Окупанти за добу 19 разів зривали «тишу» в зоні ООС

03.07.2021 08:04

Протягом минулої доби, 2 липня, зафіксовано 19 порушень режиму припинення вогню з боку російсько-окупаційних військ.

Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомляє пресслужба штабу ООС.

У районі Золотого-4  ворог обстрілював українські позиції з мінометів 82-го калібру.

Поблизу населеного пункту Гнутове окупанти тричі відкривали вогонь з мінометів 120-го калібру.

Неподалік Авдіївки противник 5 разів вів вогонь з артилерійських систем калібру 122 мм, мінометів 120-го калібру та станкових протитанкових гранатометів.

У напрямку населеного пункту Піски російські окупанти здійснювали обстріли з мінометів 82-го калібру.

Біля Старогнатівки ворог тричі обстрілював українських захисників з артилерійських систем калібру 122 мм та озброєння БМП-1.

У районі Світлодарська збройні формування Російської Федерації вели вогонь зі станкових протитанкових,  автоматичних станкових гранатометів і великокаліберних кулеметів.

Поблизу Красногорівки російські найманці здійснювали обстріл з великокаліберних кулеметів і стрілецької зброї.

Неподалік Кам’янки ворог відкривав вогонь з автоматичних станкових гранатометів і стрілецької зброї.

Також окупанти двічі обстріляли об’єкти цивільної інфраструктури та приватного сектору Авдіївки з артилерії калібру 122 мм і мінометів 120-го калібру.

Крім того, на Луганщині був зафіксований проліт ворожого безпілотного літального апарату типу «Орлан-10».

Станом на 7 годину ранку, 3 липня, зафіксовано 3 порушення режиму припинення вогню.

Біля населеного пункту Невельське збройні формування Російської Федерації тричі обстріляли українські позиції з мінометів 120-го калібру.

Бойових втрат серед військових Об’єднаних сил немає, зазначили у штабі.

На ворожі обстріли українські захисники відкривали вогонь у відповідь.

Українська сторона СЦКК оперативно реагувала на порушення через СММ ОБСЄ, використовуючи координаційний механізм.

 

Окупанти обстріляли будинки в Авдіївці з мінометів та 122-мм артилерії

02.07.2021 17:40

Сьогодні станом на 17:00 в зоні проведення операції Об’єднаних сил російсько-окупаційні війська 13 разів порушили режим припинення вогню.

Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомляє пресслужба штабу ООС.

У районі Золотого-4 ворог обстріляв українські позиції з мінометів 82-го калібру.

Поблизу Гнутового окупанти тричі відкрили вогонь з мінометів 120-го калібру.

Неподалік Авдіївки противник 5 разів вів вогонь з артилерійських систем калібру 122 мм, мінометів 120-го калібру та станкових протитанкових гранатометів.

У напрямку населеного пункту Піски російські окупанти здійснили обстріли з мінометів 82-го калібру.

Також окупанти двічі обстріляли об’єкти цивільної інфраструктури та приватного сектору Авдіївки з артилерії калібру 122 мм і мінометів 120-го калібру.

Крім того, в Луганській області зафіксований проліт ворожого безпілотного літального апарата типу «Орлан-10».

Бойових втрат серед військовослужбовців Збройних сил України немає.

На обстріли російсько-окупаційних військ українські захисники відкривали вогонь у відповідь.

Українська сторона СЦКК, використовуючи координаційний механізм, оперативно реагувала на дії російсько-окупаційних військ через Спеціальну моніторингову місію ОБСЄ.

 

Окупанти другий день обстрілюють житловий сектор Авдіївки, пошкоджені будинки

2 липня 2021, 17:47  УП

Російсько-окупаційні війська другий день поспіль обстрілюють житловий сектор Авдіївки – 2 липня бойовики здійснили 7 обстрілів у цьому напрямку.

Джерело: штаб ООС

Деталі: Від початку доби 2 липня противник сім разів відкривав вогонь в напрямку Авдіївки з артилерійських систем калібру 122 мм, мінометів 120-го калібру та станкових протитанкових гранатометів з тимчасово окупованих населених пунктів Спартак, Ясинувата, Яковлівка та Макіївка.

Під час двох обстрілів міни та снаряди потрапили у приватні будинки та зруйнували декілька домогосподарств.

Серед мирних мешканців постраждалих немає.

Нагадаємо: Через обстріл бойовиків в Авдіївці 1 липня згорів будинок.

Від початку доби 2-го липня станом на 12 годину зафіксовано десять випадків порушення “тиші” російсько-окупаційними військами.

 

Російські військові облаштовують нові полігони в ОРДЛО – розвідка

02.07.2021 18:02

На тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей командування збройних сил РФ облаштовує нові полігони, стрільбища і танкодроми, на яких вже у липні будуть проводитися заняття з російськими найманцями.

Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомляє Головне управління розвідки Міністерства оборони України.

“Командування ЗС РФ посилює підготовку до застосування з’єднань і частин оперативного угруповання російських окупаційних військ на тимчасово окупованій території в Донецькій та Луганській областях.

Окупанти обладнують у районах дислокації 1 (Донецьк) та 2 (Луганськ) АК нові полігони, стрільбища і танкодроми, на яких вже у липні будуть проводитися заняття з російськими найманцями”, – ідеться в повідомленні.

Протягом цього тижня спостерігається активізація противником підготовки до проведення диверсійно-розвідувальних заходів. На передових позиціях окупантів збільшилась присутність особового складу розвідувальних та саперних підрозділів, зросла кількість випадків проведення розвідки місцевості російськими кадровими офіцерами Південного військового округу ЗС РФ, заявляють у ГУР.

Як повідомляв Укрінформ, сьогодні, 2 липня, станом на 12:00 в зоні ООС російсько-окупаційні війська 10 разів порушили режим припиненення вогню.

 

На Sea Breeze 2021 – найбільше водолазів в історії навчань

02.07.2021 17:22

В рамках українсько-американських навчань Sea Breeze 2021 понад 130 військових водолазів із шести країн працюють разом у одній команді. Цього року водолазна складова є найбільшою за всю історію навчань.

Як передає Укрінформ, про це зазначив начальник пошуково-рятувальної служби Командування ВМС ЗС України капітан 1 рангу Олексій Нестеров, повідомляє пресслужба Міноборони.

“Ми облаштували 5 навчальних місць. На першому займаються плануванням та проведенням суднопідйомної операції. Друге навчальне місце розташоване на базі Водолазної школи. Тут працюють представники Латвії та підрозділ із розмінування ВМС США. Вони відпрацьовують питання щодо пошуку, ідентифікації та знищення вибухонебезпечних предметів як на суші, так і під водою, зокрема, на гідротехнічних спорудах й на підводній частині корпусів кораблів. На третій позиції за тим же напрямком працюють представники Канади та Польщі. Під час роботи водолази використовують гідролокатори бокового огляду, підводні ручні сонари, різні типи спорядження, а також інтегруються в одні міжнародні водолазні правила”, ‒ розповідає Нестеров.

Ще одна навчальна локація представлена медичною станцією, де в контейнері розташована барокамера, призначена для надання медичної допомоги дайверу в разі виявлення професійних захворювань. П’ята навчальна точка розташована в тактичних класах Водолазної школи, де учасники навчань закріплюють теоретичну частину.

Працюють військові водолази з 9 різних підрозділів шести країн. Від України залучено близько 50 дайверів. Серед них як представники Військово-Морських Сил ЗС України, так й інших військових формувань.

Як повідомлялося, у Чорному морі в понеділок, 28 червня, почалися військові навчання Sea Breeze і морське патрулювання, організоване Військово-морськими силами (ВМС) України та шостим оперативним флотом ВМС США.

Ці навчання мають на меті підвищити рівень взаємосумісності підрозділів ВМС України та США і держав-партнерів НАТО під час виконання спільних завдань щодо підтримання морської регіональної безпеки та забезпечення миру і стабільності в Чорноморському регіоні.

Маневри в рамках Sea Breeze-2021 триватимуть з 28 червня до 10 липня, вони є наймасштабнішими за понад 20 років. В цих українсько-американських навчаннях беруть участь представники 31 держави, близько 30 кораблів, катерів та суден, до 30 літаків і вертольотів, до 3000 особового складу та 50 одиниць озброєння та військової техніки.

Збройні сили України та інші сили безпеки та оборони залучили до навчань 24 кораблі (катери), 17 літаків, 12 вертольотів, 80 одиниць озброєння та військової техніки і 1500 чоловік особового cкладу. Крім того, у маневрах бере участь одне пошуково-рятувальне судно.

 

Закон про корінні народи України руйнує російські претензії на Крим — Чубаров

Ухвалення Радою закону про корінні народи зміцнило надії та підняло дух усіх, хто чекає повернення Криму під контроль України.

Про це в програмі “На самом деле: Крым” телеканалу “Дом” заявив голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.

“Голосували всі фракції, за винятком однієї, явно проросійської — ОПЗЖ. Це говорить про те, що навколо цього закону “Про корінні народи України” ми знайшли консенсус. І тут слід подякувати всім фракціям, які голосували. Але також і владі. Оскільки ініціював подачу до Верховної Ради України саме цього проєкту президент Володимир Зеленський”, — сказав Чубаров.

Він нагадав, що в українській політиці сам знаходиться 30 років. І це перший закон, який “викликав такий шалений опір, консолідований опір практично всіх гілок російської влади”.

“Державна Дума РФ прийняла спеціальну заяву, звернулася в міжнародні та європейські організації. Пан Путін неодноразово давав спеціальні інтерв’ю щодо неприйнятності прийняття закону “Про корінні народи України”. Останній раз він це зробив, коли проводив так звану пряму лінію зі своїми співгромадянами (відбулася 30 червня — ред.)”, — продовжив Чубаров.

Ухвалення вказаного закону руйнує російські претензії на Крим, додав він.

“Ви ж пам’ятаєте його (Путіна — ред.) обґрунтування безпосередньо військового вторгнення російських військ до Криму у 2014 році. Путін говорив про скрєпи російського народу, які вони чомусь шукали на українській території. Багато всяких домислів, які Москва моделювала всі ці роки навколо захопленого Росією Криму. І тому тепер, коли Українська держава безпосередньо говорить про фактор корінного народу Криму, кримськотатарський фактор, стає абсолютно явно, що земля кримських татар, які є невіддільною частиною Української держави, захоплена РФ”, — продовжив голова Меджлісу.

Чубаров акцентував, що закон відкриває нові можливості для кримськотатарського народу.

“Ну, а далі дуже багато залежить від нас самих, кримських татар. Але я хотів би сказати і про Крим, окупований РФ. Цей закон сьогодні просто колосально зміцнив надії і підняв дух кримських татар, і не тільки кримських татар, а всіх, хто очікує відновлення суверенітету України над Кримом”, — резюмував він.

Як повідомлялося, 1 липня Верховна Рада 325 голосами ухвалила закон “Про корінні народи України”, ініційований Президентом Володимиром Зеленським. Закон чітко визначає, що корінними народами в Україні визнаються ті народи, які не мають державних утворень поза її межами.

Згідно із законом, до корінних народів відносяться кримські татари, караїми та кримчаки.

 

Рада ухвалила закон про військовий поховальний ритуал

Верховна Рада ухвалила закон №4636-1  щодо військового поховального ритуалу.

Як передає кореспондент Укрінформу, за ухвалення документа проголосували 278 народних депутатів.

Так, згідно з текстом закону №4636-1 “Про внесення змін до Закону України “Про Статут гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України”, військовий поховальний ритуал – це процедура урочистого віддання військових почестей під час поховання (перепоховання) загиблих (померлих) військовослужбовців та інших осіб.

Законом визначається, що поховання може відбуватися за загальною та спеціальною церемоніями. Так, військовий поховальний ритуал за загальною церемонією здійснюється при похованні військовослужбовців, які померли (загинули) під час виконання обов’язків військової служби (проходження служби), померлих або загиблих учасників бойових дій, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції у період її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції в період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи в районах та у період здійснення зазначених заходів, осіб з інвалідністю внаслідок війни, військовослужбовців Збройних сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які за рішенням відповідних державних органів були направлені для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки або у відрядження в держави, де в цей період велися бойові дії, борців за незалежність України у XX столітті, які мають статус учасників бойових дій, а також Героїв України, нагороджених орденом “Золота Зірка”. Таке поховання включає організацію проведення прощання, транспортування та поховання (кремації) тіла загиблого (померлого) військовослужбовця чи іншої особи.

Водночас поховальний ритуал за спеціальною церемонією здійснюється у разі поховання осіб військовослужбовців, які померли (загинули) під час захисту незалежності та територіальної цілісності України. Поховання за спеціальною церемонією також здійснюється щодо військовослужбовців, які померли під час виконання обов’язків військової служби, померлих або загиблих учасників бойових дій, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції у період її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції в період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії РФ у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи в районах та у період здійснення зазначених заходів, осіб з інвалідністю внаслідок війни, військовослужбовців ЗСУ, СБУ, Служби зовнішньої розвідки України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які за рішенням відповідних державних органів були направлені для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки або у відрядження в держави, де в цей період велися бойові дії, борців за незалежність України у XX столітті, які мають статус учасників бойових дій, але якщо їм присвоєно звання Героя України, вони нагороджені орденами Богдана Хмельницького трьох ступенів або орденами “За мужність” трьох ступенів.

Військовий поховальний ритуал за спеціальною церемонією включає організацію проведення вшанування, прощання, транспортування та поховання (кремації) тіла загиблого (померлого) військовослужбовця чи іншої особи.

Зазначається, що рішення про проведення або відмову від проведення військового поховального ритуалу приймається родичами чи іншими близькими особами, які взяли на себе зобов’язання поховати загиблого військовослужбовця, іншу особу. У разі відсутності родичів чи інших близьких осіб рішення про проведення військового поховального ритуалу приймає командир (начальник) військової частини (під час поховання військовослужбовця), начальник гарнізону, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або керівник місцевої державної адміністрації за місцем поховання такої особи (під час поховання іншої особи).

Як повідомляв Укрінформу, Верховна Рада ухвалила відповідний законодавчий акт 13 квітня 2021 року.

 

Україна ініціювала в ООН спільну заяву про вплив дезінформації на права людини

Україна 2 липня виголосила спільну заяву про негативний вплив дезінформації на права людини від імені майже 60 держав, зокрема США, Великої Британії, Франції, Німеччини, Японії, Латвії, Литви, Польщі.

Як передає Укрінформ з посиланням на пресслужбу МЗС, ініційована Україною заява була виголошена під час 47-ї сесії Ради ООН з прав людини в Женеві.

У заяві дезінформація визначається як виклик для демократії, суттєва загроза правам людини та руйнівний фактор глобального порядку в умовах пандемії COVID-19.

«Дезінформація може підірвати свободу висловлення думок, сприяти дискримінації проти меншин, втручатися в приватне життя людей та перешкоджати поширенню інформації», – зазначається в документі.

Україна та інші держави-підписанти закликали усі зацікавлені сторони до консолідованих зусиль для подолання дезінформації шляхом зміцнення прав людини, просування принципів рівності та недискримінації.

В українській ініціативі окрема увага приділяється зусиллям держав як основних гарантів реалізації прав людини зі зміцнення стійкості суспільств проти дезінформації.

Автори заяви закликали всі держави утримуватися від проведення та спонсорування дезінформаційних кампаній, засуджувати такі дії та боротися з дезінформацією при повній повазі до прав людини.

 

У кожному міністерстві має бути відповідальний за мовні питання – Кремінь 

02.07.2021 15:55

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь вважає за доцільне покласти на одного із заступників кожного міністра обов’язки контролю за дотриманням норм мовного законодавства.

Про це він сказав під час зустрічі з Прем’єр-міністром Денисом Шмигалем, повідомляє Укрінформ із посиланням на сторінку мовного омбудсмена у Фейсбуці.

За словами уповноваженого, для кращої імплементації Закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної” було б доцільно в кожному з міністерств покласти на одного із заступників міністра обов’язки контролю за дотриманням норм мовного законодавства. “Відповідно така новація була би доцільною і на рівні органів державної влади та місцевого самоврядування, з чим я звертаюся за підтримкою також”, – заявив Кремінь.

За його словами там, де є відповідальні за імплементацію мовного законодавства, вже прийняті регіональні програми розвитку української мови, діють курси із її вивчення, що унеможливлює порушення прав громадян на отримання інформації та послуг державною мовою у всіх сферах суспільного життя.

Як зазначається, співрозмовники також обговорили питання реалізації нещодавно схваленої урядом Державної цільової соціальної програми національно-патріотичного виховання на період до 2025 року, а також необхідність пришвидшення розробки та затвердження визначеної законом Державної програми сприяння опануванню державної мови.

Як повідомлялося, Верховна Рада 25 квітня 2019 року ухвалила Закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. Його статті впроваджуються в дію поетапно. Переважна більшість норм набула чинності 16 липня 2019 року.

16 січня 2021-го набули чинності норми статті 30 цього закону, які регулюють використання державної мови у сфері обслуговування споживачів.

 

Хакери атакували 200 американських компаній – ЗМІ

У Сполучених Штатах хакери здійснили масштабну кібератаку проти 200 американських компаній.

Про це повідомило в п’ятницю інформагентство Reuters із посиланням на заяву компанії Huntress Labs, яка займається кібербезпекою, передає Укрінформ.

«200 американських підприємств постраждали від атак програм-вимагачів після втручання в роботу американської ІТ-компанії Kaseya в Маямі»,- зазначається в повідомленні.

У самій компанії Kaseya підтвердили, що розслідують “потенційну атаку” на програмне забезпечення VSA, яке широко застосовується корпоративними мережами в США. Інструмент VSA використовується, головним чином, ІТ-спеціалістами для моніторингу та управління серверами, настільними комп’ютерами, мережевими пристроями та принтерами.

Kaseya закликала клієнтів поки утриматися від використання VSA та негайно відключити свої сервери.

Як повідомляв Укрінформ, напередодні американська розвідка підтвердила, що діяльність хакерських організацій, відомих як Fancy Bear, APT28, Strontium та багато інших насправді є роботою 85-го Головного центру спецоперацій ГРУ РФ.

 

У ПАРЄ представлять доповідь з моніторингу виконання Росією зобов’язань як члена РЄ

У Парламентській асамблеї Ради Європи у 2022 році представлять доповідь за результатами моніторингу виконання Росією зобов’язань як члена РЄ.

Про це повідомляє ПАРЄ, передає власний кореспондент Укрінформу.

«Цей візит, який був першим від 2014 року і відбувся за планом попри погіршення санітарних умов, надав нового поштовху до політичного діалогу», – заявили в Асамблеї.

У ПАРЄ також висловили намір відвідати РФ у межах моніторингового процесу упродовж наступних місяців, зокрема перед внесенням доповіді на пленарну сесію у 2022 році.

Як повідомлялося, доповідачі ПАРЄ – німецький парламентарій, представник політичної групи соціалістів демократів та “зелених” Аксель Фефер та нідерландський сенатор від Європейської народної партії Ріа-Омен Рейтен – перебували з візитом у Москві 28-30 червня.

Російська Федерація, бувши членом Ради Європи, ООН, ОБСЄ, інших міжнародних організацій, не виконала жодної із багатьох ухвалених резолюцій та інших політичних і міжнародно-правових рішень, що стосуються порушень міжнародного права і скоєння РФ міжнародних злочинів після окупації Криму і початку збройної агресії проти України, порушення прав людини на окупованих українських територіях та в самій Росії.

Окрім цього, в РФ на конституційному рівні визначена можливість не виконувати рішення Європейського суду з прав людини, що також є грубим порушенням міжнародних зобов’язань як члена Ради Європи і підписанта Європейської конвенції з прав людини.

Росія також заборонила доступ на свою територію французькому парламентарію Жаку Меру, який є доповідачем ПАРЄ з питання арешту та ув’язнення опозиційного політика Олексія Навального.

 

В Росії чоловікові дали 8 років колонії нібито за “шпигунство” на користь України

2 липня 2021, УП

У Росії жителя Кубані засудили до 8 років колонії суворого режиму нібито за “шпигунство” на користь України.

Джерело: пресслужба Краснодарського крайового суду, російський “Інтерфакс”

Дослівно суд: “Завершено розгляд кримінальної справи, порушеної стосовно Андрія Пікули 1991 р.н., якого звинувачують у скоєнні злочину, передбаченого ст. 275 КК РФ (державна зрада, шпигунство)”.

Деталі: За даними “Інтерфаксу”, мова йде нібито про шпигунство на користь України.

Згідно з вироком, Пікулу нібито завербували восени 2018 року, а восени 2019 року він нібито зібрав якусь інформацію і передав її співробітнику української розвідки.

Повідомляється, що підсудний “повністю визнав свою провину”, і що суд призначив йому покарання “нижче від найнижчої межі, передбаченої санкціями ст. 275 КК РФ”.

Пікулу також позбавили військового звання “лейтенант запасу”.

Слухання у справі проходили в закритому режимі.

 

Макрон заявив, що Франція прагне встановити довірчі відносини між ЄС та Росією

Президент Франції Еммануель Макрон заявив про прагнення Франції до встановлення більш довірчих відносин між ЄС і Росією.

Про це він сказав в ході телефонної розмови з російським президентом Володимиром Путіним, передає Укрінформ із посиланням на комюніке Єлисейського палацу.

Макрон і Путін обговорили необхідність продовження «структурованого діалогу щодо стратегічної стабільності на європейському континенті».

«Президент республіки нагадав про прагнення Франції до встановлення більш довірчих відносин між Європейським Союзом і Росією», — наголошується в заяві.

Також Макрон закликав Путіна дотримуватися укладених раніше угод, які повинні дозволити швидкий відхід іноземних військ із Лівії.

 

Путін поскаржився Макрону на Україну за “деструктивні дії на Донбасі”

2 липня. УНН. Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом Франції Еммануелем Макроном, в якій поскаржився на Україну за “деструктивні дії” Києва в питанні врегулювання конфлікту на Донбасі. Про це повідомляє УНН з посиланням на прес-службу Кремля.

Деталі

Як повідомляє прес-служба Кремля, під час обговорення внутрішньоукраїнської кризи лідери висловилися за активізацію переговорного процесу.

Цитата

“Президент Росії вказав на деструктивні дії Києва, з вини якого вжиті — в тому числі в нормандському форматі — зусилля фактично саботують”, — відзначають в Кремлі.

Деталі

У Москві вважають, що Україна зобов’язана почати прямий діалог з самопроголошеними терористичними республіками “ЛНР” і “ДНР”, і також встановити “особливий статус Донбасу”.

Нагадаємо

20 квітня президент України Володимир Зеленський запропонував Путіну зустрітися “в будь-якій точці” Донбасу, де відбувається конфлікт.

Володимир Путін відмовився від зустрічі на Донбасі, заявивши, що діалог щодо окупованих територій необхідно вести з представниками терористів на Донбасі.

Свою позицію щодо врегулювання конфлікту на Донбасі Путін висловив і в розмові по телефону з головою Європейської ради Шарлем Мішелем. Як повідомили в Кремлі, під час розмови в центрі уваги також був Донбас і президент РФ традиційно наполягав на прямому діалозі Києва з бойовиками.

 

У Кремлі заявили, що підготовка до зустрічі Путіна і Зеленського не ведеться

2 липня 2021, УП

Підготовка до зустрічі президентів Росії і України Володимира Путіна і Володимира Зеленського наразі не ведеться.

