В УКРАЇНІ ТРИВАЄ ВІЙНА, РОЗВ’ЯЗАНА ТЕРОРИСТИЧНИМ РЕЖИМОМ ПУТІНСЬКОЇ РОСІЇ

1133-тя доба широкомасштабного терору путінських варварів: національно-локальний публічний резонанс

Москва демонстративно ігнорує міжнародне право, тестуючи світ на слабкість. Застосування заборонених хімічних речовин на Куп’янському напрямку – це сигнал, що Кремль розширює межі своєї безкарності, икористовуючи тотальну глокальну геноцидну агресію не тільки військовими, а й екологічно-хімічними методами.

Путін випробовує межі терпіння Заходу, розуміючи, що механізми реакції не оновлювалися ще з часів Холодної війни. Путін  посилає сигнал США та Трампу, що РФ «незамінна» для нових переговорів. Він тестує західну реакцію на свої нові методи війни – якщо світ не відреагує адекватно зараз, це стане прецедентом для подальшого застосування таких методів. Паралельно Кремль пропонує (а реально імітує) США співпрацю з видобутку рідкоземельних металів. Це типовий сценарій «торгу війною»: якщо США (особливо адміністрація Трампа) погодяться, то РФ отримає ще більше ресурсів на війну

Кремль не просто маніпулює сьогоденням, а формує довгострокову структуру впливу на Захід. Це відбувається через технологічне шантажування та контроль над критичними ресурсами (рідкоземельні метали, енергетика). Відбувається антропологічно-когнітивна окупація – в РФ працюють на розмивання публічної реальності навіть у США, що видно по риториці Віткоффа та його цілковитій вірі у Путіна.

Публічні маркери:

«Росія застосовує заборонені хімічні речовини на Куп’янському напрямку – ЦПД»

«У Росії заявили про початок дискусій зі США щодо видобутку рідкісноземельних металів»

Існує фундаментальна різниця між справжнім миром і «угодою про мир» Трампа, яка є прихованою капітуляцією Заходу перед РФ. Велика Британія публічно обговорює військовий контингент для України – це прямий сигнал, що Захід готовий перейти від «стратегічного терпіння» до прямого військового залучення.

G-7 обговорює гарантії безпеки для України – хоча ці гарантії поки що є декларативними, але сам факт обговорення показує розуміння, шо безпека України – це безпека світу.

Фінляндія наполягає на колосальних санкціях проти РФ, що чітко вказує на недостатній ефект наявних санкцій. Водночас Трам порівнює РФ та Україну, хоча це є інформаційною маніпуляцією. Він вимагає «угоди про мир» – тобто фактично пропонує легалізацію окупації частини України. Трамп демонструє слабкість перед Путіним, граючи в його парадигму «сфери впливу».

Отже, G-7 та інші країни, приміром Фінляндія – рухаються у напрямку стратегічного посилення України. Трамп та його публічна риторика – це інструмент інформаційної війни, що працює на користь Кремля. Європа та США стоять перед ключовим вибором або тотальна перемога України, або тотальна дестабілізація світу. Будь-який інший сценарій – лише пауза перед ще масштабнішою війною.

Публічні маркери:

«Спікер Палати громад Британії про голосування за контингент для України: Ніщо не розділяє наш парламент»

«Радники з питань нацбезпеки G7 обговорили встановлення миру в Україні»

«На Росію потрібно накласти «колосальні санкції», якщо вона не погодиться на припинення вогню – Стубб»

«Трамп невдоволений реакцією РФ і України – Білий дім»

«Трамп не виключає нових санкцій проти Росії, якщо Путін не піде на угоду»

«Трамп назвав Кім Чен Ина «дуже розумним» та висловив намір поспілкуватися з ним»

«Трамп заявив, що не ніколи не розглядав можливості для третього терміну в Білому домі»

«І Росія, і Україна повинні йти на жорсткі рішення й компроміси – Держдеп»

«Більше половини американців стурбовані діями Трампа»

«Стармер і Трамп погодилися продовжувати тиск на Путіна»

Навіть у середовищі, де панує певна ідеологічна невизначеність щодо України, залишаються голоси розуму та стратегічного бачення. Дон Бейкон є прикладом республіканця, який усвідомлює геополітичну загрозу путінізму і намагається переконати однопартійців та Трампа діяти відповідально.

Республіканська партія США не монолітна. Попри те, що Трамп та його оточення надто часто озвучують ізоляціоністські тези, в партії є ті, хто розуміє, що капітуляція перед РФ матиме катастрофічні наслідки для США та всього Заходу. Україна може розраховувати на частину республіканців – тих, хто бачить у Путіні глобального ворога, а не потенційного «союзника» у гіпотетичній грі проти Китаю. Існує шанс, що підтримка України не зникне повністю, якщо такі фігури, як Бейкон, будуть достатньо впливовими.

Важливо, щоб Україна враховувала ці голоси всередині США.

Публічні маркери:

«Українським військовим потрібні від США не гроші, а зброя для захисту – духовний радник Трампа»

«Духовний радник Трампа відвідав Бабин Яр»

«Конгресмен-республіканець закликав Трампа продовжити підтримку США для України»

Парламентський саміт у Бучі – це чергове підтвердження того, що світ продовжує усвідомлювати необхідність покарання РФ за воєнні злочини. Водночас ми спостерігаємо ключову слабкість міжнародної системи дипломатії та права – багато заяв, мало реальних механізмів. Міжнародні суди працюють повільно, а путінська пропаганда встигає змінювати публічний дискурс роблячи українців «агресорами» та «терористами». Якщо безкарність путінізму збережеться, то “Буча” повториться не тільки в Україні, а й у будь-якій точці світу. Тому головне питання – не тільки покарання за минулі злочини, а й створення механізму негайного реагування на сьогоднішні та майбутні акти геноцидної агресії РФ.

