Головна » Комунікаційно-контентна безпека » Комунікаційно-контентні трансформації публічних процесів: сектор безпеки

Комунікаційно-контентні трансформації публічних процесів: сектор безпеки

     Глобалізація, інформатизація і віртуалізація наприкінці ХХ ст. стали ключовими векторами еволюції сучасного суспільства, що суттєво змінили характер і закономірності розвитку ринків, технологій, гнучких мережевих форм інтеркультурної і міжнародної взаємодії всіх елементів соціально-економічних систем [1]. На першому етапі це можна класифікувати як детерміновано-універсальні (хоча часто лише формальні) характеристики сучасності. У перспективі ці явища отримали інші ознаки: надмірність даних, когнітивна індивідуалізація публічних дискурсів, розширення форматів жанрово-технологічних рішень доданих реальностей, синергетичні паралельності партнерств, відмираючі старі ієрархії аксіоматичних величин публічних статусів тощо.

    Важливого значення у сучасному комунікативно-ноосферному вимірі розвитку людства набуває збільшення темпів та концентрація процесу медіатизації світу. Тобто, постійного процесу соціальних змін, упродовж якого значно зростає кількість доступних каналів отримання інформації, ЗМІ та ЗМК, їхнього використання людьми і, лише потенційно – їхнього прямого впливу на цих людей. Однак це не виключає і процесу паралельного існування соціумних агрегацій, каналів ЗМІ та ЗМК.

    За визначенням вітчизняних дослідників інформаційних процесів А.Чічановського та О.Старіша [2, 164-165], «інформаційний простір – це специфічне середовище, у якому в процесі інформаційної взаємодії трансформується контент взаємодії». Однією з властивостей є потоковість та динамічність, «…бо його елементна база існує й функціонує тільки у процесі, а тому інформаційне домінування» сталого контентного впливу «не може мати протяжний характер». Така властивість інформаційного простору, передусім мережевого, на нашу думку, є визначальною і влучно характеризує швидкість перебігу різних процесів, зародження нових явищ, формування тенденцій тощо.

     У дослідженнях Г. Любовця та В. Короля ми зустрічаємо інший підхід до характерних особливостей інформаційного простору. Це інформаційні ресурси (тобто вся документальна база, що зберігається в інформаційних системах), специфічні інфраструктурні поєднання та потенціали, технологічно-стратегічні рішення та підходи, різнодинамічні та різномасштабні процеси, тематично-ментальні традиції сприйняття контенту, оперативно-окреслений різновид публічних резонансів, контентні стилістики тощо[3] . Тобто, у даному випадку наголошується на структурній сегментації організаційно-регламентних характеристик існування та продукуванні потокового контенту, виходячи не з медіамонополії, а з реалій демократичного розвитку соціумів в умовах Майданної України. А це вже глобальні виміри можливостей, динаміка швидкостей публічної трансформації геостратегічних процесів та нові технологічно-антропологічні явища, які виступають формоутворюючими елементами нового міжнародного дискурсу.

     Денні Салліван у статті “The Web Of Stream” вважає, що необхідно забути про Інтернет речей. «Однією з найгучніших революцій, яка відбувається на наших очах, є революція «інтернету потоків», що змінює традиційний формат публікації інформаційних матеріалів і реклами» [4]. Динаміка контентних потоків настільки потужна, і водночас дисперсна, що змушує шукати нові методи орієнтування в інформаційному просторі, аналізу його особливостей та сприяє необхідності радикальної зміни управлінських парадигм, передусім, у царині безпеково-оборонного комплексу України.

    Екосистема соціальних сервісів публічно-комунікаційного функціоналу продовжує дуже швидко рости і розвиватися, але не тільки в напрямі концентрації та монополізації. Соціальні медіа суттєво відрізняються від традиційних ЗМІ такими технологічними ознаками як мультимедійність, інтерактивність, персоналізація та відсутність посередників. Вони змінюють логістичну модель створення, знаходження і споживання контенту, відкривають нову еру сервісів та функціоналу генерування новин у режимі реального часу з позицій динамічної резонансності, яка може бути представлена мультиперсональними величинами, що докорінно змінює стратегії та інструментарій процесу комунікації (фіксація, реакція, продукування квантової динаміки авторської присутності), створюють кардинально нові можливості для інформаційно-комунікаційних інтеракцій.

