В УКРАЇНІ ТРИВАЄ ВІЙНА, РОЗВ’ЯЗАНА ТЕРОРИСТИЧНИМ РЕЖИМОМ ПУТІНСЬКОЇ РОСІЇ

1070 – та  доба широкомасштабного терору путінських варварів: національно-локальний публічний резонанс

Антропологічно-когнітивний маркер нацизму – пам’ятник у Польщі, демонструє жахіття концентраційного табору Аушвіц, створеного нацистським режимом гітлерівської Німеччини як індустрію смерті, де фізично знищували мільйони людей. Особливій формі тотального винищення піддавалися євреї. Ця пам’ять про минуле викликає запитання: як її співвіднести з нинішньою індустрією путінської геноцидності, яка одночасно вбиває фізично, руйнує когнітивну пам’ять і знання історії, душить усе людське через  варварське насилля та тотальний страх, тваринно-рефлектору апатію та знищення здатності до майбутнього?

Сьогоднішній путінізм атакує Україну, Європу та світ одночасно і не лише фізично, а й безкарно, перекручує реальність, називаючи українців нацистами. Тим часом світ мовчазно спостерігає або обмежується гаслом підтримки «скільки буде треба», але не готовий до радикального знищення джерела геноцидності та демонтажу умовної РФ. Імовірно, світ вважає, що державність РФ в нинішньому її стані слід залишити, що є методологічним провалом людства. Адже путінізм знищує не лише народи, а й простір життя та мирність як спосіб існування. Це становить найбільшу трагедію всіх часів, адже мова йде про людство, яке, опинившись в руках геноцидного агресора-варвара, ризикує втратити демократичні надбання, а натомість отримати технології диктаторів минулого.

Колективний (світовий) путінізм продовжує діяти як умовна, але ефективна узурпаційно-паразитична державність, ліквідуючи міжнародне право та статут ООН.

Тим часом федеральний президент ФРН Франк-Вальтер Штайнмаєр і канцлер Олаф Шольц взяли участь у пам’ятних заходах з нагоди 80-річчя визволення Аушвіца, підкресливши неприпустимість забуття злочинів нацистів. На заходах були присутні інші представники ФРН, які пройшлися меморіалом Аушвіц-Біркенау, спілкувалися з тими, хто вижив, і поклали вінок до Стіни смерті.

«Сини й доньки, матері й батьки, найкращі друзі, сусіди, бабусі й дідусі: понад мільйон людей із мріями й надіями були вбиті в Аушвіці, убиті німцями. Співпереживаємо і пам’ятаємо. Ми не допустимо забуття ні сьогодні, ні завтра», – написав Шольц у соцмережі Х.

«Нацистський режим систематично вбив і позбавив гідності щонайменше шість мільйонів євреїв між 1933 та 1945 роками. 27 січня ми вшановуємо пам’ять усіх жертв націонал-соціалістичної диктатури. Це наш вічний обов’язок і відповідальність», – заявив заступник речника уряду ФРН Вольфганг Бюхнер.

У Німеччині відбувається низка заходів, присвячених пам’яті жертв нацизму, зокрема спеціальне засідання Бундестагу. Вперше з промовою виступить Роман Шварцман, голова Української асоціації євреїв – колишніх в’язнів концтаборів і гетто, який пережив Бершадське гетто.

Президент України Володимир Зеленський також взяв участь у пам’ятних заходах, підкреслюючи важливість збереження пам’яті про жертв Голокосту. Нагадаємо, що 27 січня 1945 року солдати 1-го Українського фронту звільнили Аушвіц, де загинули близько 1,5 млн осіб, серед них – мільйон євреїв. Цей табір став всесвітнім символом Голокосту та злочинів нацистів проти людства.

