде доступна у четвертому кварталі цього року у “вибраних магазинах”.

 

COVID-19 вплинув на психічне здоров’я мільйонів людей – ВООЗ

Глава Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) Тедрос Гебреєсус заявив, що пандемія коронавірусу вплинула на психічне здоров’я мільйонів людей у світі.

Як передає Укрінформ, про це очільник Всесвітньої організації охорони здоров’я повідомив на брифінгу.

«COVID-19 вплинув на психічне здоров’я мільйонів людей, адже спричинив страх і тривожність», – сказав Гебреєсус.

Гендиректор ВООЗ звернув також увагу на значний вплив на психіку відсутність соціальної взаємодії під час пандемії коронавірусу.

Водночас він зазначив, що навіть до початку пандемії питанню психічного здоров’я людей не приділялося достатньої уваги. За його словами, нині у світі живе близько 1 мільярда людей з психічними розладами.

Як повідомляв Укріфнорм, станом на ранок 28 серпня у світі зафіксовано 24 628 074 випадків COVID-19. З них 835 627 – летальні, а 17 094 173 особи одужали. 1% або 61 404 хворих у світі знаходиться у серйозному або критичному стані.

 

Коронавірус у світі: від хвороби одужало вже понад 16 млн осіб

29 серпня. УНН. Станом на ранок суботи загальна кількість померлих від інфекції, викликаної новим коронавірусом SARS-CoV-2, у світі складає 835 730. У свою чергу, одужали 16 119 822 людини. Про це свідчать дані американського Університету Джонса Хопкінса, передає УНН.

Всього у світі 24 646 610 осіб інфіковано.

Країнами з найбільшим поширенням коронавірусу залишаються США (5 913 564), Бразилія (3 804 803), Індія (3 387 500), Росія (977 730), Перу, Південно-Африканська Республіка, а також Мексика, Колумбія, Іспанія, Чилі, Аргентина, Іран та Велика Британія.

Найбільшу кількість смертей серед країн світу зафіксовано у США (181 767), Бразилії (119 504), Мексиці (63 146), Індії (61 529), Великій Британії (41 573), Італії, Франції та Іспанії. У Китаї загалом — 4 718.

Нагадаємо, згідно з останніми даними МОЗ в Україні зафіксовано 114 497 випадків коронавірусної хвороби COVID-19, з них 2 451 — летальні. З 1 серпня в Україні змінено правила карантину до кінця літа: тепер регіони будут поділяти на “зони” залежно від чотирьох основних показників щодо захворюваності на COVID-19.

Респіраторну хворобу COVID-19, інфікування якою викликає коронавірус SARS-CoV-2, вперше зафіксували у китайській провінції Хубей, наприкінці 2019 року. З того часу зараження цим вірусом було зафіксовано у 185 країнах світу, включаючи Україну. Починаючи з 11 березня Всесвітня організація охорони здоров’я визнала поширення хвороби — пандемією.

 

В Україні – 2438 нових випадків коронавірусу

28.08.2020 08:57

В Україні за останню добу зареєстровано 2 438 випадків зараження коронавірусом, загальна їх кількість сягнула 114 497-ми.

Про це свідчать дані системи моніторингу поширення епідемії коронавірусу РНБО, повідомляє Укрінформ.

Згідно з цими даними, за добу померло 48 інфікованих, загалом від початку епідемії недуга забрала життя 2 451 українця.

Одужало вже 55 083 людини, з них 866 за останню добу.

 

Україна має новий антирекорд хворих на COVID, Київ – теж

УП

2 438 нових випадків захворювання на коронавірусну хворобу діагностовано в Україні за добу 27 серпня, 48 хворих померли, 866 людини одужали від COVID-19.

Джерело: дані РНБО

Деталі: У Києві зафіксовано найбільше нових випадків за добу – 251, і це найбільший добовий приріст із березня. Крім того, у четвер у столиці померли аж 9 хворих із коронавірусом. Ще 92 нових випадки і 2 летальних зафіксовано в Київській області.

У Харківській області зафіксовано 242 нових випадки коронавірусної хвороби і 1 летальний.

У Тернопільській області за добу виявлено 233 хворих на COVID-19, померли 3 хворих.

У Львівські області – 215 нових випадки, 7 летальних.

В Одеській області за добу 214 людям діагностували коронавірус, 6 хворих померли.

В Івано-Франківській області – 176 нових випадків, 4 летальних.

У Чернівецькій області – 155 встановлених випадків за добу, 3 летальних.

У Рівненській області – 103 нових випадки, 2 летальних.

Загалом за час пандемії в Україні було діагностовано 114 497 хворих на COVID-19, із них 2 451 особа померла, а 55 083 особи одужали.

Зараз коронавірус намагаються подолати 56 963 жителів України.

 

Держава вперше оплатила доставку стовбурових клітин для трансплантації

Завдяки Міністерству охорони здоров’я доставку стовбурових клітин для трансплантації вперше профінансовано з держбюджету.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє МОЗ в Фейсбуці.

“Ми внесли зміни у постанову № 707, яка регулює компенсацію витрат, пов’язаних з отриманням та доставкою стовбурових клітин з-за кордону. Раніше вони не оплачувалися державою, а закупівля здійснювалася коштом благодійних внесків громадян. Тепер ця сума включена у пілотний проєкт як складова витрат, і закладам охорони здоров’я дозволено здійснювати пошук і закупівлю стовбурових клітин за кордоном”, — сказав заступник міністра охорони здоров’я України Ігор Іващенко.

Він зазначив, що до України доставили стовбурові клітини для трансплантації кісткового мозку від нерідного донора.

Іващенко додав, що 5 серпня ухвалено постанову № 720, якою змінено порядок перевезення анатомічних органів через митну територію України.

“Близько трьох тижнів тому було прийнято нову постанову. Вона має врегульовувати питання доставки донорських гемопоетичних стовбурових клітин на законодавчому рівні. Завдяки цьому провідний онкогематолог Олександр Лисиця мав змогу отримати та трансплантувати кістковий мозок 18-річному Леонідові в НДСЛ “Охматдит”. Операція тривала сьогодні до пізньої ночі. Ми всі стежимо за станом здоров’я хлопця та сподіваємось на його одужання”, — зазначив заступник міністра.

Як повідомляв Укрінформ, за даними Міністерства охорони здоров’я щорічно в Україні близько 5 тис. осіб потребують пересадки органів. Зараз в Україні діє пілотний проєкт, в якому задіяні 24 заклади охорони здоров’я, що здійснюють трансплантацію органів, з них 6 – пересадку кісткового мозку. За перше півріччя 2020 року було проведено 14 операцій з органної трансплантації. За 2019 рік було зроблено 21 операцію з трансплантації кісткового мозку.

 

Чернівецька ОДА вимагає не пускати дітей до шкіл у “червоній” зоні

У Чернівецькій ОДА запевняють, що школи обласного центру та районів із “червоної” зони почнуть навчання у дистанційній формі попри рішення органів місцевого самоврядування. Директорів, які не дослухаються до вимог ОДА, можуть притягнути до кримінальної відповідальності.

Про це під час брифінгу сказала заступниця голови ОДА Ірина Ісопенко, передає кореспондент Укрінформу.

“В усіх школа області першого вересня розпочнеться новий навчальний рік. Але у тих територіальних одиницях, які віднесені до “червоної” зони – це Чернівці, Кіцманський, Заставнівський, а з 31 серпня ще і Новоселицький, Вижницький і Глибоцький – навчання у школах розпочнеться у дистанційній формі. В усіх інших зонах дозволяється організовувати процес за очною формою навчання”, – сказала посадовиця.

Вона також повідомила, що сьогодні Департамент освіти і науки обласної адміністрації підготує відповідний наказ, яким заборонить відвідувати заклади освіти на територіях, які входять до “червоної” зони.

“Відповідно, направлять листа, як розпочати навчання в умовах “помаранчевої” зони. Ну і буде направлений наступний лист, це те, про що ми всі на сьогоднішній день також знаємо, що невиконання цих вимог буде нести за собою відповідно адміністративні порушення. І якщо це буде загрожувати життю, здоров’ю дітей, це буде кримінальне правопорушення, яке буде визначатися правоохоронними органами”, – додала Ісопенко.

Як повідомлялося, рішенням Держкомісії з питань ТЕБ та НС з 31 серпня 21 адміністративно-територіальна одиниця віднесена до червоного рівня епідеміологічної небезпеки. Так, до червоної зони, серед інших, віднесено місто Чернівці, Заставнівський, Кіцманський, Новоселицький, Вижницький та Глибоцький райони Чернівецької області.

На “червоній” території забороняється робота громадського транспорту, закриваються заклади освіти, в тому числі дошкільні та школи. Дозволяється тільки висадка пасажирів з транспорту, який курсує транзитом.

Депутати Чернівецької міської ради, а пізніше і Кіцманської районної ради не погодилися з рішенням Держкомісії з питань ТЕБ та НС і на позачерговому засіданні сесії дозволили роботу громадського транспорту, ринків, торгово-розважальних центрів, кафе, ресторанів, шкіл і садочків з дотриманням протиепідемічних заходів.

В Україні станом на 28 серпня лабораторно підтверджено 114 497 випадків COVID-19, з них за добу – 2 438.

У Чернівецькій області зафіксували 9855 випадків інфікування COVID-19. Із них 6092 пацієнтів одужали, 273 людини померли.

 

Уряд визначиться з карантинними вимогами для шкіл до 1 вересня – джерело

Протоколи, які регулюють навчальний процес в Україні, будуть підготовлені і передані до управлінь освіти упродовж 30-31 серпня.

Цю інформацію озвучили Укрінформу поінформовані джерела в уряді.

“МОЗ і Міносвіти вже два місяці працюють над протоколами, що регулюють безпеку в школах. Сподіваємося, що упродовж цих вихідних, можливо 30-31 серпня, роботу буде завершено, і протоколи буде направлено для вивчення і впровадження департаментам освіти на місцях”, – сказав співрозмовник агентства.

Крім того, навчальний процес може зазнати змін через проведення місцевих виборів, зазначило джерело: “У школах, зазвичай, працюють дільничні виборчі комісії. Очевидно, після проведення виборів, навчання в школах, де працюють комісії, буде перервано для можливості здійснення підрахунку голосів”.

Як повідомляв Укрінформ, 25 серпня Міністерство охорони здоров’я оновило рекомендації щодо організації протиепідемічних заходів у закладах освіти в період карантину у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби COVID-19.

Так, за словами міністра охорони здоров’я Максима Степанова, для учнів 1-4 класів пересування приміщенням закладу освіти дозволятиметься без використання маски або респіратора. У регіонах помаранчевого рівня епідемічної небезпеки педагогам у процесі викладання навчальної дисципліни буде рекомендовано використовувати захисні щитки, а в зеленій чи жовтій зоні потрібно просто дотримуватися відповідної дистанції.

Також, згідно з рекомендаціями, допуск учителів на роботу має бути тільки після проведення термометрії. У разі підтвердження коронавірусу у когось з учнів увесь клас має піти на самоізоляцію. Дозатори та антисептики повинні знаходитися тільки на вході в начальний заклад. А надалі після кожного уроку дітям рекомендується мити руки.

Верховна Рада 15 липня призначила чергові місцеві вибори на 25 жовтня 2020 року.

В Україні станом на 28 серпня лабораторно підтверджено 114 497 випадків COVID-19, з них за добу – 2 438.

 

Кабмін може дозволити іноземним туристам із “зеленої” зони в’їзд до України – Держтуризм

На найближче засідання уряду буде винесено проєкт постанови, що передбачає скасування заборони на в’їзд до України для іноземних туристів, які прибувають із країн “зеленої” зони.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Державне агентство розвитку туризму у Телеграмі.

Зазначається, що відповідний проєкт постанови наразі розробляється спільно з Міністерством культури та інформаційної політики.

“ДАРТ спільно з МКІП розробляє проект постанови КМУ про внесення змін до постанови №641, в якому пропонує, зокрема, дозволити в’їзд до України іноземним громадянам із країн “зеленої” зони, що прибувають з туристичною метою… Зміни буде винесено на найближче засідання уряду”,   – йдеться в дописі.

Як повідомляв Укрінформ, у Києві під будівлею Кабміну 28 серпня відбулась акція протесту представників туристичної галузі проти заборони іноземцям на в’їзд до України.

Уряд 26 серпня вніс зміни до постанови Кабміну від 22 липня № 641 “Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2”, якими заборонив в’їзд іноземним громадянам до України з 28 серпня до 28 вересня 2020 року.

