Головна » Інформкон'юнктура доби » Інформдень: 14 вересня

Інформдень: 14 вересня

Речник Міноборони з питань АТО Андрій Лисенко заявив про різке загострення ситуації на Донецькому напрямку.

Про це він повідомив на брифінгу в середу – Укрінформ.

“Як і влітку, окупанти знову застосовували важке озброєння – міномети та ствольну артилерію різних калібрів. Лік випущеним боєприпасам іде на десятки”, – сказав Лисенко.

За його словами, активні бойові дії розгорнулися по всьому фронту. Практично на всіх рубежах окупанти застосовували важке озброєння.

“У першій половині дня (з початку доби і приблизно до 14 години) найбільш складна обстановка склалася у Луганському, де противник здійснив 2 дуже потужних мінометних обстріли, випустивши за 2 години більше 200 мін, а також в авдіївській промзоні – практично безперервний обстріли тривалістю 5 годин”, – зазначив речник.

Він додав, що ситуація різко погіршилася після 18 години: “По всьому фронту почалася масована стрільба з ворожого важкого озброєння. Зокрема, у Луганському, як і вранці, “працювали” міномети, у Зайцевому – гармати “Гіацинт-Б” (випущено близько 100 снарядів) і міномети, в Авдіївці – міномети і 122-мм гармати, на позиції “Шахта Бутовка” і Пісках – міномети. Інтенсивність ведення вогню зрівнялася з найбільш запеклими днями літа 2015 та 2016 років. Українські війська відкривали вогонь у відповідь”.

Всього за минулу добу на Донецькому напрямку відбулося 37 ворожих обстрілів, зокрема 19 – з важкого озброєння.

На Луганському напрямку, вчора відбулося 5 обстрілів в Попаснянському районі. Вони сталися у другій половині дня. Противник застосовував легке озброєння та БМП. На інших ділянках фронту було абсолютно спокійно.

Щодо ситуації на “маріупольському” фронті Лисенко повідомив: “Найбільша кількість ворожих обстрілів сталася у Мар’їнці, де окупанти кілька разів використовували снайперів. Також противник двічі застосував міномети на півдні – у Бердянському та Лебединському. Вогонь вівся з окупованої Саханки. У Широкиному обстановка була спокійніша, ніж у минулі дні: знову сталося кілька обстрілів з боку противника, проте важке озброєння не застосовувалося”.

Всього за минулу добу на Маріупольському напрямку сталося 14 ворожих обстрілів, зокрема 2 мінометних і 3 снайперських.

 

За минулу добу у зоні проведення АТО один український військовослужбовець загинув та ще один отримав поранення.   

Про це заявив у середу на брифінгу в Києві речник Міноборони з питань АТО полковник Андрій Лисенко, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“За минулу добу внаслідок бойових дій один український військовослужбовець загинув, один був поранений. Це сталося в  Зайцевому  під час ворожого обстрілу з гаубиць калібром 152-мм “Гіацинт”. Висловлюємо співчуття родичам та близьким загиблого воїна”, – сказав Лисенко.

 

Федеральний міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр заявив, що з Москвою досягнуто домовленості, що з опівночі 14 вересня вступає в силу домовленість про припинення вогню на тиждень.

Про це він сказав сьогодні на спільній прес-конференції з міністром закордонних справ України та Франції, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Я привіз сигнал з Москви, що опівночі вступить в силу припинення вогню на тиждень», – сказав Штайнмаєр.

Міністр повідомив, що Президент України Петро Порошенко запевнив його, що українська сторона буде дотримуватися припинення вогню.

У цьому контексті Штайнмаєр повідомив, що з’являється надія, якої раніше не було, що після припинення обстрілів може встановитися довготривале перемир’я.

 

Упродовж сьогоднішнього дня російсько-окупаційні війська 26 разів порушили режим “тиші” на Донбасі, застосовуючи, серед іншого, і великокаліберну артилерію.

Про це повідомляє  прес-центр  штабу АТО – Укрінформ.

“Російсько-окупаційні війська продовжують провокувати українських військовослужбовців, обстрілюючи позиції з великокаліберних кулеметів, гранатометів, стрілецької зброї. Є також непоодинокими випадки застосування окупантами мінометів 82-го та 120-го калібру. Також ворог застосовує заборонену Мінськими домовленостями артилерію 152-го та 122-го калібру”, – наголосили у штабі.

Загалом з опівночі зафіксовано 26 випадків порушення режиму “тиші”.

Зокрема, з гранатометів, кулеметів та стрілецької зброї бойовики обстріляли позиції українських військових у Авдіївці, Верхньоторецькому, Зайцевому, Пісках та Луганському. Окрім того, по селищу Луганському, Зайцевому, Авдіївці, Піскам та Ленінському окупанти відкривали вогонь з мінометів 120-го та 82-го калібру. Із забороненої Мінськими домовленостями 152-мм та 122-мм артилерії гатили в районі Зайцевого, Авдіївки, Кам’янки та Верхньоторецького.

На Луганському напрямку противник вдався до збройних провокацій в районі Новозванівки, де бойовики відкривали вогонь з гранатометів та стрілецької зброї.

На Маріупольському напрямку російсько-окупаційні війська вели вогонь з гранатометів та стрілецької зброї по Водяному та Широкиному. Також окупанти відкривали вогонь з мінометів 82-го калібру по Широкиному та Водяному.

 

Міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр та голова МЗС Франції Жан-Марк Еро під час зустрічі з Президентом України Петром Порошенком погодилися, що місія ОБСЄ має бути присутня на лінії розмежування на Донбасі.

Про це заявив міністр закордонних справ України Павло Клімкін під час брифінгу за результатами зустрічі міністрів з Главою Української держави, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Ми розмовляли про наші спільні зусилля, як досягти реального розмежування вздовж лінії. Ми підтвердили важливість наших спільних зусиль, але будемо і надалі працювати, аби представники спеціальної моніторингової місії ОБСЄ були присутні у районах розмежування, таким чином, щоб не було можливості і надалі дестабілізувати ситуацію там”, – сказав міністр.

Клімкін наголосив, що безпека – це не тільки ефективне припинення вогню чи подальші кроки з розмежування, а насамперед ефективний моніторинг з боку спеціальної моніторингової місії ОБСЄ.

“Зі 100-відсотковим доступом на основі 24/7, тобто цілодобово по всій території Донбасу. Це можливість для ОБСЄ моніторити, що відбувається вздовж ділянки українсько-російського кордону, який поки що не знаходиться під контролем України”, – зауважив міністр.

 

Міністерство оборони Росії сформує нову армію на південно-західному напрямку. Командування загальновійськової армії та 150-ї мотострілкової дивізії, які формуються, було задіяно у стратегічних командно-штабних навчаннях “Кавказ-2016”.

Про це сказав журналістам начальник Генштабу Збройних сил РФ, генерал армії, Валерій Герасимов, повідомляє  Інтерфакс.

“Майбутня 150 дивізія і майбутнє управління армії, які ми цього року формуємо там – на південно-західному напрямку, їх командири і штаби залучалися до навчань “Кавказ-2016″. Хоча вони ще не сформовані, але вони в ході навчань вивчали обстановку і діяли за своїм призначенням”, – сказав Герасимов.

За даними ГУР України, під виглядом раптової перевірки боєготовності збройних сил Росії, яка проводилася ще 25-31 серпня і фактично стала початковим етапом подальших навчань “Кавказ-2016”, Росія зосередила на південно-західному напрямку міжвидові угруповання військ чисельністю близько 100 тис. військовослужбовців, понад 10 тис. одиниць бойової та іншої техніки, 60 кораблів і 400 літаків та вертольотів. При цьому понад 11 тис. військовослужбовців було перекинуто до Південного військового округу з інших округів Російської Федерації.

