Місія ОБСЄ нарахувала за добу майже 200 порушень «тиші»

03.02.2022 02:42

СММ ОБСЄ зафіксувала протягом вівторка, 1 лютого, 193 порушення режиму припинення вогню: 75 – у Донецькій області та 118 – на Луганщині.

Як передає Укрінформ, про це повідомляється у щоденному звіті №24/2022, опублікованому Спеціальною моніторинговою місією ОБСЄ 2 лютого.

“У Донецькій області СММ зафіксувала 75 порушень режиму припинення вогню, зокрема 3 вибухи невизначеного походження”, – йдеться у звіті.

Більшість випадків сталися в районах на північ від н. п. Широкине (підконтрольний урядові, 100 км південніше Донецька), на південь від Авдіївки (підконтрольна урядові, 17 км на північніше Донецька) та на північний схід від н. п. Гранітне (підконтрольний урядові, 60 км на південь від Донецька).

Протягом попереднього звітного періоду на Донеччині було зафіксовано 194 порушення.

“У Луганській області Місія зафіксувала 118 порушень режиму припинення вогню, зокрема 20 вибухів невизначеного походження”, – повідомили в СММ.

Найчастіше “тишу” порушували поблизу ділянки розведення в районі н. п. Золоте (підконтрольний урядові, 60 км на захід від Луганська), а також у районах на південний захід від н. п. Раївка (непідконтрольний урядові, 16 км на північний захід від Луганська).

Як нагадують спостерігачі, за попередній звітний період на Луганщині було зафіксовано 146 порушень режиму припинення вогню.

 

Доба в ООС: окупанти чотири рази зривали «тишу»

03.02.2022 07:10

Упродовж минулої доби, 3 лютого, з боку російсько-окупаційних військ зафіксовано чотири порушення режиму припинення вогню, одне з яких із застосуванням забороненого Мінськими домовленостями озброєння.

Як передає Укрінформ, про це у ранковому зведенні повідомляє пресслужба ООС.

Російсько-окупаційні війська здійснили обстріл контрольного пункту в`їзду-виїзду «Гнутове», що на Донеччині. Для обстрілу гуманітарного дорожнього коридору, що проходить через КПВВ, противник застосував безпілотний літальний апарат, з якого скинув постріл ВОГ-17.

Крім цього, в напрямку Талаківки окупанти вели вогонь з ручних протитанкових та автоматичних станкових гранатометів.

Неподалік Пісків противник здійснив обстріл позицій українських захисників з ручних протитанкових гранатометів.

Поблизу Водяного Донецької області російські найманці відкривали вогонь з мінометів калібру 82 мм та станкових протитанкових гранатометів.

Втрат серед військовослужбовців Об’єднаних сил внаслідок дій ворога немає. Українські захисники відкривали вогонь у відповідь, не застосовуючи заборонене Мінськими домовленостями озброєння, та змусили противника припинити обстріли. Завдяки зусиллям наших воїнів, рубежі українських підрозділів залишилися незмінними.

Станом на 7 годину ранку поточної доби порушень режиму припинення вогню з боку російсько-окупаційних військ не зафіксовано.

Військовослужбовці Об’єднаних сил контролюють ситуацію та продовжують виконувати завдання з відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації.

 

Бойовики скинули з дрона гранатометний постріл на КПВВ “Гнутове”

СЕРЕДА, 2 ЛЮТОГО 2022, 13:03 УП

Вранці 2 лютого окупанти сходу України скинули гранатометний постріл на контрольний пункт в’їзду-виїзду “Гнутове” в Донецькій області, ледь не поранивши українського військового.

Джерело: Facebook-сторінка Операції об’єднаних сил

Деталі: Близько 8:30 ранку середи російсько-окупаційні війська здійснили обстріл контрольного пункту в’їзду-виїзду “Гнутове”, що на Донеччині.

Дослівно: “Для обстрілу гуманітарного дорожнього коридору, що проходить через КПВВ, противник застосував безпілотний літальний апарат, з якого скинув постріл ВОГ.

В результаті атаки БПЛА втрат серед особового складу немає. В той же час, одного з військовослужбовців від поранення врятував особистий металевий жетон, що зупинив осколок гранати”.

 

Бойовики на Донбасі жаліються на “київські мінування” 

СЕРЕДА, 2 ЛЮТОГО 2022, 13:43. УП

Проросійські бойовики на Донбасі заявляють, що отримують повідомлення, зокрема з підконтрольної Києву території, про мінування закладів у різних містах в ОРДО.

Джерело: повідомлення інформаційних ресурсів бойовиків ОРДО

Деталі: В повідомленні вказується, що надійшли повідомлення про замінування навчальних закладів у Донецьку, Горлівці, Єнакієвому і Макіївці.

Також начебто аналогічну інформацію опублікували “керівники адміністрацій” Жданівки, Кіровського, Іловайська, Докучаєвська, Харцизька та Новоазовського району.

Бойовики стерджують, що за тиждень це третій випадок, коли “надходить інформація про замінування будівель у ДНР”. Також вони заявляють, що “частина дзвінків надійшла із підконтрольної Києву території”.

Передісторія:

Українська розвідка має докази, що Росія перегруповує збройні підрозділи на тимчасово окупованій території Донеччини й Луганщини.

 

СБУ заявляє, що викрила ще трьох неповнолітніх, які вчиняли “мінування”

СЕРЕДА, 2 ЛЮТОГО 2022, 12:32. УП

Служба безпеки України повідомляє, що затримала ще трьох неповнолітніх причетних до повідомлень про “мінування” в Україні.

Джерело: повідомлення СБУ

Дослівно: “Встановлено ще трьох зловмисників, на замовлення яких “мінували” навчальні заклади, торгові центри та житлові будинки на Черкащині. За інформацією СБУ, ними виявилися троє неповнолітніх жителів Черкаської області. Зокрема, двоє студентів з Черкас та один мешканець Сміли.

Усі вони – замовляли “послуги” із псевдомінування в закритих телеграм-каналах, які країна-агресор використовує як один із інструментів для штучного поширення панічних настроїв в Україні. Серед інших, вони писали й уже викритому СБУ “мінеру”.

Він, нагадаємо, не лише користувався закритими чатами в “Телеграм”, а й створив власний канал, на якому приймав “замовлення”.

Деталі: Повідомляється, що усі викриті зловмисники зізналися у вчиненому, пояснили, що “замінуваннями” прагнули “зірвати навчальний процес та розважитися”.

Під час обшуків у зловмисників вилучили комп’ютерну техніку та мобільні телефони, на яких є докази протиправної діяльності, зокрема листування у телеграм-чаті та направлені замовлення на мінування об’єктів.

За фактами “мінувань” відкрили кримінальне провадження за ч. 2 ст. 259 (завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності, вчинене повторно) Кримінального кодексу України.

Водночас вказується, що викритим зловмисникам досі не повідомлено про підозру.

Передісторія:

В кінці січня СБУ повідомила, що затримала зловмисника-студента, який здійснив 9 повідомлень про мінування різних закладів та установ на Черкащині через закриті телеграм-чати, що керуються з території РФ.

 

Розчарувався в «русском міре»: на лінії зіткнення затримали бойовика, який утік із «ЛНР»

02.02.2022 19:02

Служба безпеки України затримала поблизу лінії розмежування бойовика «ЛНР», який утік від терористів на підконтрольну Україні територію.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресцентр СБУ.

«Служба безпеки України спільно з військовослужбовцями Збройних сил затримала поблизу селища Катеринівка на Луганщині бойовика терористичної організації «ЛНР». Чоловік вирішив повернутися на підконтрольну українській владі територію, розчарувавшись в ідеях «русского міра», – йдеться у повідомленні.

Співробітники спецслужби встановили, що житель Попаснянського району після відбування покарання у 2016 році приєднався до бойовиків.

У терористичному угрупованні ім. Платова він отримав прізвисько «Мальок» і обіймав посади стрілка, снайпера та гранатометника.

Брав безпосередню участь у бойових діях проти сил АТО\ООС. Зокрема, вів прицільний вогонь з гранатометів по бронетехніці сил ООС у районі Новоолександрівки і Троїцького Попаснянського району Луганщини. За час «служби» зловмисника нагородили нагрудним знаком незаконних збройних формувань «Гвардія» і пам’ятним знаком «Солдат слави».

«Бойовик пояснив своє рішення залишити терористичне угруповання втомою від довготривалої війни та бажанням побачити дружину та дітей», – йдеться у повідомленні.

Наразі зловмисника затримали. Слідчі повідомили йому про підозру у вчиненні злочину за ч. 2 ст. 260 (створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань) Кримінального кодексу України.

Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі терміном до 8 років.

Найближчим часом буде скеровано клопотання до суду для обрання бойовику запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Як повідомляв Укрінформ,24 січня контррозвідники СБУ затримали у Луганській області колишнього учасника незаконних збройних формувань так званої «ЛНР». Зловмисник намагався потрапити на підконтрольну українській владі територію регіону для оформлення пенсії.

 

“Доця, тато вже навоювався”: затримано гранатометника бойовиків на прізвисько “Мальок” – СБУ

СЕРЕДА, 2 ЛЮТОГО 2022, 18:11. УП

Служба безпеки України та військовослужбовці ЗСУ затримали поблизу селища Катеринівка на Луганщині бойовика терористичної організації “ЛНР”.

Джерело: СБУ, ОГП

Деталі: Співробітники спецслужби встановили, що мешканець Попаснянського району після відбування покарання за розбій у 2016 році приєднався до бойовиків.

У терористичному угрупованні ім. Платова він отримав прізвисько “Мальок” і обіймав посади стрілка, снайпера та гранатометника, зазначають в СБУ.

Затриманий брав безпосередню участь у бойових діях проти сил АТО\ООС. Зокрема, вів прицільний вогонь з гранатометів по бронетехніці сил ООС у районі Новоолександрівки і Троїцького Попаснянського району Луганщини.

За час “служби” зловмисника нагороджено нагрудним знаком НЗФ “Гвардія” і пам’ятним знаком “Солдат Слави”.

Бойовик пояснив своє рішення залишити терористичне угруповання втомою від довготривалої війни і бажанням побачити дружину та дітей.

Це зафіксовано на відео, яке оприлюднила спецслужба.

Слідчі органів безпеки повідомили чоловіку про підозру за участь у не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань.

Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі терміном до 8 років.

Найближчим часом силовики планують скерувати до суду клопотання про обрання бойовику запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

 

Російський прокурор вимагає для політв’язня Бектемірова 12 років колонії

02.02.2022 11:22

Російський прокурор запросив для кримського релігійного діяча Вадима Бектемірова 12 років позбавлення волі.

Про це у Фейсбуці повідомляє Кримська правозахисна група, передає Укрінформ.

«У Південному окружному військовому суді держобвинувач запросив 12 років позбавлення волі в колонії суворого режиму кримському політв’язню Вадиму Бектемірову», – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що 10 лютого відбудуться дебати у цій «справі».

Бектеміров обвинувачується в тому, що брав участь у діяльності терористичної організації (ч. 2 ст. 205.5 КК РФ).

Його було заарештовано 7 липня 2020 року під час масових обшуків у Криму. Утримується в СІЗО Ростова-на-Дону. 26 травня 2021 року «справа Бектемірова», де він є єдиним обвинуваченим, почала розглядатися у Південному окружному військовому суді.

Раніше Укрінформ повідомляв, що адвокат Еміль Курбедінов впізнав засекреченого свідка, який бере участь одночасно в 3-х процесах, на свідченнях якого побудовано обвинувачення проти Бектемірова.

Вадим Бектеміров – магістр спеціалізації «Ісламські вчення» факультету арабської літератури та гуманітарних наук, випускник факультету арабської мови та літератури університету «Аль-Джинан» у Лівані. До арешту працював перекладачем, а також проводив молебні на підтримку сімей політв’язнів, організовував передачі заарештованим кримським татарам, відвідував судові засідання у політично вмотивованих справах.

У Бектемірова є троє дітей, один з яких народився, коли він уже перебував у СІЗО. Батько Бектемірова помер від серцевого нападу за два тижні після арешту сина.

 

Молодший Кличко приєднався до тероборони Києва

СЕРЕДА, 2 ЛЮТОГО 2022, 12:18. УП

Брат міського голови Києва олімпійський чемпіон та чемпіон світу з боксу у важкій вазі Володимир Кличко подав заявку для приєднання до бригади територіальної оборони міста Києва.

Джерело: Facebook-сторінка мера Києва

Дослівно: “Прийшов перевірити, як відбувається консультаційна робота з добровольцями в першому центрі рекрутингу резервістів, який створила столиця.

А брат подав заяву і документи – приєднується до бригади територіальної оборони міста Києва”.

Довідково. Війська територіальної оборони – це резервний компонент Збройних сил України. Відомо, що в Україні 25 бригад тероборони, в яких значаться до 100 тисяч простих, непублічних українців. Але скільки людей насправді регулярно їздять на військові заняття, проходять збори і навчання, невідомо.

За словами комбрига однієї з бригад столичної тероборони, їхнє завдання – не загинути в першому бою, а далі ворог буде мати справу з професійними військовими.

Передісторія:

У грудні стало відомо, що у столиці створюють штаб територіальної оборони, система тероборони Києва має бути розгорнута найближчим часом.

У Києві в разі виникнення надзвичайних ситуацій чи воєнних дій можна буде використовувати понад 500 сховищ та 4 500 об’єктів подвійного призначення.

 

Резніков пояснив, що означає пропозиція Зеленського про скасування призову в армію

СЕРЕДА, 2 ЛЮТОГО 2022, 12:24.  УП

Міністр оборони Олексій Резніков розповів, що обов’язковий призов хочуть замінити короткостроковою програмою навчань і тренування.

Джерело: пресслужба Міністерства оборони з коментарем Резнікова

Пряма мова Резнікова: “Президент доручив, і ми підготували бачення моделі, на першому етапі якої призов зберігається, проте в якості альтернативи вводиться короткострокова (3-4 місяці) інтенсивна військова підготовка. Пройшовши таку підготовку, молоді люди не потраплятимуть під призов. Натомість вони отримають базові військові навички.

З 1 січня 2024 року ми плануємо повністю замінити призов на короткотривалу інтенсивну підготовку, поступово збільшуючи обсяги залучених і підтримуючи їхні навички шляхом періодичних тренувань та зборів”.

Деталі: Резніков додав, що мотивація та підготовка молодих строковиків відрізняється від бачення й мотивації фахових кадрових військових та контрактників.

Для посилення обороноздатності армії президент спільно з керівництвом Міноборони пропонує перейти на формування армії на фаховій основі.

До 1 січня 2024 року, відповідно, повинні ухвалити законопроєкт, який деталізуватиме умови та вимоги “інтенсивної військової підготовки”. Міністр сподівається, що уряд найближчим часом підготує цю низку змін до законодавства й винесе на розгляд Верховної Ради.

Довідково: Відповідно до статті 23 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”, юнаків призивають до війська строком на півтора року, а чоловіків, які здобули освітній ступінь магістра – на 1 рік.

Передісторія:

1 лютого Зеленський підписав указ, у якому запропонував скасувати обов’язковий призов до армії з 1 січня 2024 року та створити альтернативу проходження “інтенсивної військової підготовки”. Указ щодо зміцнення обороноздатності президент підписав за трибуною в парламенті під час відкриття чергової сесії. З-поміж його положень також збільшення заробітної плати військовим та збільшення війська на 100 тис. солдатів.

У 2019 році тодішній міністр оборони Андрій Загороднюк заявляв, що хотів би скасувати обов’язковий призов громадян на службу в армії. Проте вже в лютому 2020 року його заступник сказав, що планів скасування призову немає.

У жовтні 2020 року головнокомандувач ЗСУ Руслан Хомчак знову повторив тезу, що в армії є плани відмовитися від обов’язкового призову, але спершу “треба сформувати повноцінну систему резерву й навчити кожного громадянина захищати свій дім”.

У жовтні 2013 року тодішній президент Віктор Янукович підписував указ про нібито “останній призов до армії”. Тодішня влада планувала скасувати призов громадян до війська. Після Революції гідності, анексії Криму Росією та початку війни на Донбасі плани змінилися.

 

Указ Президента запускає пакет реформ для переходу на професійну армію – Резніков

02.02.2022 10:45

Указ Президента про збільшення чисельності ЗСУ та перехід до професійної армії є одним із системних кроків у контексті підвищення обороноздатності України. На реалізацію цих завдання знадобиться чотири роки.

Як передає Укрінформ, про це заявив міністр оборони Олексій Резніков, повідомляє пресслужба Міноборони.

«Указ Президента — це реакція на виклики, які стоять перед країною. Вони змінюються. Росія відкрито погрожує масштабною ескалацією. У нас додалося понад 1000 км кордону, які треба обороняти. Президент поставив завдання — виходячи з наших можливостей, запропонувати таку модель армії, щоб ні в кого у Кремлі навіть думки не виникало напасти на Україну. У цього завдання є дуже практичне обґрунтування. Якщо наша держава сприйматиметься як така, що постійно ризикує зазнати руйнівного вторгнення, це гальмуватиме розвиток. Ми не зможемо залучати достатньо ресурсів. Щоб знизити ймовірність військових сценаріїв до мінімуму, нам потрібне не тільки сучасне озброєння, а й чисельна, професійна, вмотивована армія. Так ми зможемо утримувати в безпеці весь периметр державного кордону і потенційно небезпечні напрямки» — сказав Резніков.

Як зазначається, указ містить доручення забезпечити поетапне збільшення чисельності ЗСУ в період з 2022 по 2025 роки на 100 000 осіб для підвищення оборонних спроможностей держави. Одним з елементів реформування є перехід на систему інтенсивної військової підготовки та відмова від призову на строкову службу з 1 січня 2024 року. За словами Резнікова, це завдання — на 4 роки.

«Сьогодні українська армія складається з трьох основних категорій осіб. По-перше, це професійні кадрові військові, офіцери та сержанти, які отримали фахову освіту. По-друге, це контрактники, які служать від 6 місяців до кількох років. А також юнаки, призвані на строкову службу. Ці люди мають різну підготовку, різну мотивацію, різне бачення того, чим є армія в їхньому житті. Щоб дати відсіч ворогу, нам потрібна професійна армія для стримування і формат підготовки мобілізаційного резерву», – пояснив міністр.

За його словами, за дорученням Президента міністерство підготувало бачення моделі, на першому етапі якої призов зберігається, проте як альтернатива вводиться короткострокова (3-4 місяці) інтенсивна військова підготовка. Пройшовши таку підготовку, молоді люди не потраплятимуть під призов. Натомість вони отримають базові військові навички. З 1 січня 2024 року планується повністю замінити призов на короткотривалу інтенсивну підготовку, поступово збільшуючи обсяги залучених і підтримуючи їхні навички шляхом періодичних тренувань та зборів.

«На сьогодні вже є розрахунки та обґрунтування різних моделей виконання указу. Для реалізації зазначених кроків уряд найближчим часом запропонує пакет необхідних законопроєктів і підзаконних актів. Ми сподіваємося на єдність українського парламенту у цих питаннях», — зазначив Резніков.

Як повідомляв Укрінформ, указ Президента України Володимира Зеленського № 36/2022 «Про першочергові заходи щодо зміцнення обороноздатності держави, підвищення привабливості військової служби в Збройних силах України та поступового переходу до засад професійної армії» підписаний 1 лютого 2022 року. Відповідно до нього, у період до 2025 року заплановано реалізацію комплексу реформ, які покликані збільшити чисельність ЗСУ, суттєво підвищити мотивацію до військової служби шляхом посилення соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх родин, забезпечення прозорого механізму розвитку військової кар’єри, підвищення грошового забезпечення, вирішення проблем з житлом тощо.