Джерело: речник глави російської держави Дмитро Пєсков, чиї слова передає російський “Интерфакс”

Деталі: В ході спілкування з журналістами в п’ятницю його попросили прокоментувати останні “жорсткі” заяви Зеленського на адресу Росії. Пєскова запитали, чи є актуальною зустріч на тлі таких заяв.

Пряма мова: “Подібні заяви ніяк, напевно, не вкладаються в процес підготовки зустрічі. Та якщо абстрагуватися від таких невдалих, з нашої точки зору, заяв, субстантивно ніякої підготовки не ведеться і ніякі кроки в цьому плані не робляться”.

Передісторія: Напередодні президент України Володимир Зеленський заявив, що українці і росіяни – не є одним народом, адже “неможливо одночасно говорити про “один народ” і відкрито захоплювати наші території і продовжувати бійню на Донбасі”.

 

Росія не ризикне суїцидальною війною проти НАТО в Чорному морі – Кулеба

2 липня 2021, УП

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що Київ не чекає раптового спалаху серйозного насильства в Чорному морі, попри інцидент з британським есмінцем.

Як повідомляє “Європейська правда“, про це міністр сказав в інтерв’ю Newsweek.

“Я дійсно вірю, що Росія готова до ескалації деякої локальної напруженості в Чорноморському регіоні, але я не вважаю їх самовбивчими. Вони можуть вщипнути та спровокувати деінде. Але Росія не піде на ризик повномасштабної конфронтації з НАТО, чітко розуміючи, що у неї немає шансів на успіх”, – сказав Кулеба.

Водночас він закликав НАТО не дозволяти Росії розширювати свій вплив в Чорному морі на тлі останньої напруженості.

“У наших розмовах з НАТО ми дуже відверті в цьому питанні: якщо все піде так, як є, існує ризик того, що Росія може значно посилити свій контроль над Чорним морем і ще більше розширити свій вплив в регіоні. Що означає підвищені загрози безпеки та стабільності України і її союзників по НАТО. Турбують також спроби Москви порушити торгові шляхи і обмежити свободу судноплавства”, – зазначив міністр.

Кулеба визнав, що зараз у Росії дійсно стратегічно вигідне положення в тимчасово окупованому Криму і саме тому НАТО має посилювати позиції в регіоні.

“Тому для нас дуже важливо, щоб Чорне море не повторило долю регіону Азовського моря”, – додав він, маючи на увазі водний простір між Кримом і Росією, який все більше потрапляє під контроль Москви з моменту анексії півострова.

“Нам необхідно посилити співпрацю між українським флотом і флотом союзників по НАТО в Чорному морі. Я впевнений, що ніщо не може перешкодити навчанням Sea Breeze. Зараз Росія намагається грати мускулами, показуючи, що незалежно від того, скільки тренуються інші, тільки вони готові діяти в регіоні”, – сказав міністр.

Нагадаємо, 23 червня Міноборони Росії заявило, що есмінець HMS Defender увійшов, за їхнім твердженням, в “російські територіальні води” поблизу Криму, і російський патрульний корабель здійснив попереджувальні постріли, а реактивний літак скинув бомби на його шляху.

Міністерство оборони Великої Британії, втім, заперечило, що було відкрито попереджувальний вогонь.

Прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон заявив, що HMS Defender проходив через українські територіальні води, нагадавши про невизнання Британією незаконної анексії Криму.

Пізніше було опубліковане відео з борту есмінця, на якому видно, як його переслідують кораблі та літаки РФ.

 

Путін дозволив Росгвардії блокувати Керченську протоку

2 липня 2021, УП

Президент Росії Володимир Путін підписав закон, який дозволяє Росгвардії блокувати Керченську протоку.

Джерело: портал правової інформації РФ

Деталі: Вказується, що Росгвардії дозволяється “блокувати території та акваторії об’єктів для припинення спроб незаконного проникнення”.

У пояснювальні записці до документу йдеться, що під охороною Росгвардії перебуває, зокрема, і Керченська протока та незаконно побудований над нею міст.

Тепер силовикам дозволили оточувати акваторію при спробі “незаконного перетину і проникнення” у вказану акваторію.

Що передувало: Росія оголосила про закриття з квітня до жовтня 2021 року частини акваторії Чорного моря в напрямку Керченської протоки для військових кораблів та суден інших країн під приводом військових навчань, українське МЗС – протестує.

Нагадаємо:

У 2019 році головнокомандувач Збройних сил України Руслан Хомчак заявив, що Україна не збирається повторювати військових спроб пройти крізь Керченську протоку у такому форматі, як це було у листопаді 2018 року, коли захопили українських моряків.

 

МЗС пояснило, чим небезпечний закон Путіна про використання Росгвардії у Керченській протоці

02.07.2021 18:23

Президент Росії підписав закон про надання права Національній гвардії РФ здійснювати блокування територій та акваторій, відтак Росгвардія може бути використана для створення необґрунтованих перешкод для мореплавства у Керченській протоці та Азовському морі.

Про це речник Міністерства закордонних справ України Олег Ніколенко сказав у коментарі Укрінформу.

«1 липня Президент Російської Федерації підписав закон про надання права Національній гвардії РФ здійснювати блокування територій та акваторій, прилеглих до низки об’єктів. Перебуваючи під безпосереднім керівництвом Президента Росії, Росгвардія може бути використана для створення додаткових необґрунтованих перешкод для свободи мореплавства у Керченській протоці та Азовському морі», – сказав Ніколаєнко.

За його словами, нині під охороною Росгвардії перебувають акваторія Керченської протоки, Кримського мосту, енергомосту та газогону між Росією і тимчасово окупованим Кримом.

«Цей закон грубо нехтує правами України як прибережної держави щодо Чорного та Азовського морів і Керченської протоки. Росія як держава-окупант продовжує цілеспрямовану політику мілітаризації Чорноморського регіону, створює чергові перешкоди для міжнародної навігації та перетворює Азовське море у своє внутрішнє озеро. Такі агресивні дії загрожують як національній безпеці України, так і безпеці та стабільності Південно-Східної Європи», – наголосив речник МЗС.

Він зазначив, що Російська Федерація має припинити порушення своїх зобов’язань за Конвенцією ООН з морського права та іншими нормами міжнародного права. “Залучення російської національної гвардії підкреслює термінову необхідність консолідованої міжнародної відповіді на протиправні дії Росії в Чорному та Азовському морях”, – переконаний представник МЗС.

Як повідомлялося, Путін підписав закон, який дозволяє військовослужбовцям і співробітникам Росгвардії «блокувати території та акваторії охоронюваних об’єктів для припинення спроб незаконного проникнення».

Згідно з пояснювальною запискою до закону, під охороною Росгвардії перебувають, у тому числі, акваторії Керченської протоки і побудованого Росією моста через неї, а також акваторії російського енергомоста з Кримом.

Внесені доповнення в закон «Про війська національної гвардії Росії» дозволяють проводити оточення цих акваторій при спробі як «незаконного перетину і проникнення» в акваторію, так і при спробі залишити її.

 

Росія вивела у Чорне море всі кораблі Чорноморського флоту – розвідка

2 липня 2021, УП

Росія вивела в море весь корабельний склад Чорноморського флоту через міжнародні військові навчання України і союзників “Sea Breeze – 2021”.

Джерело: головне управління розвідки Міноборони, представник розвідки Вадим Скібіцький

Пряма мова: “Для спостереження за навчаннями Росія вивела в море майже весь наявний корабельний склад, який виконує не притаманні для нього завдання.

Країна-агресор намагається продемонструвати, що вона готова до відстоювання своїх інтересів із використанням військової сили. Але Росії явно не вистачає сил і засобів в Чорному морі”.

Деталі: За словами Скібіцького, дії Росії викликані страхом втратити домінування на півночі Чорного моря.

Повідомляється, що воєнна розвідка наразі забезпечує безпеку та моніторить ситуацію навколо навчань “Sea Breeze – 2021”.

Також представник ГУР заявив, що спроба Росії продемонструвати свою готовність застосувати силу в морі не співмірна з потенціалом тих країн, які беруть участь у навчаннях.

Скібіцький додав, що міжнародна спільнота демонструє солідарність з Україною і докладає зусиль для безпеки в нашому регіоні, а Росія цього боїться.

Розвідка відзначає, що з 2015 року Росія почала стрімко нарощувати в окупованому Криму свою військову складову. І коли проходять міжнародні військові морські навчання, Росія відпрацьовує різні способи та методи ураження тих угруповань, які створюються в Чорному морі.

 

У Путіна заявили, що “поважають суверенність України”

2 липня 2021, УП

Речник президента РФ Дмитро Пєсков стверджує, що російська влада “з повагою ставиться до суверенності України”.

Джерело: російський “Интерфакс” із посиланням на відповідь Пєскова українському журналісту

Пряма мова: “У нас немає бажання розмістити російський прапор на Україні. Ми з повагою ставимося до суверенності України. Але, звичайно, ми не можемо позитивно реагувати на слова президента Зеленського (про те, що якби росіяни й українці були одним народом, над будівлею Держдуми майорів би жовто-блакитний прапор – ред.)…

Мені важко навіть проаналізувати, чому були сказані такі слова, може бути, вони були видерті з контексту. Я цього теж виключати не можу. Звучить дивно”.

Деталі: Крім того, Пєсков заявив, що хоч українці і росіяни і живуть в різних країнах, вони все одно є “одним народом”.

“Ми з вами (українцями – УП) один народ, але дві різні держави. Абсолютно так і є, це реальність, в якій ми існуємо. Після розпаду СРСР ми опинилися в двох різних державах. Кожна держава є суверенною, але народ-то все одно один…

Можна намагатися переписувати історію скільки завгодно, як це намагаються робити на Україні, але народ все одно єдиний”.

Також український журналіст звернув увагу Пєскова, що Путін відносно українців і росіян вживає термін “один народ”, а щодо білорусів і росіян – “братські народи”. Пєсков сказав, що “це синоніми”.

Передісторія: Напередодні президент України Володимир Зеленський заявив, що українці і росіяни – не є одним народом, а якби були, то над Держдумою в Москві майорів би жовто-блакитний прапор.

30 червня президент Росії Володимир Путін в черговий раз повторив пропагандистську тезу про “єдиний народ” українців і росіян.

 

Росія розширила заборону на імпорт товарів з України

У Росії розширили список продуктів, ввезення яких з України заборонено.

Постанову уряду РФ від 28 червня опубліковано на офіційному порталі правової інформації, передає Укрінформ з посиланням на Інтерфакс.

“Зміни 28 червня були внесені до постанови від 29 грудня 2018 року”, – йдеться в повідомленні.

Як наголошується, в розширений список забороненого імпорту потрапили морозиво та інші види харчового льоду, мінеральна вода, а також газовані води з доданням цукру чи інших підсолоджувачів або смако-ароматичних речовин, готові супи та бульйони і заготовки для їх приготування.

Крім того, обмежено ввезення ячменю, пальмової олії і його фракцій, готових або консервованих м’ясних продуктів, м’ясних субпродуктів, готових або консервованих ракоподібних, не знежиреної какао-пасти, макаронних виробів, попкорну, продуктів типу мюслі на основі несмажених пластівців із зерна, а також томатного кетчупу та інших томатних соусів, майонезу, продуктів для приготування соусів.

Заборона також торкнулася макухи та продуктів, що використовуються на корм худобі, деяких видів лісоматеріалів і пакувальної тари.

Як повідомлялося, постанова уряду РФ від 29 грудня 2018 року заборонила ввезення з України пшениці, солодового пива, соняшникової олії, шоколаду, фруктових і овочевих соків, хліба і борошняних кондитерських виробів, спиртних напоїв, деяких видів машин і устаткування для сільського господарства і переробної промисловості.

Кабінет Міністрів України в березні 2021 року розширив перелік російських товарів, які заборонено ввозити на митну територію країни.

 

Таран і Хомчак обговорили з курсантками вибір форми для участі в параді 

02.07.2021 21:49

Міністр оборони Андрій Таран і головнокомандувач ЗСУ Руслан Хомчак під час зустрічі з курсантками Військового інституту, які братимуть участь у параді до 30-ї річниці незалежності України, обговорили форму одягу.

Про це Укрінформу повідомили в пресслужбі Міністерства оборони України.

“Будемо вважати, ми провели такий експеримент, визначили, що йти в туфлях жінкам-військовослужбовцям на параді не зручно, вони зіб’ють ноги, то може ми вийдемо з того що для жінок-військовослужбовців оптимальним буде таки берці, тобто в польовій формі?” – зазначив міністр.

У свою чергу, Хомчак повідомив, що сьогодні керівництво закладу проводило опитування.

“Мені доповідали, що 99 відсотків присутніх тут дівчат за те, щоб піти в парадній формі. Таке рішення прийнято, тому що навчальні заклади всі йдуть в парадній формі. Бойові частини – в бойовій формі”, – наголосив він.

Міністр оборони запропонував зробити експериментальну модель саме для параду на честь 30-річчя Незалежності.

“Вони її випробують, практично, а потім будемо приймати рішення щодо впровадження”, – сказав міністр.

Як повідомлялося, раніше із публікації інформагентства АрміяInform стало відомо, що військовослужбовиці ЗСУ крокуватимуть на параді до Дня Незалежності в туфлях на підборах. Користувачі мережі обурилися через це, звинувативши організаторів у сексизмі.

Заступниця Голови Верховної Ради Олена Кондратюк та народні депутати-члени міжфракційного об’єднання “Рівні можливості” вимагають у міністра оборони Андрія Тарана провести розслідування щодо ідеї змусити жінок-військових крокувати на військовому параді до Дня Незалежності в туфлях на підборах.

Віцепрем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина, міністр соціальної політики Марина Лазебна та міністр у справах ветеранів Юлія Лапутіна також висловили обурення цим рішенням, зазначивши, що “прусський” крок на параді в такому взутті – це навмисне заподіяння шкоди здоров’ю жінок-солдатів.

 

«Навмисно заподіяна шкода здоров’ю»: представниці уряду прокоментували «парад на підборах»

02.07.2021 20:13

Взуття на підборах несумісне з боєздатністю солдатів, а «пруський» крок на параді у такому взутті – це навмисно заподіяна шкода здоров’ю жінок-солдатів.

Про це йдеться у спільній заяві віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольги Стефанішиної, міністра соціальної політики Марини Лазебної, міністра у справах ветеранів Юлії Лапутіної та урядової уповноваженої з питань гендерної політики Катерини Левченко. Заяву оприлюднено на офіційній сторінці віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України у Фейсбуці.

«Взуття на підборах несумісне з боєздатністю солдатів, а «пруський» крок на параді у такому взутті – це навмисно заподіяна шкода здоров’ю солдаток. Оскільки сьогодні в Збройних силах України проходять службу 57000 жінок – це неприпустимо», – йдеться у заяві.

Її авторки зазначили, що Україна впроваджує стандарти НАТО, де безумовно діє принцип рівності прав і обов’язків військовослужбовців незалежно від статі.

Так, визнали вони, невисокі підбори використовуються в окремих країнах-членах НАТО в якості складової парадно-вихідної форми жінок-військовослужбовиць. Але це взуття не використовується для марширування на парадах.

Представниці уряду зазначили, що одяг і взуття військовослужбовців мають відповідати вимогам, які забезпечують зручність та комфорт кожної людини як в мирних умовах, так, особливо, в умовах навчань, тренувань і, тим більше, в умовах ведення бойових дій.

«Українські жінки-військові роками виборювали своє право нарівні з чоловіками служити в мілітарних структурах України і довели свою спроможність не на підборах, а з автоматами у руках. Наразі понад 16 тисяч жінок військових отримали статус учасниць бойових дій, 19 жінок загинули, троє з них – витягуючи своїх поранених побратимів з бою”, – підкреслили урядовиці.

Вони звертаються до міністра оборони з вимогою невідкладно здійснити низку таких кроків:

в терміновому порядку замінити взуття на підборах на комфортне взуття для участі у параді до Дня Незалежності та на відповідних тренуваннях жінкам-курсанткам та військовослужбовицям;

разом з жінками-військовими та ветеранками внести зміни до моделей взуття та одягу з існуючих моделей взуття та одягу на ті, в яких буде також зручно (як парадної, так і парадно-вихідної, бо це різні форми). Перед цим провести моніторинг (аудит) щодо усіх видів військової форми для жінок-військовослужбовиць у ЗСУ та інших мілітарних формувань України;

керівникам урочистих заходів до Дня Незалежності забезпечити дотримання прав жінок та чоловіків і сформувати змішані «коробки» військових, до яких входять як жінки, так і чоловіки;

міністру оборони визначити радника з гендерних питань;

провести опитування жінок сектору безпеки і оборони щодо задоволеності створеними умовами для служби, включаючи формений одяг.

Як повідомлялося, раніше із публікації інформагентства АрміяInform стало відомо, що військовослужбовиці ЗСУ крокуватимуть на параді до Дня Незалежності в туфлях на підборах. Користувачі мережі обурилися через це, звинувативши організаторів у сексизмі.

Заступниця Голови Верховної Ради Олена Кондратюк та народні депутати-члени міжфракційного об’єднання “Рівні можливості” вимагають у міністра оборони Андрія Тарана провести розслідування щодо ідеї змусити жінок-військових крокувати на військовому параді до Дня Незалежності в туфлях на підборах.

 

“Лютий треш”: у Раді обурилися підборами жінок на військовому параді 

2 липня 2021, УП

Група народних депутатів вимагають від міністра оборони Андрія Тарана пояснень і вибачень за плани показати жінок-військовослужбовиць на параді до 30-річчя незалежності України на підборах.

Джерело: заява віце-спікерки Олени Кондратюк та представників міжфракційного об’єднання “Рівні можливості” з трибуни парламенту

Пряма мова Кондратюк: “Сьогодні у Збройних силах України служать понад 31 тисяча жінок, із них понад 4 100 є офіцерками. Статус учасника бойових дій отримали понад 13,5 тисяч жінок. У порівнянні з 2014 роком жінок у війську збільшилося в рази.

Ви знаєте, як багато жінок надихнулися після цих змін іти і служити у військах. І як можна спаплюжити цю просту ідею натхнення. Це провести військовий парад до 30-річчя нашої незалежності, де військові жінки повинні крокувати на підборах. Цей лютий треш, вибачте,ми побачили на сайті Міністерства оборони.

Пане міністр оборони, Ви так наближаєте нашу армію до стандартів НАТО?”.

Деталі: Нардепи вимагають від Міноборони провести службове розслідування і доповісти суспільству: хто прийняв таке рішення, скільки коштів витрачено на закупівлю цього взуття з податків українців і хто понесе матеріальну відповідальність за це.

Також від міністра вимагають “публічно вибачитися перед своєю армією та ветеранками”.

Кондратюк наголосила, що стаття 24 Конституції чітко говорить про рівні права і можливості чоловіків і жінок.

Її колеги також обурилися, що “жінок перетворюють на якихось карнавальних ляльок, які повинні розважати натовп”, і що “Зеленський поняття зеленого не має як верховний головнокомандувач, що таке стандарти і критерії НАТО – це не підбори під час параду”.

Згодом Ірина Геращенко повідомила у Telegram: “Депутатки “Європейської солідарності” вручили міністру Тарану і верховному головнокомандуючому Зеленському підбори. Нехай сходять в них на парад!”.

Цьому передувало: 1 липня ресурс “Армія Inform” повідомив, що 24 серпня на військовому параді до Дня Незалежності разом із іншими підрозділами Хрещатиком крокуватиме жіноча “коробка” військовослужбовиць ЗСУ.

Цього разу вся жіноча “коробка” буде представлена курсантками Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка, тоді як минулого разу, у 2018 році, – це була змішана “коробка” дівчат із Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут і курсанток “Шевченка”.

На минулому параді дівчата були в повсякденній формі одягу і зі зброєю, а цього року – крокуватимуть у парадній формі, без зброї, у туфлях на підборах.

Також змінили висоту кроку: раніше нога мала підніматися від землі на 15-20 сантиметрів, нині ж – на 10-15 см.

Курсантки вже місяць тренуються до параду і зізнаються, що у туфлях на підборах “трішечки важче, ніж у берцях”.

 

Скандал із підборами: міністр обіцяє нижчу висоту, Міноборони киває на наказ

2 липня 2021, УП

Народний депутат від “Слуги народу” Марина Бардіна стверджує, що міністр оборони Андрій Таран у розмові з нею запевнив, що жінки-військовослужбовиці не крокуватимуть Хрещатиком на високих підборах. У Міноборони наголошують, що туфлі – звичайний атрибут парадної форми.

Джерело: Бардіна у Facebook, Міноборони у Facebook

Пряма мова Бардіної: “Поговорили з міністром оборони про підготовку параду і вчорашні підбори. Взуття на параді буде іншим – міністр показав картинку. Крім того, домовились разом попрацювати над становленням рівності в ЗСУ і підтримкою жінок на службі – перші три законопроєкти вже зареєстровані. Далі – належне речове забезпечення жінок і відповідна нормативна база”.

Деталі: У коментарях нардепка каже, що підбори будуть “в рази нижчим, ніж на вчорашньому фото” з репетиції параду, яке сколихнуло суспільство і викликало різку реакцію жінок-депутаток у Верховній Раді.

Також у коментарях до посту Бардіною звертають увагу, що зразки форми українських військовослужбовиць затверджена ще наказом Міноборони від 2017 року.

В самому Міноборони після розголосу оприлюднили повідомлення у соцмережі Facebook з фото зразків парадної форми жінок—військових…

та промовистим фото натякнули, що підбори – нормальна річ для армій інших країн.

Також у Міноборони спростовують інформацію про неадекватну ціну закупівель вищевказаного жіночого взуття.

“Політикани “роздули” ціну жіночого взуття у 10 разів, тобто з реальних 650 грн з ПДВ за 1 пару до 6500 грн вигаданих. На хвилі громадського обурення “підлити масла в вогонь” корупційним скандалом – це методи відомих політичних інтриганів”,  зазначають в МОУ.

За даними Міноборони Департамент державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів МОУ у 2020 році закупив відповідно до наданих заявок Тилу Командування Сил логістики ЗСУ 5 000 пар туфлів хромових у ТОВ “ДІМ ВЗУТТЯ “Б.НІКОЛАС” за результатом проведеного тендеру.

Ціна взуття: 649,80 грн з ПДВ, (541 без ПДВ) за пару.

Передісторія:

1 липня ресурс “Армія Inform” повідомив, що 24 серпня на військовому параді до Дня Незалежності разом із іншими підрозділами Хрещатиком крокуватиме жіноча “коробка” військовослужбовиць ЗСУ.

Цього разу вся жіноча “коробка” буде представлена курсантками Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка, тоді як минулого разу, у 2018 році, – це була змішана “коробка” дівчат із Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут і курсанток “Шевченка”.

На минулому параді дівчата були в повсякденній формі одягу і зі зброєю, а цього року – крокуватимуть у парадній формі, без зброї, у туфлях на підборах. Зазначалося, що курсантки вже місяць тренуються до параду і зізнаються, що у туфлях на підборах “трішечки важче, ніж у берцях”.

Група народних депутаток обурилася таким підходом і вимагає від міністра оборони Андрія Тарана пояснень і вибачень за плани показати жінок-військовослужбовиць на параді до 30-річчя незалежності України на підборах.