 

Спалах COVID-19 у Запорізькому медуніверситеті: студенти почнуть навчання онлайн

У Запорізькому державному медуніверситеті, де на коронавірус захворіли студенти іноземного факультету, вирішили розпочати новий навчальний рік в онлайнформаті і підготували для цього 15 спеціальних аудиторій.

Про це журналістам сказав ректор ЗДМУ професор Юрій Колесник, передає кореспондент Укрінформу.

“Ми ще на початку літа розробили три сценарії: класичний, змішаний і онлайн. Ситуація така, що кількість випадків (СOVID-19 – ред.) і в Запоріжжі збільшується, і у нас. Ми вибрали змішаний сценарій: з 1 вересня інтерни йдуть на клінічні бази та кафедри і розпочинають навчальний процес. Студенти 1 курсу, оскільки ще вступна кампанія не завершилась, вони починають навчальний процес після 20 вересня. А інші категорії студентів будуть навчатись з 1 вересня в онлайн-режимі”, – сказав ректор.

За словами Колесника, в ЗДМУ одна з найпотужніших в Україні баз для онлайн навчання -15 онлайн аудиторій, які оснащені сучасними вебкамерами 4к формату, апаратурою для освітлення і найсучасніша платформа Майкрософт.

“Ми готові. Наші викладачі мають сертифікати від Майкрософта на право проводити дистанційне навчання. У нас приблизно 12 000 студентів. Іноземці ще не всі повернулись, тому їм зручно навчатись онлайн”, – додав Колесник.

Як повідомлялося, в середині серпня в гуртожитку ЗДМУ виявили хворих на коронавірус студентів іноземного факультету. Станом на 27 серпня кількість хворих зросла до 69, всі мешкають у гуртожитках. Госпіталізовано 57 студентів. Організована самоізоляція майже 700 людей. Гуртожитки знаходяться під охороною.

В Україні станом на 28 серпня лабораторно підтверджено 114 497 випадків COVID-19, з них 2451 летальний, 55 083 пацієнти одужали. За добу зафіксовано 2438 нових випадків.

 

Кличко розповів, хто закриватиме школи на карантин

У столичних школах діятимуть заходи безпеки, що встановила міська влада, а у разі спалаху коронавірусу вчителі та директори діятимуть відповідно до рекомендацій санітарних лікарів.

Як передає кореспондент Укрінформу, про це на брифінгу повідомив Київський міський голова Віталій Кличко.

“Зранку всі діти та вчителі будуть проходити обов’язковий температурний скринінг. Також педагоги в обов’язковому порядку мають опитувати дітей про їх самопочуття. У разі спалаху коронавірусу вчителі і директори діятимуть відповідно до рекомендацій санітарних лікарів. Кожен директор, кожен вчитель отримав покрокову інструкцію, що потрібно робити в разі виявлення хворої дитини”, – сказав Кличко.

За його словами, рішення про закриття навчального закладу або окремого класу на карантин будуть ухвалювати виключно санітарні лікарі.

“Я звертаюся до батьків учнів, якщо ви зранку бачите, що у дитини є ознаки захворювання на ОРВІ не відправляйте дитину в школу, подумайте про її здоров’я та безпеку інших дітей”, – наголосив він.

Мер розповів, що в кожній школі розроблений свій алгоритм переміщення дітей.

“Приміщення навчальних закладів будуть мінімум двічі на день обробляти дезінфекторами. Також на перервах, які подовжили в часі, будуть здійснювати провітрювання кабінетів”, – зазначив він.

Крім цього, Кличко наголосив, що усі комунальні навчальні заклади готові до роботи в нових умовах.

“Ми налаштовані розпочати навчальний рік із 1 вересня”, – додав він.

За його словами, усі школи, за кошти міського бюджету закупили дезінфікуючи засоби і засоби індивідуального захисту. На це зі спеціального фонду місто виділило понад 30 мільйонів гривень.

Як повідомлялося, новий навчальний рік у школах Києва розпочнеться з 1 вересня, але в нових умовах та з дотриманням усіх правил.

 

В українській армії – 593 хворих на COVID-19

Станом на 28 серпня в Збройних Силах України на гостру респіраторну хворобу COVID-19 хворіє – 593 особи, за добу 52 нових випадки.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Командування Медичних сил ЗСУ у Фейсбук.

За даними медиків, всього за час пандемії одужало 1023 особи, летальних випадків – 6. На ізоляції (втому числі самоізоляція) перебуває 691 особа. Кількість військовослужбовців, у яких закінчується ізоляція найближчих три доби, – 168 осіб.

За минулу добу зареєстровано 52 нових випадки захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19.

З них на лікуванні в закладах охорони здоров’я перебуває 11 осіб. Стан здоров’я пацієнтів задовільний.

На лікуванні вдома під наглядом медичної служби перебуває 41 особа. Стан здоров’я пацієнтів задовільний, спостерігається легкий перебіг захворювання.

Як повідомляв Укрінформ, в Україні за останню добу зареєстровано 2 438 випадків зараження коронавірусом, загальна їх кількість сягнула 114 497-ми. За добу померло 48 інфікованих, загалом від початку епідемії недуга забрала життя 2 451 українця.

 

В Україні 199 хворих на COVID-19 підключені до апаратів ШВЛ – Степанов

В Україні 199 людей з коронавірусом підключені до апаратів штучної вентиляції легень.

Як передає Укрінформ, про це повідомив міністр охорони здоров’я України Максим Степанов в інтерв’ю Радіо Свобода.

“Якщо ми говоримо про кількість ШВЛів, якими сьогодні забезпечена наша країна в тих лікарнях, які ми виділили під COVID-19 (це 35 тисяч ліжок), то це близько 4 714 апаратів штучної вентиляції легень. Це більш ніж достатньо. Я вам наведу такий приклад, що сьогодні на ранок в лікарнях перебуває 6 505 осіб. При цьому на апаратах ШВЛ саме в цих лікарнях перебуває 199 осіб”, – сказав Степанов.

Він зазначив, що влада хоче, щоб до якомога більшої кількості ліжок був підведений кисень – наразі із 35 тисяч ліжок 11 217 мають або централізоване підведення кисню, або концентрат кисневий.

“Ми поставили завдання обласним державним адміністраціям щодо збільшення майже до 80% в лікарнях ліжок із киснем. І зараз ми в Міністерстві охорони здоров’я розглядаємо можливість, щоб ми ще централізовано закупили кисневий концентратор, який поставити по Україні. Може, навіть, замість апаратів ШВЛ. Мабуть, будемо виходити з такою пропозицією”, – сказав очільник МОЗ.

Як повідомлялося, в Україні станом на 28 серпня лабораторно підтверджено 114 497 випадків COVID-19, з них 2451 летальний, 55 083 пацієнти одужали. За добу зафіксовано 2438 нових випадків.

 

Уряд не розглядає можливість повторного введення жорсткого локдауну – експерти

Кабінет Міністрів України не розглядатиме впровадження жорстких обмежувальних заходів у випадку другої хвилі поширення коронавірусу, натомість покладатиметься на адаптивний карантин та локалізацію сплесків захворювання.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Європейська Бізнес Асоціація за підсумками онлайн зустрічі з Прем’єр-міністром України Денисом Шмигалем.

За словами Прем’єр-міністра, уряд не розглядатиме впровадження жорстких обмежувальних заходів у випадку другої хвилі поширення коронавірусу, натомість покладатиметься на адаптивний карантин та локалізацію сплесків захворювання. Водночас, як повідомив Шмигаль, уряд працює над системним відновленням економічної активності. Зокрема, над напрацюванням довгострокової стратегії розвитку України до 2030 року, а також над втіленням Програми стимулювання економіки та Плану дій уряду, які містять стимулюючі заходи для різних галузей економіки України.

Також у ЄБА підтримують позицію уряду, який відмовився від ідеї реорганізації Держпродспоживслужби – органу, від безперебійної роботи якого залежить діяльність багатьох бізнесів в Україні. Натомість для контролю епідеміологічної ситуації та здоров’я населення в Україні буде створено окремий санітарно-епідеміологічний орган, що належатиме до підпорядкування Міністерства охорони здоров’я України. Держпродспоживслужба продовжуватиме роботу у звичному режимі із притаманними їй функціями щодо здійснення контролю за виробництвом та експортом продукції.

Однак реорганізація все ж торкнеться іншого державного органу – Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. Передбачається його розподіл на два окремі відомства з виділенням аграрного міністерства, оскільки аграрний напрямок має колосальне значення для економіки України та має бути належним чином представлений в уряді.

Як повідомляв Укрінформ, Кабінет Міністрів продовжив адаптивний карантин в Україні до 31 жовтня 2020 року.

 

КСУ оприлюднив рішення щодо неконституційності постанови про введення карантину

Конституційний Суд розглянув на пленарному засіданні справу за поданням Верховного Суду щодо відповідності Конституції окремих положень урядової постанови №392 та Закону “Про Державний бюджет України на 2020 рік“ і визнав їх такими, що порушують чинне законодавство.

Як передає Укрінформ, про це йдеться в рішенні Конституційного суду, оприлюдненому на сайті відомства.

“Велика палата Конституційного Суду України… вирішила: 1. Визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення: – частин першої, третьої статті 29 Закону України „Про Державний бюджет України на 2020 рік“ від 14 листопада 2019 року № 294–ІХ зі змінами; – абзацу дев’ятого пункту 2 розділу ІІ „Прикінцеві положення“ Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік“” від 13 квітня 2020 року № 553–ІХ”, – йдеться в тексті рішення.

Крім того, неконституційними визнано положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік“ від 14 листопада 2019 року № 294–ІХ зі змінами, Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік“” від 13 квітня 2020 року № 553–ІХ. Ці норми втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Як зазначається, рішення КСУ є обов’язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.

Рішення підписала Велика палата Конституційного Суду України у складі 15 суддів.

 

КСУ визнав неконституційними “карантинні” обмеження – джерело

Конституційний суд визнав неконституційними встановлені урядовою постановою №392 так звані карантинні обмеження, а також обмеження заробітних плат до 47 тис. грн.

Відповідне рішення ухвалила Велика палата КС під час засідання у п’ятницю.

Про це повідомив у коментарі Укрінформу обізнаний співрозмовник у суді.

“Конституційний суд постановив, що всі обмежувальні карантинні заходи, які встановлювалися постановою Кабміну №392, є неконституційними”, – сказав співрозмовник.

Він уточнив, що практика введення “карантинних” обмежень Кабміном є неконституційною, оскільки це потрібно робити відповідним законом.

“Сама постанова втратила чинність, але КС зробив висновок, що встановлені нею карантинні обмеження є неконституційними”, – додав він.

Конституційний суд, ухвалюючи рішення, мав на меті попередити подібні можливі карантинні обмеження у майбутньому, зазначив співрозмовник.

Також КС визнав неконституційними зміни до Держбюджету, які обмежили зарплати на рівні 47 тис. грн.

Зокрема, суд дійшов висновку, що не можна обмежувати розмір заробітних плат змінами до державного бюджету.

Як повідомлялося, пленум Верховного Суду 29 травня звернувся до КС з поданням, у якому оскаржив окремі положення постанови уряду №392 від 20 травня “Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” і положення частин першої, третьої статті 29 закону “Про Державний бюджет України на 2020 рік”, абзацу дев’ятого пункту 2 розділу 11 “Прикінцеві положення” закону “Про внесення змін до закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік”.

ВС просив перевірити, чи не були порушені: право на свободу пересування, право залишати територію України, право на мирні зібрання, право на підприємницьку діяльність і право на доступ до медичної допомоги.

У ВС вважають, що введене в законі про держбюджет тимчасове обмеження на безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів за рішенням суду веде до невиконання судових рішень, що суперечить Конституції.

Крім того, ВС оскаржив введені з 1 квітня обмеження зарплат на рівні 47 тис. грн для держслужбовців. У цьому ВС вбачає неправомірне обмеження рівня матеріального забезпечення працівників бюджетних установ, прокурорів та суддів, що порушує принцип верховенства права та гарантії незалежності суддів та виконання судових рішень.

2 липня Велика палата КС розпочала розгляд даної справи. Суддею-доповідачем виступав Петро Філюк.

 

Уряд ініціює розслідування АМКУ щодо зростання цін на газ – джерело

Кабінет Міністрів ініціює антимонопольне розслідування стосовно учасників газового ринку щодо необґрунтованого підвищення ними цін на газ для споживачів.

Про це повідомило Укрінформу поінформоване джерело в уряді.

На його думку, облгаззбути необґрунтовано підвищили ціну на газ – більше, ніж зросла ринкова ціна.