 

В Україні планують побудувати 48 лікарень і реабілітаційних центрів для військових

02.02.2022 13:25

Україна та Нідерланди мають намір розпочати програму будівництва 48 нових сучасних лікарень і реабілітаційних центрів.

Про це сказав Президент України Володимир Зеленський на спільному брифінгу з Прем’єр-міністром Нідерландів Марком Рютте, передає кореспондент Укрінформу.

«У нас є окрема програма, яку ми хочемо запровадити разом із Нідерландами та Міністерством охорони здоров’я щодо будівництва 48 нових сучасних лікарень і реабілітаційних центрів для наших військових і ветеранів», – повідомив Зеленський.

Президент також подякував Нідерландам за фінансову допомогу у боротьбі з COVID- 19.

Як повідомляв Укрінформ, прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте та міністр закордонних справ Вопке Хукстра прибули в Україну з дводенним візитом.

До Києва 1 лютого вже прибули з візитами прем’єр-міністри Польщі та Великої Британії.

Також цього тижня очікується візит в Україну президента Туреччини.

 

Кабмін оновив список тимчасово непідконтрольних Україні населених пунктів

02.02.2022 14:21

Кабінет Міністрів оновив перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, уряд вніс зміни до розпорядження Кабміну від 7 листопада 2014 року №1085 та затвердив перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Крім того, визначено перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення в Донецькій та Луганській областях.

Як зазначається у пояснювальній записці до документа, реалізація розпорядження здійснюється в межах видатків із державного бюджету, призначених на відповідні цілі. Крім того, ухвалення документа не вплине на розвиток регіонів, ринок праці, громадське здоров’я, екологію та інші сфери суспільних відносин.

Як повідомляв Укрінформ, 16 вересня 2020 року Кабінет Міністрів розширив перелік населених пунктів на сході, непідконтрольних владі.

 

Джапарова провела зустріч з очільниками об‘єднань закордонних українців

02.02.2022 14:55

Перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джапарова 1 лютого провела онлайн-зустріч з керівниками об‘єднань закордонних українців.

Як передає Укрінформ, про це повідомило МЗС України.

У зустрічі взяли участь Світовий конгрес українців (СКУ) на чолі з його президентом Павлом Ґродом, а також президент Українського конгресового комітету Америки Андрій Футей, перший віцепрезидент СКУ, голова Союзу українських організацій Австралії Стефан Романів, президент Конгресу українців Канади Олександр Хичій і голова Союзу українців Великої Британії Петро Ревко. Такох до зустрічі долучилися керівники громадських організацій закордонних українців з різних країн.

«Перша заступниця міністра дала високу оцінку консолідованій позиції та координації дій громадських організацій закордонних українців, зокрема під час проведення масштабних акцій «#StandWithUkraine» та #StopPutinNow, які забезпечують поширення важливих для України меседжів на рівні громадянського суспільства, а також сприяють ухваленню рішень на підтримку України в іноземних державах. У цьому звʼязку відзначено діяльність лідерів української громади США за багаторічну лобістську діяльність у Конгресі та Державному департаменті США, що спрямовується на просування питань українського порядку денного», – поінформували в МЗС.

Зауважується, що Еміне Джапарова висловила окрему вдячність керівництву та членам Союзу українських організацій Австралії за активну проукраїнську позицію на тлі воєнної загрози з боку РФ.

За повідомленням, під час зустрічі увагу учасників акцентовано на обговоренні актуальної безпекової ситуації біля державного кордону та на тимчасово окупованих територіях України, а також протидії загрозам з боку РФ.

У цьому контексті Еміне Джапарова наголосила на першочерговій важливості узгоджених та скоординованих превентивних дій, які містять чотири важливі складові: посилення економічних санкцій; забезпечення політичної консолідації; активізація злагоджених зусиль на безпековому треку; підтримка економічної та фінансової стабільності України.

Крім того, перша заступниця міністра окремо наголосила на необхідності продовження спільної з українськими громадами роботи із забезпечення міжнародного визнання Голодомору в Україні 1932-1933 років та гідного вшанування жертв геноциду, скоєного тоталітарним комуністичним режимом.

«Підкреслювалася також важливість спільного з представниками закордонного українства опрацювання комплексу питань, пов’язаних із поверненням в Україну викрадених і незаконно вивезених з території нашої держави культурних цінностей (у тому числі втрачених внаслідок Другої світової війни), зокрема у контексті формування реєстру таких цінностей», – додали в МЗС.

Нагадаємо, у жовтні 2021 року Перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джапарова під час візиту до Швейцарії зустрілася в Женеві з українською громадою.

 

Білорусь заборонила транзит литовських нафтопродуктів в Україну

СЕРЕДА, 2 ЛЮТОГО 2022, 20:50. УП

Білорусь із 7 лютого запроваджує заборону на залізничний транзит нафтопродуктів, хімічних та мінеральних добрив, завантажених на станціях “Литовських залізниць”.

Про це заявив речник Міністерства закордонних справ Білорусі Анатолій Глаз, передає БЕЛТА.

У Білорусі кажуть, що таке рішення ухвалили у віповідь на запроваджену Литвою заборону транзиту білоруських товарів через порти цієї країни.

Раніше Литва припинила транзит підсанкційного “Білоруськалію” – Мінськ пообіцяв симетричну відповідь.

“Нами ухвалено рішення про заборону перевезень транзитом своєю територією, що прямують з Литви залізничним транспортом, нафтопродуктів, хімічних та мінеральних добрив, завантажених на станціях “Литовських залізниць”, – йдеться у заяві білоруського відомства.

Територією Республіки Білорусь таких вантажів перевозиться близько 1,5-1,6 млн тонн на суму понад 1 млрд дол щорічно.

За даними Консалтингової групи “А-95”, у 2021 року частки литовського ДП та бензину на українському ринку становили 9% та 11% або 691,4 тис т та 262,2 тис т відповідно.

Нагадаємо, компанія “Литовські залізниці” з 2018 року мала договір з “Білоруськалієм”, що мав діяти до кінця 2023 року. Відповідно до угоди, через Литву та Клайпедський порт перевозили близько 11 млн тонн білоруських добрив.

У серпні 2021 року “Білоруськалій” потрапив під санкції Сполучених Штатів проти режиму Александра Лукашенка. Заборона набула чинності 8 грудня, але литовська залізниця продовжила транзит поташу через наявність дійсного контакту і передплати на найближчі місяці.

Ця ситуація викликала суспільний резонанс у Литві, одній із найрішучіших у Європі критиків порушень прав людини в Білорусі; у певний момент допускали навіть відставку уряду.

Литовська комісія з моніторингу стратегічних галузей визнала, що контракт залізниці з “Білоруськалієм” становить загрозу національній безпеці. У січні 2022 року уряд підтвердив цей висновок та постановив, що контракт має бути розірваний з 1 лютого.

“Білоруськалій” вже оскаржив у литовському суді обидва рішення.

 

У Києві активісти вимагали санкцій проти телеканалу «НАШ»

02.02.2022 21:54

У Києві активісти вимагали застосувати санкції проти телеканалу “НАШ” та його власника Євгена Мураєва.

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, під офісом телеканалу на вулиці Жилянській зібралися понад півтори сотні осіб.

Вони тримали плакати з написами “НАШ – не наш”, “Нова формула України = Мураєв + тюрма”, “Зброя Кремля – в центрі столиці” тощо. Біля входу в офіс телеканалу вони спалили відро з ватою, на якому була фотографія Мураєва.

Активісти вимагали санкцій проти Мураєва “як російського агента”, закриття телеканалу “НАШ”, а також ухвалення Верховною Радою закону про колабораціонізм та запровадження кримінальної відповідальності за заперечення факту російської агресії.

На завершення акції її учасники запалили фаєри та розприскали червону фарбу на рекламний банер каналу.

На місці працювала Національна поліція та поліція діалогу, загалом близько 25 співробітників.

Як повідомляв Укрінформ, МЗС Великої Британії заявило, що у контексті військової ескалації з боку РФ особливу роль може грати план Кремля привести проросійського політика до влади в Україні. Зазначалося, що як потенційного кандидата уряд РФ розглядає колишнього депутата Євгена Мураєва.

 

МВФ підтримає країни, які постраждають у разі відключення Росії від SWIFT

02.02.2022 19:59

Міжнародний валютний фонд (МВФ) готовий допомогти країнам, які можуть постраждати від побічних ефектів та санкцій, запроваджених західними урядами щодо РФ у разі загострення ситуації навколо України.

Як передає Укрінформ із посиланням на Reuters, про це заявила директор МВФ Крісталіна Георгієва.

За її словами, санкції неминуче перервуть деякі фінансові транзакції та функціонування фінансової системи, особливо якщо вони обмежать доступ Росії до мережі фінансових транзакцій SWIFT.

«Якщо ми опинимося в ситуації, коли виникнуть побічні ефекти, які вимагають активнішої участі МВФ в інших країнах, ми, звичайно, будемо там. Ми ще маємо кредитні можливості на суму близько 700 мільярдів доларів», — сказала Георгієва.

Глава МВФ заявила, що сподівається на дипломатичне вирішення кризи на благо українського народу та необхідності підтримки відновлення світової економіки.

За словами Георгієвої, МВФ допоможе оцінити вплив будь-яких конфліктів та дати розумні політичні рекомендації країнам-членам по мірі розвитку ситуації.

Як зазначає видання, криза вже призвела до підвищення цін на енергоносії, особливо в Європі, а припинення постачання зерна з України може посилити тиск на ціни на продовольство.

Георгієва сказала, що МВФ має близько 2,2 мільярда доларів у рамках розширеної кредитної програми для України, які можуть бути виплачені в період до червня. Україна отримала транш у розмірі 700 мільйонів доларів у листопаді.

 

Держдеп визнав автентичною опубліковану відповідь США й НАТО на вимоги Росії

02.02.2022 23:37

Вашингтон підтвердив, що оприлюднені виданням El Pais документи з відповідями США й НАТО російській стороні стосовно безпеки в Європі, які не призначалися для публікації, відповідають дійсності.

Про це заявив на пресбрифінгу речник Державного департаменту США Нед Прайс, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

«Я не побачив нічого, що вказувало б на те, що ці документи не є автентичними», – зауважив Прайс, коли його попросили підтвердити або спростувати справжність оприлюднених паперів.

Він нагадав, що американська сторона від початку виступала проти розголошення письмової відповіді Росії, аби мати простір для подальших переговорів. Однак тепер, за його словами, це може підтвердити, що США зберігають єдність із союзниками по НАТО та сповнені рішучості до відкритих конструктивних відносин.

«Якщо Росія справді, як вона каже, хоче обговорення, документи чітко свідчать, що для цього є шлях», – наголосив представник Держдепу.

Прайс також зауважив: хто б не був джерелом цих документів і як би не намагався вбити клин між США й НАТО, він «глибоко помиляється у своїх зусиллях».

«Світ зараз бачить те, що Сполучені Штати і наші союзники по НАТО перебувають у надзвичайно тісній координації. Ідеї, які ми висунули, або доповнюють одна одну, або ж є симетричними – і, очевидно можна зробити висновок із цих документів, що ці ідеї були тісно скоординовані», – підсумував представник зовнішньополітичного відомства США.

Як повідомлялося, в середу іспанське видання El Pais оприлюднило документи, які назвало письмовими відповідями США й НАТО на «пропозиції» Росії щодо гарантій безпеки в Європі. У паперах, зокрема, зазначається, що і Сполучені Штати, і НАТО не збираються переглядати політику відкритих дверей Альянсу, тож будь-яка держава матиме право стати його членом при досягненні відповідних критеріїв.

 

Джонсон попередив Путіна: Вторгнення в Україну стане «трагічним прорахунком»

02.02.2022 22:48

Прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон під час телефонної розмови з Володимиром Путіним висловив глибоке занепокоєння ворожими діями Росії на кордоні з Україною.

Про це повідомляє ВВС, передає Укрінформ.

Як зазначається, Джонсон сказав Путіну, що будь-яке подальше вторгнення військ через український кордон буде трагічним прорахунком з боку Росії. А також наголосив на необхідності поважати територіальну цілісність України.

За словами представника Даунінг-стріт, обидва лідери погодилися, що «загострення (на українському кордоні – ред.) не відповідає нічиїм інтересам».

Як додає BBC, у Кремлі своєю чергою заявили, що відбувся «докладний обмін думками», під час якого Путін знову заявив про «небажання» НАТО реагувати на занепокоєння Росії.

Під час розмови також порушувалися питання зміни клімату, ситуації в Афганістані та ядерної угоди з Іраном. Зазначається, що Джонсон і Путін погодилися застосувати «дух діалогу» до поточної ситуації в Україні, аби знайти мирне рішення.

Як повідомлялося, 1 лютого прем’єр-міністр Великої Британії відвідав з візитом Київ. За результатами переговорів Володимир Зеленський і  Борис Джонсон оприлюднили спільну заяву.

 

Посол України в Австрії: Росія брехала, бреше і буде брехати

03.02.2022 05:25

Інтерес Росії полягає у припиненні існування України як суверенної держави, і для досягнення цієї мети та виправдання своєї агресивної політики Кремль вигадує різні приводи.

Як передає Укрінформ, про це в інтерв’ю виданню Österreich заявив посол України в Австрії Василь Химинець.

“Заяви високопоставлених російських політиків лунають майже щодня. Єдиний їхній інтерес полягає в тому, щоб Україна не існувала як суверенна незалежна держава. Вони завжди шукають привід, щоб погрожувати Україні та виправдовувати агресивну політику Москви”, – сказав дипломат.

Так він зреагував на запитання про те, чи не нагадує нинішня кремлівська риторика про нібито загрози для етнічних росіян на сході України ті заяви, які передували окупації Криму у 2014 році, – і чи не створюється таким чином привід для продовження агресії.

За словами українського посла, Росія постійно говорить про якісь загрози її безпеці, у т. ч. про міфічне “оточення” з боку НАТО, але ніяких цих загроз насправді немає.

“Давайте поговоримо про інтереси Грузії, України та Молдови. Росія бреше, Росія брехала і Росія буде брехати. І коли ми говоримо про анексію Криму, то не було ніякої потреби у вторгненні. Україна ніколи не загрожувала російськомовному населенню”, – заявив Химинець.

Коментуючи відсутність прогресу на переговорах про мир, посол заявив, що причиною цьому є позиція Кремля й особисто Путіна, який мріє про відновлення Російської імперії.

“Причина тут – не в Україні. Путін робить усе можливе, щоб не дати Україні суверенно вести свою зовнішню політику. Для нього тут йдеться про побудову імперії… Путін, мабуть, єдиний політик у світі, який досі оплакує розпад Радянського Союзу. Для нас зрозуміло: він дивиться назад. А Україна, яка хоче приєднатися до ЄС і НАТО, дивиться у майбутнє”, – резюмував посол України в Австрії.

 

Навіть кібератака спецслужб РФ проти України має потягти за собою санкції – Яценюк

02.02.2022 21:31

Навіть кібератака російських спецслужб та ГРУ проти України має потягти за собою санкції проти Російської Федерації.

Таку думку висловив Прем’єр-міністр України 2014-2016 років Арсеній Яценюк у коментарі британському Радіо BBC, передає Укрінформ з посиланням на сайт «Народного фронту».

Яценюк підкреслив, що Росія знається на розробці спецоперацій, і нагадав, що Путін – колишній офіцер КДБ: «Вони будуть готові здійснити низку підривних операцій, провокацій, аби відвести увагу від Росії на так званих проросійських бойовиків із так званих «ДНР» та «ЛНР».

Це такий самий сценарій, який РФ втілила в Криму 2014 року, підкреслив Яценюк. Він нагадав, що Путін спершу заперечував участь російських військ у незаконній анексії Криму, і лише через рік у фільмі, що вийшов на російському ТБ, визнав, що персонально віддав наказ про незаконну анексію Криму.

«Вони – майстри спецоперацій. Росія може вчинити провокацію проти України», – підкреслив він.

«Путіну треба сказати: «Зупиніться, пане Путін. Інакше ми вас зупинимо», – наголосив Яценюк.

Як повідомляв Укрінформ, фахівці Ситуаційного центру забезпечення кібербезпеки СБУ у січні припинили та нейтралізували 121 кібератаку на інформаційні системи органів державної влади.

Основними типами виявлених кіберзагроз (хакерських атак) були: з’єднання з командно-контрольними серверами (C&C Server); спроби отримання несанкціонованого доступу (Brute Force); атаки на вебдодатки (Web App Attack); шкідливе програмне забезпечення (Malware).

Фахівці спецслужби продовжують розслідувати кібератаки на інформаційні системи органів державної влади, що сталася в ніч з 13 на 14 січня 2022 року.

 

На допомогу Україні планується залучити Сили швидкого кіберреагування – Міноборони Литви

02.02.2022 19:16

Заступник міністра оборони Литви Маргіріс Абукявічюс заявив, що для підтримки України можуть бути залучені очолювані Литвою Сили швидкого кібернетичного реагування.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на портал литовського Міноборони.

«Сили швидкого реагування та взаємної допомоги в галузі кібербезпеки PESCO під керівництвом Литви є одним із найуспішніших та передових проектів PESCO. Мобілізація цих сил на підтримку спільних місій та операцій політики безпеки та оборони ЄС, а також партнера України допоможе зміцнити ще більшу довіру до розроблених потужностей», — сказав Абукявічюс на щорічних зборах Сил швидкого реагування з кібербезпеки.

Про необхідність співпраці заявили не лише спостерігач проекту – Бельгія, а й Чеська Республіка, Іспанія, а також США та Грузія.

Читайте також: Нідерланди готові надати кібердопомогу Україні

За інформацією міністерства, ця команда з кібербезпеки складається з експертів усіх шести держав-членів, які беруть участь у проекті: Литви, Польщі, Нідерландів, Румунії, Хорватії та Естонії, до яких цього року приєднається Словенія – сьомий член.

Під час зустрічі досягнуті результати та майбутні плани Сил швидкого реагування у кіберпросторі також було представлено широкій мережі партнерів з ЄС, організаціям кібербезпеки, партнерам із США, України та іншим представникам проектів кібербезпеки ЄС, що розробляються.

Сили швидкого кіберреагування у рамках PESCO були ініційовані Литвою. PESCO (Permanent Structured Cooperation) – це програма держав-членів ЄС, спрямована на тіснішу співпрацю у сфері безпеки та оборони, в рамках Глобальної стратегії ЄС із зовнішньої політики та політики безпеки. У 2022 році Сили швидкого кіберреагування у рамках PESCO очолить Румунія, змінивши Литву.

 

Білий дім більше не вживатиме слово «imminent» щодо вторгнення РФ в Україну

02.02.2022 21:49

Білий дім заявив, що більше не вживатиме слово «imminent» (англ. – неминучий, загрозливий або такий, що нависає) для оцінки можливої загрози масштабного вторгнення РФ в Україну.

Про це заявила в середу під час регулярного брифінгу речниця Білого дому Джен Псакі, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

«Я використовувала це (слово imminent – ред.) одного разу і думаю, що інші користувалися ним, після чого ми припинили застосовувати його, оскільки, я думаю, це надсилало сигнал, який ми не збиралися надсилати, ніби ми знали, що президент Путін прийняв рішення», — сказала Псакі.

У цьому зв’язку вона нагадала, що в більшості випадків говорила, що Росія «може вдатися до вторгнення в будь-який момент», і це залишається актуальним понині.

За її словами, США досі вважають, що Путін поки не ухвалив рішення в цьому питанні.

Як повідомляв Укрінформ, оцінка офіційного Вашингтона щодо загрози масштабного наступу РФ проти України зі словом «imminent», яка була перекладена українською як «неминуча» викликала нерозуміння й занепокоєння в Києві. Пізніше в Білому домі пояснили, що мають на увазі «очевидну ймовірність» того, що росіяни можуть вторгнутися в Україну в лютому.

