Головна » Інформкон'юнктура доби » Інформдень: 06.03.2020

Інформдень: 06.03.2020

Доба в ООС: Окупанти 5 разів порушили “тишу”, є загиблий та поранені

Шостого березня збройні формування Російської Федерації 5 разів порушили режим припинення вогню.

Про це йдеться у ранковому зведенні штабу сил ООС – Укрінформ.

“Противник обстріляв наші позиції із заборонених Мінськими домовленостями мінометів калібру 120 мм та 82 мм, а також з гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї”, – йдеться у повідомленні.

Чотири обстріли було зафіксовано в районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання “Схід” – двічі поруч з Авдіївкою та два рази поблизу Пісок.

У районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання “Північ” противник здійснив один обстрілів наших позицій неподалік населеного пункту Зайцеве – з міномету калібру 82 мм ворог випустив 6 мін, 4 постріли зі станкового протитанкового гранатомету, а також вів обстріл з великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї.

“Вчора, 06 березня, внаслідок підриву БМП на невстановленому вибуховому пристрої один український захисник загинув, ще три військовослужбовця отримали бойове ураження. Також у результаті ворожих обстрілів один український захисник зазнав поранення”, – додали у штабі ООС.

З початком цієї доби російські окупаційні війська вогневої активності не проявляли, втрат немає.

 

Британія в ООН: Росії є що приховувати у Криму

Спроба Росії насильно змінити міжнародні кордони, зокрема шляхом анексії Криму, загрожує основним міжнародним принципам, що становить небезпеку цілісності кожної країни.

З такою заявою виступив у п’ятницю на засіданні Ради безпеки ООН заступник постійного представника Великої Британії при ООН посол Джонатан Аллен, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

“Сполучене Королівство закликає всіх присутніх та все міжнародне співтовариство об’єднатися та стати поруч з Україною. Крим належить Україні. Безпека кожної країни залежить від основного принципу, відповідно до якого держава не повинна змінювати кордони та захоплювати території силою”, – заявив представник Сполученого Королівства.

Він підкреслив, що “саме через це доля Криму хвилює кожного з нас, бо невідомо, хто ж буде наступним”.

Водночас він звернув увагу на порушення російською окупаційною владою прав людини на півострові, підкресливши, що РФ неспроста приховує дані про це.

“Інформація про права людини обмежена, Росія не виконує резолюцій Генеральної асамблеї ООН, які закликають організувати поїздку верховного комісара з прав людини до Криму. Росії є що приховувати”, – заявив посол Аллен.

У цьому зв’язку представник Великої Британії закликав РФ якомога швидше надати доступ міжнародним місіям з моніторингу.

Як повідомляв Укрінформ, Рада безпеки ООН у п’ятницю, 6 березня, провела засідання за формулою Аррії щодо порушення прав людини в анексованому Росією Криму і шляхів деокупації півострова.

 

Чубаров розповів в ООН, як примусити Росію виконувати міжнародне право

Глава Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров анонсував в ООН проведення міжнародної мирної ходи 3 травня з материкової України в окупований Росією Крим з метою примусити агресора виконувати міжнародне право.

Про це він заявив на засіданні Ради Безпеки ООН за формулою Аррії, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

“Ми не підтримуємо нескінченні розмови про відсутність ефективних механізмів, які могли б змусити агресора і окупанта дотримуватися міжнародного права”, – заявив Чубаров.

Він відзначив, що часто ті, хто говорять про це, згадують можливість Росією накладати вето в РБ ООН або ж питання про консенсус в ОБСЄ.

“У такій ситуації Междліс кримськотатарського народу виступає з публічною ініціативою про підготовку та проведення міжнародної ненасильницької акції “Світ проти насильства і окупації, марш гідності”, – заявив представник кримських татар.

Він пояснив, що це ініціатива передбачає пішу ходу з території материкової України на територію окупованого РФ Криму. За його словами, метою цієї акції є “сприяння міжнародним організаціям, включаючи ООН, ОБСЄ, ЄС, Ради Європи та інші, в реалізації іміджу прийнятих рішень на підтримку суверенітету, територіальної незалежності, єдності і територіальної цілісності України в її міжнародно визнаних кордонах”. Крім того, марш спрямований на дотримання прав кримськотатарського народу – корінного народу Криму, етнічних українців і всіх громадян України, які проживають у Криму, незалежно від їх національності.

“Ми запрошуємо і розраховуємо на присутність (на акції – ред.) представників національних парламентів, членів парламентських асамблей парламентських органiзацiй 3 травня 2020 року на адміністративному кордоні між материковою Україною і тимчасово окупованим РФ Кримом”, – заявив Чубаров.

Разом з тим, представник РФ в ООН, виступаючи пізніше, заявив, що Росія розглядатиме це як масове порушення державного кордону, і погрожував “наслідками”.

Як повідомляв Укрінформ, у п’ятницю в Раді Безпеки ООН проходить засідання за формулою Аррії про порушення прав людини в анексованому Криму і способи деокупації півострова.

 

Радбез ООН: Чубаров заявив про невиконання Росією жодної резолюції щодо Криму

Росія повністю ігнорує голос міжнародного співтовариства і не виконала жодної резолюції ООН щодо Криму, а також рішення Міжнародного суду ООН і закликів інших міжнародних організацій.

Про це заявив в п’ятницю на засіданні Ради безпеки ООН за формулою Аррії глава Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

“Дотепер жодна з резолюцій Генеральної асамблеї ООН щодо Криму Росією не виконана. Всі постанови, рішення, резолюції, рекомендації, декларації та заклики Ради Європи, ОБСЄ та інших міжнародних організацій по частині Криму залишаються без належного реагування Російською Федерацією з порушенням нею статутних документів і принципів діяльності цих організацій”, – заявив глава Меджлісу кримських татар.

Він також нагадав, що Росія не виконала рішення Міжнародного суду ООН, який зобов’язав РФ скасувати заборону на діяльність Меджлісу кримськотатарського народу на території окупованого Криму, а також надати вільний в’їзд до Криму лідерам і членам Меджлісу.

Більш того, підкреслив Чубаров, “Росія як держава-окупант посилює репресії щодо жителів Криму”. Це характеризується, зокрема, “системними переслідуваннями і дискримінацією кримських татар – корінного народу Криму та етнічних українців, включаючи насильницькі зникнення і викрадення, вбивства, тортури і жорстоке поводження, безпідставні арешти, затримання та позбавлення волі”, – заявив він.

Зрозуміло, зазначив Чубаров, що Росія намагатиметься й надалі не лише ухилятися від відповідальності, а й максимально протидіяти будь-яким діям міжнародного незалежного моніторингу в Криму.

“Треба змусити Росію виконувати свої зобов’язання, взяті нею в рамках ООН, ОБСЄ, Ради Європи, варто гарантувати постійне забезпечення перебування співробітників зазначених міжнародних місій на території АРК і міста Севастополя”, – закликав глава Меджлісу кримськотатарського народу.

Як повідомляв Укрінформ, у п’ятницю, 6 березня, в Раді безпеки ООН проходить засідання по формулі Арріі про порушення прав людини в анексованому Криму і способи деокупації півострова.

 

Суд у Гаазі може взятися цьогоріч за справу про злочини РФ у Криму і на Донбасі

Міжнародний кримінальний суд у Гаазі може цього року розпочати розслідування злочинів, вчинених Росією в Криму і на Донбасі.

Про це в інтерв’ю Укрінформу повідомив заступник генерального прокурора України Гюндуз Мамедов.

“З 2014 року Офіс прокурора МКС опублікував вже шість звітів щодо ситуації в Україні. Події на окупованих територіях Криму та Донбасу, ймовірно, можуть стати предметом повноцінного розслідування. І у 2020 році Офіс прокурора МКС продовжить аналізувати спроможність національної системи правосуддя України самостійно розслідувати відповідні злочини, щоб остаточно вирішити, які саме справи необхідно розслідувати силами МКС, а в яких буде достатньо розслідування українськими органами правопорядку”, – сказав він.

Мамедов також підкреслив, що в останньому звіті Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду міститься певна оцінка подій в Україні.

“Офіс прокурора МКС чітко говорить, що з 18 березня 2014 року територія Кримського півострова перебуває під контролем РФ. І саме з цієї дати на події у Криму поширюється міжнародне гуманітарне право, а отже, у Криму має місце міжнародний збройний конфлікт. Щодо подій на Донбасі, то є певне розділення: міжнародний та неміжнародний конфлікти. Ми ж наразі продовжуємо збирати докази щодо наявності збройного конфлікту саме міжнародного характеру на окупованих територіях Луганської та Донецької областей, докази ефективного контролю РФ за місцевими окупаційними адміністраціями та незаконними збройними формуваннями. Все це будемо передавати на розгляд до Офісу прокурора МКС. Що стосується прогнозів, то всі ми дуже розраховуємо, що розслідування почнеться вже цього року. Але це суто моя суб’єктивна думка”, – зазначив Мамедов.

За його словами, в ході розслідування кримінальних проваджень встановлено інформацію щодо участі окремих осіб, які брали участь у захопленні Криму, у веденні військових дій проти України на Донбасі.

“Звісно, вище керівництво має політичний та дипломатичний імунітет, тому реально їх притягнути до відповідальності на національному рівні неможливо, тому ми й застосовуємо міжнародні інструменти”, – пояснив він.

Загалом, за його словами, була зроблена колосальна робота, і за весь час збройної агресії до Офісу прокурора МКС було передано 13 інформаційних повідомлень щодо найтяжчих злочинів.

“По Криму ми передавали факти використання РФ цивільного населення півострова в якості “живих щитів” під час військових дій активної фази окупації Криму у лютому-березні 2014 року, примусовий призов до служби в збройних силах РФ, видворення та депортацію жителів з Криму на основі рішень судів окупаційної влади, насильницьке переміщення засуджених в пенітенціарні установи, розташовані на території країни-агресора. Наприклад, в останньому наводимо факти примусового переміщення населення з території Криму на материкову частину України. Особливістю цього повідомлення є те, що йдеться про відповідальність окремих осіб вищого керівництва Російської Федерації саме через відповідальність держави-окупанта. Ми проаналізували протоколи допитів потерпілих та свідків примусового переміщення, систематизували доказову базу. За даними на кінець 2019 року кількість офіційно зареєстрованих внутрішньо переміщених осіб з Криму склала майже 43 тисячі осіб”, – поінформував Мамедов.

Він також сказав, що останній факт щодо ситуації на Донбасі був переданий в МКС в грудні минулого року і стосувався позасудових страт 9 військовослужбовців ЗСУ під час боїв за Іловайськ та Дебальцеве.

“Всі ідентифіковані. Крім того, у повідомленні висвітлений ще один ключовий аспект, такий як практика ведення бойових дій “чужими руками”, тобто залучення РФ в конфлікт підконтрольних їй незаконних збройних формувань. Ми хочемо донести до ОП МКС факти, що можуть свідчити про те, що згадані незаконні збройні формування використовуються Росією не тільки для досягнення військової переваги, але і для здійснення серйозних порушень міжнародного гуманітарного права”, – наголосив заступник генпрокурора України.

Як повідомлялося, Міжнародний кримінальний суд був заснований на основі Римського статуту. Ратифікація Римського статуту означає поширення компетенції дії МКС на держави, які його ратифікували. На сьогодні це більш ніж 100 країн.

20 січня 2000 року Україна підписала Римський статут Міжнародного кримінального суду (МКС), але не ратифікувала. Перешкодою став висновок 2001 року Конституційного суду про невідповідність деяких положень документа Основному закону.

І хоча Україна не є державою-учасницею Статуту, це не завадило їй звернутися до МКС, адже сам Римський статут передбачає таку можливість для країн, які його підписали.

Водночас Росія відкликала свій підпис під Римським статутом. Однак це не перешкоджає переслідуванню російських громадян за злочини, вчинені на території України.

 

Чубаров закликав в ООН запровадити ембарго на всі російські енергоносії

Для примусу Росії звільнити окуповані території на сході України і в Криму найефективнішим способом було б запровадження нових санкцій проти РФ, в тому числі ембарго на поставки енергоносіїв з Росії.

З такою заявою виступив у п’ятницю на засіданні Ради Безпеки ООН по Криму лідер Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

“Що стосується конкретних санкцій, які могли б забезпечити дотримання прав людини на окупованих Росією українських територіях, ми говоримо про необхідність вжиття жорстких економічних, політичних, дипломатичних дій”, – заявив Чубаров.

Він також наголосив, що це могло б “змусити РФ вивести свої війська з окупованих територій України” і тим самим дати можливість самій Українській державі забезпечувати права людини на своїй території.

“Серед таких необхідних дій ми вважаємо запровадження міжнародного ембарго на всі види російських енергоносіїв,” – заявив представник кримських татар.

Як повідомляв Укрінформ, Чубаров у п’ятницю також анонсував проведення міжнародної ненасильницької акції “Світ проти насильства та окупації, марш гідності”. Він закликав міжнародних представників долучитися до цієї мирної акції.

 

Кислиця порівняв виступ Росії в Радбезі ООН з фільмами жахів Хічкока

Постійний представник України при ООН Сергій Кислиця заявив, що Росія використовує прийоми із “фільмів жахів”, коли говорить про ситуацію в Криму, й порадив Москві не плутати свої вимисли з реальністю, яку підтверджують офіційні звіти ООН та інших міжнародних організацій.

Про це український дипломат заявив під час засідання Ради Безпеки ООН за формулою Арріа щодо ситуації в Криму у відповідь на виступ російського представника.

“Російська Федерація говорила про “фантастику”, про “історії жахів” (в Криму – ред.), і я хочу сказати, що у виступі РФ були заяви, які не мають нічого спільного з реальністю. А реальність – це те, що ми читаємо в доповідях Генерального секретаря ООН, підготовлених на виконання відповідних резолюцій Генасамблеї”, – зауважив представник України.

Як підкреслив Кислиця, росіяни використовують прийоми з фільмів Хічкока, так звані “макгаффіни” (об’єкти, важливі для загострення сюжету), щоби відвести увагу від справжнього розвитку подій, але це в них погано виходить.

“Макгаффіни застосовують для закрутки сюжету – у цьому випадку сюжету, який пише окупаційна влада на Кримському півострові. Однак, як і в кіноіндустрії, “макгаффіни” мають мало спільного зі справжньою історією. Сценаристи з них нікудишні”, – зауважив Кислиця.

Як повідомляв Укрінформ, Рада Безпеки ООН зібралася в п’ятницю на засідання за формулою Арріа з метою розгляду порушень прав людини в анексованому Росією Криму і шляхів деокупації півострова.

 

Штаб ООС спростовує фейк про повернення ЗСУ на ділянку розведення біля Петрівського

Інформація, розповсюджена російськими пропагандистськими ЗМІ, про нібито повернення українських підрозділів на ділянку розведення у районі Богданівка-Петрівське не відповідає дійсності.

Про це повідомляє пресцентр штабу Об’єднаних сил у Facebook – Укрінформ.

“У інформаційно-пропагандистських ЗМІ, які в ручному режимі управляються з кремля, спостерігаються спроби розповсюдити чергову фейкову інформацію про нібито повернення підрозділів ООС на ділянку розведення сил та засобів № 3 в районі Богданівка-Петрівське, зайняття нашими захисниками нових рубежів та облаштування позицій. Ця інформація абсолютно не відповідає дійсності. Всі підрозділи Об’єднаних сил залишаються на своїх позиціях в повній готовності до будь-яких дій противника”, – зазначається у повідомленні.

У пресцентрі нагадали, що 5 березня спостерігачами української сторони СЦКК зафіксовано черговий провокаційний обстріл ділянки розведення зі стрілецької зброї з позицій збройних формувань РФ у районі населеного пункту Вікторівка. “Зазначеними діями російські окупанти ще раз зухвало підтверджують своє небажання припинити збройний конфлікт, а навпаки створюють провокації задля загострення ситуації на лінії зіткнення”, – повідомляють у штабі.

Командування Об’єднаних сил закликало представників ЗМІ України відповідально та критично ставитись до інформації, яку розповсюджують пропагандистські мас-медіа країни-агресора.

 

ФСБ затримала українця в окупованому Криму

ФСБ РФ заявляє про затримання в окупованому Криму громадян України і Росії, які нібито знаходяться в російському федеральному розшуку.

Обидва затримані прямували до Криму з материкової України, повідомляють Крим.Реалії – Укрінформ.

“У ході здійснення прикордонного контролю затримано громадянина України 1983 року народження, який прямував з Києва до Феодосії. Під час перевірки документів прикордонникам стало відомо, що його особистістю зацікавлені російські органи внутрішніх справ Керчі”, – йдеться у повідомленні кримських ЗМІ, які посилаються на пресслужбу так званого прикордонного управління ФСБ Росії по Криму.

Стверджується, що раніше 36-річний громадянин України скоїв крадіжку в одному з місцевих магазинів і на момент чергового відвідання Криму був оголошений в розшук. За фактом крадіжки російські слідчі порушили кримінальну справу за статтею 158 КК Росії – крадіжка.

Другий затриманий – громадянин Росії 1993 року народження, прямував з Чернігова до Керчі.

“Прикордонники встановили, що відносно нього кримськими правоохоронними органами порушено кримінальну справу за ознаками складу злочину, передбаченого частиною 2 статті 228 КК Росії – незаконні придбання, зберігання, перевезення, виготовлення, переробка наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, вчинені у великих розмірах”, – пише Крим.Реалії.

Повідомляється, що “після додаткової перевірки і складання необхідних документів обидва громадянина передані співробітникам МВС для здійснення подальших процесуальних дій”.

Поки що коментарів затриманих і їхніх адвокатів немає.

 

Кулеба назвав стратегію повернення Криму своїм пріоритетом у МЗС

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявив, що стратегія повернення окупованого Криму є його пріоритетом на цій посаді.

Про це Кулеба написав у Twitter – Укрінформ.

“Два місяці тому я був на адмінмежі з тимчасово окупованим Кримом і зробив крок за неї. Ми зробимо ще багато дієвих кроків для деокупації півострова. Стратегія повернення Криму — мій пріоритет як міністра закордонних справ. Крим не продається. Крим — це Україна. Був, є і буде”, – зазначив Кулеба.

Як повідомляв Укрінформ, міністр закордонних справ Дмитро Кулеба в ефірі програми “Право на владу” заявив, що Україні потрібні стратегії деокупації Криму і Донбасу, які можуть мати різні сценарії, але кінцевою метою є відновлення територіальної цілісності України та вихід країни-окупанта з нашої території.

У відповідь на запитання про його ставлення до подачі води в окупований Крим, глава МЗС зазначив, що це питання має розглядатися як інструмент деокупації півострова.

 

Лінкявічус закликає колег з ЄС не їхати на парад до Москви

Міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус закликає колег з інших країн ЄС у травні не їхати до Москви на парад 9 травня, оскільки у такий спосіб Росія прагне відзначити перемоги нинішньої “воєнної політики”.

Про це повідомляється на сайті МЗС Литви з посиланням на виступ Лінкявічуса на неформальній зустрічі глав МЗС країн ЄС у Загребі, де обговорювалася загальна політика ЄС щодо Росії – Укрінформ.

“Росія любить символи. Парад, який проходить у Москві в травні, не тільки знаменує собою перемогу у Другій світовій війні, а й спрямований на те, щоб відсвяткувати перемоги нинішньої воєнної політики Росії”, – заявив Лінкявічус.

Він закликав колег критично оцінити плани офіційного візиту до Москви, оскільки, за словами міністра, Росія використовує свої численні контакти для створення враження звичайного спілкування, і це їй вдається.

На неформальній дискусії міністр наголосив, що наразі немає передумов для зміни політики ЄС щодо Росії, оскільки сама Росія не змінює свою зовнішню політику, продовжує втручатися у справи сусідніх та інших держав, а останнім часом її поведінка стала ще агресивнішою.

“Росія демонструє свою силу не тільки на регіональному, а й на глобальному рівні. Захід не може розраховувати на партнерство з Росією, яка займається не врегулюванням конфліктів, а, швидше, ескалацією. Ми говоримо не тільки про Грузію або Україну, а й про сирійську провінцію Ідліб і про ескалацію в Лівії”, – сказав міністр закордонних справ Литви.

На його думку, ЄС і далі має будувати відносини з Росією на п’яти засадах, про які домовилися у 2016 році і які ще раз були підтверджені державами ЄС у 2018 році: вимагати повної реалізації Мінської угоди, зміцнювати відносини ЄС з країнами Східного партнерства, з державами Центральної Азії, зміцнювати імунітет ЄС щодо гібридних загроз, а також стратегічну комунікацію, енергетику та інші сфери. Серед згаданих засад – і селективне залучення Росії до глобальних викликів і там, де є інтерес ЄС, зміцнення людських відносин з російською громадськістю і підтримка громадянського суспільства РФ.

При цьому Лінкявічус закликав своїх колег з ЄС до активнішої участі в діалозі з російським громадянським суспільством і повідомив про 7 Російський форум, який відбудеться в Литві у травні цього року. Там буде наданий майданчик для дискусій про майбутнє Росії у вільній та демократичній Європі та про відроджені після 35-річної перерви сахаровські слухання з прав людини.

 

Боррель збирається на Донбас, після цього – плануватиме візит до Росії

Високий представник Євросоюзу Жозеп Боррель підтвердив намір відвідати Україну і регіон Донбасу, після чого, за його словами, плануватиме візит до Росії.

Про це сам Боррель заявив у п’ятницю під час пресконференції за підсумками надзвичайного засідання Ради ЄС із закордонних справ, яке було скликано у Загребі, столиці головуючої в ЄС Хорватії, для обговорення ситуації в Сирії та пов’язаного з нею міграційного тиску на кордони Євросоюзу, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Саме так високий представник ЄС відповів на запитання журналістів, чи збирається проводити негайні зустрічі із російським міністром закордонних справ Лавровим та президентом РФ Путіним.

«Я дійсно маю намір відвідати Росію якнайшвидше, але не завтра. Порядок денний на наступні два місяці повністю заповнений. Спочатку ми маємо поїхати до України. І ми також послали потужний сигнал щодо п’яти принципів, зокрема у тому, що стосується Мінських угод, які є основою цих п’яти принципів. Всі вони є важливими. І коли я говорю про один принцип, це не означає, що я забуваю про наступні чотири. Через тиждень, у понеділок, я планую відвідати регіон Донбасу», – сказав Боррель.