“Антимонопольний комітет провів сьогодні перше засідання, зробив свої застереження для гравців газового ринку, розсилає їх. Наступного тижня при отриманні офіційної інформації, скоріш за все, буде порушено антимонопольне розслідування по необґрунтованому підвищенню ціни на газ для споживачів”, – зазначив поінформований співрозмовник.

Як повідомлялось, Антимонопольний комітет України (АМКУ) 28 серпня рекомендував газопостачальним компаніям інформувати населення про зміни цін до введення їх в дію та встановлювати ціни на рівні, який існував би в умовах високої конкуренції на ринку. Рекомендації є обов’язковими до виконання і були надані 38 компаніям, з переліком яких можна ознайомитися на сайті АМКУ.

За даними НАК “Нафтогаз України”, в Україні приблизно 12,5 млн споживачів використовують газ для побутових потреб.

За оцінкою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), у першому кварталі 2020 року близько 69% обсягів постачання природного газу населенню здійснювалось постачальниками, контрольні пакети акцій (часток, паїв) яких знаходилися у власності операторів ГРМ (об’єднаних під брендом “Регіональна газова компанія”), близько 2% — Групою Нафтогаз та близько 29% обсягів — іншими постачальниками.

Регіональна газова компанія 20 серпня 2020 року оголосила акцію. За її умовами, кожен споживач може через власний кабінет придбати онлайн обсяг газу на весь осінньо-зимовий сезон – із 1 жовтня по 31 березня. При цьому ціна акційного газу до кінця серпня становить 4,49 грн за кубометр, з 1 по 15 вересня – 4,99 грн за кубометр, з 16 по 30 вересня – 5,49 грн за кубометр (із ПДВ, але без послуг із доставки газу).

Газопостачальна компанія “Нафтогаз України” 26 серпня повідомила про підвищення ціни на газ для населення у рамках річного контракту з 4,73 грн за кубометр до 5,24 грн за кубометр із 16 вересня.

З 1 серпня 2020 року кожне домогосподарство в Україні має можливість вільного вибору будь-якого постачальника природного газу, зокрема за ціновим критерієм.

 

Росія витискає Україну зі стратегічно важливих галузей – народний депутат

Народний депутат України, секретар тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради з питань захисту прав інвесторів Андрій Ніколаєнко заявив, що Росія «витискає» Україну зі стратегічно важливих галузей, в тому числі і суднобудування.

Як передає Укрінформ з посиланням на НікВесті, таку думку він висловив у Миколаєві на виїзному засіданні спецкомісії ВР.

“Росія витискає українську промисловість, в тому числі і суднобудування з багатьох міжнародних виробничих ланцюжків, намагаючись зайняти наше місце. Росія витискає Україну як країну, витискає з регіону Чорного моря. Ми повинні чинити опір. Вони працюють хитро, вивертко, часто використовуючи громадян України. Тут завдання для депутатів, для Служби безпеки, для Ради національної безпеки і оборони захищати національні інтереси”, – сказав Ніколаєнко.

Він додав, що спецкомісія ВР звернулася з відповідним запитом до СБУ.

Відповідаючи на питання журналістів, Ніколаєнко пояснив, що комісія розглядала кілька кейсів, в тому числі і завод «Океан».

“Я радий, що суд зняв арешт з заводу, і він зміг заробити. Ми побачили корпуси нових мостових перекриттів і суден, які планується добудувати. Я б хотів бачити більше – десятки суден в різній стадії будівництва. Українці зараз працюють в Україні, випускають продукцію, завод не простоює поки хтось з кимось розбирається в судах. Це найголовніше”, – підкреслив народний депутат.

Раніше на засіданні спецкомісії ВР з питань захисту прав інвесторів Ніколаєнко вже заявляв про російський слід у рейдерській атаці на завод «Океан» і зазначив, що це питання національної безпеки і оборони України. А власник заводу Василь Капацина неодноразово звертав увагу на те, що через підставних осіб і прокурорів завод намагається захопити його колишній акціонер – російський олігарх Ігор Юсуфов.

У липні поточного року Печерський райсуд Києва зняв арешт з цілісного майнового комплексу заводу «Океан». Арешт був накладений у січні поточного року з ініціативи Генпрокуратури. За інформацією власника заводу Капацини, арешт призвів до втрати цілого ряду міжнародних замовлень і негативно позначився на репутації заводу і України в цілому.

Капацина став власником заводу в результаті відкритого аукціону у грудні 2018 року. Аукціону передувало банкрутство заводу в 2015 році. Після зміни власника, «Океан» почав відновлювати виробництво. На замовлення нідерландської судноплавної компанії Eurobulk завод побудував і відправив замовнику дві баржі, виконав кілька контрактів з виготовлення несучих металоконструкцій для моста на Володимирській гірці і Шулявського шляхопроводу в Києві.

На прохання Президента України Володимира Зеленського на заводі у гранично стислі терміни виготовили металоконструкції для мосту через річку Сіверський Донець у станиці Луганській. Крім того, завод відремонтував буксири «Очаків», «Ізмаїлець» і «Зюйд», суховантаж ALICE, а також земснаряд «Ріон».

 

Мобільного зв’язку 4G немає у більш як 7 тисячах населених пунктів – Мінцифри

В Україні залишається понад 7 тисяч населених пунктів, де мобільний зв’язок не 4G і навіть не 3G, але протягом найближчих років ця проблема повинна бути вирішена.

Про це в ефірі телеканалу “ДІМ” сказав керівник напрямку розвитку мобільного інтернету Міністерства цифрової трансформації Станіслав Прибитько, передає Укрінформ.

За його словами, проблема в тому, що в Україні дуже багато сіл, де живуть 20, 30, 50, 100 осіб тому мобільні оператори не встигають покрити всі населені пункти. Але протягом найближчих двох-трьох років жителі навіть віддалених сіл повинні отримати мобільний зв’язок четвертого покоління.

«Цієї весни були видані нові ліцензії для мобільних операторів з тим, щоб вони покрили майже 90% населення країни, як мінімум 90%. Туди будуть входити і міста з населенням 2 тисячі осіб, і навіть 500 осіб. Тому протягом 4 років повинен істотно зменшитися числовий розрив, який є зараз», – зазначив Прибитько.

За його словами, поки що в Україні існує цифровий розрив між великими містами і невеликими населеними пунктами. Він пояснив, що попередні ліцензії на використання радіочастот мобільними операторами були видані з тим, щоб покрити найбільші міста і найбільші села. А чим менше жителів у селі, тим це менш вигідно операторам і тим пізніше до них приходить мобільний зв’язок.

Представник Мінціфри пояснив, що проект 4G в діапазоні 900 МГц дозволяє покривати і невеликі населені пункти. Його реалізація стартувала з 1 липня і почалася з західних регіонів, тому що там гориста місцевість і найважче проводити переобладнання.

«Потім проходить через центр країни і закінчується на півдні і сході. Луганська і Донецька області вже повинні почати отримувати мобільний зв’язок четвертого покоління у грудні цього року. Це буде не за один раз, не за тиждень, це все-таки тривалий процес, коли мобільні оператори підключають місто за містом, село за селом. Там, де є можливість безпечно це робити, мобільні оператори почнуть вже у грудні», – сказав Прибитько.

 

АМКУ дозволив Нафтогазу взяти в управління шість державних ТЕЦ

Антимонопольний комітет України дав дозвіл на передачу шести теплоелектроцентралей (ТЕЦ) від Фонду державного майна в управління НАК “Нафтогаз України”.

Про це йдеться в інформації АМКУ про рішення від 27 серпня 2020 року, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Зазначається, що АМКУ надав дозвіл НАК “Нафтогаз України” на набуття контролю над ДП “Сєвєродонецька ТЕЦ” шляхом передачі компанії майнового комплексу ТЕЦ, який належить до сфери управління Фонду держмайна.

Що стосується ще п’яти підприємств – акціонерних товариств “Одеська ТЕЦ”, “Криворізька ТЕЦ”, “Херсонська ТЕЦ”, “Миколаївська ТЕЦ” і “Дніпровська ТЕЦ” – Нафтогаз може отримати повноваження з управління їх корпоративними правами, що належать ФДМУ.

Як повідомлялося, у середині червня НАК “Нафтогаз України” виступив з пропозицією передати йому у власність і управління шість державних ТЕЦ. Пізніше цю ідею погодило Міністерство енергетики.

Наприкінці липня в.о. міністра енергетики Ольга Буславець заявляла, що однією з нагальних проблем є питання заборгованості теплоелектроцентралей, що перебувають в управлінні Фонду держмайна, і як наслідок, загроза неотримання ними номінації на газ.

 

Уряд оприлюднив зміни до ПСО для Енергоатома

Кабінет Міністрів України 27 серпня оприлюднив рішення щодо внесення змін до Положення про покладення спеціальних обов’язків (ПСО) на учасників ринку електроенергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку.

Про це повідомила пресслужба ДП “НАЕК “Енергоатом”, передає Укрінформ.

Зміни, зокрема, стосуються визначення собівартості електроенергії: у новій редакції для розрахунку мінімальної ринкової ціни запропоновано використовувати виробничу, а не повну собівартість електроенергії, що виробляється ДП “НАЕК “Енергоатом”.

Як повідомлялося, Кабінет Міністрів 5 серпня 2020 року ухвалив постанову № 694, якою були внесені зміни до Положення про покладення спецобов’язків, відповідно до яких Енергоатом реалізує електричну енергію ДП “Гарантований покупець” в обсягах, необхідних для задоволення потреб населення на території ОЕС України за ціною 10 грн за МВт-год. Решту виробленої електроенергії компанія продає за ринковими цінами.

Пізніше Кабмін своїм рішенням вніс зміни до формули розрахунку покриття собівартості електроенергії ДП НАЕК “Енергоатом” у період “перехідного” покладення спеціальних обов’язків (ПСО).

 

Нафтогаз створив Експертну раду для розробки стратегії зі збільшення запасів вуглеводнів

Нафтогаз Розвідка та Видобування створив Експертну раду з 11-ти провідних вітчизняних учених і практиків у сфері геологорозвідки і видобування вуглеводнів, які долучаться до розробки стратегії Нафтогазу зі збільшення запасів газу і програми з розвідки та видобування.

Про це повідомляє пресслужба Укргазвидобування, передає Укрінформ.

«Без значного збільшення запасів вуглеводнів Україна не може розраховувати не лише на зростання видобутку газу, але навіть на його утримання. Розробляючи оновлену стратегію із збільшення ресурсної бази, ми прагнемо залучити весь доступний досвід і експертизу. З одного боку, у нас є підтримка з боку міжнародних консультантів, які привносять у нашу роботу сучасні західні практики. З іншого – ми прагнемо максимально задіяти потужний вітчизняний науково-практичний потенціал. До складу Експертної ради ми запросили людей, які розбудовували галузь і володіють унікальними знаннями щодо надр України», — зазначив директор дивізіону «Нафтогаз Розвідка та Видобування» Олександр Романюк

Експертна Рада проводитиме регулярні засідання і виїзні зустрічі, за підсумками яких її учасники розроблятимуть рекомендації та пропозиції щодо розвідки та розробки родовищ Нафтогазу. Компанія консолідуватиме ці напрацювання і застосовуватиме їх у своїй роботі.

 

Одеських митників викрили у створенні схеми вимагання хабарів

Керівника одного з митних постів Одеської митниці, виконувача обов’язків начальника сектору митного оформлення та брокера викрили у вимаганні хабарів за безперешкодне оформлення в режимі «імпорт» автомобілів з іноземною реєстрацією.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба Одеської облпрокуратури.

“Прокурори обласної прокуратури спільно зі слідчими ТУ Державного бюро розслідувань у Миколаєві за оперативного супроводу співробітників УСБУ в Одеській області встановили причетність до корупційних діянь керівника одного з митних постів Одеської митниці, виконувача обов’язків начальника сектору митного оформлення та брокера (ч. 3 ст. 368, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України)”, – йдеться у повідмленні.

З’ясовано, що керівник митного посту разом зі спільниками налагодили злочинну схему одержання хабарів від громадян за безперешкодне оформлення в режимі «імпорт» автомобілів з іноземною реєстрацією. Швидке оформлення автомобілів, ввезених з Європи, а також не створення штучних перешкод під час митного оформлення службовці митниці “оцінювали” від 100 до 400 дол. за один автомобіль. У разі митного оформлення дорогих авто, суму неправомірної вигоди встановлювали окремо.

А в разі відмови надавати неправомірні кошти підприємців чекали тривалі митні догляди та затягування процесу оформлення ввезення автівок на невизначений термін.

Під час передачі чергового хабаря правоохоронці затримали виконувачку обов’язків начальника сектору митного оформлення на її робочому місці. Також повідомлено про підозру двом іншим учасникам «схеми», вирішуються питання щодо обрання запобіжного заходу та відсторонення від займаних посад.

