В УКРАЇНІ ТРИВАЄ ВІЙНА, РОЗВ’ЯЗАНА ТЕРОРИСТИЧНИМ РЕЖИМОМ ПУТІНСЬКОЇ РОСІЇ

1029 – та  доба широкомасштабного терору путінських варварів: національно-локальний публічний резонанс

Глобальні злочини, що вимірюються масштабними людськими трагедіями цілих народів, набули системного характеру у світі завдяки співпраці режимів терору та варварства. На тлі виявлення першого глобального поховання в Сирії, де режим Асадів (батька та сина) залишив після себе понад 100 тисяч жертв, стає очевидним, що використання хімічної зброї було регулярною практикою, підтримуваною, зокрема, путінською умовною РФ. Саме такі постаті, як генерал Кириллов, активно впроваджували варварські технології, спрямовані на знищення людяності, культурної та національної ідентичності, переносячи цей терор і на українську землю.

Зафіксовані в Україні понад 4,8 тисячі випадків застосування хімічної зброї російськими окупантами під керівництвом Кириллова є не лише порушенням міжнародного права, а й прямим актом геноциду. США, які публічно засуджують використання забороненої зброї в Сирії, утримуються від безпосередньої участі у справедливому покаранні тих, хто організовує та втілює такі злочини.

Операція українських сил, яка привела до ліквідації Кириллова, стала необхідною відповіддю на безкарність, що культивується режимом Кремля. Попри це, світова спільнота, яка мала б привітати рішучі дії України, знову залишає її сам на сам із терористично-варварським режимом.

Генерал-лейтенант Кириллов, очільник військ радіаційного, хімічного та біологічного захисту РФ, був причетним до створення важких вогнеметних систем, зокрема ТОС-2 «Тосочка», і включений до санкційних списків за воєнні злочини. Його діяльність була прямою загрозою не лише для України, а й для глобальної безпеки.

Офіційні заяви Пентагону, що США не знали заздалегідь про операцію, лише підкреслюють самостійність і рішучість української сторони у протидії російській агресії. Ліквідація Кириллова — це не лише тактичний успіх, а й символічний акт справедливості, який має нагадувати світові про необхідність об’єднання зусиль у боротьбі проти тероризму і диктатури.

Міжнародна спільнота повинна нарешті зрозуміти, що зупинити  агресора (джерело міжнародної геноцидної агресії) можна лише шляхом рішучих дій. Це не право — це обов’язок кожної демократичної держави, спрямований на захист людяності та мирного майбутнього.

Публічні маркери:

«США не знали про наміри України ліквідувати російського генерала – Пентагон»

Рада міністрів ЄС затвердила висновки щодо чергового етапу процесу розширення Європейського Союзу, зокрема стосовно України. У документі наголошується на реальному поступі та досягненнях України, які мають бути підтверджені в квітні-травні 2025 року з метою відкриття перших тематичних кластерів для переговорів. Європейські міністри підкреслили, що, попри агресію, Україна зберігає відкриту демократичну систему, що є важливим для її євроінтеграційного шляху.

Рада міністрів із загальних справ високо оцінила зусилля України у впровадженні необхідних реформ для вступу до ЄС та відзначила значний прогрес у переговорному процесі. Як повідомляє Укрінформ, у висновках Ради наголошується на підтримці України та її прихильності до реформ, попри надзвичайні виклики, спричинені російською агресивною війною. Формальне відкриття переговорів щодо членства України в ЄС відбулося у червні 2024 року.

Процес скринінгу українського законодавства триває відповідно до плану, і завершення цього етапу стане підґрунтям для відкриття фундаментальних кластерів переговорів. Європейські міністри висловили сподівання, що всі необхідні умови будуть створені, аби розпочати роботу в цьому напрямку.

Рада ЄС також підтвердила відданість підтримці України в її гуманітарних потребах, відновленні та реконструкції. Висновки Ради наголошують на узгодженості рекомендацій Європейської комісії з планом відновлення України, який передбачає багаторічне фінансування через Український фонд у рамках бюджету ЄС на 2024-2027 роки.

Особливу увагу приділено зміцненню верховенства права та впровадженню адміністративної реформи. Європейські урядовці відзначили завершення формування керівних органів Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Конституційного суду. Водночас було висловлено сподівання на подальше оновлення Вищого суду України.

Міністри вітали ратифікацію Україною Римського статуту Міжнародного кримінального суду (МКС) і закликали до подальшої гармонізації національного законодавства з цим документом. Відзначено також прогрес у забезпеченні незалежності та ефективності антикорупційних інституцій, хоча наголошено на необхідності подальших зусиль у боротьбі з корупцією, включаючи посилення фінансових розслідувань та заходів проти відмивання коштів.

Рада ЄС підкреслила важливість дотримання свободи слова та незалежності медіа в Україні, попри складнощі, спричинені російською агресією. Міністри закликали Україну забезпечити прозоре, плюралістичне та незалежне медіасередовище, а також протидіяти закордонним втручанням та інформаційним маніпуляціям, дотримуючись міжнародних стандартів.

