На виконання рішення Радбезу Росії від 5 липня 2013 року відбулось уточнення воєнної доктрини Російської Федерації. Внесені в документ зміни схвалені Радою безпеки РФ 19 грудня 2014 року. Чинність попередньої версії доктрини від 5 лютого 2010 року скасовано 25 грудня 2014 року Указом Президента Російської Федерації №815.

туристический онлайн-справочник
Лучшие Андроид планшеты

Чому Росія потребувала розробки нової воєнної доктрини?

Попередня воєнна доктрина РФ визначала основні зовнішні загрози для Росії. Серед них – розширення блока НАТО до кордонів федерації, нарощування військових контингентів іноземних держав на суміжних з Росією територіях, територіальні претензії третіх країн до Росії, намагання альянсу дестабілізувати обстановку в окремих державах, розгортання країнами НАТО систем стратегічної протиракетної оборони. До зовнішніх загроз російська доктрина також відносить виникнення вогнищ військових конфліктів та міжнаціональної напруженості поряд з російськими кордонами, розповсюдження міжнародного тероризму. При сталих глобальних та регіональних воєнно-політичних процесах можна було б стверджувати, що щойно скасована воєнна доктрина РФ цілком відповідала вимогам забезпечення здатності країни реагувати на сучасні виклики та загрози і навіть дещо випереджала події. Але ж активність самої Росії на зовнішньополітичній арені стала каталізатором поглиблення багатьох глобальних і регіональних міждержавних протиріч. Військова агресія РФ спочатку в Криму, а потім на Донбасі порушила стійкість світової і європейської систем безпеки. Світ зрозумів, що територіальні претензії РФ можуть поширитись далеко за межі України. Під загрозою опинився баланс сил і світоустрій. На цьому тлі логічною виявилася політична, економічна, військова консолідація світової спільноти для протистояння зростаючим російським апетитам. Рішуча позиція країн Заходу була оцінена Росією як різка зміна воєнно-політичної обстановки і пряма загроза її національній безпеці, що й спричинило висловлювання першими особами Росії влітку-восени 2014 року щодо необхідності зміни доктринальних підходів до забезпечення безпеки Російської Федерації. Цікаво, що рішення щодо уточнення доктрини Радбез РФ приймав ще у липні 2013 року. Який же сценарій писали кремлівські стратеги в той час? Адже Україна ще мала позаблоковий статус, «надійного» і «передбачуваного» президента і досить потужне проросійське лоббі в парламенті, уряді і загалом на всіх рівнях усіх гілок влади.

Оновлений погляд на загрози національній безпеці РФ, основні риси сучасного військового конфлікту, питання переозброєння та взаємодія з існуючими системами колективної безпеки

При більш детальному порівнянні старої та нової доктрин можна знайти багато відмінностей та різних трактувань основних положень. Очевидно, що Кремль зробив переоцінку загроз національній безпеці. В результаті посилення глобальної конкуренції традиційних та новоутворених центрів сили, Росія розглядає усі без винятку центри сили як основні джерела загроз для національної безпеки, відводячи основну роль для НАТО і ЄС. В новому документі відображена тенденція зміщення викликів та загроз безпеці з суто військової сфери у інформаційний простір та внутрішню сферу Російської Федерації. Разом із зниженням імовірності розв’язання проти Росії довготривалої масштабної війни, у новій доктрині в якості нової загрози визначений ризик реалізації концепції короткочасного «глобального удару». Однією з нових загроз визначено застосування військової сили на територіях держав, суміжних з РФ і її союзниками. Поряд з цим стають загрози від іноземних приватних військових компаній, що діють поблизу кордонів Росії. Значна роль у новій доктрині приділена загрозам ведення гібридних війн проти РФ з широким застосуванням інформаційних та інших заходів невійськового характеру, що реалізуються за рахунок протестного потенціалу населення та можливостей сил спеціальних операцій. З числа загроз військового характеру в документі згадані лише БПЛА, автономні морські апарати, керовані роботизовані зразки озброєння.