В УКРАЇНІ ТРИВАЄ ВІЙНА, РОЗВ’ЯЗАНА ТЕРОРИСТИЧНИМ РЕЖИМОМ ПУТІНСЬКОЇ РОСІЇ

1090 – та  доба широкомасштабного терору путінських варварів: національно-локальний публічний резонанс

Переговорна ситуація між США та путінською РФ виглядає так, що адміністрація Трампа може вести переговори у своїй традиційній манері — агресивно, прагматично та без зайвих дипломатичних умовностей. NBC News вказує на процедуру розбиття переговорного процесу на двосторонні зустрічі з Україною та Росією перед спільними переговорами. Це дуже схоже на підхід, який Трамп використовував у зовнішній політиці, зокрема в переговорах із КНДР та Китаєм в своїй першій каденції.

Проблема тут у тому, що Москва активно створює публічні псевдоаргументи, які виправдовують її геноцидну агресію та готують ґрунт для зриву будь-яких переговорів. Кремль продовжує просувати наратив про “відсутність суверенітету України”, що є стратегічною маніпуляцією, спрямованою на делегітимацію будь-якої мирної угоди.

Водночас, як зазначають Волкер і Стубб, Трамп — не типовий політик. Він не є системним прибічником Кремля, як того хочуть деякі російські пропагандисти, і його стиль перемовин може бути непередбачуваним для Москви. Якщо він справді захоче досягти швидкого результату, то РФ може опинитися у складній ситуації, оскільки його адміністрація може використати важелі впливу (економічний тиск, санкції, підтримку України) більш агресивно, ніж це робив Байден.

Публічні маркери:

«NBC: США планують спочатку провести двосторонні переговори з Росією та Україною»

«Кремль демонструє неготовність до добросовісних переговорів і припинення війни – ISW»

«Держсекретар США: Представники Європи мають бути долучені до переговорів щодо України»

«Президент Фінляндії: Не варто недооцінювати Трампа як переговорника»

«Волкер: Адміністрація Трампа збирає інформацію для мирного плану щодо України»

Мюнхенська безпекова конференція послужила, за фактом продовження перемовин США з Москвою про Україну, прямою аналогією Мюнхена 1938 році, коли Гітлеру дарували частину Чехії. Про це говорили прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск і американський історик Тімоті Снайдер в межах Мюнхенської безпекової конференції. Вони доводили, що стилістика та символізм комунікацій мають значення, але трампісти вважають, що це абсурд, бо вони не оглядаються на історичні паралелі і будуть рухати історію по-своєму.

Логіка подібних історичних паралелей очевидна, і символізм комунікацій дійсно має значення. Порівняння з Мюнхеном 1938 року, коли нацистська Німеччина отримала Судети в результаті “мирної” угоди, є цілком зрозумілим: тоді демократичні лідери намагалися “задобрити” агресора, що в підсумку лише посилило його апетити.

Дональд Туск і Тімоті Снайдер мають рацію в тому, що такі історичні аналогії допомагають розуміти ризики капітулянтських стратегій. Втім, ймовірно, трампістам історичні паралелі мало цікаві. Вони сприймають політику як бізнес, де вигідні домовленості важливіші за історичний контекст. Вони не бачать небезпеки в повторенні “мюнхенських помилок”, бо вважають, що “рухають історію по-своєму”, тобто прагматично і транзакційно.

Тут ключовий ризик у тому, що переговори “по-трампівськи” можуть означати пошук “вигідної” угоди, яка не буде відповідати інтересам України та Європи. Якщо адміністрація Трампа спробує використати Україну як розмінну монету у власних домовленостях із Москвою, це стане катастрофічною помилкою, яка підштовхне Путіна до ще більшої агресії.

Втім, є і протилежний сценарій, коли Трамп може бути жорсткішим щодо Москви, якщо побачить у цьому особистий політичний зиск. Він не є класичним ізоляціоністом — радше прагне примусити союзників більше платити за безпеку та перерозподілити обов’язки. Тому критично важливо, як саме розгортатимуться підготовка та самі переговори з Кремлем і чи дозволять союзники з Європи, НАТО та групи країн «Рамштайн», щоб Україна стала жертвою “нового Мюнхена”.

Публічні маркери:

«Туск заявив, що «Мюнхенську угоду» не можна повторювати»

«Снайдер: Ідея США говорити про Україну з Росією нагадує Мюнхен 1938 року»

«Тімоті Снайдер: Одна з причин війни – омана Путіна щодо того, як працює історія»

В польському Бидгощі буде церемонія набуття початкової оперативної спроможності Центру НАТО-Україна з аналізу, підготовки та освіти (Joint Analysis Training and Education Centre, JATEC). Чи зможе JATEC реально опрацьовувати весь спектр сучасних викликів, ризиків та загроз, включно з когнітивно-антропологічною агресією РФ чи зосередиться лише на традиційних безпекових аспектах, наразі не ясно.

JATEC є можливістю для прориву, якщо цей центр дійсно працюватиме за заявленими принципами. Він має потенціал стати осередком стратегічного аналізу для України та НАТО, враховуючи новітні виклики, новаційні ризики та загрози, як-от багатодоменні операції та когнітивна війна, що вже трансформувалася в стан антропологічно-когнітивно-ментальної окупації глокального та горизонтального характеру. Це вкрай важливо, бо агресії й війни зараз ведуться не лише на полі бою, а й у свідомості людей, історичному дискурсі, націєтворчій пам’яті, у культурному та інформаційному просторі.

Путінська умовна РФ і її “концерти миру” є зброєю антропологічно-когнітивної агресії. Адже РФ не випадково організовує так звані “концерти миру” по Європі. Це класична гібридно-месіанська операція-агресія (термін дії можна продовжувати безкінечно), спрямована на маніпулювання історичною пам’яттю та нав’язування наративу про “Росію як рятівника Європи”, в тому числі і від України. Це не проста лінійна пропаганда — це спроба змінити саме середовище сприйняття сучасної геноцидної агресії, паразитуючи на історії Другої світової війни. Якщо JATEC буде обмежений у своїх завданнях лише військово-технічним аналізом, або лише лінійними практиками аналізу, то він пропустить цю ключову вісь путінської агресії, яка йде через культуру, освіту, інформаційний простір і навіть антропологічні аспекти та когнітивні табу суспільної свідомості.

Головне питання полягає в тому чи JATEC стане дійсно інноваційним центром, що опрацьовуватиме ці аспекти, чи залишиться ще одним бюрократичним утворенням, що працюватиме за застарілими схемами? Для України життєво важливо, щоб JATEC розширив свою діяльність і охопив не лише фізичні, а й антропологічні, когнітивні, ментальні та культурні аспекти війни. Інакше ми матимемо ще одну структуру, яка аналізуватиме “традиційні” загрози, тоді як реальні агресії, терор та варварство проходитиме в інших форматах та вимірах.

Отже, відкриття JATEC — це можливість, але й тест на адекватність для НАТО та України. Якщо центр не інтегрує повний спектр загроз, він ризикує стати неефективним у нових умовах глокальної геноцидної агресії путінської РФ проти світу.

Публічні маркери:

«У польському Бидгощі відкриють спільний центр НАТО-Україна»

«Заплановані Росією «концерти миру» є спробою фальсифікувати історію війни проти України – МКСК»

«Російські спецслужби створили таємний підрозділ для диверсій у Європі – WSJ»

Фото із сторінки у Facebook 12-ої бригади спеціального призначення «Азов» НГУ