Президент Володимир Путін переймається процесом війни, яка розгорнулася на сході України, щоб нав’язувати Європі та Україні свої думки. Про це в ефірі “Свободи слова” сказали політологи Володимир Фесенко, Євген Копатько та Євген Магда, передає УНН.

“Спочатку здавалося, що кульмінацією ситуації стала анексія Криму, але Росія на цьому не зупинилася. Росія продовжила експансію іншими засобами . У Путіна інша стратегія — не швидкий фіксований результат, а процес нав’язування Україні та заходу відсутності своїх правил та засобів”, — сказав Володимир Фесенко.

Євген Копатько додав щодо цього: “Найстрашніше те, що наші громадяни починають звикатися з війною. В Україні розгортається страшна війна”.

Політолог Євген Магда підтвердив, що для Путіна вже головне — це процес агресії.

“У сьогоднішньому виступі Путіна не було нічого нового. Росія й надалі намагатиметься нав’язувати світу свою думку. Путін в результаті перетворить Росію на газову та бензоколонку, які стоять посеред пустелі”, — сказав Магда. (УНН)

КОНТЕКСТНІ АКЦЕНТИ ARMYUA:

Путіна не слід розглядати як Особу (тобто суб’єктного індивіда, здатного на самостійні рішення). Путін (як бренд зла) – це технолого-креативний пул еліт, які працюють на кристалізацію атмосфери месіанського цинізму в суспільних середовищах Європи, зокрема України. При цьому ставка робиться на людей і громади, які за своїм станом розвитку, досвідом, можливостями (особливо це стосується середовищ на місцевому рівні), генотипом не можуть стати успішними в конкурентному суспільстві вільних громад і громадян. Путінці (як середовище агресивного месіанства) оперують тим, що конкуренція – це не просто мотивація чи механізм саморозвитку, це механізм знищення (переведення до стану бомжування) громадян і громад. Аргумент-пояснення, який пропагують путінці в цій ситуації –   всі рівними не можуть бути, але можуть отримати мінімум необхідного для задоволення первинних потреб, які вони готові забезпечити.

Війна у форматі гібридно-месіанської агресії йде не тільки там, де стріляють. Вона йде в кожному домі, бо це війна між Гідністю, Чесністю, Самопожертвою Небесної Сотні і пристосуванством, брехливістю, чванством, закритістю, меншовартістю, нерозбірливістю, жадібністю, нарцисизмом тощо всіх нас. Ми маємо піднятися до визнання необхідності воювати за своє майбутнє в цінностях Небесної Сотні, а не за путінські формати різномасштабного цинізму чи традиційно-совкового нібито здорового глузду…

Нав’язування війни – це спосіб (і одночасно вимір) існування Російської Федерації. Це її потужний технологічний ривок на сучасному етапі (базується на історичній агресивності імперії), який одномоментно відкидає світ на декілька рівнів вниз, попри наявність в ньому сучасних цивілізаційних технологій та інфраструктури. І саме за цих умов штучного повернення світових грандів у минуле, недорозвинута путінська Росія стає лідером, який може визначити подальшу долю (і навіть існування) планети.

СУСПІЛЬНИЙ СПРОТИВ:          

Добро в суспільному житті має сьогодні отримати потужну публічну підтримку, бо тільки позитиви можуть зупинити навалу війни. Але слід розуміти, що добро за своєю сутністю тихе і мирне, чим користується цинізм. Відтак постає потреба зусиллями громадських ініціатив робити добро голосним і мистецько-різноформатним, таким, яке б знаходило своє місце в кожній родині і кожному серці.

Маємо вимагати від керівництва країни відкритості. Очільники держави мають розуміти, що потрібно радитися з громадами, а якщо звітувати – то сенсами, а не простими цифрами, ще й безвідносно до порівнянь. Вкрай потрібно анонсування дій і результатів, бо саме анонси з конкретними межами виконання мотивують управлінські системи. Важливо випереджальні досвіди і високий професіоналізм застосовувати в системах управління. Необхідно відійти від паперових носіїв і піднятися до рівня промислових баз даних, які б покращували можливості управління і зменшували рецидиви проблем, накопиченних минулими поколіннями управлінців, які жили одним днем і не думали про майбутнє…