Рада затвердила День пам’яті дітей, які загинули внаслідок російської агресії

1 червня 2021, 11:31  УП

Народні депутати 1 червня підтримали проєкт постанови щодо вшанування пам’яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.

Джерело: засідання парламенту

Деталі: Постанову підтримали 308 нардепів з усіх фракцій та політичних груп, окрім “Опозиційної платформи – За життя”.

У пояснювальній записці до постанови йдеться, що, з початку нападу Росії на Україну на території Донецької та Луганської областей загинуло понад 240 дітей, ще 56 пропали безвісти, отримали поранення і травми, за даними різних джерел, від 167 до понад 500 малолітніх громадян України.

Зазначається, що ухвалення постанови сприяє єдності українського народу, а також покращенню діяльності народних депутатів шляхом розуміння ними відповідальності перед народом України.

Постанова передбачає вшанування на державному рівні в Міжнародний день дітей – безневинних жертв агресії – пам’ять дітей, які загинули внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України 4 червня.

Нагадаємо: В Офісі генпрокурора заявили, що розпочали досудове розслідування за фактом втягнення дітей у воєнний конфлікт з боку окупантів на Донбасі.

 

Студентка з Франківська дослідила захворювання «траншейна стопа» серед бійців ЗСУ

Робота Аліни Андрейчук, присвячена дослідженню недуги «траншейна стопа» серед бійців ЗСУ, перемогла на всеукраїнській науковій конференції студентів і молодих учених.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Івано-Франківський національний медичний університет (ІФНМУ).

«Траншейна стопа – сезонне відлуння війни. Таке дослідження зробила студентка четвертого курсу Івано-Франківського національного медичного університету Аліна Андрейчук і посіла перше місце на всеукраїнській науковій конференції студентів і молодих вчених, яка відбулась на базі Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова. Для свого дослідження студентка створила спеціальну Google-форму і провела опитування понад 60 бійців одного з підрозділів Збройних сил України. На жаль, результати виявилися невтішними. Понад 70 відсотків бійців не знають і не чули про таке захворювання, як траншейна стопа», – розповіли в ІФНМУ.

Разом з тим майже всі опитані військові перебували в умовах високого ризику такої недуги. У роботі студентки вказується, що мокре взуття, окопи, сирість, обмеження рухів, відсутність змінного сухого взуття можуть призвести до важких ускладнень, навіть до гангрени й ампутації кінцівки.

«85% бійців у своїх відповідях зазначили перші прояви цього захворювання, а саме відчуття слабкості в пальцях стоп, зниження чутливості, блідість, спонтанний біль та поколювання в стопах. Частина бійців назвали вже серйозніші прояви локального переохолодження – синюшність, набряки, які не зникали після зігрівання, та пухирі. Це свідчить про більш виражену симптоматику хвороби і навіть можливі ризики виникнення гангренозних змін», – йдеться в дослідженні.

У зв’язку з цим Аліна Андрейчук пропонує вести профілактичну і просвітницьку роботу серед бійців ЗСУ.

«До прикладу, на опорних пунктах можна облаштувати місця для сушки взуття та уніформи при несприятливих погодних умовах. Необхідно мати резерв сухого змінного взуття на холодно-дощовий період року. Військовим медикам, в залежності від тактичної ситуації, необхідно проводити додаткові огляди бійців при несприятливих сезонних погодних умовах», – уточнила дослідниця.

Нині вона взялася розробляти інформаційний буклет для бійців ЗСУ. На думку дівчини, він має допомогти військовим убезпечитися від підступної хвороби.

 

Цьогоріч зросла кількість дитячих суїцидів – Венедіктова

Кількість суїцидів серед підлітків різко зростає, і це викликає серйозне занепокоєння.

На цьому наголосила генеральний прокурор Ірина Венедіктова під час міжвідомчої наради керівників правоохоронних та інших державних органів, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Стрімке збільшення спроб суїциду серед підлітків… В Україні цього року лише за 5 місяців маємо 149 суїцидальних випадків. Їх кількість вже перевищила показники і за 2019 рік, і за 2020-й», – сказала вона.

При цьому, за словами Венедіктової, третина самогубств вчинені малолітніми, які не досягли 14 років. А кожен п’ятий – це діти від 11 до 13 років.

«Це неприпустимо, що розслідування таких фактів здебільшого зводиться лише до формального зібрання доказів про відсутність насильницьких дій щодо дітей», – підкреслила генпрокурор.

Вона розповіла, що упродовж 2020 року жодній особі не повідомлялося про підозру за фактом доведення до таких самогубств. Лише в 2019 році одну справу було направлено до суду за фактом доведення до самогубства, скоєного в 2015 році на Харківщині. Але до цього часу судовий розгляд триває, сказала генпрокурор.

Вона вважає, що запобігти тривожній тенденції можна завдяки спільним зусиллям уповноважених державних та правоохоронних органів, представників закладів освіти та батьків. Такі дії мають бути спрямовані на раннє виявлення дітей, котрі знаходяться у зоні ризику, і проведення з ними профілактичної роботи, яка сприятиме уникненню таких тяжких наслідків.

Як зазначила уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова, питанню своєчасного виявлення суїцидальних намірів дитини, потрапляння нею в ситуацію з булінгом має бути приділена максимальна увага з боку психологів та працівників закладів освіти. Міносвіти, за словами Денісової, має вжити вичерпних заходів для забезпечення доступності психологічної допомоги в закладах освіти, поширення інформації серед дітей про телефони довіри, куди вони можуть звертатися за психологічною допомогою, та проведення психологічної роботи з дітьми, схильними до вчинення булінгу за участю працівників ювенальної поліції.

Також вона наголосила на необхідності укомплектування служб у справах дітей в регіонах і включення в штат посад соціальних фахівців в органах місцевого самоврядування.

 

В Україні торік 259 дітей були засуджені до позбавлення волі

В Україні упродовж останніх 5 років близько 300 дітей щорічно засуджуються до позбавлення волі.

Про це сказала представник Уповноваженого з дотримання прав дитини та сім’ї Аксана Філіпішина під час онлайн-презентації результатів моніторингу судових процесів “Стандарти правосуддя, дружнього до дитини, та їх втілення в Україні (кримінальний аспект)”, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Торік в судах розглядалися 6 377 справ, де були присутні діти в якості або підозрюваних, або жертв. Розглянуто 3094 справи, і засуджено було 2208 дітей. З них 259 дітей були засуджені до позбавлення волі. Хочу сказати, що ця цифра в останні роки є доволі стабільною. Близько 300 дітей щороку за останні близько років 5 засуджуються до позбавлення волі”, – розповіла Філіпішина.

Водночас вона зазначила, що минулого року понад 5 тисяч українських дітей офіційно визнані такими, що постраждали від кримінальних правопорушень, за її словами, торік суди розглянули справи стосовно півтори тисячі дітей, які стали потерпілими від кримінальних правопорушень.

“На превеликий жаль, моніторинг засвідчив, що неможливо виокремити статистику, яка кількість дітей як свідків проходила по кримінальному процесу і відсутня статистика стосовно участі дітей у справах про адміністративні правопорушення”, – додала Філіпішина.

Як повідомлялося, 1 червня в Україні та світі традиційно відзначається День захисту дітей. Свято було засновано у 1949 році за рішенням сесії Міжнародної демократичної федерації жінок. Уперше відзначалося у 1950 році в 51 країні світу.

 

Українці Латвії та Росії до дня захисту дітей провели флешмоб #ПовернітьТата

Українські активісти Латвії на честь Міжнародного дня захисту дітей провели 1 червня флешмоби на підтримку сімей з дітьми, які постраждали від російської агресії. До них долучилися українські активісти з Омська (РФ).

Про це розказала кореспонденту Укрінформу активістка Тетяна Лазда.

«Ми вирішили сьогодні, в Міжнародний день захисту дітей, нагадати про діточок, які постраждали та продовжують страждати внаслідок російської агресії в Україні. Адже цей день встановлювався з метою привернення уваги до проблем дотримання прав і охорони здоров’я дитини. А для цього дітям потрібні мама й тато!», – підкреслила Лазда.

Плакати, задіяні у флешмобі #ПовернітьТата нагадали, що наразі 299 дітей в Україні чекають на повернення свої батьків, які перебувають за кремлівськими ґратами та в підвалах Донбасу. Фотографування проводилося в центрі Риги навпроти Національного оперного театру, на ньому були плакати чотирма мовами: українською, кримськотатарською, латиською, англійською.

До флешмобу також долучився Родинний гурток «Збіжжя» з російського Омську.

Також у вівторок активісти української громади Латвії принагідно провели ще один флешмоб – на підтримку деяких з тих самих батьків-політв’язнів, які перебувають у важких умовах: Теймура Абдулаєва, Сервета Газієва та Валентина Вигівського, а також направили свої звернення з їх приводу російському омбудсмену Тетяні Москальковій.

Як відомо, 1 червня у світі відзначається Міжнародний день захисту дітей.

Як повідомляв Укрінформ, Міжнародний фонд реабілітації дітей загиблих офіцерів «Центр» презентував соціальний проєкт щодо опіки над дітьми загиблих військовослужбовців і силовиків. На цей час в Україні налічується від 8000 до 10 000 дітей, батьки яких загинули, захищаючи Батьківщину під час проходження ними служби в різних силових структурах.

 

«Молодість» представила прем’єру документальної стрічки «Моя війна»

На кінофестивалі «Молодість» 1 червня відбувся прем’єрний показ документального фільму «Моя війна» української режисерки Маші Кондакової, яка мешкає у Франції.

Про це повідомляє Держкіно, передає Укрінформ.

«Стрічка, створена за підтримки Держкіно, розповідає історію трьох жінок, які стали до лав української армії та беруть участь у бойових діях на сході країни. Доля кожної з них складалася по-різному, але кожна визначена війною. Незважаючи на те, що події на Донбасі впливають на мільйони жителів України, для героїнь фільму війна не однорідна – у кожної своя», – йдеться в повідомленні.

Як зазначається, у «Моїй війні» режисер спостерігала за трьома героїнями: «Лерою» (Валерія), «Лютиком» (Іра) та «Відьмою» (Олена). Вона проводила з ними багато часу поза зйомками і прагнула передати їхнє життя максимально правдиво – тож у фінальному монтажі картини багато довгих планів, які не перериває навіть важка тиша.

«Лера» (Валерія Бурлакова) – журналістка. Під час роботи на фронті вона вирішила стати військовою. Незабаром дівчина зустріла свого коханого з позивним «Морячок», капітана бомбового загону. Після його смерті війна затягнула жінку ще глибше.

«Відьма» (Олена Любинецька) до волонтерства у 2014 році очолювала мережу магазинів. Зараз вона командує мінометним стрілецьким загоном і живе на фронті, далеко від своїх дітей.

«Лютик» (Ірина Івануш) – лікарка, волонтерка від самого початку конфлікту. Під час рятувальної місії вона наступила на протипіхотну міну і втратила обидві ноги. Тепер їй доводиться битися в Києві, далеко від фронту, щоб завоювати своє нове місце в суспільстві.

Автори сценарію – Яна Пономаренко, Маша Кондакова, Максим Поцці-Ґарсія. Оператори – Сергій Стеценко, Слава Цвєтков. Композитор – Джек Бертман. Продюсери – Жульєн Берлан, Володимир Філіппов, Андрій Суярко, Алла Овсяннікова, Ельза Ракотосон. Українським співвиробником стрічки є кінокомпанія «Інсайт Медіа».

Кінопроєкт фільму з робочою назвою «Міцна та ніжна» став одним із переможців Восьмого конкурсного відбору Держкіно і отримав державну фінансову підтримку розміром 3 млн 398 тис. грн при загальній вартості виробництва в 3 млн 608 тис. грн.

Режисер Маша Кондакова народилася і виросла у Києві в сім’ї науковців, закінчила КНУТКіТ ім. I. Карпенка-Карого. Її перший короткометражний фільм «Листопад» був відібраний до фестивалю в Локарно і загалом отримав 15 фестивальних нагород, його придбав і транслював Canal+. Маша переїхала до Парижа, знімається у Франції як акторка та працює режисером.

 

Українці Москви оголосили умови участі в художній премії ім. Лесі Українки

01.06.2021 17:28

Українська громада Москви узгодила Положення про «Міжнародну художню премію імені Лесі Українки», яка була проголошена 8 березня цього року, до 150-річчя від дня народження видатної української поетеси.

Про це розказав кореспонденту Укрінформу активіст Валерій Семененко.

Отже, Премія Лесі Українки заснована з метою популяризації творчості геніальної діячки української культури. Серед співзасновників Премії – регіональний громадський фонд імені І.С.Козловського, регіональна громадська організація «Українці Москви», підтримані координаційною радою українських організацій Москви (КРУГОМ), а також Міжнародна Академія російської словесності.

Премія присуджується громадянам Росії за вагомий внесок у розвиток української культури та музичного мистецтва – авторам творів, які «стверджують високі гуманістичні ідеали, збагачують історичну пам’ять народу, його національну свідомість і самобутність, спрямованих на розвиток української державності, української культури».

Дипломи та пам’ятні призи вручатимуться в п’яти номінаціях: літературні твори, літературно-музичні, пісенні композиції; художнє оформлення книг, малюнки, фотоетюди, авторські презентації книг; театральні вистави; музичне виконавче мистецтво; кінематографічні твори.

Висування кандидатів на премію проводиться (незалежно від юридичної реєстрації) українськими громадськими організаціями Росії, об’єднаннями, художніми колективами, творчими організаціями, групою громадян. У представлених матеріалах на отримання премії мають бути найменування організації, об’єднання, гуртка, характеристика на кандидата, його доробок, посилання в інтернеті.

До складу художньо-експертної ради з міжнародної художньої премії імені Лесі Українки входять відомі українські та російські діячі культури, письменники, артисти, критики, мистецтвознавці, громадські діячі.

Твори можна надсилати електронною поштою на такі мейли: kozlovskiy-fond@mail.ru, avisen40@googlemail.com.

 

Окупанти минулої доби п’ять разів зривали «тишу» на сході України

02.06.2021 08:14

Протягом минулої доби в районі проведення операції Об’єднаних сил було зафіксовано 5 порушень режиму припинення вогню, бойових втрат у лавах ЗСУ немає.

Про це повідомляє пресслужба Об’єднаних сил у Фейсбуці, передає Укрінформ.

“Поблизу населеного пункту Новгородське окупанти тричі відкривали вогонь з мінометів 82-го калібру, великокаліберних кулеметів і станкових протитанкових гранатометів”, – йдеться у повідомленні.

Крім того, у районі Катеринівки ворог використав гранатомети різних систем, великокаліберні кулемети та стрілецьку зброю, а неподалік Пісків у напрямку позицій наших захисників вів вогонь зі стрілецької зброї.

Зазначається, що бойових втрат серед військовослужбовців Збройних сил України немає.

На обстріли противника українські військові відкривали вогонь у відповідь.

Українська сторона СЦКК використовуючи координаційний механізм оперативно реагувала на порушення через СММ ОБСЄ.

Станом на 7 годину ранку порушень режиму припинення вогню не зафіксовано.

Українські військовослужбовці контролюють ситуацію в районі проведення операції Об’єднаних сил.

 

Місія ОБСЄ за добу виявила 91 порушення «тиші»

02.06.2021 02:31

СММ ОБСЄ протягом понеділка, 31 травня, зафіксувала 49 порушень режиму припинення вогню в Донецькій області та 42 – на Луганщині.

Як передає Укрінформ, про це повідомляється у щоденному звіті №125/2021, опублікованому Спеціальною моніторинговою місією ОБСЄ в Україні 1 червня.

“У Донецькій області СММ зафіксувала 49 порушень режиму припинення вогню, зокрема 21 вибух (1 постріл, 8 розривів і 12 вибухів невизначеного походження)”, – йдеться у звіті.

Більшість таких випадків сталася північніше н. п. Широкине (підконтрольний урядові, 100 км на південь від Донецька).

Зазначається, що за попередню добу на Донеччині було зафіксовано 56 порушень режиму припинення вогню.

“У Луганській області Місія зафіксувала 42 порушення режиму припинення вогню, зокрема 2 вибухи невизначеного походження”, – повідомили в СММ.

Спостерігачі уточнюють, що порушення сталися в районі на західно-південний захід від н. п. Калинове-Борщувате (непідконтрольний урядові, 61 км на захід від Луганська), а також на північний схід від ділянки розведення в районі н. п. Золоте (підконтрольний урядові, 60 км на захід від Луганська).

За попередню добу на Луганщині було зафіксовано 9 порушень режиму припинення вогню – також поблизу ділянки розведення в районі Золотого.

 

У зоні ООС – три порушення «тиші», біля Новгородського били з мінометів

01.06.2021 17:55

З початку доби збройні формування Російської Федерації тричі порушили режим припинення вогню в зоні проведення операції Об’єднаних сил.

Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомляє пресслужба штабу ООС.

Неподалік Новгородського противник двічі обстрілював українські позиції. Під час першого обстрілу ворог застосовував міномети 82-го калібру. Під час другого – станкові протитанкові гранатомети і великокаліберні кулемети.

В районі Пісків окупанти вели вогонь по позиціях українських захисників зі стрілецької зброї.

Бойових втрат серед військовослужбовців Збройних сил України немає.

Українська сторона СЦКК, використовуючи координаційний механізм, оперативно реагувала на порушення через Спеціальну моніторингову місію ОБСЄ.

 

Відкриття КПВВ на сході України може загальмувати через ситуацію з Білоруссю — правозахисник

Представники окупаційних адміністрацій окремих районів Донецької та Луганської областей (ОРДЛО) погодилися відновити роботу контрольних пунктів в’їзду-виїзду (КПВВ) на сході України. Однак через ситуацію з Білоруссю ці домовленості знову можуть зірватися.

Як передає Укрінформ, про це заявив засновник “Східної правозахисної групи” Павло Лисянський в ефірі телеканалу “Дом“.

“Поки що ця ситуація не вплинула на перетин КПВВ. Але незабаром вона точно вплине, тому що Росія диктує окупаційним адміністраціям ОРДЛО, як необхідно діяти. Це вплине на роботу міжнародних органів, на роботу міжнародних організацій”, — вважає він.

За словами правозахисника, президент Росії Володимир Путін в подібних ситуаціях завжди обмежує допуск до певних територій.

“Питання КПВВ — це питання міжнародного гуманітарного права. Білоруська криза позначиться на ОРДЛО, ці території стануть ще більш закритими — Путін завжди так робить. Питання відкриття КПВВ на Донбасі знову може “заморозитися” через білоруську кризу. І люди знову будуть їздити через Російську Федерацію, як і їздили”, — додав Лисянський.

Раніше повідомлялося, що в 2021 році порівняно з 2020 роком скоротився час, необхідний для перетину лінії зіткнення через контрольні пункти в’їзду-виїзду (КПВВ) на сході України.

Як повідомляв Укрінформ, Олександр Лукашенко на нараді з питань співробітництва з Росією заявив, що зараз Білорусь і Росія вивчають питання про відкриття авіарейсів у Крим.

23 травня в аеропорту Мінська здійснив вимушену посадку літак компанії Ryanair, який виконував рейс Афіни – Вільнюс. Приводом став сигнал про наявність вибухівки на борту, що надійшов від білоруських диспетчерів.

Після посадки затримали опозиційного білоруського журналіста Романа Протасевича, який знаходився на борту.

Україна припинила авіасполучення з Білоруссю з 26 травня.

Неформальний саміт ЄС погодився запровадити нові санкції проти чиновників апарату Лукашенка та ряду компаній, а також обмежити авіасполучення з Білоруссю.

 

Окупанти 27 разів за тиждень глушили безпілотники ОБСЄ на сході України

Російсько-окупаційні війська перешкоджають польотам БПЛА СММ ОБСЄ поблизу лінії розмежування. За минулий тиждень з 54 польотів, здійснених БПЛА Місії, 27 зазнали перешкод ворожих РЕБ.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба штабу ООС.

«Українська сторона СЦКК повідомляє про чергові порушення з боку збройних формувань РФ та її найманців. Відповідно до звітів СММ ОБСЄ, Місія продовжує фіксувати факти перешкоджання роботі патрулів та БПЛА СММ під час їх планових польотів на тимчасово окупованих територіях. Зокрема, за минулий тиждень, із 54 польотів, здійснених БПЛА Місії, 27 зазнали перешкод РЕБ», – йдеться в повідомленні.

Крім того, зазначається, що 30 травня о 13:11, в населеному пункті Веселогорівка Луганської області в результаті перешкод РЕП, спричинених застосуванням окупантами станцій радіоелектронної боротьби російського виробництва, було втрачено БПЛА СММ ОБСЄ малого радіуса дії.

З огляду на збільшення кількості випадків перешкоджання діяльності Місії, зокрема радіоелектронного впливу на літальні апарати Місії (придушення або перехоплення сигналу управління БПЛА) з боку збройних формувань РФ в ОРДЛО, Українською стороною було проведено низку відповідних заходів з розслідування подібних фактів і виявлення місць розташування джерел радіоелектронного впливу окупантів. В результаті розслідування вказаних інцидентів тільки в період з 27.05 по 30.05.2021 року виявлено 14 фактів створення загороджувальних перешкод (глушіння сигналу управління і телеметрії БПЛА) за допомогою засобів радіоелектронного придушення, що знаходяться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях. При цьому, радіус дії комплексів РЕП, що є в розпорядженні ЗФ РФ становить до 90 км.

Як зазначається, всього, відповідно до звітів СММ ОБСЄ протягом квітня 2021 року, Місією зафіксовано 396 випадків глушіння польотів БПЛА СММ, в тому числі над непідконтрольною територією близько 300.

В пресслужбі також відзначили, що з середини березня поточного року окупанти активно здійснюють глушіння польотів БПЛА над підконтрольною уряду України територією. На даний час зафіксовано понад 100 таких випадків.

Метою дій збройних формувань РФ по перешкоджанню польотів БПЛА СММ ОБСЄ саме над підконтрольною Уряду України територією є дискредитація Збройних сил України. Про це свідчить той факт, що значна частина випадків глушіння припадає на район Бахмут – Костянтинівка – Степанівка, а об’єктом впливу засобів РЕП є БПЛА дальнього радіуса дії S-100, злітний майданчик якого знаходиться в цьому районі.

Слід зазначити, що саме БПЛА S-100 є чи не єдиним засобом спостереження за неконтрольованою ділянкою кордону України з РФ, у зв’язку з чим Українська сторона вкрай зацікавлена в безперешкодному здійсненні польотів БПЛА цього типу.

ЗСУ на практиці гарантують СММ безперешкодний доступ до всіх об’єктів та районів на підконтрольній території у той час, як з боку окупаційних адміністрацій чиниться системний тиск на патрулі Місії та обмежуються їх можливості у виконанні Мандату.

У штабі також повідомили, що за оцінкою Української сторони СЦКК понад 95% усіх випадків перешкоджання діяльності СММ ОБСЄ припадає на тимчасово окуповані території. Це прямо свідчить про бажання окупантів продовжувати деструктивну діяльність, перекладаючи відповідальність за власні злочинні дії на ЗСУ.

Мандат СММ передбачає вільний і безпечний доступ по всій Україні. Усі підписанти Мінських угод погодилися з необхідністю вільного та безпечного доступу, а також із тим, що обмеження свободи пересування СММ є порушенням.

Однак окупаційні війська системно продовжують порушувати угоди та своїми діями намагаються максимально нівелювати роль СММ ОБСЄ в Україні, як основного інструменту моніторингу.

Українська сторона СЦКК постійно інформує СММ ОБСЄ про порушення з боку окупантів та всіляко сприяє Місії у виконанні Мандату.

У фокусі особливої уваги української сторони є безперешкодне виконання завдань моніторингу ситуації СММ ОБСЄ усіма наявними силами та засобами.