 

Сили оборони Естонії обурені публікацією в соцмережах фотографій листів, в яких адресатів повідомляли про призначення їх на посади на випадок війни.

Про це повідомляє портал  ERR.ee – Укрінформ.

“Це таємна інформація, про яку я не говоритиму”, – заявив керівник відділу стратегічної комунікації штабу Сил оборони Валло Тоомет, відповідаючи на питання, скільки подібних повідомлень було розіслано і на якій підставі робили вибір.

За його словами, відправка повідомлень не пов’язана з потенційним початком війни – військовий склад доповнюється і переглядається постійно.

Якщо про якусь людину відомо, що вона є сильним фахівцем у своїй галузі, то отримання листа означає, що Сили оборони оцінять її здатність зробити щось для країни у воєнний час, якщо тому судилося статися.

“Якщо людина хороша, уміє щось робити, має схильність до аналітики або ІТ-технологій, то ми бачимо, що вона робить. Насправді в Естонії загальний військовий обов’язок, і в цьому сенсі тим, хто не проходив строкову службу, не слід вважати, що про них забули – не забули”, – зауважив Тоомет.

При цьому отримання листа накладає зобов’язання. “Звісно, у людей, призначених на посаду на випадок війни, є обов’язок бути в строю у разі потреби”, – сказав військовий стратег.

 

ПАРЄ анонсувала окремо зустріч її президента зі спікером Ради Федерації Росії, у той час, як у Страсбурзі на саміт голів парламентів збираються представники 47-ми країн-членів та партнерів асамблеї.

«Президент Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) Педро Aграмунт, і глава Ради Російської Федерації Валентина Матвієнко зустрінуться в Страсбурзі у середу, 14 вересня 2016 року о 15:15 за день до відкриття саміту голів європейських парламентів», – йдеться у повідомленні – Укрінформ.

Голова української делегації в ПАРЄ Володимир Ар’єв критично відреагував на дії Аграмунта на своїй сторінці у  Facebook.

«Президент ПАРЄ та голови політичних груп Асамблеї приймають у Страсбурзі як дорогого гостя російську спікерку верхньої палати Матвієнко. Ту саму, яка голосувала за введення російських військ в Україну. Може тепер зникнуть питання у тих, хто вважає, що нам треба залишатись в ПАРЄ за будь-яких обставин. Бо весь цей парад перед московською гостею скидається радше на плазування вельми зацікавлених чимось осіб», – написав парламентарій, нагадавши, що Матвієнко з 2014 року був заборонений в’їзд до ЄС.

Напередодні Постійний представник України при Раді Європи Дмитро Кулеба анонсував на свой сторінці у  Facebook “політичне шоу”.

«Завтра розпочнеться шоу – конференція голів парламентів, на яку приїде з Росії Валентина Матвієнко. Та сама, одна з архітекторів агресії проти України. Про це ми вам розкажемо окремо. Стежте за нами тут і в Твіттері на  www.twitter.com/UKRinCoE. Гарного усім дня і високої продуктивності праці!», – йдеться у його дописі.

Як повідомляв Укрінформ, президент ПАРЄ Педро Аграмунт, перебуваючи у Москві 6-7 вересня закликав зберігати діалог з російським парламентом. Він заявив, що Росія важлива, оскільки без її активної участі ПАРЄ «не зможе ефективно боротися з тероризмом, не зможе знайти вирішення кризи в Сирії та в Україні». На його думку, асамблея повинна зберегти канали зв’язку з російським парламентом і вивчити «всі можливості діалогу парламентської дипломатії». Очільник ПАРЄ також висловив сподівання, що Росія у січні 2017 року повернеться до сесійної зали у Страсбурзі. У Москві Аграмунт також запросив відвідати Страсбург спікерів обох палат російського парламенту, Валентину Матвієнко та Сергія Наришкіна, які досі перебувають під санкціями ЄС.

 

Президент Петро Порошенко сформував делегацію України для участі у роботі 71-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН, яка відбуватиметься у м. Нью-Йорк.

Відповідне розпорядження опубліковано на  сайті глави держави – Укрінформ.

“Утворити делегацію України для участі у роботі 71-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН”, – йдеться у документі.

Так, главою делегації призначено міністра закордонних справ України Павла Клімкіна, а його заступником – постійного представника України при ООН Володимира Єльченка.

Зазначимо, 13 вересня в Нью-Йорку офіційно відкрилася 71-а сесія Генеральної Асамблеї ООН. Головою нової 71-ї сесії обраний дипломат з Фіджі Пітер Томсон.

Як йдеться з повідомлення Центру новин ООН, щорічні загальні дебати розпочнуться 20 вересня і триватимуть до 26 вересня.

Виступ Президента України Петра Порошенка заплановано на першу половину дня 21 вересня.

 

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман запевнив, що ліки для онкохворих дітей будуть в лікарнях через 3-4 дні.

Про це він сказав на брифінгу, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Міністерству охорони здоров’я, профільному комітету ВР вдалося спільно розблокувати процес, яким займалися три місяці – доставку онкохворих дітям необхідних медичних препаратів. Можемо сказати, що через три-чотири дні ці препарати з’являться в медичних закладах”, – сказав Гройсман.

За словами в.о. міністра охорони здоров’я Уляни Супрун, ці ліки становлять 36% від загальної потреби для онкохворих дітей. Після розмитнення за цією програмою лікування будуть доставлені більше 85% ліків.

Вона зазначила, що у вівторок ліки будуть уже розвозитися по регіонах.

“Уже документи на розмитнення є на митниці, Укрвакцина проводить розмитнення і завтра починається розподіл ліків”, – сказала міністр.

Вона додала, що закупівлі через міжнародні організації проходять перший рік, тому МОЗ зараз проводить аналіз ситуації і планує на наступний рік врахувати всі проблемні моменти.

У свою чергу, народний депутат Ольга Богомолець зазначила, що СБУ та Генпрокуратура мають з’ясувати, хто винний у ситуації з блокуванням життєвоважливих ліків.

Як повідомляв Укрінформ, британська агенція Crown Agents, яка на замовлення МОЗ закуповувала ліки за державними програмами лікування дитячої та дорослої онкології, уклала договір на постачання ліків з українською компанією ТОВ «Людмила фарм».

Станом на 12 вересня 2016 року ТОВ «Людмила фарм» ввезло три партії лікарських засобів на загальну суму 4 434 165,71 доларів США та розмістило на тимчасове зберігання на склад у зоні діяльності Київської митниці Державної фіскальної служби.

Міністерство охорони здоров’я заявило про те, що ТОВ «Людмила фарм» не забезпечила можливість отримання ліків міністерством.

Раніше, за повідомленням  МОЗ, компанії було запропоновано передати лікарські засоби Crown Agents, яка в свою чергу забезпечила б швидку їх передачу до структур Міністерства. При цьому ТОВ «Людмила фарм» було наголошено, що у разі розміщення товарів у режим митного складу застосовуватиметься повне умовне звільнення від сплати митних платежів.

 

Більшість кримінальних проваджень за фактами порушення виборчого законодавства закривається у зв’язку з відсутністю даних щодо місця, часу вчинення протиправного діяння, причетності до нього конкретної особи, можливих очевидців. 

Про це в середу в коментарі Укрінформу розповіли в Головному слідчому управлінні Нацполіції України.

“Більшість кримінальних проваджень за заявами учасників виборчого процесу про порушення виборчого законодавства дійсно закриваються. Як показує практика, у переважній більшості закритих проваджень заяви, подані до поліції, не містили жодних даних та доказів стосовно місця, часу вчинення протиправного діяння, причетності до нього конкретної особи, можливих очевидців (тобто зазначаються не конкретизовані відомості про подію)”, – пояснили в управлінні.

У ГСУ НП України зазначили, що рішення про закриття кримінальних проваджень слідчими приймаються “лише після проведення детального розслідування”, в ході якого при наявності неконкретної інформації неможливо встановити порушників та здобути будь-які докази.