     Деякі науковці безапеляційно наголошують на визначально-монопольній міжнародно-політичній ролі великих інтернет-компаній, таких як Google і Facebook, бо вони намагаються домінувати при формуванні напрямів подальшої еволюції глобальної інформаційної сфери, опосередковано впливаючи на суспільні процеси. Американські вибори 2016 року стали яскравим технологічно-логістичним прикладом виходу на арену політичного моделювання навіть в сталих демократичних суспільствах із знаним рівнем медіації за допомогою нової рушійної сили – соціальних мереж (короткого комунікаційно-контентного формату). Логістичні алгоритми видачі потокового контенту, підлаштовані індивідуально-фізіологічно до кожного, «бульбашка фільтрів» (filter bubble), проблема вузької контентної ехо-камери призвели до серйозних негативних наслідків федерального рівня для існуючих монополій сталого істеблішменту, який втратив первинні відчуття справжньої демократії. Марка Цукерберга звинуватили у тому, що соцмережа Facebook створює навколо користувачів інформаційний вакуум, іншими словами, технологічно занурює в приємний комунікаційно-контентний асоціативний ряд, надаючи споживачу лише персонально адаптовані до фізіології сприйняття «релевантні» публікації, відсікаючи протилежні думки так, що потік креативно фальшованих чи дійсно фальшивих новин став одним із технологічних чинників, який призвів до перемоги де юре, але не де-факто республіканця Дональда Трампа. Що найразючіше – такі підходи розділили США (електоральний масив) навпіл, тобто спричинили появу плацдарму для дезінтеграції федерації США.

     Керівництво мережі 27 квітня 2017 року опублікувало звіт [5], в якому визнає, що влада і політичні сили різних країн намагаються через Facebook маніпулювати громадською думкою з “геополітичною метою” політологічних експансій як новітніх форматів агресій, що стало вже нагальною безпековою проблемою глобального світу. Вказано також на технологічно-креативне створення сотень штучних профілів для “хибного роздування” (тиражування мультиприсутності) важливості окремих тем до тотального їхнього домінування в динамічних дискурсах, збирання паролів користувачів обманним шляхом (хакерство фінансове, політичне, геостратегічне тощо), кампанії з координації “лайків” для вірусної промоції дописів, значну кількість модерованих груп для прямої та прихованої пропаганди, а також поширення шокуючого контенту: расистських матеріалів і таких коментарів, що розпалюють ненависть. Діяльність подібних мережевих сервісів маніпулювання та комунікаційно-контентних агресій геостратегічних масштабів спрямована не тільки на підтримку чи дискредитацію тих чи інших ідей або електоральних кандидатів, але і на створення в глобальному світі людей контентної енергетики та атмосфери непорозуміння та недовіри, заздрощів, ненависті загалом, що прямо впливає на функціонування безпекових систем всіх рівнів та потенціалів.

     Глобальна компанія Google потрапила під шквал аргументованої критики, коли виявилося, що зміни у роботі алгоритмів призвели до поширення фейкових новин за результатами пошуку. Компанія враховує CTR у ранжуванні і на кожній позиції в пошуковій видачі очікується певний рівень клікабельності. Якщо результат отримує більше переходів, він зазвичай займає вищу позицію, беззастережно до якості контенту.

Незважаючи на заклики до цифрової рекламної індустрії щодо нетерпимості до фейків та шахрайства, сайти, що займаються дезінформацією, як і раніше заробляють на великих рекламних мережах, у тому числі активно беручи участь у програмі Google AdSense.