Як повідомляв Укрінформ, 18 травня в штабі ООС повідомили, що російські окупаційні війська за допомогою станцій РЕБ російського виробництва типу Р-330 “Житєль” перешкоджають роботі безпілотників СММ дальнього радіуса дії, які заважають Кремлю вільно постачати збройним формуванням РФ в ОРДЛО озброєння та військову техніку.

 

Моніторингова місія ООН: Росія продовжує застосовувати тортури у Криму

У Моніторинговій місії ООН з прав людини в Україні (ММПЛУ) заявили, що їм продовжують надходити повідомлення про катування співробітниками правоохоронних органів Росії затриманих у Криму, зокрема, журналіста Радіо Свобода Владислава Єсипенка.

Про це повідомляється в оновленому огляді ММПЛУ, передає Укрінформ.

«10 березня 2021 року Владислав Єсипенко, позаштатний журналіст Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода, був затриманий Федеральною службою безпеки (ФСБ) Російської Федерації за підозрою в незаконному зберіганні вибухових речовин. ММПЛУ отримала інформацію, що співробітники ФСБ катували його електричним струмом, били й піддавали сексуальному насильству як методу тортур у підвалі невстановленої будівлі, щоб примусити зізнатися у співпраці з українськими спецслужбами», – йдеться в документі.

Повідомляється, що для публічної трансляції зізнання, до якого Єсипенка примусили тортурами, співробітники ФСБ запросили знімальну групу російського державного телебачення, яка записала зізнання на камеру.

Крім того, ФСБ відмовляла потерпілому в доступі до приватних адвокатів протягом 28 днів після затримання.

Як повідомляв Укрінформ, 10 березня 2021 року в окупованому Криму затримали фрілансера проєкту «Крим.Реаліі» Владислава Єсипенка за звинуваченням у незаконному виготовленні вибухового пристрою, нібито виявленого в його машині під час затримання. Сам Єсипенко стверджує, що працівники спецслужб підкинули йому гранату в авто, а потім відвезли в підвал, де катували електричним струмом і били до ранку, допоки не вибили зізнання. Потім його повезли на слідчі дії, щоб він показав схрон із гранатою.

Єсипенка взяли під варту. Так званий Київський районний суд м.Сімферополя продовжив його арешт до 11 липня

 

Російські силовики жорстоко катують утримуваних під вартою кримських політв’язнів – ООН

1 червня. УНН. Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні продовжує отримувати твердження про катування співробітниками правоохоронних органів Російської Федерації арештованих у Криму осіб, які перебувають під їхньою вартою. Про це йдеться у звіті щодо ситуації з дотриманням прав людини в Україні від ММПЛУ, передає УНН.

Деталі

У звіті зазначається про катування позаштатного журналіста “Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода” Владислава Єсипенка, який був затриманий Федеральною службою безпеки 10 березня в Криму, в районі села Перевальне разом з мешканкою Алушти Єлизаветою Павленко. У машині Єсипенка, стверджували російські правоохоронці, під час огляду знайшли саморобний вибуховий пристрій.

Згідно з інформацією моніторингової місії ООН, співробітники ФСБ катували його електричним струмом і піддавали побиттям і сексуальному насильству як методу катування у підвалі невстановленої будівлі, щоб примусити зізнатися у співпраці з українськими спецслужбами.

Цитата

“Співробітники ФСБ запросили знімальну групу російського державного телебачення, щоб записати його змушене зізнання для публічної трансляції. ФСБ також відмовляла потерпілому в доступі до приватних адвокатів протягом 28 днів після затримання”, – йдеться у звіті.

Додамо

У звіті також повідомляється про обмеження свободи думок і вираження поглядів органами влади Російської Федерації в Криму.

“20 квітня 2021 року суд у Криму оштрафував Бекіра Мамутова, головного редактора кримськотатарської газети “Кірім” і члена Меджлісу, через публікацію в його газеті доповіді Генерального секретаря ООН 2020 року про ситуацію в галузі прав людини у Криму. На думку чиновників Роскомнадзору, пан Мамутов порушив Кодекс Російської Федерації про адміністративні правопорушення тим, що згадав у публікації “Меджліс” без примітки, що його діяльність заборонена в Російській Федерації”, – повідомляється у звіті.

Реакції російської сторони на дані моніторингу місії ООН по ситуації в Україні поки немає.

Нагадаємо

Підконтрольний Росії Київський районний суд Сімферополя в п’ятницю, 30 квітня, продовжив на 2 місяці арешт фрілансеру Владиславу Єсипенку.

Раніше повідомлялося, що експертиза не знайшла відбитків пальців арештованого в Криму Єсипенка на “вилученій” у нього гранаті.

Підконтрольний Росії Верховний суд Криму в середу, 26 травня, відхилив апеляцію на продовження арешту Єсипенка. Таким чином, він залишиться під арештом в СІЗО як мінімум до 11 липня 2021 року.

27 травня адвокатів журналіста Владислава Єсипенка повідомили про закінчення слідчих дій у справі.

 

Слідчий погрожував Сохібі Бурхановій, що вона більше не побачить своїх дітей – адвокат

Причина переслідувань в окупованому Криму громадянки Узбекистану Сохіби Бурханової – відмова від пропозиції слідчого комітету підписати заяву, що вона згодна на призупинення кримінальної справи про «опір» силовикам її чоловіка Набі (Аюба) Рахімова, убитого в ході слідчих дій.

Про це з посиланням на адвоката Сіяра Панича повідомляє в Фейсбуці Кримська солідарність, передає Укрінформ.

«У зв’язку з небажанням Сохіби написати цю заяву і таким чином відмовитися від права на реабілітацію й ознайомитися з матеріалами кримінальної справи після закінчення розслідування, почалися гоніння. У тому числі в присутності мене, слідчий їй погрожував, що дітей він забере в дитячий будинок, вона їх не побачить», – повідомив адвокат.

За його словами, у ніч з 11 по 12 травня після смерті Рахімова, слідчий близько півтори години умовляв вдову підписати заздалегідь заготовлену заяву.

«Коли Сохіба, як і її 15-річний син, були допитані в якості свідків після проведених слідчих дій, слідчий близько півтори години умовляв її й мене, як її представника, підписати вже заготовлену заяву про те, що вона згодна на закриття кримінальної справи щодо її чоловіка у зв’язку з його смертю», – розповів Панич.

Після роз’яснень адвоката про те, що підписання заяви стане фактором «нереабілітуючим і фактично таким, що встановлює провину її чоловіка з усіма витікаючими наслідками», жінка висловила «чітку, однозначну позицію, що вона вважає свого чоловіка невинним», що її чоловік «не міг чинити жодної протидії , він не має навичок у поводженні зі зброєю».

Щодо дітей Сохіби Бурханової, то з Узбекистану приїхав їхній рідний дядько і з метою оформлення опіки над племінниками, подав всі необхідні документи в «адміністрацію» Совєтського району.

«Поки що результатів немає, але в усній формі опіка вже пояснила, що буде відмова. Загалом, вони встановлюють всілякі перешкоди для опікунства», – повідомив адвокат.

Він підкреслив, що оригінал ухвали Совєтського районного «суду», яку виконує орган опіки та піклування, не було вручено ні Сохібі, ні її представникам. За словами адвоката, йому тільки показали ухвалу, в якій зазначено, що діти під час відсутності батьків мають перебувати в установі опіки та піклування.

Крім того, «влада» до сих пір не видає труп Рахімова.

«Про це подавалися неодноразові заяви і наші, і відправляли заяви Сохіби в слідчий комітет, проте відповідь не надійшла. Ми оскаржили в Київському районному суді дані бездіяльності слідчого комітету, подано одну скаргу, але поки що результат невідомий», – констатував адвокат.

Як повідомлялося, 11 травня російські силовики в окупованому Криму розстріляли під час затримання громадянина Узбекистану Набі (Аюба) Рахімова, стверджуючи, що він чинив збройний опір. Цього ж дня ФСБ відвезла на допит його сім’ю та сім’ю Сейдамета Гафарова, в домоволодінні якого було вбито Рахімова.

Щодо вдови Рахімова Сохіби Бурханової суд постановив призначити штраф у розмірі 2000 рублів (близько 750 грн) й адміністративне видворення за порушення статті 18.8 КпАП РФ (порушення іноземним громадянином або особою без громадянства правил в’їзду в Російську Федерацію або режиму перебування в Російській Федерації).

ЄСПЛ у свою чергу, ухвалив рішення залишити Сохібу в Росії, згідно з правилом 39 регламенту Європейського суду про попередні заходи, що дають змогу забезпечити безпеку людини на час розгляду її справи.

Нині громадянка Узбекистану Сохіба Бурханова знаходиться у центрі тимчасового утримання іноземних громадян, розташованому в с.Новоукраїнське Краснодарського краю (РФ).

 

Суд окупованого Криму заочно засудив Чубарова до 6 років колонії

1 червня 2021, 11:31  УП

Так званий суд окупованого Криму “засудив” до 6 років позбавлення волі в колонії загального режиму, штрафу та виправних робіт голову Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова.

Джерело: Facebook-сторінки омбудсмена Людмили Денісової та адвоката Миколи Полозова

Деталі: Підконтрольний країні-окупанту РФ “Верховний суд Криму” незаконно засудив Чубарова до 6 років позбавлення волі в колонії загального режиму, штрафу в розмірі 200 тисяч рублів РФ та 200 годин виправних робіт за нібито “організацію масових заворушень” 26 лютого 2014 року під стінами кримського парламенту.

Денісова відзначає, що того дня у Криму відбувся багатотисячний мітинг кримських татар та проукраїнських активістів на підтримку територіальної цілісності України.

Чубаров був серед тих, хто вийшов під будівлю кримського парламенту.

Омбудсмен додала, що не визнає рішення так званого “Верховного суду Криму”.

За її словами, від початку судилища Чубаров був позбавлений права на справедливий судовий розгляд та ефективний юридичний захист.

Денісова закликала міжнародну спільноту посилити тиск на агресора.

Адвокат Полозов подав апеляцію на вирок Чубарову.

 

Чубаров оскаржив вирок «Верховного суду» Криму

Адвокат Микола Полозов, якому окупаційний суд у Криму заборонив допуск до «справи Чубарова» як його захисника, подав апеляцію на оголошений голові Меджлісу кримськотатарського народу заочний вирок.

Про це Полозов написав у Фейсбуці, повідомляє Укрінформ.

«На вирок щодо Рефата Чубарова мною подана апеляційна скарга, так само як і на постанову судді «Верховного суду» Криму Віктора Васильєва, якою він з надуманих підстав відмовився допустити мене до справи як захисника Рефата Чубарова», – повідомив адвокат.

За його словами, при оскарженні цієї постанови всі інстанції, аж до касаційної, вказали, що оголошене рішення – не підсумкове, а проміжне, яке може бути оскаржене. При цьому ілюзій щодо результатів апеляційної скарги у адвоката, за його словами, немає.

«Звісно, ніяких ілюзій щодо якості та підсумків розгляду апеляції немає, але це необхідна умова для подальшого звернення до ЄСПЛ», – зазначив Полозов.

Нагадаємо, у вівторок, 1 червня, так званий «Верховний суд» Криму визнав голову Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова винним в організації масових заворушень 26 лютого 2014 року і заочно засудив його до 6 років позбавлення волі в колонії загального режиму.

Як повідомлялося, ФСБ РФ заочно обвинуватила Рефата Чубарова в порушенні територіальної цілісності РФ (стаття 280.1 КК РФ), але після декриміналізації статті державне обвинувачення попросило суд визнати його винним за частиною 2 статті 280.1 КК РФ («Публічні заклики до здійснення дій, спрямованих на порушення територіальної цілісності РФ, вчинені з використанням ЗМІ»).

За версією відомства, в квітні 2015 року громадянин України Рефат Чубаров в інтерв’ю одному з українських ЗМІ закликав повернути Крим до складу України.

У листопаді 2015 року Інтерпол припинив ініційований Росією міжнародний розшук Чубарова.

У квітні 2016 року Верховний суд Республіки Крим визнав Меджліс кримськотатарського народу екстремістською організацією і заборонив його діяльність на території РФ.

У березні 2020 року Слідчий комітет Росії порушив кримінальну справу проти Чубарова за обвинуваченням в «організації масових заворушень» у Сімферополі 26 лютого 2014 року (ч.1 ст. 212 КК РФ).

Сам Чубаров заявив, що будь-яке рішення, винесене російським окупаційним судом на основі законодавства РФ, для нього є «незаконним і юридично нікчемним», оскільки його судять за законні дії, вчинені ним «як громадянином України на українській території, яка в той час ще не зазнала російської окупації».

Разом із захистом Чубаров має намір опротестовувати рішення російського суду щодо його прав, аж до звернення до ЄСПЛ.

 

Росія у травні завезла в ОРДЛО артилерійське і стрілецьке озброєння – розвідка Міноборони

Командування російських окупаційний військ протягом травня завезло на неконтрольовані частини Донецької та Луганської областей нові партії озброєння та боєприпасів.

Як передає Укрінформ, про це під час брифінгу повідомила речниця Міноборони Марія Сальнік з посиланням на інформацію Головного управління розвідки Міноборони.

«Протягом травня через неконтрольовані ділянки державного кордону України з території Російської Федерації на тимчасово окуповану територію в Донецькій та Луганській областях були завезені нові партії озброєння — зокрема артилерійське та стрілецьке — та боєприпаси російського виробництва. Водночас під керівництвом військових інструкторів ЗС РФ проводилась підготовка найманців для комплектування розвідувально-диверсійних груп, снайперських та саперних підрозділів», – повідомила речниця.

Крім того, за словами Сальнік, окупанти здійснювали мінування прилеглої до лінії зіткнення території мінами російського виробництва, які заборонені міжнародними Конвенціями, зокрема зразками, у яких відсутня функція самоліквідації. Це створює додаткову небезпеку для цивільного населення.

Як повідомлялось раніше, минулої доби в районі операції Об’єднаних сил зафіксовано 10 порушень режиму припинення вогню з боку російсько-окупаційних військ. Бойових втрат серед військовослужбовців Збройних сил України не було.

 

В Одесі зник офіцер Держприкордонслужби

1 червня 2021, 11:31  УП

В Одесі зник перший заступник командира – начальник штабу Одеського загону морської охорони Державної прикордонної служби Олексій Чертков.

Джерело: речник ДПСУ Андрій Демченко у коментарі УП

Деталі: Капітан 1 рангу зранку 1 червня вийшов з дому, але в розташування загону не прибув. Наразі його місцезнаходження не встановлено. Про подію повідомлено правоохоронні органи.

Прикордонники також ведуть пошуки власними силами.

Нагадаємо: 24 травня в розташуванні Одеської окремої авіаційної ескадрильї Держприкордонслужби знайшли застреленим офіцера-прикордонника. 28 травня у відділі прикордонної служби в смт Тарутине на Одещині знайшли застреленим військового-контрактника.

 

Україна та Ізраїль провели перші консультації з кібербезпеки

Україна зацікавлена у започаткуванні ефективного кіберпартнерства з Ізраїлем.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресцентр МЗС.

“Україна та Ізраїль провели перші в історії двосторонніх відносин консультації з питань кібербезпеки”, – ідеться у повідомленні.

З української сторони в консультаціях взяли участь заступник міністра закордонних справ (CDTO) Дмитро Сенік та представники відповідних міністерств і відомств. Ізраїльська сторона була представлена МЗС та компетентним органом Ізраїлю у cфері кібербезпеки.

«Реалії сьогодення вимагають дієвої системи протидії атакам у віртуальному просторі. У цьому контексті надзвичайно важливу роль відіграє злагоджена міжнародна співпраця. Україна зацікавлена у започаткуванні ефективного кіберпартнерства з Ізраїлем», – наголосив Сенік.

У ході консультацій сторони представили кіберстратегії та національні системи кібербезпеки України та Ізраїлю, обмінялися досвідом щодо протидії кіберінцидентам.

Українська та ізраїльська делегації узгодили подальші кроки для розвитку співробітництва в сфері кіберзахисту та кібербезпеки.

Як повідомляв Укрінформ, Рада національної безпеки та оборони України на засіданні 14 травня затвердила Стратегію кібербезпеки України на 2021-2025 роки.

 

Кібератака зупинила роботу світового постачальника м’ясної продукції – підозрюють Росію

Один із найбільших світових постачальників м’ясної продукції, американська компанія JBS SA, зупинила виробництво по всьому світу через кібератаку, яку пов’язують з російськими хакерами.

Про це повідомляє Bloomberg, передає Укрінформ.

«Кібератака на постачальника м’яса JBS SA спричинила закриття м’ясокомбінатів по всьому світу та звела нанівець п’яту частину всього виробництва яловичини у США», – зазначається в повідомленні.

У Білому домі підтвердили кібернапад на компанію JBS та заявили, що запропонували допомогу для розв’язання проблеми.

«JBS поінформувала адміністрацію, що вимога про викуп походила від злочинної організації, яка, скоріше за все, базується в Росії», – сказала журналістам заступниця речника адміністрації президента США Карін Жан-П’єр.

За її словами, Вашингтон «контактує безпосередньо з російським урядом з цього питання з меседжем, що відповідальні держави не приховують злочинців, які вимагають викуп».

Як повідомлялося, останнім часом масштабних кібератак з території Росії зазнали трубопровід Colonial Pipeline, який забезпечує пальним Східне узбережжя США, а також федеральне агентства USAID.

 

Компанія JBS відновлює виробництво після кібератаки, в якій підозрюють хакерів з Росії

Світовий постачальник м’ясопродуктів, компанія JBS SA, оголосила про «істотний прогрес» у ліквідації наслідків кібератаки та пообіцяла вже в середу відновити виробництво в Північній Америці й Австралії.

Про це йдеться в офіційному повідомленні генерального директора JBS USA Андре Ногейри, оприлюдненому на сайті компанії, передає Укрінформ.

«Наші (комп’ютерні – ред.) системи повертаються в мережу, і ми не шкодуємо ресурсів для подолання цієї загрози. Ми маємо плани заходів з кібербезпеки для вирішення таких питань, і ми успішно їх реалізовуємо», – заявив глава американського офісу.

Він повідомив, що «з огляду на прогрес, досягнутий ІТ-фахівцями, а також командами на підприємствах за останні 24 години, переважна більшість заводів з виробництва яловичини, свинини, птиці та готових продуктів запрацює вже завтра (2 червня – ред.)».

Ногейра також повідомив, що виробничі комплекси в Мексиці та Великій Британії від атаки хакерів не постраждали  та працюють у звичайному режимі.

Як повідомляв Укрінформ, у вівторок американська компанія JBS SA зупинила виробництво в різних країнах світу через кібератаку, яку пов’язують з російськими хакерами. У Білому домі підтвердили кібернапад та повідомили, що зв’язалися з урядом РФ з меседжем, «що відповідальні держави не приховують злочинців, які вимагають викуп».

 

У США розслідують, чи могли військові «злити» дані про ядерну зброю в Європі 

02.06.2021 02:05

Оборонне відомство США з’ясовує, чи могли його підлеглі спричинити витік даних про американську тактичну ядерну зброю, яка зберігається в Європі.

Про це заявив на брифінгу речник Пентагону Джон Кірбі, передає власний кореспондент Укрінформу.

«Міністерство Військово-повітряних сил розслідує відповідність інформації, поширеній через навчальні картки», – сказав офіційний представник оборонного відомства США.

Таким чином він прокоментував публікацію Bellingcat про використання військовими США на об’єктах зберігання тактичної ядерної зброї в Європі навчальних карток, розроблених для вивчення секретних протоколів безпеки. За інформацією видання, для полегшення процесу вивчення деякі військові використовували загальнодоступні застосунки, й таким чином багато конфіденційних протоколів потрапили в інтернет.

У цьому зв’язку Джон Кірбі запевнив, що зараз «уся американська зброя перебуває в безпеці й під захистом».

За даними організації «Кампанія за ядерне роззброєння», наразі близько 150 американських ядерних бомб B-61 зберігаються на складах у Німеччині, Бельгії, Нідерландах, Італії та Туреччині.

 

Зеленський назвав альтернативу вступу до НАТО

1 червня. УНН. Президент Володимир Зеленський заявив, що альтернативою Альянсу є підписання аналогу Будапештського меморандуму для України. Це передбачає отримання територіальної цілісності, та надання певних безпекових гарантій ще до членства в НАТО, зокрема охоплення усіх безпекових питань — Донбасу, Криму та російського газопроводу “Північного потоку-2”. Про це голова держави заявив в інтерв’ю Frankfurter Allgemeine Zeitung, передає УНН.

Деталі

Зеленський відмітив, що має намір говорити про такий план з Президентом Байденом.

“Україна може мати план „Б“. Коли Україна отримує повністю свою територіальну цілісність, отримує свої території, це буде закріплено не в умовному чомусь на зразок Будапештського меморандуму, який можуть порушувати. А будуть серйозні гравці — Євросоюз, США, які закріплюють статус України в безпековій ситуації. Це справді може бути для того, щоб вийти з колапсу, у якому зараз перебуває Європа. У нас є розуміння такого плану, і відверто скажу, що я збирався говорити про такий план з Президентом Байденом, тому що це вже за межами Нормандського формату”, — зазначив Зеленський.

В той же час, голова держави наголосив, що у разі вступу до НАТО, Україна розраховує на підтримку Сполучених Штатів та Євросоюзу у вигляді гарантування безпеки, а не через втягнення у конфлікт на Донбасі. За його словами, Україна не має наміру воювати, а питання щодо захисту держави від НАТО варто вирішувати на рівні перемовин.

В той же час, він запевняє, що конструкція НАТО втрачає свою цінність, якщо відмовляється захищати будь-яку країну-член Альянсу у випадку конфлікту.

“І якщо в НАТО частина країн хоче бачити Україну в Альянсі, а декілька країн, які в гарних відносинах з Росією, — не хочуть України в НАТО, то знову питання до цієї конструкції — чи вона така сильна й потужна? Я вважаю, що це крихкість цієї конструкції. І проведіть паралель з Європейським Союзом…Велика Британія вийшла з ЄС. ЄС без Великої Британії став міцнішим? Точно ні. Це вже не „арочна“ конструкція, яка є найміцнішою у світі. Це конструкція, яка сиплеться”, — зазначив президент.

Нагадаємо

Президент Володимир Зеленський під час виступу на всеукраїнському форумі “Україна 30” висловив сподівання, що вже червні Україна побачить “потужний сигнал” від країн Альянсу. Він зазначав, що це є стратегічним курсом країни.

В той же час, міністр закордонних справ Дмитро Кулеба під час виступу на форумі заявив, що не розраховує на те, що на саміті НАТО в червні ухвалять рішення про надання Україні Плану дій щодо членства (ПДЧ).

14 червня відбудеться саміт глав держав і урядів 30 держав-членів НАТО в штаб-квартирі альянсу в Брюсселі, на якому Україна не буде присутня.

Генеральний секретар альянсу Йєнс Столтенберг зазначив, що Україну не запросили на саміт НАТО через те, що вона не є країною-союзником.

Як повідомила народний депутат від “Слуги народу” і глава української делегації в ПАРЄ Марія Мезенцева, наступний саміт Україна-Європейський Союз відбудеться 12 жовтня 2021 року.

 

Кравчук розповів, як можна втілити ідею Зеленського щодо нового формату переговорів по Донбасу і Криму

1 червня. УНН. Україні варто домовитись зі США, щоб Вашингтон офіційно дав згоду брати участь в переговорах по Донбасу і Криму, а потім виносити питання до “нормандського формату” – у партнерів нема причин відмовлятись. Таку думку в коментарі УНН висловив Голова української делегації в Тристоронній контактній групі, перший президент України Леонід Кравчук.

Цитата

“Я підтримую думку Зеленського, тому що питання Донбасу є питанням всієї України і не тільки України. Не можна розривати таке важливе питання з Кримом. Питання Криму і питання Донбасу вирішується в залежності від того, яка ситуація навколо України – в Європі, в світі”, – зазначив Кравчук.

