Окупанти минулої доби 11 разів зривали «тишу» у зоні ООС, загинув український боєць 

09.07.2021 07:57

Протягом минулої доби, 8 липня, в районі проведення операції Об’єднаних сил, збройні формування Російської Федерації 11 разів порушили режим припинення вогню.

Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомляє пресцентр штабу ОС.

“Протягом минулої доби, 8 липня, в районі проведення операції Об’єднаних сил, збройні формування Російської Федерації 11 разів порушили режим припинення вогню”, – зазначається у повідомленні.

Так, поблизу населеного пункту Опитне ворог обстрілював позиції українських захисників з великокаліберних кулеметів.

Біля Новозванівки окупанти вели вогонь з автоматичних станкових гранатометів, великокаліберних кулеметів і стрілецької зброї.

Неподалік Невельського та Причепилівки ворог застосовував міномети 120-го калібру.

У напрямку населеного пункту Піски окупанти тричі обстрілювали позиції українських захисників із мінометів 120-го калібру, ручних протитанкових гранатометів, великокаліберних кулеметів і стрілецької зброї.

Поблизу Мар’їнки противник вів вогонь зі стрілецької зброї.

У районі Кримського російські окупанти обстрілювали наші позиції з мінометів 120-го та 82-го калібрів.

Неподалік Водяного, що на Приазов’ї, ворог двічі здійснював обстріли з гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів і стрілецької зброї.

Внаслідок ворожих обстрілів один військовослужбовець зі складу Об’єднаних сил отримав поранення несумісні з життям.

Крім того, один український військовий отримав кульове поранення. Стан здоров’я воїна – задовільний.

Станом на 7 годину ранку, 9 липня, зафіксовано 4 порушення режиму припинення вогню.

Поблизу населеного пункту Зайцеве противник обстріляв позиції українських захисників з ручних протитанкових гранатометів і великокаліберних кулеметів. Біля Невельського – відкрив вогонь з артилерії калібру 122 мм. Неподалік Новотошківського окупанти вели вогонь з мінометів 120-го та 82-го калібрів. У напрямку населеного пункту Піски противник здійснив обстріл з мінометів 120-го калібру.

Бойових втрат за поточну добу серед підрозділів Об’єднаних сил немає.

На обстріли збройних формувань Російської Федерації українські захисники відкрили вогонь у відповідь.

Про факти порушень з боку російсько-окупаційних військ Українська сторона СЦКК повідомила представників Місії ОБСЄ, застосувавши встановлений координаційний механізм.

 

У Кенії маленька українка отримала паспорт і вишиванку

Посольство України в Кенії привітало маленьку Марійку з отриманням паспорта у приміщенні дипустанови, а також подарувало дитині вишиванку.

Як передає Укрінформ, про це Посольство повідомило у Фейсбуці.

«Вітаємо маленьку Марійку з отриманням паспорта у Посольстві України в Кенії! Дякуючи ініціативі Леся Воронюк & Всесвітній день вишиванки, Марійка сьогодні також отримала символічний подарунок – свою першу вишиванку», – йдеться в повідомленні.

Посольство побажало Марійці та її батькам щастя і радісного майбутнього.

Нагадаємо, у травні у Молдові у рамках акції «Народжені у вишиванках» на честь 15-тої річниці Дня вишиванки українські діти отримали вишиті сорочки.

 

Окупанти шість разів порушували «тишу», поранений боєць ООС

08.07.2021 17:31

Російські окупаційні війська станом на 17.00 8 липня шість разів відкривали вогонь по позиціях Об’єднаних сил. Внаслідок обстрілів один український захисник отримав кульове поранення.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба Міноборони.

«Ігноруючи домовленості, досягнуті 22 липня 2020 року у рамках Тристоронньої контактної групи, російсько-окупаційні війська продовжують порушувати режим припинення вогню. Від початку доби зафіксовано 6 обстрілів позицій Збройних Сил України. Внаслідок ворожого вогню один український військовослужбовець отримав кульове поранення. Воїн знаходиться у лікувальному закладі, де йому надається необхідна медична допомога. Стан його здоров’я — задовільний», – йдеться в повідомленні.

Як зазначається, поблизу населеного пункту Опитне ворог обстріляв позиції українських захисників із великокаліберних кулеметів. Біля Новозванівки російські окупанти вели вогонь із автоматичних станкових гранатометів, великокаліберних кулеметів і стрілецької зброї. Неподалік Невельського ворог застосував міномети 120-го калібру.

У напрямку населеного пункту Піски російські найманці двічі обстріляли позиції українських захисників із мінометів 120-го калібру, ручних протитанкових гранатометів, великокаліберних кулеметів і стрілецької зброї. Поблизу Мар’їнки противник вів вогонь зі стрілецької зброї.

На обстріли збройних формувань Російської Федерації українські захисники відкривали вогонь у відповідь.

У пресслужбі також повідомили, що у районі проведення операції Об’єднаних сил виконують завдання й інші складові сил оборони. Сьогодні піротехнічні розрахунки ДСНС України розмінували понад 6 гектарів території та передали на знищення 91 вибухонебезпечний предмет.

Як повідомляв Укрінформ, минулої доби, 7 липня, в районі проведення операції Об’єднаних сил зафіксовано шість порушень режиму припинення вогню з боку російсько-окупаційних військ.

 

На Донбасі знову поранили українського військового

8 липня 2021, 16:13  УП

В зоні проведення Операції об’єднаних сил на Донбасі отримав поранення український військовий.

Джерело: повідомлення Оперативно-тактичного угруповання “Схід”

Дослівно: “8 липня, в смузі відповідальності оперативно-тактичного угруповання “Схід” збройні формування Російської Федерації… здійснили обстріл позицій українських захисників.

Внаслідок ворожого вогню один український військовослужбовець отримав кульове поранення”.

Деталі: Повідомляється, що пораненого доправили до лікувального закладу, де йому надається необхідна медична допомога. Стан його здоров’я – задовільний.

Про дії збройних формувань РФ та її найманців повідомлено представників СММ ОБСЄ.

Передісторія:

У середу 7 липня на Донбасі один український військовий також отримав осколкове поранення.

 

Євросоюз вкотре закликав Росію забезпечити свободу пересування місії ОБСЄ

Європейський Союз знову закликав Росію забезпечити безперешкодне пересування Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ (СММ) на території окремих районів Донецької та Луганської областей (ОРДЛО).

Як передає кореспондент Укрінформу, про це заявила місія Європейського Союзу в ОБСЄ під час засідання Постійної ради ОБСЄ у четвер, 8 липня.

“Ми закликаємо Росію використовувати свій великий вплив на збройні формування, які вона підтримує, щоб забезпечити скасування усіх обмежень свободи пересування СММ”, – йдеться у звіті.

У Євросоюзі вказали на те, що через постійні обмеження свободи пересування СММ наразі змушена діяти як три окремих підрозділи. Крім того, ЄС висловив жаль з приводу того, що Місія ОБСЄ не може отримати доступ до районів поблизу українсько-російського державного кордону.

“Крім того, вимоги підтримуваних Росією збройних формувань щодо перевірки причепів СММ при перетині лінію зіткнення суперечать мандату СММ, який гарантує вільний доступ на всю територію України”, – зазначається у заяві ЄС.

Читайте також: Росія не є і ніколи не була посередником у конфлікті на сході України – США

Як повідомляв Укрінформ, у другому півріччі 2020 року 93% усіх перешкод у роботі Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ на сході України сталися у тимчасово окупованих окремих районах Донецької та Луганської областей (ОРДЛО). Упродовж періоду з 1 січня по 20 березня 2021 року також 93% усіх випадків перешкоджань у пересуванні Місії відбулися на території ОРДЛО.

 

Росія не є і ніколи не була посередником у конфлікті на сході України – США

09.07.2021 04:27

Росія не є і ніколи не була посередником у конфлікті на сході України, який вона ж розпочала і підживлює.

Як передає кореспондент Укрінформу, про це заявив в.о. тимчасово повірений у справах США в ОБСЄ Джеймс Донеган під час засідання Постійної ради ОБСЄ у четвер, 8 липня.

“Одне є дуже ясним. Росія не є і ніколи не була посередником у цьому конфлікті. Сполучені Штати закликають Росію відмовитися від свого непродуктивного і шкідливого підходу до конфлікту, який вона розпалила, та вивести свої війська і техніку зі сходу України”, – заявив він.

За словами американського дипломата, замість добросовісного підходу та вжиття конкретних заходів з покращення життя цивільного населення, яке проживає на тимчасово підконтрольних Росії районах, “РФ використовує Тристоронню контактну групу для перешкоджання прогресу”.

“Ми всі бачимо російську хитрість, яка полягає у тому, щоб примусити Україну до прямих переговорів з маріонетками Москви. Обструкціоністський підхід Росії до мирних переговорів викриває її справжній мотив у розпалюванні насильства на сході України – безглузде намагання перешкодити вільно обраному шляху України до повної інтеграції з євроатлантичною спільнотою”, – заявив Донеган.

Окремо він закликав Росію припинити окупацію Криму та припинити жорстке поводження з кримськими татарами, етнічними українцями та іншими жителями півострову.

“Настав час Росії припинити свою авантюру в Україні, повернутися до зобов’язань, які вона взяла на себе в рамках ОБСЄ, та виконати свої зобов’язання за Мінськими домовленостями та в рамках інших угод”, – додав американський дипломат.

Як повідомляв Укрінформ, під час засідання Постради місія Європейського Союзу також заявила, що збройний конфлікт на сході України причинений агресією Російської Федерації, яка аж ніяк не є його посередником.

 

Суд у справі МН17 відправив аудіозаписи з Пулатовим на аналіз – дедлайн 1 листопада

Суд у справі про збитий літак рейсу MH17 відхилив клопотання адвокатів обвинуваченого Олега Пулатова щодо вивчення усіх уламків.

Про це повідомляє власний кореспондент Укрінформу,

Крім того, суд на сьогоднішньому засіданні відправив аудіозаписи з Пулатовим на аналіз щодо маніпуляцій, визначивши дедлайн – 1 листопада 2021 року.

Загалом суд відхилив більшість клопотань захисту Пулатова, зокрема щодо додаткових даних російського концерну “Алмаз-Антей” про знищення борту .

Головуючий суддя Гендрік Стейнгаюс також зазначив, що не вбачає нічого важливого для суду у відео, у якому олігарх Ігор Коломойський, за словами представників Пулатова, нібито говорить про збиття MH17. Клопотання захисту щодо дослідження та долучення до справи цього відео також відхилено.

Наступне засідання суду відбудеться 6 вересня. Тоді ж слово матимуть родичі загиблих.

Як повідомляв Укрінформ, у червні адвокати Пулатова просили суд вивчити відео з Коломойським.

Окружний суд Гааги у березні 2020 року розпочав розгляд справи про катастрофу літака рейсу МН17.

Пасажирський Boeing-777 “Малайзійських авіаліній”, що виконував рейс MH17 з Амстердама в Куала-Лумпур, зазнав катастрофи на тимчасово окупованій частині Донецької області 17 липня 2014 року. На борту лайнера перебували 283 пасажири та 15 членів екіпажу, всі вони загинули.

Міжнародна слідча група дійшла висновку, що літак був збитий з зенітно-ракетного комплексу “Бук”, який належить 53-ій зенітно-ракетній бригаді протиповітряної оборони російських збройних сил, дислокованій у Курську.

19 червня 2019 року Міжнародна слідча група назвала імена чотирьох підозрюваних, яких вважають причетними до транспортування та бойового застосування ЗРК “Бук”. Це колишній офіцер ФСБ, так званий колишній міністр оборони “ДНР” Ігор Гіркін (Стрєлков), генерал, а на час збиття літака полковник ГРУ Генштабу Збройних сил РФ, глава “ГРУ ДНР” Сергій Дубінський, підполковник ГРУ Олег Пулатов (усі – громадяни РФ), громадянин України Леонід Харченко, який воював на боці “ДНР”.

 

Переговори в ТКГ зайшли в тупик через позицію Росії – Україна в ОБСЄ

08.07.2021 20:25

Переговори в рамках Тристоронньої контактної групи зайшли в глухий кут через позицію Росії, яка примушує Україну до “прямого діалогу” з російськими маріонетками в ОРДЛО.

Як передає кореспондент Укрінформу, про це заявив Постійний представник України при міжнародних організаціях у Відні Євгеній Цимбалюк під час засідання Постійної ради ОБСЄ у четвер, 8 липня.

“Росія не тільки брязкає зброєю, але й перешкоджає будь-якому суттєвому прогресу в ТКГ, прив’язуючи його до виконанням шантажних умов Росії – таких, як так званий прямий діалог з її окупаційними адміністраціями в Донецьку та Луганську. Інформація, надана сьогодні Спеціальним представником Гайді Грау щодо консультацій у ТКГ та її робочих групах, говорить сама за себе. Останнє засідання ТКГ, яке відбулося цього тижня, знову пройшло безуспішно через російські вимоги надсилати будь-які пропозиції чи інформацію безпосередньо окупаційним адміністраціям”, – заявив Цимбалюк.

За словами очільника місії України в ОБСЄ, найбільша проблема полягає в тому, що ця “тупикова ситуація в ТКГ” особливо негативно впливає на життя тисяч громадян України в районах, що постраждали від конфлікту.

“Коли Росія блокує додаткові ділянки розведення, то вона підштовхує свої незаконні збройні формування до обстрілів позицій українських військових і житлових районів. Лише 4 та 5 липня у результатів таких обстрілів загинули двоє українських військовослужбовців, ще четверо отримали поранення”, – зазначив дипломат.

Блокування ж Росією рішення щодо 19 додаткових зон розмінування, незважаючи на існуючу домовленість у рамках робочої групи ТКГ з питань безпеки, призводить до додаткових жертв серед цивільного населення внаслідок підриву на мінах та інших вибухових пристроях.

“Коли Росія блокує відкриття додаткових КПВВ, то сотні тисяч мирних жителів залишаються відірваними від сімей, адміністративних послуг та медичного обслуговування у контрольованих урядом районах. Коли вона блокує наступний етап взаємного звільнення утримуваних осіб, то це залишає сотні людей у їх нинішньому становищі”, – додав посол.

З огляду на це очільник української місії в ОБСЄ вкотре засудив російську тактику у Тристоронній контактній групі. “Використання цивільних людей як заручників для того, щоб штовхнути Україну до “прямих переговорів” з російськими окупаційними адміністраціями – це не по-людськи і неприйнятно”, – наголосив Цимбалюк.

Як повідомляв Укрінформ, з 21 березня по 6 червня СММ ОБСЄ зафіксувала близько 21 тис. порушень режиму припинення вогню на сході України, що майже втричі більше, ніж за відповідний звітний період з 1 січня по 20 березня 2021 року.

 

Гармаш заявив про тиск представника ОБСЄ на українську делегацію в ТКГ

8 липня. УНН. Спеціальний представник Діючого голови ОБСЄ в Україні та в Тристоронній контактній групі (ТКГ) по Донбасу посол Хайді Грау під час засідання ТКГ чинила тиск на українську делегацію. Про це в ефірі “Україна 24” заявив Сергій Гармаш, представник України в ТКГ, передає УНН.

Цитата

“На жаль, заблокованою залишається робота політичної підгрупи. Вчора спецпредставник головуючого в ОБСЄ пані Хайді Грау на мій погляд, неприпустимо давила на керівництво нашої делегації, для того, щоб представники переселенців, тобто представники ОРДЛО від України не були присутні на переговорах політичної підгрупи. Вона хотіла, щоб ОРДЛО представляла тільки російська сторона. Наша делегація на це не погоджується”, – зазначає Гармаш.

Деталі

За його словами, Хайді Грау аргументує це тим, що необхідно розблокувати роботу політичної підгрупи. Однак вона вважає, що присутність української сторони є причиною її блокування.

“Але при цьому цікаво, що вона не попросила ту сторону прибрати судиму за тероризм в Україні Майю Пирогову, і таким чином розблокувати роботу політичної підгрупи, тим більше що представники ОРДЛО від України вже рік працюють в політичній підгрупі і ніяких проблем з цим не було”, – додав представник ТКГ.

Гармаш також зазначив, що за його інформацією Хайді Грау покине ТКГ після засідання, яке відбудеться 22 липня. Наступним представником, за його словами, може стати людина з Фінляндії.

Нагадаємо

Раніше Хайді Грау заявила, що в районі проведення операції Об’єднаних сил підвищується загальна кількість порушень і погіршується ситуація безпеки на ділянках розведення сил і засобів та поблизу них.

 

ФСБ у Криму провела обшук у батьків радниці голови української делегації в ТКГ

В окупованому Криму співробітники ФСБ РФ провели обшук у будинку батьків помічниці народної депутатки України, радниці голови української делегації в Тристоронній контактній групі Гайде Різаєвої.

Про це вона повідомила в Фейсбуці, передає Укрінформ.

За її словами, слідчі дії проходили у зв’язку з кримінальною справою про її участь в батальйоні імені Номана Челебіджіхана в 2015 році, який російська влада вважає незаконним збройним формуванням.

Після обшуку співробітники ФСБ відвезли на допит матір та сина Різаєвої. Пізніше їх відпустили.

Гайде Різаєва в Криму працювала в суді, отримала звання «Заслуженого юриста Автономної Республіки Крим», але в 2014 році виїхала з окупованого півострова. Після Евромайдану активістка почала займатися розселенням внутрішньо переміщених осіб та гуманітарними місіями в зоні бойових дій.

22 липня 2014 року на одному із блокпостів “ЛНР” її затримали і захопили в полон. Через три місяці Різаєву обміняли. У 2015 році Різаєва потрапила в полон ще на 4 місяці. 10 липня 2015 року її та 10 бійців обміняли в районі міста Щастя.

Нині Гайде Різаєва є помічницею народної депутатки Оксани Білозір.

В Україні дискусія про створення в системі правоохоронних органів України батальйону на честь відомого кримськотатарського національного політика та громадського діяча Номана Челебіджіхана триває з 2016 року. Офіційно батальйон так і не був створений, проте російські спецслужби переслідують кримчан за участь у цій організації. Оскільки її представники не беруть участі у військових діях на Донбасі, правозахисники розглядають переслідування за участь у батальйоні імені Номана Челебіджіхана як політично мотивовані.

Фігурантами і засудженими у «справі кримськотатарського батальйону» в окупованому Криму вважаються шестеро людей: Едем Кадиров, Февзі Саганджі, Дилявер Гафаров, Наріман Межмедінов, Айдин Мамутов, Меджит Аблямітов.

 

МЗС зірвало чергову спробу Росії легалізувати окупований Крим – Джапарова

Міністерство закордонних справ у взаємодії зі спецслужбами України зірвали чергову спробу російської дезінформації: зокрема, із вебресурсів Міжурядової океанографічної комісії було вилучено згадку про організовану РФ конференцію “Моря Росії” в окупованому Севастополі.

Як передає Укрінформ, про це повідомила у Фейсбуці перша заступниця міністра закордонних справ Еміне Джапарова.

“Дезінформація є елементом гібридної війни, перед якою відкриті та демократичні держави й суспільства не є захищеними через свої цінності. Гібридними інструментами Росія намагається досягти своїх цілей на окупованих територіях України. Останні майже 8 років країна-агресор тримає курс на повзучу легітимізацію статусу АРК та м. Севастополь як “своєї” території, фактично продовжуючи злочин окупації”, – зазначила вона.

За словами першої заступниці міністра, способів та інструментарію для цього багато: “від “ряжених” та “silly idiots” на різних міжнародних заходах до географічних мап із Кримом, позначеним як “частина” РФ”.

Джапарова навела нещодавній приклад такої спроби. Так, за її словами, Міністерство закордонних справ України у взаємодії зі спеціальними службами України оперативно зреагували на розміщену на вебсторінці програми ООН “Десятиліття наук про океан для сталого розвитку”, координатором якої є Міжурядова океанографічна комісія (МОК), інформацію про проведення всеросійської наукової конференції “Моря Росії” науковою установою Морським гідрофізичним інститутом Російської академії наук, запланованої на вересень цього року в окупованому українському місті Севастополь.

