В УКРАЇНІ ТРИВАЄ ВІЙНА, РОЗВ’ЯЗАНА ТЕРОРИСТИЧНИМ РЕЖИМОМ ПУТІНСЬКОЇ РОСІЇ

1012 – та  доба широкомасштабного терору путінських варварів: національно-локальний публічний резонанс

Популяризація публічно-дипломатичної формули «мир через силу» без уточнень, що цей мир має бути справедливим на основі міжнародного права та Статуту ООН, а сила має діяти в рамках цивілізованих і конвенційних норм, створює значні ризики для глобальної дипломатичної практики. Без належного акценту на цих аспектах головним стає не сутність формули, а її маніпулятивне трактування, що дозволяє монопольно-терористичним силам та дипломатичним маніпуляторам у колі позацивілізаційного «колективного путінізму» використовувати цю формулу у власних інтересах.

Такий підхід дає можливість оголошувати будь-яке перемир’я «миром», а силу – трактувати не з позиції права чи захисту міжнародного порядку, а як прояв терористично-варварських методів, що суперечать основам цивілізаційного устрою.

Партнерам України важливо враховувати ці особливості сучасної дипломатичної реальності в умовах глокальної геноцидної агресії путінізму проти України, ЄС та всього демократичного світу. У цих умовах будь-яка дипломатична концепція, як-от «мир через силу», має бути чітко прив’язана до принципів справедливості, поваги до міжнародного права та чіткого відмежування від агресивної риторики.

Концепція «мир через силу» відповідає підходу, який підтримують країни «Групи семи» (G7) з початку російської агресії. Як зазначив посол Італії в Україні Карло Формоза в інтерв’ю «Укрінформу», мета полягає в створенні умов, які дозволяють Україні самостійно формувати майбутній переговорний процес.

«Наша підтримка України, яка триватиме стільки, скільки потрібно, спрямована на досягнення умов для справедливого і тривалого миру, заснованого на Статуті ООН і повазі до України як незалежної держави», – підкреслив Формоза.

Кінцевою метою G7 залишається всеосяжний, справедливий і тривалий мир, що повністю відновить дотримання фундаментальних принципів міжнародного права, грубо порушених Росією. Для цього країни G7 співпрацюють із такими міжнародними партнерами, як Китай, Індія та Бразилія, з метою формування широкої підтримки ключових цілей Формули миру.

Водночас, посол наголосив на повній відсутності ознак готовності Росії до справедливого мирного врегулювання, що підкреслює важливість подальшої активної підтримки України на всіх фронтах.

Публічні маркери:

«Країни G7 відстоюють «мир через силу» від початку агресії РФ – посол Італії»

Саломе Зурабішвілі як діюча президентка Грузії відкрито підтримала громадян своєї країни, які виступили проти проросійського уряду, що демонстративно відмовився від європейської інтеграції. Завдяки двом ночам масових протестів грузинське суспільство втримало свої барикади й тепер має шанс на успіх, адже державні інституції поступово переходять на бік громадянського суспільства.

Масові протести в Грузії проти відходу від євроінтеграції

У Тбілісі та інших містах Грузії поновилися масштабні акції протесту проти курсу, спрямованого на дистанціювання країни від ЄС. Протестувальники виступають проти політики правлячої партії “Грузинська мрія”, яка публічно відмовилася від переговорів щодо вступу до Євросоюзу. Учасники мітингів зводять барикади, а силовики застосовують водомети та сльозогінний газ. Протести охопили такі міста, як Батумі, Зугдіді, Кутаїсі, Телаві та Гурджаані.

Протестувальники відкрито засуджують проросійську політику уряду, підпалюючи символічні опудала засновника партії “Грузинська мрія” Бідзіни Іванішвілі. У відповідь правоохоронні органи почали активно розганяти демонстрації. Попри тиск, протестний рух набирає сили, особливо серед державних службовців, дипломатів і навіть журналістів.

Зурабішвілі заявила, що її мандат залишатиметься чинним, допоки новий парламент не обере президента відповідно до законодавства. Вона зазначила, що Грузія нині переживає систематичне насильство з боку влади, яка поступово впроваджує російську модель управління. Президентка підкреслила, що протестний рух набуває загальнонаціонального характеру й охоплює всі великі міста країни, де громадяни масово виступають проти узурпації влади та спроб затягнути Грузію в орбіту РФ.

У відповідь на відмову уряду вести переговори щодо вступу до ЄС, понад 500 співробітників Будинку юстиції підписали звернення із засудженням політики правлячої партії, назвавши такі дії порушенням Конституції та зрадою інтересів більшості громадян. Аналогічні заяви прозвучали від послів Грузії у Нідерландах, Болгарії, а також інших високопосадовців, які подали у відставку на знак протесту. Ці події демонструють розкол у грузинському суспільстві, де уряд, попри внутрішній і міжнародний тиск, продовжує курс, що суперечить волі громадян і конституційним принципам країни.