Він зауважив, що це абсолютно нормальна ситуація, що високий представник ЄС, який відповідає за зовнішню політику, має намір говорити та працювати з Росією, як одним з найбільш важливих сусідів Євросоюзу.

«Це не має розцінюватися як щось нове або щось надзвичайне, якщо високий представник ЄС відвідає Росію. Це нормально. Коли у нас буде така можливість, і російська влада буде готова мати інтенсивну програму зустрічей, – безумовно, я буду радий це зробити, як я це вже зробив у Туреччині», – наголосив Боррель.

Як повідомляв Укрінформ, у 2016 році лідери країн та урядів ЄС погодили пропозиції Ради міністрів ЄС щодо запровадження п’яти головних принципів у взаєминах між ЄС і Російською Федерацією.

Перший стосується повної імплементації Мінських угод, яка є передумовою будь-яких зрушень у взаєминах між Євросоюзом і Росією. Ще чотири принципи стосуються зміцнення відносин із партнерами і сусідами на Сході, зокрема, у Центральній Азії; стійкості ЄС до загроз у сфері енергетики та кіберпростору; продовження цілеспрямованої взаємодії з РФ за обраними напрямками зовнішньої політики, зокрема на Близькому Сході, та у боротьбі з тероризмом; і, нарешті, підтримки Євросоюзом російського громадянського суспільства, зокрема розвитку контактів між людьми в ЄС та Російській Федерації.

Повний запис пресконференції можна знайти на мультимедійному порталі ЄС.

 

Військовим збираються обмежити “активність” у соцмережах — МОУ

Гібридна інформаційна війна проти військових небезпечна своєю непередбачуваністю та дешевизною.

Про це в інтерв’ю Укрінформу розповіла заступниця міністра оборони Аліна Фролова.

“Гібридна війна тим і небезпечна, що вона постійно змінюється, тобто методи змінюються кожен день. Як тільки з’являється можливість завдати точкового удару в якийсь елемент, відразу ворог це робить.

Щодо військових… Ми маємо приклади розсилання ворогом SMS нашим хлопцям. Тобто є установки, які дозволяють на лінії розмежування розкидати есемески – й наші бійці періодично можуть отримувати повідомлення про те, що “на вас чекають вдома”, що “покиньте позиції”, тобто ті речі, які можуть психологічно на них впливати”, – розповіла Фролова.

За її словами, інтенсифікація таких вкидів буває різною, але якоїсь системи тут не спостерігається. Головна мета ворожих методів: підбурювання до певних негативних настроїв серед військових, інтенсифікація обговорення проблемних питань, створення паніки.

Фролова також відзначила, що для проведення інформаційної операції серед військових достатнього дуже мало коштів та людей.

Попри те, що спрогнозувати такі операції неможливо, заступниця міністра вважає, що протидіяти їм цілком реально. “Що ми можемо зробити з цим? Ми можемо, по-перше, навчати наших бійців діджитальної гігієни й критичного мислення. Це довгий процес, але іншого запобіжника немає. По-друге, необхідно вводити певні обмеження. Це не дуже популярна тема, але обмеження необхідні. Треба розуміти, що якщо людина в армії, то вона не може фотографувати і викладати фото з геолокацією, вона не може публікувати, в якому підрозділі вона знаходиться, вона не може робити багато інших речей, які собі дозволяє людина без погонів”, – наголосила Фролова, додавши, що такі обмеження існують у всіх арміях світу і військові розуміють, чому повинні цьому підкорятися.

За її словами, зараз йдеться про певні правила, які вводяться для військових. “У нас є документи, які мають рекомендаційний характер, але ми зараз розробляємо саме політики, які б унормували це питання”, – повідомила заступниця міністра. Також вона відзначила, що нові правила стосовно “діджитальної гігієни” будуть однаковими як для військових на лінії розмежування, так і для строковиків в інших регіонах України.

“Вони (військові, які знаходяться поза зоною ООС, – ред.) все одно несуть службу, розумієте. Це розташування: він сьогодні у Львівській області, а завтра його перекидають. І по його переміщенню можна відслідкувати – куди дислокується підрозділ. Якісь військові беруть участь у спільних навчаннях, якісь мають доступ до керівних документів. Це є речі, які накладають певні обмеження. І вони мають бути свідомими щодо тих обмежень, які існують. І звичайно, як я сказала, ми маємо привчити до інформаційної гігієни людей. Крім того, ми ще створюємо у себе Центр протидії гібридним загрозам. Він зараз знаходиться в стадії формування. Завданням Центру буде вивчати кращі практики і використовувати досвід колег”, – повідомила Фролова.

 

Міноборони не припиняє “глушити” сигнал телеканалів РФ на лінії розмежування

Міністерство оборони не припиняло “глушити” російські телеканали на лінії розмежування.

Про це в інтерв’ю Укрінформу розповіла заступниця міністра оборони Аліна Фролова.

“По-перше, Міністерство оборони не контролює, скажімо так, інформаційну політику в державі, це здійснюється на рівні міністерства інформаційної політики й на рівні Секретаріату РНБО. Тому що це – комплексне питання. Що робить Міністерство оборони? В Збройних силах є експериментальний комплекс “Серпанок”, який використовується в тому числі й для “гасіння” сигналу. Він із самого початку не забезпечував і не забезпечує повністю по всій лінії розмежування “гасіння” сигналу телебачення. Там є дуже багато специфічних технічних моментів, про які я не можу говорити. Але я можу запевнити, що систему ніхто не вимикав, ця інформація не відповідає дійсності. Система працює, вона знаходиться у постійному обслуговуванні й вона виконує ті завдання, які покладаються на неї”, – заявила Фролова.

Вона наголосила, що експериментальні установки, які знаходяться в ЗСУ, використовуються в комбінації з усіма іншими методами для глушіння. “Наше міністерство виконує свою частину завдань, яка стосується згаданого комплексу. Але знову ж таки, це часткове закриття, “глушіння”, і десь воно ефективне, десь воно неефективне. Можу лише запевнити, що “Серпанок” не вимикався, він продовжує працювати”, – запевнила Фролова.

Як повідомлялось, нещодавно депутат від “Європейської солідарності” Вікторія Сюмар звинуватила Міноборони в тому, що начебто воно перестало “глушити російські телеканали” на лінії розмежування, й інформаційну війну вздовж кордону Україна програє.

 

“Глушилки” на лінії розмежування готові до розконсервації – Луганська ОДА

27.02.2020

Керівник Луганської обласної військово-цивільної адміністрації Сергій Гайдай повідомив, що найближчим часом «глушилки» на лінії розмежування почнуть виконувати свою функцію.

Про це він сказав, відповідаючи на запитання кореспондента Укрінформу щодо готовності до роботи обладнання, про яке він раніше інформував пресу.

«Глушилки» ще не поставили. Зараз можу повідомити, що ми поки що поставили військові установки для глушіння. А там далі подивимось. Вони в нас уже є. Я спілкувався з секретарем РНБО Олексієм Даніловим, він повинен уже дати розпорядження, щоб установки розконсервували і встановили там, де їм належить стояти», – зазначив Гайдай.

На уточнююче питання, чи не мають нові прилади характеристик, які могли б заважати роботі наших засобів зв’язку, він відповів, що це – специфічне військове обладнання і в нього немає права розкривати військові таємниці.

«Але коли її розробляли, то розраховували, що наш зв’язок повинен бути захищеним», – запевнив Гайдай.

 

Тоталітарний абсурд: “державна влада” та її “гілки”

5.03.2020, ЛБ

 Наталя Пелагеша , політолог

Словосполучення “державна влада” – абсурдний покруч, створений мовою радянського тоталітаризму, що приховує узурпацію влади. “Державна влада” неможлива в демократії. Trias politica – це доктрина відокремлення влад в державі, а не доктрина “поділу державної влади” чи “розподілу державної влади” на законодавчу, судову та виконавчу. “Незалежні гілки влади”, або “гілки державної влади” – це оксиморон. Уявіть собі незалежні гілки.

Не тільки політичний режим створює мову, як в Океанії Орвелла, а і мова створює політичний режим, як в західних демократіях. Є підстави думати, що ми намагаємось будувати демократію, користуючись для цього радянською тоталітарною мовою, яку створив комуністичний режим, і яка забезпечувала його існування.

Якщо це справді так, то з демократією у нас навряд чи складеться, оскільки тоталітарна мова – це механізм створення та консервації тоталітарної влади. Що ж до мови демократії, то нам її ще тільки доведеться засвоїти.

Очевидно, варто почати з основ. Основоположний принцип існування демократій trias politica, який Ш. Л. Монтеск’є сформулював у праці “Про дух законів”, англійською мовою носить назву “separation of powers”. В Україні його знають як доктрину “поділу державної влади”, “розподілу державної влади”, “поділу влади”, “розподілу влади” або “поділу влади в державі”.

Монтеск’є писав: “Якщо законодавча та виконавча влади поєднані в одній і тій же особі, або в одній і тій же інституції, то свободи бути не може … свободи бути не може, якщо влада судити не відокремлена від законодавчої та виконавчої влад… буде кінець всьому, якщо одна й та сама людина, або одна й та сама інституція здійснюватимуть ці три влади”.

Конституції західних демократій, в основі яких лежить вчення Монтеск’є, передбачають, що демократичний політичний режим забезпечується існуванням трьох окремих влад: законодавчої, виконавчої та судової. Мета такої моделі – запровадження системи стримувань та противаг, які б запобігали виникненню тиранії.

Читаємо статтю 6 Конституції України: “Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову”. Державна влада? Четверта? Чи перша, що стоїть над трьома іншими, бо породжує їх, як дерево гілки? А як же trias politica, у відповідності з якою влад в демократії може бути тільки три?

“Державна влада” – це, взагалі, що? Або, може, хто? Як і хто здійснює її? Жоден закон її визначення не дає. Більше того, незважаючи на те, що не зрозуміло, чим є сама “державна влада”, в Конституції заявляються ще й “органи державної влади”. Їх перелік вражає: “законодавчий орган державної влади”, “суди як органи державної влади”, “правоохоронні органи державної влади”, “виконавчий орган державної влади” і т. д.

Як парламент може бути “органом державної влади”? Як суд може бути “органом державної влади”? Тобто, ці інституції по своїй природі такі, що підпорядковуються четвертій “державній владі”? Як правоохоронці можуть бути “органами державної влади”? Тобто, такими, що є частиною четвертої “державної влади”, тому підконтрольні їй та виконують її вказівки?

На цьому дива в тексті Конституції не закінчуються. Починаючи зі статті 3 з’являється якась “держава” яка, виявляється, настільки потужна та підступна, що може змінити конституційний лад в країні. Далі – більше. Ця містична “держава” така всесильна, що мешканцям країни все на світі гарантує, забезпечує і всьому сприяє. При цьому вона має точно такі ж органи, як і “державна влада”. Влада “держави” безмежна. П’ята влада?

Дивно, але в основних законах колись братніх радянських республік “державна влада” та “держава” такі ж потужні та невизначені, як у нас. “Державна влада” та “держава” нас об’єднують? Як трапилось, що те, чого не мало б існувати в демократіях у відповідності до trias politica, опинилось майже в усіх пострадянських конституціях? Варто розібратись.

Почнемо з “державної влади”, бо з’ясувати, звідки вона прийшла до українського Основного Закону, найлегше. Першою конституцією після розвалу СРСР була Конституція Росії, прийнята в 1993 році. В статті 10 цього документу сказано: “Государственная власть в РФ осуществляется на основе разделения на законодательную исполнительную и судебную”. Очевидно, що стаття 6 Української Конституції, прийнятої в 1996 році, майже слово в слово переписана з російської. Інші колишні радянські республіки зробили те саме, не задумуючись над змістом скопійованого.

Хоча, ні. Не зовсім так. Українці додали креативу та внесли в переклад два суттєві уточнення. По-перше, вставили займенник “її”, щоб сумнівів не було, що саме вона – єдина “державна влада” – ділиться на три її частини. По-друге, дієслово “розділяти” замінили на “ділити”.

Спрацювала вироблена до автоматизму в часи СРСР звичка звертатися до Москви, як до “джерела знань”. “Державна влада” – дослівний переклад на українську словосполучення “государственная власть”.

Цей факт чітко вкладається в логіку існування створеної комуністами тоталітарної мови. В радянській імперії вона була багатомовною системою, на вершині ієрархії якої стояла російська. Слова та їх значення, що створювались комуністичної мовою, передавались згори до інших національних мов. Українська в цій системі була і залишається мовою-реципієнтом, в яку тоталітарна лексика потрапляла і потрапляє через дослівний переклад.

Така ж ситуація з мовами інших пострадянських країн. Тоталітарна мова залишається lingua franca для пострадянського простору так само, як вона була lingua franca для радянських республік.

Постає наступне питання: “Звідки ж “государственная власть” з’явилась в Російській конституції?” Відповідь на нього може дати порівняння російської мови періоду монархії та радянської тоталітарної мови, створеної комуністами після Жовтневого перевороту 1917 року.

Справа в тому, що “государственная власть” в дореволюційній Росії справді існувала. Це словосполучення, власне, там і виникло. На відміну від англійського слова “state” (держава, країна), що походить від латинського “status”, російське “государство” є похідним від слова “государь”, яке означало або господаря холопів, або верховного правителя.

З розширенням Московського царства титул “государь” став пануючим і царі, як наслідок, почали сприймати своє царство як “государство”, як виключно власне володіння, де все, включаючи підданих та їх власність, належало особисто царю. Деякі дослідники взагалі наполягають на тому, що це російське слово слід розміти як “domain” в значенні “панське володіння”.

Прикметник “государев” походить від іменника “государь” так же, як “царський” від “цар”, та означає щось, що знаходилось у особистій власності “государя” або “царя”. Наприклад, “государевы дела”, “государево правление”, “государева служба”, “государевы слуги”, “государево имущество”. Сьогодні в російській мові ці словосполучення відображаються як ”государственные дела”, “государственное управление”, “государственная служба”, “государственные служащие”, “государственное имущество”.

Не виключення і “государева власть”, яка в сучасній російській мові звучить як “государственная власть”. В дореволюційній Росії вона означала ніщо інше, як владу конкретної людини – царя, государя чи государя-імператора.

Колишнім мешканцям СРСР та їх нащадкам “государственная власть” видається споконвічною. Насправді, в радянській новомові це словосполучення з’явилось тільки через 20 років після захоплення влади більшовиками.

Дослідження мови документів російських комуністів показує, що. зразу після Жовтневого перевороту вона була зрозумілою, чіткою та співпадала з мовою західних країн. Політична мова Російської імперії в ній не використовувалась. В так званій “малій конституції” Росії 1918 р., авторство якої приписують Леніну, ні про “государство”, ні про “государственную власть” згадок немає.

Ключові слова в ній – “нация”, “республика”, “федерация”, “страна”, “органы власти”: “Советская Российская Республика учреждается на основе свободного союза наций, как федерация советских национальных республик». Західні країни називались “немногими избранными нациями” та “странами”, складові Російської імперії – “всеми нациями России”.

У більшовитській російській Конституції 1918 року, частиною якої стала згадана вище “мала конституція”, її лексика повторюється, але, на додаток, йшлося уже про “конструкцию советской власти, “организацию советской власти”, “организацию центральной”, або “высшей власти”. Цікаво, що однією з її цілей вказується “водворение социализма …в котором не будет государственной власти”.

Більшовитська мова змінюється в наступних конституціях. Оскільки зі створенням СРСР конституції так званих союзних республік як під копірку переписувались з конституцій Союзу, зупинимось на мові, яка використовувалась в них. Не існує досліджень, з яких можна було б дізнатись, хто і яким чином долучився до створення цих юридичних фікцій.

Попри це, існує багато досліджень, в яких показано, яким чином створювалась радянська тоталітарна мова. Для нас цікаві висновки про щонайменше два джерела її формування. Першим була російська дореволюційна мова, як простонародна, так і мова еліти. Другим – цитати з творів та промов комуністичних вождів, які мали сакральний характер, не не потребували доведення і тому просто відтворювались

Більшовики запозичували дореволюційну російську для того, щоб зміни, що відбувались в країні, здавались її населенню менш радикальними. Фактично, порожня комуністична новомова виконувала одну з найголовніших функцій тоталітарних мов – функцію приховування реальності та введення в оману.

З іншого боку, через те, що більшовикам потрібно було якось управляти “країною рад”, вони часто використовували для написання власних начебто юридичних документів слова та вирази з офіційних документів російської монархії. В інтерпретації неосвічених комуністів юридичні терміни та складні формулювання настільки сильно змінювались, що набували абсурдних форм та смислів.

Прикладом може бути російський прикметник “верховний”. Не дивлячись на те, що в дореволюційній Росії ним описували владу російського монарха, комуністи почали використовувати його в назвах власних управлінських структур, перетворивши їх на абсурдних смисловий мікс.

Словосполучення “государственная власть” – ще один яскравий приклад такого запозичення. Більшовики запозичили його з юридичних текстів, створених в царській Росії. Одним з них, наприклад, міг бути проект конституції Російської демократичної Федеративної республіки, розроблений до Жовтневого перевороту 1917 р. З іншого боку, вираз “государственная власть” в своїх праця та промовах використовував Ленін.

Нам залишається констатувати, що вперше і всього тільки раз словосполучення “государственная власть” зустрічається Конституції СРСР 1924 р: “…каждая союзная республика осуществляет свою государственную власть самостоятельно”. Що мали на увазі комуністи під “государственной властью” залишається здогадуватись.

Остаточно в радянську тоталітарну мову “государственную власть” запровадила лише Конституція СРСР 1936 р. Історики називають її “сталінською” не тільки тому, що вона була прийнята в період правління Й. Сталіна, а і тому, що в її написанні диктатор приймав безпосередню участь. Словосполучення “государственная власть” стає центральним в документі. Государственная власть”, “органы государственной власти,” “государственное управление”, “органы государственного управления” навіть виносяться в заголовки розділів. Горезвісний комуністичний вираз “государственная власть в лице ее государственных органов” випливає зі статі 14 цього опусу.

Текст документу вкрай плутаний. У тоталітарної мови немає логіки. Статті сталінської конституції – це набір незрозумілих, непов’язаних між собою, часто суперечливих термінів, виразів та назв, запозичених з різних джерел, які пролетарські “юристи” поєднували так, як їм це дозволяла фантазія. Наприклад, в статтях 31, 32, 64, 102 читаємо: “Высшим органом государственной власти СССР является Верховный Совет СССР. Законодательная власть СССР осуществляется исключительно Верховным Советом СССР. Высшим исполнительным и распорядительным органом государственной власти СССР является Совет Министров СССР. Правосудие в СССР осуществляется Верховным судом СССР … создаваемым по постановлению Верховного Совета СССР”.

Що мається на увазі під “государственной властью”, з тексту зрозуміти неможливо. Зате стає зрозумілим, що уявлення громадян пострадянських країн про те, що “державна влада” в якості своїх органів має законодавчу, виконавчу та судову влади, сягають корінням саме сталінської конституції.

З іншого боку, навіть побіжний перегляд відомих сьогодні дореволюційних юридичних текстів показує, що комуністи позичили розуміння “державної влади” як такої, що поєднує в собі законодавчу, судову та виконавчу, з документів, що описували російську монархію. Оскільки їх досить багато, для ілюстрації процитуємо декілька.

Наприклад, в проекті “Уставної грамоти Російської імперії” 1820 р. писалось: “Державная власть неразделима: она состедотачивается в лице монарха… Государь есть единственный источник всех в империи властей гражданских, политических, законодательных и военных… Он управляет исполнительною частью во всем ее пространстве…Каждое начальство исполнительное, управительное и судебное им одним постановляется».

“Исполнительная власть есть существенная часть верховной, единой и нераздельной власти Государя. Верховная власть вмещает в себе законодательную и исполнительную совокупно; без той или другой нет верховной власти, если есть две равных”, – писав граф Д. Гурьев в записці “Об устройстве верховного управления в России”.

В СРСР комуністи ти їх вожді не просто називали себе “государственной властью”, вони, як в абсолютній монархії, сконцентрували в своїх руках всі три влади. Комуністична “державна влада” була законодавчою владою, бо сама придумувала “закони” та приймала їх у власному бутафорському “законодавчому органі”. Вона ж була виконавчою владою, бо силою примушувала людей дотримуватися начебто законів, знищуючи непокірних власними “виконавчими” та “компетентними” “органами”. Вона ж була і судовою владою, оскільки суди були її “органами”, тому судили так, як того вимагала “державна влада”.

Радянські “вчені” називали цей тоталітарний абсурд “принципом організаційної єдності державної влади”. Вражає, що їх пострадянські колеги продовжують цю традицію.

Не можна не помітити, що за часів правління Сталіна зміст словосполучення “государственная власть” зазнав в мові тоталітарної імперії дивного перетворення. Якщо в царській Росії вираз “государева власть” відображав реальну владу російських царів, то в мові радянської імперії він мав би стати порожнім терміном, який позначав би уже неіснуючий суб’єкт влади, як, наприклад, “імператорська влада”.

Мова зіграла з реальністю злий жарт. В тоталітарній дійсності відтворилось те, чого існувати уже б не мало. Всю “государеву власть» Сталін сконцентрував у своїх руках.

Конституція СРСР 1977 року зберігає лексику та логіку попередньої. “Державна влада” мігрувала в наступний радянський основний закон, ставши і в ньому центральним поняттям.

Власне, оскільки ніякої іншої влади в СРСР крім монолітної “державної” не існувало, відповідь на запитання, звідки в російській Конституції 1993 року вона з’явилась, очевидна. Після розвалу тоталітарної імперії її частини бачили себе в майбутньому демократіями західного типу, тому як могли скористались вченням європейських теоретиків про засади демократичного урядування. До слова, ці вчення були перекладені в СРСР тоталітарною мовою та адаптовані (локалізовані) до радянської реальності, що великою мірою спотворило їх зміст.

Як наслідок, радянські люди застосували trias politica в уже пострадянських конституціях у відповідності до своїх уявлень про світ, структурований радянською тоталітарною мовою, в тому числі мовою союзних конституцій 1936 та 1977 років. В результаті вийшло, що виключно “государственная власть” могла ділитися на законодавчу, судову та виконавчу.

