Головна » Експертна думка » Дрон-журналістика в Україні: виклики та перспективи розвитку

Дрон-журналістика в Україні: виклики та перспективи розвитку

Використання дронів українськими журналістами – напрямок молодий, але він бурхливо розвивається. Сьогодні значна кількість редакцій мають у своєму розпорядженні дрон, інші – винаймають БПЛА для виконання різноманітних проектів.

Інформаційна агенція «Варіанти» в 2015-2017 рр. отримала можливість в межах проекту «Дрон-погляд на зони екологічного лиха на Львівщині», а також проекту «Школа інноваційного екологічного репортажу» активно працювати з дронами-квадрокоптерами DJI Phantom, які переважно використовуються в журналістиці і не лише. Ми і сьогодні продовжуємо їх використовувати вже в межах інших проектів, а отже хочемо поділитись певними спостереженнями і висновками, які, сподіваємось, допоможуть нашим колегам в оволодінні цим інноваційним інструментом.

Виклики

Використання дронів в журналістиці – це фрагмент більш глобальної теми, а саме використання роботів в журналістиці. На нашу думку, цій темі сьогодні в Україні приділяється недостатньо уваги, а головне – немає дискусії про те, як вже в недалекому майбутньому роботи змінять журналістику і мас-медійну комунікацію загалом.

Частина журналістів впевнені, що роботи забирають в них роботу. Насправді ж роботи вже зараз широко використовуються в роботі редакцій з метою організації їх роботи, а також в процесі виготовлення інформаційного продукту в частині збору (моніторингу) та поширення інформації. В недалекому майбутньому роботи також будуть писати (створювати) до 90% новин. Інформаційні бази і журналістика великих даних – це вступ до роботожурналістики.

ІА «Варіанти» спільно з НУ «Львівська політехніка» завершують роботу над створенням робота, який буде писати щоденні новини на тему курсів валют. Після його тестування спробуємо створити роботи, які писатимуть новини на базі інформаційних даних Держстату.

Що це нам дає? Журналісти вивільняються від рутинної роботи, від нераціонального використання часу і можуть зосередитись на аналізі й творчих процесах. Особливо актуально це для малокомплектних редакцій регіональних видань.

Але повернемось до дронів. Не виключено, що в недалекому майбутньому на події будуть посилати не репортерів, а власне дрони. Тобто дрон стане універсальним інструментом для збору інформації.

Однак їх використання поки що обмежено низкою технічних параметрів:

  • батарея (15-20 хв польоту);
  • пластиковий корпус (декілька десятків польотів, після чого його потрібно міняти);
  • погодні умови (до мінус 5 градусів, відсутність вітру і опадів);
  • наявність зовнішніх перешкод: електромагнітне поле, засмічений радіоефір тощо.

Складно визначити коли і як ці проблеми будуть вирішені, але тенденція зрозуміла: перші дрони могли літати на 1,5 км, сьогодні вони долають відстань 4-5 км, а камери вже спроможні робити 3D зйомку. Тобто їх технічні параметри постійно вдосконалюються.

Попри те, що дронів стає все більше, їх використання в журналістиці та інших цивільних сферах в Україні не регламентовано. Державіаслужба України розробила проект «Положення та процедур по забезпеченню безпеки польотів повітряних суден авіації загального призначення, спортивних, аматорських та безпілотних літальних апаратів» [1, 2], однак останній ще не ухвалено. Лише з грудня 2016 року діє наказ Міноборони «Про затвердження Правил виконання польотів безпілотними авіаційними комплексами державної авіації України».

Позитив такої невизначеності в тому, що журналісти наразі не обмежені в польотах дозвільними та іншими бюрократичними процедурами, а також не несуть додаткових витрат, пов’язаних з комерційним використанням дронів.

Негатив – у разі нещасних випадків всю відповідальність покладено виключно на журналістів, адже застрахувати дрони від нещасних випадків не можливо.

Звідси ще один виклик, пов’язаний з безпекою польотів. Пілоти дронів, окрім загальних положень Повітряного кодексу, наразі керуються неписаними правилами: в команді пілотів повинно бути не менше двох осіб, не літати над людьми, поблизу аеропортів і режимних об’єктів. Також вони не використовують дрони в військових цілях.

Безпека польоту, насправді, на 80% забезпечується на його підготовчому етапі.