Деталі

Також зі слів глави української делегації, російський проект “Північний потік – 2”, якщо він буде введений, обмежить можливості України, і РФ може тиснути на Україну навіть більше ніж зараз, адже вона буде позбавляти Україну багатьох важелів – зокрема економічних.

На думку Кравчука, треба розглядати це в цілому як питання загальноєвропейського характеру.

“Норманді” не вистачає

На думку першого президента, “нормандський формат” наразі зосереджений не стільки на завершенні війни на сході країни, скільки з її наслідками.

“Якщо сім років йде така робота, яка, будемо говорити, не дає результатів, а вона таки не дає результатів – ми іноді піднімаємось, маємо маленькі успіхи, потім знову опускаємось – ми боремось не стільки проти війни, як із наслідками війни, ми ж втрачаємо і людей, і ресурси. Це для нас найбільш болюче і найбільш гостре питання. Якщо воно вирішується погано або зовсім не вирішується, то цілком природньо що його треба переформувати. Я переконаний у цьому, вже всі це бачать”, – зазначив співрозмовник УНН.

Він нагадав, що президент не раз говорив про те, що ефективність зокрема і мінського процесу зовсім не відповідає інтересам України в цілому, інтересам завершення конфлікту на Донбасі.

“Я думаю, що це і є головне питання, яке бентежить і Зеленського і всіх нас. Тому що ми маємо домогтись вирішення конфлікту, повернення територій, втрачених Україною це наше головне питання, і для того, щоб його вирішувати, я переконаний, за допомогою мінського і “нормандського формату” у такому режимі, як зараз, це вирішити неможливо”, – додав він.

Як можна запровадити новий формат

Зі слів Кравчука, для втілення нових ініціатив необхідно буде домовлятись з партнерами, і в першу чергу це стосується Сполучених Штатів Америки.

“Я думаю, треба точно домовитись зі США, щоб вони заявили про те, що Сполучені Штати Америки дають згоду брати активну і безпосередню участь (не залежно від того, на якому рівні) у форматі, який має завдання вирішити питання кризи, конфлікту і війни на Донбасі і повернення Україні її територій, у тому числі Криму – це перше, що потрібно зробити. Якщо США зроблять таку заяву, тоді потрібно розглядати це питання в нормандському форматі чотирьом, тому що, моя думка, що таке питання має бути вирішено консенсусом, вчотирьох. Хоча я не бачу якихось причин, щоб хтось заперечував, чому саме не можуть брати участь Сполучені Штати – найсильніша, демократична і авторитетна країна світу”, – зазначив він.

Очільник української делегації не виключив, що Росія може відмовитись або поставити власні ультиматуми.

“Але коли всі разом, більшість участників скажуть “так” а Росія – “ні”, то треба пояснити, чому ні. Тоді стане очевидно, чого хоче Росія: Росія хоче війни… Коли Росія відмовиться, то стане очевидно, що веде війну Росія”, – наголосив Кравчук.

Контекст

Президент України Володимир Зеленський у інтерв’ю німецькій газеті Frankfurter Allgemeine Zeitung розповів про ідею створити новий формат переговорів стосовно Донбасу.

За словами гаранта, у існуючому зараз нормандському форматі не йдеться ні про Крим, ні про трубопровід “Північний потік-2”, ні про гарантії безпеки. Обговорення саме цих питань можна було б об’єднати на одному переговорному майданчику.

 

Зеленський закликає Францію і Німеччину тиснути на Росію

Президент Володимир Зеленський вважає, що партнери України по нормандському формату – Франція та Німеччина мають тиснути на Росію з вимогою прийняття уже напрацьованих кластерів для завершення війни на сході України.

Про це він заявив в інтерв’ю німецькому виданню Frankfurter Allgemeine Zeitung, повний текст якого опублікований на сайті Офісу глави держави, передає Укрінформ.

«У нормандському форматі на сьогодні зроблений дуже важливий крок. Написані так звані кластери, які погоджені Німеччиною, Францією й Україною, передані Російській Федерації, але там ми не бачимо серйозної взаємодії й бажання з російського боку. Ось тут все, що потрібно сьогодні зробити країнам, які входять у нормандський формат, – це дуже сильно тиснути на Росію, щоб ми взяли цей план, ці кластери й закінчили війну на Донбасі», – зазначив Зеленський.

Як повідомлялося, російське видання «Коммерсантъ» 24 березня оприлюднило матеріал, де розкривається суть підготовленого німецько-французького проєкту «Ключові кластери з реалізації Мінських угод» із пропозиціями української та російської сторін щодо їхнього бачення врегулювання ситуації.

Радник з інформаційної політики української делегації у Тристоронній контактній групі Олексій Арестович заявляв, що зміст документів мінського переговорного процесу щодо ключових кластерів з реалізації Мінських угод, які зараз обговорюються у ТКГ, не розкривається до моменту їх підписання на прохання Франції, Німеччини та ОБСЄ.

Керівник Офісу Президента Андрій Єрмак зазначав, що російські ЗМІ поширюють вигідну російській стороні версію подій у рамках переговорів щодо встановлення миру на сході України.

 

Меркель і Макрон наголосили на важливості “Нормандського формату”

1 червня 2021, УП

“Нормандський формат” щодо врегулювання ситуації на Донбасі не залежить від подій у Білорусі, попри те, що домовленості, на основі яких відбуваються переговори, називаються “мінськими”.

Про це заявила канцлерка Німеччини Ангела Меркель, повідомляє “Європейська правда” з посиланням на DW.

“Я думаю, що “Нормандський формат” не залежить від того, що відбувається в Білорусі. Ми засуджуємо найжорсткішим чином те, що Лукашенко робить зі своїм громадянським суспільством та опозицією, це жодним чином не відповідає нашим стандартам”, – сказала вона.

Німецька канцлерка додала, що “Нормандський формат” має працювати надалі, попри те, що прогрес у межах цього переговорного процесу відбувається дуже важко.

Своєю чергою президент Франції Еммануель Макрон також вважає, що потрібно продовжувати шукати рішення врегулювання на Сході України через “Нормандський формат”.

“У таких питаннях потрібно дивитися, чи було можливо діяти більш ефективно… Я не бачу більш ефективних способів роботи з українського питання, ніж “Нормандський формат”, у рамках якого в останні місяці досягнуто прогресу”, – наголосив він.

За його словами, для подальшої роботи в цьому форматі “потрібні рішучість та систематична робота”.

Нагадаємо, Україна пропонує низку ініціатив для активізації процесу мирного врегулювання ситуації на Донбасі та проведення саміту лідерів “Нормандського формату”.

Українська сторона наполягає, що особливий акцент має бути зроблено на розблокуванні Росією виконання рішень паризького саміту “Нормандської четвірки”, який відбувся в грудні 2019 року.

 

Зустріч голів МЗС “нормандії” обговорюється, але є складність – Пєсков

1 червня 2021, УП

Президент Росії Володимир Путін обговорював із президентом Франції Емманюелем Макроном і канцлером Німеччини Ангелою Меркель можливість організації зустрічі в “нормандському форматі” на рівні міністрів закордонних справ.

Джерело: речник російського лідера Дмитро Пєсков в коментарі журналістам, ТАСС

Пряма мова: “У ході телефонних розмов Путіна і з Макроном, і з Меркель неодноразово наголошувалося на необхідності активізації роботи і проведення зустрічі на рівні міністрів закордонних справ. І принципово всі сторони з цим згодні. Але поки дата не визначена”.

Деталі: Так Пєсков прокоментував заяву Макрона про те, що він домовився з Путіним і президентом України Володимиром Зеленським про проведення зустрічі в “нормандському форматі” на міністерському рівні.

“Ви знаєте, що регулярно працюють помічники президентів, політрадники. Саме вони мають згенерувати певний порядок денний. Поки з цим складність”, – сказав Пєсков.

Раніше Макрон сказав, що вважає “нормандський формат” (Україна, Росія, Німеччина, Франція) найбільш корисним для врегулювання конфлікту на сході України.

За його словами, скандал із вимушеною посадкою літака авіакомпанії “Ryanair” у Мінську не вплине на дискусії в даному форматі.

Нагадаємо: Україна пропонує низку ініціатив для активізації процесу мирного врегулювання ситуації на Донбасі та проведення саміту лідерів “Нормандського формату”.

Українська сторона наполягає, що особливий акцент має бути зроблено на розблокуванні Росією виконання рішень паризького саміту “Нормандської четвірки”, який відбувся в грудні 2019 року.

 

Громадянина Чехії засудили до 20 років тюрми за участь у військових діях на боці “ЛНР”

1 червня 2021, УП

Міський суд Праги засудив до 20 років тюремного ув’язнення громадянина Чехії Мартіна Кантора, який брав участь у бойових діях на Донбасі на стороні так званої “Луганської народної республіки”.

Про це повідомляє “Європейська правда” з посиланням на Novinky.

32-річний Кантор визнаний винним за звинуваченнями у скоєнні терористичного акту та участі в терористичній групі.

Кантора судили заочно, оскільки він не повернувся з України до Чехії та і його місцезнаходження невідоме. Вирок не остаточний.

“Хоча суд не побачив деяких доказів, спочатку заявлених обвинуваченням, вина підсудного була доведена поза всяких розумних сумнівів”, – сказав суддя Ян Шотт.

У 2015 році Кантор вилетів з Праги через Ростов-на-Дону на Донбас, де, згідно з обвинувальним висновком, пройшов підготовку і став снайпером в армії “ЛНР”. Згідно з досьє, він дослужився до сержанта і брав участь в бойових діях.

“Як член розвідувально-диверсійної групи він особисто встановлював міни та гранатомети в районі лінії розмежування”, – сказав прокурор Мартін Білі.

В ході судового процесу свідчили кілька експертів і свідків – друзі Кантора. Вони розказали, що підсудний говорив про бажання взяти участь у бойових діях в Україні на стороні проросійських сепаратистів і що він писав їм про свої успіхи в сепаратистської армії.

Один з друзів Кантора заявив, що вони підтримували контакт до 2016 року. Потім він нібито отримав електронною поштою повідомлення про те, що Кантор мертвий, але підтвердити це не вдалося.

Нагадаємо, 21 квітня поліція Чехії підтвердила інформацію про затримання п’ятьох осіб, яких підозрюють в тому, що вони воювали на Донбасі на боці проросійських бойовиків.

За кілька днів Окружний суд Праги постановив взяти під арешт підозрюваних.

 

Лукашенко запропонував представникам ОРДЛО допитати Протасевича

2 червня. УНН. Олександр Лукашенко запропонував охочим на Донбасі поставити питання колишньому головному редактору NЕХТА Роману Протасевичу на території Білорусі. Про це інформує “Білорусь 1”, пише УНН.

Цитата

“Якщо в Донбасі захочуть поставити питання Протасевичу у зв’язку з порушеною там справою, “ласкаво просимо до нас, задайте”, — відповів Лукашенко на запит генпрокуратури ЛНР тимчасово надати Протасевича для проведення слідчого експерименту у справі про участь в операції по вбивству мирного населення.

Нагадаємо

Лукашенко заявив, що затриманий Роман Протасєвіч “вбивав людей на Донбасі” та планував “бійню у Білорусі”.

Контекст

У неділю, 23 травня о 15:00, літак авіакомпанії Ryanair Афіни — Вільнюс екстрено приземлився в аеропорту Мінська після отримання повідомлення про мінування. На борту літака перебував співзасновник Telegram-каналу NEXTA Роман Протасевич, його затримали.

Команду прийняти літак в Мінську віддав особисто Олександр Лукашенко, повідомлялося в Telegram-каналі “Пул первого”.

Керівник відділу комунікацій Литовського міжнародного аеропорту, де повинен був спочатку приземлитися літак, повідомляла, що між членом екіпажу і пасажиром стався конфлікт, через що літак вирішили посадити в Мінську. Однак, за словами одного з пасажирів рейсу, ніякого конфлікту не було. Після посадки всіх пасажирів вивели з літака, Протасевича відвели в сторону, а його речі винесли на злітно-посадкову смугу.

Кабінет міністрів України на позачерговому засіданні у п’ятницю, 28 травня, підтримав заборону для білоруських літаків входити в повітряний простір України з 29 травня. Сполучені Штати також припинять дію угоди з Білорусією про двостороннє авіасполучення. США розробляють санкції проти білоруських чиновників після інциденту з літаком Ryanair. Більше 20 країн, включно з Україною та США, що входять у Коаліцію за свободу ЗМІ, звернулися із заявою з закликом звільнити Романа Протасевича та інших журналістів, затриманих у Білорусі.

 

Данілов каже, що перехоплення Ryanair у Мінську “має всі ознаки операції російських спецслужб”

1 червня. УНН. Секретар РНБО України Олексій Данілов вважає, що перехоплення літака Ryanair у Мінську “має всі ознаки операції російських спецслужб”. Про це він написав у Facebook, пише УНН.

Деталі

Секретар РНБО України Олексій Данілов взяв участь у засіданні радників з питань національної безпеки та радників з питань зовнішньої політики Президентів Литви, Латвії, Естонії та Польщі

Під час зустрічі Данілова із Головним радником Президента Литовської Республіки з питань національної безпеки Даріусом Кулєшюсом сторони обмінялися думками щодо поточної безпекової ситуації в регіоні, зокрема, в контексті загострення небезпеки на українсько-білоруському кордоні напередодні спільних військово-штабних навчань РФ та Білорусі “Запад-2021”, а також нещодавнього захоплення літака Ryanair у Мінську.

Данілов заявив, що події в Білорусі стали викликом не лише для Європи, але й для всього світу, додавши, що захоплення літака Ryanair у Білорусі “має всі ознаки операції російських спецслужб”.

Цитата

“Вони здійснюють постійні провокації, і якщо цього не помічати, вони будуть рухатися далі”, — сказав він, додавши, що Україна та її балтійські партнери мають “допомогти становленню демократичної Білорусі”.

Головний радник Президента Литовської Республіки з питань національної безпеки зазначив, що оцінка Литвою безпекової ситуації в регіоні “збігається з позицією української сторони”. На його думку, Росія продовжує демонструвати силу, а Білорусь стає для РФ своєрідним полігоном.

Додатково

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг вважає, що Росія, ймовірно, була причетна до “викрадення літака” у Білорусі.

Напередодні стало відомо, що Туреччина підштовхнула союзників по НАТО до пом’якшення офіційної реакції на примусову посадку Білоруссю пасажирського літака Ryanair і затримання в неділю журналіста Романа Протасєвіча.

Контекст

Ситуація навколо Білорусі загострилася після того, як в Мінську 23 травня примусово посадили літак ірландської авіакомпанії Ryanair, на якому були білоруський опозиційний журналіст Роман Протасєвіч і його дівчина — росіянка Софія Сапега.

Так, диспетчери повідомили, що літак замінований. Мінськ підняв в повітря військовий літак, щоб змусити пасажирський літак Ryanair приземлитися. В результаті чого Протасєвіча затримали.

Після цього Україна зупинила авіасполучення з Білоруссю з 26 травня, українським авіакомпаніям і літакам забороняється виконувати польоти в повітряному просторі Республіки Білорусь.

Лідери ЄС 24 травня також погодилися уникати повітряного простору Білорусі. Євросоюз також погодився заборонити доступ білоруському авіаперевізнику “Бєлавіа” до свого авіапростору і аеропортів. Рішення європейської влади вплине на близько 20 аеропортів ЄС від Ларнаки до Гельсінкі, з яких виконуються рейси “Бєлавіа” в або з Білорусі.

При цьому вже близько десятка авіакомпаній, серед яких Lufthansa, KLM, SAS, Air France, LOT і Singapore Airlines, оголосили про припинення польотів над Білоруссю.

 

Очільник МЗС Литви закликав Лукашенка піти у відставку

Міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс звернувся до Олександра Лукашенка із закликом подати у відставку.

Як передає Укрінформ, про це Ландсбергіс написав у Твіттері.

“Білоруського диктатора Лукашенка не влаштовує наявність понад 400 політичних в’язнів. Закриття кордонів фактично означає, що вся країна стає однією великою в’язницею для 10 мільйонів людей… Йди – і дай спокій своєму народові!”, – зазначив глава МЗС Литви.

Як повідомлялося, у Білорусі з серпня 2020 року тривали масові протести проти фальсифікації результатів президентських виборів, на яких переможцем було оголошено Олександра Лукашенка. Режим застосовує проти опозиції жорстокі репресії.

Легітимність режиму Лукашенка не визнається більшістю демократичних країн світу.

ЄС переглянув свої відносини з Білоруссю та зупинив усі програми підтримки, які призначалися для країни. Водночас Євросоюз висловив чітку позицію щодо підтримки громадянського суспільства у Білорусі та готовність сприяти мирному демократичному переходу влади до обраних народом лідерів.

23 травня білоруська влада вдалася до примусової посадки літака компанії Ryanair, який прямував з Афін до Вільнюса.

Після приземлення були заарештовані опозиційний журналіст Роман Протасевич і його подруга Софія Сапега, які перебували на борту.

В ЄС та США засудили дії білоруської влади та зажадали звільнення Протасевича й Сапеги.

 

Опозиціонер Латушко подає заяву на Лукашенка до польської прокуратури

Один з лідерів білоруської опозиції Павел Латушко подасть заяву до прокуратури Варшави про притягнення до кримінальної відповідальності Олександра Лукашенка та його поплічників.

Про це Укрінформу повідомили в Національному антикризовому управлінні білоруської опозиції.

“Один з лідерів білоруських демократичних сил, лідер Національного антикризового управління, член президії Координаційної ради Павло Латушко подає заяву про притягнення до відповідальності Олександра Лукашенка, заступника міністра внутрішніх справ Миколи Карпенкова, голови КДБ Білорусі Івана Тертеля та інших представників злочинного режиму у зв’язку з погрозами на його адресу щодо фізичної розправи та підготовки акту міжнародного тероризму”, – розповіли в Національному антикризовому управлінні.

Уточнюється, що заяву до варшавської прокуратури Латушко планує подати у середу, 2 червня.

Як повідомлялося, 23 травня білоруська влада вдалася до примусової посадки літака компанії Ryanair, який прямував з Афін до Вільнюса.

Після приземлення були заарештовані опозиційний журналіст Роман Протасевич і його подруга Софія Сапега, які перебували на борту.

В ЄС та США засудили дії білоруської влади та зажадали звільнення Протасевича й Сапеги.

 

У Білорусі здійснили слідчі дії стосовно дівчини Протасевича

Сьогодні у Мінську було здійснено слідчі дії щодо затриманої 23 травня разом з опозиційним журналістом Романом Протасевичем, росіянки Софії Сапеги.

Про це повідомив її адвокат Олександр Филанович, передає Укрінформ з посиланням на Інтерфакс.

«У зв’язку з підпискою про нерозголошення коментарів та подробиць, які дії були та що там відбувалося, не буде», – сказав адвокат.

Як повідомлялося, 23 травня білоруська влада вдалася до примусової посадки літака компанії Ryanair, який прямував з Афін до Вільнюса. Після посадки борту у Мінську були заарештовані активіст та опозиційний журналіст Роман Протасевич та його подруга Софія Сапега.

27 травня адвокат Протасевича Інеса Аленська вперше змогла побачитися з підзахисним з дня його затримання. У зв’язку з підписанням угоди про нерозголошення інформації адвокат не змогла точно сказати, де знаходиться Протасевич та в якому статусі.

Сапега є громадянкою РФ, однак має посвідку на проживання у Білорусі.

31 травня Мінський міський суд відмовився задовольнити скаргу на затримання у Білорусі Сапеги. У Білорусі її підозрюють за кількома статтями у “злочинах, вчинених у серпні та вересні 2020 року”, коли спалахнули масові протести проти режиму Лукашенка. Зараз Сапега перебуває у мінському СІЗО, її заарештували на два місяці.

Білоруські правозахисники визнали Сапегу та Протасевича політв’язнями.

В ЄС та США засудили примусову посадку у Мінську лайнера Ryanair, а також вимагали звільнення Протасевича.

 

Лукашенко заявив, що слідство стосовно Протасевича і Сапеги буде вестися тільки в Білорусі

Слідство щодо затриманих 23 травня в Мінську опозиційного блогера Романа Протасевича і його подруги Софії Сапеги буде вестися тільки в Білорусі.

Про це заявив Олександр Лукашенко у вівторок на нараді в Палаці незалежності, передає Укрінформ з посиланням на БЕЛТА.

“Слідство щодо обох персон проходитиме в Білорусі. Це незмінно. Про це я сказав президенту Росії (на зустрічі в Сочі – ред.). Я запевнив, що ніяких не буде питань з доступом консулів. По-моєму, вони не ображаються, ми не тільки надаємо інформацію, хочете зустрічатися – зустрічайтеся. Це міжнародна практика”, – зазначив Лукашенко.

Як повідомлялося, 23 травня білоруська влада вдалася до примусової посадки літака компанії Ryanair, який прямував з Афін до Вільнюса, під приводом імовірності вчинення теракту на борту.

Після посадки борту в Мінську був заарештований активіст та опозиційний журналіст Роман Протасевич і його супутниця Софія Сапега.

27 травня адвокат Протасевича Інеса Аленська вперше змогла побачитися з підзахисним з дня його затримання. У зв’язку з підписанням угоди про нерозголошення інформації адвокат не змогла точно сказати, де знаходиться Протасевич і в якому статусі.

Сапега є громадянкою Росії, однак має посвідку на проживання в Білорусі.

31 травня Мінський міський суд відмовився задовольнити скаргу на затримання в Білорусі Сапеги. У Білорусі її підозрюють за кількома статтями в “злочинах, вчинених у серпні й вересні 2020 року”, коли спалахнули масові протести проти режиму Лукашенка. Зараз Сапега перебуває в мінському СІЗО на Окрестіна, її заарештували на два місяці.

Білоруські правозахисники визнали Сапегу і Протасевича політв’язнями.

В ЄС і США засудили примусову посадку в Мінську лайнера Ryanair, а також вимагали звільнення Протасевича.

 

Усі країни НАТО засуджують інцидент з літаком у Мінську – Столтенберг

Міністри закордонних справ країн Альянсу, які сьогодні провели віртуальну зустріч напередодні майбутнього саміту НАТО, що має відбутися у Брюсселі 14 червня, погодилися зміцнювати оборонні спроможності та краще захищати міжнародний правопорядок від авторитарних режимів.

Про це у вівторок під час пресконференції за підсумками зустрічі керівників дипломатичних відомств країн Альянсу сказав Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«НАТО 2030 також посилить заснований на правилах міжнародний порядок, який постає перед викликами з боку авторитарних режимів, таких як Росія і Китай. Ми рішуче засудили серйозне порушення Білоруссю норм міжнародної цивільної авіації і фундаментальне право на свободу слова. Я вітаю санкції від союзників по НАТО і від Європейського Союзу. Це демонструє важливість того, що близькі за переконаннями країни стоять разом», – сказав Столтенберг.

Він зауважив, що міністри закордонних справ наголосили на необхідності зміцнення існуючого партнерства з третіми країнами та розбудови нових партнерських відносин у різних регіонах світу, включно з Азійсько-Тихоокеанським регіоном, Африкою та Латинською Америкою.

«Ще одним важливим напрямком, який ми обговорили, є нарощування наших зусиль з тренування та розбудови спроможностей для країн, які потребують нашої допомоги, щоб вирішити (проблему) нестабільності та підтримати їх зусилля у реформах», – сказав Столтенберг.

Як повідомлялося, 14 червня в Брюсселі відбудеться саміт НАТО, головною темою якого є зміцнення трансатлантичних зв’язків та розгляд концепції розвитку Альянсу «НАТО 2030». За заявами офіційних осіб, Україна пов’язувала із цим самітом НАТО сподівання на отримання ПДЧ (Плану дій щодо членства), на виконання зобов’язань Бухарестського саміту НАТО 2008 року. Разом з цим, порядок денний зустрічі НАТО на вищому рівні у червні поточного року не передбачає проведення зустрічей з країнами партнерами або розгляду питання щодо надання ПДЧ країнам-аспірантам.