У Нацполіції переконані, що такі провадження мали б розпочинатися лише після проведення перевірки. Однак підкреслюють, що через те, що у 2012 році було внесено кардинальні зміни до Кримінального процесуального кодексу, слідчий безальтернативно зобов’язаний вносити не пізніше доби відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявами осіб, що містять хоча б найменші (формальні) ознаки правопорушення.

“Жодної можливості провести первинну перевірку законом не передбачено”, – додають в ГСУ НП України.

Водночас у Головному слідчому управлінні Нацполіції відзначили позитивну динаміку збільшення кількості “виборчих” справ, які були направлені до суду.

Зокрема, за результатами позачергових виборів Президента України (травень 2014 року) до суду направлено 3 кримінальних провадження, позачергових виборів народних депутатів України (жовтень 2014 року) – вже 18, а щодо місцевих виборів (у жовтні 2015 року) – 66 кримінальних проваджень.

“Маємо вже направлені до суду обвинувальні акти і за результатами проміжних виборів народних депутатів, проведених у липні цього року”, – наголосили в Нацполіції.

Загалом за результатами проведених місцевих виборів у жовтні 2015 року слідчі розпочали понад 400 кримінальних проваджень за заявами та повідомленнями про вчинення злочинів, пов’язаних з порушеннями виборчого законодавства. З них щодо 272 кримінальних проваджень прийнято рішення про їх закриття. Крім цього, 82 особам у 66 кримінальних правопорушеннях повідомлено про підозри та матеріали направлено до суду.

Як повідомляв Укрінформ, у вівторок, 13 вересня, аналітик Громадської мережі «Опора» Олександр Клюжев заявив, що більшість кримінальних проваджень, відкритих за фактом порушення виборчих прав громадян на місцевих виборах 2015 року, закриті на етапі досудового розслідування.

У свою чергу координатор виборчих та парламентських програм «Опори» Ольга Айвазовська заявила про плани спільно з ГПУ та МВС розпочати процес перегляду закритих справ щодо порушень на місцевих виборах 2015 року.

 

За рішенням суду у справі екс-першого заступника голови Державної податкової служби України часів Віктора Януковича Андрія Головача були описані кілька ресторанів, котеджне містечко, автопарк та приміщення магазину по вулиці Хрещатик у Києві.

Про це заявив під час брифінгу головний військовий прокурор Анатолій Матіос, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“За рішенням суду арештоване і на початку цього тижня описане (майно – ред.) належне по праву власності підозрюваному генерал-полковнику податкової міліції Головачу, а також членам його сім’ї, які згідно з офіційними документами не мають джерел доходів, описано декілька ресторанів, котеджне містечко в кількості 14 будинків, автопарк загальною вартістю близько 500 тис. доларів, а також приміщення магазину по вулиці Хрещатик розміром 200 метрів з наявним речовим майном. Все це описано. Сумарна кількість описаного майна вказана, наскільки я не помиляюсь близько 500 млн грн”, – заявив Матіос.

 

Російський адвокат Микола Полозов вважає, що всі учасники майбутніх виборів до Держдуми Росії можуть стати співучасниками злочину з анексії Криму.

Про це Полозов написав на своїй сторінці в  Facebook – Укрінформ.

«Тепер настав час, коли кожен для себе повинен вирішити, чи готовий він стати співучасником анексії Криму, чи готовий він розділити цю відповідальність з президентом Путіним і російською владою або свідомо відмовляється від такої «щедрої» пропозиції. Настав момент, коли кожен повинен зробити моральний вибір між підтримкою ілюзії демократії в авторитарній системі і «неучастю у брехні», коли операціям із совістю більше місця немає», – написав Полозов.

Як вважає адвокат, «з точки зору міжнародного права, російська влада вчинила злочин».

«Зараз відповідальність за ці дії лежить особисто на президентові Володимиру Путіну, низці вищих чиновників Росії, а також на деяких громадянах України – колабораціоністах з Криму», – зазначив він.

На його думку, втягнувши росіян у виборчий процес, який буде проходити, у тому числі, на території окупованого Криму, Кремль зможе «розподілити цю відповідальність на всіх громадян Росії, котрі голосуватимуть та обиратимуться».

Як підкреслив Полозов, на відміну від всіх інших, свій вибір щодо голосування в Криму 18 вересня кримські татари зробили вже давно.

«Одна з найбільш постраждалих від дій російської влади груп населення, чиї права і свободи систематично порушуються, корінні жителі Криму – кримські татари, вже зробили свій моральний вибір, причому ще у 2014 році, коли виступили проти незаконних дій російської влади та кримських колабораціоністів. І зараз переважна більшість кримських татар не збираються брати участь у незаконних виборах в Криму, вони оголосили бойкот виборам», – зазначив адвокат.

Як повідомляв Укрінформ, голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров виступив із зверненням до жителів анексованого Криму, в якому закликав їх повністю бойкотувати всі етапи організації проведення незаконних виборів до російської Держдуми. Крім того, Верховна Рада України звернулася до парламентів іноземних держав та міжнародних організацій з проханням утриматися від участі у спостереженні за ходом виборів до Держдуми Росії в аннексованому Криму, а також закликала не визнавати їхні результати.

 

Міністр соціальної політики України Андрій Рева вимагає від газових компаній поквартирного встановлення приладів обліку газу.

Закон вимагає від газових компаній поквартирного встановлення лічильників, це закладено в тарифі – Рева – Укрінформ

Про це він заявив сьогодні в Чернігові на розширеному засіданні колегії Чернігівської ОДА, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Закон вимагає поквартирного обліку. Більше того, в тарифі на газ це закладено. Тому не треба “ламати” мешканців, не треба їм нав’язувати тісно працювати з ЖКГ, треба тісно працювати з законом. Передбачено – будь ласка, робіть так, як треба”, – сказав він, звертаючись до голови правління ПАТ “Чернігівгаз” Алли Ярової.

Та зазначила, що рішення про встановлення загальнобудинкових лічильників газу прийняте Національною комісією регулювання послуг. Рева на це відповів, що закон – понад усе.

“Уряд не впливає на комісію, але для вас вищим нормативним документом є закон”, – наголосив міністр.

Він нагадав, що Закон України “Про комерційний облік природного газу” чітко прописує терміни встановлення лічильників. Так, до 1 січня 2012 року газові компанії мали обладнати ними домогосподарства, які використовують газ комплексно (для приготування їжі, підігріву води та опалення). До 1 січня 2016 року – ті домогосподарства, які використовують газ для приготування їжі і підігріву води. До 1 січня 2018 року лічильники мають бути встановлені тим, хто використовує газ лише для приготування їжі.

Рева вважає, що будинок у даному випадку не може бути споживачем, оскільки договори на постачання блакитного палива газівники укладають з кожним користувачем послуги окремо.

“Менше слухайте їх (газових монополістів – ред.), а вимагайте виконання законів”, – порадив він журналістам і українцям на брифінгу, що відбувся після колегії.

 

Потужна двопартійна політична підтримка України з боку американського Конгресу, а також адміністрації США не погіршиться після проведення президентських виборів у Штатах, незалежно від того, хто з кандидатів переможе.

Таке переконання висловила в коментарі Укрінформу співголова Українського Конгресового Кокусу США, автор законопроектів про введення санкцій проти Росії Марсі Каптур.

“Питання України, Росії та всієї Східної і Центральної Європи – це питання американської виборчої кампанії”, – зауважила конгресвумен.

Більше того, вона висловила переконання, що Україна найближчим майбутнім стане членом НАТО. “У мене немає сумнівів, що Америка збереже свої зобов’язання перед цілою Європою, перед нашими партнерами по Північноатлантичному альянсу, і одного дня, я сподіваюсь ми привітаємо Україну в цьому колі країн (НАТО – ред.)”, – наголосила член американського Конгресу.

