Стало відоме ім’я бійця, який вчора загинув у зоні ООС
12.01.2022 16:28
На Луганщині, в зоні Операції Об’єднаних сил, загинув 28-річний мешканець Миколаївської області Віктор Кучеренко.
Про це йдеться на сторінці Баштанської райдержадміністрації у Фейсбуці, передає Укрінформ.
«Баштанська РДА зі скорботою повідомляє, що 11 січня 2022 року в районі смт Новотошківське Попаснянського району Луганської області загинув старший солдат Кучеренко Віктор Геннадійович, житель села Новолазарівка Казанківської селищної об’єднаної територіальної громади», – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що боєць народився 28.08.1993 в селі Антонівка Новоодеського району Миколаївської області. Батьки Геннадій Вікторович та Надія Григорівна проживають в с. Новолазарівці.
Хлопець навчався в Новолазарівській ЗОШ, Казанківській гуманітарній гімназії, згодом закінчив Казанківське СПТУ.
Будучи патріотом, він підписав контракт та служив у лавах Збройних Сил України – 17-й окремій танковій Криворізькій бригаді.
Як повідомляв Укрінформ, упродовж минулої доби, 11 січня, з боку російсько-окупаційних військ зафіксовано одне порушення режиму припинення вогню – у бік Новотошківського противник відкривав вогонь з великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї. Внаслідок дій ворога один військовослужбовець Об’єднаних сил дістав поранення, несумісне з життям. Командування та особовий склад Об’єднаних сил висловлюють щирі співчуття рідним і близьким героя, який загинув за Україну.
Окупанти тричі обстрілювали позиції ООС, український військовий зазнав бойового травмування
13.01.2022 07:33
Упродовж минулої доби, 12 січня, з боку російсько-окупаційних військ зафіксовано 3 порушення режиму припинення вогню, 1 із застосуванням забороненого Мінськими домовленостями озброєння.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба операції Об’єднаних сил у Фейсбуці.
«Внаслідок дій ворога один військовослужбовець Об’єднаних сил отримав бойове травмування. Воїн перебуває в лікувальному закладі. Стан його здоров’я – задовільний», – йдеться в повідомленні.
Зазначається, що противник двічі відкривав вогонь з ручних та станкових протитанкових гранатометів у бік Причепилівки. Поблизу Новозванівки окупанти обстрілювали позиції українських захисників з мінометів калібру 120 мм.
Українські військові відкривали вогонь у відповідь, не застосовуючи заборонене Мінськими домовленостями озброєння, та змусили противника припинити обстріли.
Станом на 7 годину ранку 13 січня порушень режиму припинення вогню з боку російсько-окупаційних військ не зафіксовано, поінформували в пресслужбі.
У Вінниці відкрилась виставка речей загиблих в АТО бійців
12.01.2022 16:23
У Вінницькому обласному краєзнавчому музеї в середу, 12 січня, відкрилася виставка «Блокпост пам’яті», де представлені речі загиблих у війні проти російських окупантів військових, бійців добробатів, Нацгвардії, а також підрозділів МВС та СБУ.
Про це кореспондентові Укрінформу повідомила співкоординаторка виставки – завідувачка відокремленого підрозділу «Музей мужніх» Вінницького обласного краєзнавчого музею Олена Гордієнко.
«Взагалі ця виставка – результат місії «Евакуація 200» з евакуації тіл бійців, загиблих під час українсько-російської війни. Автор цього виставкового проєкту – голова правління Міжнародної асоціації дослідників фортифікації «Цитадель» Павло Нетьосов. Як музейник і волонтер-пошуковець цієї місії, він їздив у зону АТО/ООС для того, щоб віднайти, ідентифікувати тіла і повернути останки загиблих захисників України додому, родинам. Під час цих експедицій він збирав усі ці речі, які належали загиблим. Виставка дуже глибока, вона буквально занурює в ту атмосферу», – розповіла Гордієнко.
За її словами, «Блокпост пам’яті» – це виставковий проєкт Міжнародної асоціації дослідників фортифікації «Цитадель», організований у Вінниці спільно з Національним військово-історичним музеєм України та Вінницьким обласним краєзнавчим музеєм. Цей проєкт розпочався ще у березні 2016 р. Він має на меті зберегти пам’ять про захисників України, загиблих у війні проти російських окупантів.
«Виставка починалася зі створення кількох виставкових «капсул» – невеликі ящики від снарядів засклені, на них наклеєні фотографії загиблих воїнів, тіла яких вдалося віднайти, ідентифікувати і зібрати про них матеріали. А в ящику представлені особисті речі бійців, знайдені разом із ними. Це мобільні телефони, натільні хрестики, годинники, браслети – у кого що», – додала музейниця.
Вона зазначила, що наразі експонати, зібрані пошуковцями, перетворилися на масштабну виставку, яку розмістили у трьох залах Вінницького обласного краєзнавчого музею. Окрім «капсул» з особистими речами бійців, у експозиції представлені фотографії артефактів, які пошуковцям довелося знайти під час своїх евакуаційних місій. Це світлини паспортів, обгорілих беретів, касок, вплавлених в розпечене залізо. Також тут можна побачити світлини мап, які використовували пошуковці під час розшуку тіл загиблих бійців, знімки з супутника, на яких позначені позиції наших захисників під час запеклих боїв чи військових операцій, місця знахідок тіл загиблих тощо.
Серед експонатів – матеріали про двох уродженців Вінницької області – Вадима Наумова з Козятина та Сергія Муравського із Хмільника, які загинули на Сході.
Виставка експонуватиметься у музеї до 8 травня, її можна побачити безкоштовно.
Сили тероборони до кінця лютого будуть укомплектовані на 70% – командувач
12.01.2022 23:44
Загальна чисельність Сил територіальної оборони становитиме 10 тисяч військовослужбовців в умовах мирного часу, до кінця лютого вони будуть укомплектовані на 70%.
Про це в ефірі “24 каналу” повідомив командувач Сил територіальної оборони ЗСУ Юрій Галушкін, передає кореспондент Укрінформу.
“Загальна чисельність сил територіальної оборони, які визначено згідно із Законом “Про основи національного спротиву”, буде складати 10 тисяч військовослужбовців. Це військовослужбовці, які будуть проходити службу в штаті мирного часу”, – сказав Галушкін.
Він додав, що при кожному батальйоні і бригаді тероборони буде необхідна кількість військовослужбовців, здатних забезпечити швидке розгортання до повного штату воєнного часу.
За його словами, найближчим часом планується укомплектувати сили тероборони в штаті мирного часу на 70%, а до кожного батальйону й бригади буде приписаний резерв, що налічуватиме десятки тисяч осіб.
“Ми забезпечуємо цей резерв зброєю, спорядженням і готуємо до виконання завдань”, – зазначив командувач.
Він також повідомив, що зараз триває формування командування Сил тероборони, яке дислокуватиметься у Києві разом з підрозділами забезпечення. У Рівному, Дніпрі, Львові та Одесі розташовуватимуться регіональні управління тероборони, до складу яких входитимуть бригади та окремі батальйони. Загалом формується 25 бригад тероборони, тобто вони будуть у кожній області. Кількість батальйонів залежатиме від кількості районів в області.
Командувач уточнив, що закон визначає для Сил тероборони 12 завдань, головними з яких є забезпечення умов для стратегічного оперативного розгортання військ/сил або їх перегрупування, а також своєчасне реагування та вжиття заходів щодо оборони території і захисту населення у визначеній місцевості.
Галушкін зауважив, що Президент Володимир Зеленський поставив перед ним завдання якнайшвидше розгорнути Сили тероборони “на повну потужність”.
Водночас командувач звернув увагу, що Сили тероборони можуть розгортатись без введення правового режиму воєнного стану. Зокрема, за поданням головнокомандувача ЗСУ Президент як Верховний головнокомандувач може затвердити рішення РНБО, аби розгорнути сили тероборони на всій території України чи у певній місцевості. Це дасть змогу запобігти відкритому вторгненню в Україну і забезпечить швидке розгортання бойових частин на визначеній території, зауважив Галушкін.
Як повідомляв Укрінформ, 1 січня набув чинності Закон «Про основи національного спротиву». Ним визначені завдання територіальної оборони, руху опору і підготовки громадян України до національного спротиву, а також встановлено порядок організації, підготовки та ведення територіальної оборони і руху опору.
У Міноборони розпочали підвищення грошового забезпечення з медиків: лікар у військах буде отримувати “на руки” від 20 тис. грн
КИЇВ. 12 січня. УНН. Наказом міністра оборони Олексія Резнікова на першому етапі підвищення грошового забезпечення у 2022 році збільшено виплати для усіх категорій медичних працівників, які проходять службу або працюють у сфері оборони. Підвищене грошове забезпечення нараховується з 1 січня 2022 року, передає УННіз посиланням на Міноборони.
Цитата
“Наприкінці минулого року вдалося додатково збільшити бюджет Міноборони на 2,5 млрд грн. Як я вже підкреслював, ці кошти будуть спрямовані на перший етап підвищення грошового забезпечення у сфері оборони. Це питання для мене є одним з найбільш пріоритетних. За дорученням Президента України Володимира Зеленського спільно з Урядом та Парламентом ми шукаємо рішення. Підвищення виплат для медиків — це перший крок. До кінця місяця у рамках першого етапу підвищення буде ще низка таких секторальних кроків. Стратегічний орієнтир визначено в Указі Президента, зараз відпрацьовується модель системної реформи грошового забезпечення, яка буде синхронізована з кадровою реформою у сфері оборони. Наша мета — запустити ці реформи у 2023 році. Але протягом 2022 року ми будемо робити поступові кроки, щоб грошове забезпечення військових було достойним і конкурентним в цілому по економіці. Вже відпрацьовані рішення по кільком військовим спеціальностям, які потребують особливої підготовки та кваліфікації. Документи будуть оприлюднені найближчими днями, але збільшені виплати нараховуються так само з 1 січня”, — сказав міністр оборони України Олексій Резніков.
Деталі
Зокрема, у 2022 році на підвищення грошового забезпечення військовим лікарям буде спрямовано 527,9 млн грн. На підвищені виплати цивільним медичним працівникам на військових посадах передбачено 88,6 млн грн. Для підвищення заробітних плат цивільних медиків на невійськових посадах у системі Міноборони та Збройних Сил України закладено понад 400 млн грн.
Лікар у військах з 1 січня буде отримувати “на руки” від 20 тис. грн. Фахівці з базовою та незакінченою вищою медичною освітою — від 13,5 тис. грн.
Росія за політично-релігійними обвинуваченнями переслідує 130 українців – омбудсмен
СЕРЕДА, 12 СІЧНЯ 2022, 10:52 УП
Росія за політично-релігійними обвинуваченнями переслідує 130 громадян України, з яких 121 перебуває в ув’язненні, у тому числі 2 жінки.
Джерело: уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова уTelegram
Пряма мова Денісової: “Сьогодні – День українського політв’язня… Наразі РФ за політично-релігійними вмотивованими звинуваченнями переслідує 130 громадян України, з яких 121 перебуває в ув’язненні, у тому числі 2 жінки (15 – в тимчасово окупованому Криму, 106 – на території Російської Федерації) та 9 осіб позбавлені права на свободу пересування. 76 осіб вже засуджено на тривалі терміни, решта – 45 осіб перебувають під судом і слідством”.
Деталі: За словами омбудсмена, серед ув’язнених – багатодітні батьки, люди з тяжкими захворюваннями, громадські журналісти та правозахисники.
Зокрема, у сім’ях українських політв’язнів залишилися без батьківської опіки та уваги 207 неповнолітніх дітей.
Денісова наголосила, що захист прав українців та їхнє звільнення залишається її пріоритетом і спільним завданням усіх органів влади та міжнародної спільноти.
За час окупації кримінальні справи завели на 164 кримських татар
12.01.2022 14:30
У Криму за час окупації Росією політв’язнями та переслідуваними у кримінальних справах стали 234 особи, з яких 164 є представниками кримськотатарського народу.
Про це повідомляє Кримськотатарський ресурсний центр у Фейсбуці, передає Укрінформ.
У КРЦ наголосили, що після окупації Криму РФ, неправомірно використовуючи своє законодавство у політичних цілях, розгорнула на півострові масові репресії щодо кримських татар та проукраїнських активістів, а затримання та арешти людей стали регулярною практикою.
“За даними Кримськотатарського ресурсного центру, за весь період окупації кількість політв’язнів та переслідуваних у кримінальних справах досягла 234-ох, 164 з них представники корінного кримськотатарського народу”, – ідеться в повідомленні.
Зокрема, з них засуджені та відбувають покарання в колонії загалом 70 осіб, у тому числі 45 кримських татар, обмеження чи випробувальний термін має 31 особа, у тому числі 18 кримських татар. Крім того, у СІЗО перебуває 51 особа, зокрема 44 кримських татарина. Вже звільнені 50 осіб, у тому числі 32 кримських татарина, переслідуються загалом 32 оосби, зокрема 26 кримських татар.
Кримськотатарський ресурсний центр вимагає негайного звільнення політичних ув’язнених та закликає міжнародне співтовариство і правозахисні організації посилити тиск на Російську Федерацію та окупаційну владу Криму з метою припинення політичних переслідувань.
Як повідомляв Укрінформ, День українського політв’язня відзначається щороку 12 січня на честь осіб, які були заарештовані через політичні переконання.
У Криму порушили ще одну справу проти імама Февзієва та чотирьох мусульман
12.01.2022 13:49
В окупованому Криму російська ФСБ порушила ще одну справу щодо заарештованих в серпні минулого року імама Раїфа Февзієва і ще чотирьох мусульман: до попередніх звинувачень у «тероризмі» додали «приготування до насильницького захоплення влади».
Про це повідомляє Крим.Реалії, передає Укрінформ.
За версією ФСБ, обвинувачені поширювали серед населення півострова «терористичну ідеологію, вербували нових членів до терористичної організації».
Як повідомляв Укрінформ, 17 серпня 2021 року в тимчасово окупованому Криму після обшуків у будинках кримських татар силовики затримали п’ять осіб. У Нахімовському районі Севастополя співробітники ФСБ забрали активістів Рустема Мурасова і Рустема Таїрова, у Балаклавському районі Севастополя – Джеббара Бекірова, у Бахчисарайському районі – Заура Абдуллаєва, у Сімферопольському районі Криму – імама Раїфа Февзієва. Раїф Февзієв – місцевий імам (релігійний діяч), який закінчив медресе, кримськотатарський активіст, багатодітний батько. Рустем Мурасов, Рустем Таїров, Джаббар Бекіров і Заур Абдуллаєв систематично відвідували політично мотивовані судові засідання, підтримували сім’ї політв’язнів, організатори масових заходів у своїх селищах.
Усім було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
1 вересня 2021 року уповноважена ВР із прав людини Людмила Денісова заявила, що окупанти тримають українського політв’язня, імама Раїфа Февзієва у СІЗО Сімферополя “у нелюдських умовах та під постійним відеонаглядом”.
Набув чинності закон про держреєстр ветеранів та е-посвідчення
СЕРЕДА, 12 СІЧНЯ 2022, 09:56. УП
В Україні набув чинності закон про Єдиний державний реєстр ветеранів війни та запровадження електронного посвідчення, документ було оприлюднено в газеті Верховної Ради “Голос України” 11 січня.
Джерело: “Укрінформ”
Деталі: Документом №1954-ІХ “Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення функціонування Єдиного державного реєстру ветеранів війни та запровадження електронного посвідчення ветерана” запроваджуються електронні посвідчення, зокрема, для ветеранів війни, учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни, учасників війни та постраждалих учасників Революції, а також членів їх сімей.
Так, е-посвідчення ветерана – це електронне відображення інформації, яка міститься у посвідченні особи разом з унікальним електронним ідентифікатором (QR-кодом, штрих-кодом, цифровим кодом).
Передбачається, що посвідчення формується безоплатно за бажанням громадянина, на ім’я якого його видано, оформлюється із застосуванням засобів Єдиного державного реєстру ветеранів війни та використовуються на території України для підтвердження відповідного статусу, отримання пільг та компенсацій.
Електронне посвідчення може використовуватися як аналог відповідного документа у формі книжечки.
Е-посвідчення формуються засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, зокрема, через його мобільний додаток.
Для формування документа використовуються відомості, передані до Єдиного державного вебпорталу електронних послуг відповідно до вимог законодавства України з Єдиного державного реєстру ветеранів війни та автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та банків даних, держателями яких є органи держвлади та місцевого самоврядування.
Порядок формування е-посвідчення ветерана, їх електронних копій та їх перевірки органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами визначається Кабінетом Міністрів України.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, юридичні та фізичні особи зобов’язані забезпечити перевірку посвідчення, що пред’являються громадянами України.
Передісторія: Верховна Рада ухвалила відповідний закон 14 грудня 2021 року.
Російські війська біля кордонів України та в ОРДЛО – створена інтерактивна карта
12.01.2022 18:26
Радіо Донбас.Реалії створило інтерактивну карту присутності російських військ біля кордонів України та на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Радіо Свобода.
“На карті зібрані усі дані про скупчення російських підрозділів на кордонах, які були відкриті західними медіа з листопада 2021 року, а також місця тренувань і зберігання зброї на окупованих територіях Донецької і Луганської областей, знайдені проєктом Радіо Донбас.Реалії за останні кілька років”, – йдеться у повідомленні.
Як зазначається, з карти можна перейти на публікації про кожен із цих полігонів, де є інформація про види техніки та озброєння, які там зберігаються; на супутникові знімки, отримані західними медіа від компанії Maxar Technologies; відео перекидання техніки, яке публікували громадяни у Мережі.
Карта має оновлюватися в міру появи нових даних.
Як повідомляв Укрінформ, 22 грудня 2021 року секретар РНБО Олексій Данілов заявив, що біля кордонів України, на відстані 200 км, перебувають 122 тисячі російських військових, за 400 км – 143,5 тисячі.
Росія на окупованих нею територіях навчає військових “нових способів тактичних дій”
СЕРЕДА, 12 СІЧНЯ 2022, 13:03. УП
Росія вивела 10 тисяч військових на загальновійськові полігони, а також на полігони окупованих нею територій України та Грузії для проведення занять із бойової підготовки.
Джерело: Міноборони РФ
Дослівно Міноборони РФ: “Бойове злагодження мотострілкових, танкових взводів та артилерійських батарей організовано у складі першого навчального модуля більш ніж на 20 загальновійськових полігонах”.
Деталі: Повідомляється, що заняття з вогневої підготовки, тактики, водіння бойових машин та спеціальних дисциплін організовані на полігонах у Волгоградській, Астраханській, Ростовській областях, на Ставропіллі, у Чеченській Республіці, у Карачаєво-Черкесії, в Інгушетії, у Дагестані, на Кубані.
А також на штатних полігонах Вірменії та в окупованих Абхазії, Південній Осетії та Криму.
У Міноборони РФ зазначили, що батальйонні тактичні групи освоять “нові способи тактичних дій у складі різних видів розвідувально-вогневих та ударних комплексів, включаючи контрбатарейний, авіаційний та снайперський”.
А командири підрозділів освоїть “способи контрснайперської та контрбатарейної боротьби із застосуванням автомобільної та броньованої техніки, оснащеної стрілецькою зброєю підвищеної потужності, у тому числі мінометами”.
Росія перекидає “Гради” й танки з Далекого Сходу до західних регіонів – розслідувачі
СЕРЕДА, 12 СІЧНЯ 2022, 14:42. УП
Журналісти-розслідувачі фіксують, що в Росії перекидають ешелони з танками та важкою військовою технікою зі Східного військового округу до західних регіонів.
Джерело: розслідування група журналістів-розслідувачів Conflict Intelligence Team
Дослівно: “Останнього тижня ми та інші дослідники помітили в соціальних мережах безліч відео, де військова техніка зафіксована на автошляхах, у процесі навантаження на залізничні платформи та на ешелонах, що рухаються на захід.
З огляду на те, що президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв нещодавно оголосив про виведення сил ОДКБ з країни, видається найбільш імовірним, що техніка приєднається до сил, зосереджених у (тимчасово окупованому — ред.) Криму та в регіонах, що межують з Україною”.
Деталі: Розслідувачі зафіксували близько 30 відео російських користувачів, на яких видно переміщення військової техніки.
Журналісти встановили, що відео були зняті у Східному Сибіру, Бурятії та Приморському краї. За непрямими даними розслідувачі встановили такі місця зйомок: Улан-Уде (Бурятія), Борзя (Забайкальський край), Уссурійськ (Приморський край) і Білогірськ (Амурський край).
За місцезнаходженням розслідувачі припускають, що техніка належить до з’єднань всіх чотирьох армій (5-ї, 29-ї, 35-ї та 36-ї) Східного військового округу Росії.
На кількох відео автори коментують що бачили такі поїзди з ешелонами військової техніки кілька разів на тиждень, а окремі люди кажуть про кілька поїздів за день.
На кадрах можна помітити танки, БМП, реактивні системи залпового вогню “Град” та “Ураган”.
Передісторія:
11 січня російське міністерство оборони повідомило про проведення військових навчань на західних кордонах з Україною. Близько 3 тисяч військових у Брянській, Воронезькій та Білгородській областях, що межують з Україною, будуть відпрацьовувати маневри на полігонах з трьома сотнями одиниць військової техніки. Перед цим американські ЗМІ повідомили, що Росія перекидає військові гелікоптери до військ, дислокованих у безпосередній близькості до українських кордонів.
