По всьому світу пройдуть акції на підтримку Марківа

У багатьох країнах світу українці й друзі України проведуть акції на підтримку заарештованого торік бійця Національної гвардії України Віталія Марківа.

Про це йдеться в оголошенні, опублікованим координатором Оргкомітету Рим-Євромайдан Олесем Городецьким у  Фейсбуці – Укрінформ.

“Під італійські посольства в своїх країнах вийдуть українці США, Португалії, Іспанії, Греції, Угорщини, Великої Британії, Франції та інших країн. Акція пройде також під посольством Італії в Києві”, – підкреслив він.

Зокрема, Городецький зазначив, що 8 березня о 14.30 в Римі на площі перед італійським парламентом пройде маніфестація на підтримку Віталія Марківа. Також вже відома дата проведення відповідної акції у Нью-Йорку: 10 березня о 14:00 під Генеральним консульством Італії за адресою: 690 Park Ave, (68-69 Sts).

Як повідомляв Укрінформ, 24 травня 2014 року в районі села Андріївка поблизу окупованого на той час Слов’янська Донецької області під мінометний вогонь потрапила група іноземних журналістів. Італійський фоторепортер Андреа Роккеллі і його перекладач загинули.

Поліція Італії 30 червня 2017 року заарештувала бійця Нацгвардії Віталія Марківа, якого прокуратура міста Павія (регіон Ломбардія) обвинувачує в умисному вбивстві фотографа Роккеллі.

Натомість, за даними українського слідства, загибель двох журналістів сталася внаслідок артобстрілу з боку російсько-терористичних військ.

Генеральна прокуратура України також повідомила, що Роккеллі перебував у зоні бойових дій без належного узгодження з владою України.

 

Італійський скульптор отримав орден “За заслуги” за пам’ятник жертвам Голодомору

Італійський скульптор Армандо Лекка отримав державну нагороду України – орден “За заслуги” ІІІ ступеня – за виготовлення пам’ятника жертвам  Голодомору 1932-33 рр. в Україні, встановленого на італійському острові Сардинія у місті Кальярі.

Урочисто вручив нагороду посол України в Італії Євген Перелигін, повідомляє  сайт  української дипустанови.

“24 лютого 2018 року на Сардинії, в присутності мера м.Дечімоманну, місцевої влади, української громади та численних італійських друзів, відбулось урочисте, надзвичайно тепле й дружнє вручення Послом України в Італії державної нагороди України ордена “За заслуги” ІІІ ступеня італійському скульптору, автору монумента Голодомору 1932-33 рр., встановленого в м. Кал’ярі, пану Армандо Лекка”, – повідомили в посольстві.

Під час церемонії нагородження більшість виступаючих відзначали те, що скульптор Армандо не лише вклав у монумент душу, але й трансформував у камені ставлення народу Сардинії до страшної трагедії українського народу.

“Державна нагорода України – це не тільки висока оцінка майстерності, але й відзнака важкої праці скульптора, завдякі якій тема Голодомору постійно присутня на теренах Сардинії та Італії”, – відзначили у дипустанові.

Нагадаємо, на італійському острові Сардинія у місті Кальярі 17 грудня 2016 року відкрили перший пам’ятник в Італії жертвам Голодомору 1932-1933 років. Монумент встановили серед оливкових дерев у центральному парку Монте Кларо.

Скульптура у формі п’яти жіночих фігур висотою понад 2 метри і шириною 65 сантиметрів виготовлена із каменю жовтого трахіту, що, за задумом митця, символізує колір пшениці.

 

У Києві покажуть фільм про зникнення архітектурних пам’яток

Прем’єрні покази документального фільму “Зберегти не можна зруйнувати” та публічні обговорення проблеми зникнення архітектурних пам’яток в Україні відбудуться у Києві 28 лютого та 1 березня.

Про це Укрінформу повідомили організатори заходів – ініціатори проекту “Ctrl+S. Закон на захисті культурної спадщини”.

“Фільм “Зберегти не можна зруйнувати” розповідає про стан архітектурної спадщини в Києві та в Україні. У рік, оголошений у Європі та в Україні роком культурної спадщини, харківські активісти шукають однодумців для захисту архітектурних пам’яток. Ініціатори проекту “Ctrl+S. Закон на захисті культурної спадщини” ставлять перед собою мету запропонувати уряду зміни до законодавства, які мінімізують корупцію у сфері збереження пам’яток архітектури та історії. На їхню думку, така ініціатива позитивно відіб’ється і на культурному середовищі міста, і на його жителях”, – ідеться в повідомленні.

Як зазначається, одним з інструментів проекту став фільм-дослідження “Зберегти не можна зруйнувати”, який знімався у Києві та ще в дев’ятьох містах України.

Дослідження проблеми у вигляді документального фільму дало змогу показати весь масштаб проблеми. У 10 містах України знімальна група записала інтерв’ю з 50-ма експертами. Це, зокрема, представниця громадської організації #SAVEANDRIYVSKIYUZVIZ Ольга Рутковська, заслужений архітектор України Руслан Кухаренко, директор Українського державного інституту культурної спадщини Ольга Пламеницька, реставратор Аліна Мигидюк. Стрічка містить коментарі  представників влади, зокрема міністра культури Євгена Нищука та народного депутата Ігоря Луценка. Також документалісти поспілкувалися з активістами, архітекторами, реставраторами і чиновниками в Харкові, Дніпрі, Полтаві, Одесі, Івано-Франківську, Львові та Ужгороді. Важливою була думка зарубіжних експертів із Німеччини, Польщі, Росії.

У Києві зйомки відбувалися у вересні. У кадр потрапили більше десяти відомих архітектурних пам’яток, зокрема Андріївський узвіз, Гостиний двір, Замок барона Штейнгеля і Будинок зі зміями.

Найгарячіші обговорення нині точаться навколо Андріївського узвозу. Згідно з наказом Міністерства культури від 23 березня 2017 року, в буферну зону об’єктів ЮНЕСКО Софійського собору та Києво-Печерської лаври увійшла й частина Андріївського узвозу. Відтепер будівництво на цій території заборонено. Однак забудовників це не зупиняє: споруджується окремий комплекс ПП “Маркон” на Замковій горі; відбувається будівництво і на території замку Річарда.

Активісти ініціативи #SAVEANDRIYVSKIYUZVIZ вважають, що тимчасовий мораторій на будь-які роботи та аудит поточних об’єктів допоможе зберегти Андріївський узвіз у теперішньому вигляді.

Відкриті покази та обговорення відбудуться 28 лютого: 12:00 – Київський університет будівництва й архітектури, аудиторія 101, вул. Преображенська, 2; 17:00 – Товариство охорони пам’яток історії та культури України, громадська лабораторія “Час надбання”, вул. Лаврська, 9.

А також 1 березня: 15.00 – Будинок кіно, вул. Саксаганского, 6. Синій зал.

За задумом організаторів проекту, фільм “Зберегти не можна зруйнувати” стане приводом для широкої дискусії про причини і засоби вирішення спільної для всіх міст проблеми – втрати історичних будівель, а іноді й цілих районів. Покази та дискусії вже відбулися у Харкові та Полтаві.

 

КСУ визнав неконституційним мовний закон Ківалова- Колесніченка

КСУ під час засідання 28 лютого ухвалив рішення, відповідно до якого ухвалений у 2012 році Закон „Про засади державної мовної політики“ визнається таким, що не відповідає Конституції України.

Про це повідомив Укрінформу працівник Конституційного суду.

“Конституційний суд під час засідання 28 лютого визнав неконституційним так званий мовний закон “Ківалова-Колесніченка”, – зазначив співрозмовник.

Водночас на  сайті КСУ  оприлюднено інформацію, що 28 лютого на пленарному засіданні Великої палати Конституційного суду України було ухвалено Рішення Конституційного суду України № 2-р/2018 у справі за конституційним поданням 57 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України „Про засади державної мовної політики“.

У коментарі Укрінформу заступник керівника Управління комунікації та зв’язків зі ЗМІ суду Світлана Папаяні повідомила, що повний текст рішення буде оприлюднений на сайті КСУ найближчим часом.

Як повідомлялося, Закон “Про засади державної мовної політики”, який внесли народні депутати Вадим Колесніченко та Сергій Ківалов, був ухвалений, підписаний та набув чинності у 2012 році. У лютому 2014 року Верховна Рада скасувала закон про регіональні мови, однак після цього в. о. президента Олександр Турчинов відмовився підписувати це рішення.

Відтак закон досі чинний. Закон передбачає можливість офіційної двомовності в регіонах, де чисельність національних меншин перевищує 10 відсотків.

Ухвалення цього закону у 2012 році спричинило мітинги та акції протесту. Після набуття чинності закону низки обласних та місцевих рад визнали російську мову регіональною. Окрім того, регіональною у західних областях було визнано угорську мову, молдовську та румунську.

Як відомо, 57 нардепів звернулися до Конституційного суду з вимогою визнати закон Ківалова-Колесніченка неконституційним ще у 2014 році.

У грудні 2017 року Конституційний суд України перейшов до закритої частини пленарного засідання для подальшого обговорення й ухвалення рішення щодо конституційного подання.

 

КС оприлюднив рішення про мовний закон Ківалова-Колесніченка

Конституційний Суд визнав неконституційним закон «Про основи державної мовної політики» через порушення народними депутатами процедури його ухвалення.

Відповідний текст рішення розміщено на  сайті  суду – Укрінформ.

«Конституційний Суд дійшов висновку, що порушення конституційної процедури розгляду та ухвалення проекту закону №9073 під час його прийняття в цілому на вечірньому пленарному засіданні ВерховноїРади 3 липня 2012 року мали системний характер та істотно вплинули на остаточний результат прийняття закону. Викладене є підставою для визнання закону неконституційним згідно частини першої ст. 152 Конституції України», – йдеться у рішенні суду.

Аналіз матеріалів справи, зазначається у рішенні,  дає підстави вважати, що процедура розгляду та ухвалення закону відбулася без підготовленого до другого читання проекту закону у вигляді порівняльної таблиці, а також висновку комітету щодо нього під час розгляду та ухвалення.

Крім того, проект закону включили до порядку денного без зазначення повної назви, реєстраційного номера, редакції та ініціаторів внесення. Також народні депутати під час ухвалення закону «Про основи державної мовної політики» перебували у місцях, які унеможливлюють особисте голосування. До того ж народні депутати за цей закон голосували картками інших депутатів.

У рішенні йдеться, що КСУ дослідив свідчення народних депутатів 6 скликання ВР та матеріали справи, зокрема, стенограму вечірнього засідання парламенту 3 липня 2012 року. Також КСУ врахував інформацію від Державної прикордонної служби щодо перетину кордону 3 липня 2012 року народними депутатами, голоси яких були зараховані як присутніх на вечірньому засіданні парламенту. До того ж КСУ врахував інформацію щодо лікарняних листів народних депутатів, голоси яких були зараховані на підтримку закону, відеозапис пленарного засідання ВР і дані про результати письмової реєстрації на засіданні.

Таким чином КСУ визнав  закон неконституційним і таким  що втрачає чинність з моменту ухвалення відповідного рішення 28 лютого 2018 року.

Суддею-доповідачем у справі виступав Ігор Сліденко.

Як повідомляв Укрінформ, закон “Про основи державної мовної політики” (так званий закон Ківалова-Колесніченка) набув чинності у 2012 році. Він передбачав можливість офіційної двомовності в регіонах, де чисельність національних меншин перевищує 10 відсотків.

Ухвалення закону у 2012 році спричинило мітинги та акції протесту. Після набуття ним чинності низки обласних та місцевих рад визнали російську мову регіональною. Окрім того, регіональною у західних областях було визнано угорську мову, молдовську та румунську.

57 народних депутатів звернулися до Конституційного Суду з вимогою визнати «закон Ківалова-Колесніченка» неконституційним ще у 2014 році.

Як повідомляв Укрінформ, Конституційний Суд 28 лютого визнав закон “Про основи державної мовної політики” (так званий закон Ківалова-Колесніченка) таким, який не відповідає Конституції України.

 

Кириленко: Варто приймати новий закон про українську мову

Віце-прем’єр-міністр з гуманітарних питань В’ячеслав Кириленко висловився за ухвалення нового закону про українську мову.

Про це він написав у  Twitter – Укрінформ.

“Ганебний “закон” Колесніченка-Ківалова скасовано вдруге! Тепер уже і Конституційним Судом! Не треба зупинятися – тепер слід приймати новий закон про українську мову! Який нарешті реалізує державний статус  української мови, як це і передбачено Конституцією України! Це треба зробити!” – написав він.

Як повідомляв Укрінформ, Конституційний Суд 28 лютого визнав закон про “Про основи державної мовної політики” (так званий закон Ківалова-Колесніченка) таким, який не відповідає Конституції України.

Цей закон набув чинності у 2012 році. Він передбачає можливість офіційної двомовності в регіонах, де чисельність національних меншин перевищує 10 відсотків.

Ухвалення закону у 2012 році спричинило мітинги та акції протесту. Після набуття ним чинності низки обласних та місцевих рад визнали російську мову регіональною. Окрім того, регіональною у західних областях було визнано угорську мову, молдовську та румунську.

57 народних депутатів звернулися до Конституційного Суду з вимогою визнати “закон Ківалова-Колесніченка” неконституційним ще у 2014 році.

 

Президентський законопроект про нацбезпеку з’явився на сайті Ради

У Верховній Раді 28 лютого зареєстровано законопроект №8068 “Про національну безпеку України”.

Ініціатором законодавчої ініціативи виступив Президент України Петро Порошенко, повідомляється на  сайті парламенту – Укрінформ.

“Метою проекту закону є визначення механізмів керівництва у сфері  національної безпеки та оборони, унормування структури і складу сектору безпеки і оборони, системи управління, координації та взаємодії його органів, запровадження комплексного підходу до планування у сфері національної безпеки і оборони для забезпечення сталого та ефективного цивільного демократичного контролю над органами та формуваннями сектору безпеки і оборони,” – йдеться у пояснювальній записці до законопроекту.

Цей документ розроблено на виконання положень Стратегії національної безпеки України, затвердженої Указом Президента України від 26 травня 2015 року № 287. Цією Стратегією передбачено здійснення комплексного вдосконалення законодавства з питань національної безпеки і оборони України, унормування структури і складу сектору безпеки і оборони, системи управління, координації та взаємодії його органів, удосконалення державної системи стратегічного планування, якісне вдосконалення системи демократичного цивільного контролю над органами сектору безпеки і оборони, посилення парламентського контролю у цій сфері.

Розробники законопроекту уточнюють, що чинне законодавче регулювання відносин у сфері національної безпеки має серйозні недоліки.

Зокрема, акцентується на тому, що законом України “Про основи національної безпеки України” недостатньо чітко визначена сфера національної безпеки. Як загрози національній безпеці закріплені різні негативні чинники розвитку суспільства та держави, попри те, що їх подолання не може бути забезпечене діяльністю органів сектору безпеки. Закріплений на законодавчому рівні перелік загроз національній безпеці України та заходів реагування на них не відповідає практикам держав – членів Європейського Союзу та НАТО, ускладнює визначення пріоритетів державної політики у сфері національної безпеки та вчасну реакцію на зміни безпекової ситуації.

У цьому ж Законі також відсутнє чітке розмежування повноважень державних органів, насамперед органів сектору безпеки, що ускладнює міжвідомчу координацію, зокрема за умов тривалої агресії проти України, яка частково здійснюється у т.зв. гібридних проявах.

Невиправданим є розділення Законів України “Про основи національної безпеки України” та “Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави”, оскільки забезпечення цивільного демократичного контролю є невід’ємною складовою реалізації державної політики у сфері національної безпеки.

При цьому звертається увага на те, що закон “Про організацію оборонного планування” забезпечує регулювання планування у сфері оборони. Водночас існує необхідність законодавчого врегулювання планування у сфері цивільної безпеки та його узгодження з процесами планування у сфері оборони. Також потребують нормативного закріплення зв’язок між рішеннями вищих органів державної влади у сфері національної безпеки, діяльністю органів сектору безпеки, спрямованих на їх реалізацію, та виділенням відповідних ресурсів для забезпечення такої діяльності, спеціальні процедури парламентського контролю за процесами планування у сфері національної безпеки.

Законопроект №8068 “Про національну безпеку України” містить п’ять розділів. Зокрема у розділі ІІ закріплюються правові засади та принципи державної політики у сфері національної безпеки і оборони, фундаментальні національні інтереси України, серед яких – забезпечення державного суверенітету і територіальної цілісності, інтеграція України в європейський політичний, економічний, правовий простір, набуття членства в Європейському Союзі та в Організації Північно-Атлантичного договору.

Розділ ІІІ визначає засади та механізми цивільного демократичного контролю, повноваження у здійсненні такого контролю законодавчої, виконавчої й судової влади, органів місцевого самоврядування та громадянського суспільства.

Розділ IV визначає склад сектору безпеки і оборони та правовий статус основних органів, що входять до його складу, а також управління та координацію у сфері національної безпеки.

Розділ V регулює планування у сфері національної безпеки і оборони, визначає основні документи довгострокового планування, зокрема Стратегію національної безпеки України, Стратегію воєнної безпеки України, Стратегію громадської безпеки та цивільного захисту України, Стратегію розвитку оборонно-промислового комплексу України, Стратегію кібербезпеки України, Національну розвідувальну програму, також порядок їх формування та реалізації у документах середньострокового та короткострокового планування.

Прогнозується, що прийняття відповідного закону дозволить підвищити ефективність реалізації державної політики у сфері національної безпеки, сприятиме гарантуванню надійного цивільного демократичного контролю над сектором безпеки і оборони України, зокрема з боку Верховної Ради України та громадянського суспільства, зростанню ефективності координації діяльності органів сектору безпеки і оборони для забезпечення своєчасного та належного реагування на загрози національній безпеці України, покращенню якості управління ресурсами, спрямованими на забезпечення національної безпеки, обмеженню невиправданого дублювання безпекових спроможностей, зниженню корупційних ризиків у процесі матеріального забезпечення діяльності органів сектору безпеки і оборони.

Відкриваючи ранкове пленарне засідання 28 лютого, Голова Верховної Ради України Андрій Парубій зауважив, що цей законопроект є важливим як для реформи сектору безпеки, так і для вступу України до НАТО. Спікер невідкладно направив його на розгляд профільному комітету.