Публічні маркери:

«Агресія РФ не може залишитися безкарною: Міжнародний саміт у Бучі ухвалив спільну заяву»

«У Бучанському районі за час окупації росіяни вбили понад 1700 людей, з них – 43 дитини»

«Мер Бучі закликав лідерів країн ЄС протистояти російській агресії не словами, а діями»

В заяві міністрів «Веймар+» йдеться про збільшення допомоги Україні, піднімаються питання про нові санкції проти РФ з метою змусити Кремль погодитися на припинення вогню. Чому Європа йде на поводу США і не визнає дипломатично, що припинення вогню без поразки РФ означає лише паузу перед новою ще більшою агресією, що доведено 2014–2022 роками? Москва сприймає будь-які переговори як слабкість Заходу і використовує їх для перегрупування сил. ЄС продовжує діяти в парадигмі стримування, а не ліквідації глобальної загрози, хоча РФ веде не війну за території, а тотальну глокальну геноцидну агресію.

Отже, якщо формат «Веймар+» реально переходить до системного посилення України і удару по РФ, це шанс для Європи не лише вистояти, а й створити нову систему безпеки.Але якщо це лише спроба «примусити РФ до миру» – це стратегічна поразка ще до того, як вона сталася.

Публічні маркери:

«Глави МЗС країн «Веймар+» домовилися про збільшення допомоги Україні»

«Каллас назвала головні теми зустрічі «Веймар+» у Мадриді»

Формальна боротьба з дезінформацією на рівні ОБСЄ лише підкреслює інституційну неспроможність організації, яка досі функціонує так, ніби світ перебуває у стані умовного миру. РФ продовжує використовувати ОБСЄ як платформу для легітимізації власної інформаційної агресії – це не просто неефективність, а фактичне сприяння російській комунікаційно-контентній воєнщині.

ОБСЄ продовжує діяти в рамках застарілих процедур, які не враховують реальної глокальної геноцидної агресії РФ. Дезінформація РФ вже давно вийшла за межі “фейків” – це цілісна система когнітивної та ментальної війни з довготривалими наслідками. Зараз ми бачимо, що ОБСЄ просто фіксує проблему, але не створює системних механізмів протидії. Тому це не боротьба з дезінформацією, а її легалізація через бездіяльність.

Публічні маркери:

«В ОБСЄ обговорили російську дезінформацію в соцмережах»

«У Бельгії скасували показ російського пропагандистського фільму – МЗС України»

«Кремль поширюватиме фейки про порушення Україною припинення вогню по енергетиці – ЦПД»

«Вибори в Румунії матимуть значний вплив на політичну ситуацію в Молдові – експерт»

Судовий вирок Ле Пен є важливим прецедентом, який демонструє, що французька судова система не піддалася тиску колективного путінізму, а Франція залишається оплотом демократії всередині Європи. Французька Феміда встояла і протистоїть “легальному путінізму”, тобто мережі корупції та політичного впливу Кремля через “псевдоправі” партії. Реальний вирок Ле Пен – це удар по російських мережах впливу в Європі, адже Кремль довго розбудовував “правий фронт” для дестабілізації ЄС. Підтримка Ле Пен з боку Трампа та Орбана ще раз доводить, що вони є частиною однієї глобальної хвилі антидемократичного реваншу, яка використовує корупцію, дезінформацію та “юридичні шпарини”.

Своєю чергою, оточення Трампа розглядає цей вирок як загрозу “новому правому інтернаціоналу”, в якому Ле Пен була ключовою фігурою. Це демонстрація, що демократичні інституції можуть діяти проти корупції навіть тоді, коли корумповані політики мають потужну підтримку. Французька демократія подає сигнал усім західним країнам, включно з США, що правосуддя може бути ефективним навіть проти лідерів “популістсько-авторитарного альянсу”.

Вирок Ле Пен вибиває одну з ключових фігур “путінського Європарламенту”. Це означає, що антикорупційна хвиля може докотитися і до інших “друзів Кремля” в Європі. Орбан, який співпрацює з Ле Пен у Європарламенті, розуміє, що це може стати початком розгортання антипутінського юридичного фронту.

Якщо Франція показує, що корупція, пов’язана з Кремлем, може бути покарана, то це може вплинути й на американський правовий дискурс щодо Трампа та його зв’язків з РФ. США все ще борються з “гібридним путінізмом”, від інфільтрації судової системи до впливу на політичний порядок денний через трампістів. Французький прецедент може стати важливим сигналом для судових процесів у США, які стосуються трампізму та його корупційних зв’язків.

Отже, Франція не лише зміцнює власну демократію, а й виступає як глобальний фронт правової деокупації від путінізму. Суд над Ле Пен – це не просто внутрішньополітична подія, а частина великої битви за демократичний порядок у світі.

Публічні маркери:

«Трамп відреагував на усунення лідерки ультраправих Франції від виборів»

«У Держдепі висловили «особливе занепокоєння» вироком для Ле Пен»

«Марін Ле Пен вважає рішення суддів усунути її від президентської кампанії політичним»

«Маск звинуватив «лівих радикалів» у вироку Ле Пен»

«Європейські ультраправі разом з Орбаном засудили вирок Ле Пен»

«Ле Пен засудили до тюремного терміну та позбавили права займатись політикою до 2030 року»

Аналітична група ГО «Центр ККБ»

Фото: офіційна сторінка 67-ої окремої механізованої бригади ЗСУ