У Міністерстві оборони України у 2015 році було розроблено проект постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання забезпечення житлом військовослужбовців та інших громадян».

Метою підготовки проекту постанови було забезпечення житлом військовослужбовців Збройних Сил України, інших військових формувань, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції та стали інвалідами, а також членам сімей військовослужбовців, що загинули або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва або пропали безвісті.

Разом з тим зазначеним проектом постанови передбачається можливість надання військовослужбовцям, які перебувають у черзі тих, хто потребує поліпшення житлових умов, грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення (за їх згодою).

Після підписання цього проекту документ був зареєстрований за №728 від 2.09.2015 року. Також були внесенні відповідні зміни у наказ Міністерства оборони України від 30.11.2011р №737 (із змінами та доповненнями) відносно надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення.

До цієї постанови Кабінету Міністрів України, військовослужбовці та особи, звільнені з військової служби та члени їх сімей, могли забезпечуватися лише житлом. Через складну та непрозору схему розподілу житла серед черговиків склалася така ситуація коли, з одного боку, вузька категорія військовослужбовців мала можливість протягом своєї служби отримувати від 2 до 8-10 квартир у різних військових гарнізонах України, з формальної точки зору, без порушення закону. А з другого боку, з кожним роком зростала кількість військовослужбовців та звільнених у запас осіб, які перебувають на квартирному обліку і не забезпечені житлом взагалі. Зараз ця проблема не зникла, вона лише виросла у масштабі. Постанову, яка повинна була стати ключовим чинником вирішення проблеми і зменшення напруженості у суспільстві, перетворили в інструмент для вилучення з бюджету більш значних обсягів коштів, як вбачається, для їх подальшого «розпилу».

Масштаб цієї проблеми визначає її актуальність. Насамперед, утворилася величезна черга, яка постійно зростає. Вирішувати цю проблему, мабуть, не вигідно певним посадовим особам Міністерства оборони та Збройних Сил України. Наявність великої кількості осіб, що перманентно перебувають у черзі, дозволяє обґрунтовано щороку отримувати з державного бюджету значні обсяги коштів на будівництво, закупівлю житла та грошову компенсацію. Повільне вирішення житлової проблеми створює надійне підґрунтя для розквіту корупції на різних рівнях, оскільки існує багато схем, які дозволяють «освоїти» (фактично, вкрасти) велику частку виділених коштів. За таких умов постійно зростають соціальна напруга та невдоволення.

Кожного року Міністерство оборони України готує на розгляд Кабінету Міністрів України проект розпорядження «Про розподіл коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою 2101190 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Збройних Сил України» на поточний рік», яким затверджуються обсяги коштів, призначених для будівництва (реконструкції) об’єктів, придбання житла на вторинному ринку та на умовах пайової участі, грошової компенсації військовослужбовцям та членам їх сімей за належне їм для отримання жиле приміщення (грошова компенсація передбачена з 2015 року). І кожного року Міністерству оборони України виділяється з державного бюджету визначена у розпорядженні сума. У 2017 році проект такого розпорядження був зареєстрований за №214-р від 28.03.2017 р. У цьому розпорядженні передбачено наступний розподіл коштів: на будівництво (реконструкцію) об’єктів – 299963,0 тис. грн; на придбання житла на вторинному ринку на умовах пайової участі – 231558,5 тис. грн; на грошову компенсацію військовослужбовцям та членам їх сімей за належне їм для отримання жиле приміщення – 219500,0 тис. грн; всього – 751022,3 тис. грн.

Після цього, кожного року Міністерство оборони готує на розгляд Кабінету Міністрів України проект розпорядження «Про внесення змін у додаток до (вищезгаданого) розпорядження Кабінету Міністрів України …», яким обсяги коштів перерозподіляються за напрямами фінансування. У 2017 році такий перерозподіл коштів був здійснений розпорядженням від 12.07.2017 року №460-р. У цьому розпорядженні передбачено наступний розподіл коштів: на будівництво (реконструкцію) об’єктів – 341788,7 тис. грн; на придбання житла на вторинному ринку на умовах пайової участі – 379233,6 тис. грн; на грошову компенсацію військовослужбовцям та членам їх сімей за належне їм для отримання жиле приміщення – 30000,0 тис. грн; всього – 751022,3 тис. грн.

