ArmyUA — Аналітично-інформаційний портал » Інформаційний резонанс доби: 14.04.2021

Головна » Інформкон'юнктура доби » Інформаційний резонанс доби: 14.04.2021

Інформаційний резонанс доби: 14.04.2021

Redaktor / 15 Квітня, 2021 / Немає відгуків

На Харківщині попрощалися з бійцем ЗСУ, загиблим біля Золотого

На Харківщині попрощалися з бійцем 92-ї окремої механізованої бригади імені Івана Сірка 24-річним старшим солдатом Андрієм Тепериком, який загинув 10 квітня біля Золотого.

Про це повідомляє АрміяInform, передає Укрінформ.

Поховали захисника у рідному селищі Мартове у Печенізькому районі. Провести його в останню путь приїхали бойові побратими, офіцери оперативного командування «Схід», воїни Харківського та Чугуївського гарнізонів, представники місцевої влади, односельці.

«Словами й не передати всієї глибини нашого спільного суму та безмежного горя. Пішов із життя справжній воїн і Патріот із великої літери. До армії він пішов свідомо в розквіті своїх сил, коли йому було 20 років. Жити й жити йому б, любити та ростити дітей. Проте Андрій пішов на війну, адже всім серцем ненавидів окупантів», – сказав на церемонії військовий комісар Харківського обласного ТЦК та СП полковник Юрій Калгушкін.

Свої співчуття рідним від усіх його побратимів висловив заступник командувача оперативного командування «Схід» бригадний генерал Владислав Клочков.

«Важко, дуже важко повірити в загибель такого молодого воїна і вірного товариша по зброї. На його прикладі мужності та незламності козацького духа ми виховуватимемо молоді покоління воїнів. Світла йому пам’ять!» – сказав Клочков.

Почесною вартою біля труни загиблого стояли курсанти Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба.

Як писав Укрінформ, Андрій Теперик загинув 10 квітня на Луганщині неподалік населеного пункту Золоте-5 від кулі снайпера. Андрій був стрільцем-снайпером, служив за контрактом

Окупанти за добу вісім разів обстріляли позиції ООС

15.04.2021, 07:45

Протягом минулої доби, 14 квітня, було зафіксовано 8 порушень з боку збройних формувань Російської Федерації.

Про це повідомляє пресслужба Об’єднаних сил у Фейсбуці, передає Укрінформ.

“Зокрема, неподалік населених пунктів Світлодарськ та Золоте-4, противник здійснив обстріл позицій наших захисників з автоматичних станкових гранатометів та великокаліберних кулеметів, а біля ПІСКІВ – зі стрілецької зброї”, – йдеться у повідомленні.

У напрямку населеного пункту Невельське противник відкривав вогонь з підствольних гранатометів та стрілецької зброї, а біля селища Берегове – з великокаліберних кулеметів.

У районі населеного пункту Майорськ ворог двічі здійснив дистанційне мінування з ручних протитанкових гранатометів мінами ПОМ-2.

Поблизу Павлополя було зафіксовано проліт ворожого БПЛА «Орлан-10» з перетином лінії розмежування. Засобами РЕБ БПЛА противника був вчасно подавлений.

Бойових втрат серед військовослужбовців Збройних Сил України немає.

Українська сторона СЦКК повідомляє про ігнорування досягнутих Мінських домовленостей від 22 липня 2020 року. Збройні формування Російської Федерації та її найманці продовжують роботи з дообладнання старих та облаштування нових оборонних позицій.

14 квітня передовими підрозділами Збройних Сил України зафіксовано декілька випадків проведення інженерних робіт окупантами.

Зокрема неподалік населеного пункту Крута Балка Донецької області двічі зафіксовано інженерні роботи із застосуванням окопних зарядів, які проводилися із просуванням у бік підрозділів українських захисників.

Ще по одному випадку інженерного обладнання зафіксовано на території Донецького аеропорту та поблизу населеного пункту Золоте-5.

Про факти порушень Українська сторона СЦКК оперативно повідомила СММ ОБСЄ.

Наголошуємо, Збройні Сили України неухильно дотримуються досягнутих домовленостей щодо припинення вогню та є послідовними у виконанні взятих на себе зобов’язань.

Станом на 7 годину ранку, 15 квітня, обстрілів з боку російсько-окупаційних військ не зафіксовано.

Безпілотник окупантів скинув міну поблизу пункту пропуску “Майорське” – УП

Російсько-окупаційні війська крім блокування руху людей через лінію розмежування на Донеччині вдалися до дистанційного мінування території за допомогою безпілотного літального апарату в межах гуманітарного дорожнього коридору.

Джерело: Державна прикордонна служба

Деталі: Прикордонники констатують суттєве загострення безпекової ситуації біля КПВВ “Майорське”.

Близько 5-ї ранку 13 квітня прикордонний наряд, що виконував завдання в межах гуманітарного дорожнього коридору “Горлівка — Бахмут” виявив політ БПЛА противника в напрямку “Майорського”.

За допомогою безпілотника противник здійснив дистанційне мінування місцевості. В тому числі встановивши одну протипіхотну міну ПОМ-2 безпосередньо в межах контрольного пункту в’їзду-виїзду “Майорське”.

Прикордонники наголошують, що застосування окупантами протипіхотних мін в межах КПВВ ставить під загрозу життя цивільного населення.

Як відомо, фактичний пропуск громадян через лінію розмежування у дорожньому коридорі “Горлівка — Бахмут” з вини окупантів не здійснюється, однак через КПВВ можуть слідувати жителі, які проживають біля пункту пропуску, не перетинаючи лінію розмежування.

Наразі місце встановлення міни вдалося вчасно виявити та ізолювати, а міну знешкодити.

Що передувало: 12 квітня окупанти підступно здійснили дистанційне мінування цивільного сектору населеного пункту Зайцеве (поруч із КППВ “Майорське”) забороненими Оттавською конвенцією протипіхотними мінами ПОМ-2 під виглядом дій українських військових.

СММ зафіксувала 270 одиниць озброєння та техніки на окупованій території – УП

З початку доби 14 квітня зафіксовано 6 порушень режиму припинення вогню з боку збройних формувань Російської Федерації, а СММ ОБСЄ зафіксувала 269 одиниць різного типу озброєння та військової техніки на території, яку контролюють російські найманці.

Джерело: штаб ООС

Дослівно: “Неподалік населених пунктів Світлодарськ та Золоте-4 противник здійснив обстріл позицій наших захисників із автоматичних станкових гранатометів та великокаліберних кулеметів, а біля Пісків – зі стрілецької зброї.

Поблизу Павлополя було зафіксовано проліт ворожого БПЛА “Орлан-10″ з перетином лінії розмежування. Засобами РЕБ БПЛА противника був вчасно подавлений”.

Деталі: Зазначається, що бойових втрат серед військових ЗСУ немає.

Безпілотники СММ, пролітаючи над непідконтрольною територією, загалом зафіксували 269 одиниць різного типу озброєння та військової техніки.

Передісторія:

30 березня головнокомандувач Збройних сил України Руслан Хомчак у Верховній Раді заявив, що Росія під виглядом підготовки до військових навчань “Запад 2021” стягує війська до кордону з Україною: у Брянську і Воронезьку області РФ та до окупованого Криму.

Розвідка повідомляла, що на початку квітня Росія завезла на окуповані території сходу України близько 250 своїх військовослужбовців і понад 2 тисячі тонн пального, також РФ посилює контроль за військовим майном в ОРДЛО.

Кравчук назвав умову для подальших переговорів в ТКГ

15.04.2021, 04:31

Глава української сторони в ТКГ Леонід Кравчук під час спільного засідання ТКГ на рівні глав делегацій 14 квітня заявив про те, що Україна продовжує наполягати на поверненні до повного дотримання режиму припинення вогню і посилити ефективний контроль за його виконанням.

Як передає Укрінформ,про це повідомляє DT.

“Українська делегація і ОБСЄ, відповідно до свого мандату, готові працювати 24/7 для того, щоб якомога швидше досягти миру. Однак ніякі спроби тиску на Україну не матимуть успіху, Українська делегація буде захищати наші національні інтереси за будь-яких умов”, – заявив Кравчук.

За його словами, просування по будь-яким іншим питанням: політичним, гуманітарним, економічним, подальше узгодження кроків сторін є проблемним, якщо не виконана головна, базова умова – досягнуте повне і всеосяжне припинення вогню. Саме тому Україна ініціювала обговорення комплексу додаткових заходів щодо вдосконалення механізму дотримання режиму повного і всеосяжного припинення вогню в півгрупі з безпеки ТКГ.

Наступне чергове засідання ТКГ заплановано на 28 квітня.

Як повідомлялося, Росія продовжує нарощувати ударні військові підрозділи поблизу кордонів України. 13 квітня міністр оборони РФ Сергій Шойгу підтвердив, що Росія в ході «контрольної перевірки» перекинула на свої західні кордони дві армії і три з’єднання ВДВ.

В офіційних російських ЗМІ розгорнута інформаційна компанія брехні та провокацій із метою дискредитації України та виправдання військового втручання Росії під приводом «захисту російськомовного населення».

Кравчук прокоментував свої слова щодо обіцянки стріляти у російських окупантів до останнього

УНН. Глава української делегації в ТКГ Леонід Кравчук не шкодує про те, що сказав, що “стрілятиме до останнього” у російських окупантів і вважає, що так думають мільйони. Про це він заявив ефірі Україна 24, пише УНН.

Цитата

Леонід Кравчук прокоментував свої слова про те, що у російських окупантів він “стрілятиме до останнього, поки руки будуть тримати зброю”.

“Не шкодую, не один я це сказав, думають, можливо мільйони. Я переконаний, що кожен українець в такий важкий для України час є одночасно захисником, патріотом, громадянином. Візьміть ту саму Швейцарію. У кожній родині є зброя. І вона може бути використана для захисту своєї землі, народу. Я трохи перебільшив, бо у мене вік уже такий „не стрілецький“. Але останнім часом я брав участь в різних змаганнях, принаймні не було такого випадку, щоб я не потрапив в ціль”, — сказав Кравчук.

Нагадаємо

7 квітня Леонід Кравчук заявив, що готовий стріляти у ворога в разі повномасштабного вторгнення в Україну. Під час відеоконференції загального засідання ТКГ він запропонував введення механізму додаткового контролю за дотриманням режиму повного та всеосяжного припинення вогню.

Підгрупа ТКГ з безпеки збереться позачергово – Арестович

УП

Речник української делегації в Тристоронній контактній групі з врегулювання ситуації на Донбасі Олексій Арестович заявив, що внаслідок переговорів на рівні глав делегацій сторони ухвалили рішення про скликання позачергового засідання підгрупи з безпеки, дата наразі невідома.

Джерело: Арестович в коментарі “Інтерфакс-Україна”

Пряма мова Арестовича: “Скликаємо позачергове засідання підгрупи з безпеки. Його завдання розробити та визначити механізм додаткового контролю за порушеннями режиму припинення вогню.

Підгрупа з безпеки має виробити спільну позицію, яка обговорюватиметься на наступному засіданні 28 квітня”.

Деталі: За його словами, “українська делегація вже відправила відповідну ноту ОБСЄ про скликання позачергового засідання підгрупи з безпеки, дату має узгодити ОБСЄ”.

Що було раніше: Робоча група ТКГ 13 квітня зірвалася, оскільки представники окупаційної влади повідомили про нібито “відкриття справи” проти члена української делегації Дениса Казанського.

ТКГ зосередилася на поверненні до режиму “тиші”: підсумки засідання

УНН. Сьогодні відбулося загальне засідання ТКГ щодо врегулювання ситуації на Донбасі на рівні глав делегацій. Сторони дійшли згоди щодо продовження обговорення заходів для вдосконалення механізму дотримання режиму “тиші”. Дискутувати будуть на позачерговому засіданні Підгрупи з безпеки, передає УНН з посиланням на повідомлення пресслужби української делегації у ТКГ.

Цитата

“Глава української делегації Леонід Кравчук почав обговорення комплексу додаткових заходів щодо вдосконалення механізму дотримання режиму повного та всеосяжного припинення вогню. Сторони погодилися, що продовження обговорення має відбуватися в Підгрупі з безпеки, тому українська сторона ініціювала її позачергове засідання”, — йдеться в повідомленні.

Деталі

Повідомляється, що основна мета такого комплексу заходів — вдосконалення доказової бази фіксації порушень режиму припинення вогню, що неможливо досягти без додаткового допуску СММ ОБСЄ на підконтрольні території.

Також повідомляється, що українська делегація продовжує зосереджувати зусилля на реалізації наступних заходів:

збереження режиму припинення вогню;
безперешкодний доступ МКЧХ та інших міжнародних гуманітарних організацій до утримуваних осіб;
звільнення утримуваних осіб;
розблокування російською стороною роботи КПВВ;
забезпечення вільного та безперешкодного доступу СММ ОБСЄ до всієї території України;
допуск представників МАГАТЕ на окуповані території для забезпечення проведення інспекції ядерних об’єктів на тимчасово окупованих територіях.

Позиція Української делегації:

вважаємо критично важливим повернутися до повного дотримання режиму припинення вогню та посилити ефективний контроль за його виконанням.
просування з будь-яких інших питань: політичних, гуманітарних, економічних, подальше узгодження кроків сторін є проблемним, якщо не виконана головна, базова умова — досягнуто повне і всеосяжне припинення вогню.

Окрім того, Кравчук заявив, що українська делегація та ОБСЄ, відповідно до свого мандату, готові працювати 24/7 для того, щоб якнайшвидше досягнути миру.

“Проте жодні спроби тиску на Україну не матимуть успіху, Українська делегація захищатиме наші національні інтереси за будь-яких умов”, — сказав Кравчук.

Наступне чергове засідання ТКГ заплановане на 28 квітня.

Доповнення

Очільник української делегації в Тристоронній контактній групі з врегулювання ситуації на Донбасі Леонід Кравчук запропонував введення механізму додаткового контролю за дотриманням режиму повного та всеосяжного припинення вогню.

Контекст

Останнім часом на Донбасі спостерігається ескалація ситуації.

Крім того, у вівторок, 30 березня, головнокомандувач ЗСУ Руслан Хомчак під час виступу у Верховній Раді України сказав, що Росія здійснює поступове нарощування військ поблизу державного кордону України — на Півночі, на Сході і на Півдні. Всього очікується додаткове зосередження до 25 батальйонних тактичних груп, що в сукупності з наявними розгорнутими силами і засобами поблизу державного кордону з Україною створює загрозу військовій безпеці держави.

За словами Хомчака, по станом на 30 березня 2021 року вздовж державного кордону України і на тимчасово окупованих територіях України і АР Крим міститься 28 батальйонних тактичних груп противника, а саме — у Брянській, Воронезькій, Ростовській областях, і на території тимчасово окупованого Криму.

Варто зазначити, напередодні відбулось засідання Тристоронньої контактної групи, під час якої сторони підтвердили необхідність повного та всеосяжного дотримання режиму припинення вогню.

Президент Володимир Зеленський повідомляв, що з початку року на Донбасі загинуло 26 бійців.

В ОБСЄ шоковані повідомленнями про тортури журналіста Єсипенка в окупованому Криму

В ОБСЄ «шоковані» повідомленнями про тортури, застосованими до заарештованого російськими спецслужбами у Криму журналіста Владислава Єсипенка.

Про це повідомляє Детектор Медіа, передає Укрінформ.

«В ОБСЄ підкреслили, що це є новим тривожним прикладом і без того жахливої ситуації зі свободою вираження поглядів і безпекою журналістів в окупованому Криму», – йдеться в повідомленні з посиланням на Twitter представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Терези Рібейро.

В ОБСЄ заявили, що «шоковані» інформацією, яку озвучив заарештований в Криму позаштатний співробітник Радіо Свобода Владислав Єсипенко про застосування до нього співробітниками ФСБ тортур.

«Фрілансер Владислав Єсипенко з RFE/RL, нещодавно заарештований в Криму, заявив, що його катували. Це глибоко шокуюча і прикра новина, яка є ще одним тривожним прикладом і без того жахливої ситуації зі свободою вираження поглядів і безпекою журналістів», – наголосила Рібейро.

Як повідомлялося, 10 березня в тимчасово окупованому Криму співробітники ФСБ РФ затримали, а потім заарештували Єсипенка. Напередодні разом з іншими кримчанами він брав участь в акції, присвяченій до дня народження Тараса Шевченка.

12 березня Єсипенку інкримінували ч.1 ст. 223 КК РФ (незаконне виготовлення, переробка або ремонт вогнепальної зброї), а також незаконне виготовлення боєприпасів. Рішенням Київського районного «суду» Сімферополя його взяли під варту на два місяці, до 11 травня.

До журналіста під час утримання в СІЗО Сімферополя блокувався допуск незалежних адвокатів.

6 квітня Єсипенко заявив у «суді», що до нього застосовували тортури російські силовики. ФСБ незаконно відібрала у журналіста біозразки.

У засудженої в Криму за “держзраду” пенсіонерки погіршилось здоров’я – Денісова

УП

Після етапування засудженої на 12 років за “державну зраду” Росії пенсіонерки Галини Довгополої до Сімферополя у неї погіршилось здоров’я: загострилась хвороба хребта та виникає оніміння кінцівок.

Джерело: омбудсман Людмила Денісова у Facebook

Пряма мова: “Отримала невтішну інформацію про погіршення здоров’я нашої співгромадянки Галини Довгополої, яку нещодавно так званий “Севастопольський міський суд” незаконно засудив до 12 років позбавлення волі за сфабрикованою справою про державну зраду країні-агресору РФ.

Після її етапування зі слідчого ізолятора №2 м. Москви до СІЗО м. Сімферополя, у пані Галини через загострення хвороби хребта посилився больовий синдром, слабкість у м’язах ніг, зоні тазу та періодично виникає їх оніміння”.

Деталі: Окрім того, засуджена окупаційної владою жінка скаржиться на гіпертонічні кризи через те, що не отримує лікування хвороби.

Уповноважена з прав людини заявила, що керівництво та медпрацівники СІЗО ігнорують будь-які прохання про надання необхідної медичної допомоги, що може призвести до серйозних ускладнень зі здоров’ям.

Денісова нагадала, що такі дії можна розцінювати як катування та нелюдське поводження.

Вона звернулась до уповноваженої з прав людини в РФ Тетяни Москалькової з вимогою негайно здійснити медичне обстеження і надати повний комплекс лікування Довгополій.

Що передувало: Наприкінці березня окупаційний суд визнав жительку Севастополя винною у державній зраді і засудив її до 12 років позбавлення волі.

Окупанти заявили, що уродженка м. Бахчисарай, 1955 року народження, нібито за завданням Головного управління розвідки Міноборони України збирала відомості про окремий авіаційний полк Чорноморського флоту.

Відкрив ворота окупантам під час захоплення Криму – нова підозра в держзраді

УП

Правоохоронці заочно повідомили про підозру в державній зраді ексвійськовому, який у 2014 році віддав наказ пустити російських окупантів на територію військової частини № 1472 у Криму.

Джерело: прокуратура АР Крим, поінформований співрозмовник УП в правоохоронних органах

Деталі: У 2014 році підозрюваний (за даними джерела УП – Олександр Єрмоленко) обіймав посаду першого заступника командира Керченського загону морської охорони Державної прикордонної служби України.

Слідством встановлено, що у лютому 2014 року, під час захоплення адміністративних будівель та військових частин АР Крим, командир цього загону здійснював маневри з виходу корабельно-катерної групи з окупованої території півострова.

У зв’язку з цим, виконання обов’язків командира загону було покладено на його першого заступника, який був зобов’язаний контролювати забезпечення охорони військової частини № 1472 у м. Керч АР Крим, задля унеможливлення її захоплення російськими військовими.