Так тоталітарна “державна влада”, яка мала вмерти разом з СРСР, завдяки тоталітарній мові реінкарнувалась у вигляді “четвертої влади” в пострадянських країнах і, у властивій їй манері зробила частиною себе три окремі влади, які мали створити демократію в її імперських володіннях.

Появу в українському та російському Основних Законах п’ятої влади у вигляді “держави” також пояснює остання радянська Конституція.

Якщо в центрі сталінської конституції знаходилась “государственная власть”, то в наступній заявляється новий суб’єкт влади, відсутній в попередній, – “государство”. Спроби з тексту зрозуміти хто, або що є цією “державою” марні.

Тим не менше, це містичне “государство” наділяється безмежною владою. Воно “осуществляет контроль”, “охраняет”, «защищает», “создает условия”, “содействует”, “способствует”, “регулирует”, “развивает”, “ставит своей целью”, “обеспечивает”, “поощряет”, “организует”, “заботиться”, “укрепляет”, “гарантирует”, “проявляет заботу”. “Государство” наділяться власними “интересами” та “политикой”. Символічно, що з попередньої конституції сюди перекочувала сталінська зловісна “государственная безопасность”.

Містика зникає, якщо повернутися до сталінської конституції. Просте порівняння текстів показує, що все, що раніше могла “государственная власть в лице ее государственных органов”, тепер може “государство”.

Відповідь на запитання, звідки взялось всемогутнє “государство”, така ж проста, як і тоталітарна мова, якщо не дати їй ввести себе в оману. “Государственная власть” назвала себе ще одним словом, утворивши синонім. В новій конституції тоталітарної імперії за “державою” ховалась всесильна “державна влада”.

В радянській реальності так і було. Хоча статті документа апелюють до якоїсь містичної “держави”, в СРСР щось робити могла тільки одна влада, яка там існувала, – “державна”, незалежно від того, як вона себе називала: “державою”, “радянським народом”, “комуністичною партією”, або “народом і партією” вкупі, постійно маніпулюючи поняттями та підмінюючи їх.

Перетворити “державну владу” на “державу” комуністи могли, наприклад так: яблучний сік – це те саме, що і сік яблука. Значить має існувати яблуко, з якого сік зроблений. “Державна влада” – це те саме, що і “влада держави”. Значить, має існувати “держава”, яка має владу.

Виходить така собі тоталітарна trias politica: “державна влада = влада держави = держава, яка має владу”. Якби вона справді існувала, її треба було б розуміти так: в тоталітарній країні законодавча, судова та виконавча влади мають бути поєднані в “державній владі” та “державі”, під якими розуміється одна особа чи інституція та група пов’язаних з ними осіб.

“Держава” в радянських та пострадянських конституціях – таке ж порожнє слово тоталітарної мови, як і “державна влада”. В реальності не існувало нічого, що ним би позначалось.

Нагромадження порожніх слів, які не мали реальних значень, не дозволяло радянським людям роздивитись, що за цими начебто всесильними “державою” та “державною владою” ховались реальні люди, які насильством, брехнею та маніпуляціями узурпували владу в країні та управляли ними, як холопами. На відміну від “держави” і “державної влади” вони точно існували в реальності, або, навіть, існують зараз. Можливо, “Нюрнберг-2” коли-небудь назве їх прізвища, як колись були названі прізвища відповідальних за злочини нацистів.

Українські політологи називають політичний режим в Україні купою різних слів, починаючи від “парламентської демократії” до “охлократії”, “авторитаризму” та навіть “авторитарної демократії”. В цьому переліку відсутній термін, яким користуються західні науковці – “statism”. У нас помилково його перекладають як “державництво”, або “державницька позиція” та розуміють як патріотизм. Насправді, ні з першим, ні з другим стейтизм не має нічого спільного. Дивитися його значення треба не в радянських англо-російських словниках, а в тлумачних словниках європейських мов та дослідженнях, присвячених тоталітарним режимам.

Термін “statism” походить від англійського слова “state – держава”. Ним західна совєтологія, в якій він і виник, описувала світові нацистські та комуністичні режими. Західні аналітики визнають, що, перебуваючи в ейфорії від розпаду імперії зла, вони не зразу помітили, що містична радянська “держава” пережила СРСР.

Тепер стейтистськими називають більшість політичних режимів на пострадянському просторі, включаючи наш. Варто додати це слово до нашого словника. Воно багато що пояснює.

Визначення стейтизму різні, та, якщо їх узагальнити, виходить наступне. Стейтизм – це форма диктатури, в якій не визнаються або обмежуються права і свободи людини. За цієї форми правління життям та результатами праці людини розпоряджається держава. Під нею розуміється легалізований криміналітет, що сконцентрував необмежену політичну та економічну владу. Він утримує централізований контроль над суспільством шляхом використання фізичної сили в будь-якій формі і з будь-якою бажаною метою проти обеззброєних законом, беззахисних жертв, часто в ім’я суспільного блага, обраного на власний розсуд.

Українці можуть уточнити та доповнити це визначення, посилаючись як на власний досвід, так і на український Основний Закон. Українська посттоталітарна Конституція – пряма спадкоємиця сталінської Конституції 1936 року. З деякими правкам переписана з останньої радянської Конституції 1977 року та російської 1993 року, вона встановлює в країні стейтистський політичний режим.

Зі сталінської та останньої радянської конституцій до нашої перейшли системоутворюючі категорії стейтизму – “державна влада” та “держава”. Звідти ж в українській мові і, відповідно, законодавстві, “законодавчий орган державної влади”, “виконавчі органи державної влади”, “суди як органи державної влади” та всі інші “органи державної влади” та “державні органи”, існування яких неможливе в демократії.

До речі в Україні практично немає текстів про trias politica, в яких би слово “влада” було в множині, як у Монтеск’є.

Використання слова “влада” замість “влади” в перекладі доктрини “separation of powers” на українську мову призводить до того, що цей вираз набуває прямо протилежного змісту у порівнянні зі змістом оригіналу.

Використання іменника “влади” призведе до відображення в українській мові того факту, що в країні є три окремі влади – законодавча, виконавча та судова, і ніяка одна “державна влада” їх не об’єднує.

На жаль, на цьому проблеми з розумінням українцями trias politica та відображенням її в українській мові не закінчуються. Навіть, якщо “влади” використати в множині, то “поділ влад” – це як? Саме слово “поділ” означає поділ чогось цілого на частини.

Наприклад, можна поділити на частини пиріг між друзями. Чи можна поділити влади, якщо їх декілька? Можна, якщо їх поділити, як декілька пирогів між декількома друзями, що хочуть ними поживитися. Очевидно, на частини, як пиріг, можна поділити тільки “владу” в однині.

Іронічно, але саме слово “поділ” закріплює в українській мові наше сприйняття її – “державної влади” – як чогось монолітного. Використання слова “поділ” для передачі в українській мові змісту trias politica насправді її зміст повністю заперечує.

Можливо, законодавча, судова та виконавча влади мають бути відокремленими одна від одної? Можливо, trias politica має бути відображена в українській мові як “доктрина відокремлення влад”? Буде такий собі сепаратизм в лоні імперії тоталітарної мови.

Порівнюємо: trias politica (separation of powers) українці можуть розуміти як “доктрину поділу державної влади”, або як “доктрину відокремлення влад в державі”. На вибір.

До речі, ніяких “гілок влади” не існує. Уявлення про них в пострадянських мовах з’явилось через неправильний переклад з англійської виразу “branch of government”. В англійській мові “branch” означає “влада”, а не гілка, а “government” – урядування, а не “державна влада”. “Branches of government” – це урядуючі влади, а не гілки “державної влади”, як прийнято вважати у нас.

“Legislative branch” – це законодавча влада, а не “законодавча гілка влади”, або “законодавча гілка державної влади”. З цієї ж причини можуть існувати тільки “виконавча влада” та “судова влада”, а не “виконавча гілка державної влади”, “судова гілка влади” або “судова гілка державної влади”.

Біологізація терміну якимсь недолугим перекладачем знайшла родючий ґрунт в головах постоталітарних людей, в яких він проріс у дерево “державної влади” з гілками у вигляді трьох влад, що ростуть з його стовбура. Власне, саме таке розуміння trias politica суперечить основній вимозі до урядування в демократіях – відокремленості всіх трьох влад. З іншого боку, “незалежні гілки влади” – вираз, який також часто використовується в нас – це оксюморон. Уявіть собі незалежні гілки.

В конституціях більшості демократій trias politica передається так: законодавчу владу здійснює парламент, судову владу здійснюють суди, виконавчу владу здійснює уряд. В такому формулюванні “державній владі”, її “гілкам”, “державі”, а також усім їх разом узятим “органам” взятись просто ніде. Справжня мова має імунітет до порожніх слів-мутантів.

Стаття 6 Української Конституції тільки на перший погляд забезпечує демократію в країні, насправді ж вона повністю заперечує trias politica, прокладаючи шлях поверненню країни до тоталітаризму.

Єдина “державна влада” не може стримувати сама себе та створювати собі противаги. До тих пір, поки в українській мові “державна влада” буде живильним стовбуром інших “гілок державної влади” – судової, законодавчої, виконавчої, – в реальності вони так і залишатимуться не більше ніж імітацією окремих влад в країні, а конституції перетворюватимуться на купку листків паперу, які можна в будь-який момент замінити, і, роздрукувавши на принтері черговий варіант, кинути тим, хто до кола посвячених у “державну владу” не входить.

Сталінські “органи державної влади” варто прибрати з української мови так само, як з вулиць українських міст і сіл були прибрані пам’ятники комуністичним вбивцям і катам. Інституціям урядування в країні треба знайти такі назви, які точно відображатимуть суть роботи, яку вони виконують.

Демократії не структурують світ іменем “государя”. Це суперечить їх природі. До тих пір, поки “державна влада” існуватиме в мові, в реальності з’являтиметься той або ті, хто думатиме, що в ній є вакансії. До тих пір, поки ми будемо мати “государеву власть”, знаходитиметься “государь”, який заявлятиме права на неї. Ми ж залишатимемося в болоті пострадянськості і постійно балансуватимемо на межі повернення до тоталітаризму. З цієї ж причини ми залишатимемося частиною сусідньої імперії з її “государєвою владою”, незалежно від її поточних назв та прізвищ “государя”.

Майдани – це виклик України четвертій “державній владі”. Моторошно визнавати, але через тридцять років після падіння імперії зла ми продовжуємо говорити її мовою, і, як наслідок, бачити світ її очима. Схоже на те, що масштаби скоєного нею зла нам ще тільки доведеться усвідомити.

Орвелл писав, що занепад мови має політичні та економічні причини, а чітке мислення – необхідний перший крок до політичного відродження. В нашому випадку відродження без декомунізації мови, без очищення її від спадку тоталітаризму видається неможливим. Ми зможемо побудувати демократію в країні тільки тоді, коли засвоїмо мову демократії.

 

ЄС закликає сирійський режим та Росію до сталої тиші в Ідлібі

ЄС взяв до уваги результати зустрічі лідерів Туреччини й Росії та закликав всі сторони протистояння, включаючи сирійський режим та його російських покровителів, негайно припинити наступ у Ідлібі та встановити режим стійкого припинення вогню.

Про це йдеться у резолюції надзвичайної Ради ЄС із закордонних справ, яка відбулася у п’ятницю у Загребі.

Повний текст заяви оприлюднений на сайті Європейської Ради – Укрінформ.

“Тривалий наступ в Ідлібі сирійського режиму та тих, хто його підтримує, включаючи Росію, створює нечувані страждання та провокує найгіршу гуманітарну кризу з часів початку Сирійського конфлікту… Рада ЄС взяла до уваги результати зустрічі між Росією і Туреччиною вчора у Москві та знову повторює, у найсильніших термінах, заклик до всіх сторін встановити негайне та стійке припинення вогню та гарантувати захист цивільного населення», – йдеться у документі.

Рада ЄС закликала до термінової деескалації конфлікту в Сирії з метою припинити сповзання до міжнародного військового протистояння, та запобігти подальшим стражданням мирного населення.

«Це послання було доставлено до всіх ключових партнерів. ЄС здійснює зв’язок з іншими міжнародними партнерами, включаючи ООН, НАТО та США, тож існує чіткий та потужний міжнародний консенсус на користь деескалації і тривалого припинення вогню», – йдеться у резолюції Ради ЄС.

Європейські міністри окремо наголосили – незважаючи на те, що ЄС визнає наявність визначених ООН терористичних угруповань у цьому регіоні, невибіркові атаки та руйнування цивільної інфраструктури, включаючи заклади з охорони здоров’я, школи та табори біженців, які здійснюються сирійським режимом та його союзниками, не можуть виправдовуватися за жодних обставин і мають бути зупинені.

«Ми повторюємо позицію ЄС, що всі, хто здійснює військові злочини та злочини проти людства мають бути притягнуті до відповідальності», – наголосили міністри закордонних справ ЄС.

Як повідомлялося, за результатами майже шестигодинних переговорів президентів Туреччини і РФ, що відбулися в Москві 5 березня, був підписаний додатковий протокол, згідно з яким у ніч з четверга на п’ятницю, 6 березня, було введено режим припинення вогню в Ідлібі.

 

Євросоюз дає ще €60 мільйонів на допомогу населенню Ідлібу

Євросоюз виділяє додатково 60 мільйонів євро для надання допомоги населення сирійської провінції Ідліб.

Про це йдеться у резолюції надзвичайної Ради ЄС із закордонних справ, яка відбулася у п’ятницю у Загребі, столиці головуючої в ЄС Хорватії.

Документ оприлюднений на сайті Європейської служби зовнішніх дій – Укрінформ.

«ЄС реагує на гуманітарну ситуацію у якості пріоритету. Європейська Комісія мобілізувала ще 60 мільйонів євро гуманітарної допомоги для північно-західної Сирії, включаючи прикордонні регіони, та має намір збільшувати таку допомогу цивільному населенню. Гуманітарна допомога буде спрямована на негайні потреби у притулку, у продовольстві та медикаментах для близько мільйона осіб, які були переміщені протягом минулих тижнів, та для всіх сирійців в регіоні Ідліб», – йдеться у документі.

Міністри наголосили, що умовою для доставки такої допомоги є доступ до населення міжнародних гуманітарних організацій. У цьому зв’язку вони закликали до поширення дії резолюції РБ ООН 2165 на транскордонний доступ для гуманітарних організацій для вирішення негайних гуманітарних завдань, включаючи медичне та хірургічне обслуговування та забезпечення сирійців, які бідують, з використанням найкоротших шляхів доставки такої допомоги.

«Рада ЄС закликає сирійський режим повернутися за стіл переговорів. Будь-яке стійке рішення конфлікту потребує справжню політичну трансформацію відповідно до Резолюції РБ ООН 2254 та Женевського комюніке 2012 року. ЄС висловився за продовження Женевського процесу під егідою ООН та підтвердив зобов’язання щодо єдності, суверенітету та територіальної цілісності Сирійської держави», – йдеться у резолюції Ради ЄС.

Як повідомлялося, за результатами майже шестигодинних переговорів президентів Туреччини і РФ, що відбулися в Москві 5 березня, був підписаний додатковий протокол, згідно з яким у ніч з четверга на п’ятницю, 6 березня, було введено режим припинення вогню в Ідлібі.

 

В Офісі генпрокурора прокоментували ротацію у міжнародній слідчій групі щодо МН17

Ротація українських прокурорів у Міжнародній спільній слідчій групі щодо катастрофи МН17 (JIT) є робочим моментом і не вплине на розслідування справи.

Про це в інтерв’ю Укрінформу сказав заступник генерального прокурора України Гюндуз Мамедов – Укрінформ.

“Колеги з Нідерландів розуміють, що українські прокурори та слідчі залишаються надійними партнерами усіх членів Міжнародної слідчої групи, спільною метою якої є встановлення істини, а також притягнення до відповідальності винних. Зміни в групі не впливають на процес розслідування. Ротації – це нормальний робочий момент і такі зміни стосувались не тільки українського складу групи”, – сказав він.

Він нагадав, що Верховна Рада ухвалила зміни до законодавства, і в органах прокуратури торік розпочався процес переатестації та реформування.

“Всі прокурори були в рівних умовах вибору: пристати на умови переатестації, взяти в ній участь та у разі успішного її проходження продовжити роботу в Офісі генерального прокурора, або відмовитись, що мало наслідком звільнення. 45% прокурорів продовжили роботу в центральному апараті”, – зазначив Мамедов.

Що стосується Міжнародної слідчої групи, то наразі делеговано для включення в JIT чотирьох представників Офісу генерального прокурора. Всі вони мають досвід у розслідуванні воєнних злочинів, злочинів проти людяності, терактів та інших найтяжчих кримінальних правопорушень. “Тому буде забезпечений не лише високий професіоналізм, а й збережена інституційна пам’ять”, – наголосив Мамедов.

За його словами, офіційне оновлення переліку членів Міжнародної спільної слідчої групи, при чому всіх держав, а не лише України, буде 8 березня, за день до старту судового процесу.

“Нашою метою є як збереження інституційної пам’яті у цьому розслідуванні, так і посилення команди професійними прокурорами з українського боку.

І це буде виконано. До складу групи прокурорів у національному провадженні входять 9 прокурорів Департаменту нагляду у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту. Сумнівів у професіоналізмі у мене немає”, – підкреслив він.

Мамедов наголосив, що розслідування катастрофи МН17 триває, і органи правопорядку України продовжують працювати у рамках Міжнародної спільної слідчої групи з метою притягнення винних до відповідальності.

“Питання притягнення до відповідальності винних в авіакатастрофі надзвичайно чутливе та гостре як для наших іноземних колег, так і для нас. Але мета у всіх нас – одна: винні у цій страшній катастрофі, де загинуло 298 цивільних осіб, повинні бути покарані”, – сказав він.

Мамедов також зазначив, що матеріали розслідування щодо МН17 в Україні налічують понад 50 томів, і було зібрано достатній обсяг доказів, який дозволив обґрунтовано повідомити підозри чотирьом особам.

Як повідомляв Укрінформ, суд щодо катастрофи літака Boeing 777 рейсу МН17 розпочнеться в Нідерландах 9 березня 2020 року.

19 червня 2019 року Міжнародна спільна слідча група з розслідування катастрофи МН17 (JIT) назвала імена чотирьох причетних до авіакатастрофи. Це, зокрема, Леонід Харченко – українець, який воював на боці “ДНР”, Сергій Дубинський – полковник ГРУ Генерального штабу Збройних сил РФ, очільник “ГРУ ДНР”, якого вважають організатором бойового застосування установки; Олег Пулатов – підполковник запасу російських ПДВ, причетний до перевезення “Бука”, який займався організацією охорони району падіння уламків збитого літака; Ігор Гіркін – відставний офіцер збройних сил РФ, колишній полковник ФСБ, активний учасник російської збройної агресії в Україні.

Один з підозрюваних – підполковник спецназу ГРУ РФ Олег Пулатов виявив бажання брати участь у судовому процесі у справі МН17. Його інтереси представлятимуть адвокати Сабіна тен Дуссхате та Баудевейн ван Ейк з нідерландської юридичної фірми Sjöcrona Van Stigt.

Пасажирський Boeing-777 “Малайзійських авіаліній”, що виконував рейс МН17 з Амстердама до Куала-Лумпур, був збитий збройними силами РФ над окупованим Донбасом 17 липня 2014 року. На борту лайнера перебувало 283 пасажири й 15 членів екіпажу, всі вони загинули.

Міжнародна слідча група повідомила, що літак рейсу MH17 був збитий зенітно-ракетним комплексом “Бук”, який належить 53-ій зенітно-ракетній бригаді протиповітряної оборони російських збройних сил, дислокованій у Курську.

У травні 2018 року Нідерланди та Австралія офіційно обвинуватили Росію у причетності до катастрофи рейсу МН17.

 

П’ять держав офіційно повідомили ООН про початок суду щодо MH17

Україна, Нідерланди, Бельгія, Малайзія й Австралія, які є членами Спільної слідчої групи у справі збитого літака рейсу MH17, офіційно повідомили генсека ООН й президента Радбезу ООН про початок 9 березня судового процесу в Нідерландах у цій справі.

Про це розповів у коментарі Укрінформу речник Постійного представництва України при ООН Олег Ніколенко.

“П’ять держав, у тому числі, Україна, Нідерланди, Бельгія, Малайзія й Австралія повідомили голову Ради Безпеки ООН та генерального секретаря ООН у спільному листі про початок судового засідання в Нідерландах щодо збитого літака рейсу МН17″, – зауважив український дипломат.

Він також надав копію документа, відправленого генеральному секретарю ООН та президенту Ради Безпеки Організації.

“Початок кримінального судового розгляду 9 березня 2020 року є важливою віхою для встановлення істини та досягнення справедливості для жертв рейсу MH17 та їхніх близьких, а також притягнення до відповідальності осіб, відповідальних за збитий літак MH17”, – зазначається в офіційному листі.

Як наголошується в документі, Австралія, Бельгія, Малайзія, Нідерланди й Україна мають повну впевненість, що судовий процес “сприятиме досягненню справедливості відповідно до найвищих міжнародних правових стандартів професіоналізму й незалежності”. При цьому нагадується, що резолюція Ради Безпеки 2166 вимагає, щоби всі причетні за знищення цивільного літака понесли відповідальність.

Як повідомлялося, судове засідання в Нідерландах відбудеться на підставі доказів, зібраних Спільною слідчою групою за участі правоохоронних органів Австралії, Бельгії, Малайзії, Нідерландів й України. JIT з 2014 року проводить незалежне міжнародне кримінальне розслідування за фактом збитого російськими силами над Україною літака Малазійських міжнародних авіаліній.

Пасажирський Boeing-777 “Малайзійських авіаліній”, що виконував рейс МН17 із Амстердама до Куала-Лумпур, був збитий збройними силами РФ над окупованим Донбасом 17 липня 2014 року. На борту лайнера перебувало 283 пасажири і 15 членів екіпажу, всі вони загинули.

Міжнародна слідча група повідомила, що літак рейсу MH17 був збитий зенітно-ракетним комплексом “Бук”, який належить 53-ій зенітно-ракетній бригаді протиповітряної оборони російських збройних сил, дислокованій у Курську.