 

У Білорусі заявили, що на “фініші” узгодження інтеграції з Росією

1 червня 2021, УП

Прем’єр-міністр Білорусі Роман Головченко після наради з самопроголошеним президентом країни Олександром Лукашенком заявив про фінішну пряму узгодження інтеграції з Росією.

Джерело: білоруське держвидання “СБ.Беларусь сегодня”

Пряма мова: “Фактично ми виходимо на фінішну пряму за погодженням всіх союзних програм, які охоплюють побудову єдиного економічного простору двох країн для того, щоб забезпечити рівні умови роботи суб’єктів господарювання Білорусі та Росії.

В цілому ці підходи підтримані, і нам залишилося дошліфувати трохи питань з тим, щоб не пізніше літа завершити всю роботу і внести главам держав підготовлені рішення з цього приводу”.

Деталі: За його словами, мова не йде про будь-які збитки політичному або економічному суверенітету Білорусі: “Ми вибудовуємо нову модель відносин в рамках єдиного економічного простору, щоб створити не просто рівні умови, а нові моделі економік, які повинні розвиватися синхронно”.

Нагадаємо:

29 травня прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков за підсумками переговорів Володимира Путіна з Олександром Лукашенком зазначив, що керівники двох країн обговорювали транш в 500 млн доларів, ситуацію з літаком Ryanair та інші питання.

 

“Мирна місія” і “Захід”: в Росії на літо запланували 4,5 тисячі військових навчань

1 червня 2021, УП

В російській армії запланували провести понад 4500 навчань і тренувань до кінця літа.

Джерело: російський “Інтерфакс” з посиланням на міністра оборони РФ Сергія Шойгу, сайт Міноборони Росії

Деталі: За словами Шойгу, основні зусилля будуть спрямовані на “вдосконалення індивідуальних показників” і “збереження інтенсивності бойової підготовки”.

Головним підсумком 2021 навчального року в російській армії стануть спільні російсько-білоруські стратегічні навчання “Захід-2021”. Повідомляється, що на них планують створити складну повітряну обстановку і масово застосовувати авіацію.

У Міноборони РФ повідомили, що в новому навчальному році, який почався з червня, заплановано понад 1000 навчань повітрянодесантних військ.

Зокрема, хочуть провести понад 50 заходів за планом міжнародної діяльності, 7 з яких – це спільні навчання військ, 12 батальйонних тактичних навчань з десантуванням особового складу і техніки, а також 2 полкових тактичних командно-штабних навчання також з десантуванням.

Центральний військовий округ в літній період проведе 9 міжнародних навчань в Росії, Киргизії, Таджикистані і Узбекистані, в також “антитерористичне” навчання “Мирна місія-2021” у вересні.

Як повідомляється на сайті Міноборони Росії, Чорноморський флот у другій половині 2021 року візьме участь у понад 20 великих навчаннях, а Північний флот РФ проведе навчання Арктиці.

 

Глава МЗС Німеччини: поставки зброї не допоможуть завершити війну на Донбасі

1 червня 2021, УП

Німеччина у вівторок відхилила заклики до поставок зброї Києву після того, як президент України Володимир Зеленський закликав Берлін підтримати Україну штурмовими гвинтівками, радіоустаткуванням і бронетехнікою.

Про це журналістам заявив міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас перед відеоконференцією зі своїми колегами з НАТО, повідомляє “Європейська правда” з посиланням на агентство Reuters.

“Я переконаний, що конфлікт (на сході України) може бути вирішений тільки політичними засобами”, – сказав Маас.

“Це залишиться орієнтиром нашої взаємодії з Україною, і ніяких змін не буде: поставки зброї не допоможуть”, – додав він.

Президент Володимир Зеленський в інтерв’ю Frankfurter Allgemeine Zeitung заявив, що хоче,  щоб Німеччина підтримала Україну поставками зброї.

За його словами, Україні потрібні ракетні катери, патрульні катери, штурмові гвинтівки, радіообладнання та броньована військова техніка.

“Габек це розуміє”, – сказав Зеленський, маючи на увазі заяву співголови “Зелених” Роберта Габека, який виступав за поставку в країну “оборонної зброї” після візиту в Україну.

Офіційний представник уряду Німеччини Штеффен Зайберт, коментуючи висловлювання Габека, заявив, що ФРН залишається вірна принципу заборони на поставки озброєння в регіони, де ведеться війна.

 

Лукашенко попросив Путіна допомогти дістатися в Крим літаком

1 червня 2021, УП

Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко попросив президента РФ Володимира Путіна допомогти білорусам потрапити в окупований Крим через Росію.

Джерело: білоруське державне видання БЕЛТА

Пряма мова: “Україна закрила для нас небо. У нас є свій санаторій в Криму, в Місхорі, куди люди завжди їздили, літали. Щоб не загострювати відносини, ми через Україну, хто на поїзді, хто на автомобілі, хто на літаку. Зараз закрили небо.

Я Путіну сказав: “Ти подумай, як нам потрапити в Крим. Через Польщу ж ми не полетимо: туди теж не пускають”.

Я думаю, тут не буде проблем. Закрили небо – ну що ж, є і більш відкриті держави, через які ми завжди можемо потрапити в Крим”.

Деталі: За його словами, Білорусь і Росія пропрацюють питання про відкриття авіарейсів до Криму.

Відповідне доручення вже дали компетентним відомствам.

Нагадаємо:

Постпред Криму при президенті Росії Георгій Мурадов запропонував Білорусі відкрити пряме авіасполучення з окупованим Росією півостровом на тлі авіаблокади країни цивілізованим світом.

Кабінет міністрів вирішив припинити авіасполучення між Україною та Білоруссю з 26 травня і заборонив польоти над білоруською територією.

Ввечері 24 травня очільники держав та урядів Євросоюзу вирішили посилити санкційний тиск на самопроголошеного президента Олександра Лукашенка та доручили заборонити авіакомпаніям із Білорусі використовувати повітряний простір ЄС як для прямих рейсів, так і транзитних.

Такі дії викликані тим, що 23 травня за вказівкою Олександра Лукашенка Білорусь підняла винищувач, щоби посадити у Мінську літак Ryanair Афіни – Вільнюс, на якому перебував колишній редактор опозиційного телеграм-каналу NEXTA Роман Протасевич. Протасевича та його дівчину Софію Сапегу затримали.

У разі висунення звинувачень у тероризмі Протасевичу в Білорусі може загрожувати смертна кара.

 

У Кремлі кажуть, що не будуть відмовлятись від транзиту газу через Україну

1 червня 2021, УП

Росія запевняє, що не планує відмовлятись від транзиту газу в Європу через Україну.

Джерело: росЗМІ “ТАСС” з посиланням на речника президента РФ Дмитра Пескова

Пряма мова: “Росія і Україна мають договір про транзит газу в Європу, цей договір залишиться в силі на весь період його дії. Але навіть після завершення терміну дії цього договору Росія не має наміру відмовлятися від українського транзиту”.

Деталі: У Кремлі пояснили, що начебто Путін виходить з того, що об’єми газу, який постачають до Європи мають збільшуватись, а тому український транзит потрібен.

Там також кажуть, що це питання лежить виключно в економічній площині, а не політичній.

Песков також заявив, що Росія вітає рішення США відмовитись від санкцій проти газопроводу “Північний потік-2”

Що передувало: Президент Володимир Зеленський вважає, що “Північний потік – 2” може запрацювати за 2-3 роки і тоді Україні не бачити контракту на транзит газу, він додав, що Росія буде використовувати питання газогону як важіль впливу щодо Донбасу.

Передісторія:

У компанії Nord Stream 2 AG, яка займається будівництвом російського газопроводу “Північний потік-2”, заявили про відновлення робіт з прокладання труб в німецьких водах.

Як повідомлялося, адміністрація президента США Джо Байдена вирішила відмовитися від санкцій проти компанії-оператора “Північного потоку-2” – Nord Stream 2 AG і її керуючого директора Матіаса Варніга.

Канцлерка Німеччини Ангела Меркель очікує на переговори зі Сполученими Штатами щодо газопроводу “Північний потік-2” і вважає санкції проти нього сумнівними.

 

“Північний потік – 2” це флеш-рояль РФ, щоб відключити Україну – Зеленський

1 червня 2021, УП

Президент Володимир Зеленський вважає, що “Північний потік – 2” може запрацювати за 2-3 роки і тоді Україні не бачити контракту на транзит газу, він додав, що Росія буде використовувати питання газогону як важіль впливу щодо Донбасу.

Джерело: інтерв’ю Frankfurter Allgemeine Zeitung, Офіс президента

Пряма мова: “Якщо вони добудують “Північний потік – 2” – це загроза для енергетичної безпеки України і Європи. Росія точно нас відключить. Так, у нас є контракт. До речі, завдяки Німеччині та Франції ми в Нормандському форматі домовилися про цей контракт на п’ять років. І з цих п’яти років майже два вже пройшли. Через три роки цей контракт закінчиться.

Якщо вони завершать технічну сторону “Північного потоку – 2″ у цьому році, він запрацює за два-три роки. І ми знаємо, що буде. Все це робиться для того, щоб наступного контракту в України не було. А точніше – використають цей важіль вже у питанні Донбасу”.

Деталі: За словами Зеленського, “Північний потік-2” нічим не відрізняється від анексії Криму. Зокрема, він вважає, що питання анексії Криму забулося після початку війни на сході України.

Зеленський розповів, що російська сторона нарощує важелі впливу і “Крим віддаляється дедалі більше”.

Він додав, що “Північний потік – 2” – це козирна ставка. Президент зазначив, у на руках у РФ флеш-рояль, який ще й частково підтримує Європа.

Передісторія:

У компанії Nord Stream 2 AG, яка займається будівництвом російського газопроводу “Північний потік-2”, заявили про відновлення робіт з прокладання труб в німецьких водах.

Як повідомлялося, адміністрація президента США Джо Байдена вирішила відмовитися від санкцій проти компанії-оператора “Північного потоку-2” – Nord Stream 2 AG і її керуючого директора Матіаса Варніга.

Канцлерка Німеччини Ангела Меркель очікує на переговори зі Сполученими Штатами щодо газопроводу “Північний потік-2” і вважає санкції проти нього сумнівними.

 

Євросоюз не підтримує будівництво Nord Stream 2 – єврокомісарка

Європейський Союз не підтримує реалізацію проєкту «Північний потік-2».

Як передає Укрінформ, про це під час зустрічі з очільником Міненерго Германом Галущенком заявила єврокомісар з питань енергетики Кадрі Сімсон, повідомляє пресслужба Міненерго.

Міністр енергетики і єврокомісар підтвердили стратегічне енергетичне партнерство України та ЄС. Вони також обговорили виконання Плану реалізації Меморандуму про взаєморозуміння щодо стратегічного енергетичного партнерства між Україною та ЄС та Додатку XXVII до Угоди про асоціацію.

Сторони приділили увагу питанню газопроводу «Північний потік-2». Сімсон підтвердила, що позиція європейської сторони є незмінною в цьому питанні.

«Північний потік-2» не виконує функцію диверсифікації постачання газу, ЄС не підтримує реалізацію цього проєкту», – заявила вона.

Галущенко наголосив на готовності України виконувати завдання, визначені річним планом роботи на 2021 рік.

Очільник Міненерго підкреслив, що інтеграція об’єднаної енергетичної системи України (ОЕС) до ENTSO-E (європейська мережа системних операторів передачі електроенергії) є важливою спільною стратегічною метою. Синхронізація дозволить підвищити ступінь прозорості та ефективності торгівлі електроенергією з країнами ЄС.

Єврокомісар також зазначила, що ЄС очікує від України впровадження запланованих реформ у галузі енергетики відповідно до міжнародних зобов’язань.

Зазначається, що з української сторони у зустрічі також взяли участь заступник міністра енергетики з питань європейської інтеграції Ярослав Демченков, радник міністра Олена Зеркаль.

Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський в інтерв’ю німецькому виданню Frankfurter Allgemeine Zeitung заявив, що вбачає схожість між будівництвом проєкту «Північний потік-2» та незаконною окупацією Росією Криму і вважає, що російська сторона використає цей газогін як важіль для досягнення своїх інтересів на Донеччині й Луганщині.

 

Дуда каже, що зміна позиції Байдена у справі Nord Stream 2 стала несподіванкою

Газопровід Nord Stream 2, у першу чергу, шкодить інтересам України і Словаччини, які проти нього активно виступають, а також і Польщі.

Про це заявив Президент Польщі Анджей Дуда, передає Укрінформ з посиланням на офіційний сайт Президента Польщі.

“Питання Nord Stream 2 – це не лише справа, яка стосується Польщі. Варто пам’ятати про рішучий спротив Словаччини, про дуже рішучий спротив України. Це, насамперед, їхнім інтересам шкодить будівництво Nord Stream 2, а також ставить величезне запитання щодо енергетичного суверенітету багатьох країн ЄС, оскільки сильно зміцнює і монополізує позицію російського постачальника газу”,- зазначив Дуда в ефірі TVP.INFO.

Він констатував що зміна рішення Президента США Джо Байдена у справі Nord Stream 2 було несподіваним для нього.

“Справді, визнаю, що раптова зміна позиції, зокрема і з боку Президента Байдена, була несподіваною, оскільки до недавнього часу президент мав іншу думку щодо Nord Stream 2”,- підкреслив Дуда.

Він наголосив, що реалізація цього проєкту – в інтересах Росії та Німеччини, але загалом шкодить інтересам ЄС

За його словами, Польща готова до такої ситуації, а відтак послідовно реалізовує плани диверсифікації джерел енергопостачання.

Зокрема, Польща розбудовує газопорт в м. Свіноуйсцє, планує збудувати черговий газопорт у Гданську, а також завершити будівництво газопроводу Baltic Pipe з шельфу Норвезького моря до РП.

Як повідомляв Укрінформ, Президент США Байден підтвердив раніше озвучене рішення його адміністрації не запроваджувати санкції проти компанії-оператора «Північного потоку-2» – незважаючи на різку реакцію з боку Конгресу.

28 травня Президент України Володимир Зеленський і Прем’єр-міністр Словаччини Едуард Хегер під час зустрічі заявили, що переконані в тому, що проект газопроводу «Північний потік-2» підриває енергетичну солідарність між європейськими державами.

 

Республіканці в Конгресі США вимагають негайних санкцій проти оператора Nord Stream 2

Головний республіканець Комітету в закордонних справах Палати представників Майкл Маккол, а також 20 його однопартійців закликали уряд скасувати обмеження на санкції проти компанії-оператора Nord Stream 2.

Про це йдеться в офіційному листі-зверненні членів Конгресу США до глави Держдепартаменту, передає Укрінформ.

«Обґрунтування, надане Конгресу щодо скасування санкцій (проти компанії Nord Stream 2 AG та її гендиректора Маттіаса Варніга – ред.), є дуже проблематичним», – вказується в документі.

Як пояснюють конгресмени, твердження Держдепу, що введення таких санкцій «негативно вплинуло б на відносини США з Німеччиною, ЄС та іншими європейськими союзниками й партнерами» повністю не відповідає позиції країн Центральної та Східної Європи, зокрема й України. Саме ці союзники та партнери мають найбільші проблеми з безпекою та економікою, що пов’язані з Nord Stream 2, наголошують законодавці.

«Ми вимагаємо, щоби ви негайно усунули ці непродумані винятки (щодо санкцій – ред.) та застосували обов’язкові повноваження, прийняті Конгресом», – йдеться в листі.

Конгресмени наполягають, що «жорсткі й однозначні публічні заяви (Держдепу щодо Nord Stream 2 – ред.) потрібно поєднувати з жорсткими та однозначними діями».

Окрім того, на думку республіканців, «що довше адміністрація Байдена зволікатиме, то більше посилюватиме зловмисний вплив Путіна по всій Європі».

Як повідомляв Укрінформ, у травні адміністрація США оголосила про запровадження санкцій проти російських компаній та суден, які беруть участь у будівництві газопроводу Nord Stream 2. При цьому Держдепартамент заявив, що компанія-оператор проєкту Nord Stream 2 AG та її гендиректор Маттіас Варніг, який є давнім другом Путіна, підпадають під винятки із санкцій відповідно до інтересів національної безпеки США.

 

У Зеленського призначили “кураторів” зовнішньої політики та євроінтеграції

1 червня 2021, УП

В Офісі президента призначили нових заступників глави, які окремо опікуватимуться зовнішньою політикою та євроінтеграцією.

Джерело: Офіс президента та “Європейська правда”

Деталі: Андрій Сибіга, експосол України в Туреччині, обійняв посаду заступника глави ОП і буде відповідати за зовнішню політику. Ігор Жовква, який опікувався цим напрямком, займатиметься окремо напрямом євроінтеграції.

Як пояснюють в ОП, мета цих змін у роботі підрозділів – покращити взаємодію між Офісом президента, Кабінетом міністрів і Верховною Радою щодо цих питань.

Досвідчений дипломат Андрій Сибіга зосередиться в ОП на широкому спектрі питань зовнішньої політики та розвитку стратегічного партнерства.

При цьому запроваджено посаду заступника керівника Офісу президента, який сфокусується на напрямі європейської та євроатлантичної інтеграції України. Цю нову посаду обійматиме Ігор Жовква.

Також створено відповідний структурний підрозділ.

Першочерговим завданням Жовкви буде координація взаємодії ОП з віцепрем’єром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції та Верховною Радою.

ОП пояснює, що в умовах глобалізації президенту потрібна “максимально різностороння, професійна та своєчасна відповідна експертиза – у швидкому темпі та в професійній модерації”.

Пряма мова керівника Офісу президента Андрія Єрмака: “Україна зацікавлена в розбудові рівноправної та взаємовигідної співпраці з усіма нашими партнерами у міжнародних відносинах. Системність цієї роботи є головною умовою для її успіху.

Потенціал усіх владних інституцій України має бути використаний на сто відсотків для того, щоб ми могли забезпечити повноправну інтеграцію нашої держави до структур Євросоюзу та НАТО, як це й визначено президентом Володимиром Зеленським”.

Довідка: Андрій Сибіга до 19 травня був послом України в Туреччині. Цю посаду він обіймав з серпня 2016 року, а перед тим 4 роки очолював Департамент консульської служби M3C України. Його звільнення пов’язане з плановою ротацією. Закон про дипломатичну службу передбачає, що термін відрядження, як правило, становить до 4 років.

 

Катастрофа літака МАУ: іранська делегація прибула в Україну на переговори

Іранська делегація на чолі з заступником глави МЗС Мохсеном Бахарвандром прибула до Києва для проведення третього раунду переговорів щодо збитого біля Тегерана в 2020 році літака МАУ.

Як передає Укрінформ, про це повідомив у Твітері посол Ірану в Україні Манучехр Мораді.

“Делегація Ісламської республіки Іран на чолі з заступником міністра закордонних справ Мохсеном Бахарвандом прибула сьогодні в Україну для проведення третього раунду переговорів між двома країнами з технічних і правових аспектів трагічної катастрофи українського PS752″, – написав посол.

Як повідомлялося, другий раунд переговорів щодо катастрофи літака Міжнародних авіаліній України, який був збитий неподалік Тегерана у січні 2020 року, відбувся в жовтні 2020 року в Тегерані.

Літак Boeing 737-800NG із реєстраційним номером UR-PSR авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерана до Києва був збитий невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, у тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажири).

 

У Словаччині почалася онлайн-реєстрація для вакцинації “Спутником V”

1 червня 2021, УП

У Словаччині почалася онлайн-реєстрація для жителів, які хочуть зробити щеплення російською вакциною “Супутник V”, не зареєстрованою в ЄС.

Про це повідомляє “Європейська правда” з посиланням на Dennik N.

За словами міністра охорони здоров’я Владіміра Легварського, вакцинація російським препаратом почнеться з 7 червня.

Вже зараз можна подати заявку на щеплення російською вакциною на веб-сайті vakcinacia.nczisk.sk. На сайті люди можуть вибрати, яку вакцину вони хочуть отримати: Pfizer-BioNTech, Moderna, AstraZeneca або “Спутник V”.

На цей момент в Словаччині є 200 000 доз російської вакцини, тобто 100 тисяч одиниць для першої дози і 100 000 для другої дози.

Міністр вважає, що цієї поставки буде досить. За його оцінками, “Спутник V” цікавить 80 тисяч осіб.

Нагадаємо, уряд Словаччини схвалив використання російської вакцини “Спутник V” в країні наприкінці травня.

Як відомо, Словаччина зіткнулася з політичною кризою після того, як дві невеликі партії заявили про можливий вихід з правлячої коаліції через закупівлю урядом російської вакцини “Спутник V”.

Прем’єр Ігор Матович пішов у відставку, його місце зайняв Едуард Гегер.

 

В Україні за добу – 2 137 випадків коронавірусу

01.06.2021 08:17

В Україні минулої доби виявлено 2 137 випадків зараження коронавірусом.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство охорони здоров’я у Фейсбуці.

«01 червня 2021 року в Україні зафіксовано 2 137 нових випадків захворювань на COVID-19. Серед них – 91 дитина та 56 медпрацівників», – йдеться в повідомленні.

За минулу добу померли 163 пацієнти, одужали – 12 085. Госпіталізовано – 579 осіб.

За весь час пандемії в Україні підтверджено 2 204 631 випадок COVID-19, одужали 2 053 167 осіб. Водночас зафіксовано 50 699 летальних випадків.

За останню добу найбільша кількість підтверджених випадків зареєстрована у м. Київ (434), Запорізькій (176), Київській (138), Дніпропетровській (137) та Рівненській (117) областях.

За добу в Україні зробили 13 937 щеплень проти COVID-19.

«13 937 людей щеплено проти COVID-19 за добу 31 травня 2021 року. Одну дозу отримали 10 232 людини, повністю імунізовані – 3 705 людей», – йдеться в повідомленні.

Вакцинацію здійснювали 215 мобільних бригад та 317 пунктів щеплень.

Загалом від початку вакцинальної кампанії в Україні щеплено 1 032 038 осіб, з них повністю імунізовані та отримали дві дози – 129 482 особи.

Станом на 1 червня до листа очікування вакцинації від COVID-19 записались 615 238 людей.

Як повідомляв Укрінформ, кампанія з вакцинації від COVID-19 в Україні стартувала 24 лютого 2021 року.

 

Сім країн ЄС почали видавати “паспорти вакцинації”

1 червня 2021, УП

Сім країн Європейського Союзу 1 червня почали видавати цифрові сертифікати вакцинації, за місяць до запуску програми по всьому блоку.

Як повідомляє “Європейська правда“, про це йдеться в заяві на сайті Єврокомісії.

“Сім держав-членів – Болгарія, Чехія, Данія, Німеччина, Греція, Хорватія і Польща – вирішили під’єднатися до програми та почали видавати перші сертифікати ЄС, в той час як деякі країни вирішили запустити цифровий сертифікат COVID ЄС тільки тоді, коли будуть розгорнуті всі функції. Найближчими днями і тижнями приєднаються більше країн”, – йдеться в повідомленні.

Сертифікат буде доступний в цифровому форматі у вигляді QR-коду або на папері. Він буде доказом того, що людина була вакцинована проти COVID-19, здала негативний результат тесту або видужала від інфекції.

“Створений всього за два місяці, шлюз ЄС забезпечує перевірку функцій безпеки, що містяться в QR-кодах всіх сертифікатів. Це дозволить громадянам і владі бути впевненими в достовірності сертифікатів. Під час цього процесу ніякі особисті дані не передаватимуться і не зберігаються”, – пояснили в Єврокомісії.

Нагадаємо, сертифікати про вакцинацію у Європейському Союзі, покликані забезпечити свободу пересування у Європі на час пандемії, почнуть діяти з 1 липня.