 

Міністр на підборах

Андрій Білецький, лідер партії «Національний Корпус», засновник полку Азов.

2 липня 2021, УП

Інформація про те, що жіночий підрозділ ЗСУ на параді до Дня Незалежності планує маршувати у туфлях на підборах, як не дивно, не є якоюсь там сенсацією. Й звісно, такий дрескод молодих курсанток міг бути затверджений лише особисто міністром оборони, прагнення якого сподобатись владі та вгадати її побажання є невід’ємною частиною виживання на посаді. От і вирішив міністр, що курсантки на підборах викличуть захоплення у президента та схвальні відгуки на його адресу за такий “креатив”.

Причиною появи цієї в дусі комуністів Північної Кореї ідеї є все та ж радянська ментальність керівництва міноборони та пріоритети, які воно демонструє на “шляху України в НАТО”.

Дійсно, що може запропонувати міністр оборони, який у фактично воєнний час пріоритетом своєї діяльності визначає зміну шевронів на військовій формі. Що може запропонувати міністр оборони, який на вимогу Офісу Президента призначає директором департаменту стратегічної агентурної розвідки ГУР недосвідченого старшого офіцера, єдиною заслугою якого є те, що він має честь бути чоловіком головбуха 95 Кварталу?

Що може запропонувати міністр оборони, який за величезну ціну активно лобіює на озброєння ЗСУ малоефективні на полі бою бронеавтомобілі “Козак”. Й це за майже повної відсутності дієвої системи ППО, яка не здатна перехопити навіть застарілі літаки контрабандистів, та відсутності адекватних спроможностей для відбиття загрози з моря, наявність якої нещодавно яскраво продемонстрували події довкола британського есмінця.

При цьому, за останні роки ЗСУ знову переходять в стан напіврозпаду. Прискорюється відтік офіцерів, росте демотивація, військова служба знову перестала бути престижним та почесним у суспільстві вектором самореалізації та вибору життєвого шляху, призначення на посади відбувається не за професійними якостями, а за принципом особистої відданості. Крім того, в поточному році в ЗСУ критично не вистачає коштів на оздоровлення військовим у відпустці, а грошове забезпечення військовослужбовців не переглядалося вже три роки. Немає навіть коштів на оплату службових відряджень, а закупівля озброєння здійснюється не за реальними потребами, а за принципом “беріть, що є й у кого треба”.

Також, значно сповільнилися й без того не реактивні темпи забезпечення військових житлом, що є вагомим демотивуючим чинником. Ну а історія з перманентним конфліктом між міністром оборони та головнокомандувачем ЗСУ, яка нагадує кулуарні апаратні інтриги в Політбюро КПРС, є просто ганебною в умовах війни.

Тож, дивуватися історії з маршем на підборах не варто. Варто розуміти причини її появи та робити відповідні висновки.

 

Вантажівки для армії: скандальна справа про закупівлі дійшла до суду

Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура скерували до суду обвинувальний акт стосовно колишнього першого заступника секретаря РНБО, ексзаступника міністра оборони та в.о. директора департаменту Міністерства оборони у завданні 17,44 млн грн збитків державі.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресцентр НАБУ.

Дії всіх обвинувачених кваліфіковані за ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України.

Слідство встановило, що ексзаступник міністра оборони, в.о. директора департаменту військово-технічної політики розвитку озброєння та військової техніки Міноборони у змові з колишнім першим заступником секретаря РНБО у 2017 році організували закупівлю в межах державного оборонного замовлення вантажних автомобілів підвищеної прохідності МАЗ 6317 (“Богдан 6317”) за незаконно збільшеними цінами. Виробником автомобілів виступило дочірнє підприємство “Автоскладальний завод №2” АТ “АК “Богдан моторс”, що входить до групи пов’язаних компаній корпорації “Богдан” — частки у статутному капіталі як прямо та опосередковано належали посадовцю РНБО та його близьким особам.

На стадії формування державного оборонного замовлення на 2017-2019 роки до вантажних автомобілів, які планували закупити коштом державного бюджету для потреб армії, уряд висунув низку вимог. З-поміж іншого, йшлося про рівень локалізації (обсяг робіт зі створення транспортного засобу безпосередньо в Україні з метою підтримання вітчизняного виробника) мав становити не менше 60%. На той момент згадані автівки не відповідали цим вимогам, маючи рівень локалізації всього до 10%.

Згодом в результаті лобістських дій вимоги до локалізації зменшили до 20%. Попри той факт, що компанія-виробник не відповідала і цій вимозі, вона все одно отримала держзамовлення, однак за умови доведення рівня локалізації до 20% до кінця 2017 року і подальшого його збільшення до 30% впродовж трьох років.

Компанія на ці умови пристала. Однак, як згодом встановило слідство, відповідні витрати зі збільшення рівня локалізації компанія-виробник незаконно переклала на бюджет, що згодом підтвердили залучені спеціалісти Державної аудиторської служби під час перевірки.

Контракт між Міноборони і компанією-виробником передбачав часткову передоплату і фіксував неможливість перегляду ціни та граничність визначених контрактом статей калькуляції. Тим не менше, всупереч цій умові, ціну збільшили, а посадовці департаменту Міноборони, відповідальні за цю закупівлю, її погодили, попередньо узгодивши це питання із заступником міністра оборони. У результаті постачальнику автівок незаконно переплатили 17,44 млн грн, що підтверджено висновками Держаудитслужби та експертизи.

За цими фактами у жовтні 2019 року про підозру у зловживанні службовим становищем повідомили експершому заступнику секретаря РНБО. У квітні 2020 року коло підозрюваних поповнили ексзаступник міністра оборони і в.о. директора департаменту Міноборони. У червні 2020 року розслідування завершили, підозрюваним відкрили матеріали кримінального провадження для ознайомлення.

Ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування тривало 13 місяців. За цей період, через зловживання наданим правом на ознайомлення та зволікання часом підозрюваними та їхніми захисниками, сторона обвинувачення чотири рази зверталася до слідчого судді з метою визначення стороні захисту граничного строку ознайомлення з матеріалами КП. І лише четверте подане клопотання слідчий суддя частково задовольнив та визначив граничний строк ознайомлення з матеріалами до 30 червня 2021 року включно, ідеться в повідомленні.

Колишній заступник міністра оборони є обвинуваченим в іншій справі, вже розслідуваній НАБУ і САП: за фактом розкрадання понад 58 млн грн під час закупівлі палива для потреб Міноборони.

Як повідомляв Укрінформ, 3 червня 2002 року НАБУ завершило слідство у справі колишнього першого заступника секретаря РНБО Олега Гладковського, ексзаступника міністра оборони та директора департаменту Міноборони Ігоря Павловського у завданні 17,44 млн грн збитків державі.

 

Лукашенко доручив повністю перекрити кордон з Україною

2 липня 2021, УП

Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко доручив прикордонникам “повністю перекрити” кордон з Україною через нібито контрабанду зброї.

Джерело: TUT.BY, БЕЛТА

Пряма мова: “Величезна кількість зброї надходить з України в Білорусь. Тому я доручив прикордонним військам повністю перекрити кордон з Україною”.

 

У Штатах прокоментували рішення Лукашенка закрити кордон з Україною

Уряд США обізнаний про те, що Білорусь закрила кордон з Україною та має наміри й надалі притягувати режим Олександра Лукашенка до відповідальності.

Про це повідомив агентству Reuters у п’ятницю офіційний представник адміністрації США, передає Укрінформ.

«Схоже, режим Лукашенка знову намагається відвести увагу від своєї кампанії репресій проти власного народу», – прокоментував чиновник ситуацію.

Він також підкреслив, що Сполучені Штати «продовжуватимуть підтримувати білоруський народ і притягувати до відповідальності режим».

Як повідомляв Укрінформ, у п’ятницю Олександр Лукашенко доручив прикордонним військам Білорусі повністю перекрити кордон з Україною. Він заявив, що з України начебто надходить велика кількість зброї для «терористичних» осередків у Білорусі, які прагнуть «насильницької зміни влади» в республіці.

 

У МЗС відповіли Лукашенку на закид про «постачання зброї» до Білорусі

02.07.2021 20:06

У Міністерстві закордонних справ не підтвердили інформацію про закриття кордону з Білоруссю та відкидають закид Олександра Лукашенка про нібито постачання зброї з України.

Про це речник Міністерства закордонних справ України Олег Ніколенко сказав у коментарі Укрінформу.

«Україна категорично відкидає закид Олександра Лукашенка про нібито постачання зброї з України. Ми ніколи не втручалися у внутрішні справи Білорусі. Не збираємося цього робити і в майбутньому. Очікуємо такої ж позиції від Мінська, щоб північний кордон залишався простором безпеки», – сказав Ніколенко.

Він наголосив, що політика нашої держави спрямована на підтримку законних інтересів білоруського народу, який заслуговує на гідне життя в демократичній країні, де поважаються права людини та існує верховенство права.

«Натомість, позиціонування України як зовнішньої загрози вкладається в політику дезінформації, репресій і залякування білоруського населення. Переконані, що жодні абсурдні звинувачення та залякування не зможуть відвернути білоруський народ від дружнього українського народу та України як держави, що поважає та захищає права людей», – додав речник МЗС.

Він підкреслив, що українська сторона наразі не отримувала офіційних повідомлень про закриття кордону з боку Білорусі. «Від такого кроку постраждав би, насамперед, білоруський народ», – додав представник зовнішньополітичного відомства.

Як повідомляв Укрінформ, Олександр Лукашенко на урочистих зборах на честь Дня Незалежності Білорусі заявив про те, що доручив прикордонним військам Білорусі повністю перекрити кордон з Україною.

Раніше Лукашенко заявив, що в Білорусі була проведена масштабна “антитерористична операція”, за підсумками якої він “пред’явить претензії керівництву Німеччини”.

Після президентських виборів 9 серпня, переможцем яких був оголошений Лукашенко, в Мінську та інших містах країни почалися масові акції протесту. Вони жорстко придушуються.

Легітимність режиму Лукашенко не була визнана ЄС, США, Україною та більшістю демократичних країн світу.

 

Прикордонники не отримували від Білорусі офіційних повідомлень про «закриття кордону» 

02.07.2021 22:24

Державна прикордонна служба України не отримувала від білоруської сторони жодних офіційних повідомлень щодо змін в охороні кордону.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє ДПСУ в контексті заяв Олександра Лукашенка, що він доручив прикордонним військам “повністю перекрити” кордон з Україною у зв’язку з тим, що з території нашої країни нібито “надходить величезна кількість зброї”.

“Держприкордонслужба не отримувала жодного офіційного повідомлення від білоруської сторони на підтвердження заяви щодо «перекриття кордону» з Україною”, – заявили у ДПСУ.

У прикордонному відомстві поінформували, що останнім часом прикордонні наряди, які несуть службу на «зеленій ділянці» кордону з Білоруссю та у пунктах пропуску, не спостерігають суттєвих змін в організації білоруською стороною охорони та пропуску через кордон.

На переконання Держприкордонслужби, у нинішній ситуації варто говорити не про збільшення спроб протиправної діяльності на українсько-білоруському кордоні, а навпаки.

“Від серпня минулого року українські прикордонники на кордоні з Білоруссю несуть службу у посиленому режимі – як на сухопутному, так і на річковому сегментах. Прикордонне відомство України також значно наростило можливості повітряного моніторингу кордону як пілотованою авіацією, так і безпілотниками”, – йдеться в повідомленні.

Також зазначається, що Держприкордонслужба України та Держприкордонкомітет Білорусі періодично опрацьовують спільні аналізи загроз та спільні звіти, які підписуються в межах прикордонно-представницької роботи. “В останньому такому звіті (за підсумками минулого року) прикордонники Білорусі відмічали зменшення в 6,9 раза кількості виявленої зброї на кордоні з нашою країною”, – заявили у ДПСУ.

Як повідомляв Укрінформ, Олександр Лукашенко заявив 2 липня на урочистих зборах на честь Дня Незалежності Білорусі, що доручив прикордонним військам Білорусі повністю перекрити кордон з Україною.

Водночас речник Міністерства закордонних справ України Олег Ніколенко сказав у коментарі Укрінформу, що у МЗС відкидають закид Лукашенка про нібито постачання зброї з України.

 

Лукашенко розповів про “сплячі терористичні осередки”, до яких причетні Україна, США і ЄС

2 липня 2021, УП

Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив про нібито виявлені терористичні осередки, до яких причетні Німеччина, Україна, США, Польща і Литва.

Про це він заявив в п’ятницю на зібранні на честь Дня Республіки, повідомляє “Європейська правда” з посиланням на БЕЛТА.

“Сьогодні розкриті створені сплячі терористичні осередки, так звані загони самооборони. Мета цих осередків – насильницька зміна влади в день ікс. Вони самі поки не знають, що це за день ікс: до нього треба підвести наш народ”, – сказав Лукашенко.

Він також заявив, що доручив прикордонним військам повністю перекрити кордон з Україною.

“Величезна кількість зброї надходить з України в Білорусь. Тому я доручив прикордонним військам повністю перекрити кордон з Україною”, – сказав Лукашенко.

Раніше Лукашенко заявив, що в країні була проведена “масштабна антитерористична операція” і він планує висунути претензії канцлеру Німеччини.

Нагадаємо, 24 червня ЄС затвердив секторальні санкції проти Білорусі через примусову посадку літака Ryanair у Мінську. Вони торкнуться таких галузей, як нафта, калій, банківська справа, тютюн та технології спостереження.

 

Лукашенко заявив про “масштабну антитерористичну операцію” в Білорусі: готує претензії Меркель

2 липня 2021, УП

Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив про проведену в країні масштабну “антитерористичну операцію”, за підсумками якої він висловить претензії канцлеру Ангелі Меркель і “декому з керівництва Німеччини”.

Джерело: провладне видання БЕЛТА з посиланням на заяву Лукашенка на церемонії вручення державних нагород 2 липня

Пряма мова Лукашенка: “Сьогодні закінчували в країні масштабну антитерористичну операцію. Нам здавалося, що вони економічно будуть нас душити. Ні. Триває в більш масштабних розмірах терор всередині країни проти людей і об’єктів. Найближчим часом ми про це скажемо”.

Деталі: Лукашенко додав, що після закінчення заходів по лінії контррозвідки вони “вже не якомусь Хайко Маасу, міністру закордонних справ Німеччини, висунуть претензії, але до самого канцлера і декого з керівництва Німеччини”.

Він зазначив, що детальніше про це розповість пізніше.

Що було раніше: 1 липня самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко і президент Росії Володимир Путін у телефонній розмові обговорили санкції проти цих країн, про розвиток військово-технічного співробітництва в питаннях безпеки і домовилися про майбутні особистні контакти.

Передісторія:

У серпні 2020 року Лукашенко фальсифікував вибори президента. Підконтрольна йому ЦВК визнала перемогу за Лукашенком. У Білорусі спалахнули масові протести.

Лукашенко жорстоко розправляється з опозиційними політиками і активістами, людей масово кидають за ґрати.

Після того, як режим Лукашенка примусово посадив літак іншої держави у Мінську, щоб захопити опозиційного журналіста Романа Протасевича, багато країн оголосили Білорусі авіаблокаду.

 

Єврокомісія допоможе Литві подолати міграційну кризу

Єврокомісія повною мірою солідарна з Литвою, яка постала перед штучно створеною та політично мотивованою міграційною кризою на кордоні з Білоруссю, і готова надати їй всю необхідну організаційну та фінансову допомогу.

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, про це сьогодні під час зустрічі з пресою під час відвідання енергетичної підстанції в Литві заявила президент Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн, повний запис виступу якої оприлюднений на мультимедійному порталі ЄС.

«В тому що стосується Білорусі та міграції. У цьому випадку ми бачимо тенденцію, політично мотивовану тенденцію. Європейська Комісія і Європейський Союз стоять поряд з вами у ці важкі часи. Як ми говорили з президентом і прем’єр-міністром (Литви – ред.), ми будемо надавати більше підтримки через Frontex (Європейське прикордонне агентство – ред.), який вже тут присутній. Ми також хочемо надати підтримку через Європейський офіс підтримки притулку, у розв’язання процедурних питань», – зауважила фон дер Ляєн.

Вона зауважила, що розуміє запит від литовського уряду щодо фінансової допомоги для вирішення міграційної кризи. За її словами, багаторічний бюджет ЄС передбачає виділення для Литви допомоги у сумі 240 мільйонів євро, але ситуація, що наразі склалася на кордонах з Білоруссю, є надзвичайною.

«Ми також маємо надзвичайні фонди, які можуть стати в нагоді у цьому випадку. Одна річ є абсолютно певною – ваші занепокоєння і ваші проблеми, які ви зараз маєте в Литві, є нашими європейськими проблемами та нашими занепокоєннями. Тож я хочу ще раз наголосити – ми на вашому боці у ці непрості часи», – додала президент Єврокомісії.

Під час цієї ж прес-конференції президент Литви Ґітанас Науседа (Gitanas NAUSEDA) наголосив на тому, що нелегальна міграція з боку Білорусі потребує запобіжних заходів та покращення прикордонного контролю, а також інституційної співпраці в рамках усього Євросоюзу, включаючи дипломатичні, політичні та фінансові зусилля.

«Така координація має величезне та вирішальне значення у тому, щоб припинити це явище якомога швидше. Підстави для такої кризи були створені білоруським режимом навмисно, щоб відкрити мігрантам вільний доступ до території ЄС», – сказав Науседа.

Як повідомляв Укрінформ, на початку червня об’єктом міграційної атаки з боку Білорусі стала Литва, прикордонні служби якої стикнулися з різким зростанням кількості нелегалів з Іраку та Сирії, що прибувають з Білорусі. При цьому сотні мігрантів доставлялися і продовжують прибувати до Мінська щотижневими чартерними авіарейсами з Багдаду.

Таким чином режим Лукашенка відповів на запровадження нових санкцій ЄС за системні порушення прав людини та за піратство під час примусового приземлення європейського пасажирського літака компанії Ryanair.

26 травня під час виступу в парламенті Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що тепер західні країни мають самостійно здійснюватимуть контроль за наркотрафіком і нелегальною міграцією на кордоні з Білоруссю.

 

У Литві закликали оголосити екстремальну ситуацію через мігрантів з Білорусі

2 липня 2021, УП

Служба охорони державного кордону Литви просить запровадити режим екстремальної ситуації у зв’язку зі зростанням потоку мігрантів з Білорусі.

Про це повідомляє “Європейська правда” з посиланням на Delfi.

“Наш Центр надзвичайних ситуацій пропонує Міністерству внутрішніх справ оголосити екстремальну ситуацію на державному рівні”, – заявив заступник командувача, полковник Антанас Монтвідас.

За його словами, це дозволить залучити додаткові сили, спростити процедури державних закупівель, а самоврядування повинні будуть надати приміщення для розселення мігрантів.

“Якщо минулого року у нас було близько 70 нелегальних мігрантів, то на сьогодні їх вже 800, в 11 разів більше. В основному це громадяни Іраку, Ірану, Сирії, є і громадяни Білорусі”, – сказав заступник голови служби Відас Мачайтіс.

За останню добу затримано 150 нелегалів. За словами Мачайтіса, під житло цим людям планують виділити приміщення школи. “Зараз встановлюють ліжка, везуть постільну білизну, поліція і прикордонники забезпечать охорону, організовують постачання харчування”, – сказав він.

За його словами, приміщення на заставах у Варені та в Вільнюсі заповнені. “На даний момент ці люди просто сидять на підлозі, оскільки на наших заставах не передбачалася така велика кількість біженців”, – зауважив Мачайтіс.

Він додав, що потоки нелегальних мігрантів рекордні. “У нас ніколи раніше не було такого, щоб за ніч затримували 161 нелегала”, – зауважив він.

Раніше повідомлялося, що європейське агентство Frontex спрямувало місію прикордонників до Литви та Латвії для посилення охорони їхніх кордонів з Білоруссю.

В кінці травня Александр Лукашенко заявив, що досі Мінськ зупиняв наркотики і мігрантів на кордоні з Литвою, але після міжнародної реакції на примусову посадку пасажирського літака Ryanair і введення нових санкцій цього робити не буде.

 

Ле Пен, Сальвіні, Орбан заявили про наміри створити націоналістичний альянс у ЄП

2 липня 2021, УП

16 ультраправих і консервативних політичних сил Європи представили спільну декларацію, яка має стати першим кроком до формування великого націоналістичного альянсу у Європарламенті.

Про це повідомляє “Європейська правда” з посиланням на Le Figaro.

“У той час, коли глобалісти та європейці, головним представником яких у Франції є Еммануель Макрон, розпочинають Конференцію про майбутнє Європи, яка має на меті збільшити владу європейських органів, сьогоднішня угода є першим каменем до створення великого союзу у Європарламенті”, – заявляють підписанти у своїй декларації, опублікованій партією “Національне зібрання”, яку очолює Марін Ле Пен.

Серед підписантів окрім Ле Пен, лідер італійської “Ліги” Маттео Сальвіні, прем’єр-міністр Угорщини та глава партії “Фідес” Віктор Орбан, лідер керівної польської партії “Право і справедливість” Ярослав Качинський, лідер Vox в Іспанії Сантьяго Абаскаль та голова “Братів-італійців”, неофашист Джорджія Мелоні.

Всього декларацію підписали 16 політичних сил.

Ці партії не входять до однакових груп у Європейському парламенті і нині розпорошені по кількох фракціях. У разі об’єднання у них може бути 115 мандатів, що зробить їх третьою за величиною політичною групою у Європарламенті.

ЄС “продовжує йти федералістським шляхом, який невблаганно віддаляє його від народів, що є серцем нашої цивілізації”, – пишуть у своїй спільній декларації 16 підписантів.

“Озброївшись цим спостереженням, найвпливовіші патріотичні партії на континенті зрозуміли важливість об’єднання зусиль, щоб важити більше в дискусіях та реформуванні Європейського Союзу”, – додають вони, заявляючи, що хочуть окреслити “контури спільних дій”.

 

Сі Цзіньпін пригрозив за спроби залякати Китай: Розіб’ють голови

2 липня 2021, УП

Президент Китаю Сі Цзіньпін попередив, що іноземним державам “розіб’ють голови”, якщо вони спробують залякати його країну або вплинути на неї.

Джерело: китайський лідер на заході, присвяченому сторіччю правлячої Комуністичної партії, BBC

Пряма мова: “Ми ніколи не дозволимо нікому залякувати, пригнічувати або підпорядковувати Китай. Будь-кого, хто насмілиться зробити це, розіб’є голову до крові об Велику Сталеву стіну, створену більш ніж 1,4 мільярдами китайців”.

Деталі: Сі Цзіньпін говорив близько години і, серед іншого, заявив, що Компартія грає центральну роль у зростанні країни і що спроби відокремити її від народу зазнають невдачі.

“Лише соціалізм може врятувати Китай, і лише соціалізм із китайськими особливостями може розвинути Китай”, – сказав він.

Сі Цзіньпін заявив, що Пекін не допустить “святенницької проповіді”, очевидно маючи на увазі США і критику за порушення прав людини і репресії в Гонконзі.

Відносини між США і Китаєм останнім часом погіршилися через торгівлю, шпигунство та пандемію.

Проблема Тайваню також є серйозним джерелом напруженості. У той час як демократичний Тайвань вважає себе суверенною державою, Пекін розглядає острів як провінцію, що відкололася.

