Головна » Інформкон'юнктура доби » Інформаційний резонанс доби: 02.11.2021

Інформаційний резонанс доби: 02.11.2021

Стало відоме ім’я бійця ЗСУ, який загинув сьогодні на сході України

02.11.2021 20:18

Внаслідок обстрілу російськими окупаційними військами в зоні проведення операції Об’єднаних сил загинув військовослужбовець 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади Сергій Єлисєєв.

Як передає Укрінформ, про це 128 окрема гірсько-штурмова Закарпатська бригада – Закарпатський легіон повідомляє у Фейсбуці.

“Із сумом повідомляємо про важку втрату в нашій бригаді. Під час обстрілу наших позицій, внаслідок поранень, несумісних, з життям, загинув воїн одного з гірсько-штурмових батальйонів Сергій Єлисєєв” – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що військовий захищав територіальну цілісність України у лавах Збройних Сил з перших років війни. Без Сергія самі залишилися дружина та син.

Як повідомляв Укрінформ, російські окупаційні війська від початку доби 2 листопада чотири рази відкривали вогонь по позиціях Об’єднаних сил. Внаслідок обстрілів один український військовослужбовець загинув.

 

Окупанти минулої доби 7 разів зривали «тишу» у зоні ООС, загинув український боєць

03.11.2021 07:07

Минулої доби, 2 листопада, з боку збройних формувань Російської Федерації зафіксовано 7 порушень режиму припинення вогню, 2 з яких – із застосуванням забороненого Мінськими домовленостями озброєння.

Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомляє пресслужба штабу ООС.

По наших позиціях в напрямку Павлополя та Новозванівки противник відкривав вогонь зі стрілецької зброї.

Біля Причепилівки ворог здійснив два обстріли з мінометів калібру 120 мм.

Неподалік Новолуганського російські найманці відкривали вогонь з підствольних гранатометів і стрілецької зброї.

У районі населеного пункту Майорськ окупанти двічі здійснили дистанційне мінування території мінами ПОМ-2. Внаслідок ворожих дій один військовослужбовець дістав поранення, несумісне з життям. Командування та особовий склад Об’єднаних сил висловлює щирі співчуття рідним та близьким героя, який загинув за Україну.

На збройні провокації противника українські захисники відкривали вогонь у відповідь, не використовуючи заборонене Мінськими домовленостями озброєння, та змусили його припинити обстріли.

Станом на 7 годину ранку, 3 листопада, порушень режиму припинення вогню з боку російсько-окупаційних військ не зафіксовано.

Українські військові контролюють ситуацію та продовжують виконувати завдання з відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації, інформує штаб ООС.

 

Місія ОБСЄ повідомила про 590 порушень «тиші» на сході України

03.11.2021 04:59

СММ ОБСЄ зафіксувала протягом минулої доби 524 порушення режиму припинення вогню у Донецькій області та 66 таких порушень на Луганщині.

Як передає Укрінформ, про це повідомляється у щоденному звіті № 257/2021, опублікованому Спеціальною моніторинговою місією ОБСЄ в Україні (СММ) 2 листопада 2021 року.

“У Донецькій області СММ зафіксувала 524 порушення режиму припинення вогню, зокрема 48 вибухів (8 розривів боєприпасів, 7 вибухів від вихідного вогню та 33 вибухи невизначеного походження)”, – йдеться у звіті.

Більшість порушень зафіксовано в районах на північ і північно-північний схід від н. п. Широкине (підконтрольний урядові, 100 км на південь від Донецька) і на західно-північний захід від ділянки розведення в районі н. п. Петрівське (непідконтрольний урядові, 41 км на південь від Донецька.

За попередню добу Місія зафіксувала в цій області 398 порушень режиму припинення вогню (деякі також у районах на північ від Широкиного та поблизу ділянки розведення в районі Петрівського).

“У Луганській області СММ зафіксувала 66 порушень режиму припинення вогню (жодного вибуху), більшість яких зафіксовано на південно-східній околиці Луганська”, – зазначається у звіті.

Як відомо, за попередню добу Місія зафіксувала в цій області 257 порушень режиму припинення вогню.

 

Місія ОБСЄ зафіксувала 77 танків в ОРДЛО поза межами місць зберігання

03.11.2021 04:10

СММ ОБСЄ зафіксувала 77 танків на двох полігонах в тимчасово окупованих Росією районах Донецької і Луганської областей, які знаходилися за межами виділених місць зберігання.

Як передає Укрінформ, про це повідомляється у щоденному звіті № 257/2021, опублікованому Спеціальною моніторинговою місією ОБСЄ в Україні (СММ) 2 листопада 2021 року.

Згідно з документом, під час повітряного спостереження 26 жовтня було виявлено 10 танків невстановленого типу на полігоні неподалік н. п. Шимшинівка (27 км на південний захід від Луганська). Також на цьому полігоні знаходилися ще 25 бойових броньованих машин, які не підпадають під дію Мінських угод щодо відведення озброєння.

30 та 31 жовтня безпілотник ОБСЄ також зафіксував 67 танків (невстановленого типу) на полігоні російських окупаційних військ біля н. п. Тернове (57 км на схід від Донецька). Там же було виявлено ще 12 інших бойових броньованих машин.

 

Окупанти розміщують артилерію біля лінії розмежування – розвідка

02.11.2021 12:48

Окупанти посилюють угруповання артилерії на окремих напрямках поблизу лінії зіткнення.

Як передає Укрінформ, про це Головне управління розвідки Міністерства оборони України повідомляє у Фейсбуці.

«Командування ЗС РФ продовжує утримувати на передових позиціях оперативного угруповання російських окупаційних військ значну кількість розвідувально-диверсійних груп, розрахунків протитанкових ракетних комплексів та снайперських пар у готовності для завдавання втрат особовому складу Об’єднаних сил, знищення елементів відеоспостереження, руйнування фортифікаційного обладнання та провокування вогню у відповідь», – ідеться в повідомленні.

Зазначається, що окупанти збільшили кількість розвідувальних постів спостереження за діяльністю підрозділів Об’єднаних сил та визначення об’єктів для ведення артилерійського (снайперського) вогню.

«На окремих напрямках противник посилює угруповання артилерії поблизу лінії зіткнення. При цьому, висування самохідних артилерійських установок до замаскованих вогневих позицій здійснюється переважно з настанням темряви», – зазначили у ГУР.

Як повідомляв Укрінформ, за минулу добу, 1 листопада, в районі проведення операції Об’єднаних сил зафіксовані 11 порушень режиму припинення вогню, 2 з яких із застосуванням забороненого Мінськими домовленостями озброєння.

Станом на 7:00 2 листопада зафіксовано 1 порушення режиму припинення вогню.

Внаслідок ворожих дій один військовослужбовець дістав поранення, несумісне з життям.

 

Зеленський ввів у дію персональні санкції РНБО за російські вибори в ОРДЛО та Криму

02.11.2021 11:31

Президент України Володимир Зеленський увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій).

Як передає Укрінформ, відповідні укази №556/2021№557/2021№558/2021№559/2021 від 30 жовтня опубліковані на сайті глави держави.

«Відповідно до статті 107 Конституції України постановляю увести в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 жовтня 2021 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» (додається)», – ідеться в повідомленні.

Контроль за виконанням рішення РНБО, введеного в дію цими указами, покласти на секретаря Ради національної безпеки і оборони України.

Як повідомляв Укрінформ, 15 жовтня Рада національної безпеки й оборони запровадила санкції проти 237 осіб, які брали участь в організації та проведенні виборів до Державної Думи Російської Федерації на тимчасово непідконтрольній Україні території Донецької і Луганської областей та в Криму.

 

Військові зі Швеції відвідали Авдіївку

ВІВТОРОК, 2 ЛИСТОПАДА 2021, 17:48  УП

Делегація на чолі з директоркою департаменту планування, політики та фінансування Головного штабу оборони Збройних сил Швеції генерал-майором Леною Перссон-Херлітц відвідала район проведення операції Об’єднаних сил на Донбасі.

Про це йдеться у заяві на Facebook-сторінці ООС, повідомляє “Європейська правда“.

Заступник командувача Об’єднаних сил бригадний генерал Анатолій Шевченко ознайомив шведських гостей із поточною ситуацією в районі ООС. Крім того, шведська делегація відвідала Авдіївку на Донеччині.

“Вони побачили зруйновану російськими окупаційними військами цивільну інфраструктуру населеного пункту, побували на промзоні та поспілкувалися з нашими воїнами, а також поклали квіти до Меморіалу українським захисникам, – йдеться у повідомленні.

Генерал-майор Перссон-Херлітц зазначила, що Швеція докладає максимум зусиль для того, щоб воєнні дії на сході України завершилися, а за необхідності допомагатиме всім необхідним.

 

Вироки російського суду кримським татарам не мають під собою жодних підстав –Німеччина

03.11.2021 00:43

Винесені російським судом вироки чотирьом учасникам «третьої бахчисарайської групи Хізбут-Тахрір» не мають під собою жодних підстав.

Як передає Укрінформ, про це заявило у Твітері посольство Німеччини в Україні.

«Вироки, що винесені АхметуСулейманову, РустемуСейтмеметову, а також Осману і СейтумеруСейтумеровим і передбачають загалом 56 років позбавлення волі, не мають під собою жодних підстав у правовій державі», – зазначили у диппредставництві.

Німецькі дипломати додали, що Росія в Криму повинна взяти на себе відповідальність як держава-окупант, звільнити політичних в’язнів і припинити систематичне переслідування кримських татар.

«Масові арешти людей, які їх підтримують, є неприпустимими», – наголосили у посольстві.

Як повідомляв Укрінформ, 29 жовтня чотирьом учасникам «третьої бахчисарайської групи» російський суд призначив від 12 до 17 років позбавлення волі в колонії суворого режиму.

Під судом у Сімферополі відбулася акція на підтримку фігурантів справи, під час якої російські силовики затримали 30 учасників.

МЗС України висловило протест у зв’язку з рішенням Південного окружного військового суду Росії про засудження чотирьох громадян України у т.зв. справі «третьої бахчисарайської групи Хізбут-Тахрір».

 

США притягуватимуть до відповідальності всіх, хто атакує вільну пресу – Держдеп

02.11.2021 19:22

Сполучені Штати підтвердили важливість існування вільної преси, яка забезпечує підзвітність урядів країн і захищає права громадян, та заявили про рішучі наміри притягувати до відповідальності всіх, хто атакує свободу ЗМІ.

Про це йдеться в офіційній заяві Державного департаменту США, поширеній у вівторок, повідомляє Укрінформ.

«У Міжнародний день припинення безкарності за злочини проти журналістів ми підтверджуємо нашу рішучість виступати за відкриту пресу, вільну від несправедливих обмежень, і притягувати до відповідальності всіх, хто здійснює атаки на свободу преси», – наголошується в заяві зовнішньополітичного відомства США.

При цьому підкреслюється, що Держдепартамент намагатиметься просувати свободу ЗМІ як у Сполучених Штатах, так і за кордоном. «Ми закликаємо інші уряди притягувати до відповідальності тих, хто переслідує журналістів шляхом утисків, залякування та насильства», – зауважується в заяві.

Вільна та незалежна преса забезпечує відповідальність лідерів держав, захищає права громадян і забезпечує інформованість громад. Через це жоден представник ЗМІ не повинен зазнавати погроз, переслідувань, фізичного нападу чи арешту за виконання своєї роботи, підкреслили в Державному департаменті США.

Як повідомлялося, Міжнародний день припинення безкарності за злочини проти журналістів відзначається щороку 2 листопада. Він був заснований у 2014 році резолюцією A/RES/68/163 Генеральної асамблеї ООН.

 

Генсек ООН: 9 із 10 злочинів проти журналістів залишаються безкарними

02.11.2021 17:26

Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш заявив, що злочини проти журналістів у світі не мають залишатися безкарними.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Новини ООН.

«Я наполегливо закликаю держави-члени та міжнародну спільноту сьогодні та щодня виявляти солідарність з журналістами у всьому світі. І демонструвати політичну волю, необхідну для розслідування злочинів проти журналістів і працівників ЗМІ, переслідування в судовому порядку за них за всією суворістю закону», – сказав глава ООН у Міжнародний день припинення безкарності за злочини проти журналістів.

За словами Гутерреша, тільки минулого року, за даними ЮНЕСКО, у різних точках планети за свою професійну діяльність були вбиті 62 журналісти.

Багато хто з них загинув, висвітлюючи події у зонах конфлікту. Проте в останні роки зросла кількість працівників преси, які були вбиті поза зонами конфлікту. У багатьох країнах життя журналістів під загрозою просто тому, що вони розслідують випадки корупції, торгівлі людьми, порушень прав людини або екологічні проблеми.

Глава ООН зазначив, що рівень безкарності за злочини проти співробітників ЗМІ дуже високий.

«За даними ЮНЕСКО, майже у 9 із 10 випадків такі злочини залишаються без покарання», – зазначив Гутерреш.

Він також додав, що журналісти стикаються з іншими незліченними загрозами: від викрадень, тортур і довільних затримань до кампаній з дезінформації і переслідувань, особливо у цифровій сфері. Особливого ризику насильства в інтернеті зазнають жінки-журналісти.

Як повідомляв Укрінформ, Європейський Союз закликав створити для журналістів більш безпечні умови професійної діяльності в Європі та в усьому світі.

 

Росія тримає у в’язниці або під домашнім арештом 12 кримських журналістів

02.11.2021 17:15

В окупованому Криму 12 журналістів – громадян України перебувають у російських в’язницях або під домашнім арештом.

Як передає Укрінформ, про це йдеться в опублікованій КримSOS спільній заяві громадських організацій, присвяченій Міжнародному дню припинення безкарності за злочини проти журналістів.

«Наразі 12 журналістів – громадян України – перебувають у в’язницях або під домашнім арештом у Росії та тимчасово окупованому Криму з політичних мотивів. З них 10 є кримськотатарськими громадянськими журналістами», – йдеться в заяві.

Зазначається, що громадські журналісти були затримані російськими силовиками за професійну діяльність із висвітлення переслідувань жителів Криму.

«Їхні справи є сфабрикованими та розглядаються з численними порушеннями права на справедливий суд. Деяких із них катували для того, щоб вибити визнання їхньої вини», – констатують автори документа.

Окрім того, йдеться в заяві, з 4 вересня російські силовики в Сімферополі п’ять разів проводили масові затримання людей, які намагалися відвідувати судові засідання над кримськими політв’язнями. Серед затриманих було шестеро журналістів.

Громадські організації заявили про свою вимогу від РФ негайно звільнити журналістів та політв’язнів, а також припинити переслідування за журналістську діяльність у Криму.

«Ми також закликаємо журналістів та медіаорганізації системно висвітлювати порушення прав журналістів, а також якість і стан розслідувань таких порушень. Публічність і взаємна підтримка журналістів може стати тим фактором, який дозволить покращити ситуацію з безпекою журналістської діяльності в Україні», – резюмували автори заяви.

Під документом підписалися Інститут масової інформації, Центр прав людини ZMINA, Центр громадянських свобод, Платформа прав людини, Правозахисний центр ДІЯ, Харківська правозахисна група, Українська Гельсінська група з прав людини, Фундація Суспільність, ГО «Детектор медіа», Кримська правозахисна група, Український осередок Міжнародного ПЕН-клубу, ГО КримSOS.

 

Пандемія принесла медіаспільноті нові виклики – місія ООН

02.11.2021 14:35

Пандемія COVID-19 принесла представникам ЗМІ нові виклики – це погрози онлайн.

Про це сказав заступник голови моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Бенджамін Моро на громадських слуханнях з питань захисту прав журналістів у Національній спілці журналістів України (НСЖУ), повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Від початку пандемії COVID-19 ми спостерігаємо більше ситуацій, коли представники ЗМІ та медіафахівці стикаються з погрозами онлайн, які є передвісниками фізичних. Онлайн погрози часто залишаються без відповіді, і це підживлює почуття безкарності, що призводить до збільшення кількості нападів, а це знеохочує медіа повідомляти по чутливі теми», – сказав Моро.

За його словами, у деяких випадках, зафіксованих місією, жертви, які отримали такі погрози онлайн, не повідомляли про них поліцію, хоча законодавство України чітко передбачає додатковий захист для журналістів, бо погроза журналісту є окремим злочином, що зафіксовано у Кримінальному кодексі. Проте жертви часто скептично ставляться до ефективності реагування правоохоронців на такі випадки.

«Наш меседж чіткий – треба повідомляти про такі погрози. Ми закликаємо і поліцію реагувати відповідно. Щоб запобігти погіршенню ситуації у цьому питанні», – сказав Моро.

За його словами, Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні вважає, що основною загрозою для безпеки журналістів в Україні є безкарність осіб, котрі скоїли злочини проти представників преси.

Моро позитивно відзначив дії правоохоронних органів та генпрокурора у деяких справах, зокрема, справі нападу на журналістів «Схеми» з боку працівників банку. Розслідування відбулось дуже швидко, особи, які брали участь у нападі, були швидко притягнуті до відповідальності. «Такі дії поліції – це гарантування безпечної роботи журналістів. Такі дії знеохочують порушників від скоєння нових нападів», – наголосив Моро.

Він також нагадав, що за вбивства журналістів Вадима Комарова і Павла Шеремета, Олеся Бузини ще ніхто не поніс відповідальність. Причини різні, але загалом це створює стримувальний ефект, зокрема для тих, хто опікується розслідуваннями чутливих тем.

2 листопада Національна спілка журналістів України проводить щорічні громадські слухання з питань захисту прав журналістів, боротьби із безкарністю та фізичною агресією щодо працівників ЗМІ. За 10 місяців 2021 року в НСЖУ зафіксували вже 59 випадків застосування сили до журналістів.

 

Ярош заявив, що йде у радники голови ЗСУ з “конкретними проєктами”

ВІВТОРОК, 2 ЛИСТОПАДА 2021, 18:37  УП

Колишній лідер “Правого сектору”, командувач “Української добровольчої армії” Дмитро Ярош заявив, що в нього вже є конкретні проєкти для реалізації на посаді радника головнокомандувача Збройних сил України.

Джерело: Ярош в ефірі проєкту Радіо Свобода – Донбас.Реалії

Пряма мова: “Є вже конкретні проєкти, в тому числі мною запропоновані головнокомандувачу, він, відповідно, має певні плани. Це й залучення добровольчого потенціалу до діяльності Збройних Сил України, це й робота з молоддю українською, там багато всяких аспектів. Я тільки сьогодні перший день, хоч наказ був ще 20 жовтня, але при тому мені ще треба в курс справ увійти. Але роботи дуже багато, я переконаний, що ми її зробимо”.

Деталі: Коментуючи можливу реакцію Росії на своє призначення й можливі загострення на лінії фронту, Ярош вказав на те, що порушення режиму тиші відбуваються й зараз.

“Кожен день російські терористичні війська завдають ударів, кожень день гинуть наші хлопці або отримують поранення, контузії, бойові травми. І (притягувати – ред.) призначення Яроша радником – це смішно просто. Але не виключено, що росіяни будуть про це говорити, кричати”, – припустив він.

Ярош нагадав, що він досі очолює добровольчий український корпус “Правий сектор”.

“Я перебував на різних посадах у різних формуваннях, у мене в підпорядкуванні пройшло близько 10 тисяч людей. Відповідно, коли була ескалація навесні, переважна більшість цих людей готова стати в стрій, знов таки ж, добробатів, Збройних сил і так далі. Зараз дуже важливо це все підсумувати, організувати, унапрямити. Я й зараз є командувачем ДУК, я звідти нікуди не дівався, просто ми про це не так багато говорили, але при тому всьому робили те, що від нас треба для захисту нашої державності”, – сказав Дмитро Ярош.

Передісторія: У вівторок Ярош повідомив у Facebook, що став радником головнокомандувача Збройних сил України Валерія Залужного.

 

Верещук пообіцяла перевірити рішення РНБО після призначення міністром

ВІВТОРОК, 2 ЛИСТОПАДА 2021, 13:05  УП

Народна депутатка від “Слуги народу” Ірина Верещук заявила, що хоче провести аудит рішень РНБО в разі свого призначення міністром з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.