Вона додала, що Постійне представництво України при ЮНЕСКО в Парижі опрацювало це питання.

“Як результат – інформацію про конференцію було вилучено із зазначених вебресурсів, зокрема на вебсторінці 31-ї сесії Асамблеї МОК (14-25.06.2021) доповідь РФ, яка містила перелік запланованих заходів на 2021 рік у рамках МОК ЮНЕСКО, включно із конференцію “Моря Росії”, було заблоковано Секретаріатом ЮНЕСКО”, – повідомила Джапарова.

За її словами, Секретаріат МОК, як координатор діяльності, у своїй відповіді запевнив, що занепокоєння української сторони будуть взяті до уваги, а всі необхідні коригування – невідкладно внесені на вебсайтах, пов’язаних із діяльністю МОК.

“Секретаріат ЮНЕСКО відповідною нотою підтвердив свої зобов’язання щодо неухильного дотримання резолюції ГА ООН від 27 березня 2014 року “Територіальна цілісність України”, а також інших відповідних резолюцій ГА ООН та рішень Виконавчої ради ЮНЕСКО”, – зазначила заступниця міністра.

Вона також нагадала, що 7 липня міністр закордонних справ Дмитро Кулеба разом із польським та литовським колегами у Вільнюсі в рамках Люблінського трикутника підписали важливий документ – План заходів з протидії дезінформації.

Як повідомляв Укрінформ, 7 липня Україна разом із ЄС, США, Литвою, Коста-Рикою, Республікою Корея та Ганою, а також за участю Департаменту глобальних комунікацій Секретаріату ООН провели у штаб-квартирі ООН онлайн-захід високого рівня на тему “Перевірка фактів як глобальна практика з протидії дезінформації та неправдивим відомостям”. Україна ініціювала цей захід у рамках просування в ООН теми протидії поширенню дезінформації та недостовірної інформації як однієї з найбільших глобальних загроз людству.

 

У Мінреінтеграції прокоментували реакцію РФ на закон про корінні народи

Критика Росією закону про корінні народи є втручанням у внутрішні справи України – вважає заступник міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Снавер Сейтхалілєв.

Про це він сказав в ефірі телеканалу “Дом“, передає Укрінформ.

Він наголосив, що поняття “корінні народи” було зафіксоване в Конституції 25 років тому. Проте ухвалення відповідного закону, який визначає поняття і правовий статус корінних народів України, затрималося у часі.

“Але Україна заповнила той пробіл, який існував у законодавчому полі вже 25 років. Було дане чітке трактування, хто є корінними народами, які у них є права в межах незалежної України та гарантії з боку держави щодо розвитку та підтримки їхньої культури. Це послідовна позиція держави України, і зрозуміло, що ми розцінюємо спробу таких недружніх емоцій з боку сусідньої держави як втручання у внутрішні справи України”, — зазначив заступник міністра.

За словами урядовця, така реакція з боку РФ не може мати жодних наслідків, адже висловлені Росією тези не мають підстав. В ухваленому Верховною Радою законі закріплено, що корінними народами є ті народи, у яких немає своєї держави або державності за межами України.

“Це народи, які сформувалися на території Кримського півострова — кримські татари, караїми та кримчаки. Заяви про те, що туди не були включені інші національності, не відповідають дійсності, тому що в етносів, у націй вже є свої держави, державні утворення”, — наголосив Сейтхалілєв.

Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада ухвалила законопроєкт про корінні народи України №5506 1 липня.

8 липня Голова Верховної Ради Дмитро Разумков підписав Закон “Про корінні народи України” і направив його на підпис Президентові.

Метою документа є визначення правового статусу корінних народів України та встановлення правових гарантій на повне володіння всіма правами людини і основоположними свободами осіб, що належать до корінних народів України, які встановлені нормами міжнародного права, передбачені в Конституції та законах України.

Згідно із положеннями законодавчого акта, корінні народи України та їх представники мають право, колективно та індивідуально, на повне володіння всіма правами людини і основоположними свободами, визначеними у Статуті Організації Об’єднаних Націй, Загальній декларації прав людини, Декларації ООН про права корінних народів та в міжнародних договорах, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою, а також передбаченими у Конституції та законах України.

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров заявив, що ухвалення Радою закону про корінні народи зміцнило надії та підняло дух усіх, хто чекає повернення Криму під контроль України.

 

Російський суд продовжив до 22 жовтня арешт трьом кримським татарам

Російський суд у Ростові-на-Дону продовжив на три місяці – до 22 жовтня – тримання під вартою Рустему Сейтмеметову і братам Осману та Сейтумеру Сейтумеровим, безпідставно звинуваченим у причетності до терористичної організації.

Про це у відео, опублікованому Кримською солідарністю у Фейсбуці, повідомив адвокат Едем Семедляєв, передає Укрінформ.

«Прокурор клопотав про продовження строку тримання під вартою на три місяці. Як завжди, ні слідчим, починаючи з першого дня обрання запобіжного заходу, ні прокурором на сьогоднішньому засіданні не були представлені аргументи продовження арешту, а лише чергові фрази, що хлопці можуть сховатися, можуть вплинути на слідство, можуть вплинути на свідків. Незважаючи на те, що всі свідки допитані і всі докази обвинувачення пред’явлені суду, було прийнято рішення про продовження строку тримання під вартою на три місяці – до 22 жовтня 2021 року», – повідомив Семедляєв.

За словами адвоката Назіма Шейхмамбетова, під час засідання судом було встановлено, що під час обшуку, який проходив у будинку Сейтумерова, російські силовики порушили його право на захист, оскільки на момент проведення обшуку процесуальний статус Сейтумерова (підозрюваний) дозволяв йому скористатися послугами адвоката.

Суд також вислухав двох жителів Бахчисараю, які досить близько знали обвинувачених і виключно позитивно охарактеризували їх у ході допиту.

Проте, зазначив Шейхмамбетов, «держобвинувачення вважає, що мій підзахисний Сейтмеметов та інші фігуранти даної справи на грунті національної та релігійної ненависті намагалися захопити владу і насильно змінити конституційний лад у Російській Федерації, а також здійснювали терористичну діяльність».

Як повідомлялося, 11 березня 2020 року в Бахчисараї пройшли обшуки у кримських татар Енвера Мустафаєва, Амета Сулейманова, братів Сейтумера та Османа Сейтумерових, їхнього дядька Рустема Сейтмеметова. Також обшук провели в будинку ексактивіста «Кримської солідарності» Сейтумера Сейтумерова, який кілька років тому вимушено покинув Крим.

На даний час у «третій Бахчисарайській справі» проходять чотири кримських татарини. Рустем Сейтмеметов, брати Осман та Сейтумер Сейтумерови до 19 листопада 2020 року перебували у слідчому ізоляторі Сімферополя, потім були етаповані в СІЗО в Ростові-на-Дону. Четвертий фігурант справи – Амет Сулейманов утримується під домашнім арештом у Бахчисараї. У 2007 році після обстеження у стаціонарі Бахчисарая йому був поставлений діагноз: артеріальна недостатність і мітральна недостатність, у зв’язку з чим медиками була дана рекомендація про заміну серцевого клапана. Він щорічно проходив курс терапії і лікування в лікарні імені Семашка міста Сімферополя у відділенні ревматології.

Фігурантам «справи» інкримінується членство в організації Хізб ут-Тахрір, яка в Росії заборонена з 2003 року.

Згідно з матеріалами справи, обвинувачені не мали зброї, вибухівки, боєприпасів, не планували здійснювати терористичний акт і не закликали інших до здійснення терористичних дій. Матеріали справи містять аудіозаписи з дискусіями на релігійні і політичні теми в мечетях Бахчисарая.

 

Окупанти виставили на продаж перший відібраний у переселенців будинок

8 липня 2021, УП

Окупанти “ДНР” виставили на аукціон перший конфіскований у вимушених переселенців будинок.

Джерело: Остров з посиланням на сепаратистські ЗМІ

Дослівно з оголошення бойовиків про продаж: “Домоволодіння знаходиться в селі Василівка Ясинуватського району і складається з житлового будинку з надвірними будівлями загальною площею 294,80 кв. м, земельної ділянки площею 0,2500 га та земельної ділянки 0,05 га. Рік побудови – 2008-й. Стіни житлового будинку, мансарди, прибудови, сараю – цегла, стіни підвалу під житловим будинком, гаража, лазні, вигрібної ями – шлакоблоки”.

Деталі: За будинок, відібраний у власників, змушених покинути його через російську окупацію, встановили стартову ціну в 1,7 мільйона рублів. Торги призначені на 19 липня.

Сепаратистські ЗМІ пишуть, що “процеси використання житлового фонду, залишеного донеччанами, які виїхали” запущені особисто ватажком бойовиків Денисом Пушиліним.

 

ОБСЄ рапортує про наростання небезпеки на Донбасі

8 липня 2021, УП

Організація з безпеки і співробітництва в Європі заявила про погіршення ситуації з безпекою на ділянках розведення та поблизу них на сході України.

Джерело: Укрінформ, який цитує спеціального представника діючого голови ОБСЄ Хайді Грау

Деталі: Після чергової зустрічі Тристоронньої контактної групи 7 липня Грау озвучила спеціальне звернення ОБСЄ для преси.

Пряма мова: “(Протягом останніх двох тижнів – ред.) спостерігається зростання кількості порушень режиму припинення вогню. Підвищується загальна кількість порушень і погіршується ситуація безпеки на ділянках розведення сил і засобів та поблизу них.

Водночас СММ ОБСЄ повідомляє про обмеження свободи пересування і навмисні пошкодження технічних засобів та обладнання для спостереження. Змушена констатувати, що сторони поки що не продемонстрували готовності до усунення зафіксованих СММ порушень режиму припинення вогню”.

Передісторія:

За добу 7 липня в районі проведення операції Об’єднаних сил зафіксовано 6 порушень режиму припинення вогню з боку російсько-окупаційних військ, а також 3 порушення за поточну добу. Поранено одного військового.

 

У Штатах вважають, що останній кібернапад був схвалений урядом Росії – Псакі

Американські спецслужби продовжують розслідувати останнє хакерське втручання у США, однак вони впевнені, що це здійснювалося «з відома чи схвалення» уряду Російської Федерації.

Про це заявила на брифінгу у Вашингтоні речниця Білого дому Джен Псакі, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

«Ми продовжуємо вивчати деталі цього інциденту, який стався з відома чи схвалення російського уряду», – зазначила представниця адміністрації.

Вона також повідомила, що команда Білого дому щодня інформує президента про розвиток подій. «Якщо з’являється нова інформація, її надають (президентові Джо Байдену – ред.)»,- зауважила Псакі.

За її словами, поки що розвідувальна спільнота працює, щоб визначити конкретну відповідальність за ці зловмисні дії. Однак, підкреслила Псакі, американські спецслужби вважають, що нападники діють «за межами Росії з філіями по всьому світу».

Вона нагадала, що американська адміністрація контактує з російською стороною на високому рівні з питань кібербезпеки.

«І ми продовжуємо висловлювати чіткий меседж: якщо російський уряд не може або не хоче реагувати на дії кримінальних елементів, що перебувають у Росії, діяти будемо ми», – підкреслила Псакі.

Як повідомляв Укрінформ, минулого тижня хакерське угруповання, яке попередньо пов’язують з Росією, атакувало близько 200 компаній по всьому світу, у тому числі у США, за допомогою програми-вимагача. Крім того, приблизно в цей самий час була здійснена атака на комп’ютерні мережі Республіканського національного комітету – керівного органу однієї з провідних партій США.

 

Вторгнення російського літака перервало пресконференцію лідерів Литви та Іспанії

Пресконференція президента Литви Гітанаса Науседи й прем’єр-міністра Іспанії Педро Санчеса на військовій базі НАТО у Шауляй була перервана через проліт російського літака у литовському авіапросторі.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє El Pais.

Під час виступу Науседи пілоти раптово побігли до винищувача Eurofighter, що стояв за спинами двох лідерів.

Рішення про підняття винищувача НАТО у небо було ухвалене через російський літак, який у цей час порушив авіапростір Литви.

Пресконференція продовжилася через 25 хвилин після інциденту.

Як зазначається, у НАТО вважають, що Москва навмисно вдалася до порушення авіапростору під час візиту Санчеса до Литви, адже до цього впродовж 18 днів не зафіксовано жодного подібного інциденту.

Зазвичай такі порушення з боку РФ фіксують під час військових навчань НАТО або візитів лідерів Євросоюзу до Балтійського регіону.

 

Україна хоче почути від НАТО чесну відповідь на питання “коли?” – Кулеба

8 липня 2021, УП

Україна зробила достатньо, щоб заслужити наступний крок на шляху до євроатлантичної інтеграції та хотіла б почути чесну відповідь на запитання, коли вона зможе стати членом НАТО.

Джерело: міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба під час інтерв’ю в Центрі східноєвропейських досліджень у Вільнюсі 8 липня, цитує “Інтерфакс-Україна”

Пряма мова: “Росія – це “слон у кімнаті”. З одного боку, ми чуємо заяви, що Росія не має права голосу в стосунках між Україною і НАТО, але в той же час ми чуємо за закритими дверима і при вимкнених мікрофонах, що це не найкращий час для євроатлантичної інтеграції України, оскільки “ми повинні враховувати Росію”.

Так функціонує політика, і ми розуміємо це. Наша позиція проста: ми всі реалісти, і якщо Росія є причиною, не кажіть нам, що це через брак реформ”.

Деталі: Глава МЗС зазначив, що Україна здійснила багато реформ в секторі оборони і безпеки, а також віддана тому, щоб робити більше реформ і повністю відповідати стандартам НАТО і забезпечити сумісність, збільшити довіру між союзниками і Україною.

Пряма мова: “Ми готові продовжити і ми продовжимо, не тільки через НАТО, а й через наші особисті інтереси безпеки. Але ми хочемо чесної відповіді натомість – відповіді на питання “коли?”. Ми розуміємо: членство в НАТО – це не дата в календарі, яку можна виділити червоним. Але ми зробили дотатньо, щоб заслужити наступного кроку в нашій євроатлантичній інтеграції”.

 

Представники НАТО ознайомилися зі структурою Сухопутних військ ЗСУ

Командувачі Сухопутних військ ЗСУ та НАТО провели масштабні переговори за участю 30 офіцерів та генералів Альянсу. Сторони визначили пріоритети для подальшого розвитку співпраці на коротку, середню та довгострокову перспективу.

Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомляє пресслужба Командування Сухопутних військ ЗСУ.

«Командувач Сухопутних військ НАТО Роджер Клотіє та командувач Сухопутних військ ЗС України Олександр Сирський провели спільні штабні переговори між відомствами для підвищення взаємосумісності між військами. Окрім генерал-лейтенанта Роджера Клотіє до Сухопутних військ прибули понад 30 офіцерів та генералів Альянсу», – йдеться в повідомленні.

Як зазначається, під час чотириденного візиту представники НАТО працювали за напрямками у 9 групах (синдикатах), де детально ознайомилися зі структурою, завданнями та спроможностями структурних підрозділів Сухопутних військ, а також визначили пріоритети для подальшого розвитку співпраці на коротку, середню та довгострокову перспективу.

У пресслужбі нагадали, що в Сухопутних військах уже понад рік як впроваджена нова система управління відповідно до стандартів, прийнятих у державах-членах НАТО (J – структура).

Під час підведення підсумків штабних переговорів командувач Сухопутних військ України генерал-полковник Олександр Сирський зазначив: «Заслухавши голів синдикатів, ми запропонували конкретні шляхи взаємодії, поглиблення нашої співпраці і, в цілому, ми бачимо нашу подальшу взаємодію за напрямками: посилення двостороннього співробітництва, організація стажування наших офіцерів в командуванні Сухопутних військ НАТО, взаємна участь у заходах оперативної підготовки, відпрацювання процедури обміну інформації між командуваннями, проведення практичних дій у ході навчань».

Як зазначається, генерал-лейтенант Роджер Клотіє відвідав навчальні центри підготовки особового складу Сухопутних військ України, де мав можливість детально ознайомитися з порядком проведення занять із курсантами та особисто випробувати навчально-матеріальну базу.

Як повідомляв Укрінформ, 10 березня командувачі сухопутних військ ЗСУ і НАТО домовились про підвищення якості та інтенсивності підготовки українських військовослужбовців.

 

На Херсонщині повноцінно запрацював найбільший полігон Генштабу

8 липня 2021, УП

На Херсонщині повноцінно запрацював найбільший полігон ЗСУ “Ягорлик”.

Джерело: повідомлення Генерального штабу ЗСУ

Деталі: В Генштабі розповіли, що у 2014 року через окупацію Криму Збройні Сили втратили випробувальний майданчик Державного науково-випробувального центру “Чауда”.

Після цього потрібен був новий полігон, де зенітні ракетні війська могли б тренуватися у веденні протиповітряного бою, проводити пуски зенітних керованих ракет, випробувати перспективну зброю великої дальності, таку як протикорабельний комплекс “Нептун” чи реактивна система залпового вогню “Вільха”.

Вказується, що робота зі створення полігону “Ягорлик” розпочалася в 2018 році. Втілювати проект почали наприкінці 2019 року.

Повноцінне функціонування полігону передбачає, що на ньому розгорнуті системи зв’язку, спостереження, охорони, інженерної розвідки, зведені приміщення для роботи і розміщення персоналу.

Площа майданчика становить близько 3,7 тис. га.

На полігоні обладнано пункт управління, модуль розвідувально-інформаційного центру, подвійний модуль навчального корпусу, ангари, технічні та складські приміщення тощо. Для навчання створені класи, що оснащені мультимедійними засобами. Також працюють сонячна електростанція та артезіанська свердловина.

 

Київ демонтує пам’ятник на честь дружби з Москвою

8 липня 2021, УП

Київська міська рада підтримала демонтаж пам’ятного знаку на честь дружби міст Києва та Москви, встановленого 2001 року у сквері на вулиці Маршала Якубовського.

Джерело: сайт партії “Голос” і Liga.net

Деталі: За демонтаж пам’ятника проголосували представники всіх фракцій, окрім ОПЗЖ, – таких 79 депутатів. 17 депутатів не голосували.

Тепер впродовж 30 днів комунальне підприємство з утримання зелених насаджень Голосіївського району, на балансі якого знаходиться пам’ятник, – має його демонтувати.

Знак передадуть на зберігання до Голосіївської РДА, щоб у майбутньому він став експонатом музею тоталітаризму.

Дослівно “Голос”: “Ніякої дружби з Росією немає. Це наш ворог. І ніяких пам’ятників про “дружбу” у Києві бути не повинно бути, допоки на території нашої держави лишається бодай один окупант”.

 

Солісти ансамблю ЗСУ йдуть із телепроєкту через участь Валерія Меладзе

Солісти Заслуженого академічного ансамблю пісні і танцю Збройних сил України Олексій і Анастасія Шпортько виходять із телепроєкту «Співають всі» через участь у ньому російського співака Валерія Меладзе.

Про це заслужений артист України Олексій Шпортько повідомив у Фейсбуці, передає Укрінформ.

“Після появи у проєкті на каналі “Україна” “Співають всі” пана Меладзе, який не знає відповіді на запитання «Чий Крим?», ми відмовляємось від участі у цьому шоу! Ми вважаємо недопустимим і аморальним запрошувати в Україну запроданців і шанувальників кривавого російського рубля”, – написав артист.

Шпортько зазначив, що разом із дружиною взяв участь у двох зйомках програми, де “у ролі гостя не було пана Меладзе”.

Раніше співачка й акторка Анна Трінчер опублікувала в соцмережах відео з Валерієм Меладзе зі зйомок шоу “Співають усі”.

Як повідомлялося, громадські організації закликали організаторів Atlas Weekend відмовитися від участі у фестивалі співака Валерія Меладзе, який виступав на приватних концертах для сім’ї та поплічників Олександра Лукашенка, а також інших російських артистів.

