В УКРАЇНІ ТРИВАЄ ВІЙНА, РОЗВ’ЯЗАНА ТЕРОРИСТИЧНИМ РЕЖИМОМ ПУТІНСЬКОЇ РОСІЇ

1049 – та  доба широкомасштабного терору путінських варварів: національно-локальний публічний резонанс

Російські війська знову вчинили варварський злочин, який підтверджує систематичне нехтування нормами міжнародного права з метою його тотального знищення. Поблизу села Нескучне Донецької області путінські окупанти ймовірно розстріляли трьох полонених українських захисників.

За інформацією омбудсмена Дмитра Лубінця, військовополонених було зв’язано, а потім розстріляно в потилицю. Цей випадок є ще одним свідченням порушення Женевських конвенцій, які передбачають особливий захист військовополонених, зокрема заборону катувань та позбавлення життя.

Офіс генерального прокурора України повідомив про початок досудового розслідування за ч. 2 ст. 438 Кримінального кодексу України — порушення законів і звичаїв війни, яке призвело до загибелі людей. Встановлено, що під час штурму позицій ЗСУ біля Времівки росіяни захопили двох полонених, вивели їх з бліндажа і розстріляли упритул. Для підтвердження смерті було здійснено додаткові постріли.

Головне управління розвідки (ГУР) МО України оприлюднило перехоплення, де командир 60-ї окремої мотострілкової бригади РФ віддає наказ на страту українського військовополоненого. Це ще один доказ системності варварських злочинів російської армії.

За даними Лубінця, протягом майже трьох років війни підтверджено 177 випадків страти українських військовополонених, 109 з яких сталися лише у 2024 році.

Україна вкотре звертається до міжнародних організацій, передусім, Міжнародного комітету Червоного Хреста та Організації Об’єднаних Націй засудити дії агресора, здійснити тиск на РФ та вимагати припинення актів варварства.

«Ігнорування цих фактів руйнує не лише міжнародне право, а й залишки людяності, пропагуючи брутальну силу, яка претендує на безкарність. Винні мають бути покарані», – наголосив омбудсмен.

Кваліфікація злочинів: Підрозділи РФ, які демонстративно вчиняють варварські дії, мають втрачати статус військових одиниць. Їх необхідно визнати терористично-варварськими угрупуваннями глобальної загрози.

Імплементація в міжнародне право: Україна має активно працювати над закріпленням нових міжнародно-правових норм, що прирівнюють практики путінізму до злочинів проти людства.

Маємо протидіяти. Поряд із традиційними дипломатичними кроками, варто посилити інформаційну та комунікаційну діяльність, щоб демонструвати світу докази російських злочинів і впливати на міжнародну громадську думку. Ці злочини є не лише порушенням гуманітарного права, а й викликом для всього світу. Практика варварства путінізму має стати найбільш обтяжуючим фактором у кваліфікації злочинів проти людства. Це необхідно для збереження залишків людяності й утвердження верховенства права у світі.

 Публічні маркери:

«Розстріляли в потилицю: Лубінець заявляє про ймовірне вбивство росіянами ще трьох полонених»

«Російським військовим командир наказав стратити українського полоненого – перехоплення ГУР»

Путінський режим демонструє варварство не лише щодо військовополонених, застосовуючи терористичні методи через свої псевдовійськові угрупування, які за своєю суттю ніколи не були справжніми арміями. Варварство путінізму охоплює також цивільну сферу, що проявляється у знищенні цивільних літаків. При цьому ці трагедії часто завершуються спробами приховати правду, зокрема через цілеспрямоване «добивання» літаків, щоб приховати їхні «чорні скриньки» та знищити докази.

Героїзм азербайджанських льотчиків і рішуча позиція президента Азербайджану Ільхама Алієва стали бар’єром для замовчування чергової трагедії, яка підтверджує, що РФ більше не виконує жодних законів — ані власних, ані міжнародних. РФ у нинішньому вигляді є умовною державою. Цю трагедію слід розглядати в контексті попередніх злочинів путінізму, зокрема варварського терористичного акту в липні 2014 року, коли над Україною був збитий рейс МН-17.