Наступний виклик – це відсутність досвіду, як на практиці застосовувати журналістські стандарти для роботи з дронами. Чи можна літати над будинками і територіями, які є в приватній власності? Що робити, якщо в кадр потрапили крупним планом люди? Чи не є це порушенням приватних інтересів, прав людини, захисту персональних даних?

Судових прецедентів в Україні ще не було, але треба визнати, що зйомку дроном можна до певної міри прирівняти до зйомки прихованою камерою. Щодо останнього, то у відповідності до діючих стандартів, журналісти повинні вдаватись лише тоді, коли немає іншого способу отримати інформацію.

Останній виклик, це – несформованість ринку дрон-послуг в журналістиці. Ні надавачі послуг, ні клієнти (журналісти) до кінця не розуміють потенціал дронів, наразі їх приваблює лише можливість отримання з його допомогою гарної картинки. Отож наразі цей ринок працює в тестовому режимі.

Перспективи розвитку дрон-журналістики

Дрон-відео і дрон-фото перш за все, що очевидно для всіх, це якісний ексклюзивний візуал. На такий контент існує значний попит у Всесвітній павутині. Отож використання дронів в роботі редакції при підготовці репортажів та інших матеріалів це вже значний плюс.

З іншого боку, журналістика – це область масової комунікації, яка займається висвітленням соціально важливих тем і проблем, а не просто виготовляє гарну ексклюзивну картинку. І саме усвідомлення цієї місії спонукало нас до пошуку інших можливостей використання даних, отриманих за допомогою дронів.

Дрон разом з відео і фото записує так званий бортовий лог-файл, який фіксує GPS координати, висота, час зйомки, кути нахилу тощо. Цю інформацію можна використовувати, щоб дізнатися, де і коли відбувалися події.

Отож, разом з картинкою, ми навчились опрацьовувати геопросторові дані, отримані за допопомогою дронів, а саме: створювати ортофотоплани та імплементувати їх з картами Google.

Ще одна цікава для журналістів можливість, яка поки що залишається нами не протестованою, це створення 3D моделей і панорам.

Для чого це потрібно і що це дає журналістам?

1. Ми отримуємо додаткову інформацію про об’єкт, яка допомагає читачеві краще зорієнтуватися в тому, про що йдеться.

Наприклад, у Львові практично всі знають про незадовільну роботу очисних споруд ЛКП “Львівводоканал” і про існування так званих мулових майданчиків, але лише нам вперше вдалося це зафіксувати дроном і показати як це все виглядає [3].

Або ж новороздільські гудрони, про які всі чули, але мало хто бачив [4].

2. Інформація, отримана з допомогою дронів, допомагає в журналістських розслідуваннях. Бо ми знаємо точні координати, можемо вирахувати площу, висоту, відстань та інші параметри об’єкта.

Наприклад, наш дрон зафіксував точні координати варварської рубки поблизу українсько-польського кордону у Старосамбірському районі, на підставі чого був зроблений запит в Держлісагенство та інші установи [5].

З допомогою даних дрону, ми обрахували площу борщовика Сосновського на Жовківщині [6].

Нам вдалось зафіксувати крадіжку гравія з річки Стрий [7].

Ми також зафіксували декілька стихійних сміттєзвалищ у Перемишлянському районі [8], точні координати яких разом з фото і ортофотопланами дозволили нам сформувати звернення до Мінекології, зареєстровані № 653 і 652 на екологічній карті цієї установи [9].

3. Дрони дозволяють проводити журналістський моніторинг за станом проблемних об’єктів.

Наші журналісти декілька днів поспіль разом з рятівниками слідкували за станом тріщини, яка виникла на Грибовицькому сміттєзвалищі влітку 2016 року, аби уникнути повторного обвалу сміття. [10,11,12].

Після публікації репортажу “Бедленди Львівщині” [13] до нас звертались рятівники і ми допомагали їм слідкувати за горінням териконів&

4. Дрони дозволюють створювати нові інформаційні продукти

Використання геопросторових даних, географічних сервісів Google і аерофото- і аеровідеозйомки органічно доповнює текстовий контекст наших інформаційних повідомлень, репортажів і стало нормою візуалізації інформації [14]. Разом з тим ми почали створювати спеціальні інформаційні продукти на базі дрон-інформації і сервісів Google, і навіть ввели в користування низку нових понять як от: дрон-географія Львова [15], карта дрон-відео Львова [16] дрон-моніторинг: Екологічні об’єкти Львівщини [17]

Робота з дронами взагалі стимулювала наш інтерес до географічних сервісів Google та роботи з ними. Наприклад, ми ведемо карту Міграції львівського сміття [18].

