В УКРАЇНІ ТРИВАЄ ВІЙНА, РОЗВ’ЯЗАНА ТЕРОРИСТИЧНИМ РЕЖИМОМ ПУТІНСЬКОЇ РОСІЇ

924 – та  доба широкомасштабного терору путінських варварів: національно-локальний публічний резонанс

Дві балістичні ракети, спрямовані по мирній Полтаві, влучили у навчальний заклад та лікарню зранку, коли всі були в навчальних аудиторіях і палатах. Це черговий доказ того, що путінізм продовжує практикувати терор, варварськими засобами знищуючи мирні громади навіть поза зоною бойових дій. Цей черговий геноцидний удар демонструє безкарність путінців за попередні злочини, створюючи прецеденти в терорі та реальному варварстві. Усі застереження щодо України з приводу застосування далекобійної зброї виглядають фарисейськими та цинічними.

Генеральна секретарка Ради Європи Марія Пейчинович Бурич рішуче засудила жорстокий російський ракетний напад на Полтаву. Вона зазначила у соцмережі Х: «Я рішуче засуджую жорстокий напад на Полтаву, унаслідок якого загинуло багато мирних жителів. Ці варварські дії не залишаться безкарними».

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, після ракетного удару РФ по Полтаві, закликав партнерів прискорити постачання систем протиповітряної оборони та взяти на себе нові зобов’язання. В інтерв’ю CNN він зазначив: «Це ще одна причина, чому постачання систем ППО в Україну має бути прискорено». Він наголосив, що балістичні ракети дуже складно перехопити, а до Полтави вони долітають дуже швидко через її географічне положення. «Єдиний спосіб перехопити їх – це системи Patriot та SAMP-T, які здатні перехоплювати балістичні ракети. Я не знаю, скільки ще має статися таких трагедій, щоб усі обіцянки партнерів були виконані і були взяті нові зобов’язання», – підкреслив Кулеба.

США висловили співчуття українському народу через останню ракетну атаку РФ по Полтаві й запевнили, що підтримка України залишатиметься непохитною, особливо у питаннях посилення можливостей ЗСУ. Радник Білого дому Джон Кірбі під час телефонного брифінгу заявив: «Наша підтримка України залишатиметься непохитною, і ми продовжимо зосереджуватися на зміцненні її Збройних сил та протиповітряної оборони для протистояння таким нападам». Він також підкреслив, що ця атака є «ще одним жахливим нагадуванням» про масштаби жорстокості Путіна щодо народу України: «Ми й надалі підтримуватимемо Україну, в той час як вона намагається захистити себе від подібних атак».

Публічні маркери:

«Генсекретарка РЄ про російський удар по Полтаві: Ці варварські дії не залишаться безкарними»

«Кулеба про удар по Полтаві: Скільки ще таких трагедій має статися, щоб партнери виконали обіцянки»

«Іноземні політики й дипломати висловлюють співчуття у зв’язку з трагедією у Полтаві»

«Білий дім – про удар по Полтаві: Штати продовжать посилювати українську армію й ППО»

Дії Монголії, яка фактично стала інструментом у руках Путіна для дискредитації Міжнародного кримінального суду, демонструють глибокий колапс процедур міжнародного права. Путін, хизуючись своєю безкарністю, показує, що міжнародне правосуддя щодо нього та його кліки стає недосяжним, а міжнародні норми – фікцією. Це має стати завершальним сигналом для світу про те, що позацивілізаційні сили не лише укріпилися, а й активно розширюють своє домінування, підриваючи демократію та саму інституційність ООН.

У відповідь на цю ситуацію демократичні країни мають перейти від так званого принципу опірності (чекати удару та відповідати) до адекватного масштабу активних дій, заповнюючи геостратегічний простір мультифункціональними ініціативами, що здатні утверджувати нові форми домінування демократії та міжнародного права. Терпіти подальше посилення позацивілізаційних сил, як це відбувалося раніше, вже неможливо. Путінізм досяг такого глокального рівня, що справедливість і покарання стали лише діалогово-публічною формальністю, руйнуючи саму сутність міжнародного правопорядку.