«Повідомлення про щось більше чи відмінне від цього цілковито хибні», – підкреслили у цьому зв’язку в адміністрації США.

 

Білий дім більше не називає вторгнення РФ в Україну “неминучим”

СЕРЕДА, 2 ЛЮТОГО 2022, 21:12. УП

Білий дім каже, що більше не описує потенційне вторгнення Росії в Україну як “неминуче”, припускаючи, що це слово було вжито недоречно.

Про це заявила речниця Білого дому Джен Псакі, повідомляє “Європейська правда“.

“Я використовувала це слово одного разу. Я думаю, що інші використовували його колись. А потім ми припинили використовувати його, тому що я думаю, що це надіслало сигнал, який ми не збиралися надсилати, начебто ми знаємо, що президент Путін прийняв рішення”, — сказала Псакі.

Минулого тижня Псакі заявила, що вторгнення російських військ в Україну продовжує бути “неминучим”, що спричинило негативну реакцію Києва. Українські чиновники, включно з президентом Володимиром Зеленським, не погодилися і заявили, що такі описи можуть викликати паніку та економічні потрясіння.

Псакі також сказала, що рішення Байдена розгорнути 3000 американських військових у Східній Європі було прийнято після широких консультацій з союзниками, але зазначила, що цей крок не був викликаний конкретною подією останніх днів.

Вона заперечила, що розгортання можна розглядати як ескалацію напруженості.

“Тут важливо чітко розуміти, що є один агресор. Цим агресором є Росія”, – сказала Псакі.

Раніше в Пентагоні оголосили про відправку 2000 військових зі США до Польщі та Німеччини, де вони приєднаються до інших військ. Ще 1000 військових, які вже перебувають у Європі, будуть переміщені до Румунії.

 

Польща про розміщення додаткових військових США: Чіткий сигнал для РФ

СЕРЕДА, 2 ЛЮТОГО 2022, 19:37. УП

У Польщі вітають рішення про розміщення додаткових американських військових у країні, називаючи його жестом солідарності і чітким сигналом для Росії.

Про це, як пише “Європейська правда“, повідомляє RMF24.

“Як було оголошено, 1,7 тисячі американських солдатів будуть перекинуті до Польщі. Це сильний сигнал солідарності у відповідь на ситуацію довкола України”, – написав міністр оборони Польщі Маріуш Блащак у Twitter.

“Ми проти будь-якої агресії щодо нашого сусіда”, – додав він.

За словами міністра, рішення посилити східний фланг НАТО свідчить про те, що США та Альянс серйозно сприймають загрозу з боку Росії та здійснюють рішуче стримування.

“Сила союзників у стримуванні потенційного агресора – це єдність, рішучість і солідарність”, – зазначив політик.

Заступник міністра закордонних справ Польщі Пьотр Вавжик назвав рішення Пентагону дуже хорошою новиною.

“Це підтвердження відданості США посиленню безпеки східного флангу НАТО, але також чіткий сигнал Російській Федерації. Зростання напруженості в Росії призводить до збільшення американської присутності, зокрема, у Польщі” – наголосив заступник глави польської дипломатії.

Раніше в Пентагоні оголосили про відправку 2000 військових зі США до Польщі та Німеччини, де вони приєднаються до інших військ. Ще 1000 військових, які вже перебувають у Європі, будуть переміщені до Румунії.

 

“Ми підтримуємо український народ”: Джонсон записав відео за підсумками візиту в Київ

СЕРЕДА, 2 ЛЮТОГО 2022, 17:48

Офіс британського прем’єр-міністра Бориса Джонсона після його візиту в Київ опублікував відео на підтримку Україну

Про це пише “Європейська правда“.

На кадрах можна побачити моменти візиту Джонсона до української столиці, його переговори з президентом Володимиром Зеленським і відвідання Софійського собору після зустрічі.

“Дуже важливо для світу, для України, і для Росії в першу чергу, щоб не сталося нового вторгнення, щоб президент Путін не зробив цей катастрофічний прорахунок”, – говорить Джонсон на вулицях Києва.

Він нагадав, що Британії надає економічну підтримку, постачає оборонне озброєння, а також разом із союзниками працює над новими санкціями.

Нагадаємо, Джонсон у Києві заявив, що Лондон і інші країни активують санкції і інші заходи проти РФ у ту ж мить, як нога російського солдата наважиться перетнути український кордон.

Він також сказав, що потенційне вторгнення Росії в Україну стало б поразкою російського президента Владіміра Путіна.

 

Кулеба хоче від ЄС більше конкретики щодо санкцій проти РФ

СЕРЕДА, 2 ЛЮТОГО 2022, 17:14. УП

Глава МЗС Дмитро Кулеба закликав ЄС надати більше конкретики щодо санкцій у разі військової ескалації з боку РФ і донести до росіян зміст цих санкцій.

Про це, як повідомляє “Європейська правда“, він сказав під час брифінгу для іноземних журналістів.

За словами міністра, найкраще, що ЄС і його держави-члени можуть зробити зараз це три речі.

“Перше – залишайтеся твердими і єдиними у неприйнятті російських ультиматумів і вимог” – заявив він.

“Друге – фіналізуйте перелік санкцій, які ви готові накласти у разі військової ескалації з боку Росії і зробіть його доступним для росіян, щоб вони побачили, що чекає на них. Бо досі ми чули дискусії про серйозність санкцій, але час переходити до конкретики, в іншому випадку Росія може подумати, що все це блеф” – наголосив Кулеба.

Третім елементом, за словами міністра, є допомога Україні у зміцненні її оборони, зокрема, у сфері кібербезпеки.

“Кожна країна сама може обрати найбільш прийнятний для себе шлях допомоги Україні. Хтось може надавати зброю, інші можуть зосередитися на амуніції, але найважливіше те, що кожен демонструє політичну волю зміцнювати захист України” – зазначив міністр.

Раніше повідомлялося, що цього тижня Єврокомісія завершить роботу над пакетом потужних потенційних санкцій проти Російської Федерації.

Офіційно у Єврокомісії не повідомляли жодних деталей потенційних санкцій.

Головний дипломат ЄС Жозеп Боррель зазначив, що “частиною стримування є не давати інформацію”, однак запевнив, що їх застосують “у належний момент”. 

Джерела європейських ЗМІ при цьому повідомляли, що країни ЄС продовжують розходитися в думках щодо того, як реагувати на різні сценарії, та обговорюють, які дії РФ вважатимуться вторгненням.

 

Україна отримала запит США на призначення Бріджит Брінк послом в Україні

СЕРЕДА, 2 ЛЮТОГО 2022, 16:25. УП

Україна отримала запит Сполучених Штатів на призначення Бріджит Брінк послом США в Україні, і МЗС уже запустило відповідну процедуру узгодження її кандидатури.

Про це заявив повідомив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, повідомляє “Європейська правда” із посиланням на Інтерфакс-Україна.

“Я можу підтвердити, що Україна отримала запит США на призначення пані Бріджит Брінк послом США в Україні, й МЗС уже запустило відповідну процедуру узгодження її кандидатури”, – сказав Кулеба.

Міністр зазначив, що у кожній країні є визначена процедура узгодження кандидатури посла, і після цього ухвалюється рішення.

“Ми цю процедуру запустили, і коли всю інформацію буде зібрано, ухвалюватиметься політичне рішення”, – додав він.

Раніше американські ЗМІ повідомили, що президент Джо Байден обрав Бріджит Брінк, нинішнього посла США в Словаччині, але поки офіційно не висунув її кандидатуру, оскільки український уряд поки не надав свого дозволу.

Раніше американську місію в Україні очолювали два повірених у справах: Вільям Тейлор, який обіймав посаду посла США в 2006-2009 роках, і Крістіна Квін, яка очолює місію по цей час.

 

Байден схвалив розгортання військових США у Європі – CNN

СЕРЕДА, 2 ЛЮТОГО 2022, 16:24. УП

Президент США Джо Байден офіційно схвалив розгортання додаткових військових сил США в східній Європи через загрозу російській агресії.

Джерело: співрозмовники CNN серед американських офіційних осіб

Деталі: Очікується, що незабаром Пентагон оголосить, що війська будуть розгорнуті “найближчими днями”.

За словами джерел, йдеться про розгортання приблизно 2000 військовослужбовців США у Польщі та ще кількох тисяч у південно-східних країнах НАТО, включаючи Румунію.

За словами джерел, частина військ, які будуть розгорнуті незабаром, уже розміщені в Європі, тоді як інші прибудуть з тих, що знаходяться в США і вже перебувають у підвищеній бойовій готовності.

Раніше у США привели 8500 військовослужбовців у стан підвищеної готовності на випадок, якщо будуть залучені Сили реагування НАТО та швидко знадобляться військові США.

За словами офіційних осіб США, це розгортання є демонстрацією підтримки союзникам по НАТО, які відчувають загрозу через військові дії Росії біля кордонів України.

Передісторія:

У січні у США привели у бойову готовність близько 8,5 тисячі військових, щоби мати змогу швидко дислокувати їх у Східну Європу в разі російського вторгнення до України.

29 січня Джо Байден заявив, що США “найближчим часом” перекинуть війська в країни НАТО Східної Європи.

 

5 країн запустили фонд на 35 млн фунтів для допомоги Україні у протидії впливу РФ

СЕРЕДА, 2 ЛЮТОГО 2022, 15:22. УП

США, Швеція, Швейцарія, Велика Британія і Канада запустили роботу спільного міжнародного фонду обсягом 35 млн фунтів стерлінгів (47 млн доларів США), який покликаний допомогти пом’якшити дестабілізуючий вплив Росії у південних і східних регіонах України.

Як повідомляє “Європейська правда”, про це пише агентство “Інтерфакс-Україна”.

Віцепрем’єр-міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірина Верещук на заході з нагоди початку роботи фонду в Києві в середу зазначила, що фонд має на старті 35 млн фунтів стерлінгів для перших проєктів, які будуть спрямовані на громади, їхню стійкість, людей, які потребують підтримки.

Посол Великої Британії в Україні Мелінда Сіммонс зазначила, що партнери разом з урядом України через цей фонд віддані підтримці постраждалих від російської агресії на сході України.

За її словами, Велика Британія зробить у фонд внесок обсягом 11,5 млн фунтів стерлінгів (14,8 млн доларів США) протягом 3 років.

США через USAID мають намір збільшити свій внесок у фонд з 5 до 10 млн доларів США.

Канада надає до фонду від 10 до 15 млн канадських доларів (до 12 млн доларів США), щоб стримати ескалацію.

Швеція надасть до фонду 50 мільйонів шведських крон (5,4 млн доларів США).

Фінансування буде спрямовано на ініціативи, які сприяють зміцненню спроможності регіонів, що потерпають від конфлікту, наприклад, забезпечення технічних консультацій владі або надання грантових інвестиції, які створюють економічні можливості й поліпшують доступ до державних послуг для мешканців південної та східної України.

Це має призвести до підвищення якості державних послуг, збільшення доходів домогосподарств і посилення зв’язків між громадами, розділеними конфліктом.

 

Шість пріоритетів руху України до НАТО: як Зеленський має змінити програму на 2022 рік

СЕРЕДА, 2 ЛЮТОГО 2022, 15:05 — РАДА ГРОМАДСЬКОГО НАГЛЯДУ ЗА ВИКОНАННЯМ ПРОГРАМ УКРАЇНА-НАТО 

До редакції “Європейської правди” надійшла копія звернення до президента Зеленського від новосформованої Ради громадського нагляду за виконанням Річної національної програми під егідою комісії Україна-НАТО. Це – громадська структура, яку сформували представники громадянського суспільства, експертних організацій та української діаспори.

Цей документ присвячений формуванню Річної національної програми (РНП), яка, на думку експертів, має бути суттєво реформована у порівнянні з попередніми редакціями цього документа.

“Європейська правда” поділяє прагнення реформування РНП.

Це один з інструментів знайти альтернативний шлях зближення з Альянсом у період, коли Захід не готовий надавати Україні ПДЧ – до цього наше видання та низка профільних експертів публічно закликали торік, і ці рекомендації Ради відповідають баченню нашої експертної групи.

ЄвроПравда вітає цю ініціативу та публікує зміст громадського звернення до президента.

* * * * *

Збереження незворотності євроатлантичного курсу України є загальнонаціональною справою, яка консолідує українське суспільство. Для України членство в НАТО є питанням і національної безпеки, і ціннісних орієнтирів розвитку держави. Останнім часом риторика Російської Федерації переповнена агресією та ультиматумами на рахунок євроатлантичних зусиль і прагнень України. Пришвидшення руху України до набуття членства у Північноатлантичному альянсі є найкращою відповіддю на ці погрози.

Брюссельский саміт НАТО у червні 2021 року вчергове підтвердив для України її дорожню карту для руху до НАТО, ключовим елементом якої є Річні національні програми під егідою комісії Україна-НАТО.

Україна повинна зробити РНП ефективним інструментом, який наблизить її до отримання Плану дій щодо членства в НАТО. Для цього необхідно переглянути принципи та алгоритм формування Річних національних програм, а саме:

зосередитись на невеликій кількості важливих інституційних змін та відмовитися від внесення до РНП поточної діяльності міністерств та відомств;

формувати РНП відповідно до цілей та завдань цього документа, а не шляхом механічного міжвідомчого погодження (як це відбувалося досі);

здійснювати формування РНП у єдиному центрі однією командою;

залучити до формування та оцінювання РНП представників громадянського суспільства та експертного середовища.

зробити публічним звітування щодо виконання РНП.

З огляду на важливість Річної національної програми, громадськість сформувала Раду громадського нагляду за виконанням Річної національної програми під егідою комісії Україна-НАТО.

Завданням цієї Ради є координація зусиль громадянського суспільства для контролю, оцінювання та допомоги державним інституціям під час роботи над Річними національними програмами.

На базі експертного опитування щодо пріоритетів для РНП, після обговорень і консультацій ми визначили наступні пріоритетні пропозиції, що потребують внесення у проект РНП-2022, який має затвердити президент України після 31 січня 2022 року.

Ми передали до президента детальніші рекомендації на 10 аркушів, але хочемо виділити з них шість найнагальніших напрямків.

1. Реформування Служби безпеки України

Ця реформа має здійснюватися на основі рекомендацій міжнародної дорадчої групи, у тому числі із забезпеченням демократичного цивільного нагляду за спеціальними та розвідувальними органами. Це – масштабна реформа, яка, зокрема, передбачає позбавлення статусу правоохоронного органу, військового статусу та перетворення на спеціальний контррозвідувальний цивільний орган; обмеження підслідності СБУ та недопущення дублювання з іншими слідчими органами; позбавлення функції боротьби з корупцією та з економічною злочинністю; недопущення спроб розширення повноважень СБУ під приводом реформ, спрямованої на відповідь новим сучасним загрозам; нові принципи підбору і розстановки кадрів, в тому числі очищення від недоброчесних та непрофесійних співробітників і агентури іноземних країн.

Окремим напрямом є створення парламентського комітету Верховної ради України з нагляду над спеціальними та розвідувальними службами.

2. Реформи/дії задля безперебійної роботи системи антикорупційних органів

Передусім йдеться про обрання директора НАБУ відповідно до вимог законодавства, забезпечення інституційної незалежності САП від Офісу генпрокурора, гарантію невтручання будь-кого в розслідування, що проводять НАБУ і САП, юрисдикцію Вищого антикорупційного суду тощо, деполітизацію відбору кандидатів на посади генерального прокурора і керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

3. Реформування судової системи та Конституційного суду

Для змін у судовій системі пропонується оновлення складу Вищої ради правосуддя, запровадження моніторингу способу життя судді, зокрема легальності джерел походження коштів та майна, запровадження кримінальної відповідальності суддів за свавілля під час здійснення правосуддя, відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в новому складі, який має довіру суспільства.

Також у цьому блоці – реорганізація мережі місцевих судів в окружні суди та запровадження мирових суддів і суду присяжних, забезпечення незалежного, об’єктивного вирішення спорів з вищими/центральними органами державної влади (зокрема, ліквідація ОАСК), реформування вищої юридичної освіти задля підвищення її якості.

Пропонується ухвалити законодавство щодо нової комплексної процедури відбору суддів Конституційного суду.

4. Реформи в оборонних закупівлях

Передбачають перехід на управління оборонними ресурсами за системою ППБВО (планування, програмування, бюджетування, виконання та оцінки) відповідно до практик та стандартів країн-членів НАТО.

Також Україна потребує створення та впровадження системи управління повним життєвим циклом озброєння та військової техніки відповідно до підходів НАТО, у тому числі з підтримкою та утилізацією наявного озброєння.

Пропонується запуск у структурі Міноборони структурного підрозділу, який би відповідав за формування політики оборонних закупівель для сил безпеки і оборони та забезпечував реалізацію повноважень МОУ як головного органу у цій сфері згідно із Законом України “Про оборонні закупівлі”. Також пропонується зниження рівнів секретності оборонних закупівель та обмеження засекречення вартості та факту закупівель, інформації про юридичних осіб – постачальників, розсекречення виконаних контрактів з державного оборонного замовлення.

5. Невідкладні заходи в енергетичній сфері

Пропонується посилення національної стійкості через створення необхідних запасів енергетичних ресурсів для проходження опалювального сезону 2022-2023 рр. (природний газ в ПСГ не менше 19 млрд куб.м, вугілля на складах ТЕС не менше 3 млн тонн), а також негайне  приведення чинної нормативно-правової бази у відповідність із Законом України “Про критичну інфраструктуру”.

Щодо логістичного забезпечення ЗС України пропонується створення додаткового оперативного запасу паливо-мастильних матеріалів, необхідного для тривалого ведення бойових дій; консультації з NATO Energy Security Center of Excellence щодо побудови ефективної системи енергоменеджменту для ЗСУ в умовах ведення військових операцій.

6. Реформа антимонопольного законодавства

Передбачає забезпечення прозорості, фінансової та операційної незалежності Антимонопольного комітету; посилення повноважень АМКУ (фізичний пошук та конфіскацію документів з метою отримання інформації та обмін інформацією з правоохоронними органами та іншими урядовими органами), надання рішенням АМКУ статусу виконавчих документів; впровадження конкурентного та захищеного від політичного втручання механізму призначення голови АМКУ та державних уповноважених; запровадження інституту колективних заяв, що надасть споживачам дієвий механізм захисту їхніх порушених прав.

Окрім того, громадськість і експертне середовище наполегливо пропонують Кабінету міністрів України:

– провести публічний звіт щодо виконання РНП за 2021 рік;

– залучити експертну спільноту для підготовки урядового Плану заходів із виконання РНП на 2022 рік;

– розглянути внесення змін до чинного Положення про річні національні програми під егідою Комісії Україна – НАТО, щоб унеможливити втрату часу щодо введення РНП в дію, закріпити залучення громадськості до формування і моніторингу виконання РНП (див. Додаток 2).

Відповідно до чинного Положення про Річні національні програми, уряд має до 31 січня 2022 року подати проект РНП на поточний рік разом із проектом відповідного указу на підпис президенту України. Таким чином, наразі існує юридична можливість включити зазначені вище пропозиції до Річної національної програми 2022 року.

І для громадянського суспільства, і для міжнародних партнерів важливо бути переконаними, що євроатлантичні наміри влади є щирими і спрямованими на результат.

Найкращим способом розвіяти можливі сумніви є долучення громадськості до формування та оцінювання РНП, а головне – підтвердження голосних декларацій діями за результатами звернень суспільства.