США за своїми законами зобов’язані надати Тайваню засоби захисту, якщо Пекін застосує силу, щоб повернути острів.

У четвер Сі Цзіньпін заявив, що Китай зберігає “непохитну прихильність” об’єднанню з Тайванем.

“Ніхто не повинен недооцінювати рішучість, волю і здатність китайського народу захищати свій національний суверенітет і територіальну цілісність”, – заявив він.

У відповідь Тайвань заявив, що має намір захищати свій суверенітет і демократію.

На честь 100-річчя партії в Пекіні були святкування, на площі Тяньаньмень був ретельно перевірений натовп, багато хто був без масок.

У той же день Гонконг відзначає річницю передачі свого суверенітету КНР (01.07.1997).

 

Цифрова економіка: дослідники КНЕУ створили дорожню карту розвитку людського капіталу

Дослідники Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана (КНЕУ) створили дорожню карту розвитку людського капіталу для цифрової економіки в Україні.

Опубліковано результати дослідницького проєкту «Цифрова економіка: Вплив ІКТ на людський капітал та формування компетентностей майбутнього», який було проведено Київським національним економічним університетом імені Вадима Гетьмана (КНЕУ) за ініціативи «Хуавей Україна».

«Дорожня карта розвитку людського капіталу для цифрової економіки України: Перехід до моделі цифрової економіки «Інноваційний хаб» 2021–2030» (КНЕУ, 2021)

Цей дослідницький проєкт передбачав дослідження моделі цифрової економіки України, впливу ІКТ на людський капітал, загальнонаціональне опитування «Вплив ІКТ на цифрову економіку та майбутні робочі місця в Україні», підготовку звіту (монографії), розробку практичних рекомендацій «Дорожня карта розвитку людського капіталу для цифрової економіки України: Перехід до моделі цифрової економіки «Інноваційний хаб» 2021–2030», створення Глобальної дослідницької мережі цифрової економіки тощо.

Колектив дослідницького проєкту «Цифрова економіка: Вплив ІКТ на людський капітал та формування компетентностей»

Одним з компонентів дослідницького проєкту було опитування, яке проводилося в період з листопада 2020 року по лютий 2021 р. Воно охопило 1181 особу у всіх регіонах України. Серед опитаних були представники академічної спільноти, державної служби, бізнесу і підприємництва, громадських організацій та тимчасово непрацюючі.

Деякі підсумки опитування, які представляють думку опитаних про вплив ІКТ на життя та розвиток економіки, вибір сфери для працевлаштування та освіти:

Позитивні наслідки від розвитку ІКТ в Україні для економіки, суспільства, особисто для себе очікують  84% жінок та 75,4% чоловіків.

Найбільш затребуваною новою професією серед жінок є фахівець з кібербезпеки (82,4%), а найменш затребуваною  – експерт зі створення цифрових двійників (36%). Найбільш затребуваною новою професією серед чоловіків є фахівець з кібербезпеки (71,7%), а найменш затребуваною – куратор з особистих даних (36,8%).

Топ-3 факторів впливу розвитку ІКТ на працівників: поява нових форм зайнятості (дистанційна, фриланс тощо) жінки – 62,7%, чоловіки – 50%; можливості гнучкого графіка роботи жінки – 62,5%, чоловіки – 48,8%; формування нових цифрових навичок жінки – 62,5, чоловіки – 49,2%.

На думку респондентів, наразі найбільш діджиталізованими є такі сектори економіки України: інформація та телекомунікації (68,6%), оптова та роздрібна торгівля (65,9%), фінансова та страхова діяльність (58,7%), креативні індустрії (57%), транспорт, складське господарство, поштова та кур’єрська діяльність (54%).

Опитувані вважають, що найбільший потенціал для цифрової трансформації мають охорона здоров’я і надання соціальної допомоги (60,5%), добувна промисловість і розроблення кар’єрів (59,6%), каналізація, поводження із відходами (58,9%), державне управління й оборона (58%), переробна промисловість (58%).

«Цифрова економіка – це платформа спільного майбутнього. Університети відіграють важливу роль у розвитку екосистеми інновацій, досліджень цифрової економіки та нової інфраструктури у цифровому світі. Тому так важливо розвивати партнерство між університетами та бізнесом заради розвитку та кращого майбутнього для всіх», — наголошує на ролі університетів Дун Айбо, керівник департаменту комунікацій «Хуавей Україна».

«Наше дослідження «Цифрова економіка: вплив інформаційно-комунікаційних технологій на людський капітал та формування компетентностей майбутнього» базується на найефективнішій моделі взаємодії університетів, влади та бізнесу, відомій у світі як потрійна спіраль», — говорить про цінність партнерства д-р Лариса Антонюк, професор, проректор з наукової роботи, директор Інституту вищої освіти ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана».

Як повідомила Антонюк, в обізнаності усіх зацікавлених у цифровій економіці важливу роль відіграє економічна журналістика. У Київському національному економічному університеті імені Вадима Гетьмана відкрилася інноваційна освітньо-професійна програма «Економічна журналістика». Вона спрямована на підготовку журналістів із сучасним економічним мисленням, які вміють аналізувати економічну інформацію та ефективно комунікують з аудиторією про те, що відбувається в економіці цифрової доби.

Лариса Лігоненко, д.е.н., професор кафедри бізнес-економіки та підприємництва,  наголосила на відкритому доступі до матеріалів дослідження та можливості використання усіма зацікавленими в Україні та світі: «Дослідницький проєкт завершено, проте дослідження триває». Усі зацікавлені у використанні матеріалів, практичному впровадженні результатів та висвітленні в медіа теми «Цифрова економіка» можуть долучитися до ініціативи «Глобальна дослідницька мережа цифрової економіки», яку було започатковано в рамках дослідницького проєкту «Цифрова економіка: вплив інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) на людський капітал та формування компетентностей майбутнього».

«Інфраструктура в цифровій економіці є кровоносною системою для даних і інформації, якими були раніше електромережі в індустріальній економіці і дорожні артерії в доіндустріальній.  У всі ці епохи інфраструктуру будували гуртом, єднаючи зусилля.  Цифрова інфраструктура потрібна Україні, як повітря, звільняючи віддалені території та сільських жителів від замкнутості і обмежень, надаючи доступ до високоприбуткових можливостей вже не майбутнього, а реального сьогодення, трансформуючи галузі, і міняючи роль України на світовій карті цифрової економіки. А для українського бізнесу така інфраструктура могла б створити нові можливості та нові робочі місця», — відзначає особливу роль нової інфраструктури для цифрової економіки Надія Васильєва, кандидат економічних наук, засновниця Інституту цифрової трансформації, який був партнером у проєкті.

«Цифрова економіка створює нові можливості для всіх, рівні можливості на основі спільних цінностей заради спільного майбутнього», — вважає менеджер зі зв’язків з громадськістю «Хуавей Україна» Аліна Севастюк, керівниця дослідницького проєкту з боку «Хуавей Україна».

Запис презентації результатів дослідження: https://www.youtube.com/watch?v=gKlMNopAS0c

 

МЗС озвучить позицію через відкликання підпису України під заявою на підтримку уйгурів

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба пообіцяв повідомити офіційну позицію щодо ситуації з відкликанням Україною підпису під заявою понад 40 країн щодо розслідування порушення прав людини у китайському регіоні Сіньцзян після завершення консультацій із західними партнерами та КНР.

Як передає кореспондент Укрінформу, про це Кулеба заявив під час години запитань до уряду в парламенті у відповідь на повідомлення народного депутата від “ЄС” Софії Федини, що, за даними більшості азійських медіа, офіційний Пекін вважає відкликання Україною підпису свідченням відмови України від стратегічного курсу в ЄС.

“По-перше, ніщо не може згорнути чи підважити курс на європейську та євроатлантичну інтеграцію України. По-друге, Україна послідовно виступає за дотримання і захист прав людини в усьому світі. Що стосується порушеного вами питання, то ми перебуваємо в консультаціях з нашими західними партнерами і з Китайською Народною Республікою, і коли ці консультації будуть завершені, я буду радий надати вам офіційну позицію з цього приводу”, – сказав Кулеба.

Як повідомлялося, 25 червня інформагентство Associated Press із посиланням на дипломатичні джерела повідомило, що Україна відкликала свій підпис під заявою більш як 40 країн щодо розслідування порушення прав людини у китайському регіоні Сіньцзян після погроз Китаю зупинити постачання Україні вакцин від коронавірусу.

Посольство Китаю в Україні 26 червня заявило, що Пекін не тиснув на Київ із вимогою відкликати підпис під заявою, погрожуючи припиненням постачання вакцини проти коронавірусу.

Правозахисні організації заявляють про жорстоке поводження з боку Китаю до мусульманських уйгурів та інших людей у регіоні.

МЗС України досі не прокоментувало ситуацію.

 

Канада розгорне військових для боротьби з лісовими пожежами

Для допомоги вогнеборцям у боротьбі з лісовими пожежами у канадській провінції Британська Колумбія залучать військових.

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, про це пише канадський суспільний мовник CBC News.

“Міністр громадської безпеки Канади оголосив, що федеральний уряд наразі координує із владою Британської Колумбії мобілізацію військової допомоги”, – йдеться у матеріалі.

За словами міністра оборони Канади Хаджита Саджана, військові облаштують базу у місті Едмонтон, з якої надаватимуть авіаційну підтримку та до 350 осіб особового складу.

“Якщо виникне потреба, ці ресурси можна буде використати для допомоги в евакуації вогнеборців та місцевих мешканців”, – сказав Саджан.

Нагадаємо: наразі у Британській Колумбії палає більше сотні лісових пожеж, які вже зумовили значні матеріальні збитки, повністю знищивши місто Літтон.

 

За перший день липня в Україні виявили 696 COVID-випадків

02.07.2021 08:22

За добу 1 липня 2021 року в Україні зафіксовано 696 нових підтверджених випадків коронавірусної хвороби COVID-19.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство охорони здоров’я України у Фейсбуці.

1 липня в Україні виявили ще 696 випадків коронавірусної хвороби COVID-19 (з них дітей – 36, медпрацівників – 33).

Також за минулу добу госпіталізували 439 осіб; сталося 33 летальні випадки – 33; одужало – 1 197 осіб.

За добу протестовано: методом ПЛР – 19 756 осіб, методом ІФА – 8 924 особи, експрес-тестами – 15 408 осіб.

За весь час пандемії в Україні захворіло 2 236 497 осіб, одужало – 2 169 584; летальних випадків – 52 424; проведено ПЛР-тестувань – 10 881 002.

Найбільша кількість підтверджених випадків за добу зареєстрована у м. Києві (194), Одеській (53), Київській (50), Львівській (49) та Донецькій (39) областях.

Наразі хоча б одну дозу вакцини від COVID-19 отримали понад два мільйони людей в Україні, додає у Фейсбуці МОЗ.

Так, за добу 1 липня 2021 року щеплено 90 959 людей. Одну дозу отримали 35 472 людини, повністю імунізовані – 55 487 людей.

Як зазначається, протягом доби працювали 572 мобільні бригади, 1 546 пунктів щеплення, 22 центри вакцинації.

Станом на 1 липня 2021 року до листа очікування вакцинації від COVID-19 записалися 765 181 людина.

Від початку вакцинальної кампанії щеплено 2 001 132 людини, з них отримали 1 дозу – 2 001 130 людей, повністю імунізовані та отримали 2 дози – 766 483 осіб (із них двоє осіб отримали одну дозу закордоном). Загалом проведено 2 767 613 щеплень.

Як повідомлялося, вакцинація проти COVID-19 в Україні розпочалася 24 лютого 2021 року. Вона відбуватиметься в п’ять етапів.

За попередню добу, 30 червня, в Україні виявлено 705 випадків зараження коронавірусом.

 

Ляшко анонсував новий конкурс на посаду голови Нацслужби здоров’я

Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко запропонував Кабінету міністрів оголосити повторний конкурс на посаду голови Національної служби здоров’я України.

Про це він написав у Facebook у п’ятницю, 2 липня, передає Укрінформ.

«Не зміг з першої спроби визначитись з потенційним очільником Національної служби здоров’я України! Після проведення співбесіди прийняв виважене рішення і вніс пропозицію Кабінету міністрів України оголосити повторний конкурс. Це не просте рішення. Воно було прийняте після спілкування зі своїми колегами. Моя команда заступників підтримала рішення одноголосно», – заявив міністр.

Він подякував учасникам конкурсу Вадиму Арістову та Тетяні Бойко за їхню участь, але зауважив, що їм «було б складно та зарано» керувати цією установою.

Як раніше повідомляла пресслужба МОЗ, 2 липня Віктор Ляшко провів співбесіди з Арістовим і Бойко. Андрій Віленський – третій кандидат, допущений до співбесіди, заявив про припинення участі в конкурсі за власним бажанням.

Слухання відбулись в присутності представників Комітету Верховної ради з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування, членів Колегії міністерства охорони здоров’я та ради Громадського контролю при НСЗУ, а також представників міжнародних організацій.

 

У Словаччині створили пристрій, що виявляє COVID-19 у подиху за хвилину 

02.07.2021 21:11

Група словацьких експертів розробила спектрометр FastBreathSpec, який виявляє коронавірус (COVID-19) у подиху людини за менш ніж 60 секунд.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє The Slovak Spectator.

Сам пристрій є спільною розробкою компанії Masatech, факультету математики, фізики та інформатики Університету Коменського в Братиславі та факультету інформатики та інформаційних технологій Словацького технологічного університету в Братиславі.

«FastBreathSpec здатний проаналізувати подих людини менш ніж за 60 секунд», – заявила Сільвія Такакова з Masatech.

Вона також додала, що потім зібрані зразки класифікуються за допомогою алгоритмів машинного навчання.

Таким чином пристрій може виявляти коронавірус у людини за менш ніж одну хвилину.

Як повідомляв Укрінформ, у світі станом на ранок 2 липня зафіксовано понад 183,4 млн випадків зараження коронавірусом, з них – понад 3,9 млн летальних, одужали вже понад 167,9 млн осіб.

 

Словаччина продала назад у Росію 160 тисяч доз вакцини «Спутник V»

Міністерство охорони здоров’я Словаччини продало назад у РФ 160 тисяч доз вакцин «Спутник V», які були цієї весни закуплені в Москви.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє словацький портал Dennik N.

Контракт на продаж вакцин був опублікований у центральному реєстрі контрактів. Йдеться про 80 тисяч перших доз та 80 тисяч других доз.

Зазначається, що Словаччина має на складі російські вакцини лише для тих, хто чекає першої або другої дози. Загалом «Спутник V» отримали 10.500 людей. 8000 людей все ще чекають на вакцину.

«Нам залишаються вакцини для вакцинації громадян, які подали заявку на вакцинацію», – сказала речниця міністерства Зузана Еліашова.

Як відомо, з липня люди в Словаччині можуть подавати заявки лише на зареєстровані в ЄС вакцини – Pfizer, Moderna або Johnson & Johnson.

Російська сторона придбала вакцини за місяць-два до закінчення терміну дії і заплатила за них стільки ж, скільки Словаччина.

«Російська сторона придбала їх точно за ціною, за яку ми їх придбали, – 9,95 доларів за дозу», – сказала Еліашова.

Вартість транспорту повністю оплатить покупець – російська компанія Human Vaccine, зазначається в контракті. У випадку, якщо росіяни не захочуть приймати вакцини, якщо вони, наприклад, будуть пошкоджені, Словаччині не загрожує штраф, лише адекватна компенсація. Отримавши вакцини Росія більше не зможе їх повернути.

Минулого тижня уряд Словаччини заявляв, що держава може дарувати або продати вакцини «Спутник V», які не потрібні.

Як відомо, у Словаччині сталася гостра політична криза після того, як дві невеликі партії заявили про можливий вихід з правлячої коаліції через закупівлю урядом російської вакцини «Спутник V».

Прем’єр Ігор Матович пішов у відставку, його місце зайняв Едуард Гегер. Матович залишився в уряді на посаді міністра фінансів.

 

Цієї ночі змінився порядок в’їзду в Україну з чотирьох країн. Особлива увага – РФ

2 липня 2021, УП

Іноземці, які повертаються з країн, де поширюється коронавірус штаму “Дельта”, віднині повинні здавати на державному кордоні України експрес-тест на коронавірус, українці – здавати тест або йти на самоізоляцію.

Джерело: Державна прикордонна служба, пресслужба МОЗ у коментарі УП

Деталі: З цієї ночі набули чинності зміни, запроваджені урядом України. Вони стосуються осіб, які прибули з Індії, Великої Битанії, РФ та Португалії, або перебували на їх території не менше семи днів протягом останніх 14 днів.

Згідно з рішенням уряду, іноземці (крім визначених винятків), які прибули із зазначених країн, не можуть в’їхати в Україну без негативного результату експрес-тесту на визначення антигена коронавірусу SARS-CoV-2. Такий тест має бути проведений у пунктах пропуску через державний кордон України.

Українці (та визначені постановою КМУ категорії іноземців), які прибули із зазначених країн теж можуть зробити експрес-тест у пунктах пропуску.

Без негативного результату такого тесту громадяни України старші 12 років підлягають обов’язковій самоізоляції, обсервації.

Працівники Національної поліції забезпечують супровід осіб, які підлягають обсервації, від зони прикордонного контролю до санітарної зони для їх подальшого транспортування до місць обсервації або до закладів охорони здоров’я для їх госпіталізації.

У ДПСУ “Українській правді” також уточнили, що наявність документу про негативний ПЛР-тест не забезпечує українцям безумовний в’їзд в Україну з Індії, Великої Битанії, РФ та Португалії, де вони перебували не менше семи днів протягом останніх 14 днів.

Громадянин України має пройти експрес-тест на кордоні або піти на самоізоляцію чи обсервацію, якщо не бажає його робити.

UPD: В МОЗ “Українській правді” уточнили, що експрес-тести на кордонах роблять приватні або державні лабораторії. Здійснюється тестування за рахунок особи, яка здійснює перетин кордону.

Більше деталей: Детальніше з вимогами постанови Кабінету міністрів України можна ознайомитися за посиланням:

В ДПСУ зазначають, що найбільшою мірою зазначені зміни стосуються осіб, які перетинають український кордон на ділянці з Росією.

На сьогодні на цій ділянці функціонує п’ять автомобільних пунктів пропуску “Сеньківка” у Чернігівській області, “Бачівськ” та “Юнаківка” – у Сумській, “Мілове” – у Луганській області та “Гоптівка” – у Харківській.

З 00.00 до 11.00 2 липня 2021 року в цих пунктах пропуску державний кордон на в’їзд в Україну перетнуло понад 1800 осіб, з них пройшли тестування – більш як 900 осіб  (у тому числі 379 громадян України), 745 – відправилися на самоізоляцію, а 49 – на обсервацію. Решта – це діти, віком до 12 років та учасники міжнародних перевезень.

Також прикордонники нагадують, що іноземцям, які прибувають в Україну (незалежно з якої країни) необхідно мати страховку, яка покриває витрати, пов’язані з лікуванням COVID-19, обсервацією, а також негативний результат ПЛР чи експрес тестування, яке проведено не більш як за 72 години до перетину кордону, або документ, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації від COVID-19 вакцинами, включеними ВООЗ до переліку дозволених для використання  в надзвичайних ситуаціях.

Що було раніше: Міністерство закордонних справ рекомендує українцям утриматися від поїздок в Росію, Індію, Великобританію і Португалію, де спостерігається найбільша спалах різновиду коронавірусу “Дельта”.

Глава комітету ВРУ з питань здоров’я нації, медичної допомоги і медичного страхування Михайло Радуцький відзначав, що штам “Дельта”, який до недавнього часу називали “індійським” в 1,6 рази рази агресивніший, ніж інші, в 2,3 рази частіше призводить до госпіталізації, в 1,5 рази частіше – в реанімацію.

Штам коронавірусу “Дельта” був зафіксований в Україні. Мати 66 років і дитина – 16 років повернулися з Росії і захворіли. За даними РНБО, в Україні є чотири лабораторії, які можуть виявляти новий штам, 2 приватних і 2 державних, але немає в достатній кількості тестів, які виявляють цей штам.

 

У МОЗ розповіли, коли вакцина від Pfizer буде у центрах щеплень та чи будуть колоти нею дітей 

Дарія ПоперечнаУП.Життя, 2 липня 2021

Наприкінці липня вакцина проти COVID-19 від виробника Pfizer ймовірно з’явиться в масових центрах вакцинації.

Це зумовлено тим, що в Україні розпочнеться п’ятий етап імунізації проти коронавірусної хвороби.

Про такі зміни в організації щеплень розповів головний санітарний лікар країни Ігор Кузін в ефірі “Сніданку з 1+1”.

“Зараз у нас відбувається четверти етап щеплення, коли ми вакцинуємо людей з хронічними неінфекційними захворюваннями.

На п’ятому етапі, тобто кінець липня-серпень, вакцинація буде доступна для всіх, зокрема вакцина Pfizer скоріш за все буде перерозподільна на пункти щеплень”, – пояснив санітарний лікар.

Нагадаємо, що наразі у центрах вакцинації охочих громадян вакцинують

За словами Кузіна, також розглядається можливість щеплення дітей препаратом Pfizer.

Ймовірно, такі нововведення також відбудуться влітку.

Проте запрошувати на вакцинацію будуть не всіх дітей, а лише тих, які перебувають у підвищенні групі ризику.

“Хотів би зауважити, що це буде відноситися не до 100% усіх дітей, а лише до тієї когорти, яка має важкі супутні захворювання або високі ризики ускладнень від коронавірусної хвороби”, – додав Кузін.

Нещодавно вчені підтвердили, що вакцина проти COVID-19 від Pfizer на 100% ефективна для підлітків у віці від 12 до 15 років.

Згодом використання препарату для щеплення дітей схвалили у Єврокомісії.

 

Львів вирішив посилити карантин через штам Дельта

2 липня 2021, УП

У Львові вирішили посилити карантин, збільшити кількість ліжок для хворих на COVID-19 і кількість вакцинацій через загрозу поширення нового штаму коронавірусу Delta.

Джерело: мер Львова Андрій Садовий у Facebook

Пряма мова: “Зібрали комісію з надзвичайних ситуацій. Домовились про кілька важливих речей: посилити (в розумних межах) дотримання карантинних заходів у закладах харчування, культури, та інших;  облаштувати та зарезервувати додаткові ліжка з киснем”.

Деталі: Також Львів вирішив підготувати разом з МОЗ усі необхідні документи для контрактування медзакладів і збільшити кількість вакцинацій до 5 тисяч на день.

За словами Садового, люди зараз занадто розслабились, але “треба не забувати, що СOVID-19 нас не залишив”, і що в Україні вже зафіксували випадки нового штаму “Дельта”.

Тому, він додав, щоб не пожинати плоди восени, треба подумати про наслідки “вже сьогодні”.

Передісторія:

Штам коронавірусу “Дельта”, який вперше виявили в Індії, вдвічі заразніший за вихідний штам із китайської провінції Ухань.

Українці та іноземці, які повертаються з країн, де поширюється “Дельта”, з 2 липня будуть на державному кордоні здавати тест на коронавірус.

 

Вакцина Johnson&Johnson ефективна проти “Дельти” – компанія

2 липня 2021, УП

Американська компанія Johnson & Johnson заявила, що її однокомпонентна вакцина проти коронавірусу COVID-19 ефективна проти штаму “Дельта” індійського походження, який зараз поширюється у низці країн.