Публічні маркери:

«Лідери ФРН взяли участь у заходах з нагоди 80-річчя визволення концтабору Аушвіц»

Рада міністрів ЄС продовжила санкції проти РФ, однак це рішення супроводжувалося маніпуляціями путіністів із Угорщини, які наполягли на збереженні вимог щодо відновлення транзиту російського газу в Україну, але вже через механізми тиску Єврокомісії (заради ситуативної згоди ЄС погодилася). Такий розвиток подій вказує на дієвість колективного путінізму, який не лише знищує всіляко державність та суверенітет України, а й системно руйнує єдність ЄС.

Розмови про вплив Дональда Трампа на Віктора Орбана виглядають метафорично, адже на тлі активного лобіювання Трампом американського газу та нафти в ЄС, орбанівські путіністи продовжують просувати інтереси Кремля. Виникає питання: хто ж домінує у цих процесах, якщо під вето Орбана чи Фіцо змушені «танцювати» ключові інституції ЄС?

Без зміни правил ухвалення рішень у Європейському Союзі та без однозначної кваліфікації РФ як режиму-геноцидного агресора, ЄС ризикує наблизитися до краху. Путінізм продовжує використовувати технології, спрямовані на дискредитацію та руйнування електоральних процесів у Європі й світі, що може мати катастрофічні наслідки для демократичних інститутів.

Водночас висока представниця ЄС із закордонних справ та політики безпеки Кая Каллас зазначила у соцмережі, що санкції є важливим інструментом у позбавленні РФ ресурсів для фінансування війни проти України. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга наголосив на важливості не лише продовження чинних санкцій та ухвалення 16-го пакета санкцій, який має бути максимально ефективним.

Польський політик Радослав Сікорський зазначив, що нещодавня заява Трампа, в якій той прямо звинувачує Путіна в агресії та погрожує посиленням санкцій, вплинула на рефлексію в Будапешті. Він також підкреслив важливість ухвалення рішень у межах ЄС за принципом більшості голосів, а не одноголосності, що дозволило б ефективніше протидіяти впливу путіністських режимів.

Таким чином, продовження санкцій та необхідність посилення їх ефективності лишаються ключовими завданнями для ЄС. Однак без структурних змін у механізмах ухвалення рішень та політичної волі для протистояння колективному путінізму, стійкість ЄС опиняється під загрозою.

Публічні маркери:

«Рада міністрів ЄС продовжила санкції проти Росії»

«Сікорський: Орбан погодився на продовження санкцій проти РФ під впливом Трампа»

Як легалізувати чергову узурпацію влади Лукашенком у Білорусі? Досить просто: отримати кілька формальних заперечень, бажано ще й із символічними санкціями, але уникнути тотальної міжнародної ізоляції країни. Саме цей феноменальний результат вдалося забезпечити завдяки вето Угорщини, керованій Орбаном.

Ця ситуація вкотре доводить, що Європейський Союз залежить не від власних інституцій, а від диктату волі окремих лідерів, таких як Орбан. Причина – небажання ЄС визнавати путінізм у сукупності з авторитарними режимами як екзистенційну загрозу міжнародному праву та статуту ООН.

Угорщина стала єдиною країною ЄС, яка відмовилася підписати спільну заяву про невизнання результатів так званих президентських виборів у Білорусі, де Лукашенку приписали майже 87% голосів. Як наслідок, представники ЄС, включаючи Каю Каллас, були змушені виступати із власними заявами про фіктивність і нелегітимність цих “виборів”.

Однак, цей випадок – не поодинока проблема. Німеччина, наприклад, рішуче засудила вибори, наголосивши, що вони не були ані вільними, ані чесними, адже серйозні опоненти Лукашенка просто не були допущені до участі. Виборчий процес навіть не відповідав мінімальним демократичним стандартам, що підтвердило відсутність спостерігачів ОБСЄ.

Канада також відреагувала, запровадивши нові санкції проти 10 осіб і 12 установ, залучених до порушення прав людини та підтримки війни Росії проти України. Серед них – ключові організації білоруського військово-промислового комплексу, які забезпечують російську армію зброєю.