Звернення підтримали:

Сергій Джердж, Громадська ліга Україна-НАТО, голова Сергій Квіт, Національний університет “Києво-Могилянська академія” Агія Загребельська, співзасновниця “Ліги антитрасту” Михайло Басараб, політолог, кандидат політичних наук Олексій Гарань, проф. НаУКМА, науковий директор Фонду “Демократичні ініціативи” Віктор Бобиренко, керівник експертної групи “Бюро аналізу політики” Олександр Краєв, директор програми “Північна Америка” Ради зовнішньої політики “Українська призма” Артур Переверзєв, Проект реформи оборонних закупівель за підтримки Міністерства оборони Великої Британії Геннадій Рябцев, Києво-Могилянська школа врядування імені Андрія Мелешевича, професор Олена Галушка, член правління Центру протидії корупції Михайло Жернаков, голова правління фундації DeJure Лілія Івасько, Агенція регіонального розвитку Закарпатської області, керівник проєкту Сергій Пархоменко, Центр зовнішньополітичних досліджень ОПАД ім. Олександра Никонорова, директор Сергій Перетятько, Національна соціальна сервісна служба Юрій Мітін, художник Леонтій Шипілов, член Центральної виборчої комісії (2018-2019 рр.), к.ю.н., доцент Юлія Кузьменко, завідуюча відділенням ДУ НПМ ЦДКК МОЗ України, лікар, волонтер Антон Сененко, старший науковий співробітник Інституту фізики НАН України Йосип Зісельс, Ініціативна група “Першого грудня” Ярослав Гончар, ГО “Аеророзвідка” Роман Куйбіда, Центр політико-правових реформ, заступник голови правління Юрій Гончаренко, Фонд сприяння демократії, віцепрезидент Андрій Юсов, “Школа відповідальної політики”, директор Сергій Репік, голова Молодіжного націоналістичного конгресу Павло Білоус, Рух опору капітуляції, співкоординатор Валентин Краснопьоров, просвітницька ініціатива “Останній капіталіст” Ганна Гопко, Мережа захисту національних інтересів АНТС Ігор Корж, Інститут інформації, безпеки і права Національної академії правових наук України, д-р юр. наук, ст. наук.співробітник Ігор Козак, громадський діяч, бізнесмен, військово-політичний експерт, офіцер запасу Збройних сил Канади Михайло Гончар, президент Центру глобалістики “Стратегія ХХІ”, головний редактор часопису “Чорноморська безпека” Володимир Огризко, український дипломат, міністр закордонних справ України з грудня 2007 до березня 2009 рр. Юрій Бутусов, головний редактор сайту Цензор.нет Ігор Коліушко, голова правління Центру політико-правових реформ Стефан Романів, віцепрезидент Світового конґресу українців, Австралія Сергій Янчук, доцент КНУ імені Тараса Шевченка, ветеран-миротворець та волонтер Ілля Кононов, голова ГО “Державницька ліга” Топчян Ашот, ГО “Українська стратегічна ініціатива”, директор Владислав Василь, журналіст, співзасновник Національно-консервативного руху Андрій Щербак, підприємець, ініціатива “Молоді патріоти” Від імені Ради громадського нагляду: Остап Кривдик, керівник апарату

 

Майже половина українців готові долучитися до відсічі Росії – опитування

СЕРЕДА, 2 ЛЮТОГО 2022, 13:43. УП

Соціологи з’ясували, що близько 43% українців готові долучитися до відсічі російській агресії в певній формі.

Джерело: пресреліз спільного дослідження центру “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва та Центру Разумкова

Деталі: Соціологи поставили опитаним запитання: “Росія протягом 2021 року накопичувала збройні сили на кордонах України і демонструвала готовність здійснити нове вторгнення. Якщо це станеться, якою буде Ваша реакція?”

10,5% жителів України готові долучитися до Збройних сил для відсічі на фронті, а 9,4% ладні доєднатися до добровольчих формувань для боротьби на фронті та в тилу ворога.

Найбільший відсоток охочих доєднатися до лав Збройних сил серед виборців партій “Слуга народу” та “Європейська солідарність” – 14,3% і 16,2% відповідно.

Ще 22,9% ладні надавати допомогу грошима, волонтерською роботою, донорством крові тощо. Найчастіше таку відповідь давали виборці партії “ЄС” і “Сила і честь” ексголови СБУ Ігоря Смєшка – 36,4% і 27,6% відповідно.

18,5% опитаних відповіли, що “просто намагатимуться вижити”. 3,7% спробують виїхати за межі України.

Однак, кожен п’ятий громадянин України взагалі не вірить, що повномасштабне вторгнення Росії будь-коли станеться. Найбільше скептиків щодо російського вторгнення серед виборців партій “Опозиційна платформа – За життя” (46,3%) і “Наші” ексдепутата Євгенія Мураєва (38,7%).

11,6% опитаних не змогли відповісти на це питання.

Загальнонаціональне дослідження проведено Фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва  спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 17 по 22 грудня 2021 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитано 2018 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки – 2,3%.

Передісторія:

Раніше соціологи з’ясували, що українці стали більше довірятиЗбройним силам на тлі загрози російського вторгнення.

Більше половини українців не вірять, що президент Володимир Зеленський зуміє дати належну відсіч в разі повномасштабного вторгнення Росії. Також і більше половини українців виступають проти двосторонніх перемовин Зеленського з російським президентом Владіміром Путіним щодо досягнення миру.

Наприкінці грудня 2021 року соціологи фіксували, що половина українців переконані в тому, що Росія здійснить повномасштабне вторгнення до України.

 

Майже половина українців кажуть, що Захід наданням Україні зброї стримує Росію

СЕРЕДА, 2 ЛЮТОГО 2022, 14:17. УП

Соціологи з’ясували, що близько 48,3% українців вважають, що надання Україні озброєнь з боку США та країн-членів НАТО скоріше стримує Росію від подальшої агресії.

Джерело: пресреліз спільного дослідження центру “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва та Центру Разумкова

Деталі: Соціологи поставили опитаним запитання “Як Ви вважаєте, надання Україні озброєнь та проведення спільних військових  навчань зі США та країнами-членами ЄС і НАТО стримують чи провокують агресію Росії проти України?”

Серед тих, хто відповіли “скоріше стримують” – найбільше таку відповідь давали виборці партій “ЄС” (72,9%), “Слуга народу” (59,3%) і “Сила і честь” ексголови СБУ Ігоря Смєшка (54,6%).

На противагу, кожен третій українець (33%) вважає, що надання Заходом зброї для України “скоріше провокує Росію” на агресію.

З поміж тих, хто відповіли “скоріше провокують” найбільше виборців політичних партій “Опозиційна платформа – За життя” (70,4%) та “Наші” ексдепутата Євгенія Мураєва (72%).

Відносно менше таку відповідь давали виборці партій “Слуга народу” (26,7%) і “Європейська солідарність” (17%).

Водночас, майже кожен п’ятий опитаний (18,7%) не зміг відповісти на це питання.

Загальнонаціональне дослідження проведено Фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва  спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 17 по 22 грудня 2021 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитано 2018 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки – 2,3%.

Передісторія:

У цьому дослідженні соціологи також з’ясували, що майже половина українців готові долучитися до відсічі російській агресії в разі повномасштабного наступу.

Раніше соціологи з’ясували, що українці стали більше довірятиЗбройним силам на тлі загрози російського вторгнення.

Більше половини українців не вірять, що президент Володимир Зеленський зуміє дати належну відсіч в разі повномасштабного вторгнення Росії. Також і більше половини українців виступають проти двосторонніх перемовин Зеленського з російським президентом Владіміром Путіним щодо досягнення миру.

Наприкінці грудня 2021 року соціологи фіксували, що половина українців переконані в тому, що Росія здійснить повномасштабне вторгнення до України.

 

У Байдена порівняли Путіна з лисицею в курнику після заяв про Україну

СЕРЕДА, 2 ЛЮТОГО 2022, 14:07. УП

В адміністрації президента США Джозефа Байдена порівняли російського президента Володимира Путіна з лисицею в курнику після того, як він заявив про загрозу для Росії з боку України через імовірне підключення НАТО до війни.

Джерело: речниця Білого дому Джен Псакі на брифінгу 1 лютого

Пряма мова: “Секретар Блінкен використовував деякі з цих аналогій раніше, але коли лисиця кричить із даху курника, що вона боїться курей, – що, по суті, вони (росіяни – ред.) роблять, – цей страх не подається як констатація факту. І коли ви бачите, як президент Путін кричить про страх перед Україною та українцями, це не слід розглядати як констатацію факту.

Ми знаємо, хто в цьому випадку лисиця. Ми бачили нарощування військ на кордоні. Ми бачили, як вони перекинули війська до Білорусі, на інший кордон.

І наша роль у Сполучених Штатах полягає в тому, щоб працювати з іншими країнами по всьому світу, щоб тримати ці кордони для дипломатії відкритими, тому що, безсумнівно, ми віддаємо перевагу деескалації та запобіганню вторгненню.

Але це рішення має прийняти президент Путін”.

Деталі: Псакі нагадала, що Росія тримає 100 тисяч військових на кордоні з Україною і є агресором, тому США працюють із країнами НАТО, щоб забезпечити їхню безпеку.

При цьому речниця Білого дому наголосила, “двері в дипломатію залишаються відкритими”, а деескалація полегшить просування дипломатичним шляхом.

Пряма мова: “Ми не знаємо, яке рішення прийме президент Путін. Хоча ми бачили нарощування військ на кордоні, наш держсекретар Тоні Блінкен розмовляв сьогодні (1 лютого – ред.) вранці із міністром закордонних справ (Росії) Лавровим, і він підтвердив наші зобов’язання та відкритість для подальшого дипломатичного шляху”.

Деталі: Псакі також підтвердила, що президент Джо Байден може поспілкуватися з президентом Володимиром Путіним, якщо це буде “найконструктивнішим кроком” для просування вперед, але поки що спілкування відбувається на рівні держсекретаря та його російського колеги.

Реакція: Пізніше речник президента РФ Дмитро Пєсков відреагував на аналогію американців: “Традиційно Росію завжди з ведмедем порівнювали. За всього бажання він на дах курника залізти не може – він надто великий і важкий для цього”.

Цьому передувало: 1 лютого президент Росії Володимир Путін заявив, що в разі вступу України в НАТО можливий сценарій, коли РФ доведеться воювати з Альянсом за окупований півострів Крим.

Раніше Росія вимагала від НАТО гарантій того, що Україна не стане членом НАТО, і обурилася, що США та Альянс “проігнорували” цю її вимогу. Замість “гарантій безпеки” США й НАТО закликали Росію до деескалації у відношенні до України.

Речник президента Росії Дмитро Пєсков заявляв, що Москва більше не може миритися зі “вторгненням НАТО” в Україну і вважає за необхідне залишити свої війська біля її кордону.

США й Велика Британія почали постачати Україні зброю для оборони в разі нападу Росії, Латвія та Польща також планують надати озброєння.

 

Розслідувачі знайшли відео перекидання сил Росгвардії

СЕРЕДА, 2 ЛЮТОГО 2022, 13:47. УП

Група незалежних розслідувачів Conflict Intelligence Team знайшла відео, що підтверджує перекидання сил Росгвардії територією РФ.

Джерело: публікація CIT

Дослівно CIT: “Поки що ми не спостерігали розміщення росгвардійців у таборах чи населених пунктах біля кордонів України. Разом з тим слід зазначити, що подібне перекидання ВНГ є досить нехарактерним.

У разі спроби масштабного нападу на Україну із заняттям та хоча б тимчасовою окупацією території війська нацгвардії можуть використовуватися для контролю зайнятих населених пунктів та ліній постачання, а також для антипартизанських дій”.

Деталі: Розслідувачі вивчили відео, опубліковані у Twitter.

На одному такому відео, яке з’явилося в соцмережі 31 січня, на залізничних платформах видно техніку, характерну для військ нацгвардії Росії: БТР-80 у пісочно-захисному камуфляжі, бронеавтомобілі “Урал-ВВ” та “Звезда-В”, різні військові вантажівки камуфляжного кольору з жовтими світловідбиваючими смугами на бортах, а також автомобілі військової автоінспекції із символікою військ Росгвардії.

Згідно з базою даних російської залізниці, потяг рухався з Архангельська, а саме відео, за словами автора, зняте в селищі Коноша більш ніж за 400 кілометрів на південь. Це говорить про те, що ешелон рухається у південному напрямку.

У CIT підкреслюють, що на транспортних засобах, які перевозяться, відсутні номерні знаки.

На іншому відео, знятому, як повідомляється, в Тульській області, видно автоколону, в якій, крім іншої техніки, прямують вантажівки Урал-4320 і бронеавтомобіль “Звезда-В” зі світловідбиваючими смугами, а також характерні КамАЗи сірого кольору з темно-червоними смугами по бортах та загратованими вікнами (автомобілі для транспортування нарядів, у народі “автозаки” – ред.).

На ще одному недавньому відео, геолокованому в Петрозаводську, схожі “автозаки” (а також БТР-80 у камуфляжі ВНГ) стоять на залізничних платформах.

Розслідувачі зазначають, що є й інші ознаки перекидання росгвардійців. Зокрема, джерело томського видання ТВ2 повідомило про перекидання 130 військовослужбовців Росгвардії літаком Іл-76 з Томська до Курська, пояснивши це “напруженістю на кордоні з Україною”.

CIT не знайшло підтверджень цієї інформації, але зазначає, що ще 28 січня за допомогою сервісу Flightradar24 було виявлено Іл-76 Росгвардії, що летів у напрямку Криму.

Цьому передувало: У січні Conflict Intelligence Team та “Радіо Свобода” на основі відео та коментарів до них повідомляли, що з Сибіру й Далекого Сходу на захід Росії чи в Білорусь на 2-9 місяців “перекидаються частини, без яких важко уявити повномасштабну військову операцію: військова поліція, десант, спецпризначенці“.

А проєкт колишньої команди білоруського TUT.ВY – Zerkalo.io – на основі відео показував, що в Білорусь із Росії прибуває військова техніка нібито для навчань “Союзна рішучість – 2022”, які розпочнуться 10 лютого.

 

Зеленський: Все озброєння від західних партнерів – для захисту

СЕРЕДА, 2 ЛЮТОГО 2022, 13:27. УП

Президент Володимир Зеленський наголошує, що все озброєння, яке постачають західні партнери Україні, потрібне для захисту.

Джерело: глава держави на спільному брифінгу з прем’єр-міністром Нідерландів Марком Рютте у Києві 2 лютого

Пряма мова: “Після того, як було окуповано частину наших територій, ми нарощуємо рівень нашої боєздатності і спроможності нашої армії. Ми фундаментально розуміємо, що нам потрібно. Я не готовий сьогодні публічно говорити, з якою країною про що ми детально домовляємося і що ми отримуємо. Для нас дуже важливо, що вся ця зброя, це все – захист.

Ми думаємо тільки про мир. Ми думаємо тільки про деокупацію територій і тільки дипломатичним шляхом. Ми говоримо про те, що більше ми не віддамо жодної ділянки нашої землі, не віддамо наші території, яка б ціна цієї справи не була”.

 

Опублікували відповіді США та НАТО на вимоги Кремля: деталі

СЕРЕДА, 2 ЛЮТОГО 2022, 12:31. УП

Іспанське видання El Pais заявило, що отримало у своє розпорядження відповіді США та НАТО на пропозиції Росії щодо так званих “гарантій безпеки”, та опублікувало їхні деталі.

Про це повідомляє “Європейська правда“, посилаючись на El Pais.

Видання зазначає, що відповіді значною мірою відображають повідомлення, які західні лідери публічно передавали Кремлю.

“З огляду на суттєве, неспровоковане, невиправдане і тривале російське військове нарощування в Україні та навколо неї, а також у Білорусі, ми закликаємо Росію негайно деескалувати ситуацію”, – йдеться у заяві НАТО.

“Позиція уряду Сполучених Штатів полягає в тому, що прогресу в цих питаннях можна досягти лише в умовах деескалації щодо загрозливих дій Росії щодо України”, – попередив Вашингтон.

У відповіді США сказано, що Вашингтон готовий обговорювати концепцію “неподільності безпеки”, яку ОБСЄ схвалила на своєму саміті у 2010 році. Москва включила цей принцип до першої статті свого проєкту угоди, стверджуючи, що можливий вступ України до НАТО вплине на її безпеку.

У тексті США попереджають, що не поділяють думку Росії, і зазначають, що “концепцію неподільності” безпеки “не можна розглядати ізольовано”.

У документі Вашингтона із самого початку чітко зазначено, що він “продовжує твердо підтримувати політику відкритих дверей НАТО”, і тому не відкидає майбутнього включення України чи Грузії до Альянсу.

Текст НАТО також підтверджує політику відкритих дверей і наголошує на праві всіх держав обирати свої угоди з точки зору безпеки “без втручання ззовні”.

Щодо України адміністрація Байдена пропонує Росії “взаємні заходи прозорості”, відповідно до яких Росія та США домовляться “утримуватися від розміщення наступальних ракетних комплексів наземного базування та постійних сил із бойовим завданням на території України”. Для цього Вашингтон висуває пропозицію проконсультуватися з Києвом.

У документі США йдеться, що вони “готові працювати над досягненням взаєморозуміння з Росією, а також з нашими трансатлантичними союзниками і партнерами з питань безпеки, що становлять спільний інтерес”.

У документі також викладено низку питань, з яких Вашингтон “готовий обговорити взаємні зобов’язання чи дії”, та форуми, на яких вони мають бути розглянуті.

США заявляють, що готові займатися цим процесом “сумлінно”, при цьому дорікаючи Путіну за розміщення понад 100 тисяч солдатів на кордоні з Україною, за окупацію Криму та за розпалювання конфлікту на Донбасі.

Вашингтон скаржиться, що у своєму проєкті угоди про безпеку в Європі “Росія висунула певні вимоги, які підривають принципи, яких Росія зобов’язалася дотримуватись у попередніх документах”.

Низка пропозицій США передбачає обмеження на ракети, кульмінацією яких можуть стати нові угоди щодо роззброєння. Вашингтон заявив, що готовий розпочати двосторонні переговори з Росією щодо контролю над ракетами малої та середньої дальності та їх пусковими установками.

Документ свідчить про занепокоєння Вашингтона та його союзників через зусилля Росії з диверсифікації та збільшення свого ядерного арсеналу, розробку нових міжконтинентальних ракет та розміщення подвійних та нестратегічних ракет біля кордонів НАТО.

Однією з нових ідей є пропозиція Росії “механізму транспарентності” для перевірки відсутності крилатих ракет “Томагавк”, здатних досягти території Росії, на базах НАТО. У свою чергу, Вашингтон закликає до ідентичного підходу з двома базами на території Росії.

Нагадаємо, у вівторок президент РФ Владімір Путін заявив, що вступ України до НАТО створить загрозу воєнного конфлікту Росії з Альянсом через Крим.

 

США, НАТО, ОБСЄ і ЄС продовжать зусилля для стримування РФ від нападу на Україну

СЕРЕДА, 2 ЛЮТОГО 2022, 11:28. УП

США, НАТО, ОБСЄ та ЄС зобов’язалися продовжити шукати дипломатичне рішення для запобігання подальшій агресії Росії проти України.

Про це повідомили у Держдепартаменті США у вівторок, пише “Європейська правда”.

1 лютого державний секретар США Ентоні Блінкен провів телефонну розмову з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом, чинним головою Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) Збігневом Рау та верховним представником ЄС Жозепом Боррелем, зазначив речник Держдепу Нед Прайс.

За його словами, Блінкен підтвердив свою підтримку суверенітету та територіальної цілісності України та обговорив дипломатичні взаємодії з Росією на тлі нарощування російської військової могутності біля кордонів України.

“Учасники домовилися продовжувати тісну координацію та зобов’язалися шукати дипломатичне рішення для запобігання подальшій агресії проти України”, – заявив Нед Прайс.

Напередодні Блінкен провів телефонну розмову з міністром закордонних справ РФ Сергієм Лавровим, у якій наполіг, що російське вторгнення в Україну матиме важкі наслідки.

Блінкен і Лавров обговорювали письмову відповідь США на пропозиції Росії щодо так званих “гарантій безпеки”.