Демонтаж путінського режиму та глокальна депутінізація – це єдиний шлях, щоб врятувати світову спільноту від цієї глобальної загрози. Міжнародне право потрібно захищати спільними зусиллями всіх країн і народів, адже путінізм становить небезпеку для кожного, без винятків.

Президент Азербайджану Ільхам Алієв чітко заявив, що відповідальність за загибель громадян Азербайджану внаслідок катастрофи літака Azerbaijan Airlines лежить на представниках Російської Федерації. Алієв закликав покарати винних, забезпечити справедливість та прозорість розслідування, наголосивши на необхідності людського ставлення до трагедії.

За словами президента, літак зазнав зовнішнього пошкодження ще на території РФ поблизу Грозного, був приведений у некерований стан засобами радіоелектронної боротьби (РЕБ), після чого зазнав обстрілу з землі, що значно пошкодило його хвостову частину.

Алієв підкреслив, що РФ повинна вибачитися перед Азербайджаном, визнати свою провину, покарати винних і виплатити компенсації державі Азербайджан, постраждалим пасажирам і членам екіпажу.

Також він звернув увагу на те, що РФ закрила повітряний простір у рамках так званого плану «Килим» вже після того, як літак зазнав впливу РЕБ і обстрілу. Це може свідчити про спробу приховати факти, пов’язані з трагедією.

Ця ганебна ситуація є черговим підтвердженням терористичного характеру режиму путінізму, який загрожує як окремим державам, так і світовій стабільності в цілому.

Публічні маркери:

«Президент Азербайджану вимагає покарати представників РФ, винних у авіакатастрофі біля Актау»

Франція нарешті публічно визнала – Україна щодня доводить, що путінська агресія є глобальною та геноцидною за своєю суттю та постійно розширює зону тотального знищення людей, державності й права. Важливо враховувати, що в умовній РФ немає справжнього інституту права, оскільки вся влада узурпована угрупуванням путіністів.

Макрон фактично підтвердив, що путінізм не тільки вигнав Францію з Африки, а й зробив це не кінетичною силою військових дій, а через терористичні акти, які підсилюються комунікаційно-контентними атаками, які є для Москви мегатехнологією глокальних агресій.

Одночасно Франція має реальну можливість стати лідером Європи у боротьбі з путінізмом, який проявляється не лише в Україні, а й гібридно в Молдові, Грузії, Румунії, Вірменії, а тепер, ймовірно, у Німеччині та Польщі. Політичні процеси в цих країнах створюють сприятливе тло для агресій путінізму через комунікаційно-контентні маніпуляції. Маск, разом із путінцями, також ігнорує міжнародні правила, підтримуючи інтереси колективного путінізму, що пов’язаний із КНР.

Франція завжди підтримувала суверенітет африканських держав через антитерористичні операції, але її армія залишає ці країни через відсутність бажання допомагати хунтам, котрі прийшли до влади за підтримки РФ. Макрон, під час щорічної конференції послів у Парижі, пояснив, що Франція залишає Африку через військові перевороти і тому, що вона не є союзником путчистів. За його словами, Франція не відступає, а «прозріває і реорганізується», приймаючи нові умови глобального партнерства з континентом.

Макрон наголосив, що африканські лідери «забули подякувати» за підтримку Франції з 2013 року, підкреслюючи, що без цієї допомоги жоден з них не міг би керувати суверенною країною.

Дії РФ у Вірменії, Грузії, Молдові та Румунії демонструють радикалізацію агресії, а залучення Північної Кореї, Ірану та Китаю до виробництва зброї є проявом глобалізації війни в Україні. Макрон зазначив, що Росія посилила агресію, змінивши характер своєї поведінки, особливо з точки зору ядерної доктрини. Він підкреслив, що в Грузії та Молдові Росія активно дестабілізує ситуацію, маніпулюючи виборчими процесами, і закликав до пильності в обох країнах. У румунському випадку він підкреслив, що Росія не соромилася маніпулювати виборами в країні-члені ЄС.

Макрон зауважив, що Росія фактично глобалізувала український конфлікт, розширюючи його на інші країни, і активно співпрацює з Іраном, Північною Кореєю і Китаєм. Це радикально змінює характер конфлікту, що стало можливим завдяки прямій участі Росії.