Однак, підозрюваний віддав незаконний наказ розблокувати ворота та запустити на територію української військової частини автобуси з представниками ЗС РФ, чим надав допомогу представникам іноземної держави у безперешкодному доступі до зазначеної військової одиниці ЗС України.

Прокуратурою АР Крим та м. Севастополя чоловіку повідомлено про підозру у вчиненні державної зради (ч. 1 ст. 111 КК України).

Додатково: Досудове розслідування здійснюється Третім слідчим відділом (з дислокацією в м. Херсон) Територіального управління ДБР, розташованого у м. Мелітополі.

УАФ довічно дискваліфікувала 26 футболістів, які грали у командах ОРДЛО – УП

Українська асоціація футболу довічно відсторонила від гри 26 спортсменів, які виступали у складах збірних команд підконтрольних бойовикам угрупувань – так званих “ЛНР” та “ДНР”.

Джерело: УАФ

Дослівно: “За дії та поведінку, яка шкодить репутації футболу та УАФ, КДК УАФ заборонив Гарненку С. А, Федотову Є. О., Пархоменку А. О., Охмату Є. І., Томазову С. С., Махну Я. М., Лагоді А. О., Бессалову А. Л., Фролову В. В., Асьмаєву С. В., Бєлавіну М. Є., Жарому С. С., Ткачєву А. С., Рябчинському В. С., Варваніну О. О., Майбороді О. О., Коновалову Р. В., Яковленку О. В., Єрьоміну О. В., Циндрику С. О., Рудницькому І. В., Бєбєніну В. М., Дризі С. С., Наумову Є. С., Захарову М. О., Зубахіну І. О. здійснювати будь-яку діяльність, пов’язану з футболом (адміністративну, спортивну тощо), довічно”.

Деталі: Рішення виніс контрольно-дисциплінарний комітет за заявою комітету з етики та чесної гри УАФ та Служби безпеки України щодо виступів громадян України, які зареєстровані в інформаційно-аналітичній базі УАФ, у складі збірних команд т. зв. “ЛНР” та “ДНР”.

Вказано, що вищезгадані особи можуть оскаржити це рішення в Апеляційному комітеті УАФ не пізніше 10 (десяти) днів з моменту отримання тексту рішення з мотивувальною частиною.

Що передувало: 6 квітня стало відомо, що контрольно-дисциплінарний комітет Української асоціації футболу відкрив провадження щодо участі у міжнародних матчах гравців збірної так званої “ДНР” та команди з так званої “ЛНР”

У харківському виші відреагували на висловлювання викладачки, яка хвалила Путіна

У Харківській державній академії культури вважають неприпустимим висловлювання в соцмережі викладачки кафедри гуманітаристики та мистецтвознавства, доцентки Наталії Сімейкіної щодо подій на сході України, яка написала “добре, що є Путін”.

Про це йдеться в заяві, розміщеній на офіційному сайті академії, передає Укрінформ.

“Вважаємо подібні заяви неприпустимими та такими, які повністю дискредитують п. Сімейкіну як викладача освітнього закладу, – йдеться в заяві.

У ХДАК також підкреслили, що одним з ключових напрямків академії є патріотичне виховання здобувачів освіти.

За словами проректорки з виховної роботи вишу Інни Сташевської, зараз перевірку щодо висловлювання викладачки здійснює СБУ.

“Для нас незрозумілі мотиви Сімейкіної щодо такого висловлювання. Чи можливе її звільнення? – Питання розглядатиме кадрова комісія”, – додав перший проректор вишу Юрій Лошков.

З акцією протесту проти викладачки виступили активісти ГО “Фрайкор”, які біля будівлі академії 14 квітня вивісили банер зі словами: “Вата в голові? Немає місця на кафедрі”.

Олена Рофе-Бекетова (Ребека Бека в соцмережах), співробітниця благодійного фонду “Харків з тобою”, зробила на своїй сторінці в Фейсбуці репост публікації про те, “чому Володимир Путін лізе до України”. У коментарях доцент і викладач Харківської державної академії культури Наталя Сімєйкіна написала: “Полезли на Донбасс Турчинов и вся банда. У меня там полно студентов, которые пишут правду. Хорошо, что есть Путин, может всех не добьют”.

Пізніше авторка видалила цей пост, але його встигли заскрінити.

За даними відділу кадрів вишу, Наталія Сімейкіна – кандидат філологічних наук, викладає історію світової літератури, починаючи з античного періоду до 19 століття, та сучасний літературний процес. Загальний стаж роботи – 46 років.

ОПЗЖ внесла 2 млн застави за підозрюваного у держзраді “експерта” Дудкіна – УП

Політичного “експерта” Юрія Дудкіна, якого Служба безпеки підозрює у державній зраді, звільнили із ізолятора тимчасового тримання після того, як 2 мільйони застави за нього внесли депутати з “Опозиційної платформи – За життя”.

Джерело: hromadske

Деталі: Зустрічав Дудкіна під ізолятором нардеп від ОПЗЖ Віктор Чорний. Сам же підозрюваний заявив, що депутати зібрали кошти на заставу із своєї зарплати.

У той же час під ізолятором зібрались люди із плакатами: “Дудкін – агент ФСБ”, “Юра – чемодан, вокзал, Росія”.

Що передувало: 25 лютого Печерський суд взяв під варту на 2 місяці військово-політичного “експерта” Юрія Дудкіна, причетного до підривної діяльності в інтересах російських спецслужб.

Передісторія:

24 лютого СБУ оголосила цьому “експерту” про підозру за двома статтями Кримінального кодексу України: ст.111 (державна зрада) та ст. 161 (порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками).

Дудкін засвітився і на пропагандистських телеканалах Росії і на ефірах медіахолдингу з орбіти підсанкційного кума Путіна Віктора Медведчука.

За інформацією СБУ Дудкін створив мережу, до якої входили кілька вебресурсів (групи в соціальних мережах, youtube-канали) та окремі блогери, які фінансувалися з РФ. На цих ресурсах Дудкін поширював замовний контент, у тому числі від своїх координаторів з російського “Первого канала” та агенції “News Front”.

РНБО готується до нового засідання – джерела

УП

Засідання Ради національної безпеки та оборони планують провести 15 квітня.

Джерело: поінформовані співрозмовники УП, обізнані відносно питання підготовки засідання

Деталі: За даними джерел УП, план засідання наразі ще формується.

Водночас на засіданні Кабінету міністрів 14 квітня затвердили та передадуть на розгляд РНБО стратегію розвитку Оборонно-промислового комплексу.

Як уточнює прем’єр-міністр Денис Шмигаль у своєму Telegram, документ містить основні пріоритети та вектори розвитку ОПК з урахуванням усіх актуальних загроз.

Серед акцентів стратегії: запровадження стандартів НАТО, корпоратизація підприємств ОПК, імпортозаміщення критичних матеріалів, підтримка інновацій через стимулюючі економічні та фінансові механізми.

Пряма мова Шмигаля: “Ми хочемо, аби наш ОПК став більш інноваційним та відкритим і водночас менш забюрократизованим. Документ підтриманий нашими міжнародними партнерами та пройшов не один раунд обговорень з найкращими експертами.

Затвердження такої стратегії – це дуже важливий сигнал того, що Україна готова давати відсіч агресору і буде забезпечувати наших військових сучасною військовою продукцією українського виробництва”.

Ще в одній прикордонній області проводять масштабні антитерористичні навчання

УП

У Херсонській області проводять масштабні багатоетапні антитерористичні навчання, де особлива увага приділяється морській прибережній зоні регіону.

Джерело: повідомлення СБУ

Дослівно: “Під час тренувальних заходів особлива увага приділяється морській прибережній зоні регіону, а також адмінмежі з тимчасово окупованою територією АР Крим.

У навчаннях беруть участь підрозділи СБУ, Збройних Сил України, Державної прикордонної служби, Національної поліції та Держслужби спеціального транспорту”.

Деталі: Вказується, що у ході відпрацювання тренувальних завдань посилено охорону стратегічно важливих об’єктів критичної інфраструктури Херсонщини: морських портів, об’єктів енергопостачання, аеропорту, мостів та газовидобувних веж.

Учасники навчань здійснюють спільні режимно-обмежувальні заходи у морських прибережних населених пунктах регіону.

Передісторія:

З 14 квітня Служба безпеки України почала антитерористичні навчання на Харківщині, особлива увага буде надана прикордонним районам.

Штати введуть нові санкції проти Росії в четвер – CNN

15.04.2021, 06:55

Білий дім готується в четвер оголосити масивний пакет санкцій та інших обмежень для російських чиновників та організацій, причетних до зловмисної діяльності Росії проти Сполучених Штатів.

Про це повідомив американський телеканал CNN із посиланням на численні джерела, обізнані в планах адміністрації, передає Укрінформ.

«Очікується, що адміністрація Байдена у четвер оголосить санкції проти фізичних та юридичних осіб у Росії, а також про вислання десятка російських дипломатів зі США у відповідь на хакерську атаку проти SolarWinds та втручання у вибори», – зазначається в повідомленні.

Інше джерело підтвердило, що адміністрація США планує оголосити про нові обмеження проти РФ у четвер і зробити це скоординовано з Євросоюзом. Як уточнюється, санкції будуть спрямовані проти російської розвідки, окремих урядовців, а також суб’єктів, задіяних у кіберзламі програмного забезпечення корпорації SolarWinds.

За словами офіційних посадовців, санкції будуть реалізовані у вигляді указу президента Сполучених Штатів, а також відповідних розпоряджень Держдепартаменту й Міністерства фінансів США.

Як повідомляв Укрінформ, у перші дні після інавгурації в січні нинішнього року президент США Джо Байден доручив розвідці оцінити зловмисну діяльність Росії. Це включало повну оцінку кібератак проти корпорації SolarWinds; втручання Росії у вибори 2020 року; використання нею хімічної зброї проти опозиційного лідера Олексія Навального, а також тверджень про нагороди за напади на американських військових в Афганістані. За результатами цієї перевірки адміністрація Байдена пообіцяла застосувати проти РФ видимі, а також непублічні кроки у відповідь.

Всі тридцять країн-членів НАТО засудили посилення агресії РФ проти України – Блінкен

15.04.2021, 00:34

Держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що був приємно вражений консолідованою позицією всіх країн-членів НАТО, які всі як один засудили посилення агресії РФ проти України.

Про це він сказав у Брюсселі під час спільної з міністром оборони США та генсеком НАТО пресконференції за результатами засідання Північноатлантичної ради, передає власний кореспондент Укрінформу.

«Мене вразило те, що під час засідання Північноатлантичної ради, коли я слухав кожного окремого союзника, всі тридцять (країн-членів Альянсу – ред.) висловили занепокоєння та рішучість побачити, як Росія робитиме кроки для деескалації напруженості, яку вона створила», – наголосив глава американської дипломатії.

Він підкреслив, що стурбованість викликають не тільки агресивні дії РФ, але також її риторика, спрямована проти України.

«Ми бачили достовірні доповіді щодо нарощування (російських – ред.) військ в окупованому Криму та поблизу кордонів України», – зауважив Блінкен. Він підкреслив, що це досягло такого рівня, який не спостерігався з моменту російського вторгнення в 2014 році.

«Ми також побачили продовження атак очолюваних Росією сил в районі лінії розмежування на сході України», – зазначив держсекретар США. Він підкреслив, що з кінця березня внаслідок цих атак загинули 12 українських військових.

Але разом з тим, за його словами, Україна продемонструвала реальну стриманість на тлі російських провокацій.

«Саме тому ми фокусуємо нашу увагу на цьому питанні, саме через це занепокоєний Альянс, і ми всі поділяємо спільну стурбованість», – підкреслив Блінкен.

Як повідомляв Укрінформ, під час засідання Північноатлантичної ради в середу в Брюсселі країни-члени Альянсу обговорили, зокрема, ескалацію з російського боку. Напередодні в штаб-квартирі НАТО відбулося позачергове засідання Комісії Україна-НАТО, ініційоване українською стороною.

У НАТО кажуть про найбільшу концентрація військ РФ біля кордону України з 2014 року

14.04.2021, 23:23

Міністри оборони та закордонних справ країн НАТО, які провели сьогодні зустріч в форматі відеоконференції, висловили одностайну підтримку суверенітету та територіальній цілісності України та глибоке занепокоєння провокативним військовим нарощуванням Росії на окупованих територіях України та поблизу її кордонів.

Про це у середу в Брюсселі під час прес-конференції за участю Державного секретаря США Блінкена та Секретаря США з питань оборони Ллойда Остіна заявив Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Сьогодні міністри НАТО дали оцінку військовому нарощуванню сил Росії в Україні та навколо неї. Це найбільша концентрація російських військ з часів незаконної анексії Криму в 2014 році. Це є частиною ширшої тенденції агресивних дій Росії, які викликають дуже серйозні занепокоєння. Союзники повністю підтримують суверенітет України та її територіальну цілісність. Ми закликаємо Росію негайно провести деескалацію, зупинитися на шляху агресивних провокацій та поважати власні міжнародні зобов’язання», – наголосив Єнс Столтенберг.

Він підкреслив, що сьогоднішня зустріч міністрів, під час якої були обговорені питання щодо виведення військ НАТО з Афганістану та щодо концентрації російських військ навколо України, стала демонстрацією єдності союзників по Альянсу, які виявили спроможність разом приймати складні рішення.

Як вже повідомлялося, Росія продовжує нагромаджувати ударні військові підрозділи поблизу кордонів України. Вчора міністр оборони РФ Сергій Шойгу підтвердив, що Росія в ході «контрольної перевірки» перекинула на свої західні кордони дві армії і три з’єднання ВДВ.

В офіційних російських ЗМІ розгорнута інформаційна компанія брехні та провокацій з метою дискредитації України та виправдання військового втручання Росії під приводом «захисту російськомовного населення».

У Білому домі пояснили, навіщо Байден поговорив із Путіним

Телефонна розмова президента США Джо Байдена з кремлівським лідером Володимиром Путіним переслідувала кілька цілей, серед яких – нагадати про санкції та підтвердити, що Сполучені Штати разом з Україною на тлі агресії з російського боку.

Про це сказала в середу під час брифінгу у Вашингтоні речниця Білого дому Джен Псакі, передає власний кореспондент Укрінформу.

«Мета цієї телефонної розмови полягала в тому, щоб частково обговорити той факт, що те, що зробили російські лідери за останні кілька місяців минулого року, матиме наслідки», – зауважила представник адміністрації США.

Крім того, підкреслила Псакі, розмова з Путіним мала на меті продемонструвати «непохитну прихильність (США – ред.) суверенітету й територіальній цілісності України, а також занепокоєння щодо агресивної поведінки (Росії – ред.) на кордоні».

Пропозиція зустрічі лідерів США й Росії, озвучена президентом Байденом, спрямована на те, щоб «просуватися до більш передбачуваних і стабільних відносин» між двома країнами.

Речниця Білого дому також звернула увагу, що американська сторона вимагає від російської влади звільнити опозиціонера Олексія Навального.

Як повідомляв Укрінформ, президент США Джо Байден у вівторок провів телефонну розмову з російським лідером Володимиром Путіним. Серед іншого глава Білого дому запропонував провести двосторонню зустріч для обговорення всього кола питань, що стоять перед двома країнами.

Євросоюз закликає Росію прийняти делегацію ОБСЄ і показати їй війська

Євросоюз та його країни-члени закликають Росію добровільно прийняти візит делегації країн-учасниць ОБСЄ у рамках Віденського документа з метою розвіювання побоювань щодо її незвичної військової діяльності.

Як передає кореспондент Укрінформу, відповідний заклик міститься у заяві ЄС щодо незвичної військової діяльності РФ, виголошеній під час спеціального спільного засідання Постійної ради та Форуму безпекового співробітництва ОБСЄ у середу, 14 квітня.

“Ми дуже уважно і з великим занепокоєнням спостерігаємо за погіршенням безпекової ситуації на сході України та переміщенням російських військ у напрямку та біля кордону з Україною і на незаконно анексованому Кримському півострові. Ми закликаємо РФ вжити необхідні кроки для деескалації ситуації та розпочати змістовний діалог і конструктивні консультації”, – йдеться у заяві.

У ЄС зазначили, що Віденський документ, під яким також підписалися Росія, служить для зменшення військових ризиків і є “ключовим елементом нашої спільної безпеки”. “Саме тому ми повністю підтримали запит України про активацію механізму консультацій, як це передбачено пунктом 16 розділу про зменшення ризиків Віденського документа”, – заявили держави-члени ЄС.

Також було заявлено, що роз’яснення, надані Російською Федерацією минулої п’ятниці, “навряд чи можна вважати задовільними, оскільки вони не надають важливої інформації для пояснення діяльності, про яку йдеться, та розвіювання проблем”. “Відмова Російської Федерації від змістовного діалогу на засіданні минулої суботи викликає жаль і не сприяє зусиллям з деескалації. А тому ми закликаємо Росію діяти добросовісно на основі її політико-військових зобов’язань у рамках ОБСЄ”, – зазначається у заяві.

На цьому тлі ЄС та його країни-члени виступили з низкою рекомендацій “для прояснення ситуації та зупинки діяльності, яка викликає занепокоєння”, базованих на положеннях Віденського документа та інших заходів зміцнення довіри та безпеки.

Одна з цих рекомендацій містить заклик до Російської Федерації “добровільно прийняти візит, щоб розвіяти занепокоєння щодо її військової діяльності, відповідно до положень пункту 18 Віденського документа 2011 року”.

Серед рекомендацій також є заклик до РФ “забезпечити, відповідно до своїх зобов’язань за Віденським документом, повну прозорість своєї військової діяльності, зокрема щодо основних питань, які стосуються чисельності та структури постійно дислокованих військ у відповідних районах та додатково перекинутих військ, залучених до бойової підготовки, як і тривалості їх розгортання”.

Заява з рекомендаціями була зроблена від імені усіх 27 країн-членів ЄС. Крім того, до неї приєдналися ще 8 країн: Республіка Північна Македонія, Чорногорія, Албанія, Ісландія, Ліхтенштейн, Грузія, Андорра та Сан-Марино.

Як повідомляв Укрінформ, у середу, 14 квітня, за запитом України проходило спеціальне спільне засідання обох постійно діючих директивних органів ОБСЄ – Постійної ради та Форуму безпекового співробітництва – для розгляду питання щодо суттєвого збільшення військової присутності РФ вздовж кордону з Україною та на тимчасово окупованих українських територіях.

Проведення спільного засідання обох постійно діючих директивних органів ОБСЄ було ініційовано після того, як 10 квітня Росія проігнорувала скликану Україною зустріч держав-учасниць, на якій очікувалося отримати від РФ роз’яснення стосовно концентрації її військ біля українського кордону.

Прага офіційно запропонувала прийняти зустріч Байдена та Путіна – УП

Міністр внутрішніх справ Чехії Ян Гамачек, який також тимчасово очолив Міністерство закордонних справ, пропонує зробити Прагу місцем першої зустрічі президента США Джо Байдена та президента РФ Владіміра Путіна.

Про це повідомляє “Європейська правда” з посиланням на iDNES.

“Я відповів на оголошення президента Байдена, який закликав провести особисту зустріч з президентом Путіним у третій країні. Я доручив нашим послам у Вашингтоні та Москві запропонувати Прагу як можливе місце зустрічі, як було із самітом Обами-Медведєва. Але все на початковій стадії”, – заявив Гамачек.

Зустріч президента США Барака Обами з російським колегою Дмітрієм Медведєвим відбулася 8 квітня 2010 року в Празі і стала останньою такою великою політичною подією міжнародного значення в Чехії.

Президенти тоді підписали новий договір про скорочення ядерних арсеналів.

Раніше Фінляндія заявила, що готова прийняти можливу зустріч Путіна та Байдена.

Президенти Байден і Путін провели телефонну розмову у вівторок, під час якої на перший план вийшла ідея проведення саміту. Байден запропонував Путіну зустріч у третій країні для розмови, зокрема, про Україну.