Лавров раніше заявляв, що у відповіді США на вимоги Кремля щодо гарантій безпеки немає позитивної реакції на головне питання.

 

Австрія оскаржить у суді ЄС «зелений» статус атомної та газової енергетики

03.02.2022 02:16

Австрія буде оскаржувати в Суді справедливості ЄС рішення Єврокомісії про визнання атомної та газової енергетики екологічно сумісними видами діяльності.

Як передає Укрінформ, про це заявила на пресконференції міністр Австрії з питань захисту клімату, довкілля, енергетики, транспорту, інновацій та технологій Леоноре Ґевесслер.

“У наступні тижні ми підготуємо юридичні кроки. Коли документ набуде чинності, ми подамо позов із вимогою визнати його недійсним у Європейському суді”, – заявила вона.

За словами міністерки, рішення Єврокомісії було ухвалено непрозоро, всупереч занепокоєнню багатьох експертів, а також держав-членів. “Це рішення є неправильним тому, що ядерна енергетика не сприяє захисту клімату”, – наголосила Ґевесслер.

Як повідомляв Укрінформ, Єврокомісія підтримала пропозицію до так званого Додаткового делегованого кліматичного акта з оподаткування та включила атомну енергетику і природний газ до списку екологічно сумісних видів діяльності для інвесторів. Таким чином, АЕС та електростанції, що працюють на природному газі, тепер прирівнюються до “зелених” потужностей.

Європейський парламент та Рада ЄС мають чотири місяці для вивчення документа.

Рада ЄС може ухвалити рішення щодо відкликання Додаткового делегованого кліматичного акта з оподаткування кваліфікованою більшістю голосів – за це мають висловитися не менше 20 країн, які представляють не менше 65% населення Євросоюзу. Європейський парламент може приймати рішення щодо оскарження документа простою більшістю голосів.

Якщо від Ради ЄС та Європарламенту не надійде заперечень, Додатковий делегований кліматичний акт з оподаткування набуде чинності 1 січня 2023 року.

 

Єврокомісія визнала атомну енергетику і газ «екологічно сумісними»

02.02.2022 20:47

Єврокомісія підтримала пропозицію до так званого Додаткового кліматичного делегованого акту з оподаткування (Taxonomy Complementary Climate Delegated Act) та включила атомну енергетику та природний газ до списку екологічно сумісних видів діяльності для інвесторів.

Про це сьогодні у Брюсселі під час пресконференції за підсумками засідання Колегії ЄК повідомила Мейрід МакГіннесс, єврокомісар з питань фінансових послуг, фінансової стабільності та Союзу ринку капіталів, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Таким чином, атомні електростанції та електростанції, що працюють на природному газі, тепер прирівнють до “зелених” енергетичних потужностей.

«Сьогодні ми зробили ще один важливий крок у переході до кліматично нейтральної економіки. Ми маємо використовувати для цього всі наявні інструменти, оскільки в нас є менше 30 років, щоб досягти такої кліматичної нейтральності. Уряди та державний сектор не можуть зробити цього самотужки, тож приватний сектор має відігравати свою роль. Оновлений режим оподаткування призначений для надання додаткових стимулів для приватних інвесторів до участі у досягненні кліматичних цілей», – зазначила єврокомісар МакГіннесс.

Вона нагадала, що прийнятий раніше Делегований акт у сфері кліматичного оподаткування, що застосовується з 1 січня поточного року, вже охоплює більше 170 видів економічної діяльності та стосується близько 40 відсотків зареєстрованих в ЄС компаній та економічних секторів Європи, на які припадають близько 80 відсотків прямих парникових викидів. Додатковий податковий документ, що був ухвалений сьогодні, торкається особливо проблемної сфери – газової та атомної енергетики, які розглядаються як перехідне джерело енергії на шляху до «зеленої» трансформації.

«Важливо розуміти, що цей Додатковий делегований акт є суто фінансовим інструментом, він не є інструментом енергетичної політики ЄС. Головна відповідальність за енергетичну політику та власний енергетичний баланс повністю належить країнам-членам. Новий режим оподаткування не забороняє інвестиції в секторах, яких стосується. Натомість він стимулює відхід від використання найбільш брудних джерел енергії, таких як вугілля, на яке нині припадає близько 15 відсотків виробництва електроенергії в Європі. Це має бути змінено», – наголосила єврокомісар.

Після сьогоднішнього рішення Єврокомісії, природний газ та ядерна енергія, з точки зору оподаткування, можуть розглядатися як перехідні джерела енергії на час трансформації до кліматично-нейтральної економіки. Таке визначення цих джерел є чітко обумовленим та супроводжується жорсткими та конкретними вимогами.

Зокрема, обидва ресурси – газ та ядерна енергія, мають сприяти такому переходу до кліматичної нейтральності. Для атомної енергетики обов’язковою умовою є ядерна безпека та безпечність експлуатації для довкілля, включаючи систему утилізації ядерних відходів. Особливістю для використання газу є обов’язкова умова, що він має застосовуватися як альтернатива вугільній енергетичній генерації, з перспективою повної відмови від вугілля.

Як зазначає Єврокомісія, процедура прийняття Додаткового кліматичного делегованого акту з оподаткування передбачала активні консультації з експертними та науковими колами, та залучення національних урядів країн-членів. Після перекладу всіма мовами ЄС цей Делегований акт буде офіційно переданий національним законодавчим інституціям країн-членів.

Європейський парламент та Рада ЄС, які, за законодавством ЄС, делегували Єврокомісії право на прийняття такого рішення, віднині мають чотири місяці для вивчення документа, та можуть відхилити його, якщо вважатимуть за потрібне. Обидві інституції можуть продовжити розгляд цього питання на додаткові два місяці.

Рада ЄС може прийняти рішення щодо відкликання Додаткового делегованого кліматичного акту з оподаткування кваліфікованою більшістю голосів – за це мають висловитися 72% країн-членів (не менше 20), які представляють не менше 65 відсотків населення ЄС. Європейський парламент може приймати рішення щодо оскарження документа простою більшістю голосів.

Якщо від Ради ЄС та Європарламенту не надійде заперечень, Додатковий делегований кліматичний акт з оподаткування набуде чинності з 1 січня 2023 року.

Як вже повідомлялося, минулого року ЄС на законодавчому рівні прийняв так званий Зелений курс та правове зобов’язання досягти кліматичної нейтральності європейської економіки до 2050 року. Це передбачає активний інноваційний та технологічний розвиток європейської промисловості та енергетики, зокрема, поступовий перехід на поновлювальні джерела енергії та відмову від вуглецевих енергетичних ресурсів.

Використання газу та АЕС Єврокомісія розглядає як перехідне джерело енергії, зокрема, для виробництва водню, що розглядається як один з ключових енергоносіїв майбутнього.

 

«Зелена» трансформація змінить правила геополітичної гри – Боррель

01.11.2021 23:43

Зелена трансформація та боротьба проти кліматичних змін є глобальним питанням, яке не лише дозволить уникнути катастрофічних наслідків для довкілля та для людства, але й змінить нинішні правила геополітичної гри.

Як повідомляє Укрінформ, про це у власному блозі на сторінці Європейської служби зовнішніх дій, коментуючи події кліматичної конференції ООН COP-26, що вчора відкрилася у Глазго, написав Високий представник ЄС Жозеп Боррель.

«Для того, щоб боротися з кліматичними змінами, ми маємо прискорити зелену трансформацію, відійти від гідрокарбонатних джерел енергії. Цей перехід матиме також великі геополітичні наслідки. Роками ми бачили спроби виробників нафти й газу використовувати експорт як зброю у міжнародних стосунках», – зауважив Високий представник ЄС.

Як приклад він навів ситуацію в Молдові, коли Росія зробила спробу пов’язати переговори щодо нового контракту про постачання газу з політичними питаннями, наприклад, такими, як зміцнення відносин між Молдовою і ЄС. Ще одним прикладом негативного впливу залежності від гідрокарбонатів, за його словами, є так зване «нафтове прокляття», коли країни, що багаті на гідрокарбонатні ресурси, часто стикаються із проблемами якісного управління, із нестабільністю та із недиверсифікованою економічною структурою.

«Зелений перехід здійснить «перездання карт», та може допомогти у вирішенні деяких з цих проблем. Разом із цим, він також знатиме переможців та тих, хто програє. Він може створити нові залежності від технологій та сировинних матеріалів, які є необхідними для поновлювальних джерел та для розвитку адаптивних технологій. Нам потрібно організувати цей перехід розумним шляхом, з урахуванням геополітичних ставок та динаміки», – наголосив Боррель.

Він зауважив, що за станом на сьогодні ЄС є все ще надто залежним від гідрокарбонатного пального, що надходить ззовні, і поточна цінова криза на європейському ринку енергеії є ще одним доказом цього.

«Таким чином, раціональна складова зеленої трансформації в Європі пов’язана не лише з кліматом. Вона також – про посилення нашої стратегічної автономії, про збереження купівельної спроможності наших громадян та про створення конкурентних переваг для Європи», – підкреслив Високий представник ЄС.

При цьому він зауважив, що боротьба з кліматичними змінами залишається глобальною проблемою. Європейці зараз несуть відповідальність лише за 8 відсотків від глобального обсягу шкідливих викидів. Тож успіх міжнародних зусиль із обмеження глобальної температури показником не більше 1,5 градуса Цельсія залежить також від інших міжнародних гравців та головних забруднювачів довкілля. Серед таких міжнародних суб’єктів, з якими має бути налагоджене «кліматичне співробітництво», Жозеп Боррель назвав Китай, США, Японію, Росію, Саудівську Аравію, Індію, Канаду та інші країни.

Як повідомляв Укрінформ, 31 жовтня в місті Глазго відкрилася кліматична конференція під егідою ООН, яка має визначити головні напрямки глобальних зусиль із запобігання кліматичним змінам.

 

Медіаекспертки дали поради, як фільтрувати інформацію в час гібридної війни

02.02.2022 20:45

Представники клубів з медіаграмотності чотирьох областей (Запорізької, Вінницької, Донецької та Сумської) обговорили, як фільтрувати інформацію в час гібридної війни.

Як передає кореспондент Укрінформу, онлайн-зустріч у режимі відеоконференції проходила разом із медіатренерками Тетяною Матичак і Ольгою Юрковою, а також з психологинею, гештальт-консультанткою Роксоляною Мусіюк.

Головним закликом під час обговорення теми було те, що в умовах гібридної війни особливо важливо фільтрувати всю інформацію, яка поступає із різних джерел.

Юркова назвала маркери неправдивої чи маніпулятивної інформації: «Це коли в інформації не вказані факти – місце, час, імена, фото, відео, хто і що зробив, де, коли, як і чому; це коли немає джерел, чи вони підозрілі або без гіперпосилань; коли інформація занадто емоційно забарвлена – є категоричні судження, заклики до дій, дуже емоційні слова; коли новину не поширюють серйозні медіа і коли у новині штучно об’єднані не пов’язані між собою факти».

Вона підкреслила, що є алгоритм перевірки фактів у інформації. «З чого розпочати? Прочитайте і подивіться усі повідомлення уважно; чи відповідає заголовок змісту; перевірте упередження та біографію автора; перевірте дату публікації; знайдіть першоджерело та визначте чи воно надійне; перевірте посилання перевірте, що про це повідомляли медіа-канали з гарною репутацією», – порадила Юркова.

Також вона пояснила, що дуже часто у медіапростір потрапляють фейкові фотографії, тому треба уважно подивиться – чи це оригінальне, чи оброблене фото, подивитися дату першої публікації цього фото (через Google). Крім того, треба уважно розглянути деталі на фото – номери, вивіски, таблиці, тощо, зауважила медіатренер.

На зустрічі психологиня Мусіюк надала практичні поради, як знизити тривогу і як вберегти своє ментальне здоров’я від зайвої інформації. Вона зазначила, що не треба замикатися на своїй тривозі, потрібно вміти відволікатися на іншу діяльність, перемикатися на якусь фізичну роботу, наприклад, по дому, та іноді влаштовувати “безінформаційний період”, щоб відпочити від великого обсягу інформації.

Онлайн-зустріч проходила у рамках національного проєкту «Фільтр». Це проєкт з медіаграмотності Міністерства культури та інформаційної політики України, який був заснований у 2021 році.

Онлайн-платформа проєкту має на меті об’єднати найкращі рішення та матеріали, що реалізуються державними органами влади, громадськими ініціативами, міжнародними партнерами та медіаспільнотою.

Місія проєкту – об’єднувати та координувати зусилля держави та партнерів для формування медіаграмотності як невід’ємної навички сучасних українців.

 

У Німеччині заборонили мовлення Russia Today 

02.02.2022 20:35

Комісія з ліцензування та нагляду за органами ЗМІ Німеччини заборонила мовлення на території країни телевізійної програми RT DE (Russia Today Deutschland).

Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на регулятора.

«1 лютого 2022 року Комісія з ліцензування та нагляду за органами ЗМІ (ZAK) заборонила мовлення та розповсюдження телепрограм «RT DE» в Німеччині через відсутність необхідної ліцензії», – пояснюється у пресрелізі.

Необхідна ліцензія не була надана, а заявку російський мовник навіть не подавав, зауважили в Комісії. Тому «розповсюдження телевізійної програми через пряму трансляцію в Інтернеті, через мобільний додаток і Smart-TV-App «RT News», а також через супутник (Eutelsat) має бути припинено».

«RT DE» при цьому, як підкреслюється, не може посилатися на будь-який інший дозвіл згідно з європейським законодавством.

RT DE вийшов в ефір 16 грудня через супутник і різні канали мовлення в Інтернеті. У червні 2021 року головна організація TV Novosti подала заявку на отримання телевізійної ліцензії в Люксембурзі, але отримала відмову. Однак у грудні Сербія видала такий дозвіл, і на підставі цього цілодобове мовлення німецькомовного RT розпочалося 16 грудня.

Оскільки RT DE Productions GmbH розташована в Берліні-Адлерсхофі, місцевий регулятор (Берлін-Бранденбург – MABB) порушив провадження і ще в грудні минулого року заборонив мовлення через супутник Eutelsat 9B.

Російський уряд пригрозив вжити у відповідь заходів проти німецьких мовників у Росії, а також пообіцяв звернутися до суду.

Німецькомовний канал, зміст якого формується у Москві, орієнтована на німецьку телеаудиторію з акцентом на новини, документальні та розважальні програми.

 

Томіленко вітає розширення програми «єПідтримка» на друковані ЗМІ

02.02.2022 20:05

Найближчим часом «Укрпошта» має напрацювати практичні рішення щодо прийому передплати за кошти програми «єПідтримка».

Про це у Фейсбуці повідомив голова Національної спілки журналістів України (НСЖУ) Сергій Томіленко, передає Укрінформ.

«Колеги-газетярі, вітаю з перемогою! Сьогодні уряд дозволив витрачати державну підтримку вакцинованим українцям – 1000 гривень – і на придбання друкованих засобів інформації!

Відповідна Постанова почне діяти з 7 лютого. Важлива новина для сотень українських редакторів та тисяч журналістів і технічних працівників, які працюють в редакціях газет і журналів», – написав Томіленко.

Також він нагадав, що 19 листопада НСЖУ спільно із генеральним директором «Укрпошти» Ігорем Смілянським уперше розпочали лобіювати дозвіл витрачати тисячу гривень, яку отримують повністю вакциновані українці, на передплату періодики.

Сьогоднішнє рішення уряду щодо розширення програми «єПідтримка» та включення до неї друкованих засобів масової інформації Томіленко назвав «важливою корпоративною перемогою трьох організацій, які найбільше опікуються в Україні друкованими ЗМІ – НСЖУ, Української асоціації медіа бізнесу та Асоціації незалежних регіональних видавців».

Також він зауважив, що НСЖУ, видавці та Укрпошта мають спільно проводити широку інформаційну кампанію щодо нових можливостей для медіа.

«Уже провів переговори із відповідальними працівниками «Укрпошти», найближчим часом мають бути напрацьовані практичні рішення/роз’яснення щодо прийому передплати за кошти «єПідтримки», – додав Томіленко.

 

У Казахстані затриманих протестувальників били та катували – HRW

02.02.2022 19:29

За даними неурядової правозахисної організації Human Rights Watch (HRW), під час придушення протестів минулого місяця казахстанські силовики свавільно заарештовували мирних демонстрантів, жорстоко поводилися із затриманими та піддавали їх тортурам, а також перешкоджали доступу затриманих до адвокатів.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Reuters.

Влада Казахстану заявляє, що щонайменше 227 осіб були вбиті під час протестів минулого місяця, які призвели до того, що колишній президент країни Нурсултан Назарбаєв та його родичі були усунені від усіх керівних посад.

Після протестів були затримані близько 10 000 осіб. Більшість із них звільнили протягом кількох днів, але деякі з них у соцмережах та в інтерв’ю місцевим ЗМІ скаржилися на побиття та тортури з боку поліції.

У заяві HRW йдеться, що організація отримала варті довіри повідомлення про десятки випадків, коли поліція свавільно затримувала мирних протестувальників, і деякі затримані зазнавали жорстокого поводження та тортур, зокрема катувань електричним струмом та побиття.

МВС та МЗС Казахстану не відповіли на прохання прокоментувати доповідь HRW.

Президент Касим-Жомарт Токаєв заявив минулого тижня, що правозахисники вивчають скарги затриманих.

Як повідомлялося, Міністерство індустрії та інфраструктурного розвитку Казахстану оцінило загальні збитки внаслідок масових протестів у 136,8 млрд теньге ($313,6 млн).

 

Apple подала до суду на українського режисера через сатиричний фільм

02.02.2022 12:26

Компанія Apple подала позов до суду через сатиричну стрічку Apple-Man («Яблучний чоловік») незалежного українського режисера Василя Москаленка.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє The Hollywood Reporter.

У своєму позові Apple заявляє, що глядачі помилково вважатимуть, що фільм Apple-Man асоціюється з самою компанією Apple.

«Ймовірно, споживачі помилково вважатимуть, що торговельний знак (Apple – ред.) заявника є додатковим розширенням відомого бренду Apple», – йдеться у тексті позову.

За словами юриста Джеремі Ече, який представляє Москаленка, звичайне англійське слово «аpple» (яблуко) не є власністю компанії Apple, і глядачі не будуть введені в оману.

Він також додав, що український режисер вже у січні дав зрозуміти, що не має фінансових ресурсів продовжувати вирішувати це питання в юридичній площині, а переговори про мирову угоду з Apple поки що зупинилися.

Стрічка Apple-Man («Яблучний чоловік») – це сатиричний фільм, в якому головний герой має надздібність левітувати яблуками. Сам фільм був профінансований через краудфандінгову платформу Kickstarter та зібрав близько 120 тисяч доларів США. Попри назву у стрічці немає жодної згадки компанії Apple чи її продуктів

 

В Україні – 35 014 нових випадків коронавірусу

02.02.2022 08:13

За минулу добу, 1 лютого, в Україні виявили 35 014 нових випадків коронавірусної хвороби COVID-19.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство охорони здоров’я у Фейсбуці.

“За добу 1 лютого в Україні зафіксовано 35 014 нових підтверджених випадків коронавірусної хвороби COVID-19 (з них дітей – 4 190, медпрацівників – 940)”, – зазначається у повідомленні.

За даними МОЗ, за минулу добу госпіталізовано – 4 314 осіб; летальних випадків – 204; одужало – 9 894 особи.

За весь час пандемії в Україні захворіло – 4 130 277 осіб; одужало – 3 641 474 особи; летальних випадків – 100 599, проведено ПЛР-тестувань – 18 206 854.

Як повідомляв Укрінформ, за добу 31 січня в Україні було зафіксовано 30 768 нових випадків COVID-19.

 

“Тисячу за вакцинацію” розширили на підлітків 

СЕРЕДА, 2 ЛЮТОГО 2022, 13:44. УП

Уряд розширив дію програми “єПідтримка” на підлітків віком 14-18 років.