 

Мінветеранів приєдналося до освітньо-патріотичного проєкту «Боротьба за свідомість»

Міністерство у справах ветеранів приєдналося до масштабного освітньо-патріотичного проєкту «Боротьба за свідомість».

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба Мінветеранів.

«Нині в українському суспільстві велика потреба на проєкти, покликані згуртовувати нас як націю, формувати громадянську ідентичність. Історична правда – це сьогодні наша найпотужніша сила, яка може зупинити російську інформаційну навалу», – сказала міністерка у справах ветеранів Юлія Лапутіна.

Вона переконана, що сьогодні на часі створення ідейної конституції України – Концепції громадянської ідентичності Української держави.

В рамках проєкту «Боротьба за свідомість» Лапутіна передала Східноукраїнському національному університету ім. В. Даля та Луганській обласній бібліотеці ветеранську та історичну літературу.

Проєкт “Боротьба за свідомість” – масштабний всеукраїнський проєкт, мета якого – поповнення національних, обласних, наукових бібліотек та бібліотеки вищих навчальних закладів гуманітарно-історичного профілю новими виданнями, які покликані формувати національну українську еліту.

Як повідомляв Укрінформ, Міністерство у справах ветеранів хоче модернізувати політику громадянської ідентичності, зробивши учасників російсько-української війни активними провідниками національної ідеї.

 

Нацкомісія з питань державної мови заявляє про скорочення штату

Національна комісія зі стандартів державної мови заявляє про скорочення штату напередодні іспиту на визначення рівня володіння державною мовою.

Як передає Укрінформ, заява оприлюднена на сайті Національної комісії зі стандартів державної мови .

“Національне агентство України з питань державної служби розробило проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання скорочення граничної чисельності працівників апарату та територіальних органів центральних органів виконавчої влади, інших державних органів». …Комісія стурбована такими діями за тиждень до старту іспиту на визначення рівня володіння державною мовою, адже відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» частини друга та третя статті 7, а також частини друга та третя статті 10 набувають чинності саме з 16 липня 2021 року”, – йдеться у заяві.

Загалом, як йдеться в заяві, проєктом постанови передбачено, що граничну чисельність працівників апарату Національної комісії зі стандартів державної мови зменшать на понад 20% – з 29 до 23 осіб.

У Нацкомісії наголошують, що, попри фактичну готовність до проведення іспитів на визначення рівня володіння державною мовою, таке скорочення чисельності працівників апарату Комісії істотно утруднює процес встановлення результатів цих іспитів.

“Запровадження безпрецедентного за форматом та масштабного за кількістю учасників іспиту є основою нової мовної політики, яка лише зараз починає формуватися інституційно. Тому успішна реалізація іспиту потребує не зменшення, а навпаки – збільшення чисельності працівників апарату Комісії (пропозиції Комісії щодо збільшення штатної чисельності апарату були надіслані до уряду завчасно)”, – йдеться в заяві.

Також у Нацкомісії звернули увагу на те, що запропонований проєкт постанови суперечить нормі частини шостої статті 47 Закону, яка чітко визначає можливі процедури зміни чисельності працівників апарату Комісії – така зміна можлива за поданням голови Комісії.

В Нацкомісії з питань державної мови наголосили, що вважають неприпустимими спроби заощадити на реалізації державної мовної політики.

Як повідомляв Укрінформ, у квітні 2021 року Кабінет Міністрів затвердив Порядок проведення іспитів на рівень володіння державною мовою. З 16 липня розпочалася реєстрація для складання іспиту на рівень володіння державною мовою. Із 16 липня 2021 року сертифікати на рівень володіння державною мовою отримуватимуть особи, які склали іспит на відповідний рівень для виконання службових обов’язків або для набуття громадянства України.

 

Американський бізнесмен хотів створити приватну армію в Україні – Time

8 липня 2021, УП

Колишній офіцер ВМС США і засновник приватної військової компанії Blackwater Ерік Прінс планував створити в Україні ПВК з ветеранів, побудувати завод з виготовлення боєприпасів і створити “вертикально інтегрований консорціум авіаційної оборони”, який може принести 10 мільярдів доларів доходів та інвестицій.

Джерело: Time з посиланням на документи з амбітними планами Прінса щодо України

Деталі: План дій Прінса від червня 2020 року передбачав кілька пропозицій для українського уряду.

Зокрема, щодо створення приватної військової компанії, у яку би входили ветерани війни на Донбасі, щодо будівництва в Україні нової фабрики боєприпасів та щодо об’єднання провідних українських авіаційних та аерокосмічні компаній в консорціум, який зможе конкурувати з “подібними до Boeing та Airbus”.

Зазначається, що принаймні одна з пропозицій Прінса Україні відповідала геополітичним інтересам США. Мова йде про наміри не допустити продажу української компанії “Мотор Січ” Китаю.

Але, за словами співрозмовників видання, які брали участь у переговорах, українці мали серйозні занепокоєння щодо співпраці з Прінсом, тому угоди так і не реалізували.

Сумніви викликало, зокрема, те, що своїми союзниками у Києві Прінс обрав екснардепа Андрія Артеменка та нардепа Андрія Деркача.

Видання зазначає, що Прінс зустрічався з ексрадником президента України Володимира Зеленського Ігорем Новіковим та главою Офісу президента Андрієм Єрмаком. Останній підтвердив Time, що розмова була, але не став розповідати деталі.

 

Румунія на рівні ЄС і НАТО порушує питання щодо припинення конфлікту на сході України – глава МЗС

Румунія порушує питання пошуку шляхів припинення збройного конфлікту на сході України і на європейському, і на євроатлантичному рівні.

Про це заявив міністр закордонних справ Румунії Богдан Ауреску на 4-ій Міжнародній конференції з питань реформ в Україні, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Ауреску зазначив, що безпека і мир є обов’язковими умовами забезпечення сталого розвитку України. У цьому контексі він укотре висловив підтримку Румунією територіальної цілісності та суверенітету України та засудження спроби анексії Криму.

«Я хочу підкреслити важливість тривалого конфлікту на сході України та його вплив на процвітання та добробут населення. Румунія вважає дуже важливим обговорення шляхів припинення цього конфлікту. Ми порушуємо це питання і в Європі, і на євроатлантичному рівні», – сказав глава МЗС.

Він поінформував, що під час візиту генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга наприкінці травня до Ліссабона для зустрічей, присвячених підготовці червневого саміту Альянсу, обговорювалися конкретні інструменти, які ЄС може використовувати для припинення конфліктів у країнах Східного партнерства.

Ауреску також наголосив, що Румунія підтримала євроатлантичні прагнення України на нещодавньому саміті НАТО і продовжує підтримувати повну інтеграцію України з ЄС після проведення необхідних економічних реформ.

Як повідомлялося, 7 липня у Президентському палаці у Вільнюсі (Литва) розпочалася 4-та Міжнародна конференція з питань реформ в Україні, що триватиме два дні.

 

Міністр економіки розповів про перспективи співробітництва з Литвою

Перший віцепрем’єр-міністр – міністр економіки Олексій Любченко розповів про зустрічі українських міністрів, які перебувають зараз у Вільнюсі, з литовськими колегами, з представниками литовського бізнесу і про перспективи економічного співробітництва.

Про це він повідомив кореспонденту Укрінформу в кулуарах 4-ї Міжнародної конференції з питань реформ в Україні.

«Сьогодні були зустрічі з представниками литовського уряду, ми з колегами презентували реформи в Україні. Дуже цікавим виявилося спілкування з литовським міністром фінансів (Гінтаре Скайсте – ред.), вона познайомила зі своєю командою. Ми обмінялися досвідом взаємодії з міжнародними донорами, досвідом управління держборгом, розглядали питання інвестиційної привабливості. Запросили їх в Україну, щоб продовжити спілкування. Увечері зустрічаємося з литовським бізнесом – 25 представників провідних компаній країни. Після цього можна буде говорити докладніше, чого вони від нас чекають, і що ми їм можемо запропонувати», – сказав Любченко.

Він підкреслив, що Україна – це велика країна, в якій є багато секторів для інвесторів. «Ми сьогодні маємо інфраструктурні парки як проєкти, ми маємо інвестнянь, для цього є хороша законодавча база. 20 млн. євро – і Welcome. Хочу уточнити, що ми зараз ще визначимо, в які сфери запрошуємо інвестувати, можливо, навіть аж до звільнення від податків. Наприклад, якщо говорити про технопарки. Якщо це щось нове, технологічне, важливе, чого немає в Україні», – додав Любченко.

Віцепрем’єр також навів як приклад таку сферу, як «зелена енергетика», в якій Україна взяла на себе «серйозні зобов’язання по тарифу», і принципова позиція уряду – виконувати їх. «Можу навести приклад проєкту альтернативної енергетики в Україні. Чорнобильська зона, є поля. Можна вирощувати зернові культури, переробляти їх в біогаз, з нього робити електроенергію. Ми будемо підтримувати такого роду складні проєкти», – зазначив Любченко.

Як повідомлялося, 7-8 липня в Президентському палаці і в приміщенні Литовського Сейму проходила 4 Міжнародна конференція з питань реформ в Україні.

На ній перший віцепрем’єр – міністр економіки України Олексій Любченко брав участь у дискусійній панелі «Бізнес-середовище та інвестиційний клімат». Крім нього в дискусії були задіяні міністр захисту навколишнього середовища і природних ресурсів Роман Абрамовський; міністр енергетики Герман Галущенко; голова НБУ Кирило Шевченко, а також регіональний директор Світового банку у справах країн Східної Європи Аруп Банерджі; директор ЄБРР у країнах Східної Європи і Кавказу Маттео Патроне.

Як заявив у заключному слові на 4-й Міжнародній конференції віцепрезидент Швейцарської Конфедерації Іньяціо Кассис, п’ята Міжнародна конференція з питань реформ в Україні відбудеться 4-5 липня 2022 року в швейцарському місті Лугано за участю представників української влади всіх рівнів.

 

Реформи в Україні: Немчінов у Вільнюсі розповів, у яких сферах досягнули «певного прогресу»

Конференція з питань реформ в Україні, що 7-8 липня проходить у Вільнюсі, дозволяє об’єднати зусилля з міжнародними партнерами, залучити до діалогу про реформи українських і міжнародних експертів, бізнес та громадські організації.

Як передає Укрінформ, про це міністр Кабінету міністрів Олег Немчінов написав у Телеграмі.

“Сьогодні взяв участь у Конференції з питань реформ в Україні, що проходить у столиці Литви, місті Вільнюсі. Відкривав перший день конференції Президент України Володимир Зеленський, другий день – Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль”, – повідомив Немчінов.

За його словами, разом із віцепрем’єр-міністром України – міністром цифрової трансформації Михайлом Федоровим, координаторкою системи ООН в Україні Оснатою Лубрані, засновником та членом наглядової ради Естонської академії електронного урядування Іварою Талло, заступником генерального секретаря ОЕСР Ульриком Вестергаардом Кнудсен та представником Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства Максимом Корявецем на конференції обговорювали якісне урядування шляхом підвищення ефективності та професійності.

“Поряд з реформами у судовій системі, антикорупційній сфері та багатьох інших секторах реформа державного управління є одним із ключових способів зміцнення державних інституцій і успішної реалізації всіх інших реформ. Адже вирішення багатьох проблем та впровадження необхідних державі змін залежить від спроможності державного апарату приймати ефективні рішення, залучати на держслужбу найкращих професіоналів і надавати якісні послуги громадянам та бізнесу, – зазначив Немчінов.

За його словами, Україна досягла певного прогресу в таких сферах як децентралізація, поліпшення якості державних послуг, цифровізація, поступове формування професійної державної служби, але попереду ще більше завдань, які уряд ставить перед собою, зокрема в урядовій Стратегії реформування державного управління до 2025 року, що найближчим часом розглядатиметься на засіданні уряду.

“Проведення щорічної Конференції з питань реформ – це надзвичайно важлива для України подія, що дозволяє об’єднати зусилля з нашими міжнародними партнерами, залучити до діалогу про реформи українських і міжнародних експертів, бізнес та громадські організації. І мова йде не тільки про оцінку змін в країні, а й про визначення подальших кроків”, – наголосив Немчінов.

“UkraineReformConference2021 – це свідчення міжнародної підтримки нашої держави, консолідації зусиль та солідарності наших міжнародних партнерів з прагненням українців побудувати успішну, європейську та демократичну державу”, – заявив міністр.

Як повідомляв Укрінформ, Міжнародна конференція з питань реформ в Україні (Ukraine Reform Conference) була започаткована в 2017 році в Лондоні як формат об’єднання зусиль партнерів та друзів України. Учасники форуму обговорюють ситуацію в країні та визначають оцінку демократичних трансформацій і реформ, які відбуваються з 2014 року. Конференція скликалася після цього в 2018 році в Копенгагені, а також у 2019 році в Торонто.

7-8 липня конференція проходить у Вільнюсі.

 

У МЗС Словаччини назвали сім основних напрямків реформ в Україні

Словаччина вбачає першочергову необхідність здійснення реформ в Україні за сімома основними напрямками.

Про це міністр закордонних та європейських справ Словацької Республіки Іван Корчок заявив на Міжнародній конференції з питань реформ в Україні 7-8 липня у Вільнюсі, передає кореспондент Укрінформу.

«Попри складну ситуацію в Україні, конфлікт на Донбасі, окупацію Криму та пандемію, в країні досягнуто значних успіхів у державному врядуванні, сфері безпеки, економічних реформах тощо. Перша з-поміж ключових проблем, які важливі з точки зору успіху України, – це необхідність мати незалежну судову владу, що є запорукою залучення іноземних інвестицій та стабільного економічного розвитку», – сказав Корчок.

За його словами, друге – це необхідність трансформувати політичну й економічні системи, аби вони стали більш конкурентноспроможними, а середовище – більш децентралізованим.

Третім напрямком глава МЗС Словаччини назвав деолігархізацію та боротьбу з корупцією. У цьому контексті він привітав зусилля Президента Володимира Зеленського. Четвертий пріоритет – вибудова стратегічної комунікації з людьми та відсутність поступок популістам.

«П’яте: сільське господарство – одна зі сфер, що належать до потенціалу України, тому реалізація земельної реформи ще важливіша для країни та її процвітання», – сказав словацький міністр.

Він також наголосив на важливості діджиталізації та успішному поступі України в цій сфері. «Україна рухається в напрямку диджіталізації краще, аніж ряд країн-членів ЄС, можете цим пишатися. Це такий передовий сектор економіки країни», – зауважив Корчок, говорячи про шостий напрямок реформування.

Як сьомий пріоритет словацький дипломат відзначив важливість активної підтримки Україною своїх європейських прагнень, що також сприяє реформам. За його словами, Угода про асоціацію, поглиблена та всеосяжна угода про вільну торгівлю пропонують дуже багато нових варіантів співпраці з ЄС, які принесуть користь українцям.

«Зараз Україна має зосередитися на використанні цих інструментів повною мірою. Словаччина як країна з потужним досвідом реформування готова допомагати Україні у її змінах», – сказав Корчок.

Міжнародна конференція з питань реформ в Україні (Ukraine Reform Conference) була започаткована у 2017 році в Лондоні як формат об’єднання зусиль партнерів та друзів України. Учасники форуму обговорюють ситуацію в країні та визначають оцінку демократичних трансформацій і реформ, які відбуваються з 2014 року. Конференція скликалася після цього у 2018 році в Копенгагені, а також у 2019 році в Торонто.

 

Україні необхідні незворотні реформи банківського та енергетичного сектору – МЗС Італії

Італія як учасник Групи підтримки України в рамках “Групи семи” вітає вжиті Києвом заходи із впровадження реформ, втім звертає увагу на необхідність змін у банківському, енергетичному секторах, а також на подальше просування земельної реформи.

Як передає Укрінформ, про це заявив заступник міністра закордонних справ Італії Бенедетто Делла Ведова на 4-й Міжнародній конференції з питань реформ в Україні у Вільнюсі (Литва).

«Я хотів би підкреслити необхідність незворотних реформ банківського сектору, а також потребу без подальших затримок переходити до приватизації державних підприємств і виконання інших заходів у межах приватизаційної програми», – зазначив дипломат.

Він також привітав досягнутий Україною прогрес у напрямку децентралізації, але підкреслив необхідність завершити роботу над нормативно-законодавчим забезпеченням цієї реформи, що «дасть можливість скористатися з кращих практик, що існують у цій сфері».

Ведова додав, що якісного просування потребує й земельна реформа, яка успішно розпочалася 1 липня зі скасування в Україні мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення.

«Це розкриває можливості для іноземних інвестицій, що могли б принести розвиток у цей сектор, що є одним із основних в народному господарстві», – зазначив він.

Італійський політик додав, що продовження реформ в енергетичному секторі також є дуже важливим для України, адже це «дозволить створити стабільні й рівні умови для міжнародних операторів, (реформи в енергетиці – ред.) є критично важливими для залучення подальших інвестицій і поглиблення інтеграції енергоринків України з енергоринком Європейського Союзу».

Наприкінці виступу Ведова резюмував, що Італія і надалі налаштована підтримувати українців на шляху до побудови демократичної держави, реформування її економіки, «що дозволить їй повнішою мірою сповідувати наші цінності й цілі».

Як повідомлялося, 7 липня у Президентському палаці у Вільнюсі (Литва) розпочалася 4-та Міжнародна конференція з питань реформ в Україні, що триватиме два дні.

Конференція була започаткована в 2017 році в Лондоні як формат об’єднання зусиль партнерів та друзів України. Учасники форуму обговорюють ситуацію в країні та визначають оцінку демократичних трансформацій і реформ, які відбуваються з 2014 року. Конференція скликалася після цього в 2018 році в Копенгагені, а також у 2019 році в Торонто.

 

Милованов назвав реформи, яка поки що «буксують» в Україні

Судова реформа та корпоративне управління є тими питаннями, над якими треба ще працювати та працювати.

Про це у програмі “На самом деле” телеканалу “Дом” розповів радник голови Офісу президента, президент Київської школи економіки Тимофій Милованов.

За його словами, реформа ринку землі, енергетики та приватизація є найбільш прогресивними в нашій країні.

“Що у нас проходить добре? Наприклад, ринок землі. Ось навіть у мене була зустріч з Катаріною Матерновою від Євросоюзу (заступниця голови Гендиректорату Єврокомісії з питань політики сусідства та розширення, — ред.). І ми з Русланом Стефанчуком (перший заступник голови Верховної Ради, — ред.) обговорювали на трьох необхідність введення одного законопроєкту, який дозволить поліпшити фінансування для фермерів, для покупки землі в процесі ринку землі. Тобто обговорювалися і дуже конкретні речі”, — навів приклад Милованов.

В цілому проведення реформ в Україні він оцінив як “на балансі”.

“Десь йде добре, як з ринком землі. А десь, як з корпоративним управлінням, досить багато роботи та багато ще потрібно робити. Робота проводиться, але не все там гладко. Це потрібно відкрито визнавати та відкрито над цим працювати. Також з позитивного — енергетика, наша енергетична система готова для наступних кроків. Приватизація рухається — знову ж таки можна було б швидше, але пандемія”, — перелічив Милованов.

Під час конференції були розставлені й інші акценти щодо процесу реформування в Україні.

“Звичайно, питання судової реформи всіх турбує. І виходячи з цього, відома проблема — як боротися з корупцією. Ми можемо зробити мільйон агентств від НАБУ до ДБР (Державне бюро розслідувань, — ред.). Але вони не будуть працювати й не будуть ефективними, якщо не будуть працювати суди. Але над цим питанням нам потрібно ще працювати та працювати. Але це в наших інтересах”, — додав Милованов.

Для проведення реформ в Україні досить стабільна економічна ситуація, попри пандемію.

“Обговорювалося і питання пандемії та економіки. Прогноз Світового банку був, що економіка у 2020 році впаде на 8%, а вона у нас впала на 3,4%. А в цьому році прогнози щодо відновлення (зростання ВВП, — ред.) — на 4,5%. Тобто макроекономічна ситуація в Україні хороша. Бюджет в доброму стані”, — резюмував він.