Члени Європарламенту, включно із заступником голови комісії ЄП із закордонних справ Урмасом Паетом, закликали високого представника ЄС Жозепа Борреля відреагувати на поведінку Монголії. Якщо країна, будучи членом Міжнародного кримінального суду, не заарештує Володимира Путіна, то, як зазначив Пает, Європейський Союз має надіслати чіткий сигнал Монголії у вигляді дипломатичних та економічних санкцій. Європарламентарі засудили запрошення Путіна до Монголії, підкреслюючи, що відмова виконати ордер на арешт створить прецедент для інших країн, що може призвести до вибіркового застосування правосуддя.

Колишній посол України в США Валерій Чалий висловив думку, що до перемоги України ймовірність арешту Путіна не перевищує 1%. Він припустив, що це може статися лише в результаті спецоперації, оскільки нинішня ситуація, включно з візитом Путіна до Монголії, лише підриває віру в ефективність міжнародного правосуддя.

Публічні маркери:

«В Європарламенті закликали Борреля відреагувати на рішення Монголії прийняти у себе Путіна»

«Відмовою від арешту Путіна Монголія поставила під удар свою міжнародну суб’єктність – Костін»

«У Монголії пояснили, чому не заарештували Путіна за ордером Міжнародного кримінального суду»

«Путін зустрівся із президентом Монголії на тлі закликів до арешту російського диктатора»

«Монголію за невиконання рішення МКС про арешт Путіна очікують незначні каральні заходи – юрист»

«В ЄС відреагували на відсутність арешту Путіна в Монголії: кажуть, їм шкода»

Виклики, які постали перед міжнародними інституціями через дії лідерів таких країн, як Угорщина під керівництвом Віктора Орбана та Туреччина під керівництвом Реджепа Ердогана, свідчать про глибоку кризу й необхідність реформування глобальної системи правопорядку. Орбан, фактично перетворюючи Угорщину на провідника інтересів Путіна всередині ЄС, ставить під сумнів єдність та спроможність Європейського Союзу відповідати на агресію Росії в Україні. Це викликає обурення серед інших членів ЄС, таких як Естонія, де міністр закордонних справ Маргус Цахкна відверто заявив про те, що Орбан грає за “команду противника”. Процедури, передбачені статтею 7 Договору про ЄС, стають безсилими через необхідність одностайного голосування, що робить механізм стримування фактично недієвим.

Водночас Ердоган, маневруючи між НАТО, ЄС і БРІКС, демонструє багатовекторну політику, яка створює серйозні виклики для міжнародної стабільності. Його наміри вступити до БРІКС, залишаючись при цьому в НАТО і продовжуючи прагнути членства в ЄС, ставлять під сумнів його вірність принципам альянсу та порушують баланс сил у регіоні. Китай, зі свого боку, демонструє готовність підтримати Туреччину у цьому прагненні, що може посилити роль БРІКС як геополітичного суперника G7.

Ця ситуація підкреслює необхідність реформування міжнародних інституцій, щоб створити механізми, які б могли ефективно реагувати на дії урядів, що суперечать принципам колективної безпеки та права. Без адекватної відповіді на ці виклики міжнародний правопорядок ризикує бути зруйнованим під тиском режимів, що порушують основоположні принципи демократії та міжнародного права.

Поведінка Орбана та Ердогана лише підсилює позиції таких держав, як КНДР, Іран, Сирія, РФ і КНР, що активно працюють над підривом існуючої системи глобального управління. Тому демократичні країни мають знайти нові шляхи для зміцнення міжнародних інституцій, створюючи інструменти для стримування та покарання держав, що порушують міжнародне право, і формуючи нові альянси, здатні протистояти сучасним загрозам.

Публічні маркери:

«Орбан «грає» за команду противника – глава МЗС Естонії про війну Росії проти України»

«Китай підтримує участь Туреччини у БРІКС – МЗС»