Джерело: Укрінформ, посилаючись на коментар Верещук у кулуарах парламенту

Пряма мова: “Один із моїх перших кроків буде проведення аудиту законопроєктів і законів, які мають діяти, але чомусь не діють, усіх рішень РНБО, які введені в дію указами президента, а також стратегії.

Я буду робити все, як мене вчили в Академії державного управління. Ми будемо формувати задачі і ставити дедлайни”.

Деталі: Народна депутатка додала, що насамперед ідеться про “Стратегію деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території”. Згідно з інформацією на сайті Офісу президента, стратегію було ухвалено 11 березня на засіданні РНБО й затверджено 24 березня указом президента.

Більша частина із запланованих заходів у ньому належить до повноважень МінТОТ, з яких 9 кроків повинні бути виконані до кінця 2021 року.

Передісторія:

Як дізнались журналісти “Української правди”, найближчим часом Верещук планують призначити міністром з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.

1 листопада чинний міністр Олексій Резніков подав заяву про відставку за власним бажанням. За даними джерел “Української правди”, команда президента хоче призначити Резнікова на посаду міністра оборони замість Андрія Тарана.

 

Кандидат у міністри оборони Резніков розповів, що робити з Донбасом

ВІВТОРОК, 2 ЛИСТОПАДА 2021, 17:44  УП

Олексій Резніков перед своєю відставкою з посади міністра з реінтеграції тимчасово окупованих територій розповів, як Україні слід розв’язувати війну з Росією.

Джерело: сайт МінТОТ з посиланням на заяву Резнікова, якого “Слуга народу” хоче зробити міністром оборони

Пряма мова: “За час роботи, а також протягом вивчення досвіду конфліктів, зокрема, у Нагорному Карабаху, колишній Югославії, Придністров’ї та Північній Ірландії колишні гіпотези стали переконаннями.

Мій головний висновок за час роботи на посаді такий: Україні доведеться знайти свій рецепт розв’язання конфлікту і реінтеграції людей та територій, які зараз тимчасово окуповані Російською Федерацією.

Ми не зможемо запозичити жодну з відомих моделей врегулювання. Тільки загальні принципи та окремі елементи.

Ми повинні створити і захистити своє бачення. Якщо хочемо, щоб врегулювання відбулося в інтересах України”.

Деталі: Для повернення тимчасового окупованих територій Криму, Донеччини та Луганщини, на його думку, потрібно застосовувати низку невійськових методів.

Зокрема, Резніков наголосив на відновлення та розвиткові територій, постраждалих від війни. Окрему увагу він приділив проектам відновлення водопостачання в Попасній та Маріуполі, за сприяння західних партнерів.

Також, на думку чиновника, потрібно налагоджувати життя внутрішньо переміщених громадян, зокрема через надання пільг на житло, сприяння в пошуку роботи та компенсації втрат.

Крім того, вважає Резніков, необхідно підтримувати зв’язки з мешканцями тимчасово окупованих територій. Міністр поділився своїми здобутками з реформування КПВВ, інформаційних зв’язків, зокрема через канал “Дом”, та заохочення вакцинації серед жителів окупованих територій.

Передісторія:

1 листопада Резніков подав заяву про відставку за власним бажанням. Фракція “Слуга народу” висунула Резнікова на посаду міністра оборони замість Андрія Тарана, а Ірину Верещук зайняти місце Резнікова в МінТОТ.

У березні Резніков заявляв, що після повернення Криму Україна видворить усіх росіян, які переїхали туди під час окупації.

У квітні Резніков казав, що воду в Крим постачатимуть, лише якщо міжнародні організації визнають гуманітарну катастрофу на окупованому Росією півострові.

 

Україна навчилася воювати з РФ у сфері стратегічних комунікацій – заступниця міністра оборони

02.11.2021 16:37

Україна має великий досвід в питанні протистояння інформаційній війні з російським агресором і готова ділитися своїми знаннями та досвідом з іншими країнами.

Про це сказала заступник міністра оборони Ганна Маляр під час презентації в Укрінформі монографії «Стратегічні комунікації в умовах гібридної війни: погляд від волонтера до науковця”.

“Україна не програє інформаційну війну. Це було вчора, сьогодні ситуація змінилась. Річ у тім, що за ці роки, за роки війни, за роки ґрунтовної роботи у сфері стратегічних комунікацій ми навчились воювати з агресором в інформаційній сфері. Ми сьогодні є експертами з інформаційних технологій Російської Федерації та щиро ділимося цими наробками з нашими колегами з інших країн. Багато країн мають потребу у цих знаннях, оскільки не тільки Україна потерпає від російського втручання в зовнішню і внутрішню політику”, – зазначила Маляр.

Вона додала, що Україна на сьогодні є сильною в інформаційній сфері, і громадяни дуже добре навчились вирізняти, хто насправді стоїть за тією чи іншою новиною. Найбільш переконливим підтвердженням того, що Україна не програє інформаційну війну, є погляди українців, які РФ постійно хоче змінити.

Зоема, йдеться про ставлення українців до НАТО. За словами Маляр, опитування свідчать про те, що українці в більшості своїй підтримують вступ України до НАТО і ця крива з 2014 року стрімко зросла.

Крім того, Росія постійно прагне змінити ставлення українських громадян до подій у Криму і на сході. Разом з тим, українці чітко розуміють, що триває війна з Російською Федерацією. “71% українців як вважали, що у нас іде війна з РФ, так і продовжують вважати”, – зазначила Маляр.

Вона наголосила, що інформаційна війна з боку РФ, на відміну від реальних бойових дій з 2014 року, на території України триває вже 30 років.

Як повідомляв Укрінформ, 23 жовтня в Академії СБУ презентували монографію «Стратегічні комунікації в умовах гібридної війни: погляд від волонтера до науковця».

 

Мінветеранів презентувало книгу про стратегічні комунікації в умовах гібридної війни

02.11.2021 16:32

Міністерство у справах ветеранів представило монографію «Стратегічні комунікації в умовах гібридної війни: погляд від волонтера до науковця».

Презентація монографії відбулась під час пресконференції в Укрінформі.

«Оскільки наражаємося на цю інформаційну війну ми всі, тобто на її вплив на нашу свідомість, то в принципі можна сказати, що книга для всіх… Викладено там все досить доступно. Там є практичні рекомендації для журналістів, як вести кризові комунікації, як поводитися, коли ти наражаєшся на різні типи криз», – сказала під час презентації міністр у справах ветеранів Юлія Лапутіна.

Вона зазначила, що фахово ця книга потрібна: журналістам, комунікаційникам державних органів, фахівцям інформаційних технологій та кіберпростору.

Лапутіна додала, що в перспективі англійське видання монографії хочуть представити в НАТО.

Урядова уповноважена з питань гендерної політики Катерина Левченко зауважила, що книга також буде цікава організаціям громадянського суспільства, зокрема, тим, які ведуть комунікаційну роботу та протидіють інформаційним та іншим загрозам з боку РФ.

Своєю чергою соціальний психолог Олег Покальчук зазначив, що монографія «символізує процес захисту національних інтересів держави в сфері інформаційної безпеки».

«Монографія ще й має хороший науковий рівень, і це принципово важливо… Наукова якість дуже важлива для наших зарубіжних партнерів, тому що вони повинні знати не просто що відбувається, а ще й те, що можна верифікувати як дійсне, як доказове», – сказав він.

Професорка Національної академії СБУ Лариса Компанцева додала, що тираж книги раніше був обмеженим, близько 300 екземплярів, але зараз буде робитися додатковий тираж для всіх охочих. Також монографію буде виставлено на сайті Національної академії СБУ.

 

Стратегічні комунікації є найбільш дієвим інструментом в умовах гібридної війни – Лапутіна

02.11.2021 14:03

Стратегічні комунікації є найбільш дієвим інструментом в умовах гібридної, інформаційної війни.

Про це сказала міністр у справах ветеранів Юлія Лапутіна на пресконференції в Укрінформі.

“Стратегічні комунікації це саме той інструмент, який є найбільш дієвим в умовах гібридної, інформаційної війни. Так сталося, що історія стратегічних комунікацій має невійськовий аспект. Це зароджувалося в США, тоді коли потрібно було скомунікувати суспільство з підприємцями. І вони вимушені були гармонізувати відносини, і зрозуміли, що комунікації – це дуже важливо”, – сказала Лапутіна.

Вона додала, що в умовах російської агресії стратегічні комунікації стали найбільш сучасним інструментом, що згуртував українське суспільство. Але на початку війни, на жаль, структури сектору безпеки та оборони не мали відповідних навичок використання стратегічних комунікацій, тому цю комунікацію суспільству пропонували волонтери.

Також Лапутіна зазначила, що в умовах гібридної війни та асиметричних загроз дуже важливо відбудувати інструментарій, який дозволить бути гнучкими. За її словами, технологія стратегічних комунікацій, яка передбачає публічну дипломатію, є технологією створення мереж, які є більш гнучкими до сучасних загроз.

Як повідомляв Укрінформ, в Академії СБУ презентували монографію «Стратегічні комунікації в умовах гібридної війни: погляд від волонтера до науковця».

 

Данілов назвав дезінформацією заяви ЗМІ про концентрацію військ РФ на кордоні

ВІВТОРОК, 2 ЛИСТОПАДА 2021, 13:49  УП

Секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов заперечив дані західних медіа про ймовірну концентрацію російських військ на кордоні з Україною.

Джерело: Данілов у коментарі “Радіо Свобода

Пряма мова Данілова: “Йде свідома дезінформація всього суспільства. Скажімо так – те, що вони там пишуть, не відповідає дійсності. На сьогодні це не відповідає дійсності. Ми спостерігаємо за всіма процесами, це дезінформація і нам незрозуміло, для чого вони це роблять…

Що буде завтра, ми не знаємо, на сьогодні такої концентрації, такого скупчення того, що вони пишуть, там цього немає.

Хай вони покажуть фотографії, які були там місяць тому, два тижні тому – ви побачите одні й ті ж самі фотографії”.

Передісторія:

Такими словами Данілов відреагував супутникові знімки, оприлюднені виданням Politico та нібито зроблені 1 листопада, що мають свідчити про те, що Росія знову концентрує війська та військову техніку на кордоні з Україною.

Ще раніше нарощування російських військ повідомила The Washington Post.

У Міноборони України спростували цю інформацію.

 

У Путіна відхрестилися від перекидання військ до українського кордону

ВІВТОРОК, 2 ЛИСТОПАДА 2021, 16:14  УП

У Кремлі назвали “негідними коментарів” матеріали американських ЗМІ, які пишуть про пересування російських військ поблизу українського кордону, а публікації вважають низькою якістю.

Джерело: прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков, якого цитує російський “Интерфакс

Деталі: Пєскова попросили прокоментувати інформацію видань Politico та The Washington Post про те, що Росія концентрує свої війська біля кордону України.

Пряма мова Пєскова: “Якість цих публікацій навіть не варто коментувати, і загалом на них не варто звертати жодної уваги, бо ви самі бачили, що там йдеться про кордон з Україною, показують кордон із Білоруссю і таке інше.

Саме ця якість найкраще свідчить про те, що не варто витрачати час на знайомство з такими неякісними вкиданнями.

Передісторія:

Секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов заперечив дані західних медіа про ймовірну концентрацію російських військ на кордоні з Україною.

Так він відреагував супутникові знімки, оприлюднені виданням Politicoта нібито зроблені 1 листопада, що мають свідчити про те, що Росія знову концентрує війська та військову техніку на кордоні з Україною.

Ще раніше нарощування російських військ повідомилаThe Washington Post.

У Міноборони України спростувалицю інформацію.

 

У Кремлі називають пересування військ біля кордонів України внутрішньою справою РФ

02.11.2021 13:45

Прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков сказав, що пересування російської військової техніки та армійських підрозділів по території країни — це виключно справа Росії.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє РБК.

Під час спілкування з журналістами представника Кремля попросили прокоментувати статтю видання Politico, де оприлюднено супутникові знімки пересування російської військової техніки поблизу міста Єльня Смоленської області, зазначивши, що Росія концентрує своїх військових біля кордону з Україною. (Єльня розташована приблизно за 250 км від українського кордону та за 100 км від білоруського).

«Дивіться, напевно, якість цих публікацій навіть не варто коментувати і не варто звертати якусь увагу. Йдеться про кордон із Україною, а показують кордон із Білоруссю», — сказав Пєсков. Він заявив, що «не варто витрачати час на знайомство з такими неякісними вкиданнями».

Politico писала, що знімки 1 листопада зробила компанія Maxar Technologies. Окрім цього, газета з посиланням на дані британського видання Jane’s, що спеціалізується на військовій тематиці, передавала, що техніка 4-ї танкової дивізії Росії перекидається ближче до кордону з Україною — під Курськ і Брянськ.

Першою про нарощування російських військ на кордоні з Україною повідомила 30 жовтня The Washington Post. Газета написала, що деякі офіційні особи у США та європейських країнах зафіксували «незвичайні переміщення техніки та військових на західному фланзі Росії». Видання також послалося на відеозаписи, що з’явилися в інтернеті, на яких російські військові ешелони й автоколони перевозять техніку на південь і захід країни.

 

Пентагон: Будь-яка ескалація на кордоні РФ з Україною непокоїтиме США

ВІВТОРОК, 2 ЛИСТОПАДА 2021, 10:02 УП

Офіційний представник Пентагону Джон Кірбі заявив у понеділок, що Пентагон уважно стежить за Україною на тлі повідомлень про нове скупчення російських військ на кордоні.

Як повідомляє “Європейська правда“, про це пише агентство AFP.

“Нам відомо про публічні повідомлення про незвичайну російську військову активність біля України”, – сказав Кірбі журналістам.

“Ми збираємося продовжити консультації з союзниками та партнерами з цього питання… Як ми вже говорили раніше, будь-які ескалаційні чи агресивні дії викликатимуть велику стурбованість у Сполучених Штатів”, – додав він.

Видання “The Washington Post” повідомило, що посадовці США стурбовані незрозумілими пересуваннями російських військових частин на кордоні з Україною. Відео, розміщені в соціальних мережах, показують переміщення танків та ракет на південному заході Росії неподалік від українського кордону.

Видання “Politico” оприлюднило супутникові фотографії, зроблені 1 листопада, що підтверджують повідомлення про те, що Росія знову концентрує війська та військову техніку на кордоні з Україною.

Нарощування відбувається відразу після візиту міністра оборони США Ллойда Остіна до Чорноморського регіону. Глава Пентагону зупинявся у державах-партнерах НАТО, Україні та Грузії, а також в повноправному члені Альянсу Румунії.

У березні, лише за кілька тижнів після інавгурації президента Джо Байдена, Росія зосередила тисячі військовослужбовців, важку військову техніку, військово-морські кораблі та літаки на кордоні з Україною та в Криму, утримуючи їх там протягом кількох тижнів та викликаючи побоювання вторгнення.

У Москві назвали ці пересування навчаннями, але багато військових аналітиків розцінили це як попередження Джо Байдену.

У Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України не підтвердили інформацію про нарощування російських військ поблизу державних кордонів України.

 

Біля кордону України знаходяться майже 90 тисяч військових РФ – Міноборони

02.11.2021 20:39

Міністерство оборони заявляє, що уважно відстежує ситуацію, яка склалась поблизу державного кордону України з РФ і на тимчасово окупованих територіях Криму та Донецької і Луганської областей.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міноборони.

“Факти, що надаються розвідувальними органами України, знаходять своє підтвердження під час обміну інформацією з нашими партнерами щодо безпекової ситуації довкола України”, – зазначають у міністерстві.

За даними Головного управління розвідки Міноборони, станом на початок листопада 2021 року біля українського кордону і на тимчасово окупованих територіях Російською Федерацією зосереджено угруповання військ (сил) загальною чисельністю близько 90 тисяч осіб.

До його складу входять війська 8-ї, 20-ї армій Південного та Західного військових округів, а також сили та засоби Чорноморського флоту РФ. Крім того, поблизу кордону України базуються окремі з’єднання та частини 4-ї, 6-ї армій військово-повітряних сил та протиповітряної оборони повітряно-космічних сил збройних сил Росії. На тимчасово окупованих територіях Донецької і Луганської областей розгорнуті та діють два армійські корпуси російських окупаційних військ.

Протягом другого півріччя 2021-го року поблизу кордону України командуванням збройними силами Росії було проведено серію широкомасштабних командно-штабних навчань. До них залучались війська (сили) Південного та Західного військових округів, а також окремі частини та підрозділи 41-ї армії Центрального військового округу та повітряно-десантних військ збройних сил РФ. Після завершення зазначених заходів оперативної та бойової підготовки частини та підрозділи 41-ї армії залишились у європейській частині Росії, зокрема у районі населеного пункту Єльня, що у Смоленській області, на відстані близько двохсот шістдесяти кілометрів від державного кордону з Україною.

У Міноборони зазначають, що Російська Федерація періодично вдається до практики перекидання та накопичення військових підрозділів з метою підтримання напруги в регіоні та політичного тиску на сусідні держави.

Як повідомляв Укрінформ, американське видання Politico напередодні оприлюднило нові супутникові фотографії, які, за його даними, підтверджують нещодавні повідомлення про те, що Росія знову накопичує війська і військову техніку на кордоні з Україною.

Раніше кілька джерел, у тому числі авторитетне американське видання The Washington Post, написали, що останніми тижнями Росія відновила переміщення техніки та військових до кордону з Україною.

Газета із посиланням на неназваних співрозмовників серед американських та європейських посадовців зазначає, що це почалося після того, як Кремль завершив спільні з Білоруссю масштабні військові навчання «Захід-2021» півтора місяця тому.

За даними ГУР Міністерства оборони України, станом на 1 листопада додаткового перекидання російських підрозділів, озброєння та військової техніки до державного кордону з Україною не зафіксовано.

Секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов у коментарі Радіо Свобода заперечив дані західних медіа про ймовірну концентрацію російських військ на кордоні з Україною і назвав ці заяви “свідомою дезінформацією”.

 

Денісова поскаржилася в поліцію на сайт “Миротворець”: порушив права дитини

ВІВТОРОК, 2 ЛИСТОПАДА 2021, 18:11  УП

Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова звернулася до Нацполіції та Служби безпеки України з вимогою вилучити з сайту “Миротворець” інформацію про 13-річну мешканку окупованої Луганщини Фаїну Савенкову.

Джерело: Денісова у TelegramУкраїнська правда

Деталі: Нещодавно до списків ворогів України на відомому сайті “Миротворець” внесли 13-річну мешканку ОРЛО Фаїну Савенкову. Її назвали “жертвою психологічного насильства та російсько-терористичної пропаганди”.

Як зазначається на сайті, Савенкова бере участь в антиукраїнських пропагандистських заходах і називає себе письменницею, хоча насправді лише “поширює фейкову інформацію про Донбас”. Зокрема, дівчинка заявляє про “постійні обстріли” з боку Збройних сил України по окупованому Луганську. Своїм місцем проживання вказує “новоросію”.

Ця публікація викликала шквал обурення у російських та сепаратистських ЗМІ.

Людмилі Денісовій теж не сподобався підхід “Миротвореця”, а саме той факт, що сайт порушує права дитини і публікує особисті дані Савенкової.

За словами омбудсманки, вона дізналася про це під час моніторингу ЗМІ.

Денісова нагадала, що Україна взяла на себе зобов’язання перед ООН захищати дітей, яких торкається збройний конфлікт.

Пряма мова: “Резолюція Ради Безпеки ООН № 2427 (2018) наголошує на тому, що до дітей, які були завербовані на порушення застосовного міжнародного права збройними силами та збройними групами та звинувачуються у скоєнні злочинів під час збройних конфліктів, необхідно ставитися насамперед як до жертв порушень міжнародного права.

Статтею 10 Закону України “Про охорону дитинства” закріплено, що розголошення чи публікація будь-якої інформації про дитину, яка може завдати їй шкоди, без згоди законного представника дитини забороняється.

У зв’язку з цим звернулася до Національної поліції України та Служби безпеки України з вимогою вжити  заходів щодо вилучення із списків сайту “Миротворець” інформації про малолітніх та неповнолітніх дітей з метою недопущення порушення їхніх прав та втягування у збройний конфлікт”.