Також Байден закликав Путіна знизити напруженість на кордоні України.

Того ж дня відбулася телефонна розмова Путіна і президента Фінляндії, у якій Саулі Нііністьо висловив свою стурбованість через ситуацію в Україні і заявив про необхідність переговорів і прийняття заходів щодо зниження напруги.

Як відомо, у липні 2018 року в Гельсінкі відбулась перша повноцінна двостороння зустріч Путіна і тодішнього президента США Дональда Трампа.

Міністр оборони розповів європарламентарям про чотири можливі наміри РФ – УП

Міністр оборони України Андрій Таран розповів європарламентарям про чотири можливі цілі Російської Федерації, що стоять за триваючим зосередженням сил біля українських кордонів та в окупованому Криму.

Як повідомляє “Європейська правда“, про це Андрій Таран розповів під час засідання підкомітету Європарламенту з питань безпеки та оборони 14 квітня.

Міністр надав широкий огляд про зосередження російських сил на різних напрямках та сказав, що з наявними даними є підстави припускати чотири можливі цілі Російської Федерації.

По-перше, це може бути демонстрацією сили з метою збільшити тиск на Україну, сповільнити позитивні зміни у ній та передусім євроатлантичну інтеграцію.

По-друге, це може свідчити про підготовку операції з напрямку Криму, щоб вирішити проблему водопостачання окупованого півострова – попри те, що це є обов’язком і проблемою окупаційної влади.

По-третє, розповів Андрій Таран, у Міноборони не виключать російської провокації на сході України подібно до того, як це сталося у Грузії, після чого Київ можна буде звинуватити у порушенні режиму тиші та використати це як привід для розширення окупованої території у Луганській та Донецькій областях.

По-четверте, масштабна концентрація російських сил може бути відповіддю РФ на проведення навчань Defender Europe 2021, а одночасно і підготовкою до російських навчань “Запад-2021”.

“Беручи до уваги всі ці припущення, ми не можемо виключити, що російські окупаційні сили у Криму або поблизу наших кордонів можуть вдатися до значних провокацій протягом цього року”, – зазначив Андрій Таран.

Нагадаємо, напередодні Брюссель відвідав глава МЗС України Дмитро Кулеба, де він провів зустріч з генсеком НАТО Єнсом Столтенбергом, першу двосторонню зустріч з держсекретарем США Ентоні Блінкеном і взяв участь у засіданні комісії Україна-НАТО, де головною темою було загострення агресії РФ.

Також 13 квітня відбулася телефонна розмова президента США Джо Байдена та президента РФ Владіміра Путіна. У ній Байден закликав Путіна знизити напругу на кордоні з Україною та запропонував президенту РФ зустрітися у третій країні для обговорення питань, що становлять спільний інтерес.

У Путіна підтвердили, що він говорив з Байденом про Україну, і готують зустріч.

Таран вважає, що Росію могло б зупинити надання Україні ПДЧ у НАТО

Україна відчуває змістовну солідарність країн світу у протистоянні провокаційним діям Росії, і найкращим практичним проявом такої міжнародної солідарності могло б стати надання Україні ПДЧ у НАТО.

Таке переконання у середу під час віртуального виступу на засіданні підкомітету Європарламенту з питань безпеки й оборони (SEDE) висловив міністр оборони України Андрій Таран, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Ми дуже вдячні депутатам Європарламенту за увагу до цієї ситуації та за підтримку України. Прошу вас чітко продемонструвати Російській Федерації, що Україна більше не одна, як це було у 2014 році. Тоді ми чули голоси глибокого занепокоєння від багатьох країн, але в реальності Україна залишилася сам на сам із російською агресією. Зараз ситуація зовсім інша. Ми маємо пряму міжнародну підтримку. Її найкращим сигналом могло би бути надання Україні ПДЧ. Це могло б стати дуже чіткою ознакою, щоб застерегти Росію від подальшої ескалації», – наголосив Таран.

Він зауважив, що всі звинувачення, які лунають на адресу України від російських пропагандистів, у якихось провокаціях є цинічною брехнею. Україна ніколи не вдавалася до провокацій, натомість постійно стикалася і продовжує мати справу з численними та різноманітними провокаціями з боку Російської Федерації.

«Щодо провокацій. Ми продовжуємо отримувати певні рекомендації, мовляв – не провокуйте Росію, щоб вона не розпочала широку військову агресію. Хочу нагадати, що в 2014 році відсутність «провокацій» не уберегла Україну від втрати Криму і частини Донбасу. Росії не потрібні жодні причини для початку будь-якої військової агресії… Вони продовжують розглядати себе як імперію, і вони ніколи не зупиняли власну агресивну політику. Зараз вони просто випробовують межі, до яких можуть дійти з цією агресивною політикою», – наголосив Таран.

У розвідці назвали три варіанти дій російської армії проти України – УП

Рівень загрози застосування військової сили з боку Російської Федерації зріс, оскільки РФ має на меті зберегти Україну в сфері свого геополітичного впливу і отримати інші переваги.

Джерело: “Інтерфакс-Україна“, який цитує начальника головного управління розвідки Міністерства оборони України полковника Кирила Буданова з засідання парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки в середу.

Пряма мова Буданова: “В цілому, аналіз середовища безпеки навколо України свідчить про наростання рівня загрози застосування військової сили з боку РФ. Мета – зберегти Україну в сфері свого геополітичного впливу, змусити її відмовитися від євроатлантичних прагнень і вирішити питання окупованих територій на умовах Москви”.

Деталі: За оцінками ГУР Міноборони України, Росія може реалізувати три варіанти дій проти України.

По-перше, це може бути демонстрація сили біля держкордону України і в окупованому Криму шляхом проведення заходів військового характеру.

По-друге, може мати місце військова операція збройних сил РФ з метою вирішення проблеми водопостачання Криму із захопленням частини території південних областей України.

Третім варіантом, за даними українських розвідників, є провокування підрозділів об’єднаних сил України до реалізації військових дій на тимчасово окупованій території Донбасу з слушні звинуваченням України в порушенні існуючих домовленостей.

Буданов розповів, що станом на початок березня поточного року поблизу державного кордону України було розгорнуто збройні сили Російської Федерації в складі двох армій військово-повітряних сил і протиповітряної оборони (ППО), а також Чорноморського флоту, а в готовності до застосування знаходилися 28 батальйонних тактичних груп (БТГР) на Орловсько-Воронезькому, Донському і Кримському операційних напрямках.

Загальна чисельність розгорнутої групи становила 89 тисяч осіб.

Буданов зазначив, що орієнтовно, завершення розгортання повного складу сил і засобів РФ поблизу держкордону України і на тимчасово окупованій території АР Крим очікується на 20 квітня. Кількість особового складу до цієї дати має збільшитися до 110 тисячі осіб.

Передісторія:

У середу секретар Радбезу Росії Микола Патрушев заявив, що Україна нібито може організувати провокацію, щоб почати військові дії проти Криму, і може готувати теракти в РФ та інших країнах.

13 квітня Міноборони Росії повідомило, що 4 розрахунки оперативно-тактичних ракетних комплексів “Іскандер” привезли до Воронежа, від якого менше ніж 300 кілометрів від українського кордону, нібито для підготовки до параду Перемоги.

Радбез РФ озвучив версію “нападу України на Росію” – УП

Секретар Радбезу Росії Микола Патрушев заявив, що Україна нібито може організувати провокацію, щоб почати військові дії проти Криму, і може готувати теракти в РФ та інших країнах.

Джерело: РИА Новости з посиланням на виступ Патрушева на нараді в анексованому Севастополі

Пряма мова: “Заграючи перед новою адміністрацією США, Київ готовий ввести країну у військові авантюри, незважаючи на подальше погіршення економічної ситуації в країні…. Приводом для початку військових дій можуть стати організовані Україною за підтримки США провокації з загибеллю військовослужбовців та втратою військової техніки”.

Деталі: Патрушев також заявив, що в Україні за підтримки західних країн нібито “з’явилися центри підготовки диверсійно-розвідувальних груп, які, можливо, будуть готувати теракти в Росії та інших країнах”.

За його словами, США за останні дні нібито відправили в Україну більше 5 військово-транспортних літаків.

Патрушев заявив, що Штати постачають Україні летальну зброю, навчають військовослужбовців, “підсилюють розвідувальну діяльність на кримському напрямку з використанням літальних апаратів і радіоелектронних засобів”.

Секретар Радбезу Росії вважає, що “недружні і деструктивні дії відносно Росії необхідно жорстко присікати, а винних притягувати до відповідальності, в тому числі відповідно до норм міжнародного права”.

Upd. Також Патрушев, якого цитує російський “Интерфакс” повідомив, що російська влада очікує теракти в окупованому Криму.

Пряма мова Патрушева: “На території Кримського півострова зберігаються передумови виникнення загроз національній безпеці, обумовлені можливим ускладненням міжнаціональної, міжконфесійної обстановки і ймовірністю здійснення терактів”.

Чому це важливо: З кінця березня на Донбасі спостерігається загострення. Збройні формування РФ вдаються до постійних провокацій та порушень режиму припинення вогню. Вранці 8 квітня російсько-окупаційні війська вбили бійця ОС, це була 11-та втрата за два тижні. 12 квітня у районі проведення операції Об’єднаних сил загинув 24-річний буковинець Ярослав Карлійчук.

Передісторія:

Група незалежних розслідувачів Conflict Intelligence Team (CIT) знайшла відео, які підтверджують, що Росія перекидає на кордон з Україною військову техніку, при цьому маскує її номерні знаки. А згодом виявила також польовий табір російських військ у Воронезькій області – за 150-250 км від українського кордону. СІТ дійшла до висновку, що диспозиція російських сил “носить скоріше наступальний, ніж оборонний характер”.

Глава Бундесверу: Росія робить все можливе, щоб спровокувати НАТО

Росія своїми діями останніх днів і тижнів робить усе можливе, аби спровокувати Україну та НАТО та відкрити собі таким чином дорогу для подальшої агресії.

Таку думку висловила міністр оборони ФРН Аннегрет Крамп-Карренбауер в ефірі програми Morgenmagazin телеканалу ARD, передає кореспондент Укрінформу.

«Зрозуміло, що режим Путіна чекає на певний крок НАТО, аби мати привід продовжувати діяти… У мене враження, що російська сторона робить усе можливе, щоби спровокувати реакцію… Ми разом з Україною не хочемо бути втягнутими в цю гру », – заявила Крамп-Карренбауер.

Німецька політик особливо відзначила виважену реакцію Києва в такій ситуації. «Я дуже вдячна насамперед Україні за те, що вона досі реагує так… дуже-дуже розсудливо. Так будемо робити й ми в НАТО», – сказала Крамп-Карренбауер. Вона підкреслила, що в інтересах Києва та західних партнерів не допустити подальшої ескалації цього конфлікту.

За словами міністра, якщо Росія каже, що накопичення її військ на кордоні з Україною – лише навчання, для цього існують прописані міжнародні процедури з забезпечення прозорості та довіри. Правильним, зазначила вона, було б провести зустріч ОБСЄ, але нагадала, що Росія відкинула таку можливість. «Така поведінка не створює довіри», – підкреслила Крамп-Карренбауер.

Вона запевнила, що Німеччина «віддана» допомозі Україні, але на запитання, чи готовий Берлін допомогти в разі виникнення гарячого конфлікту Києву зброєю, глава Бундесверу сказала лише, що ФРН як член НАТО надає допомогу в підготовці ударних сил української армії та в сфері військової медицини, інші країни НАТО підтримують Україну в інших сферах. «Це питання окремих країн-членів, а не НАТО як альянсу», – додала вона.

Як повідомлялося, 14 квітня НАТО проводить відеоконференцію міністрів оборони та закордонних справ країн-членів НАТО, на якій обговорюватимуть, зокрема, загострення ситуації на сході України. При цьому обидва міністри США – Ллойд Остін і Ентоні Блінкен перебувають наразі фізично в Брюсселі. Там також знаходиться глава МЗС України Дмитро Кулеба.

На засіданні ОБСЄ закликали Росію пояснити скупчення військ на кордоні з Україною

УП

Представник США на засіданні постійної ради ОБСЄ закликала Росію пояснити свою військову активність на кордоні з Україною.

Джерело: “Радіо Свобода“, яке має в розпорядженні аудіозапис засідання

Деталі: Представниця звернула увагу, що Росія “намалювала картину” погіршення ситуації на Донбасі ще до того, як ситуація справді погіршилася. Водночас, вона наголосила, що “немає жодних доказів, що Київ планує широкомастштабну воєнну операцію”.

Український представник поцікавився в російської сторони, коли військові та техніка повернуться на свої початкові місця розміщення та чому Росія не повідомила про свої військові навчання у відповідності до Віденського документа.

Натомість представниця Росії заявила, що її країна “не веде будь-якої військової діяльності, про яку необхідно надавати інформацію в межах Віденського документа”, а всі заходи з переміщення російських підрозділів реалізуються в межах бойової підготовки”.

Вона вважає, що країни Заходу, підтримуючи Україну, беруть на себе відповідальність “за авантюристський курс київського режиму”.

Передісторія:

12 квітня Україна ініціювала спільне засідання Постійної ради та Форуму безпекового співробітництва ОБСЄ через скупчення Росією військ біля своїх кордонів.

США скасували відправку ракетних есмінців до Чорного моря – ЗМІ

15.04.2021, 05:23

Сполучені Штати скасували розгортання двох ракетних есмінців у Чорному морі, про що було оголошено у ЗМІ напередодні.

Про це йдеться в повідомленні Reuters із посиланням на дипломатичні джерела в Туреччині, а також представників влади США, передає Укрінформ

«Офіційні представники США заявили, що Туреччина, можливо, неправильно зрозуміла початкове повідомлення, а розгортання (американських кораблів у Чорному морі – ред.) так і не було підтверджено»,- зазначає видання.

За інформацією представників американської влади, США часто повідомляють Туреччину про потенційний вхід кораблів до Чорного моря. Але такого роду запити не завжди означають, що американська сторона обов’язково скористається ними. Скоріше, це гарантує наявність необхідного дозволу у випадку, якщо така необхідність раптово виникне.

Як повідомляв Укрінформ, збройні сили Російської Федерації здійснюють нарощування військ поблизу державного кордону України на півночі, сході й півдні, а також в окупованому Криму. Крім того, зросла кількість випадків порушення перемир’я на сході України з боку збройних формувань РФ, є втрати серед бійців ЗСУ. Паралельно РФ веде пропагандистську кампанію на виправдання агресії проти України.

У середу відбулася зустріч Північноатлантичної ради, де представники всіх 30-ти країн-членів Альянсу виступили з консолідованою позицією, що Росія повинна зробити кроки для деескалації напруженості, яку вона створила.

Американські есмінці заходять у Чорне море – Defense Express

14.04.2021, 15:14

ВМС США почали введення двох Aegis-есмінців класу Arleigh Burke до Чорного моря, два кораблі перебуватимуть поблизу берегів України до 4 та 5 травня.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Defense Express.

«USS Roosevelt (DDG-80), Aegis-есмінець класу Arleigh Burke, сьогодні, 14 квітня, має увійти до Чорного моря у рамках стримування агресивних намірів РФ та підтримки територіальної цілісності України. Слідом за Roosevelt 15 квітня пройти Босфор має ще один ракетний есмінець – USS Donald Cook (DDG-75)», – йдеться у повідомленні.

Як зазначається, обидва кораблі перебуватимуть поблизу берегів України до 4 та 5 травня, відповідно до конвенції Монтре, яка накладає обмеження на присутність в регіоні військових кораблів нечорноморських держав. Таким чином, ВМС США розгортають групу з двох ракетних есмінців, які доволі сильно змінюють баланс сил у регіоні, завдяки можливості утворити так звану A2AD-зону – заборони доступу/закриття території. Тобто утворюють простір, в якому противник не може пересуватися без вагомих втрат.

За інформацією Defense Express, кожен есмінець має до 96 пускових установок, що дозволяє самостійно на відстані до 1500 км знищувати цілі ракетами Tomahawk та збивати літаки противника на відстані до 240 км зенітними ракетами RIM-174.

Водночас підкреслюється, що перевага Aegis-есмінців не лише у їхніх власних можливостях, а скоріше – в автоматизованій взаємодії з іншими силами та засобами армії та флоту США, а також сил країн НАТО та союзників. Наприклад, ці кораблі можуть наводити на цілі бомбардувальники B-1B, які вже відпрацьовували знищення кораблів у Чорному морі, та “диригувати” винищувальною авіацією. Вони також можуть слугувати флагманом для інших військових кораблів, координуючи їхні дії; самостійно завдавати удари ракетами по об’єктах тощо.

Водночас, як нагадує видання, раніше заступник голови МЗС Росії Сергій Рябков зробив агресивну заяву: “Ми попереджаємо США, що їм краще триматися подалі від Криму, від нашого Чорноморського узбережжя”. А командування Чорноморського флоту РФ 14 квітня повідомило, що направило в море загін кораблів у складі фрегата “Адмирал Макаров”, малих ракетних кораблів “Грайворон” та “Вышний Волочек”, ракетний корабель на повітряній подушці “Самум” та тральщик “Иван Голубец”. Також Міноборони РФ повідомило про початок навчань авіації Чорноморського флоту, під час яких Су-27СМ, Су-30СМ, Су-24М та Су-34 мають “підтвердити здатність виконати польоти в складних метеоумовах, а також здійснювати політ на надзвичайно низькій висоті над водною поверхнею”.

Як повідомляв Укрінформ, останнім часом збройні сили Російської Федерації здійснюють нарощування військ поблизу державного кордону України на півночі, сході й півдні, а також в окупованому Криму. Крім того, зросла кількість випадків порушення перемир’я на сході України з боку збройних формувань РФ, є втрати серед бійців ЗСУ. Паралельно РФ веде пропагандистську кампанію на виправдання агресії проти України.

6 квітня також стало відомо, що окрім стягування військ до українського кордону Росія почала контрольну перевірку боєготовності армії.

У Чорне море увійшли військові кораблі Росії

14 квітня 2021, 13:48, УП

В акваторію Чорного моря увійшли кораблі військово-морських сил Російської Федерації для артилерійської стрільби.

Джерело: російське видання “РИА Новости”

Деталі: Зокрема, мова йде про фрегат “Адмірал Макаров”, малих ракетних кораблях “Грайворон” та “Вишній Волочек”, ракетний корабель на повітряній подушці “Самум”, тральщик “Іван Голубець”, а також великих десантних кораблях.

Повідомляється, що кораблі візьмуть участь в артилерійських стрільбах по надводних і повітряних цілях.

Екіпажі вже провели тренування з подолання умовної мінної загорожі. Роль умовного противника виконували морські щити-мішені.

У навчаннях також будуть задіяні літаки і вертольоти морської авіації.

Нагадаємо:

На тлі стягнення Росією військо до кордонів України та в окупованому Криму Туреччина заявила в п’ятницю, що США направлять в Чорне море два військові кораблі з 14 по 15 квітня.

13 квітня стало відомо, що 15 кораблів Каспійської флотилії РФ направляються з Каспійського до Чорного моря на навчання.

У Путіна на питання про російські війська порадили США “вплинути на Київ” – УП

У Кремлі назвали безпідставною стурбованість міжнародної спільноти через концентрацію російських сил біля кордонів України та порадили США “спонукати українців відмовитися від провокацій”.

Як повідомляє “Європейська правда” з посиланням на УНІАН, про це заявив на брифінгу прессекретар президента РФ Владіміра Путіна Дмитрій Пєсков.

“Вся стурбованість, хоч би чия, включаючи США, у зв’язку з переміщеннями наших збройних сил на території Росії, ми вважаємо, є безпідставною”, – сказав Пєсков, відповідаючи на запитання, чи можна розраховувати на деескалацію напруженості на кордоні України за підсумками розмови очільників США і Росії.