Як раніше повідомляло агентство, у ФРН переконані, що ключем до успіху реформ в Україні в різних сферах є ефективне проведення реформи судової системи та деолігархізація.

 

Конкуренція між країнами Європи за українських заробітчан зростатиме – експерти

З кожним роком конкуренція за трудового мігранта з України між країнами Європи зростатиме. Наразі Польща залишається найпривабливішим місцем для мігрантів з України завдяки ліберальному міграційному законодавству.

Про це йшлося під час презентації в четвер в Укрінформі результатів опитування «Іноземний працівник під час пандемії», проведеного у квітні-травні цього року польським агентством з працевлаштування EWL Group та Центром Східноєвропейських студій Варшавського університету серед іноземних трудових мігрантів в РП, з яких понад 90% є українцями, передає кореспондент Укрінформу.

Згідно з дослідженням, з поступовим послабленням в Європі коронавірусних обмежень у Польщі зростає відсоток тих іноземців, які шукають для себе нові напрямки трудової міграції. Зокрема, від жовтня минулого року з 19% до 31% зросла кількість тих, хто шукає місце роботи в інших країнах.

За результатами опитування, найбільше трудові мігранти хотіли б поїхати працювати до Німеччини (51%), Чехії (26%), США (25%) та Канади (23%), або ж залишитися в Польщі (48%). До десятка найпопулярніших напрямків міграції увійшли також скандинавські країни, такі як Норвегія (21%), Швеція чи Фінляндія (17%). При цьому, Фінляндія лише з’явилася на ринку працевлаштування, але завдяки політиці уряду вже стала одним з важливих напрямків для трудових мігрантів.

Як підкреслив під час презентації PR-менеджер EWL Анатолій Зимнін, “розмороження” економік країн Заходу сприяє тому, що багато українців шукають нові місця праці.

“Якщо Польща хоче, щоб більшість працівників з України залишилися у країні, то має пристосовуватися до реалій, що змінюються, адже боротьба за українського працівника серед країн Європи тільки розпочинається”, – наголосив Зимнін.

За його словами, Польщі важко конкурувати з розвиненими країнами Заходу за рівнем зарплати, але може конкурувати ліберальним міграційним законодавством для іноземців, який Польща першою з країн ЄС запровадила понад 10 років тому. Він також зауважив, що позитивними факторами для Польщі є низький рівень безробіття, а також широкий ринок праці, де є багато вільних місць роботи для українців. Зимнін зауважив, що ще п’ять років тому іноземці на польському ринку праці становили 1-2%, а зараз ця цифра зросла до 6-7%. Тим не менше, Польща усе ще відстає у цьому компоненті від розвинутих країн Заходу, де частка іноземних трудових мігрантів становить понад 12%.

Операційний директор EWL Україна Станіслав Домбровський також наголосив, що конкуренція за трудову міграцію з України збільшується. Він констатував, що Польщі усе ще складно конкурувати за рівнем зарплат з розвиненими країнами західної Європи. Утім, за останні 10 років Польща, наприклад, випередила Чехію за рівнем мінімальної зарплати.

Як підкреслювалось, ще в 2018 році більшість трудових мігрантів з України працювали в Польщі за мінімальну зарплатню, але вже в 2019 році цей відсоток значно зменшився.

“Зараз на мінімальну зарплатню в Польщі вже складно знайти працівників з України”, – констатував Зимнін.

Він додав: щороку в Польщі зростає мінімальна погодинна оплата праці. За планами уряду Польщі, наступного року вона знову зросте на 7-8%.

“Тому, якщо Польща ще не наздоганяє країни Заходу, то вона все ж впевнено женеться за ними”, – наголосив Зимнін.

У свою чергу Домбровський зауважив, що за останні два роки, попри пандемію, середня зарплата іноземця в Польщі зросла на 20%. Він повідомив, що в 2019 році українець у Польщі заробляв, у середньому, 700-800 доларів, а нині його зарплата зросла до 900-1000 доларів у перерахунку з польської національної валюти.

 

Оборона, безпека й енергетика: Зеленський провів телефонну розмову з Ердоганом

Стратегічне партнерство між Україною й Туреччиною динамічно розвивається і є прикладом справжніх дружних відносин.

На цьому наголосив Президент України Володимир Зеленський у телефонній розмові з Президентом Турецької Республіки Реджепом Тайїпом Ердоганом, передає Укрінформ з посиланням на пресслужбу глави Української держави.

Як зазначають в Офісі Президента, Зеленський подякував Туреччині за підтримку України на шляху до набуття повноправного членства в НАТО, зокрема під час Брюссельського саміту Альянсу.

“Особливо ціную цей дружній прояв в умовах агресії РФ проти України”, – наголосив він.

Лідери держав обмінялись думками щодо важливості поглиблення співробітництва у сфері безпеки й оборони.

“Поглиблення взаємодії між Україною та Туреччиною – важливий чинник забезпечення миру і стабільності в Чорноморському регіоні, і реальним прикладом такої роботи є взаємодія у форматі “Квадрига”, – зазначив Президент України.

Глави держав також обговорили перспективи взаємодії в енергетичній сфері. Зеленський зазначив, що для України, як і для Туреччини, актуальним завданням є диверсифікація джерел і маршрутів поставок природного газу. Була досягнута домовленість про спільне опрацювання можливих варіантів взаємодії у цій галузі, повідомили в ОП.

Крім того, президенти відзначили активізацію роботи переговірної групи та констатували необхідність фіналізації Угоди про зону вільної торгівлі між Україною й Туреччиною.

Зеленський поінформував, що за результатами домовленостей, досягнутих під час останнього засідання Ради стратегічного партнерства, Угода про будівництво житла для внутрішньо переміщених осіб внесена на розгляд Верховної Ради з метою ратифікації.

Окремо глава держави наголосив на важливості ухвалення Закону “Про корінні народи України”, зокрема для кримських татар.

Він також відзначив активну участь Туреччини в Конференції з питань реформ в Україні, яка відбулася в Литві.

Лідери країн підтвердили домовленість провести наступне засідання Ради стратегічного партнерства в Україні.

Зеленський подякував Ердогану за підтримку суверенітету й територіальної цілісності України, за невизнання окупації Автономної Республіки Крим та захист прав і законних інтересів кримськотатарського народу.

Як повідомлялося, 7-8 липня у Литві проходила 4-та Міжнародна конференція з питань реформ в Україні.

 

Дослідження з’ясувало, чому YouTube пропонує небажаний контент 

08.07.2021 21:26

Дослідження ефективності роботи алгоритмів YouTube виявило, що вони рекомендують небажаний контент.

Про це йдеться на сайті Mozilla Foundation, передає Укрінформ.

Mozilla провела дослідження за допомогою RegretsReporter — розширення браузера з відкритим кодом. Люди добровільно передавали свої дані і надали дослідникам доступ до пулу збережених рекомендаційних даних YouTube.

Як з’ясувалося, люди з неангломовних країн частіше стикаються з образливим контентом у YouTube, а у рекомендаціях з’являються відео з мовою ненависті, жорстокістю та шахрайством.

Волонтери скаржилися модераторам платформи на відеоролики і через поширення паніки щодо коронавірусу, і через політичну дезінформацію, і через невідповідні «дитячі» мультфільми.

Понад 71 відсоток усіх відеозаписів, на які поскаржилися добровольці, були активно рекомендовані власним алгоритмом YouTube. Наразі майже 200 таких відеороликів були вилучені з платформи, серед них і декілька таких, які YouTube вважав порушниками власної політики. Ці відео мали загальну кількість переглядів 160 мільйонів, йдеться у звіті Mozilla.

«Наше дослідження підтверджує, що YouTube не лише розміщує, а й активно рекомендує відео, які порушують власну політику. Зараз ми також знаємо, що люди в неангломовних країнах, найімовірніше, зазнали найбільшої шкоди від алгоритму рекомендацій YouTube, який не контролюється», — зазначив старший менеджер з питань захисту інтересів Mozilla Бренді Геркінк.

 

На Google подали до суду 36 американських штатів через монополізацію ринку

У США столичний округ Колумбія і ще 36 американських штатів подали колективний позов проти компанії Google за порушення антимонопольного законодавства.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на Politico.

У позові зазначається, що Google контролює 90% ринку додатків для Android, і жоден інший цифровий магазин не займає більше ніж 5% ринку.

Зазначається, що компанія дозволяє використовувати на ґаджетах інші магазини додатків, однак всіляко перешкоджає їхній популярності.

Також позивачі хочуть оскаржити стягування 30% комісії з розробників додатків на будь-який продаж цифрових товарів і послуг.

Справу розглядатиме федеральний суд штату Каліфорнія.

Як повідомляв Укрінформ, суд ЄС ухвалив рішення, що YouTube та інші онлайн-платформи не несуть прямої відповідальності за розміщення на них контенту користувачів, що порушує авторські права.

 

Лазером воротарю в очі: УЄФА розслідує витівки фанатів на матчі Англія-Данія

8 липня 2021, УП

Союз європейських футбольних асоціацій висунув три звинувачення проти збірної Англії після півфіналу “Євро-2020”, який англійці зіграли з данцями 7 липня.

Джерело: Союз європейських футбольних асоціацій (УЄФА)

Деталі: Після матчу, в якому Англія обіграла Данію в овертаймі з рахунком 2:1 і пройшла у фінал “Євро-2020”, відкрито дисциплінарне провадження.

Збірні Англії та Данії грали на стадіоні “Вемблі” в Лондоні.

Звинувачення проти Футбольної асоціації Англії полягають у наступному:

Використання лазерної указки її фанатами – стаття 16 (2) (d) Дисциплінарного регламенту (DR) УЄФА.

Порушення правопорядку, влаштоване фанатами під час виконання державного гімну – стаття 16 (2) (g) DR.

Запалювання феєрверків англійськими фанатами – стаття 16 (2) (c) DR.

Перед початком гри трибуни “Вемблі” освистали гімн Данії (англійці робили так і перед іграми з шотландцями і німцями).

Потім англійські фанати використали на стадіоні піротехніку, що заборонено.

А під час ключового пенальті капітана збірної Англії Гаррі Кейна на 104 хвилині матчу фанати світили лазерною указкою в обличчя і очі данському голкіперу Касперу Шмейхелю. Це було зафіксовано під час трансляції матчу.

Справу розгляне Контрольний, етичний і дисциплінарний орган УЄФА (CEDB).

Нагадаємо: 7 липня було зіграно другий півфінальний матч “Євро-2020”, Англія обійшла Данію. Перший тайм збірні пройшли з рахунком 1:1 (при цьому зараховано автогол данців), у другому таймі голів не було, а в додатковий час завдяки пенальті господарі стадіону пройшли в фінал.

У фіналі Англія зустрінеться з Італією: матч пройде в неділю, 11 липня, на “Вемблі” (Лондон).

 

Європарламент запропонував карати за корупцію в рамках санкційного режиму ЄС

8 липня 2021, УП

Європейський парламент прийняв резолюцію, яка підтримує режим глобальних санкцій ЄС в області прав людини, але при цьому закликав включити туди ще й корупцію.

Як повідомляє “Європейська правда“, про це йдеться в заяві на сайті ЄП.

У резолюції йдеться про те, що корупція має руйнівний вплив на стан прав людини та часто підриває функціонування і легітимність інститутів і верховенство закону.

Але на відміну від аналогічних схем у всьому світі, таких як Глобальний закон Магнітського в США, поточний Глобальний режим санкцій ЄС в області прав людини (GHRSR), прийнятий в грудні 2020 року, не включає корупцію у зв’язку з порушеннями прав людини як правопорушення, яке карається обмежувальними заходами.

Парламент хоче змінити це і закликає Європейську комісію виступити із законодавчою пропозицією, яка розширює сферу дії GHRSR.

Депутати Європарламенту також повинні мати можливість пропонувати випадки серйозних порушень прав людини, щоб підвищити легітимність режиму санкцій.

Також наголошується, що для застосування санкцій в рамках GHRSR необхідно буде кваліфікована більшість, а не одноголосне рішення.

 

Лукашенко заявив про початок «терористичної атаки» на Білорусь

Олександр Лукашенко заявив про нібито початок “терористичної атаки” на Білорусь.

Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на БЕЛТА.

«…Спостерігається постійне посилення наступального потенціалу Північноатлантичного альянсу. У безпосередній близькості від кордонів постійно проводиться низка навчань натовських військ. Розширюється склад сил швидкого реагування, активно ведеться розвідувальна діяльність. Почалася терористична атака на Білорусь”, – сказав Лукашенко на церемонії вшанування випускників вищих військових навчальних закладів та вищого офіцерського складу.

Лукашенко додав, що Білорусь не хоче воювати, але білоруська армія “може завдати противнику неприйнятної шкоди”.

У Білорусі в серпні 2020 року розпочалися протести проти фальсифікації результатів президентських виборів, на яких переможцем був оголошений Олександр Лукашенко. Влада жорстоко придушує виступи, проти опозиції застосовуються репресії. Більшість демократичних країн світу, в тому числі Україна, не визнають легітимності режиму Лукашенка.

 

В Україні за добу – 617 випадків коронавірусу

08.07.2021 08:25

В Україні минулої доби виявлено 617 випадків зараження коронавірусом.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство охорони здоров’я у Фейсбуці.

«За добу 7 липня 2021 року в Україні зафіксовано 617 нових підтверджених випадків коронавірусної хвороби COVID-19 (з них дітей – 26, медпрацівників – 18)», – йдеться в повідомленні.

Також, як зазначається, за минулу добу госпіталізовано 404 особи, сталося 23 летальні випадки, одужало 872 особи.

За добу протестовано: методом ПЛР – 17 945 осіб, методом ІФА – 9 129 осіб, експрес-тестами – 13 819 осіб.

Усього в Україні захворіло на коронавірус 2 239 591 особа; одужало – 2 175 225 осіб; летальних випадків – 52 560; проведено ПЛР-тестувань – 10 983 401.

За останню добу найбільша кількість підтверджених випадків зареєстрована у м. Києві (181), Київській (50), Дніпропетровській (41), Львівській (29) та Вінницькій (24) областях.

Як повідомлялося, впродовж попередньої доби, 6 липня, було виявлено 610 випадків зараження коронавірусом.

 

Нові штами COVID-19 наразі перемагають у перегонах з вакцинами – глава ВООЗ

Директор Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) Тедрос Аданом Гебреєсус заявив, що нові варіанти коронавірусу наразі перемагають у перегонах з вакцинами від COVID-19.

Про це він сказав під час брифінгу, передає Укрінформ.

На думку глави ВООЗ, це відбувається через несправедливе виробництво і розподіл вакцин.

«Вакцинний націоналізм, левова частка якого припадає на жменьку країн, є морально невиправданим і неефективною стратегією суспільної охорони здоров’я проти вірусу», — заявив Гебреєсус.

Він додав, що деякі країни з високим рівнем вакцинованого населення відмовляються від протиепідемічних заходів і послаблюють заходи, ніби пандемія коронавірусу вже закінчилася.

Також глава ВООЗ наголосив, що ситуація загрожує відновленню світової економіки, яка постраждала через пандемію.

Як повідомляв Укрінформ, у світі станом на ранок 8 липня зафіксовано понад 185,8 млн випадків зараження коронавірусом, з них – понад 4 млн летальних.

Штам COVID-19 – B.1.617.2, який вперше виявили в Індії і який Всесвітня організація охорони здоров’я маркує як Delta, зафіксований щонайменше у 104 країнах і територіях.

 

Україна очікує поставок 7 мільйонів доз COVID-вакцини у липні – Ляшко

Міністерство охорони здоров’я розраховує на поставку впродовж липня 7 млн доз вакцини проти COVID-19.

Як передає Укрінформ, про це в ефірі телеканалу “Прямий” сказав міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.

“Впродовж липня ми очікуємо поставку ще близько 7 млн доз вакцини. Тому в принципі будемо робити все можливе, щоб наростити додаткові темпи, за вчора ми зробили майже 105 тисяч щеплень на добу, і це – не максимум спроможності нашої системи охорони здоров’я”, – сказав Ляшко.

Зараз, за словами міністра, ситуація із захворюваністю на COVID-19 в Україні наразі стабільна, але це не повинно бути приводом для заспокоєння, наразі МОЗ готується до потенційно можливого зростання зазхворюваності на коронавірусну хворобу.

“Досить загрозлива ситуція сьогодні є в європейському регіоні у зв’зяку з циркуляцією штаму Дельта. Зокрема, Велика Британія знову показала зростання і сьогодні перетнула позначку 30 тисяч, Іспанія перетнула 17 тисяч кількості випадків за день. Спалахи реєструються на Кіпрі, в Греції, і РФ. Тому ми уважно слідкуємо за цією ситуацією, і готуємося до потенційно можливого зростання захворюваності на коронавірусну хворобу”, – сказав Ляшко.

Водночас він зазначив, що дані з країн, де реєструється штам Дельта, свідчать про те, що вакциновані люди менше потрапляють у лікарні, менший їх відсоток інфікується.

“Я аналізував дані по захворілих у Великій Британії. Якщо ми подивимося кількість захворілих, а їх за останній період було понад 92 тисячі, які для аналізу брали, то з тих 92 тисяч близько 40% захворілих мали тільки одну дозу щеплення, а 8% мали 2 дози. Тобто з усієї кількості лише 8% захворілих були двічі вакциновані. Але з тих, хто був двічі вакцинований, потрапило до лікарні менше 1% захворілих. Тобто ми говоримо, що вакцинація працює і захищає від середнього та важкого перебігу захворювання”, – сказав Ляшко.

Він нагадав, що вакцинація від COVID-19 в Україні здійснюється потужностями мобільних бригад, у пунктах щеплень, у центрах масової вакцинації, і закликав громадян скористатися літнім періодом, коли рівень заворюваності низький, і пройти щеплення.

Як повідомляв Укрінформ, станом на 7 липня в Україні було проведено понад 3 млн щеплень від коронавірусної хвороби, понад 1 млн людей пройшли повний курс вакцинації.

 

Українці, які отримали дві дози вакцини CoronaVac, можуть відвідати 10 країн

Громадяни України, які отримали дві дози щеплення від коронавірусу вакциною CoronaVac та мають міжнародне свідоцтво, наразі можуть відвідати 10 країн.

Як передає Укрінформ, про це повідомляється на Телеграм-каналі медичного сервісу Helsi.me.

“У які країни ЄС можна полетіти, якщо ви вже отримали дві дози CoronaVac та маєте міжнародне свідоцтво! Іспанія, Естонія, Австрія, Нідерланди, Молдова, Угорщина, Туреччина, Греція, Болгарія, Португальська Мадейра”, – йдеться у повідомленні.

При цьому зазначається, що деякі з цих країн просять заповнити спеціальні анкети, тому перед в’їздом радять перевіряти інформацію на сайтах посольств.

Також зауважується, що при в’їзді необхідно показати роздруковане міжнародне свідоцтво про щеплення від COVID-19 англійською мовою.

Cписок країн, до яких можна подорожувати щепленим вакциною CoronaVac, обіцяють розширювати. Про оновлення інформуватимуть на Helsi.me.

Записатись на вакцинацію можна за посиланням.

Як повідомляв Укрінформ, за минулу добу в Україні було зроблено понад 100 тисяч щеплень. Загалом дві дози вакцини від коронавірусу вже отримали вже понад мільйон українців.

 

Україна на боротьбу з пандемією витратила 72% передбачених на рік коштів – закупила всі вакцини

8 липня 2021, УП

За 6 місяців 2021 року на боротьбу з COVID-19 використано понад 26 млрд гривень, усього на 2021 рік бюджетом передбачено 36 млрд грн – уряд майже виконав план із закупівлі вакцин.

Про це повідомляє Міністерство фінансів.

Так, із загальної суми протягом червня витратили 6,8 млрд грн на боротьбу з COVID-19.