У цей же день повідомили, що білоруські та російські винищувачі провели повітряне патрулювання кордонів свого “союзу”.
Заступниця державного секретаря США Вікторія Нуланд переконана, що Росія запланувала дестабілізацію України зсередини під “іншими прапорами”.
Після перемовин делегацій США та Росії в Женеві 10 січня, представник Росії Серґєй Рябков заявив, що для подальших контактів Росії повинні надати юридичні гарантії про нерозширення НАТО, зокрема, юридичні гарантії про неприєднання України та Грузії до військового альянсу. Американські дипломати запевнили, що на перемовинах не вирішували жодних питань про Україну, оскільки дотримуються принципу “жодних рішень про Україну без України”.
У Пентагоні запевнили 9 січня, що не зменшуватимуть кількість військового складу в Європі на тлі загострення стосунків між військовим альянсом НАТО та Росією.
ЗМІ дізналися, що увійде до “секретного” пакета військової допомоги США для України
СЕРЕДА, 12 СІЧНЯ 2022, 10:55. УП
До пакета додаткової військової допомоги США для України, непублічно затвердженого наприкінці грудня, увійдуть радіолокаційні системи та морське обладнання.
Про це з посиланням на свої джерела повідомляє видання Politico, передає “Європейська правда“.
Додаткову допомогу у розмірі 200 мільйонів доларів було схвалено як частину повноважень президента Джо Байдена щодо вилучення коштів, що надає йому повноваження, щоб держсекретар звернувся до міністра оборони з проханням доставити предмети з наявних запасів Пентагону в країну, яка перебуває у небезпеці. Потім команда президента повинна повідомити Конгресу, що “непередбачена надзвичайна ситуація потребує негайної військової допомоги”.
Багато співробітників Конгресу сказали, що вперше почули про цей пакет під час нещодавнього секретного брифінгу. Крім того, за їхніми словами, жоден із 200 мільйонів доларів.
Неназваний радник президента Володимира Зеленського і особа, знайома з пакетом, яка спілкувалася Politico, сказали, що Сполучені Штати надішлють Україні радіолокаційні системи та деяке морське обладнання, хоча неясно, коли будуть перші поставки.
Радник Зеленського додав, що минулого місяця українську сторону поінформували про майбутню допомогу “на вищому рівні”.
“З огляду на те, що розвідка США постійно припускає, що Росія може розпочати повноцінне вторгнення, використовуючи всю свою військову міць, ця допомога дозволить Україні завдати додаткової шкоди Росії, але істотно не змінить результат”, – сказав радник.
Це не перший випадок, коли Байден використовує свої повноваження щодо вилучення коштів: у серпні він зобов’язав Сполучені Штати надіслати 60 мільйонів доларів військової допомоги Києву незадовго дозустрічі з Зеленським. Частина цього траншу, включаючи стрілецьку зброю та боєприпаси, була доставлена в Україну минулого місяця.
Нагадаємо, телеканал CNN повідомив про таємне затвердження наприкінці грудня пакету додаткововї військової допомоги Україні у розмірі 200 млн доларів.
За словами джерел, на які посилається CNN, пакет допомоги включав оборонне обладнання, яке США постачали в минулому, включаючи стрілецьку зброю і боєприпаси, системи захищеного зв’язку, медичне обладнання, запасні частини та інше обладнання.
Міноборони спростувало інформацію про відмову співпрацювати з НВК «Іскра»
13.01.2022 00:29
Контракти з казенним підприємством “Науково-виробничий комплекс “Іскра” будуть профінансовані Міністерством оборони після виконання зобов’язань, а інформація про призупинення співпраці не відповідає дійсності.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба Міноборони.
“В окремих засобах масової інформації з посиланням на анонімні джерела поширюються неправдиві відомості щодо начебто відмови Міністерства оборони України від продукції Казенного підприємства “Науково-виробничий комплекс “Іскра”, який входить до складу ДК “Укроборонпром”. Ці відомості не відповідають дійсності. Закликаємо ЗМІ не поширювати неперевірену інформацію”, – йдеться в повідомленні.
В міністерстві запевнили, що продукція підприємства є важливою для належного виконання завдань з оборони держави, тож відомство налаштоване продовжувати співпрацю за умови належного виконання своїх зобов’язань за чинними контрактами.
Як повідомляється, у 2021 році Міноборони співпрацювало з КП “НВК “Іскра” за чотирма контрактами. У зазначений період міністерство неодноразово здійснювало авансування виконання замовлень, а також позитивно реагувало на обґрунтовані прохання підприємства про перенесення термінів постачання продукції, коли для цього були правові підстави. У грудні 2021 року Міноборони здійснило оплату підприємству в розмірі понад 51 млн грн за двома контрактами, які успішно виконуються.
При цьому в серпні – жовтні 2021 року за одним із контрактів підприємство вкотре не виконало зобов’язання вчасно, внаслідок чого виникла дебіторська заборгованість у розмірі понад 58 млн грн. Відповідно до чинного законодавства, за таких умов Міноборони не може здійснювати подальше авансування робіт.
Заступник міністра оборони України Анатолій Петренко відзначив, що авансування буде відновлено у разі погашення дебіторської заборгованості підприємством, або на виконання відповідного рішення суду, яке дозволить Міноборони здійснювати фінансування у межах чинного законодавства.
В пресслужбі також повідомили, що тільки у грудні 2021 року Міноборони здійснило авансування робіт держпідприємств оборонно-промислового комплексу на суму понад 2,5 млрд грн.
В оборонному відомстві також висловили сподівання, що ситуація навколо контрактів зі згаданим підприємством стане предметом уваги керівництва ДК “Укроборонпром” для ухвалення відповідних управлінських рішень в інтересах підвищення обороноздатності України.
Як повідомляв Укрінформ, 23 грудня минулого року генеральний директор концерну “Укроборонпром” Юрій Гусєв повідомив, що обсяги виробництва підприємств, що входять до складу державного концерну “Укроборонпром”, зросли на 21% у порівнянні з 2020 роком. Станом на 20 грудня 2021 р., підприємства Укроборонпрому виготовили, модернізували та відремонтували понад 3 300 одиниць озброєння та військової техніки.
В Одесі “замінували” центральну ялинку
СЕРЕДА, 12 СІЧНЯ 2022, 17:19. УП
Одеські поліцейські перевіряють повідомлення про замінування ялинки у центрі міста.
Джерело: поліція Одещини
Деталі: Поліція отримала інформацію про “мінування” ялинки в центрі Одеси.
12 січня до правоохоронців надійшло повідомлення про загрозу вибуху на вулиці Дерибасівській, 1.
На місце скеровані слідчо-оперативна група територіального підрозділу поліції, спеціалісти-вибухотехніки та кінологи.
Нагадаємо: 12 січня через анонімні дзвінки про мінування у Києві закрилистанції метро “Площа Льва Толстого”, “Палац спорту”, “Вокзальна” та “Театральна”.
Поліція шукає “вибухівку” в київських аеропортах
СЕРЕДА, 12 СІЧНЯ 2022, 16:34. УП
До поліції надійшли повідомлення про можливе мінування міжнародних аеропортів “Бориспіль” та “Київ” імені І. Сікорського.
Джерело: пресслужба поліції Київської області
Деталі: Поліцейські з вибухотехніками перевіряли приміщення терміналу D в Бориспільському аеропорту та прилеглій території.
Ані вибухівки, ані жодних підозрілих предметів не виявили.
Роботу летовища під час перевірок не припиняли.
Водночас у пресслужбі не повідомили про результати перевірок летовища на столичних Жулянах.
Передісторія:
Зранку 12 січня надійшов виклик про мінування всіх шкіл Львова. Згодом у Києві “вибухівку” шукали на центральних станціях метрополітену. Жодних підозрілих предметів чи вибухонебезпечних речовин також не виявили.
11 січня подібним чином “замінували” всі школи Києва. Після перевірки в поліції не підтвердили правдивість повідомлення.
На Різдво 7 січня в Києві “мінували” Центральний залізничний вокзал і майже десяток торгово-розважальних центрів. Тоді з усіх місць евакуювали кілька сотень відвідувачів.
25 грудня київську поліцію повідомили про “закладену вибухівку” на мосту Патона та у двох великих торгово-розважальних центрів “Блокбастер” і River Mall.
У Києві через дзвінки про мінування закривали чотири станції метро
СЕРЕДА, 12 СІЧНЯ 2022, 14:16. УП
Через анонімні дзвінки про мінування у Києва закривали станції метро “Площа Льва Толстого”, “Палац спорту”, “Вокзальна” та “Театральна”.
Джерело: КМДА у Telegram
Деталі: Станції закривали на вхід, вихід і пересадку.
Оскільки правоохоронці на станціях вибухівку не знайшли, їх знову відкрили.
У Львові та Черкасах припинили навчання в усіх школах через “мінування”
СЕРЕДА, 12 СІЧНЯ 2022, 13:47. УП
У Львові та Черкасах призупиняли навчання в усіх школах міста через повідомлення до поліції про “мінування”.
Джерело: поліція Львівської області, сайт Львівської міської ради з коментарем керівниці управління освіти Лесі Васюти, пресслужба поліції Черкаської області
Пряма мова Васюти: “Станом на сьогодні ще не всі заклади освіти вийшли на навчання – вчиться лише частина. Ми діємо за протоколом. Класні керівники обдзвонюють усіх батьків, дітей ми евакуюємо на вулицю, батьки приходять і забирають їх додому. Обстежуємо приміщення – на поверхах, всередині та ззовні – на наявність якихось невідомих предметів та вибухонебезпечних матеріалів. Будуть відповідні служби, вони обстежуватимуть заклади”.
Деталі: В усіх навчальних закладах Львова та Черкасах поліцейські з кінологами та вибухотехніками обстежили приміщення й прилеглі території. Жодних підозрілих предметів чи вибухівки не знайшли.
Поліцейські встановлюють особу аноніма, який повідомив про “мінування”. За фактом хибного виклику про мінування розпочали кримінальне провадження.
Передісторія:
11 січня подібним чином “замінували” всі школи Києва. Після перевірки в поліції не підтвердили правдивість повідомлення.
На Різдво 7 січня в Києві “мінували” Центральний залізничний вокзал і майже десяток торгово-розважальних центрів. Тоді з усіх місць евакуювали кілька сотень відвідувачів.
25 грудня київську поліцію повідомили про “закладену вибухівку” на мосту Патона та у двох великих торгово-розважальних центрів “Блокбастер” і River Mall.
В Україні за добу «замінували» в різних містах 600 об’єктів – поліція
12.01.2022 18:11
До Національної поліції за добу надійшло дев’ять неправдивих повідомлень про мінування 600 об’єктів у різних містах України.
Як передає Укрінформ з посиланням на МВС, про це голова Нацполіції Ігор Клименеко заявив у ефірі телеканалу “Рада”.
“Наразі ми з’ясовуємо, хто здійснює хибні виклики про мінування. Тільки у період минулих новорічних свят ми отримали 132 такі повідомлення. Затримано 9 зловмисників в 9 областях держави, зокрема у великих містах – Києві, Дніпрі, Одесі. Порушники мали різні мотиви скоєння злочину. Деякі особи перебували в стані алкогольного сп’яніння”, – повідомив Клименко.
Голова Нацполіції додав, що частина повідомлень про загрозу безпеці громадян надходить із тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей.
Також Клименко заявив, що Національна поліція реагуватиме на кожне повідомлення про мінування.
“Ми розглядаємо кожен такий виклик. Значні сили Національної поліції залучаються до перевірки повідомлень про мінування. Безпека громадян на для нас на першому місці! Вибухотехнічні служби та кінологічні підрозділи НПУ несуть службу в цілодобовому режимі та оперативно реагують на всі виклики про мінування”, – поінформував очільник НПУ.
Як повідомляв Укрінформ, 12 січня о 13:00 на електронну адресу Служби безпеки України надійшов лист про замінування чотирьох станцій метрополітену, кількох ТЦ у різних районах столиці та аеропортів “Жуляни” і “Бориспіль”.
Роботу станцій метро “Театральна”, “Площа Льва Толстого” і “Палац спорту” та “Вокзальна” після перевірки відновлено.
Також після перевірки на наявність вибухонебезпечних предметів аеропорт “Бориспіль” працює у штатному режимі.
Крім того, правоохоронці перевіряли повідомлення про замінування шкіл у Львтві та Черкасах.
Фактчекери просять YouTube посилити боротьбу з фейками
12.01.2022 16:32
Понад 80 фактчек-організацій закликали відеоплатформу YouTube посилити боротьбу з поширенням неправдивої інформації.
Про це повідомляє CNN із посиланням на відкритий лист гендиректору YouTube Сьюзан Воджицкі, передає Укрінформ.
«YouTube дозволяє недобросовісним користувачам використовувати свою платформу як зброю, щоб маніпулювати та експлуатувати інших, а також самостійно збирати кошти. Ми закликаємо вас вжити ефективних заходів проти дезінформації, а також розробити дорожню карту заходів щодо політики та продуктів для покращення інформаційної екосистеми — і робити це разом із незалежними, позапартійними організаціями світу, які перевіряють факти», – йдеться у листі.
У відповідь речниця відеоплатформи Елена Хернандес заявила, що перевірка фактів є важливим інструментом, але це лише один з інструментів для боротьби з поширенням дезінформації на платформі.
«Впродовж багатьох років ми вкладали значні кошти в політику та продукти у всіх країнах, у яких ми працюємо, щоб під’єднати людей до перевірки вмісту відео, зменшити поширення дезінформації та видаляти відео, що порушують наші правила», – додала вона.
Повідомляється, що YouTube вже вжив деяких заходів для боротьби з дезінформацією. Наприклад, коли користувачі шукають “COVID-19”, сторінка результатів посилається на інформацію з Центрів контролю та профілактики захворювань США і спочатку з’являються відео з авторитетних джерел.
У Росії проти Telegram порушили нові справи
12.01.2022 13:12
Російські пристави порушили проти Telegram нові справи про примусове стягнення штрафів на загальну суму 11 млн рублів (близько 148 тис. дол) за відмову видалити заборонений у РФ контент.
Як повідомляє Укрінформ, про це повідомляє Інтерфакс.
Відповідно до банку даних Федеральної служби судових приставів (ФССП), на підставі рішення Таганського суду Москви від 20 грудня минулого року щодо компанії порушено три виконавчі провадження про стягнення 5 млн, 2 млн і 4 млн рублів штрафів.
Як повідомлялося, у середині грудня минулого року Telegram повністю погасив заборгованість зі штрафів у розмірі 15 млн рублів.
Через кілька днів за боргами також розрахувалися Google та Facebook.
Найбільші інтернет-сервіси – Telegram, Google, Facebook, Twitter, TikTok, WhatsApp – неодноразово притягуються до відповідальності за відмову видаляти заборонений контент (ст. 13.41 КоАП РФ), зокрема заклики до неповнолітніх брати участь у несанкціонованих акціях. Загальна сума призначених судами штрафів з початку цього року перевищує 200 млн. рублів (2,7 млн. доларів).
В даний час на підставі постанов судів, що набрали чинності і передано до ФССП, крім Telegram ведуться справи про стягнення штрафів з Twitter – на суму 34,7 млн рублів (466 тис. доларів).
Німеччина не виключає закриття Telegram – глава МВС
СЕРЕДА, 12 СІЧНЯ 2022, 15:29 УП
Німеччина може закрити Telegram, якщо сервіс обміну повідомленнями, популярний серед ультраправих груп та людей, які виступають проти коронавірусних обмежень, продовжить порушувати закони країни.
Про це заявила міністр внутрішніх справ Ненсі Файзер, повідомляє “Європейська правда” з посиланням на DW.
“Ми не можемо виключати цього як такого. Проте відключення було б дуже серйозним кроком і останньою опцією. Відтак всі інші варіанти мають бути перед цим визнані безуспішними”, – сказала Файзер.
За її словами, попередні заходи, у тому числі попереджувальний лист Міністерства юстиції, ні до чого не призвели.
Закон про забезпечення вимог до мережі Інтернет зобов’язує провайдерів соціальних мереж швидко видаляти явно незаконний контент після подання скарги. “Я думаю, що це один із найважливіших моментів для забезпечення дотримання закону тут”, – сказала міністр.
Файзер прагне європейського рішення, щоб змусити Telegram співпрацювати. “Сьогодні Telegram у Дубаї, завтра, можливо, на Кайманових островах. Нам потрібно багато сил, щоб забезпечити дотримання закону. Як німецька національна держава, ми не можемо зробити це наодинці”, – сказала вона.
Лунали російські пісні: антиваксери штурмували парламент Болгарії
12.01.2022 18:21
Щонайменше четверо поліцейських були госпіталізовані після того, як група людей, яка виступає проти системи «зелених сертифікатів» у країні, спробувала штурмувати парламент Болгарії.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє The Sofia Globe.
Загалом у середу біля найвищого законодавчого органу країни зібралося понад 1 000 людей, багатьох підвезли автобусами з різних куточків Болгарії. Організатором підвезення була прокремлівська патріотична партія «Възраждане».
Демонстранти зібралися біля парламенту для протесту проти системи «зелених сертифікатів», які видаються щепленим проти коронавірусу особам.
Під час протесту було декілька спроб штурму будівлі. Поліцейські затримали найагресивніших учасників акції протесту. Також був затриманий чоловік із вогнепальною зброєю.
Зазначається, що під час акції біля парламенту, зокрема, лунали російські пісні.
Як повідомляв Укрінформ, число щоденних випадків зараження коронавірусом у Болгарії протягом останньої доби досягло рекордного показника 7 062.
У Кремлі не мають певності щодо зустрічі в Нормандському форматі
СЕРЕДА, 12 СІЧНЯ 2022, 15:19. УП
Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що російська сторона не повідомлена про конкретні терміни проведення зустрічі в “Нормандському форматі”, а також наполягає на виконанні наявних домовленостей перед наступними перемовинами.
Джерело: російська провладна агенція ТАСС
Пряма мова Пєскова: “Натяки на цю зустріч ніколи не зникали, вони є завжди, але розуміння щодо конкретних термінів такої зустрічі немає.
Російська сторона теж готова предметно домовлятися, але перед тим потрібно предметно виконати домовленості, що вже є. Інакше вантажити нові нездійсненні домовленості на невиконані домовленості — не думаємо, що це правильна практика”.
Деталі: У Кремлі повторили тези своєї пропаганди, що, мовляв, Україна не прагне вирішення конфлікту й не виконує зобов’язання Мінських домовленостей.
Передісторія:
7 січня стало відомо, що радники лідерів Німеччини та Франції спробують ініціювати проведення зустрічі голів держав “Нормандської четвірки”.
11 січня президент Володимир Зеленський провів зустріч у Києві з радником канцлера Німеччини Єнсом Пльотнером і радником французького президента Еманюелем Бонном стосовно можливого саміту лідерів “Нормандського формату”. Зеленський запевнив, що Україна готова до ухвалення необхідних рішень задля припинення війни на Донбасі.
Росія не взяла на себе зобов’язань щодо деескалації на кордоні з Україною – Шерман
13.01.2022 06:35
Росія не взяла на себе зобов’язань щодо деескалації на українському кордоні після двох раундів дипломатичних переговорів, що відбулися цього тижня, заявила в середу заступниця держсекретаря США Венді Шерман.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє CNN.
США визнали, що досі незрозуміло, чи має Москва намір використовувати переговори як привід, аби заявити, що дипломатія не спрацювала.
Шерман сказала журналістам, що зустріч у форматі Ради Росія – НАТО в середу закінчилася «тверезим закликом союзників з НАТО до Росії» відповісти на можливості, які пропонує міжнародна спільнота для деескалації ситуації на кордоні з Україною, і обрати шлях дипломатії.
За її словами, США та їхні західні союзники поки що не знають, яку мету переслідує президент Росії Володимир Путін.
У своїх заявах російські офіційні особи припустили, що Москва може вдатися до воєнних дій, якщо політичні зусилля не увінчаються успіхом. Це попередження пролунало через день після того, як військові РФ провели навчання з бойовою стрільбою біля кордону.
«Коли сьогодні вранці повідомляють про навчання з бойовою стрільбою, то що це? – сказала Шерман, – Ідеться про вторгнення? Ідеться про залякування? Це спроба підривної діяльності? Я не знаю. Але це не сприяє досягненню дипломатичних рішень».
«Жодних зобов’язань щодо деескалації (з боку РФ – ред.) не було й немає, – зазначила вона й додала: – Не було й заяви, що цього не буде».
Шерман припустила, що росіяни самі не знають, як збираються діяти після дипломатичних переговорів зі США та НАТО.
«Є над чим працювати, є місця, де ми можемо зміцнити взаємну безпеку, – зауважила вона. – Є місця, де ми не можемо. Але прогресу можна досягти».
США та їхні союзники з НАТО ще раз дали зрозуміти, що вимога Росії не дозволяти Україні вступати в НАТО не має сенсу, підкреслила Шерман під час переговорів. За її словами, важко зрозуміти, як Росія може відчувати загрозу з боку України, коли має найбільші збройні сили в Європі.
В інтерв’ю CNN вона сказала, що, на її думку, Путін розмістив війська на кордоні України, аби «тиснути на Європу та США, чинити тиск на євроатлантичні амбіції, щоб… залякати, примусити і сказати: «У мене є палички-виручалочки, які я можу внести в цю дискусію».
Своєю чергою, заступник міністра закордонних справ Росії Олександр Грушко після зустрічей у середу заявив, що Москва вдасться до військових заходів, якщо політичний курс не зможе запобігти загрозам її безпеці.
«У нас є набір законних військово-технічних заходів, які ми використовуватимемо, якщо відчуємо реальну загрозу безпеці, а ми її вже відчуваємо, якщо наша територія розглядатиметься як об’єкт для спрямованого удару, – сказав Грушко. – Звичайно, ми не можемо з цим погодитися. Ми вживемо всіх необхідних заходів, аби воєнними засобами відвести загрозу, якщо не вийде політичними засобами».
Грушко сказав, що російська сторона повідомила країни НАТО, що нинішня ситуація стає «нестерпною» для Москви.
Заступник міністра оборони Росії Олександр Фомін також песимістично висловився з приводу переговорів, заявивши, що саме НАТО нібито ігнорує пропозиції Росії щодо деескалації й що це може призвести до конфліктів.
«Російська сторона неодноразово пропонувала Альянсу вжити заходів з деескалації ситуації, – сказав він. – З боку Альянсу російські ініціативи були проігноровані. Це створює передумови для інцидентів та конфліктів, підриває основи безпеки».
Засідання Ради Росія-НАТО, що відбулося в середу, було другим із трьох запланованих на цей тиждень. Делегація США на чолі з Шерман зустрілася з росіянами в понеділок у Женеві, а ОБСЄ проведе засідання з РФ у четвер у Відні.
Путін навряд чи наважиться на широкомасштабне вторгнення в Україну – Гербст
13.01.2022 04:27
Президент Росії Володимир Путін намагається залякати Захід, Україну і Європейський Союз, щоб вони пішли на поступки.
Про це заявив Директор Центру Євразії Атлантичної Ради, Посол США в Україні у 2003-2006 роках Джон Гербст під час онлайн дискусії Київського безпекового форуму, передає Укрінформ із посиланням на пресслужбу КБФ.
«З переговорів в Женеві виглядає так, що це не відбувається. Я так розумію, що і сьогоднішні переговори в Брюсселі вже також завершилися, і таких ознак ми також не бачимо, щоб ми здавали позиції», – сказав він.
«Тепер Путін має зробити свої розрахунки, чи зробити широку агресію проти України, чи готовий він піти на ці наслідки, чи ні. Треба пам’ятати, що вся агресія на сьогодні була спрямована на такі легкі цілі. І зараз, якщо він це зробить ширше, то реакція буде набагато потужніша, ніж вона була до цього», – наголосив Гербст.
Він висловив думку, що якщо Путін і наважиться на збройне протистояння, то це буде обмежена військова операція.
«Але якщо Путін, скажімо, розпочне напад на Зміїний острів і таке інше, він розуміє, що будуть дуже серйозні санкції проти Росії. І значне посилення позицій НАТО у Східній Європі. Це такий ефективний тривимірний спосіб реагування на дії Росії», – сказав Гербст.
Він зазначив, що команда Президента США Джозефа Байдена дуже серйозно підходить до економічних санкцій.
«І я вважаю, що вони чудово спрацювали в цьому. Вони змобілізували і ЄС для того, щоби такі санкції запровадити», – резюмував Гербст.
Як раніше повідомляло агентство, сенатори від Демократичної партії США представили в середу законопроєкт про запровадження санкцій проти російських високопосадовців у разі вторгнення РФ в Україну, що є альтернативою проєкту закону від республіканців, який передбачає санкції проти «Північного потоку-2».
Яценюк: Найбільша загроза для світу – це сама Росія і персонально Путін
13.01.2022 03:54
Путін хоче «підігріти» свій електорат за прикладом радянської влади, яка колись показово боролася зі США, НАТО та всім Західним світом.
Це найкращий спосіб зберегти владу всередині Росії, – підкреслив Голова Київського Безпекового Форуму, прем’єр-міністр України у 2014-16 роках Арсеній Яценюк під час онлайн-дискусії КБФ 12 січня, передає Укрінформ.
Яценюк підкреслив, що Росія, яка є агресором, хоче представити себе як жертву. Він назвав «повною маячнею» обговорення безпекових гарантій для Росії: «Це Росія порушила Будапештський меморандум. Вона порушила договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною та Росією. Це Росія вчинила міжнародний злочин і захопила території після Другої світової війни, коли анексувала Крим і вторглася на територію Донецької і Луганської областей. І Росія просить якісь безпекові гарантії?»
«Для Росії немає жодних загроз. Найбільша загроза для світу – це сама Росія і персонально Путін… Ми маємо усвідомити, що найкращим способом зупинити Путіна є єдність – між США, НАТО, ЄС та Україною», – наголосив він.
Яценюк також наголосив на необхідності потужних санкцій проти Російської Федерації та особисто Путіна. За інформацією ЗМІ, додав він, адміністрація і Конгрес США готові запровадити такі персональні санкції проти Путіна.
Україні також потрібне летальне оборонне озброєння, щоби зупинити Росію, підкреслив він.
«Ми ніколи не здамося. Бо це питання існування для України. Це для нас вирішальний момент. І ми встоїмо», – сказав Яценюк.
Як повідомлялося, 9 січня міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявив, що вимоги Путіна до США, НАТО та Євросоюзу визнати сусідні держави сферою впливу Росії є неправомірними.
Вершбоу пояснив, чому Путін квапиться фабрикувати кризи
12.01.2022 21:00
Росія сама винаходить і створює кризи, оскільки розуміє, що програє в Україні.
Таку думку висловив заступник генерального секретаря НАТО у 2012-2016 роках Александр Вершбоу під час онлайн-дискусії Київського безпекового форуму “Переговори Захід vs Росія: чи вдасться зупинити новий напад Кремля?”, передає кореспондент Укрінформу.
«Я думаю, що Росія поспішає через те, що вони знають, що їхня політика щодо України зазнала поразки, і вони переживають, що Україна дедалі ближче підходить до Заходу. Вона поглиблює свої стосунки з Євросоюзом, ідеться навіть про потенційне членство в майбутньому», – сказав Вершбоу.
Політик переконаний, що це примушує РФ фабрикувати і винаходити кризи, адже певним чином вони втрачають основу для «підкорення України».
«Крім того, вони хочуть скористатися страхом Заходу перед війною. Вони таким чином постійно нагнітають цю ситуацію, цю риторику щодо війни, щоб заважати НАТО ухвалювати зважені рішення», – додав колишній заступник генерального секретаря Альянсу.
У свою чергу колишній посол США в Україні в 2003-2006 роках, директор Центру Євразії Атлантичної Ради Джон Гербст озвучив тезу про те, що Росія зазнає поразки, але вже на лінії зіткнення на сході України. На його думку, це розпочалося, коли Україна використала БПЛА Байрактар.
«Ми можемо сказати, що зрештою Україна перемагає, а Росія втрачає, і тепер Путіну потрібні нові переваги. І він сподівається, що якщо він буде грати мʼязами, то він отримає якісь переваги і якісь поступки з боку Заходу», – зауважив дипломат.
Таким чином Гербст підкреслив, що необхідно жорсткіше говорити з Росією і вже зараз надавати озброєння Україні та балтійським державам.
Як повідомляв Укрінформ, упродовж поточного тижня тривають чисельні дипломатичні заходи для обговорення питань європейської безпеки та зниження напруги навколо України, що була спровокована Росією.
Зокрема, перший раунд переговорів між Росією і США відбувся в понеділок у Женеві. У Брюсселі в цей же день пройшло засідання Комісії Україна-НАТО за участю віце-прем’єр-міністра України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної, напередодні засідання Ради НАТО-Росія, що відбулося сьогодні в штаб-квартирі Альянсу.
Сьогодні ввечері ситуацію з безпеки в Європі та навколо України в рамках неформальної зустрічі у французькому місті Брест обговорять міністри оборони країн Євросоюзу, завтра ця дискусія продовжиться за участю міністрів закордонних справ ЄС.
На цьому тижні також відбудеться обговорення поточного стану європейської безпеки в рамках ОБСЄ.
Росія назвала умову відновлення роботи місії при НАТО
СЕРЕДА, 12 СІЧНЯ 2022, 20:20. УП
Росія не закрила своє представництво при НАТО, а призупинила його роботу і може відновити її за певних умов.
Про це заявив заступник міністра закордонних справ РФ Олександр Грушко після засідання Ради Росія – НАТО у Брюсселі, повідомляє “Європейська правда” із посиланням на РБК.
“Я хочу привернути вашу увагу до того, що ми не закрили нашу місію, а ми призупинили її роботу. Якщо і коли НАТО розвернеться все-таки і ляже на інший курс, який дозволить вбудуватись у колективні зусилля щодо побудови безпеки, я не виключаю, що наша дипломатична присутність тут може бути відновлена”, – сказав Грушко.
За словами заступника міністра, Росії “вдалося донести до членів альянсу, що ситуація стає нетерпимою, і що в якийсь момент ризики, пов’язані з продовженням нинішнього курсу НАТО, можуть переважити ті переваги, які вони сьогодні хочуть отримати”.
“Сьогодні багато хто зрозумів, що цій історії рано чи пізно настане кінець, і він може виглядати по-різному. Ми за те, щоб вийти з цієї ситуації, використовуючи мирні засоби, знову ж таки, на основі розумного балансу”, – наголосив Грушко.
Детальніше про підсумки зустрічі дивіться у відео ЄвроПравди: Росія-НАТО: аналіз переговорів про Україну та безпеку у Європі
Раніше генсек НАТО заявив, що представництво Росії при НАТО і офіс НАТО у Москві можуть бути відновлені у майбутньому, але поки домовленості про це ще немає.
Нагадаємо, держави Альянсу відмовили Росії у задоволенні її вимог, які стосуються нерозширення НАТО та присутності військ блоку на його східному фланзі.
Детально про підсумки зустрічі у Брюсселі дивіться на Youtube-каналі “Європейської правди” – Росія-НАТО: аналіз переговорів про Україну та безпеку у Європі
Півтори години з чотирьох обговорювали Україну»: як коментують у Москві засідання Росія-НАТО
12.01.2022 20:19
Значну частину засідання Ради НАТО-Росія Москва зайняло обговорення України.
Про це заступник міністра закордонних справ РФ Олександр Грушко заявив під час брифінгу за підсумками зустрічі, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Півтори години із чотирьох відведених ми обговорювали Україну», – сказав Грушко.
За його словами, Москва наполягала, що якщо Україна виконає Мінські угоди (у російському їхньому розумінні), «то не буде жодних проблем для її безпеки (Україна – ред.)».
Грушко також висловився про те, що до вступу в НАТО Литви, Латвії та Естонії ситуація з безпекою в цьому регіоні нібито була кращою.
Як повідомляв Укрінформ, за підсумками засідання ради НАТО-Росія генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що НАТО надає практичну та політичну підтримку Україні та продовжуватиме такі зусилля для забезпечення права України на самооборону.
Переговори з Росією наразі не дали практичних результатів – американська експертка
12.01.2022 20:02
Два раунди переговорів з Російською Федерацією, які вже відбулися у Женеві та Брюсселі, поки що не мають практичних результатів, і Вашингтон ще не знає остаточних намірів Кремля.
Як повідомляє кореспондент Укрінформу, про це під час онлайн-дискусії Київського безпекового форуму “Переговори Захід vs Росія: чи вдасться зупинити новий напад Кремля?” заявила заступниця директора Центру Євразії Атлантичної Ради (США) Мелінда Гарінґ.
“Чи є якісь практичні результати (від зустрічей, що відбулися — ред.)? Поки що ні. Добре говорити, вести діалог, але поки що ніяких проривів не було. Я думаю, що було дуже неправильно з боку Вашингтону не вимагати деескалації до переговорів з Росією. Це треба було зробити заздалегідь”, – наголосила Гарінґ.
Вона також відзначила, що Вашингтон не знає остаточних намірів Путіна, водночас не можна сказати, що війна неминуча.
“Вашингтон ще не знає остаточних намірів Путіна. Вимоги Москви – це те, над чим ми маємо пильнувати, оскільки їхні вимоги є безперспективними для Заходу. Вони наполягають, щоб НАТО не включало ніяких нових членів. Чи означає це, що війна неминуча? Ні, не обов’язково. Це можливо, але не є неминучим”, – вважає Гарінґ.
Заступниця директора Центру Євразії Атлантичної Ради відзначила, що кількість російських військ біля кордонів України може зрости зі 125 тисяч до 175 тисяч, і це свідчить про можливість широкомасштабної агресії, однак рішення про її початок залежатиме лише від Путіна.
Гарінґ також наголосила, що успіх російської дипломатії наразі багато у чому залежатиме від того, на скільки країни Заходу приймуть ультиматум РФ.
Як повідомляв Укрінформ, упродовж поточного тижня відбуваються чисельні дипломатичні заходи для обговорення питань європейської безпеки та зниження напруги навколо України, що була спровокована Росією.
Зокрема, перший раунд переговорів між Росією і США відбувся в понеділок у Женеві. У Брюсселі в цей же день пройшло засідання Комісії Україна-НАТО за участі віце-прем’єр-міністра України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної, напередодні засідання Ради НАТО-Росія, що відбулося сьогодні в штаб-квартирі Альянсу.
Сьогодні ввечері ситуацію з безпеки в Європі та навколо України в рамках неформальної зустрічі у французькому місті Брест обговорять міністри оборони країн Євросоюзу, завтра ця дискусія продовжиться за участю міністрів закордонних справ ЄС.
На цьому тижні також відбудеться обговорення поточного стану європейської безпеки в рамках ОБСЄ.
Москва заявила про відсутність «спільного порядку денного» з НАТО
12.01.2022 19:52
Заступник міністра закордонних справ РФ Олександр Грушко після засідання в Брюсселі Ради НАТО-Росія заявив про відсутність у сторін «спільного позитивного порядку денного».
Про це він сказав під час брифінгу, повідомляє кореспондент Укрінформу.
“Припинено всю практичну співпрацю між нами та Альянсом у зонах спільних інтересів. На сьогодні у нас немає спільного позитивного порядку денного, немає взагалі”, – заявив Грушко.
Він знову звинуватив “США та їхніх союзників” у спробах домогтися переваги у всіх операційних середовищах (суша, морський та повітряний простір, космос, кіберпростір) та на всіх можливих театрах військових дій.
Водночас, за твердженням заступника глави МЗС РФ, російська сторона на переговорах “прямо, без спроб обходити кути, використовуючи політкоректні формули, вказала на те, що подальше скочування ситуації може призвести до найнепередбачуваніших і найважчих наслідків для європейської безпеки”.
Грушко вважає, що ця зустріч стала струсом: “Це була відверта розмова”.
Як повідомляв Укрінформ, генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг за підсумками засідання Ради НАТО-Росія 12 січня заявив, що Альянс готовий до діалогу з Росією з ключових питань контролю над озброєнням та зміцнення довіри, але не піде на поступки з ключових принципів захисту союзників та права європейських країн самостійно обирати свій шлях.
Водночас, за його словами, союзники Альянсу готові до нових зустрічей з Росією для більш детального обговорення питань та конкретних пропозицій. Зокрема, це стосується контролю над озброєнням, зміцнення заходів довіри, прозорості військової активності та створення механізму комунікації для запобігання непорозумінням та військовим інцидентам.
Заявам РФ про відсутність намірів напасти на Україну вірити не можна – Вершбоу
12.01.2022 19:24
Запевнення заступника міністра закордонних справ Росії Сергія Рябкова про те, що Москва не планує вторгнення в Україну, не можна сприймати всерйоз, вважає колишній заступник генсека НАТО, експосол США в Росії Александер Вершбоу.
Як передає Укрінформ, про це він заявив у середу в телеефірі CNN.
«Ми не можемо всерйоз сприймати всі ці запевнення Рябкова про те, що вони не мають наміру вторгнутися, бо коли до цього дійде, вони вигадають якийсь привід чи створять інцидент і звинуватять у всьому українців», – сказав Вершбоу.
Це «стандартний підхід» РФ, додав він. За його словами, Москва заганяє себе у глухий кут, наполягаючи на завідома невиконуваних пропозиціях щодо згортання військової активності НАТО на східному фланзі Альянсу та недопущення його розширення.
США запропонували Росії «деякі ідеї», аби дати їй можливість вийти з цього глухого кута. «Але я не такий оптиміст, аби вважати, що Путін цього прагне, – зазначив Вершбоу. – Я не бачу зараз багато доказів того, що він шукає вихід. Коли росіяни висунули ці односторонні пропозиції, багато людей доходять висновку, що їхня мета полягає в тому, щоб отримати відмову й використати це як привід для початку воєнних дій».
На думку Вершбоу, Росія переоцінює важелі впливу, якими вона володіє, роблячи хибні висновки з виведення американських військ з Афганістану і вважаючи, що Альянс розділений.
Як повідомлялося, протягом поточного тижня відбуваються численні дипломатичні заходи з обговорення питань європейської безпеки та зниження напруги навколо України, що була спровокована Росією. Зокрема, 10 січня переговори між Росією і США відбулися у Женеві за участю заступника глави МЗС РФ Сергія Рябкова та заступника держсекретаря США Венді Шерман; в середу, 12 січня, у Брюсселі – зустріч у форматі Ради НАТО – Росія; на 14 січня заплановано дискусію щодо європейської безпеки в рамках ОБСЄ.
У понеділок у Брюсселі пройшло також засідання Комісії Україна-НАТО за участю віцепрем’єр-міністра України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної.
Крім того, цього тижня проблеми європейської безпеки та ситуацію навколо України обговорюватимуть міністри закордонних справ та міністри оборони країн Європейського Союзу під час неформальної зустрічі у французькому місті Брест.
Столтенберг: Ніхто не запрошував російські війська в Україну, Грузію і Молдову, вони там небажані
12.01.2022 18:51
Дотримання суверенітету та територіальної цілісності всіх держав належать до ключових принципів європейської безпеки, тож НАТО закликає Росію вивести свої війська з територій України, Грузії й Молдови, куди їх ніхто не запрошував, і де вони не є бажаними.
Про це у Брюсселі під час пресконференції за підсумками засідання ради НАТО-Росія заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, передає Укрінформ.
Саме так він відповів на запитання агентства, чи вплинуть поточний шантаж з боку Росії та погрози новою війною в Європі на позицію НАТО стосовно інших порушень Росією принципів міжнародного права, включаючи тимчасову окупацію Криму й Донбасу, регіонів Грузії та військову присутність у Молдові проти волі її уряду.
«Росія має військові сили в Грузії, в Україні, – в Криму, а також у Молдові. І ці сили знаходяться там без згоди урядів цих країн, їх ніхто не запрошував, і вони там не вітаються. Союзники по НАТО також під час зустрічі сьогодні закликали Росію відвести свої сили, поважати територіальну цілісність та суверенітет Грузії, України і Молдови. Це фундаментальні принципи, – поважати кордони всіх країн, що є важливим для миру й безпеки в Європі», – наголосив Єнс Столтенберг.
Він зауважив, що НАТО долучається до діалогу з Росією на принципах доброї волі, але не піде на поступки у дотриманні ключових принципів, включаючи дотримання суверенітету та територіальної цілісності будь-якої європейської держави, права кожної з них обирати власний шлях у сфері безпеки, а також готовність союзників по НАТО захищати одне одного.
«НАТО залучається до діалогу на принципах доброї волі. Але ми маємо бути готовими до того, що Росія обере конфронтацію, і це буде серйозною стратегічною помилкою з боку Росії… Ми дали Росії дуже чіткий сигнал: якщо вони використають військову силу, це потягне важкі наслідки – економічні санкції, політичні санкції» – сказав генеральний секретар НАТО.
Він окремо наголосив: якщо Росія розпочне нову агресію проти України, НАТО буде вимушеним серйозно збільшити військову присутність у східній частині Альянсу.
Водночас Столтенберг зауважив, що хоча НАТО надає і надалі надаватиме Україні політичну та практичну підтримку, однак варто пам’ятати, що Україна є країною-партнером, але не членом НАТО. Гарантії безпеки, що містяться у статті 5 Вашингтонського договору про колективну оборону, стосується лише членів Альянсу.
Як повідомлялося, протягом поточного тижня відбуваються чисельні дипломатичні заходи для обговорення питань європейської безпеки та зниження напруги навколо України, що була спровокована Росією.
Зокрема, перший раунд переговорів між Росією і США відбувся в понеділок у Женеві. У Брюсселі в цей же день відбулося засідання Комісії Україна-НАТО за участі віце-прем’єр-міністра України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної, напередодні засідання Ради НАТО-Росія, що відбулося сьогодні в штаб-квартирі Альянсу.
Сьогодні ввечері ситуацію з безпеки в Європі та навколо України в рамках неформальної зустрічі у французькому місті Брест обговорять міністри оборони країн Євросоюзу, завтра ця дискусія продовжиться за участю міністрів закордонних справ ЄС.
На цьому тижні також відбудеться обговорення поточного стану європейської безпеки в рамках ОБСЄ.
У Сенаті США офіційно представили законопроєкт із новими санкціями проти Росії
12.01.2022 19:16
Голова Комітету з міжнародних відносин Сенату США Роберт Менендес разом з 25 іншими демократами представили в середу проєкт закону про захист суверенітету України – 2022, що передбачає нові санкції проти РФ та додаткову підтримку України.
Про це йдеться в офіційній заяві законодавців, оприлюдненій на сайті комітету, передає Укрінформ.