 

Розвідка США має докази втручання Росії у вибори в 7 штатах – NBC

Американська розвідка має докази того, що підтримувані Росією агенти порушили роботу виборчих систем та вебсайтів у сімох штатах: Алясці, Аризоні, Каліфорнії, Іллінойсі, Техасі, Флориді та Вісконсіні.

Про це повідомляє  DW  з посиланням на телеканал NBC News, який отримав інформацію від неназваних посадовців.

Втручання зафіксували ще до виборів 2016 року, проте спецслужби не повідомили про це керівництву штатів.

За даними мовника, президент Барак Обама в останні дні на посаді замовив звіт розвідки, який підсумував місяці роботи та дійшов висновку, що у сімох штатах російські агенти втрутилися в роботу виборчих систем чи баз даних. Утім, усі чиновники на федеральному чи регіональному рівні заперечують, що результати голосування були якимось чином змінені через російське втручання, зазначає NBC News. Міністерство національної безпеки та штати часто озвучували різні твердження щодо масштабу російського втручання на виборах 2016 року.

Нещодавно Білий дім визнав, що Росія не лише намагалася втручатися, а й фактично втручалася у  американські президентські  вибори 2016 року. Утім, кажуть там, це не вплинуло на їхні результати. Паралельно триває розслідування справи про імовірні зв’язки Дональда Трампа з Росією. Днями у ній з’явився новий фігурант – стало відомо про звинувачення, які висунув спецпрокурор Роберт Мюллер щодо 33-річного адвоката з Лондона Алекса ван дер Звана.

 

Грошей на Суспільне вистачить лише до квітня — Лебедєва

Грошей, виділених з Держбюджету на фінансування Суспільного мовлення у 2018 році, вистачить лише до квітня-червня.

На цьому наголосила голова Наглядової ради ПАТ “НСТУ” Тетяна Лебедєва під час круглого столу “Моделі фінансування суспільного мовлення: міжнародний досвід і український контекст”, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Коли ми почули доповідь правління ПАТ “НСТУ” щодо планів на 2018 рік, стало зрозуміло, що ті гроші, які сьогодні держава виділила на  Суспільне телерадіомовлення, – а це не аналог УТ-1, це великий конгломерат, три загальнонаціональні телеканали, 26 регіональних філій, це три канали радіо, – закінчаться десь у квітні-червні, й існує дуже реальна небезпека, що після квітня сигнал буде припинено. Тобто не залишиться грошей на трансляцію”, – сказала Лебедєва.

За її словами, на НСТУ багато чого було зроблено, що засвідчив звіт правління за минулий рік, але всі ці здобутки зводяться нанівець, якщо зникне сигнал.

“Якщо цей сигнал зникне, то всі наші здобутки просто будуть перекреслені і треба буде констатувати, що реформа не відбулась, Суспільного в Україні немає і ми будемо приставати до клубу держав, у яких державне фінансування і державний контроль над медіа, тобто недемократичних держав, або залишимось взагалі лише з комерційним, яке сьогодні навряд чи влаштовує людей, які замислюються про завтрашній день і про перспективи нашої країни… Якщо не буде нічого мінятися, то і реформа не відбудеться. А це втрата і для майбутнього країни, і для її міжнародного іміджу”, – зазначила голова Наглядової ради ПАТ “НСТУ”.

Як відомо, у держбюджеті на 2018 рік на фінансову підтримку ПАТ “НСТУ” закладено лише 776 мільйонів гривень, що вдвічі менше за передбачену законодавством суму, яка мала би в 2018 році становити не менше 0,2 % видатків загального фонду держбюджету України за попередній рік, що складає не менше 1,539 млрд грн.

 

Аласанія хоче нової моделі фінансування для Суспільного

Суспільне мовлення в Україні потребує нової моделі фінансування, що буде достатнім, надійним і вільним від політичного втручання.

На цьому наголосив голова правління ПАТ “НСТУ” Зураб Аласанія під час круглого столу “Моделі фінансування суспільного мовлення: міжнародний досвід і український контекст”, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Сьогоднішнє завдання полягає в тому, щоб обговорити нове фінансування суспільних мовників світу і, можливо, знайти рішення для українського Суспільного мовника. Згідно з законом про Суспільне телебачення і радіомовлення держава має забезпечувати належне фінансування НСТУ, яке передбачається окремим рядком у держбюджеті та становить не менше 0,2% видатків загального фонду держбюджету України за попередній рік. В нашому випадку абсолютна цифра на 2018 рік мала би становити 1,539 млрд грн, або 53 млн доларів. За фактом вона становить 776 млн грн, або 27 млн доларів… Внаслідок такого фінансування НСТУ буде змушене вже у квітні зупинити трансляцію всіх без винятку аналогових передавачів, а також значної кількості цифрових і супутникових. Щодо виробництва контенту, то тепер це навіть не 3%, а 0,45% на виробництво продукту”, – сказав  Аласанія. 

Він уточнив, що компанія перебуває в процесі реформування, і майже всі кошти йдуть на її утримання –  оплату праці, трансляції, на капітальні видатки, послуги, комунальні платежі тощо, і “співвідношення власного утримання і виробництва контенту – ганебне”.

“Судячи з тенденції фінансування по роках, саме в останній рік, коли розпочалася повноцінна структурна реформа мовника, коли закладаються основи нового суспільства, коли належне фінансування стає інвестицією в майбутнє, влада, керуючись політичними мотивами, застосовує фінансовий інструмент для ніжного придушення Суспільного. Саме тому так важливо почати пошук альтернативних шляхів фінансування для убезпечення незалежності Суспільного мовника”, – зазначив голова правління ПАТ “НСТУ”.

Як додала заступник голови Наглядової ради ПАТ “НСТУ” Світлана Остапа, нині аудиторія Суспільного передусім очікує від нього оновлення контенту, і саме на це не вистачає коштів.

“Нам, щоб завоювати довіру, треба новий контент. На ту суму, яка наразі є в бюджеті, його створити неможливо. Майже всі нові програми, які у нас є, створюються фактично за рахунок донорських коштів…. Звичайно, ми хочемо виробити таку модель у наших реаліях, щоб не було підозри, що хтось вручну керує, давати гроші чи не давати. Але те, як ухвалювався бюджет для Суспільного мовлення цього року, залишає підозри, що зменшення бюджету було свідомим і робилося вручну”, – вважає Остапа.

 

Глава Пентагону звинуватив Росію у прагненні перекроїти світові кордони

Міністр оборони США Джеймс Меттіс звинуватив Росію у прагненні перекроїти міжнародні кордони, а також отримати можливість вдаватися до права вето щодо прийнятих європейцями дипломатичних, економічних і безпекових рішень.

Про це він заявив на зустрічі в Пентагоні з колегою з Чорногорії Предрагом Бошковичем, йдеться на сайті  Міністерства оборони США – Укрінформ.

“Сполучені Штати раді називати вас (Чорногорію – ред.) нашим союзником, тому що ми стоїмо пліч-о-пліч разом з нашими союзниками членами НАТО проти спільних загроз безпеці. Проти цього виступає  Росія, яка прагне силою перекроїти міжнародні кордони, а також отримати можливість вдаватися до права вето щодо прийнятих європейцями дипломатичних, економічних рішень і рішень в області безпеки”, – сказав Меттіс.

Глава Пентагону також привітав Чорногорію зі вступом у НАТО. Меттіс та Бошкович обговорили можливості зміцнення відносин у сфері борони між США та Чорногорією та вирішення проблем безпеки.

За словами речниці Пентагону Дани Уайт, американський міністр подякував Чорногорії за підтримку, надану після нещодавнього нападу на посольство США в чорногорській столиці Подгориці.

Раніше повідомлялося, що у ніч на 22 лютого у Чорногорії невідомий кинув гранату в бік посольства США, а потім підірвався сам.

Посольство оголосило  загрозу для громадян США  і рекомендувало їм уникати території біля будівлі дипмісії. Крім того, відомство попросило уникати місць великих скупчень людей та використовувати надійні методи для особистої безпеки.

 

Європейські ліберали агітують за “розмороження” відносин з Росією

У Європарламенті політична група Альянсу лібералів та демократів (ALDE) представила стратегію можливого відновлення відносин між Євросоюзом та Росією.

Про це заявив у середу лідер політичної групи лібералів у ЄП бельгійський політик Гі Верховстадт, повідомляє власний кореспондент Укрінформу у Брюсселі.

«Євросоюз потребує більшого, ніж спільну позицію відносно санкцій. Нам треба мати проактивну стратегію, щоб вивести відносини ЄС-Росія  із нинішнього глухого кута та спонукати Росію розпочати поводитися відповідальніше», – заявив Верховстадт.

Він пояснив, що йдеться про стратегію «відносин на засадах умов», щоб «російські громадяни не страждали від санкцій, уведених проти режиму».

Тому європейські ліберали пропонують процес відновлення відносин з Росією, виходячи з чотирьох основоположних питань.

Зокрема, щодо можливості для громадян: візові заборони для російського офіційних осіб повинні продовжуватися, але росіяни не повинні бути жертвами санкцій.

Друга, економічна складова стратегії, полягає у тому, що можливості для інвестицій повинні бути відкритими, за умови, що РФ дотримуватиметься міжнародного права та своїх зобов’язань у рамках ОБСЄ і Ради Європи.

Як наголошується, Росія повинна сприяти вирішенню «заморожених конфліктів» на сході Європи, а створення зони вільної торгівлі між Лісабоном і Владивостоком має бути «довготерміновою метою».

У частині безпеки європейські ліберали вимагають застосовувати відносно РФ усі механізми, щоб примусити її дотримуватися міжнародного права.

Четверта умова пов’язана із політичним процесом, який має спонукати Росію до виконання Європейської конвенції прав людини.

 

Асоціація з ЄС: у Раді презентували дорожню карту на два роки

У Верховній Раді презентували Дорожню карту законодавчого забезпечення виконання Угоди про асоціацію з ЄС, розраховану на 2018-2019 роки.

Презентація відбулася за участю Голови ВР Андрія Парубія, Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана, голови представництва ЄС в Україні Х’юга Мінгареллі та керівників парламентських комітетів, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Це план на довготривалу перспективу, до 2019 року… Я переконаний, що  Верховна Рада України, парламент цього скликання, парламент постмайданний, розуміє важливість тих зобов’язань, які стоять перед нами. Я переконаний, що ми зможемо пройти цей шлях євроатлантичної інтеграції”, – наголосив спікер.

Дорожня карта являє собою пакет із 57 законопроектів, які мають бути розглянуті в парламенті протягом двох років. Їх можна поділити на три блоки: підготовлені до розгляду у сесійній залі; ті, які потребують додаткового опрацювання та уточнення позицій перед внесення на розгляд у сесійну залу; і законопроекти, щодо яких тривають політичні консультації.

Зокрема, із загальної кількості законопроектів 20 уже підготовлені до розгляду. Вони поділяються на кілька тематичних блоків залежно від сфери реалізації: політичний діалог, національна безпека та оборона, інтелектуальна власність, технічні бар’єри в торгівлі, митні питання, фінансові послуги, енергетика та енергозалежність, підприємництво. Окрім того, у цей список також включені законопроекти з сільського господарства, цінних паперів, щодо регулювання цінних паперів та довкілля.

Під час презентації Дорожньої карти Парубій наголосив, що законопроекти з цього списку мають виноситися на розгляд парламенту кожного пленарного тижня.

“Кожного пленарного тижня як мінімум по 2-3 законопроекти необхідно ставити в порядок денний і підтримувати їх у залі”, – підкреслив спікер.

Голова ВР наголосив, що євроатлантична інтеграція є головним стратегічним завданням для Верховної Ради нинішнього скликання.

 

Велика приватизація – 2018: Фонд держмайна переносить терміни

ФДМУ переніс на травень 2018 року приватизацію Одеського припортового заводу, Запорізького алюмінієвого комбінату, яка мала відбутися у лютому 2018 року.

Про це йдеться в наказі Фонду держмайна України, який оприлюднено  у “Відомостях приватизації” від 28 лютого (№18) – Укрінформ.

Так, у травні планується виставити на продаж 99,567% акцій АТ «Одеський припортовий завод» та 68,009% акцій ПАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат».

У жовтні буде виставлено на продаж 50,005% ВАТ «Оснастка».

Як повідомляв Укрінформ, у грудні 2017 року  Фонд державного майна  України затвердив план-графік приватизації великих підприємств України на 2018 рік. Згідно з ним, у січні 2018 року мали бути виставлені на конкурс два об’єкти – ВАТ “Оснастка” і ПрАТ “Херсонська ТЕЦ” (99,833%).

Проте дата продажу Херсонської ТЕЦ наразі невідома. У середині лютого 2018 року Фонд державного майна України визначив початкову вартість і умови продажу Херсонської ТЕЦ. У порівнянні з попередньою спробою приватизації підприємства, ціну було знижено удвічі.

У січні 2018 року стало також відомо, що робоча група з підготовки рекомендацій і пропозицій до проектів рішень Кабінету Міністрів України з приватизації та умов продажу об’єктів держвласності може розглянути умови приватизації Одеського припортового заводу протягом місяця.

Щодо пакету акцій ВАТ “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат” у розмірі 68,01%, то він перебував у власності кіпрської компанії “Velbay Holdings Limited”, яку пов’язують з російською компанією “РусАл” Олега Дерипаски. 10 червня 2017 року суд повернув у державну власність пакет акцій ПАТ “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат” загальною номінальною вартістю більше 105 млн гривень, що становить 68,01% статутного фонду товариства.

 

Схеми Курченка: суд виніс 4 вироки і конфіскував “Лагуну-Рені”

Райсуд Одеси виніс вироки чотирьом фігурантам “схем Курченка”, а щодо терміналу “Лагуна-Рені” вартістю понад 100 мільйонів гривень застосовано спецконфіскацію.

Про це сьогодні заявив на брифінгу прокурор Одеської області Олег Жученко, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Суд встановив, що колишній керівник і три підлеглі співробітники товариства з обмеженою відповідальністю «Лагуна-Рені» діяли у складі злочинної організації під керівництвом  Сергія Курченка, сприяючи умисному ухиленню від сплати обов’язкових платежів. Підсудні організовували складання завідомо неправдивих офіційних документів і вносили неправдиві відомості, а також були пособниками у зловживанні службовим становищем. Однак уклали з прокурором – процесуальним керівником у справі угоду – про визнання винуватості та сприяли розкриттю злочину, що було враховано судом при винесенні їм вироків”, – зазначив Жученко.

Вироком суду чотирьох підсудних позбавлено волі на термін 5 років з іспитовим терміном в 1 рік, а також на 1 рік позбавлення права обіймати матеріально відповідальні посади.

За результатом розгляду клопотання прокуратури Одещини вироком Київського райсуду також застосовано спеціальну конфіскацію на користь держави майнового комплексу терміналу «Лагуна-Рені» орієнтовною вартістю понад 100 мільйонів гривень.

Як встановлено у рамках розслідування, здійсненого зусиллями співробітників прокуратури Одещини, органів Національної поліції в Одеській області, Управління Служби безпеки України в області та Головного управління Державної фіскальної служби в області, ТОВ «Лагуна-Рені» придбано у 2012 році членами злочинної організації та використовувалося для маскування злочинів щодо ухилення від сплати податків під виглядом фіктивного вивезення нафтопродуктів.

Триває досудове розслідування у кримінальному провадженні, пов’язаному з кримінальною “схемою Курченка”, завдяки якій до держбюджету свого часу не надійшло 1 мільярд 200 мільйонів гривень обов’язкових платежів.

 

Ключові інфраструктурні законопроекти України відповідають європейським нормам – ЄС

Ключові законопроекти у галузі інфраструктури України більш як на 80% відповідають нормам європейського законодавства. Водночас законопроект «Про внутрішній водний транспорт» має бути доопрацьований.

Таку думку висловили європейські експерти за результатами засідання Проектів з технічної допомоги ЄС щодо таблиць відповідності законопроектів законодавству ЄС за участю заступника міністра інфраструктури України з питань євроінтеграції Віктора Довганя,  інформує  прес-служба Мінінфраструктури – Укрінформ.

Під час засідання учасники обговорили законопроект про внутрішньо-водний транспорт, про залізничний транспорт, про перевезення небезпечних вантажів та два законопроекти про автомобільний транспорт. Європейські експерти підтвердили, що всі законопроекти більш ніж на 80% відповідають нормам законодавства  Європейського Союзу  та підтримали прийняття їх Верховною Радою України.

Щодо законопроекту №2475-а «Про внутрішній водний транспорт», експерти ЄС запропонували доопрацювати його в Комітеті транспорту Верховної Ради та відправити на повторне перше читання.

Довгань наголосив, що прийняття зазначених законопроектів є необхідною умовою виконання умов Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом у цьому році.

Як повідомлялося, у вівторок 27 лютого Верховна Рада України не ухвалила в першому читанні законопроект “Про внутрішній водний транспорт” №2475а та альтернативний йому №2475а-3, відправивши їх на доопрацювання.

 

Манафорт порадив “ПР” перейменуватися в “Опоблок” після втечі Януковича – Bloomberg

Колишній політтехнолог “Партії регіонів” і екс-глава передвиборчого штабу президента США Дональда Трампа Пол Манафорт після втечі Віктора Януковича до Росії почав консультувати “Опозиційний блок”.

Про це повідомляє  Bloomberg – Укрінформ.

“Манафорт повернувся до України через кілька місяців після того, як Янукович був повалений, а Росія анексувала Крим, та порадив колишній президентській “Партії регіонів” перейменуватися в універсальну партію – “Опозиційний блок”, – яка б могла бути голосом росіян на сході”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що Манафорт 17 разів приїздив до України в 2014 і 2015 роках для роботи на виборах.

Як підкреслює видання, ці поїздки були здійснені значно пізніше, ніж було вказано в попередніх обвинувальних висновках про лобістську діяльність американського політконсультанта.

За словами джерел, знайомих із ситуацією, ці поїздки принесли  Манафорту  менший прибуток, оскільки Янукович утік до Росії. Видання повідомляє, що за даними одного з лідерів “Опозиційного блоку” Нестора Шуфрича, за роботу на парламентських виборах в Україні в 2014 році, де Манафорт провів щонайменше місяць, консультуючи лідерів партії, він отримав близько 1 мільйона доларів.

Крім того, джерела повідомили виданню, що Манафорту не заплатили за частину його роботи на українських виборах наприкінці 2015 року.