Вона наголосила, що останнім часом в політичних колах США залишається не менше занепокоєнь щодо необхідності подальшої підтримки України, яка прагне приєднатися до родини вільних демократичних країн.

“Ми залишимося на цьому шляху”, – підкреслила Каптур.

Член Конгресу США також зауважила, що вірить у можливість України стати “однією з найбільш провідних країн у Європі”. Вона наголосила, що населення країни в понад 40 млн людей, розвинута індустрія, великий агропромисловий потенціал, транспортна інфраструктура, в тому числі морська, є надзвичайно великим глобальним ресурсом. “Ми розуміємо, наскільки масивним і важливим є цей ресурс для України і всього світу”, – зазначила конгресвумен.

Водночас, вона підкреслила важливість проведення реформ в Україні, які допоможуть відновити повний потенціал економіки країни та привести її до рівня міжнародної конкуренції.

 

Лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв номінований на правозахисну премію імені Сахарова.

Про це повідомляє  Радіо Свобода – Укрінформ.

“У вівторок кандидатуру Джемілєва висунув блок Європейських консерваторів і реформістів – найбільша фракція в Європейському парламенті. До цього рішення приєдналася Європейська народна партія”, – йдеться в повідомленні.

Відзначається, що лауреата визначить голосування в Європарламенті 27 жовтня.

Премія Сахарова була заснована Європарламентом у 1988 році і вручається за видатний внесок у захист прав людини та основних свобод. У грошовому вираженні вона становить 50 тисяч євро.

 

Антимонопольний комітет України дослідив ціновий ринок скрапленого газу. Після аналізу матеріалів, у разі виявлення необгрунтованого встановлення цін учасниками ринку, проти них будуть вживатися відповідні заходи.

Про це йдеться на  сайті  Антимонопольного комітету України – Укрінформ.

“Не виключено вплив суб’єктивних чинників на ціноутворення на ринку скрапленого газу у якості моторного пального, які призводять до необгрунтованого зростання роздрібних цін скрапленого газу в якості моторного пального.

При цьому Антимонопольний комітет України вживає передбачені законодавством заходи у разі виявлення в діях учасників ринку ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції”, – йдеться у повідомленні.

Як зазначає державний уповноважений Комітету Валерій Полюхович, серед чинників, що мають вплив на формування ціни скрапленого газу – ціна на сиру нафту на європейських ринках, це тарифи на перевезення залізничним транспортом, а також податкове навантаження і коливання курсу валют. При їх зміні відбувається і зміна цін на роздрібному ринку.

Наразі органи Комітету надали рекомендації 40 суб’єктам господарювання, які здійснюють роздрібну реалізацію скрапленого газу в якості моторного пального, з метою вжиття заходів щодо недопущення вчинення порушень або усунення ознак порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

 

Нацполіція разом з працівниками Генпрокуратури затримала 8 осіб разом із керівником бандформування, що діяло у селищі Затока Одеської області.

Про це заявила на брифінгу голова Нацполіції Хатія Деканоідзе, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Сьогодні о сьомій ранку ми затримали дуже важливу людину, яка є замовником та керівником цієї організованої групи злочинців», – сказала Деканоідзе.

За її словами, це секретар селищної ради Затоки. Він був замовником вбивства громадянина, який займається правозахисною діяльністю.

Глава Нацопліції повідомила, що учасники цієї групи з метою незаконного заволодіння земельними ділянками та об’єктами нерухомості вдавалися до підпалів баз відпочинку, залякування людей, викрадення власників земельних ділянок і організації замовного вбивства. “У Національну поліцію кілька місяців тому прийшов заявник – чоловік-правозахисник, який реально заявив, що через те, що він виявляє цю злочинну групу, яка збирається злочинним шляхом заволодіти прибережними землями Затоки, його замовили і хочуть вбити», – сказала вона.

Поліція вела оперативно слідчу роботу разом з Генеральною прокуратурою. “Кілька тижнів тому ми затримали двох кілерів, які реально хотіли вбити людину, затримали посередника. Сьогодні зранку ми затримали вже замовника, який є посадовою особою, секретарем сільради в Затоці”, – зазначила Деканоізде.

Нині усі члени цієї злочинної групи перебувають під вартою.

Як повідомляв Укрінформ, правоохоронці у середу, 14 вересня, затримали колишнього секретаря Затоківської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області В’ячеслава Бокия, що раніше проходив свідком у кримінальній справі про замах на замовне вбивство одеського адвоката Олександра Погорілого.

 

Україна ініціювала арбітражне провадження проти Російської Федерації відповідно до Конвенції Організації Об’єднаних Націй з морського права 1982 року з метою захисту своїх прав як прибережної держави в прилеглих до Криму морських зонах в Чорному морі, Азовському морі та Керченській протоці.

Про це йдеться у заяві  Міністерства закордонних справ України.

“Україна просить арбітражний трибунал підтвердити її права як прибережної держави та зобов’язати Російську Федерацію припинити міжнародно-протиправні діяння у відповідних морських акваторіях, надати Україні відповідні запевнення і гарантії їх неповторення та відшкодувати Україні всі завдані Російською Федерацією збитки”, – йдеться у заяві.

Як зазначають у МЗС, від початку незаконної агресії Російської Федерації у Криму, права України у цих зонах були порушені та узурповані державою-агресором. Україна прагне припинення Російською Федерацією порушень положень Конвенції, а також захисту своїх прав у Чорному морі, Азовському морі та Керченській протоці, включаючи права України на природні ресурси континентального шельфу Криму, які належать українському народу.

Варто зауважити, що попри протести України, Російська Федерація продовжує вчиняти незаконні дії в межах морських зон України. “Тому Україна змушена звернутись до арбітражу відповідно до положень Конвенції. Приєднуючись до Конвенції, Україна і Російська Федерація погодилися на процедуру врегулювання спорів шляхом арбітражу, рішення якого є обов’язковим до виконання сторонами”, – наголошують у МЗС.

14 вересня 2016 року Міністерство закордонних справ України офіційно надіслало Міністерству закордонних справ Російської Федерації повідомлення про арбітраж і позовну заяву про ініціювання арбітражного розгляду відповідно до Додатку VII до Конвенції.

Як повідомляв Укрінформ,  Президент Порошенко доручив МЗС подати позов проти Росії до міжнародного арбітражу і висловив сподівання, що Російська Федерація візьме участь в цьому процесі як підписант Конвенції Організації Об’єднаних Націй з морського права, а “не буде ховатися від міжнародних судових організацій, як це було зі створенням міжнародного арбітражу з розслідування трагедії літака рейсу МН17”.

Він також зазначив, що правова позиція України є твердою, базується на чітких доказах, і Україна доведе за допомогою арбітражу юридичні факти викрадення Російською Федерацією природних ресурсів і завдання шкоди екології басейну Чорного моря.

 

Координатор системи держзакупівель ProZorro, проектний менеджер реформи держзакупівель при Національній раді реформ Кристина Гуцалова стверджує, що ця система є 100-відсотковою реформою, і закликає пришвидшити всю реформу державного управління.

Про це вона розповіла в інтерв’ю Укрінформу.

“Щодо ProZorro я можу сказати, що це дійсно 100-відсоткова реформа, тому що ми не змінили вивіску, ми не змінили просто людей, ми дійсно намагаємося змінити систему повністю, грунтовно, зі зміною основних правил”, – підкреслила Гуцалова.

При цьому вона акцентувала на тому, що система є унікальною не лише для України, а й фактично у світі. “Саме такої, гібридної, моделі системи електронних закупівель не існує”, – зазначила проектний менеджер реформи держзакупівель.

Водночас Гуцалова застерегла, що в разі пробуксовування реформи державного управління в цілому будь-яка позитивна ініціатива (ProZorro чи будь-яка інша, яка вже довела свою ефективність), якщо потрапить “не в ті руки”, може “бути перевернута з ніг на голову та поставлена на служіння корупційним інтересам”.