Найбільше за пів року спрямовано на оплату закладам охорони здоров’я за надану стаціонарну меддопомогу та послуг з вакцинації в рамках програми медичних гарантій – 9,8 млрд грн. Дещо менше, 9,3 млрд грн, уряд витратив на закупівлю вакцин.

Загалом на боротьбу з COVID-19 у 2021 році передбачено понад 36 млрд грн. З них 17,5 млрд грн – на лікування хворих у рамках програми медгарантій, 10,5 млрд грн коштів – на закупівлю 38 млн доз вакцин.

Станом на кінець червня укладено угоди щодо поставки 37,3 млн доз вакцин коштом держбюджету. Найбільше, 20 млн доз вакцин, очікується виробництва Pfizer, а також 10 млн доз вакцин виробництва Novavax.

Крім того, 1,9 млн доз вакцин виробництва компанії Sinovac Biotech було закуплено коштом бюджету 2020 року.

У цілому протягом 6 місяців 2021 року в Україну поставлено 5,1 млн доз вакцин від COVID-19: 1,9 млн доз вакцин Sinovac Biotech, 1,6 млн доз AstraZeneca, 1,6 млн доз Pfizer-BioNTech.

Нагадуємо:

Впродовж 2020 року з Фонду боротьби з COVID-19 використали 89% передбачених коштів, або 63,7 млрд грн, за загальним фондом держбюджету, а також 2,8 млрд грн зі спеціального фонду.

 

Головна дослідниця вакцини Sinovac померла з підозрою на COVID – ЗМІ

8 липня 2021, УП

Провідна вчена з випробувань китайської вакцини Sinovac Новілія С’яфрі Бахтіяр померла в середу в Індонезії з підозрою на COVID-19, повідомляють ЗМІ.

Джерело: CNN з посиланням на індонезійські ЗМІ

Деталі: Служба новин Кумпарана повідомила, що вчена померла від коронавірусу.

Індонезійський портал Sindonews цитує представника державної фармацевтичної компанії BioFarma, яка заявила, що жінка похована “згідно з протоколами COVID-19”.

Видання повідомляє, що жінці було “трохи більше п’ятдесяти”.

Міністр державних підприємств країни Ерік Тохір опублікував в соцмережах повідомлення про “величезну втрату” компанії BioFarma, яка виробляє вакцину, але не назвав причину смерті, додавши, що “вона була провідним вченим і керівником десятків клінічних випробувань, проведених BioFarma, включаючи клінічні випробування вакцини від COVID у співпраці з Sinovac”.

За даними незалежної групи даних Lapor COVID-19, з червня в країні помер 131 медичний працівник, в основному усі щеплені вакциною Sinovac, і ще 50 – у липні.

Відзначається, що смерть дослідниці сталася на тлі рекордної смертності в Індонезії, в тому числі через штам “Дельта”, країна вперше повідомила про більш ніж тисячу смертей від коронавірусу в день в середу і рекордних 34379 випадки зараження.

Нагадаємо:

Вакциною CoronaVac/Sinovac Biotech щеплюють українців у центрах масової вакцинації.

В Україні повністю вакциновані мільйон людей, а всього проведено майже 3,2 млн щеплень.

Китай схвалив екстрене використання вакцини Sinovac Biotech проти COVID-19 для дітей віком від 3 до 17 років.

 

У Німеччині почали державну торгівлю медичною коноплею в аптеках

8 липня 2021, УП

В аптеках Німеччини розпочали організований державою продаж канабісу для медичних цілей.

Про це повідомляє “Європейська правда” із посиланням на DW.

З 7 липня  німецькі аптеки можуть отримувати для пацієнтів коноплю в якості, що відповідає встановленим для медичних препаратів нормам, від Федерального інституту ліків і виробів медичного призначення (BfArM) через портал cannabisagentur.de.

В аптеках канабіс продаватимуть за ціною 4,30 євро за грам.

Вирощуванням конопель в Німеччині займаються три компанії за дорученням Агентства з канабісу, розташованого в інституті BfArM. Однак надходження рослини з-за кордону триватиме й надалі.

Очікують, що упродовж чотирьох років у Німеччині виростять загалом 10,4 тонни медичних конопель.

Агентство з канабісу створили для контролю за його виробництвом в медичних цілях у 2017 році, коли в Німеччині дозволили використовувати коноплю в якості лікарського засобу.

З тих пір лікарі можуть виписувати канабіс медичного призначення за рецептом.

 

Чернишов: Кожна тергромада має самостійно виявляти та примножувати свій потенціал

Кожен регіон і територіальна громада мають бути спроможними самостійно виявити, реалізувати та примножити свій потенціал.

На цьому наголосив міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов під час онлайн-конференції «Фінансування та інвестиції у громадах», організованій Програмою «U-LEAD з Європою» разом з Мінрегіоном, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Кожен регіон України та тергромада мають стати такими, що спроможні самостійно виявити, реалізувати та примножити власний потенціал. Для Мінрегіону надзвичайно важлива підтримка Програми «U-LEAD з Європою» у контексті впровадження оновленої державної регіональної політики, заснованої на кращому європейському та світовому досвіді. Упевнений, що спільними зусиллями нам вдасться втілити у життя усі наші амбітні плани», – сказав Чернишов.

Він подякував «U-LEAD з Європою» за посилення спроможності уряду України, громад та місцевої влади у сфері децентралізації та регіонального розвитку. Міністр наголосив, що реформа місцевого самоврядування та територіальної організації влади має стратегічне значення для України.

«Сьогоднішня конференція — додаткова чудова нагода розкрити інвестиційний потенціал громад нашої країни, а також створити спільний простір для обміну інформацією між представниками уряду, органами місцевого самоврядування, міжнародними фінансовими установами та експертами. Попереду масштабна робота із провадження стратегічних документів, що включатиме вдосконалення законодавства, розробку та імплементацію нових механізмів та інструментів розвитку регіонів і громад, а також надання їм всебічної експертної та методичної допомоги», – сказав глава Мінрегіону.

Як зазначив заступник голови представництва ЄС в Україні Ремі Дюфло, конференція організована дуже вчасно, адже децентралізація є однією з найуспішніших та найдинамічніших реформ в Україні, а фінанси дуже впливають на місцеві переваги.

«Дуже важливо створити такі умови, які дадуть змогу ефективно реалізувати цю реформу. Об’єднання (громад – ред.) було успішним, але це лише перший крок. Децентралізація не завершується на новому адміністративно-територіальному поділі. Тому ця система переваг має бути підтримана відповідними фінансовими ресурсами», – сказав Дюфло.

Він нагадав, що Програма «U-LEAD з Європою» запустила ініціативу з проєктів муніципального партнерства для виявлення та сприяння розробці проєктів місцевого розвитку регіонального значення, які можуть бути подані на фінансування до національних і міжнародних фінансових установ.

«Я із задоволенням відзначаю неабиякий інтерес з боку громад до цієї ініціативи. Понад 600 муніципалітетів узяли участь у цьому процесі. 350 муніципалітетів подали заявки, 195 проєктів з розвитку. Тут ідеться про такі важливі теми, як економічний розвиток, зайнятість, інфраструктура в громадах, просторове планування, людський капітал, транспорт, регіональні сфери для розвитку. У середньому кількість таких заявок приблизно буде на 1 млн 350 тис. євро», – розповів Дюфло.

Заступник голови представництва ЄС в Україні зазначив, що Програма «U-LEAD з Європою» восени почне працювати з понад 30 муніципалітетами над упровадженням їхніх проєктів. «Втілення їх у життя однозначно підтримає регіональний розвиток і зростання», – переконаний він.

Зі свого боку регіональна директорка GIZ в Україні Бернадетт Ной наголосила, що міжнародні партнери готові й надалі ділитися з Україною досвідом і спільно працювати в напрямку регіонального та муніципального розвитку. «У нас попереду ще багато роботи, велика кількість проєктів. Будемо сподіватися, що буде можливість розвивати громади з потужною соціальної складовою. Для нас дуже важливо розробляти якісні проєкти та спільно досягати позитивних результатів… Ми будемо завжди підтримувати вас у вашій роботі», – запевнила вона.

Організатори заходу, присвяченого муніципальному інвестиційному потенціалу України, мають на меті створити спільний простір для обміну інформацією та дискусій представників уряду, громад, асоціацій органів місцевого самоврядування, міжнародних фінансових установ та експертів.

Програма для України з розширення прав і можливостей на місцевому рівні, підзвітності та розвитку «U-LEAD з Європою» спільно фінансується ЄС та його державами – членами Німеччиною, Польщею, Швецією, Данією, Естонією та Словенією для підтримки України на її шляху до зміцнення місцевого самоврядування. U-LEAD сприяє прозорому, підзвітному та багаторівневому управлінню в Україні, яке відповідає потребам громадян, та розширює можливості громад.

 

Потенціал креативної економіки України є одним із найсильніших у Європі – Ткаченко

Україна має один із найсильніших у Європі потенціалів креативної економіки та відкрита до співпраці.

Про це заявив міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко на IV Міжнародній конференції з питань реформ в Україні, що проходила у Литві, повідомляє Укрінформ із посиланням на пресслужбу відомства.

«Розвиток країни прямо пов’язаний з інвестиціями. Як державними, так і приватними. Це світова практика, в тому числі серед держав із сильною економікою. Можливостей безліч. Особливо коли потенціал креативної економіки в України є одним із найсильніших у Європі. Тож ми відкриті до співпраці», – підкреслив міністр, який узяв участь у заході в режимі онлайн.

Він розповів, що креативні індустрії становлять майже 4% ВВП України. З однієї вкладеної у них гривні додатково можна отримати близько 2,2 гривні. Враховуючи, що креативним індустріям треба виключно людський ресурс – потенціал невичерпний, наголосив Ткаченко.

За його словами, з метою покращення умов для галузі налагоджується прямий діалог між владою і бізнесом щодо розвитку креативних індустрій. У межах Ради з розвитку креативної економіки при Кабміні вже створено кілька робочих груп за секторами (мода, концертна індустрія, народні художні промисли) за активного залучення представників сфери. Ведеться робота з запуску креативних хабів. Вони мають стати місцями розвитку креативного бізнесу, здебільшого для великих міст.

Міністр також поінформував, що у сфері туризму запроваджена державна цільова програма «Мандруй Україною», яка відкриває широкі інвестиційні можливості для приватного бізнесу.

За його словами, не менш важливий проєкт – «Велика Реставрація», який реалізуватиметься завдяки державно-приватному партнерству.

Ткаченко також порушив питання щодо процесу, який тільки розпочинається – легалізації ігрового бізнесу, його функціонування в готелях із чіткими рамками.

Як повідомлялося, 7-8 липня у Литві проходила 4-та Міжнародна конференція з питань реформ в Україні.

 

В ООН заявляють, що Україні необхідно провести перепис населення

Координаторка системи ООН в Україні з гуманітарних питань Оснат Лубрані наголосила на необхідності проведення перепису населення в Україні.

Про це вона заявила на Міжнародній конференції з питань реформ в Україні, яка проходить у Вільнюсі (Литва), повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Я хочу нагадати нам, що одним з викликів лишається те, що останній перепис населення Україна проводила у 2001 році. Вона пропустила серію переписів по всьому світу у 2010 році. Тому ми вважаємо, що це надзвичайно важливо, бо наразі ми не знаємо, який знаменник для розміру населення”, – зазначила Лубрані.

Координаторка ООН звернула увагу, що в цьому контексті надійні, вичерпні дані важливі як передумова для прийняття рішень.

“Востаннє це було 48 мільйонів, зараз населення оцінюється в 41,6. Але мати перепис, проведений замість старого, важливо. Відповідно дуже важливо, щоб кожен був включений. Коли ви проводите перепис, ви забезпечуєте надання соціально-економічних послуг”, – зауважила вона.

Як повідомляв Укрінформ, в грудні 2020 року Кабінет Міністрів схвалив розпорядження «Про проведення у 2023 році Всеукраїнського перепису населення».

 

Місцеві бюджети недоотримують 2 мільярди щороку через тіньовий продаж тютюну

8 липня 2021, УП

Місцеві громади щороку недоотримують близько 2 млрд грн акцизних надходжень внаслідок продажу тютюнових виробів без обліку, у Мінфіні вважають розв’язком зміну принципу оподаткування.

Про це у Міністерстві фінансів розповіли у колонці на ЕП.

Так, влада хоче перекласти сплату частини акцизу з роздрібного продажу тютюнових виробів на великих гравців.

Сьогодні частина виробленої продукції продається без обліку, тобто “у тіні”. Це призводить до того, що місцеві бюджети щорічно недоотримують 2 млрд грн через незастосування касових апаратів при продажу тютюнових виробів за готівку, пояснюють у відомстві.

Та з урахуванням запропонованих змін податок буде сплачуватись від всієї випущеної продукції виробниками безпосередньо та імпортерами, і не буде “втрачатися” при чисельних перепродажах.

“При цьому інтереси громад враховано, норма запрацює лише після впровадження Бюджетним кодексом України механізму перерозподілу цього податку пропорційно між всіма місцевими бюджетами”, – заявляє Мінфін.

Більше про те, які саме податкові норми законопроєкту мають найсильніше вдарити по бізнесу Ахметова та інших олігархів ЕП писала у публікації Ахметов за все заплатить. Як Зеленський змусить олігархів платити більше податків: деталі таємного документа

Про вплив на громадян та податкове навантаження читайте у матеріалі: Податкова реформа Зеленського на підході: хто ще заплатить, крім олігархів

Нагадуємо:

Верховна Рада прийняла за основу законопроєкт №5600 про внесення змін до Податкового кодексу та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень. 

Перед тим його затримали перед реєстрацією у Верховній Раді – каменем спотикання став 5% акциз з сигарет.

ЕП також повідомляла, що влада хоче перекласти сплату частини акцизу з роздрібного продажу тютюнових виробів на великих гравців, проте таким чином муніципалітети можуть втратити 2,4 мільярда гривень.

 

Не всім українцям перепризначили субсидії: Мінсоцполітики шукає винних на місцях

8 липня 2021, УП

В окремих містах перепризначення субсидії на наступний період в автоматичному режимі проведено не у повному обсязі – це може призвести до несвоєчасного отримання громадянами допомоги на оплату житлово-комунальних послуг.

Про це повідомляє прес-служба Мінсоцполітики.

Зазначається, що в окремих містах “органами місцевого самоврядування не забезпечено дотримання вимог порядку призначення житлових субсидій на наступний період”.

“Переважна більшість органів соціального захисту населення здійснили призначення житлових субсидій на наступний період домогосподарствам, які мають на неї право, а також розрахували суми субсидії за травень – червень поточного року.

Наразі відбувається перерахування коштів для проведення виплат субсидій одержувачам”, – зазначили у міністерстві.

Мінсоцполітики звернулось до Асоціації міст України з проханням “скоординувати роботу міст для завершенням найближчим часом процедури перепризначення житлових субсидій на наступний період домогосподарствам, які мають на неї право”.

Також звернули увагу, що всі перепризначені субсидії будуть виплачені одержувачам починаючи з травня, незалежно від дати проведення перепризначення.

Нагадаємо:

У Мінсоцполітики заявили, що найближчим часом громадяни отримають належні їм суми житлової субсидії за травень – червень поточного року у повному обсязі.

Уряд вніс певні корективи у нові правила отримання субсидій – зокрема, нові зміни дозволять перепризначати субсидії без подання відповідної заяви (за деякими винятками).

У Мінсоцполітики нагадали, що з травня відбулися зміни у програмі житлових субсидій – для її оформлення на наступний період українці мають 5 місяців неопалювального періоду.

З 1 травня всі 100% українців, які отримують субсидію, будуть отримувати її живими грошима, також вводяться деякі нові правила щодо тих, кому субсидії призначатись не будуть.

Починаючи з травня, отримувачі субсидій повинні будуть подати нову заявку на її отримання. Заявки можна буде подавати протягом наступних 5 місяців. Зробити це можна в тому числі онлайн або поштою.

 

В уряді очікують додаткові 10 мільярдів доларів інвестицій від ринку землі

8 липня 2021, УП

В уряді внаслідок запуску ринку землі очікують додаткові інвестиції обсягом у близько 10 мільярдів доларів.

Про це прем’єр Денис Шмигаль заявив на Конференції з питань реформ в Україні у Вільнюсі, повідомляє Укрінформ.

“Ринок фактично почав свою роботу і, я переконаний, що протягом наступного року він отримає дуже хороші перспективи, дуже добрий розвиток та дасть важливий поштовх для розвитку економіки.

Ми очікуємо до 10 млрд доларів США додаткових інвестицій у зв’язку із початком роботи ринку сільськогосподарських земель”, – сказав Шмигаль.

Він зазначив, що за оцінками Світового банку, зняття мораторію на продаж землі призведе до збільшення ВВП України майже на 2 %.

Прем’єр-міністр також повідомив, що в Україні за перші шість днів відкриття ринку землі було укладено понад 300 договорів на ділянки сільськогосподарського призначення.

Нагадуємо:

З 1 липня 2021 року громадяни України можуть легально купувати і продавати землю сільськогосподарського призначення.

За перші 6 днів з часу відкриття ринку землі було зареєстровано 322 угоди на земельні ділянки, щодо яких раніше діяв мораторій.

Детальніше читайте у статті: Ринок відкривається з 1 липня: як купити або продати землю за новим законом

 

Найбільшу криптоферму в Україні знайшли в колишньому приміщенні “Вінницяобленерго”

8 липня 2021, УП

Служба безпеки України виявила найбільшу в Україні “ферму”, де майнили криптовалюту.

Джерело: повідомлення СБУ

Дослівно: “Зловмисники майнили криптовалюту безпосередньо в одному із колишніх приміщень АТ “Вінницяобленерго”. Наразі це найбільша підпільна криптоферма, яку виявляли українські правоохоронці: вилучено майже 5 тис. одиниць комп’ютерної техніки”.

Деталі: Незаконну криптоферму створили мешканці Києва та Вінниці.

Повідомляється, що зловмисники незаконно відбирали електричну енергію з мереж АТ “Вінницяобленерго”. Щоб приховати свою діяльність, вони використовували умовні засоби обліку споживання електричної енергії.

За інформацією СБУ, щомісячна сума збитків від такої діяльності може становити від 5 до 7 млн грн.

За цими фактами відкрито кримінальне провадження за ч. 2 ст. 188-1 (викрадення води, електричної або теплової енергії шляхом її самовільного використання) КК України.

Під час обшуків було вилучено зокрема 3800 ігрових приставок, понад 500 відеокарт, 50 процесорів.

 

У Чорнобильській зоні можна вирощувати кукурудзу і потім переробляти її в біогаз – міністр

8 липня 2021, УП

Перший віце-прем’єр – міністр економіки Олексій Любченко заявив, що в Чорнобильській зоні, де велика кількість земель не використовується через радіаційне забруднення, можна вирощувати кукурудзу для подальшої переробки у біогаз.

Про це він сказав на четвертій міжнародній конференції з питань реформ в Україні в Вільнюсі, передає “НВ.Бізнес”.

За його словами, “Україна має величезний енергетичний потенціал”.

“Україна має Чорнобильську зону, де не використовується величезна кількість земель. Там можна вирощувати культуру, наприклад кукурудзу, потім її переробляти в біогаз, з біогазу робити електрику.

Це така складна потрійна переробка, яка додає доданої вартості набагато більше, ніж якщо просто поставити сонячну панель, яка є вкрай неефективною для виконання функцій енергетичної безпеки держави”, – сказав міністр.

Нагадаємо:

У 2018 році в Прип’яті на території Чорнобильської АЕС офіційно відкрили сонячну електростанцію Solar Chernobyl – 1 МВт.

 

Зеленський ветував перезапуск ВККС з вирішальною роллю міжнародних експертів

8 липня 2021, УП

Президент України Володимир Зеленський наклав вето на підтриманий парламентом законопроект №3711-д про відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС).

Джерело: карточка законопроекту на сайті Верховної Ради, “Інтерфакс”, який цитує голову підкомітету з питань ЄСПЛ Романа Бабія

Деталі: На сайті Ради вказується, що 8 липня законопроєкт повернувся до парламенту із пропозиціями президента. Його вже відправлено на розгляд комітету. Голова підкомітету з питань ЄСПЛ заявив, що змінений варіант комітет розгляне вже в п’ятницю.