“Вашингтон прекрасно може використовувати свій вплив на Київ з тим, щоб спонукати українців відмовитися від провокаційних дій”, – додав він.

Нагадаємо, 13 квітня відбулася телефонна розмова президента США Джо Байдена та президента РФ Владіміра Путіна.

У розмові Байден закликав Путіна знизити напругу на кордоні з Україною та підкреслив непохитну прихильність США суверенітету і територіальній цілісності України.

Також він запропонував президенту РФ зустрітися у третій країні для обговорення питань, що становлять спільний інтерес.

У Путіна підтвердили, що він говорив з Байденом про Україну, і готують зустріч.

В ЄС заговорили про нові санкції проти Росії через Україну – ЗМІ

УП

Польща виступила за запровадження додаткових санкцій ЄС проти Росії через ситуацію в Україні.

Як повідомляє “Європейська правда“, про це стало відомо кореспонденту “Радіо Свобода” Рікарду Джозвяку з власних джерел.

“Польща наполягає на посиленні санкцій ЄС щодо Росії за підрив територіальної цілісності України”, – написав журналіст у Twitter.

За його інформацією, поки що 7 країн-членів ЄС підтримують цю позицію. Про які держави йдеться, журналіст не уточнює.

Нагадаємо, міністри закордонних справ країн “Групи семи” та голова європейської дипломатії Жозеп Боррель в понеділок закликали Росію припинити провокації поблизу кордону з Україною.

У Єврокомісії заявили, що ЄС підтримує кроки України на тлі напруженості на Донбасі та біля українських кордонів, і закликали Росію утриматись від кроків, які можуть призвести до подальшої ескалації.

Захарова поскаржилась, що ЄС і НАТО не тиснуть на “гарячі голови” в Києві

14 квітня 2021, 11:10

Представиця МЗС Росії Марія Захарова поскаржилась, що НАТО підбурює Київ до підтримки напруженості на Донбасі, а Євросоюз не зайняв жорстку позицію стосовно України.

Про це Захарова сказала в ефірі радіостанції “Вести FM”, повідомляє “Європейська правда” з посиланням на агентство ТАСС.

“НАТО – військовий альянс, який повинен займатися питаннями безпеки, знову ж таки всіляко заграє з Києвом. При цьому перебуваючи в контакті і тісних взаєминах з київським режимом, альянс не висловлює занепокоєння щодо того, що там (на Донбасі) відбувається, а навпаки ще більше нацьковує київських політиків, ці гарячі голови, на так звані звершення, і це відбувається багато років. Гинуть діти, жінки, люди похилого віку”, – заявила Захарова.

Вона поскаржилась, що ЄС “не просто спостерігає за тим, що відбувається в самому серці Європи”, але “всіляко надихає київський режим”.

“Ви ж не знайдете жодного публічного заклику – жорсткого – Києву відзвітувати про виконану роботу, повернутися за стіл переговорів, припинити ось цю політичну навіть не інтригу, а міжнародне політичне неподобство. Нічого з цього не було”, – поскаржилась Захарова.

Вона заявила, що Євросоюз, навпаки, посилив риторику щодо РФ, поклавши відповідальність за події в Україні на Москву.

Нагадаємо, президент США Джо Байден у телефонній розмові з президентом РФ Владіміром Путіним 13 квітня закликав його знизити напруженість на кордоні України, де Москва концентрує військові сили.

Генсек НАТО Єнс Столтенберг закликав Росію до негайного припинення провокацій в Україні та біля її кордонів.

Окупанти скаржаться на COVID-19 в Криму, який нібито привозять з материкової України – УП

Так званий головний санлікар окупованого Криму Наталія Пеньковська заявила, що на території Криму виріс рівень захворюваності на COVID-19 через зростання завезених випадків вірусу з материкової України.

Джерело: російське видання “РИА Новости”

Пряма мова: “Два останні тижні відрізняються зростанням завезених випадків захворювання з України, де дуже несприятлива ситуація щодо COVID-19 на тлі фактичної відсутності імунізації проти даного захворювання.

На сьогоднішній день ми фіксуємо значні переміщення кримчан в сторону суміжної держави і назад.

Якщо до цього ми реєстрували 1-2 завезених випадки в тиждень, то за останній тиждень це число виросло до 15 випадків з України, 2 з Туреччини і 1 з інших зарубіжних країн”.

Деталі: Вона закликала жителів Криму максимально обмежити поїздки на територію України.

За інформацією окупантів в Криму виявили 38,9 тисяч випадків коронавірусу, 1,1 тисяч осіб померли.

До Києва чи Праги: два медіа зібралися перевезти журналістів із Москви – УП

Частині московського бюро “Радіо Свобода” й телеканалу “Настоящее время” запропоновано покинути Росію, деяких співробітників планують у травні перевезти до Києва й Праги.

Джерело: російська служба “Бі-Бі-Сі”

Деталі: Телеканал “Настоящее время”, який є спільним проєктом “Свободи” і “Голосу Америки”, як і “Радіо Свобода” російський Мін’юст у 2017 році визнав іноземними агентами.

У грудні 2019 року в Кодекс про адміністративні правопорушення РФ ввели для ЗМІ, визнаних іноагентами, штрафи до 5 млн рублів за відсутність у їхніх матеріалах відповідного маркування.

7 квітня Роскомнагляд повідомив, що у ТОВ “Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода” накопичилося штрафів на 71,5 млн рублів (майже 944,5 тис. доларів США) через відсутність маркування. Регулятор зобов’язав ЗМІ виплатити протягом 60 днів 5,5 млн рублів штрафів: за ними судові рішення вже вступили в силу.

Штрафи й тиск спонукали ці ЗМІ до релокації. Співробітники медіа говорять, що виплачувати штрафи вони не будуть, а будуть судитися.

Про плани суттєво скоротити присутність “Радіо Свобода” і каналу “Настоящее время” в Росії “Бі-Бі-Сі” розповіли 9 співробітників цих медіаорганізацій.

За словами одного зі співрозмовників, “всім запропонували релокацію: частині пропонують їхати в Прагу, частині в Україну”.

Інший журналіст підтвердив, що “Настоящее время” і “Свобода” збираються масово перевозити співробітників в Україну й Чехію, хоча “саме бюро закриватися не буде”. Співробітникам запропонували самим вибрати, їхати чи з Росії.

За даними “Бі-Бі-Сі”, зараз ведуться переговори з усіма співробітниками, якщо хтось згоден поїхати – компанія надає всю необхідну допомогу.

Як мінімум двоє співробітників каналу “Настоящее время” і “Свободи” сказали, що поки не вирішили, чи покинуть вони країну. Переїзд тих, хто погодиться поїхати з Москви, планується на травень.

Інший співрозмовник “Бі-Бі-Сі” уточнив, що ЗМІ збираються перевозити з Росії і великий обсяг дорогої техніки. У Москві для підтримки мінімальної роботи залишать лише її невелику частину.

У “Радіо Свобода” заявили про намір тримати московське бюро “відкритим і працюючим” і протистояти “нападкам Кремля”.

У московських редакціях “Радіо Свобода” і телеканалу “Настоящее время” працює кілька десятків людей, ще кілька сотень фрілансерів співпрацюють із корпорацією. На роботу російських редакцій “Радіо Свобода / Вільна Європа” йде 22 млн доларів на рік.

Про звільнення тих, хто не буде переїжджати з Росії, поки не йдеться.

Регіональним фрілансерам російської “Свободи” переїзд не пропонували.

Керівництво “Свободи” виконало вимоги російського закону про іноземних агентів і зареєструвало юрособу в Росії. Але позначати всі свої матеріали маркуванням іноземний агент “Свобода” не стала.

Серед вимог: маркування з 24 слів після заголовка тексту або 15 секунд перед кожним аудіо чи відеосюжетом. За словами головного редактора “Радіо Свобода” Дейзі Сінделар, це спричинило б “катастрофічні наслідки” для здатності конструктивно взаємодіяти з аудиторією.

Довідка: Бюро “Радіо Свобода” в Росії відкрив своїм указом президент Борис Єльцин після провалу серпневого путчу в 1991 році. Московські кореспонденти “Радіо Свобода” Андрій Бабицький і Михайло Соколов всі три дні спроби “перевороту ГКЧП” (Державного комітету з надзвичайного стану) вели цілодобове пряме мовлення з Білого дому.

В Україні за добу – 14 553 випадки коронавірусу

14.04.2021, 08:16

В Україні за минулу добу, 13 квітня, зареєстрували 14 553 випадки COVID-19.

Про це повідомив міністр охорони здоров’я Максим Степанов у Фейсбуці, передає Укрінформ.

“14 553 нових випадки коронавірусної хвороби COVID-19 зафіксовано в Україні станом на 14 квітня 2021 року. Зокрема, захворіли 612 дітей та 426 медпрацівників”, – написав глава МОЗ.

Також Степанов повідомив, що за минулу добу госпіталізували 5 063 особи; летальних випадків – 467; здійснено тестувань за добу – 134 342 (зокрема методом ПЛР – 54 353, методом ІФА – 22 539, досліджень експрес-тестами на антиген до SARS-CoV-2 – 57 450).

За весь час пандемії в Україні захворіли 1 887 338 осіб, одужали – 1 442 618, летальних випадків – 38 225.

За останню добу найбільша кількість підтверджених випадків зареєстрована у м. Київ (1 457), Харківській (1 255), Львівській (963), Одеській (906) та Полтавській (900) областях.

В Україні за добу вакцинували понад 15 тисяч осіб

14.04.2021, 08:53

В Україні протягом доби 13 квітня 15 152 людини щеплено проти COVID-19.

Про це повідомив міністр охорони здоров’я Максим Степанов у Фейсбуці, передає Укрінформ.

Загалом від початку вакцинальної кампанії щеплено 403 553 людини.

Найбільше людей протягом минулої доби вакцинували у Львівській області – 2 670, у Києві – 1 970, а також на Дніпропетровщині – 1710.

Натомість жодного щеплення не здійснили на Київщині та Черкащині.

Щеплення проводилось 108 мобільними бригадами з імунізації та 658 пунктами щеплення.

Станом на 13 квітня до листа очікування вакцинації від COVID-19 записались 449 960 людей.

Як повідомляв Укрінформ, Міністерство охорони здоров’я розпочало доставку вакцини CoronaVac виробництва компанії Sinovac Biotech у регіони.

Кому не можна робити щеплення проти COVID-19? Перелік протипоказань

Катерина Хорощак, журналістка УП.Життя

У збірнику про вакцинацію проти COVID-19, який випустили за інформаційної підтримки Центру громадського здоров’я МОЗ, назвали протипоказання до вакцинації проти COVID-19.

Також пояснили, кому щеплюватися проти коронавірусу можна.

Вакцинація проти COVID-19 протипоказана тим, в кого:

❌ є алергічні реакції на будь-який з компонентів вакцини,

❌ була тяжка алергічна реакція на першу дозу вакцини

❌ є гарячка (температура понад 38°C).

Також не можна вакцинувати людей, молодших ніж зазначено в інструкції до вакцини.

«Якщо сказано, що вакцинація від 18 років, значить, молодших не можна вакцинувати. Ймовірно, що з часом отримані дані досліджень дозволять змінити інструкції, але поки так», – додають у збірнику.

Водночас важливо розуміти, що якщо у вас в анамнезі є алергії, це не обов’язково означає, що організм погано відреагує на вакцину, оскільки алергії бувають різні і на різні речовини. І це не обов’язково компоненти саме цієї вакцини.

«Треба знати, на що в людини алергія, та ознайомитися зі складом вакцини.

Як і щодо інших вакцин, вакцини від COVID-19 слід вводити під наглядом лікаря, з відповідною медичною допомогою у разі виникнення алергічних реакцій.

Люди, які мали тяжку алергічну реакцію після введення першої дози вакцини проти COVID-19, не повинні отримувати другу дозу», – наголошують автори збірника, серед яких – імунолог Федір Лапій. Що робити, якщо ви не знаєте, чи є у вас алергія на щось зі складу вакцини?

«Вакцинація проводиться медичними працівниками, які просять пацієнта побути в лікарні/амбулаторії ще пів години.

Якщо станеться важка реакція, а саме анафілаксія, вона станеться в цей проміжок часу, і людині нададуть невідкладну допомогу», – йдеться у збірнику.

✅ Якщо у вас є алергія на пилок чи пил, вакцинуватися можна, оскільки побутова чи сезонна алергії не є протипоказанням для жодної вакцинації.

«Протипоказанням до застосування вакцин проти COVID-19 є тяжка алергія до одного з компонентів вакцини або на попередню дозу вакцини», – наголошують експерти.

✅ Застуда чи нежить з температурою менше за 38°C не є перешкодою для вакцинації.

«Разом з тим, зважаючи на те, що особа з ознаками застуди, підвищеною температурою може мати перебіг COVID-19, задля убезпечення від зараження SARS-CoV-2 медичних працівників і відвідувачів медзакладу не рекомендовано запрошувати на вакцинацію осіб з такими симптомами», – радять автори збірника.

Чи є протипоказання до вакцинації людей старшого віку 65+?

✅ Старший вік не є протипоказанням до вакцинації проти COVID-19.

«Щобільше, саме люди старшого віку є групою ризику важкого перебігу хвороби.

Саме вони ризикують померти через цю хворобу чи її ускладнення, і тому вони мають бути вакциновані передусім. Це пріоритетна група для вакцинації. 103. В людини є системні захворювання», – пояснюють експерти.

Чи можна робити щеплення проти СOVID-19 через тиждень після перенесеної ГРВІ?

✅ Так. Після ГРВІ чи застуди можна вакцинуватися проти COVID-19 з будь-яким інтервалом.

Чи можна вакцинувати проти COVID-19 ВІЛ-позитивних людей?

✅ Так.

«Люди з ВІЛ є в групі ризику щодо тяжкого перебігу COVID-19. Вакцини проти коронавірусу, що дозволені до використання в Україні, відносяться до «інактивованих» вакцин і є безпечними для людей з ВІЛ», – розповідають у збірнику.

Чи можна робити щеплення проти COVID-19, якщо в людини бронхіальна астма?

✅ Бронхіальна астма також не є протипоказанням до вакцинації.

«Щобільше, астма є показанням для пріоритетної вакцинації, адже хворі на астму ризикують важко захворіти на COVID-19 чи померти від ускладнень. Їм необхідна ця вакцинація, – наголошують експерти.

Степанов запевняє, що епідемія пішла на спад – УП

Міністр охорони здоров’я Максим Степанов стверджує, що епідемія коронавірусу йде на спад, а Україна витримала черговий стрибок захворюваності на коронавірус.

Джерело: Степанов у Facebook

Пряма мова: “Епідемія починає йти на спад. Ми витримали черговий стрибок захворюваності на COVID-19, і поступово ситуація почала покращуватися. Як і прогнозували наші експерти-епідеміологи, зростання кількості хворих тривало до початку квітня. Зараз у багатьох регіонах ситуація стабілізується”.

Деталі: Степанов заявив, що вже 10 днів у країні спостерігається спад захворюваності на COVID. А 13 квітня кількість виписаних із лікарень осіб на 22,8% перевищила кількість госпіталізованих.

Міністр також каже, що за минулий тиждень до медзакладів потрапило на 2000 менше пацієнтів, ніж тижнем раніше. Окрім того, відбувається зменшення кількості інфікованих.

“Завдяки чіткій стратегії і вивіреним діям МОЗ українці змогли пережити пік третьої хвилі пандемії без паніки та з мінімальними обмеженнями. Наш адаптивний карантин, ефективність якого оцінили і в Європі, був певним балансом між життям країни, роботою підприємців і епідеміологією”, – вважає очільник міністерства.

Нагадаємо:

За попередню добу 13 квітня в Україні зафіксували 14 553 нових випадки коронавірусної хвороби COVID-19, 467 – померлих і більше 5 тисяч госпіталізованих.

За весь час пандемії в Україні захворіло – 1 887 338 осіб; одужало – 1 442 618 осіб; летальних випадків – 38 225; проведено ПЛР-тестувань – 8 770 753.

У Всесвітній організації охорони здоров’я кажуть, що позитивною динамікою захворюваності можна вважати, коли відсоток виявлених хворих становить не більше 5. Водночас, за минулий тиждень цей показник в Українів коливався від 11% до 20%.

Віцепрем’єр Чехії їде до Москви домовлятися про купівлю вакцини – УП

Міністр внутрішніх справ Чехії Ян Гамачек, який також тимчасово очолив Міністерство закордонних справ заявив, що поїде до Росії для переговорів про придбання вакцини “Спутник V”.

Про це повідомляє “Європейська правда” із посиланням на Seznam Zpravy.

“Ми шукаємо вакцини по всьому світу. Ми готові придбати AstraZeneca у Данії. У понеділок я лечу до Москви, де хочу організувати можливі поставки вакцини “Спутник V” після ї затвердження Європейським агентством з лікарських засобів”, – сказав Гамачек.

У вівторок новий міністр охорони здоров’я Чехії Петр Аренбергер розповів, що Чехія нещодавно отримала пропозицію від Росії придбати 300 000 доз вакцини одразу і ще 150 000 доз щомісяця.

“Пропозиція щодо Чехії надійшла з російської сторони кілька тижнів тому. Ми могли купити одразу близько 300 000 доз, а потім близько 150 000 доз щомісяця. Я не чув жодного її відхилення, тому, мабуть, це все ще правда. Ми ще не перевірили це далі”, – сказав він.

Минулого тижня Аренбергер замінив Яна Блатного на чолі МОЗ. Президент Мілош Земан розкритикував Блатного за відмову від російської вакцини, яка досі не схвалена Європейським агентством з лікарських засобів.

Земан також звільнив з посади міністра закордонних справ Томаша Петршичека, який не погоджувався з вакцинацією несертифікованими російськими та китайськими вакцинами.

Коли можна робити інші щеплення після вакцинації проти COVID-19? Роз’яснення МОЗ

Катерина Хорощак, журналістка УП.Життя

Якщо ви провакцинувалися від COVID-19, то інші, планові щеплення варто зробити через 28 днів після другої дози COVID-вакцини.

Якщо щеплення проти COVID-19 є перепоною для планової вакцинації за віком чи за схемою, то перерву між вакцинаціями можна скоротити до 14 днів, стверджують у збірнику про вакцинацію проти COVID-19, який випустили за інформаційної підтримки Центру громадського здоров’я МОЗ.

Водночас, якщо ви зробили щеплення проти COVID-19, але раптово виникла потреба в екстреній вакцинації від іншої хвороби, наприклад, від сказу, жодних інтервалів витримувати не потрібно.

“Необхідна екстрена вакцинація – робіть”, – радять у збірнику.

Якщо ви щепилися від іншої хвороби, то вакцинувати проти COVID-19 можна через 14 днів.

Але якщо ви ввели вакцини проти COVID-19 та від інших інфекцій з інтервалом, меншим за 2 тижні, вакцини все одно спрацюють, наголошують у збірнику.

Нагадаємо, існує календар профілактичних щеплень від Міністерства охорони здоров’я.

Календар передбачає обов’язкову вакцинацію проти 10 хвороб:

гепатиту В,

туберкульозу,

кору,

паротиту,

краснухи,

дифтерії,

правця,

кашлюку,

поліомієліту,

ХІБ-інфекції.

Також з 2022 року обов’язковою стане вакцинація проти пневмококової інфекції.

Україна і Світовий банк готові розширювати співпрацю – Шмигаль

Світовий банк залишається надійним партнером для України, заявив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

Як передає Укрінформ, про це повідомив Шмигаль у Твітері.

14 квітня Шмигаль провів розмову з керуючим директором Світового банку з питань операційної діяльності Акселем ван Тротсенбургом.