Як повідомлялося, Манафорт є центральною фігурою в розслідуванні спеціального радника Роберта Мюллера про можливу змову між командою Дональда Трампа і Росією, зокрема через численні зв’язки Манафорта з росіянами і його роботу з екс-президентом Януковичем

 

“Кримський марафон” сплатив штрафи ще трьом учасникам одиночних пікетів

У Криму громадський рух “Кримський марафон” сплатив штрафи, присуджені окупаційними судами, ще трьом учасникам одиночних пікетів, масові процеси над якими окупаційна влада влаштувала 18 грудня 2017 року.

Про це на своїй сторінці у  Facebook  повідомляють активісти “Кримської солідарності” – Укрінформ.

“18 грудня 2017 року в Криму відбулися масові суди над пікетниками і за трьох із них сплачено штраф. Я був захисником одного з них. Штраф був 10 тисяч”, – повідомив активіст “Кримської солідарності” Енвер Алімов.

За його словами, сума, необхідна для сплати  штрафів, призначених кримськими “судами” учасникам одиночних пікетів, була зібрана за один місяць. Штрафи по 10 тисяч рублів внесли за Мустафу Расіова, Ельдара Алієва та Асана Сеітхалілова.

Як повідомлялося, 14 жовтня 2017 року в окупованому Росією Криму більше 100 осіб вийшли на одиночні пікети з плакатами “Кримські татари – не терористи”, висловлюючи, таким чином, протести і незгоду із затриманнями, арештами і тортурами кримських татар у Криму. 18 грудня 2017 року влада у Криму провела одночасно близько 100 так званих судів, в результаті яких пікетників засудили до штрафів у розмірі від 10 до 15 тис. рублів.

Загальна сума штрафів, що стягувалися, становила близько одного мільйона рублів. Десятки тисяч людей у Криму після незаконного призначення окупантами штрафів підключилися до “Кримського марафону” для збору коштів на оплату штрафів.

 

Стокгольмський арбітраж вирішив, що Газпром винен Нафтогазу $ 2,56 мільярда

Стокгольмський арбітраж зобов’язав Газпром сплатити на користь Нафтогазу 4,63 мільярда доларів за недопоставку погоджених обсягів газу для транзиту.

Про це повідомив Нафтогаз України у  своєму Фейсбуці – Укрінформ.

“За підсумками сьогоднішнього слухання Нафтогаз у Стокгольмі домігся компенсації у сумі 4,63 млрд дол. за недопоставку Газпромом погоджених обсягів газу для транзиту”, – йдеться у повідомленні..

Таким чином, за підсумками двох арбітражних проваджень Газпром винен Нафтогазу 2,56 млрд дол.

Водночас повідомляється, що Арбітражний суд відхилив вимоги Газпрому щодо штрафів за начебто незаконно відібрані Нафтогазом обсяги транзитного газу.

Як повідомляв Укрінформ, у листопаді 2017 року Стокгольмський арбітраж переніс граничні терміни ухвалення рішень у справах між НАК “Нафтогаз України” та російським Газпромом на кінець грудня 2017 року та кінець лютого 2018 року через те, що російська компанія подала апеляцію на окреме рішення арбітражу щодо контракту на поставку газу.

На сьогодні між Нафтогазом та Газпромом діє два контракти: на постачання газу та на його транзит територією України. У 2014 році у Стокгольмі були ініційовані провадження щодо кожного з них.

Зокрема, у транзитному спорі йдеться про недопостачання та недоплату за послуги транзиту в 2009-2016 роках.

Як повідомляли у Нафтогазі, транзитний контракт передбачає, що у разі зміни умов формування транзитних тарифів у Європі Україна має право вимагати перегляду тарифу. Після підписання контракту був прийнятий так званий Третій енергопакет, і умови формування транзитних тарифів в Європі суттєво змінилися.

Тому Нафтогаз і вимагає привести транзитний тариф у відповідність до європейських умов. Газпром відмовляється переглядати тариф вже понад 5 років. Саме через це Нафтогаз звернувся до Стокгольмського арбітражу.

НАК також вимагає привести транзитний контракт у відповідність до європейського законодавства, яке Україна імплементувала у зв’язку з приєднанням до Енергетичного співтовариства.

У цій справі Нафтогаз вимагає стягнути з Газпрому 12,3 млрд дол., зустрічна вимога російської компанії – 0,007 млрд дол.

 

Президент привітав Україну з історичною перемогою в Стокгольмі

Президент України провів зустріч з командою НАК “Нафтогаз України”, яка доповіла Главі держави про остаточне рішення Стокгольмського Арбітражу у справі “Нафтогаз” проти “Газпрому”.

Про це  повідомляє  прес-служба Глави Держави – Укрінформ.

Глава держави привітав та подякував усій українській команді, яка захищала інтереси України в Стокгольмі. Він підкреслив, що «це історичне рішення по захисту національних та фінансових інтересів».

«Це є справжня перемога. Сьогоднішнім рішенням Стокгольмського Арбітражу Україна виграла 4 млрд 600 млн доларів США. З цих коштів будуть сплачені газ, який споживався нами в дуже важкому 2014 році. І до бюджету державної компанії НАК “Нафтогаз України” буде зараховано 2 млрд 560 млн доларів США. При чому будуть зараховані негайно. Це є результат спільної узгодженої роботи менеджменту НАК Нафтогаз, Уряду, Президента», – сказав Порошенко.

«Наша спільна позиція довела що ми можемо перемагати і в юридичних баталіях в Стокгольмі», – сказав Петро Порошенко та привітав усіх українців із цією історичною переконливою перемогою.

При цьому він підкреслив, що ця перемога є надзвичайно важливою – «це і укріплення золотовалютних резервів, і 100% позиція по вірності нашої енергетичної стратегії».

«Це дуже велика цифра. Вона значно більше ніж заборгованість за газ, який ми відбирали у 2014 році. Це фактично означає, що “Газпром” повинен сплатити на користь “Нафтогазу” трохи більше ніж 2,5 млрд доларів», – повідомив Голова правління НАК “Нафтогаз України”.

Раніше голова правління НАК “Нафтогаз України” Андрій Коболєв повідомив Президентові про те, що українська компанія отримала остаточне рішення Стокгольмського Арбітражу, відповідно до якого Україна виграла 4 млрд 630 млн доларів, які “Газпром” має компенсувати за минулі періоди.

 

Президент розказав про роль Медведчука у гуманітарній групі “Мінська”

Президент України Петро Порошенко наголосив, що буде вести переговори з будь-ким, хто сприятиме звільненню заручників.

Про це він сказав під час прес-конференції у Києві, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Під час переговорів у Мінську, при розробці, укладанні Мінських угод склад моєї команди був дуже добре відомий і пана Медведчука там не було. Є так звана гуманітарна група, яка займається виключно питанням звільнення заручників. Це не Мінська група. І дійсно, колишній голова СБУ призначив в цю групу представником Віктора Медведчука. Я про це знав, і зараз вам наголошую, що я буду працювати з будь-ким, хто ефективно зможе повернути хоча б одного українського заручника додому”, – сказав Порошенко.

Він наголосив, що для звільнення заручників застосовуються різні канали комунікації.

“Ми намагалися застосувати різні канали комунікації, починаючи від військових і закінчуючи церквою. Я маю визнати, що найбільш ефективним виявився Віктор Медведчук, тому що рішення про звільнення приймає безпосередньо Путін”, – сказав  Порошенко.

 

Президент звернеться до Конституційної комісії щодо статусу Криму

Президент України Петро Порошенко звернеться до Конституційної комісії щодо надання Автономній Республіці Крим статусу кримськотатарської національної автономії.

Про це він сказав під час прес-конференції на тему: “Виклики – 2018” у Києві, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Я звернуся до Конституційної комісії для того, щоб вона провела публічне обговорення пропозицій робочої групи, і як тільки буде знайдений остаточний варіант, як я і обіцяв, питання національно-культурної  автономії, внесення змін до Конституції мною буде ініційовано перед Верховною Радою. Я дуже сподіваюся, що Верховна Рада підтримає цю пропозицію”, – сказав Порошенко.

 

Президент про відносини з Польщею: минуле треба залишити історикам

Президент України Петро Порошенко наголошує, що в питанні українсько-польських відносин треба дивитись у майбутнє, а минуле залишити історикам.

Про це він заявив під час прес-конференції в Києві, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Ми не потребуємо, щоб нам хтось казав яких українських героїв ми повинні шанувати, а яких – ні, ми самі розберемося. Так само ми нікому не радимо, кого  Польща  має шанувати, а кого – ні. Ми впевнені в тому, що практика заборони на в’їзд, чи замороження досліджень – вона хибна, і комісія має вирішити це питання. Я впевнений, що політики мають дивитися в майбутнє, а минуле залишити історикам”, – сказав Порошенко.

Глава держави вважає, що відносини Польщі і України розвиваються динамічно.

 

Президент пояснив, чому надав громадянство Саакашвілі

Президент Петро Порошенко заявив, що надав українське громадянство екс-президенту Грузії Михеїлу Саакашвілі, бо розраховував на ефективні результати роботи.

Про це він зазначив під час прес-конференції, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Паспорт (у Саакашвілі — ред.) я не забирав, хоча громадянство мною було надано свідомо. Я був так само, які і більшість, зачарований перспективами, які пан Саакашвілі міг принести Україні. І я намагався йому для цього створити всі можливості”, – сказав Порошенко.

За його словами, ніхто не мав таких можливостей, як Саакашвілі, але результатів не було.

“Коли я отримав подання відповідних компетентних органів про порушення, які були під час надання громадянства, у мене не було жодних інших моделей дій, крім як припинити громадянство відповідно до Конституції”, – запевнив Президент.

Глава держави переконаний, що Саакашвілі сам зруйнував свої перспективи в Україні.

Він також підкреслив, що питання реадмісії Саакашвілі в Польщу було проведено юридично бездоганно як з точки зору українського законодавства, так і з точки зору міжнародних зобов’язань України та верховенства права.

Як повідомляв Укрінформ, в липні 2017 року Міхеїл Саакашвілі указом Президента був позбавлений українського громадянства.

10 вересня 2017 року Саакашвілі потрапив на територію України з Польщі, не пройшовши прикордонний контроль. У вересні суд визнав Саакашвілі винним у незаконному перетині кордону України. Крім того, суд відмовив Саакашвілі у позовних вимогах до Державної міграційної служби у визнанні його біженцем.

У грудні 2017 року Саакашвілі був затриманий у Києві. Генеральний прокурор Юрій Луценко заявив тоді, що Саакашвілі отримав від бізнесмена Сергія Курченка, який переховується у РФ, $0,5 млн на свою діяльність в Україні і продемонстрував аудіозапис на підтвердження своїх слів. Саакашвілі заявив, що не знайомий з Курченком. Його соратник Давид Сакварелідзе стверджує, що оприлюднені записи – це монтаж, і має намір передати їх на закордонну експертизу.

За рішенням Печерського районного суду Києва, що не задовольнив клопотання прокуратури про домашній арешт Саакашвілі, затриманого політика відпустили з-під варти у приміщенні суду.

12 лютого 2018 року військовослужбовці Держприкордонслужби і представники Державної міграційної служби України затримали Саакашвілі в Києві і вислали в Польщу як особу, яка незаконно прибула з території цієї країни 10 вересня 2017 року.

Прикордонники заборонили Міхеїлу Саакашвілі в’їзд в Україну на три роки – до 13 лютого 2021 року. Згодом стало відомо, що  Саакашвілі  прибув з Варшави в Нідерланди, де живе його сім’я.

 

Порошенко каже, що на посаді Президента його статки зменшилися

Петро Порошенко заявив, що він є єдиним Президентом, статки якого під час перебування на посаді не зросли, а зменшилися, і загалом нинішнє його життя “не цукор”.

Про це він сказав на прес-конференції у середу, 28 лютого, відповідаючи на запитання, як почувається багата людина на найвищій посаді у країні, де бідує багато людей, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Коли я обирався Президентом, мої статки були набагато більшими, ніж це є зараз. Я єдиний президент, який має цю динаміку”, – сказав  Порошенко.

Він додав, що не хоче зараз обговорювати своє життя: “Повірте мені, воно не цукор”.

Звертаючись до журналістки, яка поставила запитання, глава держави запросив її провести день з ним і самій усе побачити.

“Вважайте, що домовилися. Я впевнений, що ви зміните думку. Але ключова позиція – ми маємо змінити з вами країну”, –  зазначив Порошенко.

Президент заявив, що не носить рожевих окулярів і бачить усі проблеми країни. Водночас він закликав журналістів бути об’єктивними у висвітленні того, що відбувається в державі.

“В Україні у сім разів збільшено місцеві бюджети. Так, є проблема неефективного використання коштів на місцях. Але звідки ці кошти взялися – з повітря чи за рахунок детінізації? І в рази збільшився зведений бюджет держави – з повітря чи за рахунок того, що нарешті в Україні олігархи почали платити податки, яких вони раніше не платили? Тому що державні підприємства працювали на олігархів, а сьогодні вони починають працювати на державу, хоча темпи цих процесів мене не задовольняють”, – наголосив глава держави.

 

Порошенко – про вибори: Зараз немає політика, який мав би переважну більшість

В Україні немає політика, який би міг отримати переважну більшість голосів на виборах.

Про це заявив Президент України Петро Порошенко під час прес-конференції, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Дивна ситуація в країні: у нас зараз немає політика, який би мав переважну більшість голосів. Війна всіх проти всіх, чемодани компроматів, які часто-густо нічим не підтверджені. Депресія та зневіра – це те, що хочуть посіяти в українському суспільстві, в тому числі не тільки в середині країни, програми в соціальних мережах, програми фейкових новин”, – наголосив  Порошенко.

На його думку, зважаючи на такі обставини, влада, журналісти та громадяни мають перевіряти інформацію, аналізувати те, що нам подають.

Глава держави запевнив, що докладатиме максимум зусиль, аби забезпечити прозорість роботи влади навіть за таких умов.

 

Порошенко нагадав, що має право розпустити парламент

Президент України Петро Порошенко наголосив, що не веде розмови про дострокові парламентські вибори і вірить у потенціал парламенту в ухваленні низки важливих законопроектів.

Про це він сказав під час прес-конференції, відповідаючи на запитання щодо теми дострокових парламентських виборів, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Я наголошую, що жодних таких розмов я не веду (щодо дострокових  парламентських виборів – ред.)… Можу наголосити, що президент обраний на п’ять років і має конституційні повноваження щодо розпуску парламенту, але в разі, коли парламент або не працює тридцять днів, або не існує коаліції. Це право, а не обов’язок”, – сказав Порошенко.

Він додав, що  вірить у те, що  “парламент здатен продемонструвати зрушення”  щодо законопроектів  про нацбезпеку, про Нацбюро фінансових розслідувань, про антикорупційний суд і щодо кадрових призначень.

 

Україна забере свої кораблі лише разом із Кримом – Президент

Україна може забрати з Кримського півострова свої військові кораблі тільки разом із Кримом.

Про це Президент Петро Порошенко заявив на прес-конференції у середу, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Ми точно готові прийняти кораблі з Криму. І мова не в причинах – чи є, чи немає там ремонту, комплектації або будь-чого іншого. Ми готові прийняти кораблі з Криму тільки разом із Кримом. Упевнений у тому, що це є одностайна позиція і української влади, і українського народу”, – наголосив глава держави.

Порошенко запевнив, що для повернення Криму під суверенітет України будуть використані всі можливі дипломатичні, санкційні та судові інструменти.

Як відомо, з 2014 року Автономна Республіка Крим анексована Росією. Міжнародна спільнота не визнає анексію Криму.

 

Порошенко: Мене не цікавить, що скаже Янукович на своїй прес-конференції

Президент Петро Порошенко заявив, що його не цікавить, що обвинувачений у держзраді президент-утікач Віктор Янукович казатиме на анонсованій на 2 березня прес-конференції.

Про це Порошенко заявив на прес-конференції у середу, 28 лютого, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Я скажу абсолютно чесно: мене не цікавить, що каже Янукович, і не цікавить, що він робить… Якщо він себе вважає президентом-втікачем, нехай приїде в Київ, нехай робить будь-які пояснення в країні, де він наробив стільки шкоди. Особливо після того, як стало відомо про звернення цього пана до Путіна щодо введення російських військ, я думаю, що ставлення до нього абсолютно однозначне в усіх”, – сказав  Порошенко.

Він додав, що, на його думку, більшість українців також не цікавить, що скаже Янукович.

“Все, що він міг сказати, – в нього було чотири роки для того, щоб пояснити і покаятися”, – резюмував Порошенко.

Як повідомлялося, 27 лютого російське державне агентство ТАСС анонсувало прес-конференцію екс-президента Януковича у п’ятницю, 2 березня, у Москві, під час якої він має намір розповісти про нібито “нові докази причетності представників нинішньої української влади до розстрілу протестувальників на Майдані, а також процеси, ініційовані київською владою”.

29 червня 2017 року Оболонський районний суд Києва ухвалив рішення стосовно проведення спеціального судового провадження щодо Януковича.

За даними Генпрокуратури, Януковича підозрюють у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 111 (державна зрада), ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 110 (пособництво в умисних діях, вчинених з метою змін меж території та державного кордону України), ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 437 (пособництво у веденні агресивної війни) Кримінального кодексу України.

 

Порошенко попросив вказати, що він може зробити у “справі Шеремета”

Президент України Петро Порошенко готовий забезпечити умови для розслідування убивства відомого журналіста Павла Шеремета, але при цьому не може займатися цією справою, бо не є слідчим.

Про це він сказав під час прес-конференції, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Знаєте, я не Господь Бог. Я не знаю, хто вбив  Павла Шеремета, але мені так само болить, як і вам. Знаєте, чим я відрізняюся від попередніх, я буду робити разом з вами усе можливе для того, щоб у нас не залишилося жодної закритої частини в розслідування вбивства журналіста”, – сказав Порошенко.

Він зазначив, що зустрічався із родиною Шеремета, з журналістами “Українські правди” і пообіцяв, що зробить все можливе, щоб цю справу вели найкращі слідчі, бо це може збільшити шанси на розкриття убивства. ”Але я не слідчий, я можу створити умови для того, щоб захистити українців або щоб рослідування відбувалося максимально прозоро”, – додав глава держави.