Бабій пояснив, що президент застосував право вето до законопроекту №3711-д про відновлення роботи ВККС через “частково конкуруючі між собою правки: №453, яка дає міжнародним експертам вирішальний голос у конкурсній комісії, і №409, згідно з якою для ухвалення рішення про призначення члена ВККС потрібно по два голоси українських та міжнародних експертів”.

В самій пропозиції Зеленського вказане наступне:

“Закон також містить положення, які не узгоджуються між собою. Абзацом сімнадцятим пункту 16 розділу І Закону передбачено, що рішення першого складу Конкурсної комісії є ухваленим, якщо за нього проголосували не менше ніж чотири члени Конкурсної комісії, з яких двоє запропоновані міжнародними та іноземними організаціями. Водночас згідно з абзацом двадцятим зазначеного пункту Закону рішення Конкурсної комісії ухвалюється, якщо за нього проголосували не менше ніж чотири члени Конкурсної комісії, з яких двоє запропоновані міжнародними та іноземними організаціями та двоє запропоновані Радою суддів України”.

Також Зеленський пропонує встановити, що “Вища кваліфікаційна комісія суддів України вважається повноважною за умови призначення до її складу не менше одинадцяти членів, щонайменше шість із яких призначені з числа суддів або суддів у відставці”.

Передісторія:

29 червня Рада ухвалила законопроєкт №3711-Д, який передбачає зміни до Закону “Про судоустрій і статус судді”, відповідно до якого планується перезапуск Вищої кваліфікаційної комісії суддів за вирішальної ролі міжнародних експертів.

Після цього голова Верховної Ради Дмитро Разумков заявив, що президент Володимир Зеленський може ветувати законопроєкт 3711-д про перезапуск Вищої кваліфікаційної комісії суддів через колізію.

 

У Київському метро переконують, що гілку на Виноградар відчинять до кінця року

8 липня 2021, УП

У КП “Київський метрополітен” переконують, що зведення нових станцій “Мостицька” та “Проспект Правди”, які стануть продовженням Сирецько-Печерської лінії до Виноградаря, ведеться за визначеним графіком і їх запустять до кінця 2021 року.

Про це повідомила пресслужба КМДА, КП у коментарі Економічній правді.

“Підрядна організація АТ “Київметробуд” не зверталася до нас щодо зміни термінів, передбачених договором”, – розповів начальник КП Віктор Брагінський.

Він додав, що місто і метрополітен вимагають від виконавця дотримання термінів будівництва та вчасного завершення усіх передбачених робіт, як це заплановано – до кінця 2021 року.

“Для того, щоб змінити терміни будівництва у підрядника повинні бути вагомі підстави, які підтверджені довідкою з Торгово-промислової палати про наявність форс-мажорних обставин. Поки таких документів немає, ми не говоримо про зміни будь-яких сроків”, – додав він.

Як повідомлялося у матеріалі ЕП, 86% робіт на одному тунелі “Київметробуд” виконав за десять місяців. Аби встигнути відкрити рух між “Сирцем” і “Мостицькою” до кінця 2021 року, швидкість будівництва другого тунелю повинна зрости щонайменше вдвічі.

 

Комітет підтримав законопроєкт щодо корпоративного управління до першого читання 

8 липня 2021, УП

Комітет з питань економічного розвитку на своєму засіданні 5 липня рекомендував Верховній Раді ухвалити за основу законопроєкт №5593 щодо корпоративного управління на держпідприємствах.

Про це повідомляє пресслужба ВР.

Основним законопроєктом пропонується внести зміни, якими, зокрема, розширюються повноваження наглядових рад. Йдеться про затвердження ними стратегічних планів розвитку та річних фінансових та інвестиційних планів компаній – раніше через відсутність цієї частини проєкт закону розкритикували у Київській школі економіки.

Також пропонується уточнити перелік фондів, які утворюються державними комерційними підприємствами за рахунок прибутку.

Кабінету Міністрів автори хочуть надати повноваження щодо затвердження політики державної власності тощо.

Крім основного документу комітет розглядав ще два альтернативні – №5593-1 та №5593-2. Як зазначила заступниця голови комітету та авторка законопроєкту Роксолана Підласа, за результатами дискусії з Мінекономіки та ЄБРР, у парламенту дійшли висновку, що варто доопрацювати всі законопроекти.

Вона пояснила, що жоден з них повністю “не відповідає керівним принципам Організації економічного співробітництва та розвитку з корпоративного управління і не враховує рекомендації міжнародних організацій, наданих Кабінету Міністрів”.

Так, робоча група напрацювала пропозиції щодо управлінських повноважень наглядових рад, які пропонується наділити правами затверджувати фінансові, стратегічні і інвестиційні плани підприємств, а також призначати керівника.

Передбачається, що порядок оплати праці членів наглядових рад визначається Кабінетом Міністрів.

“Комітет ухвалив рішення підтримати і внести на розгляд Верховної Ради доопрацьований варіант законопроекту і рекомендувати прийняти його за основу”, – йдеться у повідомленні.

 

“Антиолігархічний” законопроєкт: розвінчуємо міфи

Збільшення податкового навантаження стосуватиметься лише бізнесу та майже не торкнеться споживачів.

8 липня 2021, УП

МІНФІН УКРАЇНИ, центральний орган виконавчої влади, який формує та реалізує державну фінансову та бюджетну політику

1 липня Верховна Рада України підтримала зміни до Податкового кодексу у першому читанні.

Обговорення деяких його положень викликало неоднозначне сприйняття серед політиків, лідерів громадської думки, бізнесу та пересічних громадян.

Багато тлумачень є лише неправильним трактуванням положень законопроєкту.

Тому ми проаналізували найпоширеніші страхи та омани і розповідаємо, як же буде насправді, після остаточного схвалення змін.

Отже, розвінчуємо міфи.

Міф 1: Фермери і селяни будуть обтяжені додатковими податками

Це не відповідає дійсності. Перш за все, заспокоїмо пересічних громадян. Присадибних ділянок та городів ці нововведення не стосуватимуться.

У запропонованих змінах йде мова про запровадження мінімального податкового зобов’язання (МПЗ). І це жодним чином не є додатковим податком чи збором. Це порівняння мінімальної суми податків з загальною сумою фактично сплачених податків землекористувачем.

Чому “антиолігархічний” закон спричинить подорожчання житла в Україні

Для чого запроваджується мінімальне податкове зобов’язання? Це боротьба з тіньовою орендою землі, гроші за використання якої йдуть не в бюджет громад.

Фактично вони залишаються у недобросовісного агробізнесу. Більше того, вирощена на таких землях продукція наповнює тіньовий ринок.

Це земля, яка використовується без офіційно оформленої оренди. До слова, загалом площа такої землі в Україні за деякими оцінками може становити 8,4 млн. га., а це більше за площу Чернівецької області.

Якщо фізична особа – власник земельної ділянки здає її в офіційну оренду, то МПЗ для нього взагалі не розраховується. В цьому випадку податки повинен сплачувати безпосередньо орендар.

Міф 2: Підвищення податків на продаж нерухомості

Ця норма не стосується пересічних громадян.

Для кінцевого споживача житло не має подорожчати. І головне, діючі на сьогодні ставки ПДФО для продажу протягом року першого об’єкта – 0% та другого – 5% залишаються незмінними.

Оподаткування ПДФО за ставкою 18% стосується доходів, отриманих від продажу протягом року третьої або більше квартир. Чи багато людей, навіть з високим рівнем доходу, можуть собі дозволити продаж трьох квартир за рік?

У більшості випадків – ні! Оскільки продаж протягом року більше двох квартир є нічим іншим, як бізнесом. І недобросовісні будівельні компанії використовують відповідну прогалину в законодавстві для власних інтересів.

Як працює схема? Здійснюється оформлення забудованих ними квартир на підконтрольних фізичних осіб інвесторів, уникаючи сплати податків.

Всього протягом 2020 року продаж трьох та більше об’єктів нерухомого майна здійснено 1189 особами на суму 3,6 млрд грн. Податку не сплачено щонайменше на 629 млн гривень.

При цьому вартість житла, яке продають такі фізичні особи, не відрізняється від вартості житла, що склалася на ринку.

Крім того норма, яка передбачає оподаткування ПДВ житла на вторинному ринку, також ніяким чином не стосується громадян. Вона спрямована виключно на недобросовісних підприємців які використовують пільгу з ПДВ для мінімізації сплати податків.

Весь дохід акумулюється в таких компаніях, які мають значні валові доходи (понад 22 млрд за 2020 рік). При цьому податки до бюджету не сплачуються.

В умовах ринкової економіки ціни на житло формує бізнес. Вони різні, так по Києву та Київській області ціна коливається від 18 тис грн до 100 тис грн за квадратний метр, при незначній різниці собівартості на будівництво такого житла. Різниця в ціні занадто висока. Тому податки не мають значного впливу на його вартість.

Саме небажання платити податки еквівалентні отриманому прибутку, викликає такий супротив з боку окремих представників будівельного бізнесу.

Міф 3: У місцевих громад заберуть акцизні надходження

Це також не відповідає дійсності.

Від запропонованих змін місцеві бюджети не втратять, а навпаки отримають додаткові кошти.

І ось чому. Податок буде сплачуватись від всієї випущеної продукції виробниками безпосередньо та імпортерами, і не буде “втрачатися” при чисельних перепродажах.

Сьогодні ж частина виробленої продукції продається без обліку. Це призводить до того, що місцеві бюджети щорічно недоотримують 2 млрд грн через незастосування касових апаратів при продажу тютюнових виробів за готівку.

При цьому інтереси громад враховано, норма запрацює лише після впровадження Бюджетним кодексом України механізму перерозподілу цього податку пропорційно між всіма місцевими бюджетами.

Такі зміни вже розроблено Міністерством фінансів.

Міф 4: Піднімається вартість мобільного інтернету для громадян

Від підняття рентної плати вартість послуг з мобільного зв’язку на 1 абонента в середньому збільшиться всього лиш на 17 копійок на місяць.

При цьому доходи компаній в галузі мобільного зв’язку з 2017 по 2020 рік тільки зростали. В цілому доходи від надання послуг мобільного зв’язку за цей період розсли в 1,5 рази. Рентні платежі залишались незмінними.

Ми лише проводимо індексацію ставки рентної плати для галузі до фактичного рівня макроекономічних показників.

 

Міненерго планує з серпня запустити нову модель спецзобов’язань на ринку електроенергії

8 липня 2021, УП

Міненерго розраховує запустити нову модель спецобов’язань (ПСО) щодо забезпечення електроенергією населення з 1 серпня.

Про це в коментарі “Інтерфакс-Україна” сказав міністр енергетики Герман Галущенко.

“Буде нова модель. Думаю, ще днів 10, і будемо приймати”, – сказав міністр.

За його словами, перенесення запровадження нового ПСО, що планувалось на 1 липня, було необхідним для вироблення оптимальної його моделі, що не дозволяла зробити волатильність ринку електроенергії.

“Зараз ми більш-менш бачимо орієнтири, тому що в умовах волатильності, коли ціна електроенергії падала в деякі періоди і до 30 коп/кВт-год, ми не могли розрахувати нормальну модель, яка б стабілізувала “Енергоатом” і “Укркргідроенерго” , – зазначив Галущенко.

При цьому він підтвердив намір ввести диференційовані тарифи в залежності від обсягу споживання.

“Ми не відмовляємося від тієї базової моделі, про яку говорили раніше. Наполягаємо на диференційованому підході: для вразливих споживачів буде одна ціна, для умовно багатих, які споживають більше, – інша”, – пояснив він.

Нагадуємо:

Кабмін своєю постановою продовжив дію спецобов’язків на учасників ринку електроенергії до 1 серпня, відтак до цієї дати тариф для населення залишиться на рівні 1,68 грн за КВт-год.

Міністерство енергетики ініціювало продовження терміну дії чинного ПСО (покладання спеціальних обов’язків на учасників ринку електричної енергії) до 1 серпня.

Раніше Кабмін не змінив тариф на електроенергію для населення, залишивши ціну на рівні 1 грн 68 коп за кВт/год. Уряд продовжив механізм дії покладених соціальних обов’язків (ПСО) до 30 червня.

Повідомлялось, що Міненерго представить до 1 липня 2021 року нову модель спеціальних зобов’язань (ПСО) щодо забезпечення електроенергією населення.

 

Комітет Ради погодив проєкт про реформу СБУ, від якої залежить рух України до НАТО

8 липня 2021, УП

Комітет Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки рекоменував до другого читання законопроєкт про реформу СБУ, від якої залежить у тому числі наближення України до членства в НАТО.

Як повідомляє “Європейська правда“, про це повідомила керівниця робочої групи з розробки законопроєкту, депутатка від “Слуги народу” Мар’яна Безугла.

“Комітет рекомендував проєкт про реформу СБУ до другого читання! Деталі, що змінилося, напишу згодом”, – заявила вона.

На даний час невідомо, які зміни внесли до попередньої редакції проєкту та коли може відбутися голосування у другому читанні.

Проєкт нового закону про СБУ був презентований президентом Володимиром Зеленським у березні 2020 року. Відтоді над його вдосконаленням працювала парламентська робоча група, до складу якої входили представники Міжнародної дорадчої групи. Серед членів робочої групи були представники Верховної Ради, самої СБУ, а також експертного середовища.

Законопроєкт пройшов перше читання у січні 2021 року.

 

На посаду голови БЕБ більше 50 претендентів – Любченко

8 липня 2021, УП

Конкурс на посаду директора БЕБ зацікавив більше 50 кандидатів.

Про це агентству “Інтерфакс-Україна” в кулуарах 4-й конференції з питань реформ в Україні в Вільнюсі повідомив перший віце-прем’єр – міністр економіки Олексій Любченко.

За його словами, вже отримана 51 заявка, але поки складно назвати їх точну кількість, оскільки деякі заявки могли подаватися поштою.

Він додав, що в п’ятницю відбудеться засідання конкурсної комісії, на якій ця інформація стане більш повною.

Любченко також утримався від коментарів щодо конкретних кандидатів, які вже публічно заявили про подачу заявок.

Прийом заявок на конкурс завершився увечері 7 липня.

Нагадуємо:

Голова Державної фіскальної служби Вадим Мельник 6 липня подав документи на участь в конкурсі на посаду директора Бюро економічної безпеки (БЕБ).

Раніше про бажання очолити БЕБ заявили екс-міністр фінансів та екс-секретар РНБО Олександр Данилюк і колишній в.о. голови ДФС Сергій Солодченко.

Бюро економічної безпеки (БЕБ) запрацює 25 вересня та наступного дня після цього ДФС припинить своє існування.

Раніше Мельник підтвердив свої плани висувати свою кандидатуру на конкурс на посаду голови БЕБ.

Зеленський підписав закон “Про Бюро економічної безпеки України” № 1150-ІХ, який Верховна Рада ухвалила 28 січня 2021 року.

Президент Володимир Зеленський ввів у дію рішення РНБО щодо визначення членів комісії з проведення конкурсу на посаду Директора Бюро економічної безпеки, серед яких ексміністр економіки Тимофій Милованов.

Бюро економічної безпеки – єдиний орган державної влади, відповідальний за боротьбу з економічними злочинами. Він отримає відповідні повноваження Служби безпеки та Податкової міліції, які будуть переосмислені з тим, щоб це був не стільки силовий, скільки аналітичний орган.

 

Тарифи на тепло встановлюватиме місцева влада – регулятор

8 липня 2021, УП

Нацкомісія з енергетики та тарифів передала повноваження з регулювання діяльності підприємств теплопостачання з державного на місцевий рівень, йдеться, зокрема, про встановлення тарифів.

Про це повідомляє пресслужба НКРЕКП.

Так, на засіданні 7 липня Нацкомісія ухвалила постанову, якою на місцевий рівень передала держрегулювання 28 підприємств з виробництва, транспортування та постачання теплоенергії.

Отже, саме місцева влада встановлюватиме тарифи і затверджуватиме плани розвитку для ліцензіатів.

Голова регулятора Валерій Тарасюк зазначив, що Комісія здійснюватиме методичну роботу та надаватиме допомогу з питань держрегулювання ТКЕ.

Нагадуємо:

У КМДА попередили, що тарифи на гарячу воду і опалення можуть зрости на 30-40% цієї осені, та звернулись до уряду із пропозицією використати газ вітчизняного видобутку, щоб не підвищувати тарифи.

Верховна Рада на засіданні 15 червня підтримала у першому читанні доопрацьований законопроєкт 3508-д, яким пропонується механізм реструктуризації боргів теплокомуненерго, газзбутів та облгазів за газ.

Сума боргів, яка утворилася на ринку газу, перевищує 120 млрд грн, у “Нафтогазі” підтримують запропоновану парламентом реструктуризацію та готові брати участь в доопрацюванні відповідного законопроєкту.

 

У Львові нардеп Юрченко під наркотиками на Mustang скоїв аварію і напав на водія – ЗМІ

8 липня. УНН. Сьогодні у Львові народний депутат Олександр Юрченко під наркотиками скоїв автопригоду. Про це повідомляє Varta І з посиланням на потерпілого водія Всеволода Боровця, передає УНН.

Деталі
За даними Боровця, сьогодні, 8 липня, близько 14:10 у Львові народний депутат скоїв автопригоду.

“На площі Міцкевича Олександр Юрченко на авто Ford Mustang не впевневшись у безпечності маневру в’їхав заднім ходом в авто Volkswagen Jetta, яке їхало по головній дорозі. Після зіткнення народний депутат напав на водія Volkswagen Jetta, наніс йому тілесні пошкодження та відібрав смартфон. Внаслідок аварії зазнали ушкоджень транспортні засоби”, — йдеться у повідомленні.

Додамо

За даними Varta І, у народного обранця тестом підтверджено наркотичне сп’яніння.

УНН наразі намагається отримати офіційний коментар у поліції. Також наразі не відомо, чи відповідає дійсності інформація про позитивний тест на наркотичне сп’яніння.

Також УНН намагався отримати коментар щодо ДТП у нардепа Юрченка, але зараз його телефон відключений.

Довідка: Олександр Юрченко — народний депутат України 9-го скликання від партії “Слуга народу”, 14 вересня 2020 року Юрченка виключили зі фракції “Слуга народу” у ВР.

Що було раніше

У середині серпня 2020 року правоохоронці, як вказано, зафіксували факт передачі та отримання народним депутатом через посередника першої частини обумовлених коштів. 26-27 серпня 2020 року була запланована передача другої частини коштів. Проте подальше виконання спеціального завдання було зупинене.

15 вересня 2020 року повідомлено про підозру помічнику народного депутата за ч.5 ст.27 ч.4 ст.368 КК України.

17 вересня 2020 року прокурором САП за дорученням Генерального прокурора повідомлено про підозру народному депутату України – члену комітету ВР України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг. Дії народного обранця кваліфіковані за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 та ч. 4 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України.

 

Суд у справі Медведчука пішов до нарадчої кімнати: рішення очікується вранці

Слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва Сергій Вовк пішов до нарадчої кімнати під час засідання щодо обрання запобіжного заходу народному депутату від фракції “Опозиційна платформа – “За життя” Віктору Медведчуку, якому інкримінують державну зраду.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Суд іде в нарадчу кімнату. Оголошення рішення буде приблизно о 8 годині ранку, 8.30”, – сказав Вовк.

Як повідомлялося, Печерський районний суд Києва 8 липня о 9 ранку почав обирати запобіжний захід нардепу Медведчуку.

Раніше повідомлялося, що генеральний прокурор Ірина Венедіктова 11 травня підписала повідомлення про підозру депутатам від “ОПЗЖ” Віктору Медведчуку і Тарасу Козаку у державній зраді та замаху на розграбування національних ресурсів у Криму.

