Важко передати всю мою радість та захоплення, коли побачив на одному з передових блокпостів прапор міста Львова. Золотий лев, на синьому тлі гордо майорів над сучасною броньованою машиною «Буцефал». Гармата бронетранспортера скерована в бік ворога. А на імпровізованому автомобільному знакові, вирізаному із звичайної дошки значилось – «Бандерштадт». Особовий склад якраз відпочивав після нічного чергування, та до мене підійшли двоє львів’ян Василь та Андрій, які служать у полку національної гвардії. Вони розповіли, що їх БТР, це і бойовий товариш, і дім, і символ Галичини.
- На передових позиціях ми вже кілька місяців, – розповів Василь. – Мали відпустку до дому, але вирішили повернутись назад. Бо не справа для галичан бути «диванними військами України».
Як щирі господарі, хлопці запросили мене до середини свого броньованого будинку на колесах. І дуже просили пробачення, що в їх «хаті не прибрано». Як і належить, при вході, щоправда на дверях, висить ікона. Її, разом з вервицями та натільними хрестиками подарував бійцям військовий капелан отець Тарас. І хоч Василь та Андрій нарікали на безлад, нічого подібного тут не було. Всі речі знаходились там, де найбільш потрібні господарям. А головне, броньована машина завжди готова до бою. Адже стоїть на самому передньому краю нашої оборони. Далі лише ворог, що окупував Українські землі.
- Львів чекай нас з перемогою, – додав до слів свого бойового побратима Андрій. – Ми не посоромимо рідну землю.
Потрібно наголосити, що у зоні АТО сумлінно і відповідально служать воїни з Львівщини. Наприклад бійці 80 окремого аеромобільного полку, незважаючи на шалені обстріли з мінометів та «Градів», не здали терористам аеродром Луганськ. А бійці 24-ї механізованої бригади твердо стоять під атаками, не пускаючи ворога з кільця, та ділом підтверджують звання «Залізної бригади». Однак львів’яни воюють не самі. Пліч-опліч з ними стоять в обороні, ходять в контратаки, вкриваються від градів та несуть службу на блокпостах хлопці зі всіх куточків України. Ця війна об’єднала їх, та зробила дійсно монолітною нацією.
Тарас Грень.
Фото автора.