У висновках Ради ЄС повторюється рішуче засудження російської агресії проти України, яка є кричущим порушенням Хартії ООН. Підтверджується підтримка територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів, а також її права на самооборону. Європейські урядовці висловили відданість досягненню справедливого та тривалого миру на основі принципів Хартії ООН та “Формули миру” Президента Зеленського.

Підсумовуючи, Рада ЄС наголосила на непохитних зобов’язаннях надавати Україні всебічну підтримку стільки часу, скільки це буде необхідно, і настільки інтенсивно, наскільки це потрібно. Важливість співпраці в межах спільних безпекових зобов’язань, підписаних у червні 2024 року, підкреслює довгострокову відданість ЄС підтримці України.

Публічні маркери:

«Прогрес України – суттєвий: Рада міністрів ЄС затвердила висновки щодо розширення Євросоюзу»

«ЄС підтвердив свої зобов’язання підтримувати Україну до настання справедливого миру»

Країни проявляють значний інтерес до того, як Україна забезпечує доступ до публічної інформації, проте українські управлінці досі не повною мірою усвідомлюють, що закордонних колег цікавить саме Україна, а не деталі наших управлінських форматів. Ця ситуація демонструє наявність різнопорядкових реальностей: простір українства здатен продукувати потужний контент і комунікаційну енергію, яка може навіть нейтралізувати традиційне відставання управлінців від сучасних трендів.

До речі, публічна інформація потребує не просто визначення, а кодифікації, адже вона вже перетворилася на середовищно-просторовий континуум, що збалансовує бюрократичні обмеження та недоліки управлінських підходів із новаціями й ініціативами як українського суспільства, так і світового українства.

Приклад із платформами TikTok чи Meta під час виборів у Румунії демонструє лише один із аспектів програшу сучасних управлінських практик у ЄС. Навіть часткове врятування ситуації конституційним рішенням є тимчасовим заходом, адже країна готується до парламентських виборів. Це також ілюструє, як наддинамічні процеси гармонізують виборчий момент, що більше не є лінійно-детермінованим, а набуває ситуативно-версійного характеру асоціативно-сенсорної дії.

Сучасні виклики вимагають дій відповідно до парадигм сучасності, а не покладання на застарілі, хоч і демократичні, підходи в умовах протидії позацивілізаційним силам.

Європарламент планує створити комітет із протидії дезінформації, що є позитивним кроком, але водночас недостатнім. Дезінформація має здатність адаптуватися до лінійних або асиметричних, а отже, передбачуваних підходів. Натомість слід аналізувати стан публічності у геопозиційно-часовому вимірі реальностей життя, що є не менш важливим, а часто й більш дієвим.

Захоплення відкритими даними на початковому етапі цілком виправдане, але важливо враховувати, що вони можуть слугувати туманом для приховування справжніх комунікаційно-контентних загроз.

Під час експертного обговорення у “Укрінформі” на тему “Конвенція Тромсе — виклики та перспективи доступу до публічної інформації в Україні у 2025 році” директорка Департаменту інформаційної політики та інформаційної безпеки Міністерства культури та стратегічних комунікацій Ганна Красноступ відзначила, що багато країн цікавляться українським досвідом.

“Їм цікаво, як ми це робимо: як під час війни організовуємо підвищення кваліфікації та забезпечуємо доступ до публічної інформації. Кожна країна має свою специфіку, але наш досвід є особливо цінним і цікавим для держав-учасниць Конвенції. Станом на сьогодні 16 країн ратифікували Конвенцію Тромсе, а п’ять країн її підписали. Моє завдання як представника України — зробити все можливе, щоб кількість підписантів Конвенції лише зростала”, — зазначила Красноступ.

Вона також наголосила, що Україна може ініціювати зміни в документах Конвенції, демонструючи свою активну роль у вдосконаленні законодавства і практик доступу до інформації.

Заступниця голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук зауважила, що навіть під час воєнного стану Україна не обмежила доступ до інформації, що є досягненням демократичної країни.

Керівниця Департаменту інформації та взаємодії з громадськістю Секретаріату Кабміну Роксолана Стадник відзначила, що держава активно працює над прозорістю своїх рішень, забезпечуючи суспільство достовірною інформацією і створюючи механізми зворотного зв’язку.

Паралельно Європейська комісія почала офіційне розслідування проти TikTok через можливе втручання у вибори в Румунії, демонструючи серйозність підходу до захисту демократії. Єврокомісар Майкл Макграт підкреслив важливість створення “Щита демократії” для виявлення та протидії новим викликам, зокрема дезінформації та іноземному втручанню.

Публічні маркери:

«Інші країни цікавляться, як Україна забезпечує доступ до публічної інформації – МКСК»

«Єврокомісія почала розслідування проти TikTok у зв’язку з виборами Румунії»

«Європарламент планує створити спеціальний комітет для протидії дезінформації»

«Україна посіла третє місце в Європі за рівнем відкритості даних»

Фото із офіційної сторінки у Facebook 114 окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