Про це прем’єр-міністр Денис Шмигаль розповів під час засідання уряду.

Так, Кабінет міністрів підтримав розширення програми на підлітків віком 14-18 років. Вони зможуть, крім стандартних категорій (книги, спорт, внутрішні подорожі тощо) витратити свою тисячу гривень на освітні курси, шкільне приладдя та канцелярські вироби.

Також уряд планує незабаром дозволити людям з інвалідністю І та ІІ груп купувати ліки – наразі така можливість є лише у пенсіонерів.

Українці витратили вже 2,3 млрд грн в межах програми, повідомив Шмигаль.

Зауважимо, що у 2022 році бюджетом передбачено 3 млрд грн для виплат за програмою “єПідтримка”. Торік було передбачено ще 8 млрд грн.

Нагадуємо:

Програму виплат вакцинованим українцям “єПідтримка” хочуть розширити і дозволити витрачати кошти на освітні та комунальні послуги.

Українці, які зроблять бустерну, третю дозу щеплення від коронавірусу, отримають через портал “Дія” ще 500 гривень в рамках програми “є-підтримка”.

Міністр фінансів Сергій Марченко в інтерв’ю ЕП зауважив, що грошей на виплату 500 грн громадянам, які зроблять бустерну дозу вакцини від COVID-19, у бюджеті поки що не вистачає.

Мінсоцполітики спільно з Мінцифри працюють над розширенням програми “єПідтримка”, щоб дозволити вакцинованим людям із інвалідністю першої групи витратити тисячу гривень допомоги від держави на ліки.

З 24 січня вакциновані громадяни віком від 60 років зможуть використати 1000 гривеньза програмою єПідтримка на купівлю ліків, у тому числі онлайн.

 

Нідерланди нададуть Україні 400 тисяч євро для протидії епідемії COVID-19 на сході країни

СЕРЕДА, 2 ЛЮТОГО 2022, 14:41. УП

Нідерланди нададуть Україні допомогу у розмірі близько 400 тисяч євро для гуманітарної програми реагування на епідемію коронавірусу у східних регіонах.

Як повідомляє “Європейська правда”, про це йдеться у спільній заяві після візиту до Києва прем’єра Нідерландів Марка Рютте.

“Лідери висловили зацікавленість у розвитку двосторонньої співпраці в галузі охорони здоров’я, зокрема з метою забезпечення рівного доступу до прийнятних за ціною вакцин проти COVID-19. У зв’язку з цим Нідерланди передадуть близько 400 тисяч євро на реалізацію Плану гуманітарного реагування для України (ОСНА) для подолання пандемії на сході України”, – зазначається у заяві, оприлюдненій обома сторонами.

Лідери також привітали підписання меморандуму про взаєморозуміння між МОЗ України та компанією Philips Medical Systems, що спрямований на підвищення якості медичних послуг в Україні.

Нагадаємо, візит Марка Рютте став першим візитом прем’єр-міністра Нідерландів до України за 17 років.

У своїй промові у Києві він висловив сподівання на дипломатичне розв’язання нинішньої напруженої ситуації довкола України, а також наголосив, що у разі нової агресії Росію чекають серйозні наслідки.

Він повідомив, що Нідерланди запропонували Україні допомогу для протидії кібератакам.

Прем’єр наголосив також, що Нідерланди продовжують тримати у фокусі уваги справу щодо загибелі рейсу MH17 у небі над Донбасом і зроблять усе можливе, щоб причетні до збиття літака були притягнені до відповідальності.

 

Глава Мінфіну про підвищення зарплат лікарям: Коштів більш ніж достатньо

СЕРЕДА, 2 ЛЮТОГО 2022, 14:05. УП

Міністр фінансів Сергій Марченко переконує, що коштів на підвищення зарплат лікарям до мінімум 20 тис грн “більш ніж достатньо”.

Про це він сказав в інтерв’ю ЕП.

Читачі-лікарі з регіонів кажуть ЕП, що їм пропонують “добровільно” писати заяви про переведення на пів ставки, на 0,2 ставки, хоча вони працюють повну зміну.

ЕП запитала у Марченка, чи вистачає закладених у бюджеті коштів на задеклароване підвищення зарплат лікарям.

“Я називаю це б…ством! (про випадки про пів ставки – ред.).

Ми порахували реальну потребу в коштах на ці цілі, але НСЗУ платить за послуги. Є складне питання, як реалізувати ухвалене президентом рішення про збільшення реальних зарплат лікарів і медсестер”, – сказав він.

“Зараз цьому питанню приділена максимальна увага президента, прем’єр-міністра та міністра охорони здоров’я. Цього місяця це буде лакмусом того, як чітко відреагували на місцях.

Я ще раз підкреслюю: коштів більш ніж достатньо. Є навіть буферний запас коштів на випадок, якщо деякі заклади випадають. Їх МОЗ готовий надати, щоб це рішення було реалізоване повною мірою”, – додав глава Мінфіну.

За його словами, випадки щодо 0,5 ставки, 0,2 ставки – це все помилки системи.

“Це не може мати масовий характер. Навіть якщо такі випадки є, то є спосіб, як на це відреагувати та вирішити проблему.

Тут дуже багато залежить від керівників медичних закладів і від їх взаємодії з НСЗУ. Я закликаю всіх керівників приділити ретельну увагу цьому питанню, щоб жоден медичний працівник не був обділений заробітною платою, навіть якщо потенційно можуть бути такі ситуації”, – резюмував він.

Нагадаємо:

На цей рік закладені видатки на підвищення зарплат лікарям до мінімум 20 тисяч гривень.

 

Кабмін призначив заступника міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій

02.02.2022 15:09

Кабінет Міністрів призначив заступником міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Павла Козирєва.

Про це представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук написав у Телеграмі.

«Призначено… Козирєва Павла Генріховича заступником міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України», – написав він.

Також за повідомленням Мельничука, уряд звільнив з посади першого заступника голови Державного агентства інфраструктурних проєктів України Юрія Лещука.

Крім того, урядовці поклали виконання обов’язків директора державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» на Віталія Жадобіна та директора державного підприємства «Український центр «Безпека» на В’ячеслава Онуфрієнка.

Козирєв з 2008 року є головою Асоціації малих міст України.

 

Україна обговорює можливість гарантій уряду США для залучення коштів

02.02.2022 17:31

Україна та США обговорюють можливість надання гарантій урядом США для залучення коштів Україною.

Як передає Укрінформ, про це в інтерв’ю «Економічній правді» сказав міністр фінансів Сергій Марченко, повідомляє пресслужба Мінфіну.

“Обговорюється. Поки що у форматі дискусій та діалогу. Така можливість для України існує, але поки що рішення не ухвалене. Якщо США будуть готові застосувати механізм гарантій, то Україна тут в пріоритеті… У мене буквально минулої п’ятниці (21 січня) була телефонна розмова із заступником міністра фінансів США Воллі Адеємо. Ми з ним про це говорили”, – сказав Марченко.

Він зауважив, що пік виплат 2022 року за зовнішніми боргами – у вересні, коли Україна має погасити мільярд доларів євробондів.

“Це та точка, яка для мене як міністра фінансів є відправною. У 2020-2021 роках ситуація була складнішою”, – сказав Марченко.

Він також зауважив, що у березні відбудеться погашення зовнішніх зобов’язань на 7,6 мільярда гривень.

“Якби у нас була нормальна ситуація, без тиску, без таких шалених цін на газ, без інших істерій, то я сказав би, що для мене як міністра фінансів цей рік у принципі надзвичайно комфортний. Я бачу всі можливості профінансувати дефіцит 3-3,5% до ВВП”, – зазначив Марченко.

При цьому він додав, що для України особливо важливо продовжувати співробітництво з МВФ та отримати два перегляди та всю суму за програмою – 2,2 мільярда доларів.

“Те, що європейці починають нову програму макрофінансової допомоги, – дуже важливий сигнал, який свідчить, що ми знову у фокусі. Тобто ми вже маємо передумови, щоб замістити зовнішнє комерційне фінансування пільговим фінансуванням від міжнародних партнерів”, – додав Марченко.

Як повідомляв Укрінформ, Україна планує отримати від трьох до п’яти мільярдів доларів допомоги від стратегічних партнерів для стабілізації фінансової системи.

 

МОН оголосив конкурс на посаду президента Могилянки

02.02.2022 17:59

Міністерство освіти та науки оголосило конкурс на зайняття посади президента Києво-Могилянської академії.

Як передає Укрінформ, про це повідомляється на сайті Міністерства освіти та науки.

“За результатами засідання експертно-кадрової комісії МОН встановлено порушення законодавства України та Статуту університету в процесі проведення виборів НаУКМА та рекомендовано оголосити конкурс на зайняття посади президента Національного університету «Києво-Могилянська академія».”, – йдеться у повідомленні.

У конкурсі можуть брати участь громадяни України, які володіють державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови (вільне володіння державною мовою першого або другого ступеня), мають вчене звання та науковий ступінь і стаж роботи на посадах науково-педагогічних працівників не менш як десять років.

Строк подання заяв – два місяці з дня опублікування оголошення на офіційному вебсайті Міністерства освіти і науки України.

Як повідомляв Укрінформ, 30 вересня 2021 року МОН оголосив конкурс на заміщення посади президента Національного університету “Києво-Могилянська академія”. Наказом від 9 листопада 2021 року МОН вибори в НаУКМА були призначені на 20 січня 2022 року.

На посаду президента балотувалися в.о. президента НаУКМА, кандидат економічних наук, доцент, в.о. декана факультету економічних наук Олександра Гуменна та голова НАЗЯВО Сергій Квіт.

За підсумками голосування, що відбулося 20 січня 2022 Олександра Гуменна набрала 201 голос (33.9%), Сергій Квіт – 232 (39,1%).

27 січня відбувся другий тур виборів президента НаУКМА. Того ж дня Сергій Квіт повідомив у Фейсбуці, що з виборчої дільниці вишу невідомі викрали одну зі скриньок для голосування.

Згодом поліція Києва повідомила, що скриньку було знайдено неушкодженою на одній з вулиць біля НаУКМА та повернуто виборчій комісії. За даним фактом поліція почала кримінальне провадження за частиною 2 статті 396 Кримінального кодексу “хуліганство”.

28 січня на сайті НаУКМА було оприлюднено повідомлення про те, що за результатами другого туру Сергій Квіт отримав 235 голосів (52,80%); Олександра Гуменна – 191 голос (42,92%). При цьому проти всіх було 18 голосів (4,04%); зіпсовано – 1 бюлетень.

1 лютого на сайті НаУКМА оприлюднено відкрите звернення могилянської спільноти, в якому оргкомітет, Вчена рада НаУКМА, Конференція студентів та інші студентські організації НаУКМА, Наглядова рада університету, Асоціація випускників НаУКМА, члени могилянської спільноти, партнери Академії засвідчили єдність у визнанні результатів виборів, які відбулися чесно і прозоро. У зверненні зазначається, що спільнота очікує від МОН щонайшвидшого завершення формальних процедур щодо підписання контракту з обраним президентом НаУКМА Сергієм Квітом.

1 лютого в коментарі Укрінформу міністр освіти та науки Сергій Шкралет повідомив, що МОН не визнаватиме результати виборів в НаУКМА.

 

Стефанчук просить Шкарлета роз’яснити, навіщо призначати повторні вибори очільника Могилянки

СЕРЕДА, 2 ЛЮТОГО 2022, 19:07. УП

Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук звернувся до міністра освіти Сергія Шкарлета обґрунтувати відмову міністерства визнати результати виборів очільника Києво-Могилянської академії та призначення повторних виборів.

Джерело: facebook-сторінка Стефанчука

Пряма мова Стефанчука: “Я завжди був і залишаюсь прихильником університетського самоврядування, за яким тільки спільнота університету має право обирати собі очільника. І це право – священне! Адже це частина народовладдя.

І тому я, як колишній професор “Могилянки”, як науковець, як людина, щиро зацікавлений у тому, аби довгий виборчий процес президента НаУКМА завершився та один із найпотужніших вишів врешті-решт чесно і прозоро отримав свого керманича.

Тож сьогодні в межах парламентського контролю надіслав звернення до Сергія Шкарлета з вимогою обґрунтувати рішення МОН щодо відмови визнавати результати виборів президента НаУКМА, а також аргументувати рішення щодо призначення повторних виборів”.

Деталі: Голова ВРУ також звернувся до Генеральної прокурорки Ірини Венедіктової та міністра внутрішніх справ Дениса Монастирського. Він просить їх взяти під контроль розслідування факту викрадення однієї зі скриньок для голосування під час останніх виборів очільника вишу.

Крім того, Стефанчук скерував листи до міністра юстиції України, міністра охорони здоров’я України, в.о. голови Державної податкової служби України, голови Національного агентства із запобігання корупції та голови Служби безпеки щодо результатів спецперевірки кандидатів на виборах.

Довідково: 27 січня виборча комісія визнала вибори очільника Києво-Могилянської академії такими, що відбулися, попри інцидент з викраденням однієї зі скриньок для голосування. Унаслідок підрахунку голосів переміг колишній міністр освіти та науки, другий президент Могилянки з 2007 по 2014 роки Сергій Квіт.

На сайті вишу оприлюднили відкрите звернення спільноти вишу, у якому просять міністерство визнати результати виборів та заключити договір з переможцем Квітом. У зверненні зазначено, що обидва кандидати визнали результати виборів.

Останні вибори президента НаУКМА були п’ятою спробою обрати президента університету за останні два роки. Перші відбулися в лютому 2020 року після завершення каденції покійного третього президента університету Андрія Мелешевича. Проте в результаті виборів переможець не здобув 50% голосів від зареєстрованих виборців, як вимагала тодішня норма закону “Про вищу освіту”.

Далі повторні вибори відбулися в листопаді 2020 року, березні й вересні 2021 року, однак щоразу переможцеві в другому турі не вистачало 50% голосів, як передбачено законодавством і статутом університету.

Передісторія:

2 лютого Шкарлет заявив, що міністерство не визнаватиме результати виборів, адже спостерігач від МОН зафіксував грубе порушення виборчого процесу. Представники студентського самоврядування оголосили безстроковий страйк, а частина університетської спільноти заявила, що в міністерства немає повноважень не визнавати результати виборів.

На сайті міністерства 2 лютого з’явилось оголошення про повторний конкурс для кандидатів у президенти НаУКМА.

У ході другого туру виборів президента Академії 27 січня до приміщення, де відбувалося голосування, увірвалися невідомі люди в масках і поцупили скриньку для голосування. Крім того, вони встигли залити зеленкою ще одну скриньку для голосування.

2020 року перед голосуванням у Верховній Раді про призначення Шкарлета міністром спільнота Могилянки зверталась до народних депутатів не призначати його міністром освіти через виявлені ознаки плагіату в його наукових роботах.

Національна агенція із питань забезпечення якості вищої освіти, яку очолював Квіт, у жовтні 2020 року дало офіційний висновок, що в 4 публікаціях Шкарлета є плагіат – запозичення чужої роботи без вказування імені автора. Міністр натомість спрямував позов до суду на НАЗЯВО.

 

У МОН не хочуть визнавати вибори президента Могилянки: як реагує громадськість

Яна Осадча 2 лютого 2022

Міністерство освіти і науки не визнаватиме результати виборів президента Києво-Могилянської академії, які пройшли 27 січня, бо вони відбулися з порушенням.

Про це заявив міністр освіти та науки України Сергій Шкарлет в коментарі “Укрінформу”.

“Визнати вибори, які відбувалися не у відповідності з процедурою, міністерство не може.

Всі ці порушення викладені спостерігачем, який від МОН був в закладі вищої освіти і спостерігав за цими виборами. Там була залучена поліція, ми запросили і записи з камер відеоспостереження, де чітко було видно, що є ознаки того, що виборча скринька залишала виборчу дільницю майже на годину”, – сказав він.

За словами Шкарлета, скринька була розбита, і він не впевнений в тому, що її не підмінили.

Нагадаємо, під час вибрів на дільницю увірвалися невідомі в масках та викрили одну скриню з бюлетенями, а другу облили зеленкою.

На місце подій викликали поліцію, яка знайшла неушкоджену скриньку під парканом.

Виборча комісія змогла підбити підсумки голосування, адже кількість виданих та знайдених у скринях бюлетенів зійшлася.

Переможцем оголосили Сергія Квіта, який вже очолював академію з 2014 по 2017 рік. За нього віддали 52,8% голосів. А за його суперницю, виконуючу обов’язки президента Могилянки, Олександру Гуменну – 42, 9%.

До того у виші кілька разів намагалися обрати президента, але вибори були безрезультативними. 27 січня в Могилянці вперше визначили переможця голосування.

Після перевірки результатів МОН мало укласти контракт з обраним президентом, утім Сергій Шкарлет чітко дав зрозуміти, що на академію очікують перевибори.

Міністр вважає, що у Могилянці треба провести нові вибори, але прозорі та без порушень.

Тим часом в академії з думкою міністра не погоджуються: на сайті вишу з’явилося звернення “могилянської спільноти”, в якому викладачі закликають МОН визнати вибори президента та підписати контракт з Сергієм Квітом.

Сергій Квіт, якого з обранням президентом вже навіть привітав голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук, каже, що передав в МОН документи на спецперевірку.

Олександра Гуменна не вважає, що вибори були проведені з дотриманням всіх вимог і процедур.

“Але як не вважаю, що метою злодіїв було просто зірвати вибори. Адже тоді було б достатньо просто відрити скриню і зіпсувати з неї бюлетені.

Демократичний процес був порушений. Чесність результатів виборів під великим питанням. Я пропонувала опоненту зробити спільну заяву. Можливо, запропонувати переголосування”, – зазначила вона на наступний день після виборів.

За її словами, у МОН їй пропонували продовжити термін виконання обов’язків президента, але вона відмовилася.

Освітяни та політики продовжують вимагати у МОН визнати вибори у Могилянці.

Колишній заступник міністра освіти Єгор Стадний вважає, що у МОН немає повноважень не визнавати результати виборів.

Народна депутатка Наталія Піпа також наголошує, що у міністерства немає права втручатися в університетське самоврядування, та вимагає відправити Сергія Шкарлета у відставку.

У МОН кажуть, що заклики до страйків та пікетування відомства у зв’язку з невизнанням виборів у Могилянці є неконструктвиними, просять зберігати спокій та розсудливісь та зосередитися на навчальному процесі в умовах карантину.

“Українська правда. Життя” надіслала у відомство запит з проханням прокоментувати ситуацію щодо виборів у Києво-Могилянській академії.

 

Фонд держмайна виставив на продаж 5 спиртзаводів: яка сумарна стартова ціна

СЕРЕДА, 2 ЛЮТОГО 2022, 15:35. УП

Фонд держмайна оголосив про проведення 5 приватизаційних онлайн-аукціонів спиртзаводів – вони відбудуться у період з 25 лютого по 4 березня. Сумарна стартова ціна всіх аукціонів – понад 140 млн грн.

Про це повідомляє прес-служба “Укрспирту”.

До переліку увійшли такі об’єкти ДП “Укрспирт”:

Вузлівське (Львівська область) – аукціон 25 лютого. Стартова ціна – 21 708 351,18 грн;

Марилівське (Тернопільська область) – аукціон 28 лютого. Стартова ціна – 52 100 868,74 грн;

Струтинське (Львівська область) – аукціон 1 березня. Стартова ціна – 31 338 684,70 грн;

Червонослобідське (Київська область) – аукціон 2 березня. Стартова ціна – 9 776 602,60 грн;

Стадницьке (Київська область) – аукціон 4 березня. Стартова ціна – 26 393 749,40 грн.

Детальна інформацію про обєкти та проведення аукціонів – за посиланням https://bit.ly/3s3rZ4M.