“Продуктивна розмова з командою Світового банку та Акселем ван Тротсенбургом. Обговорили питання боротьби з COVID, закупівлі вакцин, трансформації вугільних регіонів, земельну та інші реформи”, – написав Шмигаль.

Він додав, що Світовий банк залишається надійним партнером для України.

“Світовий банк залишається надійним партнером для України, і ми готові розширювати нашу співпрацю”, – зазначив Шмигаль.

Як повідомляв Укрінформ, у 2021 році Укравтодор розпочинає спільний проєкт із Світовим банком та Європейським інвестиційним банком щодо відновлення доріг у Луганській області. У майбутньому така ж співпраця може бути розширена і на Донецьку область.

Шмигаль повідомив, коли ФОПам з червоних зон можна надсилати заявки на отримання допомоги

Бізнес та наймані працівники, що постраждали від карантинних обмежень у червоних зонах, з 19 квітня зможуть зареєструватися на отримання 8 тис. грн допомоги.

Про це Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль сказав на черговому засіданні уряду у середу, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«З 19-го квітня ФОПи та наймані працівники з червоних карантинних зон зможуть надсилати заявки на отримання 8 тисяч гривень допомоги від держави. Механізм подачі заявок залишається простим та зручним – через портал чи застосунок Дія», – сказав Шмигаль.

За його словами, на цю програму підтримки планується витратити близько 3 млрд грн.

Як повідомляв Укрінформ, 9 квітня набув чинності закон про надання фінансової допомоги у розмірі 8 тисяч гривень підприємцям, які зупинити свою діяльність через карантинні обмеження в червоних зонах.

Державна мова: уряд визначив порядок проведення іспиту для чиновників

Кабінет Міністрів затвердив порядок проведення іспитів на рівень володіння державною мовою.

Як передає Укрінформ, про це представник уряду у Верховній Раді Василь Мокан (фракція партії “Слуга народу”) повідомив у Фейсбуці.

“На сьогоднішньому засіданні уряд ухвалив проєкт постанови “Про затвердження Порядку проведення іспитів на рівень володіння державною мовою”, – написав Мокан.

За його повідомленням, передбачається, що іспит на знання державної мови складається з письмової та усної частин, проходить у формі анонімного тестування з використанням комп’ютерної техніки.

Також Мокан додав, що методику та інструкції проведення іспитів визначає та затверджує своїм рішенням Національна комісія зі стандартів державної мови, яка на підставі результатів іспиту видає державний сертифікат про рівень володіння державною мовою.

Як повідомлялося, з 16 липня 2021 року для вступу на державну службу необхідно подавати сертифікат про рівень володіння державною мовою. Отримати сертифікат можна за результатами спеціального іспиту. Відповідальною за процес іспитів є Національна комісія зі стандартів державної мови, що визначено законом «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

Сім туристичних атракцій Закарпаття увійшли до проєкту «Автентична Україна»

Сім туристичних об’єктів Закарпатської області потрапили до урядового проєкту «Автентична Україна». Тепер їх можна відвідати онлайн зі свого гаджета.

Про це розповів заступник голови Закарпатської ОДА Ігор Шинкарюк, передає Укрінформ із посиланням на пресслужбу облдержадміністрації.

За його словами, у вільному доступі для онлайн-туристів наразі є сім віртуальних турів оригінальними локаціями Закарпаття. Шинкарюк розповів, що в онлайн-режимі можна відвідати винну дегустаційну залу в Ужгороді, ресторан посеред виноградників у Берегові, першу закарпатську палинчарню та побувати у традиційному ресторані в Мукачеві. Для віртуальної подорожі доступний і Національний музей народної архітектури та побуту в Ужгороді.

Також до проєкту увійшли об’єкти культурної спадщини Закарпаття, які занесені до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Йдеться про церкву Вознесіння Господнього у с. Ясіня Рахівського району та церкву святого Архангела Михаїла в с. Ужок, що на Великоберезнянщині.

Як повідомляється, проєкт «Автентична Україна» – це унікальна можливість подорожувати, не виходячи з дому, яка до того ж особливо актуальна сьогодні – в час пандемії.

Завдяки цифровим інноваціям туристи з різних куточків планети і країни можуть мандрувати Закарпаттям у будь-який час просто у своєму гаджеті, додав Шинкарюк.

На офіційному сайті проєкту також можна дізнатися про гастрономічні «родзинки» різних регіонів України, про побут і хобі місцевих жителів.

Як повідомляють в Закарпатській ОДА, такі проєкти, як «Автентична Україна», не лише сприяють розвитку туристичної галузі країни, а й стирають кордони, щоб об’єднати усіх навколо мети пізнати інших та себе.

Ініціативу з метою онлайн-промоції туристичного потенціалу України реалізує Міністерство культури та інформаційної політики за підтримки корпорації Google.

Дробович назвав дві умови формування здорової ідентичності українців

Українцям слід усвідомити травматичні сторінки своєї історії, зокрема, співпрацю з тоталітарними режимами, аби створити здорову ідентичність, і ця історія знову не повторилася.

Таку думку висловив голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович під час експертного обговорення «Згуртованість суспільства та ідентичність», організованого Інститутом громадянського суспільства та Українським кризовим медіа-центром.

«Складна тема – співробітництво з тоталітарними режимами – як нацистським, з яким українці мали співробітництво під час Другої світової війни з різних мотивів – стратегія виживання, бажання отримати незалежну державу, помста радянському режимові, так і з комуністичним, бо під час Голодомору, хто розстрілював селян – це не були росіяни «сплошь и рядом», це були в переважній більшості самі ж українці, або хто здійснював заготівлі – це були українські чиновники. Це провина й досвід, які треба усвідомити. Це конфліктогенні речі, але якщо про них мовчати й не опрацьовувати, вони рано чи пізно призведуть до повторення тоталітарного режиму й м’ясорубки, яка почне самих себе з’їдати», – наголосив Дробович.

На його думку, здорову ідентичність можна побудувати через усвідомлення історії власної родини в контексті історії громади та спільне опрацювання травматичних сторінок історії нації.

«Історична пам’ять може базисно відбутися за двох умов, перша – якщо є усвідомлення спільнотою власної історії й відчуття та зв’язок родинних історій з історією громади, і друга – це спільне опрацювання травматичних сторінок історії. Без цих двох умов неможливо побудувати жодну здорову ідентичність», – вважає Дробович.

ГО Інститут громадянського суспільства разом з партнерами розпочав серію дискусій «Діалоги про згуртованість», мета якої – створити потужну дискусійну платформу для обговорення та обміну думками щодо ключових викликів, ідей, принципів, технологій формування потужної ефективної суспільної ідентичності, зокрема, сформувати запит на згуртованість у політиків, громадських діячів, інтелектуальних і культурних еліт.

Зеленський підписав закон про збільшення штрафів за порушення пожежної безпеки

Глава держави Володимир Зеленський підписав закони, що посилюють відповідальність за порушення вимог пожежної та техногенної безпеки.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Офіс Президента.

“Президент України Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за порушення вимог пожежної та техногенної безпеки» № 1366-ІХ, який Верховна Рада ухвалила 30 березня 2021 року з ініціативи Кабінету Міністрів”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що протягом останніх п’яти років в Україні виникло більш як 352 тис. пожеж, що завдали прямих збитків на понад 6 млрд грн. Унаслідок загоряння загинуло понад 11 тис. людей, зокрема 359 дітей, а травми отримали більш як 7 тис. осіб.

З метою охорони життя людей та їхнього майна, національного багатства та довкілля парламент ухвалив, а глава держави підписав закон, який збільшує відповідальність за порушення вимог пожежної та техногенної безпеки.

Згідно з документом, такі порушення тепер каратимуться штрафом у розмірі від 100 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім того, за порушення вимог пожежної та техногенної безпеки, які спричинили аварії та заподіяли шкоду здоров’ю людей або пошкодили майно, передбачається відповідальність у вигляді штрафу в розмірі від 1000 до 4020 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або виправних робіт на строк до двох років, або обмеження чи позбавлення волі на строк до трьох років.

Якщо такі дії спричинили загибель людей чи пошкодили майно в особливо великому розмірі, відповідальність передбачатиме позбавлення волі на строк від трьох до восьми років.

Також закон посилює адміністративну відповідальність за завідомо неправдивий виклик спеціальних служб – пожежно-рятувального підрозділу, поліції, бригади швидкої допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань (передбачені штрафи від 50 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян проти штрафів на суму від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів, які існували раніше); за невиконання приписів посадових осіб щодо пожежної та техногенної безпеки (штрафи від 100 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

Крім того, глава держави підписав взаємопов’язаний Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за перешкоджання у проведенні перевірок з питань пожежної та техногенної безпеки» № 1367-ІХ, який парламент ухвалив 30 березня.

Цей документ доповнює попередній та встановлює адміністративну відповідальність за перешкоджання у проведенні перевірок з питань пожежної та техногенної безпеки.

Так, створення перешкод у діяльності уповноважених посадових осіб у сфері пожежної та техногенної безпеки, пов’язаній з проведенням перевірок, каратиметься штрафом на суму від 100 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ці закони набирають чинності на наступний день після опублікування.

Уряд призначив Любченка головою Податкової терміном на 5 років – УП

Кабмін призначив Олексія Любченка головою Державної податкової служби з 20 квітня 2021 року терміном на 5 років.

Про це за підсумками засідання уряду повідомив у Telegram постійний представник уряду у Верховній Раді Василь Мокан.

Любченко переміг у конкурсі на зайняття посади голови Державної податкової служби.

Зазначимо, що Любченко з 29 квітня 2020 року очолював Податкову, але тоді його призначили на посаду без конкурсу шляхом укладення контракту тільки на період дії карантину.

Відповідно, перед призначенням строком на 5 років 19 квітня 2021 року його звільнили у зв’язку із закінченням строку дії контракту (на період дії карантину).

Нагадаємо:

Раніше Кабмін оголосив конкурс на зайняття посади голови Державної податкової служби.

Президент України Володимир Зеленський підписав закон про відновлення проведення конкурсів на зайняття посад державної служби.

Кабмін на засіданні 29 квітня 2020 року призначив новим головою Державної податкової служби Олексія Любченка.

Любченко призначили на посаду шляхом укладення контракту тільки на період дії карантину.

В податковій сфері Любченко – обличчя не нове. В минулому він працював директором департаменту оподаткування юридичних осіб Державної податкової служби, а у 2009-2011 роках – заступником голови ДПА.

У 1999-2003 роках Любченко працював першим заступником голови ДПА в Кіровоградській області, а з 2003 по 2005 рік очолював ДПА Черкаської області. Після цього він став заступником голови Кіровоградської ОДА.

Милованова призначили тимчасовим керівником Нацфонду інвестицій – УП

На засіданні 14 квітня урядовці проголосували за призначення Тимофія Милованова виконуючим обов’язки гендиректора ДП “Національний фонд інвестицій України”.

Тимофій Милованов був міністром розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства в уряді Олексія Гончарука.

Разом із його Кабміном у березні 2020 року він був відправлений у відставку.

У листопаді 2020 року Милованова призначили радником керівника Офісу президента Андрія Єрмака.

Нагадаємо:

Кабмін на засіданні 31 березня затвердив статут “Національного фонду інвестицій України” (“Націнвестфонду”) – готуватиме та реалізовуватиме інвестиційні проєкти.

Метою діяльності “Націнвестфонду” зазначають “створення сприятливих умов для реалізації масштабних інвестиційних та соціально значущих проєктів, розвитку міжнародного економічного співробітництва та зростання конкурентоспроможности України”.

Згідно статуту, підприємство залучатиме кошти для реалізації інвестпроєктів, фінансуватиме, готуватиме та реалізовуватиме їх. Також фонд управлятиме об’єктами власності відповідно до закону, створюватиме інвестиційні фонди та братиме у них участь.

Крім того у сфері діяльності фонду – участь у спільній діяльності та у соціально значущих проєктах.

Згідно урядової постанови, Мінекономіки упродовж місяця повинно розробити проект закону про Націнвестфонд. Зокрема, ним передбачать механізми створення спільних інвестпроектів із суверенними фондами Об’єднаних Арабських Еміратів, держави Катар та інших.

Крім того, Мінекономіки зобов’язане підготувати зміни до держбюджету щодо фінансування новоствореного фонду. Через місяць після затвердження цих змін уряд планує перетворити фонд з держпідприємства на акціонерне товариство.

Цього року до оптичного інтернету підключать більше 3000 сіл – Федоров

УП

Віце-прем’єр – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров заявив, що у 2021 році до оптичного інтернету підключать більше 3000 українських сіл.

Про це він повідомив у Telegram.

“Ми запускаємо платформу проєкту “Інтернет-субвенція”, а також публічний дашборд, де зібрана інформація про реалізацію проєкту. Ця платформа допоможе відстежити прозорість розподілу бюджетних коштів в розмірі 500 млн грн на інтернет-субвенцію”, – зазначив Федоров.

За його словами, інтернет-субвенція в 2021 році забезпечить доступ до фіксованого швидкісного інтернету 3 тисячі сіл, в яких проживає понад 1 млн осіб.

“До інтернету підключаться 6000 лікарень, шкіл і бібліотек. Оптичний інтернет – найшвидший і надійний. Це фіксований швидкісний інтернет з використанням сучасних технологій. Саме його отримають українські села”, – додав міністр.

Нагадаємо:

Протягом березня оператори мобільного зв’язку розширили мережі 4G, вперше підключили понад 400 міст і сіл – це 116,3 тисячі користувачів.

Кабмін призначив аудитора для перевірки звітності “Нафтогазу” за 2021-2022 роки

УП

Кабмін за результатами аукціону на Prozorro призначив ТОВ Аудиторська фірма “ПрайсвотерхаусКуперс (Аудит)” (PwC) незалежним аудитором для перевірки звітності “Нафтогазу” за 2021-2022 роки.

Таке рішення ухвалили на засіданні уряду 14 квітня, повідомляється на Урядовому порталі.

“Вартість послуг за договором складе 54 млн 154 тис. грн. В аукціоні також брали участь й інші компанії “великої четвірки” – компанії “Deloitte” та “Ernst&Young”.

Відповідно до умов проведеного тендеру, всі учасники мали відповідати кваліфікаційним критеріям, зокрема, мати достатній штат фахівців, документально підтверджений досвід надання аналогічних послуг та необхідну матеріально-технічну базу”, – йдеться у повідомленні.

За умовами тендеру, PwC здійснить аудит консолідованої та окремої фінансової звітності за 2021 та 2022 роки, складеної у відповідності до міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ).

До основних завдань також входять огляд проміжної окремої та консолідованої звітності та послуги з супроводження випуску єврооблігацій.

“Консолідована фінансова звітність охоплює фінансову звітність Нафтогазу та близько 30 підприємств Групи Нафтогаз, зокрема, АТ “Укргазвидобування”, АТ “Укртранснафта”, АТ “Укртрансгаз”, ПАТ “Укрнафта” тощо”, – додали в уряді.

Нагадуємо:

За підсумками 2020 року НАК “Нафтогаз України” отримав 36,93 мільярда гривень сукупного збитку порівняно з 9,9 млрд грн сукупного доходу за 2019 рік – про це йдеться у фінансовій звітності “Нафтогазу”. Документ є у розпорядженні ЕП.

Голова “Нафтогазу” Андрій Коболєв відмовився прокоментувати інформацію про збитки групи в 36,93 млрд гривень “до офіційного оприлюднення звітності”.

НАК “Нафтогаз України” в січні-червні 2020 року одержав чистий збиток у розмірі 11,541 мільярда гривень.

Уряд схвалив стратегію розвитку оборонно-промислового комплексу – УП

На засіданні Кабміну 14 квітня була схвалена стратегія розвитку оборонно-промислового комплексу – вона визначає реформи та пріоритети держполітики в оборонній промисловості.

Про це повідомляє пресслужба Мінстратегпрома, документи до засідання КМУ.

“Проєктом акта передбачено пріоритетні напрями державної військово-промислової політики, цілі реформи вітчизняної оборонної промисловості та очікувані результати їх досягнення з урахуванням актуальних воєнно-політичних загроз і викликів”, – написав очільник відомства та віцепрем’єр Олег Уруський.

Він додав, що стратегію розглянуть на засіданні РНБОУ “у найближчій перспективі”.

Стратегія розвитку ОПК розроблена на виконання Закону України “Про національну безпеку України” та рішення РНБО від 14 вересня 2020 року “Про Стратегію національної безпеки України”.

У пояснювальній записці до проєкту указу президента зазначається, що текст погоджено з зауваженнями низки відомств, зокрема Мінфіну, та держконцерну “Укроборонпром”. Водночас, Мінстратегпром та держконцерн мають суттєві розбіжності щодо змісту проєкту додатку стратегії. Він стосується реформування системи управління об’єктами держвласності в ОПК. Додаток вирішили вилучити та розглянути згодом як окремий документ.

“Укроборонпром” може збільшити виробництво через війська РФ біля кордону – УП

Державний концерн “Укроборонпром” готовий вдвічі збільшити виготовлення продукції на тлі стягування російських військ до українського кордону.

Джерело: заява “Укроборонпрому” із посиланням на слова генерального директора концерну Юрія Гусєва

Пряма мова: “З огляду на стягування військ країни-агресора до державного кордону України, концерн розробив та надіслав підприємствам-учасникам план заходів, спрямованих на посилення нашої обороноздатності”.

Деталі: У концерні кажуть, що всі підприємства, які входять до його складу, можуть за потреби збільшити обсяги виробництва, оскільки саме це є завданням “Укроборонпрому”.

Там нагадали, що у минулому році підприємства концерну на 100% виконали державне оборонне замовлення, а кожен 5-й контракт – із випередженням графіка.

Чому це важливо: Останні тижні Росія стягує свої війська до українського кордону, називаючи це “плановими навчаннями”. Водночас, у Білому домі кажуть, що із 2014 року – це найбільша військова присутність російської армії біля українського кордону. Через це Сполучені Штати відправили у Чорне море військові кораблі, Росія дзеркально відповіла.

Окрім того, СБУ почала антитерористичні навчання у прикордонних із РФ районах.

Нагадаємо:

Президент Володимир Зеленський вважає, що загостренням напруги на Сході України Росія проводить тест Заходу і намагається його залякати.

Міністр оборони України Андрій Таран заявив, що агресія Росії лише зростає, а ескалація військового конфлікту, можливо, – неминуча.

Очільник Міністерства зовнішніх справ Дмитро Кулеба називає нинішню ескалацію з боку Росії системною та наймасштабнішою за останні роки.

МКІП призначило голову Українського культурного фонду – УП

Головою Українського культурного фонду призначено президента в Win Win Communication, колишню працівницю Секретаріату президента Віктора Ющенка Ларису Мудрак.

Джерело: Повідомлення на сайті МКІП

Деталі: Відповідний наказ Міністерства культури та інформаційної політики України № 271 підписано 14 квітня.

В повідомлення вказується, що Мудрак планує забезпечити відкритість роботи Наглядової ради, сформувати нову стратегію роботи фонду, адже нинішня діє до 2021 року, сприяти вдосконаленню внутрішньої організації та комунікації роботи фонду.

Лариса Мудрак була заступницею голови Нацради з питань телебачення і радіомовлення України, керівницею Головної служби інформаційної політики Секретаріату президента Віктора Ющенка.

Передісторія:

Раніше українські культурні діячі та громадські організації звернулися до президента України Володимира Зеленського з вимогою захистити культурні інституції країни.

1 квітня міністерство культури призначило Ірину Осадчу в.о. виконавчого директора Українського культурного фонду.

Кабмін посилив вимоги при наданні житлових субсидій – УП

Кабмін прийняв проєкт постанови, яким посилив адресність надання житлових субсидій для забезпечення державної соціальної підтримки населенню.

Таке рішення ухвалили на позачерговому засіданні 14 квітня, передає прес-служба Мінфіну.