 

Новий глава Одеської митниці Пудрик спростовує зв’язки з Єрмаком

Новий в.о. керівника Одеської митниці Денис Пудрик назвав головні пріоритети на посаді, а також спростував будь-які зв’язки з главою Офісу Президента Андрієм Єрмаком.

Як повідомляє Укрінформ, Пудрик прокоментував своє призначення на посаду в ефірі одного з українських телеканалів.

«Роботу судити потрібно за справами і результатами. Я на посаді керівника Одеської митниці тільки два дні. Давайте через місяць зберемо прес-конференцію. Запросимо журналістів, бізнес і послухаємо їхню думку про роботу митниці: стало краще чи гірше? Якщо не буде результату, я не буду триматися за цю посаду. Я хочу принести своїй країні користь», – сказав він.

Серед головних пріоритетів на посаді Пудрик виділив посилення контролю за митним оформленням і, як результат, підвищення надходження митних платежів до держбюджету. Новий керівник зазначив, що на митниці буде обов’язково виконаний місячний план надходжень.

Пудрик також спростував будь-які зв’язки з главою Офісу Президента Андрієм Єрмаком, розповівши, що не знайомий з ним.

Раніше деякі ЗМІ повідомляли, що новий глава Одеської митниці Пудрик, який при екс-президентові Вікторі Януковичі очолював Кримську митницю, нібито був призначений з подачі глави Офісу Президента Андрія Єрмака. При цьому зазначалося, що призначення Пудрика обурило голову виконкому Нацради реформ Міхеїла Саакашвілі.

Пудрика було призначено виконуючим обов’язки начальника Одеської митниці Держмитслужби України 25 серпня.

 

У Мінекономіки планують збільшити держпідтримку аграріїв

У Міністерстві розвитку економіки торгівлі та сільського господарства вважають, що 4 млрд грн держпідтримки аграріям недостатньо, тому в наступному році ця сума буде вищою.

Як передає Укрінформ, про це в інтерв’ю виданню Фокус сказав міністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства Ігор Петрашко.

“На цей рік у держбюджеті для аграріїв закладено 4 млрд грн. Вважаю, цього недостатньо, на наступний рік плануємо значно підвищити суму”, – сказав Петрашко.

За його словами, головним пріоритетом є відновлення тваринництва, де протягом багатьох років стрімко скорочується поголів’я.

“Також будемо пропонувати парламенту нові програми, наприклад, агрострахування від посухи, зрошення. Це стратегічно важливо, тому що клімат змінюється і аграрії на півдні країни все більше схильні до ризиків. Ще одним новим напрямком буде підтримка нішевих культур. Також нам гранично важливо створити інструменти, за яких будемо експортувати не тільки зернові, але й продукцію з доданою вартістю у значних обсягах. Така конвертація вигідна для аграріїв і всієї країни”, – зазначив Петрашко.

Як повідомляв Укрінформ, уряд на цей рік виділив 4 млрд грн на підтримку аграріїв.

У 2019 році сільськогосподарськими виробниками було використано 4,34 млрд грн державної підтримки. В цілому державною підтримкою в минулому році скористалися 1667 суб’єктів господарювання та 230925 фізичних осіб, близько 10 тис. фермерів і 2 сільгоспкооперативи.

 

Боротьба з тероризмом: Україна піднялася у рейтингу Ради Європи

У Раді Європи позитивно оцінили зусилля України у боротьбі з відмиванням грошей, отриманих протиправним шляхом, включаючи протидію фінансуванню тероризму.

Як передає власний кореспондент Укрінформу, про це йдеться в оприлюдненій у п’ятницю доповіді органу Ради Європи з протидії відмиванню грошей MONEYVAL.

«MONEYVAL відзначає прогрес України у двох ключових сферах: удосконалення положень законодавства у боротьбі з фінансуванням тероризму; накладання санкцій на фінансові інституції та інші структури, які не виконують вимоги законодавства у сфері протидії відмиванню грошей та фінансуванню тероризму», – заявили у Раді Європи.

Готуючи доповідь, експерти MONEYVAL проаналізували законодавчі, регуляторні, інституційні заходи, що були імплементовані в Україні з метою виправлення наявних раніше недоліків.

Завдяки цим позитивним крокам, MONEYVAL нині перевів Україну до вищого міжнародного рейтингу за цими двома критеріями, зокрема, з країни, що «частково відповідає», до країни із «високим рівнем відповідності».

Водночас, MONEYVAL не задовольнив запит України покращити рейтингові показники за чотирма іншими сферами: фінансові санкції, пов’язані з тероризмом; фінансові санкції, пов’язані з непоширенням (відмивання грошей); регуляторна база та контроль за професійною діяльністю, не пов’язаною з фінансами; ведення національної статистики у сфері протидії відмиванню грошей та фінансуванню тероризму.

Окрім цього, у доповіді відзначається, що на сьогодні Україна виконала лише 11 із 40 рекомендації ФАТФ (Група з розробки фінансових заходів у боротьбі з відмиванням грошей) щодо утвердження міжнародних стандартів у боротьбі з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму.

 

Держбанки скоротили портфель непрацюючих кредитів на 6 мільярдів

Банки державного сектору за І півріччя 2020 року скоротили портфель непрацюючих кредитів на 6,1 млрд грн.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба Міністерства фінансів.

Банки державного сектору продовжують зменшувати портфель непрацюючих кредитів. Так, за підсумками І півріччя поточного року обсяг NPL в державних банках знизився ще на 6,1 млрд грн (1,5%).

Для зниження частки проблемної заборгованості в кредитному портфелі банки державного сектору вели активну претензійно-позовну роботу щодо стягнення заборгованості. Станом на 1 липня 2020 в судах знаходилися більше 57 тисяч позовів банків на сукупну суму 38 млрд грн.

У першому півріччі було подано 29 тисяч нових позовів до суду на суму близько 10 млрд грн. По 54 тисячах справ було винесено рішення про стягнення на користь державних банків 8 млрд грн. Було відкрито 164 тисячі виконавчих проваджень на загальну суму 72 млрд грн.

Крім того, у першому півріччі 2020-го банки державного сектору провели реструктуризацію NPL на суму 14 млрд грн, скоротили обсяг простроченої заборгованості на 2,6 млрд.грн, списали близько 26 млрд грн непрацюючих кредитів за рахунок резервів, з яких 25 млрд грн були списані Ощадбанком на погашення основної частини заборгованості позичальників, яка виникла внаслідок анексії АР Крим.

Як повідомлялось, частка проблемної заборгованості в кредитних портфелях банків державного сектору все ще залишається досить високою – 63,1% (на 1 січня 2020 – 64,8%). У галузевому розрізі найбільший обсяг непрацюючих кредитів банків державного сектору традиційно сконцентровано в оптовій та роздрібній торгівлі, виробництві хімічних речовин і хімічної продукції, виробництві харчових продуктів, металургійному виробництві.

 

Зеленський пообіцяв бізнесу Черкащини сприяти поліпшенню агрокредитування

Президент Володимир Зеленський пообіцяв сприяти поліпшенню системи кредитування для агробізнесу.

Про це він зазначив під час зустріч з представниками бізнесу Черкащини, повідомляє Укрінформ з посиланням на пресслужбу глави держави.

«Якщо йдеться про зрошувальну систему, можемо проговорити щонайменше з державними банками окремий формат кредитування. Наприклад, під 3-5%. Давайте пропозиції», – сказав Президент.

В ОП розповіли, що представники агробізнесу подякували за зміни в галузі, які відбулися за нинішньої влади, зокрема, за підписання Президентом закону про кооперацію, який “дає шанс на розвиток малому та середньому бізнесу”.

Також зазначається, що протягом останнього року відбулися значні позитивні зміни в геокадастровій системі, особливо в частині боротьби з корупцією.

Наприкінці зустрічі глава держави наголосив, що владі та бізнесу потрібен діалог й попросив хоча б раз на місяць проводити зустріч з очільником ОДА щодо поточних проблем.

Також він закликав звертатися до нього, якщо виникають труднощі, “що не вирішуються без Президента”.

«Чому ми їздимо? Я ніколи б не знав деталі тих речей, про які ви говорите, якби я сюди не приїхав. От вчора сказали, що в Кіровограді «вичистили» всіх бандитів. Показали статистику, що все добре. Я приїжджаю – і люди та бізнес наводять приклади, де ми бачимо – все ну зовсім не так», – розповів Зеленський.

«Хочеться все зробити, щоб, коли приїжджаєш, говорили: слава богу, правоохоронці чесно працюють і на бізнес ніхто не тисне», – додав Президент.

Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський у п’ятницю перебуває з робочою поїздкою у Черкаській області.

 

Створенню регулятора азартних ігор заважає законодавча колізія – експерт

Призначити членів державного органу, що видаватиме ліцензії на ведення грального бізнесу, під час карантину можливо і без проведення конкурсу, однак для цього Верховна Рада має подолати колізію у законі, що регулює цю сферу.

Про це заявив під час круглого столу в Укрінформі партнер юридичної компанії Eterna Law Артем Кузьменко.

“Під час пандемії з’явилася норма, за якою держслужбовців дозволено призначати поза конкурсом (рішення Кабміну від 22 квітня про окремий порядок призначення на посади державної служби на період карантину – ред.). Члени комісії, що видаватиме ліцензії операторам, — теж держслужбовці, і можна говорити, що є ймовірність призначення їх без конкурсу, що дуже скоротить процедуру. Сам конкурс може займати до 30 днів і більше”, – сказав експерт.

Водночас, за його словами, у підписаному Президентом законі про легалізацію грального бізнесу є конфлікт положень, що не дозволяє створити регулюючий орган. Адже законом передбачені для цього дві різні процедури: перша – комісію може затвердити Кабмін. Другий і складніший шлях полягає у тому, що спочатку Фінансовий комітет ВР має обрати конкурсну комісію, вона — визначити склад регулятора, який потім призначить Кабмін.

“Так склалося, бо під час складної процедури голосування правки приймалися не по порядку, а за авторами, і вийшло дублювання норм, випадково проголосували паралельну концепцію”, – пояснив Кузьменко.

Утім, за словами партнера юридичної компанії, на створення державного регулятора закон відводить 2 місяці, і вже триває робота над підготовкою підзаконних нормативних актів.

“Найближчим часом буде усунута законодавча колізія, для цього потрібне ще одне голосування парламенту. Гадаю, це відбудеться швидко і до моменту голосування вже матимемо всі підзаконно-нормативні акти”, – зауважив Кузьменко.

За словами експерта, внести зміни до закону про азартні ігри для пришвидшення процесу планують одночасно з розглядом законопроєкту про внесення змін до Податкового кодексу. Документ уже погоджений профільним комітетом для розгляду у першому читанні. Після цього з’явиться шлях для спрощеного обрання членів комісії, щоб запустити ринок грального бізнесу.

Раніше представник Офісу Президента Борис Баум офіційно повідомив, що перші ліцензії операторам ринку азартних ігор планують видавати з 1 листопада.

Як повідомляв Укрінформ, Закон “Про державне регулювання діяльності з організації та проведення азартних ігор” Верховна Рада ухвалила 14 липня 2020 року. Документ визначає правові, економічні, соціальні та організаційні умови функціонування азартних ігор, а також встановлює, що органом державного регулювання у сфері азартних ігор є Комісія з регулювання азартних ігор і лотерей, підпорядкована Кабінету Міністрів. До компетенції Комісії входить: ліцензування організаторів азартних ігор; ведення відповідних реєстрів; встановлення вимог з сертифікації грального обладнання.

Також запроваджується система ліцензування діяльності у сфері азартних ігор з диференційованим розміром плати за ліцензії залежно від виду діяльності і розташування грального закладу.

 

Перші ліцензії на організацію азартних ігор можуть бути видані на початку листопада – експерт

Перші ліцензії відповідно до нового Закону «Про державне регулювання діяльності з організації та проведення азартних ігор» можуть бути видані вже на початку листопада поточного року.

Про це, з посиланням на позаштатного радника заступника голови Офісу Президента, автора реформи ринку азартних ігор Бориса Баума, повідомив партнер юридичної компанії Eterna Law Артем Кузьменко під час круглого столу в Укрінформ “Які зміни потрібні для запуску грального бізнесу?”

“Вчора Борис Баум, радник заступника голови Офісу Президента, офіційно повідомив ринку, що перші ліцензії будуть видані 1 листопада», – зазначив Кузьменко.

За його словами, в профільному Комітеті Верховної Ради вже погоджений проект закону №2713-д, ухвалення якого має стимулювати ринок через скасування податку на виграш гравця, який сьогодні становить 18%, і відстрочку податку на валовий ігровий дохід до 1 січня 2024 року.