У травні 2018 року Нідерланди та Австралія офіційно обвинуватили Росію у причетності до катастрофи рейсу МН17.

19 червня 2019 року JIT назвала імена чотирьох причетних до авіакатастрофи. Це, зокрема, Леонід Харченко – українець, який воював на боці “ДНР”, Сергій Дубинський – полковник ГРУ Генерального штабу Збройних сил РФ, очільник “ГРУ ДНР”, якого вважають організатором бойового застосування установки; Олег Пулатов – підполковник запасу російських ПДВ, причетний до перевезення “Бука”, який займався організацією охорони району падіння уламків збитого літака; Ігор Гіркін – відставний офіцер збройних сил РФ, колишній полковник ФСБ, активний учасник російської збройної агресії в Україні.

Один з підозрюваних – підполковник спецназу ГРУ РФ Олег Пулатов виявив бажання брати участь у судовому процесі у справі МН17. Його інтереси представлятимуть адвокати.

 

Кулеба: Я хочу відкрити для України Південно-Східну Азію

Південно-Східна Азія має значні економічні та політичні можливості для України.

Про це в ефірі телеканалу Інтер сказав міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Ми маємо зосередитися на тому, щоб посольства України за кордоном працювали максимально ефективно над залученням інвестицій і розвитком торгівлі українськими товарами, особливо – промисловими товарами. Друга новела, якою я сподіваюся запам’ятатися як міністр, я хочу відкрити для України Південно-Східну Азію”, – сказав Кулеба.

На його думку, у цьому регіоні зосереджені економічні та політичні можливості для України.

“Я хочу значну увагу приділяти цьому напрямку. Безумовно, Україна буде рухатися до членства у ЄС і НАТО, бо це курс, обраний народом. Але було б величезною помилкою для України зосереджуватися у чотирикутнику ЄС-НАТО-Америка-Росія. Світ набагато більший”, – вважає Кулеба.

Він зазначив, що як міністр закордонних справ він приділятиме увагу заповненню вакансій послів та старших дипломатів у іноземних представництвах України.

“Не може бути ефективною дипломатія, якщо багато років немає посла або у посла немає ефективної команди”, – додав Кулеба.

Як повідомляв Укрінформ, 4 березня верховна Рада відправила у відставку уряд Олексія Гончарука. Новим міністром закордонних справ був призначений Дмитро Кулеба.

 

Україна не поновлюватиме постачання води в окупований Крим – Кулеба

Україна не розглядає можливості відновлення постачання дніпровської води до окупованого Криму.

Про це в ефірі телеканалу Інтер сказав міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Україна не розглядає можливості відновлення постачання дніпровської води до окупованого Криму. Я хочу, щоб усі спекуляції, підозри та домисли на цю тему припинилися”, – наголосив Кулеба.

За його словами, наразі ведуться переговори з Росією про звільнення полонених, про додаткові точки розведення та про проведення Нормандського саміту наприкінці квітня, щоб зробити крок до деокупації та відновлення територіальної цілісності України.

“Ми працюємо над тим, щоб ця зустріч відбулася наприкінці квітня”, – наголосив Кулеба.

Як повідомляв Укрінформ, 6 березня новопризначений Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що в разі необхідності або гуманітарної загрози Україна може доставляти в окупований Крим “воду для господарських потреб, для пиття – хоч цистернами, хоч каністрами, хоч бутлями”. Він підкреслив, що “це наш обов’язок перед українцями”.

Водночас Шмигаль наголосив, що Україна не буде постачати воду в окупований Крим для промислових і військових об’єктів: “Знак оклику, і на цьому ставимо крапку”.

Вночі 6 березня в ефірі програми “Право на владу” Шмигаль заявив, що воду в окупований Крим треба подавати, тому що там живуть українці, а Крим — це Україна.

Пізніше у Facebook він уточнив свою позицію і написав, що уряд України не може подавати воду в Крим до повернення його до складу України.

Голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія 11 лютого в ефірі телеканалу “Прямий” заявив, що допускає можливість пустити воду в анексований Крим в обмін на поступки з боку президента РФ Володимира Путіна щодо Донбасу.

 

Кулеба розповів, як будуватиме роботу в МЗС

Новопризначений глава МЗС Дмитро Кулеба має намір інтегрувати працівників низової ланки до всіх процесів, посилити інститут заступників міністра і співпрацювати з офісом віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, Офісом Президента.

Про це він заявив у зверненні до співробітників дипломатичної служби, повідомляє пресслужба МЗС – Укрінформ.

“Насамперед, я хочу, аби найважливішою людиною в міністерстві був не міністр, а аташе. Людина, яка знизу буде мотивувати людей, буде штовхати нагору процеси і буде отримувати свою нагороду у вигляді кар’єрного зростання. Працювати за принципом, коли я роздаю доручення, — не мій стиль. Натомість, я завжди чекаю, аби до мене приходили і казали: “А давайте зробимо ось це”. Або “Ви мені потрібні як міністр для того, щоб ми зробили оце”, – сказав Кулеба.

У цьому контексті він порадив співробітникам сприймати міністра як інструмент в руках кожного дипломата для досягнення цілей зовнішньої політики України.

“Мені потрібно, щоб ініціативи не згори вниз спускалися, а навпаки — йшли знизу догори. Можливо, я нині кажу речі, які можуть видаватися банальними, бо вони вже відбуваються в МЗС. Але я прошу, аби крім керівної ланки, у зустрічах міністра брали участь деск-офісери. Люди, які вивчили предмет. І я хочу, щоб таку ж практику запровадили заступники міністра, керівники департаментів. Себто я прагну, щоб людина з низової ланки була в усіх процесах, була інтегрована в процес, а не сиділа закритою у кабінеті і виконувала доручення згори”, – зазначив очільник зовнішньополітичного відомства.

Він також висловився за посилення в МЗС інституту заступників міністра, “аби їхній рівень дорівнював міністру”. За словами Кулеби, заступники міністра користуватимуться його повною довірою.

“Розмова з заступником міністра буде мати таку саму вагу, як розмова з міністром. Це стосуватиметься не лише внутрішніх, а й міжнародних зустрічей. Винятком будуть лише кілька країн, з урахуванням їх внутрішньої ситуації. Але, загалом, ще раз наголошую: отримати зустріч із заступником міністра — це те саме, що зустрітися зі мною. Це правило ми будемо впроваджувати”, – акцентував він.

Кулеба також звернув увагу на те, що зовнішня політика не існує в ізоляції, тому МЗС, безумовно, співпрацюватиме з офісом віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, іншими відомствами та Офісом Президента.

Як повідомляв Укрінформ, 4 березня парламент затвердив новий склад Кабінету міністрів України, який очолив Денис Шмигаль. Колишній глава МЗС Вадим Пристайко став віцепрем’єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції. Своєю чергою, Кулеба, який обіймав цю посаду, став міністром закордонних справ.

 

Законопроєкт про оборонні закупівлі винесуть на розгляд Ради у квітні – глава комітету

Законопроєкт про оборонні закупівлі буде винесений на розгляд парламенту у квітні.

Про це заявив голова Комітету ВР з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександр Завітневич, йдеться на сайті Комітету – Укрінформ.

“Комітетом підготовлений до розгляду у другому читанні проєкт Закону про оборонні закупівлі. Він знаходиться у безумовному пріоритеті як Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, так і Верховної Ради України, уряду та керівництва держави”, – зазначив він.

За словами Завітневича, законопроєкт буде важливим кроком подальшого реформування сектору безпеки та оборони України. “Розсекречення значної частини Державного оборонного замовлення, створення конкурентного і прозорого середовища на ринку озброєння та військової техніки – все це критично важливо для підвищення обороноздатності нашої держави у час, коли вона потребує безпеки та нарощування військової сили. Саме тому цей законопроєкт особливо важливий. Комітет впевнений, що проєкт Закону про оборонні закупівлі буде винесений у залу голосувань у квітні 2020 року, щойно парламентська процедура дозволить перейти від розгляду земельної реформи до наступних питань порядку денного”, – додав очільник Комітету.

Крім того, за його словами, в Комітеті працюють над проєктом Закону про розвідку, який спрямовано на вдосконалення правових та організаційних засад функціонування розвідки, діяльності розвідувальних органів України та інших суб’єктів розвідувального співтовариства, підвищення ефективності їхньої взаємодії, а також забезпечення соціального та правового захисту співробітників розвідувальних органів і осіб, залучених до конфіденційного співробітництва з цими органами. Він має замінити чинний Закон України «Про розвідувальні органи України».

Завітневич також зазначив, що очікується внесення Президентом України напрацьованого спільною робочою групою Комітету та Офісу Президента України законопроєкту про Службу безпеки України, доопрацювання якого буде продовжено на базі Комітету.

 

Новий міністр оборони посилить розвідку і зосередиться на озброєнні — експерт

З призначенням міністром оборони Андрія Тарана посилиться військова розвідка, військово-технічне співробітництво й закупівля нових озброєнь, вважає Михайло Самусь, заступник директора Центру дослідження армії, конверсії та роззброєння (ЦДАКР) з міжнародних питань.

Експерт проаналізував діяльність попереднього міністра оборони та окреслив завдання і виклики для новопризначеного очільника МОУ на пресконференції 6 березня в Києві, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Самусь зазначив, що попередній голова оборонного відомства Андрій Загороднюк був зосереджений на внутрішніх процесах реформування апарату, боротьбі з корупцією, соціальному захисті військовослужбовців, розв’язання проблем з землею та надлишковим майном Міноборони.

“Я не можу сказати, що це була проблема, яка заважала Україні вести війну з Російською Федерацією, тому що не сам міністр оборони виконує ці функції, є відповідні функціональні підрозділи. Але фокусування на внутрішньому реформуванні змістило акценти у виконанні функцій самого Міністерства оборони і означало зниження стратегічних активностей”, – зазначив Самусь.

Він наголосив, що нинішній очільник Міноборони Андрій Таран – професійний розвідник, з досвідом роботи військовим аташе в США та ООН і служби в зоні АТО. З його призначенням слід чекати на чіткішу воєнну стратегію та реалізацію державної політики у сфері оборони, вважає експерт.

“Я очікую посилення воєнної розвідки, позицій інформаційно-аналітичного забезпечення Президента як верховного головнокомандувача, в тому числі з точки зору проведення переговорів у мінському й нормандському форматах, забезпечення розвідувальною інформацією щодо обстановки на Донбасі. Буде посилена роль Міністерства оборони у виробленні державного оборонного замовлення і виконанні координаційних функцій з точки зору військово-технічного співробітництва, формуванні пріоритетів розвитку військових озброєнь на стратегічно важливих напрямках”, – зазначив Самусь.

Експерт також наголошує, що новий міністр оборони муситиме розв’язувати важливу проблему переоснащення армії, яка назріла давно: “Підходить час міняти радянську зброю, скільки б ми не говорили про модернізацію. За п’ять років настане межа, коли йтиметься про заміну авіаційної техніки, про корабельну йдеться вже давно, а також про сили ППО, артилерію і навіть стрілецьку зброю”.

Самусь висловився за створення інституту віцепрем’єра в оборонній сфері, який відповідатиме за координацію розвитку державного й приватного секторів, створення рівних ринкових умов для західних партнерів та їхніх інвестицій.

«Якщо зараз у нас не з’явиться інститут віцепрем’єра, який створить сприятливу екосистему, щоб наші західні партнери інвестували в наші підприємства, організували спільне виробництво на наших і західних технологіях, через два-три роки української оборонної промисловості просто не стане», – вважає Самусь.

Він також сподівається, що новий міністр, маючи досвід роботи й ділові зв’язки в США, зможе налагодити постачання американських новітніх озброєнь в Україну.

Одним із головних зовнішніх викликів перед новим головою військового відомства експерт вважає події в Росії, які назвав “державним переворотом”.

“Через зміни до конституції Путін прагне зцементувати свій режим, це б гарантувало перебування цього режиму максимально довгий час – навіть за умови його фізичного знищення. Йде перехід від авторитарної суверенної демократії до традиційної фашистської диктатури”, – наголосив Самусь.

Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада за поданням Президента України Володимира Зеленського призначила новим міністром оборони Андрія Тарана. За відповідне рішення проголосували 285 депутатів,

Таран народився 4 березня 1955 року. Навчався у Київському вищому зенітному ракетному інженерному училищі за фахом “військовий інженер-радіотехнік”, у Військовій академії ППО Сухопутних військ ЗСУ за спеціальністю “Управління бойовими діями”.

Працював в апараті Міноборони, у Головному управлінні розвідки Міноборони, в Центрі стратегічного планування та аналізу в РНБО, був військовим аташе при посольстві України в США, представником Міноборони при представництві України в ООН.

З квітня по серпень 2015 року був представником України в Спільному центрі з контролю та координації питань припинення вогню та стабілізації лінії розмежування сторін, із вересня по листопад 2015 року входив до складу робочої групи з питань безпеки у Тристоронній контактній групі з врегулювання ситуації на Донбасі.

У грудні 2015 року Таран був призначений на посаду першого заступника командувача Сухопутних військ ЗСУ, де залишався до квітня 2016 року. Того ж року звільнений у запас у зв’язку з досягнення граничного віку генеральської служби.

У 2019-му генерал-лейтенант ЗСУ Таран очолював виборчий штаб кандидата в президенти Ігоря Смешка.

 

Кількість випадків коронавірусу у світі перевищила 100 тисяч

У світі зафіксовано понад сто тисяч інфікованих коронавірусом людей.

Про це свідчать дані Центру системних досліджень при Університеті Джона Гопкінса – Укрінформ.

Зокрема, кількість зареєстрованих випадків коронавірусу становить 100 055.

Із них 80 556 – на материковому Китаї, 6 593 – у Південній Кореї, 3 858 в Італії та 4 747 – в Ірані.

Кількість летальних випадків від вірусу становить 3398, 2931 – у Китаї, 148 в Італії та 124 в Ірані. У світі 55 672 осіб уже одужали після Covid-19.

Як повідомляв Укрінформ, в Україні перший випадок коронавірусу виявили у жителя Чернівців, який повернувся з подорожі Італією.

 

Коронавірус негативно вплине на плодоовочевий бізнес

Коронавірус спричинить негативний вплив на плодоовочевий бізнес, вважає 61% його представників.

Про це повідомляється на сайті аналітичної платформи Еast-fruit, експерти якої провели відповідне опитування серед представників плодоовочевого бізнесу – Укрінформ.

“Більшість учасників (61% опитаних) вважають, що коронавірус негативно вплине на плодоовочевий бізнес”, – йдеться у повідомленні.

Головною причиною негативного впливу на виробництво і торгівлю овочами, фруктами, ягодами і горіхами 46% учасників опитування вважає порушення логістики та закриття кордонів. А 16% респондентів вважають, що коронавірус спровокує світову економічну кризу, а це значить, що споживання плодоовочевої продукції знизиться, торгівля скоротиться, зменшаться інвестиції у виробництво та інфраструктуру доробки та зберігання плодоовочевої продукції.

Втім, 17% опитаних вважають, що епідемія коронавірусу – надумана проблема, навіть незважаючи на те, що вона вже чинить безпосередній негативний вплив на плодоовочевий бізнес у світі.

Також близько 10% учасників опитування вважають, що вірус не спричинить якогось помітного впливу на плодоовочевий бізнес. А ось 12% респондентів були оптимістами. Вони вважають, що поширення коронавірусу викличе бажання людей покращити своє здоров’я і підвищити імунітет за рахунок споживання більшої кількості свіжих овочів, фруктів, ягід і горіхів.

Загалом, як відзначають аналітики Еast-fruit, результати опитування свідчать про те, що, у разі виникнення кризової ситуації в галузі, багато компаній виявляться просто не готові до цього.

В опитуванні взяли участь представники плодоовочевого бізнесу з України, Узбекистану, Грузії, Молдови, Білорусі, Таджикистану, Росії та ряду інших країн. Наголошується, що це опитування не є репрезентативним, проте його результати можуть бути цікаві для оцінки рівня готовності бізнесу до потенційної кризи в галузі.

 

У ВООЗ вважають, що поширення коронавірусу може продовжитись влітку

У ВООЗ вважають, що новий вірус Covid-19 може продовжити поширюватись також за інших кліматичних умов, зокрема влітку.

Про це заявив керівник програми охорони здоров’я з питань надзвичайних ситуацій ВООЗ Майк Раян – Укрінформ.

“Ми поки не знаємо, якою буде активність вірусу за різних кліматичних умов. Ми маємо визнати, що вірус може зберегти здатність поширюватися”, — сказав чиновник.

У Всесвітній організації охорони здоров’я зазначають, що марно сподіватися на зникнення коронавірусу влітку. Немає доказів, що таке може статися, додав Майк Раян.

Як повідомляв Укрінформ, станом на 6 березня кількість зареєстрованих випадків коронавірусу становить 100 055. З них 80 556 – на материковому Китаї, 6 593 – у Південній Кореї та 4 747 – в Ірані. Кількість летальних випадків від вірусу становить 3398, 2931 – у Китаї та 124 в Ірані. У світі 55 672 осіб вже одужали після Covid-19.

В Україні перший випадок захворювання на коронавірус виявили у чернівчанина, який повернувся з подорожі Італією.

 

МОЗ запускає Telegram-канал “Коронавірус_інфо”

Міністерство охорони здоров’я України запускає Telegram-канал “Коронавірус_інфо” з інформацією щодо ситуації з коронавірусом в Україні.

Про це інформує Урядовий портал – Укрінформ. 06.03.2020 18:17

“Міністерство охорони здоров’я України запускає Telegram-канал “Коронавірус_інфо” з оперативною та поточною інформацією щодо ситуації з вірусом COVID-19 в Україні”, – ідеться в повідомленні.

Зазначається, що це єдиний Telegram-канал, верифікований Міністерством охорони здоров’я, де публікуватимуться всі новини, поточні дані, рекомендації та оцінка від фахівців.

Як повідомляв Укрінформ, станом на 6 березня кількість зареєстрованих випадків коронавірусу становить 100 055.

З них 80 556 – на материковому Китаї, 6 593 – у Південній Кореї, 3 858 в Італії та 4 747 – в Ірані.

Кількість летальних випадків від вірусу становить 3398, 2931 – у Китаї, 148 в Італії та 124 в Ірані. У світі 55 672 осіб вже одужали після Covid-19.

В Україні перший випадок захворювання на коронавірус виявили у чернівчанина, який повернувся з подорожі Італією.

 

Денісова відстежує дані ВООЗ щодо коронавірусу

Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова вважає, що право на життя громадян України є пріоритетним над правом на освіту.

Про це вона сказала власному кореспондентові Укрінформу, коментуючи можливість ухвалення урядом рішень щодо нових обмежень через загрозу поширення коронавірусу на території України, зокрема, ризики закриття шкіл.

«Безумовно, коли ставити на терези право людини на освіту та її право на життя, то пріоритетним є право на життя. Європейська конвенція з прав людини, стаття 2 говорить про це. Чітко. Це пріоритет», – наголосила Денісова.

Уповноважена Верховної Ради України з прав людини зауважила, що знає про статистичні та аналітичні дані ВООЗ щодо поширення коронавірусу. «Я вітаю, коли ВООЗ робить прогнози, забезпечує інформацією світову спільноту не лише статистикою зараження громадян, а й пропонує заходи для забезпечення найменшої кількості заражених. Я маю інформацію у т.ч. від ВООЗ і її прогнози у т.ч. по Україні та відстежую їх динаміку», – зазначила вона.

Вона підкреслила, що, масштаби розповсюдження коронавірусу, кількість смертей – це трагічно, але спостерігається позитивна динаміка, яка засвідчує, що більше людей у світі одужують.

Денісова також висловила сподівання, що світова криза в системі охорони здоров‘я, викликана поширенням коронавірусу, підштовхне центральні органи влади, міністерство освіти та науки України до того, що система інклюзивної дистанційної освіти запрацює. «Нам потрібно перейти від слів до справи», – зазначила вона.

Як повідомляв Укрінформ, 5 березня ЮНЕСКО оприлюднила дані, що через небезпеку поширення коронавірусу 13 країн закрили школи, і 290,5 млн учнів не отримують належного доступу до освіти. Ще 9 країн локально закривають школи. Якщо школи закриють масово, то ще 180 млн учнів будуть позбавлені доступу до освіти, підкреслюється в офіційній заяві генерального директора ЮНЕСКО Одрі Азулай.

Експерти ЮНЕСКО зауважують, що навіть тимчасове закриття шкіл спричиняє скорочення часу викладання, що впливає на результати навчання. Також порушення навчального процесу створює суттєвінезручності для родин. У зв‘язку з чим ЮНЕСКО скликає 10 березня екстрену зустріч міністрів освіти, щоб поділитися новими стратегіями та надати рекомендації для підтримки навчання. Зокрема, організація підтримує реалізацію широкомасштабних програм дистанційного навчання та рекомендує навчальні програми та платформи з відкритим доступом, які можуть використовувати школи та вчителі.

Міністерство охорони здоров’я України запроваджуватиме обмежувальні заходи у зв’язку з поширенням коронавірусу. Як заявив головний державний санітарний лікар Віктор Ляшко, серед іншого планується «тимчасове закриття шкіл та обмежувальні протиепідемічні заходи», «розрив навчального процесу для того, щоб зменшувати масові скупчення людей».

 

Ізольований депутат ОПЗЖ брав участь у голосуваннях Ради цього тижня

Народний депутат від “Опозиційної фракції — За життя” Олег Волошин брав участь у голосуваннях Верховної ради України в дні засідання парламенту з 3 до 6 березня.

Про це свідчить інформація на сайті ВР у розділі “Хід пленарних засідань” – Укрінформ.

Так, згідно з опублікованою інформацією, Волошин брав участь у голосуваннях щодо низки законопроєктів та постанов.

Зокрема, 3 березня 2020 року Волошин підтримував низку поправок до проєкту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення, 4 березня голосував “проти” проєкту постанови № 3169 про призначення Андрія Тарана міністром оборони України.

Також згідно з опублікованими на сайті ВР даними Волошин 5 березня підтримав проєкт постанови № 3154 про висловлювання недовіри Генеральному прокурору Руслану Рябошапці.