Джерело: заява компанії

Дослівно: “Johnson & Johnson оприлюднила дані, які показують, що її однокомпонентна вакцина від COVID-19 викликає сильну і стійку реакцію проти штаму “Дельта” та інших поширених вірусних варіантів SARS-CoV-2.

Оголошені результати дослідження підтверджують здатність вакцини Johnson&Johnson від COVID-19 захищати здоров’я людей у всьому світі.

Ми вважаємо, що наша вакцина забезпечує надійний захист проти COVID-19. Дані за 8 місяців показують, що однокомпонентна вакцина J&J індукує нейтралізувальні антитіла”.

Нагадаємо:

Міністерство закордонних справ рекомендує українцям утриматися від поїздок в Росію, Індію, Британію і Португалію, де спостерігається найбільший спалах різновиду коронавірусу “Дельта”.

Глава комітету ВРУ з питань здоров’я нації, медичної допомоги і медичного страхування Михайло Радуцький відзначав, що штам “Дельта”, який до недавнього часу називали “індійським” в 1,6 раза агресивніший, ніж інші, у 2,3 раза частіше призводить до госпіталізації, в 1,5 раза частіше – в реанімацію.

Штам коронавірусу “Дельта” був зафіксований в Україні. Мати 66 років і дитина – 16 років повернулися з Росії і захворіли. За даними РНБО, в Україні є чотири лабораторії, які можуть виявляти новий штам, 2 приватних і 2 державних, але немає в достатній кількості тестів, які виявляють цей штам.

 

Польща планує передати Україні вакцину AstraZeneca до жовтня

02.07.2021 19:30

Польща планує поставити 1,2 млн доз вакцини AstraZeneca в Україну у третьому кварталі цього року. Затримка з передачею викликана нерегулярними поставками цієї вакцини до Польщі.

Про це повідомили в МОЗ Польщі у відповідь на інформаційний запит кореспондента Укрінформу.

“Польща не відмовилася від перепродажу (вакцини в Україну – ред.), домовленість залишається актуальною. Відкладення терміну підписання угоди виникає через нерегулярні поставки вакцини до Польщі. Підписання угоди і передача вакцини планується у третьому кварталі цього року”, – повідомили у МОЗ Польщі.

У квітні міністерство інформувало Укрінформ, що поставки вакцини з Польщі в Україну може бути здійснено у травні-червні. При цьому, у міністерстві зазначали, що термін поставок залежатиме від динаміки поставок AstraZeneca (а також посередньо і вакцини інших виробників) до Польщі.

Станом на сьогодні у Польщі виконано вже майже 30 млн щеплень, повністю вакцинованими є понад 13,5 млн осіб.

До Польщі доставлено вже більше 38 млн доз вакцини різних виробників.

Як повідомлялося, від початку вакцинальної кампанії в Україні щеплено 2 001 132 людини, з них отримали 1 дозу – 2 001 130, повністю імунізовані та отримали 2 дози – 766 483 особи (із них двоє осіб отримали одну дозу за кордоном). Загалом проведено 2 767 613 щеплень.

 

У МОЗ назвали найгірший сценарій осінньої COVID-хвилі: кількість хворих може зрости до 40%

За найгіршим сценарієм восени захворюваність на коронавірусну хворобу COVID-19 може зрости на 30-40%.

Як передає Укрінформ, про це в ефірі програми “Сніданок з 1+1” сказав заступник міністра охорони здоров’я, головний державний санітарний лікар Ігор Кузін.

“Delta-штам зазвичай викликає на 30-40% більше госпіталізацій, і, відповідно, на 30-40% буде більше заражень щодо осінньої хвилі (2020 року – ред.). Це найгірший сценарій. Завдяки прискоренню темпів вакцинації або через адекватний епіднагляд це можна буде зменшувати. Але осіння хвиля буде, сподіваємося, що ми будемо йти по реалістичному або оптимістичному сценарію”, – сказав Кузін.

Головний санлікар зауважив, що вже відомо, що Delta-штам вражає частіше підлітків. Наприклад, за його словами, у Великій Британії зареєстровані випадки інфікування Delta-штамом, пов’язані зі школами або іншими навчальними закладами.

“Тому зараз ми будемо перевіряти саме готовність дитячих інфекційних лікарень”, – сказав Кузін.

Окрім цього, за його словами, РНБО рекомендувало прискорити темпи вакцинації і за літній період щепити від COVID-19 максимальну кількість людей, а також оновити алгоритм епідемічного нагляду і посилити потенціал із секвенування зразків.

Як повідомляв Укрінформ, Центр громадського здоров’я не очікує зростання захворюваності на COVID-19 в літній період.

 

Гарет Саутгейт: Мене дуже вразила робота Шевченка у збірній України

02.07.2021 17:36

Головний тренер збірної Англії з футболу Гарет Саутгейт поділився очікуваннями від чвертьфінального поєдинку Євро-2020 проти України.

Наставник британців зробив комплімент нашій команді та її тренеру Андрію Шевченку, повідомляє офіційний сайт УЄФА.

«Ми знаємо, що Україна – хороша команда. Мене дуже вразила робота Шевченка. Восени українці мали пару неприємних результатів у Лізі націй, але вони впоралися. Досягли відмінного результату у Франції у кваліфікації чемпіонату світу, цього тижня здорово зіграли зі Швецією у чвертьфіналі Євро. Якщо ми надамо їм простір для маневру, підуть уперед, у них є небезпечні нападники. Ми досягли важливої ​​вершини у матчі з Німеччиною, але це не Еверест, на який ми хочемо зійти. Нині ми хочемо продовжити шлях угору з цієї точки. Тепер у нас випробування дещо іншого роду. Треба з’їздити на гостьовий матч і зіграти проти хорошої команди, коли на стадіоні буде не так багато англійських уболівальників. На перший план виходять наші зусилля, енергія та зосередженість… Тактика – це досить складне питання, тому що обидві команди бачили, як суперник використовує різні схеми (в 1/8 фіналу Україна теж грала у три центральні захисники. – Прим.ред.). Українці досягли непоганого результату зі шведами і можуть поміняти схему, яка використовувалася у груповому етапі. Словом, ми маємо підготуватися до всіх варіантів. Але головну увагу треба приділити своїй власній грі», – сказав Саутгейт.

Як повідомляв Укрінформ, матч 1/4 фіналу Євро-2020 Україна – Англія відбудеться 3 липня в Римі на «Стадіо Олімпіко». Початок – о 22.00 за київським часом.

 

130 країн погодилися ввести глобальний 15%-ний податок для корпорацій

2 липня 2021, УП

Група із 130 країн, яка представляє понад 90% світового ВВП, попередньо схвалила введення глобального мінімального податку для корпорацій. Підписання принципової угоди міністрами фінансів країн Великої двадцятки очікується наступного тижня на зустрічі у Венеції.

Про це повідомляє Bloomberg з посиланням на заяву Організації економічного співробітництва та розвитку (OECP).

Очікується, що глобальний мінімальний податок у 15% принесе до 150 млрд дол додаткових податків щорічно.

“Мала група країн ще не приєдналася до цього плану”, – заявили в OECP. Зокрема, Угорщина та Ірландія, які залучили в свою економіку деякі з великих світових компаній завдяки низьким податкам.

Водночас погодилися з умовами Індія, Китай і Туреччина, які раніше сумнівалися.

Для запровадження правил розподілу доходів і мінімального податку ще мають ухвалити закони і нормативні акти.

До жовтня цього року планується завершення технічної роботи, запровадити нову систему планують із 2023 року.

Нагадуємо:

Міністри фінансів країн Великої сімки 5 червня заявили про зобов’язання “застосовувати глобальний мінімальний податок у щонайменше 15 відсотків для кожної країни”.

Цей крок спрямований на те, щоб транснаціональні корпорації – особливо технологічні гіганти – не мали в майбутньому можливості отримувати великі прибутки в одних країнах і платити з них низькі податки в інших.

Ухвалення цієї глобальної податкової зміни ініціювала адміністрація президента США Джо Байдена.

Таким чином США хочуть обмежити можливість транснаціональних концернів використовувати переваги податкових систем для збільшення своїх прибутків, особливо в період пандемії коронавірусу, яка послабила економіки в усьому світі.

Міністр фінансів Німеччини Олаф Шольц назвав ухвалене рішення “історичним”, а також назвав це “податковою революцією”.

 

У Національному банку відреагували на звільнення співробітників

2 липня 2021, УП

Рішення групи співробітників Національного банку про звільнення є їх особистим вільним вибором.

Про це заявили в Національному банку у відповідь на запит Радіо Свобода.

“Водночас Національний банк відкидає публічні звинувачення у централізації управлінських процесів. Колегіальний підхід до ухвалення рішень передбачає періодичні професійні дискусії, вміння коригувати свою позицію, якщо в результаті спільної оцінки перевагу здобуває альтернативне рішення”, – повідомили в НБУ.

У Нацбанку зазначили, що у регулятора забезпечені можливості для досягнення порозуміння між сторонами, у яких можуть бути різні погляди на одну ситуацію.

“Проте порозуміння досягається за умови аргументованого діалогу та взаємного бажання знайти вирішення проблеми, а не використати її для публічних звинувачень”, – додали в НБУ.

Нагадаємо:

Команда керівників Департаменту ліцензування повним складом подала керівництву НБУ заяви про звільнення через відхід регулятора від стандартів роботи.

Нацбанк заявляє, що 9 співробітників департаменту ліцензування НБУ подали заяви про звільнення – Департамент продовжуватиме роботу у штатному режимі.

Директор департаменту фінансової стабільності НБУ Віталій Ваврищук заявив, що планує завершити роботу в Нацбанку.

Директор Департаменту супроводу кредитів Національного банку Олег Новаковський також заявив, що завершує роботу в НБУ.

 

В Україні стартували жнива

2 липня. УНН. У Запорізькій, Миколаївській, Одеській та Херсонській областях аграрії розпочали збирання ранніх зернових та зернобобових культур, передає УНН із посиланням на Мінагрополітики України.

Деталі

У Запорізькій, Миколаївській, Одеській та Херсонській областях аграрії розпочали збирання ранніх зернових та зернобобових культур, яке проведено на площі 75 тис. га при врожайності 36,6 ц/га (у 2020 р. – 26,9 ц/га) намолочено 274,5 тис. тонн зерна нового врожаю в т.ч.:

озимого ячменю обмолочено 75 тис. га при врожайності 36,6 ц/га (у 2020 р. – 30,6 ц/га) намолочено 274,4 тис. тонн;

озимої пшениці обмолочено 50 га, при врожайності 25 ц/га (у 2020 р. – 22,2 ц/га) намолочено 130 тонн;

Додамо

Найбільше площ обмолочено сільгосптоваровиробниками Херсонщини – 5% до прогнозу при врожайності 35,2 ц/га, а найвища середня врожайність по Одеській області – 42,2 ц/га.

Доповнення

За даними Мінекономіки, українські аграрії в 2020 році намолотили 65,4 млн тонн зернових і зернобобових з площі 15,3 млн га. Такий урожай на близько 13% менше, ніж торік. Щодо результатів осінньої посівної кампанії, то українські аграрії провели сівбу озимих культур на площі 8,07 млн га.

У Міністерстві економіки прогнозують, що цьогорічний врожай зернових в Україні досягне рекордного показника 2019 року – 75 млн тонн.

 

У Мінагро розповіли, як зросте ціна на землю з відкриттям ринку

2 липня 2021, УП

Ціна на землю з відкриттям ринку зростатиме на 7 – 10% щороку, що пов’язано, зокрема, зі світовими тенденціями цін на продовольство.

Про це міністр агрополітики Роман Лещенко розповів під час години запитань до уряду у Верховній Раді.

Він зазначив, що з розрахунків Мінагрополітики, вартість гектару сільськогосподарського призначення становить біля 50 тис грн за гектар.

“Що стосується вартості, за нашими оцінками, зростання буде близько 7-10% щороку. Оскільки українські землі є недооціненими, але є ринкові фактори, які впливають на зростання ціни”, – розповів він.

Серед таких факторів – рекордне зростання ціни на світових ринках на сільгосппродукцію. “Відповідно, ми маємо переконання, що ціна буде поступово зростати”, – додав Лещенко.

За його словами, це “не означає, що громадяни України мають поспішати розпоряджатися майном, адже ми маємо переконання що земля є найкращим депозитом, та буде поступово зростати у ціні, приносити дохід від орендної плати”.

Минулоріч, додав Лещенко, оренда в країні зросла на 16% і продовжує зростати.

Нагадуємо:

З 1 липня 2021 року громадяни України можуть легально купувати і продавати землю сільськогосподарського призначення.

 

Ринок землі: експерт сказав, на скільки може здорожчати продаж ділянок

Зараз середня ціна по Україні за один гектар землі становить $2,5 тис., максимальне зростання можливе до $10 тисяч.

Про це у програмі “На самом деле: Украина” телеканалу “Дом” повідомив доцент Київської школи економіки, координатор дослідницького проєкту UaFoodTrade Олег Нів’євський, передає Укрінформ.

До старту ринку земельні ділянки понад 2 гектарів офіційно можна було лише здавати в оренду. Ціна оренди почала зростати з 2015 року, коли тільки почалося обговорення теми введення ринку або спрощення мораторію.

“Після 2019 року — теж, коли ці дискусії взагалі стали інтенсивними та коли почалися вже реальні дії щодо розробки великого земельного пакета реформ. Ринок повірив в такі наміри держави. І ціна на землю, на оренду земельних паїв збільшилася фактично з 2015 року в 4 рази в гривневому еквіваленті, та в 3 рази в доларовому еквіваленті”, — зазначив Нів’євський.

На першому етапі ринку, до 2024 року, землю можуть купувати тільки фізичні особи.

“Тому очікувати великого стрибка цін не варто. За нашими оцінками, зараз можливе зростання максимум 10%”, — сказав експерт.

За оцінками Нів’євського, зараз середня ціна по Україні становить близько 2,5 тис. дол. за гектар.

“Вона буде зростати, звичайно. Я думаю, рази у 2 десь протягом 5 років вона повинна зрости… Земля, як ресурс, знаходиться в фіксованому обсязі, а попит на продовольство не тільки в Україні, а й глобально росте. І тому попит на нашу землю теж буде збільшуватися. Відповідно, і ціна на землю теж буде збільшуватися. У всьому світі ціна на землю знаходиться у висхідному тренді. І немає якихось причин думати, що ціна на землю повинна падати”, — пояснив експерт.

Для орієнтування в прогнозних показниках вартості Нів’євський пропонує орієнтуватися на ціни на землю в сусідніх західних державах.

“Це Польща та інші країни, де ціна десь знаходиться на рівні 10 тис. дол. за гектар… Щоб [в Україні] ціна була в 10 тис. дол., це потрібно, щоб продуктивність сільського господарства збільшилася хоча б рази в 3 рази. Це загалом можливо”, — резюмував він.

 

У «тіні» знаходяться понад 8 мільйонів гектарів сільгоспземель – глава Мінагро

Більше 8 млн га українських земель сільськогосподарського призначення знаходяться в тіньовому обробітку.

Як передає кореспондент Укрінформу, про це повідомив міністр аграрної політики Роман Лещенко у Верховній Раді під час години запитань до уряду.

«Відповідно до аудиту, проведеного спільно з Державним земельним кадастром та податковою службою, в Україні більше 8 млн га земель сільськогосподарського призначення знаходяться в тіньовому обробітку», – сказав Лещенко.

Міністр зауважив, що навіть за день перед запуском ринку землі в тіньовому сегменті проходили ще десятки угод між юридичними особами з купівлі-продажу паїв.

«Наша амбіція – до кінця року вирівняти відповідне оподаткування і забезпечити наповнення бюджету реальними коштами», – додав він.

Як повідомляв Укрінформ, з 1 липня 2021 року набув чинності закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення», який скасовує дію мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення.

 

Держбюджет звели з дефіцитом 50 мільярдів, план надходжень перевиконали

2 липня 2021, УП

За половину 2021 року держбюджет України звели з дефіцитом у 50 млрд грн, водночас за надходженнями до загального фонду план перевиконали на 4,9%.

Про це повідомляє Міністерство фінансів з посиланням на дані Держказначейства.

У червні 2021 року до загального фонду надійшло 84,9 млрд гривень, місячний розпис перевиконано на 6,9% (+5,4 млрд грн).

Перевиконують розпис знову за платежами від Держподаткової – надходження становили 50,8 млрд грн або 106,1% від розпису червня. Найбільше отримали від дивідендів від держпідприємств (12,9 млрд грн), податку на доходи фізичних осіб та військового збору (12,4 млрд грн) та податку на додану вартість (10,8 млрд грн).

Від митниці надходження становили 31,3 млрд грн, що на 9,4% перевищує розпис червня. Із загальної суми надходжень 29,0 млрд грн надійшло у вигляді податку на додану вартість, 2,1 млрд грн – ввізного мита.

У цілому до загального фонду державного бюджету за перше півріччя 2021 року надійшло 505,9 млрд грн або 104,9% від розпису звітного періоду (+23,7 млрд грн). За платежами ДПС надходження становили 291,0 млрд грн, розпис виконано на 106,2%, Держмитслужби – 174,6 млрд грн, виконання становило 104,8%.

Надходження єдиного соцвнеску за пів року становили 165,0 млрд грн, що на 7 млрд грн перевищило планові показники ДПС, з них 32,2 млрд грн надійшло у червні (+ 2,3 млрд грн до очікуваних).

Видатки за загальним фондом у січні-червні становили 558,4 млрд грн або 92,6% від розпису. Фінансування соціальних видатків, видатків на оборону, на обслуговування боргу та субвенції й дотації місцевим бюджетам здійснювалось повністю.

За січень-червень 2021 року державний бюджет виконано з дефіцитом у розмірі 50,4 млрд грн, зокрема загальний фонд – з дефіцитом у сумі 49,8 млрд грн, при розписі у сумі 118,9 млрд гривень.

Фактичні державні запозичення до загального фонду державного бюджету за січень-червень 2021 року становили 257,8 млрд грн або 76,6% від запланованих на цей період.

Від розміщення ОВДП на фінансування державного бюджету залучено 211,4 млрд грн, у тому числі в іноземній валюті 59,7 млрд грн (1,7 млрд дол та 409,9 млн євро).

Із зовнішніх джерел залучено 46,4 млрд грн, зокрема 34,7 млрд грн (1,25 млрд дол) шляхом розміщення 8-річних ОЗДП під 6,875% річних.

Платежі з погашення державного боргу за січень-червень 2021 року склали 231,0 млрд грн (100,0% плану), платежі з обслуговування – 74,0 млрд грн (94,5% плану).

 

Абсолютний рекорд: ціни на газ в Україні перетнули позначку в 15 тисяч гривень

2 липня 2021, УП

Ціни на природний газ на торгах у четвер перевищили позначку в 15 тисяч гривень за тисячу кубометрів.

Про це свідчать дані “Української енергетичної біржі”.

Як наголосив співрозмовник ЕП на газовому ринку, такий показник є абсолютним рекордом за всю історію.

За день до цього середньозважена ціна природного газу на УЕБ була на рівні 13,4 тисячі гривень за тисячу кубів. Таким чином, за день вартість газу зросла більш ніж на 1,5 тисяч гривень.

Ціни на газ на європейському ринку також продовжують тенденцію до зростання, що відображається і на внутрішньому ринку.

Так, приведена вартість природного газу на нідерландському хабі TTF до кордону України станом на 2 липня становила 16,637 тисяч гривень за тисячу кубометрів, свідчать дані УЕБ.

Приведена вартість враховує ціну газу на хабі, вартість транспортування газопроводами Європи, тариф для точки входу в ГТС України та ПДВ.

Як наголошують учасники ринку, ціни на природний газ зростають насамперед через сезонні фактори, зокрема – високий попит, низькі запаси в сховищах, а також зловживання російського “Газпрому”, який штучно обмежує обсяги постачання палива на європейський ринок.

Нагадаємо, напередодні газопостачальні компанії опублікували липневі цінники на “блакитне паливо” для населення.

У порівнянні з червнем місячні пропозиції на липень здорожчали. Базові річні тарифні плани не змінилися й залишаються значно вигіднішими за місячні.

У липні річні ціни коливатимуться від 7,80 і до 13,50 грн за кубометр в залежності від постачальника.

Тим часом місячні ціни, які компанії пропонують на липень, коливаються від 7,99 і до 15,5 грн за кубометр.

Ознайомитися з усіма пропозиціями постачальників на липень можна за посиланням.

 

У ЄС підготували план співпраці зі “Східним партнерством” з інвестиціями на 2,3 млрд євро

2 липня 2021, УП

У ЄС підготували план подальшої співпраці з країнами “Східного партнерства”, що підкріплюється інвестиційним пакетом у розмірі 2,3 млрд євро.

Як повідомляє кореспондент “Європейської правди“, про це оголосив речник Єврокомісії Петер Стано на щоденному брифінгу.

“Цей комплексний порядок денний включає розвиток торгівлі, створення нових робочих місць, інвестиції в інфраструктуру, посилення демократичних інституцій та верховенства права, підтримку “зеленого” та цифрового переходу, просування ідей справедливого суспільства з гендерною рівністю та інклюзивністю”, – зазначив Петер Стано.

У комюніке деталізують, що ці цілі підкріплюються інвестиційним планом у розмірі 2,3 млрд євро у вигляді грантів, гарантій та змішаних інструментів, з можливістю залучити до 17 млрд євро публічних та приватних інвестицій. Це має сприяти відновленню після епідемії коронавірусу та посиленню стійкості країн “Східного партнерства” у довгостроковій перспективі.

Серед іншого, йдеться про підтримку малого й середнього бізнесу, будівництво або оновлення 3000 км пріоритетних автошляхів і залізниці, боротьбу з корупцією, скорочення споживання електроенергії на 20% у 250 тисячах домогосподарств, покращення якості води й повітря, покращення доступу до інтернету, допомогу з вакцинацією медпрацівників, допомогу громадським організаціям і незалежним медіа, можливості поїздок для 70 000 студентів та дослідників.

Пропозицію обговорюватимуть всередині ЄС та з країнами-партнерами перед наступним самітом “Східного партнерства” у грудні 2021 року.

На запитання ЗМІ Петер Стано уточнив, що план охоплює у тому числі Білорусь – попри заяву офіційного Мінська про призупинення участі у “Східному партнерстві”.

“Так, він (план) включає народ Білорусі. Як відомо, у зв’язку з поведінкою режиму Лукашенка фактично всі контакти і співпраця з ним призупинені, і ЄС дуже чітко заявив свою позицію у зв’язку з неприйнятними репресіями в країні… Ми запровадили санкції, але й підкреслили, що це не впливає на наші контакти з народом Білорусі, з громадянським суспільством. Врешті, “Східне партнерство” – це про створення переваг для людей. Тож ми продовжимо робити максимум з того, що можемо, і наші ініціативи включатимуть Білорусь – але у межах “червоних ліній”, які визначені позицією ЄС у зв’язку з тим, що відбувається в країні”, – прокоментував речник.

Він нагадав, що ЄС тримає наготові пакет у розмірі 3 млрд євро для Білорусі на випадок, якщо країна піде демократичним шляхом.

“Східне партнерство” – ініціатива ЄС, яка поширюється на шість східноєвропейських сусідів – Азербайджан, Білорусь, Вірменію, Грузію, Молдову та Україну.