Рада ЄС 20 травня затвердила відкриття кордонів для вакцинованих мандрівників із третіх країн.

Вона також затвердила так званий “механізм аварійного гальмування”, який дозволить тимчасово обмежити всі поїздки до ЄС з третьої країни, якщо епідеміологічна ситуація швидко погіршується.

 

Вакцину CoronaVac схвалила ВООЗ: саме її найбільше в Україні

1 червня 2021, УП

Всесвітня організація охорони здоров’я схвалила використання вакцини CoronaVac виробництва китайської компанії Sinovac, саме цього препарату наразі найбільше отримала Україна.

Джерело: AFP, повідомлення ВООЗ

Деталі: Наразі Україна вже отримала 1,7 млн доз вакцини виробництва компанії Sinovac. Загалом було законтрактовано 1,9 млн доз. У масових центрах вакцинації у чотирьох містах України: Києві, Львові, Одесі та Тернополі також вакцинуватимуть саме цим препаратом.

У організації зазначили, що тепер країни, які закупили вакцину можуть бути впевненими в тому, що вона відповідає міжнародним стандартам безпеки, ефективності та виробництва.

Схвалення вакцини для застосування означає, що тепер цей препарат можуть поставляти в рамках міжнародної ініціативи COVAX.

 

У ще одному місті з’явиться центр вакцинації

1 червня 2021, УП

У Тернополі розгорнуть тимчасовий центр вакцинації, який буде працювати на вихідних.

Джерело: Тернопільська ОДА

Дослівно: “У Тернополі розгорнуть тимчасовий центр вакцинації. У центрі будуть проводити щеплення жителям області, які записалися до листа очікування вакцинації проти COVID-19 в додатку чи через сайт “Дія”.

Деталі: Знаходитиметься центр на базі комунального підприємства Тернопільської міської ради “Центр дозвілля і молодіжних ініціатив імені Довженка” вул. Злуки, 45. До його роботи на вихідних залучать 8 мобільних бригад.

Мешканців області та міста, зареєстрованих в “Дії” запрошують вакцинуватись від коронавірусу. Водночас, у повідомленні не вказується, чи йдеться про конкретні пріоритетні групи осіб, а наголошується на тому, що вакцинувати потрібно якомога більше осіб, щоб восени захворюваність не зростала.

У центрі наразі будуть використовувати препарат CoronaVac

Що передувало: Про запуск масових центрів вакцинації вже оголосили Київ, Львів та Одеса. Зокрема, у столиці на минулих вихідних такий центр вже розпочав свою роботу.

 

Через брак пацієнтів деякі лікарні згортають ковідні відділення – МОЗ

Катерина Хорощак, журналістка УП.Життя  1 червня 2021

Через “суттєве зниження” захворюваності на COVID-19 і через брак пацієнтів деякі лікарні в Україні згортають ковідні відділення, повідомляють у Міністерстві охорони здоров’я.

Утім, нікого не мають “виписувати”, не долікувавши через закриття ковідного відділення, наголошують у МОЗ.

Хворих пацієнтів мають долікувати в ньому або перевести до іншої лікарні.

“Якщо лікарня перестає надавати стаціонарну допомогу пацієнтам з COVID-19, місцева влада має подбати про те, щоби ці пацієнти могли завершити лікування в цьому закладі або були переведені до іншого”, – підкреслюють у міністерстві.

Якщо вас примусово “виписують” із ковідного відділення, хоча ви ще не одужали, у МОЗ радять звернутися з інформацією про такий випадок на гарячу лінію НСЗУ за номером 16 77 або до контакт-центру МОЗ за номером 0 800 60 20 19.

Нагадаємо, консультацію лікаря щодо COVID-19 можна отримати у контакт-центрі.

 

В Україні зареєстрували COVID-вакцину AstraZeneca, яку виробляють в ЄС

Катерина Хорощак, журналістка УП.Життя  1 червня 2021

Міністерство охорони здоров’я зареєструвало вакцину проти COVID-19 AstraZeneca для екстреного медичного застосування, повідомили у Комунікаційному центрі вакцинації проти COVID-19.

Це версія вакцини, розроблена Оксфордським університетом та британсько-шведською компанією AstraZeneca, яка виробляється в Італії і має торговельну назву AstraZeneca.

В Україні вже використовують дві інші версії препарату AstraZeneca: Covishield, яку виготовляє індійський Інститут сироватки крові та AstraZeneca-SKBio, яка виробляється в Південній Кореї.

До 6 червня в межах ініціативи COVAX до України має прибути 705 600 доз вакцини AstraZeneca

Її використовуватимуть для проведення вакцинації другою дозою тих, в кого вже пройшов інтервал 12 тижнів після першого щеплення, зокрема:

медиків і працівників закладів охорони здоров’я,

учасників Операції об’єднаних сил на Сході України,

соціальних працівників,

священнослужителів,

співробітників МВС, СБУ,

людей віком 65+.

Також у МОЗ обіцяють, що другу дозу вакцини гарантовано отримають люди, які вакцинувались залишковими дозами, або громадські діячі.

Вакцину AstraZeneca для екстреного застосування вже схвалила Всесвітня організація охорони здоров’я, також дозвіл на її використання дали Велика Британія, ЄС, Індія та Канада.

В рамках COVAX в Україну мають поставити від 2,2 до 3,7 млн доз вакцин Oxford/AstraZeneca у І–ІІ кварталі 2021 року, з яких понад 367 тис. доз вакцини південнокорейського виробництва прибули у травні.

Крім того, цю вакцину закуповують за державні кошти напряму у виробників. Перші 500 тис. доз вакцини AstraZeneca/Covishield доставили з Індії в лютому 2021 року.

Нагадаємо, в Україні також зареєстровані вакцини Sinovac, Pfizer та Novavax проти COVID-19.

 

Вакциновані CoronaVac отримають міжнародне свідоцтво про щеплення – Ляшко

Всесвітня організація охорони здоров’я схвалила вакцину CoronaVac виробництва Sinovac Biotech для екстреного застосування. Це дозволяє видавати міжнародне свідоцтво про проведення вакцинації всім, хто пройшов повний курс щеплення цією вакциною.

Як передає Укрінформ, про це в Фейсбуці повідомив міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.

“ВООЗ підтвердила, що ця вакцина відповідає міжнародним стандартам безпечності, ефективності та якості. Схвалення ВООЗ вакцини CoronaVac дозволяє видавати міжнародне свідоцтво про проведення вакцинації всім, хто пройшов повний курс щеплення”, – написав Ляшко.

Він нагадав, що Україна закупила 1 913 000 доз вакцини CoronaVac, зараз цієї вакциною проводиться щеплення осіб 65+, маломобільних груп населення та осіб, які доглядають за маломобільними, спортсменів, працівників освіти, які були залучені до проведення ЗНО, представників Збройних сил України, МВС, працівників підприємств критичної інфраструктури, а також тих, хто записаний на вакцинацію через портал або застосунок “Дія”.

Як повідомляв Укрінформ, з початку кампанії з вакцинації проведено 1 161 518 щеплень. Вакциновано – 1 032 038 осіб, з них отримали першу дозу – 1 032 036 людей, завершили вакцинацію (отримали дві дози) – 129 482 осіб (із них 2 людини отримали першу дозу за кордоном).

Вакцинація проти COVID-19 в Україні розпочалася 24 лютого 2021 року. Вона відбуватиметься в п’ять етапів. Наразі вакцинують медиків, працівників закладів охорони здоров’я, учасників Операції об’єднаних сил на Сході України, соціальних працівників, а також людей віком понад 65 років. Крім того, триває імунізація маломобільних груп та освітян, які залучені у підготовку до ЗНО, розпочали щеплення в ДСНС та Державній прикордонній службі України. Усі щеплення є добровільними й безоплатними.

На сьогодні Україна отримала 500 тис. доз вакцини AstraZeneca (Covishield) виробництва індійського Інституту сироватки крові. Ця вакцина схвалена для екстреного застосування Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ). Дозвіл на її використання також дали Велика Британія, Європейський Союз та Індія. В Україні вакцину зареєстрували 22 лютого 2021 року.

25 березня 2021 року Україна отримала 215 тис. доз вакцини Sinovac (CoronaVac), 10 квітня державне підприємство “Медичні закупівлі України” прийняло 200 тис. доз. 30 квітня в Україну було доставлено 500 тис. доз. вакцини CoronaVac виробництва китайської компанії Sinovac Biotech, 09 травня 2021 року – ще півмільйона доз цієї вакцини, а 26 травня – ще 500 тисяч доз цієї вакцини. Вона знаходиться на останніх стадіях погодження Всесвітньою організацією охорони здоров’я для екстреного застосування. В Україні вакцину зареєстрували 9 березня 2021 року.

16 квітня 2021 року до України прибуло 117 тисяч доз вакцини Comirnaty від компанії Pfizer-BioNTech, у рамках глобальної ініціативи COVAX. З 18 по 21 травня 2021 року до України прибуло ще 473 850 доз цього препарату. Від 26 до 28 травня до України прибуло 167 310 доз препарату Comirnaty, закупленого за державний кошт. Вакцина дозволена для екстреного використання Всесвітньою організацією охорони здоров’я. Її застосовують у США, Великій Британії, Канаді та ЄС. В Україні цю вакцину зареєстрували 22 лютого 2021 року.

23 квітня 2021 року Україна отримала також 367 200 доз вакцини AstraZeneca-SkBio виробленої SK Bioscience, Південна Корея. Ця вакцина схвалена для екстреного застосування Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ). В Україні її зареєстрували 20 квітня 2021 року.

31 травня МОЗ зареєструвало Міністерство охорони здоров’я України зареєструвало для екстреного медичного застосування вакцину проти COVID-19 AstraZeneca, яка виробляється в Італії і має торговельну назву AstraZeneca. До кінця тижня очікується 705 600 доз вакцини AstraZeneca в межах глобальної ініціативи COVAX.

 

Просторове планування: U-LEAD проводить навчання для 225 громад

Програма «U-LEAD з Європою» проводить навчання для українських громад щодо просторового планування та управління природними ресурсами.

Про це Укрінформу повідомили в Івано-Франківському регіональному офісі Програми.

Зазначається, що учасниками навчання стали 225 громад з усієї України, з них понад 80 з шести західних областей – Івано-Франківської, Львівської, Закарпатської, Тернопільської, Волинської та Рівненської.

Навчальна програма «Кроки для спеціалістів 2021. Онлайн-версія» з теми «Просторове планування та управління природними ресурсами» складається з 5 онлайн-семінарів, які відбудуться у травні та червні.

Керівник Івано-Франківського регіонального офісу Руслан Панасюк зауважив, що навчання для представників громад у сфері просторового планування забезпечить не лише гармонійний розвиток громад, а й сприятиме підвищенню рівня їх спроможності

За словами радниці з розвитку інфраструктури Програми «U-LEAD з Європою» Яни Брик, кожен семінар – це крок назустріч успішному розвитку громади.

«Після проходження навчання учасникам буде запропоновано виконати завдання. За результатами надісланих заявок, відвідування семінарів та виконання завдань представники 48 громад зі всієї України зможуть отримати підтримку у підготовці завдання на розробку Комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади або у проведенні аудиту земельних ресурсів», – сказала вона.

З громадами працюватимуть досвідчені експерти з просторового планування Катерина Степчук та Тетяна Данилів. Під час першого семінару серії вони ознайомили учасників з принципами, завданнями та підходами в сучасному просторовому плануванні, розкрили сучасні підходи та тенденції в просторовому плануванні у світі та Україні, основи просторового аналізу територій та закріпили отримані знання шляхом практичних вправ.

Зокрема, Степчук зауважила, що нині глобальні тренди – це зміна клімату, урбанізація та зміна демографічних показників, і все це також впливає на Україну. Так, зростає середньорічна температура, змінюються кліматичні зони в країні, посилюються міграційні процеси. Тому потрібно враховувати такі обставини під час просторового планування на рівні територіальної громади, а також щоб уникнути стихійних лих, наприклад, повеней, пожеж та посух.

Данилів додала, що просторове планування базується на основних принципах, серед яких головна роль відведена діалогу, прозорості, пропорційності та прогнозуванню майбутнього, моніторингу й адаптації до нових умов у житті суспільства.

Як повідомлялося, Програма для України з розширення прав і можливостей на місцевому рівні, підзвітності та розвитку «U-LEAD з Європою» спільно фінансується ЄС та його державами-членами Німеччиною, Польщею, Швецією, Данією, Естонією та Словенією для підтримки України на її шляху до зміцнення місцевого самоврядування. U-LEAD сприяє прозорому, підзвітному та багаторівневому управлінню в Україні, яке відповідає потреба громадян, та розширює можливості громад.

 

Батькам дали поради щодо дитячої кібергігієни

До Дня захисту дітей кіберполіція нагадала про правила дитячої безпеки в інтернеті.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Національна поліція.

“До Міжнародного дня захисту дітей кіберполіція нагадує про основні правила кібергігієни та дає поради батькам, як убезпечити своїх чад від дій кіберзловмисників. Інтернет – це неосяжний простір для роботи, навчання і розваг людей різного віку. Однак ризик постраждати від злочину в мережі не менший, ніж у реальному житті”, – ідеться у повідомленні.

Дітям завжди слід пам’ятати: інформацію, яка потрапила в Інтернет, дуже складно, а часом і взагалі неможливо видалити, наголосили в поліції.

“Тому перш ніж опублікувати допис у соціальній мережі, коментар на форумі або залишити повідомлення на сайті, варто користуватися “правилом білборду” – уявити, що ця інформація знаходиться на великому білборді неподалік школи, і подумати, чи комфортно, що її всі бачитимуть”, – радять кіберполіцейські.

Особисті дані потрібно тримати в секреті. Особливо це стосується адреси, номера мобільного телефона, банківських даних батьків. До нових знайомств в Інтернеті варто ставитися обережно, адже зловмисники можуть видавати себе за привітних однолітків та втиратися у довіру, переслідуючи власні інтереси.

Батькам не варто забороняти дітям заводити власні акаунти у соцмережах. Натомість потрібно сформувати тактику поведінки у віртуальному просторі.

“Навчайте дітей не повідомляти стороннім особисті дані, не пересилати у месенджерах фото документів, а в разі, якщо хтось запитує в них таку інформацію, навчіть повідомляти про це вам. Пояснюйте дітям про небезпеку створення інтимних фотографій. Розкажіть про шахраїв в Інтернеті. Варто навчити дітей розумно ставитися до повідомлень про надання допомоги – фінансової чи фізичної”, – наголошують у Нацполіції.

Також у поліції радять навчити дітей не переходити за сумнівними гіперпосиланнями, адже за ними може ховатися фішинговий, шахрайський сайт або вірус.

Як повідомляв Укрінформ, правоохоронці на Київщині напередодні Дня захисту дітей прийняли до лав поліції дворічного хлопчика, якого врятували більше ніж місяць тому.

У відомстві нагадали, що понад місяць тому хлопчик загубився і всю ніч блукав лісами та полями поблизу свого села. До його пошуків були залучені всі сили та засоби поліції Київщини, спецпризначенці, нацгвардійці.

 

Під час запровадження ринку землі важливо підтримати тваринництво – Лещенко

Уряд готовий під час запровадження ринку землі підтримати тваринництво та внести зміни до законодавства з метою резервації землі під цю галузь.

Як передає Укрінформ, про це заявив міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко під час XIV Міжнародного молочного конгресу, повідомляє пресслужба Асоціації виробників молока (АВМ).

«Сьогодні ми в процесі дискусії, але готові внести відповідні зміни до законодавства в частині резервації землі саме під тваринництво і створення додаткових стимулів для тих, хто розвиває тваринництво, отримати відповідну підтримку з боку держави саме на додаткові гектари землі, фінансування», – сказав Лещенко.

За його словами, Мінагрополітики зацікавлене в тому, щоб розвивалося промислове виробництво молока, щоб люди, які працюють як одноосібники, трансформувалися в молочні сімейні ферми і виходили на більш високий рівень виробництва молока.

«Основна проблема, яка стоїть сьогодні перед аграріями, – це питання легалізації тих відносин, які склалися за період дії мораторію: договори емфітевзису, міни, дарування тощо. Тому перші півроку після відкриття ринку землі будуть тестовим періодом, щоб сільгоспвиробники могли перевести все в правову площину і мали можливість оформити на свої землі право власності», – додав міністр.

Втім, він зазначив, що ринок землі, який запрацює з 1 липня 2021 року, відповідає критеріям малих та середніх агровиробників.

Як повідомляв Укрінформ, ХІV Міжнародний молочний конгрес відкрився 1 червня і триватиме два дні. За інформацією організаторів, на конгресі зібралися ключові гравці молочного бізнесу, ветеринари, технологи, менеджери, експерти галузі, представники влади, посольств, міжнародних організацій, фінансових установ. Цього року на конгресі в пріоритеті буде тема ринку землі.

 

Для Президентського університету хочуть відкрити 11 кампусів на ВДНГ у Києві

Президентський університет на території ВДНГ у столиці матиме 11 кампусів, із яких п’ять профільних наукових.

Про це написав генеральний директор національного комплексу «Експоцентр України» (колишня ВДНГ) Євген Мушкін у Фейсбуці, повідомляє Укрінформ.

«Всього на території ВДНГ в рамках університету буде створено 11 кампусів (серед них п’ять профільних наукових). Також тут будуть: адміністративний корпус, апарт-готель для студентів, апарт-готель для педагогів, лікарня, дипломатична служба, корпус з офісами іноземних компаній, біокластер і біоклініка. А на додаток – вже існуюча інфраструктура та майбутні проєкти культурного, дозвіллєвого, мистецького, експозиційного, спортивного характеру», – зазначив він.

За його словами, студенти майбутнього університету матимуть можливість користуватися всіма об’єктами інфраструктури ВДНГ.

Мушкін переконаний, що Президентський університет буде унікальним за програмою та якістю контенту в глобальному сенсі (у тому числі завдяки розташуванню саме на ВДНГ), який позитивно впливатиме на цінності, знання та спосіб мислення, а отже – робитиме вагомий внесок у процвітання нашої країни.

Разом з тим він нагадав, що у минулому році на території ВДНГ почав працювати перший в Україні Музей науки Малої академії наук, а минулого тижня приступили до облаштування території під урбан-парк.

Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський 31 травня підписав указ про створення Президентського університету. За словами глави держави, в університеті готуватимуть спеціалістів з інформаційної та кібербезпеки, штучного інтелекту, нанотехнологій, аерокосмічної, енергетичних та біотехнологій.

 

Гостиний двір у Києві можна запустити вже за два роки – Ткаченко

Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко вважає, що відреставрований Гостиний двір може постати вже через два роки.

Як передає Укрінформ, таке переконання він висловив в інтерв’ю Радіо НВ.

«Думаю, за два роки його можна запустити навіть попри складнощі. Це дуже амбітний план», – сказав Ткаченко.

Щодо коштів, необхідних для робіт в Гостиному дворі, він зазначив, що «йдеться про сотні мільйонів гривень». А початок робіт, за його словами, можливий щойно МКІП отримає Гостиний двір на баланс.

«Статус об’єкта змінено на національний, і тепер обговорення ведеться з Фондом держмайна. Найближчим часом ми зможемо отримати цей об’єкт собі на баланс, розпочати протиаварійні роботи, а потім провести конкурс і врешті-решт запустити Гостиний двір як мистецько-культурний об’єкт, окрасу столиці», – розповів міністр.

Він зауважив, що на розроблення проєктної документації піде певний час. «Одночасно будемо говорити з кураторами та архітекторами про концепцію реставрації. Треба розібратися з тими «покращеннями», які були зроблені тими, хто вважав цей об’єкт своїм», – зауважив міністр.

Стосовно дискусії з мером Києва щодо Гостиного двору через те, що місто хотіло отримати його на свій баланс, він зазначив: «Коли ми розпочали розмову щодо виділення цієї ділянки для мистецьких акцій та культурного простору, місто не прийняло жодного рішення. Зрозумівши, що нас водять по колу, ми ініціювали власний проєкт, щоб об’єкт був доведений до кінця у межах «Великої реставрації» і став культурно-мистецьким об’єктом, а не черговим ТРЦ».

Як повідомляв Укрінформ, 19 травня уряд змінив категорію пам’яток «Комплекс споруд Контрактової площі» та «Гостиний двір (за проєктними матеріалами архітектора Л.Руска, 1809 р.)» у м. Києві на категорію національного значення, а також присвоїв їм охоронні номери.

Це рішення уряду сприятиме збереженню та популяризації культурної спадщини національного значення. Зокрема, дозволить Фонду державного майна передати пам’ятку в управління МКІП, а відтак – почати протиаварійні та реставраційні роботи.

Як повідомлялося, у січні 2020 року Департамент охорони культурної спадщини направив припис Фонду державного майна України щодо укладання охоронного договору на пам’ятку архітектури та містобудування місцевого значення Гостиний двір у десятиденний строк з моменту отримання припису.

Київська міська рада 11 лютого 2021 року підтримала звернення до Кабінету Міністрів щодо невідкладної передачі будівлі Гостиного двору в комунальну власність громади столиці.

Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко звернувся до Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля з ініціативою щодо передачі Гостиного двору в Києві на баланс міністерства.

Гостиний двір – пам’ятка архітектури місцевого значення. Будівля зведена у 1809 році. Постановою Кабінету Міністрів № 1380 від 15 серпня 2011 року Гостиний двір було виведено з Державного реєстру пам’яток архітектури. У вересні 2012 року Київрада передала Укрреставрації в оренду земельну ділянку під Гостиним двором для проведення реконструкції цієї будівлі під торговельно-офісний центр із гостьовою стоянкою, що спричинило обурення громади.

У листопаді 2015 року Окружний адмінсуд Києва визнав незаконною та нечинною постанову Кабміну «Про виключення будівлі Гостиного двору у місті Києві зі списку пам’ятників архітектури, що перебувають під охороною держави».

У 2018 році суд розірвав договір оренди і зобов’язав Укрреставрацію повернути Гостиний двір регіональному відділенню Фонду державного майна по місту Києву.

Гостиний двір стоїть без даху, вікон і штукатурки із зими 2013 року.

 

Кабмін ухвалив Бюджетну декларацію на три роки

1 червня 2021, УП

Кабінет міністрів ухвалив Бюджетну декларацію на 2022-2024 роки.

Про це повідомляє пресслужба Міністерства фінансів.

“Це бачення урядом бюджетної політики на середньострокову перспективу. Документ визначає основні бюджетні показники, цілі державної політики у відповідній сфері з показниками їх досягнення і є основою для складання проекту державного бюджету на 2022 рік”, – йдеться у повідомленні.

Документ містить загальні показники доходів і фінансування держбюджету, загальні граничні показники видатків держбюджету, розмір мінімальної заробітної плати, прожитковий мінімум та інші цілі державної політики.

Під час розробки Бюджетної декларації були враховані цілі та пріоритети, визначені програмою президента, Програмою діяльності Кабінету міністрів, прогнозними та програмними документами економічного й соціального розвитку, зокрема, Національною економічною стратегією до 2030 року.

У середньостроковому періоді зусилля Уряду будуть спрямовані на підтримку макроекономічної стабільності, стимулювання економіки для подолання негативних наслідків, спричинених обмежувальними заходами у зв’язку із COVID-19.

У Бюджетній декларації передбачений фіскальний простір, який розподілятиметься в рамках державного бюджету на пріоритетні напрями.

Серед пріоритетів бюджетної політики, визначених Бюджетною декларацією, є:

посилення обороноздатності і безпеки держави;

розвиток агропромислового комплексу;

формування чистого та безпечного довкілля;

розвиток адміністративних послуг та їх цифровізація;

посилення енергонезалежності;

створення ефективної та досконалої системи здійснення соціальної підтримки та пенсійного забезпечення населення;

забезпечення якісної, сучасної, доступної й інклюзивної освіти;

забезпечення якісного рівня медицини;

підвищення рівня прозорості в управлінні державними фінансами.

