В УКРАЇНІ ТРИВАЄ ВІЙНА, РОЗВ’ЯЗАНА ТЕРОРИСТИЧНИМ РЕЖИМОМ ПУТІНСЬКОЇ РОСІЇ

1336-та  доба широкомасштабного терору путінських варварів: національно-локальний публічний резонанс

Європейська динаміка навколо агресії (війни) РФ проти України знову набирає стратегічного виміру. Президент Франції Е.Макрон оголосив про нове засідання Коаліції охочих, що відбудеться у Лондоні 24 жовтня. Цей безпековий формат дедалі чіткіше стає політичною опорою Європи, яка відмовляється приймати будь-які сценарії капітуляції України. Макрон наголосив, що єдиний можливий мир, це міцний і тривалий мир, заснований на міжнародному праві, а отже не компроміс із агресором, а продовження боротьби за принципи цивілізованого світу.

На тлі цього в Сполучених Штатах президент Дональд Трамп знову демонструє подвійну риторику, де він визнає можливість перемоги України (в розмові з головою уряду Австралії), але уникає чіткого визначення союзницької позиції США. Його заяви мають суперечливий характер – від заперечення пропозицій про “передачу” РФ частини Донеччини до фактичного застою ініціатив, які мали б зміцнити оборонну співпрацю. Трамп продовжує уникати формулювань про довгострокову підтримку Києва, натомість пропонуючи «зупинити бойові дії на лінії зіткнення», що насправді означає заморожування війни і часткове визнання окупації.

У цьому контексті стає очевидним, що Макрон, разом із партнерами по ЄС, намагається перехопити ініціативу, тобто перенести центр рішень із Вашингтона до Європи, щоб не допустити сценарію, у якому долю України та Європи визначають без неї.

Важливо, що французький президент прямо наголошує, що коли мова йде про Україну, українці мають бути за столом переговорів, а якщо мова про безпеку Європи, то і самі європейці також. Ця позиція виявляє глибшу трансформацію Європи, яка більше не готова бути об’єктом американських політичних коливань, а стає суб’єктом власної безпекової доктрини.

Публічні маркери:

«Макрон анонсував нове засідання Коаліції охочих за участю Зеленського»

«Україна має бути за столом переговорів, якщо Трамп і Путін говоритимуть про її долю – Макрон»

«Трамп заявив, що Україна все ще може перемогти»

«Трамп заявив, що не пропонував Зеленському віддати Росії всю Донецьку область»

«У Кремлі відмовились від ідеї замороження лінії фронту, яку запропонував Трамп»

Розбіжність між позицією Європейського Союзу та США, яка, якщо її розглядати в контексті глокальної геноцидальної агресії путінізму, демонструє не лише економічний, а насамперед цивілізаційно-доктринальний розрив між двома полюсами західного світу.

Дії адміністрації Трампа у фінансовому секторі свідчать про внутрішню роздвоєність стратегічного підходу до питань агресії (війни) та миру. З одного боку, США декларують підтримку України і готові продавати зброю Україні, з іншого, жорстко торпедують механізми фінансування, які створюють ЄС і G7. Це не технічна розбіжність, а свідчення політичного цинізму Трампа на користь Кремля, особливо якщо згадати його нещодавні телефонні контакти з Путіним і подальші заяви про “зупинку на лінії фронту”, що легітимізує агресора.

Водночас, рішення Ради ЄС про поступову, але юридично необоротну відмову від імпорту російського газу до 2028 року фактично означає створення нової енергетичної доктрини Європи, де енергетика стає не економічним, а безпековим інструментом цивілізаційного суверенітету. Це “енергетична демілітаризація” Європи від російського впливу. Можливість цієї стратегії доводять данський та європейський міністри які, пояснили, що це не санкція, а торговий захід, що дозволяє обійти угорське вето. Це важливий момент, де ЄС вчиться діяти без паралічу внутрішньої одностайності, і цей прецедент може стати зразком для подальших дій щодо інших сфер: фінансової, оборонної, гуманітарної.

Аргументи США по відмові ЄС щодо активів РФ про нібито “ризики для фінансового ринку” є лише фасадом. Реальна причина, це небажання брати на себе політичну відповідальність за фінансовий удар по Кремлю, що підтверджує схильність Трампа та його оточення утримуватися від системного тиску на Росію, зберігаючи поле для торгу.

На тлі американської псевдообережності Європа фактично бере ініціативу у формуванні цивілізаційного фронту, від “Коаліції охочих” до пакету REPowerEU. І це показує, що центр ваги глобального спротиву ГГА зміщується до Європи, де ГГА (війна) сприймається не як зовнішня, а як внутрішня цивілізаційна загроза.