Цим же законопроектом можуть бути внесені зміни до основного Закону – «Про державне регулювання діяльності з організації та проведення азартних ігор» – з метою усунення колізій, які сьогодні не дають можливості приступити до створення державного регулятора в сфері азартних ігор.

“Податковий законопроект (№2713-д – ред.) вже погоджений Комітетом для прийняття в першому читанні. У податковому законопроекті планується також внести зміни до основного закону в частині усунення суперечностей щодо створення державного регулятора. Закон наразі передбачає дві різні процедури”, – зазначив Кузьменко.

За його словами, через технічні помилки при ухваленні закону про держрегулювання організації азартних ігор, на сьогоднішній день фактично заблокований процес формування комісії, обов’язкової для створення регулятора, який, в свою чергу, вже сформує всі необхідні умови для ведення бізнесу.

“Доки не буде регулятора, не буде ліцензій для бізнесу. Відповідно, ніякої діяльності з азартних ігор бути не може. Якщо держава хоче швидко отримати гроші, то потрібно голосувати за зміни до закону у найстисліші терміни”, – наголосив експерт.

Як повідомляв Укрінформ, Закон “Про державне регулювання діяльності з організації та проведення азартних ігор” Верховна Рада ухвалила 14 липня 2020 року. Документ визначає правові, економічні, соціальні та організаційні умови функціонування азартних ігор, а також встановлює, що органом державного регулювання у сфері азартних ігор є Комісія з регулювання азартних ігор і лотерей, підпорядкована Кабінету Міністрів України. До компетенції Комісії входить: ліцензування організаторів азартних ігор; ведення відповідних реєстрів; встановлення вимог з сертифікації грального обладнання.

Закон запроваджує комплексне регулювання ринку азартних ігор в Україні і створює винятковий перелік видів діяльності у сфері азартних ігор, дозволених в Україні, а саме: організація і проведення азартних ігор в гральних закладах казино, організація і проведення азартних ігор казино в мережі Інтернет; організація і проведення букмекерської діяльності в букмекерських пунктах і в мережі Інтернет; організація і проведення ігор в залах ігрових автоматів; організація і проведення азартних ігор в покер в мережі Інтернет.

Також запроваджується система ліцензування діяльності у сфері азартних ігор з диференційованим розміром плати за ліцензії залежно від виду діяльності і розташування грального закладу.

 

Україна та Польща підписали декларацію щодо обміну інформацією у сфері оподаткування

Міністр фінансів України Сергій Марченко та міністр фінансів Польщі Тадеуш Косцінський 28 серпня 2020 року підписали Спільну декларацію про двостороннє співробітництво у сфері обміну податковою інформацією.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба Міністерства фінансів.

Зазначається, що реалізація цієї угоди дозволить сприяти посиленню зусиль, спрямованих на зміцнення адміністративної співпраці між країнами, зокрема обміну податковою інформацією, знаннями та новими технологіями, проведенню спільних заходів на кордоні як вирішального засобу для ефективної боротьби з шахрайством з ПДВ. Така співпраця приведе до помітного підвищення безпеки польських та українських громадян і підприємців, а також стабільного зростання доходів бюджету.

«Ми готові обмінюватись досвідом у сфері оподаткування для досягнення спільних цілей у боротьбі з податковим шахрайством та запобігання спробам уникнути оподаткування» – зазначив Марченко.

 

Справа Гандзюк: прокурор просить для Мангера і Левіна по 12 років тюрми

Прокуратура просить засудити голову Херсонської обласної ради Владислава Мангера і експомічника депутата Херсонської обласної ради Олексія Левіна до 12 років позбавлення волі за убивство Катерини Гандзюк.

Про це йдеться в обвинувальному акті, який у п’ятницю зачитав представник державного обвинувачення у справі Андрій Синюк у Дніпровському райсуді столиці, передає кореспондент Укрінформу.

“Прошу призначити остаточне покарання у вигляді 12 років позбавлення волі”, – оголосив прокурор.

Мангера і Левіна звинувачують в “організації вчинення умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, у спосіб особливого мучення для залякування потерпілого на замовлення, що спричинило смерть потерпілого”.

Зокрема, їм інкримінують порушення, передбачені ч.3. ст. 27 (тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили смерть), ч.2 ст.28 (вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою)і ч.2 ст.121 (умисне тяжке тілесне ушкодження) Кримінального кодексу.

Водночас обоє обвинувачених заявили у суді, що не визнають своєї вини у вбивстві Катерини Гандзюк.

Як повідомлялося, 28 липня прокуратура направила до суду обвинувальний акт щодо голови Херсонської обласної ради Владислава Мангера і експомічника депутата Херсонської облради Олексія Левіна за організацію нападу на Гандзюк.

Активістку Катерину Гандзюк 31 липня 2018 року облили сірчаною кислотою біля під’їзду її будинку в Херсоні. Опіками було уражено 40% тіла жінки. Вона перенесла кілька операцій, але 4 листопада того ж року померла.

За підозрою у причетності до її вбивства були затримані п’ятеро людей, а 12 листопада 2018 року стало відомо про арешт Ігоря Павловського – колишнього помічника народного депутата Миколи Паламарчука.

11 лютого 2019 року Генпрокуратура оголосила голові Херсонської обласної ради Владиславу Мангеру підозру в організації вбивства Гандзюк. Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю виходу під заставу у розмірі 2 млн 497 тис. 300 гривень, яку було внесено.

6 червня 2019 року п’ятьох безпосередніх виконавців нападу було засуджено на строки від 3 до 6,5 років позбавлення волі.

У січні 2020 року на території Болгарії затримали за організацію нападу на Гандзюк Олексія Левіна, помічника-консультанта депутата Херсонської облради.

16 березня Левіна екстрадували з Болгарії в Україну. На думку слідчих, Левін є ключовою фігурою, яка пов’язує виконавців і замовників нападу на Гандзюк. Він підозрюється в організації цього злочину, підбурюванні до його виконання, наданні інформації, зокрема, щодо місця проживання Гандзюк. У березні суд продовжив до 29 липня строк розслідування справи проти Левіна.

27 квітня Офіс Генпрокурора і СБУ оголосили про завершення слідства у справі про організацію нападу на Гандзюк.

11 червня Мангеру вручили постанову про поновлення досудового розслідування, а також клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

20 серпня Дніпровський районний суд продовжив до 18 жовтня 2020 року Манеру і Левіну запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою без можливості внесення застави.

 

Сім’я Гандзюк вимагає від Мангера і Левіна 23 мільйони за моральну шкоду

Сім’я Катерини Гандзюк заявила цивільний позов до обвинувачених у її вбивстві голови Херсонської обласної ради Владислава Мангера і експомічника депутата Херсонської обласної ради Олексія Левіна з вимогою виплатити 23 млн грн моральної шкоди.

Як передає кореспондент Укрінформу, з відповідною заявою виступила у Дніпровському райсуді столиці у п’ятницю Ольга Веретильник – представниця батьків і цивільного чоловіка Гандзюк.

“Потерпілі оцінили завдану моральну шкоду у 23 мільйони гривень”, – оголосила вона.

За словами Веретильник, убивство Катерини Гандзюк є непоправною втратою для її родини. Крім цього, у процесі слідства обвинувачені робили заяви, які завдавали додаткових душевних і моральних страждань рідним загиблої.

Представниця сім’ї Гандзюк додала, що потерпілі постійно перебували у лікарні поруч з Катериною і були змушені залишити свою роботу та звичні заняття. Вони також витратили значну суму на оплату проїзду з Херсона до Києва і проживання у столиці.

Як повідомлялося, 28 липня прокуратура направила до суду обвинувальний акт щодо голови Херсонської обласної ради Владислава Мангера і експомічника депутата Херсонської облради Олексія Левіна за організацію нападу на Гандзюк.

Херсонську активістку Катерину Гандзюк 31 липня 2018 року облили сірчаною кислотою біля під’їзду її будинку в Херсоні. Опіками було уражено 40% тіла жінки. Вона перенесла кілька операцій, але 4 листопада того ж року померла.

За підозрою у причетності до її вбивства були затримані п’ятеро людей, а 12 листопада 2018 року стало відомо про арешт Ігоря Павловського – колишнього помічника народного депутата Миколи Паламарчука.

11 лютого 2019 року Генпрокуратура оголосила голові Херсонської обласної ради Владиславу Мангеру підозру в організації вбивства Гандзюк. Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю виходу під заставу у розмірі 2 млн 497 тис. 300 гривень, яку було внесено.

6 червня 2019 року п’ятьох безпосередніх виконавців нападу було засуджено на строки від 3 до 6,5 року позбавлення волі.

У січні 2020 року на території Болгарії затримали за організацію нападу на Гандзюк Олексія Левіна, помічника-консультанта депутата Херсонської облради.

16 березня Левіна екстрадували з Болгарії в Україну. На думку слідчих, Левін є ключовою фігурою, яка пов’язує виконавців і замовників нападу на Гандзюк. Він підозрюється в організації цього злочину, підбурюванні до його виконання, наданні інформації, зокрема, щодо місця проживання Гандзюк. У березні суд продовжив до 29 липня строк розслідування справи проти Левіна.

27 квітня Офіс Генпрокурора і СБУ оголосили про завершення слідства у справі про організацію нападу на Гандзюк.

11 червня Мангеру вручили постанову про поновлення досудового розслідування, а також клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

20 серпня Дніпровський районний суд продовжив до 18 жовтня 2020 року Манеру і Левіну запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою без можливості внесення застави.

 

У справі “Роттердам+” зняли всі підозри

Повторна експертиза не підтвердила нанесення збитків.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура зняла всі підозри, які були висунуті раніше в ході розслідування так званої справи “Роттердам+”.

Про це повідомила пресслужба САП, інформує ЛБ.

В серпні 2019 року антикорупційні органи висунули підозри в зловживанні службовим становищем шістьом особам, серед яких був, зокрема, і колишній голова Нацкомісії з питань енергетики і комунальних послуг Дмитро Вовк.

Підозри базувалися на доказах та документах, які підтверджували завдання збитків у 2016-2017 роках. Але оскільки формула “Роттердам+” діяла також в 2018-2019 роках, а сторона захисту надала альтернативні експертні дослідження, було прийнято рішення провести нову комісійну судово-економічну експертизу за весь період 2016-2019 років.

18 серпня САП отримала висновок цієї експертизи, яка не підтвердила збитки, нанесені формулою “Роттердам+”.

Прокуратура вирішила, що це ставить хрест на перспективі довести винуватість підозрюваних.

“Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. На теперішній час, у зв’язку з тривалістю досудового розслідування, фактичним обмеженням строків досудового розслідування та відсутністю інших процесуальних джерел доказів, вичерпано можливості отримати достатні докази для доведення винуватості підозрюваних та інших осіб в суді”, – сказано в повідомленні.

Тому 27 серпня кримінальна справа в частині щодо підозрюваних була закрита.

“Проте в повному обсязі кримінальне провадження не закрито, в ньому триває досудове розслідування”, – повідомила САП.

НАБУ категорично не погоджується з таким рішенням та збирається оскаржити його перед генеральним прокурором та в.о. керівника САП.

“Розслідування цієї справи знаходилося на завершальній стадії, детективи зібрали всі необхідні та переконливі докази для скерування її до суду і доведення винуватості підозрюваних осіб. Про підозру повідомили 6 особам, внаслідок дій яких споживачам електроенергії завдано 18,87 млрд грн збитків, що підтверджено відповідною експертизою. Комплексною експертизою підтверджені розрахунки збитків за 2016-2017 роки, але суть її зводиться до того, що питання протиправності дій,  відповідно, і настання збитків, має вирішити суд”, – сказано в повідомленні НАБУ.

Бюро вважає незрозумілим рішення прокурора САП.

“Процесуальний керівник у справі за весь час розслідування жодного разу не витребовував матеріали провадження для вивчення, не запитував у слідства, чи дійсно вичерпані можливості доказування, і два дні тому обговорював на нараді, як краще рухатись по справі далі. Замість того, щоб скерувати її до суду, з незрозумілих детективам причин, він несподівано ухвалив рішення про закриття справи нібито на підставі відсутності достатніх доказів та можливостей їх здобути, відтак, унеможливив покарання винних осіб”, – вважають в НАБУ.

Нагадаємо, в березні 2017 року Національне антикорупційне бюро почало кримінальне провадження з приводу формули “Роттердам+”. Його було кваліфіковано за ч. 2 ст. 364 КК України (зловживання владою або службовим становищем).