Вона також заявила, що бачить відплив кадрів-реформаторів у багатьох міністерствах на радість тим, хто хоче повернення до старих часів.

Повний текст інтерв’ю читайте незабаром на сайті Укрінформу.

 

Екс-заступник генерального прокурора України Віталій Касько заявив, що після Революції гідності не було жодного випадку конфіскації зарубіжних активів топ-корупціонерів.

Про це він заявив в середу під час круглого столу в Укрінформі.

«З часів Революції гідності не має жодного випадку конфіскації зарубіжних активів українських корупціонерів», – сказав він.

За словами Каська, жодне таке кримінальне провадження щодо колишніх топ-посадовців часів Януковича не направлено навіть до суду.

Касько нагадав, що раніше в українській практиці були випадки, коли в Україну повертались виведені за кордон кошти зароблені корупційним шляхом. Для прикладу він пригадав справи Павла Лазаренка (екс-прем’єр-міністр України) та Павла Кудюкина (екс-голова Чорноморського морського пароплавства).

«Тобто це можна робити, і насправді це відбувалося раніше. Проте зараз, на жаль, ця практика по суті вмерла», – підкреслив Касько.

 

Під час спецоперації ГПУ у будинку підозрюваного в шахрайстві киянина Петровського, його прийшли підтримати нардепи від “Радикальної партії”.

Про це заявив у  Фейсбуці  генпрокурор Юрій Луценко – Укрінформ.

“Історія про шахраїв. Такий собі киянин Петровський разом із громадянином Ізраїлю Вайсбергом намалювали собі круті “ксиви”, нашили мундири з генеральськими погонами, навісили орденів і заробляли непогані гроші на дурнях. Тільки з громадянина Гусєва вони здерли 61 000 дол. За сприяння в призначенні його начальником управління економіки та інвестицій Одеського порту. Потім захотіли розвести Гусєва на 70 тис. дол. за призначення його головним лісничим Київщини. Під час передачі коштів з’явилася прокуратура”, – написав він.

За словами Луценка, набір шахрайського реквізиту, виявленого у ході обшуку, вразив бувалих слідчих.

“Але все стало ясно, коли під будинком гр. Петровського з’явилася депутатська радикальна група підтримки. Фото головного радикала – сенсея із заробітків шляхом перевдягання і шахрайства – завершило картину маслом”, – додав Луценко.

 

Служба безпеки України буде включена у програму співробітництва України і НАТО з питань реформування сектору безпеки і оборони держави.

Про це в ексклюзивному інтерв’ю власному кореспонденту Укрінформу у Брюсселі сказав виконувач обов’язки глави Місії України при НАТО Єгор Божок.

«Ми включаємо реформу СБУ у трек нашої взаємодії з НАТО», – сказав дипломат.

Він уточнив, що наприкінці відбудеться засідання спільної робочої групи високого рівня Україна-НАТО з питань військової реформи.

Окрім СБУ, за його словами, йтиметься про вже започатковані реформи Міністерства оборони і Генерального штабу Збройних сил України.

«Далі будуть реформовані за натівськими стандартами Національна гвардія та Державна прикордонна служба», – також зазначив Божок.

 

Україна і НАТО до кінця року започаткують платформу із вивчення гібридної війни, розв’язаної Росією.

Про це в інтерв’ю власному кореспонденту Укрінформу у Брюсселі сказав виконувач обов’язки глави Місії України при НАТО Єгор Божок.

“Наприкінці вересня на засіданні спільної робочої групи високого рівня Україна-НАТО з питань військової реформи буде започаткована двостороння платформа з питань вивчення гібридної війни, яку розв’язала Росія. Це все робиться на імплементацію рішень Варшавського саміту (8-9 липня – ред.). Слід очікувати, що ця платформа розпочне роботу до кінця року”, – розповів дипломат.

За його словами, очікується, що з українського боку цей проект координуватиме директор Національного інституту стратегічних досліджень Володимир Горбулін.

 

Україна має вийти на рівень посилених можливостей, які висуваються для найбільш сумісних партнерів НАТО.

Про це в ексклюзивному інтерв’ю власному кореспонденту Укрінформу у Брюсселі сказав виконувач обов’язків глави Місії України при НАТО Єгор Божок.

«Є такий формат, як посилені можливості для найбільш взаємно сумісних партнерів. Він охоплює такі країни, як Швеція, Фінляндія, Грузія. Україна також заявила про намір долучитися до цього формату. На саміті у Варшаві (8-9 липня – ред.) було прийнято рішення, що союзники розглянуть це питання. Отже, таке зобов’язання від Альянсу вже є. Наша мета на найближчу перспективу – приєднатися до цієї програми», – сказав дипломат.

За його словами, якщо ми говоримо про критерії членства України в НАТО, то перший крок – це досягнення стандартів.

«Поки що це питання не вирішене. Тому обговорення інших проблем – політико-безпекових умов, підтримки союзників – сьогодні просто недоцільно і не має сенсу. Але паралельно і поступово нам необхідно зміцнювати довіру і поглиблювати відносити відносини у безпековій сфері з Альянсом. І хоча би вийти на той рівень, який мають Швеця та Фінляндія», – зазначив Божок.

За його словами, коли журналісти задають неформально у штаб-квартирі запитання, що треба зробити, щоб, наприклад, Швеція стала членом НАТО, то дипломати дадуть відповідь: отримати заявку і під’єднати до комп’ютерних мереж.

«Тут йдеться про повний рівень сумісності і довіри з НАТО, хоча ця країна не є членом Альянсу. Ось, про це ми також думаємо у нашій повсякденній взаємодії з партнерами. У її рамках є кілька рівнів взаємодії. Наприклад, у випадку Швеції – це максимальний рівень. Грузія – початковий. Але ми хоча би маємо вскочити на цей потяг», – сказав в.о. глави Місії України при НАТО.

 

Голова правління телеканалу “Інтер” Єгор Бенкендорф звільнився з цієї посади за власним бажанням. Новим головою правління телеканалу призначено Катерину Шкуратову.

Про це повідомляється у середу, 14 вересня, на  сайті  телеканалу – Укрінформ.

“З 15 вересня 2016 року головою правління телеканалу “Інтер” призначається Катерина Шкуратова. Єгор Бенкендорф, який обіймав цю посаду з 2013 року, йде за власним бажанням у зв’язку з особистими обставинами”, – йдеться у повідомленні.

Як зазначається, Шкуратова 20 років працює на телебаченні, до теперішнього часу була членом правління телеканалу “Інтер”, виконавчим продюсером телеканалу і очолювала найбільшу продакшн-компанію “Інтер Медіа Груп” – ТОВ “07 Продакшн”.

Як повідомляв Укрінформ, 4 вересня близько 20 осіб увірвалися в будівлю “Інтера” на вулиці Щусєва в Києві, де розташована редакція програми “Подробиці”, і підпалили її.

5 вересня біля центрального офісу “Інтера” проходила акція з блокування роботи телеканалу, вона закінчилася вдень 6 вересня. Активісти звинувачували канал у проросійській позиції. ЗМІ повідомили, що “Інтер” пішов на вимогу мітингувальників і погодився звільнити ідеолога інформаційної політики Ігоря Шувалова та припинити трансляцію російських серіалів. Проте на самому “Інтері” заперечили будь-які домовленості із мітингувальниками.

 

Голова Херсонської обласної ради Андрій Путілов, якого 9 вересня частина депутатів облради відправила у відставку, пояснює нинішні події у прикордонній з анексованим Росією Кримом Херсонській області та облраді геополітичними чинниками.