 

Україна отримала 350 мільйонів доларів позики від Світового банку – Мінфін

2 липня 2021, УП

Мінфін підтвердив надходження в Україну позики в 350 млн доларів від Світового банку для системного проєкту “Перша позика на політику розвитку в сфері економічного відновлення”.

Про це повідомила прес-служба міністерства у відповідь на запит “Інтерфакс-Україна”.

“Кошти надійшли в Україну”, – заявили в Мінфіні.

Нагадаємо:

Уряд разом із Світовим банком уклали угоду на суму 350 мільйонів доларів, кошти спрямують, зокрема, на підтримку в умовах пандемії.

Шмигаль заявив, що завдяки цій угоді уряд зможе реалізувати системні проєкти для розвитку ринку землі, продовжити реформу газового сектору, а також зміцнити кредитний ринок.

 

Міненерго розглядає виробництво водню за допомогою атомної енергії

2 липня 2021, УП

У Міністерстві енергетики обговорюють можливість виробництва кліматично нейтрального водню за допомогою атомної енергії, також розглядають виробництво на основі газу.

Про це заступник міністра енергетики Ярослав Демченков розповів під час обговорення в агентстві “Інтерфакс-Україна”.

“Ми в своїх дискусіях всередині Міненерго дивимося на “атомну” водневу енергетику і перспективи виробництва водню за допомогою атома (шляхом електролізу – ред.). Також ми дивимося на перспективи виробництва водню на основі природного газу”, – пояснив він.

Однак, зауважив Демченков, у питаннях експорту йдеться лише про “зелений” водень. Тобто такий, що виготовляється за допомогою відновлюваних джерел енергії: вітру або сонця: “Ніде в європейських стратегіях ані слова, що вони будуть імпортувати “жовтий” або “блакитний” водень”.

Водночас, за його словами, наразі у Євросоюзі триває активна дискусія щодо визнання атомної енергетики “зеленою”.

“Ми всі розуміємо, що СО2 там немає, але існують також інші, не менш страшні для довкілля та людини, наслідки використання атома”, – зазначив Демченков.

Нагадуємо:

Україна прагне розвиватися у напрямкові декарбонізації, відтак Міненерго та італійська SNAM підпишуть меморандум для розвитку у водневій енергетиці.

У Держенергоефективности повідомили, що, відповідно до цілей Енергетичної стратегії України на період до 2035 року щодо встановлення потужностей ВЕС та СЕС, середньорічне виробництво “зеленого” водню може скласти 5,5 млрд нм3.

Виробництво та постачання водню в Європу є одним із головних пріоритетів для України, для цього розглядають переобладнання нафтопроводу “Дружба”.

 

Столична влада вважає, що ввести в експлуатацію “будинок-монстр” неможливо  

2 липня 2021, УП

Всупереч рішенню Касаційного адмінсуду влада у столиці вважає за неможливе ввести в експлуатацію 12-поверховий “будинок-монстр” на Подолі.

Джерело: заступник голови КМДА, секретар Київради Володимир Бондаренко, “Інтерфакс-Україна”

Пряма мова: “Для його введення в експлуатацію бракує базового компонента: станом на сьогодні забудовник не має у власності або користуванні земельну ділянку.

Отже, видача сертифіката готовності до експлуатації може кваліфікуватися як перевищення службових повноважень тими особами, які здійснять це, що є кримінальним правопорушенням.

Наша позиція незмінна – поверховість цього одоробала має бути приведено до первинних показників”.

Деталі: За словами Бондаренка, Київську міськраду не залучали до судового процесу щодо зобов’язання ДАБІ видати сертифікат готовності до експлуатації “будинку-монстра”.

Нагадаємо:

1 липня Верховний Cуд частково задовольнив позов девелопера ЖК “Поділ Престиж” і зобов’язав Державну архітектурно-будівельну інспекцію (ДАБІ) видати сертифікат готовності для київського ЖК “Поділ Престиж”, відомого як “будинок-монстр”.

Північний апеляційний господарський суд столиці скасував заборону на введення в експлуатацію будинку-монстру на Подолі.

У 2012 році ТОВ “Пателі Лізинг” отримало дозвіл на будівництво 8-поверхового будинку. Однак, у подальшому фірма побудувала 12-поверхову будівлю (ЖК “Подол Престиж”), яку охрестили “будинок-монстр на Подолі”.

У листопаді 2019 року Госпсуд Києва зобов’язав фірму знести чотири поверхи вище восьмого поверху будинку (9-12 поверхи), адже вони не були передбачені проектом і є самочинно збудованими.

21 жовтня 2020 року Північний апеляційний госпсуд це рішення скасував і провадження у справі закрив. Пізніше ухвалу апеляції оскаржили у касаційній інстанції.

У листопаді минулого року Окружний адміністративний суд Києва зобов’язав Державну архітектурно-будівельну інспекцію видати ТОВ “Пателі Лізинг” сертифікат на скандально відому будівлю у центрі Києва, збудовану з перевищенням поверховості на вул. Нижній Вал 27-29.

 

Оператори грального ринку сплатили за ліцензії близько ₴900 мільйонів – експерт

Надходження до держбюджету від оплати ліцензій операторами грального ринку з початку року склали близько 900 млн грн, однак податкових надходжень від грального бізнесу в цьому році не було і до кінця цього року вже й не буде.

Як передає кореспондент Укрінформу, про це в ході круглого столу: “Державна політика у сфері азартних ігор: головні результати першого півріччя 2021 року” сказав перший заступник глави Консультаційно-експертної ради Комісії з регулювання азартних ігор і лотерей Борис Баум.

“На сьогоднішній день надійшло в бюджет близько 900 млн грн ліцензійних платежів. Мінфіном було заплановано надходжень податкових платежів близько 6-7 млрд грн. На жаль податкові надходження безпосередньо залежать від того, коли будуть прийняті зміни до Податкового кодексу України. Податкових надходжень цього року вже не буде через те, що податкові зміни не прийняті “, – сказав Баум.

Він зазначив, що якщо зміни будуть прийняті восени, тоді можна розраховувати на те, що з 1 січня 2022 року будуть введені всі податки і вже можна очікувати податкових надходжень від грального бізнесу близько 5-7 млрд грн.

Як повідомляв Укрінформ, легалізація грального бізнесу повинна була принести державному бюджету 7,4 млрд грн в поточному році. На початку червня 2021 року Верховна Рада відправила на повторне перше читання законопроект №2713-д “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів від діяльності з організації та проведення азартних ігор і лотерей».

Законопроєктом встановлюється порядок і ставки оподаткування діяльності з організації та проведення азартних ігор і лотерей. Пропонується встановити єдину ставку податку на дохід (валовий ігровий дохід), отриманий від організації та проведення азартних ігор і випуску й проведення лотерей – 10%.

Крім податку на дохід, законопроєктом передбачається, що суб’єкти господарювання будуть платити також податок на прибуток за загальною ставкою 18%.

При здійсненні організаторами азартних ігор іншої діяльності передбачається нарахування і сплата ними податку на прибуток за базовою (основною) ставкою податку.

У той же час проєктом закону передбачається, що великі виграші (більше восьми мінімальних заробітних плат) підлягають обкладанню податком на доходи фізичних осіб і військовим збором, що буде додатковим стимулом для виведення з тіні ринку грального бізнесу, адже на сьогоднішній день передбачено оподаткування всіх виграшів незалежно від суми.

Цей законопроєкт спрямований на збалансування ліцензійних платежів і податкового навантаження на ринок грального бізнесу, що сприятиме залученню інвестицій в Україну, витіснення нелегального ринку легальними видами діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор.

 

Неякісні катери від “Кузні на Рибальському”: в “ЄС” назвали справу “атакою на бойових генералів”

2 липня 2021, УП

У партії “Європейська солідарність” назвали справу щодо постачання військової техніки низької якості українським військовим, де фігурує ексзаступник міністра оборони Ігор Павловський, “атакою на бойових генералів”.

Джерело: заява “Європейської солідарності”

Деталі: На думку нардепів “ЄС”, влада таким чином створює “димову завісу” для відволікання уваги від “вагнергейту” та розкрадань у команді Зеленського.

Там вважають, що Державне бюро розслідувань діє за вказівками з Офісу президента.

Що передувало: Слідчі ДБР повідомили про підозри колишнім посадовим особам Міністерства оборони та ПрАТ “Кузня на Рибальському” через поставку військової техніки низької якості Збройним силам України.

Представник ДБР не назвав прізвища підозрюваних, але за даними джерела УП, колишній заступник міністра оборони серед фігурантів – Ігор Павловський.

 

Проєкт змін до Податкового кодексу потребує серйозного доопрацювання – Разумков

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков вважає, що законопроєкт “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України” (№5600) потребує серйозного доопрацювання до другого читання.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба Апарату ВР.

Разумков наголосив, що хоча він проголосував у першому читанні за цей проєкт, на його думку, документ потребує серйозного доопрацювання до другого читання.

“За цей законопроект проголосувала велика кількість народних депутатів. Але за умови, що він буде якісно доопрацьований до другого читання. Якщо цього не відбудеться, мені здається, результат буде абсолютно іншим на табло”, – підкреслив голова парламенту.

За словами Разумкова, до питання оподаткування потрібно підходити виважено.

Він вважає неправильним податковий тиск на бізнес, розширення повноважень податкових органів, що створить йому проблеми.

“Коли ми з одного боку під час коронавірусу допомагаємо бізнесу, наприклад, надаємо по вісім тисяч гривень, а потім намагаємося створити проблеми, це неправильно. Це не означає, що не треба змінювати законодавство. Треба, але потрібно робити це логічно”, – сказав Разумков.

За його словами, чимало нарікань на зазначений проєкт закону висловили як народні депутати, так і представники місцевих органів влади та бізнесу.

Голова ВР також повідомив, що відмова від скороченої процедури підготовки до другого читання законопроєкту №5600 стала результатом компромісу, якого дійшли в парламенті, щоб ухвалити його за основу.

“Якщо не було б гарантії, що він не буде ставитися на скорочену процедуру, я не впевнений, що була б достатня кількість голосів для його ухвалення в першому читанні”, – зауважив Разумков.

Як повідомляв Укрінформ, 1 липня Верховна Рада 264 голосами підтримала у першому читанні законопроєкт №5600 “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень”.

Метою законопроєкту є забезпечення збалансованості бюджетних надходжень. Законопроєктом передбачено чимало поправок у частині запобігання «скруткам» і тіньовому обігу сільгосппродукції, нові ставки екологічного податку, звільнення від оподаткування ПДФО громадян та підприємців, котрі користуються державними програмами підтримки «Доступні кредити 5-7-9%» та «Доступна іпотека 7%» тощо.

Зокрема у частині ставок податків пропонується збільшити на 5% ставки акцизного податку на алкогольні напої, екологічного податку (крім ставок за викиди двоокису вуглецю в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення, за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти й за розміщення малонебезпечних нетоксичних відходів гірничої промисловості) та рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України. Збільшити на 14,5% ставку рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, за спеціальне використання води та лісових ресурсів та змінити підходи до визначення одиниці виміру ставки акцизного податку на пиво (відповідно до міжнародних зобов’язань України). Замість діючої ставки акцизу за 1 л пива пропонують застосовувати ставку за 1 л 100-відсоткового спирту, виходячи з середньозваженої міцності пива за 2019-2020 роки, а також підвищити саму ставку на 5%.

У частині акцизного податку пропонується скасувати пільгу з акцизного податку для постачальників електричної енергії (когенераційної або з відновлювальних джерел) та перенести на виробників та імпортерів обов’язок сплачувати 5-відсотковий акцизний податок з роздрібного продажу тютюнових виробів, який на сьогодні сплачують суб’єкти роздрібної торгівлі.

У частині плати за землю: розширити базу оподаткування за рахунок обкладення земельним податком ділянок, право власності на які не оформлено, але вони фактично використовуються, та скасувати мораторій на індексацію нормативної грошової оцінки для всіх земель, крім сільськогосподарських угідь, яка використовується для розрахунку плати за землю (земель водного фонду – внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ, земель населених пунктів, інших земель несільськогосподарського призначення).

У частині екологічного податку пропонується ставки екологічного податку за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти збільшити в 1,6 разу та передбачити їх підвищення у 8 разів у 2029 році (поступово), підвищити ставки екологічного податку за викиди двоокису вуглецю (СО₂) з 10 грн/т до 30 грн/тонну та підвищити ставки екологічного податку за відходи для підприємств гірничої промисловості з 0,49 грн до 1,5 грн/тонну.

У частині ПДФО пропонується звільнити від податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), єдиного податку та військового збору, громадян та підприємців, котрі користуються державними програмами підтримки «Доступні кредити 5-7-9%» та «Доступна іпотека 7%».

Представляючи законопроєкт у Раді, міністр фінансів Сергій Марченко запевнив, що зміни до Податкового кодексу не відобразяться на пересічних громадянах та малому бізнесі, який справно платить податки.

 

Разумков спробує змінити законопроєкт Зеленського про олігархів

2 липня 2021, УП

Спікер Верховної Ради Дмитро Разумков обіцяє внести поправки до другого читання в законопроєкт президента Володимира Зеленського про деолігархізацію України. Їх мета забрати в Ради нацбезпеки й оборони функцію вирішувати, хто олігарх, а хто – ні.

Джерело: брифінг Разумкова у п’ятницю

Пряма мова: “Обов’язково буду пропонувати (поправки – УП)… Щодо РНБО, я дійсно вважаю, що це не зона відповідальності РНБО ні з точки зору логіки, ні з точки зору закону, в тому числі і Конституції. Тому правки будуть подаватись, і сподіваюсь, вони будуть підтримані”.

Деталі: Голова парламенту пояснив, що поправки стосуватимуться “зміни органу, який повинен приймати рішення щодо включення або виключення тих чи інших осіб до так званого реєстру олігархів”.

Разумков зауважив, що до цього законопроєкту навряд чи буде застосована спеціальна процедура, яка дозволяє уникнути довгого проходження великої кількості поправок. Він пояснив, що такі зміни регламенту були зроблені лише під так званий “антиколомойський” законопроєкт про банки, який депутати завалили тисячами правок і тому розгляд затягувався.

 

Зеленський може ветувати закон про ВККС – Разумков

2 липня 2021, УП

Голова Верховної Ради Дмитро Разумков заявив, що президент Володимир Зеленський може ветувати законопроєкт 3711-д про перезапуск Вищої кваліфікаційної комісії суддів через колізію.

Джерело: брифінг Разумкова 2 липня

Пряма мова: “Там, дійсно, є проблема, коли була проголосована 453 правка, яка збільшувала вплив міжнародних експертів на прийняття рішення. Після цього проголосована 409 правка.

Зараз у законі ми маємо колізію, коли абсолютно по різному можна трактувати ці норми, або збільшення ролі експертів, або зменшення.

На рівні парламенту виправити вже прийнятий законопроєкт неможливо, тому є велика вірогідність, що президент ветує цей законопроєкт через це технічне питання і він буде повернений з вето президента до Верховної Ради.

Якщо це відбудеться, то наступного пленарного тижня ми зможемо його розглянути і усунути суперечності”.

Що передувало: 29 червня Рада ухвалила законопроєкт №3711-Д, який передбачає зміни до Закону “Про судоустрій і статус судді”, відповідно до якого планується перезапуск Вищої кваліфікаційної комісії суддів за вирішальної ролі міжнародних експертів.

Передісторія:

У березні ВР ухвалила у першому читанні законопроєкт № 3711-д про правила формування ВККС – органу, який буде відповідальним за добір понад 2000 суддів на вакантні посади в судах по всій Україні та перевірку 2000 діючих суддів на доброчесність.

На погоджувальній раді 31 травня голова профільного комітету Андрій Костін заявив, що законопроєкт №3711-д “готовий до голосування в залі”.

Громадські організації закликали Верховну Раду не приймати законопроєкт 3711-д про перезапуск Вищої кваліфікаційної комісії суддів у чинній редакції, оскільки він стане катастрофою для судової реформи. Активісти наполягали на внесенні поправок до законопроєкту.

 

Моргенштерн проти СБУ: ОАСК вирішив розглядати справу

2 липня 2021, УП

Окружний адміністративний суд Києва відкрив провадження справі за позовом російського співака Алішера Валєєва (Моргенштерна) до Служби безпеки щодо внесення його до переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці.

Джерело: пресслужба ОАСК

Дослівно: “Зазначимо, що ухвалою суду від 22 червня позовну заяву було залишено без руху та надано строк для усунення виявлених недоліків. У встановлений судом строк виявлені недоліки позовної заяви позивачем усунуті. Наразі позовна заява та додані матеріали відповідають вимогам КАСУ.

Дана справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи”.

Передісторія:

17 червня стало відомо, що Моргенштерн позивається до СБУ через заборону в’їжджати в Україну.

Служба безпеки відреагувала на позов Валєєва і заявила, що готова захищати свою позицію у суді.

Навесні 2021 року російський репер заявляв, що збирається в Україну з концертами.

Інформація про гастролі Моргенштерна в Україні викликала критику в соцмережах.

Згодом він заявив, що не поїде в Україну, тому що йому страшно.

У 2019 році Моргенштерн висміяв траур, який оголосили після пожежі в одеському коледжі. Це сталося під час його виступу в Одесі, в день, коли було оголошено жалобу за загиблими.

 

На Тупицького продовжили розподіляти справи попри кроки Зеленського

2 липня 2021, УП

Після скасування президентом Володимиром Зеленським указу про призначення Олександра Тупицького суддею Конституційного суду на нього продовжили розподілятися судові справи.

Джерело: розслідування програми “Схеми” (проєкт “Радіо Свобода” та “UA:Перший”)

Деталі: 9 квітня 2021 року до КС надійшла скарга екссудді Дарницького райсуду Києва Євгена Вовка щодо конституційності статей закону про “Вищу раду правосуддя”, а також “Про судоустрій і статус суддів”. Суддею-доповідачем був призначений Олександр Тупицький.

Через місяць, 12 травня, до Тупицького також потрапила конституційна скарга громадянина Владислава Дуди – щодо конституційності статті Кримінального процесуального кодексу.

Такі дані “Схемам” надали в Секретаріаті КС у відповідь на прохання журналістів ознайомитися з розподілом справ між суддями протягом лютого-травня 2021 року.

Цьому передувало :27 березня 2021 року президент Володимир Зеленський скасував указ про призначення Тупицького суддею Конституційного суду.

Експерти зауважують, що скасування указу, відповідно до закону про КС, не означає звільнення з посади чи припинення повноважень судді.

Сам Тупицький оскаржує рішення президента у Верховному суді.

15 червня Конституційний суд відновив роботу після того, як вона була заблокована через вимогу частини суддів допустити до участі в роботі суду Олександра Тупицького. Останній брав участь у роботі суду дистанційно, адже в будівлю КС його не допускає Управління державної охорони.

Передісторія:

27 жовтня 2020 року під головуванням Олександра Тупицького судді КС проголосували за визнання неконституційною статті про кримінальну відповідальність за декларування недостовірної інформації і скасували її.

28 грудня 2020 року слідчі ДБР повідомили Тупицькому про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень проти правосуддя, передбачених частиною 2 статті 384, статті 386 Кримінального кодексу України (завідомо неправдиві показання, поєднані зі штучним створенням доказів захисту, підкуп свідка з метою відмови від дачі показань).

“Схеми” публікували запис розмови за участю Олександра Тупицького, який свідчить, що він до посади голови КС як районний суддя Донецька у період 2006-2010 років за допомогою впливу та знайомств у суддівському корпусі брав участь у подіях, які призвели до заволодіння майном заводу у місті Зугрес (Донецька область) та, схоже, отримав свою частку у цьому підприємстві через довірену особу.

Уже працюючи заступником голови КС, Тупицький намагався відмовити свідка від свідчень правоохоронцям про ці події та заявляв, що хотів би отримати фінансову винагороду за владнання давнього корпоративного конфлікту.

У ДБР перевіряють Тупицького на причетність до ще двох кримінальних злочинів: щодо втручання у розподіл справ у КС та щодо присвоєння владних повноважень

 

Вітренко просить суд скасувати припис НАЗК щодо його контракту

2 липня 2021, УП

Гоолова правління “Нафтогазу” Юрій Вітренко просить Окружний адмінсуд міста Києва зупинити дію припису НАЗК від 1 липня голові наглядової ради НАК з вимогою припинити з ним контракт, а також – визнати припис протиправним і скасувати його.

Про це повідомляє прес-служба суду.

“До Окружного адміністративного суду міста Києва від Юрія Вітренка надійшли адміністративний позов та заява про його забезпечення.

Відповідачем зазначене – Національне агентство з питань запобігання корупції, третіми особами – Кабінет Міністрів України та АТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, – йдеться у повідомленні.

У заяві про забезпечення позову Вітренко, зокрема, просить ОАСК зупинити дію припису НАЗК від 1 липня 2021 року. Водночас, у позовній заяві він просить визнати протиправним та скасувати припис.

“Наразі суд вирішує питання наявності правових підстав вжиття заходів забезпечення позову та відкриття провадження в адміністративній справі”, – заявили в суді.

Нагадуємо:

Нацагентство з питань запобігання корупції (НАЗК) 1 липня направило припис голові наглядової ради НАК “Нафтогаз України” Клер Споттісвуд, у якому вимагає припинити контракт з головою правління НАК Юрієм Вітренком як незаконний.

Голова правління “Нафтогазу” Юрій Вітренко заявив, що припис НАЗК суперечить законодавству і буде оскаржений в суді.

За результатами засідання наглядової ради Нафтогазу, що відбулося 24-25 червня, розгляд питання щодо можливого відсторонення голови правління Юрія Вітренка перенесли на одне з наступних засідань.

Повідомлялось, що наглядова рада НАК “Нафтогаз” на позачерговому засіданні 24 червня може розглянути питання відсторонення голови правління компанії Юрія Вітренка.

Окружний адмінсуд Києва задовольнив заяву про забезпечення адміністративного позову прем’єра Дениса Шмигаля, зупинивши дію припису НАЗК по Юрію Вітренку до набрання законної сили рішення у справі за позовом Шмигаля.

Голова НАЗК Олександр Новіков вніс Кабміну припис про усунення порушень ст. 26 ЗУ “Про запобігання корупції”, відповідно до припису розпорядження уряду про призначення голови правління “Нафтогазу” Юрія Вітренка і контракт з ним мають бути скасовані як незаконні. Вітренко заявляє, що припис незаконний.

Кабмін призначив з 29 квітня в.о. міністра енергетики Юрія Вітренка головою правління “Нафтогазу”.

 

СБУ заблокувала вантаж на 16 млн контрабандиста зі списку РНБО “Вови Морди”

2 липня 2021, УП

СБУ заявляє про викриття схеми контрабанди в Україну брендового одягу та косметичних товарів з Євросоюзу, організованої фігурантом санкційного списку РНБО та його оточенням.

Джерело: Служба безпеки України, співрозмовник УП в правоохоронних органах

Деталі: Оперативники СБУ встановили, що контрабандний канал йшов через Галицьку митницю Держмитслужби. Організатори схеми – представники криміналітету та їхні родичі, що знаходяться під дією санкцій РНБО, а саме – родина Володимира Дідуха, відомого в кримінальних колах, як “Вова Морда”.