 

Байден розкритикував Китай та Росію за відсутність на G20 та COP26

03.11.2021 06:56

Президент США Джо Байден назвав «великою помилкою» те, що лідери КНР і Російської Федерації відмовились від участі в саміті G20 у Римі, а також на міжнародній конференції ООН з питань клімату COP26.

Про це він заявив у вівторок під час пресконференції в Глазго, повідомляє Укрінформ.

«Долучившись (до саміту G20 та кліматичної конференції COP26 – ред.) ми серйозно вплинули на те, як, на мою думку, решта світу сприймає Сполучені Штати та їхню лідерську роль», – цитує Байдена пресслужба Білого дому.

Водночас, за його словами, відсутність на зустрічах лідерів Китаю, Росії, а також Саудівської Аравії було проблематичним, і ніяк не підсилило їхні позиції у світі, особливо для КНР, яка намагається конкурувати зі США.

«Якщо чесно, то я думаю, це було великою помилкою з боку Китаю, який не з’явився. Решта світу подивиться на Китай і запитає, що цінного вони приносять? Вони втратили здатність впливати на народи по всьому світу, а також на всіх присутніх тут, у межах COP (кліматичної конференції в Глазго – ред.). Те саме я би сказав про Росію», – підкреслив Байден.

Як повідомляв Укрінформ, 26-та Міжнародна конференція ООН з питань зміни клімату (COP26) стартувала 31 жовтня в британському місті Глазго. Напередодні відбувся саміт лідерів країн Групи 20-ти (G20) у Римі. При цьому, лідери Росії й Китаю відмовилися від участі у двох форумах, пославшись на заходи застереження в період пандемії.

 

Китай розкритикував політику США в боротьбі зі зміною клімату

2 листопада. УНН. Китай перебуває на “особливій стадії розвитку”, що підтверджує його нинішній статус найбільшого у світі джерела шкідливого для клімату забруднення від викопного палива, заявив високопоставлений представник країни на переговорах щодо клімату. Про це пише УНН з посиланням на АР.

Деталі

Спеціальний посланник Китаю з питань клімату Се Чженьхуа, виступив перед журналістами на саміті ООН з клімату у Глазго, Шотландія.

Про Китай як про великого забруднювача клімату і як про другу за величиною економіку світу багато говорили на саміті. Лідер Китаю Сі Цзіньпін не приєднався до більш ніж 100 інших світових лідерів на заході, натомість звернувся до спостерігачів та делегатів у письмовому посланні.

Се, який відіграв ключову роль у переговорах щодо досягнення Паризької кліматичної угоди 2015 року, наголосив на давній позиції Китаю, згідно з якою Сполучені Штати та інші розвинені країни повинні діяти швидше для скорочення шкідливих для клімату викидів, а не Китай.

Китай уже “докладає найбільших зусиль для вирішення проблеми зміни клімату”, – заявив Се, додавши, що Китай не може почати стримувати свою залежність від вугільних електростанцій швидше, ніж це було раніше.

“Що стосується того факту, що Китай наразі є найбільшим джерелом викидів, це тому, що Китай знаходиться на особливій стадії розвитку, – сказав Се. За його словами, країна зможе прискорити скорочення викидів пізніше. – Ми не тільки даємо обіцянки, ми виконуємо свої обіцянки реальними діями”.

На саміті з клімату Китай взяв участь у деяких ініціативах, таких як приєднання до багатонаціонального зобов’язання щодо збереження лісів, але поки не оголосив про нові зусилля щодо боротьби зі зміною клімату.

Незважаючи на статус Китаю як економічного центру, його лідери стверджують, що фактори, у тому числі скромний дохід на душу населення, роблять Китай, як і раніше, країною, що розвивається.

Як такий, він несе менший тягар скорочення викидів, ніж такі економіки, як Сполучені Штати чи Європа, які вже досягли багатства за рахунок спалювання вугілля та нафти, стверджує Китай. Середній американець, як і раніше, виробляє з викопного палива більш ніж удвічі більше шкідливої ​​для клімату кількості вуглекислого газу, ніж середній громадянин Китаю.

Се відхилив питання репортера про те, чи несе Китай, як найвище в даний час у світі джерело викидів вуглецю, якісь аналогічні зобов’язання перед іншими країнами у зв’язку з роллю Китаю у завданні шкоди клімату Землі.

Натомість він звинуватив США, заявивши, що саме відхід Трампа сповільнив зусилля боротьби зі зміною клімату.

“Ми витратили вже п’ять років даремно через вихід США з кліматичної угоди, – сказав Се. – А тепер нам потрібно працювати старанніше і надолужувати втрачене”.

Китай та офіційні особи США вже давно “грають у гру” взаємних звинувачень у міру посилення глобального потепління, при цьому Китай звинувачує США як найбільшого у світі джерела забруднення клімату в історії, а колишня адміністрація Дональда Трампа зокрема вказувала на забруднення Китаєм, виправдовуючи відкат зусиль США в боротьбі зі зміною клімату.

Президент Джо Байден використав саміт, щоб висловити жаль з приводу ролі США у завданні шкоди клімату.

“Ті з нас, хто несе відповідальність за більшу частину вирубки лісів і за всі проблеми, які ми маємо досі, – сказав Байден. – Мають величезні зобов’язання перед біднішими країнами, на які припадає мало викидів, але які платять ціну, як планета стала спекотнішою”.

Байден також вибачився за рішення Трампа вийти з Паризької угоди щодо клімату.

Байден знову приєднався до Паризької угоди на початку цього року, – як одна з перших його дій на посаді президента.

Додамо

Китай, який сильно залежить від вугільної енергетики, минулого року пообіцяв почати скорочувати викиди від викопного палива наприкінці цього десятиліття та до 2060 року стати вуглецево-нейтральним. Але 2060 рік – це на десять років пізніше, ніж мета багатьох інших країн.

 

Кліматичний саміт: Байден звинуватив Росію у підвищенні цін на нафту

3 листопада. УНН. Президент США Джо Байден на кліматичному саміті у Глазго звинуватив Росію та ОПЕК у підвищенні цін на нафту. Про це повідомляє УНН з посиланням на Twitter-канал президента США.

Деталі

Байден наголосив, що стрибок цін на вуглеводні став наслідком відмови країн ОПЕК і, зокрема, Росії від додаткового видобутку нафти.

“Якщо подивитися на ціну на бензин, на нафтові ціни, це наразі наслідок відмови Росії чи країн ОПЕК качати більше нафти”, — зазначив президент США.

Також на саміті голова Білого дому сказав, що відмова ОПЕК+ від збільшення видобутку сирої нафти не найкраще впливає на робітничий клас Америки. Він додав, що чекає на розвиток подій.

“Побачимо, що відбуватиметься з цим, причому ми побачимо це швидше зарано, ніж пізно”, — зазначив Байден.

Додамо

6 жовтня ціна нафти Brent перевищила 83 дол. за барель вперше за три роки.

8 жовтня вартість бареля нафти марки WTI досягла 80 дол. вперше з листопада 2014 року.

У банку Goldman Sachs вважають базовим варіантом розвитку подій на сировинному ринку зростання цін на Brent до 90 дол. за барель до кінця року.

Нагадаємо

Байден на саміті COP26 заявив, що кліматична криза становить “екзистенційну загрозу людству”.

 

Зеленський у Глазго обговорив Донбас з генсеком НАТО

ВІВТОРОК, 2 ЛИСТОПАДА 2021, 15:23  УП

Президент Володимир Зеленський на полях кліматичного саміту ООН у Глазго обговорив з генсеком НАТО ситуацію на Донбасі.

Про це глава держави повідомив у Twitter, пише “Європейська правда“.

“На полях кліматичної конференції ООН обговорили з Єнсом Столтенбергом розвиток безпекової ситуації на Донбасі. Для України дуже важлива підтримка НАТО в контексті тих викликів, які постали перед нашою країною”, – йдеться у повідомленні президента.

Раніше Зеленський повідомив, що на полях кліматичного саміту у Глазго зустрівся з президентом США Джо Байденом та обговорив із ним ситуацію на Донбасі.

Крім того,  Зеленський у Глазго зустрічався з низкою інших лідерів, у тому числі прем’єром Британії Борисом Джонсоном, прем’єром Канади Джастіном Трюдо і Ангелою Меркель, яка залишає посаду канцлера Німеччини.

Під час виступу на конференції у Глазго Зеленський закликав до “глобального потепління у відносинах держав”, розповівши про дві екологічні бомби, які виникли через невиконання гарантій Україні.

 

Зеленський зустрівся з Байденом у Глазго

ВІВТОРОК, 2 ЛИСТОПАДА 2021, 13:16  УП

Президент України Володимир Зеленський під час свого візиту у Велику Британію зустрівся і поговорив з очільником США Джозефом Байденом. Обговорили Донбас.

Джерело: акаунт Зеленського в Twitter

Пряма мова: “Під час розмови з Джозефом Байденом у Глазго обговорили безпекову ситуацію на Донбасі. США продовжують підтримувати територіальну цілісність і реформи в Україні”.

Під час розмови з @POTUS у Глазго обговорили безпекову ситуацію на Донбасі. 🇺🇸 продовжують підтримувати територіальну цілісність і реформи в 🇺🇦. pic.twitter.com/PlkOmDJngZ

— Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) November 2, 2021

Деталі: Подробиці розмови наразі не розкриваються.

Чому це важливо: Останніми днями з’явилася інформація про нарощування Росією сил неподалік від кордону з Україною. Адміністрація президента США провела консультації із союзними країнами щодо безпекової ситуації на українсько-російському кордоні.

У Головному управлінні розвідки Міністерства оборони, втім, не підтвердили інформацію про нарощування російських військ поблизу державних кордонів України.

Нагадаємо: Володимир Зеленський у Глазго зустрічався також з низкою інших лідерів, у тому числі прем’єром Британії Борисом Джонсоном і прем’єром Канади Джастіном Трюдо.

 

Зеленський поговорив з держсекретарем США про Донбас і енергетику

ВІВТОРОК, 2 ЛИСТОПАДА 2021, 18:24  уп

Президент України Володимир Зеленський на полях кліматичного саміту у Глазго зустрівся з держсекретарем США Ентоні Блінкеном.

Про це він повідомив у своєму у Twitter, пише “Європейська правда”.

“Обговорили напружену ситуацію на Донбасі з держсекретарем Ентоні Блінкеном. Ми говорили про співпрацю України і США в оборонній сфері та виклики в енергетиці. США твердо підтримують територіальну цілісність України, вітають прогрес у реформах і рішуче зобов’язання впроваджувати їх”, – розповів Зеленський.

Як повідомлялося, вдень 2 листопада Зеленський зустрівся з президентом США Джо Байденом. За його словами, головною темою розмови була ситуація на Донбасі.

Про ситуацію на сході України Зеленський говорив також з генсеком НАТО Єнсом Столтенбергом.

Крім того, Зеленський у Глазго зустрічався з низкою інших лідерів, у тому числі прем’єром Британії Борисом Джонсоном, прем’єром Канади Джастіном Трюдо і Ангелою Меркель, яка залишає посаду канцлера Німеччини.

Під час виступу на конференції у Глазго Зеленський закликав до “глобального потепління у відносинах держав”, розповівши про дві екологічні бомби, які виникли через невиконання гарантій Україні.

 

Словаччина зобов’язалася підтримати вступ України в ЄС

ВІВТОРОК, 2 ЛИСТОПАДА 2021, 16:25  УП

Президент України Володимир Зеленський та президентка Словаччини Зузана Чапутова підписали спільну заяву щодо підтримки вступу України до ЄС.

Підписання відбулося на полях кліматичного саміту у Глазго, повідомляє “Європейська правда”.

“Словаччина стала ще однією державою ЄС, з якою підписано Декларацію про визнання європейської перспективи України. Обговорили з Зузаною Чапутовою підтримку членства України в НАТО та ЄС, взаємодію в енергетичній сфері й безпекову ситуацію на Донбасі”, – йдеться у заяві офісу президента у Twitter.

Раніше чотири країни ЄС підписали декларації про визнання європейської перспективи України – ЛитваЛатвіяЕстонія та Польща.

 

Суд у Страсбурзі почав розгляд скарги Януковича проти України

ВІВТОРОК, 2 ЛИСТОПАДА 2021, 15:40  УП

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) прийняв до розгляду скаргу колишнього президента України Віктора Януковича, який скаржиться, що українські суди і правоохоронці були упереджені до нього.

Про це йдеться в опублікованій 2 листопада комунікації суду з приводу процесу, яка є у розпорядженні “Європейської правди“.

Скарга Віктора Януковича була подана ще 9 жовтня 2015 року. Восени 2021 року суд почав розгляд і звернувся до українського уряду із проханням письмово прокоментувати обставини справи.

Зокрема, Віктор Янукович скаржиться, що українські органи влади не провели ефективного розслідування того, що він називає замахами на нього.

Йдеться про події після підписання угоди 21 лютого, коли невстановлені особи намагалися силоміць затримати автомобілі, що входили до складу його кортежу, який прямував у бік Харкова.

Кортеж пройшов через Київську, Черкаську, Полтавську та Харківську області і проїхав через п’ять блокпостів. На перших трьох блокпостах було здійснено спроби заблокувати автомобілі, а на останніх двох блокпостах машини обстріляли, заявляє Янукович.

Янукович також стверджує, що того ж дня на блокпосту поблизу Умані невідомі відкрили вогонь по транспортних засобах, які входили до складу кортежу, що рухався в напрямку Криму.

Самого Віктора Януковича не було в автомобілях, проте він вважає, що це був замах на нього, і Україна його належно не розслідувала.

Крім того, Віктор Янукович скаржиться, що розслідування справ в Україні проти нього є надто тривалим. Він вважає, оскільки кримінальне розслідування проти нього було проведено заочно, то воно не було ні незалежним, ні неупередженим.

Заяви українських посадовців проти нього Віктор Янукович називає порушенням презумпції невинуватості.

 

На саміті в Глазго домовились вирішити проблему вирубування лісів до 2030 року

ВІВТОРОК, 2 ЛИСТОПАДА 2021, 12:40  УП

Понад 100 світових лідерів на кліматичному саміті у Глазго домовились вирішити проблему масових вирубок лісів до 2030 року в рамках першої великої угоди саміту COP26.

Як повідомляє “Європейська правда”, про це пише BBC.

Угода включає виділення на досягнення мети 19,2 мільярда доларів державних та приватних коштів.

Вирубування дерев сприяє зміні клімату, оскільки призводить до виснаження лісів, що поглинають величезну кількість CO2.

Прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон, який приймає глобальну зустріч у Глазго, у вівторок назве домовленість “знаменною угодою щодо захисту та відновлення лісів Землі”.

Експерти привітали цей крок, але попередили, що минула угода 2014 року загалом не змогла сповільнити вирубування лісів, і зобов’язання необхідно виконувати.

Бразилія, де було вирубано значні ділянки тропічних лісів, буде серед підписантів угоди у вівторок.

Окрім Бразилії, угоду зобов’язались підтримати Канада, Росія, Китай, Індонезія, Демократична Республіка Конго, США, Велика Британія та інші держави.

Частина коштів буде виділена країнам, що розвиваються, на відновлення пошкоджених земель, боротьбу з лісовими пожежами та підтримку громад корінних народів.

Уряди 28 країн також візьмуть на себе зобов’язання виключити вирубку лісів зі світової торгівлі продуктами харчування та іншими сільськогосподарськими продуктами, такими як пальмова олія, соя та какао. Ці галузі сприяють втраті лісів через вирубку дерев задля звільнення місця для випасу тварин або вирощування сільськогосподарських культур.

Понад 30 найбільших фінансових компаній світу, включаючи Aviva, Schroders та Axa, також візьмуть на себе зобов’язання припинити інвестиції у діяльність, пов’язану з вирубуванням лісів.

Крім того, буде створено фонд у 1,1 мільярда фунтів стерлінгів для захисту другого за величиною тропічного лісу у світі – у басейні річки Конго.

 

Чеський прем’єр вважає Зелену угоду «європейським самогубством»

02.11.2021 14:34

Прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш вважає цілі ЄС, накреслені в Green Deal і кліматичному пакеті Fit for 55, недосяжними та застерігає від їх руйнівних наслідків для країн-членів.

Про це він заявив у Глазго на кліматичній конференції COP 26, передає Укрінформ.

«Європа повинна мати раціональний підхід до трансформації. Вона має вирішити, чи не є її цілі надто амбітними, скільки грошей це буде коштувати, і чи всі в ЄС можуть собі це дозволити. Без раціонального підходу Зелена угода може стати європейським зеленим самогубством», – заявив Бабіш з трибуни конференції та написав у своєму Tвіттері.

Зокрема, він звернув увагу на те, що ЄС виробляє лише 9% світових викидів CO2, і хоче при цьому ще більше зменшити вуглецеві викиди. Однак нічого не можна досягти без участі найбільших забруднювачів, особливо Китаю з його часткою у 25%. Європа, додав Бабіш, єдина виконує свої обіцянки, решта – ні.

Політик переконаний, що європейські цілі не враховують можливості окремих членів ЄС, і що ті мають самостійно визначити свій енергетичний внесок, який дозволить досягти вуглецевої нейтральності.

Як повідомлялося, цього тижня у Глазго під егідою ООН проходить кліматична конференція СОР-26, участь у якій беруть понад 100 країн.

 

У фіналі INFOMATRIX Україна здобула 15 медалей

03.11.2021 05:50

У фіналі Міжнародного конкурсу комп’ютерних проєктів “INFOMATRIX – 2021” у Мексиці команда України, яку представляли 15 проєктів від 18 учнів шкіл та закладів вищої освіти, здобула 1 платинову, 4 золоті, 5 срібних і 5 бронзових медалей.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство освіти і науки.

У фіналі, який відбувся 1 листопада онлайн в Мексиці, взяли участь конкурсанти з 10 країн світу.

Учасники змагалися в номінаціях: програмування, апаратні пристрої, комп’ютерне мистецтво, короткометражний фільм.

Журі оцінювало не тільки якість виконання робіт, а й вміння їх презентувати англійською мовою.

“Представництво України цьогоріч було найбільшим”, – зазначили у міністерстві.

За результатами змагань платинову медаль у номінації ComputerProgrammingпроєктVirtualLab отримав учень Політехнічного ліцею НТУУ КПІ Руслан Мельник.

“INFOMATRIX – 2021” – міжнародний конкурс комп’ютерних проєктів, який об’єднує найкращих школярів, студентів і викладачів зі сфери ІТ. Україна з 2009 року виступає повноправною країною-учасницею світового фіналу INFOMATRIX.

Офіційним афілійованим партнером змагання на національному рівні є Національний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді (НЕНЦ) Міністерства освіти і науки.

Як повідомляв Укрінформ, у жовтні міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет відзначив переможців і лауреатів всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2021».

 

Криптовалюта за мотивами “Гри в кальмара” виявилася шахрайством: її творці привласнили більше 3 млн доларів

ВІВТОРОК, 2 ЛИСТОПАДА 2021, 15:00  УП

Анонімні торговці, які стоять за криптовалютою Squid Game за мотивами популярного південнокорейського серіалу “Гра в кальмара”, закрили проєкт, привласнивши 3,38 млн дол.

Про це пише Gizmodo.

Видання пише, що ще минулої п’ятниці писало про те, що криптовалюта Squid Game – очевидне шахрайство.

“Це було очевидно лише тому, що інвестори могли придбати криптовалюту, але не могли її продати. Але багато людей не отримали попередження вчасно”, – зазначає Gizmodo.

За даними CoinMarketCap, криптовалюта Squid досягла піку на рівні 2861 доларів, а потім впала до 0 доларів.

“Цей вид крадіжки, який криптоінвестори зазвичай називають “витягуванням килимка”, відбувається, коли творці криптовалюти швидко виводять свої монети за реальні гроші, вичерпуючи пул ліквідності з біржі”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що криптовалюта Squid була запущена лише минулого тижня та містила багато “червоних прапорців”, включаючи веб-сайт, наповнений дивними орфографічними та граматичними помилками.

Веб-сайт зник разом з усіма іншими сторінками в соціальних мережах, створеними шахраями.

Серед інших ознак шахрайства – те, що Telegram-канал Squid, створений невідомими шахраями, не дозволяв коментарі сторонніх осіб. А обліковий запис Twitter не дозволяв нікому відповідати на дописи.

“Але найбільшим “червоним прапором” було те, що ніхто, хто купив монету, не міг її продати. Це не завадило основним новинним виданням, таким як BBC, Yahoo News, Business Insider, Fortune і CNBC, публікувати заголовки про те, як нова криптовалюта Squid Game зросла на 83 000% лише за кілька днів”, – наголошує видання.

 

У Києві проходить марш “антивакцинаторів”

КИЇВ. 3 листопада. УНН. У Києві на площі біля Верховної Ради сьогодні розпочався марш за права або так званий марш “антивакцинаторів”, передає кореспондент УНН.

Деталі

Акція розпочалась о 8 ранку. Більшість учасників акції без масок.

Основні вимоги — це скасування карантинних правил, заборона примусової медицини, права людей та примусової вакцинації від COVID-19.

Доповнення

З 1 листопада, Київ увійшов до “червоної” зони карантину.

Мер Києва Віталій Кличко розповів, що за оцінками і прогнозами фахівців, локдаун у Києві може тривати щонайменше протягом місяця. А пік чергової хвилі захворюваності на коронавірус у столиці — ще попереду.

Наразі у “червоній” зоні вже перебувають 15 областей України (Запорізька, Одеська, Донецька, Херсонська, Дніпропетровська, Сумська, Рівненська, Миколаївська, Житомирська, Івано-Франківська, Київська, Луганська, Львівська, Хмельницька та Чернігівська області) та місто Київ.

У цих регіонах передбачено низку обмежень. Зокрема, забороняється:

робота закладів громадського харчування, ТРЦ, непродовольчих ринків та магазинів,

проведення масових заходів.

Обмеження не діятимуть, якщо 100% працівників та відвідувачів закладів (заходів) буде вакциновано.

У “червоних” зонах діють послаблення карантинних обмежень для щеплених людей і необхідно мати для цього COVID-сертифікат про вакцинацію.

За останню добу найбільша кількість підтверджених випадків COVID-19 зареєстрована у місті Київ (2024), Дніпропетровській (1935), Одеській (1858), Запорізькій (1558) і Харківській (1374) областях.

Загалом в Україні зафіксовано вже 2,97 млн випадків коронавірусної хвороби COVID-19, приріст за добу, 2 листопада, — понад 23 тисячі, зростання проти показника днем раніше. Високий показник летальних випадків за добу — 720.

 

Локдаун у Києві може тривати щонайменше місяць – Кличко

ВІВТОРОК, 2 ЛИСТОПАДА 2021, 12:37  УП

Міський голова Києва Віталій Кличко заявив, що за прогнозами фахівців локдаун у столиці може тривати щонайменше місяць, а пік захворюваності на коронавірус ще попереду.

Джерело: Кличко в ефірі “Україна 24

Пряма мова: “Все залежить від динаміки захворюваності, від заповненості ліжок у лікарнях. Але попередньо фахівці говорять, що дуже складний період може тривати щонайменше протягом місяця.

Але, якщо через два-три тижні ми побачимо, що захворюваність піде на спад, якщо ми підійдемо до критеріїв “помаранчевої” зони, відповідно до цього комісія з надзвичайних ситуацій міста буде ухвалювати рішення про послаблення деяких обмежень. На сьогодні, на жаль, такої тенденції поки немає.

І піку захворюваності, як зазначають фахівці, вірусологи, лікарі, ми ще не досягли”.

Деталі: За словами Кличка, міська влада забезпечує лікарні необхідним обладнанням, медикаментами і виплачує надбавки медикам.

Наразі в Києві підготовлені понад 6 тисяч ліжок. Лікарні заповнені на 70%, ліжок з киснем заповнено майже 80%.

Міський голова додав, що поки кисень у місті є. Ситуація з коронавірусом, за словами Кличка, складна, але стабільна і контрольована.

Реанімації в лікарнях Києва майже заповнені.

Мер зазначив, що 99% госпіталізованих з важким перебігом хвороби – невакциновані пацієнти.

Передісторія:

Очільник столиці Віталій Кличко на брифінгу повідомив, що через наближення до показників “червоної” епідзони з 1 листопада запроваджуються суворі обмеження для невакцинованих громадян. Зокрема проїзд у громадському транспорті буде можливим за наявності ковід-сертифіката про вакцинацію або негативного ПЛР-тесту.

Перевіряти ці документи будуть не на вході в транспорт, а вибірково спеціальні групи правоохоронців.

 

43% українців не готові вакцинуватися проти COVID-19. Опитування

Олена Барсукова, спеціально для УП.Життя  2 листопада 2021

43% дорослих українців заявили, що не готові вакцинуватися проти COVID-19, і лише 18% – що готові до щеплення.

Про це свідчать результати опитування, проведеного соціологічною групою “Рейтинг” у жовтні 2021 року.

При цьому 36% респондентів повідомили, що вже вакцинувалися однією або двома дозами.

Утім, опитування відбувалося лише серед дорослого населення України, а офіційна статистика кількості вакцинованих виводиться серед усього населення, наголошують у “Рейтингу”.

За даними Our World in Data, станом на 1 листопада 23,7% українців отримали принаймні одне щеплення, а 17,1% – пройшли повний курс вакцинації

“У порівнянні із липнем цього року, лояльність до вакцинації зросла.

Відносно більше тих, хто не має бажання робити щеплення, серед молодих респондентів”, – кажуть соціологи.

При цьому 41% українців бояться захворіти на COVID-19, а 57% – не мають таких побоювань.

“З весни цього року рівень тривожності щодо стану свого здоров’я в умовах пандемії дещо знизився.

Найвищі показники хвилювання, як і у минулі рази, фіксують у старшій віковій групі та серед жінок”, – йдеться у дослідженні.

Також ті, хто вже вакцинувався, менше бояться захворіти, аніж ті, хто лише хоче зробити щеплення проти COVID-19.

Щодо здоров’я своїх близьких та рідних хвилюються 77% респондентів, а не хвилюються – 23%.

Опитування проводилося серед населення України віком від 18 років в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу.

У ньому взяли участь 2500 респондентів протягом 21-23 жовтня 2021 року.

Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення.

Помилка репрезентативності дослідження складає не більше 2,0.

 

В Україні виявили 19 455 нових випадків коронавірусу

02.11.2021 08:15

Минулої доби в Україні зафіксували 19 455 нових підтверджених випадків COVID-19.

Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомляє Міністерство охорони здоров’я.

“За добу 1 листопада в Україні зафіксовано 19 455 нових підтверджених випадків коронавірусної хвороби COVID-19 (з них дітей – 1 263, медпрацівників – 339)”, – зазначається у повідомленні.

Також за минулу добу госпіталізовано – 3 188 осіб; летальних випадків – 700; одужало – 12 639 осіб.

За весь час пандемії в Україні захворіло – 2 955 693 особи; одужало – 2 454 737 осіб; летальних випадків – 68 727; проведено ПЛР-тестувань – 14 512 577.

За інформацією МОЗ, від початку вакцинальної кампанії щеплено 10 453 652 людини, з них отримали одну дозу – 10 453 650 людей, повністю імунізовані та отримали дві дози – 7 515 248 людей (із них дві особи отримали одну дозу за кордоном). Загалом проведено 17 968 898 щеплень.

Минулої доби проти COVID-19 вакциновано 273 307 людей. Одну дозу отримали 207 877 людей, повністю імунізовані – 65 430 людей.

Як додали у МОЗ, 93,5% госпіталізованих із COVID-19 минулого тижня – невакциновані.

Як повідомляв Укрінформ, за добу 31 жовтня в Україні було зафіксовано 13 936 нових підтверджених випадків коронавірусної хвороби (з них дітей – 905, медпрацівників – 111).

 

У лікарнях Донеччини близько 3000 хворих – у важкому стані

02.11.2021 21:05

У лікарнях Донеччини близько 3 тисяч хворих на COVID-19 знаходяться у важкому стані, з них до 69 осіб – на ШВЛ.

Як передає кореспондент Укрінформу, про це під час брифінгу у Краматорську повідомив начальник відділу стратегічного розвитку охорони здоров’я та забезпечення лікарськими засобами управління організації та розвитку медичної допомоги населенню Департаменту охорони здоров’я Донецької ОДА Олександр Педенко.

«На сьогодні в медзакладах на ліжку з ковідом знаходяться 3162 людини і 310 осіб – з підозрою цієї хвороби… В стаціонарі люди знаходяться лише в середньої тяжкості та тяжкому стані, але переважно це все ж таки важкий стан, всі інші лікуються амбулаторно. Наразі загалом по закладах до 69 людей знаходяться на апараті штучної вентиляції легень», – сказав Педенко.

Він зазначив, що серед тих, хто госпіталізований з COVID-19, не вакциновані – 96% пацієнтів.

Педенко констатував, що завантаженість ліжок, виділених під хворих на коронавірусну інфекцію в області, складає 91%, надають медичну допомогу таким хворим на Донеччині 34 заклади охорони здоров’я.

«Ще у 9 лікарень поки немає контракту з Національною службою здоров’я України, але цей процес продовжується. Буде більше лікарень, в яких лікуватимуть пацієнтів з COVID-19», – уточнив Педенко.

Чиновник констатував, що з початку пандемії у регіоні зафіксовано 128 702 хворих з підтвердженим діагнозом COVID-19, одужали 105 222 людей і 3 418 осіб померли. За його словами, тільки за останню добу (1 листопада) в області померли від COVID-19 ще 23 людини.

Як повідомлялося, за весь час пандемії в Україні захворіли 2 955 693 особи, одужали – 2 454 737 осіб, летальних випадків – 68 727.

 

“Газпром” не забронював додаткові потужності для транзиту через Україну на 2022 рік

ВІВТОРОК, 2 ЛИСТОПАДА 2021, 17:50  УП

Російський “Газпром” не став бронювати додаткові потужності для транзиту газу через Україну і Польщу з першого до третього кварталу 2022 року.

Про це свідчать дані угорської платформи RBP.

При цьому, Оператор ГТС України пропонував транзитні потужності обсягом до 9,8 млн куб. м на добу через газовимірювальну станцію “Суджа” та до 5,2 млн куб. м на добу через станцію “Сохрановка”, але за підсумками аукціону вони залишилися незатребуваними.

Так само закінчились і два минулих аукціони бронювання – на жовтень і листопад цього року.

Крім цього,”Газпром” відмовився бронювати додаткові потужності щодо прокачування газу польською ділянкою газопроводу “Ямал – Європа”. На аукціоні запропонували потужності обсягом до 89 млн куб. м на добу.

На цьому тлі ціна газу в Європі зросла майже на 9%. На піку за день вартість грудневого ф’ючерсу на хабі TTF у Нідерландах становила 854 дол за 1000 куб. м, свідчать дані біржі ICE. 

Нагадаємо:

Російський “Газпром” відмовився бронювати додаткову транзитну потужність через Україну на листопад та викупив лише третину від запропонованої транзитної потужності газопроводу “Ямал-Європа”, який проходить територією Польщі.

 

Держбюджет на 2022 рік пройшов перше читання

ВІВТОРОК, 2 ЛИСТОПАДА 2021, 14:50  УП

Верховна Рада підтримала у першому читанні проєкт державного бюджету на 2022 рік.

Про це відомо з трансляції засідання ВРУ.

За бюджет проголосувало 273 нардепи. Розгляд депутати почали ще 20 жовтня, тобто минулого пленарного тижня. Тепер документ повертається в Кабінет Міністрів для доопрацювання до другого читання.

Основні показники: доходи, видатки, фінансування

Доходи бюджету визначено у 1,267 трлн грн (+166 млрд грн до 2021 року). Дефіцит держбюджету скорочується на 23,8%.

Щодо ключових макропоказників, вони залишилися на рівні, затвердженому бюджетною декларацією. А саме, номінальний ВВП прогнозується обсягом 5,39 трлн грн, а зростання реального – на 3,8%. Середній курс гривні до долара очікується у 28,6 – 28,7 грн за долар.

Середня заробітна плата становитиме близько 15 258 грн, рівень безробіття – 8,5%. На наступний рік заплановано підвищення мінімалки з жовтня 2022 року до 6700 грн з 6500 грн на початку.

Видатки держбюджету наступного року зростуть на 7,2% та становитимуть 7,2%. ЕП детально розповідала, на що влада витрачатиме кошти платників податкові.

У порівнянні з показниками 2021 року, найбільше фінансування зросте у Мінцифри (+66,5%), Фонду розвитку підприємництва (+50%) та на академічні стипендії (30,6%).

На 14% зросте фінансування охорони здоров’я – на медицину заклали цьогоріч 197,2 млрд грн, з урахуванням підвищених мінімальних зарплат лікарям та медперсоналу.

На Укравтодор виділять понад 78,9 млрд грн, що на 13,5% більше за 2021 рік.

На близько 11% збільшаться кошти на оборону та освіту. Зокрема, на армію виділяють 5,95% ВВП країни, або 319,4 млрд грн. На освіту попередньо спрямують 172 млрд грн, переважно завдяки підвищенню зарплат вчителей та стипендій студентам.

На Раду нацбезпеки пропонується виділити на 21,1% більше, ніж цьогоріч, також на 17,5% збільшиться обсяг коштів Офісу генпрокурора.

Що змінилось між Кабміном та Радою

До першого читання нардепи подали 3320 правок до бюджету. Комітет врахував частково або повністю менше половини з них. Так, на 6,51 млрд грн збільшено доходи бюджету завдяки ПДВ з імпортованих товарів.

Щодо витрат, 3,3 млрд грн заберуть у Мінінфраструктури з програми оновлення рухомого складу та інфраструктури залізниці. Ці кошти “перекинуть” на безпеку дорожнього руху.

Також 4 млрд грн додали до програми розробки та реалізації державних інвестпроєктів. Разом із ще 2,7 млрд грн цю суму заберуть у Мінекономіки та розподілять між відповідними бюджетними програмами згідно рішення Міжвідомчої комісії з питань державних інвестпроєктів.

На 3,5 млрд грн більше піде на зарплати в судах. Також на 2,19 млрд грн збільшили видатки на розвиток аеропортної інфраструктури.

Крім того, 6 млрд грн “перекинули” на субвенцію на соціально-економічний розвиток з бюджету Державного фонду регіонального розвитку. Це – так званий “депутатський фонд”.

На що чекати наступного року від бюджету? ЕП розповідала про це у статті: Уряд затвердив бюджет-2022: хто отримає більше, а кому доведеться затягнути паски

Нагадуємо:

Кабінет Міністрів 15 вересня на засіданні схвалив проєкт держбюджету на 2022 рік, міністр фінансів Сергій Марченко представив основні статті доходів та видатків документу, який вже передали до Верховної Ради.

Розгляд правок до І читання у Раді нардепи розпочали 20 жовтня. Парламент прийняв постанову щодо висновків і пропозицій до законопроєкту про бюджет-2022.

Згідно Регламенту (ст.157 ч.1), Верховна Рада розглядає проєкт держбюджету у першому читанні не пізніше 20 жовтня. Після цього, уряд повинен до 3 листопада повернути ВР документ з урахуванням наданих нардепами Бюджетних висновків.

Голосування бюджету другому читанні бюджет завершується не пізніше 20 листопада після опрацювання комітетом.

Водночас ВР зняла з розгляду законопроєкт №6062 про внесення змін до Бюджетного кодексу, який необхідний для прийняття бюджету-2022.

 

Держбюджет у жовтні знову недовиконали за видатками

ВІВТОРОК, 2 ЛИСТОПАДА 2021, 14:25  УП

Уряд попри перевиконання надходжень до державного бюджету продовжує відставати за видатками у січні-жовтні на 7,3%

Про це повідомила пресслужба Міністерства фінансів.

Так, у жовтні 2021 року до загального фонду держбюджету надійшло 78,8 млрд грн, або +2,3% до плану (+1,7 млрд грн).

З них половина – податкові надходження від ДПС обсягом 38,6 млрд грн (+3,3% до плану жовтня, або +1,2 млрд грн. Найбільше отримано від податку на додану вартість (14,4 млрд грн) та податку на доходи фізосіб та військового збору (11,7 млрд грн).

Митниця забезпечила надходження до загального фонду у 37 млрд грн (+1,5% до розпису). З них 34,5 млрд грн – податку на додану вартість, 2,3 млрд грн – ввізного мита.

Загалом за січень – жовтень до загального фонду надійшло 862,1 млрд гривень, з яких 488,2 млрд грн – податків від ДПС і ще 321,6 млрд грн – від Держмитслужби.

Також за 10 місяців до Пенсійного фонду та фондів соцстрахування надійшло 280,6 млрд грн від Єдиного соцвнеску (з них 30,3 млрд грн – у жовтні).

Видатки за цей час становили 921,5 млрд грн, їх недовиконали на 7,3% від плану. Фінансування соцвидатків, видатків на оборону, обслуговування боргу та субвенції місцевим бюджетам здійснювалось повністю.

Загальний фонд державного бюджету зведено з дефіцитом у розмірі 54,5 млрд грн при розписі у 160,9 млрд гривень.

Недовиконує уряд і план запозичень до загального фонду: вони становили 401,7 млрд грн або 76,6% розпису. Зокрема, від внутрішніх держпозик бюджет отримав 282,9 млрд грн, зокрема 2,4 млрд доларів та 418,1 млн євро.

Крім цього, було здійснено випуск ОВДП на 1,8 млрд грн для подальшого їхнього обміну на акції “Експортно-кредитного агентства” заради його докапіталізації.

Від зовнішніх джерел бюджет залучив 117 млрд грн, найбільше – 48,2 млрд грн (1,75 млрд дол) шляхом розміщення 8-річних ОЗДП під 6,876% річних та їхнього дорозміщення з дохідністю 6,30%.

Крім того, у вересні уряд отримав 37,9 млрд грн (1,0 млрд СПЗ) від розподілу 650 млрд доларів коштів МВФ.

На погашення державного боргу спрямовано 391,8 млрд грн (97% плану), платежі з обслуговування – 116,6 млрд грн (92,9% плану). Нагадаємо, що вересень був піковим місяцем для виплат за боргом.

Нагадуємо:

У січні-вересні державний бюджет звели з дефіцитом у 37,4 млрд грн, проте видатки на 7,7% не виконують план.

Доходи загального та спецфондів державного бюджету України за січень-жовтень 2021 року становили 1,018 трильйона гривень, що на 4,5% або на 43,7 мільярда більше плану та на 21% перевищує показник за аналогічний період минулого року.

 

Приватизація “Більшовика”: АМКУ перевірить, чи була змова Хмельницького і Черновецького

ВІВТОРОК, 2 ЛИСТОПАДА 2021, 16:13  УП

Антимонопольний комітет за власною ініціативою перевірить дотримання конкуренції під час аукціону з продажу київського “Більшовика”.

Про це повідомила пресслужба Антимонопольного комітету.

Так, АМКУ розпочав дослідження щодо наявності або відсутності ознак порушень законодавства про захист економічної конкуренції у діях учасників аукціону з продажу АТ “ПКМЗ” у Києві.

“Під час дослідження Комітет перевірить наведені у засобах масової інформації факти щодо можливих неконкурентних дій учасників аукціону”, – зазначили в АМКУ.

Раніше Економічна правда повідомляла про те, що бізнесмени Василь Хмельницький та Степан Черновецький таємно змовилися для створення вигідних собі умов приватизації “Більшовика”.

Детально про приватизацію “Більшовика” читайте у статті Олександра Колесніченка та Дани Гордійчук: Приватизація за сім хвилин. Як Хмельницький та Черновецький “розіграли” “Більшовик”

Нагадуємо:

“ПКМЗ” продали на аукціоні 27 жовтня. Попри очікувану на ринку ціну у декілька мільярдів та повідомлення Фонду держмайна про 15 потенційних інвесторів, ціна продажу заледве відштовхнулася від стартової.

Так, перший об’єкт великої приватизації з нульових та 36 га неподалік центру Києва отримала компанія ТОВ “Дженерал Комерс”. Заплатила вона лише на 40 млн грн вище стартової ціни – 1,4 млрд грн.

В результаті семихвилинних торгів власником ПКМЗ став консорціум інвесторів, серед яких – власник компанії “А-девелопмент” Олексій Баранов та компанія UDP під управлінням Андрія Іванова. Акціонером UDP також є Василь Хмельницький.

На торгах жодної ставки не зробила компанія “ДК Інвест” Степана Черновецького. Причиною такої поведінки ЕП називали можливі “закулісні домовленості” з Черновецьким, аби за “вигідну ціну” отримати частину нерухомості.

Паралельно з аукціоном тривали судові суперечки щодо відчужених цехів КПМЗ, які незаконно отримала компанія “Агроміл дистриб’юшн” у 2019 році. Співрозмовник ЕП на правах анонімності заявив, що вона афілійована з переможцем торгів. ЕП також знайшла факти, які вказують на такий зв’язок.

Таким чином судові суперечки навколо відчуженої нерухомості заводу відлякали потенційних інвесторів. Співрозмовник ЕП також розповів, що “Хмельницький та Іванов відправляли гінців до всіх потенційних інвесторів “Більшовика” і наполегливо просили не брати участі в приватизації заводу”.

 

Україна запросила аварійну допомогу у Білорусі

ВІВТОРОК, 2 ЛИСТОПАДА 2021, 17:08  УП

Кілька годин тому в Україну розпочалося постачання електроенергії з Білорусі в рамках аварійної допомоги.

Про це ЕП повідомило джерело в Укренерго, поставки офіційно підтвердили у Мінську.

“2 листопада з 14:00 Білорусь почала постачання електроенергії в енергосистему України потужністю 500 МВт”, – йдеться у повідомленні.

Поставки триватимуть до 21:00.

На сьогодні ОЕС України синхронізовано з енергосистемами Росії, Молдови та Білорусі.

Проте фактично отримати аварійну допомогу Україна може лише з останньої.

З РФ Україна не має підписаного договору, а Молдова – надто мала енергосистема для балансування української ОЕС.

Нагадуємо:

Нацкомісія, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики і комунальних послуг, не буде продовжувати заборону на імпорт електроенергії з РФ та Білорусі на листопад.

Компанія Інтер РАО 20 жовтня оголосила аукціон на продаж електроенергії, але 21 жовтня відповідний аукціон був відмінений, відповідні аукціони в Білорусі не були проведені.

Запаси вугілля на складах ТЕС і ТЕЦ станом на ранок 25 жовтня становили 701,3 тис тонн – це майже на 7% менше порівняно із запасами 18 жовтня. Фактичні запаси вугілля менші від планових у 4,2 раза.

 

НАЗК назвало ТОП-15 корупційних ризиків у держкомпаніях на прикладі Укроборонпрому

02.11.2021 16:17

НАЗК представило дослідження про корупційні ризики на державних підприємствах на прикладі Укроборонпрому.

З дослідженням “ТОП-15 корупційних ризиків в управлінні підприємствами державного концерну (ДК) “Укроборонпром” ознайомив в Укрінформі директор Департаменту запобігання та виявлення корупції НАЗК Сергій Деркач.

Представляючи ТОП-15 корупційних ризиків у державних компаніях, він зазначив, що Укроборонпром є найбільшим концерном з постачання новітнього озброєння й послуг з ремонту військової техніки для ЗСУ, а отже вдалим прикладом для дослідження антикорупційних ризиків на цьому підприємстві.

“До концерну входять 118 підприємств у літако-, суднобудівній, бронетранспортній, радіолокаційній та інших галузях. Це підприємство займається як імпортом, так і експортом озброєння, військової техніки, конструкторською та науково-дослідною діяльністю в оборонно-промисловому комплексі. Тому важливо, щоб управління таким концерном було якісно впроваджено в частині запобігання корупції”, – сказав Деркач.

За його словами, непрозора та політично неефективна система управління ДК “Укроборонпром” призвела до того, що компанії концерну втрачали своє майно, виробничі потужності, землі. Це призводило до кредитної заборгованості державних підприємств і до абсолютної збитковості деяких з них.

Згідно з комплексним аналізом, до ТОП-15 корупційних ризиків в управлінні підприємствами державного концерну (ДК) “Укроборонпром” належать:

Укладення збиткових для оборонного заводу угод;

Дискреція концерну “Укроборонпром” щодо створення підприємств за межами ОПК;

Політичний вплив на органи управління ДК “Укроборонпром”;

Призначення політично залежних членів наглядових рад у підпорядкованих товариствах ДК “Укроборонпром;

Оренда оборонним заводом приватного майна у свого керівництва;

Відчуження майна оборонних підприємств під час санації;

Самовільне будівництво на території оборонного заводу;

Сплата земельних платежів державним підприємством замість приватного;

Оренда майна підприємств “Укроборонпрому” на невигідних умовах;

Безоплатна передача конструкторської документації;

Втрата (розтрата) військової техніки та запчастин;

Втрата (розтрата) основних засобів виробництва;

Відчуження незареєстрованої землі під будівлями підприємств ОПК;

Укладення договорів про пайову участь у капітальному будівництві на невигідних умовах;

Сприяння тіньовому використанню нерухомого майна.

Деркач вважає, що на прикладі ДК “Укроборонпром” слід впроваджувати позитивні зміни для усунення корупційних ризиків на всіх державних підприємствах.

“Виявлені в цьому концерні ризики можуть бути дороговказом для уряду, парламенту. Корупційні ризики, які було виявлено в Укроборонпромі, притаманні всім державним підприємствам, і можливо, стануть дорожньою картою для сформування політики, плану заходів для мінімізації корупційних ризиків на всіх державних підприємствах”, – наголосив представник НАЗК.

У комплексному аналізі “ТОП-15 корупційних ризиків в управлінні підприємствами державного концерну (ДК) “Укроборонпром” та шляхи їх подолання” детально розповідається про чинні корупційні схеми на державних підприємствах та як на прикладі концерну впроваджувати позитивні зміни для усунення корупційних ризиків.

Перелік корупційних ризиків підготовлено фахівцями НАЗК з урахуванням коментарів Державного концерну “Укроборонпром” та рекомендацій експертів проєкту StateWatch у рамках проєкту за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.

 

Рада вдосконалила процедуру фінансування діяльності партій

02.11.2021 19:16

Верховна Рада ухвалила закон «Про внесення змін до Закону України «Про політичні партії в Україні» щодо удосконалення правового регулювання фінансування діяльності політичних партій» (№5253-1).

Як передає кореспондент Укрінформу, за відповідне рішення проголосували 285 народних депутатів.

Законом пропонується уточнити окремі підстави для зупинення та припинення державного фінансування статутної діяльності політичної партії, а також встановити додаткові вимоги щодо обґрунтованості та оприлюднення рішень Національного агентства з питань запобігання корупції про зупинення або припинення державного фінансування статутної діяльності політичної партії.

Крім цього, підвищується до 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (227 000 грн) розмір розбіжностей між відомостями, зазначеними у звіті політичної партії про майно, доходи, видатки і зобов’язання фінансового характеру, та достовірними відомостями, для зупинення або припинення державного фінансування статутної діяльності політичної партії.

Водночас передбачається можливість розміщення коштів політичної партії, у тому числі коштів державного фінансування статутної діяльності партії, на депозитних рахунках з метою отримання пасивного доходу у вигляді процентів, а також визначається, що такий пасивний дохід не вважається внеском на користь політичної партії.

Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада ухвалила відповідний законодавчий акт у першому читанні 17 червня 2021 року.

 

НАЗК закликає Раду не голосувати за правку, що дозволить партіям приховувати гроші

02.11.2021 15:48

У Національному агентстві з питань запобігання корупції закликають народних депутатів не підтримувати правку №24 у змінах до Закону України «Про політичні партії в Україні», яка, на думку НАЗК дозволить партіям приховувати від суспільства інформацію про кошти.

Про це повідомляє пресслужба Національного агентства з питань запобігання корупції.

«Правка № 24, яка була попередньо схвалена профільним Комітетом ВРУ, є категорично неприпустимою, оскільки вона дозволить приховувати від суспільства та НАЗК усю інформацію про фінансові зобов’язання партії», – наголошують у НАЗК.

Там нагадують, що у правці № 24 пропонується зобов’язати партії звітувати «лише [про] ті фінансові зобов’язання, строк виконання яких настав відповідно до умов договорів або інших правочинів».

НАЗК переконане, це означає, що звітуванню підлягатимуть лише фінансові зобов’язання, які не були повернуті вчасно. Решта фінансових зобов’язань, виплати за якими здійснюються до їх строку виконання, або щодо яких строк виконання є віддаленим, у звіти не потраплятимуть.

«На практиці це дозволятиме політичним партіям отримувати та не звітувати перед суспільством про значні кошти, «заведені» під виглядом позик із віддаленим терміном повернення (на 10–20 років)», – вважають у Нацагентстві.

Там зазначають, що Верховна Рада України має розглянути законопроект № 5253–1, головною метою якого є вдосконалити правове регулювання фінансування діяльності політичних партій. І, наприклад, правка №93 до законопроєкту, яка передбачає відновлення подання звітності політичних партій, на думку НАЗК, має бути обов’язково підтверджена народними депутатами.

Водночас, НАЗК закликає народних депутатів не підтримувати правку №24 та забезпечити відкрите та ефективне звітування партій перед суспільством.

«Адже саме прозорість політичних партій є запорукою створення ефективної політичної системи в Україні», – наголошують у відомстві.

Проєкт Закону про внесення змін до Закону України «Про політичні партії в Україні» щодо удосконалення правового регулювання фінансування діяльності політичних партій було подано і зареєстровано у Верховній Раді групою з 11 народних депутатів 30 березня 2021 року.

 

ОПОРА оскаржує оголошення Терехова обраним мером Харкова

02.11.2021 20:49

Всеукраїнська громадянська мережа ОПОРА подала до Харківського міського тервиборчкому скарги на Новобаварську та Основ’янську територіальні виборчі комісії.

Та просить визнати оголошення Терехова обраним мером Харкова таким, що не відповідає вимогам законодавства. Про це у Фейсбуці повідомив координатор ОПОРИ в Харківській області Микола Зінченко, передає Укрінформ.

Зінченко пише, що звернувся до Харківської міської територіальної виборчої комісії зі скаргами на дві територіальні виборчі комісії – Новобаварську та Основ’янську – через розбіжність в протоколах підрахунку голосів. Він просить, зокрема, визнати дії цих районних ТВК протиправними та зобов’язати їх провести повторний підрахунок голосів.

Також серед вимог ОПОРИ – «визнати рішення про визнання Терехова обраним міським головою таким, що не відповідає вимогам законодавства (є протиправними), порушує виборчі права громадян, права та законні інтереси суб’єкта виборчого процесу, та скасувати таке рішення», – пише Зінченко.

Як стало відомо, ввечері 2 листопада старший аналітик “ОПОРИ” Олександр Клюжев подав скаргу до Центральної виборчої комісії.

“ОПОРА інформує ЦВК, що міська ТВК встановила результати голосування “з урахуванням 10 сфальсифікованих протоколів дільничних виборчих комісій”, – йдеться у скарзі до ЦВК.

Як повідомляв Укрінформ, 2 листопада голова всеукраїнської громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська заявила, що організація отримує погрози з Харкова через заяви, що спостерігачі ОПОРИ виявили фальсифікації на дев’ятьох дільницях у Новобаварському районі та одній в Основ’янському районі Харкова.

1 листопада Харківська міська територіальна виборча комісія визнала обраним мером Харкова Ігоря Терехова, який, за підрахунками ТВК, набрав 50,66%.

31 жовтня у Харкові відбулися позачергові вибори Харківського міського голови, призначені у зв’язку зі смертю обраного у грудні 2020 року Геннадія Кернеса.

 

Верховний Суд зупинив провадження у справі щодо відсторонення Тупицького

02.11.2021 21:50

Касаційний адмінсуд у складі Верховного Суду зупинив провадження у справі щодо відсторонення від посади судді Конституційного суду Олександра Тупицького.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба суду.

“2 листопада суд продовжив розгляд справи № 9901/43/21 за позовом Олександра Тупицького щодо оскарження указу Президента від 29 грудня 2020 року № 607/2020 «Про відсторонення від посади судді Конституційного Суду України» (про відсторонення від посади судді строком на два місяці) з моменту його прийняття”, – ідеться у повідомленні.

Під час судового засідання колегія суддів заслухала клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі до вирішення Конституційним Судом справи за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності), зокрема указу Президента України від 29 грудня 2020 року № 607/2020.

Верховний Суд задовольнив клопотання представника відповідача, зупинив провадження у справі № 9901/43/21 до набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України в справі № 1-4/2021(133/21).

Як повідомляв Укрінформ, 19 жовтня Конституційний суд відкрив провадження у справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції указів Президента, якими було відсторонено з посад суддів КСУ Олександра Тупицького і Олександра Касмініна.

Президент Володимир Зеленський 27 березня скасував укази експрезидента Віктора Януковича про призначення Тупицького та Касмініна суддями КСУ. Він зазначив, що документи скасовано за результатами “аудиту указів експрезидента, проведеного на виконання рішення РНБО”.

Обидва звільнених судді оскаржили указ Президента у Верховному Суді.

Водночас група народних депутатів оскаржила укази Президента у Конституційному суді.

 

В “Укроборонпромі” не бачать нічого поганого у роботі з одним із “хлопчиків” Гладковського

ВІВТОРОК, 2 ЛИСТОПАДА 2021, 12:03  УП

“Укроборонпром” відповів на реакцію ЗМІ на те, що компанія співпрацює з фігурантом так званої “справи Свинарчуків” та бізнес-партнером Ігоря Гладковського Віталієм Жуковим. Також концерн звернувся до НАБУ та СБУ, аби ті перевірили ризики цієї співпраці.

Джерело: заступник гендиректора ДК “Укроборонпром” з безпеки Роман Забарчук у Facebook

Деталі: Забарчук повідомив, що “немає жодних підстав та рішень суду”, які б заважали їхній співпраці, проте компанія звернулася до НАБУ та СБУ, аби ті повідомили про “наявність ризиків”.

Пряма мова Забарчука: “Міністерство оборони у рамках державного оборонного замовлення визначило розробником боєприпасу ВОГ-17В, критичну нестачу якого відчувають ЗСУ, спеціальне конструкторське бюро “Вектор-В” та уклало з ним відповідний контракт. У підсумку створено 30-мм постріл для автоматичного станкового станкового гранатомету АГС-17…

Міноборони та Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості визначили серійним виробником пострілу для автоматичного гранатомету завод “Імпульс”, оскільки крім заводу “Укроборонпрому” жодне українське підприємство не має відповідних потужностей, обладнання та висококваліфікованого персоналу. Ця програма є у рамках держгарантій. На її реалізацію спрямовано 1,5 млрд грн.

Разом із тим, кошти ДК “Укроборонпром” для цього проєкту не виділялися. Мало того, концерн не має жодного рішення суду або юридичних підстав, які б забороняли “Укроборонпрому” вести перемовини або укладати контракти з компанією “Вектор-В” та її керівником…

“Укроборонпром” щодо цієї події звернувся до НАБУ та СБУ з проханням повідомити про наявність ризиків щодо подальшої співпраці з указаним підприємством та його посадовими особами.

Довідково: Жуков – один з фігурантів корупційних схем, бізнес-партнер Гладковського-молодшого.

Наразі Віталій Жуков уже визнаний винним у зловживанні впливом, але звільнений від відповідальності через строки давності. У цій справі йшлось про надання Житомирському бронетанковому заводу 7 мільйонів гривень допомоги від держави, які одразу використали для оплати рахунків, пов’язаних із бізнесом Жукова.

Водночас у судах розглядаються ще дві справи щодо нього: про несплату податків та хабаря для директора одного з оборонних заводів.

Передісторія: Раніше повідомлялося, що Жуков співпрацює з “Укроборонпромом“.

Нагадаємо:

Мова йде про схему розкрадання державних коштів в оборонному секторі, кураторами якої, як свідчило журналістське розслідування “Bihus.info”, були перший заступник секретаря РНБО Олег Гладковський, його син Ігор та його бізнес-партнери – Андрій Рогоза та Віталій Жуков, який у 2012 році почав працювати в “Укроборонпромі”.

За даними журналістів, у 2015 році Гладковський-молодший  разом із партнерами організував постачання контрабандних російських деталей для військової техніки. Державні оборонні підприємства переплачували за товар у 2-4 рази, купуючи його у фірм-прокладок. Керівництво “Укроборонпрому” знало про шахрайські оборудки і давало на них згоду.

29 квітня 2020 року Жукову повідомили про підозру в ухиленні від сплати податків на суму майже 50 млн грн та легалізації коштів. Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді застави –  5 млн 255 тис. гривень.

У березні 2021 року ВАКС звільнив від відповідальності Жукова.

 

Кабмін систематично ігнорує переможців конкурсів на держслужбу – Bihus.Info

ВІВТОРОК, 2 ЛИСТОПАДА 2021, 12:23  УП

Кабінет міністрів часто ігнорує рішення конкурсних комісій у конкурсах на топові посади в державі або ж сама конкурсна комісія усуває кандидатів, які не вигідні Офісу президента.

Джерело: журналісти Bihus.Info

Деталі: Так відбувалося під час конкурсів на обрання керівників Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та Бюро економічної безпеки, а також членів НКРЕКП.

На сайті Національного агентства України з питань державної служби помітно, що на більшість ТОП-посад в державі постійно оголошують повторні конкурси.

З відповіді агентства на запит журналістів стає зрозуміло, що у більшості випадків повторні конкурси відбуваються через те, що орган, який має обрати з відібраних конкурсною комісією переможців і призначити когось з них (переважно Кабмін) протягом 44 днів не робить цього. За законодавством у такому разі урядовці оголошують повторний конкурс.

І поки конкурс не відбувся – Кабмін може призначити потрібну людину, яка очолюватиме орган в статусі в.о.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль не став називати конкретні причини чому уряд не призначає того чи іншого посадовця.

У період, коли парламент тимчасово скасував проведення конкурсів через оголошений в країні карантин, Кабінет міністрів без проблем знайшов і призначив 91-го топ-посадовця. А коли конкурси поновили – з призначеннями знову почалися проблеми.

Журналісти припускають, що в уряді намагаються “відсіяти” кадри, які з якихось причин не влаштовують владу.

Є конкурси, у яких неможливо призначити повторний відбір, бо це не передбачено Законом.

Так, наприклад, Кабмін вже двічі поспіль провалив призначення членів тарифної комісії НКРЕКП. Спочатку там відмовились призначати Руслана Машляковського (який вже раніше працював у НКРЕКП) чи Костянтина Ущаповського (який раніше працював в “Енергоатомі” і НЕК “Укренерго”), хоча за законом мали обрати одного з них.

Стенограма засідання уряду свідчить про те, що призначати людей не хотів особисто прем’єр Денис Шмигаль.

Згодом Кабінет міністрів знову не призначив жодного з обраних конкурсною комісією кандидатів на ще одну вакантну посаду в НКРЕКП.

Конкурс у САП триває вже більше року і регулярно затягується. Відбіркова комісія кілька разів зривала засідання, бо частина її членів, близьких до функціонерів з Офісу президента, просто не з’являлись на нього.

У “Центрі протидії корупції” переконані, що причина в тому, що у фінал конкурсу просто вийшли кандидати, які не влаштовують Банкову. Це, зокрема, детектив НАБУ Олександр Клименко, який раніше займався справою заступника голови ОП Олега Татарова у справі з квартирними аферами “Укрбуду”.

Раніше “Схеми” з’ясували, що значна частина конкурсної комісії так чи інакше перетинались по роботі із Татаровим.

Конкурс на керівника БЕБ виграв колишній очільник податкової міліції Вадим Мельник. Переможцем його називали задовго до закінчення конкурсу.

Його конкурента на конкурсі – екс-секретаря РНБО Олександра Данилюка – не допустили до конкурсу нібито через те, що його міжнародний диплом не перевірило українське Міністерство освіти.

 

Рада оперативно розгляне відставку п’ятьох міністрів

ВІВТОРОК, 2 ЛИСТОПАДА 2021, 19:15  УП

Верховна Рада розгляне низку кадрових змін у Кабінеті міністрів на пленарному засіданні у середу 3 листопада.