Досудовим розслідуванням встановлено, що голова і члени НКРЕКП, використовуючи службове становище, всупереч інтересам служби та діючи в інтересах генеруючих компаній, навмисне, з метою створення умов отримання ГК ТЕС надприбутків, у січні-березні 2016 року за розробку порядку формування оптової ринкової ціни (“Роттердам+”) забезпечили включення в нього відверто необґрунтованої формули, яка збільшувала вартість вугілля. Таким чином, вони створили всі необхідні умови для зростання ціни продажу електричної енергії на оптовому ринку.

З запуском нового ринку електроенергії, який стався 1 липня 2019 року, методика формування оптової-роздрібної ціни на електроенергію, більш відома як формула “Роттердам+”, припинила своє існування.

 

НАБУ оскаржить закриття справи “Роттердам+”УП

Національне антикорупційне бюро заявляє, що ще 2 дні тому прокурор САП обговорював на нараді, як краще рухатися по справі, а тепер вирішив закрити її “з незрозумілих причин”.

Про це йдеться в повідомленні пресслужби НАБУ.

НАБУ оскаржить це рішення.

“Розслідування цієї справи перебувало на завершальній стадії, детективи зібрали всі необхідні і переконливі докази для направлення її до суду і доведення винуватості підозрюваних”, – стверджують в НАБУ.

У Бюро стверджують: експертиза підтвердила, що дії 6 осіб завдали споживачам 18,87 млрд грн збитків, і сказала, що питання протиправності дій повинен вирішити суд.

Прокурор САП при цьому жодного разу за час розслідування не витребував матеріали провадження і не питав у слідства, чи дійсно всі можливості довести вину підозрюваних вже вичерпані, стверджують в НАБУ.

“Два дні тому (прокурор. – Ред.) обговорював на нараді, як краще рухатися по справі далі. Замість того, щоб направити її до суду, з незрозумілих детективам причин він несподівано прийняв рішення про закриття справи нібито на підставі відсутності достатніх доказів і можливостей їх отримати, таким чином зробивши неможливим покарання винних осіб”, – сказано в повідомленні.

“НАБУ категорично не погоджується з таким рішенням. Ми переконані, що вирішення долі цього провадження поза судовим процесом не відповідатиме законним інтересам громадянського суспільства і держави. Адже справа “Роттердам+” є знаковою для України, і про необхідність її завершення неодноразово заявляли вищі посадові особи”, – цитує заяву пресслужба.

“Ми будемо робити все можливе законним чином, щоб відновити розслідування і передати справу до суду для її оцінки як неупередженим судом, так і громадянським суспільством”, – пообіцяли в НАБУ.

Нагадуємо:

Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Віталій Пономаренко, який керує справою з боку САП, вніс постанову про закриття справи “Роттердам+”.

Як відомо, у грудні 2016 року Окружний адміністративний суд міста Києва відмовив у позові до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, яким позивач просив визнати незаконною постанову НКРЕКП про затвердження формули “Роттердам+”.

Апеляційний адмінсуд і Вищий адмінсуд залишили рішення без змін.

У січні 2020 року позивач подав до ОАСК заяву про перегляд рішення про відмову за нововиявленими обставинами, але суд повернув заяву, оскільки, на його думку, заявник не є учасником справи. Позивач подав апеляцію на таке рішення і 10 березня суд її задовольнив. Також суд повернув заяву про перегляд рішення для продовження розгляду її суддею ОАСК.
У березні 2016 року Нацкомісія затвердила нову методику визначення оптової ринкової ціни на електроенергію. Згідно з нею, вартість вугілля у виробництві вугільно-теплової генерації рахувалась за формулою “вартість вугілля у порту Роттердам плюс вартість його доставки в Україну”.

Через застосування нової формули теплові генерації, в тому числі генерації ДТЕК Ріната Ахметова і державне “Центренерго”, стали продавати електроенергію дорожче.

Формула втратила чинність з 1 липня цього року у зв’язку з переходом України на новий ринок електроенергії.

8 серпня 2019 року детективи НАБУ у справі “Роттердам+” повідомили про підозру шістьом особам, зокрема голові Нацкомісії Дмитру Вовку та Бутовському.

За даними слідства, Вовк за попередньою змовою з групою інших осіб розробили та у 2016 році прийняли необґрунтований регуляторний акт, так звану “формулу Роттердам+”.

Цим документом вони створили умови для штучного зростання ціни продажу електричної енергії на Оптовий ринок електроенергії, чим завдали державі збитків на 18,9 мільярда гривень.

НАБУ не знайшло документального підтвердження того, що вугілля в Україну за формулою “Роттердам+” потрапляло морем з Роттердама в заявлених обсягах.

 

КС визнав призначення Ситника директором НАБУ неконституційним – джерело

УП

Конституційний суд визнав неконституційним указ про призначення Артема Ситника директором Національного антикорупційного бюро України.

Джерело: поінформований співрозмовник УП в суді, “Інтерфакс-Україна“.

Пряма мова: “Визнано неконституційним”.

Деталі: Національне антикорупційне бюро України не коментує цю інформацію, тому що не оприлюднено рішення і немає офіційної інформації.

“Українська правда” намагається отримати коментар пресслужби КС.

Що передувало: У травні стало відомо, що нардеп від “Слуги народу” Олександр Дубінський та ще пів сотні народних обранців просять Конституційний суд визнати призначення директора Національного антикорупційного бюро Артема Ситника неконституційним.

У поданні нардепів йшлося про те, що питання про призначення директора НАБУ вийшло за конституційні повноваження президента і Петро Порошенко, призначаючи Ситника, вийшов за межі своєї компетенції.

 

КС оприлюднив рішення щодо Ситника: Порошенко перевищив повноваження

УП

Конституційний суд дійшов висновку, що п’ятий президент України Петро Порошенко перевищив свої повноваження, призначаючи Артема Ситника на посаду директора Національного антикорупційного бюро, яке належить до органів виконавчої влади.

Джерело: рішення КС від 28 серпня на офіційному сайті суду

Дослівно: “Конституційний суд України доходить висновку, що призначення президентом України керівника органу, який за своїми повноваженнями функціонально належить до органу виконавчої влади, призведе до розбалансування системи стримувань і противаг, порушення функціонального розподілу влад та фактичної зміни форми державного правління, передбаченої Конституцією України. Таким чином, указ суперечить вимогам частини четвертої статті 5, статті 6, частини другої статті 19, пункту 9² статті 116 Конституції України”.

Деталі: Таким чином указ президента України, Про призначення А. Ситника директором Національного антикорупційного бюро України” від 16 квітня 2015 року № 218/2015, визнаний неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним судом України цього рішення.

Водночас вказано, що це рішення КСУ не поширюється на правовідносини, які виникли внаслідок здійснення посадових обов’язків особою, призначеною вищевказаним указом.

Що передувало: Джерело УП повідомило, що Конституційний суд визнав неконституційним указ про призначення Артема Ситника директором Національного антикорупційного бюро України.

Представник президента України в КС Федір Веніславський в коментарі “Інтерфакс-Україна” назвав таке рішення КС очікуваним.

Передісторія:

У травні стало відомо, що нардеп від “Слуги народу” Олександр Дубінський та ще пів сотні народних обранців просять Конституційний суд визнати призначення директора Національного антикорупційного бюро Артема Ситника неконституційним.

У поданні нардепів йшлося про те, що питання про призначення директора НАБУ вийшло за конституційні повноваження президента і Петро Порошенко, призначаючи Ситника, вийшов за межі своєї компетенції.

 

У НАБУ вважають рішення КСУ щодо Ситника політично вмотивованим

У Національному антикорупційному бюро назвали політично вмотивованим рішення Конституційного суду визнати незаконним призначення Артема Ситника директором НАБУ.

Як повідомляє Укрінформ, про це повідомила пресслужба антикорупційного відомства. 

В НАБУ наголосили, що рішення було ухвалене у рекордно короткі терміни невдовзі після оприлюднення “плівок ОАСК”, у яких фігурував КСУ.

“Ухвалене в рекордно короткий термін, невдовзі після оприлюднення так званих “плівок ОАСК”, на яких задокументовано розмови щодо “керованого правосуддя в Україні”, у тому числі й стосовно ухвалення рішень Конституційним Судом України, це рішення є черговим кроком на шляху знищення інституційної незалежності Національного бюро”, – йдеться у повідомленні.

В НАБУ також нагадали, що не так давно КСУ позбавив бюро права через суд анулювати незаконні угоди державних підприємств “та фактично звільнив топпосадовців від кримінальної відповідальності за незаконне збагачення, яке розслідували детективи НАБУ“.

“Ініціаторами цих звернень, а також законопроєктів, які впродовж останніх 5 років у тій чи інший спосіб мали на меті послабити спроможність НАБУ розслідувати топкорупцію, виступали фігуранти розслідувань НАБУ, в тому числі й ті, які вже мають статус підозрюваних чи опинилися на лаві підсудних”, – наголошується у повідомленні.

При цьому в НАБУ зазначають, що рішення КСУ не передбачає автоматичного звільнення Артема Ситника з його посади.

Як раніше повідомив перший заступник голови комітету Ради з антикорупційної політики Ярослав Юрчишин, на даний момент тільки Президент Володимир Зеленський може звільнити

 

Вадим Пристайко: Для Донбасу існував також “план С”. І я розумію, що його сприймуть як “зраду”

Сергій Сидоренко, Європейська правда

Вадим Пристайко – один із топ-представників української дипслужби, що очолював посольство у Канаді та місію України при НАТО. Та, можливо, ще важливішим є його досвід роботи у новій владі. Пристайко увійшов до команди Володимира Зеленського ще до його інавгурації, після чого працював дипрадником президента, очолив МЗС в уряді Гончарука та нетривалий час пропрацював віцепрем’єром з європейської та євроатлантичної інтеграції.

Наступного тижня Пристайко має полетіти до Лондона – нещодавно президент призначив його послом України у Великій Британії.

“Європейська правда” зустрілася з дипломатом, доки він не відбув з Києва, щоби поговорити про британський напрямок, і не лише про нього.

Якої підтримки ми чекаємо від Лондона? Що буде на санкційному напрямку?

Чи можливе повернення Донбасу військовим шляхом? І яким, нарешті, може виявитися “план Б” по Донбасу, до якого Україна – за минулими заявами і самого Пристайка, і Зеленського – може перейти, якщо переговори в мінському та нормандському форматах знову зайдуть у глухий кут?

Вадим Пристайко, як він сам підкреслював під час розмови, зараз не веде переговорів щодо Донбасу, тому його ідеї не є офіційною позицією України з цього питання. І, як часто буває з відвертими відповідями на непрості запитання, вони точно сподобаються не всім. Але вони точно заслуговують на увагу.

Про це та інше – у великому інтерв’ю ексміністра та посла для “Європейської правди”.

“До Британії ми не інтегруємося, але угода буде”

– Для початку – філософське запитання. Хто для нас Британія?

– Британський трек – унікальний. Це вже не Європейський Союз і ще не Сполучені Штати. Він зараз стає дедалі важливішим, і не тільки для України. Це також наш дуже важливий безпековий партнер, від якого, я сподіваюсь, найближчим часом ми зможемо отримати реальну військову допомогу, сприяння в розвитку Збройних сил.

– Ви про летальну зброю?

– В тому числі йдеться про значний контракт на летальну зброю – не тільки придбання, а й виробництво в Україні, локалізацію. Це позиція нашого уряду, і вона справедлива.

– Якими ще є пріоритети майбутньої співпраці України з Британією? Умовно кажучи, які завдання поставило керівництво держави?

– Я зараз завершую консультації перед від’їздом, щоби зрозуміти очікування та пріоритети кожного керівника або члена уряду, але пріоритетом №1 для мене є організація візиту президента Зеленського до Великої Британії. У нас давно є запрошення прем’єр-міністра Британії, але COVID вносить корективи.

І приїхати нам треба не просто, щоби почути: “Дуже вас любимо, цінуємо”.

Треба мати практичний бік.

Зараз Україна з Британією завершують роботу над угодою, яка зафіксує майбутнє нашої взаємодії (вона замінить Угоду про асоціацію у відносинах України та Британії. – ЄП). Ми хочемо підписати угоду під час візиту. Нинішній стан її готовності дозволяє на це розраховувати, не підганяючи документ до дати візиту.

– Є думка, що Британія спершу укладе угоду про умови свого “розлучення” з ЄС і лише потім підписуватиме угоди з іншими. Чи це так?

