Паризька зустріч під егідою Макрона продемонструвала, якщо це підтвердиться подальшими конкретними діями, зміщення акцентів у європейському підході до безпеки – від реактивної підтримки України до випереджального формування системи європейської оборони. Це ключова відмінність від попередніх форматів зустрічей, коли європейські лідери здебільшого діяли в межах політики реагування на кризи, а не стратегічного випередження. Попри те, що конкретні рішення ще не були прийняті, важливо те, що нарешті почала формуватися концепція захисту Європи силами самої Європи. Це включає і направлення військового контингенту в Україну – наразі хоча б на рівні дискусії, тобто сама постановка проблеми щодо можливих миротворчих підрозділів європейських країн на території України виходить із тіні.

Заявлено також про радикальне збільшення фінансування. Франція та низка інших країн готові суттєво наростити військову допомогу Україні, що фактично створює фундамент для її безпекового суверенітету. Гарантії безпеки обговорювалися як нові форми зобов’язань ЄС перед Україною, що йдуть далі за потенціалом, ніж Будапештський меморандум, і можуть стати основою нової європейської оборонної політики не лише в Європі, а й у світі.

Таким чином, Париж сигналізував про перехід до нового рівня безпекової політики Європи, що враховує не лише український контекст, а й реальні загрози самому ЄС у світі. Питання лише в тому, чи встигне ця стратегія випередити нові глобальні виклики та радикалізацію агресивної поведінки Кремля?

Валерій Скрипнюк, Григор Лібов, ГО “Центр ККБ”

Фото із офіційної сторінки 81-ої окремої аеромобільної Слобожанської бригади ДШВ ЗСУ