Джерело: представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук у Телеграм

Деталі: Зокрема, за словами Мельничука, 3 листопада під час пленарного засідання, Верховна Рада розгляне урядові кадрові питання, а саме:

– про звільнення Романа Абрамовського з посади міністра захисту довкілля та природних ресурсів;

– про звільнення Олексія Любченка  з посади першого віцепрем’єра – міністра економіки;

– про звільнення Олексія Резнікова з посади віцепрем’єр-міністра – міністра з реінтеграції тимчасово окупованих територій;

– про звільнення Олега Уруського з посади віце-прем’єр-міністра – міністра з питань стратегічних галузей промисловості;

– про звільнення Андрія Тарана з посади міністра оборони.

Чому це важливо: Ще з літа у владних коридорах мусувалася тема перестановок в уряді Дениса Шмигаля. Розглядались різні варіанти кадрових ротацій. “Слуга народу” визначилась із кандидатами “на вихід” в кінці жовтня.

Передісторія:

1 листопада Олексій Резніков подав заяву про звільнення з посади віцепрем’єр-міністра – міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України за власним бажанням.

Того ж дня фракція “Слуга народу” підтримала висунення нардепки Ірини Верещук на посаду віцепрем’єр-міністра – міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, а Олексія Резнікова – на міністра оборони.

Також самі подали у відставку віцепрем’єр та міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олег Уруський (1 листопада), міністр економіки Олексій Любченко (2 листопада) та Андрій Таран (2 листопада).

 

Стефанчук вважає, що українцям потрібні “гетьман як опора” і “справедливий парламент”

ВІВТОРОК, 2 ЛИСТОПАДА 2021, 15:23  УП

Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук підтримує чинну парламентсько-президентську форму правління й проти концентрації влади в одному органові влади.

Джерело: інтерв’ю Стефанчука виданню “ГОРДОН”

Пряма мова: “Україна має потяг до певного гетьманського підходу в управлінні державою. Має бути гетьман як опора. І має бути парламент (або будь-яке інше віче), який ухвалює справедливі рішення. В Україні є дуже великий запит на справедливість. Тому цей баланс влади, безперечно, врівноважує всі питання.

Україна – парламентсько-президентська республіка. Не спікерсько-президентська. Не віцеспікерсько-президентська. А саме парламентсько-президентська. Тож на одній чаші терезів знаходиться весь парламент, зі своїми плюсами та мінусами. Себе ж асоціюю з частиною цього парламенту, і є одним із чотирьохсот п’ятдесяти… Я перший серед рівних, але не перший над рівними. Це важливо усвідомлювати”.

Деталі: Стефанчук каже, що підтримує чинний в Україні устрій – парламентсько-президентську форму правління.

Також голова Ради вважає, що впродовж усіх 30 років Незалежності в Україні спотворюють ідею керівництва парламентом.

Водночас, Стефанчук сказав, що рішення в державі будуть ефективними лише тоді, коли їх узгоджують народні депутати, міністри в уряді та профільні радники президента.

Передісторія:

У квітні цього року Стефанчук на посаді першого заступника Голови ВРУ в інтерв’ю “Українській правді” казав, що “фракція (Слуга народу – УП) жива, допоки виконує програму Президента (Зеленського – УП)”.

Секретар РНБО Олексій Данілов казав журналістам, що він “за жорстку президентську республіку”.

На початку жовтня президент Зеленський на з’їзді його партії “Слуга народу” в Трускавці сказав, що “президентську республіку робити не збирається”

 

Одеського мільярдера Галантерника оголосили в розшук

ВІВТОРОК, 2 ЛИСТОПАДА 2021, 14:28  УП

Національне антикорупційне бюро оголосило в міжнародний розшук відомого одеського бізнесмена Володимира Галантерника у справі про розкрадання громадської землі в Одесі.

Джерело: база даних МВС, співрозмовник Української правди у НАБУ

Деталі: Згідно з карткою розшуку, 51-річний Галантерник зник у Харкові 31 серпня 2021 року і тепер переховується від органів досудового розслідування.

В НАБУ Украинскій правді уточнили, що підозрюваного було оголошено в розшук 27 жовтня.

Його підозрюють за ст. 255 ч. 1, ст. 191 ч. 5, ст. 209 ч. 3 і ст. 364 ч. 2 Кримінального кодексу – створення злочинної організації, присвоєння і розтрата майна, відмивання грошей і зловживання владою.

Нагадаємо: Галантерник володіє в Одесі частками у ринках “Привоз”, “7-й кілометр”, торгово-розважальних центрах City Center, City Center “Котовський”, Аркадія Сіті і бутик-готель “De Paris”.

Як відомо, бізнесмен живе в Лондоні.

За даними ЗМІ, в дев’яностих роках Галантерник був пов’язаний із угрупованням Олександра Ангерта на прізвисько Ангел.

6 жовтня генпрокурор Ірина Венедіктова підписала 5 підозр у рамках розслідування кримінальної справи детективів НАБУ і прокурорів САП щодо заволодіння землею в Одесі, три з них – меру Одеси Геннадію Труханову, Володимиру Галантернику, а також екс-прокурору Одеської області Олегу Жученку.

 

Суд обрав Медведчуку новий запобіжний захід, вже без арешту

ВІВТОРОК, 2 ЛИСТОПАДА 2021, 12:39  УП

Печерський суд Києва обрав запобіжний захід у вигляді особистих зобов’язань куму Путіна та нардепу Віктору Медевдчуку замість домашнього арешту, термін якого закінчився. Рішення прийнято в межах справи про держзраду та замах на пограбування національних цінностей.

Джерело: Інтерфакс-Україна

Деталі: Таке рішення суд виніс у вівторок, задовольнивши клопотання прокуратури.

Запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання передбачає прибувати за кожною вимогою органу досудового розслідування, прокурора або суду, не відлучатися з Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду, повідомляти слідчому, прокурору або суду про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Що було раніше: Офіс генпрокурора повідомив, що граничний термін перебування Медвечука під цілодобовим домашнім арештом у цьому кримінальному провадженні – 6 місяців – закінчився, тому його подальше продовження неможливе. Тому ОГП попросив суд взяти з Медведчука особисті зобов’язання.

Також у генпрокурора попросили суд зобов’язати підозрюваного здати свої паспорти для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд із України, а також носити електронний засіб контролю.

Слід зауважити, що Медведчук все одно залишиться під домашнім арештом. Цей запобіжний захід діє в іншій справі проти нього – державна зрада, пов’язана з видобутком нафти й газу в Чорному морі у змові з Росією.

Передісторія:

Нардепу від партії “Опозиційна платформа – За життя” й куму Володимира Путіна Віктору Медведчуку висунуто дві підозри: у державній зраді Україні, пов’язаній із видобутком нафти й газу в Чорному морі у змові з окупантами Криму, та у держзраді, пов’язаній із домовленостями про постачання вугілля з окупованих територій Донбасу (ОРДЛО).

11 травня генпрокурор Ірина Венедіктова підписала Медведчуку підозру у держзраді та замаху на розграбування національних ресурсів в окупованому Криму. Правоохоронці підозрюють, що Медведчук вступив у змову з РФ для видобутку нафти і газу в Чорному морі. Також у 2020 році Медведчук передав Росії інформацію про розташування прихованого підрозділу ЗСУ.

За цією справою Медведчука відправили під домашній арешт. На затримання його поплічника нардепа Тараса Козака Служба безпеки України отримала дозвіл суду.

8 жовтня Медведчуку оголосили нову підозру – про державну зраду та сприяння діяльності терористичної організації шляхом організації поставок вугілля з ОРДЛО на підконтрольну Києву територію України.

12 жовтня суд відправ Медведчука під домашній арешт у другій справі, хоча обвинувачення клопотало про арешт з альтернативою застави в 1 мільярд гривень. Прокуратура планує оскаржувати це рішення.

 

В Офісі президента відкинули звинувачення у лобіюванні кандидатів до КС

ВІВТОРОК, 2 ЛИСТОПАДА 2021, 16:49  УП

Офіс президента заперечує, що лобіює якихось кандидатів на посаду суддів Конституційного Суду України за квотою президента.

Джерело: відповідь директорату з питань інформаційної політики Офісу президента України на запит “Радіо Свобода

Дослівно: “Офіс президента України не має інформації щодо лобіювання посадовими особами Офісу призначень окремих кандидатів на посаду суддів Конституційного Суду України та інформації щодо оголошення нового конкурсу на посади суддів Конституційного Суду України”.

Деталі: Раніше аналітики Фундації DEJURE, Центру протидії корупції та Автомайдану аналізували кандидатів у судді КС і стверджували, що заступник голови Офісу президента Олег Татаров особисто лобіює на посади суддів Конституційного Суду Єлизавету Євграфову та Миколу Погорецького.

Також вони ставили під сумнів законність конкурсу до КС, назвавши неконституційним скасування указів про призначення Олександра Тупицького та Олександра Касмініна.

На запитання, чи буде оголошений новий конкурс, якщо Велика палата Верховного суду підтвердить рішення суду першої інстанції, який визнав незаконним указ президента про “скасування” призначення суддів КС Касмініна і Тупицького, та про подальші кроки реформування КС, в Офісі глави держави по суті не відповіли.

Цьому передувало:

У жовтні низка громадських організацій – зокрема, Фундація DEJURE, Центр протидії корупції, Автомайдан, Центр політико-правових реформ – висловили сумнів у законності конкурсу на посади суддів Конституційного суду, яких призначає президент, і заявили про лобізм двох кандидатів із боку Олега Татарова.

21 жовтня голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін описав, як проходять співбесіди з кандидатами на суддю КС, вказавши на їхню необізнаність або  недоброчесність.

До етапу співбесід на суддю КС було допущено 18 кандидатів.

 

Мецгера і Ко звинувачують у нападі на журналістів “Схем”: справа пішла в суд

ВІВТОРОК, 2 ЛИСТОПАДА 2021, 16:40  УП

Прокурори скерували до суду справу про напад службовців державного “Укрексімбанку” на журналістів видання “Радіо Свобода”.

Джерело: пресслужба Київської міської прокуратури

Деталі: Поліція скерувала до суду обвинувальний акт стосовно чотирьох підозрюваних у нападі на журналістів програми “Схеми”.

Дії колишнього голови правління банку Євгена Мецгера та його прессекретаря кваліфікують за статтею 171 Кримінального кодексу – “Незаконне вилучення зібраних журналістом матеріалів і технічних засобів, перешкоджання роботі журналіста, вчиненого службовою особою з використанням свого службового становища”.

Дії директора департаменту банківської безпеки Ігоря Тельбізова та начальника управління внутрішньої безпеки кваліфікували за двома кримінальними статтями: за тією ж 171 та 121 – “Умисне вчинення насильницьких дій, які завдали фізичного болю та не спричинили тілесних ушкоджень”.

Передісторія:

4 жовтня “Схеми” повідомили про напад у державному “Укрексімбанку” під час запису інтерв’ю із головою правління цієї фінустанови Євгеном Мецгером прямо у його кабінеті. Мецгеру не сподобалось одне із запитань журналіста-розслідувача Кирила Овсяного, після чого він наказав охороні “забрати камери” та “дістати із них касети”.

7 жовтня правоохоронці вручили підозру Мецгеру.

 

Соціологія “Рейтингу” показала найбільшу довіру до Зеленського

ВІВТОРОК, 2 ЛИСТОПАДА 2021, 11:46  УП

Станом на кінець жовтня рейтинг довіри серед українських політиків очолює чинний президент Володимир Зеленський, якому довіряють 39% опитаних.

Джерело: результати опитування Соціологічної групи “Рейтинг”, проведеного 21-23 жовтня

Дослівно: “Рейтинг довіри до політиків очолює Володимир Зеленський, якому довіряють 39% опитаних, не довіряють – 59%. Юлії Тимошенко довіряють 26%, не довіряють – 72%. Петру Порошенку довіряють 25%, не довіряють – 73%. Юрію Бойку довіряють 24%, не довіряють – 57%, не знають його – 16%”.

Деталі: Найбільше опитаних не довіряють попередньому президенту Петру Порошенку – 73%, лідерці ВО “Батьківщина” Юлії Тимошенко не довіряють 72% респондентів.

При цьому рейтинг недовіри щодо кожного політика вищий за 50%.

Дослідження тривало 21-23 жовтня. Методом телефонних інтерв’ю основі випадкових мобільних номерів опитали 2500 респондентів від 18 років і старше в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу.

Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 2%.

 

Рейтинг партій: “Слуга народу” дещо втратила підтримку

ВІВТОРОК, 2 ЛИСТОПАДА 2021, 11:14  УП

Якби вибори до Верховної Ради відбувалися найближчим часом, то найбільшу підтримку мала би “Слуга народу” – 20,4% тих, хто буде голосувати і визначився з вибором, водночас, порівняно з вереснем, підтримка партії дещо впала.

Джерело: результати опитування Соціологічної групи “Рейтинг”, проведеного 21-23 жовтня

Деталі: За партію “Європейська солідарність” готові віддати голоси 15,8%, за “Опозиційну платформу – За життя” – 12%, за “Батьківщину” – 10,9%.

Рейтинг інших політичних сил дещо нижчий.

Зокрема, партію “Сила і честь” підтримують 6,4%, партію Мураєва “Наші” – 6,3%, партію “Українська  стратегія Гройсмана” – 5,3%, Радикальну партію – 4,8%, “УДАР Віталія Кличка” – 4,2%, партію Шарія – 3,8%, ВО “Свобода” – 2,9%, партію “Голос” – 2,2%, партію “Самопоміч” – 1,9%.

Дослідження тривало 21-23 жовтня. Методом телефонних інтерв’ю основі випадкових мобільних номерів опитали 2500 респондентів від 18 років і старше в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 2%.

Передісторія:

Згідно з опитуванням “Рейтинга”, проведеним на початку вересня, “Слугу народу” підтримували 25,8% серед тих, хто буде голосувати та визначився із вибором, “Європейську солідарність” – 14,1%, “Опозиційну платформу – За життя” – 12,4%, та “Батьківщину” – 10,6%.

 

Свіжий рейтинг партій: “Слугу народу” наздогнала ОПЗЖ

ВІВТОРОК, 2 ЛИСТОПАДА 2021, 16:05УП

Якби вибори до парламенту відбувалися в кінці жовтня, за партію “Слуга народу” проголосували б 18,3% серед тих, хто визначився з вибором, за “Опозиційну платформу – За життя” – 17%. Різниця у межах похибки.

Джерело: результати опитування соціологічної службі КМІС

Деталі: Згідно з дослідженням, у разі проведення виборів зараз до парламенту пройшли б п’ять партій.

На третій позиції після “слуг” і ОПЗЖ йде “Батьківщина” (15,4%), четверта “Європейська солідарність” (15,1%), на п’ятому місці – “Сила і честь” (5,6%).

Соціологи зауважують, що різниця перших чотирьох партій перебуває у межах статистичної похибки.

Трохи менше прохідного бар’єру мають партія ексспікера Дмитра Разумкова (4,5%) і Радикальна партія Олега Ляшка (4,5%).

У КМІС зазначають, що порівняно з липнем рейтинг топ-партій істотно не змінився, тобто всі зафіксовані коливання – у межах статистичної похибки.

Опитування проводили протягом 20-25 жовтня методом особистого інтерв’ю. Опитано 2028 респондентів, що мешкають у 103 населених пунктах усіх регіонів України, крім окупованих Криму і частини Донбасу.

Статистична похибка не перевищує 3,3%.

Нагадаємо: Опитування КМІС, проведене 15-18 жовтня, показало, що “Слугу народу” наздогнала “Європейська солідарність”, а ОПЗЖ лише четверта в рейтингу.

 

Більше 40% українців хотіли би влаштувати нові вибори президента і Ради

ВІВТОРОК, 2 ЛИСТОПАДА 2021, 16:22  УП

Понад 40% українців підтримують рішення про проведення дострокових виборів Верховної Ради та президента країни.

Джерело: результати опитування Київського міжнародного інституту соціології, проведеного 20-25 жовтня

Дослівно: “Респонденти скоріше підтримують проведення дострокових парламентських виборів – 47,3% підтримують проти 37,7%, які не підтримують.

Водночас, у випадку дострокових президентських виборів думки розділилися майже порівну – 43,4% підтримують їх проти 45,8%, які не підтримують”.

Деталі: Водночас, у протестах з вимогою дострокових виборів президента готові взяти участь 23,1% респондентів.

А в протестах з вимогою дострокових виборів до Верховної Ради готові взяти участь 24,1% респондентів.

Дослідження проводилося у кілька хвиль: 22-29 червня – перша хвиля, 24 липня-1 серпня – друга хвиля, 20-25 жовтня – третя хвиля. Де це було релевантно, наводиться динаміка показників упродовж червня-жовтня 2021 року.

20-25 жовтня методом особистого інтерв’ю опитали 2028 респондентів, що мешкають у 103 населених пунктах усіх регіонів (крім АР Крим).

У Луганській і Донецькій областях опитування проводилося тільки на території, що контролюється українською владою.

Похибка не перевищує: 3,3% для показників близьких до 50%, 2,9% — для показників близьких до 25%, 2,2% — для показників близьких до 12%, 1,5% — для показників близьких до 5%.

Нагадаємо:

Якби вибори президента відбулися найближчим часом, то найбільше голосів у першому турі отримав би чинний глава держави Володимир Зеленський – 18,7% серед усіх опитаних.

За результатами опитування “Рейтингу” якби вибори до Верховної Ради відбувалися найближчим часом, то найбільшу підтримку мала би “Слуга народу” – 20,4% тих, хто буде голосувати і визначився з вибором, водночас, порівняно з вереснем, підтримка партії дещо впала.

 

Уже понад 70% українців вважають, що країна рухається не туди

ВІВТОРОК, 2 ЛИСТОПАДА 2021, 15:52  УП

Кількість громадян, які вважають, що справи в країні рухаються в неправильному напрямку, зростає – станом на кінець жовтня таких уже 71,1%.

Джерело: результати опитування Київського міжнародного інституту соціології, проведеного 20-25 жовтня

Дослівно: “71,1% українців вважають, що справи в країні рухаються в неправильному напрямку. Про правильний напрямок говорять 15%”.

Деталі: Соціологи відзначають, що у липні 68,7% респондентів вважали, що справи в країні рухаються в неправильному напрямку, а протилежної думки дотримувались 16,1%.

Дослідження тривало 20-25 жовтня. Методом особистого інтерв’ю з використанням планшета було опитано 2028 респондентів, що мешкають у 103 населених пунктах усіх регіонів України (крім АР Крим) від 18 років.

У Луганській і Донецькій областях опитування проводилося тільки на території, що контролюється українською владою.

Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і за дизайн-ефекту 1,5) не перевищує: 3,3% для показників близьких до 50%, 2,9% – для показників близьких до 25%, 2,2% – для показників близьких до 12%, 1,5% – для показників близьких до 5%.

 

Міністр економіки подав у відставку

ВІВТОРОК, 2 ЛИСТОПАДА 2021, 11:34  УП

Міністр економіки Олексій Любченко написав заяву про звільнення з займаної посади.

Джерело: представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук у Telegram

Пряма мова Мельничука: “Перший віцепрем’єр-міністр України – Міністр економіки України Любченко Олексій подав заяву в Апарат ВРУ з проханням прийняти відставку із займаної посади”.

Деталі: Джерела “Української правди” повідомляли, що в Офісі президента Любченка підозрювали в корупції, а глава фракції “Слуга народу” Давид Арахамія на зустрічі з депутатами сказав їм, що міністра звільняють, бо він “закрався”, але деталей чи якихось фактів цього нема.

Також, за даними УП, за 5 місяців роботи в уряді Любченко зумів максимально зіпсувати відносини з прем’єром Денисом Шмигалем.

За словами співрозмовника УП зі “Слуги народу”, “Любченко дуже цікаво поводився” нібито до нього приходили депутати “з якимись хотєлками”, а він їм відмовляв, заявляючи, що “скоро піде на підвищення і стане прем’єром”, тоді до нього можна приходити. А до того, мовляв, йому “не можна ні у що вляпуватись”. Подейкували, що такі розмови дійшли до Шмигаля.

Зайняти місце Любченка найбільше шансів має заступниця голови ОПУ з економічних питань Юлія Свириденко.

Для довідки: У часи Порошенка Свириденко обіймала посаду першої заступниці голови Чернігівської ОДА, а в 2018 році навіть тимчасово її очолювала.