«Закон про захист суверенітету України – 2022 запровадить жорсткі санкції проти російського банківського сектора, а також високопоставлених військових чиновників та урядовців, якщо президент Путін посилить ворожу активність в Україні чи проти неї», – наголошується в заяві.
Законопроєкт серед іншого забороняє операції з первинним і вторинним суверенним боргом Росії та пропонує санкції проти видобувних галузей Росії, а також блокує доступ РФ до міжнародної банківської системи SWIFT. Крім того, документ місить заклик до Пентагону й Держдепартаменту США пришвидшити передачу Україні оборонної допомоги з метою підвищення її обороноздатності. З цією метою передбачається виділення Україні додаткових $500 мільйонів з бюджету США в разі російського вторгнення.
Паралельно, законопроєкт пропонує розширити зусилля США з протидії кремлівській дезінформації, а також з метою зміцнення зв’язків із ключовими регіональними партнерами, яким загрожує агресія РФ.
«Цей закон абсолютно чітко дає зрозуміти, що Сенат США не залишиться осторонь, коли Кремль загрожує новим вторгненням в Україну», – заявив у цьому зв’язку автор законопроєкту сенатор Роберт Менендес.
Він висловив сумнів, що кремлівський лідер Володимир Путін веде переговори добросовісно. «Найефективніші санкції проти Росії – це сильна та єдина Україна, і я з нетерпінням чекаю взаємодії з моїми колегами-демократами й республіканцями, щоби ми змогли надати народу України необхідну підтримку», – підкреслив Менендес.
Нагадаємо, для того, щоби законопроєкт набув чинності закону, він має пройти слухання в профільних комітетах та бути ухвалений на загальних голосуваннях в обох палатах Конгресу США. Після цього документ повинен затвердити своїм підписом президент США.
Україні та Грузії треба «певний час», щоб увійти до НАТО – Шерман
12.01.2022 19:20
Україна і Грузія зберігають перспективи членства в Північноатлантичному альянсі та потребують «певного часу» для того, щоби досягти стандартів НАТО та бути готовими приєднатися до нього.
Про це заявила перша заступниця держсекретаря США Венді Шерман за результатами засідання Ради НАТО-Росія, передає кореспондент Укрінформу.
«Ми (НАТО – ред.) відкриті для всіх, і, звісно, Україна – одна із тих країн, яка дуже хоче стати членом, і вони перебувають у процесі. Це потребує певного часу, й попереду ще багато роботи для того, щоби досягти високих стандартів НАТО», – зауважила Шерман.
Перша заступниця держсекретаря США, яка очолювала американську делегацію на переговорах із російськими представниками в Женеві й Брюсселі, також зауважила, що те саме стосується і Грузії.
Як повідомляв Укрінформ, США та інші країни-члени Північноатлантичного альянсу перед засіданням Ради НАТО-Росія заявляли, що вважають вимоги РФ про необхідність для НАТО повернутися до рубежів 1997 року неприйнятними. Крім того, у Вашингтоні й у Брюсселі заявляли, що не збираються згортати політику відкритих дверей Альянсу для інших країн.
Росія має забезпечити деескалацію, інакше наслідки будуть суворими – Держдеп
12.01.2022 18:38
Цілковита єдність усіх 30-ти членів Північноатлантичного альянсу, висловлена під час засідання Ради НАТО-Росія в середу, має переконати керівництво РФ, що єдиним правильним шляхом для них є дипломатія, в іншому разі наслідки будуть суворими.
Про це заявила після засідання в Брюсселі глава делегації США, перша заступниця глави Держдепу Венді Шерман, передає власний кореспондент Укрінформу.
«Сьогоднішня зустріч була справді чудовим проявом сили дипломатії. Тридцять суверенних держав говорили окремо як союзники по НАТО, але водночас вони виступали як одне ціле», – зауважила глава американської делегації.
За її словами, всі члени альянсу висловили «цілковиту єдність» на підтримку важливих міжнародних принципів, а саме можливості для будь-якої держави обирати власну політичну орієнтацію. Крім того, наголошувалося на необхідності поважати недоторканність суверенітету й територіальної цілісності інших країн.
Шерман також повідомила, що засідання Ради НАТО-Росія тривало близько чотирьох годин. За її словами, це було «нелегко», однак важливо для росіян почути потужну позицію всіх 30-ти членів Альянсу.
Зараз, підкреслила вона, Росія має зробити свій вибір.
«Я сподіваюся, що коли заступник міністра Грушко, заступник міністра Фомін і заступник міністра Рябков, а також їхній постійний представник при ОБСЄ повернуться в Москву, вони поінформують президента Росії, оцінять та зрозуміють (ситуацію – ред.), і російський президент погодиться, що правильним шляхом є дипломатія»,- зауважила представниця Держдепу.
Шерман підкреслила, що будь-який діалог або дипломатію неможливо проводити в конструктивний спосіб, коли на кордонах України стоїть понад 100-тисячний контингент РФ, а також ведеться масштабна пропаганда та дезінформація.
«Якщо Росія хоче досягти успіху в дипломатичних зусиллях, і я, звісно, сподіваюся, що вони цього хочуть – оскільки наслідки для них будуть суворими, якщо вони не підуть на це – вони повинні забезпечити деескалацію», – підкреслила перша заступниця держсекретаря США.
Як повідомляв Укрінформ, 12 січня в Брюсселі відбулося засідання Ради НАТО-Росія на тлі військового нарощування РФ біля кордонів з Україною. Це був другий раунд переговорів з росіянами – після зустрічі в Женеві 10 січня у форматі Діалогу зі стратегічної стабільності США-РФ. Ще одне засідання відбудеться в четвер, 13 січня, у форматі засідання Постійної ради ОБСЄ.
НАТО відхилив вимоги Росії щодо нерозширення
СЕРЕДА, 12 СІЧНЯ 2022, 15:54. УП
Генсек НАТО Єнс Столтенберг заявив, що держави Альянсу відмовили Росії у задоволенні її вимог, які стосуються нерозширення НАТО та присутності військ блоку на його східному фланзі.
Як повідомляє “Європейська правда”, про це Столтенберг заявив після засідання Ради Росія-НАТО в Брюсселі у середу.
За його словами, Росія на зустріч підняла пропозиції, які вона опублікувала в грудні, стосовно її безпекових ультиматумів.
“Вони включають вимоги не приймати жодних нових членів до НАТО і вивести сили з територій східних союзників. Союзники, зі свого боку, підтвердили свою політику відчинених дверей і право кожної держави обирати власні безпекові домовленості”, – заявив Єнс Столтенберг.
За його словами, союзники підтвердили, що вони не дозволять позбавити їх можливості захищати та обороняти один одного, зокрема це стосуються присутності військ НАТО у східній частині Альянсу.
Водночас Росія і НАТО виразили готовність до діалогу та вивчення можливості проведення наступних зустрічей, сказав генсек.
Столтенберг зазначив, що союзники готові розглянути конкретні пропозиції для пошуку конструктивних рішень.
Як повідомлялося, заступниця держсекретаря США Венді Шерман, яка очолює американську делегацію на переговорах, зазначила після зустрічі, що заявила про суверенне право кожної країни вибирати свій шлях.
Про підготовку до зустрічі дивіться у відео Перша зустріч НАТО-РФ за роки. Чи готовий Альянс до шантажу Путіна?
У НАТО відповіли на звинувачення РФ про “загрозу від України”
СЕРЕДА, 12 СІЧНЯ 2022, 16:20
ГЕНСЕК НАТО ЙЕНС СТОЛТЕНБЕРГ
Україна не становить загрози для Росії і нинішня криза із нарощуванням військ на кордоні створена саме Москвою.
Про це заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг після засідання Ради НАТО-Росія у Брюсселі, пише “Європейська правда”.
“Україна – суверенна країна. Україна має право на самозахист. Україна – не загроза для Росії. Росія має найбільшу армію в Європі, це ядерна держава, яка активно інвестую у військові засоби. І Росія вже використовувала військову силу проти України раніше. У 2014 році Росія окупувала Крим і вона контролює сепаратистів на Донбасі”, – сказав Столтенберг.
Столтенберг відповідав на запитання кореспондентки кремлівського телеканалу “Росія-1”, яка висловила сумнів у потребі для НАТО надавати безпекову підтримку Україні.
Він наголосив, що ситуація якраз виглядає навпаки від того, як її показує Росія.
“Росія є агресором, вона використовувала і продовжує використовувати силу проти України. І Росія нарощує військову міць на кордоні. Цю кризу створила Росія, тому дуже важливо, що вони пішли на деескалацію”, – сказав генсек.
Нагадаємо, держави Альянсу відмовили Росії у задоволенні її вимог, які стосуються нерозширення НАТО та присутності військ блоку на його східному фланзі.
Як повідомлялося, заступниця держсекретаря США Венді Шерман, яка очолює американську делегацію на переговорах, зазначила після зустрічі, що заявила про суверенне право кожної країни вибирати свій шлях.
США на зустрічі НАТО-РФ заявили про право держав самостійно обирати свій шлях
СЕРЕДА, 12 СІЧНЯ 2022, 15:12. УП
Заступниця держсеркетаря США Венді Шерман, яка очолює американську делегацію на переговорах НАТО з Росією в середу, заявила про суверенне право кожної країни вибирати свій шлях.
Про це повідомляє “Європейська правда”.
“На сьогоднішньому засіданні Ради Росія-НАТО я підтвердила основні принципи міжнародної системи та європейської безпеки: кожна країна має суверенне право вибирати свій шлях”, – написала Шерман у Twitter.
Цього тижня у європейських столицях відбувається серія переговорів країн Заходу з Росією щодо безпекових ультиматумів Кремля, які включають вимогу не приймати Україну в НАТО.
12 січня в Брюсселі відбувається ключова зустріч Ради Росія-НАТО. Про підготовку до зустрічі дивіться у відео Перша зустріч НАТО-РФ за роки. Чи готовий Альянс до шантажу Путіна?
10 січня Шерман очолювала делегацію США на двосторонніх переговорах з РФ у Женеві, після яких вона заявила, що Сполучені Штати відкидають безпекові пропозиції Росії, включаючи вимоги не приймати Україну до НАТО.
ЄС і США підтвердили готовність покарати РФ за агресію перед ключовою зустріччю з НАТО
СЕРЕДА, 12 СІЧНЯ 2022, 14:21. УП
Євросоюз і Сполучені Штати підтвердили, що готові накласти серйозне покарання на Росію в разі подальшої агресії проти України.
Про це йшлося на зустрічі у серед між генеральним секретарем Європейської служби зовнішньої діяльності Стефано Санніно і заступницею держсекретаря США Венді Шерман, повідомляє “Європейська правда” з посиланням на заяву речника зовнішньополітичної служби ЄС.
Санніно і Шерман зустрілися у Брюсселі для обговорення воєнного нарощення Росії в Україні та біля її кордонів та дипломатичних зусиль у зв’язку з діями Росії.
“Генеральний секретар Санніно та заступниця держсекретаря Шерман наголосили, що будь-яка подальша військова агресія проти України матиме величезні наслідки та високу ціну.
Вони обговорили двосторонні та багатосторонні дипломатичні зобов’язання після поданих Російською Федерацією пропозицій щодо забезпечення безпеки в Європі”, – сказано у заяві.
Санніно і Шерман також підтвердили підтримку ЄС та США суверенітету, незалежності та територіальної цілісності України, та наголосили на необхідності для Росії деескалації та повного виконання Мінських угод.
Цього тижня у європейських столицях відбувається серія переговорів країн заходу з Росією щодо безпекових ультиматумів Кремля, які включають вимогу не приймати Україну в НАТО.
12 січня в Брюсселі відбувається ключова зустріч Ради Росія-НАТО. Про підготовку до зустрічі дивіться у відео Перша зустріч НАТО-РФ за роки. Чи готовий Альянс до шантажу Путіна?
Прем’єр Латвії вважає практично немислимою війну Росії з НАТО
СЕРЕДА, 12 СІЧНЯ 2022, 12:21. УП
Прем’єр-міністр Латвії Криш’яніс Каріньш заявив, що війна Росії з НАТО практично немислима.
Про це, як пише “Європейська правда“, повідомляє портал Delfi.
Оцінюючи американсько-російські переговори, прем’єр-міністр наголосив, що перший позитивний результат – переговори відбулися. У цих переговорах позиція США полягає в тому, що країни НАТО тримаються разом, але водночас чітко проглядає агресивна російська риторика, пояснив Каріньш.
“Гарна новина полягає в тому, що західний світ тримається разом, і це дуже хороша новина для нас”, – сказав політик.
Він заявив, що Росія не зможе диктувати НАТО, які країни повинні або не повинні входити до її складу, а також, де НАТО може розміщувати війська.
На питання, яким може бути найгірший результат нинішньої геополітичної нестабільності, Каріньш визнав, що найгіршим сценарієм є війна.
“Якщо буде війна, то НАТО готовий”, – сказав політик, наголосивши, що війна Росії з альянсом майже немислима, оскільки це буде дуже велика світова війна.
Як повідомлялося раніше, Росії та США на переговорах у Женеві не вдалося досягти прогресу щодо питання, яке Москва вважає ключовим для національної безпеки – про нерозширення НАТО.
12 січня відбувається зустріч Ради Росія-НАТО, де Москва також представляє свої вимоги.
Боррель назвав три принципи, які Росія прийняла раніше і тепер ставить під сумнів
12.01.2022 13:10
Високий представник Європейського Союзу із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель перерахував три принципи, які Росія прийняла раніше, а тепер ставить під сумнів.
Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на блог європейського дипломата.
«Перше (принцип – ред.) — це право кожної держави вільно вибирати, до якої міжнародної організації належати чи не належати, та бути учасником договорів чи союзів, як це визнається Паризькою хартією», – написав Боррель.
За його словами, другим і третім принципами є незастосування сили та повага до територіальної цілісності всіх держав.
«Росія порушує ці три фундаментальні принципи в Україні, як це вона вже зробила в Грузії. І Росія не просто стверджує, а супроводжує це зростаючим військовим тиском на український кордон, погрожуючи Києву новою інтервенцією, якщо її вимоги не будуть задоволені повністю», – зазначив дипломат.
Боррель підкреслив, що Росія також хоче зобразити Європейський Союз «неактуальним» і добивається розірвання стратегічної зв’язки Сполучених Штатів і Європи.
«РФ також прагне визнати, що має вирішальний вплив на Україну та Білорусь, не кажучи вже про Центральну Азію», – сказав Боррель.
Як повідомляв Укрінформ, президент Франції Емануель Макрон заявив, що жодні рішення, що стосуються європейської безпеки, включаючи реагування на факт російської агресії проти України, не будуть прийматися без прямої участі Європейського Союзу.
Експерт назвав три сценарії, за яких білоруські силовики можуть перейти на бік РФ
12.01.2022 18:47
Імовірні три сценарії, за яких білоруські військовослужбовці та силовики можуть перейти на бік РФ.
Про це заявив завідувач відділу Головної редакції “Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки” (Укрінформ) Максим Майоров під час дискусії «Білоруські військові між вірністю присязі та спокусами від імперії», організованій спільно з ГО «Білорусь 2.0 робимо разом».
“Фактично, є три сценарії того, за яких обставин білоруські військовослужбовці та силовики можуть перейти на російський бік”, – вважає експерт.
За його словами, перший сценарій можливий у ситуації, коли силовики тікають з країни після повалення диктатури. Як приклад експерт навів колишній спецпідрозділ “Беркут”, чимало бійців якого після Революції гідності знайшли притулок у Росії та Білорусі, де продовжили службу.
Щодо другого сценарію, то, за словами Майорова, він можливий на окупованій території, як було у Криму в 2014 році, коли військові опинилися перед вибором: перейти на бік окупанта або ж залишити окуповану територію, зберігши вірність присязі.
Нарешті, третій сценарій імовірний у разі поступового поглинання країни шляхом втягування її у дедалі тісніші інтеграційні об’єднання, як-от Союзна держава Росії та Білорусі, вважає Майоров. “Такий союз зрештою може призвести до перетворення країни на окремий федеральний округ Росії. Військові можуть і не відчути того моменту, коли почнуть служити вже не своїй Батьківщині”, – зазначив він.
Експерт також навів статистику, скільки військових і силовиків дезертирували або зрадили присягу в Криму. Зокрема, за його інформацією, у Збройних силах таких було 70%, у Держприкордонслужбі – 74%, у Внутрішніх військах МВС – 86%, у Службі безпеки – 84%.
“Але Україна винесла уроки, які можуть послужити цінним досвідом і для інших країн, зокрема для Білорусі”, – наголосив Майоров.
За даними Радіо Свобода, понад 9 тисяч українських військових залишились у Криму під час окупації півострова – це 70% з усіх, хто служив у Криму.
Токаєв запевняє, що вже 13 січня путінські війська почнуть залишати Казахстан
СЕРЕДА, 12 СІЧНЯ 2022, 13:45. УП
Президент Касим-Жомарт Токаєв заявляє, що у четвер 13 січня розпочнеться виведення з Казахстану так званого “миротворчого” контингенту, що складається переважно з російських військових.
Джерело: Токаєв на засіданні оперативного штабу у середу, чиї слова передає його прес-служба
Пряма мова: “Завтра розпочинається організоване виведення миротворчого контингенту ОДКБ (Організації договору про колективну безпеку – УП)”.
Деталі: Токаєв повідомив, що він мав переговори з керівниками держав-учасниць договору і він їм за все вдячний.
Пряма мова: “Перебування миротворчого контингенту ОДКБ у Казахстані, зокрема в Алмати, відіграло дуже велику роль з огляду на стабілізацію ситуації в нашій країні. Безумовно, це мало велике психологічне значення для відбиття агресії терористів та бандитів. Місія оцінюється як дуже успішна. Ще раз висловлюю подяку моїм колегам – главам держав”.
Що було раніше: Токаєв говорив, що процес виведення військ триватиме “трохи більше 10 днів”.
За його словами, у Казахстані виконують “миротворчі завдання” 2 030 військовослужбовців сил ОДКБ та 250 одиниць бойової техніки.
Передісторія:
Протести в Казахстані почалися 2 січня. 5 січня уряд Казахстану відправили у відставку, в Алмати люди захопили акимат (адміністрацію). Згодом стало відомо про захоплення аеропортуАлмати. Влада міста почала “антитерористичну операцію”. Надзвичайний стан запровадили на всій території Казахстану.
5 січня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв звернувся до країн учасниць Договору про колективну безпеку (ОДКБ) із проханням ввести війська для боротьби з “терористами”. Росія направила свої війська для придушення протестів у Казахстані. Також військових російськими літаками відправила Білорусь. Пізніше такі ж рішення прийняли Киргизстан і Таджикистан.
Влада Казахстану після прибуття російських військових заявила, що станом на 7 січня майже придушила протести і відновила “порядок”. Токаєв наказав армії стріляти на ураження по мітингувальниках.
МВС Казахстану повідомляло про тисячі затриманих людей у результаті масових протестів.
10 січня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв на сесії Ради колективної безпеки ОДКБ заявив про повне відновлення порядку в його країні після “спроби держперевороту”.
У США досі не впевнені, що армія РФ піде з Казахстану, попри “завершення місії” ОДКБ
СЕРЕДА, 12 СІЧНЯ 2022, 13:04. УП
Представник США при Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) Майкл Карпентер заявив, що у Вашингтона немає певності щодо того, що сили ОДКБ залишать Казахстан, як це було анонсовано.
Про це він заявив у інтерв’ю російському телеканалу “Дождь“, пише “Європейська правда“.
“Ми дуже ретельно стежимо за ситуацією, і за тим, чи залишать сили ОДКБ Казахстан у встановлений термін. Все це стане зрозумілим вже найближчими днями”, – сказав Карпентер.
Водночас, він відмовився робити прогнози щодо того, чи вийдуть насправді війська ОДКБ з країни.
“Як кілька разів зазначав Держсекретар США Ентоні Блінкен, коли російські війська приходять кудись, їх буває складно змусити піти. Я не готовий тут робити якихось прогнозів, тим більше, що ситуація проясниться вже в найближчі кілька днів”, – зазначив представник США.
Водночас він наголосив, що США раді стабілізації ситуації в Казахстані.
“Ми були вкрай стривожені спалахом насильства з боку частини протестувальників, але з іншого боку очікували на вирішення проблеми, яке б поважало права людей. Схоже на те, що, на щастя, все заспокоюється”, – зазначив Карпентер.
Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв заявив про завершення основної місії Організації Договору про колективну безпеку у країні та анонсував початок виведення сил 13 січня.
Перші підрозділи іноземних військ в рамках ОДКБ, серед яких найбільше російських військових, прибули до Казахстану 6 січня. Вони були відправлені на прохання президента Казахстану після спалаху масштабних протестів.
Детальніше про події в Казахстані можна почитати у статті Ще не окупація, але інтервенція: які наслідки матиме введення військ РФ у Казахстан
В казахстанському Алмати за добу затримали 1700 учасників протестів
СЕРЕДА, 12 СІЧНЯ 2022, 12:02. УП
У найбільшому місті Казахстану Алмати за добу затримали майже 1700 осіб – учасників протестів.
Джерело: “Радіо Свобода”
Деталі: Також, за повідомленням комендатури міста, силовики вилучили 36 одиниць вогнепальної зброї та майже півтори тисячі боєприпасів.
У місті після масових акцій досі закрито аеропорт. Інформація про те, що регулярні рейси з Алмати відновляться 14 січня, поки що не підтвердилася. У вівторок 13 січня було відновлено міжнародне авіасполучення зі столицею Казахстану Нур-Султаном.
Передісторія:
Протести в Казахстані розпочалися 2 січня через дворазове підвищення цін на скраплений газ, пізніше гасла мітингувальників стали політичними.
Через три дні влада оголосила надзвичайний стан. Президент Токаєв відправив уряд у відставку та змістив з посади голови Ради безпеки колишнього президента країни Нурсултана Назарбаєва.
7 січня до Казахстану було направлено військових пʼяти країн Організації договору про колективну безпеку, основу контингенту складають російські військові.
11 січня влада республіки заявила, що ситуація в країні стабілізувалася. Виведення контингенту ОДКБ має розпочатися 13 січня.
Офіційно МВС Казахстану рапортує про 18 загиблих силовиків та 26 убитих мітингувальників. Але очевидець і учасник протестних акцій на центральній площі Алмати повідомив, що влада замовчує те, скільки людей убито насправді, а також інформацію про масовий розстріл протестувальників.
ОБСЄ закликає владу Казахстану поважати свободу ЗМІ та повернути інтернет
12.01.2022 15:48
Представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Тереза Рібейру висловила стурбованість ситуацією зі свободою ЗМІ в Казахстані та закликала владу забезпечити безпечні умови праці для журналістів, а також відновити доступ до інтернету в країні.
Як передає Укрінформ, відповідна заява опублікована на сайті Організації з безпеки та співробітництва в Європі.
“ЗМІ працюють для того, щоб інформувати громадськість вільним, неупередженим та незалежним чином. Це життєво важлива функція в будь-якому суспільстві. Тому журналісти мають бути у безпеці при виконанні своєї роботи за будь-яких обставин”, – заявила Рібейру.
Крім того, вона додала, що “необмежений доступ до інформації, як офлайн, так і онлайн, є важливим елементом суспільної безпеки і завжди повинен дотримуватися”.
“Я закликаю владу Казахстану зберігати, захищати та розвивати свободу ЗМІ в країні в ім’я блага та всебічної безпеки як самої країни, так і регіону ОБСЄ в цілому”, – заявила Тереза Рібейру.
Як відомо, під час запеклих зіткнень у Казахстані, які почалися тиждень тому, нападів зазнали багато місцевих та іноземних журналістів та редакції ЗМІ. Надходили повідомлення про короткочасні затримання працівників ЗМІ у різних частинах країни та відмову у в’їзді у країну іноземним кореспондентам. Доступ до інтернету в Казахстані був обмежений, внаслідок чого населення не отримувало інформації про події.
У Чехії відновили всі пам’ятники воякам УГА
12.01.2022 13:12
Посол України в Чехії Євген Перебийніс повідомив, що за минулі чотири роки було відновлено всі пам’ятники воякам Української Галицької Армії на території Чехії.
Як передає Укрінформ, про це дипломат написав у Фейсбуці.
За його словами, більшість з тих пам’ятників, попри те, що мають величезну художню цінність і ще більше історичне значення для нас, були в дуже поганому стані й перебували під загрозою зникнення. Зокрема, йдеться про Український меморіал в м. Ліберець за проєктом Василя Касіяна, пам’ятник роботи Оксани Лятуринської у м. Пардубіце, пам’ятник у м. Йозефов за проєктом Роберта Лісовського, пам’ятник у м. Пршібрам роботи Михайла Бринського, Меморіал у м. Брно (вірогідно роботи М.Бринського).
У дописі йдеться, що досі залишався не відновленим лише один меморіал – унікальний пам’ятник також роботи Михайла Бринського біля с. Лада в Под’єштєді. Відкритий він був 100 років тому – у 1921 році, на місці поховання вояків УГА, що померли в недалекому таборі для інтернованих. Памятник, який є на балансі місцевої влади та Міністерства оборони Чехії, хоча й не перебував під загрозою зникнення, проте уже потребував серйозного чищення та відповідної обробки.
Перебийніс повідомив, що наприкінці минулого року група ентузіастів-волонтерів професійно взялася за цю благородну справу після того, як Посольство отримало на здійснення робіт необхідні дозволи.
Посол показав результат на світлинах – як було до і як є після.
«Хочу також щиро подякувати усім, хто долучився до відновлення пам’ятника – фінансово, морально, інформаційно та фізично: Руслану Гайдамасі, Петру Брестованському, Дмитру Сердюку, Мар’яну Королю, Андрію Борику і, звісно ж, отцю Івану Семотюку», – подякував він.
Нагадаємо, посол України в Чехії Євген Перебийніс 22 вересня відвідав місто Богушовіце-над-Огржі, де обговорив зі страросткою міста Камілою Чванчаровою питання відновлення пам’ятника воякам Української Галицької Армії, похованим на місцевому військовому кладовищі Богушовіц над Огржі.
День політв’язня: в ОП нагадали про українських дисидентів та репресії в СРСР
12.01.2022 13:08
Українські дисиденти попри репресії, ув’язнення й тортури, довели можливість протистояти авторитарному режиму й наближали незалежність України.
Про це зазначається у заяві Офісу Президента з нагоди Дня українського політв’язня, опублікованій у Фейсбуці, повідомляє Укрінформ.
“Попри репресії, ув’язнення й тортури, яких зазнали українські дисиденти, вони на власному прикладі довели можливість протистояти авторитарному режиму – словом, вірою, незламною волею, прагненням свободи, навіть ціною власного життя. Сьогодні згадуємо наших дисидентів із вдячністю за те, що вони вірили в Україну та наближали нашу незалежність”, – зазначили в ОП.
В Офісі глави держави нагадали, що цього дня 50 років тому почалася операція «Блок», організована КДБ проти діячів української культури, науки, духовності. Майже одночасно було заарештовано більшість відомих представників інтелігенції. Розпочався «генеральний погром» українського шістдесятництва.
12 січня 1972 року в Києві, зокрема, відбулися арешти поета Василя Стуса, літературного критика Івана Світличного, філософа Євгена Сверстюка, математика й публіциста Леоніда Плюща, багатолітнього в’язня сталінських таборів Данила Шумука, лікаря Миколи Плахотнюка, інженера-економіста Зиновія Антонюка, реставратора Олеся Сергієнка, поета Івана Коваленка.
Крім того, у Львові тоді були заарештовані публіцист В’ячеслав Чорновіл, журналіст Михайло Осадчий, релігійний діяч Іван Гель, мисткиня Стефанія Шабатура, поетеса Ірина Стасів-Калинець.
Також пізніше затримали лікаря Семена Глузмана, бібліотекарку Надію Світличну, священника Василя Романюка.
В Офісі Президента підкреслили, що загалом до кінця 1972 року в Києві, Львові, Харкові, Бориславі, Івано-Франківську, Кременчуку, Скадовську та інших містах України було заарештовано близько ста осіб, а до кінця 1974 року – майже 200.
Як повідомляв Укрінформ, День українського політв’язня відзначається в Україні щороку 12 січня на честь осіб, які були заарештовані через політичні переконання.
Традиція відзначення дня політв’язня запроваджена з 1975 р. у відповідь на пропозицію В’ячеслава Чорновола, який закликав протистояти репресіям і жорстокості радянського режиму.
Причиною відзначення спочатку були репресії радянського тоталітаризму проти української інтелігенції, а нині – російський режим, що розгорнув терор проти українців.
Байден назвав штурм Капітолія спробою держперевороту
12.01.2022 11:07
Президент США Джо Байден вважає штурм Капітолія у січні 2021 року спробою державного перевороту.
Про це він заявив під час виступу в Атланті, передає Укрінформ із посиланням на The Hill.
“Агресивний натовп 6 січня 2021 року, вмотивований та заохочений переможеним колишнім президентом, прагнув за допомогою насильства здобути те, що він (Дональд Трамп – ред.) втратив під час голосування… Саме тому ми зібралися тут сьогодні. Для того, щоб виступити проти сил в Америці, що цінують владу вище за принципи, сил, які здійснили спробу перевороту, перевороту проти законно вираженої волі американського народу”, – сказав Байден.
За його словами, тоді відбулася спроба нав’язати волю натовпу та нівелювати результат вільних і справедливих виборів.
“Нам прагнули нав’язати волю натовпу, скасувати вільні та чесні вибори та, вперше в історії Америки, перервати мирний процес передання влади”,- наголосив президент.
Він додав, що тоді сталася спроба “вкрасти у народу вибори 2020 року”.
“Вони зазнали невдачі, але ні у перемозі демократії, ні в її майбутньому впевненості не було”, – підсумував Байден.
Як повідомляв Укрінформ, 6 січня 2021 року експрезидент США Дональд Трамп заявив своїм прихильникам під час мітингу неподалік Білого дому про начебто «вкрадені» у нього вибори. Після цього натовп рушив до будівлі Конгресу США, де відбувався формальний процес затвердження перемоги на президентських виборах Джо Байдена.
Протестувальники увірвалися до будівлі Капітолію, що спричинило негайну евакуацію членів Конгресу та припинення усіх законодавчих процедур. Під час заворушень п’ятеро людей загинули, сотні дістали поранення. Кримінальні справи порушені проти понад 700 учасників нападу на Конгрес США.
У червні Палата представників США створила спеціальний комітет для розслідування січневого штурму Капітолія.
Лікарям підвищили мінімальну зарплату до 20 тисяч гривень
СЕРЕДА, 12 СІЧНЯ 2022, 15:27. УП
Кабінет міністрів постановив підвищити мінімальні заробітні плати лікарям та медперсоналу.
Про це відомо з документів до засідання уряду 12 січня.
А саме, мінімальну заробітну плату лікарям, що працюють у державних та комунальних медзакладах повний робочий день встановили на рівні 20 тисяч гривень.
Для середнього медперсоналу (фахівців з початковим/першим рівнем вищої медичної освіти) за таких умов “мінімалка” становитиме 13 500 грн.
Зазначається, що лікарі, які залучені лише до надання первинної медичної допомоги (або фахівців з команди такого лікаря) зможуть отримати підвищені зарплати лише якщо його обрали понад 70% пацієнтів оптимального обсягу.
Якщо ж лікар чи фахівець працюють неповний робочий день, оплата праці за новими вимогами здійснюється пропорційно до відпрацьованого часу.
Нагадуємо:
Верховна Рада ухвалила бюджет України на 2022 рік у другому читанні та окремо – в цілому. У ньому заклали підвищення “мінімалки” для лікарів заклали до 20 тисяч грн, а середнього медперсоналу – до рівні 13,5 тисяч грн. На це спрямують 2 млрд грн.
Президент Володимир Зеленський підписав указ, яким передбачається підвищення мінімальної заробітної плати для медичних працівників.
У МОЗ оновили схеми, як змішувати вакцини проти COVID-19. Що змінилося?
Олена Барсукова 12 січня 2022. УП
В Україні оновили змішані схеми вакцинації проти COVID-19 для першого та другого щеплення.
Тепер вакциною AstraZeneca можна щепитися після першої дози Pfizer або Moderna, повідомляють у Центрі громадського здоров’я.
Також люди, які вакцинувалися CoronaVac, зможуть отримати другу дозу AstraZeneca, Pfizer чи Moderna.
А ті, хто отримав першу дозу AstraZeneca, як і раніше можуть вдруге щепитися Pfizer чи Moderna – ця умова не змінилася.
Раніше AstraZeneca не використовували для другого щеплення після мРНК вакцин.
Також у МОЗ не рекомендували змішувати вакцину CoronaVac з іншими препаратами, але нещодавно оновили ці дані.
Змішувати вакцини для першого та другого щеплення тепер можна за такою схемою:
1 доза CoronaVac + 2 доза AstraZeneca, Pfizer чи Moderna;
1 доза AstraZeneca + 2 доза Pfizer чи Moderna
1 доза Pfizer, Moderna + 2 доза AstraZeneca.
Водночас найкращим варіантом залишається введення двох доз однієї і тієї ж вакцини.
Інтервал між другим та першим щепленням для всіх схем складає 28 днів.
Такі самі схеми можна застосовувати і для додаткової чи бустерноїдози.
Нагадаємо, для бустерних щеплень перевагу надаватимуть мРНК-вакцинам – Moderna або Comirnaty/Pfizer, навіть якщо до цього людина отримала 2 дози CoronaVac.
Детальніше про те, хто, коли і як може отримати бустерну дозу проти ковід, розповіли в інтерв’ю лікар Федір Лапій і заступниця міністра охорони здоров’я Марія Карчевич.
У ЄС заявили, що часті бустерні щеплення проти COVID-19 можуть бути шкідливими
Олена Барсукова 12 січня 2022
Регулярні бустерні щеплення проти COVID-19 можуть послабити імунну систему і втомити людей.
Про це заявили у Європейському агентстві з лікарських засобів (EMA) на брифінгу 11 січня, повідомляє Bloomberg.
“Бустери можна зробити один раз, можливо двічі, але це не те, що потрібно повторювати постійно”, – сказав керівник відділу біологічних загроз здоров’ю та стратегії вакцин EMA Марко Кавалері.
Натомість необхідно залишати між програмами ревакцинації більші інтервали і прив’язувати їх до настання холодів, рекомендує він.
У ЄС наголошують на цьому, оскільки деякі країни планують повторні ревакцинації для захисту від нового COVID-штаму Омікрон.
Зокрема, у 2022 році Ізраїль став першою країною, яка ввела 2 бустерну, тобто загалом 4 вакцину людям віком 60+ років.
У Туреччині дозволили робити 5 щеплення людям, які до цього отримали 2 дози Sinovac і ще 2 дози BioNTech.
А Велика Британія заявила, що бустерні щеплення забезпечують хороший рівень захисту, і наразі немає необхідності робити їх повторно.
Нову вакцину проти Омікрону затвердять не раніше квітня, наголошують в EMA.
Водночас такі пероральні та внутрішньовенні противірусні препарати, як PAXLOVID і Ремдесивір зберігають свою ефективність проти нового штаму.
У компанії Merck також стверджують, що пероральна таблетка “Молнупіравір” ефективна проти Омікрону та інших варіантів вірусу.
Біржова торгівля газом для виробників соціальних товарів ітиме за євростандартами – Міненерго
12.01.2022 21:39
Біржова торгівля газом українського видобутку для потреб виробників товарів, які мають соціальне значення, передбачає впровадження європейських ринкових правил та стандартів.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство енергетики.
“Для забезпечення можливості видобувникам продавати газ для таких виробників Міненерго розробило Порядок організації біржових торгів, що передбачає впровадження європейських ринкових правил та стандартів. Видобувники матимуть право самостійно формувати терміни продажу, обсяги лотів – в межах 20% від видобутку”, – запевняють у міністерстві.
Механізм діятиме відповідно до Закону «Про ринок природного газу», очікується, що він збалансує попит на газ з боку незахищених виробників соціальних товарів і ринкову пропозицію.
Як повідомлялося, Кабінет Міністрів на черговому засіданні у середу розглянув проєкт постанови про затвердження порядку організації та проведення біржових торгів з продажу природного газу власного видобутку для задоволення потреб суб’єктів господарювання, основним видом діяльності яких є виробництво продовольчих товарів, що мають істотну соціальну значущість.
Кабінет Міністрів до 30 квітня 2022 року обмежив вартість природного газу для виробників борошна, хліба, молока, курятини, соняшникової олії. Для таких покупців граничний рівень постачальницько-збутової надбавки до ціни природного газу власного видобутку (без урахування рентних платежів) встановлено на рівні не більше 24%.
Зеленський підписав закон про локалізацію промислового виробництва
12.01.2022 21:59
Президент України Володимир Зеленський підписав Закон “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” щодо створення передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості”.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє сайт Верховної Ради.
Згідно з інформацією, закон повернутий із підписом Президента 12 січня поточного року.
Як повідомляв Укрінформ, 16 грудня Верховна Рада ухвалила в другому читанні та в цілому закон про створення передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості, що передбачає встановлення вимог локалізації під час закупівель продукції машинобудування. Відповідний законопроєкт №3739 підтримали 323 народних депутати.
Ухвалений документ вдосконалює процедуру публічних закупівель для певних груп продукції машинобудування шляхом встановлення обов’язкових вимог до локалізації їх виробництва, без порушення умов конкуренції на внутрішньому ринку.
У такий спосіб планується сприяти розвитку вітчизняного машинобудування, адже певні преференції надаються вітчизняним товаровиробникам, а не іноземним.
Прем’єр анонсував підготовку нової програми співпраці з МВФ
СЕРЕДА, 12 СІЧНЯ 2022, 19:40. УП
Після завершення цього літа спільної з МВФ програми stand-by, відкритої влітку 2020 року, Україхна має намір продовжити співпрацю з фондом у рамках нової програми.
Про це під час засідання уряду 12 січня заявив прем’єр Денис Шмигаль, передає “Інтерфакс-Україна”.
“Йдеться про створення нової спільної з МВФ програми підтримки впровадження реформ після закінчення терміну дії програми stand-by”, – сказав Шмигаль.
За його словами, важливою у 2022 році залишається подальша активна співпраця і з іншими міжнародними партнерами, зокрема, Київ має намір продовжити програму макрофінансової допомоги ЄС.
“Ми хочемо дати старт новим проєктам та програмам співпраці для забезпечення економічного відновлення та досягнення сталого економічного зростання України”, – резюмував він.
Більше про співпрацю з МВФ читайте у статті Ярослава Вінокурова: Спізнілий транш. Що влада пообіцяла МВФ за 2,2 мільярда доларів
Нагадуємо:
Україна отримала другий транш у 700 млн доларів в рамках співпраці з Міжнародним валютним фондом.
Міжнародний валютний фонд завершив перший перегляд програми stand-by та погодив виділення Україні другого траншу у 700 млн доларів.
У Зеленського очікують на три великі приватизації у 2022 році
СЕРЕДА, 12 СІЧНЯ 2022, 12:51. УП
В Офісі президента очікують побачити приватизацію трьох великих підприємств у 2022 році.
Про це заступник голови Офісу президента Ростислав Шурма розповів в інтерв’ю Інтерфакс-Україна.
Передусім йдеться про приватизацію Об’єднаної гірничо-хімічної компанії (ОГХК), аукціон щодо якої переносили тричі у 2021 році. Також в ОП планують цьогоріч продати “Центренерго” та Одеський припортовий завод.
Шурма визнав, що накопичено певний рівень недовіри, який стримує стратегічних інвесторів. При цьому, на його думку, “перші десять об’єктів у нас придбають дешевше, ніж вони теоретично могли б коштувати”.
“Наприклад, на ОГХК не прийде Rio Tinto (британсько-австралійська компанія, є другою найбільшою у світі гірничорудною корпорацією – ЕП) або хтось із великих видобувних компаній – вони бачать певні ризики”, – вважає Шурма.
Він додав, що для держави такий сценарій все одно вигідніший, ніж тримати такі компанії у державній власності “і щоб вони поступово згасали”. Адже навіть за умови продажу за невисокою ціною зберігатимуться робочі місця, збільшуватиметься обсяг експорту та продажу на внутрішньому ринку.
Нагадуємо:
До Фонду державного майна надійшли дві заявки на участь в аукціоні з приватизації АТ “ОГХК”, що був запланований на 20 грудня 2021 року. Одна з заявок не відповідала вимогам чинного законодавства, тому аукціон визнано таким, що не відбувся. Таким чином приватизацію перенесли втретє.
Кабінет Міністрів у листопаді відновив НАК “Енергетична компанія України”, разом із держшахтам їй передадуть акції “Центренерго” з метою приватизації у майбутньому.
Приватизація 6 обленерго, які залишилися у власності держави, та Одеського припортового заводу (ОПЗ) планується на перше півріччя 2022 року. Водночас приватизацію обленерго уряд згодом скасував.
Україна цьогоріч планує підписати чотири угоди про вільну торгівлю
СЕРЕДА, 12 СІЧНЯ 2022, 13:28. УП
На 2022 рік очікується підписання угод про вільну торгівлю з 4 країнами, а також – підготовка до підписання угоди про “промисловий безвіз” з ЄС.
Про це прем’єр-міністр Денис Шмигаль розповів під час засідання уряду 12 січня.
Він зазначив, що одним з ключових акцентів в напрямку розширення експорту є підготовка до підписання “промислового безвізу” з Євросоюзом, а також оновлення торговельних додатків Угоди про асоціацію.
Крім того, заплановано підписання угоди про зону вільної торгівлі з Туреччиною, Тунісом, Канадою, Йорданією. Також цьогоріч очікується оновлення угоди зі США.
Укладення “промислового безвізу” визнає, що Україна є промислово розвинутою державою, де продукція виробляється відповідно до стандартів ЄС щодо якості та безпечності такої продукції. Угода дозволить виробникам продукції отримувати всі необхідні сертифікати для експорту в Україні.
Нагадуємо:
Міністерство економіки очікує на початок формульних переговорів з ЄС щодо угоди про відповідності та прийнятність промислової продукції у 2022 році.
Згідно першого звіту експертів місії ЄС українська законодавча база має високу відповідність із базою ЄС, цей етап є вагомим на шляху до укладання “промислового безвізу”.
У Зеленського допускають запуск програми “єСубсидії” за аналогією з “єПідтримкою”
СЕРЕДА, 12 СІЧНЯ 2022, 13:55. УП
Заступник керівник Офісу президента Ростислав Шурма припускає запуск програми “єСубсидія” з виплатами на картку, які можна витратити лише на оплату комунальних послуг, за аналогією з програмою “єПідтримка”.
Про це він сказав в інтерв’ю “Інтерфакс-Україна”.
“Будемо її (програму “єПідтримка” – ред.) активно розвивати. Налаштуємо систему платежів, а наступним кроком завдяки такій системі наведемо порядок із субсидіями. Що заважає випустити “єСубсидію”?” – заявив Шурма.
За його словами, йдеться про виплати на картку для оплати комунальних послуг, що дасть змогу верифікувати кожного отримувача субсидії.
“Сама “єПідтримка” щомісяця поповнюватиметься новими напрямками і продуктами. І паралельно з’явиться ще десяток таких продуктів”, – додав заступник глави ОП.
Нагадуємо:
15 листопада президент Володимир Зеленський заявив, що кожен повністю вакцинований українець отримає від держави тисячу гривень через застосунок “Дія”.
Наразі це можна зробити лише на цифрові картки, проте окремі банки розпочинаютьвидачу фізичних карток.
Витратити кошти можна лише на визначені категорії такі як кіно, книги, спорт тощо. З другої половини січня особам, старшим за 60 років, дозволять витратити кошти на придбання ліків.
Програма триватиме рік – до 18 грудня 2022 року. У ІІ-ІІІ квартал 2022 року також представлять офлайн-механізм для людей, які не мають смартфонів.
За програмою “єПідтримка” українці витратили вже понад 1 млрд грн, найбільше купували книги та квитки в кіно.
Завершення скандалу: Сергія Квіта знову призначили головою НАЗЯВО
Олена Барсукова 12 січня 2022
Ексміністра освіти і науки Сергія Квіта знову призначили головою Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти.
Його заступниками призначили Андрія Бутенка, Олену Єременко, Богдана Моркляника і Наталію Стукало.
Відповідне рішення ухвалили під час засідання Кабінету міністрів 12 січня.
Раніше Квіт уже очолював НАЗЯВО, однак на установу подали в суд за порушення процедури обрання складу.
Зокрема, позивачем був колишній заступник голови секретаріату агентства Микита Андрєєв.
У жовтні 2021 року Верховний Суд задовольнив позов і розпустив НАЗЯВО.
Агентство припинило виконувати свої повноваження, зокрема акредитувати виші.
Тоді Сергій Квіт заявив, що рішення суду загрожує реформі вищої освіти в Україні та легітимності вже виданих дипломів.
До того ж, якби виші не пройшли акредитацію вчасно, студенти могли б не отримати свої дипломи.
“Починаючи з 2018 р. проти Агентства було висунуто, а потім “підвішено” кілька судових позовів, одному з яких був даний хід уже під завершення нашої каденції…
Це виклик для цілої вітчизняної державної системи, адже відтепер Національне агентство не лише не має права розглядати акредитаційні справи, що зриває випуск 2022 року, але також нелегітимними можуть бути визнані десятки тисяч дипломів, виданих у 2020-2021 роках”, – написав Квіт.
Водночас заступник міністра освіти і науки Андрій Вітренко це заперечив.
“Попередні рішення про акредитацію освітніх програм абсолютно легітимні, видані дипломи – абсолютно легітимні! Акредитація освітніх програм не зупиняється, адже є близько 40 іноземних агентств”, – написав він.
2 листопада Верховна Рада прийняла законопроєкт №6197 про розблокування роботи НАЗЯВО.
Згодом уряд затвердив тимчасовий склад агентства, який не відрізнявся від попереднього.
У Зеленського анонсували старт програми кредитів під 5% у 1 кварталі цього року
СЕРЕДА, 12 СІЧНЯ 2022, 15:40. УП
Держпрограму “Українська мрія”, яка, зокрема, передбачатиме іпотеку під 5% річних, запустять в січні-березні 2022 року.
Про це в інтерв’ю “Інтерфакс-Україна” заявив заступник керівника Офісу президента Ростислав Шурма.
“Жодних обмежень, максимально простий і зрозумілий продукт. Є сім’я, яка заробляє 20-30 тис грн сукупно. Наше завдання – дати цій сім’ї можливість отримати нову квартиру площею 60-70 кв. м за щомісячний платіж 10 тис грн”, – сказав він.
За його словами, скористатися програмою зможуть усі, хто отримує офіційні доходи.
Держпрограма також передбачатиме кредити під 5% для інших цілей, наприклад, для покупки електромобіля.
Нагадаємо:
Раніше президент Володимир Зеленський анонсував програму кредитування “Українська мрія” (кредит за ставкою 5% у гривні для придбання власної нерухомості в новому житлі, електромобіля та здобуття освіти або зміни професії).
Держрегулювання цін розширили до 11 продуктів харчування: перелік
СЕРЕДА, 12 СІЧНЯ 2022, 13:51. УП
Кабінет міністрів на засіданні 12 січня розширив перелік продуктів харчування, що потрапляють під державне регулювання.
Про це відомо з засідання уряду.
А саме, граничний рівень торговельної надбавки не може перевищувати 10% для таких “соціальних” товарів:
Гречана крупа;
Цукор-пісок;
Пшеничне борошно вищого ґатунку;
макаронні вироби українського виробництва (вермішель з борошна вищого ґатунку);
Пастеризоване молоко жирністю 2,5% (у плівці);
Соняшникову олію;
Курячі яйця категорії С1;
Птиця (куряча тушка);
Вершове масло жирністю 72,5%.
Наприкінці 2021 року уряд вже встановлював держрегулювання цін на два продукти – хліб житньо-пшеничний та батон.
У Кабміні таке рішення пояснюють високими темпами зростання цін на продукти у таких категоріях згідно даних Держстату.
Таким чином уряд вносить зміни до своєї постанови від 9 грудня 2020 року № 1236. Регулювання вводять на період дії карантину, спричиненого пандемією COVID-19.
Нагадуємо:
Кабмін додав до переліку продуктів, подорожчання яких мають заздалегідь декларувати суб’єкти господарювання, батон та олію соняшникову. Також уряд обмежив націнку на хліб житньо-пшеничний і батон у 10%.
За 2021 рік ціни в Україні зросли на 10%, найбільше – на газ та електроенергію, а також на продукти харчування.
Торік уряд запровадив граничний рівень торговельної надбавки до середньої ціни дизпалива (7 грн/літр) і бензину (5 грн/літр).
Потреби юридичних компаній у Legal tech-рішеннях продовжать зростати – ActiveLex
12.01.2022 18:13
Аналіз ринку інформаційних технологій для юристів (Legal tech) свідчить: рішення у цій сфері з кожним роком дедалі активніше застосовуються у роботі юристів і найближчим часом ці тенденції лише посилюватимуться.
Про це директор компанії ActiveLex Володимир Іванов розповів в інтерв’ю НВ, передає Укрінформ.
За словами Володимира Іванова, з початком пандемії COVID-19 сфера Legal tech отримала новий імпульс розвитку, оскільки компаніям необхідно було оптимізувати юридичні процеси.
«Юркомпанії та юридичні підрозділи намагаються максимально ефективно використати час високооплачуваних юристів. Відповідно, типові завдання та робота з документами може бути делегована не юристам», – зазначив директор компанії ActiveLex.
Він додав, що бізнесу необхідний, як мінімум, колишній рівень ефективності роботи юридичних підрозділів за значно менших ресурсів.
«Згідно з деякими оцінками, витрати на Legal tech у розвинених країнах до 2025 року збільшаться, як мінімум, утричі», – наголосив Володимир Іванов.
За його словами, серед найбільш затребуваних останнім часом IT-рішень для юристів: конструктори юридичних документів та юридичні чат-боти, системи підтримки прийняття рішень.
«Вкрай малоймовірно, що роботу юриста можливо буде найближчим часом повністю автоматизувати. Але з’являється все більше нових високотехнологічних інструментів, все більше можливостей підняти якість юридичних послуг на новий рівень», – резюмував Володимир Іванов.
Компанія ActiveLex працює у сфері Legal tech з 2017 року. Вона ексклюзивно представляє на українському ринку інформаційно-аналітичну платформу для юристів LEX, розроблену міжнародною корпорацією Wolters Kluwer – світовим лідером на ринку онлайн-рішень для фахівців, яка представлена у 120 країнах світу.
TikTok, знайомства і фітнес: які додатки були популярними у 2021 році?
Олена Барсукова 12 січня 2022
У 2021 році люди витрачали понад 4,5 години на мобільні додатки щодня – це на 30% більше, ніж у 2019-му.
При цьому найпопулярнішим був TikTok – там “сиділи” на 90% частіше, ніж у 2020 році.
Про це йдеться у звіті моніторингової компанії App Annie, повідомляєBBC.
“Великий екран повільно вмирає, оскільки мобільні пристрої продовжують бити рекорди практично в усіх категоріях: витрачений час, завантаження і доходи”, – сказав виконавчий директор App Annie Теодор Кранц.
Моніторингова компанія прогнозує, що до другої половини 2022 року TikTok матиме понад 1,5 млрд активних користувачів на місяць.
Загалом користувачі завантажували додатки 230 млрд разів і витратили 170 млрд доларів.
Хоч у всьому світі користувачі в середньому витрачали 4 години 48 хвилин на мобільні телефони щодня, у Бразилії, Індонезії та Південній Кореї цей показник становить 5 годин.
Зокрема 7 із 10 хвилин люди витрачали саме на соціальні мережі.
У 60 країнах YouTube був найпопулярнішим додатком для перегляду відео, а Netflix опинився на другому місці.
Цьогоріч люди проводили багато часу в додатках для покупок – понад 100 млрд годин у всьому світі.
Причому в Сінгапурі, Індонезії та Бразилії ними користувалися найбільш активно.
Також відбулося величезне зростання додатків для їжі та напоїв, таких як UberEats і Grubhub.
Кількість сеансів у таких додатках зросла до 194 млрд, що на 50%більше, ніж у попередньому році.
Додатки для здоров’я та фітнесу також стали популярнішими, адже через пандемію люди не могли відвідувати спортзали чи групові заняття.
Щодо психічного самопочуття, такі програми для медитації, як Headspace і Calm, також виявилися популярними, особливо серед молоді.
За минулий рік їхня популярність зросла на 27%.
Також у світі збільшився попит на програми для знайомств, зокрема Tinder і Badoo.
Витрати на них становили 4 млрд доларів, що на 95% більше, ніж у 2018 році.
Зрештою, додатки, які допомагають впоратися з пандемією COVID-19, чи то паспорти вакцинації, чи просто відстеження інформації, стали дуже популярними.
ФОПи вже зареєстрували понад 200 тисяч касових апаратів
СЕРЕДА, 12 СІЧНЯ 2022, 16:05. УП
Фізичні особи-підприємці вже зареєстрували понад 200 тисяч реєстраторів розрахункових операцій та програмних РРО.
Про це повідомив у Telegram голова податкового комітету ВР Данило Гетманцев.
“В Україні успішно триває процес фіскалізації, яка є одним з елементів детінізації економіки нашої держави. Вже понад 200 000 РРО/ПРРО зареєстровано фізичними особами-підприємцями”, – написав він.
Нагадаємо:
1 січня 2022 року набув чинності закон, відповідно до якого використання касових апаратів стане обов’язковим для ФОПів, які проводять розрахункові операції.
Бізнес, який отримує гроші від кінцевих покупців у формі готівки, жетонів, талонів або розрахунків з використанням банківських карток та інших платіжних систем, здійснює розрахункові операції, має використовувати касові апарати.
Сума штрафу за порушення застосування РРО залежить від кількості незаконних розрахунково-касових операцій: перша – 100% від суми чека, друга та наступні – 150% від суми чека.
У Мукачеві запрацювало фестивальне містечко «Червене вино 2022»
12.01.2022 18:21
У Мукачеві почало роботу містечко найбільшого винного фесту Закарпаття «Червене вино». Два десятки виноробів пропонують відвідувачам свою найкращу продукцію, а дегустаційна комісія обирає найкраще вино та виробника.
Про це повідомляє у Фейсбуці Мукачівська міська рада, передає Укрінформ.
«Червене вино 2022» відкрило своє фестивальне містечко для гостей у парку Центральний – сьогодні 12 січня у Мукачеві стартував найбільший винний фестиваль Закарпаття «Червене вино 2022». На гостей чекають вина від 22 виробників Закарпаття: близько півтора десятка сортів та майже сотня найменувань”, – йдеться у повідомленні.
Також для гостей фесту підготували 16 гастролокацій зі смаколиками місцевої кухні: бограчем, гуляшем, пікницею, гуркою, крафтовими сирами та закарпатським медом. Ще одна новинка цьогорічного фестивалю – чотири виробники закарпатської палинки. На великій сцені для відвідувачів виступатимуть професійні та народні колядницькі колективи.
У міськраді повідомили, що сьогодні в межах фестивалю “Червене вино 2022” розпочався конкурс на визначення найкращих вин та виноробів Закарпаття.
Зазначається, що взірці представлять професійній дегустаційній комісії – експертам з різних куточків України та представникам зі Словаччини та Угорщини. Напій оцінюватимуть за міжнародною 100-бальною системою OIV. Переможців та призерів обиратимуть у вже традиційних номінаціях: «Найкраще червоне сухе вино», «Найкраще біле сухе вино», «Найкраще десертне вино» та інші.
Як повідомляється, фестиваль «Червене вино 2022» триватиме в Мукачеві 5 днів – з 12 по 16 січня. Офіційне урочисте відкриття фесту заплановане на 16-ту годину 13 січня.
Оголосили конкурс фільмів Карпатського кінофестивалю
12.01.2022 14:00
На Закарпатті оголосили конкурс фільмів на щорічний гірський Карпатський кінофестиваль.
Про це в коментарі кореспонденту Укрінформу розповів директор фестивалю, представник Закарпатської фільмкомісії Дмитро Грешко.
“Ми оголосили конкурс на Карпатський гірський кінофестиваль, що цьогоріч уже втретє пройде в Ужгороді традиційно у вересні. Очікуємо на нього повно- та короткометражні ігрові фільми про гори від українських та авторів з-за кордону”, – повідомив Грешко.
За його словами, подавати на кіноконкурс фільми третього Карпатського гірського міжнародного кінофестивалю CMIFF запрошують професіоналів та аматорів з усього світу.
Журі конкурсу очікує відеоматеріали на гірську тематику (гірські активності, життя людей у горах, гірська природа тощо) у категоріях конкурсної програми кінофестивалю.
“Категорій шість. Йдеться про повнометражні ігрові фільми (від 60′ і більше), документальні фільми (від 40′ і більше), ігрові короткометражні (від 3′ до 20′) та документальні короткометражки (від 3′ до 20′), а також анімаційні короткометражні фільми (від 3′ до 20′) та рекламні й промоційні ролики (від 1′ до 5′),” – розповів Грешко.
Як повідомляється, на торішній кінофестиваль журі отримало понад 150 стрічок, свої роботи надсилали навіть жителі Бразилії та Нової Зеландії, 22 фільми увійшли до конкурсної програми та були показані під час фестивалю в Ужгороді.
Дві головні нагороди – приз глядацьких симпатій і спецвідзнаку журі отримав український фільм “Май далеко – май добре” про німця Мішеля Якобі, який на Закарпатті розводить карпатських буйволів.
За словами Грешка, цьогоріч організатори фесту очікують на конкурсі більше українських фільмів, а також роботи авторів із сусідніх карпатських країн — Румунії, Словаччини, Угорщини, Польщі. Таким чином планують обмінятися досвідом та зміцнити співпрацю в кінематографі в країнах Карпатського регіону.
Карпатський гірський міжнародний кінофестиваль (CMIFF) – це тематичний фестиваль кіно та відеоконтенту про гори, професійний майданчик, де зустрічаються кінематографісти з усього світу. Заснований у 2020 році представниками Закарпатської фільмкомісії, а саме Олександром Мерявчиком, В’ячеславом Єгоровим та Дмитром Грешком, щоб привернути увагу кіноіндустрії до Закарпаття, відродити кіновиробництво в регіоні і популяризувати гірський край.
Уряд продовжив програму енергоефективності для громад на межі з ТОТ на 2022 рік
12.01.2022 17:33
Кабінет Міністрів на засіданні у середу продовжив на 2022 рік соціальну благодійну програму з відновлення добробуту мешканців і розвитку територіальних громад, які межують із тимчасово окупованими територіями України.
Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на сайт.
Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.
“Це спільний проєкт Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України та акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України». Завдяки розпорядженню уряду, упродовж 2022 року триватиме впровадження новітніх енергоефективних технологій на об’єктах соціальної інфраструктури та в сервісних зонах контрольних пунктів в’їзду-виїзду”, – зазначили у відомстві.
За даними Мінреінтеграції, це дозволить частково забезпечити громади джерелом автономного електроживлення та зменшити їх енергозалежність, сприятиме створенню нових робочих місць, створить умови для відновлення добробуту мешканців і розвитку територіальних громад.
Проєкт передбачає встановлення малих сонячних електростанцій на дахах будинків та споруд, облаштування на базі фотоелектричних модулів освітлення пішохідних переходів та місць загального користування, а також забезпечення електричними транспортними засобами для перевезення пасажирів.
Крім того, Кабінет Міністрів розширив географію проєкту. Тепер, окрім підконтрольних територій Донеччини та Луганщини, програма діятиме у Херсонській області, яка межує з тимчасово окупованою Автономною Республікою Крим.
Як повідомлялося, у 2021 році для реалізації соціальної благодійної програми було визначено 64 об’єкти, з яких 32 об’єкти розташовані у Луганській та 32 – у Донецькій областях. Серед них – 8 дитячих садків, 19 закладів освіти, 6 лікарських закладів, 12 об’єктів соціально-культурного призначення, 19 об’єктів інфраструктури.
У рамках цього ж проєкту у грудні 2021 року на Донеччині та Луганщині встановили 11 «розумних» зупинок громадського транспорту.
Monobank застеріг українців від нової схеми обману
13 січня. УНН. У Monobank попередили про випадки шахрайства, які повʼязані зі створенням різних платформ нібито від банку. Це можуть бути казино, служби таксі та навіть морозиво. Про це повідомив співзасновник Monobank Олег Гороховський у Telegram, пише УНН.
Деталі
Гороховський застерігає клієнтів банку від втрати грошей та попереджає, що ніяких платформ для заробітку чи казино вони не запускали. Він розповів, що їхня служба безпеки з правоохоронними органами наразі працює над тим, щоб зупинити діяльність шахраїв.
Цитата
“Ми не запускали жодних платформ для заробітку грошей та казино. Жодних! Будь ласка, не ведіться на цих аферистів. Наша РБ із правоохоронними органами працюють над тим, щоб зупинити діяльність цих шахраїв, але вони з’являються як гриби після дощу. Водночас повідомляю, що monopizza, monoтаксі, морозиво Mono і навіть ресторан у Таїланді також не мають до нас жодного стосунку. Їх усіх об’єднує те, що їм не вистачає розуму вигадати щось варте і вони крадуть чужі креативи. Прошу бойкотувати таку неприкриту крадіжку,”- йдеться в дописі.
Зеленський хоче, аби обмеження щодо олігархів поширювались і за межі України
13.01.2022 00:18
Президент України Володимир Зеленський на засіданні РНБО 30 грудня доручив відпрацювати механізм взаємодії з міжнародними та іноземними партнерами для того, щоб статус олігарха та пов’язані з ним обмеження не залишалися виключно в межах країни.
Про це в ефірі телеканалу “Рада” заявив міністр юстиції Денис Малюська, передає Укрінформ.
“Одне з завдань, яке поставив президент на останньому засіданні РНБО – це відпрацювати механізм взаємодії з нашими міжнародними та іноземними партнерами з тим, щоб статус цей олігарха та обмеження не залишалися виключно в межах нашої країни. Тобто, щоб наші партнери також реагували, так само встановлювали додаткові контролі щодо активів і діяльності таких осіб за кордоном. Ми над цим будемо працювати”, – сказав він.
За словами Малюськи, статус олігарха «автоматом» призведе до проблем для ведення бізнесу за кордоном. Однак міністр наголосив на тому, що Україна хоче, аби це було закріплено на рівні документів.
«Опір великий, війна не закінчилася. Ще є кілька рубежів захисту, які, очевидно, будуть задіяні олігархами. Але поки нічого непрогнозованого не сталося, вони не вигадали чогось такого, чого ми заздалегідь не очікували», – зазначив він.
Як повідомляв Укрінформ, секретар РНБО Олексій Данілов 30 грудня анонсував на травень визначення перших олігархів та внесення їх у відповідний реєстр.
23 вересня Верховна Рада ухвалила закон «Про запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів)». 4 листопада його підписав Голова ВР Руслан Стефанчук, а наступного дня – Президент Володимир Зеленський.
Стало відомо, хто претендує замінити Кличка в КМДА
СЕРЕДА, 12 СІЧНЯ 2022, 11:28. УП
Якщо закон про столицю буде повністю прийнятим, то головним претендентом на посаду очільника Київської міської держадміністрації називають Олексія Кулебу, першого заступника голови КМДА.
Джерело: співрозмовники Української правди в партії “Слуга народу”
Деталі: За їхньою інформацією, Кулеба є компромісною фігурою між Офісом президента і нинішнім головою адміністрації Віталієм Кличком.
Водночас джерела в СН визнають, що прийняти закон у другому читанні буде досить проблематично через брак голосів. Наприклад, група “За майбутнє” поки своїх голосів не дає.
Довідково: Кулеба є першим заступником голови Київської міської державної адміністрації з питань здійснення самоврядних повноважень.
Як повідомляє “Вечірній Київ”, Кулебі 38 років, у 2005 році він закінчив Київський національний економічний університет за спеціальністю “міжнародна економіка”. Кандидат наук з державного управління.
Працював викладачем у Міжрегіональній академії управління персоналом в Києві, займався підприємницькою діяльністю, був помічником депутата Київської міськради та радником гендиректора столичного КП “Плесо”.
У 2018-2019 роках працював директором киъвського ТОВ “Asper Естейт”, 2019-2020 роки – директор департаменту міського благоустрою КМДА.
З початку 2021 року обіймає нинішню посаду.
У 2021 році з поліції звільнилося більше 13 тисяч людей. Очільник НПУ розповів, як підвищать зарплату
СЕРЕДА, 12 СІЧНЯ 2022, 14:46 УП
Із лав Національної поліції в 2021 році звільнилися більше 13 тисяч осіб, в тому числі через низькі зарплати. Ситуація з фінасуванням у 2022 році зрушила з місця, але не є до кінця вирішеною.
Джерело: голова НПУ Ігор Клименко в інтерв’ю виданню “Цензор.нет”
Пряма мова: “2019-го звільнилося 13 300 людей. 2020-го – 10 589 осіб. 2021-го – 13 321. Трохи у нас пригальмувалося у “ковідному” році. Із 13 тисяч, які пішли минулого року, поліцейських – майже 9,5 тисяч. Інші – це вільний найм, держслужбовці.
У великій кількості слідчі та спецназівці йдуть у ДБР чи Бюро економічної безпеки. І я не маю права тримати їх тут. Вони все одно підуть, бо там зарплата в рази більша.
Деталі: Очільник поліції зазначив, що з 2019 по 2021 роки бюджет Національної поліції не змінювався. Наразі у поліцейських найнижча серед правоохоронців зарплата. Також, за словами Клименка, середня зарплата українського поліцейського на 15% менша, ніж у цивільних осіб.
Голова НПУ скрушно зазначив, що в українському суспільстві непопулярно порушувати питання підвищення зарплати поліцейським. Водночас у пандемію на вулицях працювала і далі продовжує працювати лише поліція, зокрема – на масових заходах, наголосив Клименко.
На підвищення заробітної платні певним категоріям поліцейським з січня має піти трохи більше мільярда гривень.
З лютого мають підвищити зарплату іншим категоріям поліцейських, але гроші на це уряд ще має виділити.
Пряма мова: “Патрульна, поліція особливого призначення, дільничні, підрозділи, які відповідають за взаємодію з громадами, а також ті, які протидіють домашньому насильству, ювенальна превенція, поліція діалогу, конвойна служба, вибухотехнічна, кінологічна, співробітники ІТТ отримують зростання на 10%.
А слідчим, дізнавачам, оперативникам територіальних підрозділів виплатять з січня по плюс 5%, а в лютому вони отримають ще додатково 5%. Таким чином ми вийдемо і для цих категорій співробітників на підвищення 10%. Нам довелося розділити підвищення для цих категорій у два етапи, оскільки в їхньому штаті багато людей. Ми б “витягнули” підвищення в 10% лише для однієї з цих категорій. Але вирішили, що це буде несправедливо, тому й розтягнули підвищення їм на два місця.
З лютого, як повідомив міністр, підвищення мають отримати решта категорій поліцейських…
У нас грошей наприкінці року не залишалося взагалі, а про те, що нам реально додали, я також сказав. Ми зараз розподіляємо ці додаткові 1,02 млрд. грн. Щомісяця можемо використати лише 1/12 суми.
Простіше кажучи, якщо цей мільярд на рік розбити, це дозволить нам підвищити зарплату на 10% для певної кількості особового складу. Якщо бути точним – це десь 44 тисячі особового складу, тобто менше 40% персоналу. Тобто усім не отримати підвищення відразу. Але оскільки нам Кабінет міністрів обіцяє виділити додаткові кошти, ситуація в цілому змінилася”.
Деталі: Якщо ж кошти на подальше підвищення зарплати уряд не виділить, відомству доведеться “знімати” їх із запланованого фінасування на грудень 2022 року (як було у 2017 році), водночас так ризикувати на хотілося б – зазначив Клименко.
БЕБ: Причетний до розкрадання співробітник був звільнений два тижні тому
СЕРЕДА, 12 СІЧНЯ 2022, 18:56. УП
У Бюро економічної безпеки наголошують, що причетний до масштабної схеми розкрадання коштів представник Бюро економічної безпеки був звільнений на підставі рапорту, поданого 27 грудня 2021 року.
Джерело: пресслужба БЕБ
Дослівно: “За наявною інформацією, причиною проведення ДБР процесуальних заходів стали протиправні дії особи, які жодним чином не пов’язані з поточною діяльністю БЕБ. Зазначимо, що відповідна особа, щодо якої здійснювалися слідчі дії, була звільнена на підставі рапорту про звільнення, поданого ним 27 грудня 2021 року.
БЕБ надає всебічне сприяння діяльності ДБР на кожному етапі досудового розслідування для встановлення всіх обставин”.
Передісторія:
Працівники ДБР викрили масштабну схему розкрадання коштів, що виділялися КМДА для оплати робіт з капітального ремонту парків і скверів та влаштування об’єктів благоустрою столиці.
11 січня затримали заступника начальника управління капітальних вкладень КО “Київзеленбуд” та посередника, який забезпечував реалізацію злочинної схеми.
За даними джерела УП посередник – представник Бюро економічної безпеки.
Порошенку обиратимуть запобіжний захід у день приїзду – ДБР
СЕРЕДА, 12 СІЧНЯ 2022, 19:46. УП
Органи досудового розслідування розраховують на проведення усіх необхідних процесуальних дій, у тому числі обрання запобіжного заходу, в день повернення до України п’ятого президента Петра Порошенка 17 січня.
Джерело: ДБР
Дослівно: “За інформацією ЗМІ, п’ятий Президент України планує повернутися до України 17 січня 2022 року. Тому органи досудового розслідування розраховують на проведення усіх необхідних процесуальних дій в день його повернення, у тому числі обрання запобіжного заходу.
Ухилення п’ятим Президентом України від виконання процесуальних обов’язків підозрюваного та від явки до суду може розцінюватись як один із ризиків, що надасть підстави слідчому судді для постановлення рішення про застосування найбільш суворого запобіжного заходу”.
Деталі: Також ДБР повідомляє, що Порошенко ухилявся від явки до суду та ігнорує процесуальні обов’язки, тому прокуратура клопотатиме про обрання запобіжного заходу.
Передісторія: Адвокати Порошенка вимагали призначити засідання на 17 січня.
Днями стало відомо, що Порошенко не зможе повернутися до України у першій половині січня, як повідомляв раніше – натомість планує прибути 17 січня.
Нагадаємо:
20 грудня 2021 року Порошенку підписали підозру в держзрадіта сприянні тероризму в рамках розслідування справи про незаконні постачання вугілля з окупованих територій.
Його викликали на допит на 23 грудня.Порошенко, який перебуває за кордоном, заявив, що повернеться в Україну лише у першій половині січня.
Офіс генпрокурора погодив клопотання про обрання запобіжного заходу експрезиденту Петру Порошенку у вигляді арешту з можливістю внесення заставиу розмірі 1 млрд грн.
6 січня 2022 року стало відомо, що Печерський районний суд Києва арештував майно Порошенкау справі про державну зраду.
Порошенко повернеться в Україну рейсом із Варшави у понеділок вранці
СЕРЕДА, 12 СІЧНЯ 2022, 13:02. УП
П’ятий президент України лідер “Європейської солідарності” Петро Порошенко, якому раніше погодили підозру в державній зраді, повернеться в Україну в понеділок 17 січня авіарейсом із Варшави.
Джерело: пресслужба “ЄС”
Пряма мова: “Раджу Банковій не витрачати кошти на незаконне зовнішнє спостереження і прослушку – ми інформуватимемо вас про кожний крок, який наближає додому. Так само не раджу владі лякати мене арештом прямо в аеропорту. Я повертаюся 17 січня о 9 ранку”.
Передісторія:
П’ятому президенту України лідеру партії “Європейська солідарність” Петру Порошенку підписали підозру в держзраді та сприянні тероризму в рамках розслідування справи про незаконні постачання вугілля з окупованих територій.
Його викликали на допит на 23 грудня. Порошенко, який перебуває за кордоном, заявив, що повернеться в Україну лише у першій половині січня.
Офіс генпрокурора погодив клопотання про обрання запобіжного заходу експрезиденту Петру Порошенку у вигляді арешту з можливістю внесення застави у розмірі 1 млрд грн.
6 січня стало відомо, що Печерський районний суд Києва арештував майно Порошенка у справі про державну зраду.
“Миротворець” вніс до своєї бази суддю за арешт майна Порошенка
СЕРЕДА, 12 СІЧНЯ 2022, 13:43. УП
Суддя Печерського райсуду Києва Віта Бортницька потрапила до бази Центру “Миротворець” після того, як ухвалила рішення про арешт майна експрезидента Петра Порошенка.
Деталі: дані на сайті “Миротворець”
Дослівно: “Усвідомлені дії, спрямовані на руйнування судової системи України шляхом її дискредитації та підриву довіри до неї. Співучасник злочинів із фабрикації кримінальних справ щодо завідомо невинних осіб”.
Деталі: Відомості про суддю з’явилися на сайті центру ввечері 10 січня 2022 року.
На думку “Миротворця”, Бортницька бере участь у “фабрикації” справи “про держзраду Порошенка” (провадження №22016130000000212), оскільки 6 січня ухвалила рішення про арешт майна та телерадіокомпаній, хоча арешт “5-го” і “Прямого” у ДБР заперечували.
Також зазначено, що “саме суддя Бортницька у жовтні 2021 року відпустила обвинуваченого у державній зраді та фінансуванні тероризму нардепа ОПЗЖ Віктора Медведчука під домашній арешт, також раніше без мотивації відмовляла у зміні запобіжного заходу Андрію Антоненку, а також відмовляла його адвокатам у доступі до результатів експертиз у справі”.
Крім того, у грудні 2019 року Бортницька закрила кримінальне провадження за звинуваченням колишніх народних депутатів фракції “Партія регіонів” Олександра Єфремова, Сергія Гордієнка та Олександра Стояна в організації ухвалення “диктаторських законів” 16 січня 2014 року.
“Миротворець” також посилається на рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, яка у листопаді 2019 року вирішила притягнути суддю Бортницьку до дисциплінарної відповідальності та застосувати до неї “попередження” через “відмову у доступі до правосуддя”, на яку була скарга.
Центр “Миротворець” просить правоохоронні органи розглядати його публікації на сайті як заяви про вчинення діянь проти національної безпеки України.
Нагадаємо: Сайт “Миротворець” оцінюють неоднозначно, хоча сам центр позиціонує себе як незалежну недержавну організацію, яка фіксує та зберігає інформацію про людей, у діях яких вбачає ознаки злочинів проти національної безпеки України, миру, людини та людства.
Найчастіше у “чистилищі” центру з’являються росіяни, але українці теж потрапляють.
У 2019 році “Миротворець” вніс у свою базу дружину Володимира Зеленського (тоді ще кандидата у президенти), оскільки у 2014 році вона перепостила у Facebook публікацію російських ЗМІ, які просили за винагороду надсилати інформацію про переміщення українських військ.
Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто скаржився на “Миротворець” членам ПАРЄ.
Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова зверталася до поліції та СБУ з вимогою вилучити з сайту “Миротворець” інформацію про 13-річну мешканку окупованої Луганщини.
Справа “Порошенка – Медведчука”: підозрюваний бізнесмен вийшов із СІЗО
СЕРЕДА, 12 СІЧНЯ 2022, 13:58. УП
Печерський районний суд Києва змінив запобіжний захід з арешту на цілодобовий домашній арешт підозрюваному у справі про торгівлю вугіллям із бойовиками бізнесмену Сергію Кузярі.
Джерело: адвокат Кузяри Дмитро Безмаль у коментарі “Українській правді”
Пряма мова Безмаля: “Сьогодні було засідання. Стороні обвинувачення відмовили у продовженні запобіжного заходу у вигляді арешту. Пана Сергія звільнили у залі суду”.
Деталі: Безмаль уточнив, що Кузяра перебуватиме під цілодобовим домашнім арештом.
На попередньому засіданні – 16 листопада 2021 – Печерський суд продовжив Кузярі запобіжний захід у вигляді арешту з можливістю внесення застави.
Для довідки: За даними ДБР, у провадженні № 22016130000000212 від 19.09.2016 підозрювані ексміністр енергетики та вугільної промисловості Володимир Демчишин (є дозвіл суду на затримання), нардеп Віктор Медведчук (за рішенням суду перебуває під домашнім арештом), бізнесмен Сергій Кузяра (був арештований наприкінці вересня 2021 року) та нардеп Петро Порошенко.
Передісторія:
П’ятому президенту України лідеру партії “Європейська солідарність” Петру Порошенку підписали підозру в держзраді та сприянні тероризму в рамках розслідування справи про незаконні постачання вугілля з окупованих територій.
Його викликали на допит на 23 грудня.
Порошенко, який перебуває за кордоном, заявив, що повернеться в Україну лише у першій половині січня.
Офіс генпрокурора погодив клопотання про обрання запобіжного заходу експрезиденту Петру Порошенку у вигляді арешту з можливістю внесення застави у розмірі 1 млрд грн.
6 січня стало відомо, що Печерський районний суд Києва арештував майно Порошенка у справі про державну зраду.
Адвокати Порошенка вимагають засідання суду у день його приїзду
СЕРЕДА, 12 СІЧНЯ 2022, 15:03. УП
Адвокати Петра Порошенка вимагають від Печерського райсуду Києва призначити засідання у справі пʼятого президента України на 17 січня, щоб той міг добровільно прийти до суду.
Джерело: адвокати Порошенка Ігор Головань та Ілля Новіков на брифінгу 12 січня
Пряма мова Голованя: “Тепер всім відомо, що Петро Порошенко прибуває в Україну 17-го о 9-й ранку. Ми знаємо – цю інформацію чомусь приховує Офіс генерального прокурора, чомусь приховує Печерський суд, – що існує ухвала про затримання Петра Порошенка з метою його доставки до суду і існує клопотання Офіс генпрокурора про застосування до Петра Порошенка запобіжного заходу.
Ми сьогодні звернулися до Печерського суду з клопотанням про те, що відповідно до Кримінально-процесуального кодексу народного депутата про розгляд подібних клопотань має бути завчасно повідомлено. Тому ми… вимагаємо призначити судове засідання на 17 січня 2022 року для того, щоб забезпечити можливість Петру Порошенку по прибуттю в україну прибути до суду і взяти участь у судовому засіданні (щодо запобіжного заходу – ред.).
Жодних підстав для примусової доставки Петра Порошенка до суду або його затримання відповідно до закону не існує, тому що він знаходився у подорожі за межами України і одразу по прибуттю в Україну він готовий добровільно з’явитися до суду. Не тільки готовий, але й вимагає від слідчого судді призначити судове засідання і надати йому можливість взяти у ньому участь”.
Деталі: Адвокат Новіков наголосив, що після скасування недоторканності у депутата залишається гарантія того, що запобіжний захід не можуть обрати таємно.
За його словами, в Жулянах планується “шоу Порошенка в кайданах”.
Новіков закликав натомість дати шанс на цивілізовану дискусію в залі суду.
Передісторія:
20 грудня 2021 року колишньому президенту України, лідеру партії “Європейська солідарність” Петру Порошенку підписали підозру в держзраді та сприянні тероризму в рамках розслідування справи про незаконні постачання вугілля з окупованих територій.
Його викликали на допит на 23 грудня. Порошенко, який перебуває за кордоном, заявив, що повернеться в Україну лише у першій половині січня.
Офіс генпрокурора погодив клопотання про обрання запобіжного заходу експрезиденту Петру Порошенку у вигляді арешту з можливістю внесення застави у розмірі 1 млрд грн.
6 січня 2022 року стало відомо, що Печерський районний суд Києва арештував майно Порошенка у справі про державну зраду.
Порошенко обрав найгірший момент для пошуку захисту у Брюсселі у справі про держзраду – ЗМІ
КИЇВ. 12 січня. УНН. Перед поверненням в Україну Петро Порошенко летить до Брюсселя. Олігарх хоче привернути увагу до своєї персони, відволікаючи партнерів України від важливих питань – агресії РФ і можливої ескалації ситуації на державних кордонах. Про це пише впливове європейське видання Politico Europe, передає УНН.
Деталі
У статті вказується, що судячи з усього, колишній президент України хоче отримати підтримку у справі про державну зраду, яку йому інкримінують в Україні.
“Сьогодні вранці союзники по НАТО і російські дипломати зустрінуться в штаб-квартирі Альянсу, щоб обговорити погрози Кремля застосувати військову силу проти України. Але в справу втручається несподіваний учасник: Петро Порошенко, олігарх, колишній президент України, якого минулого місяця звинуватили в державній зраді, а минулого тижня його активи були заморожені українським судом, буде в Брюсселі”, — йдеться в статті видання.
За словами авторів публікації, Порошенко сподівається зустрітися з високопоставленими чиновниками і привернути увагу до свого судового переслідування, яке, за його словами, носить політичний характер.
“У недавній заяві в Facebook він сказав, що планує постати перед судом „не для того, щоб захищати себе від Зеленського, а для того, щоб захистити Україну від некомпетентного керівництва“. Приїхавши до Брюсселя, Порошенко явно сподівається уникнути долі колишнього президента Грузії Михайла Саакашвілі, ще одного ексулюбленця заходу, який зараз перебуває у в’язниці після повернення в Тбілісі в жовтні після декількох років вигнання”, — пише Politico.
Нагадаємо, Державне бюро розслідувань України звинуватило Порошенка у державній зраді та сприянні діяльності терористичних організації.
Звинувачення пов’язані з тим, що Порошенко, будучи президентом, допомагав проросійським сепаратистам на Донбасі продати Києву вугілля на 54 мільйони доларів в 2014 і 2015 роках. Порошенко співпрацював з Віктором Медведчуком, одним з найближчих друзів президента Росії Володимира Путіна в Україні.
В Україну Порошенко планує повернутися 17 січня. Його група підтримки, соратники і однопартійці вже влаштували масову підтримку в соцмережах. А до цього в ЗМІ активно розганялася історія про арешт активів “Прямого” і 5 каналу, які асоціюють з Порошенком. Але насправді в ДБР пояснили, що ніяких обмежень в роботі ЗМІ немає, а арешт стосувався тільки майна експрезидента.
Суд під Новий рік зобов’язав закрити справу Татарова
СЕРЕДА, 12 СІЧНЯ 2022, 15:31. УП
Шевченківський райсуд суд Києва зобов’язав прокурорів Офісу генпрокурора закрити кримінальне провадження щодо заступника керівника Офісу президента Олега Татарова.
Джерело: Центр протидії корупції, рішення суду від 14 грудня 2021 року
Дослівно ЦПК: “14 грудня 2021 року Шевченківський суд зробив Татарову подарунок… і тишком-нишком зобов’язав прокурорів Венедіктової закрити справу через сплив строків розслідування. Через злочинні дії прокурорів разом із заступником Єрмака відповідальності уникнуть забудовник Максим Микитась та експерт Костянтин Дубонос”.
Деталі: ЦПК відзначає, що рішення суду було винесене напередодні затвердження результатів конкурсу на голову САП, де переміг детектив НАБУ Олександр Клименко.
Клименко свого часу розслідував справу Татарова.
Що було раніше: Переможець конкурсу на посаду керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, детектив Національного антикорупційного бюро Олександр Клименко заявив, що якби він очолював САП, то справу заступника керівника Офісу президента Олега Татарова розслідували б по-іншому.
Передісторія:
1 грудня 2020 року стало відомо, що НАБУ розслідує справу стосовно заступника керівника Офісу президента Олега Татарова. Вона стосується можливої причетності Татарова до фальсифікації експертизи у справі екснардепа та забудовника Максима Микитася.
14 грудня 2020 року Печерський суд ухвалив передати справу, в якій фігурує Татаров, від НАБУ до Держбюро розслідувань. У НАБУ на це відповіли, що такі рішення суперечать закону.
18 грудня 2020 року в.о. керівника САП Максим Грищук підписав підозру Татарову. Її планували вручити 18 грудня. Детективи НАБУ також отримали право на затримання Татарова і проведення обшуків в Офісі президента і за місцем проживання Татарова.
21 грудня 2020 року радник глави Офісу президента Михайло Подоляк заявив, що Татаров написав заяву про призупинення своїх службових обов’язків.
Заступник генпрокурора Олексій Симоненко у грудні 2020 року забрав справу Татарова в антикорупційних органів і передав її СБУ.
На початку вересня 2021 року на святкування дня народження Татарова з’їхалось більше десяти топ-посадовців силових відомств – зокрема ті, що були пов’язані з розслідуванням справи Татарова.
“Завислий” конкурс на главу САП: комісія киває на Офіс генпрокурора
СЕРЕДА, 12 СІЧНЯ 2022, 16:25. УП
Конкурсна комісія з обрання керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та його заступника з 23 грудня чекає на відповідь Офісу генпрокурора, яка дозволить оголосити переможців.
Джерело: коментар голови комісії Катерини Коваль Українській правді
Деталі: За її словами, комісія вже готова направити подання про призначення найкращих кандидатів, але для цього необхідно виконати “процедурну формальність”, прописану в законі про прокуратуру.
Коваль каже, що іще 23 грудня конкурсна комісія направила до Офісу генерального прокурора подання з проханням встановити відповідність переможців конкурсу вимогам законів “Про очищення влади”, “Про запобігання корупції”, а також щодо отримання допуску до державної таємниці. Наразі відповіді немає.
Пряма мова: “Без отримання підтверджень, тобто не дотримуючись вимог Закону України “Про прокуратуру”, подання про призначення направлені не будуть. Комісія не порушуватиме закон!”
Більше деталей: Коваль додала, що найкращі кандидати мають “відмінні знання законодавства, високий рівень загальних здібностей та навичок, відповідають критерію доброчесності, а також професійної компетентності”.
Передісторія:
21 грудня члени комісії з обрання керівництва САП не змогли набрати достатньої кількості голосів для обрання очільника відомства. Проти цього голосували майже усі члени, обрані Верховною Радою.
24 грудня комісія знову не зібрала достатньої кількості голосів для обрання очільника відомства. Глава комісії не повідомила дату, коли проведуть наступне засідання.
Генпрокурор Ірина Венедіктова пояснила 1 грудня, що конкурс з обрання керівника САП затягується через те, що комісія не може зібратися. Вона сказала, що у зволіканні є “суб’єктивні чинники окремих людей”.
Посольства ЄС і США в Україні прямо заявляли, що від прозорості обрання нового керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури залежатиме подальша підтримка України.
Колишній очільник САП Назар Холодницький звільнився з посади у серпні 2020 року. Спеціальна антикорупційна прокуратура досі не має керівника.
Соратник Медведчука заробив на продажі нафтової компанії в Росії – розслідувачі
СЕРЕДА, 12 СІЧНЯ 2022, 17:43 УП
Міжнародні журналісти-розслідувачі з’ясували, що народний депутат від партії “Опозиційна платформа – За життя” Тарас Козак, наближений до кума Путіна Віктора Медведчука, отримав $50 млн від продажу нафтової компанії в Росії.
Джерело: розслідування Міжнародного консорціуму журналістів-розслідувачів (OCCRP)
Деталі: У серпні 2021 року білоруська державна компанія “Білорусьнафта” прозвітувала про придбання за 50 мільйонів доларів російської компанії “Пурнєфть”. У володінні “Пурнєфті” знаходяться 69 родовищ нафти на південь від Північного полярного кола.
За словами журналістів, 2020 року “Пурнєфть” після сплати податків та зборів отримала прибуток у розмірі 10 мільйонів доларів.
Розслідувачі з’ясували з документів, оприлюднених у ході зливу Pandora Papers, що компанією “Пурнєфть” володіла офшорна компанія Brimipana Trading, зареєстрована на Британських Вірґінських островах. Формально компанія була зареєстрована на громадянина Угорщини Олексія Киселя.
Однак, журналісти доводять, що компанії Киселя пов’язані з Козаком та його родиною.
Зокрема, Brimipana здійснювала прямі перекази на рахунки кіпрської офшорної компанії Soferco Trading Ltd, зареєстровану на дружину Козака Наталію Лавренюк.
Brimipana також у 2018 році заплатила 1 мільйонів доларів компанії Козака Turul Investments, нібито за передачу австрійської фірми Onyx Aviation. Проте, наступного року цю компанію ліквідували.
Міжнародні журналісти-розслідувачі припускають, що Кисіль є прикриттям для Козака, тож автори розслідування висновують, що український народний обранець прямо заробляв на російській нафтовій компанії.
Довідково: Саме на Козака були зареєстровані телеканали “112“, Newsone та Zik, які в лютому 2021 року припинили мовлення через санкції Ради безпеки й оборони. Козака вважають близьким оточенням Віктора Медведчука, зокрема під час окупації Росією Кримського півострова, Козак із Медведчуком придбали в Росії інший нафтовий бізнес – в Ростовській області.
Передісторія:
Пізно ввечері 2 лютого президент Володимир Зеленський наклав санкціїна телеканали, які пов’язували з Медведчуком та “ОПЗЖ”. Санкції запровадили зокрема прямо проти їхнього власника – Козака.
Підставою для запровадження санкцій проти українського нардепа стала його причетність до поставок вугілля з тимчасово окупованих територій Донбасу. Як доводили в розслідуванні Служби безпеки, юридичні особи, зареєстровані на Козака, таким чином фінансували діяльність терористів так званих російських утворень “ДНР” та “ЛНР”. За словами розслідувачів, схему організували через офшорну компанію на Кіпрі.
У лютому того ж року нардеп подав позов до Верховного Суду України, в якому оскаржує рішення РНБО про накладення санкцій на його майно та компанії. У квітні Суд відхилив клопотання Козака.
За даними СБУ, Козак переховується на території держави-агресора Росії.
Партнерка Козака Наталія Лавренюк придбала квартиру в Москві за 13 мільйонів доларів, як стверджують журналісти-розслідувачі. Водночас його родині належать десятки квартир, будинків та земельних ділянок у Києві та Львові.
“Незалежність Казахстану написана на папері, причому туалетному”. Протести очима трьох казахстанців
ОЛЬГА КИРИЛЕНКО — СЕРЕДА, 12 СІЧНЯ 2022, 05:30 УП
2 січня, у розпал новорічних святкувань, захід Казахстану занурився у “газові протести”. Тисячі людей вийшли на вулиці через радикальне підвищення цін на скраплений автогаз – з 50 тенге за літр до 120 (з 3 до 7,5 гривень).
До 4 січня протести розгорнулися практично у всіх великих містах. По країні пішла хвиля зіткнень протестувальників із поліцією та масових затримань. Того ж 4 січня, пізно ввечері, в Алмати та на заході Казахстану запровадили надзвичайний стан.
Ні відставкою уряду, ні зниженням ціни на газ влада не змогла зупинити протест.
Президент Касим-Жомарт Токаєв запросив допомогу у Путіна та Ко – тобто країн Договору про колективну безпеку, про який до цього нічого не було чути, навіть під час конфлікту у Нагірному Карабаху між Азербайджаном та Вірменією, яка є членом ОДКБ. Також президент Казахстану наказав стріляти на ураження по мітингувальниках.
Після прибуття російських військових влада Казахстану заявила, що протест практично придушений.
Тим часом його лідери та очевидці твердили, що влада замовчує розстріли та реальну кількість жертв. Міністерство охорони здоров’я повідомило про 164 убитих, але потім спростувало цю заяву.
У країні, за даними МВС, майже 10 тисяч затриманих.
Приблизно з 5 січня, за словами громадян Казахстану, з якими спілкувалася УП, у країні постійно відключають інтернет. У день прибуття “миротворців” інтернет та мобільний зв’язок вимкнули на 50 годин.
“Вся країна варилася в інформаційному вакуумі, пішли різні чутки і побоювання. Працював лише телевізор із державними каналами”, – ділиться з УП один із героїв цього тексту. Інтернет в Казахстані до сих пір вмикають за графіком.
“Українська правда” зв’язалася з трьома жителями Казахстану, щоб розпитати їх про причини протестів, його учасників, точку повороту у бік погромів та реакцію місцевих на введення військ ОДКБ.
Журналістка Надія розповіла УП, що місцями вірить президенту Токаєву, а також стверджує, що серед її знайомих немає людей, які вважають введення військ ОДКБ вторгненням до Казахстану. Озвучена нею позиція збігається із меседжами російського та казахстанського державного телебачення.
Водночас правозахисниця Асель і студент Дінмухамед вважають неприпустимим введення іноземних військ у Казахстан і називають це підтвердженням того факту, що незалежність їхньої країни є доволі умовною.
Прізвища двох героїв цього тексту ми не вказуємо з міркувань безпеки.
“Не можна заперечувати, що силами ОДКБ погроми зійшли нанівець, але скільки людей загинуло у перестрілках?” – Дінмухамед, студент
– Дін, у якому місті ви живете, і наскільки далеко воно знаходиться від Алмати?
– Я живу в протилежному боці від Алмати – на півночі, а якщо точніше, у столичній області. Протести були майже по всьому півдню та заходу, у всіх великих містах. Але в моєму місті люди теж виходили підтримати Жанаозен та Алмати – все було мирно і закінчилося діалогом з акімом, мером міста.
– Чи працюють у вашому місті магазини, банки, ресторани?
– Банки не працювали спочатку, коли було відключено інтернет, але зараз працюють стабільно. Щодо ресторанів – не можу сказати з упевненістю, але магазини працюють навіть у Алмати, причому працюють ще й деякі ТЦ, хай і не “в повну силу”.
– За вашими спостереженнями, яке ставлення до уряду Казахстану та президента Токаєва було в країні напередодні протестів?
– Ставлення до уряду завжди було скептичним. Навіть у 2019 році, коли Назарбаєв офіційно залишив посаду президента, і пішли розмови про наступника, майже ніхто не сумнівався, що це буде Токаєв.
Що ж до самого Токаєва… Навряд чи буде секретом, що Токаєв – підручний попереднього президента, який діє в межах його вказівок або за його порадами.
Але це один бік медалі, бо сам Токаєв, як політик, компетентна людина. До президентства він не один рік пропрацював у ООН, знає кілька мов та мислить демократично. І хоча його заведено звинувачувати в допуску миротворчих військ, не можна й опускати факт впливу оточення попереднього президента.
– Як би ви пояснили природу протестів у Казахстані для іноземців?
– Не найлегше питання. Історично так склалося, що захід та південний захід Казахстану були центром повстань проти Російської Імперії. Тепер Мангістау (регіон на південному заході Казахстану – УП) став стовпом енергетики країни, а саме нафти та газу. Вам, напевно, відомо, що мітинг у Жанаозені (перебуває в Мангістауській області – УП) розпочався з підвищення цін на газ у два рази, що дуже критично для області, де все тримається на газі.
Пізніше їх підтримали в Алмати та Шимкенті, третьому за величиною та значимістю місті в Казахстані. І на день пізніше, десь надвечір 4 січня, в Алмати почали горіти перші поліцейські машини. Напевно, це стало для всіх несподіванкою.
– Чи були в цього протесту лідери?
– Лідерів не було. Мухтар Аблязов, біглий банкір-опозиціонер (колишній міністр енергетики, індустрії та торгівлі Казахстану – УП), казав, що це його рук справа, але я в цьому дуже сумніваюся.
– Наразі протест однозначно пішов на спад?
– Так, в Алмати тихо, і навіть попереджувальних пострілів у повітря від “миротворців” не чути, що свідчить про взяття повного контролю над містом. Проте, так звані “бойовики”, як запевняє влада, ховаються в дрібних населених пунктах області.
– Кого влада називає бойовиками?
– Протестувальників, які мають зброю і чинять опір. Зокрема, уряд стверджує, що це “добре підготовлені терористи, якими керують з єдиного центру”. Але… не складається все це. Протести у Жанаозені були стихійними, інші міста підтримали їх лише через нестабільну економічну обстановку країни.
– Як на протест вплинуло введення військ ОДКБ?
– У всіх з’явилось занепокоєння. Навіть російські громадяни Казахстану стверджували, мовляв, миротворці почнуть стріляти по всіх – і по цивільних, і “бойовиках”. Звичайно, не можна заперечувати, що силами ОДКБ погроми зійшли на “ні” за короткий проміжок часу. Але скільки людей загинуло у перестрілках?
На цей момент відомо вже про трьох загиблих в Алмати дітей (інформацію озвучила дитячий омбудсмен Казахстану Аружан Саїн – УП). А хто там і звідки стріляє, навряд чи розбереш, особливо якщо справа була вночі, а саме місто накрите куполом диму.
І не можу не сказати про сам факт введення контингенту ОДКБ у Казахстан. По факту, приводом була заява як уряду Казахстану, так і Кремля, що нібито заворушення в Алмати є справою рук “ворогів із-за кордону”. І що найкумедніше – посилаючись на зовнішній вплив на протести, вони починають на них так само впливати зовні, але вже силами миротворців.
І, звичайно, цей жест “дружньої допомоги” був символом такого собі послання, що говорить – “незалежність” Казахстану написана лише на папері, причому туалетному.
“Те, що ми бачили на вулицях Алмати – це не протести, це терор”, – Надія, журналістка
– Надіє, ви з Алмати, де були найактивніші протести – як за ці два тижні змінилося ваше місто?
– Моє місто постраждало найбільше. Розгромлені вітрини, знищені автомобілі, спалені будинки – ось що ми бачимо на наших вулицях. З наслідками того, що трапилося, ми будемо справлятися не один місяць.
– Для вас протести були раптовими чи очікуваними?
– Для мене та людей навколо мене протести були несподіваними, і ще більш несподіваними були агресія, вандалізм та мародерство.
З першими повідомленнями про вандалізм, ми не могли повірити, що алматинці можуть так поводитися зі своїм містом. Як з’ясувалося пізніше, серед учасників заворушень були іноземні громадяни.
– Підвищення цін на газ, на вашу думку, було єдиною причиною протесту?
– Спочатку протести почалися через різке підвищення ціни на газ на заході країни, але ці протести були мирними. Багато казахстанців підтримували протестувальників, у різних містах країни люди почали виходити на площі.
Вимоги протестувальників задовольнили, ціну газу знизили, уряд відправили у відставку.
Заворушення в Алмати, а це були саме заворушення, а не мирний мітинг, як пишуть багато іноземних ЗМІ, почалися вже після того, як вимоги протестувальників задовольнили.
– Тоді як ви пояснили б іноземцям, українцям природу цього протесту? Що потрібно знати про вашу країну, щоб зрозуміти те, що сталося?
– У нас, як і у більшості країн, є свої проблеми. Під час пандемії соціальна напруга зросла. За останні два роки сильно зросли ціни на продукти, медикаменти, нерухомість – зарплати росли далеко не з такою швидкістю. Можливо, зростання цін стало однією з головних причин невдоволення громадян.
Про природу протестів: те, що ми бачили на вулицях Алмати, – це не протести, це терор. Дії були сплановані, нападники мали при собі зброю, знали, де знаходяться потрібні їм об’єкти. Дуже складно повірити у стихійність події.
У місті ведеться антитерористична операція, працюють спецслужби. Ми, алматинці, намагаємося навіть із дому не виходити.
– Який образ, за вашими спостереженнями, сформований у протестувальників усередині країни?
– Спочатку багато хто підтримував протестувальників. Ми думали, що люди просто мирно висловлюють свою думку. Але коли мирні протести перетворилися на погроми, коли казахстанці почали отримувати повідомлення про спалені будівлі, побитих поліцейських та розгромлені магазини, ставлення до ситуації змінилося.
Серед моїх знайомих немає жодної людини, яка б вважала дії “протестувальників” нормальними та доречними. Погроми в Алмати – справа рук терористів, а не протестувальників.
– А в який момент протести почалися супроводжуватися погромами, пограбуванням та агресією?
– Перші повідомлення про них я та мої близькі стали отримувати 5 січня. У ніч з п’ятого на шосте почалося страшне свавілля.
Коли спецслужби почали заарештовувати бешкетників, з’явилися повідомлення, що серед них багато іноземців. Навіщо громадянам іншої країни виходити на мітинги та відстоювати права казахстанців? У своєму зверненні президент країни сказав, що ці люди фінансово вмотивовані – я вірю в це.
Як мінімум один співробітник поліції був обезголовлений, це офіційна інформація (про це повідомляли росЗМІ з посиланням на дані міської комендатури – УП), молодий хлопець зовсім. Я не можу повірити, що це могли зробити звичайні люди, незадоволені цінами на газ.
– Чи були ви свідком побиття, вбивства з боку силовиків чи протестувальників? Багато інформації про те, що реальну кількість жертв намагаються приховати.
– Я не виходжу на вулицю, тому свідком побиття я не була, але бачила безліч жахливих відеороликів та фотографій. Щодо кількості загиблих сказати нічого не можу.
– Як змінився характер протесту після запровадження військ ОДКБ? Як на їхню появу відреагували місцеві? Чи називав хтось відкрито це вторгненням Росії в Казахстан?
– Після появи ОДКБ у місті стало спокійніше. У нас, в Алмати та Алматинській області зараз практично немає інтернету, тому складно сказати, як реагують люди. Серед моїх знайомих ніхто не вважає за введення ОДКБ вторгненням.
– Яка ситуація в Алмати зараз, 10 січня?
– Наразі значно спокійніше, сміття прибирають, магазини відкриваються, починає працювати громадський транспорт. Але до колишнього життя місто ще не повернулося і навряд чи повернеться найближчим часом. Все ще діє комендантська година, багато об’єктів бізнесу розграбовано. Сьогодні у країні загальнонаціональна жалоба.
“Неприпустимо, щоб зовнішні сили входили до моєї країни”, – правозахисниця Асель Нургазієва
– Асель, звідки ви, чи були у вашому місті протести?
– Я з Атирау, це захід Казахстану, один із найбагатших регіонів, де і газ, і нафта. Протести у нас розпочалися 3 числа, коли Макс Бокаєв та всього 5-6 громадянських активістів вийшли на площу на підтримку Жанаозена, який був у протесті другий чи третій день (масові протести в Казахстані розпочалися саме з Жанаозена – УП).
(Макс Бокаєв – відомий казахстанський активіст, політв’язень. У лютому 2021 року вийшов на волю після 5 років в’язниці, присуджених йому за організацію мирних протестів проти Земельного кодексу, який дозволяв довгострокову оренду та продаж землі сільгосппризначення, зокрема іноземцям – УП)
Наступного дня, ближче до обіду, на площі зібралося вже біля двох тисяч людей, які вимагали зниження ціни на газ із 120 до 50 тенге.
– Ви особисто виходили на протест? Що керувало вами?
– На протест я виходила як громадянин цієї країни, як людина, яка любить свою батьківщину. Я завжди була небайдужа до конфліктів та соціальної несправедливості. Також я виходила як правозахисниця, моніторила свободу мирних зібрань.
– Як би ви пояснили українцям природу цього протесту? Його причиною була лише ціна на газ?
– Справа не в ціні на газ, це просто відправна точка, мабуть, народ дійшов до краю. Соціальна ситуація в Казахстані дуже напружена. Люди, здебільшого, є заручниками кредитів, ціни ростуть щодня, у людей немає можливості виживати.
Це розпалювалося і в будь-якому разі мало рвонути. Ця абсолютна корупція… Люди при владі демонструють своє халявне життя, а всі ж розуміють, на що вони живуть.
– Ви згадували, що спостерігали за протестом як правозахисниця – чи бачили ви на власні очі побиття, агресію з боку силовиків чи протестувальників?
– Особисто я бачила лише мирних громадян, які максимально конкретно виставили свої вимоги до влади, зокрема відставку уряду. Жодного насильства. Люди досить потужно організувалися, молоді дівчата-волонтери носили чай.
Ми три дні стояли на площі, і все там відбувалося мирно.
Згодом у натовпі з’явилися заклики, що треба йти до акімату (місцевому органу виконавчої влади – УП). З одного боку, це правильно, бо мер міста, голова регіону не приходить на площу, не дослухається свого народу. Майже всі, дві тисячі людей пішли пішки до мерії.
Коли я підійшла, було вже оточення, а буквально за хвилини почалися постріли – це було щось із газом, бо одразу вдарило в ніс, в очах загубилося. Я ледве змогла втекти трохи далі і почула, що стріляють бойовими патронами.
– Стріляла поліція?
– Звичайно, нікого, крім неї, на площі й не було. Протестувальники були абсолютно доброчесними громадянами, які висловлювали своє обурення. Не більше. Стріляла поліція.
– Асель, хто, на вашу думку, скоїв напади на банки та силовиків – місцеві протестувальники чи “закордонні бойовики“?
– Перші два дні мітингами по всій країні керували абсолютно адекватні люди. У нашій Атирауській області це був Макс Бокаєв, який 5 років відсидівза земельні мітинги. Це правозахисники насамперед і люди, які не могли допустити агресії, силових методів.
Раптом увечері зібралися незрозумілі хлопці з битами – не пам’ятаю, це було число 5, 6 чи 7. Вони агресивно діяли, мені було страшно. Поліцейських не було, ніхто не міг це контролювати.
– Це були громадяни Казахстану чи іноземці?
– Ні, не іноземці, це були, мабуть, громадяни нашої країни, бо я з усіма ними говорила казахською. А коли раптом ненароком заговорила російською, вони починали мене гнобити. Моя суб’єктивна думка – це були найняті люди, саме казахи.
– Ваш МОЗ спочатку повідомив про 164 загиблих під час протестів по всій країні, але потім спростував цю цифру. Наскільки близькою до реальності вона може бути?
– Не знаю, скільки реально вбитих, поранених. Але впевнена, що їх набагато більше.
– Як на протест вплинуло запровадження військ ОДКБ? Як до них поставилися люди?
– У нас уже була заява від усіх правозахисників та громадян країни, яка засуджує запровадження військ ОДКБ, я її підписала. Я вважаю неприпустимим те, щоб зовнішні сили приходили в мою країну. Хтось із боку каже – класно, що президент виступив на підтримку ОДКБ, але ні.
Українські КАБи матимуть серійне виробництво
Канада може виробляти Gripen для України?
Ударна зброя дальністю понад 2000 км: спільний проєкт
Інформаційний геостратегічний резонанс доби: 10.02.2026
Інформаційний геостратегічний резонанс доби: 04.02.2026
Інформаційний геостратегічний резонанс доби: 18.01.2026
Інформаційний геостратегічний резонанс доби: 17.01.2026
Інформаційний геостратегічний резонанс доби: 12.01.2026
Інформаційний геостратегічний резонанс доби: 10.12.2025
Інформаційний геостратегічний резонанс доби: 09.12.2025