Слідство вважає, що Медведчук, зокрема, домовлявся з державою-агресором для перереєстрації родовища “Глибока” в Чорному морі за 75 км від Феодосії і видобутку корисних копалин, які є національним ресурсом України.

Крім цього, Медведчука підозрюють у державній зраді (передача агресору секретної інформації про військовий підрозділ ЗСУ). Печерський районний суд Києва 13 травня обрав йому запобіжний у вигляді цілодобового домашнього арешту та зобов’язав його носити засіб контролю – електронний браслет до 9 липня.

Також офіс генерального прокурора продовжив до шести місяців – до 11 листопада – термін досудового слідства у справі нардепів від “ОПЗЖ” Віктора Медведчука і Тараса Козака.

 

НАЗК просить звільнити суддю КСУ за «погрози французькою» та неетичну поведінку

Національне агентство з питань запобігання корупції звернулося до Постійної комісії з питань регламенту та етики Конституційного Суду щодо неетичної поведінки судді КС Ігоря Сліденка, яка є підставою для звільнення його з посади.

Як передає Укрінформ, про це НАЗК повідомило у Фейсбуці.

Як пояснили в Нацагентстві, “27 жовтня 2020 року відразу після голосування за неконституційність е-декларування суддя Сліденко написав лист працівнику НАЗК.

За декілька тижнів до цього саме цей працівник склав щодо судді протокол, оскільки останній не подав декілька повідомлень про суттєві зміни в майновому стані.

Лист було написано французькою мовою з офіційної адреси судді slidenko@ccu.gov.ua

Його переклад наступний: “А тепер, сказав Атос, загортаючись у плащ і надягаючи капелюха, тепер, коли я вирвав у тебе зуби, гадюко, кусайся, якщо зможеш! Олександр Дюма. Три мушкетери. P.S. Тож мерсі, панове, і передайте мій привіт пану Н.”.

Поміж інших причин звернення у НАЗК назвали підготовку суддею рішення КСУ про неконституційність е-декларування в умовах конфлікту інтересів, що визнано ним самим; чисельні заяви Сліденка у ЗМІ, які порушують етичні принципи.

Детальніше із порушеннями у НАЗК запропонували ознайомитися за посиланням: https://bit.ly/3dWveF3.

Як нагадали у НАЗК, міжнародні акти визначають, що “суддя має дотримуватися високих стандартів поведінки та не вчиняти дій, які підривають авторитет правосуддя”.

Крім того, у НАЗК зауважили, що 8 жовтня 2020 року Сліденко подав заяву про звільнення самостійно, однак до сьогодні КСУ не прийняв рішення щодо цієї заяви.

“А отже, на підставі ст. 21 Закону України “Про КСУ” НАЗК просить Постійну комісію з питань регламенту та етики КСУ притягнути Сліденка до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення його з посади судді КСУ”, – ідеться в повідомленні.

 

«Кримінальний авторитет» з РФ збував в Україні «гроші», які не зчитував детектор

Служба безпеки України викрила злочинну групу, організатором якої є «кримінальний авторитет» з РФ, який фігурує в санкційних списках РНБО.

Про це повідомляє пресцентр СБУ, передає Укрінформ.

За даними спецслужби, угруповання займалося збутом великих сум підроблених грошей. Причому фальшиві банкноти не ідентифікувалися як підробка навіть пристроєм для перевірки грошей.

Учасники угруповання збували фальшивки, які надходили в Україну з-за кордону, нижче від номінальної вартості.

Організатора та одного з учасників угруповання затримано, за місцями проживання, реєстрації та в особистих автомобілях фігурантів проведено санкціоновані обшуки.

Обом повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 199 (виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою використання при продажу товарів, збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів, білетів державної лотереї, марок акцизного податку чи голографічних захисних елементів) Кримінального кодексу України.

Їм обрано запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення грошової застави.

Заходи здійснювались спільно із СУ ГУ НП в Одеській області під процесуальним керівництвом Одеської обласної прокуратури.

 

Нову пошту оштрафували на 325 мільйонів – компанія судитиметься з Держпродспоживслужбою

8 липня 2021, УП

Державна продовольча споживча служба оштрафувала компанію “Нова пошта” на 325,85 млн грн через нібито “перешкоджання перевірці”, компанія оскаржує штраф у Харківському окружному адмінсуді.

Про це повідомляє пресслужба Нової пошти.

Компанія також направила офіційну скаргу до Держпродспоживслужби на неправомірні дії співробітників харківського підрозділу, а також звернулася до омбудсмена та міжнародних правозахисних організацій.

Спричинила штраф перевірка Держпродспоживслужби у березні 2021 року у відділенні Харкова. Її проводили за скаргою клієнта щодо пошкодження посилки на суму 500 гривень.

У компанії кажуть, що перевірка відбулася з порушенням законодавства. Наприклад, інспектор мусить надати керівнику юрособи, відокремленого підрозділу або уповноваженій особі документи про перевірку. Натомість, їх вручили керівнику відділення, який не є такою особою.

Крім того, за законом, представник будь-якого органу контролю під час здійснення перевірки зобов’язаний розписатися в спеціальному журналі, чого теж не зробили.

Керівник відділення, повідомили у “Новій пошті”, запропонував інспекторам звернутися до керівництва компанії, проте вони розцінили такі дії як створення компанією перешкод посадовим особам для перевірки.

Також за словами компанії акт про штраф теж був складений з порушеннями. Так, там не зазначено, у чому саме компанія перешкоджала органу контролю та не вказана дата правопорушення.

У Новій пошті вважають неправомірним те, що штраф було розраховано від обігу всієї компанії, а не відділення, у якому здійснювалася перевірка. Також Держпродспоживслужба одразу обрала максимальний з можливих штрафів, “хоча за практикою навіть суд не обирає найвищий захід покарання, особливо, якщо порушення було здійснено в перший раз”.

 

Яхту Медведчука заховали від санкцій – ЗМІ

8 липня 2021, УП

Щоб уникнути санкцій 5-палубній яхті Royal Romance, якою володіла родина народного депутата від “Опозиційної платформи – “За життя” Віктора Медведчука, змінили власника.

Джерело: “Слідство_Інфо”

Деталі: У березні яхта Royal Romance, якою володіла компанія Fregata Marine Ltd (кінцева бенефіціара власниця — дружина Медведчука Оксана Марченко), зареєстрована на Маршаллових островах, змінила власника.

За даними ресурсу equasis.org, 31 березня яхта стала власністю фірми Lanelia Holdings Ltd теж із Маршаллових островів. Цієї фірми у декларації Медведчука немає.

Відзначається, що зміна власника трапилася, коли проти Медведчука і його сім’ї почали вводити санкції на майно та активи через підозру у фінансуванні тероризму.

Водночас, родина Медведчука і далі продовжує користуватися яхтою.

Зокрема, за допомогою ресурсу Marine Traffic журналісти з’ясували, що після переоформлення яхти вона подорожувала узбережжям Хорватії, де пришвартувалася 10 квітня.

11 квітня Марченко опублікувала в Інстаграм фото з “Хорватії”, що може свідчити, що родина Медведчука і далі користується яхтою.

 

У кіностудії Довженка влаштували готель: прокуратура це виправила

8 липня 2021, УП

За позовом столичної прокуратури суд визнав незаконною оренду приміщень Національної кіностудії ім. Олександра Довженка, де облаштували готель.

Джерело: пресслужба Київської міської прокуратури

Дослівно: “Суд визнав незаконним надання в користування комерційній структурі нерухомого майна державного підприємства “Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка” площею 1 300 кв. метрів”.

Деталі: У державній власності на балансі кіностудії є будівля площею 4 300 кв.м по вул.Довженка у Києві.

Частину вказаної будівлі площею 1 300 кв.м без погодження з Мінкультом у 2018 році передали в користування комерційній структурі на 10 років.

Комерційна структура в орендованих приміщеннях облаштувала готель.

При цьому прокуратура встановила, що розмір орендної плати суттєво занижений.

Прокуратура звернулась в суд з позовом про визнання недійсним договору оренди, а Північний апеляційний господарський суд задовольнив позов.

 

СБУ розповіла про багатомільйонні зловживання в “Київавтодорі”

8 липня 2021, УП

Служба безпеки України задокументувала масштабне розкрадання бюджетних коштів посадовцями комунальної корпорації “Київавтодор”.

Джерело: СБУ, ДБР

Деталі: За інформацією спецслужби, лише одна із закупівель цього підприємства завдала столичному бюджету збитки на понад 20 мільйонів гривень.

Оперативники спецслужби встановили, що у жовтні-листопаді 2020 року  “Київавтодор” закупив всесезонні машини для літнього та зимового утримання доріг. За результатами проведених тендерів компанія уклала договори з підпорядкованою їй комерційною структурою. Предмет договору – поставка 24 дорожніх комбінованих машин на загальну суму 141 млн грн.

За попередніми оцінками, закупівлю здійснено за значно завищеними цінами. У такий спосіб лише цією закупівлею Київавтодор завдав збитки столичному бюджету на більше ніж 20 млн грн, кажуть в СБУ.

У межах кримінального провадження 8 липня було проведено низку обшуків у Департаменті транспортної інфраструктури КМДА, КК “Київавтодор”, в офісах комерційних структур та за місцями фактичного проживання фігурантів справи.

равоохоронці вилучили фінансову документацію, електронні носії інформації, які підтверджують протиправну діяльність.

Вирішується питання щодо оголошення підозри організаторам і співучасникам злочинної діяльності з подальшим обранням запобіжних заходів, зазначають у ДБР.

Слідчі дії тривають.

Що передувало: 8 липня КМДА повідомила про обшуки СБУ і ДБР у Київавтодорі.

 

ДБР прийшло з обшуками у “Київводоканал”

8 липня 2021, УП

До головного офісу приватного акціонерного товариства “АК “Київводоканал” прийшли з обшуками співробітники Державного бюро розслідувань.

Джерело: КМДА

Деталі: Як повідомили у “Київводоканалі”, слідчі дії відбуваються ідповідно до ухвали суду у справі щодо об’єктів будівництва водопровідно-каналізаційного господарства.

Співробітники ДБР дочекались приїзду адвокатів підприємства та розпочали процесуальні дії.

“Київводоканал” повідомляє, що надає всю необхідну інформацію та співпрацює зі слідчими.

 

5 сигналів для Зеленського: що почула Україна про свої реформи у Вільнюсі

8 липня 2021, Європейська правда

У середу у Вільнюсі розпочалася конференція з питань реформ в Україні – ключова міжнародна подія, присвячена змінам у нашій державі та підтримці України на цьому шляху.

Для Володимира Зеленського це вже друга така подія; попередня відбулася ще у 2019 році у Торонто. І враження від них у президента, напевно, є принципово різними, адже у Вільнюсі на його адресу лунала не лише підтримка.

Зокрема, США оформили свій сигнал так, щоби уникнути прямої критики, але щоби особисто Зеленський зрозумів: у Вашингтоні не забули про те, що він обіцяв у розмовах тет-а-тет, і чекають на здійснення обіцяного.

План сумісності: крок уперед

Конференції з питань реформ проводяться з 2017 року у дружніх до України державах (перша була у Британії, далі ініціативу перебрала Данія, Канада, Литва). Ці зустрічі стали головною подією року, що стосується підтримки демократизації України, вони завжди залучають увагу топ-політиків, західних урядовців тощо.

Вільнюська конференція – перша після пандемії – не стала винятком, хоч і відбулася у “гібридному режимі”.

Для українських експертів-євроатлантистів, у тому числі для “Європейської правди”, вона принесла добру новину.

Наша ініціатива про “План сумісності НАТО” отримала підтримку. І не лише з боку України.

Нагадаємо, у травні “Європейська правда” та низка організацій-партнерів запропонували ідею, яка передбачає створення списку ключових реформ для просування України до членства в НАТО, із механізмом моніторингу та стимулом для офіційного Києва. Ідея отримала умовну назву “Плану сумісності з НАТО” (NATO Compatibility Plan). Ідея не дублює наявні Річні національні програми і не є їхнім замінником, а натомість робить їх ефективнішими.

Звісно ж, ця ідея мала шанс на успіх лише у разі, якщо всі сторони погодяться її виконувати – Україна візьме на себе зобов’язання щодо реформ як умову подальшого зближення з Альянсом, а сам Альянс візьме на себе оцінювання прогресу реформ.

Перший етап пройдений.

У Вільнюсі президенти України та Литви спільно виступили з дуже подібними пропозиціями.

Литовський лідер Гітанас Науседа закликав надати Україні чіткий план для руху до НАТО, у якому передумовою було би проведення реформ: “Україні потрібні чіткі плани, для того, щоб просуватися вперед (до ЄС і НАТО). А міжнародна спільнота очікує запевнень в тому, що послідовний процес реформ продовжиться. Амбіційний порядок денний – це те, що мотивує людей”.

Володимир Зеленський також заявив, що Україна хоче отримати перелік критеріїв, за якими оцінюватиметься успіх реформ на шляху до НАТО.

“Ключ до позитивного вирішення наших євроатлантичних прагнень – це насамперед успіх наших реформ. І ми й надалі робитимемо все, щоб прискорити темп реформ, зокрема в рамках виконання річних національних програм під егідою комісії Україна-НАТО. Але вже сьогодні ми хотіли б отримати вичерпний перелік реформ, виконання яких дозволить конкретно перейти до наступного кроку, до інтеграції з Альянсом. Ми хотіли б мати узгоджені з НАТО критерії, узгоджені маркери, за якими надалі оцінюватиметься успішність реформ в Україні та її готовність до членства”, – заявив президент.

Звісно, про схвалення “Плану сумісності” чи подібного документа говорити зарано, адже у НАТО до такого кроку ще не готові.

Ба більше, у Альянсі офіційно кажуть про скепсис – а й не кажуть чіткого “ні” новій ідеї.

Спеціальний представник генсека НАТО Джеймс Аппатурай, що приїхав до Вільнюса для участі у конференції з питань реформ, відповідаючи на передане йому запитання від української експертної спільноти, визнав, що штаб-квартира Альянсу “знає про цю ініціативу”, але наголосив, що не варто розраховувати на жодний автоматизм в ухваленні політичних рішень.

“Це так не працює. Немає чіткого переліку критеріїв, після виконання яких надається ПДЧ або членство – тому що це політичні рішення, це не суто технічні критерії… Я не кажу, що не має зв’язку між реформами і політичним рішенням – звісно, вони пов’язані. Але лише виконання переліку умов самого по собі недостатньо”, – зауважив Аппатурай.

Варто зауважити, що ідея, яку просувають експерти, враховує це та не пропонує Альянсу брати зобов’язання щодо політичних рішень за підсумками виконання Плану сумісності – саме через те, що таке зобов’язання є політично неможливим. Для поштовху у виконанні реформ достатньою є декларація з планами лише винести на розгляд рішення про перехід на наступний етап інтеграції, у тому числі із наголошення на тому, що кінцеве рішення є політичним і не може бути схвалене автоматично. Детальніше про це – у статті “Без згадки про членство: як Україна та НАТО можуть спільно змінити реальність”

Втім – хай який формат подальшої співпраці оберуть Альянс та Україна, питання проведення реформ все одно буде лишаться ключовим. І саме тут у західних партнерів є сумніви. У тому числі щодо тих змін, які Київ вже пообіцяв здійснити.

Американське попередження

Одним з топучасників конференції реформ став держсекретар США Ентоні Блінкен, Він виступав на початку події, невдовзі після президентів, і оскільки у США в цей час була глибока ніч, він включався не у прямому ефірі, а із записаною та доволі тривалою промовою.

Однак у тих, хто знає про деталі українсько-американських перемовин, могло скластися враження, що головним адресатом його звернення є особисто Володимир Зеленський.

Адже початок промови держсекретаря, за даними “Європейської правди”, чітко відбивав непублічні перемовини між ним та Володимиром Зеленським, які відбулися два місяці тому під час візиту Блінкена до Києва. Причому жодних згадок про це у виступі керівника Держдепу не було – він оформив свої натяки так, щоби не образити офіційний Київ, але водночас, щоби усі, хто знають про деталі київських перемовин, зрозуміли натяк.

Ентоні Блінкен заявив про готовність допомагати Києву за п’ятьма пріоритетами.

Ось переклад цієї частини його промови.

“Я хотів би наголосили на 5 шляхах, де можливий поступ реформ і де ми можемо допомогти. Перше – ухвалити законопроєкт про Вищу раду правосуддя і про ВККС. Ці два закони забезпечать прозорий процес відбору та призначення суддів. Друге – забезпечити, щоб вибір керівництва НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури був прозорим, таким, що заслуговує на довіру і ґрунтувався на заслугах кандидатів. Третє – це ухвалення закону про прозоре корпоративне управління, який захищатиме незалежні наглядові ради за стандартами ОЕСР. Четверте – ухвалення законодавства, яке демілітаризує, деполітизує Службу безпеки України і передає боротьби з корупцією та організованою злочинністю іншим створеним для цього органам. І п’яте – потреба притягнути до відповідальності топкорупціонерів. Низку розслідувань було проведено, але жодну високопосадову особу не засудили за корупцію з 2014 року. Люди мають бачити, що система працює, для того, щоб повірити в неї”

Але річ у тім, що ці п’ять напрямків чи то пріоритетів реформ мають історію, і з’явилися не зараз.

Це – перелік обіцянок, які Блінкен почув 6 травня у Києві особисто від Зеленського!

Нагадаємо, травневий візит Держсекретаря відбувся на фоні дій української влади, яка взялася руйнувати систему корпоративного управління у “Нафтогазі”.

Тоді на Заході сприйняли цю подію як відкат у реформах, і вкрай жорстка реакція партнерів стала до певної міри несподіванкою для української влади. Як наслідок, після доволі тривалого та відвертого обговорення з американським гостем у закритому режимі президент запропонував вихід – дав свої особисті гарантії того, що Україна продемонструє прогрес за п’ятьма напрямками, які доведуть, що події у “Нафтогазі” не були атакою на реформи в цілому. У тому числі – пообіцяв захистити систему корпоративного управління великих держпідприємств, розповіли “Європейській правді” кілька поінформованих джерел, що мали доступ до результатів перемовин.

Саме ці п’ять обіцянок Зеленського і повторив Блінкен!

Примітно, що держсекретар не став ставити жодних умов, а лише “закликав українську владу не здаватися” у їхньому проведенні. “Ми знаємо, що реформи забирають час, ми знаємо, що реформи викликають опір. Але реформи мають підтримку українського народу”, – заявив Блінкен.

І лишається сподіватися, що українська влада, яка нині готується до візиту Зеленського до Білого дому, зрозуміє цей натяк. Тим більше, що ключові напрямки з цього переліку звучали також від топпредставників урядів інших членів НАТО, що виступали у Вільнюсі.

Бо, власне, у таких епізодах і полягає основна вага Конференції з питань реформ.

Автор: Сергій Сидоренко, редактор “Європейської правди”

 

Великі проблеми з великим гербом

Оптимальною є пропозиція законодавчо зафіксувати лише один чинний Державний Герб, знявши з нього ярлик “малий” і розпочавши процедуру внесення відповідних змін до статті 20 Конституції України. Більшість країн світу мають лише по одному гербу і жодних проблем не виникає

8 липня 2021, Андрій Гречило, доктор історичних наук, голова Українського геральдичного товариства, провідний науковий співробітник Львівського відділення Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України

У внесеному Президентом В. Зеленським до Верховної Ради законопроєкті № 5712 від 29 червня 2021 р. пропонується затвердити варіант герба, який ще від кінця 1990-х років із незначними переробками (остання – в 2008-2009 рр.) подавався на конкурси та в різний спросіб лобіювався для проведення у Верховну Раду, однак був відхилений.

Давніший проєкт зазнав досить багато критики як з боку фахівців, так і у відгуках на сторінках деяких видань. Особливо нищівною та глузливою була публікація 2001 р. в “Комсомольской правде в Украине”.

Однак замість виправлення суперечливих моментів майже жодних доопрацювань не відбулося. Залучення ще одного художника-графіка призвело лише до косметичних змін, яких зазнали зображення козака та лева.

