Аркадий Бабченко, facebook

Я бы, конечно, хотел ошибиться и тоже поддаться ощущению того, что пассажиры “Боинга” своими смертями положили конец этой войне и скоро все закончится, но…

За все пятнадцать лет Путин никогда ни разу не признал ни одной своей ошибки. Даже когда все все было очевидно.

За все пятнадцать лет Путин никогда ни разу не сделал ни одного шага назад. Даже когда стратегически – и даже тактически – отступление влекло за собой больше выгоды, чем поражения.

За все пятнадцать лет Путин из всех возможных вариантов всегда выбирал самый херовый.

И еще – а) этот человек умеет выжидать, б) ему абсолютно нас…ать на количество трупов. Как уже имеющихся, так и будущих.

Разговоры о том, что после “Боинга” России не остается ничего, кроме отступить и сдаться – на мой взгляд, чересчур оптимистичны.

Логика развития событий последних полутора десятков лет показывает, что Путин, скорее, только усилит нажим. Не мытьем, так катаньем. Не здесь, так в другом месте. Не сейчас, так попозже. Он просто не умеет по-другому. Поставки вооружения и живой силы не прекратятся.

Во всяком случае, ничего другого он еще ни разу не делал.

КОНТЕКСТНІ АКЦЕНТИ ARMYUA:

Є принциповість. Є впертість. Є тупість. З усім цим можна жити. З цим усім можна боротися. Зрештою, на все це можна наплювати.

А є тотальний цинізм. І з цим вже нічого не вдієш. Ні наодинці, ні гуртом. Його можна тільки знищити. Разом з носієм. Фізичним носієм. Але в нашому випадку розраховувати на такий фінал не доводиться. Бо немає цинічнішого нікого поряд. А якби й був, то легше від того би не стало. Можливо, то ще гірший варіант.

Аргументація легендарного військового російського кореспондента Аркадія Бабченка, який особисто вмирав в найважчі години київського Майдану і говорив, що це найстрашніша війна, яку він бачив, потребує пильної уваги владних стратегів. Бабченко доводить, що потрібно думати про дії Путіна, але вже не в зоні АТО, а на фронтах повсякденності – це питання виробництва, транзитних сполучень, долі гастарбайтерів, яких вже у вересні погонять із РФ. А також дій європейських сателітів Путіна по забороні української продукції, особливо зернової, і не тільки в ЄС, а особливо на ринках світу, де путінці ще доволі сильні. І так далі, і тому подібне.

Такий несподіваний і не передбачений з боку кремлівського бодібілдера розвиток подій на Донбасі не стільки лякає, скільки принижує його імператорську гордість. Тому він буде нищити Україну на атомарному рівні, щоб духу її свободи не було ніде… Тотальний цинізм іншого не передбачає.

Бабченко опосередковано закликає розуміти і випереджати Путіна в гібридно-месіанській війні проти України.

СУСПІЛЬНИЙ СПРОТИВ:

Влада має сьогодні творити нову управлінську стилістику, зокрема, дозволів, а не заборон на територіях.

Влада має дати імпульс новим правилам користування надрами, землями, технологіями, екологією. Таким, яких ніколи ще не було, і тоді громади виживатимуть самостійно, бо розумітимуть заради чого вони живуть.

Жодна армія не зробить того, що може зробити об’єднане суспільство. Об’єднане не тільки на горизонтальному рівні, а й на вертикальному, коли дії влади будуть прозорі і зрозумілі для кожного громадянина, а влада зможе опиратися на громадян, абсолютно довіряючи кожному з них.

Якщо ж ми побачимо, як знову в вихорі політичної брехні нас будуть дурити, то тоді влада стане в один ряд з геомесіанином Путіним. І нам доведеться битися на два фронти і насмерть. І тоді нам може не достати сил.