У схваленій урядом Бюджетній декларації надано пропозиції щодо змін до Податкового кодексу, що стануть ресурсною базою для збільшення доходів держбюджету в середньостроковий період.

Бюджетна декларація разом із фінансово-економічним обґрунтуванням буде подана у строк, визначений статтею 33 Бюджетного кодексу на розгляд до Верховної Ради.

 

У ДТЕК готові до повного продажу своїх шахт та електростанцій

1 червня 2021, УП

У ДТЕК Ріната Ахметова роблять ставку на розвиток зеленої енергетики та готові до повного продажу своїх вугільних шахт та електростанцій

Про це голова ДТЕК Максим Тімченко розповів в інтерв’ю Економічній правді.

Він розповів, що компанія як виробник електроенергії орієнтується на зелену генерацію, та “готова розглядати продаж своїх електростанцій та вугільних шахт”. За його словами, ДТЕК наразі належить 1ГВт з 8ГВт зелених потужностей в Україні.

Щодо плану Тімченко зазначив, що вже мають пріоритетні активи на продаж з огляду на їхню ефективність, проте будь-які дії можуть відбутися лише з дозволу кредиторів.

Водночас, голова ДТЕК відмовився називати станції – лише зазначив, що першими “на вихід” підуть російські шахти. “Скоріш за все, це відбудеться найближчим часом”, – додав він.

Крім того, йдеться саме про продаж окремих теплоелектростанцій всередині енергокомпаній ДТЕК, а не енергокомпаній у цілому. Аналогічний план у ДТЕК і щодо продажу шахт всередині вугільних об’єднань.

Тімченко зазначив, що компанія готова до продажу усіх вугільних активів та теплогенерації:

“Якщо ми матимемо попит на 10% портфелю станцій та шахт, продамо 10%. Якщо матимемо на 100%, продамо 100%. Але це точно не розпродаж. Ми точно будемо враховувати соціальний аспект та інтереси співробітників”.

Крім того, звертає увагу Тімченко, реалізація плану буде можлива лише якщо у компанії бачитимуть економічний інтерес.

Більшість блоків ТЕС зачиняться за 5-10 років, коментує він ситуацію з теплогенерацією. “Вони вже подвійно використали свій ресурс. Вони вже фізично зношені. У нас наймолодша ТЕС побудована у 1982 році. ТЕС вже не відповідають сучасним вимогам”, – каже Тімченко.

З огляду на це у ДТЕК готові до їхнього закриття, аналогічно з шахтам, які зачиняють через зношеність ресурсу.

Про те, чому енергетична імперія Ахметова продає ТЕС та шахти і скуповує активи у Віктора Пінчука та росіян читайте в інтерв’ю ЕП:

 

Кабмін виділив ще 1,4 мільярда на виплати “карантинних” 8 тисяч

1 червня 2021, УП

Кабмін виділив додаткові 1,4 млрд грн на одноразові виплати по 8 тис грн ФОПам і найманим працівникам, які постраждали від посилення карантину.

Про це йдеться у постанові уряду №543 від 31 травня, яке опублікували на Урядовому порталі.

Зокрема, уряд вніс зміни до бюджету Пенсійного фонду України на 2021 рік, спрямувавши додаткові 1,4 млрд грн на одноразові виплати по 8 тис грн.

Мінсоцполітики спільно з Пенсійним фондом доручили забезпечити погодження передачі частини бюджетних призначень, передбачених постановою, з Комітетом ВР з питань бюджету.

А Мінфіну доручили забезпечити після зазначеного погодження внесення змін до розпису державного бюджету.

Нагадаємо:

Пенсійний фонд станом на 11 травня профінансував 800 млн грн для забезпечення “карантинних” виплат застрахованим особам у розмірі 8 тис грн.

Раніше на виплату одноразової матеріальної допомоги для підприємців та найманих працівників уряд спрямував 1,4 мільярда гривень. Очікується, що послугою скористаються 175 тисяч громадян.

ФОПи у регіонах “червоної” зони з 19 квітня можуть подавати заявки на фінансову компенсацію від держави у розмірі 8 тис грн – зробити це можна через онлайн-сервіс “Дія”.

Кабмін своєю постановою затвердив перелік видів економічної діяльності, за якою ФОПи і наймані працівники у “червоних” зонах карантину можуть претендувати на отримання держдопомоги.

9 квітня набув чинності закон про надання держдопомоги у розмірі 8 тис грн підприємцям та найманим працівникам, які зупинили свою діяльність через обмеження в “червоних” зонах.

 

“Гео Альянс” Пінчука знаходиться у сфері інтересів ДТЕК – голова ДТЕК

1 червня 2021, УП

ДТЕК Ріната Ахметова постійно розглядяє родовища доступних гравців на ринку, зокрема родовища “Гео Альянсу” Віктора Пінчука – водночас, топменеджер ДТЕК відмовився підтвердити або спростувати інформацію щодо їхнього викупу.

Про це він директор ДТЕК Максим Тімченко розповів в інтерв’ю ЕП.

За даними ЕП, у ДТЕК готуються до викупу газових родовищ компанії “Гео альянс” Віктора Пінчука, а суму майбутнього придбання оцінюють у понад 100 млн дол. Хоча перша оцінка сягала 300 млн доларів.

Тімченко зазначив, що не може розповідати деталі та коментувати можливу угоду. “Обмежимось тим, що це потенційна зона нашого інтересу”, – додав він.

Щодо ціни у 120 млн доларів за цю компанію він відповів, що “боїться “потрапити у штангу”.

Про те, чому енергетична імперія Ахметова продає ТЕС та шахти і скуповує активи у Віктора Пінчука та росіян читайте в інтерв’ю ЕП: Голова ДТЕК Максим Тімченко: Ми готові продавати наші електростанції та шахти

 

Міноборони створило новий боєприпас підвищеної дальності до “Градів”

1 червня 2021, УП

Міністерство оборони з підприємствами ОПК створили новий боєприпас підвищеної дальності до реактивної системи залпового вогню “Град” – 122-мм реактивний снаряд “Тайфун-1”.

Джерело: пресслужба Міноборони

Дослівно: “За тісної кооперації підприємств вітчизняного оборонно-промислового комплексу, зокрема, ДП “КБ “Південне”, Павлоградського механічного заводу, ДП “ВО “Південний машинобудівний завод”, ДП “НВО “Павлоградський хімічний завод”, ДП “НВК “Фотоприлад”, ДП “Державний науково-дослідний інститут хімічних продуктів” та інших виконавців створено новий вітчизняний боєприпас підвищеної дальності 122-мм реактивний снаряд “Тайфун-1” до РСЗВ “Град”.

Деталі: Відзначається, що днями пройшли успішні випробування реактивних снарядів калібру 122-мм “Тайфун-1” до РСЗВ “Град”.

Під час випробування військові підтвердили середню дальність стрільби та кучність влучення.

Дослідні зразки озброєння розробило ДП “КБ “Південне” імені М.К.Янгеля”.

 

Євросоюзу бракує 10 мільярдів євро інвестицій у штучний інтелект та блокчейн – ЄІБ

1 червня 2021, УП

Інвестиції Євросоюзу у технології штучного інтелекту та блокчейну становлять лише 7% від світового обсягу, щорічний розрив фінансування становить від 5 до 10 млрд євро.

Про це йдеться у звіті Європейського інвестиційного банку, повідомляє Reuters.

Так, спроби ЄС наздогнати рівень технологій Китаю та США обмежені саме браком інвестицій, який у фінустанові оцінюють до 10 млрд євро.

Капітальні інвестиції у ШІ та блокчейн у світі становлять 25 млрд євро, водночас з боку Китаю та США становлять понад 80%. Для ЄС цей відсоток значно нижчий – 7%, або 1,75 млрд євро.

У звіті банку йдеться про важливість обох технологій та їхній потенціал для відновлення галузей, що постраждалих від пандемії COVID-19. Йдеться про фінансові послуги, охорону здоров’я та бізнес-аналітику. Крім того вони важливі для підвищення економічної стійкості ЄС.

У ЄІБ зазначили, що доступ до фінансування може бути викликом у короткостроковій перспективі внаслідок кон’юнктури ринку. Це потенційно може збільшити розрив в інвестиціях.

Серед факторів, що спричинили дефіцит, банк називає брак знань та обмеженість профілю європейських венчурних фондів в обох технологіях.

 

Рада затвердила 2 членів комісії з відбору голови Бюро економічної безпеки

1 червня 2021, УП

Верховна Рада на засіданні 1 червня затвердила 2 представників до комісії з відбору голови Бюро економічної безпеки від фінансового комітету і відхилила кандидатуру від правоохоронного.

Постанову №5462 про введення до складу комісії Людмили Рубаненко та Галини Шевченко підтримали 242 нардепи.

Представляючи перед голосуванням кандидатів, голова фінансового комітету Данило Гетманцев заявив, що Людмила Рубаненко – представник Всеукраїнської громадської організації “Спілка податкових консультантів України”, а Галина Шевченко – представник Національної асоціації адвокатів України.

За його словами, Рубаненко за версією GAAP in UA входить в топ-25: Найвпливовіші особи української бухгалтерії.

“Є дійсним членом Європейської конфедерації податкових консультантів, входить до Комітету з кращих практик при Органі суспільного нагляду за аудиторською діяльністю. Має звання “Заслужений економіст України”, – заявив Гетманцев.

Галина Шевченко, за його словами, є одним із провідних вітчизняних адвокатів.

“Має успішний досвід комплексного супроводу клієнтів на всіх етапах надання правової допомоги. Спеціалізується з питань захисту бізнесу та супроводження складних судових процесів у різних категоріях справ у всіх судових інстанціях України. Є сертифікованим медіатором”, – додав нардеп.

Водночас Рада не підтримала пропозицію комітету з питань правоохоронної діяльності ввести до складу комісії представника громадської організації “Волонтерський рух “Спільна мета” Олексія Ушакова. Відповідну постанову підтримали лише 192 нардепи.

Згідно закону про БЕБ, конкурсна комісія з відбору голови Бюро має складатися з трьох представників від РНБО, двох – від Верховної Ради за поданням податкового комітету, одного – від Верховної Ради за поданням комітету з питань правоохоронної діяльності, а також трьох членів, яких визначає Кабмін.

Нагадуємо:

Зеленський підписав закон “Про Бюро економічної безпеки України” № 1150-ІХ, який Верховна Рада ухвалила 28 січня 2021 року.

Бюро економічної безпеки (БЕБ) запрацює 25 вересня та наступного дня після цього ДФС припинить своє існування.

Президент Володимир Зеленський ввів у дію рішення РНБО щодо визначення членів комісії з проведення конкурсу на посаду Директора Бюро економічної безпеки, серед яких ексміністр економіки Тимофій Милованов.

Бюро економічної безпеки – єдиний орган державної влади, відповідальний за боротьбу з економічними злочинами. Він отримає відповідні повноваження Служби безпеки та Податкової міліції, які будуть переосмислені з тим, щоб це був не стільки силовий, скільки аналітичний орган.

 

Зеркаль стала радницею міністра енергетики

1 червня 2021, УП

Екс-радниця голови правління “Нафтогазу” Олена Зеркаль стала радницею міністра енергетики Германа Галущенка.

Про це повідомляє прес-служба Міненергетики.

1 червня міністр Галущенко та єврокомісар Кадрі Сімсон обговорили виконання плану реалізації Меморандуму про взаєморозуміння щодо стратегічного енергетичного партнерства між Україною та ЄС та Угоди про асоціацію.

“Сторони приділили увагу питанню газопроводу “Північний потік-2”. Єврокомісар Кадрі Сімсон підтвердила, що позиція європейської сторони є незмінною в цьому питанні: “Північний потік-2″ не виконує функцію диверсифікації постачання газу, ЄС не підтримує реалізацію цього проєкту”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що з української сторони у зустрічі також взяли участь заступник міністра енергетики з питань європейської інтеграції Ярослав Демченков, радник міністра Олена Зеркаль.

Нагадуємо:

Радник голови правління “Нафтогазу” Лана (Олена) Зеркаль покинула компанію після звільнення Андрія Коболєва і призначення головою компанії Юрія Вітренка.

Раніше Кабінет міністрів звільнив Андрія Коболєва з посади голови правління НАК “Нафтогаз України” і призначив Юрія Вітренка головою правління “Нафтогазу”.

 

Зеркаль розповіла про можливого посла України в ЄС і затримку з його призначенням

1 червня 2021, УП

Колишня заступниця міністра закордонних справ України з питань європейської інтеграції Олена Зеркаль розповіла, що ймовірним послом України в ЄС може стати експосол у Нідерландах Всеволод Ченцов, однак указ про його призначення затримується.

Про це Зеркаль розповіла у відеоінтерв’ю “Європейській правді”.

“Дуже шкода, що у нас ще немає посла в Європейському Союзі. Ми всі сподівалися, що Всеволод Ченцов стане послом в Європейському Союзі і зможе балансувати якось цей напрямок, але наразі вже два місяці як затримка указу (про призначення – Ред.) незважаючи на наявність агреману”, – зазначила колишня заступниця глави МЗС.

Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський звільнив голову представництва України при Європейському Союзі Миколу  Точицького 6 квітня. Точицький займав посаду голови представництва у ЄС із 2016 року, поєднуючи її із посадою посла у Бельгії та Люксембурзі.

Того ж дня Зеленський звільнив посла у Нідерландах Всеволода Ченцова. Він був призначений послом в Нідерландах у березні 2017 року.

Дивіться повне відеоінтерв’ю Олени Зеркаль на YouTube-каналі “Європейської правди”: Зеркаль про США, газ, російські гроші, Північний потік-2 та українську владу.

 

Держбюджет зведено з дефіцитом у 32,5 мільярда від початку року

1 червня 2021, УП

Від початку року, протягом січня-травня, розпис держбюджету перевиконано на 4,5%, або на 18,3 млрд грн, із надходженнями обсягом 421 млрд грн – у травні з них надійшло 107,2 млрд грн.

Про це повідомляє Мінфін з посиланням на дані Держказначейства.

У травні план держбюджету перевиконали на 2,7%, або на 2,8 млрд грн, надходження становили 107,2 млрд грн.

Держподаткова перевиконала розпис 5 місяців на 6,3% та зібрала 240,2 млрд грн. Держмитслужба зібрала 143,3 млрд грн – на 3,8% понад плану.

У травні українці сплатили 75 млрд грн податків, що на 4,8% перевищує план. Найбільше сплачено податку на прибуток (29,8 млрд грн), податку на додану вартість (10,7 млрд грн) та податку на доходи фізосіб та військового збору (10,2 млрд грн).

Надходження до загального фонду держбюджету митних платежів становили 29,5 млрд грн, або 100,3% від розпису квітня (+0,1 млрд грн). З них 27,3 млрд грн надійшло у вигляді податку на додану вартість, 2 млрд грн – ввізного мита.

Також українці сплатили 132,8 млрд грн єдиного соцвнеску протягом січня-травня 2021 року, що на 4,7 млрд грн перевищило план. У травні було сплачено 26,3 млрд грн.

За видатками, натомість, план не виконується – вони становлять 454,7 млрд грн або 92,6% розпису за 5 місяців. У Мінфіні зазначили, що фінансування соцвидатків, видатків на оборону, обслуговування боргу та субвенції/дотації місцевим бюджетам здійснювалось повністю.

Бюджет зведено з дефіцитом у розмірі 32,5 млрд грн, зокрема за загальним фондом – у сумі 31,3 млрд грн, при розписі загального фонду звітного періоду у сумі 86,5 млрд гривень.

Державні запозичення до загального фонду за січень-травень становили 192,5 млрд грн, або 73,4% від запланованих на цей період. Від держоблігацій на фінансування бюджету залучено 156 млрд грн, зокрема в іноземній валюті 40 млрд грн ($1 млрд та €349,2 млн).

Із зовнішніх джерел залучено 36,5 млрд грн, зокрема 34,7 млрд грн від 8-річних ОЗДП під 6,875% річних, 1,7 млрд грн позик від Міжнародного банку реконструкції та розвитку у рамках 4 проєктів.

Крім того, платежі з погашення державного боргу за цей період становили 170,5 млрд грн (98,0% плану), платежі з обслуговування – 64,4 млрд грн (99,4% плану). 31 травня Україна також здійснила першу виплату за державними деривативами у сумі $40,8 млн.

Нагадуємо:

У квітні 2021 року до загального фонду державного бюджету надійшло 94,1 млрд грн, що на 3 млрд грн менше за розпис – таким чином держбюджет у цей місяць виконано на 96,9% від плану.

 

Мінфін продав держоблігацій на 15,9 мільярда

1 червня 2021, УП

На аукціоні з продажу облігацій внутрішньої держпозики до держбюджету залучили 15,86 млрд грн, дохідність паперів впала або залишилась незмінною.

Про це йдеться у даних Міністерства фінансів.

1 червня було запропоновано п‘ять випусків цінних паперів в національній валюті і два  – в іноземній.

Строк обігу та ставки гривневих ОВДП, яких залучили на 6,012 млрд грн, були наступними:

3 місяці за ставкою 8,42% (- 6 бп)

1 рік за ставкою 11,2%

1,5 роки за ставкою 11,3%

2 роки за ставкою 12,04% (- 1 бп)

3 роки за ставкою 12,3%.

Однорічні доларові папери пропонували з дохідністю 3,7%, дворічні – 3,9%. Їх продали на 359 млн доларів.

Нагадуємо:

На аукціоні з продажу облігацій внутрішньої держпозики 25 травня Міністерство фінансів залучило до бюджету 5,961 млрд грн.

Міністерство фінансів суттєво підвищило ставки розміщення облігацій внутрішньої державної позики на перших аукціонах після підвищення Національним банком облікової ставки з 6,5% до 7,5%.

Правління Національного банку ухвалило рішення підвищити облікову ставку до 7,5%річних.

 

В Україні заборонять продавати пластикові пакети – Верховна Рада ухвалила закон

1 червня 2021, УП

На засіданні 1 червня Верховна Рада ухвалила у другому читанні та у цілому законопроєкт, яким забороняється розповсюджувати пластикові пакети крім біорозкладних у магазинах та закладах харчування – у компаній є 9 місяців на адаптацію.

Про це відомо з трансляції засідання парламентарів.

Законопроєкт №2051-1 підтримали 297 нардепів.

Так, закон спрямований на зменшення обсягу використання в Україні пластикових пакетів, обмеження їх розповсюдження з метою поліпшення стану довкілля та благоустрою територій.

Він забороняє розповсюдження в об’єктах роздрібної торгівлі, громадського харчування та надання послуг надтонких пластикових пакетів, тонких пластикових пакетів та оксорозкладних пластикових пакетів.

Ця заборона не поширюється на біорозкладні пластикові пакети, а до 2023 року також і на надтонкі пластикові пакети товщиною до 15 мікрон, що призначені для пакування свіжої риби, м’яса, сипучих продуктів, льоду.

Також, заборонять використовувати маркування “біо”, “біопакет” та “біорозкладний”, якщо пакети не мають здатності до біорозкладання згідно європейських норм. Крім того, заборонять схиляти споживачів до купівлі пластикових пакетів.

Строк адаптації – 9 місяців. Протягом цього часу, кажуть автори закону, з’являться альтернативи: паперові пакети, торбинки багаторазового використання.

Оновлено: Після завершення перехідного періоду заборонені пакети не можна буде розповсюджувати, вони підлягатимуть утилізації. За безоплатне розповсюдження пакетів передбачено штраф від 1700 до 3400 грн, за повторне порушення – від 3400 до 8500 грн.

Якщо ж суб’єкт порушить заборону на розповсюдження пакетів, сплатить штраф від 8500 до 17000 грн вперше, а за повторне порушення – від 17000 до 34000 грн.

 

В Офісі президента пояснили, в чому “проблема Кличка”

1 червня 2021, УП

Заступник голови Офісу президента Кирило Тимошенко заявив, що київський міський голова Віталій Кличко не набрав хорошу команду й не вирішує найбільш нагальні питання столиці, тому президент може змінити голову Київської міської держадміністрації.

Джерело: Тимошенко в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”

Пряма мова: “Це конфлікт Кличка фактично з самим собою та з містянами (а не з Офісом президента – ред.).

Інфраструктура не розвивається, крім планів із забудови житла, які були прив’язані до генплану та перевиконуються. Водночас плани з розвитку інфраструктури, розв’язок доріг, метро, мостів тощо не виконуються навіть на 50%”.

Деталі: На думку Тимошенка, “з урахуванням бюджету Києва можна було б прискорити зростання та розвиток інфраструктури”.

“Все, що колись будувалося, як би це дивно не звучало, будувалося за Олександра Попова (голова Київської міськадміністрації з 2010 до 2014 року – ред.). Жодної розв’язки, жодної станції метро”, – заявив представник ОП.

“Наразі ж будуються лише парки, ставляться фонтани, стелиться газон. Це дуже добре, але у Києва є інші проблеми – це трафік, який справді зріс, люди стоять у заторах, метро не розвивається. Так не може бути”, – обурився він.

За словами Тимошенка, “виходи два: або київська влада зрозуміє, що потрібно цим займатися, або…”.

“Мер – це виборна посада, це незаперечний факт, але щодо голови Київської міськадміністрації будуть інші висновки. Але вирішувати це президенту. Є різні варіанти, зокрема, і ухвалення законопроекту “Про столицю”, і правок до чинного закону (…)”, – сказав заступник голови ОП.

При цьому Тимошенко визнав, що на виборах міського голови у Кличка не було реальних конкурентів. “А є альтернатива? Ми намагалися створити йому альтернативу. Напевно, потрібно трохи більше часу”, – зазначив він.

“До нього особисто як до персони та легенди України немає жодних питань. Але якщо ти – мер, ти маєш набрати таку команду, при якій ти будеш справді легендою, тебе любитимуть, знатимуть, поважатимуть і писатимуть про тебе у підручниках історії”, – сказав Тимошенко.

“А якщо ти не можеш набрати хорошу команду, на жаль, виходить, це проблема самого Кличка”, – заявив заступник Андрія Єрмака.

Нагадаємо: Віталій Кличко поєднує посади голови Київради та голови Київської міської державної адміністрації. Восени 2020 року його повторно переобрали київським міським головою.

Однак навесні 2021 року знову загострився конфлікт між ним та Офісом президента. Команда Володимира Зеленського з 2019 року вдається до спроб замінити Кличка на посаді голови КМДА.

 

Ужгородський замок першим серед музеїв в Україні створив акаунт у TikTok

Закарпатський обласний краєзнавчий музей став першим серед українських музеїв, який має власний обліковий запис у молодіжній соцмережі TikTok.

Про це повідомляється у Фейсбуці Ужгородського замку – Закарпатського обласного краєзнавчого музею імені Тиводара Легоцького.

Як зазначають у музеї, соціальна мережа TikTok зараз є найбільш популярною і швидкозростаючою у світі. Тому мета створення акаунту музею в TikTok – залучення молоді, яка не користується такими соціальними мережами, як Фейсбук та Інстаграм, до пізнання історії краю.

“Ми будемо публікувати навчальні відео, що викликатимуть інтерес до нашого музею та Ужгородського замку”, – йдеться в повідомленні.

Акаунт Ужгородського замку в соцмережі доступний за посиланням, сторінка називається uzhhorodcastle.

@uzhhorodcastle

Марія Терезія – Анімований портрет ##uzhhorod ##uzhhorodcastle ##museum ##ужгород ##ужгородськийзамок ##музей ##краєзнавчиймузей ##uzhhorod_ukraine ##ungvar

♬ оригінальний звук – Uzhhorod Castle

Наразі в Ужгородському замку встигли поділитися із користувачами лише одним відео — це анімований портрет, що розмовляє, імператриці Марії-Терезії, засновниці династії Габсбургів, яка 40 років керувала Австро-Угорською імперією та мала неофіційне звання “Теща Європи”. Саме Марія-Терезія подарувала Ужгородський замок Мукачівській греко-католицькій єпархії, яку на той час очолював єпископ Бачинський.