Що ж не так із цим проєктом?

1. “Без царя в голові”

Наявність над щитом відповідної “корони гідності” за геральдичними нормами вказує на статус власника герба. Наприклад, у гербах міст застосовують т.зв. “муровану” корону, для сіл – вінець із колосків, у гербах магнатів за цим елементом можна встановити чи знак належить князю, графу, герцогу і т.п. Натомість у державних символах “корона гідності” має відображати дійсний юридичний статус, тому реальні вінці використовується країнами з монархічним устроєм (Швеція, Данія, Норвегія, Люксембург, Ліхтенштейн тощо).

Різні типи реальних корон, що вживалися у гербах як “корони гідності” (з праці Ströhl H.-G. Heraldischer Atlas. Stuttgart, 1899)

Протягом останніх років кілька постсоціалістичних республік через політичні мотиви стали вживати на своїх символах “корони гідності”. Навіть якщо зважити на ці прецеденти, то при цьому вони або брали конкретні національні святині (Угорщина, Грузія), або відновлювали використання корон із гербів своїх держав першої половини ХХ ст., коли мали статус монархій (Болгарія, Сербія, та ж Угорщина).

Розглянемо як ця проблема стосується України за такими критеріями:

а) геральдично-правовий: Україна є республікою, а не монархією;

б) геральдично-традиційний: ні в розробленому Василем Кричевським державному гербі Української Народної Республіки, ні в описі державного герба Західно-Української Народної Республіки (офіційного зображення не було затверджено), ні, очевидно, в гербах Української РСР, ні навіть у проєктах Георгія Нарбута (для Української держави Павла Скоропадського і потім УНР) чи Миколи Битинського (на еміграції) жодних корон не було;

в) історичні реліквії: в Україні немає історичних пам’яток такого рівня, як і немає можливості робити якусь гіпотетичну реконструкцію вінця Володимира Великого чи корони Данила Романовича з огляду на відсутність оригіналів та надто слабкі іконографічні джерела.

Що ж тоді фігурує на пропонованому проєкті герба? В описі маємо: “великокняжий вінець (корона) Ярослава Мудрого”. Дивно, бо здається ніхто тепер не знає як точно виглядала ця корона. Проте вона дуже нагадує вінець, зображений на банкноті 1 гривня зразка 1992 р., але на голові князя Володимира, а Ярослав Мудрий на 2 гривнях того ж року має на голові шапку.

На банкнотах зразка 2005 р. у князів не лише виросли бороди, але й відбувся обмін головними уборами: тепер уже Володимир Великий у шапці, а Ярослав Мудрий – у вінці, але в зовсім іншому – діадемі з деісусним чином з Михайлівського скарбу в Києві.

Діадема з деісусним чином з Михайлівського скарбу в Києві

Кому належала ця археологічна знахідка не встановлено – фахівці припускають, що це жіноча прикраса однієї з великих княгинь з першої половини ХІІ ст. Тож очевидно, що ні цю діадему, ні фіктивний вінець із гривневої банкноти подавати на державному гербі України як реальний загальнонаціональний символ безпідставно.

Намагання пояснити сенс застосування “корони гідності” як якогось “символу суверенітету” надумане й несерйозне, бо за цією логікою десятки інших країн, у державних гербах, емблемах чи печатках яких немає жодних корон (серед них Німеччина, Швейцарія, Португалія, Греція, Франція, Італія, США та багато інших, у тому числі з монархічною формою правління у минулому), не є ні суверенними, ні незалежними.

Намет

Простір між короною та щитом заповнено рослинним елементом, названим у законопроєкті “наметом”. Насправді ж геральдичний намет має конкретну функцію й завжди використовується з шоломом, який накриває. У сучасних державних гербах такої практики переважно дотримуються деякі країни Британської співдружності (Багами, Барбадос, Гамбія, Гаяна, Гренада, Ямайка та ін.).

Україна, здається, британською колонією ніколи не була, та й жодного шолома в проєкті герба немає, то й застосовувати намет немає ні потреби, ні сенсу.

3. Ногами по синьо-жовтому

Стрічка

У нижній частині герба стрічка в національних кольорах опинилася під ногами щитотримачів (лева та козака). Особливо негативно подібні речі сприймаються в суспільстві після подій 2014 р., коли російські окупанти на Сході України та в Криму всіляко глумилися над Державним Прапором України, зокрема топчучи його ногами. Тому подібне зображення у Великому Гербі України є неприйнятним, оскільки фактично легалізує глум над Державним Прапором.

Це лише основні грубі недоліки, є ще й дрібніші, які стосуються інших деталей. Наприклад, пропоноване зображення лева, в якого чомусь дві ліві задні лапи.

Ноги лева

Тож пропонований проєкт містить низку грубих хиб, передовсім геральдичних і політичних, суперечить Конституції України і буде дискредитувати нашу державу. Він не лише викликає критику фахівців, але й провокує збурення у суспільстві. Очевидно, що такий символ не об’єднає країну і не годиться до затвердження Верховною Радою України. Тому однозначно рекомендується Верховній Раді відхилити цей законопроєкт, а Президентові – відкликати його.

На жаль, пропоновані мною протягом минулих років варіанти вирішення проблеми, так і не були почуті. Пропонувалося:

АБО вирішити питання з цим символом професійно, провівши спершу круглий стіл серед фахівців, на якому узгодити спірні моменти і визначити концепцію герба (оскільки в Конституції його вигляд не прописаний і, наприклад, зовсім не зрозуміло яку роль має відігравати козак із мушкетом: фігури у щиті, щитотримача чи якусь іншу), а далі – конкурс лише серед художників-графіків із конкретним ТЗ (технічним завданням);

АБО, що виглядало раціональніше, внести зміни у статтю 20 Конституції, зафіксувавши там лише ОДИН ГЕРБ (без “малий” чи “великий”), який успішно функціонує з 1992 р.

Другий варіант доволі складний, бо вимагає затвердження змін до Конституції на референдумі, але можливий. По-перше, це зняло б напругу з питанням герба (хоча в порівнянні з політизацією 1990-х вона значно впала). По-друге, більшість країн світу мають лише по одному гербу і жодних проблем не виникає.

Оскільки часу до відзначення 30-річчя Незалежності України залишається обмаль, то в цьому разі оптимальною є пропозиція законодавчо зафіксувати лише один чинний Державний Герб, знявши з нього ярлик “малий” і розпочавши процедуру внесення відповідних змін до статті 20 Конституції України.

 

Рівняння на Кремль. Що відбувається із проросійськими партіями після санкцій  

УП. 08.07.21

Анексія Криму та окупація Росією частини Донбасу мали очевидні наслідки для української економіки, стабільності та суверенітету.

Однак ці події змінили не лише макроекономічну чи адміністративну ситуацію в Україні. Вони спричинились до зрушення ще одного балансу, навколо якого будувалось усе життя в країні – електорального.

Від перших виборів 1991-го і аж до виборів 2012-го в Україні поступово виробилась дуальна електоральна система, коли умовних прозахідних і проросійських виборців було приблизно порівну.

Після російської агресії майже одномоментно проросійські партії втратили кілька мільйонів своїх прихильників.

Заступник директора Київського міжнародного інституту соціології Антон Грушецький переконує, що зараз в Україні розклад електоральних сил передбачає домінування національно-демократичних позицій над проросійськими.

“Взагалі виборців в Україні тепер можна умовно розділити на національно-патріотичну групу, яка налічує 40-45%. Ще 30-35% – це критичні до влади виборці, на які можуть претендувати проросійські партії. І ще відсотків 20% – це люди посередині, які не визначились остаточно”, – пояснює соціолог.

Тобто після агресії 2014 року Росія сама звузила електоральну базу для партій, які традиційно представляли її інтереси в Україні, або, принаймні, працювали над зближенням Києва і Москви.

Як наслідок в останніх соціологічних опитуваннях, які оприлюднили на початку червня, реальні шанси потрапити в Раду має одна партія, яку можна однозначно вважати проросійською – “Опозиційна платформа – За життя”.

Річ у тому, що згаданий південно-східний максимум – 30-35% підтримки – це недосяжна мрія для будь-якої партії. Адже на цьому електоральному плато йдуть важкі міжусобні війни, лідери оговтуються від санкцій, аутсайдери намагаються переосмислити свої цінності, а виборець contra spem шукає якихось нових облич.

Старі: гегемонія ОПЗЖ

Найбільшою проросійською партією в Україні безсумнівно є ОПЗЖ. Від так званого східного флангу вона єдина має своє представництво у Верховній Раді з 44 нардепів.

Після розколу “Опозиційного блоку” виборець старої Партії регіонів органічно перейшов до цієї політичної сили. Ядро виборців ОПЗЖ досить консервативне та старше по віку. Більше 50% прихильників партії Льовочкіна-Медведчука – старші 60 років.

ОПЗЖ складається з двох великих груп: крила Медведчука-Рабіновича та Льовочкіна-Фірташа.

Через це у партії двоє публічних лідерів: з одного боку Віктор Медведчук, який позиціонує себе максимально наближеним до Кремля, а з іншого – Юрій Бойко, який наче повністю копіює Віктора Януковича в образі “міцного господарника”.

Весь цей час між групами була присутня неприязнь, та навіть точилися серйозні змагання за вплив у партії. Однак, запал таких змагань раптово збився завдяки санкції РНБО проти кума Путіна.

“Ми змушені тепер більше триматися за Льовочкіна”, – визнавав УП одразу після введення санкцій один із соратників Медведчука.

Після введення санкцій проти кума Путіна та закриття його телеканалів, одним із головних вигодонабувачів був справді Сергій Льовочкін. Адже у його руках залишився крупний медіаресурс – телеканал “Інтер”, а його друг Бойко укріпив публічне лідерство.

Однак, санкції завдали удару не тільки по іміджу кума Путіна, а по всій ОПЗЖ. Наприклад, ще в грудні 2020 підтримка партії перевалила за 20%, але після санкцій у березні цього року впала приблизно до 14%.

“До січня на тлі стагнації рейтингу “Слуги народу” і ЄС партія Бойка потрохи підбирала своїх виборців, яких розгубила раніше. Після запровадження санкцій ОПЗЖ одразу втратила 6-7% голосів, але ця тенденція зупинилась”, – пояснює УП заступник директора КМІС Антон Гришецький.

За останніми соціологічними дослідженнями, рейтинг ОПЗЖ коливається в межах 12-13%.

“Ситуація в ОПЗЖ уже стабілізувалась. У нашому останньому опитуванні face-to-face видно, що ця партія по суті ділить друге місце з “Євросолідарністю” та “Батьківщиною”, – додає соціолог.

У червні РНБО ввела санкції проти ще одного важливого бенефіціара ОПЗЖ партнера Льовочкіна – олігарха Дмитра Фірташа. Однак, як показують останні соцдослідження, на електоральних симпатіях такі дії особливо не відобразилися.

Іншими словами, санкції перестають бути настільки гучним wow-ефектом, як це було раніше.

Тож, за великим рахунком, щоб не розтратити те, що сьогодні є у партії Льовочкіна-Медведчука – їм для початку треба не розсваритися.

“У нас дуже зрозумілі плани: нам треба Бойка витягти у другий тур президентських виборів і зібрати наших симпатиків до купи. Ви самі побачите на виборах, що наш рейтинг насправді вищий за те, що пишуть у соціологічних дослідженнях. А чому? Та тому що через санкції наші виборці бояться зізнаватися за кого голосують”, – пояснює один із ключових депутатів в ОПЗЖ.

Нові й оновлені: Мураєв, Шарій, Колесников

Яким би консервативним не був виборець Півдня і Сходу, навіть найбільші консерватори мусять прагнути змін.

Соціологи, з якими поспілкувалась УП, переконують, що головний запит, що артикулює виборець колишньої “Партії регіонів” – це потреба стабільності і економічного покращення.

“Цьому виборцю чужа різнобарвність націонал-демократичного сегменту, їм би більше навіть сподобалась одна партія, яка б для них все робила. Тобто у них запит на “міцну руку” в режимі “красного директора”: не важливо скільки він краде, якщо робить щось для громади. Згадайте, скільки корупційних скандалів було пов’язано з іменем Кернеса, але харків’яни, здавалось, тільки сильніше його любили”, – розповідає керівник “Рейтингу” Антипович.

За його словами, навіть запит “на мир-дружбу з Росією” насправді не такий важливий для виборців Півдня і Сходу, як питання зарплат-пенсій, тарифів і соціальної справедливості.

Питання дружби з РФ мусить лунати “на фоні”, однак за останні роки воно відчутно втратило у вазі, в першу чергу через дії самої Росії.

Коли виборець в умовному Харкові бачить російські танки біля кордону, то попри всю любов до Толстого чи Достоєвського, він розуміє, що у танків одне призначення – вбивати. І не якихось міфічних бандерівців в лісах Карпат, а його.

“Ніхто стільки, як Путін і Росія, не зробив для того, щоб українці сторонились від підтримки відверто проросійських проектів”, – переконує Антипович.

Така зміна пріоритетів не могла не вплинути на політичні потреби електорату в тому ж Харкові чи Одесі.

“Запит на нові обличчя є. Чи буде цей запит реалізований – інше питання. Але бажання апгрейду, оновлення певного у “біло-блакитному” таборі є. Тому і партія Колесникова має право на життя, і партії Шарія чи Мураєва, чи й інші, поки нереалізовані проекти”, – додає керівник “Рейтингу”.

При тому, як показують соціологічні дослідження, чим молодший електорат, тим більше він шукає нових політиків і нових проектів.

За останніми даними КМІС, ОПЗЖ має найбільш віковий електорат: 23% – її прихильників мають від 45 до 59 років, а 51% – 60 років і більше. Тобто три чверті виборців партії Бойка-Медведчука – люди старшого віку.

Натомість у партії Шарія ситуація діаметрально протилежна: 32% його прихильників віком до 30 років, ще 44% – від 30 до 44 років.

У Євгена Мураєва через відносно невелику вибірку складно порахувати точні дані, але ядро його прихильників теж відносно молоде. За словами Грушицього, це люди між 30 та 59 роками.

У свою чергу Антипович із “Рейтингу” пояснює, що хоч електорат у Шарія і Мураєва схожий, ці два політики задовольняють зовсім різні запити.

“Шарій – це віртуальний персонаж. Споживачі його контенту і є його виборцями, це інші люди, молодші, активніші. А Мураєв – це просто запит на омолодження в межах усе тієї ж умовної “Партії регіонів”, – пояснює соціолог.

Зародження таких запитів – це питання не кількох днів. Насправді перший системний збій класична проросійська політика дала під час виборів 2019 року. Саме виборець Сходу, Центру і особливо Півдня дав Зеленському і його партії ту тотальну перевагу, яку вони отримали.

Як і на Заході, для умовно проросійського електорату Зеленський став виходом із нав’язуваного вибору без вибору “Порошенко-Бойко”.

Зеленський став пошуком чогось нового, бунтом, протестом. Аж поки сам не перейшов у категорію тих, проти кого бунтують.

На фоні кризи довіри до нового президента і його “слуг” у 2019 році, в електоральному секторі згаданих 35% почала активно набирати бали віртуальна партія згаданого уже прокремлівського іспанського блогера Шарія.

Після запровадження санкцій проти Віктора Медведчука та каналів із його пулу на початку 2021 року, у цій електоральній ніші активно почав додавати ще й колишній член Опоблоку Мураєв.

У різних опитуваннях за останні місяці він часом показує досить високі рейтинги – від 2% до 4-5%.

Антон Грушецький з КМІСу пояснює, звідки у політика прихильники.

“Електорат Півдня і Сходу можна поділити на дві групи. Перша – це ті, хто геополітично і ціннісно виступають за проросійський вектор розвитку. Друга група – більш прагматична і договороздатна, міцні господарники. Проект Мураєва дуже активно вписується у першу групу – ціннісного руху в бік Росії”, – пояснює соціолог

За його словами, потенціал у Мураєва і його партії є за рахунок того, що він може підібрати відверто проросійський електорат ОПЗЖ.

Ще одним аргументом Мураєва є те, що він досі контролює останній відверто проросійський телеканал “Наш”.

Це довзволяє підвищувати власну впізнаваність і концентровано працювати з найбільш активним проросійським глядачем, перетворюючи його у свого виборця.

“Правда, після запровадження санкцій ніякого особливого сплеску рівня підтримки проекту “Наші” не відбулося. У самого Мураєва є досить непоганий рівень довіри, але він поки що не перетворився ні в особистий рейтинг, ні в рейтинг партії. Ця ситуація нагадує чимось Гройсмана”, – переконує заступник директора КМІСу.

По-друге, у його прямих електоральних конкурентів із групи Бойка-Льовочкіна є свій медійний ресурс, і він набагато потужніший.

“Ми в червні проводили одне опитування і там було питання про те, на яких топ-3 каналах українці дивляться новини. Перше місце було у “1+1”, друге місце мав “Інтер”. Канал “Наш” назвали 4% респондентів. Тому проросійські меседжі “Інтера” мають набагато ширше охоплення”, – розповідає дані закритого опитування Грушицький.

Сам Мураєв, до якого УП звернулась за коментарем, спершу висловив готовність поговорити, але до виходу статті так і не знайшов часу.

Усі згадана політичні проекти, які працюють у секторі 35% проросійського електорату, навіть разом вичерпують заледве половину цього потенціалу. Іншими словами, ледь не кожен другий виборець Півдня і Сходу або шукає якоїсь альтернативної сили, або не знає, за кого голосувати.

Тобто є великий невикористаний електоральний потенціал. І поступово з’являються проекти, які спробують цей потенціал втілити.

Першим стане, швидше за все, колишній віцепрем’єр Борис Колесников зі своєю анонсованою партією “Україна – наш дім“.

Цей проект уже встигли охрестити “новим дітищем Ахметова”, але, як вдалося з’ясувати УП, на даному етапі головний олігарх ні фінансово, ні організаційно у партію Колесникова не вкладається.

Раніше УП писала, що екс-регіонал готує запуск партії. Він це спершу заперечив, але згодом визнав.

“Основна ідея – зібрати найкращих людей з усіх сфер: промислового та аграрного сектору, сфери інформаційних технологій, медицини, освіти, соціальної сфери, малого та середнього бізнесу”, – зізнався тоді Колесников.

Між тим його ще не створену партію почали включати у соціологічні опитування.

“Колесников має певний рівень довіри і впізнаваності. Ми включили його партію в опитування, і вона показала результат в районі 0,8-1%. Але поки що цей показник – це швидше рівень підтримки самого Колесникова. Але якщо додати до нього, як часом кажуть, певний іконостас, тобто команду, то партія цілком може бути прохідна”, – припускає Антипович, чия компанія із червня почала робити заміри по партії Колесникова.

Сам лідер новоствореної політсили розповів УП, що зараз тривають підготовчі процесу запуску партії.

“Ми в процесі будівництва. Тому до Дня Незалежності говорити нема про що”, – сказав Колесников, маючи на увазі, що 24 серпня його політсила має бути презентована широкому загалу.

* * *

У старих та нових проросійських партій, як і в партій нормальних, середина 2021 року може вважатись початком періоду турбулентності. Після того, як Володимир Зеленський почав впливати на політику за допомогою санкцій та інших інструментів РНБО, південно-східний електоральний фронт відчутно трясе.

Мало того, що проросійського виборця стало фізично менше внаслідок агресії Росії, то це ще й дуже віковий електорат.

Але навіть не це є головним фактором, який нівелює вплив проросійських сил на українську політику.

Виборець з умовного сектору проросійських 35% так само втомився від відсутності вибору.

Не дарма лідери старих політичних сил, як то Бойко чи Медведчук, мають величезні антирейтинги.

Запит на оновлення і нові обличчя дійшов і до виборця Півдня і Сходу. От тільки ті, хто береться цей запит задовольняти, не мають ні банальної впізнаваності, ні відчутного авторитету.

Якщо, звичайно, слова “авторитет” і “Шарій” можуть вживатись поруч.

Роман Романюк, Роман Кравець, УП