У Відні глава Газпрому О.Міллєр і його колега з австрійської компанії OMV Г.Ройс підписали угоду про будівництво «Південного потоку». Угоду «освятили» керівники обох країн, які люб’язно позували перед журналістами. Особливо сподобалися фотки Президента Австрії Хейнца Фішера на російських інформресурсах: виглядає так, що він мало не вальс танцює догоджаючи гостю дорогому.

Що це було?

У той час, коли увесь демократичний ЄС включився у втихомирення В.Путіна, коли США щодня «бомбардують» РФ заявами і попередженнями, коли небагаті Болгарія (ВВП на душу населення 7033 дол.США) і Сербія (ВВП на душу населення 7234 дол.США) призупиняють будівництво того ж таки «Південного потоку», далеко не бідна Австрія (ВВП на душу населення 43570дол. США) встромляє ножа у спину всім борцям за мир, демонструючи добрі стосунки з агресором!

Бабло перемагає добро? «Ріелполітік» у всій красі німецького прагматизму? Чи зразок демократії і плюралізму по-європейськи?

Суто політичний російський проектгазопровід«Південний потік», що мав пройти дном Чорного моря з Новоросійськав болгарськуВарнуі далі, через Балканський півострів, в Італію таАвстрію, придумано як ще один важіль тиску на Україну та інші традиційні країни транзитери російського газу – Польщу та Словаччину.Крім Росії в проекті беруть участь Болгарія, Австрія, Угорщина, Греція, Сербія, Словенія і Хорватія.Першуугоду про проектування «Південного потоку» підписано ще 2007 рокуГазпромом і італійським нафтогазовим концерном Eni.Навесні 2014 року, після анексії Криму Росією, європейські політики називали проект газопроводу «мертвим», а 17 квітня2014Європейський парламентухвали резолюцію з відмовою у побудові «Південного потоку». Невдовзі у Болгарії розібрали перші секціїгазогону.

Здавалося б – Євросоюз ухвалив рішення, країни Євросоюзу його виконують. Навіщо ж тоді Австрії було город городити і вступати ЄС?! Можна було б і далі бути – гордими і нейтральними. Та в 1995-му, коли Австрія розмірковувала чи вступати в ЄС, той таки німецький прагматизм проголосував за позитивне рішення – вступати. Вступили. Тепер Австрія, як і годиться носієві європейських цінностей, зразковій країні демократії і законослухняності, мала б говорити єдиним голосом з ЄС. А ЄС – відомий колективний борець за мир, чи не так?

Попри гнівний виступ єврокомісара з енергетики ГюнтераЕттінгера, який попередив про суворі наслідки для країн Європейського Союзу, які будуть підтримувати проект «Південний потік» у його нинішньому вигляді, Австрія і в носі не почухалася.І не дивно – хіба хтось чув, про якісь санкції до країн ЄС від самого керівництва ЄС? Чи був покараний якийсь президент якоїсь країни ЄС керівництвом ЄС?

Упевнений – для керівництва Євросоюзу газова угода Австрії і Росії не була несподіванкою. Акції такого рівня готуються роками, до них залучається велике коло експертів з різних країн. Відтак, ситуація виглядає так: в Австрії плювати хотіли на середньовічну політику Росії, головне – вигідна угода, себто – бабло. В ЄС плювати не хотіли, але й на Австрію не могли вплинути (чи – не хотіли?!).

Якби не було, а ситуація виглядає так: ЄС каже Австрії – ви заробляйте гроші, а ми вас прикриємо…гнівними заявами і останніми попередженнями!

Хочеться думати, що це просто так виглядає з сторони пересічної людини.

Хочеться сподіватися, що сотні гнівних заяв єврочиновників на адресу російських агресорів, не є виставою для електорату.

Хочеться сподіватися, що добро таки переможе бабло.

Інакше – ваші цінності, страшніші за російські танки, панове європейці!

Останні змінення П’ятниця, 04 липня 2014 16:30