 

Децентралізація: Рада підтримала законопроект про регіональну політику

1 червня. УНН. Верховна Рада на пленарному засіданні у вівторок ухвалила в першому читанні проект закону № 5323 про внесення змін до Закону України “Про засади державної регіональної політики”. Рішення підтримало 247 нардепів, передає кореспондент УНН.

Цитата:

“Нова система адмінтерустрою є дуже важливим кроком для планування та реалізації оновленої державної регіональної політики. Проектом закону передбачене комплексне удосконалення механізмів реалізації державної регіональної політики, зміна правових, організаційних, фінансових та інших механізмів реалізації проектів у регіонах”, – сказав заступник міністра розвитку громад та територій Іван Лукерія, представляючи законопроект в парламенті.

Деталі

Зокрема, з його слів, законопроект спрямований на вирішення декількох ключових проблем.

“Перше – на сьогодні в Україні відсутня єдина система стратегічного планування, а стратегічні документи громад базового рівня не узгоджуються між собою. Тому законопрооектом пропонується запровадити трирівневу систему стратегічного планування на рівні держави, регіону і кожної громади”, – зазначив заступник міністра.

Друга проблема, з його слів – це суттєві диспропорції у розвитку регіонів.

“Тому, відповідним законопроектом пропонується розробка регіональних програм та підтримка територій, які мають однакові соціально-економічні показники”, – повідомив Лукерія.

Також пропонується створення єдиної інформаційної системи моніторингу розвитку громад, додав він.

Що було раніше

Президент України Володимир Зеленський на початку року наголосив, що народні депутати повинні поточного року ухвалити зміни до Конституції України щодо відносин між центральними та місцевими органами влади.

Нагадаємо, Верховна Рада та уряд ухвалили всі законодавчі та підзаконні акти щодо зміни адміністративно-територіального устрою в країні, проте в областях виникають труднощі з передачею майна.

Голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою профільного парламентського комітету, народний депутат від “Слуги народу” Віталій Безгін все ж вважає, що провести всі процедури встигнуть раніше визначеного законодавством терміну — до 1 липня 2021 року.

 

Венедіктова поки не готова прогнозувати, коли оберуть керівництво САП

Генеральний прокурор не береться прогнозувати, чи вдасться конкурсній комісії у червні завершити конкурс з обрання керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Про це Ірина Венедіктова сказала, відповідаючи на запитання кореспондента Укрінформу.

За словами генпрокурора, вона сподівалася, що оголосить переможця конкурсу на керівника САП ще на пресконференції 9 грудня – у День боротьби з корупцією. Але все склалося не так, як вона прогнозувала.

Говорячи про конкурс, Венедіктова зауважила, що Офіс генпрокурора модерує цей процес, але не може впливати на комісію.

«Учора комісія достатньо щільно пройшлася по наших кандидатах по доброчесності… Позиція прокурора САП найголовніша у правоохоронній системі. Навіть не генерального прокурора, а очільника САП. Це буде найвпливовіша людина, яка, я сподіваюся, дасть нам результат боротьби з корупцією», – зазначила генпрокурор.

Венедіктова додала, що вона дуже чекає на очільника САП, бо знає, що треба зробити, – і там, де зможе допомогти, вона це зробить.

Як повідомляв Укрінформ, заступник генерального прокурора – керівник САП Назар Холодницький оголосив про свою відставку 21 серпня 2020 року. Конкурс із обрання очільника САП стартував 25 січня.

15 лютого закінчився прийом документів від претендентів на три посади: заступника генпрокурора – керівника САП, заступника керівника САП і начальника п’ятого відділу управління процесуального керівництва підтримки державного обвинувачення та представництва у суді САП.

Станом на 18 березня у конкурсі на керівні посади у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (САП) залишалися 37 кандидатів. Серед них – в.о. керівника САП Максим Грищук, прокурори САП Роман Симків і Тарас Щербай, керівник підрозділу детективів НАБУ Олена Кролевецька, очільник правового парламентського комітету Андрій Костін.

 

Рада ухвалила закон про викривачів корупції з правками Президента

Верховна Рада ухвалила в цілому з пропозиціями Президента закон «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо упорядкування окремих питань захисту викривачів».

Рішення підтримав 281 народний депутат, передає кореспондент Укрінформу.

Згідно з пропозиціями Президента, було узгоджено між собою положення редакцій абзацу 21 і 23 частини першої статті 1 та частини першої статті 531 закону «Про запобігання корупції». Володимир Зеленський у своїх пропозиціях вказував, що статті містили різні підходи до створення та функціонування регулярних каналів повідомлення інформації про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень закону «Про запобігання корупції».

Врахувавши пропозиції Президента, депутати визначили цілі обробки даних про викривачів, врегулювали питання обсягу даних, які вноситимуться до Єдиного порталу повідомлень викривачів, порядок захисту таких даних, випадки, підстави та коло осіб, яким надаватиметься доступ до цих даних, відповідальність за незаконне їх використання чи розголошення.

У законі також узгодили питання умови виплати винагороди викривачу.

Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада ухвалила закон «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо упорядкування окремих питань захисту викривачів» (3450) у другому читанні 4 лютого. 4 березня Президент повернув документ зі своїми пропозиціями.

 

Суд залишив Антоненка під цілодобовим домашнім арештом

Шевченківський районний суд Києва залишив обвинуваченого у справі щодо вбивства журналіста Павла Шеремета Андрія Антоненка під цілодобовим домашнім арештом.

Про це оголосила головуюча суддя Оксана Голуб, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Суд ухвалив: клопотання захисника Кругового про зміну запобіжного заходу Антоненку залишити без задоволення. Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає», – поінформувала Голуб.

Захист Антоненка просив змінити йому запобіжний захід з цілодобового домашнього арешту на особисте зобов’язання.

Сам Антоненко просив задовольнити клопотання його адвокатів. Він пояснив, що поки перебував під вартою, його дружина втратила роботу, утримування дітей «зараз у нас виходить не кращим чином». Антоненко просив змінити йому запобіжний захід, щоб він міг відвідувати службу.

Прокурор заперечив щодо задоволення цього клопотання.

Суд залишив це клопотання захисту Антоненка без задоволення.

Також під час засідання було досліджено матеріали, раніше надані прокурором, серед яких – протокол огляду речей і документів, зокрема, фото однієї з обвинувачених у цій справі, Яни Дугарь, доручення щодо проведення слідчих дій, зокрема, щодо допитів низки осіб, документи, що містять інформацію про майновий стан і доходи обвинувачених.

Розгляд справи відкладено на 13:00 8 червня.

Як повідомляв Укрінформ, журналіст Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року в Києві у результаті вибуху автомобіля.

12 грудня 2019 року міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявив про затримання та оголошення підозр лікарю і волонтеру Юлії Кузьменко, медсестрі парашутно-десантного батальйону Яні Дугарь і ветерану АТО Андрію Антоненку.

У вересні 2020 року обвинувальний акт щодо них направили до суду.

4 січня було оприлюднено аудіозаписи, на яких нібито посадові особи КДБ Білорусі обговорюють усунення політичних опонентів, зокрема, Шеремета. Ексспівробітник білоруського загону спецпризначення Ігор Макар, який передав українській поліції аудіозаписи, 19 січня дав свідчення в Києві у справі про вбивство Шеремета.

30 квітня 2021 року Шевченківський райсуд Києва змінив запобіжний захід для обвинувачуваного у справі щодо вбивства журналіста Павла Шеремета Андрія Антоненка з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.

 

На Закарпатті незаконним видобутком андезиту завдали збитків на майже 39 мільйонів

На Закарпатті поліцейські повідомили про підозру голові правління товариства за незаконний видобуток андезиту, чим державі було завдано майже 39 млн грн збитків.

Про це у Фейсбуці інформує Департамент стратегічних розслідувань НПУ, передає Укрінформ.

«Як встановили оперативники управління стратегічних розслідувань в Закарпатській області Нацполіції, організував незаконний бізнес керівник товариства, діяльність якого пов’язана з проведенням спеціалізованих будівельних робіт водних мереж. Фігурант без жодних дозволів налагодив видобуток каміння андезит в урочищі Шитів Потік», – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що корисні копалини вивозила техніка без жодних розпізнавальних та номерних знаків.

«Відповідно до висновків експертів, сума завданих діями підприємця збитків державі становить майже 39 млн грн», – поінформували правоохоронці.

Тож на підставі отриманих доказів слідчі повідомили керівникові товариства про підозру за ч. 2 ст. 240 (Порушення правил охорони або використання надр) ККУ. З метою відшкодування завданих збитків вирішується питання щодо накладення арешту на майно товариства.

Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснює Закарпатська обласна прокуратура.

 

СБУ викрила на корупції посадовця філії “Нафтогазу”

1 червня 2021, УП

Служба безпеки України викрила на корупції керівництво однієї з філій НАК “Нафтогаз України” на Львівщині.

Про це повідомляє прес-служба СБУ.

“За даними досудового слідства, посадова особа філії “Новояворівські електромережі”, управління якою здійснює ТОВ “Нафтогаз Тепло”, налагодила масштабну схему отримання хабарів.

Зокрема, за 1,4 млн грн посадовець “гарантував” не створювати штучних перешкод у підключенні житлового будинку до електромереж. Він також обіцяв сприяння у стабільному забезпеченні споживачів електроенергією”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що чиновника затримали згідно зі ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України під час отримання авансу в 1 млн грн.

“Затриманому готується повідомлення про підозру у вчиненні злочину за ч. 4 ст. 368-3 (підкуп службової особи юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми) Кримінального кодексу України.

Тривають слідчі дії. Перевіряється інформація щодо інших фактів отримання хабарів та можливої причетності до корупційної схеми”, – додали у відомстві.

Економічна правда

 

Вибухи боєприпасів у Балаклії: судитимуть колишнього офіцера ЗСУ

1 червня 2021, УП

Скеровано до суду обвинувальний акт стосовно колишнього майора Збройних сил за фактом недбалого ставлення до військової служби в умовах особливого періоду. За версією слідства, його бездіяльність призвела до вибухів боєприпасів і загибелі трьох військових у Балаклії Харківської області.

Джерело: сайт Офісу генпрокурора

Деталі: Під час розслідування встановлено, що командир загону, всупереч вимогам статутів та наказів, перебував у будівлі на адміністративній території військової частини, хоча мав бути присутнім на ділянках підрозділів, які виконують завдання із завантаження вибухонебезпечних елементів зенітно-ракетних комплексів  “Куб”, та керувати діями підлеглих.

Також він мав забезпечити особовий склад транспортними засобами, обладнаними для перевезення небезпечних вантажів, забезпечити захист військовослужбовців і майна, організувати правильну експлуатацію, збереження озброєння та техніки.

Крім того, майор повинен був пояснити підлеглим принципи дії вибухонебезпечних предметів та правила поводження з ними. Також він мав перевірити знання й навички особового складу після проходження навчання з пожежно-технічного мінімуму і забезпечити їх дистанційними засобами з метою транспортування вибухонебезпечних предметів ЗРК “Куб”.

Дослівно: “Таким чином, недбале ставлення командира загону до служби призвело до загибелі трьох військовослужбовців та отримання тілесних ушкоджень різного ступеню тяжкості чотирма військовослужбовцями внаслідок вибухів під час розмінування та завантаження вибухонебезпечних предметів ЗРК ЗМ9 “Куб” на технічній території військової частини в м. Балаклія у листопаді 2019 року”.

Передісторія: У ніч на 23 березня почалися вибухи на складах військової частини А1352, що поблизу міста Балаклія Харківської області. Пожежу гасили декілька днів. Причиною називали диверсію і безпілотник.

Але згодом глава фракції “Слуга народу” Давид Арахамія розповів, що тимчасова слідча комісія Верховної Ради провела власне розслідування щодо інциденту в Балаклії і з’ясувала, що версію з диверсією і безпілотником просто вигадали.

 

Рада запровадила електронну систему досудового розслідування

1 червня 2021, УП

Верховна Рада запровадила в Україні інформаційно-телекомунікаційну систему досудового розслідування.

Джерело: засідання Верховної Ради 1 червня та сайт парламенту 

Деталі: За законопроєкт №5246 про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу у другому читанні та в цілому проголосували 276 народних депутатів.

Закон закріплює у Кримінальному процесуальному кодексі правові основи використання інформаційно-телекомунікаційної системи досудового розслідування в діяльності учасників кримінального провадження: слідчих, прокурорів, суддів.

Автори закону сподіваються, що зберігання матеріалів кримінального провадження в інформаційно-телекомунікаційній системі призведе до зменшення обсягу паперового документообігу в органах досудового розслідування.

Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через 6 місяців із дня його опублікування.

Згідно з документом, інформаційно-телекомунікаційна система досудового розслідування – це система, яка забезпечує створення, збирання, зберігання, пошук, оброблення і передачу матеріалів та інформації (відомостей) у кримінальному провадженні.

Інформаційно-телекомунікаційна система досудового розслідування взаємодіє з Єдиним реєстром досудових розслідувань та системою, яка функціонує в суді, а також може взаємодіяти з іншими інформаційними й інформаційно-телекомунікаційними системами.

Цьому передувало :16 грудня 2020 року Верховна Рада підтримала проєкт закону про поетапне впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС).

 

СБУ затримала ще двох “ворів у законі” з санкційного списку РНБО

1 червня 2021, УП

Працівники СБУ затримали на Львівщині двох “злодіїв у законі”, проти яких раніше Рада національної безпеки та оборони ввела персональні санкції.

Джерело: пресслужба СБУ в коментарі УП, поінформований співрозмовник УП в правоохоронних органах

Дослівно СБУ: “28 травня у Стрию співробітники СБУ, включаючи ЦСО “А”, провели низку спецоперацій.

Наразі тривають слідчі дії, до завершення яких розголошення додаткової інформації не є можливим”.

Деталі: Подробиць СБУ не розкриває, водночас, за даними джерела УП, затримані – громадянин РФ Віктор Панюшин та грузин Реваз Катамадзе. Їх імена є у санкційному списку РНБО щодо “ворів у законі”.

За даними ЗМІ, 62-річний Віктор Панюшин – відомий у кримінальному світі як “Вітя Пан”, перебуває у розшуку Інтерполу.

Катамадзе – 47 років, у злочинному світі його знають як “Магало” або “Резо”.

Передісторія:

14 травня стало відомо, що Рада національної безпеки та оборони запроваджує спеціальні санкції до осіб, які мають статус “вор в законі”. Президент Зеленський уточнив, що санкції вводяться проти 557 ворів у законі, відомих наразі у світі. Більшість із них перебувають зараз не в Україні. За словами Зеленського такий самий пакет санкцій застосовано до 111 іноземців-кримінальних авторитетів.

21 травня Зеленський підписав указ про введення в дію рішення Ради національної безпеки і оборони від 14 травня щодо застосування персональних санкцій проти 674 людей та 138 компаній.

У травні українські правоохоронці затримали кількох кримінальних авторитетів.

 

В ОГП пояснили, що буде із запобіжним заходом Тупицькому

1 червня 2021, УП

Подальшу долю запобіжного заходу ексглаві Конституційного суду Олександру Тупицькому, якого підозрюють у неправдивих свідченнях та підкупі свідка, вирішуватиме Подільський райсуд Києва.

Джерело: прокурор у справі, керівник департаменту з розслідування “справ Майдану” ОГП Олексій Донський у коментарі УП

Деталі: Донський підтвердив, що 25 травня обвинувальний акт відносно Тупицького було скеровано до Подільського суду (там вже навіть відбулося перше підготовче засідання).

Повноваження слідчого судді Печерського райсуду щодо обрання запобіжного заходу вже не чинні, оскільки на стадії судового провадження питання запобіжного заходу вирішує не слідчий суддя, а суддя, який розглядає справу по суті.

У клопотанні про відкликання клопотання про обрання запобіжного заходу Тупицькому прокурори послалися на те, що слідчий суддя Печерського районного суду систематично порушував розумні строки розгляду клопотання про запобіжний захід, не вживав жодних заходів, щоб воно було розглянуто вчасно, а останнє засідання взагалі призначив на 1 червня, достеменно знаючи, що строки слідства завершуються 28 травня.

Пряма мова Донського: “Водночас ми ще на тому тижні внесли клопотання про обрання запобіжного заходу Тупицькому судді Подільського суду, яка розглядає його справу. Наразі клопотання там теж не розглянуто”.

Що було раніше: 1 червня ексглава Конституційного суду Олександр Тупицький нарешті з’явився на засідання Печерського райсуду Києва, але запобіжний захід йому не обирали. До того він кілька разів ігнорував засідання суду, а прокурори клопотали про примусовий привід.

ОГП просить для Тупицького запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 45 тисяч гривень та покладення на обвинуваченого низки зобов’язань.

Передісторія:

Конституційний суд та його судді опинилися в центрі уваги після скандального рішення від 27 жовтня 2020 року щодо неконституційності відкритих електронних декларацій та деяких повноважень Національного агентства з запобігання корупції. (Верховна Рада вже повернула повноваження НАЗК з уточненнями щодо перевірки суддів).

29 грудня 2020 року Зеленський підписав указ про відсторонення голови Конституційного cуду Олександра Тупицького від посади судді КС. Пізніше Зеленський скасував указ про призначення Тупицького на посаду судді КС.

19 січня 2021 року ДБР заявило, що повідомило про підозру у злочинах за ч.2 ст.384, ст.386 ККУ (завідомо неправдиві показання, поєднані зі штучним створенням доказів захисту, підкуп свідка з метою відмови від дачі показань) Тупицькому, хоча сам Тупицький імітував її невручення і відвідував робоче місце.

Тупицького підозрюють у підкупі свідка і введенні в оману суду у справі колишнього голови Вищого господарського суду Віктора Татькова й “Зуєвського енергомеханічного заводу”.

 

60% українців вважають економічну ситуацію в країні поганою – опитування

1 червня 2021, УП

Українці досить скептично оцінюють економічну ситуацію в країні: 60% опитаних оцінюють її як “дуже погану” або “досить погану”.

Про це свідчать результати опитування, яке провела соціологічна служба Центру Разумкова.

При цьому, лише 5% оцінюють економічну ситуацію як “добру” або “дуже добру”, а 32%  як “не погану і не добру”.

“Разом з тим, ці оцінки є дещо кращими, ніж на початку цього року – наприкінці січня-на початку лютого 69% опитаних оцінювали її як “дуже погану” або “досить погану”, 2% ˗ як “добру” або “дуже добру”, 26% ˗ як “не погану і не добру”, – зазначають соціологи.

“Дещо краще оцінюється опитаними рівень добробуту їх родини (36% оцінюють його як “дуже” або “досить” поганий, 48% ˗ як “не поганий і не добрий”, 14% ˗ як “добрий” або “дуже добрий”). Так само, як і оцінка економічної ситуації в країні, оцінка добробуту родини дещо покращилася порівняно з початком року (тоді відповідні показники становили 43%, 46% і 7%)”, – йдеться у повідомленні.

При цьому, опитані українці не надто вірять у швидкі зміни в економічній сфері: лише 12% вважають, що у найближчі 3 місяці економічне становище країни зміниться на краще, 13% сподіваються, що за цей час зміниться на краще рівень добробуту їхньої родини.

“Частіше у найближчі місяці громадяни очікують погіршення ситуації: 22% вважають, що у найближчі 3 місяці економічне становище країни зміниться на гірше, 18% ˗ що за цей час зміниться на гірше рівень добробуту їхньої родини. Однак найбільш поширена думка, що ситуація за 3 місяці істотно не зміниться (відповідно 56% і 57% не очікують змін у цих сферах)”, – свідчать результати опитування.

Водночас очікування змін в короткотерміновій перспективі є менш песимістичними, ніж наприкінці січня-на початку лютого цього року (тоді погіршення економічної ситуації в країні протягом найближчих 3 місяців очікували 32% опитаних, а погіршення добробуту власної родини ˗ 24%).

Ще гіршими були ці показники у грудні минулого року: погіршення економічної ситуації в країні протягом найближчих 3 місяців тоді очікували 41% опитаних, а погіршення добробуту власної родини ˗ 32%.

Дослідження провела соціологічна служба Центру Разумкова з 21 по 26 травня 2021 року методом інтерв’ю “обличчям до обличчя” за місцем проживання респондентів. Опитали 2017 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей за вибіркою, що репрезентує доросле населення за основними соціально-демографічними показниками.

Теоретична похибка вибірки (без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3% з імовірністю 0,95.

 

Луценко втручався у вибори в США і атакував Байдена за вказівкою Порошенка – журналіст

1 червня. УНН. П’ятий президент Петро Порошенко наказав генеральному прокурору Юрію Луценку дискредитувати кандидата в президенти Джозефа Байдена і втручатися в американські вибори. Про це написав блогер Сергій Наумович на своїй сторінці у Facebook, передає УНН із посиланням на “24 канал“.

“Колишній генпрокурор Юрій Луценко (очевидно, за наказом Петра Порошенка) займався активною дискредитацією Джозефа Байдена, коли той балотувався в президенти США у 2020 році, і в цілому активно втручався у вибори. Ця тема зараз виходить на перші шпальти американських ЗМІ”, – зазначив Наумович.

За його словами, наразі ФБР активно розслідують іноземне втручання в ті самі вибори у 2018-2019 рр.

“Луценко був одним з тих, хто привселюдно вихвалявся своєю дружбою з адвокатом Трампа Руді Джуліані й публічно нападав на колишнього посла Штатів в Україні Марі Йованович. Ось тільки чи міг він так діяти без попереднього узгодження позиції зі своїм патроном? Дуже в цьому сумніваюся, адже Петро Олексійович відомий своїм аномальним вождизмом. Можна зробити висновок, що п’ятий президент наказав Юрію Віталійовичу дискредитувати Байдена”, – констатував блогер.

Він пояснив, що Йованович сильно заважала провертати деякі “схеми в масштабах країни”.

“Джуліані пообіцяв прибрати її, але в обмін зажадав інформації для дискредитації Байдена. Загалом, не виключено, що найближчим часом оточення п’ятого президента буде допитано в рамках розслідування ФБР про втручання в американські вибори”, – підкреслив Сергій Наумович.

 

Шкарлет запевняє, що при будівництві президентського університету дерева ВДНГ не постраждають

1 червня 2021, УП

При будівництві президентського Університету інформаційної та кібербезпеки на території державного “Експоцентру України” його інтегрують в нинішню інфраструктуру ВДНГ, вирубки дерев не буде.

Джерело: Шкарлет в рамках спілкування з журналістами під час Всеукраїнського форуму “Україна 30. Освіта і наука” 1 червня

Пряма мова: “Ніякої забудови парку там немає, жодне дерево там не знищується”.

Деталі: Міністр наголосив, що будівлю мають інтегрувати в ту інфраструктуру, яка є на території “Експоцентру”.

Стосовно суми, яка знадобиться на будівництво – близько 7,2 млрд грн, Шкарлет зазначив, що це – економічно обрахована потреба. За його словами, частину цих коштів можуть взяти з державного бюджету окремою програмою, частину може дати бізнес.

Шкарлет пояснив, що концепція президентської ініціативи – створити навчальний заклад рівня Охфорду чи Гарварду в рамках реформування сфери освіти.

Освітній процес у новому закладі планується розпочати 1 жовтня 2023 року.

Що передувало: Володимир Зеленський оголосив про створення Президентського університету, який готуватиме “людей майбутнього”, та підписав відповідний указ.