6 березня під час голосування у сесійній залі депутат, відповідно до даних на сайті ВР підтримав низку поправок до проєкту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення (№2178-10). Водночас, у таблиці результатів електронної реєстрації 6 березня навпроти прізвища Волошина стоїть позначка “відсутній”.

Як повідомлялося, 27 лютого депутат Олег Волошин написав у Facebook про свою зустріч з французьким депутатом Жан-Люком Рейтцером. За словами Волошина, зустріч проходила у кабінеті Рейтцера.

На сьогодні цей допис вже недоступний.

Останній раз Рейтцер був присутній на зборах парламенту Франції 25 лютого.

5 березня 68-річного Рейтцера госпіталізували з підозрою на коронавірус, яке підтвердилося після аналізів.

Зараз Рейтцер перебуває в реанімації, а його стан вважається серйозним. Французький парламент проводить внутрішнє розслідування, щоб встановити, хто контактував з Рейтцером.

Згодом народна депутатка Вікторія Сюмар повідомила, що народного депутата від “Опозиційної фракції — За життя” Олега Волошина, який нещодавно мав зустріч з парламентарієм Національної асамблеї Франції Жаном-Люком Рейтцером, щодо якого підтверджений факт зараження коронавірусом, ізолювали.

 

Депутата ОПЗЖ ізолювали після зустрічі із зараженим коронавірусом французьким політиком — Сюмар

Народного депутата від “Опозиційної фракції — За життя” Олега Волошина, який нещодавно мав зустріч з парламентарієм Національної асамблеї Франції Жаном-Люком Рейтцером, щодо якого підтверджений факт зараження коронавірусом, ізолювали.

Про це у Facebook повідомила народний депутат від фракції “Європейська солідарність” Вікторія Сюмар – Укрінформ.

“Після плювання і бризкання слиною з вереском про “соросят-поросят” депутата Волошина таки ізолювали. Так буває… Перевірять на предмет неперебірливих зовнішніх контактів. Втрутитися довелося спікеру і секретареві РНБО. Сподіваюся, обсервація буде повною”, – написала вона.

Виконавчий директор Інституту масової інформації Оксана Романюк у коментаріях написала: “Жесть. Відповідальна людина мала би самоізолюватися і поінформувати оточуючих. А він ще й сперечався!”

Як повідомлялося, 27 лютого депутат Олег Волошин написав у Facebook про свою зустріч з французьким депутатом Жан-Люком Рейтцером. За словами Волошина, зустріч проходила у кабінеті Рейтцера.

На сьогодні цей допис вже недоступний.

Останній раз Рейтцер був присутній на зборах парламенту 25 лютого.

5 березня 68-річного Рейтцера госпіталізували з підозрою на коронавірус, яке підтвердилося після аналізів.

Зараз депутат перебуває в реанімації, а його стан вважається серйозним. Французький парламент проводить внутрішнє розслідування, щоб встановити, хто контактував з Рейтцером.

 

“Щоб припинити кіпіш і шабаш”: Волошин заявляє, що здоровий, але тиждень посидить удома

Народний депутат від “Опозиційної фракції – За життя” Олег Волошин стверджує, що результати експрес-тестів по всіх вірусах респіраторної групи у нього негативні, але він має намір до наступного четверга дотримуватися домашнього режиму.

Про це він написав у Facebook – Укрінформ.

“Так, щоб припинити цей дикий кіпіш і шабаш, повідомляю. Я абсолютно здоровий, що тільки що було офіційно підтверджено завідувачкою інфекційного відділення Олександрівської лікарні. Результати експрес-тестів по всіх вірусах респіраторної групи негативні”, – написав політик.

Він зазначив, що в Україні ще немає експрес-тестів саме на короновірус, тому, відповідно до рекомендацій ВООЗ, він прийняв рішення поки що не контактувати з іншими людьми. “Побуду вдома до наступного четверга, коли закінчиться 14 днів після мого 30-хвилинного спілкування з паном Райтцером. Якщо результати аналізів взятих у мене мазків будуть раніше – значить, буду вільною людиною раніше”, – додав Волошин.

Він також зазначив, що на момент зустрічі не помітив у депутата Національної асамблеї Франції Жан-Люка Райтцера ніяких симптомів (кашлю, нежиті).

Як повідомлялося, 27 лютого депутат Олег Волошин написав у Facebook про свою зустріч з французьким депутатом Жан-Люком Райтцером. За словами Волошина, зустріч проходила в кабінеті Райтцера.

Сьогодні цей пост вже недоступний.

5 березня 68-річного Райтцера госпіталізували з підозрою на коронавірус, яка підтвердилася після аналізів. Зараз депутат перебуває в реанімації, а його стан вважається серйозним. Французький парламент проводить внутрішнє розслідування, щоб встановити, хто контактував з Райтцером.

6 березня Волошина ізолювали.

Відповідно до інформації на сайті Верховної Ради, протягом пленарного тижня з 3 до 6 березня Волошин щоденно брав участь у голосуваннях в сесійній залі.

 

Спілкування з Волошиним не загрожує здоров’ю депутатів – МОЗ

Міністерство охорони здоров’я заявляє, що народний депутат Олег Волошин не перебуває в лікарні, а для депутатів, які з ним спілкувалися, немає жодних ризиків.

Про це Укрінформу повідомили у пресслужбі МОЗ – Укрінформ.

“Він (Волошин — ред.) знаходиться не в лікарні, це (самоізоляція) його добровільне і правильне рішення. По медичних показниках він не потребував іншого. Зараз немає ніяких ризиків для депутатів, які спілкувалися з цим депутатом. Згідно з протоколами, госпіталізують тих, хто має симптоми ГРВІ і у кого не підтвердилися результати ГРВІ (тести на грип типу А та В — ред.). МОЗ рекомендує дотримуватися правил гігієни, мити руки”,- сказали в пресслужбі МОЗ.

Як повідомлялося, 27 лютого депутат Олег Волошин написав у Facebook про свою зустріч з французьким депутатом Жан-Люком Рейтцером. За словами Волошина, зустріч проходила у кабінеті Рейтцера.

На сьогодні цей допис вже недоступний.

Останній раз Рейтцер був присутній на зборах парламенту Франції 25 лютого.

5 березня 68-річного Рейтцера госпіталізували з підозрою на коронавірус, яке підтвердилося після аналізів.

Зараз депутат перебуває в реанімації, а його стан вважається серйозним. Французький парламент проводить внутрішнє розслідування, щоб встановити, хто контактував з Рейтцером.

Відповідно до інформації на сайті Верховної Ради, протягом пленарного тижня з 3 по 6 березня Волошин кожен день брав участь в голосуваннях в сесійній залі.

6 березня депутат Вікторія Сюмар повідомила, що Волошина ізолювали.

Сам Волошин у Facebook заявив, що він абсолютно здоровий, що, за його словами, підтвердила завідуюча інфекційним відділенням Олександрівської лікарні. Волошин стверджує, що результати експрес-тестів за всіма вірусами респіраторної групи у нього негативні, але він має намір до наступного четверга дотримуватися домашнього режиму.

Водночас він додав, що експрес-тестів на коронавірус в Україні наразі немає.

 

МЗС радить українцям бути пильними через коронавірус в Іспанії

Міністерство закордонних справ радить українцям, які планують подорож до Іспанії або перебувають у цій країні, виявляти пильність у зв’язку зі збільшенням кількості захворювань на коронавірус.

Відповідну рекомендацію оприлюднила пресслужба МЗС – Укрінформ.

“У зв’язку зі збільшенням кількості випадків респіраторних захворювань на території Іспанії, спричинених коронавірусом (COVID-19), Міністерство закордонних справ України рекомендує громадянам, які перебувають у цій країні, або мають намір її відвідати, дотримуватися превентивних заходів захисту від зараження вірусом, уникати контактів з хворими, вживати заходів особистої гігієни, а також дотримуватися рекомендацій органів охорони здоров’я України та Іспанії (з більш детальною інформацією можна ознайомитися на сайті Міністерства охорони здоров’я України та на сайті Міністерства охорони здоров’я Іспанії “, – йдеться у повідомленні.

У випадку виявлення підвищеної температури, сухого кашлю та відчуття нестачі повітря при диханні, рекомендується обмежити пересування та невідкладно звернутися до медичного закладу або зателефонувати за єдиним номером екстреної (медичної) допомоги: 112.

У разі потрапляння в надзвичайну ситуацію, виникнення загрози життю і здоров’ю, громадянам України рекомендується невідкладно звертатися до Посольства України в Королівстві Іспанія за тел.: + 34 620 641 324, Генерального консульства України в Барселоні за тел.: + 34 629 382 936, Консульства України в Малазі за тел.: + 34 636 548 017, або на цілодобову “гарячу лінію” МЗС України за тел.: + 38 044 238 16 57, адреса електронної пошти: cons_or@mfa.gov.ua.

Як повідомляв Укрінформ, станом на 4 березня в Іспанії зафіксували другий летальний випадок через коронавірус, кількість хворих сягнула 193.

 

Укрзалізниця цьогоріч закупить дизель-поїзди й сотню “крюківських” вагонів

АТ “Укрзалізниця” у 2020 році закупить два-три дизель-поїзда та майже 100 пасажирських вагонів виробництва ПАТ “Крюківській вагонобудівельний завод”.

Про це заявив міністр інфраструктури України Владислав Криклій під час відвідування ПАТ “Крюківській вагонобудівний завод” спільно з Президентом України Володимиром Зеленським – Укрінформ.

“Ми говоримо про два-три дизель-поїзда в цьому році. Ми говоримо про замовлення додаткових пасажирських вагонів. Взагалі ми плануємо (замовити – ред.) до 100 пасажирських вагонів в цьому році. Зараз якраз на наглядовій раді фіналізується фінансовий план, вони будуть виходити з конкретних цифр, які ми зможемо забезпечити. Хотілося б забезпечити більше, і для цього ми робимо певні заходи, щоб в Укрзалізниці з’являвся додатковий ресурс. Щоб можна було більше завантажувати наші машинобудівні компанії, такі як Крюківській вагонобудівний завод”, – заявив Криклій.

Президент Зеленський зауважив, що його не влаштовує приблизний план закупівлі до сотні вагонів, і міністр інфраструктури має назвати більш конкретну цифру. Криклій уточнив, що Укрзалізниця цього року зможе замовити 90 пасажирських вагонів виробництва КВБЗ.

Як повідомляв Укрінформ, Президент України Володимир Зеленський 5 березня під час робочої поїздки у Полтавську область поспілкувався з представниками місцевого бізнесу.

Зокрема, керівник ПАТ “Крюківський вагонобудівний завод” Володимир Приходько розповів Президенту про проблему зриву контракту на постачання для Укрзалізниці пасажирських вагонів та дизель-поїздів. За його словами, Укрзалізниця звинуватила учасників тендеру на постачання вагонів у картельній змові, а Антимонопольний комітет упродовж пів року розглядає відповідне звернення держкомпанії.

У цьому зв’язку глава держави заявив, що готовий відвідати підприємство разом з міністром інфраструктури України Владиславом Криклієм.

ПАТ “Крюківській вагонобудівний завод” спеціалізується на виробництві транспортних засобів, у першу чергу залізничного рухомого складу. Так на заводі виробляють різні види вантажних вагонів, пасажирські вагони усіх типів, продукцію для метрополітену (вагони, ескалатори та ін.), локомотиви і спеціальну інженерну техніку. Також КВБЗ випустив 2 швидкісних двосистемних дев’ятивагонних електропотягів ЕКр1 «Тарпан», 1 пасажирський дизель-поїзд ДПКр2 та регіональний тривагонний дизель-поїзд ДПКр3 також у єдиному екземплярі.

 

В Україні презентували інформкампанію з кібербезпеки

У Києві відбулася презентація додаткового захисту облікового профілю для громадян у рамках інформаційної кампанії з кібербезпеки.

Над створенням цієї інформкампанії працювали спеціалісти Великої Британії, США та України, інформує пресслужба МВС – Укрінформ.

“Сьогодні, 6 березня, у Києві відбулася офіційний старт і презентація додаткового захисту облікового профілю. Участь у заході взяли заступниця посла Великої Британії Хелен Фейзі, перший заступник начальника Департаменту кіберполіції Нацполіції Сергій Кропива, заступник секретаря РНБО Сергій Демедюк і голова Держспецзв’язку Валентин Петров”, – йдеться у повідомленні.

За словами Кропиви, кіберполіція тривалий час співпрацювала з урядом Великої Британії над кампанією, яка убезпечить громадян від ключових ризиків у сфері кіберзлочинності, зокрема, йдеться про двофакторну автентифікацію у облікові записи.

«Ці налаштування легкі у використанні – як для молоді, так і для людей похилого віку. Для налаштування потрібно лише кілька хвилин. У результаті наші громадяни та особи, які проживають на території України, зможуть забезпечити безпеку своїх персональних даних та інформації, яка знаходиться на поштових скриньках, телефонах тощо», – зазначив Кропива.

Перший заступник начальника Департаменту кіберполіції Нацполіції додав, що у більшості випадків хакери проводять багатовекторну атаку, яка не спрямована безпосередньо на конкретного громадянина, тож потерпілі, які звертаються до поліції, навіть не розуміють, чому саме вони стали жертвами зловмисників.

У свою чергу Фейзі зазначила, що кіберзагрози стали більш поширеними, адже життя цифровізується.

«Треба зробити необхідні кроки для того, аби захистити себе та свою мережу, тому ця кампанія є такою важливою. Українці не лише повинні розуміти ризики кібератак, а головне – попередити їх», – уточнила Фейзі.

Вона також зауважила, що співпраця Великої Британії з Україною, зокрема з кіберслужбами, добре налагоджена.

«У минулому році ми розпочали кампанію «Пароль грає роль». Це свідчить про те, що сильні паролі можуть захистити онлайн-системи в нашому житті. Сьогодні переходимо до наступного і важливого етапу – двофакторна автентифікація, щоби не дозволити злочинцям підібрати пароль. Це так званий більш міцний рівень безпеки, щоби система залишалася захищеною навіть тоді, коли пароль відомий. Це безкоштовно, просто і дуже ефективно», – наголосила Фейзі.

Кропива підкреслив, що превентивна та просвітницька робота є ключовим завданням для відомства.

«Захід організований для того, щоби повідомити громадянам про різні види кіберзлочинів, а також роз’яснити прості шляхи захисту. Саме двофакторна автентифікація допоможе кожному зробити персональні дані більш захищеними», – зазначив перший заступник начальника Департаменту кіберполіції Нацполіції.

 

Шевченківську премію вирішили повністю “перезавантажити”

Критерії визначення лауреатів Національної премії імені Тараса Шевченка буде повністю змінено.

На цьому наголосив голова Комітету премії Юрій Макаров, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Відтепер ідеться про досить радикальне перезавантаження цієї нагороди, надання їй нового змісту зсередини і нового значення, нового звучання ззовні. До цього долучені державні органи – і Офіс Президента, і Міністерство культури, і сторонні організації, зокрема маркетингова компанія ISD Group, і просто ентузіасти, які сприяють руху в цьому напрямку”, – сказав Макаров.

Він зазначив, що премія донедавна стосувалася передусім державних інституцій і тих людей, які безпосередньо отримували ці “медальки” і чималу грошову нагороду.

“Сказати, що це була подія суспільного звучання, було б аж до минулого року певною мірою перебільшенням. Ми виходимо з того, що премія – це інструмент культурної політики держави. Премія позначає напрямки, тренди й персоналії, які, на думку членів Комітету, є принциповими, перспективними, визначають розвиток української культури й української ментальності на наступні роки. І, позначаючи це символічним знаком від держави, ми таким чином стимулюємо саме цей напрямок”, – підкреслив голова Комітету.

Макаров зазначив, що це ті зміни, які відбивають внутрішню переорієнтацію гуманітарної політики держави Україна, і додав, що в цьому процесі чимала роль відведена зовнішньому оформленню цих перемін – перемін аспекту, перемін ракурсу, перемін фокусу.

“Це дизайн і айдентика премії як такої і комунікаційна стратегія, яка, по суті, тільки народжується. Але айдентика на 95 чи більше відсотків вже готова”, – сказав він.

Водночас державний секретар Міністерства культури, молоді та спорту Артем Біденко додав, що сам процес ребрендингу Шевченківської премії, зародження цієї ідеї теж були інноваційними у сфері культури, тому що були запрошені великі агенції-учасники ринку для того, щоб взяти участь у конкурсі.

“Креативне агентство ISD Group запропонувало свою візію. Те, що було презентовано, а повністю буде презентовано 9 березня на церемонії нагородження, – це справді вражаюче… Ребрендинг Шевченківської премії – це справді міжнародний рівень”, – підкреслив Біденко.

Своєю чергою генеральний директор директорату з питань внутрішньої та гуманітарної політики Офісу Президента України Вероніка Селега наголосила на важливості комунікаційної стратегії.

“Для нас важливо, щоб комунікаційна стратегія відбувалася не тільки в Шевченківські дні, а й протягом всього року, бо дуже багато контенту. Тому задача – популяризувати контент і на перше місце ставити роботи і авторів. І з цією метою вже завтра запускається і Фейсбук, і Інстаграм Шевченківської премії”, – поінформувала вона.

Селега також повідомила, що церемонія нагородження лауреатів відбудеться 9 березня в Національній опері. Наприкінці тижня її покажуть на телебаченні.

“Ми зробимо телевізійну версію нагородження, скорочену. Вона буде транслюватися найближчої після 9 березня суботи”, – сказала вона.

Як повідомлялося, Комітет з національної премії Тараса Шевченка 27 лютого оголосив лауреатів найвищої нагороди в галузі культури та мистецтва.

 

Нацрада видала ліцензію каналу іномовлення UA|TV

Національна рада з питань телебачення і радіомовлення видала ліцензію каналу іномовлення UA|TV.

Відповідне рішення ухвалене на засіданні Нацради, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Як зазначив член Нацради Олег Черниш, супутникова ліцензія видана строком на 10 років, територія розповсюдження – країни Європи в межах зони впевненого прийому сигналу з супутника.

Водночас, за словами представника юридичного відділу Мультимедійної платформи іномовлення, який був присутній на засіданні, раніше ліцензія каналу UA|TV була переоформлена на телеканал для тимчасово окупованих територій під назвою “Дім”.

“Відповідно для розповсюдження телевізійного сигналу з логотипом UA нам потрібні дозвільні документи. Це будуть два паралельні, незалежні телевізійні сигнали. Один буде спеціалізуватися на територіях з особливим режимом мовлення, він вже запущений і працює”, – пояснив представник Мультимедійної платформи.

Як повідомлялося, влада на базі каналу іномовлення UA|TV запускає канал, який мовитиме на окуповану територію українською та російською мовами. Ексміністр культури, молоді та спорту Володимир Бородянський зазначав, що це буде державний розважально-інформаційний канал, який мовитиме на окуповані території Донбасу.

Новий телеканал для тимчасово окупованих територій отримав назву “Дім” і почав мовлення у тестовому режимі з 1 березня. Презентація його концепції відбулася в Укрінформі 2 березня.

 

Шахи: Анна Музичук розгромила француженку на турнірі серії Гран-прі

У Лозанні (Швейцарія) триває третій етап жіночої серії Гран-прі з шахів, де грають українки Анна та Марія Музичук.

Примусовий жереб звів сестер Музичук вже у стартовому турі. Як і решта попередніх зустрічей сестер, ця закінчилася унічию. Звичайно, львівські дівчата не брати Кличко, які ніколи не виходили в ринг один проти одного, та все ж у відмові сестер грати між собою є сенс. Вони готуються разом, у них немає обопільних секретів…  – Укрінформ

Цікаво, що й решта п’ять зустрічей першого раунду теж закінчилися унічию. Починаючи з другого туру, українки в парних зустрічах грають чорними, а в непарних – білими. Свої другі партії сестри зіграли унічию.

Марія без проблем зрівняла гру проти росіянки Аліни Кашлінської,  Анна ж поборолася за перемогу проти найдосвідченішої учасниці турніру Піа Крамлінг (Швеція). Львів’янці навіть вдалося виграти два пішаки, але тут далися взнаки різнокольорові слони, передвісники мирного результату.

Наступного дня Анна білими виблиснула нестандартною й активною грою в рідкісному варіанті сіціліанського захисту проти француженки Марі Себаг. Музичук запропонувала суперниці жертву фігури, від якої та цілком справедливо відмовилася. Потім львів’янка поклала  на вівтар ще й пішака, щоб включити до бою свого слона. Під таким шаленим тиском Марі просто не встояла і досить швидко віддала ферзя всього лише за фігуру та пішака. Реалізація такої перевага не була надто складною для українки. Чудова перемога!

Марія грала білими проти Крамлінг. Проте їй не вдалося досягнути істотної переваги в сіціліанському захисті. Позиція поступово спрощувалася, доки не перейшла до нічийного пішакового закінчення, в якому суперниці потиснули одна одній руки.

Великою несподіванкою стала поразка чемпіонки світу китаянки Цзюй Веньцзюнь від Харіки Дронаваллі з Індії. Саме з китаянкою довелося грати чорними Анні Музичук у четвертому турі. Чемпіонка “змінила платівку”, обравши на першому ході 1. d4 замість 1.е4. Анна досить упевнено розіграла захист Грюнфельда.

У середині гри українка пожертвувала якість. Ця жертва дуже нагадала гру її земляка Леоніда Штейна у шістдесяті роки. Тоді уславлений гросмейстер здійснював цю офіру у варіанті дракона сіціліанського захисту, після чого упевнено тримав позицію.

За такою ж схемою грала і старша Музичук. Єдине, що, можливо, їй не варто було поспішати з розміном ферзів. Та Аня розрахувала все точно, не давши чемпіонці жодних шансів на перемогу – нічия. Також миром розійшлася Марія проти Себаг (білі).

Лідерство на змаганнях захопили Дроноваллі та росіянка Олександра Гарячкіна – по 3 очка з 4-х. На пів очка менше у Анни Музичук та Кашлінської. Марія ділить п’яте-восьме місця з Крамлінг, Наною Дзагнідзе (Грузія) та Жансаєю Абдумалік (Казахстан). Несподіваним є результат росіянки Олександри Костенюк – 0,5 очка з 4-х можливих.