У пояснювальній записці до проекту розпорядження Кабінету Міністрів України «Про внесення змін у додаток до розпорядження Кабінету Міністрів України від 29 березня 2017р. №214» (додається) зазначено: «За час, що минув із моменту видання Кабінетом Міністрів України зазначеного розпорядження, Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України затверджено нові показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, у зв’язку з чим виникла необхідність збільшення заявленої кошторисної вартості будівництва за деякими напрямами (об’єктами)…». Актуальність внесення змін до раніше затвердженого додатку обґрунтовується необхідністю зменшення можливих ризиків невведення певних об’єктів в експлуатацію та неотримання відповідної кількості квартир у 2017 році. Крім того, зазначені зміни також обґрунтовуються необхідністю вживати додаткових заходів щодо забезпечення житлом військовослужбовців, які беруть безпосередню участь у бойових діях, шляхом придбання житла на вторинному ринку та на умовах пайової участі.

Таким чином, з вище наведеної порівняльної таблиці очевидно, що:

загальна сума виділених коштів не змінилася;

сума призначених коштів на грошову компенсацію військовослужбовцям та членам їх сімей за належне їм для отримання жиле приміщення зменшилася з 219,5 млн грн до 30 млн грн, тобто на 189,5 млн грн.;

сума коштів, призначених для будівництва (реконструкції) об’єктів збільшилася з 299,963 млн грн до 341,7887 млн грн, тобто на 41,8257 млн грн.;

сума коштів, призначених для придбання житла на вторинному ринку на умовах пайової участі, збільшилася з 231,5585 млн грн до 379,2336 млн грн, тобто на 147,6751 млн грн.

Фактично, кошти переведені зі сфери прозорих прямих виплат грошових компенсацій, що реально вирішує проблему, у сферу будівництва та придбання житла, де працюють непрозорі корупційні схеми «освоєння» (тобто, привласнення) державних коштів.

У 2016 році проект розпорядження «Про розподіл коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою 2101190 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Збройних Сил України» на 2016 рік» був зареєстрований за №352-р від 11.05.2016р. У цьому розпорядженні було передбачено наступний розподіл коштів: на будівництво (реконструкцію) об’єктів – 369645,2 тис. грн; на придбання житла на вторинному ринку на умовах пайової участі – 163419,0 тис. грн; на грошову компенсацію військовослужбовцям та членам їх сімей за належне їм для отримання жиле приміщення – 54251,0 тис. грн; всього – 587315,6 тис. грн.

Наприкінці 2016 року перерозподіл коштів був здійснений розпорядженням від 07.12.2016 року №936-р «Про внесення змін у додаток до розпорядження Кабінету Міністрів України від 11 травня 2016 року №352-р.». У цьому розпорядженні передбачено наступний розподіл коштів: на будівництво (реконструкцію) об’єктів – 73824,3 тис. грн; на придбання житла на вторинному ринку на умовах пайової участі – 459239,9 тис. грн; на грошову компенсацію військовослужбовцям та членам їх сімей за належне їм для отримання жиле приміщення – 154251,4 тис. грн; всього – 687315,6 тис. грн.

З наведеної порівняльної таблиці очевидно, що у 2016 році видатки за програмою 2101190 збільшилися на 100 млн грн, що було спрямовано на виплату грошової компенсації. Також був збільшений обсяг коштів для придбання житла на вторинному ринку на умовах пайової участі за рахунок будівництва (реконструкції) об’єктів. Цифри за 2016 рік підтверджуються вих. Мінфіну №10010-12/28-64і/662 від 15.09.2017р.

У вих. Мінфіну №10010-12/28-64і/662 від 15.09.2017 р. також зазначається, що згідно зі звітом про виконання паспорта бюджетної програми «Будівництва (придбання) житла для військовослужбовців Збройних Сил України» у 2015 році на виплату військовослужбовцям грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення Міноборони спрямовано 100,6 млн грн.

Таким чином, динаміка за останні 3 роки свідчить, що за рахунок напряму використання бюджетних коштів «Грошова компенсація військовослужбовцям та членам їх сімей за належне їм для отримання жиле приміщення» загальна сума, що виділялася за бюджетною КПКВК 2101190, щорічно збільшувалася. Так у 2015 році на грошову компенсацію за неотримане житло було виділено 100,6 млн грн., у 2016 році – 154,3 млн, у 2017 році – 219,5 млн грн. Але останнім трюком деяких посадовців МО України розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.07.2017 року №460-р. 189,5 млн грн було переведено у сферу, де панують тіньові оборудки. В цих колах Міноборони не зацікавлені у зменшенні черги квартирного обліку, оскільки саме кількість безквартирних осіб дозволяє при відсутності механізмів ефективного контролю з боку громадянського суспільства та правоохоронних органів вилучати з державного бюджету величезні кошти та знаходити шляхи отримання неправомірної винагороди за їх реалізацію.

