Вартість одного, подібного на той що ви бачите на фото, маскувального костюма для українського снайпера, чи розвідника сягає десятка тисяч гривень. Потреба в таких засобів маскування чимала.

• Те, що у нашому місті волонтери виготовляють подібні маскувальні засоби я дізнався майже випадково, – поділився викладач предмету “захист Вітчизни” середньої школи ?90 міста Львова підполковник запасу Анатолій Шевчук. – Я познайомився з волонтеркою Людмилою Урсул, яка безпосередньо шиє костюми, і запропонував допомогу дітей з нашого військового гуртка “Сокіл”. Так зав’язувалась наша співпраця.

На початках діти лише збирали і пороли на окремі нитки шматки мішковини, але тепер, коли до їх роботи долучилась викладач праці Юлія Дідич діти зможуть самі шити костюми. Людмила Урсул охоче поділилась з школярами лекалами.

Потрібно наголосити, що цей костюм на відміну від стандартних військових аналогів є дещо удосконаленим. Перше що він складається з штанів та курточки. Така комплектація дозволяє воїну бути більш мобільним на полі бою. Крім того для стрічок використовуються відрізки та відходи від так званої “піксельної” матерії, яка зменшує видимість в електронні засоби спостереження ворога. Та підполковник запасу Анатолій Шевчук пішов ще далі, він ще запропонував вшивати до костюму спеціальні защіпки, на які чіпляються штучні листочки від букетів та квітів, що можна придбати чи не на будь-якому базарі. За словами снайперів це дозволило значно збільшити якість маскування. Загалом всі костюми будуть виготовлятись відповідно до погодних умов та вимог місцевості. В планах дітей шити не лише костюми класу “кікімора”, але й виготовляти так званий костюм “тінь”.

Також, діти середньої загальноосвітньої школи № 90 міста Львова розпочали виготовлення невеличких подушок так званих “ясьок”. Однак на відміну від звичайної подушки вона має по боках спеціальні вуха крізь які можна пропустити ремінь чи мотузку. Таким чином подушку можна почепити на себе і уникнути як травмувань, так і різноманітних захворювань скажімо під час руху на броні.

• Звичайно потужності школи не великі, – каже підполковник Анатолій Шевчук. – Однак ми намагаємось робити все якісно і як найшвидше. А ще користуючись нагодую звертаюсь до всіх небайдужих не викидати старі теплі речі. Адже їх комірці, підкладки можуть стати наповнювачами до подушок. Також можливо хтось має старі полотняні мішки з яких ми зможемо зробити основу для маскувальних халатів. А окремо прошу допомоги у майстерень де шиють військові однострої. Можливо там залишаються дрібні обрізки матеріалу, направду для кравців це сміття і непотріб, а для нас цінний матеріал з якого ми можемо виготовляти засоби маскування. Отже будемо раді такій допомозі.

До речі виготовлені за допомогою дітей маскувальні халати вже пройшли своє перше випробовування на передовій. За свідченнями наших розвідників, які спостерігали за російськими терористами бандити, що час від часу підходили майже впритул до наших бійців просто не помічали їх. Отже в війні галицької “кікімори” проти російського “бєса” рахунок на нашому боці!

Підполковник Тарас Грень,

Західний регіональний медіа-центр

Міністерства оборони України.

Фото автора.