Порошенко запевнив, що особисто знав Павла Шеремета і зацікавлений у тому, аби його убивць знайшли. “Якщо ви бачите, що Президент ще щось може зробити, будь ласка, я відкритий” – запенив він.

Нагадаємо, журналіст Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року в Києві в результаті вибуху авто, за кермом якого він перебував.

З моменту вбивства слідство відмовлялося від оприлюднення суттєвої інформації стосовно ходу розслідування, для якого була створена спецгрупа із залученням ФБР. Проте 8 лютого 2017 року міністр внутрішніх справ Арсен Аваков провів прес-конференцію щодо перебігу розслідування вбивства Шеремета. Нині слідство розглядає 5 версій скоєння вбивства журналіста.

10 травня журналісти презентували фільм-розслідування про вбивство журналіста Павла Шеремета. Зокрема, у фільмі йдеться про те, що співробітник СБУ був біля будинку Шеремета в ніч перед убивством.

 

Несплата податків буде в компетенції лише агентства з фінбезпеки – Порошенко

Президент України Петро Порошенко заявив, що після створення Нацагентства з фінансової безпеки всі інші силові структури не будуть займатися питаннями щодо несплати податків.

Про це він сказав на прес-конференції в Києві, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Сьогодні зранку голова парламентського комітету з питань податкової політики Ніна Петрівна Южаніна разом з великою робочою групою завершила і оприлюднила для широкого громадського обговорення проект закону про Нацбюро фінансової безпеки. Створенням цього бюро, насамперед як аналітичної структури, ми повністю відріжемо всі  без винятку  інші силові структури від пасовища, на якому вони вже десятиліттями доять український бізнес.

Він додав, що після ухвалення цього закону  іншим структурам на “гарматний вистріл” не можна буде підійти до платника податків.

“Несплатою податків займатиметься лише це бюро. А нове покоління підприємців не знатиме, що таке податкова міліція, поліція чи інквізиція”, – додав  Порошенко.

 

Президент прокоментував сутички під Радою

Президент України Петро Порошенко заявив, що монополія на владу та зброю має належати державі.

Про це Глава держави сказав під час прес-конференції, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Монополія на владу, монополія на  зброю  належить державі”, – сказав Порошенко.

Він наголосив, що Україна – вільна демократична держава, і кожний громадянин може висловити свій протест, але якщо при цьому застосовуватиметься незареєстрована зброя, то за це буде невідворотна відповідальність.

Глава держави переконаний, що під час сутичок під ВР у вівторок правоохоронці діяли законно.

“Вчора під Верховною Радою влада, правоохоронці діяли адекватно, а провокатори — ні. І тому вони мають нести відповідальність у прозорому суді”, – сказав Порошенко. Водночас він закликав журналістів об’єктивно висвітлювати такі події.

Порошенко нагадав, що відвідав у середу в Центральному госпіталі МВС правоохоронців, які постраждали в сутичках під Верховною Радою.

Як повідомляв Укрінформ, у вівторок, 27 лютого, під парламентом мітингували близько сотні пенсіонерів та інших учасників протестної акції. Учасники акції кидали в правоохоронців вибухові пакети, кілки. У відповідь правоохоронці відтісняли мітингувальників.

Внаслідок сутички під Верховною Радою постраждали 14 правоохоронців, 9 громадян затримані.

 

Порошенко запевняє, що після президентських виборів залишиться в Україні

Президент України Петро Порошенко запевняє, що після наступних президентських виборів залишиться жити на Батьківщині.

Про це він заявив під час прес-конференції, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Я точно, 100%, братиму участь у президентських виборах як виборець. Точно буду голосувати і буду голосувати в Україні, у Києві. Можу навіть назвати адресу виборчої дільниці. Це Будинок офіцерів”, – сказав  Порошенко.

Він запевнив, що після наступних виборів глави держави залишиться жити в Україні. “Я наголошую, що після виборів точно буду жити в Україні в будь-якій якості, бо я не байдужий до України”, – додав він.

Президент запевнив, що зробить усе можливе для того, щоб не допустити реваншу попередників. Водночас Порошенко додав, що у своєму житті не програв ще жодної виборчої кампанії.

 

Порошенко каже, що не цікавиться рейтингами

Президент України Петро Порошенко наголошує, що не цікавиться рейтингами, а займається реформуванням країни.

Про це він заявив на прес-конференції у середу, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Про це він сказав під час прес-конференції у середу, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Я не хотів би сперечатися щодо того, хто лідирує в рейтингах, бо я займаюся реформуванням держави, реформами, обороною, зовнішньою політикою, а не рейтингом”, – наголосив  Порошенко.

За словами глави держави, він прийматиме рішення про участь у президентській кампанії після оголошення про початок виборчої кампанії.

Порошенко наголосив, що на даному етапі потрібно займатися об’єднанням всіх політичних сил, суспільства та держави. “Поки парламент, уряд, коаліція буде мати змогу робити реформи, ми будемо працювати”, – додав він.

 

Порошенко: Деяких “борців за свободу” фінансують корупціонери-втікачі

Президент Петро Порошенко вважає, що деяких “борців за свободу” корупціонери-втікачі фінансують з-за кордону вкраденими у держави грошами.

Про це він заявив під час прес-конференції у середу, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Деяких професійних борців за щастя народу корупціонери-втікачі щедро частують грошима з-за кордону, вкраденими в Україні”, – сказав  Порошенко.

Він пообіцяв захисти країну від безвідповідальних популістів, які заважають їй розвиватися.

Водночас Порошенко назвав популізм і отаманщину не менш гострими викликами для України, ніж 100 років тому.

 

Президент пропонує “заякорити в Конституції” прагнення до ЄС і НАТО

Закріплення у Конституції прагнення до членства України в ЄС і НАТО могло б стати страховкою від можливих спроб зміни політичного курсу нашої держави в майбутньому.

Про це заявив на прес-конференції у середу, 28 лютого, Президент України Петро Порошенко, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“У моїй команді ми зараз обговорюємо пропозицію заякорити в Конституції європейську та євроатлантичну інтеграцію. Обидві ідеї зараз, як свідчить опитування громадської думки, є консолідуючими суспільство, вони користуються широкою підтримкою в суспільстві. І в той час, коли піднімають голову антиєвропейські політичині сили, які прагнуть реваншу, на мою думку, поправки до Основного закону могли б стати страховкою від будь-яких несподіванок та імперативом для всіх політчиних сил на роки вперед”, – сказав Порошенко.

На його думку, прагнення до членства України в Євросоюзі і членства в НАТО можна було б зафіксувати в преамбулі Конституції, для чого достатньо підтримки двох третин конституційного складу Верховної Ради.

“І останні голосування законопроектів, які стосуються питань національної оборони і безпеки, дають мені підстави для стриманого оптимізму”, – зазначив Президент.

 

Плюс 2% до ВВП – цього недостатньо для відчутного зростання пенсій і зарплат – Президент

Президент Петро Порошенко вважає темпи економічного зростання в Україні недостатніми для відчутного підвищення пенсій і зарплат.

Про це він заявив під час прес-конфернції в Києві, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Ми відновили економічне зростання – плюс 2% до ВВП краще, ніж мінус 15. Проте очевидно, що досягнені темпи є категорично недостатніми і неприйнятними, щоб забезпечувати відчутне зростання зарплат і пенсій”, – сказав глава держави.

Порошенко наголосив, що досягнутих темпів недостатньо, аби гарантувати кожному громадянину України якісну освіту, медицину, безпеку.

 

Порошенко: Літав на Мальдіви під власним прізвищем

Президент України Петро Порошенко під час поїздки у відпустку на Мальдіви нікому свої повноваження не делегував і перетинав кордон під власним прізвищем з відповідною реєстрацією.

Про це він заявив на прес-конференції у середу, 28 лютого, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Відповідно до Конституції, Президент не має права нікому передавати свої обов’язки, тому 24 години на добу вже майже чотири роки я знаходжусь на зв’язку і виконую функції Президента і Верховного Головнокомандувача. І на початку січня я нікому своїх обов’язків не передоручав. Хочу дуже твердо наголосити, що кордон я перетинав під своїм прізвищем, по своєму паспорту з відповідною реєстрацією у прикордонників”, – сказав  Порошенко.

Він додав, що оплачував поїздку – і літак, і готель – з власного банківського рахунку в українському банку, і в цьому можна буде пересвідчитися, переглянувши через кілька тижнів  його е-декларацію.

“Наголошую, що на це не було витрачено жодної копійки з українського бюджету, а всі кошти були задекларовані і з них були сплачені всі податки. Про це відразу ж після повернення прес-служба проінформувала громадськість”, – резюмував Порошенко.

 

Миротворці на Донбасі: Порошенко сказав, яких умов добиватиметься Київ

Президент України Петро Порошенко заявляє, що Україна наполегливо добиватиметься розміщення місії миротворців на Донбасі на прийнятних для Києва умовах.

Про це під час прес-конференції “Виклики – 2018” у Києві повідомив Президент України Петро Порошенко, передає кореспондент Укрінформу.

“Пріоритетом ми вважаємо саме мирний політико-дипломатичний спосіб відновлення територіальної цілісності, ми будемо дотримуватися Мінських домовленостей і наполегливо добиватися розміщення миротворчої місії ООН на прийнятних для України умовах. Миротворці – важлива складова відновлення суверенітету, територіальної цілісності і незалежності нашої держави. Цю ініціативу я озвучив у лютому 2015 року, і, на жаль, лише тепер вона здобуває дедалі більшу підтримку серед наших партнерів”, – сказав Порошенко.

 

Президент сподівається на нову фінансову допомогу з Європи

Президент Петро Порошенко розраховує, що Європейська комісія на засіданні у середу затвердить нову програму надання макрофінансової допомоги для України.

Про це він сказав під час прес-конференції у середу, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Європейська комісія має прийняти або вже прийняла рішення про запропонування нової програми макрофінансової допомоги Україні. Ми чекаємо новин зі Стокгольма. Я маю сподівання, щоб це відбулося саме сьогодні, не виключено, що під час нашої прес-конференції. Я впевнений, що все буде добре”, – зазначив  Порошенко.

Як відомо, наприкінці минулого року Європейська комісія заявила, що готова розглянути питання про подальшу макрофінансову допомогу Україні за умови активізації реформ.

Стокгольмський арбітраж 28 лютого має ухвалити остаточне рішення у справі щодо контракту на транзит газу між російським “Газпромом” і НАК “Нафтогаз України”.

У транзитному спорі йдеться про недопостачання та недоплату за послуги транзиту в 2009-2016 роках. Як повідомляли у “Нафтогазі”, транзитний контракт передбачає, що у разі зміни умов формування транзитних тарифів у Європі Україна має право вимагати перегляду тарифу. Після підписання контракту був прийнятий так званий Третій енергопакет, і умови формування транзитних тарифів в Європі суттєво змінилися. Тому “Нафтогаз” вимагає привести транзитний тариф у відповідність до європейських умов, натомість “Газпром” відмовляється переглядати тариф уже понад 5 років.

НАК також вимагає привести транзитний контракт у відповідність до європейського законодавства, яке Україна імплементувала у зв’язку з приєднанням до Енергетичного співтовариства.

У цій справі Нафтогаз вимагає стягнути з Газпрому 12,3 млрд дол., зустрічна вимога російської компанії – 0,007 млрд дол.

 

Антикорупційний суд: законопроект Порошенка пройшов правовий комітет ВР

Комітет ВР з питань правової політики і правосуддя рекомендує ухвалити за основу президентський законопроект “Про Вищий антикорупційний суд”, а чотири альтернативні законопроекти – відхилити.

Таке рішення прийнято на засіданні комітету у середу, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Перший заступник голови комітету Леонід Ємець у розмові з журналістами допустив розгляд законопроекту у сесійній залі вже у четвер, 1 березня.

“Від парламенту залежить, коли він буде винесений, але він уже готовий до внесення. Я сподіваюсь, і про це вже були публічні заяви, що вже завтра ми будемо розглядати це питання у Верховній Раді та приймемо законопроект за основу”, – сказав він.

Ємець також підкреслив, що між першим і другим читанням законопроект має бути приведений у відповідність із рекомендаціями  Венеціанської комісії.

 

В Україні може з’явитися Кодекс процедур банкрутства

Законодавство, що регулює процедури банкрутства в країні, можуть об’єднати в єдиний Кодекс України з процедур банкрутства.

Відповідний законопроект, автором якого виступила група з 26 народних депутатів, оприлюднений  на сайті Верховної Ради України – Укрінформ.

Проект Кодексу України з процедур банкрутства викладено у двох частинах (книгах): корпоративне банкрутство та відновлення платоспроможності фізичної особи. Крім того, проектом пропонується впровадження двох типів процедур – судових та досудових.

Зазначається, що проект вміщує напрацювання Робочої групи при Міністерстві юстиції України з покращення Україною показників у рейтингу Doing Business і покращення законодавства з банкрутства, які погоджено з представниками Міжнародного валютного фонду та профільної міжвідомчої Робочої групи при Комітеті Верховної Ради України з економічної політики.

Що стосується розділу відновлення платоспроможності фізичної особи, дана законодавча ініціатива грунтується на рекомендаціях Світового банку, які викладено у його Звіті про існуючі системи банкрутства фізичних осіб у світі.

На сьогодні у цій сфері суспільних відносин діє Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Закон України «Про виконавче провадження», Закон України «Про нотаріат», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Цивільний кодекс України, Господарський кодекс України, Цивільний процесуальний кодекс України.

 

Росіяни стверджують, що МОК відновив членство Олімпійського комітету РФ

Офіційних повідомлень про це наразі не було, але в російських ЗМІ демонструють лист від Томаса Баха.

Членство Олімпійського комітету Росії (ОКР) в Міжнародному олімпійському комітеті (МОК) відновлено. Про це повідомляє  РБК  з посиланням на члена МОК від Росії Шаміля Тарпіщева.

«Всі результати перевірок наших спортсменів показали їх «чистоту». Процедурно Росії робити нічого не потрібно, відновлення членства ОКР відбулося автоматично, у МОК немає ніяких нарікань», – повідомив Тарпіщев.

Згодом, російські ЗМІ  оприлюднили офіційний лист  президента МОК Томаса Баха. В ньому, зокрема, підтверджується, що МОК зняв санкції з Олімпійського комітету Росії (ОКР) після закінчення тестування всіх допінг-проб спортсменів з Ігор-2018 в Пхьончхані.

Таким чином, ОКР знову може користуватися всіма правами і повинен виконувати обов’язки відповідно до Олімпійської Хартії, як будь-який інший Національний Олімпійський комітет

Раніше повідомлялося, що виконком МОК поки не збирається знімати санкції з Росії. Президент комітету Томас Бах відзначив, що на це рішення вплинули дві позитивні допінг-проби російських атлетів в Пхьончхані.

Нагадаємо, членство Олімпійського комітету Росії в МОК призупинили 5 грудня. Таке рішення прийняли за підсумками розслідувань, які показали, що в російському спорті за підтримки держави створили систему застосування допінгу.

В рамках прийнятих санкцій російським спортсменам заборонили виступати на Олімпіаді-2018 під національним прапором. Спортсменів запрошували на Ігри в особливому порядку.

 

Фігуранти розслідування Навального попросили притулку в Штатах – ЗМІ

Олександр Кирилов і Анастасія Вашукевич, більш відомі під псевдонімами Алекс Леслі і Настя Рибка, які фігурували в розслідуванні Олексія Навального, просять політичного притулку в США.

Про це повідомляє  “Радіо Свобода”  з посиланням на довірену особу Вашукевич Павла Юнко – Укрінформ.

Він повідомив, що Вашукевич і Кирилов попросили політичного притулку в США. Про це йдеться в листі, який Юнко передав у посольство США в Бангкока. Опубліковано листи та фото. Кирилов у своєму зверненні називає наслідки розслідування Олексія Навального, в якому згадується “Рибка”, “великим політичним скандалом”. Вони з Вашукевич стверджують, що мають також “дуже важливу для  США  інформацію” і “дуже ризикують своїми життями”.

Вашукевич і Кирилов перебувають в одному з поліцейських відділків Бангкока. Протягом 48 годин влада Таїланду повинна відправити їх до Росії.

Напередодні Анастасія Вашукевич через Instagram звернулася до “американських спецслужб” та ЗМІ. Вона заявила про готовність розповісти деякі подробиці втручання Росії у вибори президента США, якщо їй допоможуть із звільненням з-під арешту в Таїланді.

Як повідомлялося, опозиціонер Олексій Навальний на початку лютого опублікував розслідування про можливу причетність до корупції заступника глави уряду Росії Сергія Приходька та російського мільярдера Олега Дерипаски. Чиновник і бізнесмен влітку 2016 року провели кілька днів на яхті, де, імовірно, обговорювали втручання Кремля в президентські вибори в США. Це стало відомо завдяки Насті Рибці, яка перебувала з іншими дівчатами на яхті олігарха.

26 лютого стало відомо, що Вашукевич і її приятель Олександр Кирилов, відомий як Алекс Леслі, затримані в Таїланді за незаконне проведення “секс-тренінгу”. Пізніше їх відпустили під заставу, але одразу заарештували співробітники таїландської міграційної служби. Рибка стверджує, що раніше до неї в поліцію приходили співробітники Інтерполу, нібито заявили, що її “дуже хочуть бачити в Москві”.

Дерипаска в лютому подав судовий позов проти Рибки за розголошення особистої інформації. Мільярдер заявляє, що відомості, опубліковані в розслідуванні Навального, “не мають ніякого стосунку до дійсності”. Те саме стверджує і Сергій Приходько.

 

Джонсон: Ірландський кордон використовують для зриву Brexit

Міністр закордонних справ Великої Британії Борис Джонсон вважає, що питання ірландського кордону використовується для зриву виходу Британії з Євросоюзу (Brexit).

Про це повідомляє  BBC – Укрінформ.

“Зараз проблема кордону Північної Ірландії використовується з політичною метою, щоб спробувати втримати Британію у митному союзі – фактично в єдиному ринку – щоб ми не могли насправді залишити ЄС”, – сказав Джонсон.

На його думку, існують “дуже хороші рішення”, щоб уникнути необхідності запровадження жорсткого кордону.

Як зазначається, варіант Євросоюзу про те, що Північна Ірландія може дотримуватися правил ЄС, щоб уникнути “жорсткого кордону” – якщо не буде погоджено альтернативного варіанту – викликав суперечку.