Використання дронів в журналістиці – перспективний напрям її розвитку. Особливо це стосується тем, пов’язаних із земельними конфліктами, екологічними проблемами, незаконними забудовами, мандрівною, рятівною і військовою журналістикою. Для тих, хто планує використовувати дрони в своїй роботі, пропонуємо ознайомитись з матеріалими Школи інноваційного екологічного репортажу “Як писати про екологію в нових медіа” [19].

Ірина Марушкіна,

к.і.н., доцент кафедри нових медіа ЛНУ ім. І.Франка

Посилання

1. Концепція «Положення та процедур по забезпеченню безпеки польотів повітряних суден авіації загального призначення, спортивних, аматорських та безпілотних літальних апаратів» http://www.avia.gov.ua/documents/Bezpekaaviatsii/Bezpekapolotiv/25434.html

2. В Україні встановили заборони у використанні дронів https://varianty.lviv.ua/37059-v-ukraini-vstanovyly-zaborony-u-vykorystanni-droniv

3. Каналізація до Європи https://varianty.lviv.ua/33448-kanalizatsiia-do-yevropy

4. Новий Розділ: зона екологічного лиха https://varianty.lviv.ua/32614-novyi-rozdil-zona-ekolohichnoho-lykha

5. Карпатський метеорит https://varianty.lviv.ua/34293-karpatskyi-meteoryt

6. Варіанти за допомогою дрона підрахували площу борщівника Сосновського на Жовківщині https://varianty.lviv.ua/37156-varianty-za-dopomohoiu-drona-pidrakhuvaly-ploshchu-borshchivnyka-sosnovskoho-na-zhovkivshchyni

7. Ріки з гравійними берігами https://varianty.lviv.ua/35071-riky-z-hraviinymy-berehamy

8. Тиха стихія https://varianty.lviv.ua/38286-tykha-stykhiia

9. Інтерактивна мапа Мінекології https://ecomapa.gov.ua/feedback/check/?CallCode=653

10. Грибовичі спорами https://varianty.lviv.ua/35158-hrybovychi-sporamy

11. Грибовичі тліють https://varianty.lviv.ua/35193-hrybovychi-tliiut

12. Грибовичі рухаються https://varianty.lviv.ua/35238-hrybovychi-rukhaiutsia.

13. Бедленди Львівщини https://varianty.lviv.ua/35253-bedlendy-lvivshchyny

14. Ринку санта-Барбара у Львові урізали землю https://varianty.lviv.ua/32280-rynku-santa-barbara-u-lvovi-urizaly-zemliu

15. Дроно-географія Львова: Зона відчуження у єврейському кварталі https://varianty.lviv.ua/31704-drono-heohrafiia-lvova-zona-vidchuzhennia-u-yevreiskomu-kvartali

16. Карта львівських дрон-відео https://varianty.lviv.ua/32158-karta-lvivskykh-dron-video

17. Екологічні об’єкти Львівщини. Карта https://www.google.com/maps/d/u/0/viewer?hl=uk&authuser=0&mid=1JOlXETmm5P4WtzrMz4kf8bK6CZE&ll=50.79241840431691%2C22.3147210796875&z=88296117911991&z=12

18. Міграція львівського сміття. Карта https://www.google.com/maps/d/u/0/viewer?hl=uk&authuser=0&mid=1dTozOcwcGp9y47NUGW9IGLR4dQc&ll=50.603320712374504%2C26.281659931182844&z=15

      1. Як писати про екологію в нових медіа. Посібник https://varianty.lviv.ua/files/dron/Posibnyk-Eco-story-web-ed.pdf

        Джерело: http://mil.univ.kiev.ua/files/230_575144259.pdf

1 Бал2 Бали3 Бали4 Бали5 Балів (Голосів: 2 Рейтинг: 5,00 out of 5)
Loading...
Переглядів: 375

Залишити відгук

adminarmyua@ukr.net | © 2014-2020 ARMYUA
Повне (часткове) використання матеріалів дозволяється за умови наявності прямого гіперпосилання на адресу матеріалу на сайті armyua.com.ua