Зокрема, документом пропонується:

переглянути підходи до врахування майнового стану, зокрема під час призначення житлових субсидій враховувати отримані доходи від депозитів, дивіденди від цінних паперів тощо;

скасувати діяльність та повноваження комісій, утворених місцевими органами влади, щодо прийняття рішення про призначення житлових субсидій в окремих випадках за наявності умов, за яких така субсидія не призначається;

посилити вимоги під час призначення житлових субсидій у частині здійснення одноразових вартісних покупок, наявності банківських депозитів, здійснення операцій з купівлі іноземної валюти, банківських металів, перетину кордону тощо.

“Реалізація постанови не потребуватиме додаткових видатків та здійснюватиметься за рахунок і в межах коштів, передбачених у держбюджеті Міністерству соціальної політики на надання житлових субсидій”, – йдеться у повідомленні.

Нагадаємо:

У березні прем’єр Денис Шмигаль доручив профільним міністерствам опрацювати можливість розширення кола отримувачів субсидій.

Регулятор анулював ліцензію “Донецькоблгазу” – УП

Національнна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, анулювала ліцензію ПАТ “Донецькоблгаз” – ліцензія анульовується з 1 серпня 2021 року.

Про це повідомляє прес-служба регулятора.

Зазначається, що ліцензію анулювали за порушення законодавства та зловживання під час постачання природного газу.

“Дії “Донецькоблгазу” – це не просто повторне порушення ліцензійних умов, це диверсія проти споживачів, проти країни. Адже минулого місяця це підприємство відключало від газопостачання теплокомуненерго попри чітку позицію регулятора, оператора газотранспортної системи, НАК “Нафтогаз України” щодо неприпустимості таких відключень.

Державі не потрібен ліцензіат, що накопичує борги перед оператором ГТС та відключає теплокомуненерго”, – заявив голова НКРЕКП Валерій Тарасюк під час розгляду питання на засіданні комісії 14 квітня.

“НКРЕКП за зверненням ТОВ “Оператор газотранспортної системи України” провела перевірку на предмет дотримання ПАТ “Донецькоблгаз” вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності з розподілу природного газу.

За результатами було встановлено, що ліцензіат двічі протягом 2020 року не виконав умови відповідного договору з транспортування природного газу, укладеного з ТОВ “Оператор газотранспортної системи України”, в частині оплати вартості щодобових небалансів за газові місяці жовтня, листопада та грудня 2020 року. Це призвело до того, що заборгованість ПАТ “Донецькоблгаз” станом на 16.03.2021 за врегулювання щодобових небалансів за вказані газові місяці минулого року склала 353,9 млн грн (з ПДВ) або 87,12 % від загальної їх вартості”, – пояснили в регуляторі.

“Зважаючи на це, Комісія прийняла рішення щодо анулювання ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ, видану ПАТ “Донецькоблгаз”, – йдеться у позиції НКРЕКП.

“Після консультацій з причетними органами державної влади ми вирішили, що ліцензія ПАТ “Донецькоблгаз” анульовується з 1 серпня 2021 року. Переважна кількість мереж підприємства – це державна власність.

Тому ми звертаємось до Міненерго, Фонду державного майна, НАК “Нафтогаз України” як власника 38% акцій “Донецькоблгазу” з тим, щоб вони визначились, якому підприємству будуть передні ці мережі. До 1 серпня 2021 року НКРЕКП має видати ліцензію новому підприємству, яке почне діяльність з чистого листа”, – пояснив голова комісії.

Екс-нардеп і член наглядової ради “Укрзалізниці” Сергій Лещенко раніше повідомляв, що власників “Донецькоблгазу” пов’язують із Сергієм Курченком.

Нагадаємо:

9 березня роботу 59 котелень “Донецьктеплокомуненерго”, які напередодні були відімкнені “Донецькоблгазом” від газу, відновили.

6-7 березня епіцентром обговорення стала ситуація на Донеччині. Місцевий облгаз заявив про зупинку постачання газу для тепловика “Донецьктеплокомуненерго”, який йде через нього. Причина – борги останнього перед “НАК “Нафтогаз України”. Врешті, постачання газу відновили, а влада та облгаз обмінялись звинуваченнями.

Головне слідче управління СБУ розпочало досудове розслідування за фактом вчинення посадовими особами “Донецькоблгазу” диверсійних дій, які призвели до відключення 58 котелень обласного комунального підприємства в зоні проведення ООС.

У Раді нацбезпеки з’ясували, що “Донецькоблгаз” належить двом компаніям з Гонконгу – після перевірок компанія може повернутися до державної сфери управління.

В АМКУ розкритикували ідею обмеження ставки міжбанківської комісії – УП

В Антимонопольному комітеті розкритикували ідею встановити граничні розміри комісійної винагороди і інтерчейнджу.

Про це йдеться у листі голови АМКУ Ольги Піщанської до фінансового комітету Верховної Ради, передає FinClub.

“Законодавче регулювання розміру інтерчейнджу позбавить учасників ринку послуг платіжних систем можливості конкурувати за ціною, що матиме негативний вплив на розвиток конкуренції”, – підкреслюється у листі.

У Комітеті заявляють, що основним завданням відомства є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики, зокрема в частині сприяння розвитку добросовісної конкуренції, а “один з найефективніших способів конкурентної боротьби між суб’єктами господарювання є цінова конкуренція”.

“За таких обставин Комітет не підтримує законодавче регулювання розміру інтерчейнджу”, – наголосила Піщанська.

Нагадуємо:

Національний банк опублікував офіційну заяву з критикою законопроєкту №4364, яким депутати зокрема хочуть встановити граничний розмір міжбанківської комісії – це може нашкодити споживачам та змусить банки згортати програми лояльності.

Банки будуть змушені відключити українцям Apple Pay та грейс-період за кредитними картками, якщо Рада ухвалить неринкове регулювання платіжного ринку.

У Приватбанку розкритикували законопроєкти у Раді про регулювання комісій банківського еквайрингу.

Три системних банки, Ощадбанк, ПриватБанк та Райффайзен Банк Аваль, виступили зі спільною заявою щодо готовності поступово зменшити ставку інтерчейнджу (міжбанківської комісії), відповідне звернення до влади підтримали у Visa та Mastercard.

Приватбанк оскаржить припинення кредитного боргу заводу Коломойського – УП

Північний апеляційний суд 14 квітня відхилив апеляційну скаргу Приватбанку і залишив у силі рішення суду попередньої інстанції, яким визнано припиненими зобов’язання АТ “Нікопольський завод феросплавів” Ігоря Коломойського по одному із кредитних договорів. Банк подає касацію.

Про це повідомляє прес-служба банку.

“Приватбанк подає касацію на постанову Північного апеляційного господарського суду, який 14 квітня відхилив апеляційну скаргу АТ КБ “Приватбанк” та залишив у силі рішення Господарського суду м. Києва по справі № 910/14224/20, яким визнано припиненими зобов’язання АТ “Нікопольський завод феросплавів” по одному із кредитних договорів.

На рішення у такій справі посилались відповідачі у Канцлерському Суді Штату Делавер під час розгляду позову Приватбанку до його колишніх власників Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова про відшкодування шкоди у сотні мільйонів доларів, завданої Приватбанку у 2016 році”, – йдеться у повідомленні.

У банку нагадали, що розгляд такої справи “по суті відбувався з нетиповою швидкістю” – підготовче провадження по справі було закрите 20.01.2021р, а розгляд справи по суті був призначений на п’ятницю 22.01.2021р. і завершений в той же день.

Нагадаємо:

22 січня 2021 року суд визнав припиненими всі зобов’язання підконтрольного Ігорю Коломойському Нікопольського заводу феросплавів, які стосуються кредитного договору на суму 14 млн дол.

Цю кредитну лінію банк надав НЗФ 2 лютого 2009 року з терміном повернення кредиту до 1 лютого 2010 року. Вона також згадана в позові Приватбанку до колишніх власників в США.

Довіру іноземних замовників до «Заводу ім. Малишева» вдалося повернути – Укроборонпром

15.04.2021, 03:35

ДП «Завод ім. Малишева» (Харків), яке входить до концерну «Укроборонпром», повернуло довіру закордонних замовників, невдовзі отримає нові контракти, що завантажать підприємство і дозволять вийти на стабільний графік платежів працівникам.

Про це на брифінгу в Харкові заявив заступник генерального директора ДК «Укроборонпром» з виробництва Ігор Фоменко, передає кореспондент Укрінформу.

За його словами, за минулий рік було виконано домовленості за останнім пакистанським контрактом, остання партія продукції буде відвантажена у квітні.

«Це відкриває нам шлях до нових контрактів. За останній рік ми приймали тут декілька закордонних делегацій. Ми показували, що нарощуємо об’єми виробництва, ми виконуємо домовленості, забезпечуємо гарантійне обслуговування та ремонт. На тому тижні на завод приїздила єгипетська делегація, і цей танк (демонстраційний «Оплот», – ред.) проходив демонстраційні випробування на полігоні в Харківській області і показав добрі результати. Він відповідає всім тактико-технічним характеристикам, заявленим у документації. Ми сподіваємося, що делегація поїхала задоволена», – сказав Фоменко.

За його інформацією, вже у другому кварталі поточного року підприємство розпочне модернізацію партії танків Т-80УД, також чекають й на інші замовлення. Фоменко наголосив, що відновити довіру до підприємства з боку закордонних замовників було непросто.

«Якщо звернутися до історії. Тайський контракт, коли завод поставляв 49 танків, був підписаний у 2011 році з терміном виконання до 2014 року. Але виконання завершилося у 2019-му. Ми на 5 років зірвали виконання контрактних умов. Якщо ми кажемо по поставкам 110 комплектів МТО для Пакистану, то контракт був підписаний у 2013 році, строк дії – до 2017 року, але тільки в травні цього року ми завершимо виконання, тобто на 4 роки зірвано терміни. Ось це і є відношення наших закордонних партнерів до «Укрспецекспорту» та, в першу чергу, до «Заводу Малишева», який не виконував контракти. І весь 2020 рік ми намагалися відновити довіру до підприємства. І це нам вдалося», – сказав Фоменко.

Як повідомлялося, «Завод ім. Малишева» закінчив 2020 рік зі збитками 112,4 млн грн (у 2019 році – 420 млн грн), загальна кредиторська заборгованість на 1 січня становила 1,8 млрд грн. Працівникам підприємство заборгувало біля 60 млн грн –це 50% зарплатні за лютий і повна за березень. За даними Укроборонпрому, 2021 рік підприємство має закінчити з прибутком 5 млн грн.

Завод імені В. О. Малишева — державне підприємство, що спеціалізується на випуску та модернізації важкої та легкої бронетехніки.

Альперін, Єрімійчук і Амірхонян на вихід: Україна планує позбавити громадянства контрабандистів і “тендерного троля”

УНН. Щонайменше двох фігурантів санкційного списку контрабандистів з Указу Президента України та бізнесмена Араіка Амірхоняна, якого ЗМІ прозвали “тендерним тролем”, планують позбавити громадянства України та видворити за межі країни. Про це УНН повідомив обізнаний у ситуації співрозмовник.

Йдеться, зокрема, про Вадима Альперіна та Олександра Єрімійчука, щодо яких за рішенням РНБО Указом Президента запроваджено персональні санкції. Підставою для запровадження санкцій стала інформація, надана Службою безпеки України.

Також, співрозмовник повідомив, що позбавлення громадянства може чекати на Араіка Амірхоняна, якого немає у згаданому санкційному списку, але який є фігурантом розслідувань Служби безпеки України щодо привласнення бюджетних коштів в особливо великих розмірах та щодо дій, спрямованих на повалення конституційного ладу з корисливих мотивів.

Вадим Альперін

Президент України назвав його “хрещеним батьком контрабанди”. Альперін був затриманий за підозрою у створенні злочинної організації, яка займалася махінаціями з розмитненням товарів, які ввозилися в Україну. У межах розслідування НАБУ був затриманий 27 листопада 2019 року. Однак за кілька днів вийшов під заставу.

Альперіна пов’язують з судном “Фаіна”, яке ще 2008 року перевозило українські танки до Кенії, про що стало відомо після захоплення судна сомалійськими піратами.

В додатку до Указу Президента про запровадження санкцій вказується, що Альперін, окрім громадянства України, має громадянство Ізраїлю.

Олександр Єрімійчук

Відомо, що його називають “Слон”. Діяльність його на Буковинській митниці пов’язують з колишнім народним депутатом, членом партії “Народний фронт” Максимом Бурбаком. Також, за інформацією ЗМІ, Єрімійчук нібито контролює постачання товарів широкого вжитку з Туреччини та Китаю. За інформацією джерела УНН, Єрімійчук має громадянство Румунії.

Араік Амірхонян

Відомий тим, що кілька разів потрапляв у поле зору ЗМІ та правоохоронців після “розмов” з представниками Укравтодору (компанії, пов’язані з ним, виконували підрядні роботи з будівництва доріг за бюджетні кошти) та АМКУ. Найбільшого розголосу набув інцидент, що стався у 2015 році, коли було скоєно напад на тодішнього голову Укравтодору Андрія Батищева у його власному кабінеті. З іменем Амірхоняна пов’язують ще кілька подібних інцидентів, за які він навіть затримувався.
У червні 2019 року СБУ затримала Амірхоняна за підозрою у створенні “механізму незаконного переправлення” людей з України в Росію через Крим, а також незаконному заволодінні майном українських підприємств на суму майже 20 млн грн. А також за підозрою у змові зі співробітниками АМКУ щодо 200 заблокованих тендерів на понад 20 млрд грн. Однак Амірхонян вийшов під заставу. Наразі він оголошений у розшук. Ймовірно, перебуває у Франції. У лютому 2021 року СБУ повідомили Амірхоняну про підозру у справі про привласнення 500 млн грн бюджетних коштів. Однак, частина компаній, які пов’язують з Амірхоняном, продовжують спроби участі у тендерах на будівництво доріг.

УНН направив запити до компетентних органів для підтвердження інформації про можливе позбавлення згаданих осіб громадянства.

Суд арештував майно, вилучене під час обшуку у справі брата судді Вовка

Вищий антикорупційний суд арештував майно, яке вилучили під час обшуку приміщення у справі працівника СЗРУ та адвоката.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє ВАКС у Фейсбуці.

“У середу, 14 квітня, слідчий суддя #ВАКС задовольнив клопотання детективів НАБУ, погоджене прокурорами САП, та наклав арешт на все майно, вилучене 06 квітня 2021 року під час обшуку приміщення, де знаходилися працівник Служби зовнішньої розвідки України та адвокат”, – йдеться у повідомленні.

Їх підозрюють в отриманні неправомірної вигоди у розмірі 100 тис доларів США для судді за ухвалення судового рішення.

“Серед арештованого майна, зокрема, антикваріат, документи на майно та великі обсяги готівки в іноземній валюті: понад 3,7 млн дол. США, 840 тис. євро, 20 тис. фунтів, 230 тис. грн і 100 шекелів”, – зауважили у ВАКС.

Арешт майна може бути скасований повністю чи частково за клопотанням власника або власника майна у порядку, передбаченому частиною 1 статті 174 КПК.

Як повідомляв Укрінформ, на початку квітня поточного року детективи НАБУ повідомили, що викрили «на гарячому» двох адвокатів, які обіцяли за 100 тис. дол. та через голову ОАСК вирішити питання з одним із суддів ОАСК про позитивне рішення у справі за позовом суб’єкта господарювання.

Одним із затриманих адвокатів виявився брат голови ОАСК Павла Вовка – співробітник СЗРУ Юрій Зонтов.

ВАКС обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави – 35 млн 185 тис. грн.

У СЗР заявили, що затримання їхнього співробітника у зв’язку з розслідуванням щодо корупції не пов’язане з його діяльністю на посаді в СЗРУ.

У відомстві також зазначили, що на період досудового розслідування фігурант відсторонений від виконання службових обов’язків у розвідувальному органі.

ОПЗЖ не буде підтримувати ліквідацію Окружного адмінсуду

Парламентська фракція “Опозиційна платформа – За життя” не буде підтримувати законопроєкт Президента Володимира Зеленського щодо ліквідації Окружного адміністративного суду міста Києва.

Як передає кореспондент Укрінформу, про це сказав співголова фракції ОПЗЖ Юрій Бойко журналістам у Верховній Раді.

“Це найпростіший шлях, але водночас це шлях у нікуди, тому що замість того, щоб заохотити суддів, надати їм можливість працювати, забезпечити їх роботу, змусити їх працювати чесно, зачинити всі суди – це, по-моєму, буде волюнтаристське рішення. Звісно, ми підтримувати це не будемо, тому що це просто реальний волюнтаризм”, – сказав Бойко.

Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський 13 квітня вніс до Верховної Ради як невідкладний проєкт закону № 5369 “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду”.

Зокрема, законопроєктом передбачається ліквідація Окружного адміністративного суду Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду. Законопроєкт пропонує установити, що з дня набрання чинності законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя, а розгляд і вирішення адміністративних справ, підсудних цьому суду, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду здійснюватиметься Київським окружним адміністративним судом.

Мер Слов’янська просить розпустити міськраду і ввести військово-цивільну адміністрацію

Слов’янський міський голова Вадим Лях виступив за тимчасове введення на території міста військово-цивільної адміністрації та призначення позачергових місцевих виборів.

Як передає кореспондент Укрінформу, з цією пропозицією 14 квітня він письмово звернувся до голови Донецької військово-цивільної обладміністрації Павла Кириленка та зачитав своє прохання у відеозверненні.

«Враховуючи систематичне невиконання депутатами Слов’янської міської ради восьмого скликання вимог Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Бюджетного кодексу, я прийняв рішення звернутися до виборців з ініціативою дострокового припинення повноважень Слов’янської міської ради, як такої, що не вирішує питань віднесених до її компетенції», – заявив Лях.

Звертаючись до Кириленка, він попросив його розглянути питання про можливість тимчасового введення на території Слов’янської міської тергромади військово-цивільної адміністрації до вирішення питання дострокового припинення повноважень діючої міськради та призначення позачергових виборів.

Лях пояснив, що у міськраді останні 5 місяців постійно йде саботаж роботи міського голови, і не знаходиться компромісних рішень.

«Мене постійно шантажують, не дають працювати. Постійно змінюється і вноситься на порядок денний регламент, який суперечить законодавству, вносяться до нього зміни, які суперечать законодавству. Мені доводиться на незаконні рішення депутатів накладати вето. Все це веде до того, щоб розбалансувати міське господарство, для того, щоб змусити міського голову приймати ті рішення, які вигідні більшості в депутатському корпусі. Бачу, що вони сьогодні не змирилися з тим, що ними вибори програні, що мер – Лях. Тому роблять все можливе, щоб дестабілізувати нашу роботу», – поскаржився мер.

Він уточнив, що цим саботажем займаються у Слов’янській міськраді депутати трьох фракцій: «Наш край», ОПЗЖ, «За мир і розвиток».

За словами Ляха, з 1 січня по 31 березня вже було проведено 5 сесій міськради, друге пленарне засідання 4-ї сесії він був вимушений переносити 4 рази через відсутність достатньої кількості депутатів, а саме депутатів фракцій «Наш край», ОПЗЖ, «За мир і розвиток». Тому досі у місті не прийнято бюджет на 2021 рік.

«Проєкт бюджету виносили на розглядання постійними комісіями міської ради 14 разів, він розглядався на двох пленарних засіданнях ради, але так і не був прийнятий більшістю від загального складу ради», – констатував мер.

Він підкреслив, що не тримається за крісло мера і не бачить проблеми, що в проміжку до виборів у місті буде діяти військова адміністрація.

«Розумію, що вибори не потрібні ні мені, ні нашій громаді, але іншого способу немає, щоб розв’язати цей вузол. І я відповідально піду на вибори, і впевнений на підтримку жителів», – підсумував Лях.