До “схеми” ділки залучили інспектора митного посту “Яворів” Галицької митниці, який вніс до системи митного оформлення неправдиві відомості щодо товару. А саме: зареєстрував дорогий брендовий одяг та косметику як “настінна плитка”.

Зазначається, що правоохоронці припинили “схему” під час митного оформлення вантажу та запобігли контрабанді товарів на 16 мільйонів гривень.

Наразі інспектору митниці повідомлено про підозру за двома статтями Кримінального кодексу.

Вирішується питання про обрання запобіжного заходу та відсторонення посадовця. У межах кримінального провадження проводяться обшуки за місцем проживання фігурантів.

За даними джерела УП в правоохоронни органах, сам Дідух перебуває в Україні, кордон не перетинав.

Що було раніше: 2 квітня на засіданні Ради національної безпеки та оборони ввели санкції проти топ-десятки української контрабанди. До санкційного списку потрапили “король контрабанди” Вадим Альперін, львівський кримінальний авторитет Володимир Дідух та інші.

 

Вбивство Гонгадзе: Верховний суд остаточно затвердив довічне ув’язнення Пукача

2 липня 2021, УП

Верховний суд затвердив вирок колишньому генерал-лейтенанту міліції Олексію Пукачу, засудженому до довічного ув’язнення за вбивство журналіста Георгія Гонгадзе.

Джерело: адвокатка родини Гонгадзе Валентина Теліченко у коментарі УП

Деталі: Скарги на вирок подали сам Пукач, а також представники другого потерпілого, журналіста та активіста Олексія Подольського.

Ексміліцейський просив пом’якшити покарання, а представники Подольського – відправити справу на новий розгляд.

Суд відмовив їм у вимогах. Рішення оголосили у п’ятницю 2 липня.

Пукач очолював департаменту зовнішнього спостереження Міністерства внутрішніх справ. У 2000 році він керував групою міліціонерів, які викрали і вбили Гонгадзе. Пукач особисто задушив журналіста.

У 2013 році колишньому генерал-лейтенанту присудили довічне ув’язнення.

Передісторія:

Засновник “Української правди” Георгій Гонгадзе зник у Києві 16 вересня 2000 року. У листопаді того ж року в лісі Київської області знайшли обезголовлене тіло, яке, за висновками експертів, могло належати журналісту. У 2009 році на Київщині знайшли рештки черепа нібито Гонгадзе. Поховали Гонгадзе 22 березня 2016 року в Києві.

Оприлюднення восени 2000 року “плівок Мельниченка” призвели до “касетного скандалу”. Записи із кабінету президента Кучми свідчили про причетність Леоніда Кучми та інших високопосадовців і політиків до вбивства журналіста Георгія Гонгадзе.

15 березня 2008 року Апеляційний суд Києва визнав винними в убивстві Гонгадзе трьох екс-працівників Департаменту зовнішнього спостереження МВС України – Валерія Костенка, Миколу Протасова й Олександра Поповича. Суд позбавив їх волі на термін від 12 до 13 років.

У 2011 році прокуратура відкрила справу проти Кучми, однак того ж року суд закрив її.

29 січня 2013 року Печерський райсуд Києва засудив Пукача до довічного позбавлення волі, визнавши його винним у вбивстві Георгія Гонгадзе.

Замовників убивства досі не покарано.

 

Страхи та ненависть в НБУ: чи виправдав Шевченко сподівання Зеленського

Після гучної відставки Якова Смолія з посади голови НБУ минув рік. Багато хто побоювався що його наступник «увімкне друкарський станок», обвалить курс та здасть інтереси України. Що з цього справдилося, а що ні.  УП. 02.07.21.

Увечері 1 липня 2020 року колишній голова Національного банку Яків Смолій, повернувшись після зустрічі з президентом Володимиром Зеленським, оголосив про відставку.

Своє несподіване рішення Смолій пояснив “системним політичним тиском”.

За менш ніж місяць після підписання нової кредитної програми України з МВФ на 5 млрд дол реалізувалося одне з найбільших занепокоєнь міжнародного кредитора: незалежність Нацбанку виявилася під загрозою.

Представники влади запевняли, що відставка Смолія стала несподіванкою і для них.

Блюзнірським тоді виглядало “здивування” Офісу президента, адже саме після зустрічі із Зеленським Смолій “добровільно” залишив найважливішу посаду у фінансовому секторі країни, і саме президент уже наступного ранку вніс до парламенту проєкт постанови про відставку голови НБУ.

Політики недовго тримали місце голови центрального банку вакантним. 3 липня парламент голосами 286 депутатів підтримав відставку Смолія, а 16 липня 332 народні обранці призначили на посаду голови Нацбанку Кирила Шевченка.

Зі зміною керівництва установи експерти та учасники ринку пов’язували чимало страхів: від здійснення “мрій” окремих політиків про “заливання економіки грошима” до здачі інтересів держави у справі Приватбанку.

Чи виправдалися ці побоювання та як змінилася політика Національного банку за перший рік після заміни його голови?

У чому “сила” Національного банку

Національний банк – один з найважливіших регуляторів в економіці будь-якої країни. Відповідно до Конституції України, метою його роботи є підтримка стабільності національної грошової одиниці.

Нацбанк – єдиний державний орган, який друкує гривню, визначає вартість грошей в економіці і таким чином впливає на інфляцію.

НБУ також впливає на курс валют та встановлює його офіційне значення, ліцензує банки, здійснює нагляд за ними, а в разі порушень виводить їх з ринку.

З липня 2020 року наглядові функції НБУ поширюються ще й на страхові компанії, кредитні спілки та інші фінансові компанії.

Цілі Нацбанку часто не збігаються з цілями уряду. Для останнього головне – профінансувати видатки бюджету. Наприклад, для уряду інколи вигідніше, аби гривня була дешевшою, бо тоді надходження від податку на додану вартість з імпорту більші.

Тому на інституційній незалежності НБУ (незалежність рішень регулятора від волі політиків) наполягають як учасники ринку, так і міжнародні кредитори України, зокрема МВФ.

Дешеві кредити кожному

Одним з найбільших побоювань після зміни голови НБУ було різке зниження облікової ставки. Вона визначає вартість грошей в економіці. Облікова ставка – це відсоткова ставка, під яку банки отримують у Нацбанку кредити і, виходячи з її розміру, встановлюють власні відсотки за депозитами та кредитами.

Оскільки після свого обрання президентом Володимир Зеленський не раз наголошував на необхідності здешевлення кредитів, обіцяючи “дотиснути банківську систему”, існував серйозний ризик, що Кирило Шевченко піде на різке зниження ставки, щоб виконати обіцянку президента.

Однак перші ж засідання монетарного комітету НБУ після зміни голови регулятора показали, що ці побоювання були марними: за нового керівника Нацбанк ще жодного разу не знижував облікову ставку.

Її розмір тримався на рекордно низькому рівні 6% протягом восьми місяців – з червня 2020 року (її знизили з 8% до 6% ще за часів Якова Смолія. – ЕП) до березня 2021 року, коли почався цикл з підвищення облікової ставки.

Більше того, рішення НБУ за Шевченка стали чи не найбільш прогнозованими та зрозумілими ринку. Про це, зокрема, свідчать результати опитувань групи ICU, які там проводять напередодні кожного засідання правління НБУ з питань монетарної політики.

Так, перед першим засіданням за головування Шевченка 90% опитаних експертів очікували, що регулятор знизить облікову ставку. Утім, ці прогнози не справдилися.

Надалі очікування ринку майже збігалися з рішеннями НБУ, а в березні та квітні 2021 року Нацбанк підвищував облікову ставку навіть агресивніше, ніж того очікували експерти.

“Він (Кирило Шевченко. – ЕП) кожен робочий ранок починає з розмови з представниками міжнародних організацій, які цікавляться кожним кроком Нацбанку. У нього просто зв’язані руки, зробити щось екстраординарне йому не дадуть”, – пояснив ЕП один з наближених до Шевченка посадовців.

“Залита грошима” економіка

Ще одним острахом, який пов’язували зі зміною голови НБУ, була масштабна грошова емісія.

Перед звільненням попередник Шевченка розповідав, що з пропозицією “залити економіку грошима” до нього зверталися представники влади. Саме ці звернення урядовців, депутатів та Офісу президента Смолій розцінив як політичний тиск.

“На більшості нарад народні депутати, урядовці, прем’єр-міністр, президент та їх радники апелювали до Національного банку, до моїх колег щодо того, що треба залити економіку грішми.

Що треба скасувати захисні принципи регулювання банківської системи, потрібно встановити той чи інший курс для певного сектору економіки, поставити 11% інфляцію і 30 гривень за долар, тому що такі параметри закладені до державного бюджету”, – заявив Смолій у Верховній Раді перед звільненням.

У 2020 році, коли світ зіткнувся з коронакризою, Нацбанк пішов на певні поступки, які можна розцінити як “наповнення економіки грошима”. Він запровадив інструмент довгострокового рефінансування. Простіше кажучи, НБУ почав активно надавати банкам дешеві кредити (за обліковою ставкою) на строк до п’яти років.

Щоправда, видача довгострокового рефінансування почалася ще при попередньому керівнику. Перший аукціон з видачі рефінансу на один-п’ять років відбувся 8 травня 2020 року. Тобто майже два місяці цей інструмент працював за Смолія.

З іншого боку, важко не помітити, що за часів Шевченка обсяги кредитування банків регулятором помітно зросли. До його приходу, з початку 2020 року, обсяг заборгованості банків перед НБУ становив у середньому 45,5 млрд грн, а 25 червня 2021 року – уже 117,2 млрд грн.

Примітно, що особливо сильне зростання обсягів видачі рефінансу відбулося наприкінці 2020 року. Саме тоді уряд позичав на ринку рекордні суми для фінансування відкладених протягом року видатків.

За даними НБУ, найбільші обсяги кредитів у липні-серпні 2020 року отримали дві державні фінансові установи: Укрексімбанк (16 млрд грн) та Ощадбанк (14,2 млрд грн).

Частина надрукованих НБУ грошей, зокрема в межах довгострокового рефінансу, пішла на фінансування президентської програми “Велике будівництво” із залученням Укрексімбанку.

З повітря в асфальт: як будують дороги надрукованими грошима

Інша частина – на фінансування видатків уряду: отримані в кредит кошти банки направляли на купівлю облігацій Мінфіну. В останні два місяці 2020 року НБУ надав банкам кредитів рефінансування на більш ніж 46 млрд грн.

Бюджетна криза наздогнала Україну: коштів на незахищені видатки уже немає

Однак уже в червні 2021 року Нацбанк вирішив згорнути програму антикризової підтримки економіки надрукованими гривнями. З липня термін довгострокових кредитів скоротився з п’яти до трьох років, а обсяги аукціонів обмежили 5 млрд грн (із серпня – 4 млрд грн, з вересня – 3 млрд грн).

Однією з причин такого рішення НБУ є інфляція. У 2021 році вона вийшла з-під контролю регулятора, перевищивши цільове значення майже вдвічі. Однак різкий ріст цін – “заслуга” не лише нового керівництва НБУ. Зрештою, з інфляцією зіткнулися більшість розвинених країн та країн, що розвиваються.

Інфляція виходить з-під контролю: чому зростають ціни та коли це закінчиться

Курс стабільний

Для переважної більшості українців чи не єдиним видимим результатом роботи Нацбанку є курс гривні.

За перший рік роботи Шевченка курс долара в Україні то зростав до 28,5 грн, то падав до 27 грн. Хоча існувало побоювання, що новий голова центрального банку, аби допомогти уряду наповнити держбюджет, дозволить гривні впасти.

У перші дні після відставки Смолія долар подорожчав на більш ніж 1 грн. Так ринок відреагував на різку заяву про політичний тиск та несподівану відставку керівника НБУ.

Надалі гривня коливалася переважно під впливом політичних та сезонних чинників.

Сезонне загострення. Як довго ще падатиме долар?

Щоправда, через кілька місяців після призначення Шевченка побоювання учасників ринку ледь не справдилися. Це сталося після зміни керівника департаменту відкритих ринків НБУ. Саме цей підрозділ відповідає за інтервенції регулятора на валютному ринку.

На початку вересня гривня на міжбанківському ринку поступово слабнула, однак НБУ продовжував купувати валюту до резервів, збільшуючи попит на неї та опускаючи вартість гривні ще нижче.

Учасники ринку сприйняли це як сигнал щодо майбутньої політики НБУ на знецінення гривні. Це й не дивно, адже про необхідність підвищити курс валют в Україні напередодні говорили деякі урядовці.

Згодом заступник Шевченка Дмитро Сологуб пояснив, що дії НБУ на валютному ринку були пов’язані з кадровими змінами.

Після вересневих подій на міжбанківському валютному ринку НБУ не раз наголошував, що його політика залишається незмінною. Можливо, ринок у якийсь момент повірив регулятору, адже від початку 2021 року Нацбанк почав набагато менше втручатися у формування курсу валют.

Наприклад, з 5 квітня по 28 травня він взагалі не брав участі в торгах валютою, даючи ринку встановлювати курс самостійно. Для порівняння: за аналогічний період 2020 року НБУ викупив на ринку 1,2 млрд дол, а продав лише 44,5 млн дол.

Нагляд за банками

Ще одне занепокоєння, яке пов’язували зі зміною голови НБУ, – пом’якшення регулювання для банків.

За останній рік НБУ пом’якшив вимоги до оцінки ризиків кредитування проєктів у “зеленій” енергетиці, державних компаній та кредитування всередині великих бізнес-груп.

Разом з цим, НБУ став більш вимогливим до учасників ринку: за часів Шевченка регулятор вивів з ринку два банки – “Аркаду” та Містобанк.

“Було виведено два банки, які протягом кількох років порушували нормативи та приписи, але НБУ на це трохи заплющував очі”, – зазначив асоційований експерт “CASE-Україна”, ексзаступник директора департаменту фінансової стабільності НБУ Євген Дубогриз.

За нового голови регулятор почав наглядати не лише за банками, а й за небанківськими фінансовими організаціями (страховиками, кредитними спілками, фінансовими компаніями). Правда, процес “спліту” почався задовго до зміни голови.

Не відбулося радикальних змін і в справі Приватбанку. Там і надалі тривають сотні судових процесів, у яких націоналізацію банку оскаржують його колишні власники – Ігор Коломойський, Геннадій Боголюбов та міноритарні акціонери.

Однак тиша у справі Приватбанку недавно порушилася. На початку 2021 року стало відомо, що залучення до націоналізації найбільшого банку України аудиторської компанії Kroll стало предметом розслідування правоохоронців.

Крім того, у Нацбанку почали внутрішнє розслідування, основною фігуранткою якого стала перша заступниця голови НБУ Катерина Рожкова.

Картковий будинок на Інститутській: що відбувається в НБУ та до чого тут справа Приватбанку

Згодом у Нацбанку публічно висловилися на захист рішень щодо співпраці з Kroll у межах націоналізації Приватбанку, а в Генпрокуратурі заперечили, що розслідування проти Рожкової стосується співпраці з аудиторами.

Співрозмовники видання в НБУ пов’язували новини про розслідування проти керівництва Нацбанку з кадровою “війною” у регуляторі, яка почалася одразу після приходу Шевченка.

Кадровий переворот

Майже через рік після гучної відставки Смолія у Нацбанку сталася не менш гучна кадрова подія: відставка дев’ятьох керівних працівників департаменту ліцензування та директора департаменту фінансової стабільності Віталія Ваврищука.

Своє рішення вони пояснили незгодою із системою ухвалення рішень, яка змінилася після приходу Шевченка.

“Ми щиро любимо НБУ і хочемо надалі в ньому працювати. Однак продовження нашої роботи в Нацбанку наразі є неможливим. Централізація ухвалення рішень в одних руках, заміна колегіальності директивним ухваленням рішень, на нашу думку, неприпустимі в роботі Нацбанку”, – заявив директор департаменту ліцензування Олександр Бевз.

Усі ці відставки – далеко не перший випадок, коли люди йдуть з високих посад. За підрахунками ЕП, за останній рік у Нацбанку змінилося щонайменше 40% очільників департаментів та відокремлених управлінь, тобто голів другої, після правління НБУ, лінії керівництва.

Однак чи не найбільш радикальних змін зазнало правління.

З 12 липня 2021 року, коли закінчаться повноваження Сологуба, у ньому залишиться лише одна представниця попередньої команди – Катерина Рожкова. Схоже, з нею у Шевченка ледь не особистий конфлікт, вирішити який голова НБУ намагається, змусивши свою першу заступницю добровільно подати у відставку.

За все відповіли кадри: як голова НБУ зачищає команду Гонтаревої

Так, на початку жовтня 2020 року Шевченко ініціював оголошення доган Рожковій та Сологубу Радою НБУ, а згодом забрав у своєї першої заступниці більшість повноважень з регулювання банків та передав їх собі.

Така концентрація влади не сподобалася МВФ, тож після цього банківський нагляд передали Ярославу Матузці, а Рожкова стала відповідальною за фінансово-адміністративний блок.

Співрозмовники ЕП в НБУ стверджують, що Шевченко вибудовує в регуляторі вертикаль ухвалення рішень, намагаючись контролювати більшість процесів. Це супроводжується призначенням на ключові посади лояльних до нього людей.

Рада Нацбанку: “троянський кінь” чи наглядач за фінансовим спокоєм

Натомість, за його попередників рішення в Нацбанку ухвалювалися колегіально.

“За двох попередніх голів НБУ існував принцип колегіальності. Це щось на зразок польського Сейму: якщо хтось один з учасників ветує якесь рішення через певні ризики, то таке рішення не ухвалюється доти, доки ці ризики не буде нівельовано. А з осені 2020 року рішення ухвалюються простою більшістю”, – говорить Дубогриз.

У Нацбанку офіційно відхрещуються від намагань сконцентрувати владу в одних руках, зазначаючи, що виступають за колегіальність в ухваленні рішень.

“Для Національного банку безумовним пріоритетом є збереження колегіального підходу при ухваленні рішень, за якого розбіжності в експертних позиціях стають основою для професійних дискусій і нових можливостей, а не публічних звинувачень”, – повідомили там, коментуючи звільнення керівництва департаменту ліцензування.

Нова система управління Нацбанком не подобається багатьом працівникам. Як наслідок, регулятор втрачає досвідчених фахівців, замість яких приходять люди, готові виконувати накази і не готові долучатися до процесу ухвалення рішень.

Чи вплине зміна в процесі ухвалення рішень Нацбанком на їх якість, поки говорити рано. Зрештою, монетарна, валютна та наглядова політики НБУ за останній рік майже не змінилися.

Однак якщо кадрові перестановки в регуляторі продовжаться, чи залишиться там хтось, хто зможе стати запобіжником у зміні політик Нацбанку в гірший бік?

 

Ми рухаємось до найбільшої кризи – до зникнення людства. Інтерв’ю з головою Міндовкілля

Що страшніше за пандемію та фінансову кризу, як бізнес в Україні “вбиває” екологічні ініціативи, та з якими катаклізмами ми можемо зіткнутися в найближчі десятиліття – у розмові з головою Міндовкілля Романом Абрамовським.

1 липня 2021, 14:45 – Анастасія Загоруйчик, для ЕП, Дмитро Дєнков, ЕП

Що страшніше за пандемію та фінансову кризу, як бізнес в Україні вбиває екологічні ініціативи та з якими катаклізмами ми можемо зіткнутися в найближчі десятиліття, у розмові з головою Міндовкілля Романом Абрамовським УП 01.07.21.

Для більшості українців питання кліматичних змін не в пріоритеті. Проте вже зараз ми бачимо наслідки – паводки, посухи, пилові бурі, втрату чорноземів. Усе це відчутно вдарить по нас і по економіці, якщо ігнорувати проблему.

Тимчасом найбільші забруднювачі довкілля продовжують працювати на застарілих потужностях, викидаючи тонни шкідливих речовин та СО2, а закони щодо модернізації цих підприємств та підвищення їх відповідальності успішно блокує промислове лобі.

Натомість Україна має міжнародні зобов’язання в рамках Угоди про асоціацію з ЄС та в рамках Паризької угоди.

Ігнорувати питання охорони довкілля ми не можемо. Особливо коли на рівні Європарламенту ухвалюються закони щодо зменшення викидів СО2, а для інших країн вводиться податок на вуглецевомісткі товари.

Експорт української продукції, виготовленої на застарілих підприємствах, скоро стане невигідним. Однак великий бізнес успішно парирує ці потуги.

Так, один з найважливіших законопроєктів щодо зменшення промислового забруднення парламент провалив уже двічі, а проєкт закону про відходи так і не був винесений на друге читання.

Чи амбітні цілі України щодо зниження викидів? Звідки брати на це кошти? Чи вистачить нам коштів на заходи з модернізації підприємств та адаптації до змін клімату? Чи буде нарешті реформована екологічна інспекція?

Хто такий Роман Абрамовський і за що відповідає очолюване ним Міндовкілля, яке незаслужено перебуває в тіні інших міністерств? Чого очікувати від міністра, який пів року тому написав заяву про звільнення, але залишився?

Чому Абрамовський написав заяву про звільнення

— З одного з ваших інтерв’ю ми дізналися, що ви планувати звільнитися і написали заяву. Що змінилося?

— Вона була написана ще в грудні, і відставка не відбулася. Вона десь у Верховній Раді лежить, де саме – я не дуже знаю. Так руки і не дійшли.

— Тобто ви хочете піти?

— Ні. Звісно, ні. Так виглядає технічно: заява є, але нікуди я йти не збираюся. До речі, не дуже розумію, коли урядовці кажуть, що ми не тримаємося за посаду. Тобто якщо ти прийшов працювати, то треба працювати.

Якщо є якісь обставини, які тебе змушують – внутрішнє переконання або зовнішні обставини, – тоді, напевно, варто написати заяву на звільнення. Але казати, що “не тримаюся”, – не дуже коректно. Це безвідповідально.

— Ви хотіли піти через конфлікт з прем’єр-міністром.

— Немає конфлікту. Проте дійсно – певний час був вакуум спілкування, у прем’єра було багато питань, крім екологічних.

Потім ми спілкувалися з різних приводів, набагато більше спілкуємося зараз. Він чітко сказав, що щодо мене питань немає. Тобто та криза непорозуміння викристалізувалася в мою заяву.

Насправді у нас з головою уряду гарні робочі відносини. Зараз я дуже комфортно почуваюся в сенсі спілкування з членами уряду і з головою.

Ми постійно беремо в борг у природи, а повернути назад не можемо

— Питання кліматичних змін – не пріоритетне для країни. Принаймні поки що. Часто політики, урядовці, бізнесмени і пересічні українці кажуть, що проблема кліматичних змін перебільшена.

Могли б ви відзначити головні ризики, з якими ми можемо зіткнутися в найближчі десять років?

— Не буду переходити до якихось “космічних” сентенцій.

Кліматичні зміни, які вже можна відчувати, – це насування всіх зон ризикованого землеробства. Вони поступово просуваються з півдня на північ і наша країна це вже відчуває: пилові бурі, посуха на Одещині, втрата чорноземів, опустелювання. У Херсонській області, за різними оцінками, ми втрачаємо до відсотка родючих земель на рік.

Екологія на кону: як влада і олігархи ведуть війну за довкілля

Це вимагає від нас заходів з адаптації: зміни цільового використання, зміни культур і розвитку якісно інших систем зрошення. Щодо останнього, то тут виникає питання маловодності і це так само наслідок кліматичних змін.