     Не встиг вщухнути скандал навколо «виборчих фейків», як The Guardian опублікував дослідження про видачу Google за запитами. При цьому журналісти провели експеримент і перевірили, як пошуковик формує блоки із відповідями (англомовна версія). Наприклад, на запит “Як стався Голокост?” у топ результатів виводилися сайти зі статтями, що заперечують злочини нацистів. Ця контрверсійність ставала домінуючою в притягненні уваги, а реальна аргументація, особливо академічного змісту, програвала технологічному агрегатору. Домінування заперечення Голокосту вигідно багатьом геостратегічним силам на планеті, які досить вправно дезорієнтують молодь в історичних питаннях, формуючи комунікаційно-контентні коаліції і розколюючи соціумні системи країн, народів і навіть континентів. А це вже цифрова реальність і виклик безпековому сектору всієї мирної цивілізації. Виявилося, що Google дає дивні відповіді на запити “чи планує Обама переворот?” і “хто винайшов сходи?”. У відповідь на ці запити пошукова система до недавнього часу показувала фактбокси із твердженнями, що Барак Обама планує здійснити комуністичний переворот у США і що сходи винайшли у 1948 році [6]

     Існує аксіома, що українці використовують Google як базове джерело інформації. Але є версія українського адміністрування, а є російського, що автоматично включає виклик когнітивних диверсій поряд із вище зазначеними фальсифікаціями та дезінформаціями, підміняє комунікаційно-контентну об’єктивну реальність і ускладнює її адекватне відображення в динаміках суспільно-політичного, суспільно-економічного та безпекового розвитку України. А відсутність власної національної мультифункціональної та креативно-технологічної пошукової системи на засадах повної мовної концептосфери, на чому неодноразово акцентували увагу у своїх дослідженнях практики та науковці з комунікаційно-контентної безпеки Король В.Г. та Любовець Г.В., це – глобальний виклик адекватного функціонування сектору безпеки України. Бо сучасний інформаційний простір – високодинамічне комунікаційне середовище, що функціонує за принципом превалювання цілодобових вертикальних та горизонтальних зв’язків, має практично необмежену джерельну базу та потужний взаємодоповнюючий вплив на учасників (об’єкти та суб’єкти – індивідів, окремі групи або співтовариства) комунікаційного процесу[ 7 ]. Цінність тематичних даних інформації (кінцева величина) трансформується до нівелювання новизни сутностей. Вона все частіше залежить не від монополізованого виробництва та дистрибуції, а від масштабності координаційно-розширених можливостей вчасного та якісного споживання контенту в динаміках глобального світу одночасно.

     У серпні 2015 року була оприлюднена доповідь про SEME (Search Engine Manipulation Effect) в авторитетному журналі Proceedings of the National Academy of Sciences (PNAS), в якій йде мова про те, що корпорація Alphabet володіє майже монополією на інтернет-пошук у США: 83% американців використовують цю пошукову систему згідно з дослідженням Pew Research Center. Якщо Google підтримає одного з кандидатів на виборах, то його вплив на виборців, які ще не визначилися, зумовить їх проголосувати за цього кандидата. У більшості країн Google виконує 90% всього онлайн-пошуку, що дає компанії глобальну можливість кардинально впливати на 25% національних виборів. Науковці «Data For Good» проаналізували 1542 унікальних відео кандидатів на пост президента Франції (період 27 березня – 10 квітня) і виявили – відео Жан-Люк Меланшона, Ле Пен і Франсуа Асселіно становлять майже 60 % , що згадуються в назвах найбільш рекомендованих [8].

     Нещодавно пошуковий Baidu, китайський еквівалент Google, запропонував військовим взяти участь у проекті China Brain (Мозок Китаю). Це передбачає запуск так званих алгоритмів глибинного навчання даних користувачів пошукових систем. Тобто пошукова компетенція стає важливою безпековою функцією, в основі якої є декілька альтернативних мовних концептосфер, що вимагають від сектору безпеки нового комунікаційно-контентного функціоналу загальнонаціональних масштабів. Крім цього, планується проведення соціального контролю. Згідно з останніми повідомленнями, кожен громадянин Китаю отримає так званий «рахунок громадянина» ( Citizen Score), який визначить, за яких умов вони мають право на позики, робочі місця або туристичну візу в інші країни. Такий індивідуальний моніторинг передбачає інтернет-серфінг людей і поведінки їхніх соціальних контактів [ 9 ].

     Китайський уряд планує найняти 20 000 спеціалістів для створення власної цифрової Вікіпедії, імовірно, у форматах віртуально-доданої реальності. Команда має підготувати 300 000 записів на 1000 слів. Запуск проекту планується на 2018 рік під назвою «Китайська енциклопедія» (Chinese Encyclopedia), що має стати майданчиком для обміну науково-технічними знаннями та джерелом інформації про історичну спадщину та досягнення китайської культури [10].

     Основними пошуковими системами для України є Google (65,8%) та Яндекс (32,9%) [11]. Саме російська компанія 26 березня 2017 року опинилася в центрі скандалу, пов’язаного з діяльністю Навального та акціями проти корупції. Інформація про події з’явилася в топі Яндекс тільки після 14.00, приблизно до 17.00 в топ-5 – сюжетів про мітинги не було. Пошуковик звинуватили у цензурі та маніпуляції з видачею новин. Подібна діяльність проводиться і в Україні, коли у топи потрапляють меседжі пропутінського наративу.  У Яндекса більше 20 сервісів для нібито бізнес-аудиторії, які вирішують найрізноманітніші завдання – від реклами і аналітичних інструментів до спеціальних рішень в телефонії і доставки товарів чи пасажирів таксі. Компанія ділиться з бізнесом своїми технологічними рішеннями – синтез і розпізнавання мови, API геосервісів, аналіз даних. Крім того, 24 листопада 2016 року рекламна мережа Яндекса повідомила про план переходу на коди RTB – технологія аудиторних (для кожного користувача) покупок цифрової реклами на програмованих онлайн-аукціонах у режимі реального часу (поки користувач завантажує сторінку). Сьогодні використання cookies та pixel tag є індустріальним стандартом персоналізованого ранжування для «втримання» споживача. На ринку присутній цілий набір DMP, багатофункціональних платформ для рекламодавців, агентств, паблішерів, що дозволяють зберігати, обробляти, збагачувати і аналізувати формально-логістичні та фізіологічно-психологічні дані користувачів в інтернеті. У межах цієї псевдоекосистеми (обхід усвідомленого вибору та бачення альтернатив) рекламні агентства підключають і завантажують дані клієнтів, також дані поставляють оператори, інтернет-провайдери, великі портали, а бренди (від політичних до комерційних) можуть безпосередньо співпрацювати з технологічними платформами [12]. На жаль, домінуюча більшість в публічних динаміках DMP, що представлені в Україні, російські ( AmberData, AdRiver, Avito тощо).

    Аналізуючи специфіку функціонування Programmatic ми дійшли висновку, що ті країни, де найбільший відсоток використання цього технологічного формату, постраждали від «бомбардування» фейковими новинами (рис.1), [13]. А діяльність DMP (Data Management Platform), що мають потужну базу даних, повинна регулюватися відповідним законодавством глобальної юрисдикції, бо невідомо, хто і як буде використовувати персональну інформацію про кожного з нас. Це стає викликом для безпекового функціоналу при його стратегічних трансформаціях.

Рис.1. Витрати на Programmatic ad у відсотках % від загального обсягу цифрових витрат

    Боти у бізнесі, політиці, а також у дезінформаційній діяльності – звичне явище. Так, 2 місяці тому був зафіксований випадок, коли з фейкового Facebook– аккаунту віце-адмірала, командувача ВМС України Ігоря Воронченка, велося листування за допомогою чат-бота.