Демократична юніоністська партія, яка надає необхідну підтримку уряду Мей під час ключових голосувань, заявила, що деталі проекту договору, підготовленого ЄС, “істотно порушують” угоду, досягнуту в Брюсселі наприкінці минулого року.

Консервативні прихильники  Brexit  вважають такий варіант “абсолютно неприйнятним” і таким, що може призвести до анексії Північної Ірландії.

 

Кабмін схвалив ряд законопроектів щодо вдосконалення торговельного захисту

Кабінет міністрів схвалив п’ять законопроектів щодо вдосконалення торговельного захисту в Україні та поліпшення бізнес-клімату.

Відповідні рішення уряд ухвалив на засіданні у середу, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Законопроекти, про які ми говоримо в комплексі, – важливий крок, який ми робимо на засіданні уряду. Існуючі тенденції у світовій економічній діяльності засвідчують необхідність перегляду підходів щодо національного регулювання у цій сфері… Виправити ситуацію допоможе вдосконалення торговельного захисту. Говоримо про внесення змін до закону про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту», – сказав перший віце-прем’єр-міністр  Степан Кубів  перед ухваленням рішень.

За його словами, йдеться про внесення змін до закону про захист національного товаровиробника від субсидованого імпульсу, до закону про застосування захисних заходів щодо імпорту України, до деяких законодавчих актів у сфері торговельного захисту та до Митного кодексу щодо торговельного захисту.

«Запропоновані законопроекти мають позитивний вплив на розвиток економічної діяльності і для ринку. Це дозволить забезпечити український бізнес прозорим та передбачуваним механізмом захисту внутрішнього ринку», – сказав Кубів.

Він зауважив, що п’ять зазначених законопроектів також розширять можливості українського бізнесу для захисту власного товаровиробника, сприятимуть поліпшенню бізнес-клімату.

 

Мінгареллі дав рекомендації щодо ефективного виконання угоди про асоціацію

Голова представництва ЄС в Україні Х’юг Мінгареллі сподівається на якнайшвидшу реалізацію дорожньої карти законодавчого забезпечення виконання угоди про асоціацію з ЄС.

Про це він наголосив під час презентації у ВР дорожньої карти за участю Голови ВР Андрія Парубія, Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана та керівників парламентських комітетів, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Настільки важливо, щоб ця спільна дорожня карта була впроваджена швидко. Ми хочемо відзначити ті зусилля, які були зроблені для її розробки”, – наголосив  Мінгареллі.

При цьому він оприлюднив низку рекомендацій щодо ефективного впровадження цієї дорожньої карти. Зокрема наголосив, що уряд і керівництво парламенту, в тому числі керівники комітетів, мають визначати і оголошувати перед кожною сесією Ради пріоритетні законопроекти. Також він рекомендує, щоб керівництво парламенту і уряду до початку пленарного тижня завчасно погоджувало пріоритетні законопроекти на тиждень.

“На нашу думку, слід посилити роль Комітету ВР з європейської інтеграції. Я говорю це не просто тому, що мені подобається (голова комітету – ред.) Марія Іонова. Хто б не був керівником цього комітету, сильніша роль комітету сприятиме Верховній Раді зрозуміти в чому полягають пріоритети”, – зазначив Мінгареллі.

Він назвав доречними регулярні зустрічі між урядом і Комітетом Верховної Ради з питань євроінтеграції та представництвом ЄС для визначення перешкод і окреслення рішень для їх подолання в реалізації дорожньої карти, а також наголосив, що ЄС докладатиме всіх зусиль для допомоги в реалізації дорожньої карти законодавчого забезпечення євроінтеграції.

 

Прем’єр Словаччини запропонував €1 мільйон за інформацію про вбивство журналіста

Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо запропонував 1 млн євро за інформацію, яка допоможе у розслідуванні вбивства журналіста Яна Кучака.

Про це повідомляє  BBC – Укрінформ.

“Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо запропонував винагороду – 1 млн євро (1,2 млн доларів  США) тому, хто надасть інформацію у справі про вбивство журналіста-розслідувача”, – йдеться в повідомленні.

Зазначається, що після резонансного вбивства декілька словацьких газет надрукували останню статтю Кучака, в якій він написав про зв’язок між італійською мафією та політичною корупцією на високому рівні.

За словами британського колеги, у публікації убитого журналіста йдеться про фіктивні виплати з фондів ЄС громадянам Словаччини та Італії, які, можливо, причетні до італійського організованого злочинного угруповання з Калабрії – “Ндрангета”.

Тим часом в словацькій пресі не стихають спекуляції щодо мотиву злочину.

Як повідомлялося, 26 лютого стало відомо, що у Словаччині застрелили журналіста-розслідувача Яна Кучака та його подругу. Їхні тіла знайшли у помешканні у селі Велька Мача неподалік міста Трнава на заході країни. Поліція розслідує справу як подвійне вбивство. Найбільш вірогідним мотивом вбивства правоохоронці вважають професійну діяльність Кучака.

 

Прем’єр не вважає доцільними позачергові вибори до ВР

Прем’єр-міністр Володимир Гройсман не бачить доцільності проведення позачергових парламентських виборів.

Про це він сказав на спільному з Головою ВР Андрієм Парубієм брифінгу, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Я не бачу доцільності проведення позачергових виборів до Верховної Ради України. Чергові мають відбутися трохи більше, ніж через рік. Очевидно, що такої доцільності зараз немає. Це питання можливо ставити у перший або другий рік. Насправді я, як Прем’єр-міністр, вважаю, що треба готуватися сьогодні до чергових президентських та парламентських виборів”, – сказав Гройсман.

На його думку, принциповим при цьому є вирішення питання зміни виборчої системи на наступні парламентські вибори. “Я сказав Голові ВР, що дуже хотів би мінімізувати вплив роздачі та скупки голосів, бо це дуже викривляє вибір людей і дорого обходиться для кожного громадянина”, – додав глава уряду.

Він переконаний, що відкриті парламентські списки — це була б оптимальна модель.

Парубій та Гройсман узяли участь презентації у парламенті дорожньої карти пріоритетних законопроектів для європейської інтеграції України,

 

Аграрний сектор заробляє кожну п’яту гривню у бюджет – Гройсман

Аграрний сектор на сьогодні формує 18% ВВП країни, забезпечуючи надходження кожної п’ятої гривні до бюджету.

Про це під час засідання уряду сказав Прем’єр-міністр  Володимир Гройсман, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Українська аграрна продукція формує 18% ВВП країни. Кожна п’ята гривня – це аграрний сектор. Треба не забувати про аграріїв”, – сказав Гройсман.

Він відзначив, що розширення ринку мінеральних добрив позитивно вплине на розвиток сектору.

“Я би хотів, щоб у виграші від цього були аграрії та українці, що купують аграрну продукцію”, – додав Прем’єр.

 

Гройсман закликає громадян жорстко контролювати урядові структури

Прем’єр-міністр Володимир Гройсман запропонував громадськості узяти під жорсткий контроль діяльність усіх урядових структур, аби уникнути корупції.

Про це він сказав на засіданні уряду у середу, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Я хочу уряд і всі урядові структури передати під контроль громадськості. І нехай громадськість “вскриває” всі ті процеси, які відбуваються, контролює їх і вказує абсолютно публічно. Не треба нічого приховувати. Де є сьогодні проблеми, в яких процесах, в яких міністерствах, які можуть розглядатися як корупція, і що треба зробити Прем’єр-міністру, уряду, для того, щоби ліквідувати ці процеси”, – сказав Гройсман.

За його словами, дуже важливо, щоби громадськість максимально була залучена у процес підготовки та ухвалення рішень КМУ, напрацювання законів, постанов уряду, й давала свою експертну оцінку.

 

Гройсман закликає Раду ухвалити закони щодо децентралізації

Подальша децентралізація владних повноважень та якісне виконання завдань реформи потребує належного законодавчого забезпечення, а ухвалення парламентом низки важливих законопроектів надасть реформі нового імпульсу.

Про це під час робочої наради з актуальних питань децентралізації сказав Прем’єр-міністр Володимир Гройсман, повідомляє  Урядовий портал – Укрінформ.

“За 4 роки  децентралізації  в країні вона завжди знаходила підтримку в парламенті. За цей час навіть ті, хто не розумів важливості реформи чи не хотів розуміти, змінили свою позицію, побачивши результати реформи за короткий час, і стали її прибічниками. Закликаю народних депутатів України і зараз згуртуватися довкола важливих законопроектів реформи. Маємо спільно виправити ситуацію, коли потрібне законодавство наздоганяє розвиток територій, розвиток громад”, – сказав керівник уряду.

За його словами, майже два десятки законопроектів з розвитку реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади, децентралізації владних повноважень, підвищення спроможності об’єднаних територіальних громад очікують свого розгляду та прийняття Верховною Радою. Кожен з них, за словами глави уряду, “є сполучною ланкою комплексної і основоположної реформи, від якості впровадження якої залежить ефективність змін у основних сферах життєдіяльності суспільства”.

Серед пріоритетних він назвав законопроект, який визначить міста обласного значення як спроможні громади, що дозволить їм стати активними учасниками процесу добровільного об’єднання територіальних громад.

“Міста обласного значення є найменш активними у процесі об’єднання громад. Це неправильно. Вони є центрами економічної активності, і логічно, коли до них приєднаються довколишні громади. Ми пропонуємо для цього дієвий механізм: законодавчо визначаємо міста обласного значення спроможними громадами, і це, в свою чергу, дає змогу приєднатися до них громадам сіл і селищ без проведення до міської ради такої громади виборів, як це відбувається в інших об’єднаних громадах”, – наголосив Прем’єр-міністр.

Не менш важливим, за його словами, є урядовий законопроект “Про засади адміністративно-територіального устрою України”. Він не передбачає змін чинного адміністративно-територіального устрою, а лише визначає порядок та процедуру проведення таких змін, дає змогу запровадити реєстр адміністративно-територіальних одиниць і визначає суб’єктів процесу вирішення питань адмінтерустрою.

Як повідомляв Укрінформ, на початку лютого Прем’єр-міністр назвав завершення реформи децентралізації одним із першочергових завдань. За його словами, для цього потрібно провести конституційні зміни, закріпити місцеве самоврядування на всіх рівнях, починаючи від громади і закінчуючи областями.

 

Документальний фільм “Одесити на Донбасі” покажуть на лінії зіткнення

Показ документального фільму “Одесити на Донбасі” відбувся 25 лютого у м. Бахмут Донецької області, після цього стрічку продемонструють у великих містах України та у зоні АТО.

Про це повідомляє прес-служба  Держкіно – Укрінформ.

“На перегляд української стрічки до кінотеатру “Перемога” були запрошені мешканці прифронтових міст, військовослужбовці місцевого гарнізону та волонтерських організацій. З цієї події розпочався тур патріотичного документального кіно в зоні  АТО. Надалі показ документального фільму “Одесити на Донбасі” планується  не лише у кінотеатрах великих міст і військових клубах, а й в розташуванні військових частин на лінії зіткнення”, – йдеться в повідомленні.

Зазначається, що у рамках мистецької зустрічі відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки уродженці Бахмута українському сценаристові та кінорежисеру Ларисі Шепітько.

 

Родичі жертв МН17 вимагають вибачень у депутата з Нідерландів за значок дружби з РФ

Родичі жертв авіакатастрофи рейсу MH17 вимагають, щоб лідер нідерландської ультраправої “Партії свободи” Геерт Вілдерс вибачився за те, що носив значок російсько-нідерландської дружби під час візиту до Москви.

Про це повідомляє  телерадіокомпанія RTL – Укрінформ.

“Фундація родичів жертв катастрофи MH17 засуджує дії пана Вілдерса. Російська Федерація причетна до вбивства 298 людей. Наголошувати на дружбі з РФ для депутата є неприйнятним. Треба дати Міжнародній слідчій групі змогу робити свою роботу без таких інтервенцій. Вибачення родичам (загиблих – ред.) є доречними”, – йдеться у повідомленні.

Як зазначає RTL, сьогодні вночі Геерт Вілдерс опублікував у  Twitter  фото значка з російським і нідерландським прапорами разом із текстом.

“Я це тут ношу з гордістю. Значок російсько-нідерландської дружби”, – написав він.

Нагадаємо, літак Boeing 777 авіакомпанії Malaysia Airlines, що виконував рейс з Амстердама в Куала-Лумпур, був збитий 17 липня 2014 в Донецькій області. Загинули 298 осіб, які перебували на борту. Пасажирами рейсу були громадяни 10 країн. Більшість загиблих (196 осіб) – громадяни Нідерландів.

Розслідування показало, що Boeing був збитий ракетою серії 9М38, яка застосовується у зенітно-ракетному комплексі “Бук”. Установка була доправлена з Росії і запущена з території, яку на той час контролювали бойовики “ДНР”. Фрагменти ракети серії “Бук” були виявлені як під час розтину тіл членів екіпажу, так і в одному з віконних отворів кабіни літака.

 

Владі потрібно активніше імплементувати Конвенцію ООН про права осіб з інвалідністю – громадськість

Українській владі потрібно вжити більш активніших заходів з імплементації Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю.

На цьому було наголошено під час “круглого столу” в Укрінформі на тему “Закон гарантує – чиновник обмежує. Як змусити посадовців забезпечити права кожної людини?”, організованому громадськими організаціями та об’єднаннями осіб з інвалідністю.

Голова ГО “Всеукраїнська народна рада протидії корупції та громадської експертизи влади” Анатолій Буднік наголосив на важливості імплементації Конвенції про права людей з обмеженими можливостями.

Він нагадав, що наразі існує План заходів на виконання рекомендацій Комітету ООН з прав осіб з інвалідністю, який уряд прийняв у грудні 2016 року.  Він був розроблений після першої доповіді України про виконання Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю на період до 2020 року.

“Імплементація міжнародного законодавства в цілому і безпосередньо Конвенції про права людей з інвалідністю в українське законодавство – це не просто важлива річ, яку ми повинні всі з вами зробити – люди з інвалідність і фізично здорові люди – а це й те зобов’язання, яке офіційно взяла на себе держава Україна, як   Верховна Рада, так і Президент України”, – зазначив голова ВГО “Всеукраїнський парламент працездатних людей з інвалідністю” Володимир Петровський.

На його переконання, досі немає суттєвих зрушень у виконанні Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю.

Петровський відзначив, що в українському законодавстві “відсутні ті механізми, які дають можливості імплементації міжнародного законодавства і міжнародного права, верховенства права реально в життя”.

“Ми чекаємо, щоб те законодавство, яке є, працювало на наш захист, а не перешкоджало нам у роботі”, – заявив він.

 

Гримчаку цікаво: якщо “зелені чоловічки” перейдуть кордон – їх каратимуть штрафами?

Покарання у вигляді адміністративного штрафу за незаконний перетин кордону недостатньо, потрібна кримінальна відповідальність за такі дії.

Про це заявив в коментарі Укрінформу заступник міністра Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб (МінТОТ) Юрій Гримчак, коментуючи посилення відповідальності за незаконний в’їзд на окуповані території.

“У даному випадку це просто посилення адміністративної відповідальності. Наскільки мені відомо, була пропозиція генерального прокурора про відновлення кримінальної відповідальності і, гадаю, що буде це ще розглянуто. Я вважаю, що це було б правильно. Фактично, якщо завтра “зелені чоловіки”, умовно тисяча, незаконно перетне кордон, їх карати вийде тільки адміністративними штрафами? Як на мій погляд, це не зовсім правильно, особливо в нашій ситуації”, – заявив він.

Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада посилила відповідальність за правопорушення на державному кордоні України, контрольованих прикордонних районах, а також у контрольних пунктах в’їзду-виїзду з/до тимчасово окупованої території України.

За ухвалення Закону “Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо забезпечення прикордонної безпеки держави” проголосував 251 депутат при мінімально необхідних 226.

Тепер спроба перейти кордон поза пунктом пропуску чи за підробленими документами коштуватиме від 3400 до 8500 грн (наразі – від 1700 до 3400 грн). Повторне порушення протягом року або групою осіб – від 8500 до 13 600 грн.

 

СМС-шантажем з вимогою відставки Супрун займеться кіберполіція

Кіберполіція займеться смс-повідомленням з вимогою відставки в.о. міністра охорони здоров’я Уляни Супрун, яке перед початком засідання Кабміну отримали Прем’єр-міністр і деякі міністри.

Про це Супрун сказала на журналістам після засідання уряду у середу, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Я сама не пробувала передзвонити (на номер, з якого відправлено смс – ред.), але ми передали правоохоронцям, щоб вони розглянути це. Він (Аваков – ред.) саме був на засіданні, коли це відбувалося, він передасть далі кіберполіції, щоб вони розглянули, хто це є”, – сказала  Супрун.

В.о міністра зазначила, що перед початком засідання КМУ багато міністрів отримали смс-повідомлення, в якому невідомі вимагають її відставки. В тексті повідомлення є вимога відновити на посаді ректора медичного університету ім. Богомольця Катерину Амосову.

Як повідомляв Укрінформ, 20 лютого МОЗ своїм наказом відсторонив від виконання обов’язків ректора НМУ ім. Богомольця Катерину Амосову та призначив перевірку вишу. Причиною перевірки став зрив ліцензійного іспиту “Крок-1” для студентів 3 курсу стоматологічного факультету через те, що медуніверситет не уклав відповідний договір з Центром тестування МОЗ. В інших медичних ВНЗ 20 лютого цей іспит відбувся.

МОЗ також тимчасово відсторонило від виконання обов’язків директора Центру тестування Ірину Булах. Тимчасовим в.о. ректора на час перевірки ВНЗ призначено викладача Михайла Захараша. У МОЗ зауважили, що такі випадки та процедура відсторонення передбачені умовами контракту Амосової. Проте 20 лютого кілька десятків студентів заблокували вхід до ректорату НМУ ім. Богомольця та не пустили Захараша на робоче місце. Вони вимагали призначення іншого в.о. ректора на час перевірки – із проректорів ВНЗ.

26 лютого в НМУ ім.Богомольця було оголошено про страйк та припинення занять. Серед вимог страйккому були виключення з членів комісії, що мала б перевірити ситуацію з ліцензійним іспитом в НМУ, заступника міністра охорони здоров’я Олександра Лінчевського, скасування наказу про відсторонення Амосової.

Втім, частина студентів не підтримала страйк і заявила про бажання продовжувати навчання.

 

Курц їде до Путіна – обіцяє не замовчувати спірних тем

Канцлер Австрії Себаст’ян Курц хоче діалогу з Росією, але не має наміру замовчувати спірних тем.

Про це пише австрійська  Die Presse  у зв’язку з візитом глави уряду в Москву у середу і четвер – Укрінформ.

“В якості нейтральної країни Австрія несе особливу відповідальність за можливу участь в місії”, – заявив Курц журналістам перед від’їздом в російську столицю, де він в другій половині дня має намір зустрітися з президентом РФ Володимиром   Путіним.

Глава уряду запевнив, що Відень готовий до цього, і повідомив, що обговорював це питання у рамках федерального уряду.

За словами Курца, навіть в складні часи важливо підтримувати діалог з Москвою. Він вважає, що ідея розміщення на Донбасі місії ООН може стати “крапкою перетину інтересів” у справі розрядки стосунків між Заходом і Сходом, попри те, що “по багатьох деталях поки немає єдності думок”.

Альтернативи Мінським угодам в питанні врегулювання кризи і припинення вогню на сході України політик не бачить.

“Росія як партнер у кризових ситуаціях – складне завдання, коли подумаєш про Сирію і Україну”, відзначається в статті.

Сирійське питання Курц також обговорюватиме з російським керівництвом, представляючи позицію ЄС. “Росія несе особливу відповідальність відносно припинення кровопролиття”, – заявив він.

Канцлера супроводжує велика делегація. Темами переговорів будуть, окрім міжнародної проблематики, двосторонні стосунки в різних сферах.

 

Бойовики накрили щільним вогнем сили АТО під Світлодарськом – понад 200 снарядів

У бік позицій українських військовослужбовців під Світлодарськом противник випустив понад 200 снарядів з мінометів, також позиції обстріляли з гранатометів та іншого озброєння.

Про це заявив речник Міністерства оборони України з питань АТО Дмитро Гуцуляк на брифінгу, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Протягом 4,5 годин з близько 17:30 російсько-окупаційні війська вели вогонь по оборонних позиціях наших захисників поблизу Світлодарська. Тут зафіксовано  вибухи  від понад 200 снарядів з мінометів калібрів 120-мм та 82-мм, обстріли із зенітної установки “З-У-23-2″, гранатометів різних систем та іншого озброєння. У більшості випадків військовослужбовці відкривали адекватний вогонь у відповідь, застосовуючи озброєння, не заборонене Мінськими домовленостями”, – повідомив він.

Як зазначив речник МОУ, загалом, минулої доби зафіксовано 7 прицільних обстрілів позицій України на Луганському напрямку.

“При цьому окупанти випустили у бік наших оборонних укріплень понад 140 снарядів з мінометів калібру 120-мм та 145 мін з мінометів калібру 82-мм”, – додав Гуцуляк.

Речник також повідомив, що внаслідок обстрілів один український військовий отримав поранення, стан його здоров’я медики оцінюють як середньої тяжкості.

 

Росіяни “навчилися отримувати дозвіл” на продаж книжок в Україні – Курков

До російських письменників в Україні наразі інтерес упав, причому навіть серед російськомовних читачів.

Таку думку висловив письменник Андрій Курков у інтерв’ю Укрінформу.

“Насправді, україномовний читач набагато більше обізнаний про сучасну літературу, в тому числі і місцеву російськомовну, ніж російськомовний читач. Мені здається, що україномовний читач більш активний, він більше тяжіє до пошуку нових авторів або нових  книжок  вже знайомих авторів”, – сказав він.

Курков зауважив, що російська література зараз набагато менше представлена у книгарнях, хоча “напевно знову піде, бо російські видавці навчилися отримувати дозвіл від нашої експертної ради на право провезення до України і продажу своїх книжок”.

Він додав, що у країні є регіони, де читають переважно російською, наприклад у Харкові, “хоча це не обов’язково література з Росії – в Харкові багато російськомовних письменників, які пишуть для харківського читача”.

Повний текст інтерв’ю з Андрієм Курковим читайте згодом на  сайті Укрінформу.

 

У Мінфіні назвали основні причини повільного зростання економіки торік

Військовий конфлікт на сході, блокада окупованих територій та масштабні кібератаки стали основними причинами повільного зростання економіки України в 2017 році.

Про це йдеться звіті Міністерства фінансів України про виконання Державного бюджету України за 2017 рік, який опубліковано в газеті “Урядовий кур’єр”.

“Економічне зростання в Україні відбувалося повільно, на що впливали наслідки продовження військового конфлікту на сході країни, тимчасового припинення переміщення вантажів через лінію розмежування на Донбасі (рішення Ради національної безпеки і оборони введене в дію Указом Президента України 15 березня 2017 року), а також масштабні кібератаки у другій половині 2017 року”, – зазначають у  Мінфіні.

Разом з тим, на економічний розвиток країни позитивно вплинуло подальше зростання приватного споживання та інвестицій, а також активізація міжнародної торгівлі на фоні сприятливих зовнішніх цінових умов.

У 2017 році спостерігалось збільшення обсягу будівельної продукції – на 20,9 відсотка, виробництва інвестиційних товарів – на 9,3 відсотка, вантажообороту – на 5,8 відсотка порівняно із 2016 роком.

Обсяги виробництва промислової продукції у 2017 році збільшились на 0,4 відсотка порівняно із 2016 роком, при цьому у переробній промисловості – на 4,8 відсотка.

На фоні високої порівняльної бази 2016 року виробництво сільськогосподарської продукції в 2017 році зазнало спаду та скоротилося на 2,7 відсотка, у тому числі рослинництво зменшилось на 3,6 відсотка, тваринництво – на 0,4 відсотка.

У цілому, в 2017 році тривала тенденція економічного зростання. Так, за даними Держстату в I кварталі 2017 року зростання реального ВВП становило 2,5 відсотка, у ІІ кварталі – 2,4 відсотка, у ІІІ кварталі – 2,1 відсотка, у ІV кварталі – 1,8 відсотка порівняно з відповідним періодом 2016 року.

У 2017 році продовжувалось розширення внутрішнього споживчого попиту, завдяки збільшенню заробітних плат в економіці, в тому числі підвищенню мінімальної заробітної плати з 1 січня 2017 року до 3200 гривень проти 1600 гривень на кінець 2016 року. Обсяг роздрібної торгівлі у 2017 році до відповідного періоду 2016 року зріс на 8,8 відсотка.

Середньомісячна номінальна заробітна плата штатного працівника за 2017 рік зросла порівняно з 2016 роком на 37,1 відсотка та становила 7104 гривень, що у 2,2 раза вище рівня мінімальної заробітної плати. Реальна заробітна плата у 2017 році зросла на 19,1 відсотка до відповідного періоду минулого року.

Позитивно на розвиток економіки у 2017 році вплинуло збереження стабільності на валютному ринку та уповільнення інфляційних процесів.

Так, за даними Держстату, споживчі ціни у грудні зросли на 13,7 відсотка порівняно з груднем 2016 року, у річному вимірі індекс споживчих цін зріс на 14,4 відсотка порівняно із 2016 роком.

За даними Національного банку України протягом 2017 року обмінний курс гривні до долара США залишався переважно стабільним – 26,6 гривень за долар США у середньому за рік, незважаючи на незначне посилення девальваційного тиску в останні місяці року, що зумовлено низкою ситуативних та сезонних факторів, типових для кінця року.

За інформацією Національного банку України, міжнародні резерви України збільшилися з 15,5 млрд дол. США на початок 2017 року до 18,8 млрд дол. США в еквіваленті станом на 1 січня 2018 року. Цей показник дорівнює 3,6 місяця майбутнього імпорту і є достатнім для виконання зобов’язань України і поточних операцій Уряду та Національного банку.

У 2017 році економічне зростання підтримувалось не лише внутрішнім попитом, а й зовнішнім. Цінова кон’юнктура на ключових для нашої країни товарних ринках залишалася сприятливою, а освоєння нових ринків збуту для українських товарів частково компенсувало негативні наслідки припинення торгівлі з неконтрольованими територіями та захоплення низки підприємств на них.

Так, за попередніми даними Національного банку України, у 2017 році дефіцит балансу товарів та послуг зріс до 6,8 млрд дол. США.

Експорт товарів за 2017 рік збільшився на 18,8 відсотка до 39,9 млрд дол. США за рахунок: мінеральних продуктів – на 47,1 відсотка; чорних й кольорових металів та виробів з них – на 22,1 відсотка; продовольчих товарів та сировини для їх виробництва – на 16,3 відсотка.

У 2017 році також продовжилась тенденція до зміни географічної структури українського експорту на користь збільшення обсягів експорту до країн ЄС, який зріс на 31,9 відсотка порівняно з 2016 роком, питома вага якого становила 35,4 відсотка в загальному обсязі.

У цілому, незважаючи на складні умови для економіки України, в першу чергу, пов’язані з військовим конфліктом на сході країни та тимчасовим припиненням переміщення товарів через лінію розмежування, в 2017 році тривало зростання вітчизняної економіки, що позитивно впливало на виконання дохідної частини бюджету.

 

Криворізького полковника відсторонили через прапори СРСР на параді

Командувач Національної гвардії України Юрій Аллеров відсторонив від виконання обов’язків командира криворізької військової частини 3011, підлеглі якого брали участь у параді 22 лютого під червоними комуністичними прапорами.

Про це повідомляє  прес-служба  Національної гвардії Ураїни – Укрінформ.

“Національна гвардія України  продовжує службове розслідування за фактом участі військовослужбовців Національної гвардії України у Кривому Розі у заходах з нагоди 74-ї річниці звільнення міста від німецьких загарбників з використанням радянської символіки. В ході розслідування командувач Національної гвардії України генерал-полковник Юрій Аллеров відсторонив від виконання обов’язків командира військової частини 3011 полковника В’ячеслава Мельника”, – йдеться у повідомленні.

Як повідомляв Укрінформ, 22 лютого в Кривому Розі проходило багато заходів з нагоди 74-ї річниці звільнення міста від німецьких загарбників, зокрема, покладання квітів до могил загиблих, святковий парад і запалення факелів. Проспектом Миру проїхала військова техніка, на чолі колони – танк Т-34, який визволяв Кривий Ріг. Частина нацгвардійців йшли з червоними прапорами часів СРСР.

Начальник відділу з питань внутрішньої політики апарату міської ради та виконкому Тетяна Медвідь в коментарі сайту 0564 повідомила, що червоні прапори з серпом і молотом – це музейні експонати, які використовуються щорічно при проведенні урочистих заходів. Їх використання було  погоджене з співробітниками СБУ.

Натомість директор Криворізького історико-краєзнавчого музею Ірина Зінов’єва пояснила, що це музейні експонати, які є точними копіями бойових знамен підрозділів, які визволяли Кривий Ріг. Вони виготовлялися ще в СРСР і зберігаються в основному фонді музею з 1974 року. Пізніше інформація була уточнена – це оригінали бойових знамен, які 26 червня 1973 року було передано Криворізькому музею музеєм Збройних сил СРСР.

Криворізька поліція розпочала кримінальне провадження за ч. 1 ст. 436-1 Кримінального кодексу України (виготовлення, поширення, а також публічне використання символіки комуністичного, націонал-соціалістичного тоталітарних режимів).

 

Групу “Партія “Відродження” залишив депутат

Народний депутат Станіслав Березкін вийшов зі складу депутатської групи “Партія “Відродження”.

Про це повідомив Голова Верховної Ради Андрій Парубій під час виступу в парламенті, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Згідно з поданою заявою та відповідно до частини третьої статті 60 Регламенту Верховної Ради України, повідомляю про вихід народного депутата України Березкіна Станіслава Семеновича зі складу депутатської групи “Партія “Відродження”, – сказав спікер.

Березкін – народний депутат восьмого скликання  Верховної Ради, 1959 року народження, безпартійний. Член Комітету з питань економічної політики

 

МЗС назвав пріоритети України у Раді ООН з прав людини

Пріоритетами України в Раді ООН з прав людини на період її членства буде протидія російській агресії та спричиненим нею грубим порушенням прав людини на окупованій території України.

Про це заявив заступник міністра закордонних справ України Сергій Кислиця у виступі на 37-й сесії Ради ООН з прав людини, повідомляє  прес-служба  МЗС – Укрінформ.

“Ключове місце у роботі нашої делегації в Раді ООН з прав людини посідатиме протидія російській агресії та спричиненим нею грубим порушенням прав людини на окупованій території України. Міжнародне співтовариство має й далі чинити тиск на  Російську Федерацію, щоб змусити її дотримуватися міжнародних зобов’язань, в тому числі за міжнародним гуманітарним правом”, – цитує Кислицю прес-служба МЗС.

У цьому зв’язку Кислиця нагадав про необхідність виконання Росією наказу Міжнародного суду ООН від 19 квітня 2017 року у справі Україна проти Росії щодо порушення Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, а також імплементації резолюцій Генеральної Асамблеї ООН «Про територіальну цілісність України» та «Стан з правами людини в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, Україна».

“Критично важливим в цьому контексті є доступ до півострова міжнародних організацій, включаючи ООН, ОБСЄ, Раду Європи, які б здійснювали моніторинг за дотриманням окупаційною російською владою прав людини”, – зазначив дипломат.

37-а сесія Ради ООН з прав людини (РПЛ) розпочалась у Женеві 26 лютого і триватиме до 23 березня. Протягом найближчих трьох років (2018-2020) Україна бере участь у цьому головному правозахисному органі ООН як його повноцінний член.

 

КСУ визнав неконституційним оподаткування пенсій

Конституційний суд визнав неконституційним закон „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи“.

Відповідне рішення було ухвалене під час засідання 27 лютого за поданням 48 народних депутатів, повідомляє  прес-служба суду – Укрінформ.

“Конституційний суд України вирішив визнати таким, що не відповідає Конституції, положення абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, яким передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються  суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує десять розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (у розрахунку на місяць), встановленого на 1 січня звітного податкового року, – у частині такого перевищення, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії підлягають оподаткуванню чи не оподатковуються в країні їх виплати”, – йдеться у резолютивній частині рішення.

Таким чином, втрачає чинність положення абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, визнане неконституційним.

У рішенні зазначається, що у сфері  пенсійного забезпечення  справедливим має визнаватися такий підхід законодавця, за якого забезпечується пропорційне співвідношення між страховими внесками та призначеним розміром пенсійних виплат, а застрахована особа може безперешкодно реалізувати своє право на пенсію у повному обсязі.

У законодавстві про пенсійне забезпечення в Україні таке співвідношення досягається встановленням залежності розміру пенсії від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати застрахованої особи. Саме тому запровадження її оподаткування, починаючи з певного її розміру, на думку КСУ, порушує справедливий підхід до встановлення пенсії, оскільки призводить до зменшення її фактичного розміру, який встановлюється з урахуванням співвідношення між тривалістю страхового стажу та розміром заробітної плати застрахованої особи.

КСУ також відзначив, що після запровадження у законодавстві України з 1 липня 2014 року оподаткування пенсій упродовж двох років Верховна Рада  тричі вносила зміни. За таких обставин особи, які мають право на пенсійні виплати, об’єктивно не могли бути впевненими у своїх правомірних очікуваннях щодо стабільності правового регулювання у цій сфері. Тому  у КСУ вважають, що встановлення парламентом  у законодавстві  оподаткування пенсій та зміни суми, з якої починається таке оподаткування, суперечить  елементам конституційного принципу верховенства права, як правова визначеність, правова передбачуваність, правомірні очікування та справедливість.

Суддею-доповідачем у справі виступав Олександр Касмінін.

 

Активіст розповів, як кримчан змушують іти на “вибори Путіна”

Кримськотатарський активіст Наріман Джелялов заявив, що в Криму лунають погрози на адресу тих, хто не збирається брати участь у майбутніх виборах президента Росії.

Про це Джелялов написав на своїй сторінці у  Facebook – Укрінформ.

“Останнім прикладом у цьому ряду є підготовка до проведення  виборів президента РФ у Криму. Стосовно службовців державних установ, учителів, лікарів, студентів вишів використовуються методи залякування і погроз з метою забезпечити явку на виборчі дільниці. Співробітники відділень пошти, місцевих адміністрацій, житлово-комунальних підприємств здійснюють попереднє опитування людей про участь або не участь у виборах”, – розповів Джелялов.

Він повідомив, що по вулицях ходять невідомі особи, які записують індивідуальні дані жителів, що суперечить законодавству. У випадках, коли люди заявляють про своє небажання брати участь у виборах, на їх адресу звучать погрози звільнення з роботи, погрози невидачі довідок для соціальних потреб, а також відмова в ремонті доріг і проведенні води.

Як вважає активіст, ця ситуація доводить, що вільне волевиявлення на виборах президента РФ у Криму неможливе.

“Але найголовніше, ми, активісти національного руху Білогірського району Криму, переконані, що майбутні вибори президента РФ у Криму є нелегітимними і світова спільнота не повинна визнавати їх результати”, – написав Джелялов.

У зв’язку з вищевикладеним, зазначив він, “ми також засуджуємо заклики до участі у виборах, здійснені на позачерговій сесії Курултаю мусульман Криму і Духовним управлінням мусульман Криму”.

“Ми переконані, що вирішення політичних питань у життєдіяльності кримськотатарського народу, у тому числі питання участі або неучасті у виборах, завжди були і залишаються прерогативою виключно його вищого представницького органу – Курултаю кримськотатарського народу”, – заявив активіст.

 

Аваков прокоментував купівлю вілли в Італії

Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявляє, що віллу на узбережжі Середземного моря в Італії використовує його дружина Інна під один зі своїх туристичних проектів.

Відповідний коментар міністра внутрішніх справ надав Укрінформу директор Департаменту комунікацій МВС Артем Шевченко.

“Це один із туристичних бізнес-проектів, яким займається дружина в Італії, в рамках роботи в італійській компанії”, – йдеться в коментарі міністра.

Аваков уточнив, що йдеться про придбання приміщення під міні-готель, придбане за кредитні кошти і за участю коштів капіталу компанії “Авіталія”.

За словами міністра, його дружина займається цим проектом уже понад півтора року, і він, швидше за все, запрацює вже в 2019 році.

 

“Це один із декількох туристичних бізнесів, яким займається моя дружина, це легально і  офіційно,  і в цьому немає ніякої сенсації”, – наголосив Аваков.

Раніше ЗМІ повідомляли, що Аваков торік став власником вілли на узбережжі Середземного моря в Італії, приблизна вартість якої становить близько 774 тис. євро.

Згідно з  декларацією  Авакова за 2017 рік, він є одноосібним власником італійської фірми “Avitalia S.R.L” (100%).

 

Amazon за мільярд доларів купує компанію з дослідницьким центром у Києві

Американська компанія Amazon купує компанію Ring, яка займається виробництвом розумних дзвінків і камер спостереження.

Про це повідомляє  Reuters – Укрінформ.

“Угоду оцінили в більш ніж 1 мільярд доларів”, – йдеться у повідомленні.

Поки що Amazon не оголошував свої плани щодо Ring. Однак, на думку керівництва компанії, нове придбання допоможе привернути увагу клієнтів до покупок на сайті компанії.

Варто зазначити, що найбільший дослідницький центр американської компанії Ring – Ring Labs – розташований у  Києві. В українській лабораторії займаються розробкою програмного забезпечення у сфері комп’ютерного зору, інтелектуального аналізу даних і інших сфер штучного інтелекту. Київський офіс відкрили в 2016 році.

 

Луценко цьогоріч хоче провести міжнародний аудит у ГПУ

Генпрокурор Юрій Луценко висловився за проведення міжнародного аудиту очолюваного ним відомства у поточному році.

Про це він сказав під час засідання організаційного комітету проекту ЄС «Підтримка реформ з розвитку верховенства права в Україні» (ПРАВО), повідомляє  прес-служба ГПУ – Укрінформ.

“Генеральний прокурор наголосив, що подальше реформування відомства є одним із ключових його пріоритетів у 2018 році. Передусім, мова про здійснення незалежного міжнародного аудиту структури Генеральної прокуратури, запровадження чітких критеріїв оцінки роботи прокурорів та їх спеціалізації, перехід на електронний документообіг та електронне кримінальне провадження”, – зазначили у відомстві.

Луценко наголосив, що використання можливостей проекту “ПРАВО” сприятиме впровадженню кращих міжнародних практик у роботі Генпрокуратури та зміцненню верховенства права в Україні.

 

Парубій – провокаторам під ВР: Таким шляхом ви до влади не прийдете

Спікер Андрій Парубій наголосив на неприпустимості організації провокацій під Верховною Радою задля політичних дивідендів.

Про це він заявив у своєму виступі на засіданні парламенту в середу, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Таким шляхом до влади ви не прийдете, таким шляхом ви можете тільки зруйнувати державу. Ми не дозволимо цього, не дозволимо провокаторам знищити Українську державу”, – заявив спікер.

Голова ВР також наголосив, що організація провокацій може призвести до людських жертв, як це сталося 27 лютого під стінами парламенту.

“Ці підлі люди, які спровокували конфлікт, обдуривши і людей на вулиці, не усвідомлюють однієї важливої речі – за цією ницістю і підлістю стоять покалічені хлопці. Це не просто наші воїни, це чиїсь діти, це чиїсь чоловіки, це чиїсь батьки”, – підкреслив  Парубій.

Також він зазначив, що деякі депутати, виступаючи в ефірах українських телеканалів із цього приводу, говорили начебто, що конфлікт стався через те, що спікер не вийшов до протестувальників. Він спростував такі звинувачення.

“В мене питання: де межа підлості і ницості тих людей? Жодна людина не підходила до мене, хоча хочу наголосити, що підхід до Верховної Ради України є відкритим для кожного депутата”, – наголосив він.

Парубій закликав депутатів до чесності і відповідальності за свої слова і дії.

Як повідомляв Укрінформ, у вівторок, 27 лютого, під парламентом мітингували близько сотні пенсіонерів та інших учасників протестної акції. Учасники акції протесту кидали в правоохоронців вибухові пакети, кілки. У відповідь правоохоронці відтісняли мітингувальників.

Внаслідок сутички під Верховною Радою України постраждали 14 правоохоронців, 9 громадян затримані.

 

Кокаїновий скандал: затриманий росіянин керував Фондом православних меценатів

Громадянин Аргентини, росіянин Іван Близнюк, заарештований у «кокаїновій справі», був керівником Фонду православних меценатів у Латинській Америці

Про це повідомляє  Эхо Москвы – Укрінформ.

На сайті, який називається «Російська православна церква у Південній Америці», він названий людиною, яка надавала і надає фінансову підтримку парафії у курортному місті Мар-дель-Плата. Близнюк служив у поліції Буенос-Айреса. Його робота багато років була пов’язана з охороною посольства Росії в Аргентині.

На думку політолога Олексія Макаркіна, ситуація з «кокаїновими  меценатами» може завдати серйозної шкоди іміджу духовенства і нанести моральну шкоду Аргентинській єпархії.

 

Супрун вимагає пояснити, що Крисін робить у дитячому відділенні Інституту серця

В.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун закликала керівництво Інституту серця у Києві пояснити, що робить у дитячому відділенні Інституту Юрій Крисін, який є фігурантом справи про вбивство журналіста В’ячеслава Веремія.

Про це вона повідомила у Facebook – Укрінформ.

«Те, що у дитячому відділенні вроджених вад серця в Інституті серця серед дітей, які там лікуються, перебуває дорослий (!) неодноразово судимий і обвинувачуваний за організацію вбивства (!!!) чоловік Юрій Крисін – неприйнятно», – написала Супрун.

Вона закликала директора Інституту серця Бориса Тодурова роз’яснити ситуацію.

Нагадаємо: 26 лютого активісти та учасники руху «Небайдужі» прийшли у дитяче відділення Інституту серця у Києві, де, як з’ясувалось, перебуває учасник озброєного нападу на журналіста В’ячеслава Веремія – Юрій Крисін.

Там учасники облили його зеленкою.

Як пише на своїй сторінці у Фейсбук пише волонтер Роман Сініцин, Крисіна нібито “прилаштував” в дитяче відділення Інституту Максим Івасенко – чоловік заввідділу Ірини Аксьонової.

Крисін є фігурантом справи про вбивство журналіста В’ячеслава Веремія, яке сталось у період Євромайдану, в ніч на 19 лютого 2014 року поруч із Софійською площею в Києві.

 

В “Газпромі” не згодні з рішенням Стокгольмського арбітражу

Російська енергетична компанія “Газпром” заявила, що не згодна з рішенням Стокгольмського арбітражу виплатити НАК “Нафтогаз України” компенсацію в 4,63 млрд дол. за недопоставку газу.

Про це повідомляє  РИА Новости – Укрінформ.

“Компанія “Газпром” буде захищати свої права всіма способами, доступними їй згідно з чинним законодавством”, – йдеться в повідомленні.

Також “Газпром” вважає, що у судовому розгляді “виник суттєвий дисбаланс, що порушує базові принципи шведського права”.

“Газпром” висловлює незгоду з даним рішенням арбітражу. Раніше ці ж арбітри погодилися з аргументами “Нафтогазу” щодо різкого погіршення стану української економіки, що спричинило зниження попиту на газ і невиконання зобов’язань “Нафтогазу” з відбору газу. Однак щодо “Газпрому”, що посилається на зниження закупівель європейськими клієнтами компанії як на головну причину зменшення транзиту через Україну, цей аргумент прийнятий до уваги не був”, – скаржаться у російському монополісті.

Нагадаємо: вчора Стокгольмський арбітраж задовольнив вимоги “Нафтогазу” за позовом до “Газпрому”. “Нафтогаз” домігся компенсації в сумі 4,63 млрд дол. за недопоставку “Газпромом” узгоджених обсягів газу для транзиту. Також “Газпром” повинен сплатити 2,56 млрд дол. на користь “Нафтогазу”. За заборгованість будуть нараховуватися відсотки – 526 тис. доларів в день, починаючи з 1 березня.

 

На Донеччині для представників ОТГ пройшов тренінг “Комунікативна громада”

Представники місцевої та районної влади Донецької області у Краматорську навчалися доносити до людей важливу інформацію про свою роботу за допомогою різних механізмів.

Організатором тренінгу «Комунікативна громада», який пройшов 28 лютого, виступив Донецький Центр розвитку місцевого самоврядування, створений за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» та Мінрегіону, повідомляє Укрінформ.

«Ефективна комунікація між владою та громадою надважлива на сьогодні, – зазначив директор Донецького ЦРМС Артем Вівдич. – Наша команда розробила річний навчальний курс для представників прес-служб, відділів внутрішньої політики, секретарів рад, керівників громад з метою навчити різним рівням комунікації, працювати з текстом, візитівкою громади, презентацією перед інвестором».

Запрошеним на практичний семінар тренером став Іван Омелян, координатор Реанімаційного Пакету реформ. Під час навчання обговорювали, чому комунікація має бути багатоканальною та які інструменти варто використовувати для цього, дискутували про важливість застосування соціальних мереж та можливість залучення інтернет-користувачів до розвитку громади.

«Той фахівець, який відповідає за розміщення новин чи повідомлень влади, має бути багатофункціональним. Треба вміти створювати різний контент, обов’язково працювати з картинками за допомогою програм, ефективно шукати в мережі Інтернет та вміти приваблювати увагу аудиторії до результатів своєї роботи», – зазначив Омелян.

На думку тренера, чим скоріше влада почне спілкуватися з громадою не там, де зручно посадовцям, а там, де частіше бувають люди, тим швидше вибудується стійка комунікація й обидві сторони швидше знайдуть порозуміння між собою. Новий досвід комунікації з використанням усіх можливих інструментів важливий для розбудови спроможної громади, а прозорість та підзвітність неймовірно ціниться на всіх рівнях, починаючи з середини громади та закінчуючи донорами чи інвесторами.

Серед учасників навчального семінару були представники Шахівської об’єднаної громади, зокрема, секретар Шахівської ОТГ Людмила Омельченко, яка разом з колегою веде офіційний сайт та сторінку громади в Facebook. Набуті під час тренінгу знання дозволили узагальнити свій і чужий досвід та зрозуміти, як правильно вибудовувати комунікацію з мешканцями ОТГ. Так, у апарат громади вже налаштовані брати спеціаліста, який буде фахово займатися питаннями комунікації.

Програма “U-LEAD з Європою” фінансується спільно Європейським Союзом і державами-членами Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією й підтримує реформу децентралізації та її секторальні напрямки.

 

Фонд Карнегі прогнозує відносинам Україна-ЄС “час перепочинку”

Відносини України з ЄС настільки близькі, наскільки вони можуть бути близькі без формальної перспективи членства.

Водночас наближення президентських і парламентських виборів в Україні вносить деяке уповільнення взаємних процесів. Такий висновок міститься в аналітичній доповіді Фонду Карнегі за підтримки берлінського Центру східноєвропейських і міжнародних досліджень (ZOiS), представленому в середу в Берліні, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Хореографія відносин між ЄС і Україною в найближчому майбутньому легко прогнозована: Київ підштовхуватиме ЄС до більшої декларативної і фінансової підтримки, а Брюссель  висловлюватиметься на підтримку реформ, особливо в сфері боротьби з корупцією … І Брюссель, і Київ чекатимуть поствиборчого періоду … ЄС не віддаляється від України, він просто хоче перепочинку в надії, що країна пройде через турбулентний виборчий 2019 рік», – йдеться в документі.

Документ «ЄС і Україна: набираючи дихання» був представлений також напередодні в Брюсселі Єврокомісії. У ньому, зокрема, зазначається, що потенціал будь-яких змін обмежений президентськими і парламентськими виборами 2019 року, оскільки Президент Порошенко прораховуватиме потенційну електоральну ціну будь-яких здійснюваних ним політичних кроків. Тому реформи і виконання положень Угоди про асоціацію буде повільним.

«Україна і ЄС близькі один до одного як ніколи; але останні 4 роки показали також те, як далекі вони досі з точки зору економічних можливостей, управління і їх бачення майбутнього », – йдеться в аналітичній доповіді.

У Брюсселі останнім часом почало ширитися переконання, що швидко налагодити справи в Україні за допомогою спонсорованих Євросоюзом реформ не вдасться. І того, що країні потрібна своя модель розвитку. Багато хто думає, що велика частина української еліти лише імітує процес євроінтеграції, деякі навіть говорять про «контрреволюцію» і саботаж реформ.

Тим часом, навіть якщо не брати до уваги прямі програми підтримки реформ (наприклад, в рамках програм європейського сусідства), допомога ЄС Україні на цілі макро-економічної стабілізації після кризи 2014 року була безпрецедентною. За ці роки Євросоюз мобілізував 3,4 млрд євро в рамках 3 пакетів макро-фінансової підтримки (MFA). Це найбільша MFA, яку ЄС будь-коли надавав країні, яка не є членом ЄС. Ще 2 млрд було обіцяно в ході саміту Східного партнерства у грудні 2017 року.

Ззагалом і в цілому, допомога Україні від ЄС і міжнародних фінансових інститутів в рамках програм допомоги оцінюється майже в 15 млрд євро. Це, однак, значно менше, ніж надавалося країнам, які мали перспективу членства. До того ж кошти ці – не безоплатна допомога, а в основному низьковідсоткові кредити, які країні доведеться повертати.

Проблемою, на яку звертають увагу європейські функціонери, є те, що навіть виділені на певні цілі гроші часто не виходить реалізувати, нерідко через бюрократичні причини. Україні зараз потрібні навіть не стільки ці кошти, скільки приватні інвестиції, йдеться в аналітичному документі.

 

Російських хакерів підозрюють у зломі серверів уряд ФРН

Німецькі спецслужби вважають, що російські хакери здійснили атаку на сервери урядових структур ФРН.

Про це повідомляє  Spiegel  з посиланням на представника МВС країни – Укрінформ.

«Іноземні хакери проникли в базу даних федерального уряду і органів безпеки, яка вважалася раніше безпечною», – йдеться в матеріалі.

Даними мереж користуються як відомство канцлера, так і міністерства і відомства, бундестаг і бундесрат.

Представник повідомив, що інцидент в даний час розслідується Федеральним управлінням інформаційної безпеки (BSI) і розвідувальними службами, зокрема, розвідкою і контррозвідкою. Він запевнив, що атаки ізольовані і ситуація знаходиться під контролем.

Німецькі фахівці вважають, що за атакою стоїть група, яка зламала сервер бундестагу у 2015 році. Йдеться про ймовірно підтримувану російським урядом хакерську групу АРТ28. Вона нібито змогла проникнути в мережу міністерств закордонних справ і, не виключено, оборони та впровадити шкідливі програми, а також викрасти документи.

Атаку німецькі спецслужби виявили ще у грудні 2017 року і не виключають, що вона тривала протягом усього минулого року.

 

Гройсман заявляє, що обсяг місцевих бюджетів зріс до 231 мільярдів

Започаткована в 2014 році реформа з передачі на місця повноважень та фінансових ресурсів дозволила збільшити місцеві бюджети за останні 4 роки з 68 млрд грн до 231 млрд грн.

Про це розповів Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман в ефірі «Українського радіо»,  повідомляє Урядовий портал – Укрінформ.

«У 2014 році – на початку реформи – місцеві бюджети становили 68 млрд грн. У 2018 році вони зросли до 231 млрд грн. Великі кошти, які ми передали на місця, але тепер потрібно ефективно використовувати ресурси. Місцеві керівники мають бути повністю підзвітні людям за кожну гривню, яку вони витрачають», – наголосив Гройсман.

Глава Уряду підкреслив, що ідея децентралізації та створення об’єднаних територіальних громад повністю себе виправдовує. Регіони мають достатньо ресурсів, які можуть і мають витрачатися на користь громадян.

 

Україна підтримує позицію Бухареста щодо спроб підпалу румунських шкіл – посол

Українська сторона повністю підтримує позицію Бухареста щодо засудження спроб підпалу шкіл і здійснення злочинних дій, спрямованих проти освітніх установ з викладанням румунською мовою.

Про це на прес-конференції в Бухаресті заявив Надзвичайний і Повноважний посол України в Румунії Олександр Баньков, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

«Україна засуджує цинічність і антилюдяні дії кремлівського режиму, який, маскуючись, здійснює відкритий терор проти цивільних осіб, у тому числі проти дітей. Цей факт (спроба підпалу шкіл з викладанням румунською мовою в Чернівецькій області – ред.), поряд з недавнім підпалом адміністративної будівлі «Союзу угорської культури Закарпаття» і руйнуванням пам’ятника в Гуті Пеняцькій є ще одним підтвердженням того, що дії спецслужб РФ спрямовані на внесення розколу в українське суспільство, розпалювання міжнаціональної ворожнечі з метою дестабілізації ситуації в країні і дискредитації України перед світовою спільнотою», – заявив дипломат.

Баньков особливо наголосив, що українська сторона приділяє особливу увагу захисту прав та інтересів представників національних меншин на території України, забезпечуючи їм європейські стандарти розвитку своєї самобутності і духовності.

«Україна  використовуватиме всі свої можливості для інформування міжнародної громадськості про підривну діяльність російських спецслужб і притягнення винних до кримінальної відповідальності, де б вони не знаходилися», – підсумував посол.

Як повідомляв Укрінформ, МЗС Румунії засудив спроби російських диверсантів організувати підпал двох румунських шкіл в Чернівецькій області

Раніше СБУ повідомила про активізацію спецслужб РФ для дестабілізації ситуації в країні і дискредитації України перед світовою спільнотою. За словами заступника голови СБУ Віктора Кононенка, в Чернівецькій області російські спецслужби мали намір підпалити дві румунські школи. Провокацію організовував громадянин Росії Давид Пономарьов.

 

Brexit: Мей відкинула запропонований Єврокомісією проект угоди

Глава уряду Великої Британії Тереза Мей різко розкритикувала запропонований Єврокомісією проект угоди щодо Brexit, який передбачає, зокрема, що Північна Ірландія може залишитися в митному союзі ЄС після виходу Великої Британії зі складу блоку.

Про це повідомляє DW – Укрінформ.

Прем’єр-міністр Тереза Мей відкинула пропозицію, яка передбачає що Північна Ірландія може залишитися в митному союзі ЄС після виходу Великої Британії зі складу блоку.

“Жоден прем’єр-міністр Великої Британії ніколи не погодиться на це”, – заявила Мей під час виступу в парламенті.

За її словами, створення регулюючого та митного кордону між Північною Ірландією та рештою королівства загрожує збереженню загального спільного ринку Великої Британії та конституційній цілісності королівства.