Про це Путілов заявив напередодні ввечері на брифінгу, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Я впевнений: те, що сьогодні відбувається у Херсоні (в обласній раді – ред.), це все у межах геополітики. Тут не лише Київ (внутрішні загальноукраїнські політичні фактори, які впливають на ситуацію в області – ред.), а набаго далі. Херсонщина сьогодні має унікальний статус. Тут можуть бути задіяні будь-які сили, будь які технології, щоб розхитати ситуацію саме на Херсонщині”, -сказав Путілов.

Путілов зазначив, що “Служба безпеки України повинна чітко контролювати всі ці процеси, щоб не було загрози національній безпеці нашої держави”.

Як повідомляв Укрінформ, сьогодні голова Херсонської облради Андрій Путілов написав заяву про відставку.

Минулої п’ятниці частина депутатів Херсонської обласної ради після закриття Путіловим сесії обласної ради вирішила продовжити роботу цієї сесії і проголосувала за звільнення Андрія Путілова з посади голови обласної ради. Сесія обласної ради була закрита головуючим на ній головою облради Андрієм Путіловим у зв’язку з тим, що більшість депутатів не хотіла голосувати за ухвалений на президії облради порядок денний сесії. За підсумками таємного голосування відставку Путілова підтримали 38 депутатів з 41 присутнього на той момент у сесійній залі, 3 депутати утрималися. Усього в Херсонській обласній раді 64 депутати.

Путілов звернувся із позовом у Херсонський окружний адміністративний суд із проханням визнати рішення частини депутатів Херсонської обласної ради про його відставку протиправним та скасувати його. 13 вересня 2016 року Херсонський окружний  адміністративний суд прийняв ухвалу, в якій зупинено рішення Херсонської обласної ради №190 від 9 вересня 2016 року “Про звільненння Путілова А.С. з посади голови Херсонської обласної ради” до набрання судовим рішенням законної сили.

 

Комітет ПАРЄ закликав Росію вивести свої війська та припинити постачати зброю і військову техніку сепаратистам на сході України.

Такий заклик міститься у  доповіді  «Політичні наслідки конфлікту в Україні» чеського парламентарія, доповідача комітету з політичних питань і демократії ПАРЄ Крістіни Зеленкової. Доповідь підготовлена до обговорення і ляже в основу відповідної резолюції, яку асамблея прийматиме під час осінньої сесії з 10 по 14 жовтня у Страсбурзі, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

«Комітет з політичних питань і демократії шкодує про те, що з точки зору деградації рівня безпеки і через відсутність стійкого режиму припинення вогню не спостерігається жоден прогрес на шляху здійснення політичних аспектів у контексті реалізації усіх заходів Мінських домовленостей. Він (комітет) укотре заявляє про свою підтримку мирного врегулювання конфлікту і мінського процесу і закликає Росію вивести свої війська з території України і припинити постачання військової техніки сепаратистів», – йдеться у документі.

У своїй доповіді по Україні, яку парламентарії ПАРЄ обговорюватимуть у середу 12 жовтня, комітет підтвердив свою прихильність територіальній цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів.

«Комітет (також) висловив жаль, що, попри наполегливу відмову міжнародної спільноти визнавати анексію Криму Росією і застосування різних видів санкцій проти Росії і російських громадян, анексія не лише не була скасована, але й становище у галузі прав людини на півострові продовжує погіршуватися», – зауважила у преамбулі доповіді Зеленкова.

 

Реалізація заявленого Президентом України Петром Порошенком курсу на приєднання до НАТО може зайняти від чотирьох до десяти років, втім обов’язковим елементом при цьому є реалізація всіх намічених реформ. 

Про це заявив у коментарі Укрінформу старший науковий співробітник Атлантичної Ради (США) Ян Бжезинський – Укрінформ.

“Насправді, це складно спрогнозувати. Я думаю, може йтися про період від 4 до 10 років. Це залежатиме від просування реформ в Україні”, – зауважив експерт, відповідаючи на запитання, скільки Україні потрібно часу для того, щоб стати повноправним членом Північноатлантичного альянсу.

Він пояснив: якщо Україна прискорить процес своїх реформ, “її здатність відповідати необхідним стандартам НАТО, так само як і ЄС, буде досягнута швидше”. Якщо ж Україна рухатиметься повільно, це займе більше часу.

Водночас експерт зауважив, що майбутні перспективи України в ЄС не обов’язково повинні вимагати її членства в НАТО. “Немає таких вимог, щоб щось мало би передувати іншому. Більш важливо – це визначення готовності приєднатися до цих організацій”, – зауважив Бжезинський.

Але він визнав, що простіше спочатку отримати членство в Північноатлантичному альянсі, а потім у Євросоюзі, “оскільки приєднання до ЄС вимагає виконання дуже складного комплексу вимог, регуляційних реформ і таке інше”. Членство в НАТО також отримати нелегко, “але воно базується на реальних зобов’язаннях і демократичних принципах, яких дотримується Україна”.

Експерт висловив думку, що в процесі євроатлантичної інтеграції для України можуть виникнути складнощі технічного характеру, з питань військових стандартів, які можуть потребувати подальших реформ у військовій сфері.

 

Слідче управління Одеського облуправління Національної поліції України встановило особу убивці євромайданівця Ігоря Іванова, що став першою жертвою озброєних сепаратистів під час сутичок у районі Грецької площі 2 травня 2014 року, а також організаторів силового захоплення Будинку профспілок.

Відповідне подання щодо оголошення підозр ряду осіб Слідче управління ГУНП скерувало для погодження в прокуратуру Одеської області, повідомив в ефірі однієї з одеських телекомпаній його очільник Сергій Пантелєєв – Укрінформ.

“Найближчим часом слідством буде оголошено підозри вбивці Ігоря Іванова, а також організаторам силового захоплення Будинку профспілок, що призвело до десятків людських жертв. Із січня по вересень поточного року групою слідчих проведено допити понад двохсот учасників подій та свідків”, – зазначив Пантелєєв.

Дехто з осіб, вмотивовано підозрюваних у скоєнні злочинів під час масових заворушень 2 травня, констатував очільник Слідчого управління, затримані правоохоронцями раніше й перебувають у СІЗО. “Наприклад, одесит Сергій Долженков, громадянин РФ Євгеній Мефьодов, яких продовжують утримувати під вартою, доки триває судове слідство. Інших поки не взято під варту, в тому числі й особу, підозрювану в скоєнні першого в той день убивства Іванова”, – додав він.

Втім, підозрюваного в убивстві Іванова вже оголошено в міжнародний розшук за скоєння іншого злочину, наголосив Пантелєєв.

Як повідомляв Укрінформ, під час масових заворушень в Одесі 2 травня 2014 року загинули 48 осіб і більше двохсот отримали поранення. Першими жертвами сепаратистськи налаштованих бойовиків стали уболівальники одеського “Чорноморця”, на яких було вчинено напад в районі Соборної площі. Слідство встановило, що масові заворушення в Одесі були заздалегідь сплановані й організовані. Першим загинув від кулі сепаратиста активіст “Правого сектору” Ігор Іванов, що працював юристом у Білгород-Дністровському і став десятником Євромайдану. 17 жовтня 2015 року його удостоєно ордена “Народний Герой України” (посмертно).

Обвинувачення інкримінує 22 підсудним скоєння злочину за ознаками ч. 2 ст. 294 (масові безлади, що призвели до загибелі людей або інших тяжких наслідків) та ч. 2 ст. 263 (незаконне поводження зі зброєю) Кримінального кодексу України. П’ятеро обвинувачених, в тому числі громадяни України Долженков, Корчинський, Романюк та громадяни Російської Федерації Сакаулов і Мефьодов, перебувають у СІЗО. На попередніх засіданнях суду свідки, в тому числі офіцер поліції, підтвердили їх активну участь у масових заворушеннях.

 

Естонські активісти та представники української діаспори з вересня повернулися до щотижневого пікетування посольства РФ в центрі Таллінна.