Як повідомляв Укрінформ, у Слов’янську через розбіжності між депутатами міської ради досі не прийнято бюджет міста на 2021 рік. Мер Слов’янська повідомляв, що через це виникають проблеми з наданням медичної допомоги населенню, страждають інші напрямки життєдіяльності міста: ремонт доріг, прийняття інвестпроєктів; а з 1 березня скорочено на 15% подачу питної води.

12 квітня у Слов’янську депутати трьох фракцій міської ради, які ініціювали недовіру меру, залишили позачергову сесію і не голосували за це. Засідання перенесене, питання залишилося відкритим.

З “Фортуни” зняли підозру в конвоюванні українських полонених – адвокат

УП

Прокуратура зняла частину підозр з ветеранки АТО Вікторії Котеленець, яку поліція підозрює в участі в армії “ДНР”.

Джерело: “Ґрати” з посиланням на адвоката Котеленець Віталія Цокура

Деталі: Поліція вважає, що Вікторія Котеленець в 2014 році була учасницею “Народного ополчення Донбасу” і конвоювала “парад” українських полонених в Донецьку. Вона схожа на конвоїрку на одному з фото з ходи. Однак товариші по службі “Фортуни” з української армії заявляють, що сталася помилка, і жінка на фото – це не Котеленець.

Повідомляється, що 12 квітня слідчий вручив “Фортуні” нову підозру. Тепер її підозрюють тільки в участі в незаконному збройному формуванні. Більш важку статтю, говорить захисник, жорстоке поводження з військовополоненими або цивільним населенням – прибрали з нової підозри.

За словами адвоката, раніше захист подав портретну експертизу, яка підтверджує, що людина на фото з параду – це не Котеленець, а інша жінка – мешканка Донецька Ольга Сухова.

Пряма мова Цокура: “Ми замовили свою експертизу, яка довела, що на фотографії – не Вікторія Котеленець, а конвоірка Ольга Сухова. Ми знайшли свідка, який навчався з Суховою і впізнав на фото саме її. Тому вони й відмовилися від підозри в жорстокому поводженні з військовополоненими або цивільним населенням”.

Нагадаємо: У лютому апеляційний суд звільнив з-під варти Котеленець.

Довідково: Вікторія Котеленець у 2015-2017 роках воювала на Донбасі у складі Добровольчого українського корпусу “Правого сектору”, а потім у Добровольчій українській армії. До 2015 року жила у Донецьку.

19 січня 2021 року вона приїхала до Києва у Міністерство ветеранів, щоб отримати посвідчення Учасниці бойових дій. Саме там її і затримали. Адвокат наголошує, що жінка добровільно погодилася поїхати до суду, де її арештували до 20 березня без можливості застави. Її підозрювали у двох злочинах: створення й участь у незаконному збройному формуванні, а також жорстоке поводження з військовополоненими. Максимальний строк за це – 12 років в’язниці.

Наразі відомо, що докази збирали з розповідей свідків – колишніх військових, яких провели у тому самому “параді полонених”. Адвокат Котеленець каже, що свідкам, які нібито впізнали Вікторію серед конвоїрів “параду”, показували фото чотирьох жінок, з яких реально схожим на “конвоїрку” з Донецька було лише зображення Вікторії: “Не було інших варіантів, окрім як вказувати на неї”. Інший доказ – портретна експертиза Криміналістичного центру МВС за фотографіями з соцмереж, яка вказала, що “особа на параді полонених” та Вікторія Котеленець – це одна й та сама людина. При цьому захист жінки відзначає, що навіть у центрі МВС визнали проблеми з цими результатами, які не дають можливість говорити про стовідсоткову схожість.

Спецслужби ще навесні 2014-го могли звільнити Луганськ, Слов’янськ і Краматорськ – міністр

УП

Міністр у справах ветеранів Юлія Лапутіна заявила, що українські спецслужби та військові у 2014 році могли звільнити Слов’янськ, Краматорськ та Луганськ на ранньому етапі Антитерористичної операції.

Джерело: Лапутіна в інтерв’ю “Інтерфакс-Україна”

Пряма мова: “На той момент, коли дійсно у Гіркіна не було більш-менш значного силового резерву, а до введення російських військ залишався час, прямо в краматорському аеропорту нашими співробітниками був розроблений план взяття в кільце Слов’янська. Адже з боку Ізюма стояли наші військові, а на іншій частині цього аеродрому розташовувалися сили спеціальних операцій. План був наступний: доозброїти, доукомплектувати сили на краматорському аеродромі. Далі силою ударного угруповання з позицій Краматорська і тих військ, які стояли з боку Ізюма, оточити Слов’янськ і відпрацювати терористів по секторам. Але цей план не був прийнятий”.

Деталі: Чинний міністр, яка і сама брала участь у захисті Краматорського аеродрому припускає, що про цей план могли просто не доповісти керівництву на рівні міністра оборони та вище.

На її думку, була можливість на початку квітня 2014 року звільнити і Луганськ. Тоді спецслужби також були готові до штурму захоплених будівель, але їм не дали команду.

Також силовики пропонували точково нейтралізовувати організаторів захоплення парламенту Крима, проте “людям, які тоді взяли відповідальність за країну в такий складний період, не вистачило сили волі і твердості”.

Нагадаємо:

Українські Збройні Сили звільнили Слов’янськ та Краматорськ від проросійських бойовиків у липні 2014 року. З квітня міста перебували під контролем незаконних збройних формувань РФ.

Притула каже, що йому не дали очолити київський “Голос”, партія заперечує – УП

Колишній кандидат у мери Києва Сергій Притула заявив, що голова партії “Голос” Кіра Рудик відмовила йому у проханні очолити київський осередок партії.

Джерело: Притула в інтерв’ю для BBC News Україна, пресслужба партії у коментарі УП

Пряма мова: “У грудні я запропонував керівництву партії дозволити мені очолити київську організацію, що було б логічним продовженням кампанії.

Мерські вибори не виграли, але фракція з дев’яти людей у Київраді з’явилася не в останню чергу завдяки моїм потугам і я готовий нести відповідальність за їхню роботу – за умови, що їхня діяльність узгоджується зі мною.

Станом на грудень керівник Київської міської організації – це була моя амбіція.

Проте мені відмовили.

Це прерогатива голови партії за погодженням з політрадою. Я спілкувався з нею (Кірою Рудик – УП) і вона відмовила”.

Деталі: Притула розповів, що посаду заступника голови партії йому дали у рамках виборчої кампанії для поїздки по регіонах, щоб підтримати місцеві осередки.

“Мені потрібна була якась номінальна посада, адже я не міг бути просто “класний пацан з партії “Голос”.

Запропонували заступника голови – ця посада не мала аж надто багато повноважень, відповідальності – трохи так”, – розповів Притула.

Наразі колишній шоумен є рядовим членом партії, оскільки він не представляє регіональні осередки, не є депутатом фракції і не голова партії, то місця у політраді “Голосу” йому не знайшлося.

Юридично все відбулося відповідно до статуту. Інше питання, якби було бажання залишити мене у політраді, то це можна було б дуже легко зробити, розширивши склад”, – заявив він.

У коментарі “Українській правді” пресслужба “Голосу” відповіла, що статут партії передбачає, що рішення про призначення голів територіальних осередків ухвалює політрада партії. У протоколах політради жодних звернень від Притули з проханням очолити осередок не було.

Читайте також: Сергій Притула: Ми всі дружно прохлопали Попова

Передісторія:

25 жовтня 2020 року в Україні відбулися місцеві вибори. У день виборів Сергій Притула висловлював впевненість, що пройде до другого туру виборів мера столиці разом із Віталієм Кличком.

Проте на виборах він набрав менше ніж 8%, Кличко – понад 50%.

Притула заявив, що після програшу на місцевих виборах готуватиметься до виборів до Верховної Ради.

Слова чи дії: наскільки Джо Байден готовий підтримати Україну в стримуванні РФ

Альона ГетьманчуК, Центр “Нова Європа”

Джо Байдена у США часто називають президентом, якому у спадок дісталася найбільша кількість криз.

Скупчення російських військ вздовж кордонів з Україною стало кризою перших ста днів його президентства.

Цей виклик змушує США дати чітку відповідь, до якої міри американці готові допомогти Україні зупинити російський наступ, зважаючи на острах переростання брязкання зброєю на кордоні у справжню гарячу війну.

Яку модель відносин з РФ обере президент Байден? І які висновки можна зробити з його телефонних розмов із Володимиром Зеленським та Владіміром Путіним?

Зміна українського фокусу

На момент інавгурації Байдена Україна не класифікувалась як криза, що потребує негайного реагування. І це було однією з причин, яка формально дозволяла поставити на паузу і дзвінок президентів: немає гострої кризи – немає і гострої потреби говорити.

Очевидно, що елементи майбутньої стратегії США щодо України – зокрема, і в питаннях “війни та миру” та рівня американського залучення до переговорного процесу – почали пророблятися, однак відчуття терміновості моменту для розробки такого бачення явно бракувало.

Накопичення військ на кордонах з Україною змінило цю ситуацію.

Дії РФ стали справжнім кризовим викликом для Вашингтона.

Річ у тім, що в американській столиці ще за часів пізнього Обами почали сприймати конфлікт на Донбасі як де-факто заморожений, який не вимагає невідкладних дій. Після запровадження режиму припинення вогню минулого року це враження лише посилилось.

Саме тому, коли Байден став президентом, Україна фігурувала передовсім у ролі жертви корупції, а не жертви агресії РФ.

Це, звісно, не сприяло деполітизації українського досьє. А саме – перетворенню України з внутрішньополітичної теми, якою вона стала за часи перебування у Білому домі Дональда Трампа, у важливе, та все ж зовнішньополітичне питання.

Російська агресія на адресу України, щодо якої існує двопартійний консенсус у США, звичайно, значно більше сприяє деполітизації України.

А на додачу – російська загроза робить українське досьє більш безпечним для політично травмованого Україною Байдена. Його телефонна розмова з Володимиром Зеленським на фоні російської військової загрози також виглядала політично безпечною, чого не можна стовідсотково сказати про аналогічну розмову кількома тижнями раніше.

Власне, саме цей дзвінок і став головним політичним сигналом підтримки України з боку Сполучених Штатів на фоні російського брязкання зброєю на наших кордонах. Навіть якщо під час цієї розмови фокус, за нашою інформацією, все ж був не на можливому російському вторгненні, а більше на реформах та деолігархізації.

Проте чи підважив цей важливий політичний сигнал підтримки України вчорашній дзвінок Байдена Путіну із запрошенням зустрітися у третій країні?

Під особистим контролем Байдена

Чи означає перша розмова президента Байдена з Путіним зміну Сполученими Штатами курсу щодо України?

Якщо Україна дійсно має намір відповідати на брязкання зброєю дипломатичним шляхом, а про наміри американського президента зателефонувати і запропонувати Путіну рандеву Києву було відомо (зокрема, проговорювалось на вчорашній зустрічі Ентоні Блінкена з Дмитром Кулебою у Брюсселі), то, очевидно, жодних змін не відбулося.

Міфологізована в Україні формула “нічого про Україну без України” давно вже мала бути перефразована у “жодних рішень щодо України без України”. Адже говорити про Україну інколи не тільки можна, але й потрібно. Звичайно, за умови, що ми довіряємо тому, хто про нас говорить.

І тут вже питання до України: чи довіряємо ми президенту Байдену вести цей діалог частково і від нашого імені?

Адже, з одного боку, від початку загострення ситуації офіційний Вашингтон, враховуючи кількість заяв та контактів, діяв наче за принципом: “Жодного дня без заяви на підтримку України”.

Протягом останнього тижня ми побачили гіперактивний діалог між Києвом та Вашингтоном на різних рівнях і з помітною заявкою на лідерство у цьому питанні держсекретаря Тоні Блінкена.

Проте набагато важливіше, що президент США – принаймні на цьому етапі – готовий особисто залучатися до комунікації з Україною та про Україну, не делегуючи українське досьє під ключ комусь з адміністрації, як це робив Обама.

Відтак, недаремно і під час телефонної розмови з Зеленським він, подейкують, на запитання про основного переговорника по Україні відповів, щоб Зеленський телефонував безпосередньо йому.

Байден був тим, кому джерела в адміністрації Обами приписували цитату, що Росія за своє вторгнення в Україну має заплатити кров’ю та грошима.

Наскільки вірним цьому підходу залишається Байден сьогодні? І наскільки жорстко готовий комунікувати про це з Путіним?

Яким чином, нарешті, він готовий на практиці, а не на словах, довести, що Україна у нього в серці, про що він говорив і Порошенку, і начебто повторив Зеленському?

Момент істини

Можна побачити принаймні дві суттєві відмінності між реакцією адміністрації Обами на вторгнення РФ в Україну у 2014 році та адміністрації Байдена на загрозу російського вторгнення зразка 2021 року.

Окрім більшої особистої залученості президента США, це і тональність переговорів з американського боку: на відміну від подій семирічної давнини, американці не зациклені сьогодні на закликах до українських партнерів сидіти тихо і з більшим розумінням сприймають те, що у разі нападу Україна буде захищати себе, а не чекати, поки РФ окупує ще частину нашої землі.

Чи варто окремо зазначати, що не всі наші західні і дружні партнери поділяють сьогодні цю позицію, викликаючи своєю риторикою “не висовуватись” стійке дежавю з 2014 роком?

З іншого боку, заради справедливості не варто забувати, що першим, хто публічно озвучив словосполучення “перезавантаження з Росією” в часи президентства Обами, був віцепрезидент Байден на Мюнхенській конференції з безпеки в 2009 році, а Гілларі Клінтон потім вже лише “розпакувала” цей сумнозвісний концепт і натиснула на не менш сумнозвісну кнопку з Лавровим.

Сьогодні ситуація виглядає таким чином, що

Байден може стати першим американським президентом за останні 20 років, хто не починає свій термін з “перезавантаження” з Путіним.

Проте ситуація може й змінитися. І тоді Байден може стати черговим американським лідером, який так само піде на це перезавантаження, просто підібравши для цього процесу менш радіоактивну назву.

В цьому контексті Україні варто не забувати, що попри загальну підтримку позиції Києва у Нормандському та Мінському процесах, у США майже завжди було і, швидше за все, буде дещо відмінне розуміння рівня компромісів у переговорному процесі щодо Донбасу, аніж у самої України: наприклад, рівня безпеки, необхідного для проведення виборів на окупованій території.

Байден – і це можуть розповісти носії інституційної пам’яті з двох боків – достатньо добре продемонстрував, наскільки вибагливим може бути у питанні компромісів з українського боку в процесі виконання “Мінська” на одній з останніх зустрічей з Порошенком за часів адміністрації Обами.

Як би дивно це не звучало, найбільш синхронізованою позиція США і України щодо Донбасу була в часи Трампа-Пенса, а не Обами-Байдена, коли американського спецпредставника Курта Волкера за змістом заяв можна було сплутати з послом України.

Чого, на жаль, не скажеш про Вікторію Нуланд, яка не мала нічого проти, щоби безпеку на окупованих територіях під час виборів підтримували “місцеві провайдери безпеки” (тобто народна міліція), чи створення так званих “безпекових бульбашок”, куди б відводилось (а не виводилось) російське озброєння.

Саме тому українська влада має дуже чітко прокомунікувати свої червоні лінії до подальших контактів Байдена з Путіним.

Тим більше, навіть після цілого дипломатичного марафону, який відбувся впродовж останніх тижнів між Києвом та Вашингтоном, досі не до кінця зрозуміло, якими були б конкретні кроки з підтримки України у разі російського наступу.

До якої міри американці готові допомогти зупинити російський наступ? Що на практиці означають заяви про підтримку Вашингтоном членства України в НАТО?

Якщо адміністрація Байдена дійсно підтримує Україну, чи готова вона поставити жирний та остаточний хрест на “Північному потоці-2”?

Іншими словами, наскільки нинішня адміністрація США готова зробити серйозний апгрейд своєї політики щодо України, а не лише апдейт того, що було за Обами?

Нинішня криза змушує Сполучені Штати якомога швидше визначитися, що насправді стоїть за їхніми заявами.

Заміна влади в КНУ. Чого чекати від нового ректора Володимира Бугрова

Ольга Кириленко, УП

“Ректор, за якого не соромно”, “прекрасний педагог”, “людина без показового пафосу та консервативності”, “єдиний з адміністрації, до кого можна зайти без запису”.

“Захищає своїх викладачів, які з радянським підходом відчитують з листочка лекції, ставлять бали від балди і продовжують традицію “викладач завжди має рацію”.

“Бугров – свій хлопець для студентів, але в чому він прямо такий реформатор? Поки не ясно”.

Так кілька студентів і випускників Київського національного університету імені Тараса Шевченка описали в розмові з УП Володимира Бугрова – викладача та колишнього проректора КНУ з науково-педагогічної роботи.

А нині – переможця виборів на посаду ректора найбільшого вишу країни. Вишу з близько 30-ма тисячами студентів і річним фінансуванням у майже 2 мільярди гривень – що нікчемно мало для хорошого західного університету, але, ймовірно, є найбільшим бюджетом в Україні.

Щоб трохи звузити розказане студентами і наблизитись до істини, “Українська правда” вирішила поспілкуватись з ним особисто.

За дві години розмови в стінах червоного корпусу ми спробували копнути в глибину української освіти – з’ясувати, що таке “совковість”, яку закидають державним вишам (і чи є червоні килими в коридорах КНУ її ознакою), що від університету сьогодні можуть взяти 11-класники та без чого Україна програє у світі.

А головне – спробували зрозуміти плани Бугрова, їхній масштаб і значення для країни в наступні 5 років. Поки що в них ні найменшого натяку на “український Оксфорд”.

30-та річниця незалежності – час амбітних цілей, переконує президент. Та чи є кому в цій країні їх ставити?

“Командир повинен літати”

– Ми з вами знаходимося в центрі Києва, хоча в 1830-х роках, коли тут тільки почали забудовувати, це була окраїна. Київ завершувався нинішнім бульваром Шевченка, і цей квартал будували спеціально під університет, – стоячи спиною до центрального входу червоного корпусу починає екскурсію новообраний ректор.

а лівому борті його сіро-блакитного піджака – цей же корпус, але зменшений і в металі. Це значок КНУ з цифрою “1834”, роком початку роботи університету.

У 1834-у київський університет не став першим на території нинішньої України, вищі школи вже працювали у Львові та Харкові. Але став першим іменним в Російській імперії – Імператорським університетом Святого Володимира. Ім’я Шевченка він отримав лише за 100 років, у 1939-му.

– У цьому була певна ідеологічна констеляція, – пояснює Бугров. – Велика частина України тоді перебувала під впливом польської культури, латинської, як кажуть. І російському царату було необхідно, щоб цей університет став символом православ’я.

Звідси ж і кольори головного корпусу, що звели на десятий рік роботи університету, розповідає Бугров – червоно-чорною була стрічка ордену Святого Володимира. Втім, ідея Миколи I не спрацювала – в університет пішло чимало поляків, багато студентів брали участь в антицарських повстаннях.

Не задалось з православ’ям і в незалежній Україні – на території КНУ, на відміну від Києво-Могилянської чи Острозької академій, немає жодної церкви. Це принципова позиція університету.

амих студентів на початку було зовсім небагато – 62 у першому наборі, з них близько десятка українців. Нині, у 2021, у КНУ вчиться близько 30 тисяч студентів – це більше, ніж жителів в Каневі, Острозі чи Кременці.

Київський національний університет імені Тараса Шевченка – найбільший і один з найпрестижніших вишів країни. Перший у консолідованому рейтингу ресурсу “Освіта.ua“, перший за кількістю публікацій і цитувань у Scopus, другий у рейтингу “Топ-200 Україна“.