Трамп може тимчасово вигравати у внутрішній американській грі, але геополітично він руйнує довіру до США як до партнера у спільному цивілізаційному опорі проти тоталітарних режимів. Тим часом ЄС переходить від реактивної політики санкцій до доктринальної політики відмови від російської присутності в енергетиці, фінансах і, потенційно, у політичних структурах.

Публічні маркери:

«США не підтримали план ЄС щодо конфіскації російських активів після розмови Трампа з Путіним – Bloomberg»

«Рада ЄС підтримала повну відмову від російського газу до 2028 року»

«Торгівля, а не санкції: у ЄС пояснили, чому для відмови від російського газу не треба «голосу» Угорщини»

ЄС переходить від заяв до дій з формування політики відповідальної цивілізаційної сили на міжнародній арені

ЄС демонструє, що епоха декларацій завершується і на зміну їй приходить епоха практичних кроків, які визначають майбутній баланс цивілізаційної сили Заходу. Висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки К.Каллас окреслила нову якість європейського підходу – якщо РФ застосовує креативність у обході санкцій, то Європа має бути ще креативнішою у протидії, включно із “тіньовим флотом” і неформальними каналами постачань. Це ключова зміна стратегічного мислення – від оборони до проактивного стримування, що передує випереджальній ініціативності.

Одночасно Єврокомісія, за словами комісарки з питань розширення Марти Кос, завершує технічну підготовку для відкриття всіх шести кластерів переговорів про вступ України та Молдови до ЄС. Навіть попри вето Угорщини, обговорюється правовий механізм його обходу не через політичний тиск, а як захист системності європейського процесу від маніпуляцій окремих держав. Цей підхід свідчить, що ЄС поступово звільняється від паралічу консенсусу, який довго стримував його як геополітичного гравця.

Міністр закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен наголосила, що Путін не прагне миру, тому будь-яка розмова про “припинення вогню” без гарантій справедливості, це шлях до нової агресії. Така позиція перегукується зі словами Каллас, яка критично оцінила наміри Д.Трампа зустрічатися з Путіним у Будапешті країні, що має юридичне зобов’язання співпрацювати з Міжнародним кримінальним судом. Тим самим вона чітко позначила межу – справедливість не може бути предметом торгу, а легітимність не може ґрунтуватися на імітації миру.

Особливо важливо, що 25 країн-членів ЄС підтримали участь у роботі Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України, утверджуючи принцип, що міжнародне право не є фікцією, а реальною зброєю цивілізованого світу. Позиція Каллас щодо неприпустимості територіальних поступок РФ стала не просто політичною заявою, а новою морально-правовою лінією Європи, яка з’єднує геополітику з етикою.

Паралельно ЄС розгортає масштабну енергетичну підтримку України. Каллас оголосила про мобілізацію додаткових ресурсів для ремонту пошкодженої інфраструктури та координацію з третіми країнами щодо постачання обладнання й газу. Цей напрямок дій говорить не лише про зиму, а й про енергетичну суб’єктність України, яка стає частиною безпекового ядра Європи.

Рішення 20.10.25 року в Люксембурзі демонструють, що Європейський Союз переходить від гуманітарно-вербального солідарного реагування до цивілізаційного лідерства в діях та ініціптивах. В умовах, коли адміністрація Трампа грає у театралізований “мир через покарання України та ЄС”, Європа формує нову парадигму відповідальної сили, де право, партнерство та етика стають головними інструментами дії. ЄС починає говорити не мовою обіцянок, а мовою рішень і саме це може стати точкою перелому у глокальному спротиві практикам ГГА.

Публічні маркери:

«ЄС має бути креативним у протидії тіньовому флоту РФ – Каллас»

«Угорщина має розблокувати переговори з Україною про вступ до ЄС, а потім обговорювати питання меншин – Кос»

«Захід має допомогти Україні захищатися, а не капітулювати – МЗС Фінляндії»

«Недобре це бачити» – Каллас про візит розшукуваного МКС Путіна до Будапешта»

«Каллас: 25 держав-членів Євросоюзу приєднаються до Спецтрибуналу проти злочину агресії РФ»

«Каллас про територіальні поступки: Ми переоцінюємо силу Росії»

«ЄС закликатиме треті країни збільшити «зимову допомогу» Україні – Каллас»

«Сибіга закликав ЄС допомогти Україні пройти четверту зиму війни»

«Сибіга поінформував європейських партнерів про результати зустрічі Зеленського і Трампа»

Аналітична група ГО «Центр ККБ»

Фото із офіційної сторінки у Facebook 66-ої окремої механізованої бригади імені князя Мстислава Хороброго