    Меми, он-лайн обговорення, ініційоване ботами, автоматичне поширення хештегів тощо – атрибут сучасних виборчих кампаній. З концентрацією уваги на майбутніх президентських виборах у Франції, заяви про втручання Росії та фейкові новини @DFRLab почала відслідковувати діяльність на Twitter видань – @sputnik_fr та @RTenfrancais. Проведений аналіз ілюструє чотири основні категорії фоловерів: прихильники націоналістичних партій та політики ізоляціонізму, особливо кандидата в президента Франції Марін Ле Пен (Національний Фронт); прихильники Росії та її міжнародних союзників, зокрема Сирії; опоненти центристського кандидата Еммануеля Макрона; автоматизовані «боти». Щодо діяльності ботів, то згідно з висновками березневого сканування: в 50 найбільших облікових записах, які згадують або ретвітять @sputnik_fr, було опубліковано 10 171 твітів (28% всіх згадувань). Тільки у першій десятці згадано це 5 271 раз ( 14 % від загальної кількості) [14]

    Посольство Росії у Великобританії, яке раніше брало активну участь у Trump Meme – війні, публікувало жартівливі вірші про Терезу Мей, інноваційно підійшло до процесу перетворення своїх твітер-фоловерів у автоматизованих інформаційних ботів. «Русский дипломатический онлайн-клуб» пропонує прихильникам надати доступ до облікового запису додатку Tweetsquad. Після цього з профілів починають публікуватися ретвіти для створення видимості (астротерфінг) широкої підтримки Росії в соцмережах. Хакерська атака на аналітичну групу Twitter Counter, в результаті якої тисячі акаунтів почали поширювати твіти зі свастикою і повідомленнями на підтримку Ердогана, продемонструвала, що повідомляти інформацію про цифровий запис різним сервісам – це йти на певний ризик [15]

    Поки міжнародна спільнота лінійно усвідомлює, а потім комічно «полює» за фейковими новинами, що призвели до створення глобальної індустрії маркетингу альтернатив (News Integrity Initiative $14 млн., $100 млн. на підтримку журналістики розслідування, $ 4,5 млн. отримає  International Consortium of Investigative Journalists (ICIJ) тощо), вчені почали досліджувати новий етап digital-ери – автономний, коли інтелектуальні технологічні системи будуть працювати без участі людини.

    Ефективні технологічно-креативні рішення Кремля в комунікаційно-контентних потоках стали проблемою цивілізованого світу і не тільки лідерів провідних країн, але й таких світових інституцій як ООН, ОБСЄ, НАТО тощо. Потужна технологічно-комбінована екосистема скоординованих сервісів, сотні платформ і спільнот, інноваційні підходи до продукування контентних потоків нейтралізації, придушення незалежних голосів та джерел в режимі насичення публічного простору державними меседжами через добре оплачуваний апарат (понад $1,2 млрд.)[16], від кремлівських телеканалів до професійних Twitter-тролів, дають можливість впливати на світовий порядок денний і часто навіть домінувати, продукуючи моду на відповідні комунікаційно-контентні стилістики.

    На жаль, різні гілки влади в демократичній Україні ще до цього часу оперують традиційно тотальним використанням лінійних вертикально-номеклатурних технологій іміджмейкерства епох минулого, послуговуються рекламними та ПР-послугами, не усвідовлюючи, що сучасна динамічна потоковість контенту в режимі реального часу, інтерактивність, дігіталізація вимагають ситуативно-скоординованого стратегічного орієнтування в резонансах можливостей та трендах публічних негативів (викликів, ризиків, загроз) на всіх суспільно-державних рівнях інформаційного простору країни. Неадекватне використання наявного кадрового потенціалу та адекватних масштабів підготовки комунікаційно-контентного персоналу: прогнозних аналітиків, соціологів-стратегів, технологів оперативно-масового райтингу і рерайтингу, спеціалістів з контентних потоків різної класифікації, комунікаційно-контентних дизайнерських груп безпекового застосування – поглиблює проблему та унеможливлює ефективну координацію процесів в суспільно-політичних середовищах України різного функціоналу.