– Я не бачу зацікавленості британської сторони в тому, щоби угода з Україною обов’язково була після з їхньої угоди Євросоюзом. Ці процеси, на мою думку, можуть йти абсолютно незалежно. Більше того, у британських владних колах відчувається очікування, дефіцит постєесівської, постбрекзітовської самореалізації. Велика Британія зараз налагоджує двосторонні відносини з усім світом, тому це – найзручніший момент і для України.

– Умови торгівлі з Британією за новою угодою будуть кращими від ЗВТ Україна-ЄС?

– У цій угоді буде менше винятків (з безмитного режиму. – ЄП), ніж у нашій угоді з ЄС. Це логічно, адже одна держава має менше інтересів на всіх напрямках, аніж весь Євросоюз.

Вільна торгівля є основою угоди. Є навіть думка про те, чи не варто її зробити окремим документом, окремо від політичної частини. Зараз переговори ведуться в одному документі, але я не виключаю, що може виникнути бажання: “Слухайте. Нам треба довести переговори до кінця по торговельному треку. Але перед цим ми хочемо підписати велику політичну домовленість”. В такому разі торговельну частину ми виокремимо.

– У чому цінність політичної угоди з Британією? З ЄС зрозуміло – ми прагнемо вступу до Євросоюзу, беремо на себе зобов’язання. Але ж до Великої Британії Україна не інтегрується?

– Я це перевіряв – ні, не інтегруємося (сміється).

Але ми поділяємо з Британією загальнолюдські, загальнополітичні, демократичні принципи. Це – частина нашого загального руху в бік Заходу.

Також тісніша двостороння співпраця з Британією відкриває для нас можливості в тих організаціях, в яких Британія є членом, наприклад у альянсі “П’ять очей” (розвідувальний альянс, до якого входять такі країни: Австралія, Канада, Нова Зеландія, США та Велика Британія). Не забуваймо про спеціальні відносини між Британією і Сполученими Штатами, про роль Британії в НАТО. Оця конгломерація можливостей дозволить Україні швидше просувати по шляху на Захід, який ми обрали.

“Я за тиждень їду до Лондона як посол, але ще не маю візи”

– А про безвіз із Британією в угоді буде?

– Безвіз – одна з найскладніших частин переговорів. Міністр закордонних справ, Міграційна служба, МВС ведуть за це боротьбу в прямому і переносному сенсі.

Цю частину угоди наші британські колеги відстоюють найбільше. Вони роблять кроки назустріч, але ми вважаємо, що можемо очікувати на більше. Я дуже скептично ставлюся до їхньої готовності відкритися для України так, як ми цього хочемо.

– Ми, звісно, хочемо повного безвізу. А на що можна розраховувати?

– Реалістичні варіанти: спрощення процедур, подовження терміну віз.

Свого часу Сполучені Штати пішли останнім шляхом, і зараз українці отримують переважно десятирічні візи. Для людини, яка отримала візу, це – майже безвіз.

Ще одна проблема: зараз людина, яка подала на візу і відповідає всім вимогам, все одно не має впевненості, що вчасно її отримає. А через коронавірус процедура додатково ускладнилася. Навіть я вимушений іти складним шляхом, подаючи спершу на стандартну Visitor Visa.

– Тобто ви, посол, їдете у Лондон без “довгої” візи?

– Так, станом на сьогодні у мене немає візи, хоча вже наступного тижня я маю відлетіти до Лондона. Це доволі незвична ситуація для дипломата, відрядження якого погоджене з Лондоном.

– Повернуся до питання довгих віз. У Британії формально і зараз є п’ятирічні візи, але їхня вартість неадекватна, у 10 разів дорожче за піврічну.

– Я згоден з вами. Ми взагалі пропонуємо знизити її до нуля – це один зі шляхів. Ми британців питаємо: навіщо вам візовий збір? Ви хочете, щоби подорожуючі покривали вартість бюрократичних витрат? То ви й так віддали обробку анкет у недешеві візові центри. А якщо ж ви турбуєтесь щодо еміграційних потоків, то давайте залишимо візу, звівши до нуля її ціну, лишивши тільки збір на функціонування візових центрів.

Натомість можна більше уваги приділяти візовій історії українського подорожуючого. Навіть якщо ти не їздив у Британію, але в тебе є поїздки до країн Шенгену, США, Сінгапуру, Австралії – це повинно мати значення. Це все варіанти, про які ми маємо вести переговори.

До слова, я, коли був міністром закордонних справ, після виходу Великої Британії з ЄС прийняв рішення про продовження безвізового в’їзду для британських громадян лише на один рік. Хоча Британія розраховувала, що для них буде відновлено безстроковий безвізовий режим.

– Чи означає це, що ми і далі будемо продовжувати безвіз для британців, лише якщо Лондон буде готовий пом’якшувати правила для українців?

– Я не міністр, і не мені ухвалювати це рішення, але я розраховую, що мої колеги підуть тим шляхом, який ми проклали.

А “Європейській правді” дякую за те, що ви тоді це підтримали. Бо багато хто казав: “Ви хочете добитися чогось у Британії? То куди ви лізете?”. А я вважаю, що Україна має нагадувати про свою суб’єктність, маючи тверду позицію. Так, ми хочемо мати в Україні британських туристів, бізнес. Але в першу чергу наш інтерес – це права українських громадян.

“Ми не можемо відкидати військовий варіант звільнення Донбасу”

– Ви чекаєте на нову роль Британії у протидії агресії РФ? Чи йдеться про загальну підтримку щодо санкцій?

– Британія ніколи не ховалася від готовності брати участь у будь-якому процесі – нормандському, мінському чи якомусь новому, якщо буде потреба. Небагато країн до цього готові, адже, крім слави, тут багато не заробиш. А останні шість чи сім років переговорів показали, що й слави дуже мало.

– Можемо розраховувати на посилення санкцій?

– Я взагалі виступаю проти “фетишизації” санкцій.

Те, що Росії боляче, ще не робить нам краще. Натомість головний пріоритет – як нам стати сильнішими.

Так, санкції проти держави-агресора, безумовно, відновлюють справедливість і мають примушувати їх щось робити. Але досі ніякі санкції не примусили Росію вивести з Донбасу пару тисяч своїх (військових) радників.

Кажуть про “споживчий” вплив санкцій, який відчувають росіяни, і що він мав би впливати на політичні процеси – то цього впливу поки немає. Холодильник у них не перемагає телевізор, у телевізора позиції поки що сильніші. Як жартують самі росіяни, вони “і раніше не жили добре, то й зараз не треба починати”.

Є вплив санкцій на деяких олігархів, які не можуть їздити на Лазурне узбережжя, родини яких не можуть навчатися комфортно, як звикли. Цей вимір є, але в системі ухвалення рішень у РФ він не відчувається.

Натомість є дійсно важливий вимір санкцій. Він стосується майбутнього Росії.

Майбутнє Росії обмежується технологіями. Існують сили в Росії, які розуміють, що не вийде побудувати свій інтернет, “Чебурашку”, чи як вони там збираються його назвати. Які вголос кажуть: “Ми не можемо отримати технології глибоководного буріння, сучасні матеріалознавчі чи якісь інші технології, а без цих технологій ми стаємо країною третього світу”.

Ось це – те, що в санкціях дійсно важливе.

– Якщо не фокусуватися на санкціях, то які у нас лишаються шляхи здолати Росію? Військовий варіант же не реальний?

– Знаєте, звідки пішла фраза про “101-ше китайське попередження”? Колись у минулому сторіччі Китай попереджав усіх, що “ми вас розірвемо, якщо…” Але тільки попереджали, а не робили, бо військова потужність Китаю тоді була сміховинною.

Хто міг тоді подумати, що менш ніж за 100 років вони підуть вгору настільки швидко, що з ними конкуруватиме тільки одна держава у світі.

Цей приклад свідчить: нічого не можна відкидати, навіть варіант військового розв’язання.

Я вважаю, що у нас має бути такий таємний план, і він має постійно оновлюватися з розрахунку на зростання наших спроможностей. Не можна цього відкидати.

– Але це, певно, план на тривалішу перспективу. А зараз що? Адже є скепсис щодо зміни позиції навіть зі зміною Путіна. То на що покладатися, окрім санкцій?

– Колись була дискусія, чи не варто нам закінчувати “Мінськ” 31 грудня 2015 року – адже саме ця дата прописана у самих угодах. І оголосивши тоді, що “Мінськ” себе вичерпав, ми би нічого не порушили, навіть формально. Щоразу контраргумент був: “тоді Захід скасує санкції”. Мовляв, санкції прив’язані до “Мінська”, тому “Мінськ” святий, його чіпати не можна.

Я ніколи не підтримував цю логіку. По-перше, в самих Мінських угодах не прописані ніякі санкції. Вони прив’язані рішенням європейським.

Так, ризик є, я це усвідомлюю, тому це має бути рішення голови держави. Але якщо буде вибір між виживанням держави та виконанням до кінця “Мінська”, то очевидно що є пріоритетом.

Тому ми за потреби можемо забути про “Мінськ” просто завтра і сказати: “Все, він закінчився. До побачення!”.

Якщо через це скасують частину санкцій, то це неприємно, але це не проблема. Якщо Росія у відповідь вийде зі столу переговорів – то зовсім неприємно. Але і це ще не кінець світу. Адже все залежить від того, якою є наша з вами мета.

– Наша мета – відновити територіальну цілісність і контроль України над територією у межах міжнародно визнаних кордонів, як було до 2014 року.

– А якщо ми на певний час відмовимося від переговорів про відновлення територіальної цілісності, розуміючи обмеженість наших спроможностей, і вирішимо, що повернемося до цього згодом? Ми ж по Криму фактично відмовилися. У нас навіть немає переговорної платформи. Ми підтримуємо політичний дискурс про Крим, але не робимо нічого.

– В практичному сенсі – так.

– А якщо піти далі і сказати: ми хочемо розвивати власну державу, але нам впихують те, що змінює вектор нашого розвитку. То постає питання: чи ми змінюємо свій вектор під впливом агресора? Але ж цього агресор і хотів досягти!

Тобто нам треба ухвалити рішення: чи Україна зберігає західний вектор, чи ми відновлюємо, повертаємо (контроль на Донбасі. – ЄП) і викреслюємо рішення про рух на Захід?

“Я розумію, що це сприймуть як “зраду”

– Чи правильно я розумію, що ви кажете про тимчасову відмову від ідеї повернення контролю на Донбасі?

– Правильно. Я розумію, що така ідея може викликати широку дискусію… Але я пропонував (президенту Зеленському. – ЄП) такий план.

Перший етап – виконувати Мінськ. Це те, що ми зараз і робимо. Це болісно, неприємно, це розхитує наше суспільство. Але існує якась межа. Раніше йшлося про грудень 2019 року, зараз – про грудень 2020 року, що теж нормально. Але тоді (після настання крайньої дати. – ЄП) ми ухвалюємо рішення, що цей трек більше не працює.

Мінськ, Шмінськ… Немає його більше.

Тоді задіємо другий варіант – запрошуємо міжнародну миротворчу місію. Я би навіть не висував критичну вимогу – чи йдеться про місію вздовж кордону України з РФ, чи вздовж лінії (зіткнення. – ЄП).

– Але якщо будуть миротворці по лінії фронту, то це означає, що ми відмовляємося на тривалий час від намірів відновити свій суверенітет над територією ОРДЛО.

– Це все розмови, бо на практиці завести миротворців виключно на лінію неможливо, вони все одно будуть також десь там. Але відмовитися від цього варіанта росіянам буде складніше, бо вони самі запропонували його.

Таке рішення ухвалюється в Раді безпеки ООН. Воно одномоментно змінює реальність на Донбасі. Якщо проголосували – то все, миротворці будуть. Тому, щоби зірвати його, Росія має підняти руку і проголосувати проти. Якщо вони це зроблять, нам залишається третій варіант – визнати, що на теперішньому етапі ми не можемо реалізувати свої наміри і відновити суверенітет на Донбасі.

В цьому разі ми маємо започаткувати програму переселення. Наприклад, побудувати чотири містечка-сателіти в різних регіонах країни, куди зможуть заїхати (з окупованої частини Донбасу. – ЄП) ті, хто хоче продовжити будувати Україну разом з нами. Допоможіть нам її побудувати.

– Це той проєкт “Стіна”, про який ви як міністр говорили як про “план Б”?

– Він, як бачите, був планом “С”, бо є три етапи – виконання “Мінська”, миротворці і цей. Але для спрощення можна його назвати “планом Б”. Термін “Стіна” я волів би не вживати. Це те, що викликає відразу і несприйняття.

Натомість це більше схоже на те, що робила Західна Німеччина після війни. Вони визнали: на цьому етапі ми не можемо об’єднатися, але ми залишаємося нацією, яка потім об’єднається.