 

Обов’язки генпрокурора виконуватиме Віктор Чумак

Відповідна інформація оприлюднена на сайті Офісу генпрокурора, повідомляє Укрінформ.

“Виконувач обов’язків генерального прокурора – Чумак Віктор Васильович”, – повідомляється на сайті у розділі “керівництво”.

Раніше джерела Укрінформу в офісі генпрокурора повідомили, що перший заступник генпрокурора Віталій Касько подав у відставку.

Як повідомляв Укрінформ, 5 березня Верховна Рада України висловила недовіру генеральному прокурору Руслану Рябошапці, що тягне за собою його відставку із займаної посади. Ухвалення відповідного рішення підтримали 263 народні депутати за мінімально необхідних 226.

 

Уряд візьметься за реформування ДАБІ упродовж двох тижнів — Шмигаль

Уряд має намір упродовж наступних двох тижнів узятися за реформування Державної архітектурно-будівельної інспекції (ДАБІ).

Про це Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль сказав у вечірньому ефірі телеканалу «Україна», повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Протягом двох тижнів ми зробимо реформу державного будівельної архітектурної агенції”, — сказав Шмигаль.

Водночас, за його словами, в країні досі залишається багато державних агентств, які працюють неефективно і які варто реформувати.

Як повідомлялося, Президент України Володимир Зеленський 6 березня заявив, що ДАБІ буде ліквідована упродовж двох тижнів.

 

Жодних кадрових рішень щодо керівництва митниці не буде без аудиту — Шмигаль

Жодних кадрових рішень щодо керівництва Державної митної служби не буде до тих пір, поки уряд не розбереться у реальному стані справ на митниці.

Про це Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль сказав у вечірньому ефірі телеканалу «Україна», повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Для того, щоб ухвалювати (кадрові рішення – ред.), треба мати ґрунтовні підстави. Ми щойно говорили про справедливість, то треба визначити, яка причина (недовиконання державного бюджету – ред.) і приймати обґрунтовані справедливі кадрові рішення”, – сказав Шмигаль.

За його словами, уряд нині розбирається із ситуацією.

“Ми зараз намагаємося проаналізувати детально причини невиконання бюджету за перші два місці року. По-друге, ми шукаємо джерела на напрямки, за якими ми все ж таки у першому кварталі виконаємо бюджет – це першочергова задача. Практично щодня ми працюємо із фінансовим блоком, в тому числі на вихідних”, – сказав Прем’єр.

Шмигаль додав, що навіть у суботу, 7 березня, має намір провести нараду з представниками фінансового блоку уряду, відповідних органів, у тому числі за участю керівництва Державної митної служби.

“Коли ми будемо готові, коли ми говоримо про прозорість, то ми надамо всі цифри та будемо абсолютно відвертими із людьми про те, в якій ситуації ми зараз знаходимося. Ми визначимо причини, чому це сталося, якщо це курс – то це курс, якщо ж це зловживання, то зловживання. Ми ці речі всі покажемо, провівши аудит”, – сказав Глава уряду.

Як повідомлялося, Президент України Володимир Зеленський під час виступу у Верховній Раді 5 березня висловив незадоволення роботою Державної митної служби, яку зараз очолює Максим Нефьодов. “Нам розповідали про рішучий та безкомпромісний бій з контрабандою, але наразі виглядає так, що контрабанда відправила митницю в нокаут”, – заявив глава держави.

Він зазначив, що недовиконання державного бюджету від початку 2020 року склало 16 мільярдів гривень, з яких 13 мільярдів — з вини митниці.

 

Шмигаль обіцяє, що деякі реформи зазнають змін

Деякі реформи, які втілювали у життя попередні уряди, у тому числі щодо боротьби з корупцією, будуть продовжуватися, а деякі зазнають певних змін.

Про це Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль сказав у вечірньому ефірі телеканалу «Україна», повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Реформи – не самоціль. Реформи – це інструмент покращити життя українців та зробити його менш корупційним. Звісно, ми будемо реалізовувати реформи ті, які розпочаті або які дали людям якісь переваги, вони будуть продовжені, а можливо деякі зазнають корективи. Щоб знову таки це була не просто реформа, а щоб ми отримали результат для людей», – сказав Шмигаль.

На його переконання, досі корупція залишається однією з найбільших проблем в Україні. І якщо подолати її на найвищих щаблях владі вдалося, то на середній ланці проблема досі актуальна.

«Сьогодні ми говоримо про реформи, які мають поставити ряд запобіжників корупції», – додав очільник уряду.

Як повідомляв Укрінформ, 4 березня Верховна Рада відправила у відставку Олексія Гончарука і призначила Прем’єр-міністром Дениса Шмигаля.

 

На Банковій призначення Шмигаля назвали “свідченням епохального зламу”

Призначення Прем’єр-міністром України Дениса Шмигаля та оновлення складу уряду є правильним рішенням, оскільки відповідає сподіванням українців.

Про це перший заступник керівника Офісу Президента України Сергій Трофімов заявив у програмі “Велике інтерв’ю з Тиграном Мартиросяном” в ефірі телеканалу “Україна 24”, повідомляє сайт Президента.

Трофімов відзначив, що в Україні відбувся епохальний злам, і люди отримали відкриту владу. Свідченням цього є призначення Прем’єр-міністром Шмигаля, який нещодавно працював головою облдержадміністрації та знає й розуміє життя українців.

“Денис Шмигаль як людина, яка має великий досвід безпосередньо в промисловості, розуміє, що таке виробництво, що таке економіка. У нього є й профільна освіта, і досвід – він працював головою ОДА й на місцях побачив, як живуть люди. Він продовжуватиме зрозумілу політику в тому, щоб життя простих українців стало кращим”, – зазначив перший заступник керівника Офісу Президента.

На думку Трофімова, важливим є те, що справді у владу приходять інші люди: “Велика заслуга Президента Володимира Зеленського, що двері у владу відкриті, а довіра делегується”.

Перший заступник керівника Офісу Президента також упевнений, що процес приходу у владу нових людей неминучий, і він матиме низку конструктивних похідних, які приведуть до все більш якісних змін. Однією з таких похідних процесу оновлення влади Сергій Трофімов назвав зникнення корупції у її вищих ешелонах.

 

Скорочення ОДА та РДА відбудеться автоматично, але люди не втратять роботу — Прем’єр

Наприкінці 2020 року у рамках децентралізації автоматично відбудеться скорочення облдержадміністрацій та райдержадміністрацій, але люди не втратять роботу.

Про це Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль сказав у вечірньому ефірі телеканалу «Україна», повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Ми у кінці року автоматично скоротимо обласні державні адміністрації та районні державні адміністрації. Люди не втратять роботу, вони перейдуть працювати у новостворені органи та управління місцевими громадами. Місцеві громади сьогодні вже турбуються про створення бізнесів, тому це якраз ті механізми як Кабмін зможе використовувати для розвитку”, – сказав Шмигаль.

За його словами, реформа з централізації – один із тих, яку уряд буде завершувати і яка дасть можливість скоротити відстань між людиною та владою. Адже люди будуть чітко знати, до кого звертатися на місцях з тим чи іншим питанням, та від кого чекати результати.

 

В Україні 65 міст повністю залежать від вугільної промисловості — Шмигаль

В Україні 65 міст повністю залежні від вугільних підприємств чи теплової генерації.

Про це в ефірі “Свободи слова” сказав прем’єр-міністр Денис Шмигаль, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Вугільна промисловість – це 65 міст, які повністю залежні від вугільних підприємств чи теплової генерації. Це і тепло, і соціальна сфера”, – зазначив Шмигаль.

Прем’єр-міністр нагадав, що уряд працює над розробкою програми з реабілітації шахтарських регіонів “Справедлива трансформація вугільних регіонів”, а також над погашенням боргів.

“Ми працюємо декілька тижнів зі Світовим банком над розробкою програми “Справедлива трансформація вугільних регіонів” Це довгострокова програма. 5-10 років, яка передбачає, яке буде майбутнє території, робітників шахт та сімей, які є навколо цих підприємств. Ми не збираємося обманювати чи лякати шахтарів”, – додав Шмигаль.

Як раніше повідомляло агентство, учора Прем’єр розповів, що уряд України планує проводити реабілітацію шахтарських регіонів.

 

Шмигаль: Будемо постачати воду українцям у Крим хоч каністрами, хоч бутлями – у разі потреби

Новопризначений Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що воду в окупований Крим в разі необхідності Україна може доставляти цистернами для господарських потреб українців.

Про це він сказав під час години запитань до уряду у Верховній Раді, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Ми будемо постачати в разі необхідності або гуманітарної загрози українцям (в окупований Крим – ред.) воду для господарських потреб, для пиття – хоч цистернами, хоч каністрами, хоч бутлями. Ми маємо це забезпечити, це наш обов’язок перед українцями, тому це важливо”, – сказав Шмигаль.

Він наголосив, що Україна не буде постачати воду в окупований Крим для промислових і військових об’єктів: “Знак оклику, і на цьому ставимо крапку”.

Як повідомлялося, вночі 6 березня в ефірі програми “Право на владу” Шмигаль заявив, що воду в окупований Крим треба подавати, тому що там живуть українці, а Крим — це Україна.

Пізніше у Facebook Шмигаль уточнив свою позицію і написав, що уряд України не може подавати воду в Крим до повернення його до складу України.

Голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія 11 лютого в ефірі телеканалу “Прямий” заявив, що допускає можливість пустити воду в анексований Крим в обмін на поступки з боку президента РФ Володимира Путіна щодо Донбасу.

Раніше, 4 березня, на позачерговому засіданні, скликаному на вимогу Президента, ВР відправила у відставку уряд Олексія Гончарука.

 

Близько 11 млн пенсіонерів цьогоріч отримають індексовані пенсії — Лазебна

У Міністерстві соціальної політики запевнили, що всі пенсіонери цьогоріч обов’язково отримають індексовані пенсії.

Про це в ефірі Свободи слова сказала міністр соціальної політики Марина Лазебна, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Близько 11 мільйонів пенсіонерів у цьому році обов’язково отримають індексовані пенсії. Це підвищення буде здійснене протягом року. Ми розпочинаємо цю роботу вже з 1 квітня”,- сказала Лазебна.

Як повідомляв Укрінформ, новопризначений Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що уряд проведе індексацію пенсій цього року і знайде для цього кошти у бюджеті.

 

ДБР заперечує, що закрило справу проти Порошенка

У Державному бюро розслідування заявляють про відсутність у рішенні суду зобов’язання закривати кримінальне провадження щодо п’ятого президента України Петра Порошенка.

Про це повідомила пресслужба ДБР у Facebook – Укрінформ.

“Захисники п’ятого президента України продемонстрували спільноті ухвалу суду і повідомили про успішне закриття справи щодо їхнього клієнта. Однак адвокати зманіпулювали інформацією. Ухвалою Шевченківського районного суду зобов’язано слідчого Державного бюро розслідувань не закривати кримінальне провадження, а повторно розглянути клопотання адвоката Петра Порошенка”, – йдеться у повідомленні.

Як стверджують у ДБР, судом не встановлено факту незаконності розслідування чи наявності підстав для закриття провадження, а лише скасовано постанову слідчого Бюро, винесену за результатами розгляду клопотання адвоката.

“Наслідком виконання ухвали Шевченківського районного суду може бути нова постанова слідчого центрального апарату Державного бюро розслідувань із додатковими посиланнями на обставини кримінального провадження. На хід розслідування провадження зазначена ухвала не впливає”, – заявили в ДБР.

Як повідомлялося, Порошенко 6 березня приходив до Державного бюро розслідувань з вимогою порушити кримінальну справу проти народного депутата від “Слуги народу” Олександра Дубінського за завідомо неправдиве повідомлення про злочин.

За словами Порошенка, напередодні, 5 березня, Шевченківський райсуд зобов’язав ДБР розглянути і закрити справу проти нього, а також порушити кримінальне провадження проти її ініціатора за неправдиве повідомлення про злочин.

Увечері 6 березня адвокат Порошенка Ігор Головань повідомив, що кримінальне провадження проти Дубінського за фактом завідомо неправдивого повідомлення про вчинення злочину відкрив Офіс генпрокурора.

 

Проти депутата Дубінського відкрили справу

Офіс генерального прокурора відкрив кримінальне провадження проти народного депутата від “Слуги народу” Олександра Дубінського за фактом завідомо неправдивого повідомлення про вчинення злочину Петра Порошенка.

Про це повідомив адвокат Порошенка Ігор Головань у Facebook – Укрінформ.

“Офіс генерального прокурора на виконання судового рішення відреагував на наклепницькі звинувачення народного депутата Дубінського на адресу Петра Порошенка. Зареєстровано кримінальне провадження за фактом завідомо неправдивого повідомлення про вчинення злочину”, – підкреслив адвокат і оприлюднив скан-копію виписки з Єдиного реєстру досудових розслідувань із номером відповідної кримінальної справи.

Як повідомлялося, Порошенко 6 березня приходив до Державного бюро розслідувань з вимогою порушити кримінальну справу проти Дубінського за завідомо неправдиве повідомлення про злочин.

За словами Порошенка, напередодні, 5 березня, Шевченківський райсуд зобов’язав ДБР розглянути й закрити справу проти нього, а також порушити кримінальне провадження проти її ініціатора за неправдиве повідомлення про злочин.

Порошенко зазначив, що прийшов у ДБР, аби поінформувати про рішення суду, бо представники Бюро не ходять на засідання.

У жовтні минулого року Дубинський заявляв, що після його звернення до ДБР стосовно Порошенка відкрили провадження через декларування недостовірної інформації за 2018 рік.

У “Євросолідарності” назвали безпідставними всі звинувачення на адресу Порошенка в недостовірному декларуванні.

 

Порошенко прийшов до ДБР – вимагає порушити справу проти Дубінського

П’ятий президент Петро Порошенко разом зі своїми адвокатами й народними депутатами від партії “Європейська солідарність” прийшов до Державного бюро розслідувань.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Сьогодні ми тут, аби вручити рішення суду, щоб зобов’язати порушити кримінальну справу за завідомо неправдиве повідомлення про злочин”, – сказав Порошенко.

Адвокат Ігор Головань додав, що йдеться про порушення кримінальної справи через заяву народного депутата від “Слуги народу” Олександра Дубінського.

“За фактом внесення Дубінським завідомо неправдивого повідомлення про злочин”, – пояснив він.

Про яку саме заяву Дубінського та кримінальну справу йде мова, адвокат не уточнив.

Як повідомлялося, депутат Дубінський приходив до ДБР 28 лютого. Тоді під стінами відомства сталася сутичка між ним і прихильниками Порошенка.

У жовтні минулого року Дубинський заявляв, що після його звернення до ДБР стосовно Порошенка відкрили провадження через декларування недостовірної інформації за 2018 рік.

У “Євросолідарності” назвали безпідставними всі звинувачення на адресу Порошенка в недостовірному декларуванні.

 

Справа Шеремета: Кузьменко вдруге відмовилася від поліграфа

Підозрювана у справі вбивства журналіста Павла Шеремета Юлія Кузьменко вдруге відмовилася від поліграфа через недовіру атестованим державним експертам, які мали проводити опитування.

Про це повідомили у Національній поліції – Укрінформ.

“4 березня Юлія Кузьменко та її адвокат прибули до експертів, однак підозрювана повторно відмовилася від поліграфа через недовіру атестованим державним експертам, які мали проводити опитування. При цьому вона вказала, що не відмовляється від проведення експертизи “в іншій будь-якій установі із залученням незалежних міжнародних експертів”, – йдеться у повідомленні.

У поліції нагадують, що для встановлення обставин вбивства Шеремета слідчі Головного слідчого управління Нацполіції уже провели низку слідчих дій та запланували проведення екпертиз.

Зазначається також, що спочатку підозрювана Кузьменко дала попередню згоду на проходження експертного дослідження, однак, 26 лютого відмовилася від інтерв’ювання з поліграфом через бажання присутності при цьому визначеного нею адвоката, який 25 та 26 лютого був зайнятий іншими справами.

Як повідомлялося, 4 лютого Печерський районний суд Києва продовжив термін тримання Кузьменко під вартою до 3 квітня.

Про затримання та оголошення підозр фігурантам справи щодо вбивства журналіста Павла Шеремета заявив міністр внутрішніх справ Арсен Аваков 12 грудня 2019 року.

Слідство підозрює лікаря й волонтера Юлію Кузьменко, медсестру одного з парашутно-десантних батальйонів Яну Дугарь та ветерана АТО Андрія Антоненка.

Кузьменко й Антоненко наразі перебувають у СІЗО. Дугарь обрано запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.

Журналіст Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року в Києві внаслідок вибуху автомобіля.

 

ДБР змінило підозру екссудді, який кинув за грати 11 євромайданівців

За даними слідства, колишній голова Дніпровського районного суду 19 лютого 2014 року організував та винесення неправосудних ухвал про застосування до 11 незаконно затриманих громадян запобіжного заходу – тримання під вартою.

Про це повідомляє сайт Державного бюро розслідувань – Укрінформ.

“Слідчі Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв’язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Державного бюро розслідувань спільно з прокурорами Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про злочини, пов’язані із масовими протестами у 2013-2014 роках, Офісу Генерального прокурора, за погодженням з заступником Генерального прокурора, 6 березня 2020 року повідомили про зміну раніше повідомленої підозри колишньому голові Дніпровського районного суду міста Києва”, – йдеться у повідомленні.

Нині ексголова суду підозрюється в організації постановлення суддями суду завідомо неправосудних ухвал (ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 375 Кримінального кодексу України); незаконному перешкоджанні організації та проведенню зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, вчиненому службовою особою за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 28, ст. 340 Кримінального кодексу України); незаконному втручанні в роботу автоматизованої системи документообігу суду (ч. 3 ст. 27, ч.1 ст. 376-1 Кримінального кодексу України).

“Слідством встановлено, що колишній голова Дніпровського районного суду, а нині адвокат, 19 лютого 2014 року організував незаконне втручання в автоматизовану систему документообігу суду «Д-3» та винесення неправосудних ухвал про застосування відносно 11 завідомо незаконно затриманих громадян запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задля перешкоджання організації та проведенню мирних зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій в місті Києві”, – додали в ДБР.

У разі доведення вини, підозрюваному загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.

 

Зеленський розчарований, що його досі не запросили до США

Президент України Володимир Зеленський розчарований тим фактом, що запрошення прибути з візитом до США все ще йому не надійшло.

Про це він заявив в інтерв’ю The Guardian – Укрінформ.

“Мені казали, що він (президент Трамп – ред.) готується. Мені важко це чути. Я людина, яка працює з конкретними термінами. Наші дипломати обговорюють це з американськими дипломатами. Я хотів би, щоб ми мали плідну зустріч”, – сказав Зеленський.

Президент України пояснив, що попри виборчу кампанію у США, він, як і раніше, готовий відвідати Білий дім, щоб зустрітися з Трампом. Але протягом майже 10 місяців після його першої телефонної розмови з президентом США, конкретного запрошення з Вашингтона все ще не надійшло.

Також Зеленський визнав, що йому неприємно чути повідомлення про те, що Майк Помпео висловлював сумнів у тому, чи турбуються американці про Україну, але наполягає, що Державний секретар США надав особисті запевнення щодо підтримки України під час візиту до Києва на початку цього року.

“США підтримують нас”, – сказав він. “Я хочу, щоб вони ще сильніше підтримували нас”, – зазначив президент України.

 

ЗМІ: Зеленський дав Путіну рік на завершення війни на Донбасі — інакше вийде з “Мінська”

У Президента РФ Володимира Путіна є рік на те, щоб припинити розпочату майже шість років тому війну на сході України. Якщо цього не буде зроблено, Президент України Володимир Зеленський вийде з мінського процесу.

Про це в інтерв’ю The Guardian заявив президент України Володимир Зеленський.

“Час іде … Уряд може витратити один рік на угоду. Протягом цього періоду вона має бути реалізована. Більше не можна чекати”, – заявив Зеленський.

Зеленський заявив The Guardian, що може домовитися з Путіним, щоб покласти край війні. Водночас він пригрозив вийти з переговорів за рік, якщо не буде ніякого прогресу.

Президент України також підкреслив, що його розмова з Путіним у Парижі у грудні 2019 мала “декілька емоційних аспектів. “Думаю, він мене почув. У мене було це відчуття. Сподіваюся, воно не хибне”, – сказав Зеленський. Зеленський уточнив, що річний термін для Путіна обчислюється з першого саміту “нормандської четвірки” у грудні.

“Я не витрачу п’ять років, які мені надали українці, на роботу з Мінськими угодами. Я не буду цього робити” – сказав він, додавши, що є “два або три плани” подальших дій після виходу з переговорів, але відмовився розповісти їх деталі. Президент України зазначив, що мирні переговори відволікають від його внутрішнього порядку денного, який розгойдують політичні чвари, унаслідок чого він вирішив звільнити прем’єр-міністра.

 

Зеленський закликав Макрона не підігрувати Путіну

Президент України Володимир Зеленський відреагував на політику французького колеги Еммануеля Макрона щодо Москви.

Про це він сказав в інтерв’ю The Guardian – Укрінформ.

“Тут ви не можете грати на два фронта”, – заявив Президент України.

Зеленський додав, що для Ангели Меркель та Еммануеля Макрона важливо чинити тиск на Путіна. Він зазначив, що французький та німецький лідери підтримують Україну, але висловив стурбованість паралельними зусиллями Макрона щодо відновлення відносин з Кремлем.

 

Зеленський: Працюємо, щоб у березні провести обмін, а в кінці квітня – “нормандську зустріч”

Президент України Володимир Зеленський заявив, що зараз триває робота для проведення у березні обміну утримуваними особами, а в кінці квітня – зустрічі в нормандському форматі.

Про це він сказав під час спілкування з пресою та місцевими жителями у рамках робочої поїздки на Полтавщину, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Ми працюємо над тим, щоб у нас був обмін у березні. Ми працюємо над тим, щоб у нас була зустріч (нормандська – ред.) у кінці квітня. Думаю, що все це відбудеться, ми над цим серйозно працюємо”, – зазначив Президент у відповідь на запитання, коли відбудеться обмін та зустріч у нормандському форматі.