Це і втрата біорізноманіття. Змінюється клімат і деякі види тварин просто гинуть. Це і надмірна вологість у певних регіонах Волині й Полісся. Це і руйнування екосистем степів, які дозволяли певним видам існувати в природних умовах.

Кліматичні зміни, на моє переконання і на думку багатьох учених, мають кумулятивний характер. Вони – як снігова куля.

Ми говоримо, що треба утриматися від збільшення температури на 2 градуси до кінця сторіччя. Краще було б залишитися в межах 1,5 градуса.

Проте ми не кажемо, що треба повернутися до середньої температури доіндустріального періоду. Тобто ми постійно беремо в борг у природи і повернути назад не можемо.

Якщо людство нічого не зробить, щоб змінити спосіб життя, у тому числі в промисловості й особливо в енергетиці, то наслідки будуть катастрофічними. Треба змінити споживання енергії та джерела її вироблення, усі сектори економіки перевести на нульову емісію СО2.

Є карикатура, яка демонструє, як кризи пожирають одна одну. Найменша рибка – це криза пандемії, за нею – економічна криза, потім – кліматична криза, далі – криза втрати біорізноманіття і наостанок – зникнення людства.

обто крок за кроком ми просуваємося по всіх сходинках і рухаємося до найбільшої кризи – зникнення живої природи і надважких умов існування для наступних поколінь.

— Ми викидаємо більше вуглецю, ніж країни ЄС, чи менше? На які ще показники треба дивитися?

— Порівняння ведеться з обсягами викидів 1990 року. Викиди за цей рік беруться за 100%. Порівняно з 1990 роком, викиди у 2019 році в Україні становили 37,4%. Тобто ми зменшили викиди всіх парникових газів.

Це не тільки СO2, а й метан та закис азоту, які мають більший вплив на парниковий ефект. За цей час Україна зменшила викиди на 62,6%, Європа (ЄС. – ЕП) за той самий час – приблизно на 24%.

Ми говоримо про те, які Україна повинна взяти на себе зобов’язання в рамках Другого національного визначеного внеску до Паризької угоди до 2030 року. Внесок коригується кожні п’ять років. Чого ми хочемо досягти?

ЕП. Аби запобігти катастрофічним кліматичним змінам, у 2015 році була підписана Паризька угода. Україна стала однією з перших європейських країн, що її ратифікувала.

Угода встановила спільну ціль: утримати зростання середньої світової температури на рівні нижче +2°C.

За даними Всесвітньої метеорологічної організації, середня температура на планеті піднялася на 1,2°C. Останнє десятиріччя виявилося найбільш спекотним за час метеорологічних спостережень.

Є пропозиція Міндовкілля, яка ще не затверджена урядом.

Ми наполягаємо, що наші підрахунки правильні, і що така амбітна для України ціль як 35% від рівня 1990 року може бути виконана. Йдеться про зменшення викидів приблизно на 6,5% від рівня викидів у 2019 році.

— Чи багато це, враховуючи, що в нас є економічна стратегія, яка передбачає щорічне чимале зростання економіки?

— Напевно, це трохи підвищує амбіційність планів щодо зменшення викидів, але нам є на кого рівнятися.

Наприклад, Євросоюз узяв на себе зобов’язання дійти до рівня 45%, тобто за десять років зменшити викиди на 40% від нинішнього рівня. Про економічну стагнацію в ЄС теж не йдеться.

Це надамбітний план. Крім прямих інвестицій, він потребує інновацій, які дадуть змогу перейти до нульових викидів у багатьох секторах економіки.

Ми, натомість, плануємо поступове скорочення викидів, різними темпами залежно від секторів економіки.

Однак є сектори, де викиди, навпаки, будуть планово збільшуватися. Наприклад, викиди промисловості, відповідно до НВВ2, можуть зрости на 16% у 2030 році порівняно з викидами у 2019 році.

При цьому зростання промисловості передбачене Національною економічною стратегією. Звісно, ми хочемо повернутися в індустріальний світовий пул, але 16% – це багато. Особливо враховуючи, що “колір інвестиції” в наступні десять років буде винятково “зеленим”.

У питанні скорочення викидів ми будемо орієнтуватися на прямі іноземні інвестиції, у тому числі на допомогу Євросоюзу.

Такий потужний фінансовий партнер України як Європейський банк реконструкції та розвитку ввів таксономію і вираховує, наскільки потенційні інвестиційні проєкти відповідають досягненню цілей Паризької угоди.

Якщо цілі країни не будуть відповідати світовим трендам, а проєкти не будуть відповідати достатнім рівням кліматичної таксономії, на них буде значно складніше залучати кошти.

Крім того, скоро буде нова програма Світового банку, направлена на досягнення кліматичних цілей, цілей збереження біорізноманіття.

Завдяки нашим дипломатам Україна є в цій програмі, і кошти для досягнення цілей будуть передбачені. Тому я не бачу майбутніх гострих проблем з фінансуванням наших завдань із скорочення викидів у разі їх амбітності.

Про нереальні плани. Звідки брати кошти на екологію

— На фінансування заходів із скорочення викидів заплановано 10 мільярдів євро щороку.

— Так.

— У програмі Світового банку вказано, що 66% від цієї суми має надійти від приватного сектору. Як ви збираєтеся мотивувати бізнес вкладати кошти?

— Це звичайні інвестиції, які будуть формуватися навколо “зелених” трендів.

— Капітальні інвестиції в Україні у 2019 році становили 20 мільярдів євро, а це половина. Як?

— Що таке заходи з декарбонізації? Це в тому числі перебудова підприємств. Наприклад, перехід з конверторного типу виплавки сталі на електропечі, на пряме відновлення заліза і таке інше.

Зміна технологічних укладів, модернізація і декарбонізація – інвестиційно пов’язані процеси.

— Для цього деякі підприємства в Україні треба знести і побудувати заново. І таких чимало.

— Я з вами повністю погоджуюся, але ми дали промисловості значний запас для збільшення викидів у контексті її розвитку. Питоме зменшення викидів на одиницю продукції має відбуватися в інших секторах, наприклад, в енергетиці. Це досяжно.

У нас є кілька схвалених політик. Енергетична стратегія має переглядатися, але вона точно не буде переглянута в бік збільшення викидів. Затверджені економічна, транспортна та ще кілька стратегій. Наші розрахунки базуються саме на них.

У нас є план скорочення викидів від великих спалювальних установок. Той самий, що зараз дискутується. Йдеться про можливе його коригування.

Механізму перенесення загальних термінів не існує. Можна щось обговорювати всередині цих термінів. Ми підтримуємо позицію, що просто закрити не можна.

Мені не відомі деталі формування цього плану. Наприклад, я не знаю, як у НПСВ потрапила Херсонська ТЕЦ – газова теплоелектростанція (внесена в список електростанцій, які потребують модернізації. – ЕП).

Це теж якісь люди писали. Люди, буває, помиляються.

— Крім того, є Добротвірська ТЕС, яка наближається до 200 тисяч годин експлуатації (згідно з НПСВ, у кожної ТЕС є граничний час експлуатації, після якого електростанція повинна бути або модернізована, або закрита. – ЕП).

— Ми хочемо зробити обмін годинами. Десь нам простіше вивести теплоелектростанції чи централі, а десь складніше, особливо ті, що працюють за тепловою схемою для опалення міст.

Тобто десь обладнання в кращому стані, десь у гіршому. Так сталося, що найкращі станції потрапили в перший етап модернізації. Напевно, це правильно, бо вони, працюючи на повну потужність, продукують більше шкідливих речовин.

Робити реконструкцію на станціях, які пройшли виробничо-парковий період 200 тисяч годин, немає жодного сенсу, бо не можна просто поставити, наприклад, фільтр.

Зменшити кількість пилу досить легко, фільтри коштують 50-200 мільйонів гривень, а щодо оксидів азоту та сірки – це дуже вартісні заходи. Жодний власник цього робити не буде на енергоблоках, що доживають свій вік.

— Скільки коштів потрібно до 2030 року?

— На декарбонізацію? 102 мільярди євро на всю державу.

Ця сума, за нашими підрахунками, потрібна для реалізації цілі із зменшення викидів до рівня 35%. Що ми не враховуємо? Ми точно не враховували здешевлення технологій, появу нових та більш дешевих технологій.

— Яку частку профінансує держава?

— Є певні обмеження щодо держпідтримки. Антимонопольний комітет готує нормативно-правові акти щодо допустимої державної підтримки підприємств відповідно до європейських директив.

Досвід модернізації в країнах ЄС свідчить, що це переважно приватні інвестиції. Бізнес найактивніше порушує питання доступу до дешевих кредитів. Тому спільно з віцепрем’єр-міністеркою Ольгою Стефанішиною ведуться переговори з ЄС про доступ України до фінансування заходів з декарбонізації.

Міндовкілля працює над концепцією створення Українського кліматичного фонду з метою реінвестування податку на СО2 та інших екологічних податків у проєкти із зменшення викидів. Зараз цей податок іде в загальний фонд дербюджету.

Хто найбільше забруднює країну та заощаджує на екологічних заходах

— Одним з найефективніших механізмів скорочення СО2 є податок на викиди вуглецю і система торгівлі викидами.

Імплементацію директиви про створення системи торгівлі ми прострочили, її слід було схвалити у 2018 році, а податок на вуглець у нас найнижчий у Європі – 10 гривень за тонну. Чи плануються зрушення за цими напрямками?

— У 2019 році ми ухвалили закон “Про моніторинг, звітність та верифікацію парникових газів”. Він спрямований на те, щоб отримати верифіковані дані щодо обсягу викидів. Зараз цей обсяг підприємства визначають за різними методиками.

До цього підприємства надавали свої розрахунки викидів СО2 і на їх підставі сплачували податок (на СО2. – ЕП). Податкова служба не мала механізмів перевірки розрахунків, тобто держава не втручалася в цей процес.

З 2021 року ми перейшли на європейські методики розрахунку викидів у кожному секторі, кожній галузі і навіть установці. Завдяки цьому ми отримуємо точні дані, які можна буде використовувати при формуванні системи торгівлі викидами.

— Це верифікатор. Він аналізує дані, які йому надало підприємство. Як контролювати?

— СО2 не можна моніторити “на трубі”. Він не вловлюється. Неможливо порахувати обсяг звичайними технологіями оцінки.

Наведу приклад: виробництво цементу. Який технологічний процес? Є вапняк, з якого треба зробити вапно обпалюванням. При цьому виділяються оксид кальцію, вуглець і кисень. Вони з’єднуються під впливом температури і продукують СО2.

Тонна цементу – це тонна СО2. Якщо технологія не змінюється, ми розуміємо: стільки-то сировини зайшло, стільки-то цементу вироблено, стільки-то викидів СО2. Тут найлегша технологія моніторингу і верифікації. Із сталлю приблизно те саме.

Ми виходимо із сировини і технологічних процесів. Дуже легко насправді. Є якісь втрати, є технологічні збої, аварії, ми все розуміємо. Наприклад, згорання відбувається, а сталь не виробляється. Це збільшує питомі викиди.

Тобто в кінцевому результаті, наприклад, чавун не отримано, але весь технологічний ланцюжок відбувається: вугілля видобуто, виготовлено кокс… Викиди є, а продукту немає.

— Як же тоді контролювати?

— За звітними документами, за випуском продукції, за споживанням вуглецевмісних енергоносіїв. Великий бізнес точно з цим не грається. Великий бізнес працює завжди в законодавчих шпаринах, які він знаходить.

Коли ми впроваджували методики, то зробили так, щоб таких шпарин не існувало. Ми не вигадували щось нове, а взяли методики, які працюють в ЄС, переклали їх та адаптували.

— Великий бізнес або шукає шпарини, або робить так, щоб відповідні законодавчі ініціативи не ухвалювалися.

— Дійдемо й до цього, але зараз великому бізнесу немає сенсу зменшувати первинні дані щодо викидів СО2, бо податок низький.

Краще навіть завищити ці викиди, щоб потім показати зменшення і уникнути, наприклад, придбання квот у майбутньому. Тобто користуватися тільки безкоштовними квотами в межах загальних викидів.

Європейский показник викидів на тонну сталі – 1,8 тонни СО2, а зараз ці викиди – десь 2,2 тонни.

— Які підприємства є найбільшими забруднювачами в Україні?

— Найбільше, якщо говорити про атмосферу, – Бурштинська ТЕС (входить у ДТЕК Ріната Ахметова. – ЕП). У нас є перелік сотні найбільших забруднювачів.

— Останній перелік ми бачили за результатами 2019 року. Чому немає новіших даних?

— Дані за 2020 рік ми отримали лише у першому кварталі 2021 року.

Завершуючи тему викидів, можу сказати, що ми хочемо підняти податок на СО2. Це змінить мотивації. Буде досить коштовно збільшувати викиди, бо доведеться сплачувати великий податок.

Ваша правда – зараз це 10 гривень. Мінфін виступив з ініціативою втричі підняти податок на викиди СО2 і довести всі інші податки на викиди до чинних макроекономічних показників. Треба було підняти цей податок до 12-15 євро за тонну.

— Уже двічі депутати провалили ухвалення законопроєкту №4167, який передбачає модернізацію підприємств на базі найкращих доступних технологій та методів управління (НДТМ).

Хто готував документ? Чому до нього є постійні зауваження і коли він буде розглядатися?

ЕП. Проєкт зобов’язує бізнес модернізувати підприємства протягом конкретного часу. Під час першого розгляду акт зіткнувся з промисловим лобі. Під час другого – виявився непрохідним через недостатню кількість депутатів у залі.

— Документ частково імплементує 75-ту директиву ЄС про промислове забруднення.

Коли він уперше пішов у Верховну Раду, він повністю відповідав директиві і був підтриманий делегацією ЄС. Не вистачило п’ятьох голосів. Повністю не голосувала, наприклад, “Батьківщина”.

— Не голосувала й низка представників “Слуги народу” включно з “групою Іллі Павлюка”.

— Так, і вони не голосували. Такі законопроєкти дуже важко просувати, вони масштабно змінюють правила гри, потребують зміни свідомості. Їх дуже легко критикувати і “збивати”.

— Чому?

— На противагу нашим доводам про чисте повітря та чисте довкілля, на засіданнях комітету лунають наративи про закриття частини підприємств, втрату робочих місць та зарплат.

В Австрії є металургійні заводи, які стоять, умовно, на альпійських лугах і працюють, не забруднюючи надмірно довкілля та не змінюючи умов існування певних екосистем.

Наративи щодо соціальних ризиків лунають від депутатів, що представляють великий бізнес, директорів і власників великого бізнесу. На жаль, ці тези повторюють, навіть не піддаючи їх стилістичним змінам, представники бізнес-асоціацій та медіа.

— Великі власники впораються, а що робити середньому бізнесу?

— Законопроєкт не стосується малого та середнього бізнесу.

— Є враження, що стаття 31 про перехід до НДТМ за чотири роки вписана навмисно, щоб проєкт заблокувати.

— Чотири роки вказано в директиві, але в законопроєкті є право на відступ плюс сім років для окремих підприємств.

— Хто буде вирішувати, кому надавати право відступу, а кому ні?

— Ми запропонували, щоб таким органом було Міндовкілля, бо саме воно є дозвільним уповноваженим органом та найбільш експертним у цих питаннях. Проте ми не заперечуємо, якщо рішення буде затверджувати Кабмін.

— Чи були економічні розрахунки, як обґрунтовували термін переходу до НДТМ за чотири роки?

— Чотири роки ми даємо на те, щоб підприємство отримало інтегрований дозвіл на підставі НДТМ.

Для третини секторів це буде неважко. Для ще однієї третини це буде важко, треба буде вкладати гроші. Можливо, вони не впораються за чотири роки. Я хочу побачити, що наша промисловість почала змінюватися, що викиди зменшуються.

Для коксохімічних та агломераційних виробництв перспективні технологічні нормативи були схвалені у 2009 році та 2011 році відповідно. Пройшло дев’ять та одинадцять років. Наші підприємства відповідають цим нормативам? Ні.

Власники заощаджують на екологічних заходах, вони не приносять прибутку. Гадаю, вони не мають рації, треба змінювати парадигму дій на наступні десять років.

Ми продовжили дію старих технологічних нормативів для коксохімічного виробництва, бо розуміємо, що зупинити промисловість ми не можемо.

Продовжили на рік. Отримали гарантії від материнських компаній щодо реконструкції своїх підприємств з метою зменшення викидів, отримали графіки робіт, кожні пів року будемо контролювати їх виконання.

— Хто гальмує ухвалення цього законопроєкту?

— Великий бізнес. Металурги та енергетики.

— Одні наполягають, що в пріоритеті для України – боротьба з бідністю і зростання ВВП. Інші вимагають радикально переглянути свій спосіб життя і стати “зеленою” країною. Наразі перемагають перші.

— Я не розділяю ці два шляхи. Це цілі сталого розвитку: подолання бідності, екологізація, стале споживання, стале виробництво, сталі міста, стала морська політика. Є 17 цілей, які об’єднані загальною метою.

Кажуть, що “зелена” трансформація – це ризики для нашої промисловості. Та ні. Це підвалини для зростання промисловості, для зростання економіки, для подолання бідності, у тому числі енергетичної.

Тобто європейський “зелений” курс – це не про обмеження, це про можливості та розвиток.

Чому ми завжди відстаємо від загальносвітових трендів, від розвинутих європейських країн? Ми завжди шукаємо, де  втратимо, і використовуємо це як аргумент для консервативних сценаріїв. Шукаймо краще, щоб визначити точки зростання.

— Ми витрачаємо мільярди доларів на дотування неприбуткових вугільних шахт. Про які тренди ми говоримо?

— Шахтарі – це переважно люди, яким за 50. Через десять років їм буде за 60. Німеччина заявила про припинення видобування вугілля та закриття вугільних станцій до 2038 року. У нас приблизно такі ж орієнтири.

Треба обов’язково розробити заходи із соціальної адаптації людей, які втратять роботу в працездатному віці, а також заходи із справедливої трансформації шахтарських регіонів.

Про суперечливі факти з біографії Абрамовського та досягнення Мінприроди

— У вашій біографії зазначено, що ви закінчили Національну академію внутрішніх справ України у 2006 році, а вже з 1992 року працювали топменеджером низки компаній. Вас брали на провідні позиції без вищої освіти?

— Там були підприємства, у яких я частково був засновником. Я закінчив Суворовське училище замість 9-10 класів школи. Потім вступив у Київське вище військове інженерне училище на факультет електронного обладнання.

Два роки вчився, потім почалося укладання контрактів на подальшу службу. Змінив свої пріоритети і вирішив піти з армії, щоб потім іти вже з офіцерських посад. Згодом певний час шкодував про це рішення.

Вийшло так, що влаштувався на роботу продавцем у магазин оргтехніки, а через три тижні в тій же фірмі вже працював в офісі. Невдовзі був уже заступником директора компанії. Якось так.

— Недавно колишній депутат, “регіонал” Олександр Бобков, потрапив під санкції РНБО. У 2014 році він їздив у Держдуму на інавгурацію Захарченка. У той час ви були його помічником під час подій на Майдані. Як так сталося?

— Це технічні речі. Була розмова з ним в останні дні перед його від’їздом чи то в “ДНР”, чи то в Росію, години чотири ми розмовляли. Я казав: “Послухай, ти ж любиш Україну, любиш українську горілку, сало любиш, у тебе тут друзі, колеги – ти втратиш все, що цінуєш”.

Усе, що було до тієї розмови, не вказувало на якісь нові орієнтири в його свідомості. Він точно любив Україну, на мою думку, а потім – як вимикач. Він тоді сказав, що не згоден з тим, що відбувалося на Майдані, що це був заколот, що треба було провести референдум. Ми потім бачили ці “референдуми”.

Я був радником суто з будівельних питань, він завжди консультувався щодо законопроєктів, ми не дуже були близькі поза справами Ради.

— За нашою інформацією, ви залишалися власником ТОВ “Коксохімобладнання”, розташованого на окупованій території, коли вже працювали заступником міністра регіонального розвитку Геннадія Зубка. Як так вийшло?

— Неможливо було вийти зі складу власників, бо не було всіх документів. Як тільки на мене вийшов представник звідти, що в нього документи і можна провести зворотну операцію, я все переоформив і жодних коштів за це не отримав.

Я тоді писав пояснення міністру Кабінету міністрів з цього приводу, де все докладно виклав. У мене є ще одне зареєстроване на Донбасі підприємство – “Український морський альянс”, до немає жодної можливості вийти зі складу засновників.

— Вони вам заплатили за підприємство?

— Ні. Я тоді радів, що маю можливість вийти зі складу власників. Я не знаю, чим займається підприємство, чи працює взагалі.

— Держекоінспекція за вашим дорученням мала переїхати в Кривий Ріг. Чому голова і його заступники досі в Києві?

— Фактично, структурний підрозділ, що займається саме промисловим забрудненням, перебуває в Кривому Розі. Я знаю, що це – мій хрест. Мене постійно про це питають, і президент питав неодноразово.

Керівник Екологічної інспекції або хтось з його заступників постійно має там перебувати. Повний переїзд у Кривий Ріг, на думку керівника, ускладнив би роботу Екоінспекції за іншими напрямками.

З Києва легше керувати іншими територіальними підрозділами, але вище політичне керівництво країни вважає, що це правильний крок – переїзд усього центрального апарату. Будемо намагатися довести нашу позицію, не зможемо – безперечно, будемо виконувати.

— У квітні Байден провів кліматичну конференцію. Чи не вважаєте ви упущенням уряду, що Україну не запросили до участі в ній?

Там були Габон з населенням 2 мільйони, Бангладеш, Росія, а країна з таким промисловим потенціалом у центрі Європи – ні.

— Я написав листа і в посольство США в Україні, і безпосередньо Джону Керрі (спецпосланець США з питань клімату. – ЕП).

Була чітка відповідь, що критерії відбору такі: або найбільші забруднювачі з максимальним промисловим потенціалом (Росія, Китай, США, ЄС), або найбільш інноваційні країни на шляху до декарбонізації (Данія, Норвегія), або країни, які, за прогнозами, відчують найбільший вплив кліматичних змін, насамперед, острівні держави та країни субсахарської Африки.

Україна, десь на щастя, десь на жаль, не потрапляє в жодну з цих категорії.

— За 11 місяців вашої діяльності було ухвалено лише два законопроєкти за поданням Міндовкілля. Чому ваші ініціативи не підтримує Верховна Рада? Можливо, ви не допрацьовуєте?

— Ми багато речей робимо не законами, а підзаконними актами.

Нам вдалося імплементувати рішення, яке обмежує суцільні рубки лісів Карпат, продовжили аукціони за спецдозволами на користування надрами, заборонили використання свинцю в лакофарбовій продукції, схвалили методику визначення зон, уразливих до нітратного забруднення, з 2023 року заборонили використання фосфатних мийних засобів.

У парламенті зареєстрований законопроєкт щодо змін у закон “Про охорону атмосферного повітря”, скоро буде направлений у парламент новий “Кодекс про надра”, законопроєкт “Про хімічну безпеку”. Готуємо низку інших законодавчих ініціатив.

Щодо “не допрацьовуємо” – безперечно, так, я завжди критично ставлюся до себе і до підлеглих. Маємо більший потенціал.

Анастасія Загоруйчик, ГО “Офіс довкілля”

Дмитро Дєнков, “Економічна правда”