Штучно була обмежена прозорість у питаннях поточного стану та внесення і відображення змін до черги квартирного обліку. Під час перебування на посаді Міністра оборони України пана Гриценка А.С. була створена база даних черговиків у кожному військовому гарнізоні ЗС України, до якої був наданий доступ через мережу Інтернет. Громадяни, особливо зацікавлені черговики, мали можливість контролювати поточний стан свого перебування у черзі і, водночас, не допускати зловживань у питаннях розподілу житла. Тобто, при виявленні будь-яких порушень у черговості при розподілі житла громадянин, чиї права могли порушуватись внаслідок таких зловживань, мав можливість захищати свої права у суді або будь-яким іншим законним способом. Це ставало на заваді корупційним оборудкам. Однак, користуючись законодавством України про захист персональних даних та посилаючись на технічні труднощі у веденні такої бази даних (регулярної її актуалізації), було припинено її підтримання та закрито доступ. Хоча, частиною 5 статті 6 Закону України Про доступ до публічної інформації (із змінами та доповненнями) зазначено, що не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. Таким чином, була ліквідована прозорість у питанні вирішення житлової проблеми у Збройних Силах України.

Справжні масштаби зловживань службовим становищем та корупції за весь період (з 1992 р.) можна було б оцінити, надавши об’єктивні відповіді на низку питань, а саме:

1). Яка загальна кількість осіб, що перебували на квартирному обліку у Збройних Силах України станом на кінець кожного року, починаючи з 1992 року і по теперішній час?

2) Яка кількість осіб була забезпечена житлом у кожному році (з 1992 р.) станом на кінець кожного року зазначеного періоду?

3) Яка кількість осіб з числа тих, хто перебуває на квартирному обліку, була знята з квартирного обліку з причини смерті кожного року зазначеного періоду станом на кінець року?

4) Яка кількість осіб з числа тих, хто перебуває на квартирному обліку, була знята з квартирного обліку з інших причин (із зазначенням причини) кожного року зазначеного періоду станом на кінець року?

Якщо об’єктивну інформацію з отриманих відповідей на згадані запити співставити з сумами фактично витрачених і списаних з державного бюджету коштів, то можна було б робити певні висновки.

Провести подібне розслідування може лише уповноважений орган. Розслідування зловживань у житловій сфері потребує залучення фахівців високого ґатунку у фінансовій, правовій сферах, а також надійних агентурних джерел всередині цих корупційних механізмів Міноборони.

Разом з тим, українське суспільство спостерігає (а деякі посадові особи навіть висловлюють гнів) за тим, як російський окупант господарює в окупованому українському Криму, будуючи чисельні багатоповерхівки для забезпечення службовців державного сектору, у тому числі силовиків усіх відомств. Таким чином, окупант турбується про ті категорії населення, які допомогли реалізувати злочинні імперські плани щодо захоплення півострова і, взагалі, перебували на службі у будь-яких інших місцях РФ. «П’ята колонна» і зараз залишається потужним фактором впливу на українську внутрішню політику. А порівняння стану речей із забезпеченням житлом військовослужбовців силових відомств у РФ та в Україні не зміцнює авторитет державної політики, а навпаки, зміцнює так звану «п’яту колону» за рахунок силовиків, що особливо небезпечно в часи становлення справжньої незалежності і суверенітету.

У вище наведених матеріалах немає статистичних даних щодо кількісної і якісної складових силовиків, що знаходяться на дійсній військовій службі і готуються до звільнення, та тих, що вже звільнилися. Але очевидно, що мова йде про сотні тисяч осіб, які мають і мали відношення до військової служби:

від зрілого віку 30-35 років і до 65 років, здатних застосовувати зброю, або навіть просто організувати ефективну систему бойового управління;

від зрілого віку 30-35 років і до 80-85 років, що являються електоральною базою. Щодо електоральної бази, слід розуміти, що кожна особа має родину та коло знайомих і, відповідно, ненавмисно використовує фактор впливу при особистому спілкуванні.

Як ці категорії населення будуть висловлювати свою громадянську позицію на виборах і яким чином відстоювати цю позицію у післявиборчий період залежить від державної політики і щодо забезпечення військовослужбовців житлом, як не прикро звучить така позиція.

Знаходячись у стані гібридної війни з РФ надзвичайно важливо дбати про мобілізаційний та електоральний ресурс.

P.S. Вся надана інформація або загальновідома або отримана законно, шляхом подання запитів на отримання публічної інформації до державних органів влади.

Михайло Чернов, військовий пенсіонер