Водночас він нагадав, що 11 березня у Мінську відбудеться засідання Тристоронньої контактної групи щодо Донбасу.

Як повідомлялося, 5 березня Зеленський заявляв, що українська сторона в ТКГ передала список із понад 200 прізвищ для майбутнього взаємного звільнення утримуваних осіб.

23 січня Зеленський повідомляв, що Україна веде переговори і готує два списки на звільнення українців, утримуваних в Росії та на тимчасово окупованій території.

9 грудня 2019 року у Парижі лідери України, Франції, Німеччини та РФ на нормандському саміті, зокрема, вирішили, що сторони вживатимуть заходів до заохочення Тристоронньої контактної групи сприяти звільненню та обміну утримуваних осіб, пов’язаних з конфліктом, до кінця року на основі принципу “всіх на всіх”, починаючи з “усіх встановлених на всіх встановлених”, при розумінні, що міжнародним організаціям, включно з Міжнародним комітетом Червоного Хреста (МКЧХ), буде надано повний і безумовний допуск до всіх утримуваних осіб.

Тоді ж планувалося провести наступну зустріч лідерів “норманського формату” через чотири місяці, тобто у квітні.

 

Спецслужби України та РФ ведуть війну, про яку мало говорять – Луньов

Командувач Сил спеціальних операцій (ССО) генерал-лейтенант Ігор Луньов повідомив, що певна кількість особового складу військової частини з Севастополя, що зрадила Україну, тепер працює проти ССО.

Про це він сказав у інтерв’ю виданню “Новинарня” – Укрінформ.

“Певна кількість особового складу військової частини з Севастополя, що зрадила Україну, тепер працює проти нас”, – сказав Луньов.

За його словами, “там залишилися люди, які знають чимало тих військовослужбовців, що зараз служать у ССО”. “Про цю війну (між спецслужбами України та РФ – “Н“) мало говорять на широкий загал, але вона дуже напружена. Одним із завдань центрів ІПсО (інформаційно-психологічних спеціальних операцій – ред) є моніторинг інфопростору, виявлення ознак дискредитації, скажімо. Майже щотижня є фейкові повідомлення, що мають на меті дискредитувати ССО”, – додав Луньов.

Він нагадав, що у Російській Федерації є закон щодо відповідальності осіб, які в інформаційному просторі наносять шкоду РФ. “Під цей закон напряму підпадають наші ІПсОшники, бо вони проводять психологічні операції в інформаційному просторі.

“Закон чому прийнятий? Бо ми їх дістаємо по визначених напрямках досить серйозно”, – додав командувач ССО.

За його словами, росіяни використовують будь-яку можливість, аби дискредитувати ССО. “Саме росіяни сфабрикували буцімто “офіційний сайт” Сил спецоперацій України до того, як ми створили свій. Вони запустили сторінку, через яку поширювали фейки, які дискредитують як командний склад ССО, так і ЗСУ в цілому”, – розповів Луньов.

На уточнення, як в ССО дізнаються, що проти них працюють саме росіяни, відповів: “У нас є програми аналізу: хто, звідки поширює інформацію. Кінцевою точкою дуже часто є місце за межами України, хоча тональність інформаційних повідомлень – нібито від мешканців України. На 90% всі ці інформаційні вкиди – з угруповань ІПсО Ростова, Севастополя та інших”.

Також він звернув увагу на підвищений інтерес підрозділів ІПсО ЗС Російської Федерації до військовослужбовців ССО. “Будь-яка інформація, яка десь засвічується у соціальних мережах чи через родичів, використовується проти наших бійців”, – наголосив Луньов.

 

Спецпризначенці ЗСУ мають бути у Силах реагування НАТО до 2025 року – Луньов

Стратегія Сил спеціальних операцій (ССО) затверджена до 2035 року.

Про це сказав командувач Сил спеціальних операцій генерал-лейтенант Ігор Луньов в інтерв’ю виданню “Новинарня” – Укрінформ.

“Станом на сьогодні начальником Генерального штабу затверджена стратегія розвитку ССО до 2035 року. Для нас 15 років – це стратегічна перспектива”, – зазначив Луньов.

Він повідомив, що під час міжнародного форуму ССО і НАТО, який проходив в Україні у другій половині лютого, обговорювали перший етап стратегії – із 2020-го до 2025 рік. “По-перше, розроблено й деталізовано програму підвищення рівня фахової підготовки кожної категорії військовослужбовців, колективної підготовки, а також удосконалення системи управління. Це надасть можливість ефективно виконувати завдання в зоні ООС та на будь-якому іншому напрямку”, – розповів Луньов.

По-друге, зауважив він, планується на ротаційній основі забезпечити участь ССО у Силах реагування НАТО. “У нас уже є один підрозділ, який пройшов сертифікацію, до 2025 року ми маємо бути там (у Силах реагування НАТО – “Н”) на постійній основі”, – сказав Луньов.

Таким чином, пояснив він, ще кілька підрозділів пройдуть таку сертифікацію. “Вони невеликі, але можуть виконувати весь спектр завдань, визначених НАТО”, – уточнив командувач ССО.

Окрім того, за його словами, під час форуму країни-партнери представили великий спектр курсів різного рівня, всіх категорій (і для офіцерів, і для сержантів, і для солдатів), у тому числі з вивчення іноземної мови.

Луньов зауважив, що зараз ССО змінили підхід до вивчення іноземної мови. “Для залучення до завдань НАТО українському спецпризначенцю мало бути, наприклад, хорошим снайпером – необхідне володіння іноземною мовою. Для удосконалення снайперських навичок найдоцільніше пройти курси за кордоном. Проте виконання завдань у районі ООС часто довготривале, а шкільного курсу англійської – замало. Тому ми впроваджуємо комплексну систему мовної підготовки. Якщо раніше мовну підготовку проходили офіцери, то зараз – підрозділи”, – розповів командувач ССО.

Він повідомив, що одна з військових частин ССО наприкінці лютого вийшла з Донбасу, а зараз майже в повному складі вивчає іноземну мову.

Окрім того, це буде другий підрозділ, який у перспективі має пройти сертифікацію за стандартами НАТО.

Луньов розповів, що у навчально-тренувальному центрі є група мовної підготовки, інструктори там працюють із викладачами з Польщі, Канади, США, Британії, країн Балтії. “Військові навчальні заклади в Україні та закордоном можуть готувати приблизно 120 військовослужбовців ССО на рік. Наша потреба в мовній підготовці наразі становить 300-500 осіб на рік”, – сказав командувач ССО.

 

Командувач Сил спецоперацій Ігор Луньов: Проти нас тепер працює частина зрадників із Севастополя

Про перспективу розвитку ССО, про “невидиму війну” між військами інформаційно-психологічних операцій України та РФ та більш видиму – на Донбасі – Укрінформ

Українські Сили спеціальних операцій були створені в 2016 році за зразком аналогічних військ НАТО. А минулого, 2019-го року окремий центр ССО вже став першою військовою частиною в Україні, яка може залучатися до Сил реагування Альянсу. Цього року – вже залучатиметься до чергування. І на черзі до сертифікації в НАТО – ще кілька українських військових частин ССО.

Про це розповідає в інтерв’ю “Новинарні” командувач Сил спеціальних операцій ЗСУ генерал-лейтенант Ігор Луньов, який очолює новий рід військ уже майже чотири роки.

Говоримо про перспективу розвитку ССО, про “невидиму війну” між військами інформаційно-психологічних операцій України та РФ та більш видиму – на Донбасі; частку ССО в новому ДОЗі, матеріально-технічну базу та людський ресурс “спецури”; про звільнених із полону спецпризначенців та арештованого Ріффмастера.

А ще ця розмова – спроба “на пальцях” пояснити, що означає “бути з НАТО”, чому це важливо та який шлях підрозділи ССО й конкретні військовослужбовці проходять, щоб стати частиною поняття “колективна безпека”.

Робочий кабінет мого співрозмовника – за двома броньованими дверима у й без того захищеному приміщенні військової частини.

На початку розмови генерал Луньов наголошує, що такі заходи безпеки продиктовані вимогами країн-партерів з НАТО щодо захисту інформації, яка щодень циркулює у приміщенні, а не задля його безпеки.

Як ССО підтягуються до НАТО

– Ігоре Васильовичу, почнімо з крайніх подій у ССО. У другій половині лютого ви приймали в Україні представників сил спецоперацій країн НАТО на досить масштабний міжнародний форум. Про що саме з ними говорили, про що домовилися?

– Протягом 2016-2019 років ССО виконували завдання, визначені концепцією щодо формування й розвитку Сил спеціальних операцій на п’ять років. У 2020 році ми підсумували те, що зроблено. Наразі ми перебуваємо на завершальному етапі “дорожньої карти” формування та розвитку ССО.

Рік тому виникло запитання: що далі? Відтак із нашими партнерами ми розглядали різні варіанти планування. До нас з’їхалися представники країн-партнерів, у яких уже є досвід формування аналогічного роду збройних сил.

Станом на сьогодні начальником Генерального штабу затверджена стратегія розвитку ССО до 2035 року. Для нас 15 років – це стратегічна перспектива.

Перший етап стратегії – із 2020-го по 2025 рік – ми й обговорювали в ході форуму.

По-перше, розроблено й деталізовано програму підвищення рівня фахової підготовки кожної категорії військовослужбовців, колективної підготовки, а також удосконалення системи управління. Це надасть можливість ефективно виконувати завдання в зоні ООС та на будь-якому іншому напрямку.

По-друге, на ротаційній основі плануємо забезпечити нашу участь у Силах реагування НАТО. У нас уже є один підрозділ, який пройшов сертифікацію, до 2025 року ми маємо бути там (у Силах реагування НАТО – “Н”) на постійній основі.

Тобто ще кілька підрозділів пройдуть таку сертифікацію. Вони невеликі, але можуть виконувати весь спектр завдань, визначених НАТО.

Країни-партнери представили нам великий спектр курсів різного рівня, всіх категорій (і для офіцерів, і для сержантів, і для солдатів). У тому числі з вивчення іноземної мови. Зараз ми змінили підхід до вивчення іноземної мови.

Для залучення до завдань НАТО українському спецпризначенцю мало бути, наприклад, хорошим снайпером – необхідне володіння іноземною мовою. Для удосконалення снайперських навичок найдоцільніше пройти курси за кордоном. Проте виконання завдань у районі ООС часто довготривале, а шкільного курсу англійської – замало. Тому ми впроваджуємо комплексну систему мовної підготовки.

Одна з наших військових частин наприкінці лютого вийшла з Донбасу, а зараз майже в повному складі вивчає іноземну мову. Це, до того ж, буде другий підрозділ, який у перспективі має пройти сертифікацію за стандартами НАТО.

У нашому навчально-тренувальному центрі є група мовної підготовки, інструктори там  працюють із викладачами з Польщі, Канади, США, Британії, країн Балтії.

Військові навчальні заклади в Україні та закордоном можуть готувати приблизно 120 військовослужбовців ССО на рік. Наша потреба в мовній підготовці наразі становить 300-500 осіб на рік.

Яке воно – чергування українського спецпідрозділу в Силах реагування НАТО?

– У 2020 році ССО залучатимуться до Сил реагування НАТО. Ідеться про окремий центр спецпризначення ЗСУ, який торік отримав сертифікацію. Поясніть людською мовою, що це означає – коли військова частина українських ССО залучається до Сил реагування НАТО?

– Так, цього року один із наших підрозділів уже залучатиметься до чергування в Силах реагування НАТО.

Цей центр спецпризначення протягом двох років пройшов складний шлях підготовки та оцінки взаємосумісності з однорідними підрозділами НАТО під час виконання завдань.

Наш підрозділ чергує у складі контингенту Польщі. У разі отримання директивного документу зі штабу НАТО щодо необхідності залучення центру до виконання завдань – підрозділ має чітко визначений час на підготовку та прибуття в район призначення.

Звичайно, жодного кроку щодо залучення підрозділу за межами держави не буде зроблено без рішення політичного та військового керівництва держави, Верховного Головнокомандувача та Верховної Ради України.

У 2021 році ще один підрозділ буде готовий виконувати такі завдання. Ми задекларували свою готовність, а рішення прийматимуть у командуванні НАТО.

Відзначу, що в нашій участі зацікавлені як представники Альянсу, так і, звісно, українська сторона (усміхається – “Н”).

– Нещодавно Сили спецоперацій отримали наметове містечко “Аляска” від американців. Де воно зараз? Чи не виникне ситуація, за яку інколи критикують армію: “от це нове, дороге, імпортне – то його краще на склад, щоб нічого не прошляпили”?

– Воно вже використовується (сміється). Ми в п’ятницю (21 лютого) його презентували, а зараз (розмова відбувалася 27 лютого – “Н”) у ньому живе тактична група спецоперацій із Хмельницького, а також військовослужбовці  кваліфікаційного та базового курсів.

Тактична група раніше жила в наметах радянського зразка. Тепер вони мешкають у нормальних умовах з адекватною матеріально-технічною базою.

Тобто матеріальна допомога від США вже задіяна у повному обсязі.

До речі, першу частину таких наметів нам передали у 2016 році – 6 штук.

Ці ж нові 15 штук, які ми отримали – більш сучасні, оскільки процес вдосконалення в американців не стоїть на місці.

У цих наметах, скажімо, подвійна підлога: я так розумію, що це – варіант для північних регіонів.

– Як часто до вас узагалі приїздять колеги з НАТО?

– Це співробітництво ефективне, воно вже має системний характер. У командуванні ССО на постійній основі майже щодня працюють радники та експерти від США й Литви. У підпорядкованих частинах – експерти з Америки, Литви й Данії. Радять, сприяють в окремих заходах підготовки.

Відзначу також плідну співпрацю зі Штабом спеціальних операцій НАТО. Це основна структура, що відповідає за генерування нових підрозділів для участі в Силах реагування НАТО.

Якщо говорити про зустрічі на високому рівні, то протягом останніх трьох років керівний склад ССО залучається до заходів командувача Штабу спецоперацій НАТО. Усе це інтегрує нас до міжнародної спільноти сил спеціальних операцій.

Морський компонент ССО: острів Майський, підводні торпеди та інше майно через ДОЗ

– Розкажіть про розвиток морського компоненту в ССО. Острів Майський, скажімо. В одному з інтерв’ю ви розповідали, що є план придбати надводні засоби доставки військових на острів, водолазне спорядження.  Що з цього планується реалізувати у 2020 році?

– Повернення до того варіанту Майського, який був у радянський час – коли військова частина була ізольована на острові, – ми не розглядаємо. У цьому немає сенсу, і це спільна точка зору й командування морського центру ССО, і вищого командування.

А ось використовувати Майський для заходів підготовки ми плануємо і вже його використовуємо.

Так, там потрібен великий фінансовий ресурс. Станом на сьогодні ми використовуємо те, що можливо.

По-перше, це відновлення власне підготовки бойових плавців. Майно, яке використовується при цьому, родом ще з 80-90-х років. Протягом всієї нашої сучасної історії морський центр отримував мінімум.

Зараз ситуація змінюється.

Через державне оборонне замовлення ми “пробили” майно. В основному, це водолазне спорядження, бо для бойових плавців воно є першочерговим.

Спільно із ВМС ми вдосконалили портову інфраструктуру в Очакові.  Там побудовані об’єкти, передбачені для спільного застосування із ССО.

Наші партнери в цьому плані теж надають допомогу. Тож сподіваюся, що до кінця року перший транш плавзасобів буде в нас.

Триває паралельна підготовка особового складу. Як ви знаєте, формується спільна школа водолазної підготовки. Ми теж беремо в цьому участь на рівні інструкторів.

Водночас ми отримуємо допомогу від закордонних партнерів – у школі ВМС США підготовку проходять наші військовослужбовці. Минулого року вони вже навчалися там, цьогоріч це також передбачено.

– Тобто водолазне спорядження ССО отримають через державне оборонне замовлення, засоби доставки – від країн-партнерів?

– Водолазне спорядження, а також засоби підводного руху передбачені державним оборонним замовленням (гордо усміхається – “Н”).

Грубо кажучи, засіб підводного руху – це торпеда, за яку чіпляється водолаз, і вона його тягне. Це не космічні технології, такі засоби в нас були, але радянського зразка. Те, що отримаємо, буде набагато краще.

Від країн-партнерів ми плануємо отримати швидкісні катери та інші засоби доставки.

Частка ДОЗ для ССО та рівень забезпечення

– А взагалі, про які цифри в державному оборонному замовленні на рік ідеться саме для Сил спецоперацій?

– Приблизно 30 мільйонів гривень. Це 1,3 млн доларів.

При цьому ми продовжуємо отримувати матеріально-технічну допомогу від НАТО, яка станом на сьогодні становить до 10 млн доларів. Це і автомобілі, і різноманітні прибори нічного бачення, й наметовий табір тощо. Це серйозні вливання, які підтримують наш розвиток на відповідному рівні.

– Станом на 2020 рік, наскільки забезпечені ваші підрозділи?

– Скажу так, що сучасні та новітні зразки озброєння, військової техніки вітчизняного й іноземного виробництва значно підвищили якість виконання бойових завдань ССО.

Як відомо, ми відмовилися від радянських зразків снайперської зброї – СВД (снайперської гвинтівки Драгунова). Тепер у нас на озброєнні – вітчизняна гвинтівка Z-10, яку виготовляє український завод “Зброяр”. За своїми технічними характеристиками вона значно краща. Це не американська чи канадська, а українська зброя, і вона себе добре зарекомендувала.

Автомат “Вулкан” – також українська розробка, випускається нашими оборонними підприємствами. Спочатку розробка була дещо сира, але виробник врахував рекомендації наших воїнів і вдосконалив її. Тепер зброя демонструє надійність й ефективність.

Ми використовуємо спеціальні радіостанції, що безпосередньо відповідають критеріям ССО. Противнику їх складніше “побачити”, виявити засобами радіоелектронної розвідки. Станції можуть виконувати досить широкий спектр завдань, вони наявні в достатній кількості.

У державному оборонному замовленні є також нові парашутні системи для ССО. Очікуємо отримати покращений варіант. Поки що тривають випробування. Першу партію маємо отримати цього року.

Повітряні перспективи

– Щодо повітряної компоненти ССО. На початку року з’явилася новина, що ССО матимуть власну ескадрилью…

– Це не ми казали, це озвучили Повітряні сили – і вони за це отримали (сміється – “Н”).

– Як повітряний напрямок ССО вдосконалиться протягом 5-10 років?

– Це питання першого етапу нашої стратегії. До 2025 року вона набуде повної спроможності. Цьогоріч запланована курсова підготовка особового складу – льотчиків, технічного персоналу, а також часткове технічне дообладнання.

Одне з найважливіших завдань – спільна підготовка з нашими підрозділами: вона запланована в повному обсязі. Літаки й гелікоптери вже беруть участь у тактичних навчаннях.

Кожній частині – одні навчання

– У яких міжнародних навчаннях будуть задіяні ССО в цьому році?

– Передбачена наша участь у чотирьох міжнародних навчаннях:

“Репід Трайдент” (Rapid Trident) у Львівській області;

“Сі Бриз” (Sea Breeze) в Очакові;

“Комбайнд Резолв” (Combined Resolve) у Німеччині;

комплексне тренування “Сілвер Сейбер” (Silver Sabre) в Україні.

Ці навчання в перспективі будуть інтегровані до плану участі підрозділів ССО в Програмі перевірки та зворотного зв’язку Концепції оперативних можливостей НАТО.

– Що це за програма?

– Вона – основний дієвий механізм для набуття нашими підрозділами стандартів та принципів НАТО, включаючи відповідне оцінювання експертами і структурами Альянсу. Успішно оцінені підрозділи є боєготовими для включення до складу Сил реагування НАТО.

Для прикладу, в рамках цьогорічного навчання “Репід Трайдент” один із наших підрозділів проходитиме самооцінку першого рівня в рамках цієї програми.

Кожна військова частина ССО бере участь в одному з навчань. Це важливо для набуття спроможностей працювати спільно з підрозділами НАТО.

Додатково цього року ми проводимо навчання з представниками Польщі, бо саме ця держава зараз керує в Силах реагування. Відповідно, наш підрозділ перебуває в підпорядкуванні ССО Республіки Польща.

А так, перше завдання для ССО – звичайно, це район проведення операції Об’єднаних сил, схід України.

– ССО в ООС. Розкажіть у загальних рисах про найвдалішу операцію “спеців” на війні.

– (задумується). Цікаве питання, і журналісти ставлять його мені досить часто…

Нічого нового не скажу. Незважаючи на відносно короткий час діяльності ССО ЗС України, ми вже маємо про що звітувати. І такі звіти можуть нараховувати не один десяток сторінок. Але все це для дуже обмеженого кола посадових осіб.

Службу як розвідників, так і спецпризначенців можна окреслити однією народною приказкою: “Згадати є багато про що, а от дітям розповісти немає чого”.

– Коли про це можна буде говорити?

– Залежить від багатьох факторів, серед яких людський, політичний, історичний та інші.

Згадайте Другу світову війну. Вона закінчилась 75 років тому, а білих плям у ній залишилося ще чимало. Тому ставимо три крапки.

Але, скажімо, двоє наших військовослужбовців із Хмельницького, які були в полоні та яких звільнили наприкінці 2019 року (Сергій Іванчук та Іван Дєєв – “Н”) – так, вони виконували спеціальні завдання.

Всі наші військовослужбовці, які знаходяться в районі проведення операції Об’єднаних сил, діють за планом командувача ООС, із чітко визначеними завданнями. Результати є. Позитивні. Наших бійців поважають за ці результати.

– А якщо говорити про операції ІПсО – інформаційно-психологічні?

– Я говорю не лише про бійців підрозділів спеціального призначення, а й про військовослужбовців підрозділів інформаційно-психологічних операцій.

Ми відчуваємо підвищений інтерес підрозділів ІПсО ЗС Російської Федерації до наших військовослужбовців. З прізвищами, в тому числі. Будь-яка інформація, яка десь засвічується у соціальних мережах чи через родичів, використовується проти наших бійців.

– Як захищаєте інформацію? Якщо є витік – звідки?

– У 2016 році, скажімо, всі наші декларації були оприлюднені в електронному вигляді в інтернеті. Ми говорили керівництву, що це неправильно. Мою декларацію за 2016 рік, скажімо, смакують і досі по той бік, хоча в ній відбулися певні зміни.