 

Щодо вчорашнього указу про ”Президентський університет”

Костянтин Матвієнко, політичний експерт

1 червня 2021, 15:57

Знаєте як у XVII сторіччі створювався Київський колегіум – перший виш у Києві, який тепер ми знаємо під іменем університету “Києво-Могилянська Академія”? Спочатку утворилося Богоявленське Братство, куди увійшли київські шляхтичі, міщани, священство, а згодом – увесь Кіш Запорізький на чолі з кошовим отаманом Петром Конашевичем (позивний Сагайдачний). Братство заснувало школу, яка після об’єднання зі школою Києво-Печерського Успенського монастиря і перетворилася на колегіум, що 1658 року став Києво-Могилянською Академією, отримавши рівні права з Ягелонським університетом у Кракові. Це мало не єдиний випадок у Європі, коли виш засновувався “знизу” – громадянами.

Інакшими були витоки київського Університету св. Володимира, що нині є Національним університетом імені Тараса Шевченка. Після придушення польського повстання 1830 – 1831 років. Російський імператор Микола І (позивний Палкін) ліквідував Віленський університет і Кременецький польський ліцей, бо їхні викладачі і студенти були активними учасниками заворушень. Майно цих закладів перевезли до Києва і передали, заснованому імператорським указом у 1834 році, Університету св. Володимира. Новостворений Університет “успадкував” від Кременецького ліцею не лише майно, включно з унікальною бібліотекою короля Станіслава-Августа з 34 378 томів, але і грошові пожертви шляхти на навчання ліцеїстів, кошти, отримані від продажу ліцейських споруд у Кременці, обладнання обсерваторії, навіть рослини з ліцейського ботанічного саду, які пересадили до Києва. Проте головним надбанням університету став викладацький склад – більшість його кафедр очолили викладачі колишнього Кременецького ліцею.

За панування Російської Імперії на землях Речі Посполитої, як і України, можливості отримання вищої освіти, надто для жінок, були вкрай обмеженими. Відповіддю на це поляків стало створення підпільного Летючого університету у Варшаві та околицях. Лекції, доступні слухачам незалежно від гендеру, читали кращі вчені, зокрема викладачі розігнаного Віленського університету. Відбувалося це на конспіративних квартирах. За 20 (!) років існування Університету його випускницями стали не менше 5000 жінок. Найвідомішою серед них є двічі лауреат Нобелівської премії Марія Складовська-Кюрі. Радіоактивний елемент “Полоній” названо нею на честь поневоленої, в той час, росіянами Польщі.

Можна нескінченно переповідати історії успішних вишів, заснованих на різних засадах, різними суб’єктами. Однак для їхньої ефективної роботи, виразним є спільний чинник – наявність мотивованого інтелектуального середовища, що потребує такого закладу, готових до роботи високопрофесійних викладачів і звісно, що студентського загалу.

В Україні, станом на 2019 рік, діяли 282 вищих навчальних заклади, де здобували освіту 1 300 000 студентів.

У цьогорічному світовому рейтингу університетів, де позначено 1452 заклади, українських – 4: Університет ім. Т. Шевченка (Київ), університет ім. В. Каразіна (Харків), університет “Львівська політехніка” (ясно – Львів), університет КПІ (Київ). Максимально високий рейтинг, за спеціальністю інженерія в галузі нафту та газу, показала “Львівська політехніка” – 101 місце.

Щоб виконати учорашній президентський указ про створення президентського університету доведеться не лише обмежити фінансування ряду вже наявних вишів, (що вірогідно давно слід зробити, з огляду на якість викладання та показником отримання роботи їхніми випускниками за набутим фахом), але і забрати цілі науково-викладацькі школи для наповнення змістом, а чи для підвищення престижу нового закладу. Чи реально зробити це, і чи потрібно? Чи не краще підтримати наявні наукові школи, роботи яких мають добру перспективу і можуть бути залученими для розвитку світової науки, де в України подекуди досі зберігаються якісь позиції?

У будь-якому разі, створення університету починається не із земельної ділянки та будівництва на ній, а зі згуртування відповідного наукового середовища. І те неможливо зробити ніяким Указом. Так само, як і конкурувати за українського студента з вишами Польщі, Німеччини, Чехії… Адже молодь залишає Україну не лише тому, що їй нерідко пропонують за кордоном якісніше і безкоштовне навчання, але і кращі життєві перспективи, що ґрунтуються на ліпших за українські суспільно-державних взаєминах.

Наразі, ані Академія Наук, ані окремі визначні українські вчені не наважилися прямо вказати на волюнтаристський та безперспективний підхід у питанні заснування нового університету. Може б президенту було б правильним, перш, ніж підписувати явно сирий Указ, зустрітися з науковцями задля консультацій?

 

“Президентський університет” замість освітніх реформ? 4 застереження

1 червня 2021, УП

Іван Вербицький, директор аналітичного центру Cedos

31 травня Президент Володимир Зеленський підписав указ про створення “Президентського університету”.

За словами міністра освіти і науки Сергія Шкарлета, його будівництво коштуватиме 7,2 мільярда гривень і займе три роки. Комплекс площею 16 гектарів планують збудувати на ВДНГ у Києві.

Повідомляється, що “на території розміщуватимуться 11 кампусів, серед яких п’ять профільних наукових кампусів, адміністративний корпус, апарт-готель для студентів, апарт-готель для педагогів, лікарня, дипломатична служба і корпус з офісами іноземних компаній”.

Маємо декілька застережень щодо цієї ініціативи.

Перше. Створення університетів не належить до повноважень Президента України.

Використання слова “президентський” у назві вказує на ймовірність того, що однією з цілей заснування цього закладу освіти є покращення іміджу його ініціатора Володимира Зеленського.

Це також несе ризик того, що після зміни влади проєкт втратить політичну підтримку, а його потенціал не буде реалізовано – що може призвести до неефективного використання бюджетних грошей. Так, наприклад, сталося з ініційованим Міхеілом Саакашвілі Технологічним університетом у Батумі: для його потреб у 2012 році навіть збудували найвищий у країні хмарочос, однак сам університет так і не запрацював.

Для уникнення подібного сценарію, а також ризику перевищення повноважень рекомендуємо максимально обмежити участь Президента у проєкті й змінити його назву.

Друге. Парк ВДНГ виконує важливі екосистемну та рекреаційну функції, тож нове будівництво на цій території небажане.

Зелені зони є місцем життя багатьох видів рослин і тварин, а також відпочинку для людей, вони виробляють кисень і забезпечують прохолоду під час хвиль тепла.

Збереження таких територій необхідне для адаптації міст до зміни клімату. Нове будівництво у зеленій зоні суперечить ідеям сталості, циркулярної економіки та кліматичної нейтральності.

За словами Володимира Зеленського, новий університет має “готувати людей майбутнього”. На жаль, це не буде можливим, якщо сам заклад освіти суперечитиме прогресивним підходам до міського розвитку, що передбачають максимальне збереження біорізноманіття і відмову від нового будівництва у зелених зонах.

Для зменшення шкоди довкіллю рекомендуємо відмовитися від ідеї будівництва нового університету в парку і розглянути натомість варіанти використання уже наявних приміщень.

Третє. В Україні немає браку в кількості університетів, натомість є брак ресурсів для забезпечення у вже наявних закладах освіти гідних заробітних плат, здійснення наукових розробок, оновлення матеріально-технічної бази.

Відкриття одного сучасного університету не може вирішити системних і структурних проблем української системи освіти. Водночас існує ризик, що це лише відверне від них увагу.

На тлі занепокоєння освітніх та експертних середовищ щодо можливого згортання розпочатих раніше реформ надзвичайно важливим є продовження “Нової української школи”, збереження Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, розподіл фінансування університетів за результатами діяльності, Зовнішнє незалежне оцінювання, а також протидія академічній недоброчесноті.

Значним ризиком є переспрямування бюджетних і донорських коштів на створення і розвиток “елітного” Президентського університету замість підвищення якості освіти, покращення матеріально-технічної бази і умов праці в інших закладах освіти.

З огляду на це, рекомендуємо в першу чергу зосередитися на продовженні розпочатих реформ, а також розвитку якості освіти у вже наявних закладах замість пріоритизації відкриття нового університету.

Четверте. Створення нового університету не передбачене наявними стратегіями розвитку освіти в Україні.

Ідеї Президентського університету немає навіть у проєкті Стратегії розвитку вищої освіти на 2021-2031 роки, розробленій вже під керівництвом Сергія Шкарлета на виконання Указу Президента минулого року.

Ідея будівництва університету була презентована як план, рішення про реалізацію якого уже прийняте – без публічних громадських та експертних обговорень.

Відсутня також інформація про проведення незалежних досліджень, які б аналізували можливі альтернативи створення Президентського університету (наприклад, розвиток вже наявних закладів чи центрів при них) і обґрунтовували необхідність обраного варіанту.

Після 2014 року держава проводила політику зменшення кількості закладів вищої освіти і концентрації студентства та ресурсів у тих університетах, які можуть забезпечити кращу якість освіти. Наприклад, одним з кроків на цьому шляху стало приєднання Національної академії державного управління при Президентові України (НАДУ) і її філій до 5 інших університетів.

Раніше саме НАДУ, завданням якого є підготовка і підвищення кваліфікації державних службовців, був “президентським” університетом, підпорядкованим Державному управлінню справами.

Хоча новий університет і має принципово інший профіль, ніж у НАДУ, його створення піднімає питання про наявність системного бачення державної політики у сфері вищої освіти.

Швидкі рішення з “вау-ефектом” можуть мати ризики щодо їхньої сталості. Для уникнення цих ризиків рекомендуємо відмовитися від швидкого втілення запропонованого проєкту, провести натомість повноцінні громадські та експертні обговорення і створювати новий університет виключно у разі, якщо його необхідність буде доведена незалежними дослідженнями та передбачена довгостроковими державними програмами та стратегіями.

Пріоритетом державної політики має стати підвищення якості і розширення доступу до освіти для всіх: розвиток всієї системи освіти, а не створення одного університету.

Іван Вербицький

 

Як Білорусь радикалізувалася щодо України

01.06.2021 16:13 Укрінформ

У російських гібридних військах поповнення: пропаганда й дезінформація про Україну тепер литимуться і з півночі

До літа 2021 року Білорусь могла вважатися якщо не союзником України в протистоянні з Росією, то принаймні нейтральною буферною зоною. На офіційному рівні північний сусід займав позицію, яку можна схарактеризувати як «безсторонню». Розвиток інциденту із захопленням білоруського журналіста Романа Протасевича, який світова спільнота оцінила як акт авіаційного тероризму, остаточно підтверджує, що Білорусь обрала сторону в російсько-українській війні.

«РОБОЧЕ КУПАННЯ»

Олександр Лукашенко й Володимир Путін зустрілися минулої п’ятниці в Сочі, розмовляли до самої ночі. На фото й відео їх було троє – Путін, Лукашенко та його молодший син. Це вже третя зустріч політиків з початку року. Велика частина бесіди була закритою, жодна зі сторін не розкриває деталей. На камери Лукашенко скаржився на Захід, який «замочив» білоруську авіакомпанію «Бєлавіа» після інциденту з перехопленням літака європейської компанії, і пообіцяв показати Путіну документи з чорного кейса: «Щоб ви зрозуміли, що відбувається. Йде спроба розгойдати ситуацію до рівня серпня минулого року (коли після виборів у Білорусі почалися масові протести – ред.)». Що саме було в кейсі, невідомо досі.

Путін говорив про те, що «море стає все тепліше й тепліше», що, на його думку, «сприятиме досягненню цілей нашої сьогоднішньої зустрічі». Про які саме цілі йдеться, він не уточнив. «Ми з вами займаємося питаннями будівництва Союзної держави, ми робимо це, як і домовлялися, виходячи з того, щоб забезпечити інтереси як Білорусі, так і Росії. Рухаємося в цьому напрямку впевнено», – сказав російський президент.

Як написало американське видання Wall Street Journal, ізоляція, в якій опинився Лукашенко через інцидент з літаком, штовхає його ще ближче до Путіна, а Кремлю дає шанс нарешті домогтися від Мінська давно очікуваної «глибшої інтеграції». За словами видання, це стало ще очевиднішим після того, як Путін висловив підтримку своєму білоруському колезі на переговорах у Сочі – у той час, коли від того відвернулася майже решта всього світу.

Telegram-канал «Пул первого», який веде Наталя Ейсмонт, прессекретар Лукашенка, назвав цю зустріч «робочим купанням». Увагу журналістів привернув той факт, що Путін покликав Лукашенка викупатися, а сам із ним не пішов. У Кремлі відповіли, що не знають причини, чому так сталося, тому що це «особистий простір президента».

Путін рекламував відпочинок на Чорному морі для білорусів, вони домовилися про відкриття нових рейсів «Бєлавіа» у російські міста. Можна припустити, що звучала пропозиція щодо створення прямого транспортного сполучення з окупованим Кримом. Але, як зазначив генеральний директор авіакомпанії «Бєлавіа» Ігор Чергінець в ефірі російського YouTube-каналу «Соловйов Live», компанія не буде направляти літаки в Крим, поки не буде «політичного визнання Криму як російської держави». Можливо, саме через відсутність політичного визнання Лукашенко купався на самоті, а також поїхав від Путіна раніше, ніж планував (він розраховував залишитися на обидва вихідних дні), хоча повіз додому пів мільярда доларів чергового траншу. Досі Лукашенко офіційно не визнавав Крим російським, але уточнював, що де-факто півострів знаходиться під контролем Кремля, а Україна нібито сама винна в тому, що Росія його захопила.

Оглядачі вважають, що подальший розвиток подій має стати більш зрозумілим після зустрічі Путіна з американським президентом Джо Байденом у червні. Вочевидь, Лукашенку не дуже подобається, що на цій зустрічі збираються обговорити ситуацію в Білорусі без нього – напередодні візиту до Путіна він роздратовано говорив про неї: «Публічно хочу запросити: якщо вони хочуть обговорити проблеми Білорусі, нехай приїжджають до нас. Я зустріну їх гідно обох, обговоримо всі проблеми». І додав, що минулого разу, коли Путін з Байденом говорили про Білорусь, російський президент потім дзвонив і нібито вибачався за те, що «без дозволу обговорював Білорусь».

Роль «васала» некомфортна для Лукашенка. Йому хотілося б бути куди більшим гравцем. Ці амбіції залишаються єдиним фактором, який не дозволяє йому повністю «здати» Білорусь. Але це не робить його ані союзником України, ані нейтральною стороною.

АЛЬЯНС КДБ І «ЛНР»

Терористичне угрупування «ЛНР» та білоруський КДБ майже водночас виступили із заявами щодо Романа Протасевича, оголосивши його військовим злочинцем.

Заява Івана Тертеля, голови білоруського КДБ, фактично визначає оборону України від російської агресії як злочин: «Незаперечно, що ця особа (Протасевич) повною мірою відповідає визначенню терориста, бойовика-найманця, учасника кривавих подій, пов’язаних з безчинствами й загибеллю мирного населення на південному сході України», – заявив Тертель 26 травня.

Ідеться про нібито участь Протасевича у війні на Донбасі на українському боці протягом 2014-2015 років у якості добровольця, яку приписують йому білоруська й російська пропаганда. Фактичних доказів участі Протасевича, якому на той момент було 19 років, у бойових діях не існує. З його слів, а також із кількох інших джерел відомо, що в зоні АТО він працював фотокореспондентом. Ба більше, про його перебування там, як нам відомо з власних джерел, білоруські силовики знали давно. Після повернення Протасевича до Білорусі з Донбасу проти нього порушували кримінальну справу, проводився обшук і допити. Однак справу невдовзі було закрито. Протасевич продовжував жити й працювати в Білорусі без будь-яких негативних наслідків.

Оголошуючи тепер Протасевича «бойовиком», «терористом» та вбивцею мирних громадян, білоруська влада намагається відвернути увагу від власного злочину – захоплення європейського пасажирського літака. Але разом із тим офіційна Білорусь відмовляється від нейтрального статусу відносно російсько-українського конфлікту, цілком переймаючи російський наратив його опису. Абстрактні «криваві події», що призвели до «безчинств» та «загибелі мирного населення», вочевидь, перекладають вину на Україну, підміняють поняття, видаючи оборону за агресію. Це радикальна зміна політики з боку Білорусі, що створює додаткові загрози для України та робить наші північні кордони уразливими. Виступивши тандемом з «ЛНР», Білорусь переводить себе в розряд третьої «народної республіки».

ВИДИМІСТЬ НЕЙТРАЛЬНОГО СТАВЛЕННЯ

Формально Лукашенко не визнавав російської окупації Криму як нібито легітимного приєднання. Незадовго до виборів 9 серпня минулого року в інтерв’ю Гордону Лукашенко стверджував, що не віддав би Крим, втопивши в крові будь-які спроби відірвати шматок території. Раніше, на інавгурації Петра Порошенка в червні 2014 року він заявляв, що «бандитів, які воюють проти українців, треба знищувати». А в 2015 році сказав про «русский мир», що це – «пропагандистська дурниця». Такого кшталту висловлювання широко цитувалися й знаходили відгук в українському суспільстві.

Крім того, якщо проаналізувати контент державних білоруських ЗМІ до літа 2020 року, видно, що вони або замовчували конфлікт в Україні, або коментували його небагатослівно й стримано в порівнянні з російською пропагандою. Без «фашистів-бандерівців». (Втім, російській пропаганді в Білорусі не чинили жодних перепон, і для багатьох білорусів, хто цікавився тим, що відбувається в Україні, вона ставала основним джерелом інформації).

Випадки переслідування білоруських добровольців, які воювали на боці України, були поодинокими, вони вдало маскувалися під звичайне кримінальне переслідування без політичної мотивації. Коли в Білорусі ввели норму переслідування за «найманство», причому під цей термін потрапила будь-яка участь у збройних конфліктах за межами країни, безвідносно до мотивації, білоруські силовики публічно заявляли, що однаково будуть ставитися до учасників конфліктів, на чиєму б боці ті не воювали. Реальність була інакшою, але в цілому білоруській владі вдавалося зберігати видимість нейтрального ставлення. Все це, а також затягування питань інтеграції з Росією з боку Лукашенка, що супроводжувалося регулярними конфліктами, сприймалося з України, як його своєрідне «протистояння» путінським намірам приєднати Білорусь.

Проте це не заважало білоруським спецслужбам ділитись даними з російськими, а військовим – проводити спільні навчання.

ГРА В «ЦАРЯ ГОРИ»

Насправді ж у 1994 році Лукашенко прийшов до влади під гаслами щільної інтеграції з Росією. Політичною силою, яка першою зробила на нього ставку, була партія Слов’янський собор «Біла Русь» (часто представлялася скорочено: СС «Біла Русь»), що виступала під імперським чорно-жовтим прапором за «відтворення Російської держави в природних історичних кордонах» і злиття «білорусів, великоросів і малоросів». Бойовим крилом цієї партії був рух РНЄ, дружини якого в кінці дев’яностих патрулювали білоруські вулиці спільно з міліцією. Курував ці організації полковник Володимир Заметалін, уродженець російської Тули, який закінчив Донецьке вище військово-політичне училище, служив політруком у Німеччині, на Далекому Сході, а потім став головним ідеологом режиму Лукашенка. Відвертий білорусофоб, він був головним двигуном референдуму 1995 року, коли був схвалений курс на інтеграцію з Росією, російській мові надано статус другої державної, біло-червоно-білий прапор і герб «Погоня» в якості офіційної державної символіки замінені на прапор і герб за радянським зразком. Колишні символи були зганьблені, розірвані й потім продані за 10 доларів за шматок у ході прямої телевізійної трансляції.

Лукашенко активно просував і поглиблював інтеграцію аж до приходу до влади Путіна. У 1995 році він заявляв: «На Білорусь дивляться як на рятівника слов’янської цивілізації, і ми повинні цю цивілізацію врятувати». В 1999 році вже було створено формально єдину державу – Союзну державу Росії і Білорусі. У тому ж році, вже в якості голови Вищої Ради цієї держави, Лукашенко полетів у Белград, де виступив з сенсаційною політичною ініціативою – про приєднання Югославії до Союзу. Офіційна білоруська пропаганда критикувала вище російське керівництво за слабкість, а Лукашенка представляла як рішучого політика світового рівня.

Як писав шведсько-американський історик Пер Андерс Рудлінг: «З початку своєї політичної кар’єри Лукашенко потурав «червоно-коричневим». У свою чергу учасники цього руху підтримували плани Лукашенка зі створення союзу з Росією, націленого на реставрацію в тій чи іншій формі СРСР».

Проте після зміни влади в Росії різко змінився політичний розклад: «Прихід до влади Володимира Путіна став поворотним пунктом у білорусько-російських відносинах. В особі Путіна Лукашенко знайшов суперника за місце лідера інтеграційних процесів. Путін не тільки вкрав у Лукашенка його політичну платформу. Він, вочевидь, перевершив білоруського лідера в його ентузіазмі на шляху реінтеграції. План Путіна мав ліквідувати політичний порядок Лукашенка й усунути його як політичного суперника».

Інтеграційний ентузіазм Лукашенка різко став згасати. Він почав приміряти на себе образ захисника незалежності, культивувати імідж «народного президента» та ворога прикремлівських олігархів.

Таким чином, протистояння Лукашенка інтеграції з Росією й захист суверенітету Білорусі, його боротьба з Путіним – були не боротьбою за справжню незалежність, а боротьбою за місце в ієрархії, грою в «царя гори».

«УКРАЇНЦІ, ПОВЕРТАЙТЕСЬ ДО СІМ’Ї»

Після літа 2020 року все знову різко змінилося. Але ми побачили не якогось нового Лукашенка, а Лукашенка первісного – такого, яким він був у дев’яностих. Він заговорив про Білорусь, як про «кривавий обрубок великої імперії», «форпост Нової Євразії» тощо. І про один окоп, в якому він з Путіним «пліч-о-пліч» буде відстрілюватися від усіх зовнішніх ворогів. Різко змінилося й ставлення до подій в Україні у виконанні державної пропаганди. З дев’яностих у двадцяті був перекинутий місток: ключовою фігурою нинішньої пропаганди став Григорій Азарьонок, спадковий пропагандист «русского мира», син Юрія Азарьонка, одного з засновників вище згаданої партії СС «Біла Русь». Шанувальник російських царів, чорносотенців, НКВД і СМЕРШ.

Крім прямих закликів до жорстокої розправи над учасниками протестів і взагалі «ворогами народу» (їхні фото він демонстрував на тлі петлі), до його появи на білоруському телебаченні, такої антиукраїнської пропаганди там не дозволяли: «країна жебраків і вимираючого народу», «піратський бандеростан», де «дітей товарними масштабами продають на органи, а дівчат поставляють в європейські борделі мало не офіційно». Зеленський – «новий гауляйтер», «клеврет Байдена» і вбивця дітей. Західний світ – «бестіарій збоченців і дегенератів», від якого потрібно відгородитися «залізною завісою».

Саме Азарьонок першим звів наклеп на Протасевича ще восени минулого року. Вигадана ним біографія, згідно з якою Протасевич перебував у зоні АТО не журналістом, а бійцем тоді ще батальйону «Азов», де нібито навіть «дослужився до заступника командира зв’язку другої ударно-штурмової роти», лягла в основу фейків, які згодом поширювалися російськими пропагандистами, фабриками ботів і «корисними ідіотами» в західних країнах.

«Найзапеклішими прибічниками фюрера були бандерівці. Вони вирізали всіх – поляків, українців, росіян, євреїв. Вирізали цілими селищами. Вони сформували СС-вські дивізії. І сьогодні бандерівська Україна вислужується перед новим рейхом голосніше за всіх», – говорить Азарьонок з екранів білоруських телевізорів.

І водночас закликає: «Українці, рідні наші брати. Згадуйте наше спільне велике минуле. Повертайтеся в сім’ю». Типовий прийом російської пропаганди: демонізувати українську владу, українську державу і водночас говорити про «добрий народ», який є жертвою «державного перевороту».

Таким чином, режим Лукашенка всього лише пройшов повне коло у своїй еволюції. У критичній для себе ситуації він повернувся до «заводських налаштувань». Такий розворот створює додаткові загрози для України. На тисячу кілометрів збільшуючи потенційно небезпечну ділянку державного кордону.

Олег Дмитров, Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки