Defense Express пропонує своїм читачам інтерв’ю з відомою людиною Ентоні Тетером (Anthony Tether), колишнім директором Агентства перспективних оборонних проектів (DARPA) Пентагону (2001-09 рр.), а нині – членом Наглядової ради Державного концерну «Укроборонпром». Він надає допомогу у розробці стратегії розвитку ДК «Укроборонпром», реалізації реформ, у питаннях корпоратизації та проведення міжнародного аудиту.

– Як ви оцінюєте ініціативи керівництва Державного концерну «Укроборонпрому» щодо кластерізації, корпоратизації та приватизації підприємств оборонної промисловості, а також скорочення персоналу концерну на 40 відсотків?

– Кількість і спеціалізація підприємств «Укроборонпрому» обумовлені історичними причинами. Багато з них працюють у сферах, де вони не є дуже успішними. Одним з шляхів до подолання цієї ситуації є об’єднання таких підприємств у кластери, коли шляхом інтеграції окремих структур створюється єдина компанія, яка буде більш потужною і більш стабільною у фінансовому відношенні.

Є і такі підприємства, розвиткові яких перешкоджає перебування у складі державної структури з усіма її бюрократичними механізмами. Вважається, що такі підприємства, якщо відпустити їх з-під державного контролю і дати можливість працювати самостійно, зможуть більш ефективно розвиватися і знаходити нові ринки збуту.

Все це поки що базується тільки на теоретичних припущеннях, і тому, коли це відбудеться, необхідно буде потурбуватись про те, щоб рішення, які приймаються, були правильними. Це відбуватиметься за рахунок постійного аналізу успішності експерименту, коли він буде просуватися далі – для того, щоб вчасно внести необхідні корективи у разі, якщо попередні рішення виявилися передчасними.

Що ж до скорочення персоналу концерну, то сорок відсотків – це велике скорочення. Але коли організація отримує нове керівництво, ці люди, як правило, намагаються підвищити ефективність. А це, зазвичай, потребує глибокої структурної реорганізації. Думаю, що саме це зараз і відбувається.

Однак, завжди виникає занепокоєння з приводу того, що таким чином можна позбутися людей, лояльних до колишнього директора, а на їх місце поставити людей, лояльних до нинішнього директора. Нічого такого я зараз не бачу, але пройде час – і тоді буде видно, чи це так чи ні.

– Що ви думаєте про ініціативу «Укроборонпрому» щодо створення в Україні агентства перспективних оборонних досліджень GARDA – на кшталт американського DARPA? Чи дійсно таке агентство потрібно Україні? Чи правильним буде його створення на базі Київського політехнічного інституту ім. Ігоря Сікорського?

– Так, мені відомо про це, і фактично я доклав руку до того, аби така структура була створена в Україні.

Як відомо, у США існує агентство DARPA, і якраз Україна стала причиною його створення. 4 жовтня 1957 р. мир змінився. Радянський Союз запустив на орбіту перший штучний супутник, який було розроблено і побудовано в Україні. Для президента Дуайта Ейзенхауера це стало несподіванкою, і він запитав: «Як таке могло статися?» Він з’ясував, що у США діяла Космічна програма, але вона не мала статусу найвищого пріоритету. В результаті президент Ейзенхауер захотів створити організацію, яка мала б не допустити, щоб хтось зміг ще коли-небудь здивувати США в технологічному плані.

Президент Ейзенхауер створив DARPA як структурний підрозділ Міністерства оборони і підпорядкував його міністру оборони, оскільки його головним завданням був захист інтересів національної безпеки. За 60 років свого існування агентство зробило більше, ніж просто забезпечення національної безпеки у військовій сфері. Було створено такі технології, як Інтернет і багато інших, які зробили економіку США значно потужнішою.

З того часу подібні агентства з’явились і в багатьох інших країнах світу. Вони мають схожі завдання, але називаються по-різному. Таке агентство є в Росії, Японії і в інших країнах.

Україні є безліч людей, які є чудовими інженерами та вченими, і їм потрібна структура на кшталт DARPA, куди вони могли б приходити зі своїми ідеями. Така структура має підпорядковуватись безпосередньо вищому керівництву України, і має бути такою, куди людям було б зручно звертатись зі своїми ідеями.

Українське агентство, подібне до DARPA, отримало назву GARDA – Державне агентство перспективних досліджень і розробок (ДАПДР), щоб люди розуміли, що воно займається проектами як військового, так і невійськового призначення, і що воно є щитом біля меча, який захищає руку, що тримає цього меча.

За підсумками багатьох зустрічей у різних організаціях і міністерствах України було вирішено, що GARDA буде незалежним агентством, що має підпорядковуватись Кабінету Міністрів. На початковому етапі впродовж року або двох GARDA буде базуватися на майданчиках «Укроборонпрому» у якості орендатора і зможе користуватись його адміністративними ресурсами.

Створення GARDA на базі КПІ є помилкою. Безумовно, КПІ – це чудовий університет, але, на мою думку, це не те місце, куди людям зручно було б звертатися зі своїми ідеями, що можуть виглядати недостатньо опрацьованими.

– Як ви думаєте, які на сьогоднішній день існують перешкоди на шляху іноземних інвестицій у підприємства української оборонної промисловості?

– Я вважаю, що іноземні інвестори та організації вкладали б гроші в Україну. Але для цього їм потрібно переконатися в тому, що тут існує незалежний аудит фінансового стану компаній, а також аудит їхньої діяльності.

– Отже, вони хочуть мати змогу прогнозувати майбутній ринок оборонної продукції…

– Це є важливим, проте інвестор хоче знати фінансовий стан того чи іншого підприємства, і наскільки успішно воно працює. Для інвесторів ці два фактори є дуже важливими. Саме з цією метою була створена Наглядова рада «Укроборонпрому», головне завдання якої на початковому етапі полягає у здійсненні аудиту фінансового стану і діяльності підприємств. Потенційний інвестор має бути переконаний у тому, що він не вкладає свої кошти у підприємство-банкрут або підприємство, що займається незаконною діяльністю.

– Сьогодні в Україні здійснюються заходи щодо лібералізації експорту/імпорту оборонної продукції та надання Міністерству оборони права самостійно закуповувати потрібну номенклатуру безпосередньо у іноземних виробників. Тобто без посередництва уповноважених спецекспортерів. Чи вважаєте ви це правильним? Які тут можуть виникати ризики?

– Закупівля продукції іноземного виробництва в Україні дійсно представляє собою певну проблему. Така сама проблема існує і в США. Наше міністерство оборони має багато обмежень, таких як «купуй американське», «купуй високоякісне» і таке інше.

США також мають певні побоювання, пов’язані із закупівлями в іноземних компаній. Чому? Якщо США стануть надто залежними від іноземної продукції та критичних технологій, існує ризик того, що держава, де розташована компанія, може у будь-яку мить припинити ці поставки. В деяких конкретних випадках таке відбувається в США. Отже, така лібералізація потрібна, але вам необхідно мати незалежну організацію, як у випадку з «УОП», щоб не було ситуацій, коли поставка чогось дійсно важливого починає залежати від того, кому ви не довіряєте.

– Як ви оцінюєте ініціативу Міністерства внутрішніх справ про надання компанії “Вектор-С” дозволу самостійно імпортувати стрілецьку зброю без підписання дилерських угод з виробниками?

– Думаю, що для компанії дуже дивно купувати щось не через дилера, оскільки, якщо ви купуєте у дилера, ви можете отримати кращу ціну. Але на це можуть бути свої причини. Наприклад, дилер може мати контракти з роздрібними фірмами, яким він продає зброю, і які мають право торгувати виключно на певній обмеженій території, наприклад, в Україні і ніде більше.

Але це можна і потрібно контролювати.

– Що ви могли б порекомендувати українській владі для успішного реформування вітчизняної оборонної промисловості?

– Думаю, що створення GARDA є дуже хорошим кроком у правильному напрямку. Також вважаю, що іншим важливим кроком було створення Наглядової ради «Укроборонпрому». До складу цієї Ради входять п’ять осіб. Створення Наглядової ради – це хороша ідея, але, на жаль, участь у ній американських громадян чомусь замовчується.

Як я вже сказав, необхідно, щоб всі підприємства, що входять до складу «УОП», пройшли аудиторську перевірку їхнього фінансового стану і діяльності, яку буде проводити відома у світі компанія, що надає аналогічні послуги підприємствам в США. Це необхідно зробити, якщо ви хочете залучити до України інвестиції американських компаній. Добре відомо, що українські інженери є одними з найкращих у світі, і тому ми хотіли б користуватись їх послугами.

Не можна допустити, щоб діяльність Наглядової ради і реформа «Укроборонпрому» не виправдали покладених на них сподівань.

Розпитував Антон МІХНЕНКО, Defense Express

Довідково. Ентоні Тетер (Anthony J. Tether) – професор, член Наглядової Ради ДК «Укроборонпром» з 24 квітня 2018 р. Він був директором Агентства передових дослідницьких проектів у галузі оборони (DARPA) з 2001 до 2009 рік.

До цього, з 1996 по 2001 рр. обіймав посаду головного виконавчого директора та президента The Sequoia Group, яку заснував у 1996 році. Компанія надавала послуги з управління та розробки стратегій для уряду та промисловості. З 2009 р. він знову очолив компанію The Sequoia Group (TSG).

З 1994 по 1996 рр.Тетер був головним виконавчим директором компанії Dynamics Technology Inc. Він також займав посади в Міністерстві оборони, де працював директором відділу стратегічних технологій DARPA з 1982 по 1986 рр., а також директором Національної розвідки в канцелярії Міністра оборони США з 1978 по 1982 рр.

Він є головою Ради директорів компанії Kinsey Technical Services Inc. директором з зовнішніх питань Північноамериканської ради Adacel Technologies Limited (з 19 квітня 2011 р.). Також Тетер є членом консультативних рад в компаніях SYNEXXUS Inc., Scientific Systems Company Inc., Crocus Technology SA та IDSS Holdings, Inc.

Ентоні Тетер – 1941 року народження. Громадянин США.