Зараз усі декларації у паперовому вигляді зберігаються у відповідному органі. Цей напрямок ми закрили, а відомості про особовий склад є державною таємницею згідно з українським законодавством.

Росіяни використовують будь-яку можливість, аби дискредитувати ССО. Саме росіяни сфабрикували буцімто “офіційний сайт” Сил спецоперацій України до того, як ми створили свій. Вони запустили сторінку, через яку поширювали фейки, які дискредитують як командний склад ССО, так і ЗСУ в цілому.

– Як ви дізнаєтеся, що проти вас працюють саме росіяни?

– У нас є програми аналізу: хто, звідки поширює інформацію. Кінцевою точкою дуже часто є місце за межами України, хоча тональність інформаційних повідомлень – нібито від мешканців України. На 90% всі ці інформаційні вкиди – з угруповань ІПсО Ростова, Севастополя та інших.

Там залишилися люди, які знають чимало тих військовослужбовців, що зараз служать у ССО.

Про цю війну (між спецслужбами України та РФ – “Н“) мало говорять на широкий загал, але вона дуже напружена. Одним із завдань центрів ІПсО є моніторинг інфопростору, виявлення ознак дискредитації, скажімо. Майже щотижня є фейкові повідомлення, що мають на меті дискредитувати ССО.

До речі, у Російській Федерації прийняли закон щодо відповідальності осіб, які в інформаційному просторі наносять шкоду РФ. Під цей закон напряму підпадають наші ІПсОшники, бо вони проводять психологічні операції в інформаційному просторі.

Закон чому прийнятий? Бо ми їх дістаємо по визначених напрямках досить серйозно (втішено сміється – “Н”).

– Як ви вберігаєте персональні дані ваших ІПсОшників? Щоб слідчий комітет РФ на них справи не повідкривав.

– У нас категорично заборонено бути в соцмережах під реальними іменами. Але росіяни теж володіють досить сильним програмним забезпеченням, і, в разі чого, вони розуміють, з ким мають справу.

– Ви відчуваєте себе особисто під прицілом російських спецслужб?

– Так.

– Наприклад?

– З певною періодичністю в мережі з’являється інформація щодо мене чи моєї родини зі спробою дискредитації.

Коли з’ясовуємо, звідки воно прийшло – виходимо на росіян.

– Під час звільнення полонених 29 грудня ви особисто зустрічали спецпризначенців, двоє з яких – Сергій Глондар і Олександр Коріньков із 3-го полку – були в полоні ще з січня 2015-го. На фото видно, як ви обіймаєте хлопців, спілкуєтеся з їхніми дружинами. Разом з тим, за словами представниці в ТКГ Валерії Лутковської, Росія погодилася віддати спецпризначенців лише в обмін на “беркутівців”, обвинувачених у справах Майдану. Чи рівнозначний, на вашу думку, обмін?

– Мені, як командиру, важливо, аби увесь особовий склад був на місці. Він на місці. Все.

– Чи є результати військово-лікарської комісії? І чи залишаться служити в ССО Глондар, Коріньков, Дєєв та Іванчук?

– Минулого тижня зустрічався з ними. Вони всі сказали, що залишаються служити.

Двоє, Глондар і Коріньков, пройшли реабілітацію та тепер нормально почуваються, вже відбули на місце проходження служби. Іванчук і Дєєв – поки на реабілітації.

Вони реально піддавалися жорстким тортурам, їм ще потрібна реабілітація. Але вони вже сказали, що служитимуть. Тому я, незалежно від ВЛК, вирішуватиму питання, аби вони залишалися в лавах ССО.

– Ви особисто хотіли б їх бачити знову в строю?

– Однозначно. По-перше, вони мають бажання. Наші бійці мають високий рівень психологічної бойової стійкості. Пройти те, крізь що вони пройшли в полоні…

Не дай Бог, якщо військовий потрапить у такі умови – він має бути до цього готовим.

Поведінка у стресовій ситуації – це окрема тема. Наші військові готові до цього.

– Не можу не запитати про ситуацію із сержантом ССО Андрієм Антоненком – музикантом “Ріффмастером”, автором пісні “Тихо прийшов”, яка стала “гімном ССО”. Він чимало робив для медійної привабливості Сил спецоперацій. Зараз його підозрюють в організації вбивства Павла Шеремета. Після затримання Андрія на сторінці командування у ФБ опублікували допис, де сказано, що він “за час служби характеризується позитивно”. А під час обрання запобіжного заходу безпосередній командир Антоненка пресофіцер КССО Олексій Никифоров клопотав про взяття Ріффа на поруки. Яке ваше ставлення до цієї справи? Як ви дізналися про те, що одного з лав ССО затримали за такою підозрою?

– Дізнався стандартним способом: мені доповів командир підрозділу, в якому проходить службу Антоненко. Керівник пресслужби доповів, що у квартирі Антоненка триває обшук.

Так, це наш підлеглий. Під час проходження служби у ССО у мене немає жодних питань щодо виконання ним обов’язків. Він підвищував престиж ССО. Працював завжди ефективно, креативно.

Те, що він є фігурантом резонансної справи… Ми робимо все, що необхідно для проведення об’єктивного розслідування та надаємо слідству необхідну інформацію з метою встановлення істини.

– Ви від Антоненка не відцураєтеся після його виходу із СІЗО?

– Сподіваємося і чекаємо на повернення сержанта Антоненка до лав Сил спеціальних операцій.

Через кваліфікаційний курс до ССО потрапляє лише один із десяти охочих

– Чи відчувають ССО кадровий голод? Адже цей рід військ у комплектуванні керується принципом щодо переваги якості над кількістю.

– У нас зараз укомплектованість найвища у ЗСУ. Цифри не наводитиму. Бажаючих багато, але ми налагодили систему відбору.

– Все-таки щодо цифр: ви укомплектовані більше ніж на 50%?

– Значно більше.

– Це показник як для ЗСУ.

– Незважаючи на те, що йде звільнення, протягом минулого року ми підвищили рівень укомплектованості на 6%.

– Як щодо гендерного питання – у ССО вистачає жінок?

– Зараз у Силах спецоперацій проходять службу більше 500 жінок. З них понад 60 – офіцери.

Це – великий показник від загальної кількості військовослужбовців ССО.

– ССО – досить закритий рід ЗСУ. Але все ж, як до вас потрапити? Який рецепт?

– Ми впровадили унікальну можливість потрапити до ССО за бойовими спеціальностями через проходження кваліфікаційного курсу. Це – стандарт НАТО та принцип, який закладений, скажімо, при відборі до Сил спецоперацій США.

Зараз ми проводимо вже десятий кваліфікаційний курс, він проходить кожні півроку.

Статистика така: заявок надходить до 500. Після документального відбору, перевірки компетентними органами тощо залишається приблизно 300-400 осіб. На етап оцінки та відбору прибуває до 300 осіб. Після “чорного тижня” селекції, де перевіряється психологічна стійкість військовослужбовця, залишається до 200 осіб. Випускниками курсу стають приблизно до 50 бійців.

Бойові підрозділи, які виконують увесь спектр завдань, комплектуються випускниками кваліфікаційного курсу.

Для довідки

Укомплектування  Сил спеціальних операцій ЗСУ здійснюється за двома напрямами: набір цивільних осіб на військову службу за контрактом, а також за рахунок залучення військовослужбовців, які проходять службу в інших родах військ ЗС України.

Із 2019 року стартував кваліфікаційний курс для підрозділів інформаційно-психологічних операцій, який має свої відмінності в програмі підготовки, але набір проходить так само, як на Q-курс за бойовою спеціальністю.

Детальну інформацію щодо проходження служби в Силах спеціальних операцій ЗС України та подачі заявки на кваліфікаційний курс можна отримати на сайті www.sof.mil.gov.ua

– Цивільні до вас якось потрапляють?

– Через військкомат, далі – загальна військова підготовка в навчальному центрі ССО, потім – військова частина ССО.

Кваліфікаційний курс триває сім місяців, отже, підготовка одного військовослужбовця ССО триває приблизно рік.

Два роки тому ми запровадили до кваліфікаційного курсу фазу лідерства, роботу в команді. Бо є такі кандидати, які бездоганно розвинуті фізично, інтелектуально, рівень IQ зашкалює, але крім себе, більше нікого не бачать. Програма та модульні тести Q-курсу не дозволяють таким кандидатам завершити навчання, адже вміння працювати в команді – першочергова умова.

– Скільки зараз у ССО служить військових, які отримали на фронті бойові травми?

– Наразі в командуванні та в підпорядкованих частинах, після лікування та реабілітації, продовжують військову службу більше 200 військовослужбовців.

З них – 20 військовослужбовців, які отримали важкі поранення та мають обмежені фізичні можливості.

Існуюча нормативна база не дозволяє призначати військовослужбовців на бойові посади, якщо в них, грубо кажучи, немає руки чи ноги.

Тим не менше, я особисто виходжу на міністра оборони і клопочу перед ним, щоб цих бійців залишали на посадах, інструкторських і навіть бойових.

Я їх всіх знаю. Це люди мотивовані. Є такі, які, станом на зараз, бігають, плавають, їздять на авто, мотоциклах, беруть участь у змаганнях.

У нас є військовослужбовець – бойовий водолаз. У нього немає ноги, але він працює у складі групи під водою.

Сили спецоперацій чекають Зеленського в гості

– Яке бачення розвитку Сил спецоперацій у головнокомандувача ЗСУ та у Верховного Головнокомандувача?

– Згадайте початок нашої розмови: начальник Генштабу генерал-полковник Хомчак своїм наказом затвердив стратегію розвитку ССО. Там прописана вся перспектива розвитку Сил спецоперацій. Увага до нас прикута, все гаразд.

– Ви приймали у якійсь із військових частин ССО президента Зеленського?

– Поки що ні.

– Не планується?

– Сподіваюся, що буде. Бо є указ від 5 грудня 2019 року про присвоєння звання Героя України сержанту ССО Роману Матвійцю. Посмертно.

Зірку Героя України, як відомо, вручає президент.

 

Заступниця Бородянського написала заяву на звільнення

Заступниця міністра культури, молоді та спорту Ірина Подоляк написала заяву про звільнення за власним бажанням.

Відповідний текст заяви вона опублікувала на своїй сторінці у Facebook – Укрінформ.

“Прошу звільнити мене з посади заступниці міністра за власним бажанням”, – йдеться в опублікованій Подоляк заяві на ім’я Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля.

Вона зазначила, що кожна праця має сенс і приносить задоволення, коли є мета і результат. “Я прийняла запрошення Володимира Бородянського працювати у міністерстві, бо бачила цю мету у формуванні глибинної суспільної взаємодії, яка базується на цінностях свободи, моральності, спільного блага, гідності та межової чесності”, – зауважила Подоляк.

Вона подякувала колегам за роботу, почуття гумору, “розум, толерування моїх експресивних метафор і за щирість”.

“Не бачу жодного резонного приводу ще пів року чи рік реорганізовувати недореорганізоване міністерство — це розмиває мету і не дає плодів, навіть скороспілих. Вважаю це стратегічною помилкою, яка відіб’ється на реальних людях. Дві найбільші тривоги, які залишаються зі мною і мобілізують – це реінтеграція і мова. Але як будемо жити і робити своє, то будемо мати таку державу, яку збудуємо і на яку заслуговуємо, а все інше і всі інші, то лиш малюнки паличкою на березі океану – хвиля змиє”, – написала Подоляк.

Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада 4 березня на позачерговому засіданні призначила Прем’єр-міністром України Дениса Шмигаля. Також ВР призначила новий склад Кабінету міністрів України.

Колишній міністр культури, молоді та спорту Володимир Бородянський відмовився від посади в новому уряді через незгоду з розділенням МКМС.

 

В Україні вперше можуть обмежити використання води – через аномальну зиму

В Україні можуть обмежити водопостачання для користувачів через несприятливі гідрометеорологічні умови.

Про це повідомляє пресслужба Державного агентства водних ресурсів України – Укрінформ.

“Вперше за 120 років Україна опинилася у ситуації, коли гідрометеорологічні умови можуть спричинити обмеження прав водокористувачів у використанні води. Для цього у Держводагентства є усі законодавчі підстави. Так, стаття 45 Водного кодексу України каже, що у разі настання маловоддя, права водокористувачів можуть бути обмежені або змінені умови водокористування, в тому числі скиди води через греблі ГЕС”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що у разі вжиття таких заходів пріоритетним буде забезпечення питних і побутових потреб українців.

Також наголошується, що, за інформацією Укргідрометцентру, нині на більшості річок України спостерігається низька водність. Відповідно, цьогоріч на українських річках весняного водопілля не буде. До того ж, маловоддя може призвести до пересихання малих водотоків.

За інформацією пресслужби, днями Міжвідомча комісія по узгодженню режимів роботи дніпровських та дністровських водосховищ у контексті таких несприятливих умов та вираженого маловоддя узгоджувала відповідні режими роботи водосховищ у березні 2020 року. Учасники заходу домовилися, що Укргідрометцентр до 2 числа кожного місяця надаватиме інформацію про настання маловоддя в основних річкових басейнах України.

У разі зміни обсягів стоку Дніпра або погіршення якості води у каскаді водосховищ, оперативна робоча група розглядатиме необхідність відповідного коригування режимів роботи каскаду на позачерговому засіданні, наголосили у відомстві.

Як повідомляв Укрінформ, уночі 6 березня в ефірі програми “Право на владу” новопризначений Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що воду в окупований Крим треба подавати, тому що там живуть українці, а Крим – це Україна.

Пізніше у Facebook Шмигаль уточнив, що уряд України не може подавати воду в Крим до повернення його до складу України.

А вже під час години запитань до уряду у Верховній Раді глава уряду заявив, що воду в окупований Крим в разі необхідності Україна може доставляти цистернами для господарських потреб українців.

 

Зеленський побував на випробуваннях техніки “АвтоКрАЗ”

Президент України Володимир Зеленський відвідав завод “АвтоКрАЗ” у Кременчуці, де ознайомився зі зразками продукції підприємства.

Про це повідомили у пресслужбі глави держави – Укрінформ.

“Під час робочої поїздки в Полтавську область Президент Володимир Зеленський відвідав завод ПрАТ “АвтоКрАЗ”, що в Кременчуці. Главі держави продемонстрували випробування техніки на спеціальному полігоні та зразки продукції підприємства. Техніка пересувалася з перешкодами на суші та у воді, рухалася з великим нахилом та показала якість деталей, зокрема двигуна”, – йдеться в повідомленні.

За даними пресслужби, Президент схвально оцінив презентацію й можливості техніки.

“Ці випробування справді вражають”, – наголосив Зеленський.

Як зазначили в ОП, підприємство нині перебуває у складній ситуації, тож його керівництво разом з главою держави, міністром інфраструктури Владиславом Криклієм та очільниками області й міста обговорили шляхи виведення заводу з кризи.

За словами генерального директора підприємства Романа Черняка, у 2015-2016 роках “АвтоКрАЗ” постачав Збройним силам України тисячу автомобілів на рік, але згодом обсяги замовлень почали падати, а з 2018 року замовлення припинилися взагалі.

Директор звернувся до Президента з проханням щодо підтримки підприємства держзамовленням. На його переконання, техніка “АвтоКрАЗу” може стати “хребтом української армії”.

Зеленський наголосив, що у підприємства має бути план виготовлення продукції, і закликав подавати на тендер свої пропозиції, але ці пропозиції мають бути чесними, зокрема щодо дотримання умов виробництва й термінів.

“Скільки і якої продукції ви готові виготовляти, за яку ціну і яка при цьому буде заробітна плата працівників?” – запитав Президент.

Також було наголошено на тому, що завод має не лише акцентувати увагу на виготовленні автомобілів для потреб війська, а й працювати у напрямку виробництва спеціальної техніки для комунальних підприємств, місцевих громад, приватного сектору.

Володимир Зеленський наголосив, що “АвтоКрАЗ” має працювати над поліпшенням якості продукції, її технічних характеристик та дотримуватися термінів виконання замовлень.

Своєю чергою Криклій зазначив, що торік міністерство підтримало завод і забезпечило його замовленням від “Укравтодору”, яке, хоч із запізненням, але було виконане. Він пообіцяв опрацювати питання, озвучені главою держави разом із керівництвом міста й області.

ПрАТ “АвтоКрАЗ” – єдиний в Україні виробник великовантажних автомобілів із замкнутим технологічним циклом виробництва. Кременчуцький автозавод виготовляє широку лінійку вантажівок для будівельної, гірничодобувної та лісозаготівельної галузей, дорожнього та комунального господарств, нафтогазового комплексу, Збройних сил та Державної служби з надзвичайних ситуацій. Модельний ряд автомобільної техніки марки “КрАЗ” включає близько 40 базових моделей та майже 350 модифікацій. Крім основної продукції, підприємство виробляє запасні частини, причепи, напівпричепи, продукцію ливарного виробництва, різноманітний інструмент.

Завод має два основних виробництва – складальне та агрегатне, а також всі допоміжні обслуговуючі підрозділи: ремонтні, енергетичні, лабораторії та випробувальні центри.

Підприємство здійснює поставки продукції на внутрішній ринок, а також у країни ближнього зарубіжжя та країни Африканського континенту. За 2019 рік частка експорту в загальному обсязі постачань склала 2%.

 

Зеленський попросив передати Жеваго, щоб “вийшов на зв’язок”

Президент Володимир Зеленський попросив генерального директора Кременчуцького автомобільного заводу передати власнику підприємства Костянтину Жеваго прохання вийти на зв’язок.

Про це він повідомив під час відвідування Кременчуцького автомобільного заводу (КрАЗ), інформує “Економічна правда” – Укрінформ.

“Передайте власнику, щоб вони вийшли з нами на зв’язок. Тоді можна і вирішити питання з банкрутством і вийти з цих всіх позовів і судових справ. З того що, ми зараз чуємо, це єдиний вихід. Паралельно ми все зробимо, те що ви попросили, але можуть бути проблеми”, – заявив Президент.

“Завод повертає нам власника, ми повертаємо державні замовлення. Все справедливо”, – додав міністр інфраструктури Владислав Криклій.

“В принципі чесно”, – погодився Зеленський.

Як повідомлялося, Костянтин Жеваго був депутатом Верховної Ради 3-8 скликань, зокрема від “Блоку Юлії Тимошенко” (у 5-6 скликаннях) і як самовисуванець.

9 жовтня 2019 року тодішній директор ДБР Роман Труба заявив, що екснардепа оголосили в розшук по Україні та планують оголосити у міжнародний розшук в рамках провадження, яке розслідує ДБР.

Жеваго підозрюють у причетності до схеми щодо розтрати і легалізації 2,5 млрд грн банку “Фінанси та кредит”.

За даними ДБР, офшорна компанія у 2007-2014 роках відкрила кредитні лінії в іноземних банках, а банк “Фінанси та кредит” поручився за неї перед іноземними банками запорукою у понад 113 млн дол. У 2015 році іноземні банки стягнули з рахунків банку “Фінанси та кредит” ці гроші. Заставу вони списали одразу після того, як банк “Фінанси та кредит” оголосили неплатоспроможним.

11 жовтня 2019 року в САП повідомили, що детективи НАБУ за погодженням антикорупційних прокурорів повідомили про ще одну підозру Жеваго щодо внесення недостовірних відомостей в декларації. Розслідування детективи НАБУ під процесуальним керівництвом прокурорів САП здійснюють з 2017 року.

У жовтні Жеваго з власної ініціативи залишив посаду генерального директора компанії Ferrexpo, мажоритарієм та CEO якої він є.

У грудні 2019-го Національний банк розпочав примусове стягнення з ексвласника банку “Фінанси та кредит” Костянтина Жеваго 1,5 млрд грн за рішенням суду.

 

На тілах загиблих у Москві шахістів знайшли сліди від уколів – російські ЗМІ

На тілах українських шахістів, 26-річного Станіслава Богдановича і 18-річної Олександри Вернигори, знайдених мертвими в московській квартирі, нібито, зафіксовано сліди від ін’єкцій. При цьому в квартирі не знайшли шприців.

Про це повідомляє російський телеканал РЕН ТВ – Укрінформ.

«Стало відомо, що на тілах українських шахістів із України 26-річного Станіслава Богдановича і 18-річної Олександри Вернигори було виявлено сліди від ін’єкцій. За наявною інформацією, у хлопця в уколах руки і ноги, у дівчини слід від уколу під коліном. При цьому в квартирі не виявлено шприців», – йдеться у повідомленні.

Як повідомлялося напередодні, в московській квартирі знайшли мертвими двох професійних українських шахістів – Олександру Вернигору і Станіслава Богдановича. На голові у них були пакети. Слідство стверджує, що вони загинули від звеселяючого газу.

Представник Головного слідчого управління Слідкому Росії по  Москві  Юлія Іванова повідомляла, що за фактом виявлення тіл чоловіка 1993 року народження і дівчини 2001 року народження у квартирі будинку проводиться дослідча перевірка. За її словами, «ознак насильницької смерті не виявлено». Було призначено судово-медичну експертизу.

Уродженець Одеси Богданович ставав срібним призером чемпіонату Європи серед юнаків до 12 років, чемпіоном України серед юнаків до 18 років. У 2010 році він став чемпіоном Одеси, а через 3 роки – чемпіоном України зі швидких шахів. За день до загибелі навколо Богдановича розгорівся скандал. Він зіграв за команду Росії в матчі інтернет-ліги проти української збірної. Його розкритикували багато колег і знайомих. Також Богдановича включили до списку «Миротворця». Прокремлівські ЗМІ в Росії у цьому зв’язку випадком уже говорять, що Богдановича «зацькували українські радикали».

Олександра Вернигора теж займалася шахами, вчилася в Росії на першому курсі факультету обчислювальної математики і кібернетики МДУ.

 

 

1 Бал2 Бали3 Бали4 Бали5 Балів (Голосів: 1 Рейтинг: 5,00 out of 5)
Loading...
Переглядів: 521

Залишити відгук

adminarmyua@ukr.net | © 2014-2020 ARMYUA
Повне (часткове) використання матеріалів дозволяється за умови наявності прямого гіперпосилання на адресу матеріалу на сайті armyua.com.ua