Втім, частина політичного класу вірить, що визнання самої цієї ідеї буде політичним самогубством, тому треба тягти за собою воза, як би він не виглядав. Навіть якщо він повний російських оперативників, ми будемо продовжувати тягти. Цьому дуже рада Москва – там “тішаться” від нашої наївності і готовності впрягтися у воза, який ми не можемо потягти в принципі.

Але ми маємо знайти цю формулу і сказати: “Ні. Це наша земля, її захопив агресор. Але у нас немає військової сили, щоб забрати її у агресора, а наші партнери не можуть нам допомогти в цьому. І єдиним варіантом, який дозволить не змінити курс нашого розвитку, не стати “Боснією і Герцеговиною”, недіючою демократією – це відкласти (відновлення територіальної цілісності. – ЄП) у довгу шухляду”.

– “В довгу шухляду” означає, що рішення тимчасове і ми повернемося до питання, чи все ж ставимо крапку?

– Абсолютно тимчасове рішення. В історії взагалі ніколи не було постійних рішень. Оця фраза росіян, що, мовляв, “Крим завжди належав нам”. Коли належав? І як довго – 300 років? Що таке 300 років для Криму? У нас у Києві є будинки під 300 років.

– Ви вважаєте, що реально “продати”, пояснити цей план народові?

– Я розумію, що це буде сприйнято як “зрада”.

Ви праві, я не бачив політика, який би визнав, що наш з вами розвиток, майбутнє нашої держави є важливішим, ніж ця свята територія з усіма людьми, які там опинилися в силу агресивних дій.

Можливо, це дуже радикальна ідея. Але я думаю, що краще все-таки бути державою, народом. У нас в історії цього постійно не вистачало.

– Цей “план Б” чи “С” передбачає, що Росія зберігатиме лінію, по якій проходить “стіна”, і не спробує її змінити, активізувавши бойові дії. Звідки у вас така впевненість?

– Це одне із завдань Росії – зробити так, щоби ми завжди ухвалювали рішення під тиском цієї можливості. Щоби ми розвивали державу, постійно озираючись через плече – чи не підуть вони в атаку. Саме тому лунають заяви усіляких “лідерів ЛНР/ДНР”, що вони хочуть “відновити територіальну цілісність Донецької та Луганської областей”.

Наша задача – кивати головою і посилювати свої Збройні сили.

– COVID впливає на ставлення світу до нашого конфлікту?

– Правильним з політичної точки зору було б мені сказати: “Ні, всі країни, як одна, турбуються про російсько-українську війну і готові підставити плече”. І напевно, на цьому треба було б поставити крапку.

Але це не так.

Навіть без пандемії. Навіть для багатьох українців війна починає ставати чимось на кшталт: “ах, да, Схід. Там щось відбувається, але є інші проблеми”. У інших держав ще більше аргументів, щоби, почісуючи голову, сказати: “Це все недобре, конфлікт не має забирати життя…”, – і переключитись на інше.

А така катастрофічна проблема, як COVID, безумовно, відсуває всі інші проблеми.

І маємо це пам’ятати. Якщо ми дозволимо конфлікту відійти на другий, третій, четвертий план, то він може залишиться тільки нашою проблемою.

– А як його утримувати на порядку денному?

– Я вважаю, що ми маємо усвідомлювати: увага світу до наших проблем не може зберігатися вічно. Тому конфлікт треба розв’язувати, або так, або інакше.

Саме тому я, описуючи можливі дії стосовно Донбасу, підкреслював: щоразу мають звучати якісь конкретні терміни, як-то “план А триває до грудня, далі – план Б”. Нехай ці терміни будуть суто формальні, незрозуміло звідки взяті. Вони мають існувати для того, щоб розуміти, що це не нескінченна історія.

“Залишатися за межами НАТО – це наївно і неефективно”

– І на завершення – давайте поговоримо про НАТО. Нещодавно Україна отримала у Альянсі статус партнера з розширеними можливостями (Еnhanced Opportunities Partner, EOP). Навіщо він нам?

– Це для нас на цьому етапі дуже важливе політичне визнання, що ми на правильному треку. Причому країни НАТО визнали це консенсусом.

Нам важливий рух у цьому напрямку і визнання того, що ми на правильному курсі.

– До членства?

– Абсолютно вірно. Йдеться саме про членство. Не треба бути скутими, не можна оминати згадку про це. Наша мета – стати членами Альянсу. Кожен божий день на кожній зустрічі ми маємо казати, що ми робимо те і те, але наша мета – членство.

Для багатьох країн Альянсу було б вигідно, щоб Україна залишалась другом, партнером, ким завгодно, але не членом, щоб не розповсюджувати на нас “захисну парасольку”, тому ми маємо нагадувати про свою мету. Залишатися за межами Альянсу – це наївно і неефективно з точки зору використання ресурсів.

– Яким чином ми можемо їх переконати, що нас треба поширити “парасольку”?

– Лише створивши стратегічне бачення, що Україна є необхідним членом Альянсу.

Наше завдання – змінитися так, щоби нас вважали частиною вирішення проблеми, а не частиною проблеми. Для цього треба зробити багато, але і з боку НАТО теж має бути певна еволюція поглядів стосовно України.

Бо у підсумку все зведеться до політичного рішення. Які б ми не виконували вимоги, рекомендації, стандарти, критерії – врешті-решт рішення буде прийматися з політичних міркувань. Свого часу Альянс вирішив, що для безпеки в південноєвропейському регіоні потрібне членство всіх країн у НАТО, тому зараз шукають, як це зробити. З’являються якісь компроміси, і зрештою Хорватія, Чорногорія, Північна Македонія стають членами Альянсу.

А щодо нас із вами ще не сформований консенсус про те, що Україна принесе у НАТО більше позитиву і безпеки, ніж проблем.

– Яким чином їх переконати?

– Є шлях еволюційний. Як це робить Грузія, наприклад.

Третина Збройних сил Грузії постійно перебуває в натівських операціях. Але на моє переконання, це все ж таки не вирішує питання. Це допомога, це не членство.

Статус EOP, який ми отримали – приблизно в тій самій категорії. Але це формує тло. Щоби сформувати тло для розмов про членство, потрібна політична позиція, підтримка народу і військова сумісність, здатність взаємодіяти. EOP дає нам останній фактор.

Але я не впевнений, що лише через це одного дня ми почуємо: “Слухайте, такі класні пацани, вони беруть участь у всіх наших операціях. Давайте їх візьмемо в НАТО”. Такий якісний перехід, мені здається, може не спрацювати.

Ми маємо одночасно і будувати фундамент, і готувати політичне рішення.

При цьому не треба бути скромним.

От нам кажуть: “Не порушуйте питання ПДЧ”. Та можна порушувати все що завгодно.

– У вас є відчуття, що Альянс вірить у готовність українського керівництва рухатись до НАТО?

– Нам запропонували EOP, причому процес відбувся доволі просто. Більше того, рішення було прийняте не на рівні міністрів, як очікував я, колишній посол у НАТО, а на рівні чергового засідання Північноатлантичної ради на рівні послів. Це свідчить про те, що консенсус сформувався. Це означає також, що внутрішньополітичні події в Україні не вплинули на цей консенсус. Щонайменше – до цього часу. (Інтерв’ю взяв Сергій Сидоренко, редактор “Європейської правди”)

 

Обстріл автобуса на Харківщині: підозру оголосили 14 затриманим

Поліція оголосила підозру 14 затриманим після нападу на автобус з представниками ГО «Патріоти – За життя», що стався напередодні під Харковом, і ще з п’ятьма встановленими особами проводить слідчі дії.

Про це на пресконференції 28 серпня сказав начальник поліції Харківщини Валерій Сокуренко, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Сокуренко пояснив, що лише частині затриманих оголосили підозру за статтею «замах на вбивство», іншим – інкримінується «хуліганство».

«Не всі вчиняли замах на вбивство, ми бачили ті знімки, ви бачили, хтось просто когось штовхав, а хтось вкидав коктейлі Молотова, туди, в автобус», — сказав Сокуренко.

За його словами, встановлено особи ще 5 учасників нападу, цих чоловіків доставили до поліції для проведення слідчих дій.

«Вже вчора нам було зрозуміло, що ці 14 – це не всі учасники конфлікту між радикалами, що там іще є люди, які до цього мають відношення, які до цього причетні. Була проведена радіорозвідка. І на сьогоднішню хвилину у нас є прізвища, адреси, телефони ще 35 громадян, які мають до цього відношення. Деякі з них вже затримані сьогодні, на цю хвилину. Я можу сказати, що це п’ятеро», — розповів начальник обласної поліції.

Також Сокуренко повідомив подробиці затримання 14 осіб, які переміщувалися двома машинами. У чоловіків вилучили травматичну зброю та газові пістолети, газові балончики.

«Поблизу Краснограда, автозаправочна станція – заблокований один з автомобілів зловмисників. Це був автомобіль Mitsubishi. Ми його заблокували. Комунікація між злочинцями була, і автомобіль Volkswagen змінив свій напрямок руху і з’їхав з траси на Дніпропетровськ, поїхав путівцями, але в селі Наталине був затриманий, заблокований співробітниками поліції», — розповів Сокуренко.

Слідчі дії на місці нападу продовжуються й зараз, зазначив начальник обласної поліції.

Як повідомляв Укрінформ, 27 серпня близько 19:10 на трасі біля міста Люботин Харківського району Харківської області невідомі автомобілем «Міцубісі» заблокували рух мікроавтобуса «Мерседес», у якому перебували представники ГО «За життя», та змусили його зупинитися. Після цього з автомобіля «Міцусібі» вийшло декілька осіб й з травматичної зброї обстріляли мікроавтобус, після чого втекли на своєму автомобілі.

Згодом очільник МВД Арсен Аваков повідомив, що 14 нападників затримали.

За фактом нападу поліція відкрила два кримінальні провадження: за ч. 4 ст. 296 (хуліганство) і ч. 15, п. 1,7,12 ч.2 ст. 115 (замах на вбивство двох і більше осіб з хуліганських спонукань, вчинено за попередньою змовою групою осіб) Кримінального кодексу України.

Внаслідок нападу постраждали четверо осіб. Один з постраждалих отримав струс мозку, інші – різні поранення від гумових куль. Трьох постраждалих прооперували у лікарні швидкої та невідкладної допомоги. Станом на ранок 28 серпня стан усіх чоловіків медики назвали задовільним, усі перебувають у звичайних палатах.

Ілля Кива звинувачує у нападі представників Національного корпусу, в політсилі ж заявили про свою непричетність до події, назвали організацію «За життя» «злочинним угрупованням», і звинуватили самого Киву в причетності до організації нападу на трасі.

На опублікованому в соцмережах відео видно, як мікроавтобус закидують фаєрами, наздоганяють людей, двох чоловіків б’ють ногами та кийками, зокрема, по голові.

 

Податкова проводить обшуки в міськраді Черкас – мер

Податкова поліція проводить обшуки у Черкаській міській раді.

Про це міський голова Черкас Анаталій Бондаренко написав у Фейсбуці, повідомляє Укрінформ.

Як стверджує Бондаренко, слідчі дії проводить київська податкова, у них беруть участь 55 осіб.

 

Корнієнко пояснив, з чим пов’язане падіння рейтингу “Слуг Народу”

УНН. Падіння рейтингу “Слуги Народу” пов’язане з тим, що люди очікували результатів за рік, медіаполе — токсичне, а у суспільства є запит на справедливість. Таке пояснення навів голова партії “Слуга Народу” Олександр Корнієнко в ефірі радіо “НВ”, передає УНН.

“Кілька є (проблем — ред.). Перша, це взагалі сама структура наших виборців, наших прихильників. Чесно, 20% з них відповідало відразу, що вони готові чекати результатів рік… „Слуга Народу“ тільки починала свою діяльність, було таке питання, „Скільки ви готові чекати результатів“… Рік пройшов, хтось побачив результати, хтось ні. Починають визначатися далі. Другий момент, звичайно, це ми… Вони не можуть бути такими, що всім подобаються. В присутності досить агресивного, якщо не казати токсичного, медіаполя, з боку деяких наших політичних опонентів, зрозуміло, що воно так, не завжди плюси, інколи більше уваги до мінусів”, — сказав Олександр Корнієнко.

За його словами, є %9

1 Бал2 Бали3 Бали4 Бали5 Балів (Голосів: 1 Рейтинг: 5,00 out of 5)
Loading...
Переглядів: 367

коментарі закриті

adminarmyua@ukr.net | © 2014-2020 ARMYUA
Повне (часткове) використання матеріалів дозволяється за умови наявності прямого гіперпосилання на адресу матеріалу на сайті armyua.com.ua