Один з 5-7 українських університетів, який регулярно потрапляє у світові освітні рейтинги QS World University Ranking та Times Higher Education.

Середній бал вступника КНУ на бюджет у 2020 році склав 185,5 балів з 200 – це другий результат по країні після Києво-Могилянської академії. Середній бал на контракт – 167,6, це третій результат після тієї ж академії та Українського католицького університету.

Сам Бугров, нині 39-й ректор КНУ, уперше побачив червоний корпус у 1984-у – коли як абітурієнт, що вступив після першого іспиту з суспільствознавства, мав відпрацювати 10 днів на ремонтних роботах.

– Тут була зупинка, – показує він праворуч від головного входу, де нині паркуються автомобілі, – ходив автобус №38. Усі, хто жили у студмістечку, знали його, тому що напихалися в нього, як оселедці в діжці.

Центральний корпус тоді не був такий парадний, це вже в 1999-у зробили реконструкцію. Але я зайшов і в мене був, як тепер модно казати, когнітивний дисонанс. Став, дивлюсь по сторонах і відчуваю специфічну ауру, як у музеях Ватикану.

З тих пір Бугров КНУ не залишав. Після навчання, перерваного на два роки службою в армії, став аспірантом, потім викладачем, заступником декана, проректором і на 37-му році свого перебування в червоних стінах – ректором.

– Знаєте фільм “В бій ідуть одні старики”? – Запитує Бугров. – Там у чому був принцип – командир повинен літати. Так-от, в нас теж принцип такий: ти адміністратор, но ти викладач, бо інакше ти не відчуваєш того, з ким працюєш. Тому от в мене сьогодні о 13 годині пара в Інституті філології. Онлайн, на жаль.

“Студенти не хочуть 20 років, як я, чекати на квартиру”

У країні, де регулярно спалахують революції та навіть розгортаються війни, державні університети стають надважливими свідками змін, які ці події за собою тягнуть.

Змін як у внутрішній політиці вишів – які спершу дякують Януковичу за “реформи”, а потім, усвідомлюючи невідворотність змін, виступають на підтримку євроінтеграції, – так і, головне, у самих студентах. Які ті революції роблять або ними надихаються.

– Усі три революції розпочиналися майже завжди тут, – повертається до пам’ятника Шевченка навпроти червоного корпусу Бугров. – В’ячеслав Кириленко та Олесь Доній (лідери Революції на граніті – УП) були студентами університету Шевченка. Кириленко був студентом філософського факультету, а зараз викладач.

Окрім Революції на граніті, Помаранчевої революції, Революції Гідності та російського вторгнення, що слідувало за останньою з них, у цих стінах Бугров застав ще й ключові для України події кінця 20-го століття – розпад СРСР та здобуття незалежності.

– В університеті відбувались радикальні зміни після кожної з цих історичних подій? – запитуємо в новоспеченого ректора.

– Фактично, так, – відповідає він, піднімаючись на другий поверх червоного корпусу. Як приклад наводить відкриття спеціальності “Кримськотатарська мова і література” за три тижні в березні 2014-го. – Це для нас було принципово.

У 2014 в КНУ перевелись близько 800 студентів з Криму та Сходу – університет шукав їм гуртожитки, стипендії та допомагав відновлювати документи, пригадує Бугров.

У 2020, коли в Україні скасовували ЗНО для вступу дітей з окупованих територій, він був у тій меншості, яка відгукувалась про рішення президента коротко: “Правильно”. За цією процедурою у КНУ прийшли близько 30 абітурієнтів.

– В університеті ми сповідуємо таку позицію: якщо ці школярі хочуть бути в Україні, треба обов’язково брати, – каже Бугров.

А як щодо студентів, які приходять в університет після революцій? Їм притаманне загострене прагнення змін?

– Навпаки. Я спостерігаю, що от коли відбуваються революційні зміни, є енергія цих змін. Але проходить пів року і, вочевидь, наростає розчарування від того, що немає швидкого результату.

Історія вчить, що дуже швидких змін практично ніде не було. Наші балтійські союзники, Польща, Чехія, Словаччина пройшли досить тривалий час після розпаду СРСР, щоб вийти на рівень НАТО, ЄС, Шенгену. Вони мусили пройти шлях, де вперто змінювалися, а от у нас проблема – ми не хочемо змінюватись.

– А чи вирізнялись чимось студенти, що прийшли після 2014-го?

– Я скажу, що взагалі кожних 5 років змінюються студенти – я за ними спостерігаю, бо читаю на першому курсі філософського. Для мого покоління ідеалом була академічна кар’єра – ми хотіли викладати, йти в наукові установи, захищати дисертації, бути, що називається, академічними персонами.

Сьогодні, за опитуванням факультету соціології, академічну кар’єру планують десь біля 3% студентів. Я жахнувся! А потім ми подивились дослідження від EuroStudent – то це, виявляється, загальна тенденція, 3-5%. Тепер ми обираємо більш прагматично.

Тим часом Бугров показує нам заокруглену білу залу з фіолетовими шторами, стільцями в кілька рядів і німецьким чорним роялем Seiler – це Мистецький салон КНУ, у докарантинні часи відомий як місце щотижневих джаз-, фолк- і класичних концертів. Ще раніше – як спортзал, навчальна аудиторія та, початково – церква.

– Бачте, ми з вами знаходимося в корпусі, який будували тривалий час, – повертається до своїх роздумів про різницю між поколінням студентів Бугров.

– Лувр чи Володимирський собор десятками років будувалися. Чому? Бо побутував концепт, що ми будемо жити вічно. Божественний абсолют, божественна вічність. Сьогодні ми живемо тут і тепер. Сьогоднішнє покоління студентів не хоче 20 років чекати на квартиру, як я. Вони хочуть її мати вже завтра.

“А я это за месячишко сколотил”

– Ось це – аудиторія імені першого ректора університету Михайла Максимовича, – заходить Бугров велику студентську аудиторію з амфітеатром на третьому поверсі червоного корпусу. – Покоління, яке навчалось тут в 1960-1970-х, називало її “велика фізична аудиторія”. Тоді була модна фізика – космос, атомна енергетика, тому фізичний факультет був великим.

У 2021 мода змінилась – у цій аудиторії навчаться юристи, філософи та історики. Тут пишуть радіодиктанти та проводять зустрічі з відомими гостями – деякі, як от у жовтні 2016-го, стають особливо популярними.

Вся аудиторія Максимовича, як і коридори головного корпусу, вистелена червоними килимами. Килими не “совкові”, як прийнято вважати – їх поклали вже за незалежності, у 2007-2008 роках. А за часів Радянського союзу паркет натирали фіолетовою мастикою, в яку одного літнього дня білими штанами вліз і сам новоспечений ректор.

Нині килими не знімають з двох причин – здавати їх у хімчистку простіше, ніж лакувати паркет, а дівчатам, запевняють у КНУ, так зручніше пересуватись на підборах.

– І сидіти зручно, коли є коври, – озиваються працівниці університету неподалік входу до аудиторії.

– Знаєте, я не хотів казати, – ніби соромлячись, але з посмішкою розповідає Бугров, – але це правда: тут у нас 190 місць, але коли хороші заходи, то приходить набагато більше людей і вони сідають прямо (на сходи – УП).

– Державним університетам часто закидають совковість, радянськість. І йдеться, зазвичай, не лише про килими і вазони в коридорах, а про адміністраторів і викладачів, які “живуть” Україною до 1991-го і не хочуть підлаштовуватись під сучасний світ. Який відсоток таких працівників у КНУ?

– Не скажу, який відсоток, але, звісно, вони є. Люди різні, і з цим треба не те що змиритися, а рахуватися. Хоча, чесно вам скажу, я інколи цього визначення “совковий” у цьому контексті не розумію.

Які складники цієї дефініції? Людина вірить в Радянський союз? Його нема, не буде, ми повинні це розуміти і казати: шановний Іване Івановичу, не буде Радянського союзу, усе.

Але коли йдеться про атрибутику… мені здається, що ми гіпертрофуємо не те, на що варто звертати увагу. Має бути цифровізація, мотивація у всіх студентів, викладачів, має бути розуміння, для чого освіта.

– Як ви для себе як пояснюєте поняття “совковості”?

– Це зневага до прав особистості. Так вийшло, що я два роки служив у стройбаті, ми будували загоризонтну локаційну станцію – це така, як Чорнобиль-2, як у Мукачеві, у Севастополі була. Це така протиракетна програма була в Радянському союзі.

От я надивився тоді на стосунки, подібні до того, якими вони є у в’язниці – тільки без паркану, бо це стратегічний об’єкт. По суті, там був диктат – ось це для мене совкові речі.

Замість совковості у вишах Володимир Бугров раптово нарікає на іншу річ – російську кримінальну драму “Бригада”, яку в Україні часто крутили на центральних телеканалах:

– Там є такий сюжет: Саша Бєлий, бандит уже, приходить до своєї учительки – вчителька типова така, плаття, шаль – і дає їй пакет з грошима. Вона: “Ой, Сашенька, я этого за всю жизнь не заработаю”. А він їй, хизуючись: “А я это за месячишко сколотил”.

Ця дитина, що сидить перед телевізором, піде вчитися на вчителя чи інженера?

“Вести таке господарство, дай Боже, все це підняти”

На запитання, чому сучасний 11-класник з доступом до всіх онлайн-курсів світу має піти в університет, Володимир Бугров відповідає: так він отримає спільноту та відчуття співпричетності. А онлайн – це лише технології.

– Насправді ти нічого в цьому житті не вартий, якщо ти не вмієш працювати з людьми, – ділиться роздумами новобраний ректор. – У будь-якій країні світу, у будь-якій сфері діяльності – або ти вмієш працювати з людьми, організовувати процеси спільної діяльності, або ти програєш.

За поширеним уявленням, 11-класники, які йдуть в КНУ – або дуже талановиті, або з дуже заможних родин. Особливо ті, хто подаються у престижні підрозділи на кшталт Інституту права чи міжнародних відносин. Але ЗНО змінило весь ландшафт, запевняє Бугров.

Нині серед абітурієнтів КНУ він виокремлює три типажі: вмотивовані отримати якісну освіту, ті, хто йдуть за компанію з вмотивованими, і ті, кого заносить алгоритм широкого вступу – тобто майже випадкові люди. На запитання, ким студенти кожної з цих груп випускаються з КНУ, відповісти трохи складніше.

– Одне з перших правил, яке пояснюю своїм студентам-першокурсникам – людина навчає собаку, себе людина теж навчає, навчається. Якщо ти сюди прийшов, перед тобою є певні умови, обставини – ти можеш ними скористатися і вийти звідси досвідченою людиною, здатною на успіх. Якщо не хочеш, можеш цього не робити – тебе або відрахують, або якось так доваландаєшся до випуску.

Тому ким людина може стати? Стати успішною, якщо вона буде до цього готова, – розповідає Бугров.

– Ось Леонід Васильович Губерський, наш ректор, – перериває він свої роздуми, – йому належить теза, що кожен університет шукає свого абітурієнта.

– Добрий день, – вітається з нами в коридорі Леонід Губерський, майже 13-річний очільник університету і поки ще власник кабінету на другому поверсі КНУ з написом “ректор”. Після офіційного призначення Бугрова він залишиться в університеті на посаді голови вченої ради, яку нині обіймає.

– Роботи вистачить усім! Вести таке господарство, дай Боже, все це підняти. 35 тисяч людей сьогодні, уявляєте, що це таке, – описує масштаби КНУ Губерський, який знає цей університет, мабуть, краще за всіх.

У 2017 році, коли ректори українських вишів уперше подали свої декларації, стало відомо, що Леонід Губерський – гривневий мільйонер з прихованими статками. Статус мільйонера він зберігає і досі.

– Що, на вашу думку, прямо зараз має зробити в університеті пан Володимир? – запитуємо у Губерського.

– Продовжувати все те, що має університет сьогодні, – майже по-партійному відповідає він. – Нарощувати потенціал в усіх напрямках роботи. У нас важко виділити щось головне, у нас усе головне – навчальний процес, дослідження, кадри, матеріально технічна база!

Найголовніше, звичайно – люди, – викристалізовуючи серед усього “головного” найважливіше каже Губерський. – Зберегти людей – це в сьогоднішній ситуації головне.

– А кардинальних змін, чогось революційного чекаєте?

– Університету, мабуть, більше підходить еволюційний розвиток, – після кількасекундної посмішки в синхрон з Бугровим відповідає Губерський і відпускає нас на останню локацію екскурсії університетом.

“Сучасному студенту треба прищеплювати візію – є світ, і є Україна у світі”

– Це наш внутрішній дворик, – впускає нас Володимир Бугров в озеленений “прямокутник” всередині червоного корпусу. – Там от бюст Василя Симоненка, а чому? Бо Василь Симоненко випускник факультету журналістики тодішнього Київського державного університету. З другого боку – Михайло Грушевський.

имоненко та Грушевський – чи не єдині, хто нині заповнюють своєю присутністю внутрішній дворик. Як і в самому червоному корпусі, що вже рік з двома короткими перервами на карантині, зовсім пусто.

– Університет – це насправді те, що американці називають community, – продовжує Бугров свою думку щодо того, чим університет відрізняється від онлайн-курсів. – 100 чи 200 років тому було так: ти йдеш до професора, професор має книжку, він все тебе навчить. А сьогодні ми маємо доступ до інформаційних ресурсів по цілому світу.

Моя студентка, Ліза Ясько, народна депутатка (від “Слуги народу” – УП) закінчила Школу управління Блаватника в Оксфорді. І от колись вона першокурсникам розповідала досить цікаву історію: каже, коли я навчалась в Оксфорді, я нічого нового в порівнянні з тим, що вивчала на філософському, не прочитала. Але це зовсім інший стиль роботи, бо поряд зі мною навчались студенти з Китаю, Японії, Канади, Франції. Це і є ось цей великий світ.

Ось коли запитували про певну совковість, не знаю, чи це вона… Але ми чомусь вважаємо, що ми є центром землі, і що все має обертатись навколо нас. У нас бракує моменту глобальної візії.

Ті, чиї пам’ятники ми тут бачимо – Василь Симоненко, Максим Рильський, Михайло Максимович – були людьми світу. Ми повинні бачити геополітичні, глобальні процеси. Пересічний громадянин Штатів, Канади чи Китаю не знає, де Україна. І ми повинні або розказати про неї, або ми програємо.

Тому, коли ми говоримо про сучасного студента, то маємо якраз ось десь прищеплювати цю візію – що є цілий світ, і є Україна у світі. А не просто сама собою, ось десь тут шматочок землі, гір, річок і лісів.

Після півтори години екскурсії червоним корпусом і розмов про українську освіту в глобальному вимірі ми присідаємо на одну з дерев’яних лавок у внутрішньому дворику КНУ, щоб поставити Володимиру Бугрову останні кілька запитань – тепер конкретних.

– Ви розповідали, що наразі немає процедури позбавлення Олександра Лукашенка звання почесного доктора КНУ, але ви б таке рішення підтримали. Загалом серед докторів КНУ дуже різні люди: Міхеіл Саакашвілі, Реджеп Ердоган, Білл Клінтон…

Хто ще, на вашу думку, не гідний такого статусу?

– Чесно, от з одного боку, ніби лунають (заяви – УП) про президента Туреччини. Але з іншого боку, Туреччина наш стратегічний партнер, і в тих же процесах, пов’язаних з Кримом, Туреччина проявила себе на найвищому рівні.

Щодо Лукашенка: 2009 рік, президент Ющенко, його адміністрація, звертаються до університету з проханням розглянути відкриття (спеціальності – УП) з білоруської мови, в Україні багато білорусів. Ми за два місяці відкрили її в Інституті філології на кафедрі славістики. Це відкриття відбувалося за участі двох президентів.

Тоді ж, за зверненням, вчена рада розглянула на ознаку дружби (присвоєння статусу почесного доктора Лукашенку – УП). Це ж не персонально Лукашенку, це на ознаку дружби між українським і білоруським народами. Тобто це символічний жест.

Тепер справді виникає колізія, бо ми засуджуємо ті репресії, які відбуваються в Білорусі. Але теж має бути правильно зроблено.

– Леонід Кучма – достойний?

– Леонід Данилович Кучма – так, тому що він багато зробив. Насправді при ньому для розвитку нашого університету, і не тільки нашого, було зроблено дуже багато.

– За останні 2-3 роки КНУ створив кілька гучних інформаційних приводів, зокрема це акція КНУ проти Портнова, звинувачення викладачки Валентини Дайнеко в приниженні студенток і, власне, останні вибори – бо в них брав участь Володимир Литвин.

Про вашу долученість до останнього ми знаємо – ви перемогли на виборах, а які позиції ви займали у двох перших ситуаціях?

– Бачите, ситуація яка… Професор Портнов працював в університеті, потім був звільнений, а потім подав заяву – з формальної точки зору він не засуджений, на ньому немає кримінальних правопорушень і таке інше.

Але, звісно, з репутаційної – це був виклик, і я вважаю, що рішення, яке підготувало тодішнє керівництво юридичного факультету (взяти Портнова на роботу – УП), було неправильне.

Щодо Валентини Вікторівни Дайнеко – тут ситуація дуже багатозначна. Ви бачили, багато хто виступає проти неї, багато хто за неї. Тут має вступити в дію механізм, якщо ми хочемо мати чітку відповідь…

Для розуміння наведу приклад: три роки тому я був головою тимчасової комісії, яка розглядала питання про харасмент, про це і “Українська правда” писала. Ми тоді опитали понад 150 студентів різних курсів, щоб мати чітку картинку, та ухвалили рішення, що деякі елементи поведінки цього викладача не відповідають нормам етики. Це стало підставою до його звільнення. А зараз в цій ситуації ми цієї картинки не маємо.

– У ситуації з Валентиною Дайнеко була внутрішня перевірка?

– Ні, не було, тому що все завершилося на рівні самого інституту. Якщо буде звернення на рівні університету, то буде запущена процедура етичної комісії.

– Яку позицію в цій ситуації ви займали – стали на захист викладачки чи студентки?

– Я не займав жодної позиції саме з тієї причини, що я не мав достатньо об’єктивної інформації.

– Якби у 2019 році ви були на місці Губерського, ви б взяли Портнова на роботу?

– Я б ухвалив те саме рішення, що й Леонід Васильович (Губерський розірвав угоду з Портновим – УП).

– З огляду на той стан справ, які вам зараз передають, як ви вважаєте – КНУ Шевченка потрібен “косметичний ремонт” чи велика революція?

– У світі немає революцій в освіті. Освіта – це достатньо консервативний момент. Ми надто багато захоплюємось реформуванням в освіті, не дочікуючись результатів попередніх реформ, усе змінюємо на ходу.

Була 10 років школа – робимо 11, потім робимо 12, потім знов 11. Чому це неправильно? Бо ми повинні побачити результат, і тоді на його основі казати – кроки були правильними чи ні.

І от в нас в університеті, є речі, які я буду продовжувати, бо вони мають позитивний сенс. Є речі, які треба змінювати.

– Наприклад?

– Перше – ми потребуємо єдиного цифрового середовища університету, друге – добиватись нових корпусів і гуртожитків, третє – професійний розвиток.

Моя команда ухиляється від поняття “підвищення кваліфікації”, тому що сьогодні це є професійний розвиток викладача, дослідника. Якщо ми хочемо, щоб викладач працював зі студентом, нам треба працювати з викладачем.

– Керівники, зокрема університетів, бувають різними – візіонери, політики, завгоспи, хвилерізи. Ви хто?

– Візіонер. Я би хотів, щоб за кожною ідеєю був проект, а за проектом – виконавець і його лідер. Оце якраз і є несовкова традиція – коли людина має знати, що вона є лідером проекту.

« Попередні

Інформаційний резонанс доби: 13.04.2021

Наступні »

Інформаційний резонанс доби: 15.04.2021