Публічні маркери:

«В Грузії поновилися акції протестів: уряд силовими методами розганяє мітингувальників»

«Зурабішвілі заявила, що не складе повноважень до обрання легітимного парламенту та президента»

«Тбілісі біля будівлі парламенту – акція протесту»

«У Грузії понад 500 працівників Будинку юстиції висловили незгоду з рішенням влади припинити євроінтеграцію»

«У Тбілісі силовики розігнали акцію протесту, затримані 107 її учасників»

Канцлер Німеччини Олаф Шольц з початку війни в Україні заявляв про підтримку української боротьби, спираючись на ціннісні принципи сучасної демократії. Однак у певний момент він почав орієнтуватися на електоральні інтереси, прагнучи відкласти пряму відповідальність за долю ЄС у протистоянні з геноцидно-агресивним путінським режимом. Такий підхід призвів до втрати контролю над ситуацією, де Шольц, діючи більше як політичний гравець, ніж як лідер ЄС, перестав належно оцінювати стратегічне значення німецької військової допомоги.

Затримка передачі ракет Taurus Україні стала своєрідним політичним фатумом для Німеччини та Європейського Союзу. Узурпуючи одноособово право на рішення щодо використання цих далекобійних ракет, Шольц створив значний політичний виклик. Це підживлює зростання популярності крайніх правих сил, таких як “Альтернатива для Німеччини” (АдН), яка слугує проксі-інструментом колективного путінізму в європейській політиці.

Невизначеність і бездіяльність канцлера в цій ситуації підривають не лише позиції Німеччини, а й загальну стійкість ЄС. Тоді, як Шольц закликав опозиційного лідера Фрідріха Мерца бути “обережним” у своїх пропозиціях щодо ультиматумів РФ, останній чітко висловив стратегічну ідею: або Путін припиняє бомбардування цивільних в Україні, або Німеччина передає Україні ракети для знищення шляхів постачання агресора.

Мерц виглядає не лише більш рішучим, а й більш далекоглядним, адже усвідомлює, що вагання Німеччини може стати фатальним для України та демократії у самій Німеччині. У цьому контексті його позиція має потенціал врятувати і Німеччину, і ЄС від подальшої дестабілізації та краху.

Публічні маркери:

«Шольц розкритикував ідею ультиматуму Путіну щодо Taurus: Не можна грати в “російську рулетку”

“АдН” в передвиборчій програмі закликає припинити санкції проти Росії та вихід із ЄС»

«Для удару по Києву Росії не потрібна якась «нова зброя» – військовий аналітик»

«Німецький експерт назвав дві причини, чому Кримський міст досі стоїть»

Мережі, такі як «Х» (Twitter), «Телеграм» та «TikTok», стали реальними каналами комунікаційно-контентної небезпеки для демократичних процедур у всьому світі. Однак Єврокомісія досі демонструє недостатнє усвідомлення викликів цифрового терору та комунікаційно-контентного варварства, що руйнують демократію під виглядом імітації свободи слова без відповідальності та адекватності. Сучасна система міжнародної публічності вимагає рішучих дій і практичних рішень замість декларативних заяв і пасивних закликів.

Європейська комісія, в рамках Закону про цифрові послуги (DSA), звернулася до TikTok із запитом щодо інформації, яка стосується можливого впливу платформи на вибори в Румунії. Запит спрямований на отримання даних про управління ризиками маніпулювання інформацією, зокрема стосовно неавтентичного чи автоматизованого використання сервісу та ризиків, пов’язаних із системою рекомендацій контенту. Також запитано про зусилля платформи щодо залучення третіх сторін до громадського контролю контенту і моніторингу виборчих ризиків.

Цей запит викликаний результатами першого туру президентських виборів у Румунії, де переміг проросійський ультранаціоналіст Калін Георгеску, який провадив свою кампанію переважно через TikTok. Георгеску, відомий своїми антизахідними поглядами та критикою НАТО, отримав підтримку через маніпулятивний контент, що, за даними Вищої ради оборони Румунії, супроводжувався кібератаками з боку Росії.

Очільниця ліберальної групи «Оновлення Європи» Валері Хаєр закликала генерального директора TikTok дати відповіді в Європарламенті щодо ролі платформи у виборчому процесі. Тим часом, представник TikTok Паоло Ганіно назвав звинувачення у впливі платформи «спекулятивними». Конституційний суд Румунії має ухвалити рішення щодо можливого анулювання результатів першого туру виборів.

Ситуація в Румунії стала тривожним сигналом для міжнародної спільноти, наголошуючи на необхідності жорсткіших заходів контролю над платформами, які сприяють маніпуляціям і загрожують демократичним процесам. Європейські інституції мають усвідомити масштаб загроз і перейти до активної протидії комунікаційно-контентному терору.

Публічні маркери:

«Єврокомісія звернулась до TikTok через підозри про вплив на вибори у Румунії»

Фото із сайту 66 окремої механізованої бригади імені князя Мстислава Хороброго