З початку 2020 року було проведено 26 успішних аукціонів приватизації спиртових активів на близько 1,5 мільярда гривень.

 

Вільна торгівля з Туреччиною: які умови схвалив уряд

СЕРЕДА, 2 ЛЮТОГО 2022, 14:14. УП

Кабінет міністрів схвалив проєкт угоди про зону вільної торгівлі з Туреччиною.

Про це відомо з засідання уряду.

Угоду підпишуть вже цього тижня у ході візиту президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана. Раніше повідомлялося, що візит заплановано на 3 лютого.

За словами першої віцепрем’єрки-міністерки економіки Юлії Свириденко, сторонам внаслідок інтенсивним перемовин вдалося вийти на взаємовигідні умови. Вона додала, що це не лише угода про торгівлю, а й угода про взаємні інвестиції і виробничу кооперацію.

Таким чином, Туреччина значно розширює сектори, у яких українські компанії зможуть працювати на постійній основі, а Україна заохочує турецькі підприємства працювати у себе. Угода може дати щороку зростання 2% до ВВП, заявила Свириденко.

Торік товарообіг з країною становив понад 7 млрд дол. З них український експорт сягнув 4,1 млрд доларів, а імпорт – 3,2 млрд доларів. Експорт на 80% складається з металів і зернових, зауважила міністерка.

Водночас, додала вона, Україна працює над розширенням номенклатур та збільшення обсягів експорт товарів, що мають вищий ступінь переробки та більшу додану вартістю.

Основа угоди про ЗВТ полягає в обнуленні мит на 10 337 товарних позиціій, або 95% всіх товарів на експорт. Ще на 1347 будуть існувати товарні квоти або зменшення мит.

Свириденко повідомила, що наразі ми імпортуємо лише десяту частину товарів, а експортуємо – 1100 позицій.

На початок перемовин Туреччина мала мита у розмірі 29% для українських товарів, натомість українські ставки становили 5%. Донині, зауважила міністерка, на деяку українську аграрну продукцію діють турецькі ставки у понад 200%.

У Мінекономіки показали, що в угоді було досягнуто компроміси щодо ввезення:

Металобрухту: Україна може зберегти мито, але Туреччина лише частково відкриває ринок;

Зернові та олійні: угода не поширюється на них де-юре, водночас ставка мита для зерна становила і де-факто становитиме 0%.

Мита: гарантії Туреччини не застосовувати додаткові мита та не розмежовувати товари на внутрішній ринок та реекспорт;

Транспорт: зняття обмежень для українських перевізників;

Послуги: Туреччина гарантує доступ українських компаній до ринку послуг та їхню недискримінацію.

Протягом перехідного періоду ЗВТ передбачено пакет підтримки низки галузей економіки України, зокрема текстильної промисловості, машинобудування тощо.

Свириденко додала, що угода не передбачає відкриття ринку публічних закупівель, а тому вимоги щодо локалізації можуть застосовуватися до будь-яких турецьких товарів.

Нагадуємо:

Угоду про зону вільної торгівлі з Туреччиною можуть підписати 3 лютого під час візиту президента країни Реджепа Таїпа Ердогана до Києва.

На 2022 рік очікується підписання угод про вільну торгівлю з 4 країнами, а також – підготовка до підписання угоди про “промисловий безвіз” з ЄС.

 

УЗ обрала голову наглядової ради, заступником став Лещенко

СЕРЕДА, 2 ЛЮТОГО 2022, 15:57. УП

Наглядова рада Укрзалізниці обрала головою Хафера Гепарда, а його заступником – Сергія Лещенка.

Про це повідомила пресслужба Мінінфраструктури за підсумками першого засідання наглядової ради.

На засіданні представили нових членів наглядової ради УЗ. У грудні торік Кабінет міністрів визначив переможців конкурсу на ці посади. Наглядова рада не працювала з кінця вересня, адже закінчилися контракти з попереднім її складом.

Наглядова рада УЗ складається з семи осіб: чотирьох незалежних членів та трьох представників від держави.

Незалежними членами ради стали:

Анатолій Амелін: ексчлен Нацкомісії з цінних паперів, люстрований у 2015 році, до того очолював інвесткомпанію “Альтана капітал” з орбіти СКМ Ріната Ахметова. Наразі є директором і співзасновником економічних програм Українського інституту майбутнього;

Александер Долл: голова НР американської інвесткомпанії Lincoln International, раніше працював фінансовим директором групи Deutsche Bahn, очолював вертикаль вантажних перевезень та логістики в DB. Очолював низку корпорацій групи, зокрема – британську Arriva.

Якуб Карновскі: директор інвестфонду Luma Investment та член наглядової ради “Укрпошти”. У ролі експерту від Світового банку брав участь у реформуванні залізниць у Таїланді, Саудівській Аравії та інших. Також займався реструктуризацією польської залізниці PKP. Зокрема, вивів на біржу вантажну вертикаль компанії, завдяки чому погасив її борги.

Гепард Хафер: очолював представництво Deutsche Bahn у центральній та східній Європі протягом 13 років – до 2012 року. Відтоді є ректором та професором в Університеті прикладних наук у Берліні.

Представниками держави було призначено:

Сергія Лещенка: колишній журналіст та ексдепутат, з 2019 року входив у склад наглядової ради УЗ. У вересні контракт з Лещенком не продовжили, але згодом його кандидатуру до НР вніс міністр інфраструктури Олександр Кубраков.

Давіда Ломджарію: голова НР грузинської енергетичної компанії Sunenergy Bank. Очолював холдинґ Iberia Group, чиї компанії працюють на ринках нерухомості, автомобілів та харчової промисловості.

Сергія Москаленка: юрист, людина з таким же ПІБ працювала у Вищому адмінсуді до 2019 року. За даними Центральної виборчої комісії, у 2019 році балотувався від “Слуги народа”, був радником ексголови Офісу (тоді – Адміністрації) президента Андрія Богдана.

Головою ради у ході засідання було обрано Хафера Гепарда, а його заступником став Лещенко Сергій.

Нагадуємо:

Кабмін затвердив переможців конкурсу на посади членів наглядової ради Укрзалізниці 29 грудня.

У вересні уряд не продовжив контракти з головою наглядової ради “Укрзалізниці” Шевкі Аджунером та членами Сергієм Лещенком, Андреасом Матьє та Олегом Журавльовим. Лещенко був членом наглядової ради з грудня 2019 року.

29 вересня оголосили відбір чотирьох незалежних членів наглядової ради Укрзалізниці.

 

Уряд погодив призначення нового глави Київської ОДА

СЕРЕДА, 2 ЛЮТОГО 2022, 14:12. УП

Кабінет міністрів на засіданні 2 лютого погодив призначення Олексія Кулеби на посаді голови Київської обласної держадміністрації.

Джерело: представник Кабміну у Раді Тарас Мельничук

Деталі: Під час розгляду кадрових рішень уряд погодив призначення Олексія Кулеби головою Київської обласної державної адміністрації.

Також Кабмін погодив звільнення з посади чинного глави Київської ОДА Василя Володіна.

Що було раніше: У січні 2022 року “Українська правда” з посиланням на джерела в “Слузі народу” повідомляла, що у разі ухвалення закону про столицю Кулеба може стати главою Київської міської держадміністрації.

Кулебу називали “компромісною фігурою” між Офісом президента і нинішнім головою КМДА Віталієм Кличком.

Довідково: Кулеба з початку 2021 року займав посаду першого заступника голови Київської міської державної адміністрації з питань здійснення самоврядних повноважень.

Як повідомляє “Вечірній Київ”, Кулебі 38 років, у 2005 році він закінчив Київський національний економічний університет за спеціальністю “міжнародна економіка”. Кандидат наук з державного управління.

Працював викладачем у Міжрегіональній академії управління персоналом в Києві, займався підприємницькою діяльністю, був помічником депутата Київської міськради та радником гендиректора столичного КП “Плесо”.

У 2018-2019 роках працював директором киъвського ТОВ “Asper Естейт”, 2019-2020 роки –  директор департаменту міського благоустрою КМДА.

 

Два банки запустили торгівлю акціями: у що вже інвестували українці

СЕРЕДА, 2 ЛЮТОГО 2022, 18:59. УП

Проєкт Monobank від Universal та Альфа банк російського бізнесмена Михайла Фрідмана звітують про перші результати торгівлі акціями.

Першим торгівлю акціями запустив Альфа банк Фрідмана на початку грудня. Перший місяць – у тестовому режимі. З моменту повноцінного запуску загальний обсяг торгів акціями становив понад 76 млн грн, повідомляє пресслужба банку.

Найбільшою популярністю серед клієнтів користувалися акції Apple, Intel, Coca-Cola, Pfizer, СSX та Microsoft. У банку працюють над розширенням переліку акцій, доступних до торгів у застосунку.

У банку розповіли також про середній портфель інвестора: він складається з акцій 3-4 компаній на суму близько 50 тисяч грн.

Попри те, що Monobank анонсував запуск торгівлі акціями ще у липні торік, послугу проєкту вдалося запустити другими. З 24 січня інвестиційний застосунок Mono invest працює в тестовому режимі за запрошенням.

Відтоді у застосунку з’явилося вже понад 9 тисяч клієнтів-інвесторів, розповів ЕП співзасновник проєкту Олег Гороховський. На 1 лютого, тобто за тиждень від початку роботи, портфель акцій становив 1,8 млн доларів (близько 50 млн грн).

Серед компаній, акції яких користуються найбільшим попитом, у Mono виокремили Lumen Technologies. Акції Lumen є одними з найдешевших, тож користувачі на них могли випробовувати сервіс.

Другою за популярністю є Apple, як і у випадку з Альфа банком. Також користувачі інвестували у American Airlines та біржовий інвестфонд Vanguard S&P 500.

Перша четвірка не змінилася з моменту запуску застосунку, зауважив Гороховський.

Детальніше про те, як працюватиме торгівля акціями західних компаній в банках України і чому варто бути обережними з такими інвестиціями читайте у статті Ярослава Вінокурова: Акції Apple, Facebook та Amazon у смартфоні: як і через кого купити акції іноземних компаній та які ризики

Нагадуємо:

НКЦПФР, коментуючи запуск  низкою українських компаній проєктів із операцій з іноземними акціями, заявила про необхідність дотримання усіх норм українського законодавства.

“Перший український міжнародний банк” Ріната Ахметова працює над спрощенням можливості купівлі акцій іноземних компаній для своїх клієнтів.

 

У ПЦУ наклали “санкції” на Філарета та закликали відлучити від Церкви його прихильників

2 лютого. УНН. Синод Православної Церкви України заборонив Патріарху Філарету скликати і очолювати зібрання для вирішення питань церковного управління. Синод також закликав відлучити від Церкви його прихильників. Про це УНН повідомляє з посиланням на ПЦУ.

Повідомляється, що священний Синод 2 лютого розглянув порушення архієреєм на спокої Преосвященним Філаретом (Денисенком) та його послідовниками канонічного порядку.

Цитата

“На підставі раніше ухвалених Священним Синодом рішень було визначено, що колишній Предстоятель Української Православної Церкви Київського Патріархату Преосвященний Філарет (Денисенко) є архієреєм Православної Церкви України на спокої, якому в силу перебування на спокої з червня 2019 р. канонічно заборонено звершувати дії, які належать до компетенції єпархіального архієрея та Предстоятеля Церкви, зокрема заборонено скликати і очолювати зібрання для вирішення питань церковного управління, заборонено здійснювати рукоположення в будь-який священний сан тощо”, – йдеться в повідомленні.

Деталі

Зазначається, що виключно з поваги до попередніх заслуг Преосвященного Філарета (Денисенка) та враховуючи його вік і стан здоров’я, Священний Синод застосовує до Почесного Патріарха на спокої крайню ікономію, не вживаючи більш жорстких заходів канонічного реагування на вчинені ним порушення.

У ПЦУ повідомили, що усі особи, які в порушення канонів та Статуту Церкви без обрання Священним Синодом та без благословення Предстоятеля Православної Церкви України починаючи з червня 2019 р. були іменовані Преосвященним Філаретом (Денисенком) архієреями, насправді не мають архієрейського рукоположення і сану, а тому за розбійницьке привласнення архієрейських титулів і повноважень та інші дії, спрямовані на провокацію розділень в Українській Православній Церкві, ці особи підлягають церковному суду і позбавленню священного сану.

“Синод підкреслив, що будь-які послідовники старокалендарної схизми з Греції не перебувають у церковному спілкуванні з Українською Православною Церквою і в жодному разі не можуть бути прийняті в таке спілкування; враховуючи вчинені нові злочини проти священних канонів Синод висловив прохання до Священного Синоду Православної Церкви Греції розглянути питання про відлучення Авксентія Марініса та Георгія (Хризостома) Калліса від Церкви”, – зазначається в повідомленні.

Колишній митрополит Білгородський і Обоянський Іоасаф (Шибаєв), колишній єпископ Білгород-Дністровський Філарет (Панку) та колишній єпископ Валуйський Петро (Москальов) за грубе порушення канонічного порядку, участь у незаконних зібраннях і так званих архієрейських хіротоніях у м. Києві були заборонені в священнослужінні та викликані на суд Священного Синоду Православної Церкви України за звинуваченнями, за якими вони підлягають позбавленню священного сану. У разі відсутності на засіданні вони підлягають суду заочно.

Доповнення

Філарет вимагає від Вселенського патріарха “повернути оригінал рішення про ліквідацію УПЦ КП”. Незадовго до цього, глава ліквідованої Української православної церкви Київського патріархату (УПЦ КП) Філарет заявив про відкликання підпису під постановою Об’єднавчого собору, яким в грудні 2018 року було ліквідовано Київський патріархат і створена Православна церква України (ПЦУ). Згодом, ПЦУ відреагувала на рішення Філарета відкликати підпис.

 

Харків радить скасувати “Марш єдності”. Організатори обіцяють все одно провести

СЕРЕДА, 2 ЛЮТОГО 2022, 19:01. УП

Харківська міська комісія з NЕБ та НС рекомендувала організаторам “Маршу єдності”, запланованого на 5 лютого, відмовитися від його проведення через спалах коронавірусу. Організатори назвали це “політичним рішенням” і обіцяють все одно провести.

Джерело: Харківська міськрада, “Суспільне” з посиланням на слова організатора

Деталі: Міськрада повідомляє, що проведення масової акції може викликати труднощі в забезпеченні порядку, а також що окремі люди та використовують це для провокацій, аби дискредитувати державу та загострити суспільно-політичну ситуацію в місті.

Також зазначається, що у Харкові стрімко зростає кількість захворювань на Covid, а проведення такого “Маршу єдності” може погіршити ситуацію.

У раді незгоди місто намагатиметься через суд заборонити проведення масових заходів на цю дату.

Організатори назвали це “політичними рішеннями” та сприймають рішення міськради як “рекомендацію”.

 

Голова партії “Голос” каже, що її викликають на допит до ДБР

СЕРЕДА, 2 ЛЮТОГО 2022, 14:55. УП

Голова партії “Голос” Кіра Рудик заявляє, що Державне бюро розслідувань викликає її як свідка на допит у справі про можливу розтрату партійних коштів.

Джерело: facebook-сторінка Рудик, пресслужба партії

Пряма мова Рудик: “Завтра вперше в житті піду на допит. До Державного бюро розслідувань.

Справа стосується діяльності партії Голос у 2020 році. Які підстави для відкриття справи? Думаєте, результати перевірки? Аудиту? Інформація від компетентної людини? Звісно, ні.

ДБР відкрило справу, базуючись на “даних з відкритих джерел”. Тобто “в інтернеті написали – чого б справу не відкрити?” – це і є логіка ДБР. Це – як з іншими справами проти опозиціонерів. Докази є? Ні. Але в інтернеті кажуть, що є.

Нагадаю, це те саме ДБР, яке за півроку так і не змогло дізнатись, хто ж був за кермом ауді Трухіна. Сподіваюсь, розслідування УП вчора їм підсказало. Це те саме ДБР – яке рівно нічого не зробило по іншим гучним справам, які стосуються депутатів влади”.

Деталі: Рудик додала, що справу слідчі ДБР відкрили наприкінці 2021 року. На її думку, початок провадження збігається в часі з критикою “Голосом” дій влади.

Крім того, нардепка порівняла цю справу із розслідуванням причетності п’ятого президента і нардепа Петра Порошенка до торгівлі вугіллям з російськими бойовиками ОРДЛО та обшуками в ексголови НАК “Нафтогаз” Андрія Коболєва.

Вона вважає, що міжнародні партнери згодні з оцінкою, що ДБР перетворилося на “репресивну машину” для переслідування опонентів президента Володимира Зеленського.

Передісторія:

У січні 2021 року НАЗК призупинило надходження коштів до партії через виявлені порушення у звітах. Агенція має дві претензії до партії: щодо оформлення угод та актів виконаних робіт у підрядників та сплати “Голосом” орендної плати за офіси трьох територіальних організацій.

У березні Окружний адміністративний суд Києва задовольнив позовРудик відновити фінансування на час розгляду їхнього позову до Національного агентства з питань запобігання корупції.

У листопаді один зі членів фракції, який не вважає себе частиною команди, Ярослав Юрчишин заявив, що керівництво партії “відмило” більше пів мільйона гривень з держкоштів через угоди з “невідомими” підрядників. Голова фракції Ярослав Железняк прокоментував ці заяви, що його колеги буцімто працюють на Офіс президента та намагаються медійно перебити “Ваґнерґейт”.

На початку грудня керівництво партії заявило про конфлікт інтересів у голови НАЗК Олександра Новікова та закликало привести його до адміністративної відповідальності. В агентстві тоді відреагували, що партія хоче уникнути відновлення звітності партій і не декларувати свої витрати перед громадянами, а тому атакує антикорупційні органи.

14 грудня НАЗК виграло касацію у Верховному Суді, який повернув справу на повторний розгляд, але зобов’язав Агентство призупинити фінансування партії “Голос” до завершення розгляду справи в судах.

 

Я ж..пу рву за всіх блін: НАБУ опублікувало запис розмов Кузьміних щодо “відкатів”

СЕРЕДА, 2 ЛЮТОГО 2022, 17:07. УП

Національне антикорупційне бюро оприлюднило відеозапис із розмовами народного депутата від “Слуги народу” Сергія Кузьміних щодо отримання грошових “відкатів” за укладення тендерів та із моментом викриття нардепа на отриманні хабаря.

Джерело: пресслужба НАБУ

Дослівно НАБУ: “За даними слідства, восени 2021 року представнику приватної компанії натякнули, що якщо та планує постачати медичне обладнання лікарням у Житомирській області, варто це питання попередньо узгодити з одним із народних депутатів України. Невдовзі такий контакт між нардепом і представником компанії відбувся. Нардеп пообіцяв сприяння, яке фактично зводилось до забезпечення перемоги у тендерах із закупівлі обладнання коштом бюджету.

Першим об’єктом такої співпраці стало комунальне підприємство “Лікарня № 2 ім. В.П. Павлусенка”, яке, згідно домовленостей між нардепом і представником компанії, закупило медичне обладнання на 40 млн грн.

У відповідь нардеп натякнув, що його “послуги” — не безоплатні і становлять 30% від сум договорів, укладених із лікарнею”.

Деталі: Кузьміних гарантував місцевій фірмі перемоги на тендерах щодо постачання медичного обладнання в державні лікарні, а натомість вимагав 30% від суми контрактів.

На відеозаписі Кузьміних демонструє обізнаність в операційних процесах тендеру. Зокрема, він каже, що постійно курує керівництво лікарні щодо укладення договорів із нею.

У розмовах, оприлюднених агентством, представниця приватної фірми телефонує Кузьміних і погоджує з ним дії щодо постачання обладнання для лікарні. Нардеп у відповідь гарантує, що її компанія виграє тендер та їм перерахують кошти з держбюджету.