Після приходу до влади Зеленського Свириденко стала першою заступницею міністра розвитку економіки.

За даними УП, на Банкову Свириденко привів навіть не голова ОПУ Андрій Єрмак, який зараз протегує її в уряд, а Кирило Тимошенко, з яким вони працювали на початку коронакризи.

Як розповідають в оточенні Зеленського, заступниця Єрмака має серйозний вплив у команді і є одним з ідеологів економічної політики президента загалом і боротьби з олігархами зокрема. Наприклад, вона доклала руку до так званого “антиахметівського” закону.

Передісторія:

За даними джерел УП, “Слуга народу” попередньо визначилася з кандидатами на посади віцепрем’єра, міністрів з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, екології та оборони, звільнення мінстра економіки Олексія Любченка наразі ще під питанням.

1 листопада заяви на звільнення вже подали віцепрем’єри Олексій Резніков та Олег Уруський.

Фракція “Слуга народу” підтримала висунення нардепки Ірини Верещук на посаду віцепрем’єр-міністра – міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, а щойно звільненого з цього поста Олексія Резнікова – на міністра оборони.

 

Кабмін з кількома змінними. Кого Зеленський вижене з уряду

РОМАН КРАВЕЦЬ, РОМАН РОМАНЮК — ВІВТОРОК, 2 ЛИСТОПАДА 2021, 05:30  УП

У Володимира Зеленського за час президентства виробилась одна специфічна звичка – ледь не раз на квартал виганяти когось з уряду.

Володимир Олександрович навіть вигадав абсолютно нову, доти ні в одному нормативному акті не описану процедуру відставок в уряді – заява міністра, написана на прохання президента.

У травні цього року президент, наприклад, особисто вмовив написати заяву про відставку міністрів інфраструктури Владислава Криклія, міністра економіки Ігоря Петрашка та главу МОЗу Максима Степанова.

А вже у липні аналогічну процедуру “добровільного” звільнення пройшов “вічний” міністр внутрішніх справ Арсен Аваков.

Зазвичай такі відставки супроводжують ще й призначенням нових “месій”, кожен з яких обіцяє президенту швидкий і нечуваний прорив.

Але в більшості випадків одразу після призначення нові міністри губляться в сірій напівтіні власних кабінетів. І коли надходить їхня черга йти на вихід, знову дуже складно зрозуміти, за що ж їх звільнили. Бо ніхто до ладу не може пояснити, чим власне вони займалися.

Початок листопада – час для нового оновлення Кабміну Дениса Шмигаля. Уже цього тижня нових очільників отримають одразу чотири міністерства.

Хто і кого замінить на постах в уряді, чому звільняють попередніх міністрів і чому призначають нових, та як ці “нові” з’являються в уряді Зеленського, розібралась “Українська правда”.

Long list: звідки беруться міністри

Про можливе звільнення трьох-чотирьох членів Кабміну говорили з серпня.

Очікувалося, що зміни в уряді відбудуться на початку осені. Власне, ще перед Трускавцем 2.0 ротації в уряді були однією з головних тем, які обговорювали у найвищих кабінетах.

“Кілька наших їхали в Трускавець, уже побувавши на Банковій на співбесіді у Зеленського, і готувались переходити на Грушевського”, – розповідає УП один із впливових членів фракції “Слуги”.

Тоді посилення команди Дениса Шмигаля довелося відкласти, адже у президента з’явилась інша проблема – Банкова вимушено зосередилася на звільненні з поста глави Верховної Ради Дмитра Разумкова.

До речі, для кількох глав комітетів, які готувались стати урядовцями, історія з Разумковим мала своє негативне продовження.

Наприклад, глава комітету з питань освіти Сергій Бабак мав принципову домовленість з Офісом про перехід в Кабмін на посаду міністра освіти. Але це питання поставили на паузу після того, як Бабак не проголосував за відставку Разумкова.

Загалом підготовка до змін в уряді відбувалася за звичним для часів Зеленського сценарієм. Однак осінній відбір мав і дуже цікаву особливість.

“Ми хочемо просувати в уряд наших депутатів, голів комітетів. А на їхнє місце щоб заходили наступні списочники. Так ми і виростимо своїх депутатів, проженемо найкращих через уряд, і більше людей обкатаємо в Раді”, – пояснив в розмові з УП один із лідерів “слуг”.

І справді, співрозмовники у партії влади розповідають, що в “довгих списках” кандидатів в Кабмін цього разу було багато депутатів СН.

Загалом викристалізувались кілька “кадрових центрів”: свої пропозиції вносить прем’єр Шмигаль, когось напряму знаходить Офіс, а частину кандидатів пропонував дует топів “Слуги народу” Давида Арахамії і Олександра Корнієнка.

“Звонить або перестріває тебе, скажімо, Давид, і каже: слухай, не хочеш в уряд від нас? І тоді вони з Корнієнком тебе починають розпитувати, пробивати. І якщо ти ок, то вони уже пропонують тебе Банковій”, – розповів один із депутатів СН, який пробувався на такий “конкурс”.

Якщо якась кандидатура отримує добро у керівництві СН, у прем’єра, і головне – на Банковій, далі такого претендента екзаменує так звана “мала фракція”: лідери СН, 15 заступників Арахамії та глави комітетів від “слуг”.

Таке засідання щодо теперішніх кандидатів в уряд відбулося, за даними УП, в середині минулого тижня.

“Загалом всі люди нам зрозумілі. Але тепер всі вони мають пройти таку співбесіду на Банковій. І там дуже важливо предметно говорити із Зе, бо він дуже прискіпливий тепер, і просто пропетляти з ним не вийде”, – розповідає один із членів “малої фракції” СН.

Крім самого Зеленського урядовців на Банковій затверджує глава Офісу Андрій Єрмак та прем’єр Шмигаль. Дослухається Зеленський і до думки свого першого помічника Сергія Шефіра та заступника Єрмака Кирила Тимошенка.

Але загалом саме Зеленський вирішує, кого прем’єр запропонує, а Рада призначить в Кабмін. Одним словом, парламентсько-президентська республіка, яку ми заслужили.

Short list: хто і чому стане міністром

19 жовтня міністр захисту довкілля та природних ресурсів Роман Абрамовський написав заяву про звільнення.

“З Романом смішне. Він заяву написав наче, а потім нічого не відбувалось. І він такий ходить і питає, куди її занести, щоб щось з нею зробили”, – розповідає з посмішкою один із депутатів “СН”.

Заява Абрамовського просигналізувала, що після вирішення питання Разумкова Банкова повернулась до кадрових ротацій в уряді.

Чому почали саме з Абрамовського, сказати складно. З-поміж усіх претендентів на звільнення він є найменш конфліктним. Історично Мінекології в Україні було одним із “рибних”, адже саме йому підпорядковується Держгеонадра – структура, яка видає дозволи на видобуток корисних копалин.

Але Абрамовський, як розповідають в “СН”, одразу на вході відмовився впливати на цю структуру, і всі питання з ліцензіями вирішував керівник Геонадр Роман Опімах.

Зеленський уже намагався зняти свого міністра екології, коли під ротацію потрапили Криклія і Степанова. Але тоді профільний комітет Ради відстояв Абрамовського. Правда, ніхто так і не зрозумів, для чого.

Стосунки президента і його екологічної команди дуже добре описує нарада перед польотом Зеленського на кліматичний саміт в Глазго, який вважається найважливішою подією року в цій сфері у світі.

“Сидять, значить, всі ці Абрамовський, Бондаренко (глава екологічного комітету – УП). Зеленський каже, що от я лечу в Глазго, є у вас там якась така масштабна програма чи закон якийсь, щоб я міг приїхати і виглядати солідно? А ці такі, типу, ну, ми не знаємо. Може от програма є “Питна вода”, щоб в райцентрах можна було пити з кранів. Зе просто вибухнув”, – переказує один з присутніх на нараді.

“Хлопці, чим ви взагалі там займаєтеся! Невже ви не хочете показати світу, що ми реально робимо зміни, щось велике після себе залишити?”, – згадує слова Зеленського співрозмовник УП.

Ще одним важким ударом, який на Банковій не пробачили міністру, став “екологічний день” в Раді, коли Абрамовський обіцяв Зеленському прийняти важливі закони щодо скорочення викидів, але Рада всі їх провалила.

Новим керівником Міндовкілля може стати нинішній заступник Абрамовського Руслан Стрілець. За даними УП, наразі вирішено, що він певний час спершу побуде в.о. міністра.

Наразі Стрілець – заступник міністра Абрамовського з питань цифрових трансформацій.

“Руслан був на “малій фракції”, справив хороше враження – хлопець достатньо грамотний. Щоб ви розуміли, він єдиний, хто пройшов поліграф перед зустріччю з депутатами”, – описує кандидата один з міністрів в розмові з УП.

“Він майстер порозказувати гарно, це точно. Але Арахамія після “малої фракції” досить скептично так каже: “Якщо він так буде у президента відповідати, то може і не пройти. Треба посилитись”, – розповів один із присутніх на співбесіді.

Свою кар’єру Стрілець будував у Дніпрі. Там він працював директором департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської ОДА у часи губернаторства Валентина Резніченка. У 2019 переїхав до Києва та відповідав за управління відходами в тоді ще спільному Міністерстві енергетики та захисту довкілля.

Крім Стрільця на місце Абрамовського претендували висуванець від фракції депутат Андрій Жупанин та чинний глава Черкаської ОДА Олександр Скічко.

“Жупанину на Банковій сказали, що він ок, але ще молодий і не має досвіду в екології. А Скічка не хотів в уряді Шмигаль. Бо посадити Скічка в уряд, це як взяти собі Кирила Тимошенка: Скічко Кирилу зливав би все, що відбувається в Кабміні. Хоч Скічко і дуже хотів”, – розповідає один із співрозмовників УП в “Слузі”, дотичний до пошуку кандидатур.

Ще про одну відставку – міністра оборони Андрія Тарана – говорилось уже майже рік.

Його нещадно критикував народний депутат фракції “Голос” і член профільного комітету Сергій Рахманін,  секретар РНБО Олексій Данілов в листопаді минулого року звинувачував Тарана у зриві виконання оборонного замовлення.

Весь цей час Тарана захищав голова ОПУ Андрій Єрмак, чиєю креатурою міністр і був. Офіс постійно давав главі Міноборони “останній шанс”. Не в останню чергу тому, що не мав йому заміни. Однак, в серпні цього року стало зрозуміло, що далі Таран в Кабміні не протягне.

“Замість того, щоб займатися оборонними замовленнями і нормально менеджерити армію, він воював з керівниками Генштабу і мірявся з ними, у кого більші генеральські зірочки”, – критикує міністра оборони один із керівників “Слуги народу”.

На згаданій “малій фракції”, як переказують присутні там депутати, Арахамія підсумував роботу Тарана такою формулою: “Такого поганого міністра ніколи не було і, сподіваюсь, не буде”.

Замість Тарана міністром оборони, за планом СН, стане інший близький до Єрмака чинний член уряду Олексій Резніков.

До цього він був одночасно віцепрем’єром та міністром з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, однак Резніков вже написав заяву про звільнення.

“Західні партнери завжди хотіли цивільного міністра, от ми його і призначимо. Резніков дуже комунікабельний і буде все розрулювати”, – пояснив вибір кандидатури один із топів СН.

На початку осені, коли обговорювалася можлива відставка міністра юстиції Дениса Малюськи, Резнікову, як фаховому юристу, пророкували перехід у Мін’юст. І сам він, за даними УП, був дуже не проти на такі зміну робочого місця.

Але оскільки відставки глави Мін’юсту не відбулося, а адекватних кандидатів на Міноборони у Банкової не знаходилось, ОПУ вмовила Резнікова перейти в оборонку.

Замість нього у МінТОТ прийде працювати нардепка “Слуги народу” Ірина Верещук.

Вона вже більше року намагається зайняти хоч якусь посаду поза парламентом.

На місцевих виборах 2020 року Верещук балотувалася у мери столиці – однак її підтримало лише 5,44% киян.

Такий низький результат знищив реальні очікування нардепки: вона хотіла стати главою КМДА. Як пояснюють у “Слузі народу”, після того як Кличка обрали мером у першому турі, призначати Верещук головою КМДА Зеленському було електорально невигідно – такий хід кияни могли сприйняти як знецінення їхнього вибору.

Останні кілька місяців Верещук на всіх можливих майданчиках прямим текстом заявляла, що хоче очолити Міністерство оборони. Міністерство їй, як видно, дадуть, але не зовсім те, яке вона хотіла.

“В міністерство оборони її б точно ніхто не ризикнув ставити. А от у МінТОТ – будь ласка. Резніков своїми гострими висловлюваннями, наприклад про мінські угоди, лякав Донбас. А от Іра буде займатися такими суто гуманітарними питаннями. Буде такою собі “мамою-берегинею” для Донбасу”, – пояснює УП високопоставлений чиновник у Зе!Команді.

Ще одним кандидатом на вихід з уряду є перший віцепрем’єр-міністр економіки Олексій Любченко. Хоч його призначили лише навесні цього року.

За цей короткий час роботи в уряді, за даними УП, Любченко зумів максимально зіпсувати відносини з прем’єром Денисом Шмигалем.

“Любченко дуже цікаво поводився. До нього приходили депутати з якимись хотєлками, а він їм відмовляв, бо от, каже, я скоро піду на підвищення і стану прем’єром, тоді приходьте. А зараз, типу, йому не можна ні у що вляпуватись. Зрозуміло, що такі розмови не могли не дійти до Шмигаля”, – розповідає один із топів монобільшості.

Крім того Любченко почав дратувати керівництво ОПУ, нібито тим, що “заробляв” на посаді за спиною Банковою.

На “малій фракції” Арахамія коротко резюмував проблему з Любченком, сказавши лише: “Льоша закрався”.

Однак якихось деталей, щодо того чи справді, де, як, та як багато тощо з’ясувати наразі не вдалося.

Зайняти місце Любченка на Грушевського найбільше шансів має заступниця голови ОПУ з економічних питань Юлія Свириденко.

У часи Порошенка Свириденко обіймала посаду першої заступниці голови Чернігівської ОДА, а в 2018 році навіть тимчасово її очолювала.

Після приходу до влади Зеленського Свириденко стала першою заступницею міністра розвитку економіки.

За даними УП, на Банкову Свириденко привів навіть не Андрій Єрмак, який зараз протегує її в уряд, а Кирило Тимошенко, з яким вони працювали на початках коронакризи.

Тоді Тимошенко виконував функцію секретаря координаційної ради з протидії COVID-19. У той же час Свириденко змогла налагодити відносини з Єрмаком, і коли голова Офісу позбувся своєї заступниці Юлії Ковалів, Свириденко перейшла в ОПУ на її посаду.

Як розповідають в оточенні Зеленського, заступниця Єрмака має серйозний вплив у команді і є одним з ідеологів економічної політики президента загалом і боротьби з олігархами зокрема. Наприклад, вона доклала руку до так званого “антиахметівського” закону.

Останньою в осінній серії звільнень з Кабміну стане відставка ще однієї креатури Єрмака віцепрем’єра-міністра з питань стратегічних галузей промисловості Олега Уруського.

“Уруський взагалі нічого не зробив. Депутати між собою називають його відомство Міністерством стаканів. Там такий заповідник радянських дідів, які сидять і просто бухають”, – обурюється в розмові з УП один із соратників президента.

Олега Уруського замінить чинний головний митник країни Павло Рябікін. Свого часу Рябікін вчився на одному курсі з Петром Порошенком в Інституті міжнародних відносин, був народним депутатом сьомого скликання від фракції “УДАР”.

У часи президентства Порошенка Рябікін був одним із ключових кандидатів у міністри інфраструктури. Однак, ця позиція тоді відійшла “Народному фронту”, а Рябікін очолив аеропорт “Бориспіль”.

На позицію Уруського керівництво “Слуги” також розглядало главу парламентського комітету з економіки Дмитра Наталуху. Але після того, як він не проголосував за відставку Разумкова, його шанси очолити міністерство дуже зменшились.

***

Станом на початок листопада це всі можливі перестановки в Кабміні Шмигаля. Але, ймовірно, до кінця року відбудеться принаймні ще одна зміна в уряді.

Якщо Верховна Рада повністю проголосує законопроєкт про столицю, Банкова планує призначити чинного міністра розвитку громад Олексія Чернишова головою КМДА.

Не даремно ж Чернишов був присутній під час нещодавньої зустрічі президента з Віталієм Кличком.

За даними УП, замість Чернишова у Кабмін може прийти депутатка з фракції “Слуги народу” Олена Шуляк.

Але навіть якщо Рада не встигне з законом, то навряд процес перманентного оновлення Кабміну Шмигаля щось зупинить.

“Головна проблема, що приходить якийсь умовний черговий Любченко і починає Зеленському розказувати, які всі дурні, як він зараз зайде в уряд, як все змінить, як злетить економіка. А потім, в кращому разі, нічого не робить”, – розмірковує в розмові з УП один із дотичних до осінніх змін в Кабміні депутатів “СН”.

Але біда не в тому, що кандидати на співбесіді можуть “розказати” і видати бажане за дійсне.

Проблема – що той, кому “розказують”, досі не навчився відрізняти одне від іншого.

 

Звітування партій можуть відновити. Але є одне “але”

ВІВТОРОК, 02 ЛИСТОПАДА 2021, 14:00 УП ІГОР ФЕЩЕНКО, провідний аналітик з політичних фінансів, Рух ЧЕСНО

На позачерговому засіданні Верховної Ради України, яке має відбутися сьогодні о 16:00, нардепи можуть підтримати низку змін до закону “Про політичні партії в Україні”, зокрема – довгоочікуване відновлення обов’язку подавати до НАЗК квартальну фінансову звітність.

Безперечно, законопроєкт вирішить кілька критичних проблем, але й може створити низку нових. Цього можна уникнути, як саме – розповідаємо у матеріалі.

Вистраждане відновлення звітування з одним “але”..

Хоч такий обов’язок вже понад шість років закріплений у згаданому законі, нібито борючись із наслідками пандемії у березні 2020 року парламент дозволив політичним партіям не подавати фінзвітності аж до завершення карантину.

Так Україна стала єдиною країною у Європі, де у межах боротьби з COVID-19 законотворці надали партіям ексклюзивне право на невизначений період не подавати фінзвітності.

До прикладу, тим же законом передбачалися послаблення і для бізнесу, наприклад, у питаннях сплати податків та подання звітності. Відмінність у тому, що для підприємців такі послабленння були встановлені на дуже чіткий та короткий термін у кілька місяців, тоді як для партій відстрочку зробили аж до “закінчення здійснення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)”.

Про ризики, пов’язані з таким формулюванням тексту закону, народних депутатів попереджав і висновок Головного науково-експертного управління Верховної Ради, але до нього не дослухалися.

Як наслідок, на наступні щонайменше півтора року звітування партій перетворилося у добровільну акцію.

Ситуація погіршувалася з двох причин.

По-перше, карантин триває суттєво довше, ніж можна було очікувати, й мало хто береться прогнозувати, коли він закінчиться.

По-друге, саморегуляція у самих партіях. Політсили, які орієнтуються на відкриті стосунки з виборцями, могли б подавати звіти і навіть певний час продовжували це робити (найімовірніше за інерцією, або не знаючи про зміни у законодавстві), втім з часом таке бажання у них зовсім зникло.

Якщо звіти за перший квартал 2020 року подало понад 250 партій, звіти за другий квартал цього року подало заледве три десятки партій, або близько 7% від загальної кількості зареєстрованих в Україні партій.

Іноді окремі звіти з’являлися, як-от поданий влітку звіт “Слуги народу” за передвиборчий третій квартал 2020 року, але глобально ситуації це не змінювало.

Водночас те, що на думку ініціаторів таких правок у законодавстві перешкоджало поданню звітності, не стало перешкодою для проведення місцевих виборів 2020 року.

Торік на рахунки партій надійшло щонайменше 1,4 мільярда гривень приватного фінансування й саме за ці кошти проводилися місцеві кампанії.

Походження абсолютної більшості цих коштів навіть через рік після виборів нам невідоме.

Не став карантин перешкодою і для освоєння майже 1,5 мільярда гривень державного фінансування, яке партії отримали у 2020 та 2021 роках.

Очевидно, що ситуація зайшла настільки далеко, що єдиним її вирішенням могло стати лише внесення змін до закону “Про політичні партії в Україні”.

Заклики до парламенту відновити звітування лунали принаймні з осені 2020 року, а востаннє під зверненням до Ради з цього приводу підписалося майже чотири десятки громадських та журналістських організацій.

На позачерговому засіданні парламентського Комітету з питань правової політики 1 листопада нардепи підтримали правку про відновлення звітування.

Оскільки законопроект 5253-1 пройшов перше читання ще влітку, то сьогодні на позачерговому засіданні Верховної Ради такі зміни можуть бути прийнятими остаточно.

Відновлення звітування, безсумнівно, стане перемогою. Остаточною перемогою буде прийняття 93 або 99 правок, які передбачають не лише відновлення звітування, а й виключення пункту 5 Заключних положень закону “Про політичні партії в Україні”, який і дозволяє партіям не звітувати. Інакше зараз отримаємо по 5-7 квартальних звітів від кожної партій і наступний етап – коли звітність стане необов’язковою.

Питання відновлення звітування є лише однією складовою законопроєкту 5353-1 й у версії законопроєкту, підтриманій у першому читанні, цієї правки взагалі не було.

Яких інших змін очікувати й остерігатися?

Законопроєкт 5253-1 є альтернативою до 5253, під яким підписалися представники усіх парламентських фракцій та груп.

Перший законопроєкт є прямим наслідком зупинки державного фінансування одразу для трьох політичних партій.

Таке рішення НАЗК (орган, уповноважений, серед іншого, на перевірку звітів політпартій) з жовтня 2020 року почергово приймало щодо Батьківщини, Голосу та Слуги народу.

У всіх трьох випадках Нацагентство мало серйозні запитання до квартальних звітів цих партій за перший та другий квартали 2020 року.

Якщо відкинути дипломатичні формулювання, то принаймні у частині випадків мова йшла про підозру на виведення держкоштів через оплату послуг, які надавалися не в повному об’ємі, або ж і взагалі не надавалися.

Наприклад, у випадку з Голосом йшлося про надання послуг з моніторингу на півмільйона, документальним підтвердженням яких були скопійовані тексти з сайту ОПОРи.

У випадку з Батьківщиною – про закупівлю на початку 2020 року за рахунок держкоштів поліграфічної продукції на суму, що у кілька разів перевищували витрати партії на поліграфію під час парламентської кампанії 2019 року.

В ході перевірки звіту партії НАЗК виявило, що два керівники осередків партії, які нібито підписували акти прийому-передачі такої продукції, у цей момент були за кордоном.

Водночас проблема не тільки у підозрах (хоч і обгрунтованих, на думку автора), але й і в самому законодавстві.

Список санкцій за порушення при використанні держкоштів зводиться до призупинення виплати держкоштів та до повного припинення державного фінансування.

Якщо держорган приймає таке рішення, то партія опиняється у вкрай складній ситуації, коли буквально в один день втрачає весь фінансовий ресурс на свою операційну діяльність. Крім цього, процедура оскарження рішення про зупинку може зайняти невиправдано багато часу. Щоправда, останнє компенсується тим, що такі справи розглядаються у сумнозвісному ОАСК.

У будь-якому випадку, за суттєве, але не критичне порушення партія може втратити держфінансування на роки вперед.

Але законопроєкт 5253 не передбачав ні встановлення пропорційних санкцій, ні чіткої справедливої і ефективної процедури зупинки держфінансування.

Натомість автори законопроєкту пропонували послабити спроможність НАЗК перевіряти фіктивність правочинів та ринковість наданих послуг.

Перетворення функцій НАЗК у сфері контролю за витрачанням держкоштів не перетворилися у церемоніальні лише завдяки альтернативному законопроєкту 5253-1, який ініціювали представники фракції “Голос” (об’єднання “Справедливість”).

Підтриманий у першому читанні альтернативний законопроєкт, зрештою, “забуксував” через суперечку його ініціаторів й правок до нього та серед членів профільного комітету.

Дискусія точилася передовсім довкола питання процедури зупинки державного фінансування.

Три засідання Комітету, де між читаннями мали розглядати законопроєкт, закінчилися нічим саме через це. А без вирішення долі цього законопроекту шанси відновити звітність були близькими до нуля, хоча саме на це був спрямований законопроєкт “Слуги народу” №4611, який ті зареєстрували ще на початку року.

Отримавши підтримку Комітету, цей законопроєкт зник з порядку денного за дискусіями довкола 5253 та 5253-1.

Зненацька Комітет з питань правової політики 1 листопада зібрав позачергове засідання цільово для розгляду цього законопроєкту та ще й з прицілом на прийняття остаточного рішення й винесення законопроєкту на друге читання вже наступного дня.

Такої раптовості не оцінила частина членів комітету, які також є  ініціаторами поправок до законопроєкту. Очевидно, для прийняття законопроєкту з’явилася політична воля “монобільшості”.

Водночас боротьба за текст законопроєкту ще продовжується і може перейти з Комітету в сесійну залу.

Позиція, яку відстоюють Олег Макаров (“Голос”) та Сергій Власенко (“Батьківщина”) полягає у тому, що рішення про зупинку держфінансування має приймати суд, а якщо НАЗК з таким рішенням не погодиться, то саме Нацагентство має його оскаржувати.

На практиці реалізація такої норми призвела б до того, що Нацагентство у потрібних ситуаціях не зможе вчасно реагувати на порушення, пов’язані з витрачанням держкоштів, якщо й взагалі зможе, адже розгляд таких справ мав би відбуватися все в тому ж “вовківському” ОАСКу.

Іншу позицію відстоює група депутатів зі “Справедливості” та “Слуги народу” (передовсім Олександра Устінова та Анастасія Радіна). Їхні пропозиції співзвучні та пропонують залишити прийняття рішення про зупинку держфінансування за НАЗК.

Водночас вони пропонують, з одного боку, чітку процедуру повідомлення партії про це та надання можливості ще до прийняття такого рішення надати додаткові дані. З іншого боку, партії отримають можливість оскаржувати такі рішення не в ОАСК, а у Верховному Суді.

Комітет підтримав позицію, що рішення про зупинку держфінансування, як це і було до цього, приймає НАЗК, втім передбачає, що НАЗК перед прийняттям такого рішення надає партії можливість надати пояснення, а НАЗК має додаткові 15 днів на їхній розгляд. Оскаржувати такі рішення партія може через суд у загальному порядку.

ЧЕСНО вітає повернення до питання відновлення фінзвітності для політичних партій та те, що повноваження зупиняти держфінансування все ж залишається за Нацагенством.

Ризики, яких ще можна уникнути

Водночас проходження законопроєкту має кілька ризикованих моментів.

По-перше, якщо окремі народні депутати будуть наполягати на своїх пропозиціях, то повноваження зупиняти держфінансування у НАЗК таки відберуть. Мотивації у цих нардепів багато, тому залишається сподіваттися, що такі пропозиції не матимуть достатньої підтримки в залі.

По-друге, 5253-1 містить кілька ризикованих правок, які у разі прийняття гарантовано матимуть негативні наслідки.

Одна з таких правок стосується можливості для партій отримувати пасивний дохід від депозитів за рахунок коштів державного фінансування.

В цій ідеї немає нічого поганого, але є “технічна деталь”, яка робить таку норму небезпечною. Річ у тому, що ця правка передбачає, що кошти, отримані як відсотки з депозитів, не є держкоштами й на них не поширюються відповідні вимоги закону. І це також нормально.

Ризик полягає у тому, що не врегульовано, куди ці відсотки від депозиту надходять – на рахунок для отримання коштів державного фінансування чи на якийсь інший. Це створює ризик перемішування коштів держфінансування із відсотками, отриманими з депозиту.

Якщо такі кошти будуть у одному кошику, то розрізнити, яка транзакція була з коштів держфінансування, а яка – з інших коштів буде нереально. Як наслідок, отримаємо проблему, яка не потрібна ні партіям, ні НАЗК.

Друга проблемна правка стосується звітування партій щодо їхніх фінансових зобов’язань.

Якщо зараз політсили повинні звітувати про всі свої фінансові зобов’язання, то правка 24 нардепа Пузанова пропонує звітувати лише про ті фінансові зобов’язання, “строк виконання яких настав відповідно до умов договорів або інших правочинів”.

Це створює ризик того, що не всі фінансові зобов’язання будуть прозвітовані, а виявлені кейси незадекларованих витрат пояснюватимуть тим, що строк виконання угоди ще не настав.

Остання, але не менш важлива правка, стосується Перехідних положень і пропонує де-факто легалізувати підкуп виборців та приховані витрати партій (відповідно і приховані внески).

Текст правки викладений таким чином: “не вважається внеском на підтримку політичної партії надання народним депутатом України, депутатом… членом політичної партії або був висунутий такою політичною партією… членом відповідної політичної партії безоплатно чи на пільгових умовах… товарів, робіт та послуг, необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19)”.

Отримавши таку норму, партії навперебій будуть організовувати роздачу виборцям та установам всього, що може трактуватися товарами, роботами та послугами, спрямованими на запобігання виникненню, поширенню епідемій.

Очевидно, маски від партій – це найменше, що можуть поширювати під брендом політсили. Фактично, це може бути навіть та сама їжа. А чому ні? Ситий виборець – менш вразливий до епідемій.

ЧЕСНО вдячний парламенту за очевидне бажання закрити історію зі звітністю і прийняти законопроєкт 5253 у його якнайкращій редакції. Водночас закликаємо виключити із законопроєкту ризиковані і корупціогенні правки, а також пункт 5 Заключних положень, який і спровокував “відкат” реформи політичного фінансування на роки.

 

До річниці Пласту: які виклики стоять перед молоддю та що може змінити організація

1 листопада 2021  Юрій Юзич, історик, головний експерт групи РПР “Молодіжна політика”, голова Наглядової ради “Пласт – НСОУ”

Першого листопада виповнюється 110-та річниця, коли у 1911 р. створено перші гуртки Пласту. Створювались вони таємно, в студентському середовищі. А головним завданням був тоді військовий вишкіл молоді, щоб здобути державну незалежність України – роздертої поміж двома європейськими імперіями.

Після багатьох десятків років боротьби українці здобули власну державу. Тисячі вихованців/ок Пласту присвятили своє життя цій цілі.

Більше 500 пластунів і пластунок вбиті окупантами за цю ідею – під Крутами, у Бабиному Яру, в Карпатах і Сибіру. Але сьогоднішній Україні ще дуже далеко до того, щоб стати країною про яку мріяв І. Я Франко.

Перед нами, як і раніше актуальними є виклик Івана Яковича, вічного революціонера. Його слова-питання, які пластуни традиційно співають у своєму славні: “Ми ж сонця ясного діти, / Вольного вітру брати./ Мали б в безділлі змарніти, / Цілі життя не знайти?!”

Виклики перед молоддю в Україні

Основним викликом молоді в Україні є морально і фізично застаріла, створена ще радянським окупаційним режимом, інфраструктура молодіжної роботи. А також діюча система участі (точніше – зараз – відсторонення) молоді від процесу ухвалення рішень у тих справах, які її стосуються.

У абсолютній більшості громад молода людина з малечку не має власного простору, де вона може – спільно із своїми однолітками – облаштувати життя так, як би хотілось.

Все це починається від того, що у дитячих садочках відсутні спеціальні кімнати (нормальне явище для розвинутих країн цивілізації), де кожна дитина може побути певний час – коли потрібно – на самоті.

Продовжується у школах, де колишні піонерські кімнати так і не стали освітньо-молодіжними просторами із реальною (а не по типових сценаріях заходів) системою учнівського самоврядування.

Продовжується у закладах позашкіллля та у дитячо-юнацьких бібліотеках (з усією повагою до цих обох мереж, яким досі вдавалось при мінімальній фінансовій підтримці влади зберегти інфраструктуру, перебуваючи постійно на межі виживання).

Там в переважній більшості випадків досі немає доступних сучасних вільних просторів із, наприклад, безкоштовним вайфаєм і відповідними менторами. А панує “кабінетний метод” праці.

Коли один кабінет може працювати лиш по кілька годин три чи чотири рази в тиждень, а місцева самоврядування опалює його взимку весь інший час і забезпечує постійне прибирання.

Продовжується в ПТУ та університетах, де досі діють “студентські профспілки”. Але водночас ще із часів  російської революції 1905 року діє також заборона на будь-яку політичну активність студентів в межах університету.

Ця активність, яка є основою формування відповідального громадянства у західних університетах, досі заборонена 37 статтею Конституцією України.

Усе це призводить до того, до голос молоді не просто не чують, молодь не має шансів навіть достойно його сформулювати. Ані в садочку, ані в школі, ані в ПТУ чи університеті. Бо замість підтримки (фінансової та іншими ресурсами) молодь досі чує сталінську тезу, що “ініціатива карається”.

Бо замість створення власних сценаріїв, наприклад до дня Героїв Крут, педагогу-організатору простіше придбати на певному ресурсі типовий сценарій, де діти стають акторами-заручниками.

У той же час у молодіжній роботі в цивілізованому світі  давно важливим є не результат – захід, а процес його підготовки, коли формуються реальні живі команди і лідери.

У врешті-решт, наша молодь, важлива група суспільства, виростає соціальними егоїстами. Бо вони не навчились гуртуватись у команди і самостійно вирішувати виклики, які виникають перед ними у садочку, школі чи університеті. Бо звикли, що ініціативних – карають, а не підтримують. Звикли “не виділятись”.

Бо звикли, що якщо ти депутат, то обов’язково крадеш “наші гроші” і добрим будеш лише тоді, коли поділишся.

Саме тому в Україні відбувається купівля голосів (не обов’язково за гроші) на всіх можливих виборах, включно із виборами ректорів.

Можливості для молоді

Молодь в Україні, на жаль, переважно залишена сама на себе. Поза формальним навчанням, де часто є й проблеми з якістю освіти, діти до 18 років формально можуть записатися в хіба-що у позашкільні гуртки (мистецькі, спортивні та інші) або відвідувати дитячо-юнацьку бібліотеку у своїй громаді.

Саме ці сервіси, які по своєму дизайну і підходах досі переважно мало чим змінилися із часів пізнього СРСР, пропонують органи виконавчої влади та місцевого самоврядування України на четвертому десятку незалежності. І це ще добре, якщо пропонують, а не закривають.

Звісно, активна молодь, яка – за різними соціологічними дослідженнями – обмежується  до всього лиш кількох відсотків молодих людей, може також долучитись до молодіжної організації. Організації ці досі не мають можливості отримувати від своєї української влади кошти на інституційну підтримку.

Ще молодь може отримати  підтримку на свій громадський проект. Звичайно, із дуже зарегульованими процедурами, мало зрозумілими для молодих людей, без досвіду радянської бюрократії.

Однак найбільша біда в тому, що в абсолютній більшості новостворених громад взагалі немає жодної молодіжної організації. А більшість молоді – через відсутність в Україні типової для ЄС системи інформування молоді – має дуже мало шансів дізнатись про конкурси, які потрібні саме її і саме тоді, коли на це є час та бажання.

Тому для сучасної української молоді є звичайно три основні можливості самоорганізації свого дозвілля:

а) “зависнути” у соцмережах чи комп’ютерних іграх (у віртуальному світі, який слабо пов’язаний із реальністю);

б) “двіжувати” десь під трансформаторною будкою, бо там є лавка чи труба на яку можна сісти; або на автобусній зупинці, бо там є якісь стіни і дах (звичайно із такими “посиденьками” приходить перший досвід куріння, вживання алкоголю та інших наркотиків);

в) виїхати у більше місто, а ще краще вивчити мову і емігрувати в ту країну, де твій потенціал буде належно оцінений і де можна його реалізувати за належну винагороду (або, бодай, із належним розумінням, де тебе цінують як особистість, яка має гідність).

Роль Пласту у вихованні молоді

Завдання Пласту є подвійним. З одного боку розвинути інфраструктуру, щоб дати можливість 1-3% молоді (це 50-200 тис. школярів) долучитись до Пласту.

Щоб через пластову освітню програму за пластовим методом молодь могла сформувати свій характер – базований на цінностях і демократичному врядуванні. Оті 1-3%, а не 99% школярів-піонерів як у СРСР, це типова цифра охоплення скаутингом для розвинутих країн цивілізації.

Друге, не менш важливе завдання Пласту – спільно з іншими молодіжними організаціями та небайдужими громадянами – вибудовувати інфраструктуру молодіжної роботи, яка би різними своїми формами праці змогла вже у найближчій перспективі охопити решту української молоді. Тобто інші 97-99%.

Дати молодим людям не лише надію, але й можливість реалізувати себе в Україні, у своїй громаді.

Саме для цього Пласт у співпраці з іншими молодіжками та небайдужими громадянами розробляв і адвокатував новий закон про молодіжну політику (ухвалений 27 квітня 2021 року).

Типові положення про молодіжні ради, затверджені урядом, а також допомагав створювати Асоціацію молодіжних рад. Щоб створити найбільшу якісну і потужну молодіжну мережу в Україні під гаслом:  “Молодіжну раду у кожну громаду!”

Саме для того із 2015 року Пласт був одним з ключових стейкхолдерів, які створювали систему молодіжних центрів, багато із яких тепер об’єднані в Асоціацію молодіжних центрів України.

Саме пластуни, спільно з ПРООН у 2014 році ініціювали програму “Молодіжний працівник”. Щоб молодіжний центр і підготовлений фахівець, який розуміє молодь, був у кожній громаді і регулярно комунікував із більшістю молодих людей громади.

Саме тому пластуни і вихованці Пласту, в тому числі ті які є депутатами парламенту, адвокатували створення Українського молодіжного фонду (у новому законі про молодь).

Щоб кожна молода людина могла легко отримати кошти на підтримку своїх соціальних проектів, для розвитку свого потенціалу. А молодіжні організації нарешті почали отримувати інституційну підтримку не від закордонних, а від власного – українського – уряду.

І не для того, щоб “отримувати”, а для того, щоб охопити ті 99% соціально (громадянсько) пасивної молоді.

Для допомоги Міністерству освіти і науки у формування громадянської свідомості школярів, пластуни і Пласт із 2009 року є одними із ключових організаторів і провідників військово-патріотичного виховання під назвою “Джура”. Державної програми, а не просто гри, яка останніми роками охоплює щорічно більше 70 000 школярів. Саме тому у 2018 році Кабінет міністрів запровадив у  “Джуру” елементи пластового методу.

Крім того, звісно, багато вихованих в Пласті громадян, уже сьогодні змінюють Україну. Хтось кооперуючись з іншими молодіжками розвиває повноцінну молодіжну інфраструктуру.

Хтось створює пластові осередки і україномовні освітні середовища для дітей заробітчан в еміграції. А хтось безпосередньо в Україні.

Якщо взяти, наприклад, ту ж молодіжну політику, то такі знакові організації в молодіжному середовищі – створені після революції гідності – як Українська академія лідерства (УАЛ) та волонтерський проект “Будуємо Україну Разом” створені і ведені вихованцями та дійсним членами Пласту.

Пласт прагне, щоб таких громадянських проектів у кожній галузі суспільства, зокрема й в економічному житті, було не 2-3-5 (як тепер), а десятки і сотні. В цьому і полягає практична реалізація місії Пласту – виховати самозарадних пластунів/ок, які побудують успішну Україну.

Переглядів: 350

Залишити відгук

Home Left

Lorem ipsum dolor sit amet, consectetur adipiscing elit. Proin semper ultrices tortor quis sodales. Proin scelerisque porttitor tellus, vel dignissim tortor varius quis. Proin diam eros, lobortis sit amet viverra id, eleifend ut tellus. Vivamus sed lacus augue.

Home Right

Lorem ipsum dolor sit amet, consectetur adipiscing elit. Proin semper ultrices tortor quis sodales. Proin scelerisque porttitor tellus, vel dignissim tortor varius quis. Proin diam eros, lobortis sit amet viverra id, eleifend ut tellus. Vivamus sed lacus augue.
adminarmyua@ukr.net | © 2014-2020 ARMYUA
Повне (часткове) використання матеріалів дозволяється за умови наявності прямого гіперпосилання на адресу матеріалу на сайті armyua.com.ua