     Сьогодні країна потребує створення на партнерських засадах з геостратегічними спільнотами потужного аналітично-прогностичного комплексу з сервісом ситуаційного формату для верифікації викликів, ризиків та загроз в сучасних динаміках комунікаційно-контентних процесів з використанням технологічної системи, яка б ранжувала і ідентифікувала особливості комунікаційно-контентних складових інформаційного простору України, якими живуть територіальні громади

Вежель Л.М.,

доцент кафедри реклами і зв’язків із громадськістю Інституту журналістики

Вежель Р.Ю.,

аспірант кафедри реклами і зв’язків із громадськістю Інституту журналістики

Література

  1. Смолянюк О.В. Маркетингові комунікації в Інтернеті [Електронний ресурс] /О.В.Смолянюк. – Режим доступу: https://kneu.edu.ua/userfiles/d-26.006.03/2015/Smolyanyuk_dis.pdf

  2. Чічановський А. А. Інформаційні процеси в структурі світових комунікаційних систем : підручник / А. А. Чічановський, О. Г. Старіш; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка, Ін-т журналістики. – К. : Грамота, 2010. – 567 c.

  3. Любовець Г.В., Король. В.Г. Аналіз підходів до моніторингу інформаційного простору в Україні. Науково-виробничий журнал Класичного приватного університету (м. Запоріжжя) “Держава та регіони”. Серія: “Соціальні комунікації», 2015, № 3. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/drsk_2015_3_4

  4. Danny Sullivan. The Web Of Streams [Електронний ресурс] Режим доступу: http://marketingland.com/web-streams-120690

  5. Соколов С. Facebook: уряди різних країн ведуть у соцмережі пропаганду [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.dw.com.

  6. Google змінить алгоритм для боротьби з фейками [Електронний ресурс] Режим доступу:http://www.bbc.com/ukrainian/news-39712536

  7. Сучасні комунікаційно-контентні процеси в безпековій сфері : навчальний посібник / Клубань О.М., Курбан О.В., Любовець Г.В., Король В.Г., Савчук Р.П. — Київ: ВІКНУ, 2016. – 170

  8. Does YouTube’s Algorithm Promote Populist Candidates in the French Presidential Elections? [Електронний ресурс] Режим доступу: http://mediashift.org/

  9. Will Democracy Survive Big Data and Artificial Intelligence? [Електронний ресурс] Режим доступу: https://www.scientificamerican.com/article/will-democracy-survive-big-data-and-artificial-intelligence/

  10. Перегнати «Вікіпедію»: Китай працює над створенням власної онлайн-енциклопедії [Електронний ресурс] Режим доступу: http://osvita.mediasapiens.ua/web/online_media/obignati_vikipediyu_kitay_pratsyue_nad_stvorennyam_vlasnoi_onlaynentsiklopedii/

  11. Лисовский А., Макарук М. Гибридные войны: скрытая угроза «Яндекса» (инфографика) [ Електронний ресурс]- Режим доступу: https://informnapalm.org/35808-gibridnye-vojny-yandeks/

  12. Performance Programmatic: по-прежнему миф или уже реальность

[ Електронний ресурс]- Режим доступу:

https://adindex.ru/publication/opinion/internet/2017/05/2/159559.phtml

  1. Penetration rate of programmatic advertising in selected countries in Europe in 2017 [ Електронний ресурс] – Режим доступу: https://www.statista.com/statistics/648092/programmatic-ads-market-share-europe/

  2. The Kremlin’s Audience in France [ Електронний ресурс] – Режим

доступу: https://medium.com/dfrlab/the-kremlins-audience-in-france-

  1. Twitter users volunteer to be Russia’s latest weapon in the information wars[ Електронний ресурс]- Режим доступу: https://www.theguardian.com/technology/2017/mar/16/twitter-users-volunteer-to-be-russias-latest-weapon-in-the-information-wars

  2. Верстюк І. Говорить і показує Москва [ Електронний ресурс] – Режим доступу: http://magazine.nv.ua/ua/article/post/26651-govoryt-y-pokazyvaet-moskva#

1 Бал2 Бали3 Бали4 Бали5 Балів (Голосів: 1 Рейтинг: 5,00 out of 5)
Loading...
Переглядів: 1 092

коментарі закриті

adminarmyua@ukr.net | © 2014-2020 ARMYUA
Повне (часткове) використання матеріалів дозволяється за умови наявності прямого гіперпосилання на адресу матеріалу на сайті armyua.com.ua