Про це повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

«Так, приходимо сюди щосереди о 16.00. У нас згуртоване ядро, що вже два роки бере участь у цих пікетах. Це естонці Тармо Круусімеє, Антс Ерм, Айвар Ківісів, естонський українець Михайло Книш, я, та ще кілька людей. Дехто з них сьогодні, на жаль, не змогли прийти», – розказала активістка Ліда Лаане.

За її словами, проведення пікету в робочий час додає деяких труднощів, але з іншого боку є впевненість, що факт його проведення та гучно вигукувані гасла не залишаться без уваги російських дипломатів.

Лунали гасла «Свободу політв’язням», «Крим – це Україна», «Putin is evil», «Рашизм не пройде», «Сов’єт – нєт! Свобода – да!». Майоріли прапори українські, естонські, прапор кримських татар. Тепер, на відміну від весняних пікетів, прокремлівськи налаштовані місцеві російськомовні мешканці та російські туристи майже не заважали, мовчки проходячи поруч з пікетувальниками. Водночас туристи з інших країн багато фотографували та уточнювали позицію учасників пікету. Пікетування відбувалося протягом приблизно 40 хвилин.

Щотижневе, по середах, пікетування російського посольства в Таллінні проходить з 2014 року, коли російськими службами був незаконно затриманий у районі російсько-естонського кордону працівник естонських спецслужб Естон Кохвер. Пізніше, коли почалися арешти і судилища над українськими політв’язнями, порядок денний пікетів розширився. Після обміну Естона Кохвера пікети проходять вже виключно на підтримку України, її свободи, територіальної цілісності та українських політв’язнів.

Після звільнення Надії Савченко деякий час пікетування проходило лише щомісяця. Але з початком вересня було вирішено повернутися до щотижневого графіка.

 

Президент Європейського парламенту Мартін Шульц назвав можливі терміни ухвалення рішення щодо надання Україні безвізового режиму.

Про це повідомляє  прес-служба  Верховної Ради за результатами зустрічі голови парламенту Андрія Парубія з керівником ЄП – Укрінформ.

“Парубій повідомив, що з паном президентом було проговорено можливі терміни, коли  рішення щодо безвізового режиму може бути прийнято. За його словами, президент Мартін Шульц зазначив, що 29 вересня засідатиме комітет Європарламенту, який має затвердити остаточну редакцію”, – йдеться у повідомленні.

Голова Верховної Ради наголосив, що “ми дуже розраховуємо, що у перший сесійний тиждень жовтня це питання попаде до порядку денного Європаламенту і буде підтримано”.

«З президентом (Європарламенту. – Ред.) домовились, що він зробить усе можливе, аби питання безвізового режиму попало до порядку денного і було підтримане Європейським парламентом. Розраховую, що вдасться це реалізувати, і надіюся, що ми зможемо стати свідками успішного і вже остаточного рішення Європейського парламенту», – підкреслив Парубій.

 

Конфлікт, розв’язаний Росією в Україні буде однією з «топових» тем осінніх обговорень на сесії ПАРЄ, що проходитиме з 10 по 14 жовтня у Страсбурзі.

Про це йдеться у  заяві  ПАРЄ, оприлюдненій на сайті організації, повідомляє власний кореспондент Укрінформу у Франції.

«Відбудеться обговорення теми “Політичні наслідки конфлікту в Україні”, а також шляхи застосування правового захисту в районах, непідконтрольних українській владі», – йдеться у документіі.

До поточних дебатів, крім війни в Україні також включено тему спроби державного перевороту у Туреччині. З цього питання у Страсбурзі виступатиме міністр закордонних справ Турецької Республіки Мевлют Чавушоглу. Серед інших тем порядок денний пленарного засідання ПАРЄ включає питання «підвищення довіри до податкової системи», «заохочення спорту для всіх» і «проблему жіночих статевих органів».

Як повідомляв Укрінформ, комітет ПАРЄ у своїй доповіді «Політичні наслідки конфлікту в Україні» закликав Росію вивести свої війська та припинити постачати зброю і військову техніку сепаратистам на сході України. Документ підготовлений чеським парламентарієм та доповідачем комітету з політичних питань і демократії ПАРЄ Крістіною Зеленковою ляже в основу резолюції, яку ПАРЄ ухвалить 12 жовтня ц.р. у Страсбурзі.

 

Кількість нагород України на Паралімпійських іграх, що зараз тривають у бразильському Ріо-де-Жанейро, зросла до 81.

.Чергові медалі здобули легкоатлетка Зоя Овсій і плавчині Марія Лафіна та Анна Стеценко.

У змаганнях з метання диску (клас F51/52) представниця України продемонструвала результат – 12,17 метра, що дозволило їй посісти третю сходинку.

“Золото” та “срібло” тут здобули американки Рейчел Моррісон (13,09 метра) та Кессі Мітчелл (12,87 метра).

Медаль гатунком вище завоювали наші спортсмени у запливі на 50 метрів на спині (клас SB3), українка прийшла другою (1:01.92 хвилини), проступившись китаянці Джіао Ченг (58.28 хвилини).

“Бронза” за мексиканкою Патрісією Валле – 1:02.40 хвилини, а четверте місце зайняла наша Ольга Свідерська – 1:03.20 хвилини.

Трохи згодом Україна завоювала 30 “золото”, а відзначилась у запливі на 50 метрів вільним стилем (клас S13) Анна Стеценко, встановивши паралімпійський рекорд. Час української плавчині 27,34 секунди.

Крім того, вона побила рекорд світу, що тримався 20 років – його встановили у 1996 році.

На другій і третій позиціях розмістились представниці Узбекистану – Мусліма Оділова (28,00 секунд) і Шохсанамхон Тошпулатова (28,02 секунди).

Останнє золото за сьогодні вибороли Олександр Комаров, Максим Крипак, Богдан Гриненко та Денис Дубров під час естафети 4х100 м вільним стилем. Вони ж встановили ще один паралімпійський рекорд (3:48.11) і лише однієї сотої не вистачило до рекорду світу.

Підсумок дня: 4 золотих, 2 срібні та 3 бронзові нагороди у сьомий день в Ріо.

Загалом Україна вже має 31 золотих, 23 срібні та 27 бронзових – 81 медаль. Ми на третьому місці по золоту і по загальній кількості нагород.

 

Виконавчий директор МВФ від Росії Олексій Можін заявив, що Росія проголосувала проти виділення Україні траншу в 1 млрд дол. в рамках чотирирічної програми допомоги на раді директорів МВФ.

Про це повідомляє  РИА “Новости” – Укрінформ.

“Всі члени директорів, крім Росії, голосували за виділення Україні траншу”, – сказав він.

Наголошується, що Росія і раніше висловлювалася проти виділення цього траншу, “оскільки Україна не виконала зобов’язання щодо погашення своїх боргових зобов’язань перед нею”.

Як повідомлялося, Рада директорів Міжнародного валютного фонду ухвалила рішення про продовження програми співпраці з Україною та  виділення додаткових обсягів фінансової допомоги.

 

Рішення Виконавчої ради МВФ щодо виділення $1 млрд наступного траншу фінансової допомоги для України було прийнято разом з винятками із загальних правил, враховуючи нинішню економічну ситуацію в країні.

Про це йдеться в офіційному повідомленні Фонду, оприлюдненому за результатами засідання ради, передає власний кореспондент Укрінформу.

“Виконавча рада затвердила винятки щодо недотримання критеріїв ефективності, пов’язаних з міжнародними резервами, відсутністі накопичення заборгованості по зовнішніх виплатах та нових валютних обмежень”, – зазначається в документі.

При цьому у Фонді уточнили, що виділяють Україні 716,11 млн SDR (близько 1 млрд доларів США), що в загальному обсязі виплат за угодою про кредитування сягнуло 5,444.21 млн SDR (близько 7,62 млн доларів США).