Проект Єврокомісії, представлений у середу головним переговірником від ЄС щодо Brexit Мішелем Барньє, пропонує як одне із можливих рішень північноірландського питання, аби ця територія надалі “вважалася частиною митної території Союзу”. Це б означало де-факто появу кордону між Північною Ірландією та рештою Великої Британії. Також в проекті угоди прописані позиції щодо прав та соціальних гарантій громадян і працівників з ЄС і Великої Британії після  Brexit  і функціонування законодавчої системи, положення про захист персональних даних і виконання фінансових зобов’язань ВеликоЇ Британії перед Брюсселем.

Як повідомляв Укрінформ, міністр закордонних справ Великої Британії Борис Джонсон заявив, що питання ірландського кордону використовується для зриву виходу Британії з Євросоюзу (Brexit).

Нагадаємо, вихід Великої Британії зі складу ЄС, згідно із планами уряду в Лондоні, має відбутися наприкінці березня 2019-го року. Раніше в Лондоні заявили, що після виходу країни зі складу ЄС для імплементації відповідних рішень необхідно близько двох років перехідного періоду. Раніше в Брюсселі заявляли про те, що він має завершитися до кінця 2020 року.

 

Жебрівський назвав головну проблему селищ, що повернулися під контроль влади

Голова Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Павло Жебрівський проінспектував дорогу до селищ, які повернулися під контроль української влади.

Також він розглянув проблеми жителів цих населених пунктів, зокрема колізію, яка виникла з пенсійним та соціальним забезпеченням. Про це він у середу повідомив на своїй сторінці у  Facebook – Укрінформ.

«Проінспектував дорогу від Семигір’я до Травневого та Гладосового, яку почали насипати, щойно ці населені пункти повернулися під контроль української влади», – написав очільник області.

Він додав, що вже вивезли туди 7 тисяч 700 тон шлаку, але погодні умови не давали можливості його добре утрамбувати. Тож залишається завезти на дорогу близько тисячі тон дрібного шлаку та добре його утрамбувати, щоб можна було пустити рейсовий автобус.

Жебрівський також поспілкувався з мешканцями с.Травневе.

Він зазначив, що зараз у цих людей головна проблема – загроза невиплати пенсій, оскільки МВС не включило ці населені пункти до числа контрольованих українською владою. Працівники пенсійного фонду та соцслужб доклали значних зусиль, щоб відновити систему пенсійного та соціального забезпечення жителів цих селищ, і люди вже повною мірою отримували свої гроші. А з 1 березня через прикре непорозуміння зі списком контрольованих населених пунктів цей процес може бути призупинений.

«Відрядив свого заступника до Києва, щоб якнайшвидше вирішити цю проблему, вже у березні люди мають отримати свої гроші», – написав Жебрівський.

Крім того, він повідомив, що обговорив з мешканцями Травневго й питання відновлення пошкодженого житла, надання гуманітарної допомоги і налагодження медичного обслуговування. Жебрівський дав відповідні доручення районній та місцевій владі та пообіцяв за кілька днів знову приїхати до Травневого та проконтролювати виконання.

 

Білл Гейтс назвав основні недоліки криптовалют

Анонімність, яку дають користувачам криптовалюти, не завжди є перевагою.

Про це сказав співзасновник Microsoft Білл Гейтс під час  спілкування  з користувачами сайту Reddit – Укрінформ.

«Головна особливість криптовалют – їх анонімність. Я не думаю, що це добре. Здатність уряду виявляти відмивання грошей, ухилення від сплати податків і фінансування тероризму – ось це добре», – написав Гейтс.

Гейтс також зазначив, що вкладення в криптовалюту пов’язані з високим ризиком. «Я думаю, що спекулятивна хвиля навколо ICO і криптовалют дуже ризикована для тих, хто розраховує на зростання цін», – додав він.

Він також нагадав, що криптовалюти можуть використовуватися для придбання наркотиків. Тобто це технологія, яка може стати причиною смерті, зазначив Гейтс. Один з користувачів Reddit зауважив, що наркотики можна придбати за готівку. У відповідь Гейтс нагадав, що для передачі готівки потрібна фізична присутність, а це, наприклад, може створити труднощі при виплаті викупу за заручників.

Білл Гейтс закликав владу США підвищити податки для найбагатших.

У 2014 р. в інтерв’ю Bloomberg Білл Гейтс називав найпопулярнішу криптовалюту –  біткойн– дивовижною. Біткойн краще традиційних валют, тому що робить зручнішими великі транзакції, говорив Гейтс. Тоді біткойн коштував всього $350, нагадує видання Fortune

 

Історичний закон: представники Польщі летять до Ізраїлю шукати компроміс

Польща сподівається на досягнення компромісу з Ізраїлем у справі змін до закону про Інститут національної пам’яті (ІНП), які викликали скандал у відносинах Варшави з Єрусалимом.

До Ізраїлю в середу вилітає польська робоча група, яка спільно з ізраїльською стороною має розглянути суперечливі питання щодо цього закону, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

“Ми знаємо, що Ізраїль хоче з нами вести переговори, тому сподіваємося на досягнення компромісу”,- заявила в середу у Сеймі речниця правлячої партії “Право і Справедливість” (PiS) Беата Мазурек.

Речниця польського уряду Йоанна Копцінська повідомила, що польська частина робочої групи з розв’язання проблемних питань з Ізраїлем вилітає в середу до Єрусалиму, де зустрінеться з ізраїльськими колегами.

Голова канцелярії прем’єр-міністра Польщі Міхал Дворчик зазначив, що польсько-ізраїльська робоча група має обговорити позиції обох сторін у справі закону про ІНП. Він підкреслив, що поки що немає планів змінювати цей закон.

На початку лютого президент Польщі Анджей Дуда підписав закон про ІНП, одночасно направивши його для оцінки в Конституційний суд країни. Суд повинен буде оцінити, чи закон не суперечить статті Конституції про свободу висловлювань і положенням кримінального характеру, що випливають із цього закону.

Положення закону викликали також протести в Ізраїлі. Єрусалим найбільше хвилює положення про запровадження кримінального переслідування для всіх, у тому числі й іноземців, хто приписує польському народові відповідальність за злочини нацистів у роки Другої світової війни.

Законом запроваджується також покарання за заперечення “злочинів українських націоналістів” у роки війни проти громадян Другої Речі Посполитої.

 

У Мінську домовились про дату розведення сил під Станицею

Розведення сил та засобів поблизу Станиці Луганської може відбутися 5 березня за умови дотримання режиму тиші у цьому районі.

Про це повідомила у  Facebook  прес-секретар представника України в Тристоронній контактній групі з урегулювання ситуації на Донбасі Леоніда Кучми Дарка Оліфер за результатами сьогоднішнього засідання ТКГ – Укрінформ.

“За умови дотримання режиму тиші в районі н.п. Станиця Луганська 5 березня 2018 року може відбутися розведення сил та засобів, як це передбачено відповідним рамковим рішенням ТКГ”, – написала вона.

Оліфер зазначила, що українська сторона наполягає на виконанні раніше досягнутих в рамках Мінського процесу домовленостей, зокрема щодо дотримання лінії розмежування, встановленої Меморандумом від 19 вересня 2014 року; створення безпекових зони вздовж неконтрольованої ділянки українсько-російського кордону; демілітаризації Кальміуського, Новоазовського, Саханки, Кумачового. “Невиконання цих угод з боку РФ/ОРДЛО веде до системного зриву раніше досягнутих домовленостей щодо режиму тиші. Також відсутність вказівок керівництва РФ щодо режиму тиші не сприяє нормалізації ситуації на Донбасі”, – наголосила вона.

Як підкреслила Оліфер, НЗФ ОРДО продовжують стріляти, порушуючи Мінські угоди. Зокрема, 23 та 24 лютого 2018 року, вперше з моменту оголошення “Різдвяного перемир’я”, було застосовано важке озброєння, яке має бути відведено. Причому вогонь вівся не по військових позиціях, а був спрямований углиб території, контрольованої Україною. “Закликаємо РФ виконати взяті на себе зобов’язання та використати свій вплив на НЗФ ОРДЛО задля настання режиму тиші, а також припинити постачати через неконтрольовану ділянку українсько-російського кордону техніку, озброєння, паливо; вивести з території України техніку, озброєння, військові формування; забезпечити безперешкодний доступ СММ ОБСЄ до всієї території ОРДЛО включно із кордоном”, – наголосила прес-секретар представника України у ТКГ.

За її словами, під час роботи підгрупи з безпекових питань українська сторона звернула увагу на необхідність вільного доступу СММ ОБСЄ до всієї території України, в т.ч. і до Криму, як це і передбачено мандатом місії.

Тим часом у гуманітарній підгрупі триває робота з визволення заручників. “Очікуємо на продовження звільнення утримуваних осіб. Наполягаємо на створенні спеціального тристороннього механізму за участі України, Міжнародного Комітету Червоного Хреста та РФ для пошуку зниклих без вісті, натомість РФ всіляко уникає участі в цій роботі”, – поінформувала Оліфер.

Вона додала, що як у рамках робочих підгруп, так і на засіданні ТКГ українська сторона вимагала невідкладного відкриття КПВВ “Золоте”, як це передбачено домовленостями лідерів країн “нормандської четвірки” від 19 жовтня 2016 року.

 

Єврокомісія готова виділити Україні 1 млрд євро допомоги

Європейська комісія готова надати Україні транш фінансової допомоги на суму 1 млрд євро.

Про це повідомив кореспондент “Радіо Свобода” Рікард Йозвяк – Укрінформ.

“Європейська комісія готова запропонувати новий транш на суму 1 млрд євро Україні. Пропозиція, ймовірно, буде надіслана до Ради Європи і Європейського парламенту наступного тижня. Якщо все буде добре, перший транш може бути виплачений у липні-вересні”, – написав Йозвяк в Twitter.

За словами віце-президента Європейської комісії Валдіса Домбровскіса, після того, як пропозиція надійде, її будуть обговорювати країни-учасниці  Євросоюзу  і Європарламенту.

«Це вже обговорювали в кінці минулого року, коли попередня програма закінчилася і, на жаль, ми не змогли виплатити останній транш у розмірі 600 мільйонів євро, оскільки не всі умови були виконані. Тому ми підготували ще одну програму макрофінансової допомоги в розмірі 1 мільярда євро двома траншами, за 500 мільйонів кожен. Зараз ми запустили всі необхідні процедури», – розповів Домбровскіс “Радіо Свобода“.

Раніше міністр фінансів Олександр Данилюк повідомив, що Єврокомісія затвердила нову програму макрофінансової допомоги для України.

 

Сенат США відновив роботу групи спостерігачів НАТО

Двопартійна група сенаторів США відновила роботу групи спостерігачів НАТО, спрямовану на зміцнення зв’язків Конгресу з Північноатлантичним альянсом.

Про це повідомляє “Радіо Свобода” – Укрінформ.

Рішення за ініціативи демократа Джин Шахін та республіканця Тома Тілліса ухвалили після коментарів президента США Дональда Трампа, які викликали у деяких членів НАТО сумніви щодо прихильності США альянсу.

«Зараз, як ніколи, вкрай важливо, щоб Сполучені Штати тісно співпрацювали з НАТО, щоб реагувати на постійно мінливі загрози західним демократіям, особливо з Кремля», – сказала Шахін.

Спостережна група  НАТО, що вже створювалася Сенатом близько десяти років тому, відповідатиме за посилення нинішніх контактів альянсу із Конгресом, сказала Шахін.

Нагадаємо: президент США Дональд Трамп неодноразово критикував членів НАТО за невиконання зобов’язань щодо оборонних витрат. Аналітики заявляли, що таким чином він поставив під сумнів найважливіший постулат альянсу про те, що напад на одного члена вважається нападом на усіх інших.

 

Муженко обговорив із британським радником реформу управління ЗСУ

Начальник Генерального штабу генерал армії України Віктор Муженко зустрівся з іноземним радником від Великої Британії з питань фінансового менеджменту та аудиту Філом Джонсом.

Про це  повідомило  управління зв’язків з громадськістю ЗСУ – Укрінформ.

“Україна цінує та всіляко підтримує багаторівневу допомогу наших партнерів щодо реформування Збройних Сил України, перш за все у такій надважливій сфері як система управління”, – наголосив Муженко.

Під час зустрічі сторони обговорили процес реформування системи управління Збройних Сил України та подальші кроки щодо запровадження стандартів  НАТО. Зокрема, йшлося про впровадження нових спроможностей у системи управління військами в рамках стратегічної програми оборонного реформування.

 

Після свідчень у Конгресі від Трампа пішла найближча радниця

Директор з питань комунікацій Гоуп Гікс, одна з найближчих посадових осіб у безпосередньому оточенні президента США Дональда Трампа, в середу подала в відставку.

Як повідомив з посиланням на Білий дім  центральний американський телеканал CNN,  Гікс пішла на такий крок після того, як у ЗМІ з’явилися її зізнання з закритих слухань у Конгресі про те, що вона брехала “на благо” своєму шефу – Укрінформ.

“Директор з питань комунікацій Білого домом Гоуп Гікс, одна з найближчих помічників президента Дональда Трампа, яка найдовше працювала з ним, подала у відставку”, – зазначається в повідомлені.

Гікс розпочала свою кар’єру в команді нинішнього президента за кілька років до цього, з посади помічника з питань комунікацій, коли той ще очолював Trump Organization. Під час кампанії вона очолювала напрям комунікацій, і після інавгурації отримала високу посаду в Білому домі. Вона, фактично, була тим, кому Трамп довіряв навіть особисте листування.

За інформацією джерела в адміністрації Трампа, Гікс оголосила про свою відставку з Білого дому в другій половині дня середи. Це сталося на наступний день після її закритих свідчень у Розвідувальному комітеті Палати представників в рамках розслідування щодо втручання Росії у президентські вибори в США.

Попри таємний характер засідання, у ЗМІ все ж потрапили її свідчення про те, що вона брехала президенту Трампу “заради блага”. Однак вона заперечила, що це стосувалося суттєвих питань.

Під час оголошення відставки вона зауважила, що впродовж років роботи з Трампом вона бажала йому лише кращого.

При цьому зазначається, що Гікс ще певний період залишатиметься в Білому домі, очевидно для передачі справ.

Сам  Трамп  тепло відізвався про свою помічницю, назвавши її “видатною”, “розумною” й “чудовою” людиною. Водночас, він висловив сподівання, що продовжить працювати разом з нею в майбутньому.

 

В ООН закликали поліпшити гуманітарну ситуацію на Донбасі

Помічник Генерального секретаря ООН з гуманітарних питань Урсула Мюллер закликала міжнародне співтовариство вжити заходів для поліпшення гуманітарної ситуації в окупованих регіонах на сході України.

Про це вона заявила у Брюсселі, під час спільного засідання ООН і ЄС,  повідомив  Центр новин ООН – Укрінформ.

“Близько 200 тис. людей живуть в постійному страху, побоюючись обстрілу. Враховуючи те, що в Україні кількість постраждалих людей похилого віку є самим великим у світі, ми зобов’язані домагатися поліпшення ситуації”, – заявила Мюллер.

Представник ООН розповіла членам Євросоюзу, Європейського парламенту та низки міжнародних організацій про важку гуманітарну ситуацію, в якій опинилися 4,4 млн постраждалих від конфлікту жителів східних районів України. Приблизно 3,4 млн з них потребують допомоги і захисту.

Мюллер також нагадала, що збройний конфлікт на сході України призвів до величезної кількості жертв, під час нього загинули більше 2,5 тис. мирних жителів і близько 9 тис. отримали поранення.

“В результаті бойових дій пошкоджено тисячі будинків, сотні лікарень, шкіл та об’єктів водо- та електропостачання. Багато території в зоні конфлікту усіяні мінами та іншими невибухнувшими боєприпасами”, – отматила вона.

Також через конфлікт приблизно 1,6 млн українців стали внутрішньо переміщеними особами. Багато з них не можуть знайти роботу і стикаються з серйозними труднощами.

У грудні гуманітарні установи системи ООН підготували План гуманітарного реагування і попросили донорів виділити на його фінансування $187 млн.

 

Клінтон закликала Трампа діяти, оскільки росіяни “продовжують наступати”

Екс-держсекретар США Гілларі Клінтон закликала нинішнього главу Білого дому Дональда Трампа діяти адекватно російській загрозі, яка продовжує зберігатися.

Про це вона написала на своїй офіційній твітер-сторінці, передає Укрінформ.

“Я кажу це як колишній державний секретар і як американець: росіяни продовжують наступати. Наші професіонали в розвідці просять Трампа діяти. Він так і буде продовжувати ігнорувати це й капітулювати, чи все ж захистить нашу країну?” – зауважила впливовий американський політик.

При цьому  Клінтон  додала до повідомлення посилання на публікацію в The Washington Post щодо слухань напередодні в Конгресі керівника Кібер-командування США адмірала Майкла Роджерса.

Нагадаємо: адмірал Роджерс у вівторок заявив, що санкції та обмеження не змінили поведінки Росії, і зараз Москва шукає можливості втрутитися у вибори до Конгресу США. Роджерс також підтвердив, що не отримував від президента Дональда Трампа прямих розпоряджень щодо протистояння кіберзагрозам з боку Росії.

При цьому, за його словами, можливості уряду США є достатніми для того, щоб протистояти подібним загрозам з боку інших країн.

 

Національна розвідка США може отримати майже $60 млрд наступного року

Офіційний бюджетний запит для програм Національної розвідки США становить $59,9 млрд у 2019-му фінансовому році.

Про це офіційно повідомив Офіс Директора Національної розвідки США, передає власний кореспондент Укрінформу.

“Загальна сума асигнувань, запропонована для Національних розвідувальних програм у рамках Бюджету на 2019 фінансовий рік, становить $59,9 млрд, що включає запит на фінансування надзвичайних операцій за кордоном”, – наголошується в  офіційному документі.

При цьому зазначається, що нинішня сума є дещо вищою, ніж затверджена на поточний фінансовий рік (у розмірі $57,7 млрд). Загальні цифри озвучені розвідувальною структурою відповідно до законодавства, прийнятого після масштабного теракту 9/11 проти  США.

“Будь-яка та вся додаткова інформація про бюджет програм Нацрозвідки, незалежно від того, чи стосується ця інформація конкретних розвідувальних агентств або окремих розвідувальних програм, розкриватися не буде”, – зауважується в документі.

Єдиним винятком з цього може бути оприлюднення несекретних документів, наприклад, окремих рахунків.