Виступаючи на конференції з послами, Макрон порушив питання втручання в справи інших держав, що стало «викликом XXI століття», маючи на увазі підтримку Маском ультраправих у Німеччині та втручання у виборчі процеси. Макрон підкреслив, що це є свідченням нової реальності, у якій Франція повинна активно вести дипломатію.

Загалом, Франція намагається перебудувати свою стратегію, готова до співпраці з адміністрацією Трампа, попри розбіжності, і підтримує необхідність зміни характеру ситуації для того, щоб змусити Росію сісти за стіл переговорів.

Макрон також заявив, що Франція готова допомогти змінити ситуацію в Україні, але підкреслив, що українці повинні самі вести реалістичні дискусії щодо територіальних питань, оскільки це їхнє право. Він зазначив, що на кону стоїть довіра до міжнародного порядку, і якщо Захід дозволить Росії змінити межі, це матиме непоправні наслідки для міжнародної безпеки.

Публічні маркери:

«Франція залишає Африку, бо не хоче допомагати путчистам – Макрон»

«Росія де-факто глобалізувала війну в Україні – Макрон»

«Макрон приєднався до критики Маска через втручання в європейську політику»

«Згодом Маск закликав провести нові вибори у Великій Британії»

«Макрон про війну в Україні: Швидкого і легкого рішення не буде»

Молдова після Грузії стає новою ареною путінської геноцидної агресії, де для посилення впливу путінізму контентно додається штучно створена газова криза. Кремль комунікаційно через традиційну енергозалежність тримає населення Молдови та умовно окупований сектор Придністров’я в заручниках, тоді як місцеве населення, схоже, вважає винними у своїх бідах Кишинів і Київ, але не Москву чи путінських ставлеників. Цей соціально-ментальний феномен є яскравим прикладом того, як системна креативна дезінформація може служити підґрунтям для прямих агресій у час електоральних перегонів.

Дивує й поведінка молдовського урядового керівництва, яке, фарисейськи сподіваючись на «добру волю» РФ, не прагне самостійно позбутися путінських військових угрупувань в Придністров’ї. Молдова фактично втратила незалежність через тотальну антропологічно-когнітивну інфільтрацію путінізму. Прем’єр-міністр Дорін Речан намагається перекласти відповідальність на Київ за вирішення своїх проблем, хоча сам не готовий діяти рішуче, як це демонструвала Марія Санду під час президентських виборів.

Речан зазначає, що енергетична криза в Придністров’ї є частиною масштабного плану РФ, мета якого – дестабілізувати регіон і вплинути на майбутні вибори в Молдові, зокрема на створення проросійського уряду, що дозволить Кремлю консолідувати свої військові позиції та використати цей важіль проти України. Однак у Молдові не відмовляються від плану реінтеграції Придністров’я, але це можливо лише після нібито «добровільного» виведення російських військ і заміни їх міжнародними миротворцями.

Уряд Молдови прагне інтегрувати придністровців до соціальних та економічних структур, однак, через неможливість контролювати безпеку регіону, цей процес лишається віддаленим. Водночас Європейський Союз активно підтримує Молдову в енергетичному питанні, сприяючи синхронізації електричних систем з ЄС і забезпеченню постачання енергії через Україну.

Рішення Газпрому про припинення постачання газу лише погіршує ситуацію, і ЄС закликає Тирасполь співпрацювати з Кишиневом для вирішення гуманітарної та енергетичної кризи на користь місцевого населення.

Публічні маркери:

«Прем’єр Молдови: Криза у Придністров’ї – це спроба Кремля вплинути на Україну»

«Прем’єр Молдови: Наша мета – реінтегрувати Придністров’я з виведенням військ РФ та миротворцями»

«У ЄС підтвердили, що невизнане Придністров’я відмовилось від енергетичної допомоги»

«У Молдові попередили, що у невизнаному Придністров’ї може вийти з ладу уся енергосистема»

«Припинення транзиту російського газу Україною не вплинуло на стабільність енергоринку ЄС – Єврокомісія»

Фото із офіційної сторінки у Facebook 60-ої окремої механізованої Інгулецької бригади