Нагадаємо: чотирьохрічна програма для України в розмірі 12,348 млрд SDR (близько 17,5 млрд доларів США) була затверджена 11 березня 2015 року з метою підтримки економічної програми уряду, спрямованої на відновлення економіки, зовнішньої стійкості, зміцнення державних фінансів, підтримання фінансової стабільності та економічного зростання шляхом просування структурних та управлінських реформ.

Однією з умов програми передбачався захист найбільш уразливих груп населення.

 

Ситуація в Євросоюзі непроста, але її можливо виправити.

Про це  президент Європейського парламенту  Мартін Шульц сказав в інтерв’ю німецькому виданню WELT, опублікованому в середу – Укрінформ.

“Джерело наших проблем в тому, що зараз ЄС роблять відповідальним за все погане в Європі”, – сказав Шульц.

Вихід другої сильної економіки (Brexit – ред.) із співдружності і спроби деяких країн «концентруватися на тому, щоб узяти, але нічого не давати» – це не зовсім те, що потрібне зараз Європі, вважає президент ЄП.

Посланням глав держав і урядів 27 країн ЄС після саміту в Братиславі має стати те, що в 21 столітті вони разом хочуть боротися з викликами і не хочуть розколу, підкреслює Шульц. На його думку, Євросоюзу не потрібна зараз і невпевненість, викликана у тому числі і діями британців з виходу.

Коментуючи ініціативу Берліна і Парижа щодо створення єдиної європейської армії, глава Європарламенту назвав її передчасною, але зазначив натомість важливість зміцнення військової і поліцейської співпраці.

Розкритикував Шульц і «культурну контрреволюцію» угорського президента Віктора Орбана про так звану етнічну самоідентифікацію всередені Євросоюзу.

Як відомо, 16 вересня в Братиславі відбудеться саміт Європейської Ради (ЄС), який відбудеться без Великої Британії. Він має допомогти здолати кризу Євросоюзу.

 

Міністр закордонних справ Федеративної Республіки Німеччина Франк-Вальтер Штайнмаєр заявив, що вибори в Держдуму, які відбудуться в Криму, не будуть визнані.

Про це він повідомив під час спільної прес-конференції з міністром закордонних справ України та Франції, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Ми не визнаємо ці вибори, як і не визнаємо окупацію Криму», – сказав Штайнмаєр.

Він також нагадав, що на цих виборах не буде спостерігачів від ОБСЄ.

У свою чергу міністр закордонних справ та міжнародного розвитку Франції Жан-Марк Еро наголосив, що Україна єдина.

“І ми не є нейтральному у цьому питанні”, – підкреслив він.

Як раніше повідомляло агентство,  Клімкін закликав не брати участі у виборчому фарсі в Криму.

 

Американські розвідувальні служби та агентства суттєво розширюють свою діяльність на російському напрямі, враховуючи агресію РФ протягом останніх двох років.

Про це пише у середу впливова американська газета  The Washington Post – Укрінформ.

“Спецслужби США розширюють розвідувальні операції проти Росії до масштабів, більших, ніж в будь-який час після завершення холодної війни”, – зазначає видання із посиланням на неназвані офіційні джерела.

Операції охоплюватимуть таємну роботу агентів ЦРУ, застосування ресурсів кібершпигунтства Агентства нацбезпеки, супутникових систем та інших засобів розвідки. Раніше ці ресурси зосереджувались на протистоянні терористичним загрозам, зауважується в публікації.

“Це лише частина зусиль американської розвідки щодо відновлення власного потенціалу. Впродовж останніх двох років Росія застала Штати зненацька своєю агресією, у тому числі анексією Криму, втручанням у війну в Сирії та підозрами у хакерських операціях проти США і Європи”, – пише видання.

За словами чиновників, боротьба з тероризмом все ще залишається головним занепокоєнням американських спецслужб, втім останні директиви з Білого дому та офісу директора національної розвідки перемістили Росію на перші рядки списку пріоритетів – вперше з часів розвалу Радянського Союзу.

Водночас, як підкреслили джерела, попри таку увагу до РФ, зовсім не йдеться про наміри розгорнути діяльність розвідслужб, як за часів холодної війни.

“Якщо тоді на російський напрям спрямовувалося до понад 40% фінансування та зусиль персоналу, то зараз йдеться лише про 10%”, – зауважує The Washington Post.

 

Загрози, що безперервно продукує Путін, не обмежуються внутрішніми кордонами Росії або сусідніми з нею державами, вони досягли того рівня, коли чинять прямий вплив на внутрішню політику Сполучених Штатів.

Це зазначив у середу під час конференції на підтримку України в Конгресі США директор з питань прав людини американського Інституту Маккейна Девід Крамер, передає власний кореспондент Укрінформу.

“Путін створює прямі загрози для США. Ми бачимо це в пропаганді, яку транслюють (англомовні – ред.) російські медіа Russia Today та Sputnik. Ми бачимо також прояви корупції – підкупів російськими грошима, спроби впливу на результати виборів в різних країнах, що відбувалося нещодавно в Європі, а зараз і в Штатах шляхом хакерського зламу Комітету Демократичної партії та інших установ”, – наголосив Крамер.

Характеризуючи загальний рівень загроз, які створює Кремль, експерт класифікував їх на кілька рівнів. Перший, за його словами, стосується самих громадян РФ, які виступають проти правлячого режиму в Росії. Їх залякують і вбивають, як це було с Борисом Нємцовим.

Наступний рівень загрози – це країни-сусіди, “які мають бажання приєднатися до євроатлантичної спільноти, стати членами Євросоюзу або НАТО та підтримують відповідну взаємодію з цими організаціями”. У цьому зв’язку експерт зауважив, що Путіну не потрібна успішна Україна, Грузія, Молдова чи будь-яка інша сусідня держава.

“Я думаю, надзвичайно важливо для політики США разом з Європою залишати взаємодію з цими країнами, допомагати їм позбутися цих ризиків та просуватися вперед у їх намаганні приєднатися до НАТО і ЄС”, – зазначив Крамер.

Третій рівень загроз приходить з діями росіян за межами спільних кордонів РФ із сусідами, наприклад у Сирії, або у вигляді підтримки Ірану чи навіть таких режимів як Північна Корея. Росія, за словами експерта, створює там вакуум, а потім західні лідери збираються в Москві або Сочі та просять Путіна допомогти в розв’язанні кризи.

“Ми самі для себе збільшуємо ризик від російської загрози, коли проявляємо слабкість, приділяємо недостатній інтерес до країн, що межують з РФ, та не приймаємо необхідних рішень щодо протистояння загрозам у світових масштабах, які створює Путін”, – наголосив американський експерт.

Він також зауважив, що Сполучені Штати мали би давно діяти більш рішуче в регіоні, у тому числі надати Україні зброю.

“Якщо ми не дамо цієї підтримки, ми залишимо Україну, Грузію, Молдову та інші країни в дуже хиткій та небезпечній позиції”, – наголосив експерт.

 

Переглядів: 583

Залишити відгук

Home Left

Lorem ipsum dolor sit amet, consectetur adipiscing elit. Proin semper ultrices tortor quis sodales. Proin scelerisque porttitor tellus, vel dignissim tortor varius quis. Proin diam eros, lobortis sit amet viverra id, eleifend ut tellus. Vivamus sed lacus augue.

Home Right

Lorem ipsum dolor sit amet, consectetur adipiscing elit. Proin semper ultrices tortor quis sodales. Proin scelerisque porttitor tellus, vel dignissim tortor varius quis. Proin diam eros, lobortis sit amet viverra id, eleifend ut tellus. Vivamus sed lacus augue.
adminarmyua@ukr.net | © 2014-2020 ARMYUA
Повне (часткове) використання матеріалів дозволяється за умови наявності прямого гіперпосилання на адресу матеріалу на сайті armyua.com.ua