За версією слідчих НАБУ, в ході першого контракта щодо постачання апарату УЗД, лікарня не отримала вчасно кошти, щоби розраховуватися з компанією, яку супроводжував Кузьміних.

Представниця компанії телефонує Кузьміних і скаржиться, що їй не перерахували кошти з лікарні, а тому вони не передають апарат у власність лікарні, допоки не відбудеться транзакція.

Кузьміних відповідає, що він буцімто був на зустрічі з міністром охорони здоров’я Віктором Ляшко і розповідав йому про цю затримку коштів житомирською лікарнею. Невдовзі лікарня перерахувала кошти, про що вони окремо говорили.

На останній розмові, оприлюдненій НАБУ, Кузьміних повідомляє представниці компанії, що він очікує 30% від суми контракту, а саме 558 тисяч грн.

У майбутньому нардеп сподівався отримати такий ж відсоток від суми контрактів про постачання апарату МРТ (30% від 37,499 млн грн – 11,25 млн. грн) і лапароскопічного набору для хірургічних процедур (30% від 1,19 млн грн – 398,33 тис. грн).

Передісторія:

Увечері 28 січня детективи НАБУ спільно з ДБР викрили народного депутата від партії “Слуга народу” Сергія Кузьміних на отриманні хабаря.

Голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія прокоментував викриття депутата Сергія Кузьміних на отриманні хабаря, порівнявши зі справою п’ятого президента Петра Порошенка.

31 січня генеральна прокурорка Ірина Венедіктова підписала підозру Кузьміних.

1 лютого в НАБУ заявили, що Кузьміних не ходить до них за викликом для проведення слідчих дій. Адвокат підозрюваного заявив, що він у лікарні.

2 лютого нардеп звернувся до керівництва фракції “Слуга народу” з проханням тимчасово виключити його зі складу фракції, поки триває розслідування та хід справи щодо отримання ним хабаря.

 

Підозрюваний Кузьміних попросив тимчасово виключити його з фракції “слуг”

СЕРЕДА, 2 ЛЮТОГО 2022, 14:32. УП

Народний депутат з фракції “Слуги народу” Сергій Кузьміних попросив виключити його тимчасово із фракції на період слідства.

Джерело: повідомлення речниці партії “Слуга народу” Юлії Палійчук у Telegram

Пряма мова Палійчук: “Народний депутат Сергій Кузьміних направив голові партії “Слуга Народу” Олені Шуляк та очільнику фракції Давиду Арахамії листа щодо подій за його участі, які мали місце 28 січня 2022 року.

В ньому народний депутат просить виключити його з числа членів фракції тимчасово з можливістю повернення, якщо його невинуватість буде доведена у встановленому законом порядку”.

Деталі: За її словами, заяву Кузьміних розглянуть на найближчому засіданні фракції.

Передісторія:

Увечері 28 січня детективи НАБУ спільно з ДБР викрили народного депутата з фракції “Слуга народу” Сергія Кузьміних на отриманні хабаря.

Голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія прокоментував викриття депутата Сергія Кузьміних на отриманні хабаря, порівнявши зі справою п’ятого президента Петра Порошенка.

31 січня генпрокурор Ірина Венедіктова підписала підозру Кузьміних.

 

Трухін вже готовий скласти мандат, але якщо “ситуація змусить”

СЕРЕДА, 2 ЛЮТОГО 2022, 20:49. УП

Народний депутат Олександр Трухін після публікації розслідування “Української правди” про його участь у ДТП заявив, що готовий скласти мандат, якщо вимагатиме партія.

Джерело: Трухін у коментарі “Інтерфакс-Україна”

Пряма мова Трухіна: “Я усвідомлюю свою політичну відповідальність і розумію рішення своїх однопартійців та колег по фракції… Я не приховую, що хотів якнайшвидше піти з місця аварії. Я усвідомлював свій статус народного депутата, і передбачав публічний резонанс, до якого приведе аварія незалежно від того, чи винен я чи ні.

Я не втік і не ховався з місця аварії ще до прибуття поліцейських, а хотів піти, коли вже надали допомогу всім учасникам ДТП.

Якщо команда та ситуація змусить скласти мандат, я готовий понести цю відповідальність”.

Деталі: У цьому коментарі Трухін нічого не сказав ні про хабар, який пропонував правоохоронцям, ні про те, чому відмовлявся від слідчих дій та не сприяв роботі поліції безпосередньо після ДТП.

23 серпня 2021 року народний депутат фракції “Слуга народу” Олександр Трухін потрапив у ДТП. За даними ЗМІ, нардеп був напідпитку і спричинив аварію дорогою з Полтави до Києва.

1 лютого 2022 року “Українська правда” оприлюднила розслідування з відео щодо ДТП за участі нардепа “Слуги народу” Олександра Трухіна. На відео з нагрудної камери поліцейського, яке опублікувала “Українська правда”, зафіксовано, як Трухін хотів залишити місце ДТП і запевняв правоохоронця, що може вирішити питання з очільником МВС Денисом Монастирським. Згодом він запропонував поліцейському “150 тисяч бонусу”, які лежали в автівці, щоби правоохоронці допомогли йому втекти з місця пригоди й оформили як пасажира.

МВС на це заявило, що інформація про те, що слуга народу Олександр Трухін після ДТП намагався домовитися з главою МВС Денисом Монастирським, не відповідає дійсності. У відомстві додали, що поліцейські сумлінно виконали свої службові обов’язки з документування цього ДТП, а далі справу розслідує ДБР.

ДБР заявило, що не мало у своєму розпорядженні відео щодо ДТП за участю нардепа Олександра Трухіна з нагрудної камери поліцейського, яке опублікувала “Українська правда”. Генеральна прокурорка Ірина Венедіктова розпочала нове кримінальне провадження після розголосу розслідування “УП”.

2 лютого Трухіна виключили з партії “Слуга народу”.

 

“Слуги” почали збір підписів за позачергове засідання щодо Трухіна та інших

СЕРЕДА, 2 ЛЮТОГО 2022, 14:02. УП

Фракція політичної партії “Слуга народу” розпочала збір підписів про скликання позачергового засідання парламенту.

Джерело: речниця фракції СН Юлія Палійчук у Телеграм

Деталі: За словами речниці, це ініціатива голови фракції Давида Арахамії. Нардепи хочуть заслухати силовиків щодо справ, у яких фігурують депутати з різних політичних сил.

“Зокрема й тих, за якими кримінальні провадження ведуться з 2012 року”, – зазначила також Палійчук.

Раніше Палійчук цитувала Арахамію, що на засідання Ради планують запросити міністра внутрішніх справ, генерального прокурора і голову ДБР.

За словами голови фракції СН, “останнім часом до правоохоронних органів накопичилося багато питань щодо справ народних депутатів Трухіна, Кузьміних, Воронька, Дмитрука, Порошенка, Медведчука і застарілих розслідувань стосовно Юрченка та Дубневича. Жодна політична сила не повинна покривати цих людей, вони мають понести відповідальність за свої вчинки”.

Додатково: Водночас фракція “Європейська солідарність” заявила, що теж звернулась до керівництва Верховної  Ради з вимогою надати підписні листи для проведення позачергового засідання щодо скандалу з депутатом Трухіним. Співголова фракції Артур Герасимов звинуватив керівництво правоохоронних ороганів і найвищих посадових осіб держави у покриванні винних у цій справі. За словами Герасимова нардепи хочуть бачити на позачерговому засіданні також і керівника НАБУ, оскільки йдеться про корупційний скандал (пропозиція хабара – ред.) та президента Володимира Зеленського.

Пряма мова: “Не треба бути супераналітиком, щоб зрозуміти, що такі узгоджені дії Офісу генерального прокурора, ДБР, МВС, Нацполіції по покриванню цього злочину неможливі без однієї людини в державі. Тому ми також будемо вимагати запросити на це засідання Зеленського”.

23 серпня 2021 року народний депутат фракції “Слуга народу” Олександр Трухін потрапив у ДТП. За даними ЗМІ, нардеп був напідпитку і спричинив аварію дорогою з Полтави до Києва.

1 лютого 2022 року “Українська правда” оприлюднила розслідування з відео щодо ДТП за участі нардепа “Слуги народу” Олександра Трухіна. На відео з нагрудної камери поліцейського, яке опублікувала “Українська правда”, зафіксовано, як Трухін хотів залишити місце ДТП і запевняв правоохоронця, що може вирішити питання з очільником МВС Денисом Монастирським. Згодом він запропонував поліцейському “150 тисяч бонусу”, які лежали в автівці, щоби правоохоронці допомогли йому втекти з місця пригоди й оформили як пасажира.

Міністерство внутрішніх справ на це заявило, що інформація про те, що слуга народу Олександр Трухін після ДТП намагався домовитися з главою МВС Денисом Монастирським, не відповідає дійсності. У відомстві додали, що поліцейські сумлінно виконали свої службові обов’язки з документування цього ДТП, а далі справу розслідує ДБР.

Державне бюро розслідувань заявило, що не мало у своєму розпорядженні відео щодо ДТП за участю нардепа Олександра Трухіна з нагрудної камери поліцейського, яке опублікувала “Українська правда”. Генеральна прокурорка Ірина Венедіктова розпочала нове кримінальне провадження після розголосу розслідування “УП”.

2 лютого Трухіна виключили з партії “Слуга народу”.

 

Зеленський відреагував на скандал з Трухіним: Ти – депутат, ти є прикладом

СЕРЕДА, 2 ЛЮТОГО 2022, 12:55. УП

Президент Володимир Зеленський відреагував на розслідування “Української правди” про приховування причетності народного депутата від “Слуги народу” Олександра Трухіна до ДТП з 6 постраждалими.

Джерело: facebook-трансляція спільного брифінгу Зеленського та прем’єр-міністра Нідерландів Марка Рютте

Пряма мова журналістки: “Українська правда вчора оприлюднила відео, де Трухін намагається уникнути від відповідальності за ДТП, намагається зникнути з місця пригоди. Є вже реакція Генерального прокурора, “Слуги народу” ініціюють позачергове засідання (Верховної Ради щодо його виключення зі складу фракції – ред.). Ваша позиція щодо цього цікава”.

Пряма мова Зеленського: “Я повністю підтримую реакцію Давида Арахамії – особисту реакцію, партії “Слуга народу”. Я думаю, що всі одноголосно, мені здається, підтримають, щоби звільнити пана Трухіна з партії “Слуга народу”.

Це питання справедливості. Незважаючи на те, що депутат ти чи будь-який чиновник, будь-яка людина будь-якої професії – всі повинні бути рівними перед законом. І тому всі повинні відповідати. І всі, повірте мені, точно будуть відповідати за це, незважаючи на те, який це проступок, або це серйозне правопорушення.

По-перше, ти – депутат, ти є прикладом. І тому маєш нести особливу відповідальність.

Я очікую саме таку реакцію наших правоохоронців і депутатів партії “Слуга народу”.

Знати більше: “Я зараз тихенько піду в ліс”. УП публікує відео поліцейських з місця ДТП Трухіна

23 серпня 2021 року народний депутат фракції “Слуга народу” Олександр Трухін потрапив у ДТП. За даними ЗМІ, нардеп був напідпитку і спричинив аварію дорогою з Полтави до Києва.

1 лютого 2022 року “Українська правда” оприлюднила розслідування з відео щодо ДТП за участі нардепа “Слуги народу” Олександра Трухіна. На відео з нагрудної камери поліцейського, яке опублікувала “Українська правда”, Трухін говорив правоохоронцю, який прибув на місце аварії: “Сергію, йди сюди. Давай я тихенько зараз у ліс піду. Я з Денисом поговорю. З Монастирським”. Згодом він запропонував поліцейському “150 тисяч бонусу”, які лежали в автівці, щоби правоохоронці допомогли йому втекти з місця пригоди й оформили як пасажира.

Міністерство внутрішніх справ на це заявило, що інформація про те, що слуга народу Олександр Трухін після ДТП намагався домовитися з главою МВС Денисом Монастирським, не відповідає дійсності. У відомстві додали, що поліцейські сумлінно виконали свої службові обов’язки з документування цього ДТП, а далі справу розслідує ДБР.

Державне бюро розслідувань заявило, що не мало у своєму розпорядженні відео щодо ДТП за участю нардепа Олександра Трухіна з нагрудної камери поліцейського, яке опублікувала “Українська правда”. Генеральна прокурорка Ірина Венедіктова розпочала нове кримінальне провадження після розголосу розслідування “УП”.

2 лютого Трухіна виключили з партії “Слуга народу”.

 

Справа Трухіна: ДБР каже, що в них не було відео, яке зняли поліцейські

СЕРЕДА, 2 ЛЮТОГО 2022, 10:11. УП

Державне бюро розслідувань заявляє, що в їхньому розпорядженні не було відео зі службової камери поліцейських, знятого 23 серпня після аварії за участю “Ауді”, в якій був народний депутат Олександр Трухін.

Джерело: заява ДБР про розслідування “Української правди” щодо обставин ДТП з Трухіним

Дослівно ДБР: “Розслідування дорожньо-транспортної пригоди за участю народного депутата України Олександра Трухіна, яка сталася 23 серпня 2021 року, на даний час ще триває. Державне бюро розслідувань проводить усі необхідні експертизи та інші слідчі дії.

Інформуємо, що матеріалів, оприлюднених журналістами видання “Українська правда”, на момент виходу розслідування у розпорядженні слідства не було”.

Деталі: Бюро зазначає, що “слідчі ДБР допитували співробітника поліції, відео з особистої камери якого оприлюднили журналісти”, але “працівникам ДБР він не надав інформації, яку повідомив журналістам”.

“Оскільки камери відеофіксації на ділянці траси, де сталася пригода, на момент ДТП ще не були встановлені, ДБР зверталося до громадян з проханням надати додаткові фото- та відео записи задля прискорення розслідування. На жаль, дане звернення не призвело до очікуваного результату”, – нагадали у ДБР.

Відео, опубліковане УП, буде витребувано в законному порядку, досліджено та буде надана юридична оцінка діям, зафіксованим на ньому, повідомили в бюро.

Цьому передувало: Міністерство внутрішніх справ заявило, що поліцейські сумлінно виконали свої службові обов’язки з документування ДТП, до якого причетний Трухін, а справу передано за підсудністю Державному бюро розслідувань

За інформацією джерел “Української правди” у правоохоронних органах, міністр внутрішніх справ Денис Монастирський дивився відео з камер патрульних поліцейських.

Передісторія:

23 серпня 2021 року народний депутат фракції “Слуга народу” Олександр Трухін потрапив у ДТП. За даними ЗМІ, нардеп був “напідпитку” після заходів до Дня державного прапора у Полтаві і спричинив аварію дорогою до Києва.

Трухін прокоментував ДТП аж за тиждень, після розголосу: зізнався, що був на місці аварії і отримав у ній “черепно-мозкову травму”, але не повідомив, чи він був за кермом, і заперечив, що водії були п’яні.

Фракція “Слуга народу” не приймала рішень щодо Трухіна, нібито чекаючи на результати слідства.

1 лютого 2022 року “Українська правда” оприлюднила розслідування з відео щодо ДТП за участі нардепа “Слуги народу” Олександра Трухіна. Судячи з відео, Трухін намагався піти з місця ДТП у ліс і там натякав поліцейським на хабар, заявляючи, що має “спортивну сумку”, в якій є “тисяч 150”.

 

Венедіктова відкрила нове провадження щодо ДТП з Трухіним 

СЕРЕДА, 2 ЛЮТОГО 2022, 09:53. УП

Генпрокурор Ірина Венедіктова відкрила ще одне кримінальне провадження щодо ДТП за участю народного депутата Олександра Трухіна і доручила його розслідувати НАБУ.

Джерело: Венедіктова у Facebook  

Пряма мова Венедіктової: “Без жодних зволікань дала доручення зареєструвати кримінальне провадження.

На жаль, мова вже йде не тільки про участь в ДТП. Абсолютно очевидно, що питань для вивчення набагато більше”.

Деталі: Підслідність справи генпрокурор визначила за НАБУ.

Як уточнили “Українській правді” в Офісі генпрокурора, провадження відкрите за ч.1 ст. 369 ККУ (надання народним депутатом неправомірної вигоди службовій особі правоохоронного органу).

Судячи з відео з нагрудної камери поліцейського, яке опублікувала “Українська правда”, Трухін намагався втекти з місця ДТП “у ліс”, він також натякав поліцейським на хабар, заявляючи, що має в багажнику “спортивну сумку”, в якій є “150 тисяч”.

Знати більше: “Я зараз тихенько піду в ліс”. УП публікує відео поліцейських з місця ДТП Трухіна

Передісторія:

23 серпня 2021 року народний депутат фракції “Слуга народу” Олександр Трухін потрапив у ДТП. За даними ЗМІ, нардеп був напідпитку і спричинив аварію дорогою з Полтави до Києва.

1 лютого 2022 року “Українська правда” оприлюднила розслідування з відео щодо ДТП за участі нардепа “Слуги народу” Олександра Трухіна. На відео з нагрудної камери поліцейського, яке опублікувала “Українська правда”, Трухін говорив правоохоронцю, який прибув на місце аварії: “Сергію, йди сюди. Давай я тихенько зараз у ліс піду. Я з Денисом поговорю. З Монастирським”.

Міністерство внутрішніх справ на це заявило, що інформація про те, що слуга народу Олександр Трухін після ДТП намагався домовитися з главою МВС Денисом Монастирським, не відповідає дійсності. У відомстві додали, що поліцейські сумлінно виконали свої службові обов’язки з документування цього ДТП, а далі справу розслідує ДБР.

Державне бюро розслідувань заявило, що не мало у своєму розпорядженні відео щодо ДТП за участю нардепа Олександра Трухіна з нагрудної камери поліцейського, яке опублікувала “Українська правда”.

2 лютого Трухіна виключили з партії “Слуга народу”.

 

Трухіна виключили зі “Слуги народу” після відео з місця ДТП

СЕРЕДА, 2 ЛЮТОГО 2022, 09:39. УП

Народного депутата Олександра Трухіна, причетного до скандально відомого ДТП, виключили з партії “Слуга народу”.

Джерело: речниця “Слуги народу” Юлія Палійчук у Telegram

Дослівно: “Олександра Трухіна виключили з партії “Слуга Народу”. Відповідне рішення ухвалено головою партії Оленою Шуляк 2 лютого”.

Пряма мова Олени Шуляк: “Це означатиме припинення його повноважень як голови Полтавської обласної організації партії. Партія також закликає фракцію “Слуги народу” у Верховній Раді якнайшвидше зібрати засідання та розглянути інцидент за участю Олександра Трухіна для ухвалення рішення”.

Деталі: Це рішення послідувало після сюжету “Української правди”, який містить відео з місця серпневого ДТП, яке свідчить, що Трухін намагався піти з місця ДТП у ліс і пропонував заплатити поліцейським та постраждалим в аварії.

Передісторія:

23 серпня 2021 року народний депутат фракції “Слуга народу” Олександр Трухін потрапив у ДТП. За даними ЗМІ, нардеп був “напідпитку” після заходів до Дня державного прапора у Полтаві і спричинив аварію дорогою до Києва.

Трухін прокоментував ДТП аж за тиждень, після розголосу: зізнався, що був на місці аварії і отримав у ній “черепно-мозкову травму”, але не повідомив, чи він був за кермом, і заперечив, що водії були п’яні.

Фракція “Слуга народу” не приймала рішень щодо Трухіна, нібито чекаючи на результати слідства.

1 лютого 2022 року “Українська правда” оприлюднила розслідування з відео щодо ДТП за участі нардепа “Слуги народу” Олександра Трухіна. Судячи з відео, Трухін намагався піти з місця ДТП у ліс і там натякав поліцейським на хабар, заявляючи, що має “спортивну сумку”, в якій є “тисяч 150”.