Попри численні заяви та санкції, узгоджені з Великою Британією та іншими союзниками, загальний підхід до узурпації Лукашенком влади залишається симптоматичним для кризи ЄС. Ці приклади свідчать про глибокі структурні проблеми ЄС, які руйнують його потенціал та перспективи, особливо напередодні нових електоральних циклів.

Публічні маркери:

«Угорщина заблокувала спільну заяву ЄС про невизнання Лукашенка президентом – ЗМІ»

«У Німеччині не визнають ані легітимність виборів у Білорусі, ані її очільника»

«Канада та Британія посилили санкції проти Білорусі через сфальшовані вибори»

«Чотири країни та Євросоюз спільно засудили «вибори» у Білорусі»

Падіння ринків цінних паперів у США, а згодом і в Японії, свідчить про новий рівень технологічно-комунікаційної агресії з боку КНР. Вражає, як транснаціональний бізнес, навіть за нинішніх умов, продовжує ігнорувати факт, що колективний путінізм активно застосовує безперервні глокальні комунікаційно-контентні атаки. Усі джерела інформації з країн-агресорів, таких як РФ чи КНР та їхніх сателітів, повинні або анулюватися, або проходити перехресну перевірку. Ці умовні державні простори, позбавлені будь-яких етичних норм, культури чи відповідальності, не можуть розглядатися як надійні партнери у глобальній економіці.

Показовий приклад — китайський стартап DeepSeek у сфері штучного інтелекту, який заявив про масштабну кібератаку на свою платформу. Це викликало інформаційний шум і водночас збурило ринки, створюючи ілюзію конкурентоспроможності, зокрема щодо таких гігантів, як OpenAI чи Google. Водночас заяви DeepSeek про низькі витрати на розробку та функціонування виглядають сумнівними і, ймовірно, слугують лише інструментом маніпуляцій для впливу на глобальні технологічні й фінансові ринки.

Це ще один прояв глобальної комунікаційно-контентної агресії, у якій КНР відіграє домінуючу роль, діючи у партнерстві з путінським режимом. Колективний путінізм демонструє цинічну здатність до масштабних імітацій і руйнацій, що руйнують довіру до ринків і підривають глобальну стабільність.

Світовий бізнес має, нарешті, зрозуміти необхідність об’єднання зусиль у боротьбі з колективним путінізмом і вжити активних заходів для протидії подібним загрозам. Сьогоднішні виклики вимагають негайної реакції, адже бездіяльність лише посилює агресора, який безпрецедентно впливає на високотехнологічні та інфраструктурні проєкти майбутнього.

На тлі цих подій акції технологічних компаній США у понеділок різко впали через повідомлення про успіх DeepSeek, що стало причиною турбулентності на американському фондовому ринку. Наприклад, акції Nvidia втратили 12% вартості, а компанії Meta, Alphabet, Marvell, Broadcom та інші американські технологічні гіганти також зазнали суттєвих збитків. Це вказує на те, що навіть локальні події можуть мати глобальні наслідки, якщо їх не контролювати.

Японські ринки також відкрилися зі зниженням, посиливши загальну нестабільність. Так, індекс Nikkei впав на понад 1,5%, а курс єни знизився відносно долара США. Це чергове нагадування про те, як агресивна політика КНР і колективного путінізму здатна дестабілізувати не лише фінансові ринки, а й глобальну економіку.

Висновок очевидний. Світовий бізнес і державні структури повинні рішуче протистояти глокальним викликам сучасності, де комунікаційно-контентна агресія перетворилася на ключовий інструмент гібридної війни. Лише об’єднані зусилля можуть забезпечити стабільність, прозорість і безпеку глобального ринку людства.

Публічні маркери:

«ШІ-стартап DeepSeek заявив про масштабну кібератаку»

«CNN: Успіх китайського ШІ-стартапу DeepSeek обвалив акції технологічних компаній США»

«Феномен ШІ-стартапу DeepSeek: слідом за США падають фондові ринки Японії»

«Випередив ChatGPT: стартап DeepSeek став найпопулярнішим асистентом зі штучним інтелектом у США»

Фото із офіційної сторінки у Facebook 58-ої окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського