На Донеччині згадують жертв обстрілу окупантами автобуса під Волновахою

13.01.2022 16:07

На Донеччині сьогодні згадують жертв обстрілу російськими окупантами 13 січня 2015 року пасажирського автобуса «Златоустівка-Донецьк» поблизу Волновахи.

Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомив голова Донецької військово-цивільної обласної держадміністрації Павло Кириленко.

«7 років минуло від дня, коли російські окупанти обстріляли рейсовий автобус під Волновахою… Цей день завжди буде для нас і для всього світу нагадуванням, що ворог не цурається жодних методів, а життя й безпека цивільних для нього не мають жодного значення», – написав очільник області.

Він нагадав, що в тій трагедії було 12 загиблих і 18 поранених, і цю трагедію «влаштували на нашій землі російсько-терористичні війська».

«Вірю, що винні будуть покарані. А ми – ніколи не забудемо! Світла пам’ять загиблим!», – написав Кириленко.

У Донецькій ОДА кореспонденту Укрінформу повідомили, що сьогодні до пам’ятника загиблим пасажирам, розміщеному поблизу селища Бугас, було покладено квіти. Там пройшов меморіальний захід і згадали усіх загиблих.

Як відомо, 7 років тому – 13 січня 2015 року о 14.30 російсько-терористичні війська з боку Докучаєвська обстріляли український блокпост Бугас поблизу міста Волноваха. Під час обстрілу з установки залпового вогню «Град» один із снарядів розірвався біля пасажирського рейсового автобуса сполученням Златоустівка – Донецьк, що рухався автошляхом Н20 та проходив паспортний контроль на пункті пропуску. Загинули 12 мешканців Донецької області, ще 18 отримали поранення.

 

У понеділок в зоні ООС загинули двоє бійців з Дніпра

ЧЕТВЕР, 13 СІЧНЯ 2022, 19:40. УП

Двоє українських військових 23 та 51 років з Дніпра підірвались на невідомому вибуховому пристрої 10 січня.

Джерело: заступниця директора Департаменту соціальної політики Дніпровської міської ради Юлія Дмитрова у Facebook

Пряма мова Дмитрової: “Внаслідок підриву на невідомому вибуховому пристрої загинули двоє військовослужбовців Об’єднаних сил.

Це трапилось 10.01, Дніпро втратило двох захисників.

Військовослужбовці 25 окремої Січеславської повітряно-десантної бригади, лейтенант Ілля Супрун 23 роки та старший солдат Петренко Валерій 51 рік, повертаються додому”.

 

Російські найманці зривали «тишу» біля Причепилівки та Станиці Луганської

14.01.2022 07:09

Упродовж минулої доби, 13 січня, з боку російсько-окупаційних військ зафіксовано два порушення режиму припинення вогню із застосуванням забороненого Мінськими домовленостями озброєння.

Як передає Укрінформ, про це пресслужба операції Об’єднаних сил повідомляє у Фейсбуці.

Поблизу Причепилівки російські найманці відкривали вогонь з мінометів калібру 82 мм. Неподалік Станиці Луганської противник здійснив обстріл з мінометів калібру 120 мм.

Втрат серед військовослужбовців Об’єднаних сил внаслідок дій ворога немає.

Завдяки зусиллям наших воїнів рубежі українських підрозділів залишилися незмінними.

Станом на 7 годину ранку, 14 січня, порушень режиму припинення вогню з боку російсько-окупаційних військ не зафіксовано.

Військовослужбовці Об’єднаних сил контролюють ситуацію та продовжують виконувати завдання з відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації.

 

Трьом фігурантам «бахчисарайської справи» продовжили арешт до 20 квітня

13.01.2022 20:05

Російський Південний окружний військовий суд продовжив на три місяці запобіжний захід трьом кримчанам з так званої “четвертої Бахчисарайської групи”: Олександру Сизикову, який має інвалідність першої групи, – домашній арешт, Сейрану Хайредінову та Аліму Суф’янову – тримання в СІЗО.

Про це повідомляє у Фейсбуці “Кримська солідарність”, передає Укрінформ.

“Російському мусульманину з інвалідністю Олександру Сизикову і кримськотатарським активістам Сейрану Хайредінову та Аліму Суф’янову продовжили запобіжний захід ще на три місяці… Суд став на бік прокурора і не пом’якшив запобіжний захід – Сизиков залишиться під домашнім арештом, Суф’янов та Хайредінов – в ув’язненні під вартою до 20 квітня 2022 року”, – йдеться у повідомленні.

Адвокати підсудних наполягали, що з фігурантами кримінальної справи поводяться неналежним чином. Так, за словами адвоката Сафіє Шабанової, Сейран Хайредінов уже втретє за місяць хворіє і вже тривалий час не бачився зі своєю родиною. При цьому у нього в Криму залишилися дружина і троє маленьких дітей, одна з яких інвалід. До того ж на утриманні у підсудного знаходиться племінник, рідна сестра та літні батьки.

Що стосується Сизикова, то, за його словами, йому заборонили виходити в інтернет і спілкуватися з близькими людьми, які раніше купували йому продукти, допомагали коштами. Більше того, жорсткими обмеженнями передбачалося і постійне перебування вдома, що в принципі неможливо через ряд фізіологічних потреб.

Однак ці гуманістичні міркування не вплинули на рішення судді.

Як повідомляв Укрінформ, 7 липня 2020 року під час масових обшуків у Криму були затримані семеро осіб. Ісмет Ібрагімов, Зекір’я Муратов, Вадим Бектеміров, Еміль Зіядінов, Алім Суф’янов, Сейран Хайредінов були заарештовані в залі суду та поміщені до слідчого ізолятора Сімферополя. Олександра Сизикова, який має інвалідність І групи по зору, відправлено під домашній арешт.

Усіх затриманих обвинувачують у причетності до ісламської політичної партії «Хізб ут-Тахрір», яку в Росії вважають терористичною.

 

Апеляційний суд підтвердив вирок громадянину Чехії, засудженому на 20 років за війну на Донбасі

ЧЕТВЕР, 13 СІЧНЯ 2022, 15:01

Апеляційний суд Чехії підтвердив 20-річний термін ув’язнення для чеського громадянина Іржі Урбанека, який воював на Донбасі на боці проросійських бойовиків.

Про це пише Ceske Noviny, повідомляє “Європейська правда“.

“Я хотів би сказати, що тероризм і пов’язані з ним прояви загрожують не лише життю людей та соціальному становленню, а й самій сутності людської цивілізації. На жаль, все ще існують політичні системи, для яких такі прояви тероризму є доречними чи доцільними, і, на жаль, все ще є люди, які здатні та бажають реалізувати ці огидні ідеї”, – сказав голова Апеляційної ради Празького Верховного суду Ян Свачек.

Урбанек виїхав до України в 2015 році з наміром підтримати проросійських сепаратистів. Згідно з вироком, він брав участь у їхніх операціях щонайменше до кінця січня 2018 року.

Крім таких заходів, як будівництво окопів чи патрулювання, чоловік також брав участь у збройних боях проти української армії, йдеться у його заявах у соцмережах. “Він дуже добре знав, про що йде мова”, – сказав прокурор Марек Бодлак.

Урбанека засудили заочно у вересні 2021 року, він не контактував зі своїм адвокатом. Зазначається, що разом з ним воював ще один чех, Павел Ботка. У 2019 році він втратив ногу, підірвавшись на вибуховому пристрої.

Матір і брат Урбанека відмовилися від свідчень у суді, але їхні свідчення у рамках справи підтвердили, що він був в Україні.

Нагадаємо, 11 січня Апеляційний суд Праги змінив вирок 27-річному громадянину Чехії Лукашу Новачеку, засудженому до 20 років позбавлення волі за членство у лавах бойовиків.

Cуд вирішив, що участь Новачека у бойових діях не доведена, та визнав його винним в участі в організованій злочинній групі, але не тероризмі. У зв’язку з цим вирок пом’якшили, скоротивши з 20 років до 6.

Як повідомлялося, 4 січня міський суд Праги заочно засудив до 21 року позбавлення волі 44-річного громадянина Чехії Мартіна Сукупа, який воював на сході України на боці проросійських бойовиків і так і не повернувся батьківщину.

 

У Херсоні на дев’ять років за ґрати сів бойовик з «Л/ДНР»

14.01.2022 01:57

У Херсоні до 9 років позбавлення волі засуджено чоловіка за участь у терористичній організації.

Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомляє прокуратура Херсонської області.

«За публічного обвинувачення Херсонської обласної прокуратури в порядку спеціального судового розгляду визнано винуватим уродженця с. Червона Поляна за участь та сприяння терористичній організації. Йому призначено покарання у виді 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна», – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що чоловік з жовтня 2014 року по березень 2015 року добровільно вступив до лав незаконного збройного формування «Отдельный казачий батальон имени Ермака» у складі терористичної організації «Луганська народна республіка» та був механіком-водієм бойової машини БТР.

Після цього з вересня 2015 року по березень 2017 року зловмисник приєднався до іншої терористичної організації – «Донецька народна республіка» та брав безпосередню участь у бойових діях проти військовослужбовців Збройних сил України. Він керував важкою технікою БТР, вантажним військовим автомобілем «Урал». Також чоловік ремонтував броньовані транспортні засоби та різну техніку військового призначення, виконував інші покладені на нього завдання.

Вирок суду набрав чинності, а початок строку відбування покарання обчислюватиметься з дня затримання громадянина та приведення вироку до виконання.

 

Командир спецпідрозділу бойовиків ОРДО отримав 8 років тюрми

ЧЕТВЕР, 13 СІЧНЯ 2022, 16:12. УП

Командир спецпідрозділу бойовиків ОРДО, який охороняв їхніх російських “кураторів” та військову техніку з РФ, отримав вирок – 8 років тюремного ув’язнення.

Джерело: Служба безпеки України, прокуратура Сумщини

Дослівно СБУ: “Зловмисник забезпечував особисту охорону ватажків ОРДЛО та їхніх російських “кураторів”.

Крім того, він супроводжував переміщення військової техніки ворожих угруповань для участі у бойових діях проти сил антитерористичної операції”.

Дослівно прокуратура: “У суді обвинувачений вину свою визнав частково, зізнався, що він близько 2,5 років був військовослужбовцем так званої “Донецької народної республіки”, однак не визнав, що брав участь у терористичній організації. Попри позицію обвинуваченого, його вину доведено зібраними доказами. На вирок суду він чекав за гратами”.

Деталі: Рішення ухвалив 10 січня 2022 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

За даними слідства, зловмисником є 37-річний мешканець Одеси, який у 2014 році виїхав в Донецьк і добровільно приєднався до лав незаконних збройних формувань так званої “ДНР”. Там він входив до складу спецпідрозділу бойовиків.

Бойовики присвоїли йому військове звання “лейтенант”, обвинувачений має медаль “За боевые заслуги”.

Співробітники СБУ затримали зловмисника у 2017 році на спробі в’їзду в Україну з території РФ.

Суд визнав зловмисника винним в участі у терористичній групі чи організації та засудив до 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, крім житла.

Додатково: Вирок суду набуде законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано.

 

Вночі хакери зламали сайти Міносвіти та МЗС

14.01.2022 08:19

Офіційні сайти Міністерства освіти і науки та Міністерства закордонних справ цієї ночі зазнали хакерської атаки.

Про це повідомляється на сторінці МОН у Фейсбуці, передає Укрінформ.

“У зв’язку з глобальною атакою у ніч з 13 на 14 січня 2022 року офіційний сайт Міністерства освіти і науки тимчасово не працює”, – йдеться у дописі.

Зазначається, що наразі тривають роботи з усунення несправності, а також працює кіберполіція. На цей час відомство закликає користуватися іншими офіційними вебресурсами МОН: Facebook, Telegram, Twitter, YouTube, Instagram, TikTok.

Достовірна інформація про роботу команди МОН публікується в Tелеграм-каналі міністра освіти і науки Сергія Шкарлета.

Окрім того, речник МЗС Олег Ніколенко повідомив у Твіттері, що внаслідок масованої хакерської атаки вебсайти МЗС та низки інших державних органів тимчасово не працюють.

Він додав, що спеціалісти вже займаються відновленням роботи ІТ-систем, і перепросив за можливі незручності.

 

Хакери “поклали” урядові ресурси. Сайт “Дії” також не працює

14 січня. УНН. У ніч на 14 січня хакери здійснили глобальну хакерську атака на сайти уряду України. Частина з них досі не працює, пише УНН.

Цитата:

“У зв’язку з глобальною атакою у ніч з 13 на 14 січня 2022 року офіційний сайт Міністерства освіти і науки тимчасово не працює”, — повідомили, зокрема, у Міністерстві освіти та науки, сайт якого недоступний.

Деталі

За даними МОН, тривають роботи з усунення несправності, а також працює СБУ та кіберполіція.

Не працюють також сайти Міністерства закордонних справ та Міненерго, ДСНС. ЗМІ писали про те, що сайт КМУ також заблоковано, однак станом на 8:30 працював доступ до урядової сторінки. При цьому сайт “Дії” також “лежить”.

Зазначимо також, що у мережі шириться начебто заява хакерів. Вона звучить наступним чином:

“Українець! усі ваші особисті дані були завантажені у загальну мережу. Всі дані на комп’ютері знищуються, відновити їх неможливо. Вся інформація про вас стала публічною, бійтеся і чекайте гіршого”.

 

Третій день поспіль у 12 областях мінують школи й торгові центри 

ЧЕТВЕР, 13 СІЧНЯ 2022, 16:05 УП

До поліції третю добу поспіль надходять виклики про хибне “мінування” торгово-розважальних центрів та шкіл у різних містах України.

Джерело: повідомлення місцевих управлінь Нацполіції

Деталі: Зранку о 9:16 на електронну пошту поліції Хмельницького надійшло повідомлення про закладену “вибухівку” в школі №6. Через інцидент евакуювали 680 людей.

Поліцейські в результаті перевірки приміщення школи та прилеглих територій не виявили вибухівку.

У Бердянську в Запорізькій області о 8:50 також надійшов емейл про “мінування” 16 шкіл міста, через що евакуювали учнів та педагогів.

Згодом стало відомо про мінування шкіл у двох районах Кривого Рогу. Місцеві журналісти дізналися, що вчителі просили батьків залишити дітей удома, адже в школах працювали вибухотехніки.

Також у різний час поліцейські отримали повідомлення про “вибухівку” в усіх школах Харкова. У більшості з них евакуювали учнів та вчителів.

Анонімні емейли про “замінування” торговельно-розважальних центрів надійшли поліції в Херсоні, Черкасах, Одесі, Житомирі, Кропивницькому, Полтаві, Вінниці, Миколаєві та Луганській області. Усюди поліцейські проводили евакуацію відвідувачів та персоналу для проведення перевірки.

Передісторія:

12 січня голова Національної поліції Ігор Клименко заявив, що за добу поліції надійшла інформація про “хибне” мінування близько 600 об’єктів у 9 регіонах України.

Поліцію повідомили про мінування міжнародних аеропортів “Бориспіль” і “Київ” ім. І. Сікорського. Поліцейські не знайшли небезпечних речовин чи вибухівку.

Зранку 12 січня надійшов виклик про мінування всіх шкіл Львова. Згодом у Києві “вибухівку” шукали на центральних станціях метрополітену. Жодних підозрілих предметів чи вибухонебезпечних речовин також не виявили.

11 січня подібним чином “замінували” всі школи Києва. Після перевірки в поліції не підтвердили правдивість повідомлення.

На Різдво 7 січня в Києві “мінували” Центральний залізничний вокзал і майже десяток торгово-розважальних центрів. Тоді з усіх місць евакуювали кілька сотень відвідувачів.

25 грудня київську поліцію повідомили про “закладену вибухівку” на мосту Патона та у двох великих торгово-розважальних центрів “Блокбастер” і River Mall.

 

Уряд затвердив порядок загальновійськової підготовки до національного спротиву

13.01.2022 17:01

Кабінет Міністрів затвердив порядок організації та здійснення загальновійськової підготовки громадян України до національного спротиву.

Як передає Укрінформ, про це йдеться у постанові уряду №1443 від 29 грудня 2021 року, опублікованій на Урядовому порталі.

Зокрема, у додатку до документа зазначається, що загальновійськова підготовка громадян здійснюється в мирний час та особливий період незалежно від політичних та інших вподобань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання з метою формування в суспільстві готовності до стійкого опору агресору.

Загальновійськову підготовку проходять громадяни допризовного, призовного віку, військовозобов’язані, резервісти та інші категорії громадян, які виявили бажання долучитися до національного спротиву. Загальновійськова підготовка поділяється на початкову та базову.

Початкова підготовка здійснюється з метою формування у громадян первинних загальновійськових знань та спеціальних компетентностей щодо оборонної свідомості.

Базова підготовка здійснюється з метою підготовки громадянина, здатного виконувати завдання у мирний і воєнний час у бойових умовах, та сприяння набуттю громадянами первинних знань, умінь та навичок щодо порядку поводження зі зброєю та її застосування, дій на полі бою (пересування та орієнтування на місцевості), надання домедичної допомоги, первинної психологічної допомоги (самодопомоги), поводження з саморобними вибуховими пристроями та формування стійких морально-психологічних якостей, необхідних для захисту України.

Відповідальність за організацію загальновійськової підготовки покладається на Міністерство освіти разом із Міністерством оборони (початкова підготовка). Також Міністерство оборони разом з іншими зацікавленими центральними органами виконавчої влади організовує базову підготовку

Початкова підготовка включається до Державного стандарту профільної середньої освіти, що реалізується на третьому рівні повної загальної середньої освіти в закладах загальної середньої освіти, професійної (професійно-технічної), професійної вищої, вищої освіти та інших навчальних закладів. Базову підготовку проводить Міноборони разом із зацікавленими органами виконавчої влади, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, волонтерськими, громадськими та спортивними організаціями.

Крім того, згідно з документом, фінансування та матеріально-технічне забезпечення загальновійськової підготовки громадян здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, видатків місцевих бюджетів, з інших не заборонених законодавством джерел.

 

Посольство США в Україні закликало не піддаватися на дезінформацію Москви

14.01.2022 03:10

Посольство Сполучених Штатів в Україні закликало не піддаватися на дезінформацію Москви, яку вона може використати як привід для подальшої дестабілізації.

Про це посольство заявило у Твіттері, передає Укрінформ.

“Нікого не має дивувати поширення Росією дезінформації про неприйняті зобов’язання, або навіть її підбурювання до чогось, що вона зможе використати як привід для подальшої дестабілізаційної діяльності. Ми закликаємо всіх не піддаватися на невпинну дезінформацію Москви”, – підкреслюється в повідомленні.

Як повідомлялося, 12 січня заступник державного секретаря США Вікторія Нуланд заявила, що Москва підготувала план внутрішньої дестабілізації України.

У понеділок, 10 січня, у Женеві американська та російська офіційні делегації завершили одноденну зустріч, спрямовану на дипломатичний пошук шляхів щодо послаблення напруженості у Європі. Американська делегація відкинула будь-які можливості згортання політики відкритих дверей НАТО для інших країн, зокрема для України.

 

Салліван: приводом для вторгнення РФ в Україну може стати спроба перевороту

14 січня. УНН. Радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван вважає, що приводом для вторгнення РФ може стати спроба перевороту в Україні. Про це пише УНН з посиланням на заяву Саллівана під час брифінгу в Білому домі.

Деталі

Салліван наголосив, що Росія може придумати привід для вторгнення в Україну, включаючи диверсію та інформаційні операції.

Цитата

“Наше розвідувальне співтовариство обробляє інформацію, що Росія проводить роботу, щоб сфабрикувати привід для вторгнення, включаючи саботаж та інформаційні операції, звинувативши Україну в підготовці нападу на російські сили на сході України. Ми бачили це в 2014 році”, — заявив він.

Нагадаємо

На спробу Росії розмістити сили у Латинській Америці у США відреагують рішуче.

 

Європарламент стежить за справою Порошенка – депутатка від Литви

14.01.2022 02:29

Депутатка Європейського парламенту від Литви Раса Юкнявічене заявила, що у Європарламенті стежать за справою проти п’ятого президента України Петра Порошенка про державну зраду.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на “Радіо Свобода“.

“Я сподіваюся, що Україна – це правова держава і переслідування не буде. Ми спостерігаємо за цією справою, але звинувачувати Порошенка у державній зраді… у мене був шок, коли я почула офіційні звинувачення, бо я знаю, як все почалося, і знаю, яку боротьбу веде путінська пропаганда проти Порошенка, і їм це було б дуже вигідно, якби сама Україна зробила те, що хотів зробити Путін”, – зазначила Юкнявічене.

Євродепутатка також застерегла Україну від дій, які викликали б в іноземних партнерів “додаткові питання”.

“Мене хвилює не лише те, що відбувається за межами України – проти України, проти Заходу та проти демократії. Але я б хотіла, щоб Україна так само не давала підстав, щоб у друзів України виникали додаткові питання”, – сказала Юкнявічене.

Раніше повідомлялося, що виконувач обов’язків генпрокурора Олексій Симоненко 20 грудня підписав повідомлення про підозру Порошенку у справі про постачання вугілля з окупованих територій.

За даними ДБР, Порошенко підозрюється у тому, що, «діючи за попередньою змовою з групою осіб, зокрема з-поміж представників вищого керівництва Російської Федерації, сприяв діяльності терористичних організацій «ЛНР» та «ДНР». Політика викликали на допит 23 грудня, однак він на нього не з’явився, бо до першої половини січня перебуває в закордонному відрядженні.

У вересні-листопаді 2021 року у цьому провадженні повідомлено про підозру ще одному із чинних народних депутатів та колишньому міністру енергетики.

Вони підозрюються у купівлі за державні кошти в ОРДЛО вугілля. На думку слідства, своїми діями фігуранти поставили енергетичну сферу України у залежність від Російської Федерації та терористичних організацій, що, своєю чергою, підірвало економічну безпеку держави у 2014-2015 роках, позбавило можливостей для диверсифікації джерел постачання енергоресурсів, а також надало РФ ширші можливості для подальшого втручання у внутрішні справи України і ведення проти неї підривної діяльності.

6 січня Порошенко заявив, що повернеться із закордонної поїздки до Києва 17 січня.

 

У Байдена кажуть, що Росія шукає привід для вторгнення в Україну

14.01.2022 02:13

Загроза російського військового вторгнення в Україну залишається «високою», і Путін може зробити це під будь-яким приводом або без нього, однак США та союзники готові до будь-якого розвитку подій.

Про це заявив у четвер під час брифінгу в Білому домі радник президента США з питань національної безпеки Джейк Салліван, передає власний кореспондент Укрінформу.

«Безумовно, загроза військового вторгнення є високою», – зауважив Салліван.

Він підкреслив, що ніхто в адміністрації США не має жодних ілюзій стосовно можливості потенційної військової ескалації з боку Росії під будь-яким приводом.

За його словами, розвідувальна спільнота США обробляє інформацію, що Росія проводить роботу, щоб сфабрикувати привід для вторгнення, включаючи саботаж та інформаційні операції, звинувативши Україну в підготовці нападу на російські сили на сході України.

Водночас радник Байдена зазначив, що розвідка поки не має інформації про те, чи зробив Путін остаточне рішення щодо своїх подальших намірів на українському напрямі. За його словами, США, європейські союзники та партнери готові до багатьох можливих варіантів розвитку подій.

Салліван підкреслив, що американська сторона націлена продовжувати дипломатичні зусилля з метою посилення безпеки.

«Однак ми так само готові, якщо Росія обере інший шлях за будь-яким приводом чи без приводу, ми будемо готовими до цього», – зауважив радник Білого дому.

Характеризуючи останні перемовини з росіянами з боку США й НАТО, радник Байдена назвав їх «відвертими та прямими» та зазначив, що наразі поки що не досягнуто домовленості про їх продовження. У цьому зв’язку він зауважив, що Сполучені Штати спочатку проведуть консультації із союзниками в Європі.

При цьому він вкотре наголосив, що російській стороні було чітко роз’яснена ціна та наслідки, яку вони можуть отримати в разі подальших військових дій або дестабілізації в Україні.

Як повідомляв Укрінформ, цього тижня відбулися переговори з російською стороною у форматах Діалогу зі стратегічної стабільності США-РФ в Женеві й засідання Ради НАТО-Росія в Брюсселі. Крім того, в четвер відбулося засідання Постійної ради ОБСЄ у Відні.

 

Сенат США не ухвалив законопроєкт щодо санкцій проти Nord Stream 2

13.01.2022 23:53

Законопроєкт щодо запровадження санкцій проти російського газопроводу «Північний потік-2», автором якого є сенатор-республіканець Тед Круз, у четвер не набрав достатньої кількості голосів.

Про це передає кореспондент Укрінформу.

Документ підтримали 53 сенатори, 41 – проголосував «проти», тоді як для ухвалення потрібно 60 голосів. Такий результат був очікуваний, оскільки демократи в середу представили свій власний законопроєкт про санкції щодо трубопроводу, автором якого є сенатор Роберт Менендес.

Раніше сенатори домовилися, що демократи проголосують за санкції проти трубопроводу, натомість республіканці не блокуватимуть деякі кадрові призначення президента Джо Байдена, які потребують схвалення Конгресу.

Як повідомляв Укрінформ, законопроєкт Менендеса передбачає запровадження санкцій проти високопосадовців Росії, включаючи президента Володимира Путіна, а також банківського сектору країни, якщо Росія вдасться «до воєнних чи ворожих дій в Україні або проти України». Крім того, пропонується надання Україні 500 млн доларів США додаткової допомоги в галузі безпеки в разі вторгнення Росії.

Республіканці стверджують, що санкції все ще можуть зупинити завершення будівництва «Північного потоку-2» і звинувачують президента Джо Байдена в потуранні РФ, коли адміністрація скасувала санкції щодо газопроводу у спробі налагодити відносини з Німеччиною.

Нові санкції проти газопроводу передбачалися в оборонному законі на цей рік, але перед остаточним голосуванням це положення було викреслено з нього.

 

Данія звинуватила Росію, Китай та Іран у шпигунській загрозі

13.01.2022 22:41

Данія попередила про зростання шпигунської загрози з боку РФ, Китаю, Ірану та інших країн, зокрема в Арктичному регіоні, де світові держави борються за ресурси та морські шляхи.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє агенція Reuters.

Служба безпеки та розвідки Данії повідомила, що були зафіксовані численні приклади спроб шпигувати за Данією.

«Загроза діяльності зовнішньої розвідки проти Данії, Гренландії та Фарерських островів зросла останніми роками», – заявив у доповіді Андерс Генріксен, керівник контррозвідки Служби безпеки та розвідки Данії.

У звіті данські посадовці посилаються на інцидент 2019 року з підробленим листом від міністра закордонних справ Гренландії до сенатора США, в якому говорилося, що відбудеться референдум про незалежність.

“Цілком ймовірно, що лист був сфабрикований та опублікований в Інтернеті російськими агентами впливу, які хотіли створити плутанину та спровокувати можливий конфлікт між Данією, США та Гренландією”, – йдеться у повідомленні.

Гренландія та Фарерські острови є суверенними територіями Королівства Данії, а також членами форуму Арктичної ради. Копенгаген займається більшістю їхніх закордонних справ та питань безпеки.

У данській доповіді також йдеться, що іноземні розвідувальні служби, зокрема з Китаю, РФ та Ірану, намагаються встановити контакт зі студентами, дослідниками та компаніями, щоб отримати інформацію про данські технології та дослідження.

 

Столтенберг обговорив з Джонсоном ситуацію навколо України

13.01.2022 21:59

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг провів розмову з прем’єр-міністром Великої Британії Борисом Джонсоном. Сторони обговорили безпеку в Європі та ситуацію навколо кордонів України.

Як передає Укрінформ, про це повідомляється у Твіттері Столтенберга.

“Поспілкувався з прем’єр-міністром Великої Британії Борисом Джонсоном, щоб обговорити безпеку в Європі та ситуацію в Україні й навколо неї. Ми, в НАТО, єдині та готові захищати один одного, а також готові знову зустрічатися в форматі Ради НАТО-Росія”, – написав Столтенберг.

Як повідомляв Укрінформ, 12 січня Північноатлантичний альянс під час зустрічі Ради НАТО-Росія закликав російську сторону до негайної деескалації навколо України.

Також союзники нагадали, що будь-яка нова агресія Москви проти України матиме велику ціну для країни-агресора.

Зокрема, генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що Північноатлантичний альянс надає практичну та політичну підтримку Україні та продовжуватиме такі зусилля для забезпечення права України на самооборону.

 

ЄС продовжив на пів року санкції проти Росії за агресію в Україні

13.01.2022 18:57

ЄС оголосив про рішення продовжити санкції проти Російської Федерації за дії з дестабілізації України на наступні шість місяців, до 31 липня 2022 року.

Як повідомляє Укрінформ, така інформація оприлюднена у четвер на сайті Європейської ради.

«Рада ЄС сьогодні вирішила продовжити дію обмежувальних заходів, спрямованих проти певних економічних секторів Російської Федерації, на шість місяців, до 31 липня 2022 року. Рішення Ради ЄС базується на останній оцінці стану імплементації Мінських угод, – що, як передбачалося, мали бути виконані до 31 грудня 2015 року», – йдеться у повідомленні.

У документі нагадується, що вперше згадані санкції були запроваджені 31 липня 2014 року за дії Росії, спрямовані на дестабілізацію в Україні. Вони передбачали обмеження у доступі на первинний та вторинний ринки капіталів ЄС для певних російських банків та компаній, та забороняли різні форми фінансової допомоги та брокерських послуг для російських фінансових інституцій.

Обмежувальні заходи ЄС також забороняють прямий або непрямий імпорт, експорт та передачу всіх матеріалів, що мають відношення до оборони, та встановлюють заборону на поставки товарів подвійного призначення для військового використання або до військових кінцевих споживачів в Росії.

Крім того, санкції надалі обмежують доступ Росії до певних чутливих технологій, що можуть бути використані в російському енергетичному секторі, наприклад, у видобутку та у розвідці нафти.

Як повідомлялося, ЄС застосовує кілька видів санкцій проти Росії за її дії, спрямовані проти України. Вони включають вже згадані економічні санкції проти деяких секторів економіки Росії, санкції за підрив проти територіальної цілісності, суверенітету та незалежності України, які є чинними до 15 березня 2022 року і продовжуються кожні пів року, а також обмежувальні заходи за анексію Криму та Севастополя, що застосовуються на території Кримського півострова, та є чинними до 23 червня 2022 року.

 

Постпред США в ОБСЄ: Маємо готуватися, що буде ескалація з боку РФ

ЧЕТВЕР, 13 СІЧНЯ 2022, 18:26 УП

Сполучені Штати сподіваються на успішні переговори з Росією на полях ОБСЄ для врегулювання ситуації навколо України, але також готові до жорстких санкцій у разі нової військової агресії Кремля.

Про це заявив представник США в ОБСЄ Майкл Карпентер під час спілкування з журналістами, пише “Європейська правда”.

“Я не можу говорити за Росію щодо її намірів, треба питати Кремль, але ми бачимо масивне нарощування російських сил. Десятки тисяч військових на кордоні з Україною. Є багато питань про наміри РФ. Ми маємо сприймати це серйозно. Ми маємо бути готові, що буде ескалація. Тому президент Байден і говорив про суворі санкційні заходи. Але ми надаємо перевагу переговорам і тому ми задіяні в переговорах з НАТО і тут в ОБСЄ”, – сказав Карпентер.

Він розповів, що сьогодні відбулася перша зустріч 2022 року, головним підсумком якої була пропозиція глави МЗС Польщі Збігнева Рау про новий безпековий діалог, який охопить ключові виклики.

“Спершу треба говорити про розбіжності, потім можна шукати шляхи і намагатися їх погодити. Це тривалий процес, комплексні переговори. Сьогодні відбулося оголошення початку процесу і ми сподіваємося на діалог, але треба перевірити, чи Росія готова долучитися. Перше питання – безпекова ситуація на території України та навколо неї”, – додав Карпентер.

Як повідомлялося, Збігнев Рау на початку засідання ради ОБСЄ заявив, що Європейський регіон перебуває ближче до війни, ніж будь-коли за останні 30 років. 

Нагадаємо, держави НАТО на засіданні 12 січня в Брюсселі відмовили Росії у задоволенні її вимог, які стосуються нерозширення НАТО та присутності військ блоку на його східному фланзі.

 

Росія відмовилась “повертати в казарми” солдат з-під українських кордонів 

ЧЕТВЕР, 13 СІЧНЯ 2022, 16:52. УП

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Росія відмовила США в їхній вимозі повернути російських солдат з українських кордонів до казарм.

Джерело: російське видання РБК з посиланням на коментар Лаврова

Пряма мова Лаврова: “Уже звучить (теза – ред.) не лише про те, щоби відвести (військові частини – ред.) від кордону з Україною, як вони висловлюються, але й про те, щоби ці війська пішли до казарм, Шерман саме так казала, зокрема на пресконференції.

Я не думаю, що нам треба пояснювати абсолютну неприйнятність вимог такого типу, і, звісно, ми не будемо їх навіть обговорювати”.

Деталі: Водночас, Лавров оцінив перемовини між делегацією Росії та НАТО в Брюсселі як “ділові”.

Він додав, що формулювання західних країн у чомусь “арогантні”, але спокійні та ділові. Російський посадовець висловив надію, що російські пропозиції будуть осмислюватися американськими дипломатами.

Раніше російська влада вже заявляла, що вважає неприйнятними вимоги США стосовно переміщень російської армії на території РФ.

Передісторія:

Журналісти-розслідувачі повідомляють, що Росія перекидає ешелони важкої військової техніки, включно з танками та “Градами” з Далекого Сходу до західних регіонів. Перед цим американські ЗМІ повідомили, що Росія перекидає військові гелікоптери до військ, дислокованих у безпосередній близькості до українських кордонів. У прилеглих до України регіонах, включно з тимчасово окупованим Кримом, наразі перебуває близько 100 тисяч російських військових.

Перед цим Лавров повідомив, що подальші дії Росії засновуватимуться на письмовій реакції Заходу після перемовин у Брюсселі та Відні. Представник Росії на перемовинах Сергій Рябков сказав, що не бачить підстав для проведення наступного раунду перемовин.

На думку міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби, останній тиждень перемовин на найвищому рівні був “програшним” для російських планів.

Міністр закордонних справ Польщі Збігнєв Рау вважає, що ризик війни в Європі зараз найбільший з часів розпаду СРСР.

 

Путін використовує дипломатичний процес для підступного задуму – Волкер

13.01.2022 15:10

США та країни Європи повинні діяти на випередження та вже зараз вводити санкції проти Росії, посилювати союзників по НАТО та збільшувати допомогу Україні, а вже після цього продовжувати діалог із Кремлем.

Таке переконання висловив в інтерв’ю Укрінформу експосол США при НАТО, колишній спецпредставник США по Україні Курт Волкер.

«Зараз настав час для посилення підтримки України, проведення навчань, забезпечення обладнанням. Саме зараз час вводити санкції, допоки Росія не відведе свої війська. Ми повинні застосувати все це сьогодні, а не чекати, поки Росія вторгнеться, а потім робити це постфактум», – зауважив колишній високопоставлений дипломат.

За його оцінкою, Путін цинічно використовує дипломатичний процес для власного підступного задуму, щоб отримати від Заходу формальну відмову ультимативним вимогам Кремля на адресу НАТО й США.

«І тоді він (Путін – ред.) може використати цю відмову як привід, мовляв, оскільки інтереси Росії у сфері безпеки були проігноровані, у нас немає вибору, тож ми маємо брати все у свої руки», – зазначив Волкер.

Він додав: якщо Кремль вирішить вторгнутися в Україну, то йому найзручніше буде це зробити до середини лютого.

«Вони (росіяни – ред.) хочуть мати можливість провести військову операцію на мерзлій землі і завершити її до того, як земля відтане. Таким чином, у них є вікно, в якому вони можуть діяти, робити те, що планують робити, а потім мати можливість вести переговори», – сказав колишній спецпредставник США по Україні.

У цьому зв’язку він закликав США й НАТО «вжити кроків на випередження». «Ми хочемо запобігти – ми повинні мати таке бажання – запобігти новому вторгненню, а не чекати, поки це станеться», – підкреслив Волкер.

Водночас він висловив упевненість у тому, що нинішня адміністрація США розуміє необхідність діяти набагато швидше, ніж у 2014 та 2015 роках. «Тож, схоже, вони підготували ґрунт для швидкого застосування дуже жорстких санкцій. Вони також заявили, що посилять військову присутність у країнах НАТО у Східній Європі та збільшать допомогу Україні у сфері безпеки. Отже, вони заявили всі ці речі, і я думаю, вони сприймають це як зобов’язання. Єдине, я би закликав їх зробити це прямо зараз, не чекати»,- підкреслив Волкер.

Як повідомляв Укрінформ, цього тижня відбулися переговорні процеси з росіянами у форматах діалогу зі стратегічної стабільності США-РФ, Ради НАТО-Росія та Постійної ради ОБСЄ. Діалог відбувається на тлі посиленої військової активності РФ біля кордонів України.

 

Україна була в центрі уваги міністрів оборони ЄС під час зустрічі у Бресті – Боррель

13.01.2022 15:04

Ситуація, пов’язана із концентрацією військ РФ вздовж кордонів України, її вплив на архітектуру європейської безпеки, а також дипломатичні зусилля, спрямовані на деескалацію напруги, були центральною темою неформальної зустрічі міністрів оборони країн ЄС у французькому Бресті 12-13 січня.

Про це на пресконференції за підсумками зустрічі розповів високий представник ЄС Жозеп Боррель, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Повний запис спільної пресконференції високого представника ЄС та міністра збройних сил Франції Флоранс Парлі оприлюднений на мультимедійному порталі ЄС.

«Ми говорили сьогодні про Україну… Я поінформував колег-міністрів про візит до України минулого тижня – це був перший візит високого представника на контактну лінію на сході з початку конфлікту у 2014 році. Це була нагода висловити підтримку Європейським Союзом суверенітету та територіальної цілісності України. Діалог з Росією розпочався. Наша позиція залишається незмінною – будь-яка подальша агресія проти України матиме масивні наслідки та високу ціну для Росії», – сказав Боррель

Він зауважив, що ця ситуація більша за виклики, перед якими постає Україна, оскільки торкається всієї архітектури європейської безпеки. Під час зустрічі представники ЄС висловили свої занепокоєння та пропозиції для деескалації напруги, зокрема щодо створення механізму консультації, запобігання інцидентам, каналів термінового зв’язку.

Високий представник ЄС наголосив на тому, що країни ЄС рішуче налаштовані зробити ґрунтовний внесок у переговори щодо безпеки на континенті. При цьому він підкреслив – у цьому питанні ЄС перебуває у постійному контакті із США, за останній час між сторонами відбулося більше 100 контактів на різному рівні. Про підсумки першого раунду переговорів з Росією європейську сторону поінформувала заступниця Держсекретаря США Шерман, вчора міністри отримали інформацію про засідання ради НАТО-Росія від Генерального секретаря Альянсу Єнса Столтенберга.

«Продовжується постійна координація та комунікація, і нічого не говорить, що ЄС стоїть осторонь цього процесу. Навпаки. Ми продовжуємо нашу участь через відносини зі США та продовжимо робити це у майбутньому. Нас запевнили, що нічого не буде погоджено про європейську безпеку без потужної координації та участі європейців», – наголосив Боррель.

Він підкреслив, що ЄС продовжуватиме надавати підтримку Україні.

Високий представник нагадав про нещодавнє рішення ЄС виділити допомогу у 30 мільйонів євро для розвитку логістичних спроможностей української армії. На додаток до дорадчої місії ЄС, яка вже діє в Україні та допомагає підвищити її стійкість проти гібридних атак, ЄС розглядає можливість розгортання в Україні тренувальної місії для військового персоналу.

«Це не буде військова тренувальна місія на зразок тієї, що є в Малі або була в ЦАР. Ця місія – не про тренування для солдатів, не про базове тренування, яке не є для них необхідним. Це про тренування штабних офіцерів високого рангу. Ці пропозиції на столі, а в Україні працює попередня місія, яка визначає, що необхідно. Ми сподіваємося, що рішення буде прийнято доволі швидко», – наголосив Боррель.

Він зауважив, що ця дискусія буде продовжена сьогодні під час неформальної зустрічі міністрів закордонних справ країн Євросоюзу.

Як повідомлялося, міністри закордонних справ країн Євросоюзу розпочнуть сьогодні неформальну дводенну зустріч у французькому місті Брест під головуванням високого представника ЄС для обговорення найважливіших питань зовнішньої політики ЄС, включаючи безпекову ситуацію навколо України.

 

Колишнього керівника спецслужби Казахстану підозрюють у спробі захоплення влади

14 січня. УНН. Комітет національної безпеки Казахстану почав розслідування у справі про спробу захоплення влади щодо свого екс-керівника, впливового політика країни Каріма Масімова, затриманого за підозрою в державній зраді. Про це повідомляє УНН з посиланням на Радіо Свобода.

Деталі

6 січня стало відомо, що Масімов, давній соратник першого президента країни Нурсултана Назарбаєва, зміщений з посади глави спецслужби. Через два дні КНБ оголосив, що почав досудове розслідування за фактом державної зради щодо політика.

Відомо, що Масімов, який двічі обіймав посаду глави уряду Казахстану, був затриманий після участі в засіданні Ради безпеки країни. У чому саме він підозрюється – не повідомлялося.

Розслідування за фактом державної зради триває. Однак у рамках справи додатково розпочато досудові розслідування за фактами дій, спрямованих на насильницьке захоплення влади, і перевищення посадових повноважень, заявила пресслужба КНБ.

За підозрою в скоєнні цих злочинів затримані також колишній заступник голови спецслужби-начальник елітного спецназу Ануар Садикулов, звільнений в один день з Масімовим, і колишній заступник голови КНБ генерал-майор Даулет Єргожин. Останній на сайті казахського уряду все ще вказується заступником голови КНБ. На цю посаду він був призначений 9 січня 2022 року.

 

Лавров відповів на звинувачення, що протести в Казахстані спровокувала РФ

ЧЕТВЕР, 13 СІЧНЯ 2022, 14:52. УП

Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров назвав конспірологічною теорією звинувачення на адресу Росії, що це саме вона спровокувала “кризу” в Казахстані, щоб взяти його під контроль.

Джерело: інтерв’ю Лаврова на “Первом канале”, цитати з якого передають “РИА Новости”

Пряма мова: “Є багато зараз конспірологічних теорій. Одна частина цих теоретиків, що все це влаштовано Заходом, щоб послабити наші позиції перед переговорами в Женеві та Брюсселі. Інші звинувачують нас у тому, що ми це спровокували, щоб увірватися в Казахстан і взяти його під свій контроль. Це все від лукавого”.

Деталі: За його словами, казахстанська влада проводить повноцінне розслідування і оголосить результати. Ситуація, наголосив він, не має жодного стосунку до Москви.

Передісторія:

Протести в Казахстані почалися 2 січня. 5 січня уряд Казахстану відправили у відставку, в Алмати люди захопили акимат (адміністрацію). Згодом стало відомо про захоплення аеропорту Алмати. Влада міста почала “антитерористичну операцію”. Надзвичайний стан запровадили на всій території Казахстану.

5 січня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв звернувся до країн учасниць Договору про колективну безпеку (ОДКБ) із проханням ввести війська для боротьби з “терористами”. Росія направила свої війська для придушення протестів у Казахстані. Також військових російськими літаками відправила Білорусь. Пізніше такі ж рішення прийняли Киргизстан і Таджикистан.

Влада Казахстану після прибуття російських військових заявила, що станом на 7 січня майже придушила протести і відновила “порядок”. Токаєв наказав армії стріляти на ураження по мітингувальниках.

МВС Казахстану повідомляло про 10-к тисяч затриманих людей у результаті масових протестів.

10 січня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв на сесії Ради колективної безпеки ОДКБ заявив про повне відновлення порядку в його країні після “спроби держперевороту”. Він анонсував, що виведення військ почнеться 13 січня і триватиме “трохи більше 10 днів”.

 

Подальші кроки Москви залежатимуть від реакції Заходу на пропозиції щодо безпеки – МЗС РФ

ЧЕТВЕР, 13 СІЧНЯ 2022, 14:47.  УП

Росія визначатиме свої подальші кроки після отримання письмової реакції США та НАТО на свої пропозиції у сфері безпеки.

Джерело: глава МЗС РФ Сергій Лавров 13 січня в ефірі програми “Велика гра” на Першому каналі, цитує російський “Інтерфакс”.

Пряма мова: “Жорстока реальність зараз полягає в тому, що нам обіцяна письмова реакція. Ми її дочекаємось. І потім визначатимемо свої подальші кроки”.

Що передувало: 12 січня відбулася перша з 2019 року зустріч Ради Росія-НАТО, на якій сторони обговорювали безпекові ультиматуми Кремля і загрозу російського вторгнення до України. Зустріч тривала близько 4 годин.

Генсек НАТО Єнс Столтенберг заявив, що держави Альянсу відмовили Росії у задоволенні її вимог, які стосуються нерозширення НАТО та присутності військ блоку на його східному фланзі.

Росія водночас дала зрозуміти, що не збирається йти на компроміси щодо своїх вимог.

 

Україна вважає тиждень “великої дипломатії” програшним для Росії

ЧЕТВЕР, 13 СІЧНЯ 2022, 14:42. УП

Глава МЗС України Дмитро Кулеба оцінив тиждень активних дипломатичних переговорів країн Заходу з Росією як незадовільний для Москви.

Як повідомляє “Європейська правда”, про Кулеба зазначив у своєму коментарі за підсумками засідання Постійної ради ОБСЄ 13 січня.

Міністр підкреслив, що засідання Постійної ради ОБСЄ засвідчило консолідовану міжнародна підтримку України в умовах військового тиску та неправомірних ультиматумів з боку РФ. Тиждень дипломатичних перемовин з Москвою міністр вважає програшним для Кремля.

“Незважаючи на незадовільний для Росії тиждень великої дипломатії, вважаю, що єдиним способом для росіян підтвердити відсутність намірів вирішувати проблеми силовим шляхом є продовження дискусії в усталених форматах, зокрема в ОБСЄ”, – зазначив міністр.

Він додав, що Україна готова до подальшої тісної співпраці із польським головуванням задля ефективного втілення порядку денного ОБСЄ після аналізу позицій держав-учасниць за підсумками засідання Постійної Ради ОБСЄ 13 січня.

“Україна також продовжить активну роботу з партнерами над втіленням комплексного пакету стримування Російської Федерації від нової хвилі війни в Європі, який вже почав діяти”, – заявив Кулеба.

Нагадаємо, після оприлюднення Кремлем так званих безпекових ультиматумів 10 січня у Женеві відбулись двосторонні переговори між РФ і США. Про їхні результати дивіться у відео ЄвроПравди “Зони впливу у Європі”.

12 січня відбулась перша за понад два роки зустріч Ради Росія-НАТО. Детальніше про її підсумки у відео Росія-НАТО: аналіз переговорів про Україну та безпеку у Європі.

 

У Росії допускають розміщення військової інфраструктури на Кубі та у Венесуелі

ЧЕТВЕР, 13 СІЧНЯ 2022, 14:33. УП

Міністерство закордонних справ Росії не виключає можливості розміщення військової інфраструктури РФ на Кубі та у Венесуелі у разі провалу переговорів із Заходом щодо гарантій безпеки.

Джерело: російський “Інтерфакс” із посиланням на заступника глави МЗС РФ Сергія Рябкова

Пряма мова Рябкова на питання щодо можливості такого розвитку подій: “Я не хочу нічого ні підтверджувати, ні виключати.

(Все) залежить від дій американських колег. Президент Росії багаторазово висловлювався, у тому числі і на цю тему: які можуть бути заходи, наприклад, по лінії російського військово-морського флоту, якщо справа піде зовсім у напрямку провокування Росії та подальшого посилення військового тиску на нас”.

Деталі: За його словами, “в американській стилістиці опціональність політики – зовнішньої, військової – це наріжний камінь… забезпечення потужного впливу цієї країни у світі”.

Рябков також зазначив, “ми не хочемо цього (зростання напруження між країнами – ред.), дипломати мають домовитися”.

Передісторія:

13 січня в ОБСЄ проходить обговорення російських пропозицій США та НАТО щодо гарантій безпеки.

Раніше переговори з цієї тематики відбулися у Женеві 10 січня (з американською стороною) та у Брюсселі 12 січня (з представниками Північноатлантичного альянсу).

Держави НАТО на засіданні 12 січня в Брюсселі відмовили Росії у задоволенні її вимог, які стосуються нерозширення НАТО та присутності військ блоку на його східному фланзі.

 

В РФ не бачать підстав для нового раунду переговорів зі США найближчим часом

ЧЕТВЕР, 13 СІЧНЯ 2022, 14:18. УП

У Москві не бачать підстав для проведення зі США нового раунду переговорів щодо гарантій безпеки найближчим часом.

Про це заявив заступник глави МЗС РФ Сергєй Рябков, повідомляє “Європейська правда” з посиланням на “Интерфакс”.

“Ми пропонуємо постатейно йти текстом, працювати над тим, щоб вивести їх на рівень, коли вони були готові до підписання. Це неможливо на сьогодні, тому що за ключовими елементами цих текстів США та їхні союзники фактично кажуть нам “ні”. А там , де вони кажуть “так, давайте далі обговорювати”, ми, у свою чергу відзначаємо, що за всієї важливості і серйозності цих сюжетів, вони вторинні щодо того ж нерозширення НАТО” – сказав Рябков.

“Але без прояснення того, чи є хоч якийсь ресурс, якийсь запас гнучкості з того боку для роботи за серйозними сюжетами, підстав сідати найближчими днями, знову збиратися і починати ці самі обговорення, я не бачу”, – підкреслив він.

За словами Рябкова, російській стороні потрібна реакція не у формі просто коментарів або усних заяв, а щось “звичніше для дипломатів”: якісь тексти, якісь коментарі, покладені на папір.

“Ось якщо в цьому напрямку колеги підуть, це допоможе рішенню у нас на користь продовження формалізованого діалогу і такої роботи, яка в даному випадку просто необхідна, якщо ми по-справжньому хочемо домовитися”, – сказав він.

При цьому, як зазначив Рябков, у нього немає впевненості, що вдасться домовитися з Заходом.

Нагадаємо, держави НАТО на засіданні 12 січня в Брюсселі відмовили Росії у задоволенні її вимог, які стосуються нерозширення НАТО та присутності військ блоку на його східному фланзі.

 

В ОДКБ підтвердили, що виводять війська з Казахстану

ЧЕТВЕР, 13 СІЧНЯ 2022, 12:45. УП

Генсек Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ) Александр Зась 13 січня на відповідній церемонії в Алмати підтвердив завершення “миротворчої” місії в Казахстані.

Про це, як передає “Європейська правда”, повідомили в ОДКБ.

“Миротворча операція ОДКБ, проведена на території Республіки Казахстан на прохання керівництва країни, поетапно завершується. Створені одностайним рішенням Ради колективної безпеки ОДКБ Колективні миротворчі сили організації з честю виконали поставлені перед ними завдання” – сказав Зась.

За його словами, операція біля Казахстану стала першим реальним застосуванням Колективних сил ОДКБ.

Він також додав, що в операції були задіяні понад 2000 миротворців та близько 250 одиниць техніки.

Нагадаємо, Міноборони Росії у четвер заявило про підготовку виведення сил Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ) з Казахстану.

Перші підрозділи іноземних військ в рамках ОДКБ, серед яких найбільше російських військових, прибули до Казахстану 6 січня. Вони були відправлені на прохання президента Казахстану після спалаху масштабних протестів.

Президент РФ Владімір Путін заявляв, що до складу контингенту ОДКБ “увійшли найбільш підготовлені підрозділи Повітряно-десантних військ Росії, всі вони мають реальний бойовий досвід”.

Днями президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв заявив про завершення основної місії Організації Договору про колективну безпеку у країні та анонсував початок виведення сил 13 січня.

 

Кремль: Санкції США проти Путіна призведуть до “розриву відносин”

ЧЕТВЕР, 13 СІЧНЯ 2022, 13:59. УП

У Кремлі заявили, що впровадження санкцій Сполученими Штатам проти президента РФ Владіміра Путіна можна порівняти з розривом відносин.

Про це заявив речник Кремля Дмитрій Пєсков, коментуючи проєкт нових американських санкцій проти РФ, які зачіпають і президента РФ, повідомляє “Європейська правда” з посиланням на російське агентство “Интерфакс“.

У Пєскова запитали, чи може Москва у разі ухвалення цих санкцій відповісти дзеркально та впровадити обмеження проти президента США Джо Байдена.

“Впровадження санкцій проти глави держави або проти глави Росії – це надзвичайний захід, який можна порівняти з розривом відносин”, – відповів Пєсков.

“Що готова робити Росія? Росія завжди готова і робитиме те, що найкраще відповідає інтересам нашої країни”, – додав він.

Крім того, у Кремлі припускають, що протягом наступних днів від США та НАТО очікується письмова відповідь за підсумками консультацій щодо гарантій безпеки.

Нагадаємо, демократи Сенату США підготували новий законопроєкт щодо пакета санкцій, який передбачає заходи проти президента Росії Владіміра Путіна, якщо він вторгнеться в Україну.

Як повідомлялося, держсекретар США Ентоні Блінкен у розмові з главою МЗС України Дмитром Кулебою заявив, що РФ понесе величезні втрати у разі нового вторгнення в Україну.

 

Глава МЗС Польщі: Ризик війни у Європі – найбільший за останні 30 років

ЧЕТВЕР, 13 СІЧНЯ 2022, 13:55. УП

Європейський регіон перебуває ближче до війни, ніж будь-коли за останні 30 років, заявив міністр закордонних справ Польщі Збігнев Рау

Про це сказав у четвер на початку засідання ради ОБСЄ, де цього року головуватиме його країна, повідомляє “Європейська правда” з посиланням на Dziennik Gazeta Prawna.

Зустріч ОБСЄ є однією з кількох цього тижня у серії дипломатичних перемовин між РФ і країнами Заходу щодо безпекових ультиматумів Кремля і нарощування військ РФ біля кордонів України.

Рау наголосив, що зараз країни ОБСЄ стикаються з особливими викликами для миру та безпеки.

“Тривалі конфлікти, військові зіткнення, радикалізація, тероризм, поряд із ерозією режимів контролю над озброєннями, наслідками пандемії COVID-19 і глибокими порушеннями прав людини та основних свобод ведуть до посилення невизначеності, непередбачуваності, розколу та страху в наших суспільствах.

Здається, ризик війни в регіоні ОБСЄ зараз більший, ніж будь-коли за останні 30 років”, – сказав глава польської дипломатії.

Він запевнив, що польське головування в ОБСЄ не залишиться байдужим до проблем безпеки, які піднімає будь-яка держава-учасниця.

“Ми мали справу з можливістю серйозної військової ескалації у Східній Європі протягом кількох тижнів. Військові аналітики вказують на значне збільшення кількості військ у регіоні. Нещодавно ми чули вимогу гарантій безпеки, пов’язану з важливою частиною простору ОБСЄ та оновлений дискурс про сфери впливу”, – сказав Рау.

Він підкреслив, що ці аспекти потребують серйозної міжнародної оцінки та відповідної реакції на основі принципів міжнародного права. За його словами, проблема не стосується однієї чи двох країн, а ставить під загрозу стабільність і безпеку європейського регіону.

Нагадаємо, держави НАТО на засіданні 12 січня в Брюсселі відмовили Росії у задоволенні її вимог, які стосуються нерозширення НАТО та присутності військ блоку на його східному фланзі.

 

Міжнародне енергетичне агентство звинуватило РФ у поглибленні газової кризи

ЧЕТВЕР, 13 СІЧНЯ 2022, 12:57 УП

Голова Міжнародного енергетичного агентства звинуватив РФ у погіршенні газової кризи у Європі та натякнув на використання низьких поставок з політичною метою.

Про це повідомляє Financial Times.

Фаті Біроль, очільник МЕА, заявив, що Росія притримує щонайменше третину запасів газу, які могла би транспортувати до Європи.

Він звинуватив Росію в обмеженні поставок газу в Європу в період “посиленої геополітичної напруженості”. Таким чином він натякнув, що Москва штучно створила енергетичну кризу в політичних цілях.

“Ми вважаємо, що через поведінку Росії на європейському газовому ринку з’явилися ознаки дефіциту”, – сказав Біроль. “Зауважу, що сьогодні низькі надходження російського газу до Європи збігаються із загостренням геополітичної напруженості щодо України”.

Йдеться про нарощування російських військ на кордоні з Україною, про яке вперше повідомило видання The Washington Post у жовтні. У січні Росія почала перекидати до українського кордону військові гелікоптери.

При цьому російський “Газпром” виснажує свої європейські сховища, аби посилити вплив від обмежених поставок. За його словами, компанія контролює лише 10% потужності ЄС, водночас низькі запаси їхніх сховищ відповідають за половину дефіциту ЄС.

Біроль зазначив, що сховища заповнені на близько 50% потужності в порівнянні з 70%, властивих для січня.

МЕА – міжнародна організація, що функціонує в рамках ОЕСР та фінансується нею.

Нагадуємо:

Сенат США голосуватиме в четвер, 13 січня, за законопроєкт республіканця Теда Круза про введення санкцій щодо газопроводу “Північний потік-2” у Європі, який вводить обмеження проти газопроводу протягом 15 днів після його прийняття, незалежно від того, чи здійснить Росія нове вторгнення в Україну.

Ціни на газ на торгах 21 грудня перетнули позначку у 2200 доларів за тисячу кубів на тлі похолодання у Європі та скорочення прокачки газу російським Газпромом.

 

Саакашвілі вперше з’явився на суді в Грузії та звернувся до українців

ЧЕТВЕР, 13 СІЧНЯ 2022, 19:04. УП

Третій президент Грузії Міхеіл Саакашвілі вперше особисто з’явився на судовому засіданні в Тбілісі в справі про незаконний перетин кордону й звернувся до українців з проханням.

Джерело: facebook-сторінка Саакашвілі

Пряма мова голови Саакашвілі: “Я хочу звернутись до наших українських друзів.

Я очікую, що ви будете звертатись до Генеральної прокуратури України, і вони почнуть розглядати той факт, що проти мене застосовувались тортури і нелюдське ставлення. І це є екстериторіальна юрисдикція України, бо це стосується громадянина України. Я дуже очікую, що ви на це будете реагувати”.

Деталі: У справі про незаконний перетин державного кордону Грузії це вперше, як Саакашвілі особисто присутній у суді після голодування та лікування.

Передісторія:

13 січня Саакашвілі пообіцяв, що особисто прийде на суд у Тбілісі, попри проблеми зі здоров’ям після 50-денного голодування. Перше засіданнявідбулося 9 грудня. До його захисту в листопаді долучився відомий український адвокат.

У грудні Міністерство закордонних справ України офіційно висловлювала позицію, що просить грузинський уряд ставитися з повагою до затриманого Саакашвілі та надати йому належний медичний догляд.

У жовтні міністр юстиції Денис Малюська заявив, що Україна намагатиметься допомогти своєму громадянину Саакашвілі й перевезти його до української в’язниці. Однак влада Грузії додала, що Саакашвілі проведе у в’язниці щонайменше 6 років, й Україні його передавати не збираються.

Проти колишнього президента Грузії ведуть кілька кримінальних проваджень. В одному з них 28 червня 2018 року Міхеіла Саакашвілі заочно засудили до 6 років в’язниці в Грузії: його визнали винним у побитті депутата Валерія Гелашвілі у 2005 році. Цього року проти нього відкрили кримінальне провадження в незаконному перетині державного кордону.

 

НСЖУ закликає журналістів до солідарності – без сварок і пошуків «ворогів»

13.01.2022 17:29

Національна спілка журналістів закликає працівників медіа посилювати журналістську солідарність на тлі спроб “окремих політиків і активістів розсварити українських журналістів між собою”, а відтак – послабити українську журналістику.

Про це йдеться у заяві Національної спілки журналістів України, яку оприлюднив у Фейсбуці голова НСЖУ Сергій Томіленко, передає Укрінформ.

“Ми, актив Національної спілки журналістів України, висловлюємо стурбованість намаганнями окремих політиків і активістів розсварити українських журналістів між собою. А відтак – послабити українську журналістику в цілому”, – зазначається у заяві.

Її автори наголошують, що ситуація, в якій працюють журналісти, й без того вкрай складна. “До таких загальновідомих негативних факторів, як пандемія COVID-19 та війна на сході України, додаються високий рівень безкарності за злочини проти журналістів, незадовільне виконання державою її обов’язку гарантувати безпеку працівникам ЗМІ, відсутність належного реагування влади та правоохоронних органів на гострі публікації в ЗМІ. А ще – критична ситуація з передплатою на місцеві видання внаслідок непродуманого реформування Укрпошти, ігнорування владою пропозицій медіаспільноти щодо запровадження державної підтримки ЗМІ в період пандемії, непродумані законодавчі ініціативи, які загрожують свободі слова через наділення надмірними повноваженнями Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, небезпеку фактичного знищення суспільного мовника, запровадження державної цензури, створення надуманих “концернів” телерадіомовлення тощо”, – перелічують ризики для галузі автори заяви.

Вони наголошують, що за таких умов журналістам особливо варто бути єдиними.

“Натомість, якщо воюватимемо один з одним, тавруватимемо один одного, створюватимемо і заохочуватимемо конфлікти в журналістських лавах, – це лише послабить усіх. І тих, на кого спрямовані такі зусилля, і тих, хто сам роздмухує вогонь ворожнечі. Це буде на руку лише тим, кому не потрібна українська журналістика і українські журналісти. А наша спільна справа, наша професія, за яку вболіваємо, – залишаться у програші. Нечистим на руку політикам, окремим недалекоглядним представникам громадського сектору потрібні розсварені журналісти. Але самим журналістам це не потрібно. Нам потрібні не конфлікти між журналістами і журналістськими організаціями, а сильна, впливова та якісна українська журналістика. Це – та платформа, яка нас об’єднує. Об’єднує – і спонукає винести за дужки ті суперечності, які є природними для будь-якого здорового середовища. А особливо – середовища творчих людей, якими за своєю природою є ми, журналісти. Тому що об’єднує нас набагато більше, ніж роз’єднує”, – йдеться у заяві.

Її автори закликають журналістів “не чіпляти один на одного ярлики, а спільно захищати професію”. “Закликаємо не вестись на маніпулятивні заклики “шукати ворогів”, не поширювати в соцмережах “мову ворожнечі”, не підставляти підніжки колегам, які мають іншу точку зору. Давайте шукати, знаходити, бачити і використовувати те, що нас об’єднує, а не те, що роз’єднує. Об’єднує – а відтак робить сильнішими і стійкішими перед численними зовнішніми та внутрішніми викликами. Давайте ставити на перше місце нашу професію, а не вузькокорпоративні інтереси чи власні амбіції. Тому що наша професія – це і є наш спільний інтерес. А сильна журналістика і журналісти – це надійний захист суспільного інтересу!” – зазначається в заяві НСЖУ.

Наголошується також, що “з метою унеможливлення регулювання медіа з боку держави нам усім необхідно посилювати саморегулювання в медійній сфері та дотримуватися Кодексу етики українського журналіста”.

“Національна спілка журналістів України, як наймасовіша журналістська організація держави, яка має осередки в усіх 24 областях України і місті Києві, що об’єднують понад 18 тис. членів, зі свого боку й надалі зосереджуватиме увагу на обороні засадничих цінностей демократії в інформаційній сфері, підтримці незалежних медіа, дотриманні професійних і етичних стандартів. А також – всіляко сприятиме єднанню журналістської спільноти в захисті законних прав та інтересів працівників ЗМІ”, – зауважують автори заяви.

Томіленко також повідомив, що її ухвалено на засіданні правління НСЖУ.

 

Торік в Україні виходило 107 журналів російською мовою

13.01.2022 12:07

В Україні станом на листопад 2021 року видавалося 107 журналів російською мовою.

Про це повідомили у Секретаріаті Уповноваженого із захисту державної мови у відповідь на інформаційний запит Укрінформу.

«Згідно з інформацією, наданою Державною науковою установою «Книжкова палата України імені Івана Федорова», станом на листопад 2021 року в Україні видавалось 217 газет (з яких 173 загальнодержавної сфери розповсюдження та 44 регіональної сфери розповсюдження) та 107 журналів російською мовою», – йдеться у повідомленні.

В Україні 16 січня набуває чинності 25 стаття закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної», яка регламентує використання державної мови у сфері друкованих засобів масової інформації. У Секретаріаті поінформували, що деякі вимоги статті не поширюються на друковані ЗМІ, що видаються винятково кримськотатарською мовою, іншими мовами корінних народів України, англійською мовою, іншою офіційною мовою Європейського Союзу, незалежно від того, чи містять вони тексти державною мовою, та на наукові видання, мова яких визначається статтею 22 цього закону

Також у Секретаріаті повідомили, що порушення вимог закону друкованими ЗМІ тягнутиме за собою штраф від 6800 до 8500 грн або попередження, якщо порушення вчинене вперше.

Як повідомлялося, в Україні 16 січня набуває чинності 25 стаття закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної», яка регламентує використання державної мови у сфері друкованих засобів масової інформації.

 

У Литві подали судовий позов на Горбачова

13.01.2022 21:53

Від імені близьких чотирьох загиблих у Литві під час подій 13 січня 1991 року подано цивільний позов про притягнення до відповідальності експрезидента СРСР Михайла Горбачова.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє національне телерадіомовлення LRT.

«Позов до Вільнюського міського суду подано у ніч на 13 січня. Саме цього дня тридцять років тому СРСР розпочав штурм Литовського центру радіо та телебачення і Вільнюської телевежі», – сказав син одного із загиблих Робертас Повілайтіс.

Цивільний позов подано від імені шести осіб, родичів чотирьох жертв тих подій – Відаса Мацюлявічюса, Альгімантаса Пятраса Каволюкаса, Віргініюса Друскіса, Аполінараса Юозаса Повілайтіса. Цим позовом вони намагаються добитися відповідальності Михайла Горбачова за ті події.

Позивачі заявили, що зібрали для суду докази, які доводили, що тодішній президент СРСР Горбачов, будучи головнокомандувачем ЗС СРСР, 11-13 січня 1991 року контролював армію, проте не зробив кроків для припинення агресії. «Дуже важливо, щоб особи, відповідальні за військові злочини та злочини перед людяністю, були притягнуті до відповідальності», – заявив адвокат Міндаугас Гядейкіс.

Повілайтіс, який постраждав у кримінальній справі про події 13 січня, порушував питання відповідальності Горбачова, оскільки його немає серед підсудних. Спроби опитати експрезидента СРСР як свідка не увінчалися успіхом. «Дуже шкода, що прокурорам Генеральної прокуратури (Литви – ред.) не вистачило сміливості порушити питання про кримінальну відповідальність тодішнього президента СРСР. Для тих, хто розуміє, якою була ієрархічна структура Радянського Союзу, очевидно, що дії підконтрольних Міноборони, МВС і КДБ СРСР військових частин, що тривали дві доби, не були б можливі без узгодження з Горбачовим», – зазначив Повілайтіс.

Він наголосив, що тоді Горбачов був не лише президентом Радянського Союзу та головнокомандувачем, а й генсеком ЦК Комуністичної партії Радянського Союзу. «Кримінальний процес, у якому засуджено частину організаторів та виконавців убивств, дуже важливий, однак без оцінки відповідальності керівництва вищого рангу, торжество закону не буде повним», – вважає Повілайтіс.

У ніч на 13 січня 1991 року під час штурму військовими Радянського Союзу Вільнюської телевежі загинули 14 осіб.

Через злочини проти людяності та військові злочини у справі про події 13 січня 1991 року були засуджені 67 колишніх радянських солдатів та офіцерів. Серед них і тодішній міністр оборони Дмитро Язов.

Більшість засуджених були засуджені заочно, оскільки Росія та Білорусь відмовилися їх видати.

 

Американський університет у Києві готовий приймати перших студенів вже в березні

14.01.2022 06:13

Американський університет у Києві (AUK), що обіцяє своїм випускникам освіту й диплом, які можна отримати в США, вже в березні відкриває два набори для навчання в магістратурі, а в вересні цього року планує запустити ще кілька напрямів.

Про це розповів у коментарі Укрінформу ректор-засновник університету Роман Шеремета під час презентації в Посольстві України в США концепції роботи AUK.

«Для того, щоби отримати справжню американську освіту й диплом, ви маєте поїхати до США, але тепер це можна буде зробити і в Києві», – пояснив Шеремета, чим AUK відрізнятиметься від інших українських вишів.

За його словами, університет запрацює вже в березні 2022 року з двома наборами для навчання на магістратурі. Уже в вересні цього року в навчальному закладі планують запустити сім програм навчання для близько 400 студентів, серед яких – чотири для отримання бакалаврської освіти й три магістерської. Тож, подавати документи для вступу можна буде вже цьогорічним випускникам українських шкіл.

На першому етапі передбачається, що основні напрями навчання об’єднуватимуться під двома «парасолями» – ІТ та бізнес-менеджменту.

Американський університет у Києві забезпечуватиме випускників дипломами українського та американського зразків, зокрема, Університету штату Аризона, який виступає партнером AUK. Причому, процес освіти забезпечуватиметься за американськими стандартами та якістю.

Коментуючи цінову політику навчання в університеті, Шеремета зазначив, що все буде докладно оголошено під час великої презентації, запланованої в Києві наступного місяця. Там також будуть розкриті всі питання щодо академічних програм, професорсько-викладацького складу та інші подробиці.

«Ми хочемо передусім забезпечити освіту вищого рівня якості. Але для цього потрібно набрати викладацький склад, побудувати відповідні системи та зробити багато інших речей, що потребує витрат. Тож ціна буде дещо вищою, ніж у типовому українському виші, але набагато нижчою, ніж в Америці», – пояснив ректор.

Як повідомлялося, Американський університет у Києві («American University Kyiv», AUK) розміщуватиметься у відреставрованій будівлі колишнього Річкового вокзалу на Поштовій площі столиці. Посольство США в Києві, так само як і Посольство України в Вашингтоні привітали цю ініціативу, відзначивши, що це посилить двосторонні зв’язки та можливості для розвитку освіти в Україні.

 

В Україні за добу – понад 10 тисяч випадків коронавірусу

13.01.2022 08:14

В Україні минулої доби виявлено 10 046 випадків зараження коронавірусом.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство охорони здоров’я у Фейсбуці.

«За добу 12 січня в Україні зафіксовано 10 046 нових підтверджених випадків коронавірусної хвороби COVID-19 (з них дітей – 590, медпрацівників – 255)», – йдеться у повідомленні.

За минулу добу помер 191 пацієнт, одужали – 7 202. Госпіталізовано 1 676 осіб.

За весь час пандемії в Україні підтверджено 3 727 034 випадки COVID-19, одужали 3 537 826 осіб. Водночас зафіксовано 97 928 летальних випадків.

 

Вражає молодших: у МОЗ назвали особливості COVID-штаму Омікрон 

Яна Осадча  13 січня 2022

COVID-штам Омікрон частіше призводить до інфікування в домашніх осередках та має менший інкубаційний період, який складає в середньому 3 доби.

Про це повідомляють в Міністерстві охорони здоров’я України з посиланням на наукові дослідження.

Омікрон вражає більш молодих людей, ніж Дельта

Середній вік пацієнтів з Омікроном складає 30,8 років, а середній вік хворих на штам Дельта –  38,3 роки.

Збільшується ризик повторного зархворювання

У випадку із Дельтою він становив близько 2,5%, для Омікрону – у понад 5 разів вище, 13%.

Омікрон більш заразний

Також відомо, що Омікрон у 2,9 рази більш заразний, ніж Дельта. У країнах, де виявили варіант, подвоєння випадків зараження на рівні спільноти відбувається в 1,53 дня.

Ризик госпіталізацій знижується

Наразі немає інформації стосовно більш важкого перебігу COVID-19 у людей, в яких виявили Омікрон.

Попередні дані свідчать, що нових незвичних симптомів у хворих на вказаний штам не спостерігається.

Водночас дані вказують на зниження ризику госпіталізацій серед інфікованих Омікроном.

У порівнянні зі штамом Дельта, випадки захворювання на Омікрон мають на 15-20% менший ризик будь-якої госпіталізації та на 41%менший ризик госпіталізації з перебуванням протягом 1 або більше ночей в лікарні.

Ризик надходження у відділення екстреної допомоги чи госпіталізації для Омікрону є на 50% меншим, ніж для Дельти.

Лише 0,6% хворих на Омікрон були госпіталізовані, у порівнянні з 1,6% хворих на інші штами коронавірусної хвороби.

“Водночас дані щодо госпіталізацій не є остаточними, адже у багатьох країнах все ще існує затримка між діагностикою захворювання та безпосередньо госпіталізацією.

До того ж переважна більшість досліджень були проведені у країнах, де вже високий рівень охоплення щепленнями, а тому до лікарень потрапляє менше людей”, –  йдеться у повідомленні МОЗ.

У міністерстві нагадують, що вберегтися від Омікрону та інших штамів COVID-19 можна, дотримуючись наступних порад:

правильне використання масок;

дотримання дистанції;

регулярне миття рук;

вакцинація проти COVID-19.

Нагадаємо, за результатами дослідження, Омікрон протікає на 70% легше і спричиняє на 80% менше госпіталізацій, порівняно з варіантом Дельта.

 

Без вакцини ризик удесятеро більший: Ляшко розповів про смертність від COVID-19 в Україні

13.01.2022 21:05

Ризик смертності від COVID-19 в Україні серед невакцинованого населення в 10 разів більший, ніж у повністю вакцинованого.

Як передає Укрінформ, про це міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко повідомив у Фейсбуці.

“У 2022 світ продовжує вчитись жити з COVID-19. Напевно, нові мутації вірусу SARS-CoV-2 потребуватимуть більш дієвих засобів стримування та запобігання зростанню захворюваності, зокрема й ще більшого охоплення населення вакцинацією у 2022 році”, – зазначив він.

Ляшко наголосив, що сезонність більше не є основним фактором початку спалахів захворювання на COVID-19 у світі, що можна спостерігати по спалахах у різних країнах.

“Сьогодні вже не викликає сумніву той факт, що абсолютно у всіх куточках світу шанси на життя напряму пов’язані з вакцинальним статусом”, – зауважив очільник МОЗ.

Для прикладу він навів дані щодо кількох країн: у Швейцарії COVID-19 призводить до смерті невакцинованих майже у 22 рази частіше, ніж тих, хто пройшов повний курс вакцинації, у США – від п’яти до семи разів, залежно від вакцини, у Франції – у вісім разів, зі збільшенням ризику смертельного перебігу хвороби в осіб старшого віку.

“Щодо даних в Україні, то ризик смертності серед невакцинованого населення більший, ніж у повністю вакцинованого в десять разів. За четвертий квартал 2021 року майже 95% осіб, що померли, були невакциновані”, – повідомив Ляшко.

Відповідно до даних Електронної системи охорони здоров’я, станом на кінець грудня 2021 року, частка вакцинованих пацієнтів серед госпіталізованих становила 11,7%. Таким чином 88,3% осіб, що були госпіталізовані, не проходили курс щеплення.

Міністр підкреслив, що ризик госпіталізації серед невакцинованого населення більший у 4,3 раза, ніж у повністю вакцинованого.

Найвищі показники смертності спостерігаються у віковій групі 60+ років. Вакцинацію від COVID-19 першою дозою, за даними Ляшка, отримали 38,9% людей віком понад 60 років.

“Коронавірус найбільш небезпечний саме для них через супутні захворювання. Тому, нагадую ще раз, вакцинація базовим курсом щеплень та бустерною дозою – найкращий захист, який може врятувати життя вам та вашим близьким. Не зволікайте”, – наголосив очільник МОЗ.

Як повідомляв Укрінформ, за добу 12 січня в Україні зафіксовані 10 046 нових підтверджених випадків коронавірусної хвороби COVID-19, серед яких 590 хворих – діти, 255 – медпрацівники.

Одужали за минулу добу 7 202 пацієнти, померли – 191. Госпіталізовані 1 676 осіб.

 

Канадська провінція Квебек стягуватиме “податок на здоровʼя” із невакцинованих

ЧЕТВЕР, 13 СІЧНЯ 2022, 16:30. УП

Канадська провінція Квебек стягуватиме податок на здоров’я з жителів, які не вакциновані проти COVID-19.

Про це повідомляє BBC.

Прем’єр-міністр Квебека Франсуа Лего оголосив про таке рішення на тлі того, що провінція борется із спалахом захворюваності – у Квебеку зафіксовано найбільшу кількість смертей від Covid в Канаді.

При цьому, лише близько 12,8% жителів Квебеку не вакциновані, але вони становлять майже третину всіх хворих у лікарнях.

За федеральними даними, трохи більше 85% жителів Квебеку отримали принаймні одну дозу вакцини до 1 січня.

За словами Лего, люди, які не отримали першу дозу вакцини, повинні будуть сплатити “внесок”.

Він додав, що розмір податку ще не визначений, але запевнив, що він буде “значним”.

“Я думаю, що зараз це питання справедливості для 90% населення, які принесли певні жертви. Я думаю, що ми зобов’язані їм таким заходом”, – сказав прем’єр-міністр Квебека.

“У вівторок у Квебеку кількість померлих від Covid досягла 12 028.

Відсоток хворих на Covid в реанімації, які не були вакциновані, становить 45%. Зараз у лікарнях Квебеку перебувають 2742 пацієнти з Covid, у тому числі 244 у відділенні інтенсивної терапії”, – пише ВВС.

Видання нагадує, що Квебек – не єдиний регіон у світі, який намагається накласти фінансовий штраф на тих, хто не бажає вакцинуватися.

Починаючи з кінця цього місяця, греки старше 60 років будуть зобов’язані сплачувати 100 євро за кожен місяць, коли вони залишаються невакцинованими.

А Сінгапур зобов’язав пацієнтів з Covid самостійно оплачувати медичні рахунки, якщо вони не вакциновані.

 

В AstraZeneca заявили про ефективність третьої дози їхньої COVID-вакцини проти Омікрону 

Яна Осадча  13 січня 2022

Попередні дослідження показали, що третя доза COVID-вакцини від AstraZeneca викликає збільшення антитіл проти Омікрону та інших варіантів вірусу.

Про це заявила компанія-виробник вакцини AstraZeneca, повідомляєReuters.

Після введення бустерної дози AstraZeneca також спостерігалася підвищена реакція імунітету на варіант Дельта у людей, які попередньо були щепленні AstraZeneca або мРНК-вакцинами.

Виробники вакцини зазначили, що нададуть ці дані регуляторним органам по всьому світу з огляду на гостру потребу в ревакцинації. У компанії заявили, що результати випробування підтверджують, що AstraZeneca можна використовувати, як третю дозу, незалежно від того, якими вакцинами людина була щеплена попередньо.

Оксфордський університет і AstraZeneca минулого місяця розпочали роботу над вакциною, спеціально націленою на Омікрон, хоча розробники вакцин заявили, що ще не зрозуміло, чи потрібна така модернізація.

Раніше в Великій Британії дослідження показало, що щеплення AstraZeneca збільшує рівень антитіл, коли вводиться як бустерна доза після двох уколів AstraZeneca або Pfizer, але це було до вибухового поширення варіанту Омікрон.

Однак тодішнє дослідження прийшло до висновку, що мРНК-вакцини, виготовлені Pfizer і Moderna, дали найбільший приріст антитіл, коли їх вводили у якості третьої дози.

AstraZeneca та її партнери з контрактного виробництва поставили понад 2,5 мільярда доз своєї вакцини по всьому світу, хоча вона не схвалена в Сполучених Штатах.

BioNTech-Pfizer поставив близько 2,6 мільярдів доз.

Нагадаємо, Міністерство охорони здоров’я України схвалила AstraZeneca у якості третьої бустерної дози, яку можна зробити з січня 2022 року.

 

Мінрегіон розробив картосхеми для кожної громади в Україні

13.01.2022 16:46

Міністерство розвитку громад на території розробило для усіх регіонів загальнодоступні картосхеми, які дозволять громадам ефективніше управляти територією та більш ефективно планувати власний розвиток.

Як передає Укрінформ, про це заявив заступник міністра розвитку громад і територій В’ячеслав Негода, повідомляє пресслужба міністерства.

“В умовах децентралізації кожна громада має орієнтуватися на розвиток та примноження потенціалу, власні межі та можливості. З цією метою Мінрегіон разом із партнерами розробили картосхеми для кожної громади, яка стане добрим інструментом для стратегічного планування”, – розповів Негода.

За його словами, нові картосхеми, зокрема дозволять більш ефективно планувати розвиток території, ефективніше управляти нею та якісно провести інвентаризацію майна. У міністерстві додали, що картосхеми поки не визначають юридичних меж громад, їх встановлення – це наступний крок, який буде зроблено спільно з Держгеокадастром.

Як повідомляв Укріфнорм, у Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва створено понад 615 тис. документів та зареєстровано близько 130 тис. об’єктів.

 

Кабмін оприлюднив порядок торгів газом для потреб виробників продтоварів

13.01.2022 18:17

Кабінет Міністрів оприлюднив порядок біржових торгів газом для потреб виробників продовольчих товарів, що мають істотну соціальну значущість.

Як передає Укрінформ, відповідна постанова уряду №19 від 12 січня 2022 року оприлюднена на Урядовому порталі.

Згідно з порядком торгів, продавці з метою сприяння покупцям в купівлі природного газу зобов’язані щомісяця виставляти на торги до 20% “блакитного палива” власного видобутку. За ухваленим порядком окремі торгові сесії мають проводитися на біржі у робочі дні з 10 по 22 число кожного календарного місяця.

Для організації та проведення торгів Міністерство енергетики утворить комітет з нагляду, куди входитимуть по два представники Міненерго, Міністерства економіки та Міністерства аграрної політики та продовольства. Серед повноважень такого комітету: погодження регламенту торгів, моніторинг аукціонів, затвердження переліку допущених до торгів покупців, погодження обсягу природного газу для кожного покупця. Оголошення про проведення торгів природним газом для потреб виробників продтоварів будуть оприлюднюватися на сайті енергетичної біржі.

Продавець для кожної окремої заявки на продаж зобов’язаний повідомити біржі граничну ціну газу, вище якої не може бути укладено біржову угоду. У випадку невиконання зазначеної вимоги стартова ціна продавця визначається як гранична. Біржа, зі своєї сторони, на підставі граничної ціни встановлює цінові ліміти, вище яких не може укладатися біржова угода. У граничній ціні газу, який продаватиметься згідно даного порядку, постачальницько-збутова надбавка обмежена максимальним рівнем 24%.

Як повідомлялося, Кабінет Міністрів до 30 квітня 2022 року обмежив вартість природного газу для виробників борошна, хліба, молока, курятини, соняшникової олії. Уряд встановив граничний рівень постачальницько-збутової надбавки до ціни природного газу власного видобутку (без урахування рентних платежів) на рівні не більше 24% для задоволення потреб суб’єктів господарювання, основним видом діяльності яких є виробництво продовольчих товарів, що мають істотну соціальну значущість.

 

Зарплатна заборгованість перед шахтарями становить 1,2 мільярда – Волинець 

13.01.2022 18:23

Загальний зарплатний борг перед працівниками вугільних підприємств становить 1,2 млрд грн. Призупинені акції протесту гірників можуть розпочатися наприкінці січня-лютого 2022 року.

Про це голова Незалежної профспілки гірників України Михайло Волинець повідомив у Фейсбуці, передає Укрінформ.

«За офіційними даними Міненерго станом на 10.01 зарплатна заборгованість перед шахтарями становить 1,2 млрд грн… Призупинені акції протесту гірників можуть розпочатися з новою силою уже наприкінці січня-лютого 2022 року. Бо шахтарі-протестувальники попереджали: якщо ситуація не виправиться і зарплата не виплачуватиметься вчасно – вони залишають за собою право повернутися до активних протестних дій», – написав профлідер.

За його словами, влада досі не розробила чіткого механізму виплати боргів, також нема плану розрахунку з шахтарями на найближчий рік.

«Тими грошима, що шахтарі отримали напередодні свят, вже сплачено за комунальні послуги, зроблені виплати по позиках та кредитах, занесені борги до місцевих магазинів, в яких протягом жовтня – грудня шахтарі брали продукти через «кредитний зошит», – пояснив Волинець.

Він додав, що виплачені в останні дні року 892 млн грн боргу дещо знизили протестні настрої в трудових колективах, але глобально проблеми не вирішили.

«Люди хочуть і мають право отримати зароблене», – заявив голова профспілки шахтарів.

 

Вперше за декаду: SpaceX запустила український супутник у космос

ЧЕТВЕР, 13 СІЧНЯ 2022, 17:29  УП

У четвер, 13 січня, американська SpaceX успішно запустила ракету Falcon 9, яка вивела на орбіту український оптичний супутник Січ-2-30.

Трансляція ведеться на Youtube-каналі SpaceX, її також можна переглянути нижче.

Запуск має відбутись з бази Космічних сил США на мисі Канаверал у Флориді. Україна запускає власний супутник вперше з 2011 року.

Передбачається, що відділення супутника від ракети і вихід на орбіту має відбутися о 18:50 за Києвом.

Супутник Січ-2-30 призначений для отримання цифрових фото поверхні Землі у видимому та ближньому інфрачервоному діапазоні: 0,51-0,59 мкм (зелений), 0,61-0,68 (червоний), 0,80-0,89 (ближній ІЧ) та 0,51-0,90 (панхром).

Крім цього, супутник використають для моніторингу іоносфери.

Раніше очільник Держкосмосу Володимир Тафтай в інтерв’ю ЕП розповідав, що термін експлуатації супутника – три роки.

Супутник є модифікацією Січ-2, запущеного у 2011 році. Його загальна маса – близько 210 кг, із них – 40 кг корисного навантаження. Розробку Січ-2-30 розпочали у 2017 році на “Конструкторському Бюро “Південне” ім. М. К. Янгеля”.

Нагадуємо:

У четвер, 13 січня, о 17:30 за київським часом запланований запуск ракети Falcon 9 компанії SpaceX – ракета буде носієм  для українського оптичного супутника Січ-2-30.

Повідомлялось, що компанія SpaceX Ілона Маска відклала запуск українського супутника “Січ 2-30”, який був запланований на грудень, на січень.

Загальна вартість запуску українського супутника “Січ 2-30” компанією Ілона Маска SpaceX обійдеться Державному космічному агентству України в 1,99 мільйона доларів.

ДП “Конструкторське бюро “Південне” ім. М.К. Янгеля” уклало контракт з європейською компанією ISILAUNCH (має угоду зі SpaceX) щодо виведення на орбіту космічного апарату “Січ-2-30”.

 

Пів року земельних торгів: обсяг ринку перетнув 5 мільярдів

ЧЕТВЕР, 13 СІЧНЯ 2022, 15:44. УП

Обсяг ринку землі, що запрацював з 1 липня 2021 року, сягнув 5,3 млрд грн за перші 6 місяців – стільки землевласники отримали від продажу своїх ділянок.

Про це повідомляє Київська школа економіки за підсумками спільного з Мінагрополітики дослідження.

У грудні відбулася активізація на ринку: як за кількість угод, так і за площею землі в обігу обсяг ринку зріс на близько 30%. Вперше щоденна кількість угод перевищила тисячу – такі показники спостерігалися 5 разів впродовж грудня.

За словами експерта КШЕ Романа Нейтера, абсолютний рекорд на ринку було зафіксовано 23 грудня – майже 1200 транзакцій і понад 3 тисячі га проданих земель. Він також зазначив, що структура угод від місяця до місяця стабілізувалася.

Так, переважно угоди стосуються купівлі-продажу землі особистого селянського господарства (32,6 тисяч угод). За сукупною площею, дві третини проданої землі становить товарна сільськогосподарська (102, 4 тисячі га), ще третина – земля ОСГ.

За типом угідь найбільше продавали рілля (86,2%). Частка сіножатих та пасовищ становить 10,6%, а інші типи та суміші різних типів угідь займали 3,2% від площі землі в обігу.

Середньозважена ціна, за даними реєстрацій, коливається на рівні близько 40 тис грн за гектар. Вона варьюється залежно від типу земельної ділянки та її розташування.

В середньому за перше півріччя ринку землі в Україні укладалося близько 470 угод на день, а сукупна площа укладених угод складає понад 150 тисяч га.

Зазначається, що 155 тис. гектарів – це 0,375% від площі сільгоспземель в Україні.

“У країнах, де ринок стабільно розвивається, в обігу перебуває близько 1-1,5% землі щорічно. Якщо темпи зростання ринку землі продовжаться, ми зможемо вийти на цей цільовий показник вже наступного року”, – додав експерт.

Найактивнішою є Харківська область, де продано 1% від загальної площі с/г землі в обігу, далі Херсонська область – 0,7%. В “аутсайдерах” – Рівненська, Львівська та Івано-Франківська області, де продано всього 0,1% землі.

Більше про ринок землі, ціни, угоди і лайфхаки читайте в рубриці ЕП “Земельний гід”.

Нагадуємо:

Кількість транзакцій на ринку землі у листопаді виросла на 37%, а сукупний обсяг проданих земельних ділянок – на 43%.

 

У Мінцифри змінили умови для е-підпису: тепер не треба крутити головою

ЧЕТВЕР, 13 СІЧНЯ 2022, 15:25 УП

У Міністерстві цифрової трансформації змінили процедуру створення електронного “Дія.Підпис”, зокрема, прибравши потребу в обертанні головою на камеру.

Джерело: telegram-канал міністра цифрової трансформації Михайла Федорова

Пряма мова Федорова: “Показуємо оновлений Дія.Підпис! Тепер не потрібно обертати головою, а лише один раз кліпнути очима. І все – ви підтвердили особу й підписали документ.

Наприклад, я підписав обличчям документ про оренду квартири в Дії й надіслав документ орендодавцеві”.

Деталі: Міністр нагадав, що “Дія.Підпис” більшість українців уже створювали під час генерування сертифікатів про вакцинацію проти коронавірусу. Тоді багато людей скаржились на збої через те, що потрібно було повертати головою в різні боки.

За словами Федорова, з оновленим електронним підписом можна в телефоні підписувати будь-які документи: контракти, заяви про відпустку, договори про оренду квартир тощо.

Передісторія:

Спершу при запуску цифрових COVID-сертифікатів у “Дії” потрібно було згенерувати електронний підпис “Дія.Підпис”. Тоді нейромережа перевіряла подібність людини до фото в документах через оберти головою. Однак у листопаді в Мінцифри прибрали вимогу наявності е-підпису для створення сертифікату, а відтак не потрібно було крутити головою для створення сертифікатів про вакцинацію.

На початку січня в “Дії” запустили функцію, яка сповіщає людину щоразу, як хтось перевіряв її кредитну історію в реєстрах або намагається оформити кредитний договір на її ім’я.

Наприкінці грудня цифрові водійські права, техпаспорт автівки та студентський квиток у додатку “Дія” прирівняли до паперових.

 

Суд арештував 100% акцій заводу “Більшовик”: причина

ЧЕТВЕР, 13 СІЧНЯ 2022, 10:00. УП

Суд наклав арешт на 100% статутного капіталу Першого київського машинобудівного заводу (колишній “Більшовик”) – через кримінальне провадження щодо можливого зловживання посадових осіб ФДМУ під час приватизації заводу у жовтні 2021 року.

Про це повідомляє прес-служба ДБР.

“Державне бюро розслідувань розслідує кримінальне провадження щодо можливого зловживання службових осіб Фонду держмайна України під час приватизації Першого київського машинобудівного заводу 27 жовтня 2021 року (до 2018 року завод “Більшовик”).

Наразі слідчі ДБР встановлюють усі обставини незаконного відчуження вказаного заводу з державної власності за заниженою вартістю. Це завдало економічних збитків державним інтересам”, – йдеться у повідомленні.

У ДБР додають: експертиза встановила, що звіт про оцінку майна, який використано для визначення вартості акцій заводу, не відповідає вимогам законодавства. Це могло негативно вплинути на достовірність такої оцінки.

Зазначається, що 11 січня 2022 року слідчий суддя, за клопотанням сторони обвинувачення, наклав арешт на 100% статутного капіталу заводу “з метою збереження вказаного речового доказу”.

“Досудове розслідування триває. Кримінальне провадження розпочато з частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу України.

Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 6 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років”, – резюмували в ДБР.

Читайте більше про приватизацію ПКМЗ у статті Олександра Колесніченка та Дани Гордійчук: Приватизація за сім хвилин. Як Хмельницький та Черновецький “розіграли” “Більшовик”

Нагадаємо:

27 жовтня АТ “Перший київський машинобудівний завод” продали на аукціоні за 1,429 млрд грн – його власником стане пов’язана із групою UFuture Василя Хмельницького компанія.

Як розповідала ЕП, власником ПКМЗ став консорціум інвесторів, серед яких – власник компанії “А-девелопмент” Олексій Баранов та компанія UDP під управлінням Андрія Іванова. Акціонером UDP також є Василь Хмельницький.

На торгах жодної ставки не зробила компанія “ДК Інвест” Степана Черновецького. Причиною такої поведінки джерела ЕП називали можливі “закулісні домовленості” з Черновецьким, аби за “вигідну ціну” отримати частину нерухомості.

Повідомлялось, що Антимонопольний комітет за власною ініціативою перевірить дотримання конкуренції під час аукціону з продажу київського “Більшовика”.

Згодом повідомлялось, що Антимонопольний комітет залишив без розгляду заяву на купівлю “Більшовика” пов’язаної із групою UFuture Василя Хмельницького ТОВ “Дженерал Комерс”.

Кошти за результатами аукціону з приватизації заводу “Більшовик” (1,429 млрд грн) 7 грудня надійшли до бюджету.

На початку грудня стало відомо, що Антимонопольний комітет ще не виносив рішення щодо поданої повторно заяви про надання дозволу на купівлю “Більшовика” ТОВ “Дженерал Комерс”, пов’язаної із групою UFuture Василя Хмельницького.

Згодом АМКУ таки дозволив ТОВ “Дженерал Комерс”, пов’язаній із групою UFuture Василя Хмельницького, придбати АТ “Перший Київський Машинобудівний Завод” (“Більшовик”). При цьому регулятор перевіряє факти щодо можливих неконкурентних дій учасників аукціону.

 

У Хмельницькому створили волонтерське кафе

13.01.2022 12:33

На базі комунальної установи «Молодіжний центр» створили волонтерське кафе, щоб забезпечити комфортні умови для розвитку добровольчого руху та комунікації молоді

Про це йдеться у сюжеті Першого Подільського, повідомляє Укрінформ.

«У Хмельницькому запрацювало волонтерське кафе. Заклад створили на базі Молодіжного центру, а головна його ідея – забезпечити комфортні умови для розвитку добровольчого руху та комунікації молоді, якій цікаве волонтерство», – зазначається в сюжеті.

Як розповіла волонтерка громадської організації «Молодь за краще майбутнє» Софія Ковтуняк, кафе вдалося створити за грантові кошти Британської Ради в Україні.

У волонтерському  закладі є комфортні столики, стелаж із пізнавальною літературою та віртуальні ігри. Вхід у заклад безкоштовний і туди можна приходити зі своєю їжею та напоями. Єдина вимога – залишити після себе порядок і чистоту.

 

Корнієнко сказав, коли можуть напрацювати зміни до Конституції в частині децентралізації 

14.01.2022 06:41

Фінальний текст проєкту змін до Конституції України в частині децентралізації може бути напрацьований вже в лютому цього року.

Про це перший заступник Голови Верховної Ради, керівник робочої групи з підготовки комплексних законодавчих пропозицій щодо внесення змін до Конституції України в частині децентралізації Олександр Корнієнко заявив в ефірі парламентського телеканалу “Рада”, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Зараз треба, щоб попрацювали колеги з Комітету з питань правової політики, з Комітету самоврядування і державного будівництва. Я думаю, що протягом лютого вони вийдуть на фінальний текст”, – зазначив він.

Перший віцеспікер підкреслив, що відповідний проєкт упродовж двох років обговорювався із представниками самоврядування. Водночас він додав, що до нього ще можна подавати пропозиції.

Як повідомлялося, 13 грудня 2019 року Президент Володимир Зеленський зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт №2598 “Про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади)”.

Згідно з ним, для адміністративного нагляду за додержанням Конституції і законів України органами місцевого самоврядування, координації діяльності територіальних органів центральних органів виконавчої влади пропонується запровадити інститут префектів.

Комітет Верховної Ради з питань правової політики рекомендував спрямувати до Конституційного суду президентський законопроєкт №2598.

Однак 17 січня 2020 року Президент відкликав законопроєкт для подальшого доопрацювання за результатами консультацій з керівництвом фракції “Слуга народу”. Відтоді тривала робота з напрацювання нової редакції змін до Конституції в частині децентралізації.

30 листопада 2021 року Комітет ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування опублікував текст змін до Конституції України в частині децентралізації влади.

У грудні 2021 року Голова ВР Руслан Стефанчук підписав розпорядження про утворення робочої групи з підготовки комплексних законодавчих пропозицій щодо внесення змін до Конституції України в частині децентралізації. До її складу ввійшли члени Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, а також Комітету ВР з питань правової політики.

 

Податківці хочуть через суд стягнути з Шабуніна 200 тисяч гривень

ЧЕТВЕР, 13 СІЧНЯ 2022, 16:51. УП

Головне управління Державної податкової служби просить суд стягнути з керівника Центру протидії корупції Віталія Шабуніна податковий борг у розмірі понад 200 тисяч гривень.

Джерело: пресцентр ОАСК

Деталі: Відповідний позов надійшов до Окружного адміністративного суду міста Києва.

У позовних вимогах суд просять, зокрема, прийняти рішення на користь Головного управління ДПС у м.Києві, яким стягнути з Шабуніна кошти платника податків з рахунків у банках, що обслуговують такого платника на суму податкового боргу у розмірі 227 437, 92 грн.

Вказано, що наразі суд вирішує питання щодо відкриття провадження за цим адміністративним позовом.

Оновлено: Сам Шабунін пояснив походження цього боргу в соцмережах.

Пряма мова: “В липні 2020 р. мені спалили будинок (у якому тоді мало не згоріли батьки). Більше 1500 небайдужих допомогли мені почати відбудову будинку, задонативши 1263544 грн.

З цих пожертов сплачується два податки: військовий збір (його я вже оплатив) та податок на доходи фізосіб (ПДФО) у розмірі 227437,92 грн (саме його стягує з мене податкова).

У кінці червня я надіслав листа податковій з проханням відтермінувати оплату ПДФО. Строки розгляду таких прохань – 30 днів, але відповіді на той лист я так і не отримав. Натомість, отримав позов до ОАСК”.

Деталі: Шабунін вказує, що все це публічна історія: сума пожертв та цей податковий борг вказані його декларації.

Цей борг перед державою активіст планував погасити протягом 2022 року. Шабунін пояснює, що просив відтермінування перед податковою, тому що витрачав зароблене на відновлення будинку.

Він також нарікає на відсутність прогресу в справі про підпал будинку.

 

Екснардепа партії Порошенка впіймали на великому шахрайстві – ДБР

ЧЕТВЕР, 13 СІЧНЯ 2022, 17:34. УП

Працівники ДБР викрили народного депутата VIII скликання, члена депутатської фракції партії “Блок Петра Порошенка”, який обманом заволодів $17 тисячами.

Джерело: ДБР, Офіс генпрокурора

Деталі: Зазначається, що нині він обіймає посаду позаштатного радника голови Держекоінспекції.

За попередньою інформацією, екснардеп пообіцяв допомогти громадянину, який діяв в інтересах аграрного підприємства. Він гарантував, що за $17 тис. “вирішить питання” щодо отримання позитивного висновку оцінки впливу на довкілля Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів.

Під час першої контрольованої передачі колишній народний депутат отримав від потерпілого $2 тис.

А 13 січня радника затримали слідчі ДБР під час отримання другої частини коштів – $15 тис.

Попередня кваліфікація: шахрайство, вчинене у великих розмірах.

Наразі правоохоронці проводять обшуки на роботі та вдома у фігуранта, а також у особи, яка надає послуги оформлення та подачі документів для отримання висновків оцінки впливу на довкілля.

Також перевіряється причетність до вказаного злочину працівників Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів та Державної екологічної інспекції.

 

Вперше за 12 років менше третини українців готові вийти на протест – опитування 

ЧЕТВЕР, 13 СІЧНЯ 2022, 15:41. УП

Кількість українців, готових вийти на протест, зменшилась, порівняно з минулим роком, вперше за 12 років готові протестувати менше третини опитаних.

Джерело: результати опитування Київського міжнародного інституту соціології, проведеного 3-11 грудня 2021 року

Дослівно КМІС: “Частка тих, хто стверджує, що НЕ готові брати участь у будь-яких акціях масового протесту протягом 2020-2021 років змінилась з 57% у 2020 році на 64% у 2021 році.

У грудні 2021 року в акціях протесту готові брати участь 32,4% дорослих жителів України. Рівень готовності до участі в акціях соціального протесту знизився на 5,6% порівняно з 2020 роком”.

Деталі: З тих 32,4%, які готові виходити на протести, 15,7% українців вбачають свою участь у виборчій компанії як формі протесту, 11,3% – у санкціонованих мітингах та демонстраціях, 10,3% – у зборі підписів під колективними відозвами.

Найнижчий рівень готовності протестувати у Східному регіоні (69,8% не готові до протестів), найвищий – у Центральному (58% не готові до протестів). У Західному та Південному регіонах ситуація практично не відрізняється (не готові до протестів 65,4% та 66,7% відповідно).

Також соціологи відзначають, що більше половини опитаних жінок – 66,8% – не готові брати участь у протестах. Серед чоловіків таких 59,9%.

Рівень готовності до протестів у міського населення вищий ніж у сільського (34,5% проти 27,9%).

Дослідження тривало з 3 по 11 грудня 2021 року. Методом телефонних інтерв’ю на основі випадкової вибірки мобільних номерів було опитано 2000 респондентів у віці від 18 років, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим та окупованих територій Донбасу).

Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищує: 2,4% для показників, близьких до 50%, 2,1% для показників, близьких до 25%, 1,5% – для показників, близьких до 10%, 1,1% – для показників, близьких до 5%.

 

Порошенка в аеропорту зустрічатимуть його депутати з Київради

ЧЕТВЕР, 13 СІЧНЯ 2022, 13:15. УП

О 8 годині ранку 17 січня колишній президент Петро Порошенко обіцяє прилетіти в Україну з-за кордону. Зустрічати його в київському аеропорту імені Сікорського збираються щонайменше троє депутатів Київської міської ради з фракції “Європейська солідарність”.

Джерело: брифінг депутатів у четвер

Деталі: Депутатка Дінара Габібуллаєва, зокрема, каже, що поїде на летовище, “аби відстояти чесне правосуддя”.

Пряма мова: “17 січня о 8:00 в аеропорту “Жуляни” ми збираємось, аби відстояти чесне правосуддя і правову державу в цілому”.

За словами депутата Леоніда Ємця, правоохоронці збираються незаконно арештувати Порошенка після його прибуття в Київ, тому треба поїхати в аеропорт і завадити їм.

Пряма мова: “Тому я буду 17 числа зустрічати, мої колеги будуть, громадяни будуть, кияни будуть. Я запрошую журналістів теж долучитись до цього”.

Разом з ними у брифінгу брав участь також їхній колега з Київради Сергій Таран.

Передісторія:

Порошенко, якому раніше погодили підозру в державній зраді, повернеться в Україну в понеділок 17 січня авіарейсом із Варшави.

Йому підписали підозру в держзраді та сприянні тероризму в рамках розслідування справи про незаконні постачання вугілля з окупованих територій.

Раніше Порошенка викликали на допит, але він заявив, що перебуває за кордоном і скоро повернеться в Україну.

Офіс генпрокурора погодив клопотання про обрання запобіжного заходу експрезиденту Петру Порошенку у вигляді арешту з можливістю внесення застави у розмірі 1 млрд грн.

6 січня стало відомо, що Печерський районний суд Києва арештував майно Порошенка у справі про державну зраду.

 

Порошенко уберіг майно від арешту, вчасно переписавши бізнес на сина – ЗМІ 

ЧЕТВЕР, 13 СІЧНЯ 2022, 16:44. УП

П’ятий президент Петро Порошенко переписав корпорацію Roshen та інший великий бізнес на старшого сина, що фактично може дозволити уникнути арешту цих активів.

Джерело: розслідування “Слідства.Інфо” “ПоROSHENчик”.

Деталі: Журналісти зазначають, що серед майна Порошенка, яке суд арештував 6 січня в рамках вугільної справи, немає кондитерської корпорації Roshen. Цю інформацію “Слідству.Інфо” підтвердив прокурор Офісу генпрокурора Юрій Бєлкин.

Журналісти з’ясували, що ключовими бізнес-активами експрезидента зараз володіє його старший син Олексій. Ідеться про близько п’ять десятків компаній, значна частина яких прямо пов’язана з корпорацією Roshen. На Порошенка-молодшого також переписали й аграрний бізнес, який належав колишньому президентові.

Для довідки: 36-річний Олексій Порошенко до осені 2019 року був народним депутатом від партії свого батька. Згідно з деклараціями Порошенка-молодшого, на момент депутатства він не володів жодною фірмою. Але вже за кілька місяців став власником корпорації Roshen, включно з українськими та іноземними компаніями.

Журналісти зазначають, що це сталося саме тоді, коли українські правоохоронці почали активно цікавитися діяльністю п’ятого президента.

Для довідки: Roshen вважається найціннішим серед активів, які приписують експрезидентові. За словами заступника головреда Forbes Україна Володимира Ланди, їхня редакція оцінює Roshen у понад 1,1 мільярда доларів. Загалом же статки Петра Порошенка разом з Roshen у минулому році Forbes оцінив в 1,6 мільярда доларів.

За словами Ланди, Порошенко передавши бізнес сину, фактично врятував своє майно від арешту.

У пресслужбі Петра Порошенка повідомили, що Олексій Порошенко припинив політичну кар’єру у 2019 році, після чого за рішенням трастового керуючого йому надали усіх прав та повноважень кінцевого бенефіціарного власника “сліпого” трасту.

У пресслужбі додали, що це було пов’язано “виключно з припиненням політичної діяльності Олексія Порошенка та подальшим забезпеченням відділення політичної діяльності Петра Порошенка від бізнесу”.

За даними журналістів, особисто Петрові Порошенку нині належить близько десятка компаній, більшість з яких, за відкритими даними Податкової служби, складно назвати успішними.

Найбільшими фінансовими досягненнями серед компаній Порошенка можуть похизуватися “Міжнародний інвестиційний банк” та фітнес-клуб “П’ятий елемент”, які за 2020 рік заробили орієнтовно по 7 мільйонів гривень.

Передісторія:

Порошенку підписали підозру в держзраді та сприянні тероризму в рамках розслідування справи про незаконне постачання вугілля з окупованих територій.

Раніше Порошенка викликали на допит, але він заявив, що перебуває за кордоном і скоро повернеться в Україну.

Офіс генпрокурора погодив клопотання про обрання запобіжного заходу експрезиденту Петру Порошенку у вигляді арешту з можливістю внесення застави у розмірі 1 млрд грн.

6 січня стало відомо, що Печерський районний суд Києва арештував майно Порошенка у справі про державну зраду.

 

У НАТО сказали “ні”: що змінили та які наслідки матимуть переговори Заходу з РФ

ЧЕТВЕР, 13 СІЧНЯ 2022, 15:10 — СЕРГІЙ СИДОРЕНКО, ЄВРОПЕЙСЬКА ПРАВДА

Російська Федерація – це миролюбна держава, втручання якої в справи інших країн – це приклад процвітання, миру та безпеки, що є протилежністю до міжнародної політики США.

Втім, інші держави світу не мають свободи вибору в зовнішній політиці, якщо Росія сприймає цю свободу як загрозливу для себе.

Те, що ви прочитали вище – не жарт.

Це – цілком серйозні тези з виступу заступника міністра закордонних справ РФ Александра Грушко у Брюсселі. Ними, а також багатьма подібними (включно зі звичною старою платівкою про “іхтамнєт” на Донбасі тощо) дипломат намагався переконати Альянс у тому, що той має піти на поступки Кремлю та підписати розроблений у Москві договір, який би дав гарантії нерозширення НАТО та заборонив військову присутність США та інших членів Альянсу в половині його європейських членів.

Причому ці вимоги лишаються ультимативними, відкидання будь-якої з них означає припинення діалогу, наголошують у МЗС РФ.

Втім, попри “впевнену” войовничу риторику, Росія не вийшла з цієї зустрічі переможцем. Навпаки, переговори у Женеві та Брюсселі закріпили тактичну поразку росіян та підтвердили, що ті не мають на меті вдаватися до повномасштабного військового вторгнення, а лише використовують його загрозу як важіль у переговорах. Не завжди успішно.

Детальніше про це – у відео “Європейської правди”, яке варто подивитися.

А для тих, хто віддає переваги тексту, ЄП підготувала також текстовий аналіз переговорів, перші раунди яких відбулися цього тижня. Ця стаття не дублює відеодискусію, наведену вище, а радше доповнює її.

Інтереси України

Цей тиждень для дипломатів РФ став періодом переговорів на чужій території.

У понеділок 10 грудня заступник глави російського МЗС Сергєй Рябков поїхав на зустріч із колегою з США Венді Шерман до американського посольства у Женеві; а у середу його колега Александр Грушко, також заступник Лаврова, у супроводі представників Міноборони та Генштабу РФ поїхав до штаб-квартири НАТО на зустріч із тією ж Шерман та з представниками (на рівні послів) усіх держав-членів Альянсу. І, нарешті, у четвер росіяни поїхали до штаб-квартири ОБСЄ до Відня, щоби знову виголосити свої ідеї та вимоги з перших двох зустрічей, але тепер вже за участю України (бо ми, як і Росія, є членами цієї організації).

Остання зустріч для України – найбезпечніша. І не лише через те, що наші дипломати беруть у ній участь та на власні вуха чують позицію сторін, а через те, що рішення у ОБСЄ ухвалюються консенсусом. А отже, жодні пропозиції не будуть схвалені і навіть не будуть внесені у офіційний порядок денний організації, доки на це не погодиться Київ.

А що ж з двома попередніми?

Найголовніший їхній підсумок – те, що на них не сталося “зради” для нашої держави.

І тут треба підкреслити, що це – не самозаспокоєння і не видавання бажаного за дійсне. Про такі результати переговорів кажуть усі сторони. І навіть самі росіяни визнають, що за усіма пунктами, які несуть пряму загрозу для України, вони не досягли жодного успіху.

Як прокоментував цей блок переговорів Александр Грушко, Росія стикнулася із “фундаментальною розбіжністю позицій” зі своїми візаві, через яку говорити про конкретику виявилося неможливо.

Зокрема, на пропозицію зупинити розширення Альянсу РФ отримала у відповідь не просто “ні”, а “одностайне ні”.

До засідання Ради Росія-НАТО у середу лишалася потенційна небезпека того, що від членів Альянсу одночасно із традиційними проукраїнськими голосами (як-от від держав Балтії та Центральної Європи) прозвучать також виступи з натяком на те, що “може, й варто поступитися”. Однак цього не сталося.

Навіть ті держави, які зазвичай називають серед скептиків євроатлантичної інтеграції України, на кшталт Німеччини, у своїх виступах підтримали позицію про неприпустимість російських вимог, про те, що жодних обіцянок нерозширення НАТО не буде, і навпаки – Альянс лишається прихильним до політики відкритих дверей.

Годі й говорити, що інші, ще більш неприйнятні вимоги (про них ми детально розповідали у статті “Путін на всю голову” та коротко нагадаємо трохи нижче) так само були відкинуті.

То про що ж домовилися?

Ми вже розповідали на каналі ЄвроПравди про підсумки зустрічі США-РФ, а також пояснювали, якими є переговорні треки та стратегії обох команд.

Вашингтон та Москва вийшли на переговори з діаметрально протилежними підходами та вимогами.

Росіяни від початку вимагали від США юридичну обіцянку про нерозширення НАТО як передумову для будь-якого подальшого діалогу.

А згодом, коли РФ представила письмові пропозиції, виявилося, що вони значно ширші. Зокрема, Росія висунула також вимогу про руйнацію єдиної військової структури Альянсу із забороною маневрів військовослужбовців та техніки США та західноєвропейських держав на території тих країн, які вступили до НАТО після 1997 року (а це – 14 з 28 європейських членів блоку!). А ще – скасування низки рішень самітів НАТО щодо політики відкритих дверей, починаючи з Бухарестського саміту НАТО 2008 року.

Останнє заслуговує на окрему увагу.

В Україні звикли вважати, що Бухарест-2008 був поразкою, бо там нашій державі не надали План дій щодо членства, який запитувала тодішня українська влада. Але схоже на те, що у Москві так само вважають тодішнє рішення поразкою Росії! Бо саме його у Москві вимагають скасувати через наявність офіційного визнання перспективи вступу України та Грузії до Альянсу.

Утім, це все деталі, бо з цього приводу Альянс виявився не готовий іти ані на найменші поступки. Тож сторони зійшлися на тому, що перспективи домовитися не проглядаються.

По суті, є лише одна домовленість, якої досягли НАТО, США та РФ.

Це – домовленість про те, що розпочаті переговори мають продовжитися.

Але й з нею не все просто. “Принципове бажання говорити” – це єдине, що об’єднує Москву, Вашингтон та Брюссель, а далі йдуть самі розбіжності. У сторін немає навіть приблизного розуміння, коли ж ці переговори продовжаться і якою може бути “адженда”, тобто перелік питань для нової розмови між Москвою та Заходом. Бо ж на ті питання, які були підставою для нинішньої зустрічі, Москва вже отримала відповідь “ні”.

“Фундаментальні відмінності підходів до безпеки не дозволили нам ухвалити конкретні рішення щодо подальших дій”, – пояснив заступник Лаврова Александр Грушко.

З ним погоджується Сергєй Рябков, який очолював двосторонні консультації із США. Цей дипломат, що має репутацію “яструба” та хама за стандартами російського МЗС, висловився ще радикальніше, заявивши, що не бачить підстав для проведення ближчим часом нового раунду переговорів з США. “Щодо ключових елементів США та їхні союзники фактично кажуть нам ні”, – пояснив він, додавши, що Росія не бачить сенсу домовлятися далі, оскільки Альянс одностайно відмовляється навіть вести переговори про нерозширення НАТО. “Це глухий кут”, – підсумував Рябков.

Погодьтеся, ці заяви є найкращим визнанням того, що на переговорах з РФ не сталося здачі інтересів України.

Фантазії команди Лаврова

Перш ніж розповісти про наслідки перемовин – невелике суб’єктивне спостереження.

Варто поспівчувати дипломатам із США та інших держав НАТО, які слухали російських переговірників і навіть мали з ними всерйоз дискутувати. Це стало очевидним, коли Александр Грушко вийшов до ЗМІ і взявся повторити тези своєї чотиригодинної дискусії з членами Альянсу.

Деякі аргументи, якими Росія намагалася переконати своїх європейських та американських візаві, є для нас добре знайомими.

Це і розповіді про те, що понад 20 років тому в НАТО, мовляв, гарантували Горбачову, що Альянс ні на дюйм не зсунеться на Схід. (Це неправда, яку особисто спростовував сам Горбачов, можете переконатися – але у Путіна та в МЗС РФ продовжують її поширювати.)

Це і твердження про те, що зі вступом України у НАТО та розміщенням на її території американських наступальних ракет радикально зменшиться підльотний час до російської столиці. (Це не так, бо з чинного члена НАТО, Латвії, відстань до центру Москви не набагато більша, ніж від України – 451 км проти 585 км до найближчої точки кордону, що не є критичним з військової точки зору, а до інших ключових міст, включно із Санкт-Петербургом, відстань і зараз менша).

Це і звичні усім європейцям розповіді про те, що Росії, мовляв, немає на Донбасі, а конфлікт лишається невирішеним лише через те, що Україна не хоче почути народ гордих “республік”…

Але цього разу додалися нові та дуже цікаві “фантастичні сюжети”.

Напевно, на переговорах було цікаво представникам Держдепу, коли Грушко почав доводити, що Росія – кращий миротворець, аніж Штати. “США лишили після себе розорений Афганістан. А подивіться на те, де була Росія! Абхазія, Південна Осетія, Придністров’я – це все приклади, як втручання Росії дозволило встановити мир”, – переконував він.

Окрема цікавинка – те, що Росія публічно визнала: вона не вважає всі держави рівноправними. Тож у відповідь на зауваження НАТО про те, що РФ не має права визначати геополітичний вибір України, російський дипломат відповів: він вважає, що має.

“Політика відкритих дверей НАТО має припинитися, – пояснив Грушко. – Часто кажуть, що це свобода вибору, і це так – але ж свободи вибору не існує у тому вигляді, як її розуміють наші натівські партнери. Бо свобода вибору не має утискати інтереси інших. А членство (держав, як-от України. – ЄП) у військових союзах має враховувати інтереси інших (держав, а саме Росії. – ЄП)”.

Не дивно, що такі міркування не знайшли підтримки у членів Альянсу.

Вимагати, щоби поступитися

Та повернемося до підсумків серії зустрічей у Женеві, Брюсселі та Відні.

Чого досягла Росія з їхніми підсумками?

Насправді одне досягнення у РФ є, і воно не оспорюється: Москві вдалося привернути до себе увагу. Але достатньо придивитися і стає ясно: ця увага не конвертується у вплив.

Росія завдяки стратегії шантажу почала визначати порядок денний безпекових обговорень – але не змогла визначити жодне рішення. З нею нині спілкуються, тобто здається, що міжнародна вага РФ підвищилася – але на всі зустрічі російським дипломатам довелося їхати до партнерів, тож принаймні поки що це не був діалог рівноцінних партнерів, про який мріє Кремль. Аргументи Росії Захід готовий вислухати – але тільки вислухати, і сказати у відповідь “ні” на всі бажання Кремля.

І справді, за підсумками низки зустрічей, які виторгував Путін, жодна вимога РФ не була виконана, і немає навіть перспектив їхнього виконання. РФ почула “ні” навіть від тих держав, які у нас нерідко називають “проросійськими”. А ті уряди, які сумнівалися чи просто не мають жодної позиції щодо Росії через свою географічну віддаленість від неї і схильні долучатися до консенсусу – побачили консолідовану, єдину позицію Європи, тож зрозуміли, що і їм треба триматися саме таких, на думку РФ, “антиросійських” рішень.

Та ще більшим програшем РФ видається інше.

Всю цю кашу Кремль заварив завдяки шантажу, коли у жовтні зібрав під кордонами України багатотисячну армію та переконав США повірити у те, що загроза масштабного нападу є реальною.

Відтоді минуло вже понад 2,5 місяці. Дії РФ дедалі більше сприймають як “суто шантаж”, і це відчуття наростає. Але зустрічі у Женеві та Брюсселі стали переламними, бо Росія на них виявилася… “на подив миролюбною”.

Так, це не жарт, саме таку думку переказують західні журналісти, що спілкувалися з представниками своїх урядів після брюссельського раунду. На ньому – якщо відкинути в бік феєричну і часом смішну риторику заступника Лаврова про особливу роль Росії у світі – РФ видалася партнерам цілком конструктивною. Вона вела діалог, не обривала спроби змінити порядок денний обговорення і навіть, як публічно запевнив генсек НАТО Єнс Столтенберг, не стала виключати відведення військ від кордону з Україною (хоч і обіцяти цього також не стала). І це – попри те, що Альянс відкинув усі бажання та “хотілки” РФ!

І навіть “яструб” Рябков, який перед початком переговорів відзначився низкою хамських заяв, за їхніми підсумками був значно миролюбнішим і заявив, що сподівається на компроміс із Заходом. “Немає впевненості, що це можливо, але все в наших силах… Ми будемо цим займатися”, – заявив він, визнавши, що отримав чітке “ні” на ключові запити РФ.

А от можливість переходу військ РФ у наступ у відповідь на відмову Заходу він категорично і кількаразово виключив. Що не є дивним, з огляду на те, що США та ЄС публічно і непублічно попередили Москву про швидке запровадження жорстких санкцій проти неї у цьому разі.

Звісно, це не означає, що військової загрози від РФ немає – навпаки, Путін не раз доводив, що здатен на будь-які протиправні дії. Але конкретно ця ескалація, схоже, була задумана суто заради шантажу Заходу. А реальна загроза є радше від гібридної агресії, ніж від повномасштабного військового вторгнення.

Тож схоже, що Росія лишає для себе два варіанти.

Один з них – це перехід у глуху ізоляцію, режим “вороги навколо” для згуртування суспільства навколо Путіна. Але, судячи з усього, без компоненти нової військової агресії.

А другий, який також не можна виключити – це якщо за кілька місяців Москва погодиться на суттєві поступки, “заради миру в усьому світі” відкладе усі свої неприйнятні вимоги та домовиться із США про щось дрібне, те, що їй і пропонують зараз. Наприклад, спільний контроль за навчаннями. А російському виборцю це подадуть як велику та особисту перемогу Путіна, який тепер розмовляє із США на рівних, тобто переведуть увагу на єдиний тактичний виграш РФ у цій історії.

У реаліях Росії та її пропагандистської машини це – цілком реальний варіант.

 

Курт Волкер, колишній спецпредставник США по Україні: США і НАТО повинні діяти на випередження, щоби стримати Росію

13.01.2022 13:58 Укрінформ

Останній тиждень виявився доволі насиченим з огляду на три раунди переговорів з росіянами у форматах США–РФ, Ради НАТО–Росія та Постійної ради ОБСЄ. Сполучені Штати і Європа намагаються вгамувати Кремль, який зосередив понад стотисячний контингент на кордонах з Україною та замість деескалації – лише посилив напруження, заявивши про початок бойових навчань.

Поки що заяви сторін за результатами зустрічей не вказують на те, що Росія прагне тієї ж дипломатії, що й Захід. Однак чи означає це, що будь-які переговори з росіянами є марними? Про це розповів в ексклюзивному інтерв’ю Укрінформу в Вашингтоні американський дипломат, експосол США при НАТО, колишній спецпредставник США по Україні Курт Волкер.

ПУТІНУ ПОТРІБНА ЛИШЕ ФОРМАЛЬНА ВІДМОВА ЙОГО ПРОПОЗИЦІЯМ

– США і НАТО наполягають на продовженні дипломатії з Росією для досягнення деескалації. Однак РФ розгортає масштабні навчання з бойовими стрільбами й танками біля кордонів України. На вашу думку, наскільки успішною можна вважати таку дипломатію?

– Насамперед, я вважаю це необхідним. Нам потрібно чітко донести росіянам, що те, чим вони займаються, є неприйнятним, що ми готові до діалогу та дипломатії, що ніхто не загрожує Росії. Ні Україна, ні НАТО не є загрозою для Росії. І ми хочемо, щоби вони поважали верховенство права, суверенітет інших держав у Європі. Погрози та нападки на інші країни є неприйнятними. Тож важливо комунікувати про це дипломатичними каналами та бути відкритими до діалогу. Тому я підтримую те, що робить адміністрація (президента Байдена – ред.).

Втім, попри це, зараз усе відбувається так, як задумав Путін. Він посилює свою військову присутність, висуває вимоги Сполученим Штатам і НАТО, які – він знає – є неприйнятними, і він усвідомлює, що ми на це не погодимося.

Отже єдиний резон, чому він так робить – щоби отримати відмову (з боку Заходу – ред.). Він очікував перед тим, як поїхати до Женеви, до Брюсселя, що їм скажуть «ні». І тоді він (Путін – ред.) може використати цю відмову як привід, мовляв, оскільки інтереси Росії у сфері безпеки були проігноровані, у нас немає вибору, тож ми маємо брати все у свої руки. Тому, як на мене, саме такий сценарій досі є вірогідним.

Я думаю, що Путін цинічно використовує цей дипломатичний процес для підступного задуму. Ми на Заході змушуємо себе серйозно ставитися до дипломатії та проявляти щирі старання, але я думаю, що наші очікування стосовно результату (переговорів з росіянами – ред.) мають бути дуже невисокими.

ПОТРІБНО ДІЯТИ НА ВИПЕРЕДЖЕННЯ

– З огляду на ваш дипломатичний досвід, який розвиток подій слід очікувати після завершення трьох раундів переговорів з росіянами цього тижня?

– Передусім, на мою думку, Путін і Росія висловлять своє розчарування тим, що їхні інтереси безпеки були проігноровані. Вони наполягатимуть, що вимоги, висунуті ними, все ж мають бути виконані.

Думаю, після цього, вже наступного тижня, можуть бути докладені зусилля щодо продовження дискусій. Поки нічого не заплановано, але я можу уявити, що в плани внесуть щось на кшталт «останнього шансу», якщо хочете. І тоді, я би сказав, до середини лютого можна очікувати, що він (Путін – ред.) вдасться до певних дій.

– Які дії ви маєте на увазі?

– Вони (росіяни – ред.) хочуть мати можливість провести військову операцію на мерзлій землі й завершити її до того, як земля відтане. Таким чином, у них є вікно, в якому вони можуть діяти, робити те, що збираються робити, а потім мати можливість вести переговори.

Я маю такі очікування, і через це я закликаю США й НАТО вжити кроків на випередження. Наразі настав час для посилення підтримки України, проведення навчань, забезпечення обладнанням. Саме зараз час вводити санкції, допоки Росія не відведе свої війська. Ми повинні вжити все це сьогодні, а не чекати, поки Росія вторгнеться, а потім робити це постфактум. Ми хочемо запобігти – ми повинні мати таке бажання – запобігти новому вторгненню, а не чекати, поки це станеться.

– Однак, адміністрація США продовжує заявляти, що використає ці інструменти в разі нової агресії…

– Це принаймні хоч щось. Адміністрація США, схоже, розуміє, що вони мають бути більш оперативними, більш швидкими, ніж у 2014 та 2015 роках – тоді все було дуже повільно. Вони також мають бути набагато жорсткішими, ніж у 2014 чи 2015 роках.

Тож, схоже, вони підготували ґрунт для швидкого застосування дуже жорстких санкцій. Вони також заявили, що посилять військову присутність у країнах НАТО у Східній Європі та збільшать допомогу Україні у сфері безпеки. Отже, вони заявили всі ці речі, й я думаю, вони сприймають це як зобов’язання. Єдине, я би закликав їх зробити це прямо зараз, не чекати.

ЗАКОНИ ІЗ НОВИМИ САНКЦІЯМИ МОЖУТЬ БУТИ УХВАЛЕНІ ШВИДКО

– Крім адміністрації, значну роль у зовнішній політиці США відіграє також Конгрес. Цього тижня там з’явилися два законопроєкти з новими санкціями проти Росії та збільшенням оборонної підтримки України. Як швидко Конгрес може ухвалити ці закони? І чи відповідає зміст цих документів дипломатії, яку зараз проваджує адміністрація?

– Майже відповідає. Законопроєкти містять лише кілька речей, які Білий дім не підтримує, зокрема щодо автоматичного запровадження (повною мірою – ред.) певних санкцій. Адміністрація хоче свободи дій. Але якщо вона, а також керівництво Демократичної партії – з огляду на те, що обидві палати Конгресу контролюються демократами, – розроблять певні зміни до законопроєктів, які збережуть викладені наміри, посилення допомоги Україні та чітку заяву про підтримку суверенітету й територіальної цілісності України, я припускаю, вони можуть бути прийняті достатньо швидко. На мою думку, з боку республіканців є підтримка, а демократи просто не хочуть перетинати інтереси адміністрації. Однак якщо вони зможуть зійтися в певних моментах з адміністрацією, я думаю, все може відбутися швидко.

– Чи може адміністрація вводити санкції та посилювати союзників у Європі без схвалення в Конгресі, або ж їй потрібно узгоджувати певні рішення з законодавцями?

– Дуже цікаве питання. Адміністрація фактично має всі необхідні повноваження, щоби ввести додаткові санкції, якщо виникне таке бажання. Їм не потрібно чекати законів.

Однак такі законодавчі ініціативи мають на меті підштовхнути адміністрацію, сказати їм, що вони повинні це зробити. І зараз, з огляду на недавнє нарощування сил і погроз з російського боку, в уряді сигналізували, мовляв, гаразд, ми готові ввести більше санкцій. Але вони (в Білому домі – ред.) намагаються не допустити, щоби законопроєкти були занадто конкретними та вказували, що саме їм треба робити.

Тим не менше, я думаю, вони могли би зробити більше й самі, проте зараз намагаються домовитися з Конгресом, щоби законодавство не було надто директивним.

ПУТІН ДУМАЄ, ЩО НАСТАВ ЧАС ВІДНОВИТИ РОСІЙСЬКУ ІМПЕРІЮ

– У переговорах з росіянами США і НАТО не пов’язували українське питання із ситуацією в Казахстані. Однак ці події забирають у Кремля багато уваги та сил. Наскільки казахський сценарій, на вашу думку, ускладнює гру Путіну на нинішньому етапі?

– Я вважаю, що це (загострення в Казахстані – ред.) було несподіванкою для Путіна. Думаю, це просто впало йому в руки, і він зумів скористатися цим достатньо швидко. Цю можливість Путін, напевно, й не очікував минулого тижня, але він був готовий до неї. Адже крім того, що він перебрав під свій контроль силові структури та ЗМІ в Білорусі, тепер він ще контролює силовиків та медіа в Казахстані, й отримав це відносно легко та дешево. Все, що йому потрібно зробити – стабілізувати ситуацію (в Казахстані – ред.), після чого він зможе знову звернути свою увагу на Україну.

Я дійшов висновку і написав про це недавно, що президент Путін вирішив, що саме нинішнього року він хоче відновити Російську імперію. Адже цього року виповнюється сторіччя із заснування Радянського Союзу на території колишньої Російської імперії. Отже, з приєднанням до Росії цих територій – Білорусі, частини України, включно з Кримом, який він незаконно анексував, Донбасом, а також Північним Казахстаном, частиною Грузії, частиною Молдови – я думаю, він бачить себе самодержавним відбудовником Російської імперії. Гадаю, саме це він і прагне донести всім, і це є однією з причин, чому мене це так турбує. Отже, нас має хвилювати те, що станеться у найближчі кілька тижнів.

Ярослав Довгопол, Вашингтон

 

Секретар РНБО Данілов: Якщо ви вважаєте, що Зеленський сказав і всі вишикувалися – це не так

РОМАН КРАВЕЦЬ, РОМАН РОМАНЮК — ЧЕТВЕР, 13 СІЧНЯ 2022, 05:30 УП

Олексій Данілов у політиці належить до тієї категорії людей, які в кіно зазвичай отримують “Оскари” за найкращі ролі другого плану.

З одного боку, він у політиці ще з далеких 90-их, встиг попрацювати мером Луганська, губернатором Луганської області і навіть обратись у парламент від партії “Батьківщина” Юлії Тимошенко.

Але, з іншого боку, сказати, що Данілов зробив якусь карколомну кар’єру, не випадає. Так, Олексій М’ячеславович завжди був десь поруч із зірками першого політичного ешелону, але ніколи сам не був такою зіркою.

Аж до призначення його президентом Володимиром Зеленським секретарем Ради нацбезпеки і оборони.

У жовтні 2019-го Данілов замінив на посту в РНБО Олександра Данилюка. Той саме розійшовся із президентом у поглядах на свою важливість і роль у Зе!команді. Зеленському слід було кимось швидко замінити норовливого політичного “попутника”, і він не вигадав нічого кращого, як призначити секретарем РНБО заступника Данилюка.

Рішення це виглядало тимчасовим, але, як відомо, немає нічого більш постійного ніж тимчасове.

Олексій М’ячеславович і Володимир Олександрович швидко знайшли спільну мову. Спершу – в ході боротьбі з пандемією КОВІД-19, але особливо під час розв’язання першої антиолігархічної війни. Керований Даніловим Радбез дав Зеленському шанс на швидкі і ефектні перемоги.

За великим рахунком, сьогодні секретар РНБО є одним з головних “яструбів” на Банковій. Як розповідають співрозмовники УП у владі, різкому і радикальному у діях Зеленському часом доводиться стримувати запал Данілова.

А той постійно фонтанує ідеями: то звинуватить Берлін і Париж у відповідальності за анексію Криму, то захоче позабирати у олігархів ліцензії на надра, то пропонує покарати тих, хто голосував “Харківські угоди”, то…

Ідей у Данілова безліч. Як і сфер відповідальності. Тож цілком зрозуміло, що новий політичний сезон “Українська правда” вирішила почати з розмови із секретарем РНБО.

Про те, хто вигадав карати олігархів санкціями, як і хто визначатиме, кого вписати у реєстр олігархів, скільки є претендентів на місця у цьому списку, що робити із російською загрозою і яка нова тактика Путіна щодо України, читайте у розмові УП з секретарем РНБО Олексієм Даніловим.

“Який план сьогодні у Путіна? Внутрішня дестабілізація в нашій країні”

– Останніми місяцями тільки з чайника не говорили про те, що Путін готується нападати на Україну. Що у цій ситуації ми робимо, і як ми готуємося до потенційних загроз?

– Давайте починати з самого початку. Який план у Путіна? Він доволі простий, ми про це публічно кажемо – це знищення нас як держави.

Вони анексували Крим. Далі вони окупували частину Донецької, Луганської області для того, щоб у нас була ця проблема і для того, щоб ми не звертали увагу на Крим.

Зараз підходить час, коли вони прийняли рішення, що треба українське питання вже вирішувати.

Ті Мінські угоди, які були підписані під дулом автомата – саме так це відбувалося – не можуть бути застосовані саме в тому вигляді, в якому вони є. Тому що наше суспільство це не сприйме, і це цілком зрозуміла річ. Має бути якийсь інший процес.

Є чітке розуміння, що з 30 жовтня 2021 року є накручування всієї ситуації з усіх боків. Сама кількість військ на кордонах для нас не є якоюсь новиною. Це практична річ, з якою ми живемо кожного дня, кожної хвилини. І тут немає якихось непередбачуваних речей.

Який план сьогодні у Путіна? Внутрішня дестабілізація в нашій країні. Якщо тільки відбудеться внутрішня дестабілізація, потім він буде мати можливість скористатися цією дестабілізацією для того, щоб зробити свою чорну справу. Крапка. Якщо не буде внутрішньої дестабілізації, буде набагато складніше виконувати ті завдання, які вони поставили перед собою.

Глобально, у Путіна є план по реконструкції радянської імперії, а без участі України жодної імперії не відбудеться, тобто вона може бути, але карликова (посміхається). Але перш ніж зазіхати на чужий огород, Росії треба розібратися із власними величезними проблемами і викликами.

Що ми бачимо на сьогоднішні день? Те, що стосується політичної дестабілізації саме за рахунок сил, афільованих з Російською Федерацією після закриття телеканалів, після певних наших превентивних процедур, зробити їм це складно.

Лишається інший напрямок. Це енергетика. Те, що відбувається з енергетикою в світі, це не тільки в нашій країні. Це досить багатогранна така проблема. Чому? Тому що тут і COVID, тут і Китай, тут і Тайвань, тут і Індія, тут дуже багато процесів.

– Скажіть, чи було засідання Ради національної безпеки стосовно можливого вторгнення Росії в Україну до грудня?

– Окремого засідання Ради нацбезпеки з цього приводу ще не було. За необхідності воно обов’язково буде. Але я хочу сказати: раз на тиждень у цьому приміщенні у закритому блоці відбувається нарада, де озвучується аналіз всієї ситуації, що відбулося за останній період часу.

Ми чітко усвідомлюємо, які інтереси тої чи іншої країни, хто чим займається, в кого яке завдання на сьогоднішній день. Інформацію про стан справ ми отримуємо кожного дня. Кожного дня відбувається аналіз.

Там працює група приблизно 18 чоловік. Збираються розвідки, військові, служби безпеки і ще певні структури для обговорення ситуації.

Я вам відкрию таємницю, це відбувається по четвергах.

Президенту доповідають майже кожного дня. Щоб президент був без інформації – такого немає.

Наразі, наша держава посилилася важливими інституційними перетвореннями у сфері оборони – прийнятий Закон про національний спротив, який обумовлює створення військ територіальної оборони та мобілізаційну взаємодію всіх органів державної влади і місцевого самоврядування, прийнятий План оборони країни, збільшено фінансування армії та державного оборонного замовлення. Окремо хочу сказати, що військовий дух українських збройних сил високий, пересвідчувався в цьому особисто під час відвідування лінії зіткнення. Ну і взагалі, кількість громадян, готових боронити країну зі зброєю в руках, на мою оцінку величезна!

В разі необхідності, у нас є чітко виписані всі ці процедури. Відповідно, ми пройшли всі необхідні підготовчі етапи. На сьогоднішній день прямого підготовчого процесу до агресивних дій, що щось серйозне відбудеться завтра – немає.

Якщо це буде завтра, ми обов’язково будемо з цього приводу спілкуватися з суспільством. Дуже швидко можуть відбуватися певні процеси, на які ми маємо реагувати. От хто б думав, що Путін вирішить відправити до Лукашенка на кордон цих…

– Мігрантів?

– Ну це ж не мігранти. Це свого роду “біологічна зброя”. Коли беруть людей, відправляють їх з заздалегідь відомими результатами, коли ніхто їх в ЄС не збирався пропускати. Ну як це?

Питання суверенності кожної країни, недоторканості її кордонів, це ключове завдання для кожної держави. Ви спробуйте зараз піти до Російської Федерації таким натовпом. Інше питання, хто і як поводиться в цій ситуації – це інша справа.

– Заяви Путіна про американців, хімічну зброю – що це?

– Тролять американців хімічною зброєю, що вам не зрозуміло? Зараз кожна країна грає в свою гру і дуже часто це гра на внутрішнього споживача. Є чудовий фільм, якщо не помиляюся, там Роберт де Ніро грає…

– “Хвіст виляє собакою”?

– Це треба всім дивитися цей фільм, просто the best фільм.

– У грудні відбулось засідання РНБО щодо можливої агресії Росії. Які кроки Україна має зробити, щоб бути готовою?

– Хотів би зробити невеличке уточнення. Питання російської агресії у нас постійно на порядку денному. Під тим чи іншим кутом, чи ракурсі воно розглядається майже на кожному засіданні, як правило в режимі таємно.

Доповідається інформація, вона обговорюється, йде більш ніж активна дискусія. Повірте, члени РНБО дуже прискіпливі до деталей люди.

А кроки по відбиттю можливого російського наступу ми робимо постійно і головне системно.

– Яка роль наших західних партнерів у цій історії? Чи можемо ми розраховувати на якусь реальну допомогу?

– Підтримка наших західних партнерів присутня постійно, хоча і в режимі різної інтенсивності, на жаль. Звичайно нам хотілось би більше, особливо на фоні тієї колосальної допомоги, яку отримав “доталібанський” Афганістан. І в цьому випадку, американська зброя точно би опинилась в міцних руках, які б її не кинули при першій зустрічі з ворогом.

Щодо військових “ігріщ” Росії біля українського кордону то вони зіграли з росіянами злий жарт. Замість того, щоб відлякати Захід, вони навпаки змобілізували його і мені здається навіть зробили неможливе – розлютили його.

У свою чергу, ми звичайно дякуємо і розраховуємо на продовження підтримки зі сторони Заходу і особливо НАТО. Це стосується матеріальної допомоги, особливо в частині повітряно-військової оборони і засобів боротьби с російськими безпілотниками, які наростили можливості проведення розвідувальних заходів на український території.

Вкрай важливим також є проведення західних військових навчань, як сил НАТО так і спільних з Україною, що дуже нервує росіян і заставляє постійно відволікати сили та засоби.

Окремо питання – постійної присутності на ротаційній основі кораблів НАТО в Чорному морі і в першу чергу мова про кораблі з ракетним озброєнням.

– Протести в Казахстані і реакція Росії та ОДКБ по суті ставить нас у нову реальність, коли РФ використовує свою армію відкрито за межами своїх кордонів. Які це може мати небезпеки для України?

– Те що для Казахстану і певної частини світу, як ви кажете є новою реальністю, для нас, це є буденною повсякденністю. Армія Росії фактично відкрито воює проти України вже сім років. Це тільки окремим особливо засліпленим російським газом західним політикам не видно триколори на російських танках в окупованому Криму або Донецьку.

Так що для нас – це стара реальність до якої ми якраз готові, а от наскільки готові до такого повороту подій наші казахські та інші азіатські партнери покаже час.

У той же час, звичайно, події в Казахстані, використання сил ОДКБ – новий фактор, який потребує уважного вивчення і відпрацювання дієвих механізмів реагування.

10 січня у президента якраз відбулась розширена більш ніж трьохгодина нарада керівників сектору безпеки і оборони, на якій розглядались події в Казахстані і були дані відповідні доручення. Володимир Олександрович більш ніж уважно відслідковую всю інформацію і приділяє цьому питанню значний час.

– Складається враження зі спілкування з нашими високопосадовцями, що нарощування сил на кордоні – це елемент якоїсь більшої геополітичної гри. Що ви на це скажете?

– По суті, так і є.

– У чому предмет гри?

– Предмет в тому, що грає весь світ. Навіть несподіваний короткочасний візит Путіна в Індію, коли він туди полетів на військову базу о 17.49, а вже через 4 години звідти відправився назад. Все це елементи мозаїки.

Світ рухливий, а на сьогоднішній день він рухається дуже швидко. Зараз політичні процеси в Сполучених Штатах, політичні процеси у Китаї, у Німеччині, у Франції віддзеркалюється на всі ці процеси, тому що політика в демократичних країнах набагато складніша, ніж в авторитарних. В авторитарних там все просто.

Якщо конкретніше, то зараз відбувається ревізія та зміна світового укладу, що був сформований після Другої Світової війни. Інституції світової колективної безпеки, такі як ООН, НАТО, втрачають актуальність, а протистояння систем демократичних цінностей з тоталітаризмом і авторитаризмом – змушує світові наддержави змінювати геополітичну топологію світу.

– Як би ви описали цю гру? Хто проти кого, за що грає?

– Це складне питання. Я не хочу зробити ніякої шкоди, тому що зараз йде великий процес. Єдине, що я можу сказати, що якщо хтось вважає, що без нас хтось вирішує нашу долю, то це глибока помилка.

Про нас можна говорити тільки з нами. Цьому процесу акцепт має дати суспільство. Якщо суспільство не дасть акцепт на вирішення питання на території Донецької, Луганської області, ніякі перемовини – неможливі.

Наше бажання – закінчити війну, але не за наш рахунок. Тому що якщо це буде за наш рахунок, ще раз наголошую, суспільство цього не прийме. Але я не думаю, що це питання сьогодні у Путіна на першому місці стоїть.

Якісь провокаційні речі, якісь локальні речі, вони можуть робити. Ми максимально готуємося до цих речей.

Але на сьогоднішній день кожного дня триває кібервійна. Ми зараз тут з вами сидимо, а кібервійна триває, при чому вона триває по всьому світі. Вони весь світ мають бажання хитати, тому що це набагато гірше, ніж ядерна зброя.

Ядерну зброю ви побачите, ви її відчуєте, а наслідки кібервійни – зрозумієте лише за якийсь час.

Плюс енергетична війна, при чому вона триває не тільки на нашій території, ми так само в складній ситуації, як і Європа. Уявляєте собі, при вартості 2 тис доларів на газ, яка має бути вартість виробництва?

А ще є інфляційні гроші. Гроші, які дуже багато країн надрукувало для того, щоб видати їх на допомогу. Вони давлять на економіку, немає чим підкріплювати. І на сьогоднішній день та сама інфляція в Сполучених Штатах –  за рахунок ковідних грошей. І вона дуже серйозна.

– Штати надрукували, напевно, найбільше.

– Найближчим часом з’явиться ще така собі фінансова війна. Це те, що сьогодні пов’язано з біткоінами та іншими аналогами валюти. Це ж проблема мало кому відома, мало кому зрозуміла. І кажуть, що це ніхто не контролює, що це неконтрольований процес.

Я можу сказати дві речі: що в світі непідконтрольних процесів немає, і друге: в сучасному світі приховати нічого не можна.

Розказати, як ми про COVID дізналися?

– Звісно!

– Ми вперше звернули увагу на певні події в кінці грудня 2019 року. Здається 23 грудня. В цей проміжок часу ми отримали перше повідомлення, що в місті Ухань щось відбувається. Тоді про це ніхто не знав, ніхто не говорив.

У нас є дуже фахова людина, мій заступник з гуманітарних питань – Олексій Станіславович Соловйов. Він прийшов до мене і каже: “Олексій М’ячеславович, це дуже небезпечна річ”. Я кажу, Олексію, беріть на контроль і відслідковуйте!

А потім, як воно поїхало-пішло, я вам передати не можу… Але можу розказати випадок, як наша система медична до цього була готова.

Про маски цікава історія: щоб ви розуміли, у нас була оперативна інформація стосовно того, що один з китайських, можна навіть назвати олігархів, телефонував до іншої багатої людини нашої країни і просив його, це було в січні місяці, про велику закупівлю масок.

Ми відразу на це відреагували, тому що розуміли, якщо китайці вже просять про допомогу, то це дуже в них серйозно. 21 лютого 2020 року проводимо нараду тут у нас.

Присутня міністр охорони здоров’я Скалецька і її заступник. Я кажу: “Запросіть головного санітарного лікаря”. А вони кажуть: “А у нас його немає”. Я кажу: “Як немає”? Кажуть: “у нас же ж там реформа була і все – немає санлікаря”. Я кажу: “а хто з заступників є?”. Один встає, я кажу: “А як вас звати”? Він каже: “Віктор”. Я уточнюю, як по-батькові? Каже: “Кирилович”. Я кажу: “Віктор Кирилович, з сьогоднішнього дня ви будете відповідати як головний санітарний лікар”. Отак Ляшко (нині міністр охорони здоров’я – УП) почав займатися COVID.

“Може є певні речі на грані, але ми знаходимося в стані війни”

– Хто в команді Зеленського придумав, що РНБО можна використовувати як допоміжний інструмент правоохоронним органам?

– Конституція України.

– Ми запитуємо саме про ту форму, у якій РНБО працює останній рік?

– Рада національної безпеки і оборони – це один із небагатьох органів, який є конституційним. В Конституції чітко прописано, що це за орган. Також є закон про Раду національної безпеки і оборони, потім є ще інші нормативно-правові акти.

Коли люди починають розповідати, що це орган, який знаходиться поза законом, що він не має права цим чи іншим питанням займатися, і що це не його повноваження – то давайте переходити в професійну дискусію і в професійній дискусії отримаємо цю відповідь.

Президент відповідає за національну безпеку країни. Президент є голова Ради національної безпеки і оборони України. І якщо є загроза, президент має брати на себе повноваження вирішувати ці питання. Крапка. Чи є це поза законом? Я вважаю, що ні.

Може певні речі є на грані, але ми знаходимося в стані війни.

Ми сьогодні будуємо демократичну країну, знаходячись у стані війни. Загалом розбудова демократії – це складна річ. Відбулося, наприклад, закриття каналів пропаганди, тому що це ж не були канали, які займалися якимись речами державницького рівня, це були суто пропагандистські канали. Ці проєкти фінансує Російська Федерація за рахунок присутності тут безпосередньо їхньої агентури. Ми на це маємо реагувати чи ми маємо чекати?

Хто це питання мав вирішувати, скажіть, будь ласка? Я хочу, щоб ви розуміли, що Рада національної безпеки і оборони без подання документів відповідними органами не може самостійно собі видумати “а давайте ми щось з вами зробимо”. Це неможливо.

Було подання Верховної Ради 2018 року. Я не знаю, чому Петро Олексійович тоді його не поставив на розгляд РНБО. Коли я зробив доповідь Володимиру Олександровичу, що є подання Верховної Ради стосовно цієї ситуації, він каже: “давайте будемо розбиратися з цим питанням”. Все, розібралися.

– Ви сказали, що були рішення, які були на грані. Можете навести конкретні приклади?

– Наприклад, мова йде про контрабандистів. Нам закидають, що ми не можемо так поводитися з громадянами України. Скажіть, будь ласка, існує проблема контрабанди в країні?

– Існує. І після рішення РНБО продовжує існувати.

– Зачекайте. Ми маємо дати поштовх, щоб цим питанням не тільки ми займалися і не тільки на кухнях говорили. Володимир Олександрович, як голова РНБО, вперше підняв це питання на такий публічний рівень.

Більш того, є прізвище, ім’я, по-батькові цих людей, є компанії, які цими питаннями займаються. Чи можемо ми побороти проблему відразу? Ні. Це гідра, яка існує, починаючи з 91-го року. Як тільки з’явилася митниця, відразу з’явилося це явище. Ми це явище побороли? Ні. Але ми засвітили цю тему.

Крім цього у нас є сьогодні інша небезпечна ситуація – є олігархічно-кланова модель побудови держави. Вона вже є. Її побудували, як кажуть, будівельники до нас. На чому вона базується? Вона базується на монополіях.

Для того щоб ви тримали монополію, що вам треба зробити? Вам треба зробити обов’язково корупційну складову. Тому що якщо у вас не буде корупційної складової, то у вас воно не буде працювати. Це трикутник: олігархи-монополія-корупція.

І тут є ще четвертий чинник – українські суди. І нам кажуть: “так треба ж у суди звертатися”. Звичайно треба. Але їх треба мати.

Питання не сьогоднішнього дня, це почалося доволі давно, але у нас взагалі немає системи аналізу нашого судочинства. Суддя на власний розсуд приймає рішення, як захоче.

– Чи правильно розумію, що переосмислення функцій РНБО – це наслідок фактичної відсутності судової системи України?

– Я не можу сказати “наслідок відсутності”, я б сказав про якість. Сама система є, а як вона працює – це вже інша ситуація.

Загалом ми в 2021 році маємо 150 рішень, які розглядалися на засіданнях Ради національної безпеки і оборони. Із них санкції – це лише 5-7% нашої роботи.

Ми розглядаємо фундаментальні, глобальні речі, які впливають на життя нашої держави. І я хочу, щоб ми про це говорили, тому що набагато простіше говорити про Фуксів і інші прізвища. Але є речі і важливіші.

– Ми все-таки хочемо поговорити про санкції. Хто і за яких обставин запропонував ввести санкції проти Козака у лютому 2021 року? Хто був ідейним натхненником санкцій?

– Це ж було давно. Я маю пам’ятати всі ці речі?

– Думається, що на 100% ви все пам’ятаєте.

– Пам’ятаю, звичайно (посміхається).

– То скажіть.

– Дивіться, є президент країни. Я хочу сказати, що дуже багато є помилок, коли мене чомусь починають вважати старшим в інституції…

– Ми ж такого не казали.

– От більшість журналістів чомусь вважає, що можна прийти і сказати: “а давайте ми зробимо санкції на Козака”. Не можна. Відповідне подання, документи відпрацьовуються, вивчаються.

От, наприклад, подання по Козаку подавала Служба безпеки України. Маючи відповідні факти, подає в апарат Ради національної безпеки і оборони ці документи.

Ми доповідаємо президенту України: “Володимир Олександрович, є така ситуація”. Президент України виносить на засідання РНБО. Жоден документ, який сюди потрапляє, не може не бути винесений на засідання Ради нацбезпеки. Не може, апріорі.

Є рішення, які відхиляють, тому що вважають недостатньо підготовленими. Інколи нам починають закидати: “ну от, нас не попередили, нам заздалегідь не розповіли”.

Я вам можу сказати, що є такі речі, які заздалегідь розповідати ми не можемо, бо вони мають гриф “таємно”. Це державна справа.

– За ким останнє слово перед винесенням розгляду санкційних питань на порядок денний засідання РНБО? Це ви? Це президент? Хто?

– (Дратується) Та не можу я…

– Хто це вирішує насправді?

– Що значить вирішує? Останнє слово говорять члени Ради національної безпеки і оборони. На сьогоднішній день їх 21, плюс президент – разом 22.

На засіданні РНБО всі гілки влади представлені, також там є представники науки, військові, генеральний прокурор. Остаточне рішення – це указ президента України

– Тобто президент?

– Після прийняття рішення членами Ради. Голосують, кожен голосує персонально. Нема такого, що я когось передавив чи таке інше. У кожного є лист голосування, там він визначає свої позиції.

“На день народження Фукса поліція приїжджала вісім разів”

– Чи конституційно вводити санкції проти громадян України? У законі про санкції немає згадок про можливість введення санкцій щодо громадян України. Є лише один виняток – це тероризм.

– Як ви читаєте закон? Ви маєте юридичну освіту?

– Ні.

– А я маю, я закінчив Академію Міністерства внутрішніх справ.

– А я як журналіст без юридичної освіти ставлю вам питання.

– Я так читаю, що можна. Дуже уважно читаю. Там є кома і слово “тощо”.

– Тобто слово “тощо” у законі ви трактуєте як можливість введення санкцій?

– Давайте ми з вами не будемо тлумачити. Тут якраз проблема, тому що кожен читає як вважає за необхідне.

Якщо ви вважаєте, що це головне питання, ці санкції, ці люди, які там попали, що вони святі, що їх не можна трогати, що це сила, яка піднімає нашу країну – нащо ми з вами тратимо стільки часу? Давайте про більш серйозні речі говорити.

–  Це серйозні запитання. Проблема в чому: по суті, зараз РНБО виконує роль такого собі пожежника, який гасить пожежі по всій країні.

– Дивіться, я з вами згоден з цим формулюванням. І тут є певна доля правди. Але ми маємо на увазі, що цим мали б займатися інші структури.

І ми би дуже хотіли, щоб ми по цих питаннях не проводили засідання. Це їхні повноваження, вони б мали цим питанням займатися, розбиратися. Але ми заходимо в дуже складну ситуацію, коли не всі мають бажання виконувати обов’язки, які за ними закріплені. І це є проблема. Я неодноразово про це говорив.

Якщо б у нас із контрабандистами всі виконували свої обов‘язки від початку до кінця, то в нас не було б такого клопоту. Але там, де великі гроші – там велика спокуса. Там, де немає контролю – там відбуваються негарні речі.

Наше завдання: зробити такі системи, які унеможливлять ці процеси. Коли кажуть, що треба боротися з корупцією, я можу сказати – з корупцією боротися не треба, тому що проти чого боретеся, те і укріпляєте.

Треба, щоб в суспільстві була максимальна прозорість всіх без виключення процесів. І цю прозорість ми забезпечуємо саме на засіданнях Ради національної безпеки і оборони.

Ми – ті люди, які світло включили, щоб ті таргани почали розбігатися. Вони що роблять? Вони мають велике бажання добігти до вимикача і це світло вимкнути. Ми їм цього робити не даємо.

– О’кей. Ви підсвітили контрабандистів, олігархів, ворів у законі. Але що ж далі відбувається? Який кінцевий результат? Наприклад, підсанкційний Фукс помпезно святкує день народження під Києвом, копіюючи Венеціанський карнавал…

– Це для кого виклик? Це виклик для тої системи, яка має за цим питанням слідкувати. Якщо ви вважаєте, що я як секретар РНБО можу це контролювати – то ні.

У мене велике питання стосовно того факту, про який ви сказали, того кічу, який там відбувався.

У нас війна, а вони там таке… Приїжджає поліція раз – ні, два – ні, п’ять – ні, розумієте? Вісім разів приїжджали, доповідав міністр внутрішніх справ після цієї справи, що вісім разів сусіди викликали поліцію.

Потім ця людина каже: “в мене зараз грошей немає, це мені друзі помогли“. Які друзі?

– Там же друзі всі відомі. Колишні члени РНБО в тому числі.

– Дивіться, я цих друзів знаю, і вони на мене дуже багато ображаються, але коли мова йде про державний інтерес, треба розуміти, на сьогоднішній день ми знаходимося в стані війни.

І хочу підкреслити: прозорість всіх процесів буде відігравати ключову річ в розбудові держави.

Ми сьогодні маємо одну з ключових речей, на яку мало хто звернув увагу, у нас існує інформаційно-аналітична система СОТА, яку ми дуже потужно на сьогоднішній день розгортаємо, яка дасть можливість відслідковувати майже всі процеси, які є в нашій державі.

Ми вже почали працювати в цьому напрямі…

– Питання у тому, як ми вибираємо тих, кого будемо першим підсвічувати? Який механізм відбору?

– Якщо у вас є кого підсвітити – ми залюбки.

– Наприклад, Ілля Павлюк – знаєте такого?

– Я чув неодноразово це прізвище. Більш того, нещодавно побачив його обличчя в перший раз. Я не спілкуюся з депутатами. У мене принципова позиція…

– Так він і не депутат.

– Я не спілкуюся з депутатами і з тими людьми, яких ви називаєте. Тому що зі мною доволі небезпечно спілкуватися, тому що я – людина, яка може сказати “ні” відразу.

Більш того, я про це кажу тим, хто хоче попасти до мене на прийом, тому у мене відвідувачів майже немає.

– Ви чули, що ЗМІ його раніше називали королем контрабанди Західного регіону? У РНБО вивчали цей кейс?

– Я хочу, щоб ви розуміли, в який спосіб працює РНБО. Для того щоб ми починали це питання вивчати, нам треба, щоб та чи інша інституція нам направила відповідні документи. Ми не орган, який займається слідством.

Ми орган, який на підставі тих чи інших документів, які дали ті чи інші органи, може робити аналітичну роботу, і результати цієї аналітичної роботи подавати президенту, який є головою Ради нацбезпеки і оборони.

– Тобто вам не давали на Павлюка ніяких документів?

– Дивіться, якщо б було подання на Павлюка, повірте, воно було б на засіданні РНБО.

Але ж не факт, що це не буде завтра, післязавтра, якщо дійсно там є якісь питання. Дивіться, у нас дуже багато випадків, коли про людину починають щось говорити, а потім виявляється, що все не зовсім так. Я зараз не про цю людину говорю, я взагалі не знаю цю людину.

“Станом на кінець грудня документів щодо можливих санкцій на Порошенка у нас немає”

– Ви сказали, що вмієте говорити “ні”. Зазвичай трапляється так, що люди, які говорять “ні” Володимиру Олександровичу, дуже швидко йдуть зі своїх посад. Ви президенту так само кажете “ні”?

– Справа в тому, що особисто в мене президент не просить нічого такого, на що я б йому сказав “ні”. У президента завжди серйозна державницька позиція.

– Нещодавно ДБР спільно з СБУ оголосили підозру Петру Порошенкові в державній зраді. Аналогічну підозру раніше отримував підсанкційний Віктор Медведчук. Чи Рада національної безпеки вивчає можливість запровадження санкцій проти Порошенка?

– Якщо буде подання, ми будемо його вивчати. Ми не працюємо з емоціями. Ми не працюємо з усіма документами, які є в ДБР, НАБУ, десь ще в інших органах.

Ми працюємо з тими документами, які офіційно заходять в апарат Ради національної безпеки і оборони, вони відпрацьовуються у відповідний спосіб, президент приймає рішення скликати Раду на такий-то день, на такий-то час, ми доповідаємо. Всі отримують документи.

Такого, щоб член РНБО не отримав документи перед голосуванням, чи завчасно, чи в процесі голосування – такого в нас немає (на подібні ситуації з нестачею часу на роботу з документами скаржився ексміністр МВС Аваков – УП). Якщо комусь треба якийсь час на вивчення документів, він може сказати: “друзі, мені треба час, щоб я це прочитав”. Чи було в нас таке в історії? Звичайно.

Я можу сказати, шо у нас прискіпливі члени Ради національної безпеки і оборони, які уважно читають усі документи.

– Якщо це не секрет – хто з членів РНБО прискіпливий і уважно читає всі документи?

– Дивіться, я точно можу сказати, що дуже уважно дивиться документи Рєзніков (міністр оборони – УП). Я точно можу сказати, що дуже уважно вивчає Ірина Валентинівна (Венедиктова – генпрокурор – УП), документи. Я точно можу сказати, що це віце-спікерка по євроінтеграції Стефанишина.

Якщо хтось вважає, що у нас зібралися і всі голосують “за”… Слухайте, там є такі дискусії, що в парламенті немає таких.

– Повертаючись до Порошенка, то до апарату РНБО вже надійшли “відповідні документи” від інших органів?

– Давайте в такий спосіб: коли вони будуть, ми їх будемо розглядати. Станом на момент нашої розмови таких документів немає.

Хочу, щоб ви розуміли більше. Документи заходять до нас з грифом “таємно” і це фундаментальна річ для того, щоб не було витоку інформації.

Друга річ: ми по закону не маємо права втручатися в жодну букву тих документів, які до нас заходять. У нас немає таких повноважень. І я хочу повернутися до цих 108 осіб щодо яких кажуть: “неправильно щось” (після введення санкцій РНБО проти криміналітету, з’ясувалось, що у рішенні більше 100 помилок – УП). Ні, друзі, це не до нас.

Міністерство внутрішніх справ взяло базу в Інтерполі, і воно так в Інтерполі було записано, розумієте? І потім, коли ми внесли корективи, то тут немає нічого страшного, але підняли такий ґвалт. Дивіться, треба спокійно до цього відноситися. Скажімо так, святих людей, які знають все, немає.

“Якщо ви вважаєте, що Володимир Олександрович сказав, і всі вишикувалися в ряд – то це не так”

– Хто був реальним ініціатором створення закону про олігархів? Як це все подавалося?

– У вас запитання такі дивні (дратується). Верховній Раді їх подавав президент. Була дискусія, вона була неодноразова, були засідання, як закон має виглядати, чи потрібен він, чи не потрібен.

Врешті-решт президент вирішив, що цей закон потрібен. При чому мені трошки сумно, коли починають чомусь вважати, що це закон про прізвища. Ні, це закон про явище, яке є у нашій країні.

Я вже вам розповідав, як все це працює: максимальна прозорість і публічність всіх процесів, тоді дуже швидко все стане на свої місця.

Чим більше буде світла, інформації, то навіть тим хлопцям, яких хтось вважає олігархами, хтось вважає великими бізнесменами, навіть їм буде набагато простіше. Бо якщо темрява – починаються чутки, плітки, починаються якісь там домисли, починають щось вигадувати собі.

– У вас у травні з’явиться багато роботи, коли запрацює цей закон, тож хочемо детально розібратися.

– Дивіться, ми цю роботу вже виконуємо, у нас вже на виході положення про реєстр, яке ми мали розробити, технологічний майданчик у нас вже зроблений.

– Це СОТА буде, правильно?

– Так, це буде створення Реєстру на технологічному майданчику системи СОТА у вигляді окремого сервісу. У СОТА є три частини: є частина публічна, яка доступна для всього суспільства, там, де відкрита інформація. Є частина СОТА, де документи для службового користування, і є СОТА з грифом “таємно”.

– Там в законі про олігархів передбачено реєстр олігархів. Вам особливих потужностей на 13 прізвищ не треба, правильно?

– Ви не володієте інформацією. Давайте в такий спосіб: цифра 13 мені зрозуміла, ви мене за язик не злапаєте, я вам можу розказати: їх набагато більше.

– То скажіть, будь ласка, скільки олігархів ви вже нарахували?

– Для того, аби дати остаточне тлумачення, треба пройти перевірку. Там є критерії, визначені законодавством. Ми на сьогоднішній день попередньо відпрацьовуємо це питання.

І я не можу сказати, що буде в результаті. Наше бажання доволі просте: щоб там взагалі нікого не було, щоб вони прийняли відповідні правила, які є в державі, відповідно до закону, тоді буде все добре.

– У закон передбачена ще одна цікава річ – нова система, в якій чиновники муситимуть подавати звіт про те, що вони контактували з цією “кастою прокажених”. Як це буде виглядати?

– Перестаньте, це не “каста прокажених”. Є журналісти, вони зафіксують, що об’єкт А спілкувався з об’єктом Б. Ми розглянемо і скажемо: ” а у вас такого немає звіту”.

– Куди цей звіт буде подаватися, в якій формі?

– Дивіться, після того, як буде на РНБО затверджено Положення про реєстр, ми з вами будемо мати відповідь на це питання.

– Тобто наразі не до кінця зрозуміло, як закон працюватиме?

– Я прихильник максимальної публічності в процесах, які на сьогоднішній день є в нашій країні. Максимальної публічності. Публічність може зробити нам дуже корисну справу.

Коли ми будемо з вами знати і будемо мати можливість отримання будь-якої інформації в будь-який час – тоді у нас буде трохи, скажімо так, інша ситуація.

– Гаразд. То скільки станом на сьогодні олігархів нараховано, ви скажете нам чи ні?

– Олігархи будуть після того, як буде затверджене рішення Ради національної безпеки і оборони. Якщо ви кажете про кандидатів.

– Ви ж раніше говорили про 13 людей.

– Якщо ви скажете про кандидатів, то це трошечки інша річ.

– Тобто ви говорили тоді про них, як кандидатів?

– Саме так. Знаєте, у мене таке враження, що всі журналісти дбають про олігархів.

– Гадаю, що журналісти хвилюються, аби не було вибірковості.

– Вибірковості ніякої не буде. Дивіться, з таким журналістом, як ви, це просто неможливо.

– Наприклад, Коломойський попадає в реєстр?

– Там все ж написано. Якщо людина буде підпадати під три критерії – то так.

– Або як довести вплив на політику Ріната Ахметова?

– У законі там же не обов’язково, щоб усі критерії були.

– Але треба три з чотирьох пунктів. От як, наприклад, довести, що у Коломойського є вплив на медіа? Ви бачили структуру власності 1+1 медіа?

– Давайте дочекаємося… Ви коли починаєте готувати страву, давайте про наш український борщ, ви ж не їсте окремо цибулю, окремо буряк і таке інше. Воно має бути все. А краще, щоб ще і настоялося.

– Давайте без імен. Як ви будете визначати політичний і медійний вплив?

– Якщо нам щось незрозуміло, я ж вам сказав, що ми не вважаємо себе людьми, які все знають. Ми маємо звернутися у відповідні органи, які мають дати нам відповідні тлумачення.

Ми не соромимося звертатися до відповідних інституцій, які є в нашій країні, для того, щоб вони дали свої висновки з того чи іншого питання, як вони бачать.

– Які гарантії, що президент як голова РНБО не почне використовувати реєстр олігархів як політичний інструмент?

– В який спосіб?

– Включення/виключення конкретних осіб у реєстр.

– Це неможливо, тому що є 22 член Ради національної безпеки і оборони і кожен зі своєю думкою, кожен зі своїм життєвим досвідом. Якщо ви вважаєте, що Володимир Олександрович сказав, і всі вишикувалися в ряд – це не так.

– Президентові перечать члени РНБО?

– Кожен має право сказати свою думку. Це не значить перечить чи не перечить. Я можу сказати: Стефанчук – людина президента?

– 100%

– Чому я згадав про Стефанчука? Ми розглядали питання, воно не було під указ, а було під протокольне доручення. Почалася дискусія і крайній виступав Стефанчук.

Стефанчук каже: “Друзі, я вважаю, що так і так”. У Володимира Олександровича була інша думка, але він подумав і каже: “о, давайте розберемося, голова Верховної Ради говорить слушну річ”.

Володимир Олександрович головний, це так, адже він підписує укази. Але дискусія на РНБО триває, це колегіальний орган.

– Що ви будете робити, коли люди, проти яких ви вводили санкції або які попали в реєстр олігархів, почнуть вигравати суди в Україні чи у Європейському суді з прав людини? У вас є цей план Б?

– Таке враження, що ми на святих людей пішли. По-перше, ми не є орган, який виносить той чи інший вирок. Те, що стосується санкцій, це тимчасові обмеження на певний період часу.

Чи можуть вони бути безстрокові? Для деяких діячів – так. Чи хочеться мені як громадянину України зробити набагато більше по відношенню до цих людей? Хочеться.

Закону немає, я б зробив, повірте. Тому що я розумію, яка небезпека від діяльності цих осіб по відношенню до існування нашої країни.

Коли люди працюють на іншу державу, яка має на меті знищення нашої країни, скажіть, будь ласка, що це? Ми маємо їм видавати ордени й медалі, звання заслужених юристів? Що ми маємо ще робити? Ми дуже багато втратили часу, коли не звертали на це увагу, коли російська агентура панувала на нашій території.

От виходить в ефір генерал: “я такий генерал, я за честь, за силу”.

Шановний, коли російська агентура керувала повністю нашою Службою безпеки України, Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ – де ти був, генерал? “Я зараз сила, я зараз честь”. Виходить на засоби масової інформації і сидить такий собі поважний. Друзі, що ви робите?

– Ви про лідера “Сили і честі” говорите?

– Я не знаю, а що є така партія (хитро посміхається)?

– Є.

– Ні, я не знаю такої партії, я не знаю, про що ви кажете. Я ж вам казав, що я людина, яка точно не може сказати, що я все знаю. Але я знаю, де взяти інформацію, якщо чогось не знаю.

“Руслан Демченко – голова комітету по розвідці”

– Хочемо запитати про вашого першого заступника Руслана Демченка. Ви бачили розслідування “Схем” про харківські угоди? Ви перевіряли викладені журналістами факти, що ваш перший заступних лобіював прийняття харківських угод?

– Ще раз кажу, ми не той орган, який перевіряє факти. А Руслан Михайлович займається питанням Комітету з питань розвідки.

– Вже досить довго в ЗМІ лунає інформація, що Демченко афілійований з Росією. Деякі чиновники не під запис називають його “агентом російського впливу”. Ви ж його керівник. Вас не можуть не турбувати такі закиди.

– Я хочу, щоб ви зрозуміли, ми не є слідчим органом. Для цього є слідчі. От якщо у них є якесь питання…

– О’кей. Ви цій людині довіряєте як керівник?

– (робить паузу). Дивіться, це ж питання воно не коректне.

– Чому?

– Тому, що ви під запис зараз питаєте, чи довіряю я тій чи іншій людині. Я собі довіряю!

– У вас є здогадки, що ця людина може співпрацювати з Російською Федерацією?

– Ще раз кажу, що ви не зовсім коректно ставите питання. Це відповідь 50 на 50, це класична відповідь в таких випадках. Це по відношенню до будь-кого можете сказати, я до вас можу сказати, ви до мене, я до вас.

– Які у вас стосунки з Андрієм Єрмаком?

– (задумався) А які у мене можуть бути стосунки з Андрієм Єрмаком? Андрій Борисович працює головою Офісу президента. В нього дуже багато навантажень, він займається усіма питаннями, а я займаюся своїми. Я працюю секретарем Ради нацбезпеки і оборони.

Ми з ним майже не пересікаємось. Якщо виникають якісь питання, то ми їх спокійно вирішуємо. Я переважну більшість часу спілкуюсь з президентом України.

– Чи правду кажуть, що з президентом неможливо спілкуватись без присутності Андрія Борисовича?

– Хто це каже?

– Ті, хто не може спілкуватися.

– Володимир Олександрович визначає, хто присутній на тій чи іншій розмові. Він президент країни і має на це право.

 

– Тоді по-іншому запитаю. Можете пояснити як секретар Ради національної безпеки – як так буває, що на дуже чутливих нарадах в кабінеті президента, коли обговорюють, наприклад, різні спецоперації, можуть бути присутні люди, які не мають доступу до державної таємниці?

– Давайте я вам відразу дам відповідь, щоб ви далі, як то кажуть, “по древу не текли”. Все те, що стосується питання роботи наших розвідок – я ці питання не коментую.

Я ні в який спосіб не хочу нанести шкоди нашій державі. Я не можу про ці речі розповідати. І нікому не раджу. Це дуже небезпечна річ для нашої держави.

Ми маємо все робити так, щоб не завдати шкоди нашій державі, що стосується роботи наших розвідок, я нікому нічого говорити не можу.

– Тоді запитання наостанок. Ви бажаєте зайняти якусь іншу позицію в державі крім секретаря Ради національної безпеки?

– Я? (задумується) Я людина, яка якщо щось почала, то маю обов’язково це закінчити. Я чітко розумію, що треба зробити сьогодні, на цій посаді, з цим президентом, для того, щоб у нас була інша країна. Я хочу це питання довести до кінця.

Чи є в мене якісь амбіції? Я вам можу сказати, що я занадто вже старий і мудрий, для того, щоб на сьогоднішній день казати, що є. Немає.

Роман Кравець, Роман Романюк, УП

 

Піжамно-офісний гібрид, “чотириденка” та премія за екологію: куди прямує ринок праці

Що відбувалося на ринку праці в Україні та світі 2021 року, які тренди були ключовими, та як незбаром вони можуть змінити життя робітників та компаній.

ЧЕТВЕР, 13 СІЧНЯ 2022, 07:45 – ДАНА ГОРДІЙЧУК

Коронавірус став справжнім лихом для світу загалом та бізнесу зокрема.

Уряди не встигали підраховувати кількість жертв серед своїх громадян та бізнесів. Працівники втрачали робочі місця, підприємці – своїх робітників.

Усім доводилося адаптуватися на ходу. Перші вакцини від вірусу дозволили масово щепити населення і дали надію на відновлення економіки.

Завдяки цьому бізнеси стали відновлюватися і подекуди навіть перевершили докризові показники. Як наслідок, Нацбанк спрогнозував зменшення безробіття в Україні за підсумками 2022 року до 8,6% з рекордних 10,5% на початку 2021 року.

Що відбувалося на ринку праці протягом минулого року? Кого роботодавці шукали найчастіше? У кого найбільше зросла зарплата, і що чекає ринок у 2022 році?

Подвійний двадцятий

Пристосування до карантину стало гаслом 2021 року. Підприємства, на відміну від 2020 року, мали переважно оптимістичні настрої щодо своєї роботи попри обмеження. Наприклад, згідно з дослідженням KPMG, 76% керівників компаній в Україні висловиливпевненість у зростанні протягом наступних трьох років.

Вести бізнес стало легше: протягом року не було жодного загальнонаціонального локдауну. Разом з тим, витрати населення швидко зростали. Як наслідок, відновлення економіки, яке почалося наприкінці 2020 року, лише посилилося.

Кількість пошукачів роботи стабільно зростала протягом останніх трьох років, а роботодавці тим часом долали наслідки першого року карантину.

За даними платформи work.ua, середня кількість відкритих вакансій за місяць у 2021 році наблизилася до 85 тис. Це майже вдвічі більше за показник 2020 року і на третину – за показник 2019 року.

Дещо інші дані дає платформа Jooble, яка агрегує вакансії з низки сайтів: попит на працівників у 2021 році зріс, але не перевищив показник 2019 року. В середньому торік щомісяця шукали 212 тисяч співробітників, а до пандемії – 231 тисячу.

Це пояснюється ослабленням попиту навесні. Тоді захворюваність у країні почала стрімко зростати, тож окремі області були змушені посилити обмеження.

Загалом у 2021 році попит на працівників порівняно з 2020-м зріс лише на 3%.

За даними сервісу Freelancehunt, уповільнив зростання ринок фрилансерів. Він на платформі впав до мінімального рівня за останні роки. Так само повільніше зростала кількість замовників, а обсяг проєктів не змінився. Попри це зростав сумарний бюджет проєктів, що пов’язано з вищою складністю замовлень.

Як пояснює операційний директор Freelancehunt Валентин Зюзін, це свідчить про готовність компаній віддавати фрилансерам складні завдання.

Промисловість та айтівці: кого шукали у 2021 році

Протягом року компанії, що постраждали у 2020 році найбільше, мали змогу надолужити втрачене. Ідеться про готельно-ресторанний бізнес, туризм, сферу обслуговування та роздрібну торгівлю. З моменту запровадження першого локдауну попит на робочу силу в цих сферах упав удвічі.

У 2021 році потреби роботодавців у працівниках значно зросли, а попит майже у всіх зазначених сферах удвічі перевищив падіння 2020 року. Ритейл, який відновлюється повільніше, теж повернув втрачені робочі місця.

Водночас ці сфери не увійшли до переліку тих, що найбільше розширилися за два роки. Порівняно з 2019-м, найбільше зріс попит на працівників зі сфер дизайну та нерухомості, медиків, будівельників, фахівців з управління персоналом.

За останні три роки найпопулярніші вакансії не змінювалися, проте такий статус-кво можуть порушити айтівці. Якщо у 2019 році ІТ-сфера була на восьмому місці за пропозиціями робочих місць, то у 2021-му увійшла в першу п’ятірку.

Програмування продовжує тримати першість серед замовлень для фрилансерів. За даними Freelancehunt, у 2021 році їх кількість дещо зменшилася, проте щороку становить майже половину всіх проєктів. Водночас у 2021 році найбільше зросли замовлення для фрилансерів у сферах дизайну, копірайтингу та маркетингу.

Попит на одне місце та зарплати

У розпал локдауну конкуренція за робоче місце перевищила середній рівень останніх років: 104 кандидати на вакансію. Після послаблення обмежень ослабла й боротьба за місце. Якщо у 2020 році вона була найвищою за останні роки, то у 2021 році кількість кандидатів на місце в середньому впала до 40.

Ослаблення боротьби з боку кандидатів змусило роботодавців підвищувати зарплати, реальну вартість яких знецінила двозначна інфляція. Проте такий перегляд не нівелював найбільшого за останні роки стрибка цін.

Роботодавці в середньому підвищили зарплату у вакансіях на 7%. На 10% збільшилися зарплати у сферах культури, комунікацій, маркетингу та охорони. Заробітки аграріїв, освітян та науковців зросли символічно – лише на 2%.

Найвищий заробіток пропонують у сфері нерухомості, на транспорті та будівництві. Для порівняння: за даними Держстату, середня реальна (з урахуванням податкових змін та інфляції) зарплата в Україні за рік зросла на 8%.

Відображені у вакансіях зарплати можуть значно відрізнятися від реальних з огляду на обсяг тіньових виплат. За даними CASE, бюджет України щороку втрачає близько 300 млрд грн (майже третину ВВП) через зарплати “в конвертах”.

Прогнози і реальність

У розпал пандемії фахівці передбачали, що у 2021 році на ринку праці будуть актуальні такі тенденції: коронавірус пришвидшить автоматизацію, країни продовжать боротися з недугом, а нормальні часи почнуться у 2022 році.

Перші два фактори реалізувалися: великі компанії активно інвестувати в штучний інтелект та роботів. Приклади є і в Україні: у Києві з’явився перший магазин без касирів, а незабаром можуть з’явитися й автономні поштові відділення.

Однак час можливого кінця пандемії ніхто не передбачив. Міжнародні фінансові організації та кредитні агентства кілька разів погіршували свої економічні прогнози.

Схоже, гібридні робочі місця та цифровізація процесів не лише не зникнуть у 2022 році, а ще сильніше вкореняться в повсякденну реальність.

Піжамно-офісна робота

Працівники вже призвичаїлися частину тижня працювати вдома, а частину – в офісі. Гібридна форма роботи стала звичною опцією, а офісна “п’ятиденка” вже не повернеться. Працівники хочуть працювати два-три дні на тиждень дистанційно, найчастіше у п’ятницю, а понеділки воліють присвятити роботі в офісі.

У компанії Grc.ua розповідають, що в людей змінився запит під час пошуку роботи. Вони не готові працювати весь день. 72% роботодавців пропонують кандидатам повний робочий день, проте на повну зайнятість готові лише 59% пошукачів.

Причина в тому, що з роками на перший план вийшло питання балансу роботи та особистого життя. З одного боку, працівники обирають офіс заради спілкування та співпраці з колегами, а з іншого – не хочуть витрачати час на дорогу і прагнуть поєднувати робочий час та дозвілля з родиною чи друзями.

Питання балансу стало настільки важливим, що більшість працівників допускають зміну роботодавця, якщо він не пропонуватиме гнучкого розкладу роботи.

Досвід, набутий у 2021 році, показав, що застереження стосовно нижчої продуктивності дистанційної роботи не справдилися. Про це свідчать внутрішнє дослідження Microsoft та опитування ОЕСР у 25 країнах світу.

У 2022 році роботодавцям доведеться вчитися бути гнучкими. Модель роботи повинна адаптуватися з урахуванням нових факторів. Компанії муситимуть дозволяти працівникам самостійно визначати, коли відвідувати офіс.

Актуальним залишається соціальний захист працівників, переконаний директор з досліджень Future Workplace Ден Шаубел. Від компаній очікуватимуть медичного страхування. Значною проблемою є вигорання. Роботодавці надаватимуть безкоштовну психологічну допомогу або передбачать додаткові відпустки.

Порядок чотириденний

Працівники та роботодавці повернулися до теми чотириденного робочого тижня. Unilever, Kickstarter, Bolt і Panasonic почали діяти. На урядовому рівні працювати 32 години на тиждень пропонують у Шотландії, Іспанії, Японії та Ісландії.

До таких змін світ спонукають вигорання працівників, психічне здоров’я, балансування життя та роботи. Роботодавці йдуть на це, аби залучати таланти. Компанія 4-Day Week Global з’ясувала, що 63-м відсоткам фірм новація допомогла залучати працівників. 78% з них сказали, що почуваються щасливішими.

Шість з десяти працівників зазначають, що можуть впоратися зі своїми завданнями менш ніж за 40 годин. З огляду на це, зазначає World Economic Forum, скорочення робочого тижня може мати і соціальні, і економічні вигоди для всіх.

Відповідальність бізнесу

Роль соціальної відповідальності компаній щороку зростає. Нацбанк анонсував поступовий перехід на стале фінансування для банків. Серед іншого обов’язковою стане оцінка впливуна екологію проєктів, на які вони дають кошти.

Компанії прив’язують заробіток членів правління до виконання ESG-метрик (показники, пов’язані з нематеріальними активами на підприємстві).

Серед відомих прикладів – Apple, Danone, Intel, McDonald’s, PepsiCo, Siemens. Така практика поширюватиметься. У рамках Давоського форуму 50 компаній зобов’язалися включити прогрес у сталому розвитку у свої фінансові звіти.

Увагу соціальній відповідальності компаній приділяють не лише споживачі, а й інвестори. Згідно з дослідженням, майже половина респондентів в Україні і дві третини у світі говорять про такий запит з боку інвесторів, регуляторів і замовників.